Підвищення рівня фінансової грамотності та фінансової культури населення як елемент фінансової стабільності держави

Жерновий, Богдан Русланович
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8421
Назва:	Підвищення рівня фінансової грамотності та фінансової культури населення як елемент фінансової стабільності держави
Автори:	Бережна, Леся Віталіївна Жерновий, Богдан Русланович
Ключові слова:	фінансова грамотність;фінансова культура;фінансова стабільність
Дата публікації:	гру-2023
Короткий огляд (реферат):	Предметом є фінансові процеси, які виникають внаслідок реалізації стратегії підвищення рівня фінансової грамотності населення України. Об’єктом дослідження є теоретичні та методичні засади підвищення рівня фінансової грамотності та культури населення України. Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження дорожньої карти, стану, способів та механізмів підвищення рівня фінансової грамотності та фінансової культури населення України. Завдання кваліфікаційної роботи магістра: розкрити основні поняття, фактори формування та міжнародний досвід фінансової грамотності та фінансової культури; визначити бачення майбутнього фінансової грамотності в Україні та роль в цьому Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2025 року; вивчити рамку фінансових компетентностей дорослого населення України; оцінити Індекс фінансової грамотності в Україні та його компоненти; проаналізувати рівень фінансової грамотності серед підлітків в Україні; дослідити сучасний стан платіжної безпеки в Україні; запропонувати основні засади вирішення актуальних питань підвищення рівня фінансової грамотності в Україні; сформулювати модель підтримки прийняття рішення споживачем банківських послуг. За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо підвищення рівня фінансової грамотності та фінансової культури в Україні. Одержані результати можуть бути використані всіма гравцями (стейкхолдерами) фінансової екосистеми для задоволення потреб кінцевих споживачів фінансових послуг.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8421
Розташовується у зібраннях:	072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
КРМ Жерновий 2023.pdf Restricted Access		4.55 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА ФІНАНСІВ 
 
 
 Спеціальність 
072 – Фінанси, банківська справа 
та страхування, освітня програма 
«Фінанси і кредит»,  
освітній ступінь «магістр», 
денна форма навчання, 
2 курс, група      ФКМ - 22      . 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
на тему: ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ 
ТА ФІНАНСОВОЇ КУЛЬТУРИ НАСЕЛЕННЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ 
ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ  
 
 
 
Студента    Жернового Богдана Руслановича     
(підпис) 
 
Науковий керівник    доцент Бережна Леся Віталіївна           .. 
   (підпис) 
 
 
 
 
Робота допущена до захисту в ЕК 
Завідувач кафедри фінансів  
                   проф. Гончаренко Ірина Георгіївна     . 
           (підпис) 
 
 
 
Черкаси 2023 р.  
2 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА ФІНАНСІВ  
Освітній ступінь магістр 
Спеціальність 072 – Фінанси, банківська справа та страхування 
освітня програма «Фінанси і кредит» 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри фінансів 
 
________________ проф. Гончаренко І.Г.  
 
«_____» ________________ 2023 р. 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА  
 
    Жерновому Богдану Руслановичу     
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи Підвищення рівня фінансової грамотності та фінансової культури 
населення як елемент фінансової стабільності держави 
Керівник роботи  Бережна Леся Віталіївна, к.е.н., доцент     
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом вищого навчального закладу від «25 » вересня 2023 р. № 248/04. 
2. Строк подання студентом роботи «05» грудня 2023 р. 
3. Вихідні дані до роботи нормативні та законодавчі акти, літературні та періодичні 
джерела, цифровий матеріал Національного банку України, Світового банку. 
4. Зміст кваліфікаційної роботи магістра (перелік питань, які потрібно розробити)  
1. Визначити теоретичні аспекти формування фінансової грамотності та культури 
населення.  
2. Проаналізувати рівень фінансової грамотності та фінансової культури населення. 
3. Внести пропозиції щодо підвищення рівня фінансової грамотності населення. 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, 
плакатів)  
Рисунок 1 ‒ Складові фінансової грамотності. Рисунок 2 ‒ Об’єкти впливу фінансової 
грамотності суспільства. Таблиця 1 ‒ Склад 5 цільових аудиторій НБУ. Таблиця 2 ‒ 
Індекс фінансової грамотності в Україні та світі у 2021 р. Рисунок 4 ‒ Найпоширеніші 
життєві ситуації, коли необхідно приймати фінансові рішення. Рисунок 5 ‒ Ключові 
вміння та навички фінансово грамотних людей. Рисунок 6 ‒ Результати дослідження 
Міжнародної фінансової корпорації у 2021 р. серед громадян України. Рисунок 7 ‒ 
Складові фінансової культури. Рисунок 8 ‒ Інформація щодо наявності СФГ станом 
на вересень 2021 р. Рисунок 9 ‒ Мета Національної стратегії розвитку фінансової 
грамотності до 2025 року. Рисунок 10 – Модель екосистеми фінансової грамотності. 
Рисунок 11 – Стратегічні напрями та цілі розвитку фінансової грамотності в Україні. 
Рисунок 12 ‒ Рівень обізнаності у фінансових питаннях молоді України. Рисунок 13 ‒ 
Які теми з фінансової грамотності цікаві молоді? Рисунок 14 ‒ Проблеми 
(шахрайство) з фінансовими продуктами. Рисунок 15 ‒ Жертви шахраїв під час 
повномасштабного вторгнення   
3 
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра 
Прізвище, ініціали  Підпис, дата 
Розділ 
та посада консультанта завдання видав завдання прийняв 
1 Бережна Л.В., доцент 05.09.23 09.10.23 
2 Бережна Л.В., доцент 10.10.23 11.11.23 
3 Бережна Л.В., доцент 12.11.23 28.11.23 
 
7. Дата видачі завдання «05» вересня 2023 р. 
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Назва етапів Строк виконання 
Примітка  
з/п кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи 
Вибір напряму дослідження. Складання 
1 попереднього плану кваліфікаційної 05.09.23 виконано 
роботи. 
Опрацювання літературних джерел.  
2 30.09.23 виконано 
Підготовка та групування матеріалів. 
Затвердження плану. Підготовка  
3 5.10.23 виконано 
теоретичного розділу. 
Доопрацювання теоретичного розділу. 
4 Аналіз даних, необхідних для написання 9.10.23 виконано 
аналітичного розділу. 
5 Підготовка аналітичного розділу. 10.10.23 виконано 
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 07.11.23 виконано 
Підготовка та написання розрахункового 
7 08.11.23 виконано 
розділу роботи. 
8 Розрахунок пропозицій. 15.11.23 виконано 
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 18.11.23 виконано 
10 Підготовка висновків по роботі 19.11.23 виконано 
11 Перевірка роботи на плагіат 21.11.23 виконано 
12 Доопрацювання роботи 23.11.23 виконано 
13 Оформлення кваліфікаційної роботи 2.12.23 виконано 
14 Подання завершеної роботи на кафедру 5.12.23 виконано 
 
 
Студент     __________________    ____Жерновий Б.Р.       
            (підпис)                                             (прізвище та ініціали) 
Керівник роботи     __________________    ____ Бережна Л.В. _______ 
           (підпис)                                              (прізвище та ініціали) 
Секретар ЕК      __________________    ____Настенко І.Г.________ 
(підпис)                                              (прізвище та ініціали) 
  
4 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота магістра містить 99 сторінок, 11 таблиць, 37 
рисунки, список використаних джерел із 80 найменувань, 3 додатки. 
 
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ ТА 
ФІНАНСОВОЇ КУЛЬТУРИ НАСЕЛЕННЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ 
ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ 
 
Предметом є фінансові процеси, які виникають внаслідок реалізації 
стратегії підвищення рівня фінансової грамотності населення України. 
Об’єктом дослідження є теоретичні та методичні засади підвищення рівня 
фінансової грамотності та культури населення України. 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження дорожньої карти, 
стану, способів та механізмів підвищення рівня фінансової грамотності та 
фінансової культури населення України. 
Завдання кваліфікаційної роботи магістра:  
- розкрити основні поняття, фактори формування та міжнародний досвід 
фінансової грамотності та фінансової культури; 
- визначити бачення майбутнього фінансової грамотності в Україні та роль 
в цьому Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2025 року; 
- вивчити рамку фінансових компетентностей дорослого населення 
України; 
- оцінити Індекс фінансової грамотності в Україні та його компоненти; 
- проаналізувати рівень фінансової грамотності серед підлітків в Україні; 
- дослідити сучасний стан платіжної безпеки в Україні; 
- запропонувати основні засади вирішення актуальних питань підвищення 
рівня фінансової грамотності в Україні; 
‒ сформулювати модель підтримки прийняття рішення споживачем 
банківських послуг. 
За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо 
підвищення рівня фінансової грамотності та фінансової культури в Україні. 
Одержані результати можуть бути використані всіма гравцями 
(стейкхолдерами) фінансової екосистеми для задоволення потреб кінцевих 
споживачів фінансових послуг. 
Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра 2023. 
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра 2023. 
Підпис студента ____________________ 
Дата ______________________________  
5 
ЗМІСТ 
ВСТУП 6 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ 9 
ГРАМОТНОСТІ ТА КУЛЬТУРИ НАСЕЛЕННЯ 
1.1.Фінансова грамотність та фінансова культура: основні поняття, 9 
фактори формування та міжнародний досвід 
1.2. Національна стратегія розвитку фінансової грамотності до 20 
2025 року. Бачення майбутнього фінансової грамотності в 
Україні 
1.3. Рамка фінансових компетентностей дорослого населення 29 
України   
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ ТА 40 
ФІНАНСОВОЇ КУЛЬТУРИ НАСЕЛЕННЯ 
2.1. Індекс фінансової грамотності в Україні та його компоненти 40 
2.2. Рівень фінансової грамотності серед підлітків в Україні 56 
2.3. Сучасний стан платіжної безпеки в Україні: аналіз та тенденції 65 
РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ 73 
ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ  
3.1 Основні засади вирішення актуальних питань підвищення рівня 73 
фінансової грамотності в Україні 
3.2. Модель підтримки прийняття рішення споживачем 77 
банківських послуг 
ВИСНОВКИ 88 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 92 
ДОДАТКИ 100 
  
6 
ВСТУП 
 
Постановка проблеми. Прогресивний розвиток сучасної економіки стає 
неможливим без фінансово освічених громадян – повноцінних учасників цього 
розвитку. Із цією метою десятиліттями в низці країн проводяться різноманітні 
освітні заходи, основною метою яких є формування покоління людей, які вміють 
раціонально розпоряджатися власними фінансами, вдало використовувати 
інструменти заощадження, виступати відповідальними споживачами товарів і 
послуг. Саме такі громадяни виступають основою стабільності і процвітання 
будь-якої держави світу. В Україні рівень фінансової грамотності населення 
знаходиться на низькому рівні. Значна частина населення не лише не знає як 
користуватися фінансовими інструментами, а й має низьку довіру до фінансової 
системи та її інститутів. Підвищення фінансової грамотності є актуальним 
питанням як для поліпшення добробуту громадян, так і для економічного 
розвитку країни. Саме тому, дослідження механізмів, дій та способів підвищення 
рівня фінансової грамотності та фінансової культури населення України як 
елементу фінансової стабільності держави потребує особливої уваги. 
У різні часи дослідження фінансової грамотності населення здійснювали 
такі зарубіжні науковці, як А. Сміт, Е. Ларсон, Ш. Данс, Т. Хіра, А. Лусарді. 
Питаннями фінансової грамотності населення в Україні за підтримки Програми 
розвитку фінансового сектору (USAID/FINREP-II) займається група науковців: 
О.І. Білик, О.Д. Вовчак, Т.Д. Гірченко, О.О. Другов, О.Є. Костюченко, А.Я. 
Кузнєцова, З.Я. Лапішко, Т.В. Новікова, Б.І. Пшик, В.В. Рисін, Л.Я. Слобода, Т.С. 
Смовженко, Н.В. Ткаченко, М.І. Хмелярчук [66]. Однак питання теоретичного 
обґрунтування та практичного регулювання процесів впливу фінансової 
грамотності населення України на рівень добробуту нації та розвиток 
національного господарства у цілому залишаються не повною мірою 
дослідженими, що, своєю чергою, свідчить про актуальність та практичну 
значимість даного дослідження. 
7 
Актуальність зазначених питань, їх теоретична і практична важливість 
зумовили вибір напряму та теми кваліфікаційної роботи магістра, її мету та 
окреслили коло завдань. 
Мета і завдання дослідження. Метою кваліфікаційної роботи магістра є 
дослідження дорожньої карти, стану, способів та механізмів підвищення рівня 
фінансової грамотності та фінансової культури населення України. 
Відповідно до поставленої мети визначено та вирішено такі основні 
завдання: 
- розкрити основні поняття, фактори формування та міжнародний досвід 
фінансової грамотності та фінансової культури; 
- визначити бачення майбутнього фінансової грамотності в Україні та роль 
в цьому Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2025 року; 
- вивчити рамку фінансових компетентностей дорослого населення 
України; 
- оцінити Індекс фінансової грамотності в Україні та його компоненти; 
- проаналізувати рівень фінансової грамотності серед підлітків в Україні; 
- дослідити сучасний стан платіжної безпеки в Україні; 
- запропонувати основні засади вирішення актуальних питань підвищення 
рівня фінансової грамотності в Україні; 
‒ сформулювати модель підтримки прийняття рішення споживачем 
банківських послуг. 
Об’єктом дослідження є теоретичні та методичні засади підвищення рівня 
фінансової грамотності та культури населення України.  
Предметом дослідження є фінансові процеси, які виникають внаслідок 
реалізації стратегії підвищення рівня фінансової грамотності населення України. 
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань в роботі 
використовувалися загальні методи наукового пізнання. Зокрема: економічного 
аналізу, синтезу, порівняння, аналогії – для оцінки отриманих фактичних значень 
показників у динаміці; наукової абстракції – при виділенні найбільш важливих 
показників оцінки рівня фінансової грамотності та фінансової культури; 
8 
спостереження, групування, узагальнення – в процесі розробки остаточних 
висновків на основі отриманих результатів аналітичних досліджень; економіко-
математичного моделювання – для побудови моделі підтримки прийняття 
фінансового рішення споживачем фінансових послуг.  
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові 
акти, аналітичні та статистичні дані Національного банку України, Світового 
банку, проєкту USAID «Трансформація фінансового сектору». Використано дані 
статистичних щорічників, інформаційно-аналітичних бюлетенів, наукову, 
методичну та довідкову літературу, монографічні видання та статті вітчизняних 
і зарубіжних учених, офіційні ресурси в Інтернеті. 
За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо 
підвищення рівня фінансової грамотності та фінансової культури в Україні. 
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці 
рекомендацій щодо підвищення фінансової грамотності населення, поліпшення 
добробуту населення, усвідомлення та зменшення фінансових ризиків для 
домогосподарств, поліпшення бізнесового середовища та збільшення обсягу 
бізнесу, соціальної та фінансової стабільності у суспільстві. 
Результати досліджень апробовані на ХХ Міжнародній науково-
практичній конференції «Актуальні проблеми фінансової системи України» (м. 
Черкаси, 23 листопада 2023 року Черкаси, ЧДТУ), за результатами якої видані 
тези на тему: «Платіжна безпека в Україні: проблеми та шляхи її забезпечення» 
(додаток А). 
Структура та обсяг роботи. Структура кваліфікаційної роботи 
обумовлена темою та логікою дослідження. Загальний обсяг роботи містить 
вступ, основну частину, висновки, список використаних джерел та додатків. 
Основна частина складається із трьох розділів та ілюстрована 11 таблицями й 37 
рисунками. 
 
  
9 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ 
ГРАМОТНОСТІ ТА КУЛЬТУРИ НАСЕЛЕННЯ 
 
1.1.Фінансова грамотність та фінансова культура: основні поняття, 
фактори формування та міжнародний досвід 
 
Протягом останнього періоду центральні банки країн, міжнародні 
організації та інші регулятори фінансового ринку зосереджують свою увагу на 
важливості та необхідності підвищення рівня фінансової грамотності та 
культури населення, як головного чиннику сталого розвитку та соціальної 
рівності, забезпечення фінансової стабільності держави, а також одного з 
важливих факторів економічного зростання. Фінансовий добробут і фінансова 
стійкість громадян України сьогодні є невід’ємною частиною її незалежності. 
Щоб громадяни могли ухвалювати відповідальні фінансові рішення та 
користуватися фінансовими послугами, вони мусять володіти достатнім рівнем 
фінансових знань. 
Завдяки проєктам, підтриманим Світовим банком і Організацією 
економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), нині широкого поширення по 
всьому світу набуло дослідження фінансової грамотності населення. 
Наразі, одним із пріоритетів діяльності (ОЕСР) визнано розвиток фінансової 
освіти. Під нею розуміється «процес, у результаті якого клієнти (інвестори) 
поліпшують свої знання про фінансові продукти і концепції і за рахунок 
інформації інструктажу і (або) об’єктивних рекомендацій виробляють навички і 
зміцнюють довіру, щоб розуміти фінансові ризики і мати можливість робити 
поінформований вибір, дізнатися про те, куди звертатися за допомогою, а також 
уживати інших ефективних заходів задля поліпшення свого фінансового 
добробуту і забезпечення захисту власних інтересів» [76]. 
Існує значна кількість тлумачень поняття «фінансова грамотність». 
Першочергово, потрібно виділити офіційне визначення фінансової грамотності, 
яке наведене в документах ОЕСР: «Фінансова грамотність – це сукупність таких 
10 
елементів, як обізнаність, знання, навички, установки (життєві орієнтири) і 
поведінка, що дають змогу приймати обґрунтовані фінансові рішення для 
досягнення особистого фінансового благополуччя» [77]. 
Відповідно до дефініції Управління з регулювання і нагляду у сфері 
фінансових послуг Великобританії, фінансова грамотність (компетенція) 
передбачає здатність людей жити згідно з тими коштами, що є в їхньому 
розпорядженні, стежити за станом своїх фінансів, планувати свої майбутні 
доходи і витрати, особливо пенсію, правильно вибирати фінансові продукти і 
розбиратися у фінансових питаннях [79]. 
Досить цікавою є практика уряду США. Ним було створено Консультативну 
раду з фінансової грамотності при президенті США, а також Комісію з 
фінансової грамотності та освіти. У звіті Консультативної ради з фінансової 
грамотності подається таке її визначення: «Уміння ефективно використовувати 
знання і навички з управління фінансовими ресурсами для досягнення 
фінансового благополуччя» [80]. 
Таким чином, фінансова грамотність населення – сукупність світоглядних 
позицій, установок, знань і навиків громадян щодо ефективного управління 
особистими фінансами та здатність компетентно застосовувати їх у процесі 
прийняття фінансових рішень [28]. 
Фінансова грамотність (як компетенції, що формуються в ході навчання) 
містить три взаємозалежні складові: установки, навички і знання. Перша 
складова – правильні установки – є базисом фінансової грамотності. Мова йде 
про формування культури фінансової поведінки, що бере початок з планування 
сімейного бюджету, зокрема на далеку перспективу, й напрацювання стратегії 
реалізації власних потреб життєвого циклу. Потрібні знання – схеми і принципи 
діяльності фінансового ринку, розуміння функцій і природи фінансових 
інструментів, інститутів, ази податкової та юридичної грамотності, розуміння 
взаємодії та меж відповідальності фінансових установ перед клієнтами й клієнтів 
перед такими установами, володіння фінансовим словником хоча б на 
мінімальному рівні, включаючи поняття прибутковості і ризику, інфляції, 
11 
дисконтування, усвідомлення відмінностей між готівкою і cashless розрахунками 
і т. п. Необхідні навички – уміння читати угоду і розуміти інформацію, яка в ній 
міститься, порівнювати пропозиції різних компаній між собою, уміння 
оскаржувати у випадку, якщо права порушені, шукати й знаходити дані про 
фінансовий ринок тощо. 
Необхідно також звернути увагу стосовно того, що, крім широкої дефініції 
фінансової грамотності, можуть використовуватись більш вузькі визначення, які 
окреслюють різні аспекти цього поняття. Такі визначення відрізняються 
глибиною висвітлення основних елементів і широтою їх упровадження, 
змістовним наповненням суті фінансової грамотності. 
Фінансова інклюзія – це поняття, яке означає, що люди не просто 
перебувають поруч із фінансовою системою, а й існують у ній. Людина має бути 
не просто обізнаною, володіти певними навичками чи якоюсь базою знань, а 
активно їх використовувати. 
Фінансова обізнаність – це вміння користуватися термінологією та певними 
юридичними аспектами фінансового життя. Обізнаність – унікальне 
дослідження Програми розвитку фінансового сектору (USAID), складність якого 
полягає у відмінності в юридичних поняттях різних держав: те, що буде 
коректною відповіддю у США, буде неправильною в Україні. 
Таким чином, поняття фінансової грамотності містить не стільки фінансові 
знання, скільки усвідомлення фінансової відповідальності за прийняті рішення, 
розуміння основ керування власним бюджетом, вміння порівнювати корисність 
і ризики від фінансової послуги, усвідомлення впливу на рівень особистого 
добробуту фінансових рішень. 
Формування фінансової культури будь-якої країни передбачає розвиток 
фінансової грамотності кожного її громадянина – набуття ним певного 
комплексу навичок, ставлення, знань, вмінь, та поведінки, що дає змогу людині 
повсякчас ухвалювати обґрунтовані фінансові рішення, та сприятиме 
досягненню національного та особистого фінансового добробуту (див. рис. 1.1, 
1.2) [49]. 
12 
 
 
Рис. 1.1. Складові фінансової грамотності 
 
 
Рис. 1.2. Об’єкти впливу фінансової грамотності суспільства 
 
Необхідно відмітити, що у проєкті Національної стратегії розвитку 
фінансової грамотності до 2025 року [49] наводяться основні терміни та 
визначення, які дають розуміння складовим фінансової грамотності на 
національному рівні.  
Фінансові знання – обізнаність населення у сфері управління особистими 
фінансами, фінансового планування, бюджетування, способів заощадження та 
інвестування, фінансових ризиків та способів їх мінімізації, основних видів 
фінансових установ, видів фінансових послуг та порядку їх отримання. 
Фінансові знання поглиблюються упродовж життя та за допомогою освіти [49]. 
Фінансова поведінка – тип поведінки населення щодо управління власними 
фінансами за певних обставин і умов: формування доходів, розподіл витрат, 
фінансове планування, управління заощадженнями, боргами, інвестиціями, 
ризиками. Фінансова поведінка може бути як спонтанною, так і виваженою, 
13 
продуманою, цілеспрямованою. Фінансова поведінка безпосередньо пов’язана з 
процесом прийняття фінансових рішень з огляду на поточні умови та попередній 
досвід [49]. 
Фінансове ставлення – схильність населення певним чином розпоряджатися 
своїми грошима, ухвалювати фінансові рішення, поглиблювати фінансові 
знання, що впливає на фінансову поведінку [49]. 
Фінансові вміння – здатність населення управляти особистими фінансами 
завдяки використанню набутих фінансових знань і навичок (вміння визначати 
особисті фінансові цілі, складати особистий фінансовий план та розраховувати 
особистий бюджет, вміння визначати напрями здійснення особистих інвестицій, 
вміння порівнювати фінансові продукти та обирати найоптимальніші умови 
надання фінансової послуги, вміння ідентифікувати фінансові ризики) [49]. 
Фінансові навички – володіння засобами та методами управління 
особистими фінансами, що дає змогу населенню ухвалювати виважені фінансові 
рішення та захищати свій капітал (регулярно заощаджувати частину доходу, 
вчасно погашати кредити, здійснювати витрати згідно з наперед складеним 
бюджетом, контролювати стан власних рахунків, відстежувати динаміку своїх 
доходів та витрат, інвестувати заощадження, користуватися страховими 
послугами тощо) [49]. 
Необхідно відмітити, що при цьому, фінансовий добробут – це стан 
матеріального забезпечення, що дає змогу людині повністю виконувати поточні 
та постійні зобов’язання, почуватися впевненою щодо фінансового майбутнього, 
приймати рішення, що дають змогу бути задоволеною життям [49]. 
Найпоширеніші життєві ситуації, коли необхідно приймати фінансові 
рішення, наведені на рис. 1.3. При цьому фінансово грамотні люди:  
– Знають базові фінансові терміни; 
– Складають власний бюджет; 
– Контролюють фінансові рахунки; 
– Відповідально ставляться до власних фінансових рішень тощо (рис. 1.4.) 
 
