ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8499| Title: | Оптимізація функціонування автосервісного підприємства на основі аналізу показників виробничої діяльності |
| Authors: | Солтус , Анатолій Петрович Шевченко, Дмитро Олександрович |
| Issue Date: | 2023 |
| Abstract: | Об’єкт дослідження – автосервісні підприємства. Предмет дослідження − формування показників автосервісних підприємств, що характеризують ефективність їх виробничої діяльності. Мета дослідження − підвищення ефективності виробничої діяльності автосервісних підприємств по обслуговуванню легкових автомобілів. Методи дослідження – теоретичні методи наукових досліджень, методи математичного моделювання, метод обчислювального експерименту. Розроблено методику розрахунку основних показників автосервісного підприємства на основі статистичних даних. Збір і обробка експериментальних даних дозволили сформувати початковий масив бази даних для реалізації методики підвищення ефективності виробничої діяльності АСП. На підставі отриманих статистичних даних і узагальненого алгоритму рішення експериментальної задачі представляється можливим в повному об'ємі проаналізувати основні показники АСП з метою вивчення можливостей підприємства по задоволенню звернень клієнтів на перспективу. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8499 |
| Appears in Collections: | 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Шевченко Д.О.pdf Restricted Access | 2.05 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технологій їх експлуатації, професор
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________20__ р.
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
ОПТИМІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ АВТОСЕРВІСНОГО ПІДПРИЄМСТВА НА
ОСНОВІ АНАЛІЗУ ПОКАЗНИКІВ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Рецензент:
____________________________
_ …… (підпис) (Ініціали, прізвище)
Керівник роботи:
Професор, д.т.н. _____________ А.П. Солтус
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
Виконавець:
студент 2 курсу, гр. мАВ-83 ______________
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт ______________ Д.О. Шевченко
(підпис) (Ініціали, прізвище)
2023
2
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота магістра: 63 с., в тому числі 5 табл., 24 рис., 21 джерело.
ОПТИМІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ АВТОСЕРВІСНОГО ПІДПРИЄМСТВА
НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ПОКАЗНИКІВ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Об’єкт дослідження – автосервісні підприємства.
Предмет дослідження − формування показників автосервісних підприємств, що
характеризують ефективність їх виробничої діяльності.
Мета дослідження − підвищення ефективності виробничої діяльності
автосервісних підприємств по обслуговуванню легкових автомобілів.
Методи дослідження – теоретичні методи наукових досліджень, методи
математичного моделювання, метод обчислювального експерименту.
Розроблено методику розрахунку основних показників автосервісного
підприємства на основі статистичних даних. Збір і обробка експериментальних
даних дозволили сформувати початковий масив бази даних для реалізації методики
підвищення ефективності виробничої діяльності АСП. На підставі отриманих
статистичних даних і узагальненого алгоритму рішення експериментальної задачі
представляється можливим в повному об'ємі проаналізувати основні показники
АСП з метою вивчення можливостей підприємства по задоволенню звернень
клієнтів на перспективу.
3
ЗМІСТ
ВСТУП .................................................................................................................................. 4
1 ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ АВТОМОБІЛІЗАЦІЇ УКРАЇНИ .......... 6
1.1 Аналіз автомобілізації населення регіонів України .................................................. 6
1.2 Cистемний аналіз автосервісу ...................................................................................... 9
1.3 Аналіз літературних джерел, що пов’язані з вдосконаленням організації та
формуванням автосервісних підприємств ...................................................................... 13
1.4 Фактори та умови конкурентоспроможності підприємства на ринку
автосервісних послуг ........................................................................................................ 15
2 РОЗРОБКА МЕТОДИКИ РОЗРАХУНКУ ПРОГНОЗОВАНИХ ПОКАЗНИКІВ
ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АВТОСЕРВІСНИХ ПІДПРИЄМСТВ .......................... 23
2.1 Аналіз основних показників виробничої діяльності автосервісних підприємств 23
3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ .................................................................. 27
3.1 Методика проведення дослідження ........................................................................... 27
3.2. Збір і обробка статистичної інформації .................................................................. 30
3.3 Рекомендації, щодо вдосконалення виробничого процесу автосервісного
підприємства на майбутній рік ........................................................................................ 51
ВИСНОВКИ ....................................................................................................................... 54
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................................... 55
Додаток 1 ............................................................................................................................ 57
Додаток 2 ............................................................................................................................ 60
4
ВСТУП
З кінця XIX ст. автомобільний транспорт не тільки визначає розвиток
економіки країн, але й впливає на трансформацію соціальних процесів в суспільстві.
Вплив автомобілів на всі сфери життя суспільства привів до розвитку
інфраструктури, без якої він не може використовуватись. Тобто використання
автомобілів не можливе без системи технічного обслуговування та ремонту.
Під терміном автомобілізація прийнято розуміти розвиток парку
автотранспортних засобів, збільшення ступеня забезпеченості населення
транспортом індивідуального користування та пов'язані з цим процеси, що
характеризують участь автомобільного транспорту у вирішенні соціально-
економічних завдань.
Перші автомобілі з'явилися наприкінці XIX ст., а вже в середині XX ст. їх
налічувалося більше 150 млн. од.
Розвиток крупних міст України в першій половині XXI ст. здійснюється під
особливим впливом фактора автомобілізації населення. За останні роки Україна з
країни з низькою автомобілізацією перейшла в епоху високої автомобілізації (на
початку 2000-х років всього 93 автомобілі на 1000 мешканців, наприкінці 2008 р.
цей показник зріс до 172 автомобілів) [1].
Ситуація на ринку обслуговування автомобілів безпосередньо залежить від
тенденцій розвитку автопарку. Автосервіс продовжує розвиток із збільшенням
кількості автомобілів та зміною соціально-економічних умов.
З ростом кількості транспортних засобів змінюються вимоги до оснащення
автосервісних підприємств, вимоги до кваліфікації працівників та номенклатура
запасних частин.
Актуальність теми. Розробка методики розрахунку показників, що
характеризують ефективність виробничої діяльності автосервісних підприємств в
містах регіону, яка буде відображати ефективність функціонування АСП, з
урахуванням ринку послуг автосервісу є необхідною для визначення стратегії
розвитку галузі автосервісних послуг.
5
Об’єкт дослідження – автосервісні підприємства.
Предметом дослідження є формування показників автосервісних підприємств,
що характеризують ефективність їх виробничої діяльності.
Мета дослідження — підвищення ефективності виробничої діяльності
автосервісних підприємств по обслуговуванню легкових автомобілів.
Для реалізації поставленої мети в роботі були вирішені наступні завдання:
1. Виконати аналіз показників, що характеризують ефективність виробничої
діяльності автосервісних підприємств;
2. Розробити методику розрахунку показників, що характеризують
ефективність виробничої діяльності автосервісних підприємств;
3. Виконати прогнозування основних показників автосервісного підприємства
на наступний рік;
Наукова новизна роботи полягає в розробці методики розрахунку показників,
що характеризують ефективність виробничої діяльності автосервісних підприємств.
6
1 ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ АВТОМОБІЛІЗАЦІЇ УКРАЇНИ
1.1 Аналіз автомобілізації населення регіонів України
Ситуація на ринку обслуговування автомобілів безпосередньо залежить від
тенденцій розвитку автопарку. Автосервіс продовжує розвиток із збільшенням
кількості автомобілів та зміною соціально-економічних умов.
З ростом кількості транспортних засобів змінюються вимоги до оснащення
автосервісних підприємств, вимоги до кваліфікації працівників та номенклатура
запасних частин.
Таблиця 1.1 – Ретроспективний аналіз автомобілізації населення регіонів
України 2
Частина 1. Наявний парк легкових автомобілів за регіонами України по рокам,
тис. од *
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Регіони 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Україна 5109,6 4987,4 5125,9 5260,1 5326,4 5630,9 6090,4 6216,7 6470,5 6514,5
АРК 247,6 253,5 251,5 250,7 233,7 232,5 245,6 262,6 289,8 272,7
області
Вінницька 180,0 182,9 161,1 175,7 174,9 187,0 169,9 185,4 188,3 225,7
Волинська 96,3 98,8 95,6 91,4 102,0 104,4 114,4 114,9 114,9 125,7
Дніпропет-
390,0 404,3 368,0 405,7 407,9 453,4 485,5 502,3 499,9 566,9
ровська
Донецька 495,1 498,3 498,3 469,4 490,6 469,5 562,0 583,6 583,3 511,9
Житомирська 127,0 113,4 133,4 131,2 138,0 148,1 160,3 162,6 165,5 144,3
Закарпатська 117,8 119,8 128,1 142,5 146,1 145,6 163,7 188,2 176,1 147,6
Запорізька 284,2 305,4 310,8 315,7 309,1 303,2 301,1 295,1 298,6 288,5
Івано-
124,1 134,1 133,3 136,4 137,2 146,1 171,9 127,9 139,7 148,8
Франківська
Київська 207,3 116,2 234,3 253,3 212,6 273,2 290,5 303,9 378,1 353,5
Кіровоград-
138,0 111,0 96,9 92,7 96,9 113,7 118,6 121,4 122,0 140,7
ська
Луганська 247,1 216,0 272,4 276,8 283,6 291,0 310,4 322,0 310,1 319,4
Львівська 199,9 211,5 225,5 231,9 244,5 248,3 264,0 266,4 270,2 276,7
Миколаївська 106,3 103,5 107,3 107,5 108,8 115,2 128,4 138,3 150,6 238,7
Одеська 252,3 236,2 234,9 207,7 191,8 239,3 261,0 266,0 350,6 439,2
