Розробка математичної моделі оцінювання ефективності функціонування автосервісного підприємства

Шведенко, Богдан Віталійович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8412
Title:	Розробка математичної моделі оцінювання ефективності функціонування автосервісного підприємства
Authors:	Рудь , Максим Петрович Шведенко, Богдан Віталійович
Issue Date:	2024
Abstract:	Об’єкт дослідження − незалежні автосервісні підприємства, що працюють на території м. Черкаси. Предмет дослідження − закономірності впливу виробничих факторів на економічні показники діяльності підприємства. Мета дослідження − розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування підприємств автосервісу на основі комплексного оцінювання їх конкурентоспроможності та об'єктивного впливу виробничих факторів на економічні показники діяльності. Методи дослідження – в процесі проведення дослідження використовувалися методи: математичної статистики, планування експерименту, анкетування, кваліметричний аналіз, кореляційно-регресійний аналіз, елементи імітаційного моделювання. Проаналізовано можливості розробки рекомендацій розвитку певних виробничих факторів, що забезпечують підвищення ефективності діяльності автосервісних підприємств. Актуальність роботи. На сьогодення маємо суб'єктивні експертні методики дослідження оцінки ефективності автосервісів та визначення вагомості факторів. Тому дослідження і розробка методики оцінки ефективності автосервісних підприємств, заснованої на аналітичних методах розрахунку коефіцієнтів вагомості факторів є актуальним. Метою дисертаційної роботи була розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування підприємств автосервісу на основі3 комплексного оцінювання їх конкурентоспроможності та об'єктивного впливу факторів на економічні показники діяльності. Для досягнення поставленої мети вирішені завдання: • проведено аналіз автопарку України та міста Черкаси, ринку автосервісних послуг міста Черкаси; • виявлені фактори, що впливають на рівень ефективності діяльності, визначені вагомості факторів, побудовані рівняння, що зв'язують дохід в функцію від розглянутих факторів. Основні результати: визначено найбільш значущі чинники виробничої діяльності, розроблені рівняння, що зв'язують дохід автосервісного підприємства з виробничими факторами, розроблені рекомендації підвищення ефективності для досліджуваних підприємств.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8412
Appears in Collections:	274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Шведенко Б.В..pdf Restricted Access		1.62 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92 
 
                                                         ЗАТВЕРДЖУЮ 
                                                                          зав. кафедри автомобілів та  
технологій їх експлуатації,  
професор 
                                                                          ______________ Л.А. Тарандушка 
                                                                          «___» __________________2024 р. 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
«РОЗРОБКА МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ОЦІНЮВАННЯ 
ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ АВТОСЕРВІСНОГО 
ПІДПРИЄМСТВА»  
 
 
 
Керівник роботи:  
доцент, к.т.н.                                              _______________               М.П. Рудь 
                  (посада)                                                                                                     (підпис)                                           (Ініціали, прізвище) 
 
Виконавець: 
студент 2 курсу, гр. мАВ-39                           
спеціальності 274 –   Автомобільний транспорт 
                                                                             _______________  _____Б.В. Шведенко__  
                                                                                                             (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
 
 
2024 
2 
 
 
РЕФЕРАТ 
 
Кваліфікаційна робота магістра на тему: «РОЗРОБКА МАТЕМАТИЧНОЇ 
МОДЕЛІ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ 
АВТОСЕРВІСНОГО ПІДПРИЄМСТВА» містить 85 с., 15 рисунків, 11 
таблиць, 24 використаних джерела. 
Об’єкт дослідження − незалежні автосервісні підприємства, що працюють 
на території м. Черкаси. 
Предмет дослідження − закономірності впливу виробничих факторів на 
економічні показники діяльності підприємства. 
Мета дослідження − розробка рекомендацій щодо підвищення 
ефективності функціонування підприємств автосервісу на основі 
комплексного оцінювання їх конкурентоспроможності та об'єктивного впливу 
виробничих факторів на економічні показники діяльності. 
Методи дослідження – в процесі проведення дослідження 
використовувалися методи: математичної статистики, планування 
експерименту, анкетування, кваліметричний аналіз, кореляційно-регресійний 
аналіз, елементи імітаційного моделювання. 
Проаналізовано можливості розробки рекомендацій розвитку певних 
виробничих факторів, що забезпечують підвищення ефективності діяльності 
автосервісних підприємств. 
Актуальність роботи. На сьогодення маємо суб'єктивні експертні 
методики дослідження оцінки ефективності автосервісів та визначення 
вагомості факторів. Тому дослідження і розробка методики оцінки 
ефективності автосервісних підприємств, заснованої на аналітичних методах 
розрахунку коефіцієнтів вагомості факторів є актуальним. 
Метою дисертаційної роботи була розробка рекомендацій щодо 
підвищення ефективності функціонування підприємств автосервісу на основі 
3 
комплексного оцінювання їх конкурентоспроможності та об'єктивного впливу 
факторів на економічні показники діяльності. 
Для досягнення поставленої мети вирішені завдання: 
• проведено аналіз автопарку України та міста Черкаси, ринку 
автосервісних послуг міста Черкаси; 
• виявлені фактори, що впливають на рівень ефективності діяльності, 
визначені вагомості факторів, побудовані рівняння, що зв'язують дохід 
в функцію від розглянутих факторів. 
Основні результати: визначено найбільш значущі чинники виробничої 
діяльності, розроблені рівняння, що зв'язують дохід автосервісного 
підприємства з виробничими факторами, розроблені рекомендації підвищення 
ефективності для досліджуваних підприємств. 
  
4 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП ..................................................................................................................... 6 
РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ СТАНУ ПИТАННЯ. МЕТА І ЗАВДАННЯ 
ДОСЛІДЖЕННЯ ..................................................................................................... 8 
1.1 Аналіз автопарку України ................................................................................ 8 
1.2 Аналіз парку легкових автомобілів і ринку автосервісних послуг в м. 
Черкаси ................................................................................................................... 11 
1.3 Аналіз факторів, що впливають на ефективність діяльності автосервісних 
підприємств ............................................................................................................ 15 
1.4 Аналіз літературних джерел, що відображають проблеми і методи оцінки 
ефективності та конкурентоспроможності автосервісних підприємств ......... 24 
1.5 Висновки до розділу 1 .................................................................................... 36 
РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ РІШЕННЯ 
ЗАДАЧІ МЕТОДАМИ КВАЛІМЕТРІЇ ............................................................... 38 
2.1 Чітке визначення об'єкта ................................................................................ 38 
2.2 Основні відомості про кваліметрії ................................................................ 39 
2.3 Основні методи кваліметрії ............................................................................ 41 
2.3.1 Базова кваліметрична термінологія ............................................................ 41 
2.3.2 Особливості основних методів кваліметрії ............................................... 41 
2.3.3 Методи визначення коефіцієнтів вагомості .............................................. 42 
2.4 Визначення факторів для обліку в математичній моделі ........................... 46 
2.5 Використовувані математичні моделі ........................................................... 48 
2.5.1 Оцінка значущості коефіцієнтів регресії ................................................... 50 
2.5.2 Перевірка математичної моделі на адекватність ...................................... 51 
2.6 Висновки до розділу 2 .................................................................................... 51 
ГЛАВА 3 МЕТОДИКИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ .............. 53 
3.1 Основні етапи експериментальних досліджень ........................................... 53 
3.2 Методика збору і обробки експериментальних даних ................................ 53 
3.3 Висновки до розділу 3 .................................................................................... 60 
5 
РОЗДІЛ 4 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ .......................................................... 61 
4.1 Побудова розподілів досліджуваних факторів ............................................ 61 
4.2 Моделі лінійного виду .................................................................................... 66 
4.3 Висновки до 4 розділу .................................................................................... 69 
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 70 
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ........................................................................................ 71 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................. 72 
Додаток А ............................................................................................................... 76 
Додаток Б ............................................................................................................... 80 
 
  
6 
ВСТУП 
 
Сучасний рівень автомобілізації в країні характеризується зростанням 
автопарку і мережі автомобільного сервісу. Довгий час автопарк розвивався 
стрімко, на Український ринок виходили безліч автомобільних брендів, 
збільшувалася і сама кількість автомобілів. Ряд фінансових криз призупинило 
розвиток автомобільної галузі в цілому, і зокрема ринок автосервісних послуг. 
Підприємствам доводиться працювати в умовах посиленої конкуренції. 
В таких умовах для успішної діяльності керівництву підприємства необхідно 
враховувати безліч факторів, що впливають на ефективність діяльності 
підприємства, без розвитку яких неможливий сталий розвиток і збереження 
позицій на ринку. Не всі фактори однаково впливають на показник 
ефективності діяльності. Неправильний вибір напрямків розвитку і 
модернізації підприємства рано чи пізно призводить до втрати підприємством 
своїх позицій, найчастіше це закінчується закриттям провадження. 
У всіх дослідженнях, які відносяться до оцінки ефективності 
автосервісів та визначення вагомості факторів здійснюється експертними 
методами, які є суб'єктивним. Тому дослідження і розробка методики оцінки 
ефективності автосервісних підприємств, заснованих на аналітичних методах 
розрахунку коефіцієнтів вагомості факторів є актуальним. 
Мета дисертаційної роботи: Розробка рекомендацій щодо підвищення 
ефективності функціонування підприємств автосервісу на основі 
комплексного оцінювання їх конкурентоспроможності та об'єктивного впливу 
виробничих факторів на економічні показники діяльності. 
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: 
1. провести аналіз автопарку України та м. Черкаси, а також ринку 
автосервісних послуг; 
2. провести аналіз літературних джерел, спрямованих на оцінку і 
підвищення ефективності та конкурентоспроможності автосервісних 
підприємств; 
7 
3. виявити фактори, що впливають на ефективність виробничої 
діяльності станцій технічного обслуговування. 
4. визначити діапазони зміни виявлених чинників, виділити найкраще і 
найгірше значення; 
5. визначити вагомості досліджуваних факторів, побудувати рівняння, 
що описують залежність ефективності в функції від виробничих факторів для 
лінійної залежності. 
6. побудувати рівняння, що описують залежність ефективності в функції 
від виробничих факторів для нелінійної залежності. 
7. розробити на основі регресійних моделей рекомендації для 
автосервісних підприємств, що дозволяють підвищити ефективність 
діяльності. 
Об'єкт дослідження: Незалежні автосервісні підприємства, що 
працюють на території м. Черкас. 
Предмет дослідження: закономірності впливу виробничих факторів на 
економічні показники діяльності підприємства. 
Практична цінність роботи полягає в можливості розробки 
рекомендацій розвитку певних виробничих факторів, що забезпечують 
підвищення ефективності діяльності автосервісних підприємств. 
Методи дослідження: в процесі проведення дослідження 
використовувалися методи: математичної статистики, планування 
експерименту, анкетування, кваліметричний аналіз, кореляційно-регресійний 
аналіз, елементи імітаційного моделювання. 
 
  
8 
РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ СТАНУ ПИТАННЯ. МЕТА І ЗАВДАННЯ 
ДОСЛІДЖЕННЯ 
 
1.1 Аналіз автопарку України 
 
За останні 10 років парк легкових автомобілів в Україні активно 
розвивався (рисунок 1.1) і збільшився на 51,4% - з 28,0 млн. Автомобілів на 
початку 2007 року до 4,24 млн. Одиниць на початок 2018 року [1, 2, 3]. 
 
Рисунок 1.1 - Динаміка розміру автопарку України за 10 років 
 
За статистичними даними, з січня по листопад 2023 року автопарк 
України поповнився 246 тисячами легкових автомобілів. Хоча продажі 
зростали щомісяця, досягти рівня минулого року не вдалося. Скорочення 
склало 39%, що є найнижчим показником за останні п'ять років.  
На початку 2015 року середній вік автомобілів зменшився з 19,8 до 19,5 
років порівняно з попереднім роком. Однак у 2021 і 2022 роках цей показник 
залишався незмінним — середній вік автомобіля протягом двох років поспіль 
становив 22,7 років. (рисунок 1.2). 
9 
 
Рисунок 1.2 - Динаміка середнього віку автомобілів, що зареєстровані в 
Україні 
Українські водії продовжують надавати перевагу вживаним 
автомобілям, імпортованим з-за кордону. Вони становлять у середньому 70-
80% від загального обсягу продажів. 
На кінець 2021 року чотири з п'яти зареєстрованих легкових автомобілів 
були вживаними. Середній вік автопарку зараз перевищує 23 роки, що вдвічі 
більше, ніж у країнах ЄС. 
Станом на 1 січня 2023 року найбільш великим парком володіє 
вітчизняні бренди Bogdan/ ZAZ / Skoda (1,38 млн. од.), серед іномарок 
лідерство за маркою Toyota (0,376 млн. Од.). Також в цю групу потрапляють 
Nissan, Hyundai, KIA, Renault, Chevrolet, Volkswagen, Ford і Mitsubishi (таблиця 
1.1) [2]. 
Таблиця 1.1 - Найбільш популярні марки автомобілів 
№ Марка Кіл-ть авто, млн. од. 
1 Bogdan/ ZAZ / Skoda 1,38 
2 Toyota 0,376 
3 Nissan 0,201 
4 Hyundai 0,187 
5 KIA 0,168 
6 Renault 0,166 
7 Chevrolet 0,163 
8 Volkswagen 0,151 
9 Ford 0,135 
10 Mitsubishi 0,116 
10 
Всього ж іномарки займають 61% від усієї кількості автомобілів 
(рисунок 1.3). 
 - вітчизняні 
 - іноземні 
 
 
Рисунок 1.3 - Розподіл автомобілів автопарку України 
 
Статистика продаж легкових автомобілів за серпень 2023 року: 
внутрішніх офіційних перепродажів автомобілів – 94,2 тисячі, перших 
реєстрацій легкових авто з пробігом – 21,5 тисячі, продано нових легкових 
авто– 5,6 тисячі одиниць. [5]. 
 
Час володіння автомобілем, місяців 
 
 
Рисунок 1.4 – Динаміка ринку продаж легкових автомобілів в Україні 
 
11 
Важливо відзначити, що український парк досить застарілий [6]. 
Середній вік легкових автомобілів в Україні складає 23 роки.  
Аналіз автомобільного парку України показує, що на території країни 
експлуатується велика кількість автомобілів різних брендів, різного віку. Для 
обслуговування такої кількості автомобілів необхідна велика кількість 
автосервісних підприємств. Розглянемо кількість автомобілів і ринок 
автосервісних послуг м. Черкас. 
 
1.2 Аналіз парку легкових автомобілів і ринку автосервісних послуг в м. 
Черкаси 
 
Кількість автомобілів в м. Черкаси досить велика, розмір парку легкових 
автомобілів займає 13 місце серед міст з населенням понад 300 тис. жителів за 
даними [7]. 
 
Таблиця 1.2 - Парк легкових автомобілів в містах України з населенням понад 
300 тис. жителів 
№ Місто Кількість авто, тис. од. 
1 Київ 370,98 
2 Харків 169,48 
3 Дніпро 45,14 
4 Одеса 43,57 
5 Львів 39,14 
6 Запоріжжя 37,03 
7 Кривий Ріг 35,64 
8 Полтава 32,51 
9 Суми 32,35 
10 Миколаїв 32,20 
11 Херсон 32,08 
12 Вінниця 31,65 
13 Черкаси 31,63 
14 Житомир 25,94 
15 Чернігів 24,95 
 
Середній вік автомобілів в м. Черкаси становить 19,2 роки.  
12 
З огляду на розміри автопарку Черкас, середній вік автомобілів, а також 
сучасну різноманітність марочного складу, можна стверджувати, що мережа 
автосервісних підприємств у місті досить розвинена. 
Аналітичне агентство «Автостат» спільно з 2ГІС склали рейтинг міст за 
зручністю обслуговування автомобілів [7]. На першому етапі було 
підраховано, скільки автосервісів приходиться на 10 000 автомобілів в містах 
України з населенням понад 300 тис. жителів. Обрано чотири види сервісів, 
без яких автовласникам не обійтися: СТО, АЗС, шиномонтажні майстерні та 
мийки, розподіл підприємств наведено в таблиці 1.3. Далі по кожному виду 
сервісу складено рейтинг міст, а також виконано ранжування міст по зручності 
обслуговування. 
Таблиця 1.3 - Розподіл підприємств за містами 
№ Місто Кількість автосервісів на 10 000 легкових автомобілів 
Шиномонтаж АЗС СТО Автомийки 
1 Львів 23 6 24 10 
2 Запоріжжя 16 7 20 11 
3 Дніпро 20 5 32 9 
4 Черкаси 19 6 27 8 
5 Київ 15 5 22 9 
6 Полтава 16 4 19 10 
7 Харків 17 3 17 9 
8 Кривий Ріг 12 5 15 6 
9 Миколаїв 10 6 12 6 
10 Одеса 12 4 12 7 
11 Херсон 14 4 15 6 
 
Виходячи з даних таблиці 1.3, а також з даних про кількість автомобілів 
в м. Черкаси можна визначити кількість автосервісних підприємств у м. 
Черкаси, а також їх розподіл (таблиця 1.4). 
Таблиця 1.4 - Розподіл автосервісних підприємств 
Шиномонтаж АЗС СТО Автомийки 
57 18 81 24 
Всього 180 
 
