Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8319| Title: | Проект автотранспортного підприємства на 94 автомобілів для пасажирських перевезень в Миколаївській області |
| Authors: | Йовченко, Алла Василівна Григорчук, Юрій Володимирович |
| Issue Date: | 2022 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 74 сторінках і 5 листів графічної частини. Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та технологій їх експлуатації, 2022. Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування автотранспортного підприємства на пасажирських перевезень в Миколаївській області. В розділі техніко-економічного обґрунтування проекту було описано призначення проектованого автотранспортного підприємства, визначено категорію умов експлуатації, описано переваги та недоліки обраного автомобіля. В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з обслуговування, ремонту рухомого складу, визначено необхідну кількість працівників та площі виробничих приміщень. В конструкторському розділі здійснено розрахунок пристосування для випресовування поворотних цапф. В розділі охорони праці розраховано схему місцевої вентиляції в слюсарномеханічній дільниці |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8319 |
| Appears in Collections: | 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Григорчук.pdf Restricted Access | 2.91 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________2022 р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проект автотранспортного підприємства на 94 автомобілів для
пасажирських перевезень в Миколаївській області»
Рецензент:
____________________ _______________ ______________
Керівник роботи:
к.т.н., доцент ______________ А.В. Йовченко
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-83
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _____________ Ю.В. Григорчук
(підпис) (Ініціали, прізвище)
2022
РЕФЕРАТ
студента факультету комп‘ютеризованих технологій
машинобудування та дизайну
Григорчука Юрія Володимировича
на тему:
„Проект автотранспортного підприємства на 94 автомобілів для пасажирських
перевезень в Миколаївській області”
Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 74
сторінках і 5 листів графічної частини.
Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та
технологій їх експлуатації, 2022.
Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-95
«Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування
автотранспортного підприємства на пасажирських перевезень в Миколаївській
області.
В розділі техніко-економічного обґрунтування проекту було описано
призначення проектованого автотранспортного підприємства, визначено
категорію умов експлуатації, описано переваги та недоліки обраного автомобіля.
В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з
обслуговування, ремонту рухомого складу, визначено необхідну кількість
працівників та площі виробничих приміщень.
В конструкторському розділі здійснено розрахунок пристосування для
випресовування поворотних цапф.
В розділі охорони праці розраховано схему місцевої вентиляції в слюсарно-
механічній дільниці.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства
При проектуванні АТП здійснюємо вибір та обґрунтування вихідних даних:
- автомобілі великої вантажопідйомності, кількість автомобілів на АТП –
94 шт.;
- кількість робочих змін – 1;
- режим роботи – п’ятиденний робочий день, кількість робочих днів на рік
складає 317 днів;
- середньодобовий пробіг автомобіля складає 530 км;
- категорія умов експлуатації – І, тип дорожнього покриття – Д3 – дороги з
асфальтобетонних матеріалів, рельєф місцевості – Р5 – гірський (понад 2000 м),
помірно континентальний клімат.
1.2 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов
Миколаївська область - область в Україні площею 24,6 тис. км². Центр
області - м. Миколаїв. Вона межує на сході з Кіровоградською, з Одеською на
півночі, на південному сході – з Херсонською, на північному сході -
з Дніпропетровською, областями. На півдні омивається чорним морем.
Миколаївська область знаходиться на рівнині, що знижується з півночі на
південь до Чорного моря з 20 до 40 м. Розташована на Причорноморській
низовині.
В північно-західній частині Миколаївської області розташовані лісостепи, в
південно-східній — степи. Клімат помірно-континентальний, теплий. Літо
спекотне, вітряне, з частими «суховіями»; середня температура найтеплішого
місяця, липня, +23…+21°C. Зима малосніжна, нехолодна; середня температура у
січні −3…−5°C.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
У Миколаївській області розвинена транспортна галузь, до складу якої
входить морський, залізничний, річний, авіаційний, автомобільний та
трубопровідний транспорт. Вона є одним із важливих центрів міжнародних
транспортних та економічних зв'язків.
По території області проходять такі автомобільні шляхи державного
значення: М13, М05, М14, Н14, Н11, Н24.
1.3 Аналіз характеристик вантажу
Миколаївська область – одна із високорозвинених індустріальних регіонів
України. Пасажирський транспорт для суспільства має велике соціальне,
економічне значення тому що впливає на життєзабезпечення області.
Конкуренція на транспортному ринку вимагає від пасажирських
транспортних компаній постійно працювати над розширенням спектру сервісних
послуг, удосконаленням транспортного обслуговування, забезпеченням високої
їх якості виконання, на що потрібні значні фінансові ресурси. Компаніям
потрібно не лише вміти вірно передбачати і розраховувати усі види витрат на
здійснення перевезень, а і реалізувати різні заходи щодо ефективного
використання транспортних засобів (ТЗ). Ефективне використання автомобілів
забезпечується реалізацією такої організації пасажирських перевезень, за якою
витрати на їх здійснення будуть найменшими. Отже, пасажирським
транспортним компаніям поряд із впровадженням в практику високоякісних
сервісних послуг, що призводить до значних транспортних витрат, необхідно
проводити пошук раціональних заходів для забезпечення ефективного
використання транспортних засобів.
Однією з обов'язкових передумов ефективного функціонування
транспортних систем є гармонійне поєднання усіх видів сучасного транспорту.
Важливого значення набувають поліпшення якісних показників перевезень,
зниження їх енергоресурсів, розширення спектру наданих послуг, забезпечення
безпеки перевезень і задоволення природоохоронних і екологічних вимог.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Економічне зростання України, вимагає збільшення транспортної рухомості
населення міст, інакше населення обмежується у своїй економічній і соціальній
активності.
Забезпечення перевезень технічно справним рухомим складом (РС)
здійснюється автотранспортними підприємствами шляхом регулярного
виконання заходів по технічному обслуговуванні, діагностуванню, ремонту,
зберіганню і розумній експлуатації автомобілів.
1.4 Вибір транспортного засобу
Наведемо декілька транспортних засобів, що можуть забезпечити
пасажирські перевезення. Основні параметри автомобіля вказані в табл. 1.1.
Таблиця 1.1 - Основні технічні характеристики автобуса
Тип автобуса Міський
Пасажиромісткість (без водія), чол: 43
Кількість місць для сидіння (без водія), чол: 29
Колісна формула 4x2
Довжина/ширина/висота, мм 9820/2500/2960
Колісна база, мм 4800
Колія передня/задня, мм: 2076/1850
Висота першої сходинки над рівнем дороги, мм 360
Споряджена маса, кг 9450
Технічно допустима максимальна маса, кг 12550
Технічно допустима макс. маса на передню/задню 5220/7400
вісь, кг
Максимальний радіус розвороту, м 12
Максимальна швидкість, км/год 90
Витрата палива в міському циклі при повному 35
навантаженні, л/100 км
Двигун
Тип IVECO F4AE
Розташування двигуна заднє поздовжнє
Кількість і розташування циліндрів 6, рядне
Робочий об'єм, л 6,0
Потужність, кВт (к.с.) 194 (264)
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Крутний момент, Нм: 1000
Відповідність екологічним нормам: Євро 5
Система охолодження: рідинна
Коробка передач
Виробник, модель: EATON
Тип: механічна
Число ступенів переднього ходу: 6+1
Гідропідсилювач керма: інтегрального типу з
гідропідсилювачем
Підвіска
Передня підвіска: залежна, пневматична
Задня підвіска: залежна, пневматична
Передня вісь: RABA, Madara
Задній міст: RABA, Madara
Гальмівна система
Тип пневматична
Робоча гальмівна система: двоконтурна
Гальмівна система: енергоакумулятори з
приводом на задні колеса
Допоміжна гальмівна система: газодинамічна на
випускному тракті двигуна
Запасна гальмівна система: один з контурів робочої
гальмівної системи
ABS +
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 1.1 - Автобус «Богдан» А-14542
ISUZU Ataman А092H6
Автобус ISUZU Ataman А092Н6 від компанії Київспецтех це
низькопідлоговий міський автобус, побудований на базі виробника Isuzu. Зовні
машина виглядає сучасно, симпатично та стильно. Головними перевагами
екстер'єру є велика площа скління, панорамне вітрове скло і красива головна
оптика.
Рисунок 1.2 - Автобус ISUZU Ataman А092H6
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.2 - Основні технічні характеристики автобуса ISUZU Ataman А092H6
Двигун ISUZU 4HK1
Об'єм 5,193
Євростандарт Євро-5
Потужність 154 к.с.
Ємність бака 118 л
Коробка передач Isuzu, шестиступінчаста
Шасі Isuzu
Гальма Гідравлічні з вакуумним підсилювачем
Довжина х Ширина х Висота 8220 х 2320 х 2700 мм
Повна вага автобуса 8780 кг
Кількість місць для сидіння без водія 18
Загальна пасажиромісткість 42
Автобус KARSAN JEST+
Рисунок 1.3 - Автобус KARSAN JEST+
Таблиця 1.3 - Основні технічні характеристики автобуса KARSAN JEST+
Марка KARSAN
Модель JEST+
Тип автобус
Кількість місць 26
Габаритні розміри 5,845 м × 2,055 м × 2,8 м
Паливний бак 100 л
Двигун марки FPT F1C
Потужність 170 к.с. (125 кВт)
Паливо дизель
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для подальших розрахунків обрано автобус з можливістю перевозити
максимальну кількість пасажирів - «Богдан» А-14542. Перевагами якого є:
легкодоступність автодеталей та запчастин, в обслуговуванні.
1.5 Вибір та обгрунтування вихідних даних проекту
Рухомий склад автотранспортного підприємства складається з 94 автобусів.
Природно-кліматичні умови характеризуються середньомісячними
температурами і кліматом. В Миколаївській області клімат помірно-
континентальний, теплий.
Середньодобовий пробіг автомобіля, км. Lсд=530.
Спосіб зберігання автомобілів - відкритий.
Рельєф місцевості - Р-1 (рівнинний).
