ChSTU repository

1 
 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки і управління 
Кафедра обліку, аналізу і оподаткування 
Освітній ступінь «Магістр» 
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування» 
 
Допущено до захисту  
завідувач кафедри д.е.н., професор 
____________ Валентина ГАВРИЛЕНКО 
«____»_________________2023 р. 
 
 
 
КОНЮШЕНКО ІРИНА ІВАНІВНА 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ 
ТА  АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ (НА МАТЕРІАЛАХ 
ТОВ  «ПОТЕЙТО АГРО», М. ЧЕРКАСИ) 
 
 
 
 
Виконавець роботи:                          _____________            Конюшенко І.І. 
                                                                                                            (підпис)                                      П.І.П.студента 
«____»______________2023 р. 
 
 
Науковий керівник: 
к.е.н., доцент                                   ______________             Бразілій Н.М.              
(науковий ступінь, вчене звання)                                                      (підпис)                             П.І.П. викладача 
«____»______________2023 р.                  
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2023 
2 
 
 
ВСТУП 
РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ 
ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ 
1.1. Економічна сутність та функції оплати праці та її нормативно-правове 
регулювання в сучасних умовах господарювання 
1.2. Системи і форми оплати праці та їх характеристика 
1.3. Організаційно-методичні передумови обліку розрахунків з оплати 
праці 
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З 
ОПЛАТИ ПРАЦІ ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» 
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства 
2.2. Особливості побудови обліку розрахунків з оплати праці  на 
підприємстві та його документальне оформлення 
2.3. Нарахування та облік розрахунків за виплатами працівникам на 
підприємстві 
2.4. Оподаткування розрахунків за виплатами працівникам на підприємстві 
2.5. Особливості формування звітних показників з обліку праці та її оплати 
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ З 
ОПЛАТИ ПРАЦІ 
3.1. Організаційно-методичні засади аналізу фонду оплати праці 
3.2. Аналіз  складу, структури та динаміки  фонду оплати праці 
3.3.Факторний  аналіз заробітної праці 
3.4. Напрями удосконалення аналізу заробітної плати 
ВИСНОВОК 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
3 
 
 
ВСТУП 
 
 
Актуальність дослідження. Оплата праці, отримана за виконану 
роботу, є фундаментальним аспектом будь-якої економіки. У сучасному 
швидкоплинному та конкурентному світі концепція справедливої винагороди 
за чесно відпрацьований день набуває все більшого значення. Вона не лише 
впливає на добробут людей, але й відіграє вирішальну роль у стимулюванні 
економічного зростання та розвитку. 
Винагорода за працю - це більше, ніж просто зарплата. Це економічна 
сутність, яка визнає цінність і зусилля, вкладені в роботу. Вона являє собою 
справедливий обмін між роботодавцями та працівниками, де компенсація 
надається в обмін на навички та надані послуги. Ця сутність має вирішальне 
значення в сучасних економічних умовах, оскільки відображає принцип 
чесності та справедливого розподілу багатства. 
Проблематика даного дослідження включає в себе ряд актуальних 
питань, що вимагають уваги та ретельного аналізу такі як: недоліки існуючих 
систем оплати праці; податкова оптимізація та соціальна відповідальність; 
ефективність методів обліку та аналізу; адаптація бухгалтерських систем до 
різноманітних форм оплати праці; бухгалтерський аналіз вартості праці. 
Аналіз досліджень і публікацій по темі роботи. М. В. Лукашевич, І. В. 
Саух, Г.Т. Завіновська, С.В.Глухова, А.Є.Маркевич, В.М.Лукашевич, 
К.Ф.Брезицька, О.І.Гадзевич, П.Ю. Буряк, О.М.Пищуліна та інші. 
Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є дослідження, 
методичних та організаційні засад обліку, аналізу розрахунків з оплати праці 
на підприємстві ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО». 
Для досягнення поставленої мети в роботі поставлені для вирішення 
наступні завдання:  
4 
 
 
– дослідити сутність та функції оплати праці як об’єкта 
бухгалтерського обліку; 
– провести огляд нормативної бази розрахунків з оплати праці; 
– розглянути системи і форми оплати праці; 
– розглянути особливості побудови обліку розрахунків з оплати 
праці  на підприємстві та його документальне оформлення; 
– розглянути особливості нарахування та облік розрахунків за 
виплатами працівникам на підприємстві; 
– розглянути особливості оподаткування розрахунків за виплатами 
працівникам; 
– розглянути особливості формування звітних показників з обліку 
праці та її оплати; 
– дослідити методики аналізу розрахунків з оплати праці на 
підприємстві; 
– розглянути напрями удосконалення аналізу заробітної плати. 
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження в даній роботі є діяльність 
підприємства ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО», а саме дослідження розрахунків з 
оплати праці. 
Предмет дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, 
методологічні, методичні та організаційні засади обліку, аналізу розрахунків з 
оплати праці на підприємстві. 
Методи та інформаційна база дослідження. Для досягнення 
поставленої мети в роботі використано такі методи дослідження: порівняння – 
для встановлення відмінностей і спільних рис у досліджуваних процесах та 
явищах; аналіз – для визначення економічної сутності основних засобів; 
узагальнення при формуванні висновків та пропозицій; регресія − для 
виявлення показників, що забезпечують зростання чистого доходу 
підприємства; схематичні та графічні методи – для видимого зображення 
результатів дослідження та інші. 
5 
 
 
Інформаційну базу дослідження становлять: Закони України, 
нормативно – правові акти, матеріали Державної служби статистики України, 
Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України, 
установчі документи, первинна облікова інформація, звітність підприємств 
ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО», наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених. 
Наукова новизна одержаних результатів. Розширено теоретичне 
розуміння оплати праці, враховуючи не лише її економічний аспект, але й роль 
у стимулюванні працівників, формуванні корпоративної культури та впливі на 
загальний успіх підприємства; поглиблено вивчення чинних законодавчих 
актів та нормативних документів, що регулюють оплату праці, що дозволяє 
визначити актуальні вимоги та внести пропозиції щодо їх вдосконалення; 
проведено аналіз різноманітних систем та форм оплати праці, враховуючи їх 
придатність для різних типів підприємств та специфіку галузей, що 
призводить до розробки рекомендацій щодо вибору оптимальної системи 
оплати праці для підприємства; проаналізовано актуальні податкові аспекти, 
пов'язані з оплатою праці, та запропоновано практичні рекомендації щодо 
оптимізації оподаткування для підприємства; здійснено дослідження 
методики здійснення первинного синтетичного та аналітичного обліку виплат 
працівникам та їх оподаткування 
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені 
рекомендації та практичні інструменти дозволяють підприємству ефективніше 
управляти оплатою праці, враховуючи специфіку його діяльності та потреби 
працівників; запропоновані підходи до побудови обліку та формування 
звітних показників сприяють підвищенню достовірності та інформативності 
облікової інформації; запропоновано використання нових методів аналізу 
заробітної плати, які підвищать ефективність. Отже, отримані результати 
дослідження внесуть вагому конкретну цінність в розвиток теорії та практики 
управління оплатою праці на підприємстві ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО». 
  
6 
 
 
РОЗДІЛ 1 
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ 
РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ 
 
 
1.1. Економічна сутність та функції оплати праці в сучасних 
умовах господарювання 
 
Оплата праці, отримана за виконану роботу, є фундаментальним 
аспектом будь-якої економіки. У сучасному швидкоплинному та 
конкурентному світі концепція справедливої винагороди за чесно 
відпрацьований день набуває все більшого значення. Вона не лише впливає на 
добробут людей, але й відіграє вирішальну роль у стимулюванні економічного 
зростання та розвитку. 
Винагорода за працю – це більше, ніж просто заробітна плата. Це 
економічна сутність, яка визнає цінність і зусилля, вкладені в роботу. Вона 
являє собою справедливий обмін між роботодавцями та працівниками, де 
компенсація надається в обмін на навички та надані послуги. Ця сутність має 
вирішальне значення в сучасних економічних умовах, оскільки відображає 
принцип чесності та справедливого розподілу багатства. 
Заробітна плата (оплата праці) відповідно до Закону України «Про 
оплату праці», – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, 
яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує 
працівникові за виконану ним роботу[23]. 
Дослідженням питання сутності заробітна плата (оплата праці) як 
економічної категорії займалося багато українських науковців, а саме :Ф. 
Ф.Бутинець, І. В. Саух, Г.Т. Завіновська, В.М.Лукашевич, К.Ф.Брезицька, 
О.І.Гадзевич, П.Ю. Буряк, О.М.Пищуліна, А.В. Македонський, А.В. Калина та 
інші. 
7 
 
 
Нині в законодавстві терміни «оплата праця» і «заробітна плата» 
застосовуються як синонім, але в деякій економічній літературі залишається 
питання теоретичного розмежування заробітної плати й оплати праці. Так, є 
дослідників які вважають, що термін «оплата праці» ширший, а його цільове 
призначення спрямоване на організацію оплати праці, регламентацію її 
окремих елементів та всієї системи правових засобів у цій сфері, тоді як 
поняття «заробітна плата» спрямоване на право окремого працівника 
отримувати грошову винагороду.  
Поняття «заробітна плата» та «оплата праці» багато вітчизняних та 
зарубіжних економістів вважають тотожними. На їхню думку, не доцільно 
стверджувати, що оплата праці є більш широким поняттям, оскільки залежить 
не тільки від результатів праці конкретного працівника, але й від результатів 
праці, прибутковості конкретного підприємства. 
Таблиця 1.1 
Поняття «заробітна плата» в економічній літературі 
Автор Визначення 
«Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як 
Г. В. Осовська, О. О. Юшкевич, 
правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим 
Й. С. Завадський.  Економічний 
договором власник або уповноважений ним орган 
словник [17] 
виплачує працівникові за виконану ним роботу.» 
«Заробітна плата – оплата праці найманих 
Ф. Ф. Бутинець.  Бухгалтерський 
працівників, яка виражає перетворену форму 
фінансовий облік [4] 
вартості і ціни робочої сили.» 
«Заробітна плата – це компенсація трудового внеску 
В.С. Савельєва. Управління працівників у діяльність підприємства, а відтак 
персоналом [68] мотивування працівників до ефективної та 
продуктивної праці є основною її функцією.» 
«Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною 
робочої сили, а також статтею витрат на 
Г. Т. Завіновська. Економіка 
виробництво, що включається до собівартості 
праці [25] 
продукції, робіт (послуг) на окремому 
підприємстві.» 
«Заробітна плата - це грошове вираження вартості і 
С. В. Мочерний. Економічна 
ціни товару робоча сила та частково 
енциклопедія [45] 
результативності функціонування робочої сили.» 
«Заробітна плата - це частина доданої вартості у 
А.В. Калина. Економіка праці грошовій формі, яка в результаті його розподілу 
[29] надходить працівникам залежно від кількості і якості 
затраченої ними праці.» 
8 
 
 
Винагорода за працю виконує кілька життєво важливих функцій у 
сучасній економіці. По-перше, вона гарантує, що люди  можуть задовольнити 
свої базові потреби, сприяючи загальному добробуту та якості життя. Крім 
того, вона виступає стимулом для людей брати участь у трудовій діяльності та 
займатися продуктивною працею. Вона також відіграє вирішальну роль у 
зменшенні нерівності в доходах і сприянні соціальній згуртованості в 
суспільстві. На рисунку 1.1. наведено основні функції заробітної плати. 
 
Стимулююча функція заробітної плати 
 полягає у встановленні залежності розміру заробітної плати від особистого 
вкладу працівника та результатів діяльності всього колективу підприємства. 
 Реалізація цієї функції забезпечується розробкою на підприємстві ефективних 
 систем оплати та преміювання праці, залученням працівників до управління 
підприємством та ін. 
 
Соціальна функція 
 
покликана забезпечити рівну заробітну плату в однакових умовах праці та 
 усунення будь-якої дискримінації в оплаті праці. Реалізація цієї функції 
забезпечується поєднанням державного та договірного регулювання заробітної 
 плати. 
 
Регулювальна функція 
 вирішує проблеми регулювання вартості робочої сили на ринку праці під 
впливом співвідношення її попиту та пропозиції і розподілу трудових ресурсів за 
 регіонами, галузями, підприємствами з урахуванням як особистих інтересів 
працівника щодо сфери прикладання своєї праці та інтересів ринкового 
 виробництва, зумовлених економічною кон’юнктурою. 
 
Оптимізаційна функція 
 забезпечує певні пропорції в зростанні рівнів заробітної плати та продуктивності 
праці. Реалізація цієї функції здійснюється запровадженням заходів, які 
 забезпечують зниження заробітної плати в розрахунку на одиницю продукції. 
 
Відтворювальна функція 
 полягає у забезпеченні працівників та членів їх родини необхідними життєвими 
благами для відновлення витраченої в процесі виробництва робочої сили та для 
 відтворення поколінь. Реалізація цієї функції забезпечується встановленням 
державою гарантованого мінімуму  заробітної плати та прожиткового мінімуму. 
Рис. 1.1. Функції заробітної плати 
Функції оплати праці 
9 
 
 
У сучасній економіці, що швидко розвивається, на оплату праці 
впливають кілька факторів. Одним з основних визначальних факторів є 
динаміка попиту та пропозиції на ринку праці. Коли існує дефіцит 
кваліфікованих працівників, роботодавці готові пропонувати вищу заробітну 
плату, щоб залучити та утримати талановитих спеціалістів. І навпаки, на ринку 
з надлишком кваліфікованих працівників заробітна плата може бути нижчою 
через посилення конкуренції за вільні робочі місця. 
Іншим впливовим фактором є рівень освіти та навичок, якими володіють 
працівники. Загалом, особи з вищим рівнем освіти та спеціалізованими 
навичками, як правило, отримують вищу заробітну плату. Це пов'язано з тим, 
що їхній досвід користується більшим попитом і часто вимагає тривалої 
підготовки та навчання. 
Економічні показники та прибутковість бізнесу також впливають на 
оплату праці. Коли компанії мають хороші фінансові показники, вони можуть 
бути більш схильні підвищувати заробітну плату працівникам, щоб залучити 
й утримати найкращих спеціалістів. І навпаки, в періоди економічного спаду 
компанії можуть бути більше зосереджені на заходах зі скорочення витрат, що 
призводить до зниження заробітної плати. 
Державна політика та нормативно-правові акти також можуть 
відігравати значну роль у визначенні розміру винагороди за працю. Закони про 
мінімальну заробітну плату та трудові стандарти, встановлені органами влади, 
впливають на базовий рівень оплати праці працівників.  
Нині чинним законодавством визначено два правових методи організації 
оплати праці. Перший – регулювання на рівні держави, другий – договірне  
регулювання оплати праці. Нормативно-правове регулювання виплат 
працівникам, здійснюється на трьох рівнях: 
− макрорівень або державне регулювання – вплив норм правової 
бази поширюється на усі види діяльності; 
10 
 
 
− мезорівень або договірне регулювання за галузевими чи 
територіальними угодами – нормативно-правова база зазначає правила 
розрахунків з працівниками окремих галузей чи регіонів беручи до уваги 
їх особливості; 
− мікрорівень або рівень суб’єкта господарювання – нормативні 
документи створюються на самих підприємствах відповідно до чинного 
законодавства. 
На рисунку 1.2. показано основні напрямки регулювання оплати праці в 
Україні на державному рівні. 
 
Напрямки регулювання оплати праці 
 
в Україні 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис. 1.2. основні напрямки регулювання оплати праці в Україні на 
державному рівні 
Нормативне підґрунтя для всього законодавства про працю закладає 
Конституція України [34]. Стаття 43 Конституції гарантує громадянам 
України право на працю, вільний її вибір та можливість заробляти нею для 
задоволення потреб.  
встановлення розміру мінімальної 
заробітної плати та інших 
соціальних гарантій 
визначення форм та систем оплати 
праці 
затвердження структури заробітної 
плати 
індексація заробітної плати 
оподаткування доходів працівників 
відповідальність працедавця за 
порушення норм трудового 
законодавства 
11 
 
 
Право кожного громадянина на працю, розвиває і Кодекс законів про 
працю України [32]. В загальному нормативний документ регулює трудові 
відносини і зокрема процес оплатного виконання роботи. Так, КЗпП визначає 
тривалість роботи та відпочинку, гарантії для працівників, заохочення та 
стягнення. У кодексі закріплено й основні системи оплати праці – тарифну та 
безтарифну. 
Закон України «Про оплату праці» [24] визначає організаційні аспекти 
оплати праці громадян, які перебувають у трудових відносинах з 
підприємствами. Питання пов’язані із справлянням податків та зборів на фонд 
оплати праці та інші виплати працівникам, а отже і визначають податкове 20 
навантаження, регулює Податковий кодекс.  
Методологічні основи щодо відображення інформації про виплати 
працівникам в бухгалтерському обліку, фінансовій та статистичній звітності 
регламентуються низкою положень та інструкцій. Порядок формування в 
бухгалтерському обліку інформації про оплату праці та відображення її у 
фінансовій звітності визначається національним Положенням (стандартом) 
бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам» [54], а також Міжнародним 
стандартом бухгалтерського обліку (IAS) 19 «Виплати працівникам» [42]. 
Методику розрахунку середньої заробітної плати для цілей виплат 
відпускних, лікарняних, вихідної допомоги, оплата відрядження відображено 
у Порядку обчислення середньої заробітної плати №100. 
На державному рівні провадиться також регулювання надання та оплати 
відпусток. Право на відпустку гарантує громадянам, які перебувають у 
трудових відносинах з підприємствами незалежно від форми власності 
Конституція України. Більш детально умови надання роботодавцями 
відпусток деталізовано у Кодексі законів про працю України та Законом 
України «Про відпустки» [19].  
 
