ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8346| Title: | Розробка єдиного технологічного процесу перевезення тарно-штучного вантажу з міста Київ в місто Париж за зазначеним маршрутом |
| Authors: | Тарандушка , Іван Павлович Федчишин, Іван Богданович |
| Issue Date: | 2022 |
| Abstract: | Основним завданням транспорту є повне і своєчасне задоволення промислових підприємств в перевезеннях, підвищення ефективності і якості роботи транспортних систем. Для цього необхідно удосконалювати організацію процесу перевезень, підвищувати рівень використання технічних засобів транспорту. Мета кваліфікаційної роботи бакалавра – поглибити і закріпити теоретичні знання навички студентів при вирішенні інженерних питань в галузі організації роботи автомобільного транспорту. В першому розділі розробив маршрут між пунктами перевезення вантажу згідно зі своїм варіантом, в другому розділі визначив загальну протяжності маршруту, в третьому розділі було обрано рухомий склад та його експлуатаційно – технічні характеристики. Визначено умови перевезення, документи для виконання міжнародного перевезення, правила перевезення обраного вантажу автомобільним транспортом, провів розрахунок тривалості рейсу та визначив загальні витрати на перевезення. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8346 |
| Appears in Collections: | 275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті)) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Федчишин І.Б.pdf Restricted Access | 2.36 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Розробка єдиного технологічного процесу перевезення тарно-штучного
вантажу з міста Київ в місто Париж за зазначеним маршрутом»
Рецензент:
____________________ _______________ ______________
Керівник роботи:
ст. викладач кафедри АТЕ, _______________ І.П. Тарандушка
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. ТТ-84
спеціальності 275 – Транспортні
технології (на автомобільному
транспорті) _______________І.Б. Федчишин
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
2022
1
Реферат
Кваліфікаційна робота бакалавра: 55 с., 26 рис., 12 табл., перелік джерел
посилань.
Основним завданням транспорту є повне і своєчасне задоволення
промислових підприємств в перевезеннях, підвищення ефективності і якості
роботи транспортних систем. Для цього необхідно удосконалювати
організацію процесу перевезень, підвищувати рівень використання технічних
засобів транспорту.
Мета кваліфікаційної роботи бакалавра – поглибити і закріпити
теоретичні знання навички студентів при вирішенні інженерних питань в
галузі організації роботи автомобільного транспорту.
В першому розділі розробив маршрут між пунктами перевезення
вантажу згідно зі своїм варіантом, в другому розділі визначив загальну
протяжності маршруту, в третьому розділі було обрано рухомий склад та його
експлуатаційно – технічні характеристики.
Визначено умови перевезення, документи для виконання міжнародного
перевезення, правила перевезення обраного вантажу автомобільним
транспортом, провів розрахунок тривалості рейсу та визначив загальні витрати
на перевезення.
2
Зміст
Вступ ......................................................................................................................... 5
Розділ 1 Розробка маршруту між пунктами перевезення вантажів ................... 6
1.1 Складання схеми прямого міжнародного маршруту ..................................... 6
1.2 Складання схеми зворотнього міжнародного маршруту ............................ 12
Розділ 2 Визначення загальної протяжності маршруту .................................... 20
Розділ 3 Вибір та експлуатаційно – технічні характеристики рухомого складу
................................................................................................................................. 22
Розділ 4 Умови перевезення по країнах, характеристика МАПП .................... 25
Розділ 5 Документи на виконання міжнародного перевезення вантажів ....... 27
Розділ 6 Правила перевезення обраного вантажу автомобільним транспортом
................................................................................................................................. 29
Розділ 7 Формування, маркування і кодування вантажного місця .................. 30
7.1 Формування вантажного місця ...................................................................... 30
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари ....................................................... 37
7.3 Маркування та кодування вантажного місця ............................................... 42
Розділ 8 Розрахунок тривалості рейсу ................................................................ 45
Розділ 9 Визначення загальних витрат на перевезення .................................... 47
Висновок ................................................................................................................ 54
Перелік джерел посилань ..................................................................................... 55
Вступ
Автомобільний транспорт України представляє собою найбільш
гнучкий і масовий вид транспорту. Він виконує більшу частину коротких
перевезень, доставляє вантажі до станцій залізниць та річкових портів і
розвозить їх до споживача. Щодня автотранспортом перевозиться близько 17
млн. тон вантажів. Якщо порівнювати з аналогічним показником залізничного
транспорту, то це майже в 6 разів більше.
В автомобільному транспорті сконцентровано понад 97% від всіх
ліцензованих суб’єктів транспортної діяльності. У сфері комерційних і
некомерційних автомобільних перевезень зараз зайнято порядку півмільйона
господарюючих суб’єктів. Їхня діяльність проходить в умовах досить високої
внутрішньогалузевої та міжвидової конкуренції.
Вантажні перевезення – це один з найбільш «ринкових» секторів
економіки автотранспорту.
На відміну від інших видів транспорту, автотранспорт постійно
підвищує обсяги вантажних міжнародних перевезень. Це обумовлено його
високою маневреністю, великою швидкістю, забезпеченням перевезень
безпосередньо від відправника до одержувача в прямих
безперевантажувальних сполученнях. Мобільність автомобільного
транспорту дозволяє оперативно реагувати на зміну вантажопотоків.
5
Розділ 1 Розробка маршруту між пунктами перевезення вантажів
1.1 Складання схеми прямого міжнародного маршруту
Описуємо прямий маршрут Київ – Париж (Україна – Франція) через такі
країни, як Польща, Німеччина
Рисунок 1 - Загальний вигляд прямого маршруту «Київ – Париж» на карті
(2477 км)
Описуємо детально маршрут на території кожної країни, через яку
здійснюється рух.
Прямий маршрут пролягає європейськими, міжнародними автодорогами
та автомагістралями.
6
Відрізок шляху по Україні [1]
Рисунок 1.2 - Зображення маршруту по території України (514км)
Частина маршруту, що пролягає по Україні проходить наступними
автодорогами:
E373 — європейський автомобільний маршрут, що проходить
територією України та Польщі. Траса пролягає від Києва через Коростень,
Сарни, Ковель, міжнародний пункт пропуску Ягодин — Дорогуськ, Холм,
П'яскі до Любліна. На території України збігається з автошляхом М07.
Автомобільний шлях з твердим (асфальтовим, бетонним) покриттям, має по
одній смузі в кожному напрямку. Народна назва — «Варшавка».
На території Польщі E373 є частиною автошляху 12. Окрім того, на
ділянці від П'ясків до Любліна траса збігається з E372. У майбутньому ділянка
від Любліна до Дорогуська буде частиною польського автобану S12.
У 2006 році розпочато реконструкцію: розширення та покращення якості
покриття.
E40 — найдовший європейський автошлях, довжиною 8500 км, що
з'єднує французьке місто Кале через Бельгію, Німеччину, Польщу, Україну,
7
Росію, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан і Киргизстан із казахським
містом Ріддер біля кордону з Російською Федерацією.
E40 в Україні, в основному, має дві смуги. Від Львова до Рівного деякі
частини дороги мають бар'єр між проїжджими частинами. На рівненській
окружній дорозі E40 має 2 смуги. На всьому проміжку між Рівним і
Житомиром E40 має бар'єр. На житомирській окружній E40 знову має 2 смуги.
Із Житомира до Києва E40 має бар'єр, що розділяє проїжджі частини.
Відрізок шляху по Польщі [1]
Рисунок 1.3 - Зображення маршруту по території Польщі (794км)
Маршрут проходить по автошляхах Е373, S12,S17,Е77,Е30.
На території Польщі E373 є частиною автошляху 12. Окрім того, на
ділянці від П'ясків до Любліна траса збігається з E372.
S12 та S17 - швидкісні траси на території Польщі.
E77 — європейський автомобільний маршрут від Пскова, Росія, до
Будапешта, Угорщина, загальною довжиною 1690 км. Траса з'єднує
центральну частину континенту з Балтійським морем.
E30 — європейський автомобільний маршрут від ірландського порту
Корк до Омська в Росії.
8
Відрізок шляху по території Німеччини [1]
Рисунок 1.4 - Зображення маршруту по території Німеччини (791км)
Маршрут проходить по автобанах: А12, А10,А9,А4,А5,А6,А60,63.
Дороги 1 категорії з обов’язковою розподільчою смугою і 2 – 4 смугами
руху в одному напрямку.
Автобан (нім. Autobahn, дослівно – автомобільна траса, в Німеччині,
Австралії і Швейцарії – швидкісна автомагістраль / автострада.)
Автобан Німеччини є єдиною у світі діючою шляховою системою, на
якій максимальна швидкість принципово законом не обмежена, а навпаки
заборонений рух повільного транспорту.
Федеральний автобан 4 (A4, нім. Bundesautobahn 4) — автобан у
Німеччині, що є частиною європейського маршруту E40. Складається з двох
відрізків: західний довжиною 150 км від кордону з Нідерландами біля Аахена
до Кройцталя та східний довжиною 433 км від Кірхгайма до кордону з
Польщею біля Герліца.
Автомагістраль А5 (нім. Bundesautobahn 5 скор. Autobahn 5 або А5)
проходить в південному напрямку від Хаттенбахского трикутника в землі
9
Гессен через Баден – Вюртемберг до кордону зі Швейцарією в районі Базеля і
з’єднується з мережею автомагістралей Швейцарії. Загальна довжина
становить 440 км, з них близько 178 км на Гессені і близько 262 кілометрів на
землі Баден – Вюртемберт.
Федеральна автомагістраль 60,нім. Bundesautobahn 60, коротка форма
Autobahn 60 або А60 – це автобан у Німеччині. Протягом усього свого курсу
він є частиною Е42.
Федеральна автомагістраль 63, нім Bundesautobahn 63, скорочена форма
Autobahn 63 або А63 – це автобан на південному заході Німеччини.
Він з’єднує область Майнца з Кайзерслаугерном та А6, а тому є
важливим сполученням між районами Рейн / Майн та Саарбрюккеном. Він був
побудований протягом 1980/90-х років.
Автомагістраль А6 нім. Bundesautobahn 6, скор. Autobahn 6 або А6,
проходить від французько – німецького кордону під Саарбрюккеном до
Вайдхаус на німецько – чеському кордоні.
Відрізок шляху на території Франції [1]
Рисунок 1.5 – Зображення маршруту по території Франції (387км)
10
Маршрут проходить через А4, Е50, А32.
E50 — європейський автошлях, що бере свій початок у французькому
Бресті і закінчується в російській Махачкалі.
В Україні E50 починається на кордоні зі Словаччиною на пропускному
пункті Ужгород, Закарпатська область. Далі збігається з міжнародною
автомагістраллю М08 (обхід Ужгорода), М06 (Ужгород — Мукачево —
Стрий), М12 (Стрий — Тернопіль — Вінниця — Кропивницький —
Знам'янка), М04 (Знам'янка — Дніпро — Донецьк — Дебальцеве) і М03
(ділянка Дебальцеве — Довжанське). Закінчується E50 на пропускному пункті
Довжанський, Луганська область і переходить у федеральну автомагістраль
М-19, Росія.
A4 Autoroute, також відома як автострада де l'Est (англійською мовою:
Автомагістраль Сходу), французька автострада, яка має продовженість 482 км
(300 миль) між містами Париж і Страсбург. Вона є частиною європейських
маршрутів E25 і E50. Це друга за довжиною траса Франції після автостради
A10.
ЇЇ будівництво почалося в 1970-х роках під Парижем. Перша ділянка між
Паризьким Порт-де-Берсі і Жуанвиль-ле-Пон відкрилася в 1974 році з
одинарною проїжджою частиною. Друга проїжджа частина була додана в 1975
році, а наступні ділянки між Жоанвилем і Мецом були відкриті в 1975 і 1976
роках. Колишні автостради A32 і A34 були інтегровані в A4 в 1982 році.
З Парижа, автострада проходить через нове місто в Марн-ла-Валле і
Діснейленд в Парижі. Вона пролягає до деяких з великих міст північного сходу
Франції, включаючи Реймс і Мец, а потім закінчується в Страсбурзі. Місцеві
дороги забезпечують зв'язок з південної Німеччиною.
Його найзахідніша частина між Періферік і кільцевою дорогою A86 в
Парижі вважається однією з найбільш завантажених ділянок дороги в Європі:
у 2002 році було зареєстровано 257000 автомобілів в день.
11
1.2 Складання схеми зворотного міжнародного маршруту
Описуємо зворотній маршрут Париж-Київ (Франція-Україна) через такі
країни, як Словаччина-Австрія-Німеччина.
Рисунок 1.6 – Загальний вигляд зворотного маршруту Париж – Київ на карті
(2588 км)
Описуємо детально маршрут на території кожної країни через яку
здійснюється рух.
Відрізок шляху на території Франції [1]
Рисунок 1.7 – Зображення маршруту по території Франції (387 км)
Маршрут проходить через А4, Е50, А32.
12
Відрізок шляху на території Німеччини [1]
Рисунок 1.8 – Зображення маршруту по території Німеччини (589 км)
Маршрут проходить по автошляхам: А6,А3, А61.
Автомагістраль A6 (нім. Bundesautobahn 6, скор. Autobahn 6 (A6))
проходить від французько-німецького кордону від Саарбрюккена до
Вайдхауса на німецко-чеському кордоні.
Bundesautobahn 3 – це автобан в Німеччині, який зв’язує німецький
кордон з Нідерландами біля Везеля на північному-заході, а потім
направляється до A2 / A516 в Оберхаузене, в кінцевому рахунку, на південь,
на австрійский кордон біля Пассау, де він продовжуєтся в Австрії під назвою
A8.
Bundesautobahn 61 (перекладається з німецької як Federal Motorway 61,
скорочено від Autobahn 61, скорочено BAB 61 або A 61) – це автобан в
Німеччині, що з’єднує кордон з Нідерландами біля Венло на північному заході
і розв’язку з A 6 біля Хоккенхайма. Автобан проходить паралельно A3 на
протилежному боці Рейну. Між Менхенгладбаха і Бергхаймі на півночі і
13
Вормс, Людвігсхафене і Шпейєру на півдні, він перетинає ландшафти Айфель
і Хунсрюк, уникаючи густонаселених районів, залишаючись при цьому
поблизу Кельна, Бонна, Кобленца і Бінгена.
Відрізок шляху на території Австрії [1]
Рисунок 1.9 – Зображення маршруту по території Австрії (436 км)
Маршрут проходить по автошляхам: А8, А25, Е56, Е552, Е60, А1.
Bundesautobahn 8 (перекладається з німецької як Federal Motorway 8,
скорочена форма Autobahn 8, скорочено BAB 8 або A8) – це автобан на півдні
Німеччини, який проходить в 497 км (309 миль) від Люксембурзькій
автостради A13 в Шенгені через Нойнкирхен, Пирмазенс, Карлсруе,
Штутгарт, Ульм, Аугсбург і Мюнхен до австрійського західного автобану
недалеко від Зальцбурга.
A8 – важливий транзитний маршрут Схід-Захід. Його будівництво
почалося в березні 1934 року під час нацистського правління в якості
рейхсавтобана, ділянку між Карлсруе і Зальцбургом був завершений на той
час, коли дорожні роботи були припинені під час Другої світової війни. Хоча
з тих пір більшість частин було модернізовано і розширено, значні ділянки
залишилися в своїй первісній конфігурації з 1930-х років – смуги 2 + 2, ніяких
аварійних смуг, крутих пагорбів і крутих поворотів. У поєднанні з
14
сьогоднішнім трафіком це робить A8 одним з найбільш багатолюдних і
небезпечних автобанів в Німеччині. Особливо взимку на схилах Шварцвальда,
Швабського Альба біля Айхельберга і Іршенберг. Стають вузькими місцями,
коли важкі вантажівки їдуть по трасі A8 в гору.
Е56 - європейський автомобільний маршрут категорїї А, що з’єднує
міста Нюрнберг (Германия) та Заттледт (Австрія). Довжина маршруту 330 км.
E552 - європейський автомобільний маршрут класса B, що з’єднує
Мюнхен в Німеччині з Линцем в Австрії. Довжина маршруту 243 км.
E60 - європейський автомобільний маршрут, що поєднує захід Франції з
і сходом.
Автомагістраль A1 (також Західний автобан А-1. West Autobahn або
Autobahn A1) – головна австрійська швидкісна автомобільна магістраль, що
проходить зі сходу на захід. Була першою автомагістраллю, побудованою на
території Австрії в рамках системи «Reichsautobahn» Третього Рейху –
будівництво перших двох секцій під Зальцбургом було розпочато в 1938 році.
Сьогодні дорога проходить від околиці Відня через Лінц до Зальцбурга,
де з’єднується з німецьким Bundesautobahn A8 на колишньому прикордонному
переході у Вальс-Зиценхайм. Є ключовою магістраллю частиною основних
європейських маршрутів E55 і E60.
Відрізок шляху на території Словаччини [1]
Рисунок 1.10 – Зображення маршруту на території Словаччини (521 км)
15
Маршрут проходить по автошляхах: Е58, R2, D1, Е50.
Е58 – європейський маршрут категорії А, що зв’язує Австрію з Росією і
проходить через Словаччину, Румунію, Молдову і Україну.
Від Братислави до Кошице траса маршруту збігається з трасою E 571.
Швидкісна дорога R2 (словацькою. Rýchlostná cesta R2 – будується в
даний момент словацька автотраса, яка буде проходити по західній і південній
частині Словаччини. Перетинається з дорогами 9 і 16 (дороги 1-го класу). За
планом проходить через міста Тренчин, Пріевідза, Зволен, Рімавска Собота,
Кошице. Очікувана протяжність становить близько 313 км без урахування
перетинів з R1. Є частиною євромаршрутів E 572 (Тренчин – Жіар-над-
Хроном), E 58 і E 571 (Зволен – Кошице).
Автомагістраль D1 (словацькою. Diaľnica D1) – словацька
автомагістраль, будівництво якої ведеться на даний момент. За планом
магістраль буде починатися в Братиславі, проходити через міста Трнава,
Тренчин, Пухов, Жиліна, Мартін, Попрад, Прешов, Кошице та Міхаловце і
закінчуватися на словацько-українському кордоні. Перетинає автомагістралі
D2 (Братислава), D3 (Жиліна) і D4 (Братислава), а також автостради R1
(Трнава), R2 (Тренчин), R3 (Мартін), R4 (Пряшів) і R6 (Пухов); Є частиною
європейських маршрутів E50, E58, E75 і E571.
Автомагістраль є платною і вимагає наявності віньєтки на лобовому склі
автомобіля для проїзду і оплати (за винятком серії зон Братислави).
E50 - європейський автошлях, що бере свій початок у французькому
Бресті і закінчується в російській Махачкалі.
В Україні E50 починається на кордоні зі Словаччиною на пропускному
пункті Ужгород, Закарпатська область. Далі збігається з міжнародною
автомагістраллю М08 (обхід Ужгорода), М06 (Ужгород - Мукачево - Стрий),
М12 (Стрий — Тернопіль — Вінниця — Кропивницький — Знам'янка), М04
(Знам'янка — Дніпро — Донецьк — Дебальцеве) і М03 (ділянка Дебальцеве
— Довжанське). Закінчується E50 на пропускному пункті Довжанський,
Луганська область і переходить у федеральну автомагістраль М-19, Росія.
16
Відрізок шляху на території України [1]
Рисунок 1.11 – Зображення маршруту на території України (760 км)
Маршрут проходить такими шляхами: Р53, Н13, Е40, М06, Н17, М19,
Р05.
Автошля́х Р53 — автомобільний шлях регіонального значення на
території України. Проходить територією Закарпатської області через Малий
Березний (пункт контролю). Загальна довжина — 3,1 км.
Автошлях Н13 — автомобільний шлях національного значення на
території України, Львів — Самбір — Ужгород. Проходить територією
Львівської та Закарпатської областей.
Починається у Львові, проходить через Рудки, Самбір, Старий Самбір,
Турку, Великий Березний, Перечин, і закінчується в Ужгороді.
E40 — найдовший європейський автошлях, довжиною 8500 км, що
з'єднує французьке місто Кале через Бельгію, Німеччину, Польщу, Україну,
Росію, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан і Киргизстан із казахським
містом Ріддер біля кордону з Російською Федерацією.
17
E40 в Україні, в основному, має дві смуги. Від Львова до Рівного деякі
частини дороги мають бар'єр між проїжджими частинами. На рівненській
окружній дорозі E40 має 2 смуги. На всьому проміжку між Рівним і
Житомиром E40 має бар'єр. На житомирській окружній E40 знову має 2 смуги.
Із Житомира до Києва E40 має бар'єр, що розділяє проїжджі частини.
Автошлях М 06 — автомобільний шлях міжнародного значення на
території України, Київ — Чоп (державний кордон з Угорщиною).
Проходить територією Київської, Житомирської, Рівненської,
Львівської та Закарпатської областей. Збігається із частиною Європейського
автомобільного маршруту E40. Частина європейських транспортних
коридорів № 3 та № 5.
Автошлях Н 17 — раніше — шлях національного значення на території
України, Львів — Радехів — Луцьк. Проходить територією Львівської та
Волинської областей.
Автошлях М19 — автомобільний шлях міжнародного значення на
території України, довжиною 512 км, пролягає від переходу Доманове
(Волинська область) до автомобільного прикордонного переходу Порубне
(Чернівецька область). На території України є частиною Європейського
автомобільного маршруту E85.
Проходить через міста Волинської області, Рівненської області,
Тернопільської області, Чернівецької області.
Таблиця 1.1 – Пройдена відстань по країнах в попутному напрямку
Назва країни Відстань, км
Україна 514 км
Польша 794 км
Німеччина 791 км
Франція 387 км
Разом 2477 км
18
Таблиця 1.2 – Пройдена відстань по країнах в зворотному напрямку
Назва країни Відстань, км
Франція 387 км
Німеччина 589 км
Австрія 436 км
Словаччина 521 км
Україна 760 км
Разом 2588 км
19
Розділ 2 Визначення загальної протяжності маршруту
Маршрут «Київ – Париж» (Україна - Франція) проходить в прямому
напрямку через такі країни, як Польша і Німеччина а в зворотному через
Німеччину, Австрію, Словаччину.
Відповідно протяжність маршруту в прямому напрямку – 2477 км, а в
зворотному – 2588 км.
Отже визначимо загальну довжину маршруту в обидві сторони:
�� = ��1 + ��2, (2.1)
де ��1 – довжина маршруту в прямому напрямку;
��2 – довжина маршруту в зворотному напрямку.
�� = 2477 + 2588 = 5065
Проїзд здійснюється європейськими шляхами 1 та 2 категорії, які
призначені для руху транспортних засобів з високою швидкістю. Як правило
проїжджі частини мають не менше двох смуг для руху в кожному напрямку та
можуть бути розділені бар’єром або іншим будівельно – технічним чином.
Міжнародні дороги позначаються літерою «М». Вони становлять 4,9%
довжини всіх автомобільних доріг України.
В прямому напрямку маршрут проходить через митний пункт пропуску
«Ягодин», який знаходиться на кордоні України і Польщі. Розташований у
Волинській обл., Любомльський р-н, неподалік від селища Старовойтове на
автошляху Е373, що є частиною європейського маршруту.
В зворотному напрямку маршрут проходить через митний пункт
пропуску «Ужгород» який знаходиться на кордоні України і Словаччини.
Розташований у Закарпатській області, Ужгородський район, поблизу
20
однойменного міста на автошляхах Е50 та Е58. Із словацького боку
знаходиться пункт пропуску «Вишнє Німецьке», район Собранці , Кошицький
край на аналогічних автошляхах у напрямку Собранців.
21
Розділ 3 Вибір та експлуатаційно – технічні характеристики рухомого
складу
В місті Київ знаходиться велике різноманіття заводів з різною
спеціалізацією, але я обрав ООО «ІРБІС», Робота підприємства направлена на
постачання продукцією технічного призначення організацій і підприємств
машинобудування, автотранспорту, сільськогосподарської та інших галузей.
Тобто, в прямому напрямку в Париж будуть перевозитися редуктори.
В місті Париж розташовані заводи авіаційного та ракетного обладнання,
такі як MBDA та Safran. Тому в зворотньому напрямку ми будемо перевозити
запасні частини для обладнання авіаційної галузі.
Для даних вантажів мною було обрано такий автомобіль (табл. 3.1) і
напівпричіп (табл.3.2).
Таблиця 3.1 – Технічні характеристики тягача FORD CARGO 1846T
Характеристика Значення
Повна маса автомобіля, кг 18000
Повна маса автопоїзда, кг 40000
Навантаження на передню вісь, кг 7100
Навантаження на задній міст, кг 11500
Навантаження на сідельно – зчіпний 20000
пристрій, кг
Місткість паливного бака, л 650
Максимальна швидкість не менше, км/год 110
Лінійна витрата пального, л/100 км 25
Екологічні норми Euro – 5
Розмір шин 295/80 R22.5
22
Рисунок 3.1 – зовнішній виглад тягача FORD CARGO 1846T
Таблиця 3.2 – Технічна характеристика напівпричепа Kogel Cargo SNCS
24P90/1.110
Характеристика Значення
Маса вантажу, що перевозиться, кг 28433
Споряджена маса напівпричепу, кг 6425
Повна маса напівпричепу, кг 35000
Навантаження на сідельно-зчіплений 12000
пристрій, кг
Внутрішній розмір, мм 13950*2480*2680
Об’єм платформи, м3 23
Розмір шин 6*(385/65R22.5)
Рисунок 3.2 – зовнішній вигляд напівпричепа Kogel Cargo SNCS
24P90/1.110
23
Рисунок 3.3 – Схема розташування палет з вантажем в причепі
24
Розділ 4 Умови перевезення по країнах, характеристика МАПП
Україна – центральна Європейська держава площею 603 628 км2 . В
Україні розвинені сільське господарство, машинобудування, авіабудування та
інші галузі промисловості. На території України розвинена транспортна
мережа, що сполучає з країнами-сусідами та якою виконується безліч
вантажних та пасажирських перевезень [3].
Загальна довжина автошляхів в Україні становить 169 700 км з твердим
покриттям. За технічний стан автошляхів відповідає Укравтодор та місцеві
органи влади.
Щільність автомобільних доріг в Україні у 6,6 рази менша, ніж у Франції
(відповідно 0,28 та 1,84 кілометра доріг на 1км2 площі країни). Протяжність
швидкісних доріг в Україні становить 0,28 тис. км, у Німеччині – 12,5 тис. км,
у Франції – 7,1 тис. км,
Станом на 2018 рік в українському секторі міжнародних автоперевезень
задіяно понад 2000 автопідприємств і близько 60 тисяч чоловік. Серед лідерів
міжнародних автомобільних перевезень: Київська виробнича компанія
«Рапід» , «Транс Кінг», Укртрансзахід, «Транс Пеле», «Орлан Транс Груп»,
«Камаз – Транс - Сервіс». За дослідженням Світового банку 2016 року, за
індексом ефективності логістики Україна посіла 80 – те місце серед 160 країн
[3].
Платні дороги на території України відсутні.
Українське дорожнє законодавство відповідає середньоєвропейським
нормам. Швидкість руху в місті – 50 км/год, за містом – 90 км/год, а на трасі –
130 км/год. Допустима норма перевищення на 20 км/год.
Основним документом на перевезення вантажів є товаротранспортна
накладна. Товарно – транспортна накладна може оформлюватись суб’єктом
господарювання з обов’язковою наявності в ній інформації про назву
документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім’я, по
25
батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника,
вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні
характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати
цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер),
причіп/напівпричіп (Марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти
навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади,
прізвища та підписів [3].
Габаритно – ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних
дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її
територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що
забезпечують безпеку дорожнього руху.
Законодавством та іншими нормативно – правовими актами
передбачено відповідальність за здійснення перевезень вантажів понад
дозволених нормативів.
Ягодин – міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення,
який буде перетинати т ранспортний засіб у прямому сполучення. МПП
«Ягодин» розташований у Волинській обл, Любомильського р-ну, с.
Старовойтове на автошляху Е373 [3].
Пропускна спроможність пункту пропуску:8500 пасажирів, 800
вантажних автомобілів, 3000 легкових автомобілів, 75автобусів [3].
МПП «Убля - Малий Березний» – пункт пропуску через державний
кордон України на кордоні зі Словаччиною, розташований в Ужгородському
р-ні, Закарпатської області, поблизу села Малий Березний.
Вид пункту пропуску – автомобільний. Статус пункту пропуску –
міжнародний для пасажирських та вантажних перевезень.
26
Розділ 5 Документи на виконання міжнародного перевезення вантажів
Головним товарно – транспортним документом на вантаж у разі
міжнародних перевезень є міжнародна товарно – транспортна накладна –
CMR. Вона відображає умови договору та засвідчує прийняття вантажу
перевізником.
Накладна CMR складається у 3 оригінальних примірниках, що
підписуються відправником і перевізником.
Ще один транспортний документ, який використовується при здійсненні
міжнародних вантажних транспортувань – це книжка міжнародного
дорожнього перевезення (МДП). За наявності книжки МДП дозволяється
транспортувати вантажі через міжнародні кордони в опломбованих митницею
контейнерах або кузовах автомобілів за спрощеними митними процедурами.
За наявності книжки МДП перевізник звільняється від сплати митних зборів і
платежів в межах країн – учасників конвенції МДП [4].
Власником книжки МДП може бути як юридична так і фізична особа,
яка має ліцензію на міжнародні вантажні перевезення. Отримати книжку МДП
в Україні можна в Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України
(АсМАП).
Перевізник, що здійснює міжнародні вантажні перевезення повинен
мати [4]:
а) посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб;
б) на транспортному засобі – реєстраційний номерний знак «TIR» та
розпізнавальний знак держави, де зареєстровано цей транспортний засіб;
в) ліцензію на міжнародні вантажні перевезення.
Обов’язковим документом, що супроводжує вантаж є рахунок – фактура
(invoice). Він засвідчує митну вартість вантажу, що транспортується.
Затвердженої форми рахунка – фактури не існує. Рахунок – фактура (invoice)
як правило містить таку інформацію:
27
- дані про продавця і покупця;
- юридичні реквізити продавця і покупця;
- характеристика вантажу;
- вартість вантажу.
28
Розділ 6 Правила перевезення обраного вантажу автомобільним
транспортом
Відповідно до [5] існують наступні правила перевезень продукції
машинобудування, приладобудування і металообробної промисловості:
27.1. Правила перевезень великовагових і великогабаритних вантажів
Перевезення цієї категорії вантажів автомобільними транспортними
засобами здійснюється з особливостями, встановленими Правилами проїзду
великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними
дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою
Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30.
27.2 Правила перевезення побутових машин і приладів
27.2.1. До побутових машин (приладів) відносяться електропилососи,
електронатирачі підлоги, пральні та швейні машини і т.п.
27.2.2. Побутові машини і прилади слід подавати для перевезення в
упаковці виготовлювачів, яка забезпечить збереження їх при транспортуванні
від пошкоджень, або у контейнерах.
27.2.3. На упаковці обов’язково наноситься маркування, а також чіткі
написи «ОБЕРЕЖНО», «НЕ КАНТУВАТИ», «ВЕРХ», «ЕЛЕКТРОПРИЛАД»
тощо.
27.2.4. Ті побутові машини і прилади, які упаковані в картонні коробки,
слід подавати для перевезення укладеними в контейнери або в дерев’яні
ящики.
27.2.5. У всіх випадках упаковка повинна уберігати побутові машини і
прилади не тільки від механічних пошкоджень, але й від атмосферних опадів.
29
Розділ 7 Формування, маркування і кодування вантажного місця
7.1 Формування вантажного місця
Для забезпечення цілісності вантажу потрібно правильно розміщати
тару з вантажем (картонні коробки) на європіддоні (800х1200), мм. У
випадку, коли вантаж можна кантувати та штабелювати, складаються схеми
розміщення коробок на європіддоні, що представлені в табл.7.1.
Допустима відстань, на яку ватаж виступає за межі піддона, складає 40
мм на кожну сторону. Висота піддону з вантажем не повинна перевищувати
Нпід=1800 мм. Габаритна висота європіддона hпід=145мм, максимальна маса,
яку можна навантажити на піддон складає – 1500 кг (відповідно до ГОСТ
9078-84).
Показники кратності ящиків на європіддоні [2]:
По довжині: nl=L/l;
По ширині: nb=B/b; (7.1)
По висоті: nh=H/h.
Показники кратності зазвичай округляються до цілого числа в меншу
сторону. Результати розрахунків записуються в таблицю 7.1 та проводиться
вибір оптимальної схеми укладання коробок з вантажем на піддон.
Для перевезення редукторів обираю коробку з розмірами ДхШхВ:
580х500х480 мм з максимальною масою завантаження 25 кг.
30
Так як при перевезенні редукторів потрібно зважати, де розташовується
верх коробки, то існує тільки 2 можливі схеми розташування (табл. 7.1).
Таблиця 7.1 – Схеми розміщення коробок на європіддоні (800×1200) за
умови, що потрібно враховувати, де верх вантажу, але можна штабелювати.
Коефіцієнти
Кількість одиниць використання
№п/ Схема Фактична вантажність
п розміщення по по по Nзаг європіддона Мбр,кг γ
ст ηS
L B Н
1 L/l,B/b,H/h
2 1 3 6 150 0,1 0,6
2 L/b,B/l,H/h 2 1 3 6 150 0,1 0,6
Залежно від схем розміщення піддонів, визначити оптимальний варіант,
за умови повного використання вантажності транспортного засобу та
здійснити обрахунок кількості піддонів у ньому.
Кількість коробок на піддоні, шт [2]:
��заг = ���� ∙ ���� ∙ ��ℎ (7.2)
Маса брутто піддону, кг [2]:
��бр = ��заг ∙ ��ящ + ��0 (7.3)
де m –власна маса піддону (для дерев’яного однонастильного європіддону-
0
15…20 кг, для двонастильного – 35…40 кг).
Коефіцієнт статичного використання вантажності піддона [2]:
��ф
��ст = (7.4)
��н
де qф – фактична вантажність піддона, кг;
qн – номінальна вантажність, кг.
31
Коефіцієнт використання площі піддону [2]:
��
���� = в (7.5)
��п
2
де Sв – площа вантажу, мм ;
2
Sп – площа піддона, мм .
Зображення схем розташування коробок на піддон і у трьох проекціях
виконане на рис. 7.1 – 7.2.
Рисунок 7.1 – Схема розміщення коробок з редукторами №1
32
Рисунок 7.2 – Схема розміщення коробок з редукторами №2
Обираємо 1 схему розташування коробок, вона є рівноцінною по
відношенню до схеми2.
Одним з важливих етапів є обандеролювання картонних коробок шаром
пакувальної плівки або паперу для захисту його від пошкодження пакування
[2].
Для виконання перевезення запасних частин для обладнання авіаційної
галузі обираю картонну коробку з гофрованого картону з розмірами ДхШхВ:
570х380х253 (мм). Маса 1 коробки з вантажем складає 20 кг.
33
Таблиця 7.2 – Схеми розміщення коробок на європіддоні (800×1200) за
умови, що вантаж 2 можна кантувати та штабелювати.
Коефіцієнти
Кількість одиниць використання
Схема
№п/ Фактична вантажність
розміщення
п по по по Nзаг європіддона Мбр,кг γ
ст ηS
L B Н
1 L/l,B/b,H/h 2 2 6 24 480 0,32 0,9
2 L/l,B/h,H/b 2 2 4 16 360 0,24 0,61
3 L/b,B/l,H/h 3 1 6 18 360 0,24 0,68
4 L/b,B/h,H/l 3 3 3 27 54 0 0,36 0,9
5 L/h,B/b,H/l 5 2 3 30 600 0,4 1
6 L/h,B/l,H/b 5 1 4 20 400 0,27 0,75
Рисунок 7.3 – Схема розміщення коробок з запасними частинами для
обладнання авіаційної галузі №1
34
Рисунок 7.4 – Схема розміщення коробок з запасними частинами для
обладнання авіаційної галузі №2
Рисунок 7.5 – Схема розміщення коробок з запасними частинами для
обладнання авіаційної галузі №3
35
Рисунок 7.6 – Схема розміщення коробок з запасними частинами для
обладнання авіаційної галузі №4
Рисунок 7.7 – Схема розміщення коробок з запасними частинами для
обладнання авіаційної галузі №5
36
Рисунок 7.8 – Схема розміщення коробок з запасними частинами для
обладнання авіаційної галузі №6
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари
За допомогою транспортної тари можна зберегти цілісність товару, що
транспортується. Тому, важливими характеристиками, які необхідно
враховувати при виборі тари є:
- максимальна маса в одиниці тари;
- характеристики вантажу;
- фізичні та механічні властивості тари (габаритні розміри, властивості
матеріалу тари);
- умови перевезення упакованого вантажу.
37
Для оптимального вибору тари потрібно перевірити можливі статичні
навантаження при штабелюванні, та динамічні та вібраційні навантаження
під час перевантажувальних операцій, тощо [2].
Статичне зусилля стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля [2]:
ст ��∙��(��−ℎ)
��ст = , Н (7.6)
ℎ
2
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с ;
Q – маса тари з вантажем, кг; Враховують вагу коробок вищих ярусів;
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного
місця автомобіля), м;
h – висота одиниці тари, м.
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для 1 схеми пакування першого
вантажу:
9,81 ∙ 25(1,44 − 0,48)
��ст
ст = = 490,5 Н
0,48
2
Де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с ;
Q–маса тари з вантажем, кг, Q = 25 кг;
Н–висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного
місця автомобіля), м, Н = 1,44 м;
h–висота одиниці тари, м, h = 0,48 м.
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для 2 схеми пакування першого
вантажу:
38
9,81 ∙ 25(1,44 − 0,48)
��ст
ст = = 490,5 Н
0,48
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для 5 схеми пакування другого
вантажу:
9,81 ∙ 20(1,710 − 0,57)
��ст
ст = = 392,4 Н
0,57
2
де g – прискорення вільного падіння, g = 9,81м/с ;
Q – маса тари з вантажем, кг, Q = 20 кг;
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти
вантажного місця автомобіля), м, Н = 1,710 м;
h–висота одиниці тари, м, h = 0,57 м.
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля для 1 схеми пакування другого
вантажу:
9,81 ∙ 20(1,518 − 0,253)
��ст
ст = = 981 Н
0,253
Висоту штабеля Н встановлюють в нормативно-технічній документації
для конкретних видів продукції з урахуванням властивостей упакування або
необхідності повного використання місткості чи вантажності транспортних
засобів [2].
При розрахунку зусиль стискання, які повинна витримувати картонна
тара при штабелюванні, враховують коефіцієнт запасу Кз, який залежить від
терміну зберігання вантажу. Якщо строк зберігання не описаний в
39
нормативно-технічній документації, то Кз приймають рівним 1,85. При не
довгих строках зберігання для коефіцієнту запасу можуть прийматися менші
значення: при зберіганні до 30 діб – Кз = 1,6; від30 до 100 діб – Кз=1,65 [2].
Зусилля стискання розраховують [2]:
�� ∙��∙��(��−ℎ)
��ст = з , H (7.7)
ℎ
Визначаємо зусилля стискання для 5 схеми пакування другого вантажу
[2]:
1,6 ∙ 9,81 ∙ 20(1,710 − 0,57)
��ст = = 627,84 Н
0,57
де Кз – коефіцієнт запасу, Кз= 1,6.
Визначаємо зусилля стискання для 1 схеми пакування другого вантажу
[2]:
1,6 ∙ 9,81 ∙ 20(1,518 − 0,253)
��ст = = 1569,6 Н
0,253
Опір стисканню картонної тари залежить від параметрів коробки та
міцності гофрокартону при торцевому стисканні [2]:
��0
ст = 2,55 ∙ ���� ∙ √�� ∙ ��, H (7.8)
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007;
δ–товщина картону, мм;
z–периметр ящика, мм.
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для 1 схеми пакування
40
першого вантажу:
��0
ст = 2,55 ∙ 7 ∙ √5 ∙ 1266 = 1420,2 Н
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007, Рт = 7 Н/мм;
δ–товщина картону, мм, δ=5мм ;
z–периметр ящика, мм, z=1266 мм (згідно 5 варіанту розміщення коробок
на піддоні).
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для 1 схеми пакування
другого вантажу:
��0
ст = 2,55 ∙ 7 ∙ √5 ∙ 1900 = 1739,8 Н
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007, Рт = 7 Н/мм
δ–товщина картону, мм, δ=5 мм;
z–периметр ящика, мм, z=1900 мм (згідно другого варіанту розміщення
коробок на піддоні).
Будуємо графік залежності опору стисканню картонної тари до
периметру даної тари (коробки).
Залежність опору стискання від
периметру тари
2000
1500
1000
500
0
1266 1900
ПЕРИМЕТР, Z, ММ
Рисунок 7.9 - Графік залежності опору стискання тари від її
периметру
41
ОПІР СТИСКАННЮ �� 0СТ , Н
Після проведення необхідних розрахунків та виконання графічного
зображення залежності опору стискання тари від її периметру можна зробити
висновок, що при збільшені периметру, збільшується опір стисканню тари
(гофрованої коробки).
Для того щоб пакувальна тара, що розташована у нижньому ряду
штабеля, не мала деформації із-за ваги верхніх коробок, її опір стисканню ��0
ст
повинен бути більше або дорівнювати зусиллю стискання верхніх коробок ��ст
[2]. Дана умова виконується.
7.3 Маркування та кодування вантажного місця
Відповідно до Правилами перевезення вантажів різними видами
транспорту [2] (автомобільним, морським, залізничним) необхідно визначити
які маркувальні знаки наносяться на вантаж з запасними частинами для ліфтів
(Додаток В) [2].
Транспортне маркування на вантажному місці за заданим вантажем має
вигляд (рис.7.10).
Рисунок 7.10 – Розташування транспортного маркування
Умовні позначення [2]:
1. Маніпуляційні знаки, згідно додатку В;
42
2. Допустимі попереджувальні написи, згідно додатку Г;
3. Число місць у партії, порядковий номер усередині партії, визначають
як кількість коробок на піддоні;
4. Назва вантажоодержувача та пункту призначення;
5. Пункт перевантаження;
6. Найменування транспортних організацій;
7. Об’єм вантажного місця, однієї коробки;
8. Габаритні розміри вантажного місця;
9. Маса брутто вантажного місця;
10. Маса нетто вантажного місця, розраховується в залежності від
габаритних розмірів коробки та щільності картону (ρ=0,3 г/см3);
11.Країна виробник;
12.Назва пункту відправлення;
13.Назва вантажовідправника.
Рисунок 7.11 – Транспортне маркування на вантажному місці
редукторів
43
Закодувати за допомогою QRCoder (http://www.qrcoder.ru/) таку
інформацію:
• Прізвище, ім’я студента;
• ЧДТУ, студент групи (шифр групи);
• Назва вантажу;
• Контейнер – (типорозмір);
• Пункт відправлення;
• Пункт призначення.
Рисунок 7.12 – QR код, що відображає інформацію про вантаж та
виконавця
44
Розділ 8 Розрахунок тривалості рейсу
Визначимо середньодобовий пробіг за маршрутом за формулою [2]:
��
��доб = , км/добу (8.1)
��
5065
��доб = = 755 км/добу
6,7
де, L – відстань між пунктами відправлення і призначення, км,
визначається по карті автомобільних доріг;
Т – тривалість виконання оборотного рейсу;
Визначимо тривалість виконання оборотного рейсу за формулою:
��+�� +��
Т = 0 зв + ��
24∙�� пр , діб (8.2)
��
5065+11,3+37
Т = + 2 = 6,7 доби
24∙45
де, ��0 – середнє значення нульового пробігу, км (при розрахунку рейсу в
одному напрямку коефіцієнт «2» не враховувати)
Визначаємо середнє значення нульового пробігу за формулою [2]:
��0 = 0,46√����, км (8.3)
��0 = 0,46√603,628 = 11,3 км
де ���� – площа країни прямого відправлення, тис. км2 (дані по країнах
беруться із статистичних довідників; для України ���� = 603,628 тис. км2)
45
��зв – середнє значення порожнього пробігу, км; (по країні зворотного
відправлення);
Визначаємо середнє значення порожнього пробігу за формулою [2]:
��зв = 1,43√��зв ∙ ��зв, км (8.4)
��зв = 1,43√674,843 = 37 км
Де ��зв – площа країни зворотного відправлення, тис. км2; (дані по
країнах беруться із статистичних довідників; для Франція ���� = 674,843
тис. км2) ;
���� – середня експлуатаційна швидкість (приймаємо 45 км/год) ;
��пр – автомобіле – дні простою під навантажувально –
розвантажувальними роботами та при оформлені товарно-транспортних
документів (приймаємо 2 доби). Розрахунок виконується для контролю
достовірності результатів. Середньодобовий пробіг має складати приблизно
700 км/добу. Умова виконується.
46
Розділ 9 Визначення загальних витрат на перевезення
1. Обчислимо складові фонду заробітної плати ФЗП;
а) відрахування на соціальні заходи [2]:
Н
С СЗ
СЗ = ОК������ ∙ , € (9.1)
100
20
ССЗ = 142 ∙ = 28,3€
100
де ОК������ – мінімальний оклад (5000грн = 142€);
НСЗ – норматив відрахувань на соціальні заходи, % (НСЗ = 20).
б) витрати на відрядження – згідно з діючими нормами:
Таблиця 9.1 Граничні норми добових витрат у 2019 році
Витрати У межах України За кордон
Розмір Сума Розмір
Витрати, не 0.1 розміру ФЗП,
підтверджені встановленої
документально, 80 євро (за
законом на 1
на харчування та офіційним
січня
фінансування обмінним курсом
податкового
інших власних 500 грн гривні до євро,
(звітного) року, в
потреб фізичної установленим
розрахунку за
особи (добові Національним
кожен
витрати) банком України)
календарний
день
Розрахунок витрат на відрядження представляємо по ділянках маршруту
міжнародного перевезення (Україна, іноземні держави) у табличній формі,
курс 1€=35 грн:
47
Таблиця 9.2 Розрахунок витрат на відрядження
Норми
Ділянка
Час, доби відшкодування, Відшкодування, €
маршруту
€/ добу
Україна 1,7 14,28 24,28
Іноземні держави 5,0 80 400
Разом 6,7 94,28 424,28
Сумарні витрати на відрядження визначаємо, враховуючи час руху в
прямому та зворотному напрямках та час на розвантаження – завантаження в
пункті призначення. Остаточно розмір заробітної плати визначаємо шляхом
підсумовування складових:
Свідр = 1,7 ∗ 14,28 + 5,0 ∗ 80 = 424,28 €
Остаточно розмір заробітної плати визначаємо шляхом підсумовування
складових [2]:
ФЗП = Ок������ + Ссз + Свідр, € (9.2)
ФЗП = 142 + 28,3 + 424,28 = 594,58 €
2. Визначення витрати на автомобільне пальне [2]:
�� ��
С = ( ������ �� + ��
�� ��) ∙ (1 ± 0,01К��) ⋅ Цл, € (9.3)
100 100
де �������� – лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км.
Визначаємо лінійну норму витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100
км:
�������� = ���� + ����, л/1000 км (9.4)
48
�������� = 25 + 1,3 = 26,3 л/100км
Де ���� – базова лінійна норма витрати пального на 100 км пробігу, л/100
км.
���� – додаткова питома норма витрати пального на 100 ткм, л/1000 ткм
(1,3 л/100 ткм для дизельних автомобілів та 2,0 л/100 ткм – для карбюраторних
автомобілів);
��пр – споряджена маса причепа (напівпричепа), т; визначається за
технічними характеристиками рухомого складу
L – довжина ділянки маршруту, км;
W- транспортна робота.
Визначаємо транспортну роботу за формулою [6]:
�� = �� ⋅ �� ∙ ��в, ткм (9.5)
де �� – вантажопідйомність транспортного засобу, т;
�� - коефіцієнт статичного використання автомобіля; визначається за
класом вантажу;
��в – пробіг автомобіля з вантажем, км;
К�� – сумарний коригуючий коефіцієнт, що враховує дорожні,
кліматичні, інші експлуатаційні фактори; наводиться у формі відсотка
підвищення або зниження базового значення норми витрати пального. Для
умов руху по автомагістралі приймаємо значення виразу (1±К��) рівним 0,55
для руху дорогами Західної Європи та рівним 0,7 для руху дорогами України;
Цл – ціна 1 л пального на даній ділянці маршруту, €;
Отже, вираз для визначення витрат на автомобільне пальне має вид
[2]:
49
�� ��
���� = ( ������ �� + �� ��) ∙ (0,55 − 0,7) ∙ Цл, € (9.6)
100 100
Таблиця 9.3 - Розрахунок витрат на пальне (по країнах-транзитах)
Країна Відста Вага Трансп. Витр. на Додатк. Всього Ціна Сумар.
нь, км вантажу, робота, пробіг, л витр, Л витр, Л 1л, Витр., €
т ткм €/л
L Q W=LQ �� ���� �� Ц Σ ⋅ Ц
���� ∙ �� ∙ л л
100 �� 100
Україна 514 5100 2621400 128,5 34,0782 162,58 1,02 165,83
Польща 794 5100 4049400 198,5 52,6422 251,14 1,35 339,04
Німеччина 791 5100 4034100 197,75 52,4433 250,19 1,42 355,27
Франція 387 5100 1973700 96,75 25,6581 122,41 1,8 220,33
Франція 387 20400 7894800 96,75 102,6324 199,38 1,8 358,89
Німеччина 589 20400 12015600 147,25 156,2028 303,45 1,42 430,90
Австрія 436 20400 8894400 109 115,6272 224,63 2,3 516,64
Словаччина 521 20400 10628400 130,25 138,1692 268,42 1,6 429,47
Україна 763 20400 15565200 190,75 202,3476 393,10 1,02 400,96
Разом 3217,34
Примітка: розрахунок слід проводити окремо для кожної країни
маршруту; для оптимізації витрат на пальне необхідно враховувати різницю в
ціні пального в кожній країні та обмеження на безмитне ввезення пального на
територію країн.
3. Визначаємо витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали у
відсотках від витрат на паливо; приймаємо Вмас = 10 − 16%.
В
Смас = С�� ∙ мас , € (9.7)
100
15
Смас = 3217,34 ⋅ = 482,6 €
100
4. Витрати на сервісне технічне обслуговування автомобілів
європейського виробництва визначаються на основі розцінок спеціалізованих
станцій. Загалом вартість річного сервісного обслуговування складає 1000-
1500 € в залежності від марки автомобіля.
Так як сервісне обслуговування на 365 днів коштує 1500 євро, тоді за 7,6 діб
це коштує 31,23 євро.
50
5. Витрати на автомобільні шини визначаємо як:
�� ��
Сш = ∙ ш ∙ Цш ∙ ��ш, € (9.8)
1000 100
5065 1,5
Сш = ∙ ∙ 200 ∙ 10 = 151,95 €
1000 100
де L – загальний пробіг, км;
��ш – норматив відрахувань на відновлення шин, визначається у
відсотках від балансової вартості шин і складає 1,5% (для автомобілів
західноєвропейського виробництва);
��ш – кількість шин, встановлених на одиниці рухомого складу.
Витрати на 1 рейс розраховуємо, виходячи з необхідності відновлення
певної кількості шин.
6. Витрати СМП, пов’язані з оформленням та виконанням оборотного
рейсу, визначаються за даними АсМАП і включають наступні статті [7]:
- Шенгенська віза;
- карнет TIR (документ Т, SAD);
- транспортне страхування (ОСЦПВ,ЗК, медичне, від нещасних
випадків, КАСКО, за правилами Інкотерме тощо);
- дорожній збір (по країнах);
- екологічний збір (по країнах, залежно від екологічного стандарту);
- митні збори за оформлення (0.2% від митної вартості вантажу);
- витрати на платні автомагістралі (по країнах);
- платна стоянка (по країнах);
- непередбачені витрати (50€).
7. Загальногосподарські витрати визначаємо у відсотках від прямих
витрат; приймаємо Вгос = 15%:
В
С госп
госп = (ФЗП + С�� + ��мас + Ссерв + Сш + СМП) ∙ , € (9.9)
100
51
15
Сгосп = (594,58 + 3217,34 + 482,6 + 31,23 + 151,95 + 350) =
100
724,15 , €
8. Загальні витрати на виконання оборотного рейсу визначаємо
підсумовуванням п.п. 1-7, звівши їх до таблиці 9.4:
Таблиця 9.4 - Загальні витрати
Величина витрат, €
№ Статті витрат
Одиночна їзда Турна їзда
1 Фонд заробітної плати водіїв ФЗП 594,58 1189,16
Витрати на автомобільне паливо
2 3217,34 3217,34
Сп
Витрати на мастильні матеріали
3 482,6 482,6
Смас
Витрати на сервісне
4 31,23 31,23
обслуговування Ссерв
5 Витрати на шини Сш 151,95 151,95
Витрати на оформлення
6 350 700
перевезення СМП
Загальногосподарські витрати
7 724,15 724,15
Сгосп
8 Непередбачені витрати Снп 75 150
Загальні витрати С 5626,85 6221,43
9. Собівартість перевезення визначаємо для вибору методу організації
роботи водіїв (одиночна їзда, турна їзда) [8]:
а) собівартість 1 км пробігу, €/км
С
��1км = ,€/км (9.10)
��
5626,85
��1км = 1,11 €/км
5065
6221,43
��1км = 1,23 €/км
5065
б) собівартість 1 ткм пробігу, €/км
52
��
�� = 1км
1ткм , €/км (9.11)
������
1,11
��1ткм = = 0,04 €/км
40,0⋅0,8⋅0,92
1,23
��2ткм = = 0,04 €/км
40,0⋅0,8⋅0,92
де q – вантажопідйомність автомобіля;
�� – статистичний коефіцієнт;
�� – коефіцієнт використання пробігу.
в) розрахунковий тариф на 1 км,€/км
Н
Т ��
1км = ��1км (1 + ) , €|км (9.12)
100
25
Т1км = 1,11 ∙ (1 + ) = 1,39 €/км
100
25
Т1км = 1,23 ∙ (1 + ) = 1,54 €/км
100
де Н�� – норма прибутку, % (25…35%)
Таблиця 9.5 – Показники виконання міжнародного перевезення вантажу
Показник./ L, C, T, S1км, S1ткм, Т1км,
їздка км тис.€ діб, €/км €/ткм €/км
Одиночна 5065 5626,85 6,7 1,11 0,04 1,39
Турна 5065 6221,43 5,6 1,23 0,04 1,54
53
Висновок
В першому розділі випускної роботи бакалавра було розроблено прямий
маршрут «Київ - Париж» який склав 2477 км і зворотній «Париж-Київ»
довжиною 2588 км. Маршрут проходив через такі країни як: Україна, Польща,
Німеччина, Словаччина, Австрія, Франція. Охарактеризував дороги по яких
проходив маршрут.
В другому розділі було підраховано загальну довжину маршруту, яка
становить 5065 км. Вибрано пункти пропуску на границі.
В третьому розділі обрав автомобіль FORD CARGO 1846T і напівпричеп
Kogel Cargo SNCS 24P90/1.11. А також вантаж який буду перевозити. В
прямому напрямку – це редуктори, а зворотному – запасні частини для
обладнання авіаційної галузі.
Визначено умови перевезення, документи для виконання міжнародного
перевезення, правила перевезення обраного вантажу автомобільним
транспортом в наступних розділах.
54
Перелік джерел посилань
1. https://www.google.com.ua › Google maps
2. Тарандушка Л.А., Шльончак І.А. Методичні рекомендації до
кваліфікаційної роботи бакалавра здобувачів освітнього рівня бакалавр
спеціальності 275 Транспортні технології (на автомобільному транспорті) усіх
форм навчання [Електронний ресурс]. – Черкаси: РВВ ЧДТУ. – 2020. - 49 с.
3. https://uk.wikipedia.org/wiki.
4. Костюченко Л.М. Автомобільні перевезення у міжнародному
сполученні / Л.М. Костюченко, М.Р. Наапетян. - К.: ВД «Слово», 2007. – 656
с.
5. Наказ Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 «Про
затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним».
6. Дмитриченко М.Ф. Транспортні технології в системах логістики:
[підручник] / М.Ф. Дмитриченко, П.Р. Левковець, А.М. Ткаченко та ін. – Київ:
Інформавтодор, 2007. – 676 с.
7. Дмитриченко М.Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем.
[навч.посібник для ВНЗ] / М.Ф. Дмитриченко, Л.Ю. Яцківський, С.В.
Ширяєва та ін. –К.: ВД«Слово», 2009. –336 с.
8. Пунь В.П. Збірник ексклюзивних інформаційно-аналітичних
матеріалів з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у
міжнародному сполученні / В.П. Пунь. – К.: ДП «ДержавтотрансНДІ-проект»,
2007. – 64 с.
55