Полтавська 204,3 161,7 178,3 199,2 216,1 233,6 246,0 194,6 214,6 152,4
7
Рівненська 89,8 110,3 102,7 105,2 95,1 101,4 108,1 102,5 105,3 132,8
Сумська 120,4 108,8 113,6 115,3 108,8 111,0 121,6 135,5 131,9 100,9
Тернопільська 100,0 99,8 89,6 89,0 92,1 99,4 115,8 122,7 129,7 124,8
Харківська 316,1 348,3 345,2 348,1 349,2 343,6 367,3 376,4 384,0 390,9
Херсонська 127,9 130,0 129,2 132,7 131,4 137,2 147,5 151,1 149,0 139,0
Хмельницька 134,9 105,0 102,1 106,0 120,5 127,9 140,8 140,5 147,9 199,6
Черкаська 166,8 165,6 164,9 158,2 166,7 169,9 175,7 177,3 183,5 123,5
Чернівецька 100,6 89,1 87,7 88,3 88,8 89,6 92,2 97,4 101,3 128,9
Чернігівська 100,4 79,6 87,0 91,1 92,2 95,5 105,5 108,0 109,7 113,2
міста
Київ 386,8 423,4 444,1 484,2 532,7 595,8 663,7 703,7 708,7 652,9
Севастополь 48,6 61,1 30,1 54,2 55,1 55,5 58,9 66,4 67,2 55,3
Частина 2. Наявне населення за регіонами України по рокам, тис. осіб**
47280, 46929, 46614, 46372, 46115, 45962, 45633, 45553,
Україна 47622,4 45778,5
8 5 8 7 9 9 6 0
АРК 2005,1 1994,3 1983,8 1976,1 1971,1 1966,5 1965,3 1963,5 1963,0 1965,2
області
Вінницька 1736,2 1720,1 1701,6 1685,0 1672,2 1658,8 1650,6 1641,2 1634,2 1627,0
Волинська 1048,8 1044,8 1040,4 1037,6 1036,4 1036,1 1036,7 1037,2 1038,6 1040,0
Дніпропет-
3502,9 3476,2 3447,2 3420,2 3398,4 3371,2 3355,5 3336,5 3320,3 3307,8
ровська
Донецька 4720,9 4671,9 4622,9 4576,2 4538,9 4496,2 4466,7 4433,0 4403,2 4375,4
Житомирська 1359,8 1345,3 1330,1 1315,9 1305,5 1293,2 1285,8 1279,0 1273,2 1268,9
Закарпатська 1251,1 1248,5 1245,5 1243,6 1242,6 1243,2 1244,8 1247,4 1250,7 1254,4
Запорізька 1892,6 1877,2 1861,0 1845,7 1832,9 1820,0 1811,7 1801,3 1791,7 1785,2
Івано-
1397,8 1393,6 1388,9 1384,9 1382,6 1380,6 1380,7 1379,8 1380,1 1381,8
Франківська
Київська 1793,9 1778,9 1763,8 1749,7 1737,3 1726,7 1721,8 1717,6 1719,5 1722,1
Кіровоград-
1100,0 1083,9 1067,2 1051,9 1039,7 1026,1 1017,8 1010,0 1002,4 995,2
ська
Луганська 2472,6 2440,3 2409,1 2379,2 2355,4 2329,4 2311,6 2291,3 2272,7 2256,5
Львівська 2598,3 2588,0 2577,1 2567,0 2559,8 2551,9 2549,6 2544,7 2504,9 2540,7
Миколаївська 1240,4 1229,5 1219,6 1211,2 1203,6 1195,0 1189,5 1183,3 1178,2 1173,5
Одеська 2430,0 2415,7 2402,2 2394,8 2394,7 2391,2 2391,0 2388,7 2388,3 2395,2
Полтавська 1590,5 1572,5 1554,9 1539,0 1524,9 1510,3 1499,6 1487,8 1477,2 1467,8
Рівненська 1164,1 1160,7 1156,5 1154,1 1152,0 1150,8 1151,6 1152,5 1154,3 1156,9
Сумська 1261,7 1243,9 1226,3 1210,0 1196,8 1182,8 1172,3 1161,5 1152,3 1143,2
Тернопільська 1126,6 1119,6 1112,1 1104,7 1098,6 1092,7 1088,9 1084,1 1080,4 1077,3
Харківська 2866,7 2848,4 2829,0 2810,0 2795,9 2780,5 2769,1 2755,1 2742,2 2744,4
Херсонська 1149,8 1138,2 1126,5 1116,3 1107,5 1098,5 1093,4 1088,2 1083,4 1078,2
Хмельницька 1401,1 1388,0 1373,4 1360,4 1350,3 1340,4 1334,0 1326,9 1320,2 1314,0
Черкаська 1372,5 1357,1 1341,5 1326,9 1315,5 1303,1 1295,2 1285,4 1277,3 1268,9
Чернівецька 914,6 911,5 908,2 905,9 904,5 903,7 904,4 904,3 905,3 907,2
Чернігівська 1206,8 1187,7 1168,4 1150,6 1135,9 1120,1 1109,7 1098,2 1088,5 1077,8
міста
Київ 2639,0 2666,4 2693,2 2718,8 2740,2 2766,6 2785,1 2799,2 2814,3 2845,0
Севастополь 378,4 378,6 379,1 379,1 379,5 379,9 380,5 380,8 381,2 383,4
Частина 3. Автомобілізація населення за регіонами України по рокам, авто/1000 осіб***
Україна 107 105 109 113 115 122 133 136 142 143
АРК 123 127 127 127 119 118 125 134 148 139
області
Вінницька 104 106 95 104 105 113 103 113 115 139
Волинська 92 95 92 88 98 101 110 111 111 121
Дніпропет-
111 116 107 119 120 134 145 151 151 171
ровська
8
Кінець таблиці 1.1
Донецька 105 107 108 103 108 104 126 132 132 117
Житомирська 93 84 100 100 106 115 125 127 130 114
Закарпатська 94 96 103 115 118 117 132 151 141 118
Запорізька 150 163 167 171 169 167 166 164 167 162
Івано-
89 96 96 98 99 106 125 93 101 108
Франківська
Київська 116 65 133 145 122 158 169 177 220 205
Кіровоград-
125 102 91 88 93 111 117 120 122 141
ська
Луганська 100 89 113 116 120 125 134 141 136 142
Львівська 77 82 88 90 96 97 104 105 106 109
Миколаївська 86 84 88 89 90 96 108 117 128 203
Одеська 104 98 98 87 80 100 109 111 147 183
Полтавська 128 103 115 129 142 155 164 131 145 104
Рівненська 77 95 89 91 83 88 94 89 91 115
Сумська 95 87 93 95 91 94 104 117 114 88
Тернопільська 89 89 81 81 84 91 106 113 120 116
Харківська 110 122 122 124 125 124 133 137 140 142
Херсонська 111 114 115 119 119 125 135 139 138 129
Хмельницька 96 76 74 78 89 95 106 106 112 152
Черкаська 122 122 123 119 127 130 136 138 144 97
Чернівецька 110 98 97 97 98 99 102 108 112 142
Чернігівська 83 67 74 79 81 85 95 98 101 105
міста
Київ 147 159 165 178 194 215 238 251 252 229
Севастополь 128 161 79 143 145 146 155 174 176 144
Чим старший вік автопарку тим більша потреба суспільства у авторемонтних
підприємствах.
Структура ринку технічного обслуговування поки недостатньо чітко виражена,
тому що переважають автостанції з недостатньо кваліфікованими працівниками та
обслуговуючим персоналом, а також напівпрофесійним обладнанням.
Спостерігається недостатня кількість автосервісних підприємств, що пропонують
комплексний підхід до обслуговування автомобілів.
Вік автопарку значно залежить від рівня продажів нових автомобілів. Чим
більший рівень продажів, тим молодший автопарк. Незначні продажі нових
автомобілів та ввезення в країну старих машин призводять до помітного старіння
автопарку. Тому на початок 2022 року середній вік автомобіля у володінні українців
складав вже 19,5 років. Це найгірший показник за всю історію спостережень за
авторинком України [3].
9
20
19,5
19,5
19,1
18,9
19 18,8 18,7
18,4 18,5 18,5
18,5
18,1 18,2 18,2
18 17,7 17,7 17,6
17,5
17,1 17,2
17
16,5
16
15,5
Дата
Рисунок 1.1 – Середній вік авто в парку на певну дату
В 2022 році загальний парк легкових та легких комерційних автомобілів в
Україні склав 9121 тис. автомобілі і збільшився всього на 0,62%. При цьому, більше
половини автомобілів (53,4%) складають автомобілі виробництва країн СНД.
Автомобілі з інших країн нарощують своюприсутність. Найбільш масовими
автомобілями в Україні є українські ЗАЗи, Volkswagen, Daewoo, Ford, Opel. Якщо
аналізувати структуру парку України за роками випуску, то наймасовішими
автомобілями в Україні є автомобілі 2010 року випуску - їх більше 744 тис. штук.
Найбільше зменшення автопарку спостерігається в сегменті автомобілів старше
1985 року випуску.
На сьогоднішній день в м. Черкаси зареєстровано 353 автосервісних
підприємств, а в Черкаській області – 547 підприємств [4].
1.2 Cистемний аналіз автосервісу
В даний час відомі різні класифікації методів формалізованого представлення
систем. До них відносяться: аналітичні, статистичні, теоретико-множинні, логічні,
Середній вік автопарку, років
10
експертні методи. Одним з найзручніших способів описати ситему є функціональна
модель. Вона направлена на відображення різносторонніх зв’язків та відношень, які
є всередині досліджуваного об’єкту, так і в його взаємовідношеннях із зовнішнім
оточенням.
Основним критерієм віднесення елемента до системи є його участь в процесах
системи, а для всебічного розгляду і аналізу елементів і взаємозв’язків між ними та
дослідження властивостей виділеної системи вона повинна бути представлена в
системних об’єктах.
Системи автосервісу, до яких відносяться весь ринок у цілому, регіональний
ринок, дилерська мережа виробника, корпоративна структура, підприємства
автосервісу, системи, які забезпечують діяльність автосервісних підприємств,
зокрема, системи лобіювання інтересів споживачів та надавачів послуг, логістичні
системи забезпечення запасними частинами, матеріалами, обладнанням, учбовими
програмами та послугами з навчання та інші системи, практично не є предметом
досліджень та обговорення у науковій літературі. Відповіді на питання, що
стосуються систем автосервісу можна знайти в законодавчих актах, регламентуючих
документах, постановах, технічних приписах, ДСТУ, нормативних документах.
Практично відсутні публікації, які висвітлюють питання дослідження в галузі
систем автосервісу.
Питання розвитку ринку та систем автосервісу є важливим з погляду
задоволення попиту, а теоретичне обґрунтування цих питань є необхідною
передумовою їх вирішення.
Якість автомобіля під час терміну експлуатації визначається інфраструктурою
автомобільного транспорту: дороги, стоянки, гаражі, заправки, станції технічного
обслуговування, запасні частини, матеріали, безпека руху та екологічна безпека,
утилізація.
Лише в сукупності та в оптимальному співвідношенні всі системи
забезпечують якість життя автомобіля – його використання, експлуатацію та
технічну підтримку. Лише за таких умов забезпечується економічна та соціальна
ефективність автомобіля.
11
Тому автосервіс у широкому розумінні – це інфраструктура автомобільного
транспорту, задача якої – забезпечення використання автомобільних транспортних
засобів.
Складовою інфраструктури автомобільного транспорту є автосервіс в узькому
розумінні – система підтримки та оновлення роботоздатності автомобіля протягом
всього терміну його експлуатації. Його призначення – розвиток та підтримка
технічного стану автомобільних транспортних засобів протягом життєвого циклу.
Основна задача автосервісу – розвиток автомобільного парку, забезпечення
його ефективного використання та підтримка його технічного стану протягом
терміну експлуатації.
Призначення:
• авторизованого (фірмового, дилерського, офіційного, ОЕS – Original
Equipment Service) автосервісу – просування автомобілів виробника на ринок за
концепцією розширеного продукту; продаж автомобілів, запасних частин та
забезпечення їх технічної підтримки протягом гарантійного та післягарантійного
періоду;
• незалежного автосервісу (Automotive Aftermarket – вторинного, після
продажного ринку): підтримка технічного стану автомобілів в післягарантійний
період відповідно до технічних умов заводу – виробника протягом терміну їх
експлуатації.
Авторизований автосервіс має авторизацію виробника, тобто він реалізує його
виробничу та ринкову політику, працює за його технологіями та є представником
заводу в умовах експлуатації. Його основна задача – продаж автомобілів виробника
на території ринкової відповідальності, їх передпродажна підготовка, технічна
підтримка в рамках гарантії та регламентного меню протягом гарантійного періоду,
а також обслуговування та ремонт автомобілів по за гарантійним терміном
експлуатації.