Категорія умов експлуатації - І, так як експлуатуються автомобільні дороги
з І ...111 технічних категорій за межами приміської зони на рівнинній, хвилястій
і пагорбкуватій місцевості, які мають цементобетонне та асфальтобетонне
покриття.
Вибрані та обгрунтовані вихідні дані зводимо до табл. 1.4.
Таблиця 1.4 - Вихідні дані до випускної роботи бакалавра
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 94
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 530
3 Нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км 360000
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 5000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 20000
6 Кліматичний район теплий
7 Кількість робочих днів підприємства 317
8 Дільниця, що проектується Слюсарно-
механічна
9 Марка автомобіля «Богдан»
А-14542
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування
нормативної періодичності ТО і ресурсного пробігу
Коригування норм пробігу до КР і періодичність ТО.
Періодичність ТО і пробіг до КР можна визначити за формулами:
' (H )
LТО−1 = LТО−1 K1 K3 , (2.1)
де (H )LТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км.
'
LТО−1 = 5000 1 1 = 5000 км,
' (H )
LТО−2 = LТО−2 K1 K3 , (2.2)
де (H )LТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.
'
LТО−2 = 20000 1 1 = 20000 км,
Пробіг до КР:
(H )
L = L K K K ;
рес рес 1 2 3 (2.3)
Lрес = 360000 1 1 1,1 = 396000км;
де (H )
Lpес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл
Число технічних впливів на один ТЗ визначається відношенням циклового
пробігу Lц до даного виду впливу. Враховуючи, що цикловий пробіг відповідає
ресурсному (Lц=LКР=396000 км) - число списань одного автомобіля за цикл
пробігу складає 1. Число ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2.
Періодичність виконання ЩО дорівнює середньодобовому пробігу.
Таким чином кількість КР, ТО-1, ТО-2 можна визначити за формулами:
Lц 396000
NКР = = = 1;
(2.4)
Lрес 396000
де Lрес - пробіг до капітального ремонту, км; NКР - кількість КР за цикл;
Lц – цикловий пробіг автомобіля, км.
Кількість щоденного обслуговування (ЩО) за цикл:
L
рес
N = ;
ЩO
(2.5)
cд
де NЩO - кількість ЩО за цикл; cд - середньодобовий пробіг.
396000
NЩO = = 747;
530
Кількість ТО-2 за цикл:
Lрес 396000
N2 = − Nc = −1 = 18,8 19;
(2.6)
LТО−2 20000
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де N2 - кількість ТО-2 за цикл; LТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км.
Кількість ТО-1 за цикл:
Lрес 396000
N1 = − (Nc + N2 ) = − (1 + 19) = 59; (2.7)
LТО−1 5000
де N1 - кількість ТО-1 за цикл; LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за
цикл;
Дані розрахунків заносимо в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне N N N N
КР 1 2 ЩO
позначення
Кількість 1 59 19 747
Пробіг автомобіля за рік відрізняється від його пробігу за цикл. Виробничу
програму розраховують за рік. Для визначення числа ТО за рік необхідно
перерахувати набуті значення за цикл, використовуючи коефіцієнт переходу від
циклу до року р.
Річне число ЩО, ТО-1 і ТО-2 на один обліковий автомобіль складе:
N = N
ЩОР ЩО Р (2.8)
N = N A
ЩОР ЩОР CП (2.9)
N = N
1Р 1 Р … (2.10)
N = N A
1Р 1Р CП (2.11)
N = N
2Р 2 Р (2.12)
N = N A
2Р 2Р CП (2.13)
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де АСП – облікова кількість ТЗ; Р – відношення річного пробігу ТЗ Lр до
його пробігу за цикл, тобто:
L
Р = Р
L (2.14)
рес
Річний пробіг автомобіля:
L = Д l
Р роб сд Т (2.15)
де Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік; Т – коефіцієнт
технічної готовності.
У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО простоювання
ТЗ за цикл по організаційних причинах не враховується. При розрахунку річного
пробігу ТЗ у формулі використовується не коефіцієнт випуску автомобіля, а
коефіцієнт технічної готовності за цикл:
1
T =
d Д (2.16)
TOiПO КР
1+ L +
cд 1000 L
КР
де Lcд - середньодобовий пробіг автомобіля;
dТОіПР – тривалість простою на технічному обслуговуванні та в поточному
ремонті на АТП на 1000 км пробігу [1, с.43, дод. Ж];
ДКР - тривалість (кількість днів) простою в КР на авторемонтному
підприємстві [1, с.43, дод. Ж].
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1
T = = 0,84
0,3 18
1 + 530 +
1000 396000
LР = 317 530 0,84 = 141128 км.
141128
Р = = 0,36
396000
NЩОР = 747 0,36 = 268
NЩОР = 268 94 = 25192
N1Р = 59 0,36 = 21
N1Р = 21 94 = 1974
N2Р = 19 0,36 = 7
N2Р = 7 94 = 658
Дані розрахунків заносимо в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один автомобіль та на весь
парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р NЩОР N1Р N2Р
268 21 7 25192 1974 658
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.1.2 Визначення діагностичних впливів на АТП
Діагностування, як окремий вид обслуговування, не планується. Роботи з
діагностування РС входять в обсяг робіт ТО, ПР. Залежно від методу організації,
діагностування ТЗ можна проводити на окремих постах, поєднувати із ТО. В
цьому випадку діагностичний вплив визначається для наступного розрахунку
постів діагностування та його організації. В АТП передбачається два види
діагностування РС: Д1, Д2.
Діагностування Д1 призначено для визначення технічного стану агрегатів,
вузлів, систем автомобіля, що забезпечують безпеку руху.
Д1 передбачається для ТЗ при ТО-1, ПР (по вузлах, що забезпечують
безпеку руху), після ТО-2. Кількість автомобілів, що діагностовано при ПР,
відповідно до норм проектування і статистичних даних, приймається 10 % від
ТО-1. Діагностування Д2 призначено для визначення економічних, потужнісних
показників автомобіля, для виявлення обсягів ПР. Д2 проводиться в окремих
випадках при ПР, з періодичністю ТО-2.
Таким чином, кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік розраховують
за формулою:
N Д1Р = 1,1 N
1Р + N2Р = 1,1 1974 + 658 = 2829 (2.17)
де N Д 1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік.
Кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік розраховують за формулою:
N Д 2Р = 1,2 N2Р = 1,2 658 = 790 (2.18)
де 1,2 – коефіцієнт, що враховує число автомобілів, що діагностовані при
ПР; N Д 2Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при ПР дорівнює 20 % від
річної програми ТО-2.
20
N
Д ПРР = N Д 2Р = 790 0,2 = 158
2 (2.19)
100
2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів
Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації ТО й
служить вихідним показником для розрахунку числа постів і ліній ТО.
По видах ЩО, ТО-1, ТО-2 і діагностування Д1, Д2 добова виробнича
програма Niд визначається за формулою:
N
N = iР ,
iд
Д (2.20)
роб .Рi
де NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо;
Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання того або
іншого виду ТО й діагностування автомобілів [1, с.43, дод. Ж].
25192
NЩО Д = = 79
317
1974
NТО−1Д = = 6
317
658
NТО−2 Д = = 2
317
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2829
N Д1Д = = 9
317
790
N Д 2 Д = 2
317
2.2 Планування виробничого корпусу
2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів
Критерієм для вибору методу ТО є добова виробнича програма по кожному
виду обслуговування однотипних ТЗ. Діагностування Д-1 залежно від добової
програми й методу проведення ТО-1 може бути організоване на окремих постах,
або разом з ТО-1.
Якщо ТО-1 проводиться на універсальних постах, то діагностування Д-1
доцільно організовувати на окремому виділеному пості. Місце розташування
повинно забезпечити зручний заїзд автомобілів з різних виробничих зон.
Розрахункову трудомісткість ЩО tЩО можна визначити з наступного
виразу:
tЩO = tн
ЩO K4 KM , люд.год
(2.21)
де t н
ЩO – нормативна трудомісткість (ЩО), люд.год. [2, с.24, дод. Д].
К4=1,15 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно
сумісного рухомого складу, а відповідно і розмір АТП [2, с.22, дод. В].
КМ=1–М/100 – коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок
механізації робіт ЩО (приймається в межах 0,35...0,75).
tЩO = 0,8 1,15 0,5 = 0,46люд.год
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Нормативна скорегована ТО-1, ТО-2 для РС проектованого АТП
визначається:
tі = t
н
і K2 K4 , люд.год
(2.22)
де t н
ЩO – нормативна трудомісткість ТО-1 і ТО-2, люд.год. [2, с.24, дод. Д1].
tТО−1 = 5,8 1,0 1,15 = 6,67люд.год
tТО−2 = 24 1,0 1,15 = 27,6люд.год
Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000км
коригується таким чином:
tПР = t
н
ПР K1 K2 K3 K4 K5, люд.год
(2.23)
де t н
ЩO – нормативна трудомісткість ТО-1 і ТО-2, люд.год. [1, с.45, дод. Л];
К1, К2, К3, К4, К5 – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов
експлуатації рухомого складу, модифікацію рухомого складу й організацію його
роботи, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість
одиниць технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання рухомого
складу [1, с.41, дод. Е].
tПР = 6,2 1,0 1,0 0,9 1,15 1,0 = 6,42люд.год
Розрахунок трудомісткості діагностування при виконанні Д-1 з ТО-1:
t1+д−1 =1,1 tТО−1 =1,16,67 = 7,3люд.год
(2.24)
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунок трудомісткості діагностування Д-2:
tд−2 = (0,1...0,2) tТО−2 = 0,2 27,6 = 5,52люд.год (2.25)
Трудомісткість сезонного обслуговування (СО):
20
tСО = tТО−2 = 27,6 = 5,52люд.год (2.26)
100 100
де δ – частка робіт СО, від трудомісткості ТО-2,% (50% - частка дуже
холодного і жаркого районів; 30% - для жаркого і холодного районів, 20% - для
інших районів).