В даний час на ринку автосервісних послуг м. Черкаси представлені, 
станції технічного обслуговування (СТО), автозаправні станції (АЗС), стоянки 
13 
автомобілів, автотехцентри (АТЦ), автомийки, магазини автозапчастин, а 
також шиномонтажні майстерні. 
З даного переліку найбільш цікаві для дослідження СТО та АТЦ, так як 
дані підприємства виконують роботи по ТО та Р автомобілів, надають більш 
широкий спектр послуг, для виконання яких потрібна велика трудомісткість, 
мають більший штат робітників, літературу і інструмент. На сучасних АТЦ 
передбачені дільниці для мийки автомобілів, зона ТО і Р, склади запчастин і 
аксесуарів, магазини запчастин, клієнтська зона і ін.  
Приміщення. Загальні вимоги щодо розміщення постів, планування 
виробничого корпусу, кількості робочих і інших параметрів діяльності 
підприємства регламентує статут підприємства [8]. В дилерських 
підприємствах впроваджуються вимоги заводів-виробників та їх 
представників. 
На СТО виконуються всі види ТО та Р автомобілів індивідуального 
користування, дрібних підприємств та організацій. За типом рухомого складу 
СТО поділяються: 
- СТО для легкових автомобілів; 
- СТО для вантажних автомобілів; 
- універсальні СТО. 
Сучасні автосервісні підприємства мають два напрямки розвитку [9]: 
- вільний (незалежний) сервіс; 
- авторизований (фірмовий) сервіс різних автовиробників. 
Призначення авторизованого (фірмового) сервісу зводиться до 
просування автомобілів бренду на регіональний ринок, сервіс в ньому 
розглядається як умова, що забезпечує ефективність продажів. При цьому 
продажі автомобілів тим успішніше, чим якісніше автосервіс бренду. У свою 
чергу, чим більше продається автомобілів, тим більше доходів приносить 
автосервіс і тим більше продається запасних частин і аксесуарів. 
Авторизовані автосервісні підприємства мають дистриб'юторський, 
дилерський або партнерський договір безпосередньо з виробником 
14 
автомобілів, генеральним представництвом виробника або імпортером, 
уповноважений виробником продавати автомобілі на певній території. Мета 
діяльності таких підприємств просування на ринок автомобілів виробника (або 
виробників), передпродажна підготовка автомобілів, гарантійне і 
післягарантійне обслуговування та ремонт, а також продаж оригінальних 
запасних частин та аксесуарів. 
На незалежних СТО технічне обслуговування та ремонт автомобілів, 
продаж запасних частин є основними видами діяльності і основними 
джерелами доходу. До незалежних автосервісних підприємств відносяться ті 
окремі або корпоративні СТО, які не мають дилерського (дистриб'юторського) 
договору ні з одним з виробників автомобілів, обслуговують одну або кілька 
марок автомобілів, використовують при обслуговуванні та ремонті та 
продають на свій розсуд оригінальні або ідентичні (ліцензійні) запасні 
частини, мають (або не мають) свій фірмовий стиль. Організаційно-правова 
форма (ОПФ) власності, розмір підприємства, технологічні особливості, що 
виконуються види робіт формуються виробником послуг, в залежності від 
реальних умов, ринкового попиту, особистих інтересів і економічної 
доцільності. 
СТО за характером послуг, що надаються поділяють на: 
- комплексні; 
- спеціалізовані. 
Комплексні станції обслуговування виконують весь комплекс робіт по 
обслуговуванню і ремонту автомобілів. Вони можуть бути універсальними 
(для обслуговування і ремонту декількох марок або моделей автомобілів) і 
спеціалізованими (для обслуговування однієї марки або моделі). 
Спеціалізовані підприємства як правило класифікуються за видами 
робіт: діагностичних, ремонту та регулювання елементів трансмісії, ремонту 
систем живлення та електрообладнання, ремонту кузовів, мийних та ін. 
Крім того, отримують розвиток станції самообслуговування, на яких 
власник автомобіля за певну плату одержує на станції робоче місце і необхідні 
15 
інструменти для виконання робіт по ТО та Р автомобіля власними силами, а 
також кваліфіковані консультації фахівців. На даний момент з підприємств 
даного виду найбільш розвинені автомийки самообслуговування. 
Останнім часом, найбільші перспективи на ринку обслуговування 
автомобілів мають незалежні СТО, які надають широкий спектр робіт з 
обслуговування та ремонту автомобілів за доступними цінами, однак на 
незалежних СТО часто немає спецінструменту, а з огляду на складність 
конструкції сучасних автомобілів, його відсутність може негативно 
позначитися на якості виконання робіт і часу їх виконання. Тому, найбільш 
трудомісткі роботи виконуються на дилерських СТО, або в 
вузькоспеціалізованих майстернях. 
 
1.3 Аналіз факторів, що впливають на ефективність діяльності 
автосервісних підприємств 
 
Ефективність - це міра економічності та результативності використання 
праці, матеріалів, часу та інших ресурсів на виробництві. Підвищення 
ефективності діяльності підприємства дозволяє підвищити 
конкурентоспроможність підприємства в умовах даного ринку. 
На ефективність діяльності підприємств впливає безліч факторів. При 
проведенні аналізу і вибору найбільш значущих чинників для конкретного 
ряду підприємств, можна істотно звузити перелік підсистем, на які слід 
впливати, якщо враховувати і аналізувати розглянуті фактори за деякими 
ознаками [10]. Один з найбільш важливих ознак при оцінці ефективності є 
керованість досліджуваних факторів. Основні фактори поділяються: 
за ступенем управління: 
- керовані чинники – це чинники, зміна яких впливає на результат 
діяльності підприємства. До таких факторів належать кваліфікація персоналу, 
рівень оснащення обладнанням та інструментами; 
16 
- частково керовані фактори – даною групою факторів можливо 
управляти, але момент прояву практично неможливо спрогнозувати, 
коригувальні заходи проводяться після настання якого-небудь результату. До 
таких факторів можна віднести різницю в завантаження постів за днями 
тижня, завантаження робочих по змінах і ін.; 
- враховуючі (некеровані) для даного рівня чинники – чинники, на які 
керівництво підприємства вплинути не може, дані фактори залежать тільки від 
умов середовища, в якому працює підприємство. До таких факторів відносять 
вплив зовнішнього середовища (температури повітря, стан доріг) та інших 
факторів, вплив яких на технічний стан конкретного автомобіля передбачити 
неможливо. 
Також фактори поділяються на: 
- консервативні і змінні; 
- ресурсомісткі і ресурсозберігаючі; 
- створюють передумови для екстенсивного та інтенсивного розвитку 
виробництва. 
З точки зору аналізу виробничої діяльності найбільш зручна 
класифікація факторів за ступенем керованості. 
Ефективність і конкурентоспроможність підприємства можливо 
розглядати як з точки зору керівництва підприємства, так і з боку споживачів, 
тому важливо розглянути не тільки виробничі параметри діяльності 
підприємства, а й чинники, які є важливими з точки зору потенційних клієнтів. 
Тому фактори можна розділити на: 
1. Виробничі фактори: 
- організаційно-правова форма власності підприємства; 
- затребуваність послуг; 
- кількість робочих постів; 
- число виробничих робітників; 
- наявність і справність обладнання; 
- площа виробничого корпусу; 
17 
- кваліфікація персоналу; 
- можливість розвитку і розширення; 
- використання виробничих площ; 
- спеціалізація підприємства за видами виконуваних робіт; 
- спеціалізація підприємства за марочним складом; 
2. Чинники, важливі з точки зору клієнтів: 
- ширина спектра послуг, що надаються; 
- вартість нормо-години (при наявності); 
- якість виконання послуг; 
- рівень реклами; 
- режим роботи підприємства; 
- зручність розташування підприємства; 
- можливість попереднього запису; 
- можливість присутності при ремонті; 
- час існування підприємства на ринку; 
- наявність гарантії на виконані роботи; 
- наявність магазину запчастин та витратних матеріалів; 
В рамках дослідження розглядати весь перелік факторів недоцільно, 
тому необхідно провести аналіз наведених факторів і вибрати найбільш вагомі 
для проведення досліджень. 
Організаційно-правова форма власності підприємства. 
Організаційно-правова форма (ОПФ) підприємства являє собою 
комплекс правових і господарських норм, які визначають характер, умови і 
способи формування правових і економічних відносин між працівниками і 
власником підприємства, між підприємством та іншими, зовнішніми по 
відношенню до нього господарюючими суб'єктами і органами державної 
влади. 
ОПФ дозволяє людині або колективу знайти офіційний статус 
господарюючого суб'єкта, стати суспільно визнаним учасником виробничої, 
18 
торгової або іншої господарської діяльності. Початок діяльності підприємства 
– це дата його державної реєстрації. 
На ринку автосервісних послуг м. Черкаси зустрічаються підприємства 
двох ОПФ, це товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та фізична 
особа підприємець (ФОП). 
ТОВ - господарське товариство, засноване однією або кількома особами, 
статутний капітал якого розділений на частки в розмірах, визначених 
установчими документами. 
ФОП - дана організаційно-правова форма вибирається для оформлення 
малого бізнесу найбільш часто. Індивідуальний підприємець реєструється 
виключно за місцем свого проживання або прописки. Індивідуальний 
підприємець відповідає за свої дії належним йому майном. 
Серед позитивних рис ФОП можна виділити наступні положення: 
- робота за спрощеною системою реєстрації та припинення діяльності; 
- мінімальний перелік необхідних документів для початку функціонування; 
- мінімум звітності (здавати її необхідно точно в строк); 
- відсутність необхідності ведення бухгалтерського обліку - впоратися зі 
звітами зможе і сам підприємець, але для цього необхідно взяти на озброєння 
хоча б базові знання бухгалтерського обліку. 
Розглянемо фактори більш докладно. 
Затребуваність послуг. При організації виробництва перед керівником 
(засновниками) стоїть завдання, пов'язане з вибором переліку послуг, що 
надаються, які будуть найбільш затребувані в районі організації виробництва. 
Для оцінки затребуваності послуг необхідно вивчити, які підприємства 
існують на даному ринку, а також які послуги найбільш затребувані, і з 
великою часткою ймовірності підприємство, яке надає такі послуги, буде 
затребуване. При організації виробництва на малих підприємствах кошти 
обмежені, тому необхідно вивчити структуру ринку і затребуваність послуг. 
При організації виробництва необхідно провести аналіз ринку, 
визначити які послуги користуються попитом, на які послуги попит великий, 
19 
але через величину автопарку задоволений не повністю, які специфічні 
послуги користуються найбільшим попитом. 
Кількість робочих постів. Робочий пост є інструментом отримання 
прибутку на СТО, при раціональній організації виробництва практично не 
спостерігається простій робочих постів, при мінімальних чергах. При зайвому 
числі робочих постів не забезпечується достатня завантаження СТО, і часто 
витрати підприємств перевищують їхні доходи. 
Кількість робочих постів визначається розрахунковим методом, 
виходячи з виробничої програми підприємства, однак при організації 
виробництва необхідно враховувати і реалії ринку, в якому доведеться 
працювати підприємству, тому не завжди слід орієнтуватися на площі, якими 
володіє підприємство, а в більшій мірі орієнтуватися на результати аналізу 
ринку. 
Число виробничих робітників і їх кваліфікація. До виробничих 
робітників відносяться робочі зони та дільниці, які безпосередньо виконують 
роботи з ТО та Р автомобілів. При організації роботи на СТОА потрібно 
визначити, який штат виробничих робітників необхідний, якою кваліфікацією 
вони повинні володіти, щоб здійснювати якісне виконання необхідних робіт, 
кількість робочих розраховується за вимогами [7, 8]. 
Необхідно також враховувати, що існують професії, представники яких 
користуються попитом на ринку, проте роботи, виконувані ними в рамках 
професії, виконуються рідко. Тому необхідно передбачати суміщення 
обов'язків представниками таких професій. 
Кваліфікація персоналу впливає на якість виконання робіт, час їх 
виконання, кількість помилок, допущених в процесі ремонту, а відповідно і 
кількість рекламацій. Тому важливо регулярно проводити заходи щодо 
підвищення кваліфікації персоналу. 
Наявність і справний стан обладнання. Поряд з кваліфікацією персоналу 
на якість виконання послуг впливає наявність обладнання та спец-
інструменту, їх справний стан. Ускладнення конструкції автомобілів та 
20 
введення електронних систем управління передбачає ускладнення конструкції 
автомобіля і збільшення трудомісткості багатьох робіт. У сучасних 
автомобілях без спеціального обладнання неможливо провести діагностику 
технічного стану вузлів і агрегатів. Конструкція багатьох агрегатів передбачає 
використання спеціальних ключів, знімачів, а також затягування всіх 
основних різьбових з'єднань зі строго регламентованим зусиллям. Відсутність 
спец-інструменту і необхідного устаткування негативно позначається на 
якості виконання робіт, і відповідно на час роботи відновлених вузлів і 
агрегатів. 
Площа виробничого корпусу, можливість розвитку і розширення. До 
недавнього часу на території м. Черкаси існували переважно малі СТО, 
розташовані в гаражних боксах. Такі підприємства мають малі площі 
приміщень, часто відсутня можливість розширення. Сучасні підприємства 
розташовуються в окремих будівлях, що мають велику площу і можливості 
для розширення. 
Малі підприємства часто не мають у своєму розпорядженні площ під 
паркування для клієнтів. Більшою мірою площі використовуються для 
організації впровадження нових технологічних процесів ТО та Р автомобілів, 
складських приміщень немає, як і можливість покупки запчастин. Місця 
паркування для клієнтів не передбачені, на сучасних великих підприємствах 
дана проблема менш актуальна, так як при проектуванні і будівництві 
підприємства заздалегідь проектують площі для клієнтів і можливого 
розширення. 
Використання виробничих площ. На більшості сучасних підприємств 
передбачені площі для клієнтів, очікування для автомобілів, складські площі, 
приміщення для персоналу, компресорні, електрощитові та ін. Приміщення 
важливі для існування виробництва. Раціональний розподіл виробничої площі 
дозволяє на базі невеликого будинку організувати всі необхідні пости і 
ділянки, дотримуючись вимог усіх нормативних документів. 
21 
При організації виробництва в «гаражних» умовах все обладнання та 
інструмент знаходяться в межах одного приміщення. Розміри приміщення не 
дозволяють сформувати повноцінні дільниці, що є порушенням з точки зору 
проектування. Більшість таких підприємств не мають достатньо коштів для 
розвитку виробництва. 
На сучасних підприємствах виробничий корпус будується виходячи з 
виробничої програми (передбачуваного обсягу робіт). На таких підприємствах 
важливо, щоб площі приміщень були затребувані, для цього необхідно оцінити 
ємність ринку, попит на послуги автосервісу, і виходячи з цього проектувати 
підприємство. Також необхідно враховувати сезонність попиту, 
платоспроможність клієнтів і діяльність підприємств-конкурентів. 
Ряд чинників, що впливають на ефективність і конкурентоспроможність 
підприємств важливі при виборі підприємства клієнтами, розглянемо такі 
чинники. 
Ширина спектра послуг, що надаються. Клієнти, плануючи відвідати 
автосервіс звертають увагу на ширину спектра послуг, для них важливо, щоб 
за одне відвідування автосервісу були усунені всі проблеми, або велика їх 
частина. Тому клієнти перед відвідуванням підприємства розглядають 
можливі варіанти підприємств, використовуючи їх сайти з прайс-листами, а 
також спеціальні сайти з підбору підприємств, що надають максимально 
можливий перелік послуг. 
Вартість нормо-години (при наявності). Даний фактор важливий для 
клієнта, так як він бере участь у формуванні кінцевої ціни на проведені роботи, 
надані послуги. Більшою мірою клієнта цікавить вартість послуг, тому на 
багатьох підприємствах цей параметр не використовується, на таких 
підприємствах використовується фіксована ціна на найбільш затребувані 
послуги та роботи. 
Якість виконання послуг. Даний фактор формується, як правило, 
виходячи з відгуків клієнтів про раніше виконані роботи, а також особистому 
досвіду відвідування даного підприємства. Саме по собі якість виконання 
22 
послуг неможливо виміряти, а також чітко визначити його рівень за мале 
число звернень. Якість виконання послуг залежить від кваліфікації персоналу, 
наявності спеціального обладнання, запчастин і матеріалів. Сучасні інтернет 
сервіси дозволяють клієнтам підібрати найбільш відповідне їхнім запитам 
підприємство, виходячи з наданої на сайті інформації. 
Рівень реклами. При виборі підприємства клієнти використовують 
інформаційні довідники, в яких наведено перелік підприємств з контактною 
інформацією, також для клієнта важливо візуальне сприйняття банерів, 
вивісок та інших способів реклами підприємства. Найчастіше вибір 
підприємства здійснюється виходячи зі списку підприємств, назва яких на 
слуху. 
Режим роботи підприємства. Більшість клієнтів, підбираючи СТО 
орієнтується на певний час відвідування, вільний від роботи, повсякденних 
справ і інших занять. Тому для клієнта важливо, щоб підприємство працювало 
якомога більше годин на тиждень, щоб підібрати більш зручний час 
відвідування з можливого. 
Зручність розташування підприємства. Підприємства розташовані в 
різних районах міста, для клієнтів важливо, щоб підприємство знаходилось в 
безпосередній близькості до будинку, роботи або інших місць, в яких людина 
проводить більшу частину часу. При проведенні довгострокових робіт 
важливо, щоб підприємство знаходилося поблизу автобусних зупинок, 
близько до головних міських магістралях, щоб була можливість відвідування 
підприємства для перевірки ходу виконання робіт, а також узгодження 
додаткових робіт. 
Можливість попереднього запису. Даний фактор важливий для клієнтів, 
вік автомобілів яких тільки перевищив гарантійний період. Дана група 
клієнтів звикла до обслуговування і ремонту автомобіля в заброньований час, 
і, виходячи з цього, планувати свій робочий день. Даний фактор також 
важливий і для клієнтів, які мають обмежений час на проведення подібних 
робіт. 
23 
Можливість присутності при ремонті. Для деяких клієнтів важливо 
переконатися в тому, що при ремонті виконуються всі необхідні роботи, 
міняються всі витратні матеріали і технічні рідини. Тому клієнти хочуть бути 
присутніми при проведенні ремонту та спостерігати за ходом виконання робіт. 
Не всі підприємства надають клієнтам таку можливість. 
Час існування підприємства на ринку. При виборі підприємств, багатьом 
клієнтам важливо знати, що підприємство працює на даному ринку не перший 
день, такі клієнти припускають, що підприємства, які мають більший досвід 
роботи, виконують роботи більш якісно. Тому багато клієнтів вибирають 
підприємства з великим часом існування на ринку. 
Наявність гарантії на виконані роботи. Для клієнтів важливо, щоб після 
проведення ремонту несправність не виникла знову, гарантія на виконані 
роботи передбачає, що роботи виконані досить якісно, і при виникненні будь-
яких несправностей клієнтові не доведеться витрачати додаткові кошти. 
Наявність магазину запчастин та витратних матеріалів. При відвідуванні 
підприємства для клієнтів важливо, щоб несправності були усунені в 
максимально короткі терміни, це забезпечується тим, що після діагностування 
технічного стану автомобіля, не відвідуючи додаткові магазини та 
підприємства можливо купити всі необхідні деталі і витратні матеріали. 
Розглянуті фактори важливі при оцінці ефективності підприємств, 
більшість чинників є керованими. Однак дані не за всіма чинниками можуть 
бути отримані при проведенні досліджень, тому важливо використати наявні 
параметри, які не становлять комерційної таємниці, частина з яких можна 
визначити при відвідуванні підприємства. 
 