Для виконання цієї задачі представник авторизованого сервісу (дистриб’ютор,
дилер, сервіс партнер чи торгівельний агент) повинен у повній мірі відповідати
вимогам виробника – мати відповідний фірмовий стиль, логотип торгівельної марки,
відповідати дилерським та сервісним стандартам; мати сертифіковане виробником
12
обладнання, використовувати оригінальні запасні частини; мати сертифікований
виробником та підготовлений по навчальних програмах виробника персонал;
притримуватися ринкової та маркетингової політики виробника тощо.
Незалежний автосервіс (automotive аaftermarket) – вторинний (після продажний)
автомобільній ринок – автосервіс, основними функціями якого є підтримка робото
здатності, обслуговування та ремонт автомобілів у післягарантійний період. До його
складу входять пункти обслуговування, авто майстерні, універсальні та
спеціалізовані станції технічного обслуговування. Характерною особливістю
незалежного автосервісу у всіх розвинутих країнах є те, що він має багато невеликих
станцій, з кількістю працюючих до 5 – 10 осіб.
стан потребує великих обсягів глибинного кваліфікованого втручання.
Авторизований автосервіс охоплює ринок автомобілів віком до 4 – 5 років (у
нас – до 3 років) та виконує функцію продажу автомобілів і гарантійної підтримки їх
технічного стану протягом гарантійного періоду експлуатації. Він практично не
впливає на технічний стан автомобілів після гарантійного періоду експлуатації.
Технічний стан автомобілів в експлуатації протягом післягарантійного терміну
(від 3 до 12 років у розвинутих країнах та від 2 до 35 років в Україні) практично
повністю залежить він незалежного автосервісу, тобто вторинного ринку Automotive
Aftermarket.
Парк післягарантійних автомобілів становить від 60 до 95%, (віком до 5 років у
відношенні до найбільшого – 12 років становить від 40% до 60%; віком до 3 років у
відношенні до найбільшого 35 років становить – від 8,5% до 91,5%) у зв’язку з чим
практично в усіх автомобільних країнах незалежний автосервіс займає пріоритетне,
порівняно з авторизованим, місце. Він несе в собі функцію професійної технічної
підтримки парку. Цим він відрізняється від стабільного ринку Європи чи інших
країн.
Основна відмінність ринку що розвивається полягає в тому, що практично весь
парк проданих автомобілів йде на приріст, в той час, як на стабільному ринку
переважна більшість проданих автомобілів іде на заміну старого парку. На ринку що
розвивається існують об’єктивні передумови для відставання автосервісу від потреб
парку [5].
13
Тому найбільше поширення отримали комплексні станції технічного
обслуговування, які оснащені сучасним устаткуванням, мають хороших фахівців,
ліцензії на проведення тих або інших видів робіт і використовують в роботі дорогі і
якісні матеріали.
Разом з комплексними станціями отримали розвиток станції, спеціалізовані за
видами робіт: діагностичні, по ремонту і регулюванню гальм, ремонту приладів
живлення і електроустаткування, ремонту і зарядки акумуляторних батарей, мийки,
по встановленню автосигналізацій і акустичних систем, ремонту і фарбуванню
кузовів та ін. Як правило, ці роботи характеризуються сезонністю. Необхідно
помітити, що усередині групи спеціалізовані автосервіси також класифікуються за
конкретними марками і моделями автомобілів. Цілком природно, що
обслуговування автомобілів в цих сервісах коштуватиме набагато дорожче, ніж на
будь-якій іншій станції, оскільки вони мають високий рівень технологічного
устаткування, підготовлені кадри з достатнім високим рівнем культури
обслуговування клієнтів, оригінальні запасні частини, широкий вибір послуг, високу
репутацію.
Критеріями вибору СТО споживачем служитимуть оптимальне
співвідношення ціни і якості на послуги, що надаються, якість обслуговування і
близькість до будинку клієнта [6].
1.3 Аналіз літературних джерел, що пов’язані з вдосконаленням організації та
формуванням автосервісних підприємств
Система обслуговування і ремонту автомобілів припускає виконання робіт
власником на базі незалежних автосервісних підприємств, авторизованих
автосервісних підприємств та підприємств гаражного типу.
Питанням найбільш ефективного використання і розвитку виробничо-технічної
бази, обґрунтуванню принципів формування виробничих потужностей,
вдосконаленню форм організації і підвищенню механізації автосервісних
14
підприємств займались Марков О.Д. [7], Андрусенко С.І [8] , Бугайчук О.С. [9],
Басовський Л.Є. [10], Бєдняк М.Н. [11] , Бєлашов В.Ю. [12], Буянов В.В. [13],
Власов В. М. [14], Губанова О.В. [15], Евтушенко В.Ф. [16], Ільїна І.Є. [17],
Корчагин В.А. [18] та багато інших науковців.
Сучасний стан виробничо - технічної бази АСП характеризується:
- низькими значеннями фондового оснащення,
- значним зносом основних фондів;
- низькою фондовіддачею, обумовленою недосконалістю структури
капіталовкладень в розвиток виробництва;
- малою ефективністю використання технологічного устаткування;
- невідповідністю структури бази прогресивним формам організації
виробництва;
- диспропорцією між потужністю підрозділів підприємств і об'ємами
виконуваних робіт;
- непристосованістю виробничої бази до освоєння нових моделей рухомого
складу.
Існуючі методи визначення територіального розташування автосервісних
підприємств мають ряд недоліків:
- при аналізі попиту і пропозиції послуг не завжди враховуються місця і
щільність розміщення наявних виробничих потужностей;
- не враховуються рівень організації і взаємодія між підприємствами
існуючої сервісної мережі;
- у моделях розміщення підприємств розглядаються тільки витрати
власників на транспортування автомобілів і витрати на проведення робіт;
- при побудові моделей не аналізуються витрати підприємств на розвиток
виробництва і собівартість виконання робіт.
При здійсненні вибору технологічного устаткування для виконання робіт по ТО
і ремонту виявлені наступні особливості:
- аналізуються тільки конструктивні або експлуатаційні показники
устаткування, показники економічної ефективності роботи враховуються
недостатньо або розглядаються окремо;
15
- використання вагових коефіцієнтів не дозволяє отримати достовірну
оцінку інтегрального показника, оскільки на нього впливають значущість
параметрів всередині груп і вага узагальнених показників кожної групи;
- при ранжируванні чинників результати значною мірою залежать від якості
організації експертизи, кваліфікації експертів, правильної постановки
питань і вибору чинників для аналізу;
- багато даних показників мають непорівнянні одиниці виміру.
У методах, що використовуються для розробки моделей функціонування
автосервісних підприємств не враховується технологія виконання робіт, не
аналізуються стохастичні характеристики потоків, що впливають на проведення
технічного обслуговування і ремонту, не завжди враховується нестаціонарність
вхідного потоку автомобілів, що потребують автосервісних послуг впродовж року,
яка впливає на кількість і структуру ремонтних дій, не розглядаються методи
визначення раціональної кількості постів і числа ремонтних робітників, неможливо
отримати динамічні характеристики виникаючих черг і показники роботи постів, а
також індивідуальні параметри кожної заявки, що поступає на АСП.
Тому для опису функціонування АСП необхідно розробляти методики, що
дозволяють не лише оцінювати ефективність діяльності автосервісних підприємств,
але й розробляти рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності їх роботи.
1.4 Фактори та умови конкурентоспроможності підприємства на ринку
автосервісних послуг
При вивченні розвитку ринку автосервісних послуг важливим аспектом є
розгляд механізму його функціонування, визначення і класифікація чинників його
формування, які представленні на рисунку 1.3 [19].
Результативність ринку автосервісних послуг пов'язана з механізмом його
функціонування, який характеризується наступними складовими:
16
− якість пропонованого товару - послуги підприємства автосервісу;
− ринкова ціна на автосервісні послуги;
− ефективність виробництва автосервісних послуг;
− технології, що використовуються;
− прибутковість автосервісного бізнесу та т.і.
Механізм функціонування ринку автосервісних послуг є способами поведінки
господарюючих суб'єктів на ринку, а також взаємодії цін, попиту і пропозиції.
Поведінку суб'єктів цього ринку визначає структура ринку автосервісних послуг.
Формування стратегії
діяльності АСП
Аналіз оцінки конкурентоспроможності АСП
Комплексна оцінка конкурентоспроможності АСП
Визначення інтегральних Визначення одиничних
показників показників
конкурентоспроможності АСП конкурентоспроможності АСП
Оцінка якості Оцінка вартості Оцінка Оцінка
виробничого послуг одиничних одиничних
процесу економічних технічних
автосервіса показників показників
Рисунок 1.3 - Формування стратегії автосервісів
На перший погляд попит на автосервісні послуги залежить від кількості і
доходів споживачів цих послуг. З іншого боку, попит на автосервісні послуги
залежить від ціни на них.
Згідно із законом попиту, при незмінності усіх інших параметрів зниження ціни
на товар веде до відповідного зростання величини попиту на нього, і, навпаки
підвищення ціни веде до відповідного зменшення величини попиту.
17
Окрім цінових чинників до збільшення попиту приводить зміна і нецінових
чинників об'єктивного і суб'єктивного характеру. Нецінові чинники, що формують
попит на автосервісні послуги можна зображені на рис. 1.4.
Нецінові чинники
1. Інтенсивність експлуатації автомобілів
2. Повнота та якість автосервісних послуг
3. Щільність розміщення АСП
4. Доходи власників ТЗ
5. Стан доріг
6. Якість і надійність автомобілів
7. Якість запасних частин та ГЗМ
8. Доступність автосервісних послуг
9. Умови експлуатації автомобілів
10. Соціальні умови
11. Аварійність
Рисунок 1.4 - Нецінові чинники попиту на автосервісні послуги
Розглянемо кожен неціновий чинник детальніше.
Кількість автомобілів, що знаходяться в особистому користуванні громадян і у
власності організацій – загальна чисельність, розподіл за марками і моделями.
Чинники, що обумовлюють зміну показника парку автомобілів, представлені на рис.
1.5.
18
Чинники, що впливають на зміну кількості транспортних засобів
Рисунок 1.5 - Чинники зміни показника кількості автомобілів
1. Інтенсивність експлуатації автомобілів. Вона, у свою чергу, залежить від
наступних показників:
− пробіг автомобіля з початку експлуатації
− «вік» автомобіля;
− середньорічний пробіг автомобіля.
2. Повнота і якість автосервісних послуг. Залежність попиту від цього чинника
виглядає таким чином. Чим вище рівень пропонованих автосервісних послуг
і більше їх номенклатура, тим менше робіт здійснюється населенням в
порядку самообслуговування, тим вище доля робіт, що доводяться на
організацію автосервісу.
3. Щільність розміщення АСП істотно впливає на якість послуг і визначає
рівень насиченості ринку автосервісними послугами. Оптимальне
розміщення підприємств автосервісу дозволяє понизити непродуктивні
втрати часу клієнтів (транспортування автомобіля і очікування в черзі) і тим
самим підвищити рівень попиту на послуги.