14 
 
Рис. 1.3. Найпоширеніші життєві ситуації, коли необхідно приймати фінансові 
рішення 
 
Рис. 1.4. Ключові вміння та навички фінансово грамотних людей 
 
Останніми роками завдання підвищення фінансової грамотності населення 
є одним із найважливіших для урядів різних країн. Такий інтерес зумовлений 
сучасними економічними процесами, які пов’язані з активним розвитком 
фінансових ринків та глобалізацією. 
У різних країнах рівень охоплення громадян фінансовими інструментами та 
фінансової грамотності значно відрізняються. У системі фінансової освіти 
існують різні засоби, методики та форми комунікації, що визначаються 
національною специфікою країни, в якій реалізуються програми підвищення 
фінансової грамотності населення. Такі програми діють у Німеччині, Бельгії, 
Румунії, Великобританії, Чехії, Польщі, Іспанії, Італії, Австрії, Угорщині, 
15 
Норвегії, Австралії, Фінляндії, Індонезії, Південній Африці, Канаді, США та 
інших країнах. 
Таким чином, можна відзначити, що в міжнародній практиці на державу 
покладається головна роль регулятора та координатора процесу зростання рівня 
фінансової грамотності населення. Практика розвинених країн у ході 
підвищення рівня фінансової грамотності громадян показує під час вирішення 
цього завдання різні за своїм характером форми участі держави. Так, держава 
може: 
1) фінансувати (частково або повністю) реалізацію освітньо-
інформаційних програм; 
2) виступати «центральним агентом», координуючи діяльність суб’єктів, 
які реалізують освітньо-інформаційні програми, забезпечуючи функціонування 
єдиних каналів поширення інформації та інформаційних баз; 
3) повністю забезпечувати весь технологічний ланцюжок дій щодо 
розвитку фінансової грамотності; 
4) забезпечувати формування стандартів інформації, яка поширюється 
виробниками фінансових послуг, та характеру процедур її розкриття. 
Зазначені форми участі держави у підвищенні рівня фінансової грамотності, 
як за правило, не використовуються в чистому вигляді і комбінуються. 
Самостійна реалізація у технологічному ланцюжку всіх заходів є найбільш 
централізованою формою участі держави. Однак, майже не використовується на 
практиці, оскільки, в своїй більшості, країни для розширення охоплення 
реалізованих програм залучають недержавні організації. В ідеалі втручання 
держави має мати місце тоді, коли воно є потрібною умовою здійснення заходу 
або ж значно економить витрати і підвищує ефективність реалізації проєкту. 
Саме через це характер і ступінь участі держави на різних стадіях реалізації 
інформаційно-освітніх програм (від розроблення до поширення серед адресатів) 
варіюються. 
Необхідність залучення широкого спектру міжнародних та національних 
організацій до впровадження програм фінансової грамотності населення 
16 
розуміється в усіх розвинених країнах світу. Перелік таких організацій 
складається із: 
1) державних організацій, які, визначаючи пріоритети і напрями політики, 
також беруть участь у формуванні і забезпечення стратегії підвищення 
фінансової грамотності, реалізації програм і формуванні правового середовища 
відповідних ринків. Як за правило, такими установами є соціальні відомства, 
відповідальні за питання освіти, працевлаштування і пенсійного страхування, 
організації, які забезпечують захист прав споживачів і регулюють ринки 
фінансових послуг; 
2) некомерційні громадські організації (у більшості своїй фінансуються за 
рахунок держави, проте іноді й за рахунок приватного сектору) активно 
долучаються до процесу реалізації стратегії зростання фінансової грамотності як 
на стадії досліджень, ідей і розроблення стратегії (програм), так і на стадії 
організації зворотного зв’язку і безпосередньої реалізації заходів; 
3) різного роду асоціації або приватні галузеві організації, які 
представляють інтереси галузі та реалізують значну кількість програм у сфері 
фінансової грамотності населення. 
Форма участі приватного сектору аналогічна державній формі за винятком 
формування загальних стандартів процедур розкриття інформації та самих 
інформаційних програм. 
Однією з провідних країн, яка значну увагу приділяє питанням зростання 
фінансової грамотності громадян, є Сполучені Штати Америки. Там, як і в 
цілому у світі, гострою є проблема боргів домогосподарств, що, своєю чергою, 
змушує органи державної влади вживати щодо вирішення питань заходів, 
пов’язаних із підвищенням рівня фінансової грамотності населення. 
Американська модель фінансової грамотності є багаторівневою системою 
підготовки споживачів до використання фінансових послуг з чітко 
диференційованою структурою постачальників цих послуг, в якій кожен із рівнів 
відповідає життєвому циклу людини. Реальні і потенційні споживачі об’єднані 
системою фінансової освіти населення. У цій моделі центральне місце посідають 
17 
адміністрації (губернатори) штатів, які відповідають як за координацію 
фінансового захисту і фінансову незалежність штату, так і за фінансову 
грамотність громадян на території штату. 
Проте, у бюджету уряду США не передбачено жодного цента, завданням 
якого було б зростання рівня фінансової грамотності населення. Необхідно 
відмітити, що практично всі заходи здійснюються за ініціативою та за 
безпосередньої участі некомерційних організацій і волонтерів, а спеціальні 
грошові фонди для цих цілей формуються за рахунок власних добровільних 
пожертв приватних і юридичних осіб. Однак, незважаючи на це, фінансова 
грамотність у США набула статусу національного руху. Побудована модель 
розвитку дає фінансовій грамотності можливість бути достатньо варіативною, 
гнучкою і, певною мірою, вільною. Тим самим даючи змогу нагромаджувати 
унікальний досвід роботи з різними цільовими групами людей, які проживають 
у різних соціальних і географічних умовах. 
Аналіз літературних джерел свідчить, що фінансову грамотність 
розглядають насамперед як розбудову фінансової культури людей, яка стане 
запорукою добробуту та їхньої фінансової стійкості. 
Фінансова культура – сукупність моделей поведінки населення у сфері 
управління особистими фінансами, що ґрунтуються на знаннях, ставленні, 
нормах суспільної моралі та етики, цінностях, є результатом виховання, розвитку 
та набутого впродовж життя досвіду. На формування фінансової культури 
населення впливають суспільно-економічні умови, традиції, оточення, 
особливості комунікації та принципи взаємодії між людьми (рис. 1.5) [49]. 
Розглянемо більш детально складові фінансової культури. 
1.Культура заощаджень 
Низька культура заощаджень – загроза фінансовій стійкості громадян у 
довгостроковій перспективі. Потрібно відмітити, що фінансова стійкість – 
здатність окремих людей чи домогосподарств протистояти, справлятися та 
відновлюватися від негативних фінансових шоків. За даними дослідження 
Міжнародної фінансової корпорації у 2021 р. [49]: 
18 
- 69% українців робили заощадження, із них 21% зберігає кошти на 
депозитних або поточних рахунках у банках. 
- українці більш схильні до витрачання грошей, аніж до накопичення, 
мають короткострокові заощадження. 
 
 
Рис. 1.5. Складові фінансової культури [49] 
 
Фінансова подушка безпеки у більшості громадян Українт невелика. У разі 
втрати основного джерела доходу забезпечувати свої поточні витрати українці 
зможуть: 
 до місяця – 41%, 
 від одного місяця до шести місяців – 41%, 
 більше шести місяців – 7%. 
2. Кредитна культура. За даними дослідження Міжнародної фінансової 
корпорації у 2021 р. [49]:  
- 30% українців взагалі не знають, що таке кредитний договір. 70% 
відповіли, що знають, проте 30% із них взагалі не змогли пояснити цей термін 
(див. рис. 1.6).  
- 18% українців взагалі не дивилися кредитний договір перед підписанням. 
19 
- 45% українців дивилися договір частково у розділах розміру ставки та 
графіку платежів. Із тих, хто дивився кредитний договір, 28% не зрозуміли його 
умов. 
- 36% українців уважно читали умови договору. 
 
 
Рис. 1.6. Результати дослідження Міжнародної фінансової корпорації у 2021 р. 
серед громадян України 
  
3. Платіжне шахрайство. Дослідження Міжнародної фінансової корпорації 
у 2021 р. серед громадян України показало, що [49]:  
 Населення України вразливе до шахрайських схем, не приділяє достатньої 
уваги захисту персональних фінансових даних, безпеці споживання фінансових 
послуг онлайн. 
 У 2021 році 74% незаконних дій із платіжними картками відбувалась у 
мережі Інтернет. 
 Близько 80% звернень до Національного банку України, які надходять від 
громадян України щодо незаконних дій із платіжними картками – це соціальна 
інженерія. 
Тому актуальним є питання підвищення рівня цифрової фінансової 
грамотності.  
Цифрова фінансова грамотність – комплекс знань, вмінь, навичок, 
ставлення та поведінки населення, необхідних для ефективного здійснення будь-
20 
якої фінансової діяльності у цифровому середовищі; включає додаткові виміри 
порівняно з фінансовою грамотністю, такі як знання та навички у сфері цифрових 
фінансових послуг, розуміння цифрових фінансових ризиків та методів їх 
мінімізації, базові знання захисту персональних фінансових даних у цифровому 
середовищі, знання прав споживачів цифрових фінансових послуг та процедур 
забезпечення їх виконання [49]. 
Таким чином можна зробити висновок, що існує високий суспільний запит 
на підвищення фінансової грамотності. 
 
1.2. Національна стратегія розвитку фінансової грамотності до 2025 року. 
Бачення майбутнього фінансової грамотності в Україні 
 
Підвищення рівня фінансової грамотності громадян України – одне із 
важливих завдань Національного банку України. 
У вересні 2019 року в Законі України «Про Національний банк України» 
з'явилася нова функція: «НБУ організовує роботу та здійснює заходи з 
підвищення рівня фінансової грамотності населення». 
Нацбанк розглядає фінансову грамотність насамперед як розбудову 
фінансової культури людей, яка стане запорукою їхньої фінансової стійкості та 
добробуту.  
Щоб громадяни могли ухвалювати відповідальні фінансові рішення та 
користуватися фінансовими послугами, вони мають мати достатній рівень 
фінансових знань. На жаль, Україна відстає за цим показником від провідних 
країн світу, попри підвищення рівня фінансової грамотності в нашій країні 
упродовж останніх років.  
Тому Національний банк разом із низкою міністерств та відомств працює 
над розробкою Національної стратегії розвитку фінансової грамотності, яка 
дасть змогу об’єднати усіх стейкхолдерів навколо її реалізації.  
Щорічно Національний банк України разом із партнерами організовує 
інформаційно-просвітницькі заходи, серед яких – участь в міжнародній кампанії 
21 
«Всесвітній тиждень грошей», проведення Тижня фінансової грамотності у 
межах святкування Всесвітнього дня заощаджень, екскурсії та освітні заходи на 
базі Музею грошей Національного банку.  
Щоб забезпечити молодь якісною та доступною базовою фінансовою 
освітою Національний банк України для освітянської спільноти розробляє 
навчальні матеріали.  
Національний банк, об’єднавши зусилля всіх учасників фінансового ринку, 
проводить інформаційні кампанії про права та обов’язки громадян України під 
час використання фінансових послуг, про готівкові та cashless розрахунки, 
платіжну безпеку, управління особистими фінансами та захист грошей. 
Стратегія фінансової грамотності (СФГ) – документ, що визначає 
довгострокову візію, ключові напрями докладання зусиль, принципи та за 
кожним з напрямів – стратегічні цілі, шляхи їх досягнення з урахуванням 
бар’єрів і потенційних викликів, а також основні завдання, цільові індикатори й 
заходи державної політики з підвищення фінансової грамотності населення [49]. 
За даними Світового банку, понад 100 країн світу на засадах системного 
підходу займаються розвитком фінансової грамотності. Серед країн, які 
доєдналися до Міжнародної мережі фінансової освіти ОЕСР, понад 40 країн 
упроваджують першу стратегію фінансової грамотності, понад 20 – розробили та 
реалізують наступні видання (див. рис. 1.7). 
 
Рис.1.7. Інформація щодо наявності СФГ станом на вересень 2021 р.[35] 
Серед країн, які на практиці мають та реалізують національні стратегії 
фінансової грамотності, – Канада, Угорщина, Австралія, Бразилія, Нова 
22 
Зеландія, Сінгапур, Ірландія, Африка, Великобританія, Малайзія, Південна 
США, Казахстан, Чехія, Азербайджан, Грузія, країни Балтії, Польща та ін. [60]. 
Аналіз літературних джерел свідчить, що у багатьох країнах ухвалення 
національної стратегії або програми розвитку фінансової грамотності та 
формування спеціальної політики стало результатом усвідомлення на 
найвищому рівні необхідності поглиблення фінансових навичок і знань громадян 
щодо управління особистими фінансами. Серед основних чинників, які 
мотивують державні органи до розроблення державної політики з підвищення 
фінансової грамотності, можна виділити: невизначеність, кризи, турбулентність 
економічного середовища, соціальна нерівність, зростання кількості випадків та 
обсягу збитків від шахрайства у фінансовій сфері, ускладнення фінансових 
послуг, їхня діджиталізація. 
Разом із НБУ над стратегією фінансової грамотності в Україні працюють: 
 Міністерство освіти і науки України, 
 Міністерство молоді та спорту України,   
 Міністерство економіки України, 
 Міністерство соціальної політики України, 
 Міністерство інфраструктури України, 
 Міністерство цифрової трансформації України, 
 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 
 Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку, 
 ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», 
 представники академічної спільноти, 
 представники фінансового ринку, 
 представники органів місцевого самоврядування. 
При цьому образом бажаного майбутнього (візією) Національний банк 
бачить громадян України, які мають достатній рівень фінансових знань, щоб 
ухвалювати відповідальні рішення щодо персональних і родинних фінансів. 
23 
Своєю місією регулятор вбачає створення умов для зростання особистого 
добробуту українців та добробуту українських родин через реалізацію заходів із 
підвищення їхньої фінансової грамотності. 
На рис. 1.8 наводяться основні моменти об᾿єднання та синхронізації дії 
регуляторів та учасників ринку в межах Національної стратегії розвитку 
фінансової грамотності до 2025 року. 
 
 
Рис. 1.8. Мета Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2025 
року 
 
Потрібно відмітити, що до 5 цінностей реалізації Національної стратегії 
фінансової грамотності Нацбанк відносить: 
- Партнерство. Об’єднання зусиль всіх зацікавлених сторін забезпечить 
ефект синергії – сприятиме зростанню масштабності реалізації та ефективності 
стратегічних ініціатив у сфері фінансової грамотності. 
- Системність. Стратегічні ініціативи мають формувати фундамент 
зростання рівня фінансової обізнаності населення, результати реалізації заходів 
– вимірювані. 
- Практичність. Навчальні матеріали та заходи, які спрямовані на 
підвищення фінансової обізнаності населення, відповідатимуть потребам 
цільових аудиторій та вимогам часу, стосуватимуться ситуацій із повсякденного 
24 
життя. 
- Доступність. Пояснення теоретичного матеріалу, складних фінансових 
концепцій простою мовою, використання широкого набору каналів 
інформування, засобів і методів навчання з огляду на специфіку цільових 
аудиторій, доступ до базової інформації – 24/7. 
- Масштабність (всеохоплюваність). Концентрація зусиль на підвищенні 
фінансової грамотності населення регіонів, забезпечення рівних можливостей 
доступу до навчальних та інформаційних матеріалів з фінансової грамотності по 
всій території України. 
На рис. 1.9 та 1.10 наводяться модель екосистеми фінансової грамотності та 
стратегічні напрями та цілі розвитку фінансової грамотності в Україні відповідно 
до Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2025 року. 
Кінцевими споживачами екосистеми мають стати діти та молодь, освітяни, 
підприємці, населення працездатного віку, люди передпенсійного віку та 
пенсіонери. Концентрація зусиль при реалізації Стратегії – на роботі з регіонами, 
щоб забезпечити рівномірне проникнення освітніх ініціатив по всій території 
України, у т.ч. у сільську місцевість. Також передбачається врахування інтересів 
людей з інвалідністю при розробці продуктів з фінграмотності для кожної з 
цільових груп (табл. 1.1). 
 
 
Рис. 1.9. Модель екосистеми фінансової грамотності 
 
25 
 
Рис. 1.10. Стратегічні напрями та цілі розвитку фінансової грамотності в 
Україні 
Таблиця 1.1. – Склад 5 цільових аудиторій НБУ 
№ Цільові аудиторії Примітки 
1 Діти та молодь  Дошкільнята (3-5 років); 
 Школярі (6-18 років); 
 Студенти (19-24 роки); 
 Діти та молодь, які потребують окремої уваги 
(інвалідність, потрапили у складні життєві обставини*) 
2 Освітяни   Шкільні вчителі; 
  Викладачі закладів професійно-технічної, передвищої та 
вищої освіти; 
  Тренери з фінансової грамотності (співробітники 
фінансових установ, соціальні працівники місцевих громад, 
ФОПи, представники громадських організацій) 
3 Люди   Молоді родини; 
працездатного   Працююче населення;** 
віку   Безробітні;  
  Люди, які потребують окремої уваги (інвалідність, 
потрапили у складні життєві обставини*) 
4 Підприємці   За обсягом річного доходу: малий та середній бізнес; 
 За формою організації: ФОП без найманих працівників, 
ФОП з найманими працівниками, юридичні особи; 
 За видами діяльності (торгівля, сфера обслуговування, 
виробництво, сільське господарство, ІТ); 
 Люди, які потребують окремої уваги (інвалідність, 
потрапили у складні життєві обставини) 
5 Люди  Населення передпенсійного віку; 
передпенсійного  Пенсіонери; 
та пенсійного  Люди, які потребують окремої уваги (інвалідність, 
віку  потрапили у складні життєві обставини) 
*Люди, які потрапили у складні життєві обставини –це малозабезпечені, постраждалі від домашнього насильства 
та торгівлі людьми. 
**Спеціальний напрям –“Підвищення фінансової грамотності на робочому місці”. 
 
26 
На рис. 1.11 наведені пріоритетні теми у сфері фінансової грамотності для 5 
цільових аудиторій.  
 
Рис. 1.11. Пріоритетні теми у сфері фінансової грамотності для 5 цільових 
аудиторій 
 
Як видно із рис. 1.9 – 1.11 та табл. 1.1 основою підвищення рівня фінансової 
обізнаності та культури населення України є забезпечення його фінансової 
освіти. Фінансова освіта – це інструмент підвищення фінансової грамотності 
населення; процес, протягом якого поглиблюються знання фінансових 
концепцій, фінансових послуг, ризиків, розвиваються навички та впевненість, 
що сприяє ухваленню обґрунтованих фінансових рішень, надає розуміння, куди 
звернутися по допомогу та які заходи необхідно вжити, щоб поліпшити 
особистий фінансовий добробут. У межах Національної стратегії розвитку 
фінансової грамотності під терміном «фінансова освіта» мається на увазі базова 
фінансова освіта, що не передбачає підготовку професійних учасників 
фінансового ринку [49]. 
Саме тому, Національний банк України активно пропагує фінансову 
грамотність та культуру за допомогою різноманітних просвітницьких ініціатив 
для різних верств населення (див. рис. 1.12 – 1.13). При цьому передбачається: 
– використання постерів, публікацій, відеороликів, ігор;  
– просування інформації через інформаційні канали НБУ, такі як: тематичні 
сайти, соціальні мережі, мессенджери;  
27 
– залучення органів державної та місцевої влади, фінансових установ та їх 
асоціацій, платіжних систем, мобільних операторів, операторів поштового 
зв’язку, Київський метрополітен, Укрзалізницю, енергетичні компанії, ЗМІ як 
головних партнерів просвітницької діяльності. 
  
