ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8325| Title: | Проект автотранспортного підприємства на 70 автомобілів для перевезення піску з піщаних кар’єрів Черкаської області |
| Authors: | Тарандушка , Іван Павлович Криворучко Владислав Анатолійович, Владислав Анатолійович |
| Issue Date: | 2022 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 66 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків. В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування автотранспортного підприємства на 70 автомобілів для перевезення піску з піщаного кар’єра в Черкаській області. В роботі було виконано розрахунок виробничої програми АТП, спроектовано виробничий корпус, спроектовано мідницьку дільницю та її штучне освітлення, генеральне планування автотранспортного підприємства, спроектовано паяльник газовий, що використовується на мідницькій дільниці (складальне креслення та специфікація). |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8325 |
| Appears in Collections: | 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Криворучко В.А.pdf Restricted Access | 2.18 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проект автотранспортного підприємства на 70 автомобілів для
перевезення піску з піщаного кар’єра в Черкаській області»
Рецензент:
____________________ _______________ ______________
Керівник роботи:
ст. викл. кафедри АТЕ, _______________ І.П. Тарандушка
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-83
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _______________ В.А. Криворучко
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
2022
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 66 стор. друкованого тексту,
складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання
та додатків.
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування
автотранспортного підприємства на 70 автомобілів для перевезення піску з
піщаного кар’єра в Черкаській області. В роботі було виконано розрахунок
виробничої програми АТП, спроектовано виробничий корпус, спроектовано
мідницьку дільницю та її штучне освітлення, генеральне планування
автотранспортного підприємства, спроектовано паяльник газовий, що
використовується на мідницькій дільниці (складальне креслення та
специфікація).
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ЗМІСТ
ВСТУП ............................................................................................................................ 5
1.ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ................................. 6
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства ..... 6
1.2 Аналіз клімату і місцевості .................................................................................. 10
1.3 Вибір транпортного засобу .................................................................................. 11
1.4 Вибір та обгрунтування вихідних данних проекту............................................ 16
2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ....................................................................................................... 18
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу .................................................................... 18
2.2.1 Розрахунок виробничої рограми АТП по кількості технічних впливів ....... 19
2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП .................................. 23
2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів ........... 24
2.3 Планування виробничого корпусу ...................................................................... 26
2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів................ 26
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і ремонту
рухомого складу .......................................................................................................... 28
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР ..................................................................................... 29
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту ............................................................... 31
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу ...... 32
2.3.6. Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства .. 32
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, ділянками і відділеннями ..................................................... 33
2.3.8 Розрахунок кількості працівників .................................................................... 34
2.3.9 Розрахунок площ приміщень ............................................................................ 36
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень .............................................................. 37
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень ...................................................... 38
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень ................................ 40
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу .............................................. 41
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ................... 41
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства .......................... 42
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ...................................... 43
2.4 Планування мідницької дільниці ......................................................................... 45
2.4.1 Вибір технологічного обладнання .................................................................... 45
3. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ....................................................................... 47
3.1 Призначення і область застосування пристосування ........................................ 47
3.2 Принцип дії пристосування .................................................................................. 47
3.3 Розрахунок гвинта ................................................................................................. 48
5. ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ........................... 52
5.1 Розрахунок штучного освітлення ........................................................................ 52
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 58
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ .............................................................................. 59
ДОДАТКИ .................................................................................................................... 60
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВСТУП
Виконання випускної роботи бакалавра зі спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт необхідне для закріплення теоретичних та практичних навичок, що
було отримано під час навчання.
Підтримання автомобілів в технічно справному стані залежить від умов
функціонування автотранспортного підприємства (АТП), його виробничо-
технічної бази. Основними елементами АТП є виробничий корпус, що повинен
мати оптимальну структуру та необхідну кількість виробничих дільниць. Саме
на виробничих дільницях АТП забезпечується технічно справний стан
транспортних засобів, що складають автопарк АТП.
Головною метою даної випускної роботи бакалавра є проведення технічного
розрахунку АТП на 70 автомобілів для перевезення піску з кар’єру в Черкаській
області, та проектування всіх необхідних елементів АТП, вибір методів
організації виробництва, проведення необхідних розрахунків щодо виробничого
персоналу, технологічного обладнання, площ приміщень, проектування
генерального плану підприємства.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1.ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства
Черкааська область - адміністративно-територіальна одиниця України,
розташована у центральній лісостеповій частині країни по обидва берега
середньої течії Дніпра та Південного Бугу.
Область на півночі межує з Київською, на півдні з Кіровоградською, на сході з
Полтавською та з Вінницькою областю на заході. Простягнулася із південного
заходу на північний схід на 245 км, ізпівночі на південь - на 150 км.
В Черкаській області є багато формувань по видобутку піску. Перерахуємо
деякі з них.
ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО МАЛОБУЗУКІВСЬКИЙ
ГРАНІТНИЙ КАР'ЄР
Район организации: МАЛИЙ БУЗУКІВ
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., СМІЛЯНСЬКИЙ Р-Н, С.МАЛИЙ
БУЗУКІВ ВУЛ. ШЕВЧЕНКА БУД. 1
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНІЧНА
ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "АГРОТЕХСЕРВІС"
Район организации: ЗВЕНИГОРОДКА
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ Р-Н,
М.ЗВЕНИГОРОДКА ПР-Т ШЕВЧЕНКА БУД. 64, KB. 329
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "БУДСЕРВІС"
Район организации: ШПОЛА
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., ШПОЛЯНСЬКИЙ Р-Н, М.ШПОЛА
ВУЛ. АРТЕМА БУД. 12
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КП ГРАНІТ"
Район организации: КОВАЛИХА
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., СМІЛЯНСЬКИЙ Р-Н, С.КОВАЛИХА
ВУЛ. ЛІСНА БУД. 6
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ШЕЛГРАН"
Район организации: ШЕЛЬПАХІВКА
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., ХРИСТИНІВСЬКИЙ Р-Н,
С.ШЕЛЬПАХІВКА ВУЛ. ЛЕНІНА БУД. 146
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕРА І К"
Район организации: ПОЛСТВИН
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., КАНІВСЬКИЙ Р-Н, С.ПОЛСТВИН
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СМІЛА-ЛЕГІОН"
Район организации: БАЛАКЛІЯ
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., СМІЛЯНСЬКИЙ Р-Н, С.БАЛАКЛЕЯ
ВУЛ. ФІЛАТОВА БУД. 7
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОНГРАН"
Район организации: АВРАМІВКА
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ Р-Н,
С.АВРАМІВКА ВУЛ. ЛЕНІНА БУД. 152
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "СКОРОМНИЙ К.О."