4. Доходи власників ТЗ. Вплив цього чинника проявляється у виникненні
потреби в послугах, що підвищують рівень комфорту в автомобілі -
установка кондиціонера, автоматичної коробки передач, підігрівачів сидіння
і таке інше.
Доход населення
Виробництво
автомобілів,
потужності
автомобілебудування
Рівень продажів
автомобілів
Експорт та імпорт
автомобілів
Доступність
автомобілів
Ціни на автомобілі
19
5. Стан доріг. Протяжність і щільність автомобільних доріг, їх стан. Дорожні
умови визначають режим роботи автомобіля і характеризуються технічною
категорією дороги, видом і якістю дорожнього покриття, опором руху
автомобіля, елементами дороги (шириною дороги, радіусами закруглень,
величиною підйомів і ухилів). Тип покриття дороги робить істотний вплив
на режими роботи автомобіля і його агрегатів, а, отже, і на число виходу їх з
ладу, що потребують відповідного ремонту на підприємстві автосервісу.
6. Якість і надійність автомобілів, тобто експлуатаційні якості
автотранспортних засобів. Підвищення надійності і якості автомобілів
забезпечується автомобільною промисловістю за рахунок випуску
автомобілів нових конструкцій, що мають більший термін експлуатації і
технологічність (ремонтопридатність).
7. Якість запасних частин і ГЗМ. Якість запасних частин і палива
безпосередньо впливає на знос автомобіля. Високий рівень цих показників
збільшує довговічність автомобіля і зменшує число відмов автомобільних
вузлів і агрегатів. Таким чином, низький рівень якості ГЗМ і запасних
частин веде до росту попиту на послуги автосервісу, а високий - навпаки, до
його зменшення. Також якість палива і запчастин формує рівень
виробництва і технології на нафтопереробних комбінатах, автозаправних
станціях і автомобільних заводах.
8. Доступність автосервісних послуг. Для задоволення потреб і збільшення
попиту населення в ТО і ремонті автомобілів істотне значення має проблема
раціонального розміщення СТО, вони мають бути територіально
наближеними до клієнта, а не навпаки.
9. Умови експлуатації автомобілів. Умови експлуатації, при яких
використовується автомобіль, впливають на режими роботи агрегатів і
деталей, прискорюючи або уповільнюючи інтенсивність зміни параметрів їх
технічного стану. Зміна технічного стану автомобіля потребує відповідного
технічного обслуговування і ремонту і тим самим безпосередньо впливає на
рівень попиту на послуги підприємств автосервісу.
20
Умови експлуатації автомобілів включають цілий ряд чинників, що
зображені на рис.1.6 [20].
Кваліфікація
власників авто
(як водіїв)
Фактори
Умови Інтенсивність
зберігання дорожнього
автомобілів руху
Рисунок 1.6 - Чинники, що впливають на експлуатацію автомобілів
10. Соціальні умови, що включають показники: демографічну характеристику
населення; структуру зайнятості; середню подолану відстань і транспортну
рухливість населення в сукупності з розвиненістю мережі громадського
транспорту.
Демографічна ситуація впливає на характеристики споживачів. Так,
тенденція до зростання чоловічого населення веде до збільшення числа
потенційних автовласників і позитивно впливає на розвиток ринку
автосервісних послуг.
Чим вище освіченність і культурний рівень автовласників, тим більше
високі вимоги пред'являються до якості роботи і обслуговування на
підприємствах автосервісу. Цей же чинник впливає на вікову і марочну
структуру автомобільного парку.
Необхідність щоденного подолання значних відстаней при недостатній
розвиненості мережі громадського транспорту також впливає на показник
насиченості автотранспортом, тобто і на підвищення попиту на послуги
автосервісу.
21
11. Аварійність. На аварійність впливають такі чинники, як культура водіння
автовласників, дорожні розмітки і прилади регулювання руху, технічний
стан доріг, щільність руху, догляд за автомобілем.
Усі ці чинники впливають на зміну попиту на ринку автосервісних послуг і на
його структуру. Що ж відбувається з пропозицією автосервісних послуг? Окрім
вище перелічених чинників впливає ряд чинників макрорівня, що формують
зовнішні умови для організації цього бізнесу і його привабливості, представлених на
рис. 1.7.
Фактори макрорівня
Рисунок 1.7 - Чинники, що формують зовнішні умови для організації
Отже, можна зробити висновок, що кожен чинник макрорівня має значення.
Оскільки, розвиток і вдосконалення нормативно-правової бази, що регламентує
ліцензування і сертифікацію послуг автосервісу, регулює відносини між
державними, податковими органами, учасниками автомобільного ринку,
страховими і кредитними організаціями за відсутності зайвих адміністративних
бар'єрів сприятливо впливають на пропозицію послуг підприємствами автосервісу.
Впровадження нових технологій технічного обслуговування і ремонту
автомобілів і нового устаткування приводить до розширення номенклатури послуг,
що виконуються.
Про розвиток системи підготовки і перепідготовки кадрів можна сказати, що
якість персоналу - його професійний (технічний і сервісний) рівень впливає на
якість послуг автосервісу.
Наявність системи
інвестування та
кредитування
Розвиток системи
підготовки та
перепідготовки кадрів
Наявність адекватної
нормативно-правової
бази
Податковий клімат в
даній сфері діяльності
Розвиток технологій та
розробка нового
обладнання
22
Наявність кваліфікованого персоналу робить автосервісні підприємства
конкурентоздатними і дозволяє швидко реагувати на ринкову кон'юнктуру,
змінюючи пропозицію тих або інших видів послуг. Ріст кількості фахівців в цій
галузі приведе до збільшення нових видів послуг із застосуванням складного
устаткування (наприклад, діагностичного).
Має роль і наявність (відсутність) нормально функціонуючої системи
інвестування і кредитування автосервісних підприємств.
Підтримка малого підприємництва (більшість автосервісних підприємств
відносяться до цього сектора економіки) державою, розвиток лізингового і
банківського кредитування комерційними банками сприяють збільшенню кількості
підприємств автосервісу, розширенню їх виробничої бази. Це, у свою чергу,
приводить до збільшення пропозицій на ринку автосервісних послуг.
Підвищення податків є гальмом в розвитку автосервісних підприємств, їх
модернізації і розширенні. Ця обставина негативно позначається на можливості
надання нових видів автосервісних послуг. Керівництво автосервісів вимушене в
деяких випадках піти на скорочення номенклатури послуг.
Таким чином, зміна оподаткування в цілому призводить до зміни пропозицій
на ринку автосервісних послуг.
Зміна хоч би одного з перелічених вище чинників призводить до зміни
пропозиції на ринку автосервісних послуг.
23
2 РОЗРОБКА МЕТОДИКИ РОЗРАХУНКУ ПРОГНОЗОВАНИХ ПОКАЗНИКІВ
ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АВТОСЕРВІСНИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1 Аналіз основних показників виробничої діяльності автосервісних
підприємств
Головним показником виробничої діяльності автосервісного підприємства є
попит на його послуги. Тому головною задачею при прогнозуванні попиту є
розрахунок прогнозованих показників, від яких залежить попит.
У загальному вигляді, методика прогнозування попиту на автосервісні послуги
включає наступні етапи:
1) на першому етапі здійснюється розбиття річного інтервалу на рівні періоди
(тижні, місяці, квартали).
2) на другому етапі здійснюється прогнозування зміни загальної кількості
легкових автомобілів, що знаходяться в даному регіоні.
3) на третьому етапі робиться збір відповідної статистичної інформації за
показниками:
а) добова кількість звернень;
б) середня трудомісткість одного звернення;
в) коефіцієнт завантаження поста.
4) на четвертому етапі здійснюється збір інформації про всі можливі марки
автомобілів, які знаходяться в даному районі. А також відгуки споживачів, що
скористалися послугами конкретного АСП.
5) на п’ятому етапі здійснюється прогнозування показників, що характеризують
виробничу діяльність АСП.
Наступним етапом є усунення значень, які дуже відрізняються від інших, тобто
неминучої випадкової складової, поява якої у збирані статистичній інформації
неминуча. Це робиться за допомогою переходу до більших одиниць вимірювання
тимчасового періоду - від щомісячних даних до посезонних. Цей перехід
здійснюється за допомогою наступних виразів:
24
�� = ∑��
��=1 ���� ∙ ���� (2.1)
��̅ = ∑�� ̅
��=1 �� ∙ ���� (2.2)
��(��̅) = √∑��
��=1 ��(��)2 ∙ ���� (2.3)
де m - кількість тимчасових періодів меншого порядку в одному великому
(наприклад, один сезон включає 3 місяці, тобто m = 3);
���� - питома вага даного тимчасового періоду, що визначається з виразу:
����
���� = �� (2.4)
∑��=1 ����
Оцінка можливого попиту на послуги підприємства автосервісу робиться на
основі визначення наступних показників (приведені нижче показники оцінюються
по кожному виду робіт):
1) середньої добової кількості звернень (за даний часовий період) :
��
∑ виб
�� = ��=1 ������
(2.5)
��виб
��
де ∑ виб
��=1 ������=��Σ – сумарна кількість звернень за вибірковий період;
��виб- кількість днів вибіркового періоду.
2) стандартне відхилення добової кількості звернень по і - му виду робіт за j -й
період діяльності підприємства, що характеризує його випадкові коливання
впродовж даного періоду:
��(��) = √�� (2.6)
25
В даному випадку використовується вираження для визначення стандартного
відхилення величини N, що має дискретний розподіл, оскільки кількість звернень в
день набуває кінцевого рахункового значення,
3) Математичне сподівання
Х̅=∑��
��=1 ���� ∙ ����, (2.7)
���� -вид послуги;
���� - ймовірність її появи.
4) середня трудомісткість одного звернення:
��
∑ Σ ����
��̅ = ��=1 (2.8)
��Σ
∑��Σ
��=1 ���� - сума фактичних трудомісткостей одного звернення.
4) середнє відхилення трудомісткості одного звернення по i-му виду робіт за j-
й період діяльності підприємства:
��
∑ Σ ̅
��=1(����−��)2
��(��)̅ = √ (2.9)
��Σ−1
Цей вираз використовується для визначення стандартного відхилення
неперервної випадкової величин.
6) Математичне очікування трудомісткості одного звернення ?̅?(��̅).
7) Коефіцієнт завантаження ��з.
Розрахунки зазначених показників, проведених на етапі збору і обробки
інформації, використовуються при визначенні середньої добової трудомісткості ��с̅
(що характеризує добову кількість робіт за даний часовий період), що обчислюється
за допомогою виразу:
��с̅ = ��̅ ∙ �� (2.10)
26
Остаточні результати статистичних характеристик вхідних потоків, та об'ємів
робіт по ТО і ремонту автомобілів зводяться в таблицю виду:
Таблиця 2.1 – Масив інформації для статистичного аналізу показників за
видами послуг
Місяць Дільниця N ?̅?(��) ��(��) ��̅ ?̅?(��̅) ��(��)̅ ��з
Січень Діагностуваня … … … … … … …
ТО та ремонт … … … … … … …
… … … … … … … …
Лютий Діагностуваня … … … … … … …
… … … … … … … …
27
3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1 Методика проведення дослідження
Для вирішення намічених завдань необхідно розглянути умови функціонування
АСП як комплекс, що формує певні вимоги до показників якості обслуговування. За
останні декілька років автопарк і його структура в м. Черкаси змінився як кількісно,
так і якісно. При цьому сталося зниження середнього віку парку, збільшилася і
продовжує збільшуватися частина автомобілів іноземного виробництва. Це привело
до того, що змінилися умови діяльності сучасних АСП, виросли вимоги до якості
надання послуг. Варто відзначити різко збільшену конкуренцію на ринку
автосервісних послуг, причому не лише за рахунок появи дилерських центрів
обслуговування, але і так званих «гаражних» СТО, виконуючих нескладні види
робіт.
