Проект автотранспортного підприємства на 55 автомобілів для перевезення овочів в Чернігівській області

Бойко, Данііл Андрійович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8315

Title:	Проект автотранспортного підприємства на 55 автомобілів для перевезення овочів в Чернігівській області
Authors:	Рудь , Максим Петрович Бойко, Данііл Андрійович
Issue Date:	2022
Abstract:	Мета: Проєктування спеціалізованого автотранспортного підприємства та розробка технології технічного обслуговування рухомого складу для потреб аграрного сектору. Основні результати: • Виробнича програма: Розраховано обсяги робіт із технічного обслуговування (ТО) та поточного ремонту для парку з 55 вантажних автомобілів. • Технологічне проєктування: Обґрунтовано планувальні рішення виробничих зон та здійснено підбір технологічного обладнання. • Конструкторська розробка: Розроблено конструкцію пристрою для запресування і випресування поршневих пальців, що дозволяє механізувати процес ремонту двигунів. • Охорона праці: Передбачено заходи з техніки безпеки, виробничої санітарії та розраховано систему штучного освітлення дільниці. Ключові слова: АТП, перевезення овочів, технічне обслуговування, поршневий палець, ремонт двигунів, Чернігівська область
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8315
Appears in Collections:	274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Бойко.pdf Restricted Access		2.55 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92

ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________2022 р.

Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проект автотранспортного підприємства на 55 автомобілів для
перевезення овочів в Чернігівській області»

Рецензент:
____________________ _______________ ______________

Керівник роботи:
к.т.н., доцент ______________ М.П. Рудь
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)

Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-83
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _____________ Д.А. Бойко
(підпис) (Ініціали, прізвище)

2022

РЕФЕРАТ
Тема: Проєкт АТП на 55 автомобілів для перевезення овочів у Чернігівській
області.
Мета: Проєктування спеціалізованого автотранспортного підприємства та
розробка технології технічного обслуговування рухомого складу для потреб
аграрного сектору.
Основні результати:
• Виробнича програма: Розраховано обсяги робіт із технічного
обслуговування (ТО) та поточного ремонту для парку з 55 вантажних
автомобілів.
• Технологічне проєктування: Обґрунтовано планувальні рішення
виробничих зон та здійснено підбір технологічного обладнання.
• Конструкторська розробка: Розроблено конструкцію пристрою для
запресування і випресування поршневих пальців, що дозволяє
механізувати процес ремонту двигунів.
• Охорона праці: Передбачено заходи з техніки безпеки, виробничої
санітарії та розраховано систему штучного освітлення дільниці.
Ключові слова: АТП, перевезення овочів, технічне обслуговування, поршневий
палець, ремонт двигунів, Чернігівська область.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ

1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства

Чернігівська область — область у північно-східній частині України. Вона
межує на заході з Київською, на півночі — з Гомельською областю Республіки
Білорусь і з Брянською областю РФ, на півдні — з Полтавською, на сході —
з Сумською областями України.
Наявного населення 968 тис, територія 32 тис. км² - за площею посідає третє
місце серед інших областей України.
Область розташована на лівому березі Дніпра, на півночі України, у межах
лісостеповій зоні Придніпровської низовини та Поліської низовини. Лісами
вкрито 20 % території. Територією області протікає 1200 річок довжиною
близько 8,5 тис. км. Найбільші річки — Десна, Дніпро з притоками Остер, Сейм,
Убідь, Снов, на півдні — Удай. Середньорічні температури: січня −7 °C, липня
+19 °C. Клімат – помірно-континентальний.
На Чернігівщині зосереджений значний туристичний потенціал. Наявність
610 природних заповідних об'єктів роблять територію області привабливою для
відпочинку. Сприятливі кліматичні умови, різноманітна фауна і флора. В області
функціонують 13 будинків відпочинку і санаторіїв, бази відпочинку, численні
профілакторії, пляжі, дитячі табори, лісопарки.
За останні 20 років середньорічна температура України зросла на 0,8 °C. У
Чернігівській області за останні два десятиліття температура збільшилася на
1,4 °C, практично порівнявши кліматичний режим Полісся з Херсонською
областю. Найбільші зміни відбуваються в північних областях.
У складі Чернігівської області: 5 районів; 2 райони у містах; 1511 населених
пунктів, в тому числі: 45 міського типу, 16 міст, в тому числі: 4 міст обласного
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

значення; 12 міст районного значення; 29 селищ міського типу; 1466 сільського
типу, в тому числі: 1408 сіл; 58 селищ.
1.2 Аналіз характеру вантажу

Овочі зберігають і транспортують в тарі або насипом. Як тару застосовують
ящики, контейнери, сітки і кошики. Перевага віддається контейнерам. Вони
зручні і економічні, є збірно-розбірні, металеві або дерев'яно-металеві. Ємкість
залежить від призначення. Для упаковки моркви, картоплі, капусти місткість
контейнера 150—500 кг.
При транспортуванні на збереження овочів впливає об'єм завантаження.
Ранні овочі рекомендується перевозити в невеликих контейнерах. Молоді
коренеплоди і зелень перевозять в ящиках місткістю до 40 кг, томати і огірки —
до 12 кг.
Упаковку овочів проводять партіями, що складається з одного ступеня
зрілості, одного господарсько-ботанічного сорту, якості, розміру. Швидку
доставку ранніх овочів із збереженням високої якості здійснюють
авторефрижератори, що має холодильні установки. Хладагентами є фреон, аміак,
азот, який має температуру кипіння мінус 196°С.
При низьких температурах обов'язковим і тривалих перевезеннях є
попереднє охолоджування овочів. Під час перевезення повинна бути постійна
циркуляція повітря між овочами і тарою. Для транспортування овочів необхідне
створення вологості повітря в межах 85-90% і температури до 4°С. Оскільки
овочі в основному швидкопсувні продукти, втрати при їх перевезенні можуть
досягати 15%. Тому рекомендується близько 70% всього зібраного урожаю
овочів зберігати в місцях виробництва. При цьому витрати на зберігання
знижуються на 30-40%.
Під час зберігання овочі перезрівають, дозрівають, відмирають тканини.
Життєдіяльність овочів при зберіганні супроводжується хімічними, фізичними і
біохімічними процесами, в результаті яких відбувається випаровування вологи,
зміна хімічного складу. Відбувається зміна смакових якостей, їх в'янення,
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

зменшення харчової цінності. Дані процеси приводять до зміни маси овочів,
тобто до природного спаду.
Овочі зберігають в сховищах двох видів: простих (бурти і траншеї),
спеціалізованих (стаціонарні). У простих сховищах зберігають картоплю,
коренеплоди, капусту. Їх недоліком є неможливість регулювання вологості,
температури, проводити спостереження за якістю продукції, що зберігається.
Широко використовується активне вентилювання буртів (повітря поступає через
повітряпроводи, що прокладені в буртах). Температура під час зберігання в
простих сховищах 2-3°С, щоб не допустити подпарювання, підморожування
овочів.
У стаціонарних сховищах відносну вологість повітря, температуру і газове
середовище регулюють. Газове середовище можна створити методом
внутрішньої або генерації зовнішньою: за рахунок дихання суб'єктів зберігання
або подачею в герметичне сховище вуглекислого газу або азоту.
Сховища бувають одноповерхові і багатоповерхові, з різних будівельних
матеріалів, надземні і підземні. Зараз використовують переважно механізовані
сховища. За способом регулювання повітряного потоку вони бувають з
природним і штучним охолоджуванням. Природну вентиляцію приміщення
здійснюють через дверні отвори, люки, проте не це забезпечує надійного
зберігання овочів. При примусовій вентиляції холодне або тепле повітря
подається в сховища вентиляторами.
Основні виробники овочів в Чернігівській області:
- Бобровицький район: ТОВ «Земля і Воля», СФГ «Вікторія»;
- Борзнянський район: ФГ «Злагода», ФГ «Нива»;
- Козелецький район: ПОСП "Кіпті", ДП «Чайка» філія «Чемер»;
- Ніжинський район: ДС «Маяк», ВП НУБіП України НАТІ, ЗАТ
«Ніжинський консервний завод», ФГ «Деметра», ТОВ «Серес», ТОВ АПК
«Магнат», Сортодослідна станція, КСГ «Отаман», ФГ «Шанс», СФГ «Любава»;
- Носівський район: Носівська СДС;
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- Семенівський район: ФГ «Поліські овочі», ТОВ «Поліська картопляна
компанія»;
- Городнянський район: ФГ «Макишинський сад», СФГ «Лавр»;
- Коропський район: ТОВ «Черешеньки», ПСП «Лукново», ФГ «Золотий
Пармен», ФГ «Бородюк», ТОВ «Тепличний»;
- Куликівський район: Ф/Г «Математик»; ПП «Агрофірма Надія»;
- Менський район: ТОВ «Агроресурс-2006», СК «Авангард», ФГ «Бутенко»;
- Ріпкинський район: ТОВ «Придніпровське»;
- Сосницький район: ФГ "Деметра Агро";
- Чернігівський район: ФГ «Мандрико», ФГ «Будаш», ФГ «Володимир», ФГ
«Альона», ФГ «Час», ФГ «Ясен-Агро», ПОП «Агро Сівер», ПП «Мрія»;
- Щорський район: ПП ”Руслана”.

1.3 Вибір транспортного засобу

Наведемо декілька транспортних засобів, що можуть забезпечити безпечне
транспортування овочів.

