1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8333
Title: Проект автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення свіжих фруктів в Вінницькій області
Authors: Шльончак , Ігор Анатолійович
Шевченко, Олександр Миколайович
Issue Date: 2022
Abstract: В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення свіжих фруктів в Вінницькій області. Робота складається з 64 стор. друкованого тексту, вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків. У випускній роботі бакалавра було проведено технічний розрахунок автотранспортного підприємства на 75 автомобілів у Вінницькій області, який складається з визначення кількості необхідних технічних впливів відповідно до типу робіт, розрахунку кількості працівників, визначення площ необхідних дільниць, зон та приміщень. В результаті даних розрахунків було спроектовано виробничий корпус площею 1080 м2, також розроблено генеральний план підприємства площею 2,6 га.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8333
Appears in Collections:274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Шевченко О.М..pdf
  Restricted Access		2.98 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
Міністерство освіти і науки України 
 
Черкаський державний університет (ЧДТУ) 
 
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92 
 
 
 
                                   ЗАТВЕРДЖУЮ 
                                                                          зав. кафедри автомобілів та                 
                                                                          технології їх експлуатації, доцент     
                                                                          ______________ Л. А. Тарандушка 
                                                                          «_» __________________20__ р. 
 
 
 
 
 
 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра 
на тему: 
«Проект автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення 
свіжих фруктів в Вінницькій області» 
 
 
 
Рецензент: 
____________________                                 _______________  ______________ 
                  
 
Керівник роботи: 
доцент кафедри АТЕ, к.т.н.                                  _______________І.А. Шльончак 
                  (посада)                                                                                                     (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                       (дата) 
Виконавець: 
студент 4 курсу, гр. АВ-83                              
спеціальності 274 – Автомобільний  
транспорт                                                      _______________      О.М. Шевченко 
                                                                                                                         (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                                                                                        (дата) 
 
2022
 
РЕФЕРАТ 
 
 
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування 
автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення свіжих фруктів 
в Вінницькій області. Робота складається з 64 стор. друкованого тексту, вступу, 
змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків. 
У випускній роботі бакалавра було проведено технічний розрахунок 
автотранспортного підприємства на 75 автомобілів у Вінницькій області, який 
складається з визначення кількості необхідних технічних впливів відповідно до типу 
робіт, розрахунку кількості працівників, визначення площ необхідних дільниць, зон 
та приміщень. В результаті даних розрахунків було спроектовано виробничий 
корпус площею 1080 м2, також розроблено генеральний план підприємства площею 
2,6 га.
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  3 
 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП ............................................................................................................................ 6 
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ................................. 7 
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства ......... 7 
1.2 Аналіз клімату і місцевості ................................................................................... 10 
1.3 Аналіз характеру вантажу ........................................................................................ 11 
1.4 Вибір транпортного засобу ...................................................................................... 12 
1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних роботи .................................................... 17 
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО 
ПІДПРИЄМСТВА ....................................................................................................... 19 
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної 
періодичності ТО і ресурсного пробігу ........................................................................ 19 
2.2 Розрахунок виробничої програми АТП по кількості технічних впливів ......... 20 
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл .................................................................... 20 
2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП ...................................... 24 
2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів ............... 26 
2.3 Планування виробничого корпусу ....................................................................... 27 
2.3.1 Обґрунтування та вибір методу ТО ідіагностування автомобілів .................... 27 
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і  ремонту 
рухомого складу .............................................................................................................. 29 
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР ......................................................................................... 30 
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту ................................................................... 32 
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу .......... 33 
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства ....... 33 
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між 
виробничими зонами, дільницями і відділеннями ....................................................... 34 
2.3.8. Розрахунок кількості працівників ....................................................................... 35 
2.3.9. Розрахунок площ приміщень ............................................................................... 37 
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень .................................................................. 38 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  4 
 
 
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень .......................................................... 39 
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень .................................... 41 
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу .................................................. 42 
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ....................... 42 
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства .............................. 43 
2.3.16 Планування стін і колон для виробничого корпусу ......................................... 44 
2.4 Планування агрегатної дільниці .............................................................................. 47 
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні......................................... 47 
3. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ....................................................................... 49 
3.1 Принцип роботи пристрою ....................................................................................... 49 
3.2 Розрахунок гвинта ..................................................................................................... 50 
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ............................ 53 
4.1 Розрахунок штучного освітлення ............................................................................ 53 
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 58 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ .............................................................................. 59 
ДОДАТКИ .................................................................................................................... 60 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  5 
 
 
ВСТУП 
 
 
Зростання автомобілізації країни ставить перед автомобільним транспортом 
ряд завдань, головне з яких – вдосконалення організації та ТО та ремонт автомобілів 
для підвищення якості їх роботи, скорочення простоїв у ремонті. 
Одним із завдань науково-технічного прогресу є зниження трудових та 
матеріальних витрат на ТО та ремонт автомобілів одночасному підвищенні 
експлуатаційної надійності рухомого складу, що досягається вдосконаленням 
організації виробництва, виробничо-технічної бази автотранспортних підприємств 
(АТП), підвищенням рівня механізації робіт під час проведення ТО та ремонту 
автомобілів, удосконаленням методів управління виробництвом. 
Удосконалення виробничо-технічної бази здійснюється шляхом будівництва 
нових АТП, реконструкції та технічного переозброєння існуючих підприємств 
автомобільного транспорту, важливою та невід'ємною частиною яких є 
проектування автотранспортних підприємств. 
Проектування автотранспортних підприємств включає великий комплекс 
заходів, спрямованих на покращення організації та обслуговування робочих місць, 
підвищення продуктивності праці та рівня механізації робіт ТО, удосконалення 
прийомів, методів та нормування праці, створення сприятливих санітарно-
гігієнічних та естетичних умов праці виробничих робітників та обслуговуючого 
персоналу АТП. Ці завдання ставляться перед студентами вишів під час виконання 
курсових та дипломних проектів. 
Головною метою даної роботи бакалавра є проведення технічного розрахунку 
автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення свіжих фруктів 
в Вінницькій області. 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  6 
 
 
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ 
 
 
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного 
підприємства 
 
 
Головним завданням автомобільного транспорту є повне, якісне і своєчасне 
задоволення потреб народного господарства і населення в перевезеннях при 
можливо мінімальних матеріальних витратах і трудових ресурсах. 
Вирішення цього завдання вимагає переважного розвитку автомобільного 
транспорту загального користування, підвищення вантажообороту, зміцнення 
матеріальнотехнічної бази і концентрації транспортних засобів на великих 
автотранспортних підприємствах, поліпшення технічного обслуговування і ремонту 
рухомого складу. 
Завданням роботи є проектування автотранспортного підприємства на 75 
автомобілів для перевезення свіжих фруктів у Вінницькій області. 
Провідне місце в сільському господарстві посідає рослинництво буряківничо-
зернового напряму. Розвинуті садівництво, виноградарство. 
Таблиця 1.1 – Перелік агроформувань Вінницької області 
№ Назва підприємства Місце Вид діяльності 
знаходження  
підприємства 
1 СЕЛЯНСЬКЕ ФЕРМЕРСЬКЕ Район организации: ПОПІВЦІ Вирощування 
ГОСПОДАРСТВО "САДКО" Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., фруктів, овочів. 
 БАРСЬКИЙ Р-Н, С.ПОПІВЦІ ВУЛ. 8 
БЕРЕЗНЯ БУД. 1 
с. Гонятичі 
2 СЕЛЯНСЬКЕ ФЕРМЕРСЬКЕ Район организации: ПОПІВЦІ Вирощування 
ГОСПОДАРСТВО Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., фруктів, овочів 
"СВІТАНОК" БАРСЬКИЙ Р-Н, С.ПОПІВЦІ ПРОВ. 
 ГАГАРІНА БУД. 9 
 
 
Продовження табл. 1.1 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  7 
 
 
3 СЕЛЯНСЬКЕ ФЕРМЕРСЬКЕ Район организации: ПОПІВЦІ Вирощування 
ГОСПОДАРСТВО "МРІЯ 1" Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., фруктів, ягід, 
 БАРСЬКИЙ Р-Н, С.ПОПІВЦІ ВУЛ. горіхів, культур для 
ГОРЬКОГО БУД. 51 виробництва напоїв і 
 прянощів 
 
 
4 ТОВАРИСТВО З Район организации: БІЛКИ Вирощування 
ОБМЕЖЕНОЮ Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., фруктів, овочів. 
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІЛЛІНЕЦЬКИЙ Р-Н, С.БІЛКИ ВУЛ. 
"ЯБЛУНЕВЕ" РАДЯНСЬКА БУД. 4 
  
5 ПРИВАТНЕ Район организации: РАХНИ ЛІСОВІ Вирощування 
ПІДПРИЄМСТВО Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., фруктів, ягід, 
"ПАНІ І КО" ШАРГОРОДСЬКИЙ Р-Н, С.РАХНИ ЛІСОВІ горіхів, культур для 
 ВУЛ. НОВА БУД. 10 виробництва напоїв і 
 прянощів 
 
6 СЕЛЯНСЬКЕ Район организации: ЛЕЛЯКИ Вирощування 
ФЕРМЕРСЬКЕ Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., фруктів, ягід, 
ГОСПОДАРСТВО ЖМЕРИНСЬКИЙ Р-Н, С.ЛЕЛЯКИ горіхів, культур для 
"УСПІХ"  виробництва напоїв і 
 прянощів 
 
7 ФЕРМЕРСЬКЕ Район организации: ЗАМОЖНЕ Вирощування 
ГОСПОДАРСТВО Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., фруктів, ягід,  
"ЯРЕМЧУК В.В." БАРСЬКИЙ Р-Н, С.ЗАМОЖНЕ культур для 
  виробництва напоїв і 
прянощів 
 
