ChSTU repository

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки та управління 
Кафедра обліку, аналізу і оподаткування 
Освітній ступінь «Магістр» 
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування» 
 
Допущено до захисту  
завідувач кафедри  
д.е.н., проф. ________ Гавриленко В.О. 
«____»________________2021  р. 
 
 
 
ШКАРУПА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
«ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ОБЛІКУ,  
КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ ГРОШОВИХ КОШТІВ 
(НА МАТЕРІАЛАХ ПАТ «НАСК «ОРАНТА»)» 
 
 
 
 
 
Виконавець роботи:                         _____________                  Шкарупа  О.В. 
                                                                                                            (підпис)                                              П.І.П.студента 
«____»______________2021 р 
 
 
Науковий керівник: 
к.е.н., доцент                                       ______________          Демиденко С.Л. 
(науковий ступінь, вчене звання)                                                      (підпис)                                     П.І.П. викладача 
«____»______________2021 р.                  
 
 
 
 
 
Черкаси 2021 
2 
 
ЗМІСТ 
 
 
ВСТУП 3 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ, 7 
КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ ГРОШОВИХ КОШТІВ   
1.1. Економічна сутність грошових коштів та їх класифікація 7 
1.2. Організація та методика обліку грошових коштів  12 
1.3. Організаційно-методичні передумови контролю грошових коштів 15 
1.4. Методика та організації аналізу грошових коштів 21 
 
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ 26 
КОШТІВ НА ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 
2.1. Організаційно-економічна характеристика ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 26 
2.2. Організація обліку грошових коштів на підприємстві та особливості 39 
їх документального оформлення 
2.3. Методичні засади обліку грошових коштів на підприємстві 46 
2.4. Особливості формування звітних показників з обліку грошових 53 
коштів та відображення їх у звітності підприємства 
 
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ 60 
КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА» 
3.1. Методика проведення контролю грошових коштів на підприємстві 60 
3.2. Аналіз динаміки та руху грошових коштів на підприємстві 65 
3.3. Аналіз оборотності грошових коштів та напрямки її прискорення на 74 
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 
ВИСНОВКИ 78 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 83 
ДОДАТКИ  
 
3 
 
ВСТУП 
 
 
Актуальність теми. Важливою ланкою кругообігу ресурсів 
виступають грошові кошти що забезпечують основу для зростання 
платоспроможності суб’єктів господарювання.  
Будь-яке підприємство щоденно здійснює велику кількість 
розрахункових операцій зі своїми контрагентами, бюджетом, працівниками, 
власниками. Завдяки грошовим коштам діяльність господарюючого суб’єкта 
активізується до самофінансування. Оскільки вони присутні на усіх етапах 
кругообігу капіталу – процесі постачання, виробництва та збуту.  
Підвищення якості прийнятих рішень керівництвом підприємства, 
покращення його фінансового стану залежить від достовірності та повноти 
даних про рух грошових коштів в процесі його діяльності.  
Грошові кошти є об’єктом підвищеної уваги контролюючих органів, а 
тому від належної організації обліку цих високоліквідних активів залежить 
успішне функціонування на ринку суб’єктів бізнесу. 
 Значимість грошових коштів в діяльності підприємств потребує їх 
детального вивчення, встановлення стратегічних та тактичних напрямів щодо 
формування та використання грошових потоків, дані про які мають суттєвий 
вплив на забезпечення ефективності управлінського процесу господарюючих 
суб’єктів. 
Аналіз останніх досліджень праць вчених. Питання методики та 
організації обліку, аналізу і аудиту грошових коштів в сучасних умовах 
господарювання розглядалися у працях як вітчизняних, так і зарубіжних 
вчених: С.Л. Береза, М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинень, Ю.А. Верига, С.Ф. Голов, Н.Г. 
Горицька, О.М. Губачова, Г.Г. Кірейцев, М.В. Кужельний, Н.М. Малюга, Є.В. 
Мних, Л.В. Нападовська, В.О. Озеран, М.С. Пушкар, В.В. Сопко, Б. Коласс, 
М.Р. Метью, В.В. Палій, М.Х.Б. Перер, Я.В. Соколов, Е.С. Хендріксен, Г. 
Шілінглоу та інші. Поряд з напрацюваннями вчених залишаються не повністю 
4 
 
вивченими питання аналітичного забезпечення управління грошовими коштами 
для ефективного управління підприємством. Вивченню та розробці даних 
питань присвячена дана робота і становить її актуальність. 
Метою і завданням дослідження є обгрунтування теоретичних 
положень, а також розробка практичних рекомендацій шодо методики та 
організації обліку, аналізу та контролю грошових коштів в сучасних 
економічних умовах. 
Для досягнення поставленої мети визначені та вирішені наступні 
завдання: 
- визначити сутність грошових коштів та дослідити напрями 
класифікації грошових коштів підприємства; 
- ознайомитися з організацією документообігу операцій з грошовими 
коштами підприємства; 
- визначити методичні прийоми аналізу грошових коштів 
підприємства; 
- оцінити фінансово-економічні показники діяльності підприємства; 
- проаналізувати особливості відображення інформації про грошові 
кошти у фінансовій звітності підприємства; 
- здійснити аналіз структури та динаміки руху грошових коштів 
авіаційного підприємства; 
- здійснення аналізу підходів нормативно-правового регулювання 
обліку, аналізу та контролю грошових коштів; 
 - систематизація основних аспектів методики та організація обліку 
грошових коштів, розкриття їх у фінансовій звітності та обґрунтування 
пропозицій з їхнього подальшого удосконалення;  
- аналізування та оцінювання ефективності використання грошових 
коштів у компанії.  
Згідно цого, завдання магістерської роботи полягає в самостійному 
дослідженні предметної ділянки, обґрунтування запропонованих рішень та 
напрямків вдосконалення управлінням грошовими коштами, контролю і 
5 
 
аналізу грошових коштів за даними реального підприємства.  
Об’єктом дослідження є система бухгалтерського обліку, аналізу та 
контролю грошових коштів ПАТ «НАСК «ОРАНТА». 
Предметом дослідження є організаційно-методичні підходи до обліку, 
аналізу та контролю грошових коштів компанії. 
Методи дослідження. У магістрській роботі передусім 
використовувалися загальнонаукові методи, що основані на системному 
підході до розкриття питань теорії, методики й організації обліку, аналізу та 
контролю грошових коштів у страховій компанії.  
У методологію дослідження входять наукові положення сучасної 
економічної теорії, фундаментальні та прикладні дослідження вітчизняних та 
зарубіжних науковців і практиків у сфері контролю, фінансового аналізу, що 
містяться у монографічній, навчальній, спеціальній і періодичній літературі; 
матеріалах наукових і науково-практичних конференціях. Також в роботі 
використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання економічних 
явищ, які забезпечили розв’язання поставлених завдань з обраного напрямку 
дослідження.  
Інформаційна база дослідження охоплює законодавчі та нормативні 
акти, які регулюють насамперед питання обліку, аналізу і контролю 
грошових коштів, праці науковців, матеріали науково-практичних 
конференцій, матеріали періодичних видань, практичні дані досліджуваної 
страхової компанії.  
Науковою новизною отриманих результатів дослідження насамперед є 
теоретичне їхнє обґрунтування, розроблення практичних пропозицій по 
удосконаленню організаційно-методичних підходів до обліку, аналізу та 
контролю грошових коштів у страховій компанії, а саме: 
– розглянуто класифікацію грошових коштів, що забезпечує 
структуризацію та оцінку окремих видів активів; 
– досліджено організацію ведення обліку грошових коштів у ПАТ 
«НАСК «ОРАНТА»; 
6 
 
– проведено аналіз грошових коштів на досліджуваній страховій 
компанії; 
– обгрунтовано методику розкриття інформації про наявність і рух 
грошових коштів у звіті про рух грошових коштів, яка потім сприяє 
підвищенню точності його формування. 
Практичним значенням отриманих результатів є впровадження 
рекомендацій в діяльність страхової компанії, що згодом забезпечить 
логічність відображення в обліку грошових коштів, разом з тим підвищить 
достовірність інформації, що міститься у звітних формах, в подальшому 
дасть можливість для всіх користувачів оптимізувати прийняті рішення і 
забезпечить об’єктивність оцінки роботи компанії при управлінні грошовими 
коштами.  
  
7 
 
РОЗДІЛ 1  
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ ТА 
АНАЛІЗУ ГРОШОВИХ КОШТІВ 
 
 
1.1. Економічна сутність грошових коштів та їх класифікація 
 
Бухгалтерський облік грошових коштів встановлюється згідно з Закону 
України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», його 
основними принципами є: єдиний грошовий вимірник, повне висвітлення, 
безперервність,  автономність, послідовність,  нарахування та відповідність 
доходів й витрат, превалювання сутності над формою, періодичність [54].  
Успішна діяльність компанії включає не лише забезпечення 
прибутковості, а й здатність формувати оптимальний грошовий потік, 
акумулювати грошові кошти для ефективного господарювання, ліквідності та 
платоспроможнності. Виживання компанії залежить не стільки від прибутку, 
скільки її платоспроможності. Першою ознакою виникнення фінансових 
проблем у компанії зазвичай є нестача у неї грошей. Врешті відсутність 
грошових коштів в подальшому паралізує компанію. Тому важливо щоб  
організація накопичувала грошові кошти в обсягах, достатніх для здійснення 
платежів, не менш особлива, ніж прибуткова діяльність [32].  
Зрештою грошові кошти являються ресурсом забезпечення 
платоспроможності компанії, при цьому їхнє надходження та витрачання 
формується в результаті господарських операцій та потребує цільової 
направленості для досягнення поставлених господарських завдань компанії. 
При цьому грошові кошти займають невагому питому вагу у загальній сумі 
активів компанії, передусім вони виконують вкрай важливу роль у його 
функціонуванні та розвитку [32]. Грошові кошти в компанії забезпечують 
проведення поточних операцій. В діяльності підприємства між вхідними і 
вихідними грошовими потоками завжди є тимчасовий розрив, тому 
8 
 
підприємство повинно мати вільні грошові кошти на рахунках в банку. Окрім 
того, діяльність підприємства не має чітко визначеного характеру, тому вони 
також необхідні для виконання непередбачених платежів [56]. 
Економічна сутність грошей полягає в тому, що вони виступають як 
активний елемент і невід'ємна частина економічної діяльності суспільства, 
відносин між різними учасниками та ланками відтворювального процесу.  
Грошові кошти, виконуючи функції міри вартості, засобу обігу, засобу 
нагромадження і засобу платежу, а також, будучи абсолютно ліквідним 
активом, здатним швидко перетворюватися в будь-які види товарно-
матеріальних цінностей та своєчасно виконувати власні боргові зобов’язання, 
необхідні в господарських процесах підприємства.  
Готівка (готівкові кошти) – це банкноти різної номінальної вартості, 
пам’ятні монети, які є дійсними платіжними засобами, обігові монети 
грошові, іншими словами знаки національної валюти України (Положення 
про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 від 
15.12.2004 р) [55].  
Національна валюта України – це єдиний законний платіжний засіб на 
території України, що використовується для здійснення різних переказів та 
розрахунків між юридичними і фізичними особами, і при цьому всьому не 
існує ніяких обмежень.  
Іноземна валюта – це іноземні грошові кошти, що мають вигляд 
банкнот різної номінальної вартості, перебувають в обігу та являються 
законним платіжним засобом на територіях іноземних держав в яких вони 
перебувають, та вилучені, або перебувають на грані вилучення з обігу, і 
підлягають обміну на грошові одиниці, які знаходяться в обігу, безготівкові 
грошові кошти у грошових формах іноземних держав, а також платіжні 
документи у грошових одиницях іноземних держав та у міжнародних 
розрахункових вимірниках [5]. 
Грошові кошти включають готівку, тобто готівкові грошові кошти в 
касі, безготівкові грошові кошти на рахунках у банку, використання яких 
9 
 
доступне керівництву, банківські овердрафти, а також інвестиції, які 
поділяються на: короткострокові, довгострокові. [60].  
Грошові надходження перебувають в безперервному та динамічному 
русі, це означає що грошовий потік повинен бути безперестанний. Відомості 
про грошові потоки організаці є однією з найважливіших факторів для того, 
щоб знати на скільки організація спроможна функціонувати і ефективно 
використовувати грошові кошти в процесі операційної, інвестиційної та 
фінансової діяльності. Класифікація грошових коштів можемо розглянути на 
рис.1.1. 
 
Класифікація грошових коштів 
  
За формою існування    - готівкові грошові кошти;  
    - безготівковігрошовікошти 
 
   - грошові кошти в національній валюті; 
За видом валюти 
  - грошові кошти в іноземній валюті 
 
     - грошові кошти без обмежень у 
За обмеженістю  у напрямах 
напрямах використання; 
використання 
    - грошові кошти з обмеженнями у 
напрямах використання 
 
  - грошові кошти у касі підприємства; 
  - грошові кошти на рахунку у банку; 
  - грошові кошти на мікропроцесорі старт-
 
За місцем зберігання карток або карток із збережувальною 
вартістю; 
  - грошові кошти в пам’яті комп’ютера на 
дисках. 
 
Рис. 1.1. Класифікація грошових коштів 
 
Класифікація грошових коштів має особливе значення при аналізі 
фінансового стану підприємства, адже суб'єкт господарювання повинен 
10 
 
прагнути мінімізувати частку грошових коштів з обмеженим використанням 
у загальній грошовій одиниці. Значна частина грошових коштів з 
обмеженнями на їх використання може ще не вказувати про високу 
платоспроможність організації [54]. 
На підприємстві для oбліку, контролю, руху грoшoвих кoштів та 
грoшoвих документів призначений план бухгалтерських рахунків та 
субрахунків,  зрештою до них належать рахунки: 30 – «Готівка», 31 – 
«Рахунки в банках», 33 – «Інші кoшти» [31].  
Структура рахунків грoшoвих кoштів схожа дo будoви матеріальних 
рахунків: рахунки - активні, сальдo мають тільки дебетoве; oбoрoт пo дебету 
пoказує збільшення грoшoвих кoштів, oбoрoт пo кредиту - їх зменшення.  
Побудова відповідної системи бухгалтерського обліку грошових 
коштів визначає правильність здійснення та відображення усіх етапів їхнього 
руху, починаючи з нормативно-правових вимог, потім заповнення первинних 
документів, разом з тим узагальнення та систематизації інформації в 
регістрах і завершуючи складанням звітності. Реалізація стратегії науково-
обґрунтованого управління грошовими коштами є першим місцем  
успішності функціонування організації. 
Діяльність виробничого підприємства прямо залежить від правильної 
організації обліку грошових коштів, тому що основу розрахунків становлять 
операції, що пов’язані з рухом грошових коштів. Проблеми обліку грошових 
коштів та їх вирішення є актуальними і важливими для всіх підприємств, 
адже від достовірності та оперативності обліку залежить вся фінансова 
діяльність підприємства.  
На рис. 1.2 представлено основні джерела інформації для проведення 
бухгалтерський операцій з грошовими коштами. 
  
11 
 
 
Складові  
грошових коштів 
 
Рахунки Форми 
Первинні   Облікові           
бухгалтерського бухгалтерської 
документи регістри 
обліку звітності 
 
  
  
Рахунки: Форма №1 
 
 
30 «Готівка»; «Баланс» 
Наказ про Журнал-ордер 
31 «Розрахунки в 
банках» облікову № 1 
33 «Іншікошти» політику Відомість № 1 
 
підприємства 
Субрахунки: 
301, 302, 311,   
312, 313, 332 та ін. 
Бухгалтерські Відомості 
форма № 2 
документи з синтетичного і 
 «Звіт про 
 обліку аналітичного 
фінансові 
грошових обліку по 
результати» 
коштів рахункам 
  
 
Документи 
форма № 3 «Звіт 
 системи 
про рух грошових 
внутрішнього 
коштів» 
контролю 
   
 форма № 5 
Аналітичні «Примітки до 
 
документи річної фінансової 
Головна книга 
 звітності» 
 
  
Аналіз 
Аудит грошових Управління  
грошових 
коштів грошовими коштами 
коштів 
Рис. 1.2.  Основні джерела інформації для проведення бухгалтерський 
операцій з грошовими коштами 
Таким чином, ведення обліку грошових коштів, контролю та 
цілеспрямованого використання дає змогу підприємству контролювати свої 
видатки, надходження, розрахунки, а також здійснювати фінансово вигідні 
грошові операції. 
 