 
 
24 
1.4 Аналіз літературних джерел, що відображають проблеми і методи 
оцінки ефективності та конкурентоспроможності автосервісних 
підприємств 
 
В області дослідження ефективності та конкурентоспроможності 
автосервісних підприємств проведено безліч досліджень. Всі ці дослідження 
спрямовані на вирішення завдання підвищення економічної ефективності та 
конкурентоспроможності автосервісних підприємств. Різниця полягає в 
підходах і методах вирішення. 
Ранні роботи, пов'язані з оцінкою ефективності автосервісних 
підприємств написані ще в 80-х роках минулого століття. Автор у своїй роботі 
[11] розглядає один з методів програмно-цільового управління виробництвом 
– управління ефективністю за допомогою оптимізації ресурсного 
забезпечення. 
Процес діяльності підприємства автомобільного транспорту 
представляється у вигляді складної системи, для якої існують оціночні 
показники як засіб узгодження взаємодії різних її підсистем, що мають 
конкретні завдання по характеру виконуваних робіт, але об'єднаних однією 
спільною метою при мінімальних витратах. Ефективність роботи такої 
складної системи залежить від того, наскільки якісно кожна з підсистем 
виконує свої функції. Вчені, провівши дослідження на базі «Державного 
автотранспортного науково-дослідного інституту» виявили основні 
підсистеми, впливаючи на які можна управляти ефективністю діяльності 
технічної служби підприємств автомобільного транспорту, до цих підсистем 
відносять: 
- виробничо-технічна база (ПТБ); 
- автотранспортні засоби та експлуатаційні матеріали; 
- організація ТО та Р; 
- трудові ресурси; 
- організація постачання, резервування та інтенсивність експлуатації; 
25 
- дорожньо-кліматичні умови. 
Основна робоча гіпотеза дослідження: оптимізація діяльності технічної 
служби підприємств автомобільного транспорту методом взаємозамінності 
ресурсів дозволяє підвищити її ефективність при їхньому раціональному 
використанні. 
Для проведення оцінки ефективності виробничої діяльності СТОА або 
технічної служби інших підприємств автомобільного транспорту 
пропонується пов'язати витрати (в тис. грн.) та технічне забезпечення 
транспортного процесу з пробігом (в тис. км) наступною залежністю: 
 
         Етс = Стс / (1000����пр)                                                (1.1) 
 
де Стс – витрати на забезпечення транспортного процесу; 
 ����пр – наведений пробіг обслуговуваних транспортних засобів (за 
структурою парку, терміну служби, рівнем механізації виробничих процесів в 
обслуговуючому підприємстві, пробігу автомобілів з початку експлуатації). 
Визначення закономірностей зміни рівня ефективності функціонування 
технічної служби проводиться в певній послідовності. На початку визначають 
рівняння і коефіцієнти парної кореляції. За коефіцієнтами відбирають 
достовірні фактори, що характеризують ефективність технічної служби, для 
включення в рівняння множинної кореляції. Потім по виділеним групам 
чинників встановлюють вид рівняння множинної кореляції між показником і 
факторами, що потім використовують для вибору та ранжування факторів за 
ступенем їх впливу, тобто значимістю, достовірність і точність визначення 
впливу факторів, що обумовлюють діяльність технічної служби, залежать від 
правильного вибору одиниці виміру результуючого ознаки у. При цьому, 
важливо, щоб показники були виражені кількісно. 
Для якісних факторів кількісна оцінка може бути отримана за 
допомогою експертної оцінки значущості, тобто рангів, або шляхом заміни 
26 
іншим фактором, який за ступенем впливу на досліджувані показники був би 
таким же, як якісний фактор. 
Дана методика передбачає порівняння значень досліджуваних факторів 
за кілька 3…5 років звітного періоду. Для сучасного ринку автосервісних 
послуг отримати такі дані практично нереально. Методика дозволяє 
оптимізувати діяльність підприємств методом взаємозамінності ресурсів. З 
огляду на, що кожне автосервісне підприємство є окремою організацією і 
самостійно планує рівень витрат на ресурси, визначити рівень цих витрат 
неможливо. 
Серед зарубіжних авторів в області управління якістю широко відомі 
вчені У.Е. Демінг, Ф.Б. Кросбі, К. Ісікава [14, 15]. Вони розробляли методики 
і концепції підвищення і поліпшення якості на виробництві, що безпосередньо 
впливає на ефективність діяльності підприємства. 
Найбільший інтерес представляють дослідження, проведені вченими, 
починаючи з 2000-х років. У різні роки в різних регіонах України проводилися 
дослідження стосовно автотранспорту [16, 17, 18, 19, 20]. Розглянемо 
найбільш близькі роботи по способам збору і обробки даних, спрямованих на 
оцінку ефективності та конкурентоспроможності автосервісних підприємств. 
Автор роботи [16] розглядав проблему підвищення ефективності 
функціонування виробничих підрозділів підприємств автосервісу в умовах 
динамічного розвитку ринку автосервісних послуг. 
В процесі проведення досліджень здійснено формування сукупності 
показників, що визначають поняття ефективності надання послуг з точки зору 
клієнтів автосервісних підприємств, розглядалися такі показники як: 
Зручність режиму роботи СТО, кваліфікація персоналу СТО, гарантія за 
надані послуги та їх спектр, розроблено: 
1 – математичні моделі оцінки кількісних показників діяльності СТО; 
2 – математична модель прогнозування попиту на послуги автосервісу. 
При розробці математичної моделі прогнозування попиту на послуги 
автор враховує такі фактори: 
27 
1 - можливу зміну загальної кількості автомобілів ����авт, що знаходяться 
в зоні ділової активності даної СТО; 
2 - інтенсивність експлуатації, тобто середньорічний пробіг ����ϩ 
автомобілів, що знаходяться в даному регіоні, а також динаміку його зміни по 
різних періодів року (j); 
3 - середні напрацювання Ij на один автомобіле-заїзд на СТО; 
4 - можлива зміна частки ринку ��������, займаної даним підприємством в 
районі ділової активності; 
5 - частки власників а, що звертаються на СТО. 
У загальному вигляді математична модель має вигляд: 
 
����  = ����авт∗����ϩ∗������������ ∗����∗��������
��������                                              (1.2)  
(��������∗��������)
 
де ������������  - коефіцієнт, що враховує сезонність річного пробігу автомобілів 
даного регіону; 
��������- кількість днів роботи даного підприємства за аналізований період. 
Запропонована методика прогнозування попиту на послуги 
автосервісних підприємств, що визначається середньо добовою кількістю 
звернень на СТО, складається з п'яти етапів. 
На першому етапі проводиться оцінка сформованої сукупності 
показників, які відносяться до поняття «ефективність обслуговування 
підприємствами автосервісу». 
Другим етапом є проведення бальної оцінки показників за 
десятибальною шкалою, де найбільшим показником є 10 балів, найменшим - 
1 бал, причому різним показникам може відповідати рівне число балів. 
На третьому етапі проводилося перетворення отриманих на 
попередньому етапі оцінок в рангові з метою подальшого визначення якості 
проведення дослідження. 
28 
На четвертому етапі проводилася оцінка ступеня узгодженості думок 
експертів (за допомогою коефіцієнта конкордації). 
Остаточна інтегральна оцінка ефективності функціонування підрозділів 
автосервісних підприємств проводилася за допомогою формули: 
 
Е = ���� ∗ �∑���� ����(+) ∗ ����(+) + ∑���� ����(−) (−)
1 ����=1 ���� ���� ����=����+1 ���� ∗ �������� � + 
+���� ∗ ∑���� (Б)
2 ����=����+1 ��������  *����(Б)
����  → ������������                                          (1.3) 
 
де ����1, ����2 – питомі ваги для кількісної та якісної оцінок; 
����(+)
����  – пронормувати значення показників, збільшення яких призводить 
до зростання ефективності функціонування підприємства; 
 ����(−)
����  – пронормувати значення показників, яких призводить до 
зниження ефективності функціонування підприємства; 
 ����(Б)
����  – пронормувати значення якісних показників, що мають бальну 
оцінку; 
����(+) ����(−) ����(Б)
���� ���� ����  – вагові оцінки розглянутих показників ефективності. 
Д.М. Лисанов в роботі [17] розробив методику оцінки функціонування 
виробничо-технічної бази (ПТБ) підприємств автосервісу, що дозволяє 
підвищити ефективність їх діяльності, визначити раціональну структуру і 
найкраще завантаження виробничих потужностей. Дослідження складалося з 
вирішення декількох завдань: 
1 – розробка математичної моделі раціонального розміщення 
підприємств автомобільного сервісу, що враховує територіальний розподіл 
автомобілів та місця розташування підприємств, що надають сервісні послуги. 
Розроблена математична модель передбачає організацію роботи 
сервісної мережі таким чином, щоб найбільш повно задовольнити попит на 
послуги в даному регіоні і забезпечити мінімальне значення витрат на 
транспортування автомобілів до місць проведення робіт. У загальному вигляді 
математична модель виглядає: 
29 
 
Z = ∑����
����=1∑����
����=1 ������������������������ → min,                                           (1.4) 
 
де i = 1 j = 1 
Також запропоновані ще 2 варіанти моделей: 
- повного задоволення потреби власників автомобілів в здійсненні всіх 
видів технічних впливів, при мінімальній сумі транспортних витрат, витрат на 
реконструкцію і переозброєння виробництва і витрат на проведення 
необхідних видів робіт. 
- з урахуванням витрат власників автомобілів на виконання технічних 
впливів і можливу величину втраченого прибутку, пов'язану з простоєм 
автомобіля при виконанні необхідних робіт. 
2 - розробка методики вибору технологічного обладнання, заснованої на 
порівняльній оцінці економічної ефективності, якості і 
конкурентоспроможності аналогічних моделей устаткування. 
Якість пропонується оцінювати по п'яти таким групам показників: 
техніко-експлуатаційних, нормативно-правових, економічних, рівня розвитку 
сервісу і досконалості виконання. 
Розроблено методику вимірювання конкурентоспроможності, яка 
зводиться до вибору аналогів оцінюваного виробу і визначення аналітичним 
методом і методом «профілю» значень коефіцієнтів якості. Отримано 
регресійні рівняння і побудований графік залежності ціни ліній діагностики 
від їх якості. 
В роботі [18], вивчаючи підприємства технічного сервісу легкових 
автомобілів регіону Одеського порту, автор вирішував проблему підвищення 
якості та ефективності технічного сервісу легкових автомобілів, рівня БДР і 
екологічної безпеки. У даній роботі розроблені наступні математичні моделі: 
1 - визначення оптимального місця розташування підприємств 
автосервісу; 
30 
В рамках даного завдання пропонується організувати систему 
технічного обслуговування і ремонту автомобілів таким чином, щоб можливо 
повно задовольнити попит на послуги автосервісу в даному регіоні і 
забезпечити оптимум обраного критерію. Остаточний план розміщення 
мережі автосервісних підприємств може бути отриманий на основі 
варіантного підходу, при якому розглядається деяка кількість проектів 
розміщення підприємств з різними потужностями, а потім розраховується 
оптимальне завантаження цих підприємств і значення критерію 
оптимальності. На заключній стадії за допомогою експертів або особи, яка 
приймає рішення, здійснюється вибір розміщення мережі підприємств 
автосервісу. 
2 - оцінки ефективності виробничих і екологічних інвестицій; 
 
1 ∑����
���� ����=1((Д(����))����+����(��������(����)) (����)
        ����  = � ���� +(ЕЕК)����)
КОМ 1 � *[���� ]*�1+�����              (1.5) 
∑���� ((Д(����)
���� ����=1 )����+����(��������(����)) (����) 1 ���� 1
����+�ЕЕК)�����+ ∑
���� ����=1(Даль)���� 2
 
де Т-тривалість життєвого циклу інноваційного проекту, років; 
(Д(����))����  - сума доходу за перенаправлення коштів в i-й звітний період; 
(��������(����))����- вигода (міра післядії) від реалізації проекту в i-й звітний період; 
���� – безрозмірний коефіцієнт ступеня важливості післядії від реалізації проекту 
для системи; 
 Даль – можливий гарантований дохід від альтернативного розміщення засобів; 
Е(����)
ЕК)����- сума еколого-економічного збитку від забруднення навколишнього 
середовища автомобільним транспортом; 
����1- рівень стійкості функціонування реалізатора проекту. 
β – оцінки природно-інноваційного потенціалу підприємств автосервісу. 
Природно-інноваційний потенціал являє наявні ресурси суспільства, 
держави або якоїсь іншої організаційно-економічної структури, які можуть 
бути використані для здійснення інноваційної діяльності. 
31 
З метою підвищення ефективності інноваційної діяльності розроблені 
моделі, методи і алгоритми обробки експертної інформації, системного 
аналізу і побудови рейтингу підприємств автосервісу в умовах нечіткості і 
невизначеності їх функціонування. 
Запропоновано методику обробки оцінок показників природно-
інноваційного потенціалу підприємств автосервісу, у вигляді нечітких чисел. 
Робота [16] присвячена комплексній оцінці рівня якості послуг, що надаються 
підприємств автосервісу м. Дніпро. 
Виконання завдань, поставлених для досягнення мети даної роботи, 
пов'язано з вирішенням наступних проблем: 
- визначення номенклатури показників якості та розробка комплексного 
показника оцінки рівня якості послуг, що надаються автосервісним 
підприємством; 
- виявлення на основі експертного аналізу впливу підсистем автосервісного 
підприємства на рівень якості послуг, що надаються; 
- визначення вагових коефіцієнтів показників якості автосервісних послуг. 
Оцінка рівня якості об'єкта включає в себе десять етапів: 
1 – визначення мети оцінки; 
2 – вибір номенклатури одиничних показників якості оцінюваного об'єкта; 
3 – вибір базових показників якості; 
4 – визначення значень базових показників якості; 
5 – визначення значень одиничних показників якості оцінюваного об'єкта; 
6 – визначення відносних одиничних показників якості; 
7 – визначення рангів показників якості (їх вагових коефіцієнтів); 
8 – вибір методу згортання показників; 
9 – оцінка рівня якості; 
10 – прийняття рішення. 
Розглядаючи підприємства автосервісу як систему, автор виділив шість 
підсистем: 
32 
1 – підсистема ПТБ, куди відносяться активна і неактивна частини основних 
фондів підприємства; 
2 – підсистема персоналу, куди входять підбір персоналу, його навчання і 
наступні підвищення кваліфікації; 
3 – підсистема матеріально-технічного забезпечення, що включає канали 
поставок, зберігання і розподілу запасних частин і витратних матеріалів; 
4 – підсистема організації ТО та Р, куди входить нормативно технічне і 
технологічне забезпечення процесів по ТО та Р автомобілів; 
5 – підсистема менеджменту, що реалізує функції управління на підприємства 
автосервісу. 
На підставі отриманих даних про ваги підсистем підприємства, 
отриманих методикою експертної оцінки, використовуючи методику 
апріорного ранжирування, були визначені вагові коефіцієнти відносних 
показників, «закріплених» за кожною підсистемою. 
У загальному вигляді рівняння комплексного коефіцієнта виглядає: 
 
Q = ���� (n, ��������, ������������)                                                       (1.6) 
 
де �������� – відносний i-й показник якості виробу; 
������������ – коефіцієнт вагомості i-го показника якості; 
n – число оцінюваних показників якості; 
При неможливості визначення точної функціональної залежності 
пропонується використовувати комплексний середньозважений 
арифметичний показник або комплексний середньозважений геометричний 
показник. 
В дослідженні [19] вирішено завдання оцінки ефективності АСП з 
урахуванням кількості і видо-вікової структури автомобілів в Кіровоградської 
області, його методика включає етапи: 
1 – постановка задачі; 
2 – вибір підприємств автосервісу, які підлягають аналізу; 
33 
3 – формування та обґрунтування сукупності факторів, які оцінюють 
ефективність виробничої діяльності СТО; 
4 – збір вихідної інформації для оцінки показників ефективності виробничої 
діяльності підприємств; 
5 – розробка математичних моделей; 
6 – використання однофакторного, багатофакторного та повнофакторного 
пасивного експерименту; 
7 – обробка і аналіз вихідної інформації за допомогою факторного аналізу; 
Розроблена, економіко-математична модель має вигляд: 
 