Рис. 1.12. Ініціативи НБУ для широких верств населення у сфері фінансової 
грамотності 
 
Рис. 1.13. Ініціативи НБУ для представників освіти у сфері фінансової 
грамотності 
 
Об’єднавши зусилля усіх учасників фінансового ринку, Національний банк 
проводить інформаційні кампанії про права та обов’язки українців під час 
користування фінансовими послугами, про готівкові та cashless розрахунки, 
управління особистими фінансами, платіжну безпеку та захист грошей, зокрема: 
1)  виставку «Музей гривні просто неба» [26];  
2) інформаційну кампанію «30 років Національному банку України»; 
3) інформаційну кампанію Global Money Week [22].  
28 
4) інформаційна кампанія #ЗнайСвоїПрава. Мета − поліпшення обізнаності 
громадян про права та обов’язки під час користування фінансовими послугами 
[24].  
5) інформаційна кампанія #АнатоміяГривні. Мета − нагадати українцям, які 
банкноти та монети перебувають в обігу, розповісти про елементи захисту 
банкнот, де обміняти вилучені з обігу, зношені, пошкоджені, сумнівні щодо 
справжності банкноти й монети [21]. 
6) інформаційна кампанія #Cashless. Мета кампанії – поінформувати 
українців про переваги і зручність cashless розрахунків, а також про правила для 
їх безпечного здійснення, стимулюючи їх зростання [20]. 
7) інформаційна кампанія протидії шахрайству #ШахрайГудбай [34].  
8) благодійна акція «Монетки дітям» [25].  
9) уроки про гривню з нагоди святкування 2 вересня 2021 р. 25-річчя 
української гривні.  
10) інформаційна кампанія «Знай свої права: кредити». Ключове завдання та 
мета кампанії – захист прав позичальників та поліпшення знань споживачів про 
кредитні послуги [23]. 
11) з метою формування й розвитку в Україні спільноти педагогів-тренерів 
фінансової грамотності Національний банк започаткував проєкт «Центр 
фінансових знань «Талан»» [56]. Ключовими завданнями проєкту є: підвищення 
фінансової грамотності українців; підвищення кваліфікації педагогів у сфері 
фінансової обізнаності; залучення педагогів, молоді та дітей до заходів НБУ; 
розповсюдження навчальних матеріалів з фінансової грамотності. 
12) акція «Смілива гривня» – це благодійна ініціатива, мета якої об’єднати 
зусилля українців та зібрати кошти для допомоги українській армії. 
13) інформаційна кампанія «Фінпослуги під час війни – що важливо знати». 
НБУ створив сайт про роботу фінансової системи та користування фінансовими 
послугами під час війни – «Фінансова оборона України» [27].  
29 
14) з нагоди 26 річниці гривні Національний банк упродовж 2 – 26 вересня 
2022 року провів до Дня гривні 17 онлайн-заходів, які відвідали 2387 учасників 
майже з усієї України. 
15) щорічно наприкінці жовтня Національний банк України проводить 
Всесвітній день заощаджень. У програмі заходів передбачено навчити школярів, 
студентів та усіх бажаючих як складати бюджет, вести облік витрат та не 
потрапляти на гачок реклами товарів, як заощаджувати і захищати кошти від 
інфляції. 
16) наприкінці серпня 2023 р. Національний банк запустив сайт «Гаразд» 
[57], який є безкоштовною онлайн-платформою для підвищення рівня фінансової 
грамотності. На цьому сайті розробники надають можливість отримати 
користувачу вичерпну інформацію щодо найпоширеніших фінансових послуг в 
Україні, розібратися в складних фінансових питаннях, пояснюючи їх просто та 
доступно, а також навчитися ефективно керувати особистим бюджетом чи 
фінансами родини і приймати виважені фінансові рішення. 
 
1.3. Рамка фінансових компетентностей дорослого населення України 
 
24 листопада 2022 р. Національний банк України спільно з Фондом 
гарантування вкладів фізичних осіб і Національною комісією з цінних паперів та 
фондового ринку презентували Рамку фінансових компетентностей дорослого 
населення (далі − Рамка) [49]. 
Рамка − це документ, у якому описані ключові компетентності населення 
віком від 18 років, зокрема набір умінь, знань, навичок та особливостей 
ставлення до питань у сфері управління особистими фінансами, споживання 
фінансових послуг, що є основою для забезпечення і поліпшення добробуту, 
ухвалення відповідальних фінансових рішень. 
Цей документ представляє узагальнену систему фінансових 
компетентностей дорослого населення України віком від 18 років, створення якої 
передбачено Стратегією розвитку фінансового сектору України до 2025 року. 
30 
У 2021 році Міжвідомча робоча група, до складу якої входили представники 
Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 
Міністерства освіти і науки України, Національної комісії з цінних паперів та 
фондового ринку, розпочала роботу над створенням Рамки фінансових 
компетентностей дорослого населення України. 
Під час розроблення Рамки за основу взято моделі фінансових 
компетентностей, які підготовлені Європейською Комісією та ОЕСР (OECD 
(2016), G20/OECD INFE Core competencies framework on financial literacy for 
adults; European Union/OECD (2022), Financial competence framework for adults in 
the European Union), доповнені та адаптовані до контексту України. 
Головною метою Рамки компетентностей стало сприяння спільному 
розумінню фінансових компетентностей для дорослих серед державних органів 
влади, приватних організацій, навчальних закладів та окремих громадян. 
Підтримуючи зусилля з підвищення фінансової обізнаності, цей документ має на 
меті зробити вагомий внесок у загальну мету покращення фінансового 
добробуту особистості. 
Необхідно відмітити, що Рамка компетентностей створена Національним 
банком України не як навчальна програма, а як концептуальна основа, на якій 
можна будувати державну політику у сфері підвищення фінансової грамотності.  
Цей документ містить набір компетентностей, орієнтованих на результати, 
які можна використовувати для:  
▪ підтримки впровадження заходів, які передбачених Дорожньою картою 
Національної стратегії розвитку фінансової грамотності;  
▪ підтримки розроблення програм фінансової освіти та навчальних 
інструментів й матеріалів фінансової освіти. Це також могло б підтримати 
включення до навчальних програм для закладів вищої освіти фінансової освіти, 
підтримувати навчальні матеріали та програми, інформувати про розроблення 
тренінгів для вчителів і спеціально розроблені для допомоги уразливим у 
фінансовому плані групам. Це також може стати основою для організації 
громадських або приватних кампаній з підвищення фінансової обізнаності;  
31 
▪ полегшення оцінки та самооцінки рівня фінансової грамотності та оцінки 
ініціатив з фінансової грамотності. 
Використовуючи Рамку компетентностей для розроблення політики та 
ініціатив, укладачам освітніх програм може знадобитися обрати найбільш 
релевантні компетентності у структурі для розроблення програм, інструментів та 
ресурсів, пристосованих до конкретних потреб учасників. Цей документ є 
інструментом для підтримки практиків у створенні власних навчальних програм. 
Також її легко можна адаптувати для задоволення потреб цільових груп або 
конкретних життєвих ситуацій.  
Наприклад, майбутні користувачі Рамки компетентностей зможуть обрати 
та відібрати найбільш релевантні компетентності для деяких конкретних «етапів 
життя». Особа, яка отримує свою першу зарплату, мусить мати набір 
компетентностей, що стосуються фінансової звітності (подання платіжних 
квитанцій для подальшого використання), заощаджень (розуміння важливості 
регулярного відкладання грошей) і пенсії (розуміння важливості планування 
пенсій з молодого віку).  
Інший приклад включає прийняття рішення про іпотеку для придбання 
свого першого житла: це важливе фінансове рішення передбачає розуміння 
основних особливостей іпотеки як фінансового продукту та усвідомлення 
фінансових наслідків цього зобов’язання, включаючи вплив на майбутні наявні 
доходи та наслідки непогашення кредиту (наприклад, звернення стягнення на 
предмет застави).  
Іншим можливим використанням Рамки компетентностей може бути вибір 
і виділення найбільш релевантних компетентностей для деяких конкретних 
цільових груп, наприклад молодь, жінки, групи з низьким рівнем доходу, літні 
люди або інші групи, які можуть бути фінансово вразливими. 
У загальній структурі Рамки компетентностей компетентності поділені на 
такі чотири змістові сфери:  
 планування та управління фінансами, 
 гроші та угоди,  
32 
 ризики та винагорода,  
 фінансовий ландшафт.  
Ці змістові розділи розділені на теми та підтеми. Для кожної компетентності 
розглядаються три виміри:  
– Обізнаність, знання та розуміння;  
– Навички та поведінка;  
– Упевненість, мотивація та ставлення.  
Перший вимір «Обізнаність, знання та розуміння» охоплює компетентності, 
пов’язані зі знаннями чи інформаційними аспектами (знати певну інформацію чи 
бути обізнаним з темою). Другий вимір «Навички та поведінка» описує 
компетентності, пов’язані з вміннями, діями та звичками, мета яких поліпшення 
особистого фінансового добробуту. Третій вимір «Упевненість, мотивація та 
ставлення» – охоплює внутрішнє прийняття рішень, яке підтримує або 
перешкоджає фінансовій поведінці для досягнення або підтримки фінансового 
добробуту. 
Дослідимо більш детально зміст кожної з чотирьох сфер Рамки 
компетентностей. 
1) Гроші та угоди. Ця тематична сфера охоплює теми знань, ставлення та 
навичок, пов’язаних з різними формами валют і грошей; доходами; цінами, 
платежами, інфляцією та покупками; а також тему важливості фінансових 
записів і договорів. Основною метою розділу «Гроші та угоди» є встановити та 
визначити компетентності, потрібні для розуміння різних характеристик грошей, 
як отримати їх як дохід, як обміняти їх на товари та послуги, а також важливість 
відстеження та обліку. Ці теми охоплюють деякі з найбільш базових і 
фундаментальних компетентностей. Розуміння характеристик грошей дуже 
важливо, оскільки гроші можуть приймати різні форми і лежать в основі 
фінансового добробуту. Компетентності, які пов’язані з доходами, є важливими 
для фінансової стійкості та стосуються багатьох інших компетентностей, 
зокрема заощадження, бюджетування та виходу на пенсію. Компетентності в 
підрозділі «Платежі, ціни та покупки» мають на меті охопити сфери, що 
33 
пов’язані з переказом грошей та обміном грошей на послуги і продукти. Особа з 
цими компетентностями шукатиме найбільш вигідні ціни на продукти та послуги 
та найефективніші методи їх придбання. Нарешті, останній підрозділ «Фінансові 
звіти та договори» охоплює фінансові договори та записи, які є 
основоположними для відстеження фінансових операцій та угод, підписаних 
особою. Компетентності в цьому підрозділі стосуються знань, пов’язаних із 
запитом, веденням і розумінням фінансових записів і договорів. 
2) Планування та управління фінансами. Цей розділ має надати інформацію 
про необхідні знання, навички та ставлення, пов’язані з бюджетуванням; 
заощадженнями; інвестуванням; управлінням доходами та витратами; 
довгостроковим плануванням. Також містить такі теми, як «Вихід на пенсію», 
«Борг і управління боргом» , «Кредит». Основною метою розділу «Планування 
та управління фінансами» є формування компетентностей для управління 
фінансовою ситуацією особи або домогосподарства в короткостроковій чи 
довгостроковій перспективі. Це включає не лише щоденне управління доходами 
та витратами, але й планування на майбутнє; він охоплює компетентності, що 
пов’язані як із інвестиціями та заощадженнями, так і з управлінням боргом та 
кредитами. Управління витратами та доходами ґрунтується на складанні 
бюджету та управлінні вхідними та вихідними фінансовими потоками.  
У підрозділах «Бюджетування» і «Управління доходами та витратами» 
приділяється особлива увага важливості планування та контролю за 
надходженнями грошей та їх витратами. Інвестиції або заощадження є також 
важливими аспектами планування та управління фінансами. Тому відповідні 
підрозділи містять компетентності, які підкреслюють важливість заощаджень, як 
це зробити та які види продуктів можна використовувати для цієї мети. Крім 
того, висвітлюються також основи інвестування, диверсифікації та сталого 
інвестування. 
Щоб досягти фінансового добробуту людина повинна виходити за межі 
короткострокових міркувань і враховувати довгострокові фінансові потреби. 
Отже, розділ «Планування та управління фінансами» також включає 
34 
компетентності, пов’язані з виходом на пенсію, довгостроковим плануванням та 
створенням активів. Нарешті, в останніх підрозділах увагу зосереджено на 
управлінні боргом та кредитами. Компетентності в цих підрозділах мають на 
меті поінформувати людей про позитивні та негативні аспекти кредиту, як 
уникнути фінансових труднощів, що пов’язані з боргом, коли доцільно подавати 
заявку на кредит, та як подолати ситуації надмірної заборгованості. 
3) Ризики та винагорода. У цьому розділі містяться вимоги щодо знань, 
ставлення та навичок, пов’язаних з ідентифікацією ризиків; створенням власної 
системи фінансової безпеки; а також теми страхування і балансування ризику та 
винагороди. Метою розділу «Ризики та винагорода» є охоплення 
компетентностей, що пов’язані з оцінкою ризиків, розумінням того, як їх 
пом’якшити за допомогою фінансових та страхових заходів безпеки, а також 
розумінням компромісів у разі прийняття ризику. Правильне визначення ризиків 
важливе для фінансового добробуту людини, оскільки усвідомлення ризиків є 
основоположним під час прийняття фінансових та інших рішень. 
Компетентності в підрозділі «Визначення ризику» охоплюють основи та джерела 
ризику, включаючи ризики, притаманні фінансовим продуктам, та ризики, від 
яких можна застрахуватися.  
Залежно від уподобань та обставин людей також може бути важливим 
зменшити ризики. Тому розділ «Ризики та винагорода» також охоплює 
компетентності, пов’язані із заходами фінансової безпеки та страхуванням. Ці 
компетентності можуть допомогти зменшити як ризик, так і несподівані 
негативні потрясіння, які можуть вплинути на фінансовий добробут. Ризик також 
є фундаментальним поняттям в інвестиціях, оскільки очікуваний високий 
прибуток, як правило, призводить до більшого ризику, у той самий час високий 
ризик не завжди призводить до прибутку. Тому розділ також охоплює 
компетентності, що пов’язані з інвестиціями. 
4) Фінансовий ландшафт. У цьому розділі надається така інформація: 
регулювання та захист прав споживачів фінансових послуг; використання 
фінансової освіти, фінансова інформація та фінансові консультації; права та 
35 
обов’язки споживачів фінансових послуг; фінансові продукти та послуги; 
розуміння податків та державних витрат; афери та шахрайства; і зовнішні впливи 
на фінансові рішення. У розділі «Фінансовий ландшафт» містяться 
характеристики та особливості фінансового ринку. Перший набір 
компетентностей цього розділу – «Регулювання і захист прав споживачів 
фінансових послуг» стосується захисту прав споживачів фінансових послуг, їх 
прав та обов’язків. Правила захисту прав споживачів фінансових послуг 
допомагають їм зберегти свій фінансовий добробут. Особи мають знати про свої 
права та зобов’язання, які вони беруть на себе, купуючи товари чи послуги.  
Важливо, щоб дорослі мали доступ до надійної фінансової інформації, 
освіти та порад. У підрозділі «Освіта, інформація та поради» наведено 
компетентності, пов’язані зі здатністю отримувати інформацію з перевірених 
джерел, роль фінансової освіти, а також те, коли і куди звертатися за фінансовою 
консультацією. На фінансовий ландшафт значною мірою впливають доступні 
фінансові продукти та послуги. У розділі розглядається інформація, яку потрібно 
розкрити, і включаються компетентності, пов’язані з вибором продуктів і послуг. 
Афери та шахрайство стають поширенішими у фінансовому ландшафті і можуть 
мати значні фінансові наслідки. Щоб зберегти фінансовий добробут, дорослі 
мають знати про існування афери та шахрайства.  
Розділ містить компетентності, пов’язані з обізнаністю та здатністю осіб 
реагувати на шахрайські дії, включаючи здатність повідомляти про такі ситуації 
до відповідного органу. Податки є невід’ємною частиною фінансового 
ландшафту, з якою люди мають справу протягом свого життя. Компетентності в 
цьому розділі пов’язані з необхідністю для фізичних осіб усвідомлювати 
важливість податків, їх здатність подавати податкові форми та усвідомлювати 
наслідки, якщо вони цього не зроблять.  
Розділ також містить компетентності, пов’язані з державними витратами, 
щоб особи знали, для чого використовуються податки. Окрема увага приділена 
темі податкової знижки. Останній набір компетентностей цього розділу 
стосується зовнішніх чинників впливу на особисті фінанси. Люди повинні 
36 
усвідомлювати, що на прийняття їх фінансових рішень можуть впливати 
зовнішні чинники і що їхні фінансові рішення можуть впливати на суспільство в 
цілому. Компетентності в цьому розділі зосереджені на усвідомленні таких 
факторів і важливості розроблення стратегій для їх пом’якшення, де це можливо. 
Рамка фінансових компетентностей дорослого населення України містить 
так звані «наскрізні лінії», серед яких необхідно виділити:  
Цифрові фінансові компетентності. Оригінальний набір базових 
компетентностей OECD (2016), G20/OECD INFE Core competencies framework on 
financial literacy for adults [74] щодо фінансової грамотності для дорослих був 
опублікований у 2016 році. Відтоді цифровізація фінансів та комунікації зросли 
і ще більше прискорилися через пандемію COVID-19. Зараз товари та послуги, 
включаючи фінансові продукти та послуги, дедалі частіше пропонуються за 
допомогою цифрових засобів, що загрожує залишити позаду людей, які не мають 
знань, навиків та ставлення до їх безпечного використання. Новий документ 
European Union/OECD (2022), Financial competence framework for adults in the 
European Union [70] краще інтегрує цифрові фінансові компетентності, також 
беручи до уваги останні події.  
Цифрові фінансові компетентності – це компетентності, пов’язані з 
цифровими фінансовими послугами, цифровими інструментами, що стосуються 
особистих фінансів, цифровими активами або будь-якою іншою компетентністю, 
пов’язаною з цифровими медіа, що стосується особистих фінансів. Цифрові 
компетентності є наскрізними та актуальними для всієї системи фінансових 
компетентностей. Тому ці компетентності інтегруються горизонтально в усі 
розділи Рамки компетентностей, а не згруповані в окремому розділі про 
компетентності в галузі цифрових фінансів. 
Особлива увага приділена гнучкому формуванню компетентностей, щоб 
врахувати потенційний майбутній розвиток. Приклади цифрових фінансових 
компетентностей, які були додані, включають компетентності щодо цифрових 
валют, цифрових інструментів та способів оплати, захисту персональних даних, 
цифрових фінансових продуктів та послуг, онлайн-шахрайства та кіберризиків.  
37 
Компетентності у сфері сталого фінансування. Проблеми сталого 
розвитку стають все актуальнішими для особистих фінансів, і на сьогодні 
спостерігається сильний сплеск сталих фінансових продуктів і послуг. В ЄС 
швидкими темпами розробляється регулювання, пов’язане зі сталим 
фінансуванням, і особливо з розкриттям інформації про сталість. Це дає людям 
більше можливостей узгоджувати свої фінансові рішення з уподобаннями щодо 
сталості, що може мати значні результати для суспільства, однак це також може 
ускладнити фінансовий ландшафт, в якому вони повинні приймати рішення. 
Дорослі повинні розвивати знання, ставлення та навики, потрібні для того, щоб 
мати запас фінансової стійкості, рішення, що враховують їх сталість (екологічні, 
соціальні та управлінські), переваги. В Україні питання сталого розвитку 
визначені Політикою щодо розвитку сталого фінансування на період до 2025 
року [40].  
Компетентності у сфері сталого фінансування сформульовані таким чином, 
щоб також врахувати очікувані зміни. Це є особливо складним з огляду на високі 
темпи розвитку у сфері сталого фінансування та технічний характер деяких 
компетентностей. Подібно до цифрових фінансових компетентностей, 
компетентності у сфері сталого фінансування включені горизонтально в усю 
структуру, оскільки сталі фінанси стосуються кількох аспектів особистих 
фінансів, у тому числі інвестицій. Деякі з найбільш релевантних 
компетентностей у сфері сталого фінансування, які були додані, стосуються 
впливу покупок на навколишнє середовище, характеристик стійкості 
інвестиційних продуктів та ризиків, пов’язаних із кліматом.  
Фінансова стійкість. Пандемія COVID-19 ще більше посилила потребу в 
поліпшенні фінансової стійкості домогосподарств та в подоланні фінансової 
вразливості. За даними опитування компанії Gradus, проведеного в квітні 2020 
року, 35,8% опитаних мали заощадження у сумі, що здатна покрити витрати 
менше ніж на два тижні [16]. Початок воєнної агресії росії проти України 
показав, що, крім безумовної необхідності мати заощадження, потрібно якусь їх 
частину зберігати у високоліквідній та легкодоступній формі.  
38 
Крім того, починаючи з моменту російського вторгнення, понад дев'ять 
мільйонів українців емігрували за кордон [78], і понад вісім мільйонів стали 
внутрішніми переселенцями в межах України [73]. Майно багатьох з них зараз 
розташоване в окупованих регіонах, зонах бойових дій або зазнало часткового 
або повного знищення внаслідок конфлікту. З урахуванням цих обставин стає 
очевидним, що для забезпечення фінансової стійкості особам, що проживають у 
регіонах із нестабільною політичною, економічною або екологічною ситуацією 
– отже, потенційно вразливих до зовнішніх впливів – фінансовий резерв на 
випадок непередбачених обставин повинен формуватися у значно більших 
обсягах, ніж для тих, хто мешкає у відносно стабільних регіонах.  
Підвищення фінансової грамотності може сприяти зміцненню фінансової 
стійкості людей. Рівень фінансової грамотності виявляє різницю між різними 
соціальними групами, при цьому найменш грамотні з фінансів можуть бути 
більш вразливими та менш стійкими фінансово. Для визначення фінансової 
стійкості в рамках цих компетентностей враховується здатність окремих осіб чи 
домогосподарств протистояти, впоратися та відновлюватися після різних 
фінансових ударів з негативними наслідками [75]. Ці удари можуть бути як 
загальними (макроекономічними), так і індивідуально-специфічними 
(мікроекономічними). Важливою є здатність до профілактичних заходів 
(попередження) і швидкого відновлення (відновлення опісля серйозних 
фінансових потрясінь). Таким чином, фінансова стійкість об'єднує широкий 
спектр компетентностей.  
Базові та основні компетентності. Хоча Рамка компетентностей охоплює 
широкий спектр компетентностей, що є релевантними для окремих осіб, не всі з 
них обов’язково вважаються суттєвими. Щоб зробити структуру легшою для 
навігації та використання, вона визначає базові та основні компетентності. 
Наприклад, більшість компетентностей у розділах «Гроші та угоди», 
«Планування та управління фінансами» або «Фінансовий ландшафт», а також 
деякі компетентності в розділі «Ризики та винагорода» (наприклад, страхування 
та захист) актуальні для повсякденного життя більшості людей, а 
39 
компетентності, пов’язані з іноземною валютою, актуальні лише для деяких осіб. 
Ця категоризація компетентностей ілюструє, як користувачі можуть вибрати 
певні компетентності, щоб відрізнити «базові» компетентності від більш 
«розширених» або «основних».  
Наступні кроками щодо підвищення рівня фінансової грамотності та 
культури населення має стати сприяння впровадженню Рамки фінансових 
компетентностей дорослого населення України. Адже завершення створення 
Національним банком України Рамки компетентностей – це лише початок. 
Наступний крок стосуватиметься розповсюдження та сприяння впровадженню 
системи серед провайдерів освітніх послуг на тему фінансової грамотності. Мета 
полягатиме в тому, щоб підтримати використання Рамки компетентностей в 
реалізації державної політики з підвищення фінансової грамотності населення, а 
також створити майданчик для зацікавлених сторін для обміну передовими 
практикою та досвідом, отриманими під час упровадження цієї Рамки 
компетентностей.  
Іншим кроком з боку регулятора в сфері підвищення рівня фінансової 
грамотності та культури населення має стати розробка Рамки фінансових 
компетентностей для дітей та молоді. У 2021 році Міжвідомча робоча група вже 
розпочала працювати над Рамкою фінансових компетентностей для дітей та 
молоді (осіб від 5 до 18 років).  
 
