ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8341| Title: | Розробка єдиного технологічного процесу перевезення тарно-штучного вантажу з міста Умань в місто Париж за зазначеним маршрутом |
| Authors: | Рудь , Максим Петрович Забожко, Максим Григорович |
| Issue Date: | 2022 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота бакалавра складається з проектування маршруту Умань - Париж (Україна − Франція), який проходить в прямому напрямку через Польщу, Німеччину, а в зворотному – через Німеччину, Австрію, Угорщину. В роботі було визначено довжину маршруту по кожній країні окремо, загальну його протяжність, проведено аналіз виробництв в пункті відправлення та обрано вантаж для перевезення, визначено його характеристики та умови транспортування, визначено транспортний засіб з необхідними характеристиками, розроблено маркування вантажного місця та виконано розрахунки щодо тривалості рейсу, загальних витрат для одиничної та турної їздок. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 53 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 9 розділів, висновків, переліку джерел посилання. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8341 |
| Appears in Collections: | 275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті)) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Забожко.pdf Restricted Access | 4.63 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Розробка єдиного технологічного процесу перевезення тарно-штучного
вантажу з міста Умань в місто Париж за зазначеним маршрутом»
Рецензент:
____________________ _______________ ______________
Керівник роботи:
к.т.н., доцент _______________ М.П. Рудь
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. ТТ-84
спеціальності 275 – Транспортні
технології (на автомобільному
транспорті) _______________М.Г. Забожко
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
2022
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота бакалавра складається з проектування маршруту
Умань - Париж (Україна − Франція), який проходить в прямому напрямку через
Польщу, Німеччину, а в зворотному – через Німеччину, Австрію, Угорщину.
В роботі було визначено довжину маршруту по кожній країні окремо,
загальну його протяжність, проведено аналіз виробництв в пункті відправлення
та обрано вантаж для перевезення, визначено його характеристики та умови
транспортування, визначено транспортний засіб з необхідними
характеристиками, розроблено маркування вантажного місця та виконано
розрахунки щодо тривалості рейсу, загальних витрат для одиничної та турної
їздок.
Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 53 стор. друкованого тексту,
складається зі вступу, змісту, 9 розділів, висновків, переліку джерел посилання.
2
ЗМІСТ
РЕФЕРАТ ..................................................................................................................... 2
РОЗДІЛ 1 РОЗРОБКА МАРШРУТУ МІЖ ПУНКТАМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ВАНТАЖІВ .................................................................................................................. 4
1.1 Проектування прямого маршруту Умань – Париж (Україна - Франція) ..... 4
1.2 Проектування зворотного маршруту Париж − Умань (Франція - Україна) 7
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ .......... 12
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
РУХОМОГО СКЛАДУ ............................................................................................. 13
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ. ХАРАКТЕРИСТИКА
МАПП ......................................................................................................................... 17
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ .................................................................................. 19
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ .................................................................. 25
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ ВАНТАЖНОГО
МІСЦЯ ........................................................................................................................ 26
7.1 Формування вантажного місця ....................................................................... 26
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари ........................................................ 35
7.3 Маркування та кодування вантажного місця ................................................ 39
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ ................................................ 43
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ........... 45
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 52
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ........................................................................ 53
3
РОЗДІЛ 1 РОЗРОБКА МАРШРУТУ МІЖ ПУНКТАМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ВАНТАЖІВ
Дана кваліфікаційна робота пов’язана з проектуванням маршрутів
вантажних перевезень. А саме: прямий маршрут – Умань – Париж (Україна -
Франція) через Польщу та Німеччину та зворотний маршрут – Париж – Умань
(Франція - Україна) через Німеччину, Австрію, Угорщину.
1.1 Проектування прямого маршруту Умань – Париж (Україна -
Франція)
Рисунок 1.1 – Прямий маршрут м. Умань –м. Париж
Прямий маршрут складає 2402 км та пролягає автошляхами Е50, М12, H02,
Е40, A4.
Е50 – автошлях європейського значення, що на території України
починається на пропускному пункті «Ужгород» на кордоні зі Словаччиною.
Даний автошлях збігається з автомагістралями Е50, М08, М06, М30, М03.
М12 – автошлях міжнародного значення, що поєднує Кіровоградську
область з Львівською на території України. Даний автошлях є частиною
міжнародного маршруту М30.
4
H02 – автошлях національного значення, що проходить територією України
з її центру до західної частини.
Е40 – автодорога європейського значення, що має найбільшу довжину на
території Європи, яка складає 8500 км. Поєднує Україну, Німеччину, Бельгію,
Польщу. На території України дана автодорога має дві смуги в кожному
напрямку та роздільний бар’єр.
A4 – найдовша автомагістраль Польщі, що прямує до Німеччини, є
частиною європейського автошляху Е40.
Рисунок 1.2 – Маршрут руху по території України (611 км)
Маршрут по Україні складає 611 км, пролягає автошляхами Е50/М12, H02 і
Е40.
Е50 – автошлях європейського значення, що починається на кордоні зі
Словаччиною та поєднується з міжнародною магістраллю М08 та прямує на схід
України.
М12 – автошлях міжнародного значення, що поєднує Україну з Європою.
H02 – автошлях національного значення, що проходить з лівобережжя
України до західної частини та перетинається з автошляхами Н25, Н03, М21, Н08
Е40 - автошлях європейського значення, що поєднує Україну з Європою
через Польщу.
5
Рисунок 1.3 – Маршрут руху по території Польщі (668 км)
Маршрут по Польщі складає 611 км, пролягає автошляхом E40, що є
найдовшим автошляхом Європи. Даний автошлях має по 2 смуги в кожному
напрямі.
Рисунок 1.4 – Маршрут руху по території Німеччини (736 км)
Маршрут по Німеччини складає 736 км, пролягає автошляхами A4, A63, A6
A4 – найдовша Польська автомагістраль, рух якою є платною. Оплата
здійснюється при в’їзді на автомагістраль.
A63 – платна автомагістраль, яка має перехід з автомагістралі А4.
