Управління фінансовими ризиками агропромислового підприємства (на матеріалах МХП-СЕРВІС ВП ПРАТ МХП, м. Черкаси)

Богуш, Віталій Анатолійович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8416
Title:	Управління фінансовими ризиками агропромислового підприємства (на матеріалах МХП-СЕРВІС ВП ПРАТ МХП, м. Черкаси)
Authors:	Снитюк, Оксана Іванівна Богуш, Віталій Анатолійович
Keywords:	фінансові ризики;аграрні підприємства
Issue Date:	Dec-2024
Abstract:	Предметом є теоретичні основи, методичні засади та аналітичний інструментарій управління фінансовими ризиками агропромислового підприємства. Об’єктом дослідження є фінансові відносини та процеси, які зумовлюють появу та наслідки фінансових ризиків. Метою кваліфікаційної роботи магістра є поглиблення теоретико-методичних засад управління фінансових ризиків та розробка практичних рекомендацій щодо його застосування на вітчизняних агропромислових підприємствах. Завдання кваліфікаційної роботи магістра: дослідити сутність та економічний зміст фінансових ризиків підприємства; розкрити нормативно-правові засади управління фінансовими ризиками підприємства; узагальнити методи оцінки фінансового ризику підприємства; навести організаційно-економічну характеристику МХП-СЕРВІС ВП ПРАТ МХП; проаналізувати результати фінансово-економічної діяльності підприємства; оцінити фінансові ризики МХП-СЕРВІС ВП ПРАТ МХП; побудувати економіко-математичну модель мінімізації ризиків підприємства; визначити можливість запровадження системи контролю ризиків на підприємстві. За результатами дослідження сформульовані теоретичні та практичні рекомендації щодо оцінки та управління фінансових ризиків. Одержані результати можуть бути використані представниками агропромислових підприємств як рекомендації щодо заходів з підвищення захисту від фінансових ризиків.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8416
Appears in Collections:	072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
КРМ Богуш 2024.pdf Restricted Access		2.05 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА ФІНАНСІВ 
 
 
 Спеціальність 
072 – Фінанси, банківська справа, 
страхування та фондовий ринок, 
освітня програма «Фінанси і 
кредит»,  
освітній ступінь «магістр», 
денна форма навчання, 
2 курс, група ФКМ - 23 . 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
на тему: УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ 
АГРОПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ 
МХП-СЕРВІС ВП ПРАТ МХП, М. ЧЕРКАСИ)  
 
 
 
Студента Богуш Віталій Анатолійович                                         с 
(підпис) 
 
Науковий керівник доцент Снитюк Оксана Іванівна                            с 
 (підпис) 
 
 
 
Робота допущена до захисту в ЕК 
Завідувач кафедри фінансів  
             проф. Гончаренко Ірина Георгіївна                              . 
   (підпис) 
 
Черкаси 2024 р.  
2 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА ФІНАНСІВ  
Освітній ступінь магістр 
Спеціальність 072 – Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок 
освітня програма «Фінанси і кредит» 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри фінансів 
 
________________ проф. Ірина ГОНЧАРЕНКО  
 
«_____» ________________ 2024 р. 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА  
 
Богушу Віталію Анатолійовичу 
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи Управління фінансовими ризиками агропромислового підприємства (на 
матеріалах МХП-СЕРВІС ВП ПРАТ МХП, м. Черкаси) 
Керівник роботи Снитюк Оксана Іванівна, к.е.н., доцент  
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом вищого навчального закладу від «27 » вересня 2024 р. № 289/04. 
2. Строк подання студентом роботи «25» листопада 2024 р. 
3. Вихідні дані до роботи нормативні та законодавчі акти України, літературні та 
періодичні джерела, цифровий, статистичний та бухгалтерський матеріал МХП-
СЕРВІС ВП ПРАТ МХП, м. Черкаси. 
4. Зміст кваліфікаційної роботи магістра (перелік питань, які потрібно розробити)  
1. Визначити теоретичні аспекти управління фінансовими ризиками.  
2. Провести діагностику фінансового стану та оцінку фінансових ризиків МХП-СЕРВІС 
ВП ПРАТ МХП, м. Черкаси. 
3. Внести пропозиції щодо оптимізації системи управління фінансовими ризиками на 
підприємстві. 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів)  
Рисунок 1 ‒ Основні види ризиків підприємства. Рисунок 2 ‒ Особливості фінансового 
ризику. Рисунок 3 ‒ Класифікація ризиків підприємств. Таблиця 1 ‒ Суб’єкти фінансових 
ризиків. Таблиця 2 ‒ Фінансові показники діяльності ПРАТ МХП. Таблиця 3 ‒ Поточний 
грошовий потік ПРАТ МХП. Таблиця 4 ‒ Основні показники сільськогосподарських 
операцій. Таблиця 5 ‒ Підсумки жнив ПРАТ МХП. Таблиця 6 ‒ Фінансові результати від 
агропромислової діяльності. Таблиця 7 ‒ Основні ризики, пов᾿язані з війною, на які 
наражається ПРАТ МХП. Таблиця 8 ‒ Основні ризики фінансові ризики, на які 
наражається ПРАТ МХП. Таблиця 9 ‒ Основні бізнес та екологічні ризики, на які 
наражається ПРАТ МХП. Таблиця 10 – Інші основні ризики, на які наражається ПРАТ 
МХП. Таблиця 11 ‒ Характеристика озимої пшениці. Таблиця 12 ‒ Урожайність озимої 
пшениці за різних погодних умов. Таблиця 13 ‒ Платіжна матриця валового збору озимої 
пшениці в умовах невизначеності погодних умов взимку. Таблиця 14 – Узагальнена 
платіжна матриця валового збору озимої пшениці в умовах невизначеності погодних 
умов взимку. Таблиця 15 – Обсяг реалізації продукції. Рисунок 3 Виручка від реалізації 
пшениці (грн.) до впровадження пропозиції і після.  
3 
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра 
Прізвище, ініціали  Підпис, дата 
Розділ 
та посада консультанта завдання видав завдання прийняв 
1 Снитюк О.І., доцент 09.09.24 09.10.24 
2 Снитюк О.І., доцент 10.10.24 11.11.24 
3 Снитюк О.І., доцент 12.11.24 25.11.24 
 
7. Дата видачі завдання «09» вересня 2024 р. 
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Назва етапів Строк виконання 
Примітка  
з/п кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи 
Вибір напряму дослідження. Складання 
1 попереднього плану кваліфікаційної 09.09.24 виконано 
роботи. 
Опрацювання літературних джерел.  
2 30.09.24 виконано 
Підготовка та групування матеріалів. 
Затвердження плану. Підготовка 
3 5.10.24 виконано 
теоретичного розділу. 
Доопрацювання теоретичного розділу. 
4 Аналіз даних, необхідних для написання 9.10.24 виконано 
аналітичного розділу. 
5 Підготовка аналітичного розділу. 10.10.24 виконано 
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 07.11.24 виконано 
Підготовка та написання розрахункового 
7 08.11.24 виконано 
розділу роботи. 
8 Розрахунок пропозицій. 15.11.24 виконано 
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 18.11.24 виконано 
10 Підготовка висновків по роботі 19.11.24 виконано 
11 Перевірка роботи на плагіат 21.11.24 виконано 
12 Доопрацювання роботи 23.11.24 виконано 
13 Оформлення кваліфікаційної роботи 24.11.24 виконано 
14 Подання завершеної роботи на кафедру 25.11.24 виконано 
 
 
Студент  _________________________ ____Богуш В.А.  
     (підпис)            (прізвище та ініціали) 
Керівник роботи  __________________ ____ Снитюк О.І. _______ 
           (підпис)             (прізвище та ініціали) 
Секретар ЕК ______________________ ____Настенко І.Г.________ 
(підпис)             (прізвище та ініціали) 
  
4 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота магістра містить 88 сторінок, 8 таблиць, 17 рисунків, 
список використаних джерел із 71 найменування, 4 додатки. 
 
УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ 
АГРОПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ 
МХП-СЕРВІС ВП ПРАТ МХП, М. ЧЕРКАСИ)  
 
Предметом є теоретичні основи, методичні засади та аналітичний 
інструментарій управління фінансовими ризиками агропромислового 
підприємства. 
Об’єктом дослідження є фінансові відносини та процеси, які зумовлюють 
появу та наслідки фінансових ризиків. 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є поглиблення теоретико-
методичних засад управління фінансових ризиків та розробка практичних 
рекомендацій щодо його застосування на вітчизняних агропромислових 
підприємствах. 
Завдання кваліфікаційної роботи магістра:  
- дослідити сутність та економічний зміст фінансових ризиків підприємства; 
- розкрити нормативно-правові засади управління фінансовими ризиками 
підприємства; 
- узагальнити методи оцінки фінансового ризику підприємства; 
- навести організаційно-економічну характеристику МХП-СЕРВІС ВП 
ПРАТ МХП; 
- проаналізувати результати фінансово-економічної діяльності 
підприємства; 
- оцінити фінансові ризики МХП-СЕРВІС ВП ПРАТ МХП; 
- побудувати економіко-математичну модель мінімізації ризиків 
підприємства; 
- визначити можливість запровадження системи контролю ризиків на 
підприємстві. 
За результатами дослідження сформульовані теоретичні та практичні 
рекомендації щодо оцінки та управління фінансових ризиків. 
Одержані результати можуть бути використані представниками 
агропромислових підприємств як рекомендації щодо заходів з підвищення захисту 
від фінансових ризиків. 
Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра 2024. 
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра 2024. 
Підпис студента ____________________ 
Дата ______________________________  
5 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП 6 
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ 9 
РИЗИКАМИ 
1.1. Сутність та економічний зміст фінансових ризиків підприємства 9 
1.2. Нормативно-правові засади управління фінансовими ризиками 26 
підприємства 
1.3. Методи оцінки фінансових ризиків підприємства 36 
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА ОЦІНКА 50 
ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ ПРАТ МХП 
2.1. Організаційно-економічна характеристика ПРАТ МХП 50 
2.2. Аналіз результатів фінансово-економічної діяльності компанії 55 
2.3. Оцінка зовнішнього середовища та фінансових ризиків ПРАТ МХП 60 
РОЗДІЛ ІІІ. ОПТИМІЗАЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ 64 
ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ 
3.1 Економіко-математична модель мінімізації ризиків ПРАТ МХП 64 
3.2 Запровадження системи контролю ризиків на підприємстві  
ВИСНОВКИ 79 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 83 
ДОДАТКИ 89 
  
6 
ВСТУП 
 
Постановка проблеми. У сучасних умовах підприємства все більше стають 
вразливі до фінансових ризиків, що пов’язано з багатьма факторами. По-перше, 
ризик у тій чи іншій мірі є характерною рисою ринкових економічних відносин. 
По-друге, вплив ризиків на функціонування суб’єктів господарювання значною 
мірою залежить від ефективності роботи його внутрішніх підрозділів та служб. По-
третє, дія фінансових ризиків зумовлює зниження фінансових результатів та 
фінансової стійкості підприємства.  
Зростання ступеня впливу фінансових ризиків на результати фінансової 
діяльності підприємства пов’язано зі швидкою зміною економічної ситуації в країні 
і кон’юнктури фінансового ринку, розширенням сфери фінансових відносин, 
появою нових для нашої господарської практики фінансових технологій і 
інструментів та інших факторів.  
На сучасному етапі до числа основних видів фінансових ризиків підприємства 
відносяться наступні: ризик зниження фінансової стійкості підприємства, ризик 
неплатоспроможності, інвестиційний, інфляційний, процентний, валютний, 
депозитний, кредитний, податковий, структурний, криміногенний, та багато інших 
ризиків.  
Оцінка фінансових ризиків на підприємстві є актуально. темою, оскільки цей 
процес прямо пов’язаний з результатами діяльності підприємств на ринках, а часто 
навіть з їх виживанням та розвитком. Ризики, що супроводжують фінансову 
діяльність, є об`єктивним, постійним фактором у функціонуванні будь-якого 
підприємства, і тому потребують серйозної уваги. 
Вирішенню питань оцінки ризиків приділяється значна увага, про що свідчать 
дослідження як зарубіжних, так і вітчизняних вчених-економістів. 
Серед вітчизняних вчених питання оцінки фінансових ризиків розглянуто у 
працях В. В. Вітлінського [1;2], І. Р. Бузько, А. Б. Камінського, Л. Л. Маханець, Р. 
В. Пікус, Ю. С. Коцюби, Г. Л. Вербицької[3], А. Ю. Харко, В. Ю. Харко [4].  
Значний вклад у розробку методологічних основ аналізу фінансових ризиків 
підприємства внесли такі провідні економісти, як: В. Г. Бабенко, І. О Бланк[5], Н. 
7 
А. Брегін [6], В. М. Гранатуров [7], М. В. Гридчина [8], Л. І. Донець [9], Л. О 
Коваленко, Л. М. Ремньова [10], О. В. Таран[11], В. М. Шелудько [12] та інші. 
Проте цілісної теорії оцінки фінансового ризику для агромпромислового 
підприємства у вітчизняній науці немає, оскільки немає розробленої єдиної 
універсальної системи оцінки рівня ризику діяльності підприємств та системи 
розрахунку оптимального рівня ризику для конкретного суб’єкта господарювання. 
Актуальність зазначених питань, їх теоретична і практична важливість 
зумовили вибір напряму та теми кваліфікаційної роботи магістра, її мету та 
окреслили коло завдань. 
Мета і завдання дослідження. Метою кваліфікаційної роботи магістра є 
поглиблення теоретико-методичних засад управління фінансових ризиків та 
розробка практичних рекомендацій щодо його застосування на вітчизняних 
агропромислових підприємствах. 
Відповідно до поставленої мети визначено та вирішено такі основні завдання: 
- дослідити сутність та економічний зміст фінансових ризиків підприємства; 
- розкрити нормативно-правові засади управління фінансовими ризиками 
підприємства; 
- узагальнити методи оцінки фінансового ризику підприємства; 
- навести організаційно-економічну характеристику ПРАТ МХП; 
- проаналізувати результати фінансово-економічної діяльності 
підприємства; 
- оцінити фінансові ризики ПРАТ МХП; 
- побудувати економіко-математичну модель мінімізації ризиків 
підприємства; 
- визначити можливість запровадження системи контролю ризиків на 
підприємстві. 
Об’єктом дослідження є фінансові відносини та процеси, які зумовлюють 
появу та наслідки фінансових ризиків.  
Предметом дослідження є теоретичні основи, методичні засади та 
аналітичний інструментарій управління фінансовими ризиками агропромислового 
підприємства. 
8 
Методи дослідження. Для досягнення визначеної мети залежно від складності 
наукових завдань застосовувався комплекс загальнонаукових методів, а саме: 
систематизація наукової літератури за темою дослідження; теоретичний, 
порівняльний аналіз та узагальнення, науковий, описовий, спостереження, методи 
економіко-математичного моделювання тощо. 
Поставлені в роботі завдання вирішувались із застосуванням сучасного 
програмного забезпечення, зокрема MS Word та MS Excel.  
Інформаційною базою дослідження є закони України, нормативні акти 
Кабінету Міністрів України; аналітичні матеріали Міністерства фінансів України 
та НБУ; цифровий, статистичний та бухгалтерський матеріал ПРАТ МХП, 
результати наукових досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених у сфері 
управління фінансовими ризиками. 
За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо теоретичні 
та практичні рекомендації щодо оцінки та управління фінансових ризиків.. 
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати можуть 
бути використані представниками агропромислових підприємств як рекомендації 
щодо заходів з підвищення захисту від фінансових ризиків. 
Результати досліджень апробовані на ХХІ Міжнародній науково-практичній 
конференції «Актуальні проблеми фінансової системи України» (м. Черкаси, 21 
листопада 2024 року Черкаси, ЧДТУ), за результатами якої видані тези на тему: 
«Фінансові ризики підприємств агропромислового комплексу в умовах війни» 
(додаток А). 
Структура та обсяг роботи. Структура кваліфікаційної роботи обумовлена 
темою та логікою дослідження. Загальний обсяг роботи містить вступ, основну 
частину, висновки, список використаних джерел та додатків. Основна частина 
складається із трьох розділів та ілюстрована 8 таблицями й 17 рисунками.  
9 
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ 
ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ 
 
1.1 Сутність та економічний зміст фінансових ризиків підприємства 
 
Підприємницька діяльність завжди пов’язана з ризиком, обумовленим 
наявністю ряду факторів, вплив яких на результати діяльності не можна заздалегідь 
точно визначити. 
Як соціально-економічна категорія ризик являє собою невід'ємну складову 
виробничих відносин й органічно входить у господарський механізм. У загальному 
випадку він трактується як міра можливості настання несприятливої події або 
певного поєднання ряду таких подій. Прояв ризикової ситуації полягає у відхиленні 
фактичних значень критичних показників від нормального, стійкого, середнього 
або альтернативного рівня. 
Категорія ризику займає значне місце в економічній науці й практиці. Ризик є 
елементом результатів виконання будь-якого управлінського рішення внаслідок 
того, що невизначеність – це неминуча умова господарювання. Ризик є наслідком 
невизначеності. Виникнення невизначеності обумовлене, у першу чергу, тим, що 
більшість процесів, пов'язаних із підприємницькою діяльністю, первісно 
недетерміновані, (практично неможливо заздалегідь визначити темпи й напрямки 
науково-технічного розвитку, зміну кон'юнктури ринку, переваг споживачів, прояв 
тих або інших природно-кліматичних явищ тощо). 
Виникнення невизначеності обумовлене, у першу чергу, тим, що більшість 
процесів, пов'язаних із підприємницькою діяльністю, первісно недетерміновані, 
(практично неможливо заздалегідь визначити темпи й напрямки науково-
технічного розвитку, зміну кон'юнктури ринку, переваг споживачів, прояв тих або 
інших природно-кліматичних явищ тощо). 
У науковій літературі немає однозначності в трактуванні сутності фінансових 
ризиків та їхнього місця у системі господарської діяльності підприємства. І. А. 
Бланк розглядає фінансові ризики як окремий вид ризиків підприємства [5, с.200]. 
Л. М. Горбач вважає, що ці ризики входять до складу інших ризиків – ринкового, 
10 
інвестиційного [13, с.174-175]. М. Клапків відносить до групи фінансових ризиків 
практично всі майнові ризики, оскільки, на його думку, збитки, які виникають 
внаслідок прояву майнових ризиків, майже завжди мають фінансовий характер, 
тобто набувають грошового виміру [14]. 
Л. О. Коваленко і Л. М. Ремньова, досліджуючи послідовність розроблення 
політики управління ризиками, виділили етапи формування політики управління 
фінансовими ризиками [10].  
Водночас, в умовах фінансово-економічної кризи, подальшого дослідження 
потребує проблема вдосконалення системи управління фінансовими ризиками на 
підприємстві, зокрема управління ризиками, які впливають на фінансові результати 
його діяльності. 
За своєю сутністю, фінансовий ризик – це усвідомлена можливість небезпеки 
виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, майна, грошей через 
випадкові зміни умов економічної діяльності, несприятливі обставини [15]. Від 
можливих втрат у ринковому середовищі ніхто не застрахований. Однак, це не 
означає, що з метою повного уникнення втрат потрібно проводити лише 
консервативну економічну політику. Важливо не просто боятися ризиків, а вчасно 
аналізувати причини небажаного розвитку подій, враховувати попередній 
негативний досвід, постійно коригувати систему оперативних господарських 
операцій з позиції максимізації результату. 
На нашу думку в умовах формування ринкових відносин досить важливою є 
проблема оцінки фінансового ризику та ефективного управління фінансовими 
ризиками підприємств. Це обумовлено тим, що фінансові ризики найбільшою 
мірою впливають на фінансовий результат підприємства і, як наслідок, на його 
ринкову вартість. 
З позиції фінансової діяльності підприємства необхідно розглянути поняття 
ризику, як фінансової категорії. Якщо перевести поняття ризику в площину 
фінансових категорій, можна сказати, що ризик – це ймовірність виникнення 
збитків, втрат або недоотримання прибутку порівняно з прогнозним варіантом. З 
огляду на зазначене, важливо чітко визначитися з розумінням фінансового ризику. 
11 
Причини появи фінансових ризиків пов'язані, по-перше, із розвитком товарно-
грошових відносин, по-друге, з невизначеністю та непередбаченістю багатьох 
економічних явищ, їх багатокритеріальністю, конфліктністю. 
При визначенні ступеню ризику важливе місце посідають методи 
математичної статистики. Суть оцінки ризику зводиться, по-перше, до розрахунку 
середнього очікуваного значення результату ризику (прибутку); по-друге, до 
врахування коливання можливого результату (прибутку) від середнього значення. 
Фінансовий ризик є однією з найбільш складних категорій, яка пов’язана з 
здійсненням господарської діяльності, якій властиві наступні основні 
характеристики: 
1. Економічна природа. Фінансовий ризик проявляється у сфері економічної 
діяльності підприємства, прямо пов‘язаний з формуванням його прибутку і 
характеризується можливими економічними його збитками в процесі здійснення 
фінансової діяльності. З врахуванням перелічених економічних форм свого прояву 
фінансовий ризик характеризується як категорія економічна, що займає визначене 
місце в системі економічних категорій, пов’язаних із здійсненням господарської 
діяльності. 
2. Об’єктивність прояву. Фінансовий ризик є об’єктивним явищем в 
функціонуванні будь-якого підприємства; він супроводжує майже всі види 
фінансових операцій і всі напрямки його фінансової діяльності. 
3. Ймовірність реалізації. Проявляється в тому, що ризикова подія може як 
відбутися, так ні в процесі здійснення фінансової діяльності підприємства. 
4.Невизначенність наслідків. Фінансовий ризик може супроводжуватись, як 
суттєвими фінансовими втратами для підприємства, так і формуванням додаткових 
його доходів. 
5. Очікувані несприятливі наслідки. Це пов’язано з тим, що ряд негативних 
наслідків фінансового ризику визначають втрату не лише доходу, а й капіталу 
підприємства, що приводить його до банкрутства ( тобто до неминучих негативних 
наслідків для його діяльності ). 
6. Суб’єктивність оцінки. Рівень ризику носить суб’єктивний характер. Ця 
суб’єктивність, тобто нерівнозначність оцінки даного об’єктивного явища, 
12 
визначається різним рівнем повноти і достовірності інформаційної бази, 
кваліфікації фінансових менеджерів, їх досвіду в сфері ризик-менеджменту та 
іншими факторами.  
Розглянуті характеристики фінансового ризику дозволяють наступним чином 
сформулювати його поняття: 
Під фінансовим ризиком підприємства розуміється ймовірність виникнення 
несприятливих фінансових наслідків у формі втрати доходу чи капіталу у ситуації 
невизначеності умов здійснення його фінансової діяльності. 
Потрібно зазначити, що особливість фінансових ризиків полягає в тому, що 
вони є наслідком взаємовідносин між суб'єктами ризику, тобто виникають через 
так званий людський фактор, не мають природних стабілізаторів рівня ризику. А 
відтак, вони мають небезпечну властивість – постійно змінюватись, не підлягають 
узагальненню, є суто індивідуальними, характеризують притаманні тільки даному 
суб'єкту господарської діяльності особливості: вид діяльності, її обсяг, 
конкурентне середовище, надійність партнерів, кваліфікацію спеціалістів тощо. 
Тому особливого значення набуває необхідність їх класифікувати, 
ідентифікувати, виміряти та управляти ними. Результати узагальнення підходів 
вітчизняних і зарубіжних економістів до виокремлення видів ризиків, що 
виникають у процесі функціонування підприємства, наведено на рис. 1.1. 
Існує велика кількість підходів щодо систематизації видів ризиків.  
Фінансовий ризик підприємства характеризується певними особливостями, 
які відображено на рис. 1.2. 
Наслідки фінансового ризику можуть характеризуватися як позитивними, так 
і негативними результатами фінансової діяльності. 
У теорії й практиці господарської діяльності рівень фінансового ризику 
оцінюється насамперед розмірами можливого економічного збитку (наприклад, це 
величина втрати доходу, прибутку, певної суми капіталу підприємства тощо). У 
фінансовій практиці такий економічний збиток завжди оцінюється в грошовому 
вимірюванні. При цьому рівень фінансового ризику, що виникає при здійсненні тієї 
або іншої фінансової операції або певного виду фінансової діяльності 
підприємства, змінюється під впливом фактору часу. 
13 
 
Ризики, пов'язані з недостатньою або 
Ризики 
 непрофесійною підтримкою нового 
незабезпечення Ризики пов’язані з 
п ідприємства товару при виведенні його на ринок недостатнім рівнем 
достатнім рівнем  кадрового 
ф інансування забезпечення 
 
  
Ризи ки недостатнього Маркетингові 
врахування факторів  ризики поточного 
зовніш нього середовища постачання 
функціонування ВИДИ матеріалів, 
п ідприємства, сировини, тощо 
перспектив розвитку РИЗИКІВ 
 
ринку й поведінки 
 конкурентів 
Маркетингові 
 ризики збуту 
Ризики помилкового 
результатів роботи 
 вибору інвестиційного 
підприємства 
проекту 
  
Ризики виникнення 
 Ризики посилення 
непередбачуваних витрат і 
конкуренції 
 зниження доходів 
 
Ризики втрати фінансової 
 
Ризики невиконання стійкості та 
 господарських договорів платоспроможності 
підприємства 
  
 
Рис. 1.1 Основні види ризиків підприємства 
Джерло: скадено автором 
 
Прикладом можуть бути наявність альтернативних форм вкладення капіталу, 
можливості зростання темпів інфляції, невизначеності руху ставки позичкового 
відсотка на фінансовому ринку тощо. Крім того, показник рівня фінансового 
ризику варіює під впливом як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів. 
Фінансовий ризик як об'єктивне явище характеризується суб’єктивністю 
оцінки рівня фінансового ризику, яка здійснюється різними учасниками фінансової 
діяльності з використанням таких факторів, як різний рівень повноти й вірогідності 
інформації, кваліфікація фінансових менеджерів, їх професійний досвід у сфері 
ризик-менеджменту тощо. 
 
