Фізіотерапевтичний пристрій з автоматизованим контролем параметрів

Тимошенко, Руслан Олегович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8400

Title:	Фізіотерапевтичний пристрій з автоматизованим контролем параметрів
Authors:	Туз, Вячеслав Валерійович Тимошенко, Руслан Олегович
Keywords:	магнітне поле;фізіотерапевтичний пристрій;автоматизований контроль параметрів;неінвазивна терапія
Issue Date:	6-Jun-2025
Abstract:	У тексті обґрунтовано актуальність проєктування фізіотерапевтичного пристрою з автоматизованим контролем параметрів на основі лікувального впливу магнітного поля та переваг неінвазивної терапії. The text substantiates the relevance of designing a physiotherapy device with automated parameter control based on the therapeutic effects of a magnetic field and the advantages of non-invasive therapy.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8400
Appears in Collections:	151 Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології (Робототехнічні системи та автоматизація)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Диплом бакалавр_Тимошенко Р.pdf Restricted Access	КРБ Тимошенко Р.	4.29 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕЛЕКТРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ,
АВТОТРАНСПОРТУ ТА МАШИНОБУДУВАННЯ
КАФЕДРА ПРИЛАДОБУДУВАННЯ, МЕХАТРОНІКИ ТА
КОМП‘ЮТЕРИЗОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Допущено до захисту
Завідувач кафедри ПМКТ
_______ Максим БОНДАРЕНКО
«___» ___________ 2025 р.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
ДО КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ БАКАЛАВРА

на тему «Фізіотерапевтичний пристрій
з автоматизованим контролем параметрів»

Виконав: здобувач освітнього рівня
«бакалавр» 4 курсу, групи РС-13
спеціальності: 151 – Автоматизація та
комп’ютерно-інтегровані технології
освітньої програми: робототехнічні системи та
автоматизація
Руслан ТИМОШЕНКО
Керівник Вячеслав ТУЗ
Рецензент Віктор АНТОНЮК

Кваліфікаційна робота бакалавра містить результати власних здобутків автора.
Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне
джерело
підпис

Черкаси – 2025

Черкаський державний технологічний університет
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
Кафедра приладобудування, мехатроніки та комп’ютеризованих технологій

Освітній рівень: бакалавр
Спеціальність: 151 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології
Освітня програма: Робототехнічні системи та автоматизація

«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри ПМКТ

___________ Максим БОНДАРЕНКО
«_____» _______________ 2025 р.

ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА

Тимошенко Руслан Олегович
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи: Фізіотерапевтичний пристрій
з автоматизованим контролем параметрів

керівник роботи Туз Вячеслав Валерійович, канд. техн. наук, доцент
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом закладу вищої освіти від “ 05 ” березня 2025 року № 63/03-03.
2. Строк подання здобувачем освіти КРБ на кафедру: “ 09 ” червня 2025 року
3. Вихідні дані до роботи: Габаритні розміри приладу: 345 х 225 х 130 (мм), Регулювання
магнітної індукції : (5±1) мТл, (10±2) мТл та (15±3) мТл.Частота слідування посилань:
(12,5±2) Гц, (17±3) Гц та (25±5) Гц.Час обертання електромагнітного поля в один бік при
автоматичному реверсуванні змінюється ступенями і складає: (5±1) с, (10±2) с та (20±4)
с. Напруга живлення в мережі 220 В ± 10% частотою 50 Гц.Потужність живлення не
більша за 100 ВА. Амплітуда магнітної індукції на відстані 0,5 м від поверхні індуктора
не більша 0,5 мТл.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити):
Огляд відомих методів і засобів вимірювання на основі існуючих аналогів. Обґрунтування
технічного завдання. Розробка структурної схеми. Розробка принципової електричної
схеми. Розрахунок елементів схеми. Розрахунок надійності приладу. Технологічний розділ.
Економічна частина. Охорона праці. Висновки. Список використаних джерел. Додатки.
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
РС13.02525.001 ЗВ Фізіотерапевтичний пристрій. Креслення загального вигляду. (А1)
РС13.02525.001 Е1 Фізіотерапевтичний пристрій. Схема електрична структурна. (А1)
РС13.02525.001 Е3 Фізіотерапевтичний пристрій. Схема електрична принципова. (А1)
РС13.02525.001 ДМ1 Точки прикладання індукторів. Демонстраційний матеріал (А1)
РС13.02525.001 ДМ2 Картина розподілу індукції. Демонстраційний матеріал (А1)

6. Консультанти розділів роботи
Підпис, дата
Прізвище, ініціали та посада
Розділ завдання завдання
консультанта
видав прийняв
Кожемякін О.С.,
старший викладач кафедри геодезії,
Охорони праці
землеустрою, будівельних конструкцій
та безпеки життєдіяльності

Тичков В.В., канд. техн. наук,
Нормоконтроль
доцент кафедри ПМКТ

7. Дата видачі завдання: “ 05 ” березня 2025 року

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Крайній строк
№ виконання
Назва етапів кваліфікаційної роботи Прим.
з/п етапів роботи,
дата / місяць
1 Огляд літературних джерел по існуючим аналогам 12.24 вик
2 Патентний пошук 12.24 вик
3 Розробка структурної схеми 02.25 вик
4 Розробка принципової електричної схеми 02 - 03.25 вик
5 Розрахунок основних вузлів пристрою 03 - 04.25 вик
6 Технологічний розділ 04 - 05.25 вик
7 Охорона праці 04 – 05.25 вик
8 Висновки, додатки 05.25 вик
9 Оформлення креслень 03 – 05.25 вик

Здобувач освіти _____________ Руслан ТИМОШЕНКО

Керівник роботи _____________ Вячеслав ТУЗ

ЗМІСТ
стор.
Вcтуп ………………………………………………………………………… 5
1 Обґрунтування необхідності проектування на основі критичного
аналізу літературних джерел ……………...……………...…..……….... 7
2 Обґрунтування технічного завдання ………………………..….………...1. 4
3 Розробка структурної схеми …………….………………..…………….…1 6
4 Розробка принципіальної схеми ………………………………….……… 30
5 Розрахунок основних елементів схеми……………..…………………….3 3
5.1. Розрахунок компенсаційного стабілізатора ………………………. 33
5.2. Розрахунок лічильника-подільника ……………...………………… 39
6 Розрахунок надійності пристрою …………………………………………4 4
7 Технологічний розділ……………………………………………………... 51
8 Економічний розділ …………………………………………………….... 63
9 Охорона праці ……………………………………………………………..7 4
9.1. Аналіз небезпек та шкідливостей, які виникають при роботі в
приміщенні проектного відділу ………………………………………7 4
9.2. Розробка рекомендацій щодо безпеки праці працівників відділу …. 80
Висновки ……………………………………………………………………..8 8
Список використаних джерел ………………………………………….….. 89
Додатки ………………………………………………………………….….. 92
Додаток А. Перелік нормативних документів ..............................................9 2
Додаток Б. Комплект документів на технологічний процес складання
друкованої плати .............................................................................................9. 4
Додаток В. Відомість технічного проекту ....................................................9. 8
Додаток Г. Специфікація і перелік елементів електричної схеми ............. 99

РС13.02525.001 ПЗ
Змн Лист № докум. Підпис Дата
Розроб Тимошенко Р.О. Літ. Арк. Аркушів

Перевір Туз В.В. 4 106
Пояснювальна
Т. контр. Туз В.В.

Н. Контр. Тичков В.В. записка ЧДТУ, РС-13
Затв. Бондаренко М.О.

ВСТУП

В наш час з'являється все більша кількість медичних приладів, принцип дії
яких заснований на використанні магнітного поля. Ці прилади виконуються як в
стаціонарному вигляді (для використання в медичних закладах), так і в
портативному виконанні (для домашнього користування).
На даний момент наука і медицина значно просунулася вперед у вивченні
цілющого механізму дії магнітного поля на організм, і тепер точно відомо, що
магнітне поле певної частоти в певних дозах сприятливо діє на організм і допомагає
при лікуванні широкого спектру захворювань, а саме: захворювання серцево-
судинної системи (ревматизм; вегето-судинна дистонія; постінфарктний
кардіосклероз), захворювання і травми центральної і периферичної нервової
системи (травми хребта, спинного мозку; порушення спинномозкового кровообігу;
скороминущі порушення мозкового кровообігу; ішемічні мозкові інсульти;
остеохондроз хребта; неврити), захворювання периферичних судин (хронічна
венозна і лимфо-венозна недостатність; тромбофлебіт поверхневих і глибоких вен
в підгострий період; посттромбофлебічний синдром; діабетичні ангіопатії,
полінейропатії; стан після аорто-стегнового шунтування), захворювання і
пошкодження опорно-рухового апарату (інфекційно-токсичні артрити,
поліартрити різної етіології; бурсіти, эпікондиліти, періартрити), захворювання
бронхо-легеневого апарату (гострі пневмонії затяжної течії; хронічний бронхіт;
бронхіальна астма (окрім гормонозалежної); туберкульоз (неактивна форма)),
захворювання шлунково-кишкового тракту (хвороба виразки шлунку і 12-
типерсної кишки у фазі загострення і ремісії; хронічний гастрит, гастродуоденіт;
підгострий і хронічний панкреатит; хронічний гепатит і затяжний перебіг гострого
гепатиту), ЛОР-патологія (вазомоторний риніт; хронічний риніт, ріносинусит;
гайморит, фронтит; хронічний фарингіт; хронічний отит; ларингіт, трахеїт),
офтальмологія (кон'юнктивіт; кератит; ірит; іридоцикліт; увеїт; атрофія зорового
нерва; початкова форма глаукоми), стоматологія (парадонтоз; гінгівіт; ураження
виразкою слизистої оболонки ротової порожнини; гострий артрит скроне-
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
5
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

нижнєщелепного суглоба; переломи нижньої щелепи; післяопераційні рани і
травми), підгострі і хронічні захворювання сечостатевої системи (цистит; уретрит;
пієлонефрит; аднексит, метрит, сальпінгоофорит; простатит; эпідидеміт, орхіт,
везикулит; імпотенція; безплідність), алергічні і шкірні захворювання, трофічні
виразки.
На мою думку слід відзначити ще фактор неінвазивного та безболісного
проведення терапії, що приваблює більшість людей при наявності вибору з
декількох можливих видів процедур що мають приблизно однаковий лікувальний
ефект. Тому проектування фізіотерапевтичного пристрою з автоматизованим
контролем параметрів вважаю гідною, доцільною та актуальною темою цієї роботи.
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
6
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

1 Обгрунтування необхідності проектування на основі критичного
аналізу існуючих аналогів

На сьогочасному ринку представлена обмежена кількість стаціонарних
апаратів для проведення терапії низькочастотним магнітним полем. Значно
ширший спектр портативних НЧ приладів для магнітотерапії. Це легко
пояснюється низькою ціною портативів та їх цільовою направленістю на широке
невибагливе коло споживачів – звичайних людей, які купують їх для домашнього
користування. Іншими словами виробництво таких приладів економічно вигідне.
Інша справа з стаціонарними приладами, які перш за все призначені для
використання у медичних закладах. Але в зв’язку з критичним фінансовим
положенням державних лікарень і поліклінік та, значить, і їх неспроможністю
придбати такі апарати, більшість вітчизняних виробників (мається на увазі
колишній СРСР) відмовляються від розробки та виробництва таких приладів
заздалегідь вбачаючи їх економічну нерентабельність. Та, не зважаючи на це, на
теренах СНД все ж триває виробництво апаратів для проведення магнітотерапії.
Апарат СМТ-терапії Амплипульс-5. Призначений для лікувальної дії
модульованими синусоїдальними струмами низької частоти.
Застосовується у фізіотерапевтичних кабінетах, медичних установ для
лікування хворих із захворюваннями нервової системи, болями, вегетативними або
руховими порушеннями, що супроводяться, з порушенням периферичного
кровообігу, при різних травматичних пошкодженнях м'язово-зв'язкового апарату,
ударах, при підгострих і хронічних гінекологічних захворюваннях, для стимуляції
відходу каміння з сечоводу і т.д.
Експлуатаційні можливості апарату: п'ять видів лікувальних дій в режимах
змінного і випрямленого струму позитивної і негативною полярності; цифровий
вимірник струму пацієнта; три діапазони плавного регулювання струму пацієнта;
блокування перемикання діапазонів струму пацієнтів при введеному регуляторі
струму; процедурний таймер; автоматичне плавне відключення струму пацієнта
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
7
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

після закінчення часу процедури. На рисунку 1.1 зображено зовнішній вигляд
апарату Амплипульс-5.

Рисунок 1.1 – Зовнішній вигляд апарату Амплипульс-5

Частота несучих коливань синусоїдальної форми - 500 Гц
Дискретні значення частоти модулюючої напруги -
10;20;30;50;80;100;150Гц
Дискретні значення коефіцієнта модуляції - 0,25,50,75,100 і більше 100 %
Співвідношення тривалості серій і пауз - 1:1,5; 2:3; 4:6 сік
Час наростання і спаду струму в серіях - 20 % від тривалості серії.
Максимальний струм в ланцюзі пацієнта (середньоквадратичне значення) на
активному навантаженні (250+-50)Ом - 100 мА, (1+-0,1)кОм - більше (рівно) 30 мА
Діапазони плавного регулювання струму пацієнта - 0-10, 0-20, 0-100 мА
Встановлюваний час процедури - 1-99 мін
Живлення - 220 В, 50 Гц
Споживана потужність - не більше 55 ВА
Клас захисту - 2
Габаритні розміри - 330 x 325 x 195 мм
Маса - 6 кг

Арк
РС13.02525.001 ПЗ
8
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Апарат СМТ-терапії Амплипульс-6. Апарат низькочастотної фізіотерапії
призначений для лікувальної дії синусоїдальними модульованими струмами (СМТ)
низької частоти. Удостоєний срібній медалі на виставці в Брюсселі. На рисунку 1.2
зображення зовнішнього вигляду апарату Амплипульс-6

Рисунок 1.2 – Зовнішній вигляд апарату Амплипульс-6

Призначення:
Електростимуляція м'язового апарату.
Розвантаження нервово-м'язового апарату і лікування травм в спортивній
практиці.
Безмедикаментозна анальгетика.
Знеболення при остеохондрозах всіх відділів хребта, захворюваннях
опорно-рухового апарату, поразках внутрішніх органів.
Апарат зручної конструкції, додатковий футляр, що має також, для
перенесення.
П'ять видів лікувальних дій в режимах змінного і випрямленого струмів,
позитивної і негативної полярності.
Повна інформативність про всі встановлені режими і параметри, у тому
числі і про реальний середньоквадратичний струм пацієнта.
Стрілочний індикатор реального середньоквадратичного струму пацієнта.
Три діапазони плавного регулювання реального струму пацієнта.
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
9
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Блокування перемикань діапазонів струму пацієнта при введеному
регуляторі струму, що виключає поява неприємних відчуттів і забезпечує
електробезпеку пацієнта при перемиканні діапазонів струму.
Автоматичне плавне виключення струму пацієнта після закінчення часу
процедури. Можливість поставки з електродами, як з багатократним
застосуванням, так і з одноразовим застосуванням. Висока ремонтопригідність не
вимагаюча організації спеціального сервісу. Ампліпульс-6 повністю замінює
попередні моделі Ампліпульс - 4 і 5.
Основні технічні характеристики:
· Частота несучих коливань - 5000+ 100 Гц
· Частота модульованої напруги -10, 20, 30, 50, 80, 100, 150 Гц
· Коефіцієнт модуляції - 0, 25, 50, 75, 100% ( режим модуляції)
· Співвідношення тривалості серій і пауз - 1:1.5, 2:3, 4:6
· Час наростання і спаду струму в серіях від тривалості серії 20%
· Регулювання струму пацієнта від 0 до 100 Ма
· Діапазони плавного регулювання струму пацієнта 0 -10,0 -20.0 –100 мА
· Індикація часу процедури - від 0 до 99 мін
· Живлення -мережа 220 В, 50Гц
· Споживана потужність від сіті живлення не більше 30 ВА
· Габарити 356 х 96 х 318мм
· Маса не більше 5 кг (весь комплект – 8 кг)
Аппарат для магнітотерапії Полюс-2. Є напільною пересувною
конструкцією, що складається з підстави у вигляді візка і знімного генератора. В
нижній частині підстави змонтований відсік для зберігання і перевезення
індукторів. Апарат забезпечений двома індукторотримателями, дозволяючими
встановлювати і фіксувати індуктори для локальної дії в певному положенні. На
рисунку 1.3 зображення апарату Полюс-2 з підставою для зберігання і перевезення
індукторів.Індуктор для внутрішньопорожнинної дії встановлюється за допомогою
джгута.

Арк
РС13.02525.001 ПЗ
10
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 1.3 – Зовнішній вигляд апарату Полюс-2

Апарат є двохканальним джерелом змінного (синусоїдального) магнітного
поля частотою 50 Гц і пульсуючого магнітного поля з експоненціальними
імпульсами.
Лікування здійснюється одним або двома одночасно індукторами.
Є індикатор магнітного поля, безперервне або миготливе свічення якого сигналізує
про включення вибраного режиму: безперервного або переривистого. Після
закінчення встановленого часу процедурний годинник подає звуковий сигнал і
відключає ланцюги індукторів.
Технічні характеристики:
Частота проходження імпульсів змінюється чотирма ступенями - 50, 25, 17,
10 Гц.
Тривалість імпульсів - 15мс.
Кількість ступенів регулювання інтенсивності магнітного поля -4.
Магнітна індукція при 4-й ступені інтенсивності: для індуктора N 1 - 1,5 мТл
(при живленні синусоїдальним струмом); 5 мТл (при живленні пульсуючим
струмом); для індукторів N 2, 3, 4 - 50 мТл (при живленні синусоїдальним
струмом); 75 мТл (при живленні пульсуючим струмом);
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
11
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Апарат працює в безперервному або переривистому режимах
Тривалість посилок і пауз в переривистому режимі - 2
Живлення - 220 В, 50 Гц. Клас захисту - 2
Споживана потужність - 200 ВА.
Габаритні розміри в зібраному вигляді - 540 х 1170 х 420 мм
Маса з комплектом - 55 кг
Апарат для магнітофореза і магнітотерапії ПОЛЮС-3. Апарат "Полюс-3"
призначений для дії низькочастотним електромагнітним полем при лікуванні
запальних захворювань і травматичних пошкоджень. На рисунку 1.4 зображення
зовнішнього вигляду апарату Полюс-3.

