ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8342| Title: | Розробка єдиного технологічного процесу перевезення контейнерного вантажу з міста Житомир в місто Грац за зазначеним маршрутом |
| Authors: | Тарандушка , Іван Павлович Ковтун, Сергій Петрович |
| Issue Date: | 2022 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота бакалавра присвячена для відображення набутих знань та вмінь по прокладанню міжнародних маршрутів для вантажних перевезень. В роботі прокладено маршрут І: м. Житомир – м. Грац (Австрія) через Польщу та Чехію та зворотний маршрут ІІ: м. м. Грац (Австрія) – м. Житомир через Угорщину та Словаччину. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 54 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 9 розділів, висновків, переліку джерел посилання. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8342 |
| Appears in Collections: | 275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті)) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Ковтун С.П.pdf Restricted Access | 3.72 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Розробка єдиного технологічного процесу перевезення контейнерного
вантажу з міста Житомир в місто Грац за зазначеним маршрутом»
Рецензент:
____________________ _______________ ______________
Керівник роботи:
ст. викладач кафедри АТЕ, _____________ І.П. Тарандушка
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. ТТ-84
спеціальності 275 – Транспортні
технології (на автомобільному
транспорті) _______________С.П. Ковтун
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
2022
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота бакалавра присвячена для відображення набутих
знань та вмінь по прокладанню міжнародних маршрутів для вантажних
перевезень. В роботі прокладено маршрут І: м. Житомир – м. Грац (Австрія)
через Польщу та Чехію та зворотний маршрут ІІ: м. м. Грац (Австрія) –
м. Житомир через Угорщину та Словаччину.
Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 54 стор. друкованого тексту,
складається зі вступу, змісту, 9 розділів, висновків, переліку джерел посилання.
3
ЗМІСТ
ВСТУП ......................................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ .............................................................. 6
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ .......... 14
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
РУХОМОГО СКЛАДУ ............................................................................................. 15
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ. ХАРАКТЕРИСТИКА
МАПП ......................................................................................................................... 18
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ .................................................................................. 20
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ .................................................................. 29
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ ВАНТАЖНОГО
МІСЦЯ ........................................................................................................................ 32
7.1 Формування вантажного місця .......................................................................... 32
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари ........................................................... 37
7.3 Маркування та кодування вантажного місця ................................................... 40
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ ................................................ 45
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ........... 47
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 54
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ........................................................................ 55
4
ВСТУП
Кваліфікаційна робота бакалавра відображає ступінь засвоєння знань та
вмінь, що отримав студент протягом навчання на першому бакалаврському
рівні за спеціальністю 275 – Транспортні технології (на автомобільному
транспорті). В даній роботі розробляється маршрут міжнародних вантажних
перевезень згідно виданого індивідуального завдання.
В кваліфікаційній роботі бакалавра необхідно визначити загальну
протяжність маршруту, визначити типи вантажів, що перевозяться з пункту
відправлення до пункту призначення, обрати транспортний засіб для
перевезення даного типу вантажу, описати всі необхідні документи для
виконання міжнародних вантажних перевезень, обрахувати фінансові витрати
на здійснення даного перевезення.
5
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ
Маршрут І: м. Житомир – м. Грац (Австрія) пролягає через Польщу та
Чехію.
Для перевезення вантажу даним маршрутом необхідно перетнути один
митний кордон між Україною та Польщею, де відбувається оформлення
документів та оподаткування вантажів.
Рисунок 1.1 – Маршрут м. Житомир – м. Грац через Польщу та Чехію, 1378
км
Маршрут м. Житомир – м. Грац через Польщу та Чехію проходить в
основному автошляхами міжнародного, європейського значення та
автобанами.
6
Рисунок 1.2 – Маршрут м. Житомир – м. Грац по території України, 471 км
Основна частина маршруту пролягає автошляхом європейського
значення Е50 та міжнародного значення М12.
Дорога європейського значення, як правило, має декілька полос в обидва
напрями та проходить територіями наступних держав: Франція, Німеччина,
Чехія, Словаччина , Україна.
Автошлях міжнародного значення М12 по території України проходить
наступними містами: Стрий — Тернопіль — Житомир — Знам'янка, через
Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську, Хмельницьку, Вінницьку,
Черкаську та Кіровоградську області. На окремих частинах автошляху є
розмежовані полоси в обидва напрями парапетом. В кожному напрямі по
декілька полос руху.
7
Рисунок 1.3 – Маршрут І по території Польщі, 402 км
Е40, А4
Дорога E40 – дорога європейського значення, довжина якої складає 8500
км, Даний автошлях з'єднує Францію з Казахстаном через Бельгію, Німеччину,
Польщу, Україну, Росію, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан.
Автомагістраль A4 — автобан, найдовша автомагістраль Польщі,
довжина якої складає 673 км. Пересування деякими відрізками даної
автомагістралі є платними. З’єднується з німецьким автобаном
Bundesautobahn 4, що прямує до Дрездену.
Рисунок 1.4 – Маршрут І по території Чехії, 231 км
8
Е 462 – автошлях європейського значення, що поєднує Польщу та Чехію.
На деяких ділянках автошляху по дві полоси руху в кожному напрямі.
Е 50 – автошлях європейського значення, що починається на кордоні
України зі Словаччиною в Закарпатській області. Далі збігається з
міжнародними автомагістралями М08 М06, М12, М04 і М03.
Автошлях європейського значення Е461 проходить біля міста Брно
протяжністю 4 км. Даний автошлях розділяється на автомагістраль D52, та
дорогу європейського значення E 462.
Автошлях D1 — це автомагістраль, що проходить теріиторією Чехії та
Словаччини. Дана автомагістраль є частиною європейських маршрутів: Е50,
Е58, Е75, E571. Пересування автомагістралю D1 є платним для власників
транспортних засобів.
Рисунок 1.5 – Маршрут І по території Австрії, 274 км
9
Е 59 – дорога європейського значення, що з’єднує Чехію і Хорватію через
Австрію. Деякі частини дороги мають роздільну смугу та декілька напрямів в
обидва напрями.
Зворотній маршрут ІІ – Грац – Житомир проходить через Угорщину та
Словаччину. Під час перевезення вантажу даним маршрутом, необхідно
пройти митний пост на кордоні Словаччина-Україна, що розташований на
міжнародному пропускному пункті «Ужгород».
