Розробка єдиного технологічного процесу перевезення контейнерного вантажу з міста Умань в місто Орхус за зазначеним маршрутом

Корнієнко, Олександр Олександрович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8344
Title:	Розробка єдиного технологічного процесу перевезення контейнерного вантажу з міста Умань в місто Орхус за зазначеним маршрутом
Authors:	Костьян, Наталія Леонідівна Корнієнко, Олександр Олександрович
Issue Date:	2022
Abstract:	Об’єкт дослідження – технологічний процес перевезення контейнерного вантажу за зазначеним маршрутом. Предмет дослідження – транспортний маршрут з врахуванням виду вантажу що перевозиться Мета дослідження – організація ефективного транспортного процесу в умовах міжнародних перевезень контейнерного вантажу. В першому розділі здійснено прокладання маршруту згідно з завданням. В другому розділі визначено загальна протяжність маршруту. В третьому розділі проаналізовано технічно-експлуатаційні характеристики рухомого складу та здійснено його вибір. У четвертому розділі наведено умови перевезення по країнах. У п’ятому розділі описано документи на виконання міжнародного перевезення вантажів. У шостому розділі представлено правила перевезення обраного вантажу автомобільним транспортом. У сьомому розділі виконано маркування, формування та кодування вантажного місця. У восьмому розділі розраховано тривалість рейсу. У дев’ятому розділ визначено загальні витрати на перевезення
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8344
Appears in Collections:	275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті))
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Корнієнко.pdf Restricted Access		3.21 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
Міністерство освіти і науки України 
 
Черкаський державний університет (ЧДТУ) 
 
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92 
 
 
 
                                   ЗАТВЕРДЖУЮ 
                                                                          зав. кафедри автомобілів та                 
                                                                          технології їх експлуатації, доцент     
                                                                          ______________ Л. А. Тарандушка 
                                                                          « » _    20 р. 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
на тему: 
«Розробка єдиного технологічного процесу перевезення контейнерного 
вантажу з міста Умань в місто Орхус за зазначеним маршрутом» 
 
 
 
Рецензент: 
Завідувач кафедри АТЕ                                        _____________ Л.А. Тарандушка 
                   (посада)                                                                                                           (підпис)  
 
                                                                                                                                             (Дата)
Керівник роботи: 
доцент кафедри АТЕ,                                            _____________ Н.Л. Костян 
                  (посада)                                                                                                     (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                       (дата) 
Виконавець: 
студент 4 курсу, гр. ТТ-74                              
спеціальності 275 – Транспортні  
технології (на автомобільному  
транспорті)                                                       _______________  О.О. Корнієнко 
                                                                                                                         (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                                                                                        (дата) 
 
 
 
 
 
2022  
 
 
РЕФЕРАТ 
 
Кваліфікаційна робота складається з 57 сторінок, 9 розділів, 13 таблиць, 29 
рисунків, 12 джерел. 
Маршрут, Автотранспорт , Витрати , контейнерний вантаж 
Об’єкт дослідження – технологічний процес перевезення контейнерного 
вантажу за зазначеним маршрутом. 
Предмет дослідження – транспортний маршрут з врахуванням виду 
вантажу що перевозиться  
Мета дослідження – організація ефективного транспортного процесу в 
умовах міжнародних перевезень контейнерного вантажу. 
В першому розділі здійснено прокладання маршруту згідно з завданням. 
В другому розділі визначено загальна протяжність маршруту. 
В третьому розділі проаналізовано технічно-експлуатаційні 
характеристики рухомого складу та здійснено його вибір. 
У четвертому розділі наведено умови перевезення по країнах. 
У п’ятому розділі описано документи на виконання міжнародного 
перевезення вантажів. 
У шостому розділі представлено правила перевезення обраного вантажу 
автомобільним транспортом. 
У сьомому розділі виконано маркування, формування та кодування 
вантажного місця. 
У восьмому розділі розраховано тривалість рейсу. 
У дев’ятому розділ визначено загальні витрати на перевезення. 
  
2 
ЗМІСТ 
 
 
ВСТУП ......................................................................................................................... 4 
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ .............................................................. 6 
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ .......... 14 
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ 
РУХОМОГО СКЛАДУ ............................................................................................. 15 
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ. ХАРАКТЕРИСТИКА 
МАПП ......................................................................................................................... 19 
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО 
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ .................................................................................. 20 
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ 
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ .................................................................. 29 
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ ВАНТАЖНОГО 
МІСЦЯ ........................................................................................................................ 32 
7.1 Формування вантажного місця .......................................................... 32 
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари ........................................... 37 
7.3 Маркування та кодування вантажного місця ................................... 40 
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ ................................................ 46 
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ........... 48 
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 55 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ........................................................................ 55 
 
 
 
 
3 
ВСТУП 
 
Найбільш поширеним транспортом нашої країни (України) являється 
автомобільний транспорт. Застосовують автомобільний транспорт у різних 
галузях. Кожного дня автотранспортом перевозиться близько 17 млн. тон 
вантажів та приблизно 62 млн. пасажирів, що складає за обсягам перевезення 
в рази більше порівняно з іншими видами. 
До явних недоліків використання автотранспорту відноситься низька 
продуктивність рухомого складу, а також велика собівартість перевезень ніж 
із використанням інших транспортних засобів. Крім того, автотранспорт 
являється високим забруднювачем атмосфери. 
Мета дослідження – організація ефективного транспортного процесу в 
умовах міжнародних перевезень контейнерного вантажу. 
Об’єкт дослідження – технологічний процес перевезення контейнерного 
вантажу за визначеним маршрутом. 
Для досягнення поставленої мети потрібно виконати наступні завдання: 
‒ Прокласти по мапі автомобільних доріг Європи маршрут перевезення 
вантажів між пунктом відправлення (ПВ) та пунктом призначення (ПП). 
Зобразити схему маршруту. 
‒ Визначити відстань перевезення вантажів у місцях проходження 
маршруту, прикордонних переходів, нумерації автодоріг класу та пробігу 
автопоїзда по кожній країні окремо. 
‒ Обрати рухомий склад (РС) для виконання перевезення вантажів. 
Навести його експлуатаційно-технічні характеристики та розрахувати 
показники його роботи. 
‒ Здійснити формування, маркування та кодування вантажу, 
завантаженого у контейнер. Розрахувати міцність транспортної тари. 
Здійснити маркування контейнера. 
‒ Розрахувати тривалість оборотного рейсу для екіпажу з одним та з 
двома водіями з урахуванням вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів 
4 
транспортних засобів (ЄУТР). Побудувати суміщений графік руху. 
‒ Визначити загальні витрати  на виконання перевезення вантажу. 
‒ Провести аналіз перевезення вантажу за критеріями: довжина 
маршруту, тривалість оборотного рейсу, загальні витрати, собівартості, 
розрахунковий тариф для різних систем організації праці водіїв [1]. 
  
5 
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ 
 
Маршрут І : м. Умань – м. Орхус (Данія ) через Польщу та Німеччину.  
Для перевезення вантажу даним маршрутом необхідно перетнути один 
митний кордон між Україною та Польщею, де відбувається оформлення 
документів та оподаткування вантажів. 
 
 
Рисунок 1.1 – Маршрут м. Умань – м. Орхус через Польщу та Німеччину, 
2147 км 
 
Маршрут м. Умань – м. Орхус через Польщу та Німеччину проходить в 
основному автошляхами міжнародного, європейського значення та 
автобанами. 
Основна частина маршруту пролягає автошляхом європейського 
значення Е50 та міжнародного значення М12. 
Дорога європейського значення, як правило, має декілька полос в обидва 
напрями та проходить територіями наступних держав: Франція, Німеччина, 
Чехія, Словаччина, Україна (рисунок1.2). 
6 
 
Рисунок 1.2 – Маршрут м. Умань – м. Крокавець по території України, 614км  
 
Автошлях міжнародного значення М12 по території України проходить 
наступними містами: Стрий − Тернопіль − Кропивницький − Знам'янка, через 
Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську, Хмельницьку, Вінницьку, 
Черкаську та Кіровоградську області. На окремих частинах автошляху є 
розмежовані полоси в обидва напрями парапетом. В кожному напрямі по 
декілька полос руху. 
 
7 
 
Рисунок 1.3 – Маршрут І по території Польщі, 809 км Е40, А4 
 
Дорога E40 – дорога європейського значення, довжина якої складає 8500 
км, Даний автошлях з'єднує Францію з Казахстаном через Бельгію, Німеччину, 
Польщу, Україну, Росію, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан. 
Автомагістраль A4 — автобан, найдовша автомагістраль Польщі, 
довжина якої складає 673 км. Пересування деякими відрізками даної 
автомагістралі є платними. З’єднується з німецьким автобаном 
Bundesautobahn 4, що прямує до Дрездену. 
А 24 − автобан на півночі Німеччини, що з'єднує великі столичні регі-они 
Гамбург і Берлін . Це була одна з трьох транзитних доріг до Західного Берліна 
під час холодної війни . 
На цій дорозі є ділянка довжиною 150 км (93 милі), на якій взагалі немає 
обмеження швидкості (лише рекомендована швидкість 130 км/год), що 
означає, що близько 65% цього автобану можна їхати з дуже високою 
швидкістю. 
 
8 
 
Рисунок 1.4 – Маршрут І по території Німеччини, 535 км  
 
Європейський маршрут Е45 — європейський автомобільний маршрут 
категорії А, що з'єднує міста Каресуандо (Швеція) на півночі і Джела (Італія) 
на пів-дні. Довжина маршруту — 4 920 км. 
Маршрут Е45 проходить через 5 європейських країн і включає дві 
поромні переправи з Гетеборгу, Швеція в Фредериксхавн, Данія і з Вілла-Сан-
Джованні в Мессіну, Італія (рисунок 1.5). 
 
 
Рисунок 1.5 – Маршрут І по території Данії, 189 км  
9 
Зворотній маршрут ІІ: Орхус – Умань проходить через Німеччину, Чехію 
та Словаччину. Під час перевезення вантажу даним маршрутом, необхідно 
пройти митний пост на кордоні Словаччина-Україна, що розташований на 
міжнародному пропускному пункті «Малий Березний». 
 
 
Рисунок 1.6 – Маршрут ІІ Орхус – Умань через Німеччину, Чехію та 
Словаччину, 2519км 
 
 
Рисунок 1.7 – Маршрут ІІ по території Данії, 189 км 
10 
 
Рисунок 1.8 – Маршрут ІІ по території Німеччини, 724 км 
 
Автомагістраль A7 – найдовший автобан Німеччини, його довжина 
становить 963 км. Він проходить у північно-південному напрямку через землі 
Шлезвіг-Гольштейн, Гамбург, Нижню Саксонію, Гессен, Баварію та Баден-
Вюртемберг. Перші детальні плани будівництва автомагістралі від Гамбургу в 
південному напрямку з'явилися в 1926 році. Однак перша ділянка була 
відкрита між Касселем та Геттінгеном у 1937 році. До 1941 був продовжений 
до Бад-Херсфельда. 
У 1975 році на трасі було відкрито новий тунель під Ельбою, завдовжки 
3325 метрів. Тунель складається з чотирьох паралельних стволів загальною 
шириною 41,7 метрів і несучих у собі 8 автомобільних смуг. Таким чином, він 
є одним із найширших підводних тунелів у світі. 
Автомагістраль D1 − чеська магістральна автомобільна дорога, що 
сполучає Прагу зі східними регіонами Чехії. Запланована довжина 376,5 км, з 
яких 352,5 км побудовано.  
 
11 
 
Рисунок 1.9 – Маршрут ІІ по території Чехії, 449 км  
 
 
Рисунок 1.10 – Маршрут ІІ по території Словаччини, 415 км  
 
Маршрут територією України проходить автошляхами Е471, Е50. 
Автошлях Е471 – європейського значення поєднує міста Мукачево та Львів. 
Довжина даного автошляху складає 210 км. 
 
12 
 
Рисунок 1.11 – Відрізок шляху по Україні складає 742 км 
 
Малий Березний – це пункт пропуску через державний кордон України на 
кордоні із Словаччиною. Даний пункт розташований у Закарпатській області, 
Великоберезнянський район, поблизу однойменного села на автошляху Р53. Із 
словацького боку знаходиться пункт пропуску «Убля», Пряшівський край, 
автошлях 74 у напрямку Снина. 
Вид пункту пропуску − автомобільний, пішохідний та для 
велосипедистів. Статус пункту пропуску − міжнародний. 
Характер перевезень − пасажирський, вантажний (до 3,5 т). 
Окрім радіологічного, митного та прикордонного контролю, пункт 
пропуску «Малий Березний» може здійснювати лише фітосанітарний, 
ветеринарний та екологічний контроль. 
Пункт пропуску «Малий Березний» входить до складу митного посту 
«Ужгород» Закарпатської митниці. Код пункту пропуску − 30506 10 00. 
  
13 
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ 
 
Оскільки І маршрут ��1 складає 2147 км, а ІІ ��2 – 2519 км, то загальна 
протяжність маршруту визначається як:  
 
�� = ��1+��2 = 2147 + 2519 = 4666 км   (2.1) 
 
Таким чином, загальна протяжність маршрутів І та ІІ: м. Умань – м. Орхус 
(Данія) через Польщу та Німеччину та м. Орхус (Данія) – м. Умань через 
Німеччину, Чехію та Словаччину складає 4666 км. 
Задані маршрути прокладено автошляхами міжнародного, європейського 
значення та автомагістралями. На автомагістралях, в місцях розв’язок, 
кількість полос в одну сторону руху, може складати до шести. 
Протягом заданого маршруту, транспортний засіб повинен перетинати 
пункти митного контролю 2 рази. Обидва рази митні кордони розташовані 
межують з Україною. 
Перший пункт митного контролю: Україна-Польща («Краківець» − 
«Корчова»). 
Другий пункт митного контролю Словаччина – Україна («Малий 
Березний») 
  
14 
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ 
ХАРАКТЕРИСТИКИ РУХОМОГО СКЛАДУ 
 
Оскільки в Умані знаходиться машинобудівний завод «ПАТ 
Уманьферммаш», що випускає сільськогосподарську техніку, то з м. Умань в 
м. Орхус будемо перевозити запасні частити для сільськогосподарської 
техніки в контейнерах на автомобілі. 
Так як Данія є однією з країн, що виготовляє теплову автоматику, 
холодильну техніку, приводну техніку та промислову автоматику, то з 
м. Орхус в м. Умань перевозимо техніку в коробках, які не можна перевертати. 
Таблиця 3.1 – Технічні характеристики обраного транспорту 
Технічні характеристики Тягач MAN TGA 
автомобіля 
 
Тип двигуна  Дизельний з турбонадувом 
Вантажопідйомність, кг 44000 
Споряджена маса 5350 
напівпричепу, кг 
Повна маса напівпричепу, кг 35000 
Габаритні розміри, Д×Ш×В мм 8300×2150×3600 мм 
Потужність, кВт. 353 
Розмір шин 295/75 R22.5 
Витрати палива 32л/100 км 
 
15 
Таблиця 3.2 – Технічні характеристики стандартного напівпричепу 
контейнеровозу 
маса, кг 
  - вантажу, що 
30000/34000 * 
перевозиться 
  - спорядженого 
5350 
напівпричепа 
  - напівпричепа повна 35000 
яка припадає на 
  - сідельний пристрій 
11000 
тягача 
  - на візок 24000 
призначена для перевезення двох 20-футових або 
платформа 
одного 40-футового контейнера 
Габаритні розміри, мм 
  - довжина 12500 
  - ширина 2500 
  - висота 1400 
підвіска пневматична 
 
В 40 футовому контейнері розміщується 25 європалет 800×1200мм. (рис. 
3.1) 
 
16 
 
Рисунок 3.1 – Схема розташування європалет в 40- футовому контейнері 
 
Таблиця 3.3 – Технічні характеристики контейнеру 
Технічні характеристики 40-футовий стандартний 
контейнера 
 
Довжина, мм (внутрішні розміри, мм) 
12192 (12032) 
Ширина, мм 2438 (2352) 
Висота, мм 2591 (2385) 
Маса брутто, кг 30400 
Об’єм, м3 67,8 
 
 
17 
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ. 
ХАРАКТЕРИСТИКА МАПП 
 
Характеристика країни відправлення – Україна. 
Україна розташована в центрі Європи. Її площа складає 603,7 тис. км2. 
Сусідні держави: Білорусь, Угорщина, Словаччина, Румунія, Росія, Молдова 
та Польща.  
Згідно з правилами дорожнього руху обмеження швидкості на дорогах 
України наступні: 50 км/год. в містах і населених пунктах; 90 км/год. за 
межами населених пунктів; 110 км/год. − на автомобільній дорозі з окремими 
проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною 
смугою, 130 км/год. − на автомагістралях [6]. Автопоїзди, що можуть 
пересуватися шляхами України не повинні перевищувати наступні габаритні 
розміри: Ш×В×Д 2,65×4,0×22 м. Заборонено перевозити вантажі повною 
масою 40 т. з навантаженням на одну вісь − 11 т, на здвоєну вісь – 18 т, з 
відстанню між осями менше 2,5 м. 
При ввезені на територію держави вантажі повинні оподатковуватись 
згідно Закону України «Про єдиний збір, який справляється в пунктах 
пропуску через державний кордон України» від 12.07.2001 року [2]. Величина 
суми єдиного збору, залежить від типу вантажу, загальної маси та габаритних 
параметрів. 
Платних доріг в Україні немає. 
Митний пропускний пункт, що необхідно перетнути при виконанні І 
маршруту знаходиться в Краківець − Корчова. Даний пропускний пункт 
розташований у Львівській області, Яворівського району, біля СМТ Краковець 
на автошляху М10. Від даного пункту починається швидкісна магістраль A4. 
Пропускний пункт Краківець − Корчова допускає пасажирські та вантажні 
перевезення. Тут виконуються радіологічний, митний, прикордонний, 
санітарний, фітосанітарний, ветеринарний, екологічний контролі та контроль 
Служби міжнародних автомобільних перевезень [4]. 
18 
Під час виконання ІІ маршруту необхідно перетнути міжнародний 
пропускний пункт «Малий Березний», що знаходить біля з м. Ужгород. Він 
розташований на кордоні зі Словаччиною в Закарпатській області. Через 
даний пункт можуть виконуватись як автомобільні так і залізничні 
пасажирські та вантажні перевезення. В межах МПП Ужгород виконуються 
санітарний, ветеринарний, фітосанітарний, екологічний, митний та 
прикордонний контролі. 
  
19 
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО 
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ 
 
Загальні правила при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.  
Для перевезення вантажів на договірних умовах необхідно оформляти 
товарно-транспортну накладну (ТТН) (рис. 5.1). Зазначений документ на 
сьогодні є: 
1) єдиним для всіх учасників транспортного процесу документом, який 
призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх 
переміщення, розрахунків за перевезення вантажів, а також обліку виконаної 
роботи. Тобто, тільки ТТН дає можливість підтвердити здійснення 
транспортних витрат. 
2) одним з документів, який може використовуватися для списання та 
оприбуткування товарно-матеріальних цінностей і відображення операцій в 
складському, оперативному і бухгалтерському обліку. 
 
 
Рисунок 5.1 – Товарно-транспортна накладна 
20 
Для перевезення різних вантажів, суб’єкти господарювання повинні 
використовувати різні форми ТТН. Найпоширенішою є форма № 1-ТН. Дану 
загальну форму ТТН мають право застосовувати всі суб'єкти господарювання, 
які здійснюють вантажні перевезення на замовлення. Її можна складати як в 
паперовій, так і в електронній формі. 
В той же час, якщо підприємство забажає, то може оформити ТТН в 
довільній формі, головне, щоб форма містила всі обов’язкові реквізити, 
властиві ТТН. Щоб використовувати самостійно розроблену форму ТТН, 
потрібно ввести її в обіг на підприємстві наказом керівника або іншим 
розпорядчим документом по підприємству. 
Винятком є перевезення окремих видів товарів (спирту, високооктанових 
кисневмісних добавок, алкогольних напоїв, молочної сировини, 
нафтопродуктів, хлібобулочних виробів та деревини), для яких різними 
органами влади затверджені специфічні (індивідуальні) форми ТТН. 
При здійсненні міжнародних перевезень оформляють міжнародну 
автодорожню ТТН (типова форма CMR) (рис. 5.2). Її застосування 
передбачено Конвенцією про договір міжнародного автомобільного 
перевезення вантажів від 19.05.56 р. 
Оформлення перевезень вантажів ТТН здійснюється незалежно від умов 
оплати за роботу транспортного засобу і незалежно від того, відбувається 
перевезення вантажів власним або орендованим транспортом. 
На сьогодні загальну форму ТТН, оформлену в паперовому вигляді, 
виписує замовник (вантажовідправник) в трьох примірниках. Більше ТТН 
знадобиться, наприклад, якщо в ланцюжку вантажовідправник - перевізник - 
вантажоодержувач з'являється ще одна ланка - експедитор, якому теж потрібен 
свій екземпляр ТТН. 
 
21 
 
Рисунок 5.2 – Міжнародна товарно-транспортна накладна CRM 
 
Схема руху виписаних вантажовідправником ТТН, коли в перевезенні 
бере участь експедитор, виглядає наступним чином: 
22 
- перший примірник ТТН залишається у вантажовідправника і є 
підставою для списання товарно-матеріальних цінностей. Другий, третій і 
четвертий екземпляри передають водієві (експедитору); 
- другий примірник ТТН водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, 
він є підставою для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей; 
- третій і четвертий екземпляри ТТН водій (експедитор) передає 
перевізнику. При цьому третій примірник є підставою для розрахунків за 
виконання транспортних послуг, а тому перевізник надсилає його замовнику 
автотранспорту (експедитору) для оплати за перевезення, а четвертий 
примірник додається до подорожнього листа і є підставою для обліку 
транспортної роботи та нарахування заробітної плати водієві. 
Загальну ТТН можна скласти і в електронній формі. У той же час, 
використовуючи е-ТТН, повністю відмовитися від паперової форми не 
вдасться. Так як замовник (вантажовідправник) при складанні е-ТТН повинен 
роздрукувати її для водія (експедитора перевізника) в одному примірнику. Це 
потрібно для підтвердження того, що водій (експедитор перевізника) прийняв 
вантаж для перевезення та міг пред'явити ТТН поліції. 
Якщо на перевезення не оформляти ТТН, то податківці можуть висувати 
наступні претензії: 
1) покупцеві товарів з приводу нереальності операції купівлі товарів; 
2) замовнику перевезення з приводу нереальності операції перевезення. А 
тому при відсутності ТТН фіскали можуть позбавити платника права 
відобразити витрати на придбання автотранспортних послуг при формуванні 
собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів. При цьому 
оскільки ТТН визнана документом, який підтверджує факт перевезення 
вантажу, то довести зворотне може бути дуже складно. 
Ще одним документом, який практично завжди складають при здійсненні 
перевезень вантажів, є подорожній лист вантажного автомобіля (рис. 5.3). 
 
23 
 
Рисунок 5.3 – Подорожній лист вантажного автомобіля 
 
Даний документ, зазвичай, потрібен для того, щоб перевізник мав право 
підтвердити виконання перевезення і списати витрати на пальне, яке 
використано при здійсненні такої операції. 
Підприємство має право використовувати самостійно розроблену форму 
подорожнього листа. Для того, щоб розроблений шляховий лист був 
первинним документом, він повинен мати всі обов'язкові реквізити, властиві 
первинним документом. 
Для того, щоб почати використовувати власний шляховий лист, його слід 
ввести в обіг наказом керівника підприємства. У такому документі можна 
поставити позначку лікаря про проходження передрейсового медогляду. 
24 
Подорожній лист вантажного автомобіля виписує перевізник в одному 
екземплярі зазвичай на один робочий день (зміну) за умови здачі водієм такого 
листа за минулий день роботи (зміну). Якщо перевезення здійснюється на 
термін більш ніж один день (наприклад, при міжміських перевезеннях або 
міжнародних), то шляховий лист видається на термін виконання поставленого 
завдання. 
При наявності у підприємства належним чином оформленого дорожнього 
листа стає можливим списати на витрати пальне, використане на здійснення 
транспортної роботи, нарахувати заробітну плату водієві і підтвердити 
виконання перевезення. 
Для здійснення міжнародних автомобільних перевезень вантажів 
використовується багато уніфікованих документів. 
Особисті документи: 
- загальногромадянський паспорт, оформлений для виїзду за кордон з 
візою; 
- водійське посвідчення міжнародного зразка на право керування 
автотранспортним засобом відповідної категорії; 
- медичний страховий поліс (при перевезенні в країни ЄС); 
Документи на автотранспортні засоби: 
- свідоцтво про реєстрацію автотранспортного засобу; 
- сертифікат, що підтверджує проходження державного технічного огляду 
транспортного засобу з відміткою про технічний стан; 
- дозвіл на в'їзд автотранспортного засобу в країну або проходження 
транзитом через територію країни (якщо це передбачено двосторонньою 
міжурядовою угодою про міжнародне автомобільне сполучення); 
- страховий поліс цивільної відповідальності; 
- реєстраційні листки (тахограми) за поточний тиждень і листки, 
використані водієм протягом попередніх 15 календарних днів; 
- свідоцтво про допуск транспортного засобу до міжнародного 
перевезення вантажів під митними печатками і пломбами (відповідно до вимог 
25 
«Митної Конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням 
книжки МДП»); 
- свідоцтво про відповідність транспортних засобів, призначених для 
перевезення швидкопсувних харчових продуктів; 
- термограми (листки контролю температурного режиму) при перевезенні 
швидкопсувних продуктів, які потребують підтримки температурного 
режиму; 
- свідоцтво про державну повірку тахографа; 
- дозволу органу зв'язку на використання коштів радіотелефонного зв'язку 
(при їх наявності на автотранспортному засобі); 
- сертифікат відповідності технічного і екологічного стану транспортного 
засобу; 
Документи на вантаж: 
- товарно-транспортна накладна (CMR); 
- рахунок-фактура (invoice) (рис. 5.4); 
 
 
Рисунок 5.4 – Рахунок-фактура (invoice) 
26 
- відвантажувальна специфікація (пакувальний лист) (рис.5.5); 
- сертифікат якості (відповідності) (якщо здійснюється перевезення 
промислових товарів) (рис.5.6); 
 
 
Рисунок 5.5 – Відвантажувальна специфікація 
 
 
Рисунок 5.6 – Сертифікат якості 
27 
- ветеринарний сертифікат (якщо здійснюється перевезення всіх видів 
тварин, птахів, бджіл, земноводних і ін., харчових продуктів і продовольчої 
сировини тваринного походження, технічної сировини тваринного 
походження, кормів та інших вантажів, які підлягають ветеринарному 
нагляду); 
- фітосанітарний сертифікат (якщо здійснюється перевезення посівного і 
посадкового матеріалу, насіння, ботанічного матеріалу та інших вантажів, які 
підлягають фітосанітарному контролю); 
- сертифікат походження; 
- вантажна митна декларація (рис.5.7). 
 
 
Рисунок 5.7 – Вантажна митна декларація 
  
28 
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ 
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ 
 
Відповідно до розпорядження МОЗ України від 05.02.2013 «Про 
затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в 
Україні» було визначено основні правила транспортування запасних частин 
для сільськогосподарської техніки та електротоварів. 
Вантажі повинні прийматись для транспортування тільки на підставі 
укладених договорів, де враховані всі умови виконання перевезення та умови 
розрахунку за виконані перевезення. 
У разі необхідності супроводу вантажу представником Замовника, тоді на 
нього покладаються обов’язки контролювати приймання, закріплення, захист 
вантажу від впливу зовнішнього середовища, здачу вантажу, а також його 
охороняти.  
Під час виконання транспортування вантажів обов’язково експедитори 
повинні дотримуватись правил техніки безпеки та охорони праці. 
Тарні та штучні вантажі необхідно приймати згідно товарно-транспортної 
накладної, де вказана кількість вантажних місць. За неякісне пакування 
вантажів несе відповідальність Замовник. 
Під час виконання транспортування необхідно дотримуватись правил 
дорожнього руху. Для безпечного транспортування, необхідно рівномірно 
розташовувати вантаж в кузові або контейнері. 
Якщо під час транспортування вантажу, пломбування контейнера було 
пошкоджено, то під час здачі вантажу необхідно провести огляд та виконати 
перевірку маси вантажу. 
Вантажоодержувач зобов’язується очистити залишки вантажу в 
контейнері. 
В універсальних контейнерах можна перевозити продовольчі, промислові 
товари широкого вжитку, виробничо-технічну продукцію, і т. ін. 
Забороняється перевозити в універсальних контейнерах сипучі вантажі без 
29 
тари, вантажі, що швидко псуються, займисті, вибухові та отруйні речовини. 
Кожне вантажомісце не повинне перевищувати 80 кг. 
На універсальному контейнері повинна бути нанесена фарбою нумерація 
та маркування. Номер повинен бути нанесений на всіх бокових стінках, на 
даху та всередині контейнера. 
Для зручності відправники і одержувачі можуть організувати обмін 
контейнерами при розвантаженні та навантаженні автомобіля-тягача.  
За розміщення вантажу всередині контейнера відповідальність несе 
відправник. Між дверима та вантажем повинно залишатись місце від 30 до 50 
мм. 
Опломбування контейнера здійснюється за допомогою прикріплення 
бирки до ручки контейнера проволокою діаметром не менше 2мм. 
Зняття та встановлення контейнерів на транспортний засіб може 
виконуватись перевізником, якщо це зазначено в договорі про перевезення. 
«Правила перевезень продукції машинобудування, приладобудування і 
металообробної промисловості» зазначені в 27 розділі розпорядження МОЗ 
України від 05.02.2013 «Про затвердження Правил перевезень вантажів 
автомобільним транспортом в Україні». 
Якщо необхідно перевезти великогабаритні вантажі, то необхідно 
користуватися спеціальними пристроями кріплення, враховувати умови 
маршруту перевезення та забезпечення перевезення необхідними дозволами 
міністерства інфраструктури України. Для перевезення великогабаритних 
вантажів необхідно користуватися спеціально затвердженими правилами 
Кабінету Міністрів України. 
Побутові машини і прилади для транспортування повинні надаватися в 
упаковці, яка забезпечить перевезення вантажу без пошкоджень. На упаковці 
повинне бути нанесене позначення «НЕ КАНТУВАТИ», «ОБЕРЕЖНО», 
«ЕЛЕКТРОПРИЛАД», «ВЕРХ» і та інше (рис. 6.1). 
 
30 
 
Рисунок 6.1 – Пакування продукції машинобудування для перевезення 
 
Як правило побутові машини і прилади, що упаковуються в картонні або 
дерев’яні ящики транспортуються в контейнерах. Пакування вантажу повинно 
захищати його не тільки від механічних пошкоджень, але і від атмосферних 
опадів. 
  
31 
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ 
ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ 
 
7.1 Формування вантажного місця 
 
Для транспортування запасних частин для сільськогосподарської техніки, 
що виготовляються на заводі «ПАТ "Уманьферммаш"» в м. Умань, необхідно 
обрати розміри картонної коробки. Відповідно до ГОСТ 13511-91 було 
обирано гофровану коробку розмірами 400х300х200 мм, марка картону Т-22. 
Маса 1 повного ящика складає 5 кг. 
Ящики необхідно розташувати на євро піддоні (800х1200,мм). Варіанти 
розміщення ящиків з запасними частинами для сільськогосподарської 
техніки, за умови, що не можна перевертати ящик, на євро піддоні (800×1200) 
представлені в табл.7.1. 
Загальна висота піддону, що завантажується не повинна перевищувати 
Нпід=1800 мм. Ящики не повинні виступати за межі палети більше ніж на 40 
мм, так як це може призвести до пошкодження вантажу. Висота євро піддона 
hпід=145мм, а вантажність – 1500 кг.  
Таблиця 7.1 – Схеми розміщення ящиків з запасними частинами для 
сільськогосподарської техніки на євро піддоні (800×1200). 
Коефіцієнти 
Кількістьодиниць 
Фактична вантажність 
№п/п Схемарозміщення використання 
по по по європіддона Мбр,кг 
Nзаг γ
ст ηS 
L B Н 
1 L/h,B/b,H/l 2 4 9 72 1460 0,97 1 
2 L/b,B/l,H/h 2 6 6 72 1460 0,97 1 
 
При розміщенні вантажу − електроустаткування в картонних коробках 
допускається виступ вантажу за межі піддону (довжину, ширину) небільше, 
ніж на 40мм. 
За умови, що висота складування буде менше, ніж максимально 
32 
допустима висота завантаженого піддона, то потрібно приймати в 
розрахунках при формуванні вантажного місця висоту штабелювання. 
Визначимо показники кратності ящиків на євро піддоні: 
 
По довжині: nl=L/l; 
 
По ширині: nb=B/b         (7.1) 
 
По висоті: nh=H/h. 
 
Варіанти розміщення ящиків з електроустаткуванням на євро піддоні 
(800×1200) представлені в табл. 7.2. 
Нехай картонний ящик для перевезення електроустаткування з 
гофрованого картону Т-24 (ГОСТ22852-77) має розміри: 380×254×237 (мм). 
Маса 1 заповненого ящика становить 10 кг. 
Таблиця 7.2 – Схеми розміщення гофрованих ящиків з 
електроустаткуванням на євро піддоні (800×1200) за умови, що вантаж не 
можна перевертати. 
Коефіцієнти 
Кількість одиниць 
Схема Фактична вантажність використання 
№п/п 
розміщення по по по євро піддона Мбр,кг 
Nзаг γ
ст ηS 
L B Н 
1 L/l,B/h,H/b 3 3 7 63 1280 0,85 0,9 
2 L/h,B/b,H/l 2 5 7 70 1420 0,95 0,94 
 
Залежно від схем розміщення піддонів, необхідно визначити 
оптимальний варіант, за умови повного використання вантажності 
транспортного засобу та здійснити обрахунок кількості піддонів у ньому [5]. 
Кількість коробок на піддоні, од: 
 
33 
��заг = ���� ∙ ���� ∙ ��ℎ.     (7.2) 
 
Маса брутто піддону, кг: 
 
��бр = ��заг ∙ ��ящ + ��0,     (7.3) 
 
де m  – власна маса піддону (для дерев’яного однонастильного євро піддону − 
0
15…20 кг, для двонастильного – 35…40кг). 
Коефіцієнт статичного використання вантажності піддона: 
 
��ф
��ст = ,      (7.4) 
��н
 
де qф – фактична вантажність піддона, кг; 
qн – номінальна вантажність, кг. 
 
Коефіцієнт використання площі піддону: 
 
��
�� в
�� = ,      (7.5) 
��п
 
2
де  Sв – площа вантажу, мм ; 
2
Sп – площа піддона, мм . 
На рис. 7.1-7.4 накреслено схеми розташування ящиків та коробок (із 
зазначенням порядкового номера кожної з них, рахуючи за годинниковою 
стрілкою знизу до верху) на піддон і у трьох проекціях. 
 
34 
 
Рисунок 7.1 – Схема №1 розміщення коробок з запасними частинами для 
сільськогосподарської техніки  
 
 
Рисунок 7.2 – Схема №2 розміщення коробок з запасними частинами для 
сільськогосподарської техніки 
35 
Для перевезення електроустаткування можливі 2 схеми розташування 
коробок, (№1, 2). 
 
 
Рисунок 7.3 – Схема №1 розміщення гофрованих коробок з 
електроустаткуванням на євро піддоні  
 
 
Рисунок 7.4 – Схема №2 розміщення гофрованих коробок з 
електроустаткуванням на євро піддоні  
36 
Для пакування в гофровані картонні коробки − напівжорстку тару, 
необхідно покривати поверхню коробок одним шаром обгорткового паперу з 
усіх сторін, щоб забезпечити коробки від забруднення, псування, впливу 
зовнішнього середовища [7]. 
 
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари 
 
На якість транспортування вантажу впливає міцність пакування − тари, 
вона забезпечує зберігання вантажу у початковому вигляді. 
Вибір типу картону, з якого виготовлено гофровані картонні коробки, 
залежить від [3]: 
− типу вантажу, максимальної маси, що допускається для перевезення в 
одній коробці; 
− розмір вантажу; 
− механічні властивості матеріалу картону, з якого виготовлено тару; 
− фактори транспортування. 
«При плануванні використання тари визначають можливі статичні 
навантаження при штабелюванні, динамічні та вібраційні навантаження, що 
виникають при механічному формуванні і розформуванні транспортних 
пакетів, виконанні перевантажувальних операцій, тощо» [2]. 
Статичне зусилля стискання, яке повинна витримувати тара, що 
знаходиться в нижньому ряді штабеля: 
 
ст ��∙��(��−ℎ)
��ст = , Н,      (7.6) 
ℎ
 
2
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с ; 
Q – маса тари з вантажем, кг; Враховують вагу коробок вищих ярусів. 
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного 
місця автомобіля), м; 
37 
h – висота одиниці тари, м. 
Визначаємо статичне стискання, яке повинні витримувати коробки, що 
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для першого, другого та четвертого 
варіантів перевезення пакувальних матеріалів. 
Для 1 та 2 варіантів коробок з запасними частинами для 
сільськогосподарської техніки: 
 
ст 9,81∙20(1,800−0,400)
��ст = = 2650 Н. 
0,400
 
«Опір стисканню коробки залежить від її геометричних параметрів та 
міцності картону при торцевому стисканні» [2]: 
 
��0
ст = 2,55 ∙ ���� ∙ √�� ∙ ��, H,    (7.8) 
 
де Рт – торцева жорсткість, Н/м; 
δ – товщина картону, м; 
z – периметр коробки, м. 
Розраховуємо опір стисканню коробки для першого, другого та 
четвертого варіантів перевезення пакувальних матеріалів: 
Для 1 варіанту: 
 
��0
ст = 2,55 ∙ 3.8 ∙ √2 ∙ 1.4 = 2862 Н. 
 
Так як ��ст 0
ст < ��ст, (343<699) то обраний ящик може використовуватися 
для транспортування запасних частин для сільськогосподарської техніки. 
Розрахуємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара для 
перевезення електроустаткування, що знаходиться в нижньому ряді штабеля, 
для першого та другого варіантів: 
 
38 
ст 9,8∙20(1.800−0,254)
��ст = = 2327 Н, 
0,254
 
2
де g – прискорення вільного падіння, g=9,8 м/с ; 
Q – маса тари з вантажем, кг, Q = 19 кг; 
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного 
місця автомобіля), м, Н = 1,562 м; 
h –висота одиниці тари, м, h = 0,380 м. 
Розраховуємо опір стисканню коробки для першого, другого варіантів 
перевезення електроустаткування [3]: 
Для 1 та 2 варіантів: 
 
��0
ст = 2,55 ∙ 3.8 ∙ √2 ∙ 1,26 = 2357Н. 
 
Так як ��ст
ст < ��0
ст, (274<1172) то обраний ящик може використовуватися 
для транспортування пакувальних виробів. 
Висота штабеля Н встановлюється в нормативно-технічній документації 
для конкретних видів продукції, з урахуванням параметрів упакування або 
необхідності повного використання місткості або вантажності транспортних 
засобів. 
Для того, щоб гофрована картонна коробка, яка знаходиться у нижньому 
ряду штабеля, не деформувалася під вагою верхньої тари, її опір стисканню ��0
ст 
повинен бути більший або дорівнювати зусиллю стискання від верхньої тари 
��ст. 
Дана умова виконується для всіх обраних варіантів штабелювання. 
Побудований графік залежності опору стисканню картонної тари від 
периметру даної тари (коробки) представлено на рис. 7.5 та 7.6 
 
39 
 
Рисунок 7.5 – Графік залежності опору стискання картонної тари до 
периметру даної тари (коробки) табл. 7.1 
 
 
Рисунок 7.6– Графік залежності опору стискання картонної тари до 
периметру даної тари (коробки) табл. 7.2 
 
7.3 Маркування та кодування вантажного місця 
 
Відповідно до Правил перевезення вантажів різними видами транспорту 
[3] (автомобільним, морським, залізничним) необхідно визначити які 
маркувальні знаки наносяться на вантаж – пакувальні матеріали (Додаток В) 
[3]. 
Наведемо транспортне маркування для вантажного місця відповідно до 
заданих вантажів (рис.7.6 – 7.7). 
40 
 
Рисунок 7.7 – Розташування транспортного маркування 
 
Умовні позначення: 
 1. Маніпуляційні знаки, згідно додатку В [1]; 
 2. Допустимі попереджувальні написи, згідно додатку Г [3]; 
3. Число місць у партії, порядковий номер усередині партії, визначають 
як кількість коробок на піддоні; 
4. Назва вантажоодержувача та пункту призначення; 
5. Пункт перевантаження; 
6. Найменування транспортних організацій; 
7. Об’єм вантажного місця, однієї коробки; 
8. Габаритні розміри вантажного місця; 
9. Маса брутто вантажного місця; 
10. Маса нетто вантажного місця, розраховується в залежності від 
габаритних розмірів коробки та щільності картону (ρ=0,3 г/см3); 
11. Країна виробник; 
12. Назва пункту відправлення; 
13. Назва вантажовідправника. 
 
41 
 
Рисунок 7.8 – Транспортне маркування на вантажному місці запасних частин 
сільськогосподарської техніки 
 
 
Рисунок 7.9 – Транспортне маркування на вантажному місці 
електроустаткування 
 
Закодувати за допомогою QRCoder (http://www.qrcoder.ru/) таку 
інформацію: «Прізвище, ім’я, по батькові студента; ЧДТУ, студент групи 
(шифр групи); Назва вантажу; Автомобіль для перевезення; Пункт 
відправлення; Пункт призначення» [3]. 
42 
 
Рисунок 7.10 − QRкод. Інформація закодована за допомогою QRCoder 
 
7.4 Завантаження та маркування контейнера 
 
Для перевезення вантажів було обрано 40-а футовий контейнер з 
технічними характеристиками (табл. 3.3) та з розташуванням 25 євро піддонів 
в контейнері (рис. 3.1). 
Система маркування контейнерів ІSO та схема маркувального коду 
наведена на рисунку 7.9. 
 
 
Рисунок 7.9 – Загальна схема маркувального коду контейнера 
 
«BIC-код власника контейнера обрати згідно із завданням з погодженням 
керівника» [3]. 
 
43 
Таблиця 7.3 – вихідні дані для визначення BIC коду 
Буква Цифровий еквівалент 
K 21 
O 26 
O 26 
 
Ознака коду контейнера: 
U – для всіх вантажних контейнерів; 
J – для знімного обладнання, яке відноситься до вантажних контейнерів 
Z – для трейлерів та шасі. 
Розраховано контрольне число для заданого контейнера за правилами [3]. 
Стадії розрахунку контрольного числа зображено на рис.7.10. 
І Код власника 
K O O U 0 6 0 1 0 1 
ІІ Еквівалентні значення 
21 26 26 32 0 6 0 1 0 1 
ІІІ Ваговий коефіцієнт 
1 2 4 8 16 32 64 128 256 512 
ІV Результат перемноження стовпців ІІ та ІІІ 
21 52 104 256 0 192 0 128 0 512  
∑ 1256 
Рисунок 7.11 – Стадії розрахунку контрольного числа 
 
Контрольне число розраховують як суму IV рядка. Отримуємо число 1256. 
Далі останнє число необхідно розділити на модуль 11. В результаті ділення отримуємо 
число 114.18. Якщо 114,18 помножити на 11, то отримаємо число 1256. Визначаємо 
різницю між числами 1256 та 1256. Отже, залишок від ділення дорівнює 0 та 
за допомогою Додатку Д в таблиці Д.3 з джерела [4] знаходимо, що в даному 
випадку контрольне число дорівнює 0. Контрольне число вставляється в рамку 
та зображується на контейнері. 
Маркувальний код контейнера зображено на рис. 7.11. 
44 
 
Рисунок 7.12 – Маркування контейнера 
45 
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ  
 
Розрахунок середньодобового пробігу автомобіля за маршрутом 
міжнародного перевезення. 
Визначено середньодобовий пробіг ��д̅об за маршрутом як [3]: 
2��
��д̅об = ,      (8.1) 
��
де «L – відстань між пунктами відправлення і призначення, км, 
визначається за мапою автомобільних доріг (при розрахунку рейсу в одному 
напрямку коеф. ”2” не враховувати)» [3]; 
Т – тривалість виконання оборотного рейсу: 
 
2��+2��0+��
�� = зв + ��пр, діб,    (8.2) 
24?̅?е
 
де «l0 – середнє значення нульового пробігу, км (при розрахунку рейсу в 
одному напрямку коеф. ”2” не враховувати)» [3]: 
 
��0 = 0,46 ∙ √��п, км,     (8.3) 
 
2
де Sп – площа країни прямого відправлення, тис. км ; для України 
2
Sп=603628  тис.км  [5]; 
 
��0 = 0,46 ∙ √603628 = 357,3 км, 
 
де lзв – середнє значення порожнього пробігу, км; по країні зворотного 
відправлення: 
��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ ��зв,     (8.4) 
 
де Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис.км2;Площа Данії 
46 
Sзв=42933 тис. км2. 
 
��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ 42933 = 209,5 км, 
 
де «Ve – середня експлуатаційна швидкість (приймаємо 45 км/год, для 
турної їзди 60 км/год); 
tпр – автомобіле-дні простою під навантажувально-розвантажувальними 
роботами та при оформленні товарно-транспортних документів (приймаємо 2 
доби). 
Розрахунок виконується для контролю достовірності результатів. 
Середньодобовий пробіг має складати приблизно 700 км./добу» [3]. 
 
4635+357,3+209,5
�� = + 2 = 6,8 діб 
24∙45
 
4635
��д̅об = =681,6≈ 700 км/добу – умова виконується. 
6,8
  
47 
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ  
 
Обчислимо складові фонду заробітної плати ФЗП. 
Відрахування на соціальні заходи: 
 
Н
Ссз = Ок������ ∙ сз , €,     (9.1) 
100
 
де Ок������ – мінімальний оклад Ок������ = 2102 грн. = 61,82 €; 
Нсз – норматив відрахувань на соціальні заходи, %, (Нсз = 20). 
Норма відшкодування під час відрядження в іноземні країни складає 
70 €/добу. 
Норма відшкодування під час відрядження по Україні складає 472,30 грн. 
Таблиця 9.1 − Розрахунок витрат на відрядження (по ділянках маршруту)  
Ділянка маршруту Час, доби Норма відшкодування, Відшкодування,  
грн (€)/добу грн (€) 
Україна 2 472,3 (13,89) 944,6 (27,78) 
Іноземні держави 4,8 2380 (70) 11424(336) 
Разом 6,8   12,368 (363,78) 
 
Оскільки по Україні водій їде 614+742 = 1356 км, а за результатами 
розрахунків середньодобовий пробіг 681,6 км, то по Україні водій їде 2 доби. 
По території іноземних держав водій їде 3310 км, тобто 4,8 доби та 2 доби 
відводиться на розвантаження та завантаження. 
Курс євро берем 34 грн. за 1 євро. 
 
20
Ссз = 61,82 ∙  = 12,36  €.    (9.2) 
100
 
«Сумарні витрати на відрядження визначаємо, враховуючи час руху в 
прямому та зворотному напрямках та час на розвантаження-завантаження в 
48 
пункті призначення» [2]. 
 
Свідр = 2 ∙ 13,89 + 4,8 ∙ 70 = 363,78 .   (9.3) 
 
Остаточно розмір заробітної плати визначаємо шляхом підсумовування 
складових: 
 
ФЗП = Ок������ + Ссз + Свідр, €.    (9.4) 
 
ФЗП = 61,82 + 12,36 + 363,78 = 438€. 
 
Визначимо витрати на автомобільне пальне: 
 
Н ��
С ��нп
п = ( ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (1 ± 0,01 ∙ �� ) ∙ Ц , €,  (9.5) 
100 100 ∑ л
 
де Н��нп − лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км, 
визначається як: 
 
Н��нп=���� ⋅ ���� ⋅ ��пр, л/100 км,   (9.6) 
 
де «НL – базова лінійна норма витрати пального на 100 км пробігу, л/100 
км; 
НW – додаткова питома норма витрати пального на 100 ткм, л/100 ткм 
(1,3 л/100 ткм для дизельних автомобілів та 2,0 л/100 ткм - для карбюраторних 
автомобілів); 
Gпр – споряджена маса причепа (напівпричепа), т; визначається за 
технічними характеристиками рухомого складу (як приклад табл. 7а); 
L – довжина ділянки маршруту, км;  
W – транспортна робота. 
49 
КΣ − сумарний коригуючий коефіцієнт, що враховує дорожні, кліматичні, 
інші експлуатаційні фактори; наводиться у формі відсотка підвищення або 
зниження базового значення норми витрати пального. Для умов руху по 
автомагістралі приймаємо значення виразу (1± КΣ ) рівним 0,55 для руху 
дорогами Західної Європи та рівним 0,7 для руху дорогами України; 
Цл – ціна 1л пального на даній ділянці маршруту, €;» [6]. 
Таким чином, вираз для визначення витрат на автомобільне пальне 
набуває вигляду: 
 
Н ��
Сп = ( ��нп ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (0,55 ÷ 0,7) ∙ Цл, €.   (9.7) 
100 100
 
Н��нп=25 л/100км. 
 
Таблиця 9.2 − Розрахунок витрат на пальне (за країнами)  
Відстань, Вага Трансп. Витр. Додатк. Всього Ціна Сумар. 
км вантажу, робота, на витр., л витр., 1л, витр., 
т т-км пробіг, л €/л € 
л 
Країна 
����
∙ ��
Н��нп 100
L Q W=LQ ∙ ��  Цл ∙ Цл 
100 1
∙  
1000
Україна 614 16 9824 154 0 154 1,22 187,4 
Польща 809 16 12944 202 0 202 1,56 315,8 
Німеччина 535 16 8560 134 0 134 2,05 274,4 
Данія 189 16 3024 47 0 47 2,4 113,5 
Данія 189 32 6048 47 0 47 2,4 113,6 
Німеччина 724 32 23168 181 0 181 2,05 371,7 
Чехія 449 32 14368 112 0 112 1,86 209,1 
Словаччина 415 32 13280 104 0 104 1,74 180,8 
Україна 742 32 23744 186 0 186 1,22 226,7 
Всього витрати на пальне 1993,0 
 
50 
Таблиця 9.3 − Вартість пального за країнами 
Країна Вартість дизпалива €/л 
Україна 1,22 
Польща 1,56 
Чехія 1,86 
Німеччина 2,05 
Данія 2,4 
Словаччина 1,7 4 
 
Визначаємо витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали у 
відсотках від витрат на паливо; приймаємо Вмас=10-16%: 
 
В 16
С мас
мас = Спал ∗ = 1993 ∗ =318,88 €.   (9.8) 
100 100
 
Витрати на сервісне технічне обслуговування автомобілів європейського 
виробництва визначаються на основі розцінок спеціалізованих станцій. 
Загалом вартість річного сервісного обслуговування складає $1000÷1500 в 
залежності від марки автомобіля. Витрати на 1 рейс розраховуємо за 
допомогою пропорції, враховуючи тривалість виконання рейсу. 
Оскільки сервісне обслуговування на 365 днів коштує 1500 євро, тоді за 7 
діб це коштує 28,76 євро. 
Витрати на автомобільні шини визначаємо як 
 
�� Н
Сш = ⋅ ш ⋅ Цш ⋅ ��ш, €,    (9.9) 
1000 100
 
де «L – загальний пробіг, км; Нш – норматив відрахувань на відновлення 
шин, визначається у відсотках від балансової вартості шин і складає 1% (для 
автомобілів західноєвропейського виробництва); Цш – ціна одного комплекту 
шин (150÷200 €/1 шт); nш – кількість шин, встановлених на одиниці рухомого 
складу» [7]. 
51 
4666 1,5
Сш = ⋅ ⋅ 200 ⋅ 10 = 139,98 €. 
1000 100
 
Витрати Cмп, пов’язані з оформленням та виконанням оборотного рейсу, 
визначаються за даними АсМАП і включають наступні статті: 
- робоча віза в Європу – 70 євро; 
- карнет TIR (документ T, SAD) – 50 євро; 
- транспортне страхування (ОСЦПВ, ЗК, медичне, від нещасних випадків, 
КАСКО, за правилами Інкотермс тощо) – 33 євро; 
- дорожній збір (по країнах) – 100 євро; 
- екологічний збір (по країнах, залежно від екологічного стандарту) – 25 
євро; 
- витрати на платні автомагістралі (по країнах) – 65 євро; 
- платна стоянка (по країнах) – 100 Євро; 
- непередбачені витрати (80 €). 
Всього Cмп = 523 €. 
Загальногосподарські витрати визначаємо у відсотках від прямих витрат; 
приймаємо Вгосп=15%:  
 
В
Сгосп = (ФЗП + Сп + Смас + Ссерв + Смп) ⋅ госп = 
100
15
=(438  +1993+318,88 +28,76+523)⋅ = 495,24€. (9.10) 
100
 
Загальні витрати на виконання оборотного рейсу наведено в таблиці 9.4. 
Таблиця 9.4 − Розрахунок загальних витрат на виконання міжнародного 
рейсу 
№ Статті Величина витрат, € 
Одиночна Турна їзда 
1 Фонд заробітної пвлиаттриа тв одіїв ФЗП 438 876 
їзда 
2 Витрати на автомобільне паливо Сп 1993 1993 
3 Витрати на мастильні матеріали Смас 318,88 318,88 
4 Витрати на сервісне обслуговування 28,76 28,76 
Ссерв 
52 
Кінець таблиці 9.4 
№ Статті Величина витрат, € 
витрат Одиночна Турна їзда 
5 Витрати на шини Сш їзда1 39,98 139,98 
6 Витрати на оформлення перевезення 523 706 
7 СЗаМгаПль ногосподарські витрати Сгосп 495,24  495,24 
8 Непередбачені витрати Снп 150 300 
 Загальні витрати С 7214,4 7985,4 
   
Собівартість перевезення визначаємо для вибору методу організації 
роботи водіїв (одиночна їзда, турна їзда) [3]: 
Собівартість 1 км пробігу, €/км: 
 
�� 7214,4
��1км = = = 1,54 €/км;   (9.11) 
�� 4666
 
�� 7985,4
��2км = = = 1,71 €/км;   (9.12) 
�� 4666
 
Собівартість 1 т∙км пробігу, €/т∙км: 
 
��
�� 1км
1ткм = ,     (9.13) 
������
 
де q – вантажопідйомність автомобіля 45 т; 
 – статичний коефіцієнт 0,7; 
 – коефіцієнт використання пробігу 1. 
Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначають як відношення 
пробігу з вантажем до загального пробігу. 
 
1,54
��1ткм = = 0,04 €/т∙км. 
45∙0,7⋅1
 
53 
Розрахунковий тариф на 1 км, €/км: 
 
Н
Т1ткм = ��1км(1 + п ),     (9.14) 
100
 
де Нп – норма прибутку, % (25...35%). 
 
35
Т1ткм = 1,54 (1 + ) = 2,07 €/км. 
100
 
Таблиця 9.5 – Показники виконання міжнародного перевезення вантажу  
Показник їзда L, C, T, S1км, S1ткм, , Т1км, 
км € діб,  €/км €/ткм €/км 
Одиночна пряма 4666 7214,4 6,8 1,54 0,04 2,07 
Турна пряма 4666 7985,4 5,8 1,71 0,05 2,3 
 
  
54 
ВИСНОВКИ 
 
В першому розділі розроблено прямий маршрут «Умань (Україна) – 
Орхус (Данія)» який склав 2147 км. і зворотній «Орхус (Данія) ‒ Умань 
(Україна)» довжиною 2519 км. Маршрут проходить через такі країни як: 
Україна, Польща, Чехія, Німеччина, Словаччина і Данія. Охарактеризовано 
дороги по яких прокладений маршрут. 
В  третьому розділі обрано автомобіль MAN TGA і стандартний 
напівпричеп. А також вантаж який перевозиться. В прямому напрямку це – 
запасні частити для сільськогосподарської техніки , а зворотному – гофровані 
коробки з електроустаткуванням які не можна перевертати.  
У сьомому розділі розміщено коробки на палетах різними способами, 
обрано чотири найоптимальніші схеми та накреслено способи 
розміщення. Також розраховано міцність транспортної тари. 
У восьмому розділі розраховано середньодобовий пробіг автомобіля 
за маршрутом міжнародного перевезення, визначено тривалість рейсу яка 
склала 6,8 доби, середньо добовий пробіг ‒ 681,6≈ 700 км/добу. Середнє 
значення нульового пробігу ‒ 357,3 км к. Порожній пробіг склав ‒ 209,5 км. 
Маркування контейнера та розшифрування відбувається у сьомому 
розділі. 
У дев’ятому розділі проведені розрахунки загальних витрат на 
перевезення. Такі як: заробітної плати ФЗП ‒ 438 у.г.о.; витрати на 
автомобільне паливо ‒ 1993 у.г.о.; витрати на мастильні та інші експлуатаційні 
матеріали ‒ 488 у.г.о. та інші витрати. 
  
55 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ 
 
1. Тарандушка Л.А., Шльончак І.А. Методичні рекомендації до 
кваліфікаційної роботи бакалавра здобувачів освітнього рівня бакалавр 
спеціальності 275 Транспортні технології (на автомобільному транспорті) усіх 
форм навчання  [Електронний ресурс]. – Черкаси: РВВ ЧДТУ. – 2020. – 49 с. 
2. Костюченко Л.М. Автомобільні перевезення у міжнародному 
сполученні / Л.М. Костюченко, М.Р. Наапетян. – К.: ВД «Слово», 2007. – 656 с. 
3. Наказ Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 «Про 
затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним». Електронний 
доступ – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98#Text (дата звернення: 
03.05.2022). 
4. Дмитриченко М.Ф. Транспортні технології в системах логістики: 
[підручник] / М.Ф. Дмитриченко, П.Р. Левковець, А.М. Ткаченко та ін. – Київ: 
Інформавтодор, 2007. – 676 с. 
5. Дмитриченко М.Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем. 
[навч.посібник для ВНЗ] / М.Ф. Дмитриченко, Л.Ю. Яцківський, С.В. Ширяєва 
та ін. – К.: ВД «Слово», 2009. –336 с. 
6. Правила дорожнього руху України 2022. Розширені. – Дніпро: 
Моноліт, 2021. – 80 с. 
7. Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному 
транспорті (зі змінами, внесеними наказом Мінінфраструктури України від 
24.01.2012 №36). 
8. Запара В. М., та ін. Вантажознавство та схоронність вантажів : 
навчальний посібник. – Харків : УкрДУЗТ, 2021. – 314 с. 
9. Генератор QR-кодов [Електронний посібник]. – Режим доступу 
http://qrcoder.ru/ (дата звернення: 14.05.2022). 
10. Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному 
транспорті [Електронний посібник]. – Режим доступу: 
http://www.buhoblik.org.ua/uchet/uchet-tovarov-i-materialov/961-p-1-norm- 
56 
43.html (дата звернення: 10.05.2022). 
11. Bureau International des Containers. Міжнародний реєстр кодів 
контейнеровласників (BIC Code Register) [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу: https://www.bic-code.org/bic-codes/ (дата звернення: 17.05.2022). 
12. Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним 
транспортом в Україні Наказ Міністерства транспорту України від 14 жовтня 
1997 року N 363/ (дата звернення: 17.05.2022). 
 
57
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