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу
Річний об'єм робіт по ТО і ПР, люд.год.:
Т ЩО.Р = NЩО.Р tЩО = 251920,46 =11588 люд.год. (2.24)
Т = N t + (0,1N +N )t =
ТО−1.Р 1.Р 1+д−1 1Р 2Р д1
=1974 7,3+ (0,11974+ 658)1,7 =15864люд. год. (2.25)
Т2.Р = N2.Р tТО−2 = 658 27,6 =18161 люд.год. (2.26)
Тд−2.Р = Nд2.Р tд−2 = 790 5,52 = 4361 люд.год. (2.28)
Lp Anр tпр 14112894 6,42
Т ПР.Р = = = 85168 люд.год. (2.29)
1000 1000
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд.год:
ТСО.Р = 2Апр КСО tТО−2 = 2 94 0,2 27,6 =1038люд.год. (2.30)
де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2).
Річні трудомісткості ТО повинні уточнюватися після розрахунку
відповідних зон обслуговування.
2.2.3 Розрахунок зон ТО і ПР
При розрахунку зон ПР, ТО вибирається режим роботи зони, метод
обслуговування. Визначається кількість постів, потокових ліній, уточнюються
річні трудомісткості робіт ТО.
Режим роботи зон ПР та ТО приймається залежно від режиму роботи
автомобілів. Роботи ТО-1, ЩО виконуються в міжзмінний час, ПР і ТО-2 - під
час роботи більшості ТЗ на лініях.
Вибір методу ТО виконується шляхом порівняння ритму виробництва R та
такту поста . Якщо такт поста рівний, або більше 2R для ЩО, 3R для ТО-1, 4R
для ТО-2, то можливе використання потокового методу виробництва. Якщо дана
умова не виконується, необхідно проектувати для проведення ТО універсальні
пости.
Ритм виробництва визначається за формулою:
60 T
R = зм Сзм
i , (2.31)
Ni.д
де Тзм – тривалість зміни (8 год.), год.; Сзм – число змін; Ni.д – добова
виробнича програма розділена по кожному виду ТО.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Такт поста i-ої зони:
60 8 1
R = = 6
ЩО
79
60 8 1
R
ТО−1 = = 80
6
60 8 1
RТО−2 = = 240
2
Такт поста i-ї зони:
60 t
i
i = + tПЕР , (2.32)
РП
де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконуваного на
посту, люд.год.; tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при
установці його на пост і з'їзд з поста, (1-3 хв.); РП – число робітників, що
одночасно працюють на посту [2, с.33, дод. З].
60 0,46
ЩО = + 2 =11
3
60 7,3
= + 2 =112
ТО−1
4
60 27,6
ТО−2 = + 2 = 333
5
Кількість постів ЩО, ТО-1, ТО-2, Д1, Д2 визначається:
Ti.P KX i =
н (2.33)
Д рп п tзм Р Квик
де Ti.P - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.;K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [1, с.63]; Д рп - кількість
робочих днів поста за рік; n – кількість змін роботи на добу; tзм - тривалість
зміни; Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2,
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
с.54, дод. Т]; K вик - коефіцієнт використання робочого часу поста (для середніх
умов праці 0,8-0,9).
115881,4
XЩО = 2
317 18 30,9
158641,4
XТО−1+Д−1 = = 2,4 2
317 18 4 0,9
181511,4
XТО−2 = = 2,2 2
317 18 5 0,9
43611,4
X Д−2 = = 0,67 1
317 18 4 0,9
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту
Роботи по ПР проводяться на універсальних або спеціалізованих постах.
Загальна кількість постів ПР визначається за формулою:
T
X i =
ПР (2.34)
Д рп п tзм Р п
де TПР – річний об'єм робіт, виконуваний на постах ПР, люд.год.
- коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости
(=1,2…1,5); Д рп – число робочих днів в році постів ПР; tзм – тривалість робочої
зміни, година; n – число змін; Р – число робітників на посту; п – коефіцієнт
використовування робочого часу поста (п=0,75…0,9)
85168 1,2
X ПР = 8
317 18 6 0,9
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу
Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:
T =Т ЩО.Р +Т1.Р+Д−1 +Т 2.Р +Тд−2. р +ТСО.Р +Т ПР.Р
(2.35)
=11588+15864+18161+ 4361+1038+85168=136180
де TЩО.Р , T1.Р+Д – уточнені річні об'єми робіт відповідно ЩО і ТО-1 з Д-1
(якщо ці види обслуговування виконуються на потокових лініях), люд.год;
T2.Р , Tд−2.Р TСО.Р ., TПР.Р – річні об'єми робіт відповідно ТО-2, контрольно-
діагностичних перед ТО-1, перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) і робіт
ПР, люд.год.
2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства
Річний об'єм робіт по СО підприємства встановлюється в процентному
відношенні від річного об'єму ТО і ПР рухомого складу (20%).
Роботи по СО підприємства розподіляються по видах згідно табл. 2.3.
Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт по самообслуговуванню
Види робіт Співвідношення, % люд. год.
Електротехнічні 25 6809
Слюсарні 16 4358
Механічні 10 2724
Зварювальні 4 1089
Ковальські 2 545
Мідницькі 1 272
Жестяницькі 4 1089
Трубопровідні 22 5992
Ремонтно-будівельні 16 4358
Всього 100 27236
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства
між виробничими зонами, ділянками і відділеннями
Об'єми робіт розподіляються по структурних підрозділах АТП, виходячи з
технологічних і організаційних ознак.
ЩO (прибирально-мийні роботи) і ТО-1 виконуються на постах або
потокових лініях відповідних зон.
ТО-2 виконуються частково на постах або лініях зони (80% від загального
об'єму робіт) і частково на ділянках (20%). Об'єм робіт, які виконуються на
ділянках, рівномірно розподіляється між електротехнічним, акумуляторним,
шиномонтажном і ділянкою по ремонту приладів системи живлення.
Роботи сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2.
Роботи по ПР виконуються на постах зони ПР і на ділянках.
Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
Структурний підрозділ люд.год.
- зона ЩО: 11588
- зона ТО-1: 15864
- зона ТО-2: 18161
- зона ПР: 85168
2.2.8 Розрахунок кількості працівників
При розрахунку кількості виробничих працівників визначається
технологічно необхідне Рт і штатна Рш кількість працівників.
Розрахунок ведеться окремо для кожної ділянки і зони. Технологічно
необхідна кількість працівників визначається за формулою:
РТ = Т i.Р ФМ , (2.37)
де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.;
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год.
Штатна кількість працівників:
РШ = Т i.Р ФР , (2.38)
де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих
виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), г.
Таблиця 2.5 - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Прийнята
кількість Кількість
технологічно
№ Назва зон і дільниць Річний
по змінах
Σ
1 2
Зони ТО і ПР
1 Пости ЩО 11588 5,60 6 6 1860 6,23 6
2 Зона ТО-1 15864 7,66 8 8 1840 8,62 9
3 Зона ТО-2 18161 8,77 9 9 1840 9,87 10
5 Зона Д-2 4361 2,11 2 2 1840 2,37 2
6 Зона ПР (пости) 25550 12,34 12 9 3 1840 13,89 14
7 Всього 75524 37 34 3 41
Виробничі дільниці
8 Агрегатна 10918 5,27 - 1840 5,93 6
Ремонт приладів 5 5
9 607 0,29 - 1820 0,33 1
систем живлення
10 Слюсарно-механічна 12131 5,86 6 6 - 1840 6,59 7
11 Електротехнічна 2426 1,17 1 1 1840 1,32 1
12 Акумуляторна 2426 1,17 1 1 - 1820 1,33 1
13 Шиномонтажна 1213 0,59 1820 0,67
2 2 - 3
14 Вулканізаційна 3639 1,76 1820 2,00
15 Ковальсько-ресорна 2426 1,17 1820 1,33
16 Мідницька 1213 0,59 1820 0,67
4 4 - 5
17 Жерстяницька 1820 0,88 1840 0,99
18 Зварювальна 3033 1,47 1820 1,67
19 Оббивна 7279 3,52 4 4 - 1820 4,00 4
20 Фарбувальна 10918 5,27 5 5 1820 6,00 6
Разом 60655 28 28 34
Всього 136179 65 75
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Річний обсяг робіт
в зоні або на
дільниці, люд.-год.
Розрахована
кількість
Розрах
Прийм.
2.2.9 Розрахунок площ приміщень
Площі зон при обслуговуванні і ремонті ТЗ на тупикових постах
визначається за формулою:
FЗ = faX П КП , (2.39)
де fа=9,822,8=27,5 – площа, яку займає автомобіль за габаритними
розмірами, м2; ХП – кількість постів, що розміщені в зоні; КП – коефіцієнт
густини розстановки [1, с.26].
FЗЩО = 27,5 2 4 = 220 м2
F 2
ТО−1+ Д1 = 27,5 2 4 = 220 м
F 2
ТО−2 = 27,5 2 4 = 220 м
FЗПР = 27,5 8 4 = 880 м2
FД −2 = 27,5 14 =110 м2
2.2.10 Площі робочих дільниць і відділень
Площі ділянок розраховують за площею приміщення, що займається
устаткуванням та коефіцієнту густини його розташування.
Площа слюсарно-механічної дільниці:
Fy = fсумК
П (2.40)
де fсум – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, fсум=20 м2; К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування
[1, с.26].
Fy = 20 4 = 80 м2
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:
FД = f р + f
'
p (n −1) (2.41)
де fр - питома площа на першого робітника [2, с.34, дод. К3].
f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [2, с.34, дод. К3].
n – кількість робітників.