Isuzu NQR 75

Рисунок 1.1 - Габаритні параметри автомобіля «Isuzu NQR 75»

Основні параметри автомобіля наведено в табл. 1.1.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.1 - Основні параметри автомобіля Isuzu NQR 75
Параметр Числове значення
Двигун
Тип двигуна чотирьохтактний дизельний з
турбонадувом
Паливо дизельне паливо
Відповідність нормам токсичності Euro-4
Модель двигуна 4HG1-T
Робочий об’єм двигуна, см3 4570
Максимальна потужність, кВт (к.с.)/об/хв. 89,1 (121)/3200
Макс. крутний момент, Нм / об/хв. 322/ 1800
Вагові та експлуатаційні характеристики
Максимальна маса вантажу, що 8 000
перевозиться mв, кг
Розподілення повної маси по осям, кг
на передню вісь 2 650
на задню вісь 5 350
Максимальна швидкість, км/год 120
Об’єм паливного бака, л 100
Контрольна витрата палива, л/100 км 16-17
Радіус розвороту, м 7.3
Розміри автомобіля
Габаритні розміри шасі, мм 6610/2115 /2250
База автомобіля, мм 3815
Колія передніх коліс, мм 1665
Колія задніх коліс, мм 1650
Колісна формула 4x2
Трансмісія
Коробка передач механічна, 5-ти ступінчата
Головна передача одинарна, гіпоїдна
Зчеплення сухе, однодискове, с гідравлічним
приводом і вакуумним
підсилювачем
Гальмівна система автомобіля
Робоча гальмівна система з гідравлічним приводом і
антиблокувальною системою гальм
ABS
Гальмівний механізм коліс барабанного типу
Стоянкова гальмівна система трансмісійна механічна
Шини R 17.5

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Mercedes Atego 1725

Рисунок 1.2 — Автомобіль Mercedes Atego 1725
Основні параметри даного автомобіля наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 — Технічна характеристика автомобіля Mercedes Atego 1725
№ Значення
Назва параметра
п/п параметра
1 Вид автомобіля вантажний
2 Повна маса mа, кг 13500
3 Максимальна маса вантажу, що перевозиться mв, кг 7500
4 Споряджена маса, m0, кг 6000
91 (обмежена
5 Максимальна швидкість Vmax, км/год
електронікою)
6 Двигун (карбюраторний, дизельний,інжекторний) Дизель (Е5)
7 Максимальна потужність двигуна Nmax, к. с. 231
8 Робочий об'єм V, л 6,4
9 Максимальний крутний момент Меmax, Нм 850
10 База, L, мм 4160
11 Габаритна висота Н, мм 2662
12 Витрата палива, л/100км 18
13 Колія передніх коліс В, мм 1965

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

MAN TGL-12.180

Рисунок 1.3 — Автомобіль MAN TGL-12.180

Основні параметри даного автомобіля:
- колісна база – 3050 мм;
- колісна формула – 4х2;
- вантажопідйомність – 7100 кг;
- повна вага – 11 990 кг;
- допустиме навантаження по осях - 4400 кг попереду, 8400 кг ззаду;
- об'єм дизельного двигуна 4 580 cм3;
- потужність – 180 к. с. (132 кВт) при 2400 об/хв.;
- крутний момент – 700 Н∙м при 1400 об/хв.;
- місткість паливного бака – 200 літрів.
Для подальших розрахунків обрано автомобіль з більшими габаритними
розмірами та можливістю перевозити максимальну вагу вантажу, тобто Isuzu
NQR 75.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1.4 Вибір та обгрунтування вихідних даних проекту

Рухомий склад автотранспортного підприємства складається з 55 вантажних
автомобілів.
Природно-кліматичні умови характеризуються середньомісячними
температурами і кліматом. В Чернігівській області клімат помірно-
континентальний.
Середньодобовий пробіг автомобіля Lсд=160 км.
Спосіб зберігання автомобілів - відкритий.
Рельєф місцевості - Р-1 (рівнинний).
Категорія умов експлуатації - ІІІ, так як експлуатуються автомобільні
дороги з цементобетоном, асфальтобетоном, брущаткою по рівнинному та
слабопагорбовому рельєфу.
Вибрані та обгрунтовані вихідні дані зводимо до табл. 1.4.

Таблиця 1.4 - Вихідні дані до випускної роботи бакалавра
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 55
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 160
3 Нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км 300000
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Кліматичний район помірно-
континентальний
7 Кількість робочих днів підприємства 302
8 Дільниця, що проектується агрегатна
9 Марка автомобіля Isuzu NQR 75
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування
нормативної періодичності ТО і ресурсного пробігу

Коригування норм пробігу до капітального ремонту (КР) і періодичність
ТО.
Періодичність ТО і пробіг до КР можна визначити за формулами:

' (H )
LТО−1 = LТО−1  K1  K3 , (2.1)

де (H )LТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км.

'
LТО−1 = 4000 0,8 0,9 = 2880км,
' (H )
LТО−2 = LТО−2  K1  K3 , (2.2)

де (H )LТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.

'
LТО−2 = 16000 0,8 0,9 = 11520км,

Пробіг до КР:
(H )
L = L  K  K  K ;
рес рес 1 2 3 (2.3)
Lрес = 300000  0,8 1 0,9 = 216000 км;

де (H )
Lpес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл

Число технічних впливів на один АТЗ визначається відношенням циклового
пробігу Lц до даного виду впливу. Враховуючи, що цикловий пробіг відповідає
ресурсному (Lц=LКР=216000 км), то число списань одного ТЗ за цикл пробігу
дорівнює 1. Число ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2.
Періодичність виконання ЩО дорівнює середньодобовому пробігу.
Таким чином кількість КР, ТО-1, ТО-2 можна визначити за формулами:

Lц 216000
NКР = = = 1; (2.4)
Lрес 216000

де Lц – цикловий пробіг автомобіля, км; NКР - кількість КР за цикл; Lрес -
пробіг до капітального ремонту, км.
Кількість щоденного обслуговування (ЩО) за цикл:

L
рес
N = ;
ЩO
 (2.5)
cд

де NЩO - кількість ЩО за цикл;  cд - середньодобовий пробіг.

216000
NЩO = = 1350;
160

Кількість ТО-2 за цикл:

Lрес 216000
N2 = − Nc = −1 = 17,75  18;
LТО−2 11520 (2.6)
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

де LТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км; N2 - кількість ТО-2 за цикл.
Кількість ТО-1 за цикл:

Lрес 216000
N1 = − (Nc + N2 ) = − (1+18) = 56; (2.7)
LТО−1 2880

де N1 - кількість ТО-1 за цикл; LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за
цикл;
Дані розрахунків заносимо в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне N N
КР 1 N N
2 ЩO
позначення
Кількість 1 56 18 1350

Пробіг ТЗ за рік відрізняється від його пробігу за цикл. Виробнича програма
розраховується за рік. Для визначення числа ТО за рік перераховуємо набуті
значення за цикл, використовуючи коефіцієнт переходу від циклу до року р.
Річне число ЩО, ТО-1 і ТО-2 на один обліковий автомобіль складе:

N = N 
ЩОР ЩО Р (2.8)
 N = N  A
ЩОР ЩОР CП (2.9)
N = N 
1Р 1 Р … (2.10)
 N = N  A
1Р 1Р CП (2.11)
N = N 
2Р 2 Р (2.12)
 N = N  A
2Р 2Р CП (2.13)

де Р – відношення річного пробігу ТЗ Lр до його пробігу за цикл; АСП –
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

облікова кількість ТЗ, тобто:

L
 Р
Р =
L (2.14)
рес

Річний пробіг автомобіля:

L = Д  l 
Р роб сд Т (2.15)

де Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік; Т – коефіцієнт
технічної готовності.
У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО простоювання
АТЗ за цикл по організаційних причинах не враховується. При розрахунку
річного пробігу АТЗ у формулі використовується не коефіцієнт випуску
автомобіля, а коефіцієнт технічної готовності за цикл:

1
T =
 d Д
TOiПO 
КР (2.16)
1+ L  
cд +
1000 L 
 КР 

де Lcд - середньодобовий пробіг автомобіля;
dТОіПР – тривалість простою на технічному обслуговуванні та в поточному
ремонті на АТП на 1000 км пробігу [1, с.43, дод. Ж];
ДКР - тривалість (кількість днів) простою в КР на авторемонтному
підприємстві [1, с.43, дод. Ж].
1
T = = 0,93
 0,4 20 
1+160 + 
1000 216000 
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

LР = 302 160  0,93 = 44938 км.
44938
Р = = 0,21
216000
NЩОР = 1350 0,21 = 280
NЩОР = 280 55 = 15400
N1Р = 56  0,21 = 12
 N1Р = 12 55 = 660
N2Р = 18 0,21 = 4
N2Р = 4 55 = 220

Дані розрахунків заносимо в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один автомобіль та на весь
парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р NЩОР N1Р N2Р
280 12 4 15400 660 220

2.1.2 Визначення діагностичних впливів на АТП

Діагностування, як окремий вид обслуговування, не планується. Роботи з
діагностування АТЗ входять в обсяг робіт ТО та ПР. Залежно від методу
організації, діагностування ТЗ можна проводити на окремих постах, або
поєднувати із ТО. В цьому випадку діагностичний вплив визначається для
наступного розрахунку постів діагностування та його організації. В АТП
передбачається два види діагностування ТЗ: Д1 і Д2.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Діагностування Д1 призначено для визначення технічного стану агрегатів,
систем і вузлів автомобіля, що забезпечують безпеку руху.
Діагностування Д2 призначено для визначення економічних і потужнісних
показників автомобіля. Д2 проводиться в окремих випадках при ПР, з
періодичністю ТО-2. Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при ПР,
прийнято 20 % від річної програми ТО-2.
Таким чином, кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік розраховують
за формулою:

N Д1Р = 1,1N1Р + N2Р = 1,1 660 + 220 = 1012 (2.17)

де  N Д 1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік.
Кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік розраховують за формулою:

N Д 2Р = 1,2N2Р = 1,2  220 = 264 (2.18)

де  N Д 2Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік;
1,2 – коефіцієнт, що враховує число автомобілів, що діагностовані при ПР.
Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при ПР, прийнято
дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2.

20
N Д ПРР = N Д 2Р  = 264  0,2 = 53
2 (2.19)
100

2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів

Критерієм вибору методу організації ТО є добова виробнича програма. Вона
служить вихідним показником для розрахунку числа постів і ліній ТО.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

По видах ТО (ТО-1, ТО-2, ЩО) і діагностування (Д2, Д1) добова виробнича
програма Niд визначається за формулою:

N
N = iР ,
iд
Д (2.20)
роб .Рi

де Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання того
або іншого виду ТО й діагностування автомобілів [1, с.43, дод. Ж];
 NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо.

