ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8328| Title: | Проект автотранспортного підприємства на 100 автомобілів для перевезення сувенірної продукції в Тернопільській області |
| Authors: | Шльончак , Ігор Анатолійович Рудик, Максим Валерійович |
| Issue Date: | 2022 |
| Abstract: | В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування автотранспортного підприємства на 100 автомобілів для перевезення сувенірної продукції в Тернопільській області. Робота складається з 65 стор. друкованого тексту, вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків. В кваліфікаційній роботі бакалавра було проведено технічний розрахунок АТП для подальшої можливості його проектування. Було визначено необхідну площу виробничого корпусу, розраховано необхідну кількість робітників, спроектовано виробничий корпус, зварювальну дільницю та систему її освітлення. В конструкторському розділі спроектовано пристрій для відновлення маховика двигуна та виконано необхідні розрахунки на міцність його елементів. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8328 |
| Appears in Collections: | 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Рудик М.В..pdf Restricted Access | 1.22 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проект автотранспортного підприємства на 100 автомобілів для перевезення
сувенірної продукції в Тернопільській області»
Рецензент:
____________________ _______________ ______________
Керівник роботи:
доцент кафедри АТЕ, к.т.н. _______________І.А. Шльончак
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-83
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _______________ М.В. Рудик
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
2022
РЕФЕРАТ
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування
автотранспортного підприємства на 100 автомобілів для перевезення сувенірної
продукції в Тернопільській області. Робота складається з 65 стор. друкованого
тексту, вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та
додатків.
В кваліфікаційній роботі бакалавра було проведено технічний розрахунок
АТП для подальшої можливості його проектування. Було визначено необхідну
площу виробничого корпусу, розраховано необхідну кількість робітників,
спроектовано виробничий корпус, зварювальну дільницю та систему її освітлення.
В конструкторському розділі спроектовано пристрій для відновлення маховика
двигуна та виконано необхідні розрахунки на міцність його елементів.
ЗМІСТ
ЗМІСТ ............................................................................................................................... 4
ВСТУП .............................................................................................................................. 5
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ................................... 7
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства ....... 7
1.2 Аналіз клімату і місцевості ...................................................................................... 9
1.3 Аналіз характеру вантажу ...................................................................................... 10
1.4 Вибір транспортного засобу ................................................................................... 11
1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних проекту ................................................ 15
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ......................................................................................................... 17
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу ...................................................................... 17
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл .................................................................. 18
2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП .................................... 22
2.2.3 Визначення добової програми з ТО та діагностування автопарку АТП ........ 24
2.3 Планування виробничого корпусу ........................................................................ 25
2.3.1 Обґрунтування та вибір методу ТО і діагностування автомобілів ................. 25
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і ремонту
рухомого складу ............................................................................................................ 27
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР ....................................................................................... 28
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту ................................................................. 31
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу ........ 32
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт з самообслуговування підприємства ......... 32
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт з ТО, ПР та самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, дільницями і відділеннями ..................................................... 33
2.3.8 Розрахунок кількості працівників ...................................................................... 34
2.3.9 Розрахунок площ приміщень .............................................................................. 36
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень ................................................................ 36
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень ........................................................ 38
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень .................................. 40
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ................................................ 40
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ..................... 40
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства ............................ 42
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ........................................ 42
2.4 Планування зварювальної дільниці ....................................................................... 44
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні ...................................... 44
Зварювальний інвертор ................................................................................................. 44
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА .......................................................................... 46
3.1 Характеристика пристосування, що проектується .............................................. 46
3.1.1 Технічна характеристика пристосування .......................................................... 46
3.1.2 Робота пристосування .......................................................................................... 47
3.2 Розрахунок на міцність ........................................................................................... 48
5 ОХОРОНА ПРАЦІ ..................................................................................................... 50
5.1 Розрахунок штучного освітлення .......................................................................... 50
ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 56
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ ................................................................................ 57
ДОДАТКИ ............................................................ Помилка! Закладку не визначено.
ВСТУП
Складність та функціональність технологічного проектування
автотранспортного підприємства визначається його призначенням. Метою може
бути як просте зберігання автотранспорту так і здійснення технічного
обслуговування (ТО). Ті підприємства, що розраховані на ТО та ремонт, зазвичай
мають складну структуру. Тут потрібна організація складських, підсобних,
технічних приміщень, зони регулярного огляду, зони адміністративно-побутового
призначення.
Для якісного виконання транспортного процесу з урахуванням забезпечення
безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки рухомий склад автомобільного
транспорту повинен перебувати у технічно справному стані. Підтримка належного
стану автомобілів здійснюється автотранспортними підприємствами та
підприємствами автомобільного сервісу на виробничо-технічних базах. Тому
метою даної кваліфікаційної роботи є виконання технічного розрахунку
автотранспортного підприємства на 100 автомобілів для перевезення сувенірної
продукції в Тернопільській області.
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства
Тернопільська область займає західну частину Подільського плато, межуючи
на півночі з Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з Івано-
Франківською, на заході з Львівською, а на сході — з Хмельницькою областями
України. Площа Тернопільської області — 13,8 тис. км², що становить 2,3%
території України. За цим показником займає 23-тє місце серед інших
регіонів України . Тернопільська область займає західну частину Подільської
височини. Рельєф її рівнинний. Клімат Тернопільщини є помірно
континентальним, з теплим вологим літом і м'якою зимою. В області виділяють три
кліматичні регіони — надмірно зволожений Північний, Центральний (Холодне
Поділля) з найкоротшим літом, найкоротшим безморозним періодом і найбільшою
кількістю днів зі сніговим покривом та Південний (Тепле Поділля), для якого
характерні найдовший безморозний період і раннє настання весни. З огляду на
агрокліматичне районування, Тернопільщина належить до вологої, помірно теплої
зони [1];
Тернопільська область належить до Подільського економічного району. До
найважливіших галузей народного господарства області належать промисловість та
сільське господарство, перспективна для розвитку — туристична галузь. Тому
однією з економічно-прибуткових галузей є сувенірний бізнес [1].
Таблиця 1.1 – Перелік організацій Тернопільської області, що займаються
виготовленням та продажами сувенірної продукції
№ Назва підприємства Місце Вид діяльності
знаходження
підприємства
1 ТАІР, рекламне м. Тернопіль, вул. Бєла куна Сквенірна та поліграфічна
агенство буд. 19. продукція: календарі,
дисконтні картки, наклейки,
візитівки конверти, флаєри,
брошюри, буклети, вітальні
листівки, пакети з рекламною
продукцією, магніти.
2 Рекламно- м. Тернопіль, вулиця Сувенірна продукція
поліграфічний центр Подільська, 5-а (нанесення логотипів)
«А1»
3 Імпульс-Арт Кременецький район, Лазерна порізка, гравірування,
Кременець, Шевченка, сувенірна продукція.
36/212
4 Konica Тернопіль, Чорновола, 13/8 Рекламно-сувенірна продукція
5 Гуртовня канцтоварів Тернопільська обл.; м. Сувеніри
Тор плюс Тернопіль; масив Центр; вул.
Микулинецька, 11
6 Магазин Канцелярка Тернопільська обл.; м. Сувеніри
Тернопіль; масив Сонячний;
вул. Тарнавського, 23
7 Коза Дереза Тернопільська обл.; м. Сувеніри в українському стилі
Тернопіль; масив Східний;
просп. С. Бандери, 31
8 Інтекс, ПП Тернопільська обл.; м. Сувеніри
Тернопіль; масив Центр; вул.
Живова, 11 оф. 106 (ВПК
Збруч)
9 Крамниця кераміки Тернопільська обл.; м. Сувеніри
Мальована хата Тернопіль; масив Центр; вул.
М. Грушевського, 1 оф. 44
10 Фантазія Тернопільська обл.; м. Сувеніри
Тернопіль; масив Центр;
майдан Привозальний
11 Компанія Крок, ТзОВ Тернопільська обл.; м. Сувеніри
Тернопіль; масив Центр; вул.