14 
Пр оявляється в сфері економічної Супроводжує практично Конкретна дія 
діяльності підприємства, напряму, всі види фінансових суб'єкта, що приймає 
 
пов'язаного з формуванням його операцій і всі напрями рішення, спрямована 
 доходів, і характеризується фінансової діяльності на практичний вихід 
можливими економічними підприємства із ризикової ситуації 
в  тратами процесі здійснення в умовах вибору 
фінансової діяльності  
 
 
Залежить від тривалості 
 Особливості 
здійснення фінансових Припускає необхідність 
операцій фінансового вибору альтернативи дій 
 ризику фінансового менеджера 
 підприємства 
Знаходиться під 
впливом об'єктивних і Наявність ймовірності досягнення 
 
суб'єктивних факторів, результатів 
 які перебувають у 
постійній динаміці 
 Розглядається як можливість 
недосягнення мети того або іншого 
 Неможливість визначити управлінського рішення внаслідок 
фінансовий результат у процесі об'єктивно існуючої невизначеності умов 
п рийняття фінансових рішень здійснення майбутньої фінансової 
діяльності 
 
Пов'язаний з фінансовими 
 потоками підприємства як 
всередині підприємства так і за 
 
його межами 
  
Рис. 1.2 Особливості фінансового ризику 
Джерло: складено автором 
 
Основними класифікаційними ознаками фінансових ризиків підприємства є: 
- джерело виникнення фінансового ризику 
- об'єкт оцінювання ризику; 
- сукупність фінансових інструментів; 
- можливість страхування; 
- вид фінансового ризику; 
- комплексність фінансового ризику; 
- можливі фінансові наслідки ризику; 
- характер прояву ризику в часі; 
- рівень можливих фінансових втрат; 
15 
- рівень імовірності реалізації ризику; 
- можливість передбачення ризику; 
- інші ознаки. 
Класифікація фінансових ризиків залежно від їх видів та джерел виникнення: 
Систематичний (ринковий) ризик - характеризує ймовірність фінансових 
втрат, пов'язаних із несприятливими змінами кон'юнктури різних видів 
фінансового ринку. Цей вид ризику характерний для всіх учасників фінансової 
діяльності. 
Несистематичний (специфічний) ризик - характеризує ймовірність фінансових 
втрат пов’язаних із неефективною діяльністю підприємства. 
Причинами виникнення такого ризику можуть бути некваліфікований 
фінансовий менеджмент, неефективна структура активів і капіталу, надмірна 
прихильність до ризикових фінансових операцій із високою нормою прибутку, 
недооцінювання ділових партнерів й інших факторів, негативним наслідком яких 
значною мірою можна запобігти за рахунок ефективного управління фінансовими 
ризиками. 
Вид фінансового ризику – класифікаційна ознака, яка є основним параметром 
диференціації фінансових ризиків у процесі управління ними.  
У рамках систематичних і несистематичних ризиків виділено основні види 
фінансових ризиків підприємства. При цьому слід зазначити, що поява нових 
фінансових технологій, використання нових фінансових інструментів й інші 
інноваційні фактори будуть відповідно породжувати й нові види фінансових 
ризиків. 
Основними видами систематичних фінансових ризиків є такі: 
- процентний ризик виникає в результаті непередбаченої зміни процентної 
ставки на фінансовому ринку (кредитної і депозитної).  
Причиною виникнення даного виду фінансового ризику є зміна кон'юнктури 
фінансового ринку під впливом державного регулювання; зростання або зниження 
пропозиції вільних грошових ресурсів й інші фактори. Негативні фінансові 
наслідки цього виду ризику проявляються в емісійній діяльності підприємства (при 
16 
емісії акцій і облігацій), у дивідендній політиці, у короткострокових фінансових 
інвестиціях і деяких інших фінансових операціях; 
- валютний ризик виникає при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності в 
результаті зміни обмінного курсу іноземної валюти. Наприклад, якщо 
підприємство імпортує сировину, матеріали і експортує готову продукцію, то у 
результаті безпосереднього впливу зміни обмінного курсу іноземної валюти, що 
використовується в зовнішньоекономічних операціях підприємства, можливе 
недоодержання запланованих доходів на очікувані грошові потоки від цих 
операцій. Так, імпортуючи сировину й матеріали, підприємство втрачає від 
підвищення обмінного курсу відповідної іноземної валюти стосовно до 
національної, а зниження курсу призводить до фінансових втрат підприємства при 
експорті готової продукції; 
- ціновий ризик (ризик зміни цінових індексів на активи фінансового ринку) – 
можливість зазнати фінансових втрат, пов'язаних з несприятливою зміною цінових 
індексів на активи, що обертаються на фінансовому ринку (акції, похідні цінні 
папери, золото тощо). 
Основними видами несистематичних фінансових ризиків є: 
- ризик зниження фінансової стійкості (ризик порушення фінансової 
рівноваги) підприємства виникає внаслідок незадовільної структури капіталу, що 
призводить до незбалансованості обсягів позитивних і негативних грошових 
потоків підприємства; 
- ризик неплатоспроможності підприємства характеризується зниженням 
рівня ліквідності оборотних активів, що призводить до розбалансованості 
позитивних і негативних грошових потоків підприємства в часі; 
- інвестиційний ризик характеризує можливість виникнення фінансових втрат 
у процесі здійснення інвестиційної діяльності підприємства. Існують такі види 
інвестиційного ризику: ризик реального інвестування й ризик фінансового 
інвестування; 
- кредитний ризик має місце у фінансовій діяльності підприємства при наданні 
ним товарного (комерційного) кредиту покупцям. Формою його прояву є ризик 
неплатежу або несвоєчасного розрахунку за надану у кредит готову продукцію;  
17 
- інноваційний ризик, пов'язаний із впровадженням нових фінансових 
технологій, використанням нових фінансових інструментів і т.п.; 
- податковий ризик виникає в результаті зміни законодавчих актів щодо 
вірогідності введення нових податків і зборів, змін порядку нарахування і термінів 
сплати існуючих обов’язкових платежів, відміни податкових пільг тощо; 
- інфляційний ризик характеризується здатністю знецінення реальної вартості 
капіталу і зниження доходів від результатів фінансової діяльності підприємства в 
умовах інфляції; 
- політичний ризик може проявлятися внаслідок зміни форм власності, її 
перерозподілу тощо; 
- інші види ризиків.  
До них відносять ризик емісійний, депозитний ризик, криміногенний ризик, 
банківський ризик, страховий ризик, форс-мажорний ризик (ризик стихійного 
лиха), який може завдати не тільки до втрат запланованого доходу, але й частин 
активів підприємства, та інших ризиків. 
Також доцільно зосередити увагу на класифікації фінансових ризиків за 
такими класифікаційними ознаками, як: сукупність фінансових інструментів, 
рівень можливих фінансових втрат, рівень імовірності реалізації та можливість 
передбачення. 
За сукупністю фінансових інструментів фінансові ризики поділяють на такі 
групи: 
- індивідуальний фінансовий ризик – ризик, властивий окремим фінансовим 
інструментам; 
- портфельний фінансовий ризик характеризує сукупний ризик, властивий 
комплексу однофункціональних фінансових інструментів, що об'єднані у портфель 
(наприклад, кредитний портфель підприємства, інвестиційний портфель тощо). 
За рівнем можливих фінансових втрат ризики поділяють на такі групи: 
- допустимий фінансовий ризик характеризує ризик, фінансові втрати за яким 
не перевищують розрахункової суми прибутку з фінансової операції, що 
здійснюється; 
- критичний фінансовий ризик характеризує ризик, фінансові втрати за яким 
18 
не перевищують розрахункової суми валового доходу з фінансової операції, що 
здійснюється; 
- катастрофічний фінансовий ризик характеризує ризик, фінансові втрати за 
яким вимірюються частковою або повною втратою власного капіталу. 
За рівнем імовірності реалізації фінансові ризики поділяються на такі групи: 
- із низьким рівнем імовірності реалізації (коефіцієнт варіації за ризиком не 
перевищує 10%); 
- із середнім рівнем імовірності реалізації (коефіцієнт варіації за ризиком 
перебуває в межах 10-25%); 
- із високим рівнем імовірності реалізації (коефіцієнт варіації за ризиком 
перевищує 25%). 
За можливістю передбачення фінансові ризики поділяють на такі дві групи: 
- прогнозований фінансовий ризик. Ця група ризиків пов'язана із циклічним 
розвитком економіки, зміною стадій кон'юнктури фінансового ринку, розвитком 
конкуренції тощо (наприклад, процентний ризик, ціновий ризик та інші види 
ризиків, прогнозування яких здійснюється в короткостроковому періоді); 
- непрогнозований фінансовий ризик відрізняється повною 
непередбачуваністю прояву (прикладом можуть бути ризики форс-мажорної групи 
й деякі інші). 
Наведені класифікаційні ознаки є типовими, і тому серед науковців немає 
принципових розбіжностей щодо їх формулювання. До того ж, групування ризиків 
за цими ознаками жодним чином не призведе до конфлікту інтересів всередині 
компанії чи неврахування (повне або часткове) якогось важливого ризику. 
Одним з найбільш дискусійних питань класифікації є розподіл ризиків за 
видами, адже це принципове питання стратегічного управління ризиками, від 
вирішення якого залежить ефективність функціонування системи ризик- 
менеджменту на підприємстві. Серед вітчизняних економістів немає спільної точки 
зору на розподіл ризиків за їх видами, більш того, дуже важко виокремити основні 
напрями дослідження, адже практично у кожного науковця свій погляд на це 
питання. Спостерігається велика різноманітність як в авторських назвах, так і в 
економічному змісті, що вкладається в кожен конкретний вид ризику. Багато 
19 
розходжень виникає щодо розподілу ризиків на групи та підгрупи, їх підлеглості та 
деталізації. Бачимо, що йде активний процес теоретичного осмислення бізнес-
ризику, невід’ємною складовою частиною якого є намагання ряду дослідників 
створити єдину та всеохоплюючу класифікацію ризиків. Необхідність класифікації 
ризиків є настільки гострою, що жодне з питань, яке стосується кожного 
конкретного ризику, не може бути коректно розв’язаним без визначення його місця 
в загальній системі бізнес-ризиків, з ряду причин: 
1. В процесі ідентифікації ризиків дуже важливо створити їх повний 
каталог, який зазвичай складається за підходом "знизу до гори", тобто кожен 
структурний підрозділ відокремлено формує свою частину загального каталогу, що 
за відсутності чіткої класифікації, дуже часто призводить до подвійного обліку або 
недооцінки певних видів ризиків; 
2. Нечіткий розподіл ризиків за видами призводить до викривлення їх 
кількісної оцінки, що, в свою чергу, впливає на збільшення витрат на їх утримання 
або недооцінку наслідків від цих ризиків; 
3. Питання контролю в процесі управління кожним видом ризику 
повинно бути чітко регламентоване, щоб уникнути конфлікту інтересів; 
4. Коректність розподілу ризиків за видами є дуже важливою при 
визначенні потенційних можливостей підприємства, якими найкраще може 
скористатися тільки той центр фінансової відповідальності, де виникає така 
можливість. 
Основна проблема класифікації ризиків полягає в пошуку єдиного системного 
підходу, який дозволив би організувати виявлені ризики таким чином, щоб 
класифікація стала доступною для практичного використання. 
Багато розбіжностей виникає при визначенні місця фінансового ризику, в 
загальній структурі бізнес-ризиків, зокрема, через відсутність єдиної думки на 
економічну сутність фінансового ризику. Так, Л. І. Донець визначає його як ризик, 
що виникає при здійсненні фінансового підприємництва чи фінансових угод, 
виходячи з того, що у фінансовому підприємництві в ролі товару виступають або 
валюта, або цінні папери, або кошти [9, c.22]. Таке трактування має ряд суттєвих 
недоліків, по-перше, описаний Л. І. Донцем вид господарської діяльності 
20 
коректніше називати фінансове посередництво, а по-друге, підприємства реального 
сектору економіки також можуть займатися зазначеною діяльністю, наприклад, 
при купівлі чи продажу валюти по зовнішньоекономічним контрактам. 
Я. І. Невмержицький розглядає фінансовий ризик, через призму видів 
діяльності підприємств, характеризуючи його як складову ризику суб’єктів 
господарювання, що визначає ймовірність отримання негативних фінансових 
результатів (передусім, збитків) у результаті здійснення сукупності господарських 
операцій щодо покриття потреби підприємства у капіталі для фінансування 
операційної та інвестиційної діяльності [16, c.531]. Основним недоліком такої 
трактовки, ми вважаємо, її занадто вузьке спрямування, адже обмеження кола 
фінансових ризиків лише ризиками структури капіталу, не враховує такі 
загальноприйняті фінансові ризики як валютні. Крім того, за такого поділу 
виходить, що зміна фінансових витрат (які за такого поділу відносяться до 
операційної діяльності) не несе в собі фінансових ризиків. 
О. В. Таран вважає, що фінансовий ризик – невід’ємна складова будь- якої 
фінансової діяльності, яка являє собою неминучі фінансові відносини, що мають 
різні напрями прояву через виникнення об’єктивно наявної недостатності, 
неточності або надмірності економічної інформації щодо здійснення певних подій 
або їхньої випадковості, та обчислюється на підставі оцінки ймовірності втрат у 
наслідок здійснення під час таких подій деякої господарської діяльності [11, c.5]. 
На нашу думку, таке визначення є надто поверхневим, адже і так очевидно, що 
будь-який ризик є невід’ємною складовою діяльності підприємства та нерозривно 
пов’язаний із притаманній їй невизначеності. 
М. Г. Лапуста та Л. Г. Шаршукова розглядають фінансовий ризик як 
ймовірність виникнення непередбачуваних фінансових втрат (зниження 
очікуваного прибутку, доходу, втрата частини чи всього капіталу) в ситуації 
невизначеності умов фінансової діяльності підприємства [17,c.25]. Загалом, можна 
погодитись з таким визначенням, однак, як ми вже згадували вище, підхід до 
визначення ризиків лише з точки зору витрат є обмеженим. 
І. О. Бланк формулює фінансовий ризик як результат вибору власниками або 
менеджерами альтернативного фінансового рішення, спрямованого на досягнення 
21 
бажаного цільового результату фінансової діяльності при вірогідності настання 
економічного збитку (фінансових втрат) через невизначеність умов його реалізації 
[18, c.21-22]. На нашу думку, розглядати ризик як результат є некоректним по 
відношенню до планування ризиків. 
Ю. М. Воробйов вважає фінансовий ризик –економічною категорією, що 
характеризує вірогідність настання певної фінансової події або явища, здатного 
привести до можливих втрат прибутку, доходу або первинного капіталу під дією 
сукупності зовнішніх і внутрішніх чинників із-за невизначеності ситуації, 
недостатності початкових коштів [19, c.332]. Важко погодитись з твердженням, що 
наявність початкових фінансових інвестицій піддається впливу невизначеності. 
З точки зору О.О. Терещенко фінансові ризики – ризики виникнення збитків у 
процесі розрахунків та фінансування, у тому числі: ризики невиконання 
контрагентом страхувальника своїх фінансових зобов’язань; недотримання 
контрагентом строків установлення та налагодження машин, устаткування, ризики 
втрат прибутку внаслідок перерв у виробництві; ризики структури капіталу, ризики 
виникнення безнадійної дебіторської заборгованості [20, с.400]. Дане визначення 
більш стосується фінансових ризиків у страхуванні, де домінують ризики 
лізингових операцій та виробничих простоїв. 
Що стосується зарубіжного досвіду, то роботи західних економістів, зазвичай, 
носять прикладний характер і не містять академічних дефініцій, тим не менш, 
можна виділити ряд характерних напрямів. Зокрема, Р.Брейлі та С.Майєрс 
розглядають фінансовий ризик виключно у площині структури капіталу 
підприємства та відзначають, що зростання фінансового левериджу підприємства, 
з одного боку збільшує ризик акціонера, а з іншого веде до зростання 
рентабельності активів [21,c.428]. Схожої точки зору притримуються Ю.Брігхем та 
М. Ерхардт, що розглядають фінансовий ризик як складову загального 
корпоративного ризику, що виникає в процесі використання боргового 
фінансування [22, c.133].  
Як ми вже зазначали вище, такі трактування фінансового ризику є занадто 
вузькими, однак, не можна не погодитись з трактуванням позитивного аспекту 
ризику. 
22 
Глобальна Асоціація Професіоналів Ризик Менеджменту (GARP) визначає 
фінансовий ризик, як сукупність усіх ризиків, які притаманні фінансовим ринкам, 
наголошуючи при цьому на позитивних аспектах ризику, тобто потенційних 
можливостях. Наприклад, інвестуючи в акції, ми, з одного боку, наражаємось на 
небезпеку зазнати збитків внаслідок падіння курсу, а з іншого – отримати вигоду 
від зростання [23, c.10]. 
Так само Ф. Джоріон наголошує на тому, що фінансові ризики – це втрати або 
виграші, що виникають в процесі фінансово-господарської діяльності 
підприємства [24, c.3-4]. 
Як бачимо, серед економістів немає єдиного бачення сутності фінансового 
ризику, однак, можна окреслити три основні точки зору на це питання: 
Ризики, що притаманні фінансовим посередникам. 
Ризики структури капіталу. 
Ризики фінансово-господарської діяльності. 
На нашу думку, в сучасних умовах на фінансові ризики потрібно дивитись 
ширше, адже зовнішнє та внутрішнє середовище постійно змінюється, створюючи 
при цьому нові загрози для бізнесу. 
Проведений критично-порівняльний аналіз дозволяє дати власне визначення 
фінансового ризику у широкому розумінні. 
Фінансовий ризик – це складова сукупного ризику суб’єкта господарювання, 
пов’язана з волатильністю цін, структурою капіталу та вартістю підприємства, що 
відображає ймовірність зміни внутрішніх та зовнішніх факторів, які впливають на 
підприємство в процесі його фінансово-господарської діяльності та супроводжує 
кожне фінансове рішення. Характерними рисами фінансового ризику є значно 
вищий рівень невизначеності в порівнянні з іншими господарськими ризиками і 
тенденція до постійного ускладнення. 
Таке визначення у повній мірі розкриває суть фінансового ризику та відповідає 
всім сучасним світовим стандартам, а що стосується позитивного прояву ризику, 
то на нашу думку, його слід розглядати лише в стратегічній перспективі, де 
невикористана можливість може перетворитись на загрозу. Наприклад, якщо 
підприємство не скористається можливістю розширити свою частку ринку, такою 
23 
можливістю можуть скористатися конкуренти, що в перспективі може призвести 
до зменшення ринкової вартості підприємства. Крім того, розгляд фінансового 
ризику лише я загрози втрати прибутку в короткостроковому періоді суперечить 
концепції вартісно-орієнтованого управління. 
Враховуючи запропоноване визначення, а також той факт, що поділ ризиків за 
видами повинен бути розповсюдженим і мати широке практичне використання ми 
пропонуємо класифікувати бізнес-ризики на основі збалансованої системи 
показників (BSC), розробленої американськими вченими Р.Капланом та 
Д.Нортоном у 1992 році, суть якої полягає в тому, що стратегічні цілі підприємства 
представлені визначеними показниками, що згруповані за чотирма напрямками: 
фінанси, клієнти, внутрішні процеси, навчання та зростання [25, c.18]. 
Враховуючи наведені спільні ознаки, ми пропонуємо використовувати чотири 
проекції збалансованої системи показників, як базові блоки класифікації бізнес-
ризиків (рис.1.3). 
 
Рис.1.3 Класифікація ризиків підприємств 
Джерело: Розроблено автором 
Наведений поділ ризиків на фінансові та нефінансові є досить зручним з точки 
зору подальшої класифікації та планування ризиків. Він дає змогу чітко 
ідентифікувати можливі ризики, групувати та розмежовувати відповідальність за 
кожний вид ризику. Представлені на рис.1.3 основні групи ризиків, що містяться в 
кожній проекції, в свою чергу, поділяються на підгрупи в залежності від специфіки 
24 
діяльності підприємства. Зупинимося детальніше на фінансових ризиках як таких, 
що краще піддаються кількісній оцінці та плануванню. 
Ринкові ризики – систематичні ризики, що пов’язані із коливанням цін на 
товари (як сировину, так і кінцевий продукт) та зміною валютних курсів 
(характерні для підприємств, що мають зовнішньоекономічну діяльність). До групи 
ринкових ризиків можна віднести інфляційний, валютний, ціновий ризик тощо. 
Специфічні (ризики фінансового стану) – пов’язані із неможливістю 
виконання підприємством своїх зобов’язань, незбалансованості та 
неконтрольованості грошових потоків (найнебезпечніша група ризиків, що може 
призвести до банкрутства підприємства). Це загальна група ризиків до якої входять 
ризики структури капіталу, ліквідності, платоспроможності, кредитні, а, в окремих 
випадках, ризик банкрутства підприємства. 
Стратегічні (відсоткові ризики) – до цієї групи віднесемо ризики, що пов’язані 
із коливанням відсоткових ставок на фінансовому ринку та ризики, що 
безпосередньо пов’язані із визначенням середньозваженої вартості капіталу 
підприємства. На підприємствах реального сектору економіки цим ризикам не 
приділяють особливої уваги, хоча вони впливають на вартість підприємства та його 
основні вартісно-орієнтовані показники. 
Використання такої класифікації відкриває подальші можливості для 
врахування ризиків у збалансованій системі показників, що дає змогу своєчасно 
корегувати стратегію підприємства. Поєднання збалансованої системи показників 
(BSC) та контролінгу ризиків створює ефект синергії, з одного боку, стратегічні 
цілі, що відображені в проекціях збалансованої системи показників, дозволяють 
системно підходити до виявлення ризиків, а з іншого – детальний аналіз ризиків 
дозволяє виявити потенційні можливості, що відкриваються перед підприємством. 
Таким чином, ефективний симбіоз збалансованої системи показників та 
контролінгу ризиків дозволяє не лише підвищити якість стратегічного планування, 
а й покращити процес управління ризиками на підприємстві. 
Об’єктом фінансового ризику є фінансова система, поведінку якої не можна 
повністю передбачити. 
25 
Суб’єктом фінансового ризику зазвичай прийнято вважати особу або 
колектив, що зацікавлені в результатах управління фінансовими ризиками [14, c.56; 
26с.10; 27 с.240]. Однак, в сучасних умовах управління ризиками тяжіє до 
залучення кожного співробітника підприємства в цей процес, тому, ми вважаємо, 
доцільним розглядати суб’єкти фінансового ризику на рівні фінансово-
господарських одиниць (табл. 1.1) 
Таблиця 1.1 – Суб’єкти фінансових ризиків 
Економічні суб’єкти, що цілеспрямовано 
Економічні суб’єкти 
втягнуті у ризикове середовище по роду своєї 
інфраструктурного характеру 
діяльності 
Учасники фінансових Підприємства, що Всі учасники економічних 
ринків, що здійснюють відносин, що опосередковано 
професійно беруть на фінансово- стикаються із фінансовою 
себе ризики (банки та господарську сферою(некомерційні 
інші фінансові діяльність підприємства, фізичні особи, 
посередники) (промислові, держава) 
сільськогосподарські, 
торгові підприємства, 
приватні підприємці) 
Джерело: складено автором 
 
Враховуючи вищенаведене, можна сформулювати основні фактори 
фінансового ризику для підприємств реального сектору економіки: 
- волатильність ринкових цін; 
- стабільність національної валюти; 
- інфляція; 
- доступність фінансування; 
- волатильність відсоткових ставок; 
- ефективність використання активів підприємства; 
- рівень узгодженості грошових потоків; 
- структура пасивів підприємства. 
Опираючись на сутність поняття ризику, його класифікатор та фактори, що 
впливають на визначений ризик, фінансовий менеджер може повністю 
ідентифікувати ситуацію, що в тій чи іншій сфері пов’язана із ризиком. Проте, в 
сучасних умовах економічної нестабільності в країні, зважаючи на переважно 
26 
ранню стадію життєвого циклу більшості вітчизняних підприємств, експансію 
зарубіжних товаровиробників та перехід на нові стандарти фінансового 
менеджменту, ризики, що приймають на себе вітчизняні підприємства 
вирізняються різноманітністю та динамічністю. Тому, для того щоб ефективно та 
прибутково працювати, збільшуючи вартість підприємства, необхідно швидко, 
безпомилково та надійно ідентифікувати, планувати, координувати та 
контролювати фінансові ризики, а для цього підприємству необхідно розробити 
певну систему. 
Фінансові ризики в процесі функціонування підприємства та здійснення ним 
фінансової діяльності постійно перетинаються, між різними видами ризиків 
виникають причинно-наслідкові зв’язки. Основна проблема полягає у виборі 
оптимального методу чи сукупності методів запобігання ризикам. 
Фінансова діяльність підприємства пов’язана з багатьма ризиками. Вплив цих 
ризиків став особливо відчутним із переходом до ринкової економіки. Серед усіх 
ризиків діяльності суб’єктів господарювання, фінансові ризики є основними, 
оскільки ставлять під загрозу подальшу успішну діяльність підприємства. Їхня дія 
зумовлює зниження фінансових результатів і фінансової стійкості підприємства. 
Фінансові ризики визначають як імовірність виникнення фінансових втрат через 
неефективну структуру капіталу, що спричиняє розбалансованість грошових 
потоків підприємства. 
 
1.2. Нормативно-правові засади управління фінансовими ризиками 
підприємства 
 
 На сучасному етапі розвитку нашої держави не сформовано цілісної теорії 
фінансових ризиків ні в економічній науці, що розробляє методи їх попередження 
і подолання, ні у правознавчій, яка мала б обґрунтувати комплексну систему 
правових методів захисту громадян від їх негативного впливу. І це попри те, що 
життя кожної людини в сучасному суспільстві залежить від наявності грошей. 
Володіння грошима звільняє від ризику голоду, холоду й інших природних 
негараздів, однак породжує небезпеку втратити цей важливий актив через зміну 
27 
незалежних зовнішніх обставин, тобто покладає на їх власника новий ризик - 
фінансовий. 
Для сучасного економічного середовища України характерним є посилення 
впливу факторів невизначеності в господарсько-фінансовій діяльності всіх 
учасників ринкових процесів, що актуалізує важливість фінансово-правового 
регулювання мінімізації ризиків, які супроводжують практично всі різновиди 
діяльності людини. Різноманітність форм, частота і характер вияву невизначеності 
зумовлюють необхідність дослідження причинно-наслідкових зв'язків та 
розроблення дієвих методів мінімізації негативних наслідків вияву ризиків на 
фінансових ринках України. 
Дослідження ризиків саме у фінансово-правовому контексті стає особливо 
актуальним із проведенням економічних реформ, лібералізацією внутрішньої 
торгівлі та глобалізацією товарних ринків, а також розвитком внутрішньої і 
зовнішньої конкуренції. При цьому найважливішою умовою прогресивного 
розвитку ринкових відносин є створення відповідної нормативної бази, 
недосконалість якої нині призводить до значних утрат, а також спонукає до 
вчинення протиправних діянь у фінансовій сфері. Серед пріоритетів докорінних 
структурних перетворень гостро постає завдання уточнення та поглиблення 
наявних категорій і понять як загальної, так й особливої частини фінансового права, 
що мають першочергове загальнотеоретичне і практичне значення. 
У прикладному аспекті актуальність проблематики фінансових ризиків 
зумовлена об'єктивною необхідністю ідентифікації, аналізу, вимірювання та 
управління ризиком у діяльності суб'єктів господарювання, зокрема, фінансових 
інститутів. Сучасний розвиток фінансових ринків породжує нові завдання 
врахування ризику в системі корпоративного управління фінансових інститутів, 
головними з яких є завдання інтегрованої оцінки ризику всього фінансового 
інституту, визначення розміру капіталу, необхідного для покриття потенційних 
ризиків на заданому акціонерами (учасниками) рівні надійності, оцінки ризику 
ліквідності тощо. Відповідно до цього необхідно розглянути фінансові ринки як 
об'єкт формування та вияву економічних ризиків та їх правове регулювання 
фінансовим правом України. 
28 
У науковій літературі існує велика кількість дефініцій, які в кінцевому 
підсумку стверджують, що ризик суб'єкта на фінансовому ринку - це 
невизначеність його фінансових результатів у майбутньому. Тому завдання 
фінансово-правової науки - з'ясувати, які заходи має вжити держава, щоб захистити 
суб'єктів економічної діяльності від невизначеностей, що можуть згубно вплинути 
на результати та перспективи суспільно корисної діяльності. Важливо підкреслити, 
що йдеться не про реальну шкоду, а про ймовірність спричинення такої шкоди. 
Аналіз літературних джерел свідчить, що кожен дослідник прагне 
сформулювати власне, відмінне від інших визначення фінансового ризику. Так, 
Дж. П. Морган визначає ризик як ступінь невизначеності отримання майбутніх 
доходів, заклавши в основу поняття ризику тісний зв'язок імовірності й 
невизначеності [29]. Мілль та Сеніор вирізняли у прибутку від підприємницької 
діяльності відсоток як частку доходу на авансований капітал, заробітну платню 
підприємця та окремо - платню за ризик. Їх наступники - неокласичні теоретики, 
зокрема А. Маршалл і його прихильник А. Пігу, теж розподіляли прибуток на 
складові: відсоток на вкладений капітал, заробітну платню і платню за 
ризикованість [15].  
У вітчизняній юридичній літературі є певна кількість публікацій, присвячених 
здебільшого окремим видам фінансових ризиків [29; 30; 31, 32; 33], з окремих 
питань захищено кандидатські дисертації [34, с. 29]. Певною мірою правові аспекти 
фінансових ризиків висвітлено у працях таких вітчизняних учених-правознавців, 
як Л. К. Воронова, А. И. Іванський, А. Т. Ковальчук, О. П. Орлюк, П. С. 
Пацурківський, Н. Ю. Пришва та ін. [31]. 
Однак можна констатувати, що проблема фінансових ризиків ще не посіла 
такого місця у правознавчій літературі, на яке вона заслуговує з огляду на її 
загальносуспільну гостроту та ступінь загрози інтересам усіх громадян, яку несуть 
у собі фінансові ризики. 
Значно ширше висвітлюється поняття фінансових ризиків в економічній 
літературі, у якій є навіть приклади постановки проблеми ризиків у загальному 
плані [1; 2;35], опубліковано монографії з окремих напрямів дослідження 
фінансових ризиків [36], статті у фахових часописах [37; 38], захищаються численні 
29 
дисертації. Можливо, негативна оцінка стану дослідження проблеми фінансових 
ризиків у вітчизняній юридичній літературі є дещо категоричною й, напевне, 
отримає заперечення, але висловити її варто: на відміну від багатьох інших питань, 
наукові дослідження у цій сфері здійснюють не на належному рівні - від особливого 
до загального. З різним ступенем глибини, найчастіше незалежно одне від одного, 
досліджують часткові аспекти виникнення ризикових станів у різних сферах 
фінансових відносин. 
За масштабністю впливу і масовістю охоплення людей фінансові небезпеки 
переважають мало не будь-які природні. Завбачливий може захиститися від пожежі 
дотриманням відповідних правил, від хвороби - здоровим способом життя, від 
голоду - обробленням землі (принаймні в Україні), але він не здатен захиститися 
від одного з передбачуваних фінансових явищ - інфляції. Від фінансових ризиків 
не застраховані ні бідні, ні багаті, ні підприємці, ні наймані працівники, навіть 
пенсіонери й діти, оскільки одні заробляють, навіть крадуть, інші отримують від 
держави пенсію чи допомогу, в усіх випадках - у вигляді грошей. 
Відповідно, у різних нормативно-правових актах містяться розрізнені, не 
зведені в систему положення щодо захисту учасників економічної діяльності від 
фінансових ризиків, а загалом в Україні вони в цьому плані залишаються 
незахищеними.  
Системний механізм правового регулювання фінансових ризиків в Україні 
необхідно будувати на основі цілісної концепції фінансового ризику як юридичної 
категорії, нехай не у вигляді окремого напряму в юридичній науці й навчальної 
дисципліни – ризикології, як це поставлено у теорії фінансів [1], але все-таки як 
окремого комплексного питання. Відповідно до логіки наукового дослідження, 
необхідно розглядати питання не з аналізу окремих його виявів, а із загального 
визначення поняття, виявлення причин його виникнення, сфери застосування 
тощо. 
Оскільки вчення про ризики більш докладно розвинене в економічній науці, 
ніж у юридичній, то цілком виправдано використати прийняте саме в середовищі 
економістів визначення його як поняття, наприклад: ризик - це "імовірність 
зменшення, неотримання прибутку та/або недосягнення інших економічних і 
30 
соціальних результатів" [30, с.14]. У цьому визначенні є достатньо інформації для 
формулювання юридичного розуміння ризику як можливого предмета 
застосування права: при певних діях виникає загроза спричинення шкоди інтересам 
певних осіб, і завдання правової науки - з'ясувати, які правові заходи має вжити 
держава, щоб захистити суб'єктів економічної діяльності на своїй території. 
Необхідно відмітити, що захист від фінансового ризику має за мету не 
обов'язково компенсацію збитку в разі реалізації цієї ймовірності в дійсність, а 
принаймні зменшення цієї ймовірності до розумного значення. В абсолютній 
більшості випадків позбавитися від ризику повністю неможливо, а в деяких 
випадках суттєве зменшення ступеня ризику завдає шкоди економічним інтересам 
суспільстві й конкретного суб'єкта. 
Важливо визначитися з тим, чи є фінансовий ризик об'єктивним явищем, 
незалежним від волі та свідомості суб'єкта, чи він є реакцією цього суб'єкта на певні 
фактори навколишнього середовища. У деяких публікаціях вітчизняних фахівців 
(як правознавців, так і економістів) підтримується саме суб'єктивний характер цієї 
категорії. Так, в одній з небагатьох дисертаційних робіт, присвяченій дослідженню 
правового аспекту фінансових ризиків, "дисертант визначає ризик як 
невизначеність, пов'язану з настанням несприятливих подій для суб'єкта, поняття 
"ризик" є суб'єктивним і не може бути визначеним як закономірність у побудові 
системи банківських ризиків" [34, с. 8-9]. 
На нашу думку, суб'єктивна складова є дуже важливою в ситуації ризику, 
оскільки учасник економічної діяльності приймає рішення, керуючись не 
безпосередньо об'єктивним становищем, а своїм розумінням цього становища. 
Однак необхідно розуміти принципову відмінність між ризиком як об'єктивним 
явищем (у тому розумінні, яке вкладається в це поняття в людській діяльності) і 
суб'єктивною оцінкою цього явища. Формуючи нормативно-правовий механізм 
регулювання ризиків у країні, зокрема і фінансових, держава має зважати на те, що 
ризик - це об'єктивне явище в багатьох сферах людської діяльності, й ефективність 
дії правового регулювання усіх наявних різновидів ризиків залежить від ступеня їх 
усвідомлення передусім фаховою наукою в кожній зі сфер. 
31 
Важливим є також визначення тієї галузі права, у межах якої має відбуватися 
дослідження юридичного аспекту фінансових ризиків і формуватися необхідна 
нормативно-правова база. На перший погляд, проблеми нібито не існує - фінансові 
ризики мають досліджуватися у фінансовому праві. Насправді, питання 
неоднозначне - у нашій державі фінансове право прийнято розглядати у вузькому 
розумінні, виключно як регулювання руху державних і муніципальних фінансів: 
"Система фінансового права є доктринальним відображенням у фінансово-
правовій науці та юриспруденції в цілому системи державних і муніципальних 
фінансів та науковою основою системи фінансового законодавства". Таке 
визначення є найбільш поширеним у вітчизняній юридичній літературі [39, с. 96]. 
У теоретичному аспекті актуальність дослідження проблеми фінансових 
ризиків зумовлена тим, що ризик виступає одним з головних структурних 
елементів у низці сучасних фінансових теорій.  
Особливістю фінансового ризику є висока ймовірність настання збитку 
внаслідок проведення операцій у фінансово-кредитній і біржовій сферах, 
здійснення операцій з фондовими цінними паперами, тобто ризику, що випливає із 
самої природи цих операцій. Водночас власники грошових ресурсів, передаючи їх 
у вигляді вкладів та інвестицій у фінансову сферу, утрачають можливість 
прийняття рішень щодо подальшого використання своїх коштів і змушені повністю 
покладатися на компетентність та добросовісність фахівців фінансових установ. 
Тому держава зобов'язана приділяти особливу увагу діяльності останніх і чітко 
регулювати їх відповідальність перед нею, не допускати перенесення ризику від 
власних рішень на вкладників та інвесторів. 
В інституційно-регулятивному аспекті актуальність зумовлена завданнями 
вдосконалення регулювання державними органами діяльності фінансових 
інститутів з метою підтримання стабільності фінансової системи загалом і захисту 
прав контрагентів фінансових інститутів, насамперед, фізичних осіб як вкладників 
й інвесторів, особливе місце серед яких посідає банківська сфера. Саме 
незадовільний рівень державного регулювання діяльності банківських інституцій 
спричиняє недовіру населення до їх діяльності, що призводить до не включення 
заощаджень домогосподарств у фінансовий обіг. 
32 
При цьому є підстави констатувати, що вітчизняна юридична наука 
недостатньо інформує учасників економічних процесів стосовно причин і 
масштабів ризиків у їх діяльності, через що ця діяльність недостатньою мірою 
враховує фактор ризику. Відсутність повної інформації, існування протидіючих 
тенденцій, елементи випадковості та інші нові економічні умови господарювання 
зумовлюють складності у прогнозованості процесу управління, більшість 
управлінських рішень підприємства приймають в умовах невизначеності та 
фінансово-економічного ризику. 
Головна мета управління ризиками – їх мінімізація для уникнення або 
часткового зменшення можливих фінансових утрат від дії. Ризиків не можна 
уникнути повністю, тому треба вміти правильно оцінювати їх ступінь і 
безпосередньо управляти ними з метою обмеження. Однак цього неможливо 
досягти без визнання за фінансовим правом ролі комплексного регулятора 
публічних відносин. Досить змістовно висловився з цього приводу доктор 
юридичних наук А. Т. Ковальчук [40]. Обмеження фінансово-правових відносин 
виключною сферою руху державних фінансів є спадком радянської школи 
фінансового права, яка виходила з об'єктивної реальності тих часів. 
Нормативно-правове регулювання у широкому розумінні цього поняття як 
сукупність законів і підзаконних актів (включаючи нормативні документи органів 
державного управління) тією чи іншою мірою може стосуватися регулювання 
фінансових ризиків в усіх своїх складових, оскільки ситуації, у яких виникають 
фінансові ризики, трапляються у всіх сферах суспільного життя. 
Як загальна дилема, це питання має певне вирішення - людині не заборонено 
вчиняти дії, пов'язані з ризиком для неї самої, однак застосовуються обмеження і 
навіть заборони щодо вчинення дій, які можуть призвести до ризику інших. Межа 
між цими взаємопов'язаними чинниками майже завжди розмита, а застосування 
права можливе лише за умови достатньої формалізації та чіткого визначення його 
умов, тому кожне суспільство знаходить власні шляхи для їх встановлення.  
Згідно аналізу літературних джерел можна сформулювати перший принцип 
правового регулювання фінансових ризиків - держава має встановлювати певні 
правила й заборони у фінансовій діяльності в такому напрямі, щоб ця діяльність 
33 
несла найменший ризик для інших осіб, які не причетні до неї. Цей 
основоположний принцип прагне реалізувати кожна держава у своєму 
законодавстві, але жодне з них не є досконалим - не лише внаслідок надзвичайної 
різноманітності можливих ризиків, а й здебільшого через неможливість досягнення 
повного компромісу в дилемі дотримання свободи особистості й недопущення 
завдання шкоди іншим. Оскільки ризики існують у всіх без винятку сферах 
людської діяльності, то досягнення вищого ступеня досконалості цього компромісу 
в кожному окремому випадку потребує об'єднання зусиль як фахівців юридичного 
профілю, так й експертів у галузі ризику. 
Водночас у правових системах демократичних країн в певних межах 
допускається інший принцип - обмеження свободи дій людини не лише в плані 
недопущення ризику для інших, а й певною мірою - в інтересах запобігання ризику 
відносно її самої. Йдеться про те, що людина схильна недооцінювати ризик 
відносно до себе, зазвичай переоцінює власні можливості в подоланні ускладнень 
і впливів середовища. Кожен член суспільства певною мірою, як своєю свідомою 
діяльністю, так і поза своєю волею, пов'язаний з іншими. Можна констатувати, що 
в тих випадках, коли людина схильна недооцінювати ризики стосовно самої себе, 
а їх реалізація загрожує суспільним інтересам, держава вимушена в певних межах 
обмежувати її дії з метою запобігання надмірним ризикам. 
Між зазначеними вище принципами існує однозначна субординація – 
законодавчі вимоги щодо виключення або принаймні мінімізації ризику від дій 
громадянина відносно до інших осіб завжди вищі, ніж у тих випадках, коли такі ж 
правила чи обмеження дієздатності стосуються ризику для самого суб'єкта 
діяльності. Вияви такої субординації існують у законодавстві будь-якої держави.  
Третьою складовою загальних принципів запобігання ризикам є адекватність 
сукупних витрат зусиль, коштів і матеріальних ресурсів на цю справу зі збитком, 
який можна очікувати в разі реалізації ризикової загрози в дійсності. Міру цієї 
адекватності лише іноді можна визначити із задовільною точністю, зазвичай же 
доводиться задовольнятися компромісним рішенням.  
Поняття ризику без додаткових пояснень застосовується в українському 
законодавстві, причому частіше в тих розділах, у яких ідеться про гарантії свободи 
34 
підприємництва. Так, стаття 42 Господарського кодексу України визначає: 
"Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик 
господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання 
(підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та 
одержання прибутку" [41]. 
У статті 44 щодо принципів підприємницької діяльності зазначено, що вона 
здійснюється на основі "комерційного розрахунку та власного комерційного 
ризику". Пункт 5 статті 63 встановлює для корпоративних суб'єктів принцип 
"участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства". 
Відповідно до статті 80 учасники всіх видів господарських товариств несуть ризик 
збитків пропорційно до розмірів своєї участі в товаристві. У багатьох інших статтях 
вітчизняної "підприємницької Конституції" спеціально містяться визначення того 
з учасників певних операцій, хто має взяти на себе наявний у ній ризик [41].  
У статті 333 зазначено, що "покриття довготермінових та короткотермінових 
ризиків суб'єктів господарювання" є основним призначенням цілої підгалузі 
економічної діяльності - страхування. Отже, Господарський кодекс України вказує 
на можливість допущення ризику, однак не передбачає санкцій за введення у стан 
ризику. 
Що стосується поняття фінансового ризику, то Господарський кодекс України 
його взагалі не застосовує. 
Цивільний кодекс України [42] у главі 8, у якій йдеться про різні форми 
господарських товариств, містить такі ж вказівки про розподіл ризиків між їх 
учасниками, як і Господарський кодекс України. Дещо докладніше згадується про 
ризики у статті 989, у якій страхувальнику надається зобов'язання "при укладенні 
договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому 
обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі 
інформувати його про будь-які зміни страхового ризику". 
Стаття 1056-1 зазначає, що "розмір процентів та порядок їх сплати за 
договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого для 
забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку 
користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів [42]."  
35 
Водночас у Цивільному кодексі України згадується і про можливість 
покладення ризику на конкретних суб'єктів залежно від обставин. Так, стаття 880 
передбачає: "1. Віднесення ризику випадкового знищення або випадкового 
пошкодження об'єкта будівництва на замовника або підрядника до його прийняття 
замовником встановлюється відповідно до вимог закону, крім випадків, коли це 
сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника" [42]. 
Стаття 842 також містить вказівку на перекладення ризику на винну сторону: 
"1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) 
матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду 
роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку - сторона, 
яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом" [42].Так 
само, як і в Господарському та Цивільному кодексах України, у яких відсутнє 
згадування про фінансовий ризик.  
У контексті цього дослідження зазначимо, що Кримінальний кодекс України 
не передбачає відповідальності за приведення будь-кого до стану ризику. 
Кримінальний кодекс України містить термін "ризик" лише в одній статті 42. Однак 
кримінальне законодавство України передбачає випадки, коли особа звільняється 
від відповідальності за допущений ризик [43]: 
"1. Не є злочином діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду 
правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах 
виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети. 
Ризик визнається виправданим, якщо мету, що була поставлена, не можна було 
досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, 
яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є 
достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам. 
Ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для 
життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних 
подій". 
На нашу думку, сучасна держава має розбудувати правові механізми захисту 
свободи діяльності громадян у такий спосіб, щоб дотримати компромісу між 
свободою кожного і ризиком спричинення шкоди інтересам інших членів 
36 
суспільства, у межах можливого захистити кожного учасника економічних 
процесів від ризику нанесення шкоди самому собі і при цьому не допустити 
перевищення витрат на запобігання ризикам над реальними наслідками в разі 
реалізації загроз, що несуть у собі ті чи інші ризики. 
 
1.3 Методи оцінки фінансових ризиків підприємства 
 
Фінансово-господарська діяльність підприємств у всіх формах пов'язана з 
різноманітними ризиками. При здійсненні фінансового аналізу на передній план 
виходить завдання оцінки фінансових ризиків для підприємства до максимально 
допустимої межі. Як відомо, всі ринкові оцінки носять багатоваріантний характер, 
і багатогранність методів їх вимірювання дозволяє постійно коректувати систему 
економічних дій з позицій максимізації прибутку [44, с.221]. 
На сучасному етапі функціонування підприємств міра впливу фінансових 
ризиків на результати їх діяльності і рівень фінансової безпеки істотно зростає. 
Збільшення впливу фінансових ризиків суб’єктів господарювання на результати 
економічної діяльності викликане нестабільністю зовнішнього середовища: 
економічної ситуації в країні, появою нових інноваційних фінансових 
інструментів, розширенням сфери фінансових стосунків, мінливістю кон'юнктури 
фінансового ринку і рядом інших чинників. 
Потрібно відмітити, що оцінка рівня ризиків є одним з найважливіших етапів 
фінансового аналізу, оскільки для управління ризиком його необхідно перш за все 
проаналізувати і оцінити. 
В економічній літературі існує безліч визначення цього поняття, проте в 
загальному випадку під оцінкою ризиків розуміють систематичний процес 
виявлення чинників і видів ризиків і їх кількісну оцінку, тобто методологія аналізу 
ризиків поєднує взаємодоповнюючі кількісний і якісний підходи. 
Оцінювання ризику – це багатовимірна величина, що характеризує можливі 
відхилення від мети, від очікуваного результату, невдачу й збитки з урахуванням 
впливу неконтрольованих і контрольованих факторів. 
37 
Будь-яка подія, розглянута з позицій її ризикованості, характеризується 
такими складовими: 
- імовірністю самої події (імовірність настання якої-небудь події оцінюється 
будь-яким чисельним значенням, що базується на об'єктивній або суб'єктивній 
основі); 
- фактом здійснення події (факт настання певної ризикової події являє собою 
підсумок ухваленого або не ухваленого рішення й може стати лише 
підтвердженням його правильності або помилковості); 
- оцінювання ймовірного збитку (оцінювання ймовірних негативних наслідків 
дає можливість окреслити майбутні напрями діяльності, стимулює необхідність 
прогнозувати наслідки прийнятих рішень. Чим більшою мірою прогноз відповідає 
реальним подіям, тим нижче ступінь ризику й тим більше ймовірність одержання 
позитивного результату). 
В процесі оцінювання ризику прийнято виділяти два рівні (види) аналізу: 
якісний і кількісний. 
Якісний аналіз передбачає: 
- виявлення джерел і причин ризику, так званих «зон ризику», тобто етапів і 
робіт, при виконанні яких потенційно може виникнути ризик; 
- ідентифікацію всіх можливих типів ризику; 
- виявлення можливих позитивних і негативних наслідків, які можуть 
виникнути при прийнятті того або іншого ризикового рішення. 
Якісний аналіз факторів ризику має особливу важливість, тому що саме від 
повноти його проведення залежить ступінь опрацьованості переліку 
незапланованих подій. Результати якісного аналізу стають вихідною базою для 
проведення кількісного аналізу ризику. 
Кількісний аналіз означає присвоєння кількісного параметра якісному. Він 
дозволяє створити порівнянну базу для порівняння всіх видів ризику. Кількісне 
оцінювання ризику припускає чисельне визначення як окремих видів ризику, так і 
розрахунок загального рівня ризику. На цьому етапі визначається ймовірність 
настання тих або інших ризикових подій, а також оцінюється ймовірність всіх 
можливих наслідків цих подій, розраховуються показники, що кількісно 
38 
характеризують ступінь ризику, визначається граничний і припустимий рівні 
ризику. 
Достовірне кількісне оцінювання ступеня будь-якого ризику загальновизнана 
як винятково складна і багатофакторна проблема, що належить до компетенції 
системного аналізу. Для одержання кількісного оцінювання ризику потрібен 
досить потужний інструментарій у вигляді комплексів розрахункових програм, що 
спираються на бази даних і накопичену інформацію про можливі сценарії зміни 
економічної системи. При цьому необхідно пам'ятати, що будь-яка кількісна оцінка 
відображає лише величину передбачуваного ризику, реальна ж величина ризику 
стає відомою тільки при фактичному настанні ризикової події. 
Кількісне оцінювання рівня ризику як таке не може дати повну інформацію 
при виборі того або іншого управлінського рішення. Більш коректною є процедура 
зіставлення поточного рівня ризику із прийнятим на підприємстві (прийнятним) 
рівнем ризику. Необхідно зазначити, що при цьому на перший план виходять 
процедури підвищення ефективності прогнозування розвитку ринкових ситуацій. 
Це зумовлено тим, що ситуація, розвиваючись, може змінити поточний рівень 
ризику, зменшивши або збільшивши його, що може послабити управлінський 
вплив або зробити його непотрібним. 
В економічній літературі існує значна кількість методик, що дозволяють 
визначити напрямок дії, силу впливу й імовірність виникнення ризику. 
Проблема мінімізації ризиків, котра значною мірою пов’язана з нездатністю 
оцінити міру і ступінь ризику, що виникає як при виконанні певної окремої 
операції, так і діяльності підприємства в цілому. В першу чергу необхідно 
встановити перелік ризиків, які є найбільш реальними. Після встановлення 
переліку ризиків, необхідно визначити ймовірність їх настання. Не дивлячись на 
високий рівень невизначеності, кожен вид ризику може отримати кількісну оцінку. 
Ризик має математично виражену ймовірність настання втрати, яка базується на 
статистичних даних і може бути розрахована з достатньо високим ступенем 
точності.  
Ступінь ризику визначає ймовірність того чи іншого сценарію розвитку подій. 
Кількісно ступінь ризику визначається суб’єктивною оцінкою ймовірної або 
39 
очікуваної величини максимального і мінімального доходу (збитку) від вкладеного 
капіталу. При цьому чим більше діапазон між максимальним і мінімальним 
доходом (збитком) при рівній ймовірності їхнього одержання, тим вище ступінь 
ризику. 
Невизначеність ситуації визначає фактор випадковості.  
Випадковість – це те, що в подібних умовах відбувається неоднаково, тому її 
заздалегідь не можна передбачати й прогнозувати. 
Однак при великій кількості спостережень за випадками можна знайти, що у 
світі випадків діють певні закономірності. Математичний апарат для їхнього 
вивчення дає теорія ймовірності. Ризик має математично виражену ймовірність 
того, що відбудуться втрати. Спираючись на статистичні дані, можна з високим 
ступенем точності кількісно визначити величину ризику, всі можливі наслідки 
якої-небудь окремої дії та ймовірність самих наслідків. 
Ймовірність –можливість одержання визначеного результату. 
Математично імовірність відображається наступним чином: 
 
m
                         Р(А) = ,                                                     (1.1) 
n
 
де Р(А) – імовірність настання події А; 
m – кількість можливих результатів, при яких настає подія А; 
n – загальна кількість результатів. 
При використанні імовірності для вимірювання ризику дану формулу можна 
трактувати як відношення кількості випадків, при яких наступає негативний 
результат (отримується збиток) до загальної кількості можливих результатів. 
При вимірюванні економічного ризику залишаються справедливими правила 
складання та множення імовірностей, коли необхідно оцінити ризик при настанні 
однієї з переліку подій, або при одночасному настанні кількох подій відповідно. 
Загалом методи теорії ймовірності зводяться до визначення значень 
ймовірності того, що подія відбудеться та до вибору з можливих подій найбільш 
значної, виходячи з найбільшої величини математичного очікування. 
40 
Математичне очікування події (очікуване значення результату) є 
середньозваженим усіх можливих результатів, де ймовірність кожного з них 
використовується як частота або вага відповідного значення. Очікуване значення 
розраховується за формулою: 
 
                      М(х) = ∑��
��=1 ���� × Х��,                                          (1.2) 
 
де pi– ймовірність і-го значення i-го результату; 
Xi– i-й результат; 
n– кількість можливих результатів. 
Середня величина являє собою узагальнену кількісну характеристику і не 
дозволяє прийняти рішення на користь якого-небудь варіанта вкладення капіталу. 
Для остаточного ухвалення рішення необхідно визначити міру коливання 
можливого результату – ступінь відхилення очікуваного значення від середньої 
величини. Для цього застосовують два критерії: дисперсію і середнє квадратичне 
відхилення. 
Дисперсія – середньозважене за ймовірностями квадратів відхилень можливих 
результатів від очікуваного (σ2): 
 
                   ��2 = ∑�� (���� − ��(��))2
��−1 × ����                                        (1.3) 
 
Стандартне (середньоквадратичне) відхилення, що розраховується як 
квадратний корінь з дисперсії (σ): 
 
                            �� = √��2                                                     (1.4) 
 
Більше значення будь-якого з цих показників свідчить про більший ризик. 
Для аналізу коливання застосовують коефіцієнт варіації. Показник даного 
критерію розраховується як частка від ділення середньоквадратичного відхилення 
на очікуване значення результату. Таким чином визначений показник показує 
величину ризику, що припадає на одиницю результату: 
41 
 
��
                          �� =                                                    (1.5) 
М(х)
 
Коефіцієнт варіації може змінюватися від 0 до 100 %. Чим більше коефіцієнт, 
тим сильніша мінливість. Існує така якісна оцінка різних значень коефіцієнта 
варіації: 
- до 10 % – слабка мінливість; 
- 10–25 % – помірна мінливість; 
- більше 25 % – висока мінливість. 
Втім, аналізуючи економічний ризик, потрібно розуміти, що врахування 
можливих результатів розвитку подій силами однієї лиш теорії імовірності 
неможливе, потрібно також оцінювати багато аспектів, таких як історичний досвід 
реалізації подібних подій, супутні економічні процеси та взаємопов’язані фактори. 
У цьому випадку варто звернути увагу на цілий ряд специфічних методів оцінки 
ризику. 
Найпоширенішими методами оцінювання ризику є:  
- статистичні методи; 
- експертні методи; 
- метод дерева рішень; 
- аналіз чутливості;  
- нормативний метод; 
- аналітичний метод;  
- аналіз сценаріїв; 
- метод аналогій; 
- метод дерева відмов; 
- метод доцільності витрат; 
- метод «події-наслідки»; 
- методи математичного програмування (стохастичного, в умовах 
невизначеності, за методом Корнаі, параметричного); 
- методи, що ґрунтуються на теорії ігор (критерії Лапласа, Вальда, Гурвіца, 
Севіджа та ін.); 
42 
- методи, що використовують функції корисності; 
- методи маркетингових матриць; 
- методи ймовірності; 
- методи з використанням скорингових моделей та ін.  
На практиці використовується широкий спектр методів та прийомів 
оцінювання та врахування фінансових ризиків у процесі обґрунтування та 
прийняття фінансових рішень. 
Статистичний метод полягає у вивченні статистики втрат і прибутку, що мали 
місце на даному чи аналогічному підприємстві, з метою визначення імовірності 
події, установлення величини ризику. Імовірність означає можливість одержання 
певного результату [9, с.64]. Технічно цей метод реалізується у такий спосіб: 
залежно від результативності діяльності підприємства за певний період (або рівня 
втрат) розраховується коефіцієнт ризику як відношення: 
- усього капіталу підприємства до суми його активів; 
- розміру збитків до величини власних коштів підприємства; 
- очікуваних значень збитків і доходів; 
- різниці між планованим і фактичним результатами до планованого. 
Залежно від отриманої величини коефіцієнта ризику діяльність суб'єкта 
господарювання відносять до однієї з п'яти зон (сфер) ризику: 
- 0 – до без ризикової сфери; 
- від 0 до 0,25 – до сфери мінімального ризику; 
- від 0,25 до 0,5 – до сфери підвищеного ризику; 
- від 0,5 до 0,75 – до сфери критичного ризику; 
- від 0,75 до 1 – до сфери катастрофічного ризику. 
Методи статистичного оцінювання, як правило, мають властивість зниження 
рівня невизначеності щодо показника ризику у міру нагромадження 
експериментальних даних. Характерна їх особливість полягає в тому, що вони 
базуються на аналізі малих вибірок. Можливо, одним із перспективних напрямів 
досліджень у сфері аналізу невизначеностей характеристик ризику буде подальший 
розвиток ентропійних підходів до аналізу інформації. 
43 
Метод дерева рішень припускає оцінювання найбільш ймовірних значень 
результатів залежно від варіантів прийняття рішень. Він ґрунтується на побудові 
просторово-орієнтованого графіка, що відображає послідовність прийняття рішень 
й умов їх реалізації, оцінювання проміжних і кінцевих результатів з урахуванням 
їх імовірності. Таким чином, проходячи уздовж гілок дерева, можна за допомогою 
правил комбінації оцінити всі варіанти досягнення кінцевого результату й вибрати 
оптимальний. Цей метод особливо корисний у ситуаціях, коли рішення, прийняті у 
кожен момент часу, значною мірою залежать від рішень, прийнятих на попередніх 
етапах, і, у свою чергу, визначають сценарії подальшого розвитку подій. 
Суть методу побудови дерева відмов полягає у визначенні й графічному 
зображенні шляхів, за якими окремі події можуть у випадку їх комбінованого 
впливу призвести до потенційно небезпечних ситуацій. Цей метод є зворотним 
методу дерева рішень, він припускає наявність імовірнісної оцінки подій. Дерево 
відмов може також використовуватися для проведення аналізу чутливості окремих 
подій до відхилення параметрів системи або для виявлення тих частин системи, які 
роблять найбільший внесок у сумарний ризик настання несприятливих подій. Крім 
того, дерево відмов дозволяє обчислити так звані «критичні шляхи», тобто 
комбінації подій, які приводять до підсумкової ризикової події за мінімальну 
кількість кроків. 
Метод аналізу доцільності витрат [9, с.74] (метод М. Я. Петракова, метод 
оцінювання фінансової стійкості) полягає в ідентифікації потенційних зон ризику, 
у визначенні можливої перевитрати через від самого початку неправильно оціненої 
вартості, зміни номенклатури товарів і послуг в порівнянні з проектом, відмінності 
в проектній і досягнутій продуктивності праці, зміни планових норм витрат на 
відповідних етапах виробництва. Завдання методу полягає в оцінюванні ризику 
втрати підприємством фінансової стійкості в результаті здійснення інвестиційних 
вкладень. 
Метод припускає розрахунок трьох показників для визначення фінансово-
економічного стану підприємства й ступеня ризику використання фінансових 
коштів: 
- Наявності власних оборотних коштів, за винятком запасів і витрат; 
44 
- Наявності власних і позикових довгострокових коштів, за винятком запасів і 
витрат; 
- Наявності власних і позикових (довгострокових і короткострокових) коштів, 
за винятком запасів і витрат. 
Критерії фінансової стійкості у рамках даного методу сформульовано: 
П1≥0, П2≥0, П3≥0 – абсолютно стійкий фінансовий стан; 
П1=0, П2=0, П3=0 – нормально стійкий фінансовий стан; 
П1<0, П2≥0, П3≥0 – нестійкий фінансовий стан, що, однак, припускає 
наявність можливості для відновлення; 
П1<0, П2<0, П3≥0 – критичний фінансовий стан; 
П1<0, П2<0, П3<0 – катастрофічний фінансовий стан. 
Аналітичні методи дозволяють визначити вірогідність виникнення втрат на 
основі математичних моделей і використовуються в основному для аналізу ризику 
інвестиційних та інноваційних проектів [42, с. 224]. Про рівень ризику роблять 
висновки за величиною відхилення розрахункових величин цих показників від 
граничних або рекомендованих значень, а також від значень цих показників за 
альтернативними проектами, наприклад: 
- чим ближче період окупності проекту до моменту закінчення життєвого 
циклу інвестицій або до нормативного періоду окупності, тим вищий рівень ризику 
проекту й навпаки; 
- чим ближче до нуля значення чистої поточної вартості проекту, тим ризик 
проекту вищий; 
- чим менша різниця між значенням індексу рентабельності й одиницею (за 
умови, що індекс рентабельності перевищує одиницю), тим ризик проекту вищий; 
- чим менша різниця між значенням внутрішньої норми прибутку й бажаною 
нормою доходності (середньозваженою ціною капіталу, необхідною 
прибутковістю), тим ризик проекту вищий; 
- чим менша різниця між планованим і беззбитковим обсягом виробництва 
продукції, тим вищий ризик. 
Проект можна вважати стійким якщо: різниця між внутрішньою нормою 
прибутку й бажаною нормою доходності перевищує 10-15%, індекс рентабельності 
45 
перевищує значення 1,2 накопичене (за безризиковою нормою дисконту) сальдо 
грошового потоку для фінансового планування становить не менше 5% суми 
чистих операційних витрат і здійснюваних на цьому кроці інвестицій. Невелике 
значення періоду окупності може стати свідченням стійкості проекту тільки в тому 
випадку, якщо після закінчення цього строку чистий дохід проекту увесь час 
залишається позитивним. 
До групи методів експертних оцінювань об'єднані методи прогнозування й 
аналізу ризиків, засновані на висновках експертів [9, с. 78]. Ці методи історично 
виникли одними із перших. До найпоширеніших методів експертних оцінювань 
відносять метод Дельфі [45], методику ранжування, рейтинговий метод, метод 
попарного порівняння, метод бальних оцінок. 
У рамках методу бальних оцінок експертиза ризику проводиться на підставі 
узагальнювального показника, що обчислюється за рядом експертно-оцінюваних 
значень показників ризику. Виділяють такі основні етапи аналізу ризику за 
методом бальних оцінок: 
- складання переліку факторів, які можуть вплинути на виникнення ризикової 
ситуації; 
- аналіз впливу кожного фактору на інтегральне оцінювання ступеня ризику; 
- формування набору показників, що характеризують ступінь ризику при 
впливі кожного з факторів; 
- складання системи вагових коефіцієнтів для оцінювання значущості кожного 
показника за кожним фактором; 
- розроблення шкали оцінювання за кожним показником; 
- формування методики розрахунку інтегрального оцінювання ступеня ризику. 
У рамках рейтингового методу формується система оціночних коефіцієнтів, 
кожному з яких присвоюється певний ранг або питома вага, шкала оцінювання 
значень отриманих показників і механізм розрахунку сукупного рейтингового 
показника. Перевагами рейтингового методу є: можливість обліку специфічних 
особливостей конкретної ситуації, можливість індивідуального підбору 
коефіцієнтів залежно від цілей аналізу, відсутність необхідності аналізу великих 
46 
масивів даних, простота розрахунків і доступність цього методу для великого кола 
користувачів. 
Нормативний метод ґрунтується на використанні системи офіційно визнаних 
нормативів, обраних для оцінювання ступеня ризику залежно від цілей аналізу 
(звичайно оцінювання ризику в рамках цього методу проводять на основі 
фінансових коефіцієнтів: ліквідності, заборгованості, автономії, маневреності, 
іммобілізації, покриття). За поточним даними -розраховуються значення певних 
показників, які порівнюються з нормативами, й за величиною відхилення 
визначається досить умовний ступінь ризику, наприклад, «низький ризик», 
«нормальний ризик», «високий ризик». 
Основною проблемою при використанні цього методу є проблема вибору 
еталона для розрахунку нормативів. Базою порівняння може бути певний умовний 
еталонний проект або проект, що показав у аналогічних умовах найкращі або не 
найкращі результати, а найбільш типовий проект, що демонструє середні 
показники у досліджуваній сфері. Вважається, що цей метод виправдовує себе 
тільки як спосіб попереднього оцінювання, що використовується для «відсівання» 
явно неприйнятних рішень. 
Відхилення за різними показниками можуть мати різну значущість для особи, 
що оцінює ризик. У цьому випадку рекомендується для кожного з коефіцієнтів 
визначити межі діапазону відхилень від нормативу, що відповідають певному 
рівню ризику, потім за допомогою зважених коефіцієнтів визначити важливість 
кожного показника, а підсумкову оцінку ризику розраховувати як 
середньозважену. 
Метод аналогій передбачає оцінювання ризику на основі аналізу бази даних 
про здійснення аналогічних операцій (проектів) в аналогічних умовах. 
Найбільшого застосування цей метод набув при оцінюванні ризику часто 
повторюваних операцій (проектів). Зазвичай ним користуються в тих ситуаціях, 
коли застосування інших методів неможливе або ускладнене. 
Метод аналізу чутливості полягає в дослідженні залежності певного 
результуючого показника від зміни значення якогось одного параметра (звичайно 
береться невеликий діапазон змін – на рівні 5-10%) при збереженні інших на 
47 
незмінному рівні. Проведення аналізу чутливості припускає таку етапність 
операцій: 
- Визначається математичний взаємозв'язок між вихідними й результуючими 
показниками. 
- Визначаються найбільш імовірні значення для вихідних показників і можливі 
діапазони їх змін. 
Розраховується найбільш імовірне значення результуючого показника. 
Кожний із досліджуваних вихідних параметрів змінюється на певну величину 
в припустимому діапазоні, у результаті чого визначається нове значення 
результуючого критерію (для коректності обчислень рекомендують змінювати 
вихідні параметри на той самий відсоток). 
Всі вихідні параметри ранжуються залежно від впливу на зміну 
величини результуючого критерію, що дозволяє згрупувати їх залежно від 
ступеня ризику. 
Аналіз сценаріїв – це метод декомпозиції (спрощення) завдання 
прогнозування, що передбачає виділення декількох окремих варіантів розвитку 
подій . Цей метод часто відносять до методів експертної оцінки, оскільки сценарії 
складаються висококваліфікованими експертами, фінансовими, інвестиційними, 
інноваційними, страховими, ризик- і криза-менеджерами, на підставі думок яких 
розраховуються суб'єктивні ймовірності настання того або іншого сценарію, які 
надалі підлягають відповідній математичній обробці за допомогою наукового 
інструментарію економічної статистики. 
Суть методу «події-наслідки» полягає в критичному аналізі діяльності 
підприємства на предмет можливих несправностей і виходу з ладу устаткування 
шляхом декомпозиції складних виробничих систем на більш прості окремі 
елементи, кожний із яких піддається ретельному аналізу з метою виявлення й 
ідентифікації всіх небезпек і ризиків. Основні процедури цього методу 
реалізуються у такому порядку: визначається призначення досліджуваного 
елемента, умови нормального функціонування, складається перелік можливих 
відхилень параметрів від нормальних проектних значень, з кожного відхилення 
48 
складається перелік його причин і перелік наслідків, що дозволяє розробити різні 
заходи безпеки. 
Метод Монте-Карло [46] (метод статистичних випробувань, метод 
імітаційного моделювання) використовується в тих випадках, коли виникає 
необхідність в обліку великої сукупності факторів ризику, що проявляються в 
різних сферах підприємницької діяльності. Для здійснення процесу моделювання 
заздалегідь визначається сукупність враховуваних параметрів, визначаються 
діапазони зміни їх значень і кожному параметру присвоюється певна ймовірність. 
Потім із заданого діапазону довільним способом показник ризику. Імітаційне 
моделювання уможливлює створення випадкових сценаріїв. Результат виражається 
у вигляді імовірнісного розподілу всіх можливих передбачуваних значень 
результативних показників. Цей метод використовується в найбільш складних для 
прогнозування випадках. Багато хто з аналітиків відзначає, що цей метод 
найчастіше дає більш оптимістичні оцінки, ніж сценарний метод, що можна 
пояснити перебором великої кількості проміжних варіантів. 
Для аналізу можливості застосування описаних вище методів оцінювання 
ризику в фінансовому менеджменті необхідно попередньо виявити й 
систематизувати їх переваги й недоліки, описати умови застосування, а також 
провести їх порівняльний аналіз за такими критеріями: 
- точність оцінювання; 
- рівень витрат на проведення дослідження ризику; 
- можливість детального обліку факторів ризику. 
Таким чином за результатами дослідження проведеного в розділі І можна 
сказати, що практика підприємництва в реальних умовах ринку вимагає 
обґрунтованого прийняття рішень, пов'язаних із ризиком. Тому перш ніж 
розпочати опрацювання того або іншого управлінського рішення, необхідно 
встановити, з ризиком якої групи, типу й виду доведеться мати справу, а також 
кількісно оцінити ступінь потенційної небезпеки від настання ризикової події (як 
імовірність негативних наслідків, так і величину можливих втрат), виділити й 
дослідити вплив і частку кожного з факторів ризику в загальній сумі збитку.  
49 
Вибір конкретних методів оцінювання ризику залежить від можливостей 
одержання повної й достовірної інформації, вимог до кінцевих результатів і до 
рівня надійності планування. Кожен із описаних методів не позбавлений недоліків 
і може використовуватися тільки в досить конкретних ситуаціях. 
  
50 
РОЗДІЛ II. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА ОЦІНКА ФІНАНСОВИХ 
РИЗИКІВ ПРАТ МХП 
 
2.1. Організаційно-економічна характеристика ПРАТ МХП 
 
Історія приватного акціонерного товариства МХП (скорочено ПРАТ "МХП") 
розпочалася ще в 1998 році, з одного підприємства. Сьогодні МХП – це міжнародна 
компанія у сфері харчових та агротехнологій, виробник якісних і смачних 
продуктів харчування, що покращують життя споживачів [40]. 
Штаб-квартира розташована в Києві, при цьому виробництва є в Україні та на 
Балканах. Дочірні підприємства МХП працюють у Нідерландах, Великій Британії, 
Саудівській Аравії та інших країнах.  
Засновником та головою правління компанії є Юрій Косюк. Топменеджмент 
компанії – це успішні управлінці з досвідом роботи в міжнародних та українських 
компаніях, які послуговуються сучасними бізнес-практиками та збирають довкола 
себе ефективні команди однодумців. У 2008 році МХП стала першою українською 
аграрною компанією, яка залучила іноземний акціонерний капітал у ході IPO 
(первинного розміщення цінних паперів) на Лондонській фондовій біржі.  
МХП об'єднує понад 32 тисячі працівників, у т.ч 28 000+ працівників в Україні 
та понад 4000 за кордоном. 
До складу Ради директорів МХП, що працює з 2006 року, входять управлінці 
з міжнародним досвідом – Юрій Косюк, Вікторія Капелюшна, Андрій Булах, Д-р 
Джон Річ, а також незалежні невиконавчі директори Джон Грант, Крістакіс 
Таошаніс, Філіп Джей Вілкінсон та Оскар Чемерінскі. 
МХП експортує більше 50% продукції у понад 70 країн світу. 
За обсягами виробництва курятини МХП входить до топ-10 компаній світу за 
рейтингом WattPoultry.Top Companies. Пріоритетними напрямами експорту м’яса 
птиці є країни Близького Сходу, ЄС та Африки. Компанія також є одним з 
провідних українських експортерів рослинних олій. 
Як кулінарна компанія МХП розвиває більше 15 продуктових брендів. 
Компанія виробляє якісні й смачні продукти харчування у форматах ready-to-eat, 
51 
pre-cooked та ready-to-cook (підготовлені до приготування, напівготові та готові до 
споживання). Наприклад, охолоджене м’ясо курятини пропонують бренди «Наша 
Ряба», «Супер Філео», Skott Smeat (фермерська яловичина). Підготовлена до 
приготування – продукція ТМ «Апетитна», напівготові страви та готові 
заморожені, які необхідно лише розігріти – бренд «Легко!», м’ясоковбасні вироби 
– «Бащинський», снеки – РябChick і «ХО перекусити?». Також у 2023 році МХП 
створила власну торгову марку «Секрети Шефа» як комплексне рішення для тих 
українців, які люблять готувати. Це понад 40 найменувань в різних категоріях 
(маринади, соуси, консервація, приправи, заморожена готова їжа, готові страви та 
ін.), доступних у магазинах торгових мереж компанії. 
Усі ці продукти покращують життя споживачів і дозволяють їм 
концентруватися не на приготуванні їжі, а на важливому для себе: родині, роботі, 
відпочинку, спорті, хобі тощо. 
Щоб кулінарні рішення від МХП були доступні для споживачів у всіх 
куточках України, компанія спільно з партнерами розвиває торгові мережі різного 
спрямування. Це зокрема магазини «М'ясомаркет», «Їжа Свіжа», «Наша Ряба» та 
мережа безпечного стритфуду Döner Маркет.  
Для виробництва якісних і смачних страв МХП використовує сучасні та 
інноваційні кулінарні рішення й технології. Зокрема розвиває Кулінарний центр, у 
якому є потужності для всіх етапів створення нового продукту: від ідеї та тестового 
виробництва до дегустації споживачами у лабораторії сенсорного аналізу й працює 
Кулінарна школа, де компанія ділиться теоретичною та практичною кулінарною 
експертизою.  
Компанія інвестує у технології виробництва продуктів харчування та 
впроваджує кращі практики в системах управління якістю. 
МХП – вагомий гравець на аграрному ринку України. 
Сучасний, інноваційний, діджитальний – саме так характеризується 
агронапрям в МХП, який включає в себе 11 рослинницьких підприємств, 3 заводи 
з виробництва комбікормів та 17 елеваторів для зберігання зерна.  
Земельний банк МХП – 360 000 гектарів у 12 областях України. У низці 
рослинницьких підприємств МХП уже впроваджено весь ланцюжок елементів 
52 
точного землеробства, і це лише початок. Вирощування власних зернових – один із 
найважливіших компонентів вертикально інтегрованої бізнес-моделі МХП. На 
полях вирощують кукурудзу, соняшник, пшеницю, сою та ріпак.  
У компанії забезпечують 100% зернових для виробництва власних 
комбікормів. Це дозволяє контролювати біологічну безпеку та якість годування 
птиці на підприємствах МХП.  
МХП розвиває закордонні активи та експортний напрям для підтримки 
стабільної роботи компанії в Україні. Рerutnina Ptuj входить до групи MHP SE і є 
провідним виробником курятини і м'ясопереробки на Балканах. Ця компанія має 
виробничі активи в чотирьох країнах: Словенії, Хорватії, Сербії, Боснії і 
Герцеговині, а також володіє дистриб'юторськими компаніями в Австрії, Македонії 
та Румунії й постачає продукцію в 15 країн Європи.  
МХП як материнська компанія обмінюється з дочірніми компаніями кращими 
виробничими та бізнес практиками. Зокрема, Рerutnina Ptuj завдяки МХП 
підвищила виробничу експертизу, змінила організаційну структуру та систему 
закупівель, впровадила методику ОКР, прискорила диджитал трансформацію – все 
це підвищило ефективність роботи підприємства.   
МХП має 3 біогазових комплекси. Два в Україні та один на Балканах, що 
дозволяє компанії ефективно утилізувати відходи виробництва, генерувати чисту 
зелену енергію, суттєво скоротити викиди парникових газів та виробляти 
екологічно чисті органічні добрива.  
МХП спільно з Благодійним фондом «МХП – Громаді» активно розвиває 
громади, щоб там хотілося жити, та підтримує тих, кому особливо необхідна 
допомога. 
За останніх 2 роки «МХП – Громаді»:  
 підтримали 250+ проєктів у громадах на 21 млн грн;  
 реалізували 550 культурних проєктів на 78 млн грн;  
 підтримали понад 150 бізнесів, які сплатили 3+ млн грн податків у свої 
громади.  
Під час повномасштабної війни компанія не зупинила процес трансформації і 
бачить своїм завданням підтримку економіки та харчової безпеки України 
53 
Підприємства МХП стабільно працюють з першого дня великої війни і 
роблять суттєвий внесок у фінансово-економічну стабільність держави.   
Понад 3000 співробітників компанії пішли захищати нас на фронті з початку 
повномасштабної війни. Більш як 400 ветеранів уже повернулися до роботи в МХП. 
Військові, ветерани та їхні родини отримують комплексну підтримку в межах 
програми «МХП Поруч»: від гуманітарної допомоги військовим частинам, до 
медичного, правового та психологічного супроводу, а також професійної та 
соціальної адаптації. Восени 2023 року в межах програми запустили Центр із 
взаємодії з військовими та ветеранами, а також цілодобову гарячу лінію. 
МХП – європейська компанія з оцінкою в 3,7 мільярдів доларів, що оперує на 
чотирьох континентах. Компанія годує 2,2 мільярди споживачів, й є абсолютним 
лідером різних галузях в Україні, другою птахівничою компанією в Європі, та 
чотирнадцятою – в світі. 
Війна росії проти України продовжує серйозно впливати на діяльність 
Компанії. Тривають нерегулярні та часті атаки безпілотниками та ракетами проти 
цивільних, енергетичних та інших об’єктів інфраструктури, створюючи для МХП 
складне та руйнівне матеріально-технічне середовище, що спричиняє додаткові 
інші витрати, пов’язані з війною. 
Показники діяльності у 2023 фінансовому році відображають стійкість і 
гнучкість бізнес-моделі та величезні зусилля робочої сили. Компанія очікує, що 
2024 рік буде ще одним важким роком, оскільки вона продовжує працювати в 
невизначеному та надзвичайно складному середовищі. Позиція ліквідності 
Компанії сильна, але ця позиція має нюанси. Контроль над капіталом в Україні 
обмежує МХП обслуговувати свої боргові зобов’язання, що означає, що валюта, 
яка зберігається в Україні, не може бути відправлена в офшори, і невідомо, коли ці 
обмеження будуть зняті. Офшорні готівкові кошти підпадають під дію правил 
репатріації, встановлених Національним банком України (НБУ). Нещодавні 
правила, встановлені восени 2023 року, якщо їх не змінити найближчим часом, 
створять більш складні умови для роботи Компанії, особливо для подальших 
купонних виплат.  
54 
Майже щодня війна створює нові та значні виклики. Наразі всі виробничі 
потужності МХП в Україні продовжують працювати на повну силу. Проте 
компанія не може гарантувати, що так і залишиться, і що виробничі потужності та 
інфраструктура, якою вона користується, не стануть ціллю шкідливих атак. У 
фінансовому плані МХП зазнало значних прямих витрат, пов’язаних з війною. У 
2023 році вони становили 35 мільйонів доларів США (2022 рік – 69 мільйонів 
доларів США) і включали пожертвування на підтримку громад, списання запасів і 
біологічних активів та інші специфічні витрати, пов’язані з війною. 
За межами основних об’єктів в Україні, діяльність на Балканах Perutnina Ptuj 
(«PP») не постраждала безпосередньо від війни, оскільки вона значною мірою не 
залежить від операційної складової та ланцюга поставок. Компанія дотримується 
диверсифікованої експортної стратегії. Збереження нинішнього експорту до понад 
70 країн у надзвичайно складних умовах стало можливим завдяки інноваційному 
та гнучкому підходу до логістики. МХП долає значні та постійні збитки в кількох 
ключових експортних каналах і регіонах, зокрема:  
1) Чорноморські експортні маршрути продовжуються, незважаючи на 
односторонній вихід росії з Чорноморської зернової ініціативи в липні 2023 року; 
2) регулярні обстріли українських портів та іншої транспортної 
інфраструктури російськими безпілотниками та ракетами роблять ситуацію 
надзвичайно нестабільною; 
3) у Червоному морі націлювання на кораблі з боку ополченців Хуситів; 
4) постійні страйки на кордоні з Польщею разом із подібними проблемами на 
кордонах в Угорщині, Румунії та Словаччині продовжують збільшувати витрати на 
доставку м’яса птиці до ЄС, оскільки доводиться використовувати альтернативні, 
довші маршрути. 
Як результат, компанія пристосовує свій підхід до даної ситуації та оперативно 
реагує на будь-які зміни. Зокрема, вдалось швидко: 
– змінити вид транспорту або маршрут, коли це було необхідно (одним із 
прикладів є перенаправлення парку вантажівок через інші країни через страйки на 
кордоні);  
55 
– змінити бізнес-модель зернової торгівлі на пряму оренду та страхування 
суден, що дозволяє МХП краще керувати ризиками. 
Також, значну роль з початку повномасштабного вторгнення росії відіграв 
тимчасовий режим вільної торгівлі між ЄС та Україною. Це було життєво 
важливим фінансовим і комерційним порятунком для нашої країни. Ця підтримка 
безпосередньо дозволяє українським компаніям, у тому числі МХП, підтримувати 
комерційну діяльність, зберігати робочі місця, сплачувати податки та залучати 
вкрай необхідні іноземні інвестиції. 
Необхідно відмітити, що російські атаки спрямовані саме на критично 
важливу українську інфраструктуру, а наявність безперервного та стабільного 
енергопостачання залишається основним фактором ризику для операцій компанції.  
Підрозділ Eco Energy зосереджений на пошуку нових та ефективних 
енергетичних технологій для підвищення енергоефективності та розвитку 
енергетичної незалежності та безпеки. З початку війни компанія інвестувала в 
сонячну енергетику. Наразі МХП має потужність 3,9 МВт на семи блоках із 
сучасними системами накопичення енергії від акумуляторів («BESS») потужністю 
0,5 МВт. 
 
2.2.Аналіз результатів фінансово-економічної діяльності компанії 
 
Використовуючи дані балансів, звітів про фінансові результати та звіт про рух 
грошових коштів ПРАТ МХП, які наведені в додатках Б – Д, проаналізуємо 
результати фінансово-економічної діяльності компанії.  
У 2023 році компанія зберегла високі показники: виручка та скоригована 
EBITDA зросли на 14% і 16% відповідно. Це було досягнуто, незважаючи на значні 
виклики війни, і є свідченням ефективної бізнес-моделі компанії, невтомних зусиль 
працівників та здатності впроваджувати інноваційні відповіді на динамічне та 
невизначене операційне середовище, зокрема мінімізуючи перебої у виробництві 
та логістиці. 
Завдяки відновленню обсягів експорту, постійному високому попиту в 
Україні, постійному розвитку кулінарної продукції, стабільному ціновому 
56 
середовищу та успіху МХП у мінімізації перебоїв у виробництві дохід компанії у 
2023 році порівняно із 2022 роком зріс на 14% і склав 3021 млн. доларів США (див. 
табл. 2.1). На операційні та фінансові результати у 2022 році значно більше 
вплинули збитки на ранніх етапах війни. 
Таблиця 2.1. – Фінансові показники діяльності ПРАТ МХП [40] 
У млн. дол.США 2023 р. 2022 р. Відхилення, % 
Виручка 227 189 20 
Дохід 3,021 2,642 14 
Валовий прибуток 639 608 5 
Витрати, пов’язані (35) (69) -49 
з війною 
Операційний 339 255 33 
прибуток 
Скоригована 508 443 15 
EBITDA 
Чистий прибуток 142 (231) 161 
 
Операційний прибуток збільшився на 33% до 339 мільйонів доларів США 
(2022: 255 мільйонів доларів США), а операційна маржа зросла з 10% до 11%. 
Збільшення операційного прибутку та рентабельності було зумовлено 
збільшенням доходу та меншими витратами, пов’язаними з війною, порівняно з 
2022 роком. 
Чистий прибуток у 2023 році склав 142 мільйони доларів США, у той час як у 
2022 році чистий збиток склав 231 мільйон доларів США. В основному це 
пояснюється тим, що 40 мільйонів доларів США негрошових збитків відбулись 
внаслідок обміну валют у 2023 році (2022: 365 мільйонів доларів США 
безготівкових збитків від обміну валют). 
Грошовий потік від операцій до змін оборотного капіталу за 2023 рік знизився 
до 377 мільйонів доларів США (2022 рік: 478 мільйонів доларів США), головним 
чином через процентні виплати у розмірі 178 мільйонів доларів США у 2023 році 
порівняно зі 126 мільйонами доларів США у 2022 році (див. табл. 2.2). Зміна 
оборотного капіталу за рік в основному пов’язана з: 
� повернення запасів курятини м’яса та рослинної олії до нормального рівня 
з надзвичайно високих рівнів у 2022 році, викликаних порушенням матеріально-
технічного забезпечення через військові дії; 
57 
� зниження інвестицій у сировину; 
� стабільні суми торгових рахунків дебіторської заборгованості порівняно зі 
значним зростанням дебіторської заборгованості по соняшниковій олії та курячому 
м’ясу протягом 2022 року. 
Таблиця 2.2. – Поточний грошовий потік ПРАТ МХП [40] 
У млн. дол.США 2023 р. 2022 р. 
Грошові кошти від операцій 377 478 
Зміна оборотних коштів 61 (340) 
Чисті грошові кошти від операційної 438 138 
діяльності 
Грошові кошти, що використовуються в (228) (174) 
інвестиційній діяльності 
у т.ч.   
САРЕХ (212) (159) 
Грошові кошти від фінансової діяльності (86) 57 
Загальна зміна готівки 124 21 
 
У 2023 році загальні капітальні витрати (САРЕХ) склали 212 мільйонів доларів 
США і в основному стосувалися проектів з технічного обслуговування та 
модернізації, розробки нових продуктів на українських підприємствах і 
розширення виробничих потужностей. У той час як втрати у 159 мільйонів доларів 
США у 2022 році пов’язані із більшими інвестиціями в проекти з оптимізації витрат 
і кулінарної стратегії, а також придбання дизельних генераторів для пом’якшення 
наслідків можливих відключень електроенергії. 
Станом на 31 грудня 2023 року грошові кошти та їх еквіваленти становили 436 
мільйонів доларів США, з яких 311 мільйонів доларів США належали дочірнім 
компаніям МХП за межами України. Згідно з правилами репатріації, 
встановленими Національним банком України («НБУ»), еквівалентні суми таких 
готівкових коштів та їх еквівалентів потрібно буде репатріювати в Україну 
протягом шести місяців після визнання надходжень в іноземній валюті від експорту 
з України, що обмежує Здатність групи використовувати такі грошові кошти та їх 
еквіваленти для погашення заборгованості. Водночас 10 листопада 2023 року НБУ 
встановив граничний розрахунковий термін 90 календарних днів для репатріації 
готівки, отриманої в результаті експорту певного переліку сільськогосподарської 
продукції. 
58 
Співвідношення чистого боргу/скоригованої EBITDA (без урахування МСФЗ 
16) станом на 31 грудня 2023 року становило 2,47, що значно нижче межі 3,0, 
визначеної в угоді про випуск єврооблігацій. 
МХП робить значний внесок в економіку України. У 2023 році МХП сплатив 
6,03 млрд грн (2022: 4,6 млрд грн) податкових платежів. До державного бюджету 
перераховано 1,544 млрд грн (2022: 1,026 млрд) і 2,531 млрд грн (2022: 2,038 млрд) 
до місцевих бюджетів. Сума єдиного соціального внеску (ЄСВ) на 
загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників Компанії склала 
1,952 млрд грн (2022: 1,534 млрд грн). 
Один із бізнес-сегментів МХП – це рослинництво (об’єднання операцій з 
вирощування зерна (у 2022 році представлено як окремий сегмент) і молочного 
скотарства (див. рис. 2.1). 
МХП є одним із провідних зернових підприємств в Україні, вирощуючи 
зернові культури на експорт і виробляючи корми для підтримки виробництва 
курятини та великої рогатої худоби компанії. 
 
Рис. 2.1. Основні показники сільськогосподарських операцій [40] 
У 2023 році загальний земельний банк МХП становив приблизно 361 500 га 
землі, що є одним із найбільших земельних портфелів в Україні. 
У 2023 році компанія обробила понад 346 000 гектарів землі в Україні та 
зібрала близько 2,6 млн тонн врожаю, що на 32% більше в порівнянні з аналогічним 
періодом минулого року, в основному завдяки сприятливим погодним умовам під 
59 
час сезону збору врожаю (див. табл. 2.3). Середні показники врожайності МХП 
залишаються значно вищими за середні по Україні для всіх культур завдяки 
ефективності роботи та використанню передового досвіду. 
Таблиця 2.3 – Підсумки жнив ПРАТ МХП [40] 
Зернова 2023 р. 2022 р. 
культура Обсяг Оброблена Обсяг Оброблена 
виробництва земля в виробництва земля в 
в тоннах гектарах в тоннах гектарах 
Кукурудза 1346,620 135,516 1088,476 151,850 
Пшениця 267,038 40,283 224,391 40,711 
Соняшник 185,225 60,415 159,357 62,585 
Ріпак 122,544 33,065 104,849 27,520 
Соя 185,375 58,832 109,240 44,953 
Інше 451,162 18,656 248,334 13,129 
Всього 2557,964 346,767 1934,647 340,748 
 
Дохід сегменту агрокультур у 2023 році зріс на 20% порівняно з аналогічним 
періодом минулого року до 227 мільйонів доларів США (2022 рік: 189 мільйонів 
доларів США), головним чином завдяки більшому об’єму продажу зерна, що, у 
свою чергу, зумовлено вищою врожайністю порівняно з попереднім роком (див. 
табл. 2.4). 
Таблиця 2.4 – Фінансові результати від агропромислової діяльності, млн. доларів 
США [40] 
 2023 р. 2022 р. Відхилення, % 
Дохід 227 189 20 
Стандартний збиток за (63) (143) 56 
МСБО 41 
Валовий прибуток 26 108 -76 
Витрати, пов᾿язані з (3) (6) -50 
війною 
Скоригована EBITDA 63 153 -59 
Скоригована EBITDA (за 6 99 -94 
вирахуванням МСФЗ 16) 
 
Значне зниження як внутрішніх, так і міжнародних цін на зерно в поєднанні зі 
збільшенням витрат на логістику через вплив війни призвело до різкого зниження 
скоригованої EBITDA (за вирахуванням МСФЗ 16) у 2023 році для сегменту 
агрокультур. Однак, зауважимо, що ці заходи мають обмежений вплив на загальну 
60 
ефективність компанії, оскільки частина зернових та олійних культур (за винятком 
ріпаку та пшениці) споживається всередині країни. 
 
2.3.Оцінка зовнішнього середовища та фінансових ризиків ПРАТ МХП 
 
Із 24 лютого 2022 року середовище, в якому працює МХП, суттєво змінилося 
внаслідок російського вторгнення в Україну. 
Зараз Група стикається з широким спектром серйозних викликів, пов’язаних з 
війною, які піддаються непередбачуваним і швидким змінам, тому вона повинна 
постійно оцінювати рівень ризику та дії, необхідні для захисту своєї діяльності та 
позиції на ринку. Нездатність впоратися з цими проблемами може мати суттєвий 
негативний вплив на бізнес, оскільки компанія прагне підтримувати роботу, 
одночасно досягаючи стратегічних цілей і забезпечуючи стійкі фінансові 
показники. 
Відповідно, МХП постійно адаптовує процеси управління ризиками та 
впроваджує їх у всю Компанію, щоб узгодити управління ризиками, стратегію та 
результативність усіх організацій і забезпечити гнучкі рішення у відповідь на 
обставини, що змінюються.  
Контролює ризики Комітет з аудиту та ризиків, який перевіряє ефективність 
систем управління ризиками та контролю Компанії шляхом регулярних оновлень 
від керівництва, перегляду ключових висновків зовнішніх і внутрішніх аудиторів, 
а також щорічного огляду процесу управління ризиками. Результати регулярно 
звітуються Раді, яка несе загальну відповідальність за управління ризиками. 
Функція внутрішнього аудиту надає об’єктивну гарантію команді керівництва 
щодо ефективності управління ризиками та допомагає керівництву постійно 
вдосконалювати систему та процеси управління ризиками. 
Підхід Компанії до ідентифікації та оцінки ризиків, а також реагування на 
ризики базується на передовій бізнес-практиці та міжнародній структурі 
управління ризиками підприємства COSO (Комітет організацій-спонсорів Комісії 
Тредвея). Концепція COSO дозволяє визначати, класифікувати, оцінювати, 
керувати ризиками, з якими стикається Компанія, і звітувати про них, щоб 
61 
забезпечити розумну впевненість щодо досягнення стратегії та цілей Компанії. 
Впровадження та функціонування Політики управління ризиками підтримується 
навчальними програмами для керівництва та співробітників, які наголошують на 
відкритому спілкуванні, коли кожен працівник несе відповідальність за виявлення 
та управління ризиками.  
У таблицях 2.5 – 2.8 наведені основні ризики, на які наражається ПРАТ МХП 
[40]. 
Ризики, пов’язані з війною, за визначенням, є суттєвими і, у крайньому 
випадку, можуть навіть бути істотними для Компанії. Незважаючи на те, що війна 
триває, це є найбільш суттєвими загрозами для безперервності діяльності МХП. 
Оскільки багато з цих ризиків знаходяться поза контролем Компанії, триваюча 
криза змусила МХП стати більш гнучкою компанією з систематичним, швидким і 
динамічним аналізом ризиків і послідовним впровадженням заходів для 
пом’якшення ризиків. Це прискорило розвиток і зміни, підвищивши здатність і 
готовність Компанії реагувати на майбутні виклики. 
Таблиця 2.5 – Основні ризики, пов᾿язані з війною, на які наражається ПРАТ МХП 
Група ризиків Вид ризику, коментар 
Ракетний обстріл виробничих приміщень та сховищ продукції 
Перебої з електропостачанням 
ТОП-5 ризиків, пов’язаних з Економічний вплив війни на звичайні комерційні важелі 
війною Неодноразове блокування експорту зерна морем і сушею 
Перебої в постачанні виробничої сировини, матеріалів та 
ресурсів 
Військові дії в країнах, куди МХП експортує товари 
(наприклад, Ізраїль) 
Втрата доступу до орендованих земель, офісів і виробничих 
приміщень на окупованих територіях 
Відсутність або втрата працівників, що призвело до 
порушення бізнес-процесів 
Відсутність кваліфікованих кадрів для запуску нових 
інвестиційних проєктів, зокрема будівництва нових об’єктів 
Інші ризики, пов’язані з 
(велика кількість фахівців служить у Збройних силах України) 
війною 
та встановлення/налагодження нового обладнання (іноземні 
фахівці відмовляються їхати в Україну) 
Нестача людських ресурсів для виробництва. Відтік 
кваліфікованих спеціалістів 
Порушення логістичних маршрутів в Україні 
Нездатність вести експортну діяльність 
Можлива кібератака, втрата даних і порушення бізнес-
процесів 
  
62 
Таблиця 2.6 – Основні фінансові ризики, на які наражається ПРАТ МХП 
Вид ризику Коментар щодо управління та запобігання 
ризику 
Український контроль над рухом капіталу та положення, 
встановлені Національним банком України передбачають, що 
надходження в іноземній валюті, отримані від експорту, але 
походять з України, повинні бути повернуті в Україну 
упродовж певних часових проміжків: 90 днів для експорту 
Транскордонні платежі зерна та рослинної олії і 180 днів для експорту курятини. Крім 
того, згідно з правилами існують обмеження на транскордонні 
платежі, що стосуються руху капіталу, боргових платежів і 
відсотків. Ці обмеження створюють проблеми для 
спроможності МХП обслуговувати борг, оскільки вони 
перешкоджають Компанії у використанні офшорних коштів 
Коливання курсів іноземних валют є, звичайно, 
непередбачуваними та залежними від багатьох зовнішніх 
Коливання курсів іноземних факторів, включаючи, але не обмежуючись, поточні події у 
валют війні, надання фінансової допомоги Україні та геополітичні 
зрушення, оскільки триваюча війна призводить до значної 
невизначеності 
МХП відстежує вплив на процентні ставки та оцінює 
Коливання процентних потенційні наслідки коливань процентних ставок для своїх 
ставок чистих процентних витрат. Більша частина боргу МХП 
структурована з фіксованими процентними ставками 
МХП має диверсифікований пул клієнтів. Сума кредиту, 
наданого кожному клієнту або групі клієнтів, включаючи 
супермаркети та франчайзи, суворо контролюється. 
Управління кредитними ризиками здійснюється за допомогою 
Кредитний ризик 
положень про безпеку, які включені в угоди з клієнтами. В 
закордонних дочірніх компаніях МХП для затвердження 
кредитного ліміту та страхування ризику несплати залучається 
страхова компанія 
Доступність кредитів для рефінансування боргу у 2024 – 2025 
роках залежить від виконання певних умов. МХП підтримує 
Ризик ліквідності. 
ефективні протоколи складання бюджету та управління 
Недоступність кредитів, 
грошовими коштами, щоб гарантувати наявність достатньої 
неможливість 
кількості коштів як для виконання своїх операційних потреб, 
рефінансування боргів у 2024 
так і для виконання зобов’язань за договорами. Компанія 
– 2025 роках 
також впроваджує гнучку програму САРЕХ, що дозволяє 
відкладати капітальні проєкти, якщо це необхідно 
МХП розробив і запровадив процедури для забезпечення 
належного нагляду в цій сфері. Процедура оцінки 
інвестиційних проєктів передбачає, що Інвестиційний комітет 
затверджує більшість інвестиційних проєктів. Для значних 
Неефективні інвестиції інвестицій Компанії в рамках програми САРЕХ готуються 
офіційні звіти про оцінку інвестицій і фінансові моделі. І ці 
документи спільно затверджуються Інвестиційним комітетом. 
Правління затверджує річно програму САРЕХ відповідно до 
річного бюджету 
 
  
63 
Таблиця 2.7 – Основні бізнес та екологічні ризики, на які наражається ПРАТ МХП 
Група ризиків Вид ризику, коментар 
Коливання цін на зерно та супутні продукти, необхідні для 
виробництва 
Коливання попиту на ринку, цін на куряче м’ясо 
Реалізація стратегії зростання та експансії на експортні ринки 
Спалахи пташиного грипу та інших захворювань худоби 
Бізнес-ризики Неефективна закупівля та зростання собівартості продукції 
Виникнення інциденту, пов’язаного з якістю матеріалу або 
безпекою продукту 
Коливання цін на такі товари, як газ, паливо та енергія 
Брак висококваліфікованих кадрів на стратегічному рівні та 
виробничих підприємствах 
Глобальна зміна клімату 
Нераціональне використання води 
Екологічні ризики Вирубка лісів і перетворення земель з високим вмістом 
вуглецю в сільськогосподарські угіддя, включаючи осушення 
торфовищ 
 
Таблиця 2.8 – Інші основні ризики, на які наражається ПРАТ МХП 
Група ризиків Вид ризику, коментар 
Ризики відносин із Відносини з місцевими громадами 
зацікавленими сторонами Відносини з інвесторами та іншими зацікавленими сторонами 
Юридичний та регуляторний ризик 
Ризики відповідності Хабарництво і корупція 
Невиконання умов кредитних договорів 
Ризик забезпечення бізнесу Збій ІТ-систем може істотно вплинути на бізнес МХП 
 
Перелік основних ризиків не є вичерпним, і додаткові ризики та 
невизначеності, про які наразі не відомо або які наразі вважаються несуттєвими, 
також можуть суттєво негативно вплинути на бізнес, фінансовий стан або 
результати. 
Тому МХП залишається пильним та активним у виявленні та зменшенні 
ризиків, щоб забезпечити безперервність своєї діяльності.  
 
  
64 
РОЗДІЛ ІІІ. ОПТИМІЗАЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ 
РИЗИКАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ  
 
3.1. Економіко-математична модель мінімізації ризиків ПРАТ МХП 
 
Як зазначалось в п. 2.1 кваліфікаційної роботи один із бізнес-сегментів ПРАТ 
МХП – це рослинництво. МХП є одним із провідних зернових підприємств в 
Україні, вирощуючи зернові культури на експорт і виробляючи корми для 
підтримки виробництва курятини та великої рогатої худоби компанії. У складі 
Компанії є дочірні підприємства та філії, які безпосередньо спеціалізуються на 
вирощуванні озимої пшениці. Зокрема ТОВ «Урожайна країна», Новомосковська 
філія Оріль - ПрАТ «Лідер» (Рокитне) та Філія «Перспективи» ПРАТ 
«Зернопродукт МХП». 
Розглянемо більш детально специфіку діяльності Філії «Перспективи» ПРАТ 
«Зернопродукт МХП». Підприємство було засноване 2007 року. Займається 
вирощуванням зернових та технічних культур – озимої пшениці, озимого ріпаку, 
кукурудзи, сої. Землі підприємства зосереджені на території 18 громад Івано-
Франківської та Тернопільської областей. 
Для посівів використовують сорт озимої пшениці «Одеська 267». 
Використовуючи один сорт пшениці підприємство наражає себе на небезпеку, що 
пов’язана з ризиками втрат та недоотримання прибутку в майбутньому через 
непередбачувані погодні умови взимку. Оскільки врожайність озимої пшениці 
напряму залежить від погодних і кліматичних умов узимку. На ринку насіння 
озимини продавці пропонують й інші сорти пшениці, з іншими характеристиками 
(табл. 3.1, табл. 3.2), використання яких, могло б дати можливість збільшити 
доходи нашому підприємству та мінімізувати ризики втрат від несприятливих 
погодних умов.  
Тому, ми пропонуємо 7 стратегій посіву озимої пшениці, для того щоб 
визначити використання якого сорту озимої пшениці або в яких співвідношеннях 
призведе до збільшення доходу: 
65 
Стратегія А1. Пропонуємо підприємству всю площу посіву (176 га), засіяти 
тільки одним сортом озимої пшениці «Одеська 267». 
Стратегія А2. Пропонуємо підприємству всю площу посіву (176 га), засіяти 
тільки одним сортом озимої пшениці «Златоглава». 
Стратегія А3. Пропонуємо підприємству всю площу посіву (176 га), засіяти 
тільки одним сортом озимої пшениці «Антоновка». 
Стратегія А4. Пропонуємо підприємству половину площі, відведеної для 
посіву (88га), засіяти сортом озимої пшениці «Одеська 267», а іншу половину 
(88га), засіяти сортом озимої пшениці «Златоглава». 
Стратегія А5. Пропонуємо підприємству половину площі відведеної для 
посіву (88га), засіяти сортом озимої пшениці «Одеська 267», а іншу половину 
(88га), засіяти сортом озимої пшениці «Антоновка». 
Стратегія А6. Пропонуємо підприємству половину площі відведеної для 
посіву (88га), засіяти сортом озимої пшениці «Златоглава», а іншу половину (88га), 
засіяти сортом озимої пшениці «Антоновка». 
Стратегія А7. Пропонуємо підприємству сортами озимої пшениці «Одеська 
267», «Златоглава», «Антоновка» засіяти по 58,7 га кожного сорту. 
Таблиця 3.1 ‒ Характеристика озимої пшениці 
Характеристика 
Необхідний Ціна 
Витрати на Ціна за 
Сорт насіннєвий посівного Морозо-
посівний продаж,грн./т
матеріал, кг/1 матеріалу, стійкість 
матеріал онна 
га грн./кг 
Озима пшениця 
235 8,5 19975 4600 Висока 
Одеська 267  
Озима пшениця 
225 7,5 16875 4500 Висока 
Златоглава  
Озима пшениця Вища 
200 7,5 15000 4300 
Антоновка  середньої 
 
Таблиця 3.2 ‒ Урожайність озимої пшениці за різних погодних умов, т/га 
Стан погоди 
Сорт Зима тепла без Зима тепла зі Зима холодна зі Зима холодна без 
снігу снігом снігом снігу 
Озима пшениця 
7,5 7,7 7,8 7,9 
Одеська 267  
Озима пшениця 
7,8 8,0 8,2 8,1 
Златоглава 
Озима пшениця 
6,2 6,1 5,8 5,9 
Антоновка 
 
66 
Використовуючи економіко-математичне моделювання, зокрема метод теорії 
ігор, визначимо яка з цих 7 стратегій може бути обрана агрономами Філії 
«Перспективи» ПРАТ «Зернопродукт МХП» з метою прийняття рішень в умовах 
невизначеності в майбутньому. 
При цьому в умовах повної невизначеності використовуються такі засоби [68]: 
- критерій Лапласа; 
- критерій Вальда; 
- критерій Севіджа; 
- критерій Гурвіца. 
Ці критерії відрізняються за ступенем консерватизму, який проявляє особа, що 
приймає рішення (ОПР) в умовах невизначеності.  
Складаємо платіжну матрицю валового збору озимої пшениці (табл.3.3 та 
табл. 3.4) 
Таблиця 3.3 - Платіжна матриця валового збору озимої пшениці в умовах 
невизначеності погодних умов взимку, т. 
Стан погоди 
Стратегія Зима тепла без Зима тепла зі снігом Зима холодна зі Зима холодна без 
снігу (П1) (П2) снігом (П3) снігу (П4) 
Стратегія А1. 
7,5 * 176 га= 7,8*176 га= 7,9*176 га= 
Озима пшениця 7,7*176 га= 1355,2 
=1320 1372,8 1390,4 
Одеська 267 (С1) 
Стратегія А2. 
7,8 * 176 га = 8,2*176 га= 8,1*176 га= 
Озима пшениця 8,0*176 га= 1408 
=1372,8 1443,2 1425,6 
Златоглава (С2) 
Стратегія А3. 
6,2* 176 га = 5,8*176 га= 5,9*176 га= 
Озима пшениця 6,1*176 га= 1073,6 
1091,2 1020,8 1038,4 
Антоновка (С3) 
Стратегія А4. 
7,5 * 88 га + 7,8 7,7 * 88 га + 8,0 * 88 7,8 * 88 га + 8,2 7,9 * 88 га + 8,1 * 
50% площ посіву 
* 88 га = 1346,4 га=1337,6 * 88 га=1399,2 88 га= 1408 
С1, 50% ‒ С2 
Стратегія А5. 
7,5 * 88 га + 6,2 7,7 * 88 га + 6,1 * 88 7,8 * 88 га + 5,8 7,9 * 88 га + 5,9 * 
50% площ посіву 
* 88 га= 1205,6 га=1170,4 * 88 га= 1282,6 88 га= 1214,4 
С1, 50% ‒ С3 
Стратегія А6. 
7,8 * 88 га + 6,2 8,0 * 88 га + 6,1 * 88 8,2 * 88 га + 5,8 8,1 * 88 га + 5,9 * 
50% площ посіву 
* 88 га = 1232 га=1258,4 * 88 га= 1232 88 га=1232 
С2, 50% ‒ С3 
Стратегія А7. 
7,5 * 58,7 га + 7,8 * 58,7 га + 
33% площ посіву 7,7 * 58,7 га + 8,0 * 7,9 * 58,7 га + 8,1 
7,8 * 58,7 га + 8,2 * 58,7 га+ 5,8 
С1, 33% площ 58,7 га+ 6,1 * 58,7 * 58,7 га+ 5,9 * 
6,2 * 58,7 га = * 58,7 га= 
посіву С2, 33% ‒ га=1256,18 58,7 га= 1285,53 
1262,05 1279,66 
С3 
 
67 
Таблиця 3.4 – Узагальнена платіжна матриця валового збору озимої пшениці 
в умовах невизначеності погодних умов взимку, т 
Стан погоди 
Стратегія 
П1 П2 П3 П4 
А1 1320 1355,2 1372,8 1390,4 
А2 1372,8 1408 1443,2 1425,6 
А3 1073 1091,2 1056 1020,8 
А4 1091,2 1073,6 1020,8 1038,4 
А5 1205,6 1170,4 1282,6 1214,4 
А6 1232 1258,4 1285,53 1232 
А7 1262,05 1256,18 1279,66 1285,53 
 
Критерій Лапласа 
Критерій Лапласа спирається на принцип недостатнього підґрунтя, виходячи 
з якого всі стани природи П j  є рівноймовірними. Відповідно до цього принципу 
кожному стану П j  відповідає ймовірність pi , яка визначається за формулою: 
1
pi  .                                                         (3.1) 
                                               n
Для прийняття рішень для кожної стратегії Aі  розраховують середнє 
арифметичне значення виграшу: 
1 n
W Ai   aij .                                                 (3.2) 
                                            n j1
Серед W Ai  обирають максимальне значення W, яке буде визначати виграш  
при застосуванні оптимальної стратегії Aопт : 
1 n 
W  maxW Ai  max aij .                               (3.3) 
i n
                                       i  j1 
Очікуваний валовий збір для різних стратегій підприємства за умов П1, П2, П3 
та П4 станів природи становлять: 
W A1  0,25  1320 1355,21372,81390,41359,6  
W A2   0,25  1372,81408 1443,2 1425,6 1412;  мах  
W A3   0,25  1073 1091,2 1056 1020,8  1060,25;  
W A4  0,25  (1091,21073,61020,81038,4) 1056
 
W A5   0,25  1205,6 1170,4 1282,6 1214,4  1218,25  
W A6   0,25  1232 1258,4 1232 1232  1238,6  
68 
W A7   0,25  1262,05 1256,18 1279,66 1285,53  1270,855 . 
Таким чином, за критерієм Лапласа найкращою є стратегія А2 
 
Критерій Вальда (мінімаксний або максимінний критерій) 
Критерій Вальда – це критерій гарантованого результату. Він базується на 
принципі найбільшої обережності, оскільки вибирають найкращу із найгірших 
стратегій Aі . 
Якщо елементи платіжної матриці aij  характеризують виграш (корисність) 
ОПР, то для визначення оптимальної стратегії використовується максимінний 
критерій. 
Для цього у кожному рядку матриці виграшів знаходять найменший елемент 
min a A
ij , а потім обирається стратегія і  (рядок і), якій відповідає найбільше значення 
j
із цих найменших елементів, тобто стратегія Aопт , яка визначає результат: 
W  max min aij .                                           (3.4) 
                                               i j
Розрахунок критерію Вальда для прийняття рішення Філією «Перспективи» 
ПРАТ «Зернопродукт МХП» наведений в табл.3.5 
Таблиця 3.5 – Критерій Вальда 
А \ П  П1 П2 П3 П4 
і j min ������ �� = max min ������  
�� �� ��
А1 1320 1355,2 1372,8 1390,4 1320 - 
А2 1372,8 1408 1443,2 1425,6 1372,8 1372,8 
А3 1073 1091,2 1056 1020,8 1020,8 - 
А4 1091,2 1073,6 1020,8 1038,4 1020,8 - 
А5 1205,6 1170,4 1282,6 1214,4 1170,4 - 
А6 1232 1258,4 1285,53 1232 1232 - 
А7 1262,05 1256,18 1279,66 1285,53 1256,18 - 
Таким чином, за критерієм Вальда також найкращою є стратегія А2 
 
Критерій Севіджа (критерій мінімального ризику) 
Критерій Севіджа пом’якшує надмірну “песимістичність” критерію Вальда 
шляхом заміни платіжної матриці (виграшів або втрат) матрицею ризиків RA , 
елементи якої rij  визначаються за формулою: 
69 
max akj  aij , якщо А  виграш,
 k
r                                           (3.5) 
ij
aij min akj , якщо А  втрати,
 k
де i 1,...,m; j 1,...,n; k 1,...,m. 
Незалежно від того, чи платіжна матриця А є виграшем або втратами, матриця 
ризиків RA  визначає величину втрат ОПР. Відповідно, до неї можна застосовувати 
лише мінімаксний критерій: 
W  min max rij .                                                         (3.6) 
i j
 Критерій Севіджа рекомендує в умовах повної невизначеності обирати ту 
стратегію Aі , для якої величина ризику набуває найменшого значення у 
найнесприятливішій ситуації (коли ризик максимальний). 
Застосування критерію Севіджа дозволяє уникнути великого ризику в процесі 
вибору стратегії, тобто мінімізувати можливі втрати.  
Розрахунок критерію Севіджа для прийняття рішення Філією «Перспективи» 
ПРАТ «Зернопродукт МХП» наведений в табл.3.6. 
Таблиця 3.6 – Матриця ризиків за критерієм Севіджа 
А \ П  П1 П2 П3 П4 
і j max ������ �� = min max ������  
�� �� ��
А1 52,8 52,8 70,4 35,2 70,4  
А2 0 0 0 0 0 0 
А3 299,8 316,8 387,2 404,8 404,8  
А4 281,6 334,4 422,4 387,2 422,4  
А5 167,2 237,6 160,6 211,2 237,6  
А6 140,8 149,6 157,67 193,6 193,6  
А7 110,75 151,82 163,54 140,07 163,54  
 
Таким чином, за критерієм Севіджа також найкращою є стратегія А2. 
Критерій Гурвіца (критерій песимізму – оптимізму) 
Критерій Гурвіца (критерій узагальненого максиміну) охоплює різні підходи 
до прийняття рішень – від найбільш оптимістичного до найбільш песимістичного 
(консервативного). Базується на таких двох припущеннях: “природа” може 
знаходитись у найгіршому стані з ймовірністю 1   і у найкращому стані із 
ймовірністю  , де   – коефіцієнт довіри (показник оптимізму). 
70 
Якщо платіжна матриця є матрицею виграшів (прибутку, корисності), то 
критерій Гурвіца формулюється таким чином: 
W  max max aij  1 min aij .                                     (3.7) 
                             i j j
Критерій Гурвіца встановлює баланс між випадками крайнього песимізму й 
крайнього оптимізму шляхом надання їм відповідної ваги 1   та  , де 0  1. 
Значення   може визначатись у залежності від схильності ОПР до песимізму або 
оптимізму. Якщо відсутня яскраво виражена прихильність, то  вважають   0,5 .  
Оберемо для коефіцієнт довіри на рівні 0,4, оскільки при визначенні стану 
погоди взимку ми схиляємось до більш песимістичного сценарію. Розрахунок для 
критерію Гурвіца при прийнятті рішення агрономами Філією «Перспективи» ПРАТ 
«Зернопродукт МХП» наведено в табл. 3.7. 
Таблиця 3.7 – Критерій Гурвіца 
А  min aij  max aij   max aij  1 min aij  W  max max a
і ij  1 min aij .  
j j j j i j j
А1 1320 1390,4 1348,16 - 
А2 1372,8 1443,2 1400,96 1400,96 
А3 1020,8 1091,2 1048,96 - 
А4 1020,8 1091,2 1048,96 - 
А5 1170,4 1282,6 1215,28 - 
А6 1232 1285,53 1253,412 - 
А7 1256,18 1285,53 1267,92 - 
 
Таким чином, за критерієм Гурвіца також найкращою є стратегія А2. 
Можна зробити висновок, що за усіма чотирма критеріями, агрономи Філії 
«Перспективи» ПРАТ «Зернопродукт МХП» мають віддати перевагу другій 
стратегії дій, а саме, засіяти в умовах повної невизначеності погодних умов узимку 
всі 176 га земельних угідь озимою пшеницею сорту «Златоглава». 
Для розрахунку економічного ефекту необхідно порівняти загальний дохід від 
реалізації продукції до впровадження отриманих результатів і після (табл. 3.8). 
  
71 
Таблиця 3.8 – Обсяг реалізації продукції, тис. грн. 
Зима Зима Зима Зима 
Сорт пшениці / Погодні умови тепла без тепла зі холодна зі холодна 
снігу снігом снігом без снігу 
До пропозиції:  
Озима пшениця Одеська 267  6072 6233,92 6314,88 6395,84 
(ціна 4,6 тис. грн. за 1 т) 
Пропозиція: 
Озима пшениця Златоглава 6177,6 6336 6494,4 6415,2 
(ціна 4,5 тис. грн. за 1 т)
 
Економічний ефект     
+/- 105,6 102,08 179,52 19,36 
% 101,7 101,6 102,8 100,3 
Джерело: складено автором 
Таким чином, за даними табл. 3.8 та рис. 3.1 видно, що за будь-яких погодних 
умов, виручка від реалізації озимої пшениці «Златоглава» є більшою за виручку від 
реалізації озимої пшениці сорту «Одеська» на суму від 19,36 тис. грн. (в умовах 
холодної зими без снігу) та 179,52 тис. грн. (в умовах холодної зими зі снігом), що 
дозволить збільшити відносні показники виручки на 1,7% (в умовах теплої зими 
без снігу), 1,6 % (в умовах теплої зими зі снігом), 2,8% (в умовах холодної зими зі 
снігом) та 0,3% (в умовах холодної зими без снігу). А це призведе до мінімізації 
фінансових ризиків і покращення фінансових показників Філії «Перспективи» 
ПРАТ «Зернопродукт МХП».  
6500
6400
6300
6200 Озима пшениця Одеська 
6100 267
Озима пшениця 
6000
Златоглава
5900
5800
Зима Зима Зима Зима 
тепла без тепла зі холодна холодна 
снігу снігом зі снігом без снігу
 
Рис. 3. 1 Виручка від реалізації пшениці (грн.) до впровадження пропозиції і після 
 
 
72 
3.2 Запровадження системи контролю ризиків на підприємстві 
 
Контроль як функція менеджменту вирізняється від інших функцій тим, що є 
заключною стадією певного процесу управління. Від правильно організованого 
контролю залежить дієвість інших функцій менеджменту. Під менеджментом 
розуміється сукупність принципів, методів, засобів і форм управління 
виробництвом з метою підвищення його ефективності, збільшення прибутків [66, 
c.159]. 
Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність 
в Україні" організація внутрішньогосподарського контролю покладається на 
керівника підприємства. 
Контроль як функція менеджменту є спеціалізованим різновидом 
управлінської діяльності, зміст якої полягає в одержанні інформації від функцій 
цілепокладання і нормування та обліку, зіставленні одержаної інформації та 
переданні наслідків порівняння для виконання функції регулювання. Дослідження 
управлінської сутності контролю дозволяє абстрагувати його від інших функцій 
менеджменту і розглядати автономно, як систему, яка є множиною елементів, що 
перебувають у відношеннях і зв’язках один з одним, утворюючи певну цілісність 
[67, c.147]. 
Система контролю ризиків являє собою набір інструкції і процедур (засоби 
внутрішнього контролю), які використовуються для забезпечення упорядкованого 
та ефективного управління фінансово-господарською діяльністю, а саме: 
- суворе додержання прийнятої політики управління, у тому числі облікової 
політики; 
- забезпечення збереження активів; 
- запобігання та виявлення фактів шахрайства і помилок; 
- точність і повнота бухгалтерських записів та своєчасна підготовка 
достовірної фінансової інформації [69, c.106]. 
Система контролю ризиків включає контрольне середовище та процедури 
контролю. 
73 
Контрольне середовище охоплює загальне ставлення, усвідомленість та дії 
керівництва щодо системи внутрішнього контролю та її важливості для 
ефективного господарювання. 
При аналізі системи контролю ризиків слід звернути увагу на такі питання 
(чинники контрольного середовища): 
- діяльність вищого органу управління суб’єктом (ради директорів, інших 
органів); 
- філософію, політику керівництва та стиль його роботи; 
- організаційну структуру управління суб’єктом; 
- методи наділення повноваженнями та відповідальністю; 
- систему контролю з боку керівництва, у тому числі службу внутрішнього 
контролю (внутрішнього аудиту), кадрову політику, а також розподіл обов’язків 
[70, с.360-382]. 
Аналізуючи процедури контролю доцільно зосередити увагу на наступних: 
- звіти, перевірка і затвердження проведених звірок (перевірок); 
- перевірка арифметичної точності записів; 
- здійснення контролю над прикладними програмами та середовищем 
комп’ютерних інформаційних систем (контроль доступу до баз даних, контроль 
над змінами комп’ютерних програм тощо); 
- ведення і перевірка аналітичного обліку (аналітичних рахунків та оборотних 
відомостей); 
- затвердження документів та здійснення контролю над ними; 
- зіставлення інформації, отриманої із внутрішніх та зовнішніх джерел; 
- зіставлення результатів інвентаризації об’єктів обліку з бухгалтерськими 
записами; 
- обмеження прямого особистого доступу до активів і записів; 
- зіставлення фінансових результатів з витратами та їх аналіз (передбачених 
планом, кошторисом, фактично отриманих). 
В рамках сучасної концепції корпоративного управління контроль 
ефективності всієї системи ризик-менеджменту покладається на службу 
74 
внутрішнього аудиту, тоді як контроль за безпосередніми діями окремих 
виконавців входить до компетенції департаменту фінансового контролінгу. 
Зокрема, на Філії «Перспективи» ПРАТ «Зернопродукт МХП» відсутня 
служба внутрішнього аудиту. 
Принципами корпоративного управління в Україні передбачено створення 
служби внутрішнього аудиту на підприємствах, щоправда лише описово та без 
жодних рекомендацій. Проте на цьому питанні слід зосередитись більш детально, 
адже рівень службових зловживань, особливо на великих вітчизняних 
підприємствах виробничої сфери є досить значним. 
Внутрішній аудит – це сукупність процедур, які забезпечують подання 
керівництву підприємства вірогідної та повної інформації; додержання внутрішніх 
і зовнішніх нормативних актів у процесі здійснення фінансово- господарської 
діяльності; збереження майна підприємства та його кредиторів; оптимальне 
використання наявних ресурсів; управління ризиками; забезпечення чіткого 
виконання управлінських розпоряджень, спрямованих на досягнення мети, яка 
поставлена в стратегічних та інших планах.  
Згідно з визначенням міжнародного Інституту внутрішнього аудиту (IIA), 
який є провідною світовою організацією у відповідній сфері, внутрішній аудит – це 
незалежна та об’єктивна діяльність зі здійснення перевірок та консультування, 
спрямована на забезпечення створення доданої вартості та вдосконалення роботи 
організації. Він сприяє досягненню всіх визначених підприємством цілей [20, 
c.389]. 
Іншими словами робота служби внутрішнього аудиту зосереджується на трьох 
основних напрямках: перевірка ефективності системи ризик- менеджменту, 
внутрішній контроль та підтримка корпоративного управління. Діяльність служби 
внутрішнього аудиту має здійснюватись відповідно до спеціально-розробленого 
положення про службу внутрішнього аудиту, стандарту аудиторської діяльності і 
законодавства України. У положенні слід окреслити завдання, функціональні 
обов’язки, повноваження та напрями діяльності внутрішнього аудиту. 
Очевидно, що в нашій країні, де рівень корупції та тіньових доходів 
менеджменту є надзвичайно високим, масове впровадження внутрішнього аудиту 
75 
на підприємствах дозволить суттєво зменшити збитки підприємств та детінезувати 
значні доходи, що недотримувались через зловживання. Варто відзначити, що 
останнім часом відстежується позитивна тенденція до впровадження служби 
внутрішнього аудиту, або принаймні введення відповідної посади. Зокрема, 
Національний Банк України зобов’язав всі без виключення комерційні банки 
створити службу внутрішнього аудиту в своїй структурі. Однак, більшістю 
вітчизняних банків ефективний внутрішній аудит нехтується, так згідно 
опитування лише у 6% банків служба внутрішнього аудиту звітує перед 
спостережною радою раз на місяць, 28% - 1 раз на квартал, 60 % - раз на півроку, і 
6 % не звітують взагалі [71]. Що ж стосується підприємств реального сектору 
економіки, то тут показники набагато гірші, так дієвою службою внутрішнього 
аудиту в Україні вирізняються переважно представництва потужних 
транснаціональних корпорацій та одиниці вітчизняних підприємств, що націлені на 
ринки Європейського Союзу та Сполучених Штатів. 
Зважаючи на європейську інтеграцію України та майбутнє посилення 
конкуренції за ринки збуту, вітчизняним підприємствам потрібно не лише 
оновлювати виробничі потужності, для досягнення відповідного рівня 
конкурентоспроможності на ринку, але й вдосконалювати стан корпоративного 
управління.  
Міжнародні норми законодавства та вимоги зарубіжних фондових бірж вже в 
найближчому майбутньому стануть реальністю для більшості вітчизняних 
акціонерних товариств і хоча для їх впровадження потрібні серйозні зміни в 
середині підприємства, європейський підхід до системи внутрішнього контролю та 
управління ризиками відкриває шляхи на світові ринки капіталу. Об'єднаний 
Кодекс Корпоративного Управління Великобританії [72], Закон Сарбейнса-Окслі в 
США та Директива Європейської комісії щодо контролю за діяльністю публічних 
компаній звичайно відрізняються один від одного, однак основні задачі, що 
розв’язує підприємство після впровадження таких норм приблизно однакові: 
- підвищення достовірності фінансової звітності; 
- зниження кількості фінансових несподіванок, а отже і ймовірності банкрутства; 
- підвищення прозорості компанії; 
76 
- підвищення відповідальності і ступеню підзвітності топ- менеджменту; 
- зростання довіри інвесторів. 
Відповідно до сучасних концепцій корпоративного управління основний 
масив практичної роботи зі здійснення внутрішнього контролю та управління 
ризиками покладається  на контролінг і внутрішній аудит, формуючи дворівневу 
систему внутрішнього контролю, наведену на рис.3.2. 
 
 
ДВОРІВНЕВА СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ 
 
 
ПІДЗВІТНІСТЬ ПІДЗВІТНІСТЬ 
 
ВЛАСНИКАМ КЕРІВНИЦТВУ 
 
Наглядова рада;  Контролінг; 
Ревізійна комісія; ризик-менеджмент; 
внутрішній аудит;  провідні фахівці; 
 
зовнішні експерти чи КОНТРОЛЬ  менеджер з розвитку; 
консультанти (у разі ЕФЕКТИВНОСТІ бухгалтерія; 
аутсорсингу)  
 аутсорсинг. 
 
 
Рис. 3.2  Органи, відповідальні за здійснення внутрішнього контролю на 
підприємстві  
Джерело: [11, c.385] 
Аналізуючи рис. 3.2, можна зробити логічний висновок, що в площині 
управління ризиками основне завдання внутрішнього аудиту – це контроль 
ефективності системи ризик-менеджменту. Наш висновок підтверджують і 
міжнародні стандарти внутрішнього аудиту (ІІА-Standarts), зокрема стандарт 2120 
"Управління ризиками", в якому чітко прописано, що внутрішній аудит повинен 
оцінювати ефективність процесів управління ризиками та сприяти їх 
вдосконаленню [73]. 
Згідно цього стандарту, рішення щодо ефективності процесів з управління 
ризиками внутрішній аудитор приймає на основі аналізу наступних критеріїв: 
цілі організації відповідають її місії; 
77 
суттєві ризики виявляються та оцінюються; 
обираються такі заходи реагування на ризики, які дозволяють утримувати 
ризики в рамках ризик-апетиту компанії; 
інформація, що стосується ризиків, своєчасно збирається та передається 
всередині організації, що дає можливість персоналу, менеджменту та керівництву 
виконувати свої обов’язки. 
Щодо останнього критерію, то варто відзначити, що служба внутрішнього 
аудиту та департамент контролінгу повинні чітко розмежовувати свої функції, щоб 
уникнути їх дублювання та, що не менш важливо, зайвого навантаження на фронт-
офіс підприємства. 
Протягом кількох останніх років в європейській практиці внутрішнього 
контролю чітко відслідковується ризик-орієнтована тенденція. В той час як 
відповідальність за своєчасну ідентифікацію, оцінку та інформаційну підтримку 
процесу управління ризиками бере на себе відділ фінансового контролінгу, 
ключовою функцією внутрішнього аудиту стає забезпечення гарантій того, що ці 
ризики управляються належним чином. 
Інститут внутрішніх аудиторів визначає ризик-орієнтований внутрішній аудит 
(RBIA) як методологію, яка зв’язує внутрішній аудит із загальною системою 
управління ризиками підприємства. RBIA дає можливість внутрішньому аудиту 
гарантувати керівництву, що процес управління ризиками є ефективним і 
відповідає ризик-апетиту компанії. 
Головним завданням внутрішнього аудиту вважаємо допомогу в створені 
доданої вартості та вдосконаленні бізнес-процесів підприємства. Спробуємо 
виділити основні переваги ризик-орієнтовного аудиту (RBIA), скориставшись 
досвідом провідних європейських аудиторів: 
Ризико-орієнтований підхід до внутрішнього аудиту пройшов перевірку на 
практиці, довівши позитивний вплив на ефективність управління ризиками в 
компанії в цілому. 
Комплексний підхід до аналізу ризиків і контролів дозволяє елементам 
корпоративного управління бути ефективним. 
78 
Аналіз різних процесів оцінки ризиків та контролів в рамках однієї компанії 
дозволив виявити пересічні кроки і дії, а також методологічні повторення і 
розрізняючи.  
Стала очевидною раціональність розробки єдиної системи оцінки ризиків і 
контролів з уніфікованою методологією. 
Дублювання функцій управління ризиками та контролями всередині компанії 
ускладнює процес звітності перед керівництвом. Побудова уніфікованої 
методології допомогає подолати цю проблему. 
Комплексні моделі можуть включати багатофункціональний, багаторівневий і 
інші підходи. При цьому кожна модель має як переваги, так і недоліки і вибір 
індивідуальний для кожної компанії. 
Навіть якщо уніфікована методологія ретельно опрацьована, вона повинна 
бути гнучкою і давати можливість адаптації під конкретну ситуацію. 
Зміна одного компонента корпоративного управління (наприклад, звітність за 
ризиками) не може бути здійснено без зачіпання інших компонентів (наприклад, 
підхід до виявлення ризиків та побудові контролів, загальний підхід до бізнесу 
тощо). 
RBIA прагне до посилення відповідальності менеджменту та керівництва на 
кожному кроці управління ризиками. 
 
 
  
79 
ВИСНОВКИ 
 
У кваліфікаційній роботі магістра здійснено узагальнення теоретико-
методичних засад управління фінансових ризиків та розроблені практичні 
рекомендації щодо його застосування на вітчизняних агропромислових 
підприємствах. Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки і 
пропозиції. 
У процесі проведених досліджень одержані такі теоретичні та практичні 
результати: 
Визначено економічну суть фінансових ризиків, їх основні характеристистики 
та особливості. 
Потрібно зазначити, що особливість фінансових ризиків полягає в тому, що 
вони є наслідком взаємовідносин між суб'єктами ризику, тобто виникають через 
так званий людський фактор, не мають природних стабілізаторів рівня ризику. А 
відтак, вони мають небезпечну властивість – постійно змінюватись, не підлягають 
узагальненню, є суто індивідуальними, характеризують притаманні тільки даному 
суб'єкту господарської діяльності особливості: вид діяльності, її обсяг, 
конкурентне середовище, надійність партнерів, кваліфікацію спеціалістів тощо. 
Проблема ризику є однією з ключових концепцій у фінансовій і виробничій 
діяльності суб'єктів ринкових відносин. 
Під «ризиком» прийнято розуміти ймовірність (загрозу) втрати підприємцем 
частини своїх ресурсів, ймовірність недоодержання появи додаткових витрат у 
результаті проведення визначеної фінансової і виробничої стратегії. Сутність 
ризику складається в можливості відхилення отриманого результату від 
запланованого. Більш того, правомірно говорити про ризик упущеної можливої, 
тобто ризику непрямого (побічного) фінансового збитку (неотриманий прибуток) 
у результаті того, що який-небудь захід не було проведено чи була зупинена 
господарська (комерційна) діяльність. Якщо дивитися на проблему більш 
формально, то мова йде не тільки про ризик втрат, а й про ризик вигоди (одержання 
додаткового прибутку). Як відхилення від планованого результату він може мати й 
позитивну сторону. Отже, ризик як елемент господарського рішення може бути 
80 
визначений у такий спосіб – це ситуативна характеристика діяльності будь-якого 
суб'єкта ринкових відносин, що відображає невизначеність її результату і можливі 
несприятливі (або сприятливі) наслідки у випадку неуспіху (або успіху). 
Наслідки невірних оцінок ризиків або відсутність можливості протиставити 
дійові заходи можуть бути дуже неприємними. 
Згідно проведеного аналізу фінансового стану, можна сказати, що ПРАТ МХП 
є фінансового стійким підприємством. МХП – вагомий гравець на аграрному ринку 
України. Сучасний, інноваційний, діджитальний – саме так характеризується 
агронапрям в МХП, який включає в себе 11 рослинницьких підприємств, 3 заводи 
з виробництва комбікормів та 17 елеваторів для зберігання зерна. 
У компанії забезпечують 100% зернових для виробництва власних 
комбікормів. Це дозволяє контролювати біологічну безпеку та якість годування 
птиці на підприємствах МХП. 
Підприємства МХП стабільно працюють з першого дня великої війни і 
роблять суттєвий внесок у фінансово-економічну стабільність держави. 
МХП – європейська компанія з оцінкою в 3,7 мільярдів доларів, що оперує на 
чотирьох континентах. Компанія годує 2,2 мільярди споживачів, й є абсолютним 
лідером різних галузях в Україні, другою птахівничою компанією в Європі, та 
чотирнадцятою – в світі. 
Війна росії проти України продовжує серйозно впливати на діяльність 
Компанії. Тривають нерегулярні та часті атаки безпілотниками та ракетами проти 
цивільних, енергетичних та інших об’єктів інфраструктури, створюючи для МХП 
складне та руйнівне матеріально-технічне середовище, що спричиняє додаткові 
інші витрати, пов’язані з війною. 
Показники діяльності у 2023 фінансовому році відображають стійкість і 
гнучкість бізнес-моделі та величезні зусилля робочої сили. Компанія очікує, що 
2024 рік буде ще одним важким роком, оскільки вона продовжує працювати в 
невизначеному та надзвичайно складному середовищі. 
У фінансовому плані МХП зазнало значних прямих витрат, пов’язаних з 
війною. У 2023 році вони становили 35 мільйонів доларів США (2022 рік – 69 
81 
мільйонів доларів США) і включали пожертвування на підтримку громад, списання 
запасів і біологічних активів та інші специфічні витрати, пов’язані з війною. 
Із 24 лютого 2022 року середовище, в якому працює МХП, суттєво змінилося 
внаслідок російського вторгнення в Україну. 
Зараз Компанія стикається з широким спектром серйозних викликів, 
пов’язаних з війною, які піддаються непередбачуваним і швидким змінам, тому 
вона повинна постійно оцінювати рівень ризику та дії, необхідні для захисту своєї 
діяльності та позиції на ринку. Нездатність впоратися з цими проблемами може 
мати суттєвий негативний вплив на бізнес, оскільки компанія прагне підтримувати 
роботу, одночасно досягаючи стратегічних цілей і забезпечуючи стійкі фінансові 
показники. 
Ризики, пов’язані з війною, за визначенням, є суттєвими і, у крайньому 
випадку, можуть навіть бути істотними для Компанії. Незважаючи на те, що війна 
триває, це є найбільш суттєвими загрозами для безперервності діяльності МХП. 
Оскільки багато з цих ризиків знаходяться поза контролем Компанії, триваюча 
криза змусила МХП стати більш гнучкою компанією з систематичним, швидким і 
динамічним аналізом ризиків і послідовним впровадженням заходів для 
пом’якшення ризиків. Це прискорило розвиток і зміни, підвищивши здатність і 
готовність Компанії реагувати на майбутні виклики. 
Перелік основних ризиків не є вичерпним, і додаткові ризики та 
невизначеності, про які наразі не відомо або які наразі вважаються несуттєвими, 
також можуть суттєво негативно вплинути на бізнес, фінансовий стан або 
результати. 
Тому МХП залишається пильним та активним у виявленні та зменшенні 
ризиків, щоб забезпечити безперервність своєї діяльності. 
Таким, зокрема, в третьому розділі кваліфікаційної роботи були внесені 
пропозиції щодо вибору на основі теорії прийняття рішень стратегій мінімізації 
фінансових ризиків. В результаті, обрана стратегія, яка показала, що за будь-яких 
погодних умов, виручка від реалізації озимої пшениці «Златоглава» є більшою за 
виручку від реалізації озимої пшениці сорту «Одеська» на суму від 19,36 тис. грн. 
(в умовах холодної зими без снігу) та 179,52 тис. грн. (в умовах холодної зими зі 
82 
снігом), що дозволить збільшити відносні показники виручки на 1,7% (в умовах 
теплої зими без снігу), 1,6 % (в умовах теплої зими зі снігом), 2,8% (в умовах 
холодної зими зі снігом) та 0,3% (в умовах холодної зими без снігу). А це призведе 
до мінімізації фінансових ризиків і покращення фінансових показників Філії 
«Перспективи» ПРАТ «Зернопродукт МХП». 
Також обґрунтовано необхідність впровадження ризик-орієнтованого 
внутрішнього аудиту на дочірніх підприємствах та його взаємодію з контролінгом 
фінансових ризиків, фінансовим менеджментом, керівництвом та власниками 
підприємства. Запропоновано порядок побудови ризик-орієнтованого 
внутрішнього аудиту на підприємствах, який дозволить фокусуватись на тих 
структурних підрозділах підприємства, що генерують найбільший ризик, що 
дозволить обмежити фінансування незначних ризиків і, пов’язаних з ними бізнес-
процесів. 
 
 
  
83 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Вітлінський В. В, Ризикологія в економіці та підприємництві : [монографія] / 
В. В. Вітлінський, Г. І. Великоїваненко. - К. : КНЕУ. - 2004. - 480 с.  
2. Вітлінський В. В. Аналіз моделювання та управління економічним ризиком / 
В. В. Вітлінський, П. І. Верченко. - К. : КНЕУ, 2000. 
3. Вербицька Г.Л. Оцінка економічного ризику [Текст] / Г.Л. Вербицька // 
Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №4. – С. 129-136. 
4. Харко А. Ю. Ризики в управлінні фінансо- вою діяльністю / А. Ю. Харко, В. 
Ю. Харко // Фінанси Украйни. – 2002. – № 7. – С. 79–84. 
5. Бланк И.А. Финансовая стратегия предприятия / И.А. Бланк. – К. : Изд-во 
«Ольга», Ника-Центр, 2004. – 720 с.  
6. Механізм оцінки й управління фінансовими ризиками підприємств / Наталя 
Анатоліївна Брегін, Ігор Геннадійович Брітченко ; Наук.ред. А.А. Садєков . – 
Донецьк : Видавництво Донецького університету економіки і торгівлі, 2004 . – 172 
с. 
7. Гранатуров В.М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути 
снижения: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – К. : ДИС, 2002. – 160 с 
8. Гридчина М. В. Финансовый менеджмент: Курс лекций / Межрегиональная 
академия управления персоналом. – К. : МАУП, 1999. – 135с. 
9. Донець Л.І. Економічні ризики та методи їх вимірювання навч. посібник / Л.І. 
Донець. – К.: Центр навчальної літератури, 2018. – 312 с. 
10. Коваленко Л.О Фінансовий менеджмент:навч. посіб./ Л.О.Коваленко, 
Л.М.Ремньова.– 3-тє вид., випр. і доп.– К.:Знання, 2008.– 483с. . 
11. Таран О.В. Сучасні питання проблематики ризиків фінансової сфери 
діяльності підприємств: теоретичні узагальнення та прикладний аналіз О.В. Таран. 
Харків:Константа. – 2004. – 108 с. 
12. Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент / В.М. Шелудько ; Київ. нац. ун-тім. 
Т. Шевченка. – 2-ге вид., стер. – К.: Знан ня, 2019.– 375 с. 
13. Горбач Л.М. Страхова справа : навч. посіб. – 2-е вид., випр. / Л.М. Горбач. – К. 
: Вид-во «Кондор», 2023. – 252 с. 
84 
14. Клапків М.С. Страхування фінансових ризиків: навч. посіб. / М.С. Клапків. – 
Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 570 с 
15. Вітлінський В.В. Концептуальні засади ризикології у фінансовій діяльності 
/ В.В. Вітлінський // Фінанси України. – 2019. – № 3. – С. 4. 
16. Поддєрьогін А.М. Фінансовий менеджмент: підручник /– К.: КНЕУ, 2005. – 
535 с. 
17. Лапуста М.Г. Риски в предпринимательской деятельности / М.Г. Лапуста, Л.Г. 
Шаршукова. – К.: ИНФРА-М, 1998. – 224 с. 
18. Бланк І.О. Управління фінансовими ризиками / І.О.Бланк. – Київ : Ніка-Центр, 
2005. – 600 с. 
19. Воробйов Ю.М. Фінансовий менеджмент: навч. посібник / Ю. М. Воробйов. – 
Сімферополь: Таврія, 2004. – 632 с. 
20. Терещенко О.О. Фінансовий контролінг: навч. посібник. / О.О. Терещенко, 
Н.Д. Бабяк. – КНЕУ, 2013. – 407 с. 
21. Brealey, Richard A. Principles of corporate finance / Richard A. Brealey, Stewart C. 
Myers, Franklin Allen. – 10th ed. – New York : McGrawHill, 2011. – p .969. 
22. Brigham Eugene F. Financial management: Theory and practice / Eugene F. 
Brigham, Michael C. Ehrhardt 12th ed. – New York : McGrawHill,  2019. – p.835. 
23. Kaplan Schweser FRM / Schweser Kaplan Part №1 Book No.1. – 2014.  
24. Jorion Ph. Value at risk: The new benchmark for management financial risks / 
Philippe Jorion 2nd ed. – New York : McGrawHill, 2007. – p.603. 
25. Роберт С.Каплан, Дейвид П.Нортон. Сбалансированная система показателей: 
от стратегии к действию / пер. с англ. М.Павловой. – М.: Олимп-Бизнес, 2008. – 320 
с. 
26. Ковалев В. В. Финансовый анализ. Управление капиталом. Выбор инвестиций. 
Анализ отчетности / В. В. Ковалев. – К. : Финансы и статистика, 1996. – 512 с. 
27. Семенов А.Г., Бугай А.В.. Фінансове планування і управління на 
підприємствах. навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 432 с. 
28. Дубров А.М., Лагоша Б.А., Хрустальов Є.Ю. Моделювання ризикових 
ситуацій в економіці та бізнесі - К .: Фінанси і статистика, 2020. - 224с. 
29. Бігняк О. Поняття ризику в підприємницькій діяльності / О. Бігняк // 
85 
Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 8. - С. 58-61. 
30. Бігняк О. В. Підприємництво як предмет правового регулювання в Україні : 
автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / О. В. Бігняк. - Донецьк, 
2007. - 20 с. 
31. Іванський A. M. Фінансово-правова відповідальність в сучасній Україні: 
теоретичне дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук 
/ A. M. Іванський. - Одеса, 2019. - 43 с. 
32. Тімуш І. Рента як ризиковий договір (цивільно- правові аспекти / І. Тімуш // 
Право України. - 2021. - № 1. - С. 50-56. 
33. Шереметьева О. Поняття валютного ризику як правова категорія / О. 
Шереметьева // Право України. - 2003. - № 9. - С. 111-114. 24. 
34. Фінкельштейн О. Б. Фінансові ризики у системі банківських ризиків : автореф. 
дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук / О. Б. Фінкельштейн. - К., 2001. 
- 20 с. 
35. Лук'янова В. В. Економічний ризик / В. В. Лук'янова , Т. В. Головач. - К. : Вид. 
центр "Академія", 2021. - 464 с. 
36. Криклій О. А. Управління кредитним ризиком банку : [монографія] / О. А. 
Криклій, Н. Г. Маслак. - Суми : ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. - 186 с. 
37. Воронім А. Електронний банкінг та ризики його використання / А. Воронім 
//Фінансовий ринок України. - № 1. - С. 8-9. 
38. Довгань Ж. Управління кредитними ризиками банків в умовах економічної 
кризи Україні / Ж. Довгань // Вісник НБУ - № 8. - С. 51-55. 
39. Пацурківський П. С. Суще на належне у фінансовому праві: основні типи 
доктринальних вирішень / П. С. Пацурківський // Проблеми філософії права. - Т. 1. 
- 2003.-96 с. 
40. Офіційний сайт ПРАТ МХП. Електронний ресурс. URL: 
https://mhp.com.ua/en/mhp-se. 
41. Господарський кодекс України від 16 січ. 2003 р. № 436-IV // Відомості 
Верховної Ради України. - 2003. - № 18, № 1920, № 21-22, ст. 144. 
42. Цивільний кодекс України від 16 січ. 2003 р. № 43 5-ІУ //Відомості Верховної 
Ради України. - 2003. - № 40-44. - ст. 356. 
86 
43. Кримінальний кодекс України від 5 квіт. 2001 р. № 2341-III // Відомості 
Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26. - ст. 131. 
44. Зоріна О.А. Методи аналізу фінансових ризиків/ О.А. Зоріна// Міжнародний 
збірник наукових праць. – 2011. – Випуск 2(20). – С. 224 
45. Методи прогнозування [Електронний ресурс] Т.П. Завгородня. Режим 
доступу: http://lubbook. net/book_251.  
46. Купалова Г. І. Теорія економічного аналізу: навчальний посібник / Г. І. 
Купалова. – К.: Знання, 2018. – 639 с 
47. Ларка М.І. Аналіз фінансового стану підприємства як за-сіб підвищення 
ефективності його діяльності / М.І. Ларка, Г.О. Лісовські // Вісник НТУ «ХПІ». 
Серія «Технічний про-грес і ефективність виробництва». – Х. : НТУ «ХПІ». – 2013. 
– № 22 (995). – С. 168–174. 
48. Methodware. Impact of ISO 31000 on Existing ERM Programs 
[Електроннийресурс].–Режим доступу: 
http://www.methodware.com/assets/files/resourses 
49. Лукашевич І.Я. Методи анализу ризиків інвестиційних проєктів / І. Я. 
Лукашевич // Фінанси. – 1922. – № 9. – С. 59 – 62 
50. Barricman J. Commercial Loan Analysis For Lenders American Bankers 
Association, 1993. 
51. Cue C. Understanding Risk Management: A. Guide for Governments. – Institute of 
Government, University of Georgia , Athens, 1980. 
52. Daenzer B. Fact-Finding Techniques in Risk Analisys, American management 
Association, 1970. 
53. Willams C., Heins R. Risk Management and Insurance, N. Y. , McGraw Hill, 1993. 
54. Kaplan R. S., Norton D. P. Having Trouble with Your Strategy? The Map It., 
Harvard Business Review, 2000, september-october, р. 167 – 176. 
55. Зинкевич В. А. Карта рисков – эффективный инструмент управления/ В. А. 
Зинкевич, В. Н. Черкашенко // [Электронный ресурс] Режим доступа: 
http://www.franklin-grant.ru/ru/reviews/review7.shtml 
56. Терещенко О.О. Контролінг поведінки в концепції біхевіористичних фінансів 
/ О.О. Терещенко // Фінанси України. – 2011. – № 10. – С. 116. 
87 
57. Островська О.А. Концепція біхевіористичних фінансів у подоланні кризи 
реального сектору економіки України /О.А.Островська // Науковий вісник НГУ. – 
2013. – №5. – С.139-145. 
58. Циба Т.Є. Особливості і механізм стратегічного планування / Т.Є. Циба// 
Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №2 (56). – С. 159-172. 
59. Давидович І. Є. Стратегічний контролінг як складова стратегічного управління 
підприємством/І.Є. Давидович//Матеріали науково-практичної  конференції 
"Перспективи розвитку контролінгу: теорія та практика". – Тернопіль:ТНЕУ, 2008. 
– С. 42 – 46. 
60. Хорват П. Внедрение сбалансированной системы показателей / П. Хорват. – 
Х.: Альпина Бизнес Бук, 2005. – 478 с. 
61. Дмитрієва О. Збалансована система показників у стратегічному управлінні 
підприємствами в Україні та Угорщині / О.Дмитрієва // Вісник Київського 
національного торговельно-економічного університету. –2007.–№2.– С.21-28. 
62. Терещенко О.О. Фінансовий контролінг: навч. посібник. / О.О. Терещенко, 
Н.Д. Бабяк. – КНЕУ, 2013. – 407 с. 
63. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного 
стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (Національний 
стандарт, п.3) від 10 вересня 2003 р. № 1440 [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу: http://www.rada.gov.ua 
64. Терещенко О.О. Прагматика розрахунку ставки дисконтування в період 
фінансової кризи / О.О. Терещенко // Фінанси України. – 2022. – №6. – С. 58-71. 
65. Давиденко Н.М. Фінансовий леверидж в оптимізації структури капіталу 
акціонерних товариств / Н.М. Давиденко // Агросвіт. – 2022. – №1. – С.10-13. 
66. Економічний енциклопедичний словник: У 2 т. Т.2 / За ред. С.В.Мочерного. – 
Львів: Світ, 2009. – 568 с. 
67. Стефанюк І. Б. Поняття, сутність і причини виникнення контролінгу / І.Б. 
Стефанюк // Фінанси України. 2005, – №2 – С. 146-154. 
68. Бережна Л.В., Снитюк О.І. Економіко-математичні методи і моделі у фінансах. 
Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей./ К.: Кондор. – 
2009. –301 с. 
88 
69. Артищук І. В. Підходи до побудови карти ризиків на основі врахування впливу 
базових факторів на діяльність підприємства / І. В. Артищук // Торгівля, комерція, 
підприємництво: зб. наук.пр. – Львів: 2011. – Вип. 13. – С. 101–107. 
70. Ступак А.С. Створення ефективної системи внутрішнього банківського 
контролю за рахунок діяльності служби внутрішнього аудиту банку / А.С. Ступак 
// Південноукраїнський правовий часопис Економічна безпека держави: теорія та 
практика. – 2010 р. – №1 – С.274-277 
71. The UK corporate governance code [Електронний ресурс] – Режим 
доступу:http://www.nccg.ru/file.xp?idb=429733&fn=The%20UK%20Corporate% 
20Governance%20Code.pdf 
 
  
89 
Додаток А 
Тези ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми 
фінансової системи України» (м. Черкаси, 21 листопада 2024 року Черкаси, 
ЧДТУ) 
 
УДК 336.71:338.23 
 
Віталій Богуш ‒ здобувач вищої освіти освітнього ступеня магістр 
 
Науковий керівник ‒ к.е.н., доцент Оксана Снитюк 
 
Черкаський державний технологічний університет 
 
ФІНАНСОВІ РИЗИКИ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО 
КОМПЛЕКСУ В УМОВАХ ВІЙНИ 
 
Із 24 лютого 2022 року середовище, в якому працюють агропідприємства, 
суттєво змінилося внаслідок російського вторгнення в Україну. 
Наразі, сільськогосподарські виробники стикаються з широким спектром 
серйозних викликів, пов’язаних з війною, які піддаються непередбачуваним і 
швидким змінам. Тому вони мають постійно оцінювати рівень ризику та дії, 
необхідні для захисту своєї діяльності та позиції на ринку. Нездатність впоратися з 
цими проблемами може мати суттєвий негативний вплив на бізнес, оскільки 
компанії прагнуть підтримувати роботу, одночасно досягаючи стратегічних цілей і 
забезпечуючи стійкі фінансові показники. 
Війна росії проти України продовжує серйозно впливати на діяльність 
компаній. Тривають нерегулярні та часті атаки безпілотниками та ракетами проти 
цивільних, енергетичних та інших об’єктів інфраструктури, створюючи для 
агропромислових підприємств складне та руйнівне матеріально-технічне 
середовище, що спричиняє додаткові інші витрати, пов’язані з війною. 
Майже щодня війна створює нові та значні виклики, а отже с/г підприємства 
не впевнені, що їх виробничі потужності не стануть ціллю шкідливих атак. У 
фінансовому плані більшість підприємств зазнало значних прямих витрат, 
пов’язаних з війною. Так, наприклад, ПРАТ МХП у 2023 році зазнав втрат в розмірі 
35 мільйонів доларів США (2022 рік – 69 мільйонів доларів США), у т.ч. 
пожертвування на підтримку громад, списання запасів і біологічних активів та інші 
специфічні витрати, пов’язані з війною [1]. 
Багато агропромислових підприємств долають значні та постійні збитки в 
кількох ключових експортних каналах і регіонах, зокрема:  
1) Чорноморські експортні маршрути продовжуються, незважаючи на 
односторонній вихід росії з Чорноморської зернової ініціативи в липні 2023 року; 
2) регулярні обстріли українських портів та іншої транспортної 
інфраструктури російськими безпілотниками та ракетами роблять ситуацію 
надзвичайно нестабільною; 
3) у Червоному морі націлювання на кораблі з боку ополченців Хуситів; 
90 
4) періодичні страйки на кордоні з Польщею разом із подібними проблемами 
на кордонах в Угорщині, Румунії та Словаччині продовжують збільшувати витрати 
на доставку продукції до ЄС, оскільки доводиться використовувати альтернативні, 
довші маршрути. 
На щастя, значна частина сільськогосподарських компаній пристосовує свій 
підхід до даної ситуації та оперативно реагує на будь-які зміни. Зокрема, вдається 
швидко: 
– змінювати вид транспорту або маршрут, коли це було необхідно (одним із 
прикладів є перенаправлення парку вантажівок через інші країни через страйки на 
кордоні);  
– змінювати бізнес-модель зернової торгівлі на пряму оренду та страхування 
суден. 
Також, значну роль з початку повномасштабного вторгнення росії відіграв 
тимчасовий режим вільної торгівлі між ЄС та Україною. Це було життєво 
важливим фінансовим і комерційним порятунком для нашої країни. Ця підтримка 
безпосередньо дозволяє українським компаніям підтримувати комерційну 
діяльність, зберігати робочі місця, сплачувати податки та залучати вкрай необхідні 
іноземні інвестиції. 
Необхідно відмітити, що російські атаки спрямовані саме на критично 
важливу українську інфраструктуру, а наявність безперервного та стабільного 
енергопостачання залишається основним фактором ризику для операцій компаній. 
Тому агропромисловим підприємствам доводиться зосереджуватись на пошуку 
нових та ефективних енергетичних технологій для підвищення енергоефективності 
та розвитку енергетичної незалежності та безпеки, наприклад через інвестиції в 
сонячну енергетику.  
Ризики, пов’язані з війною, за визначенням, є суттєвими й істотними для 
сільськогосподарських підприємств. До ТОП-5 основних ризиків, пов’язаних з 
війною можна віднести [1]: 
- Ракетний обстріл виробничих приміщень та сховищ продукції; 
- Перебої з електропостачанням; 
- Економічний вплив війни на звичайні комерційні важелі; 
- Неодноразове блокування експорту зерна морем і сушею; 
- Перебої в постачанні виробничої сировини, матеріалів та ресурсів; 
Серед інших ризиків, пов’язаних з війною, виділяються: 
 Військові дії в країнах, куди компанії експортують товари (наприклад, 
Ізраїль); 
 Втрата доступу до орендованих земель, офісів і виробничих приміщень на 
окупованих територіях; 
 Відсутність або втрата працівників, що призвело до порушення бізнес-
процесів; 
 Відсутність кваліфікованих кадрів для запуску нових інвестиційних проєктів, 
зокрема будівництва нових об’єктів (велика кількість фахівців служить у Збройних 
силах України) та встановлення/налагодження нового обладнання (іноземні 
фахівці відмовляються їхати в Україну); 
 Нестача людських ресурсів для виробництва. Відтік кваліфікованих 
спеціалістів; 
91 
 Порушення логістичних маршрутів в Україні; 
 Нездатність вести експортну діяльність; 
 Можлива кібератака, втрата даних і порушення бізнес-процесів. 
Основними фінансовими ризиками є:  
• Транскордонні платежі; 
• Коливання курсів іноземних валют; 
• Коливання процентних ставок; 
• Кредитний ризик; 
• Ризик ліквідності, недоступність кредитів, неможливість рефінансування 
боргів; 
• Неефективні інвестиції. 
Оскільки багато з цих ризиків знаходяться поза контролем агропромислових 
підприємств, триваюча криза змушує їх ставати більш гнучкими з систематичним, 
швидким і динамічним аналізом ризиків і послідовним впровадженням заходів для 
їх пом’якшення. Це прискорить розвиток і зміни, підвищить здатність і готовність 
виробників сільськогосподарської продукції реагувати на майбутні виклики. 
Перелік основних ризиків не є вичерпним, і додаткові ризики та 
невизначеності, про які, наразі, не відомо або які, наразі, вважаються несуттєвими, 
також можуть суттєво негативно вплинути на бізнес, фінансовий стан або 
результати. 
Тому агропромислові підприємства мають залишатися пильними та 
активними у виявленні та зменшенні ризиків, щоб забезпечити безперервність своєї 
діяльності та гнучкі рішення у відповідь на обставини, що змінюються. 
 
Література: 
1.Офіційний сайт ПРАТ МХП. Електронний ресурс. URL: 
https://mhp.com.ua/en/mhp-se  
  
92 
Додаток Б 
Фінансова звітність за 2021 рік 
 
Дата звіту 28.03.2022 
Період 2021 рік, 12 міс 
Бухгалтер Яковенко Леся Григорівна 
КАТОТТГ UA32120090010020161 
Кількість працівників 2 166 
Баланс (Звіт про фінансовий стан) 
Актив 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн 
I. Необоротні активи Нематеріальні активи 1000 235 787.00 335 054.00 
первісна вартість 1001 463 056.00 618 853.00 
накопичена амортизація 1002 227 269.00 283 799.00 
Незавершені капітальні інвестиції 1005 35 330.00 95 193.00 
Основні засоби 1010 1 999 029.00 2 403 367.00 
первісна вартість 1011 2 375 533.00 2 560 310.00 
знос 1012 376 504.00 156 943.00 
Інвестиційна нерухомість 1015 0.00  
первісна вартість 1016 0.00  
знос 1017 0.00  
Довгострокові біологічні активи 1020 116 790.00 124 095.00 
первісна вартість 1021 116 790.00 135 168.00 
накопичена амортизація 1022 0.00 11 073.00 
Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в 
1030 11 424.00 11 424.00 
капіталі інших підприємств 
інші фінансові інвестиції 1035 0.00  
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040 68 891.00 64 471.00 
Відстрочені податкові активи 1045 0.00  
Гудвіл 1050 0.00  
Відстрочені аквізиційні витрати 1060 0.00  
Залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах 1065 0.00  
Інші необоротні активи 1090 12 950.00 15 054.00 
Усього за розділом I 1095 2 480 201.00 3 048 658.00 
II. Оборотні активи Запаси 1100 2 238 545.00 4 850 026.00 
Виробничі запаси 1101 184 864.00 601 991.00 
Незавершене виробництво 1102 333 721.00 453 220.00 
Готова продукція 1103 1 718 639.00 3 543 756.00 
Товари 1104 1 321.00 251 059.00 
Поточні біологічні активи 1110 196 653.00 252 466.00 
Депозити перестрахування 1115 0.00  
Векселі одержані 1120 0.00  
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 1125 1 682 059.00 662 345.00 
Дебіторська заборгованість за розрахунками: за виданими авансами 1130 56 453.00 471 642.00 
з бюджетом 1135 25 531.00 15 394.00 
у тому числі з податку на прибуток 1136 0.00  
з нарахованих доходів 1140 0.00  
із внутрішніх розрахунків 1145 0.00  
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 2 244 044.00 4 358 802.00 
Поточні фінансові інвестиції 1160 0.00  
93 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн 
Гроші та їх еквіваленти 1165 383.00 216.00 
Готівка 1166 0.00  
Рахунки в банках 1167 383.00 216.00 
Витрати майбутніх періодів 1170 12 004.00  
Частка перестраховика у страхових резервах 1180 0.00  
у тому числі в: резервах довгострокових зобов’язань 1181 0.00  
резервах збитків або резервах належних виплат 1182 0.00  
резервах незароблених премій 1183 0.00  
інших страхових резервах 1184 0.00  
Інші оборотні активи 1190 44 184.00 198 462.00 
10 809 
Усього за розділом II 1195 6 499 856.00 
353.00 
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття 1200 0.00  
13 858 
Баланс 1300 8 980 057.00 
011.00 
Пасив 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн 
I. Власний капітал Зареєстрований (пайовий) капітал 1400 31 715.00 31 715.00 
Внески до незареєстрованого статутного капіталу 1401 0.00  
Капітал у дооцінках 1405 0.00  
Додатковий капітал 1410 839 157.00 1 212 865.00 
Емісійний дохід 1411 0.00  
Накопичені курсові різниці 1412 0.00  
Резервний капітал 1415 4 757.00 4 757.00 
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 7 198 429.00 10 378 150.00 
Неоплачений капітал 1425 0.00  
Вилучений капітал 1430 0.00  
Інші резерви 1435 0.00  
Усього за розділом I 1495 8 074 058.00 11 627 487.00 
II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення Відстрочені 
1500 0.00  
податкові зобов’ язання 
Пенсійні зобов’язання 1505 0.00  
Довгострокові кредити банків 1510 0.00  
Інші довгострокові зобов’язання 1515 1 558.00 1 558.00 
Довгострокові забезпечення 1520 34 919.00 45 279.00 
Довгострокові забезпечення витрат персоналу 1521 12 397.00 45 279.00 
Цільове фінансування 1525 0.00  
Благодійна допомога 1526 0.00  
Страхові резерви 1530 0.00  
у тому числі: резерв довгострокових зобов’язань 1531 0.00  
резерв збитків або резерв належних виплат 1532 0.00  
резерв незароблених премій 1533 0.00  
інші страхові резерви 1534 0.00  
Інвестиційні контракти 1535 0.00  
Призовий фонд 1540 0.00  
Резерв на виплату джек-поту 1545 0.00  
Усього за розділом II 1595 36 477.00 46 837.00 
94 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн 
Ш. Поточні зобов’язання і забезпечення Короткострокові кредити 
1600 0.00  
банків 
Векселі видані 1605 0.00  
Поточна кредиторська заборгованість за: довгостроковими 
1610 0.00  
зобов’язаннями 
товари, роботи, послуги 1615 244 074.00 434 611.00 
розрахунками з бюджетом 1620 122 846.00 14 989.00 
у тому числі з податку на прибуток 1621 0.00  
розрахунками зі страхування 1625 1 857.00 2 433.00 
розрахунками з оплати праці 1630 11 692.00 12 725.00 
за одержаними авансами 1635 370 566.00 1 509 198.00 
за розрахунками з учасниками 1640 0.00  
із внутрішніх розрахунків 1645 0.00  
за страховою діяльністю 1650 0.00  
Поточні забезпечення 1660 0.00  
Доходи майбутніх періодів 1665 29 700.00 27 764.00 
Відстрочені комісійні доходи від перестраховиків 1670 0.00  
Інші поточні зобов’язання 1690 88 787.00 181 967.00 
Усього за розділом ІІІ 1695 869 522.00 2 183 687.00 
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, 
1700 0.00  
утримуваними для продажу, та групами вибуття 
V. Чиста вартість активів недержавного пенсійного фонду 1800 0.00  
Баланс 1900 8 980 057.00 13 858 011.00 
 
  
95 
Продовження додатку Б 
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) 
Фінансові результати 
За аналогічний 
Код За звітний період 
Назва рядка 
рядка період, тис. грн попереднього 
року, тис. грн 
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 5 960 985.00 4 300 428.00 
Чисті зароблені страхові премії 2010  0.00 
Премії підписані, валова сума 2011  0.00 
Премії, передані у перестрахування 2012  0.00 
Зміна резерву незароблених премій, валова сума 2013  0.00 
Зміна частки перестраховиків у резерві незароблених премій 2014  0.00 
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 2050 3 820 506.00 3 843 803.00 
Чисті понесені збитки за страховими виплатами 2070  0.00 
Валовий: прибуток 2090 2 140 479.00 456 625.00 
Дохід (витрати) від зміни у резервах довгострокових зобов’язань 2105  0.00 
Дохід (витрати) від зміни інших страхових резервів 2110  0.00 
Зміна інших страхових резервів, валова сума 2111  0.00 
Зміна частки перестраховиків в інших страхових резервах 2112  0.00 
Інші операційні доходи 2120 2 500 799.00 1 123 657.00 
Дохід від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою 
2121 2 475 478.00 1 104 475.00 
вартістю 
Дохід від первісного визнання біологічних активів і 
2122  0.00 
сільськогосподарської продукції 
Дохід від використання коштів, вивільнених від оподаткування 2123  0.00 
Адміністративні витрати 2130 128 845.00 110 004.00 
Витрати на збут 2150 141 397.00 191 476.00 
Інші операційні витрати 2180 1 334 109.00 438 349.00 
Витрат від зміни вартості активів, які оцінюються за 
2181 1 045 021.00 371 643.00 
справедливою вартістю 
Витрат від первісного визнання біологічних активів і 
2182  0.00 
сільськогосподарської продукції 
Фінансовий результат від операційної діяльності: прибуток 2190 3 036 927.00 840 453.00 
Дохід від участі в капіталі 2200  0.00 
Інші фінансові доходи 2220 8.00 24.00 
Інші доходи 2240 55 523.00 548 177.00 
Дохід від благодійної допомоги 2241  0.00 
Фінансові витрати 2250  0.00 
Втрати від участі в капіталі 2255  0.00 
Інші витрати 2270 65 451.00 182 857.00 
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті 2275  0.00 
Фінансовий результат до оподаткування: прибуток 2290 3 027 007.00 1 205 797.00 
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300  0.00 
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування 2305  0.00 
Чистий фінансовий результат: прибуток 2350 3 027 007.00 1 205 797.00 
 
  
96 
Продовження додатку Б 
Сукупний дохід 
За 
За звітний аналогічний 
Код 
Назва рядка період, тис. період 
рядка 
грн попереднього 
року, тис. грн 
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400 373 707.00 -183 232.00 
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405  0.00 
Накопичені курсові різниці 2410  0.00 
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних 
2415  0.00 
підприємств 
Інший сукупний дохід 2445  0.00 
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450 373 707.00 -183 232.00 
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним доходом 2455  0.00 
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460 373 707.00 -183 232.00 
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465 3 400 714.00 1 022 565.00 
Елементи операційних витрат 
За 
За звітний аналогічний 
Код 
Назва рядка період, тис. період 
рядка 
грн попереднього 
року, тис. грн 
Матеріальні затрати 2500 3 194 813.00 2 581 731.00 
Витрати на оплату праці 2505 493 730.00 476 803.00 
Відрахування на соціальні заходи 2510 101 324.00 97 835.00 
Амортизація 2515 333 619.00 370 973.00 
Інші операційні витрати 2520 1 301 371.00 1 056 291.00 
Разом 2550 5 424 857.00 4 583 633.00 
Розрахунок показників прибутковості акцій 
За 
аналогічний 
Код За звітний 
Назва рядка період 
рядка період, грн 
попереднього 
року, грн 
Середньорічна кількість простих акцій 2600 317 152 000.00 317 152 000.00 
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 2605 317 152 000.00 317 152 000.00 
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2610 9.54 3.80 
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2615 9.54 3.80 
Дивіденди на одну просту акцію 2650  0.00 
 
  
97 
Продовження додатку Б 
Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) 
Рух коштів у результаті операційної діяльності 
За 
аналогічний 
Код За звітний 
Назва рядка період 
рядка період, грн 
попереднього 
року, грн 
Надходження від: Реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 3000 8 906 736.00 7 791 572.00 
Повернення податків і зборів 3005 1 104.00 314.00 
у тому числі податку на додану вартість 3006 139.00 0.00 
Цільового фінансування 3010 5 717.00 5 212.00 
Надходження від отримання субсидій, дотацій 3011  0.00 
Надходження авансів від покупців і замовників 3015  0.00 
Надходження від повернення авансів 3020 251 058.00 295 892.00 
Надходження від відсотків за залишками коштів на поточних 
3025 8.00 24.00 
рахунках 
Надходження від боржників неустойки (штрафів, пені) 3035 1 200.00 1 533.00 
Надходження від операційної оренди 3040  0.00 
Надходження від отримання роялті, авторських винагород 3045  0.00 
Надходження від страхових премій 3050 30.00 22.00 
Надходження фінансових установ від повернення позик 3055  0.00 
Інші надходження 3095 5 271 334.00 3 234 921.00 
Витрачання на оплату: Товарів (робіт, послуг) 3100 4 636 949.00 3 610 479.00 
Праці 3105 407 610.00 400 031.00 
Відрахувань на соціальні заходи 3110 106 038.00 103 624.00 
Зобов'язань з податків і зборів 3115 571 976.00 311 000.00 
Витрачання на оплату зобов'язань з податку на прибуток 3116  0.00 
Витрачання на оплату зобов'язань з податку на додану вартість 3117 255 583.00 29 077.00 
Витрачання на оплату зобов'язань з інших податків і зборів 3118 316 392.00 281 923.00 
Витрачання на оплату авансів 3135  0.00 
Витрачання на оплату повернення авансів 3140 229 942.00 1 244 659.00 
Витрачання на оплату цільових внесків 3145  0.00 
Витрачання на оплату зобов'язань за страховими контрактами 3150  0.00 
Витрачання фінансових установ на надання позик 3155  0.00 
Інші витрачання 3190 8 221 089.00 5 602 624.00 
Чистий рух коштів від операційної діяльності 3195 263 583.00 57 073.00 
Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності 
За 
аналогічний 
Код За звітний 
Назва рядка період 
рядка період, грн 
попереднього 
року, грн 
Надходження від реалізації: фінансових інвестицій 3200  0.00 
необоротних активів 3205 17 808.00 46 396.00 
Надходження від отриманих: відсотків 3215  0.00 
дивідендів 3220  0.00 
Надходження від деривативів 3225  0.00 
Надходження від погашення позик 3230 3 655.00 231.00 
Надходження від вибуття дочірнього підприємства та іншої господарської 
3235  0.00 
одиниці 
Інші надходження 3250  0.00 
Витрачання на придбання: фінансових інвестицій 3255  0.00 
необоротних активів 3260 239 808.00 82 353.00 
98 
За 
аналогічний 
Код За звітний 
Назва рядка період 
рядка період, грн 
попереднього 
року, грн 
Виплати за деривативами 3270  0.00 
Витрачання на надання позик 3275 8 932.00 11 991.00 
Витрачання на придбання дочірнього підприємства та іншої господарської 
3280  0.00 
одиниці 
Інші платежі 3290  0.00 
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності 3295 -227 277.00 -47 717.00 
Рух коштів у результаті фінансової діяльності 
За 
аналогічний 
Код За звітний 
Назва рядка період 
рядка період, грн 
попереднього 
року, грн 
Надходження від: Власного капіталу 3300  0.00 
Отримання позик 3305  0.00 
Надходження від продажу частки в дочірньому підприємстві 3310  0.00 
Інші надходження 3340  0.00 
Витрачання на: Викуп власних акцій 3345  0.00 
Погашення позик 3350 36 856.00 0.00 
Сплату дивідендів 3355  0.00 
Витрачання на сплату відсотків 3360  0.00 
Витрачання на сплату заборгованості з фінансової оренди 3365  0.00 
Витрачання на придбання частки в дочірньому підприємстві 3370  0.00 
Витрачання на виплати неконтрольованим часткам у дочірніх 
3375  0.00 
підприємствах 
Інші платежі 3390  0.00 
Чистий рух коштів від фінансової діяльності 3395 -36 856.00 0.00 
Чистий рух грошових коштів за звітний період 3400 -550.00 9 356.00 
Залишок коштів на початок року 3405 383.00 435.00 
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 3410 383.00 -9 408.00 
Залишок коштів на кінець року 3415 216.00 383.00 
 
  
99 
Додаток В 
Фінансова звітність за 2022 рік 
 
Дата звіту 21.04.2023 
Період 2022 рік, 12 міс 
Бухгалтер Яковенко Леся Григорівна 
КАТОТТГ UA32120090010020161 
Кількість працівників 2 262 
Баланс (Звіт про фінансовий стан) 
Актив 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн 
I. Необоротні активи Нематеріальні активи 1000 335 054.00 378 735.00 
первісна вартість 1001 618 853.00 733 157.00 
накопичена амортизація 1002 283 799.00 354 422.00 
Незавершені капітальні інвестиції 1005 95 193.00 136 810.00 
Основні засоби 1010 2 403 367.00 2 971 143.00 
первісна вартість 1011 2 560 310.00 3 012 225.00 
знос 1012 156 943.00 41 082.00 
Інвестиційна нерухомість 1015 0.00  
первісна вартість 1016 0.00  
знос 1017 0.00  
Довгострокові біологічні активи 1020 124 095.00 117 213.00 
первісна вартість 1021 135 168.00 149 147.00 
накопичена амортизація 1022 11 073.00 31 934.00 
інші фінансові інвестиції 1035 11 424.00 11 424.00 
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040 64 471.00 48 507.00 
Відстрочені податкові активи 1045 0.00  
Гудвіл 1050 0.00  
Відстрочені аквізиційні витрати 1060 0.00  
Залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах 1065 0.00  
Інші необоротні активи 1090 15 054.00 18 013.00 
Усього за розділом I 1095 3 048 658.00 3 681 845.00 
II. Оборотні активи Запаси 1100 4 685 142.00 3 847 533.00 
Виробничі запаси 1101 601 991.00 1 091 282.00 
Незавершене виробництво 1102 453 220.00 629 894.00 
Готова продукція 1103 3 543 756.00 2 090 312.00 
Товари 1104 86 175.00 36 045.00 
Поточні біологічні активи 1110 252 466.00 395 435.00 
Депозити перестрахування 1115 0.00  
Векселі одержані 1120 0.00  
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 1125 662 345.00 1 328 448.00 
Дебіторська заборгованість за розрахунками: за виданими авансами 1130 471 642.00 417 457.00 
з бюджетом 1135 15 394.00 11 783.00 
у тому числі з податку на прибуток 1136 0.00  
з нарахованих доходів 1140 0.00  
із внутрішніх розрахунків 1145 0.00  
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 4 358 802.00 4 496 184.00 
Поточні фінансові інвестиції 1160 0.00  
Г роші та їх еквіваленти 1165 216.00 23 067.00 
Готівка 1166 0.00  
100 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн 
Рахунки в банках 1167 216.00 23 067.00 
Витрати майбутніх періодів 1170 0.00  
Частка перестраховика у страхових резервах 1180 0.00  
у тому числі в: резервах довгострокових зобов’язань 1181 0.00  
резервах збитків або резервах належних виплат 1182 0.00  
резервах незароблених премій 1183 0.00  
інших страхових резервах 1184 0.00  
Інші оборотні активи 1190 198 461.00 205 259.00 
Усього за розділом II 1195 10 644 468.00 10 725 166.00 
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття 1200 0.00  
Баланс 1300 13 693 126.00 14 407 011.00 
Пасив 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн 
I. Власний капітал Зареєстрований (пайовий) капітал 1400 31 715.00 31 715.00 
Внески до незареєстрованого статутного капіталу 1401 0.00  
Капітал у дооцінках 1405 0.00  
Додатковий капітал 1410 1 212 865.00 1 557 029.00 
Емісійний дохід 1411 0.00  
Накопичені курсові різниці 1412 0.00  
Резервний капітал 1415 4 757.00 4 757.00 
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 10 213 265.00 10 458 953.00 
Неоплачений капітал 1425 0.00  
Вилучений капітал 1430 0.00  
Інші резерви 1435 0.00  
Усього за розділом I 1495 11 462 602.00 12 052 454.00 
II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення Відстрочені 
1500 0.00  
податкові зобов’ язання 
Пенсійні зобов’язання 1505 0.00  
Довгострокові кредити банків 1510 0.00  
Інші довгострокові зобов’язання 1515 1 558.00 1 558.00 
Довгострокові забезпечення 1520 45 279.00 62 311.00 
Довгострокові забезпечення витрат персоналу 1521 45 279.00 62 311.00 
Цільове фінансування 1525 0.00  
Благодійна допомога 1526 0.00  
Страхові резерви 1530 0.00  
у тому числі: резерв довгострокових зобов’язань 1531 0.00  
резерв збитків або резерв належних виплат 1532 0.00  
резерв незароблених премій 1533 0.00  
інші страхові резерви 1534 0.00  
Інвестиційні контракти 1535 0.00  
Призовий фонд 1540 0.00  
Резерв на виплату джек-поту 1545 0.00  
Усього за розділом II 1595 46 837.00 63 869.00 
Ш. Поточні зобов’язання і забезпечення Короткострокові кредити 
1600 0.00  
банків 
Векселі видані 1605 0.00  
101 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн 
Поточна кредиторська заборгованість за: довгостроковими 
1610 0.00  
зобов’язаннями 
товари, роботи, послуги 1615 434 611.00 495 104.00 
розрахунками з бюджетом 1620 14 989.00 11 932.00 
у тому числі з податку на прибуток 1621 0.00  
розрахунками зі страхування 1625 2 433.00 4 567.00 
розрахунками з оплати праці 1630 12 725.00 18 479.00 
за одержаними авансами 1635 1 509 198.00 1 545 285.00 
за розрахунками з учасниками 1640 0.00  
із внутрішніх розрахунків 1645 0.00  
за страховою діяльністю 1650 0.00  
Поточні забезпечення 1660 0.00  
Доходи майбутніх періодів 1665 27 764.00 25 906.00 
Відстрочені комісійні доходи від перестраховиків 1670 0.00  
Інші поточні зобов’язання 1690 181 967.00 189 415.00 
Усього за розділом ІІІ 1695 2 183 687.00 2 290 688.00 
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, 
1700 0.00  
утримуваними для продажу, та групами вибуття 
V. Чиста вартість активів недержавного пенсійного фонду 1800 0.00  
Баланс 1900 13 693 126.00 14 407 011.00 
 
  
102 
Продовження додатку В 
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) 
Фінансові результати 
За 
аналогічний 
Код За звітний 
Назва рядка період 
рядка період, тис. грн 
попереднього 
року, тис. грн 
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 7 940 755.00 5 960 985.00 
Чисті зароблені страхові премії 2010  0.00 
Премії підписані, валова сума 2011  0.00 
Премії, передані у перестрахування 2012  0.00 
Зміна резерву незароблених премій, валова сума 2013  0.00 
Зміна частки перестраховиків у резерві незароблених премій 2014  0.00 
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 2050 5 602 582.00 3 820 506.00 
Чисті понесені збитки за страховими виплатами 2070  0.00 
Валовий: прибуток 2090 2 338 173.00 2 140 479.00 
Дохід (витрати) від зміни у резервах довгострокових зобов’язань 2105  0.00 
Дохід (витрати) від зміни інших страхових резервів 2110  0.00 
Зміна інших страхових резервів, валова сума 2111  0.00 
Зміна частки перестраховиків в інших страхових резервах 2112  0.00 
Інші операційні доходи 2120 889 056.00 2 500 799.00 
Дохід від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою 
2121 866 749.00 2 475 478.00 
вартістю 
Дохід від первісного визнання біологічних активів і 
2122  0.00 
сільськогосподарської продукції 
Дохід від використання коштів, вивільнених від оподаткування 2123  0.00 
Адміністративні витрати 2130 201 611.00 128 845.00 
Витрати на збут 2150 375 555.00 306 281.00 
Інші операційні витрати 2180 2 512 562.00 1 334 109.00 
Витрат від зміни вартості активів, які оцінюються за 
2181 2 417 693.00 1 045 021.00 
справедливою вартістю 
Витрат від первісного визнання біологічних активів і 
2182  0.00 
сільськогосподарської продукції 
Фінансовий результат від операційної діяльності: прибуток 2190 137 501.00 2 872 043.00 
Дохід від участі в капіталі 2200  0.00 
Інші фінансові доходи 2220 263.00 8.00 
Інші доходи 2240 226 607.00 55 523.00 
Дохід від благодійної допомоги 2241  0.00 
Фінансові витрати 2250 20.00 0.00 
Втрати від участі в капіталі 2255  0.00 
Інші витрати 2270 258 210.00 65 452.00 
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті 2275  0.00 
Фінансовий результат до оподаткування: прибуток 2290 106 141.00 2 862 122.00 
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300  0.00 
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування 2305  0.00 
Чистий фінансовий результат: прибуток 2350 106 141.00 2 862 122.00 
 
  
103 
Продовження додатку В 
Сукупний дохід 
За 
аналогічний 
За звітний 
Код період 
Назва рядка період, тис. 
рядка попереднього 
грн 
року, тис. 
грн 
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400 344 165.00 373 707.00 
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405  0.00 
Накопичені курсові різниці 2410  0.00 
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств 2415  0.00 
Інший сукупний дохід 2445  0.00 
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450 344 165.00 373 707.00 
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним доходом 2455  0.00 
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460 344 165.00 373 707.00 
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465 450 306.00 3 235 829.00 
Елементи операційних витрат 
За аналогічний 
Код За звітний період 
Назва рядка 
рядка період, тис. грн попереднього 
року, тис. грн 
Матеріальні затрати 2500 5 659 200.00 3 194 813.00 
Витрати на оплату праці 2505 620 339.00 493 730.00 
Відрахування на соціальні заходи 2510 125 699.00 101 324.00 
Амортизація 2515 323 053.00 333 619.00 
Інші операційні витрати 2520 1 964 019.00 1 466 255.00 
Разом 2550 8 692 310.00 5 589 741.00 
Розрахунок показників прибутковості акцій 
За аналогічний 
Код За звітний період 
Назва рядка 
рядка період, грн попереднього 
року, грн 
Середньорічна кількість простих акцій 2600 317 152 000.00 317 152 000.00 
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 2605 317 152 000.00 317 152 000.00 
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2610 0.33 9.02 
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2615 0.33 9.02 
Дивіденди на одну просту акцію 2650  0.00 
 
  
104 
Продовження додатку В 
Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) 
Рух коштів у результаті операційної діяльності 
За аналогічний 
Код За звітний період 
Назва рядка 
рядка період, грн попереднього 
року, грн 
Надходження від: Реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 3000 7 396 573.00 8 906 736.00 
Повернення податків і зборів 3005 657.00 1 104.00 
у тому числі податку на додану вартість 3006  139.00 
Цільового фінансування 3010 6 462.00 5 717.00 
Надходження від отримання субсидій, дотацій 3011  0.00 
Надходження авансів від покупців і замовників 3015  0.00 
Надходження від повернення авансів 3020 129 917.00 251 058.00 
Надходження від відсотків за залишками коштів на поточних 
3025 287.00 8.00 
рахунках 
Надходження від боржників неустойки (штрафів, пені) 3035 1 223.00 1 200.00 
Надходження від операційної оренди 3040  0.00 
Надходження від отримання роялті, авторських винагород 3045  0.00 
Надходження від страхових премій 3050 24.00 30.00 
Надходження фінансових установ від повернення позик 3055  0.00 
Інші надходження 3095 8 058 235.00 5 271 334.00 
Витрачання на оплату: Товарів (робіт, послуг) 3100 5 963 774.00 4 636 949.00 
Праці 3105 514 118.00 407 610.00 
Відрахувань на соціальні заходи 3110 130 110.00 106 038.00 
Зобов'язань з податків і зборів 3115 326 068.00 571 976.00 
Витрачання на оплату зобов'язань з податку на прибуток 3116  0.00 
Витрачання на оплату зобов'язань з податку на додану вартість 3117 8 625.00 255 583.00 
Витрачання на оплату зобов'язань з інших податків і зборів 3118 317 443.00 316 392.00 
Витрачання на оплату авансів 3135  0.00 
Витрачання на оплату повернення авансів 3140 46 742.00 229 942.00 
Витрачання на оплату цільових внесків 3145  0.00 
Витрачання на оплату зобов'язань за страховими контрактами 3150  0.00 
Витрачання фінансових установ на надання позик 3155  0.00 
Інші витрачання 3190 8 119 719.00 8 221 089.00 
Чистий рух коштів від операційної діяльності 3195 492 847.00 263 583.00 
Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності 
За аналогічний 
За звітний період 
Назва рядка Код рядка 
період, грн попереднього 
року, грн 
Надходження від реалізації: фінансових інвестицій 3200  0.00 
необоротних активів 3205 22 669.00 17 808.00 
Надходження від отриманих: відсотків 3215  0.00 
дивідендів 3220  0.00 
Надходження від деривативів 3225  0.00 
Надходження від погашення позик 3230 6 706.00 3 655.00 
Надходження від вибуття дочірнього підприємства та іншої 
3235  0.00 
господарської одиниці 
Інші надходження 3250  0.00 
Витрачання на придбання: фінансових інвестицій 3255  0.00 
необоротних активів 3260 538 078.00 239 808.00 
Виплати за деривативами 3270  0.00 
Витрачання на надання позик 3275 6 583.00 8 932.00 
105 
За аналогічний 
За звітний період 
Назва рядка Код рядка 
період, грн попереднього 
року, грн 
Витрачання на придбання дочірнього підприємства та іншої 
3280  0.00 
господарської одиниці 
Інші платежі 3290  0.00 
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності 3295 -515 286.00 -227 277.00 
Рух коштів у результаті фінансової діяльності 
За 
аналогічний 
Код За звітний 
Назва рядка період 
рядка період, грн 
попереднього 
року, грн 
Надходження від: Власного капіталу 3300  0.00 
Отримання позик 3305  0.00 
Надходження від продажу частки в дочірньому підприємстві 3310  0.00 
Інші надходження 3340  0.00 
Витрачання на: Викуп власних акцій 3345  0.00 
Погашення позик 3350  36 856.00 
Сплату дивідендів 3355  0.00 
Витрачання на сплату відсотків 3360  0.00 
Витрачання на сплату заборгованості з фінансової оренди 3365  0.00 
Витрачання на придбання частки в дочірньому підприємстві 3370  0.00 
Витрачання на виплати неконтрольованим часткам у дочірніх 
3375  0.00 
підприємствах 
Інші платежі 3390  0.00 
Чистий рух коштів від фінансової діяльності 3395 0.00 -36 856.00 
Чистий рух грошових коштів за звітний період 3400 -22 439.00 -550.00 
Залишок коштів на початок року 3405 216.00 383.00 
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 3410 45 290.00 383.00 
Залишок коштів на кінець року 3415 23 067.00 216.00 
 
  
106 
Додаток Д 
Фінансова звітність за 2023 рік 
 
Дата звіту 22.02.2024 
Період 2023 рік, 12 міс 
Бухгалтер Яковенко Леся Григорівна 
КАТОТТГ UA32120090010020161 
Кількість працівників 2 277 
 
Баланс (Звіт про фінансовий стан) 
Актив 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн 
I. Необоротні активи Нематеріальні активи 1000 378 735.00 424 527.00 
первісна вартість 1001 733 157.00 872 575.00 
накопичена амортизація 1002 354 422.00 448 048.00 
Незавершені капітальні інвестиції 1005 136 810.00 237 736.00 
Основні засоби 1010 2 971 143.00 3 142 586.00 
первісна вартість 1011 3 012 225.00 3 431 879.00 
знос 1012 41 082.00 289 293.00 
Інвестиційна нерухомість 1015 0.00  
первісна вартість 1016 0.00  
знос 1017 0.00  
Довгострокові біологічні активи 1020 117 213.00 130 526.00 
первісна вартість 1021 149 147.00 177 448.00 
накопичена амортизація 1022 31 934.00 46 922.00 
Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом 
1030 0.00  
участі в капіталі інших підприємств 
інші фінансові інвестиції 1035 11 424.00 11 424.00 
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040 48 507.00 36 939.00 
Відстрочені податкові активи 1045 0.00  
Гудвіл 1050 0.00  
Відстрочені аквізиційні витрати 1060 0.00  
Залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах 1065 0.00  
Інші необоротні активи 1090 18 013.00 19 190.00 
Усього за розділом I 1095 3 681 845.00 4 002 928.00 
II. Оборотні активи Запаси 1100 3 847 533.00 5 218 575.00 
Виробничі запаси 1101 1 091 282.00 870 295.00 
Незавершене виробництво 1102 629 894.00 740 744.00 
Готова продукція 1103 2 090 312.00 3 604 253.00 
Товари 1104 36 045.00 3 283.00 
Поточні біологічні активи 1110 395 435.00 449 503.00 
Депозити перестрахування 1115 0.00  
Векселі одержані 1120 0.00  
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 1125 1 328 448.00 1 134 591.00 
Дебіторська заборгованість за розрахунками: за виданими авансами 1130 417 457.00 133 798.00 
з бюджетом 1135 11 783.00 7 193.00 
у тому числі з податку на прибуток 1136 0.00  
з нарахованих доходів 1140 0.00  
із внутрішніх розрахунків 1145 0.00  
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 4 496 184.00 5 294 050.00 
107 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн 
Поточні фінансові інвестиції 1160 0.00  
Г роші та їх еквіваленти 1165 23 067.00 32 900.00 
Готівка 1166 0.00  
Рахунки в банках 1167 23 067.00 32 900.00 
Витрати майбутніх періодів 1170 0.00  
Частка перестраховика у страхових резервах 1180 0.00  
у тому числі в: резервах довгострокових зобов’язань 1181 0.00  
резервах збитків або резервах належних виплат 1182 0.00  
резервах незароблених премій 1183 0.00  
інших страхових резервах 1184 0.00  
Інші оборотні активи 1190 205 259.00 529 117.00 
Усього за розділом II 1195 10 725 166.00 12 799 727.00 
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття 1200 0.00  
Баланс 1300 14 407 011.00 16 802 655.00 
 
Пасив 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн 
I. Власний капітал Зареєстрований (пайовий) капітал 1400 31 715.00 31 715.00 
Внески до незареєстрованого статутного капіталу 1401 0.00  
Капітал у дооцінках 1405 0.00  
Додатковий капітал 1410 1 557 029.00 1 417 736.00 
Емісійний дохід 1411 0.00  
Накопичені курсові різниці 1412 0.00  
Резервний капітал 1415 4 757.00 4 757.00 
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 10 458 953.00 9 935 856.00 
Неоплачений капітал 1425 0.00  
Вилучений капітал 1430 0.00  
Інші резерви 1435 0.00  
Усього за розділом I 1495 12 052 454.00 11 390 064.00 
II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення Відстрочені податкові 
1500 0.00  
зобов’ язання 
Пенсійні зобов’язання 1505 0.00  
Довгострокові кредити банків 1510 0.00 667 807.00 
Інші довгострокові зобов’язання 1515 1 558.00 76 456.00 
Довгострокові забезпечення 1520 62 311.00 55 860.00 
Довгострокові забезпечення витрат персоналу 1521 62 311.00 55 860.00 
Цільове фінансування 1525 0.00  
Благодійна допомога 1526 0.00  
Страхові резерви 1530 0.00  
у тому числі: резерв довгострокових зобов’язань 1531 0.00  
резерв збитків або резерв належних виплат 1532 0.00  
резерв незароблених премій 1533 0.00  
інші страхові резерви 1534 0.00  
Інвестиційні контракти 1535 0.00  
Призовий фонд 1540 0.00  
Резерв на виплату джек-поту 1545 0.00  
Усього за розділом II 1595 63 869.00 800 123.00 
108 
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн 
Ш. Поточні зобов’язання і забезпечення Короткострокові кредити 
1600 0.00  
банків 
Векселі видані 1605 0.00  
Поточна кредиторська заборгованість за: довгостроковими 
1610 0.00 24 647.00 
зобов’язаннями 
товари, роботи, послуги 1615 495 104.00 310 060.00 
розрахунками з бюджетом 1620 11 932.00 17 167.00 
у тому числі з податку на прибуток 1621 0.00  
розрахунками зі страхування 1625 4 567.00 4 671.00 
розрахунками з оплати праці 1630 18 479.00 19 061.00 
за одержаними авансами 1635 1 545 285.00 4 095 465.00 
за розрахунками з учасниками 1640 0.00  
із внутрішніх розрахунків 1645 0.00  
за страховою діяльністю 1650 0.00  
Поточні забезпечення 1660 0.00  
Доходи майбутніх періодів 1665 25 906.00 24 416.00 
Відстрочені комісійні доходи від перестраховиків 1670 0.00  
Інші поточні зобов’язання 1690 189 415.00 116 981.00 
Усього за розділом ІІІ 1695 2 290 688.00 4 612 468.00 
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними 
1700 0.00  
для продажу, та групами вибуття 
V. Чиста вартість активів недержавного пенсійного фонду 1800 0.00  
Баланс 1900 14 407 011.00 16 802 655.00 
 
 
  
109 
Продовження додатку Д 
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) 
Фінансові результати 
За аналогічний 
За звітний 
Код період 
Назва рядка період, тис. 
рядка попереднього 
грн 
року, тис. грн 
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 5 072 359.00 7 940 755.00 
Чисті зароблені страхові премії 2010  0.00 
Премії підписані, валова сума 2011  0.00 
Премії, передані у перестрахування 2012  0.00 
Зміна резерву незароблених премій, валова сума 2013  0.00 
Зміна частки перестраховиків у резерві незароблених премій 2014  0.00 
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 2050 5 124 151.00 5 602 582.00 
Чисті понесені збитки за страховими виплатами 2070  0.00 
Валовий: прибуток 2090  2 338 173.00 
збиток 2095 51 792.00  
Дохід (витрати) від зміни у резервах довгострокових зобов’язань 2105  0.00 
Дохід (витрати) від зміни інших страхових резервів 2110  0.00 
Зміна інших страхових резервів, валова сума 2111  0.00 
Зміна частки перестраховиків в інших страхових резервах 2112  0.00 
Інші операційні доходи 2120 1 230 284.00 889 056.00 
Дохід від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою 
2121 1 182 989.00 866 749.00 
вартістю 
Дохід від первісного визнання біологічних активів і 
2122  0.00 
сільськогосподарської продукції 
Дохід від використання коштів, вивільнених від оподаткування 2123  0.00 
Адміністративні витрати 2130 300 728.00 201 611.00 
Витрати на збут 2150 525 322.00 375 555.00 
Інші операційні витрати 2180 1 023 719.00 2 512 562.00 
Витрат від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою 
2181 835 288.00 2 417 693.00 
вартістю 
Витрат від первісного визнання біологічних активів і 
2182  0.00 
сільськогосподарської продукції 
Фінансовий результат від операційної діяльності: прибуток 2190  137 501.00 
збиток 2195 671 277.00  
Дохід від участі в капіталі 2200  0.00 
Інші фінансові доходи 2220 11 787.00 263.00 
Інші доходи 2240 109 565.00 226 607.00 
Дохід від благодійної допомоги 2241  0.00 
Фінансові витрати 2250 11 007.00 20.00 
Втрати від участі в капіталі 2255  0.00 
Інші витрати 2270 124 477.00 258 210.00 
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті 2275  0.00 
Фінансовий результат до оподаткування: прибуток 2290  106 141.00 
збиток 2295 685 409.00  
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300  0.00 
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування 2305  0.00 
Чистий фінансовий результат: прибуток 2350  106 141.00 
збиток 2355 685 409.00  
Сукупний дохід 
110 
За аналогічний 
За звітний 
Код період 
Назва рядка період, тис. 
рядка попереднього 
грн 
року, тис. грн 
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400 -139 293.00 344 165.00 
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405  0.00 
Накопичені курсові різниці 2410  0.00 
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних 
2415  0.00 
підприємств 
Інший сукупний дохід 2445  0.00 
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450 -139 293.00 344 165.00 
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним доходом 2455  0.00 
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460 -139 293.00 344 165.00 
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465 -824 702.00 450 306.00 
Елементи операційних витрат 
За 
За звітний аналогічний 
Код 
Назва рядка період, тис. період 
рядка 
грн попереднього 
року, тис. грн 
Матеріальні затрати 2500 3 825 012.00 5 659 200.00 
Витрати на оплату праці 2505 716 989.00 620 339.00 
Відрахування на соціальні заходи 2510 147 357.00 125 699.00 
Амортизація 2515 390 595.00 323 053.00 
Інші операційні витрати 2520 1 893 967.00 1 964 019.00 
Разом 2550 6 973 920.00 8 692 310.00 
Розрахунок показників прибутковості акцій 
За аналогічний 
Код За звітний період 
Назва рядка 
рядка період, грн попереднього 
року, грн 
Середньорічна кількість простих акцій 2600 317 152 000.00 317 152 000.00 
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 2605 317 152 000.00 317 152 000.00 
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2610 -2.16 0.33 
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2615 -2.16 0.33 
Дивіденди на одну просту акцію 2650  0.00 
 
  
111 
Продовження додатку Д 
Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) 
Рух коштів у результаті операційної діяльності 
За аналогічний 
За звітний період 
Назва рядка Код рядка 
період, грн попереднього 
року, грн 
Надходження від: Реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 3000 8 229 915.00 7 396 573.00 
Повернення податків і зборів 3005 47 552.00 657.00 
у тому числі податку на додану вартість 3006 47 369.00 0.00 
Цільового фінансування 3010 8 066.00 6 462.00 
Надходження від отримання субсидій, дотацій 3011  0.00 
Надходження авансів від покупців і замовників 3015  0.00 
Надходження від повернення авансів 3020 351 165.00 129 917.00 
Надходження від відсотків за залишками коштів на поточних 
3025 11 718.00 287.00 
рахунках 
Надходження від боржників неустойки (штрафів, пені) 3035 1 019.00 1 223.00 
Надходження від операційної оренди 3040  0.00 
Надходження від отримання роялті, авторських винагород 3045  0.00 
Надходження від страхових премій 3050 752.00 24.00 
Надходження фінансових установ від повернення позик 3055  0.00 
Інші надходження 3095 9 407 222.00 8 058 235.00 
Витрачання на оплату: Товарів (робіт, послуг) 3100 5 947 638.00 5 963 774.00 
Праці 3105 601 388.00 514 118.00 
Відрахувань на соціальні заходи 3110 153 382.00 130 110.00 
Зобов'язань з податків і зборів 3115 370 041.00 326 068.00 
Витрачання на оплату зобов'язань з податку на прибуток 3116  0.00 
Витрачання на оплату зобов'язань з податку на додану вартість 3117 135.00 8 625.00 
Витрачання на оплату зобов'язань з інших податків і зборів 3118 369 905.00 317 443.00 
Витрачання на оплату авансів 3135  0.00 
Витрачання на оплату повернення авансів 3140 50 466.00 46 742.00 
Витрачання на оплату цільових внесків 3145  0.00 
Витрачання на оплату зобов'язань за страховими контрактами 3150  0.00 
Витрачання фінансових установ на надання позик 3155  0.00 
Інші витрачання 3190 11 052 235.00 8 119 719.00 
Чистий рух коштів від операційної діяльності 3195 -117 741.00 492 847.00 
Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності 
За аналогічний 
За звітний період 
Назва рядка Код рядка 
період, грн попереднього 
року, грн 
Надходження від реалізації: фінансових інвестицій 3200  0.00 
необоротних активів 3205 65 331.00 22 669.00 
Надходження від отриманих: відсотків 3215  0.00 
дивідендів 3220  0.00 
Надходження від деривативів 3225  0.00 
Надходження від погашення позик 3230 13 184.00 6 706.00 
Надходження від вибуття дочірнього підприємства та іншої 
3235  0.00 
господарської одиниці 
Інші надходження 3250  0.00 
Витрачання на придбання: фінансових інвестицій 3255  0.00 
необоротних активів 3260 582 600.00 538 078.00 
Виплати за деривативами 3270  0.00 
Витрачання на надання позик 3275 7 352.00 6 583.00 
112 
За аналогічний 
За звітний період 
Назва рядка Код рядка 
період, грн попереднього 
року, грн 
Витрачання на придбання дочірнього підприємства та іншої 
3280  0.00 
господарської одиниці 
Інші платежі 3290  0.00 
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності 3295 -511 437.00 -515 286.00 
Рух коштів у результаті фінансової діяльності 
За 
аналогічний 
За звітний 
Назва рядка Код рядка період 
період, грн 
попереднього 
року, грн 
Надходження від: Власного капіталу 3300  0.00 
Отримання позик 3305 643 425.00 0.00 
Надходження від продажу частки в дочірньому підприємстві 3310  0.00 
Інші надходження 3340  0.00 
Витрачання на: Викуп власних акцій 3345  0.00 
Погашення позик 3350 7 385.00 0.00 
Сплату дивідендів 3355  0.00 
Витрачання на сплату відсотків 3360 7 026.00 0.00 
Витрачання на сплату заборгованості з фінансової оренди 3365  0.00 
Витрачання на придбання частки в дочірньому підприємстві 3370  0.00 
Витрачання на виплати неконтрольованим часткам у дочірніх 
3375  0.00 
підприємствах 
Інші платежі 3390  0.00 
Чистий рух коштів від фінансової діяльності 3395 629 014.00 0.00 
Чистий рух грошових коштів за звітний період 3400 -164.00 -22 439.00 
Залишок коштів на початок року 3405 23 067.00 216.00 
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 3410 9 997.00 45 290.00 
Залишок коштів на кінець року 3415 32 900.00 23 067.00
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