Рисунок 1.4 – Зовнішній вигляд апарату Полюс-3

Унікальні можливості магнітофореза і магнітотерапії дозволяють
використовувати апарат "Полюс-3" для лікування широкого спектру захворювань
запального і травматичного характеру в офтальмології, оториноларингології,
стоматології і хірургії. Магнітофорез забезпечує сумісну лікувальну дію
електромагнітного поля і лікарського препарату, який розділяється на іони і
вводиться в тканині організму діючим електромагнітним полем. "Полюс-3" є 2
канальне джерело електромагнітного поля, що обертається.
При експлуатації апарат забезпечує три режими роботи: лікарський
магнітофорез з введенням в тканині організму позитивних іонів лікарської
речовини;
лікарський магнітофорез з введенням в тканині організму негативних
іонів ліків;
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
12
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

магнітотерапія з автоматичною зміною напряму обертання
електромагнітного поля в часі.
Технічні характеристики:
Частота проходження посилок електромагнітного
поля по ступенях: 12,5; 17; 25 Гц.
Амплітуда магнітної індукції по ступенях: 10; 20; 30 мТл.
Час автоматичного реверсування напряму обертання
електромагнітного поля по ступенях: 5з; 10 з; 20 з.
Потужність: не більше 70 ВА.
Габарити: 386 х 255 х 230 мм
Маса: не більше10 кг.
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
13
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

2 Обґрунтування технічного завдання

Для того, щоб щось розробити, необхідно точно знати, який кінцевий
результат ми хочемо отримати. Іншими словами, щоб розпочати розробку
структурної та електричної принципової схем, необхідно точно знати усі
характеристики, які ми хочемо мати в нашому приладі. У попередніх розділах ми
вже розглядали вплив магнітного поля на різноманітні біооб’єкти, а також
порівнювали конструктивні особливості портативних, стаціонарних та переносних
приладів для магнітотерапії. Провівши щільний аналіз тієї інформації, що ми
маємо, визначаємо, який саме вплив магнітного поля повинен мати наш прилад, -
звідси визначаємо інтенсивність і величину магнітного поля, - а також
визначаємося з конструктивним виконанням нашого приладу. Отже, задаємо
необхідні параметри.
Наш прилад повинен бути переносною конструкцією, що буде складатися з
генератора та двох індукторів-електромагнітів соліноїдального типу.
Габаритні розміри приладу: 345 х 225 х 130 (мм).
Прилад буде являтися джерелом обертаючогося пульсуючого
електромагнітного поля з дискретно-регулюємою інтенсивністю дії та частотою
слідування імпульсів електромагнітного поля. Також необхідно передбачити ручну
зміну напрямку обертання електромагнітного поля і автоматичну зміну напрямку
обертання з регулюванням часу для реверсу.
Найбільше амплітудне значення магнітної індукції на робочій поверхні
індукторів при третьому ступені інтенсивності і номінальній напрузі в мережі буде
складати (15±3) мТл.
Регулювання магнітної індукції проводиться трьома ступенями і складає:
(5±1) мТл, (10±2) мТл та (15±3) мТл.
Частота слідування посилань обертаючогося електромагнітного поля
змінюється ступенями і складає: (12,5±2) Гц, (17±3) Гц та (25±5) Гц.
Час обертання електромагнітного поля в один бік при автоматичному
реверсуванні змінюється ступенями і складає: (5±1) с, (10±2) с та (20±4) с.
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
14
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Напруга живлення в мережі 220 В ± 10% частотою 50 Гц.
Потужність живлення не більша за 100 ВА.
Амплітуда магнітної індукції на відстані 0,5 м від поверхні індуктора не
більша 0,5 мТл.

Арк
РС13.02525.001 ПЗ
15
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

3 Розробка структурної схеми

Вважають, що структурна схема є найпершим та надзвичайно важливим
кроком у проектуванні приладів. Саме цьому розробці структурної схеми
присвячено цей розділ роботи. Але щоб приступити до розробки структурної
схеми, нам необхідно добре розуміти, що таке структурна схема і для чого вона
потрібна. Отже, структурна схема пристрою – це схематичне зображення основних
вузлів та блоків приладу. Вона показує, як той чи інший блок приладу пов'язаний з
наступним, як і куди проходять сигнали. Вузли та блоки структурної схеми
зображуються прямокутниками, зв’язки між ними – лініями, а напрямок сигналів –
стрілками. Структурна схема спрощує розуміння принципу дії приладу і також є
основою для створення електричної принципіальної схеми. Це досягається
поступовою заміною окремих функціональних блоків або вузлів пристрою
відповідними електричними блоками, які несуть відповідне функціональне
навантаження. Це значно прискорює та спрощує процес проектування. Розглянемо
декілька структурних схем вже існуючих приладів.
Фізіотерапевтичний пристрій з індивідуальним підбором оптимального
режиму дії. Винахід відноситься до медичної техніки, а саме до пристроїв для
магнітотерапії.
Мета винаходу – скорочення термінів лікування за рахунок індивідуального
підбору оптимального режиму дії, а також підвищення коефіцієнта корисної дії і
зменшення габаритів пристрою.
На рисунку 3.1 приведена структурна схема пристрою.
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
16
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 3.1 – Структурна схема фізіотерапевтичного пристрою з
індивідуальним підбором оптимального режиму дії

Пристрій містить генератор 1 імпульсів струму, включаючий зарядний
пристрій 2 і блок 3 формування крутизни переднього фронту імпульсів, блок 4
стабілізації амплітуди магнітних імпульсів, виконаний у вигляді задавача 5
амплітуди, пристрої 6 порівняння і формування управляючого сигналу, пристрою,
що запам'ятовує, 7, датчика 8 амплітудних магнітних імпульсів, датчика 9 напруги
на виході генератора импульсів струму і першого підсилювача 10 потужності, блок
11 формування тривалості імпульсів, що складається із задавача 12 тривалості
імпульсів, другого підсилювача 13 потужності, формувача 14 періодичності
проходження імпульсів і задавача 15 періодичності проходження імпульсів, а
також задавача 16 кількості імпульсів і формувача 17 тривалості імпульсів,
комутуючий елемент 18 і секційний індуктор 19.
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
17
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Зарядний пристрій 2 містить високовольтний трансформатор, первинна
обмотка якого підключається до джерела змінного струму за допомогою
симетричного тиристора, а до вторинної обмотки послідовно приєднаний дросель
і випрямні діоди.
Блок 3 формуваннями крутизни переднього фронту імпульсів є ряд секцій
формуючих LC-ланцюгів і перемикач для їх комутації.
Задавачі 5 амплітуди магнітного поля, тривалості 12 і періодичності
проходження 15 імпульсів є перемикачами, комутуючими резисторами і
конденсаторами.
Пристрій 6 порівняння і формування управляючого сигналу включає
диференціальний підсилювач, аналоговий ключ, суматор, компаратор і
управляючий генератор, побудовані на інтегральних мікросхемах.
Пристрій 7, що запам'ятовує, є піковим детектором.
Як датчик 8 амплітуди магнітних імпульсів служить датчик Холла,
підключений на вхід диференціального підсилювача.
Датчик 9 напруги – це дільник резистора напруги.
Підсилювачі 10 і 13 потужності є емітерні повторювачі на складовому
транзисторі, в якості навантаженню якому служить імпульсний трансформатор.
Формувач 14 періодичності проходження імпульсів включає формувач
імпульсу підготовки пристрою до роботи, формувач одиночних імпульсів,
формувач послідовності імпульсів, аналізатор стану і комунікатор, побудовані на
цифрових інтегральних схемах.
Задавач 16 кількості імпульсів складається з тридекадного перемикача,
лічильника, дешифратора, індикаторних елементів і компаратора на основі схем
«исключающее ИЛИ».
Формувач 17 тривалості імпульсів включає одновібратор з регульованою
тривалістю сигналу і керівник комутуючим елементом генератора. Комутуючий
елемент 18 є керованим електронним ключем на стандартних напівпровідникових
елементах.
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
18
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Індуктор 19 є спіральною катушкою з плоского стрічкового провідника,
розбиту на секції за допомогою відведень через кожний 30 витків і перемикач
комутації секцій.
Пристрій працює таким чином.
При включення тумблера «Сіть» в управляючих блоках встановлюється
режим роботи, заданий органами управління (задавачами 5 амплітуди,
періодичності проходження 15, тривалості 12 і кількості 16 імпульсів). Генератор
імпульсів 1 включається оператором натисненням кнопки «Високе», після чого
пристрій 6 порівняння і формування управляючого сигналу запускає підсилювач
10 потужності, що включає зарядний пристрій 2.
Після накопичення в генераторі 1 імпульсів заданої задавачом 5 енергії, по
сигналу датчика напруги 9, пристрій порівняння і формування управляючого
сигналу 6 виробляє імпульс, по якому відключається підсилювач 19 потужності, і
накопичення електричної енергії припиняється. Одночасно формувач 14
періодичності проходження імпульсів готує до прийому інформації пристрій 7, що
запам'ятовує.
Натисненням одній з кнопок перемикача «Рід роботи» оператор дає дозвіл
на проходження, залежно від роду роботи, або одиночного, або послідовності
імпульсів з формувача 14 періодичності на формувач 17 тривалості імпульсів. З
формувача 17 управляючі імпульси з тривалістю, визначуваною задавачом 12,
поступають на перераховуючий пристрій задавача 16 кількості імпульсів і
підсилювач 13 потужності, який включає на заданий час комутуючий елемент 18.
накопичена в генераторі 1 електрична енергія у вигляді імпульсу струму, заданої
формувачем 17 тривалості імпульсу, крутизна якого визначається блоком 3
управління крутизною переднього фронту імпульсу, поступає в індуктор 19, де
перетвориться в енергію імпульсу магнітного поля. Змінюючи кількість секцій
індуктора 19, що беруть участь в роботі, можна також регулювати крутизну
переднього фронту магнітних імпульсів. Датчик 8 Холу знімає інформацію про
величину амплітуди магнітних імпульсів і передає її в те, що запам'ятовує пристрій
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
19
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

7, де вона зберігається до закінчення процесу накопичення електричної енергії в
генераторі 1 імпульсів.
Пристрій порівняння і формування управляючого сигналу 6 порівнює
сигнали від задавача 5, датчиків напруги 9 і амплітуди 8 і в наступному циклі
коректує рівень накопиченої електричної енергії для отримання лікувальних
імпульсів заданої величини. Після проходження заданої кількості імпульсів задавач
16 виробляє сигнал, зупиняючий формувач 14 періодичності проходження
імпульсів, і подача лікувальних імпульсів припиняється.
Пристрій забезпечує генерацію на поверхні індуктора магнітних імпульсів
тривалістю10 −2 −10 −6 с , амплітудою 500-2000 кА/м і частотою проходження від 0,25
до 2 Гц.
Запропонований пристрій дозволяє змінювати крутизну переднього фронту
імпульсів в межах від 5 10 5 до 2 108 кА/мс. Регулювання крутизни переднього
фронту імпульсів відповідно до індивідуальної чутливості організму дозволяє
поліпшити терапевтичний ефект дії.
Автоматична стабілізація амплітуди магнітного поля виключає контроль і
стабілізацію магнітного поля вручну, що спрощує і скорочує терміни проведення
сеансу магнітотерапії.
Фізіотерапевтичний пристрій. Винахід відноситься до медичної техніки і
може бути використаний для фізіотерапевтичної дії, включаючи лікування і
цілеспрямоване тренування нервово-м'язових структур і органів.
Мета винаходу – зниження адаптації стимульованих структур і органів до
дії магнітним полем.
На рисунку 3.2 зображена блок-схема пристрою.

Арк
РС13.02525.001 ПЗ
20
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 3.2 – Блок-схема фізіотерапевтичного пристрою

Фізіотерапевтичний пристрій містить генератори дії 1, 2 і 3, які, у свою
чергу, включають частотні модулятори 4, 8 і 12; комутатори 5, 9 і 13;
псевдовипадкові імпульсні генератори 7, 11 і 15; задаючі генератори 6, 10 і 14. В
пристрій входять також підсилювачі потужності 16, 17 і 18; елементи дії 19, 20 і 21;
пульт управління 22. Причому пульт управління сполучений з генераторами дії і
підсилювачами потужності. Другий вхід кожного підсилювача потужності
підключений до виходу відповідного генератора дії, а його вихід – до відповідного
елемента дії. Кожний генератор дії складається із сполучених між собою
частотного модулятора, комутатора і задаючого генератора, а також
псевдовипадкового імпульсного генератора, вихід якого підключений до
комутатора. При цьому вихід кожного частотного модулятора підключений до
комутаторів інших генераторів дії.
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
21
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Процедура проведення магнітотерапії припускає обхват системою
електромагнітів больових ділянок тіла людини (кінцівок, тулуба, голови) і дія на
вибрану область в перебігу (5-10) хвилин магнітним полем, створюваним за
допомогою описаного пристрою. При цьому максимальна величина магнітної
індукції не перевищує 0,01 Тл.
Пристрій для створення локального магнітного поля. Винахід відноситься
до медичної техніки і може застосуються для омагнічювання частин тіла біооб'єкту
низькочастотним магнітним полем.
Мета винаходу – створення локального магнітного поля, що впливає на
приповерхневі тканини частини тіла біооб'єкту, розміщуваної між індукторами.
На рисунку 3.3 показаний пропонований пристрій, загальний вигляд.

Рисунок 3.3 – Блок-схема пристрою для створення локального магнітного
поля

Пристрій містить індуктори, сердечники 1 яких виконані у вигляді
напівциліндрів і забезпечені обмоткою 2, укладеної на зовнішній і внутрішній
поверхнях перпендикулярно геометричній осі. Індуктори покриті ізолюючим
кожухом 3. Кожний з напівциліндрів 1 скобою 4 закріплений на рухомих стійках 5,
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
22
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

які по направляючих 6 підстави 7 переміщаються один щодо одного при обертанні
гвинта 8, пов'язаного з гайкою 9. Обертання здійснюється рукояткою 10.
Перед початком роботи фізіотерапевтичного пристрою напівциліндри 1
магнітопровода з навитими на них обмотками 2. покриті ізолюючими кожухами 3
і прикріплені за допомогою скоб 4 до рухомих стійок 5, знаходяться в розсуненому
положенні. Частина тіла хворого, що піддається фізіотерапевтичній дії,
поміщається між розсуненими напівциліндрами 1. За допомогою гвинтової пари
гвинт 8 – гайка 9 при обертанні рукоятки 10 переміщаються стійки 5 по
направляючих 6 підстави 7, зближуючи напівциліндри 1 до необхідної величини
зазора між тілом хворого і кожухом 3 напівциліндрів. Потім на обмотки подають
необхідну напругу.
Пристрій для фізіотерапевтичного пристрою розширеного діапазону дії.
Винахід відноситься до медичної техніки, зокрема до пристроїв магнітотерапії, і
може знайти застосування у фізіотерапевтичних відділеннях лікарень і поліклінік
для поліпшення реперативної регенерації твердих і м'яких тканин, а також в
експериментальній і клінічній медицині.
Мета винаходу – розширення діапазону дії. На рисунку 3.4 представлена
структурна схема фізіотерапевтичного пристрою; на рисунку 3.5 – тимчасові
діаграми, що відображають функціонування пристрою.

Рисунок 3.4 – Структурна схема фізіотерапевтичного пристрою
розширеного діапазону дії
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
23
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Фізіотерапевтичний пристрій складається з перебудовуваного
багатофункціонального генератора 1, комутатора 2, компаратора 3,
перебудовуваного дільника 4 частоти, електронного ключа 5, диференціюючого
ланцюжка 6, перемикача 7, випрямляча 8, суматора 9, регулятора 10 постійної
напруги, підсилювача 11 потужності і індуктора 12 з індикатором поля.

Рисунок 3.5 – Тимчасові діаграми, що відображають функціонування
фізіотерапевтичного пристрою розширеного діапазону дії

Пристрій працює таким чином. На початку процедури за допомогою
комутатора 2, перебудовуваного дільника 4 частоти, перемикача 7 і регулятора 10
постійної напруги вибирають режим роботи магнітного поля (змінне, пульсуюче,
постійне, постійно-змінне, постійно-пульсуюче) і його інтенсивність. Потім
індуктор 12 розташовують так, щоб локалізувати магнітне поле на опромінювану
частину тіла людини.
Багатофункціональний генератор 1 формує прямокутні, трикутні і
синусоїдальні сигнали, частота яких регулюється в діапазонах 1-100, 700-1000 і
9000-10000 Гц. Діапазони вибрані по міркуваннях їх біологічної значущості.
Сигнали з генератора 1 поступають на комутатор 2. На виході комутатора 2
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
24
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

залежно від процедури лікування встановлюють або прямокутні, або трикутні або
синусоїдальні сигнали (рис.3.5а), які поступають одночасно на компаратор 3 і
інформаційний вхід електронного ключа 5. Компаратор 3 формує з вхідних
сигналів прямокутні сигнали з періодом повторення, рівним періоду вхідних
сигналів (рис.3.5б). Ці сигнали поступають одночасно на дільника 4 частоти,
який управляє станом електронного ключа 5. Якщо на ключ 5 не поступає
управляючий сигнал з дільника 4 частоти, то він весь час відкритий, і на перемикач
7 поступає безперервний сигнал. Під час вступу управляючого сигналу
електронний ключ закривається. Залежно від сигналу, що поступає на управляючий
вхід електронного ключа 5, на його вихід проходять пакети імпульсів (рис.3.5в,г).
Сигнал з виходу електронного ключа 5 поступає на перший вхід перемикача 7. На
другий вхід перемикача 7 поступають різнополярні сигнали з диференціюючим
ланцюжком 6 (рис.3.5д), які представляють з себе короткі імпульси з крутим
фронтом. З перемикача 7 сигнал подається через випрямляч 8 (малюнок 3.5е,ж), або
минувши його на вхід суматора 9. В тому випадку, якщо сигнал подається через
випрямляч 8, ми маємо пульсуючі сигнали (синусоїдальні, трикутні, прямокутні)
або пульсуючі пакети. В суматорі 9 відбувається складання змінного сигналу з
постійною напругою. Значення постійної напруги регулюється регулятором 10
постійної напруги. В результаті сигнал на виході суматора 9 має постійну складову
(рис.3.5з,и). З суматора 9 сигнал подається на підсилювач 11 потужності, де він
посилюється по струму і поступає на індуктор з індикатором 12 поля. Оскільки на
виході суматора 9 можна отримати постійну, пульсуючу, змінну, постійно-
пульсуючу або постійно-змінну напругу, то відповідно, в індукторі 12 створюють
магнітні поля з регульованими параметрами. Параметри магнітного поля
встановлюються перед дією на біооб'єкт і залежно від стану біооб'єкту (пацієнта).
Пристрій ефективно при лікуванні хронічних запальних і дегенеративно-
запальних процесів, дефектів кісток, післяопераційних лікуваннях, хронічно-
дегенеративних процесів, ударах, вивихах, швидкому розслабленні гематоми,
значно знижує інтенсивність болів, прискорює реабілітацію. Режим роботи з
короткими імпульсами з крутим фронтом призначений для дії на центральну
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
25
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

нервову систему (зокрема, на мозок). В порівнянні з процедурою церебральної
електродії магнітна дія забезпечує абсолютну електробезпеку, оскільки
виключається контакт пацієнта з апаратом, підключеним до сіті, більш широкий
діапазон параметрів дії, які можна міняти без яких-небудь відчуттів з боку
пацієнта.
Фізіотерапевтичний пристрій зі зменшеною побічною дією. Винахід
відноситься до медичної техніки і може знайти застосування при фізіотерапії, для
медико-біологічних дій на біологічний об'єкт, наприклад, для прискорення
репаративної регенерації твердих і м'яких біологічних тканин.
Метою винаходу є зменшення побічної дії. На рисунку 3.6 зображена
електрична схема пристрою; на рисунку 3.7 – конструкція випромінювача
магнітного поля.

Рисунок 3.6 – Електрична схема фізіотерапевтичного пристрою зі
зменшеною побічною дією

Фізіотерапевтичний пристрій складається з блоку 1 управління, що включає
в свій склад тумблер 2, трансформатор 3, перший індикатор 4, потенціометр 5,
діодний міст 6, другий індикатор 7 і два ідентичні випромінювачі 8. Кожний
випромінювач 8 містить індуктор 9, циліндровий сердечник 10 і стакан 11.
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
26
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Сердечник 10 з охоплюючим його по циліндровій поверхні індуктором 9,
розташований в стакані 11, сердечник 10 і стакан 11 виконані з феромагнітного
матеріалу, внутрішня підстава 12 стакана 11 і підстава 13 сердечника 10 жорстко
сполучені між собою, робочою поверхнею випромінювача є поверхня 14.

Рисунок 3.7 – Конструкція випромінювача магнітного поля
фізіотерапевтичного пристрою зі зменшеною побічною дією

При включенні тумблера 2 через трансформатор 3 на індуктори 9 подається
напруга живлення, індикація включення (відключення) пристрою і контроль
струму через індуктори 9 здійснюється індикаторами 4 і 7 відповідно, регулювання
величини струму через індуктори 9 здійснюється потенціометром 5, діодний міст 6
забезпечує отримання пульсуючого струму в ланцюзі індуктора 9.
Два конструктивно ідентичних випромінювача 8, змонтованих на
індукторотримачах, розташовуються паралельно один одному на вибраній відстані
так, щоб їх робочі поверхні були обернуті один на одного. Між робочими
поверхнями випромінювачів розташовують біологічний об'єкт, що підлягає терапії.
Індуктори 9 включають згідно. Випромінювачі 8 покривають ізоляційною
діамагнітною оболонкою, що виключає можливість поразки об'єкту електричним
струмом. В робочому просторі між робочими поверхнями випромінювачів
створюється магнітне поле рівномірної напруженості по його довжині і перетину.
Магнітні силові лінії індуктора 9 замикаються через феромагнітні поверхні стакана
11 і сердечника 10 (рисунок 3.7). магнітне поле при цьому випромінюється в
робочому напрямі. Таким чином, локалізація поля індуктора в заданий (робоче)
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
27
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

напрям дозволяє понизити поле розсіяння, сконцентрувати його в одному напрямі
і тим самим підвищити щільність магнітного потоку (індукції) в робочому
просторі.
До нашого приладу теж було розроблено структурну схему. Вона
складається з п’ятнадцяти окремих блоків. На рисунку 3.8 зображено структурну
схему до нашого фізіотерапевтичного пристрою.

Рисунок 3.8 – Структурна схема фізіотерапевтичного пристрою

Щоб зрозуміти принцип роботи нашого приладу на даному етапі
проектування, розглянемо взаємозв’язок між окремими вузлами нашого пристрою.
Отже, 1 – це формувач послідовності прямокутних імпульсів задаючої
частоти, що живиться від блоку живлення 12. З формувача послідовності
прямокутних імпульсів сигнал послідовно передається окремо на пристрій
керування 2 часом реверсу, звідти – на пристрій 5 формування послідовності
керуючих імпульсів, та окремо на дільник 3 частоти. З дільника 3 частоти сигнал
проходить крізь пристрій 4 зсуву імпульсів і подається також на пристрій 5
формування послідовності керуючих імпульсів, який відповідно передає імпульси
керування на підсилювачі 6 та 7 сигналів керування, звідки вони надходять до
формувача 8 імпульсів току в індукторах. Наш пристрій також має процедурний
годинник, який живиться від блоку живлення 12 і передає сигнал на регулятор 11
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
28
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

інтенсивності, звідки інформація надходить до все того ж формувача 8 імпульсів
току в індукторах. В свою чергу формувач 8 імпульсів току в індукторах, маючи на
входах інформацію про сигнали керування та інтенсивність, активує блоки 9,10
індикації роботи індукторів для візуалізації їх роботи, а також видає імпульси току
на індуктори 14 та 15, які вже в свою чергу створюють магнітне поле для
терапевтичної дії.
Розглянувши принцип дії пристрою для магнітотерапії та функціональне
призначення усіх вузлів, можемо приступати до розробки принципової схеми
апарату.

Арк
РС13.02525.001 ПЗ
29
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

4 Розробка принципіальної схеми

Наступним але не менш важливим етапом курсової роботи є розробка
принципової електричної схеми дослідного приладу.
Взагалі ж всю радіоелектронну апаратуру класифікують у відповідності до
її використання. Таким чином можна виділити апаратуру радіозв’язку, апаратуру
провідного зв’язку, радіолокаційну апаратуру, радіонавігаційну апаратуру,
вимірювальну апаратуру, радіомовного і телевізійну апаратуру, медичну
апаратуру, обчислювальну техніку, апаратуру побутового призначення та іншу.
Складність виробу та його схемне вирішення суттєво залежить від умов
експлуатації, які в свою чергу зазначають такі аспекти як місце експлуатації,
інтенсивність експлуатації, кліматичні умови місцевості, де цей пристрій буде
працювати, та ряд інших причин. При розробці схеми слід також врахувати
людський фактор. Пристрій повинен бути максимально зручним та простим у
використанні, мати малі масогабаритні параметри та добрі електричні параметри.
Розроблений кінцевий пристрій повинен бути легким у користуванні для того, щоб
навіть людина без спеціальних навичок та відповідної освіти мала змогу ним
користуватися.
Прилад повинен бути розроблений так, щоб при неправильному
користуванні було виключено ймовірність виходу його з ладу. Також потрібно
врахувати те, щоб затрати на експлуатацію і ремонт цього пристрою були
мінімальними.
У приладі, що розробляється, по можливості повинні бути використанні
стандартні елементи, вузли та блоки. При розробці і виготовленні повинна
використовуватися мінімальна кількість робочої сили, матеріалів та робочих
приміщень. Зменшення кількості всього вищезазначеного та стандартизація
елементної бази призведуть до зменшення собівартості готового приладу, що в
свою чергу призведе до збільшення доступності приладу пересічному споживачеві.
Однак слід переконатися, щоб проведена економія не погіршувала якісних
характеристик готового приладу.
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
30
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Дотримуючись вищезазначених умов приступаємо до розробки
принципової електричної схеми. Однак перед тим як приступити до розробки
електричної схеми приладу, слід змоделювати структурну схему. Це було зроблено
нами у попередньому розділі нашої курсової роботи. Використовуючи структурну
схему з попереднього розділу, ми можемо розробити електричну схему приладу
для магнітотерапії, замінивши функціональні вузли та блоки на схеми з
електричними елементами.
Електрична принципова схема нашого приладу для магнітотерапії
приведено на додатку СМП22.006.941.002.ЭЗ.
Формувач 1 послідовності прямокутних імпульсів задаючої частоти (50 Гц)
виконаний на інверторах DD1.1 та DD1.2.
Пристрій 2 керування часом реверсу обертаючогося електромагнітного поля
виконано на мікросхемах DD2, DD1.3, DD1.4 та перемикачі 1.
Дільник 3 частоти призначений для формування послідовності керуючих
імпульсів необхідної частоти виконаний на мікросхемі DD3 і перемикачі 3.
Пристрій 4 часового зсуву керуючих імпульсів виконано на інверторах
DD4.1, DD4.2 та ємності С1.
Пристрій 5 формування послідовності керуючих виконано на мікросхемі
DD5 та перемикачі 2.
Підсилювачі 6, 7 сигналів керування мають ідентичну схему і виконані на
транзисторах VT4, VT5, VT7 та VT8.
Формувач 8 імпульсів току в індукторах складається з ємностей С10, С11,
С12, С13; тиристорів VT6, VT9; катушок індуктивності ндукторів та розрядних
ланцюгів, виконаних на діодах VD8, VD10, VD12, VD13 та резисторах R16, R21,
R26, R29.
Блоки 9, 10 індикації роботи індукторів виконані на одиничних індикаторах
VD2, VD3, VD4 та VD5.
Регулятор інтенсивності електромагнітного поля виконаний на
трансформаторі Т1 та перемикачі 5.
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
31
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Блок 12 живлення забезпечує роботу приладу від мережі 220 В частотою 50-
60 Гц. Він складається з мережного трансформатора Т1, випрямних діодів VD7,
VD14-VD17, стабілітрона VT3, транзистора VT2, ємностей С4, С7-C9. Система
індикації ввімкнення в мережу виконана на одиничному індикаторі VD9, діоді
VD11 та резисторі R25.
Процедурний годинник 13 ввімкнено в ланцюг первинної обмотки
трансформатора Т1 і призначено для відключення живлення по збігу часу
процедури.
Індуктори 14, 15 представляють собою циліндричну електромагнітну
систему з внутрішньою робочою поверхнею, що складається з двох кільцевих
феромагнітних сердечників та трьох кільцевих катушок.
Таким чином, ми бачимо, що наша схема виконана на простих елементах з
застосуванням мікросхем, що позитивно впливає на масогабаритні показники
нашого пристрою. Тепер, закінчивши цей розділ роботи, переходимо до
наступного.
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
32
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

5 Розрахунок основних елементів схеми

5.1 Розрахунок компенсаційного стабілізатора
Проведемо для початку розрахунок ділянки схеми що відповідає схемі
компенсаційного стабілізатора. Даний стабілізатор відповідає в нашій схемі за
живлення приладу стабільною постійною напругою в 9 В.
Обґрунтуємо необхідність використання стабілізатора напруги. Допустимо,
що напруга на навантаженні джерела живлення може змінюватись незважаючи на
використання різноманітних згладжуючих фільтрів. Це пояснюється тим, що при
згладжуванні пульсацій фільтром зменшується лише змінна складова випрямленої
напруги, а величина постійної складової може змінитися при коливанні напруги
мережі та при зміні струму навантаження. Саме для отримання необхідної
величини стабільної постійної напруги на опорі навантаження і використовують
стабілізатори напруги.
Існує два різних методи стабілізації постійної напруги – параметричний та
компенсаційний. Параметричні стабілізатори є найбільш простими пристроями. В
них використовуються елементи з нелінійною вольт-амперною характеристикою.
Найбільш широкого розповсюдження отримали параметричні стабілізатори на
кремнієвих стабілітронах.
Сутність компенсаційного методу стабілізації напруги полягає у
автоматичному регулюванні вихідної напруги. Схеми стабілізаторів постійної
напруги компенсаційного типу досить різноманітні. Для стабілізації напруги
нашого приладу ми використовуємо стабілізатор з одним регулюючим
транзистором. Завдяки тому, що в нашому приладі використовується мала кількість
мікросхем КМОП структури, ще дозволяє нам спростити схему стабілізатора і
виключити з її складу підсилювальний транзистор. Так як для живлення нашого
приладу таких вимог достатньо, то ця схема є прийнятною.
Схема компенсаційного стабілізатора, що підлягає розрахунку, зображена
на рисунку 5.1.

Арк
РС13.02525.001 ПЗ
33
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 5.1 - Схема компенсаційного стабілізатора

Вихідними даними для розрахунку є: номінальна вихідна напруга
стабілізатора Uвих= 9 В; вхідна напруга стабілізатора Uвх= 15 В; вихідний опір
стабілізатора Rвих= 0,1 Ом; допустима амплітуда пульсацій вихідної напруги
Umп.вих= 5 мВ; номінальний, мінімальний та максимальний струми навантаження
Ін= 3 мА, Інmin= 1,5 мА, Інmax= 5 мА; допустиме відносне відхилення вхідної напруги
стабілізатора від номінальної у бік збільшення aвх= 0,125 та зменшення bвх= 0,485;
межі зміни температури навколишнього середовища tнmax= +35 oC та tнmin= +10 oC.
Що стосується коефіцієнта стабілізації, то це параметр не є для нас дуже важливим.
Розрахунок стабілізатора компенсаційного типу в наступній послідовності.
Перевіряємо напругу на вході стабілізатора. Спочатку визначаємо
мінімальну напругу Uвхmin, що забезпечує отримання номінальної вихідної напруги
на виході стабілізатора Uвих при максимальному струмі через регулюючий
транзистор:
U вх min  U вих +U КЕ min +U mn.вх , (5.1)
де UКЕmin – мінімальна напруга на ділянці колектор-емітер регулюючого
транзистора, В; Umn.вх – амплітуда пульсації вхідної напруги, В.
Досить часто напругу UКеmin вибирають в межах 23 В для германієвих
транзисторів та 35 – для кремнієвих. Так як ми напевне не знаємо, який транзистор
буде використаний в схемі, то приймемо значення UКеmin рівним 3 В. Напруга Umn.вх
знаходиться по формулі:
U mn.вх = (0,05  0,1)(U вих +U КЕ min ) . (5.2)
Umn.вх= (0,05 0,1)(9 + 3)  1,2 В.
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
34
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Підставивши дані у формулу (5.1) отримаємо:
U вх min  9 + 3 +1,2 = 13,2 В.
Номінальна і максимальна напруга на вході стабілізатора визначається з
виразів:
U вх = U вх min (1− bвх ) . (5.3)
U вх = 13,2 (1− 0,485) = 15,2 В.
U вх max = U вх (1+ авх ) . (5.4)
U вх max = 13,2* (1+ 0,125) = 19,4 В.
Далі необхідно знайти максимальну напругу на вході стабілізатора U’вхmax
при мінімальному струмі споживання навантаженням:
U 'вх max = U вх max + (I н max − I н min )ro , (5.5)
де ro – величина внутрішнього опору випрямляча, Ом. Орієнтовно приймають
значення:
ro = (0,05  0,1)U вх І н max . (5.6)
24
ro = (0,05  0,1) = 640 Ом.
5*10−3
U 'вх max = 19,4 + (5*10 −3 −1,5*10 −3 ) *640 = 28,24 В.
Далі визначаємо максимальну напругу на ділянці колектор-емітер
регулюючого транзистора:
U КЕ max = U 'вх max −U вих . (5.7)
U КЕ max = 28,24 − 9 = 19,24 В.
Розраховуємо максимальну розсіювальну потужність транзистора:
Pк max = 1,3(U вх −U вих )І н max . (5.8)
Pк max = 1,3* (15 − 9)*5*10 −3 = 39 мВт.
Вибираємо регулюючий транзистор. Його максимально допустима
розсіювальна потужність повинна перевищувати значення розрахованої
максимальної потужності Ркmax. Також необхідно врахувати те, що максимально
допустима напруга між колектором та емітером повинна становити не менше
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
35
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

значення UКеmax, що ми розрахували у формулі 6.7, а також максимально
допустимий струм колектора регулюючого транзистора повинен перевищувати
Інmax.
В якості активного компонента схеми, ми вибираємо транзистор КТ315В,
так як він відповідає умовам що були розраховані вище.
Наведемо його основні довідникові дані у таблиці 1.
Таблиця 5.1 – Основні параметри транзистора КТ315В

Вибравши відповідний транзистор, продовжуємо наші розрахунки і
визначаємо максимальний струм бази регулюючого транзистора за наступною
формулою:
I Б max = I н max h21е min . (5.9)
I Б max = (5*10−3 ) 50 = 0,1 мА.
Наступним етапом нашого розрахунку буде підбір стабілітрона V8. Його
напруга стабілізації повинна бути рівною вихідній напрузі стабілізатора, а значення
максимального струму стабілізації перевищувати максимальний струм бази
регулюючого транзистора ІБmax. З цих міркувань ми обрали стабілітрон КС510А.
Його довідникові дані приведені у таблиці 5.2.

Арк
РС13.02525.001 ПЗ
36
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 5.2 - Основні параметри стабілітрона КС510А

Опір резистора R17 в колі стабілітрона V8 знаходимо з виразу:
R17 = (U вх −U ст ) (І Б max + I ст.min ) , (5.10)
де R17 – опір резистора R10, Ом; Uст – напруга стабілізації стабілітрона, В;
ІБmax – обраховане значення максимального струму бази регулюючого транзистора,
А; Іст.min – мінімальний струм стабілізації для даного стабілітрона (довідникові
дані), А.
R17 = (15 −10) (0,1*10 −3 + 3,5*10 −3 ) = 1,4 КОм.
Вибираємо стандартне номінальне значення опору резистора R17 і
приймаємо його рівним R17 = 1,5 кОм.
Визначаємо потужність розсіювання резистора R17 за наступною
формулою:
P 2
R17 = (U вх −U ст ) R17 . (5.11)
PR17 = (15 − 9)2 (1,5*103 ) = 0,135 Вт.
Так як обраховане нами значення розсіювальної потужності резистора не
відповідає стандартному, то приймаємо номінальне значення розсіювальної
потужності резистора R17 рівним 0,25 Вт.
Ємність конденсатора С7 на виході стабілізатора визначаємо за формулою:
C7  0,23h21е max Rвих 2f h21б , (5.12)
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
37
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

де Rвих – вихідний опір стабілізатора, Ом; fh21б – максимальна частота коефіцієнта
передачі струму регулюючого транзистора VT1 у схемі з загальною базою
(довідникові дані), Гц.
С7  0,23*350 0,1*2*3,14 *250 *10 6  200 *10 −6 Ф
Отримане значення ємності С7 переводять у мікрофаради (для цього
множимо знайдене значення С7 на 106) і вибираємо стандартне значення ємності
по шкалі номіналів. При цьому необхідно врахувати те, щоб робоча напруга
конденсатора С7 відповідала наступній умові:
U р  (1,3 1,5)U вих . (5.13)
U р  (1,3 1,5) *9  11,7 13,5 В.
Вибираємо значення ємності конденсатора С7 рівним 220 мкФ з робочою
напругою 25 В. Хоча вибране нами значення ємності конденсатора С7 значно
перевищує обраховане значення, це не погіршує роботи приладу, а навпаки.
Конденсатори С3 та С4 є фільтруючими конденсаторами. Їх значення
приймаємо довільно.
Номінальний і мінімальний коефіцієнт корисної дії (ККД) стабілізатора
знаходимо з наступних виразів:
 = Pвих Рвх *10 = (U вих І н U І вх ) *100 . (5.14)
вх
12*3*10−3
 = *100% = 16 %.
32*7*10−3
min = Pвих Pвх max = U вих І н min U вх max I вх , (5.15)
де Рвх, Рвих, Рвхmax – потужність на вході і виході стабілізатора; Івх – середній вхідний
струм споживання стабілізатора і дорівнює 7 мА.
12*1,5*10−3
min = *100% = 7,5 %.
36*7*10−3
Розраховуємо коефіцієнт стабілізації вихідної напруги стабілізатора за
допомогою наступної формули:
U
К = вх U вих
ст , (5.16)
U вх U вих
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
38
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

де Uвх – межі зміни вхідної напруги; Uвх – номінальне значення вхідної напруги;
Uвих – номінальне значення вихідної напруги; Uвих – межі зміни вихідної напруги.
19,5 0,3
К ст = = 24,375 .
15 5
Так як у нас в схемі підсилювальний транзистор не використовується, а
опорна напруга дорівнює напрузі стабілізації стабілітрона VD9, то і межі зміни
вихідної напруги будуть залежати від межі зміни напруги стабілізації стабілітрона.
Межі зміни напруги стабілізації стабілітрона беремо з довідника.
Хоча коефіцієнт стабілізації відносно малий, однак цього достатньо для
нормальної роботи мікросхеми.
Далі знаходимо розрахункове значення амплітуди пульсації вихідної
напруги:
U mn.вих. роз = U mnвnв К стU вх . (5.17)
5*10−3
U mn.вих. роз = = 6,4 мкВ.
24,4*15
Необхідно, щоб виконувалась наступна умова:
Umn.вих.роз ≤ Umn.вих. (5.18)
Виконання умови 5.18 свідчить про те, що розрахована схема стабілізатора
компенсаційного типу задовольняє вказаним вихідним даним.

5.2 Розрахунок лічильника-подільника
Як ми вже зазначали, на платі приладу розміщений лічильник з
дешифратором комутатора роду роботи, який реалізований на мікросхемі DD3.
Проведемо розрахунок даної частини схеми.
Перш ніж приступати до розрахунку даної ділянки електричної схеми
необхідно проаналізувати і визначитися що відбувається після включення приладу,
тобто після подання напруги живлення на схему, і уяснити для подальшого
розрахунку які вимоги висуваються до даного каскаду. Принцип роботи всієї схеми
взагалі і даної ділянки окремо було розглянуто в попередніх розділах нашої
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
39
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

курсової роботи, то ж повторюватися не варто. А от що стосується вимог, що
висуваються при розробці, то тут справи виглядять наступним чином.
З багаточисельних серій цифрових мікросхем на польових транзисторах
найбільше розповсюдження отримали серії мікросхем КМОП. Мікросхеми саме
таких серій і використовуються в даному приладі. Не становить виняток і
мікросхема, що буде використана при побудові блоку лічильника з дешифратором
роду робіт.
При проектуванні приладів на мікросхемах даної серії необхідно приймати
особливі міри захисту елементів КМОП. По-перше, всі вхідні сигнали не повинні
виходити за межі напруги живлення. Якщо проектуються мультивібратори
(автогенератори та чекаючи), у них слідує обмежувати струми перезарядки
конденсаторів мікроамперними рівнями, включаючи послідовні резистори. По-
друге, входи КМОП не повинні зоставатися не приєднаними. Реально небезпечні
випадки роз’єднання друкованих плат, що знаходяться під напругою, коли через
роз’єм сигнали від однієї плати поступають на іншу, як передбачається у нашому
випадку. Тут слід передбачати шунтуючі резистори. По-третє, багато мікросхем
КМОП можуть працювати від сигналів ТТЛ. Тут слід підключати резистори витоку
від входу КМОП на живлення ТТЛ 5 В.
Слід також приймати міри захисту виходів мікросхеми КМОП. Необхідно
уникати випадкових замикань виходів буферних елементів з підвищеним вихідним
струмом на провід живлення. Неможна з’єднувати виходи звичайних елементів
безпосередньо, оскільки відбудеться замикання одного з каналів на джерело
живлення.
Якщо виникає необхідність у паралельному з’єднанні входів і виходів
елементів, вони повинні бути з одного корпусу мікросхеми. Забороняється
використовувати ємність навантаження С > 5000 пФ для буферних і
високовольтних біля кінцевих елементів, оскільки такий незаряджений
конденсатор рівносильний перемичці короткого замикання.
Таким чином, ми розглянули основні вимоги до мікросхем даної серії. З
умови відомо, що нам необхідно побудувати лічильник з дешифратором
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
40
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

комутатора роду роботи. Тобто при цьому повинен бути використаний десятковий
лічильник. Нам підійде мікросхема ИЕ8. А так як у нашому приладу
використовуються мікросхеми серії К561, то не становить виключення і дана
мікросхема. Тобто в блоці лічильника з дешифратором комутатора роду роботи
буде використана мікросхема К561ИЕ8. Розглянемо її більш детально.
Мікросхема К561ИЕ8 (рисунок 5.2) – десятковий лічильник-подільник. Він
має 10 дишефрованих виходів Q0…Q9. Схема лічильників (рисунок 5.2, а) містить
п’ятикаскадний високошвидкісний лічильник Джонсона і дешифратор, що
перетворює двійкових код в сигнал на одному з десяти виходів.
Якщо на вході дозволу лічильника ЕС присутній низький рівень, лічильник
виконує свої операції синхронно з додатнім перепадом на тактовому вході С. При
високому рівні на вході ЕС дія тактового входу забороняється і відлік припиняється
(дивіться діаграму сигналів, рисунок 6.3, третя лінія). При високому рівні на вході
скиду R лічильник очищується до нульового відліку.
На кожному виході дешифратора високий рівень з’являється лише на період
тактового імпульсу з відповідним номером (дивіться діаграму, рисунок
6.3).Лічильник має вихід переносу Свих. Додатній фронт вихідного сигналу
переносу з’являється через 10 тактових періодів і використовується тому як
тактовий сигнал для лічильника наступної декади. Максимальна тактова частота
для лічильника 2 МГц.

Рисунок 5.2 - Схема десяткового лічильника К561ИЕ8 (а) і його цокольовка (б).
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
41
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Тривалість імпульсу заборони відліку повинна перевищувати 300 нс,
тривалість тактового імпульсу не повинна бути не менше 250 нс. Час дії імпульсу
скиду повинен перевищувати 275 нс. Можливі логічні і імпульсні стани лічильника
зведені в таблиці 5.3.
При проектуванні схеми важливими також являються такі параметри
елементів як надійність, відмовостійкість та кількість годин напрацювання на
відказ. Тобто ці показники показують наскільки даний елемент є надійним і скільки
годин гарантовано він може пропрацювати без зміни його основних електричних
параметрів. По даним параметрам вибрана нами мікросхема задовольняє повністю.

Таблиця 5.3 - Стани лічильника К561ИЕ8
Вхід
Режим
R C CE
В х х Q0= Q 4- Q7= B, Q1- Q7= H
H B Лічильник працює
H H Лічильник працює
H H x Код без зміни
H x B Код без зміни
H B Код без зміни
H H Код без зміни
Побудувати схему симетричного подільника інтервалів на число 2<N<9 не
складає особливої складності.

Рисунок 5.3 - Діаграма сигналів в лічильнику К561ИЕ8
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
42
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Приведемо також електричні характеристики даної мікросхеми лічильника-
подільника на вісім, які наведені у довідниковій літературі на дану мікросхему:

Таблиця 5.4 - Основні електричні дані мікросхеми К561ИЕ9

Таблиця істинності тригера приведена нижче.

Таблиця 5.5 – таблиця істинності тригера.

Провівши розрахунок деяких ділянок електричної схеми та
проаналізувавши методику розрахунку і вибору елементів схеми, переходимо до
наступного етапу нашої роботи.
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
43
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

6. Розрахунок надійності пристрою

У даному розділі я розраховую надійність виробу, враховуючи умови його
експлуатації та інтенсивності відмови електрорадіоелементів. Розрахунок
проводжу на основі літератури.
Виготовлений мною виріб складається з сучасних радіо елементів. Тому
інтенсивність відмов радіо елементів менша, по відношенню до приладів з більш
старішою елементною базою.
В таблиці 6.1 приведені деякі значення по інтенсивності відмов
електрорадіоелементів.
Надійність – здатність приладу (елементу чи системи) виконувати задані
функції в заданих режимах і умовах використання технічного обслуговування,
ремонтів, зберігання і транспортування на протязі потрібного інтервалу часу.
Надійність являється складними комплексними властивостями, які забезпечуються
безвідмовністю в роботі, довговічністю, ремонтоздатністю і зберігаємостю.
Комплексні показники надійності. Готовність – ймовірність зберігання
працездатності в довільний момент часу, яка визначається як безвідмовністю
пристрою, так і його здатністю відновлюватися.
Залежність цієї ймовірності від поточного часу називають функцією
готовності і позначають g(t). Ймовірність того, що в довільний момент t пристрій
не буде в працездатному стані, називають функцією простою:
g(t)=1-G(t) (6.1)
Коефіцієнт оперативної готовності κо.г. характеризує ймовірність того, що
пристрій, знаходячись в стані очікування, опиниться працездатним в довільний
момент часу і, починаючи з цього моменту, буде працювати безвідмовно на протязі
заданого чсу tо. г. Якщо ймовірність безвідмовної роботи на цьому проміжку не
залежить від моменту початку роботи, що справедливо для раптових
експлуатаційних відмов, то коефіцієнт оперативної готовності:
κо.г = κг p(tо.г.) (6.2)

Арк
РС13.02525.001 ПЗ
44
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 6.1 - Інтенсивність відмов радіокомпонентів
Інтенсивність Середнэ напрацювання
Найменування Тип елемента
відмов λ ,10-6
0 ,1/ч Т0=1/λ0,106,ч
Інтегральні
Напівпровідникові 0,015-1,5 20
мікросхеми
Напівпровідникові Імпульсні,світлодіод
0,1-0,2 5
діоди и,варикап
Транзистори Біполярні,польові 0,2-0,7 5
Акамуляторні
Елементи живлення 0,7 1,4
батареї
Резистори
Металоплівкові 0,004-0,4 250
постійного опору
Резистори змінного
Недротяні 0,02-0,5 50
опору
Конденсатори Керамічні 0,04-0,7 25
постійної ємності Електролітичні 0,3-0,9 2
Конденсатори
Керамічні 0,5 2
змінної ємності
Котушки
Намоточні вироби 0,05 20
індуктивності
Перемикачі
0,05-5 20
малогабаритні
Комутаційні Плата друкована 0,1 10
вироби, з’єднувачі, Пайка 0,0002-0,04 5000
елементи монтажу Роз'єм 0,05 20
Провід
з’єднувальний (на 0,01-0,12 100
погонний м)
Механічні вузли Корпус 0,03-2,0 33

Коефіцієнт технічного використання κт.в. представляє відношення
математичного очікування інтервалів часу перебування виробу в працездатному
стані за деякий період експлуатації, до суми математичних очікувань інтервалів
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
45
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

часу перебування виробу в працездатному стані, простоїв, обумовлених технічним
обслуговуванням, і ремонтів за цей же період експлуатації.
Довговічність – здатність виробу зберігати працездатність до встановленого
стану при встановленій системі технічного обслуговування і ремонту. Під
встановленим станом для невідновлюємих об’єктів розуміють не працездатний
стан або стан, при якому подальша експлуатація неприпустима або не
цілеспрямована.
Показники довговічності. Термін роботи – календарний термін від початку
експлуатації виробу або його поновлення після ремонту визначеного виду до
переходу в критичний стан. При цьому розрізняють: середній термін служби Тсл –
математичне очікування терміну служби; гама-процентний термін служби Тсл ν –
календарний термін з початку експлуатації виробу, на протязі якого він не досягне
критичного стану з заданою ймовірністю ν; назначений термін експлуатації Тсл.н -
календарний термін експлуатації виробу, при досягненні якого використання по
призначенню повинно бути припинено.
Аналогічна термінологія встановлена до ресурсу – напрацювання виробу від
початку його експлуатації або її поновлення після ремонту до переходу в
критичний стан; середній ресурс Тр – математичне очікування ресурса; гамма-
процентний ресурсТрν – напрацювання, на протязі якої виріб не досягне критичного
стану з заданою ймовірністю ν; назначений ресурс Тр.н – сумарне напрацювання
об’єкту, при досягненні якої використання за призначенням повинно бути
припинено.
Ремонтоздатність – властивість пристрою, яка зводиться до попередження
відмов і пошкоджень, спостереженню причин їх виникнення, усунення їх наслідків
шляхом проведення ремонтів і технічного обслуговування. Більш вужче поняття
“відновлюємість“ здатність пристрою відновлювати свою роботу після виникнення
відмов у роботі.
Показники ремонтоздатності. Ймовірність відновлення працездатного стану
– ймовірність того, що час відновлення працездатного стану виробу в заданих
умовах відновлення не перевищить заданого
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
46
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Рв(τ) = Р(Т ≤ τ) (6.3)
Аналогічно відповідним показником безвідмовності встановлюють:
- ймовірність невідновлюємості
qв(τ) = Q(T > τ) = 1 - Рв(τ); (6.4)
- щільність розподілу часу відновлюємості
ωв(τ) = d Рв(τ)/d τ; (6.5)
- інтенсивність відновлюємості
M(τ) = ωв(τ)/[1 - Рв(τ)] (6.6)
Середній час відновлюємості працездатного стану
 
T =  q ()d =  ()d (6.7)
B B
0 0
Вплив зовнішніх факторів на надійність радіо компонентів можливо
оцінити за допомогою коефіцієнту навантаження.
Коефіцієнтом навантаження називають відношення фактичного значення
впливаючого фактору до його номінального або максимального допустимого
значення.
Коефіцієнт навантаження для діодів:
k = I / Imax (6.8)
де I – фактичний випрямлений струм; Imax – максимально допустимий випрямлений
струм;
- для резисторів і транзисторів:
k = P / Pн (6.9)
де P – фактична потужність, яка розсіюється на радіокомпоненті; Pн – номінальна
потужність;
- для конденсаторів
k = U / Uн (6.10)
де U – фактична напруга, прикладена до конденсатора; Uн – номінальна напруга
конденсатора.
Визначення імовірності безвідмовної роботи. Вихідні данні для розрахунку,
які визначають надійність приведені в графах 1 – 5 таблиці 6.2. Графи 1 – 3
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
47
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

заповнені на підставі переліку елементів. Графи 4, 5 заповнені відповідно до
одержаних з таблиць режимів компонентів, та проведення вимірів. По данним
отриманим з технічних умов радіокомпонентів , визначали значення параметра
визначаючого надійність – графі 6 таблиця 2.
За формулами (6.8) – (6.10) визначаю коефіцієнт навантаження k,
визначеними даними заповнюю графу 7 таблиці 2.
Для діодів імпульсних k = I / Imax = 20/40 = 0,5
Для варикапа k = U / Uн = 3.3/30 = 0,11
Для світлодіода k = I / Imax = 10/20 = 0,5
Для резисторів металоплівкових k = P / Pн = 0.07/0.125 = 0.56
Для конденсаторів керамічних k = U / Uн = 5/25 = 0.2
Для конденсаторів електролітичних k = U / Uн = 5/16 = 0.3
Для акумуляторної батареї k = I / Imax = 1/0.7 = 1.4
За таблицею визначаю значення коефіцієнта α, для цього використовую k і
t з граф 4, 7 таблиці 6.2. Отримані результати заношу в таблицю 6.2, графа 8.
З таблиці 1 вибираю значення λ0 для необхідного компоненту і за
формулою :
 і =    іо (6.11)
визначаю інтенсивність відмов одного елемента вгрупі, ці данні заношу в графу 9
таблиці 6.2.
Для інтегральних мікросхем λ = αλ0 = 10.5 = 0.510-6 1/год.
Для діодів імпульсних λ = αλ -6
0 = 0.150.2 = 0.0310 1/год.
Для варикапа λ = αλ0 = 0.20.2 = 0.0410-6 1/год.
Для світлодіода λ = αλ -6
0 = 0.20.1 = 0.0210 1/год.
Для транзисторів λ = αλ0 = 0.520.2 = 0.10410-6 1/год.
Для резисторів металоплівкових λ = αλ0 = 0.760.004 = 0.00310-6 1/год.
Для конденсаторів керамічних λ = αλ0 = 0.20.04 = 0.00810-6 1/год.
Для конденсаторів електролітичних λ = αλ0 = 0.6 0.5 = 0.310-6 1/год.
Для конденсаторів змінної ємності λ = αλ0 = 0.2 0.5 = 0.110-6 1/год.
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
48
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Для котушок індуктивності λ = αλ0 = 0.3 0.5 = 0.1510-6 1/год.
Для акумуляторної батареї λ = αλ0 = 0.7 0.7 = 0.4910-6 1/год.
Для перемикачів λ = αλ0 = 10.05 = 0.0510-6 1/год.
Для пайки λ = αλ0 = 1 0.0002 = 0.000210-6 1/год.
Для роз'ємів λ = αλ0 = 1 0.05 = 0.0510-6 1/год.
За формулою
сі =  і  N і (6.12)
розраховую інтенсивність відмови для кожної групи компонентів і заношу в
таблицю 6.2 графа 11.
За формулою
m
 = ci (6.13)
i=1
знаходжу значення інтенсивності відмов λ пристрою, для цього визначаю суму усіх
значень котрі записані в графі 11 таблиці 6.2.
Інтенсивність відмови приладу:
λ = 2.5 + 0.15 + 0.04 + 0.04 + 1.56 + 0.201 + 0.464 + 3 + 0.1 + 1.56 + 1.96 + 0.2
+ 0.0942 + 0.1 = 11.969210-6 1/год.
1
За формулою Тср = (6.14)

визначаю середнє напрацювання радіостанції на відмову
1
Тср = = 83547.8 год.
11.9692 10−6
Визначаю ймовірність безвідмовної роботи на протязі заданого проміжку
часу за формулою:
−Т
Р = е р (6.15)
−6
На протязі Тр1=1000 год. Р1 = е−11.969210 1000 = 0.988
−6
На протязі Тр2=10000 год. Р = е−11.969210 10000
2 = 0.887
−11.969210−6
На протязі Тр3=100000 год. Р = е 100000
3 = 0.302
Арк
РС13.02525.001 ПЗ
49
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 6.2
Номін
Температур Фактичне знач.
а значення парамет
Найменува навколишнь параметру, ру λ і= λ сі=
Тип k α λ0
ння ого визначаюч визначен αλ0 λіN
середовища ого ня
, t °C надійність надійнос
ті
Інтегральні Наівпровідн 0.1
5 20 - - 1 0.5 0.5 2.5
мікросхеми и кові 5
Ін = 0.1
Імпульсні 5 20 І = 20мА 0.5 0.2 0.03 0.15
40мА 5
Наівпровід 0.1
ни кові Варикап 1 20 U = 3.3B Uн = 30B 0.2 0.2 0.04 0.04
1
діоди
Ін =
Свтлодіоди 2 20 І =10мА 0.5 0.2 0.1 0.02 0.04
20мА
Транзистор Біполярні, 0.5 0.10
15 20 - - 0.7 0.2 1.56
и Польові 2 4
Металоплів Рн = 0.5 0.7 0.00 0.00 0.20
Резистори 67 20 Р = 0.07Вт
кові 0.125Вт 6 6 4 3 1
Конденсат 0.00 0.46
Керамічні 58 20 U = 5B Uн = 25B 0.2 0.2 0.04
ори пост. 8 4
ємності Електроліти
10 20 U = 5B Uн = 16B 0.3 0.6 0.5 0.3 3
чні
Конденсат
ори змінної Керамічні 1 20 U = 5B Uн = 25B 0.2 0.2 0.5 0.1 0.1
ємності
Котушки
Намоточні
індуктивнос 11 20 - - 0.7 0.3 0.05 0.15 1.56
вироби
ті
Елементи Акмуляторн Ін
4 20 І =1А 1,4 0.7 0.7 0.49 1.96
живлення і батареї =700мА
Перемикачі
малогабарит 4 20 - - - 1 0.05 0.05 0.2
Комутацій
ні
ні вироби,
47 0.00 0.00 0.09
зєднув. Пайка 20 - - - 1
1 02 02 42
Роз'єм 2 20 - - - 1 0.05 0.05 0.1
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кількість

7 Технологічний розділ

7.1 Вибір варіанта технологічного процесу
Тип виробництва визначає спосіб виготовлення фотошаблонів,
побудова технологічного процесу і ступінь його деталізації. У залежності від
розміру виробничої програми, технічних і економічних умов виробництво
буває одиничне, серійне і масове.
Одиничне виробництво фотошаблонів характеризується широкою
номенклатурою і малим обсягом випуску, виготовлення фотошаблонів у
серійному і масовому виробництвах - застосування устаткування, що дозволяє
механізувати й автоматизувати виробничі процеси.
При ухваленні рішення про методи і послідовність виготовлення
фотошаблонів, необхідно провести оптимізацію варіантів технологічного
процесу для визначеного типу виробництва.
Відповідно до ГОСТ 3.1121-84 тип виробництва характеризується
коефіцієнтом закріплення операції:
О
К ЗО = , (7.1)
 р
де О - сума операцій; р - сума робочих місць.
Виходячи з приведеної формули необхідно установити співвідношення
між трудомісткістю виконання операцій і продуктивністю робочих місць. На
даному етапі проектування нормування операцій можна виконати,
використовуючи орієнтовані норми типового технологічного процесу.
Спираючи на вихідні дані і містячи в розпорядженні штучного чи
штучно-калькуляційного часу, визначають кількість одиниць оснащення:
N T
ШТІ (шт−к )
m = (7.2)
i
60  F 
g з.н
де N - річна програма випуску; ТШТ(К) - штучне чи штучно-калькуляційний час,
хв.; Fg - відповідної дійсності річний фонд часу, ч.; З.Н. - нормативний
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

коефіцієнт завантаження оснащення. Завантаження оснащення залежить від
типу виробництва - можна прийняти середнє значення З.Н .=0,8.
Після розрахунку значень m по всіх операціях установлюють кількість
робочих місць, округляючи до найближчого більшого цілого числа значення
m.
Для операцій, що не вимагають через міру години, значення m може
бути значно менше одиниці, Це означає, що номенклатура робіт на таких
робочих місцях має бути розширена. Кількість операцій, що можна
виконувати на кожнім робочому місці, визначається за формулою:

О = з.н.
(7.3)
. з.ф.
де З.Ф. - коефіцієнт фактичної завантаженості оснащення,
m
 з.ф. = (7.4)
p
Після розрахунків кількості робочих місць і кількості операцій за
формулою (7.1) визначають кЗ. О..
При масовому і крупносерійному виробництвах кЗ.О.. = 1  10, при
середньосерійному кЗ.О. = 10  20, при малосерійному кЗ.О..= 20  40, при
одиничному виробництві кЗ. О.. не регламентується.

7.2 Виготовлення первинного і робочого фотошаблонів
Первинний фотошаблон одержують хімічною обробкою експонованих
фотопластинок, проконтролювавши спочатку температуру робочих розчинів
термометром. Відлік часу обробки проводять за секундоміром.
Для виготовлення робочого фотошаблону використовують первинний
фотошаблон. Робочий фотошаблон одержують копіюванням первинного
фотошаблона на контактно-копіювальному верстаті і подальшій хімічній
обробці матеріалу. Перед копіюванням первинний фотошаблон необхідно
протерти з боку підкладки серветкою, змоченої в етиловому спирті для
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

виділення пилу, бруду, жирових плям. Стекло контактно-копіювального
верстата необхідно протерти антистатичною серветкою. Копіювання, а також
висвітлення для копіювання й обробки пластин і фототехнічної плівки
виконуються за допомогою фото ліхтаря з червоним світлофільтром.
Діазографічні плівки копіюють і обробляють при звичайному висвітленні, не
допускаючи висвітлення матеріалу сонячними чи променями
ультрафіолетовим випромінюванням. При копіюванні первинний фотошаблон
і матеріал додають один до одному і переносять до контактно-копіювального
верстата, причому емульсійний шар первинного фотошаблона і
світлочутливий шар матеріалу повинні безпосередньо стикатися.
Експонування проводять через первинний фотошаблон на
світлочутливий матеріал. Виготовлення робочого фотошаблону на
фототехнічній плівці ФТ-41П здійснюється шляхом експонування на
контактно-копіювальному верстаті крапковим джерелом білого світла і
хімічної обробки експонованого матеріалу.
Виготовлення робочого діапозитива на діазографічній плівці ТМ
здійснюється в такий спосіб. Після експонування діазографічна плівка
обробляється в проявочному пристрої в парах аміаку до максимального
насичення кольору фото зображення.

7.3 Устаткування і пристосування
До устаткування і пристосування для виготовлення фотошаблонів
друкованих плат відносяться:
• Контактно-копіювальний верстат KVP-G ІІІ (Японія).
• Контактно-копіювальний верстат TRі - kopі (Німеччина).
• Проявочний пристрій для діазографічних плівок.
• Проявочна установка для фотопластин.
• Пристрій для пробивання фіксуючих отворів (79ВЯ42АТ).
• Ретушерський пульт «ФМС-66», МРТУ 27-05-233-69.
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

• Мікровольтметр «МФ-4».
• Мікроскоп «МПБ-2».
• Люксметр «ІЛКП».
• Стіл з підсвіткою.
• Атестований набір еталонів оптичних площин, виконаний на фототехнічній
чи плівці фотопластині.
• Тара для перенесення скляних фотошаблонів.
• Секундомір.
• Терези технохімічні з важком.
• Термометр для виміру температури розчинів від 15 до 40 С з ціною
розподілу більш ніж 1 С.
• Фотоліхтар з неактинічним червоним світлофільтром.
• Набір пензликів для ретуші.
• Скальпель для ретуші, МРТУ 4217-61.
• Фотошаблони конструктивів друкованих плат з координатною сіткою.
• Фіксуючі штифти.
• Шафа для збереження фотошаблонів.
• Пристрій, що фоторозкреслює, ФРУ-01.
• Технічні характеристики ФРУ-01.
Пристрій на базі двокоординатного столу призначено для
високоточного автоматичного креслення фотошаблонів друкованих плат на
різних плівкових і скляних фотоматеріалах по будь-яких траєкторіях у
площині.
У приводах подач пристрої застосовані лінійні синхронні двигуни з
газовим змащенням у напрямних, керовані від системи електропривода з ЧПУ
(ЭЧПУ) "Микролид".
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 54

Стабільність і точність пристрою забезпечується базовою гранітною
плитою, гранітними напрямними по осях Х и У і газовими направляючими, що
не піддаються тертю і зносу.
Фотоголівка з модуляторним джерелом світла з 12 окремих оптичних
систем, укладених у єдиний блок, дозволяє одержати однакову оптичну
щільність ліній, масок, зображень. Вакуумним притиском фотоматеріалу в
сполученні з автоматичним піджимом досягається базування світлочутливого
шару до поверхні креслення.
Пристрій працює від промислової мережі стиснутого повітря, має
індивідуальну систему очищення повітря. В умовах експлуатації пристрій, що
фоторозраховує, повинен знаходитися в темному приміщенні, а система
керування - у світлому.
Пристрій допускає роботу в три зміни й обслуговується одним
оператором.

Таблиця 7.1 – Параметри пристрою
№ Назва параметра Одиниця Величина
п/п виміру
1 Напруга мережі перемінного струму 50 Гц В 380/220
2 Розміри креслення мм 380х400
3 Швидкість переміщення по координатах X і Y м/с 0,4
4 Прискорення по координаті X м/с 3
5 Прискорення по координаті Y м/с 6
6 Хід столу мм 420х500
7 Погрішність позиціонування мм  0,01
8 Погрішність повторного позиціонування мм  0,005
9 Кількість масок шт. 12
10 Загальна кількість символів шт. 44
11 Мінімальна товщина лінії мм 0,125
12 Розміри контактних площадок мм 1,3х3,5
13 Розміри символів мм 2х1
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Продовження таблиці 7.1
14 Обсяг внутрішньої пам'яті керуючої програми кбайт 64
15 Тиск підводимого повітря кПа 500...600
16 Потужність кВт 2
17 Маса пристрою кг 600
18 Маса ЭЧПУ "Микролид" кг 300
19 Зовнішній канал уведення програми з вищого рангу
перфострічки чи ЕОМ
20 Ручне введення і редагування програми перфоратор чи
ЕОМ
21 Буквено-цифрова індикація на електронно- знаків 512 (16х32).
променевій трубці

7.4 Пробивання фіксуючих отворів
Пробка фіксуючих отворів здійснюється на спеціальному пристрої, що
має два орієнтуючих знаки, рознесених на відстань, рівна відстані між
реперними знаками фотошаблона. Фотошаблон розміщають у пристрої для
пробки. Здійснюють вакуумний притиск фотошаблона і пробивають отвору,
притискаючи пуансон пристрою.
Оскільки фотошаблон має лінійні деформації, обумовлені частковим
роздубленням фотографічної емульсії під час фотохімічної обробки, зміною
температури і вологості в приміщенні, то відстань між реперними знаками
може не збігатися з відстанню між знаками пристрою, що орієнтують. У
такому випадку вибирають середнє значення. Для цього горизонтальні штрихи
реперних і настановних знаків зміщають, а відстань між прямовисячими
штрихами вирівнюють між собою зрушенням фотошаблону.

7.5 Загальні технічні вимоги до фотошаблонів
Фотографічне зображення в межах поля друкованої плати (ДП)
повинне бути різким, границі зображення повинні бути чіткими, без
розмитостей і ореолів.
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Фотошаблон повинний мати два чи більш реперні знаки,
використовуваних для пробивання фіксуючих отворів у робочих
фотошаблонах.
Несполучення двох робочих фотошаблонів однієї плати повинне бути
не більш 0,24 мм плат класу I і 0,14 мм плат класу II.
Зазор між елементами провідного рисунка на фотошаблоні повинний
бути не менш 0,325 мм.
Первинний фотошаблон повинний бути отриманий на
автоматизованому пристрої, що розкреслює, методом розкреслювання.
Відхилення центрів контактних площадок від вузлів координатної сітки
складає:
- для первинних фотошаблонів ± 0,10 мм плат класу І, ± 0,05 мм плат класу II;
- для робочих фотошаблонів ± 0,12 мм плат класу І, ± 0,07 мм плат класу II.
Розміри елементів топології фотошаблона і відстані між ними повинні
відповідати вимогам технічного завдання на друковану плату з урахуванням
технологічних допусків на виготовлення друкованої плати.
Технологічні допуски на виготовлення друкованої плати встановлює
підприємство - виготовлювач друкованих плат у залежності від застосовуваної
технології.
Граничні відхилення розмірів елементів топології фотошаблона в
залежності від класу точності друкованої плати за ГОСТ 23751 приведені в
таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 - Граничні відхилення розмірів елементів топології
фотошаблона в залежності від класу точності друкованої плати
Клас точності друкованої плати 1 2 3 4 5
Граничні відхилення розмірів
 0,10  0,05  0,03  0,02  0,01
елементів топології фотошаблона
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Граничні відхилення розмірів елементів топології фотошаблона,
зазначені в таблиці 7.2, є підставою для розрахунку технологічного допуску на
виготовлення еталонного фотошаблона.
Позиційні допуски розташування елементів топології фотошаблона в
діаметральному вираженні в залежності від класу точності друкованої плати
представлені в таблиці 7.3.

Таблиця 7.3 - Позиційні допуски розташування елементів топології
фотошаблона в діаметральному вираженні в залежності від класу точності
друкованої плати
Клас точності друкованої плати 1 2 3 4 5
Позиційні допуски розташування
0,15 0,10 0,07 0,05 0,03
елементів топології фотошаблона, мм

Якість сполучення комплекту фотошаблонів визначається значенням
несполучення по контактних площадках. Значення несполучення комплекту
фотошаблонів у залежності від класу точності друкованої плати не повинне
перевищувати значень, зазначених у таблиці 7.4.

Таблиця 7.4 - Величина несполучення комплекту фотошаблонів
Клас точності друкованої плати 1 2 3 4 5
Величина несполучення комплекту
0,15 0,10 0,07 0,05 0,03
фотошаблонів, мм

Ширина технологічного полючи, розташованого по контурі робочої
зони фотошаблона, не повинна бути більш 30 мм.
Умовна позначка фотошаблонів за ГОСТ 2.201.
Оптична щільність емульсійних фотошаблонів повинна бути не менш
3,0 на непрозорих ділянках і не більш 0,1 на прозорих ділянках.
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Копіювальна щільність діазотипних фотошаблонів на довжині хвилі
437 нм повинна бути не менш 3,0 на непрозорих ділянках і не більш 0,1 на
прозорих ділянках.
Розміри дефектів зовнішнього бачення - (проколи, крапки, подряпини)
у робочій зоні фотошаблона нс повинні бути більш 0,05 мм для друкованих
плат 1, 2 і 3-го класів точності і більш 0,02 мм для друкованих плат 4 і 5-го
класів точності.
Розміри дефектів зовнішнього вигляду в робочій зоні фотошаблона з
розмірами провідників і відстаней між ними від 0,05 до 0,08 мм не повинні
бути більш 0,01 мм.
Фотошаблони варто поставляти комплектами з паспортом на кожен
комплект фотошаблонів.
Форма паспорта на комплект фотошаблонів - по ГОСТ 2.601
Маркування фотошаблона повинне містити: умовну позначку
фотошаблона; дату виготовлення; порядковий номер зміни провідного
рисунка.
Маркування фотошаблона варто розташовувати на робочій поверхні
фотошаблона поза робочою зоною.
Маркування фотошаблона повинне бути виконане автоматизованим
способом.
У технічно обґрунтованих випадках допускається виконувати
маркірування вручну. Цифри і букви маркувального напису повинні бути чітко
позначені.

7.6 Технологічний процес і режими виготовлення фотошаблонів
Технологічний процес і режими виготовлення фотошаблонів
друкованих плат представлені в таблиці 7.5.
Таблиця 7.5 - Технологічний процес і режими виготовлення
фотошаблонів друкованих плат
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Порядок операцій і їхнє Тривалість обробки, хв.
фототехнічної плівки
найменування
прямим методом
методом звертання
1. Прояв 220,5 1 5 4 6
2. Промивання в проточній воді 1822 - 0,250,5 0,250,5 68
3. Зупинка прояву 1822 2 0,51 - -
4. Відбілювання 1822 3 - - 34
5. Засвічування* - - - - -
6. Промивання в непротічній воді 1822 - - - 57
7. Промивання в проточній воді 1822 - - - 23
8. Освітлення 1822 4 - - 1,52
9. Промивання в проточній воді 1822 - - - 23
Продовження таблиці 7.5
10. Прояв 1822 1 - - 34
11. Промивання в проточній воді 1822 - 0,250,5 - 0,51
12. Фіксування 1822 5 1015 810 810
13. Промивання в непротічній воді 1822 - 57 57 57
14. Ослаблення (при необхідності, 1822 6 - - візуально
для видалення загальної вуалі)
15. Промивання в проточній воді 1822 - 1520 1520 1520
16. Змочування в ОП-7 чи ОП-10
17. Сушіння ** - У В підвішеному стані
вертикальн
ому
положенні
18. Контроль -

*Освітленість у робочій зоні повинна бути не менш 150 лк
контролювати люксметром. Після включення світла обробку плівки
продовжують при нормальному (не нижче 150 лк у робочій зоні) висвітленні.
**У природних умовах.

Арк.
РС13.02525.001 ЗП
60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Температура
 С
№ розчину
фотопластин

7.7 Алгоритм виготовлення робочої програми керування
Виготовлення фотошаблонів способом фотографічного зменшення
оригіналу рисунка плати, виконаного вручну, не задовольняє вимогам
підвищеної точності в зв'язку зі зростанням щільності друкованого монтажу,
кількості типів плат на виріб, появою багатошарових плат.
Прагнення задовольнити вимогам підвищеної точності, зберігати і
навіть скоротити терміни виготовлення фотошаблонів плат вимагає нових
методів роботи.
Автоматизоване виготовлення фотошаблонів включає: автоматизоване
креслення світловим променем (М 1:1) рисунка фотошаблона по робочій
програмі травлення; напівавтоматизовану підготовку і виготовлення цих
програм керування.
Послідовність операцій підготовки виготовлення робочої програми
керування, аналіз і її коректування, контроль і одержання первинного
фотошаблона зображена у виді алгоритму на рисунку 7.1.

7.8 Формування елементів провідного рисунка друкованої плати
Фотошаблони виготовляються в залежності від щільності провідного
рисунка або однократним, або подвійним, або потрійним кресленням, тобто
провідні спробні рисунки плати викреслюються на фотопапері, а потім
контрольний рисунок плати на фотопластинці чи фототехнічній плівці.
Для формування елементів друкованого монтажу використовується
магазин масок, що включає №- масок - світлових плям. На рисунку 7.2
показані два варіанти магазина масок, а розміри приведені в таблиці 7.1.
Геометричні розміри масок для розкреслення провідного рисунка
повинні враховувати технологічні припуски і допуски, що забезпечують
виготовлення ДП на конкретному виробництві (ОСТ 16.0.886.052-83).
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Для нанесення елементів провідного рисунка, розташованого не в кроці
1,25, допускається виготовлення масок (рисунок 7.3), зміщених щодо центра в
магазині масок.

Таблиця 7.6. – Параметри провідного рисунка
Елементи
провідного Форма Розміри, мм
рисунка
Квадрат 1,51,5; 2,02,0; 2,92,9
Контактні
Коло 1,90;  3,40
площадки
Восьмикутник 2,70
Квадрат 0,35; 0,50
Провідники
Восьмикутник 0,75; 1,00; 1,50
Два однакових за формою і 2,50
Шипи й екрани розміром, але орієнтованих 2,700,40
по-різному щодо центра 0,402,70
Цифри Омт а0с доок 9 2,01,0
Букви C, R, K, A, V, B, L, E, Z, D, 2,01,0
Знак "T +, E " 2,02,0

Арк.
РС13.02525.001 ЗП
62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

8 Економічний розділ

8.1 Організація робіт з розробки моделі фізіотерапевтичного
пристрою
Перед початком розробки даного стенда в першу чергу організували
діяльність по виконанню всіх робіт пов'язаних з розробкою і виготовлення
фізіотерапевтичного пристрою.
Підбираємо трудові ресурси. На виконання даної дипломної роботи
наказом по університету призначається керівник дипломного проекту який
повинен зосередити свою увагу на виконанні конкретного завдання і на якого
свою чергу покладається відповідальність за реалізацію даного проекту.
Отже в кінцевому результаті команда буде мати кінцевий склад:
1. Керівник дипломного проекту.
2. Консультант з економічного розділу.
3. Консультант з охорони праці.
4. Студент виконавець.
Отже, дана матрична система дає можливість гнучко маневрувати
людськими ресурсами за рахунок перерозподілу їх між проектами, але за
умови збереження їх адміністративної належності відповідно
функціональними, відділам.
Тепер розробляємо план дипломного проекту.
План проекту:
1. Управління проектом :
1.1 Створення команди проекту;
1.2 Інтеграція команди проект;
1.3 Планування проекту;
1.4 Закриття проекту;
2. Розробка документації проекту по створенню пристрою:
2.1 Розробка технічної документації;
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

3. Закупівля сировини для виготовлення пристрою;
4. Виконання реконструкції і монтажу:
4.1 Виготовлення деталей стенда;
4.2 Підготовка до монтажу;
4.3 Монтаж стенда;
5. Запуск проекту:
5.1 Отримання допуску;
5.2 Перевірка роботи стенду;
5.3 Проведення регульованих робіт;
6. Контроль за виконанням.
Переходимо до планування робіт у часі. Насамперед побудуємо сіткову
модель процесів реалізації проекту по створенню системи контролю.
Сіткова модель процесів реалізації проекту зображена на рисунок 8.1.

Рисунок 8.1 - Сіткова модель процесів реалізації проекту

Розрахунок трудомісткості робіт по монтажу стенда
Таблиця 8.1 – Опис робіт та вимог до ресурсів
Код Довготривалість
Робота (процес) Ресурси
процесу процесу, днів
1 2 3 4
1. Створення команди проекту 1-2 1 К
2. Інтеграція команди проект 2-3 1 К
3. Розробка технічної документації 3-4 2,3 С
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 64

Продовження таблиці 8.1
1 2 3 4
4. Закупівля сировини 4-5 0,3 С
5. Підготовка до монтажу 5-6 0,5 С
6. Монтаж стенда 6-7 2,7 С
7. Отримання допуску 7-8 2 С
8. Перевірка роботи стенду 8-9 0,8 С
9. Завершення проекту 9-10 1 С
10. Контроль виконання робіт 1-10 Протягом всіх робіт КН
К – керівник проекту ; КН – консультанти з розділів ; С – студент.

Отже збудувавши сітковий графік, ми бачимо що для виконання
дипломного проекту по створенню фізіотерапевтичного пристрою ми
затрачаємо 11,6 днів.

8.2 Визначення вартості фізіотерапевтичного пристрою
Метою даного розділу є обґрунтування економічної доцільності і
ефективності фізіотерапевтичного пристрою. При цьому, за рахунок
використання сучасного мережевого обладнання і нових технічних рішень,
збільшується продуктивність, пропускна спроможність і надійність
сортувального обладнання, зменшуються: витрати часу і засобів на
обслуговування.
Далі будуть приведені розрахунки, що дозволяють кількісно визначити
економічні показники проектування та виготовлення фізіотерапевтичного
пристрою.
Розрахунок прямих витрат на розробку та виготовлення
фізіотерапевтичного пристрою.
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
65
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 8.2- Розрахунок вартості основних матеріалів
Одиниця Кіль- Сума
№ п/п Назва обладнання, матеріалів
виміру кість витрат грн.
1. Перелік обладнання:
1.1 Радіоелементи шт - 840
2. Перелік програм:
2.3 Програма «Proteus» шт 1 2500
2.4 Програма CAD шт 1 35565
Всього: 38905.9

Загальна вартість матеріалів 38905.9 грн.
Виготовлення передбачає види робіт, які вказані в таблиці 8.3.

Таблиця 8.3 - Витрати часу
Норма часу на
№ Кількість, Загальні витрати
Назва матеріалів одиницю роботи
п./п. шт. часу, год
люд./год.
1 Розробка пристрою 1 40 40
2 Розробка плати 1 16 16
3 Нанесення зобра-
1 2 2
ження на плату
Травка плати,
4 1 2,32 2,32
промивка.
Підготовка ножок
5 165 0,01 1,65
елементів
6 Лудіння плати 1 2 2
Лудіння ніжок
7 165 0,01 1,65
елементів
8 Монтаж елементів 158 0,004 0,63
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
66
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

9 Пайка плати 165 0,02 1,65
10 Перевірка плати 1 15,33 15,33
Всього: 83,23
На виготовлення друкованої плати затрачуємо 83,23 годин.

8.3 Нормування праці
Нормування праці - це один з основних напрямів наукової організації
праці. Воно передбачає впровадження міжгалузевих і галузевих норм і
нормативів, для нормування праці робочих, інженерно-технічних працівників
і службовців. Нормування праці є однією із складових частин наукової
організації праці і має своїй на меті встановлення міри витрат у вигляді
технічно обґрунтованих норм часу і норм вироблення.

Таблиця 8.4 – Баланс робочого часу
Показники Одиниці виміру Тривалість
Кількість днів у році дні 365
Кількість неробочих днів, у тому числі: дні 114
Святкових дні 10
Вихідних дні 104
Номінальний фонд робочого часу дні 251
Невиходи на роботу у тому числі: дні 40,36
чергових і додаткових відпусток дні 28,07
Лікарняних дні 10,03
навчальних відпусток дні 0,93
інші невиходи дозволені законодавством дні 0,43
невиходи з дозволу адміністрації дні 0,5
прогули дні 0,3
цілоденні простої дні 0,1
Кількість робочих днів у році дні 210,64
Середня тривалість робочого дня години 7,81
Корисний фонд робочого часу одного робітника (ЕРФр) години 1645,098
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
67
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

При виготовленні пристрою використовується робітник другого
розряду.
Для визначення годинну тарифну ставку робітника другого розряду
використовуємо формулу (8.1)

СII = СІ  К II грн × год (8.1)

де KІІ – перевідний коефіцієнт робітника 2-го розряду, який становить 1.11.

ЗП
CI = мін грн × год (8.2)
ЕРФсм

де ЗПмін – мінімальна заробітна плата яка становить 1218 грн.
ЕРФсм – ефективний робочий фонд середньомісячний розраховується з
таблиці 8.3 по формулі (8.3):

ЕРФ
р
ЕРФсм = год. (8.3)
11

1645,09
ЕРФсм = 149,55 ( год.)
11

Знаходиться годинна тарифна ставка робітника першого розряду :

1218
C = = 8.14 грн × год
I
149,55

Знаючи годинну тарифну ставку робітника першого розряду
знаходиться годинну тарифну ставку робітника другого розряду :

СІІ = 8,14 × 1,11 = 9,04 грн × год

Визначається заробітна плата робітника другого розряду по формулі (8.4)
ЗПтар. = Ст2 × Т= 9,04 × 83,23 = 752,39 грн. (8.4)

Арк.
РС13.02525.001 ЗП
68
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Визначається не прямі витрати по формулі (8.5)

П = ЗП × %П = 752,39 × 0,2 = 150,47 грн. (8.5)

де %П – візьмемо 20 % (прямої)
Визначається заробітна плата загальна по формулі (8.6)

ЗП заг. = ЗПтар + П = 752,39 + 150,47 = 902,86 грн. (8.6)

Знаходиться відрахування до фондів по формулі (8.7)

В = 0,363 × ЗПзаг. = 0,363 × 902,86 = 327,73 грн. (8.7)

8.4 Розрахунок допоміжних витрат
Для розрахунку допоміжних витрат використовуються дані таблиці 8.5.

Таблиця 8.5 - Нормування допоміжних витрат
Сума витрат, грн.
№ Одиниця
Назва матеріалів Кількість
П/П виміру За одиницю Загальна
1 Припій кг 0,07 25 1,75
2 Флюс , Ф3 л 0,192 40 7,84
3 Спирт л 0,05 5 0,25
4 Хлорне залізо Упаковка 1 27 27
5 Лак л 0,05 50 0,25
Всього : 37,09

Розраховується вартість електроенергії що споживається в процесі
обробки плати.
Визначаються витрати електричної енергії на освітлення по формулі
(8.8).

W місце.осв. = Р освітлення × Т витр. (8.8)
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
69
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

W місце.осв. = 0,24 × 13,17 = 3,16 кВт×год.

Р освітлення = 0,24 кВт; Т витр. – час витрачений з приладом.
Визначаються витрати електричної енергії на електричний дриль по
формулі (8.9).

Wел.дриль = Р освітлення × Т витр. (8.9)

Wел.дриль = 0,9 × 1.239= 1,1151 кВт×год

Р ел.дрелі = 0,9 кВт; Т витр. – час витрачений з приладом.
Визначаються витрати електричної енергії на паяльник по формулі
(8.10)
Wел.паяльн. = Р освітлення × Т витр. (8.10)

Wел.паяльн. = 0,04 × 3,008 = 0,12 кВт × год

Р паяльника = 0,04 кВт; Т витр. – час витрачений з приладом.
Загальні витрати електричної енергії визначаються по формулі (8.11)
Wзаг.= Wміс.осв.+Wел.дрел.+Wел.паяльн. (8.11)
Wзаг.= 3,16+1,1151+0,12=4,431 кВт
Визначається вартість використаної електричної енергії по формулі
(8.12)
Вел.ен= Wзаг × Тел. енергії. (8.12)
де Тел.енергії - тариф за ел. енергію 0,3084 грн./кВт × год.
Вел.ен =4,431 × 0,3084 =1,36грн.

Визначається відшкодування зносу інструментів в таблиці 8.6.

Арк.
РС13.02525.001 ЗП
70
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 8.6 - Відшкодування зносу інструментів
№ п/п Назва пристрою Вартість пристрою, грн. Примітка
1. Електродриль 473
2. Тестер 80
3. Паяльник 65
Всього 618,00

Відшкодування зносу інструментів приймаємо рівним 0,5% на рік. По
формулі (8.13) розраховуємо суму відшкодування зносу інструментів.
Ввідш.=0,005×Вінст.=0,005×618=3,09 грн. (8.13)

8.5 Розрахунок собівартості виготовлення апарату для
магнітотерапії
Для визначення собівартості виготовлення системи контролю
змішування рідин необхідно виконати розрахунок прямих та інших витрат,
пов’язаних з виробництвом.
Розрахунок прямих витрат виконуватимемо за даними таблиці 8.7.
А розрахунок загальновиробничих та адміністративних витрат
здійснюватимемо за формулами 8.14 та 8.15.

Таблиця 8.7 - Розрахунок прямих витрат
№ п/п Назва статей витрат Сума витрат, грн. Примітка
1 Прямі матеріальні витрати
1.1 Сировина, матеріали 38905.9 Таблиця 8.1
1.2 Допоміжні матеріали 37,09 Таблиця 8.4
1.3 Електроенергія 1,36 Вел.ен.
2 Прямі витрати на оплату праці
2.1 Заробітна плата 902.86 ЗПзаг.
3. Інші прямі витрати
3.1 Відрахування у фонд 327.37 В
3.2 Відшкодування зносу інструментів 3,09 Відшкодування
Всього: 40177.64
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
71
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Отже, прямі витрати на розробку та виготовлення системи
відслідковування складають 40177.64 грн.
Розраховуємо загально виробничі витрати по формулі (8.14)

ЗВВ = ЗПзаг × 100%= 902.86 грн. (8.14)

Розраховуємо адміністративні витрати по формулі (8.15)

ЗПупр. = (ЗПзаг + В) × 100%= 1230,23 грн. (8.15)

Складається калькуляція в таблиці 8.7.
Калькуляція – це фінансовий документ який розраховує витрати на
виготовлення одиниці продукції.

Таблиця 8.8 – Калькуляція
Шифр Найменування статті
Методика розрахунку Сума витрат
рядка продукції
1 2 3 4
1. Сировина і матеріали Таблиця 8.1 38905.9
Купівельні напівфабрикати
та комплектуючі вироби.
2. Таблиця 8.4 37,09
Роботи і послуги
виробничого характеру
3. Енергія Вел.енергії 1.36
4. Зворотні відходи Немає
Основна заробітна плата
5. ЗПтар. 752.39
робітника
6. Додаткова ЗП П 150.47
7. Відрахування у фонд В 327.73

Арк.
РС13.02525.001 ЗП
72
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Продовження таблиці 8.8
1 2 3 4
Витрати на утримання та
8. Ввід. 3,09
експлуатацію устаткування
9. Загальні витрати ЗВВ 902.86
10. Витрати від браку Немає
11. Інші виробничі витрати Немає
12. Попутна продукція Немає
Сума рядків
13. Виробнича собівартість [((1+2+3)-4)+ 41080.89
+(5+6+7+8+9+10+11)]
14. Адміністративні витрати ЗПупр.р.1 1230.23
15. Витрати на збут Немає
16. Прибуток Немає
17. ПДВ Немає
Сума рядків
18. Відпускна ціна 42311.12
(13+14+15+16+17)

Отже, собівартість виготовлення мікропроцесорної апарату для
магнітотерапії об‘єкту в просторі буде становити 42311.12грн.

Арк.
РС13.02525.001 ЗП
73
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

9. Охорона праці

9.1 Аналіз небезпек та шкідливостей, які виникають при роботі в
приміщенні проектного відділу
В даному розділі роботи проводиться аналіз умов праці робітників
проектного відділу, які займаються розробкою різноманітних проектів
медичних пристроїв. Основна робота спеціаліста даного відділу полягає в
розрахунках різноманітних задач, які проводяться з використанням
персонального комп’ютера (ПК). Тому виникає потреба в забезпеченні
безпечної та продуктивної організації праці спеціаліста при роботі з
комп’ютером.
Перш за все необхідно проаналізувати параметри приміщення, які
безпосередньо або опосередковано впливають на фахівця, тим самим
змінюючи продуктивність його праці. Але, перед усім, відзначимо, що робота
за комп’ютером за рівнем фізичного навантаження належить до категорії Іа,
тобто робота, яка виконується сидячі та не потребує фізичного навантаження.
Ці роботи проводяться в кабінеті, який має такі геометричні розміри:
довжина – 6 м, ширина – 6 м, висота стелі – 2,5 м. Відповідно площа всього
приміщення складає 36 м2, а об’єм становить 90 м3. Відповідно до ДСанПіН
3.3.2.007-98 площа, яка припадає на одне робоче місце обладнане ПК, повинна
становити не менше 6 м2, а об’єм повинен бути не меншим ніж 20 м3. Кабінет
має п’ять робочих місць. Отже, на одне робоче місце припадає 7,2 м2 площі та
18 м3 об’єму приміщення, що не відповідає вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98,
тому необхідно зменшити кількість робітників, для того щоб забезпечити
необхідні умови для роботи.
Важливе значення необхідно приділити факторам мікроклімату
робочого приміщення, адже саме при оптимальних мікрокліматичних умовах
досягається найвища працездатність та гарне самопочуття. До важливих
мікрокліматичних умов відносяться такі параметри, як температура, відносна
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
74
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

вологість, швидкість руху повітря в робочій зоні. Згідно з основним
нормативним документом, що регламентує параметри мікроклімату
виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99 нормативні значення основних
параметрів мікроклімату наступні:
1. Температура повітря:
- в холодний період року – 22 - 24 °С (допустима – 21 - 25 °С);
- в теплий період року – 23 - 25 °С (допустима – 22 - 28 °С).
2. Вологість повітря:
- в холодний період року – 40 - 60 %;
- в теплий період року – 40 - 60 %.
3. Швидкість руху повітря:
- в холодний період року – 0,1 м/с (допустима – не більша 0,1 м/с);
- в теплий період року – 0,1 м/с (допустима – 0,1 - 0,2 м/с).
Фактичні значення параметрів мікроклімату становлять:
1. Температура повітря:
- в холодний період року – 19 °С;
- в теплий період року – 24 °С.
2. Вологість повітря:
- в холодний період року – 50 %;
- в теплий період року – 50 %.
3. Швидкість руху повітря:
- в холодний період року – 0,06 м/с;
- в теплий період року – 0,08 м/с.
З наведених даних видно, що фактичне значення температури повітря в
холодний період року не відповідає нормативному значенню цього параметра.
Підтримка цих параметрів забезпечується системою централізованого
водяного опалення низького тиску, реалізація якої забезпечується за
допомогою чавунного радіатора типу М-140-АО відповідно до ДБН В.2.5.67-
2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування».
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
75
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність
організму в цілому. При поганому освітленні людина швидко втомлюється,
працює менш продуктивно, зростає потенційна небезпека помилкових дій і
нещасних випадків. Згідно із статистичними даними, до 5% травм можна
пояснити недостатнім або нераціональним освітленням, а в 20% воно сприяло
виникненню травм. Врешті, погане освітлення може призвести до
професійних захворювань, наприклад, таких як робоча міопія (короткозорість,
спазм акомодації).
Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для
працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні
процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому.
Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від
збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне
світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників
відчуття безпосереднього зв'язку з довкіллям.
На рівень освітленості приміщення при природному освітленні
впливають наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових
отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі
приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно
як із середини, так і ззовні приміщення.
Робочий кабінет відповідно до ДБН В.2.5-28-2018 «Природне і штучне
освітлення» має природне та штучне освітлення. Природне світло проникає в
кімнату через бічні вікна зорієнтовані на північ. Кімната має 3 однакових
віконних отвори, розміри кожного з них становлять 1,41,3 м.
Всі робочі столи розташовані таким чином, що вікна знаходяться збоку
від працюючого тим самим забезпечуючи мінімальне потрапляння прямих
сонячних промінів на екран монітора, які спричиняли би відбиття світла від
екрану тим самим створюючи дискомфорт для працюючого. Також вікна
обладнані шторами, що розсіюють світло.
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
76
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

У процесі роботи на цьому робочому місці працівнику доводиться мати
справу з різноманітними друкованими виданнями та розрахунками на екрані
монітора, тобто найбільш дрібними деталями зображення в даному випадку
будуть крапки в тексті. Такі символи, як правило, мають розмір 0,15-0,3 мм. За
нормами освітлення ДБН В.2.5-28-2018 - це відповідає дуже високому
ступеню точності зорової праці, тобто має ІІ розряд та підрозряд г, що
відповідає великому контрасту об’єкта з фоном. В даному випадку контрасту
між текстом на моніторі та фоном, між текстом на аркуші паперу та аркушем.
Для цього розряду нормативне значення КПО згідно норм освітлення ДБН
В.2.5-28-2018 дорівнює 2,5%. Робоче місце розташовано на відстані 2 м від
вікна і в цій точці значення КПО становить 31-35%, що цілком задовольняє
нормативне значення КПО.
Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових
приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення
приміщень у темний період доби. При організації штучного освітлення
необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і
одночасно враховувати економічні показники. При штучному освітленні
нормується величина освітленості в люксах (Лк), яка вибирається в залежності
від характеристик зорової праці з урахуванням найменшого розміру об'єкта
розрізнення, фону, контрасту об'єкта розрізнення з фоном.
Кабінет обладнаний чотирма світильниками, кожний з яких має дві
люмінесцентні лампи денного світла. Фактичний рівень штучного освітлення
на робочих місцях у відділу становить – 410-420 лк. Для даного типу зорової
праці нормована величина штучного загального освітлення складає 400 лк.
Тому рівень загального штучного освітлення повністю відповідає вимогам
ДБН В.2.5-28-2018.
У сучасному світі в умовах науково-технічного прогресу шум став
одним із суттєвих несприятливих чинників, що впливають на людину. Шум у
робочих умовах негативно впливає на працівника: послаблює увагу, посилює
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
77
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

розвиток втоми, сповільнює реакцію на небезпеку. Внаслідок цього зни-
жується працездатність та підвищується імовірність нещасних випадків.
В даному приміщенні головним джерелом шуму є вентилятор
охолодження джерела живлення системного блоку. Всі вентилятори
розташовані всередині системного блоку. Шум, який створює системний блок
не перевищує нормативне значення еквівалентного рівня шуму, яке становить
50 дБА згідно вимог ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми допустимих рівнів
шуму на робочих місцях».
Головним джерелом електромагнітного випромінювання в приміщенні є
монітор та системний блок. Рівні електромагнітного випромінювання на
робочому місці повністю відповідають вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.
Усе обладнання відділу живиться від мережі змінного струму напругою
220 В частотою 50 Гц. В даному приміщенні використовується мережа з
проводкою прихованого типу. Це необхідно для запобігання виникненню та
поширенню пожежі внаслідок можливого короткого замкнення в проводці.
Обладнання, а саме системні блоки та монітори, встановлене в кабінеті
споживає потужність менше ніж 4000 Вт, що не перевантажує мережу.
Оскільки ПК має металевий корпус, то можливе виникнення ситуації, при якій
відбудеться замикання мережі на корпус, що може спричинити ураження
електричним струмом працівника відділу. Тому згідно ДСТУ В.2.5-82:2016
«Інженерне обладнання будинків і споруд. Захисні заходи електробезпеки в
електроустановках будинків і споруд» в кабінеті передбачена магістраль
захисного занулення, яка забезпечує захист людини від ураження електричним
струмом.
Забезпечення пожежної безпеки – це один із важливих напрямків щодо
охорони життя та здоров'я людей. Даний кабінет відноситься до приміщень з
категорією пожежонебезпеки типу В (горючі та важкогорючі рідини, тверді
горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні
при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти, за умови,
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
78
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

що приміщення, в яких вони знаходяться не належать до категорій А чи Б)
згідно ДСТУ В Б.1.1.36:2016. Стіни, стеля, підлога приміщення повністю
виготовлені з матеріалів, дозволених для оздоблення приміщень органами
державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Приміщення кабінету
оснащено системою автоматичної пожежної сигналізації променевого типу,
яка складається з пожежних оповіщувачів типу ИП-105, приймально-
контрольного приладу та блоку живлення відповідно вимог ДБН В.2.5-56-
2014.
В приміщенні знаходиться два переносних вуглекислотних
вогнегасника ВВК-5, які використовуються для гасіння легкозаймистих та
горючих рідин, електрообладнання, що знаходиться під напругою до 1000 В,
що цілком відповідає «Правилам пожежної безпеки в Україні» та «Правилам
експлуатації та типовим нормам належності вогнегасників». План евакуації з
приміщень відділу розміщений на стіні з вільним доступом до нього для
забезпечення проведення швидкої та організованої евакуації персоналу на
випадок виникнення пожежі в будівлі, відповідно ДБН В.1.1.7-2016.
На працездатність спеціаліста окрім зовнішніх факторів виробничого
середовища також впливає безпосередня організація робочого місця. Але
робочі столи, які встановлені у відділу не відповідають вимогам нормативних
документів. За своїми розмірами вони не призначені для розміщення на них
ПК. Тому необхідно розробити раціональне робоче місце працівника відділу.
Спеціаліст з охорони праці обов’язково проводить з працівниками
відділу вступний, первинний та повторний інструктаж з питань охорони праці
складений відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про
порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».
Важливим фактором для підвищення продуктивності праці та
запобіганню виснаження організму являється правильна організація режиму
праці. Відповідно ДСанПіН 3.3.2.007-98, для працівників повинні бути
встановлені перерва для відпочинку тривалістю 15 хвилин через щогодини
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
79
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

роботи за комп'ютером. Якщо виробничі обставини не дозволяють застосувати
регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи за комп'ютером не
може перевищувати 4 години.
Санітарними правилами також передбачено, що в окремих випадках -
при частих скаргах працюючих з комп'ютером на утому очей, незважаючи на
встановлення додаткових перерв для відпочинку, а також застосування коштів
локального захисту очей - допускається індивідуальний підхід до обмеження
часу роботи за комп'ютером, зміни характеру роботи, чергування з іншими
видами діяльності, не пов'язаними з роботою з комп'ютером.
В результаті проведеного аналізу можна зробити висновок, що
приміщення відділу не відповідає вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98. Необхідно
зменшити кількість працівників, щоб дане приміщення відповідало
нормативному документу та розробити рекомендації, щодо розмірів та
розміщення робочих місць працівників відділу.

9.2. Розробка рекомендацій щодо безпеки праці працівників
відділу
Умови праці користувача ПК залежать від параметрів мікроклімату в
приміщенні, хімічного складу повітря, запиленості, віброакустичних умов та
інших факторів довкілля. Усі ці параметри мають відповідати діючим
нормативам
Нормативними документами, які визначають нормалізацію умов праці
користувачів ПК, є НПАОП 0.00-7.15-18, ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні
санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами
електронно-обчислювальних машин» та ДСанПіН 5.5.6-009-98 «Улаштування
і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим
праці учнів на персональних комп'ютерах».
Облаштування робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинно
забезпечувати:
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
80
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

− належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність
відблисків;
− оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість,
швидкість руху, рівень іонізації повітря);
− належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця;
а також враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:
− наявність шуму та вібрації;
− електромагнітне випромінювання;
− ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;
− електростатичне поле між екраном і оператором;
− наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.
Вимоги до приміщень для експлуатації ПК повинні бути такі:
− площа на одне робоче місце з ПК має складати не менше 6 кв.м, а об'єм - не
менше 20 куб.м;
− приміщення з ПК не повинні межувати з приміщеннями, в яких рівні шуму
та вібрації перевищують нормативні значення;
− приміщення повинні обладнуватися системами опалення, кондиціонування,
ефективною припливно-витяжною вентиляцією;
− значення шкідливих виробничих чинників (мікроклімату, шуму, вібрації,
ЕМВ та ін.) не повинні перевищувати гранично допустимі рівні;
− приміщення повинні мати природне та штучне освітлення;
− робочі місця з ПК слід розміщувати так, щоб площина екрана була
перпендикулярною до площини вікна;
− найкраще розміщувати робочі місця з освітленням з лівого боку;
− штучне освітлення у приміщеннях має здійснюватися системою загального
рівномірного освітлення; освітленість на поверхні стола має складати 300-500
лк, а освітленість екрана не повинна перевищувати 250 лк;
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
81
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

− під час постійної роботи з документацією допускається застосування
комбінованого освітлення - додаткового встановлення світильників місцевого
освітлення.
− стіни кабін виготовляються з негорючих матеріалів. Дозволяється
виготовляти їх зі скла та металевих конструкцій. У кабіні мусить бути
оглядове вікно (вікна). Висота оглядового вікна має бути не менше 1,5 м, а
відстань від підлоги не більше 0,8 м.
− натуральне освітлення має здійснюватися через світлові прорізи,
орієнтовані переважно на північ і північний схід, і забезпечувати мінімальний
КПО 1,2-2,5%;
− заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях (батареї опалення,
водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають
бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового
дотику.
− у приміщеннях з ПК слід щоденно проводити вологе прибирання
− у приміщеннях з ПК повинні бути медичні аптечки першої допомоги
− приміщення з ПК повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної
сигналізації відповідно до вимог ДБН В.2.5-56-2014.
Обладнання і організація робочого місця працюючих з ПК мають
забезпечувати відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їх
взаємного, розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру і
особливостей трудової діяльності.
Робоче місце користувача ПК - це обладнаний технічними
засобами (засобами відображення інформації, органами управління,
допоміжним обладнанням) простір де здійснюється діяльність виконавця.
Організацією робочого місця називається система заходів щодо
обладнання робочого місця засобами та предметами праці та розміщенням
їх у певному порядку.
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
82
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Для формування сприятливих санітарно-гігієнічних умов праці
важливе значення має організація робочих місць у виробничих
приміщеннях. Під просторовою орієнтацією робочого місця у
виробничому приміщенні розуміється розміщення у певному порядку
відносно одне одного, елементів приміщення, працюючої людини та
основного і допоміжного обладнання. Просторова організація робочого
місця в основному визначається розмірами та формою сенсорного та
моторного простору, формою та параметрами елементів робочого місця та
просторовим розташуванням елементів відносно працюючого.
При розміщенні робочих місць з ПК необхідно дотримуватись таких
вимог:
− робочі місця з ПК розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі
світловими прорізами;
− відстань між бічними поверхнями моніторів має бути не менше 1,2 м;
− відстань між тильною поверхнею одного монітору та екраном іншого не
повинна бути меншою 2,5 м;
− прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.
Конструкція робочого місця користувача ПК (при роботі сидячи) має
забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими
ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для
ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - горизонтально; лікті -
під кутом 70-90 градусів до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під
кутом не більше 20 градусів відносно горизонтальної площини, нахил голови
- 15-20 градусів відносно вертикальної площини.
Висота робочої поверхні столу для ПК має бути в межах 680-800 мм,
а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності
моторного поля.
Рекомендовані розміри столу: висота - 725 мм, ширина - 600-1400 мм,
глибина - 800-1000 мм. Робочий стіл для ПК повинен мати простір для ніг
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
83
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

працюючого висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною
на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги – не менше 650
мм.
Відповідно до поставлених вимог було підібрано стіл, за яким буде
працювати робітник відділу (Рисунок 9.1).
Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача ПК повинно мати
такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлокітники.
У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не
є обов'язковими: підголовник та підставка для ніг.
Робоче сидіння повинно бути підйомно-поворотним, таким, що
регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки
до переднього краю сидіння, висотою підлокітників.
Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або
ступінчатим, мати надійну фіксацію.
Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має становити для
лінійних розмірів 15-20 мм, для кутових - 2 град.

Рисунок 9.1 - Робоче місце працівника проектного відділу.

Арк.
РС13.02525.001 ЗП
84
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм.
Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу
поверхні - від 15 град. вперед до 5 град. назад.
Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим.
Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина - не менше
380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу
спинки повинен регулюватися в межах 0 - 30 град. відносно вертикального
положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна
регулюватись у межах 260 - 400 мм.
Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно
застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250
мм, шириною - 50 - 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах
230±30 мм та за відстанню між підлокітниками в межах 350 - 500 мм.
Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з
неслизьким, повітронепроникним покриттям та забезпечувати можливість
чищення від бруду.
На рисунку 9.2 відображено правильне положення працівника при
роботі з ПК.
Екран монітору має розташовуватися на оптимальній відстані від очей
користувача, що становить 600...700 мм, але не ближче ніж за 600 мм з
урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів.
Розташування екрана монітора має забезпечувати зручність зорового
спостереження у вертикальній площині під кутом +30 град. до нормальної лінії
погляду працюючого.
Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100...300
мм від краю, звернутого до працюючого. В конструкції клавіатури має
передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим
коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовільному її зсуву), який дає змогу
змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах 5...15 град. Висота
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
85
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

середнього рядка клавіш має не перевищувати 30 мм. Поверхня клавіатури має
бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4.
Розташування пристрою введення - виведення інформації має
забезпечувати добру видимість екрана, зручність ручного керування в зоні
досяжності моторного поля і за висотою - 900...1300 мм, за шириною 400...500
мм.
Робоче місце з ПК слід обладнати пюпітром для документів.
При організації праці, що пов'язана з використанням ПК, для збереження
здоров'я працюючих, запобігання професійним захворювання і підтримки
працездатності слід передбачити внутрішньозмінні регламентовані перерви
для відпочинку.

Рисунок 9.2 - Раціональне положення працівника при роботі з ПК

Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку мають передбачати
додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і
суб'єктивних ознак втомлення і зниження працездатності.
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
86
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

При виконанні протягом дня робіт, що належать до різних видів трудової
діяльності, за основну роботу з ПК слід вважати таку, що займає не менше 50%
часу впродовж робочої зміни. При цьому мають передбачатися:
- перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);
- перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);
- додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням
особливостей трудової діяльності.

Арк.
РС13.02525.001 ЗП
87
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Висновки

1. В результаті здійсненого пошуку та аналізу інформаційних джерел була
складена схема фізіотерапевтичного пристрою з автоматизованим
контролем параметрів. Тому, розробка фізіотерапевтичного пристрою, що
забезпечить гнучкий і точний контроль параметрів і дозволяє ефективно та
автоматично керувати роботою фізіотерапевтичного пристрою і є задачею
актуальною.
2. Розроблена структурна схема, яка включає в себе всі необхідні блоки для
виготовлення фізіотерапевтичного пристрою з автоматизованим контролем
параметрів.
3. Виконано розрахунок основних елементів та вузлів фізіотерапевтичного
пристрою, зокрема розрахунок компенсаційного стабілізатора, лічильника-
подільника, надійності плати з елементами та теплового режиму роботи
пристрою.
4. Розроблено технологічний процес виготовлення друкованої плати схеми
фізіотерапевтичного пристрою з автоматизованим контролем параметрів та
розроблено складальні креслення для основної схеми.
5. Проаналізовані небезпеки та шкідливі фактори, що виникають на ділянці де
використовується розроблюваний пристрій.
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
88
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Список використаної літератури
До вступу та розділу 1
1. Білаш, Б. В., & Гринь, В. С. (2020). Автоматизовані системи медичного
призначення: теорія та практика. Київ: НАУ.
2. Patentscope Simple Search. https://patentscope.wipo.int/search/en/search.jsf.
Latest accessed: 2024/01/15.
3. Universal Decimal Classification. https://udcsummary.info/php/index.php. Latest
accessed: 2024/01/15.
4. Іванченко, П. П., & Коваль, Р. Ю. (2020). Інтелектуальні системи керування
в апаратах для лазерної терапії. Технічна електродинаміка, 2, 51–58.
5. Карпенко, Н. С. (2021). Системи контролю параметрів фізіотерапевтичного
впливу в реальному часі. Інженерія здоров’я, 5(1), 25–31.
6. Колесник, О. А. (2022). Програмно-апаратні комплекси в фізіотерапії: від
моделювання до впровадження. Вісник Національного технічного
університету України «КПІ», 17(2), 43–50.
7. Костенко, М. Г., & Погорілий, В. О. (2021). Автоматизовані прилади для
магнітотерапії з біологічним зворотним зв’язком. Біомедична інженерія та
технології, 9(3), 19–26.
8. Литвин, І. А. (2019). Перспективи застосування сенсорних технологій у
фізіотерапевтичних пристроях. Електроніка та приладобудування, 5, 14–20.
9. Мороз, Ю. І. (2020). Автоматизовані фізіотерапевтичні системи на базі
вбудованих платформ. Технології та засоби вимірювання, 2(10), 9–15.
10. Пархоменко, С. В. (2021). Системи дистанційного моніторингу
фізіотерапевтичного лікування. Інформаційні технології в охороні
здоров’я, 6(1), 36–42.
11. Шевченко, Т. О. (2018). Розробка мікропроцесорного модуля для контролю
параметрів фізіотерапевтичного апарата. Наукові вісті НТУУ «КПІ»,
4(116), 23–29.

Арк.
РС13.02525.001 ЗП
89
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

До розділу 5
12. Будіщев М.С. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка:
Львів, “Афіша”, 2001. – 424 с.
13. Андронік Буняк. Електроніка та мікросхемотехніка: навчальний посібник
для вищих учбових закладів. — Київ, Тернопіль: 2001.
14. Колонтаєвський Ю.П., Сосков А.Г. Промислова електроніка та
мікросхемотехніка: теорія і практикум. За ред. А.Г. Соскова. — К.,
Каравела, 2003. — 368 с.
15. Стахів П.Г., Коруд В.І. Основи електроніки з елементами
мікроелектроніки. Магнолія плюс, — Львів: 2006.
16. Будіщев М.С. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка.
Підручник. — Львів: Афіша, 2001. — 424 с.
До розділу 6
17. Нормування показників надійності технічних засобів: навчальний
посібник / О. М. Васілевський, О. Г. Ігнатенко. – Вінниця: ВНТУ, 2013. –
160 с.
18. Васілевський О.М., Поджаренко В.О. Практикум з метрологічного нагляду
за засобами вимірювань: Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2008. –
87 с.
19. Володарський Є.Т., Кошева Л.О. Статистична обробка даних: Навчальний
посібник. – К.: НАУ, 2008. – 308 с.
20. Васюра А.С. Елементи та пристрої систем управління і автоматики:
Навчальний посібник. – Вінниця: ВДТУ, 1999. – 157 с.
21. Федун І.В. Основи теорії надійності та контролю якості виробів
електронної техніки. – Вінниця: ВДТУ, 2003. – 71 с.
22. Румбешта В.О. Технологія складання, регулювання та випробування
приладів: підручник / В.О.Румбешта; НТУУ «КПІ». - Київ: НТУУ «КПІ»,
2014. - 364 с.
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
90
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

23. Методи та засоби забезпечення якості складання приладів та систем:
навчальний посібник / Шевченко В.В., Осадчий О.В., Симута М.О. – К.:
НТУУ «КПІ», 2011. – 97 с.
24. Технологія приладобудування: навчальний посібник для студентів
напрямку підготовки 6.051003 «Приладобудування» приладобудівного ф-
ту / Уклад.: Автори: Шевченко В.В., Осадчий О.В., Симута М.О. – К.:
НТУУ «КПІ», 2010. – 128 с.
До розділу 7
25. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник.– Суми:
Видавництво “Університетська книга”, 1999.– 301 с.
26. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Панчук О.П., Чорна О.Г.
Інтегрований курс безпеки життєдіяльності (теоретичні основи): Навч.
посіб. - Кам'янець-Подільський: Буйницький О.А., 2009. - 200 с.
27. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Панчук О.П., Чорна О.Г. Безпека
життєдіяльності та охорона праці (Практичний курс): Навчальний
посібник. - Кам'янець-Подільський: "Думка", 2010. - 152 с.

Арк.
РС13.02525.001 ЗП
91
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ДОДАТКИ
Додаток А
Перелік нормативних документів
ДСТУ загального використання
ДСТУ ГОСТ 2.001:2006 Єдина система конструкторської документації.
Загальні положення
ДСТУ ГОСТ 2.051:2006 Єдина система конструкторської документації.
Електронні документи. Загальні положення
ДСТУ ГОСТ 2.052:2006 Єдина система конструкторської документації.
Електронна модель виробу. Загальні положення
ДСТУ ГОСТ 2.053:2006 Єдина система конструкторської документації.
Електронна структура виробу. Загальні положення

ДСТУ, повязані з оформленням розрахунково-пояснювальної записки
ДСТУ ГОСТ 2.051:2006 Єдина система конструкторської документації.
Електронні документи. Загальні положення
ДСТУ ГОСТ 2.104:2006 Єдина система конструкторської документації.
Основні написи

ДСТУ, повязані з оформленням графічної частини проекту
ДСТУ ГОСТ 2.308:2013 ЄСКД. Зазначення допусків форми та розміщення
поверхонь
ДСТУ ГОСТ 2.317:2014 ЄСКД. Аксонометричні проекції
ДСТУ ГОСТ 2.702:2013 ЄСКД. Правила виконання електричних схем

Загальні правила виконання креслень
ДСТУ ГОСТ 2.307:2013 ЄСКД. Нанесення розмірів і граничних відхилів
ДСТУ ISO 128-1:2005 (ISO 128-1:2003, IDТ) Національний стандарт України.
Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 1. Передмова
та покажчик понять стандартів ISO серії 128
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
92
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ДСТУ ISO 128-21:2005 (ISO 128-21:1997, IDТ) Національний стандарт
України. Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення Частина 21.
Лінії, виконані автоматизованим проектуванням
ДСТУ ISO 128-30:2005 (ISO 128-30:2001, IDТ) Національний стандарт
України. Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення Частина 30.
Основні положення про види
ДСТУ ISO 128-40:2005 (ISO 128-40:2001, IDТ) Національний стандарт
України. Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Загальні
принципи оформлення. Частина 40. Основні положення про розрізи та
перерізи
ДСТУ ISO 129-1:2007 (ISO 129-1:2004, IDТ) Національний стандарт України.
Кресленики технічні. Проставлення розмірів і допусків. Частина 1. Загальні
принципи
ДСТУ ISO 3098-2:2007 (ISO 3098-2:2000, IDТ) Національний стандарт
України. Документація на технічні вироби. Шрифти. Частина 2. Латинська
абетка, цифри і знаки
ДСТУ ISO 3098-3:2007 (ISO 3098-3:2000, IDТ) Національний стандарт України.
Документація на технічні вироби. Шрифти. Частина 3. Грецька абетка
ДСТУ ISO 3098-4:2007 (ISO 3098-4:2000, IDТ) Національний стандарт
України. Документація на технічні вироби. Шрифти. Частина 4. Діакритичні і
окремі знаки латинської абетки
ДСТУ ISO 3098-5:2007 (ISO 3098-5:1997, IDТ) Національний стандарт
України. Документація на технічні вироби. Шрифти. Частина 5. Написання
латинської абетки, цифр і знаків засобами автоматизованого проектування
ДСТУ ISO 3098-6:2007 (ISO 3098-6:2000, IDТ) Національний стандарт України.
Документація на технічні вироби. Шрифти. Частина 6. Кирилична абетка
ДСТУ ISO 5455:2005 (ISO 5455:1979, IDТ) Національний стандарт України.
Кресленики технічні. Масштаби
ДСТУ ISO 5457:2006 (ISO 5457:1999, IDТ) Національний стандарт України.
Документація технічна на вироби. Кресленики. Розміри та формати
Арк.
РС13.02525.001 ЗП
93
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Дуб л.
Взам.
Підп.
Інв. № Підпис Зм. Арк № докум. Підпис Підпис
Дата Т.Л.

213321231
ЧДТУ

ЗАТВЕРДЖУЮ
Головний технолог
Узгоджено:
Вячеслав ТУЗ
Тичков В.В. (підпис)
(підпис)
_____________________________(дата)
_________________________(дата)
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС
на виготовлення друкованої плати
и
РС13.02525.001 ТП
Процес впроваджено у виробництво
_______________________________( )
(підпис)
Руслан ТИМОШЕНКО _______________________________( )
(підпис) (підпис)
_______________________________( )

(підпис)
______________________________(дата) _______________________________( )
(підпис)
_______________________________( )
(підпис)

ДУБЛ. ГОСТ 3.1404-86 ФОРМА 3 САПР
ВЗАМ.
ОРИГ.

РОЗРОБ. Тимошенко Р. 0117012345 1017112345

ПЕРЕВІРИВ Туз В.

Н. КОНТР. Тичков В.
НАЙМЕНУВАННЯ ОПЕРАЦІЇ МАТЕРІАЛ ТВЕРДІСТЬ ЕВ МД ПРОФІЛЬ ТА РОЗМІРИ М3 КОІД
З ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЕРАЦІЇ

ОБЛАДНАННЯ, ПРИСТРІЙ ЧПК ПОЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТО ТВ Т П. З. Т ШТ. ЗОР
1А240-6

Р ПІ D/B L T I ТоС N t
А 01 005 Підготовка поверхні фольги та отворів ИОТ43 18 -25 0.5
02 фотохімічним методом 6017100001
03 2017012345
04 2517100001
05 3017100001
Б 06 Устаткування підготовки поверхні
07 ДП Billeo
08
А 09 010 Хімічне омедніння отворів ИОТ44 50 -60 2-5
B 10 Автооператорна лінія для хімічного омедніння 6077100002
11 “Module – R” 2017012345
12 2517100002
13 3017100002
14
А 15 015 Гальванічне омедніння ИОТ45
16 6017100003
Б 17 Автооператорна лінія для гальванічного омедніння 2017012345 20
18 “Module-R” 2517100003
19
20

ДУБЛ. ГОСТ 3.1404-86 ФОРМА 3 САПР
ВЗАМ.
ОРИГ.

РОЗРОБ. Тимошенко Р. 0117012345 1017112345

ПЕРЕВІРИВ Туз В.

Н. КОНТР. Тичков В.
НАЙМЕНУВАННЯ ОПЕРАЦІЇ МАТЕРІАЛ ТВЕРДІСТЬ ЕВ МД ПРОФІЛЬ ТА РОЗМІРИ М3 КОІД
З ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЕРАЦІЇ

ОБЛАДНАННЯ, ПРИСТРІЙ ЧПК ПОЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТО ТВ Т П. З. Т ШТ. ЗОР
1А240-6
Р ПІ D/B L T I T оC N t
А 01 030 Нанесення фоторезисту ИОТ48 80-110 10-15
02 6017100006
03 2017012345
04 2517100006
05 3017100006
06
Б 07 Ламінатор двохсторонній А-250 фірма “Dynachem Corporation”
08
А 09 035 Експонування ИОТ49 18 -25 1-5
10 6017100007
11 2017012345
12 2517100007
13
Б 14 Установка експонування “Du Pont”
15
А 16 040 Проявлення ИОТ 51 10-18 0.5-2
17 6017100008
Б 18 Конвейєрна установка струменевого типу для появлення 2017012345
19 фоторезисту “Processor-C” 30117100008
20

ДУБЛ. ГОСТ 3.1404-86 ФОРМА 3 САПР
ВЗАМ.
ОРИГ.

РОЗРОБ. Тимошенко Р. 017012345 1017112345

ПЕРЕВІРИВ Туз В.

Н. КОНТР. Тичков В.
НАЙМЕНУВАННЯ ОПЕРАЦІЇ МАТЕРІАЛ ТВЕРДІСТЬ ЕВ МД ПРОФІЛЬ ТА РОЗМІРИ М3 КОІД
З ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЕРАЦІЇ

ОБЛАДНАННЯ, ПРИСТРІЙ ЧПК ПОЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТО ТВ Т П. З. Т ШТ. ЗОР
1А240-6

Р ПІ D/B L T I Tо C N t
А 01 045 Нанесення захисного шару ИОТ52 10-20 1-2
02 6017100009
03 2017012345
04 2517100009
05 3017100009
06
Б 07 Гальванічна лінія
08
А 09 050 Видалення фоторезисту ИОТ53 90 0.5-1
10 6017100010
11 2017012345
12 2517100010
13 3017100010
14
Б 15 Конвейєрна установка фоторезисту “Stripping”.
16 Дистилятор для реєстрації розчинів “C -100”
17

Додаток В

Арк .
РС13.02525.001 ПЗ
98
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Додаток Г

Арк .
РС13.02525.001 ПЗ
99
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Арк .
РС13.02525.001 ПЗ
100
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Арк .
РС13.02525.001 ПЗ
101
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Арк .
РС13.02525.001 ПЗ
102
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Арк .
РС13.02525.001 ПЗ
103
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Арк .
РС13.02525.001 ПЗ
104
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Арк .
РС13.02525.001 ПЗ
105
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Арк .
РС13.02525.001 ПЗ
106
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets