ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8326| Title: | Проект автотранспортного підприємства на 155 автомобілів для туристичних перевезень в Одеській області |
| Authors: | Тарандушка , Іван Павлович Пастушенко, Павло Віталійович |
| Issue Date: | 2022 |
| Abstract: | В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування автотранспортного підприємства на 155 автомобілів для туристичних перевезень в Одеській області. В ході проектування було виконано розрахунок виробничої програми, виконано проектування виробничого корпусу, планування агрегатної дільниці та систему освітлення агрегатної дільнриці, генеральне планування автотранспортного підприємства, спроектовано пристосування для випресовування поворотних цапф (складальне креслення та специфікація). Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 62 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8326 |
| Appears in Collections: | 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Пастушенко П.В.pdf Restricted Access | 2.74 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проект автотранспортного підприємства на 155 автомобілів для
туристичних перевезень в Одеській області»
Рецензент:
____________________ _______________ ______________
Керівник роботи:
ст. викл. кафедри АТЕ _______________І.П. Тарандушка
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-83
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _______________П.В. Пастушенко
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
2022
РЕФЕРАТ
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування
автотранспортного підприємства на 155 автомобілів для туристичних
перевезень в Одеській області. В ході проектування було виконано розрахунок
виробничої програми, виконано проектування виробничого корпусу,
планування агрегатної дільниці та систему освітлення агрегатної дільнриці,
генеральне планування автотранспортного підприємства, спроектовано
пристосування для випресовування поворотних цапф (складальне креслення
та специфікація).
Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 62 стор. друкованого
тексту, складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел
посилання та додатків.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Зміст
ВСТУП ..................................................................................................................... 5
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ........................... 6
1.1 Характеристика місцевості і клімату .............................................................. 6
1.2 Обґрунтування вибору транспорту для перевезення туристів ..................... 8
1.3 Вибір транспортного засобу для перевезення туристів .............................. 10
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ................................................................................................. 15
2.1 Розрахунок річного обсягу робіт на підприємстві....................................... 15
2.2 Розподіл річних обсягів робіт ........................................................................ 22
2.3 Розрахунок зони ЩО ...................................................................................... 28
2.4 Кількість місць зберігання ............................................................................. 28
2.5 Розрахунок площ виробничих дільниць ....................................................... 28
2.6 Розрахунок площ допоміжних приміщень ................................................... 31
2.7 Розраховуємо загальну площу головного виробничого корпусу ............... 31
2.8 Методика планування виробничого корпусу ............................................... 32
3 КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ ..................................................................... 35
3.1 Призначення та опис конструкції обладнання ............................................. 35
3.2 Розрахунок силового механізму і пневмоприводу ...................................... 37
3.3 Визначення діаметра пневмоциліндра .......................................................... 38
3.4 Визначення параметрів пневмоциліндра ...................................................... 39
3.5 Пневмоаппаратура .......................................................................................... 41
3.6 Перевірка різьбових з'єднань ......................................................................... 43
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ...................... 47
4.1 Організаційно-правові основи охорони праці .............................................. 47
4.2 Виробнича санітарія і гігієна праці ............................................................... 49
4.2.1 Освітлення в проектованому підрозділі .................................................... 49
4.3 Техніка безпеки ............................................................................................... 52
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 56
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ ........................................................................ 57
ДОДАТКИ .............................................................................................................. 58
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВСТУП
Під експлуатацією транспортних засобів розуміється система
інженерно – технічних, організаційних заходів, які гарантують ефективне
використання рухомого складу, низьку паливну економічність, безпеку руху
і низьку собівартість технічного обслуговування та ремонту. Автомобіль
являє собою систему функцій які забезпечують сукупність діючих елементів,
таких як збірні одиниці та деталі. В процесі експлуатації показники якості
можуть залишатись постійними (габарити, вантажопідйомність), але більша
частина їх змінюється в гіршу сторону(економічність, продуктивність).
В основу організації виробничих процесів в АТП покладені принципи
пропорційності, неперервності і ритмічності виробництва. Принцип
пропорційності – це основна передумова рівномірної роботи АТП і
забезпечення безперебійного виконання технічних дій. При цьому
виключається перевантаженість одних дільниць і недовикористання
потужностей.
В плануванні АТП вимагається взаємне розміщення дільниць і споруд, а
також розташування основних цехів, дільниць, зон має відповідати вимогам
виробничого процесу, щоб визначити зустрічні і зворотні рухи.
Основним завданням АТП, що вже існує чи яке тільки планується є
створити всебічне задоволення потреб у туристичних перевезеннях громадян
у перевезеннях з високим рівнем якості при мінімальних затратах.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
1.1 Характеристика місцевості і клімату
Одеська область — область на південному заході України. На півночі та
сході межує з Вінницькою, Кіровоградською та Миколаївською областями, на
заході — із Молдовою та Румунією, на півдні омивається водами Чорного
моря. До складу області включено острів Зміїний. Одеська область була
утворена 27 лютого 1932 року. В 1954 році до її складу увійшла територія
колишньої Ізмаїльської області (територія від Дністровського лиману до р.
Дунай).
На півночі Одеська область межує з Вінницькою та Кіровоградською, на
сході — з Миколаївською областями, на заході — з Молдовою, а на
південному заході — з Румунією. Всього в межах області пролягає 1362
кілометри державного кордону України. Площа Одеської області становить
5,5% території України.
Геополітичне розташування Одещини обумовлене як вигідним
транспортно-географічним розміщенням, так і зростаючою активізацією її
участі у великих європейських міжрегіональних організаціях — Асамблеї
європейських регіонів і Робітничої співдружності придунайських країн.
Будучи частиною морського фасаду країни, Одеська область значною мірою
сприяє активній участі України в роботі країн-членів Чорноморського
економічного співробітництва.
Рельєф. Велика частина території Одеської області відноситься до
Причорноморської низовини, що поступово знижується до Чорного моря.
У північній частині області розташовані відроги Подільської височини
(висота до 268 м), порізані глибокими балками і ярами. Зі сходу і південного
сходу омивається Чорним морем, на березі якого - численні лимани (найбільші
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- Куяльницький та ін.). У межиріччі Дністра і Прута вздовж кордону з
Молдавією (на П-З) висоти досягають 232 м. Характерна значна густота і
глибина розчленування поверхні яро-балочною мережею, глибина врізу долин
місцями досягає 120 м.
Клімат. Клімат вологий, помірно континентальний. В цілому клімат
поєднує риси континентального і морського.
Зима м'яка, малосніжна і нестійка; середня температура січня від -2 ° C на
півдні до -5 ° C на півночі. Можливі короткочасні, до 7-15 днів, морози
приблизно -25 ° C - -30 ° C. Сильні вітри, 7-15 м / с, особливо в лютому в
південній частині області. Для весни характерні похмура погода, тумани у
зв'язку з охолоджуючим впливом моря.
Літо переважно спекотне, сухе; середня температура липня від 21 ° C на
північному заході до 23 ° C на півдні; максимальна до 36-39 ° C (в останні роки
і більше). Осінь тривала, тепліше весни, в основному хмарна. Середньорічна
температура коливається від 8,2 ° C на півночі до 10,8 ° C на півдні області.
Загальна сума опадів 340-470 мм на рік, головним чином випадають влітку
(часто у вигляді злив). Число годин сонячного сяйва близько 2200 на рік.
Тривалість вегетаційного періоду 168-210 діб із загальною сумою температур
від 28 до 34 ° C.
Взимку переважають північні і південно-західні вітри, влітку - північно-
західні і північні. Південна половина області схильна до посух, пилові бурі,
суховії.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 1.1 – Карта Одеської області
1.2 Обґрунтування вибору транспорту для перевезення туристів
Автобусний транспорт забезпечує перевезення туристів на великі
відстані (за розкладом та поза ним) та одноденні екскурсійні поїздки.
Автобуси використовують і для організації трансферу, а також на
внутрішньомаршрутному пересуванні туристів у країні перебування.
Пасажирський автомобільний транспорт, який використовується для
перевезення туристів, представлений різноманітними видами автобусів, які
відрізняються за призначенням та місткістю. Призначення автобуса визначає
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
його конструкцію. За призначенням автобуси поділяють на міські, приміські,
міжміські, міжнародного призначення(туристичні).