Район организации: ЄРКИ
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ Р-Н, СМТ
ЄРКИ ВУЛ. СІННА БУД. 22
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРГРАНІТ-СТРОЙ"
Район организации: ТАЛАЛАЇВКА
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., ХРИСТИНІВСЬКИЙ Р-Н,
С.ТАЛАЛАЇВКА ВУЛ. ПЕРШОТРАВНЕВА
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АДАМІВСЬКЕ"
Район организации: ЧИГИРИН
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., ЧИГИРИНСЬКИЙ Р-Н, М.ЧИГИРИН
ВУЛ. ШМІДТА БУД. 1
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДАНТЕЛ ПЛЮС"
Район организации: ПРИДНІПРОВСЬКИЙ
Адрес организации: М.ЧЕРКАСИ, ПРИДНІПРОВСЬКИЙ Р-Н ВУЛ. ГАГАРІНА
БУД. 21, KB. 168
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ОШ"
Район организации: ІВАНЬКИ
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., МАНЬКІВСЬКИЙ Р-Н, С.ІВАНЬКИ
ВУЛ. ДИВНОГО БУД. 10
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЧИГИРИНСЬКИЙ
НОВОБУД"
Район организации: ЧИГИРИН
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., ЧИГИРИНСЬКИЙ Р-Н, М.ЧИГИРИН
ВУЛ. ШМІДТА БУД. 1
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АРЕНАРІЯ"
Район организации: МАЛИЙ БУЗУКІВ
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., СМІЛЯНСЬКИЙ Р-Н, С.МАЛИЙ
БУЗУКІВ ВУЛ. ШЕВЧЕНКА БУД. 1
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРТРАНСНАДРА"
Район организации: ПРИДНІПРОВСЬКИЙ
Адрес организации: М.ЧЕРКАСИ, ПРИДНІПРОВСЬКИЙ Р-Н ВУЛ.
БУДІНДУСТРІЇ БУД. 8
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДЕЛЬФІС ПЛЮС"
Район организации: СОСНІВСЬКИЙ
Адрес организации: М.ЧЕРКАСИ, СОСНІВСЬКИЙ Р-Н ВУЛ. РІЗДВ'ЯНА БУД.
54
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛЬФА ПЛЮС"
Район организации: ТАЛАЛАЇВКА
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., ХРИСТИНІВСЬКИЙ Р-Н,
С.ТАЛАЛАЇВКА ВУЛ. ЖОВТНЕВА БУД. 26 А
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УМАНСЬКИЙ
ГРАНІТНИЙ КАР'ЄР
Район организации: ПІКОВЕЦЬ
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., УМАНСЬКИЙ Р-Н, С.ПІКОВЕЦЬ
ВУЛ. УМАНСЬКА БУД. 154
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЧЕРКАСИ-КАР'ЄР"
Район организации: ВЕРГУНИ
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., ЧЕРКАСЬКИЙ Р-Н, С.ВЕРГУНИ
ВУЛ. БРАТІВ МАНЬКО БУД. 12
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РЕГІОНАЛЬНА
КОМПАНІЯ ПЛЮС 1"
Район организации: ТАШЛИК
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., СМІЛЯНСЬКИЙ Р-Н, С.ТАШЛИК
ВУЛ. ПОСТИШЕВА БУД. 34
ЗВЕНИГОРОДСЬКА ФІЛІЯ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРКВАРЦ"
Район организации: ЗВЕНИГОРОДКА
Адрес организации: ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ Р-Н, М.
ЗВЕНИГОРОДКА ВУЛ. ДИМИТРОВА БУД. 29
Для області з такою кількістю формувань, що спеціалізуються по
видобутку кварцового піску необхідне автотранспортне підприємство, яке б
задовольняло їх потреби в перевезеннях піщаних вантажів.
Для забезпечення безперебійної роботи підприємства, а також
максимального зниження затрат на обслуговування та інших витрат на
утримання АТП доцільно знижувати різномарочність рухомого складу. Тому для
перевезення піщаних вантажів проаналізуємо декілька автомобілів аналогів, які
б забезпечили перевезення піску в Черкаській області.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1.2 Аналіз клімату і місцевості
Клімат регіону помірно континентальний. Зима м'яка, з частими відлигами.
Літо тепле, в окремі роки спекотне, західні вітри приносять опади. Пересічна
температура повітря +7,2°C. Середня температура найхолоднішого місяцясічня
— 8,9°C. Середня температура липня становить + 27,5°C. Максимальна +45°C,
мінімальна −37°C. Період з температурою +10°C становить 160- 170 днів. Опадів
450–520 мм у рік.
Черкаська область багата на нерудні корисні копалини, передусім
будівельні матеріали. Граніти різних типів трапляються в Городищенському,
Корсунь-Шевченківському, Смілянському, Уманському та інших районах.
Відомо близько 400 родовищ різних глин. Важливе значення мають бентонітові
та палигорскітові глини, що залягають поблизу Дашуківки та Хижинець
Лисянського району. Неподалік Мурзинець і Неморожі Звенигородського
району, Новоселиці Катеринопільського району залягають високоякісні
вогнетривкі глини — каоліни. Майже повсюдно поширені кварцові піски.
Аналіз характеру вантажу
Пісок кварцовий транспортують насипом (без тари) або в тарі, а пилокварц
– тільки в тарі згідно з правилами навантаження, кріплення й перевезення, які
діють на обраному виді транспорту. Транспорт повинен забезпечувати
зберігання продукції під час завантаження, розвантаження та транспортування.
Продукція повинна завантажуватися в ретельно очищені та підготовлені
відповідним чином (вистелені плівкою тощо) транспортні засоби і не повинна
забруднюватись сторонніми домішками від попередніх вантажів. ДСТУ Б В.2.7-
131:2007.
Вид транспорту визначається споживачем із зазначенням його в договорі
на поставку продукції. Відповідальність за збереження якості та кількості
відвантаженої продукції при транспортуванні несе перевізник (юридична або
фізична особа, яка здійснює перевезення).
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продукцію в тарі потрібно зберігати окремо за марками у складських
приміщеннях, насипом за марками – на спеціально відведених майданчиках
(критих із твердим покриттям або в кар’єрі – на очищених від сторонніх
домішок), обладнаних водовідводом в умовах, які виключають його забруднення
сторонніми домішками й наднормативне зволоження.
Пилокварц повинен зберігатися в закритих приміщеннях.
Складування продукції, розфасованої в мішки, здійснюється на піддонах у
штабелях заввишки не більше 3 м, у контейнерах – заввишки не більше 3 штук.
Не дозволяється відвантаження продукції в пошкодженій тарі.
1.3 Вибір транпортного засобу
Вантажний автомобіль КрАЗ-65032.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 1.1 Габаритні розміри автомобіля КрАЗ-65032
Автомобіль-самоскид КРАЗ-65032-0000060-02, оснащений посиленою
задньою підвіскою, об'ємною платформою (16м3) із заднім бортом, призначений
для перевезення сипких і навалювальних вантажів по всіх видах дорог.
Колісна формула 6х4, однодисковое сухе зчеплення, широкопрофільна
гума 12.00R20 – все це складає ту базу, завдяки якій автомобіль здатний
перевозити вантажі масою 18 т із швидкістю 75 км/год. При цьому він легко
долає підйоми в 30% (17°) і маневрує по труднопрохідних дорогах. Під капотом
у вантажівки могутній 8-циліндровий двигун ЯМЗ-238ДЕ2, оснащений
турбонаддувом і що працює на дизельному паливі. Основні параметри
автомобіля приведені в табл. 1.2.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.2 - Таблиця основних параметрів КрАЗ-65032
№ Назва параметру Параметр
п/п
1 2 3
1. Вид автомобіля вантажний
2. Компоновочна схема 6х4
3. Вантажопідйомність, кг 18000
4. Маса спорядженого автомобіля, кг 13000
5. Маса автомобіля повна, кг 31100
6. Максимальна швидкість, км/год. 75
7. Двигун дизельний, V-образный, з турбонаддувом ЯМЗ-238Д (EURO-O)
8. Число циліндрів 8
9. Робочий об'єм, л 14,86
10. Потужність, кВт 243
11. Зчеплення однодискове, сухе
12. Коробка передач механічна, дводіапазонна,
восьмиступінчаста
13. Передавальні числа коробки передач 7,30; 4,86; 3,50; 2,48; 2,09;
1,39; 1,00; 0,71
14. Задній хід 10,46; 2,99
15. Провідні мости центральні, двоступінчаті,
одношвидкісні з
міжколісними
диференціалами, що
блокуються
16. Передавальне число головної передачі 8,173
17. Шини 12,00R20
18. Паливний бак, л 250
19. Радіус повороту, м 11
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Технічні характеристики автомобіля КамАЗ-65115:
Автомобіль-самоскид КамАЗ-65115 призначений для перевезення різних
сипких, будівельних і промислових вантажів по дорогах, розрахованих на
пропуск автомобілів з осьовим навантаженням до 10 т. На шасі автомобіля
можливий монтаж спеціалізованого устаткування масою до 15,5т. Основні
параметри автомобіля приведені в табл. 1.3.