 
40 
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ ТА 
ФІНАНСОВОЇ КУЛЬТУРИ НАСЕЛЕННЯ 
 
2.1. Індекс фінансової грамотності в Україні та його компоненти 
 
Сучасний рівень фінансової грамотності, як в Україні, так і за кордоном, 
визначається за допомогою Індексу фінансової грамотності (ІФГ), методика 
розрахунку якого розглянута у Звіті "Фінансова грамотність, фінансова інклюзія 
та фінансовий добробут в Україні у 2021" [65]. 
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) визначає 
Індекс фінансової грамотності на основі 5 питань щодо ставлення, 7 питань щодо 
знань та 9 питань щодо поведінки. Значення індексу коливається від 1 до 21 бала. 
Максимальний показник (21 бал) вказує на володіння базовими знаннями та 
навичками у сфері фінансів. 
Додатково, у звітах ОЕСР часто використовується нормалізоване значення 
індексу у відсотках до максимального. Також вводиться поняття мінімального 
цільового бала, наприклад, для рівня фінансових знань мінімальний цільовий бал 
- це п'ять чи більше правильних відповідей із 7 питань (таблиця 2.1).  
Таблиця 2.1. Максимальні та мінімальні цільові значення Індексу 
фінансової грамотності та його компонентів, бали 
 Індекс фінансової Знання Поведінка Ставлення 
грамотності 
Максимально 21 7 9 5 
можливе значення 
Мінімальний 14 5 6 3 
цільовий рівень 
 
Визначення рівня Індексу фінансової грамотності відбувається через 
проведення опитування, яке охоплює наступні теми: 
Фінансова поведінка, включаючи планування, заощадження, порівняння 
продуктів, звернення за консультацією та обговорення фінансових питань;  
41 
Ставлення до фінансових питань, зокрема уподобання витрат чи 
заощаджень, коротко- або довгострокове мислення;  
Знання фінансових та питань захисту прав споживачів, включаючи базові 
поняття: відсоток, інфляція, ризик/дохід, диверсифікація, гарантована сума 
відшкодування за вкладами в банках;  
Сприйняття населенням власного рівня фінансового добробуту, зокрема 
рівні задоволення, стрес, відчуття контролю та здатність зводити кінці з кінцями;  
Знання фінансових продуктів і їх використання, включаючи користування 
банківським рахунком, інвестиціями та місцями зберігання заощаджень;  
Демографічні характеристики, такі як вік, дохід, освіта і регіон.  
Розгляд звіту "Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий 
добробут в Україні у 2021" [65] вказує на рівень фінансової грамотності 
громадян України у порівнянні з іншими країнами світу (див. рис. 2.1). Згідно із 
рисунком 2.1 та таблицею 2.2, фінансова грамотність українців є дуже низькою - 
12,3 бали із можливих 21 (рекомендований ОЕСР - 14 бали). Молодь у віці 18-19 
років є найменш фінансово освіченою, демонструючи 10,1 бала. Серед основних 
факторів цього можна виділити:  
 предмет фінансова грамотність викладається лише в 10% шкіл;  
 в сім'ях уникають обговорення фінансових питань;  
 у дітей відсутній досвід користування фінансовими послугами. 
Існують розбіжності в показниках Індексу для України та його компонентів 
у порівнянні з іншими країнами (див. таблицю 2.2, рисунок 2.2):  
 Бал України за рівень фінансових знань дещо нижчий, ніж у країн-
аналогів (4,3 бали), і нижчий за середнє значення країн ОЕСР. Проте, 
спостерігається дуже позитивна тенденція – зростання на 7,5%, що перевищує 
зростання країн-аналогів на 4,4% і 0,0% за скоригованою вибіркою країн ОЕСР;  
 Бал України за фінансову поведінку складає 5,5 бала, що вище, ніж у 
країн-аналогів, і практично на одному рівні з середнім значенням за 
скоригованою вибіркою країн ОЕСР;  
42 
 Бал України за ставленням до фінансових питань становить 2,5 бала, що 
нижче, ніж у країн-аналогів і середнього значення за скоригованою вибіркою 
країн ОЕСР. Важливо зауважити, що Україна за менше ніж 3 роки відзначилася 
зростанням на 6%, тоді як країни-аналоги зафіксували зниження на 3,3%, а 
країни ОЕСР – на 6,5%.  
 
Рис. 2.1. Індекс фінансової грамотності в Україні та світі у 2021 р. 
Таблиця 2.2. Індекс фінансової грамотності: порівняння країн за 
компонентами 
Компонент Україна, Україна, Зміна, Середнє по Середнє по Зміна, Середній Середній Зміна, 
2021 р. 2018 р. % країнах країнах % бал по бал по % 
(бал) (бал) порівняння, порівняння, вибірці вибірці 
2020 р. 2016 р. країн країн 
(бал) (бал) ОЕСР, ОЕСР, 
2020 р. 2016 р. 
Знання (із 7)  4,3 4 7,5 4,7 4,5 4,4 4,7 4,7 0 
Поведінка 5,5 5,2 5,8 5,1 4,8 6,3 5,4 5,2 3,9 
(із 9)  
Ставлення 2,5 2,4 4,2 2,9 3 -3,3 2,9 3,1 -6,5 
(із 5)  
Загальний 12,3 11,6 6,0 12,7 12,4 2,4 13 13 0 
бал із фі-
нансової 
грамотності 
(із 21)  
Загальний 58% 55% 5,5 60% 59% 1,7 62% 62% 0 
індекс із 
фінансової 
грамотності 
(у %)  
43 
 
 
Рис. 2.2. Індекс фінансової грамотності в розрізі регіонів України 
 
Характеристики індексу фінансової грамотності вказують на те, що рівень 
фінансової грамотності збільшується досить рівномірно і наближається до 
середнього значення. Розподіл індексу фінансової грамотності виявляє невелике 
зміщення вправо, тобто в бік високих балів (див. рис. 2.3). Коефіцієнт асиметрії 
становить -0,155. Слід відзначити, що асиметрію вважають суттєвою, коли 
значення коефіцієнта менше -1 або більше 1. У нормальному розподілі значення 
коефіцієнту асиметрії дорівнює 0. Крім того, розподіл дещо менш крутий, ніж у 
нормальному: коефіцієнт ексцесу складає -0,281. Це вказує на те, що показники 
не надто групуються навколо центральних значень, і є певна кількість осіб з 
низькими і високими показниками. Це можна тлумачити як той факт, що значна 
частина населення може значно поліпшити свою фінансову грамотність. 
 
44 
 
Рис. 2.3. Частотний розподіл балів за Індексом фінансової грамотності в Україні 
Загальний індекс фінансової грамотності в Україні не виявив статистично 
значущих різниць за статтю. Однак спостерігаються відмінності за такими 
категоріями, як вік, регіон проживання, місце проживання, рівень доходу, освіта, 
а також за використанням технологій та особистими заощадженнями. В аспекті 
компонентів індексу також можна виявити певні особливості. 
Стать. Різниця між чоловіками та жінками за індексом фінансової 
грамотності є статистично незначущою (12,26 та 12,23) згідно з результатами 
опитування 2021 року, а також за його компонентами. Слід відзначити, що у 2018 
році спостерігалася статистично значуща різниця у фінансовій поведінці 
чоловіків і жінок, причому жінки демонстрували кращі результати (див. Додаток 
В). 
Вік. Групування за віком проводилося за різними віковими діапазонами. 
Згідно з методикою ОЕСР виділяються три вікові групи: 18-29 років, 30-59 років 
і старше 60 років. Такий підхід дозволяє здійснити порівняння з іншими 
країнами. За цим групуванням найнижчий індекс фінансової грамотності 
зафіксовано в групі осіб старше 60 років (11,6 балів). Однак обізнаність з 
фінансових питань серед осіб старше 60 років в Україні вища, ніж у таких 
країнах, як Італія, Грузія, Північна Македонія, Чорногорія, Румунія, Мальта, 
Перу і Колумбія. Молодь у віці 18-29 років в Україні отримала бал з фінансової 
грамотності на рівні 12 балів у 2021 році, що ставить її на один рівень з Чехією 
та випереджає Італію, Мальту, Болгарію, Хорватію, Північну Македонію, 
45 
Чорногорію, Румунію і Колумбію. Вікова група 30-59 років досягла в 2021 році 
12,6 балів (див. Додаток Б). 
По-друге, у вивченні 2018 року в Україні використовувалося інше 
групування за віком, що дозволяє точніше визначити рекомендації щодо 
проведення освітніх заходів у сфері фінансової грамотності. Так само, як і в 2018 
році, найнижче значення Індексу фінансової грамотності виявлено в групі віком 
18-24 роки і наразі складає 11,4 бала, порівняно з 10,7 бала у 2018 році. Важливим 
є той факт, що саме в цій віковій групі відбулося найбільше зростання Індексу - 
на 7%. Слід відзначити, що молодь віком 18-19 років залишається менш 
фінансово обізнаною, з індексом 10,1 бала, що вказує на необхідність подальших 
заходів для підвищення фінансової грамотності у цій віковій групі і молодших. 
Також значно нижчий рівень фінансової грамотності виявлено в групі осіб 
старше 60 років (11,6), що також потребує уваги. Найвищий рівень фінансової 
грамотності фіксується в групі віком 25-34 роки - 12,7 бала, але слід відзначити, 
що динамічно ця група поступається віковим групам 35-44 роки і 45-59 років 
(див. Додаток В). 
Дохід. Щодо рівня доходів, враховуючи зміни за останні три роки, 
порівняння з 2018 року викликає певні труднощі через коригування інтервалів. 
Проте, аналіз даних за 2021 рік свідчить про зростання Індексу фінансової 
грамотності у залежності від рівня доходів громадян. Наприклад, для групи 
респондентів з вищим рівнем доходу, таким як 7 000 грн - 15 000 грн, Індекс 
фінансової грамотності становить 12,9 бала, а для тих, чий дохід становить 15 
001 грн - 20 000 грн - 13,2 бала (див. Додаток В). 
Наявність заощаджень. Відповідно до методології звіту ОЕСР за 2020 рік, 
респондентів було розділено на дві категорії залежно від того, чи вони мали 
заощадження для покриття поточних витрат протягом щонайменше трьох 
місяців у випадку втрати основного джерела доходів. В Україні таємодія тих, хто 
має такі заощадження, проявила високий рівень фінансової грамотності, що 
призвело до отримання ними 14,2 балів за Індексом фінансової грамотності та 
46 
забезпечило їм місце в ТОП-10 серед країн за даними ОЕСР у 2020 році (див. 
Додаток Б). 
Освіта. Як у 2018 році, так і у 2021 році, існує пряма залежність між рівнем 
фінансової грамотності та освітою: чим вищий рівень освіти, тим вищий бал 
фінансової грамотності. Якщо загальний бал серед тих, хто має повну або 
неповну середню освіту, становить 11,2 бала у 2021 році, то у тих, хто має 
середню спеціальну освіту (технікум), він складає 11,9 бала, а серед тих, хто має 
вищу освіту – 13,3 бала. Зауважимо, що фінансова грамотність зросла на всіх 
рівнях, крім неповної середньої освіти (див. Додаток В). 
Місце проживання. За типом населеного пункту відзначається збільшення 
розриву в фінансовій грамотності між сільською та міською місцевістю. У 2018 
році Індекс фінансової грамотності був приблизно на одному рівні, але в даний 
момент респонденти з міста демонструють 12,6 балів, у порівнянні з 11,8 балами 
в селах (з визначеною статистичною значущістю). Порівнюючи Індекс 
фінансової грамотності за регіонами, важливо відзначити, що в Північному та 
Центральному регіонах спостерігається погіршення фінансової обізнаності, тоді 
як Південний, Західний і Східний регіони стають лідерами (див. Додаток В). 
Користування технологіями. Згідно методики ОЕСР не-користувачі 
технологіями – це ті, хто не користувався комп’ютером, електронною поштою, 
інтернетом та мобільним телефоном за останній тиждень. Порівнюючи Україну 
за рівнем фінансової грамотності серед некористувачів технологіями, 9,9 бала є 
досить високим показником, адже існують країни, де цей показник починається 
з 8 балів. Проте, якщо розглядати рівень України, то цей бал є низьким, головним 
чином через знання та поведінку. Слід зазначити, що ця категорія становить 
лише 5% вибірки і на 68% складається з осіб віком від 60 років і старших (див. 
Додаток Б). 
Важливо відзначити, що проведений у звіті "Фінансова грамотність, 
фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021" кореляційний 
аналіз показує: так само, як у 2018 році, в Україні слабко корелюють між собою 
знання, ставлення та поведінка (див. табл. 2.3). Не спостерігається кореляції між 
47 
ставленням і знаннями взагалі. Спостерігається слабка кореляція між 
поведінкою та як знаннями, так і ставленням. Це означає, що ці конкретні 
елементи знань та ставлення, які були включені в опитування ОЕСР, не є 
визначальними чинниками для поведінки. 
 
Таблиця 2.3. Кореляція між компонентами балу з фінансової грамотності 
 Знання Ставлення Поведінка 
Знання 1   
Ставлення - 0,01 1  
Поведінка 0,27** 0,17** 1 
Коефіцієнт кореляції Пірсона.  
** = значний при рівні 99%.  
 
Дослідимо більш детально окремо кожну із компонентів Індексу фінансової 
грамотності, розрахунок якого містить звіт «Фінансова грамотність, фінансова 
інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021» [65]. 
1) «Фінансові знання». 
Анкета містила 7 запитань щодо фінансових знань, які враховані в індексі 
ОЕСР, а також інші запитання. Україна розташувалася серед країн зі Звіту ОЕСР 
за 2020 року із балом 4,3 або 61% від його максимального значення. За цим 
показником Україна наближається до середнього за вибіркою країн порівняння 
та країн ОЕСР (4,7 або 67%). Загалом бал фінансових знань України вище, ніж у 
таких країн, як Румунія, Чорногорія, Болгарія, Північна Македонія, Італія, 
Португалія, Молдова, Малайзія, Індонезія, Колумбія, Перу. Додатково, 
порівняно із попереднім опитуванням 2018 року, індекс фінансових знань в 
Україні зросло (див. рис. 2.4). 
48% дорослого населення в Україні правильно відповіло на принаймні п'ять 
із семи запитань для перевірки знань, що вважається мінімальним цільовим 
показником, порівняно з 43% у 2018 році. Український показник нижчий за 
показник країн у вибірці країн ОЕСР у 2020 році (60%) та показника країн 
порівняння (також 60%). 
48 
Українці поліпшили знання по 5 з 7 питань, які використовувалися для 
розрахунку Індексу, зокрема щодо інфляції, співвідношення ризику та 
доходності, диверсифікації активів. 
 
Рис. 2.4. Бал за компонентом «Знання»: порівняння з іншими країнами 
  
На підставі особистого досвіду можна зазначити, що українці володіють 
досить глибоким розумінням терміну "інфляція". У порівнянні із респондентами 
із вибірки країн ОЕСР у 2016 та 2020 роках, українці проявляють вищі рівні знань 
щодо цього аспекту.  
У той же час рівень розуміння відсотків є нижчим, ніж у багатьох інших 
країнах. Зараз важко визначити, що може бути причиною цієї ситуації. Можливо, 
вона пов'язана з користуванням певними фінансовими продуктами чи 
математичними навичками українців. Для роз'яснення цього питання необхідно 
провести додаткове дослідження.  
Щодо ризику та доходу, 65% респондентів з України розуміють зв'язок між 
ними, вказуючи, що обіцянки високого доходу ймовірно пов'язані з високим 
ризиком. Тим не менш, це може свідчити про можливість приваблення українців 
до ризикованих інвестиційних схем, включаючи фінансові піраміди. Позитивно, 
49 
що у 2018 році цей показник становив 60%. Вірогідно, цей аспект вимагає 
окремої уваги під час розробки просвітницьких програм. 
2) «Фінансова поведінка». 
Для оцінювання компоненту «фінансова поведінка» використовуються такі 
ситуації за методикою ОЕСР, коли респондент:  
займається складанням бюджету;  
 
 
 
 
 
рівнює при купівлі фінансові продукти (1 бал за спробу порівняти, 2 
бали за більш ретельне порівняння);  
 
Україна отримала середній бал 5,5 за компонентом "фінансова поведінка" 
на шкалі від 0 до 9, що відповідає 61% від максимального значення. Бал за 
фінансову поведінку виявився вищим, ніж у країнах порівняння (5,1 або 56%) і 
рівняється середньому значенню вибірки країн ОЕСР (5,4 або 60%) (див. рис. 
2.5). За цим показником Україна входить до ТОП-10 країн з дослідження ОЕСР 
за 2020 р. 
 
Рис. 2.5. Бал за компонентом «Поведінка»: порівняння з іншими країнами 
50 
У 2021 році мінімум шість балів, вважаючи це мінімальним цільовим 
показником, отримали 51% дорослого населення України, що є значним 
зростанням порівняно з 36% у 2018 році. Цей показник в Україні перевищує 
аналогічний для країн порівняння (42%) і майже дорівнює показнику країн ОЕСР 
з вибірки у 2020 році (50%). Таке істотне підвищення дало змогу Україні 
потрапити до ТОП-10 країн. 
Респондентів також питали, чи робили вони заощадження протягом 
останніх 12 місяців. У 2021 році 69% респондентів (у порівнянні з 61% у 2018 
році) вказали, що заощаджували, використовуючи різні методи, такі як 
"заощадження та зберігання готівки вдома або в гаманці", "зберігання грошей на 
поточному або депозитному рахунку на вимогу", "віддавання грошей комусь з 
родини для заощаджень", "покупка облігацій або розміщення на строковий 
депозит", "інвестування в криптоактиви чи криптовалюту", "інвестування в 
акції", "заощадження або інвестування іншим способом, за винятком пенсійних 
внесків".  
Менший відсоток респондентів обрав «нічого з перерахованого» на питання 
про способи заощадження. З регіональною диференціацією відзначаються 
наступні тенденції: Захід (зменшення з 39% до 19%), Південь (зменшення з 68% 
до 32%), Схід (зменшення з 36% до 20%) суттєво посилили свої позиції щодо 
використання різноманітних інструментів для заощадження. Зокрема, щодо 
пункту "зберігання грошей на поточному рахунку" відбулося покращення 
більше, ніж удвічі, на Заході і Сході, а на Півдні спостерігається зростання від 
1% до приблизно 15%.  
Однак існує ймовірність, що для багатьох опитаних "заощадження" може 
мати короткостроковий характер. 59% респондентів (порівняно з 52% у 2018 р.) 
заявили, що зберігають гроші у своєму гаманці чи у готівковій формі вдома. 
Кількість тих, хто також тримає кошти на поточних рахунках чи депозитних 
рахунках, складає 21% у 2021 році, порівняно з 12% у 2018 році. Це може бути 
зумовлено, по-перше, невизначеністю через пандемію, по-друге, зростанням 
51 
безготівкових розрахунків та по-третє, широким використанням мобільного 
банкінгу.  
Серед тих, хто утримує заощадження на банківському рахунку, дві третини 
респондентів також мають заощадження вдома. Це свідчить про виражену 
тенденцію віддачі переваги готівці, але водночас вказує на активне використання 
банківських депозитів. Серед осіб працездатного віку помітно, що все більше 
вибір заощаджень спрямовується на поточні рахунки. Ті, кому вистачає 
заощаджень на тривалий період, в 8% випадків обирають опцію «нічого з 
перерахованого» в питанні про методи заощадження, тоді як серед тих, у кого 
менше заощаджень, цей показник становить 34%. Розрив між цими двома 
групами у відношенні зберігання грошей на поточному рахунку становить 30 
відсоткових пунктів на користь тих, у кого є достатньо заощаджень на більше, 
ніж три місяці. Молодь покращила свої позиції зі зберігання коштів на 
поточному рахунку, підвищивши цей показник з 8% до 14%. Також вони 
частіше, ніж у попередній хвилі, віддають гроші на зберігання комусь іншому, 
що призвело до зростання цього показника з 8% до 14%. Варто відзначити, що 
відповідь "нічого з перерахованого" на запитання про методи зберігання грошей 
у молоді суттєво зменшилася на 12 відсоткових пунктів.  
Населення стало активніше розподіляти свої фінансові активи, вкладаючи 
гроші в акції, облігації та криптовалюти. Це може бути пояснене низкою 
чинників, включаючи, зокрема: по-перше, введення на ринок України акцій 
іноземних компаній [68]. По-друге, облігації внутрішніх позик стали більш 
доступними для придбання завдяки банківським додаткам [47]. По-третє, 
значущий вплив на цей процес виробив інформаційний шум навколо 
криптовалют [64]. 
Приблизно половина дорослого населення (45%) ставить перед собою 
фінансові цілі. Серед людей віком понад 60 років цей відсоток менший і 
становить 20%. У порівнянні з 2018 роком, у 2021 році до трійки 
найпопулярніших фінансових цілей потрапив ремонт або придбання автомобіля, 
витіснивши ремонт житла. Топ-3 фінансові цілі виглядають так:  
52 
 Освіта. Цю мету ставлять 16% опитаних: 29% серед вікової групи від 18 до 
24 років (імовірно мається на увазі освіта для себе; зокрема показник складає 
36% серед респондентів з неповною вищою освітою) та 22% серед вікової 
групи від 35 до 44 років (імовірно, для своїх дітей).  
 Ремонт або придбання автомобіля. Цю мету ставлять 15% опитаних: 22% 
серед чоловіків, 25% серед вікової групи від 25 до 34 років.  
 Будівництво або придбання житла. Цю мету ставлять 14% опитаних, але 
серед молодшої групи цей відсоток вищий: 22% серед осіб віком від 18 до 24 
років.  
Перелік найбільш розповсюджених дій, спрямованих на реалізацію 
поставлених цілей – без змін з 2018 р., проте зросла «популярність» заощаджень:  
− Пошук додаткового доходу (вказали 51% респондентів проти 50% у 2018 р.).  
− Скорочення витрат (45% проти 42% у 2018 р.).  
− Заощадження (37% проти 30% у 2018 р.).  
− Підготовка плану дій (31%, які і в 2018 р.).  
Потрібно зазначити, що 41% опитаних погоджуються із твердженням «Я 
ставлю довгострокові фінансові цілі та прагну їх досягати».  
Жителі міст активніше планують свої фінанси, відстаючи від сільського 
населення, розрив у цьому показнику збільшився з 6 відсоткових пунктів до 14. 
Мешканці міст також збільшили розмір платежів за боргами з метою швидшого 
погашення кредитів. Натомість жителі сіл активніше заощаджують, і ріст цього 
показника перевищує аналогічний у міського населення. Мешканці міст, 
навпаки, звернули свою увагу на зменшення витрат.  
Аналіз у розрізі користування фінансовими послугами свідчить, що ті, хто 
їх використовує, досягають фінансових цілей завдяки заощадженням, 
плануванню та невеликому скороченню витрат. Ті, хто не користується 
фінансовими послугами, менше планують, трошки більше заощаджують, 
збільшують обсяг кредитів і трошки зменшують витрати. Вони також частіше 
звертаються до пошуку додаткового заробітку порівняно із 2018 роком. 
53 
Респонденти, які оцінюють свої фінансові знання вище середнього рівня, 
переважно зменшують витрати для досягнення своїх цілей. 
3) «Ставлення до фінансових питань». 
Щоб оцінити ставлення респондентів до грошей та планування 
майбутнього, у методиці ОЕСР використано три твердження:  
o «Я, як правило, живу сьогоднішнім днем, а завтра буде завтра».  
o «Мені більше подобається витрачати гроші, ніж заощаджувати їх на 
довгострокову перспективу».  
o «Гроші існують, щоб їх витрачати».  
Можна було вибрати опції від 1 «повністю згоден» до 5 «повністю не 
згоден». Для розрахунку бала за ставлення до фінансових питань за методикою 
ОЕСР використовувалось середнє значення за цими трьома твердженнями.  
У 2020 році в Україні середній бал становив 2,5 (на шкалі від 1 до 5), що є 
покращенням порівняно з рівнем 2,4 у 2018 році. Бал за ставлення до фінансових 
питань в Україні виявився нижчим, ніж у країнах-аналогах (2,9) та у вибірці країн 
ОЕСР у 2020 році (2,9). Однак цей показник майже на одному рівні з 
результатами таких країн, як Грузія та Польща. Позитивною тенденцією є те, що 
Україна трошки покращила свій середній бал в порівнянні із попередньою 
хвилею, тоді як країни-аналоги та країни ОЕСР погіршили свої показники (рис. 
2.6). 
 