Існуючий ринок автосервісного обслуговування представлений сьогодні
наступними підприємствами [21]:
1) Дилерські АСП (технічні центри), що займаються продажем і подальшим
післяпродажним і післягарантійним обслуговуванням і ремонтом автомобілів
зарубіжного виробництва і, найчастіше, одного автовиробника. Для таких
підприємств існують пільги по закупівлі оригінальних запасних частин у завода-
виробника, певні вимоги до устаткування, кваліфікації і зовнішнього оформлення
інтер'єру АСП. Дилери забезпечуються новітньою документацією на обслуговувані
марки автомобілів. Роботи, що проводяться на дилерських АСП, характеризуються
високою якістю і високою вартістю. Основну клієнтуру даних АСП складають, в
основному, власники нових автомобілів іноземного виробництва.
2) Гаражні СТО по більшості показників має свої переваги. Найчастіше
місцями розташування є гаражні кооперативи або окремі індивідуальні підприємці,
що займаються обслуговуванням і ремонтом автомобілів клієнтів. Дані СТО мають
в порівнянні з дилерськими деяку психологічну перевагу для клієнтів, оскільки їм
дозволяють бути присутнім при ремонті автомобіля і безпосередньо спілкуватися з
28
майстром, що виконує роботи. До їх переваг відноситься і невисока вартість робіт,
що є привабливим для власників уживаних автомобілів. Вони складають основну
клієнтуру цього виду підприємств.
3) Універсальні АСП. Займаються обслуговуванням різних марок автомобілів і
є «золотою серединою», по відношенню до перелічених вище підприємств. Частина
їх утворилася з тих, що існували ще в радянський період станцій технічного
обслуговування. При обслуговуванні на незалежних АСП ціни на роботи нижчі, ніж
на дилерських АСП, але вищі, ніж в гаражних СТО, бо зобов'язані дотримуватися
певні норми, що стосуються державних вимог по безпеці виконуваних робіт.
Клієнтура цього виду АСП є найширшим спектром: сюди відносяться власники і
нових, і уживаних автомобілів, як зарубіжного, так і вітчизняного виробництва.
Основні тенденції існуючого ринку автосервісного обслуговування такі:
1) Обслуговуванням нових автомобілів зарубіжного виробництва займаються в
основному дилерські АСП. Це пов'язано в першу чергу з високою вартістю
автомобіля і гарантією, що надається на них. Після завершення терміну гарантії,
власники цих автомобілів, найчастіше, переходять до незалежних АСП або
купляють новий автомобіль.
2) Власники уживаних автомобілів іноземного виробництва вважають за краще,
відвідувати незалежні АСП, або обслуговування у знайомих майстрів в гаражних
кооперативах.
3) Власники нових і уживаних автомобілів вітчизняного виробництва в
основному віддають перевагу обслуговуванню на незалежних АСП як оптимальна з
точки зору співвідношення ціна-якість, або обслуговування в гаражних
кооперативах, або самостійне виконання простих видів робіт, що пов'язано в першу
чергу з невисокою складністю конструкції автомобілів вітчизняного виробництва.
Ситуація змінюється з переходом на автомобілі з електронними системами
управління двигуном (ЕСУД), обслуговування і ремонт яких складний, що
зумовлює необхідність використання засобів технічного діагностування. Перелічені
вище чинники призводять до того, що, з урахуванням поступового росту добробуту
населення, найбільші перспективи на ринку обслуговування автомобілів мають
незалежні АСП. Вони надають широкий спектр робіт по обслуговуванню і ремонту
29
автомобілів за доступними цінами. При цьому необхідність рішення поставлених
завдань викликається тим, що ринок автосервісного обслуговування у великих
містах близький до свого насичення, тобто на наступному етані розвитку
підприємства автосервісу конкуруватимуть, намагаючись збільшити число клієнтів,
у тому числі, і за рахунок інших СТО. Тому найбільш важливим завданням для
діючих автосервісних підприємств є їх пристосування до нових умов.
Таким чином, на сьогодні можна виділити наступні шляхи розвитку виробничо-
технічної бази (ВТБ) існуючих підприємств автосервісу:
1) Пристосування під наростаючий попит на послуги по ТО і ремонту з
поступовим розвитком ВТБ, що характеризується низьким ризиком
недозавантаження своїх виробничих потужностей. Цей спосіб має свої недоліки.
Вони полягають в тому, що якщо час очікування в черзі буде невиправдано високим
клієнт звернеться на інше конкуруюче підприємство. При цьому, внаслідок
споживчої інерції, наступного разу звернеться на ту ж станцію. Таким чином, є
ризик втрати потенційної клієнтури.
2) Прогнозування попиту на послуги свого підприємства здійснюється з
урахуванням перспектив розвитку автопарку і складових елементів від яких
залежить ефективність надання послуг для клієнтів. Результати проведених
досліджень можуть включатися в перспективний бізнес-план розвитку виробничо-
технічної бази автосервісних підприємств. Таким чином АСП постійно
пристосовується під існуючий попит і потреби клієнтури, що приводить до
поліпшення його іміджу в очах споживачів і сприяє збільшенню номенклатури
послуг. Комплексний облік перерахованих чинників, приводить до поліпшення
стійкості положення підприємства на ринку. У зв'язку з цим потрібне проведення
відповідних експериментальних досліджень, основними етапами яких були:
1) формування і обґрунтування сукупності чинників, що оцінюють
ефективність виробничої діяльності АСП;
2) збір і аналіз статистичної інформації про чисельність і структуру
транспортних засобів в регіоні;
3) прогнозування чисельності транспортних засобів в регіоні;
30
4) використання запропонованої математичної моделі прогнозування
виробничої діяльності.
3.2. Збір і обробка статистичної інформації
Основною інформацією, що характеризує попит на послуги АСП є насиченості
регіону легковим автотранспортом. Насиченість автотранспортом залежить від
випуску, імпорту, експорту і вибуття з експлуатації легкових автомобілів. Кількість
легкових автомобілів неухильно росте. Аналіз даних свідчить також про те, що
розраховані виходячи з балансу чисельності автомобілів показники імпорту в окремі
роки істотно відрізняються від даних офіційної статистики.
Для визначення видової структури автопарку було проаналізовано кількість
зареєстрованих автомобілів вітчизняного виробництва.
Найбільша кількість нових зареєстрованих легкових автомобілів вітчизняного
виробництва склала 194 автомобіля за 2013р. Тобто, це незначна частина серед
загальної кількості, менше 1%.
Структура автомобілів іноземного виробництва так само є не однорідною, як по
марках, так і по різновидах.
Рисунок 3.1 - Кількість зареєстрованих автомобілів вітчизняного виробництва в
Черкаській області з 2013р по 2019р.
Під час дослідження була прийнята гіпотеза, що щороку у більш «старшу»
вікову групу переходить 10 % автомобілів з відповідної «молодшої» групи.
31
Для збору статистичної інформації були розроблена анкета (Додаток 1) в якій
вказується оцінки автовласників, що користуються послугами АСП. Потім було
визначено кількість постів, обслуговуючого персоналу, а також число автомобілів
на постах на відповідних АСП. Для отримання достовірної і однорідної інформації
обстеження проводилися в один і той же час для декількох підприємств, що
забезпечують достатню репрезентативність вибірки. Враховуючи результати
попередніх обстежень, які показали тижневу нерівномірність і циклічність коливань
потоків заявок на обслуговування автомобілів, спостереження проводилися
диференційовано по днях тижня по усіх основних технологічних циклах операцій
ТО і ремонту.
З метою аналізу ефективності функціонування підприємства, що виконує ТО і
ремонт автомобілів, потрібна оцінка показників, що характеризують попит на
автосервісні послуги, здійснювана на основі збору і обробки відповідної інформації
по періодах року в режимі реального часу. Ця робота виконується з метою аналізу
коливань даних показників, як посезонно, так і впродовж даного періоду. На
початковому етапі збору інформації за показниками, що характеризують попит,
робиться вивчення характеристик інтенсивності експлуатації автомобілів клієнтури.
Статистичну інформацію зібрано на наступних АСП в м. Черкаси: АТЛ, ПАТ
"Черкаси-авто", "Лада-Сервіс-Україна", ПП "АТ АІС – Черкаси", Черкаси АО
"Сервіс", ТОВ Метка, СТО «Авторейка», ПАТ «Колос авто». Кількість
зареєстрованих автомобілів в м. Черкаси складає приблизно 65000 шт.
Характеристика вибіркової сукупності: об'єм вибіркової сукупності респондентів
дослідження складає 398 (власників автомобілів), згідно розрахункової таблиці В.І.
Паніотто. Тип вибірки − імовірнісна. З урахуванням довірчої ймовірності (не більше
95% в даному випадку).
Нижче приведені отримані в результаті проведення досліджень характеристики
інтенсивності експлуатації автомобілів вітчизняного та іноземного виробництва.
32
Таблиця 3.1 – Характеристики інтенсивності експлуатації автомобілів
вітчизняного виробництва
Характеристика режимів Значення
експлуатації
Рік випуску автомобілів 2017-2022
Пробіг на момент покупки (бувших у 35000
використанні автомобілів), км.
Поточний пробіг, км. 55000-90000
Середньорічний пробіг, км 12000
Таблиця 3.2 – Характеристики інтенсивності експлуатації автомобілів
зарубіжного виробництва
Характеристика режимів експлуатації Значення
Рік випуску автомобілів 2017-2022
Пробіг на момент покупки (бувших у 55000-143000
використанні автомобілів), км.
Поточний пробіг, км. 75000-220000
Середньорічний пробіг, км 15000
Таблиця 3.3 – Напрацювання до звернення на АСП
Види робіт Середнє напрацювання, Середня кількість
тис.км. звернень в рік на 1 пост
ТО 10,2 1460
Діагностика 10,3 670
Прибтрально-мийочні 1,4 657
Ремонт трансмісії 40 126
Ремонт рульового 29,6 340
управління
Ремонт гальмівної 29,3 231
системи
Електротехнічні роботи 32,5 423
Шиномонтажні 10,43 267
Інші види робіт 12,3 284
Оцінка можливого попиту на послуги підприємства автосервісу робиться на
основі визначення наступних показників (приведені нижче розрахунки по виду робіт
ТО та ремонт):
1) середньої добової кількості звернень (за даний часовий період)
розраховується за формулою 2.5:
33
1460/12
�� = = 4,06
30
��
де ∑ виб
��=1 ������=��Σ – сумарна кількість звернень за вибірковий період;
��виб- кількість днів вибіркового періоду.