Автобус як туристичний транспортний засіб найвигідніший під час
короткочасних туристичних поїздок, міських оглядових екскурсій, поїздок
пам’ятними місцями, групових туристичних подорожей з різною метою,
подорожей для участі у спеціальних заходах. Туристичні фірми
використовують автобуси для відвідування туристами концертів, спортивних
та культурних заходів, обслуговування конгресів, ярмарків, виставок.
Позитивне уявлення про автобус як про туристичний транспортний засіб
містить такі характеристики, які вирізняють його серед туристичної клієнтури:
• зручний, доступний;
• практичний, не потребує особистої ініціативи для резервування місць,
використання додаткових транспортних засобів;
• комфортний для сидіння, огляду довкілля, обладнаний відповідно до
вимог частини клієнтури;
• транспортно добре пристосовується – не пов’язаний з певними лініями
руху, створює умови для контакту з довкіллям;
• досить дешевий.
Негативне уявлення про автобус конкретизується такими
характеристиками:
• транспортний засіб для коротких відстаней;
• небезпечний транспортний засіб;
• низький рівень комфорту, відсутність належних умов.
Автобусний транспорт поділяють за класами розміщення.
Швидкісні автобуси-експреси високого класу мають спальні місця,
туалети, барні стійки, аудіо-відеотехніку та інше.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Автобуси категорії “люкс” мають бари, столи для переговорів на 26
пасажирів, кожний стіл обладнаний мікрофоном. В автобусі є відеосистема та
телефакс.
Автобуси напівтуристичного класу призначення для переїздів на
невеликі відстані, трансфери, тощо. Вони вміщують до 54 пасажирів і
обладнанні невідкидними сидіннями туристського класу.
У багатьох країнах введено ліцензування автобусних перевезень
туристів і екскурсантів, щоб забезпечити належний стандарт послуг, що
надаються, безпеку здоров’я, життя та майна мандрівників.
Дослідженнями, які проводять різні організації, встановлено, що
автобус, як туристичний транспортний засіб, вигідний переважно фізично і
соціально слабким прошаркам суспільства. Більшість його клієнтури – це
пенсіонери, молодь, студенти і школярі, яким не потрібний високий стандарт
обслуговування, їх цілком влаштовує харчування і ночівля в придорожньому
кафе і готелях. Щоб створити належні умови для перевезення пасажирів і
туристів, автомобільні маршрути проектують так, аби вони проходили через
автовокзали, пасажирські станції. Автовокзал – комплекс споруд, будинків і
пристроїв для обслуговування туристів, управління рухом автотранспорту і
розміщення службового персоналу. На зупинках автомобільних ліній будують
пасажирські станції, які є автовокзалами невеликого типу. Тут є всі необхідні
приміщення для обслуговування автобусних бригад, автобусів.
1.3 Вибір транспортного засобу для перевезення туристів
Для даної роботи оберемо вітчизняний туристичний автобус з трьох
аналогів.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Ataman A096 – 35-ти місний півтораповерховий туристичний автобус
для міжміського сполучення із збільшеними багажними відсіками. Автобус
розроблений конструкторами АТ “Черкаський автобус”. В його конструкції
використано традиційний комплект для японського виробника Isuzu зі
збільшеною потужністю і навантаженням на осі, автобус має пневматичні
гальма та задню підвіску, що забезпечують максимальну комфортність
пасажирів. Двигун Isuzu 4HK1-4ECC(стандарту Євро-4) автобуса Ataman
A096 здатний розвивати потужність 190к.с.
Рисунок 1.2 – Зовнішній вигляд автобусу Ataman A096
Богдан А401.12 – восьми метровий туристичний автобус для поїздок на
середні і далекі відстані. Автобус вміщує 30 сидячих пасажирів, має
підвищений рівень підлоги і великі багажні відсіки. У конструкції використані
надійні агрегати і вузли відомої японської компанії Isuzu. Двигун, що
відповідає нормам Євро-5 працює в парі з механічною шести ступінчастою
КПП Isuzu MZZ6U. Ведучий міст, рульовий механізм, елементи робочого
місця водія також виготовлені компанією Isuzu. Комфортабельність
посадочних місць забезпечується наявністю регульованих сидінь з
підголовниками і підлокітниками. Місця для пасажирів обладнані багажними
полицями зі вбудованими блоками індивідуальної вентиляції, освітлення і
аудіосупроводу. Вклеєне тоноване скло створює додатковий термальний
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
комфорт. За бажанням замовника можуть бути встановленні система
кондиціонування повітря, відеосистема. Для забезпечення плавності ходу
передбачені передня та задня пневматичні підвіски.
Рисунок 1.3 – Зовнішній вигляд автобусу Богдан А401.12
Стрий Авто А102 “Карпати” – туристичний автобус середнього класу
виробництва ТДВ “Стрий Авто”. Автобус побудований на шасі розвізної
вантажівки Mercedes-Benz Atego або MAN TGL, тому двигун розташований
спереду. Це 4-циліндровий турбодизель Mercedes-Benz OM904 LA(стандарту
Євро-4), робочим об’ємом 4,25л. Можливі різні варіанти потужності – від
150к.с. до 220к.с. На замовлення можуть встановити двигуни MAN. Підвіска
коліс – також на вибір: ресорна або пневматична. Автобус доступний в двох
версіях по пасажиромісткості: на 30 і на 38 осіб.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 1.4 – Зовнішній вигляд автобусу Стрий Авто А102 “Карпати”
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вихідні дані для роботи
1) Призначення транспортного підприємства – перевезення туристів.
2) Тип і кількість рухомого складу – АТП буду обслуговувати 155
автобусів Богдан А401.12.
3) Дорожні умови визначаються станом доріг та рельєфом місцевості. По
даній області дороги відносяться до групи Д2 – бітумомінеральні
суміші(щебінь або гравій, оброблені бітумом). Рельєф місцевості
відноситься до Р1 – рівнинний(до 200м). Перевезення відбуваються у
міській зоні. Це означає, що дана місцевість належить до III-ої категорії
експлуатації. Клімат – помірно континентальний.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Розрахунок річного обсягу робіт на підприємстві
Технологічний розрахунок автотранспортного підприємства включає
визначення виробничої програми з технічного обслуговування і ремонту
рухомого складу автомобільного транспорту автотранспортного підприємства
(АТП) за попередньо відкоректованими нормативами профілактичного
обслуговування, розрахунок об’ємів робіт за їхніми видами, вибір й
обґрунтування методів організації виробництва, розрахунок кількості
виробничого персоналу, технологічного обладнання, площ приміщень
основного і допоміжного виробництва, визначення характеристик будівель,
споруд та в цілому генерального плану підприємства.
Коригування періодичності технічного обслуговування (ТО) і пробігу до
капітального ремонту (КР) [1]:
Lто−1 = L
н
то−1К1К2 = 5000 0,8 0,8 = 3200 км., (2.1)
L = Lн
то−2 то−2К1К2 = 20000 0,8 0,8 =12800 км., (2.2)
Lк = L
н
к К1К2 = 500 0,8 0,8 = 320 т.км., (2.3)
Кратність за видами обслуговування:
- по ТО1:
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Lк 320000
= =100
Lто1 3200
- по ТО2:
Lк 320000
= = 25
Lто2 12800
н
де Li - нормативна періодичність ТО i-го виду (ТО-1 і ТО-2) для I категорії
умов експлуатації, км.;
Lн
k - нормативний пробіг до КР, тис.км,
К1, К2 – коефіцієнти, що враховують, відповідно, категорію умов експлуатації
і кліматичні умови [4].
Визначення числа КР і ТО на один автомобіль за цикл:
- кількість КР на цикл:
L
N = k =1; (2.4)
k
Lk
- кількість ТО-2 на цикл:
L
N = k 320000
2 − Nk = −1= 24; (2.5)
Lто−2 12800
- кількість ТО-1 на цикл:
Lk 320000
N1 = − (Nk + N2 ) = − (24+1) = 75; (2.6)
Lто−1 3200
- кількість щоденних обслуговувань (ЩО) на цикл:
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
L
N = k 320000
що = =1778; (2.7)
Lсд 180
де Lcд – середньодобовий пробіг автомобіля, Lk – скорегований пробіг до КР,
км.