Рисунок 1.2 - Габаритні розміри автомобіля КамАЗ-65115
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.3- Таблиця основних параметрів КамАЗ-65115
№ Назва параметру Параметр
п/п
1 2 3
1. Вид автомобіля Вантажний
2. Компоновочна схема 6х4
3. Вантажопідйомність, кг 15000
4. Маса спорядженого автомобіля, кг 10050
5. Маса автомобіля повна, кг 25200
6. Максимальна швидкість, км/год. 80
7. Об’єм кузова, м3 11
8. дизельний з турбонаддувом, з проміжним 740.51-260
охолоджуванням наддувочного повітря
9. Число циліндрів 8
10. Робочий об'єм, л 10,85
11. Потужність, кВт 245
12. Зчеплення дводискове,фрікційне сухе
13. Коробка передач механічна,
десятииступінчаста
14. Передавальні числа коробки передач 7,82; 6,38; 4,03; 3,29; 2,5;
2,04;1,53; 1,25; 1,00; 0,815
15. Задній хід 7,38; 6,02
16. Передавальне число головної передачі 5,43
17. Шини 10.00 R20
18. Паливний бак, л 250
19. Радіус повороту, м 9
Так як КрАЗ-65032, КамАЗ-65115 належать до одного класа то буду
продовжувать розрахунки для автомобіля з більшими габаритними розмірами,
тобто для КрАЗ-65032.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1.4 Вибір та обгрунтування вихідних данних проекту
Рухомий склад автотранспортного підприємства складається з 70 вантажних
автомобілів.
Виходячи з дорожнього покриття, а саме автомобільні дороги з
асфальтобетонним, цементнобетонними і прирівненими до них покриттями в
приміській зоні, проїзнічастини вулиць невиликих міст обираю категорію
експлуатації ІІ [1, с.81. додаток 2].
Природно-кліматичні умови характеризуються середньомісячними
температурами і кліматом. В Черкаській області клімат помірно-
континентальний.
Середньодобовий пробіг автомобіля, км. L сс = 150.
Спосіб зберігання автомобілів - відкритий.
Тип дорожнього покриття - D-2 (бітумомінеральні суміші).
Рельєф місцевості - Р-1 (рівнинний).
Категорія умов експлуатації - ІІ, так як експлуатуються автомобільні дороги
з асфальтобетонним, цементно-бетонним і прирівненими до них покриттями в
приміській зоні, проїзні частини вулиць невеликих міст.
Вибрані та обгрунтовані вихідні дані зводимо до таблиці 1.4
Таблиці 1.4 - Вихідні дані до дипломного проектування
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 70
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 150
3 Нормативний ресурсний пробіг 200000
автомобіля, км
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,9
експлуатації
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кінець табл. 1.4
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 0,85
рухомого складу
8 Коефіциєнт, що враховує кліматичну зону 1,0
9 Кліматичний район помірно-
континентальний
10 Кількість робочих днів підприємства 353
11 Дільниця, що проектується Мідницька
12 Марка автомобіля КрАЗ-65032
Режим роботи АТП:
Для АТП кількість днів роботи за рік зон ЩО беруть таким, що дорівнюють
кількості днів роботи рухомого складу на лінії, тобто 353. Робота зон ЩО
організовується у 2 зміни по 7 годин. Для зон ТО і ПР приймається 353 робочих
дня (2 зміни по 7 годин). Для інших зон 8-годинна одна зміна.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування
нормативної періодичності ТО і ресурсного пробігу
Коригування норм пробігу до КР і періодичність ТО.
Періодичність ТО і пробіг до КР визначають за формулами:
' (H )
L = L K K ,
ТО−1 ТО−1 1 3 (2.1)
де:
(H )
LТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км.
'
L = 4000 0.9 1 = 3600км,
ТО−1
' (H )
L = L K K ,
ТО−2 ТО−2 1 3 (2.2)
де (H )LТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.
'
L = 16000 0,9 1 = 14400 км,
ТО−2
Пробіг до КР:
(H )
L = L K K K ;
рес рес 1 2 3 (2.3)
Lрес = 200000 0,9 0,85 1 = 153000 км;
де (H )
Lpес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км;
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.1 Розрахунок виробничої рограми АТП по кількості технічних
впливів
Кількість технічних впливів за цикл.
Число технічних впливів на один автомобіль за цикл визначається
відношенням циклового пробігу Lц пробігу до даного виду впливу. Враховуючи,
що в розрахунку цикловий пробіг відповідає ресурсному ( Lц=LКР=153000 км), то
число списань одного автомобіля за цикл пробігу буде дорівнювати 1. У даному
розрахунку число ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2.
Періодичність виконання ЩО дорівнює середньодобовому пробігу.
Таким чином кількість КР, ТО-1, ТО-2 вираховують за формулами:
L
ц 153000
N = = = 1;
КР
L 153000 (2.4)
рес
де NКР - кількість КР за цикл;
Lц – цикловий пробіг автомобіля, км;
L
рес - пробіг до капітального ремонту, км.
Кількість щоденного обслуговування (ЩО) за цикл
L
рес
N = ;
ЩO
(2.5)
cд
де NЩO - кількість ЩО за зикл.
cд - середньодобовий пробіг.
153000
N = = 1020;
ЩO
150
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кількість ТО-2 за цикл:
L
рес 153000
N = − N = −1 = 10;
2 c
L 14400 (2.6)
ТО−2
де N2 - кількість ТО-2 за цикл;
L
ТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км.
Кількість ТО-1 за цикл:
L
рес 153000
N = − (N + N ) = − (1+10) = 32;
1 c 2
L 3600 (2.7)
ТО−1
де N1 - кількість ТО-1 за цикл;
LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за цикл;
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне N N N N
КР 1 2 ЩO
позначення
Кількість 1 32 10 1020
Пробіг автомобіля за рік відрізняється від його пробігу за цикл, а
виробничу програму в основному розраховують за рік, тому для визначення
числа ТО за рік необхідно зробити відповідний перерахунок набутих значень за
цикл, використовуючи коефіцієнт переходу від циклу до року р.
Річне число ЩО, ТО-1 і ТО-2 на один обліковий автомобіль складе:
N = N
ЩОР ЩО Р (2.8)
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
N = N A
ЩОР ЩОР CП (2.9)
N = N
1Р 1 Р … (2.10)
N = N A
1Р 1Р CП (2.11)
N = N
2Р 2 Р (2.12)
N = N A
2Р 2Р CП (2.13)
де:
АСП – облікова (списочна) кількість автомобілів.