 
12 
 
 
1.2. Системи і форми оплати праці та їх характеристика 
 
Залежно від сфери діяльності працівників, характеру трудових операцій 
і технологічних процесів підприємства встановлюють ті чи інші форми та 
системи оплати праці. 
Як зазначено в Методичних рекомендацій щодо оплати праці 
працівників малих підприємств, затверджених наказом Мінсоцполітики від 
13.08.2004 р. № 186 [39], термін «система оплати праці» — це визначений 
взаємозв’язок між показниками, що характеризують міру (норму) праці та міру 
її оплати в межах і понад норми праці, які гарантують одержання працівником 
заробітної плати відповідно до фактично досягнутих результатів праці 
(відносно норми), погодженої між працівником і роботодавцем ціною його 
робочої сили. 
Системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на 
оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. В свою 
чергу, «форма оплати праці»–це той чи інший вид систем оплати, згрупований 
за ознаками основного показника обліку результатів праці при оцінці 
виконаної працівником роботи з метою її оплати, згідно Методичних 
рекомендацій№ 186 [39]. 
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, 
ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, 
доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і 
гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, 
організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і 
гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими 
(регіональними) угодами. 
Системи та форми оплати праці варіюють в залежності від типу 
підприємства, галузі та стратегії управління. Стандарти якості кінцевого 
результату (продукту або конкретного показника) та структура посадових 
13 
 
 
задач і облік витрат на оплату за їх виконання – це чинники які впливають на 
вибір форми та системи оплати праці на виробництві. 
В Україні застосовують дві основні форми оплати праці: почасову та 
відрядну. Кожна з них відповідає певній мірі кількості праці: перша— 
кількості виробленої продукції, друга — кількості відпрацьованого часу.  
Сутність відрядної форми заробітної плати полягає в тому, що її розмір 
залежить від кількості виробленої робітником продукції (виконаної роботи) 
належної якості на основі попередньо установлених норм часу (виробітку) і 
розцінок з урахуванням складності та умов праці. 
Найбільш доцільно використовувати відрядну форму оплати праці на 
підприємствах, якщо: 
− існує можливість точного обліку обсягів виконуваних робіт; 
− є значні замовлення на виготовлення продукції, а кількість 
робітників обмежена; 
− один зі структурних підрозділів підприємства стримує випуск 
продукції в інших технологічно взаємозалежних підрозділах; 
− застосування цієї системи негативно не відобразиться на якості 
продукції; 
− існує гостра потреба у збільшенні випуску продукції в цілому по 
підприємству. 
Відрядна оплата праці має декілька різновидів: пряма відрядна, непряма 
відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, акордна (рис.1.2). 
За відрядної системи заробітна плата розраховується на основі 
відрядних розцінок, які визначаються розрахунковим шляхом виходячи з 
установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку 
(норм часу). У загальному вигляді відрядна розцінка визначається шляхом 
ділення годинної (денної) ставки відповідного розряду виконуваної роботи на 
годинну (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена 
14 
 
 
також шляхом множення годинної або денної тарифної ставки, що відповідає 
розряду виконуваної роботи, на встановлену норму часу в годинах або днях. 
Заробітна плата 
Відрядна 
Почасова 
Розрахунок заробітної плати 
Розрахунок заробітної плати здійснюють виходячи з установленої 
здійснюється виходячи з установлених тарифної ставки або окладу за 
відрядних розцінок за одиницю фактично відпрацьований час 
виготовленої продукції 
Системи оплати праці 
Системи оплати праці 
Пряма відрядна 
Заробітна плата розраховується 
Проста почасова виходячи з установленої на 
Заробітна плата залежить від підприємстві розцінки за кожну 
тарифної ставки (окладу) і одиницю продукції 
кількості відпрацьованого часу 
Відрядно-преміальна 
Почасово-преміальна Заробітна плата складається із 
Заробітна плата складається з заробітку, розрахованого за 
оплати праці за фактично фактичний виробіток за 
відпрацьований час і премії відрядними розцінками, і премії за 
(місячної або квартальної) за виконання або перевиконання 
якісне виконання роботи завдань 
Відрядно-прогресивна 
Заробітна плата складається із 
заробітку за фактичний виробіток 
у межах встановленої норми – зо 
основним тарифом і за виробіток 
понад норму – за підвищеним 
тарифом 
Непряма відрядна 
Заробітна плата допоміжного 
персоналу визначається залежно 
від результатів праці основних 
працівників, яких він обслуговує 
Акордна 
Оплата за виконану роботу 
встановлюється за весь комплекс 
робіт, а не за кожну одиницю 
продукції 
Рис. 1.2. Форми та системи оплати праці 
15 
 
 
При прямій відрядній системі заробіток працівника розраховується 
шляхом перемноження кількості одиниць виробленої продукції та розцінки за 
одиницю продукції, що наведено в формулі (1.1): 
 
Dпвс = ����      (1.1) 
 
де Dпвс–заробіток працівника; 
�� – розцінки за одиницю продукції; 
��–кількості одиниць виробленої продукції. 
Розцінка визначається діленням погодинної тарифної ставки на норму 
виробітку або множенням погодинної тарифної ставки на норму часу (у 
годинах) на виготовлення одиниці продукції. 
При непрямій відрядній системі заробіток працівника залежить не від 
його особистого виробітку, а від результатів праці працівників, яких він 
обслуговує. Вона застосовується для оплати тих категорій допоміжних 
робітників (наладчиків, ремонтників, кранівників), праця яких не піддається 
нормуванню та обліку, але значною мірою визначає рівень виробітку основних 
робітників. Заробіток робітника при цій системі розраховується за формулою 
(1.2): 
Dпвс = ������вн     (1.2) 
 
де Dпвс–заробіток працівника; 
�� — погодинна тарифна ставка; 
�� — фактично відпрацьована кількість годин цим робітником; 
��вн — середній коефіцієнт виконання норм виробітку всіма 
робітниками, що обслуговуються. 
При відрядно-преміальній системі заробіток працівника складається з 
відрядного заробітку та премії за досягнення певних результатів, що 
заохочуються див. формула (1.3): 
16 
 
 
Dпвс = ���� + ��     (1.3) 
 
де Dпвс–заробіток працівника; 
�� – розцінки за одиницю продукції; 
��–кількості одиниць виробленої продукції; 
��– премія. 
Відрядно-прогресивна оплата праці передбачає оплату робіт, виконаних 
у межах встановленої норми за звичайними відрядними розцінками, а робіт, 
виконаних понад нормативний (базовий) рівень— за підвищеними розцінками 
залежно від ступеня виконання завдання. Заробіток при цій системі 
визначається, таким чином, за формулою (1.4): 
Dпвс = ����0 + ��������    (1.4) 
 
де Dпвс–заробіток працівника; 
�� – звичайні відрядні розцінки за одиницю продукції; 
��0– виконана робота в межах норми; 
����– підвищені розцінки за одиницю продукції; 
����– виконана понад нормативи робота. 
Застосування цієї системи обмежується, як правило, ділянками, які 
стримують роботу всього підприємства, через відсутність у ній стимулюючих 
факторів підвищення якості продукції або послуг. 
Відмінність акордної системи полягає в тому, що працівникові або групі 
працівників розцінки встановлюються не за окремими операціями, а на весь 
комплекс робіт з визначенням кінцевого строку його виконання. Ця система 
заохочує до скорочення строків виконання робіт і тому використовується 
насамперед при усуненні наслідків аварій, термінових ремонтах, будівельних 
роботах тощо. Треба враховувати необхідність суворого контролю якості 
додержання правил безпеки праці при застосуванні цієї системи оплати праці. 
17 
 
 
Погодинна ж форма використовує час, як одиницю виміру навантаження 
для відпрацьованих задач. Цю форму оплати праці запроваджують переважно 
для адміністративно-управлінського й обслуговуючого персоналу, який 
працює за ненормованим робочим днем, робіт, які важко чи недоцільно 
нормувати, коли немає змоги обліковувати обсяг виконаної чи виробленої 
продукції, а також у разі якщо необхідно забезпечити високу якість роботи. 
Оплата праці проводиться за фактично відпрацьований час за годинними 
(денними) тарифними ставками або за посадовими окладами. Тарифна ставка 
– це сума, яка нараховується за певний проміжок часу (година, день) 
працівникам відповідної кваліфікації (розряду), а посадовий оклад – це 
щомісячний розмір почасової заробітної плати, установлений у 
централізованому порядку для певної посади управлінського персоналу, 
спеціалістів і службовців. 
Ця форма оплата праці поділяється на декілька систем: проста почасова 
система, за якою загальний заробіток працівника обчислюється шляхом 
множення годинних тарифних ставок, які відповідають тарифному розряду 
працівника, на кількість фактично відпрацьованого часу та почасово-
преміальна – це така оплата праці, коли робітник одержує не тільки заробіток, 
обчислений за тарифними почасовими ставками за фактично відпрацьований 
час, але й визначений відсоток премії до цього заробітку за досягнення певних 
показників (рис.1.2). 
При простій почасовій оплаті заробіток працівника (Dпп) розраховується 
множенням годинної тарифної ставки відповідного розряду (��) на кількість 
відпрацьованих годин (��) розраховується за формулою (1.5): 
Dпп = ����     (1.5) 
 
де Dпп–заробіток працівника; 
�� — годинна тарифна ставка; 
�� — фактично відпрацьована кількість годин цим робітником. 
18 
 
 
Через недостатній вплив на кількість і якість праці почасового робітника 
цю систему застосовують досить рідко. 
Погодинно-преміальна система певною мірою усуває цей недолік. При 
цій системі окрім тарифного заробітку (����) працівник одержує премію (��) за 
досягнення певних кількісних або якісних показників. Загальний заробіток 
(Dпрем) визначається за формулою (1.6): 
Dпрем = ���� + ��     (1.6) 
 
де Dпвс–заробіток працівника; 
�� — годинна тарифна ставка; 
�� — фактично відпрацьована кількість годин цим робітником; 
��– премія. 
Взагалі почасова оплата праці застосовується у тих випадках, коли: 
часта зміна змісту та послідовності операцій не дає змоги встановити 
індивідуальну норму виробітку; немає необхідності заохочувати збільшення 
випуску продукції або якщо воно може погіршувати якість виробів (послуг); 
існує жорстка регламентація витрат робочого часу безпосередньо технікою, 
технологією або організацією виробництва (автоматичні та конвеєрні лінії, 
апаратурні процеси тощо). 
 
1.3. Організаційно-методичні передумови обліку розрахунків з 
оплати праці 
 
Організаційно-методичні передумови обліку розрахунків з оплати праці 
є важливою складовою управління персоналом в будь-якій організації. 
Організаційно-методичні передумови обліку розрахунків з оплати праці 
визначають основні аспекти, які впливають на систематизацію та ефективність 
цього процесу в умовах підприємства.  
19 
 
 
Мета організації обліку заробітної плати праці — створення належних 
умов для своєчасного та повного відображення в обліку операцій пов'язаних з 
нарахуванням заробітної плати, відрахуваннями із неї. 
Основними завданнями ведення обліку праці та її оплати є: 
− організація контролю за якістю та кількістю затраченої праці; 
− забезпечення своєчасного і правильного віднесення сум 
нарахованої заробітної плати і відрахувань 
− органам соціального страхування на собівартість продукції, 
виконаних робіт, послуг, а також на інші витрати; 
− забезпечення здійснення у встановлені строки всіх розрахунків з 
працівниками і службовцями по заробітній платі та інших виплатах; 
− забезпечення збору та обробки інформації, необхідної для 
поточного і наступного планування, 
− контролю, аналізу та оперативного управління виробництвом, для 
складання фінансової і статистичної звітності; 
− обґрунтування структури заробітної плати працівників з 
уніфікацією призначення надбавок, доплат, премій тощо; 
− розробка контрактної системи оплати праці; обґрунтування 
концепції планування витрат на оплату праці в системі витрат 
підприємства; 
− адаптування вимог діючих стандартів обліку до галузевих 
особливостей підприємств. 
До нормативної база, що регулює організацію та методику обліку 
заробітної плати, відносяться: Конституція України [34]; Кодекс Законів про 
працю України [32]; Закон України «Про оплату праці» [24]; Закон України 
«Про охорону праці» [20]; Закон України «Про загальнообов’язкове державне 
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного 
захворювання, які спричинили втрату працездатності»; Закон України «Про 
загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»; 
20 
 
 
Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у 
зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими 
народженням та похованням»; Постанова Правління Фонду соцстрахування 
від нещасних випадків «Про затвердження Порядку виплати допомоги у 
зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або 
встановлення інвалідності»; Наказ Міністерства статистики України від «Про 
затвердження типових форм первинного обліку» [61] та інші. 
У таблиці 1.2 наведено типові форми первинної облікової документації 
з обліку розрахунків з оплати праці затверджено Наказ Міністерства 
статистики України від «Про затвердження типових форм первинного обліку». 
Таблиця 1.2 
Типові форми первинної облікової документації з обліку 
розрахунків з оплати праці  
Типова форма Назва 
П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу» 
П-2 «Особова картка працівника» 
П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки» 
«Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору 
П-4 
(контракту)» 
П-5 «Табель обліку використання робочого часу» 
П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника» 
П-7 «Розрахунково-платіжна відомість (зведена)» 
Облік заробітної плати в системі рахунків – це синтетичний облік 
нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми 
працівникам і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки 
витрат за статтями і об'єктами калькулювання. Положення (стандарти) 
бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам» та 16 «Витрати» 
визначають методологічні засади формування в бухгалтерському обліку 
інформації про виплати за роботи, виконані працівниками, та формування 
інформації про витрати підприємства, зокрема витрати на оплату праці. 
21 
 
 
Для обліку зарплати та розрахунків з працівниками використовується 
рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам». На ньому ведеться 
узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який належить як до 
облікового, так і до необлікового складу підприємства, з оплати праці (за всіма 
видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за 
неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці 
(розрахунки з депонентами). 
Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» має такі 
субрахунки: 661 «Розрахунки за заробітною платою»; 662 «Розрахунки з 
депонентами»; 663 «Розрахунки за іншими виплатами». 
На рахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» відображають 
заробітну плату, нараховану за поточний місяць, на рахунку 662 «Розрахунки 
з депонентами» - не виплачену вчасно, на рахунку 663 «Розрахунки за іншими 
виплатами» - інші виплати працівникам.  
При нарахуванні заробітної плати кредитується рахунок «Розрахунки з 
робітниками по оплаті праці» й дебетуються рахунки в залежності від видів 
виробництв (основною, допоміжною), де виконуваність роботи, характер цих 
робіт, категорій робітників, а також від виду заробітної плати (основна, 
додаткова). 
Таблиця 1.3 
Відображення в бухгалтерському обліку операцій з нарахування 
заробітної плати 
№ Найменування господарської Бухгалтерська проводка 
п/п операції Дт Кт 
1 Нарахована заробітна плата 
працівникам основного виробництва 23 661 
2 Нарахована заробітна плата 
92 661 
адміністративному персоналу 
При виплаті заробітної плати рахунок «Розрахунки з робітниками по 
оплаті праці» дебетуються і кредитується рахунок «Готівка в національній 
валюті» або рахунок «Поточні рахунки в національнiй валюті».  
 