Коефіцієнт технічної готовності:
1 1
т = = = 0,949 (2.8)
d Д 0,3 18
тоіпр
1+ L к
сд + 1+180 +
1000 Lк 1000 320000
де dтоіпр – тривалість простою в ТО і ПР на АТП, дні/1000 км.;
Дк – тривалість простою в КР на авторемонтному підприємстві, дні.
Розрахунок річного пробігу автомобіля:
Lp =т Д роб. р Lсд = 0,934 365 180 = 62327,9 км., (2.9)
де Дроб.д - кількість днів роботи АТП в рік, дні.
Коефіцієнт переходу від циклу до року:
Lp 62327,9
= = = 0,19477 (2.10)
р
Lk 320000
Розрахунок річної кількості ТО на один автомобіль за рік:
N2 p = N2 p = 24 0,19477 = 4,67 (2.11)
N1p = N1 p = 75 0,19477 =14,6 (2.12)
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Nщоp = Nщо p =1778 0,19477 = 346,3 (2.13)
Кількість ТО на весь парк за рік:
N2 p = N2 pAu =4,67 155 = 723,85 (2.14)
N1p = N1pAu =14,6 155 = 2263 (2.15)
Nщоp = NщоpAu =346,3155 = 53765 (2.16)
Розрахунок числа діагностичних впливів:
Nд−1р =1,1N1p +N2 p =1,12263+ 723,85 = 3213 (2.17)
Nд−2 р =1,2N2 p =1,2 723,85 = 869 (2.18)
Визначення добової програми за видами ТО [1]:
N1p 2263
Nто−1 = = = 6,2 6 (2.19)
Д роб. р 365
N2 p 723,85
Nто−2 = = =1,98 2 (2.20)
Д роб. р 365
Nщоp 53765
Nщо = = =147,3 147 (2.21)
Д роб. р 365
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де Nip - річна кількість ТО кожного окремого виду (NЩOp ,N1p ,
N2 p ).
Вибір методу ТО: потоковий метод обслуговування приймається за
добовою програмою за ЩО – 100 автомобілів, за ТО-1 при 12...15 і ТО-2 -5...6
автомобілів і більше. При меншій добовій програмі приймається метод
обслуговування на універсальних постах.
Коригування нормативних трудомісткостей [1]:
t н
що = tщоК4Км = 0,4 1,05 0,5 = 0,21 люд.-год. (2.22)
де tнщо - нормативна трудомісткість щоденного огляду (ЩО) , люд. -год.
К4 – коефіцієнт, що враховує розмір АТП,
Км = 0,35.. .0,75 - коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок
механізації робіт ЩО.
tто−1 = tто−1К4 = 7,5 1,05 = 7,875 люд.-год. (2.23)
t = t нто−2 то−2К4 = 30 1,05 = 31,5 люд.-год. (2.24)
де t нi - нормативна трудомісткість ТО-1 і ТО-2, люд. - год.
t н
пр = tпрК1К2К3К4 = 3,31,2 1,25 1,0 1,05 = 5,198 люд.-год. (2.25)
де K1, K2, K3 – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов
експлуатації, кліматичні умови і пробіг автомобілів з початку експлуатації.
Розрахунок трудомісткості діагностування при виконанні ТО-1 з Д-1:
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
tд−1 = 0,25tто−1 = 0,25 7,875 =1,97 люд.-год. (2.26)
Розрахунок трудомісткості діагностування Д-2:
tд−2 = (0,1...0,2) tто−2 = 0,15 31,5 = 4,73 люд.-год. (2.27)
Трудомісткість сезонного обслуговування (СО):
20
tсо = tто−2 = 31,5 = 6,3 люд.-год. (2.28)
100 100
де δ – частка робіт СО, від трудомісткості ТО-2,% (50% - частка дуже
холодного і дуже жаркого районів; 30% - для холодного і жаркого районів,
20% - для інших районів).
Розрахунок річних обсягів робіт за ЩО:
Тщо =Nщорtщо = 53765 0,21=11290,65 люд.-год. (2.29)
Розрахунок річних обсягів робіт за ТО-1:
Тто1р =Nто1ptто1 = 22637,875 =17821,13 люд.-год. (2.30)
Розрахунок річних обсягів робіт за Д-1:
Тд−1р =Nд−1ptд−1 = 32131,97 = 6329,61 люд.-год. (2.30)
Розрахунок річних обсягів робіт за Д-2:
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Тд−2 р =Nд−2 ptд−2 = 869 4,73 = 4110,37 люд.-год. (2.31)
Розрахунок річних обсягів робіт за ТО-2:
Тто−2 р =N2 ptто−2 = 723,85 31,5 = 22801,28 люд.-год. (2.32)
Розрахунок річних обсягів робіт за ПР:
LpAu 62327,9 155
Тпр = tпр = 5,198 = 50216,97 люд.-год. (2.33)
1000 1000
Розрахунок річного обсягу виробничих робіт:
Твр =Тщор +Тто1р +Тто2 р +Тд−1р +Тд−2 р +Тпрр =
=11290,65+17821,13+ 22801,28+ 6329,61+ 4110,37 +50216,97 =112570,01 люд.-год.
(2.34)
Розрахунок допоміжних витрат по АТП:
Tдоп = Tсам +Т заг (2.35)
Тдоп = ВТвр = 0,3112570,01= 33771 люд.-год. (2.36)
де В - частка допоміжних робіт.
В=0,30 - для АТП із числом автомобілів до 200;
В=0,25 - для АТП із числом автомобілів від 200 до 400;
В=0,20 - для АТП із числом автомобілів понад 400.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Тсам = (0,37...0,4)Тдоп = 0,4 33771=13508,4 люд-год. (2.37)
Т заг = (0,6...0,63)Тдоп = 0,6 33771= 20262,6 люд-год. (2.38)
Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд-год:
Тсор = 2Аи Ксоtто−1 = 2 155 0,2 31,5 =1953 люд.-год. (2.39)
де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО =0,2).
Аu – кількість приведених автомобілів кожної групи автомобілів.
Річні трудомісткості технічних обслуговувань, які виконуються на
потокових лініях, повинні уточнюватися після розрахунку відповідних зон
обслуговування [1].
2.2 Розподіл річних обсягів робіт
При розрахунку зон ТО і ПР розраховується режим роботи зони,
обирається метод обслуговування (на потокових лініях чи окремих постах),
визначається кількість постів та потокових ліній, уточнюються річні
трудомісткості робіт ТО.
Режим роботи зон ТО і ПР приймається залежно від режиму роботи
автомобілів. Роботи ЩО і ТО-1 виконуються в міжзмінний час, ТО-2 і ПР -
частково під час роботи більшості автомобілів на лініях.
Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в 1…2
зміни, зони ПР – в 2…3 зміни. Тривалість зміни визначається законодавством
України (40 годин в тиждень) [1].
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вибір методу технічного обслуговування виконується шляхом
порівняння такту поста з ритмом виробництва R. Якщо такт поста (умовно
вважаючи, що весь об'єм робіт виконуватиметься на одному посту) рівний або
більше 2R для ЩО, 3R для ТО-1, 4R для ТО-2, то можливе використання
потокового методу виробництва. Якщо дана умова не виконується, то
необхідно проектувати для проведення ТО універсальні пости.
Ритм виробництва визначається за формулою:
60T
R змСзм 60 8 1
то1 = = = 80 хв. (2.40)
Nто1д 6
60T
R = змСзм 60 8 1
то2 = = 240 хв. (2.41)
Nто2д 2
60T
R = змСзм 60 8 1
що = = 3,265 хв. (2.42)
Nщод 147
де Тзм – тривалість зміни; Сзм – число змін; Nic – добова виробнича
програма окремо по кожному вигляду ТО.