Рис. 2.6. Бал за компонентом «Ставлення»: порівняння з іншими країнами 
54 
У 2021 році лише 17% дорослого населення в Україні досягли більше трьох 
балів з 5, що вважається мінімальним цільовим показником. Ця ситуація 
фактично не відрізняється від 2018 року, коли відсоток був 18%. Важливо 
зауважити, що український показник значно нижчий, ніж у країн-аналогів (39%) 
та у вибірці країн ОЕСР у 2020 році (40%). Це свідчить про те, що українці 
виявляють більшу концентрацію на короткострокових планах та витратах, а не 
на збереженні коштів. Така поведінка респондентів, як мінімум частково, 
пояснюється нестабільною економічною ситуацією 2020 року, спричиненою 
пандемією, та їх власним досвідом фінансових криз. Такі уподобання можуть 
ускладнювати покращення фінансової стійкості та добробуту. Таким чином, 
просування довгострокового фінансового планування слід включити до 
відповідних просвітницьких програм. 
Щодо висловлення "Гроші існують, щоб їх витрачати", позиції респондентів 
значно погіршилися в порівнянні з 2018 роком. З іншого боку, за висловленнями 
"Краще витрачати гроші, ніж заощаджувати" і "Живу сьогоднішнім днем, а 
завтра буде завтра" спостерігається покращення, що свідчить про поступову 
переорієнтацію на усвідомлення важливості заощаджень і турботи про майбутнє. 
Однак цей процес відбувається повільно через попередній негативний досвід, 
пов'язані з інфляцією, девальвацією національної валюти, а також через наслідки 
пандемії та фінансових криз (рис. 2.7). 
 
Рис. 2.7. Аналіз компонента «Ставлення» у розрізі тверджень 
55 
Дослідження з технологічної досвідченості у 2021 році показало, що 
половина респондентів (50%) використовує мобільний телефон або виявляє 
більше нахилу використовувати його для здійснення платежів та переказів через 
мобільний додаток банку. Це робить мобільний телефон більш популярним у 
порівнянні з комп'ютером (Інтернет-банкінгом), яким користується лише 40% 
опитаних (див. рис. 2.8).  
 
 
Рис. 2.8. Технологічна досвідченість 
Усього 38% респондентів використовують або виявляють більше нахилу 
використовувати і комп'ютер, і мобільний телефон для здійснення платежів і 
переказів, що свідчить про те, що приблизно 50% населення ще не 
використовують сучасні технології в банківських операціях. З одного боку, 
різноманіття цифрових фінансових продуктів полегшує їх доступність, оскільки 
не вимагає відвідування відділень і вирішує проблеми відстані та часу на візити. 
З іншого боку, зменшення кількості банківських відділень може призвести до 
ізольованості людей, які не володіють технологіями (наприклад, серед старших 
громадян і мешканців сіл).  
Ринки криптоактивів і криптовалюти не є актуальними для більшості 
дорослого населення України, оскільки 42% не знають, чи зараз вигідно 
інвестувати в них, а ще 10% вважають це питання неактуальним для себе.  
56 
З точки зору демографічних характеристик більш технологічно 
досвідченими є українці у віці 20-49 років, жителі міст, і ті, хто проживає на 
Сході. 
 
2.2. Рівень фінансової грамотності серед підлітків в Україні 
 
Підвищення рівня фінансової грамотності українців – одне із завдань 
Національного банку України. Щоб громадяни могли користуватися 
фінансовими послугами та ухвалювати відповідальні фінансові рішення, вони 
повинні мати достатній рівень фінансових знань. Попередні дослідження рівня 
фінансової грамотності серед дорослого населення України у 2018 та 2021 роках 
показали, що найменш фінансово обізнаною є молодь віком 18-19 років. 
Національний банк 2023 року вперше в Україні провів опитування з фінансової 
грамотності серед підлітків [4]. 
За даними Войтицької Л. та Ролік В. [4] опитування НБУ з фінансової 
грамотності серед підлітків проходило під час освітньої кампанії «Всесвітній 
тиждень грошей в Україні» 2023 року і тривало два тижні в дистанційному 
форматі. 5 074 підлітків віком 11–18 років долучилися до опитування. У вибірці 
присутні як жителі міст, так і сільської місцевості. Вибірка охоплює 
респондентів з усієї України та учнів, які тимчасово виїхали за кордон (7%).  
Опитування розроблено з метою дослідження рівня фінансової обізнаності 
та потреб підлітків стосовно фінансової грамотності та включало питання про:  
■ навчання поводженню з грошима;  
■ платежі, розрахунки та платіжну безпеку;  
■ планування й управління фінансами: заощадження та благодійність. 
Аналіз результатів опитування, спрямованого на вивчення питань, 
пов'язаних із платежами та розрахунками, вказує на наступне: 58,1% підлітків 
володіють платіжною карткою, з яких 46,5% використовують особисту картку, 
не пов'язану із батьківським рахунком. Тема отримання платіжної картки та 
вивчення онлайн-розрахунків цікавить ще 14% підлітків у віці від 11 до 18 років. 
57 
ПриватБанк виступає лідером серед банків, картки яких використовують 
респонденти, з великим відривом – 51%, а друге місце посідає Монобанк (33,5%) 
(рис. 2.9). 
Більше половини підлітків, а саме 52,8%, відчувають себе впевненими, коли 
використовують платіжну картку та онлайн-банкінг. Інша частина, а саме 38%, 
відчувають себе частково впевненими, тоді як 9% почувають себе невпевненими 
або взагалі не використовують картку. 
Найчастіше підлітки використовують картку для:  
■ покупок у супермаркеті – 24,7%;  
■ оплати товарів та послуг в Інтернеті – 22,7%;  
■ переказів із картки на картку – 21,4%. 
 
Рис. 2.9. Результати відповідей підлітків на питання «Карткою якого банку ви 
користуєтесь?» 
Тільки 62,2% із тих, хто має платіжну картку, використовують онлайн-
банкінг, решта використовує зрідка (25%) чи не використовує (13%) (рис. 2.10). 
 
Рис. 2.10. Результати відповідей підлітків на питання «В яких випадках ви 
використовуєте платіжну картку?» 
58 
Аналіз стану захисту прав споживачів та безпеки платежів вказує на те, що 
43,1% батьків порушують правила використання карток, дозволяючи своїм дітям 
користуватися їхньою карткою для розрахунків. Ще 21,1% підлітків повідомили, 
що надавали свою картку для розрахунків іншим особам, також порушуючи 
правила використання карток. Хоча 70% здійснюють покупки онлайн, кожен 
п'ятий іноді або взагалі не перевіряє безпеку веб-сайтів, на яких здійснюють 
платежі за товари чи послуги. З цієї групи лише 4% не знають, що таке потрібно 
робити або як це зробити. Також 20,6% респондентів стали свідками випадків 
карткового шахрайства, таких як виманювання особистих даних, фейкові 
перекази, купівля неіснуючих товарів або пропозиції нелегального заробітку за 
проведення платежів. З цієї групи лише 27% подавали заяву до Кіберполіції, 
оскільки 43% не знали про необхідність цього, а інші 31% не знали, куди 
звертатися. У відношенні до планування та управління фінансами, 31% ведуть 
письмовий облік своїх особистих фінансів (за допомогою додатків, Excel або у 
блокноті), тоді як 28% не контролюють свої фінанси взагалі (рис. 2.11). 
 
Рис. 2.11. Результати відповідей підлітків на питання «Як ви контролюєте свої 
доходи та витрати?» 
 
59 
60% опитаних роблять заощадження регулярно,  32% роблять це рідко, а 8% 
ніколи. За останній рік 58% підлітків передавали кошти на благодійність, 
включаючи пожертвування ЗСУ. 
Питання, пов'язані із рівнем фінансової освіти в школах, показали, що 29,6% 
учнів віком від 11 до 19 років стверджують, що вони регулярно отримують 
інформацію про гроші у школі. Ще 45,2% відповідають, що це робиться зрідка, 
а 25,2% стверджують, що взагалі ніхто не говорить з ними про гроші. Тільки 
14,4% виділили школу як основний джерело знань про гроші (основне впливове 
джерело – батьки та старші родичі, які становлять 25%, на другому місці – 
Інтернет: веб-сайти, Google, Wikipedia – 15,2%) (див. рис. 2.12). 
 
 
Рис. 2.12. Результати відповідей підлітків на питання «Де ви навчаєтесь 
поводженню з грошима?» 
 
Головні висновки, які зробили Войтицька Л. та Ролік В. [4]: 86% підлітків у 
віці 11–18 років вважають, що говорити про гроші у школі потрібно, тому що це 
важливо для майбутнього людини і допоможе правильно розподіляти кошти. 
Найцікавішими для учнів темами є (рис. 2.13):  
1) доходи та підприємництво:  
■ як заробити перші гроші цікавляться 29% респондентів;  
60 
2) бюджет і заощадження:  
■ як сформувати власний бюджет (20,7%);  
■ як заощадити кошти на мрію (17%);  
3) платіжна безпека:  
■ як не стати жертвою карткового шахрая (16,8%). 
 
Рис. 2.13. Теми, про які учні хотіли б зізнатися більше 
 
Таким чином, у відповідь на зростаючий запит на фінансову освіту в 
школах, Міністерство освіти і науки України планує впровадити новий 
обов'язковий предмет "Підприємництво та фінансова грамотність" для учнів 8-9 
класів у 2025-2026 роках. Цей предмет призначений допомогти сучасній молоді 
краще розуміти ринок фінансових послуг та ефективно використовувати їх у 
своєму повсякденному житті. Розуміння переваг підприємницької діяльності та 
підприємництва загалом сприятиме позитивному розвитку та відбудові України 
в майбутньому. З метою досягнення цієї мети, Національний банк співпрацює з 
Міністерством освіти і науки України, працюючи над створенням навчальної 
програми, електронного підручника та курсів для педагогів та учнів. Наразі вже 
проводиться навчання педагогів, з більш як 4500 учителів, які зареєструвалися 
на дистанційну Школу фінансової грамотності "ТАЛАН". Ця школа є першим 
етапом в плані підготовки вчителів, проведеного Національним банком України 
спільно з Міністерством освіти і науки України. Також важливо відзначити, що 
для підвищення фінансової обізнаності громадян та нагадування про правила 
61 
безпеки під час безготівкових розрахунків, особливо в Інтернеті, Національний 
банк України провів Всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки 
#ШахрайГудбай, а також ряд освітніх заходів для дітей та педагогів, деталі яких 
можна знайти на веб-сайті [54]. 
У вересні 2023 року Національний банк України спільно з проєктом 
ЮНІСЕФ U-Report провів опитування на тему "Фінансова грамотність" для 
визначення змін у рівні фінансової обізнаності молоді протягом практично 
півроку з моменту попереднього дослідження [37]. Згідно з отриманими 
результатами, 43% респондентів оцінили свій рівень обізнаності у фінансових 
питаннях на рівні 3 балів за п'ятибальною шкалою. Ще 27% відзначили себе 
рейтингом 4 бали, а 15% – 2 бали. 8% респондентів виставили собі 5 балів, тоді 
як 7% обрали 1 бал (рис. 2.14). 
 
 
Рис. 2.14. Рівень обізнаності у фінансових питаннях молоді України 
 
Ролік Вікторія, головний експерт управління зв’язків з громадськістю та 
фінансової обізнаності Департаменту комунікацій НБУ пояснила такий 
результат оцінки молоддю їх рівня фінансової грамотності низкою чинників [37]. 
62 
По-перше, в сім'ях мало хто обговорює тему грошей: тільки один з чотирьох 
опитуваних відкрито розмовляє з друзями та родичами про фінансові питання. 
Проте 75,6% вважають, що батьки повинні навчати своїх дітей ефективно 
розпоряджатися грошима. 
По-друге, хоча фінансова грамотність ще не є обов'язковою частиною 
шкільної програми, 65,2% висловлюють думку про необхідність навчання цьому 
в школах.  
По-третє, через молодий вік багато опитуваних мають малий досвід 
використання фінансових продуктів і послуг.  
Так, аналізуючи відповіді на різні запитання опитування [37], можна 
зробити наступні висновки. При відповіді на питання "Чи відчуває молодь 
необхідність отримати інформацію про те, як розпоряджатися власними 
фінансами?", 83% ю-репортерів висловили позитивну відповідь. І лише 17% 
вважають, що така інформація їм не потрібна (рис. 2.14). 
Відповідаючи на питання "Хто повинен вчити молодь розпоряджатися 
власними фінансами?", 76% респондентів вважають, що основними 
наставниками в цій справі повинні бути батьки. Зазначено, що 68% вважають, 
що управління фінансами є особистою відповідальністю кожного, і молодь 
повинна самостійно навчатися керувати своїми коштами. Також 65% висловили 
думку, що відповідні знання з фінансів мають надаватися в школі. Щодо 
обговорення питань використання грошей з друзями та родичами, це обрано 26% 
респондентів, тоді як 19% вважають, що роботодавець повинен навчати 
користуватися грошима. 
Відповіді 81% ю-репортерів на питання "Які аспекти фінансової 
грамотності цікавлять молодь?" вказують, що вони бажають дізнатися більше 
про елементи, такі як заощадження, планування витрат та інвестиції (див. рис. 
2.14). Антикризове фінансове планування, пов'язане з втратою роботи, 
хворобою, нещасними випадками, розлученням, заповітом, спадковими правами 
та правами власності, цікавить 58% респондентів. 48% виразили потребу у 
додатковій інформації щодо пенсійного планування, а 46% - про родинні 
63 
фінанси, такі як сімейний бюджет. Окрім того, 40% виявили бажання отримати 
знання з податкового планування, а 35% - про кредити, позики та управління 
боргами. Захист прав споживачів фінансових послуг цікавить 34% респондентів. 
Також 23% висловили інтерес до того, як реклама впливає на споживачів у 
питаннях придбання товарів та послуг. 
 
Рис. 2.14. Які теми з фінансової грамотності цікаві молоді? 
 
Опитування [37] проводилося під час святкування Дня гривні, тому 
організатори дослідження разом з НБУ вирішили дізнатися від молоді, чи вони 
знають походження слова "гривня". Переважна більшість респондентів (60%) 
виявили свідомість того, що назва національної валюти України походить від 
назви старовинного прикраси часів Київської Русі (див. рис. 2.15). 
Відповідаючи на питання "Про що молодь хотіла б дізнатися додатково 
щодо фінансової грамотності?" (див. рис. 2.15), 62% респондентів вказали, що їх 
цікавить, як діяти у випадку виявлення підробленої купюри та наскільки швидко 
можна перевірити справжність банкноти (35%). Для 45% інтересно, чи можна 
обміняти банкноти і монети, які вилучені з обігу. 40% респондентів хочуть 
дізнатися більше про процедуру обміну зношених чи пошкоджених банкнот 
гривні, тоді як 36% цікавляться можливістю того, що касир банку чи іншої 
64 
юридичної особи може відмовитися приймати банкноти і монети національної 
валюти.  
 
 
Рис. 2.15. Результати проведеного опитування щодо фінансової грамотності 
молоді 
 
Слід відзначити, що, відповідаючи на питання "Як часто молодь 
використовує готівку та чи вплинула війна на частоту її використання?" за 5-
бальною шкалою, молодь оцінила частоту використання готівки під час 
розрахунків середнім балом 3. 59% респондентів відповіли, що війна ніяк не 
вплинула на частоту використання готівки. 28% почали використовувати готівку 
рідше, а 13% - частіше.  
Таким чином, підсумовуючи результати чергового опитування Ролік 
Вікторія [37] зазначила, що Національний банк вкотре отримав підтвердження 
попиту на фінансову освіту серед молоді: 
«Висока частка опитуваних, які відчувають необхідність дізнатися більше, 
як краще розпоряджатися власними фінансами, на рівні 83%. З одного боку це 
вражає, а з іншого –  є цілком очікуваним результатом. Фінансова грамотність – 
одна з ключових компетентностей, необхідних кожній людині для успішної 
життєдіяльності не тільки в Україні, а й в усьому світі. Одним із пріоритетних 
65 
завдань НБУ є впровадження фінансової грамотності в систему освіти на різних 
рівнях. Важливим результатом для НБУ є підтвердження потреби на 
впровадження навчання з фінансової грамотності в школах, про що повідомили 
65,2% опитуваних. Отримані результати опитування U-Report будуть 
використані під час роботи над навчальними матеріалами і дадуть змогу краще 
зрозуміти запити і потреби нашої аудиторії». 
 
 
2.3. Сучасний стан платіжної безпеки в Україні: аналіз та тенденції 
 
Сучасна дійсність надто тісно пов'язана з використанням платіжних карток, 
і уявити життя без них важко. Разом із появою нових методів оплати змінилися 
підходи шахраїв. Шахрайство тепер активно розгортається в інтернеті, тоді як 
випадки фальсифікації банкнот стали менш поширеними. На сучасному етапі 
аферисти активно спрямовують свою увагу на безготівкові розрахунки. 
Одним з ключових завдань Національного банку України є підвищення 
рівня знань українців з питань безпеки платежів, що стало складовою 
просвітницької роботи з фінансової грамотності. Дані НБУ вказують на те, що 
шахрайство в сфері платежів не зменшилося під час повноцінної війни, а 
навпаки, у 2022 році спостерігається зростання числа випадків та обсягу збитків 
[1]. Загальна сума збитків для банків, торговців та клієнтів від незаконних дій з 
платіжними картками в 2022 році зросла на 46%, досягаючи 481 мільйона 
гривень. Більш як половина цих збитків (53%) сталася через соціальну 
інженерію, коли люди стають жертвами шахраїв, які отримують їхні карткові 
дані, одноразові паролі для підтвердження операцій та інформацію для входу в 
інтернет-банкінг. Цього можна було б уникнути, якщо дотримуватись правил 
безпечного використання платіжних карток та інтернет-банкінгу.  
У звіті Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 
«Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 
2021» [65] було досліджено, наскільки громадяни України вразливі до 
66 
шахрайства. Зазначено, що принаймні один з десяти українців (13%) стикався з 
проблемами, пов'язаними із фінансовими продуктами, упродовж останніх двох 
років: такими як афери, шахрайства та відмова у обслуговуванні. Найбільш 
поширеною виявилася проблема, пов'язана з високими комісіями за грошові 
перекази або отримання грошей, про що повідомили 4% респондентів. 
Наступною за значенням проблемою виявилася ситуація, коли особа подавала 
фінансову інформацію у відповідь на електронний лист або телефонний дзвінок, 
який пізніше виявився шахрайським. 
Примітно, що на відміну від 2018 р., на одного респондента, який давав 
відповідь на запитання «Чи виникали у Вас протягом останніх 2-х років якісь із 
наведених проблем з фінансовими продуктами?» припадало декілька відмічених 
проблем зі списку. Це може свідчити як про більшу поширеність таких проблем, 
так і про кращу обізнаність серед українців щодо різновидів фінансових проблем 
й кращою обізнаністю та ідентифікацією проблемних ситуацій. 
Щодо обраної вибірки країн ОЕСР, можна відзначити, що найбільший 
відсоток опитаних (6%) визнали, що вони інвестували в схему шахрайства, тоді 
як 4% заявили, що надавали запити на інформацію про транзакції, які вони 
фактично не здійснювали (див. рис.2.16). 
Важливо відзначити, що Опендатабот у співпраці з Національним банком 
України провели ще одне опитування серед користувачів Інтернету віком від 18 
років до 65 років і старше щодо шахрайства у воєнний період та рівня знань із 
безпеки платіжних карток [29].  
Таке дослідження відбулося у 2023 році в рамках Всеукраїнської 
інформаційної кампанії з платіжної безпеки під гаслом #ШахрайГудбай [34] у 
форматі дистанційної участі. До цього опитування, яке не є репрезентативним, 
долучилося 112,9 тисяч респондентів. 
Проведене дослідження було націлене на аналіз поведінки та рівня знань 
серед населення з питань безпеки платежів. Серед тем, що включалися до 
опитувальника, були:  
■ захист фінансового номеру телефону;  
67 
■ правила захисту облікових записів у соціальних мережах, електронній 
пошті, інтернет-банкінгу тощо;  
■ випадки шахрайства у сфері платежів під час повномасштабного 
вторгнення;  
■ правила безпеки платежів в інтернеті та під час телефонних розмов. 
25%
23%
20% 20%
15% 15%
14%
13%
12%
10% 11%
6% 9%
5%
4% 4% 4% 4% 4%
3% 4% 4%4% 4% 4%4%
5% 3% 3% 3% 3%
2% 2% 2%2%2%
1% 1% 1% 1% 4%
1,10% 1,30%
0% 0,90% 0,10% 0,30% 0,30% 0,60% 0,10% 0,40%
Середнє значення по всім країнам, 2020 р. Середнє, ОЕСР, 2020 р.
Україна, 2021 р. Найнижчий %, 2020 р.
Найвищий %, 2020 р.
 