15400
NЩО Д = = 51
302
660
NТО−1Д = = 2
302
220
NТО−2 Д =  1
302
1012
N Д1Д = = 3,4  3
302
53
N Д 2 Д = = 0,18  1
302

2.2 Планування виробничого корпусу

2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів

Критерієм вибору методу ТО є добова виробнича програма по кожному
виду обслуговування однотипних АТЗ. Діагностування Д-1 залежно від добової
програми й методу проведення ТО-1 може бути організоване на окремих постах
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

(виділене діагностування Д-1), або разом з ТО-1.
Якщо ТО-1 проводиться на універсальних постах, то діагностування Д-1
доцільно організовувати на окремому виділеному пості. Місце розташування
повинно забезпечити зручний заїзд автомобілів з різних виробничих зон.
Розрахункову трудомісткість ЩО tЩО можна визначити з наступного
виразу:

tЩO = tн
ЩO K4 KM , люд.год
(2.21)

де t н
ЩO – нормативна трудомісткість (ЩО), люд.год. [1, с.43, дод. Л].
К4=1,19 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно
сумісного рухомого складу, а відповідно і розмір АТП [1, с.42, дод. Е].
КМ=1–М/100 – коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок
механізації робіт ЩО (приймається в межах 0,35...0,75).

tЩO = 0,35 1,19 0,5 = 0,21люд.год

Нормативна скорегована трудомісткість ТО-1, ТО-2 для РС проектованого
АТП визначається:

t н
і = tі K K
2 4 , люд.год
(2.22)

де t н
ЩO – нормативна трудомісткість ТО-1, ТО-2, люд.год. [1, с.45, дод. Л].

tТО−1 = 5,7 1,3 1,19 = 8,82люд.год
tТО−2 = 21,6 1,3 1,19 = 33,42люд.год

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000км
коригується таким чином:

t = t нПР ПР K1 K2 K3 K4 K5 , люд.год
(2.23)

де t н
ЩO – нормативна трудомісткість ТО-1 і ТО-2, люд.год. [1, с.45, дод. Л];
К1, К2, К3, К4, К5 – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов
експлуатації рухомого складу, модифікацію рухомого складу й організацію його
роботи, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість
одиниць технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання рухомого
складу [1, с.41, дод. Е].

tПР = 5 1,2 1,3 1,11,19 1,0 =10,21люд.год

Розрахунок трудомісткості діагностування при виконанні Д-1 з ТО-1:

t1+д−1 =1,1 tТО−1 =1,18,82 = 9,7люд.год
(2.24)

Розрахунок трудомісткості діагностування при виконанні Д-1:

tд−1 = 0,25  tТО−1 = 0,25 8,82 = 2,2люд.год

Розрахунок трудомісткості діагностування Д-2:

tд−2 = (0,1...0,2)  tТО−2 = 0,2 33,42 = 6,68люд.год (2.25)

Трудомісткість сезонного обслуговування (СО):

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

 20
tСО =  tТО−2 = 33,42 = 6,68люд.год (2.26)
100 100

де δ – частка робіт СО, від трудомісткості ТО-2,% (50% - частка дуже
холодного і жаркого районів; 30% - для жаркого і холодного районів, 20% - для
інших районів).

2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу

Річний об'єм робіт по ТО і ПР, люд.год.:

ТЩО.Р = NЩО.Р  tЩО =15400 0,21 = 3234 люд.год. (2.24)

Т1.Р = N1.Р  tТО−1 = 660 8,82 = 5820 люд.год. (2.25)

Т2.Р = N2.Р  tТО−2 = 220 33,42 = 7351 люд.год. (2.26)

Розрахунок річних обсягів робіт ТО-1 з Д-1:

Т = N  t + (0,1N +N )t =
ТО−1.Р 1.Р 1+д−1 1Р 2Р д1
= 660 9,7 + (0,1660 + 220)0,25 8,82 = 7032 люд. год. (2.27)

Тд−2.Р = Nд2.Р  tд−2 = 264 6,68 =1764 люд.год. (2.28)

Lp  Anр  tпр 4493855 10,21
ТПР.Р = = = 25235 люд.год. (2.29)
1000 1000
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд.год:

ТСО.Р = 2Апр КСО  tТО−2 = 2 55 0,2 33,42 = 735 люд.год. (2.30)

де КСО=0,2 – коефіцієнт трудомісткості ТО-2; Апр – кількість приведених
автомобілів кожної групи ТЗ.
Річні трудомісткості ТО повинні уточнюватися після розрахунку
відповідних зон обслуговування.

2.2.3 Розрахунок зон ТО і ПР

При розрахунку зон ТО, ПР вибирається метод обслуговування, режим
роботи зони. Визначається кількість постів, потокових ліній, уточнюються річні
трудомісткості робіт ТО.
Режим роботи зон ТО, ПР приймається залежно від режиму роботи
автомобілів. Роботи ЩО, ТО-1 виконуються в міжзмінний час, ПР і ТО-2 - під
час роботи більшості ТЗ на лініях.
Роботу зони ПР – в 2…3 зміни, зон ТО рекомендується планувати в 1…2
зміни. Вибір методу ТО виконується шляхом порівняння ритму виробництва (R),
такту посту (). Якщо такт поста рівний, або більше 3R для ТО-1, 2R для ЩО, 4R
для ТО-2, то можливе використання потокового методу виробництва. Якщо дана
умова не виконується, необхідно проектувати для проведення ТО універсальні
пости.
Ритм виробництва визначається за формулою:

60 Tзм СRi =
зм , (2.31)
Ni.д

де Сзм – число змін; Тзм – тривалість зміни (8 год.), год.; Ni.д – добова
виробнича програма розділена по кожному виду ТО.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Такт поста i-ої зони:
60 8 1
RЩО = = 9
51
60 8 1
RТО−1 = = 240
2
60 8 1
RТО−2 = = 480
1
Такт поста i-ї зони:

60  t
 = i
i + tПЕР , (2.32)
РП

де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконуваного на
посту, люд.год.; tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при
установці його на пост і з'їзд з поста, (1-3 хв.); РП – число робітників, що
одночасно працюють на посту [2, с.54, дод. Т].

60 0,21
ЩО = + 2 = 6
3
60 8,82
ТО−1 = + 2 =178
3
60 33,42
ТО−2 = + 2 = 503
4

Кількість постів ТО-1, ТО-2, ЩО, Д1, Д2 визначається:

Ti.P KX i =
н (2.33)
Д рп п  tзм Р Квик

де Д рп - кількість робочих днів поста за рік; n – кількість змін роботи на
добу;Ti.P - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.;K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [1, с.63]; Р – кількість
робітників, які одночасно працюють на одному посту [2, с.54, дод. Т]; tзм -
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

тривалість зміни; K вик - коефіцієнт використання робочого часу поста (для
середніх умов праці 0,8-0,9).
3234 1,4
XЩО = = 0,7 1
302 18 3 0,9
7032 1,4
XТО−1+Д = =1,51 2
302 18 3 0,9
73511,4
XТО−2 = =1,6  2
302 18 3 0,9
1764 1,4
X Д−2 = = 0,4 1
302 18 3 0,9

2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту

Роботи по ПР проводяться на універсальних або спеціалізованих постах.
Загальна кількість постів ПР визначається за формулою:

TПР X i = (2.34)
Д рп п  tзм Р п

де TПР – річний об'єм робіт, виконуваний на постах ПР , люд.год.
 - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости
(=1,2…1,5); Д рп – число робочих днів в році постів ПР; tзм – тривалість робочої
зміни, година; n – число змін; Р – число робітників на посту; п – коефіцієнт
використовування робочого часу поста (п=0,75…0,9)

252351,2
XПР = = 4,6  5
302 18 3 0,9

2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу

Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

T =ТЩО.Р +Т Д−1.Р +Т2.Р +Тд−2.р +ТСО.Р +ТПР.Р
(2.35)
= 3234+ 7032+ 7351+1764+ 735+ 25235= 45352

де TЩО.Р , TД−1.Р – уточнені річні об'єми робіт відповідно ЩО і ТО-1 з Д-1,
люд.год; T2.Р , Tд−2.Р TСО.Р , TПР.Р – річні об'єми робіт відповідно ТО-2, контрольно-
діагностичних перед ТО-1, перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) і робіт
ПР, люд.год.

2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства

Річний об'єм робіт по СО підприємства встановлюється в процентному
відношенні від річного об'єму ТО і ПР рухомого складу (20%).
Роботи по СО підприємства розподіляються по видах згідно табл. 2.3.
Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт по самообслуговуванню
Види робіт Співвідношення, % люд. год.
Електротехнічні 25 2268
Слюсарні 16 1451
Механічні 10 907
Зварювальні 4 363
Ковальські 2 181
Мідницькі 1 91
Жестяницькі 4 363
Трубопровідні 22 1995
Ремонтно-будівельні і деревообробні 16 1451
Всього 100 9070

2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства
між виробничими зонами, ділянками і відділеннями

Об'єми робіт розподіляються по структурних підрозділах АТП, виходячи з
організаційних і технологічних ознак. ТО-1 і ЩO (прибирально-мийні роботи)
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

виконуються на постах чи потокових лініях відповідних зон.
ТО-2 виконуються частково на постах або лініях зони (80% від загального
об'єму робіт) і частково на ділянках (20%). Об'єм робіт, які виконуються на
ділянках, рівномірно розподіляється між акумуляторним, електротехнічним,
шиномонтажном та ділянкою по ремонту приладів системи живлення.
Роботи СО виконуються разом з роботами ТО-2.
Роботи по ПР виконуються на постах зони ПР і на ділянках.

Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
Структурний підрозділ люд.год.
- зона ЩО: 3234
- зона ТО-1: 7032
- зона ТО-2: 7351
- зона ПР: 25235

2.2.8 Розрахунок кількості працівників

При розрахунку кількості виробничих працівників визначається
технологічно необхідне Рт і штатна Рш кількість працівників.
Розрахунок ведеться окремо для кожної ділянки і зони. Технологічно
необхідна кількість працівників визначається за формулою:

РТ = Т i.Р ФМ , (2.37)

де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.;
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год.
Штатна кількість працівників:

РШ = Т i.Р ФР , (2.38)

де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих
виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці).
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.5 - Річний фонд часу штатних робітників
Виробничий підрозділ Річний фонд Дільниці Річний фонд
робітника, год. робітника, год.
Зона ЩО 1860 Акумуляторна 1820
1840 Ремонт приладів системи 1840
Зона ТО-1
живлення
Зона ТО-2, СО 1840 Ковальсько-мідницька 1820
Пости ПР 1840 Шиноремонтна 1820
Дільниці: Зварювальна 1820
Діагностики 1840 Кузовна 1840
Слюсарно-механічна 1840 Жерстяницька 1820
Агрегатна 1840 Малярна 1610
Електротехнічна 1840

Таблиця 2.6 - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Прийнята
кількість Кількість
технологічно
№ Назва зон і дільниць Річний
по змінах
Σ
1 2
Зони ТО і ПР
1 Пости ЩО 3234 1,56 2 2 1860 1,74 2
2 Зона ТО-1+Д1 7032 3,40 3 3 1840 3,82 4
3 Зона ТО-2 7351 3,55 4 4 1840 4,00 4
4 Зона Д-2 1764 0,85 1 1 1840 0,96 1
5 Зона ПР (пости) 7571 3,66 4 3 1 1840 4,11 4
6 Всього 26952 14 13 1 15
Виробничі дільниці
7 Агрегатні 3312 1,60 2 2 - 1840 1,80 2
Ремонт приладів
8 184 0,09 0 0 - 1820 0,10 0
систем живлення
9 Слюсарно-механічні 3680 1,78 2 2 - 1840 2,00 2
10 Електротехнічні 736 0,36 1840 0,40
1 1 1
11 Акумуляторні 736 0,36 - 1820 0,40
12 Шиномонтажні 368 0,18 1820 0,20
1 1 - 1
13 Вулканізаційні 1104 0,53 1820 0,61
14 Ковальсько-ресорні 736 0,36 1820 0,40
15 Мідницькі 368 0,18 1 1 - 1820 0,20 1
16 Жерстяницькі 552 0,27 1840 0,30
17 Зварювальні 920 0,44 1 1 - 1820 0,51 1
18 Оббивні 2208 1,07 1 1 - 1820 1,21 1
19 Фарбувальні 3312 1,60 2 2 1820 1,82 2
Разом 18400 11 11 11
Всього 45352 25 26
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Річний обсяг
робіт в зоні або
на дільниці,
люд.-год.
Розрахована
кількість
Розрах
Прийм.