Розрахунок чисельності виробничих робітників
Розрахунок кількості робітників виконують за показниками річного
фонду часу робочого місця:
Тір
Рт = , (2.43)
Фм
де Тір – річний обсяг робіт за зоною ТО, ПР або дільницею, люд.-год.; Фм
– річний фонд часу робочого місця, згідно довідникової літератури [4] Фм =
2070 год. Та за річним фондом робочого часу робітника відповідної зони чи
дільниці:
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Тір
Рш = , (2.44)
Фр
де Фр – річний фонд робочого часу штатного робітника, визначається
згідно довідникової літератури [4]. Результати розрахунків за формулами
зведені в таблицю 2.1, що наведена нижче.
Розрахунок такту зони обслуговування:
60t
= то1 60 7,5
то1 + (1...3) = +3 = 48 хв. (2.45)
Рз 10
60t
= то2 60 30
то2 + (1...3) = +3 =153 хв. (2.46)
Рз 12
60tщо 60 0,4
що = + (1...3) = +3 = 7 хв. (2.47)
Рз 6
де ti – трудомісткість робіт з обслуговування, що виконуються на даній зоні
обслуговування [1], люд.-год; Рз – кількість робітників, що працюють
одночасно; tз = 1...3 хв. – час, що витрачається на пересування автомобіля при
установці його на пост і з'їзді з посту.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.1 - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Прийнята
Кількість
кількість
штатних
технологічно Річний
фонд часу робітників
необхідних
№ , Рш
Назва зон і дільниць робітників, Рт штатного
п/п
робітника,
по
Фр, год
Σ змінах
1 2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Зони ТО і ПР
1 Пости ЩО 11290,65 5,45 6 6 - 1860 6,07 6
2 Зона ТО-1 17821,13 8,6 9 9 - 1840 9,58 10
3 Зона ТО-2 22801,28 11,01 11 11 - 1840 12,25 12
4 Зона Д-1 6329,61 3,05 3 3 - 1840 3,4 4
5 Зона Д-2 4110,37 1,98 2 2 - 1840 2,23 2
6 Зона ПР (пости) 18078,1 8,73 9 9 - 1840 9,82 10
7 Всього 80491,53 39,88 40 40 1840 43,74 44
Виробничі дільниці
8 Агрегатна 8536,89 4,12 4 4 - 1840 4,63 5
Слюсарно- 2 2 - 1840
9 4017,36 1,94 2,18 2
механічна
По системі
10 1506,5 0,72 1 1 - 1820 0,82 1
живленння
Аккумуляторна і 3 3 - 1840
11 5021,7 2,43 2,79 3
елктротехнічна
12 Шиномонтажна 1506,5 0,72 1 1 - 1820 0,82 1
Зварювальна, 1840
13 ковально-ресорна, 7532,55 3,64 4 4 - 4,09 4
мідницька
14 Малярна 4017,35 1,94 2 2 - 1840 2,18 2
21 Разом 50216,97 24,25 24 24 - 27,29 28
22 Усього 112570,01 55 55 - 62
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Річний обсяг робіт в зоні або
на дільниці, люд.-год.
Розрахована кількість
технологічно необхідних
робітників
Розрах
Прийн
Кількість постів для ТО-1:
X = то1 48
то1 = = 0,6 1 (2.48)
Rто1 80
Розрахунок кількості постів Д-1:
Тд1р 6329,61
Xд1 = = = 0,85 1 (2.56)
Д роб. рТ змСзмРдд 365 8 130,85
де Тд.р – річний обсяг робіт, люд.-год.; Дроб.д = 251 - кількість робочих днів зони
діагностування; Тзм – тривалість зміни, год.; С – кількість змін; Рд – кількість
робітників на посту, люд.; ηд = 0,85...0,90 – коефіцієнт використання робочого
часу посту діагностування. Кількість постів з виконання робіт Д1 приймаємо -
1. Кількість постів для ТО-2 [1]:
153
X = то2
то2 2 = 0,9 = 0,574 1 (2.49)
Rто2 240
де η2 = 0,85...0,95 – коефіцієнт використання робочого часу посту, приймаємо
значення η2 = 0,9. Розрахунок кількості постів Д-2:
Тд2 р 4110,37
X = = = 0,828 1 (2.56)
д2
Д роб. рТ змСзмРдд 365 8 12 0,85
де Тд.р – річний обсяг робіт, люд.-год.; Дроб.д = 251 - кількість робочих днів
зони діагностування; Тзм – тривалість зміни, год.; С – кількість змін; Рд –
кількість робітників на посту, люд.; ηд = 0,85...0,90 – коефіцієнт використання
робочого часу посту діагностування. Кількість постів з виконання робіт Д2
приймаємо – 1.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунок кількості постів ПР:
Тпрр 18078,11,5
X пр = = =1,21 2 (2.57)
Д роб. рТ змСзмРдд 365 8 19 0,85
де ТПРп - річний обсяг постових робіт ПР, люд.-год.; Дроб.р – кількість днів
роботи зони ПР в рік; Тзм – тривалість зміни, год.; С – кількість змін; РПР –
кількість робітників на посту, люд.; ηпр = 0,85...0,90 – коефіцієнт використання
робочого часу посту; φ = 1,2...1,5 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність
надходження автомобілів у зону ПР.
Розрахунок площ зон ТО та ПР здійснюємо за наступною формулою:
Fзі = f aXK n , (2.58)
де fa – площа, яку займає автомобіль у плані; X – кількість постів; Кп =
4...5 – при двосторонньому розміщенні постів і потоковому методі
обслуговування; Кп = 6...7 – при однобічному розташуванні постів [2].
F 2
зто1 = faXKn = 20 17 =140 м , (2.59)
Fзд1 = faXKn = 20 17 =140 м2 , (2.60)
F = f XK 2
зто2 a n = 20 17 =140 м , (2.61)
Fзд2 = faXK
2
n = 20 17 =140 м , (2.62)
F 2
зпр = faXKn = 20 2 7 = 280 м . (2.62)
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.3 Розрахунок зони ЩО
Розрахунок зони ЩО. Визначаємо такт лінії ЩО:
60 60
τщо = = = 2 (2.44)
Nу 30
де Ny – продуктивність миючої установки, авт/год., (для вантажних
автомобілів – 15...20 авт/год.; легкових – 30...40 авт/год.; автобусів –
30...50 авт./год.)
2.4 Кількість місць зберігання
Азб=Аu,= 155 автомобілів (2.47)
де Аu – облікова кількість автомобілів на АТП.
Розрахунок площі автомобіля
�� 2
за = ���� ∙ �� ∙ ���� = 20 ∙ 5 ∙ 5 = 500 м (2.48)
2.5 Розрахунок площ виробничих дільниць
�� 2
агр = ����1 + ����2 ∙ (���� − 1) = 22 + 14 ∙ 3 = 64 м
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
��слюсарно−мех. = ����1 + ����2 ∙ (���� − 1) = 18 + 12 ∙ 1 = 30 м2
��сист.жив. = ����1 + ����2 ∙ (���� − 1) = 14 + 8 ∙ 1 = 14 м2
��аком−електро.тех = ����1 + ����2 ∙ (���� − 1) = 21 + 15 ∙ 3 = 51 м2
��Зварювал.,ков−рес.міден. = ����1 + ����2 ∙ (���� − 1) = 21 + 5 ∙ 3 = 36 м2
�� 2
шиномонтажна,вулканізаційна = ����1 + ����2 ∙ (���� − 1) = 18 + 15 ∙ 0 = 18 м
��малярна = ����1 + ����2 ∙ (���� − 1) = 24 + 18 ∙ 1 = 42 м2 (2.49)
де fP1- питома площа на першого працівника, м2;
fP2 - питома площа на наступних робітників, м2;
РТ - число робітників у найбільшій зміні.
Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг:
���� ∙ ���� ∙ ��пит 62327,9 ∙ 155 ∙ 2,8
�� 2
ск.зап = ∙ ��рсКрКріз = ∙ 0,8 ∙ 1,2 ∙ 1,0 = 26 м
106 1000000
���� ∙ ���� ∙ ��пит 62327,9 ∙ 155 ∙ 4,4
��ск.агр = ∙ ��рсКрКріз = ∙ 0,8 ∙ 1,2 ∙ 1,0 = 41 м2
106 1000000
���� ∙ ���� ∙ ��пит 62327,9 ∙ 155 ∙ 2,4
�� 2
ск.матер = ∙ ��рсКрКріз = ∙ 0,8 ∙ 1,2 ∙ 1,0 = 22м
106 1000000
���� ∙ ���� ∙ ��пит 62327,9 ∙ 155 ∙ 2,8
�� 2
ск.маст = ∙ ��
106 рсКрКріз = ∙ 0,8 ∙ 1,2 ∙ 1,0 = 26 м
1000000
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
���� ∙ ���� ∙ ��пит 62327,9 ∙ 155 ∙ 0,8
�� 2
ск.л.фар = ∙ �� К К = ∙ 0,8 ∙ 1,2 ∙ 1,0 = 8м
106 рс р різ 1000000
���� ∙ ���� ∙ ��пит 62327,9 ∙ 155 ∙ 1,9
��ск.шин = ∙ ��рсКрКріз = ∙ 0,8 ∙ 1,2 ∙ 1,0 = 18 м2
106 1000000
���� ∙ ���� ∙ ��пит 62327,9 ∙ 155 ∙ 0,2
��ск.хім = ∙ ��рсКрКріз = ∙ 0,8 ∙ 1,2 ∙ 1,0 = 2 м2
106 1000000
���� ∙ ���� ∙ ��пит 62327,9 ∙ 155 ∙ 0,2
�� 2
ск.інст = ∙ ��
106 рсКрКріз = ∙ 0,8 ∙ 1,2 ∙ 1,0 = 2 м
1000000
�� 2
ск.проміжний = 0,2(��ск.агр + ��ск.зап) = 0,2(26 + 41) = 15 м (2.50)
де fпит - питома площа складу на 1 млн.км. пробігу, м2 ;
Крс - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу;
Кр - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів;
Кріз - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу.
Приймаємо склади:
Агрегатиний, Інструментний, Запасних частин - 69 м2;
Лакофпрбові, Хімікати – 10 м2;
Матеріалів, мастильних матеріалів – 48 м2;
Шини - 18 м2;
Проміжних частин - 15 м2.
Розрахунок площі зони зберігання:
��зб = ���� ∙ Азб ∙ ���� = 20 ∙ 155 ∙ 3 = 9300 м2 (2.51)
де fa - площа, яку займає автомобіль у плані, м2;
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Азб - кількість місць зберігання;
Кп = 2,5...3,0 - коефіцієнт щільності розміщення автомобілемісць
зберігання.
2.6 Розрахунок площ допоміжних приміщень
Рисунок 2.1 – Залежність питомої площі S допоміжних приміщень від
кількості працюючих Р
Площа допоміжних приміщень визначається із залежності на
рисунку 2.1.
��доп = �� ∙ ∑ Рт = 14 ∙ 55 = 770 м2 (2.52)
2.7 Розраховуємо загальну площу головного виробничого корпусу
��вир = 1,15 ∙ (��ЕО + ��1 + ��2 + ��ТР + ���� + ������ + ��всп) =
=1,15∙(160+770+255+140+840)=1,15∙ 2005=2305,75 м2 (2.53)
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де FЕО – площа зони ЩО, м2 (якщо зона розташована в ГВК);
F1, F2, FТР,Fу - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР і ділянок, м2;
Fск – загальна площа складів, м2 [3];
Fвсп – загальна площа допоміжних приміщень, м2;
Fо – площа зон очікування, м2.
Приймаємо площу виробничого корпусу Fвир = 2304м2.
Розрахунок сітки колон:
��вир 2304
�� = = = 8 (2.54)
12×24 288
де �� - загальна площа виробничого корпуса м2;
вир
12х24 – розмір сітки колони.
2.8 Методика планування виробничого корпусу
Основу будівлі виробничого корпусу складають вертикальні колони 12 на
24 м., на кожну пару яких укладені балки перекриття, що служать опорою для
плит. Довжина балки відповідає відстані між колонами, а довжина плит −
кроку між ними [3].
Для перекриття застосовано залізобетонні балки.
Стіни виробничого корпусу − капітальні (несучі) і у вигляді перегородок.
Товщина несучих стін складає 380мм.
В стінах виробничого корпусу розташовані двері і вікна. Двері
використано одностулкові, їх ширина складає 1000 мм. Ширина проємів для
вікон 2000 мм.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для побудови генерального плану АТП я вибрав відведену земельну
ділянку під забудову. Ця місцевість має відносно рівний рельєф і хороші
гідрогеологічні умови.
На генеральному плані зазначені кільцеві маршрути, по території яких
рухається автомобільний рухомий склад АТП, вони забезпечують вільне
пересування автомобілів по автопідприємству і дають можливість уникати
автомобільної аварії. Також на генеральному плані зазначені споруди, які
знаходяться на даному АТП, такі як:
- адміністративний корпус;
- власна відкрита автостоянка для персоналу даного АТП, яка
знаходиться не на території автопідприємства;
- виробничий корпус, де виконується необхідний ремонт автомобіля;
- контрольно-пропускний пункт, який забезпечує проїзд на територію
тільки автомобілям даного АТП,
- очисні споруди, призначені для очищення стічних вод, що містять
нафтопродукти, фарбу, кислоти, які потім надходять у зовнішню
каналізаційну мережу;
- відкриту автостоянку для зберігання рухомого складу АТП.
Необхідна площа ділянки визначається за формулою:
10−2 (FЗПС + FЗВС + FОП )
Fуч = ,га
k
з
де Fуч – необхідна площа ділянки, га;
Fзпс - площа забудови виробничо складськими приміщеннями, м2;
Fзвс - площа забудови допоміжними будівлями, м2;
Fоп - площа відкритих зонк для зберігання рухомого складу, м2;
kз - щільність забудови території, %.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
10−2 (2489,75+ 770+9300)
Fуч = = 3,6га
35 (2.55)
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3 КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ
3.1 Призначення та опис конструкції обладнання
Пристосування для випресовування шворнів поворотних цапф
автомобілів (рис. 3.1) містить дві стійки 1, на яких розміщені нижня плита 2
з опорою 3 і наскрізним отвором для проходу випресованого шворня, верхня
плита 4 з силовим циліндром 5 і опорною втулкою 6, всередині якої
розміщений шток 7 з ковзаючою опорою 8, утримуваної в середині штока
пружинами 9 і фіксується у верхньому положенні пазами 10. Між опорною
втулкою 6 і нижньою плитою 2 встановлена рухома на стійках 1 середня
плита 11 з базують уловлювачем 12, вісь 13 отвори якої і вісь штока 7 лежать
в одній площині, складають між собою фіксований кут а, відповідний куту
між віссю t півосі 14 цапфи 15 і віссю 16 шворня, площина 17 уловлювача 12
контактує з опорним обробленим торцем 18 фланця 19 поворотної цапфи 15
і розташована на фіксованій відстані L від точки перетину цих осей.
Уловлювачі 12 містять штирі 20, що контактують з отворами 21 фланця 19
поворотної цапфи, що утримують цапфу від повороту її відносно осі цапфи.
Пристрій працює наступним чином. Для випресовування шворня поворотна
цапфа 15 в зборі з шворнем і балкою 22. На передній осі встановлюється
обробленою поверхнею 23 вилки в паз 24 опори 3, а піввісь 14 цапфи 15
спрямована в бік отвору вловлювача 12, який гвинтом 25 виставлений по
висоті для попередньої орієнтації півосі цапфи. При подальшому русі вузла
у пристрої один щодо одного вздовж паза 24 у напрямку уловлювача 12,
піввісь 14 входить в отвір уловлювача 12, виконуючи переміщення середньої
плити 11 по стійках 1 за рахунок ковзаючого контакту внутрішньої поверхні
отвору уовлювача 12 із зовнішньою поверхнею півосі 14, при цьому фланець
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
19 поворотної цапфи 15 отворами 21 встановлюється на штирі 20 уловлювача
12; оброблений торець 18 фланця 19 приходить в контакт з торцем 17
уловлювача 12, утворюючи спів падання осі оправки 7 з вісью 16 шворня.
Ходом випрессовочного штока 7 вниз здійснюється випресовування шворня.
Повертають оправку у вихідне положення, при цьому змінна опора 8 за
допомогою пружин 9 повертається у вихідне положення обмежене пазами 10,
роз’єднуючи балку 22 передній осі і поворотну цапфу 15. Виймають цапфу з
уловлювача 12, який встановлюється в початкове положення на гвинт 25.