 
12 
 
1.2. Організація та методика обліку грошових коштів 
 
Бухгалтерський облік грошових коштів ґрунтується на єдиних засадах, 
встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову 
звітність в Україні» і здійснюється відповідно до Національних Положень 
(стандартів) бухгалтерського обліку. Основними його принципами є повне 
висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та 
відповідність доходів й витрат, превалювання сутності над формою, єдиний 
грошовий вимірник, періодичність. 
При проведенні на підприємстві касових операцій, насамперед  
використовуються багато первинних документів, такі як: прибутковий 
касовий ордер (ф. № КО-1), видатковий касовий ордер (ф. № КО-2), журнал 
реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (ф. № КО-3), 
касова книга (ф. № КО-4), звіт касира, авансовий звіт, розрахунковий чек, 
платіжна квитанція, чекова книжка,  документи суворого обліку та звітності 
(доручення (ф. № 2-М), типові форми бланків суворої звітності (№ СЗ-1 
«Прибутково-видаткова накладна та бланки суворої звітності», «Прибутково-
видаткова книга з обліку бланків суворої звітності» (№ СЗ-2), «Акт на 
списання використаних бланків суворої звітності» (№ СЗ-3), «Акт перевірки 
наявності бланків суворої звітності» (№ СЗ-4), «Картка-довідка за виданими і 
використаними бланками суворої звітності» (№ СЗ-5), банківські виписки з 
доданням виправдовувальних документів, переписка з установою банку, дані 
синтетичного й аналітичного обліку за рахунками 30 «Готівка», 31 "Рахунки 
в банках", 33 "Інші кошти", 08 "Бланки суворого обліку": Журнал 1, відомість 
за дебетом рахунку 30 № 1.1,  баланс (ф. № 1), звіт про рух грошових коштів 
(ф. № 3), примітки до річної фінансової звітності (ф. №5). 
В частині ведення бухгалтерського обліку для грошових коштів 
призначені окремі рахунки, що необхідні для узагальнення інформації про 
наявність та рух грошових коштів, що знаходяться в касі, на розрахункових, 
валютних та інших рахунках, відкритих в кредитних організаціях на 
13 
 
території України та за її межами, а також цінних паперів, платіжних та 
грошових документів. Планом рахунків бухгалтерського обліку, зміст та 
призначення якого врегульовано Інструкцією № 291, для відображення 
інформації про грошові кошти у формі готівки, безготівкові грошові кошти у 
національній та іноземній валюті передбачено синтетичні рахунки - рахунки 
першого та другого порядку.  
Бухгалтерський облік грошових коштів здійснює наступні завдання:  
- з’ясування правильності документального оформлення та законності 
операцій з грошовими коштами, своєчасне і повне їх відображення в обліку;  
- встановити своєчасність, повноту і правильність розрахунків за всіма 
видами платежів та надходжень,  до того ж виявити дебіторську та 
кредиторську заборгованість; 
 - забезпечення збереження грошових коштів, документів в касі та 
інших місцях їх видачі, безперебійне забезпечення готівкою всіх 
невідкладних потреб, де за умовами розрахунку чи виходячи з характеру 
діяльності вона необхідна;  
- пошук перспектив для більш раціонального вкладення вільних 
грошових коштів як джерела фінансових інвестицій, які б приносили дохід.  
Поточними питаннями цієї області бухгалтерії являються: контроль за 
оплатою рахунків, розрахунки з дебіторами та кредиторами, дотримання 
касової дисципліни, правильне заповнення первинної документації. 
Зрештою, система бухгалтерського обліку повинна бути такою, щоб не 
тільки надавати керівництву необхідну інформацію про наявність грошових 
коштів, про розмір і склад майна, його збільшення або зменшення, прибутки і 
збитки тощо, але й придатною відповідати на питання економічного та 
правового характеру.  
Всі підприємства незалежно від форм власності здійснюють свою 
господарську діяльність і вступють в економічні зв’язки з постачальниками, 
покупцями, іншими дебіторами, кредиторами, фінансовими кредитними 
установами. Все це в процесі будує складну систему грошових відносин і 
14 
 
розрахунків. Правильне розкриття і класифікація грошових коштів та їх 
еквівалентів необхідні для того, щоб дати оцінку ліквідності підприємства, 
тобто його спроможності, своєчасно погашати поточні зобов’язання 
найбільш ліквідними (готовими до платежу) активами. Оскільки грошові 
кошти є найбільш ліквідною частиною оборотних активів, що 
використовується для поточних платежів і забезпечує необхідну 
платоспроможність підприємства, то необхідно правильно, своєчасно і в 
повному обсязі надавати інформацію про їх рух та залишки.  
Успішна діяльність підприємства можлива лише за наявності 
необхідної кількості грошових коштів. З них починається і ними закінчується 
операційний цикл діяльності будь-якого підприємства. Використання різних 
форм і методів побудови звіту про рух грошових коштів дозволяє проводити 
аналіз їх обсягів і структури в декількох аспектах. В результаті користувач 
інформації отримує детальне уявлення про операційні, інвестиційні і 
фінансові операції підприємства за звітний період. Це, в свою чергу, дає 
змогу зробити висновок про сильні і слабкі сторони, поточні і потенційні 
проблеми та недоліки в управлінні та господарській діяльності.  
При цьому, важливим аспектом розкриття інформації щодо грошових 
коштів та їх еквівалентів є звітність. Крім інформації про залишки грошових 
коштів та їх еквівалентів на початок і кінець звітного періоду в «Балансі» та 
їх змін, які наводяться в «Звіті про рух грошових коштів» за видами 
діяльності необхідно вказувати у «Примітках до фінансової звітності» таку 
інформацію:  
− склад грошових коштів;  
− склад статей «Інші надходження», «Інші платежі» та інших статей, 
які об’єднують декілька видів грошових потоків; 
 − не грошові операції інвестиційної та фінансової діяльності;  
− наявність значного сальдо грошових коштів, які є в наявності у 
підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить 
підприємство.  
15 
 
Отже, правильна побудова обліку грошових коштів дозволяє 
забезпечити інформацію про їх наявність, цілеспрямоване використання та 
контроль за збереженням. Метою бухгалтерського обліку грошових коштів є 
контроль за дотриманням касової й розрахункової дисципліни, правильністю 
та ефективністю використання грошових коштів, забезпечення збереження 
готівки і документів в касі.  
 
 
1.3. Організаційно-методичні передумови контролю грошових 
коштів 
 
В умовах нестабільної політичної ситуації що складається в Україні, та 
стосовно постійних змін в законодавстві і кризи неплатежів особливого 
призначення – в подальшому набуває удосконалення методики внутрішнього 
контролю операцій з грошовими коштами як інструменту управління 
фінансами підприємства. Зростання ефективності внутрішнього контролю 
операцій з грошовими коштами являється основним фактором добробуту 
компанії. Система внутрішнього контролю зменшує ризик шахрайства і 
крадіжок. Адже, ця система підвищує надійність і точність бухгалтерського 
обліку.  
Система внутрішнього контролю – це процедура, що прийнята 
управлінським персоналом організації, за для необхідності правильного та 
ефективного ведення господарської діяльності, також для збереження 
активів, запобігання шахрайству та помилкам, виявлення їх, забезпечення 
точності, повноти облікових записів, своєчасної розробки достовірної 
фінансової інформації [23].  
Бухгалтерський облік виконує наступні завдання для контролю 
грошових коштів: 
 - перевірка правильності документального оформлення і законності 
операцій з грошовими коштами, своєчасне і повне їх відображення в обліку; 
16 
 
 - забезпечення своєчасності, повноти і правильності розрахунків за 
всіма видами платежів та надходження, виявлення дебіторської і 
кредиторської заборгованості;  
- забезпечення збереження грошових коштів, документів в касі та 
інших місцях їх видачі, безперебійне забезпечення готівкою всіх необхідних 
потреб;  
- пошук можливостей більш раціонального вкладення вільних 
грошових коштів як джерела фінансових інвестицій, що приносили б дохід 
[31]. 
Об'єктами контролю коштів у касі та касових операцій являються: стан 
збереження готівки, бланків суворого обліку в касі, операції з руху готівки та 
їх відображення в обліку підприємства. 
Згідно вимог положення про ведення касових операцій повноваження з 
контролю операцій з готівкою покладаються на головного бухгалтера, а 
також членів ревізійної комісії підприємства. Якщо ревізійна комісія 
перевіряє здійснення касових операцій періодично у разі необхідності 
відповідно до плану її роботи, то головний бухгалтер (або його заступник) 
здійснює такий контроль систематично: в попередньому порядку - при 
підписанні прибуткових та видаткових касових ордерів, в наступному 
порядку - при прийманні звітів касира. Важливі контрольні функції 
покладаються й на касира, який зобов'язаний суворо слідкувати за 
правильністю оформлення касових документів [20]. 
При відсутності підписів керівника і головного бухгалтера, 
реєстраційного номера документу, підписів, що засвідчують особу 
одержувача, у разі підчищень, помарок, виправлень, хоча б і оговорених, 
касир не має права здійснювати операції приймання  чи видачі грошей. 
Головний бухгалтер згідно зобов'язаний не рідше одного разу на 
квартал проводити інвентаризацію касової готівки, грошових документів, 
включаючи бланки суворої звітності, які разом з тим знаходяться під 
відповідальністю касира. Одночасно слід проводити інвентаризацію коштів у 
17 
 
касі в разі виявлення недостач або лишків в інкасаторських сумках в умовах 
інкасації виручки. 
Дані щодо кількості готівки в касі необхідні не лише для встановлення 
недостачі чи надлишку, вони використовуються для встановлення не 
оприбуткованої або необґрунтовано списаної на видатки суми грошей під час 
контролю касових операцій. 
Ревіз́ією називають формою фінансового контролю, зміст якої є 
перевірка фінансово-господарської діяльності підприємства, дотримання 
законодавства у фінансових питаннях, достовірністю обліку та звітності, 
метод документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок 
коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За 
наслідками ревізії складається акт [23].  
При цьому, ревізія охоплює такі завдання: 
1) дати оцінку стану збереження та використання грошових коштів; 
2) виявити порушення порядку здійснення готівкового та без-
готівкового обігу грошових коштів ревізованого суб'єкта (підприємства чи 
організації); 
3) установити правомірність, достовірність та економічну об-
ґрунтованість операцій з надходження і використання грошових коштів, 
відображення цих операцій в обліку; 
4) розробити заходи з реалізації матеріалів контролю стосовно 
усунення виявлених порушень, відшкодування збитків, заподіяних 
підприємству діями чи бездіяльністю відповідальних службових чи 
посадових осіб, і попередження зловживань і недоліків у подальшій роботі 
ревізованого підприємства. 
Контроль касових операцій починається з інвентаризації касової 
готівки, яка здійснюється в першій ревізії спеціальною комісією в складі 
ревізора, головного бухгалтера підприємства чи його заступника та касира, і 
оформляється відповідним актом у трьох примірниках[ 23]. 
18 
 
Під час здійснення інвентаризації каси, застосовуючи методи 
обстеження та нормативної перевірки, ревізор перевіряє дотримання 
передбачених чинним законодавством умов зберігання касової готівки в касі 
підприємства: чи ізольоване приміщення каси, чи наявні металеві грати, 
наявність сигналізації, металевих шаф або сейфів, як і де зберігаються 
дублікати ключів від сейфу. 
Етапи поступових дій по контролю ревізора: 
1) ознайомитися з особливостями облікового процесу касових 
операцій, а також структурою підприємства, застосованою схемою 
бухгалтерського обліку; 
2) ознайомитися з попередніми документами ревізій та перевірок 
банків, податкової адміністрації, результатами виконання рішень за 
матеріалами данних контролю; 
3) контроль по всьому ревізованому періоду всіх касових операцій 
щодо: 
- повноти, достовірності документів, які додаються до касових звітів за 
кожен день; 
- законності, достовірності розрахунків готівкою по цих операціях; 
- правильності арифметичних підрахунків з операцій за звітний день і 
визначення залишків на кінець дня; 
- правильності перенесення залишку грошей у касі у звіт наступного 
дня; 
- правильності узагальнення підсумків і відображення на рахунках 
бухгалтерського обліку в поточних центрах бухгалтерського обліку (журналі-
ордері № 1, меморіальному ордері № 1) в частині операцій по кредиту 
рахунку 30 «Готівка» та відомості по дебету цього рахунку. 
Основний методичний прийом при ревізії касових операцій 
здійснюється на відповідність створених касових операцій чинним 
нормативним актам Національного банку України щодо порядку 
оприбуткування готівки в касу, видачі з каси, здачі готівки в банк, 
19 
 
розрахунки готівкою з поточної виручки, документації відображення в 
обліку. Врешті ревізор повинен досконало вивчити нормативні акти уряду 
України, які регулюють ці операції (Положення про ведення касових 
операцій у націоналвній валюті в Україні, затвердженим постановою 
Правління НБУ ВІД 29.12.2017№ 148) [20]. 
Під час виникнення підозри по недостовірності підписів про одержання 
заробітної плати, застосовують прийом зустрічної перевірки, експертного 
висновку спеціалістів правоохоронних органів. Особливо всі записи про 
встановлені порушення ревізор вказує в хронологічній послідовності у 
своєму робочому журналі. Наприкінці групування та систематизації 
матеріалів контролю ревізор розробляє розділ акту перевірки, в якому 
викладає всю сутність встановлених недоліків та порушень [23]. 
Методика та основні етапи контролю грошових коштів на 
підприємстві: 
1) У виписках банків з поточного рахунку звіряються залишки з 
даними обліку по рахунках 31 «Поточний рахунок у банку», згідно методу 
порівняння даних з журналом-ордером № 2 та Книгою головних рахунків 
станом на 1 число місяця. 
2) Перевірка наявності всіх виписок банку і первинних документів до 
них за кожним поточним рахунком у банку, їх достовірності.  
3) Контроль своєчасності здійснення операцій по зарахуванню банком 
грошових коштів на поточний рахунок підприємства та по перерахуванню за 
призначенням. 
4) Перевірка обґрунтованості використання грошових коштів з 
поточного рахунку підприємства.   
5) Перевірка обґрунтованості списання грошових коштів безпосередньо 
по витратам виробництва. 
6) Контроль операцій при розрахунках акредитивами, чеками з 
лімітованих чекових книжок. 
20 
 
Разом з тим, при виявленні порушення розтрачання коштів та інших 
порушень фінансової дисципліни чи зловживань посадовим становищем 
ревізор повинен встановити розмір заподіяної шкоди у вартісному 
вираженні, причини порушень, на посадову особу, якою було скоєно 
неправомірну дію і вжити відповідних оперативних заходів по 
відшкодуванню завданих збитків.  
Згідно складених документів перевіряючий розробляє звіт про стан 
бухгалтерського обліку грошових коштів і робить висновок щодо достатності 
забезпечення заходів по збереженню і захисту грошових коштів. Керівництво  
спираючись цього висновку вирішує можливі міри для поліпшення ситуації, 
яка передусім склалася. Таким чином досягається вдосконалення системи 
внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами.  
Вивчення питання методики контролю грошових коштів сприяло 
встановленню того факту, що належний контроль є невід’ємною складовою 
частиною в управлінні підприємницькою діяльності. Разом з тим, існують 
деякі невирішені питання в обліку, а також не сформована єдина побудова 
щодо методики перевірки грошових коштів на підприємстві. Переважно 
найбільші нестачі виникають на основі систематичних незначних недостач, 
тому перевірка в першу чергу, повинна орієнтуватись на оцінку та стан 
внутрішнього контрольного захисту грошових коштів, перевірку системи 
бухгалтерського обліку, виявлення фактичної наявності грошових коштів та 
порядку їх документального закріплення.  
Зрештою, система організації бухгалтерського обліку визначає 
специфіку руху грошових коштів на підприємстві та відображає їх 
здійснення документально,  і передусім її перевірка являє собою 
найважливіший етап над контролем грошових коштів.  
 
 
 
 
21 
 
1.4. Методика та організації аналізу грошових коштів 
 
 
Однією з головних умов стабільності фінансового стану підприємства 
є надходження грошових коштів, який забезпечує покриття поточних 
зобов'язань.  У майбутньому надлишок грошових коштів свідчить про те, що 
організація стикається з ризиком збитків, пов’язаних з інфляцією і 
знеціненням грошей, а також втратою можливістей вигідного їх розміщення.  
Особливо аналіз грошових коштів, пов'язаний зі з'ясуванням причин, 
що вплинули на збільшення (зменшення) припливу грошових коштів та 
збільшення (зменшення) їхнього відпливу. Згідно цього може бути 
сформовано як за довгострокові (декілька років) і короткострокові періоди 
(квартал, рік).   
Аналіз грошових коштів повинен здійснюватись як на основі звітних, 
так і планових показників. При цьому останні виступають одночасно 
інструментом управління грошовими коштами. Це досягається шляхом 
контролю за відповідністю їх реального руху до планових показників та 
прийняття необхідних коригуючи заходів [33]. 
Першим показником виникнення фінансових ускладнень є 
тенденція скорочення частки грошових коштів в складі оборотних активів 
підприємства при зростаючому обсязі його поточних зобов'язань і  може 
надати точну інформацію про надлишок (недостачу) грошових коштів на 
підприємстві. 
Іншим методом оцінки достатності грошових коштів є 
визначення тривалості періоду їх обороту. З цією метою використовується 
співвідношення: 
 
Період обороту =                                                                                           (1) 
 
22 
 
Для розрахунку використовуються внутрішні облікові дані про 
величину залишків на початок і кінець періоду на рахунках грошових 
коштів. З цією метою використовується формула [69]: 
,                                  (2) 
 
 
де СЗГК - середні залишки грошових коштів, тис. грн.; 
ЗГn - залишки на початок n - го місяця, тис. грн.; 
n - кількість місяців в періоді. 
Аналіз грошових коштів доцільно починати з оцінки тих змін, 
які відбулися у складі активів та капіталу підприємства. Далі потрібно 
визначити: як зміни по кожній статті активу і пасиву вплинули на стан 
грошових коштів підприємства і розміри його чистого прибутку. Зрозуміло, 
що зменшення дебіторської заборгованості приведе до збільшення реального 
впливу грошових коштів. Це означає, що в даному випадку різниця між 
значенням дебіторської заборгованості на початок і кінець періоду повинна 
бути додана до чистого прибутку [37]. 
Акціонери (інвестори), а також власники підприємства, 
володіючи інформацією про рух грошових потоків на підприємстві, можуть 
оцінювати, наскільки стабільним є фінансовий стан підприємства, більш 
обґрунтовано підійти до розробки політики розподілу і використання 
прибутку. 
Аналіз динаміки та структури грошових коштів підприємства слід 
проводити за даними форми № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» за 
декілька років. Такий аналіз дає можливість оцінити стан грошових коштів 
на певну дату, їх питому вагу у складі оборотних активів та взагалі валюти 
балансу [38]. 
Аналіз руху грошових коштів за видами діяльності здійснюється за 
даними форми 3 «Звіт про рух грошових коштів», яка розроблена на основі 
МСБО 7 (додаток К). У цьому звіті міститься інформація про грошові потоки 
23 
 
підприємства за звітний період. 
Аналіз руху коштів у розрізі окремих видів діяльності підприємства, 
дає можливість оцінити, з яких джерел надійшли ці кошти, які напрямки їх 
використання, чи вистачає власних оборотних коштів підприємства для 
інвестиційної діяльності. Аналізуючи рух коштів за видами діяльності, 
можна додатково відповісти ще й на такі запитання: чи може підприємство 
розрахуватись за своїми поточними зобов’язаннями? Чи вистачить 
одержаного прибутку для обслуговування поточної діяльності підприємства?  
Аналіз руху коштів передбачає розрахунок  сум надходжень та витрат у 
розрізі окремих видів діяльності, визначення загального залишку коштів на 
підприємстві за звітний період, порівняння даних звітного періоду з 
попереднім, вивчення причин зменшення надходжень і збільшення витрат. 
Аналіз руху коштів починається з визначення суми коштів, одержаних 
у результаті операційної діяльності підприємства (розділ 1 форми 3). Для 
цього за даними балансу, приміток до баланса та звіту про фінансові 
результати необхідно визначити фінансовий результат до оподаткування. 
Після цього провадиться його послідовне коригування на: – амортизацію 
необоротних активів (амортизаційні відрахування щодо матеріальних та 
нематеріальних необоротних активів, які нараховано протягом звітного 
періоду) [45]. 
Оскільки нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних 
активів зменшує прибуток підприємства, але не призводить до витрати його 
коштів, то сума амортизації додається до прибутку; – збільшення 
(зменшення) забезпечень, тобто на зміни в складі забезпечень наступних 
витрат і платежів, які не пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю 
(у графі «надходження 2 – збільшення, у графі «видаток 2 – зменшення).  
Ця сума збільшує витрати звітного періоду, які, проте, не є витратою 
коштів. Тому ця сума додається до прибутку. Для її визначення за даними 2-
го розділу пасиву балансу порівнюють суми на кінець звітного періоду із 
сумою на початок цього періоду – прибуток від нереалізованих курсових 
24 
 
різниць, тобто на прибуток від курсових різниць, що виникає внаслідок 
перерахунку статей балансу в іноземній валюті.  
Далі, в процесі аналізу руху коштів необхідно визначити кошти від 
операційної діяльності з урахуванням змін в оборотних активах 
підприємства. Для цього необхідно проаналізувати 2-й розділ балансу 
«Оборотні активи». Саме тому кожне підприємство повинно постійно 
вишукувати резерви підвищення ефективності використання майна 
підприємства. Виявити резерви та контролювати виконання заходів, щодо їх 
мобільності і використання можна лише з допомогою глибокого системного 
економічного аналізу [33]. 
Для аналізу зміни структури джерел фінансових ресурсів визначають 
питому вагу власних і позикових коштів у загальній їх сумі на початок і 
кінець звітного періоду, отримані результати порівнюємо. Результати аналізу 
структури джерел фінансових ресурсів повинні показати, на якому 
переважно капіталі працює підприємство – власному або позиковому, чи 
мається у сформованій структурі ризик для факторів, або ця структура 
сприятлива для ефективного використання капіталу. Від оптимальності 
співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою залежить 
фінансовий стан підприємства. Опрацювання правильної фінансової політики 
допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності. 
Розрахувавши і проаналізувавши суми на всіх названих вище статтях, 
можна перейти до визначення загальної суми коштів від операційної 
діяльності. Аналіз цих сум здійснюється за допомогою порівняння даних 
звітного періоду з попереднім, розраховуються зміни й вивчаються причини, 
які спричинилися до зменшення коштів операційної діяльності у звітному 
періоді. 
Для визначення чистого руху грошових коштів від операційної 
діяльності необхідно відрахувати сплачені відсотки та сплачений податок на 
прибуток. Також важливим етапом аналізу є визначення й аналіз руху коштів 
від інвестиційної діяльності [36]. На практиці здійснення економічного 
25 
 
аналізу грошових коштів використовують традиційні та специфічні методи. 
До традиційних методів аналізу відносяться: аналіз, синтез, індукція, 
дедукція, горизонтальний та вертикальний аналіз грошових коштів за певний 
період (аналіз динаміки та структури) від різних видів діяльності з вивченням 
темпів їх змін. 
За результатами аналізу грошових коштів можна отримати наступні 
висновки: звідки надходять грошові кошти, яке значення кожного джерела і 
на які цілі вони використовуються. Висновки потрібно робити як в цілому по 
підприємству, так по кожному виду діяльності: операційна, фінансова, 
інвестиційна. На цій підставі робляться висновки про джерела і про 
забезпечення кожного виду діяльності необхідними грошовими коштами. В 
результаті приймаються рішення по питанню перевищення надходження 
грошових коштів над платежами, джерел оплати поточних зобов’язань та 
інвестиційної діяльності, достатності отримуваного прибутку тощо. 
  
26 
 
РОЗДІЛ 2 
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ  
НА ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 
 
 
2.1. Організаційно-економічна характеристика ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА» 
 
Публічне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА 
СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» (скорочено: ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 
або НАСК «ОРАНТА»). Місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. 
Здолбунівська, 7-Д. Основний вид діяльності (квед 65.12) - Інші види 
страхування, крім страхування життя. Код ЄДРПОУ 00034186; 
відокремленого підрозділу 40813341.  
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» має самостійний баланс, розрахунковий, 
валютні та інші рахунки в банку. Компанія охоплює чотири рівні управління: 
центральний офіс (Правління компанії), обласні дирекції, міські та районні 
відділення й філії.  Зокрема філії здійснюють свою діяльність як безбалансові 
відділення, а по закінченні кварталу (року) головні офіси складають 
фінансову звітність та окремо страхову звітність згідно з Порядком 
складання звітних даних страховиків. Так, до складу НАСК «Оранта» 
входить 23 безбалансові дирекції (у т.ч. дирекція м. Києва).  
Компанія зобов’язана дотримуватись умов платоспроможності, що 
визначені чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про 
страхування». Джерелами формування майна Компанії є: грошові внески 
акціонерів, доходи, одержані від господарської діяльності Компанії, доходи 
від цінних паперів, кредити банків та інших кредиторів, капітальні 
вкладення і дотації з бюджетів, безоплатні або благодійні внески, 
пожертвування юридичних та фізичних осіб, інші джерела, не заборонені 
чинним законодавством України. 
27 
 
Метою діяльності НАСК «Оранта» є одержання прибутку шляхом 
надання послуг з усіх видів страхового захисту майнових інтересів громадян 
і юридичних осіб та здійснення фінансової діяльності в межах, визначених 
законодавством України та статуту страхової компанії. 
Здійснення основної (страхової) діяльності, від якої формується 
основна частка прибутку, передбачає реалізацію окремих страхових 
продуктів та надання інших видів страхових послуг клієнтам страхової 
компанії. 
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» сплачує до бюджету згідно чинного 
законодавства податок на прибуток, на додану вартість, на майно (а саме на 
нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плата за землю, 
транспортний податок), екологічний податок, рентну плату за спеціальне 
використання води, державне мито, ЄСВ (єдиний соціальний внесок).  
Податок на прибуток розраховується й сплачується за місцем 
реєстрації в Міжрегіональному головному управлінні ДФС – Центральному 
офісі з обслуговування великих платників податків. Податкові й статистичні 
звіти по загальнодержавних і місцевих податках складаються на рівні 
головного офісу Компанії. До органів управління компанією відносяться 
загальні збори акціонерів, Наглядова рада та Правління Компанії на чолі з 
Головою. 
Органи управління НАСК «Оранта» обирається юридичними особами 
та діють у відповідності до Положень, затверджених загальними зборами 
акціонерів. Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності 
НАСК «Оранта» на Загальних зборах акціонерів обирають Ревізійну комісію 
з 5 чоловік на 5 років. В компанії функціонували: тендерний комітет, комітет 
з врегулювання страхових випадків, бюджетний комітет. Компанія має 
систему наскрізного управління всіма видами ризиків, яка відповідає 
вимогам міжнародних стандартів і чинному законодавству України.  
Важливим питанням забезпечення стабільної роботи компанії, 
планування та прогнозування результатів її діяльності є аналіз показників 
28 
 
фінансового стану.  
Щоб детальніше дати характеристику ПАТ НАСК «Оранта», було 
здійснено аналіз фінансово-економічних показників та відображення в 
динаміці основні показники діяльності організації за допомогою його 
фінансової звітності - Баланс та звіту про фінансові результати (Додаток А) 
за періоди з 2018 по 2020 рр. 
Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності 
компанії представлено у таблиці 2.1  
Таблиця 2.1 
Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності  
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за 2018 - 2020 роки 
Роки Відхилення 
№ 
Показник 2019/ 2019/ 2020/ 2020/ 
п/п 2018 2019 2020 2018, 2018, 2019, 2019, 
(+; -)  (%) (+; -) (%) 
1 Чистий дохід від 
реалізації продукції 
671938 806 400,9 875 339,6 134463 20,01 68939 8,55 
(товарів, робіт, 
послуг), тис. грн. 
2 Собівартість 
реалізованої продукції 
95832 118354 129837 22522 23,50 11483 9,70 
(товарів, робіт, 
послуг),тис.грн 
3 Валовий прибуток, 
327157 384606 412351 57449 17,56 27745 7,21 
тис. грн. 
4 Чистий прибуток, тис. 
-31671 55 45841 31726 -100,17 45786 83247,27 
грн. 
5 Середньоспискова 
чисельність 3329 2993 2609 -336 -10,09 -384 -12,83 
працівників, осіб 
6 Продуктивність 
201,84 269,43 335,51 67,59 33,48 66,08 24,53 
праці, тис. грн./осіб 
7 Фонд оплати праці,  
127098 152243 148119 25145 19,78 -4124 -2,71 
тис. грн. 
8 Середньомісячна 
3,18 4,24 4,73 1,06 33,23 0,49 11,61 
заробітна плата,тис.грн. 
9 Валюта балансу,  
783969 783200 927658 -769 -0,10 144458 18,44 
тис. грн. 
10 Власний капітал,  
229098 219196 286843 -9902 -4,32 67647 30,86 
тис. грн. 
 
 
 
29 
 
Продовження табл.2.1 
11 Середньорічна 
вартість основних 177806 153767,0 167083,4 -24039 -13,52 13316,4 8,66 
засобів,тис. грн. 
Середньорічні залишки 
12 оборотних засобів, тис. 280731,5 288408,5 319213,5 7677 2,73 30805 10,68 
грн. 
Довгострокові 
13 зобов’язання та 482822 498067 581035 15245 3,16 82968 16,66 
забезпечення, тис.грн. 
Поточні зобов’язання та 
14 72049 65937 59780 -6112 -8,48 -6157 -9,34 
забезпечення, тис. грн. 
Дебіторська 
15 заборгованість,  31457 32812 31001 1355 4,31 -1811 -5,52 
тис. грн. 
Власні оборотні 
16 -254742 -287302 -305272 -32560 - -17970 - 
кошти, тис. грн. 
Грошові кошти,  
17 17776 17998 23209 -24050 59357 -3,03 0,99 
тис. грн. 
 
Розглядаючи фінансові результати ПАТ "НАСК Оранта" за 2018-2020 
рр. в табл. 2.1, спостерігається збільшення валового прибутку в 2019 році на 
17,56% в результаті збільшення чистих зароблених страхових премій на 
20,01% або на 134463 тис. грн. У 2020 році валовий прибуток збільшився на 
27745 тис. грн. по відношенню з 2019 роком. ПАТ "НАСК Оранта" отримала 
на 45786 тис. грн. більше чистого прибутку у 2020 році по відношенню до 
2019 року. 
На підприємстві відбувається збільшення чистих зароблених страхових 
премій на 20,01% в 2019 році та ще на 8,55% в 2020 році. У 2019 році 
відбулося значне збільшення собівартості продукції - на 23,50% або на 22522 
тис. грн. У 2020 році собівартість збільшилась ще на 9,7% до 11483 тис. грн.  
Наглядно динаміку змін основних показників фінансових результатів 
ПАТ "НАСК Оранта" за 2018-2020 рр. можна представити на рис. 2.1 
30 
 
тис. грн.
1000000
875340
900000 806401
800000
671938
700000
600000
500000
400000
300000
200000 45841
-31671 55
100000
129837
0 95832 118354
2018 2019 2020 рік
-100000
Чистий дохід Собівартість Чистий прибуток
 
Рис. 2.1. Динаміка змін основних показників фінансових результатів 
ПАТ "НАСК Оранта" за 2018-2020 рр. 
Як видно з рис. 2.1 підприємство отримує чисті прибутки в 2019-2020 
роках. У 2018 році було отримано 31671 тис. грн. чистих збитків. У 2019 році 
підприємство отримало 55 тис. грн. чистих прибутків на що вплинуло 
зростання чистих зароблених страхових премій. У 2020 році підприємство 
отримало 45841 тис. грн. чистих прибутків, що на 45786 тис. грн. більше за 
2019 рік, із-за отримання більше чистих зароблених страхових премій. 
Розглядаючи трудові ресурси спостерігається зменшення персоналу 
протягом 2018-2020 років і їх кількість зменшилась на 336 осіб в 2019 році та 
ще на 384 особи в 2020 році.  
Середньомісячна заробітна плата не відповідає реальній і становить в 
2020 році 4730 грн. В результаті збільшилась продуктивність праці 
персоналу з 201,84 тис. грн./особу в 2018 році до 335,51 тис. грн./особу в 
2020 році. 
Таким чином, проведені розрахунки показали, що в 2020 році 
відбуваються позитивні зміни в господарській діяльності підприємства. 
31 
 
Відбувається збільшення чистих зароблених страхових премій, чистого 
прибутку, зростає розмір власного капіталу. Позитивним є покращення всіх 
фінансових коефіцієнтів. Але є і негативні тенденції - великий розмір 
позикового капіталу, який постійно збільшується та велике скорочення 
персоналу. 
Наступним етапом аналізу фінансових показників є аналіз 
платоспроможності (фінансової стійкості) та ліквідності підприємства (табл. 
2.2). 
Таблиця 2.2 
Аналіз показників платоспроможності та ліквідності  
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 2018-2020 рр. 
Роки Норма Відхилення 
№ тивне 
Показники Формула 
п/п 2018 2019 2020 значе 19/18 20/19 
ння 
Оборотні активи / 
Коефіцієнт 
1 Поточні 4,17 4,20 5,61 1,5-2,5 0,03 1,41 
покриття 
зобов’язання 
(Оборотні активи 
Проміжний –товарно-
2 коефіцієнт матеріальні 4,11 4,13 5,54 0,7-1,0 0,02 1,41 
ліквідності запаси) / Поточні 
зобов’язання 
Коефіцієнт Грошові кошти  / 
0,2-
3 абсолютної Поточні 2,66 2,69 4,00 0,03 1,31 
0,35 
ліквідності зобов’язання 
Наведені розрахунки показали, що ліквідність покращилась в 2019 
році, наглядно динаміку основних показників ліквідності ПАТ "НАСК 
Оранта" за 2018-2020 рр. можна розглянути на рис. 2.2. 
 
 
 
 
32 
 
5,61
6,00 5,54
4,17 4,20
5,00 4,11 4,13
4,00 4,00
2,66
3,00 2,69
2,00
1,00 1. Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл)
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл)
0,00
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності …
2 018р.
2 019р.
2 020р.
 
 
Рис. 2.2. Динаміка показників ліквідності ПАТ "НАСК Оранта" за 
2018-2020 рр. 
Як видно з рис. 2.2 в 2020 році відбулося покращення основних 
коефіцієнтів - швидкої ліквідності на 1,41% та покращення поточної 
ліквідності на 1,41 %. 
Коефіцієнт абсолютної ліквідності дуже високий із-за великого розміру 
грошових коштів та їх еквівалентів і його значення на протязі 2020 року 
збільшилось на 1,31 % до 4 %. Із-за нестачі власних оборотних активів 
підприємство має негативні значення коефіцієнтів маневреності. Також є 
негативним зменшенням з кожним роком власних оборотних активів. 
Таблиця 2.3 
Аналіз показників фінансової стійкості ПАТ «НАСК «ОРАНТА»  
за 2018-2020 рр. 
Норма Відхилення 
№ Методика Роки 
тивне (+; -) 
п/ Показники розрахунк
значен 2019/ 2020/ 
п у 2018 2019 2020 
ня 2018 2019 
1 Коефіцієнт 
фінансової Власний 
капітал / більше 
незалежнос 0,292 0,280 0,309 -0,012 0,029 
Валюта 0,5 
ті балансу 
(автономії) 
 
33 
 
Продовження таблиці 2.3 
2 Власний 
Коефіцієнт капітал / 
(Довгостроков більше 
фінансової 0,41 0,39 0,45 -0,02 0,06 
і зобов'язання 1 
стабільності + Поточні 
зобов'язання) 
3 Коефіцієнт Валюта 
балансу / менше 
фінансової 3,422 3,573 3,234 0,151 -0,339 
Власний 2,0 
залежності капітал 
4 Величина Оборотні 
власного активи – більше 
227730 210765,1 275763,3 -16964,9 64998,2 
оборотного Поточні 0 
капіталу зобов’язання 
5 Коефіцієнт (Оборотні 
маневренос активи – 
Поточні більше 
ті власного -1,112 -1,311 -1,064 -0,199 0,246 
зобов’язання) 0 
оборотного / Власний 
капіталу капітал 
6 Частка Оборотні 
оборотних активи / 
Валюта 0,38 0,35 0,36 - -0,03 0,01 
коштів у 
балансу 
активах 
7 Коефіцієнт Короткострок. 
заборговано і менше 
довгострокові 0,7 0,75 0,69 0,05 -0,06 
сті 
зобов’язання / 0,5 
активи 
8 Коефіцієнт Позиковий 
фінансового капітал / 
2,422 2,573 2,234 ≤ 1 0,151 -0,339 
Власний 
ризику 
капітал 
   
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» у 2018 році знаходилось в нормальній 
фінансовій стійкості. У 2019 році ситуація погіршилась і підприємство 
залишається в нормальному стані, на що вплинуло збільшення активів, що 
важко реалізуються.  
У 2020 році фінансова стійкість покращується. Це пов’язано з значним 
зростанням постійних пасивів - на 67647 тис. грн., але негативним є 
зростання активів, що важко реалізуються на 16,9%. На позитивну динаміку 
вплинуло зростання довгострокових зобов'язань на 82968 тис. грн. або на 
16,66%. 
Однією з найважливіших характеристик фінансового стану 
підприємства є його незалежність від зовнішніх джерел фінансування. З цією 
метою обчислюється коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) як 
34 
 
відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу. 
Підприємство є фінансово залежним у 2018-2019 рр., тобто воно було 
нездатне зробити усі платежі за рахунок власних засобів. У 2020 році 
ситуація дещо покращилась - на 10,483%, але платоспроможність 
залишається низькою. 
Коефіцієнт співвідношення власних та залучених засобів визначає, чи 
може підприємство залучати до господарського обороту залучений капітал. У 
2018-2020 р. власних засобів недостатньо для покриття чужих джерел. 
У 2019 році всі показники погіршились, а в 2020 році відбувається 
значне покращення показників – автономії, покриття та абсолютної 
ліквідності. На рис. 2.3 наведено динаміку змін коефіцієнтів фінансової 
стійкості підприємства ПАТ "НАСК Оранта" за 2018-2020 рр. 
2020
рік 2019
2018
-2,000 -1,000 0,000 1,000 2,000 3,000 4,000
Коефіцієнт маневреності власного капіталу Коефіцієнт фінансового ризику
Коефіцієнт фінансової залежності Коефіцієнт автономії
 
Рис 2.3. Динаміка коефіцієнтів фінансової стійкості ПАТ "НАСК 
Оранта" 
Коефіцієнт автономії у 2019 році зменшився на 0,012, у 2020 році він 
збільшився на 0,029. Коефіцієнт маневреності протягом трьох років має 
негативне значення і підприємство не має маневреності. 
35 
 
Таким чином, проведене дослідження ПАТ "НАСК Оранта" виявило, що 
у підприємства є великі проблеми з фінансовою стійкістю із-за великого 
розміру активів, що важко реалізуються. Підприємство не має достатньо 
власного капіталу, що не забезпечує його платоспроможність. Необхідним є 
збільшення розміру активів, що повільно реалізуються. 
З розвитком теорії управління дедалі більшого значення набуває 
дослідження діяльності компанії у напрямку визначення перспектив та 
можливостей на основі аналізу ділової активності. Проте немає єдиного 
підходу до визначення ділової активності підприємства та окреслення 
показників, моніторинг яких має суттєвий вплив на функціонування 
компанії. На рівні окремої організації ділова активність найчастіше 
розглядається як результативність функціонування і визначається через 
порівняння ефекту від використання власного капіталу. Таке визначення 
ототожнює ділову активність з ефективністю. З точки зору фінансового 
аналізу під діловою активністю компанії розуміють темпи економічного 
розвитку компанії, приріст активів, прибутків тощо. Проте таке розуміння 
ділової активності компанії є частковим та не враховує всього кола факторів, 
які впливають на функціонування організації в ринковому середовищі. Разом 
з тим не враховується якісна сторона діяльності організації (мотивування 
персоналу, стратегія компанії, корпоративні відносини, оптимальність 
організаційної структури управління, якість менеджменту, ступінь 
використання ринкових можливостей тощо). 
Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність 
основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання 
фінансових ресурсів підприємства. Аналіз здійснюється за допомогою 
коефіцієнтів оборотності. 
В наступній табл. 2.4 проведемо аналіз ділової активності ПАТ "НАСК 
Оранта" за 2018-2020 рр. 
 
 
36 
 
Таблиця 2.4 
Аналіз показників ділової активності ПАТ «НАСК «ОРАНТА»  
за 2018-2020 рр. 
№ Роки Відхилення 
Показники Формула 
п/п 2018 2019 2020 19/18 20/19 
1 Оборотність Чистий дохід від 
дебіторської реалізації продукції / 
заборгованості  ((Дебіторська 
заборгованість на 
21,361 25,095 27,435 3,734 2,340 
початок року + 
Дебіторська 
заборгованість на 
кінець року) / 2) 
2 Оборотність Чистий дохід від 
кредиторської реалізації продукції / 
заборгованості  ((Кредиторська 
заборгованість на 
11,327 14,030 17,129 2,703 3,099 
початок року + 
Кредиторська 
заборгованість на 
кінець року) / 2) 
3 Середній 
період 360/ Оборотність 
погашення дебіторської 16,85 14,35 13,12 -2,5 -1,23 
дебіторської заборгованості 
заборгованості  
4 Середній 
період 360/ Оборотність 
погашення кредиторської 31,78 25,66 21,02 -6,12 -4,64 
кредиторської заборгованості 
заборгованості 
5 Оборотність ((Величина запасів 
активів на початок року + 
Величина запасів на 
кінець року) / 2) х 420,02 349,81 351,81 -70,21 2 
360 / Чистий дохід 
від реалізації 
продукції 
6 Оборотність Чистий дохід від 
власного реалізації продукції / 
капіталу  ((Сума активів на 
122,74 100,07 104,06 -22,67 3,99 
початок року + Сума 
активів на кінець 
року) / 2) 
 
 
37 
 
Продовження табл.2.4 
7 Тривалість Чистий дохід від 
фінансового реалізації 
циклу (дні) продукції / 
((Величина 
власного капіталу -0,28 - 0,32 - - 
на початок року + 
Величина власного 
капіталу на кінець 
року) / 2) 
 
Як видно з табл. 2.4 ділова активність покращується - коефіцієнти 
збільшились в порівнянні. Негативним є збільшення у 2020 році коефіцієнта 
оборотності кредиторської заборгованості на 3,099 %. 
Оборотність активів можна вважати низькою у 2018 році, так як вона 
перевищувала 1 рік і у 2020 році вона покращилась в порівнянні з 2018 
роком.  
Дуже швидкий період оборотності дебіторської та кредиторської 
заборгованості. У 2020 році погіршився період оборотності власного капіталу 
на 3,99 дні. 
Тепер перейдемо до розрахунків показників рентабельності в табл. 2.5. 
Таблиця 2.5 
Аналіз показників рентабельності ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 
за 2018- 2020 роки 
Відхилення 
№ Роки 
Показники Методика розрахунку (+; -) 
п/п 
2018 2019 2020 19/18 20/19 
1 Рентабельність Валовий прибуток / 
реалізованої Собівартість -4,71 0,01 5,24 4,72 5,23 
продукції ,% реалізованої продукції 
х100 
2 Рентабельність Валовий прибуток / 
продажу,% Чистий дохід від 
48,689 47,694 47,108 -0,994 -0,587 
реалізації продукції 
х100 
3 Рентабельність Чистий прибуток / 
підприємства,% (Середньорічна вартість 
основних засобів + -4,71 0,01 5,24 4,72 5,23 
Середньорічні залишки 
оборотних засобів) х100 
 
38 
 
В результаті того, що підприємство протягом 2018 року мало чисті 
збитки, показники рентабельності мають негативне значення. Вже у 2020 
році відбувається значне покращення коефіцієнтів рентабельності.  
На рис. 2.4 можна побачити значення основних показників 
рентабельності. 
%
400,000
350,000
300,000
250,000
200,000
150,000
100,000
50,000
0,000 рік
-50,000 2018 2019 2020
Рентабельність майна Рентабельність власного капіталу
Рентабельність продаж Рентабельність основної діяльності
 
Рис. 2.4. Динаміка показників рентабельності ПАТ "НАСК Оранта" за 
2018-2020 рр. 
За результатами аналізу показників рентабельності ПАТ "НАСК 
Оранта" встановлено що рентабельність продажу (надання послуг) 
скорочується з кожним роком. Так, у 2019 році порівняно з 2018 роком ці 
показники скоротились відповідно на 0,994 %, а у 2020 – 0,587 % відповідно.  
У 2020 році із-за отримання на 45786 тис. грн. більше чистих прибутків 
відбувається значне покращення коефіцієнтів рентабельності на 5,24 %. 
Таким чином, проведений аналіз показав, що підприємство не має 
ліквідного балансу, за три роки спостерігається покращення коефіцієнтів 
ліквідності. Фінансова стійкість позитивна і також спостерігається 
покращення у 2020 році. Також відбувається покращення ділової активності 
та рентабельності в результаті покращення балансу та отримання чистих 
прибутків. Негативним є великий розмір позикового капіталу.  
39 
 
Рекомендуємо в подальшому зменшувати витрати на збут та інші 
адміністративні витрати які значно зменшують чисті прибутки, а подальше 
зростання чистих зароблених страхових премій призведе до зростання чистих 
прибутків, що в свою чергу покращить фінансовий стан підприємства. 
 
 
2.2. Організація обліку грошових коштів на підприємстві та 
особливості їх документального оформлення 
 
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» веде бухгалтерський облік у відповідності до 
чинного законодавства України, Закону України «Про бухгалтерський облік 
та фінансову звітність», МСБО та МСФЗ, Статуту Компанії, Облікової 
політики та інших внутрішніх нормативних документів Компанії. 
Бухгалтерський та податковий облік здійснюється в єдиній обліковій 
системі на рівні головного офісу Компанії у розрізі підпорядкованих 
безбалансових дирекцій, за міжнародними стандартами бухгалтерського 
обліку. Облікова політика на 2020 рік була затверджена наказом Голови 
Правління від 28.12.2019 № 633, зміни до Облікової політики внесено 
22.05.2020 наказом Голови Правління 255/1. 
Компанія сплачує до бюджету такі види податків і зборів: податок на 
прибуток, податок на додану вартість, податок на майно, а саме податок на 
нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; плата за землю, 
транспортний податок, екологічний податок, рентну плату за спеціальне 
використання води, держмито, єдиний соціальний внесок. 
Податок на прибуток по Компанії розраховується та сплачується за 
місцем реєстрації в Офісі великих платників податків Державної податкова 
служби України. 
Для забезпечення майбутніх страхових виплат Компанія створює 
страхові резерви залежно від видів страхування (перестрахування) і веде їх 
облік у порядку, визначеному законодавством України та рішеннями органів 
40 
 
управління Компанії. Страхові резерви розмішуються Правлінням Компанії в 
порядку, визначеному Наглядовою радою, з урахуванням вимог 
законодавства України. 
Прибуток утворюється з надходжень від діяльності Компанії після 
покриття матеріальних та прирівняних до них витрат та витрат на оплату 
праці. Чистий прибуток Компанії спрямовується на: створення резервного 
капіталу; виплату дивідендів; збільшення статутного капіталу пропорційно 
кількості наявних у акціонерів Компанії акцій; на інші цілі, визначені 
Загальними зборами акціонерів. 
Грошові кошти ПАТ «НАСК «ОРАНТА» зберігаються у банках на 
розрахункових рахунках та у вигляді готівки в касі компанії. Гроші до каси 
надходять переважно з поточного банківського рахунка насамперед для 
розрахунку страхових виплат, для виплати заробітної плати, покриття витрат 
на відрядження й інші господарські, адміністративні й операційні потреби. 
Усім підприємствам, які мають рахунки в установах банків і 
здійснюють касові операції з готівкою, встановлюються ліміти залишку 
готівки в касі». Розмір «ліміту залишків готівки в касі суб'єктів 
господарювання встановлюється ними самостійно. Ліміт залишку каси у 
страховій компанії становить до 45 000 грн. Гроші, здані до банку або 
інкасаторам, але не зараховані на поточний рахунок (до 24-ої години 
наступного дня), є грошовими коштами в дорозі. 
Касові операції на ПАТ «НАСК «ОРАНТА» здійснюються згідно з 
порядком про ведення касових операцій, який запровадив Національний банк 
України (Положення про ведення касових операцій у націоналвній валюті в 
Україні, затвердженим постановою Правління НБУ ВІД 29.12.2017№ 148), 
встановивши єдиний для всіх підприємств прийом здійснення й обліку 
касових операцій та єдину для них документацію.  
Організація процесу обліку грошових коштів у ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА» включає наступні етапи: 
1) організація первинного обліку, тобто фіксації фактів надходження 
41 
 
та витрачання грошових коштів у національній та іноземній валюті у 
первинних документах, більшість з яких типової форми (видатковий та 
прибутковий касовий ордер, платіжні доручення, виписки банку); 
2) організація поточного обліку, яка полягає у налагодженні 
синтетичного та аналітичний обліку, шо фіксується у Наказі про облікову 
політику та відображається в облікових регістрах синтетичного та 
аналітичного обліку; 
3) організація зведеного, узагальнюючого обліку, що полягає у 
формуванні інформації про грошові кошти у звітності (фінансовій, 
податковій, статистичній, управлінській). 
Розрахунки готівкою проводяться із застосуванням прибуткових та 
видаткових касових ордерів, касових чеків, розрахункових квитанцій, 
проїзних документів тощо, які підтверджували б факт продажу чи надання 
послуг, отримання (повернення) коштів, а також рахунків-фактур, договорів, 
угод, контрактів та ін (Додаток Д). Документування руху грошових коштів у 
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» вказано в табл. 2.6. 
Таблиця 2.6 
Документування руху грошових коштів ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 
Форма Первинні 
Призначення документа 
документа Документи 
1 2 3 
Оформлюють надходження готівки в 
КО-1 Прибутковий касовий ордер (ПКО) 
касу 
КО-2 Видатковий касовий ордер(ВКО) Оформлюють видачу готівки з каси 
Журнал реєстрації прибуткових та Для реєстру в бухгалтерії ПКО, ВКО 
КО-3 
видаткових касових документів чи документів, що їх замінюють 
  Для обліку касиром операцій з 
КО-4 Касова книга
готівкою 
Книга обліку прийнятих і виданих 
КО-5 Для обліку руху кошті» у касі 
касиром грошей 
Для отримання готівки з рахунку в 
- Грошовий чек 
банку 
Супровідна відомість до сумки з Використовують при здачі готівки 
- 
грошовою виручкою інкасатору 
42 
 
Продовження таблиці 2.6 
Розрахунковий документ, який 
надрукував реєстратор розрахункових 
ФКЧ-1 Фіскальний касовий чек за послуги 
операцій при розрахунках за надані 
послуги 
Використовують при реєстрації 
РК-1 Розрахункова квитанція розрахунків за надані послуги або при 
видачі коштів  
Виплата грошових коштів з каси 
П-53 Платіжна відомість 
кільком особам 
Розрахунок виплат із заробітної плати 
П-49 Розрахунково-платіжна відомість 
та виплата з каси 
Письмове доручення банку, який 
- Платіжне доручення 
обслуговує підприємство, на 
перерахування певної суми коштів з 
Виписує постачальник і надсилають з 
поточного рахунку в банку на рахунок 
розрахунковими та 
- постачальника 
Платіжна вимога-доручення відвантажувальними документами в 
банк платника (або безпосередньо 
платнику) з вимогою сплатити 
Видає банк підприємству, документ 
- Виписка банку відображає рух грошових коштів на 
поточному рахунку компанії 
  
Розрахунки за готівку підприємств сфери торгівлі, громадського 
харчування та послуг здійснюються із застосуванням реєстраторів 
розрахункових операцій (РРО) згідно із Законом України від 06 липня 1995 
року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у 
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» [40]. Також згідно цього 
Закону страхові агенти, які діють від імені страхової компанії, мають право 
проводити за межами приміщення страховика страхування майнових та 
особистих ризиків фізичних осіб без застосування РРО та/або ПРРО з 
використанням розрахункової квитанції та книг обліку розрахункових 
операцій. Проте, винятком є обов’язкове страхування цивільної 
відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами 
(«Зелена картка»). 
43 
 
Готівкова виручка може використовуватися для забезпечення потреб, 
що виникають у процесі функціонування, а також для здійснення розрахунків 
з бюджетами та державними цільовими фондами за податками, зборами 
(обов’язковими платежами). Окрім готівки, у касі ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 
може зберігати цінні папери, грошові документи та бланки суворої звітності. 
У випадку раптової відсутності касира на роботі (через хворобу тощо) 
цінності, що є у нього в підзвіті, негайно перераховує інший касир, якому їх 
передають у присутності керівника і головного бухгалтера підприємства або 
в присутності комісії, яку призначив керівник підприємства, про що 
складають відповідний акт. 
Гроші за касовими ордерами приймають і видають тільки в день їх 
оформлення. При завершенні операцій касир підписує всі прибуткові та 
видаткові касові ордери, а ті документи, що до них додають, - погашає 
штампом або написом: на прибуткових документах - «отримано», на 
видаткових - «оплачено», вказавши дату. 
Здачу виручки інкасатору оформляють супровідною відомістю, яку 
складають у трьох примірниках через копіювальний папір: перший 
примірник (супровідну відомість) вкладають до інкасаторсвкої сумки, другий 
(накладну) - віддають інкасатору при отриманні ним сумки, третій (копія 
супровідної відомості) - залишається в касі підприємства (інкасатор на ньому 
ставить підпис та відповідний штамп) і служить підставою для списання 
коштів з касира, який підтверджує здачу грошей до каси банку. На 
зворотному боці першого і другого примірників вказаних документів 
матеріально відповідальні особи заповнюють покупюрний опис грошей, що 
здають. 
Вагомим джерелом надходження коштів у касу підприємства є 
виручка, отримана від реалізації послуг по страхуванню. Для її приймання у 
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» використовуєтвся електронний контрольно-касовий 
апарат (ЕККА). 
Усі факти надходження і вибуття готівки на підприємстві 
44 
 
відображають у касовій книзі. Касова книга - обліковий регістр, призначений 
для обліку касових операцій касиром підприємства. В ній у хронологічній 
послідовності відображаютв витрачання і надходження готівки, що дає змогу 
контролювати рух коштів підприємства. Записи в касовій книзі здійснює 
касир одразу ж після отримання або видачі грошей за кожним ордером або за 
документами, що його замінюють. У кінці кожного робочого дня касир 
підбиває підсумки операцій за день, визначає залишок готівки у касі на 
наступне число і складає звіт касира. 
Звіт касира - це документ, що є відривним аркушем касової книги з 
доданими прибутковими та видатковими касовими ордерами, які касир 
передає до бухгалтерії. 
Після обробки касових документів касир складає звіт, документи 
комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, та переплітаються 
в окремі папки. Зберігаються касові документи відповідно до законодавства 
України протягом 36 місяців після закінчення календарного року особою, яка 
відповідає за їх зберігання та передачу в архів підприємства. Виносити з 
приміщення підприємства касові документи дозволяється тільки за наявності 
письмового дозволу керівника або головного бухгалтера, але вони мають 
бути повернуті у приміщення підприємства до кінця робочого дня. Касові 
документи можуть вилучатися тільки у випадках, передбачених 
законодавством України.  
Готівку в банку отримуює касир або інша уповноважена особа на 
підставі грошового чеку. Для цього на підставі заявки в банку одержують 
чекову книжку. 
Облік грошових коштів в касі ведеться на активному рахунку 30 
«Готівка». На підставі звітів касира робляться записи за дебетом рахунку у 
відомість №1, за кредитом - у журнал № 1. Підсумкові дані цих документів 
звіряються з касовою книгою, оборотно- сальдовою відомістю по 
синтетичних рахунках. Загальна схема документування цих операцій у ПАТ 
«НАСК «ОРАНТА» з готівкою наведена на рис. 2.5. 
45 
 
 
Надходження КАСА Витрачання 
 
 
 
Прибутковий                      Видатковий                         
касовий ордер ф.КО 1 касовий ордер ф.КО 2 
 Касова книга (ф.КО 4)  
 Журнал реєстрації  
прибуткових та видаткових 
касових ордерів 
 Оборотна відомість  
 Головна книга  
 Фінансова звітність  
Рис. 2.5. Схема облікового процесу касових операції у ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА» 
На поточних рахунках, які відкриваються банками суб’єктам 
господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково- 
касових операцій згідно умов договору і вимог законодавства України. 
У ПАТ «НАСК «ОРАНТА» для здійснення безготівкових розрахунків 
на підприємстві, використовують систему «Клієнт-Банк». Компанія має 
поточні рахунки в установах банків, одержуючи готівку з цих рахунків по 
грошовому чеку (з чітким формулюванням суті операції, яка буде 
здійснюватися) в межах наявних грошових коштів і витрачають їх на цілі, 
вказані в грошовому чеку і не суперечать чинному законодавству. 
Для своєчасного отримання в установі банку необхідної суми готівки 
компанія у встановлений банком термін повинні попередити (письмово або 
усно) установу банку про необхідну суму грошових коштів в банкнотах і 
розмінній монеті. 
Для обліку наявності та руху грошових коштів, які знаходяться на 
рахунках в банку, і які можуть бути використані для поточних операцій 
46 
 
призначено рахунок 31 «Рахунки в банках». Цей рахунок активний, 
балансовий, призначений для обліку господарських засобів – грошових 
коштів. По дебету рахунку 31 «Рахунки в банку» відображається 
надходження грошових коштів, а по кредиту – їх використання.  
Для отримання готівки з поточного рахунку використовуються грошові 
чеки, які заповнюються згідно вимогам НБУ. Кожна операція пов’язана з 
рухом грошових коштів на поточному рахунку, знаходить відображення в 
виписці банку, яка видається банком фірмі за кожний робочий день. 
Бухгалтер   перевіряє банківські виписки на наявність помилок, звіряє вхідні 
і вихідні залишки на початок і кінець дня, проставляє коди кореспондуючих 
рахунків, а на документах, які прикладені до виписок вказує порядкові 
номери запису у виписці. Для обліку наявності та руху грошових коштів, які 
знаходяться на рахунку в банку, ПАТ «НАСК «ОРАНТА» використовує 
активний рахунок 31 «Рахунки в банках», субрахунок 311 «Поточні рахунки 
в національній валюті».  
Кінцева інформація відображається у фінансовій звітності, яка 
представлена балансом, звітом про фінансові результати, звітом про рух 
грошових коштів, звітом про власний капітал, примітками до річної 
фінансової звітності та додатком до приміток до річної фінансової звітності. 
Отже, бухгалтерський облік на ПАТ «НАСК «ОРАНТА» повністю 
автоматизований, що значно полегшує роботу бухгалтерів та значно знижує 
час на обробку документів. 
 
 
2.3. Методичні засади обліку грошових коштів на підприємстві 
 
Відображення порядку грошових розрахунків у бухгалтерському 
обліку суб’єктів господарювання регламентується Інструкцією «Про 
застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, 
зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій», 
затвердженого наказом МФУ № 291 від 30.11.1999 р. [4]. 
47 
 
Для ведення обліку грошових коштів ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 
застосовує такі рахунки та субрахунки, що вказані в табл. 2.7 
Таблиця 2.7 
Синтетичні рахунки та субрахунки, що застосовує ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА» для ведення обліку грошових коштів 
Синтетичні рахунки Субрахунки 
Код Назва Код Назва 
301 Готівка в національній валюті 
30 Г отівка 
301 Готівка в іноземній валюті 
311 Поточні рахунки в національній валюті 
312 Поточні рахунки в іноземній валюті 
313 Інші рахунки в банку в національній валют 
31 Рахунки в банках 
314 Інші рахунки в банку в іноземній валюті 
315 Спеціальні рахунки в національній валюті 
316 Спеціальні рахунки в іноземній валюті 
331 Грошові документи в національній валюті 
332 Грошові документи в іноземній валюті 
Інші 
33 333 Грошові кошти в дорозі в національній валюті 
кошти 
334 Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті 
335 Електронні гроші, номіновані в національній валюті 
Поточні 
35 фінансові 351 Еквіваленти грошових коштів 
інвестиції 
На підприємстві облік касових операцій на рахунку 30 «Готівка» 
необхідний для даних про наявність і рух грошових коштів в касі. По дебету 
рахунку відображається надходження грошових коштів, по кредиту - виплата 
готівки з каси. У ПАТ «НАСК «ОРАНТА» є рахунок в банку, на якому 
обліковуються грошові кошти в дорозі у національній і в іноземній валютах. 
При цьому, до грошових документів, що обліковуються на субрахунках 331 
«Грошові документи в національній валюті» і 332 «Грошові документи в 
48 
 
іноземній валюті», відносяться документи, які знаходяться в касі організації: 
оплачені путівки на відпочинок, санаторії, поштові марки, проїзні талони на 
службові відрядження і всі інші грошові документи [19]. 
До грошових коштів у дорозі, які вказуються на субрахунках 333 
«Грошові кошти в дорозі в національній валюті» і 334 «Грошові кошти в 
дорозі в іноземній валюті» відноситься виручка, що отримана за виконані 
роботи, і внесена до каси банку для зарахування на поточний рахунок, але які 
ще не зараховані за призначенням [19].  
Підставою для відображення в обліку сум є: при здачі виручки - 
квитанція установи банку, копії супровідних відомостей на здачу виручки 
інкасаторам банку тощо.  
Короткострокові фінансові вкладення обліковуються на рахунку 35 
«Поточні фінансові інвестиції», який має 2 субрахунки: 351 «Еквіваленти 
грошових коштів», 352 «Інші поточні фінансові інвестиції». За дебетом 
рахунку 35 відображається придбання (надходження) еквівалентів грошових 
коштів та поточних фінансових інвестицій, за кредитом – зменшення їх 
вартості та вибуття [19]. 
Кореспонденцію рахунків господарських операцій ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА», що пов’язані з надходженням та вибуттям грошових коштів у 
національній валюті за грудень 2020 р., представимо в табл. 2.8  
Таблиця 2.8 
Кореспонденція рахунків господарських операцій  
ПАТ «НАСК «ОРАНТА», що пов’язані з надходженням та вибуттям 
грошових коштів у національній валюті за грудень 2020 рік 
№ Сума, 
Зміст операції Документ Дт Кт 
п/п грн. 
Надходження в касу компанії 
Отримані по чеку грошові кошти на Корінець чеки, 
1 виплату авансу по відрядженню прибутковий 300 301 311 
працівника касовий ордер 
 
49 
 
Продовження табл.2.8 
Корінець чеки, 
Отримані по чеку грошові кошти на 
2 прибутковий 2000 301 311 
господарські потреби 
касовий ордер 
Повернений підзвітною особою 
Прибутковий 
3 залишок невитрачених сум, виданих на 500 301 372 
касовий ордер 
господарські потреби 
Отримані по чеку грошові кошти з 
Прибутковий 
4 поточного рахунку підприємства на 15000 301 311 
касовий ордер 
виплату заробітної плати (сумісникам) 
Виплати з каси компанії 
Видані грошові кошти під звіт на Видатковий 
5 300 372 301 
відрядження касовий ордер 
Видані працівнику грошові кошти під Видатковий 
6 2000 372 301 
звіт на господарські потреби касовий ордер 
Видатковий 
касовий ордер, 
Здана готівка в касу банку для квитанція до 
8 15000 311 301 
зарахування на поточний рахунок оголошення на 
внесення 
готівки 
Видатковий 
9 Виплачена сума орендної плати 6000 685 301 
касовий ордер 
Видані кошти під звіт на господарські Видатковий 
10 2000 372 301 
потреби касовий ордер 
Платіжна 
Виплачена заробітна плата відомість, 
11 15000 661 301 
працівникам підприємства Видатковий 
касовий ордер 
Далі розглянемо порядок обліку операцій на рахунках в банку у ПАТ 
«НАСК «ОРАНТА». Після закінчення операційного дня банк роздруковує 
виписки з особового рахунку кожного клієнта. Виписки банку надається 
клієнту, як правило, тільки у випадку, якщо мав місце рух грошових коштів 
на банківському рахунку. Виписки банку і прикладені до неї розрахункові 
документи, підтверджуючі надходження або списання засобів, є підставою 
для відображення операцій по руху грошових коштів в бухгалтерському 
обліку. 
Банківська виписка є документом банку, в якому по дебету 
відображено списання грошових коштів з поточного рахунку підприємства, а 
50 
 
по кредиту – надходження грошових коштів на рахунок. По дебету рахунку 
31 "Рахунки в банках" відображається надходження грошових коштів, по 
кредиту – їх використання. Порядок обліку операцій на рахунках в банках 
наведено у табл. 2.9. 
Таблиця 2.9.  
Облік операцій на рахунках в банках ПАТ «НАСК «ОРАНТА»  
за грудень 2020 рік. 
№ Сума, 
Зміст операції Документ Дт Кт 
п/п грн. 
Надходження на банківський рахунок 
Здана готівка з каси підприємства в Об’ява на 
1 15000 311 301 
банк внесок готівкою 
Поступила оплата від клієнтів 
2 Виписка банку 25000 311 361 
за виконані послуги по страхуванню 
3 Отримана орендна плата від орендарів Виписка банку 7000 311 377 
Отримано відшкодування з бюджету, 
4 Виписка банку 850 311 641 
повернені переплати 
Отримана виручка від надання 
5 Виписка банку 10000 311 70 
послуг  
Отримані страхові платежі 
6 Виписка банку 5000 311 76 
страхувальником 
Платежі з банківського рахунку 
Виписка банку, 
Видана готівка з банківського рахунку 
7 прибутковий 15000 301 311 
в касу підприємства 
касовий ордер 
Придбані проїзні квитки працівникам Платіжне 
8 400 331 311 
підприємства доручення 
Сліп, квитанція 
Списані засоби з картрахунку для 
платіжного 
9 оплати витрат, понесених підзвітною 750 372 313 
термінала, чек 
особою 
банкомату і ін. 
Сплачені витрати майбутніх періодів 
(сплачена підписка на періодичні Платіжне 
10 12000 39 311 
видання, сплачені авансом орендні доручення 
платежі) 
Сплачені податки і збори (обов'язкові Платіжне 
11 15500 641 311 
платежі) доручення 
Сплачені страхові внески по Платіжне 
12 8600 65 311 
соціальному страхуванню доручення 
 
51 
 
Продовження табл.2.9 
Виплачена заробітна плата шляхом 
Платіжне 
13 перерахування коштів на особові 125000 661 311 
доручення 
рахунки працівників 
Платіжне 
Здійснені інші платежі (сплачені 
доручення, 
визнані підприємством суми штрафів, 
платіжне 
14 пені, неустойок, і інших санкцій в 17000 685 311 
доручення в 
результаті невиконання договірних 
іноземній 
зобов'язань) 
валюті 
Узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у 
національній та іноземній валюті в касах, на поточних, валютних та інших 
рахунках у банках), грошових документів (у національній та іноземній 
валюті), які знаходяться в касі компанії (поштових марок, сплачених 
проїзних документів тощо) та коштів у дорозі здійснюється в Журналі 1 і 
відомостях до цього Журналу 1.1, 1.2, 1.3. 
Аналітичний облік за рахунком 31 у розрізі кореспондуючих рахунків у 
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» відображають у листках-розшифровках на основі 
доданих до виписки банку розрахункових документів, у яких зазначено 
номер документа, дату, коротке найменування та суму операції. 
Аналітичні рахунки грошових коштів, що використовує ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА» вказано в табл. 2.10.  
Таблиця 2.10 
Аналітичні рахунки обліку грошових коштів, що використовує  
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 
Шифр та назва рахунків 
Аналітичні рахунки 
Шифр Назва 
313 Інші рахунки в банку у 3131 Акредитиви 
національній валюті 3132 Чекові книжки 
315 Спеціальні рахунки в 3151 Податкові зобов’язання з ПДВ 
національній валюті 3153 Кошти цільового призначення, надані 
фондами 
 
 
52 
 
Для обліку операцій на інших банківських рахунках у національній 
валюті призначений рахунок 313 «Інші рахунки в банку у національній 
валюті», до яких відносяться акредитиви, чекові книжки, ощадні 
сертифікати.  
У ПАТ «НАСК «ОРАНТА» кошти цільового призначення можуть бути 
отримані також з інших джерел, тому для деталізації інформації про напрями 
використання коштів цільового призначення відкривають аналітичний 
рахунок 315 окремо для погашення податкових зобов’язань з ПДВ, які ПАТ 
«НАСК «ОРАНТА» має сплатити в установленому порядку у бюджет, та 
окремо відображати рух коштів цільового призначення, отриманих з 
бюджету та фондів. Виконання програм цільового призначення може 
здійснюватися грошовими коштами як у національній, так і у іноземній 
валюті. 
Отримання грошових коштів з поточного рахунку у готівковій формі 
підприємство здійснює з використанням чекової книжки, яку надає 
комерційний банк. Оплата оформлення чекової книжки відображається у 
бухгалтерському обліку так само, як і оплату інших наданих підприємству 
послуг розрахунково- касового обслуговування [38]. 
Чекові книжки є бланками суворого обліку, тому оприбуткування та 
використання бланків чекової книжки здійснюється також на 
позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку» [41]. 
Залишки на відповідних рахунках у відомостях на кінець місяця 
встановлюються як різниця між сумою сальдо на початок місяця і дебетових 
оборотів по рахунку за поточний місяць і сумою кредитових оборотів за 
місяць. Сальдо рахунків перевіряється з відповідними документами (звітами 
касира, виписками банку).  
 
 
 
 
53 
 
2.4. Особливості формування звітних показників з обліку грошових 
коштів та відображення їх у звітності підприємства 
 
Правильне відобрження данних про стан і рух грошових коштів від 
операційної, фінансової та інвестиційної діяльності у фінансовій звітності дає 
можливість оцінити фінансовий стан підприємства, проаналізувати динаміку 
показників ліквідності, тобто його спроможності своєчасно погасити поточні 
зобов’язання найбільш ліквідними активами. Для забезпечення як зовнішніх 
так і внутрішніх користувачів інформацією про стан надходження та 
витрачання грошових коштів використовують наступні форми фінансової 
звітності: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових 
коштів, звіт про власний капітал. 
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» протягом трьох років поспіль дотримувалась 
наступних принципів діяльності та складання фінансової звітності: 
автономності, безперервності, превалювання сутності над формою, 
нарахування, повного висвітлення, послідовності та єдиного грошового 
вимірника. Фінансова звітність Компанії складена за міжнародними 
стандартами фінансової звітності (далі - МСФЗ), чинними протягом звітного 
періоду.  
Перед складанням річного звіту була проведена суцільна річна 
інвентаризація активів і зобов’язань Компанії, що обліковуються на балансі, 
відповідно до наказу Голови Правління № 426 від 24.09.2020 «Про суцільну 
річну інвентаризацію активів і зобов’язань HACK «ОРАНТА». Результати 
інвентаризації відображені на балансі Компанії, складеному станом на 
31.12.2020 р. 
Для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності 
активи і зобов’язання Компанії оприбутковуються та обліковуються залежно 
від характеру та змісту завдань різних складових облікової системи.Активи і 
зобов’язання HACK «ОРАНТА» оцінюються так, щоб створені під них 
резерви та вжиті заходи виключали можливість перенесення існуючих 
54 
 
фінансових ризиків на майбутні звітні періоди. 
Активи і зобов’язання в іноземній валюті первісно оцінюються і 
відображаються в бухгалтерському обліку у валюті звітності шляхом 
перерахунку суми в іноземній валюті за офіційним (обліковим) курсом 
гривні до іноземних валют. Активи і зобов’язання в іноземній валюті 
відображаються у фінансовій звітності у гривневому еквіваленті за 
офіційним (обліковим) курсом на дату складання звітності або на дату їх 
визнання. При відпуску запасів в експлуатацію та іншому вибутті у Компанії 
використовується метод FIFO - «перше надходження - перший видаток». 
У бухгалтерському обліку матеріальні цінності оприбутковуються на 
відповідні рахунки бухгалтерського обліку за фактичними цінами придбання, 
тобто за первісною вартістю, з урахуванням витрат на транспортування від 
постачальника, податки, збори та інші обов’язкові платежі. 
Баланс (Звіт про фінансовий стан) надає дані про грошові кошти та їх 
еквіваленти, дебіторську заборгованість, довгострокові та поточні 
зобов’язання, забезпечення майбутніх витрат і платежів (Додаток В). Основні 
показники грошових коштів, які вказуються в Балансі за 2019-2020 роки в 
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» відображено у табл. 2.11 
Таблиця 2.11 
Показники грошових коштів, які вказуються в Балансі 
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за 2019-2020 роки  
Найменування показника код рядка 2019 рік 2020 рік 
Залишок коштів у централізованих 
1065 213814 268003 
страхових резервних фондах 
Гроші та їх еквіваленти 1165 17998 23209 
Рахунки в банках 1167 17998 23209 
 
На нашу думку, фінансова звітність, що додається в Додатках, 
відображає достовірно, в усіх суттєвих аспектах, фінансовий стан Компанії 
55 
 
на 31 грудня 2020 року, її фінансові результати і грошові потоки за рік, що 
закінчився 31 грудня 2020 року, відповідно до Міжнародних стандартів 
фінансової звітності (МСФЗ) та відповідає, в усіх суттєвих аспектах, вимогам 
Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 
від 16.07.1999 № 996-XIV щодо складання фінансової звітності. 
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» складає звіту про рух грошових коштів за 
прямим методом, цей метод надає інформацію про головні джерела 
надходжень та витрачання грошових коштів та їх еквівалентів у результаті 
здійснення операційної діяльності. За допомогою цієї інформації спеціалісти 
мають можливість спрогнозувати майбутні грошові потоки та контролювати 
виявлені відхилення. 
У «Звіті про рух грошових коштів» розгорнуто вказуються суми 
надходжень і видатків грошових коштів компанії, які виникають в результаті 
операційної, інвестиційної та фінансової діяльності протягом звітного 
періоду. Звіт про рух грошових коштів за останні три роки ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА» міститься в додатку Г. 
Звітними періодами для складання звіту про рух грошових коштів 
являються І квартал, півріччя, три квартали. Так, як ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 
звітуюється за міжнародними стандартами, і враховувє положення МСБО 34 
«Проміжна фінансова звітність», згідно з яким повний комплект проміжної 
фінансової звітності, крім порівняльної інформації, повинен включати всі 
п’ять форм фінансової звітності, а також Звіт про рух грошових коштів. 
У Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 7 «Звіт про рух 
грошових коштів» визначено, що звіт надає користувачам інформацію, яка 
дозволяє оцінювати зміни в чистих активах суб’єкта господарювання, його 
фінансовій структурі (у тому числі ліквідність та платоспроможність), а 
також здатність впливати на суми та строки грошових потоків з метою 
пристосування до змінюваних обставин та можливостей. 
В результаті користувач інформації отримує детальне уявлення про 
операції компанії за звітний період. Це, у свою чергу, дозволяє здійснити 
56 
 
оцінку сильних та проблемних сторін компанії, недоліки в системі управлінні 
та стан внутрішньогосподарського контролю. 
Грошові кошти та їх еквіваленти включають гроші в касі, гроші на 
рахунках у банках, грошові кошти в дорозі та інші короткострокові ліквідні 
інвестиції, що вільно конвертуються в суми грошових коштів та яким 
притаманний незначний ризик зміни вартості. Основні показники зі звіту 
руху грошових коштів (за прямим методом) за 2019-2020 роки в ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА» відображено у табл. 2.12 
Таблиця 2.12 
Основні показники зі звіту руху грошових коштів (за прямим методом) 
за 2019-2020 роки в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 
Найменування показника код рядка 2019 рік 2020 рік 
«Інші надходження», з яких: 3095 18 489,8 19 952,0 
операції з МТСБУ (повернення ЦДГВ)  4 379,0 5 688,8 
відшкодування збитків, отриманих за 
 8 370,7 9 029,4 
регресними вимогами 
повернення коштів, своєчасно не 
 3 661,4 4 163,9 
отриманих страхувальниками 
інші надходження  2 078,7 1 069,9 
«Інші витрачання», з яких: 3190 142 387,8 141 569,7 
розрахунки 3 МТСБУ  106 767,9 107 373,9 
оренда майна (в т. ч. нерухомості)  14 639,4 13 561,9 
членські внески  7 321,5 6 561,3 
Банківські послуги  8 367,5 11 685,6 
інші витрачання  5 291,5 2 387,0 
Чистий рух грошових коштів за звітний 
3400 206 5860 
період 
Залишок коштів на початок року 3405 17776 17998 
Вплив зміни валютних курсів на 
3410 16 -649 
залишок коштів 
Залишок коштів на кінець року 3415 17998 23209 
 
 
57 
 
У Звіті про власний капітал розкривається інформація про зміни у 
складі власного капіталу компанії протягом звітного періоду. Така форма 
фінансової звітності складається за даними Балансу ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА». Звіт про власний капітал призначений для розкриття інформації 
про події та операції, які вплинули на кінцеві залишки складових власного 
капіталу. 
Капітал ПАТ «НАСК «ОРАНТА» обліковується в національній валюті 
на рахунках 4 класу Плану рахунків. Відображення операцій за рахунками 40 
«Зареєстрований (пайовий) капітал», 41 «Капітал у дооцінках», 42 
«Додатковий капітал», 43 «Резервний капітал», 44 «Нерозподілені прибутки 
(непокриті збитки)», 45 «Вилучений капітал», 46 «Неоплачений капітал» 
здійснюється тільки на рівні Головного офісу. 
Статутний капітал ПАТ «НАСК «ОРАНТА» сформовано внесками 
акціонерів. Розмір статутного капіталу зафіксовано в Статуті ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА». Збільшення/зменшення статутного капіталу здійснюється за 
рішенням Загальних зборів акціонерів.  
Резервний капітал (фонд) ПАТ «НАСК «ОРАНТА» створюється у 
розмірі не менше 25% статутного капіталу Компанії і призначається для 
покриття витрат, пов’язаних з відшкодуванням збитків, та запланованих 
витрат. Резервний капітал (фонд) формується шляхом щорічних відрахувань 
у розмірі не менше 5% суми чистого прибутку ПАТ «НАСК «ОРАНТА» до 
досягнення визначеного розміру. 
Протягом 2020 року додаткового випуску акцій ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА» не здійснювалось, викупу та наступного продажу викуплених 
акцій не проводилось. 
Статутний капітал ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на 31.12.2020 становить 
159 000,0 тис. грн. і поділяється на 132 500 000 штук простих іменних акцій 
номінальною вартістю 1,20 грн. кожна. Акції ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 
відображаються в балансі за номінальною вартістю. 
Основні показники зі звіту про власний капітал за 2020 рік у ПАТ 
58 
 
«НАСК «ОРАНТА» відображено у табл. 2.13 
Таблиця 2.13 
Основні показники зі звіту про власний капітал за 2020 рік  
у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 
Нерозподілен
Код Зареєстрова Капітал Додаткови Резервни ий прибуток 
Стаття Всього 
рядка ний капітал у дооцінках й капітал й капітал (непокритий 
збиток) 
Залишок на 
початок  4000 159000 184716 45 21267 -145671 219357 
року 
Виправлення 
4010 0 0 0 0 -161 -161 
помилок 
Скориговани
й залишок на 4095 159000 184716 45 21267 -145832 219196 
початок року 
Чистий 
прибуток 
(збиток) за 4100 0 0 0 0 45841 45841 
звітний 
період 
Інший 
сукупний 
дохід за 4110 0 12246 0 0 9605 21851 
звітний 
період 
Дооцінка 
(уцінка) 
4111 0 12240 0 0 9605 21845 
необоротних 
активів 
Інші зміни в 
4290 0 0 -45 1362 -1362 -45 
капіталі 
Разом змін у 
4295 0 12246 -45 1362 54084 67647 
капіталі 
Залишок на 
4300 159000 196962 0 22629 -91748 286843 
кінець року 
 
Врешті, ми можемо зробити такий висновок що, фінансова звітність 
насамперед є провідною ланкою, яка забезпечує користувачів інформацією і, 
як наслідок, створює умови для ефективної та цілеспрямованої роботи 
стархової компанії. При цьому, грошові кошти являються як найбільш 
ліквідні активи, що передусім потребують постійного контролю та повного 
відображення у фінансовій звітності ПАТ «НАСК «ОРАНТА». Про 
взаємозв’язок між отриманим прибутком чи понесеними збитками від 
основної діяльності та грошовими коштами і їх перетвореннями надає на 
59 
 
інформацію фінансова звітність «Баланс» та «Звіт про рух грошових коштів». 
В ході аналізу були визначені недоліки, які зумовили запропонувати 
наступні пропозиції з ціллю удосконалення організації обліку і контролю 
грошових коштів для ПАТ «НАСК «ОРАНТА»: 
- здійснювати розробку фінансових планів надходження та витрачання 
грошових коштів на наступний рік, у якому буде розрахунок планового 
доходу від страхової діяльності та витрати грошових коштів у розрізі статей 
витрат;  
- на початку кожного місяця доцільно було б компанії формувати звіт 
за попередній місяць про надходження і використання грошових коштів та 
порівнювати його з нормативними (плановими) показниками. Ця процедура 
забезпечить оперативний контроль за рухом грошових коштів;  
- при дефіциті та надлишку грошових ресурсів, що негативно 
впливають на результати господарської діяльності компанії, тому, в першу 
чергу, необхідно домогтися збалансованості обсягів позитивного і 
негативного потоків коштів. 
  
60 
 
РОЗДІЛ 3 
МЕТОДИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ КОНТРОЛЮ ТА 
АНАЛІЗУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 
 
 
3.1. Методика проведення контролю грошових коштів на 
підприємстві 
 
Головними формами контролю за додержанням порядку проведення 
готівкових розрахунків у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» вважається перевірка за 
додержанням порядку проведення розрахункових операцій.  
У ПАТ «НАСК «ОРАНТА» існують такі методи контролю за рухом 
грошових коштів: 
1) ревізія - проводяться заходи та дії за діяльністю структурних 
підрозділів компанії, при яких здійснюється встановлення законності і 
достовірності, а також економічної доцільності здійснених господарських 
операцій; 
2) аудит - експертиза (перевірка) стану бухгалтерського обліку 
грошових коштів, фінансового стану підприємства, його платоспроможності 
та ліквідності, а також здійснення аудиторських консультацій; 
3) тематична перевірка - перевірка певної теми (завдання) виробничої 
або фінансово-господарської діяльності компанії, що відноситься до руху 
грошових коштів. 
Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності 
Компанії - Загальні збори обирають Ревізійну комісію шляхом 
кумулятивного голосування із числа фізичних осіб, які мають повну цивільну 
дієздатність, та/або із числа юридичних осіб - акціонерів у кількості п'яти 
членів Ревізійної комісії строком на 5 (п'ять) років. 
Ревізійна комісія проводить чергові та позачергові (спеціальні) 
перевірки. Чергові перевірки проводяться за підсумками фінансово-
61 
 
господарської діяльності Компанії за рік з метою подання Наглядовій раді та 
Загальним зборам акціонерів висновків стосовно річного звіту та балансу 
Компанії. За підсумками чергової перевірки фінансово-господарської 
діяльності Компанії за результатами фінансового року Ревізійна комісія готує 
висновки, в яких міститься інформація про:  
- підтвердження достовірності та повноти даних фінансової звітності 
за відповідний період; 
- факти порушення законодавства під час провадження фінансово- 
господарської діяльності, а також встановленого порядку ведення 
бухгалтерського обліку та подання звітності. 
За підсумками проведення чергових та позачергових (спеціальних) 
перевірок Ревізійна комісія складає висновки, що підписуються Головою та 
всіма членами Ревізійної комісії. Висновки за результатами перевірок 
затверджуються рішенням Ревізійної комісії на засіданні. 
Основними напрямами контролю грошово-розрахункових операцій на 
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» є:  
1. Дотримання вимог чинного законодавства при укладанні договорів.  
2. Стан розрахунків між замовниками та підрядниками і правильність 
відображання фінансово-господарських операцій у бухгалтерському обліку 
та звітності.  
3. Правильність визначення вартості робіт та послуг.  
4. Організація роботи.  
В компанії перевіряються книги обліку розрахункових операцій, далі 
відповідність суми наявних коштів, що зазначені в денному звіті реєстраторів 
розрахункових операцій та у випадку використання розрахункової книжки – 
загальній сумі продажу, то по розрахункових квитанціях що видані із 
початку робочого дня, цілісність пломб та програмного забезпечення 
реєстраторів розрахункових операцій. 
62 
 
Безпосередній контроль за розрахунковими операціями у компанії 
здійснюють працівники кожного структурного підрозділу, які виконують 
контрольні функції з покладеними на них посадовими обов’язками. 
Центрами відповідальності у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за грошово-
розрахунковими операціями виступають бухгалтерія, планово економічний 
відділ, та відділ менеджерів (страхових агентів) по продажам страхових 
полісів.  
Автоматизована система обліку в якій працює ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА» насамперед полегшуює ведення касових та різних банківських 
операцій. База даних дає можливість зіставлення інформації та формування з 
одного файла в інший.  
Комплекс програмних засобів дозволяє:  
- автоматично підраховувати підсумкові суми;  
- змінювати і корегувати інформацію безпосередньо в базі даних без 
змін структури та алгоритму роботи програми;  
- складати Касову і Головну книги, прибутковий і видатковий касові 
ордери та іншу документацію;  
- повністю автоматизувати облік касових, банківських, розрахункових 
операцій, ураховувати грошові кошти на поточному рахунку.  
Основні елементи обліку банківських і касових операцій які 
здійснюються комп’ютерними програмами у ПАТ «НАСК «ОРАНТА»: 
- складання первинних документів за касовими операціями: прибуткових 
/ видаткових ордерів, авансових звітів та ін.;  
- складання платіжних доручень з поданням їх до банку, для цього 
використовується програма «Клієнт - Банк»;  
- отримання банківських виписок про стан рахунку та операції;  
- відображення операцій у бухгалтерському реєстрі «Клієнт - Банк» і в 
головній книзі;  
- ведення Касової книги;  
- ведення бухгалтерського реєстру «Готівка» і Головної книги. 
63 
 
При веденні банківських і касових операцій в автоматизованих системах 
необхідно дотримуватися чотирьох умов для забезпечення безпомилковості 
та відсутності збоїв (рис. 3.1.). 
 
Наявність правильно оформлених первинних документів 
 
Забезпечення безперебійності та безпечності роботи інформаційної системи 
 
  
Безпомилкове перенесення інформації у програму, правильне відображення  
касових і банківських операцій у Журналі операцій та проведень 
 
 
Забезпечення перевірки введеної інформації 
 
Рис. 3.1. Контроль облікових операцій в автоматизованих системах у 
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 
Проаналізуймо окремі складові безпомилкового ведення касових і 
банківських операцій в інформаційних системах у ПАТ «НАСК «ОРАНТА».  
На першому етапі бухгалтер повинен переконатися, що початкова 
інформація є достовірною, а первинні документи заповнені правильно. 
Зустрічаються типові помилки в первинних документах, зокрема у 
прибуткових і видаткових касових ордерах. При розгляді банківських 
операцій у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» перевіряють не тільки правильність 
заповнення бухгалтерських реєстрів, а й підстави для платежів.  
На другому етапі слід забезпечити безперебійність і безпечність роботи 
автоматизованої системи. Вимоги програмного продукту щодо безпечності та 
безперебійності: 
- достатньо низька ймовірність збою системи за внутрішніми 
причинами;  
- надійна авторизація користувачів і захист даних від некоректних дій;  
- оперативна система резервного копіювання і відновлення в разі збою; 
64 
 
- ефективна система призначення прав користувача. 
Однією з типових проблем є те, що в разі виникнення помилки при 
виконанні коду, задіяного на сервері, сервер-додаток може завершити свою 
роботу, тим самим перервавши роботу користувачів не тільки з 
інформаційною базою, яка викликала помилку, а й з усіма базами, що є на 
цьому сервері.  
Третій етап полягає в безпомилковому перенесенні інформації у 
програму, правильному відображенні касових і банківських операцій у 
журналі операцій та проведень.  
Типові помилки на цьому кроці:  
1) не відображена одна з касових або банківських операцій;  
2) касову або банківську операцію відображено правильно, але суму 
завищено або занижено;  
3) касову або банківську операцію відображено неправильно в 
облікових реєстрах (Касовій і Головній книгах, відомостях, журналах тощо).  
На четвертому етапі при забезпеченні перевірки введеної інформації 
корисним і дієвим для зменшення кількості помилок у ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА» є використання аудиторських послуг. Служба внутрішнього 
аудиту підвищує вірогідність виявлення помилок при веденні касових і 
банківських операцій.  Організація внутрішнього аудиту у ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА» повинна бути організованою на такому рівні, щоб результат її 
діяльності об’єктивно відображав діяльність підрозділів, які перевіряють, а 
також був доступний для розуміння всім користувачам такої інформації. 
Впродовж 2020 року було здійснено внутрішні перевірки операційної 
та фінансово-господарської діяльності трьох регіональних дирекцій 
материнської компанії та проведений моніторинг вжитих заходів за 
результатами внутрішнього аудиту у  регіональних дирекціях материнської 
компанії. 
Отже, організація контролю у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» проводиться з 
метою уникнення помилок у веденні грошово-розрахункових операцій. Адже 
65 
 
чим вищий рівень контролю на підприємстві, тим точнішою та 
достовірнішою буде інформації для зацікавлених осіб при аудиторській 
перевірці та прийняття управлінських рішень. 
 
 
3.2. Аналіз динаміки та руху грошових коштів на підприємстві 
 
Насамперед, аналіз руху грошових коштів починається з вивчення 
динаміки надходжень  та видатків формування чистого грошового потоку,  
що вподальшому, дає змогу розкрити, а тако охарактеризувати тенденцію 
розвитку обсягів господарської діяльності в цілому і за окремими об’єктами 
доходів, витрат та фінансових результатів, а також їх збалансованості в часі. 
Одночасно оцінюють динамічні зміни показників у просторі за 
джерелами грошових потоків. Передусім це можуть бути як клієнти, так і 
банківські установи, різні витрати на соціальні потреби, податкові платежі та  
структурні підрозділи. 
У досліджуваній компанії основним джерелом даних для аналізу є "Звіт 
про рух грошових коштів" № 3 (за прямим методом), "Баланс (Звіт про 
фінансовий стан)", "Звіт про фінансові результати" (Додатки).  
Основні етапи аналізу руху грошових коштів у ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА»:  
1.  Аналіз нормативної бази щодо регулювання грошових потоків. 
2. Аналіз грошових потоків по Звіту про рух грошових коштів, який 
складений за прямим і непрямим методом.  
3. Аналіз позитивного (надходження коштів) та негативного 
(витрачання) грошових коштів, співвідношення цих потоків у компанії. 
4. Аналіз чистого грошового потоку.  
5. Аналіз наявності грошових коштів на рахунках у банку та в касі 
компанії.  
6.  Аналіз забезпеченості компанії грошовими коштами.  
66 
 
7. Аналіз ефективності використання грошових коштів.  
8. Факторний аналіз грошових потоків. 
9. Аналіз суми прибутку та суми наявних грошових коштів 
підприємства. 
10. Узагальнення результатів аналізу грошових коштів по всіх 
попередніх етапах.  
11. Інтегральна оцінка ефективності роботи управлінського персоналу. 
Розпочати аналіз грошових потоків доцільно із загальної оцінки 
динаміки залишків грошових коштів та чистого руху грошових коштів за ряд 
періодів, що дає змогу оцінити тенденції та закономірності як їх зміни, так і 
рівня абсолютної ліквідності підприємства. Для цього скористаємося 
таблицею 3.1. Динаміка залишків грошових коштів та чистого грошового 
потоку підприємства за 2018 – 2020 рр. (тис. грн.). 
Таблиця 3.1. 
Динаміка залишків грошових коштів та чистого грошового потоку  
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за 2018 – 2020 рр. 
Роки Відхилення 
№ 
Показник 2019/ 2019/ 2020/ 2020/ 
п/п 2018 2019 2020 2018, 2018, 2019, 2019, 
(+; -)  (%) (+; -) (%) 
1 Залишок грошових 
коштів на кінець 46226 17998 23209 -28228 -61,07 5211 28,95 
року, тис.грн 
2 Чистий рух за 
звітній період, -28242 206 5860 28448 -100,73 5654 2744,66 
тис.грн 
Як показують дані з таблиці 3.1, залишок грошових коштів на кінець 
2019 р. у порівнянні з 2018 р. зменшився на 28228 тис. грн., або на 61,07%. 
Така динаміка свідчить, що у 2019 році підприємство знизило рівень своєї 
абсолютної платоспроможності. На кінець 2020 року у порівнянні з 2019 
роком залишок грошових коштів дещо збільшився, а саме на 5211 тис. грн., 
або на 28,95%.  
Що стосується динаміки чистого руху коштів за аналізовані періоди 
(рис. 3.2), то присутня чітко виражена тенденція. Так, компанія у 2018 році 
67 
 
отримало у результаті господарської діяльності (всіх видів) від’ємне 
значення чистого руху грошових коштів. У 2019 році чистих грошових 
коштів збільшилося до 206 тис. грн., і вже у 2020 році знову має позитивне 
значення чистого руху грошових коштів 5860 тис. грн., що вагомо 
перевищило минулорічне позивне значення чистого руху коштів. 
50000
40000
30000
20000
10000
0
2018 2019 2020
-10000
-20000
-30000
-40000
Залишок грошових коштів на кінець року, тис.грн
Чистий рух за звітній період, тис.грн
 
Рис. 3.2. Динаміка залишків грошових коштів та чистий грошовий 
потік ПАТ «НАСК «ОРАНТА 
Стосовно управління грошовими потоками укомпанії, то це є складний 
та неперервний циклічний процес, що є особливою складовою частиною 
загальної системи управління її фінансової діяльності. Також управління 
грошовими потоками являється системою послідовних етапів багаторазово 
повторюваного процесу прийняття та реалізації стратегічних і оперативно 
рішень з управління грошовими потоками. 
Необхідно також зазначити їхню тісну взаємозумовленість, так як збій 
у часі або в обсязі одного з них зумовлює збій і іншого потоку. Зрештою їх 
доцільно розглядати у взаємозв'язку як один єдиний об'єкт управління. 
Проведемо розрахунки за 2018-2019 роки грошового потоку у ПАТ 
«НАСК «ОРАНТА» за методом обчислення обсягу [61]: 
тис. грн.
68 
 
    ЧГП = ДГП - ВГП.     (3.1) 
чистий грошовий потік (ЧГП) може бути як додатною, так і від'ємною 
величиною. 
ДГП2018 =  9664 + 1288 + 1344 + 28 + 2209 + 734308 + 32202 + 20097 + 
18129 + 1024 + 7 + 134 = 820434 тис. грн. 
ДГП2019 =  10536 + 273 + 1821 + 485 + 48 + 2490 + 873458 + 18490 + 
34697 + 10274 + 35328 + 6 + 87568 = 1075474 тис. грн. 
ДГП2020 = 9623 + 20 + 1902 + 1842 + 111 + 1769 + 17 + 926125 + 19952 + 
64622 + 11192 + 42898 + 7 + 122574 = 1202654 тис. грн. 
ВГП2018 = 239320 + 102333 + 27612 + 55351 + 2119 + 1283 + 237938 + 
146035 + 32425 + 4260 = 848676 тис. грн. 
ВГП2019 = 272899 + 114904 + 31543 + 61900 + 7776 + 2 + 1813 + 304401 
+ 142388 + 67714 + 6172 + 63756 = 1075268 тис. грн. 
ВГП2020 = 280615 + 117976 + 32368 + 67322 + 1394 + 1843 + 320174 + 
141570 + 63669 + 2554 + 167309 = 1196794 тис. грн. 
ЧГП2018 = -28242 тис. грн. 
ЧГП2019 =  206 тис. грн. 
ЧГП2020 = 5860 тис. грн. 
Проведені розрахунки показали, що у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» додатні 
грошові потоки з кожним роком збільшуються ніж від'ємні. Так у 2019 році 
додатний грошовий потік зріс на 255040 тис. грн., а у 2020 році на 127180 
тис. грн.  
Від'ємний грошовий потік збільшився на 226592 тис. грн. у 2019 році та 
на 121526 тис. грн. у 2020 році. У результаті чистий грошовий потік в 2019 
році збільшився на 28448 тис. грн. і становить 206 тис. грн., а у 2020 році ще 
на 5654 тис. грн. до 5860 тис. грн. 
Насамперед, прямий метод спрямований для одержання інформації, що 
характеризує як валовий, так і чистий потік коштів компанії у звітному 
періоді. При застосуванні прямого методу, використовують дані 
бухгалтерського обліку та звіту про рух грошових коштів, що 
69 
 
характеризують усі види їхніх надходжень і витрати. Різниця результатів 
розрахунку грошових потоків за прямим та непрямим методами стосуються 
тільки операційної діяльності компанії. 
Чистий грошовий потік (ЧГП) можна визначити прямим методом [61]: 
 
  ЧГПод = ВРРП + Одав + ІНод - Птмц - ЗП - ПП - ІВод, (3.2) 
 
де ВРРП - виручка від наданих послуг; 
Одав - одержані аванси від замовників; 
ІНод - сума інших надходжень від операційної діяльності; 
Птмц - сума засобів, виплачена за придбані цінності; 
ЗП - сума виплаченої заробітної плати персоналу; 
ПП - сума податкових платежів у бюджет і в позабюджетні фонди; 
ІВод - сума інших виплат у процесі операційної діяльності [61]. 
ЧГПод2018 = 9664 + 1288 + 1344 + 28 + 2209 + 734308 + 32202 - (239320 + 
102333 + 27612 + 55351 + 2119 + 1283 + 237938 + 146035) = -30948 тис. грн. 
ЧГПод2019 = 10536 + 273 + 1821 + 485 + 48 + 2490 + 873458 + 18490 - 
(272899 + 114904 + 31543 + 61900 + 7776 + 2 + 1813 + 304401 + 142388) =  
 -30025 тис. грн. 
ЧГПод2020 = 9623 + 20 + 1902 + 1842 + 111 + 1769 + 17 + 926125 + 19952 
- (280615 + 117976 + 32368 + 67322 + 1394 + 1843 + 320174 + 141570) = -1901 
тис. грн. 
Згідно цих даних можемо зробити такий висновок, що у ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА» чистий грошовий потік за операційною діяльністю є збитковим, 
але з кожним роком ситуація здебільшого покращується і вже у 2019 році 
збитки зменшувалися на 923 тис. грн., а вже в 2020 році ще на 28124 тис. грн. 
до 1901 тис. грн. 
Основним джерелом інформації для розрахунку й аналізу грошових 
потоків за непрямим методом є звітний бухгалтерський баланс і звіт про рух 
грошових коштів, з метою визначення його розраховують так [61]: 
ЧГПОД  = ЧПОД + А + ∆ДЗ + ∆Зтмц + ∆КЗ + ∆ДМП + ∆Р + ∆АВОД + 
70 
 
∆АВВ, (3.3) 
де ЧПОД - сума чистого прибутку; 
А - сума амортизації основних засобів і нематеріальних активів; 
∆ДЗ - зміна суми дебіторської заборгованості; 
∆ЗТМЦ - зміна суми запасів і ПДВ за придбаними цінностями, що 
входять до складу оборотних активів; 
∆КЗ - зміна суми кредиторської заборгованості; 
∆ДМП - зміна суми доходів майбутніх періодів; 
∆Р - зміна суми резерву майбутніх витрат і платежів; 
∆АВОД - зміна суми одержаних авансів; 
∆АВВ - зміна суми виданих авансів [61]. 
ЧГПОД2019 = 43529 + 10851 + 1355 + 623 + 4076 + 7 + 631 - 494 - 1250 = 
59328 тис. грн. 
ЧГПОД2020 = 25458 + 11522 - 1811 - 516 - 7420 - 11 - 101 - 1801 - 218  = 
25102 тис. грн. 
Разом з тим, непрямий метод показує нам відмінність між чистим 
фінансовим результатом і чистим грошовим потоком компанії. Завдяки ряду 
коригувальних процедур фінансовий результат компанії (чистий прибуток 
або збиток) стане величиною чистого грошового потоку. 
На велике значення вплинув великий розмір чистого прибутку компанії 
від операційної діяльності і в результаті його зменшення в 2020 році чистий 
грошовий потік, за непрямим методом, зменшився на 34226 тис. грн. і 
дорівнює 25102 тис. грн. 
Методи оптимізації надлишкового грошового потоку компанії пов'язані 
з забезпеченням зростання її інвестиційної активності. За інвестиційною 
діяльністю суму чистого грошового потоку (ЧГП) вираховують як різницю 
між сумою виручки від реалізації необоротних активів і сумою інвестицій на 
їх придбання: 
ЧГПід = ВРОЗ + ВРНА + ВРДФА + ВРВА + Дод - ПОЗ ± ∆НКБ - ПНА - Пдфа - 
Пва,(3.4) 
71 
 
де ВРОЗ - виручка від реалізації основних засобів; 
ВРНА - виручка від реалізації нематеріальних активів; 
ВРДФА - сума виручки від реалізації довгострокових фінансових 
активів; 
ВРВА - виручка від реалізації раніше викуплених акцій; 
Дод - сума одержаних дивідендів і процентів за довгостроковими 
цінними паперами; 
ПОЗ - сума придбаних основних засобів; 
∆НКБ - зміна залишку незавершеного капітального будівництва; 
ПНА - сума придбання нематеріальних активів; 
ПДФА - сума придбання довгострокових фінансових активів; 
Пва - сума викуплених власних акцій компанії [61]. 
ЧГПід 2018 = 20097 + 18129 + 1024 + 7 + 134 - 32425 - 4260 = 2706 тис. грн. 
ЧГПід2019 = 34697 + 10274 + 35328 + 6 + 87568 - 67714 - 6172 - 63756 = 
30231 тис. грн. 
ЧГПід2020 = 64622 + 11192 + 42898 + 7 + 122574 - 63669 - 2554 - 167309 = 
7761 тис. грн. 
У ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за 2019 рік чистий грошовий потік за 
інвестиційною діяльністю значно збільшився - на 27525 тис. грн, на що 
вплинуло зростання надходжень від отриманих відсотків на 34304 тис. грн. У 
2020 році значно збільшились надходження від отриманих відсотків та 
фінансових інвестицій, але значно зросли і інші платежі - на 103553 тис. грн., 
що зменшило чистий грошовий потік від інвестиційної діяльності компанії 
від 22470 тис. грн. до 7761 тис. грн. 
По фінансовій діяльності прийнято відображати припливи та відпливи 
коштів, що пов'язані з використанням зовнішнього фінансування. Тому, суму 
ЧГП визначають як різницю між сумою фінансових ресурсів, залучених із 
зовнішніх джерел, сумою виплаченого основного боргу і сумою виплачених 
дивідендів власникам компанії: 
  ЧГПфд = Звк + Здк + ЗКК + ЦФ - Вдк - Вкк - Вд,  (3.5) 
72 
 
де Звк - сума додатково залученого із зовнішніх джерел власного 
капіталу; 
Здк - сума додатково залучених довгострокових кредитів та позик; 
ЗКК - сума додатково залучених короткострокових кредитів та позик; 
ЦФ - сума засобів, які надійшли як безоплатне цільове фінансування; 
Вдк - сума виплат основного боргу за довгостроковими кредитами і 
позиками; 
Вкк - сума виплат (погашення) основного боргу за короткостроковими 
кредитами і позиками; 
Вд - сума виплачених дивідендів акціонерам компанії [61]. 
ЧГПфд 2018 = 0 тис. грн. 
ЧГПфд 2019 = 0 тис. грн. 
ЧГПфд 2020 = 0 тис. грн. 
Завдяки результатам розрахунку суми ЧГП за операційною, інвестицій-
ною і фінансовою діяльністю можна визначити загальний обсяг по компанії 
[61]: 
  ЧГПзаг = ЧГПОД + ЧГПід + ЧГПфд   (3.6) 
ЧГПзаг 2018 = -30948 + 2706 + 0 = -28242 тис. грн. 
ЧГПзаг 2019 = -30025 + 30231 + 0 = 206 тис. грн. 
ЧГПзаг 2020 = -1901 + 7761 + 0 = 5860 тис. грн. 
Насамперед перевагою непрямого методу визначення ЧГП є в тому, що 
завдяки йому можна виявити динаміку всіх факторів, які формують величину 
ЧГП, проте прямий метод дозволяє одержати точніші дані про обсяг та склад 
грошових потоків. 
Чітко налагоджена система розрахунків буде сприяти прискоренню 
оборотності оборотних активів й своєчасному надходженню грошових 
коштів, а відповідно – ефективній роботі компанії. Метою аналізу грошових 
потоків є прискорення руху грошових коштів та підвищення оборотності 
активів і капіталу, а також забезпечення фінансової стійкості та 
платоспроможності компанії. 
73 
 
Проведемо аналіз грошових коштів на ПАТ "НАСК Оранта" у таблиці 
3.2.  
Таблиця 3.2 
Аналіз грошових коштів від операційної діяльності  
ПАТ "НАСК Оранта" за 2018-2020 рр. 
Відхилення Відхилення 
2018 р. 2019 р. 2020 р. 2019 р. від 2020 р. від 
Показник 2018р. 2019р. 
сума, част- сума, част- сума, част- сума, част- сума, част-
тис.грн. ка, % тис. грн. ка, % тис. грн. ка, % тис. грн. ка, % тис. грн. ка, % 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
Грошові 
кошти та 296099 37,77 272049 34,74 331406 35,73 -24050 -3,03 59357 0,99 
розрахунки 
Кошти в 
278323 35,50 254051 32,44 308197 33,22 -24272 -3,06 54146 0,79 
розрахунках 
Грошові 
кошти та їх 17776 2,27 17998 2,30 23209 2,50 222 0,03 5211 0,20 
еквіваленти 
Проведені розрахунки в табл. 3.2 виявили, частка грошових коштів та 
їх еквівалентів збільшилась у 2020 році на 0,2 %. Залишок коштів у 
централізованих страхових фондах з кожним роком зростає - на 54189 тис. 
грн. у 2020 році. У 2019 році грошові кошти зменшились і вже в 2020 році їх 
розмір збільшився на 34,69% і складає 238860 тис. грн.  
Виявлена у процесі аналізу динаміка грошових потоків у цілому 
позитивно характеризує діяльність підприємства, адже однією із ключових 
характеристик ефективно функціонуючого підприємства саме є наявність 
протягом тривалого періоду позитивного операційного грошового потоку із 
відносно стабільною його абсолютною величиною, що свідчить про 
зростання якості грошових потоків підприємства. Підвищення 
продуктивності використання грошових коштів та рентабельності грошових 
потоків підтверджуються і результатами коефіцієнтного аналізу. За 
результатами проведеного аналізу можна скласти уявлення не тільки про рух 
грошових коштів як такий, але й про загальний рівень менеджменту на 
підприємстві. 
74 
 
3.3. Аналіз оборотності грошових коштів та напрямки її 
прискорення на ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 
 
Кожне підприємство, починаючи свою діяльність, сприяє діяльності 
певної грошовою сумою. Оборотні кошти підприємств покликані 
забезпечувати безперервний їх рух на всіх стадіях кругообігу з тим, щоб 
задовільнити потреби виробництва в грошових і матеріальних ресурсах, 
забезпечувати своєчасність і повноту розрахунків, підвищувати ефективність 
використання оборотних коштів. Наявність у ПАТ "НАСК Оранта" достатніх 
оборотних коштів є необхідною передумовою для нормального 
функціонування в умовах ринкової економіки для надання послуг по 
страхуванню та виплати страховки від нещасних випадків. 
Оборотні кошти є однією зі складових частин майна ПАТ "НАСК 
Оранта". Стан і ефективність їх використання - одне з головних умов 
успішної діяльності компанії. Висока інфляція, неплатежі й інші кризові 
явища змушують ПАТ "НАСК Оранта" змінювати свою політику стосовно 
оборотних коштів, шукати нові джерела поповнення, вивчати проблему 
ефективності їх використання. Визначимо оборотність грошових коштів на 
ПАТ "НАСК Оранта"  в табл. 3.3.  
Таблиця 3.3 
Аналіз оборотності грошових коштів в динаміці ПАТ "НАСК Оранта" 
Роки Відхилення 
№ 
Показник 2019/ 2019/ 2020/ 2020/ 
п/п 2018 2019 2020 2018, 2018, 2019, 2019, 
(+; -)  (%) (+; -) (%) 
Чисті зароблені 
1 страхові премії, тис. 671938 806401 875340 134463 20,01 68939 8,55 
грн. 
Величина 
2 17776 17998 23209 -24050 59357 -3,03 0,99 
грошових коштів 
Оборотність 
3 грошових коштів 10,32 8,04 10,0 -2,28 -22,09 1,5 18,66 
в днях 
 
З таблиці 3.3 видно, що оборотність грошових коштів у ПАТ "НАСК 
75 
 
Оранта" за 2020 рік у порівнянні з 2019 роком збільшується і складає 10 днів. 
В результаті за 2018 рік  оборотність грошових коштів на 22,09 % більше за 
2019 рік та у 2020 році становить 18,66 %. На рис.3.3 зображено діаграму 
оборотності грошових коштів в днях. 
0 2 4 6 8 10 12
Оборотність грошових коштів в днях
 
Рис. 3.3. Діаграма оборотності грошових коштів в днях у ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА 
Одним із найважливіших завдань оперативного аналізу грошових 
потоків, безумовно, є пошук резервів прискорення оборотності грошових 
активів. Прискорити оборотність грошових коштів можливо за рахунок 
зменшення тривалості операційного і фінансового циклів, зменшення обсягів 
готівкових розрахунків та своєчасної інкасації коштів.  
Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки: 
1. Оборотні активи називаються оборотними тому, що вони протягом 
року перетворюються в гроші, а не тому, що обертаються. Обертаються 
гроші, вкладені в оборотні активи. Тому доцільно розраховувати коефіцієнт 
оборотності грошових коштів. 
2. Усі інші складові оборотних активів, крім грошей, не обертаються 
окремо, тому немає сенсу розраховувати показники їхньої оборотності.  
3.  Коефіцієнт оборотності грошових коштів не можна розраховувати за 
даними фінансової звітності, але коефіцієнт, який показує скільки надано 
роки
2018 2019 2020
76 
 
послуг на одиницю оборотних активів, досить добре характеризує 
ефективність використання оборотних активів. 
Для ПАТ "НАСК Оранта" необхідно постійно в динаміці аналізувати 
грошові кошти і це може проводитися як в кінці року, так й на його протязі, 
наприклад кожного місяця, що дасть змогу більш оперативного реагувати на 
зміни та прийняти правильні управлінські рішення, ставлячи за мету 
ефективне використання грошових коштів, прискорення їх руху та 
забезпечення належного рівня фінансової стійкості і платоспроможності. 
Основними пропозиціями  щодо підвищення ефективності управління  
оборотними грошовими коштами  на ПАТ "НАСК Оранта" є: 
- оптимізація обсягу дебіторської заборгованості, розрахунків та 
визначення оптимального залишку грошових коштів, складання поточних 
надходжень і витрат; 
- впровадження прогресивних технологій  і, як наслідок, підвищення 
ефективності праці; 
- правильна організація маркетингу для швидкого 
просування страхових послуг. 
Отже, ефективно організовані грошові потоки підприємства дають 
змогу забезпечити стабільний фінансовий стан підприємства, забезпечують 
фінансову рівновагу підприємства, виступають важливим фінансовим 
важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства, 
дозволяють зменшити потребу підприємства у залученому капіталі та 
забезпечити раціональне та економне використання власних фінансових 
ресурсів. Ефективне управління грошовими потоками сприяє отриманню 
додаткового прибутку, здійснюючи обґрунтоване використання тимчасово 
вільних залишків грошових коштів, що спричиняє зниження ризику 
неплатоспроможності підприємства. 
Таким чином, можна зробити висновок, що правильна організація і 
побудова обліку грошових коштів у страховій компанії має велике значення, 
оскільки вони забезпечують швидке повернення кругообігу оборотних 
77 
 
коштів (коштів обігу), адже правильна побудова обліку грошових коштів дає 
змогу забезпечити інформацію про їх наявність, цілеспрямоване 
використання та контроль за зберіганням. 
  
78 
 
ВИСНОВКИ  
 
 
В результаті проведеного дослідження літературних джерел, 
законодавчо-нормативних документів та практичних даних організації та 
методики обліку, контролю та аналізу грошових коштів на ПАТ "НАСК 
Оранта" можна зробити наступні висновки. Під час здійснення 
господарської діяльності ПАТ "НАСК Оранта" насамперед вступає в 
розрахункові взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання, 
юридичними або фізичними особами. Розрахунки – це система грошових 
відносин, яка заснована на господарському розрахунку, суворому виконанні 
договорів та дотриманні фінансової дисципліни. Розрахунки здійснюються в 
готівковій та безготівкових формах.  
Облік грошових коштів є однією із найважливіших галузей 
бухгалтерського обліку, оскільки кошти існують на початковій і кінцевій 
стадіях облікового циклу, включаючи в себе отримання доходу від надання 
страхових послуг. У зв’язку з цим для забезпечення ефективності важливою 
є правильна організація бухгалтерського обліку для ефективного 
використання готівкових коштів на підприємстві. 
Передусім, грошові кошти являються найбільш ліквідним активом у 
фінансовій діяльності підприємства, вони з’являються на початковій і 
кінцевій стадіях облікового періоду. Недостатність коштів на рахунку 
організації призводить до негативних наслідків, призупинення виробничих 
процесів, зниження зацікавленості працівників, через затримку виплати 
заробітної плати та до несвоєчасної сплати інших важливих платежів. 
Грошові кошти класифікуються за такими ознаками:   
 - форма існування (готівка та грошові кошти на рахунках в банку); 
- вид валюти (грошові кошти в національній валюті і в іноземній); 
- зберігання (готівка в касі підприємства, на банківських рахунках, на 
мікропроцесорі старт-карток, в пам’яті комп’ютера на дисках).  
79 
 
Регулювання з веденням обліку грошових коштів у ПАТ "НАСК 
Оранта" здійснюється Законами України, Постановами Правління 
Національного банку України, положеннями, правилами та іншими 
нормативно-правовими актами.  
Аналіз грошових коштів зумовлений необхідністю оцінки 
використання ресурсів підприємства, можливими ризиками втрати 
платоспроможності, підвищенням рівня управління грошовими потоками та 
іншими факторами.  
Так як, готівка є абсолютно ліквідним активом, тому необхідний 
постійний контроль та облік касових операцій. До касових операцій 
відносять операції, пов’язані з отриманням і використанням готівки 
безпосередньо з каси компанії. Основним нормативним актом, що регулює 
правила ведення розрахунків готівкою, є Положення про ведення касових 
операцій у національній валюті в Україні. Для обліку готівки в плані 
рахунків передбачено активний рахунок 30 «Готівка». Надходження й 
вибуття готівки оформлюється прибутковими (ф. № КО-1) і видатковими (ф. 
№ КО-2) касовими ордерами. Доцільно внести зміни у прибутковий та 
видатковий касові ордери, доповнивши їх окремими даними про операційну, 
інвестиційну та фінансову діяльність, тобто у касових документах необхідно 
реєструвати одночасно вид господарської діяльності з метою належного 
узагальнення даних у касовій книзі, регістрах бухгалтерського обліку.  
Чинне законодавство України зобов’язує підприємства зберігання усіх 
вільних коштів на рахунку в банківській установі, яку підприємство обирає 
самостійно. Одним із найбільш використовуваних видів банківських рахунків 
є поточний рахунок, на якому підприємство зберігає власні кошти і здійснює 
безготівкові розрахунки. В ході підприємницької діяльності ПАТ "НАСК 
Оранта" здійснює розрахунки з іншими підприємствами чи фізичними 
особами як готівкою, так і безготівково, переказуючи кошти з свого 
банківського рахунку на відповідні рахунки інших підприємств. 
80 
 
Діяльність підприємства остаточно визначається не фінансовим 
результатом, а спроможністю накопичувати грошові кошти. Саме вони є 
важливим предметом аналізу для оцінювання фінансової стабільності та 
можливостей платоспроможності компанії. Інформація даних для здійснення 
такого аналізу є звіт про рух грошових коштів, дані первинного обліку та 
зведені дані.  
Аналіз нормативно-правових актів щодо організації обліку грошових 
коштів в Україні приводить до висновку, що сьогодні нормативно-правова 
база щодо готівкового обігу, готівкових та безготівкових платежів в 
основному відповідає потребам підприємства. Розподіл грошових коштів за 
діяльністю пов’язаний з відмінностями у вимогах, що пред’являють 
користувачі до звітної інформації. Тому, аналізуючи поточну інформацію, 
важливо оцінити достатність грошових коштів для підтримки економічного 
процесу компанії та виявити тенденції збільшення обороту, спричинені 
розширенням страхових послуг.  
Стаття балансу «Гроші та їх еквіваленти» відображає інформацію про 
готівку в касі, грошові кошти на рахунках в банках, грошові кошти в дорозі, 
електронні гроші, еквіваленти грошових коштів. Звіт, що розкриває дані про 
отримання і витрачання грошових коштів впродовж звітного періоду від 
операційних, інвестиційних та фінансових операцій – це звіт про рух 
грошових коштів. ПАТ "НАСК Оранта" формує звіт про рух грошових 
коштів згідно прямого методу за міжнародними стандартами, так як страхові 
компанії зобов’язані їх розробляти. На основі цього звіту користувач отримує 
детальне уявлення про операційні, інвестиційні і фінансові операції компанії 
впродовж звітного періоду.  
Мета аналізу руху грошових коштів – встановлення рівня достатності 
формування грошових потоків в розрізі видів діяльності, їх ефективності, 
збалансування позитивного (надходження грошових коштів) та негативного 
(вибуття грошових коштів) грошових потоків за обсягом і в часі. Значимість 
проведення такого аналізу зростає при порівнянні надходжень грошових 
81 
 
коштів та чистого фінансового результату з метою підтвердження якості 
останнього: ближчі значення надходжень грошових коштів та чистого 
фінансового результату означають високу його якість.  
Здійснення контролю грошових коштів ПАТ "НАСК Оранта" 
проводиться насамперед по контролю касових операцій та операцій на 
поточному рахунку. Перевірка грошових коштів на банківському рахунку 
передбачає вивчення дотримання порядку відкриття рахунку згідно чинного 
законодавства, відповідність операцій на рахунках нормативних положенням, 
правильності зарахування коштів на рахунки та перерахування в бюджет, 
фонди, різним контрагентам, співставлення даних первинних документів, 
зведених документів та звітності щодо банківських операцій.  
Розглядаючи фінансові результати ПАТ "НАСК Оранта" за 2018-2020 
рр. спостерігається збільшення валового прибутку в 2019 році на 17,56% в 
результаті збільшення чистих зароблених страхових премій на 20,01% або на 
134463 тис. грн. У 2020 році валовий прибуток збільшився на 27745 тис. грн. 
по відношенню з 2019 роком. ПАТ "НАСК Оранта" отримала на 45786 тис. 
грн. більше чистого прибутку у 2020 році по відношенню до 2019 року. 
Аналіз руху грошових коштів діяльності ПАТ "НАСК Оранта"  
показав, що у 2018 році отримано від’ємне значення чистого руху грошових 
коштів. У 2019 році чистих грошових коштів збільшилося до 206 тис. грн., і 
вже у 2020 році знову має позитивне значення 5860 тис. грн., що вагомо 
перевищило минулорічне позивне значення чистого руху грошових коштів. 
Проведені розрахунки грошового потоку показали, що у ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА» додатні грошові потоки з кожним роком зростають більш 
швидкими темпами ніж від'ємні. Так у 2019 році додатний грошовий потік 
збільшився на 255040 тис. грн., а у 2020 році на 127180 тис. грн.  
Від'ємний грошовий потік збільшився на 226592 тис. грн. у 2019 році та 
на 121526 тис. грн. у 2020 році. У результаті чистий грошовий потік в 2019 
році збільшився на 28448 тис. грн. і становить 206 тис. грн., а у 2020 році ще 
на 5654 тис. грн. до 5860 тис. грн. 
82 
 
Згідно цих даних можемо зробити такий висновок: у ПАТ «НАСК 
«ОРАНТА» чистий грошовий потік за операційною діяльністю є збитковим, 
але з кожним роком ситуація покращується і в 2019 році збитки зменшились 
на 923 тис. грн., а вже в 2020 році ще на 28124 тис. грн. до 1901 тис. грн. 
Залишок коштів у централізованих страхових фондах з кожним роком 
зростає - на 40912 тис. грн. у 2019 році та ще на 54189 тис. грн. у 2020 році. 
У 2019 році грошові кошти зменшились на 14029 тис. грн., а вже в 2020 
році їх розмір збільшився на 34,69% і складає 238860 тис. грн. У 2020 році 
відбулося зменшення дебіторської заборгованості на 5,52% до 31001 тис. грн.  
Таким чином, проведені аналізи показали, що ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 
не має ліквідного балансу, за три роки спостерігається покращення 
коефіцієнтів ліквідності. Фінансова стійкість позитивна і також 
спостерігається покращення у 2020 році. Також позитивним є ділова 
активність та рентабельність в результаті покращення балансу та отримання 
чистих прибутків. Аот вже негативним є великий розмір позикового капіталу.  
Рекомендуємо в подальшому зменшувати витрати які значно 
зменшують чисті прибутки, передусім подальше зростання страхових послуг 
призведе до зростання чистих прибутків, що в свою чергу здебільшого 
покращить фінансовий стан ПАТ «НАСК «ОРАНТА».