2.2.9 Розрахунок площ приміщень

Площі зон при обслуговуванні і ремонті ТЗ на тупикових постах
визначається за формулою:

FЗ = faX П КП , (2.39)

де f =6,612,115=14 м2
а – площа, яку займає автомобіль за габаритними
розмірами; ХП – кількість постів, що розміщені в зоні; КП – коефіцієнт густини
розстановки [1, с.26].
F 2
ЗЩО =14 14 = 56 м
F 2
ТО−1+Д =14 2 4 =112 м
F 2
ТО−2 =14 2 4 =112 м
FЗПР =14 5 4 = 280 м2
FД−2 =14 14 = 56 м2

2.2.10 Площі робочих дільниць і відділень

Площі ділянок розраховують за площею приміщення, що займається
устаткуванням та коефіцієнту густини його розташування.
Площа агрегатної дільниці:

Fy = f К 
сум П (2.40)

де fсум – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, f 2
сум=25,5 м ; К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування
[1, с.26].
Fy = 25,5 4 =102 м2

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:

FД = f '
р + f p  (n −1) (2.41)

де fр - питома площа на першого робітника [2, с.34, дод. К3].
f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [2, с.34, дод. К3].
n – кількість робітників.
Якщо на виробничих дільницях передбачаються пости для ТЗ, то до площі
дільниці додається площа ТЗ в плані:

FД = f + f 'р p  (n −1) + fa Kп (2.41)

Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць
№ Назва дільниці
1 Агрегатна 2 22 14 36 25,89 4 103,56 105
Ремонт приладів
2 1 14 8 14 2,04 4 8,16 14
систем живлення
3 Слюсарно-механічна 2 18 12 30 8,5 4 34 34
4 Електротехнічна 1 15 9 15 7,18 4 28,72 30
5 Акумуляторна 1 21 15 21 5,5 4 22 22
6 Шиномонтажна 1 18 15 18 6,94 4 27,76 28
7 Вулканізаційна 1 12 6 12 8,2 4 32,8 32
8 Ковальсько-ресорна 1 21 5 77 12,36 4 49,44 80
9 Мідницька 1 15 9 15 7,02 4 28,08 30
10 Жерстяницька 1 18 12 18 4,02 4 16,08 20
11 Зварювальна 1 15 9 29 4,08 4 16,32 30
12 Оббивна 1 18 5 32 5,2 4 20,8 32
13 Малярна 2 24 18 56 4,5 4 18 56
373 513

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

К-ть працівників
Питома площа на першого
працівника, м2
Питома площа на
наступних робітників, м2
Розрахункове значення, м2
Площа устаткування в
плані, м2
Коефіцієнт густини
розстановки устаткування
Розрахункова площа по
устаткуванню, м2
Прийнята

2.2.11 Розрахунок площ складських приміщень

Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг:

Lp  Au  fnum
Fск = K pc K6 p K різ (2.42)
10

де Lp - річний пробіг автомобіля; Au - кількість автомобілів;
f num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2 [2, дод. К];
K pc - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу;
K p - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів;
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу.
Склад запасних частин:
4493855 3,5
Fск = 1,3 1,19 1=13 м2
106
Склад агрегатів:
4493855 5,5
Fск = 1,3 1,19 1= 21 м2
106
Склад матеріалів:
44938 55 3,0
Fск = 1,3 1,19 1=11 м2
106
Склад шин:
44938 55 2,3
Fск = 1,3 1,19 1= 9 м2
106
Склад мастильних матеріалів:
4493855 3,5
Fск = 1,3 1,19 1=13 м2
106
Склад лакофарбових матеріалів:
4493855 1
Fск = 1,3 1,19 1= 4 м2
106
Склад хімікатів:
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

4493855 0,25
Fск = 1,3 1,19 1=1 м2
106
Склад інструментів:
4493855 0,25
Fск = 1,3 1,19 1=1 м2
106
Проміжний склад – 15…20% від складу запасних частин і агрегатів
Fск = 0,2(13 + 21) = 7 м2
Fcк =13 + 21+11+ 9+13 + 4+1+1+ 7 = 81 м2

2.2.12 Розрахунок зони зберігання рухомого складу

Fзб = fа  Азб Кп (2.43)

де Fзб - зона зберігання рухомого складу; fа - площа, яку займає
автомобіль у плані, м2; Азб - кількість місць зберігання; Кп - коефіцієнт
щільності розміщення автомобілів (2,5…3,0).

Fзб =14 55 3 = 2310 м2

2.2.13 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу

Після розрахунку складових частин ГВК вимагається визначити його
загальну площу для подальшого планування і викреслювання.

FГВК = (1,10...1,15)(Fщо + F1+Д + F2 + FД 2 + Fпр + Fд + Fск + Fo ) (2.44)

де FЩО – площа зони ЩО, м2 (якщо зона розташована в ГВК);
F1+Д, F2, FД2, FПР, Fд - відповідно площі зон ТО-1 з Д-1, ТО-2, Д2 і ПР і
ділянок м2; Fск – загальна площа складів, м2;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень, м2 (регламентовано);
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Fо – площа зон очікування, м2.

60  t
FОі =
і + tn (2.45)
Р

де t і - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт;
Р – кількість штатних працівників на дільниці.

60  t 60 8,82
F = ТО−1 + t = + 2 = 68,2м2
ОТО−1 n
Р 8
tn = 2
60  tТО−2 60 33,42
FОТО−2 = + tn = + 2 = 224,8 м2
Р 9
60  tПР 60 10,21
FО ПР = + tn = + 2 = 70 м2
Р 9
F 2
О Д−1 = 0,25  tТО−1 = 0,25 8,82 = 2,2 м (2.46)
FО Д−2 = 0,25  t = 0,25 33,42 = 8,36 м2
ТО−2 (2.47)
F0 = 68,2 + 224,8+ 70 + 2,2 + 8,36  374 м2
FГВК =1,15  (56 +112 +112 + 280 + 56 + 511+81+ 374) =1819м2

2.2.14 Генеральне планування автотранспортного підприємства

Необхідна площа ділянки визначається за формулою:

10−2  (F
F = ГВК + Fдоп + Fзб )
діл , га (2.50)
k з

де Fділ – необхідна площа ділянки, га; FГВК - площа забудови виробничо-
складськими приміщеннями, м2; Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями,
м2; Fзб - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2; k3 - щільність
забудови території, %.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

10−2  (1819+14+ 2310)
Fділ = = 0,09га
45

2.2.15 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу

Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель і споруд виготовляють
на заводах будівельних конструкцій із збірного залізобетону. Вони уніфіковані,
мають квадратний, прямокутний або двогілчастий перетин.
При проектуванні будівель чи споруд рекомендується використовувати
залізобетонні колони прямокутного перетину розміром 400х400, 500х600, і
600х600 мм залежно від їхнього прольоту, кроку і висоти.
Для виробничого корпусу обираю колони 400х400, висотою 7,4 м.
Розробляючи виробничі будівлі автотранспортних підприємств, доцільно
використовувати збірні залізобетонні попередньо напружені конструкції
покриття: балки, прольотом 12 м, будівельні ферми прольотом 12, 18, 24 м.
Несучі стіни безкаркасних промислових будівель роблять із силікатної, або
червоної цегли, а іноді з природних або бетонних каменів, товщиною 510 мм (в 2
цеглини).
Розділові перегородки застосовують для поділу приміщень із різними
технологічними або виробничими процесами. Їх роблять суцільними на всю
висоту цеху, повністю ізолюючи суміжні приміщення від проходження пилу,
шуму, тепла, вологи, газів і інших виділень. Розділові перегородки виконують із
цегли товщиною 100-125 мм.
Для прорізів воріт в автотранспортних підприємствах рекомендується
приймати розміри прорізів 3х3; 3,6х3,0; 4х3; 4х3,6; 4х4,2 м. Приймаємо 4х4,2 м.
Розміри віконних прорізів повинні бути кратними за висотою 600 мм, за
шириною 1000 мм.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3 Проектування агрегатної дільниці

2.3.1 Призначення агрегатної дільниці

Агрегатна дільниця призначена для ремонту коробок передач, двигунів,
рульових керувань, зчеплень, ведучих та ведених мостів, карданних передач,
гальмівних систем та інших вузлів і механізмів, що зняті з автомобіля у зоні ТО-
2 і ПР.
Після контролю технічного стану агрегати транспортуються у відділення
кран-балками або візками, де підлягають зовнішньому миттю. Попередньо із
картерів видаляють масло із охолоджуючої і гальмової систем – експлуатаційні
рідини. Після зовнішнього миття агрегати встановлюються на стенди, де
виконується їх попереднє розбирання. Деталі і вузли після розбирання
підлягають миттю у спеціальних установках або ваннах.
Деталі підлягають дефектуванню із використанням спеціальних приладів та
вимірювального інструменту з метою визначення відхилень форм поверхонь і
розмірів. Ознаками непридатності деталей до подальшого їх використання без
відновлення є тріщини, задирки, сліди корозії, вм’ятини тощо.
Після відновлення, заміни непридатних деталей виконують збирання вузлів
і агрегатів на відповідних стендах та контроль якості ремонту.
Орієнтовний розподіл загальних трудовитрат агрегатних робіт становить:
керованих та ведучих мостів – по 11%; ремонт двигунів та їх систем – 57%;
рульових керувань – 4%; коробок передач – 8%; гальм та інших систем і
механізмів – 3%; карданних механізмів і зчеплень – по 3%.
Оскільки у загальних трудовитратах агрегатних робіт значна частка (більше
50%) припадає на ремонт двигунів та систем, дані роботи можна виконувати у
окремому приміщенні (моторному відділенні). Тому можливі два варіанти
компонування агрегатних відділень – з виконанням та без виконання робіт по
двигуну.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3.2 Вибір основного обладнання агрегатної дільниці АТП

Перелік основного обладнання агрегатної дільниці АТП приведений в табл.
4.1.