Р – відношення річного пробігу автомобіля Lр до його пробігу за цикл,
тобто:
L
= Р (2.14)
Р
L .
рес
Річний пробіг автомобіля:
L = Д l
Р роб сд Т (2.15)
де:
Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік;
Т – коефіциєнт технічної готовності
У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО
простоювання автомобіля за цикл по організаційних причинах не враховується.
Тому при розрахунку річного пробігу автомобіля у формулі використовується не
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
коефіцієнт випуску автомобіля, а коефіцієнт технічної готовності за цикл:
1
=
T d Д (2.16)
1+ L ( TOiПO + КР )
cд
1000 L
КР
де:
Lcд - середньодобовий пробіг автомобіля.
dТОіПР – тривалість (кількість днів) простою на технічному обслуговуванні та в
поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [1];
ДКР - тривалість (кількість днів) простою в КР на авторемонтному підприємстві
[1].
1
= = 0.901
T 0.55 30
1+ 150( + )
1000 153000
L = 353 150 0.901 = 47708
Р км.
47708
= = 0.31
Р
153000
N = 1020 0.31 = 316
ЩОР
N = 316 70 = 22120
ЩОР
N = 32 0.31 = 10
1Р
N = 10 70 = 700
1Р
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
N = 10 0.31 = 3
2Р
N = 3 70 = 210
2Р
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один автомобіль та на весь
парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р NЩОР N1Р N2Р
316 10 3 22120 700 210
2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП
Відповідно до Положення, діагностування як окремий вид обслуговування
не планується, і роботи з діагностування рухомого складу входять в обсяг робіт
ТО й ПР. При цьому, залежно від методу організації, діагностування автомобілів
може проводитися на окремих постах або бути поєднане із процесом ТО, тому в
цьому випадку число діагностичних впливів визначається для наступного
розрахунку постів діагностування і його організації. На АТП відповідно до
Положення передбачаються два види діагностування рухомого складу: Д1 і Д2.
Діагностування Д1 призначене головним чином для визначення технічного
стану агрегатів, вузлів і систем автомобіля, що забезпечують безпеку руху. Д1
передбачається для автомобілів при ТО-1, після ТО-2 ( по вузлах і системам, що
забезпечують безпека руху, для перевірки якості робіт і заключних регулювань) і
при ПР ( по вузлах, що забезпечують безпека руху). Кількість автомобілів,
діагностованих при ПР, відповідно до статистичних даних і норм проектування,
приймається в розмірі 10 % від програми ТО-1 за рік. Діагностування Д2
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
призначене для визначення показників потужності і економічних показників
автомобіля, а також для виявлення обсягів ПР. Д2 проводиться з періодичністю
ТО-2 і в окремих випадках при ПР. Кількість автомобілів, що направляються на
Д2 при ПР, прийнято дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2. Таким чином,
кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік розраховують за формулою:
N = 1,1 N + N = 1,1 700 + 210 = 980
Д1Р 1Р 2Р (2.17)
де N Д 1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік.
Кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік розраховують за формулою:
N = 1,2N = 1,2 210 = 252
Д 2Р 2Р (2.18)
де N Д 2Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік.
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число автомобілів, що
діагностуються при ПР.
Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при ПР, прийнято приймати
20 % від річної програми ТО-2.
20
N = N = 252 0,2 = 50
Д2 ПР Р Д 2Р (2.19)
100
2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню
автомобілів
Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
технічного обслуговування й слугує вихідним показником для розрахунку числа
постів і ліній ТО.
По видах ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) і діагностування (Д1 і Д2) добова
виробнича програма Niд визначається за формулою:
N
N = iР ,
iд
Д (2.20)
роб .Рi
де:
NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо;
Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання того або
іншого виду ТО й діагностування автомобілів [1].
22120
N = = 62
ЩО Д
353
700
N = = 2
ТО−1Д
353
210
N = = 1
ТО−2 Д
353
980
N = = 3
Д1Д
353
252
N = = 1
Д 2 Д
353
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.3 Планування виробничого корпусу
2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів
Критерієм для вибору методу технічного обслуговування (потоковий або на
універсальних постах) є добова виробнича програма по кожному виду
обслуговування однотипних автомобілів. Застосування потокової організації
обслуговування при ЩО стає доцільним NЩОд =100, що обслуговуються
однотипних автомобілів, по ТО-1 при N1д = 12 автомобілів і по ТО-2 при N2д =5.
При меншій добовій програмі приймається метод обслуговування на
універсальних постах.
Діагностування Д-1 залежно від добової програми й методу проведення ТО-
1 може бути організоване на окремих постах (виділене діагностування Д-1) або
разом з ТО-1.
Якщо ТО-1 проводиться на універсальних постах, то діагностування Д-1
доцільне організувати на окремому виділеному пості, місце розташування якого
забезпечило б зручний заїзд автомобілів з різних виробничих зон.
Розрахункову трудомісткість ЩО tЩО, реалізовану шляхом ручної обробки
при потоковому методі виробництва можна визначити з наступного виразу:
н
t = t K K
ЩO ЩO 4 M , люд.год. (2.21)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість щоденного огляду (ЩО) , люд. год. [1],
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно сумісного
рухомого складу, а відповідно і розмір АТП [1];
КМ = 1–М/100– коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок
механізації робіт ЩО (приймається в межах 0,35.. .0,75).
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
t = 0,8 1,19 0,5 = 0,48
ЩO люд.год.
Нормативна скорегована трудомісткість ТО (ТО-1, ТО-2) для рухомого
складу проектованого АТП визначається:
н
t = t K K
і і 2 4 (2.22)
де:
t н
і – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [1,с.87,
додаток 10].
Нормативна скорегована трудомісткість ТО-1, ТО-2 для рухомого складу
проектованого АТП:
t = 20,5 0,85 1,19 = 21
ТО−1 люд.год.
t = 80 0,85 1,19 = 81
ТО−2 люд.год.
Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000км
корегується таким чином:
н
t = t K K K K K
ПР ПР 1 2 3 4 5 (2.23)
н
де: tПР – нормативна трудомісткість витрат при поточному ремонті , люд. год. [1,с.87,
додаток 10];
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов
експлуатації рухомого складу, модифікацію рухомого складу й організацію його
роботи, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість
одиниць технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання рухомого
складу [1].
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
t = 16 0,9 0,85 1,0 1,19 1 = 14,6
ПР люд.год.
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу
Річний об'єм робіт по ТО і ПР, люд.год.
Т ЩО.Р = NЩО.Р tЩО = 22120 0,48 = 10617 люд.год. (2.24)
Т1.Р = N1.Р tТО−1 = 700 21 = 14700 люд.год. (2.25)
Т 2.Р = N 2.Р tТО−2 = 210 81 = 17010 люд.год. (2.26)
Т д−1.Р = Nд−1.Р tд−1 = 980 0,5 = 490 люд.год. (2.27)
Т д−2.Р = Nд−2.Р tд−2 = 252 1,3 = 328 люд.год. (2.28)
Lp Anр tпр 47708 70 14,6
Т ПР.Р = = = 48758 люд.год. (2.29)
1000 1000
Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд.год:
ТСО.Р = 2Апр КСО t2 = 2 70 0,2 81 = 2268 люд.год. (2.30)
де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2).