22 
 
 
Таблиця 1.4 
Відображення в бухгалтерському обліку операцій з виплати 
заробітної плати 
№ Найменування господарської Бухгалтерська проводка 
п/п операції Дт Кт 
1 Перераховано заробітну плату  661 31 
2 Виплачено з каси заробітну плату 661 30 
Виплати працівникам у формі заробітної плати і прирівняних до неї 
доходів є частиною місячного (річного) оподатковуваного доходу платника 
податків. Отже, у момент нарахування зазначених доходів різні організації та 
підприємства, виконуючи функцію податкового агента, зобов’язані 
нарахувати, утримати та сплатити до бюджету та соціальних фондів низку 
платежів – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір (ВЗ) та 
єдиний соціальний внесок (ЄСВ). 
Таблиця 1.5 
Відображення в бухгалтерському обліку операцій з нарахування 
ЄСВ 
№ Найменування господарської Бухгалтерська проводка 
п/п операції Дт Кт 
1 Нараховано ЄСВ на заробітну плату 
92 651 
адміністративного персоналу 
2 Нараховано ЄСВ на заробітну плату 
23 651 
основниго виробництва 
Таблиця 1.6 
Відображення в бухгалтерському обліку операцій з утримання із 
заробітної плати ПДФО та військового збору 
№ Найменування господарської Бухгалтерська проводка 
п/п операції Дт Кт 
1 Утримано із заробітної плати 
661 641/ПДФО 
ПДФО 
2 Утримано із заробітної плати ВЗ 23 641/ВЗ 
Завершальним етапом обліку заробітної плати є складання звітності. У 
процесі складання звітності важливо визначитись із порядком відображення 
23 
 
 
інформації про виплати працівникам у податковій звітності та звітності із 
загальнообов’язкового державного соціального страхування. У фінансовій 
звітності, а саме Балансі відображають заборгованість по оплаті праці, у Звіті 
про фінансові результати відображають витрати за елементами із 
розшифруванням витрат на оплату праці та нарахувань на неї. 
Інформація, щодо нарахувань та утримань із заробітної плати 
відображається у податковій звітності, зокрема Податковий розрахунок сум 
доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних 
осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного 
внеску. 
 
  
24 
 
 
РОЗДІЛ 2 
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ 
ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» 
 
 
2.1.Організаційно-економічна характеристика підприємства 
 
ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» BESTPOTATO — український професійний 
виробник картоплі. Підприємство було створено 06.02.2020. Організаційно-
правова форма компанії: Товариство з обмеженою відповідальністю.  
Місцезнаходження суб’єкта господарювання відповідно до свідоцтва 
про державну реєстрацію: 19641, Черкаська обл., Черкаський район, село 
Вергуни, ВУЛИЦЯ СВЯТО-ТРОЇЦЬКА, будинок 117.  
Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у 
банківських установах, круглу печатку, кутовий штамп з власним 
найменуванням, бланки, іншу атрибутику юридичної особи, може від свого 
імені укладати договори, набувати майнові та пов’язані з ними немайнові 
права, нести обов’язки, бути позивачем та відповідачем в суді, господарському 
суді, третейському суді. 
Товариство у своїй діяльності керується чинним законодавством 
України, Статутом Товариства (Додаток А), а також внутрішніми правилами, 
регламентами та іншими локальними актами Товариства.  
При здійсненні бухгалтерського обліку на підприємстві застосовується 
план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і 
господарських операцій підприємств і організацій згідно з Інструкцією про 
застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, 
зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, 
затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291. З метою забезпечення 
25 
 
 
необхідної деталізації обліково-економічної інформації введена додаткова 
система субрахунків. 
Основними видами діяльності Товариства є:  
− вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і 
бульбоплодів; 
− вирощування зернових культур, бобових культур і насіння 
олійних культур; 
− вирощування інших однорічних і дворічних культур; 
− змішане сільське господарство; 
− допоміжна діяльність у рослинництві; 
− оптова торгівля зерном, насінням і кормами для тварин; 
− після урожайна діяльність; 
− надання в оренду вантажних та легкових автомобілів, 
сільськогосподарських машин та устаткування; 
− неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, 
напоями та тютюновими виробами; 
− розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 
− розведення свиней; 
− оптова торгівля фруктами й овочами. 
Виконавчим органом ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО», що здійснює управління 
його поточною діяльністю, є дирекція в складі Директора.  
Згідно наказу від 31.07.2023 №48 на посаду директора товариства з 
обмеженою відповідальність ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» призначено Лонську О. 
В. (Додаток Б). 
Трудовий колектив Підприємства становить персонал, який має 
спеціальні звання рядового і начальницького складу, а також працівники, які 
своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору 
(контракту, угоди) або інших форм, що регулюють трудові відносини 
працівника з підприємством. 
26 
 
 
ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» складається з таких підрозділів: адміністрація, 
машино-тракторний парк, картоплесовище. 
Організація бухгалтерського обліку на ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» 
здійснюється відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і 
фінансову звітність», Положення(стандарт) бухгалтерського обліку(П(с)БО) і 
Наказу про облікову політику даного підприємства (Додаток В).  
Бухгалтерія ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» складається з головного 
бухгалтера та бухгалтера. Наказом №24 від 07 травня 2020 року головним 
бухгалтером призначено Гасюка О.М. (Додаток Г). 
Під час аналізу фінанcового cтану ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» доcліджeно 
економічні результати діяльності, що наведені в Додатку Д. Джерелами 
інформації для розрахунків є фінансова звітність (Додатки Е – Ф). 
З таблиці ми можемо побачити, що чистий дохід від реалізації з кожним 
ром мав тенденцію, то на збільшення, то на зменшення. Так, чистий дохід від 
реалізації у 2020 році становив 30 933 тис. грн, в 2021 році – 75 741 тис. грн., 
що на 44 808,0 тис. грн. (144,9%) більше. А в 2022 році ми спостерігаємо 
зворотну тенденцію: у 2021 році чистий дохід від реалізації дорівнює 75 741 
тис. грн., що на 38,0 тис. грн. (0,01%) менше ніж у 2021 році.  
Це відбулося під впливом коливання собівартості продукції. У 2021 році 
собівартість зросла на 52 475,0 тис. грн., або на 137,9% в порівнянні з 2020 
роком. А в 2022 собівартість збільшилася на 15,9% (14 376,0 тис. грн) в 
порівнянні з 2021 роком, що призвело до незначних змін показника чистих 
доходів. 
Середньоспискова чисельніть робітників з кожним роком змінювалася. 
У 2020 році – 47 чол., що на 10 чол (21,28%) менше ніж у наступному 2021 
році, а у 2022 році – 38 чол., що на 19 чол. (33,33%) менше ніж у 2021 році. 
Так, як середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві 
зменшилася, то і фонд оплати праці теж зменшився. У 2021 році, відносно 2020 
27 
 
 
року, він зменшився на 2 482,0 тис. грн. (21,06%), у 2022 він збільшився на 4% 
(376,0 тис. грн.). 
Середньорічна вартість основних засобів збільшувалась з кожним 
роком. Так у 2021 році вона становила 145 461 тис. грн., що на 61 858,9 тис. 
грн. або 74,0% більше ніж у 2020 році. У 2022 році середньорічна вартість 
основних засобів більше на 10 341,3 тис. грн. або 7,1% ніж в 2021 році. 
Середньорічні залишки оборотних засобів зменшувалася з кожним 
роком. Так, у 2021 році на 14 659,0 тис. грн. або 20,6% менше ніж 2020 році. У 
2022 році, відносно 2021 року, зменшилися на 21 246,0 тис. грн. (37,7%). 
Поточні зобов’язання та забезпечення з кожним роком збільшувалися. 
Так у 2021 році в порівнянні 2020 роком вони збільшилися на 2,5%, а в 2022 
році в порівнянні з 2021 роком збільшилися на 30,1%. 
 Валовий збиток ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» протягом 2020 – 2022 
років збільшився: 2021 році на 7 667,0 тис. грн. або 107,8% більше ніж в 2020 
році та у 2022 році на 14 414,0 тис. грн. або 97,5% більше ніж в 2021 році. Це 
мало вплив на зниження чистого прибутку.  
Так, чистий прибуток (збиток) у 2021 році на 8 164,0 тис. грн. (53,2%) 
більше ніж у 2020 році, у 2022 році був збиток – 44 472 тис. грн., що на 89,2% 
більше ніж у 2021 році. 
Також було проаналізовано показники платоспроможності та 
ліквідності, фінансової стійкості підприємства, що дозволить дати оцінку 
фінансовому стану підприємства. Результати аналізу оформлено у вигляді 
таблиць 2.1 і 2.2. 
 Коефіцієнт покриття важливий показник платоспроможності 
підприємства. Він визначається співвідношенням усіх поточних активів (за 
вирахуванням витрат майбутніх періодів) до короткострокових зобов'язань і 
характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх 
боргів протягом року. 
 
28 
 
 
Таблиця 2.1 
Аналіз показників платоспроможності та ліквідності 
ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» за 2020-2022 рр. 
Відхилення 
Роки 
№ Методика Нормативне (+; -) 
Показники 
п/п розрахунку значення 2021/ 2022/ 
2020 2021 2022 
2020 2021 
Оборотні 
Коефіцієнт активи / 
1 0,682 0,491 0,515 1,5-2,5 -0,191 0,024 
покриття Поточні 
зобов’язання 
(Оборотні 
активи – 
Проміжний товарно- 
2 коефіцієнт матеріальні 0,294 0,190 0,371 0,7-1,0 -0,103 0,181 
ліквідності запаси) 
/ Поточні 
зобов’язання 
Грошові кошти 
Коефіцієнт 
/ 
3 абсолютної 0,0003 0,0021 0,0020 0,2-0,35 0,002 -0,0001 
Поточні 
ліквідності 
зобов’язання 
 
Коефіцієнт покриття в 2020, 2021, 2022 роках становить 0,682, 0,491, 
0,515, відповідно. Також ми можемо побачити, що нормативне значення цього 
показника 1,5-2,5, тобто коефіцієнт покриття в 2020-2022 не відповідає 
нормативному значенню. При такому зниженні коефіцієнта покриття можна 
зробити висновок, що підприємство має неліквідний баланс.  
Проміжний коефіцієнт ліквідності показує наскільки короткострокові 
зобов’язання можуть бути погашені за рахунок грошових коштів, а також 
дебіторською заборгованістю. Коефіцієнт проміжної ліквідності показує, чи 
спроможне підприємство у разі падіння його товарообігу покрити свої 
зобов'язання перед кредиторами. В 2020 році він становить 0,294, в 2021 році 
–0,190, а в 2022 році – 0,371. А нормативне значення коефіцієнта знаходиться 
в межах 0,7-1,0 це є ознакою високого фінансового ризику і не є сприятливою 
умовою для залучення додаткових фінансів.  
Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховують як співвідношення 
коштів та короткострокових фінансових вкладень до короткострокових 
29 
 
 
зобов'язань. Нормативне значення цього показника лежить в межах 0,2-0,35. 
Як бачимо з даних таблиці в 2021 році він зріс в порівнянні з 2021 роком, а в 
2022 році він зменшився в порівнянні з 2021 роком, але він є нижчим чим 
нормативний показник. Якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності менше 
нормативного значення, це може свідчити про те, що підприємство має 
недостатньо готівки та інших легко конвертованих активів для того, щоб 
виконувати свої фінансові зобов'язання вчасно. Це може призвести до проблем 
зі сплатою зарплати, податків, кредитних зобов'язань та інших платежів, що 
може негативно вплинути на репутацію підприємства та призвести до 
зменшення довіри з боку партнерів та клієнтів. 
Для більш детального аналізу відобразимо схематично динаміку 
коефіцієнтів ліквідності (рис. 2.1). 
0,8
0,682
0,7
0,6
0,491 0,515
0,5
0,371
0,4 0,294
0,3
0,19
0,2
0,1 0,0003 0,0021 0,002
0
Коефіцієнт Проміжний Коефіцієнт
покриття коефіцієнт абсолютної
ліквідності ліквідності
2020 2021 2022
 
Рис. 2.1. Динаміка коефіцієнтів ліквідності за 2020-2022 роки ТОВ 
«ПОТЕЙТО АГРО» 
Аналіз показників ліквідності необхідний не лише для керівників 
підприємства, але й для інших користувачів інформації: коефіцієнт 
абсолютної ліквідності – для постачальників сировини і матеріалів; коефіцієнт 
швидкої ліквідності – для банків; коефіцієнт поточної ліквідності – для 
покупців і власників акцій підприємства. 
Аналіз ліквідності балансу підприємства відіграє важливу роль для 
характеристики його фінансового стану. Ліквідність є головним фактором, 
30 
 
 
який визначає ступінь ризику вкладень в оборотні активи. Проведені 
розрахунки свідчать про фінансову стійкість ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» і 
надають можливість виявляти загрози, слабкі місця та інші можливі негативні 
чинники для прийняття подальших управлінських рішень з метою покращення 
ефективної фінансово-господарської діяльності підприємства. 
Таблиця 2.2 
Аналіз показників фінансової стійкості 
ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО»за 2020-2022 рр. 
Відхилення 
Роки 
No Методика Нормативне (+; -) 
Показники 
п/п розрахунку значення 2021/ 2022/ 
2020 2021 2022 
2020 2021 
Коефіцієнт 
Власний капітал 
фінансової 
1 / 0,146 0,063 -0,129 більше 0,5 -0,083 -0,192 
незалежності 
Валюта балансу 
(автономії) 
Власний капітал 
/ 
Коефіцієнт 
(Довгострокові 
2 фінансової 0,171 0,067 -0,114 більше 1 -0,104 -0,181 
зобов'язання + 
стабільності Поточні 
зобов'язання) 
Коефіцієнт Валюта балансу 
3 фінансової / 6,858 15,914 -7,764 менше 2,0 9,056 -23,678 
залежності Власний капітал 
Величина 
Оборотні активи 
власного 
4 / Поточні 0,682 0,491 0,515 більше 0 -0,191 0,024 
оборотного 
зобов’язання 
капіталу 
Коефіцієнт (Оборотні 
маневреності активи 
5 власного – Поточні -1,542 -6,737 3,899 більше 0 -5,195 10,635 
оборотного зобов’язання) / 
капіталу Власний капітал 
Частка 
Оборотні активи 
оборотних 
6 / 0,482 0,409 0,534 - -0,074 0,125 
коштів у 
Валюта балансу 
активах 
Позиковий 
Коефіцієнт 
7 капітал / Валюта 0,854 0,937 1,129 менше 0,5 0,083 0,192 
заборгованості 
балансу 
Коефіцієнт Позиковий 
капітал / 
8 фінансового 5,858 14,914 -8,764 ≤ 1 9,056 -23,678 
Власний 
ризику капітал 
31 
 
 
Коефіцієнт фінансової незалежності, також відомий як коефіцієнт 
фінансової автономії, використовується для вимірювання ступеня фінансової 
стійкості компанії та її здатності залежати від зовнішніх джерел фінансування. 
Коефіцієнт фінансової незалежності обчислюється як співвідношення 
власних засобів компанії до загального обсягу її активів. Цей коефіцієнт 
показує, яку частину активів компанії можна фінансувати за рахунок її 
власних засобів, тобто без залучення зовнішніх джерел фінансування, таких як 
позики або емісії акцій. Нормативне значення цього показника більше 0,5. На 
підприємстві цей показник має такі значення: 2020 рік – 0,146, 2021 рік – 0,063, 
2022 рік – -0,129. Якщо коефіцієнт фінансової незалежності менше 
нормативного значення, це може вказувати на те, що компанія залежить від 
зовнішніх джерел фінансування, таких як банківські позики або емісії акцій, 
для фінансування своєї діяльності. Це може створити ризик для підприємства, 
оскільки залежність від зовнішніх джерел фінансування може призвести до 
збільшення витрат на погашення позик та збільшення ризику банкрутства. 
Підприємство може мати проблеми з отриманням додаткового фінансування у 
разі потреби, якщо його коефіцієнт фінансової незалежності недостатній.  
Коефіцієнт фінансової стабільності є показником, який вказує на 
здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов'язання та зберігати 
стабільний фінансовий стан у майбутньому. В 2020 році він становить 0,171, в 
2021 році –0,067, а в 2022 році – -0,114. А нормативне значення коефіцієнта 
має бути більше 1. Якщо коефіцієнт фінансової стабільності менший 
нормативного значення, це може вказувати на те, що підприємство не має 
достатньої кількості активів або готівки, щоб виконувати свої зобов'язання 
вчасно. Недостатній коефіцієнт фінансової стабільності може призвести до 
того, що підприємство буде змушене залучати додаткові фінансові ресурси, 
щоб задовольнити свої зобов'язання.  
Коефіцієнт фінансової залежності вказує на те, яку частину активів 
підприємства було фінансовано за рахунок залученого капіталу (позики, 
32 
 