Якщо на виробничих дільницях передбачаються пости для ТЗ, то до площі
дільниці додається площа ТЗ в плані:
FД = f + f 'р p (n −1) + fa Kп (2.41)
Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць
№ Назва дільниці
1 Агрегатна 5 22 14 78 25,89 4 103,56 105
Ремонт приладів
2 1 14 8 14 2,04 4 8,16
систем живлення 14
3 Слюсарно-механічна 6 18 12 78 8,5 4 34 80
4 Електротехнічна 1 15 9 15 7,18 4 28,72 30
5 Акумуляторна 1 21 15 21 5,5 4 22 22
6 Шиномонтажна 1 18 15 18 6,94 4 27,76 28
7 Вулканізаційна 1 12 6 12 8,2 4 32,8 32
8 Ковальсько-ресорна 1 21 5 49 12,36 4 49,44 50
9 Мідницька 1 15 9 15 7,02 4 28,08 28
10 Жерстяницька 1 18 12 18 4,02 4 16,08 18
11 Зварювальна 1 15 9 43 4,08 4 16,32 43
12 Оббивна 4 18 5 61 5,2 4 20,8 60
13 Малярна 5 24 18 124 4,5 4 18 124
544 634
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
К-ть працівників
Питома площа на першого
працівника, м2
Питома площа на
наступних робітників, м2
Розрахункове значення, м2
Площа устаткування в
плані, м2
Коефіцієнт густини
розстановки устаткування
Розрахункова площа по
устаткуванню, м2
Прийнята
2.2.11 Розрахунок площ складських приміщень
Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг:
Lp Au fnum
Fск = K pc K p K різ (2.42)
106
де Lp - річний пробіг автомобіля; Au - кількість автомобілів;
f 2
num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м [2, дод. К];
K pc - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу;
K p - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів;
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу.
Склад запасних частин:
14112894 2,4
F = 11,19 1= 38 м2
ск
106
Склад агрегатів:
14112894 4,8
Fск = 11,19 1= 76 м2
106
Склад матеріалів:
14112894 2,4
F = 11,19 1= 38 м2
ск
106
Склад шин:
14112894 2,56
Fск = 11,19 1= 40 м2
106
Склад мастильних матеріалів:
14112894 3,44
Fск = 11,19 1= 54 м2
106
Склад лакофарбових матеріалів:
14112894 1,2
Fск = 11,19 1=19 м2
106
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Склад хімікатів:
141128 94 0,2
Fск = 11,19 1= 3 м2
106
Склад інструментів:
141128 94 0,2
Fск = 11,19 1= 3 м2
106
Проміжний склад – 15…20% від складу запасних частин і агрегатів
F 2
ск = 0,2(38+ 76) = 23 м
Fcк = 38+ 76+ 38+ 40+ 54+19+ 3+ 3+ 23= 294 м2
2.2.12 Розрахунок зони зберігання рухомого складу
Fзб = fа Азб Кп (2.43)
де Fзб - зона зберігання рухомого складу; fа - площа, яку займає
автомобіль у плані, м2; Азб - кількість місць зберігання; Кп - коефіцієнт
щільності розміщення автомобілів (2,5…3,0).
Fзб = 27,5 94 3 = 7755 м2
2.2.13 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу
Після розрахунку складових частин ГВК вимагається визначити його
загальну площу для подальшого планування і викреслювання.
FГВК = (1,10...1,15)(Fщо + F1 + F2 + FД1 + FД 2 + Fпр + Fд + Fск + Fдоп + Fo ) (2.44)
де FЩО – площа зони ЩО, м2 (якщо зона розташована в ГВК);
F1+Д, F2, FД2, FПР, Fд - відповідно площі зон ТО-1 з Д-1, ТО-2, Д2 і ПР і
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ділянок м2; F 2
ск – загальна площа складів, м ;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень, м2 (регламентовано);
F – площа зон очікування, м2
о .
60 t
F і
Оі = + tn (2.45)
Р
де tі - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт;
Р – кількість штатних працівників на дільниці.
60 t
F = ТО−1 60 7,34
ОТО−1+ Д1 + tn = + 2 = 57м2
Р 8
tn = 2
60 tТО−2 60 27,6
F м2
ОТО−2 = + tn = + 2 =186
Р 9
60 t 60 6,42
F ПР
О ПР = + tn = + 2 = 44,8 м2
Р 9
FО Д −2 = 0,25 tТО−2 = 0,25 27,6 = 6,9 м2 (2.46)
F0 = 57 +186+ 44,8+ 6,9 = 295 м2
FГВК =1,15 (220+ 220+ 220+880+110+ 634+ 294+ 295) = 3304м2
2.2.14 Генеральне планування автотранспортного підприємства
Необхідна площа ділянки визначається за формулою:
10−2 (F + F + F )
Fділ =
ГВК доп зб , га (2.50)
k з
де Fділ – необхідна площа ділянки, га; FГВК - площа забудови виробничо-
складськими приміщеннями, м2; Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями,
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
м2; Fзб - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2; k3 - щільність
забудови території, %.
10−2 (3430+ 300+ 7755)
Fділ = = 0,25га
45
2.2.15 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу
Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель і споруд виготовляють
на заводах будівельних конструкцій із збірного залізобетону. Вони уніфіковані,
мають квадратний, прямокутний або двогілчастий перетин.
При проектуванні будівель чи споруд рекомендується використовувати
залізобетонні колони прямокутного перетину розміром 400х400, 500х600, і
600х600 мм залежно від їхнього прольоту, кроку і висоти.
Для виробничого корпусу обираю колони 400х400, висотою 7,4 м.
Розробляючи виробничі будівлі автотранспортних підприємств, доцільно
використовувати збірні залізобетонні попередньо напружені конструкції
покриття: балки, прольотом 12 м, будівельні ферми прольотом 12, 18, 24 м.
Несучі стіни безкаркасних промислових будівель роблять із силікатної, або
червоної цегли, а іноді з природних або бетонних каменів, товщиною 510 мм (в 2
цеглини).
Розділові перегородки застосовують для поділу приміщень із різними
технологічними або виробничими процесами. Їх роблять суцільними на всю
висоту цеху, повністю ізолюючи суміжні приміщення від проходження пилу,
шуму, тепла, вологи, газів і інших виділень. Розділові перегородки виконують із
цегли товщиною 100-125 мм.
Для прорізів воріт в автотранспортних підприємствах рекомендується
приймати розміри прорізів 3х3; 3,6х3,0; 4х3; 4х3,6; 4х4,2 м. Приймаємо 4х4,2 м.
Розміри віконних прорізів повинні бути кратними за висотою 600 мм, за
шириною 1000 мм.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.3 Проектування слюсарно-механічної дільниці
2.3.1 Призначення слюсарно-механічної дільниці
Слюсарно-механічна дільниця призначена для підготовки поверхонь
деталей до відновлення та подальшої їх обробки, відновлення деталей
механічною обробкою, виготовлення нових деталей. Деталі, що підлягають
механічній обробці, поступають на дільницю з інших ділянок відповідно до
технологічних маршрутів. Після слюсарно-механічної обробки деталі прямують
далі на інші дільниці.
До основних робіт, що виконуються на дільниці належать токарні, фрезерні,
шліфувальні, стругальні та слюсарні.
Шліфувальні роботи виконують при заточуванні різального інструменту,
чистовому обробленні зовнішніх та внутрішніх циліндричних та плоских
поверхонь.
Токарні роботи виконуються при обточуванні фасонних, конусних,
зовнішніх циліндричних, поверхонь осей, валів, пальців, тощо; розточуванні
отворів, прорізанні канавок, свердлінні отворів, нарізанні різьб, виготовленні
кріпильних болтів, гвинтів, шпильок, шайб тощо.
Фрезерні та стругальні роботи виконують при обробленні кронштейнів,
площин лап, опор головок блоків циліндрів, при прорізанні канавок у осях,
валах, пальцях шпоночних пазів.
Слюсарні роботи включають в себе свердління, зенкерування, розгортання
та цекування отворів; притиранні після механічної обробки; розмічення деталей
перед механічною обробкою, прогонку та нарізання різі; підготовку деталей для
зварювання та їх оброблення після зварювання та інші роботи.
Деталі, що обробляються у слюсарно-механічному відділення повинні бути
очищенні від забруднень. У відділенні виконують дефектування деталей,
призначають метод відновлення під номінальний або ремонтний розміри,
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
послідовність оброблення. Оброблення деталей виконують згідно із
технологічним процесом.
2.3.2 Вибір основного обладнання слюсарно-механічної дільниці АТП
Перелік основного обладнання слюсарно-механічної дільниці АТП
приведений в табл. 4.1.
Таблиця 4.1 – Перелік обладнання слюсарно-механічної дільниці
№
Назва обладнання Кількість Тип, модель
п/п
1 Слюсарний верстат 4 2280
2 Верстат універсально-фрезерний 1 6П80Г
3 Гідравлічний прес 1 2135ГАРО
4 Шафа інструментальна 4 2246
5 Шафа інструментальна 2 2246
6 Вертикально-свердлильний верстат 1 2А135
7 Ящик для піску 1 2307
8 Плита провірочна 1 ОСТ 20149
9 Ванна для миття деталей 1 2239
10 Верстат токарно-гвинторізний 1 16ТОЗА
11 Верстат заточний двосторонній 1 332А
12 Ящик для обтирочних матеріалів 1 2249
13 Стелаж секційний 1 2247
14 Стелаж поличковий 1 2242
15 Стіл із пристроєм для випресовування цапф 1
2.3.3 Розробка вимог техніки безпеки при роботі на слюсарно-
механічній дільниці
Перед початком роботи:
- необхідно перевірити стан обладнання, при цьому звернувши увагу на
наявність і справність загорожі, освітлення, заземлення та запобіжних пристроїв;
- перевірити роботу верстата на холостому ходу;
- навести лад у спецодязі;
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- відрегулювати місцеве освітлення так, щоб зона свердління, різання була
достатньо освітлена;
- перевірити справність та наявність допоміжного, ріжучого,
вимірювального інструменту та приладів.