8 ФЕРМЕРСЬКЕ Район организации: КАРПІВКА Вирощування 
ГОСПОДАРСТВО Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., фруктів, ягід,  
"ВІСЛА САД" МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ Р-Н, культур для 
 С.КАРПІВКА виробництва напоїв і 
 прянощів 
9 ФЕРМЕРСЬКЕ Район организации: КАРПІВКА Вирощування 
ГОСПОДАРСТВО Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., фруктів, ягід, 
"МИХАЙ" МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ Р-Н, горіхів, культур для 
 С.КАРПІВКА виробництва напоїв і 
 прянощів 
10 ФЕРМЕРСЬКЕ Район организации: БАНДИШІВКА Вирощування 
ГОСПОДАРСТВО Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., фруктів, ягід, 
"БУГА САД" МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ Р-Н, горіхів, культур для 
 С.БАНДИШІВКА виробництва напоїв і 
 прянощів 
11 ФЕРМЕРСЬКЕ Район организации: САВЧИНЕ Вирощування 
ГОСПОДАРСТВО Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., фруктів, ягід, 
"МАРТИНЮК М.В." КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ Р-Н, С.САВЧИНЕ горіхів, культур для 
 ВУЛ. КОМАРОВА БУД. 3 виробництва напоїв і 
 прянощів 
Закінчення табл. 1.1 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  8 
 
 
12 ПРИВАТНЕ Район организации: ДЕРЕБЧИН Вирощування 
ПІДПРИЄМСТВО Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., фруктів, ягід, 
"ВІКА" ШАРГОРОДСЬКИЙ Р-Н, С.ДЕРЕБЧИН горіхів, культур для 
 ВУЛ. ЛЕНІНА БУД. 1 виробництва напоїв і 
 прянощів 
13 ТОВАРИСТВО З Район организации: СТРОЇНЦІ Вирощування 
ОБМЕЖЕНОЮ Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., фруктів, ягід, 
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТИВРІВСЬКИЙ Р-Н, С.СТРОЇНЦІ ВУЛ. 50- горіхів, культур для 
"ОБРІЙ" РІЧЧЯ ЖОВТНЯ БУД. 8 виробництва напоїв і 
  прянощів 
14 ТОВАРИСТВО З ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ Вирощування 
ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КРАСОЦВІТ" фруктів, ягід, 
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ Район организации: ОЛЕКСАНДРІВКА горіхів, культур для 
"КРАСОЦВІТ" Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., виробництва напоїв і 
ЖМЕРИНСЬКИЙ Р-Н, прянощів 
С.ОЛЕКСАНДРІВКА ВУЛ. ШЕВЧЕНКА 
БУД. 1 
 
15 ФЕРМЕРСЬКЕ Район организации: ПЛЕБАНІВКА Вирощування 
ГОСПОДАРСТВО Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., фруктів, ягід, 
ПЛЕБАНІВСЬКИЙ САД ШАРГОРОДСЬКИЙ Р-Н, С.ПЛЕБАНІВКА горіхів, культур для 
 ВУЛ. ІВАНА ФРАНКА БУД. 34 виробництва напоїв і 
 прянощів 
16 ФЕРМЕРСЬКЕ Район организации: БАЛКИ Вирощування 
ГОСПОДАРСТВО Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., фруктів, ягід, 
"УМБРІЕЛЬ" БАРСЬКИЙ Р-Н, С.БАЛКИ горіхів, культур для 
  виробництва напоїв і 
прянощів 
17 ПРИВАТНЕ Район организации: МЕДВЕЖЕ ВУШКО Вирощування 
ПІДПРИЄМСТВО Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., фруктів, ягід, 
"ГОЛЛАНД ХАРВЕСТ" ВІННИЦЬКИЙ Р-Н, С.МЕДВЕЖЕ ВУШКО горіхів, культур для 
 ВУЛ. НАУКОВА БУД. 1, KB. 23 виробництва напоїв і 
 прянощів 
18   Район организации: ВОЛОДІЇВЦІ Вирощування 
ПРИВАТНЕ МАЛЕ Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., фруктів, ягід, 
ПІДПРИЄМСТВО ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ Р-Н, С.ВОЛОДІЇВЦІ ВУЛ. горіхів, культур для 
"ЮВАСЕР" КОТОВСЬКОГО БУД. 62 виробництва напоїв і 
  прянощів 
19 ПРИВАТНЕ  Вирощування 
ПІДПРИЄМСТВО Район организации: ЛУКА- фруктів, ягід, 
"ПОДІЛЬСЬКЕ МЕЛЕШКІВСЬКА горіхів, культур для 
ЯБЛУКО" Адрес организации: ВІННИЦЬКА виробництва напоїв і 
ОБЛ., ВІННИЦЬКИЙ Р-Н, прянощів 
С.ЛУКА-МЕЛЕШКІВСЬКА ВУЛ. 
ЦЕНТРАЛЬНА БУД. 2А 
 ФЕРМЕРСЬКЕ Район организации: КАРИШКІВ Вирощування фруктів, ягід, 
 ГОСПОДАРСТВО "ФЛОРІНА Адрес организации: ВІННИЦЬКА ОБЛ., горіхів, культур для 
ПЛЮС ..." БАРСЬКИЙ Р-Н, С.КАРИШКІВ виробництва напоїв і 
  прянощів 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  9 
 
 
Для області з сільськогосподарським спрямуванням, особливо з такою 
кількістю агроформувань, що спеціалізуються по вирощуванню фруктів, необхідне 
автотранспортне підприємство, яке б задовольняло їх потреби в перевезеннях 
фруктових вантажів 
Для забезпечення безперебійної роботи підприємства, а також максимального 
зниження затрат на обслуговування та інших витрат на утримання АТП доцільно 
знижувати різномарочність рухомого складу. Тому для перевезення фруктових 
вантажів проаналізуємо декілька автомобілів аналогів, які б забезпечили 
перевезення тих об’ємів зернових, які вирощують агропідприємства в Вінницькій 
області. 
 
 
1.2 Аналіз клімату і місцевості 
 
 
За характером рельєфу Вінницька область – хвиляста рівнина, що поступово 
знижується з Північного-Заходу на Південний-Схід. На Південному-Заході області 
– Подільська височина (висотою до 362 м), на Північному-Сході – Придніпровська 
височина (висота до 322 м). Поверхня розчленована глибокими долинами річок, 
подекуди – ярами та балками.  
Вінницька область розташована в Правобережній частині України. Клімат 
помірно-континентальний. Зима помірно м’яка. Середня температура 
найхолоднішого місяця (січня)від -4˚ до -6˚С. Літо тепле, сонячне. Середня 
температура найтеплішого місяця (липня) - 18˚С. 
Опади 500—550 мм в рік, головним чином літом (в теплий період — 375—400 
мм). Кількість годин сонячного світіння  до 1850 в рік. Термін вегітаційного періоду 
біля 180—200 днів. 
На території району відсутні значні водойми. В центральній частині області з 
північного заходу на південний схід протікає річка Південний буг. 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  10 
 
 
Вінницька область розташована в лісостепній зоні.  
 
 
1.3 Аналіз характеру вантажу 
 
 
Згідно Правил перевезення швидкопсувних вантажів (Стаття 5 Статуту) 
Затверджено Наказом Міністерства транспорту України від 9 грудня 2002 p. N 873. 
Плоди та овочі приймаються до перевезення свіжими, чистими, без 
механічних пошкоджень, без пошкоджень шкідниками та хворобами, без зайвої 
зовнішньої вологості, однакового ступеня зрілості в кожному вагоні, упакованими у 
відповідну для кожного виду плодів та овочів тару, якщо перевезення їх без тари не 
передбачено стандартами або технічними умовами.  
Плоди та овочі в закриту тару вкладають щільно, ущерть так, щоб вони не билися 
і не терлися. 
У зимовий період заморожені та підморожені яблука, клюква та інші 
плодоовочі для переробки, а також картопля свіжа для переробки на крохмаль 
протягом усього року, допускаються до перевезення в критих вагонах за умови 
зазначення відправником у графі «Заяви і відмітки відправника» накладної та в 
документах про якість, що вантаж пред'явлено в замороженому або підмороженому 
стані та що він направляється для переробки. 
Загальна тривалість періоду від моменту збору до вивантаження на станції 
призначення не повинна перевищувати: 25 діб - для сливи, аличі, яблук та груш 
ранніх термінів дозрівання; 
Слід зазначити, що в більшості випадків перевезення фруктів потребує 
підтримання певного температурного режиму, тому фрукти перевозять в критому 
козові транспортного засобу. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  11 
 
 
1.4 Вибір транпортного засобу 
 
 
Для перевезення фруктів підходять фургони термічні призначені для 
перевезення вантажів, які потребують спеціального температурного режиму 
зберігання. Завдяки спеціальній комплектації та зборки кузова термічні фургони 
захищають товари від впливу зовнішніх температурних умов та дає можливість 
підтримки температури всередині фургона 
З таких автомобілів  для перевезення фруктів підходять автомобілі : МАЗ-4370 ,  
ЗИЛ-5301В2,  
Вантажний автомобіль МАЗ-4370   
 
 
 
Рисунок 1.1 - Габаритні розміри автомобіля МАЗ-4370 
 
 
МАЗ-4370 «Зубреня» - білоруський середньотонажний низькорамний 
вантажний автомобіль класу N2 категорії MCV, що виготовляється з кінця 2003 року 
на Мінському автомобільному заводі.  
МАЗ-4370 відноситься досередньотоннажних вантажівок 
вантажопідйомністю від 5 до 10 тон. Це досить маневрені автомобілі, придатні для 
перевезення вантажів на великі відстані. 
Сучасні стандарти вимог екологічності транспорту вимагають від виробників 
застосування новітніх технологій як у виробництві двигунів, так і в споживаної 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  12 
 