2) середнє відхилення добової кількості звернень по виду робіт ТО та ремонт за
місяць діяльності підприємства, що характеризує його випадкові коливання
впродовж даного періоду розраховується за формулою 2.6:
��(��) = √4,06 = 2,01
В даному випадку використовується вираз для визначення стандартного
відхилення величини N, що має дискретний розподіл, оскільки кількість звернень в
день набуває кінцевого значення,
3) математичне сподівання Х̅ = 1,2.
4) середня трудомісткість одного звернення розраховується за формулою 2.8:
̅ 30,8
�� = = 2,6 , люд∙год
12
5) середнє відхилення трудомісткості одного звернення за послугою ТО та
ремонт за місяць діяльності підприємства розраховується за формулою 2.9:
4,51
��(��)̅ = √ = 0,27
61,5
Цей вираз використовується для визначення стандартного відхилення
неперервної випадкової величин.
6) Математичне очікування трудомісткості одного звернення ?̅?(��̅) = 1,8.
7) Коефіцієнт завантаження ��з =0,48.
34
Розрахунки зазначених показників, проведених на етапі збору і обробки
інформації, використовуються при визначенні середньої добової трудомісткості ��с̅
(що характеризує середньодобову кількість робіт), що обчислюється за допомогою
виразу 2.10:
��с̅ = 2,6 ∙ 4,06 = 10,55 люд∙год
Остаточні результати статистичних характеристик вхідних потоків, та об'ємів
робіт по ТО і ремонту автомобілів зводяться в таблицю виду:
Таблиця 3.1 – Масив інформації для статистичного аналізу показників за
видами послуг
Місяць Дільниця N ?̅?(��) ��(��) �� ̅ ?̅?(��̅) ��(��)̅ ��з
Січень Діагностуваня 1,9 1,3 0,7 1,2 3,2 0,42 0,72
ТО та ремонт 4,1 1,2 0,8 2,6 1,8 0,27 0,48
Прибтрально- 1,83 20,3 2,7 0,09 0,53
0,9 1,35
мийочні
Ремонт трансмісії 0,35 0,1 0,59 2,5 3,4 0,25 0,2
Ремонт рульового 0,94 1,9 3,5 0,18 0,34
0,3 0,97
управління
Ремонт гальмівної 0,64 3,4 4,2 0,23 0,26
0,2 0,80
системи
Електротехнічні 1,18 2,8 3,8 0,20 0,34
0,34 1,08
роботи
Шиномонтажні 0,74 0,28 0,86 3,2 4,0 0,21 0,36
Інші види робіт 0,79 0,3 0,89 2,7 3,6 0,35 0,32
Лютий Діагностуваня 2,1 1,7 0,92 0,9 1,3 0,37 0,87
… … … … … … … …
… … … … … … … …
Також було створено базу даних за основними показниками АТП по кожному
місяцю 2022 р. (Додаток 2).
Наступним етапом є усунення значень, які дуже відрізняються від інших, тобто
неминучої випадкової складової, поява якої у збирані статистичній інформації
неминуча. Це робиться за допомогою переходу до більших одиниць вимірювання
35
тимчасового періоду - від щомісячних даних до посезонних. Цей перехід
здійснюється за допомогою наступних виразів:
�� = ∑��
��=1 ���� ∙ ���� (3.6)
��̅ = ∑�� ̅
��=1 �� ∙ ���� (3.7)
��(��)̅ = √∑��
��=1 ��(��)2 ∙ ���� (3.8)
де m - кількість тимчасових періодів меншого порядку в одному великому
(наприклад, один сезон включає 3 місяці, тобто m = 3);
���� - питома вага даного тимчасового періоду, що визначається з виразу:
Розрахуємо питому вагу кожного періоду року для посту, де виконуються
послуги по ТО та ремонту.
����
���� = �� (3.9)
∑��=1 ����
Для зимового періоду (3 місяці):
105,8
��груд = = 0,34
308,2
96,6
��січ = = 0,31
308,2
105,8
��лют = = 0,34
308,2
Кількість звернень на пост ТО та ремонту за зимовий період:
36
��
�� = ∑ ���� ∙ ���� = 105,8 ∙ 0,34 + 96,6 ∙ 0,31 + 105,8 ∙ 0,34 = 102
��=1
Трудомісткість одного звернення на пост ТО та ремонту за зимовий період:
��
��̅ = ∑ ��̅ ∙ ���� = 2,9 ∙ 0,34 + 2,9 ∙ 0,31 + 2,9 ∙ 0,34 = 2,87
��=1
Відхилення трудомісткості одного звернення за послугою ТО та ремонт за
зимовий період діяльності підприємства
��
��(��̅) = √∑ ��(��)2 ∙ ���� = √0,112 ∙ 0,34 + 0,322 ∙ 0,31 + 1,282 ∙ 0,34 = 0,59
��=1
де m - кількість тимчасових періодів меншого порядку в одному великому
(наприклад, один сезон включає 3 місяці, тобто m = 3);
���� - питома вага даного тимчасового періоду, що визначається з виразу:
Для весняного періоду (3 місяці):
156,4
��берез = = 0,51
308,2
142,6
��квіт = = 0,46
308,2
133,4
��трав = = 0,43
308,2
Кількість звернень на пост ТО та ремонту за весняний період:
��
�� = ∑ ���� ∙ ���� = 156,4 ∙ 0,51 + 142,6 ∙ 0,46 + 133,4 ∙ 0,43 = 202,8
��=1
37
Трудомісткість одного звернення на пост ТО та ремонту за весняний період:
��
��̅ = ∑ ��̅ ∙ ���� = 1,83 ∙ 0,51 + 1,83 ∙ 0,46 + 1,83 ∙ 0,43 = 2,56
��=1
Відхилення трудомісткості одного звернення за послугою ТО та ремонт за
весняний період діяльності підприємства
��
��(��̅) = √∑ ��(��)2 ∙ �� 2
�� = √0,03 ∙ 0,51 + 0,932 ∙ 0,46 + 1,142 ∙ 0,43 = 0,97
��=1
Для літнього періоду (3 місяці):
98,9
��черв = = 0,32
308,2
105,2
��лип = = 0,34
308,2
140,3
��серп = = 0,46
308,2
Кількість звернень на пост ТО та ремонту за літній період:
��
�� = ∑ ���� ∙ ���� = 98,9 ∙ 0,32 + 105,2 ∙ 0,34 + 140,3 ∙ 0,46 = 132
��=1
Трудомісткість одного звернення на пост ТО та ремонту за літній період:
��
��̅ = ∑ ��̅ ∙ ���� = 2,6 ∙ 0,32 + 2,6 ∙ 0,34 + 2,6 ∙ 0,46 = 2,91
��=1
38
Відхилення трудомісткості одного звернення за послугою ТО та ремонт за
літній період діяльності підприємства
��
��(��)̅ = √∑ ��(��)2 ∙ ���� = √02 ∙ 0,32 + 0,032 ∙ 0,31 + 0,022 ∙ 0,46 = 0,02
��=1
Для осіннього періоду (3 місяці):
121,9
��верес = = 0,40
308,2
119,6
��жов = = 0,39
308,2
110,4
��лист = = 0,36
308,2
Кількість звернень на пост ТО та ремонту за осінній період:
��
�� = ∑ ���� ∙ ���� = 121,9 ∙ 0,40 + 119,6 ∙ 0,39 + 110,4 ∙ 0,36 = 135,14
��=1
Трудомісткість одного звернення на пост ТО та ремонту за осінній період:
��
��̅ = ∑ ��̅ ∙ ���� = 3 ∙ 0,40 + 3 ∙ 0,39 + 3 ∙ 0,36 = 3,45
��=1
Відхилення трудомісткості одного звернення за послугою ТО та ремонт за
осінній період діяльності підприємства
��
��(��̅) = √∑ ��(��)2 ∙ ���� = √0,192 ∙ 0,40 + 0,052 ∙ 0,39 + 0,402 ∙ 0,36 = 0,27
��=1
39
Розглянемо динаміку зміни показників попиту, на окремі види робіт, впродовж
року (по місяцях) на автосервісному підприємстві АТЛ в м. Черкаси (рис.3.1 - 3.4.)
8,0
7,0
6,0
5,0
4,0
3,0
2,0
1,0
0,0
Рисунок 3.1 – Зміна середньої кількості звернень за добу по послузі ТО та
ремонт за місяцями року
4
3,5
3
2,5
2
1,5
1
0,5 Ряд1
0
Місяць
Рисунок 3.2 – Зміна середньодобової трудомісткості по послузі ТО та ремонт за
місяцями року
t, люд.год.
40
Як випливає з рис. 3.1, сезонні піки звернень по послузі ТО та ремонт на
автосервісному підприємстві АТЛ припадають на весну та осінь. Це пояснюється
тим, що багато власників проводять роботи по ТО (заміну оливи, регулювання
ходової систем і т.і.) навесні перед літнім періодом експлуатації і осінню (перед
зимовим періодом експлуатації).
Наведений вище рис. 3.2 ілюструє зміну середньої добової трудомісткості по
послузі ТО за місяцями року. Тенденція, показана на рис. 3.2, в цілому підтверджує
рис. 3.1, а також говорить про більшу трудомісткість робіт по ТО, що виконуються
восени. Це пов'язано з поверненням автовласників з відпусток і настанням
холодного періоду року, внаслідок чого вони готують автомобіль до зими,
замовляючи більший об'єм робіт.
З приведених на рис. 3.3-3.4 залежностей для робіт по діагностуванню і
ремонту випливає, що пік звернень по цим послугам відбувається на осінній період,
що пов'язано з особливостями погодних умов регіону, що викликають відмови
електроніки.
5
4,5
4
3,5
3
2,5
2
1,5
1
0,5
0
Місяць
Рисунок 3.3 – Зміна середньої кількості звернень за добу по послузі
«Діагностування» за місяцями року
N, звернень за добу
41
1,6
1,4
1,2
1
0,8
0,6
0,4
0,2
0
Рисунок 3.4 – Зміна середньодобової трудомісткості по послузі
«Діагностування» за місяцями року
Коливання коефіцієнта завантаження постів і дільниць показані на рис.3.5-3.6.
В більшості видів спеціалізацій автсервісного підприємства АТЛ коливання
коефіцієнтів завантаження мають свою природу і пов'язані не лише з моментами
виникнення несправностей і відмов, але і психологічними і соціальними аспектами
поведінки автовласників і автомеханіків. При цьому було встановлено, що певної
стійкої закономірності між картиною зміни коефіцієнтів завантаження для різних
видів спеціалізації не спостерігається.
0,7
0,6
0,5
0,4
0,3
0,2
0,1
0
Місяць
Рисунок 3.5 – Зміни середнього коефіцієнта завантаження для постів ТО та
ремонту
Коефіцієнт завантаження постів Трудомісткість, люд.год.
42
1,2
1
0,8
0,6
0,4
0,2
0
Місяць
Рисунок 3.6 – Зміни середнього коефіцієнту завантаження для постів
«Діагностування»
Прогнозування основних показників, що відображають продуктивність
виробничого процесу АСП можна отримати з визначення прогнозу за допомогою
вибірки за 12 періодів.