A6 – швидкісна автомагістраль, що є частиною польської автомережі,
максимальна швидкість для вантажних автомобілів складає 90 км/год.
6
Рисунок 1.5 – Маршрут руху по території Франції (376 км)
Маршрут по Франції складає 376 км, пролягає автошляхом A4, що є
найдовшою швидкісною автомагістраллю Європи.
1.2 Проектування зворотного маршруту Париж − Умань (Франція -
Україна)
Зворотний маршрут Париж - Умань (Франція – Україна) проходить
країнами: Німеччина, Австрія, Угорщина [1].
Рисунок 1.6 − Загальний вигляд зворотного маршруту «Париж - Умань»
через Німеччину, Австрію, Угорщину на карті (2688 км).
7
Рисунок 1.7 − Загальний вигляд частини зворотного маршруту по території
Франції (514 км).
Територією Франції частина маршруту проходить автошляхами А4, А35.
Це платні швидкісні автомагістралі, які мають по 3 смуги в кожному
напрямі та роздільний бар’єр.
Рисунок 1.8 − Загальний вигляд частини зворотного маршруту по території
Німеччини (481 км).
Територією Німеччини зворотній маршрут проходить автодорогами А8,
А96.
8
А8 – автомагістраль, що починається в Люксембурзі та закінчується в
Австрії. На деяких частинах співпадає з автодорогами європейського значення
E29, E45, E52, E60.
А96 – автобан на півдні Німеччини, що веде на австрійській кордон.
Рисунок 1.9 − Загальний вигляд частини зворотного маршруту по території
Австрії (404 км).
А10, S6 – платні автомагістралі Австрії. Плата здійснюється за допомогою
купування дозволу на пересування автошляхами Австрії, де вказано термін
дозволеного пересування.
Рисунок 1.10 − Загальний вигляд частини зворотного маршруту по
території Угорщини (556 км).
9
Територією Угорщини необхідно рухатися європейськими шляхами Е71 та
Е60, М3 [1].
Е71 – автодорога європейського значення, що складається з 2-х смуг руху в
кожен бік та розділовим бар’єром посередині. На території Угорщини має
перетини з автошляхами М30, М3, М0, М7.
Е60 - автодорога європейського значення, яка на території Угорщини має
перетини з автодорогами: М1, 4, 42.
Рисунок 1.11 − Загальний вигляд частини зворотного маршруту по
території України (754 км).
Для проходження останньої частини зворотного маршруту «Париж -
Умань» необхідно перетнути кордон Угорщини з Україною «Лужанка –
Бурегшурань». По території України потрібно рухатись автошляхами
міжнародного значення М24 та європейського значення Е471, Е50 [1].
Таблиця 1.1 – Пройдена відстань по прямому маршруту
Назва країни Відстань, км
Україна 611 км
Польща 668 км
Німеччина 736 км
Франція 376 км
Разом 2402 км
10
Таблиця 1.2 – Пройдена відстань по зворотному маршруту
Назва країни Відстань, км
Франція 514 км
Італія 481 км
Австрія 404 км
Угорщина 556 км
Україна 754 км
Разом 2688 км
11
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ
Маршрут «Умань - Париж (Україна − Франція) пролягає через Польщу,
Німеччину. А зворотний маршрут «Париж - Умань» (Франція − Україна)
пролягає через Італію, Австрію, Угорщину.
Відповідно протяжність маршруту в прямому напрямку − 2402 км, у
зворотному − 2688 км.
Отже визначимо загальну довжину маршруту в обидві сторони [2]:
���� = ����1 + ����2, (2.1)
де ����1 – довжина маршруту в прямому напрямку;
����2 – довжина маршруту в зворотному напрямку.
���� = 2402 + 2688 = 5090 км
Виконання вантажного перевезення здійснюється автошляхами,
автомагістралями, міжнародного значення та європейського значення.
Маршрут прокладено платними та безкоштовними автомагістралями та
автошляхами. На автомагістралях максимальна швидкість пересування
вантажними автомобілями обмежена 90 км/год. Оплата за користування
платними автошляхами виконується як при в’їзді або з’їзді з автошляху так і за
допомогою «талонів», в яких вказано країну, де проходять автошляхи та термін
користування.
Під час виконання прямої їзди, необхідно перетнути МПП «Шеги́ні –
Медика», що розташований на кордоні Україна-Польща.
Для виконання зворотної їзди, необхідно перетнути МПП «Бурегшурань -
Лужанка», що розташований на кордоні Угорщина - Україна.
12
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ
ХАРАКТЕРИСТИКИ РУХОМОГО СКЛАДУ
В м. Умань розташоване ПАТ "Уманьферммаш", що успішно випускає
вироби машинобудівної галузі. А саме, приблизно 70 найменувань
сільгосптехніки та запчастин до неї. Це устаткування завантажувальне для
сільського господарства, конвеєри та елеватори, , та ін. Тому з м. Умань в м.
Париж вирішую перевозити запасні частини для сільгосп техніки.
Неподалік від м. Париж розташоване виробництво автомобілів Renault, яке
має дилерів по всьому світу, тому вирішую в зворотному напрямку перевозити
запасні частини для легкових автомобілів Renault.
Для виконання даного роду перевезень підійде тентовий транспортний
засіб.