Гайова, 56
12 Магазин Дачник Тернопільська обл.; м. Сувеніри керамічні
Тернопіль; масив Центр;
просп. С. Бандери, 96
Закінчення табл. 1.1
13 Магазин Фантазія Тернопільська обл.; м. Сувеніри
Тернопіль; масив Центр;
площа Героїв Євромайдану,
4
14 Магазин Фантазія Тернопільська обл.; м. Сувеніри
Тернопіль; масив Сонячний;
вул. Київська, 14
15 ТОВ "ОЦСО" ТерКон Тернопільська обл.; м. Сувеніри
Тернопіль; масив Сонячний;
просп. Злуки, 1
16 Поліграфічний центр Тернопільська обл.; м. Виготовлення сувенірів-
Print Shop Тернопіль; масив Центр; вул. магнітів
Валова, 7
17 Тор-Захід, ПП Тернопільська обл.; м. Сувеніри
Тернопіль; масив Центр; вул.
Микулинецька, 11
18 Магазин Джура Тернопільська обл.; м. Сувеніри
Тернопіль; масив Центр;
бульв. Т. Шевченка, 35
Для області в якій розвивається туристичний бізнес завдяки якому
процвітають підприємства по виготовленню сувенірів, необхідне автотранспортне
підприємство, яке б задовольняло їх потреби в перевезеннях сувенірної продукції.
Для забезпечення безперебійної роботи підприємства, а також
максимального зниження затрат на обслуговування та інших витрат на утримання
АТП доцільно знижувати різномарочність рухомого складу. Тому для перевезення
сувенірної продукції проаналізуємо декілька автомобілів аналогів, які б
забезпечили якісне перевезення сувенірної продукції в Тернопільській області.
1.2 Аналіз клімату і місцевості
Терно́пільська о́бласть (до 1944 року —Тарнопольська область) —
адміністративно-територіальна одиницяУкраїни з центром у місті Тернопіль.
Розташована на Подільській височині, південна межа області проходить по
річці Дністер, східна — по Збручу. Займає східну частинуГаличини та частину
південної Волині.. Площа — 13800 км² (2,28% території України), населення — 1
076 632 особи. Клімат Тернопільщини є помірно континентальним, з теплим
вологим літом і м'якою зимою. Рельєф Тернопільської області рівнинний. Більша
частина поверхні області (на південь від Товтрів) має нахил з півночі на південь.
Решта її території нахилена у північно-східному напрямку. Абсолютні висоти
коливаються від 443 метрів до 116 метрів [1].
1.3 Аналіз характеру вантажу
Сувенір - це художній або художньо оформлений виріб, як правило,
невеликих розмірів, що відображає місцеві особливості, визначні пам'ятки, події та
досягнення, який купується туристом на згадку про подорож або для подарунку
іншій особі. Він може бути, як продуктом масового виробництва, так і витвором
декоративно - прикладного мистецтва. Це можуть бути: 1) особисті прикраси; 2)
аксесуари: жіночі, чоловічі; 3) інтер’єрні прилади; 4) предмети для сервірування
столу; 5) письмове приладдя; 6) приладдя для годинників; 7) предмети для куріння;
8) церковно- культові вироби тощо. Тобто як правило це речі невеликого розміру,
які також можуть бути крихкими.
В основному, для перевезення сувенірної продукції використовуються
автомобілі, що мають суцільнометалеві кузови, що дозволяє без проблем
перевозити товар без впливу зовнішнього середовища на нього.
Доставка сувенірної продукції має свої особливості: дотримання температурного
режиму і вологості. Для забезпечення збереження в процесі перевезення і
навантажувально-розвантажувальних робіт сувенірна продукція упаковується, в
основному в короби з гофрованого картону. Досить часто транспортна тара з
сувенірною продукцією має маркування: «Крихкий вантаж».
1.4 Вибір транспортного засобу
Вантажний мікроавтобус - це тип автомобільного транспорту, який
використовується для доставки найрізноманітніших вантажів, тоннажем не більше
3 тонн, як на дальні відстані - в міжнародному повідомленні, так і близькі (по
території України) - в міжрегіональному і внутрішньоміському повідомленні.
Вантажний мікроавтобус, це ідеальне рішення для доставки мілкогабаритних і
малотоннажних вантажів. Вантажний бус досить компактний, обладнаний задніми
і розсувними бічними дверима, має не велику вантажну висоту. Залежно від типу
вантажного відсіку, їх класифікують на мікроавтобуси з холодильною установкою,
ізотермічним кузовом і відкритою бортовою платформою. Вантажопідйомність
бусів коливається від однієї до трьох тонн, виходячи з цього, їх класифікують на
малотонажних і великотонажних. Розміри дверей вантажних мікроавтобусів дають
можливість використовувати вантажну спецтехніку для
завантаження/вивантаження автомобіля. До переваг перевезення бусом відносять
низьку вартість і високу швидкість доставки, до недоліків – невеликий об'єм
вантажного відсіку і вантажопідйомність. Даний клас транспортного засобу
непогано зарекомендував себе як спосіб експрес-доставки дрібних вантажів [1].
Volkswagen Transporter 2.4 D - 4-дверний фургон класу «M». Прем'єра
автомобіля відбулася в 2010 році на 63-й міжнародній виставці комерційних
автомобілів в Ганновері.
Всі модифікації Т4 відмінно захищені від корозії – панелі кузова оцинковані,
а внутрішні порожнини заповнені гарячим воском. Іржу можна зустріти тільки на
старих машинах, на яких механічно пошкоджено цинкове покриття. У всіх Т4,
навіть у вантажних модифікацій, передня і навіть задня підвіски – незалежні. Така
конструкція забезпечує мікроавтобусам пристойну стійкість, та хорошу
керованість. Спереду роль пружних елементів виконують торсіони, а позаду
пружини. Кожна з осей оснащена стабілізатором поперечної стійкості. Залежно від
призначення мікроавтобуса встановлюються підвіски – вантажна,
вантажопасажирська або пасажирська, що відрізняються відповідно своєю
жорсткістю [1].
Рисунок 1.1 - Габаритні розміри автомобіля Volkswagen Transporter 2.4 D
Таблиця 1.2 - Технічні характеристики Volkswagen Transporter 2.4 D
Тип кузова Фургон
Довжина: 4890 мм
Ширина: 1628 мм
Висота: 1959 мм
Кількість дверей: 4
Кількість місць: 2
Привід: Передній
Число циліндрів / розташування: 4-х рядний
Потужність двигуна л.с / оборотах: 78/3500
Робочий об'єм двигуна: 1968 см3
Крутний момент / оборотів: 160/2500
Вид палива: ДП
Об'єм паливного бака: 80 л
Час розгону до 100 км/год: 23.0 с
Максимальна швидкість: 140 км/год.
Витрата палива в міському циклі: 10.0 л на 100
км.
Витрата палива на трасі: 8.8 л на 100 км.
Витрата палива в змішаному циклі: 9.5 л на 100 км.
Тип коробки передач: Механічна
Споряджена маса: 1720 кг
Повна маса: 2700 кг
Об'єм багажника: 5800 л
Розмір шин: 195/70 R15
ГАЗЕЛЬ 2705
.
Рисунок 1.2 - Габаритні розміри автомобіля ГАЗЕЛЬ 2705
Таблиця 1.3 - Технічні характеристики ГАЗЕЛЬ 2705
Тип кузова Фургон
Довжина: 5500 мм
Ширина: 1966 мм
Висота: 2274 мм
Кількість дверей: 4
Кількість місць: 3
Привід: Передній
Число циліндрів / розташування: 4-х рядний
Потужність двигуна л.с / оборотах: 120/3700
Робочий об'єм двигуна: 2500 см3
Крутний момент / оборотів: 160/2500
Вид палива: ДП
Об'єм паливного бака: 100 л
Час розгону до 100 км/год: 19.0 с
Максимальна швидкість: 150 км/год.
Витрата палива в міському циклі: 10.7 л на 100
км.
Витрата палива на трасі: 8,5 л на 100 км.
Витрата палива в змішаному циклі: 10,3 л на 100
км.
Тип коробки передач: Механічна
Споряджена маса: 1950 кг
Повна маса: 3000 кг
Об'єм багажника: 6400 л
Розмір шин: 185/75R16C
«Газель NEXT» — нове покоління комерційних автомобілів. Розроблений з
урахуванням вимог мільйонів споживачів. Новий автомобіль поєднує відмінну
керованість, комфорт, високу функціональність, сучасні технічні рішення з
кращою в своєму класі вартістю володіння, простотою конструкції і
ремонтопридатністю [1].
«Газель NEXT» спроектована інженерами за участю фахівців провідних
світових виробників автомобільних систем і компонентів. Це автомобіль,
максимально ефективний для будь-якого виду діяльності, забезпечує вирішення
широкого комплексу транспортних завдань з найменшими витратами. Потужний,
такий, що добре зарекомендував себе в російських умовах дизельний двигун;
зручна простора кабіна; плавний хід підвіски; великий вибір опцій і спеціальних
надбудов.
Так як Volkswagen Transporter 2.4 D, Газель 2705 належать до одного класу,
тому буду продовжувать розрахунки для автомобіля з більшими габаритними
розмірами та меншою вартістю тобто для Газель 2705.
1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних проекту
Рухомий склад автотранспортного підприємства складається з 100 вантажних
фургонів.
Виходячи з дорожнього покриття, а саме автомобільні дороги з
асфальтобетонним, цементнобетонними і прирівненими до них покриттями в
приміській зоні, проїзнічастини вулиць невиликих міст обираю категорію
експлуатації ІІ [1].
Природно-кліматичні умови характеризуються середньомісячними
температурами і кліматом. В Тернопільській області клімат помірно-
континентальний.
Середньодобовий пробіг автомобіля, км. L сс = 200.
Спосіб зберігання автомобілів - відкритий.
Тип дорожнього покриття - D-2 (бітумомінеральні суміші).
Рельєф місцевості - Р-1 (рівнинний).
Категорія умов експлуатації - ІІ, це дороги з асфальтобетонним, цементно-
бетонним покриттям в міській, приміській зоні, проїзні частини вулиць міст.
Вибрані вихідні дані зводимо до таблицю 1.4.
Таблиці 1.4 - Вихідні дані
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 100
2 Середньодобовий пробіг ТЗ, км 200
Закінчення табл. 1.4
3 Нормативний ресурсний пробіг 175000
автомобіля, км
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,9
експлуатації
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,0
рухомого складу
8 Коефіцієнт, що враховує кліматичну зону 1,0
9 Кліматичний район помірно-
континентальний
10 Кількість робочих днів підприємства 302
11 Дільниця, що проектується агрегатна
12 Марка автомобіля Газель 2705
Режим роботи АТП:
Будемо проектувати АТП, що має автопарк та займається ТО та ремонтом його.
Кількість робочих днів за рік – 302. Робота зон ТО, ПР і ЩО організовується в 2
зміни по 7 годин. Для інших зон робота організовується в 1 зміну по 8 годин.
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу
Коригування норм пробігу до КР і періодичність ТО. Періодичність ТО і
пробіг до КР вантажних мікроавтобусів визначають за формулами [2]:
L' = L( H )
ТО−1 ТО−1 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.1)
де:
L(H )
ТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км.
L'ТО−1 = 4000 ⋅ 0.9 ⋅1 = 3600 км,
L'
ТО−2 = L( H )
ТО−2 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.2)
де L(H )
ТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.
L'
ТО−2 = 16000 ⋅ 0,9 ⋅1 = 14400 км,
Пробіг мікроавтобуса до КР:
L ( H )
рес = Lрес ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ; (2.3)
Lрес = 175000 ⋅ 0,9 ⋅1 ⋅1 = 157500 км;
де L(H )
pес – нормативний ресурсний пробіг мікроавтобуса, км;
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл
Кількість технічних впливів на один мікроавтобус за цикл визначається
відношенням циклового пробігу Lц пробігу до даного виду впливу. Враховуючи,
що в розрахунку цикловий пробіг відповідає ресурсному ( Lц=LКР=157500 км), то
число списань одного автомобіля за цикл пробігу буде дорівнювати 1. У даному
розрахунку число ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2.
Періодичність виконання ЩО дорівнює середньодобовому пробігу.
Таким чином кількість КР, ТО-1, ТО-2 вираховують за формулами:
Lц 1575000
NКР = = = 1;
L 157500 (2.4)
рес
де N КР - кількість впливів з КР за цикл;
Lц – цикловий пробіг мікроавтобуса, км;
Lрес - пробіг мікроавтобуса до капітального ремонту, км.
Кількість впливів з щоденного обслуговування (ЩО) за цикл
L
N = рес
ЩO ;
(2.5)
cд
де NЩO - кількість впливів з ЩО за цикл.
cд - середньодобовий пробіг.
157500
NЩO = = 788;
200
Кількість ТО-2 за цикл:
Lрес 157500
N 2 = − Nc = −1 = 10;
L 14400 (2.6)
ТО−2
де N2 - кількість впливів з ТО-2 за цикл;
LТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км.
Кількість впливів з ТО-1 за цикл [2]:
L 157500
N1 =
рес − (N
L c + N 2 ) = − (1+10) = 33;
3600 (2.7)
ТО−1
де N1 - кількість ТО-1 за цикл;
LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за цикл;
Дані розрахунків занесено в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань мікроавтобусу за цикл
Умовне N
позначення КР N1 N 2 NЩO
Кількість 1 33 10 788
Пробіг мікроавтобуса за рік відрізняється від його пробігу за цикл, а
виробничу програму в основному розраховують за рік, тому для визначення числа
ТО за рік необхідно зробити відповідний перерахунок набутих значень за цикл,
враховуючи коефіцієнт переходу від циклу до року ηр.
Річне число ЩО, ТО-1 і ТО-2 на один обліковий автомобіль складе [2]:
NЩОР = NЩО ⋅ηР (2.8)
∑ NЩОР = NЩОР ⋅ ACП (2.9)
N1Р = N1 ⋅ηР … (2.10)
∑ N1Р = N1Р ⋅ ACП (2.11)
N 2 Р = N 2 ⋅ηР (2.12)
∑ N 2 Р = N 2 Р ⋅ ACП (2.13)
де:
АСП – облікова кількість мікроавтобусів.
ηР – відношення річного пробігу мікроавтобуса Lр до його пробігу за цикл,
тобто [2]:
L
η = Р (2.14)
Р L .
рес
Річний пробіг автомобіля:
LР = Д роб ⋅ lсд ⋅αТ (2.15)
де:
Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік;
αТ – коефіцієнт технічної готовності мікроавтобусів АТП.
У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО простою
мікроавтобуса за цикл з організаційних причин не враховується. Тому при
розрахунку річного пробігу мікроавтобуса у формулі використовується не
коефіцієнт випуску мікроавтобуса, а коефіцієнт технічної готовності за цикл [2]:
1
αT =
d Д (2.16)
1+ L ( TOiПO + КР
cд )
1000 LКР
де:
Lcд - середньодобовий пробіг мікроавтобуса.
dТОіПР – тривалість (кількість днів) простою на технічному обслуговуванні та в
поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [2];
ДКР - тривалість (кількість днів) простою в КР на авторемонтному підприємстві [2].
1
αT = = 0.93
0.3 15
1+ 200( + )
1000 157500
LР = 302 ⋅ 200 ⋅ 0.93 = 56172 км.
56172
ηР = = 0.357
157500
NЩОР = 788 ⋅ 0.357 = 281
∑ N ЩОР = 281 ⋅100 = 28100
N1Р = 33 ⋅ 0.357 = 12
∑ N1Р = 12 ⋅100 = 1200
N 2 Р = 10 ⋅ 0.357 = 4
∑ N 2 Р = 4 ⋅100 = 400
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один мікроавтобус та на
весь парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
мікроавтобус всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р ∑NЩОР ∑N1Р ∑N2Р
281 12 4 28100 1200 400
2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП
Відповідно до технічної документації діагностування не є окремим видом
обслуговування та не планується окремо, а технічні впливи з діагностування
входять в обсяг робіт ТО та ПР. Тому діагностування транспортних засобів може
проводитися на окремих постах або бути поєднаним з технологічним процесом ТО,
тому кількість діагностичних впливів визначається для постів ТО та ПР. На АТП
передбачаються два види діагностування рухомого складу - Д1 та Д2 [3].