 
кредити, емісії акцій) в порівнянні з власним капіталом. Нормативне значення 
цього показника менше 2. На підприємстві цей показник має такі значення: 
2020 рік – 6,858, 2021 рік – 15,914, 2022 рік – -7,764. В 2020 і 2021 році він є 
більшим за нормативне значення, це може вказувати на те, що підприємство 
має велику залежність від зовнішніх джерел фінансування. 
Збільшення коефіцієнта фінансової залежності може створити ризик для 
підприємства, особливо якщо воно має велику кількість короткострокових 
зобов'язань, тому що підприємство може мати складнощі зі сплатою цих 
зобов'язань у разі відсутності достатнього прибутку. А в 2022 році він менший 
за нормативне значення, що вказує на те, що підприємство залежить менше від 
зовнішніх джерел фінансування і має більшу фінансову стабільність. 
Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу вказує на те, як 
ефективно підприємство використовує свій власний оборотний капітал. Якщо 
коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу менший нормативного 
значення, то це може свідчити про те, що підприємство не ефективно 
використовує свій оборотний капітал. Нормативне значення цього показника 
більше 0. На підприємстві цей показник має такі значення: 2020 рік – -1,542, 
2021 рік – -6,737, 2022 рік – 3,899. З даних ми бачимо, що в 2020 і 2021 роках 
він має від’ємне значення і менше за нормативний показник – це може 
свідчити про те, що підприємство не ефективно використовує свій оборотний 
капітал. Недостатнє використання оборотного капіталу може призвести до 
зменшення обсягів виробництва та продажів, затримок у сплаті боргів та 
збільшення заборгованості перед постачальниками та іншими кредиторами. А 
в 2022 році ситуація змінилася і коефіцієнт маневреності власного оборотного 
капіталу має більше значення ніж нормативне. Це свідчить про те, що 
підприємство ефективно використовує свій оборотний капітал та може 
здійснювати більші інвестиції у виробництво, розширювати асортимент 
продукції, підвищувати якість продукції та залучати нових клієнтів. 
33 
 
 
Коефіцієнт фінансового ризику вказує на ступінь ризику, пов'язаного з 
фінансовим станом підприємства. Нормативне значення цього показника ≤ 1. 
На підприємстві цей показник має такі значення: 2020 рік – 5,858, 2021 рік – 
14,914, 2022 рік – -8,764. Це свідчить про те, що підприємство має високий 
рівень фінансового ризику.  
Для оцінки ділової активності підприємства аналізуємо динаміку 
показників оборотності у таблиці 2.3. 
Таблиця 2.3 
Аналіз показників ділової активності 
ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» за 2020-2022 рр. 
Відхилення 
Роки 
Методика (+; -) 
№ Показники 
розрахунку 2021/ 2022/ 
2020 2021 2022 
2020 2021 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Чистий дохід від реалізації 
продукції /((Дебіторська 
Оборотність 
заборгованість на початок 
1 дебіторської 0,243 0,351 0,318 0,108 -0,033 
року+Дебіторська 
заборгованості заборгованість на 
кінець року) / 2) 
Чистий дохід від реалізації 
продукції / ((Кредиторська 
Оборотність заборгованість на початок 
2 кредиторської року 0,389 0,693 0,690 0,304 -0,002 
заборгованості + Кредиторська 
заборгованість 
на кінець року) / 2) 
Середній 
період 
360/ Оборотність дебіторської 
3 погашення 1479,994 1026,291 1133,648 -453,70 107,35 
заборгованості 
дебіторської 
заборгованості 
Середній 
період 360/ Оборотність 
4 погашення кредиторської 925,860 519,716 521,582 -406,14 1,866 
кредиторської заборгованості 
заборгованості 
Середній ((Величина запасів на початок 
року + Величина запасів на 
період одного 
5 кінець року) / 2) х 360 / 425,557 302,795 217,575 -122,76 -85,220 
обороту 
Чистий 
запасів дохід від реалізації продукції 
 
 
34 
 
 
Продовження таблиці 2.3 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Чистий дохід від 
реалізації 
продукції / ((Сума 
Оборотність 
6 активів на 0,179 0,313 0,329 0,134 0,016 
активів 
початок року + Сума 
активів на 
кінець року) / 2) 
Чистий дохід від 
реалізації 
продукції / ((Величина 
Оборотність власного 
7 власного капіталу на початок року 0,682 2,922 -9,365 2,240 -12,287 
капіталу + 
Величина власного 
капіталу на 
кінець року) / 2) 
Середній період 
погашення 
дебіторської 
Тривалість заборгованості + 
середній період одного 
8 фінансового 979,692 809,369 829,641 -170,323 20,272 
обороту 
циклу, днів запасів – середній період 
погашення 
кредиторської 
заборгованості 
 
Оборотність дебіторської заборгованості відображає, як швидко 
підприємство здатне зберігати контроль над власними коштами, які 
виникають з реалізації товарів або послуг. Чим більша оборотність 
дебіторської заборгованості, тим більш ефективно підприємство управляє 
своїми власними коштами. За результатами даних з таблиці можна зробити 
наступні висновки: 
У 2020 році оборотність дебіторської заборгованості складала 0,243, що 
може вказувати на те, що підприємство мало проблеми зі збереженням 
контролю над власними коштами.  
У 2021 році оборотність дебіторської заборгованості значно зросла до 
0,351 (на 0,108), що може свідчити про покращення управління дебіторською 
заборгованістю. Однак, цей показник також може вказувати на можливу 
нестабільність в галузі, збільшення кількості конкурентів, зниження цін на 
товари або послуги, що може призвести до зниження прибутків підприємства. 
35 
 
 
У 2022 році оборотність дебіторської заборгованості знизилась до 0,318, 
що може свідчити про можливе погіршення управління дебіторською 
заборгованістю. 
Оборотність кредиторської заборгованості відображає швидкість оплати 
зобов'язань перед постачальниками і залежність від них. За поданими даними, 
оборотність кредиторської заборгованості збільшилася з 2020 року до 2021 
року і залишилася на практично однаковому рівні в 2022 році. 
Значення оборотності кредиторської заборгованості в 2021 і 2022 роках 
перевищує значення у 2020 році, що може свідчити про те, що підприємство 
стало менш залежним від кредиторської заборгованості і може оплачувати свої 
зобов'язання швидше. Однак, значення оборотності кредиторської 
заборгованості було вище за 0,5 в обох роках, що може свідчити про те, що 
підприємство затримує оплату зобов'язань перед постачальниками, що може 
вплинути на їхню мотивацію продовжувати співпрацю з підприємством. 
Середній період погашення дебіторської заборгованості вказує на те, 
скільки днів у середньому клієнти підприємства затримують платежі за 
придбані товари або послуги. Чим менше середній період погашення, тим 
швидше підприємство отримує гроші за свої товари і послуги, що позитивно 
впливає на його ліквідність. За даними підприємства можна зробити такі 
висновки: 
У 2020 році середній період погашення дебіторської заборгованості 
становив 1479,994 днів, що досить високо і може свідчити про проблеми з 
виконанням платежів з боку клієнтів. Підприємству може бути складно 
управляти своїми фінансами, якщо значна частина грошей за товари і послуги 
затримується на рахунках клієнтів. 
У 2021 році середній період погашення дебіторської заборгованості 
скоротився до 1026,291 днів, що є позитивним знаком і може свідчити про те, 
що підприємство поліпшило управління своїми фінансами і зменшило 
кількість заборгованостей. 
36 
 
 
У 2022 році середній період погашення дебіторської заборгованості 
становив 1133,648 днів, що трохи збільшився порівняно з попереднім роком, 
але все ж є нижчим, ніж у 2020 році.  
Середній період погашення кредиторської заборгованості зменшується 
з року на рік: від 925,860 днів у 2020 році до 519,716 днів у 2021 році та 521,582 
днів у 2022 році. Це може свідчити про те, що компанія почала більш 
оперативно погашати свої зобов'язання перед кредиторами. Хоча середній 
період погашення зменшується, компанія все ще має кредиторську 
заборгованість, що потребує погашення. Короткий період погашення може 
свідчити про більш ефективне управління фінансами компанії. 
Середній період одного обороту запасів зменшується з року на рік: від 
425,557 днів у 2020 році до 302,795 днів у 2021 році та 217,575 днів у 2022 році. 
Це може свідчити про більш ефективне управління запасами компанії, 
оскільки період одного обороту запасів скорочується. Короткий період одного 
обороту запасів може свідчити про те, що компанія зберігає меншу кількість 
запасів, що допомагає знизити затрати на зберігання і забезпечує більш гнучку 
реакцію на зміни попиту на товари. 
Значення оборотності власного капіталу вказують на те, скільки 
прибутку генерується на кожну одиницю власного капіталу підприємства. 
Значення оборотності власного капіталу 2020 року дорівнює 0,682, що можна 
вважати досить низьким рівнем. Однак, у 2021 році значення оборотності 
власного капіталу зросло до 2,922, що свідчить про те, що підприємство 
змогло збільшити свій прибуток відносно вкладеного власного капіталу. Але 
у 2022 році значення оборотності власного капіталу стало від'ємним, що вказує 
на те, що підприємство зазнало збитків, які перевищують власний капітал. 
Таким чином, можна зробити висновок про те, що у 2021 році підприємство 
змогло збільшити свою ефективність використання власного капіталу, але у 
2022 році сталося суттєве зменшення показника, що може свідчити про 
проблеми у фінансовій діяльності підприємства. 
37 
 
 
Тривалість фінансового циклу відображає часовий інтервал, що пройде 
від моменту витрат на закупівлю товарів або послуг до моменту отримання 
платежу за продаж цих товарів або послуг. Чим менша тривалість фінансового 
циклу, тим ефективніше функціонує підприємство. За даними з таблиці можна 
зробити наступні висновки: У 2020 році тривалість фінансового циклу склала 
979,692 днів, що є досить високим значенням. У 2021 та 2022 роках тривалість 
фінансового циклу зменшилась, що може свідчити про покращення 
ефективності діяльності підприємства. Незважаючи на зменшення тривалості 
фінансового циклу, його значення все ще є високим і може вказувати на 
наявність проблем з операційною ефективністю підприємства. 
 
 
2.2. Особливості побудови обліку розрахунків з оплати праці  на 
підприємстві та його документальне оформлення 
 
Нарахування, виплата та облік оплати праці мають проводити згідно з 
чинним законодавством нормативними та інструктивними матеріалами, які 
регулюють трудові відносини. Законом України «Про оплату праці» 
визначено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у 
грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує 
працівникові за виконану ним роботу. 
Основними нормативно-правовими документами з організації та 
регулювання оплати праці, якими керується підприємство є: 
1. Закон України «Про оплату праці» (прийнятий 24.03.1995 р. з 
подальшими змінами і доповненнями) – в даному законі визначаються 
економічно-правові та організаційні основи оплати праці робітників, які 
знаходяться у трудових відносинах, на підставі трудового договору з 
фізичними чи юридичними особами різних форм власності. 
38 
 
 
2. Кодекс законів про працю України (прийнятий 10.12.1971 р. з 
подальшими змінами і доповненнями) – ним регулюються трудові відносини 
працівників, що спонукає до зростання продуктивності праці, підвищення 
якості роботи, ефективності суспільного виробництва та рівня життя в країні, 
ним зміцнюється трудова дисципліна, а також праця перетворюється в першу 
необхідність кожної працездатної особи для блага суспільства. 
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 «Виплати 
працівникам» (прийнятий 28.10.2003 р. з подальшими змінами). Дане П(С)БО 
визначає методологію формування облікової інформації про оплату праці 
найманих робітників, за виконану ними роботу, а також розкриття такої 
інформації у звітності. 
Усі норми з оплати праці підприємства визначають самостійно і 
встановлюють їх у Колективному договорі, в якому також відображають: 
системи оплати праці та її форми, елементи тарифної системи, посадові 
оклади, надбавки і доплати, премії, а також компенсаційні та інші виплати. 
Облікова чисельність персоналу – це показник чисельності працівників 
особового складу підприємства на певну дату звітного періоду, включаючи 
прийнятих та виключаючи тих працівників, які були звільнені. В особовий 
склад працівників підприємства включають всіх працівників, які прийняті на 
постійну, сезонну роботу, і також тимчасових працівників, з дня зарахування 
їх на роботу. В особовому складі працівників за кожний календарний день 
враховують як фактично працюючих, так і відсутніх на роботі працівників, які 
перебувають у трудових відносинах, незалежно від форми договору. 
За організацію обліку персоналу в ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» відповідає 
менеджер з персоналу, якого призначено наказом керівника. 
Документальне оформлення нарахування заробітної плати залежить від 
форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві. У питаннях обліку 
заробітної плати на підприємстві використовуються типові первинні 
39 
 
 
документи затверджені Наказом №489 Державним Комітетом Статистики 
України (табл.2.4). 
Таблиця 2.4 
Форми первинних документів, які використовують на підприємстві ТОВ 
«ПОТЕЙТО АГРО» 
Назва Застосування 
Є документом, який видаватиметься керівництвом підприємства 
П-1 «Наказ для офіційного оформлення процесу прийняття нового 
(розпорядження) про працівника на роботу. Цей документ фіксує основні деталі щодо 
прийняття на роботу» прийняття на роботу та встановлює умови праці. 
Особова картка працівника є важливим документом в кадровому 
П-2 «Особова картка обліку підприємства. Вона містить основну інформацію про 
працівника» працівника та використовується для зберігання та ведення 
персональних даних працівників. 
«Наказ (розпорядження) про надання відпустки», є документом, 
П-3 «Наказ який видається керівництвом підприємства для регулювання 
(розпорядження) про процесу надання відпусток працівникам. Цей документ 
надання відпустки» встановлює терміни та умови відпустки, вказує на особливості її 
надання, а також може містити інші важливі вказівки. 
Це документ, який видається керівництвом підприємства для 
П-4 «Наказ формалізації припинення трудового відносини з працівником. 
(розпорядження) про Цей наказ визначає причини та умови припинення трудового 
припинення трудового договору чи контракту, а також вказує на дату припинення 
договору (контракту)» трудового відносини. 
У табелі ведеться облік використання робочого часу шляхом 
П-5 «Табель обліку реєстрації явок і неявок на роботу або шляхом реєстрації лише 
використання робочого 
відхилень від нормального ритму роботи. Інформація про різні 
часу» відхилення заноситься в табель на підставі інших документів. 
Відомість призначена для відображення інформації про 
нарахування конкретному працівнику різних видів оплат, які 
П-6 «Розрахунково- включаються до фонду оплати праці і до складу інших виплат, що 
платіжна відомість не відносяться до фонду оплати праці. B ній також 
працівника» відображаються різні утримання: аванс, виданий за першу 
половину місяця, ПДФО, військовий збір, профспілкові внески, 
аліменти та інше). 
Відомість призначена для відображення інформації про 
П-7 «Розрахунково-
нарахування по підприємству різних видів оплат, які 
платіжна відомість 
включаються до фонду оплати праці і до складу інших виплат, що 
(зведена)» 
не відносяться до фонду оплати праці. 
Працівника вважають зарахованим до особового складу підприємства, 
якщо на нього менеджером з персоналу оформлений Наказ про прийняття на 
роботу. Згідно Наказу №24 від 07.05.2020 року Гасюка Олександра 
40 
 
 
Миколайовича прийнято на посаду головного бухгалтера з 08.05.2020 року з 
посадовим окладом згідно штатного розкладу. (Додаток Г)  
Наказ про прийняття на роботу використовують для обліку прийнятих 
на роботу працівників. Менеджер з персоналу робить запис про прийняття на 
роботу працівника до трудової книжки.  
Всі зміни, які відбуваються в особовому складі підприємства: 
призначення, звільнення, переміщення працівників, надання відпусток – 
оформляють відповідними наказами: наказ про переведення на іншу посаду; 
наказ про надання відпустки; наказ про припинення трудового договору.  
Найманим працівникам відповідно до Закону «Про відпустки» надають 
відпустки після відпрацювання певного часу (пів року). З цією метою на 
підприємствах видають Наказ про надання відпустки, підставою для якого є 
заява працівника. Розірвання трудових взаємозв’язків з найманим 
працівником і роботодавцем здійснюється теж на підставі заяви працівника, 
що в подальшому формує Наказ про припинення трудового договору. 
Основними документами з обліку використання робочого часу є табель 
обліку використання робочого часу. Табель обліку використання робочого 
часу (типова форма № П-5) – це поіменний список усіх працівників відділу чи 
структурного підрозділу підприємства з позначками навпроти кожного 
прізвища про використання працівником робочого часу впродовж облікового 
періоду. Робочий час кожного працівника відзначається щоденно із 
зазначенням кількості робочого часу у відпрацьованих годинах. Окрім даних 
про відомості робочого часу, в даному документі фіксують надурочний час, 
затримки та неявки, причини яких позначаються відповідними символами. 
Підрахунок у табелі обліку відпрацьованого та невідпрацьованого часу 
здійснюється за такими документами, як листки тимчасової втрати 
працездатності, Накази на відпустки, посвідчення про відрядження та інші 
документи. До прикладу, розглянемо табеля обліку використання робочого 
41 
 
 
часу на працівника Галюка О.М. за березень та квітень 2023 року  (Додаток Х 
та Ц). 
У табелі за березень 2023р. фіксуються години фактично 
відпрацьованого часу – 18 днів (144 години), крім того з 20 по 24 березня, це - 
5 днів (40 годин), працівник перебував на лікарняному. В табелі за квітень 
2023 року фіксується, що працівник відпрацював 14 днів (112 годин). Згідно 
Наказу №14/1 від 14.04.2023р. 17 квітня 2023р (Додаток Ш) - 1 день (8 годин) 
перебував у відпустці без збереження заробітної плати. Крім того, працівник 
перебував у основній щорічній відпустці 11 календарних днів з 24.04.2023 по 
04.05.2023 року (Додаток Щ). 
 Після перевірки правильності заповнення табелю (прізвище, посада, 
відповідність графікам роботи) менеджер з персоналу  підписує табель і 
передає його в бухгалтерію для нарахування заробітної плати. 
Так, підставами для нарахування заробітної плати працівникам з 
почасовою формою оплати праці є табель обліку використання робочого часу 
і штатний розпис. Станом на 01.06.2023 р. в ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» 
затверджено штатний розпис (Додаток Ю).  
Згідно штатного розпису посадовий оклад Гасюка О.М. становить 
30000,00 грн. В зв’язку з тим, що підвищення окладів не було з моменту 
прийняття працівника на роботу, то бухгалтеру нараховується індексація 
заробітної плати. Базовим місяцем є  травень 2020 р. Оскільки працівник 
відпрацював неповний робочий місяць, перебував у щорічній відпустці та у 
відпустці без збереження заробітної плати, то сума індексації у такому 
випадку виплачується пропорційно відпрацьованим дням або часам:  
Розрахуємо суму індексації: 
1140.70 грн (сума індексації 04.2023р.) :160 год х 112 год = 798.49 грн. 
У квітні 2023 року працівник відпрацював 14 робочих днів або 112 
годин. Працівник іде у щорічну відпустку з 24.04.2023 по 04.05.2023 року на 
11 календарних днів. Розрахуємо відпускні працівника: 
42 
 
 
Розраховуємо фактичний заробіток працівника за 12 місяців 
розрахункового періоду (з 01.04.2022 до 31.03.2023 включно):  
21541,85 грн + 368505,56 грн = 390047,41 грн.  
Визначаємо кількість календарних днів, на які слід поділити отриманий 
фактичний заробіток працівника: 365 календарних днів на святкові і неробочі 
дні розрахунковий період не зменшуємо, оскільки на час воєнного стану 
святково-неробочих днів немає і працівник не був у відпустці без збереження 
заробітної плати. 
Розраховуємо середньоденну заробітну плату:  
390047,41 грн : 365 к.д. = 1068,62 грн. 
Тож сума нарахованої виплати за дні щорічної основної відпустки 
працівника складає:  
1068,62 грн х 11 к. д. = 11754,82 грн 
Розрахунок середнього заробітку приведено наведено у Додатку Я. 
Всього в квітні 2023 року було 20 робочих дні. Кількість робочих годин 
складала 160. У квітні 2023 року працівник відпрацював 14 робочих днів або 
112 годин. 
Розрахунок заробітної плати виглядає так: 
Оклад по дням:  
30000,00 грн : 160 год × 112 год = 21000,00 грн. 
Загальна зарплата разом із відпускними та індексацією: 
21000,00 грн + 11754,82 грн + 798,49 грн = 33553,31 грн. 
Для розрахунку заробітної плати працівникам ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО», 
яким нараховують заробітну плату відрядно, потрібні не тільки дані про 
робочий час, а й дані про виконану роботу, послуги. Облік виробітку 
робітників є необхідною умовою для отримання інформації про кількість 
виконаної роботи. 
Розрахунок основної заробітної плати працівників, які працюють 
відрядно, здійснюється на основі виробничих даних і вартості за одиницю 
43 
 
 
виконаної роботи. Розрахунок праці цих працівників здійснюється на підставі 
спеціальних документів. 
Нарахування заробітної плати механізаторам ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» 
проводиться на основі затвердженого наказом №89 від 01.05.2023року 
Положення про систему мотивації трактористів-машиністів 
сільськогосподарського виробництва. Згідно Наказу з 01 травня 2023 року для 
трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва встановлено 
посадовий оклад в розмірі 7500,00грн. та затверджено розцінки матеріальної 
мотивації шляхом впровадження додаткової винагороди за якісне та 
оперативне виконання агротехнічних робіт. Нарахування основної та 
додаткової заробітної платні здійснюється на підставі оформлених та 
підписаних відповідальними особами табелів робочого часу та шляхових 
листів. Контроль якості виконання агротехнічних операцій трактористами-
машиністами сільськогосподарського виробництва покладено на агрономічну 
службу товариства; правильність нарахування заробітної плати покладено на 
головного бухгалтера. 
Для нарахування заробітку трактористам важливий облік виробітку. 
Подорожні листи містять такі реквізити: номер, дату , прізвище, ім’я та по-
батькові тракториста-машиніста, табельний номер робітника, вид оплати, 
операції, кількість виробітку у натуральному виразі, норма часу, розцінка за 
розрядом роботи. 
Подорожні листи в ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» поділяються на дві частини 
– за першу половину місяця та другу половину. Розглянемо подорожній лист 
трактора New Holand 407-31 СА за 01-15 червня 2023року, водій Павлик 
Василь Олександрович (Додаток АА). Тракторист виконує роботи по 
внесенню засобів захисту рослин. Він відпрацював 36 годин та обробив площу 
в 127 га. Згідно положення про оплату праці (Додаток АБ) розцінка за 1 га – 
45,46 грн. Крім того виконував дискування 2,8 га, розцінка – 59,05 грн/га. та 
провів оранку на площі 2 га по розцінці – 110,00 грн/га. 
44 
 
 
В обліку сформовано наряд на відрядну роботу №84 (Додаток АВ) в 
якому відображено нарахування, див таблицю 2.5. 
Таблиця 2.5 
Опис робіт Одиниця Кількість Розцінка Нарахована 
виміру сума 
внесення ЗЗВ га 127 45,36 5760,72 
дискування га 2,8 59,05 165,34 
оранка га 2 110 220 
Всього нараховано: 6146,06 
Павлик В.О. хворів із 31.05.2023 до 06.06.2023р. згідно з Листком 
непрацездатності №8029853-201514554-1 (Додаток АД).  За розрахунковий 
період беремо 10 місяців (липень 2022 року – квітень 2023 року), оскільки він 
приступив до роботи з 20.06.2022 р. згідно наказу про прийняття на роботу 
№47 від 17.06.2022р. (Додаток АЕ). Йому нараховано 200133,31 грн. зарплати 
згідно з окладом. Страховий стаж працівника становить 17 років 8 місяців 
(відсоток оплати лікарняного — 100%). З розрахункового періоду виключаємо 
в грудні 2022р. – 4 дні без збереження заробітної плати – Наказ №87 від 
16.12.2022р. (Додаток АЄ) та в квітні 2023р. – 1 день без збереження заробітної 
плати – Наказ №14/1 від 14.04.2023р. (Додаток АЖ). 
Визначаємо середньоденну зарплату: 
200133,31 грн : 299 к.дн. = 669,34 грн. 
Визначаємо суму лікарняних за рахунок коштів роботодавця: 
669,34 грн × 1 к.дн × 100% = 669,34 грн. (нарахування за 31.05.2023р.) 
669,34 грн × 4 к.дн × 100% = 2677,36 грн. (нарахування  01-04.06.2023р.) 
Обчислюємо суму лікарняних за рахунок коштів Пенсійного фонду 
України: 
669,34 грн × 2 к.дн. × 100% = 1338,68 грн. 
Отже, загальна сума допомоги становитиме: 
669,34 грн + 2677,36 грн + 1338,68 грн. = 4685,38 грн. 
Нарахування по Листку непрацездатності №8029853-201514554-1 в 
Додатку АЗ. 
45 
 
 
З 1 січня 2023 року набула чинності оновлена редакція Закону України 
«Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до 
якої уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового 
державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою 
працездатності та від нещасного випадку на виробництві визначено 
Пенсійний фонд України.  
Для отримання фінансування по лікарняних від Пенсійного фонду 
України ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» подає заяву-розрахунок, що містить 
інформацію про нараховані застрахованим особам кошти. Таку заява-
розрахунок підприємство подає до Пенсійного фонду України через особистий 
електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг. 
Щоб отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності по Листку 
непрацездатності №8029853-201514554-1 Павлика В.О. підприємство 
направило Заяву-розрахунок №4349358-2023-7 до ПФУ 15.06.2023р. з 
зазначенням суми отримання допомоги. 
Після розрахункової обробки первинних документів по обліку 
виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків 
по оплаті праці, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють 
статистичні дані по розрахунках з робітниками (Додаток АИ і АК). 
 
 
2.3. Нарахування та облік розрахунків за виплатами працівникам 
на підприємстві 
 
Наступним етапом розрахункової роботи по розрахунках з робітниками 
є формування даних синтетичного обліку розрахунків та звітності. Рахунок 66 
«Розрахунки з робітниками по оплаті праці» – пасивний, балансовій, 
розрахунковий: 661– «Нарахована заробітна плата»; 662 – «Депонована 
заробітна плата»; 663 – «Розрахунки за іншими виплатами». 
46 
 
 
При нарахуванні заробітної плати кредитується рахунок «Розрахунки з 
робітниками по оплаті праці» й дебетуються рахунки в залежності від видів 
виробництв (основною, допоміжною), де виконуваність роботи, характер цих 
робіт, категорій робітників, а також від виду заробітної плати (основна, 
додаткова). Структура робочого плану рахунків в частині обліку виплат 
працівникам на підприємстві ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» має наступний вигляд 
(табл. 2.6). 
Таблиця 2.6 
Робочий план рахунків з обліку заробітної плати 
ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» 
Номер рахунка Назва рахунка 
66 Розрахунки за виплатами працівникам 
661 Розрахунки із заробітної плати 
662 Розрахунки з депонентами 
663 Розрахунки за іншими виплатами 
Нарахування заробітної плати та відображення її в бухгалтерському 
обліку розглянемо на прикладі Гасюка О.М. за квітень 2023р. В розрахунковій 
відомості відображаються всі нарахування та відрахування. Обгрунтуємо наші 
розрахунки, наведені вище у таблиці 2.7.   
Таблиця 2.7 
Відображення в бухгалтерському обліку операцій з нарахування 
заробітної плати 
№ Найменування  Бухгалтерська Сума, грн. 
п/п господарської операції проводка 
Дт Кт 
1 Нарахована повна зарплата за квітень 
92 661 33553,31 грн. 
(21000,00 + 11754,82 + 798,49) 
2 Нараховано ЄСВ на зарплату: 
92 651 2821,83 грн. 
(33553,31 грн × 8,41%) 
3 Утримано ПДФО з усієї суми зарплати: 
661 641/ПДФО 6039,60 грн. 
(33553,31 грн × 18%) 
4 Утримано ВЗ з усієї суми зарплати: 
661 642/ВЗ 503,30 грн. 
(33553,31 грн × 1,5%) 
47 
 
 
Розглянемо відображення в бухгалтерському обліку нарахування 
допомоги з тимчасової непрацездатності на прикладі Листка непрацездатності 
Павлика В.О., який ми описували раніше. Cума оплати перших днів непраце-
здатності, що виплачується за рахунок роботодавця та сума нарахованої 
допомоги з тимчасової непрацездатності, що виплачується за рахунок 
Пенсійного Фонду, відображаються проводками за кредитом cубрахунку 663 
«Розрахунки зa iншими виплатами», a сума, яка виплачується працівникові та 
суми утриманого з ниx ПДФО та ВЗ — зa дебетом субрахунку.  
Витрати підприємства на оплату працівникові пeрших 5-ти днів 
тимчaсової непрацездатності, в бухгалтерському обліку вiдображаємо за 
Дт949 «Інші витрати oпераційної діяльності». Облік розрахунків з Пенсійним 
Фoндом стосовно лікарняних ведеться на рахунку 378 «Розрахунки з 
дeржавними цiльовими фондами»: Дт 378 відображаємо заборгованість 
Пенсійного Фонду по сумі лікарняних, Кт 378 – погашення цієї заборгованості. 
Cуму нарахованого ЄСВ, на лікарняних перших п’яти днiв 
непрацездатності, i лікарняних, щo виплачуються зa рахунок Пенсійного 
фонду, відображаємо зa Дм субрахунку 949. Обгрунтуємо вище розглянутий 
приклад як буде відображатися в бухгалтерському обліку в таблиці 2.8. 
Таблиця 2.8 
Відображення в бухгалтерському обліку операцій з нарахування та 
виплати лікарняних 
№ Найменування господарської Бухгалтерська проводка Сума, грн. 
п/п операції Дт Кт 
1 2 3 4 5 
1 Нараховано допомогу пo 
тимчасовій непрацездатності за 
пeрші п’ять днів хвороби зa 949 663 669,34 грн. 
рахунок підприємства за травень 
2023р. 
2 Нараховано допомогу пo 
тимчасовій непрацездатності за 
пeрші п’ять днів хвороби зa 949 663 2677,36 грн. 
рахунок підприємства за червень 
2023р. 
 
48 
 
 
Продовження таблиці 2.8 
1 2 3 4 5 
3 Нараховано допомогу пo 
тимчасовій непрацездатності решту 
378 663 1338,68 грн. 
(два) дні хвороби зa рахунок 
Пенсійного фонду 
4 Нараховано ЄСВ у розмірі 22% від 
суми лікарняних 949 651 1030,78 грн. 
(4685,38 х 22%) 
5 Утримано ПДФО iз суми допомоги 
зa перші п’ять днiв хвороби 663 641/ПДФО 602,41 грн. 
(3346,70 грн. х 18%) 
6 Утримано ПДФО iз суми допомоги 
641/ПДФО 
за рахунок Пенсійного Фонду 663 240,96 грн. 
 
(1338,68 грн. х 18%) 
7 Утримано військовий збір із суми 
допомоги за перші 5 днів хвороби 663 642/ВЗ 50,20 грн. 
(3346,70 грн. х 1,5%) 
8 Утримано військовий збір із суми 
допомоги за рахунок Пенсійного 663 642/ВЗ 20,08 грн. 
Фонду (1338,68 грн. х 1,5%) 
9 Отримано кошти з Пенсійного 
313 378 1338,68 грн. 
Фонду  
10 Виплата ліканяних працівнику за 
663 311 2694,09 грн. 
перші 5 днів 
10 Виплата лікарняних за рахунок ПФ 663 313 1077,64 грн. 
11 Сплата ЄСВ до бюджету 651 311 1030,78 грн. 
12 Сплата ПДФО з лікарняних до 
641/ПДФО 311 602,41 грн. 
бюджету за перші 5 днів хвороби 
13 Сплата ПДФО з лікарняних до 
бюджету за рахунок Пенсійного 641/ПДФО 313 240,96 грн. 
фонду 
14 Сплата ВЗ з лікарняних до 
642/ВЗ 311 50,20 грн. 
бюджету за перші 5 днів хвороби 
15 Сплата ВЗ з лікарняних до 
бюджету за рахунок Пенсійного 642/ВЗ 313 20,08 грн. 
фонду 
 
 Приклад нарахування заробітної плати в ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО»  є 
Розрахункова відомість (Додаток АИ та АК).  
Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-
перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими, по-друге, 
вони є формою аналітичного обліку рахунка 66. 
49 
 
 
Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам 
закріплено ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці. 
В ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» зарплата виплачується працівникам 
регулярно у робочі дні згідно з Колективним договором, але не рідше двох 
разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти 
календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який 
здійснюється виплата, тобто 20-21 числа за першу половину місяця(аванс) та 
6-7 числа наступного місяця після нарахування. 
Згідно ч. 3 ст. 115 КЗпП, ч. 3 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» 
від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР розмір авансу не може бути меншим від оплати 
за фактично відпрацьований час із розрахунку посадового окладу працівника. 
Першою половиною місяця вважаються перші 15 календарних дні місяця. 
Нарахування та відображення в обліку операцій з виплати авансу наведено в 
таблиці 2.9.   
Таблиця 2.9 
Відображення в бухгалтерському обліку операцій з виплати 
заробітної плати  
№ Найменування господарської Бухгалтерська проводка Сума, грн. 
п/п операції 
Дт Кт 
1 Виплачено аванс працівнику 661 311 12075,00 грн. 
2 Перераховано нарахований ЄСВ із 
суми авансу: 651 311 1261,50 грн. 
(15000,00 грн × 8,41%) 
3 Перераховано ПДФО з авансу: 
641/ПДФО 311 2700,00 грн. 
(15000,00 грн × 18%) 
4 Перераховано ВЗ з авансу: 
642/ВЗ 311 225,00 грн. 
(15000,00 грн × 1,5%) 
 
 
 
50 
 
 
2.4. Оподаткування розрахунків за виплатами працівникам на 
підприємстві 
 
З сум, які нараховуються як заробітна плата для членів трудового 
колективу та осіб, які працюють за трудовими угодами чи договорами підряду, 
а також тих, що виконують разові роботи чи займаються сумісництвом, 
виплачуються різноманітні утримання. 
Ці виплати можна класифікувати як обов'язкові (податок на доходи 
фізичних осіб, військовий збір, єдиний внесок на загальнообов'язкове 
соціальне страхування) та необов'язкові (за рішенням судових органів, за 
ініціативою підприємства, за ініціативою працівника, за ініціативою 
професійних організацій). На рисунку 2.2 зображено податки, збори та їх 
ставки, що нараховуються та утримуються із заробітної плати. 
 
Заробітна плата 
 
 
Нарахування Утримання 
 
 Єдиний соціальний Військовий збір – 
Податок з доходу 
внесок – 22% 1,5% 
 фізичних осіб – 18 % 
Рис. 2.2. Податки, збори та їх ставки, що нараховуються та утримуються 
із заробітної плати 
Єдиний соціальний внесок або єдиний страховий внесок – 
це консолідований страховий внесок в Україні, збір якого здійснюється в 
системі загальнообов'язкового державного страхування в обов'язковому 
порядку та на регулярній основі. На всі види заробітної плати, допомоги з 
тимчасової непрацездатності та у зв’язку з вагітністю та пологами, 
51 
 
 
роботодавці зобов’язані нараховувати єдиний соціальний внесок. Ставка ЄСВ 
дорівнює 22% нарахованого доходу(ст. ст. 7-8 Закону України «Про збір та 
облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне 
страхування»). Для працюючих інвалідів ставка ЄСВ  становить 8,41%. 
Розміри ЄСВ, що нараховуються залежно від видів доходів наведено в таблиці 
2.10. 
Таблиця 2.10 
Розміри ЄСВ, що нараховуються залежно від видів доходів 
 
Вид доходів Ставка ЄСВ 
Фонд оплати праці найманих працівників Підприємство нараховує та сплачує 
ЄСВ за ставкою 22% 
Винагороди фізичним особам за Договорами Підприємство нараховує та сплачує 
цивільно-правового характеру ЄСВ за ставкою – 22% на суму 
винагороди 
Допомога з тимчасової непрацездатності (перші Підприємство нараховує та сплачує 
п’ять днів за рахунок коштів підприємства, та інші ЄСВ за ставкою – 22% на суму 
дні хвороби за рахунок коштів Пенсійного Фонду) допомоги 
Заробітна плата та лікарняні працівників з Підприємство нараховує та сплачує 
інвалідністю ЄСВ за ставкою – 8,41% 
 
Візьмемо до прикладу нарахування за квітень 2023р. працівнику Гасюку 
О.М. Нараховано заробітну плату у сумі 33553,31 грн. Оскільки він є 
працюючим інвалідом, для нього ставка нарахування – 8,41%. 
Розрахуємо ЄСВ: 33553,31 × 8,41 % = 2821,83 грн. 
Якщо, взяти нарахування заробітної плати по Павлику В.О., то 
нарахування ЄСВ складатиме: 14710,71 × 22 % = 3236,36 грн.  
Прикладом нарахування ЄСВ є Звіт відрахувань у фонди (Додаток АЛ).  
ЄСВ не входить до системи оподаткування та сплачується з метою 
забезпечення захисту прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат 
(лікарняний, нещасний випадок на виробництві, пенсійне страхування тощо). 
Приклад відображення в обліку операції з нарахування ЄВС подано в 
таблиці 2.11. 
52 
 
 
Таблиця 2.11 
Відображення в бухгалтерському обліку операції 
 з нарахування ЄСВ 
№ Найменування господарської Бухгалтерська проводка Сума, грн. 
п/п операції Дт Кт 
1 Нараховано ЄСВ на заробітну  
плату 92 651 2821,83 
адміністративного персоналу 
2 Нараховано ЄСВ на заробітну  
плату 23 651 3236,36 
основниго виробництва 
При кожній виплаті заробітної плати підприємство утримує по кожному 
працівнику податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) 18 % та військовий збір 
(ВЗ) 1,5 %. Податок на доходи фізичних осіб – це прямий загальнодержавний 
податок, що утримується практично з усіх видів доходів фізичних осіб, які 
мають джерело походження у Україні. З 2016 року ставка ПДФО фіксована й 
складає 18%. Військовий збір – це обов’язковий платіж, який тимчасово ввели 
на фінансування потреб Збройних сил України (ЗСУ), СБУ під час проведення 
АТО/ООС у зв’язку з російською агресією на території України. 
Оподаткуванню підлягають, незалежно від нарахованої суми, всі 
складові заробітної плати, за винятком допомоги у зв’язку з вагітністю та 
пологами. Тобто, «чиста» заробітна плата видається за мінусом цих податків. 
Візьмемо до прикладу нарахування за квітень 2023р. працівнику Гасюку 
О.М. Нараховано заробітну плату у сумі 33553,31 грн.  
У цьому випадку розрахуємо ПДФО: 33553,31 грн. × 18 % = 6039,60 грн. 
та розрахуємо ВЗ: 33553,31 × 1,5 % = 503,30 грн. 
Утримання з заробітної плати: 6542,90  грн (6039,60 грн + 503,30 грн.) 
До виплати працівнику: 27010,41 грн (33553,31 грн. – 6542,90  грн). 
В Додатку АМ ми можемо побачити приклад утримання із заробітної 
плати ПДФО та військового збору.  
В таблиці 2.11 показано відображення в бухгалтерському обліку 
операцій з утримання із заробітної плати ПДФО та ВЗ . 
53 
 
 
Таблиця 2.11 
Відображення в бухгалтерському обліку операцій з утримання із 
заробітної плати ПДФО та військового збору 
№ Найменування господарської Бухгалтерська проводка Сума, грн. 
п/п операції Дт Кт  
1 Утримано із заробітної плати 6039,60 
661 641/ПДФО 
ПДФО 
2 Утримано із заробітної плати 503,30 
661 642/ВЗ 
ВЗ 
Працівники підприємства мають право на щорічну відпустку відповідно 
до закону України «Про відпустки». Відпустка надається на підставі наказу 
керівника. Обчислення середньої зарплати працівникам для оплати відпусток 
проводиться згідно з Порядком № 100. Відпускні нараховуються шляхом 
ділення сумарного заробітку за останні перед відпусткою 12 календарних 
місяців або за менший фактично відпрацьований час на відповідну кількість 
календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за винятком 
святкових і неробочих днів, установлених законодавством). Одержаний 
результат множать на кількість календарних днів відпустки. 
У бухгалтерському обліку суми відпускних проводяться через 
створений резерв на оплату відпусток. Для цього призначено субрахунок 471 
«Забезпечення виплат відпусток», на якому відповідно до Інструкції про 
застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, 
зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої 
наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, ведеться облік 
руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам. 
Використання забезпечення відображають проводкою Дт 471 Кт 661 
«Розрахунки за виплатами працівникам», Кт 651 «За розрахунками із 
загальнообов’язкового державного соціального страхування» — у періоді 
фактичного нарахування відпускних працівникам. 
У разі якщо сума нарахованого забезпечення на оплату відпусток не 
покрила суми відпускних і ЄСВ, що на них припали, то частина суми 
54 
 
 
відпускних і ЄСВ, які не покриваються забезпеченням, нараховуються за 
рахунок витрат звітного періоду — Дт 91, 92, 93, 94 Кт 661, 651.  
Приклад використання забезпечення виплат відпускних по Гасюку О.М. 
за квітень 2023року розглянемо в таблиці 2.12. 
Таблиця 2.12 
Відображення в бухгалтерському обліку операцій  з забезпечення 
виплати відпусток 
№ Найменування господарської Бухгалтерська проводка Сума, грн. 
п/п операції Дт Кт 
1 Відображено створення    
забезпечення виплат відпусток 92 471 3637,51 
працівникам 
2 Нараховано за рахунок  
створеного забезпечення виплати 471 661 11754,82 
за час відпустки працівникам 
3 Нараховано ЄСВ в сумі  
відпускних за рахунок 988,58 
471 651 
створеного забезпечення 
працівникам 
 
В кінці звітного періоду підприємство проводить інвентаризацію 
забезпечення та його коригування. При цьому, залишок забезпечення виплат 
відпусток на кінець звітного року визначають шляхом множення кількості 
невикористаних календарних днів відпустки кожним працівником на його 
середньоденну заробітну плату, визначену згідно Порядку №100. За 
результатами інвентаризації комісія складає Акт інвентаризації довільної 
форми, який містить всі обов’язкові реквізити.  
 
 
2.5. Особливості формування звітних показників з обліку праці та 
її оплати 
 
Завершальним етапом для бухгалтера, який відповідає за облік виплат 
працівникам, є формування звітності. Розрахунки за виплатами працівникам 
55 
 
 
на підприємстві повинні відображатись у фінансовій, статистичній, 
податковій та спеціальній звітності. Звітність з оплати праці та форми 
звітності, у яких відображається інформація щодо розрахунків з оплати праці 
відображені  в таблиці 2.13. 
Таблиця 2.13 
Форми звітності, у яких відображають інформацію щодо 
розрахунків з оплати праці 
Звітність Назва звіту 
Баланс (Звіт про фінансовий стан) ф. № 1 
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) ф. № 2 
Звіт про рух грошових коштів ф. № 3 
Примітки до фінансової звітності ф. № 5 
Звіт із праці ф. № 1-ПВ (місячна) 
Звіт із праці ф. № 1-ПВ (квартальна) 
Звіт про заборгованість з оплати праці ф. № 3-борг 
Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) 
на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого 
з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску 
 
Методологія відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій 
звітності інформації щодо зобов’язань з оплати праці відображена у П(С)БО 
11 «Зобов’язання» та П(С)БО 26 «Виплати працівникам». Відповідно до 
міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, порядок ведення 
бухгалтерського обліку виплат працівникам та розкриття інформації про такі 
виплати у фінансовій звітності підприємства визначається МСФЗ (IAS) 19 
«Виплати працівникам». 
Інформацію, яка відноситься до витрат на оплату праці, відображається 
у ф. № 1 «Баланс» (Звіт про фінансовий стан) (Додаток Е, К, Р),  ф. № 2 «Звіт 
Податкова Статистична Фінансова 
звітність звітність звітність 
56 
 
 
про фінансові результати» (Звіт про сукупний дохід) (Додаток Є, Л, С) та 
Примітках до річної фінансової звітності (Додаток И, П, Ф). 
У Балансі відображають заборгованість по оплаті праці, у Звіті про 
фінансові результати відображають витрати за елементами із 
розшифруванням витрат на оплату праці та нарахувань на неї. У Примітках до 
річної фінансової звітності слід розкривати інформацію про суми 
заборгованості за заробітною платою, а в разі звільнення працівників 
відповідно до законодавства слід наводити інформацію про суми виплат у 
зв’язку зі звільненням. 
Відображення інформації про розрахунки з оплати праці у фінансовій 
звітності наведено в таблиці 2.14 , таблиці 2.15 
Таблиця 2.14 
Відображення даних про розрахунки з оплати праці у Балансі (Звіт 
про фінансовий стан) ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» 
Показники Синтетичний 
Код рядка 
фінансової звітності рахунок 
Поточна кредиторська 
  
заборгованість за: 
Розрахунками з бюджетом 
64 1620 
(у частині ПДФО та ВЗ) 
Розрахунками зі страхування 
65 1625 
(у частині розрахунку з ЄСВ) 
Розрахунками з оплати праці 66 1630 
 
Таблиця 2.15 
Відображення даних про розрахунки з оплати праці у Звіті про 
фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) 
ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» 
Показники Синтетичний 
Код рядка 
фінансової звітності рахунок 
2050, 2130, 2150, 2180, 
Витрати з оплати праці 91, 92, 93, 94 
2505 
Відрахування на соціальні 
91, 92, 93, 94 2130, 2150, 2180, 2510 
заходи 
 
57 
 
 
Інформація, щодо нарахувань та утримань із заробітної плати 
відображається у податковій звітності, зокрема Податковий розрахунок сум 
доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних 
осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного 
внеску. Об’єднаний Податковий розрахунок має статус податкової декларації 
та включає в себе: основну частину (складається з заголовного блоку з 
реквізитами й даними про роботодавця, проміжного блоку з інформацією про 
додатки та загальною статисткою по працівникам, а також зведену 
інформацію про нарахований ЄСВ) та шести додатків, з яких два 
використовують тільки бюджетні установи. В таблиці 2.16 Наведено найбільш 
уживані додатки до податкового розрахунку. 
Таблиця 2.16 
Додатки да податкового розрахунку 
Код рядка Призначення (назва додатка) 
Відомості про нарахування зарплати (доходу, грошового 
Додаток 1 (Д) 
забезпечення) застрахованим особам 
Додаток 4 Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого 
(4ДФ) ПДФО та військового збору 
Відомості про трудові відносини осіб та період проходження 
Додаток 5 (Д5) 
військової служби 
Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям 
Додаток 6 (Д6) 
осіб відповідно до законодавства 
 
Звіт із праці ф. 1-ПВ – це статистичний звіт, який найчастіше подають 
бухгалтери, пов'язаний із нарахуванням заробітної плати та відпрацьованим 
робочим часом. Формується він щомісячно та щоквартально до 7 числа місяця, 
наступного за звітним.  Основна мета цього звіту - надати відомості про 
витрати підприємства на оплату праці та забезпечити відповідність цих витрат 
нормативам та законодавству.  
Ключові елементи форми Звіт із праці ф. 1-ПВ включають:  
58 
 
 
− Загальна інформація: Назва підприємства, його код та інші 
ідентифікаційні дані. 
− Загальна інформація про працівників: Кількість працівників, їхні 
посади та стать. 
− Інформація про виплати: Розрізнена інформація про заробітну 
плату, доплати, відрахування на соціальне страхування, податки, 
інші витрати та виплати.  
Цей звіт допомагає контролювати та аналізувати витрати підприємства 
на оплату праці, а також забезпечує виконання законодавчих вимог щодо 
соціального страхування та податкової звітності.  
59 
 
 
РОЗДІЛ 3 
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ 
З ОПЛАТИ ПРАЦІ 
 
3.1. Організаційно-методичні засади аналізу фонду оплати праці 
 
Фонд оплати праці в сучасних умовах стає стратегічно важливим 
елементом управління людськими ресурсами, визначаючи не лише 
економічну діяльність підприємства, а й його соціальний клімат та 
конкурентоспроможність на ринку праці. Розуміння і ефективний аналіз 
фонду оплати праці є ключовими аспектами для успішного управління 
персоналом та досягнення стратегічних цілей організації.  
У цьому розділі розглядаються організаційно-методичні засади аналізу 
фонду оплати праці, які визначають процеси, прийоми та інструменти, 
необхідні для глибокого розуміння та ефективного управління системою 
оплати праці. 
Організаційно-методичні засади аналізу фонду оплати праці можуть 
включати наступні етапи:  
Визначення мети аналізу: визначення цілей, які ви хочете досягти 
аналізуючи фонд оплати праці; встановлення зв'язку між стратегією 
підприємства та системою оплати праці. 
Збір та аналіз інформації: збір інформації про структуру оплати праці в 
організації; розбір витрат на оплату праці за різними категоріями працівників 
(керівний персонал, фахівці, робітники тощо); аналіз вартості праці в різних 
підрозділах та функціональних областях підприємства. 
Оцінка ефективності системи оплати праці: аналіз відповідності рівня 
оплати ринковим стандартам; визначення внутрішньої рівноваги між різними 
категоріями працівників; оцінка зв'язку між винагородою та результативністю 
працівників. 
60 
 
 
Розробка рекомендацій: визначення можливих поліпшень в системі 
оплати праці; розробка рекомендацій щодо оптимізації витрат та підвищення 
мотивації працівників. 
Взаємодія з керівництвом та персоналом: представлення результатів 
аналізу керівництву та обговорення можливих заходів; залучення працівників 
до процесу аналізу та розробки пропозицій. 
Моніторинг та корекція: систематичний моніторинг ефективності 
внесених змін; корекція системи оплати праці відповідно до змін у стратегії 
підприємства та ринкових умов.  
В процесі аналізу оплати праці першочерговим завданням є визначити 
об’єкти дослідження і в залежності від нього сформувати завдання аналізу. 
Об’єктом може виступати персонал підприємства та його освітній рівень, 
витрати підприємства, витрати робочого часу, кількість виготовленої 
продукції. 
Серед основних завдань аналізу оплати праці Корягін М.В., виділяє: 
− оцінка аналізу складу і структури фонду оплати праці;  
− аналіз середньої заробітної плати працівників;  
− визначення ефективності операційних витрат підприємства на 
оплату праці;  
− оцінка ефективності використання коштів на оплату праці [26]. 
Головним джерелом для аналізу оплати праці є облікова інформація. 
Вона є найбільш деталізованою та більшою за обсягом. В обліковій інформації 
міститься велика кількість важливих та необхідних для аналізу оплати праці 
ряд особливостей, зокрема: повне відображення усіх господарських операцій, 
їх документальне оформлення та узагальнення у грошових вимірниках. 
Аналітична інформація, яка відображена у фінансовій, соціальній звітності та 
звітності до єдиного соціального фонду є більш обґрунтованою та 
деталізованою і надає можливість отримати достовірні дані для проведення 
аналізу. 
61 
 