���� = ∑���� ����сто
����=1 3    ���� ∗ ����3����
        � 0 < ����сто ������������
3 ≤ ��������                                                                 (1.7) 
����сто
3 = ����(К,С,РР,СУ,Р,БУ)
 
де Е - загальна трудомісткість виробничої програми СТО, людино-год; 
����сто
3    ����- кількість автомобіле-заїздів на станцію технічного 
обслуговування за видами робіт; 
����3����- трудомісткість одного автомобіле-заїзду за видами робіт, людино-
год; 
����������������
����  – максимально можлива кількість автомобілів населення регіону 
(району міста), які потребують виконання будь-якої послуги. 
К – якість послуг (робіт); 
С – спектр послуг, що надаються (робіт);  
РР – режим роботи станції технічного обслуговування; 
БУ – вартість наданої послуги (роботи); 
Р – реклама станції технічного обслуговування; 
БУ – швидкість виконання послуги (роботи). 
Результати досліджень: 
34 
- розроблена математична модель реалізації виробничої програми СТО при 
обмеженні за кількістю автомобілів населення регіону (району міста), які 
потребують виконання будь-якої послуги автосервісу. 
- в ході теоретичного аналізу розроблено математичну модель оптимізації 
виробничої діяльності СТО легкових автомобілів. 
- розроблена методика визначення перспективного попиту на послуги, 
середньої трудомісткості одного звернення і коефіцієнта завантаження поста 
або ділянки на станції технічного обслуговування. 
В роботі [20] автор вирішував питання підвищення ефективності 
функціонування СТОА шляхом найбільш раціонального використання 
наявних площ з визначенням необхідної кількості постів, робітників і 
номенклатури послуг, що надаються. 
Експериментальні дослідження складалися з чотирьох основних етапів: 
1 – вибір групи автомобільних сервісів і вибір даних, які необхідно зібрати в 
процесі анкетування; 
2 – збір статистичної інформації за відібраними станціям технічного 
обслуговування автомобілів; 
3 – наступна первинна обробка цих даних, зведення їх в таблицю, угруповання 
результатів; 
4 – аналіз отриманих загальних критеріїв роботи різних підприємств 
технічного сервісу. 
Необхідні дані збиралися шляхом анкетування станцій технічного 
обслуговування, всього опитано 140 станцій, далі дані зводилися в загальну 
таблицю. Були побудовані різні залежності, що відображають загальну 
інформацію для всіх сервісів. Всі станції технічного сервісу були розбиті на 
три основні категорії: малі - до 5 робочих постів включно, середні - від 6 до 15 
робочих постів включно і великі - понад 15 робочих постів. З проблемою, яка 
розглядається в даній роботі, в основному стикаються підприємства, що 
потрапляють в перші дві категорії. 
35 
В процесі виконання роботи виявлено 4 основних керованих фактори, 
що впливають на організаційно-виробничу структуру СТОА, а саме: 
- номенклатура послуг і спеціалізація СТОА; 
- кількість основних робітників; 
- кількість постів; 
- загальна площа приміщень СТОА. 
Керуючи ними, можна підвищити життєздатність СТОА. 
На заключному етапі, на підставі статистичних даних, зібраних в даній 
роботі, автором побудована номограма по визначенню основних техніко-
економічних показників роботи СТОА. Підхід, описаний в даній роботі, 
можна використовувати і для інших факторів, які не враховані в номограмі, 
але для цього необхідно провести додаткові дослідження. 
Автор роблти [21] запропонував методику оцінки рівня якості процесів 
технічного обслуговування і ремонту автомобілів на основі вимог системи 
добровільної сертифікації на автомобільному транспорті. 
Для визначення відносної важливості критеріїв системи сертифікації і 
ранжирування комплексів заходів щодо підвищення рівня якості процесів ТО 
та Р автомобілів автор пропонує використовувати методику експертної оцінки. 
При заповненні анкет експертам пропонується присвоїти ранги ряду 
порівнюваних ознак. 
Експериментальні дослідження спрямовані на виявлення 
закономірностей впливу значень критеріїв, що використовуються в системі ДС 
АТ, на оцінюваний рівень якості процесів ТО та Р. Дослідження пропонується 
вести на двох рівнях, відповідних інформаційних баз і важливість справ. 
Перший рівень – визначення відносної важливості критеріїв 
комплексного оцінювання рівня якості процесів ТО та Р групи підприємств, 
що пройшли процедуру оцінки відповідності в системі ДС АТ. 
Другий рівень - визначення відносної важливості критеріїв оцінювання 
рівня якості процесів ТО та Р на конкретному підприємстві. На цьому рівні 
36 
дослідження закономірностей відносної важливості критеріїв здійснюється 
шляхом прямого опитування експертів. 
В рамках першого рівня досліджень отримана математична модель 
ідентифікації типу підприємства, яка дозволила встановити (на прикладі 
підприємств міста Черкас і Черкаської області), що найбільшою статистичною 
значимістю мають критерії, що оцінюють стан: технологічного обладнання і 
оснастки; будівель та споруд; контрольно-діагностичного, лабораторного 
обладнання і засобів вимірювань. На основі отриманої інформації розроблена 
схема побудови рейтингу підприємств для інформаційної підтримки 
споживачів. Розроблено рекомендації підприємствам, в залежності від 
призначення, а саме: підприємствам, які виконують роботи по підтриманню в 
справному стані власного рухомого складу, необхідно поліпшити стан 
технологічного обладнання і оснастки. Підприємствам, що надають послуги 
автосервісу, рекомендується в першу чергу покращувати стан будівель і 
споруд, контрольно-діагностичного, лабораторного обладнання і засобів 
вимірювання. 
 
1.5 Висновки до розділу 1 
 
Аналіз сучасного стану ринку автосервісних послуг, а також методів і 
підходів до оцінки якості та ефективності діяльності підприємств автосервісу 
дозволяє зробити висновки: 
1 – ринок автосервісних послуг в м. Черкаси різноманітний. На ньому 
представлено безліч підприємств, з них найбільш актуально розглянути – 
незалежні (не є дилерами автомобільних брендів), універсальні СТО та АТЦ. 
2 – тематика оцінки та підвищення ефективності діяльності 
автосервісних підприємств актуальна, була об'єктом більше 10 досліджень, 
проведених в різних регіонах України. В м. Черкаси таких досліджень не 
проводилося. 
37 
3 – в розглянутих дослідженнях використовуються різні підходи до 
оцінки ефективності та конкурентоспроможності діяльності підприємств. 
Існують роботи, в яких автори оцінюють ефективність діяльності 
підприємства комплексно. Всі розглянуті роботи об'єднує те, що в них для 
оцінки ефективності та конкурентоспроможності в тій, чи іншій мірі 
використовується метод експертної оцінки, головний недолік якого це 
суб'єктивність при оцінці вагомості досліджуваних факторів діяльності 
підприємств. 
 
  
38 
РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ 
РІШЕННЯ ЗАДАЧІ МЕТОДАМИ КВАЛІМЕТРІЇ 
 
2.1 Чітке визначення об'єкта 
 
Аналіз ринку автосервісних послуг м. Черкас показав, що на території 
міста існує велика кількість підприємств, що мають різний стаж на ринку, 
розміри, кількість і кваліфікацію персоналу і інші параметри. 
В рамках досліджень вирішено не розглядати дилерські підприємства, 
тому що дані підприємства отримують основний дохід від продажів, ТО і Р 
гарантійних автомобілів, автомобілі з великим віком на даних підприємствах 
найчастіше не обслуговуються. Також, для даних підприємств виробником 
чітко регламентуються розміри, зовнішній вигляд, перелік обладнання, 
кількість і кваліфікація робітників. На незалежних підприємствах дані 
параметри вибираються інтуїтивно, або ж виходячи з розмірів існуючого 
приміщення. 
Підприємства вузької спеціалізації не виконують малий обсяг робіт по 
ТО та ремонту автомобілів, тому мають вузькоспеціалізоване обладнання, 
менше число робочих і більш скромні площі. Порівнювати підприємства 
даного виду з універсальними СТО недоцільно. 
Виходячи з введених обмежень, як об'єкт досліджень будемо розглядати 
незалежні автосервісні підприємства, які не виконують дилерських функцій і 
не здійснюють продаж автомобілів, запчастин, експлуатаційних матеріалів і 
аксесуарів, проте легально функціонують на ринку послуг. 
Згідно висунутої гіпотези, економічна ефективність підприємства є 
функцією від виробничих факторів: 
 
                                           Q = f (x1, x2 ... xn)                                                      (2.1) 
 
де Q – комплексний показник економічної ефективності, грн.; 
хn – значення незалежних змінних (факторів). 
39 
При оцінці ефективності необхідно вибрати параметр, що відображає 
результати діяльності підприємства за аналізований період. За такий параметр 
буде логічно прийняти прибуток або дохід. Прибуток підприємства є різницею 
отриманих доходів і понесених витрат. З огляду на те, що підприємства мають 
різні площі, обладнання, число постів і інші фактори, врахувати всі витрати 
для конкретного підприємства досить складно. Тому за показник ефективності 
будемо приймати значення доходу, даний параметр є загальнодоступним, що 
враховує тільки результати діяльності підприємства за аналізований період. 
 
2.2 Основні відомості про кваліметрії 
 
Термін «кваліметрія» (від латинського «квалі» – який, якої якості і 
давньогрецького «метрео» – міряти, вимірювати) вперше був використаний 
для позначення наукової дисципліни, що вивчає методологію і проблематику 
кількісного оцінювання якості об'єктів будь-якої природи, головним чином 
продукції [22, 23]. 
Надалі відбулося усвідомлення того, що сфера застосування методів 
кваліметрії повинна бути розширена від якості тільки продукції до якості 
об'єктів будь-якої природи, включаючи і соціально-економічні об'єкти, такі, 
наприклад, як якість життя. Тому, кваліметрія розглядається як інструмент 
підвищення ефективності будь-якої роботи. 
Порівняно недавно відбувся поділ кваліметрії на дві окремі гілки, 
самостійні наукові дисципліни – прикладну і теоретичну кваліметрію. 
Прикладна кваліметрія розглядає розробку прикладних методик 
оцінювання якості відповідно до нових, раніше не оцінюваних видам об'єктів 
(предметів, явищ і процесів). З'явилися такі розділи прикладної кваліметрії, як 
географічна кваліметрія, кваліметрія машин-автоматів, будівельна, 
педагогічна, геодезична кваліметрія, кваліметрія тканин, кваліметрія в 
будівництві і інше. 
40 
Теоретична кваліметрія досліджує загальні питання методології та 
проблематики кількісного оцінювання якості не конкретних об'єктів 
(предметів, явищ або процесів), а абстрактного математичного поняття 
«об'єкт». Саме поява теоретичної кваліметрії стало вирішальним аргументом 
на користь становлення кваліметрії як самостійної наукової галузі. 
Кваліметрія як самостійна наукова дисципліна пов'язана з іншими 
науками, дані яких використовуються в кваліметрії (метрологія, 
експериментальна психологія, прикладна математика і ін.) і науками, які самі 
використовують дані, одержувані в кваліметрії (теорія ефективності, 
дослідження операцій, аксіологія і ін.). 
В рамках даного дослідження цікава взаємозв'язок кваліметрії і теорії 
ефективності. У більшості теорій ефективності (наприклад, в теорії 
економічної ефективності) використані численні критерії ефективності, які 
мають одну загальну особливість: всі вони побудовані на зіставленні 
результатів, одержуваних суспільством в ході проведення того чи іншого 
господарського заходу, з витратами на цей захід. При цьому витрати, як 
правило, висловлюють в грошових одиницях (рідше в людино-годинах 
корисної праці), а одержувані результати в грошових одиницях або в 
натуральних, фізичних одиницях виміру: штуках, тонах, метрах продукції. В 
результаті розмірність критерію ефективності зазвичай має вигляд грн. / грн., 
фізична одиниця / грн. (чи навпаки). 
Такого роду методологія визначення ефективності виявляється 
прийнятною тільки для тих ситуацій, в яких витрати і результати за своєю 
суттю є чисто економічними категоріями, які не мають будь-яких інших 
ефектів. Однак останнім часом все більше зростає переконання, що при 
визначенні ефективності потрібно враховувати не тільки економічні, а й інші 
(зокрема, соціальні) ефекти (як, наприклад, при оцінюванні якості життя). Але 
саме в кваліметрії є апарат, за допомогою якого можуть бути кількісно оцінені 
будь-які, неекономічні за своєю природою ефекти і тим самим включені в 
розгляд при розрахунках ефективності.  
41 
2.3 Основні методи кваліметрії 
 
2.3.1 Базова кваліметрична термінологія 
 
Для кваліметрії, як і для будь-якої іншої науки існують базові терміни, 
для яких необхідно дати визначення. 
Складна властивість – властивість, яка може бути поділена (розбита, 
декомпозірована) на два або більше інших, менш складних властивостей. 
Проста властивість – властивість, яка не може бути поділена на 
сукупність двох або більше інших, менш складних властивостей. 
Кваліметрична інформація – кількісна інформація про якість об'єкта, що 
дозволяє зробити висновок про те – вище або нижче (а також наскільки або у 
скільки разів вище або нижче) якість даного об'єкта, але порівняно з іншим 
об'єктом. 
Кількісне оцінювання якості або інтегральна якість – процес, на виході 
якого виходить в комплексній, кількісній формі кваліметрична інформація про 
якість (або інтегральну якість) об'єкта з урахуванням не окремих, а одночасно 
всіх його властивостей. 
Кваліметрія – наукова дисципліна, що вивчає методологію і 
проблематику кількісного оцінювання якості (і окремих складових його 
властивостей) об'єктів будь-якої природи. 
 
2.3.2 Особливості основних методів кваліметрії 
 
З точки зору похибки, з якою визначаються результати кількісного 
оцінювання якості будь-якого об'єкта, все методи кваліметрії можуть бути 
віднесені до однієї з трьох основних класифікаційних характеристик [22]. 
Точний метод оцінювання якості - метод, в рамках якого застосовують 
усі обґрунтовані в теорії кваліметрії (на сьогоднішній день) прийоми і 
42 
способи, що дозволяють зменшити похибку і збільшити надійність отриманих 
результатів. 
Спрощений метод оцінювання якості – метод, що характеризується 
максимально допустимою величиною похибки і мінімально допустимою 
величиною надійності підсумкових результатів. 
Наближений метод оцінювання якості – метод, який з точки зору 
похибки і трудомісткості є проміжним між точним і спрощеним методами. 
Друга важлива ознака, за якою доцільно перш за все класифікувати, 
методи кваліметрії – це джерело інформації про значення деяких важливих 
числових характеристик, що визначаються в процесі оцінювання якості. 
Для визначення значень цих характеристик використовують три групи 
методів експертні, неекспертні і змішані. 
Експертні методи оцінювання якості – для визначення значень числових 
характеристик використовуються знання експертів. 
Неекспертні (аналітичні) методи – для визначення значень 
характеристик обходяться без використання експертів. Це не означає, що 
експерти не потрібні, у багатьох випадках їх все-таки доводиться залучати для 
виконання однієї з операцій - побудови дерева властивостей об'єкта. 
Змішані методи – методи, в яких значення деякої (але не більшою) 
частини числових характеристик об'єкта визначаються експертним, а інші з 
них – неекспертними методами. 
 