Рис. 2.16. Проблеми (шахрайство) з фінансовими продуктами 
 
Більшість респондентів (90,4%) усвідомлюють, яку інформацію можна 
безпечно надавати представнику банку по телефону у відповідь на їхні запитання 
про платіжну картку та рахунки (див. рис. 2.17). 9,6% опитаних не визначають, 
яку інформацію можна надавати, проте водночас вони вважають, що 
працівникам банку можна повідомляти по телефону такі дані:  
■ 16-значний номер картки та три цифри на звороті картки – 1,6%;  
■ ПІН-код та пароль до інтернет-банкінгу – 1%;  
■ всю запитувану інформацію – 7%. 
Найбільша ймовірність стати жертвою телефонних аферистів, які видають 
себе за представників банків, існує серед осіб у віці 65 років і старших. На 
Інвестували в шахрайський 
фінансовий продукт
Надавали фінансову 
інформацію у відповідь на 
шахрайський лист або 
дзвінок
Хтось розраховувався Вашою 
банківською карткою
Здійснювали запит на 
інформацію про транзакцію, 
якої Ви не робили
Подали офіційну скаргу щодо 
послуги банку
Не змогли відкрити 
банківський рахунок
Вам відмовили у 
відшкодуванні за страховкою
Скаржилися на високу 
комісію
Втрачали гроші через 
шахрайство
68 
найменший ризик потрапити у подібну ситуацію можуть розраховувати молоді 
люди. Тільки 76,6% респондентів віком 65 років і старших знають, яку 
інформацію можна безпечно надавати представнику банку по телефону. У той 
час як серед осіб у віці 18-24 років такий показник складає 93,4%.  
 
 
Рис. 2.17. Результати відповіді на питання «Дані платіжної карти, які 
безпечно розголошувати представнику банку по телефону» 
 
Серед респондентів, які відповіли неправильно, є певна кількість 
опитуваних, які потрапляли до рук шахраїв, більшість із них – це респонденти, 
які вважають, що працівникові банку можна повідомити телефоном всю 
запитувану інформацію. Також були респонденти, які правильно відповіли на 
запитання, але ставали жертвами шахраїв, у тому числі в них виманювали 
інформацію телефоном. 
Важливо відзначити, що 48,8% респондентів все ще не захистили свій 
номер, пов'язаний з банківським рахунком. Тобто фінансовий номер не 
зареєстрований на паспорт або не укладено контракт. Лише 51,2% респондентів 
захистили свій номер у операторів мобільного зв'язку (рис. 2.18). 
Аналізуючи відповіді щодо оцінки надійності паролів, можна зробити такі 
висновки: 
− 5,7% опитаних використовують особисту інформацію, таку як власне ім'я, 
ім'я родичів, дату народження, кличку улюбленця тощо, при створенні паролів. 
− 84,3% респондентів не вдаються до використання вищезазначеної 
особистої інформації при створенні паролів. Чоловіки, у порівнянні з жінками, 
69 
менше використовують особисту інформацію та загальновідомі комбінації для 
створення паролів. 
- 50,2% опитаних використовують один і той самий пароль для різних 
акаунтів у соцмережах та в інтернет-банкінгу, в той час як 49,8% обирають різні 
паролі для кожного акаунта. 
 
Рис. 2.18. Результати відповіді на питання «Чи захищений фінансовий номер 
телефону» 
Додатково, результати дослідження показали, що 11% респондентів стали 
жертвами шахраїв з початку повномасштабного збройного конфлікту (рис. 2.19). 
Жінки частіше потрапляли в пастку шахраїв, ніж чоловіки: 13,6% жінок і 9,1% 
чоловіків стали об'єктами аферистів. За віком найчастіше стають жертвами 
шахраїв молодь (18–24 років) – 14% та люди у віці 65+ – 11,5%.  
 
Рис. 2.19. Жертви шахраїв під час повномасштабного вторгнення 
Виявилося, що кримінальні елементи найчастіше вчиняють обман серед 
молоді (віком 18–24 роки) у 14% випадків та серед осіб віком 65+ у 11,5%. Також 
70 
до числа потенційних жертв шахрайства за віком та місцем проживання віднесені 
люди, що проживають у сільських районах (рис. 2.20, 2.21). 
 
Рис. 2.20. Вік людей, які ставали жертвами шахраїв 
Також, як видно із рис. 2.22 на думку респондентів, жертвою шахраїв в 
інтернеті може стати будь-хто (60,9%) та пенсіонери (37,4%). 
Більшість випадків афер відбувається під час інтернет-торгівлі товарами – 
52,7%. На другому місці за популярністю розташувалася шахрайська схема, 
пов'язана з фішинговими посиланнями – 18,6%. Третє місце в рейтингу 
розповсюджених шахрайських схем займає злам акаунтів у соцмережах – 12%, а 
виманювання інформації телефоном – 10,2%. 
 
Рис. 2.21. Географія роботи злочинців 
 
Аналіз сум, які були вкрадені шахраями (рис. 2.23), дозволяє зробити 
висновки, що майже третина респондентів втратила до 500 грн., проте кожний 
четвертий українець був ошуканий на 5000 грн. 
71 
 
Рис. 2.22. Результати відповіді на питання «Хто може стати жертвою шахраїв?» 
 
 
Рис. 2.23. Суми шахрайства 
 
На жаль, результати проведеного дослідження вказують на дещо невтішну 
тенденцію стосовно звернень щодо шахрайства до Департаменту кіберполіції 
Національної поліції України. Зазначено, що 72,3% осіб, які стали жертвами 
шахрайства, не звернулися до Кіберполіції. Серед причин цього можна виділити 
наступне: 
– 53,1% вважають, що Кіберполіція не надасть їм допомогу; 
– 27,7% не мали усвідомлення про необхідність звертатися до цього органу; 
– лише 27,7% жертв шахрайства повідомили Кіберполіцію про свій випадок. 
Дані опитування свідчать про широке поширення випадків шахрайства 
серед користувачів Інтернету, оскільки 11% українців, які брали участь у 
дослідженні, стали жертвами шахраїв протягом повномасштабного вторгнення. 
Найбільш поширеними випадками шахрайства є ті, що відбуваються під час 
72 
купівлі/продажу товарів в Інтернеті – 52,7%, та розповсюдження шахрайських 
фішингових посилань – 18,6%. 
Отже, в результаті проведеного дослідження вдалося визначити ключові 
проблемні аспекти: 
1). У значної частини учасників опитування виявлено, що їх фінансовий 
номер телефону не є захищеним – це стосується 48,8% респондентів. 
2). Певна кількість учасників опитування, а саме 9,6%, не має належної 
інформації щодо того, яку інформацію можна повідомляти працівникам банку та 
мобільного оператора телефоном. 
Саме тому, щоб поліпшити обізнаність громадян та нагадати про основні 
правила безпеки під час cashless розрахунків, у тому числі під час онлайн-
покупок, НБУ разом з Кіберполіцією провів восени 2023 р. Всеукраїнську 
інформаційну кампанію з платіжної безпеки #ШахрайГудбай. А підвищити 
рівень знань з платіжної безпеки організатори кампанії пропонують на сайті 
https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/ [34]. 
 
  
73 
РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ 
ГРАМОТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ 
 
3.1 Основні засади вирішення актуальних питань підвищення рівня 
фінансової грамотності в Україні 
 
Результати проведених українських досліджень свідчать про вкрай низький 
рівень фінансової грамотності серед населення. Приблизно 15% громадян навіть 
не можуть розглядати можливість інвестування через обмежені фінансові 
ресурси, а ця проблема виходить за межі питань фінансової грамотності. Крім 
того, багато людей не взаємодіють з фінансовою системою в Україні через 
відсутність довіри до неї. Україна відзначається особливостями історичного 
контексту, що робить цю проблему актуальнішою порівняно з іншими країнами, 
особливо через раптові зміни в умовах життєдіяльності населення під час 
переходу до ринкової економіки. Також важливо враховувати, що 
довгостроковий фінансовий досвід українців має вкрай негативний відтінок, 
обумовлений знеціненням заощаджень, фінансовими пірамідами, банкрутством 
банків та іншими аспектами. 
В той час як фінансовий ринок активно розвивається і впроваджує нові 
інструменти та фінансові продукти, попит споживачів обмежується їхньою 
неефективністю у використанні фінансових інструментів через недостатні 
знання та навички. Дослідження фінансової поведінки українського населення 
підтверджують простоту структури бюджетів громадян, навіть за умови 
з'явлення нових форм і методів інвестування особистих заощаджень. Зазвичай, 
населення робить заощадження через банківські депозити, тоді як зростання 
споживчого кредитування обумовлене накопиченням незабезпечених кредитів 
[28]. 
Проблема підвищення рівня фінансової грамотності населення України має 
особливу актуальність. Більшість громадян практично втратили уявлення навіть 
про базові фінансові продукти та послуги під час 70-річного періоду розвитку 
країни в умовах соціалістичної економічної моделі та ідеології. Перехід до 
74 
ринкової економіки підкреслив відсутність навичок прийняття правильних 
фінансових рішень серед населення. Незважаючи на значне зростання обсягу 
фінансових послуг на ринку в останні роки, рівень фінансової грамотності серед 
споживачів не зазнав радикальних змін, що утруднює їх активну участь у 
фінансовому просторі країни. Основи фінансової грамотності не вважаються 
обов'язковою складовою загальної чи вищої освіти, що призводить до того, що 
більшість населення не має достатніх знань для розуміння та ефективного 
користування фінансовими послугами. 
Для вирішення цієї проблеми необхідно не лише уточнити термінологічний 
апарат, але й розробити систему підвищення фінансової грамотності, 
користуючись досвідом інших країн. У країнах, таких як США, Австрія, 
Великобританія, підвищення рівня фінансової грамотності вважається одним з 
пріоритетних напрямів державної політики, тому там проводяться систематичні 
дослідження, спрямовані не лише на визначення рівня фінансової грамотності, 
але й на виділення пріоритетних напрямів фінансової освіти громадян. 
Незважаючи на те, що соціально-економічні результати від підвищення 
фінансової грамотності проявляються поступово, світова практика підтверджує 
необхідність проведення такої роботи і неприпустимість зволікання у вирішенні 
цієї проблеми. 
Фінансова неграмотність населення не лише негативно впливає на 
особистий добробут, але також має негативні наслідки для фінансової сфери 
загалом. Наприклад, неправильне планування чи відсутність чіткого розуміння 
своїх доходів і витрат призводять до заборгованості громадян, а фінансова 
неграмотність сприяє поширенню фінансових пірамід і шахрайства. У 
глобальному масштабі це може викликати фінансову кризу в економіці країни. 
Першочерговими заходами для підвищення рівня фінансової грамотності 
населення в Україні повинні стати: 
1. Об'єднання зусиль учасників фінансового ринку для розробки єдиної 
Національної стратегії фінансової грамотності. 
75 
2. Проведення регулярних досліджень рівня фінансової грамотності 
населення України для отримання детальної інформації. 
3. Моніторинг моделей реалізації програм фінансової грамотності країн із 
ринковою економікою, які мають позитивний досвід реалізації таких програм. 
Проведений в другому розділі кваліфікаційної роботи аналіз засвідчив 
наявність низки проблемних зон підвищення рівня фінансової грамотності та 
фінансової культури населення, які потребують розв’язання. Загальні 
рекомендації можна систематизувати за наступними напрямками:  
− робота з молоддю: Існує велика потреба в подальшому розвитку 
фінансової грамотності серед молоді. Вже існують певні позитивні результати 
завдяки введенню курсів з фінансової грамотності для школярів, проте важливо 
вирішити питання щодо найбільш проблемної вікової категорії – 18-19 років, а 
відповідно, також молоді молодшого віку. Особливий акцент слід зробити на 
учнів закладів спеціальної технічної освіти;  
− робота із особами віком старше 60 років, які не лише мають обмежену 
фінансову грамотність, але й уникають взаємодії з фінансовою системою через 
низький рівень фінансової включеності. Зауважено, що особливо 
проблематичною стає ситуація через відсутність цифрових навичок, що 
поглиблює проблему фінансової включеності. Таким чином, рекомендується 
проведення навчання фінансової грамотності в поєднанні з цифровою 
грамотністю;  
− направлення зусиль на поширення фінансової грамотності в сільських 
районах для всіх вікових груп, з особливим акцентом на молодь і людей 
пенсійного віку;  
− проведення інформаційної роботи щодо переваг користування 
фінансовими продуктами серед населення України;  
− посилення інформаційної кампанії з безпеки використання фінансових 
продуктів. При розробці змісту освітніх ініціатив також слід враховувати 
значний стрибок у цифровій трансформації населення, спричинений пандемією 
COVID-19. На сьогоднішній момент ситуація полягає в тому, що українці 
76 
швидко освоюють переваги цифровизації, але можуть не бути в курсі пов'язаних 
з цим ризиків, таких як цифрове шахрайство;  
− зосередження зусиль фінансових регуляторів на посиленні захисту прав 
споживачів фінансових послуг та інформування споживачів про наявні 
можливості захисту;  
− засвоєння фінансовими установами своєї відповідальності за нечесну 
поведінку стосовно споживачів фінансових послуг, зокрема, щодо розголошення 
інформації про фінансові послуги; 
− забезпечення інноваційного розвитку для максимального залучення 
громадян України до фінансових послуг. Зокрема, в цьому аспекті пропонуємо 
Національному банку: 
а) Розвивати відкриту архітектуру фінансового ринку та оверсайта. Сюди 
можна віднести популяризацію cashless розрахунків та використання QR-коду 
для переказів коштів як фінансовими установами, так і населенням; 
запровадження миттєвих платежів (Instant payments); збільшення частки банків-
емітентів Національної платіжної системи (НПС) «ПРОСТІР»; підвищення рівня 
приймання карток НПС «ПРОСТІР» в Україні. 
б) Забезпечити розвиток ринку FinTech, цифрових технологій та платформ 
регуляторів. Для реалізації цього компоненту необхідно в тому числі 
стимулювання розвитку та регуляція платформ для краудфандингу. 
в) Розвивати цифрову економіку, в результаті чого має бути створений 
реєстр страхових посередників; створення централізованої онлайн бази даних 
щодо договорів страхування, які обов’язкові до наявності відповідно до 
законодавства України з можливістю контролю їхнього укладання та дії; 
збільшення кількості банків – учасників системи BankID НБУ; зростання частки 
ДТП, врегульованих за допомогою європротоколу та частки укладених договорів 
ОСЦПВ онлайн. 
Отже, однією з основних сфер впливу фінансових регуляторів є 
гарантування кібербезпеки платіжних систем, депозитарної та біржової 
77 
інфраструктури. Сам процес цифровізації у фінансовому секторі сприяє розвитку 
цифрового суспільства в Україні. 
Проте слід розуміти, що програма з підвищення рівня фінансової 
грамотності та культури населення в Україні не є виключною відповідальністю 
Національного банку України (НБУ). У цей рух повинні бути включені всі 
зацікавлені сторони, включаючи уряд та учасників ринку. Поширення 
фінансової грамотності має бути забезпечене за допомогою ринкових 
механізмів, переважно заохоченням, а не адміністративним контролем, оскільки 
це є ключовим кроком для просування України в бік більш розвиненої та 
інтегрованої у світову фінансову систему суспільності. Це визначає шлях до 
розвитку ринку фінансових послуг, що відповідає потребам його користувачів.  
 
 
3.2. Модель підтримки прийняття рішення споживачем банківських 
послуг 
 
Один з ключових елементів для підвищення фінансової грамотності 
населення - це його освіченість щодо фінансових продуктів, розуміння їх 
характеристик, довіра до національної валюти та фінансових установ, а також 
впевненість у здійсненні фінансових рішень. Важливо приймати відповідальні та 
обдумані рішення щодо власних фінансів, і це завдання завжди стоїть перед 
споживачами фінансових послуг. Ускладненість цього процесу полягає в тому, 
що його необхідно вирішувати в умовах невизначеності, коли інформація не є 
вичерпною, і немає можливості точно передбачити майбутнє. Населення, 
побоюючись взяти на себе відповідальність за фінансові рішення, часто 
відмовляється від послуг банків та шукає альтернативні шляхи, такі як звернення 
за кредитом до родичів або збереження грошей "під матрацом". Таким чином, 
одним із завдань для підвищення рівня фінансової грамотності та фінансового 
включення є розробка моделі, яка б підтримувала клієнта банку в ухваленні 
відповідних рішень. Для цього потрібно створити універсальний інструментарій 
78 
для аналізу та прийняття управлінських рішень щодо оптимальної фінансової 
стратегії, який може використовувати будь-який клієнт. Таким чином, 
рекомендуємо використовувати методи багатокритерійного аналізу (Multi-
Criteria Analysis – MCA) для розробки універсальної моделі, яка дозволяє 
досліджувати альтернативні варіанти з використанням багатокритерійної 
оптимізації [39, 72]. 
Постановка проблеми. Особа, що приймає фінансове рішення, має 
використовувати у своєму арсеналі сучасні і дієві економіко-математичні 
методи, серед яких виділяють методи багатокритерійного аналізу (Multi-Criteria 
Analysis – MCA). В цій групі методів необхідно відмітити ті, які мають 
величезний потенціал для оцінювання альтернативних варіантів за декількома 
критеріями, а саме: SMART, SAW, LINMAP, TOPSIS, VIKOR, COPRAS, 
PROMETEE, ELECTRE, AHP (метод аналізу ієрархії Сааті) тощо [72]. 
Під критеріями розуміють кількісні та/або якісні показники, що 
використовують для порівняння альтернатив з погляду їх наближення до мети. 
Тому, пропонуємо розглянути механізм та ефективність прийняття фінансового 
рішення за допомогою одного із методів багатокритеріального аналізу (БКА) ‒ 
методу TOPSIS (Technique for Order Preference by Similarity to Ideal Solution). Це 
метод упорядкування переваг через подібність із ідеальним рішенням. Він 
базується на концепції, що вибрана альтернатива повинна мати найменшу 
відстань до ідеального рішення та найбільшу ‒ до ідеально негативного рішення. 
У ньому оцінюється матриця, що містить n альтернатив. Прийняття рішень 
відбувається на основі m критеріїв [39]. 
Постановка завдання для використання методу TOPSIS може бути 
сформульована таким чином: клієнт, який має намір розмістити гроші на 12-
місячний депозит в національній валюті, повинен вибрати банк для зберігання. 
Наразі, в Україні станом на 31.08.2023 р. діє 63 банки з різними показниками 
діяльності, такими як розмір, клієнтська база, ризиковість, стійкість до стресу та 
прибутковість. Умови невизначеності, що виникають внаслідок збройної агресії 
росії проти України, ускладнюють процес прийняття рішення клієнтом. Тому 
79 
актуальним стає питання вибору банку, який надає широкий спектр послуг як у 
відділеннях, так і дистанційно через різні транзакційні платформи. Основні 
канали обслуговування роздрібних клієнтів включають мобільний банкінг, POS 
термінали, термінали самообслуговування, міні-відділення, соціальні мережі, 
Інтернет-банкінг, банкомати (АТМ), WEB/HUB-партнери, Google Pay, Apple 
Pay, Garmin Pay, SMS-банкінг, агенти-брокери, чат-боти. Ці засоби дозволяють 
користувачам проводити широкий спектр операцій без відвідування банку 24/7 з 
будь-якого місця світу з доступом до Інтернету.  
Тому однією з вимог потенційного вкладника до банківської установи є 
значна фінансова інклюзія та високий рівень розвитку інформаційних технологій 
банку, зокрема: 
1) Наявність, функціонал та зручність використання дистанційних каналів 
обслуговування роздрібних клієнтів для відкриття депозитного рахунку та 
проведення операцій із відсотками є важливими. Умови браку часу або 
відсутності в Україні можуть вимагати від клієнта можливості відкрити депозит 
та управляти ним в декілька кліків за допомогою мобільних додатків та Інтернет-
банкінгу.;  
2) інфраструктура та розвиток cashless платежів банку, зокрема кількість: 
- електронних платіжних засобів, 
- програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС), 
- банкоматів, 
-торгівельних платіжних терміналів, в т.ч. безконтактних (технології NFC-
платежі) для розрахунків смартфонами, смарт-годинниками та браслетами; 
3) отримання доступу до сервісу онлайн-верифікації клієнтів BankID стає 
можливим. Важливо відзначити, що діджиталізація державного сектору України 
передбачає універсальний доступ до всіх електронних державних послуг за 
єдиними стандартами для кожного громадянина і бізнесу. На сьогодні в Україні 
активно використовується мобільний додаток державних онлайн-послуг "Дія", 
який був запущений нещодавно в рамках стратегії "Держава у смартфоні". Тому 
для вкладника, який відкриває рахунок в банку, стає актуальною можливість 
80 
його подальшої ідентифікації в застосунку "Дія" за допомогою технології 
BankID.  
Ще одним аспектом, на який спрямовані дослідження вкладника для 
прийняття рішення, є середні ставки за строковими депозитами фізичних осіб в 
національній валюті на 12 місяців та додаткові витрати, пов'язані з укладенням 
договору банківського вкладу (наприклад, інші послуги). Також важливими є 
показники якості обслуговування вкладника банківським персоналом під час 
користування послугами, зокрема дистанційними, а також наявність програм 
лояльності чи бонусних програм для онлайн укладених депозитів. Важливо 
зауважити, що такий показник, як кількість підрозділів банку в умовах розвитку 
дистанційних каналів обслуговування, не є актуальним і тому не включений до 
аналізованих чинників. 
Третім напрямком оцінки особи, що приймає рішення щодо відкриття 
депозитного рахунку, є якість активів банку, його ліквідність, можливість 
зовнішньої підтримки, приріст вкладів, платіжна репутація і багато інших 
показників, які характеризують надійність банку. На жаль, вибір стратегії для 
потенційного вкладника у цьому аспекті вимагає значних витрат часу. Таким 
чином, на наш погляд, можна скористатися вже існуючими рейтингами банків, 
які регулярно публікують різноманітні експертні платформи в Інтернеті. 
Наприклад, рейтинг стійкості банків на порталі "Мінфін" надає щоквартальну 
оцінку діяльності банків [51]. Для складання рейтингу вибираються банки, які 
активно працюють у сегменті роздрібних вкладів з обсягом депозитів фізичних 
осіб понад 1 млрд грн. Фінансові установи отримують бали від 1 до 5 в 
залежності від показників, які визначають їхню стійкість до стресів і лояльність 
вкладників. Рейтинг ураховує найважливіші показники, які можна знайти у 
відкритих джерелах інформації і які впливають на вибір банку для здійснення 
вкладу. Зокрема, при розрахунку рейтингу використовуються такі чинники, що 
визначають рівень якості депозитів банку: 
1) Стресостійкість банку ‒ здатність банку протистояти внутрішнім і 
зовнішнім ризикам, на яку впливають показники: залежність від вкладів 
81 
фізичних осіб; якість фондування; прибутковість; ліквідність; достатність 
капіталу; масштаб діяльності. 
2) Лояльність вкладників ‒ прихильність клієнтів банку до його депозитних 
продуктів і успішність діяльності банку на роздрібному сегменті депозитного 
ринку, яку визначають: частка банку на ринку роздрібних депозитів; абсолютне 
зростання роздрібного портфелю вкладів за квартал; відносне зростання 
роздрібного портфелю вкладів за квартал; досвід роботи на ринку; платіжна 
репутація банку. 
3) Оцінка аналітиків ‒ середня оцінка надійності банку з точки зору пулу 
експертів. 
За даними порталу Мінфін [50] станом на 1 жовтня 2023 р. наведено рейтинг 
стійкості 31 банка, які мають бали від 4,42 до 2,61.  
Усі інші чинники, які впливають на прийняття рішення по цій групі банків 
узяті із офіційних джерел: 
‒ дані Національного банку України у розрізі учасників платіжних систем 
щодо кількості платіжних карток та інфраструктури їх обслуговування на 
01.10.2023 р. [53]; 
‒ середнє значення ставок за депозитами, наявність бонусних програм та 
додаткових витрат наведено за даними офіційних Інтернет-сторінок банків [6 – 
14, 48].  
‒ підключені абоненти до Системи BankID НБУ [1]. 
Зазначена проблема, яка стоїть перед особою, що приймає рішення щодо 
відкриття депозиту в банку, потребує відповідного інформаційно-аналітичного 
інструментарію. За даних умов доцільно скористатися технологіями 
багатокритеріального аналізу. Для цього початково визначимо перелік 
альтернатив та критеріїв їх оцінювання. 
Як зазначено вище, за даними порталу Мінфін [50] станом на 1 жовтня 2023 
р. наведено рейтинг стійкості 31 банка. Тому, зважаючи на достатньо велику 
вибірку та відносно низькі показники більшості фінустанов, пропонуємо обирати 
серед таких 10-ти альтернатив (банків), які займають найвищі позиції в цьому 
82 
рейтингу: АТ КБ «ПриватБанк» (А1), АТ «Райффайзен Банк Аваль» (А2), АТ 
«ПУМБ» (А3), АТ «SENSE BANK» (А4), АТ «УКРСИББАНК» (А5), АБ 
«УКРГАЗБАНК» (А6), АТ «ОТП БАНК» (А7), АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» 
(А8), АТ «КРЕДОБАНК» (А9), АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (А10). Кожна з 
альтернатив перевіряється трьома групами критеріїв, які наведені в таблиці 3.1. 
Таблиця 3.1 − Перелік узагальнених та часткових критеріїв оцінювання 
альтернатив 
Характер 
Узагальнені 
монотонності 
та часткові Опис критерію 
цільової 
критерії 
функції 
Група 1. Фінансова інклюзія та рівень розвитку інформаційних технологій банку. 
кількість електронних платіжних засобів, термін дії яких не 
К1 ↑ (max) 
закінчився (в обігу) на 1000 вкладників; 
К2 кількість банкоматів на 1000 вкладників; ↑ (max) 
кількість програмно-технічних комплексів на 1000 
К3 ↑ (max) 
вкладників; 
кількість торговельних платіжних терміналів на 1000 
К4 ↑ (max) 
вкладників; 
кількість торговельних платіжних терміналів (із них 
К5 ↑ (max) 
безконтактних) на 1000 вкладників; 
можливість надання банком сервісу онлайн-верифікації 
К6 ↑ (max) 
клієнтів BankID. 
Група 2. Надійність банку. 
К7 рейтинг стійкості банків від порталу «Мінфін». ↑ (max) 
Група 3. Депозитні умови та програми. 
середній рівень ставок по строкових депозитах фізичних осіб 
К8 ↑ (max) 
в національній валюті на 12 міс, %; 
додаткові супутні витрати, окрім оподаткування доходів по 
депозитах. Необхідно зазначити, що крім позначок «так» чи 
«ні», використовується ознака «частково», яка не передбачає 
безпосередні витрати на відкриття чи ведення депозитного 
рахунку, проте вона передбачає кошти за додаткові послуги, 
К9 ↓ (min) 
н-д, за довідки щодо нарахованих відсотків по вкладним 
рахункам та утриманих податків з нарахованих відсотків за 
період; за поповнення рахунку третіми особами; за видачу 
готівки з ощадного рахунку фізичної особи тощо. Ці витрати 
дещо погіршують загальну оцінку банка; 
наявність програми лояльності для депозитів, укладених 
К10 ↑ (max) 
онлайн;  
рівень підтримки персоналом банку вкладника в процесі 
користування послугами (в т.ч. дистанційно). Визначається 
К11 експертним шляхом і виставляється оцінками «Відмінно», ↑ (max) 
«Дуже добре», «Добре», «Задовільно», «Погано», «Дуже 
погано», «Неприпустимо». 
 
83 
У таблиці 3.2 наведені вихідні дані за 10-ма альтернативами та 11-ма 
частковими критеріями, а на рисунку 1 – ієрархія задачі вибору банківської 
установи за визначеними критеріями. 
Таблиця 3.2 − Характеристика альтернативних варіантів 
Варіанти Критерії оцінювання альтернатив 
рішень К1 К2 К3 К4 К5 К6 К7 К8 К9 К10 К11 
шт. шт. шт. шт. шт.  бали %    
А1 1562,48 0,33 0,54 9,59 7,59 так 3,99 16,0 ні ні відмінно 
А2 1428,51 0,69 0,15 12,63 11,46 так 4,42 16,5 ні так відмінно 
А3 дуже 
1264,74 0,31 0 1,93 1,82 так 3,61 17,5 ні так 
добре 
А4 1148,19 0,3 0 6,14 6,14 так 3,61 15,5 ні так добре 
А5 дуже 
948,94 0,44 0,04 2,55 2,55 так 4,16 15,0 частково так 
добре 
А6 877,43 0,32 0 0,55 0,55 так 3,89 17,0 частково ні добре 
А7 1001,25 0,14 0 0,01 0,01 так 4,27 16,0 частково так добре 
А8 дуже 
744,46 0,61 0 0 0 так 4,09 15,0 ні ні 
добре 
А9 437,94 0,48 0,19 0,04 0 так 3,76 17,5 ні так добре 
А10 1043,83 0,82 0 0 0 ні 3,93 17,0 так ні добре 
Джерела: Складено за [6 – 14, 48] 
 
 
 
ВИБІР БАНКІВС ЬКОЇ УСТАНОВИ 
 
 
 
А1  
А2 А3 А4 А5 А6 А7 А8 А9 А10 
 
 
 
 
 
Група критеріїв 1  Група критеріїв 2 Група критеріїв 3 
 
 
 
К1 К2 К3 К4 К5 К 6 К7 К8 К9 К10 К11 
 
Рисунок 3.1 Ієрархія задачі вибору депозитної фінансової установи  
 
Як було зазначено раніше, для вибору найкращої альтернативи 
використаємо один із методів багатокритерійного аналізу, а саме, метод TOPSIS 
(Technique for Order Preference by Similarity to Ideal Solution) [72]. Матриця 
рішень представлена в таблиці 3.3. При цьому якісні критерії подані у вигляді 
кількісних шкал відповідно до таблиці 3.1, зокрема:  
84 
‒ критерії К6 та К10 трансформовані у бінарну систему показників, де «так» 
відображається цифрою «1», а «ні» ‒ «0»; 
‒ у показнику К9, характер монотонності цільової функції якого є спадним, 
крім позначок «так» (цифра «0») чи «ні» (цифра «1»), використовується ознака 
«частково» (число «0,5»); 
‒ критерій К11, який визначається експертним шляхом і виставляється 
оцінками «Відмінно», «Дуже добре», «Добре», «Задовільно», «Погано», «Дуже 
погано», «Неприпустимо», розраховується за допомогою функції бажаності [5]. 
Визначаємо вагові коефіцієнти узагальнених та часткових критеріїв 
методом SMART [72] на основі експертних оцінок. Метод передбачає 
упорядкування критеріїв за важливістю і призначення найбільш важливому 
критерію оцінки 100 балів. Виходячи з парного порівняння експерти дають 
бальну оцінку кожному з критеріїв за важливістю Wi. Ваги обчислюємо за 
��
формулою: �� = ��
�� . Результати оцінювання перевірено на узгодженість за 
∑ ����
допомогою коефіцієнта конкордації та представлені у таблиці 3.4 у вигляді 
усереднених значень. 
Таблиця 3.3 − Матриця рішень 
 Критерії оцінювання альтернатив 
вага 1 0,25 0,4 0,35 
вага 2 0,2 0,15 0,15 0,15 0,15 0,2 1 0,4 0,15 0,3 0,15 
Варіанти К1 К2 К3 К4 К5 К6 К7 К8 К9 К10 К11 
рішень шт. шт. шт. шт. шт.  бали %    
А1 1562,48 0,33 0,54 9,59 7,59 1 3,99 6,0 1 0 0,975 
А2 1428,51 0,69 0,15 12,63 11,46 1 4,42 9,0 1 1 0,975 
А3 1264,74 0,31 0 1,93 1,82 1 3,61 13,5 1 1 0,913 
А4 1148,19 0,3 0 6,14 6,14 1 3,61 15,5 1 1 0,782 
А5 948,94 0,44 0,04 2,55 2,55 0 4,16 5,0 0,5 1 0,913 
А6 877,43 0,32 0 0,55 0,55 0 3,89 14,0 0,5 0 0,782 
А7 1001,25 0,14 0 0,01 0,01 1 4,27 6,00 0,5 1 0,782 
А8 744,46 0,61 0 0 0 0 4,09 8,0 1 0 0,913 
А9 437,94 0,48 0,19 0,04 0 1 3,76 14,0 1 1 0,782 
А10 1043,83 0,82 0 0 0 0 3,93 17,0 0 0 0,782 
 
На першому кроці алгоритму застосування методу TOPSIS була здійснена 
нормалізація матриці рішення (таблиця 3.5). Ця процедура застосовується для 
85 
того, щоб критерії, які мають різні одиниці вимірювання, були перетворені у 
безрозмірні критерії, що дасть змогу здійснювати надалі їх порівняння. 
На наступному кроці алгоритму була побудована зважена нормалізована 
матриця рішення (таблиця 3.6). Необхідно відмітити, що нормалізовану матрицю 
одержують шляхом множення кожного стовпця нормалізованої матриці рішення 
на відповідний ваговий коефіцієнт, який отримують множенням вагового 
коефіцієнта групи на ваговий коефіцієнт відповідного критерію. 
Після визначення ідеального позитивного (PID) А+ та ідеального 
негативного рішення (NID) А- (таблиця 3.6) були обчислені ступені близькості. 
При цьому були обраховані відстані до ідеального позитивного S + 
i та ідеального 
негативного S –
i  рішення, які наведені в табл. 3.7. 
Таблиця 3.4 − Визначення вагових коефіцієнтів узагальнених та часткових 
критеріїв 
Узагальнені та  часткові Середня оцінка експертів за  Вага, ���� 
критерії 100-бальною шкалою, Wi 
Група1 60 0,25 
К1 85 0,2 
К2 65 0,15 
К3 65 0,15 
К4 65 0,15 
К5 65 0,15 
К6 85 0,2 
Разом по групі 1 430 1 
Група 2 95 0,4 
К7 95 1 
Група 3 85 0,35 
К8 95 0,4 
К9 35 0,15 
К10 70 0,3 
К11 35 0,15 
Разом по групі 3 235 1 
У цілому по узагальнених 240 1 
критеріях 
 
 
 
86 
Таблиця 3.5 − Нормалізована матриця рішень 
 К1 К2 К3 К4 К5 К6 К7 К8 К9 К10 К11 
А1 0,4528 0,2147 0,9104 0,5539 0,4933 0,4082 0,3169 0,3250 0,3849 0,0000 0,3570 
А2 0,4140 0,4490 0,2529 0,7295 0,7448 0,4082 0,3511 0,2922 0,3849 0,4082 0,3570 
А3 0,3665 0,2017 0,0000 0,1115 0,1183 0,4082 0,2867 0,3624 0,3849 0,4082 0,3343 
А4 0,3327 0,1952 0,0000 0,3547 0,3990 0,4082 0,2867 0,3858 0,3849 0,4082 0,2863 
А5 0,2750 0,2863 0,0674 0,1473 0,1657 0,0000 0,3304 0,1959 0,1925 0,4082 0,3343 
А6 0,2543 0,2082 0,0000 0,0318 0,0357 0,0000 0,3090 0,3638 0,1925 0,0000 0,2863 
А7 0,2901 0,0911 0,0000 0,0006 0,0006 0,4082 0,3392 0,2805 0,1925 0,4082 0,2863 
А8 0,2157 0,3969 0,0000 0,0000 0,0000 0,0000 0,3249 0,2473 0,3849 0,0000 0,3343 
А9 0,1269 0,3123 0,3203 0,0023 0,0000 0,4082 0,2987 0,3334 0,3849 0,4082 0,2863 
А10 0,3025 0,5336 0,0000 0,0000 0,0000 0,0000 0,3122 0,3273 0,0000 0,0000 0,2863 
вага 0,05 0,0375 0,0375 0,0375 0,0375 0,05 0,4 0,14 0,0525 0,105 0,0525 
 
Таблиця 3.6 − Зважена нормалізована матриця рішень 
 К1 К2 К3 К4 К5 К6 К7 К8 К9 К10 К11 
А1 0,0226 0,0081 0,0341 0,0208 0,0185 0,0204 0,1268 0,0455 0,0202 0,0000 0,0187 
А2 0,0207 0,0168 0,0095 0,0274 0,0279 0,0204 0,1404 0,0409 0,0202 0,0429 0,0187 
А3 0,0183 0,0076 0,0000 0,0042 0,0044 0,0204 0,1147 0,0507 0,0202 0,0429 0,0175 
А4 0,0166 0,0073 0,0000 0,0133 0,0150 0,0204 0,1147 0,0540 0,0202 0,0429 0,0150 
А5 0,0137 0,0107 0,0025 0,0055 0,0062 0,0000 0,1322 0,0274 0,0101 0,0429 0,0175 
А6 0,0127 0,0078 0,0000 0,0012 0,0013 0,0000 0,1236 0,0509 0,0101 0,0000 0,0150 
А7 0,0145 0,0034 0,0000 0,0000 0,0000 0,0204 0,1357 0,0393 0,0101 0,0429 0,0150 
А8 0,0108 0,0149 0,0000 0,0000 0,0000 0,0000 0,1299 0,0346 0,0202 0,0000 0,0175 
А9 0,0063 0,0117 0,0120 0,0001 0,0000 0,0204 0,1195 0,0467 0,0202 0,0429 0,0150 
А10 0,0151 0,0200 0,0000 0,0000 0,0000 0,0000 0,1249 0,0458 0,0000 0,0000 0,0150 
А+ 0,0226 0,0200 0,0341 0,0274 0,0279 0,0204 0,1404 0,0540 0,0202 0,0429 0,0187 
А- 0,0063 0,0034 0,0000 0,0000 0,0000 0,0000 0,1147 0,0274 0,0000 0,0000 0,0150 
Наприклад, для альтернативи А1 ідеальне позитивне рішення склало: 
(0,0226 − 0,0226)2 + (0,0081 − 0,0200)2 + (0,0341 − 0,0341)2 + 
+(0,0208 − 0,0274)2
+ + (0,0185 − 0,0279)2 + (0,0204 − 0,0204)2 +
���� = √  
+(0,1268 − 0,1404)2 + (0,0455 − 0,0540)2 + (0,0202 − 0,0202)2 +
+(0,0000 − 0,0429)2 + (0,0187 − 0,0187)2 = 0,0487 .
Потрібно відмітити, що відносна близькість альтернативи Ai до A+ 
визначається за формулою 
∗ ��−
�� = ��
��  .  
��−
�� +��+
��
Альтернатива Ai тим ближче до A+, чим C *
i  ближче до 1. 
Таблиця 3.7 − Відстані альтернатив до PIS та NIS 
Альтернативи S + S  - C *
i i i  Ранг 
А1 0,0487 0,0595 0,5498 3 
А2 0,0282 0,0743 0,7252 1 
А3 0,0557 0,0584 0,5118 5 
А4 0,0490 0,0624 0,5599 2 
А5 0,0584 0,0493 0,4581 7 
А6 0,0739 0,0282 0,2762 9 
А7 0,0582 0,0548 0,4849 6 
А8 0,0748 0,0292 0,2804 8 
А9 0,0534 0,0572 0,5169 4 
А10 0,0757 0,0282 0,2712 10 
 
Заключним етапом алгоритму є ранжирування порядку переваг. Набір 
альтернатив тепер може бути ранжований відповідно до значень C *
i  із табл. 3.7:  
А2 ≻ А4 ≻ А1 ≻ А9 ≻ А3  ≻ А7 ≻  А5  ≻ А8≻  А6 ≻ А10.  
Найкращим рішенням буде альтернатива з найбільшим значенням C *
i . У 
нашому випадку це альтернатива А2. Таким чином, особі, що приймає рішення 
щодо вибору банківської установи для розміщення депозиту, враховуючи всі 
альтернативи і критерії, необхідно обрати АТ «Райффайзен Банк Аваль». 
Отже, використання універсальних моделей підтримки прийняття рішень 
споживачем фінансових послуг допоможе підвищити рівень його залученості, 
адже надасть клієнту банку впевненості у виборі того чи іншого фінансового 
продукту.  
  
88 
 
ВИСНОВКИ 
 
У кваліфікаційній роботі магістра здійснено теоретичне узагальнення, 
аналітичне оцінювання та запропоновано концептуальні засади вирішення 
актуальних питань підвищення рівня фінансової грамотності та фінансової 
культури в Україні. Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки і 
пропозиції: 
1. У процесі дослідження встановлено, що протягом останніх десятиліть 
центральні банки країн, регулятори фінансового ринку та міжнародні організації 
зосереджують свою увагу на необхідності та важливості підвищення рівня 
фінансової грамотності та культури населення. Це розглядається як значущий 
фактор соціальної рівності, сталого розвитку, ключовий елемент економічного 
зростання і гарант фінансової стабільності країни. 
2. Сучасний добробут українців визнається невід’ємною складовою 
незалежності України. З метою забезпечення можливості громадян 
користуватися фінансовими послугами та приймати відповідальні фінансові 
рішення, населенню необхідний достатній рівень фінансових знань. 
3. Проведений аналіз рівня фінансової грамотності та фінансової культури 
в Україні у 2021 році із використанням дослідження «Фінансова грамотність, 
фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021 році», яке проведене 
Проєктом USAID «Трансформація фінансового сектору» у співпраці з 
Національним банком, дозволяє зробити такі висновки: 
− обізнаність про фінансові продукти є досить високою і зростає: 79% 
респондентів знають щонайменше 5 фінансових продуктів (74% у 2018 р.). Разом 
з тим, аналогічний показник у країнах порівняння та вибірці країн ОЕСР склав 
85%, що вказує на потенціал залучення нових користувачів фінансовими 
послугами, так і розширення арсеналу фінансових продуктів, які 
використовуються однією особою;  
89 
 
− рівень користування фінансовими продуктами є достатньо невисоким: 
57% респондентів сказали, що користувалися фінансовими продуктами 
упродовж останніх двох років;  
− 21% респондентів (аналогічно з вибіркою країн ОЕСР) зверталися до 
родичів чи друзів з проханням позичити гроші чи взяти їх на зберігання, 
уникаючи таким чином придбання відповідних фінансових послуг – це ще один 
маркер, що вказує на потенціал для розвитку фінансової грамотності та 
культури;  
− найбільш популярними продуктами є платіжні рахунки – 53% 
використовують платіжну картку (дебетну, зарплатну або для соціальних 
виплат) або мобільний банкінг, 29% користуються кредитами, 12% 
використовують депозитні, інвестиційні або пенсійні продукти, 9% – послуги 
страхування. 
4. За методологією Організації економічного співробітництва і розвитку 
(ОЕСР), загальний індекс фінансової грамотності України становить 12,3 бали 
(або 58% від його максимального значення). Індекс фінансової грамотності в 
Україні наразі демонструє гарну динаміку – за менше ніж 3 роки відбулося 
зростання на 6,0% у бальному вираженні; усі компоненти індексу покращилися. 
Натомість темп приросту Індексу фінансової грамотності у країнах порівняння, 
які брали участь в опитуваннях ОЕСР у 2016 р. і 2020 р. (Грузія, Естонія, Польща, 
Росія, Угорщина, Хорватія, Чехія) склав лише 2,4%. Так само Україна впритул 
наблизилася до цих країн за відсотковим значенням від максимуму (60%). За 
Індексом фінансової грамотності залишається найменш обізнаною молодь віком 
18-24 роки, незважаючи на значний прогрес у порівнянні з опитуванням 2018 р. 
Ще одна група, яка продемонструвала невисокий рівень фінансової грамотності, 
- це респонденти старше 60 років. Важливо відзначити, що освіта відіграє значну 
роль у рівні фінансової грамотності: найбільші проблеми спостерігаються у 
респондентів з неповною середньою освітою незалежно від їх віку. Також 
з’ясовано, що зріс розрив у фінансовій грамотності між респондентами з міста та 
села, на користь перших. 
90 
 
5. Із метою досягнення одного із пріоритетних напрямів Стратегії НБУ щодо 
підвищення рівня фінансової грамотності регулятор упродовж 2020 – 2022 років 
запроваджував й надалі продовжує реалізовувати відповідні заходи, серед яких 
необхідно відмітити: підписання із зарубіжними партнерами меморандумів про 
взаєморозуміння щодо здійснення спільних зусиль із підвищення фінансового 
включення в Україні; здійснення підготовки Стратегії фінансової грамотності; 
проведення інформаційних кампаній; створення сайтів з фінансової грамотності; 
удосконалення дистанційної роботи з аудиторією; актуалізація роботи зі 
зверненням громадян щодо захисту їх прав, як споживачів фінансових послуг. 
6. Проведений в другому розділі кваліфікаційної роботи аналіз засвідчив 
наявність низки проблемних зон підвищення рівня фінансової грамотності та 
фінансової культури населення, які потребують розв’язання. Загальні 
рекомендації можна згрупувати за такими напрямками: робота з молоддю, 
робота з особами старшими за 60 років, спрямування зусиль з поширення 
фінансової грамотності у сільській місцевості, проведення роз’яснювальної 
роботи щодо переваг користування фінансовими продуктами серед населення 
України, посилення просвітницької роботи щодо безпеки користування 
фінансовими продуктами, спрямування зусиль фінансових регуляторів на 
посилення захисту прав споживачів фінансових послуг та інформування 
споживачів про вже наявні можливості їх відстоювання, усвідомлення 
фінансовими установами своєї відповідальності за недоброчесну поведінку щодо 
споживачів фінансових послуг, забезпечення інноваційного розвитку для 
максимального залучення громадян України до фінансових послуг в частині 
підвищення рівня діджиталізації фінансового сектору. 
7. Одним із важливих компонентів для підвищення рівня фінансової 
грамотності населення є його обізнаність про фінансові продукти, розуміння їх 
особливостей, довіра до національної грошової одиниці, фінансових установ та 
впевненість у прийнятих фінансових рішень. Прийняття відповідального та 
зваженого рішення щодо власних коштів ‒ є одним із актуальних питань, яке 
завжди виникає у споживача фінансових послуг. Населення, побоюючись брати 
91 
 
на себе відповідальність за прийняття фінансового рішення, просто вирішує не 
користуватись послугами банківських установ, а звертається за кредитом до 
родичів чи зберігає накопичення «під матрацом». Тому одним із завдань щодо 
підвищення рівня фінансової грамотності та фінансової культури є розробка 
моделі, яка б допомогла клієнту банківської установи у підтримці прийнятті ним 
відповідного рішення. 
8. Для рейтингового оцінювання можливих альтернатив у прийнятті 
фінансових рішень запропоновано методичний підхід на основі застосування 
інструментів багатокритерійного оцінювання, а саме: методу SMART – для 
визначення вагових коефіцієнтів критеріїв оцінювання та методу TOPSIS для 
оцінювання оптимальної банківської установи з позицій вкладника. В роботі 
особливу увагу приділено виокремленню та опису ієрархії задачі вибору 
депозитної фінансової установи та основних характерних рис стратегічних 
альтернатив. Для оцінювання рейтингу банків було наведено систему 
узагальнених критеріїв із 3 груп, кожну з яких шляхом декомпозиції було 
розбито на 11 часткових критеріїв, які мають монотонно зростаючі цільові 
функції (за виключенням «додаткові супутні витрати»). Вихідні дані у вигляді 
побудованої «матриці рішень» за визначеними частковими критеріями 
сформовані на основі статистичної та експертної інформації. Як наслідок, у 
кваліфікаційній роботі магістра шляхом математичних обчислень було 
обґрунтовано вибір оптимальної стратегії споживачем фінансових послуг 
банківської установи, яка пропонує найбільш привабливі умови відкриття 
депозитного рахунку. 
 
 
  
92 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Абоненти системи BankID НБУ [електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/bank-id-nbu/abonents 
2. Акція «Смілива гривня» [електронний ресурс]. URL: 
https://promo.bank.gov.ua/brave-hryvnia/#section-2 
3. В Україні стартувала Всеукраїнська інформаційна кампанія із захисту 
прав споживачів кредитних послуг «Знай свої права: кредити» [електронний 
ресурс]. URL: https://cutt.ly/bZiFi7W 
4. Войтицька Л., Ролік В. Опитування з фінансової грамотності серед 
підлітків 11–18 років в Україні. Травень 2023 р. 
https://talan.bank.gov.ua/uploads/files/GMW_2023_survey_teens.pdf 
5. Волков К. С. Удосконалення розрахунків показників якості за функцією 
бажаності Харрінгтона. Волков К. С., Волков С. Л., Казакова Н. Ф. Сучасний 
захист інформації. 2017. № 1. С. 103-108 
6. Депозитні програми АБ «УКРГАЗБАНК» [електронний ресурс]. URL: 
https://www.ukrgasbank.com/private/deposits/  
7. Депозитні програми АТ «SENSE BANK» [електронний ресурс]. URL: 
https://sensebank.ua/deposits  
8. Депозитні програми АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» [електронний 
ресурс]. URL:https://credit-agricole.ua/privatnym-kliyentam/depoziti  
9. Депозитні програми АТ «КРЕДОБАНК» [електронний ресурс]. 
URL:https://kredobank.com.ua/private/depozyty/maksymalnyi-dokhid  
10. Депозитні програми АТ «ОТП БАНК» [електронний ресурс]. URL: 
https://www.otpbank.com.ua/privateclients/investments/deposits/  
11. Депозитні програми АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» [електронний ресурс]. 
URL: https://www.procreditbank-direct.com/#services-list/slide-0 
12. Депозитні програми АТ «ПУМБ» [електронний ресурс]. 
URL:https://retail.pumb.ua/deposit  
93 
 
13. Депозитні програми АТ «Райффайзен Банк Аваль» [електронний 
ресурс]. URL: https://www.aval.ua/privatnim-osobam/depoziti/depozitni-programi.  
14. Депозитні програми АТ «УКРСИББАНК» [електронний ресурс]. URL: 
https://my.ukrsibbank.com/ua/personal/deposits/  
15. Закон України «Про Національний банк України» № 679-XIV від 
20.05.1999 [електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-
14#Text 
16. “За умов жорсткого карантину у половини українців закінчаться гроші 
через місяць” — опитування, 
https://www.epravda.com.ua/news/2020/03/25/658506/ 
17. Захист прав споживачів фінпослуг. Що варто знати? [електронний 
ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection 
18. Звіт НБУ за 2021 р 
https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/annual_report_2021.pdf?v=4 
19. Звіт Світового банку з фінансової інклюзії: «The Global Findex Database 
2021 Financial Inclusion, Digital Payments, and Resilience in the Age of COVID-19» 
[електронний ресурс]. URL: 
https://www.worldbank.org/en/publication/globalfindex  
20. Інформаційна кампанія #Cashless [електронний ресурс]. URL: 
https://promo.bank.gov.ua/cashless/ 
21. Інформаційна кампанія #АнатоміяГривні [електронний ресурс]. URL: 
https://promo.bank.gov.ua/hryvnia/ 
22. Інформаційна кампанія «Global Money Week» [електронний ресурс]. 
URL: https://events.bank.gov.ua/gmw2021/ 
23. Інформаційна кампанія «Знай свої права: кредити» [електронний 
ресурс]. URL: https://promo.bank.gov.ua/know-your-rights-loans/ 
24. Інформаційна кампанія «Знай свої права» [електронний ресурс]. URL: 
https://promo.bank.gov.ua/know-your-rights/ 
25. Інформаційна кампанія «Монетки дітям» [електронний ресурс]. URL: 
https://promo.bank.gov.ua/coins-for-children/ 
94 
 
26. Інформаційна кампанія «Музей гривні просто неба» [електронний 
ресурс]. URL: https://promo.bank.gov.ua/hryvni25/ 
27. Інформаційна кампанія «Фінпослуги під час війни – що важливо знати» 
[електронний ресурс]. URL: https://promo.bank.gov.ua/fin-defense/ 
28. Кізима Т. Фінансова грамотність населення: зарубіжний досвід і 
вітчизняні реалії. Вісник Тернопільського національного економічного 
університету. 2012. Вип. 2. С. 64-71. 
29. Машлаковська Т. Опитування з платіжної безпеки серед користувачів 
інтернету про шахрайство у воєнний час та рівень знань з платіжної безпеки 
власників платіжних карток [електронний ресурс]. URL: 
https://talan.bank.gov.ua/uploads/files/opituvannia-z-platizhnoyi-bezpeki-zhovten-
2023.pdf 
30. Мікросайт НБУ #Cashless [електронний ресурс]. URL: 
https://promo.bank.gov.ua/cashless/ 
31. Мікросайт НБУ «Знай свої права: кредити» [електронний ресурс]. URL: 
https://promo.bank.gov.ua/know-your-rights-loans/ 
32. Мікросайт НБУ «Інформаційна кампанія із захисту прав споживачів 
фінансових послуг #ЗнайСвоїПрава» [електронний ресурс]. URL:  
https://promo.bank.gov.ua/know-your-rights/ 
33. Мікросайт НБУ «Фінансова оборона України» [електронний ресурс]. 
URL: https://promo.bank.gov.ua/fin-defense/ 
34. Мікросайт НБУ з платіжної безпеки #ШахрайГудбай [електронний 
ресурс]. URL: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/. 
35. «Національна стратегія розвитку фінансової грамотності до 2025 року: 
проєкт». Тригуб Олена. Засідання експертної групи “Фінансова грамотність. 
Освіта” 3 вересня 2021 року. 
36. Національний банк презентував бачення стратегії фінансової 
грамотності [електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-prezentuvav-bachennya-strategiyi-
finansovoyi-gramotnosti 
95 
 
37. Опитування НБУ та проєкт ЮНІСЕФ U-Report «Фінансова 
грамотність» [електронний ресурс]. URL: https://ukraine.ureport.in/story/1516/ 
38. Освітній центр «Музей грошей» [електронний ресурс]. URL: 
https://museum.bank.gov.ua/museum/ 
39. Петросян М. О., Зеленков П. В., Ковалев И. В. Математические 
методы моделирования, управления и анализа данных. 2016. С. 76–77 
40. Політика Національного банку України щодо розвитку сталого 
фінансування на період до 2025 року, https://bank.gov.ua/ua/news/all/politika-
natsionalnogo-banku-ukrayini-schodo-rozvitku-stalogo-finansuvannya-na-period-do-
2025-roku 
41. Положення про порядок розкриття інформації небанківськими 
фінансовими установами, затвердженого Постановою Правління Національного 
банку України від 05 листопада 2021 року № 114 [електронний ресурс]. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114500-21#Text 
42. Постанова Правління Національного банку України від 05 жовтня 2021 
року № 100 «Про затвердження Положення про інформаційне забезпечення 
фінансовими установами споживачів щодо надання послуг споживчого 
кредитування» [електронний ресурс]. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0100500-21#Text 
43. Постанова Правління Національного банку України від 11 червня 2021 
року № 48 "Про затвердження Змін до Правил розрахунку банками України 
загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки 
за договором про споживчий кредит" [електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_11062021_48 
44. Постанова Правління НБУ № 141 від 28.11.2019 «Про затвердження 
Положення про інформаційне забезпечення банками клієнтів щодо банківських 
та інших фінансових послуг» [електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_28112019_141 
45. Постанова Правління НБУ № 6 від 15.01.2020 «Про внесення змін до 
Положення про встановлення вимог до кредитних посередників банків та їх 
96 
 
діяльності у сфері споживчого кредитування» [електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_15012020_6 
46. Постанова Правління НБУ № 8 від 16.01.2020 «Про затвердження Змін 
до Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для 
споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий 
кредит» [електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_16012020_8 
47. ПриватБанк запустив послугу купівлі-продажу ОВДП онлайн 
[електронний ресурс]. URL: https://finclub.net/ua/news/pryvatbank-uviv-posluhu-
kupivliprodazhu-ovdp-onlain.html 
48. Процентні ставки за вкладами АТ КБ «ПриватБанк» [електронний 
ресурс]. URL: https://privatbank.ua/depozit  
49. Рамка фінансових компетентностей дорослого населення [електронний 
ресурс]. URL: 
https://talan.bank.gov.ua/uploads/files/Ukraine_Financial_Competence_Framework_
Adults.pdf 
50. Рейтинг стійкості банків за підсумками 3 кварталу 2023 р. [електронний 
ресурс]. URL: https://minfin.com.ua/ua/banks/rating/> 
51. Рейтинг стійкості банків. Методика. [online] [електронний ресурс]. 
URL:https://minfin.com.ua/ua/banks/rating/method/ 
52. Рішення Правління НБУ № 476-рш від 15.09.2021 "Про внесення зміни 
до Методичних рекомендацій щодо організації розгляду звернень та проведення 
особистого прийому клієнтів у банках України [електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/legislation/Decision_15092021_476-rsh 
53. Сайт Національного банку України. [електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua 
54. Сайт Національного банку України. Всеукраїнська інформаційна 
кампанія з платіжної безпеки #ШахрайГудбай [електронний ресурс]. URL: 
promo.bank.gov.ua/marathon-stopfraud 
97 
 
55. Сайт Національного банку України. Сторінка «Про Систему BankID» 
Національного банку [електронний ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/ua/bank-id-
nbu 
56. Сайт Національного банку України. Центр фінансових знань «Талан» 
[електронний ресурс]. URL: https://talan.bank.gov.ua/ 
57. Сайт Національного банку України «Гаразд» [електронний ресурс]. 
URL: https://harazd.bank.gov.ua 
58. Сайт НПС «ПРОСТІР» [електронний ресурс]. URL: https://prostir.gov.ua 
59. Сайт фінансової інформації «Мінфін» [електронний ресурс]. URL: 
https://minfin.com.ua/ua/deposits/stats/ 
60. Слобода Л.Я. Фінансова грамотність як чинник забезпечення 
ефективності використання банківського капіталу. Вісник Університету 
банківської справи Національного банку України. 2011. № 2 (11). С. 167-172. 
61. Світовий банк: універсальний доступ до фінансових послуг до 2020 
року [електронний ресурс]. URL: 
http://www.worldbank.org/en/topic/financialinclusion/brief/achieving-universal-
financial-access-by-2020. 
62. Святкування 26 річниці Дня гривні завершено! [електронний ресурс]. 
URL: https://talan.bank.gov.ua/novyny/sviatkuvannia-26-richnitsi-dnia-grivni-
zaversheno 
63. Стратегія Національного банку України до 2025 року [електронний 
ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Strategy_NBU.pdf?v=4 
64. Стратегія розвитку фінансового сектору України до 2025 року 
[електронний ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/ua/about/develop-strategy 
65. Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в 
Україні у 2021: звіт за результатами дослідження Проєкту USAID 
«Трансформація фінансового сектору» у співпраці з Національним банком 
України [електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Research_Financial_Literacy_Inclusion_
Welfare_2021.pdf?v=4 
98 
 
66. Фінансова грамотність : підручник / авт. кол. ; за ред. д-ра екон. наук, 
проф. Т.С. Смовженко. Київ : УБСНБУ, 2014. 316 с. 
67. Фінансова обізненість в Україні. Офіційна сторінка НБУ Financial 
Literacy Ukraine [електронний ресурс]. URL: 
https://www.facebook.com/finlitukraine 
68. Як купити акції Apple і Tesla в Україні? [електронний ресурс]. URL: 
https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/yak-kupiti-akciyi-apple-i-tesla-v-ukrayini/ 
69. Central banking and innovation: partners in the quest for financial inclusion 
[електронний ресурс]. URL: https://www.bis.org/speeches/sp190425.pdf 
70. European Union/OECD (2022), Financial competence framework for adults 
in the European Union, https://www.oecd.org/finance/financial-competence-
framework-for-adults-in-the-European-Union.htm 
71. Hwang C. L., Yoon K. Multiple attributes decision making methods and 
applications. Springer: Berlin Heidelberg, 1981. 225 с 
72. Hwang С. L. A New Car Selection in the Market using TOPSIS Technique. 
International Journal of Engineering Research and General Science. 2014. №4. С. 
177–181 
73. «Needs Growing for Over 8 Million Internally Displaced in Ukraine», URL: 
https://greece.iom.int/news/needs-growing-over-8-million-internally-displaced-
ukraine 
74. OECD (2016), G20/OECD INFE Core competencies framework on financial 
literacy for adults, URL: https://www.oecd.org/daf/fin/financial-education/Core-
Competencies-Framework-Adults.pdf 
75. OECD (2021), G20/OECD-INFE Report on supporting financial resilience 
and transformation through digital financial literacy, URL: 
https://www.oecd.org/daf/fin/financial-education/G20-OECD-INFE-report-
supporting-resilience-through-digital-financial-literacy.pdf 
76. Organisation for Economic Cooperation and Development. (2018) Financial 
education. URL: http:// www.oecd.org/finance/financial-education/financialeducation. 
htm (date of application: 18.09.2023). 
99 
 
77. Organisation for Economic Cooperation and Development (2018) 
Measuring of the Financial Literacy. URL: http://www.oecd.org/daf/fin/financial-
education/measuringfinancialliteracy.htm (date of application: 17.09.2023). 
78. Over 9 million border crossings registered from Ukraine” – UN agency, 
URL:https://www.reuters.com/world/europe/over-9-million-border-crossings-
registered-ukraine-un-agency-2022-07-13/ 
79. The Financial Services Authority (2006) Financial Capability in the UK: 
Establishing a Baseline. URL: http://www.fsa.gov.uk/pubs/other/fincap_baseline.pdf 
(date of application: 20.10.2023). 
80. U.S. Department of the Treasury (2016) Promoting Financial Success in the 
United States: National Strategy for Financial Literacy 2016 Update. URL: 
https://www.treasury.gov/resource-
center/financialeducation/Documents/National%20Strategy%20for%20Financial%20
Literacy%202016%20Update.pdf (date of application: 20.09.2023). 
 
  
100 
 
Додаток А 
Тези ХХ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми 
фінансової системи України» (м. Черкаси, 23 листопада 2023 року Черкаси, 
ЧДТУ) 
 
УДК 336.717.1(477) 
 
Богдан Жерновий ‒ здобувач вищої освіти освітнього ступеня магістр 
 
Науковий керівник ‒ к.е.н., доц. Леся Бережна 
 
Черкаський державний технологічний університет 
 
ПЛАТІЖНА БЕЗПЕКА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ 
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Платіжне шахрайство є нагальною проблемою в епоху високорозвинених 
технологій та безперервного зростання безготівкових транзакцій. Ця загроза стає 
особливо актуальною в умовах сучасного цифрового суспільства, де фінансова 
інформація користувачів знаходиться у відкритому доступі. 
Підвищення рівня платіжної безпеки є важливим завданням для 
Національного банку України (НБУ), яке впроваджується у рамках 
просвітницької роботи з фінансової грамотності. Згідно з даними НБУ, проблема 
платіжного шахрайства залишається актуальною також і у період 
повномасштабної війни, спостерігається навіть збільшення кількості випадків та 
суми збитків у 2022 році [1]. 
За цей період за даними Національного банку України, збитки банків, 
торговців та клієнтів від незаконних дій з платіжними картками зросли на 46%, 
сягнувши 481 млн гривень [1]. Понад половина цих збитків (53%) була 
спричинена соціальною інженерією, де основна проблема – розголошення 
особистих даних, таких як номери карток та паролі для інтернет-банкінгу. Цих 
ситуацій можна було б уникнути, якби користувачі дотримувалися правил 
безпечного використання платіжних карток та інтернет-банкінгу. 
Як відомо, основними схема платіжного шахрайства є: 
– Фішингові атаки, які включають в себе використання підроблених веб-
сайтів або електронних повідомлень для викрадення особистих 
фінансових даних. Шахраї часто підробляють вигляд банківських сайтів 
або електронних повідомлень для отримання доступу до облікових 
записів користувачів. 
– Соціальна інженерія, яка передбачає використання психологічних 
методів для тиску на людей з метою розголошення ними своїх 
фінансових даних. Здебільшого, це стосується отримання доступу до 
інформації через телефонні розмови або електронні листи. 
101 
 
– Застосування шкідливих програм, які зловмисники використовують для 
отримання доступу до комп'ютерів та мобільних пристроїв користувачів з метою 
викрадення фінансової інформації. 
Опитування, проведене Опендатабот у співпраці з Національним банком 
України [1], показало, що більшість користувачів Інтернету мають свідомість 
про проблему шахрайства та розуміють основні правила платіжної безпеки. 
Однак, 9,6% респондентів не вказали, яку інформацію можна безпечно 
повідомляти працівникам банку по телефону. 
Крім того дослідження, яке включало різні аспекти платіжної безпеки, 
виявило, що серед основних проблем є незахищені фінансові номери телефонів 
(48,8% респондентів), а також нечітка усвідомленість щодо інформації, яку 
можна розголошувати по телефону (9,6% респондентів). 
Додатково дані опитування вказують на те, що особливо уразливими перед 
телефонним шахрайством є люди віком 65+, в той час як молодь (18–24 років) 
демонструє більшу обізнаність у цих питаннях. Щодо випадків шахрайства, то 
основні області ризику включають покупки/продажі товарів в Інтернеті (52,7%), 
фішингові атаки (18,6%) та злам акаунтів у соцмережах (12%). 
Необхідно відмітити, що це висновки опитування, яке проводилося 
Національним банком України в рамках Всеукраїнської інформаційної кампанії 
#ШахрайГудбай. З метою підвищення рівня обізнаності та нагадування про 
правила безпеки під час електронних розрахунків, НБУ та Кіберполіція 
проводять цю кампанію, сподіваючись поліпшити стан справ у галузі платіжної 
безпеки [2]. 
Серед основних методів протидії платіжному шахрайству, які наразі можна 
запропонувати споживачам фінансових послуг, є: 
1. Багаторівневі методи аутентифікації. Впровадження систем 
аутентифікації з використанням багаторівневих механізмів, таких як 
двофакторна аутентифікація, може ефективно захистити користувачів від 
несанкціонованого доступу. 
2. Освіта та навчання. Підвищення рівня фінансової грамотності серед 
користувачів є ключовим аспектом протидії соціальній інженерії. Освіта щодо 
розпізнавання шахрайських схем та правил безпечного використання фінансових 
інструментів може значно зменшити ризики. 
3. Використання антивірусних програм. Регулярне використання 
антивірусних програм та оновлення їхніх баз даних може захистити комп'ютери 
та гаджети користувачів від шкідливих програм, які використовуються 
шахраями. 
Висновки. Платіжне шахрайство залишається важливою загрозою для 
фінансової безпеки в інтернет-середовищі. Рівень знань з платіжної безпеки 
серед українців є важливим аспектом роботи Національного банку України в 
напрямку фінансової грамотності. Розуміння основних схем шахрайства та 
ефективних методів їх протидії є вирішальним для захисту фінансових інтересів 
користувачів. Системи аутентифікації, освіта та технологічні рішення 
взаємодіють у сукупності, надаючи високий рівень захисту в умовах постійного 
102 
 
розвитку цифрового світу. Кампанії, спрямовані на поліпшення фінансової 
грамотності та свідомості щодо платіжної безпеки, мають ключове значення в 
протидії шахраїв. Спільні зусилля банків, держави, правоохоронних органів, 
технічних експертів та користувачів можуть знищити екосистему платіжного 
шахрайства та забезпечити стійку безпеку у фінансовій сфері. 
 
Література: 
1. Машлаковська Т. Опитування з платіжної безпеки серед користувачів 
інтернету про шахрайство у воєнний час та рівень знань з платіжної безпеки 
власників платіжних карток [електронний ресурс]. URL: 
https://talan.bank.gov.ua/uploads/files/opituvannia-z-platizhnoyi-bezpeki-zhovten-
2023.pdf 
2. Сайт #ШахрайГудбай [електронний ресурс]. URL: 
https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/ 
  
103 
 
Додаток Б 
Таблиця Б.1. Значення Індексу фінансової грамотності: демографічні 
відмінності по Україні та країнам ОЕСР 
 
 
104 
 
Додаток В 
Таблиця В.1. Значення Індексу фінансової грамотності: демографічні 
відмінності по Україні
Репозиторій ЧДТУ