Рисунок 3.1 − Зовнішній вигляд сідлового тягача MAN TGX 10.5 MT
13
Таблиця 3.1 − Технічні характеристики сідлового тягача MAN TGX 10.5 MT
Основні характеристики
Марка MAN
Модель TGX
Модифікація 10.5 MT
Експлуатаційні характеристики
Вид палива ДП
Витрата палива в змішаному циклі 28 л на 100 км
Запас хода, км 2714
Габарити і розміри
Довжина 5875 мм
Ширина 2500 мм
Висота 3767 мм
Дорожній просвіт 250 мм
Колісна база 3600 мм
Маса
Споряджена маса -
Повна маса 41000 кг
Обсяги
Обсяг багажника −
Обсяг паливного бака 100 л
Двигун
Тип двигуна Дизельний з турбонадувом
Число циліндрів / розташування 6/ рядний
Потужність двигуна, к.с. 360
Робочий об’єм двигуна 10520см3
Крутний момент, Н * м 1500
Трансмісія
14
Привід задній
Тип коробки передач Механічна, 16 передач
Кермо
Підсилювач керма гідропідсилювач
Електронні системи
Електронні системи управління ABS, EBD, ESP
Управління кліматом Клімат контроль
Підвіска
Передня підвіска Залежна, ресорна
Задня підвіска Залежна, пневматична
Гальма
Передні гальма дискові
Задні гальма дискові
Шини та диски
Розмір шин 315/70 R22.5
Рисунок 3.2 − Зовнішній вигляд напівпричепу PT-24K
15
Таблиця 3.2 − Технічні характеристики напівпричепу PT-24K
Основні характеристики
Категорія транспортного засобу О4
Максимальна повна маса, кг 38000
Допустиме навантаження на вісі, кг 27000
Габарити і розміри
Довжина 16500 мм
Ширина 2550 мм
Висота 4000 мм
Об’єм кузова, м3 109,5
Навантажувальна висота, мм 1270
База, мм 9000
Міжосьова відстань, мм 1360
Колісна колія, мм 2040
Рисунок 3.3 − Розташування палет в напівпричепі
16
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ. ХАРАКТЕРИСТИКА
МАПП
Під час виконання проектованого маршруту в прямому напрямку водію
необхідно починати рухатись з України. Це є центральна європейська країна
площею 603,7 тис. км2. Україна має вигідне розташування з точки зору логістики
перевезень. Вона межує з сімома країнами: Польщею, Румунією, Молдовою,
Словаччиною, Угорщиною, Білорусією, Росією. Тут розгалужені транспортні
(автомобільна та залізнична) системи [3].
Правила дорожнього руху, згідно з Женевською конвенцією 1954 року, є
спорідненими з країнами Європи. Дорогами України можна пересуватися
транспортним засобам, що мають масу до 44 тон, але навантаження на одну вісь
не повинне перевищувати 11 тон. Платних автодоріг в Україні не існує.
При перевезенні товарів через кордон України, необхідно їх розмитнювати.
Це регламентується Законом України «Про єдиний збір, який справляється в
пунктах пропуску через державний кордон України» від 12.07.2001 року.
Проектований маршрут для перевезення вантажів містить автодороги
європейського, міжнародного значення та автобани країн Європи. Швидкісний
режим в цих країнах співпадає з режимом України, а саме: дозволена швидкість
пересування за містом 80 км / год, а в місті 50 км / год. На автострадах дозволена
швидкість руху вантажним транспортним засобам складає 90 км / год, а
легковим – 130 км/год. Оплата за користування платними автошляхами в кожній
країні відмінна, тому перед в’їздом до країн Європи потрібно ознайомлюватися
з правилами пересування. В деяких випадках необхідно купляти «дозвіл» на
право пересування платними автодорогами, в якому зазначено країну та термін
користуватися.
Для виконання проектованого прямого маршруту з перевезення вантажу,
потрібно перетнути міжнародний пропускний пункт «Шеги́ні – Медика», що
знаходиться на кордоні України та Польщі. Даний пропускний пункт має
17
санітарну, митну, ветеринарну, екологічну служби. Тут виконуються вантажний
та пасажирський, а також піший перетин кордону.
В зворотному напрямку маршрут проходить через митний пункт
пропускуна кордоні Угорщини з Україною - «Бурегшурань - Лужанка». Він
розташований в Україні в Закарпатській області. Тут виконуються міжнародний
пасажирський та вантажний перетини кордону. Даний пункт оснащений митним,
фітосанітарним, екологічним, ветеринарним системами контролю [3].
18
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
Для виконання міжнародних вантажних перевезень необхідно оформляти
ряд документів, а саме [4]:
Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) (рис. 5.1).
CMR оформляється для підтвердження укладення договору між сторонами-
учасниками перевезення. Вона визначає відповідальність кожної сторони у
міжнародних перевезеннях (відправника, одержувача та перевізника).
Рисунок 5.1 – Загальний вигляд міжнародної товарно-транспортної накладної
(CMR)
19
Завдяки товрно-транспортній накладній (CMR) можна відслідкувати стан
вантажу при його прийнятті (відповідність маркування, цілісність упаковки,
числа місць).
Інформація, що зазначається в CMR накладній:
- дані про відправника та одержувача;
- відомості про перевізника;
- дані про місця розвантаження та навантаження.
Даний документ підписують вантажовідправник та перевізник.
Митний транзит з Carnet TIR (рис.5.2)
За допомогою Carnet TIR можна регулювати правовідносини при перетині
державних кордонів.
Рисунок 5.2 – Загальний вигляд Carnet TIR
Як правило, його використовують під час автомобільних та
мультимодальних перевезень на території митниць країн-учасників Митної
20
конвенції під егідою ООН. Carnet TIR прискорює необхідні процедури реєстрації
вантажу при перетині кордонів та знижує витрати на мита і митні збори.
Також для успішного виконання міжнародних перевезень, необхідно
оформити наступні документи:
- дозволи для різних видів вантажів (негабаритних, небезпечних та ін.)
для їх транспортування по території необхідних транзитних країн;
- реєстраційні свідоцтва для використання транспортних засобів на
території європейських країн (карти техогляду, подорожній лист);
- сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам безпеки руху
та екологічним нормам країн-транзитів та призначення.
Документи, що оформляються на вантаж наступні:
Інвойс (рахунок-фактура) (рис.5.3)
Даний документ заповнюється на товар відправником перед здійсненням
його відвантаження зі складу. Інвойс (рахунок-фактура) дозволяє ідентифікувати
товари, що транспортуються під час митного оформлення.
Рахунок-фактура Інвойс містить такі відомості:
- дані про вантаж;
- дані про число одиниць товару;
- дані про вартість вантажу;
- дані про відправника та одержувача.
Як правило, під час відвантаження товару оформляється 5 примірників
рахунку-фактури інвойс. Даний документ оформляється англійською де
зазначається дата та номер документа.