Діагностування Д1 виконується для визначення технічного стану агрегатів,
вузлів і систем транспортного засобу, які забезпечують безпеку його руху. Д1
виконується для мікроавтобусів під час виконання впливів з ТО-1 та після
виконання впливів з ТО-2 або під час виконання впливів з ПР. Кількість
автомобілів, які проходять діагностику під час ПР приймають в розмірі 10 % від
програми тезнічних впливів з ТО-1 за рік. Кількість технічних впливів з Д2
використовується для визначення економічних показників транспортного засобу, а
також для визначення обсягів технічних впливів з ПР. Кількість транспортних
засобів на яких виконуються технічні впливи з Д2 під час проведення ПР,
приймають в розмірі 20 % від річної програми ТО-2. Тому, кількість технічних
впливів з діагностування Д1 на весь парк транспортних засобів АТП за рік
розраховують за формулою [3]:
∑ N Д 1Р = 1,1∑ N1Р + ∑ N 2 Р = 1,1 ⋅1200 + 400 = 1720 (2.17)
де ∑ N Д 1Р - кількість технічних впливів з діагностування Д1 на весь парк за рік.
Кількість впливів з діагностування Д2 на весь парк за рік розраховують за
формулою:
∑ N Д 2 Р = 1,2∑ N 2 Р = 1,2 ⋅ 400 = 480 (2.18)
де ∑ N Д 2 Р - кількість впливів з діагностування Д2 на весь парк транспортних
засобів за рік.
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число транспортних засобів, що
пройшли діагностування під час виконання ПР.
Кількість транспортних засобів, на яких проводяться технічні впливи з
діагностування Д2 під час виконання ПР, складає:
20
∑ N Д ПР Р = ∑ N Д 2 Р ⋅ = 480 ⋅ 0,2 = 96
2 100 (2.19)
2.2.3 Визначення добової програми з ТО та діагностування автопарку
АТП
Для розрахунку числа постів і ліній з ТО використовується інформація про
добову виробничу програму АТП.
За видами технічних впливів з ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) та діагностування (Д1
або Д2) добова виробнича програма Niд розраховується наступним чином [3]:
∑ N
N iР
iд = ,
Д (2.20)
роб .Рi
де:
Σ NiР – річна програма з кожного виду впливу окремо;
Дроб.Рi – річна кількість робочих днів дільниці або зони АТП, що призначена
для виконання для даного виду впливу [2].
28100
N ЩО Д = = 93
302
1200
NТО−1 Д = = 4
302
400
NТО−2 Д = = 2
302
1720
N Д 1 Д = = 6
302
480
N Д 2 Д = = 2
302
2.3 Планування виробничого корпусу
2.3.1 Обґрунтування та вибір методу ТО і діагностування автомобілів
Добова виробнича програма з кожного виду технічного впливу однотипних
транспортних засобів є критерієм для вибору методу технічного обслуговування
(потоковий метод або виконання технічних впливів на універсальних постах).
Застосування потокової організації обслуговування під час виконання технічних
впливів з ЩО стає доцільним, якщо NЩОд =100, під час виконання технічних
впливів з ТО-1, якщо N1д = 12 автомобілів, з ТО-2, якщо N2д =5. У випадку, якщо
добова програма менша за наведені значення, то приймається метод
обслуговування на універсальних постах [4].
Зазвичай виконання технічних впливів з діагностування Д-1 може бути
організоване на окремих постах або на постах, де виконуються технічні впливи з
ТО-1.
У випадку, якщо технічні впливи з ТО-1 виконуються на універсальних
постах, то технічні впливи з діагностування Д-1 доцільне організувати на окремо
виділеному посту. Розташування такого посту повинне бути зручним для заїзду
автомобілів з різних виробничих зон.
Трудомісткість технічних впливів з ЩО tЩО, що виконуються потоковим
методом виробництва визначають з наступного виразу [4]:
t = t н ⋅K ⋅K , люд.год
ЩO ЩO 4 M (2.21)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість технічних впливів з щоденного огляду
(ЩО) , люд. год. [2].
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно сумісного
рухомого складу АТП [2].
КМ = 1–М/100– коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок
механізації робіт ЩО (приймається в межах 0,35.. .0,75).
tЩO = 0,3 ⋅1,1⋅0,42 = 0,14люд.год
Нормативно скорегована трудомісткість технічних впливів з ТО (ТО-1, ТО-2)
для рухомого складу АТП визначається [4]:
н
tі = tі ⋅K2 ⋅K4 , люд.год (2.22)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість технічних впливів з ТО-1 і ТО-2 , люд. год.
tТО−1 = 3 ⋅1,0 ⋅1,1= 3,3люд.год
tТО−2 =12 ⋅1,0 ⋅1,1=13,2люд.год
Питома нормативна трудомісткість технічних впливів з поточного ремонту,
люд.год/1000 км планується таким чином:
н
tПР = tПР ⋅K1 ⋅K2 ⋅K3 ⋅K4 ⋅K5 , люд.год (2.23)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [2];
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації
рухомого складу, модифікацію рухомого складу й організацію його роботи,
природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість одиниць
технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання рухомого складу
відповідно [2].
tПР = 2,0 ⋅0,9 ⋅1,0 ⋅1,0 ⋅1,1⋅1,0 =1,98люд.год
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу
Річний об'єм технічних впливів з ТО і ПР, люд.год [4].
Т ЩО.Р = ∑ N ЩО.Р ⋅ tЩО = 28100 ⋅ 0,14 = 3934 люд.год. (2.24)
Т1.Р = ∑ N1.Р ⋅ tТО−1 = 1200 ⋅3,3 = 3960 люд.год. (2.25)
Т 2.Р = ∑ N 2.Р ⋅ tТО−2 = 400 ⋅13,2 = 5280 люд.год. (2.26)
Т д−1.Р = ∑ N д−1.Р ⋅ tд−1 = 1720 ⋅ 0,5 = 860 люд.год. (2.27)
Т д−2.Р = ∑ N д−2.Р ⋅ tд−2 = 480 ⋅1,3 = 624 люд.год. (2.28)
Lp ⋅ Anр ⋅ tТ пр 56172 ⋅100 ⋅1,98
ПР.Р = = =11122 люд.год. (2.29)
1000 1000
Об'єм технічних впливів з сезонного обслуговування за рік в цілому по
автопарку АТП, люд.год:
Т СО.Р = 2Апр ⋅КСО ⋅ t2 = 2 ⋅100 ⋅ 0,2 ⋅13,2 = 528люд.год. (2.30)
де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2).
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи автомобілів.
Річні трудомісткості технічних впливів з ТО, які виконуються на потокових
лініях, повинні уточнюватися після розрахунку відповідних зон обслуговування.
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР
Для оптимального проекту АТП необхідно обрати правильний робочий
графік дільниць та зон з ТО, ПР, а також методу обслуговування транспортних
засобів, визначити кількість постів та потокових ліній, врахувати річні
трудомісткості робіт з ТО.
Режим роботи дільниць з технічних впливіві ТО і ПР безпосередньо залежить
від режиму роботи автомобілів. Технічні впливи з ЩО та ТО-1 виконуються в
міжзмінний час, з ТО-2 та ПР – як правило під час роботи більшості автомобілів на
лініях[4].
Роботу дільниць, що пов’язані з технічним обслуговуванням ТЗ
рекомендується планувати в 1…2 зміни, дільниць з ПР – в 2…3 зміни. Тривалість
зміни регламентується законодавством України (40 годин в тиждень).
Метод технічного обслуговування залежить від такту поста τ та ритму
виробництва R. Якщо такт посту рівний або більше 2R для зон, що пов’язані з
технічними впливами з ЩО, 3R - для ТО-1, 4R для ТО-2, то як правило
застосовують потоковий метод виробництва. Якщо ця умова не виконується, то для
проведення ТО застосовуються універсальні пости.
Ритм виробництва [4]:
60 ⋅T
R = см ⋅Сcм
i , (2.31)
N i.д
де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година;
Ссм – число змін;
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному виду ТО.
Такт поста i-ї зони:
R 60 ⋅ 7 ⋅ 2
ЩО = = 9
93
R 60 ⋅ 7 ⋅ 2
ТО−1 = = 210
4
R 60 ⋅ 7 ⋅ 2
ТО−2 = = 420
2
Такт поста i-ї зони [4]:
τ 60 ⋅ t
i =
i + t
Р ПЕР
П , (2.32)
де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконуваного на
посту, люд.год.;
tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його на
пост і з'їзд з посту, (1-3хв.);
РП – число робітників, що одночасно працюють на посту [2].
τ 60 ⋅ 0,14
ЩО = + 2 = 5
3
τ 60 ⋅3,3
ТО−1 = + 2 = 68
3
τ 60 ⋅13,2
ТО−2 = + 2 = 200
4
Так як τЩО ≤ 2RЩО , τ ТО−1 ≤ 3RТО−1 , τ ТО−2 ≤ 4RТО−2 , то необхідно застосовувати для
проведення ТО універсальні пости.
Кількість постів ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається [4]:
T
X = i.P ⋅K н
i (2.33)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅Квик
де Ti.P - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.
K н - коефіциєнт нерівномірності завантаження [2].
Д рп - кількість робочих днів поста за рік [2].
n – кількіть змін роботи на добу [2].
tсм - тривалість зміни [2].
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2].
K вик - коефіцієнт використання робочого часу поста (для середніх умов праці
0,8-0,85).
X 3934 ⋅1,5
ЩО = = 0,54 ≈1
302 ⋅ 2 ⋅ 7 ⋅3 ⋅ 0,85
X 3960 ⋅1,25
ТО−1 = = 0,5 ≈ 1
302 ⋅ 2 ⋅ 7 ⋅3 ⋅ 0,85
X 5280 ⋅1,25
ТО−2 = = 0,5 ≈ 1
302 ⋅ 2 ⋅ 7 ⋅ 4 ⋅ 0,85
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту
Технічні впливи з ПР проводяться на універсальних або спеціалізованих
постах. Загальна кількість постів ПР визначається за формулою [5]:
X T ⋅ϕ
i =
ПР (2.34)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅ηп
де TПР – річний об'єм робіт, що виконується на постах ПР, люд.год.
ϕ - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости
(ϕ=1,2…1,5);
Д рп – число робочих днів в році постів ПР;
tсм – тривалість робочої зміни, година;
n – число змін;
Р – число робітників на посту;
ηп – коефіцієнт використовування робочого часу поста (ηп=0,75…0,9)
X 11122 ⋅1,3
ПР = =1,06 ≈1
302 ⋅ 2 ⋅ 7 ⋅ 4 ⋅ 0,8
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу
Сумарний річний об'єм робіт з ТО і ПР для транспортних засобів АТП [5]:
T =Т ЩО.Р + Т1.Р + Т 2.Р + Т д−1. р + Т д−2. р + Т СО.Р + Т ПР.Р (2.35)
= 3934 + 3960 + 5280 + 860 + 624 + 528 +11122 = 26308
де TЩО.Р , T1.Р – уточнені річні об'єми робіт відповідно з ЩО та ТО-1, люд.год;
T2.Р ,Tд−1.Р , Tд−2.Р TСО.Р ., TПР.Р – річні об'єми технічних впливів з ТО-2,
контрольно-діагностичних впливів перед ТО-1, технічних впливів перед ТО-2,
сезонного обслуговування (СО) та робіт з ПР відповідно, люд.год .
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт з самообслуговування
підприємства
Річний об'єм технічних вливів з самообслуговування підприємства
розраховується в процентному відношенні від річного об'єму допоміжних робіт [5].
Роботи з самообслуговування підприємства розподіляються за видами згідно
таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт з самообслуговування
Види робіт Співвідно- люд. Види робіт Співвідно- люд.год.
шення, % год. шення, %
Електротех
нічні 25,0 6577 Жестяницькі 4,0 1052
Механічні 10,0 2631 Мідницькі 1,0 263
Слюсарні 16,0 4209 Трубопровідні 22,0 5789
Закінчення табл. 2.3
526 Ремонтно- 16,0 4209
Ковальські 2,0 будівельні і
деревообробні
Зварюваль 4,0 1052 Всього 100 26308
ні
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт з ТО, ПР та самообслуговування
підприємства між виробничими зонами, дільницями і відділеннями
Об'єми робіт розподіляються відповідно до структурних підрозділів АТП,
враховуючи технологічні і організаційні ознаки.
Технічні впливи з ЩO (прибирально-мийні роботи) та ТО-1 виконуються на
постах або потокових лініях відповідних зон.
Технічні впливи з ТО-2 виконуються частково на постах або лініях зони (80%
від загального об'єму робіт) і частково на дільницях (20%). Об'єм робіт, які
виконуються на дільницях, рівномірно розподіляється між електротехнічною,
акумуляторною, шиномонтажною дільницями.
Технічні впливи з сезонного обслуговування виконуються разом з роботами
ТО-2. Технічні впливи з ПР виконуються на дільницях і постах зони ПР [5].
Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт за структурними підрозділами
Структурний підрозділ люд.год.
- зона ЩО: 3934
- зона ТО-1: 3960
- зона ТО-2: 5280
- зона ПР: 11122
2.3.8 Розрахунок кількості працівників
Для визначення кількості виробничих працівників необхідно розрахувати
технологічно необхідну Рт і штатну Рш кількість працівників.
Розрахунок виконується для кожної дільниці і зони окремо. Технологічно
необхідна кількість працівників [4]:
РТ = Тi.Р ФМ , (2.37)
де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.;
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год.
Штатна кількість працівників:
РШ = Тi.Р ФР , (2.38)
де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих
виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), г.
Таблиця 2.5 - Річний фонд часу штатних робітників
Виробничий Річний Дільниці Річний фонд
підрозділ фонд робітника,
робітника, год.
год.
Зона ЩО 1860 Аккумуляторна 1820
1840 Ремонт 1840
Зона ТО-1 приладів
системи
живлення
Зона ТО-2, СО 1840 Шиноремонтна 1820
Пости ПР 1840 Ковальсько- 1820
мідницька
Закінчення табл.2.5
Дільниці: Зварювальна 1820
Діагностики 1840 Жерстяницька 1820
Агрегатна 1840 Кузовна 1840
Слюсарно- 1840
механічна Малярна 1610
Електротехнічна 1840 Столярна 1610
Таблиця 2.6 - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Назва зон і Річний Розрахункова Прийнята Річний Кількість штатних
дільниць обсяг кількість кількість фонд часу робітників
робіт в технологічно технологічно штатного
зоні або необхідних необхідних робітника,
на робітників робітників год
дільниці, Всього По Розрахована Прийнята
люд.год змінах
1 2
Зона ЩО 3934 1,90 2 1 1 1860 2,12 2
Зона ТО-1 3960 1,91 2 1 1 1840 2,15 2
Зона Д-1 860 0,42 1 1 - 1840 0,47 1
Зона Д-2 624 0,30 1 1 - 1840 0,34 1
Зона ТО-2 5280 2,55 3 2 1 1840 2,87 3
Зона ПР 3232 1,60 2 1 1 1840 1,75 2
Разом 17890 - 11 7 4 - 11
Дільниці:
Агрегатні 3030 1,46 2 2 - 1840 1,65 2
Ремонт приладів - 1820
систем живлення 168 0,08 0,09
Слюсарно- 1 1 - 1840 1
механічні 1684 0,81 0,92
Електротехнічні 337 0,16 - 1840 0,18
Акумуляторні 1 1 - 1820
337 0,16 0,19 1
Шиномонтажні 168 0,08 - 1820 0,09
Вулканізаційні 505 0,24 1 - 1820 0,28
Ковальсько- 1 - 1820 1
ресорні 337 0,16 0,19
Мідницькі 168 0,08 - 1820 0,09
Жерстяницькі 253 0,12 1 1 - 1840 0,14
- 1
Зварювальні
421 0,2 1820 0,23
Оббивні 1010 0,49 1 1 - 1820 0,56 1
Фарбувальні 3030 1,46 2 2 - 1820 1,65 1
Разом 8418 - 9 9 - - - 8
Всього 26308 - 20 16 4 - - 19
2.3.9 Розрахунок площ приміщень
Площі зон ТО і ремонт
Площі зон ТО і ремонту для транспортних засобів на тупикових постах [5]
FЗ = fa X П КП , (2.39)
де fа–площа, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, розміщених в зоні;
КП – коефіцієнт густини розстановки [2].
FЗЩО =10,81 ⋅1 ⋅3 = 32,43 м2
FТО−1 = 10,81⋅1⋅ 4 = 43,24 м2
F 2
ТО−2 =10,81 ⋅1 ⋅ 4 = 43,24 м
FЗПР =10,81 ⋅1 ⋅ 4 = 43,24 м2
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень
Площі робочих дільниць розраховують відповідно до площі, яку займає
устаткування в приміщенні враховуючи коефіцієнт щільності його розташування.
Площа зварювальної дільниці [5]:
Fy = fоб КП′ (2.40)
де fоб – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, м2;
К’П – коефіцієнт щільності розташування устаткування [2].
Fy = 13,17 ⋅ 4 = 52,68 м2
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:
FД = f р + f '
p ⋅ (n −1) (2.41)
Де fр - питома площа на першого робітника [2].
f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [2].
n – кількість робітників.
Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць
Площа, м2
Агрегатна 2 54 25,89 4 103,56 105 105
Слюсарно- 1 54 8,5 4 34 34
механічна 34
Електротехнічна 1 14 7,18 4 28,72 30 46
Акумуляторна 1 36 5,5 4 22 22 22
Ремонт приладів 1 14 2,04 4 14 32
систем живлення 8,16
Шиномонтажна 1 27 6,94 4 27,76 28 33
Вулканізаційна 1 18 8,2 4 32,8 33 33
Ковальсько- 1 27 12,36 5 61 62
ресорна 61,8
Мідницька 1 18 7,02 4 28,08 28 21
Жерстяницька 1 18 4,02 5 20,1 20 20
Зварювальна 1 21 7 4 43,75 52,68 55
Оббивна 1 27 5,2 4 20,8 21 27
Фарбувальна 2 25 7 6 42 42 70
Дільниця, відділення
К-ть працівників в найбільш
навантажену зміну, чол
Розрахункова площа по
кількості працівників, м2
Площа устаткування в плані,
м2
Коефіцієнт густини
розстановки устаткування
Розрахункова площа по
устаткуванню, м2
Прийнята
Прийнята
після планування
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень
Розрахунок площ складських приміщень, враховуючи норму, що залежить
від пробігу:
Lp ⋅ A ⋅ f
Fск =
u num
6 ⋅K pc ⋅K p ⋅K різ (2.42)
10
де Lp - річний пробіг транспортного засобу.
Au - кількість автомобілів.
f num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2, [3]
K pc - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу.
K p - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів.
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу.
Склад запасних частин:
F 56172 ⋅100 ⋅ 2,8
= 2
ск 106 ⋅ 0,8 ⋅1,2 ⋅1=15 м
Склад агрегатів:
F 56172 ⋅100 ⋅ 4,4 2
ск = 6 ⋅ 0,8 ⋅1,2 ⋅1= 23,72 м
10
Склад матеріалів:
F 56172 ⋅100 ⋅ 2,4
= 2
ск 106 ⋅ 0,8 ⋅1,2 ⋅1=13 м
Склад шин:
F 56172 ⋅100 ⋅1,9
ск = 6 ⋅ 0,8 ⋅1,2 ⋅1=10,24 м2
10
Склад мастильних матеріалів:
F 56172 ⋅100 ⋅ 2,8
ск = ⋅ 0,8 ⋅1,2 ⋅1=15 м2
106
Склад лакофарбових матеріалів:
F 56172 ⋅100 ⋅ 0,8
ск = 6 ⋅ 0,8 ⋅1,2 ⋅1= 4,32 м2
10
Склад хімікатів:
F 56172 ⋅100 ⋅ 0,2
ск = ⋅ 0,8 ⋅1,2 ⋅1=1 м2
106
Склад інструментів:
F 56172 ⋅100 ⋅ 0,2
ск = 6 ⋅ 0,8 ⋅1,2 ⋅1=1 м2
10
Проміжний склад – 15…20% від складу запасних частин і агрегатів:
F 2
ск = 0.18(15 + 23,7) = 7 м
∑Fcк = 15 + 23,7 +13 +10,24 +15 + 4,32 +1+1+1 = 90,28 м2
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень
Так як адміністративні і побутові приміщення розміщенні на другому поверсі
головного виробничого корпусу, то розрахунок їх площ не проводимо.
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу
Fзб = fа ⋅ Азб ⋅Кп (2.43)
де Fзб - зона зберігання рухомого складу;
fа - площа, яку займає ТЗ у плані, м2.
Азб - кількість місць зберігання.
Кп - коефіцієнт щільності розміщення ТЗ (2,5…3,0).
Fзб =10,81 ⋅100 ⋅3 = 3243 м2
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу
Загальна площа АТП для подальшого планування визначається після
розрахунку складових частин ГПК [5].
FГВК = (1,10...1,15)(Fщо + F1 + F2 + Fпр + Fy + Fск + Fдоп + Fo ) (2.44)
де FЩО – площа зони ЩО, м2 (якщо зона розташована в ГВК);
F1, F2, FПР,Fу - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР і ділянок м2;
F – загальна площа складів,м2
ск ;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень,м2 (регламентовано);
Fо – площа зон очікування,м2.
F 60 ⋅ t
Оі =
і + tn (2.45)
Р
де t і - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
Р – кількість штатних працівників на дільниці.
60 ⋅ t
F = ТО−1 t 60 ⋅3,3
О ТО−1 + n = + 2 =101м2
Р 2
tn = 2
60 ⋅ t
F ТО−2 t 60 ⋅13,2
= + = + 2 = 266 м2
О ТО−2 Р n 3
60 ⋅ t
F ПР 60 ⋅1,98 2
О ПР = + tn = + 2 = 41,6 м
Р 3
FО Д −1 = 0,25 ⋅ tТО−1 = 0,25 ⋅3,3 = 0,83 м2 (2.46)
FО Д −2 = 0,25 ⋅ tТО−2 = 0,25 ⋅13,2 = 3,3 м2 (2.47)
F = 101+ 266 + 41,6 + 0,83 + 3,3 = 412,73 м2
0
FГВК =1,1 ⋅ (32,43 + 43,24 + 43,24 + 43,24 + 482 + 90,28 +14 + 412,73) =1161,16 м 2
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства
Необхідна площа ділянки визначається за формулою [5]:
10−2 ⋅ (FГВК + Fдоп + Fзб )
Fділ = , га (2.50)
k з
де Fділ – необхідна площа ділянки, га;
FГВК - площа забудови виробничо складськими приміщеннями, м2;
Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2;
Fзб - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2;
k3 - щільність забудови території, %.
10−2
F ⋅ (1161,16 +14 + 3243)
діл = = 0,98 га
45
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу
Залежно від призначення промислові будівлі поділяються на виробничі, в
яких розміщуються основні виробництва та допоміжні, в яких розміщуються
культурно-побутові, адміністративно-конторські приміщення, їдальні, лабораторії
тощо.
Будинки промислових підприємств класифікують за їх специфічними
ознаками, які передбачають призначення та належність цих будівель до тієї чи
іншої галузі промисловості, а також за поверховістю, числом прольотів, ступенем
вогнестійкості та довговічності, способу розташування внутрішніх опор та виду
внутрішньоцехового транспорту.
Одноповерхові промислові будівлі компонуються, як правило, з паралельних
прольотів однакової ширини та висоти з однаковим підйомно-транспортним
обладнанням. Можуть бути одно-і багатопрогонові. Тип будівель залежить від
розмірів та маси монтажних елементів.
Одноповерхові промислові будівлі проектуються з повним та неповним
каркасом. Вони можуть бути одно- та багатопрогоновими, з внутрішнім або
зовнішнім водостоком, а також можуть бути оснащені підйомно-транспортним
обладнанням у вигляді мостових, підвісних або підлогових кранів. Перші
переміщуються спеціальними шляхами, опертими на колони, другі — шляхами,
підвішеним до конструкцій покриттів, що несуть, треті не пов'язані з каркасом
будівлі [5].
Залізобетонний каркас виконують збірним чи монолітним. Основні елементи
таких каркасів: колони, несучі конструкції покриття (балки, ферми), а також
фундаментні, підкранові, обв'язувальні балки, зв'язки.
У загальному випадку одноповерхова промислова будівля складається із стін,
колон, покриття, підкранових балок, зв'язків та фундаменту.
Залізобетонні колони за видом поперечного перерізу можуть бути
суцільними (прямокутного та двотаврового перерізу) та наскрізними
(двохгілчасті). Залежно від призначення будівель та діючих навантажень
застосовуються наступні різновиди колон: прямокутні, з консолями для спирання
несучих конструкцій покриттів, з односторонніми та двосторонніми підкрановими
консолями прямокутного та двотаврового перерізів [5].
Розміри колон, що регламентуються стандартом: 400 х 400, 500 х 600, і 600 х
600 мм.
Для АТП, що проектую обираю колони 400х400, висотою 7,4м.
Несучі стіни промислових будівель можуть бути монолітними або з
силікатної або червоної цегли, а також з природних або бетонних каменів,
товщиною 510 мм (в 2 цеглини).
Розділові перегородки використовуються для поділу приміщень та ізоляції їх
від пилу, шуму, вологи, газів, тепла, і інших виділень. Розділові перегородки
приймаю товщиною 100-125 мм.
Для проектованого АТП як правило використовуються ворота розмірів 3х3;
3,6х3,0; 4х3; 4х3,6; 4х4,2 м. Віконні прорізі проектуються кратними 600 мм за
висотою, 1000 мм за шириною.
2.4 Планування зварювальної дільниці
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні
Основне технологічне устаткування підбирається по табелях технологічного
устаткування, довідниках і каталогах, можна використовувати також каталог
нестандартного устаткування, що розробленого і випускається науково-
виробничим об'єднанням НВО «Транстехніка». Кількість основного устаткування
визначають по ступеню його використання при здійсненні технологічного
процесу [5].
Таблиця 2.8 - Визначення потреби в технологічному устаткуванні
Найменування Модель Кількість Розмір в плані, Загальна Наймен
мм площа, м2
Стіл з Нестандартний 2 1200*1200*682 2,88
пристосуваннями для
кріплення
оброблюваних
деталей
Зварювальний Дніпро-М mini 1 300*120*200 0,04
інвертор ММА 250
Нагрівальний Нестандартний 1 2730*1000*1200 2,73
пристрій
Ванна з охолодженою Нестандартний 2 682*682*682 0,92
водою для
охолоджування
пальників
Закінчення табл.2.8
Ящик з піском для Нестандартний 1 1230*1000*600 1,23
повільного
охолоджування
деталей, схильних до
виникнення тріщин
Газовий балон - 2 400*400*1200 0,32
кисневий
Газовий балон - 2 400*400*1200 0,32
ацетиленовий
Візок для болона ТБ - 1 2 682*600*700 0,82
Зварювальний АСП -10 1 1000*1000*820 1,0
генератор
ацетеленовий
Регулятор У - 30 2 682*682*682 0,93
вуглекисневий
Стелаж для деталей Нестандартний 3 1100*600*1000 1,98
РАЗОМ: 13,17
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
3.1 Характеристика пристосування, що проектується
Пристосування призначене для відновлюючих робіт під час ремонту
маховика двигуна, а також для надійного та швидкого закріплення на станині з
можливістю кутового переміщення, що дуже зручно при виконанні
фрезерувальних робіт.
3.1.1 Технічна характеристика пристосування
Пристосування складається з таких основних деталей (рис. 3.1): фіксатору
маховика (1), який кріпиться до диску(3), в якому також посаджені з натягом два
штифти (5). Диск (3) встановлюється на вісь (4), яка встановлена на основі (2). В
основу (2) також посаджені з натягом два штифти (7) для фіксування
пристосування на станині верстату.
У вісь (4) загвинчується болт (6), який притискає скобу (8) для фіксації,
виконаний зі сталі 45 ГОСТ 1050 – 99, твердістю 37-42 HRC.
Рисунок 3.1 – Пристосування для відновлення маховика
3.1.2 Робота пристосування
Основа (2) з посадженою в нею вісю (4) фіксується за допомогою штифтів (7)
на станині верстату. На вісь (4) одягається диск (3), потім на штифти (5)
одягається маховик (зубчатим вінцем до диску). Встановлюється необхідна позиція
(тобто кут різання), маховик разом з диском (3) вільно обертається на вісі (4). У
необхідній позиції він фіксується фіксатором (1) та скобою (8), яка притискається
до маховика болтом (6), який ввертається у вісь (4).
В залежності від умов праці пристосування може монтуватися на верстат вже
змонтованим та встановленим на ньому маховиком, у цьому випадку необхідно
лише зафіксувати пристрій на станині (здебільшого за допомогою верстатних
лещат) та встановити необхідну позицію маховика.
Після обробки маховика пристосування легко демонтується у зворотному
порядку, описаного раніше.
3.2 Розрахунок на міцність
Розрахунок різьблення гвинта – РАДП. 440 006. 005.
Максимальне зусилля для фіксації маховика автомобіля складає 750 кгс [6].
Вихідні дані для розрахунку різблення гвинта М20×1,5 приймаємо за ГОСТ
8724-58:
зовнішній діаметр d = 20мм;
середній діаметр d2 = 19,026мм;
внутрішній діаметр d1 = 18,376мм;
висота профілю n = 0,812мм
Q P× L
= , кг (3.1)
Rcp + tg(α + β ) + 0,6× µ × r
де: Р – прикладене зусилля робітника, приймаємо максимально допустимому
30кг;
L – довжина ключа 30×24 - 200мм;
α - кут підйому різблення - tg α 2°30′=0,04362;
β - кут тертя tg β 6°30′= 0,11329;
µ - коефіцієнт тертя 0,1;
r - коефіцієнт, враховуючий кут опорного торця 0,5d; 0,5×20=10
Q 30×200
= = 2930 кг
9,5+ tg(2°30′ + 6°30′) + 0,6×0,1×0,1
Визначаємо нормальне напруження [6]:
Gсс 4Q
= ≤ [G], см кг/мм; (3.2)
π (d − d )×n
де: d – зовнішній діаметр різьблення - 20мм;
d2 – середній діаметр різьблення - 19,026мм;
[G]зм – допускаємо напруження на зминання для Сталі 45 дорівнює 30кг/мм2
G 4×2930
= = 9,81≈10 кг/мм 2
3,14(20−19,026)×10
Визначаємо запас міцності різблення [6]:
G зм≤ [G]зм; (3.3)
10<30
n [G]см
= ;
Gсс
n 30
= = 3
10
Висновок: зусилля для фіксації маховика дорівнює 750 кгс. Розраховане
зусилля на гвинті дорівнює 2930кг при прикладному зусиллі робітника 30 кгс·м,
при цьому запас міцності n=3, отже, при необхідності робітник може прикласти
зусилля до ключа більше ніж 30кгс·м, при цьому запас міцності забезпечує надійну
та довговічну роботу пристосування.
5 ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1 Розрахунок штучного освітлення
Розрізняють такі види освітлення виробничих приміщень: штучне та
природне.
Джерелом світла є світлотехнічне обладнання, яке створює хорошу видимість
у робочих зонах. Для освітлення використовують люмінесцентні, газорозрядні або
світлодіодні лампи.
Штучне освітлення буває двох типів: загальне освітлення - застосовується на
виробництві, складах та в адміністративних приміщеннях, світло розподіляється
рівномірно по всій площі або локалізовано у робочих зонах; комбіноване - включає
загальне і місцеве освітлення. Зони з робочими поверхнями, розташованими
вертикально, і місця для точних робіт вимагають наявності місцевих джерел світла.
Вимоги до штучного висвітлення виробничих приміщень [7]:
- достатня кількість світла;
- безпечне та зручне використання світлотехнічного обладнання;
- спрямоване освітлення певної зони;
- спектр випромінювання світильника.
Природне освітлення виробничих приміщень відбувається за рахунок
потрапляння прямих та відбитих сонячних променів. Недоліком такого способу
освітлення вважається недостатня інтенсивність, яка залежить від часу доби та
сезону.
Розрізняють три типи природного освітлення:
- бокове здійснюється за допомогою проникнення сонячних променів у
прорізи в стінах;
- верхнє створюється за допомогою отворів у стелі та у вентиляції;
- комбіноване включає перші два типи і підходить для приміщень
шириною більше 24 метрів [7].
Чинники, що впливають вибір природного освітлення:
- технічні характеристики проекту будівлі;
- умови робочого процесу;
- кліматичні умови;
- економія видатків.
Норми виробничого освітлення встановлюються відповідно до виду робіт,
систем освітлення в приміщенні та кольору стін та стелі. Параметри штучного
світла розраховуються з використанням кількісних (величина мінімальної
освітленості) та якісних показників (коефіцієнти засліпленості та дискомфорту,
пульсації джерела світла). Коефіцієнт природного освітлення KПO дозволяє
оцінити природне світло. Показники для бічного та верхнього освітлення різні.
Норми освітлення виробничих приміщень [7].
Слід використовувати лампи розжарювання потужністю понад 100 Вт.
Показник колірної температури джерел загального та місцевого світла має бути в
межах 2400-6800 ºK. Інтенсивність ультрафіолетового випромінювання трохи
більше 0,003 Вт/м², довжина хвилі 320-400 нм. Робочі та допоміжні зони повинні
висвітлюватися локалізовано. Світильники для підсвічування робочих місць
повинні мати непрозорі відбивачі і розміщуватися так, щоб яскраве світло не
заважало співробітникам. Територія виробничих приміщень, на яких не
встановлено технічне обладнання та немає робочих місць, повинна мати
освітленість не менше 100 лк. Коефіцієнт пульсації освітлювальних приладів має
бути меншим за 10%. LED-світильники та люмінесцентні лампи з електронними
пускорегулюючими пристроями за технічними характеристиками відповідають цій
нормі.
Нормативні акти регламентують такі вимоги до висвітлення виробничих
приміщень: рівномірне освітлення на всій площі приміщення. Світлий колір стін та
стель сприяє цьому. Відсутність відбиваючих світло елементів, щоб уникнути
засліплення. Виключення ймовірності появи різких рухливих тіней на робочих
місцях, що може стати причиною травм. Безпечне розміщення світлотехнічного
обладнання. Стабільне функціонування ламп. Загальне освітлення робочих місць у
виробничому приміщенні має бути інтенсивнішим, ніж локальне. Освітленість
коридорів, сходових майданчиків та зон без робочих місць має бути не менше 25%
від нормативів загального світла. Локальні світильники повинні мати непрозорі
відбивачі [7].
Для освітлення виробничих і складських приміщень використовуються
промислові світильники, а більших об'єктів підходять прожектори. За способом
установки розрізняють підлогові, стельові, торцеві, настінні, ті що вбудовуються і
підвісні лампи.
Виконаємо розрахунок освітлення зварювальної дільниці. Тому необхідно
визначити кількість ламп загального освітлення та їх потужність. Рівномірність
освітлення залежить від висоти розташування ламп (h) та відстані між ними (Z).
Перший ряд світильників повинен розташовуватися на відстані від стіни,
рівному 1/3Z, якщо біля стіни перебувають робочі місця, в інших випадках – 1/2Z
[7].
Довжина зварювальної дільниці L = 8,9 м, ширина В = 6,19 м, висота
приміщення H= 4 м.
Визначимо кількість світильників типу «У», які будуть встановлені в даному
приміщенні.
Відстань між центрами світильників:
Z = H ⋅1.2 = 4 ⋅1.2 = 4,8м (4.1)
Відстань від стіни до першого ряду світильників при наявності робочих місць
у стіни приймаємо:
a 1 1
= ⋅ Z = ⋅ 4,8 = 1,6 м. (4.2)
3 3
Відстань між крайніми рядами світильників, розташованих у протилежних
стін зварювальної дільниці [7]:
C1 = В − 2 ⋅ a = 6,19 − 2 ⋅1,6 = 2,99 м. (4.3)
Кількість рядів світильників, що будуть розташовуватись між крайніми
рядами по ширині зварювальної дільниці:
n C1 1 2,99
1 = − = −1 < 0 (4.4)
Z 4,8
n1 = 0
Загальна кількість рядів світильників по ширині зварювальної дільниці [7]:
n = n1 + 2 = 0 + 2 = 2 (4.5)
Відстань між крайніми рядами світильників по довжині зварювальної
дільниці [7]:
C2 = L − 2 ⋅ a = 8,9 − 2 ⋅1,6 = 5,7 м (4.6)
Кількість рядів світильників, що будуть розташовуватися між крайніми
рядами по довжині зварювальної дільниці [7]:
n C
2 =
2 −1 5,7
= −1 > 0 (4.7)
Z 4,8
n2 = 1
Загальна кількість рядів світильників по довжині зварювальної дільниці [7]:
n = n2 + 2 = 1+ 2 = 3 (4.8)
Для якісного освітлення зварювальної дільниці необхідно встановити
світильники загального освітлення: 3 ряди по довжині, 2 ряди по ширині, усього
повинно бути 6 світильників.
Загальна потужність ламп, необхідна для освітлення зварювальної дільниці
[7]:
W = L ⋅b ⋅W1 ⋅R (4.9)
де W1 – питома потужність Вт/м2;
R – коефіцієнт, що враховує запиленість і «старіння» ламп.
W = 8,9 ⋅6,19 ⋅10.8 ⋅1.3 = 773,5Вт (4.10)
Необхідна потужність кожної лампи:
W W 773,5
л = = = 129 Вт (4.11)
4 6
Отже, забезпечення якісного освітлення зварювальної дільниці необхідно
встановити 6 світильників з потужністю кожної лампи 129 Вт. Для цього обираю
лампові світильники LED NV1236С потужністю 130 Вт з габаритними розмірами
1200х150х50 мм. Розташування світильників нарис.4.1.
Рисунок 4.1 - Система освітлення зварювальної дільниці
ВИСНОВКИ
В результаті виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було засвоєно
теоретичні та практичні навички проктування АТП. Було виконано технічний
розрахунок автотранспортного підприємства на 100 автомобілів, який складається
з визначення виробничої програми з технічного обслуговування та ремонту
автомобільного парку АТП, визначення методу організації виробництва,
розрахунку кількості виробничого персоналу, технологічного обладнання
зварювальної дільниці, визначення площ приміщень виробничого корпусу та площі
АТП. В результаті даних розрахунків було спроектовано виробничий корпус
площею 1803 м2, також розроблено генеральний план пдприємства площею 1 га.
В розілі 2.3.було обрано для проведення ТО проектування універсальних
постів.
В конструкторському розділі було спроектовано пристосування для
відновлення маховиків двигуна.
Розроблені рекомендації щодо забезпечення якісного освітлення зварювальної
дільниці.
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ
1. https://uk.wikipedia.org/wiki - дата звернення 05.04.22.
2. Методичні вказівки з виконання дипломного проекту кафедри АТЕ,
Черкаси ЧДТУ, 2012 – 111 с.
3. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. Марков,
В.П. Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с.
4. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 –
39 с.
5. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних
підприємств : Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с.
6. Павлище, В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин :
пiдручник / В. Т. Павлище. – 2-е вид., перероб. – Львiв : Афiша,2003. – 560 с.
7. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
організація і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с.