 
У процесі оцінки ефективності системи оплати праці на підприємстві, 
першим етапом є ретельний аналіз динаміки та структури фонду оплати праці. 
Зазначені джерела інформації, такі як статистична звітність із праці 
(включаючи форму № 1-ПВ «Звіт із праці» до форми № 3-ПВ «Звіт про 
використання робочого часу»), а також дані табельного обліку і відділу кадрів, 
служать основою для аналізу. 
На наступному етапі, фокус аналізу зміщується на структуру заробітної 
плати, зокрема на виплати із стимулювання персоналу. Тут важливо визначити 
обсяги та питому вагу різних компонентів фонду оплати праці, таких як 
основна та додаткова заробітна плата, а також інші стимулюючі та 
компенсаційні виплати. Оцінка змін в цих напрямках дозволяє отримати 
розгорнутий вигляд на структуру витрат на персонал. 
Третій етап охоплює аналіз рівня та динаміки середньої заробітної 
плати, який включає обчислення середньої заробітної плати як для всього 
підприємства, так і для різних категорій персоналу. Виявлення змін у цих 
показниках порівняно з попередніми періодами сприяє розумінню динаміки 
оплати праці на підприємстві. 
Для глибокого розуміння динаміки фонду оплати праці, необхідно 
розширити аналіз за допомогою визначення та оцінювання основних факторів, 
що обумовлюють зміну його розміру. Серед найважливіших факторів є: 
1. Зміна чисельності працівників підприємства. 
2. Зміна рівня середньої заробітної плати. 
3. Зміна рівня заробітної плати (в реальних цінах). 
4. Інфляція. 
5. Зміни в складі персоналу підприємства. 
Вплив факторів 1-4 може бути оцінений кількісно за допомогою методу 
ланцюгових підстановок або індексного методу. 
Для визначення відхилення фонду оплати праці за рахунок зміни 
фактору можна застосувати таку факторну модель: 
62 
 
 
∆Ч = ФОПум1 – ФОПпд;               (3.1) 
 
де ∆Ч – зміна середньооблікової чисельності працівників; 
ФОПум1 – перше умовне значення фонду оплати праці; 
ФОПпл – планове значення фонду оплати праці. 
 
ФОПпз = Чпл × Дпл × Тпл × ЗПгодпл;              (3.2) 
 
де Чпл – планова середньооблікової чисельності працівників; 
Дпл – планова кількість відпрацьованих днів за рік одним працівником; 
Тпл – планова середня тривалість робочого дня, годин; 
ЗПгод.пл – планова середньогодинна заробітна плата, грн. 
 
ФОПум1 = Чф × Дпл × Тпл × ЗПгодпл;              (3.3) 
 
де ФОПум1 – перше умовне значення фонду оплати праці; 
Чф – фактичне значення середньооблікової чисельності працівників; 
Дпл – планова кількість відпрацьованих днів за рік одним працівником; 
Тпл – планова середня тривалість робочого дня, годин; 
ЗПгод.пл – планова середньогодинна заробітна плата, грн. 
 
 
3.2. Аналіз  складу, структури та динаміки  фонду оплати праці 
 
Аналіз складу, структури та динаміки фонду оплати праці є ключовим 
етапом стратегічного управління персоналом на підприємстві. Оплата праці не 
лише відображає фінансовий внесок організації в своїх працівників, але й є 
важливим інструментом для стимулювання високої продуктивності та 
забезпечення конкурентоспроможності на ринку праці. 
63 
 
 
Розглянемо комплексний аналіз фонду оплати праці, включаючи склад 
його складових, структуру розподілу витрат, та динаміку змін протягом 
визначеного періоду часу. Висвітлимо ключові аспекти, які впливають на 
обсяги оплати праці, визначимо тенденції в розподілі фінансових ресурсів між 
основною та додатковою заробітною платою, а також проаналізуємо вплив 
цих змін на стратегію управління персоналом та бізнес-процеси в цілому. 
Першим етапом аналізу є визначення структури елементів операційних 
витрат, розрахунок частки в них витрат на оплату праці. Джерелом інформації 
для аналізу слугує ф.2 «Звіт про фінансові результати». Проаналізуємо 
структуру та динаміку операційних витрат ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» за 2021-
2022 роки (табл. 3.1).  
Таблиця 3.1 
Склад та структура елементів операційних витрат ТОВ 
«ПОТЕЙТО АГРО»  
Показники 2021 р. 2022 р. Відхилення 
Сума, Питома Сума, Питома Сума, Питома 
тис. грн. вага, % тис. грн. вага, % тис. грн. вага, % 
Матеріальні затрати 38354 36% 15932 27% -22422 -9% 
Витрати на оплату 
9305 9% 9681 16% 376 8% 
праці 
Відрахування на 
1850 2% 1736 3% -114 1% 
соціальні заходи 
Амортизація 12803 12% 13753 23% 950 11% 
Інші операційні 
44028 41% 17618 30% -26410 -11% 
витрати 
Разом 106340 100% 58720 100% -47620 х 
Провівши аналіз, можна зробити висновок, що питома вага витрат на 
оплату праці у складі елементів операційних витрат у ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» 
у 2022 році збільшились на 8%. При цьому, витрати на оплату праці в 
абсолютному значення зросли на 376 тис. грн. 
64 
 
 
Аналіз ефективності системи оплати праці доцільніше розпочати з 
аналізу структури та динаміки фонду заробітної плати. Аналіз структури та 
динаміка фонду оплати праці ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» за 2020-2022 рр., 
наданий у Додатку АН. 
З таблиці ми можемо побачити, що фонд основної заробітної плати у 
2020 році був найбільшим та з кожним роком зменшувався. Так, у 2021 році 
він зменшився на 1996 тис. грн. (16%) в порівнянні з 2020 роком, а у 2022 році 
він був менший на 16 тис. грн. (0,25%) чим у 2021 році. 
Питома вага фонду основної заробітної плати у досліджуваному періоді 
має тенденцію до її зменшення, із 75% у 2020 р., до 70% у 2021 та 2022 роках. 
Аналіз динаміки фонду додаткової заробітної плати показав нам такі 
результати: у 2021 році фонд додаткової  заробітної плати зменшився на 443 
тис. грн. (15,35%) в порівнянні з 2020 роком. На це мали вплив наступні 
показники: премії та винагороди зменшилися на 206 тис. грн. (47,69%); 
компенсації за невикористані відпустки зменшилися на 54 тис. грн. (27,98%); 
виплати за ЦПД зменшилися на 550 тис. грн. (26,37%). 
Питома вага фонду додаткової заробітної у загальному фонді оплати 
праці на підприємстві, також має тенденцію до збільшення. Так, у 2020 році 
питома вага фонду додаткової заробітної плати становила 25%,  2021 році – 
27%, а у 2022 році вона вже становила 29%. 
Фонд інших заохочувальних та компенсаційних виплат  показує 
значущий зріст у 2021 році на 271 тис. грн. порівняно з 2020 роком, але впав у 
2022 році на 205 тис. грн. або 75,65%. Частка інших заохочувальних та 
компенсаційних виплат в 2021 році становить 3%, а в 2022 році – 1%. 
Загальний фонд оплати праці впав на 2 168 тис. грн. (або 19,12%) у 2021 
році порівняно з 2020 роком, але майже не змінився у 2022 році (+5 тис. грн. 
або +0,05%). 
 
65 
 
 
На рисунку 3.1 схематично показано структуру фонду оплати праці ТОВ 
«ПОТЕЙТО АГРО» в 2020-2022 роках. 
 
Інші 
Фонд додаткової заохочувальні та 
заробітної плати  компенсаційні 
25% виплати
3%
 Фонд додаткової 
заробітної плати
27%
 
 Фонд основної 
заробітної плати Фонд основної 
75% заробітної плати
 2020 70%
2021
 
Інші 
 заохочувальні та 
компенсаційні 
Фонд додаткової виплати
 заробітної плати 1%
29%
 
 
Фонд основної 
заробітної плати
 70%
 2022
 
Рис. 3.1. Структура фонду оплати праці ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» в 2020-
2022 роках 
Відхилення вказують на значні зміни в оплаті праці за досліджуваний 
період. Зменшення фонду основної заробітної плати є значним чинником, але 
компенсується зростанням фонду додаткової заробітної плати та інших 
компенсаційних виплат. Узагальнюючи, можна сказати, що загальна динаміка 
фонду оплати праці показує тенденцію до скорочення, проте ця тенденція 
компенсується збільшенням частки додаткової заробітної плати та інших 
компенсаційних виплат. 
Аналіз динаміки фонду оплати праці на підприємстві та його складових 
має кілька потенційних наслідків для організації. Зменшення фонду основної 
заробітної плати може призвести до зниження мотивації працівників. Якщо 
66 
 
 
зменшення фонду основної заробітної плати не компенсується іншими 
стимулами або бонусами, це може призвести до втрати мотивації працівників 
та зниження їх продуктивності. Працівники можуть шукати інші робочі місця, 
де оплата праці більш конкурентоспроможна, що може вплинути на втрату 
кваліфікованих кадрів та досвідчених спеціалістів. Тому, зростання фонду 
додаткової заробітної плати може бути важливим фактором мотивації 
працівників. Бонуси та додаткові виплати можуть стимулювати високу 
продуктивність та збереження талановитих працівників. 
Зміни в фонді оплати праці можуть вплинути на фінансовий бюджет 
підприємства. Скорочення фонду основної заробітної плати може допомогти 
знизити витрати, але важливо утримувати баланс між зниженням витрат та 
збереженням якості та ефективності роботи. Зміни в структурі фонду оплати 
праці вимагають стратегічного управління персоналом для забезпечення 
оптимального використання ресурсів та забезпечення залученості та 
задоволення працівників. 
 
 
3.3.Факторний  аналіз заробітної праці 
 
Факторний аналіз заробітної праці є невід’ємною частиною 
стратегічного управління ресурсами людських витрат на підприємстві. Цей 
аналіз спрямований на визначення оптимальних методів та стратегій 
управління заробітною платою, які враховують внутрішні та зовнішні 
фактори, мають позитивний вплив на ефективність праці та забезпечують 
здатність підприємства адаптуватися до змін у бізнес-середовищі. 
Аналіз факторів заробітної праці стане основою для формування 
стратегічних рішень, спрямованих на оптимізацію витрат, забезпечення 
конкурентоспроможності та задоволення потреб персоналу. 
 
67 
 
 
Таблиця 3.2 
Динаміка оплати праці працівників підприємства ТОВ 
«ПОТЕЙТО АГРО» за 2021-2022 роки 
Показник 2021 рік 2022 рік Абсолютне Відносне 
відхилення +,– відхилення % 
2022/2021 2022/2021 
1.Фонд заробітної праці, 
тис. грн. 9 305,00 9 681,00 376,00 4,04 
2.Середньооблікова 
чисельність, осіб 57,00 38,00 -19,00 -33,33 
3.Відпрацьовано всіма 
працівниками, 70454 59482 -10 972,00 -15,57 
люд./год 
4.Середньорічна оплата 
праці одного працівника, 163,25 254,76 91,52 56,06 
тис. грн. 
5.Відпрацьовано одним 
працівником, год. (р.3 / р.2) 1236,035 1565,316 329,28 26,64 
6.Тривалість робочого дня, 
8 8 0,00 0,00 
год. 
7.Відпрацьовано всіма 
працівниками, 8806,75 7435,25 -1371,50 -15,57 
люд./днів (р.3 / р.6) 
8.Відпрацьовано одним 
працівником, 154,50 195,66 41,16 26,64 
днів (р.7 / р.2) 
9.Середньогодинна 
заробітна плата, 132,07 162,76 30,68 23,23 
грн. (р.1 / р.3) 
 
За даними з таблиці 3.2 фонд заробітної праці вказує у 2022 році зріс у 
порівнянні з 2021 роком на 4,04%. Середньооблікова чисельність визначається 
зменшенням середньооблікової чисельності у 2022 році на 12,58%. 
Середньорічна оплата праці одного працівника у 2022 році відбулося певне 
підвищення на 19,01%, що може свідчити про корекцію оплати праці 
відповідно до стратегічних цілей організації.  
Після аналізу загальної суми фонду оплати праці i його структури слід 
оцінити вплив на розмір фонду оплати праці змiни чисельності персоналу 
68 
 
 
(∆ФОПч) i середньої заробітної плати (∆ФОПсз). Для цього ми застосуємо 
метод ланцюгових підстановок. 
Дані аналізу фонду оплати праці підприємства ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» 
за 2021-2022 роки наведені в таблиці 3.2. 
 
         ∆ФОПч = Ч1 × СЗ0 – Ч0 × СЗ0;               (3.4) 
 
∆ФОПсз = Ч1 × СЗ1 – Ч1 × СЗ0;      (3.5) 
 
де Ч1, Ч0 –– чисельність персоналу у звітному і базовому періодах, осіб; 
СЗ1, СЗ0 –– середня заробітна плата працюючих у звітному і базовому 
періодах, грн. 
Загальне відхилення фонду оплати праці у звітному періоді (2022 році) 
у порівнянні із базовим (2021 році) становить 376,00 тис. грн. 
∆ФОПч = 49,98 × 162,76 – 57,17 × 162,76 = – 1170,24 тис. грн.; 
∆ФОПсз = 49,98  × 193,70 – 49,98 × 162,76 = 1546,38 тис. грн.; 
Таким чином ми можемо побачити, що зниження чисельності 
працівників привело до зменшення фонду оплати праці на 1170,24 тис. грн., а 
підвищення середньої заробітної плати – до його збільшення на 1546,38 тис. 
грн. В результаті суми дії двох факторів фонд оплати праці знизився на 376 
тис. грн. 
Для більш об’єктивної оцінки фонду оплати праці проведемо факторний 
аналіз другорядних факторів, що також мають вплив на фонд оплати праці. 
Для цього застосуємо факторну модель яка має такий вигляд: 
  ФОП = Ч × Д × Т × ЗПгод.,     (3.6) 
де Ч – чисельність працівників, осіб; 
Д – кількість відпрацьованих днів за рік одним працівником; 
Т – середня тривалість робочого дня, годин; 
ЗПгод. – середньогодинна заробітна плата, грн. 
69 
 
 
Зміна фонду оплати праці під впливом відхилення чисельності 
працівників розраховується за формулою: 
∆ФОПч = 49,98 × 154,04 × 8 × 132,07 – 57,17 × 154,04 × 8 × 132,07 = 
8134370,07 – 9304560,562 = –1170190,492 грн. 
Вплив зміни кількості відпрацьованих днів одним робітником (∆ФОТд)  
∆ФОПд = 49,98  х 148,76 х 8 х 132,07 – 49,98 х 154,04  х 8 х 132,07 = 
7855549,80 – 8134370,07 = – 278820,26 грн; 
Вплив зміни середньої тривалості робочого дня: 
∆ФОПт = 49,98 х 148,76 х 8 х 132,07 – 49,98 х 148,76 х 8 х 132,07 = 
7855549,803 – 7841404,155 = 0,00 грн.; 
Вплив середньої заробітної плати: 
∆ФОПзп = 49,98 х 148,76 х 8 х 162,76 – 49,98 х 148,76 х 8 х 132,07 = 
9680997,092 – 7841404,155 = 1825447,289 грн 
Перевірка = (–1170190,492) + (– 278820,26) + 0,00 + 1825447,289 = 
376436,5 грн. 
Перевірка показала, що сума впливів кожного фактора (з чисельністю 
працівників, кількістю відпрацьованих днів, тривалістю робочого дня та 
середньою заробітною платою) відповідає зміні фонду оплати праці, 
підтверджуючи правильність використаної факторної моделі. 
У 2022 році на підприємстві ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» фонд оплати праці 
в порівнянні 3 2021 роком зріс на 376 тис. грн. на це мали вплив ряд факторів: 
− виявлено, що відхилення у чисельності персоналу має негативний 
вплив на фонд оплати праці. У 2022 році спостерігається зменшення 
чисельності працівників, що викликає зменшення на заробітну плату на 
суму 1170190,49 грн.; 
− зміни у кількості відпрацьованих днів також призводять до 
зменшення фонду оплати праці на 278820,26 грн.; 
70 
 
 
− за результатами аналізу виявлено, що зміни у середній тривалості 
робочого дня не впливають на фонд оплати праці; 
− зміна середньої заробітної плати має значний вплив на фонд 
оплати праці, призводячи до збільшення на 1825447,29 грн. 
Врахування додаткових факторів в аналізі дозволяє отримати більш 
об'єктивну картину витрат на оплату праці, сприяючи більш точному 
управлінському рішенню та плануванню в галузі персоналу. Важливо 
систематично оновлювати та адаптувати факторні моделі відповідно до змін у 
внутрішньому та зовнішньому середовищі підприємства. 
 