2.3.3 Методи визначення коефіцієнтів вагомості 
 
У практиці кваліметричних аналізів коефіцієнти вагомості в переважній 
більшості випадків визначаються експертним методом. Однак нерідко 
виявляється, що в порівнянні з аналітичними (неекспертними) методами 
застосування в такого роду завданнях експертних методів виявляється менш 
привабливим (а іноді і просто неможливим) [22]. 
43 
До найбільш поширених методів визначення вагових коефіцієнтів 
відносяться: 
- експертний метод визначення вагових коефіцієнтів; 
- метод статистичної обробки проектів; 
- метод приватних коефіцієнтів кореляції; 
- метод гранично допустимих значень показників; 
- метод коефіцієнтів системи лінійних рівнянь; 
- метод граничних і номінальних значень і ін. 
Стосовно до розв'язуваної задачі оцінки ефективності та 
конкурентоспроможності автосервісних підприємств, найбільш 
обґрунтованими з математичної точки зору і об'єктивно визначають вагові 
коефіцієнти факторів роботи підприємств можуть бути два методи: 
- метод коефіцієнтів системи лінійних рівнянь; 
- метод приватних коефіцієнтів кореляції. 
Розглянемо дані методи більш докладно: 
1 Метод коефіцієнтів системи лінійних рівнянь: 
Ідея цього методу полягає в аналітичному визначенні параметрів, і, 
зокрема, коефіцієнтів вагомості тих рівнянь, якими (як це передбачається) 
інтуїтивно оперує експерт, коли на основі відомих для j-го оцінюваного 
об'єкта значень показників qij він виносить по кожному об'єкту комплексну 
оцінку Kkj . 
Метод застосуємо при одночасній наявності наступних умов: 
1) є апріорна інформація при значеннях показника Kkj і показників Qij 
для j-х однорідних об'єктів; 
2) вибірка з генеральної сукупності таких об'єктів, відібрана випадковим 
чином, досить велика, у всякому разі, обсяг вибірки не менше n, тобто числа 
тих властивостей об'єкта, коефіцієнти вагомості яких повинні визначатися; 
3) можуть бути зроблені досить правдоподібні припущення про характер 
f – функціональної залежності: 
 
44 
                                                              Кkj = f (Qij)                                             (2.2) 
 
При дотриманні всіх цих умов значення коефіцієнтів вагомості Gi 
можуть бути визначені як коріння системи лінійних рівнянь. 
Як відомо, на практиці залежність Kkj = f (Qij) в переважній більшості 
випадків буває одного з двох типів: 1) f є середнє арифметичне; 2) f є середнє 
геометричне. 
Розглянемо розрахункові формули для визначення значень стосовно 
кожного з двох випадків. 
1. Нехай f – середнє зважене арифметичне, тобто 
 
                                                         Кkj = ∑����
����=1 ��������������������                                         (2.3) 
 
Позначимо Q̇ ij = Q  – q бр ет ет
ij i  і qi  = qi  – q бр
i . Тоді невідомі значення 
коефіцієнтів вагомості можуть бути отримані при вирішенні системи лінійних 
алгебраїчних рівнянь 
 
Q̇11 ���� + Q̇21
⎧ ет 1 ет ����2 + ⋯+ Q̇����1 ���� = ����
q1 q2 qет ���� ����1
⎪ ����
Q̇12 Q̇22 Q̇����2
                                       ет ����1 + ет ����2 + ⋯+ ет ����q q q ���� = ��������2                         (2.4) 
⎨ 1 2… … … … … … …����
⎪Q̇11
⎩ ет ����
Q̇21
1 + ет ����2 + ⋯+ Q̇����1
q q qет
�������� = ��������1
1 2 ����
2. Нехай f – середнє зважене геометричне, тобто 
3.  
                                                        К ����
�������� = �∏����=1������������ ∙ ��������                                   (2.5) 
 
Тоді Gі можуть бути знайдені як коріння системи лінійних алгебраїчних 
рівнянь 
45 
����
⎧����������log Q����1 −  logет
⎪ qi� = ���� ∙ log Kk1
⎪����=1
⎪ ����
����������log Q����2 −  logетqi� = ���� ∙ log Kk2  
⎨����=…1⎪ … … … … … … … … … … … … … … …
⎪ ����
⎪����� (log Q −  logет���� �������� n ) = ���� ∙ log Kkn
⎩����=1
 
Питання виявлення природи функціонального зв'язку (середньо-
арифметична або середньо-геометричними) і обґрунтування виду 
застосовуваної моделі в розглянутих задачах має вирішуватися в кожному 
конкретному випадку на основі загальновідомих статистичних критеріїв. 
2 Метод приватних коефіцієнтів кореляції 
Метод застосовується [23] при одночасній наявності наступних умов: 
1) є апріорна інформація про значеннях показників Kkj і Qij для j-х однорідних 
об'єктів; 
2) вибірка з подібних об'єктів, відібраних випадковим способом, досить 
велика; 
3) відомо, що для кожного об'єкта залежність Kkj від має не функціональний, а 
стохастичний характер (інакше кажучи, коефіцієнт парної кореляції між Kkj від 
Qij менше 0,8); 
4) показники Qij не перебувають між собою у функціональній або близькою до 
неї зв'язку (коефіцієнт парної кореляції між двома будь-якими показниками не 
повинен перевищувати 0,8); 
5) кількість властивостей, коефіцієнти вагомості яких визначаються, не 
повинно бути занадто великим (від 1 до 25 властивостей); 
6) діапазон значень Qij для кожного і-го показника серед j-х об'єктів вибірки 
досить малий (коефіцієнт варіації менше 33%, тобто вибірка є кількісно 
однорідною). 
Коефіцієнти вагомості можуть бути визначені за формулою 
 
46 
                                                                       ���� = ������������
���� ����                                     (2.7) 
∑����=1 ����ij
 
де rij – коефіцієнт парної кореляції між і - м властивістю і показником якості; 
∑����
����=1 ����ij – сумарна парна кореляція між і-ми властивостями і показником якості. 
Однак практичне застосування названих методів ускладнює наявна 
невизначеність: для розрахунку комплексного показника якості (суми 
зважених показників) необхідно знати вагові коефіцієнти властивостей Gi, а 
для розрахунку коефіцієнтів вагомості властивостей рішенням системи 
рівнянь (2.4) необхідно знати комплексний коефіцієнт якості Kkj кожного j-го 
зразка продукції. 
Для подолання зазначеної невизначеності [24] пропонується замінити 
значення Kkj в рівняннях системи, аналогічної (2.4) значеннями деякого 
загального показника ефективності Ej об'єкта дослідження, взятими з 
реального практики експлуатації або отриманими на основі імітаційного 
моделювання. 
У даній роботі розглядається можливість застосування методу 
коефіцієнтів системи лінійних рівнянь для розв'язання задачі оцінки рівня 
ефективності і конкурентоспроможності автосервісних підприємств. 
 
2.4 Визначення факторів для обліку в математичній моделі 
 
Вимірювання і підвищення ефективності функціонування автосервісних 
підприємств є важливим завданням для підвищення конкурентоспроможності 
підприємства на даному ринку. Показники, що характеризують ефективність 
функціонування авто-сервісних підприємств, повинні дозволяти виконувати 
кількісну оцінку, по можливості бути легко вимірювані і доступними для 
подальшого вивчення, обробки та оцінки їх впливу на значення показника 
ефективності діяльності підприємства. 
47 
В рамках дослідження повинен бути проведений збір статистичних 
даних про діяльність кожного підприємства, всі фактори можна розділити на 
3 групи: 
- сервіси для клієнтів (наявність магазину запчастин, тип клієнтської зони, 
доступ в Інтернет і ін.); 
- виробничі фактори (площа приміщень, режим роботи, форма власності, 
кількість робочих, кількість постів, число звернень за рік, і ін.); 
- спеціалізація підприємства (по марці автомобілів або за видами робіт). 
Серед розглянутих чинників зустрічаються як кількісні, так і якісні. В 
процесі проведення досліджень було вирішено розглядати тільки кількісні 
фактори. 
Кількісні фактори можуть бути оцінені кількісно, їх значення лежать в 
певних межах, визначених при обробці повного масиву статистичних даних 
про діяльність підприємств. До кількісних факторів належать: 
Х1 – час існування СТО; 
Х2 – площа виробничого корпусу; 
Х3 – кількість виробничих робітників; 
Х4 – кількість годин роботи в тиждень; 
Х5 – середня кількість автомобіле-заїздів в день; 
Х6 – середній час знаходження автомобіля в зоні ТО та Р; 
Х7 – кількість постів; 
Х8 – площа зони ТО і ТР. 
Оскільки значення окремих показників мають різні одиниці виміру, 
проводиться нормування значень (приведення значень факторів до 
безрозмірною величиною) за такою формулою: 
 
бр
                                                              ���� = ������������−��������
�������� ет бр                                          (2.8) 
�������� −��������
 
де Xіj – відносний показник і-го властивості j-го підприємства; 
48 
����ет����  і  ����бр����  – відповідно бракувальне і еталонне значення і-го показника. 
У процесі дослідження необхідно визначити діапазони зміни кожного з 
чинників, а також крок зміни факторів, виходячи з отриманих результатів 
розрахувати еталонне і абсолютне значення факторів. Еталонним вважається 
значення оптимальним чином, в розрахунках приймається значення краще 
максимального серед оцінюваних. Що стосується бракувального значення  
����бр���� , то в якості його приймається таке погане значення показника, починаючи 
з якого всі інші, ще гірші, значення оцінюються однаковою оцінкою Kіj = 0. 
 
2.5 Використовувані математичні моделі 
 
Вплив факторів на значення ефективності можна визначити за 
допомогою методу регресійного аналізу, тобто виявити форму зв'язку 
декількох змінних факторів діяльності підприємства (хі) і шуканого значення 
ефективності (Q), з використанням статистичних даних, отриманих 
експериментальним шляхом. У загальному вигляді рівняння регресії, що 
зв'язує показник ефективності з факторами, може мати вигляд: 
Лінійна залежність 
 
                    Q = а0 + х1b1 + x2b2 + … + xnbn = ∑����
i = 1 ����������������                                  (2.9) 
 
де Q – значення параметра ефективності, грн.; 
а0 – остаточний член, що характеризує середнє значення функції відгуку 
(вільний член); 
bi - аргументи (фактори); 
хi - коефіцієнти регресії, що показують ступінь впливу фактора (вагомості). 
Ступенева залежність 
 
                                    Q =  ����0 + b����11 ∙ b����22 ∙ … ∙ b������������                                         (2.10) 
49 
 
Експоненціальна залежність 
 
                                        Q =  e����0+ x1b1 + x2b2+⋯ + xnbn                                    (2.11) 
 
Гіперболічна залежність 
 
                                                    Q = 1                           (2.12) 
����0+ x1b1 + x2b2+⋯ + xnbn
 
Нелінійна залежність (другого порядку) 
 
                     ���� = ����0 + ∑���� ���� ���� 2
����=1 ���������������� + ∑����=1 ���������������������������� + ∑����=1 ��������������������                          (2.13) 
 
де bіbj – ефект парного взаємодії; 
xіj – коефіцієнти регресії, що характеризують парне взаємодія факторів. 
Вид моделі (рівняння) повинен вибиратися на основі статистичних 
критеріїв, що характеризують ступінь адекватності рівняння отриманим 
експериментальним даним. 
Для підбору найбільш підходящих значень коефіцієнтів регресії в х1, х2 
... хn застосовують метод найменших квадратів, тобто виходять з вимоги, щоб 
сума квадратів відхилень теоретичних значень функції відгуку від досвідчених 
була найменшою: 
 
                                         U = ∑����
����=1����������.теор + ����� 2
����.досл� →������������                        (2.14) 
 
Наступним кроком функцію U диференціюють по змінним х1, х2 ... хп, 
отримують і вирішують систему нормальних рівнянь, в результаті отримуючи 
значення шуканих коефіцієнтів регресії. 
50 
Регресійний аналіз враховує стохастичний (випадковий) характер 
прояви багатьох фізичних, процесів. При цьому математична модель має дві 
складові: систематичну і випадкову. Систематична складова визначається за 
допомогою рівняння регресії, а випадкова характеризується помилкою 
розкиду. 
 
2.5.1 Оцінка значущості коефіцієнтів регресії 
 
Коефіцієнти регресії показують ступінь впливу даного чинника на 
значення ефективності, не всі фактори однаково впливають на значення 
ефективності. З метою виключення з математичної моделі другорядних 
факторів (надають незначний вплив на функцію відгуку) проводиться оцінка 
значимості коефіцієнтів регресії. Показником для цього служить критерій 
Стьюдента. 
Для визначення значущості коефіцієнтів регресії xL обчислюють при 
заданому рівні значущості а довірчий інтервал розкиду середнього значення 
кожного з коефіцієнтів Ед = 28 і якщо виявиться, що половина довірчого 
інтервалу перевищує значення коефіцієнта, то це означає, що даний коефіцієнт 
незначну і його необхідно виключити з математичної моделі [15]. В іншому 
випадку коефіцієнт вважається значимим. 
����(����) = �> �������� −  коефіцієнт незначну;
≤ �������� −  коефіцієнт значущий. 
Значення критерію Стьюдента вибирається з урахуванням числа 
ступенів свободи і заданого рівня значущості. З огляду на ту обставину, що 
коефіцієнти регресії визначаються незалежно один від одного, відкидаючи 
незначні коефіцієнти немає необхідності перераховувати інші коефіцієнти. 
 
 
 
51 
2.5.2 Перевірка математичної моделі на адекватність 
 
Для того щоб перевірити відповідність отриманої математичної моделі 
досліджуваного явища, проводиться її перевірка на адекватність, що 
представляє собою оцінку помилки апроксимації [15]. Для цього обчислюють 
дослідне значення критерію Фішера, яке порівнюють з його теоретичним 
значенням, узятим при заданому рівні значущості а. При цьому, якщо дослідне 
значення критерію Фішера менше теоретичного значення, то модель 
вважається адекватною. Якщо нерівність має інший сенс, то модель визнають 
неадекватною: 
 
< ����теор − модель адекватна;
Fдослід.= �≥ ����  
теор − модель неадекватна;
 
Дослідне значення критерію Фішера береться рівним відношенню 
залишкової дисперсії (званої також дисперсією адекватності) до загальної 
дослідної дисперсії всього експерименту. 
Сучасні пакети обробки статистичних даних, наприклад Microsoft Office 
Excel, дозволяють виробляти дані розрахунки в автоматизованому порядку, 
тобто, немає необхідності самостійно розраховувати дані коефіцієнти, що 
значно спрощує процес визначення вагомості розглянутих параметрів. 
 
2.6 Висновки до розділу 2 
 
Згідно даним розглянутим в цьому розділі, можна зробити висновки: 
1 – Для розв'язання задачі оцінки рівня ефективності і 
конкурентоспроможності автосервісних підприємств найбільш підходящий 
метод коефіцієнтів системи лінійних рівнянь. 
2 – У рівнянні, що описує вплив факторів діяльності підприємства на 
рівень доходу, будуть розглядатися 8 факторів, діапазони зміни яких 
52 
необхідно визначити в процесі анкетування представників досліджуваних 
підприємств. 
3 – Вид рівняння регресії необхідно визначати виходячи з результатів 
розрахунків вагових коефіцієнтів, а також при оцінці адекватності отриманої 
моделі. 
  
53 
ГЛАВА 3 МЕТОДИКИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 
 
3.1 Основні етапи експериментальних досліджень 
 
Згідно обраного об'єкта дослідження, розглядаємо незалежні 
автосервісні підприємства, що не займаються продажем автомобілів, які не 
здійснюють дилерські функції. 
Експериментальні дослідження розділені на 4 етапи (таблиця 3.1), 
розглянемо більш докладно етапи: 
Таблиця 3.1 - Етапи проведення досліджень 
№ Назва етапу Зміст етапу 
Аналіз факторів виробничої діяльності, формування 
переліку чинників, які використовуються в 
1 Підготовчий дослідженні. Формування переліку вимог до 
досліджуваним підприємствам. Вибір підприємств 
для досліджень. складання анкети 
Проведення анкетування представників розглянутих 
2 Збір даних про діяльність підприємств, отримання статистичних даних з даного 
підприємств переліку параметрів (факторів). Пошук даних про 
доходи підприємств. 
Побудова діаграм розподілу підприємств щодо 
3 Первинна обробка даних запропонованих чинників. Виявлення 
закономірностей впливу факторів на показник 
ефективності. 
Побудова рівняння доходу в функції від виробничих 
факторів, оцінка достовірності отриманих рівнянь, 
4 Аналіз результатів Розрахунок коефіцієнтів вагомості факторів 
Ранжування факторів. Визначення напрямків 
підвищення ефективності і конкурентоспроможності 
підприємств 
 
В процесі проведення дослідження необхідно опитати компетентних 
співробітників (керівників) досліджуваних підприємств, що працюють на 
території м. Черкаси. 
 
3.2 Методика збору і обробки експериментальних даних 
 
Збір статистичних даних про діяльність досліджуваних підприємств 
проводився методом анкетування їх представників. Всі необхідні дані 
54 
отримані при спілкуванні з представниками, а також при заповненні ними 
анкети (рисунки 3.1-3.2). 
Назва підприємства _________________________________________________ 
Фактор Значення 
Сервіси для клієнтів 
Наявність магазину запчастин  
Клієнтська зона (вибрати вірне) Окреме приміщення  
Зона очікування  
відсутній  
Доступ в інтернет для клієнтів (вибрати вірне) Комп'ютер  
безкоштовний Wi-Fi  
Можливість присутності клієнта при ремонті  
Дистанційна запис (вибрати вірне) По телефону  
Через Інтернет  
Виробничі фактори 
Організаційно-правова форма підприємства (ФОП, ТОВ, ПІІ або інше)  
Стаж підприємства на ринку, років  
Площа виробничого корпусу, м2  
Середній вік основного обладнання, років  
Кількість виробничих робітників  
Режим роботи, год  
Число робочих змін  
Середнє число автомобілів за зміну  
Середній час знаходження автомобіля в ремонтній зоні  
Кількість постів (і їх призначення) 
Середня кількість звернень за поточний рік людино / год  
од. авт  
Річний обсяг робіт за минулий рік людино / год  
од. авт  
Вартість нормо-години, грн  
Вартість заміни масла в ДВС (об'ємом до 2 л.), грн  
Спеціалізація підприємства 
Обслуговуються марки автомобілів 
Популярні види робіт 
 
Рисунок 3.1 - Форма анкети 
 
 
 
 
55 
Назва підприємства __ТОВ «Автосервіс Гранд Черкаси»______________________________ 
Фактор Значення 
Сервіси для клієнтів 
Наявність магазину запчастин + 
Клієнтська зона (вибрати вірне) Окреме приміщення + 
Зона очікування  
відсутній  
Доступ в інтернет для клієнтів (вибрати вірне) Комп'ютер + 
безкоштовний Wi-Fi + 
Можливість присутності клієнта при ремонті - 
Дистанційна запис (вибрати вірне) По телефону + 
Через Інтернет + 
Виробничі фактори 
Організаційно-правова форма підприємства (ФОП, ТОВ, ПІІ або інше) ТОВ 
Стаж підприємства на ринку, років 20 
Площа виробничого корпусу, м2 2000 
Середній вік основного обладнання, років 1…3 
Кількість виробничих робітників 12 
Режим роботи, год 900…1900 
Число робочих змін 1 
Середнє число автомобілів за зміну 2 
Середній час знаходження автомобіля в ремонтній зоні 1…20 днів 
Кількість постів (і їх призначення) 7 
Середня кількість звернень за поточний рік людино / год  
од. авт 450 
Річний обсяг робіт за минулий рік людино / год  
од. авт 400 
Вартість нормо-години, грн 1200 
Вартість заміни масла в ДВС (об'ємом до 2 л.), грн 400 
Спеціалізація підприємства 
Обслуговуються марки автомобілів - іномарки 
Популярні види робіт – ремонт кузова, молярні 
 
Рисунок 3.2 - Анкета, заповнена представником сервісу 
 
Крім чисельних значень досліджуваних факторів діяльності 
підприємств, важливу роль при визначенні вагових коефіцієнтів грає 
показник, що відображає результати діяльності підприємств за звітний період. 
56 
З метою більш об'єктивної оцінки фінансових результатів діяльності 
підприємств, вирішено використовувати в якості показника ефективності 
діяльності підприємства значення доходу. 
Представники підприємств часто відмовлялися надавати інформацію 
про доходи, або ж надавали обмежений обсяг інформації. У зв'язку з цим, 
процес визначення доходу підприємства ускладнився. Розглянемо більш 
докладно спосіб визначення доходів. 
Формування даних про доходи підприємств 
Значення доходів будь-якого підприємства можливо визначити двома 
різними способами: 
- фактичні (звітні) дані за певний період надає керівництво автосервісу 
- розрахунковим шляхом за непрямими даними, використовуючи дані про 
кількість вироблених нормо-годин (сумарна трудомісткість робіт за 
аналізований період) і вартості нормо-години. 
 