Під час роботи:
- дотримуватися вказівок інструкції із експлуатації металорізального
обладнання;
- перед включенням верстату впевнитися, що його пуск нікому не загрожує;
- закріплювати ріжучий інструмент та деталі на верстаті: встановлення та
зняття ріжучого інструменту, деталей виконувати після повної зупинки верстату;
- не збільшувати режим різання, який встановлений технологією;
- різальний інструмент підводити до деталі, що оброблюється повільно,
поступово, без ударів;
- слідкувати за видаленням стружки із верстата, використовуючи при цьому
щітки для змітання, спеціальні гачки;
- якщо виникла вібрація, терміново зупинити верстат та прийняти заходи її
усунення: перевірити кріплення різця та деталі;
- утримувати робоче місце в чистоті, не забруднювати його ошурками,
заготовками.
Після закінчення роботи:
- забрати із верстата всі деталі та скласти їх на возик чи стелаж.
- скласти пристрої та інструмент, почистити верстат від забруднень та
сміття;
- почистити від забруднень та пилу обладнання, змастити його у місцях
відповідно до інструкції.
- навести порядок на робочому місці та здати його майстру чи зміннику,
повідомивши про виявлення недоліків під час роботи.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
3.1 Призначення та опис конструкції обладнання
Пристосування для випресовування шворнів поворотних цапф автомобілів
містить дві стійки 1, на яких розміщені: нижня плита 2 з опорою 3 і наскрізним
отвором для проходу випресованого шворня, верхня плита 4 з силовим
циліндром 5 і опорною втулкою 6, всередині якої розміщений шток 7 з
ковзаючою опорою 8, що утримується в середині штока пружинами 9 і
фіксується у верхньому положенні пазами 10. Між опорною втулкою 6 та
нижньою плитою 2 встановлена рухома на стійках 1 середня плита 11 з
базуючим уловлювачем 12, вісь 13, отвори якої і вісь штока 7 лежать в одній
площині та утворюють між собою фіксований кут а, що відповідає куту між
віссю t півосі 14 цапфи 15 та віссю 16 шворня. Площина 17 уловлювача 12
контактує з опорним обробленим торцем 18 фланця 19 поворотної цапфи 15 і
розташована на фіксованій відстані L від точки перетину цих вісей. Уловлювачі
12 містять штирі 20, що контактують з отворами 21 фланця 19 поворотної цапфи,
що утримують цапфу від повороту її відносно осі цапфи.
Пристрій працює наступним чином. Для випресовування шворня поворотна
цапфа 15 в зборі з шворнем і балкою 22 на передній осі встановлюється
обробленою поверхнею 23 вилки в паз 24 опори 3, а піввісь 14 цапфи 15
спрямована в бік отвору вловлювача 12, який гвинтом 25 виставлений по висоті
для попередньої орієнтації піввісі цапфи. При подальшому русі вузла у пристрої
один щодо одного вздовж паза 24 у напрямку вловлювача 12
піввісь 14 входить в отвір вловлювача 12, виконуючи переміщення середньої
плити 11 по стійках 1 за рахунок ковзаючого контакту внутрішньої поверхні
отвору вловлювача 12 із зовнішньою поверхнею піввісі 14. При цьому фланець
19 поворотної цапфи 15 отворами 21 встановлюється на штирі 20 вловлювача 12.
Оброблений торець 18 фланця 19 приходить в контакт з торцем 17 вловлювача
12, утворюючи співпадіння вісі оправки 7 з віссю 16 шворня. Ходом
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
випресовочного штока 7 вниз здійснюється випресовування шворня. Повертаємо
оправку у вихідне положення. При цьому змінна опора 8 за допомогою пружин 9
повертається у вихідне положення обмежене пазами 10, роз’єднуючи балку 22
передньої вісі та поворотну цапфу 15. Виймають цапфу з вловлювача 12, який
встановлюється в початкове положення на гвинт 25. Цикл випресовування
повторюється.
Рисунок 3.1 - Пристосування для випресовування шворнів поворотних цапф
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 3.2 - Пристосування для випресовування шворнів поворотних цапф:
1 - стійка; 2 - нижня плита; 3 - опора; 4 - верхня плита; 5 - силовий циліндр;
6 - опорна втулка; 7 - шток; 8 - ковзаюча опора; 9 - пружина; 10 - пази;
11 - середня плита; 12 - вловлювач; 13 - вісь; 14 - напіввісь; 15 - поворотна
цапфа; 16 - вісь шворня; 17 - базуючи площина; 18 - торець; 19 - фланець;
20 - штирі; 21 - отвори; 22 - балка; 23 - вилка; 24 - паз опори;
25 - регулювальний гвинт
3.2 Розрахунок силового механізму та пневмоприводу
Для визначення зусилля на штоку пневмоциліндра складемо розрахункову
схему (рис. 3.3).
Вихідні дані: тиск повітря р=0,63 МПа; необхідне зусилля Q=9 кН; хід
штока L=210 мм.
Шток пневмоциліндра безпосередньо впливає на оправлення, отже, зусилля
Q є розрахунковим для визначення діаметру пневмоцилиндра.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3.3 Визначення діаметра пневмоциліндра
Діаметр циліндра визначаємо згідно [10] за формулою, мм:
Q
D 1,13 2 (3.1)
p
де Q2 - зусилля на штоку пневмоциліндра, Н; р - тиск повітря в
пневматичній системі, МПа; η - механічний ККД пневмоцилиндра, η=0,85...0,95.
Приймаємо р=0,63 МПа, η=0,9. Тоді:
9000
D 1,13 =142,5мм.
0,63 0,9
Згідно [10, табл.137] приймаємо пневмоциліндр з розмірами D=144 мм,
d=30 мм.
Рисунок 3.3 - Розрахункова схема 1 - циліндр; 2 - шток; 3 - опора;
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3.4 Визначення параметрів пневмоциліндра
При розрахунку пневмоциліндра на міцність визначають товщину стінок
циліндра, кількість та діаметр шпильок для кріплення кришки, а також діаметр
різьби на штоку. Величини даних параметрів виходять незначними, і
конструкція володіє недостатньою жорсткістю. Тому рекомендовані значення
величин, отриманих при розрахунку, приймаємо по [10, табл. 135].
Перевіряємо зусилля в надштоковій порожнині. Зусилля Q2, Н, визначаємо
за формулою:
(D2 − d 2 ) p 3.14 (1442 − 302 )0.63 0.9
Q = = = 26706H. (3.2)
2
4 4
Отримане значення Q2=26706Н більше необхідного Q2=24000 Н.
Пневмоциліндр з розмірами D=144 мм, d=30 мм підходить.
Визначаємо площу поршня за формулою:
F1 = 0.01 0.785 D
2 = 0.01 0.785 (144 2 − 302 )=156см2 (3.3)
Визначаємо площу штокової порожнини за формулою:
F2=0,01-0,785·(D2-d2)=0,01·0,785·(1442 -302) = 156 cм2 (3.4)
Визначаємо штовхаюче зусилля пневмоциліндра за формулою:
Q1=100·F1·p·η=100·162·0.63·0.9=9185 Н (3.5)
Для забезпечення безударної та плавної роботи пневмоциліндра слід
призначати робочу швидкість переміщення поршня в межах υ=0,1...1 м/с.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Приймаємо швидкість руху поршня υ=0,2 м/с. Тоді час руху поршня t
визначаємо за формулою:
L
t = ,c (3.6)
1000
де L - хід поршня, мм.
210
t = = 0.5c (3.7)
1000 0.2
Визначаємо витрату повітря за робочий хід поршня пневмоциліндра за
формулою:
V = 6 F2 = 6 162 0.2 =194.4л / хв (3.8)
Визначаємо внутрішній діаметр трубопроводу dT за формулою:
V
dT = 4.6 ,мм (3.9)
де ω – швидкість руху повітря в трубопроводі, м/с.
При проектному розрахунку ω=20 м/с, тоді:
194.4
dT = 4.6 =14.5мм
20
Приймаємо dT=15 мм.
Для підведення стисненого повітря застосовуємо мідні та латунні труби
ГОСТ 617-72. В якості ущільнень поршня та штока пневмоциліндра вибираємо
по [10, табл.151] манжети гумові ущільнювальні для пневматичних пристроїв
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ГОСТ 6678-72, застосовуються при тиску р=0,005...1 МПа та швидкості
зворотно-поступального руху поршня до 1 м/с.
Згідно [5, табл. 26] вибираємо товщину стінки пневмоциліндра. Для
пневмоциліндра зі сталі товщина стінки δ=9 мм.
Згідно [5, табл. 26] для пневмоциліндра з розмірами D=144 мм, d=30 мм
приймаємо: різьба на штоку М28х3; різьба на шпильках для кріплення кришок
М12; число шпильок z=4; різьба на штуцерах для підведення повітря М12x1,5.
3.5 Пневмоапаратура
Для надійної роботи пневмопривода необхідно забезпечити відділення
вологи, можливість внесення мастильного матеріалу, захист від перевищення
або падіння тиску стисненого повітря.
Рисунок 3.4 - Типова схема включення пневмоциліндра
Пневмоциліндр (рис. 3.4) працює таким чином. Стиснене повітря з мережі
через вентиль 1 надходить у фільтр-вологовідділювач 2. Редукційний клапан 3
призначений для пониження тиску стисненого повітря, що надходить з
пневмомережі, до заданого. За допомогою манометра 4 здійснюється контроль
тиску стисненого повітря, що подається в пневмоциліндр. Маслорозпилювач 5
забезпечує подачу мастильної рідини в потік стисненого повітря. Реле 6
призначено для контролю тиску (0,1...0,63 МПа) стисненого повітря та подачі
сигналу при досягненні заданого тиску, а також для відключення
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
електродвигунів верстата при аварійному падінні тиску. Для захисту від
аварійного падіння тиску в пневмомережі передбачений зворотній клапан 7.
Для управління подачею стисненого повітря в пневмоциліндр 10
застосовується пневморозподільник 9. Відпрацьоване стиснене повітря повинно
відводитись в атмосферу через глушник 8.
Вибираємо редукційний пневмоклапан В57-16 (рис. 3.4), вологовідділювач
В41-16 (рис. 3.5) та маслорозпилювач В44-26 (рис. 3.6) виходячи з витрати
повітря за робочий хід.
Рисунок 3.6 - Вологовідділювач
Рисунок 3.5 - Редукційний
пневмоклапан
Рисунок 3.7 - Маслорозпилювач
3.6 Перевірка різьбових з'єднань
Кількість шпильок для кріплення кришок пневмоциліндра приймаємо
однакову z=4. Матеріал виготовлення штока та шпильок приймаємо сталь 45,
вид термообробки - поліпшення.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 3.8 - Схема навантаження шпильки
Розрахунок різьби шпильок проводимо за еквівалентним напруженням на
місцеве розтягування і кручення.
Еквівалентна напруга:
Fp
екв =1.3 ,МПа (3.10)
A
де Fp - розрахункова сила затягування, Н;
Fp=[K3(l-x)+x]FB
Де FB - сила , сприйнята різьбою, FB=Q/4;
К3 - коефіцієнт затяжки, К3=3;
х - коефіцієнт основного навантаження, х=0,2...0,3 - при з'єднанні деталей
без прокладок.
б) А - площа небезпечного перетину, мм2:
d 2p
А = ,мм2
4
де dp = dl - 0,94 р - розрахунковий діаметр різьби;
dl - зовнішній діаметр різьби; р - крок різьби.
в) [σ] - допустиме напруження при неконтрольованому затягуванні, МПа.
Приймаємо х=0,3, [σ]=120 МПа.
Тоді:
Fp = K3(1− x)+ xFB = 3(1− 0.3)+ 0.327817 .7 4 =16691 H .
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
d p = d1 − 0.94 p = 20 − 0.94 1.5 =18.59мм.
d 2p
А = = ( 2
3.14 18.592 ) 4 = 271.3мм .
4
Fp
екв =1.3 =1.3 16691 271.3 = 79.9МПа 120МПа.
A
Розрахуємо різьбу на штоку на міцність:
1.3 4 P 1.3 4 27817.7
p = = = 26.2 = 353МПа, P =Q1 (3.12)
d 21 422
Розрахуємо різьбу на штоку на зріз:
4 P 4 27817,7
зріз = = =10,1 =142МПа (3.13)
d 21 i 422 2
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1 Небезпечні та шкідливі фактори у зонах ПР, ТО та на дільницях
Джерелами небезпеки при виконанні ПР, ТО та розбірно-складальних робіт
є переміщення рухомих частин устаткування, АТЗ, несправність інструмента,
електричний струм, шум, вібрація, підвищена або знижена температура,
порушення технологічної дисципліни, порушення правил використання
отруйних речовин.
4.2 Пожежна безпека
ТО відноситься до категорії «Г» за ступенем пожежної небезпеки.
«Відповідно до норм засобів пожежогасіння на виробничих об'єктах
оснащуємо cлюсарно-механічну дільницю наступним інвентарем: ящики з
піском - 1 шт; вогнегасники пінні - 2 шт; сокири - 1шт» [13].
При виникненні вогнища необхідно припинити доступ повітря до нього.
Для цього потрібно засипати вогнище піском, закрити брезентом, чи збити
полум'я піною вогнегасника.
«Відповідальність за протипожежну безпеку, збереження і постійну
готовність до використання первинних засобів пожежогасіння несуть керівники
цих підрозділів. Відповідальний за протипожежну безпеку зобов'язаний стежити,
щоб проходи, дороги, під'їзні шляхи до місць розташування пожежного
обладнання та інвентарю були вільними для руху, а пожежна сигналізація була
доступна» [13].
При виникненні на підприємстві аварійних ситуацій, які можуть привести
до нещасного випадку, необхідно припинити роботу та повідомити про те, що
трапилося, завідувачеві дільниці. Якщо є потерпілі, необхідно надати першу
медичну допомогу, викликати швидку допомогу.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
«При плануванні, виборі поверховості будинків, площ і розміщення
приміщень повинна враховуватися пожежна небезпека застосовуваних у
приміщеннях засобів та матеріалів. Від цього залежать масштаби, наслідки та
вибір заходів пожежної безпеки» [14].
По вибухопожежній і пожежній небезпеці будинку діляться на п'ять
категорій [13]:
- до першої категорії включені вибухопожежонебезпечні приміщення, у
яких перебувають горючі гази. До першої категорії небезпеки на
автотранспортнім підприємстві ставляться склад лакофарбових матеріалів, склад
паливно-мастильних матеріалів, приміщення для зарядки акумуляторних
батарей;
- до другої категорії входять вибухопожежонебезпечні приміщення (у яких
перебувають легкозаймисті рідини з температурою, горючій пил, волокна,
горючі рідини в такій кількості, що вони можуть утворювати вибухонебезпечні
пароповітряні або пилоповітряні суміші, при запаленні яких розвивається
розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа;
- до третьої категорії небезпеки входять пожежонебезпечні приміщення, у
яких перебувають: горючі, важкозаймисті рідини; тверді горючі і важкозаймисті
матеріали та речовини, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з
одним тільки горіти. До третьої категорії відносяться приміщення складу шин,
допоміжних та мастильних матеріалів;
- до четвертої категорії небезпеки входять приміщення, у яких
перебувають або обертаються негорючі речовини і матеріали в горючому,
розпеченому або в розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується
виділенням променистого тепла, іскор і полум'я; горючі гази, рідини та тверді
речовини, які спалюються або утилізуються в якості палива. До даної категорії
небезпеки можуть бути віднесені приміщення мідницької, радіаторної та
ковальсько-ресорної ділянок підприємства.
- до п'ятої категорії небезпеки входять приміщення, у яких перебувають
або обертаються негорючі речовини та матеріали в холодному стані. До п'ятої
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
категорії відносяться приміщення: ремонту акумуляторів та
електроустаткування; постів мийки автомобілів, бляхарської, агрегатної та
слюсарно-механічної дільниць; складів агрегатів, запчастин, металу, що
зберігаються в розпакованому вигляді та без тари.
Пожежна безпека регулюється ДСТУ 12.1.004-95 та забезпечується
організаційно-технічними заходами та реалізацією двох взаємозалежних частин:
системою протипожежного захисту та системою запобігання пожежі.
Оскільки частина проектованих ділянок небезпечна в пожежному
відношенні, визначимо необхідну кількість вогнегасників у виробничих
приміщеннях. Необхідна кількість вогнегасників визначається за формулою:
n = m S , (4.1)
в в
де тв - нормована кількість вогнегасників (для виробничих ділянок - один
вогнегасник на 100 м2 [13]); S - площа проектованої дільниці, м2.
Підставивши відповідні значення у формулу (4.1), отримаємо:
n = 0,0172 = 0,72шт.
в
Приймемо кількість вогнегасників для виробничих приміщень рівним
n = 1шт.
в
4.3 Промислова санітарія
4.3.1 Освітлення
«Раціонально виконане освітлення виробничих приміщень надає
позитивного психофізіологічного впливу на працівників, сприяє підвищенню
якості продукції та продуктивності праці, забезпеченню її безпеки, знижує втому
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
і травматизм на виробництві, зберігає високу працездатність в процесі праці»
[14].
До освітлення надаються певні вимоги:
− освітлення на робочих місцях повинно бути достатнім для виконання
роботи;
− освітлення повинно бути рівномірним по всій робочій поверхні;
− на робочій поверхні не повинно бути тіні, особливо рухомої;
− в полі зору не повинно бути відбитого та прямого блиску;
− величина освітленості повинна бути постійною в часі;
− спектральний склад світла повинен відповідати характеру роботи;
− освітлювані установки не повинні бути джерелом додаткових
шкідливостей та небезпек;
− установки повинні бути прості, економні та надійні в роботі.
«Природне освітлення передбачається в приміщеннях з постійним
перебуванням людей у відповідності з вимогами ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і
штучне освітлення»» [15].
«При освітленні виробничих приміщень використовують штучне, природне
та сумісне освітлення. Штучне освітлення може бути комбінованим та
загальним. Використання тільки місцевого освітлення забороняється» [14].
Штучне освітлення за призначенням поділяється на: аварійне (забезпечує
мінімальне освітлення на робочому місці для продовження роботи при
відключенні робочого освітлення); робоче (призначене для виконання
виробничого процесу); евакуаційне (призначене для евакуації людей з
приміщення при відключенні робочого освітлення).
4.3.2 Водопостачання і каналізація
«Підприємство обладнано господарчо-питним і виробничим
водопостачанням, а також фекальною і виробничою каналізацією згідно СНиП
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.04.01-85. Виробничі ділянки забезпечуються питною водою. Для цього
передбачаються автомати з газованою, підсоленою водою та фонтанчики. Вода,
що поступає в автомати та фонтанчики попередньо очищується, проходячи крізь
фільтри. Щоб забезпечити чистоту питних фонтанчиків передбачають педаль,
при натисканні на яку ногою, подається струменем очищена вода. Температура
питної води повинна бути не вище +20 0С і не нижче +8 0С. Відстань від робочих
місць до джерел питного водопостачання не повинна перевищувати 75 м, а на
відкритих площадках не більше 150 м. Підприємство підключене до міської
каналізаційної системи. Стічні води від миття автомобілів і підлоги в
приміщеннях, які мають гарячі та завислі речовини, перед змиттям в каналізацію
очищаються в місцевих очисних установках. Осади і зібрані нафтопродукти із
очисних споруд видаляються в міру їх накопичення» [7].
4.4 Умови праці робітників
Умови праці робітників, а також безпека робіт, що виконуються прямо
залежать від таких санітарно-гігієнічних умов, як відносна вологість,
температура повітря, освітленість виробничих приміщень.
Всі цехи, дільниці, підрозділи на АТП обладнані приточно-витяжною
вентиляцією з опаленням, які відповідають вимогам СНІП 2.04.05-86.
Метеорологічні умови та чистота повітря у виробничих приміщеннях
відповідають вимогам ДСТУ 12.1.005-88.