8,0
7,0
6,0
5,0
4,0
3,0
2,0
1,0
0,0
Статистичні дані Прогноз на наступний рік даного місяця
Рисунок 3.7 – Прогнозування середньої кількості звернень за добу по послузі
ТО та ремонт на наступний рік
Середня кількість звернень за добу Коефіцієнт завантаження постів
на один пост
43
4
3,5
3
2,5
2
1,5
1
0,5
0
Статистичні дані Прогноз на наступний рік даного місяця
Рисунок 3.8 – Прогнозування середньодобової трудомісткості по послузі ТО та
ремонт за місяцями року
5
4,5
4
3,5
3
2,5
2
1,5
1
0,5
0
Статистичні дані Прогноз на наступний рік даного місяця
Рисунок 3.9 – Прогнозування середньої кількості звернень за добу по послузі
«Діагностування» за місяцями року
Середня кількість звернень за добу Середньодобова трудомісткість
на один пост послуги, люд.∙год.
44
1,6
1,4
1,2
1
0,8
0,6
0,4
0,2
0
Статистичні дані Прогноз на наступний рік даного місяця
Рисунок 3.10 – Прогнозування середньодобової трудомісткості по послузі
«Діагностування» за місяцями року
Прогнозування коливання коефіцієнта завантаження постів і дільниць показані
на рис.3.11-3.12.
0,7
0,6
0,5
0,4
0,3
0,2
0,1
0
Статистичні дані Прогноз на наступний рік даного місяця
Рисунок 3.11 – Прогнозування середнього коефіцієнту завантаження для постів
ТО та ремонту за місяцями року
Коефіцієнт завантаження посту Середньодобова трудомісткість
послуги, люд.год.
45
1
0,9
0,8
0,7
0,6
0,5
0,4
0,3
0,2
0,1
0
Статистичні дані Прогноз на наступний рік даного місяця
Рисунок 3.12 – Прогнозування середнього коефіцієнту завантаження для постів
«Діагностування» за місяцями року
Для прикладу, розглянемо динаміку зміни показників попиту, на послугу ТО та
ремонт, впродовж року (за сезонами) на автосервісному підприємстві АТЛ в м.
Черкаси (рис.3.13 - 3.14.)
250
200
150
100
50
0
Зимовий період Весняний Літній період Осінній період
період
Розрахункові значення
Рисунок 3.13 – Зміна середньої кількості звернень за періодами року по послузі
ТО та ремонт на один пост
Середня кількість звернень за сезон Коефіцієнт завантаження посту
на один пост
46
4
3,5
3
2,5
2
1,5
1
0,5
0
Зимовий період Весняний період Літній період Осінній період
Розрахункові значення
Рисунок 3.14 – Зміна середньодобової трудомісткості послуги за періодами
року на постах ТО та ремонту
Алгоритм моделювання оптимізації виробничої діяльності показаний на рис.
3.15.
Початок
Збір статистичної інформації
Розрахунок основних показників
N ?̅?(��) ��(��) ��̅ ?̅?(��̅) ��(��)̅ ��з
Побудова прогнозу за допомогою вибірки на 12 періодів
Визначення показників на майбутні періоди
Визначення способів вдосконалення виробництва
Кінець
Рисунок 3.15 - Алгоритм моделювання оптимізації виробничої діяльності АСП
Середньодобова трудомісткість
послуги, люд.∙год.
47
Збір, обробка і аналіз показників попиту на послуги автосервісного
підприємства «АТЛ» дозволяють цілеспрямовано підійти до їх прогнозування на
основі математичної моделі, з метою вивчення можливостей підприємства по
задоволенню звернень клієнтури по ТО і ремонту на перспективу.
Виходячи із завдань роботи, необхідно оптимізувати виробничу діяльність
підприємств автосервісу.
Зібравши статистичні дані та провівши необхідні розрахунки можна дійти
висновку, що на наступний рік на авто сервісному підприємстві АТЛ необхідно,
забезпечити пости ТО та ремонту кваліфікаційним персоналом у кількості 2 особи
на пост. Тоді є можливість виконання більшої кількості замовлень, а відповідно і
збільшення прибутку підприємства.
Відомо, що інтенсивність потоку заявок, що входить, впродовж дня має
затихаючий характер. В зв'язку з цим слід встановити цю залежність
експериментально і відобразити її при розрахунку коефіцієнта ��з Коефіцієнт
завантаження АСП при стаціонарній інтенсивності потоку, що входить, впродовж
дня визначається [24,62]:
��вх∙��тр
Кз = (3.10)
Тзм∙Рр∙��об∙��
де ��вх - інтенсивність вхідного потоку замовлень;
��тр - трудомісткість виконаних робіт, люд.∙год.;
Тзм— тривалість зміни, год;
Рр - число робітників;
�� — кількість постів;
��об — коефіцієнт завантаження обладнання.
При використанні базових розрахункових формул приймається, що
ефективність роботи першого і подальших виконавців на одному посту однакова.
Проведені раніше дослідження для автотранспортних підприємств показали, що
ефективність роботи виконавців із збільшенням їх числа на одному посту
зменшується за певним законом. Тому необхідно провести експериментальні
48
спостереження для встановлення цих закономірностей при ТО і ремонті легкових
автомобілів на АСП.
В зв'язку з цим в даному розділі поставлено завдання проведення пасивного
експерименту по встановленню кількісної оцінки впливу цих явищ на показники
роботи АСП.
В той же час більша увага на цьому етапі була приділена коливанням потоку
заявок впродовж дня, особливо за період, що припадає на закінчення зміни : - з 16°°
- до 18°°.
Було встановлено, що тривалість зміни адекватна з часом надходження заявок і
були коливання тривалості зміни залежно від сезону. У зимовий час вона була
найбільш короткою, в літній час режим роботи АСП доходив до 20°°, в осінній і
весняний періоди до 18-19 годин, а в зимовий період скорочувався до 17-19 годин.
Очевидно, що ці коливання обумовлені зміною тривалості світлового дня по
сезонах, яка впливає на активність клієнтури. В зв'язку з цим був прийнятий період
від 8°° до 17°° як базовий.
Доцільність збільшення тривалості роботи згідно приведених законів розподілу
залежить від сезону. Проведені спостереження також виявили закономірність
зменшення рівня завантаження залежно від числа постів, у певний період робочого
дня, яка емпірично апроксимувалась виразом:
Кз = ��об(1 − Кпз(�� − 1)) (3.11)
де Кпз - коефіцієнт пониження завантаження, Кпз = 0,15 − 0,5.
�� — кількість постів.
��об — коефіцієнт завантаження обладнання.
Таке коливання значення Кпз, пояснюється специфікою роботи. Так для
дрібного ремонту Кпз = 0,15 - 0,2, для складного ремонту Кпз = 0,2 - 0,3, а для
кузовних і фарбувальних робіт склав Кпз = 0,4 - 0,5.
Формула (3.11) є емпіричною, але вона базується на кореляційній кривій
поліноміальної апроксимації. Вид формули (3.11) дозволяє шляхом простих
обчислень визначити ефективний час ��е роботи АСП при відомій календарній
49
тривалості ��т. Зручність використання цього виразу сприяла тому, що подібний
метод був застосований при апроксимації ефективності використання другого і
подальших виконавців на посту технічного обслуговування і ремонту. Аналіз
спостережень і обробка їх результатів показали, що темп зменшення ефективності
використання виконавців на посту залежить від виду дії (ТО або ремонту), а так
само від спеціалізації робіт:
��
Р = 1 + ∑ р−1 Кпз
Е (3.12)
��=1 ��+1
де РЕ — кількість виконавців на одному посту ТО і ремонту, ос;
Кпз — коефіцієнт коригування ефективності використання виконавців залежно
від виду робіт. Коефіцієнт Кпз дорівнював приблизно: для ТО — 1 і ТО — 2,
кузовних і фарбувальних робіт для легкових автомобілів — 1,8-2; для дрібного і
великого ремонту — 1,4-1,6; для складного ремонту — 1,3-1,5; для регулювальних
робіт ТО і ремонту — 1-1,2.
Таким чином, при розрахунку коефіцієнта завантаження потужності Кз
необхідно при зміні номінальних значень параметрів Тзм і ��р розраховувати їх
ефективні значення і підставляти в розрахункові вирази.
В той же час середній рівень завантаження потужності підприємства включає
усі параметри, що визначають пропускну спроможність виробництва згідно:
��
Кз= (3.13)
��∙��
Відповідно до цього виразу коефіцієнт завантаження Кз включає в себе окрім
інтенсивності потоку заявок �� також інтенсивність відновлення:
1
�� = (3.14)
��об
��об - час обслуговування клієнта.
50
Якщо число виконавців на одному посту ��р рівне одиниці, то ��об дорівнює
трудомісткості ��тр виконання конкретних технологічних операцій. При ��р > 1 час
обслуговування рівний:
��тр
��об= (3.15)
��р
Збір даних про кількість постів і число виконавців на будь-якому з підприємств
не є складною процедурою. В той же час, збір інформації про інтенсивність потоків
заявок �� є трудомістким тривалим процесом, тому цей параметр може бути
отриманий непрямим шляхом, якщо в цьому виразі будуть відомі усі інші складові,
включаючи і коефіцієнт завантаження Кз.
Отримання цього показника шляхом статистичних спостережень значно легше,
оскільки коефіцієнт завантаження на момент збору інформації визначається по
кількості зайнятих постів і величині черги в конкретний момент часу (рис.3.16). Для
отримання достовірної і однорідної інформації дослідження проводилися в один і
той же час для сукупності підприємств, що забезпечують достатню
репрезентативність вибірки.
1,2
1
0,8
0,6
0,4
0,2
0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Місяць року
Завантаженість АСП в період з 8 до 17 години
Завантаженість АСП в період з 17до19 години
Рисунок 3.16 – Середня завантаженість АСП АТЛ за певним періодом робочого
часу
Коефіцієнт завантаження АСП
51
З отриманого графіку можна побачити, що зменшення завантаженості АСП в
період з 1700-1900 відповідає виразу (3.11), але в літній період завантаженість АСП
зранку і ввечері майже однакова.
Враховуючи результати попередніх досліджень [22] та ін., які показали
тижневу нерівномірність і циклічність коливань потоків заявок на обслуговування
автомобілів, спостереження проводилися диференційовано по днях тижня по усіх
основних технологічних циклах операцій ТО і ремонту. На підставі зібраної
інформації були побудовані графіки зміни коефіцієнтів завантаження за місяцями
року з урахуванням сезонних коливань.
3.3 Рекомендації, щодо вдосконалення виробничого процесу автосервісного
підприємства на майбутній рік
За результатами аналізу прогнозованих значень основних показників
виробничого процесу автосервісного підприємства АТЛ було встановлено, що для
задоволення майбутніх потреб клієнтів необхідно забезпечити кожний пост, що
обслуговує послугу «ТО та ремонт» двома робітниками.
В зв’язку із сезонним коливанням потреб споживачів на весняно-літній період
необхідно збільшити робочий день до 2000, що дасть змогу отримати більший
прибуток, адже попит буде забезпечено.
Головними чинниками успіху в конкуренції з іншими автосервісами виявилися
ціна і якість послуг, що даному авто сервісному підприємству притаманне.
Для ефективнішої роботи автосервісу надалі керівництву слід вжити заходи по
залученню клієнтів і по збільшенню асортименту послуг. Також охопити велику
частку ринку збуту, приділити увагу рекламі.
Для залучення нових клієнтів, можна звернутися із пропозицією про співпрацю
в страхові компанії. При розборі ДТП страховики мають тісний контакт з
постраждалими авто і клієнтами, які часто не знають в який автосервіс краще
звернутися для ремонту після отримання виплат. Страховики можуть порадити
52
автосервіс АТЛ, дати візитку, на якій будуть адреса, контакти автосервісу і дані про
страхового агента (ПІБ), який відправив клієнта. Далі, клієнт, що приїхав в
автосервіс при пред'явленні цієї візитки, отримує знижку, припустимо, на один з
елементів ремонту. А страховий агент отримує фіксовану грошову винагороду у
розмірі 100 грн. за клієнта.
Однією з найважливіших конкурентних переваг є інформативний і повний сайт
організації. Сьогодні для отримання усієї необхідної інформації людині треба лише
звернутися по допомогу до Інтернету, який відповість практично на будь-яке
питання. Клієнти автосервісу вважають за краще отримувати повну інформацію про
послуги і продукти з сайту у будь-який час доби, коли немає можливості отримати
консультацію у менеджера по телефону.
Сайт автосервісу «АТЛ» повинен містить багато фотографій про виконані
роботи та усю необхідну інформацію, щоб споживачі могли ознайомитися з
номенклатурою послуг, зорієнтуватися за цінами і оформляти замовлення,
заощадивши свій особистий час і отримати додаткове обслуговування через
Інтернет ресурс. Також на сайті можна запропонувати користування послугою
«Оцінка по фото», в якій клієнт зможе завантажити онлайн фотографії своїх
ушкоджень і залишити свої контакти (телефон, ел. пошту, ПІБ) для того, щоб
менеджер міг оцінити складність роботи, його ціну і проінформувати клієнта по
телефону про усі майбутні процедури, минувши попередній приїзд клієнта.
Але усе це не досить добре працює унаслідок малоефективної реклами в
інтернеті. Тому важливим чинником успіху організації є реклама. Реклама як двигун
торгівлі існує давно. З огляду на те, що сьогодні для пошуку необхідної інформації
люди найчастіше звертаються до Інтернету. Не виключаючи рекламу у вигляді
банерів, буклетів і візиток, пропонується розмістити рекламу в Інтернеті за
допомогою пошукової реклами.
Пошукова реклама це один з видів контексной реклами, така реклама
показується користувачеві після того, як він ввів який-небудь запит в пошуковій
системі «Яндекс», «Google» та т.і. У Яндекс і Google пошукова реклама залежить від
комбінації набраних слів користувачем і відображається у вигляді перших виданих
рядків рекламованого продукту або послуги. Якщо пошуковий робот вважає що дані
53
про підприємство підходять під запит, то показує їх користувачеві у відповідь на
введений їм запит. Для того, щоб почати показуватися в пошуковій рекламі,
необхідно дати оголошення в спеціальних сервісах, таких як Яндекс Директ, щоб
показуватися в пошуку Яндекса. І тоді, по спеціально-підібраних комбінаціях слів,
наприклад «Поточний ремонт», «Післяаварійний ремонт авто», «АТЛ» і багатьом
іншим, пошукові системи будуть виводить користувачів на сайт автосервісу «АТЛ».
Ці нововведення повинні поліпшити інформованість клієнтів і збільшити
відвідуваність сайту АТЛ.
Тільки висока кваліфікація і копітке застосування усієї сукупності сучасних
засобів і методів служать ключем до рентабельності і стійкого положення на ринку.
Конкурентоспроможність підприємства залежить від використання всіх засобів і
знань, що існують в природі.
54
ВИСНОВКИ
1. Насиченість регіону парком легкових автомобілів, його вікова та марочна
структура, є основними показниками попиту на виробничу діяльність АСП.
2. Проведений збір інформації за показниками, що характеризують
інтенсивність експлуатації автомобілів клієнтури АСП, отримані значення їх
коливань за періодами року.
3. Збір і обробка експериментальних даних дозволили сформувати початковий
масив бази даних для реалізації методики підвищення ефективності виробничої
діяльності АСП.
4. На підставі отриманих статистичних даних і узагальненого алгоритму
рішення експериментальної задачі представляється можливим в повному об'ємі
проаналізувати основні показники АСП кількість звернень, середня трудомісткість і
коефіцієнт завантаження з метою вивчення можливостей підприємства по
задоволенню звернень клієнтів на перспективу.
5. Розроблено рекомендації для автосервісного підприємства АТЛ на базі
аналізу статистичних на розрахованих значень основних показників АСП.
55
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Личкін Н. Н. Імітаційне моделювання економічних процесів: навч,
пособіе.М. : ИНФРА-М, 2011 року; Личкін Н. Н. Інноваційні парадигми
імітаційного моделювання та їх застосування в сфері управлінського
консалтингу, логістики та стратегічного менеджменту // Логістика і управління
ланцюгами поставок. Вид-во НДУ. 2013.№ 5 (58). С. 28-41;
2. І.Ю. Шевченко Регіональна диференціація автомобілізації населення
україни, /Економіка: реалії часу, №3(19), 2015, с.41 - 46.
3. https://www.autocentre.ua/avtopravo/avtobiznes/stal-izvesten-vozrast-
ukrainskogo-avtoparka-infografika-41960.html © Autocentre.ua (дата звернення:
15.10.2023).
4. www.ck.ukrstat.gov.ua Головне управління статистики в Черкаській
області (дата звернення: 15.10.2023).
5. Марков О. Д. Організація автосервісу / О. Д. Марков. – Львів : Оріяна-
Нова, 1998. – 332 с.
6. Андрусенко С. І. Моделювання бізнес-процесів підприємства
автосервісу : [монографія] / С. І. Андрусенко, О. С. Бугайчук. – К. : Кафедра,
2014. – 328 с.
7. Бугайчук О. С. Поліпшення діяльності підприємств автосервісу на
основі оптимізації виробничих процесів : дис. … канд. техн. Наук : 05.22.20 / О.
С. Бугайчук . – К. : НТУ, 2010. – 207 с.
8. Кулявець В. О. Прогнозування соціально-економічних процесів:
навчальний посібник / В. О. Кулявець. – К. : Кондор, 2009. – 194 с.
9. Македон В. В. Бізнес-планування: навч. посібник. – Київ: ЦУЛ, 2009. –
234 с.
10. Планування діяльності підприємства: Конспект лекцій / Укладач О.Ю.
Древаль. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – 146 с.
11. Планування діяльності підприємства: Опорний конспект лекцій / Н.Г.
Грядунова, О.В. Пахлова., І.В. Тісагдіо, А.В. Семенькова –
Дніпропетровськ: НМетАУ, 2009. - 56 с.
56
12. Іванова В.В. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник.
– К.: ЦУЛ, 2006. – 472 с.
13. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. / За заг. ред. В. Є.
Москалюка. - К.: КНЕУ, 2005. - 384 с.
14. Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства: Підручник для
студентів вищих навч. закладів. - К.: Професіонал, 2004. - 320 с.
15. Домарадзька Г. С. Прогнозування і макроекономічне планування : навч.
посібник / Г. С. Домарадзька, Т. М. Гладун, Р. В. Фещур. – Львів :
«Магнолія-2006», 2007. – 211 с.
16. Мінченко М. В. Планування та прогнозування соціально-економічного
розвитку регіонів : підручник / М. В. Мінченко, Л. П. Чижов, А. В.
Фролков. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2004. – 442 с.
17. Моделі і методи соціально-економічного прогнозування : підручник / В.
М. Геєць, Т. С. Клебанова, О. І. Чкерняк та ін. – 2-е вид., виправ. –
Харків : ВД «ІНЖЕК», 2008. – 396 с.
18. Пашута М. Т. Прогнозування та програмування економічного і
соціального розвитку: навчальний посібник / М. Т. Пашута. – К.: Центр
навчальної літератури, 2005. – 408 с.
19. Планування та прогнозування в умовах ринку. – Навчальний посібник /
під ред. д.ф.н., проф. В. Г. Воронкової. – К. : ВД «Професіонал», 2006. –
608 с.
20. Конспект лекцій з дисципліни «Організація автосервісу»
освітньопрофесійної програми першого (бакалаврського) рівня вищої
освіти зі спеціальності 274 „Автомобільний транспорт” / Укл.: к.т.н.,
доц. Авер’янов В.С., Дніпродзержинськ, ДДТУ, 2017 р. – 70 с.
21. Марков О. Д. Автосервіс: організація роботи з клієнтурою - К.:
Міжнаролна агенція «Вес2опе», 2003. - 352 с.
57
Додаток 1
Анкета для клієнтів АСП
58
Анкета
1. Модель вашого автомобіля _____________________
2. Рік випуску автомобіля ________________________
3. Пробіг автомобіля на момент придбання _________
4. Чи знаходиться автомобіль на гарантії ___________
5. Який середньорічний пробіг? ___________________
6. З якою періодичністю ви обслуговуєте автомобіль?________
7. Через скільки років (км. пробігу) ви плануєте змінити автомобіль?________
8. Послугами яких автосервісних підприємств ви користуєтесь?
Види робіт Дилерські Універсальні СТО Самостійно
АСП СТО гаражного
типу
ТО
Діагностика
Прибтрально-
мийочні
Ремонт
трансмісії
Ремонт
рульового
управління
Ремонт
гальмівної
системи
Електротехнічні
роботи
Шиномонтажні
Інші види робіт
+ Звертаюсь за допомогою
- Не звертаюсь за допомогою
59
9. Фактори, що повпливали на вибір АСП?
Фактори Покзник
Реклама
Порада друзів
Близькість розташування
Спектр послуг
Вартість обслуговування
Якість обслуговування
Швидкість виконання робіт
Режим роботи
Культура обслуговування
Наявність магазину запасних частин
1 – Дуже впливає;
2 – Незначно впливає;
3 – Не впливає.
60
Додаток 2
Статистична інформація щодо авто сервісного підприємства АТЛ
61
Статистична інформація щодо середньої кількості звернень на один робочий
пост за добу
Місяць року Середня кількість звернень на один
пост за добу
Січень 1,2
Лютий 1,6
Березень 2,8
Квітень 2,4
Травень 2,6
Червень 1,8
Липень 2
Серпень 2,5
Вересень 2,9
Жовтень 1,5
Листопад 2,1
Грудень 2,3
62
Статистична інформація щодо середньої трудомісткості одного заїзду на АСП
Місяць року Середня трудомісткість одного заїзду
на АСП
Січень 0,8
Лютий 1,1
Березень 1,3
Квітень 1,25
Травень 1,1
Червень 0,9
Липень 1,2
Серпень 1,5
Вересень 1,4
Жовтень 1,2
Листопад 0,8
Грудень 0,7
63
Статистична інформація щодо середнього коефіцієнта завантаження одного
посту
Місяць року Середній коефіцієнт
завантаження одного посту
Січень
0,63
Лютий
0,92
Березень
1
Квітень
0,98
Травень
0,85
Червень
0,79
Липень
0,94
Серпень
1
Вересень
0,85
Жовтень
0,84
Листопад
0,78
Грудень
0,69