21
Рисунок 5.3 – Загальний вигляд рахунка-фактури Інвойс
Пакувальний лист (рис. 5.4).
Даний документ містить розширену інформацію про вантаж, що
транспортується , а саме наступні характеристики вантажу: кількість одиниць,
вага кожної одиниці, маса брутто та нетто вантажу і т. ін. При цьому, на даному
документі не зазначається вартість вантажу. На основі інформації, що зазначена
в пакувальному аркуші стає можливим здійснювати контроль за збереженням
партії товарів вантажно-розвантажувальних робіт та самого транспортування.
22
Рисунок 5.4 – Загальний вигляд пакувального листа
Сертифікат походження товару (рис. 5.5).
На основі сертифікату походження стає можливим визначити
приналежність вантажу до певної категорії. Даний документ підтверджує
справжність товару та інформує про країну-експортера. Він видається в
торгівельно-промислових палатах держави, де здійснюється відправка вантажу.
Документи, що повинен оформляти перевізник.
Для своєчасного виконання перевезення вантажів, перевізник, в залежності
від виду перевезень повинен оформити дозволи на розвантаження та
навантаження вантажів, а також документи, що необхідні при їх транспортуванні
через кордони країн Євросоюзу.
До таких документів належать дві декларації - транзитна та експортна.
Т1 – транзитна накладна, що забезпечує супровід вантажу під час
перевезення країнами Євросоюзу. Даний документ забезпечує гарантію сплати
всіх необхідних платежів. Т1 видається довіреною особою, яка зобов'язується
відшкодувати вартість розмитнення вантажу у разі порушення договору
перевезення та не надходження вантажу на митницю.
23
EX – експортна накладна, що використовується для продукції, що
виробляється або продається в країну Євросоюзу. Вона підтверджує митну
вартість товарів під час перетину митниці. Після перетину кордону, продавець
вже не сплачує ПДВ.
24
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ
Згідно наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 «Про
затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом»
визначено Правила перевезень машинобудівної галузі [5]:
27.2. Правила перевезень побутових машин і приладів
27.2.1. До побутових машин (приладів) відносяться електропилососи,
електронатирачі підлоги, пральні та швейні машини і т.п.
27.2.2. Побутові машини і прилади слід подавати для перевезення в упаковці
виготовлювачів, яка забезпечить збереження їх при транспортуванні від
пошкоджень, або у контейнерах.
27.2.3. На упаковці обов'язково наноситься маркування, а також чіткі написи
"ОБЕРЕЖНО", "НЕ КАНТУВАТИ", "ВЕРХ", "ЕЛЕКТРОПРИЛАД" тощо.
27.2.4. Ті побутові машини і прилади, які упаковані в картонні коробки, слід
подавати для перевезення укладеними в контейнери або в дерев'яні ящики.
27.2.5. У всіх випадках упаковка повинна уберігати побутові машини і
прилади не тільки від механічних пошкоджень, але й від атмосферних опадів.
25
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ
ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ
7.1 Формування вантажного місця
Під час виконання транспортування вантажу необхідно забезпечувати
його цілісність. Для цього потрібно пакувати вантаж в картонні коробки та
укладати на європіддоні (800х1200), мм. Для виконання оптимального
способу укладання картонних коробок на європіддоні необхідно розробити
всі можливі схеми їх укладання, за умови, що вантаж можна кантувати та
штабелювати (табл.7.1.).
Для укладання картонних коробок існують певні. Максимальний виступ
за межі палети не повинен перевищувати 40мм, максимальна висота
завантаженої палети не повинна перевуищувати Нпід=1800 мм. Висота самої
палети (європіддону) hпід=145мм, а максимальна вантажопідйомність
складає 1500 кг (відповідно до ГОСТ 9078-84).
Показники кратності ящиків на палеті (європіддоні) [2]:
По довжині: nl=L/l;
По ширині: nb=B/b; (7.1)
По висоті: nh=H/h.
Показники кратності необхідно округляти до цілого числа в меншу
сторону. Результати розрахунків заносяться у таблицю 7.1.
Нехай гофрована картонна коробка для перевезення запасних частин для
26
сільгосп техніки має розміри ДхШхВ: 590х440х380 мм). Максимальна маса 1
коробки 40 кг (ГОСТ 22852-77).
Таблиця 7.1 – Схеми розміщення коробок на європіддоні (800×1200) за
умови, що вантаж можна кантувати та штабелювати.
Коефіцієнти
Кількість одиниць використання
№п/ Схема Фактична вантажність
п розміщення по по по N
L B Н заг європіддона Мбр,кг γст ηS
1 L/l,B/b,H/h 2 2 4 16 640 0,43 1,08
2 L/l,B/h,H/b 2 2 3 12 480 0,32 0,93
3 L/b,B/l,H/h 2 1 4 8 320 0,22 0,54
4 L/b,B/h,H/l 2 2 2 8 320 0,22 0,70
5 L/h,B/b,H/l 2 2 2 8 320 0,22 0,70
6 L/h,B/l,H/b 3 1 2 6 240 0,16 0,70
Залежно від схем розміщення піддонів, визначити оптимальний варіант,
за умови повного використання вантажності транспортного засобу та
здійснити обрахунок кількості піддонів у ньому.
Кількість коробок на піддоні, шт [2]:
����заг = �������� ∙ �������� ∙ ����ℎ (7.2)
Маса брутто піддону, кг [2]:
����бр = ����заг ∙ ����ящ + ����0 (7.3)
де m0–власна маса піддону (для дерев’яного однонастильного європіддону-
15…20 кг, для двонастильного – 35…40 кг).
Коефіцієнт статичного використання вантажності піддона [2]:
27
���� = ����ф
ст (7.4)
����н
де qф – фактична вантажність піддона, кг;
qн – номінальна вантажність, кг.
Коефіцієнт використання площі піддону [2]:
���� ����в
���� = (7.5)
����п
де Sв – площа вантажу, мм2;
Sп – площа піддона, мм2.
Зображення схем розташування коробок на піддон і у трьох проекціях
виконане на рис. 7.1 – 7.2.
Рисунок 7.1 – Схема розміщення коробок із запасними частинами для
сільгосп техніки №1
28
Рисунок 7.2 – Схема розміщення коробок із запасними частинами для
сільгосп техніки №2
Рисунок 7.3 – Схема розміщення коробок із запасними частинами для
сільгосп техніки №3
29
Рисунок 7.4 – Схема розміщення коробок із запасними частинами для
сільгосп техніки №4
Рисунок 7.5 – Схема розміщення коробок із запасними частинами для
сільгосп техніки №5
30
Рисунок 7.6 – Схема розміщення коробок із запасними частинами для
сільгосп техніки №6
Найбільш оптимальним варіантом розміщення картонних коробок на
палеті є схема №1.
Під час відправки вантажу на палеті, необхідною умовою є
обандеролювання одним шаром паперу або пакувальної плівки усієї
конструкції. Це запобігає від пошкодження упаковки [2].
Для перевезення запасних частин Renault обираємо гофрований ящик з
розмірами ДхШхВ: 660х460х310 (мм) (ГОСТ 22852-77). Максимальна маса
вантажу в ящику складає 35 кг.
Таблиця 7.2 – Схеми розміщення картонних коробок на європіддоні
(800×1200) за умови, що запасні частини можна кантувати та штабелювати.
Коефіцієнти
Кількість одиниць використання
№п/ Схема Фактична вантажність
п розміщення по по по N
L B Н заг європіддона Мбр,кг γст ηS
1 L/l,B/b,H/h 1 1 5 5 175 0,12 0,32
2 L/l,B/h,H/b 1 2 3 6 210 0,14 0,43
3 L/b,B/l,H/h 2 1 5 10 350 0,23 0,66
31
4 L/b,B/h,H/l 2 2 2 8 280 0,19 0,60
5 L/h,B/b,H/l 4 1 2 8 280 0,19 0,60
6 L/h,B/l,H/b 4 1 3 12 420 0,28 0,85
Рисунок 7.7 – Схема розміщення коробок із запасними частинами Renault №1
Рисунок 7.8 – Схема розміщення коробок із запасними частинами Renault №2
32
Рисунок 7.9 – Схема розміщення коробок із запасними частинами Renault №3
Рисунок 7.10 – Схема розміщення коробок із запасними частинами Renault №4
33
Рисунок 7.11 – Схема розміщення коробок із запасними частинами Renault №5
Рисунок 7.12 – Схема розміщення коробок із запасними частинами Renault №6
Оптимальним способом укладки картонних коробок на палету є схема
№6.
34
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари
Однією з головних цілей транспортування вантажу є зберігання його
цілісності. Тому перед його відправкою, необхідно врахувати характеристики
вантажу та тари, а саме:
- тип вантажу та його маса в одному вантажному місці;
- фізичні та механічні характеристики тари;
- габаритні розміри тари для пакування;
- характеристику умов перевезення.
Під час вибору тари для упаковки вантажів, необхідно враховувати
статичні та динамічні навантаження, які діють при штабелюванні та
перевантажувальних операціях, їх необхідно розрахувати [2].
Статичне зусилля стискання, що сприймає тара нижнього ряду штабеля
[2]:
����ст = ����∙����(����−ℎ)
ст , Н (7.6)
ℎ
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с2;
Q – маса тари з вантажем, кг; (враховують вагу коробок вищих ярусів);
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного
місця автомобіля), м;
h – висота одиниці тари, м.
Розрахуємо статичне навантаження, для тари, що знаходиться в
нижньому ряді штабеля, в 1 схемі пакування запасних частин для сільгосп
техніки [2]:
35
ст 9,81 ∙ 40(1,520− 0,380)
����ст = 0,380 = 1177,2 Н
Де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с2;
Q–маса тари з вантажем, кг, Q = 40 кг;
Н–висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного
місця автомобіля), м, Н = 1,520 м;
h–висота одиниці тари, м, h = 0,380 м.
Розрахуємо статичне навантаження, для тари, що знаходиться в
нижньому ряді штабеля, в 2 схемі пакування запасних частин для сільгосп
техніки [2]:
ст 9,81 ∙ 40(1,320− 0,440)
����ст = 0,440 = 784,8 Н
Розрахуємо статичне навантаження, для тари, що знаходиться в
нижньому ряді штабеля, в 6 схемі пакування запасних частин Renault [2]:
����ст
9,81 ∙ 35(1,380− 0,460)
ст = 0,46 = 686,7 Н
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с2;
Q – маса тари з вантажем, кг, Q = 35 кг;
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти
вантажного місця автомобіля), м, Н = 1,380 м;
h–висота одиниці тари, м, h = 0,460 м.
Розрахуємо статичне навантаження, для тари, що знаходиться в
нижньому ряді штабеля, в 3 схемі пакування запасних частин Renault [2]:
36
ст 9,81 ∙ 35(1,550− 0,310)
����ст = 0,310 = 1373,4 Н
Висота штабеля Н не повинна перевищувати 1800 мм разом з висотою
палети. [2].
Одним з важливих показників, що впливають на зусилля стискання тари
є термін зберігання вантажу під час перевезення та на складі. В залежності від
цього для розрахунку зусиль стискання враховують коефіцієнт запасу Кз. У
випадку зберігання вантажу до 30 діб – Кз = 1,6; від 30 до 100 діб – Кз=1,65.
Якщо термін зберігання не зазначений в нормативній документації, то Кз
приймають рівним 1,85 [2].
Зусилля стискання розраховують [2]:
���� = ����з∙����∙����(����−ℎ)
ст , H (7.7)
ℎ
Розраховуємо зусилля стискання для тари, що знаходиться в нижньому
ряді штабеля, в 1 схемі пакування запасних частин для сільгосп техніки [2]:
1,6 ∙ 9,81 ∙ 40(1,520− 0,380)
����ст = 0,380 = 1883,52 Н
де Кз – коефіцієнт запасу, Кз= 1,6.
Розраховуємо зусилля стискання для тари, що знаходиться в нижньому
ряді штабеля, в 2 схемі пакування запасних частин для сільгосп техніки [2]:
1,6 ∙ 9,81 ∙ 40(1,320− 0,440)
����ст = 0,440 = 1255,68 Н
37
Опір стисканню картонної гофрованої коробки залежить від її
параметрів та механічних властивостей гофрокартону при торцевому
стисканні [2]:
����0ст = 2,55 ∙ �������� ∙ √���� ∙ ����, H (7.8)
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007;
δ–товщина картону, мм;
z–периметр ящика, мм.
Розраховуємо опір стисканню для тари, що знаходиться в нижньому ряді
штабеля, в 1 схемі пакування запасних частин для сільгосп техніки [2]:
����0ст = 2,55 ∙ 4,6 ∙ √9 ∙ 2060 = 1597,18 Н
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007, Рт = 4,6 Н/мм;
δ–товщина картону, мм, δ=9мм ;
z–периметр ящика, мм, z=2060 мм (згідно першого варіанту розміщення
коробок на піддоні).
Розраховуємо опір стисканню для тари, що знаходиться в нижньому ряді
штабеля, в 2 схемі пакування запасних частин для сільгосп техніки:
����0ст = 2,55 ∙ 4,6 ∙ √9 ∙ 1940 = 1549,96 Н
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007, Рт = 4,6 Н/мм
δ–товщина картону, мм, δ=9мм;
z–периметр ящика, мм, z=1940 мм (згідно другого варіанту розміщення
коробок на піддоні).
Тобто картонні коробки, які виготовляються з гофрованого картону
38
класу Т24 задовольняють умові стискання.
Будуємо графік залежності опору стисканню гофрованої картонної
коробки до її периметру.
Залежність опору стискання від
периметру тари
1610
1600
1590
1580
1570
1560
1550
1540
1530
1520
1940 2060
ПЕРИМЕТР, Z, ММ
Рисунок 7.13 – Графік залежності опору стискання гофрованої
картонної коробки відносно зміни її периметру
Це означає, що при збільшені периметру тари, збільшується опір її
стисканню.
Для запобігання деформації нижньої коробки штабеля, необхідно, щоб
виконувалась умова - ����0ст ≥ ����ст, тобто опір стисканню коробки більше або
дорівнює зусилля стискання від верхніх коробок [2].
Дана умова виконується.
7.3 Маркування та кодування вантажного місця
Згідно із Правилами перевезення вантажів різними видами транспорту
[3] (автомобільним, морським, залізничним) на кожне вантажне місце
наноситься маркування, яке формується з маркувальних знаків (Додаток В)
[2].
39
ОПІР СТИСКАННЮ ���� 0СТ , Н
Транспортне маркування на вантажному місці за заданим вантажем має
вигляд (рис.7.14) [2].
Рисунок 7.14 – Розташування транспортного маркування
Умовні позначення [2]:
1. Маніпуляційні знаки, згідно додатку В;
2. Допустимі попереджувальні написи, згідно додатку Г;
3. Число місць у партії, порядковий номер усередині партії, визначають
як кількість коробок на піддоні;
4. Назва вантажоодержувача та пункту призначення;
5. Пункт перевантаження;
6. Найменування транспортних організацій;
7. Об’єм вантажного місця, однієї коробки;
8. Габаритні розміри вантажного місця;
9. Маса брутто вантажного місця;
10.Маса нетто вантажного місця, розраховується в залежності від
габаритних розмірів коробки та щільності картону (ρ=0,3 г/см3);
11.Країна виробник;
12.Назва пункту відправлення;
13.Назва вантажовідправника.
40
Рисунок 7.15 – Транспортне маркування на вантажному місці запасних
частин для сільгосп техніки
Закодувати за допомогою QRCoder (http://www.qrcoder.ru/) таку
інформацію:
• Прізвище, ім’я студента;
• ЧДТУ, студент групи (шифргрупи);
• Назва вантажу;
• Контейнер–(типорозмір);
• Пункт відправлення;
• Пункт призначення.
41
Рисунок 7.16 – QR код. Інформація закодована за допомогою QRCoder
42
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ
Розрахунок середньодобового пробігу автомобіля за маршрутом
міжнародного перевезення.
Визначимо lдоб - середньодобовий пробіг за маршрутом як [2]
���� 2����
д̅об = (8.1)
����
де Т – тривалість виконання оборотного рейсу [2]:
���� = 2����+2����0+����зв
� + ����пр, діб (8.2)
24����е
де L – відстань між пунктами відправлення і призначення, км, визначається
по карті автомобільних доріг (при розрахунку рейсу в одному напрямку коеф.”2”
не враховувати);
l0 – середнє значення нульового пробігу, км (при розрахунку рейсу в одному
напрямку коеф.”2” не враховувати) [2]:
����0 = 0,46 ∙ �����п, км (8.3)
2
де Sп – площа країни прямого відправлення, тис.км (дані по країнах
2
беруться із статистичних довідників; для України Sп = 603,628 тис.км );
����0 = 0,46 ∙ √603,628 = 11,3 км
lзв – середнє значення порожнього пробігу, км; по країні зворотного
2
відправлення:де Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис.км ; [2]
43
����зв = 1,43 ∙ �0,5 ∙ ����зв (8.4)
де Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис.км2;
����зв = 1,43 ∙ �0,5 ∙ 551,6 = 23,7 км
Ve – середня експлуатаційна швидкість (приймаємо 45 км/год, для турної
їзди 60 км/год);
tпр – автомобіле-дні простою під навантажувально-розвантажувальними
роботами та при оформленні товарно-транспортних документів (приймаємо 3
доби). Розрахунок виконується для контролю достовірності результатів.
Середньодобовий пробіг має складати приблизно 700 км/добу.
���� = 5090+2∙11,3+23,7 + 3 = 7,8 діб
24∙45
Визначимо l доб - середньодобовий пробіг за маршрутом як
���� = 5090
д̅об = 652 км/добу. – умова виконується.
6,8
44
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА
ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Обчислимо складові фонду заробітної плати ФЗП:
а) відрахування на соціальні заходи [2]:
С = Ок ∙ Нсзсз ������������ , € (9.1)
100
де Ок������������ – мінімальний оклад.
Нсз - норматив відрахувань на соціальні заходи, % , (Нсз = 20)
Таблиця 9.1 - Розрахунок витрат на відрядження (по ділянках маршруту)
Ділянка Час, доби Норма відшкодувань, Відшкодування,
маршруту грн (€)/добу грн (€
Україна 2,1 236 (7,09) 495,6 (14,89)
Іноземні 5,7 2 663,06 (80) 15179,1 (456)
Разом 7,8 15674,7 (470,89)
Так як по Україні водій їде 611+754=1365 км, а ми розрахували, що
середньодобовий пробіг 652 км, то по Україні водій їде 2,1 доби.
По території іноземних держав водій їде 3725 км, тобто 5,7 доби та 3 доби
розвантаження та завнтаження.
Курс євро берем 33,3 грн за 1 євро, тоді мінімальна заробітна плата 4723 грн.
= 141,83 €.
Ссз = 141,83 ∙ 20 =28,3 , €
100
Сумарні витрати на відрядження визначаємо, враховуючи час руху в
прямому та зворотному напрямках та час на розвантаження-завантаження в
пункті призначення [2].
45
Свідр = 2,1 ∗ 236 + 5,7 ∗ 2663,06 = 15674,7 грн = 470,89 €
Остаточно розмір заробітної плати визначаємо шляхом підсумовування
складових [2]:
ФЗП = Ок������������ + Ссз + Свідр, € (9.2)
ФЗП = 141,83 + 28,3 + 470,89 = 641,02 €
Визначимо витрати на автомобільне пальне [2]:
С Н����нп
п = � ∙ ���� + �������� ∙ ����� ∙ (1 ± 0,01 ∙ ����∑ ) ∙ Цл, € (9.3)
100 100
Де Н����нп − лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км,
визначається як [5]:
Н����нп=�������� ⋅ �������� ⋅ ����пр, л/100 км (9.4)
де НL – базова лінійна норма витрати пального на 100 км пробігу, 28 л/100
км, (як приклад див. табл.6) ;
НW – додаткова питома норма витрати пального на 100 ткм, л/100 ткм (1,3
л/100 км для дизельних автомобілів та 2,0 л/100 км - для карбюраторних
автомобілів);
Gпр – споряджена маса причепа (напівпричепа), т; визначається за
технічними характеристиками рухомого складу (як приклад табл. 7а);
L – довжина ділянки маршруту, км;
W – транспортна робота, визначається як [2]:
���� = ���� ⋅ ���� ∙ ����в , т⋅км (9.5)
де q – вантажопідйомність транспортного засобу, т;
46
���� – коефіцієнт статичного використання автомобіля; визначається за класом
вантажу (вантаж вказати) [5];
Lв – пробіг автомобіля з вантажем, км;
КΣ - сумарний коригуючий коефіцієнт, що враховує дорожні, кліматичні,
інші експлуатаційні фактори; наводиться у формі відсотка підвищення або
зниження базового значення норми витрати пального. Для умов руху по
автомагістралі приймаємо значення виразу (1± КΣ) рівним 0,55 для руху
дорогами Західної Європи та рівним 0,7 для руху дорогами України;
Цл – ціна 1л пального на даній ділянці маршруту, €;
Отже, вираз для визначення витрат на автомобільне пальне має вид:
С = �Н����нп ∙ ���� + ��������
п ∙ ����� ∙ (0,55 ÷ 0,7) ∙ Цл, € (9.6)
100 100
Таблиця 9.2 Вартість пального та обмеження безмитне ввезення пального на
територію країн (станом на 01.04.2022 р.)
Країна Вартість дизпалива €/л
Україна 1,06
Польща 1,52
Німеччина 2,4
Франція 2,4
Австрія 2,8
Угорщина 1,6
47
Таблиця 9.3 - Розрахунок витрат на пальне (за країнами)
Країна Відста Вага Трансп. Витр. На Додатк. Всього витр., Ціна Сумар. витр.,
нь, км вантажу, робота, ткм пробіг, л витр., Л Л 1л, €
кг €/л
L Q W=LQ Н����нп ����
∙ ���� ���� ∙ ���� Σ Цл Σ*Цл
100 100
Україна 611 25600 15641600 171,08 203,3408 374,42 1,06 396,89
Польща 668 25600 17100800 187,04 222,3104 409,35 1,52 622,21
Німеччина 736 25600 18841600 206,08 244,9408 451,02 2,4 1082,45
Франція 376 25600 9625600 105,28 125,1328 230,41 2,4 552,99
Франція 514 16800 8635200 143,92 112,2576 256,18 2,4 614,83
Німеччина 481 16800 8080800 134,68 105,0504 239,73 2,4 575,35
Австрія 404 16800 6787200 113,12 88,2336 201,35 2,8 563,79
Угорщина 556 16800 9340800 155,68 121,4304 277,11 1,6 443,38
Україна 754 16800 12667200 211,12 164,6736 375,79 1,06 398,34
Всього витрати на пальне 5250,23
Визначаємо витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали у
відсотках від витрат на паливо; приймаємо Вмас=10-16% [6]:
С Вмас
мас = Спал ∗ = 5250,23 ∗ 16 =840 € (9.8)
100 100
Витрати на сервісне технічне обслуговування автомобіліва європейського
виробництва визначаються на основі розцінок спеціалізованих станцій. Загалом
вартість річного сервісного обслуговування складає $1000÷1500 в залежності від
марки автомобіля. Витрати на 1 рейс розраховуємо за допомогою пропорції,
враховуючи тривалість виконання рейсу.
Так як сервісне обслуговування на 365 днів коштує 1500 євро, тоді за 7,8 діб
це коштує 32 євро.
Витрати на автомобільні шини визначаємо як [6]
С = ���� Нш
ш ⋅ ⋅ Цш ⋅ ����ш, € (9.9)
1000 100
48
де L – загальний пробіг, км; Нш – норматив відрахувань на відновлення шин,
визначається у відсотках від балансової вартості шин і складає 1-1,5% (для
автомобілів західно- європейського виробництва); Цш – ціна одного комплекту
шин (150÷200 €/1 шт); nш – кількість шин, встановлених на одиниці рухомого
складу.
С = 5090
ш ⋅ 1,5 ⋅ 200 ⋅ 12 = 183,24 € (9.10)
1000 100
Витрати Cмп, пов’язані з оформленням та виконанням оборотного рейсу,
визначаються за даними АсМАП і включають наступні статті [6]:
- Шенгенська віза - 150 Євро
- карнет TIR (документ T, SAD) – 80 євро;
- транспортне страхування (ОСЦПВ, ЗК, медичне, від нещасних випадків,
КАСКО, за правилами Інкотермс тощо) – 250 євро;
- дорожній збір (по країнах) – 80 євро ;
- екологічний збір (по країнах, залежно від екологічного стандарту) – 35 євро;
-- витрати на платні автомагістралі (по країнах) – 200 Євро;
- платна стоянка (по країнах) – 100 Євро;
- непередбачені витрати (80 €).
Всього Cмп = 975 €
Загальногосподарські витрати визначаємо у відсотках від прямих витрат;
приймаємо Вгосп=15%:
Сгосп = (ФЗП+ Сп + С Вгосп
мас + Ссерв + Смп) ⋅ (9.11)
100
Сгосп=(641,02+5250,23 + 840 +32+975)⋅ 15 = 1160,74 €
100
Загальні витрати на виконання оборотного рейсу заносимо в таблицю 9.4
Таблиця 9.4 - Розрахунок загальних витрат на виконання міжнародного рейсу.
49
№ Статті витрат Величина витрат, €
Одиночна Турна їзда
1 Фонд заробітної плати водіїв ФЗП 641, 02 1282,04
2 Витрати на автомобільне паливо Сп 5250,23 5250,23
3 Витрати на мастильні матеріали Смас 840 840
4 Витрати на сервісне обслуговування Ссерв 32 32
5 Витрати на шини Сш 183,24 183,24
6 Витрати на оформлення перевезення СМП 975 1125
7 Загальногосподарські витрати Сгосп 1160,74 1160,74
8 Непередбачені витрати Снп 80 160
Загальні витрати С 9162,23 10033,25
Собівартість перевезення визначаємо для вибору методу організації роботи
водіїв (одиночна їзда, турна їзда):
а) собівартість 1 км пробігу, €/км
���� ���� 9162,23
1км = = = 1,8 €/км (9.12)
���� 5090
���� = ���� = 10033,25
2км =1,97 €/км
���� 5090
собівартість 1 ткм пробігу, €/ткм
���� = ����1км
1ткм (9.13)
������������
де q – вантажопідйомність автомобіля 38 т;
����- статичний коефіцієнт 0,7;
���� - коефіцієнт використання пробігу 1.
Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначають як відношення
пробігу з вантажем до загального пробігу [7].
���� = 1,8
1ткм = 0,07 €/ткм
38∙0,7⋅1
50
1,97
����2ткм = 38 ∙ 0,7 ⋅ 1 = 0,07
розрахунковий тариф на 1 км, €/км
Т1ткм = ����1км(1 + Нп ) (9.14)
100
де Нп – норма прибутку, % (25...35%).
Т 35
1ткм = 1,8 × �1 + � = 2,43 €/км
100
Т 35
1ткм = 1,97 × �1 + � = 2,66 €/км
100
Таблиця 9.5 – Показники виконання міжнародного перевезення вантажу
Показник./ L, C, T, S1км, S1ткм, Т1км,
їздка км тис.€ діб, €/км €/ткм €/км
Одиночна 5090 9162,23 7,8 1,8 0,07 2,43
Турна 5090 10033,25 6,6 1,97 0,03 2,66
51
ВИСНОВКИ
Під час виконання випускної роботи бакалавра було закріплено
теоретичний матеріал, що вивчався протягом навчання 1 рівня вищої освіти за
спеціальністю 275 – Транспортні технології (на автомобільному транспорті).
Згідно завдання, було спроектовано прямий та зворотний маршрути перевезення
вантажів автодорогами європейського, міжнародного значення та автострадами.
Було обрано транспортний засіб з відповідними характеристиками, що
задовольняють умовам перевезення обраного вантажу. Проведено аналіз
документів, які необхідно мати при виконанні міжнародних вантажних
перевезень, наведено їх приклади. Було визначено оптимальну схему
розміщення вантажу на європіддонах та розроблено маркування вантажного
місця. Було виконано розрахунки щодо вартості перевезення для одиночної та
турної їздок.
52
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. https://www.google.com.ua/maps
2. Тарандушка Л.А., Шльончак І.А. Методичні рекомендації до
кваліфікаційної роботи бакалавра здобувачів освітнього рівня бакалавр
спеціальності 275 Транспортні технології (на автомобільному транспорті) усіх
форм навчання [Електронний ресурс]. – Черкаси: РВВ ЧДТУ. – 2020. - 49 с.
3. Кунда Н. Т. Конвенції та угоди у сфері міжнародних автомобільних
перевезень: [навч. посібн. для студ. вищ. навч. закладів, які навч. за напрямом
«Транспортні технології] / Н. Т. Кунда, Н. М. Дащенко. − К.: НТУ, 2010. − 141 с.
4. Костюченко Л. М. Автомобільні перевезення у міжнародному
сполученні / Л. М. Костюченко, М. Р. Наапетян. − К.: «Слово», 2007. − 656 с.
5. Наказ Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 «Про
затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом»
6. Дмитриченко М. Ф. Транспортні технології в системах логістики:
[підручник] / М. Ф. Дмитриченко, П. Р. Левковець, А. М. Ткаченко та ін. −
К.:Інформавтодор, 2007. − 676 с.
7. Дмитриченко М. Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем.
[навч. посібник для ВНЗ] / М.Ф. Дмитриченко, Л. Ю. Яцківський, С.В.Ширяєва
та ін. − К.: «Слово», 2009. − 336 с.
53