Вентиляційні системи підприємства перебувають у справному стані,
концентрація шкідливих речовин, що втримуються в повітрі, відповідає
нормативам. Нормативна концентрація шкідливих речовин у приміщеннях
представлено в табл. 4.1 [15].
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 4.1 - Нормативна концентрація шкідливих речовин у приміщеннях
Найменування речовини Величина гранично-припустимої
концентрації, мг/м3
1. Акролеїн 0,2
2. Свинець і його неорганічні з'єднання 0,01
3. Оксиди вуглецю 20
4. Лігроїн 300
5. Оксиди азоту 5
6.Уайт-Спірит (на С) 300
7. Вуглеводні 300
8. Тетраетилсвинець 0.05
9. Бензит (на С) 100
10. Метанол 5
11. Хлорид водню 5
12. Сірчистий альдегід 1
13. Луги їдкі 0,5
Припустимі й оптимальні параметри температури, відносної вологості й
швидкості руху повітря представлено в табл. 4.2 [15].
Таблиця 4.2 - Припустимі й оптимальні параметри температури, відносної
вологості й швидкості руху повітря
Категорія робіт Температура Відносна Швидкість руху Температура
повітря, К вологість не повітря м/с. повітря в
більш, %. безпосередніх
роб. місцях, К
Легка-1 294-298 75 0,2 288-299
Середньої ваги-2 288-294 75 0,4 286-298
Важка-3 286-292 75 0,5 285-294
Джерелами шуму й вібрації на АТП є верстати, двигуни різних видів,
компресори, вентиляційні системи та ін. Ультразвук випромінюють установки
при очищенні та мийці деталей, механічній обробці тендітних та твердих
матеріалів.
Всі дані джерела шуму виявляють негативну дію на здоров'я працівників
підприємства. Для боротьби з ультразвуком, підвищеним рівнем шуму та
вібрацією використовуються різні способи. Спеціальне планування виробничих
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
корпусів дозволяють частково гасити шкідливі коливання. Перегородки між
цехами і дільницями повинні бути виконані з використанням спеціальних
звукоізоляційних матеріалів.
«Інструмент, устаткування та пристосування на АТП відповідають вимогам
безпеки та правильності контролю виміру представлено в ДСТУ 12.2.003-94 та
ДСТУ 12.2.027-90. Устаткування повинно бути встановлено на фундамент та
закріплено болтами. Небезпечні місця обгороджені. Всі пульти керування
заземлені. Пуск нового обладнання роблять тільки після приймання його
комісією за участю працівників служби охорони праці» [14].
4.5 Охорона праці та захист навколишнього середовища в АТП
4.5.1 Заходи щодо зниження травматизму та удосконалюванню охорони
праці
З метою зниження травматизму та поліпшення умов праці на АТП
розробляється план заходів, що включає зміну технологічного процесу,
впровадження машин керованих дистанційно та автоматичного устаткування.
Передбачена установка сучасних приладів та регулярна перевірка
електробезпечності для захисту робітників від поразки електричним струмом.
Одними із основних та самих небезпечних виробничих факторів є фізичні
та психофізіологічні. Вони приводять до професійних захворювань. З метою
зниження впливу цих факторів на АТП розробляється комплекс різних заходів:
- повинні строго дотримуватися всі правила ТБ на АТП; відповідальним за
дотримання правил безпеки є завідувач дільниці;
- всі робітники підприємства регулярно повинні проходити медичний огляд;
- робочі місця повинні мати відповідні інструкції для експлуатації
устаткування;
- усі працівники підприємства повинні забезпечуватися спецодягом і в міру
зношування його заміняють.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.5.2 Вимоги, що висуваються до території, корпусів та приміщень
підприємства
АТП повинно мати територію, а також розташовані на ній корпуси, споруди,
зони для зберігання автомобілів, що відповідають вимогам протипожежних,
будівельних та санітарних норм. Територія, на якій розташовано АТП, повинна
відповідати правилам по охороні праці на АТЗ. До основних правил належать:
- установка схеми руху автомобілів по території, а так само спеціальних
знаків;
- відкриті зони для зберігання автобусів повинні мати тверде покриття з
невеликим нахилом для стоку зливних вод;
- рівну поверхню території необхідно обладнати водовідводами та
зливовою каналізацією, для відводу зливових вод;
- ширина проїздів повинна бути не менш 3,5 м, при однобічному русі;
пішохідні доріжки мають ширину 2 м.
Необхідна обробка дорожнього покриття в літній та зимовий час.
- в зимовий час проводиться очищення доріг від снігу та по необхідності
обробка ділянок, що покрилися льодом, піском або призначеними для цього
спеціальними хімзасобами;
- у літню пору проводиться обробка доріг водою (проходи та проїзди влітку
поливають за допомогою спеціальних машин).
На зонах зберігання незмивною фарбою повинна бути виконана розмітка,
що визначає місця установки автобусів та проїзди. При нанесенні розмітки
керуються габаритними розмірами РС та враховують, що відстань між
паралельно розміщеними автобусами повинна бути достатньою для вільного
відкривання дверей.
«Приміщення для зберігання газелей не повинні стикуватися із
приміщеннями, де проводяться зварювальні, акумуляторні, мідницькі, термічні,
вулканізаційні, ковальські, обійні, малярські роботи» [13].
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
«Ділянки робіт, на яких відповідно до технології виділяються шкідливі
речовини, надлишки теплоти, з'являється шум, повинні розташовуватися в
окремих приміщеннях, ізольованих від інших приміщень стінами» [13].
Виробничі приміщення АТП повинні утримуватися в чистоті. В них
необхідно регулярно проводити очищення підлоги від слідів масел, бруду та
води, виконувати вологе прибирання. Підлога повинна бути рівна й міцна, мати
покриття із гладкою, але не слизькою поверхнею, зручною для очищення. У
місцях використання лугів, кислот, нафтопродуктів підлоги слід виготовляти з
матеріалів, стійких до впливу цих речовин. На постах мийки підлоги повинні
бути водонепроникними.
«ТО автобусів необхідно виконувати в приміщеннях на спеціально
обладнаних постах із застосуванням засобів механізації. Відстань між
автобусами на постах ТО і ПР, а так само між елементами будинків ухвалюють
згідно з нормативами» [14].
«Пости мийки автобусів розташовуються в окремому будинку. Зони для
мийки повинні мати нахил не менше 2% вбік прийомних колодязів та лотків.
Розташування прийомних колодязів і лотків повинне виключати потрапляння
стічних вод на територію підприємства. При механізованій мийці робоче місце
повинно розташовуватися у спеціальній водонепроникній кабіні» [14].
Адміністративні приміщення та приміщення громадських організацій
повинні бути ізольовані від виробничих. Вони повинні розташовуватися з
навітряної сторони відносно виробничих приміщень та місць зберігання, щоб
запобігти проникненню в них шкідливих речовин та шуму.
На підприємстві повинні передбачатися окремі складські приміщення для
зберігання агрегатів та деталей у горючій тарі, шин. Приміщення складів
повинні бути сухими. Проходи між полками, стелажами та шафами повинні бути
шириною не менш 1 м і забезпечувати вільне переміщення обслуговуючого
персоналу.
«Санітарно-побутові приміщення для робітників діляться на приміщення
загального та спеціального призначення. До приміщень спеціального
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
призначення належать приміщення для душові, відпочинку, паління,
приміщення для сушіння білизни та взуття, для прийняття їжі, здравпункт, а
також приміщення для особистої гігієни жінок. До приміщень загального
призначення ставляться гардеробні, умивальні» [14].
Бляхарям і мідникам повинні видаватися засоби індивідуального захисту:
комбіновані рукавиці, брезентові фартухи та захисні окуляри. Рекомендується
при виконанні паяльних робіт користуватися захисними кремами та пастами.
Організація й проведення фарбувальних і антикорозійних робіт повинна
відповідати вимогам ДСТУ 12.3.002-98. При проведенні фарбувальних робіт у
повітря попадають токсичні компоненти лакофарбових матеріалів, що можуть
викликати отруєння, різні шкірні захворювання та ураження органів зору.
Лакофарбові та антикорозійні матеріали дуже пожежонебезпечні.
4.5.3 Захист навколишнього середовища
Під екологічною безпекою розуміється вплив АТП на навколишнє
середовище, населення та персонал, який перебуває в межах офіційно
встановлених нормативних показників.
Важливими напрямками в забезпеченні екологічної безпеки підприємства є:
- забезпечення та підтримка працездатного стану автобусів, їх агрегатів та
вузлів;
- скорочення забруднення навколишнього середовища в процесі зберігання,
ТО та ремонту автобусів;
- ощадлива витрата ресурсів.
«Закон «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює
правила регулювання відносин у сфері взаємодії суспільства та природи з метою
збереження природнього середовища проживання людини, запобігання
екологічно шкідливому впливу господарської діяльності, що отруює природне
середовища, зміцнення законності та правопорядку. Він чітко регламентує
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
компетенцію центральних, регіональних і місцевих органів їх права й обов'язки,
а так само права і обов'язки підприємств і громадян» [14].
АТП повинно проводити комплекс організаційно-технічних та інших
заходів, що забезпечують зниження забруднення навколишнього середовища та
раціональне споживання природних ресурсів, здійснювати виробничий контроль
їх виконання, вести екологічне навчання та підвищення кваліфікації персоналу.
Вентиляційні виводи виробничих ділянок, що викидають шкідливі речовини
(акумуляторний, зварювальний, фарбувальний та ін.), повинні бути обладнані
спеціальними уловлювальними фільтрами.
Згідно з вимогами ДСТУ 21393-95 димність автомобілів не повинна
перевищувати норм, зазначених у табл. 4.3 [15].
Таблиця 5.3 - Димність відпрацьованих газів автомобілів
Режим виміру димності Димність, % не більш
Вільне прискорення для автомобілів з дизелями:
- без наддування 40
- з наддуванням 50
- максимальна частота обертання 15
«Димність повинна вимірятися приладами, що працюють на принципі
просвічування відпрацьованих газів. Перед проведенням вимірів двигун повинен
бути прогрітий до температури охолоджуючої рідини або моторного масла ( для
двигунів з повітряним охолодженням), при якій дозволяється починати рух
автомобіля. Прилад слід підключити до випускної системи автомобіля і
натисканням педалі подачі палива встановити максимальну частоту обертання
вала дизеля. Тривалість роботи на даному режимі повинна забезпечувати
температуру відпрацьованих газів які входять у прилад, що відповідає вимогам
інструкції по експлуатації приладу. Після цього відпустити педаль» [15].
Виконання запропонованого комплексу заходів знизить кількість викидів в
атмосферу шкідливих речовин та забезпечить підтримку концентрації шкідливих
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
речовин на кордоні санітарно-захисної зони підприємства нижче гранично
припустимої норми.
4.6 Вентиляція слюсарно-механічної дільниці
«Для забезпечення потрібних умов виробничі зони повинні бути обладнанні
загальнообмінною припливно-витяжкою вентиляцією відповідно до вимог СНиП
2.04.05-91, ВСН 01-90 з урахуванням режиму роботи підприємства, марок
автомобілів, що експлуатуються, і кількості шкідливих речовин, що виділяються.
Крім того, усі помешкання, за винятком підземних гаражів, повинні бути
обладнанні квартирками для природного провітрювання. У помешканнях для
зберігання запасних частин, агрегатів, шин передбачають тільки природну
вентиляцію» [13].
Стан повітря на підприємстві повинен відповідати ДСТУ 12.1.005-88.
«В приміщенні зони ТО, ПР видалення повітря із системи загальнообмінної
вентиляції слід передбачити із верхньої і нижньої зон порівняно з урахуванням
витяжки із оглядових канав. В карбюраторному відділенні, де миються деталі,
використовують місцевий відсмоктувач. Повітря, яке містить горючі відходи,
повинно підлягати очищенню до надходження його у вентилятори. Викиди в
атмосферу із систем вентиляції слід розташовувати від приймальних пристроїв
на відстані не менш 10 м по горизонту, або 6 м по вертикалі» [13].
Для вентиляції слюсарно-механічної дільниці вибираємо витяжну установку
CV-P1-P/WS-1024C/7-7 (рис. 4.1) та фільтр 1-го ступеня (корпорація VTS Clima
innovations).
Рисунок 4.1- Вентилятор витяжний СV-P
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Параметри роботи витяжної установки:
- робоча температура: -40 +70 С;
- механічна міцність корпуса: 2500 Па < 10 мм, КЛАС 1А по PN-EN 1886;
- герметичність корпуса: -400 Па - 0,75 л/м2с, +700 Па - 1,90 л/м2с,
КЛАСС А по PN-EN 1886;
- висота корпуса 400 мм;
- відповідність нормам PN-EN 1886.
Даний вентилятор має наступні характеристики роботи і габаритні розміри,
що представлені в табл. 4.2 і на рис. 4.1.
Таблиця 4.2 - Основні показники вентилятора CV-P
Тип агрегату м3/год V 3
max, м /год L, мм Н, мм В, мм hxb, мм м, кг
CV-P 500 3016 2070 400 705 315x630 90
Агрегати типу CV-P оснащені фільтрами 1-ої ступені класу EU4, EU5 рис.
4.2). Ступінь фільтрації різний для окремих класів фільтрів, тому дуже важливо
при заміні фільтрів установлювати нові фільтри того ж класу.
Функції і застосування: в системах вентиляції та кондиціювання повітря зі
звичайними вимогами до чистоти як єдиний фільтр; в системах вентиляції та
кондиціювання повітря з високими вимогами до чистоти повітря, як фільтр 1-ї
ступені перед фільтрами більш високого класу.
Рисунок 4.2 - Загальний вигляд фільтру 1-ої ступені EU4, EU5
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Конструкція:
− рама шириною 25 мм, виготовлена з товстого сталевого оцинкованого
листа, на ній закріплені кармани із фільтруючою тканиною;
− кармани довжиною 200 мм виготовлені із синтетичних тканин;
− вертикальний блок фільтраційних карманів;
Монтаж: фільтри встановлюються по спеціальних напрямних, що дозволяє
швидко та просто замінити їх.
Параметри роботи:
− середній ступінь фільтрації Am=93%;
− температура: тах.80 °С;
− вологість: 100%;
− заміна, що рекомендується, при Р =150 Па;
− швидкість руху повітря: 4,6 м/с;
− не піддається механічним пошкодженням при нормальній роботі;
− герметичність кріплення фільтра: F9<0,5% клас В по PN-EN 1886.
Контроль роботи: ступінь забруднення фільтра контролюється системою
автоматики (дифманометром)і сигналізується при максимально допустимому
забрудненні.
Фільтр є одноразовим елементом. Забруднення фільтра приводить до росту
його опору й затрудняє нормальну роботу витяжної установки. Якщо падіння
тиску на фільтрі досягло допустимого, його необхідно замінити.
Вентилятор завжди повинний працювати з фільтрами 1-ої і 2-ої ступені.
Конструкція витяжної установки підвищує ефективність роботи всієї
системи. Це виділяє таку конструкцію серед інших типів устаткування.
Поліпшення параметрів роботи агрегату стало можливим завдяки впровадженню
цілого комплексу принципових інновацій. Дана конструкція дозволяє на виході з
агрегату відводити потік повітря в будь-якому зручному напрямку, що полегшує
задачі проектування і монтажу. Знижений рівень шуму додатково підтверджує
ефективність нових технічних рішень.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Переваги: підвищена жорсткість, зниження втрат енергії, однорідна
замкнена конструкція, зменшення перетоків повітря., а також виключення
теплових містків, виключення можливості конденсації вологи, простота
обслуговування, виключення водопоглинання.
Економічність експлуатації: робота агрегату цілком визначається заданими
параметрами і це знижує споживання енергії. Функція календаря дозволяє
програмувати режими роботи устаткування протягом доби для будь-якого дня
тижня. VTS Clima дозволяє регулювати: температуру; повітрепродуктивність;
відносну вологість.
Системи регенерації в витяжних агрегатах не тільки забезпечують необхідні
вимоги до чистоти повітря в приміщенні, але і дозволяють використовувати
енергію повітря на виході.
Установка монтується в місці, де можливе підключення до неї
вентиляційних каналів, трубопроводів, кабелів електроживлення. Для зручності
обслуговування, сервісних робіт і заміни яких-небудь елементів необхідно
передбачити вільний простір з боку обслуговування агрегату до стін, колон,
трубопроводів. Ця відстань повинна бути не менш 400 мм.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВИСНОВКИ
Під час виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було проведено
технічний розрахунок автотранспортного підприємства на 94 автомобілів, що
включає в себе:
- визначення виробничої програми з технічного обслуговування та ремонту
РС автомобільного транспорту АТП;
- розрахунок об’ємів робіт за їх видами.
- вибір і обгрунтування методів організації виробництва;
- розрахунок кількості виробничого персоналу, площ приміщень,
визначення характеристик генерального плану АТП. В результаті даних
розрахунків було спроектовано виробничий корпус, генеральний план
підприємства.
Спроектовано слюсарно-механічну дільницю. Наведено обладнання, що
встановлено на даній дільниці.
Спроектовано пристрій для випресовування поворотних цапф, описано його
принцип дії.
Розроблені рекомендації та заходи з охорони праці, що дозволяють
покращити умови праці робітників. Розраховано схему місцевої вентиляції
слюсарно-механічної дільниці. Розроблені правила пожежної безпеки.
Виконання кваліфікаційної роботи бакалавра допомогло набути практичних
навичок, щодо проектування АТП та краще засвоїти знання, отримані на протязі
всього навчання.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра для студентів спеціальності 274 «Автомобільний транспорт)» всіх
форм навчання [Електронний ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. В.
Йовченко]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси:
ЧДТУ, 2022. – 71 с.
2. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
3. Андрусенко С.І. Технологічне проектування автотранспортних
підприємств: Підручник. – К.: „Каравела”, 2009. - 367 с.
4. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
організація і управління: Підручник.- К.: Знання - Прес, 2004. - 478 с.
5. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
Підручник. – К.: Знання, 2003.
6. Канарчук В.Є. та ін. Організація виробничих процесів на транспорті в
ринкових умовах, - К.: Логос, 1996. - 348 с.
7. Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту
автомобілів. У 3-х кн. кн.2. Організація, планування й управління: Підручник
/В.Є. Канарчук, О.А. Лудченко, А.Д. Чигринець, - К.: Вища шк., 1994. –383 с.
8. ДБН В.2.3-15:2007 “Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів”
9. Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх
транспортних засобів автомобільного транспорту, - К.: Мінтранс України, 1998. -
16 с.
10. Лудченко О. Л. Технічна експлуатація і обслуговування автомобілів:
технологія. – Київ: Вища школа, 2007. – 527 с.
11. Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобілів. –
Київ: Либідь, 2006. – 400 с.
12. Андрусенко С. І. (ред.). Технологічне проектування автотранспортних
підприємств. – Київ: Каравела, 2009. – 368 с.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
13. Правові аспекти охорони праці. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. – (дата звернення 13.06.2017).
14. Про охорону праці [Електронний ресурс]: закон України від
15.07.2021р. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text. –
(дата звернення 16.06.2022).
15. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи): Навч. посіб. /За
заг. ред. к.т.н., доц. І.П.Пістуна. - Львів: "Тріада плюс", 2010. - 648 с.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ
63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ДОДАТКИ
Додаток А – Виробничий корпус
Додаток Б – Планування слюсарно-механічної дільниці
Додаток В – Генеральний план
Додаток Г – Пристосування для випресовування поворотних цапф
Додаток Д – Специфікація «Пристосування для випресовування поворотних
цапф»
Додаток Ж – Схема місцевої вентиляції слюсарно-механічної дільниці