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи автомобілів.
Річні трудомісткості технічних обслуговувань, які виконуються на
потокових лініях, повинні уточнюватися після розрахунку відповідних зон
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
обслуговування.
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР
При розрахунку зон ТО і ПР вибирається режим роботи зони, вибирається
метод обслуговування (на потокових лініях або окремих постах), визначається
кількість постів і потокових ліній, уточнюються річні трудомісткості робіт ТО.
Режим роботи зон ТО і ПР приймається залежно від режиму роботи
автомобілів. Роботи ЩО і ТО-1 виконуються в міжзмінний час, ТО-2 і ПР -
частково під час роботи більшості автомобілів на лініях.
Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в 1…2
зміни, зони ПР – в 2…3 зміни. Тривалість зміни визначається законодавством
України (40 годин в тиждень).
Вибір методу технічного обслуговування виконується шляхом порівняння
такту поста з ритмом виробництва R. Якщо такт поста (умовно вважаючи, що
весь об'єм робіт виконуватиметься на одному посту) рівний або більше 2R для
ЩО, 3R для ТО-1, 4R для ТО-2, то можливе використовування потокового
методу виробництва. Якщо дана умова не виконується, то необхідно проектувати
для проведення ТО універсальні пости.
Ритм виробництва визначається по формулі:
60 T
R = см Сcм
i , (2.31)
N i.д
де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година;
Ссм – число змін;
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному вигляду ТО.
Такт поста i-ї зони:
60 7 2
RЩО = =14
62
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
60 7 2
RТО−1 = = 420
2
60 7 2
RТО−2 = = 840
1
Такт поста i-ї зони:
60 t
i
i = + tПЕР
РП , (2.32)
де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконуваного на
посту, люд.год.;
tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його
на пост і з'їзд з поста, (1-3хв.);
РП – число робітників, що одночасно працюють на посту [2].
60 0,48
ЩО = + 2 =12
3
60 21
ТО−1 = + 2 = 317
4
60 81
ТО−2 = + 2 = 974
5
Так як ЩО 2RЩО , ТО−1 3RТО−1 , ТО−2 4RТО−2 , то необхідно проектувати для
проведення ТО універсальні пости.
Кількість постів ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається:
T
X = i.P Kн
i (2.33)
Д рп п tcм Р К вик
де Ti.P - річний обсяг робіт певноговиду, який виконується на постах,
люд.год.
K н - коефіциєнт нерівномірності завантаження [2].
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Д рп - кількість робочих днів поста за рік [2].
n – кількіть змін роботи на добу [2].
tсм - тривалість зміни [2].
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2, с.314, додаток 2].
K вик - коефіциєнт використання робочого часу поста (для середніх умов
праці 0,8-0,85).
10617 1,5
XЩО = =1,11
353 2 7 3 0,85
14700 1,25
X ТО−1 = =1,09 1
353 2 7 4 0,85
17010 1,25
X ТО−2 = =1,011
353 2 7 5 0,85
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту
Роботи по ПР проводяться на універсальних або спеціалізованих постах.
Загальна кількість постів ПР визначається по формулі:
TПР X i = (2.34)
Д рп п tcм Р п
де TПР – річний об'єм робіт, виконуваний на постах ПР, люд.год.
- коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости
(=1,2…1,5);
Д рп – число робочих днів в році постів ПР;
tсм – тривалість робочої зміни, година;
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
n – число змін;
Р – число робітників на посту;
п – коефіцієнт використовування робочого часу поста (п=0,75…0,9)
48758 1,3
X ПР = = 2
353 2 7 8 0,8
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу
Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:
T = Т ЩО.Р +Т1.Р +Т 2.Р +Т д−1.р +Т д−2.р +ТСО.Р +Т ПР.Р (2.35)
=10617+14700+17010+ 490+ 328+ 2268+ 48758 = 94171
де TЩО.Р , T1.Р –уточненные річні об'єми робіт відповідно ЩО і ТО-1 (якщо ці
види обслуговування виконуються на потокових лініях), люд.год;
T2.Р ,Tд−1.Р , Tд−2.Р TСО.Р ., TПР.Р – річні об'єми робіт відповідно ТО-2, контрольно-
діагностичних перед ТО-1, перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) і робіт
ПР, люд.год .
2.3.6. Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства
Річний об'єм робіт по самообслуговуванню підприємства встановлюється в
процентному відношенні від річного об'єму допоміжних робіт:
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Роботи по самообслуговуванню підприємства розподіляються по видах
згідно таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.- Приблизний розподіл робіт по самообслуговуванню.
Види робіт Співвідно- люд. Види робіт Співвідно- люд.год.
шення, год. шення,
% %
Електротех 23542 4,0 3767
25,0 Жестяніцкі
нічні
Механічні 10,0 9417 Медніцкі 1,0 9417
Слюсарні 16,0 15067 Трубопровідні 22,0 12244
1883 Ремонтно- 16,0 15067
Ковальські 2,0 будівельні і
деревообробні
Зварюваль 3767 100 94171
4,0 Всього
ні
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства
між виробничими зонами, ділянками і відділеннями
Об'єми робіт розподіляються по структурних підрозділах АТП, виходячи з
технологічних і організаційних ознак.
ЩO (прибирально-мийні роботи) і ТО-1 виконуються на постах або
потокових лініях відповідних зон.
ТО-2 виконуються частково на постах або лініях зони (80% від загального
об'єму робіт) і частково на ділянках (20%). Об'єм робіт, які виконуються на
ділянках, рівномірно розподіляється між електротехнічним, акумуляторним,
шиномонтажном і ділянкою по ремонту приладів системи живлення.
Роботи сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2.
Роботи по ПР виконуються на постах зони ПР і на ділянках.
Об'єми робіт всіх технічних дій по видах робіт розподіляються відповідно
до нормативів (відсотками розподілу об'ємів робіт). Роботи по
самообслуговуванню можуть виконуватися як на основних ділянках по ТО і ПР
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
РС, так і на спеціальній ділянці відділу головного механіка (ВГМ).
Таким чином, об'єми робіт по структурних підрозділах матимуть наступні
значення (див. таблицю 2.4).
Таблиця 2.4. - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
Структурний підрозділ люд.год.
- зона ЩО: 10617
- зона ТО-1: 14700
- зона ТО-2: 17010
- зона ПР: 48758
2.3.8 Розрахунок кількості працівників
При розрахунку кількості виробничих працівників визначається
технологічно необхідне Рт і штатна Рш кількість працівників.
Розрахунок ведеться окремо для кожної ділянки і зони. Технологічно
необхідна кількість працівників
РТ = Т i.Р ФМ , (2.37)
де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.;
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год.
Штатна кількість працівників
РШ = Т i.Р ФР , (2.38)
де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), г.
Таблиця 2.5. Річний фонд часу штатних робітників
Виробничий Річний Дільниці Річний
підрозділ фонд фонд
робітника, робітника,
год. год.