Цикл випресовування повторюється.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 3.1 – Пристосування для випресовування шворнів поворотних
цапф
Рисунок 3.2 – Пристосування для випресовування шворнів поворотних
цапф
1 – стійка; 2 – нижня плита; 3 – опора; 4 – верхня плита; 5 – силовий
циліндр; 6 – опорна втулка; 7 – шток; 8 – ковзаюча опора; 9 – пружина; 10 –
пази; 11 – середня плита; 12 – уловлювач; 13 – вісь; 14 – на піввісь; 15 –
поворотна цапфа; 16 – вісь шворня; 17 – базуючи площина; 18 – торець; 19 –
фланець; 20 – штирі; 21 – отвори; 22 – балка; 23 – вилка; 24 – паз опори; 25 –
регулювальний гвинт.
3.2 Розрахунок силового механізму і пневмоприводу
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для визначення зусилля на штоку пневмоциліндра складемо
розрахункову схему (рис. 3.2)
Вихідні дані:
Тиск повітря р = 0,63 МПа;
Необхідну зусилля Q = 9 кН;
Хід штока L = 210 мм.
Рисунок 3.3 - Розрахункова схема
1 – циліндр; 2 – шток; 3 – опора;
Шток пневмоциліндра безпосередньо впливає на оправлення, отже,
зусилля Q є розрахунковим для визначення діаметру пневмоцилиндра.
3.3 Визначення діаметра пневмоциліндра
Діаметр циліндра визначаємо згідно [4] за формулою, мм:
Q
D 1,13 2 (3.1)
p
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де Q2 - зусилля на штоку пневмоциліндра, Н;
p - тиск повітря в пневматичній системі, МПа;
η - механічний ККД пневмоцилиндра, η = 0,85 ... 0,95.
Приймаємо p = 0,63 МПа, η = 0,9. Тоді
9000
D =1,13 =142,5 мм.
0,630,9
За [4] приймаємо пневмоциліндр з розмірами D = 144 мм, d = 30 мм.
3.4 Визначення параметрів пневмоциліндра
При розрахунку пневмоцилиндра на міцність визначають товщину
стінок циліндра, кількість і діаметр шпильок для кріплення кришки, а також
діаметр різьби на штоку. Величини даних параметрів виходять незначними, і
конструкція володіє недостатньою жорсткістю. Тому рекомендовані
значення величин, отриманих при розрахунку, приймаємо по [4], табл. 135.
Перевіряємо зусилля в надштоковій порожнині. Зусилля Q2, Н,
визначаємо за формулою:
(D2 − d 2 ) p 3,14 (1442 −302 ) 0,630,9
Q2 = = = 26706 Н. (3.2)
4 4
Отримане значення Q2 = 26706 Н більше необхідного Q2 = 24000 Н. Пнев-
моціліндр з розмірами D = 144 мм, d = 30 мм підходить.
Визначаємо площу поршня за формулою:
F 2 2 2
1 = 0,010,785 D = 0,010,785 144 =162 см (3.3)
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Визначаємо площу штокової порожнини за формулою:
F 2 2 2 2 2
2 = 0,010,785 (D − d ) = 0,010,785 (144 −30 ) =156 см (3.4)
Визначаємо штовхаюче зусилля пневмоциліндра за формулою:
Q1 =100 F1 p =100 162 0,630,9 = 9185 Н. (3.5)
Для забезпечення безударної і плавної роботи пневмоциліндра слід
призначати робочу швидкість переміщення поршня в межах υ = 0,1 ... 1 м / с.
Приймаємо швидкість руху поршня υ = 0,2 м / с. Тоді час руху поршня t
визначаємо за формулою:
L
t = , с (3.6)
1000
де L - хід поршня, мм.
210
t = =1,05 c (3.7)
1000 0,2
Визначаємо витрату повітря за робочий хід поршня пневмоциліндра за
формулою:
V = 6 F2 = 6 162 0,2 =194,4 л/хв (3.8)
Визначаємо внутрішній діаметр трубопроводу dT за формулою:
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
V
dT = 4,6 , мм (3.9)
де ω - швидкість руху повітря в трубопроводі , м / с.
При проектному розрахунку ω ≈ 20 м / с. тоді :
194,4
dT = 4,6 =14,5 мм
20
Приймаємо dT = 15 мм.
Для підведення стисненого повітря застосовуємо мідні й латунні труби
ГОСТ 617-72 . В якості ущільнень поршня і штока пневмоциліндра вибираємо
по [ 4 ] табл.151 манжети гумові ущільнювальні для пневматичних пристроїв
ГОСТ 6678-72 застосовуються при тиску р = 0,005 ... 1 МПа і швидкості
зворотно - поступального руху поршня до 1 м / с.
За [4] табл.26 вибираємо товщину стінки пневмоциліндра. Для
пневмоцилиндра зі сталі товщина стінки δ = 9 мм.
За [4] табл.26 для пневмоцилиндра з розмірами D = 144 мм , d = 30 мм
приймаємо:
– різьба на штоку М28х3 ;
– різьба на шпильках для кріплення кришок М12 ;
– число шпильок z = 4 ;
– різьба на штуцерах для підведення повітря М12х1,5 .
3.5 Пневмоаппаратура
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для надійної роботи пневмоприводу необхідно забезпечити відділення
вологи, можливість внесення мастильного матеріалу, захист від перевищення
або падіння тиску стисненого повітря.
Рисунок 3.4 - Типова схема включення пневмоциліндра .
Пневмоциліндр (рис. 3.4) працює таким чином. Стиснене повітря з мережі
через вентиль 1 надходить у фільтр- воловідділювач 2 . Редукційний клапан 3
призначений для пониження тиску стисненого повітря, що надходить з
пневмомережі, до заданого. За допомогою манометра 4 здійснюється контроль
тиску стисненого повітря, що подається в пневмоциліндр. Маслорозпилювач
5 забезпечує подачу мастильної рідини в потік стисненого повітря. Реле 6
призначено для контролю тиску ( 0,1 ... 0.63 МПа) стисненого повітря і подачі
сигналу при досягненні заданого тиску, а також для відключення
електродвигунів верстата при аварійному падінні тиску. Для захисту від
аварійного падіння тиску в пневмомережі передбачений зворотний клапан 7 .
Для управління подачею стислого повітря в пневмоциліндр 10
застосовується пневморозподільник 9. Відпрацьоване стиснене повітря
повинно викидатися в атмосферу через глушник 8.
Вибираємо редукційний пневмоклапан В57 - 16 (рис. 3.4),
вологовідділювач В41 -16 (рис. 3.6 ) і масло розпилювач В44 - 26 (рис. 3.6)
виходячи з витрати повітря за робочий хід [4].
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 3.5 – Редукційний пневмоклапан
Рисунок 3.6 – Вологовідділювач
Рисунок 3.7 – Маслорозпилювач.
3.6 Перевірка різьбових з'єднань
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кількість шпильок для кріплення кришок пневмоциліндра приймаємо
однакову z = 4. Матеріал виготовлення штока і шпильок приймаємо сталь 45,
вид термообробки - поліпшення.
F
F'
Рисунок 3.8 - Схема навантаження шпильки.
Таблиця 3.1. Механічні властивості Стали 45 після поліпшення
Параметр Значення до Значення після
поліпшення поліпшення
Твердість НВ 155…210 НВ 192…285
Часовий опір, МПа 650 798
Границя текучості, МПа 360 441
Допустимі при 210 235
напруги при розтягуванні
статичному при згині 220 284
навантаженні, при 115 181
МПа крученні
при зрізі 121 142
при 298 353
зминанні
Розрахунок різьби шпильок проводимо за еквівалентним напруженням
на місцеве розтягування і кручення .
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Еквівалентна напруга [4]:
F
р
экв = 1,3 , МПа , (3.10)
А
де
а ) Fр - розрахункова сила затягування , Н;
Fр = Кз (1-х)+хFв.
Тут Fв - сила , сприйнята різьбою , Fв = Q / 4 ;
Кз - коефіцієнт затяжки , Кз = 3 ;
х - коефіцієнт основного навантаження, х = 0,2 ... 0,3 - при з'єднанні
деталей без прокладок.
б) А - площа небезпечного перетину , мм2 :
d 2
р
А = , мм2 (3.11)
4
де dр = d1 - 0,94 р - розрахунковий діаметр різьби;
d1 - зовнішній діаметр різьби;
р - крок різьби .
в) - допустиме напруження при неконтрольованої затягуванні, МПа.
Приймаємо х = 0,3, = 120 МПа.
Тоді відповідно до [4]:
Fр = Кз (1-х)+хFв = 3(1-0,3)+0,327817,7/4 = 16691 Н.
dр = d1 - 0,94р = 20 – 0,94 1,5 = 18,59 мм.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
d 2
р
А = = (3,14 18,592)/4 = 271,3 мм2.
4
F
р
экв = 1,3 = 1,3 16691/271,3 = 79,9 МПа 120 МПа.
А
Розрахуємо різьбу на штоку на міцність [4]:
1,34 Р
р = 2 , Р=Q1 (3.12)
d1
1,34 27817,7
р = = 26,2 = 353 МПА
422
Розрахуємо різьбу на штоку на зріз [4]:
4 Р
срез = =142 МПА
2 (3.13)
d1 i
4 27817,7
срез = =10,1 =142 МПА
422 2
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1 Організаційно-правові основи охорони праці
Основною структурою, що виконує організацію охорони праці на АТП, є
відділ охорони праці. Відповідно до типового положення, відділ охорони праці
є самостійним структурним підрозділом і підкоряється безпосередньо
керівникові підприємства й головному інженерові. На відділ покладає
відповідальність за підготовку й організацію роботи на АТП по створенню
здорових і безпечних умов праці працюючих, по попередженню нещасних
випадків на виробництві й професійних захворюваннях. Крім відділу по
охороні праці за створення здорових і безпечних умов праці несуть
відповідальність керівники всіх структурних підрозділів [5].
Найважливішим елементом навчання робітників безпечним прийомам і
методам праці є система інструктажів. За характером й часом проведення
інструктажі бувають:
1) Вступний інструктаж
Проводиться для всіх працівників, що надходять на роботу на
підприємство.
Проводить інженер по охороні праці в кабінеті по охороні праці у вигляді
лекції або бесіди. Висвітлюються питання: специфіка робіт на підприємстві,
режим роботи, розташування виробничих ділянок, порядок руху по території,
норми видачі спецодягу, спецхарчування, електробезпечність, пожежна
безпека, прийоми надання першої медичної допомоги.
Про проведення інструктажу роблять запис у журналі реєстрації
вступного інструктажу (контрольному аркуші) з обов'язковими підписами
особи, що інструктує і особи, яку інструктують.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2) Первинний інструктаж на робочому місці
Проводить безпосередній керівник робіт, до якого надходить працівник.
Висвітлюються питання: безпечні прийоми праці на встаткуванні на
даному місці, правила користування спецодягом, інструментом, проходами,
сигналізацією.
Після проведення первинного інструктажу заповнюється друга частина
контрольного листа й журнал. Контрольний лист здається у відділ кадрів (в
особисту справу працівника).
3) Повторний інструктаж
Проводиться один раз в 6 місяців, для працівників, що працюють на
ділянках з підвищеною небезпекою – раз в 3 місяці.
Висвітлюються питання вступного інструктажу й інструктажу на
робочому місці.
Його проводять із метою закріплення знань безпечних прийомів і методів
праці.
4) Додатковий інструктаж
Проводять в обсязі первинного інструктажу на робочому місці при зміні
правил по охороні праці, технологічного процесу, при уведенні в експлуатацію
нового обладнання, при нещасних випадках, при зміні місця роботи.
5) Цільовий інструктаж
Проводиться для працівників перед виконанням робіт з підвищеною
небезпекою, допуск до яких оформляється нарядом-допуском.
Цей інструктаж фіксують у наряді-допуску на провадження робіт і в
журналі реєстрації інструктажу на робочому місці.
На підприємстві постійно здійснюється адміністративно-суспільний
контроль за станом охорони праці. Контроль проводиться в п'ять етапів
(ступенів) [5]:
1) Перший ступінь
Щодня перед роботою майстер, старший майстер, механік або бригадир
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
разом із суспільним інспектором по охороні праці обходять всі робочі місця.
Перевіряють підвідомчі ділянки.
Помічені недоліки усуваються.
2) Другий ступінь
Щотижня начальником цеху, начальником гаража, колони або загону,
головним механіком разом із представником профкому. Перевіряють стан
охорони праці в цеху, гаражі, майстернях.
Виявлені недоліки усуваються.
3) Третій ступінь
Щомісяця комісія в складі керівника або головного інженера
підприємства, голови профспілкового комітету, інженера по охороні праці,
головного механіка, перевіряє підприємство. Помічені недоліки усуваються
або записуються в журнал, де вказують недоліки, відповідального за
виконання й строк виконання.
4) Четвертий ступінь
Виконується два рази в рік керівництвом генерального директора
об'єднання, голови профспілкового комітету комісією, до складу якої входять
всі члени комісії при третьому щаблі контролю.
Перевіряється все підприємство.
5) П'ятий ступінь
Проводиться щорічно в порядку внутрішньовідомчого контролю при
проведенні ревізій або інших перевірок комісією з міністерства,
представниками пожежного нагляду, технічним інспектором профспілок,
представником Держтехнадзору.
4.2 Виробнича санітарія і гігієна праці
4.2.1 Освітлення в проектованому підрозділі
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Штучне освітлення розраховується для кожної виробничої дільниці
окремо, оскільки точність виконуваних робіт по дільницях різна.
Довжина виробничої дільниці А=8 м, ширина В=8 м, висота приміщення
H= 5 м.
Відношення відстані між світильниками Z і висотою їхньої підвіски h
(Z:h = 1,8). Визначити кількість світильників типу «У» - універсал, необхідних
для даного приміщення.
1.Розраховуємо приблизну кількість рядів світильників загального
освітлення у приміщенні за формулою [5]:
��∙�� 8∙8
�� = = = 1,96 ≈ 2
��2 5.852 (4.1)
де A і B – довжина і ширина приміщення, м; Hр – висота підвісу
світильників над рівнем робочої поверхні, м:
H p = H − hp − hc = 5,2− 0,8− 0,5 = 3,9 м., (4.2)
де hp = 0,8 м. – висота робочої поверхні над підлогою; hc = 0,5 м. –
відстань світлового центру світильника від стелі, або:
L
H p = L =1,5H p =1,5 3,9 = 5,85 м.,
1,5 (4.3)
де L – відстань між рядами світильників; оптимальна відстань між
світильником при багаторядному розташуванні.
2. Визначаємо світловий потік однієї лампи світильника Ф за формулою
[6]:
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Ен��Кз 300∙50∙1.1∙1.5
Ф = = = 16282.4 лм (4.4)
������ 2∙2∙0.38
де EН – нормована освітленість, визначається для відповідного розряду
зорової роботи; S – площа приміщення, що освітлюється, м2; К3 – коефіцієнт
запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та
старіння ламп, визначається за довідником [12]; Z – коефіцієнт
нерівномірності освітлення (Z = 1,15 для ламп розжарювання та ДРЛ; Z = 1,1
для люмінесцентних ламп); N – кількість світильників (розрахована
попередньо за формулою 5.1); n – кількість ламп в світильнику (для
світильників з газорозрядними лампами, прийняти тип світильника ЛПО-01 із
кількістю ламп n = 2); для світильників з лампами розжарювання прийняти
тип світильника УПМ-15 відповідно із n = 1); η – коефіцієнт використання
світлового потоку, визначається за світлотехнічною в залежності від індексу
приміщення, коефіцієнтів відбиття стелі, стін для світильників з
люмінесцентними лампами; значення η визначають в залежності від індексу
приміщення i:
AB 88 (4.5)
i = = = 0,8
h(A+B) 4,8(8+8)
3. Визначивши світловий потік лампи Ф, вибираємо найближчу
стандартну лампу, причому її світловий потік не повинен відрізнятись від
розрахункового більше ніж на (-10) – (+20) %. Обираємо люмінісцентну лампу
типу ЛБ, світловий потік 5220 лм, потужність лампи 80 Вт., довжина лампи
1,5 м.