Рисунок 1.6 – Маршрут ІІ Грац – Житомир через Угорщину та Словаччину,
1390 км
Рисунок 1.7 – Маршрут ІІ по території Австрії, 111 км
Маршрут Австрією пролягає автошляхами А2 та Е 59.
10
А2 – автомагістраль, що проходить територіями Австрії, Німеччини та
Італії. Пересування даною автомагістраллю є платним. Плата за користування
автомагістраллю відбувається шляхом покупки картки на дозвіл пересування,
де вказані терміни пересування.
Е 59 – дорога європейського значення що з’єднує Чехію та Хорватію.
Рисунок 1.8 – Маршрут ІІ по території Угорщини, 519 км
Маршрут Угорщиною проходить через наступні автошляхи: М86, М85,
М1, М31 Е71, Е79.
М86, М85, М1, М31 –швидкісні автомагістралі міжнародного значення,
що проходять територією Угорщини. Мають роздільну смугу та декілька
полос руху в обидва напрями. Пересування даними магістралями платне.
Е71 автошлях європейського значення, довжиною 970 км., що поєднує
Словаччину з Хорватією та пролягає Через територію Угорщини.
Е79 – автошлях європейського значення, категорії А, що сполучає
Угорщину та Грецію.
11
Рисунок 1.9 – Маршрут ІІ по території Словаччини, 84,2 км
Маршрут територією Словаччини проходить автошляхом Е50. Це дорога
європейського значення, що пролягає територіями країн Франції, Німеччини,
Чехії, Словаччини, України та Росії.
Рисунок 1.10 – Маршрут ІІ по території України, 680 км
Маршрут територією України проходить автошляхами Е471, Е50.
12
Автошлях Е471 – європейського значення поєднує міста Мукачево та
Львів. Довжина даного автошляху складає 210 км.
13
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ
МАРШРУТУ
Загальна протяжність маршрутів І та ІІ: м. Житомир – м. Грац (Австрія)
через Польщу та Чехію та м. Грац (Австрія) – м. Житомир через Угорщину та
Словаччину складає 2768 км.
Оскільки І маршрут складає 1378 км, а ІІ – 1637 км., то загальна протяжність
маршруту визначається як:
�� = ��1+��2 = 1378 + 1390 = 2768 км (2.1)
Задані маршрути прокладено автошляхами міжнародного,
європейського значення та автомагістралями.
На автомагістралях, в місцях розв’язок, кількість полос в одну сторону руху,
може складати до шести.
Протягом заданого маршруту, транспортний засіб повинен перетинати
пункти митного контролю 2 рази. Обидва рази митні кордони розташовані
межують з Україною.
Перший пункт митного контролю: Україна-Польща («Краківець» -
«Корчова»).
Другий пункт митного контролю Угорщина –Україна («Вишнє Німецьке»
- «Ужгород»).
14
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ
ХАРАКТЕРИСТИКИ РУХОМОГО СКЛАДУ
Оскільки в Житомирі розташований завод котельного обладнання
«Крігер», що випускає обладнання для котелень та запасні частини для котлів,
тому з м. Житомир в м. Грац будемо перевозити запасні частити для котлів .
Так як Австрія є однією з країн, що виготовляє електроустаткування для
зеленої електроенергії, то з м. Грац в м. Житомир перевозимо
електроустаткування в коробках, які не можна перевертати.
Таблиця 3.1 – Технічні характеристики обраного транспорту
Технічні характеристики Тягач MAN TGA 12.8 MT
автомобіля
Тип двигуна
Дизельний з турбонадувом
Вантажопідємність, кг 45000
Споряджена маса 50000
напівпричепу, кг
Повна маса напівпричепу, кг 3 500
Габаритні розміри, ШхВ мм 8200 х 2240 x 3500 мм
Потужність, кВт. 350
Розмір шин 295/75 R22.5
Витрати палива 32л/100 км
15
Таблиця 3.2 – Технічні характеристики напівпричепу контейнеровозу
МТМ-933032
маса, кг
- вантажу, що
29650/33000 *
перевозиться
- спорядженого
5350
напівпричепа
- напівпричепа
35000
повна
яка припадає на
- сідельний
11000
пристрій тягача
- на візок 24000
призначена для перевезення двох 20-
платформа футових або одного 40-футового
контейнера
Габаритні розміри, мм
- довжина 12440
- ширина 2500
- висота 1360
підвіска пневматична
колеса
- кількість 6 + 1
- тип дискові
- розмір 11,75-22,5
- спосіб кріплення шпильковий
Шини 385 / 65R22,5
* Допускається конструкцією
16
Таблиця 3.3 – Технічні характеристики контейнеру
Технічні характеристики 40-футовий стандартний
контейнера
Довжина, мм (внутрішні розміри,
мм) 12192 (12032)
Ширина, мм 2438 (2352)
Висота, мм 2591 (2393)
Маса брутто, кг 30480
Об’єм, м3
67,8
В 40 футовому контейнері розміщується 25 європалет 800х1200мм. (рис.
3.1)
Рисунок 3.1 – Схема розташування європалет в 40- футовому контейнері
17
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ.
ХАРАКТЕРИСТИКА МАПП
Характеристика країни відправлення – Україна.
Україна розташована в центрі Європи. Її площа складає 603,7 тис. км2.
Сусідні держави: Білорусь, Угорщина, Словаччина, Румунія, Росія, Молдова
та Польща.
Згідно правил дорожнього руху обмеження швидкості на дорогах України
наступні: 60 км./год. в містах і населених пунктах; 70 км./год. за межами
населених пунктів; 90 км./год. на автомагістралях. Автопоїзди, що можуть
пересуватися шляхами України не повинні перевищувати наступні габаритні
розміри: ШхВхД 2,65х4,0х22 м. Заборонено перевозити вантажі повною
масою 40 т. з навантаженням на одну вісь - 11 т, на здвоєну вісь– 18 т, з
відстанню між осями менше 2,5 м.
При ввезені на територію держави вантажі повинні оподатковуватись
згідно Закону України «Про єдиний збір, який справляється в пунктах
пропуску через державний кордон України» від 12.07.2001 року [2]. Величина
суми єдиного збору, залежить від типу вантажу, загальної маси та габаритних
параметрів.
Платних доріг в Україні немає.
Митний пропускний пункт, що необхідно перетнути при виконанні І
маршруту знаходиться в м. Краківець – м. Корчова. Даний пропускний пункт
розташований у Львівській області, Яворівського району, біля СМТ Краковець
на автошляху М10. Від даного пункту починається швидкісна магістраль A4.
Пропускний пункт Краківець – Корчова допускає пасажирські та вантажні
перевезення. Тут виконуються радіологічний, митний, прикордонний,
санітарний, фітосанітарний, ветеринарний, екологічний контролі та контроль
Служби міжнародних автомобільних перевезень [4].
18
Під час виконання ІІ маршруту необхідно перетнути міжнародний
пропускний пункт Ужгород. Він розташований на кордоні зі Словаччиною в
Закарпатській області. Через даний пункт можуть виконуватись як
автомобільні так і залізничні пасажирські та вантажні перевезення. В межах
МПП Ужгород виконуються санітарний, ветеринарний, фітосанітарний,
екологічний, митний та прикордонний контролі.
19
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
Загальні правила при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.
Для перевезеннявантажів на договірних умовах необхідно оформляти
товарно-транспортну накладну (ТТН) (рис. 5.1). Справа в тому, що цей
документ на сьогодні є:
1) єдиним для всіх учасників транспортного процесу документом, який
призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх
переміщення, розрахунків за перевезення вантажів, а також обліку виконаної
роботи. Тобто, тільки ТТН дає можливість підтвердити здійснення
транспортних витрат.
2) одним з документів, який може використовуватися для списання та
оприбуткування товарно-матеріальних цінностей і відображення операцій в
складському, оперативному і бухгалтерському обліку.
Рисунок 5.1 – Товарно-транспортна накладна
20
Для перевезення різних вантажів, суб'єкти господарювання повинні
використовувати різні форми ТТН. Найпоширенішою є форма № 1-ТН. Цю
загальну форму ТТН, мають право застосовувати всі суб'єкти господарювання,
які здійснюють вантажні перевезення на замовлення. Її можна складати як в
паперовій, так і в електронній формі.
В той же час, якщо підприємство забажає, то може оформити ТТН в
довільній формі, головне, щоб вона мала всі обов'язкові реквізити, властиві
ТТН. Щоб використовувати самостійно розроблену форму ТТН, потрібно
ввести її в обіг на підприємстві наказом керівника або іншим розпорядчим
документом по підприємству.
Винятком є перевезення окремих видів товарів (спирту, високооктанових
кисневмісних добавок, алкогольних напоїв, молочної сировини,
нафтопродуктів, хлібобулочних виробів та деревини), для яких різними
органами влади затверджені специфічні (індивідуальні) форми ТТН.
При здійсненні міжнародних перевезень оформляють міжнародну
автодорожню ТТН (типова форма CMR) (рис. 5.2). Її застосування
передбачено Конвенцією про договір міжнародного автомобільного
перевезення вантажів від 19.05.56 р.
Оформлення перевезень вантажів ТТН здійснюється незалежно від умов
оплати за роботу транспортного засобу і незалежно від того, відбувається
перевезення вантажів власним або орендованим транспортом.
На сьогодні загальну форму ТТН, оформлену в паперовому вигляді,
виписує замовник (вантажовідправник) в трьох примірниках. Більше ТТН
знадобиться, наприклад, якщо в ланцюжку вантажовідправник - перевізник -
вантажоодержувач з'являється ще одна ланка - експедитор, якому теж потрібен
свій екземпляр ТТН.
21
Рисунок 5.2 – Міжнародна товарно-транспортна накладна CRM
22
Схема руху виписаних вантажовідправником ТТН, коли в перевезенні
бере участь експедитор, виглядає так:
- перший примірник ТТН залишається у вантажовідправника і є
підставою для списання товарно-матеріальних цінностей. Другий, третій і
четвертий екземпляри передають водієві (експедитору);
- другий примірник ТТН водій (експедитор) передає вантажоодержувачу,
він є підставою для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей;
- третій і четвертий екземпляри ТТН водій (експедитор) передає
перевізнику. При цьому третій примірник є підставою для розрахунків за
виконання транспортних послуг, а тому перевізник надсилає його замовнику
автотранспорту (експедитору) для оплати за перевезення, а четвертий
примірник додається до подорожнього листа і є підставою для обліку
транспортної роботи та нарахування заробітної плати водієві.
Загальну ТТН можна скласти і в електронній формі. У той же час,
використовуючи е-ТТН, повністю відмовитися від паперової форми не
вдасться. Так як замовник (вантажовідправник) при складанні е-ТТН повинен
роздрукувати її для водія (експедитора перевізника) в одному примірнику. Це
потрібно для підтвердження того, що водій (експедитор перевізника) прийняв
вантаж для перевезення та міг пред'явити ТТН поліції.
Якщо на перевезення не оформляти ТТН, то податківці можуть висувати
претензії:
1) покупцеві товарів з приводу нереальності операції купівлі товарів;
2) замовнику перевезення з приводу нереальності операції перевезення. А
тому при відсутності ТТН фіскали можуть позбавити платника права
відобразити витрати на придбання автотранспортних послуг при формуванні
собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів. При цьому
оскільки ТТН визнана документом, який підтверджує факт перевезення
вантажу, то довести зворотне може бути дуже складно.
Подорожні листи (рис. 5.3).
23
Рисунок 5.3 – Подорожній лист вантажного автомобіля
Ще одним документом, який практично завжди складають при здійсненні
перевезень вантажів, є шляховий лист вантажного автомобіля. Він зазвичай
потрібен для того, щоб перевізник мав право підтвердити виконання
перевезення і списати витрати на пальне, використане при здійсненні такої
операції.
Підприємство має право використовувати самостійно розроблену форму
подорожнього листа. Щоб ваш розроблений шляховий лист був первинним
документом, він повинен мати всі обов'язкові реквізити, властиві первинним
документом.
Щоб почати використовувати власний шляховий лист, його слід ввести в
обіг наказом керівника підприємства. У такому документі можна поставити і
позначку лікаря про проходження передрейсового медогляду.
Подорожній лист вантажного автомобіля виписує перевізник в одному
екземплярі зазвичай на один робочий день (зміну) за умови здачі водієм такого
24
листа за минулий день роботи (зміну). Якщо перевезення здійснюється на
термін більш ніж один день (наприклад, при міжміських перевезеннях або
міжнародних), то шляховий лист видається на термін виконання поставленого
завдання.
При наявності у підприємства належним чином оформленого дорожнього
листа стає можливим списати на витрати пальне, використане на здійснення
транспортної роботи, нарахувати заробітну плату водієві і підтвердити
виконання перевезення.
Для здійснення міжнародних автомобільних перевезень вантажів
використовується багато уніфікованих документів.
Особисті документи:
- загальногромадянський паспорт, оформлений для виїзду за кордон з
візою;
- водійське посвідчення міжнародного зразка на право керування
автотранспортним засобом відповідної категорії;
- медичний страховий поліс (при перевезенні в країни ЄС);
Документи на автотранспортні засоби:
- свідоцтво про реєстрацію автотранспортного засобу;
- сертифікат, що підтверджує проходження державного технічного огляду
транспортного засобу з відміткою про технічний стан;
- дозвіл на в'їзд автотранспортного засобу в країну або проходження
транзитом через територію країни (якщо це передбачено двосторонньою
міжурядовою угодою про міжнародне автомобільне сполучення);
- страховий поліс цивільної відповідальності;
- реєстраційні листки (тахограми) за поточний тиждень і листки,
використані водієм протягом попередніх 15 календарних днів;
- свідоцтво про допуск транспортного засобу до міжнародного
перевезення вантажів під митними печатками і пломбами (відповідно до вимог
«Митної Конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням
книжки МДП»);
25
- свідоцтво про відповідність транспортних засобів, призначених для
перевезення швидкопсувних харчових продуктів;
- термограмми (листки контролю температурного режиму) при
перевезенні швидкопсувних продуктів, які потребують підтримки
температурного режиму;
- свідоцтво про державну повірку тахографа;
- дозволу органу зв'язку на використання коштів радіотелефонного зв'язку
(при їх наявності на автотранспортному засобі);
- сертифікат відповідності технічного і екологічного стану транспортного
засобу;
Документи на вантаж:
- товарно-транспортна накладна (CMR);
- Рахунок-фактура (invoice) (рис. 5.4);
Рисунок 5.4 – Рахунок-фактура (invoice)
26
- відвантажувальна специфікація (пакувальний лист) (рис.5.5);
Рисунок 5.5 – Відвантажувальна специфікація
- сертифікат якості (відповідності) (якщо здійснюється перевезення
промислових товарів) (рис.5.6);
Рисунок 5.6 – Сертифікат якості
- ветеринарний сертифікат (якщо здійснюється перевезення всіх видів
тварин, птахів, бджіл, земноводних і ін., харчових продуктів і продовольчої
сировини тваринного походження, технічної сировини тваринного
27
походження, кормів та інших вантажів, які підлягають ветеринарному
нагляду);
-фітосанітарний сертифікат (якщо здійснюється перевезення посівного і
посадкового матеріалу, насіння, ботанічного матеріалу та інших вантажів, які
підлягають фітосанітарному контролю);
-сертифікат походження;
- вантажна митна декларація (рис.5.7);
Рисунок 5.7 – Вантажна митна декларація
28
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ
Відповідно до розпорядження МОЗ України від 05.02.2013 «Про
затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в
Україні» було визначено основні правила транспортування запасних частин
для сільськогосподарської техніки та електротоварів.
Вантажі повинні прийматись для транспортування тільки на підставі
укладених договорів, де враховані всі умови виконання перевезення та умови
розрахунку за виконані перевезення.
У разі необхідності супроводу вантажу представником Замовника, тоді на
нього покладаються обов’язки контролювати приймання, закріплення, захист
вантажу від впливу зовнішнього середовища, здачу вантажу, а також його
охороняти.
Під час виконання транспортування вантажів обов’язково експедитори
повинні дотримуватись правил техніки безпеки та охорони праці.
Тарні та штучні вантажі необхідно приймати згідно товарно-транспортної
накладної, де вказана кількість вантажних місць. За неякісне пакування
вантажів несе відповідальність Замовник.
Під час виконання транспортування необхідно дотримуватись правил
дорожнього руху. Для безпечного транспортування, необхідно рівномірно
розташовувати вантаж в кузові або контейнері.
Якщо під час транспортування вантажу, пломбування контейнера було
пошкоджено, то під час здачі вантажу необхідно провести огляд та виконати
перевірку маси вантажу.
Вантажоодержувач зобов’язується очистити залишки вантажу в
контейнері.
В універсальних контейнерах можна перевозити продовольчі, промислові
товари широкого вжитку, виробничо-технічну продукцію, і т. ін.
Забороняється перевозити в універсальних контейнерах сипучі вантажі без
29
тари, вантажі, що швидко псуються, займисті, вибухові та отруйні речовини.
Кожне вантажомісце не повинне перевищувати 80 кг.
На універсальному контейнері повинна бути нанесена фарбою нумерація
та маркування. Номер повинен бути нанесений на всіх бокових стінках, на
даху та всередині контейнера.
Для зручності відправники і одержувачі можуть організувати обмін
контейнерами при розвантаженні та навантаженні автомобіля-тягача.
За розміщення вантажу всередині контейнера відповідальність несе
відправник. Між дверима та вантажем повинно залишатись місце від 30 до 50
мм.
Опломбування контейнера здійснюється за допомогою закріплення бірки
до ручки контейнера проволокою діаметром не менше 2мм.
Зняття та встановлення контейнерів на транспортний засіб може
виконуватись перевізником, якщо це зазначено в договорі про перевезення.
«Правила перевезень продукції машинобудування, приладобудування і
металообробної промисловості» зазначені в 27 розділі розпорядження МОЗ
України від 05.02.2013 «Про затвердження Правил перевезень вантажів
автомобільним транспортом в Україні».
Якщо необхідно перевезти великогабаритні вантажі, то необхідно
користуватися спеціальними пристроями кріплення, враховувати умови
маршруту перевезення та забезпечення перевезення необхідними дозволами
міністерства інфраструктури України. Для перевезення великогабаритних
вантажів необхідно користуватися спеціально затвердженими правилами
Кабінету Міністрів України.
Побутові машини і прилади для транспортування повинні надаватися в
упаковці, яка забезпечить перевезення вантажу без пошкоджень. На упаковці
повинне бути нанесене позначення "НЕ КАНТУВАТИ", "ОБЕРЕЖНО",
"ЕЛЕКТРОПРИЛАД", "ВЕРХ" і т.ін (рис.6.1).
30
Рисунок 6.1 – Пакування продукції машинобудування для перевезення
Як правило побутові машини і прилади, що упаковуються в картонні або
дерев’яні ящики транспортуються в контейнерах. Пакування вантажу повинно
захищати його не тільки від механічних пошкоджень, але і від атмосферних
опадів.
31
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ
ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ
7.1 Формування вантажного місця
Для транспортування запасних частин для котлів, що виготовляються
на заводі «Крігер» в м. Житомир, необхідно обрати розміри картонної
коробки. Відповідно до ГОСТ 13511-91 було обрано гофровану коробку
розмірами 620х215х184 мм., марка картону Т-22. Маса 1 повного ящика
складає 5 кг.
Ящики необхідно розташувати на євро піддоні (800х1200,мм). Варіанти
розміщення ящиків з запасними частинами для сільськогосподарської
техніки, за умови, що не можна перевертати ящик, на європіддоні
(800×1200) представлені в табл.7.1.
Загальна висота піддону, що завантажується не повинна перевищувати
Нпід=1800 мм. Ящики не повинні виступати за межі палети більше ніж на
40 мм, так як це може призвести до пошкодження вантажу. Висота євро
піддона hпід=145мм, а вантажність – 1500кг. (Згідно ГОСТ 9078-84) [6].
Таблиця 7.1 – Схеми розміщення ящиків з запасними частинами для котлів
на європіддоні (800×1200).
Коефіцієнти
Кількістьодиниць використання
№п/ Схемарозміще Фактична вантажність
п ння по по по Nзаг європіддона Мбр,кг γ
ст ηS
L B Н
1 L/l,B/b,H/h 3 3 8 72 1440 0,96 1
3 L/b,B/l,H/h 4 2 8 64 1280 0,85 0,89
При розміщенні вантажу - електроустаткування в картонних коробках
допускається виступ вантажу за межі піддону (довжину, ширину)
небільше, ніж на 40мм. Загальна висота завантаженого піддону не повинна
перевищувати Нпід=1800мм. Висота євро піддона hпід=145мм, а
32
вантажність–1500кг. (Згідно ГОСТ 9078-84).
За умови, що висота складування буде менше, ніж максимально
допустима висота завантаженого піддона, то потрібно приймати в
розрахунках при формуванні вантажного місця висоту штабелювання.
Визначимо показники кратності ящиків на євро піддоні:
По довжині: nl=L/l;
По ширині: nb=B/b; (7.1)
По висоті: nh=H/h.
Варіанти розміщення ящиків з електроустаткуванням на європіддоні
(800×1200) представлені в табл.7.2.
Нехай картонний ящик для перевезення електроустаткування з
гофрованого картону Т-24 (ГОСТ22852-77) має розміри ВхДхШ:
317х253х142 (мм). Маса 1 заповненого ящика 10 кг.
Таблиця 7.2 – Схеми розміщення гофрованих ящиків з
електроустаткуванням на євро піддоні (800×1200) за умови, що вантаж не
можна перевертати.
Коефіцієнти
Кількістьодиниць використання
№п/ Схемарозміще Фактична вантажність
п ння по по по Nзаг євро піддона Мбр,кг γ
ст ηS
L B Н
1 L/l,B/b,H/h 4 3 11 132 1320 0,88 1,00
3 L/b,B/l,H/h 5 2 11 110 1100 0,73 0,84
Залежно від схем розміщення піддонів, необхідно визначити
оптимальний варіант, за умови повного використання вантажності
транспортного засобу та здійснити обрахунок кількості піддонів у ньому [5].
Кількість коробок на піддоні, од:
33
��заг = ���� ∙ ���� ∙ ��ℎ (7.2)
Маса брутто піддону, кг:
��бр = ��заг ∙ ��ящ + ��0 (7.3)
де m –власна маса піддону (для дерев’яного однонастильного європіддону-
0
15…20 кг, для двонастильного –35…40кг).
Коефіцієнт статичного використання вантажності піддона:
��ф
��ст = (7.4)
��н
де qф – фактична вантажність піддона, кг;
qн – номінальна вантажність, кг.
Коефіцієнт використання площі піддону:
��
�� в
�� = (7.5)
��п
2
де Sв – площа вантажу, мм ;
2
Sп – площа піддона, мм .
Накреслимо схеми розташування ящиків та коробок (із зазначенням
порядкового номера кожної з них, рахуючи за годинниковою стрілкою
знизу до верху) на піддон і у трьох проекціях.
34
Рисунок 7.1 – Схема №1 розміщення коробок з запасними частинами для
котлів
Рисунок 7.2 – Схема №2 розміщення коробок з запасними частинами для
котлів
Для перевезення електроустаткування можливі 2 схеми розташування
коробок, (№1, 2).
35
Рисунок 7.3 – Схема №1 розміщення гофрованих коробок з
електроустаткуванням на євро піддоні
Рисунок 7.4 – Схема №2 розміщення гофрованих коробок з
електроустаткуванням на євро піддоні
36
Для пакування в гофровані картонні коробки - напівжорстку тару,
необхідно покривати поверхню коробок одним шаром обгорткового паперу
з усіх сторін, щоб забезпечити коробки від забруднення, псування, впливу
зовнішнього середовища [7].
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари
На якість транспортування вантажу впливає міцність пакування - тари,
вона забезпечує зберігання вантажу у початковому вигляді.
Вибір типу картону, з якого виготовлено гофровані картонні коробки,
залежить від [3]:
− Типу вантажу, максимальної маси, що допускається для
перевезення в одній коробці;
− розмір вантажу;
− механічні властивості матеріалу картону, з якого виготовлено
тару;
− фактори транспортування.
«При плануванні використання тари визначають можливі статичні
навантаження при штабелюванні, динамічні та вібраційні навантаження,
що виникають при механічному формуванні і розформуванні
транспортних пакетів, виконанні перевантажувальних операцій, тощо» [2].
Статичне зусилля стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля:
ст ��∙��(��−ℎ)
��ст = , Н (7.6)
ℎ
2
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с ;
Q – маса тари з вантажем, кг; Враховують вагу коробок вищих ярусів.
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти
вантажного місця автомобіля), м;
37
h – висота одиниці тари, м.
Визначаємо статичне стискання, яке повинні витримувати коробки,
що знаходиться в нижньому ряді штабеля, для першого, другого варіантів
перевезення запасних частин для котлів.
Для 1 та 2 варіантів коробок з запасними частинами для котлів:
9,81 ∙ 5(1,472 − 0,184)
��ст
ст = = 343 Н
0,184
«Опір стисканню коробки залежить від її геометричних параметрів та
міцності картону при торцевому стисканні» [2]:
��0
ст = 2,55 ∙ ���� ∙ √�� ∙ ��, H (7.8)
де Рт–торцева жорсткість, Н/м;
δ–товщина картону, м;
z–периметр коробки, м.
Розраховуємо опір стисканню коробки для першого, другого варіантів
перевезення запасних частин для котлів:
Для 1 варіанту:
��0
ст = 2,55 ∙ 3000 ∙ √0,005 ∙ 1,67 = 699 Н
Так як ��ст 0
ст < ��ст, (343<699) то обраний ящик може використовуватися
для транспортування запасних частин для котлів.
Розрахуємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара для
перевезення електроустаткування, що знаходиться в нижньому ряді
штабеля, для першого та другого варіантів:
38
9,8 ∙ 10(1,562 − 0,142)
��ст
ст = = 980 Н
0,142
2
де g – прискорення вільного падіння, g=9,8 м/с ;
Q – маса тари з вантажем, кг, Q = 10 кг;
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти
вантажного місця автомобіля), м, Н = 1,562 м;
h–висота одиниці тари, м, h = 0,142 м.
Розраховуємо опір стисканню коробки для першого, другого варіантів
перевезення електроустаткування [3]:
Для 1 та 2 варіантів:
��0
ст = 2,55 ∙ 4600 ∙ √0,009 ∙ 1,14 = 1173Н
Так як ��ст
ст < ��0
ст, (980<1173) то обраний ящик може
використовуватися для транспортування запасних частин для котлів.
Висота штабеля Н встановлюється в нормативно-технічній
документації для конкретних видів продукції, з урахуванням параметрів
упакування або необхідності повного використання місткості або
вантажності транспортних засобів.
Для того, щоб гофрована картонна коробка, яка знаходиться у
нижньому ряду штабеля, не деформувалася під вагою верхньої тари, її опір
стисканню ��0
ст повинен бути більший або дорівнювати зусиллю стискання
від верхньої тари ��ст
Дана умова виконується для всіх обраних варіантів штабелювання.
39
7.3 Маркування та кодування вантажного місця
Відповідно до Правил перевезення вантажів різними видами
транспорту [3] (автомобільним, морським, залізничним) необхідно
визначити які маркувальні знаки наносяться на вантаж – пакувальні
матеріали (Додаток В) [3].
Наведемо транспортне маркування для вантажного місця відповідно
до заданих вантажів (рис.7.6 – 7.7).
Рисунок 7.5 – Розташування транспортного маркування
Умовні позначення:
1. Маніпуляційні знаки, згідно додатку В [1];
2. Допустимі попереджувальні написи, згідно додатку Г [3];
3. Число місць у партії, порядковий номер усередині партії,
визначають як кількість коробок на піддоні;
4. Назва вантажоодержувача та пункту призначення;
5. Пункт перевантаження;
6. Найменування транспортних організацій;
7. Об’єм вантажного місця, однієї коробки;
8. Габаритні розміри вантажного місця;
9. Маса брутто вантажного місця;
10.Маса нетто вантажного місця, розраховується в залежності від
габаритних розмірів коробки та щільності картону (ρ=0,3 г/см3);
11.Країна виробник;
12.Назва пункту відправлення;
40
13.Назва вантажовідправника.
Рисунок 7.6 – Транспортне маркування на вантажному місці запасних
частин для котлів
Рисунок 7.7 – Транспортне маркування на вантажному місці
електроустаткування
41
Закодувати за допомогою QRCoder (http://www.qrcoder.ru/) таку
інформацію: «Прізвище, ім’я, по батькові студента; ЧДТУ, студент групи
(шифр групи); Назва вантажу; Автомобіль для перевезення; Пункт
відправлення; Пункт призначення» [3].
Рисунок 7.8 - QRкод. Інформація закодована за допомогою QRCoder
7.4 Завантаження та маркування контейнера
Для перевезення вантажів було обрано 40-а футовий контейнер з
технічними характеристиками (табл. 3.3) та з розташуванням 25 євро піддонів
в контейнері (рис.3.1).
Стандартна система маркування контейнерів ІSO та загальна схема
маркувального коду наведена на рисунку 7.9.
42
Рисунок 7.9 – Загальна схема маркувального коду контейнера
«BIC-код власника контейнера обрати згідно із завданням з
погодженням керівника» [3].
Таблиця 7.3 – вихідні дані для визначення BIC коду
Буква Цифровий
еквівалент
K 31
S 34
P 24
Ознака коду контейнера:
U – для всіх вантажних контейнерів;
J – для знімного обладнання, яке відноситься до вантажних
контейнерів
Z – для трейлерів та шасі.
Розраховую контрольне число для заданого контейнера [3].
Стадії розрахунку контрольного числа зображено на рис.7.10.
43
І Код власника
K S P U 0 5 1 1 9 9
ІІ Еквівалентні значення
31 34 24 32 0 5 1 1 9 9
ІІІ Ваговий коефіцієнт
1 2 4 8 16 32 64 128 256 512
ІV Результат перемноження стовпців ІІ та ІІІ
31 68 96 256 0 160 64 128 2304 4608
∑ 7715
Рисунок 7.10 – Стадії розрахунку контрольного числа
Контрольне число розраховують як суму IV рядка. Отримуємо число 7715.
Далі останнє число необхідно розділити на модуль 11. В результаті ділення отримуємо
число 701,36. Якщо 701 помножити на 11, то отримаємо число 7711. Визначаємо
різницю між числами 7715 та 7711. Отже, залишок від ділення дорівнює 4 та
за допомогою Додатку Д в таблиці Д.3 [4] знаходимо, що в даному випадку
контрольне число дорівнює 4. Контрольне число вставляється в рамку та
зображується на контейнері.
Маркувальний код контейнера зображено на рис. 7.11.
Рисунок 7.11 – Маркування контейнера
44
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ
Розрахунок середньодобового пробігу автомобіля за маршрутом
міжнародного перевезення.
«Визначимо lдоб - середньодобовий пробіг за маршрутом як» [3]
2��
��д̅об = (8.1)
��
де Т – тривалість виконання оборотного рейсу:
2��+2��0+��
�� = зв + ��пр, діб (8.2)
24��е
«де L – відстань між пунктами відправлення і призначення, км,
визначається по карті автомобільних доріг (при розрахунку рейсу в одному
напрямку коеф.”2” не враховувати)» [3];
«l0 – середнє значення нульового пробігу, км (при розрахунку рейсу в
одному напрямку коеф.”2” не враховувати)» [3]:
��0 = 0,46 ∙ √��п, км (8.3)
2
де Sп – площа країни прямого відправлення, тис.км ; для України
2
Sп=603,628 тис.км ) [5];
��0 = 0,46 ∙ √603,628 = 11,3 км
lзв – середнє значення порожнього пробігу, км; по країні зворотного
відправлення:
45
��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ ��зв (8.4)
де Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис.км2; Площа Австрії
Sзв=83,879 тис. км2
��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ 83,879 = 9,26 км
«Ve – середня експлуатаційна швидкість (приймаємо 45 км/год, для
турної їзди 60 км/год);
tпр – автомобіле-дні простою під навантажувально-
розвантажувальними роботами та при оформленні товарно-транспортних
документів (приймаємо 2 доби). Розрахунок виконується для контролю
достовірності результатів. Середньодобовий пробіг має складати приблизно
700 км./добу» [3].
2768+2∙11,3+9,26
�� = + 2 = 4,6 діб
24∙45
2768
lд̅об = =601≤ 700 км/добу. – умова виконується.
4,6
46
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА
ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Обчислимо складові фонду заробітної плати ФЗП:
а) відрахування на соціальні заходи
Н
С сз
сз = Ок������ ∙ , € (9.1)
100
де Ок������ – мінімальний оклад Ок������ = 2102 грн. = 61,82 €.
Нсз - норматив відрахувань на соціальні заходи, % , (Нсз = 20)
Норма відшкодувань під час відрядження в іноземні країни складає
70 €/добу.
Норма відшкодувань під час відрядження по Україні складає 472,30 грн.
Таблиця 9.1 - Розрахунок витрат на відрядження (по ділянках маршруту)
Ділянка Час, доби Норма відшкодувань, Відшкодування,
маршруту грн (€)/добу грн (€)
Україна 2,0 472,3 (13,89) 944,6 (27,78)
Іноземні 2,6 2380 (70) 6188(182)
держаРвиа зом 4,6 7132,6 (209,78)
Оскільки по Україні водій їде 471 + 680 = 1151 км, а ми розрахували,
що середньодобовий пробіг 601 км, то по Україні водій їде 2,0 доби.
По території іноземних держав водій їде 1552 км, тобто 2,6 доби та 2
доби розвантаження та завнтаження в тому числі.
Курс євро берем 34 грн. за 1 євро.
20
Ссз = 61,82 ∙ = 12,36 € (9.2)
100
«Сумарні витрати на відрядження визначаємо, враховуючи час руху в
прямому та зворотному напрямках та час на розвантаження-завантаження в
47
пункті призначення» [2].
Свідр = 2,0 ∙ 13,89 + 2,6 ∙ 70 = 209,78 € (9.3)
Остаточно розмір заробітної плати визначаємо шляхом
підсумовування складових:
ФЗП = Ок������ + Ссз + Свідр, € (9.4)
ФЗП = 61,82 + 12,36 + 209,78 = 283,96 €
Визначимо витрати на автомобільне пальне:
Н
С = ( ��нп ��
п ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (1 ± 0,01 ∙ ��∑) ∙ Цл, € (9.5)
100 100
Де Н��нп − лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100
км, визначається як:
Н��нп=���� ⋅ ���� ⋅ ��пр, л/100 км (9.6)
де «НL – базова лінійна норма витрати пального на 100 км пробігу,
л/100 км,;
НW – додаткова питома норма витрати пального на 100 ткм, л/100 ткм
(1,3 л/100 ткм для дизельних автомобілів та 2,0 л/100 ткм - для
карбюраторних автомобілів);
Gпр – споряджена маса причепа (напівпричепа), т; визначається за
технічними характеристиками рухомого складу (як приклад табл. 7а);
L – довжина ділянки маршруту, км;
W – транспортна робота.
КΣ - сумарний коригуючий коефіцієнт, що враховує дорожні, кліматичні,
інші експлуатаційні фактори; наводиться у формі відсотка підвищення або
48
зниження базового значення норми витрати пального. Для умов руху по
автомагістралі приймаємо значення виразу (1± КΣ ) рівним 0,55 для руху
дорогами Західної Європи та рівним 0,7 для руху дорогами України;
Цл – ціна 1л пального на даній ділянці маршруту, €;» [6].
Отже, вираз для визначення витрат на автомобільне пальне має вид:
Н ��
Сп = ( ��нп ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (0,55 ÷ 0,7) ∙ Ц , € (9.7)
100 100 л
Н��нп=32 л/100км
Таблиця 9.2 - Розрахунок витрат на пальне (за країнами)
Відстань, Вага Трансп. Витр. на Додатк Всього Ціна Сумар.
км вантажу, робота, пробіг, л . витр., витр., 1л, витр.,
Країна т ткм Л Л €/л €
L Q W=LQ Н��нп ���� Ц
∙ �� ∙ �� л ∙ Цл
100 100
1
∙
1000
Україна 471 9000 4239000 150,72 55,11 205,83 1,2 246,99
Польща 402 9000 3618000 128,64 47,03 175,67 1,28 224,86
Чехія 231 9000 2079000 73,92 27,03 100,95 1,6 161,52
Австрія 274 9000 2466000 87,68 32,06 119,74 1,8 215,53
Австрія 111 33000 3663000 35,52 47,62 83,14 1,8 149,65
Угорщина 519 33000 1712700 166,08 222,65 388,73 1,36 528,67
Словаччина 84,2 33000 27780 600 26,944 36,12 63,07 1,36 85,77
Україна 680 33000 2244000 217,6 291,72 509,32 1,2 611,18
Всього 0в итрати на пальне 1612,99
49
Таблиця 9.3 - Вартість пального за країнами.
Країна Вартість дизпалива €/л
Україна 1,20
Польща 1,28
Чехія 1,6
Австрія 1,8
Угорщина 1,36
Словаччина 1,36
Визначаємо витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали у
відсотках від витрат на паливо; приймаємо Вмас=10-16%:
В
С = С ∗ мас 16
мас пал = 1612,99 ∗ =258,08 € (9.8)
100 100
Витрати на сервісне технічне обслуговування автомобілів
європейського виробництва визначаються на основі розцінок спеціалізованих
станцій. Загалом вартість річного сервісного обслуговування складає
$1000÷1500 в залежності від марки автомобіля. Витрати на 1 рейс
розраховуємо за допомогою пропорції, враховуючи тривалість виконання
рейсу.
Оскільки сервісне обслуговування на 365 днів коштує 1500 євро, тоді за
4,6 діб це коштує 18,9 євро.
Витрати на автомобільні шини визначаємо як
�� Н
Сш = ⋅ ш ⋅ Ц ⋅ ��
1000 100 ш ш, € (9.9)
де «L – загальний пробіг, км; Нш – норматив відрахувань на відновлення
шин, визначається у відсотках від балансової вартості шин і складає 1% (для
автомобілів західно- європейського виробництва); Цш – ціна одного комплекту
шин (150÷200 €/1 шт); nш – кількість шин, встановлених на одиниці рухомого
50
складу» [7].
2768 1,5
Сш = ⋅ ⋅ 200 ⋅ 10 = 83,04€
1000 100
Витрати Cмп, пов’язані з оформленням та виконанням оборотного
рейсу, визначаються за даними АсМАП і включають наступні статті:
- Робоча віза в Європу- 80 євро
- карнет TIR (документ T, SAD) – 80 євро;
- транспортне страхування (ОСЦПВ, ЗК, медичне, від нещасних випадків,
КАСКО, за правилами Інкотермс тощо) – 53 євро;
- дорожній збір (по країнах) – 240 євро ;
- екологічний збір (по країнах, залежно від екологічного стандарту) – 25 євро;
- платна стоянка (по країнах) – 150 Євро;
- непередбачені витрати (100 €).
Всього Cмп = 728 €
Загальногосподарські витрати визначаємо у відсотках від прямих
витрат; приймаємо Вгосп=15%:
В
Сгосп = (ФЗП + Сп + Смас + Ссерв + Смп) ⋅ госп =
100
15
=(283,96 +1612,99+258,08 +18,9+728)⋅ = 435,29 € (9.10)
100
Загальні витрати на виконання оборотного рейсу заносимо в таблицю 9.4
51
Таблиця 9.4 - Розрахунок загальних витрат на виконання міжнародного
рейсу.
№ Статті Величина витрат, €
витрат Одиночна Турна їзда
1 Фонд заробітної плати водіїв ФЗП їзда2 83,96 567,92
2 Витрати на автомобільне паливо Сп 1612,99 1612,99
3 Витрати на мастильні матеріали Смас 258,08 258,08
4 Витрати на сервісне обслуговування Ссерв 18,9 18,9
5 Витрати на шини Сш 83,04 83,04
6 Витрати на оформлення перевезення СМП 728 728
7 Загальногосподарські витрати Сгосп 435,29 435,29
8 Непередбачені витрати Снп 150 300
Загальні витрати С 3570,26 4004,22
Собівартість перевезення визначаємо для вибору методу організації
роботи водіїв (одиночна їзда, турна їзда) [3]:
а) собівартість 1 км пробігу, €/км
�� 3570,26
��1км = = = 1,29 €/км (9.11)
�� 2768
�� 4004,22
��2км = = = 1,45 €/км (9.12)
�� 2768
собівартість 1 ткм пробігу, €/ткм
��
�� 1км
1ткм = (9.13)
������
де q – вантажопідйомність автомобіля 45 т;
- статичний коефіцієнт 0,7;
- коефіцієнт використання пробігу 1.
Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначають як відношення
пробігу з вантажем до загального пробігу.
1,29
��1ткм = = 0,04 €/ткм
45∙0,7⋅1
52
розрахунковий тариф на 1 км, €/км
Н
Т п
1ткм = ��1км(1 + ) (9.14)
100
де Нп – норма прибутку, % (25...35%).
30
Т1ткм = 1,29 (1 + ) = 1,68 €/км
100
Таблиця 9.5 – Показники виконання міжнародного перевезення вантажу
Показник/ L, C, T, S1км, S1ткм, , Т1км,
їзда км € діб, €/км €/ткм €/км
прям. 2768 3570,26 4,6 1,29 0,04 1,68
Одиночна
прям. 2768 4004,22 4,0 1,45 0,05 1,89
Турна
53
ВИСНОВКИ
В процесі виконання кваліфікаційної роботи бакалавра, було прокладено
прямий маршрут м. Житомир – м. Грац (Австрія) через Польщу та Чехію та
зворотний маршрут м. м. Грац (Австрія) – м. Житомир через Угорщину та
Словаччину.
Основними завданнями було розробити схеми розташування
гофрованих коробок з вантажем на євро піддоні, а також розташування самих
піддонів в контейнері, розробити транспортне маркування вантажного місця,
закодувати інформацію про вантаж за допомогою додатку QRCoder та
виконати маркування контейнера.
Результатом виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було отримано
практичні навички щодо організації міжнародних автомобільних перевезень,
що відповідають знанням зі спеціальності 275 – Транспортні технології (на
автомобільному транспорті). Було засвоєно правила транспортування
вантажів, розраховано витрати на виконання перевезення. Під час виконання
кваліфікаційної роботи користувався законом України про вантажні
перевезення, Конвенцією про міжнародні автомобільні перевезення та іншими
документами.
54
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. https://www.google.com.ua/maps/ – Google мапи.
2. https://uk.wikipedia.org/wiki
3. Тарандушка Л.А., Шльончак І.А. Методичні рекомендації до
кваліфікаційної роботи бакалавра здобувачів освітнього рівня бакалавр
спеціальності 275 Транспортні технології (на автомобільному
транспорті) усіх форм навчання [Електронний ресурс]. – Черкаси: РВВ
ЧДТУ. – 2020. - 49 с.
4. Костюченко Л.М. Автомобільні перевезення у міжнародному
сполученні / Л.М. Костюченко, М.Р. Наапетян. - К.: ВД «Слово», 2007. –
656 с.
5. Наказ Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 «Про
затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним». Електронний
доступ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98#Text.
6. Дмитриченко М.Ф. Транспортні технології в системах логістики:
[підручник] / М.Ф. Дмитриченко, П.Р. Левковець, А.М. Ткаченко та ін. –
Київ: Інформавтодор, 2007. – 676 с.
7. Дмитриченко М.Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем.
[навч.посібник для ВНЗ] / М.Ф. Дмитриченко, Л.Ю. Яцківський, С.В.
Ширяєва та ін. –К.: ВД «Слово», 2009. –336 с.
55