1860 Аккумуляторн 1820
Зона ЩО
а
1840 Ремонт 1840
приладів
Зона ТО-1
системи
живлення
1840 Шиноремонтн 1820
Зона ТО-2, СО
а
1840 Ковальсько- 1820
Пости ПР
мідницька
Дільниці: Зварювальна 1820
Діагностики 1840 Жерстяницька 1820
Агрегатна 1840 Кузовна 1840
Слюсарно- 1840 1610
Малярна
механічна
Електротехнічна 1840 Столярна 1610
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.6 - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Назва зон і дільниць Річний Розрахункова Прийнята кількість Річний Кількість штатних
обсяг кількість технологічно фонд часу робітників
робіт в технологічно необхідних штатного
зоні або необхідних робітників робітника,
на робітників Всього По год Розрахована Прийнята
дільниці, змінах
люд.год 1 2
Зона ЩО 10617 5,12 5 3 2 1860 5,71 6
Зона ТО-1 14700 7,10 7 4 3 1840 7,99 8
Зона Д-1 490 0,24 1 1 - 1840 1
Зона Д-2 328 0,16 - 1840 0,45
Зона ТО-2 17010 8,22 9 6 3 1840 9,24 10
Зона ПР 17632 9,61 10 8 2 1840 10,82 11
Разом 63045 - 32 22 10 - 36
Дільниці:
Агрегатні 9185 4,44 5 5 - 1840 4,99 5
Слюсарно- 3 3 - 1840 3
механічні 5613 2,71 3,05
Електротехнічні 2551 1,23 2 2 - 1840 1,39 2
Акумуляторні 510 0,25 1 1 - 1820 0,28 1
Ремонт приладів 1 1 - 1820 1
систем живлення 2041 0,99 1,12
Шиномонтажні 765 0,37 1 1 - 1820 0,42 1
Вулканізаційні 765 0,37 - 1820 0,42
Ковальсько-ресорні 1531 0,74 1 1 - 1820 0,84 1
Мідницькі 1021 0,49 1 1 - 1820 0,56 1
Жерстяницькі 1021 0,49 - 1840 0,55
Зварювальні 1021 0,49 1 1 - 1820 0,56 1
Арматурні 510 0,25 - 1840 0,28
Оббивні 4592 2,22 3 3 - 1820 2,52 3
Разом 31126 - 19 19 - - - 19
Всього 94171 - 51 41 10 - - 55
2.3.9 Розрахунок площ приміщень
Площі зон ТО і ремонту
Площі зон при обслуговуванні і ремонті РС на тупикових постах
FЗ = faX П КП , (2.39)
де fа–площа, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2;
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ХП – кількість постів, розміщених в зоні;
КП – коефіцієнт густини розстановки [1].
FЗЩО = 23,26 13 = 69,78 м2
F 2
ТО−1 = 23,26 1 4 = 93,04 м
FТО−2 = 23,26 1 4 = 93,04 м2
FЗПР = 23,26 2 4 = 186,08 м2
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень
Площі дільниць розраховують за площею приміщення, займаної
устаткуванням, і коефіцієнту густини його розташування.
Площа агрегатної дільниці:
F = f К
y об П (2.40)
де fоб – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, м2;
К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [1].
Fy =101,54 4 = 406,16 м2
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
FД = f р + f
'
p (n −1) (2.41)
Де fр - питома площа на першого робітника [2].
f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [2].
n – кількість робітників.
Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць
Площа, м2
Агрегатна 5 78 25,89 4 103,56 105 105
Слюсарно- 3 42 8,5 4 34 34 42
механічна
Електротехнічна 2 15 7,18 4 28,72 30 30
Акумуляторна 1 24 5,5 4 22 22 22
Ремонт приладів 1 14 2,04 4 8,16 32 32
систем
живлення
Шиномонтажна 1 18 7,05 4 28,2 29 29
Вулканізаційна 1 20 8,2 4 32,8 33 33
Ковальсько- 1 21 12,36 5 61,8 62 62
ресорна
Мідницька 1 15 9,22 4 36,88 37 49
Жерстяницька 1 18 4,02 5 20,1 20 20
Зварювальна 1 15 4,08 5 20,4 21 21
Арматурна 1 12 4,5 5 22,5 23 23
Оббивна 3 28 5,2 4 20,8 21 28
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень
Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг:
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Дільниця, відділення
К-ть працівників в найбільш
навантажену зміну, чол
Розрахункова площа по
кількості працівників, м2
Площа устаткування в плані,
м2
Коефіцієнт густини
розстановки устаткування
Розрахункова площа по
устаткуванню, м2
Прийнята
Прийнята після
планування
Lp Au fnum
Fск = K pc K p K різ (2.42)
106
де Lp - річний пробіг автомобіля.
Au - кількість автомобілів.
f num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2, [3]
K pc - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу.
K p - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів.
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу.
Склад запасних частин:
47708 70 9,1
F 2
ск = 2,6 1,4 1=110,62 м
106
Склад агрегатів:
47708 70 14,3
Fск = 2,6 1,4 1=173,81 м2
106
Склад матеріалів:
47708 70 5,98
Fск = 2,6 1,4 1= 72,69 м2
106
Склад шин:
47708 70 5,98
Fск = 2,6 1,4 1,0 = 72,69 м2
106
Склад мастильних матеріалів:
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
47708 70 9,1
Fск = 2,6 1,4 1,0 =110,62 м2
106
Склад лакофарбових матеріалів:
47708 70 2,6
Fск = 2,6 1,4 1,0 = 31,67 м2
106
Склад хімікатів:
47708 70 0,65
Fск = 2,6 1,4 1,0 = 7,91 м2
106
Склад інструментів:
47708 70 0,65
Fск = 2,6 1,4 1,0 = 7,9 м2
106
Проміжний склад – 15…20% від склада запасних частин і агрегатів
Fск = 0.18(110,62 +173,81) = 51,2 м2
F =110,62 +113,81+ 72,69 + 72,69 +110,62 + 31,67 + 7,91+ 7,91+ 51,2 = 639,12 м2
cк
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень
Так як адміністративні і побутові приміщення розміщенні на другому
поверсі головного виробничого корпусу, то розрахунок їх площ не проводимо.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу
Fзб = fа Азб Кп (2.43)
де Fзб - зона зберігання рухомого складу;
fа - площа, яку займає автомобіль у плані, м2.
Азб - кількість місць зберігання.
Кп - коефіцієнт щільності розміщення автомобілів (2,5…3,0).
Fзб = 23,26 70 3 = 4884,6 м2
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу
Після розрахунку складових частин ГПК вимагається визначити його
загальну площу для подальшого планування і викреслювання.
FГВК = (1,10...1,15)(Fщо + F1 + F2 + Fпр + Fy + Fск + Fдоп + Fo ) (2.44)
де FЩО – площа зони ЩО, м2 (якщо зона розташована в ГВК);
F1, F2, FПР,Fу - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР і ділянок м2;
Fск – загальна площа складів,м2;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень,м2 (регламентовано);
Fо – площа зон очікування,м2.
60 t
FОі =
і + tn (2.45)
Р
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де t і - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
Р – кількість штатних працівників на дільниці.
60 tТО−1 60 20,5
FОТО−1 = + tn = + 2 =155,75м2
Р 8
tn = 2
60 t 60 80
FОТО−2 =
ТО−2 + tn = + 2 = 482 м2
Р 10
60 t
F = ПР 60 16
О ПР + tn = + 2 = 89,3 м2
Р 11
FО Д −1 = 0,25 tТО−1 = 0,25 10 = 2,5 м2 (2.46)
F 2
О Д −2 = 0,25 tТО−2 = 0,25 40 = 10 м (2.47)
F0 = 155,75 + 482 + 89,3+ 2,5 +10 = 739,55 м2
FГВК =1,1 (69,78+ 93,04 + 93,04 +186,08+ 406,16 +
+ 639,12 +14 + 739,55) = 2240,77м2
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства
Необхідна площа ділянки визначається за формулою:
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
10−2 (F
F = ГВК + Fдоп + Fзб ) , га (2.50)
діл
k з
де Fділ – необхідна площа ділянки, га;
FГВК - площа забудови виробничо складськими приміщеннями, м2;
Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2;
Fзб - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2;
k3 - щільність забудови території, %.