Розраховуємо необхідну кількість світильників N у приміщенні за
формулою:
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
E S z K 100 300 64 1,11,5100
N = н підл з = = 4 (4.6)
n F
л 2 5220 38
4. Розраховуємо очікувану освітленість у приміщенні ЕР за необхідної
кількості світильників N і відомих всіх інших значеннях за формулою [6]:
Ф����К 5220∙50∙1.1∙1.5
Е з
н = = = 94440 лм (4.7)
������ 6∙2∙0.38
4.3 Техніка безпеки
При виконанні робіт в зоні поточного ремонту можливі наступні
небезпечні і шкідливі виробничі чинники:
- термічні чинники (опіки при контакті з гарячою поверхнею),
- падіння вузлів, агрегатів, інструменту і деталей,
- елементи випробовуваних агрегатів і елементів приводу устаткування,
що обертаються
- осколки металу при його обробці,
- знижена температура повітря в холодний період року,
- недостатня освітленість.
Для зменшення вірогідності і ліквідації вище перерахованих чинників
необхідно виконувати наступні вимоги:
- робітники виробляючий ремонт і обслуговування агрегатів, вузлів і
деталей повинні забезпечуватися справним інструментом і пристосуваннями
- зняті з автомобіля агрегати, узи слід встановлювати на спеціальні стійкі
підставки,
- випресовування втулок, підшипників і інших деталей повинна
виробляється на спеціальному устаткуванні,
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- при роботі з гайковими ключами необхідно підбирати їх відповідно до
розмірів гайок (не допускається затягування гайки ривком),
- частини стендів і агрегатів, що обертаються, при випробуванні повинні
мати захисні кожухи.
Під час роботи устаткування не можна знімати, ставити або відкривати
обгороджування. На верстатах не можна сидіти, спиратися ліктем на них,
передавати через них, а також класти на них інструменти і вироби. Не
дозволяється користуватися ручною подачею рідини, що охолоджує, на
металоріжучих верстатах 7].
Під ногами робітника, мають бути міцні дерев'яні грати. Приступаючи
до роботи на верстаті, робітник повинен ретельно одягнутися: застебнути
куртку або халат на всі гудзики, перевірити застібки на манжетах рукавів,
прибрати кінці зав'язок, заховати волосся під головний убір. Це особливо
поважно при роботі на стендах з відкритими частинами, що обертаються.
Не слід працювати на верстатах в рукавицях щоб уникнути захвату їх
частинами, що обертаються. У рукавицях дозволяється лише ставити або
знімати важкі агрегати, після чого рукавиці необхідно знімати. Для
забезпечення безпеки робіт, що проводяться, на ділянці застосовуються
наступні засоби колективного захисту працівників:
- заземлення пристрою,
- використання засобів для звукоізоляції,
- вживання віброізоляції (спеціальні опори, пружні прокладки).
Згідно ГОСТ 12.4.709-82 ССБТ слюсареві агрегатної ділянки видаються:
черевики шкіряні, костюм віскозно-лавсановий, рукавиці комбіновані, фартух
гумовий, бере.
Безпека праці – стан умов праці, при якій виключена дія на працюючих
небезпечних і шкідливих виробничих чинників. У аналізованій ділянці цьому
не приділяється первинне значення, зважаючи на специфічність
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
технологічного устаткування. Далеко не все технологічне устаткування має
захисні кожухи. На деяких видах устаткування відсутні блокуючі пристрої.
Допустимі норми в робочій зоні виробничих приміщень в холодні і
перехідні періоди року: температура 18-200С; відносна вологість не більше
75%; швидкість руху повітря не більше 0,2 м/с.
Передбачають ізоляцію приміщень, в яких за умовами виробництва
виділяється пил, пари і гази. В дверних отворів приміщень не повинно бути
порогів, а в дверях мають бути вікна. У оглядових канавах і на естакадах
встановлюють ті, що направляють для коліс машин, а також передбачають з
двох сторін сходи. У нішах оглядових канав має бути низьковольтне
освітлення з напругою не вище 30 В. Естакади обладнують поручнями
заввишки не менше 1 м-коду з бортовою обшивкою заввишки не менше 0,15м.
Ширина проходів між стелажами, полицями і шафами в складських
приміщеннях має бути не менше 1 м, що забезпечує вільне переміщення
персоналу [8].
Вантажопідйомні машини і вантажозахватні пристосування повинні
відповідати вимоги правилам пристрою і безпеки експлуатації
вантажопідйомних кранів. У холодну пору року в приміщенні застосовується
центральне водяне опалювання. При виконанні роботи мікрокліматичні умови
повинні відповідати оптимальним параметрам
Причинами ураження електричним струмом є: доторкання до відкритих
частин проводки з пошкодженою ізоляцією, відсутність надійного заземлення
обладнання, випадкове вмикання електрообладнання при ремонті установки
або при її технічному обслуговуванні.
У приміщенні передбачені: пожежний водопровід, вогнегасники марок
ОП-5 і ОУ-2, щит з протипожежним інвентарем і ящик з піском. Персонал
зобов'язаний бути виучений роботі з вогнегасниками і протипожежним
інвентарем і має бути призначений відповідальний по пожежній безпеці в
приміщенні, в обов'язки якого входить контроль за дотриманням правил
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
пожежної безпеки, а також складений план евакуації людей на випадок
пожежі.
Для запобігання тепловим опікам використовують індивідуальні засоби
захисту (рукавиці, спецодяг, захисні окуляри) ГОСТ 12.4010-75. Рухомі
частини установок і верстатів закрити захисними кожухами (ГОСТ 12.4.003-
74) для запобігання попаданню рук оператора під рухомі деталі. Для захисту
очей необхідно використовувати захисні окуляри, скляні або пластмасові
стекла (ГОСТ 12.4.004-74).
Рівень шуму у виробничому приміщенні нормується СН 245-71 і ГОСТ
12.1.003-76 . Гранично допустимий рівень шуму – 85 дБ. Двері воріт мають
бути такими, що не згорають або важко згорають з межею вогнестійкості не
менше 1 ч. Усередині приміщення розміщують пожежні крани на відстані 40
м-кодів один від одного, а пожежні щити з розрахунку один щит на 300...350
м-код виробничої площі. Засоби пожежогасінні розміщують в доступних
місцях [8].
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВИСНОВКИ
В результаті виконання даної кваліфікаційної роботи бакалавра зі
спеціальності 274 – Автомобільний транспорт було проведено технічний
розрахунок автотранспортного підприємства на 155 автомобілів для
туристичних перевезень в Одеській області, який включає в себе визначення
виробничої програми з технічного обслуговування і ремонту рухомого складу
автомобільного транспорту АТП, проведено розрахунок об’ємів робіт за їх
видами. Виконано розрахунок кількості виробничого персоналу,
технологічного обладнання агрегатної дільниці, площ приміщень
виробничого корпусу, спроектовано генеральний план підприємства.
У третьому розділі було спроектовано пристосування для випресовування
шворнів поворотних цапф автомобілів, описано принцип дії пристрою та
виконано необхідні розрахунки його елементів.
Для покращення умов праці робітників було виконано розрахунок
освітлення в агрегатній дільниці та обрано оптимальні пристрої для
забезпечення розрахованої потужності освітлення.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ
1. Методичні вказівки з виконання дипломного проекту кафедри АТЕ,
Черкаси ЧДТУ, 2012 – 111 с.
2. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. Марков,
В.П. Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с.
3. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008
– 39 с.
4. Павлище, В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин :
пiдручник / В. Т. Павлище. – 2-е вид., перероб. – Львiв : Афiша, 2003. –
560 с.
5. Клименко С. Г. Станції технічного обслуговування автомобілів. – Київ:
Каравела, 2009. – 368 с.
6. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних
підприємств : Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с.
7. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
організація і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004.-478 с.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ДОДАТКИ
Додаток А – Виробничий корпус
Додаток Б – Планування агрегатної дільниці
59
Додаток В – Генеральний план
60
Додаток Г – Пристосування для випресовування поворотних цапф
61
Додаток Д – Специфікація пристосування для випресовування поворотних
цапф
62