 
автомобілями паливі. Оскільки маршрут вантажоперевезень може пролягати по 
території різних регіонів і країн з різними вимогами екологічності, є певний 
міжнародний стандарт цих вимог. Більшість моделей, що випускаються средньо-
тонажного класу обладнано достатньо потужними дизельними двигунами з відносно 
низькою витратою палива. Вимоги до палива в даний час застосовуються стандарту 
не нижче Євро-3. Основні параметри автомобіля приведені в табл. 1.2. 
Таблиця 1.2 - Таблиця основних параметрів МАЗ-4370 
№ п/п Назва параметру Параметр 
1 2 3 
1. Вид автомобіля вантажний 
2. Компоновочна схема 4х2 
3. Вантажопідйомність, кг 4800 
4. Маса спорядженого автомобіля, кг 9700 
5. Маса автомобіля повна, кг 4900 
6. Максимальна швидкість, км/год. 75 
7. Двигун дизельний 4-х циліндровий с ММЗ Д-245.30 Е3 (ЄВРО-3) 
турбонадувом 
8. Число циліндрів 4 
9. Робочий об'єм, л 4,7 
10. Потужність, кВт  115 
11. Зчеплення однодискове, сухе 
12. Коробка передач механічна, п’ятиступінчаста 
13. Передавальні числа коробки передач 1 - 5,63;  2 - 2,64; 3 - 1,48; 4 - 
1,00; 5 - 0,81; 
14. Задній хід 5,36 
15. Ведучийий міст Задній 
16. Передавальне число головної передачі 3,9 
17. Шини 75R17,5 
18. Паливний бак, л 130 
19. Радіус повороту, м 8,5 
 
Технічні характеристики автомобіля ЗИЛ-5301В2: 
Фургон термічний призначений для перевезення вантажів, які потребують 
спеціального температурного режиму зберігання. Завдяки спеціальній комплектації 
та зборки кузова термічні фургони захищають товари від впливу зовнішніх 
температурних умов та дає можливість підтримки температури всередині фургона 
до  -30˚ С (при існуванні холодильного обладнання).Для коректної підтримки 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  13 
 
 
температури термічні фургони додатково обладнують холодильним обладнанням. 
Основні параметри автомобіля приведені в табл. 1.3. 
 
Рисунок 1.2 - Габаритні розміри автомобіля ЗИЛ-5301В2 
Таблиця 1.3 - Таблиця основних параметрів ЗИЛ-5301В2 
№ Назва параметру Параметр 
п/п 
1 2 3 
1. Вид автомобіля Вантажний 
2. Компоновочна схема 4х2 
3. Вантажопідйомність, кг 3750 
4. Маса спорядженого автомобіля, кг 3050 
5. Маса автомобіля повна, кг 6950 
6. Максимальна швидкість, км/год. 95 
7. Двигун дизельний 4-х циліндровий с ММЗ Д245.9 Е3 
турбонадувом 
Закінчення табл. 1.3 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  14 
 
 
8. Число циліндрів 4 
9. Робочий об'єм, л 4,7 
10. Потужність, кВт  95,7 
11. Зчеплення однодискове, сухе 
12. Коробка передач механічна, п’ятиступінчаста 
13. Передавальні числа коробки передач 1 – 6,45;  2 - 3,56; 3 - 1,98; 4 - 
1,27; 5 - 1; 
14. Задній хід 6,15 
15. Ведучий міст Задній 
16. Передавальне число головної передачі 3,9 
17. Шини 75R16 
18. Паливний бак, л 130 
19. Радіус повороту, м 7 
 
Автомобіль ГАЗ 330809: 
 
Рисунок 1.3 - Габаритні розміри автомобіля ГАЗ 330809 
Таблиця 1.4 - Таблиця основних параметрів ГАЗ 330809 
1. Двигун  
2. К-ть циліндрів 4, рядний 
3. Роб. об'єм, л 4,75 
4. Ступінь стиснення 17 
5. Потужність, л.с 116 
6. Тип двигуна дизель 
7. *Витрата палива, л/100 км. при 60км/год. 17 
8. Швидкість max, км/год. 95 
 
Закінчення табл. 1.4 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ 
  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 15 
 
 
9. Коробка передач 5, механіка 
10. Габаритні розміри 6435/2380/3200 
11. Корисний об'єм 13,25 
12. Габаритні розміри 3505/2060/1840 
13. Колісна база, мм 3770 
14. Дорожній просвіт, мм 265 
15. Колія коліс (перед./задн.), мм 1630/1690 
16. Маса (снаряжена/повна), кг 3800/8180 
17. Колісна формула 4х2 
18. Підвіска  передня залежна, ресорна з 
гідравлічними 
телескопічними 
амортизаторами 
19. Підвіска  задня залежна, ресорна з 
гідравлічними  
телескопічними 
амортизаторами і 
додатковими ресорами 
20. Гальма передні барабанні 
21. Гальма задні барабанні 
22. Антиблокувальна система гальмування (АBS) є 
23. Тип рульового управління Гідропідсилювач  руля 
24. Розмір шин 8,25R20 
  
Так як ЗИЛ-5301В2, МАЗ-4370, ГАЗ 330809  належать до одного класу та 
мають приблизно однакові витрати палива, то буду продовжувати розрахунки для 
автомобіля з більшими габаритними розмірами, тобто для МАЗ-4370. 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ 
  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 16 
 
 
1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних роботи 
 
 
Рухомий склад автотранспортного підприємства складається з 75 вантажних 
автомобілів (середньої вантажопідйомності). 
Виходячи з дорожнього покриття, а саме автомобільні дороги з 
асфальтобетонним, цементнобетоними і прирівненими до них покриттями в 
приміській зоні, проїзнічастини вулиць невиликих міст обираю категорію 
експлуатації ІІ [2]. 
Природно-кліматичні умови характеризуються середньомісячними 
температурами і кліматом. В Вінницькій області клімат помірно-континентальний. 
Середньодобовий пробіг автомобіля, км. L сс = 160. 
Спосіб зберігання автомобілів - відкритий.  
Тип дорожнього покриття - D-2 (бітумо-мінеральні суміші).  
Рельєф місцевості - Р-1 (рівнинний). 
Вибрані та обґрунтовані вихідні дані зводимо до таблиці 1.5 
Таблиця 1.5 - Вихідні дані до дипломного проектування 
№ п/п Показник Значення 
1 Число рухомого складу 75 
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 200 
3 Нормативний ресурсний пробіг 300000 
автомобіля, км 
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000 
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000 
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,9 
експлуатації 
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,0 
рухомого складу 
 
Закінчення табл. 1.5 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   17 
 
 
8 Коефіцієнт, що враховує кліматичну зону 1,0 
9 Кліматичний район помірно-
континентальний 
10 Кількість робочих днів підприємства 302 
11 Дільниця, що проектується  агрегатна 
12 Марка автомобіля МАЗ-4370 
 
Режим роботи АТП: 
АТП, що проектується працює 302 дні за рік. Робота зон ТО, ПР, ЩО 
організована у 2 зміни по 7 годин. Всі інші підрозділи будуть працювати в 1 зміну 
по 8 годин. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  18 
 
 
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО 
ПІДПРИЄМСТВА 
 
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної 
періодичності ТО і ресурсного пробігу 
 
 
Коригування норм пробігу до КР і періодичність ТО. 
Періодичність ТО і пробіг до КР визначають за формулами: 
 
' ( H )
                                             LТО−1 = LТО−1 ⋅ K1 ⋅ K3 ,  (2.1) 
де: 
L(H )
ТО−1  – нормативна періодичність ТО-1, км. 
L'ТО−1 = 4000 ⋅ 0.9 ⋅1 = 3600 км,  
 
L'
ТО−2 = L( H )
ТО−2 ⋅ K1 ⋅ K3 ,                                        (2.2) 
 
де L(H )
ТО−2  – нормативна періодичність ТО-2, км. 
 
L'
ТО−2 = 16000 ⋅ 0,9 ⋅1 = 14400 км,  
Пробіг до КР: 
 
L = L( H )
рес рес ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ;                                (2.3) 
 
Lрес = 300000 ⋅ 0,9 ⋅1 ⋅1 = 270000 км;  
 
де L(H )
pес  – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км; 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  19 
 
 
 
 
2.2 Розрахунок виробничої програми АТП по кількості технічних 
впливів 
 
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл 
 
 
Кількість технічних впливів на один автомобіль за цикл визначається 
відношенням циклового пробігу Lц до пробігу даного виду впливу. Враховуючи, що 
в розрахунку цикловий пробіг відповідає ресурсному ( Lц=LКР=270000 км), то число 
технічних впливів одного автомобіля за цикл пробігу буде дорівнювати 1. У даному 
розрахунку число ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2. 
Періодичність виконання ЩО дорівнює середньодобовому пробігу. 
Таким чином кількість КР, ТО-1, ТО-2 вираховують за формулами: 
 
Lц 270000
N КР = = = 1;
L 270000                                           (2.4) 
рес
 
де N КР - кількість КР за цикл; 
Lц – цикловий пробіг автомобіля, км; 
Lрес - пробіг до капітального ремонту, км. 
Кількість щоденного обслуговування (ЩО) за цикл 
 
L
N = рес
ЩO ;
                                                                (2.5) 
cд
де NЩO - кількість ЩО за цикл. 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  20 
 
 
 cд  - середньодобовий пробіг. 
 
270000
NЩO = = 1350
200  
 
Кількість ТО-2 за цикл: 
 
Lрес 270000
N 2 = − N c = −1 = 18;
L 14400                    (2.6) 
ТО−2
 
де N2  - кількість ТО-2 за цикл; 
LТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км. 
Кількість ТО-1 за цикл: 
 
L
N = рес
1 − (N c + N 2 )
270000
= − (1+18) = 56;
LТО−1 3600                     (2.7) 
 
де N1  - кількість ТО-1 за цикл; 
LТО−1  – періодичність виконання ТО-1 за цикл; 
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.1. 
Таблиця 2.1. - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл 
Умовне N КР  N1  N 2  NЩO  
позначення 
Кількість 1 56 18 1350 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  21 
 
 
Пробіг автомобіля за рік відрізняється від його пробігу за цикл, а виробничу 
програму в основному розраховують за рік, тому для визначення числа ТО за рік 
необхідно зробити відповідний перерахунок набутих значень за цикл, 
використовуючи коефіцієнт переходу від циклу до року ηр.  
Річне число ЩО, ТО-1 і ТО-2 на один обліковий автомобіль складе: 
 
NЩОР = NЩО ⋅ηР                                            (2.8) 
 
∑ NЩОР = NЩОР ⋅ ACП                                    (2.9) 
 
N1Р = N1 ⋅ηР …                                             (2.10) 
 
∑ N1Р = N1Р ⋅ ACП                                          (2.11) 
 
N 2 Р = N 2 ⋅ηР                                                  (2.12) 
 
∑ N 2 Р = N 2 Р ⋅ ACП                                        (2.13) 
 
де:  
АСП – облікова (списочна) кількість автомобілів. 
ηР – відношення річного пробігу автомобіля Lр до його пробігу за цикл, тобто:  
L
η = Р (2.14) 
Р L .  
рес
 
Річний пробіг автомобіля: 
LР = Д роб ⋅ lсд ⋅αТ                                            (2.15) 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  22 
 
 
де:  
Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік; 
αТ – коефіцієнт технічної готовності  
У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО простоювання 
автомобіля за цикл по організаційних причинах не враховується. Тому при 
розрахунку річного пробігу автомобіля у формулі використовується не коефіцієнт 
випуску автомобіля, а коефіцієнт технічної готовності за цикл: 
 
1
αT =
d (2.16) 
1+ L ( TOiПO Д
+ КР  
cд )
1000 LКР
де:  
Lcд  - середньодобовий пробіг автомобіля. 
dТОіПР – тривалість (кількість днів) простою на технічному обслуговуванні та в 
поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [2]; 
ДКР - тривалість (кількість днів) простою в КР на авторемонтному 
підприємстві [2]. 
 
1
αT = = 0.946
0.3 15
1+ 200( + )  
1000 270000
 
LР = 302 ⋅ 200 ⋅ 0.946 = 45710  км 
 
45710
ηР = = 0.17
270000  
N ЩОР = 1688 ⋅ 0.17 = 287  
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  23 
 
 
∑ N ЩОР = 287 ⋅ 75 = 21525  
 
N1Р = 56 ⋅ 0.17 = 10  
 
∑ N1Р = 10 ⋅ 75 = 750  
 
N 2 Р = 18 ⋅ 0.17 = 3  
 
∑ N 2 Р = 3 ⋅ 75 = 225  
 
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.2. 
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один автомобіль та на весь парк 
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по 
автомобіль  всьому АТП 
NЩОР  N1Р  N2Р  ∑NЩОР  ∑N1Р  ∑N2Р  
287 10 3 21525 750 225 
 
 
2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП 
 
 
Діагностування як окремий вид обслуговування не виконується на АТП, тому 
роботи з діагностування рухомого складу повинні виконуватись разом з роботами з 
ТО й ПР. Таким чином, залежно від способу організації, діагностування автомобілів 
може виконуватись на окремих постах або бути поєднане із процесом ТО, тому в 
цьому випадку число діагностичних впливів визначається залежно від кількості 
постів. На АТП відповідно до Положення передбачаються два види діагностування 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ 
  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 24 
 
 
рухомого складу: Д1 і Д2. 
Діагностування Д1 виконують для отримання даних з технічного стану 
агрегатів, вузлів і систем автомобіля, що забезпечують безпеку руху. Д1 
передбачається для автомобілів під час виконання ТО-1 або після виконання ТО-2 і 
під час виконання ПР по вузлах, що забезпечують безпеку руху. Кількість 
автомобілів, діагностованих при ПР, відповідно до статистичних даних і норм 
проектування, приймається в розмірі 10 % від програми ТО-1 за рік. Діагностування 
Д2 призначене для визначення економічних показників ТЗ, а також для визначення 
обсягів ПР. Д2 виконується з періодичністю виконання ТО-2 , а іноді під час 
виконання ПР. Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при ПР, прийнято 
приймати 20 % від річної програми ТО-2. Таким чином, кількість впливів з 
діагностування Д1 на весь парк за рік: 
 
∑ N Д 1Р = 1,1∑ N1Р + ∑ N2 Р = 1,1 ⋅ 750 + 225 = 1050           (2.17) 
 
де ∑ N Д 1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік. 
Кількість впливів з діагностування Д2 на весь парк за рік: 
 
∑ N Д 2 Р = 1,2∑ N 2 Р = 1,2 ⋅ 225 = 270                                             (2.18) 
 
де ∑ N Д 2 Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік. 
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число автомобілів, що пройшли 
діагностування при ПР. 
Кількість автомобілів, що направляються на Д2 під час виконання ПР, 
приймають в розмірі 20 % від річної програми ТО-2. 
20
∑ N Д2 ПР Р = ∑ N Д 2 Р ⋅ = 270 ⋅ 0,2 = 54
100                                (2.19) 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  25 
 
 
 
 
2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів 
 
 
Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації технічного 
обслуговування й слугує вихідним показником для розрахунку числа постів і ліній 
ТО. 
За видами ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) і діагностування (Д1 і Д2) добова виробнича 
програма Niд визначається за формулою: 
 
∑ N
N = iР
iд ,
Д                                                           (2.20) 
роб .Рi
де: 
Σ NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо; 
Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання того або 
іншого виду ТО й діагностування автомобілів [2]. 
21525
N ЩО Д = = 72
302  
 
750
NТО−1 Д = = 3
302  
 
225
NТО−2 Д = = 1
302  
1050
N Д 1 Д = = 4
252  
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  26 
 
 
270
N Д 2 Д = = 1
302  
 
2.3 Планування виробничого корпусу 
 
 
2.3.1 Обґрунтування та вибір методу ТО ідіагностування автомобілів 
 
 
Критерієм для вибору методу технічного обслуговування (потоковий або на 
універсальних постах) є добова виробнича програма з кожного виду обслуговування 
однотипних автомобілів. Застосування потокової організації обслуговування під час 
виконання ЩО стає доцільним, якщо NЩОд =100, для виконання ТО-1, якщо N1д = 12 
автомобілів і для виконання ТО-2, якщо N2д =5. При меншій добовій програмі 
приймається метод обслуговування на універсальних постах. 
Діагностування Д-1 залежно від добової програми й методу проведення ТО-1 
може бути організоване на окремих постах (виділене діагностування Д-1) або разом 
з ТО-1. 
Якщо ТО-1 виконується на універсальних постах, то діагностування Д-1 
доцільне організувати на окремому виділеному пості, розташування якого 
забезпечує зручний заїзд автомобілів з різних виробничих зон. 
Розрахункову трудомісткість ЩО tЩО, реалізовану шляхом ручної обробки 
при потоковому методі виробництва можна визначити з наступного виразу: 
 
t = t н
ЩO ЩO ⋅K4 ⋅KM , люд.год
                                                                           (2.21) 
де: 
t н
ЩO  – нормативна трудомісткість щоденного огляду (ЩО) , люд. год. [2]. 
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно сумісного 
рухомого складу,  а відповідно і розмір АТП [2]. 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  27 
 
 
КМ = 1–М/100– коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок 
механізації робіт ЩО (приймається в межах 0,35.. .0,75). 
 
tЩO = 0,3 ⋅1,19 ⋅0,42 = 0,15люд.год
 
 
Нормативна скорегована трудомісткість ТО (ТО-1, ТО-2) для рухомого складу 
проектованого АТП визначається: 
 
  tі = t н
і ⋅K2 ⋅K4 , люд.год                                    (2.22) 
де: 
t н
ЩO  – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [2]. 
tТО−1 = 3,6 ⋅1,0 ⋅1,19 = 4,28люд.год  
tТО−2 =14,4 ⋅1,0 ⋅1,19 =17,14люд.год  
Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000км 
корегується таким чином: 
 
t = t н
ПР ПР ⋅K1 ⋅K2 ⋅K3 ⋅K4 ⋅K5 , люд.год                                   (2.23) 
 
де: 
t н
ЩO  – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [2]. 
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов 
експлуатації рухомого складу, модифікацію рухомого складу й організацію його 
роботи, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість 
одиниць технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання рухомого 
складу [2]. 
 
t ПР = 3,0 ⋅ 0,9 ⋅1,0 ⋅1,0 ⋅1,19 ⋅1,0 = 3,21люд.год  
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  28 
 
 
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і  
ремонту рухомого складу 
 
 
Річний об'єм робіт по ТО і ПР, люд.год. 
ТЩО.Р = ∑NЩО.Р ⋅ tЩО = 21525 ⋅0,15 = 3229  люд.год.                     (2.24) 
 
Т1.Р = ∑N1.Р ⋅ tТО−1 = 750 ⋅4,28 = 3210  люд.год.                      (2.25) 
 
Т2.Р = ∑N2.Р ⋅ tТО−2 = 225 ⋅17,14 = 3857  люд.год.                    (2.26) 
 
Тд−1.Р = ∑ Nд−1.Р ⋅ tд−1 = 1050 ⋅0,5 = 525  люд.год.                      (2.27) 
 
Тд−2.Р = ∑ Nд−2.Р ⋅ tд−2 = 270 ⋅1,3 = 351 люд.год.                       (2.28) 
 
Lp ⋅ Anр ⋅ tТ пр 45710 ⋅75 ⋅3,21
ПР.Р = = = 11005  люд.год.                (2.29) 
1000 1000
 
Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд.год: 
 
ТСО.Р = 2Апр ⋅КСО ⋅ t2 = 2 ⋅75 ⋅0,2 ⋅17,14 = 514 люд.год.                (2.30) 
 
де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2). 
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи ТЗ. 
Річні трудомісткості технічних обслуговувань, які виконуються на потокових 
лініях, повинні визначатись після розрахунку відповідних зон обслуговування. 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  29 
 
 
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР 
 
 
При розрахунку зон ТО і ПР вибирається режим роботи зони, вибирається 
метод обслуговування (на потокових лініях або окремих постах), визначається 
кількість постів і потокових ліній, визначаються річні трудомісткості робіт ТО. 
Режим роботи зон ТО і ПР приймається залежно від режиму роботи 
автомобілів. Роботи ЩО і ТО-1 виконуються в міжзмінний час, ТО-2 і ПР - частково 
під час роботи більшості автомобілів на лініях. 
Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в 1…2 зміни, 
зони ПР – в 2…3 зміни. Тривалість зміни визначається законодавством України (40 
годин в тиждень). 
Вибір методу технічного обслуговування виконується шляхом порівняння 
такту поста τ з ритмом виробництва R. Якщо такт поста (умовно вважаючи, що весь 
об'єм робіт виконуватиметься на одному посту) рівний або більше 2R для ЩО, 3R 
для ТО-1, 4R для ТО-2, то можливе використовування потокового методу 
виробництва. Якщо дана умова не виконується, то необхідно проектувати для 
проведення ТО універсальні пости. 
Ритм виробництва: 
 
60 ⋅T ⋅С
R = см cм
i ,                                                  (2.31) 
N i.д
 
де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година; 
Ссм – число змін; 
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному вигляду ТО. 
Такт поста i-й зони: 
R 60 ⋅8 ⋅1
ЩО = = 7  
72
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  30 
 
 
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−1 = = 160  
3
 
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−2 = = 480  
1
Такт поста i-ї зони: 
 
τ 60 ⋅ t
i =
i + t
Р ПЕР
П ,                                                  (2.32) 
 
де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконуваного на 
посту, люд.год.; 
tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його на 
пост і з'їзд з поста, (1-3хв.); 
РП – число робітників, що одночасно працюють на посту [2]. 
τ 60 ⋅0,15
ЩО = + 2 = 5  
4
 
τ 60 ⋅4,28
ТО−1 = + 2 = 88  
3
 
τ 60 ⋅17,14
ТО−2 = + 2 = 259  
4
 
Так як τЩО ≤ 2RЩО , τ ТО−1 ≤ 3RТО−1 , τ ТО−2 ≤ 4RТО−2 , то необхідно проектувати для 
проведення ТО універсальні пости. 
Кількість постів ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається: 
 
T
X = i.P ⋅K н
i                                           (2.33) 
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅Квик
 
де Ti.P  - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах, люд.год. 
K н  - коефіцієнт нерівномірності завантаження [2]. 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  31 
 
 
Д рп  - кількість робочих днів поста за рік [2]. 
n – кількіть змін роботи на добу [2]. 
tсм  - тривалість зміни [2]. 
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2]. 
K вик  - коефіциєнт використання робочого часу поста (для середніх умов праці 
0,8-0,85). 
 
X 3229 ⋅1,5
ЩО = = 0,78 ≈1  
302 ⋅1⋅8 ⋅3 ⋅0,85
 
X 3210 ⋅1,25
ТО−1 = = 0,65 ≈1 
302 ⋅1⋅8 ⋅3 ⋅0,85
 
X 3857 ⋅1,25
ТО−2 = = 0,59 ≈1 
302 ⋅1⋅8 ⋅4 ⋅0,85
 
 
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту 
 
 
Роботи по ПР проводяться на універсальних або спеціалізованих постах. 
Загальна кількість постів ПР визначається заформулою: 
 
X TПР ⋅ϕ
i =                                            (2.34) 
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅ηп
 
де TПР – річний об'єм робіт, виконуваний на постах ПР, люд.год. 
КП – коефіцієнт, що враховує частку робіт ПР, виконуваних на постах; 
ϕ - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости 
(ϕ=1,2…1,5); 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ 
  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 32 
 
 
Д рп – число робочих днів в році постів ПР; 
tсм  – тривалість робочої зміни, година; 
n – число змін; 
Р – число робітників на посту; 
ηп – коефіцієнт використовування робочого часу поста (ηп=0,75…0,9) 
 
X 11005 ⋅1,3
ПР = = 0,5 ≈1 
302 ⋅2 ⋅7 ⋅9 ⋅0,8
 
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу 
 
 
Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу: 
 
T = ТЩО.Р +Т1.Р +Т2.Р +Тд−1. р +Тд−2. р +ТСО.Р +ТПР.Р                     (2.35) 
= 3229 + 3210 + 3857 + 525+ 351+ 514 +11005 = 22691
 
де TЩО.Р , T1.Р – розраховані річні об'єми робіт відповідно ЩО і ТО-1 (якщо ці 
види обслуговування виконуються на потокових лініях), люд.год; 
T2.Р ,Tд−1.Р , Tд−2.Р  TСО.Р ., TПР.Р  – річні об'єми робіт ТО-2, контрольно-діагностичних 
перед ТО-1, перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) і робіт ПР відповідно, 
люд.год . 
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню 
підприємства 
 
 
Річний об'єм робіт по самообслуговуванню підприємства встановлюється в 
процентному відношенні від річного об'єму допоміжних робіт:   
Роботи по самообслуговуванню підприємства розподіляються по видах згідно 
таблиці 2.3. 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  33 
 
 
Таблиця 2.3.- Приблизний розподіл робіт з самообслуговування по АТП 
Види робіт Співвідно- люд. Види робіт Співвідно- люд.год. 
шення, год. шення, 
% % 
Електротех 5673 4,0 907 
нічні 25,0 Жестяницькі 
Механічні 10,0 2269 Медницькі 1,0 227 
Слюсарні 16,0 3631 Трубопровідні 22,0 4992 
454 Ремонтно- 16,0 3631 
Ковальські 2,0 будівельні і 
деревообробні 
Зварюваль 4,0 907 Всього 100 22691 
ні 
 
 
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства 
між виробничими зонами, дільницями і відділеннями 
 
 
Об'єми робіт розподіляються за структурними підрозділами АТП, виходячи з 
технологічних і організаційних ознак. 
 Об'єми робіт ЩO (прибирально-мийні роботи) і ТО-1 виконуються на постах або 
потокових лініях відповідних зон. 
Технічні впливи з ТО-2 виконуються частково на постах або лініях зони (80% 
від загального об'єму робіт) і частково на ділянках (20%). Об'єм робіт, які 
виконуються на ділянках, рівномірно розподіляється між електротехнічною, 
акумуляторною, шиномонтажною і дільницями. 
Роботи сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2. 
Роботи з ПР виконуються на постах або дільницях зони ПР. 
Об'єми робіт всіх технічних дій за видами технічних впливів розподіляються 
відповідно до нормативів (відсотками розподілу об'ємів робіт). Роботи по 
самообслуговуванню можуть виконуватися як на основних ділянках по ТО і ПР РС, 
так і на спеціальній ділянці відділу головного механіка (ВГМ). 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  34 
 
 
Таким чином, об'єми робіт по структурних підрозділах матимуть наступні 
значення (див. табл. 2.4). 
Таблиця 2.4. - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах 
Структурний підрозділ люд.год. 
- зона ЩО: 3229 
- зона ТО-1: 3210 
- зона ТО-2: 3857 
- зона ПР: 11005 
 
 
2.3.8. Розрахунок кількості працівників 
 
 
При розрахунку кількості виробничих працівників визначається технологічно 
необхідна кількість Рт і штатна кількість Рш працівників.  
Розрахунок ведеться окремо для кожної дільниці і зони. Технологічно 
необхідна кількість працівників 
 
РТ = Тi.Р ФМ ,                                                        (2.37) 
 
де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.; 
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год. 
Штатна кількість працівників 
 
РШ = Тi.Р ФР ,                                                   (2.38) 
 
де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих 
виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), год. 
Таблиця 2.5 - Річний фонд часу штатних робітників 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  35 
 
 
Виробничий Річний фонд Дільниці Річний 
підрозділ робітника, фонд 
год. робітника, 
год. 
Зона ЩО 1860 Аккумуляторн 1820 
а 
1840 Ремонт 1840 
Зона ТО-1 приладів 
системи 
живлення 
Зона ТО-2, СО 1840 Шиноремонтн 1820 
а 
Пости ПР 1840 Ковальсько- 1820 
мідницька 
Дільниці:  Зварювальна 1820 
Діагностики 1840 Жерстяницька 1820 
Агрегатна 1840 Кузовна  1840 
Слюсарно- 1840 
механічна Малярна 1610 
Електротехнічна 1840 Столярна 1610 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  36 
 
 
Таблиця 2.6 - Розрахунок чисельності виробничих працівників 
Назва зон і Річний Розрахункова Прийнята кількість Річний Кількість штатних 
дільниць обсяг кількість технологічно фонд часу робітників 
робіт в технологічно необхідних робітників штатного 
зоні або необхідних Всього По змінах робітника, Розрахована Прийнята 
на робітників 1 2 год   
дільниці, 
люд.год 
Зона ЩО 3229 1,56 2 1 1 1860 1,7 2 
Зона ТО-1 3210 1,55 2 1 1 1840 1,7 2 
Зона Д-1 525 0,25 1 1 - 1840 0,28 1 
Зона Д-2 351 0,17 1 1 - 1840 0,19 1 
Зона ТО-2 3857 1,86 2 2 - 1840 2,1 3 
Зона ПР 4806 2,32 3 3  1840 2,6 3 
Разом 15464  11 9 2 -  12 
Дільниці: 
Агрегатні 1981 0,96 1 1 - 1840 1,08 1 
Слюсарно- 1 1 - 1840 1 
механічні 1211 0,58 0,66 
Електротехнічні 550 0,27   - 1840 0,30 1 
Акумуляторні 110 0,05 1 1 - 1820 0,06 
Ремонт приладів 1 1 - 1820 1 
систем живлення 440 0,21 0,24 
Шиномонтажні 165 0,08 1  - 1820 0,10  
Вулканізаційні 165 0,08 - 1820 0,10 1 
Ковальсько-   - 1820  
ресорні 330 0,16  0,18 
  
Мідницькі 220 0,11 1 1 - 1820 0,12 1 
Жерстяницькі 220 0,11 - 1840 0,12 
Зварювальні 220 0,11 - 1820 0,12 
Арматурні 110 0,05 - 1840 0,06 
Оббивні 330 0,16 1 1 - 1820 0,45 1 
Разом 6713 - 7 7 0 - - 7 
Всього 22691 - 18 16 2 - - 19 
 
 
 
2.3.9. Розрахунок площ приміщень 
 
 
Площі зон ТО і ремонту 
Площі зон при обслуговуванні та ремонті ТЗ на тупикових постах 
 
FЗ = fa X П КП ,                                                         (2.39) 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  37 
 
 
де fа–площа, яку займає автомобіль з а габаритними розмірами, м2; 
ХП – кількість постів, розміщених в зоні; 
КП – коефіцієнт густини розстановки [2]. 
 
FЗЩО = 20,53 ⋅1⋅3 = 61,59  м2 
 
F = 20,53 ⋅1⋅4 = 82,12  м2 
ТО−1
 
FТО−2 = 20,53 ⋅1⋅4 = 82,12  м2 
 
FЗПР = 20,53 ⋅1⋅4 = 82,12  м2 
 
 
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень 
 
 
Площі дільниць розраховують за площею приміщення, займаної 
устаткуванням, і коефіцієнту густини його розташування. 
Площа агрегатної дільниці: 
 
Fy = fоб КП′                                                      (2.40) 
 
де fоб – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами 
устаткування, м2; 
К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [2]. 
 
Fy = 25.89 ⋅2 = 51.78  м2 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  38 
 
 
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника: 
 
FД = f + f '
р p ⋅ (n −1)                                           (2.41) 
 
Де fр  - питома площа на першого робітника [2]. 
f ’
р  – питома площа на кожного наступного робітника [2]. 
n – кількість робітників. 
Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць 
Площа, м2 
Агрегатна 2 108 25,89 4 103,56 105 105 
Слюсарно- 2 28 8,5 4 34 34 34 
механічна 
Електротехнічна 2 32 7,18 4 28,72 32 32 
Акумуляторна 1 36 5,5 4 22 36 22 
Ремонт приладів 1 14 2,04 4 8,16 14 14 
систем живлення 
Шиномонтажна 1 27 7,05 4 28,2 29 29 
Вулканізаційна 1 18 8,2 4 32,8 33 33 
Ковальсько- 1 27 12,36 5 61,8 62 62 
ресорна 
Мідницька 1 18 7,02 4 28,08 29 29 
Жерстяницька 1 18 4,02 5 20,1 20 20 
Зварювальна 1 15 4,08 5 20,4 21 21 
Арматурна 1 14 4,5 5 22,5 23 23 
Оббивна 1 27 5,2 4 20,8 27 27 
 
 
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень 
 
 
Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг: 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  39 
 
Дільниця, відділення 
К-ть працівників в 
найбільш навантажену зміну, 
чол 
Розрахункова площа по 
кількості працівників, м2 
Площа устаткування в плані, 
м2 
Коефіцієнт густини 
розстановки устаткування 
Розрахункова площа 
по устаткуванню, м2 
Прийнята 
Прийнята 
після планування 
 
Lp ⋅ Au ⋅ f
F num
ск = 6 ⋅K pc ⋅K p ⋅K різ                               (2.42) 
10
 
де Lp  - річний пробіг автомобіля. 
Au  - кількість автомобілів. 
f 2
num  - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м , [3] 
K pc  - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу. 
K p  - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів. 
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу. 
Склад запасних частин: 
 
F 45710 ⋅75 ⋅3,5 2 
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,4 ⋅1,0 = 13,4  м
10
 
Склад агрегатів: 
 
F 45710 ⋅75 ⋅4,4
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,4 ⋅1,0 = 16.9  м2 
10
 
Склад матеріалів: 
 
F 45710 ⋅75 ⋅2,4
= 2 
ск 106 ⋅0,8 ⋅1,4 ⋅1,0 = 9.2  м
 
Склад шин: 
 
F 45710 ⋅75 ⋅1,9
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,4 ⋅1,0 = 7.3  м2 
10
 
Склад мастильних матеріалів: 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  40 
 
 
F 45710 ⋅75 ⋅2,8
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,4 ⋅1,0 = 10,7  м2 
10
 
Склад лакофарбових матеріалів: 
 
F 45710 ⋅75 ⋅0,8
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,4 ⋅1,0 = 3,1 м2 
10
 
Склад хімікатів: 
 
F 45710 ⋅75 ⋅0,2
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,4 ⋅1,0 = 0,8  м2 
10
 
Склад інструментів: 
 
F 45710 ⋅75 ⋅0,2
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,4 ⋅1,0 = 0,8  м2 
10
 
Проміжний склад – 15…20% від складу запасних частин і агрегатів: 
 
F 2 
ск = 0.18(13,4 +16,9) = 5,5  м
 
∑ Fcк = 13,4 +16,9 + 9,2 + 7,3+10,7 + 3,1+ 0,8+ 0,8+ 5,5 = 67,7  м2 
 
 
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень 
 
 
Так як адміністративні і побутові приміщення розміщенні на другому поверсі 
головного виробничого корпусу, то розрахунок їх площ не проводимо. 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  41 
 
 
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу 
 
 
Fзб = fа ⋅ Азб ⋅Кп                                                     (2.43) 
 
де Fзб  - зона зберігання рухомого складу; 
fа  - площа, яку займає автомобіль у плані, м2. 
Азб  - кількість місць зберігання. 
Кп  - коефіцієнт щільності розміщення автомобілів (2,5…3,0). 
 
F 2 
зб = 20,53 ⋅75 ⋅3 = 4619,25  м
 
 
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу 
 
 
Після розрахунку складових частин ГПК вимагається визначити його загальну 
площу для подальшого планування і викреслювання. 
 
FГВК = (1,10...1,15)(Fщо + F1 + F2 + Fпр + Fy + Fск + Fдоп + Fo )                 (2.44) 
 
де FЩО – площа зони ЩО, м2 (якщо зона розташована в ГВК); 
F1, F2, FПР,Fу - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР і ділянок м2; 
Fск – загальна площа складів,м2; 
F 2
доп – загальна площа допоміжних приміщень,м  (регламентовано); 
Fо – площа зон очікування,м2. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ 
  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 42 
 
 
F 60 ⋅ t
Оі =
і + tn                                                   (2.45) 
Р
 
де tі  - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт. 
Р – кількість штатних працівників на дільниці. 
 
F 60 ⋅ tТО−1 t 60 ⋅4,28 2 
О ТО−1 = + n = + 2 = 130,4 м
Р 2
 
tn = 2  
 
F 60 ⋅ tТО−2 60 ⋅17,14 2 
О ТО−2 = + tn = + 2 = 344,8  м
Р 3
 
F 60 ⋅ tПР t 60 ⋅3,21
О ПР = + n = + 2 = 34,1  м2 
Р 6
 
FО Д −1 = 0,25 ⋅ t 2
ТО−1 = 0,25 ⋅3,6 = 0,9  м                                          (2.46) 
 
F = 0,25 ⋅ t = 0,25 ⋅14,4 = 3,6  м2    
О Д −2 ТО−2                                         (2.47) 
 
F0 = 130,4 + 344,8+ 34,1+ 0,9 + 3,6 = 513,8  м2 
 
FГВК = 1,1⋅ (61,59 + 82,12 + 82,12 + 82,12 + 51,78+
 
+ 67,7 +14 + 513,8) = 1050,75 м2
 
 
 
 
 
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  43 
 
 
 
Необхідна площа ділянки визначається за формулою: 
 
10−2 ⋅ (F + F + F
F ГВК доп зб )
діл = , га (2.50) 
     k з                                          
 
де Fділ – необхідна площа ділянки, га; 
FГВК   - площа забудови виробничо складськими приміщеннями, м2; 
 Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2; 
Fзб  - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2; 
 k3   - щільність забудови території, %. 
 
F 10−2 ⋅ (1050,75+14 + 4619,25)
діл = = 1,26 га
45  
 
2.3.16 Планування стін і колон для виробничого корпусу 
 
 
Нормативними документами розробки планувального рішення виробничого 
корпусу підприємства служать СНіП П-89-80, ВСН 01-89 та ОНТП-01-91. Метою 
планування є вирішення питань використання та раціонального компонування та 
взаємного розташування виробничих зон та дільниць виробничого корпусу; 
розміщення робочих та допоміжних постів, автомобіле-місць, технологічного 
обладнання та організаційного оснащення. 
Планування виробничого корпусу автопідприємства, склад приміщень та 
площа основного виробничого корпусу, за умови одноповерхової блокованої 
забудови, визначається за підсумками технологічного розрахунку та складається з 
об'ємно-планувального рішення будівлі підприємства, планувань ділянок, постів, 
складів, адміністративно-побутових, допоміжних та технічних приміщень. 
габаритні розміри і конфігурація будівлі автотранспортного підприємства 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  44 
 
 
визначається планувальним рішенням виробничої його частини та її взаємозв'язком 
з адміністративно-побутовим корпусом. Останній може примикати до виробничого 
корпусу, поєднуватися з ним теплим переходом або розташовуватися окремо. 
Розміри адміністративно-побутового та виробничого корпусів визначаються, 
виходячи з розрахункової площі та співвідношення сторін від 1:1 до 1:3. 
Об'ємно-планувальне рішення будівлі виробничого корпусу складається з 
його планування та об'ємної конструкції. Найважливішою вимогою до конструкції 
будівлі є можливість його будівництва індустріальним методом, тобто. шляхом 
складання з типових будівельних елементів (колон, балок, ферм, плит перекриттів, 
стінових панелей і т.д.). Це значно знижує вартість та терміни будівництва. 
Планування будівлі підприємства автосервісу необхідно починати з визначення його 
розмірів (довжина L і ширина) і сіток колон. На кресленні наносяться габаритні 
розміри будівлі, сіток колон, висоти приміщення, рівня підлоги та прилеглої 
території. 
Застосування типових будівельних елементів забезпечується використанням 
уніфікованих сіток колон. У сучасному будівництві застосовують сітки колон: 6×6 
м, 9×6 м, 12×6 м, 18×6 м, 24×6 м, 12×12 м, 18×12 м, 24×12 м і т.ін. При плануванні 
виробничого будинку підприємства площі приміщень можуть відрізнятися від 
розрахункових: приміщень площею до 100 м2, допустиме відхилення 20%; а для 
приміщень понад 100 м2 та загалом по корпусу – 10 %. Для виробничих будівель 
автотранспортних підприємств рекомендується застосовувати залізобетонні колони 
з розмірами у перерізі 400×400 мм, 500×500 мм та 500×600 мм в залежності від їх 
прольоту, кроку та висоти приміщення. Доцільно використовувати збірні 
залізобетонні конструкції покриттів: балки прольотом 12 м; будівельні ферми – 18, 
24, 30м; великопанельні залізобетонні та керамзитобетонні плити покриттів – 3×6 м 
та 1,5×6 м. 
Для стін будівель застосовуються бетонні та залізобетонні панелі з 
утеплювачем завтовшки 25 см, висотою 0,8; 1,2; 1,8 м та шириною 6 м. За відсутності 
таких панелей слід застосовувати цегляну кладку. Товщина цегляних стін, залежно 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  45 
 
 
від кліматичних умов, дорівнює 38; 51 або 64 см. Внутрішні перегородки можуть 
бути цегляними або гіпсовими, товщиною 10 та 12,5 см, а також із металевої сітки. 
Перегородки, як правило, встановлюються за колонами. 
У виробничо-складських приміщеннях застосовуються однопільні двері, 
шириною 1 м, та двопільні двері, шириною 1,5 та 2 м,. Висота їх 2,4 м. Якщо через 
отвір двері проходить монорейка, то висота її збільшується. Розміри віконних 
прорізів повинні бути кратними за висотою 500 мм, а по ширині – 1000 мм (в 
окремих випадках ширина віконного отвору може бути 1500 мм. 
Висота виробничих приміщень за наявності в них підвісних підйомно-
транспортних пристроїв та підйомників для легкових автомобілів має бути не менше 
4,8 м. 
У виробничому корпусі розміри прорізів воріт необхідно приймати (ширина 
на висоту) 3×3 м, 4×3 м, 4×4 м. Число зовнішніх воріт приміщенні визначається 
числом постів ТО та ТР і має бути: при числі постів до 10 - не менше 1; від 11 до 25 
– не менше 2; від 26 до 50 – щонайменше 3. 
Усі виробничі приміщення, крім складів, повинні мати природне освітлення 
(бічне або верхнє). 
Планувальні рішення, що приймаються, повинні забезпечувати гнучкість 
технологічних процесів та максимальну завантаженість виробничих площ, тобто. 
дозволяти, залежно від виробничої необхідності, виконувати різні види робіт, 
роблячи швидкий демонтаж-монтаж обладнання на цих площах, або обладнання має 
бути встановлене так, щоб воно не заважало, при необхідності, виконання робіт 
іншого роду. 
Приміщення спеціалізованих дільниць, що виконують цехові роботи, 
розміщують по периметру будівлі біля зон та постів, з якими вони технологічно 
пов'язані.  
У виробничих зонах ТО, Д і ПР схематично зображуються автомобіле-місця 
та обладнання (оглядові канави, підйомники, конвеєри, діагностичні стенди, кран-
балки тощо). Умовні зображення елементів будівлі та на планах корпусу беруться з 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  46 
 
 
креслярської документації. Для виявлення об'ємної конструкції будівлі на кресленні 
даються його поперечні розрізи, розрізи його елементів, фасад. 
 
 
2.4 Планування агрегатної дільниці 
 
 
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні 
 
 
Кількість основного обладнання визначають за ступенем його використання. 
Якщо воно використовується протягом зміни, то його визначають за трудомісткістю, 
а якщо періодично – то за табелем обладнання. 
Таблиця 2.8 - Технологічне обладнання для агрегатної дільниці 
Найменування Тип, Коротка Кількість Загальна Місце 
устаткування модель характеристика площа, м2 встановлення 
  (№ поста) 
Установка для D37825 Для миття різних 1 1,2 2  
миття деталей деталей двигуна 
двигуна та інших 
агрегатів 
автомобіля, 
інструменту 
2.0х0.6 м 
Стенд для  Устаткування 1 2,96 6 
розбирання і 
регулювання ЦКБ-Р207 для оснащення 
дільниць по 
зчеплення ремонту 
автомобілів з агрегатів 
дизельним автомобілів 
двигуном 2,087х1,42 м 
Стенд для Р640 0,850х0,650 1 0,55 6 
розбирання, 
збирання 
редукторів 
 
Закінчення табл. 2.8 
Шліфувальний 3162 Призначений для 1 7,84  10 
верстат шліфовки валів 
та інших 
поверхонь 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  47 
 
 
3,320х2,360 м. 
Верстат токарний 16К62 2,785х1,165 м. 1 3,24 11 
Верстат 2А150 1,55х0,97 м. 1 1,5 11 
вертикально-
сверлильний 
Стенд для Р-238д 1,06х0,93 м. 1 0,99 7 
випробування 
двигунів 
Стенд для СР1800 1,28х1,16 м. 1 1,5 4 
розбирання і 
збирання КП 
Стенд для 25А 2,550х0,925 1 1,18 4 
випробування КП 
  
Верстак Ф-40СК 1,570х0,78 1 1,22 1 
слюсарний з 
лещатами 
Стелаж  ---------- Для зберігання 3 0,98×3= 10 
різного 2,94 
інструменту та 
деталей 
1,96х0,5 м. 
Ящик для відходів Власне 0,5х0,77 2 0,385×2= 11 
виконанн 0,77 
я 
Всього - - 15 25,89 - 
 
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  48 
 
 
3. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА 
 
 
3.1 Принцип роботи пристрою 
 
 
Основні деталі струбцини (рис. 4.1)  — скоба 2, втулка 3 і натискний гвинт 
2. Втулка з'єднана із скобою розклепуванням. Гвинт переміщується у втулці по 
різьбі. Обертають гвинт рукояткою 4. На нижньому кінці гвинта розклепуванням 
закріплено кільце 5. На складальному кресленні містяться головний вигляд і вигляд 
зверху. Головний вигляд виконано з місцевим розрізом на деталі 1 і повними 
розрізами деталей 3 і 5. Щоб форма скоби була більш зрозумілою, на кресленні 
виконано винесений переріз. Фігура перерізу симетрична, тому її не 
позначено. Зображення на складальному кресленні дають уявлення про будову 
виробу та форму всіх деталей, з яких його складено. Скоба 1 є головною деталлю 
струбцини. Форма скоби дала назву цій деталі. У її верхній частині виконано 
циліндричний отвір під втулку 3. З обох боків вертикальної частини скоби вибрано 
прямокутні пази, заокруглені на кінцях. Це зробле но для зменшення маси деталі. 
Усередині скоби на її нижній частині міститься опорний циліндричний виступ, до 
якого притискується поверхня закріплюваного предмета. Гвинт 2 складається з 
трьох циліндрів. У циліндричній головці гвинта виконано наскрізний отвір під 
рукоятку 4. Циліндричний кінець гвинта розклепано, що забезпечує нерухомість 
з'єднання з кільцем 5. Робоча поверхня гвинта має різьбу М16, по якій гвинт 
переміщується у втулці 3. Втулка 3 зовні обмежена двома циліндричними поверхня-
ми, усередині має різьбу М16. Рукоятка 4 являє собою циліндричний стержень із 
зрізами біля торців конічними фасками. Кільце 5 має циліндричну форму. Усередині 
кільця знято конічну фаску. Струбцина не має стандартних деталей. 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  49 
 
 
 
Рисунок 3.1 - Струбцина 
 
 
3.2 Розрахунок гвинта 
 
 
Гвинти повинні задовольняти кільком умовам: 
- міцність на стиск з урахуванням стійкості: 
 
σ 4кF
= 2 ≤ [σ ]ϕ
πd3 (1−α 2 )                                         (3.1) 
 
де F – задане зовнішнє навантаження; 
d3 – внутрішній діаметр різьби гвинта; 
k – коефіцієнт, що враховує скручування тіла гвинта моментом в 
небезпечному перерізі (k=2.3); 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  50 
 
 
φ – коефіцієнт зменшення основного допустимого напруження, обраний з 
таблиці значень для попередньо заданої гнучкості λ=90, φ=0.54; 
[σ ] - допустиме напруження; 
[ σ
σ ] = T
S   
де: 
σT – межа текучості матеріала гвинта; для сталі 65Г загартована: σT=1200 МПа, 
S – коефіцієнт запаса міцності для гвинтів струбцин S=2…3. 
 
[σ ]=1200/2 = 600 (МПа) 
 
Знайдемо внутрішній діаметр різьби гвинта: 
  
d 4кF 4 ⋅2,3 ⋅10000
1 = [ ] 2 = =15,3  (мм)                       (3.2) 
π σ ϕ(1−α ) 3,14 ⋅600 ⋅0,54
 
 Зносостійкість робочих поверхонь витків різьби (обмеження питомого тиску) 
 
F F
уд = ≤ [Fуд ]πd2hz  
Звідки: 
 
d F
2 = πψ nψ H [Fуд ]  
 
Де: 
F – задане зовнішнє навантаження; 
d2 – средній діаметр витків різьби; 
h – висота витка профіля різьби; 
z – число витків різьби; 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  51 
 
 
 
ψ H
H =
d 2  - коефіцієнт висоти гайки ψ H  =1,2; 
 
ψ h
n = = 0,5
p  - коефіцієнт висоти різьби; 
 
P – крок різьби; 
[Fуд ] - допустимий питомий тиск, що залежить від матеріалів пари тертя і 
обраний за таблицею значень допустимих питомих тисків; 
[Fуд ] =5…7 Н/мм2 для сталі по безоловянистій бронзі. 
Підставивши чисельні значення в формулу отримаємо: 
 
d 10000
2 = =15,74  (мм)                           (4.4) 
3,14 ⋅0,5 ⋅1,2 ⋅6
 
За розрахованим значенням діаметрів d1 і d2 вибираю найближчу стандартну 
метричну різьбу М16. 
 
   
   
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  52 
 
 
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 
  
 
4.1 Розрахунок штучного освітлення 
  
 
Залежно від джерела світла освітлення буває: природним, штучним та 
поєднаним. 
За конструктивним виконанням природне освітлення буває бічним, верхнім і 
комбінованим. Штучне освітлення може бути загальним, коли світильники 
розміщені у верхній частині приміщення, та комбінованим, коли до загального 
освітлення додається місцеве, причому загальне освітлення у системі комбінованого 
має становити не менше 10 % і не менше 200 лк при газорозрядних лампах; 75 лк 
при лампах розжарювання. Місцеве освітлення окремо не застосовується. 
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяють на такі види: 
робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове, еритемне. Робоче забезпечує 
нормоване освітлення на робочих місцях. Аварійне становить не менше 5 % від 
робочого і передбачається для продовження роботи, коли припинення роботи при 
виході з ладу освітлення може призвести до тяжких наслідків. Евакуаційне 
освітлення має забезпечувати не менше 0,5 лк на рівні ніг по основним проходам і 
влаштовується для евакуації людей із приміщень, де працює понад 50 осіб. 
Охоронне та чергове освітлення має забезпечувати несення чергування та охорони у 
приміщеннях та на території у неробочий час. Еритемне освітлення 
використовується для компенсації нестачі сонячного випромінювання. 
У освітлювальних установках, призначених для освітлення підприємств, 
застосовують лампи розжарювання та газорозрядні лампи. 
Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Нитка накалу 
під дією електричного струму нагрівається до високої температури та випромінює 
потік променистої енергії. Лампи розжарювання мають низьку вартість, зручні в 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  53 
 
 
експлуатації, у них відсутня пульсація світлового потоку, але мають ряд недоліків: 
малу світловіддачу 7-20 лм/Вт; переважання  у спектрі жовтих та червоних 
випромінювань; малий термін служби (до 2000 год); великий нагрівання (до 140 оС), 
що робить їх пожежонебезпечними. 
Газорозрядні лампи мають низку переваг перед лампами розжарювання. 
Світлова віддача їх досягає 135 лм/Вт, термін служби – до 10000 год., температура 
поверхні під час роботи 30-60 оС, є можливість отримання світла будь-якої частини 
спектра. Недоліки газорозрядних ламп: складність включення до мережі, пов'язана з 
необхідністю застосування спеціальних пускових пристроїв; тривалий період 
розгорання; залежність від світловіддачі, від температури навколишнього повітря; 
наявності радіоперешкод; значна пульсація світлового потоку, що веде до появи 
стробоскопічного ефекту. 
Зменшення пульсації здійснюється: включенням у різні фази мережі змінного 
струму трьох ламп у світильнику; застосуванням дволампових світильників із 
штучним зрушенням фаз; живленням струмом підвищеної частоти. 
Світильник – це світловий прилад, що складається з джерел світла та 
освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура служить для перерозподілу 
світлового потоку таким чином, щоб його основна частина падала на задану 
поверхню, забезпечуючи захист очей людини від сліпучої яскравості джерела світла; 
оберігає джерело світла від впливу середовища. 
Розрахунок оптимального освітлення складається з визначення кількості ламп 
загального освітлення та їх потужності. Велике значення на рівномірність 
освітлення має відстань між світильниками (Z) і висота їх підвіски (h). 
Якщо біля стіни приміщення перебувають робочі місця, то при розрахунку 
треба враховувати, що перший ряд світильників повинен розташовуватися від стіни 
на відстані, рівному 1/3Z, в інших випадках – 1/2Z. 
Довжина виробничої агрегатної L = 11,645 м, ширина В = 8,950 м, висота 
приміщення H= 3,5 м. 
Визначення кількості світильників типу «У» - універсал, необхідних для 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  54 
 
 
даного приміщення. 
Знаходимо відстань між центрами світильників: 
 
Z = H ⋅1,8 = 3.5 ⋅1,8 = 6,3  м                                     (4.1) 
 
Відстань від стіни до першого ряду світильників при наявності робочих місць 
у стіни приймаємо:  
a 1 1
= ⋅ Z = ⋅6,3 = 2,1 м                                (4.2) 
3 3
 
Розраховуємо відстань між крайніми рядами світильників, розташованих у 
протилежних стін (по ширині приміщення): 
 
C1 = b − 2 ⋅ a = 8,95 − 2 ⋅ 2,1 = 4,75 м                                (4.3) 
 
Визначаємо кількість рядів світильників, які можна розташувати між крайніми 
рядами агрегатної дільниці по ширині приміщення: 
 
n C1 1 4.75
1 = − = −1 < 0                                             (4.4) 
Z 6.3
 
n1 = 0  
 
Розраховуємо загальну кількість рядів по ширині агрегатної дільниці: 
 
n = n1 + 2 = 0+ 2 = 2                                         (4.5) 
 
Знаходимо відстань між крайніми рядами світильників по довжині агрегатної 
дільниці: 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ 
  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 55 
 
 
 
C2 = L − 2 ⋅ a = 11,645 − 2 ⋅ 2,1 = 7,445  м                             (4.6) 
 
Знаходимо кількість рядів світильників, які можна розташувати між крайніми 
рядами (по довжині приміщення): 
 
n C2 1 7.445
2 = − = −1 = 0.18 ≈ 1                                      (4.7) 
Z 6.3
 
Визначаємо загальну кількість рядів світильників по довжині агрегатної 
дільниці: 
 
n = n2 + 2 =1+ 2 = 3                                          (4.8) 
 
Отже, в агрегатній дільниці світильники загального освітлення повинні 
розташовуватися по довжині в 3 ряди, по ширині в 2 ряди, усього повинно бути 6 
світильників. 
Визначаємо загальну потужність ламп, необхідну для освітлення цього 
приміщення: 
 
W = L ⋅b ⋅W1 ⋅R  
 
де  W1 – питома потужність Вт/м2; 
R – коефіцієнт, що враховує запиленість  
 
W = 11,645 ⋅8.95 ⋅10.8 ⋅1.3 = 1463Вт                                       (4.9) 
 
Визначаємо необхідну потужність кожної лампи: 
W W 1463
л = = = 244 Вт                                     (4.10) 
6 6
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  56 
 
 
 
Отже, для одержання необхідної освітленості агрегатної дільниці (відповідно 
до норм) необхідно встановити 6 світильників з потужністю лампи 300 Вт. Для цього 
обираю дволампові світильники ОРК-240 з габаритними розмірами 1270х180х115 
мм. Розташування світильників нарис.4.1. 
 
 
Рисунок 4.1 - Система освітлення агрегатної дільниці 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  57 
 
 
ВИСНОВКИ 
 
У випускній роботі бакалавра було проведено технічний розрахунок 
автотранспортного підприємства на 75 автомобілів у Вінницькій області, який 
складається з визначення кількості необхідних технічних впливів відповідно до типу 
робіт, розрахунку кількості працівників, визначення площ необхідних дільниць, зон 
та приміщень. В результаті даних розрахунків було спроектовано виробничий 
корпус площею 1080 м2, також розроблено генеральний план підприємства площею 
2,6 га. 
В конструкторському розділі було спроектовано та описано роботу струбцини 
(складальне креслення, специфікація) для використання в ремонтних цілях на 
агрегатній дільниці.  
Проведено розрахунок гвинта струбцини виходячи з умови забезпечення 
оптимального зусилля закріплення. 
Розраховане освітлення в агрегатній дільниці АТП, забезпечення якого 
забезпечить високу якість роботи працівників дільниці.  
 
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ 
  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 58 
 
 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ 
 
1. https://uk.wikipedia.org/wiki - дата звернення 05.04.22. 
2. Методичні вказівки з виконання дипломного проекту кафедри АТЕ, 
Черкаси ЧДТУ, 2012 – 111 с. 
3. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. Марков, 
В.П. Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с. 
4. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з 
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с. 
5. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних 
підприємств : Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с. 
6. Павлище, В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин : 
пiдручник / В. Т. Павлище. – 2-е вид., перероб. – Львiв : Афiша,2003. – 560 с. 
7. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: 
організація і  управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22. 000 ПЗ 
  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 59 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
  
 
 
Додаток А – Виробничий корпус 
Додаток Б – Планування агрегатної дільниці 
Додаток В – Генеральний план 
 
Додаток Г – Струбцина 
 
Додаток Д – Система освітлення агрегатної дільниці