10−2 (2240,77 +14 + 4884,6)
Fділ = =1,6 га
45
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу
Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель і споруд виготовляють
на заводах будівельних конструкцій із збірного залізобетону. Вони уніфіковані,
мають квадратний, прямокутний або двотавровий перетин.
При проектуванні будівель чи споруд рекомендується використовувати
залізобетонні колони прямокутного перетину розміром 400 х 400, 500 х 600, і
600 х 600 мм залежно від їхнього прольоту, кроку і висоти.
Для виробничого корпусу обираю колони 400х400, висотою 7,4м.
Під час проектування виробничих будівель автотранспортних підприємств,
як правило використовують збірні залізобетонні попередньо напружені
конструкції покриття: балки, прольотом 12 м, будівельні ферми прольотом 12,
18, 24 м.
Несучі стіни безкаркасних промислових будівель будують із силікатної .або
червоної цегли, а іноді з природних або бетонних каменів, товщиною 510 мм (в 2
цеглини).
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розділові перегородки застосовують для поділу приміщень із різними
технологічними або виробничими процесами. Їх роблять суцільними на всю
висоту цеху, повністю ізолюючи суміжні приміщення від проходження пилу,
шуму, тепла, вологи, газів і інших виділень. Розділові перегородки виконують із
цегли товщиною 100-125 мм.
Для прорізів воріт в автотранспортних підприємствах рекомендується
приймати розміри прорізів 3х3; 3,6х3,0; 4х3; 4х3,6; 4х4,2 м.
Віконні проєми повинні бути кратними 600 мм (за висотою), 1000 мм за
шириною.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.4 Планування мідницької дільниці
2.4.1 Вибір технологічного обладнання
Таблиця 2.1 – Технологічне обладнання мідницької дільниці
Найменування Тип, Кількі Габаритні Площа, яку Потуж
устаткування моделі сть розміри, мм займає ність,
обладнання, кВт
м2
Стеллаж 1 1500/1200/800 1,8
Слюсарний ПИ-2 1 1250/800/900 1,0
верстак
Бокс для відходів ПИ-19 1 1000/1000/500 1,0
Тумба для ФИ-62 1 800/600/1300 0,5
зберігання
інструментів
Установка для Р-209 1 1740/1200/1500 2,0 5
випробування та
промивки
рУамдиваатлоьрноивк НП-3 1 500/450 0,2
Ванна для 1 1600/1000/800 1,6
випробовування
паливних баків
Шкаф для технічних ТП-37 1 400/400/500 0,16
рідин
Стальна 1 1400/1100/800 0,15
емалірована
раковина для
промивки
паливних баків
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кінець табл.2.1
Шкаф для ОРГ-1468- 1 1000/600/1900 0,6
зберігання деталей 07-040
ГосНИТИ
Силовий щит 1 700/300/300 0,21
Загальна площа обладнання складає 9,22м2.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
3.1 Призначення і область застосування пристосування
Газовий паяльник призначений для спайки кольорових металів. Він з
легкістю розігріває частини, що спаюються і розплавляє припой, що дозволяє
якісно спаювати вироби. Оскільки паяльник працює на газу, разом з газовим
балонам він сполучений шлангами, то він може бути достатньо мобільним.
3.2 Принцип дії пристосування
Принцип дії паяльника наступний: до штуцера підключається кисневий
балон через сполучний шланг. Газ проходить по трубці до крана. Краном
можна регулювати пропускну спроможність паяльника. Далі через трубку і
сопло він йде до наконечника, де відбувається процес горіння газу. Газ горить
розігріваючи наконечник до великої температури, що дозволяє йому спаяти
необхідні деталі.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 4.1 - Газовий паяльник
3.3 Розрахунок гвинта
Гвинти повинні задовольняти кільком умовам:
міцність на стиск з урахуванням стійкості
4кF
= (3.1)
d 2 2
1 (1− )
де F – задане зовнішнє навантаження;
d1 – внутрішній діаметр різьби гвинта;
k – коефіцієнт, що враховує скручування тіла гвинта моментом в
небезпечному перерізі ( k=1.3);
φ – коефіцієнт зменшення основного допустимого напруження, обраний з
таблиці значень для попередньо заданої гнучкості λ=90, φ=0.54;
- допустиме напруження;
= T
S
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де:
σT – межа текучості матеріала гвинта; для сталі 65Г загартована: σT=1200
МПа,
S – коефіцієнт запаса міцності для гвинтів S=2…3.
=1200/2 = 600 (МПа) (3.2)
Знайдемо внутрішній діаметр різьби гвинта з формули:
4кF 4 1,3 10000
d1 = = = 7,149
(1− 2) 3,14 600 0,54 (мм) (3.3)
Допустима гнучкість(λ<100 – за методикою Ясінського)
l l
= =
imin d1
де imin – радіус інерції перерізу гвинта;
υ=1 – коефіцієнт приведення довжини гвинта;
θ=0,25 – коефіцієнт повноти переріза;
– допустима гнучкість (приймається така ж, як і в розрахунку на
міцність, з урахуванням стійкості при виборі φ) =90;
Зносостійкість робочих поверхонь витків різьби (обмеження питомого
тиску)
F
Fуд = Fуд
d2hz (3.4)
Звідки:
F
d2 =
n H Fуд
де
F – задане зовнішнє навантаження;
d2 – средній діаметр витків різьби;
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
h – висота витка профіля різьби;
z – число витків різьби;
H
H =
d 2 - коефіцієнт висоти гайки H =1,2;
h
n = = 0,5
p - коефіцієнт висоти різьби;
P – крок різьби;
Fуд - допустимий питомий тиск, що залежить від матеріалів пари тертя і
обраний за таблицею значень допустимих питомих тисків;
Fуд =5…7 Н/мм2 для сталі по безоловянистій бронзі.
Підставивши чисельні значення в формулу отримаємо:
1000
d = = 7,74 (мм) (3.5)
2
3,14 0,5 1,2 6
За розрахованим значенням діаметрів d1 і d2 вибираю найближчу
стандартну різьбу згідно ГОСТ 8724-81., що задовольняє всім перерахованим
вище умовам:
Метрична різьба: М8х0,75.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 4.2 - Основні розміри метричної різьби
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5. ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
5.1 Розрахунок штучного освітлення
Освітлення виробничих дільниць має велике значення для ефективності
роботи працівників. Правильно виконане освітлення сприяє позитивному
психофізіологічному впливу на робітників, позитивно впливає на підвищення
якості продукції та продуктивності праці, на забезпечення безпеки, на зниження
втоми та травматизму на виробництві, сприяє високій працездатності праці.
Існують певні вимоги до освітлення приміщення:
• освітлення робочих місць має бути достатнім для виконання виробничих
процесів;
• освітлення робочої поверхні має бути рівномірним;
• не повинно бути тіні на робочій поверхні;
• не має бути прямого і відбитого блиску в полі зору що викликає
засліплення;
• ступінь освітленості повинна бути постійною;
• спектр світла повинен відповідати характеру виробничого процесу (ця
важливо для забезпечення правильної кольоропередачі);
• засоби освітлення не повинні бути джерелом небезпеки та шкідливості;
• засоби освітлення мають бути прості, економні та надійні.