 
3.4. Напрями удосконалення аналізу заробітної плати 
 
Удосконалення аналізу заробітної плати є ключовим етапом для 
ефективного управління персоналом та забезпечення 
конкурентоспроможності підприємства на ринку праці. Сучасний ринок праці 
вимагає від підприємств не лише привернення та утримання кваліфікованого 
персоналу, але й системного підходу до управління оплатою праці. Аналіз 
заробітної плати стає стратегічно важливим інструментом управління 
персоналом, спрямованим на досягнення балансу між задоволенням 
працівників, конкурентоспроможністю на ринку праці та фінансовою 
стійкістю підприємства. Вивчення факторів, які впливають на формування 
заробітної плати, аналіз ринкових тенденцій та порівняльний аналіз 
заробітних ставок в галузі дозволяє компаніям виявити потенційні точки росту 
та оптимізувати витрати на оплату праці. 
Хоча аналіз заробітної плати є важливим інструментом для розуміння 
ринку праці та забезпечення справедливої заробітної плати, є загальні 
недоліки, з якими стикаються багато організацій у своїх поточних методах. 
Виявлення цих недоліків має важливе значення для підвищення точності та 
71 
 
 
ефективності аналізу заробітної плати. Давайте розглянемо деякі з цих 
поширених недоліків докладніше. 
Одним з найпоширеніших недоліків сучасних методів аналізу заробітної 
плати є відсутність повних даних. Багато організацій покладаються на 
обмежені джерела або застарілі опитування, що призводить до отримання 
неповної або неточної інформації. Без доступу до широкого спектру 
достовірних даних складно приймати обґрунтовані рішення щодо заробітної 
плати. Щоб вирішити цю проблему, слід визначити пріоритетність збору 
даних з різних джерел, таких як галузеві опитування, урядові дані та сторонні 
інструменти порівняльного аналізу заробітних плат. 
Іншим поширеним недоліком є неврахування повного спектру факторів, 
які впливають на заробітну плату. При аналізі зарплат нехтують важливими 
змінними, такими як освіта, досвід, навички та галузеві тенденції. 
Застосовуючи більш цілісний підхід і враховуючи всі відповідні фактори, 
організації можуть забезпечити більш точний аналіз заробітних плат і краще 
узгодити заробітну плату з ринковими стандартами. 
Напрями удосконалення аналізу заробітної плати: 
1. Глибший розбір компонентів заробітної плати: важливо розглядати 
заробітну плату не лише як загальну суму, але і як сукупність окремих 
елементів, такі як фонд основної заробітної плати, фонд додаткової заробітної 
плати, додаткові виплати. Це дозволить краще розуміти, як різні елементи 
впливають на загальні витрати на персонал. 
2. Аналіз заробітної плати за функціональними групами: розглядати 
аналіз заробітної плати в розрізі функціональних груп чи підрозділів. Це 
дозволяє ідентифікувати області, де можливі оптимізації, а також забезпечити 
адаптовані стратегії управління персоналом. 
3. Урахування факторів мотивації: розглянути, як елементи оплати праці 
впливають на мотивацію працівників. Розглянути системи преміювання та 
72 
 
 
стимулювання для забезпечення високої продуктивності та задоволення 
працівників. 
4. Порівняльний аналіз на ринку праці: час від часу порівнювати свої 
ставки оплати з ринковими. Виявлення різниці допоможе привернути та 
утримати кваліфікованих працівників, а також розробити конкурентноздатні 
стратегії. 
5. Прогнозування змін: використання даних попередніх років для 
прогнозування змін у витратах на оплату праці та чисельності персоналу. Це 
дозволить адаптувати стратегії до майбутніх потреб та тенденцій. 
6. Адаптовані системи звітності: розробка системи звітності, які 
відображають ключові показники ефективності оплати праці для легшого 
моніторингу та прийняття управлінських рішень. 
7. Застосування сучасних методів аналізу, таких як data mining та 
машинне навчання, дозволяє здійснювати більш точний та прогностичний 
аналіз заробітної плати, що допомагає приймати обґрунтовані управлінські 
рішення. Врахування індивідуальних факторів та особливостей працівників, а 
також забезпечення прозорості у визначенні критеріїв оплати, сприяє 
підвищенню задоволеності персоналу та створенню сприятливого робочого 
середовища. 
Методи аналізу заробітної плати, такі як data mining та машинне 
навчання, відкривають нові можливості для детального та прогностичного 
розгляду факторів, що впливають на оплату праці. Використання цих 
передових технологій дозволяє підприємствам ефективно аналізувати та 
оптимізовувати свої стратегії оплати праці. 
Data Mining – це процес, мета якого – виявити нові значущі кореляції, 
зразки і тенденції в результаті просіювання великого обсягу збережених даних 
з використанням методик розпізнавання зразків плюс застосування 
статистичних і математичних методів. 
73 
 
 
Data Mining в аналізі оплати праці відіграє важливу роль, допомагаючи 
компаніям ефективно аналізувати великі обсяги даних та виявляти складні 
зв'язки і закономірності. Ось деякі конкретні застосування Data Mining в 
аналізі заробітної плати: 
1. Кластерний аналіз: дозволяє виділити групи працівників з 
високою або низькою оплатою та розуміти фактори, що впливають на ці 
різниці; 
2. Асоціативний аналіз: допомагає виявити, які фактори (наприклад, 
рівень освіти, кваліфікації, досвіду) взаємодіють та впливають на розмір 
оплати праці;  
3. Кореляційний аналіз: визначення важливих факторів, що мають 
значущий вплив на розмір оплати праці; 
4. Прогностичний аналіз: використання алгоритмів прогнозування 
для визначення тенденцій у рості чи спаді оплати праці та розробки 
стратегій відповідно до цих прогнозів. 
Застосування машинного навчання в аналізі оплати праці дозволяє 
компаніям швидше реагувати на зміни на ринку праці та індивідуалізувати 
підходи до оплати праці, що може призвести до більшої ефективності та 
задоволеності персоналу.  
Напрями удосконалення аналізу заробітної плати, такі як глибший 
розбір компонентів, аналіз за функціональними групами, урахування факторів 
мотивації та порівняльний аналіз на ринку праці, спрямовані на створення 
більш ефективних стратегій управління персоналом. Застосування сучасних 
методів, таких як data mining та машинне навчання, відкриває нові можливості 
для глибокого та прогностичного аналізу факторів, що впливають на оплату 
праці. 
Впровадження вдосконалених методів аналізу заробітної плати 
сприятиме підвищенню точності, адаптованості до ринкових умов та 
забезпечить підприємствам конкурентні переваги на сучасному ринку праці. 
74 
 
 
ВИСНОВОК 
 
 
Проведене дослідження  надає теоретичне узагальнення та нові підходи 
до вирішення проблем удосконалення бухгалтерського обліку та аналізу 
заробітної плати на підприємстві ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО», відповідно до 
вимог П(С)БО та вітчизняного законодавства. Завдяки проведеним 
дослідженням можна зробити висновки, що відображають досягнення певних 
цілей та вирішення поставлених завдань: 
1. Винагорода за працю – це більше, ніж просто заробітна плата. Це 
економічна сутність, яка визнає цінність і зусилля, вкладені в роботу. Вона 
являє собою справедливий обмін між роботодавцями та працівниками, де 
компенсація надається в обмін на навички та надані послуги. Заробітна  плата 
виконує кілька життєво важливих функцій у сучасній економіці. По-перше, 
вона гарантує, що люди  можуть задовольнити свої базові потреби, сприяючи 
загальному добробуту та якості життя. Крім того, вона виступає стимулом для 
людей брати участь у трудовій діяльності та займатися продуктивною працею. 
2. Нормативне підґрунтя для всього законодавства про працю 
закладає Конституція України. Стаття 43 Конституції гарантує громадянам 
України право на працю, вільний її вибір та можливість заробляти нею для 
задоволення потреб. Право кожного громадянина на працю, розвиває і Кодекс 
законів про працю України (КЗпП). В загальному нормативний документ 
регулює трудові відносини і зокрема процес оплатного виконання роботи. 
Закон України «Про оплату праці» визначає організаційні аспекти оплати 
праці громадян, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами. 
Методологічні основи щодо відображення інформації про виплати 
працівникам в бухгалтерському обліку, фінансовій та статистичній звітності 
регламентуються низкою положень та інструкцій. В цілому, законодавча база 
створює правовий каркас для регулювання трудових відносин, забезпечуючи 
75 
 
 
права та обов'язки працівників та роботодавців. Оплата праці визнається 
важливим аспектом цих відносин і має чітко визначені норми та процедури 
захисту прав сторін. 
3. Системи та форми оплати праці в Україні є різноманітними і 
адаптованими до різних умов роботи, галузей та стратегій управління 
підприємствами. Основними формами оплати праці в країні є почасова та 
відрядна системи. Почасова система визначає оплату в залежності від 
кількості відпрацьованих годин, тоді як відрядна система пов'язана з кількістю 
виконаних завдань або одиниць продукції. Ця різноманітність систем свідчить 
про гнучкість та адаптивність українського ринку праці до різних умов і вимог. 
Кожна з цих форм відповідає певним обставинам та дозволяє врахувати 
специфіку роботи на підприємствах різних сфер та розмірів. Такий підхід 
сприяє ефективному використанню ресурсів та стимулює працівників до 
продуктивної праці, сприяючи в цілому стабільному розвитку економіки 
країни. 
4. На ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» ведеться аналітичний облік оплати 
праці відповідно до чинного законодавства, використовуючи типові первинні 
документи, затверджені Наказом №489 Державного Комітету Статистики 
України. Цей підхід свідчить про відповідність підприємства вимогам та 
стандартам у галузі бухгалтерського обліку та оплати праці. Аналітичний 
облік розрахунків з персоналом проводиться для кожного працівника, що 
надає можливість отримати деталізовану інформацію про витрати на оплату 
праці окремого співробітника. Кожен місяць генеруються розрахунково-
платіжні відомості, що є важливим інструментом для контролю та звітності 
перед працівниками та органами державної статистики. Використання 
типових первинних документів, схвалених відповідним органом, підтверджує 
дотримання підприємством стандартів та нормативів у галузі бухгалтерського 
обліку. Це сприяє забезпеченню точності та надійності фінансової звітності. 
Аналітичні дані, які отримуються в результаті обліку заробітної плати, 
76 
 
 
використовуються як первинна інформація для здійснення синтетичного 
обліку. Це дозволяє підприємству здійснювати комплексний контроль над 
фінансовою діяльністю та вчасно приймати управлінські рішення. У цілому, 
наявність систематичного аналітичного обліку оплати праці свідчить про 
професіоналізм та відповідальний підхід до управління фінансами на ТОВ 
«ПОТЕЙТО АГРО». 
5. Синтетичний обік заробітної плати здійснюється на рахунку 66 
«Розрахунки з робітниками по оплаті праці», який є пасивним, балансовим. 
При нарахуванні заробітної плати кредитується рахунок «Розрахунки з 
робітниками по оплаті праці» й дебетуються рахунки в залежності від видів 
виробництв (основною, допоміжною), де виконуваність роботи, характер цих 
робіт, категорій робітників, а також від виду заробітної плати (основна, 
додаткова). Систематичне ведення синтетичного обліку заробітної плати 
дозволяє ефективно відстежувати та контролювати витрати підприємства на 
оплату праці. Такий підхід сприяє деталізації витрат в залежності від різних 
факторів, що дозволяє управлінцям приймати обгрунтовані управлінські 
рішення та забезпечує точність фінансової звітності підприємства. 
6. З сум, які нараховуються як заробітна плата виплачуються 
різноманітні утримання. Ці виплати можна класифікувати як обов'язкові 
(податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, єдиний внесок на 
загальнообов'язкове соціальне страхування) та необов'язкові (за рішенням 
судових органів, за ініціативою підприємства, за ініціативою працівника, за 
ініціативою професійних організацій). 
7. Розрахунки за виплатами працівникам на підприємстві повинні 
відображатись у фінансовій, статистичній, податковій та спеціальній звітності. 
Звітність з оплати праці та форми звітності, у яких відображається інформація 
щодо розрахунків з оплати праці: Фінансова звітність (Баланс (Звіт про 
фінансовий стан) ф. № 1; Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний 
дохід) ф. № 2; Звіт про рух грошових коштів ф. № 3), Статистична звітність 
77 
 
 
(Звіт із праці ф. № 1-ПВ (місячна/квартальна); Звіт про заборгованість з оплати 
праці ф. № 3-борг), Податкова звітність (Податковий розрахунок сум доходу, 
нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і 
сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску). 
Інформацію, яка відноситься до витрат на оплату праці, відображається у ф. № 
1 «Баланс» (Звіт про фінансовий стан),  ф. № 2 «Звіт про фінансові результати» 
(Звіт про сукупний дохід) та Примітках до річної фінансової звітності. 
Інформація, щодо нарахувань та утримань із заробітної плати відображається 
у податковій звітності, зокрема Податковий розрахунок сум доходу, 
нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і 
сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. 
8. Аналіз складу, структури та динаміки фонду оплати праці є 
ключовим етапом стратегічного управління персоналом на підприємстві. 
Аналізуючи склад, структуру та динаміку фонду оплати праці, встановлено, 
що фонд основної заробітної плати у 2020 році був найбільшим та з кожним 
роком зменшувався. Питома вага фонду основної заробітної плати у 
досліджуваному періоді має тенденцію до її зменшення, із 75% у 2020 р., до 
70% у 2021 та 2022 роках. Аналіз динаміки фонду додаткової заробітної плати 
показав нам такі результати: у 2021 році фонд додаткової  заробітної плати 
зменшився на 443 тис. грн. (15,35%) в порівнянні з 2020 роком. Так, у 2020 
році питома вага фонду додаткової заробітної плати становила 25%,  2021 році 
– 27%, а у 2022 році вона вже становила 29%. Фонд інших заохочувальних та 
компенсаційних виплат  показує значущий зріст у 2021 році на 271 тис. грн. 
порівняно з 2020 роком, але впав у 2022 році на 205 тис. грн. або 75,65%. 
Частка інших заохочувальних та компенсаційних виплат в 2021 році становить 
3%, а в 2022 році – 1%. Загальний фонд оплати праці впав на 2 168 тис. грн. 
(або 19,12%) у 2021 році порівняно з 2020 роком, але майже не змінився у 2022 
році (+5 тис. грн. або +0,05%). Відхилення вказують на значні зміни в оплаті 
праці за досліджуваний період. Зменшення фонду основної заробітної плати є 
78 
 
 
значним чинником, але компенсується зростанням фонду додаткової 
заробітної плати та інших компенсаційних виплат. Узагальнюючи, можна 
сказати, що загальна динаміка фонду оплати праці показує тенденцію до 
скорочення, проте ця тенденція компенсується збільшенням частки додаткової 
заробітної плати та інших компенсаційних виплат. Для більш об’єктивної 
оцінки фонду оплати праці проведено факторний аналіз другорядних 
факторів, що також мають вплив на фонд оплати праці. З аналізу ми можемо 
побачити такі висновки: У 2022 році на підприємстві ТОВ «ПОТЕЙТО АГРО» 
фонд оплати праці в порівнянні 3 2021 роком зріс на 376 тис. грн. на це мали 
вплив ряд факторів: 
− виявлено, що відхилення у чисельності персоналу має негативний 
вплив на фонд оплати праці. У 2022 році спостерігається зменшення 
чисельності працівників, що викликає зменшення на заробітну плату на 
суму 1170190,49 грн.; 
− зміни у кількості відпрацьованих днів також призводять до 
зменшення фонду оплати праці на 278820,26 грн.; 
− за результатами аналізу виявлено, що зміни у середній тривалості 
робочого дня не впливають на фонд оплати праці; 
− зміна середньої заробітної плати має значний вплив на фонд 
оплати праці, призводячи до збільшення на 1825447,29 грн. 
9. Оптимізація аналізу заробітної плати може включати більш 
глибоке розглядання складових, детальний аналіз за функціональними 
групами, врахування мотиваційних чинників та порівняльний огляд на ринку 
праці. Використання сучасних методів, таких як data mining та машинне 
навчання, відкриває нові можливості для глибокого та передбачливого аналізу 
факторів, що впливають на оплату праці. Запровадження вдосконалених 
методів аналізу заробітної плати сприятиме підвищенню точності, 
адаптованості до ринкових умов і забезпечить підприємствам конкурентні 
переваги на сучасному ринку праці.