Таблиця 4.1 – Перелік обладнання агрегатної дільниці
№
Назва обладнання Кількість Тип, модель
п/п
Стенд для розбирання, збирання
1 1
гідропідсилювачів руля
Стенд для розбирання, збирання і регулювання
2 1
зчеплення
3 Стенд для розбирання, збирання коробок передач
4 Прес гідравлічний 1 до 2 т.
5 Стенд для приклепування накладок 1
6 Стенд для зрізання гальмівних накладок 1 N=3.6 кВт.
7 Свердлильний верстат 1 2Н124
Стенд для ремонту і обкатування редукторів
8 1
ведучих коліс
9 Вантажно-підйомний механізм 1
Пристрій для запресування і ви пресування
10 1
поршневих пальців
Стелаж 4-хярусний
11 1
металевий
12 Ванна для мийки деталей 1 Об’єм 0,5 м3
13 Стіл для зхбирання і розбирання агрегатів 4
14 Верстак слюсарний 1
15 Ящик для піску 1 Об’єм 0,4 м3
16 Скриня для відходів Об’єм 0,6 м3
17 Пожежний щит

2.3.3 Розробка вимог техніки безпеки при роботі на агрегатній дільниці

При ТО та ремонті АТЗ важливе значення мають заходи щодо дотримання
правил ТБ. При здійсненні робіт на агрегатній дільниці забороняється
користуватися несправним інструментом.
Перед проведенням робіт необхідно:
- простежити, щоб не було звисаючих кінців, перевірити спецодяг;
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- перевірити слюсарний верстак, який повинен бути стійким і міцним.
Слюсарні лещата повинні бути міцно закріплені на верстаті, справні;
- підготувати робоче місце: звільнити потрібну для роботи площу;
забезпечити достатню освітленість;
- перевірити справність інструменту, його заправки та заточки;
- зубила не повинні мати гострих ребер на гранях та щербин на робочій
частині; напилки міцно насаджені на ручки;
- перевірити справність обладнання;
- перевірити справність підйомних пристосувань (домкрати, блоки та ін.);
всі підйомні механізми повинні мати надійні гальмівні пристрої. При цьому вага
вантажу не повинна перевищувати вантажопідйомність механізму.
Забороняється проходити та стояти під піднятим вантажем; не перевищувати
граничні норми ваги для перенесення вручну.
Під час проведення роботи необхідно:
- при рубці металу зубилом працювати в захисних окулярах. Якщо не можна
застосувати захисні сітки, то рубку виконують так, щоб відрубані частинки
відлітали в ту сторону, де немає людей;
- міцно затискати в лещатах деталь чи заготовку, а під час установки або
зняття її дотримуватися обережності;
- стружку оброблюваної деталі з верстату видаляти щіткою;
- не допускати забруднення одягу бензином, гасом, маслом;
- не використовувати несправні пристосування.
Після закінчення роботи необхідно:
- прибрати робоче місце;
- розкласти інструменти, пристосування та матеріали на відповідні місця.
Агрегати, вузли, деталі автомобілів, несправне обладнання та інструмент,
що не підлягають ремонту складуються в спеціально відведеному місці. У міру
накопичення здаються в пункт прийому брухту кольорових і чорних металів.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

3.1 Класифікація способів складання-розбирання з’єднань з натягом

Основну частину трудомісткості розбирально-складальних робіт при
ремонті машин займає розбирання складальних одиниць, деталі яких сполучені з
натягом, відповідно гарячим та пресовим посадкам. Дійсні зусилля, що мають
місце при розпресуванні таких сполучень, часто значно перевершують
теоретичні, особливо якщо ці посадки знаходилися в умовах корозії.
Розібрати складальну одиницю, деталі якої сполучені з натягом, можна
різними способами, які за принципом дії на посадочні поверхні зв'язаних деталей
можна розділити на механічний, гідравлічний, термічний та комбінований.
Кожен з перерахованих способів може бути здійснений на виробництві різними
методами.
Механізація розбирання та складання з'єднань з гарантованим натягом
дозволяє значно скоротити трудомісткість цих робіт, підвищити збереження
деталей при розбиранні та якість складання.

Таблиця 3.1- Способи розбирання з'єднань з натягом
Спосіб розбирання Метод виконання Засоби виконання
Здійснюється різними знімачами,
пресами або із
Механічний Докладання осьового зусилля
застосуванням динамічних
зусиль (на молотах)
Подання оливи за системою отворів
Гідравлічний Олива під високим тиском
і канавок
Подання оливи з боку Олива під високим тиском та
Гідропресовий
вільного торця осьове зусилля
Факельним нагрівом, пластичною Газові пальники та інші інду-
Термічний
деформацією, холодом кційно-нагрівальні установки
Гідравлічний з механічним,
Комбінований -
термічний з механічним

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

3.2 Аналіз існуючих конструкцій

Розглянемо ряд існуючих конструкцій та принцип дії пристосувань для
запресовування і випресовування поршневого пальця.
Пристрій для випресовування та запресовування поршневого пальця
(рис. 3.1) містить гвинт 1, гайку 2, хомутик 3 у вигляді стрічки з отвором для
проходу пальця 4, два стягування 5 і 6, шток 7, дві стойки 8 і 9, жорстко пов'язані
між собою перекладиною 10 з отвором. Перекладина є опорою гайки 2 з гвинтом
1. З одним із стягувань, наприклад стягуванням 6, пов'язаний один кінець
хомутика 3, а інший його кінець пов'язаний з тягою 11, забезпеченою баран-
чиком 12, пропущеним через отвір короткої полиці опори 13, яка виконана у
вигляді Г-подібної пластини, довга полиця якої по ширині надрізана на три ча-
стини, середня частина з яких має вигин, що утворює додаткову полицю 14, що
спирається на інше стягування 5. Для стійкості основа біля однієї стійки 8
виконана під радіус поршня 15, а біля іншої стійки 9 - під радіус канавки 16
поршневого кільця. Гвинт 1 за допомогою пружини розтягування 17 сполучений
з вільним кінцем штока 7, що несе на собі направляючу 18 та поршневий палець
4. Інший кінець штока 7 забезпечений буртиком 19 з кільцевими мітками, лімбом
20 і ручкою 21. Для зручності в поводженні з пристроєм в його комплект можуть
бути введені макет 22 поршня і макет 23 пальця, виконані з дешевого матеріалу,
наприклад з дерева.
Порядок виконання роботи випресовування поршневого пальця полягає в
наступному. Покласти поршень у зборі з шатуном на опору (ложе), діаметр
опори повинен співпадати з діаметром поршня. Вставити в отвір пальця оправку
і проштовхнути її (пресом або за допомогою лещат, а якщо верхня голівка
шатуна нагріта - ударами молотка) на прохід з поршня.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 3.1- Пристосування для випресовування та запресовування поршневого
пальця

Рисунок 3.2 - Пристосування для випресовування поршневого пальця з шатуна:
1 - оправка, 2 - опора

Запресовування та випресування поршневого пальця в шатун можна робити
за допомогою спеціально розробленого пристосування, що дозволяє використати
гідравлічний домкрат, що значно підвищить продуктивність праці і понизить
фізичне навантаження на працюючого.
Пристосування для запресовування та випресовування поршневого пальця в
шатун приведено на рис. 3.3.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Пристосування може використовуватися при ремонті шатунно-поршневої
групи двигунів внутрішнього згорання як в стаціонарних, так і в польових
умовах.
Пристосування для випресовування і запресовування поршневого пальця
містить плиту нижню 1, плиту верхню 5, 4 шпильки 2, що сполучають ці плити
за допомогою гайок 9. Опору 6, що фіксується до нижньої поверхні плити 5
болтами 8. Палець (індикатор) 7, встановлений в центрі верхньої плити 5.
Гідравлічний домкрат 10, встановлений на нижній плиті 1 та зафіксований за
допомогою штифтів 11.

Рисунок 3.3 - Пристосування для випресовування та запресовування поршневого
пальця в шатун: 1 - плита нижня; 2 - шпилька; 3 - оправка; 4 - хомут; 5 - плита
верхня; 6 - опора; 7 - палець (індикатор); 8 - болт; 9 - гайка; 10 - гідравлічний
домкрат; 11 - штифт

Порядок випресовування поршневого пальця наступний. Розмістити пор-
шень у зборі з шатуном на опору 6 (діаметр ложа повинен співпадати з діамет-
ром поршня), вставити в отвір пальця оправку 3 і проштовхнути її за допомогою
гідравлічного домкрата 10 на прохід з поршня. За допомогою деталі 7,
встановленої в центрі верхньої пластини 5, спостерігати процес випресовування
(кінець випресовування пальця настає тоді, коли деталь 7 починає підніматися).
Перед випресовуванням пальця необхідно нагрівати шатун.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Принцип запресовування пальця в шатун полягає в наступному. Встановити
поршень в опору 6, палець одягнути на оправку З і вставити нагрітий шатун в
поршень. Домкратом 10 піднімати палець так, щоб його верхній торець підвівся
над площиною поршня на 2...Змм. Це положення контролюють підйомом пальця
7 на таку ж висоту над плитою 5.

3.3 Опис роботи конструкції

Основні деталі, що входять в пристосування - це розподільчий кран,
поршень, шток з наконечником, упор.
Принцип роботи наступний: триходовий розподільний кран подає повітря,
що поступає з компресора по двох трубопроводах, в одну з двох робочих
порожнин поршня (залежно від необхідного напряму переміщення штока). В
результаті поршень пересувається, примушуючи пересуватися з собою шток з
вкрученим в нього наконечником. Наконечник, у свою чергу, досягаючи
поршневого пальця, діє на нього під навантаженням і примушує спресовуватися
із з'єднання. Для того, щоб поршень у зборі з шатуном і поршневим пальцем не
пересувався разом зі штоком, в пристосуванні є упор, що не дозволяє цього.
Основні деталі пристосування представлені на рис. 3.4.

Рисунок 3.4 - Основні деталі пристосування для запресовування та
випресовування поршневого пальця: 1 - упор; 2 - розподільний кран;
3 - трубопроводи; 4 - наконечник; 5 - шток; 6 - поршень
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

3.4 Конструкторські розрахунки пристосування

Розрахунок пневмоциліндра пристосування і його елементів:
- приймаємо тиск повітря в пневмосистемі 1,2 МПа
- визначаємо зовнішнє зусилля, що діє на пневмоциліндр:

Q
F = (3.1)
B
n

де Q - вантажопідйомність знімача, Н; п - число циліндрів знімача, п= 1.
12000
FB = =12000Н
1
- визначаємо необхідний діаметр силового циліндра:

4К F
Д = в (3.2)
 Р

де К - коефіцієнт запасу міцності штока, К=1,2; Р - робочий тиск в
пневмосистемі, Р=1,2 МПа.
З урахуванням запасу приймаємо Д=125 мм.
- визначаємо максимальне зусилля, що розвивається циліндром:

Д 2 3.14 1252
Fmax = P =1.2  =12271.82Н (3.3)
4k 4 1.2

- визначаємо діаметр різьби кріплення штока до поршня з умови міцності на
розтяг
F
р = = max    (3.4)
р p
d 2
4
звідки
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

F
d1 =1.13 
max (3.5)
 p 
де  p  - допустима напруга на розтягування, МПа.
Приймаємо матеріал штока поршня сталь 40Х (σТ= 260 МПа)

 т 260
 p = = = 65МПа (3.6)
S 4

де [S] - допустимий коефіцієнт запасу міцності, [S]=4.