Класифікація освітлення.
Для забезпечення освітлення виробничих приміщень використовують:
• природне світло;
• штучне освітлення, що виконується за допомогою електричних ламп;
• змішане освітлення, поєднання природного освітлення та штучного.
Природне освітлення необхідне в приміщеннях, де постійно перебувають
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
люди відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення».
Штучне освітлення за конструктивним виконанням може бути загальним та
комбінованим (поєднання загального та штучного, встановленого безпосередньо
на робочих місцях). Використання тільки місцевого освітлення не припустимо.
Штучне освітлення буває:
• робочим, що призначене для виконання виробничого процесу;
• аварійним, що забезпечує мінімальне освітлення на робочому місці для
виконання виробничого процесу при відключенні робочого освітлення;
• евакуаційним, що призначене для евакуації людей з приміщення у разі
відключення робочого освітлення;
• черговим, що забезпечується поза робочим часом.
Джерела світла.
Для освітлення в якості джерел світла застосовують газорозрядні лампи та
лампи розжарювання.
Лампи розжарювання відносяться до джерел світла теплового
випромінювання.
Переваги:, не потрібно застосовувати додаткові пристрої для вмикання в
мережу, зручні при експлуатації, прості у виконанні. Недоліки: низький рівень
світловіддачі 7-20 лм/Вт, короткий термін служби (до 2000 годин), в спектрі
переважають жовті і червоні промені (відрізняється спектральний склад від
сонячного світла), викривлюють кольоропередачу.
В газорозрядних лампах випромінювання оптичного діапазону виникає в
результаті електричного розряду в середовищі інертних газів та парів металів, а
також за рахунок явища люмінесценції. Переваги: велика світловіддача 40-110
лм/Вт, довгий термін служби ( до 10 000 годин), можна отримувати світловий
потік будь-якого спектру, за допомогою підбору відповідних інертних газів і
парів металів. Недоліки: період розгоряння може досягати 10 хвилин, можливі
пульсації світлового потоку, можливі утворення радіоперешкод, при
використанні газорозрядних ламп через пульсацію світлового потоку можливе
виникнення стробоскопічного ефекту.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
В результаті розрахунку освітлення необхідно визначити кількість ламп
загального освітлення та їх потужність. Великий вплив на рівномірність
освітлення відіграє відстань між світильниками (Z) та висота їх розташування
(h).
При розрахунку варто враховувати, що перший ряд світильників повинен
розташовуватися від стіни на відстані, рівному 1/3Z у разі, якщо біля стіни
перебувають робочі місця, в інших випадках – 1/2Z.
Довжина виробничої дільниці L = 8,250 м, ширина В = 6,190 м, висота
приміщення H= 4,5 м.
Визначення кількості світильників типу «У» - універсал, необхідних для
даного приміщення.
Знаходимо відстань між центрами світильників:
Z = H 1.8 = 4.5 1.8 = 8.1м (4.1)
Відстань від стіни до першого ряду світильників при наявності робочих
місць у стіни приймаємо:
1 1
a = Z = 8,1= 2,025м. (4.2)
4 4
Розраховуємо відстань між крайніми рядами світильників, що
розташовуються у протилежних стін (по ширині приміщення):
C1 = b − 2 a = 6.19 − 2 2.025 = 2,14м. (4.3)
Визначаємо кількість рядів світильників, які можна розташувати між
крайніми рядами (по ширині приміщення):
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
C
n = 1 2,14
1 −1= −1 0 (4.4)
Z 8.1
n1 = 0
Розраховуємо загальну кількість рядів по ширині приміщення:
n = n1 + 2 = 0+ 2 = 2 (4.5)
Знаходимо відстань між крайніми рядами світильників (по довжині):
C2 = L − 2 a = 8,25 − 2 2.025 = 4,2 м (4.6)
Знаходимо кількість рядів світильників, які можна розташувати між
крайніми рядами (по довжині приміщення):
C2 4,2
n2 = −1= −1 0 n2 = 0 (4.7)
Z 8.1
Визначаємо загальну кількість рядів світильників (по довжині приміщення):
n = n2 + 2 = 0 + 2 = 2 (4.8)
Отже, у цьому приміщенні світильники загального освітлення повинні
розташовуватися по довжині 2 ряди, по ширині в 2 ряди, усього повинно бути 4
світильники.
Визначаємо загальну потужність ламп, що необхідна для освітлення даного
приміщення:
W = L b W1 R
де W1 – питома потужність Вт/м2;
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
R – коефіцієнт, що враховує запиленість і «старіння» ламп накалювання (в
умовах автотранспортного підприємства).
W = 8,25 6.19 10.8 1.3 = 717Вт (4.9)
Визначаємо необхідну потужність кожної лампи:
W 717
Wл = = =180Вт (4.10)
6 4
Таким чином, для отримання необхідної освітленості даного приміщення
(відповідно до норм) необхідно встановити 4 світильників з потужністю лампи
180 Вт. Тому обираю люмінісцентні світильники BL-LD-190 з габаритними
розмірами 875х315х204 мм.
Для освітлення приміщень найбільше розповсюдження отримали
люмінісцентні лампи, в яких електричний розряд в розріджених газах або в
парах металів. Нормальна люмінесцентна лампа являє собою скаляну трубку з
впаяними електродами, заповнену аргоном при низькому тиску та кількома
міліграмами рідинної ртуті. При горінні цієї лампи в парах ртуті
випромінюються переважно ультрафіолетові випромінення (85%).
Розташування світильників на рис.4.1.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 4.1 - Система освітлення мідницької дільниці
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВИСНОВКИ
Під час виконання випускної роботи бакалавра було спроектовано АТП для
70 вантажних автомобілів для перевезення піску з піщаного карьєра в Черкаській
області.
В результаті ви конання роботи було розроблено виробничий корпус АТП,
мідницьку дільницю, спроектовано освітлення мідницької дільниці,
спроектовано газовий паяльник (виконано складальне креслення та
специфікацію). В ході виконання роботи було проведено технологічний
розрахунок підприємства, де вирішено такі завдання, як вибір і коригування
вихідних даних, розрахунок виробничої програми за постами ПР, ЩО, Д-1, Д-2,
ТО-1, ТО-2, розрахунок площ постів. На основі цих розрахунків було виконано
креслення виробничого корпусу, мідницької дільницці, пристосування для
мідницької дільниці, генеральний план підприємства. Розраховано і
спроектовано штучне освітлення для мідницької дільниці.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ
1. Методичні вказівки з виконання дипломного проекту кафедри АТЕ,
Черкаси ЧДТУ, 2012 – 111 с.
2. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. Марков,
В.П. Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с.
3. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 –
39 с.
4. Клименко С. Г. Станції технічного обслуговування автомобілів. – Київ:
Каравела, 2009. – 368 с.
5. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних
підприємств : Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с.
6. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація
і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004.-478 с.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ
59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ДОДАТКИ
Додаток А – Виробничий корпус
Додаток Б – Планування мідницької дільниці
62
Додаток В – Генеральний план
63
Додаток Г – Паяльник газовий
64
Додаток Д – Специфікація газового паяльника
65
Додаток Ж – Система освітлення мідницької дільниці
66