                                                    Q = Счел.ч • Nлюд.год                                           (3.1) 
 
де Слюд.год – вартість нормо-години, грн. 
Nн/ч – кількість нормо-годин вироблених підприємством на рік. 
На багатьох підприємствах не використовується параметр людино-
годину, а існують фіксовані ціни на певний перелік робіт, число вироблених 
людино-годин можна визначити за формулою. 
 
                                                          N Nавт
люд.год = ср                                           (3.2) 
ТТОіР
 
де Naвт – кількість автомобілів, що обслуговуються в рік; 
Т ср
ТОіР  – середній час знаходження автомобіля в ремонтній зоні. 
Використовуючи дані формули можна визначити доходи підприємств 
лише приблизно. Так, як представники підприємств часто відмовлялися 
надавати дані про доходи, тому був знайдений ще одні метод визначення 
57 
доходів. Це бази даних «VkursiPro» [20]. Сервіси надають можливість 
отримати реєстраційні дані, дані про засновників, адреса, регіон реєстрації, 
(рисунок 3.3) дані про фінансову діяльність підприємств за декілька минулих 
років (таблиця 3.2) і ін. 
 
Відомості про види економічної діяльності ТОВ «АВТОСЕРВІС ГРАНД 
ЧЕРКАСИ» за даними «VkursiPro». 
 
Рисунок 3.3 - Дані, отримані за допомогою розглянутих ресурсів 
 
 
58 
Таблиця 3.2 - Дані про результати фінансової діяльності ТОВ «Автосервіс 
Гранд Черкаси» 
Параметри 2020 2021 2022 2023 
Прибуток, тис. грн. 1122 2865 4393 5096 
Чистий прибуток (прибуток), тис. грн. 345 733 1145 1274 
Також, дані сервіси надають результати фінансової діяльності 
підприємства в графічному вигляді (рисунки 3.4, 3.5). 
 
Рисунок 3.4 - Прибуток підприємства за роками 
 
Рисунок 3.5 - Чистий прибуток (збиток) підприємства за роками 
 
59 
Недоліком даного способу є те, що дані про доходи можливо визначити 
тільки для підприємств з ОПФ ТОВ, для ФОП такої інформації не надано. 
Використовуючи дані сервіси, були отримані дані про доходи 
досліджуваних підприємств з організаційно-правовою формою ТОВ за 
2017…2020 звітні роки.  
Далі, проведено порівняння даних про доходи, отриманих 
розрахунковим методом і звітних даних, результати наведені в табл. 3.3 
Таблиця 3.3 – Дані про доходи підприємств 
Дохід Дохід 
№ Розрахунковий, грн., Звітний, грн., ��������  № Розрахунковий, грн., Звітний, грн., ��������  
��������  ��������  
1 5096000 5096000 17 5657600 5618226 
2 3120000 3157859 18 3719040 3767506 
3 5241600 5247389 19 5522400 5522808 
4 3328000 3327652 20 3756480 3753543 
5 4259840 4305295 21 2080000 2107364 
6 3224000 3220151 22 2321280 2355272 
7 2454400 2454856 23 2808000 2806764 
8 3931200 3934092 24 2163200 2158611 
9 4118400 4515534 25 499200 508773 
10 2379520 2381428 26 4892160 4886223 
11 3317600 2923853 27 2870400 2909784 
12 3192800 3197620 28 472160 468318 
13 2462720 2500212 29 2154880 2164253 
14 2953600 2992972 30 3481920 3476973 
15 1252160 1255906 31 2063360 2067196 
16 4642560 4604214 32 2860000 2899283 
 
Коефіцієнт кореляції: 
 
∑����
����=1(�������� − ?̅?��)(�������� − �����)
���� =  
�∑���� 2 ����
����=1(�������� − ?̅?��) ∙ �∑����=1(�������� − �����)2
60 
Ступінь кореляції між отриманими даними дорівнює 0,9970, це говорить 
про те, що між аналізованими величинами є лінійний статистичний зв'язок. 
 
3.3 Висновки до розділу 3 
 
Узагальнюючи отримані результати, можна зробити наступні висновки: 
1. Зроблено збір статистичних даних, використовуючи розроблену 
форму анкети. В ході збору статистичних даних розглянуто кілька варіантів 
отримання даних про доходи підприємств. 
2. В результаті отримання всіх необхідних даних, проведена їх первинна 
обробка. Дані зібрані в єдиний масив для їх подальшого аналізу і побудови 
моделей, що описують залежність доходу в функції від виробничих факторів. 
  
61 
РОЗДІЛ 4 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ 
 
4.1 Побудова розподілів досліджуваних факторів 
 
З метою оцінки вагомості досліджуваних факторів проводився збір 
даних за 8 факторами: 
Х1 - час існування СТО; 
Х2 - площа виробничого корпусу; 
Х3 - кількість виробничих робітників; 
Х4 - кількість годин роботи в тиждень; 
Х5 - середня кількість автомобіле-заїздів в день; 
Х6 - середній час знаходження автомобіля в зоні ТО і Р; 
Х7 - кількість постів; 
Х8 - площа зони ТО і ТР. 
Дані збиралися за формою анкети, наведеної в розділі 3.2. В результаті 
зібрані статистичні дані про фактори діяльності для кожного з 140 
досліджуваних підприємств. 
Всі досліджувані підприємства розташовані в різних районах області, 
розподіл наведено на рис. 4.1. 
 
 
Рисунок 4.1 - Розподіл досліджуваних підприємств по районам розміщення 
62 
Розподіл досліджуваних підприємств за видом ОПФ наведено на рис. 
4.2. 
 
Рисунок 4.2 - Розподіл досліджуваних підприємств за формою власності 
 
Розглянуті підприємства мають різний час існування, різну площу 
приміщень, кількість постів і робочих. 
 
Рисунок 4.3 - Розподіл досліджуваних підприємств за часом існування 
 
 
63 
 
Рисунок 4.4 - Розподіл підприємств за кількістю постів 
 
Рисунок 4.5 - Залежність числа робочих від загальної площі приміщень 
 
64 
 
 
Рисунок 4.6 - Залежність кількості постів від загальної площі приміщень 
 
За графіками, представленими на рисунках 4.5 і 4.6 можна зробити 
висновок, що залежно числа робітників і числа постів від загальної площі 
приміщень мають лінійний характер. Це говорить про те, що чим більше 
площа приміщень, тим більше постів і робочих на підприємстві. 
Перед побудовою моделей необхідно визначити максимальні і 
мінімальні значення розглянутих факторів (діапазон зміни значень), а також 
розподіл значень всередині розглянутого діапазону. 
Х1 – час існування СТО. Діапазон зміни даного фактору від 1 року до 25 
років, всередині діапазону підприємства розподіляються рівномірно, 
практично для кожної вікової групи існують представники. Найбільше число 
підприємств має час існування, що дорівнює 5, 8 або 9 років. 
Х2 – площа виробничого корпусу. Діапазон зміни фактору від 50 до 2100 
м2. Найбільші розміри мають порівняно молоді підприємства. Усередині 
діапазону підприємства розподілені нерівномірно, найбільша кількість 
65 
підприємств мають площі до 300 м2. Це свідчить про те, що власник 
підприємств досить рідко будують нові підприємства, і все частіше орендують 
(купують) площі в гаражних масивах, на базі ремонтних боксів нині не існують 
автотранспортних підприємств. 
Х3 – кількість виробничих робітників. Даний фактор в роботі 
незалежних підприємств не має нормативних значень, часто число робочих 
формується виходячи з середнього завантаження підприємства. Діапазони 
зміни від 1 до 15 осіб. Розподіл підприємств по даному фактору свідчить про 
те, що на більшості підприємств працює до 5 чоловік. Лише одиниці 
підприємств мають число робочих більше 10. 
Х4 – кількість годин роботи в тиждень. Даний фактор різниться для 
підприємств, що працюють по п'яти і шестиденному робочим тижням, а також 
в залежності від тривалості робочого дня. Статистичні дані, отримані рамках 
досліджень свідчать про те, що мінімальне число робочих годин для 
підприємства становила 42, максимальне 126. У рамках діапазону можна 
констатувати, що більшість підприємств працюють за шестиденним робочим 
тижнем з скороченням робочого дня в суботу. Середній крок всередині 
діапазону становить 2 години. 
Х5 – середня кількість автомобіле-заїздах в день. Під автомобіле- заїздом 
мається на увазі звернення на конкретне підприємство. Діапазон зміни значень 
даного фактора від 1 до 20 заїздів. В рамках діапазону значення змінюються 
рівномірно з кроком в одне звернення, середнє число звернень 5 автомобілів в 
день. 
Х6 – середній час знаходження автомобіля в зоні ТО і Р. Фактор показує, 
скільки часу в середньому витрачається на виконання робіт по ТО і Р на 
кожному підприємстві. В рамках зібраних статистичних даних значення 
змінюється від 1 години до 3 днів (72 годин). Такий великий розкид часу 
знаходження в ремонті пояснюється тим, що на розглянутих підприємствах 
виконується весь перелік робіт по ТО і Р, від заміни масла до складних 
ремонтів агрегатів, кузовних та інших робіт, що вимагають значних витрат 
66 
часу. Чисельні дані змінюються рівномірно, середній час перебування 
автомобіля в ремонті одно 2,5…3 години. 
Х7 – кількість постів. Даний фактор є показником можливостей 
підприємства за кількістю обслуговуваних автомобілів. На більшості 
незалежних підприємств число постів формується з наявних площ. За 
отриманими даними, зміна числа постів походить від 1 до 10. За даним 
фактору підприємства розподілені нерівномірно, найбільше число 
підприємств має 3-5 робочих постів. 
Х8 – площа зони ТО і ТР. Даний фактор має діапазони зміни від 50 до 
1500 м2. Даний фактор безпосередньо пов'язаний із загальною площею 
приміщень. Зустрічаються підприємства, в яких немає розподілу на 
виробничу, технічну та клієнтську зони, а тому цей фактор в них дорівнює 
загальній площі приміщень. В рамках зібраних даних підприємства 
розподілені нерівномірно, найбільше число підприємстві має площу зони ТО 
і Р дорівнює 200 м2. 
 
4.2 Моделі лінійного виду 
 
Побудова моделі починаємо з формування масиву вихідних даних, що 
містить статистичні дані про фактори діяльності досліджуваних підприємств. 
Фрагмент масиву наведено в таблиці 4.1, повний масив в додатку А. 
Таблиця 4.1 - Фрагмент масиву вихідних даних 
№ 
Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 Qj 
1 20 2000 12 51 2 6,66 7 1000 5,096 
2 20 600 8 54 5 14,4 5 400 3,158 
3 6 900 6 60 12 2 9 600 5,247 
4 8 300 4 57 9 2 5 250 3,328 
5 5 2000 10 60 10 3 8 1500 4,305 
Час існування 
СТО 
Площа 
виробничого 
корпусу 
Кількість робочих 
Годин роботи в 
тиждень 
Автомобілів в 
зміну 
Час знаходження 
в ремонті, ч 
Кількість постів 
Площа зони ТО 
Дохід, млн. грн. 
67 
Закінчення таблиці 4.1 
6 7 400 5 60 4 1,5 5 350 3,220 
7 15 900 4 72 1,5 33,12 4 650 2,455 
8 15 450 6 54 5 3,5 6 400 3,934 
9 4 820 6 57 7 4 6 600 4,516 
10 5 500 4 54 4 24 4 450 2,381 
11 8 450 5 54 4 2,5 5 400 2,924 
12 2 450 10 84 15 2 5 400 3,198 
13 10 600 5 84 7 3 4 500 2,500 
14 8 350 5 77 2 17,76 5 300 2,993 
15 13 120 4 70 5 2,5 2 120 1,256 
16 7 1000 10 52 7 3 8 900 4,604 
… … … … … … … … … … 
130 7 60 1 60 4 2,5 1 60 0,479 
131 12 200 6 58 5 4 5 200 2,399 
132 7 200 3 58 4 3,5 3 200 1,745 
133 13 300 4 91 8 3 4 250 2,693 
134 19 60 2 45 5 3 2 60 1,016 
135 14 100 3 45 4 2,5 3 100 1,768 
136 8 600 8 70 13 3 7 500 3,893 
137 7 100 3 84 2 72 3 100 1,583 
138 10 300 5 60 5 3 5 250 2,546 
139 9 700 6 72 1 17,76 6 650 3,588 
140 7 220 5 59 4 2 5 200 2,786 
Max 25 2000 15 126 20 72 10 1500 6,192 
Min 1 54 1 42 1 1 1 54 0,314 
 
Для подальшої обробки даних значення факторів необхідно привести до 
безрозмірною величиною - пронормувати за формулою (2.2). Браковані і 
еталонні значення факторів приведені в таблиці 4.2 
Таблиця 4.2 - Еталонні і браковані значення факторів 
Значення фактору Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 
Еталонні 26,25 2100 15,75 132,3 21 75,6 10,5 1575 
Браковані 0,95 51,3 0,95 39,9 0,95 0,95 0,95 51,3 
 
Підставляючи значення факторів в рівняння: 
���� бр
���� = ��������−��������
�������� ет бр                                         (4.1) 
�������� −��������
де i – номер властивості; 
 j – номер об’єкту, що оцінюється. 
68 
Знаходимо нормовані значення факторів, результати наведені в додатку 
Б, фрагмент масиву представлений в таблиці 4.3. 
Таблиця 4.3 - Фрагмент нормованого масиву вихідних даних 
№ Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 Qj 
1 0,752964 0,951189 0,746622 0,12013 0,052369 0,07649 0,633508 0,622629 5,096 
2 0,752964 0,267828 0,476351 0,152597 0,201995 0,180174 0,424084 0,228851 3,158 
3 0,199605 0,414263 0,341216 0,217532 0,551122 0,014066 0,842932 0,36011 5,247 
4 0,278656 0,121394 0,206081 0,185065 0,401496 0,014066 0,424084 0,130406 3,328 
5 0,160079 0,951189 0,611486 0,217532 0,451372 0,027461 0,73822 0,950778 4,305 
… … … … … … … … … … 
139 0,318182 0,31664 0,341216 0,347403 0,002494 0,225184 0,528796 0,392925 3,588 
140 0,23913 0,082345 0,273649 0,20671 0,15212 0,014066 0,424084 0,097591 2,786 
 
Для розрахунку вагомості факторів Х1–Х8 використовуємо побудову 
функції у вигляді лінійної множинної регресії: 
���� = ����0 + ����1����1 + ����2 ����2 + ����3 ����3 + ����4����4 + ����5����5+����6����6 + ����7����7 + ����8����8     (4.2) 
Коефіцієнти моделі (4.2) знаходимо за формулою: 
���� = (����0, ����1, ����2, ���� , ���� ���� −1 ����
3 4, ����5, ����6, ����7 , ����8) = (���� ∙ ����) ∙ ���� ∙ ����,  (4.3) 
де  ���� ‒ матриця, що складається з векторів-стовпців параметрів, визначених в 
розділі 2; 
�������� – транспонована матриця. 
���� ‒ вектор-стовпець доходів СТО (таблиця 4.3). 
Таблиця 4.4 Коефіцієнти моделі 
����0 ����1 ����2 ����3 ����4 ����5 ����6 ����7 ����8 
0,428791 0,157377 0,915217 0,240213 -0,04586 -0,05365 -0,08417 5,795252 -1,02623 
 
Рівняння доходу в функції від виробничих факторів буде мати вигляд: 
 
Q=0,428791+0,157377 ∙ ����1 +0,915217∙ ����2+0,240213∙ ����3-0,04586∙ ����4-0,05365∙
����5-0,08417∙ ����6+5,795252∙ ����7-1,02623∙ ����8                          (4.4) 
 
69 
Знак «–» біля коефіцієнту, означає, що при збільшенні значення 
відповідного параметру, дохід підприємства буде зменшуватись. Чим більший 
коефіцієнт біля параметру, тим більший вплив він має на прибуток 
підприємства. Кількість постів має найбільший влив на прибуток 
підприємства. 
 
4.3 Висновки до 4 розділу 
 
Виходячи з результатів розрахунків, для збільшення показника доходу 
на підприємствах розглянутого виду найбільшу увагу необхідно приділяти 
факторам: 
Х7 – кількість постів; 
Х2 – площа виробничого корпусу; 
Х1 – час існування СТО. 
Отримані рівняння можуть бути застосовні тільки до незалежних 
універсальним СТО, для дилерських підприємств, або точок вузької 
спеціалізації отримані рівняння можуть значно змінитися, так як для інших 
груп підприємств на рівень доходів впливають інші чинники.  
70 
ВИСНОВКИ 
 
1. Аналіз стану питання за літературними джерелами показав, що тема 
дослідження, що стосується оцінки ефективності та конкурентоспроможності 
автосервісних підприємств актуальна. 
2. Аналіз автопарку і ринку автосервісних послуг м. Черкаси показав, що 
на території міста функціонує 180 підприємств, які виконують роботи з ТО і Р 
автомобілів, продаж запчастин, аксесуарів, експлуатаційних матеріалів, а тому 
цей ринок досить насичений. 
3. Побудовано математичні моделі, що зв'язують дохід автосервісного 
підприємства з виробничими факторами. Отримані кількісні оцінки впливу 
виробничих факторів на ефективність (дохід) підприємства. З розглянутих в 
роботі восьми факторів найбільшою мірою впливають на дохід: 
Х7 – кількість постів; 
Х2 – площа виробничого корпусу; 
Х1 – час існування СТО. 
5. Для підвищення доходів автосервісного підприємства необхідно 
розвивати названі фактори, по суті забезпечують збільшення обсягів 
(трудомісткості) робіт. 
  
71 
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 
 
АЗС - автозаправна станція. 
АСП - автосервісне підприємство. 
АТЦ - автотехцентр. 
БДР - безпека дорожнього руху. 
ДС АТ - система добровільної сертифікації на автомобільному транспорті. 
ІП - індивідуальний підприємець. 
НДІАТ - науково-дослідний інститут автомобільного транспорту. 
ТОВ - товариство з обмеженою відповідальністю. 
ОПФ - організаційно-правова форма. 
ПА - підприємство автосервісу. 
ВТБ - виробничо-технічна база. 
Р – ремонт. 
СТО – станція технічного обслуговування. 
ТО – технічне обслуговування. 
  
72 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Лудченко О.А. Технічне обслуговування та ремонт автомобілів: 
Підручник. – К: Знання-Прес, 2003. – 511 с.  
2. Андрусенко С.І. Оцінка ефективності інвестицій в підприємства 
автомобільного сервісу. При виконанні кваліфікаційних випускних робіт 
бакалавра та магістра. Для студентів спеціальностей 274 Автомобільний 
транспорт, 015 Професійна освіта (транспорт). — Київ: Національний 
транспортний університет (НТУ), 2018. — 54 с. 
3. ВНТП-СГіП-46-16.96 Підприємства автомобільного транспорту і 
автотранспорті підприємства АПК України [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу: 
https://dbn.co.ua/load/normativy/vntp/vntp_sgip_46_16_96_pidpriemstva_avtomo
bilnogo_transportu_i_avtotransporti_pidpriemstva_apk_ukrajini/14-1-0-10984.  
4. Дослідження протекціонізму автомобільної галузі України 
Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://eauto.org.ua/news/8-
doslidzhennya 
5. Строки володіння автомобілями в Україні [Електронний ресурс]. // 
Аналітичне агентство «АВТОСТАТ» - Режим доступу: 
https://www.autostat.com.ua/. 
6. Канарчук В. Є. Основи технічного обслуговування і ремонту 
автомобілів. В 3 кн. – Кн. 1 : Теоретичні основи. Технологія: Підручник / В. Є. 
Канарчук, О. А. Лудченко, А. Д. Чигринець. – К. : Вища школа, 1994. –с. – 384 
с. 
7. Шведенко Б.В. Розробка математичної моделі оцінювання 
ефективності функціонування автосервісного підприємства / Б.В. Шведенко, 
Л.А. Тарандушка // Збірник тез доповідей студентської науково-практичної 
конференції ЧДТУ: 23–24 квітня 2024 р. /; М-во освіти і науки України, 
Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2024. – С. 93. 
73 
8. Андрусенко С. І. Технологічне проектування автотранспортних 
підприємств : навч. посіб. / Андрусенко С. І., Білецький В. О., Бортницький П. 
І.; за ред. проф. С. І. Андрусенка. – К. : Каравела, 2009. – 368 с. 
9. Марков, О. Д. Станції технічного обслуговування автомобілів. Київ. 
Кондор, 2008. - 536 с. 
10. Кузнецов, Е. С. Методи сучасної теорії управління.: Підручник / А.П. 
Ладанюк, Н.М. Луцька, В.Д. Кишенько, Л.О. Власенко, В.В. Іващук - Київ: 
Видавництво Ліра-К, 2019. 368 с. 
11. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх 
транспортних засобів автомобільного транспорту. – К. : Мінтранс України, 
1998. – 16 с. – (Нормативний документ Мінтрансу України). 
12. Курніков І. П. Технологічне проектування підприємств 
автомобільного транспорту : навч. пос. / І. П. Курніков, М. К. Корольов, В. М. 
Токаренко. – К. : Вища школа, 1993. – 1991 с. 
13. Канарчук В. Є. Основи технічного обслуговування і ремонту 
автомобілів. В 3 кн. – Кн. 3 : Ремонт автотранспортних засобів : Підручник / 
В. Є. Канарчук, О. А. Лудченко, А. Д. Чигринець. – К. : Вища шк., 1994. – 495 
с. 
14. Демінг У. Едвард. Нова економіка / У. Едвард Демінг: [пер. з англ. Т. 
Гуреш]. — К.: Ліра-К, 2006. - 208 с. 
15. . Чекмасова І. А. Управління якістю підприємства : розвиток та 
проблеми впровадження / І. А. Чекмасова, Д. М. Шатіло // Вісник Нац. техн. 
ун-ту «ХПІ»: зб. наук. пр. Темат. вип. : Актуальні проблеми управління та 
фінансово-господарської діяльності підприємства. – Харків : НТУ «ХПІ». – 
2013. – № 7. – С. 167-173. 
16. Січко О.Є., Волков О.Ф., Потьомкін Р.О. Оцінка ефективності 
централізації виробничих процесів ТР і ПР як системи масового 
обслуговування. Вісник Національного транспортного університету. Серія 
«Технічні науки». 2018. Вип. 34. С. 455-462.17. Коваленко В.М. Діагностика і 
74 
технологія ремонту автомобілів. Підручник. — Київ: Літера ЛТД, 2017. — 224 
с.. 
18. Андрусенко С.І., Бугайчук О.С. Організація технічної експлуатації 
автомобілів в Україні за сучасних умов. Вісник НТУ: Серія «Технічні науки»: 
наук.-техн. зб. 2016. Вип. 1 (34). С. 12-20.  
19. Марков О. Д. Обслуговування клієнтів автосервісу : навчальний 
посібник / О.Д. Марков, Н.В. Веретельникова. – К.: Вид-во «Каравела», 2015. 
– 263 с.  
20. . Іщенко І. І., Терещенко С. П. Оцінка економічної ефективності 
виробництва та затрат. – К.: Вища школа, 2011. – 187 с. 
21. Сучасний стан автомобільного транспорту і перспективи розвитку 
технічної експлуатації автомобілів / В.П. Волков, Т.В. Волкова, Ю.В. Волков, 
І.В. Грицук. Технічний сервіс агропромислового, лісового та транспортного 
комплексів: наук. журна . 2019. № 16 . С. 77 – 87.  
22. Артеменко В. С., Ольшанський О. В. Проблеми управління якістю 
послуг на підприємствах сфери обслуговування. Економічна стратегія і 
перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. 2013. Вип. 2(2). С. 253–258. 
23. Весперіс С. З. Особливості формування і управління якістю послуг. 
Актуальні питання сталого розвитку економіки. 2012. Т. 1. С. 75–80. 
24. Траченко Л. А. Проблеми впровадження систем менеджменту якості 
у сфері послуг. Вісник соціально-економічних досліджень. 2013. Вип. 4. С. 
165–170. 
  
75 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
  
76 
Додаток А 
Масив вихідних даних 
№ 
Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 Qj 
1 20 2000 12 51 2 6,66 7 1000 5,096 
2 20 600 8 54 5 14,4 5 400 3,158 
3 6 900 6 60 12 2 9 600 5,247 
4 8 300 4 57 9 2 5 250 3,328 
5 5 2000 10 60 10 3 8 1500 4,305 
6 7 400 5 60 4 1,5 5 350 3,220 
7 15 900 4 72 1,5 33,12 4 650 2,455 
8 15 450 6 54 5 3,5 6 400 3,934 
9 4 820 6 57 7 4 6 600 4,516 
10 5 500 4 54 4 24 4 450 2,381 
11 8 450 5 54 4 2,5 5 400 2,924 
12 2 450 10 84 15 2 5 400 3,198 
13 10 600 5 84 7 3 4 500 2,500 
14 8 350 5 77 2 17,76 5 300 2,993 
15 13 120 4 70 5 2,5 2 120 1,256 
16 7 1000 10 52 7 3 8 900 4,604 
17 17 650 10 58 12 2 8 600 5,618 
18 20 320 4 56 8 2 6 300 3,768 
19 10 700 10 54 10 3,5 9 550 5,523 
20 12 300 5 66 15 1,5 6 250 3,754 
21 20 450 8 56 5 1,5 4 400 2,107 
22 13 320 3 60 5 2,5 4 250 2,355 
23 4 500 6 84 5 14,4 5 450 2,807 
24 12 250 4 56 4 2,5 4 200 2,159 
25 12 60 1 54 3 3 1 60 0,509 
26 20 700 7 77 5 1,5 8 650 4,886 
27 13 550 5 96 5 4 5 500 2,910 
28 12 150 2 63 4 2,5 1 150 0,468 
29 2 350 4 60 3 8,4 4 300 2,164 
30 9 1300 6 56 9 2,5 6 1000 3,477 
31 10 350 5 54 4 3 4 300 2,067 
32 13 800 6 42 5 4 7 700 2,899 
33 11 450 6 50 5 3 5 350 3,605 
34 19 300 3 45 4 3 3 300 1,863 
35 1 500 4 84 7 2 4 250 2,291 
36 10 800 7 54 8 4 7 650 4,655 
37 5 1500 10 84 15 2,5 10 800 5,363 
38 7 150 3 60 5 3 2 150 1,293 
39 12 200 3 60 4 3,5 3 150 1,782 
Час існування СТО 
Площа виробничого 
корпусу 
Кількість робочих 
Годин роботи в 
тиждень 
Автомобілів в зміну 
Час знаходження в 
ремонті, ч 
Кількість постів 
Площа зони ТО 
Дохід, млн. грн. 
77 
Продовження таблиці «Масив вихідних даних» 
№ 
Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 Qj 
40 20 200 3 77 3 2,5 3 200 1,925 
41 7 450 5 56 3 17,76 5 400 3,481 
42 4 300 5 45 4 17,76 4 250 2,376 
43 11 500 4 54 5 3 5 450 3,323 
44 11 240 5 77 3 27,36 4 200 2,550 
45 9 450 7 84 8 3,5 5 400 3,049 
46 18 200 3 45 6 2 2 200 1,153 
47 21 250 5 50 7 1,5 3 250 1,840 
48 14 150 3 58 3 22,2 3 150 1,737 
49 20 700 6 54 5 24 6 650 4,248 
50 5 150 3 66 5 3 2 150 1,290 
51 5 300 5 57 6 3,5 4 250 2,433 
52 8 150 2 91 3 3,5 2 150 1,249 
53 15 360 5 77 6 2 5 300 2,604 
54 15 1700 6 84 15 2 7 1200 4,058 
55 25 100 2 70 4 4 3 100 1,590 
56 16 200 4 84 7 2 3 150 1,627 
57 16 300 3 84 6 1,5 2 300 0,905 
58 14 70 2 77 5 2 2 70 1,226 
59 3 130 5 70 10 2,5 4 130 2,257 
60 16 400 6 84 7 2 4 350 1,849 
61 8 140 3 54 7 2,5 5 140 2,698 
62 18 80 5 63 5 2 3 80 1,712 
63 5 520 12 84 15 1,5 5 500 2,583 
64 10 350 5 64 8 1,5 3 200 1,677 
65 8 130 2 63 6 3 2 130 0,974 
66 2 300 5 84 20 1,5 3 250 1,739 
67 4 350 8 84 20 2,5 7 150 4,941 
68 15 150 4 69 8 2,5 3 150 1,820 
69 17 200 8 56 5 1,5 2 200 1,266 
70 11 100 3 60 10 1,5 2 100 1,203 
71 20 100 3 54 3 5 5 100 2,631 
72 2 300 6 89 10 2,5 6 200 3,442 
73 14 730 15 80 20 1,5 8 650 4,458 
74 13 54 2 62 5 1 2 54 1,061 
75 4 150 3 84 5 2 2 150 1,003 
76 14 200 4 50 3 72 4 200 2,397 
77 3 200 5 52 7 2,5 5 200 2,843 
78 9 200 4 50 5 2 4 200 2,381 
79 3 300 6 77 1 72 6 250 3,530 
80 25 200 4 54 5 2 3 150 1,967 
Час існування 
СТО 
Площа 
виробничого 
корпусу 
Кількість робочих 
Годин роботи в 
тиждень 
Автомобілів в 
зміну 
Час знаходження 
в ремонті, ч 
Кількість постів 
Площа зони ТО 
Дохід, млн. грн. 
78 
Продовження таблиці «Масив вихідних даних» 
№ 
Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 Qj 
81 20 300 6 52 5 2 6 250 3,869 
82 3 800 8 52 8 60 8 750 4,888 
83 7 200 2 77 7 3 2 200 1,132 
84 9 70 2 45 5 2 2 200 1,256 
85 1 400 8 84 11 3 6 300 3,443 
86 9 550 5 57 7 2 5 500 3,486 
87 6 250 4 60 6 2,5 4 200 2,517 
88 12 250 5 77 5 2 5 220 2,683 
89 3 70 2 75 8 1,5 2 70 0,314 
90 16 300 4 54 7 7 5 250 2,629 
91 3 800 4 66 4 72 8 700 4,369 
92 12 200 3 79 6 3 4 200 2,296 
93 9 600 6 45 5 21,6 6 550 2,860 
94 10 160 4 71 7 3,5 5 150 2,402 
95 14 400 5 45 5 2,5 5 350 3,020 
96 18 230 3 54 5 72 4 200 2,200 
97 13 60 2 48 3 3 2 60 0,984 
98 14 300 4 68 5 24 5 200 3,118 
99 15 200 2 112 4 3 2 200 1,142 
100 5 200 2 60 3 2,5 2 200 1,246 
101 9 150 2 46 4 2 2 150 1,155 
102 13 200 3 91 5 2,5 3 200 2,127 
103 9 150 2 63 4 2,5 2 150 1,181 
104 8 300 4 70 5 24 4 250 2,458 
105 1 250 8 84 7 1 6 200 3,707 
106 11 150 3 66 5 3 2 150 1,002 
107 5 300 3 61 5 2,5 3 250 1,683 
108 6 200 4 126 5 3 3 200 1,626 
109 14 200 4 60 6 2,5 3 200 1,528 
110 20 450 6 84 5 60 5 400 2,555 
111 9 180 3 98 3 48 3 180 1,883 
112 14 200 3 56 5 3,5 2 200 1,052 
113 5 60 2 63 4 2,5 2 60 0,993 
114 6 100 2 54 3 2,5 2 100 1,010 
115 15 200 4 77 7 2,5 4 150 2,380 
116 6 210 4 60 5 3 4 200 2,015 
117 5 350 4 60 3 3,5 4 300 2,219 
118 18 250 3 63 5 3 4 250 2,014 
119 3 400 5 51 6 3 4 350 1,555 
120 11 250 2 66 5 3 2 200 1,419 
121 8 200 4 66 8 2,5 4 200 2,410 
Час існування 
СТО 
Площа 
виробничого 
корпусу 
Кількість робочих 
Годин роботи в 
тиждень 
Автомобілів в 
зміну 
Час знаходження 
в ремонті, ч 
Кількість постів 
Площа зони ТО 
Дохід, млн. грн. 
79 
Закінчення таблиці «Масив вихідних даних» 
№ 
Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 Qj 
122 12 200 4 91 7 3 4 200 2,503 
123 8 450 10 91 15 3 10 400 6,192 
124 19 150 5 77 2 72 3 150 1,531 
125 8 160 4 77 5 3 3 160 1,653 
126 6 100 3 63 3 2,5 2 100 1,152 
127 11 200 5 57 2 72 4 200 2,098 
128 2 150 3 54 4 3 2 150 0,950 
129 13 350 4 54 5 2 4 300 2,470 
130 7 60 1 60 4 2,5 1 60 0,479 
131 12 200 6 58 5 4 5 200 2,399 
132 7 200 3 58 4 3,5 3 200 1,745 
133 13 300 4 91 8 3 4 250 2,693 
134 19 60 2 45 5 3 2 60 1,016 
135 14 100 3 45 4 2,5 3 100 1,768 
136 8 600 8 70 13 3 7 500 3,893 
137 7 100 3 84 2 72 3 100 1,583 
138 10 300 5 60 5 3 5 250 2,546 
139 9 700 6 72 1 17,76 6 650 3,588 
140 7 220 5 59 4 2 5 200 2,786 
Max 25 2000 15 126 20 72 10 1500 6,192 
Min 1 54 1 42 1 1 1 54 0,314 
 
  
Час існування 
СТО 
Площа 
виробничого 
корпусу 
Кількість робочих 
Годин роботи в 
тиждень 
Автомобілів в 
зміну 
Час знаходження 
в ремонті, ч 
Кількість постів 
Площа зони ТО 
Дохід, млн. грн. 
80 
Додаток Б 
Нормований масив вихідних даних 
 
№ 
Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 Qj 
1 0,752964 0,951189 0,746622 0,12013 0,052369 0,07649 0,633508 0,622629 5,096 
2 0,752964 0,267828 0,476351 0,152597 0,201995 0,180174 0,424084 0,228851 3,158 
3 0,199605 0,414263 0,341216 0,217532 0,551122 0,014066 0,842932 0,36011 5,247 
4 0,278656 0,121394 0,206081 0,185065 0,401496 0,014066 0,424084 0,130406 3,328 
5 0,160079 0,951189 0,611486 0,217532 0,451372 0,027461 0,73822 0,950778 4,305 
6 0,23913 0,170205 0,273649 0,217532 0,15212 0,007368 0,424084 0,196036 3,220 
7 0,555336 0,414263 0,206081 0,347403 0,027431 0,430944 0,319372 0,392925 2,455 
8 0,555336 0,194611 0,341216 0,152597 0,201995 0,034159 0,528796 0,228851 3,934 
9 0,120553 0,375214 0,341216 0,185065 0,301746 0,040857 0,528796 0,36011 4,516 
10 0,160079 0,219017 0,206081 0,152597 0,15212 0,308774 0,319372 0,261666 2,381 
11 0,278656 0,194611 0,273649 0,152597 0,15212 0,020764 0,424084 0,228851 2,924 
12 0,041502 0,194611 0,611486 0,477273 0,700748 0,014066 0,424084 0,228851 3,198 
13 0,357708 0,267828 0,273649 0,477273 0,301746 0,027461 0,319372 0,294481 2,500 
14 0,278656 0,1458 0,273649 0,401515 0,052369 0,225184 0,424084 0,163221 2,993 
15 0,476285 0,033533 0,206081 0,325758 0,201995 0,020764 0,109948 0,045088 1,256 
16 0,23913 0,463074 0,611486 0,130952 0,301746 0,027461 0,73822 0,556999 4,604 
17 0,634387 0,292234 0,611486 0,195887 0,551122 0,014066 0,73822 0,36011 5,618 
18 0,752964 0,131156 0,206081 0,174242 0,351621 0,014066 0,528796 0,163221 3,768 
19 0,357708 0,31664 0,611486 0,152597 0,451372 0,034159 0,842932 0,327295 5,523 
20 0,436759 0,121394 0,273649 0,282468 0,700748 0,007368 0,528796 0,130406 3,754 
21 0,752964 0,194611 0,476351 0,174242 0,201995 0,007368 0,319372 0,228851 2,107 
22 0,476285 0,131156 0,138514 0,217532 0,201995 0,020764 0,319372 0,130406 2,355 
23 0,120553 0,219017 0,341216 0,477273 0,201995 0,180174 0,424084 0,261666 2,807 
24 0,436759 0,096988 0,206081 0,174242 0,15212 0,020764 0,319372 0,097591 2,159 
25 0,436759 0,004247 0,003378 0,152597 0,102244 0,027461 0,005236 0,00571 0,509 
 
Час існування СТО 
Площа виробничого 
корпусу 
Кількість робочих 
Годин роботи в 
тиждень 
Автомобілів в зміну 
Час знаходження в 
ремонті, ч 
Кількість постів 
Площа зони ТО 
Дохід, млн. грн. 
81 
Продовження таблиці «Нормований масив вихідних даних» 
 
№ 
Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 Qj 
26 0,752964 0,31664 0,408784 0,401515 0,201995 0,007368 0,73822 0,392925 4,886 
27 0,476285 0,243423 0,273649 0,607143 0,201995 0,040857 0,424084 0,294481 2,910 
28 0,436759 0,048177 0,070946 0,25 0,15212 0,020764 0,005236 0,064777 0,468 
29 0,041502 0,1458 0,206081 0,217532 0,102244 0,099799 0,319372 0,163221 2,164 
30 0,318182 0,609508 0,341216 0,174242 0,401496 0,020764 0,528796 0,622629 3,477 
31 0,357708 0,1458 0,273649 0,152597 0,15212 0,027461 0,319372 0,163221 2,067 
32 0,476285 0,365451 0,341216 0,022727 0,201995 0,040857 0,633508 0,42574 2,899 
33 0,397233 0,194611 0,341216 0,109307 0,201995 0,027461 0,424084 0,196036 3,605 
34 0,713439 0,121394 0,138514 0,055195 0,15212 0,027461 0,21466 0,163221 1,863 
35 0,001976 0,219017 0,206081 0,477273 0,301746 0,014066 0,319372 0,130406 2,291 
36 0,357708 0,365451 0,408784 0,152597 0,351621 0,040857 0,633508 0,392925 4,655 
37 0,160079 0,707131 0,611486 0,477273 0,700748 0,020764 0,947644 0,49137 5,363 
38 0,23913 0,048177 0,138514 0,217532 0,201995 0,027461 0,109948 0,064777 1,293 
39 0,436759 0,072583 0,138514 0,217532 0,15212 0,034159 0,21466 0,064777 1,782 
40 0,752964 0,072583 0,138514 0,401515 0,102244 0,020764 0,21466 0,097591 1,925 
41 0,23913 0,194611 0,273649 0,174242 0,102244 0,225184 0,424084 0,228851 3,481 
42 0,120553 0,121394 0,273649 0,055195 0,15212 0,225184 0,319372 0,130406 2,376 
43 0,397233 0,219017 0,206081 0,152597 0,201995 0,027461 0,424084 0,261666 3,323 
44 0,397233 0,092107 0,273649 0,401515 0,102244 0,353784 0,319372 0,097591 2,550 
45 0,318182 0,194611 0,408784 0,477273 0,351621 0,034159 0,424084 0,228851 3,049 
46 0,673913 0,072583 0,138514 0,055195 0,25187 0,014066 0,109948 0,097591 1,153 
47 0,79249 0,096988 0,273649 0,109307 0,301746 0,007368 0,21466 0,130406 1,840 
48 0,51581 0,048177 0,138514 0,195887 0,102244 0,284662 0,21466 0,064777 1,737 
49 0,752964 0,31664 0,341216 0,152597 0,201995 0,308774 0,528796 0,392925 4,248 
50 0,160079 0,048177 0,138514 0,282468 0,201995 0,027461 0,109948 0,064777 1,290 
 
Час існування СТО 
Площа виробничого 
корпусу 
Кількість робочих 
Годин роботи в 
тиждень 
Автомобілів в зміну 
Час знаходження в 
ремонті, ч 
Кількість постів 
Площа зони ТО 
Дохід, млн. грн. 
82 
Продовження таблиці «Нормований масив вихідних даних» 
 
№ 
Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 Qj 
51 0,160079 0,121394 0,273649 0,185065 0,25187 0,034159 0,319372 0,130406 2,433 
52 0,278656 0,048177 0,070946 0,55303 0,102244 0,034159 0,109948 0,064777 1,249 
53 0,555336 0,150681 0,273649 0,401515 0,25187 0,014066 0,424084 0,163221 2,604 
54 0,555336 0,804754 0,341216 0,477273 0,700748 0,014066 0,633508 0,753889 4,058 
55 0,950593 0,023771 0,070946 0,325758 0,15212 0,040857 0,21466 0,031962 1,590 
56 0,594862 0,072583 0,206081 0,477273 0,301746 0,014066 0,21466 0,064777 1,627 
57 0,594862 0,121394 0,138514 0,477273 0,25187 0,007368 0,109948 0,163221 0,905 
58 0,51581 0,009128 0,070946 0,401515 0,201995 0,014066 0,109948 0,012273 1,226 
59 0,081028 0,038415 0,273649 0,325758 0,451372 0,020764 0,319372 0,051651 2,257 
60 0,594862 0,170205 0,341216 0,477273 0,301746 0,014066 0,319372 0,196036 1,849 
61 0,278656 0,043296 0,138514 0,152597 0,301746 0,020764 0,424084 0,058214 2,698 
62 0,673913 0,014009 0,273649 0,25 0,201995 0,014066 0,21466 0,018836 1,712 
63 0,160079 0,228779 0,746622 0,477273 0,700748 0,007368 0,424084 0,294481 2,583 
64 0,357708 0,1458 0,273649 0,260823 0,351621 0,007368 0,21466 0,097591 1,677 
65 0,278656 0,038415 0,070946 0,25 0,25187 0,027461 0,109948 0,051651 0,974 
66 0,041502 0,121394 0,273649 0,477273 0,950125 0,007368 0,21466 0,130406 1,739 
67 0,120553 0,1458 0,476351 0,477273 0,950125 0,020764 0,633508 0,064777 4,941 
68 0,555336 0,048177 0,206081 0,314935 0,351621 0,020764 0,21466 0,064777 1,820 
69 0,634387 0,072583 0,476351 0,174242 0,201995 0,007368 0,109948 0,097591 1,266 
70 0,397233 0,023771 0,138514 0,217532 0,451372 0,007368 0,109948 0,031962 1,203 
71 0,752964 0,023771 0,138514 0,152597 0,102244 0,054253 0,424084 0,031962 2,631 
72 0,041502 0,121394 0,341216 0,531385 0,451372 0,020764 0,528796 0,097591 3,442 
73 0,51581 0,331283 0,949324 0,433983 0,950125 0,007368 0,73822 0,392925 4,458 
74 0,476285 0,001318 0,070946 0,239177 0,201995 0,00067 0,109948 0,001772 1,061 
75 0,120553 0,048177 0,138514 0,477273 0,201995 0,014066 0,109948 0,064777 1,003 
 
Час існування СТО 
Площа виробничого 
корпусу 
Кількість робочих 
Годин роботи в 
тиждень 
Автомобілів в зміну 
Час знаходження в 
ремонті, ч 
Кількість постів 
Площа зони ТО 
Дохід, млн. грн. 
83 
Продовження таблиці «Нормований масив вихідних даних» 
 
№ 
Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 Qj 
76 0,51581 0,072583 0,206081 0,109307 0,102244 0,951775 0,319372 0,097591 2,397 
77 0,081028 0,072583 0,273649 0,130952 0,301746 0,020764 0,424084 0,097591 2,843 
78 0,318182 0,072583 0,206081 0,109307 0,201995 0,014066 0,319372 0,097591 2,381 
79 0,081028 0,121394 0,341216 0,401515 0,002494 0,951775 0,528796 0,130406 3,530 
80 0,950593 0,072583 0,206081 0,152597 0,201995 0,014066 0,21466 0,064777 1,967 
81 0,752964 0,121394 0,341216 0,130952 0,201995 0,014066 0,528796 0,130406 3,869 
82 0,081028 0,365451 0,476351 0,130952 0,351621 0,791025 0,73822 0,458555 4,888 
83 0,23913 0,072583 0,070946 0,401515 0,301746 0,027461 0,109948 0,097591 1,132 
84 0,318182 0,009128 0,070946 0,055195 0,201995 0,014066 0,109948 0,097591 1,256 
85 0,001976 0,170205 0,476351 0,477273 0,501247 0,027461 0,528796 0,163221 3,443 
86 0,318182 0,243423 0,273649 0,185065 0,301746 0,014066 0,424084 0,294481 3,486 
87 0,199605 0,096988 0,206081 0,217532 0,25187 0,020764 0,319372 0,097591 2,517 
88 0,436759 0,096988 0,273649 0,401515 0,201995 0,014066 0,424084 0,110717 2,683 
89 0,081028 0,009128 0,070946 0,37987 0,351621 0,007368 0,109948 0,012273 0,314 
90 0,594862 0,121394 0,206081 0,152597 0,301746 0,081045 0,424084 0,130406 2,629 
91 0,081028 0,365451 0,206081 0,282468 0,15212 0,951775 0,73822 0,42574 4,369 
92 0,436759 0,072583 0,138514 0,42316 0,25187 0,027461 0,319372 0,097591 2,296 
93 0,318182 0,267828 0,341216 0,055195 0,201995 0,276624 0,528796 0,327295 2,860 
94 0,357708 0,053058 0,206081 0,33658 0,301746 0,034159 0,424084 0,064777 2,402 
95 0,51581 0,170205 0,273649 0,055195 0,201995 0,020764 0,424084 0,196036 3,020 
96 0,673913 0,087226 0,138514 0,152597 0,201995 0,951775 0,319372 0,097591 2,200 
97 0,476285 0,004247 0,070946 0,087662 0,102244 0,027461 0,109948 0,00571 0,984 
98 0,51581 0,121394 0,206081 0,304113 0,201995 0,308774 0,424084 0,097591 3,118 
99 0,555336 0,072583 0,070946 0,780303 0,15212 0,027461 0,109948 0,097591 1,142 
100 0,160079 0,072583 0,070946 0,217532 0,102244 0,020764 0,109948 0,097591 1,246 
 
Час існування СТО 
Площа виробничого 
корпусу 
Кількість робочих 
Годин роботи в 
тиждень 
Автомобілів в зміну 
Час знаходження в 
ремонті, ч 
Кількість постів 
Площа зони ТО 
Дохід, млн. грн. 
84 
Продовження таблиці «Нормований масив вихідних даних» 
 
№ 
Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 Qj 
101 0,318182 0,048177 0,070946 0,066017 0,15212 0,014066 0,109948 0,064777 1,155 
102 0,476285 0,072583 0,138514 0,55303 0,201995 0,020764 0,21466 0,097591 2,127 
103 0,318182 0,048177 0,070946 0,25 0,15212 0,020764 0,109948 0,064777 1,181 
104 0,278656 0,121394 0,206081 0,325758 0,201995 0,308774 0,319372 0,130406 2,458 
105 0,001976 0,096988 0,476351 0,477273 0,301746 0,00067 0,528796 0,097591 3,707 
106 0,397233 0,048177 0,138514 0,282468 0,201995 0,027461 0,109948 0,064777 1,002 
107 0,160079 0,121394 0,138514 0,228355 0,201995 0,020764 0,21466 0,130406 1,683 
108 0,199605 0,072583 0,206081 0,931818 0,201995 0,027461 0,21466 0,097591 1,626 
109 0,51581 0,072583 0,206081 0,217532 0,25187 0,020764 0,21466 0,097591 1,528 
110 0,752964 0,194611 0,341216 0,477273 0,201995 0,791025 0,424084 0,228851 2,555 
111 0,318182 0,06282 0,138514 0,628788 0,102244 0,630275 0,21466 0,084465 1,883 
112 0,51581 0,072583 0,138514 0,174242 0,201995 0,034159 0,109948 0,097591 1,052 
113 0,160079 0,004247 0,070946 0,25 0,15212 0,020764 0,109948 0,00571 0,993 
114 0,199605 0,023771 0,070946 0,152597 0,102244 0,020764 0,109948 0,031962 1,010 
115 0,555336 0,072583 0,206081 0,401515 0,301746 0,020764 0,319372 0,064777 2,380 
116 0,199605 0,077464 0,206081 0,217532 0,201995 0,027461 0,319372 0,097591 2,015 
117 0,160079 0,1458 0,206081 0,217532 0,102244 0,034159 0,319372 0,163221 2,219 
118 0,673913 0,096988 0,138514 0,25 0,201995 0,027461 0,319372 0,130406 2,014 
119 0,081028 0,170205 0,273649 0,12013 0,25187 0,027461 0,319372 0,196036 1,555 
120 0,397233 0,096988 0,070946 0,282468 0,201995 0,027461 0,109948 0,097591 1,419 
121 0,278656 0,072583 0,206081 0,282468 0,351621 0,020764 0,319372 0,097591 2,410 
122 0,436759 0,072583 0,206081 0,55303 0,301746 0,027461 0,319372 0,097591 2,503 
123 0,278656 0,194611 0,611486 0,55303 0,700748 0,027461 0,947644 0,228851 6,192 
124 0,713439 0,048177 0,273649 0,401515 0,052369 0,951775 0,21466 0,064777 1,531 
125 0,278656 0,053058 0,206081 0,401515 0,201995 0,027461 0,21466 0,07134 1,653 
 
Час існування СТО 
Площа виробничого 
корпусу 
Кількість робочих 
Годин роботи в 
тиждень 
Автомобілів в зміну 
Час знаходження в 
ремонті, ч 
Кількість постів 
Площа зони ТО 
Дохід, млн. грн. 
85 
Закінчення таблиці «Нормований масив вихідних даних» 
 
№ 
Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 Qj 
126 0,199605 0,023771 0,138514 0,25 0,102244 0,020764 0,109948 0,031962 1,152 
127 0,397233 0,072583 0,273649 0,185065 0,052369 0,951775 0,319372 0,097591 2,098 
128 0,041502 0,048177 0,138514 0,152597 0,15212 0,027461 0,109948 0,064777 0,950 
129 0,476285 0,1458 0,206081 0,152597 0,201995 0,014066 0,319372 0,163221 2,470 
130 0,23913 0,004247 0,003378 0,217532 0,15212 0,020764 0,005236 0,00571 0,479 
131 0,436759 0,072583 0,341216 0,195887 0,201995 0,040857 0,424084 0,097591 2,399 
132 0,23913 0,072583 0,138514 0,195887 0,15212 0,034159 0,21466 0,097591 1,745 
133 0,476285 0,121394 0,206081 0,55303 0,351621 0,027461 0,319372 0,130406 2,693 
134 0,713439 0,004247 0,070946 0,055195 0,201995 0,027461 0,109948 0,00571 1,016 
135 0,51581 0,023771 0,138514 0,055195 0,15212 0,020764 0,21466 0,031962 1,768 
136 0,278656 0,267828 0,476351 0,325758 0,600998 0,027461 0,633508 0,294481 3,893 
137 0,23913 0,023771 0,138514 0,477273 0,052369 0,951775 0,21466 0,031962 1,583 
138 0,357708 0,121394 0,273649 0,217532 0,201995 0,027461 0,424084 0,130406 2,546 
139 0,318182 0,31664 0,341216 0,347403 0,002494 0,225184 0,528796 0,392925 3,588 
140 0,23913 0,082345 0,273649 0,20671 0,15212 0,014066 0,424084 0,097591 2,786 
 
Час існування СТО 
Площа виробничого 
корпусу 
Кількість робочих 
Годин роботи в 
тиждень 
Автомобілів в зміну 
Час знаходження в 
ремонті, ч 
Кількість постів 
Площа зони ТО 
Дохід, млн. грн.
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