12272
d1 =1.13  =13.74мм
65

Приймаємо різьбу М16

Розрахунок болтів, що сполучають кришку з пневмоциліндром
Приймаємо матеріал прокладки - поліетилен, число болтів z=8, болти
нормальної точності, виготовлені із сталі Ст3. Болти поставлені з попередньою
затяжкою. Можливе подальше затягування болтів при робочому режимі.
Зовнішня сила, що доводиться на один болт рівна:

Fmax 12272
F = = =1534H (3.7)
Z 8

Визначаємо вісьову силу Fa, що діє на болт після попереднього затягування
та прикладанням зовнішньої сили F

Fa=[k(1 - х)+х]·F=[3(1-0,5)+0,5]·1534=3068Н (3.8)

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

де k - коефіцієнт затягування болта, k=3; х - коефіцієнт зовнішнього
навантаження, х=0,5.
Визначаємо внутрішній діаметр різьби:

F 3068
d a
1 =1.3  =1.3  = 8.41мм (3.9)
 p  73.3

F
де  р = max   p , МПа
(  l)
Приймаємо болти з різьбою М10.

Розрахунок зварювального шва кріплення днища пневмоциліндра
Зварний шов виконуємо ручним електродуговим зварюванням по усьому
периметру з обробленням кромок.
Умова міцності:

F
 max
р =   p , (3.10)
(  l)

де δ - товщина тоншої зварюваної деталі, δ =10 мм; l - довжина зварного
шва, мм;  р  - допустима напруга для шва при розтягуванні, МПа

l =d = 3.14 125 = 395мм. (3.11)

 р     220 12272
=  т
р = = =157МПа,  р = = 3.11МПа   
  р
S 1.4 10 395

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розрахунок пальця кріплення пневмоциліндра
Палець встановлюється без зазора. В цьому випадку отвір калібрують
розгорткою, а діаметр стержня пальця виконують з допуском, що забезпечує
беззазорну посадку.
Стержень пальця розраховуємо по напрузі зрізу і зм’яття.
Умова міцності по напрузі зрізу:

Fmax 12272
 = = = 54.25МПа    (3.12)

d 2
3.14
i 122 2
4 4

де і - число площин зрізу; і=2; d - діаметр пальця, d=12 мм;   - допустима
напруга на зріз, МПа.
 = 0.4  = 0.4 220 = 55 МПа (3.13)

Умова міцності на м’яття:

Fmax 12272
 см = = = 51.13МПа   
см , (3.14)
2d  2 12 10

де δ – товщина провушини, δ=10 мм;

 см = 0.8 Т = 0.8 220 =176 МПа (3.15)

Розрахунок валу фіксатора
Приймаємо діаметр стержня фіксатора d=30 мм, матеріал Сталь 45.
Вал фіксатора розраховуємо по напрузі зрізу і м’яття.
Умова міцності по напрузі зрізу розраховується по залежності (3.12),
[τ]=88 МПа.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

12272
Т = =17.36МПа 
3.14
302 1
4
Умови міцності перевіряємо по залежності (3.14),  см =176 МПа, δ=5 мм
12272
 см = = 81.81МПа 
см
30 5

Розрахунок установочного болта
Схема сил, що діють на установочний болт, зображена на рис. 3.5.

Рисунок 3.5 - Схема сил, що діють на установочний болт: P1 - сила, що діє на
болт з боку поршня; Р2 - сила, що діє на болт від плити

Для того, щоб була рівновага в системі, необхідно щоб Р1=Р =
2 Р. Виходячи з
обліку маси поршня і шатуна знайдемо:

Р = (mn +mш ) g = (4,8+ 2)9,8 = 66,6Н (3.16)

де тп - маса поршня, кг; тш - маса шатуна, кг; g - прискорення вільного
падіння, м/с2.
Враховуючи, що установочний болт працює на зім'яття, запишемо умову
міцності:
Р
 см =   см  (3.17)
F
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

де Р - сила, що діє на болт, Н; F - площа зм'яття, мм2;  см  - допустима
напруга зім'яття МПа.
Площу зім'яття визначаємо з урахуванням різниці площ зовнішнього та
внутрішнього діаметру болта і числа витків:

 D2   d 2 
F =  −   n, (3.18)
 4 4 

де D - зовнішній діаметр болта, мм; d - внутрішній діаметр болта/мм;
п - число витків, що знаходяться в контакті.
Оскільки висота плити в місці знаходження установочного болта дорівнює
27 мм, а крок різьби - 1,5 мм, визначимо число витків:
27
п = =18
1.5
Площа зм'яття, визначена за формулою (3.18), складає:

 3.14  202 3.14 72 
F =  −  18 = 721мм2
 4 4 

Розрахункові значення F і Р підставимо у формулу (3.17):

66.6
 2
см = = 0.09МПа ,  см = 0.09Н мм   см = 28МПа
721

Умова міцності виконується.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

4 ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Аналіз стану охорони праці та захисту навколишнього середовища
на АТП

4.1.1 Техніка безпеки на підприємстві

У даному розділі представлений аналіз стану охорони праці та захисту
навколишнього середовища на АТП, розроблений комплекс заходів щодо
вдосконалювання охорони праці й захисту навколишнього середовища, що
відповідає вимогам державних стандартів, правилам і нормам по захисту
навколишнього середовища і охороні праці.
Відділ охорони праці є основною структурою, що виконує організацію
охорони праці на АТП. Він є самостійним структурним підрозділом і
підкоряється безпосередньо керівникові підприємства та головному інженерові.
Відділ відповідає за підготовку й організацію роботи зі створення здорових і
безпечних умов праці робітників, по попередженню професійних захворювань, а
також нещасних випадків на виробництві. Крім того, керівники всіх структурних
підрозділів відповідають за створення здорових і безпечних умов праці. В
обов'язку відділу охорони праці входять [7]:
- контроль виконання інструкцій з техніки безпеки і їх дотримання;
- розслідування нещасних випадків на виробництві;
- інструктаж робітників по техніці безпеки.
На підприємстві є система інструктажів для навчання персоналу безпечним
прийомам і методам роботи.
Для всіх працівників, що надходять на роботу на підприємство, проводиться
вступний інструктаж. Інструктаж проходить у кабінеті по охороні праці у
вигляді лекції або бесіди. Його проводить інженер по охороні праці. При цьому
розглядаються такі питання, як специфіка робіт на підприємстві, режим роботи,
розташування виробничих ділянок, порядок руху по території підприємства,
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

норми видачі спецодягу, спецхарчування, пожежна та електробезпечність,
прийоми та методи надання першої медичної допомоги постраждалим [7].
Про проведення інструктажу робиться запис у журналі реєстрації вступного
інструктажу (контрольному аркуші) з обов'язковими підписами інструктора та
працівника що проходе інструктаж .
На робочому місці первинний інструктаж проводить безпосередній керівник
робіт. Керівник робіт роз'ясняє безпечні прийоми роботи з обладнанням на
даному робочому місці, правила користування спецодягом, інструментом,
проходами, сигналізацією.
Після проведення первинного інструктажу заповнюється друга частина
контрольного аркуша і журнал. Контрольний аркуш здається у відділ кадрів і
заноситься в особисту справу працівника.
З метою закріплення знань про безпечні прийоми та методи роботи
проводиться повторний інструктаж. Його проводять кожні шість місяців, а для
працівників, що працюють на ділянках з підвищеною небезпекою – раз у три
місяці. На повторному інструктажі розглядаються питання вступного
інструктажу та інструктажу на робочому місці.
Додатковий інструктаж проводять при зміні правил по охороні праці,
технологічного процесу, при введенні в експлуатацію нового обладнання, при
нещасних випадках, при зміні місця роботи. Додатковий інструктаж проводиться
в обсязі первинного інструктажу на робочому місці.
Перед виконанням робіт з підвищеною небезпекою для працівників
проводиться цільовий інструктаж-допуск до робіт з підвищеною небезпекою
оформляється нарядом-допуском. Цей інструктаж фіксується в наряді - допуску
на провадження робіт і в журналі реєстрації інструктажу на робочім місці [7].
На підприємстві постійно здійснюється адміністративно-суспільний
контроль над станом охорони праці. Він проводиться в п'ять етапів [7]:
- перший етап включає щоденний огляд, перед початком роботи, майстром,
старший майстром, механіком або бригадиром разом із суспільним інспектором
по охороні праці всіх робочих місць. Перевіряються підвідомчі ділянки, замічені
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

недоліки усуваються.
- другий етап включає щотижневу перевірку стану охорони праці в цехах і
ділянках. Перевірка здійснюється начальником цеху, головним механіком разом
із представником профкому. Виявлені недоліки усуваються.
- третій етап включає щомісячний огляд усього підприємства комісією в
складі головного інженера підприємства, голови профспілкового комітету,
інженера по охороні праці, головного механіка. Замічені недоліки усуваються
або записуються в журнал, де вказують недоліки, відповідального за виконання
та термін виконання.
- четвертий етап передбачає виконання перевірки два рази в рік
заступником генерального директора підприємства, головою профспілкового
комітету і комісією, до складу якої входять усі члени комісії при третьому етапі
контролю.
- п'ятий етап передбачає щорічну перевірку в порядку внутрішньовідомчого
контролю при проведенні ревізій або інших перевірок, комісією з міністерства,
представниками пожежного нагляду, технічним інспектором профспілок,
представником Гостехнагляду.
При технічнім обслуговуванні та ремонті автобуса велике значення мають
заходи щодо дотримання правил техніки безпеки.
При проведенні робіт з технічного обслуговування автомобіля заборонено
користуватися несправним інструментом. Роботи з агрегатами автобуса
проводяться за допомогою спеціального підйомно-транспортного устаткування.
Перед початком робіт необхідно виконати ряд дій [7]:
- перевірити спецодяг, простежити, щоб не було звисаючих кінців, рукава
застебнути або засукати вище ліктя;
- перевірити міцність і стійкість слюсарного верстата, а також відповідність
його зросту робітника, слюсарні лещата повинні бути справні та міцно
закріплені на верстаті;
- підготувати робоче місце, звільнивши потрібну для роботи площу,
вилучивши всі сторонні предмети, і забезпечити достатню освітленість;
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- перевірити справність інструмента, правильність його заточення та
заправлення;
- перевірити справність устаткування і його огородження;
- перед підняттям важкостей перевірити справність піднімальних
пристосувань.
Під час проведення роботи необхідно:
- міцно затискати в лещатах деталь або заготовку, а під час установки або
зняття її дотримувати обережності, тому що падіння деталі може привести до
травми робітника;
- ошурки з верстата або оброблюваної деталі слід видаляти тільки щіткою;
- при рубанні металу зубилом, працювати тільки в спеціальних захисних
окулярах.
- не користуватися при роботах несправними пристосуваннями;
- не допускати забруднення одягу гасом, бензином, маслом.
Після закінчення роботи необхідно:
- прибрати робоче місце;
- розкласти інструменти, пристосування і матеріали на відповідні місця.

4.1.2 Умови праці робітників

Умови праці робітників, а також безпека робіт, що виконуються прямо
залежать не тільки від досконалості застосовуваних на виробництві технологій,
організації виробництва, але й від таких санітарно-гігієнічних умов, як
температура повітря, відносна вологість, освітленість виробничих приміщень.
Всі цехи, ділянки, підрозділи на АТП обладнані приточно-витяжною
вентиляцією з опаленням, які відповідають вимогам Сніп 2.04.05-86.
Метеорологічні умови й чистота повітря у виробничих приміщеннях,
відповідають вимогам ГОСТ 12.1.005-88.
Вентиляційні системи підприємства перебувають у справному стані,
концентрація шкідливих речовин, що втримуються в повітрі, відповідає
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

нормативам. Нормативна концентрація шкідливих речовин у приміщеннях
представлено в табл. 4.1 [7].

Таблиця 4.1 – Нормативна концентрація шкідливих речовин у приміщеннях
Величина гранично-
Найменування речовини
припустимої концентрації, мг/м3
1. Акролеїн 0,2
2. Свинець і його неорганічні з'єднання 0,01
3. Оксиди вуглецю 20
4. Лігроїн 300
5. Оксиди азоту 5
6.Уайт-Спірит (на С) 300
7. Вуглеводні 300
8. Тетраетилсвинець 0.05
9. Бензит (на С) 100
10. Метанол 5
11. Хлорид водню 5
12. Сірчистий альдегід 1
13. Луги їдкі 0,5

Припустимі й оптимальні параметри температури, відносної вологості й
швидкості руху повітря представлено в табл. 4.2 [7].

Таблиця 4.2 – Припустимі норми температури, відносної вологості й швидкості
руху повітря в робочих зонах підприємства
Температура
Категорія Температура Відносна Швидкість
повітря в
робіт повітря, К вологість не руху повітря
безпосередніх
більш, %. м/с.
роб. місцях, К
Легка-1 294-298 75 0,2 288-299
Середньої
288-294 75 0,4 286-298
ваги-2
Важка-3 286-292 75 0,5 285-294

Залежно від застосовуваного джерела освітлення виробниче освітлення
ділиться на 3 типи, а по функціональному призначенню – на 5 типів.
Залежно від джерела світла виробниче освітлення ділиться на: штучне;
природнє; сполучене.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Залежно від функціонального призначення виробниче освітлення ділиться
на: робоче; аварійне; евакуаційне; охоронне; чергове.
Норми передбачають використання газорозрядних джерел світла. Лампи
розжарювання використовуються тільки у випадках неможливості або техніко-
економічної недоцільності застосування газорозрядних джерел світла.
Джерелами шуму й вібрації є двигуни різних видів, верстати, компресори,
вентиляційні системи й ін. Ультразвук випромінюють установки для очищення
та мийки деталей, механічної обробки тендітних і твердих матеріалів.
Усі ці джерела виявляють негативну дію на здоров'я працівників
підприємства. Для боротьби з підвищеним рівнем шуму, ультразвуком і
вібрацією використовуються різні способи. Спеціальне планування будинку
дозволяють частково гасити шкідливі коливання. Перегородки між цехами і
ділянками повинні бути виконані з використанням спеціальних звукоізоляційних
матеріалів.
Устаткування, інструмент і пристосування на АТП відповідають вимогам
безпеки і правильності контролю виміру які представлено в ГОСТ 12.2.003-74 і
ГОСТ 12.2.027-80. Устаткування встановлене на фундаменти та закріплене
болтами. Небезпечні місця обгороджені. Усі пульти керування заземлені. Пуск
нового обладнання роблять тільки після приймання його комісією за участю
працівників служби охорони праці.

4.2 Удосконалення охорони праці і захисту навколишнього середовища
в АТП

4.2.1 Заходи щодо зниження травматизму та удосконалюванню охорони
праці

З метою зниження травматизму й поліпшення умов праці на АТП
розробляється план заходів, який включає зміну технологічного процесу,
впровадження машин керованих дистанційно та автоматичного устаткування.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Також у плані заходів передбачена установка сучасних приладів і регулярна
перевірка електробезпечності для захисту робітників від поразки електричним
струмом.
Одними з основних і самих небезпечних виробничих факторів є фізичні й
психофізіологічні. Вони приводять до професійних захворювань, що поступово
розвиваються. З метою зниження впливу цих факторів на підприємстві
розробляється комплекс різних заходів:
- усі робітники підприємства регулярно повинні проходити медичний огляд;
- повинні строго дотримуватися всі правила техніки безпеки на
підприємстві; відповідальним за дотримання правил безпеки є завідувач
майстерні;
- робочі місця повинні мати відповідні інструкції для експлуатації
устаткування;
- усі працівники підприємства повинні забезпечуватися спецодягом,
ведеться суворий облік спецодягу і в міру зношування його заміняють.

4.2.2 Вимоги, які висуваються до території, будинків і приміщень
підприємства

АТП повинне мати територію, а також розташовані на ній будівлі, споруди,
майданчики для зберігання автомобілів, що відповідають вимогам
протипожежних, будівельних і санітарних норм. Так само дана територія
повинна відповідати правилам по охороні праці на автомобільному транспорті.
До основних правилам належать:
- рівна поверхня території, яку необхідно обладнати водовідводами та
зливовою каналізацією, для відводу зливових вод;
- відкриті майданчики для зберігання автобусів повинні мати тверде
покриття з невеликим ухилом для стоку зливових вод;
- установка схеми руху автомобілів по території, а так само спеціальних
знаків;
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- ширина проїздів повинна бути не менш 3,5 м, при однобічному русі;
пішохідні доріжки мають ширину 1м. [2].
Також необхідна обробка дорожнього покриття в літній і зимовий час.
- у зимовий час проводиться очищення доріг від снігу та по необхідності
обробка ділянок, що покрилися льодом, піском або призначеними для цього
спеціальними хімічними засобами;
- у літню пору проводиться обробка доріг водою (проходи, і проїзди влітку
поливають за допомогою спеціальних машин).
На майданчиках зберігання незмивною фарбою або іншим способом
повинна бути виконана розмітка, що визначає місця установки автобусів і
проїзди. При нанесенні розмітки керуються габаритними розмірами рухомого
складу і враховують, що відстань між паралельно розміщеними автобусами
повинна бути достатньою для вільного відкривання дверей.
Приміщення для зберігання автобусів не повинні безпосередньо тикуватися
із приміщеннями, де проводяться акумуляторні, зварювальні, термічні,
мідницькі, вулканізаційні, столярні, ковальські, обійні, малярські роботи [2].
Ділянки робіт, на яких відповідно до технології виділяються шкідливі
речовини, надлишки теплоти, з'являється шум, повинні розташовуватися в
окремих приміщеннях, ізольованих від інших приміщень стінами [2].
Виробничі приміщення АТП повинні утримуватися в чистоті, у них
необхідно регулярно проводити вологе прибирання, очищення підлоги від слідів
масел, бруду і води. Підлоги повинні бути рівними й міцними, мати покриття із
гладкою, але не слизькою поверхнею, зручною для очищення. У місцях
використання кислот, лугів, нафтопродуктів підлоги слід виготовляти з
матеріалів, стійких до впливу цих речовин і не поглинаючих їх. На постах мийки
підлоги повинні бути водонепроникними.
Технічне обслуговування необхідно виконувати в приміщеннях на
спеціально обладнаних постах із застосуванням засобів механізації. Відстань між
автобусами на постах технічного обслуговування і поточного ремонту, а так
само між елементами будинків ухвалюють згідно з нормативами [2].
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Пости мийки автобусів розташовуються в окремому будинку. Майданчики
для мийки повинні мати ухил не менш 2% убік прийомних колодязів і лотків.
Розташування прийомних колодязів і лотків повинне виключати потрапляння
стічних вод на територію підприємства. При механізованій мийці робоче місце
повинне розташовуватися спеціальної у водонепроникній кабіні [2].
Адміністративні приміщення та приміщення громадських організацій
повинні бути ізольовані від виробничих. Їх слід розташовувати з навітряної
сторони стосовно виробничих приміщень і місць зберігання щоб запобігти
проникненню в них шкідливих речовин і шуму.
Санітарно-побутові приміщення для робітників діляться на приміщення
загального й спеціального призначення. До приміщень спеціального
призначення належать приміщення для відпочинку, душові, курильні,
приміщення для сушіння білизни та взуття, для прийняття їжі, здравпункт, а
також приміщення для особистої гігієни жінок. До приміщень загального
призначення ставляться гардеробні, умивальні [2].
Мідникам повинні видаватися такі засоби індивідуального захисту, як:
брезентові фартухи, комбіновані рукавиці і захисні окуляри. Рекомендується при
виконанні паяльних робіт користуватися захисними кремами й пастами.
Організація й проведення фарбувальних і антикорозійних робіт повинна
відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-98. При проведенні фарбувальних робіт у
повітря попадають токсичні компоненти лакофарбових матеріалів, які можуть
викликати отруєння, різні шкірні захворювання і ураження органів зору. Також
лакофарбові і антикорозійні матеріали дуже пожежонебезпечні.
До роботи в цехах і на ділянках не повинні допускатися люди молодше 18
років, що не пройшли інструктаж з техніки безпеки, не ознайомлені з
обладнанням і принципом роботи обладнання. Не допускаються особи, що
перебувають в алкогольному або наркотичному сп'янінні. Забороняється
працювати в не застебнутому та не заправленому спецодязі.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

4.2.3 Захист навколишнього середовища

Під екологічною безпекою розуміється вплив підприємства на навколишнє
середовище, населення й персонал, яке перебуває в межах офіційно
встановлених нормативних показників.
Одним з основних напрямків, що забезпечують зниження величини
шкідливих викидів і підвищення екологічної безпеки підприємства, є
вдосконалювання технічної експлуатації автобусів. Також важливими
напрямками в забезпеченні екологічної безпеки підприємства є:
- забезпечення та підтримка працездатного стану автобусів, їх агрегатів і
вузлів;
- скорочення забруднення навколишнього середовища в процесі зберігання,
заправлення, технічного обслуговування та ремонту автобусів;
- ощадлива витрата ресурсів.
Закон «Про охорону навколишнього природного середовища» установлює
правила регулювання відносин у сфері взаємодії суспільства та природи з метою
збереження природнього середовища проживання людини, запобігання
екологічно шкідливому впливу господарської діяльності, що отруює природне
середовища, зміцнення законності та правопорядку. Він чітко регламентує
компетенцію центральних, регіональних і місцевих органів їх права й обов'язки,
а так само права і обов'язки підприємств і громадян.
АТП повинно проводити комплекс організаційно-технічних і інших заходів,
що забезпечують зниження забруднення навколишнього середовища та
раціональне споживання природних ресурсів, а також здійснювати виробничий
контроль їх виконання, вести екологічне навчання і підвищення кваліфікації
персоналу
Вентиляційні виводи виробничих ділянок, що викидають шкідливі речовини
(зварювальний, акумуляторний, фарбувальний та ін.), повинні бути обладнані
спеціальними уловлювальними фільтрами.
АТП повинно бути відділене від житлової забудови санітарно захисними
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

зонами. Для забезпечення на кордоні санітарно-захисної зони підприємства
концентрації шкідливих речовин нижче гранично припустимої необхідно
виконати комплекс заходів:
- переведення котелень із твердого та рідкого палива на газоподібне;
- зменшення часу розігріву двигунів автобусів на холостому ходу в зимовий
час за рахунок застосування систем підігріву, а також способу зберігання
закритого типу;
- установка фільтрів, поглиначів і інших очисних пристроїв для зниження
викидів шкідливих речовин в атмосферу від обладнання виробничих зон і
ділянок;
- складування, пально-мастильних матеріалів що відробили і інших відходів
відповідно до встановлених правил і норм;
- озеленення території підприємства.
Згідно з вимогами ГОСТ -21393-75 димність автомобілів не повинна
перевищувати норм, зазначених у табл. 4.3 [7].

Таблиця 4.3 – Димність відпрацьованих газів автомобілів
Режим виміру димності Димність, % не більш
Вільне прискорення для автомобілів з дизелями:
- без наддува 40
- з наддувом 50
- максимальна частота обертання 15

Димність повинна вимірятися приладами, що працюють на принципі
просвічування відпрацьованих газів. Перед проведенням вимірів двигун повинен
бути прогрітий до температури охолоджуючої рідини або моторного масла (для
двигунів з повітряним охолодженням), при якій дозволяється починати рух
автомобіля. Прилад слід підключити до випускної системи автомобіля і
натисканням педалі подачі палива встановити максимальну частоту обертання
вала дизеля. Тривалість роботи на даному режимі повинна забезпечувати
температуру відпрацьованих газів які входять у прилад, що відповідає вимогам
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

інструкції по експлуатації приладу. Після цього відпустити педаль [7].
У ході аналізу стану охорони праці та захисту навколишнього середовища
були розглянутий питання підготовки і навчання персоналу правилам і методам
безпечної роботи з обладнанням, питання, пов'язані з концентрацією шкідливих
речовин у повітрі, методи проведення контролю стану обладнання і робочого
місця і т.і. З метою вдосконалювання охорони праці були розглянуті питання
електробезпечності, пожежної безпеки обладнання та виробничих приміщень, а
також вимоги, пропоновані до виробничих приміщень і місцям зберігання
автобусів. Був запропонований комплекс заходів щодо зниження концентрації
шкідливих речовин на границі санітарно-захисної зони.

4.3 Розрахунок загальнообмінної штучної вентиляції для агрегатної
дільниці

Виробничі, допоміжні і санітарно-побутові приміщення обладнуються
опаленням і загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією відповідно до
вимог СНиП 2.04.05-91 «Опалення, вентиляція і кондиціонування».
У виробничих приміщеннях, де виділяється значна кількість шкідливих
газів, випарів, пилу, об’єм витяжки повинен бути на 10% більшим ніж потік
припливного повітря, щоб шкідливі речовини не витіснялись у суміжні
приміщення з меншим їх вмістом.
Припливно-витяжна вентиляція з рециркуляцією (рис. 4.1) повинна
використовуватися в основному у холодний період року для економії тепла,
витраченого на підігрів припливного повітря.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 4.1 – Схема припливно-витяжної вентиляції з рециркуляцією
1 – повітрозабірник; 2 – повітропроводи; 3 – фільтр; 4 – калорифер;
5 – відцентровий вентилятор; 6 - припливні насадки; 7 – витяжні насадки;
8 – пристрій для очистки витяжного повітря; 9 – пристрій для виводу витяжного
повітря; 10 – об’єм приміщення , в якому здійснюється обмін повітря;
11 – повітропровід для рециркуляції повітря; 12 – рециркуляційна заслінка

Вихідні дані:
− приміщення – агрегатна дільниця;
− розмір приміщення 8,6х11,3х6 м;
− кількість шкідливих речовин U=58464 мг/год.
Визначимо кількість повітря, яку потрібно замінити:

U
L = (4.1)
(k1 − k2 )

де U – кількість шкідливих речовин, що надходить у повітря цеху, мг/год;
k1 - гранично допустима концентрація шкідливих речовин, що надходить у
повітря цеху, мг/м3; k 2 - концентрація тих же шкідливих речовин у припливному
повітрі, мг/м3;
58464
L = = 5846,4 м3/год.
10
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Визначаються площі поперечного перерізу повітропроводів на всіх
розрахункових ділянках магістралі і у вітках за формулою, м2:

L 5846,4
f p = = = 0.290м2 (4.2)
3600 P 3600 9
де L - об´єм транспортованого повітря, vp – швидкість повітря, vp=9 м/с.
Вибираємо стандартні розміри круглого повітропроводу з листової сталі
d=500 мм.
Потрібний тиск, необхідний для передачі повітря повітропроводами,
визначають через розрахунок суми втрат тиску на тертя і місцеві опори в сіткі.
Втрати тиску на тертя для кожної ділянки розраховуються за формулою, Па.

Рмр = R L = 0,154 8,6 =1,32 Па (4.3)
де R – питомі втрати тиску на 1 м довжини трубопроводів; L – довжина
ділянки, м.
Питомі втрати тиску можуть бути визначені за табличними даними або за
формулою, Па/м:

  2
ф  92 1,2
R =  = 0,031 = 0,154 Па/м (4.4)
d 2  g 2 9,8

де  - коефіцієнт опору тертя, який залежить від шорсткості стінок
повітропроводу(для стальних повітропроводів  /d=0,031);
ф - швидкість повітря, м/с; d- діаметр повітропроводів, мм;
 - питома вага, Н/м3; g – прискорення сили тяжіння,м/с2.

Значення приймаємо згідно залежно від діаметру повітропроводу d, і
d
швидкості транспортування повітря vp.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Втрати тиску в місцевих опорах розраховують також послідовно для кожної
ділянки і в вітках за формулою, Па:

 2
ф  92 1,2
z =  =1,2  = 5,95Па (4.5)
2  g 2 9,8

де  - коефіцієнт місцевих опорів, які приймають згідно даних табл.
Коефіцієнти місцевих опорів в трійнику враховують як зі сторони руху
повітря магістралі, так із сторони віток. Втрати тиску у хрестовині дорівнюють
сумі коефіцієнтів місцевих опорів двох трійників.
Загальні витрати тиску на кожній розрахунковій ділянці і вітках, Па:

Н = R L + z = 0,154 11,3+ 5,95 = 7,7Па (4.6)

Вибір вентиляційного обладнання.
Необхідна потужність електродвигуна вентилятора, кВт:

L H K 5846,4 8,7231,1
Nвент = = =1,73кВт. (4.7)
3600 102  3600 102 0,5

де L – кількість пилу що надходить в робочу зону,м3/г;
Н – тиск, що створюється вентилятором, Па;
К – коефіцієнт запасу, К=1,1….1,5;  - ККД вентилятора (0,5…0,8)
У відповідності від умов виробництва і потужності вибираємо закритий
обдувний двигун.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ВИСНОВКИ

Під час виконання даної випускної роботи бакалавра (ВРБ) було проведено
технічний розрахунок АТП на 55 автомобілів, який включає в себе визначення
виробничої програми з ТО і ремонту РС автомобільного транспорту АТП за
попередньо відкорегованими нормативами профілактичного обслуговування,
розрахунок об’ємів робіт за їх видами. Обгрунтування і вибір методів організації
виробництва, розрахунок кількості виробничого персоналу, технологічного
обладнання, площ приміщень допоміжного і основного виробництва, визначення
характеристик споруд, будівель та вцілому генерального плану підприємства. В
результаті було спроектовано виробничий корпус, генеральний план
підприємства, агрегатну дільницю з обладнанням. Наведено обладнання, що
використовується на даній дільниці.
У третьому розділі було спроектовано пристрій для запресування і ви
пресування поршневих пальців, що дозволяє знімати з поршневі пальці із шатуна
і поршня, описано його принцип дії.
Розроблені рекомендації та заходи з охорони праці, що дозволяють
покращити умови праці робітників. Розраховано систему загальнообмінної
штучної вентиляції для агрегатної дільниці.
Отже, виконання ВРБ допомогло набути практичних навичок, щодо
проектування АТП і краще засвоїти знання, отримані на протязі всього навчання.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра для студентів спеціальності 274 «Автомобільний транспорт)» всіх
форм навчання [Електронний ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. В.
Йовченко]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси:
ЧДТУ, 2022. – 71 с.
2. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
3. Андрусенко. С.І. Технологічне проектування автотранспортних
підприємств: Підручник. – К.: „Каравела”, 2009. - 367 с.
4. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
організація і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с.
5. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
Підручник. – К.: Знання, 2003.
6. Канарчук В.Є. та ін. Організація виробничих процесів на транспорті в
ринкових умовах, - К.: Логос, 1996. - 348 с.
7. Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту
автомобілів. У 3-х кн. кн.2. Організація, планування й управління: Підручник
/В.Є. Канарчук, О.А. Лудченко, А.Д. Чигринець, - К.: Вища шк., 1994. –383 с.
8. ДБН В.2.3-15:2007 “Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів”
9. Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх
транспортних засобів автомобільного транспорту, - К.: Мінтранс України, 1998. -
16 с.
10. Лудченко О. Л. Технічна експлуатація і обслуговування автомобілів:
технологія. – Київ: Вища школа, 2007. – 527 с.
11. Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобілів. –
Київ: Либідь, 2006. – 400 с.
12. Андрусенко С. І. (ред.). Технологічне проектування автотранспортних
підприємств. – Київ: Каравела, 2009. – 368 с.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
65
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ДОДАТКИ

Додаток А – Виробничий корпус

Додаток Б – Планування агрегатної дільниці

Додаток В – Генеральний план

Додаток Г – Пристрій для запресування і випресування поршневих пальців

Додаток Д – Специфікація «Пристрій для запресування і випресування
поршневих пальців»

Додаток Ж – Припливно-витяжна вентиляція з рециркуляцією

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets