ChSTU repository

 3 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки і управління 
Кафедра обліку, аналізу і оподаткування 
Освітній ступінь «Магістр» 
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування» 
 
Допущено до захисту  
завідувач кафедри д.е.н., професор 
____________ Валентина ГАВРИЛЕНКО 
«____»_________________2021 р. 
 
 
 
ПАВЛІЧЕНКО ІРИНА АНАТОЛІЇВНА 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ 
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ (НА МАТЕРІАЛАХ 
СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО  ФЛОРЯ АНДРІЙ 
ВОЛОДИМИРОВИЧ) 
 
 
 
 
Виконавець роботи:                          _____________            Павліченко І.А. 
                                                                                                            (підпис)                                      П.І.П.студента 
«____»______________2021 р. 
 
 
Науковий керівник: 
д.е.н., професор                                   ______________       Чиж В.І.              
(науковий ступінь, вчене звання)                                                      (підпис)                             П.І.П. викладача 
«____»______________2021 р.                  
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2021 
 
 4 
ЗМІСТ 
ВСТУП 5 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ  
ЗАСАДИ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ 9 
1.1. Економічна сутність готової продукції                                                                                                                                        
1.2. Класифікація та оцінка готової продукції                            15 
1.3. Організаційно-методичні аспекти обліку готової продукції 25 
 
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ 40 
ПРОДУКЦІЇ НА НА СФГ «ФЛОРЯ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ» 
 
2.1. Організаційно економічна характеристика СФГ «Флоря Андрій 40 
Володимирович» 
2.2. Документування господарських операцій з обліку готової 47 
продукції на підприємстві 
2.3. Синтетичний та аналітичний облік, порядок відображення 55 
інформації про готову продукцію у фінансовій звітності 
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ І КОНТРОЛЬ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ НА НА 70 
СФГ «ФЛОРЯ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ» ТА НАПРЯМИ 
ПОКРАЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ 
ПІДПРИЄМСТВА 
3.1. Методика проведення аналізу готової продукції 21 
3.2. Методика проведення контролю готової продукції на 50 
підприємстві 
3.3. Аналіз складу, структури та динаміки готової продукції 51 
підприємства 
3.4. Шляхи удосконалення контролю та аналізу готової продукції 56 
підприємства 
ВИСНОВКИ  
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  
ДОДАТКИ  
 
 
 5 
ВСТУП 
 
 
Актуальність теми. Поява товарного виробництва як особливого 
етапу розвитку суспільства була зумовлена якісними змінами в продуктивних 
силах. Результатом цих змін став подальший розподіл праці, який набув своїх 
розвинених форм: кооперації, спеціалізації та інше, що дало змогу різним 
субєктам господарювання відокремитися один від одного в процесі 
виробництва. Продукти, які виробляються окремими виробниками, 
приймають суспільну форму товарів. Ці товари обмінюються на ринку за 
допомогою купівлі та продажу. Необхідність обміну зумовлюється 
зростаючими потребами людей, можливість обміну повязана з появою 
ринку, де формуються та втілюються умови обміну. 
Результатом виробництва є продукція. Бухгалтерський облік має 
забезпечувати інформацію про її кількість, вартість, якість. Для побудови 
обліку продукції основним є визначення її характеру. Одна з  характерних 
рис ринкових відносин – це підвищення ефективності господарської 
діяльності підприємства, тому реформування системи бухгалтерського 
обліку є складовою частиною  заходів, які орієнтовані на впровадження 
економічних відносин ринкового спрямування. 
          В умовах реформування бухгалтерського обліку відбуваються суттєві 
зміни в організації та методології обліку витрат на виробництво готової 
продукції. Зміни методики обліку стосуються не лише в частинах форм її 
собівартості, а і в частині її реалізації , виникнення розрахунків з покупцями 
та замовниками. 
          Продукція є результатом будь-якого процесу виробництва, тому 
оцінити результати фінансово-господарської діяльності підприємства за 
певний період часу з метою виявлення невикористаних резервів підвищення 
ефективності його роботи, а саме зниження собівартості продукції та 
підвищення її якості дозволяє облік і контроль готової продукції.  
 
 6 
Особливої актуальності та складності сьогодні набуває проблема 
дослідження питання організації обліку наявності та реалізації продукції на  
виробничих підприємствах, на базі нових методичних концепцій. 
Питання, пов’язані з обліком собівартості та реалізації готової 
продукції, висвітлювал як вітчизняні та зарубіжні науковці. Найбільш 
ґрунтовно проблеми бухгалтерського обліку розглянуто в працях 
вітчизняних вчених Бутинця Ф.Ф., Герасимовича А.М., Голова С.Ф., 
Єфименка В.І.,  Жиглей І.В., Кужельного М.В., Линника В.Г., Лишиленко 
О.В., Мурашка В.М., Пархоменка В.М., Сук Л.К., Савченка В.Я., Сопка В.В. 
а також зарубіжних вчених: П.С.Безруких, Д. Блейка, Б. Нідлза, В.Ф. Палія, 
Я.В. Соколова, Е.С. Хендерксена, Ч.Т. Хонгрена. Проте ряд важливих 
проблем обліку готової продукції ще й досі залишилися не дослідженими. 
Проте питання бухгалтерського обліку, формування собівартості 
готової продукції та її реалізації підприємствах в сучасних умовах розкриті 
не достатньо і потребують додаткового дослідження. Недостатня 
розробленість питань  побудови обліку та контролю готової продукції  
зумовила вибір теми  дослідження . Виходячи з даних проблем тема даної 
випускної роботи є досить актуальною і своєчасною.  
Необхідність теоретичного обґрунтування і розробки практичних 
рекомендацій щодо обліку, аналізу і контролю готової продукції 
виробничого підприємства обумовили вибір теми випускної кваліфікаційної 
роботи та її актуальність.  
Метою роботи є дослідження теоретичних, методичних та 
організаційних засад обліку, контролю та аналізу сільськогосподарської 
продукції підприємств, розробка практичних рекомендацій щодо їх 
удосконалення. 
Об’єктом дослідження є  процес організації бухгалтерського обліку, 
контролю та аналізу господарських операцій з обліку виробництва та 
реалізації готової продукції Селянського (фермерського) господарство Флоря 
Андрій Володимирович. 
 
 7 
Предметом дослідження роботи є теоретико-методичні засади та діюча 
практика обліку,  контролю та аналізу готової продукції підприємства. 
Виходячи з мети дослідження, в роботі було поставлено наступні 
завдання: 
- дослідити економічну сутність та класифікацію та оцінку готової 
продукції, її значення, роль і місце в діяльності сільськогосподарського 
підприємства; 
- вивчити методику обліку готової продукції; 
-  здійснити дослідження документування, синтетичного і 
аналітичного обліку готової продукції досліджуваного підприємства; 
- дослідити організацію та методику контролю готової продукції 
на підприємстві; 
- надати пропозиції щодо шляхів удосконалення обліку та 
контролю готової продукції на підприємстві. 
- вивчити діючі методики аналізу готової продукції та витрат на її 
виробництво; 
- провести аналіз виробництва готової продукції 
сільськогосподарського підприємства; 
- надати пропозиції щодо удосконалення обліку, контролю та 
аналізу готової продукції. 
Для вирішення поставлених завдань у кваліфікаційній роботі магістра 
використано наступні методи дослідження: монографічний метод (вивчення 
літературних джерел); метод теоретичного узагальнення (розкриття 
економічної сутності готової продукції); економіко-логічні методи – 
групування, порівняння, табличний, графічний, обчислення абсолютних і 
відносних величин, метод ланцюгових підстановок (при аналізі фінансово-
економічних показників діяльності Селянського (фермерського) 
господарство  Флоря Андрій Володимирович. 
Теоретичною та методологічною основою написання роботи є джерела 
нормативних документів, наукової, навчальної, економічної та періодичної 
 
 8 
літератури з обраної теми, а також нормативно-правові документи з обліку 
готової продукції. Практична частина роботи виконана з використанням, 
первинних документів, облікових регістрів, фінансової звітності та іншої 
документації Селянського (фермерського) господарство  Флоря Андрій 
Володимирович. 
Наукова та практична новизна одержаних результатів полягає у 
теоретичному обґрунтуванні, розробці та впровадженні рекомендацій щодо 
вирішення комплексу питань бухгалтерського обліку операцій з готовою 
продукцією сільськогосподарських підприємств. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 9 
РОЗДІЛ  1 
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО - МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ 
ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ 
 
 
1.1. Економічна сутність готової продукції 
 
Діяльність будь-якого промислового підприємства спрямована на  
виготовлення продукції. В мінливих умовах господарювання ефективна 
діяльність кожного суб'єкта господарювання прямо залежить від рівня 
економічної ефективності як виробництва продукції так і її реалізації. 
Відповідно облік готової продукції є актуальною темою та потребує 
подальшого дослідження. 
З метою дослідження обліку готової продукції важливим є дослідження 
дефініції “готова продукція”, її класифікація, методи оцінки готової 
продукції. Також важливим є дослідження стану обліку і контролю готової 
продукції та її надходження і зберігання на складах. 
Слід зазначити, що прибуток підприємства в основному створюється 
на стадії виробництва, тому його величина і можливість отримання в повній 
мірі залежить від постійного зменшення витрат та зниження собівартості 
продукції за рахунок підвищення продуктивності праці і зниження трудових 
витрат, економного витрачання сировини й матеріалів, застосування 
передових технологій, оновлення основних засобів та інших факторів. 
До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка 
пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами 
договорів відповідають затвердженим стандартам, пройшли технічний 
контроль підприємства і здані на склад або замовнику (покупцю) згідно з 
Діючим порядком прийняття продукції [29, 32, 35, 54, 55].  
До готової продукції також належать вироби (напівфабрикати), 
обробку яких закінчують на інших підприємствах. Продукція є результатом 
 
 10 
виробництва. Всі елементи виробничого процесу - сировина, матеріали, які 
перебувають на різних його стадіях – утворюють незавершене виробництво. 
Також важливою ознакою, що характеризує готову продукцію є те, що 
вона може мати кількісні та якісні характеристики. Наприклад, кількість 
виражається масою, довжина – метрами, якість –сортом. Але завжди 
продукція матиме вартісну характеристику. Основним показником обсягу 
господарської діяльності виробничих підприємств є реалізація ними готової 
продукції. Обсяг же реалізації товарної (готової) продукції значною мірою 
визначається випуском її з виробництва - її кількістю, асортиментом і якістю. 
Усі елементи виробничого процесу - сировина, матеріали, які 
перебувають на різних стадіях технологічного процесу, утворюють 
незавершене виробництво та формують вид виробничого запасу. Поняття 
готової продукції можна розглядати як з економічної точки зору, так  і з боку 
бухгалтерського обліку. Поняття готова продукція за різними авторами та 
нормативно-правовими актами наведемо в таблиці 1.1 [53, 54, 55, 67]. 
Таблиця 1.1 
Визначення терміну готова продукція 
Джерела або автор Сутність визначення 
1 2 
М(С)БО 2»Запаси»[17] Запаси - це активи, які: 
а) утримуються для продажу у звичайному ході бізнесу; 
б) перебувають у процесі виробництва для такого продажу; 
в) існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для 
споживання у виробничому процесі або при наданні послуг. 
П(С)БО 9 «Запаси» [20] Запаси - активи, які: 
- утримуються для подальшого продажу (розподілу, 
передачі) за умов звичайної господарської діяльності; 
- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого 
продажу продукту виробництва; 
- утримуються для споживання під час виробництва 
продукції, виконання робіт та надання послуг, а також 
управління підприємством/установою. 
Глібко В.М, Бущан О.П Визначають готову продукцію як матеріальний результат 
виробничої діяльності підприємства, коли запаси набувають 
[36, с.112] 
нової якості.  На відміну від тієї, яка в обліку зазначається як 
готова продукція, певні види продукції називають «виконані 
роботи і послуги».  
 
 11 
Продовж. табл. 1.1 
1 2 
Бутинець Ф.Ф [31, с.203] Готовою вважається продукція, повністю завершена 
обробкою, укомплектована, яка пройшла необхідні 
випробування (перевірки). Це виріб (або напівфабрикат),  
послуга, робота, що пройшли всі стадії технологічної 
обробки на підприємстві, відповідають затвердженим 
стандартам або умовам договору, прийняті технічним 
контролем підприємства і здані на склад або замовникові 
– покупцеві згідно з діючим порядком прийняття 
продукції 
Герасим П. М. [35] Готова продукція – це матеріальний результат 
виробничої діяльності кожного підприємства.  
 
Але це далеко не всі визначення готової продукції, які існують в 
економічній літературі. При відображенні в обліку готової продукції існують 
і певні проблеми та особливості. Тому на підставі нормативно-законодавчих 
документів розроблені посібники та підручники з бухгалтерського обліку, які 
подають повне роз’яснення правильності ведення бухгалтерського обліку 
готової продукції і відокремлюють його в окрему галузь.  
Чітке визначення “готової продукції” подано в підручнику Сопка В.В.: 
”Це продукція ,що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, 
пройшла всі стадії технічного випробування, відповідає технічним умовам і 
стандартам, не потребує обробки на цьому підприємстві і здана на склад” [64, 
с 135]. 
Випущена з виробництва готова продукція здається на склад за 
накладними. Бутинець Ф.Ф. пояснює які витрати пов’язані з реалізацією 
готової продукції. До складу витрат на збут належать витрати на тару  й 
упаковку, на відшкодування складських витрат постачальника, на оплату 
послуг транспортних організацій, витрати на рекламу тощо [29, с. 420].  
На думку Завгороднього В.П. аналітичний облік відвантаження  і 
реалізації готової продукції, а також розрахунків з покупцями і замовниками 
підприємства ведуть у відомості №16 відвантаження, відпустку і реалізації 
продукції. Записи  в цій відомості здійснюють в лінійному порядку, що дає 
можливість  бачити, за яким розрахунковим документом, яка сума підлягає 
 
 12 
до сплати покупцем, а також робиться відмітка про оплату [42, с 493]. Як 
зазначається у методичних рекомендаціях по застосуванню регістрів 
бухгалтерського обліку, облік готової продукції передбачає ведення журналів 
5,6,7 та відомості 5.1 для аналітичного обліку готової продукції.  
На думку  Карпової Т.П. наприкінці  звітного періоду витрати, 
відображені на дебеті рахунка 93 - «Витрати на збут», списуються з кредиту 
цього рахунка на дебет рахунка 79 «Фінансові результати», субрахунок 791 
«Результат основної діяльності». Отже, на кредиті рахунка 70 «Доходи від 
реалізації» (субрахунки 701 «Доход  від реалізації готової продукції», 703 
«Доход від реалізації робіт і послуг») відображають суму доходів, одержаних 
підприємством від реалізації готової продукції, виконаних робіт і послуг, а на 
дебеті нараховану суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету [ 45.с 
250]. 
Як зазначає Шеремет А.Д. шляхом порівняння кредитового і 
дебетового  оборотів рахунка 70” Доходи від реалізації” підприємство 
визначає чистий дохід від реалізації продукції, який списується на фінансові 
результати [74 ]. Поддєрьогін А.М. дає змогу правильно визначити  
економічні показники, які характеризують фінансовий стан підприємства 
[60]. Бутинець Ф.Ф. характеризує діяльність підприємства з боку 
управлінського обліку. Надає конкретні пропозиції, щодо керівництва та 
планування на підприємстві з метою отримання в кінцевому результаті  
прибутку і визначення шляхів поліпшення  платоспроможності підприємства. 
Відомо, що для досягнення успіху в підприємницькій діяльності, 
забезпечення стабільності ринку в умовах конкуренції необхідна клопітка 
аналітична робота в усіх сферах діяльності підприємства з метою оцінки 
слабких місць і недоліків, з’ясування причинно – наслідкових зв’язків 
економічних показників, визначення дольової участі партнерів у отриманих 
результатах [29.с 35 ]. 
Вже зазначалося, що для застосування методу порівняння необхідно, 
щоб аналізовані показники були порівнянними. Сутність способів зведення 
 
 13 
показників до порівняного вигляду розглянуто в праці. Становлення ринкової 
економіки в Україні, поява фінансових ринків, пріоритет фінансових ресурсів 
об’єктивно сприяли розвитку такого важливого напрямку аналітичної 
роботи, як фінансовий аналіз. Фінансовий аналіз – це метод оцінювання і 
прогнозування фінансового стану підприємства. Як метод дослідження аналіз 
полягає в розбивки цілого на складові частини [43.с 154 ]. 
Облік витрат за місцями виникнення дає можливість контролювати 
формування затрат і відповідальність щодо їх доцільності та обґрунтовано 
розподіляти непрямі витрати за носіями витрат [45.с 156]. 
В Україні залучення первинних даних бухгалтерського обліку 
передбачено методикою поглибленого аналізу фінансово – господарського 
стану неплатоспроможних підприємств та організацій [ 46.с 53 ]. 
Прибуток і собівартість є традиційними показниками у вітчизняній 
практиці фінансового аналізу діяльності підприємств. У ринкових умовах 
господарювання до основних показників поряд із зазначеними належать 
грошовий потік як сума  чистого прибутку і амортизаційні відрахування. 
За трактуванням Ткаченко Н.М. сума відхилень виробничої 
собівартості готової продукції від вартості готової продукції за обліковими 
цінами визначається як добуток рівня (відсилка) відхилень і вартості 
відпущеної зі складу готової продукції за обліковими цінами [67.с 413]. Як 
зазначає Сопко В.В. реалізованою продукцією ( роботами, послугами) 
вважається продажна вартість відвантаженої продукції, зарахована як платіж 
на рахунки підприємства в установах банків [63.с 158 ]. 
Проблемою для підприємства залишається процес зменшення 
собівартості готової продукції при незмінній її якості. Важливу роль в цьому 
відіграє саме бухгалтерський облік. Він здійснює поєднання  внутрішнього 
середовища діяльності підприємства з системою законодавчого регулювання. 
Облікова система в Україні та взаємозв’язок видів обліку забезпечується 
державним нормативним регулюванням. 
 
 14 
Для здійснення планування собівартості готової продукції  економічно 
необхідним є обґрунтоване визначення величини витрат, які необхідні у 
запланованому періоді для її виробництва як  кожного окремого виду так і 
всієї промислової продукції підприємства, яка повинна відповідати певним 
вимогам щодо її якості. Для визначення потреби в оборотних коштах, 
планування прибутку, визначення економічної ефективності окремих 
організаційно-технічних заходів та виробництва в цілому, для 
внутрішньозаводського планування, а також для формування цін 
необхідними є розрахунки планової собівартості окремих виробів, товарної і 
валової продукції.  
Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне 
визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, 
обчислення фактичної собівартості окремих видів та всієї продукції, а також 
контроль за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів. 
Для визначення собівартості продукції існують методичні рекомендації, які 
розроблені для різних галузей її виробництва. 
Дані обліку витрат використовуються для визначення фінансових 
результатів діяльності окремих структурних підрозділів та підприємства в 
цілому, оцінки та аналізу виконання планових показників та аналітичних 
розрахунків фактичної ефективності організаційно-технічних заходів, 
спрямованих на розвиток та удосконалення виробництва,. У зв'язку з цим 
повинно бути забезпечене повне зіставлення планових та звітних даних щодо 
складу і класифікації витрат, об'єктів і одиниць калькулювання, методів 
розподілу витрат за плановими (звітними) періодами.  
         Також підприємства в своїй діяльності при визначенні собівартості та 
включення до її складу витрат керуються Міжнародними Стандартами 
бухгалтерського обліку  [18]. Метою цих Стандартів є визначити підхід до 
обліку запасів. Відповідно до МСБО 2 Запаси, запаси – це активи, які: 
 а) утримуються для продажу у звичайному ході бізнесу; 
 б) перебувають у процесі виробництва для такого продажу або  
 
 15 
в) існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у 
виробничому процесі або при наданні послуг.  
Визначення собівартості продукції та її оцінка  регламентується і 
іншими ПСБО, зокрема ПСБО 9 "Запаси" та ПСБО 16 "Витрати". Для 
управління запасами важливим є класифікація і оцінка готової продукції, яку 
ми розглянемо в наступному параграфі. 
 
 
1.2. Класифікація та оцінка готової продукції 
 
При організації обліку продукції основним моментом є визначення її 
характеру. Згідно з цією ознакою продукцію групують за формулою, 
ступенем готовності та технологічною складністю( рис.1.1).  
 
 Класифікація готової продукції за її характером 
 
уречевлена 
 за формою результати виконаних робіт, наданих послуг 
наданих послуг 
 
готова 
 
за ступенем готовності напівфабрикати 
неготова (незавершене виробництво) 
 
за технологічною проста 
 
складністю складна (основна, побічна, супутня) 
 
 
Рис. 1.1. Класифікація готової продукції [24, 29] 
 
За технологічною складністю продукцію поділяють на просту і 
складну. При цьому вона може бути основною, побічною або супутньою. За 
своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутня 
 
 16 
продукція майже не відрізняються від основної, тому їх кількісні та якісні 
параметри визначають аналогічно основній продукції. 
Складна продукція – це декілька паралельних видів продукції, яка 
отримується в результаті єдиного технологічного процесу.  
Основна продукція – продукція комплексного виробництва, а саме 
продукт, який утворюється в результаті комплексного виробництва, як 
правило, створеного для випуску цього продукту. 
Супутня продукція – це продукція, що була отримана в одному 
технологічному циклі одночасно з основною; супутня продукція відповідає 
стандартам та може призначатися як для подальшої обробки, так і для 
відпуску споживачеві . 
Побічна продукція – продукція, що утворюється в комплексних 
виробництвах паралельно з основною і на відміну від супутньої продукції не 
потребує додаткових витрат. Під час виробничого процесу, окрім отримання 
готової продукції, може бути отримана певна кількість відходів.  
Відходи − це будь-які речовини, матеріали та предмети, що 
утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого 
використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен 
позбутися шляхом утилізації чи видалення. Цим же законом визначається 
поняття «відходи як вторинна сировина» − це відходи, для утилізації та 
переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-
технологічні та (або) економічні передумови [24,c.134]. 
Відходи та побічна продукція за своїми ознаками мають багато 
спільного. Завдяки цьому відходи разом із продукцією збільшують 
економічні вигоди підприємства. У поточному (аналітичному) обліку готова 
продукція відображається в натуральному та вартісному виразі. Існують два 
варіанти оцінки руху готової продукції протягом звітного періоду в поточ-
ному обліку: 
– за фактичною виробничою собівартістю готової продукції протягом 
звітного місяця; 
 
 17 
– за обліковими цінами (плановою (нормативною) собівартістю, 
оптовими чи відпускними цінами). 
Фактичну собівартість продукції визначають тільки наприкінці місяця, 
тому протягом місяця одержану з виробництва готову продукцію 
оприбутковують за плановою собівартістю. Для визначення цілей 
бухгалтерського обліку готову продукцію включають до складу запасів 
згідно пункту 6 П(С)БО 9 «Запаси» [20].  
Відповідно до П(С)БО 9, запаси – це активи, які: утримуються для 
подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; 
перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту 
виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, 
виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. 
Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх назва або однорідна 
група (вид). Тому в подальшій класифікації групи запасів поділяються на 
підгрупи, а всередині них - на види, сорти, марки, типорозміри тощо. 
Класифікація запасів оформляється розробкою номенклатури-цінника, тобто 
систематизованим переліком матеріалів, що використовується 
підприємством, у якому кожному найменуванню, розміру і сорту 
присвоюється номенклатурний номер (шифр), а також вказуються одиниця 
виміру і ціна [28]. 
В бухгалтерському обліку готова продукція повинна оцінюватися 
відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» за первісною вартістю. Але, оскільки 
вартість продукції може бути визначена лише після збирання всіх витрат та 
калькулювання її фактичної собівартості, постає потреба в щоденному обліку 
наявності та руху готової продукції для визначення її вартісних 
характеристик. При визначенні первісної вартості продукції (робіт, послуг) 
також керуються П(С)БО 16 «Витрати». Структура запасів згідно П(С)БО 9  
наведена на рисунку 1.2. 
 
 
 
 18 
                  
Запаси 
                                                  
   
сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби 
та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва 
 
Сировина і    продукції, виконання робіт, надання послуг, розподілу, передачі, 
 обслуговування виробництва й адміністративних потреб 
матеріали 
незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і 
 складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених 
технологічних процесів. Незавершене виробництво на 
 Незавершене 
підприємствах, в установах, що виконують роботи та надають 
виробництво послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт 
 
(послуг), щодо яких підприємством/установою ще не визнано 
доходу 
 
 Готова      готова продукція, що ви готовлена на підприємстві, в установі, 
продукція призначена для продажу і відповідає технічним та якісним 
 характеристикам, передбаченим договором або іншим 
нормативно-правовим актам 
 
 
        Товари товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані 
 
  (отримані) та утримуються підприємством/установою з метою 
подальшого продажу 
   
МШП малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються 
 протягом не більше одного року або нормального операційного 
циклу, якщо він більше одного року 
   
Поточні 
 біологічні  якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандар том), а 
активи також сільськогосподарська продукція і продукція лісового 
 господарства після її первісного визнання 
Рис. 1.2. Структура запасів згідно П(С)БО 9 «Запаси» [26] 
 
Порядок формування первісної вартості готової продукції відображено 
на рисунку 1.3 [35, 45]. 
Відповідно до п.6 МСБО 2 запаси слід вимірювати за найменшим з 
двох показників: собівартістю або чистою вартістю реалізації. Вибір оціни за 
одним з двох найменших показників пояснюється тим, що однією з 
концептуальних основ МСБО відносно якісних характеристик фінансової 
звітності є вірогідність, складовою частиною якої є обачність, зокрема, в 
оцінках активів.  
 
 
 
 19 
 
Сировина Оплата Інші Накладні Адміністративні 
 та праці прямі виробничі витрати 
матеріали витрати витрати 
         
 
Змінні Постійні 
 
 
 
Розподілені Нерозподілені 
 
 
 Готова продукція Собівартість Фінансові 
 (первісна вартість) реалізації результати 
 
Рис. 1.3. Порядок формування первісної вартості готової продукції 
згідно П(С)БО 16 «Витрати» 
 
Згідно з П(С)БО 16 «Витрати» особливість реалізованої продукції 
(робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, 
послуг), реалізованої протягом звітного періоду, нерозподілених постійних 
загальновиробничих витрат та понаднормативних виробничих витрат. [9]. 
Для організації обліку витрат важливе значення має їх класифікація 
(табл.1.2).  
  Таблиця 1.2 
Класифікація виробничих витрат 
№ Витрати 
Ознаки 
п/п 
1 2 3 
За відношенням до виробничого - Основні витрати                                
1 
процесу - Накладні витрати 
2 За способом віднесення на собівартість-  Прямі витрати                                                     
 окремих видів продукції - Непрямі витрати 
- Одноелементні витрати                        
3 За єдністю складу 
- Комплексні витрати 
- Постійні витрати                                                         
4 За відношенням до обсягів виробництв-а  Змінні витрати 
- Продуктивні витрати                               
5 За діяльністю - Непродуктивні витрати 
- Поточні витрати                                              
6 За календарним періодом 
- Одноразові витрати 
 
 20 
Продовж. табл. 1.2 
1 2 3 
- Матеріальні витрати                                          
- Витрати на оплату праці                           
7 За елементами - Відрахування від зарплати                                        
- Операційні витрати                                                                                         
Інші витрати 
- Витрати, що включаються до собівартості                                                                     
8 За включенням до собівартості 
- Витрати діяльності      
За видами діяльності - Витрати від звичайної діяльності       
9 
 - Витрати надзвичайної діяльності  
10 За статтями калькуляції - Визначається підприємством самостійно 
 
      Вона потрібна для визначення вартості продукції та відповідно для 
ціноутворення. Велике значення класифікації витрат в управлінні ними. 
Витрати, безпосередньо пов’язані з виробничим (технологічним) 
процесом виготовлення продукції (виконання робіт чи надання послуг), 
називають основними. Ці витрати в більшості випадків є прямими, тобто 
відносяться до конкретних об’єктів витрат на підставі первинних документів. 
Накладні витрати пов’язані з організацією, обслуговуванням виробництва і 
управління ним. 
  Основним рахунком який відображає витрати виробництва готової 
продукції є рахунок  23 «Виробництво», на якому відображають прямі 
витрати, пов'язані з випуском продукції, виконанням робіт та наданням 
послуг, і визначається фактична собівартість виготовленої продукції. 
        За  дебетом рахунку 23 «Виробництво» відображають усі витрати з 
виробництва продукції, за кредитом - витрати, які ввійшли в собівартість 
готової продукції, тобто випуск продукції за її фактичною собівартістю. 
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються такі 
витрати: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші 
прямі витрати; загальновиробничі витрати. (рис. 1.4) [48, с. 351].    
 
 
 
     
 
 21 
 
Виробнича собівартість готової продукції 
 
 - сировина й основні матеріали 
Прямі матеріальні 
 - купівельні напівфабрикати  
 витрати - комплектуючі вироби 
 - допоміжні та інші матеріали 
  
 - заробітна плата 
 Прямі витрати на -  інші виплати працівникам, зайнятим у    
                                  о  п  л  а  т  у    п  р  а  ц  і                   виробництві продукції, які можуть бути 
        безпосередньо віднесені до конкретного її виду 
 
 Інші прямі витрати      - відрахування на соціальні заходи працівників, 
       заробітна плата яких включається до прямих  
       витрат, 
       - плата за оренду земельних і майнових паїв 
         - амортизація 
       - інші витрати, які можна безпосередньо 
                                                                           віднести  до конкретного виду продукції 
       - витрати на управління виробництвом 
       - амортизація основних засобів та 
                                                                            нематеріальних активів загального  
Загальновиробничі 
                                                                            виробничого призначення 
витрати 
       -  витрати на удосконалення технології й  
                                                                          організації  виробництва 
       - інші витрати 
 
Рис. 1.4. Витрати, які формують виробничу собівартість 
 
Собівартість реалізованої продукції складається з наступних витрат (рис.1.5): 
 Собівартість  реалізованої 
                                готової продукції 
 
Виробнича собівартість 
Понаднормові 
 прод укції, що була 
виробничі витрати 
реалізована 
 Нерозподілені  постійні 
загальновиробничі витрати 
  
Рис. 1.5. Собівартість реалізованої продукції [57] 
 
При відображенні продажу готової продукції в бухгалтерському обліку 
зазначаються дві її оцінки: оцінка що прийнята підприємством згідно з 
 
 22 
обліковою політикою, – первісна вартість (за дебетом рахунку 901 
«Собівартість реалізації»), та оцінка, що визначається за домовленістю сторін 
(за кредитом рахунку 71 « Дохід» від реалізації готової продукції). 
Витрати, які не включаються до первісної вартості: 
- понаднормові втрати і недостачі запасів; 
- проценти за користування позиками; 
Крім того, не визначаються витрати, а отже не враховуються в 
калькуляції собівартості вироблених, готових і реалізованих продукції, 
товарів, робіт і послуг: 
1) попередня (авансова) оплата запасів, робіт і послуг; 
2) погашення одержаних позик; 
3) платежі по договорам комісії, агентським узгодженням і іншим 
аналогічним договором на користь комітента і принципалу; 
4) витрати, які відображаються зменшенням власного у відповідності з 
Положенням (стандартами) бухгалтерського обліку; 
5) інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, якщо 
порушені обов’язкові умови достовірності оцінки витрат. 
Ці витрати відносяться на витрати того періоду, в якому вони були 
здійснені. Собівартість сільськогосподарської продукції регламентують  
«Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості 
продукції (робіт, послуг) сільського підприємств» затверджені наказом 
Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001р. № 132. 
Застосовуються Методичні рекомендації для здійснення планування, ведення 
обліку і калькулювання виробничої собівартості продукції, робіт і послуг 
сільськогосподарських підприємств незалежно від форм власності і 
господарювання.       
Метою планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення 
величини витрат, необхідних у планованому періоді для виробництва 
кожного виду та всієї промислової продукції підприємства, що відповідає 
вимогам щодо її якості. Розрахунки планової собівартості окремих виробів, 
 
 23 
товарної і валової продукції використовуються для визначення потреби в 
оборотних коштах, планування прибутку, визначення економічної 
ефективності окремих організаційно-технічних заходів та виробництва в 
цілому, для внутрішньозаводського планування, а також для формування цін.  
Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне 
визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, 
обчислення фактичної собівартості окремих видів та всієї продукції, а також 
контроль за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів.  
Дані обліку витрат використовуються для оцінки та аналізу виконання 
планових показників, визначення результатів діяльності структурних 
підрозділів та підприємства в цілому, фактичної ефективності організаційно-
технічних заходів, спрямованих на розвиток та удосконалення виробництва, 
для планово-економічних та аналітичних розрахунків.  
У зв'язку з цим повинно бути забезпечене повне зіставлення планових 
та звітних даних щодо складу і класифікації витрат, об'єктів і одиниць 
калькулювання, методів розподілу витрат за плановими (звітними) 
періодами.  
         Також підприємства в своїй діяльності при визначенні собівартості та 
включення до її складу витрат керуються Міжнародними Стандартами 
бухгалтерського обліку [17]. 
Метою цього Стандарту є визначити підхід до обліку запасів. Головним 
питанням обліку запасів є визначення суми собівартості, яка повинна 
визнаватися як актив та переноситися на майбутні періоди до моменту 
визнання відповідних доходів. Цей Стандарт надає рекомендації щодо 
визначення собівартості та подальшого визнання витрат, включаючи будь-
яке часткове списання до чистої вартості реалізації. Він також надає 
рекомендації щодо формул собівартості, що застосовуються для визначення 
собівартості запасів. 
Відповідно до МСБО 2 запаси Запаси – це активи, які: а) утримуються 
для продажу у звичайному ході бізнесу; б) перебувають у процесі 
 
 24 
виробництва для такого продажу або в) існують у формі основних чи 
допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при 
наданні послуг. 
Відповідно до п.6 МСБО 2 запаси слід вимірювати за найменшим з 
двох показників: собівартістю або чистою вартістю реалізації.  
Вибір оціни за одним з двох найменших показників пояснюється тим, 
що однією з концептуальних основ МСБО відносно якісних характеристик 
фінансової звітності є вірогідність, складовою частиною якої є обачність, 
зокрема, в оцінках активів. В МСБО принцип обачності посідає одне із 
перших місць, в той час коли в П(С)БО цей принцип використовується не 
завжди. Наприклад, принцип оцінки за найменшою із собівартості або 
ринкової вартості дуже рідко використовується в українській практиці. 
Деякі відмінності між МСБО 2 та П(С)БО 9 в оцінці запасів 
проілюструємо у вигляді таблиці 1.3, що наведена нижче. 
 Таблиця 1.3 
Порівняння міжнародних та національних стандартів з обліку запасів 
Ознака ПСБО 9 «Запаси» МСБО 2 «Запаси» 
1 2 3 
Оцінка запасів 
При Собівартість формується з таких Собівартість формується з таких 
надходженні витрат: витрат: 
1.При придбанні у 1.Витрати на придбання. 
постачальника. Ціни придбання ; мита, та інших 
Суми, що сплачуються згідно з податків; витрати на 
договором постачальнику транспортування; вартості робіт з 
(продавцю) за вирахуванням навантаження та розвантаження й 
непрямих податків; суми інших витрат. 
ввізного мита; суми непрямих 2.Витрати на переробку. 
податків у зв’язку з придбанням Витрати, безпосередньо пов’язанні 
запасів, які не відшкодовуються з одиницею виробництва.  
підприємству; транспортно- 3.Інші витрати . 
заготівельні витрати; інші Інші витрати, якщо вони відбулися 
витрати.  при доставці до їх теперішнього 
 місця розпакування та приведення 
до теперішнього стану.  
 
 25 
Продовж. табл. 1.3 
1 2 3 
 2.При виготовлені власними До собівартості не включаються : 
силами. Витрат, що утворюють понаднормативні суми відходів 
виробничу собівартість, матеріалів, оплата праці або інші 
визначену за П(С)БО 16 виробничі витрати; витрати на 
«Витрати». зберігання, крім тих витрат, які 
3.При отриманні у результаті зумовлені виробничим процесом і є 
обміну на подібні активи. необхідними для наступного етапу 
Балансової вартості переданих виробництва; адміністративні 
запасів. накладні витрати, не пов’язані з 
4.При отримані в результаті доставкою запасів до їх 
обміну на неподібні активи. теперішнього місця розташування 
Справедливої вартості та приведення у теперішній стан; 
отриманих запасів. витрати на продаж 
До собівартості не включаються 
витрати: понаднормові витрати і 
нестачі запасів; проценти за 
користування позиками; витрати 
на збут; загальногосподарські та 
інші витрати. 
При Собівартість перших за часом Допускається метод ФІФО, 
витрачанні надходження запасів (ФІФО), собівартість першого за часом 
ідентифікована собівартість, надходження запасів. 
середньозважена собівартість 
Нормативні затрати; ціни продаж 
На дату Найменша з двох оцінок: Чиста вартість реалізації 
балансу первісна вартість або чиста 
вартість реалізації. 
 
Отже, облік готової продукції підприємства регулюється низкою 
нормативно-правових документів, які є основою для відображення готової 
продукції на рахунках обліку та відображення у звітності. 
 
 
1.3. Організаційно – методичні аспекти обліку готової продукції  
 
Одними з головних показників, що характеризують діяльність 
підприємства, є узагальнюючі показники обсягу виробництва готової 
продукції та її реалізації. Провідну роль у забезпеченні отримання прибутку 
підприємством відіграє система контролю та обліку результатів виробництва 
 
 26 
та реалізації, а також прийняття управлінських рішень стосовно виробничої 
та реалізаційної програми на різних рівнях. 
Завданням обліку готової продукції та її реалізації є: 
⎯ перевірка виконання плану випуску продукції та її відвантаження; 
⎯ правильне і своєчасне оприбуткування та списання готової продукції; 
⎯ визначення стану розрахунків із покупцями за відвантажену 
продукцію; 
⎯ отримання відомостей про номенклатуру, кількість і вартість  
відвантаженої продукції; 
⎯ контроль за зберіганням готової продукції та її реалізацією; 
⎯ контроль за витратами та доходами від її реалізації. 
Реалізованою продукцією підприємства вважається продукція (товари, 
роботи, послуги), за яку покупцеві (замовникові) пред’явлені розрахункові 
документи. Пред’явленими розрахунковими документами (покупцеві, 
замовникові) вважаються документи  з моменту подачі їх до установи банку 
(за умови здійснення розрахункових операцій через установи банків), або 
передачі їх покупцеві (замовникові) відповідно до умов, передбачених 
договором (контрактом), тобто без участі установ банку [32, с.243]. 
У системі бухгалтерського обліку готова продукція відображається за 
видами і сортами, а також за ознакою місцезнаходження, тобто: готова 
продукція на складах; товари відвантажені; товари, що перебувають на 
відповідальному  зберіганні. Облік її на складах і в бухгалтерії організовують 
за аналогією до обліку матеріальних запасів у книгах або складських картках 
на підставі приймально-здавальних документів. Документи виписують у 
трьох примірниках, їх підписують особи, які здають і приймають готову 
продукцію. Первинні документи, які застосовуються при виробництві, 
реалізації чи руху готової продукції наведені в табл. 1.4 [35, с.278]. 
 
 
 
 
 27 
Таблиця 1.4 
Первинні документи з виробництва та реалізації продукції 
п/п Документ Зміст документа 
1. Довіреність (форми Дані документи застосовуються для оформлення права 
№ М-2 і М-2а) особи виступати в якості довіреної особи організації при 
отриманні матеріальних цінностей, що відпускаються 
постачальником за нарядом, рахунком, договором, 
замовленням, угодою.  
2. Прибутковий ордер Дані документи застосовуються для обліку матеріалів, що 
(форма № М-4). надходять від постачальників або з переробки. Прибутковий 
ордер в одному примірнику складає матеріально 
відповідальна особа в день надходження цінностей на склад.  
3. Акт про приймання Дана форма застосовується для оформлення приймання 
матеріалів (форма № матеріальних цінностей, що мають кількісні і якісні 
М-7) розбіжності 
4. Лімітно-забірна Дана форма застосовується при наявності лімітів відпуску 
карта (форма № М- матеріалів для оформлення відпуску матеріалів, 
8). систематично споживаються при виготовленні продукції, а 
також для поточного контролю за дотриманням 
встановлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі 
потреби і є виправдувальним документом для списання 
матеріальних цінностей зі складу.  
5. Вимога-накладна Дана форма застосовується для обліку руху матеріальних 
(форма № М-11). цінностей всередині організації між структурними 
підрозділами або матеріально відповідальними особами.  
6. Товарно-транспортна Відвантаження із складу підприємства – продавця 
накладна реалізованої продукції або товарів 
7. Картках складського Надходження і вибуття із складу готової продукції і товарів 
обліку матеріалів 
 
Відпуск (відвантаження) продукції покупцеві оформляють видатковою 
накладною або приймально-здавальним актом. У цих документах зазначають 
номер і дату оформлення, номер і дату договору із замовником, назву й 
реквізити замовника, назву й номенклатурний номер продукції, шифр складу, 
одиниці вимірювання, кількість, відпускну ціну та вартість [31, с.367]. 
Якщо покупець (замовник) за умовами договору одержує продукцію 
безпосередньо на підприємстві-виготовлювачі, то така продукція вважається 
реалізованою після видачі і відповідного оформлення документами та 
пред’явлення покупцеві-замовникові розрахункових документів. 
На складі в матеріально відповідальної особи оперативний облік 
продукції ведеться за кожним найменуванням у кількісному вираженні в 
 
 28 
одному з реєстрів: 
⎯ у картках складського обліку (форма №М-12); 
⎯ в оборотній відомості; 
⎯ у матеріальному звіті. 
У картках складського обліку зазначають найменування продукції, її 
номер, облікову ціну (за обліку за плановими або відпускними цінами), 
норму запасу, залишок на початок звітного місяця. За незначної 
номенклатури продукції облік її на складі ведеться в матеріальних звітах або 
в сортових оборотних відомостях. Наприкінці місяця матеріально 
відповідальна особа передає ці звіти разом із відповідними первинними 
документами в бухгалтерію [63, с.123]. 
Для забезпечення точності обліку руху готової продукції у бухгалтерії 
на підставі первинних документів із прибутку й видатку ведуть 
накопичувальні відомості випуску готової продукції у натуральному та 
вартісному вираженні, а також накопичувальну відомість відвантаженої 
продукції. Для обліку виготовленої продукції планом рахунків передбачено 
два рахунки – 26 «Готова продукція» та 27 «Продукція 
сільськогосподарського виробництва». 
Рахунок 26 «Готова продукція» призначено для узагальнення 
інформації пpо наявність та руx готової продукції підприємства. До готової 
продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла 
випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із 
замовниками і відповідає технічним умовам та стандартам. 
За дебетом рахунку 26 «Готова продукція» відображаєтьcя 
надходження готової продукції власного виробництва за фактичною 
виробничою собівартістю або за нормативною вартістю. Собівартість 
реалізованої готової продукції визначається за методами оцінки вибуття 
запасів. Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової 
продукції. Кореспонденція рахунків з обліку готової продукції наведена в 
таблиці 1.5. 
 
 29 
Таблиця 1.5 
Кореспонденція рахунків операцій з руху готової продукції 
№ Кореспондуючі 
п/п Зміст господарських операцій рахунки 
Дт Кт 
1 2 3 4 
1 Оприбуткована на склад готова продукція 26 23 
Відображені в складі готової продукції напівфабрикати власного 26 25 
2 
виробництва, призначені для реалізації на сторону 
3 При інвентаризації виявлені лишки готової продукції 26 719 
Готова продукція, призначена для власних потреб, оприбуткована 20 26 
4 
як матеріали 
Готова продукція, призначена для власних потреб, оприбуткована 22 26 
5 
як МШП 
Використана готова продукція для внутрішніх потреб цехів; 23 26 
6 
повернена готова продукція в цех для оздоблення 
Недостача, виявлена при інвентаризації готової продукції, 375 26 
7 
віднесена на винну особу 
Списана на фінансові результати первісна вартість готової   
8 продукції (у випадку, коли підприємства для узагальнення 791 26 
інформації про витрати застосовують тільки рахунки класу 8) 
Використана готова продукція для виробничо-господарських 808 26 
9 
потреб, тобто без продажу іншим особам 
Відображена сума витрат від знецінення запасів, псування   
цінностей; списана готова продукція, непридатна для продажу; 84 26 
10 
проведена уцінка готової продукції, яка втратила свої первісні 
якості  
Списано вартість готової продукції, втраченої внаслідок   
11 надзвичайної події (якщо підприємство не застосовує рахунки 85 26 
класу 9) 
12 Списана собівартість реалізованої готової продукції 901 26 
13 Використана готова продукція для адміністративних потреб 92 26 
14 Використана готова продукція для позавиробничих потреб 93 26 
Списана вартість готової продукції, використаної для досліджень, 941 26 
15 
що здійснює підприємство 
Списані витрати, пов'язані із знеціненням (уцінкою) готової 946 26 
16 
продукції 
Списана нестача готової продукції, що виявлена в процесі її   
збереження та реалізації, якщо на час установлення нестачі 947 26 
17 
винуватця не встановлено (одночасно сума такої нестачі 
відображається на позабалансовому рахунку 07) 
Списана на інші витрати операційної діяльності вартість готової 
продукції, використаної для потреб житлово-комунальних і 
18 обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних закладів, 949 26 
будинків відпочинку, санаторіїв та інших закладів оздоровчого та 
культурного призначення  
 
 30 
Pахунок 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» 
призначено для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух 
сільськогосподарської продукції. Сільськогосподарська продукція 
оприбутковується за справедливою ваpтістю, зменшеною на очікувані 
витрати на місці продажу. За дебетом рахунку відображається надходження 
сільськогосподарської продукції, за кредитом - вибуття 
сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі 
тощо. 
На рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» 
обліковують продукцію, одержану від власниx рослинницьких, 
тваринницьких та промислових підpозділів підприємства, яка призначена для 
продажу на сторону та для iншого невиробничого споживання (видачі чи 
продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу, наприклад в дитячі 
садки, їдальні тощо); продукцію, яка пpизначена для споживання в 
тваринницьких пiдрозділах як корми чи для виробництва кормів y 
кормоцехах; продукцію, яка вирощена для годівлі худоби, наприклад зелену 
масу, корм, плоди тощо, а також побічну продукцію та відходи, одержані при 
доведенні товарної продукції та насіння до належниx кондицій; насіння та 
посадкового матеріалу, включаючи саджанці, призначені для закладання та 
ремонту власних насаджень. Аналiтичний облік продукції 
сільськогосподарського виробництва ведеться за видами продукції. 
В аналітичному обліку можливе відображення готової продукції за 
обліковими цінами. При списанні готової продукції суму відхилень її 
фактичної виробничої собівартості від її вартості за обліковими цінами 
(надалі - відхилення) визначають як добуток рівня (відсотка) відхилень і 
вартості відпущеної зі складу продукції за обліковими цінами [79, с.90]. 
Витрати на виробництво обліковують на рахунках, що призначені для 
відображення процесу виробництва. Кореспонденція рахунків операцій з 
руху сільськогосподарської продукції наведена в табл.1.6. 
 
 
 31 
Таблиця 1.6. 
Кореспонденція рахунків операцій з руху сільськогосподарської 
продукції 
№ 
Зміст господарської операції Дт Кт 
п/п 
1 2 3 4 
1 Оприбуткована сільськогосподарська продукція від 27 23 
виробництва 
2 Зарахування до продукції сільськогосподарського 27 25 
виробництва напівфабрикатів 
3 Придбало сільськогосподарську продукцію підзвітним 27 37 
особами 
4 Дооцінка сільськогосподарської продукції 27 42 
5 Оприбутковано лишки сільськогосподарського призначення 27 71 
6 Оприбутковано насіння і корми після визначення цільового 20 27 
призначення сільськогосподарської продукції 
7 Передано у виробництво сільськогосподарську продукцію 23 27 
8 Передано сільськогосподарську продукцію на торговий склад 28 27 
(в їдальню) 
9 Пред`явлено претензію винній особі за нестачу 37 27 
сільськогосподарської продукції 
10 Списано нестачу сільськогосподарської продукції на фінансові 79 27 
результати 
11 Здійснено витрати сільськогосподарської продукції на 80 27 
виробництво на підприємствах, що використовують рахунки 8 
класу 
12 Витрати від псування сільськогосподарської продукції 84 27 
13 Реалізація сільськогосподарської продукції на підприємствах, 85 27 
що не використовують рахунки 9 класу 
14 Списана собівартість реалізованої сільськогосподарської 90 27 
продукції на підприємствах, що використовують рахунки 9 
класу 
15 Витрачено сільськогосподарську продукцію на 92 27 
загальногосподарські потреби 
16 Витрачено сільськогосподарську продукцію на витрати зі 93 27 
збуту 
17 Спожита сільськогосподарська продукція для власних потреб 94 27 
(ЖКГ, дитячі дошкільні заклади та ін..) або списано недостачу 
Основним рахунком є рахунок 23 "Виробництво", на якому 
відображають прямі витрати, пов'язані з випуском продукції, виконанням 
 
 32 
робіт та наданням послуг, і визначається фактична собівартість виготовленої 
продукції. 
Аналітичний облік на рахунку 23 "Виробництво" ведеться у розрізі 
видів основного та допоміжного виробництв, за видами продукції (робіт, 
послуг). Залишок на рахунку 23 "Виробництво" на кінець місяця показує 
вартість незавершеного виробництва. Залишок відображають у другому 
розділі активу балансу. Прямі витрати, пов'язані з виробництвом продукції 
(робіт, послуг), списуються на дебет рахунка 23 "Виробництво" з кредиту 
рахунків "Виробничі запаси", "Розрахунки з оплати праці" тощо. 
На рисунку 1.6 відображено рух готової продукції та її реалізації на 
підприємстві. Витрати, зібрані на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати", 
наприкінці місяця списуються на дебет рахунка 23 "Виробництво".  
Готова продукція та її реалізація 
Склад Здавальна Готова продукція Рахунки 
накладна на складі постачальників 
Лабораторія Посвідчення 
Платіжні 
якості документи 
Картки і книги складського 
обліку Накладна 
Відомість випуску продукції Відвантажена продукція, 
виконані роботи та надані 
послуги 
Прибуткові та видаткові документи 
Відомість 5.1 
Рахунок №26 «Готова продукція» 27 «Продукція 
сільськогосподарського виробництва» 
Попередня оплата 
 
Зведені відомості документів 
 
оплачених і неоплачених 
Рис. 1.6. Рух готової продукції та її реалізації на підприємстві [31] 
 
 33 
Після списання і розподілу непрямих витрат на рахунку 91 
"Загальновиробничі витрати" сальдо відсутнє. Рахунок закривається і в 
балансі не відображається. Зібрані на дебеті рахунка 23 "Виробництво" прямі 
та непрямі витрати складають фактичну собівартість виготовленої продукції. 
Облік витрат на виробництво готової продукції  відображається такими 
записами (табл. 1.7). 
                                                                                                       Таблиця 1.7 
Кореспонденція рахунків з обліку витрат виробництва 
№ Кореспонденція рахунків 
Зміст господарської операції 
з/п Дт Кт 
1 2 3 4 
1. Списано на собівартість вартість запасів 23 20 
2. Нараховано заробітну плату персоналу задіяному у 
23 66 
виробництві 
3. Списано частину загальновиробничих витрат на 
23 91 
собівартість 
4. Використано на виробництво виробничі запаси і МШП 23 20,22 
5. Нарахована амортизація виробничого обладнання 23 13 
6. Списано втрати від браку 23 24 
7. Оприбутковано на склад готову продукцію по фактичній 
901 91 
собівартості (зважаючи, що 80% загальновиробничих 
23 91 
витрат є прямими, а решта нерозподіленими та до 
26 23 
складу виробничої собівартості не відносяться 
8. Віднесено на фінансовий результат:   
– доходи від реалізації  703 791 
– собівартість реалізованої продукції 791 901 
 
Для обліку наявності та руху готової продукції, що має кількісні 
характеристики та складується, планом рахунків передбачено рахунок 26 
«Готова продукція». Цей рахунок активний, балансовий, показує запаси 
виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, 
приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і 
відповідають технічним умовам і стандартам.  
Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та 
роботи, які не прийняті замовником, показуються у складі незавершеного 
виробництва. По дебету рахунка відображається надходження готової 
продукції з виробництва на склад за первісною вартістю, по кредиту – її 
 
 34 
відпуск. При списанні готової продукції з рахунка 26 «Готова продукція» 
сума відхилень фактичної виробничої собівартості від вартості за обліковими 
цінами, що відноситься до цієї продукції, визначається у відсотку, який 
обчислюється як відношення відхилень на залишок готової продукції на 
початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом 
місяця, до вартості продукції за обліковими цінами. 
Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції 
від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої 
продукції, відображається за кредитом рахунку 26 «Готова продукція» і 
дебетом відповідних рахунків [82, с. 450]. 
Залишок є тільки дебетовим і показує фактичну виробничу собівартість 
готової продукції на кінець звітного періоду. Якщо готова продукція даного 
виробництва повністю спрямовується для використання на самому 
підприємстві, то на рахунку 26 «Готова продукція» вона може не 
оприбутковуватися, а враховуватися на субрахунку 201 «Сировина і 
матеріали» або інших залежно від призначення цієї продукції.  
В аналітичному обліку підприємства оцінюють готову продукцію за 
обліковими цінами, а саме – за плановою собівартістю, оптовими обліковими 
цінами. Надходження і відпуск готової продукції в синтетичному обліку 
відображаються за фактичною виробничою собівартістю (табл.1.8). 
                                                                                                 Таблиця 1.8 
Кореспонденція рахунків з обліку наявності та руху готової продукції 
№ Кореспондуючі 
п/п. Зміст господарської операції рахунки 
Дебет Кредит 
1. Оприбуткована на склад готова продукція  26 23 
2. Продукція відвантажена покупцю за договірними цінами 361 701 
3. Списано балансову вартість готової продукції 901 26 ,27 
4. Списано доходи на фінансовий результат 701 791 
5. Списано на витрати виробництва готову продукцію  23 26 
6. Відображено суму уцінки готової продукції  946 26 
7. Відображено суму нестач готової продукції , яка підлягає  26 
врегулюванню 974 
 
 
 35 
Для відображення собівартості реалізованої продукції призначений 
рахунок 90 «Собівартість реалізації», який наприкінці звітного періоду 
списується в дебет рахунка 79 «Фінансові результати». Витрати на збут 
(рах. 93) списуються на зменшення фінансових результатів – в дебет рахунка 
79 «Фінансові результати». Доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, 
послуг) відображаються на кредиті рахунка №70 «Доходи від реалізації», 
субрахунок 701 «Дохід від реалізації готової продукції». Для отримання 
фінансових результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) наприкінці 
звітного періоду одержане сальдо на рах. 70 «Доходи від реалізації» 
списуємо на активно-пасивний рахунок 79 «Фінансові результати». 
На рахунку 26 «Готова продукція» можливе  відображення  записів, які 
наведені в таблиці 1.9. 
                                                                                         Таблиця 1.9 
Кореспонденція рахунків з обліку готової продукції 
Кореспондуючі рахунки 
№п/п Зміст господарської операції 
         Дт             Кт 
1 2 3 4 
1 Відвантаження готової продукції за ціною продажу 
361 701 
(різниця в ціні на суму ПДВ) 
2 Нарахований ПДВ 701 641 
3 Списана в реалізацію відвантажена продукція за 
901 26 
фактичною  собівартістю 
4 Списання у порядку закриття рах 70:   
а) чистого доходу; 701 791 
б) собівартості реалізованої продукції 791 901 
5 Надходження коштів за реалізовану продукцію 311 36 
6 Списано суму непокритого збитку 442 791 
7 Використано готову продукцію для внутрішніх 
232 26 
потреб допоміжних цехів 
8 Відображено вартість готової продукції, виданої зі 
372 26 
складу підзвітній особі 
9 Виявлено при інвентаризації недостачу готової 
375 26 
продукції, яку віднесено на винну особу 
10 Списано на фінансовий результат первісну вартість 
готової продукції, використаної для 791 92 
адміністративних потреб 
На рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» 
можливе відображення  записів, які наведені в таблиці 1.10. 
 
 
 36 
Таблиця 1.10 
Кореспонденція рахунків з обліку реалізації та повернення продукції 
сільськогосподарського виробництва 
№ Зміст господарської  Кореспонденція рахунків 
п/п операції Д-т К-т 
1 2 3 4 
Перша подія — відвантаження 
1 Відвантажена 901 «Собівартість 27 «Продукція 
продукція покупцям реалізованої продукції» сільськогосподарського 
виробництва» 
2 Нарахована виручка 361 «Розрахунки з 701 «Дохід від реалізації 
при поставці продукції вітчизняними покупцями» готової продукції» 
покупцю 
3 Нараховано ПДВ 701 «Дохід від реалізації 641 «Розрахунки за 
готової продукції» податками» 
4 Одержана виручка 311 «Поточні рахунки в 361 «Розрахунки з 
національній валюті» вітчизняними покупцями» 
5 Списано доходи на 701 «Дохід від реалізації 791 «Результат операційної 
фінансові результати готової продукції» діяльності» 
6 Списана собівартість 791 «Результат 901 «Собівартість 
реалізованої продукції операційної діяльності» реалізованої продукції» 
на фінансові результати 
Перша подія — передоплата 
1 Отримано передоплату 311 «Поточні рахунки в 361 «Розрахунки з 
національній валюті» вітчизняними покупцями» 
2 Нараховано ПДВ 643 «Податкові 641 «Розрахунки за 
зобов’язання» податками» 
3 Відвантажено 901 «Собівартість 27 «Продукція 
продукцію покупцям реалізованої продукції» сільськогосподарського 
виробництва» 
4 Нарахована виручка 361 «Розрахунки з 701 «Дохід від реалізації 
вітчизняними покупцями» готової продукції» 
5 Нараховано ПДВ 701 «Дохід від реалізації 643 «Податкові 
готової продукції» зобов’язання» 
6 Списано дохід на 701 «Дохід від реалізації 791 «Результат операційної 
фінансові результати готової продукції» діяльності» 
7 Списано собівартість 791 «Результат 901 «Собівартість 
реалізованої продукції операційної діяльності» реалізованої продукції» 
на фінансові результати 
Реалізовано продукцію за бартерними контрактами 
Перша подія — відвантаження 
1 Відвантажено 901 «Собівартість 27 «Продукція 
продукцію покупцям реалізованої продукції» сільськогосподарського 
виробництва» 
2 Нараховано виручку 361 «Розрахунки з 701 «Дохід від  
при поставці продукції вітчизняними покупцями» реалізації готової продукції» 
покупцю 
3 Нараховано ПДВ 701 «Дохід від реалізації 641 «Розрахунки за 
готової продукції» податками» 
 
 37 
Продовж. табл. 1.10 
1 2 3 4 
4 Отримано 203 «Паливо» 631 «Розрахунки  
нафтопродукти з вітчизняними 
постачальниками» 
5 Нараховано податкови 644 «Податковий кредит» 631 «Розрахунки  
й кредит з вітчизняними 
постачальниками» 
6 Відображено бартерну 631 «Розрахунки з 361 «Розрахунки з 
операцію вітчизняними по- вітчизняними покупцями» 
стачальниками» 
7 Нараховано ПДВ 641 «Розрахунки за 644 «Податковий кредит» 
податками» 
8 Списано дохід на 701 «Дохід від реалізації 791 «Результат операційної 
фінансові результати готової продукції» діяльності» 
9 Списано собівартість 791 «Результат 901 «Собівартість 
реалізованої продукції операційної діяльності» реалізованої продукції» 
на фінансові 
результати 
Перша подія — отримання 
1 Отримано 203 «Паливо» 631 «Розрахунки з 
нафтопродукти вітчизняними 
постачальниками» 
2 Нараховано 644 «Податковий кредит» 631 «Розрахунки з 
податковий кредит вітчизняними 
постачальниками» 
3 Відвантажено 901 «Собівартість 27 «Продукція 
продукцію покупцям реалізованої продукції» сільськогосподарського 
виробництва» 
4 Нараховано виручку 361 «Розрахунки з 701 «Дохід від реалізації 
вітчизняними покупцями» готової продукції» 
5 Нараховано ПДВ 701 «Дохід від реалізації 641 «Розрахунки за 
готової продукції» податками» 
6 Відображено бартерну 631 «Розрахунки з 361 «Розрахунки з 
операцію вітчизняними вітчизняними покупцями» 
постачальниками» 
7 Нараховано ПДВ 641 «Розрахунки за 644 «Податковий кредит» 
податками» 
8 Списано дохід на 701 «Дохід від реалізації 791 «Результат операційної 
фінансові результати готової продукції» діяльності» 
9 Списано собівартість 791 «Результат 901 «Собівартість 
реалізованої продукції операційної діяльності» реалізованої продукції» 
на фінансові 
результати 
Повернено продукцію 
1 Створено первісну 901 «Собівартість 27 «Продукція 
вартість повернутої реалізованої продукції» сільськогосподарського 
продукції виробництва» 
2 Нараховано виручку 704 «Вирахування з 361 «Розрахунки з 
покупцям за доходу» вітчизняними покупцями» 
повернуту продукцію 
 
 38 
Продовж. табл. 1.10  
1 2 3 4 
3 Нараховано ПДВ 704 «Вирахування з 641 «Розрахунки за 
доходу» податками» 
4 Оплачено покупцю 361 «Розрахунки з 311 «Поточні рахунки в 
вартість повернутої вітчизняними покупцями» національній валюті» 
продукції 
5 Списано собівартість 791 «Результат 704 «Вирахування з доходу» 
повернутої продукції операційної діяльності» 
на фінансові 
результати 
6 Списано собівартість 791 «Результат 901 «Собівартість 
реалізованої продукції операційної діяльності» реалізованої продукції» 
на фінансові 
результати 
7 Списано дохід на 701 «Дохід від реалізації 791 «Результат операційної 
фінансові результати готової продукції» діяльності» 
 
            Щомісяця звіряють дані облікових реєстрів з даними книги залишків 
готової продукції і напівфабрикатів свого виробництва, контролюють записи, 
стан запасів готової продукції на складі, своєчасне і правильне її 
оприбуткування, забезпечення зберігання, своєчасне відвантаження, а також 
виконання обов’язків за поставками продукції споживачам [75, с.497]. 
У фінансовій звітності слід розкривати таку інформація про запаси: 
а) облікову політику, прийняту для оцінки запасів, включаючи 
використані формули собівартості; 
б) загальну балансову вартість запасів та балансову вартість згідно з 
класифікаціями, прийнятними для суб'єкта господарювання; 
в) балансову вартість запасів, відображених за чистою вартістю 
реалізації мінус витрати на продаж; 
г) суму запасів, визнаних як витрати протягом періоду; 
ґ) суму будь-якого часткового списання запасів, визнану як витрати 
протягом періоду; 
д) суму будь-якого сторнування будь-якого часткового списання, 
визнану як зменшення суми запасів, яка визнана як витрати періоду; 
е) обставини або події, що спричинили сторнування часткового 
списання запасів; 
 
 39 
є) балансову вартість запасів, переданих під заставу для гарантії 
зобов'язань. 
У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про: 
а) методи оцінки запасів; 
б) балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих 
класифікаційних груп; 
в) балансову (облікову) вартість запасів, які відображені за чистою 
вартістю реалізації; 
г) балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на 
комісію, в заставу; 
д) суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка 
запасів. 
 
 40 
РОЗДІЛ  2 
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ  
НА СФГ «ФЛОРЯ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ» 
 
 
2.1. Організаційно - економічна характеристика СФГ «Флоря 
Андрій Володимирович» 
 
Селянське (фермерське) господарство «Флоря Андрій 
Володимирович», далі – СФГ «Флоря Андрій Володимирович» є 
сільськогосподарською організацією, яка займається вирощуванням 
зернових, технічних і інших культур (крім рису), бобових культур та насіння 
олійних культур. Також переробка продукції сільського господарства, 
реалізація виробленої та купленої продукції, торгівельна діяльність. Місце 
розташування господарства: Україна, с. Велика Виска, Маловисківського 
району, Кіровоградської області. 
Підприємство – самостійний господарюючий статутний суб’єкт, що 
здійснює підприємницьку діяльність на правах юридичної особи. Він має 
власне майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із 
своєю назвою та ідентифікаційним кодом, фірмовий знак, бланки 
організаційної документації, потрібні для проведення своєї роботи. 
Фермерське господарство веде свою діяльність керуючись Статутом 
(Додаток А). В ньому вказуються: назва господарства, його розташування, 
предмет та мета діяльності, порядок формування майна, органи управління, 
процедура вступу до господарства та вихід з нього , а також інші принципи. 
СФГ «Флоря Андрій Володимирович» веде господарську та виробничу 
діяльність по всіх напрямках, що не заборонені діючим законодавством. 
Фермерське господарство несе відповідальність за екологічну чистоту 
наданих ним послуг, виконаних робіт та товарів. 
 
 
 41 
Господарство зобов'язане: 
- забезпечувати використання земельних ділянок за ix цільовим 
призначенням та відповідно до умов їх надання;  
- ефективно використовувати землю, підвищувати її родючість, 
застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати 
погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї діяльності; 
- додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; 
- сплачувати  
податки та збори; 
- не порушувати прав власниківсуміжних земельних ділянок та 
землекористувачів; 
- не допускати зниження родючостіґрунтів та 
зберігатиіншікориснівластивостіземлі; 
- дотримуватися правил добросусідства та встановлених обмежень 
використання земель. 
Співвласниками фермерського господарства також можуть бути 
дружина або чоловік, їх батьки, діти, які мають 14 років, та інші родичі, що 
скооперувались задля роботи на цьому господарстві. Люди, що працюють на 
фермерських господарствах за трудовим договором не можуть бути його 
членами. Відповідальність за діяльність фермерського господарства несе 
його голова. На ім'я голови господарства видається державний акт на право 
власності на землю. Голова господарства може заключати договори на 
тимчасове користування землею, це може бути і оренда, а також формувати 
інші документи згідно чинного законодавства України. Голова представляє 
інтереси фермерського господарства перед підприємствами, організаціями, 
установами та фізичними особами. 
Фермерське господарство, керуючись нормами статті 28 Закону 
України «Про фермерське господарство», з моменту його реєстрації веде 
бухгалтерський облік результатів діяльності, складає і подає фінансову, 
статистичну та інші види звітності. 
 
 42 
На СФГ «Флоря Андрій Володимирович» бухгалтерський облік 
ведеться за допомогою автоматизованої програми «1С: Бухгалтерія». 
Документообігом іменується порядок та шляхи руху документів з часу їх 
формування або надходження до часу передачі в архів. Основна мета 
документообігу – пришвидшення руху документів якомога швидше , тому що 
він буде ефективнішим, та користувачі матимуть змогу вчасно отримати 
інформацію з метою прийняття певних рішень. Кожен суб'єкт 
господарювання, зважаючи на специфіку своєї господарської діяльності та 
організацію управління, передбачає напрями й обсяги документів.  
Організовує документообіг господарства головний бухгалтер– Флоря 
Андрій Володимирович. Він не лише голова фермерського господарства, а й 
головний бухгалтер. Головний бухгалтер виконує наступні функції на 
підприємстві: 
- організовує ведення бухгалтерського обліку, керуючись єдиних 
методологічних засад, установлених Законом України «Про бухгалтерський 
облік та фінансову звітність в Україні», звертаючи увагу на особливості 
діяльності господарства і методології обробки облікових даних;  
- веде облік коштів, товарно-матеріальних цінностей та основних 
засобів, а також здійснює відображення операцій, що пов’язані з їх рухом; 
- забезпечує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського 
обліку господарських операцій; 
- наполягає на дотриманні від усіх служб, підрозділів та працівників 
порядку оформлення та подання первинних документів. 
Для аналізу господарської діяльності підприємства проаналізуємо 
основні фінансово–економічні показники Селянського (фермерського) 
господарства «Флоря Андрій Володимирович» за 2018 – 2020 роки в таблиці 
2.1 використовуючи додатки Б, В. 
Аналізуючи основні показники діяльності підприємства можна зробити 
висновки, що чистий дохід від реалізації протягом трьох останніх років 
зростав.  
 
 43 
Таблиця 2.1 
Аналіз основних техніко -економічних показників діяльності СФГ 
«Флоря Андрій Володимирович» за період 2018-2020 рр. 
Відхилення 
№ 2018 2019  2020 
Показник 2019/ 2020/ 2019/ 2020/ 
п/п рік рік рік 2018 2019 2018 2019 
+; - +; - % % 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
1 Чистий дохід 
від реалізації 
продукції 54209 89524 123397 35315 33873 165,1 137,8 
(товарів, робіт, 
послуг), тис.грн 
2 Собівартість 
реалізованої 
продукції 
27128 59611 92335 32483 32724 219,7 154,9 
(товарів, робіт, 
послуг),  
тис.грн 
3 Середньосписко
ва 
37 70 70 33 0 189, 2 100 
чисельністьпрац
юючих, чол. 
4 Продуктивність 
праці, 100863,2 71124,6 74273,5 -29738,6 3148,9 70,5 104,4 
тис.грн/чол. 
5 Фонд оплати 
2409 4599 6475 2190 1876 190,9 140,8 
праці,тис.грн 
6 Середньомісячн
а заробітна 5425,7 5475 7708,3 49,3 2233,3 100,9 140,8 
плата, тис. грн 
7 Середньорічна 
вартість 
30451,5 30654 33900 202,5 3246 100,7 110,6 
основних 
засобів, тис. грн. 
8 Фондовіддача 1,78 1,97 1,87 0,19 -0,1 110,7 94,9 
9 Середньорічні 
залишки 
52818 56479,5 87391,5 3661,5 30912 106,9 154,7 
оборотних 
засобів тис. грн. 
10 Валовий 
прибуток 27081 29913 31062 2832 1149 110,4 103,8 
тис. грн. 
11 Чистий 
прибуток, 21593 18936 18705 -2657 -231 87,7 98,8 
тис.грн 
12 Рентабельність 
79,5 31,8 20,3 -47,7 -11,5 40 63,8 
підприємства, % 
 
 44 
Так у 2019 році він зріс в порівнянні з 2018 роком на 35315 тис. грн., а в 
2020 році він зріс в порівнянні з 2019 роком на 33873 тис. грн. або на 65,1 % і 
37,8% відповідно. 
Собівартість реалізованої продукції також має аналогічну тенденцію. 
Так у 2019 році вона зросла у порівнянні з 2018 на 32483 тис. грн або на 119,7 
%, а у 2020 році в порівнянні з 2019 роком вона зросла на 32724 тис. грн або 
на 54, 9%. Але слід зазначити, що собівартість продукції зростала значно 
більшими темпами ніж виручка від реалізації. Це виникло внаслідок того, що 
зростали ціни на сировину, матеріали, зростала мінімальна заробітна плата. 
Позитивним в діяльності підприємства є те, що зросла кількість 
працівників. Так за рік вона зросла на 33 чоловіки. Але продуктивність праці 
у 2019 році зменшилась на 29738,6 тис. грн/ чол. у порівнянні з 2018 р., а у 
2020 році вона дещо зросла на 3148,9 тис.грн/чол. або 4,4%.  
Середньомісячна заробітна плата у 2019 році зросла в порівнянні з 2018 
роком на 49,3 грн. або на 0,9%, а в 2020 році вона зросла в порівнянні з 2019 
роком на 40,8%  або 2233,3 тис. грн. і склала 7708,3 тис. грн..  
Зростання середньомісячної плати і кількості працівників вплинуло на 
зростання фонду оплати праці. Так в 2019 році він зріс впорівнянні з 2018 
роком на 2190 тис. грн. або 90,9%. А в 2020 спостерігається його ріст ще на 
1876 тис. грн. або 40,8%. 
Аналіз показників також показав, що протягом трьох останніх років на 
підприємство поступово оновлює свої основні заоби. Так вони зросли на 
3448,5 тис. грн. Показник фондовіддачі у 2019 році зріс на 0,19, а в 2020 році 
вона зменшилася на на 0,1.  
Рентабельність підприємства з кожним роком зменшувалася. Так у 
2018 році вона складала 79,5%, а в 2019 році вона зменшилася на 47,7 % 
порівняно з 2018 р., у 2020 році знову зменшилась на 11,5 %. 
Проаналізувавши основні показники діяльності підприємства можна зробити 
висновки, що підприємство, прибуткове, рентабельне, але його фінансове 
становище дещо погіршилоя в порівнянні з минулими роками. 
 
 45 
Головною метою аналізу фінансових показників господарства є оцінка 
й пошук шляхів стабілізації показників та їх удосконалення.Джерелом 
інформації для аналізу фінансового стану є бухгалтерський баланс та звіт про 
фінансові результати господарства. 
Наступним буде доцільно провести аналіз платоспроможності, 
ліквідності та фінансової стійкості СФГ «Флоря Андрій Володимирович» з 
використанням коефіцієнтного підходу виходячи з даних додатків Б, В 
результати якого наведено в табл. 2.2. 
Таблиця 2.2 
Аналіз показників ліквідності, платоспроможності та фінансової 
стійкості СФГ «Флоря Андрій Володимирович» за період 2018-2020 рр. 
Відхилення 
№ 2018 2019 2020 Нормативне 
Показники 2019/ 2020/ 
п/п рік рік рік значення 
2018 2019 
1 Коефіцієнт 
33,4 9,5 13,9 1,5-2,5 -23,9 4,4 
покриття 
2 Коефіцієнт 
проміжної 18,9 3,2 3,1 0,7-0,8 -15,7 -0,1 
ліквідності 
3 Коефіцієнт 
абсолютної 2,26 0,68 0,17 0,2-0,35 -1,58 -0,51 
ліквідності 
4 Коефіцієнт 
фінансової 
0,79 0,79 0,81 >0,5 0 0,02 
незалежності 
(автономії) 
5 Коефіцієнт 
0,21 0,21 0,19 <0,5 0 -0,02 
заборгованості 
6 Коефіцієнт 
фінансової 1,27 1,26 1,22 <2 -0,01 -0,04 
залежності 
7 Коефіцієнт 
маневреності >0 
0,71 0,53 0,54 -0,18 0,1 
власного збільшення 
капіталу 
 
Як показує проведений аналіз СФГ «Флоря Андрій Володимирович» 
має не зовсім стабільний фінансовий стан, не всі показники в нормі.  
 
 46 
Зокрема, коефіцієнт покриття більший нормативного значення, а 
проміжний коефіцієнт ліквідності відповідає нормативному значенню лише у 
2020 році, а у 2018 та 2019 роках показник більший за нормативний.  
Коефіцієнти ліквідності показують наскільки швидко обертаються 
оборотні засоби та дебіторська заборгованість підприємства в грошові 
кошти. Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2018 році становив 2,26, а у 2019 
році зменшився на 1,58 та почав відповідати нормативному показнику, проте 
у 2020 ще зменшився на 0,51 та становив 0,17. Це говорить про те, що 
підприємство не зовсім ефективно використовувало вільні кошти. 
Що стосується коефіцієнта фінансової незалежності, то його значення 
було майже незмінним і відповідає нормі. Коефіцієнт заборгованості у 2018 
та 2019 роках становив 0,21, а у 2020 році зменшився на 0,2. Значення 
коефіцієнта фінансової залежності зазнало таких змін: у 2018 році становив 
1,27, у 2019 році- 1,26, а у 2020 році зменшився на 0,04 та його значення 
дорівнювало 1,22. Його значення є нормативним. Коефіцієнт маневреності 
власного капіталу у 2019 році зменшився на 0,18, проте у 2020 році він зріс 
на 0,1. Цей коефіцієнт показує яка частка власних засобів підприємства 
перебуває у мобільній формі. 
Отже слід зробити висновки, що хоча в останні роки фінансове 
становище підприємства дещо погіршилося, але воно залишається ліквідним, 
платоспроможним і фінансово незалежним від залучених коштів. 
Підприємство рентабельне, воно збільшило кількість працівників, розширює 
обсяги своєї діяльності і залишається платоспроможним, що є достить 
позитивним явищем в діяльності підприємства. 
Але поряд з цим існують різні фактори, як внутрішні так і зовнішні, які 
негативно сприяють на господарську діяльність підприємства. Це, зокрема, 
природні умови, економічна ситуація в країні, відсутність пільгового 
кредитування для фермерів і інші. 
 
 
 47 
2.2. Документування господарських операцій з обліку готової 
продукції на  підприємстві 
  
Керуючись законодавством господарство веде облік відповідно до 
Методичних рекомендацій з організації і ведення бухгалтерського обліку в 
селянських (фермерських) господарствах, затверджених Наказом 
Мінагрополітики від 02.07.2001 № 189, Плану рахунків бухгалтерського 
обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і 
організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 
30.11.1999 р. N 291 та відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики 
України «Про затвердження спеціалізованих форм регістрів журнально-
ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств та 
Методичних рекомендацій щодо їх застосування» від 04.06.2009 N 390. 
В системі управління підприємством первинний облік займає одне з 
головних місць, оскільки він є основним джерелом отримання інформації про 
факт здійснення тієї чи іншої господарської операції. Всі господарські 
операції, які здійснюються на підприємстві відображаються в обліку на 
підставі первинних документів. На СФГ «Флоря Андрій Володимирович» 
первинний облік надходження та руху сільськогосподарської продукції 
ведеться за допомогою типових форм документів, дані з яких в бухгалтерії 
потім заносяться до комп’ютерної програми, де і здійснюється їх подальша 
обробка і систематизація. 
В бухгалтерії підприємства облік наявності і руху готової продукції 
ведеться комп’ютеризовано. За кожним рахунком, зокрема і з обліку 
продукції, ведеться картка, в якій зазначається залишок продукції на початок 
періоду, а також всі операції з обліку готової продукції: надходження з 
виробництва, реалізація, списання товарно-матеріальних цінностей, і 
залишок продукції на кінець звітного періоду. 
Розглянемо організацію документального оформлення надходження і 
використання та реалізації сільськогосподарської продукції на СФГ «Флоря 
 
 48 
Андрій Володимирович». Зокрема, зернових, технічних і інших культур (крім 
рису), бобових культур та насіння олійних культур, яку виробляє  
підприємство. 
Оскільки підприємство займається виробництвом продукції 
рослинництва, то працівниками підприємства і зокрема бухгалтерією 
ведеться облік вирощеного урожаю у процесі його руху з поля до комори чи 
інших місць зберігання, а також під час переробки і реалізації. 
 На фермерському господарстві для первинного обліку зернової 
продукції, одержаної від врожаю, використовують Реєстри відправки зерна 
та іншої продукції з поля форми № 77. У реєстрі вказується інформація про 
комбайнера, водія, найменування продукції, що збирається, її вага. При 
цьому комбайнер на кожен комбайн один раз на день виписує реєстр у трьох 
примірниках. Перший примірник залишається у комбайнера, два інших він 
передає водієві. У свою чергу, водій залишає один примірник у себе, інший 
передає комірнику.  
На підставі реєстрів комірник щомісяця складає Звіт руху зерна та 
іншої продукції, в якому зазначається залишок продукції на початок місяця, 
кількість продукції, що надійшла і вибула за період, і залишок її на кінець 
місяця. Потім звіт з первинними документами передають до бухгалтерії. 
Оскільки зерно, що надійшло до комори, часто потрібно додатково 
сушити і сортувати, то роботи, пов’язані з цим, оформлюють Актом на 
сортування та сушіння продукції рослинництва, який складається в одному 
примірнику на кожну партію продукції. Підписує акт головний агроном, 
комірник і вагар. Акт є підставою для оприбуткування очищеного зерна та 
відходів, придатних до використання, і списання відходів, які не можна 
використати. 
Слід зазначити, що значна кількість продукції рослинництва 
використовується у господарстві для наступного посіву. Таке зерно  приймає 
спеціальна комісія і передає на зберігання комірнику. Під час вирощування 
зернових культур підприємство несе витрати пов’язані з його виробництвом 
 
 49 
у вигляді посівного матеріалу, добрив та засобів хімічного захисту, зарплати 
виробничим працівникам, зношення садового та господарського інвентарю, 
основних засобів і інші. Інформація про - первинні документи з обліку 
витратних операцій у господарстві узагальнена в таблиці 2.3. 
                                                                                                        Таблиця 2.3 
Первинні та узагальнюючі документи, які використовуються на                  
СФГ «Флоря Андрій Володимирович» для обліку витрат на 
виробництво сільськогосподарської продукції 
№ Назва та номер типової Типова форма Використання типової 
п/п форми затверджена форми 
1. Акт про використання Наказ Мінагрополітики Відпуск мінеральних, 
мінеральних, органічних і України від 21 грудня органічних і бактеріальних 
бактеріальних добрив та 2007 р. № 929 добрив та засобів хім. 
засобів хім. захисту захисту 
(форма № ВЗСГ-3) 
2. Акт витрати насіння і Наказ Мінагрополітики Відпуск насіння і садівного 
садівного матеріалу України від 21 грудня матеріалу на господарські 
(форма № ВЗСГ-4) 2007 р. № 929 цілі 
3. Акт на списання вироб- Наказ Мінагрополітики Для списання виробничого 
ничого та садового гос- України від 21 грудня та садового господарського 
подарського інвентарю 2007 р. № 929 інвентарю 
(форма № ВЗСГ-5)  
4. Товарна накладна Наказ Мінагрополітики Документ на право відпуску 
(форма №ВЗСГ-7) України від 21 грудня запасів для реалізації на 
2007 р. № 929 сторону 
5. Накладна (внутрігоспо- Наказ Мінагрополітики Відпуск запасів на 
дарського призначення), України від 21 грудня внутрігосподарські цілі 
(форма № ВЗСГ-8) 2007 р. № 929 
7. Товарно-транспортна Наказ Мінтрансу, Відпуск товарно-
накладна, ф. № 1-ТН Мінстату України від 29 матеріальних цінностей 
грудня 1995 р. №488/346 
8. Довіреність (форма № Наказ Мінстату України Підтверджує особу одержу-
М-2б) 21.06.1996 р. № 193    вача та кількість ТМЦ, які 
необхідно отримати 
9. Акт на списання Наказ Міністерства При списанні поточних 
поточних біологічних аграрної політики № 73 біологічних активів 
активів рослинництва за від 21.02.2008 р. рослинництва за 
справедливою вартістю справедливою вартістю (на 
(ПБАСГ-2) початок збирання врожаю) 
12. Журнали-ордери № 5 А с.- Наказ Міністерства Облік готової продукції і 
г.;  № 5, В с.-г,   № 5 Г с.-г аграрної політики № 390 витрат 
від 04.06.2009 р. 
13. Головна Книга Наказ Міністерства Кредитові обороти за 
аграрної політики № 390 рахунками запасів 
від 04.06.2009 р. 
 
 
 50 
Документи з обліку витрат праці фіксують трудові затрати на 
виконання конкретних робіт по вирощуваних культурах і нараховану при 
цьому оплату. Основним первинним документом з відображення 
відпрацьованого часу є табель обліку робочого часу (ф.№ 64). Він 
складається в одному примірнику протягом місяця окремо за виробничими 
підрозділами і категоріями працюючих.  
Вибуття сільськогосподарської продукції теж супроводжується 
документальним оформленням. 
Для відпуску сільськогосподарської продукції зі складу, комори, ферми 
чи іншого місця зберігання на підприємстві використовують накладну 
(форма № 87 для сільськогосподарського обліку). У ній зазначається 
призначення продукції, що відпускається, найменування, кількість, ціна, а 
також зазначаються особи, що відпустила продукцію та що її прийняла.  
При реалізації готової продукції покупцям оформлюються наступні 
документи: Рахунок-фактура, Видаткова накладна і Довіреність. У рахунку-
фактурі, який виписується в двох примірниках, зазначається постачальник 
продукції, одержувач, найменування, кількість, ціна, вартість, дата 
проведення операції. Цей документ засвідчує суму, яку повинен сплатити 
покупець підприємству. Готовою продукцією, призначеною для продажу, 
вважають закінчені обробкою вироби, які пройшли випробування, 
приймання і відповідають технічним вимогам і стандартам. 
Відпуск готової продукції безпосередньо зі складу або цеху 
оформлюють на основі доручення на право отримання цінностей, 
видатковою накладною (ф. № М-20) в двох примірниках або товарно-
транспортною накладною (ф. № 1-ТН) в п’яти примірниках із зазначенням 
номера накладної і дати оформлення, номера і дати договору, назви і 
реквізитів покупця, одиниць виміру, кількості, оптової ціни та вартості.  
На підприємстві підставою для відпуску готової продукції є: видаткова 
накладна, рахунок, пакувальний лист. Ці документи є підставою для 
списання готової продукції підприємством-виробником, що здійснило її 
 
 51 
відпуск, для оприбуткування її підприємством-одержувачем та для дозволу 
на вивезення її з території підприємства-постачальника (табл. 2.4). 
Таблиця 2.4 
Перелік первинних документи з реалізації готової продукції, що 
використовуються на СФГ «Флоря Андрій Володимирович» 
№ 
з/п Назва документів 
1 Накладна 
2 Реєстр накладних 
3 Податкова накладна 
4 Прибутковий ордер 
5 Рахунок-фактура 
6 Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів 
7 Звіт про рух готової продукції 
 
СФГ «Флоря Андрій Володимирович» являється платником ПДВ. 
Відповідно до Податкового кодексу України підприємство як продавець 
виписує покупцю податкову накладну, форма і порядок заповнення якої 
затверджені наказом ДФС. У податковій накладній, крім інших реквізитів, 
продавець указує ціну товару, ставку і суму ПДВ, загальну суму, що підлягає 
сплаті постачальнику. Податкова накладна виписується на кожне постачання 
товарів у двох екземплярах, оригінал якої вручається покупцю (одержувачу 
товарів чи послуг), а копія зберігається на підприємстві як звітний і 
розрахунковий податковий документ. 
На підставі виписаних податкових накладних підприємство робить 
відповідні записи в реєстрі одержаних та виданих податкових накладних, що 
містить порядок обліку операцій із продажу товарів (робіт, послуг) і визначає 
підставу для можливого віднесення до податкових зобов'язань сум ПДВ, 
нарахованих у звітному періоді в зв'язку з продажем (реалізацією) товарів, 
робіт, послуг (кредит рахунка 641 “Розрахунки по податках ”). 
На основі накладних роблять відповідні записи в картках складського 
обліку про відпуск готової продукції та сільськогосподарської продукції зі 
складу, а також ведуть облік відвантаженої продукції в бухгалтерії. 
 
 52 
Для проведення розрахунків з покупцем постачальник виписує 
рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи, що 
підтверджують факт передачі (відпуску) продукції і їх оплату з зазначенням 
суми ПДВ. Постачальник може включити до рахунка-фактури покупця, крім 
вартості відвантаженої продукції, вартість тари, транспортні витрати. 
Відвантажена продукція до її передачі покупцю (отримання від 
покупця довіреності та його завіреного підпису про одержання) є власністю 
постачальника. Стосунки між покупцем і продавцем в основному 
регламентуються підписаними договорами. 
Реалізація продукції є завершальною стадією процесу обігу коштів. 
Своєчасний та вірний облік реалізації сприяє зміцненню фінансового стану 
підприємства, прискоренню обігу засобів, самоокупності і забезпеченню 
фінансування чергових операцій. 
Порядок проведення уцінки готової продукції аналогічний порядку 
проведення уцінки інших запасів. Він визначений Положенням про порядок 
уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товару широкого 
вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових 
товарно-матеріальних цінностей. Дооцінка готової продукції може 
проводитись, але в межах попередньої уцінки. Ціна проставляється на 
підставі номенклатури-цінника, наявність якого: є однією з важливих умов 
організації обліку готової продукції. 
При використанні сучасних комп'ютерних технологій в 
бухгалтерському обліку, крім номенклатури-цінника, розробляється 
комплекс довідників продукції, яка обкладається та не обкладається різними 
видами-податків, довідники середньоквартальної та середньорічної 
собівартості, платників і вантажоодержувачів. У вигляді довідників 
формалізуються і способи визначення суми рахунку за продукцію, 
відвантажену на внутрішній ринок та на експорт. У довідниках зазначається 
найменування виробу, коди видів товарної продукції, вироби та змінні 
параметри (ціна, собівартість, ставки податків тощо). Усі ці дані записують 
 
 53 
на машинний носій інформації використовують для оперативного управління 
запасами продукції і для складання відповідної внутрішньої бухгалтерської 
звітності.  
Аналітичний облік приймання та відпуску готової продукції ведеться 
на підставі прибуткових і видаткових документів. Якщо облік готової 
продукції ведеться за обліковими цінами, то в кінці звітного періоду, після 
визначення фактичної собівартості готової продукції, записи з випуску та 
відвантаження коригуються на суму відхилень фактичної собівартості від її 
вартості за обліковими цінами шляхом їх співставлення. Від'ємна сума 
відхилень відображається методом червоного сторно, додатна - звичайним 
записом. Дані аналітичного та синтетичного обліку готової продукції повинні 
забезпечувати отримання необхідної інформації для складання внутрішньої 
бухгалтерської звітності. 
Отже, бухгалтерський облік готової продукції повинен забезпечити 
контроль за виконанням завдань з випуску продукції згідно договірного 
асортименту на всіх стадіях її руху; зберіганням за обсягом, асортиментом та 
якістю (в місцях складування та в дорозі); своєчасною випискою документів 
на відвантаження; поданням розрахункових документів покупцям і контроль 
за здійсненням платежів; використанням матеріальних і фінансових ресурсів 
за допомогою складання планових і фактичних калькуляцій собівартості 
продукції. 
Для правильного визначення фактичної собівартості готової продукції, 
виконаних робіт і наданих послуг доцільно на кінець звітного періоду 
визначати залишки незавершеного виробництва, які відображаються за 
дебетом рахунку 23 «Виробництво». 
У видатковій накладній міститься така інформація: постачальник, 
одержувач продукції, з якого складу відбувається відвантаження продукції, 
дата, найменування товару, кількість, ціна, сума, підписи директора, 
бухгалтера і осіб, що відвантажили і одержали продукцію. 
 
 54 
При продажу готової продукції підприємство повинно отримати також 
від покупця Довіреність на одержання цінностей типової форми М-2. У 
цьому документі зазначається дата видачі, кому видано, документ, що 
засвідчує особу, і перелік цінностей, які належать отримати. Варто зазначити, 
що така Довіреність дійсна тільки десять днів. 
Для управління діяльністю підприємства, оцінки її результатів 
необхідне певне узагальнення інформації внаслідок проведення 
господарських операцій. Всі господарські операції після їх оформлення 
первинними документами записуються до облікових регістрів. Облікові 
регістри – це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді 
відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм, призначені для 
хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, 
групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті 
до обліку. 
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо застосування регістрів 
журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств, 
що затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 
04.06.2009 р. № 390, дані про наявність і рух готової продукції в грошовому 
виразі за місцями зберігання (матеріально-відповідальними особами) 
узагальнюються за місяць в розрізі синтетичних рахунків (субрахунків) в 
Журналі-ордері № 5 А с.-г., який об’єднано з відомістю. Перенесення 
інформації з первинних документів до журналу-ордеру здійснюється у 
порядку надходження первинних документів до бухгалтерії або не пізніше 
терміну, що забезпечує своєчасну звітність. Оскільки господарством облік 
ведеться за допомогою програми «1С: Бухгалтерія», то облікові регістри 
складаються автоматично. Таким чином підприємство забезпечує технічні 
засоби для відтворення регістрів у зручному для прочитання вигляді. 
Облікові регістри підписуються виконавцями та головним бухгалтером. 
Наприкінці місяця журнали-ордери закривають. Кредитові обороти по 
синтетичних рахунках (субрахунках) по обліку готової продукції з Журналу-
 
 55 
ордеру № 5 А с.-г. переносять в Головну книгу, на основі якої складається 
фінансова звітність (рис. 2.1). 
 
Рис. 2.1. Схема комп'ютерізації обліку готової продукції та її реалізації 
 
Отже, документування є першою стадією бухгалтерського обліку на 
підприємстві, яка включає в себе реєстрацію та фіксацію інформації про 
факти господарського життя, забезпечує обробку та узагальнення даної 
інформації. Таким чином, належним чином оформлені первинні документи та 
облікові регістри є підтвердженням здійснених фактів господарської 
діяльності.  
 
 
2.3. Синтетичний та аналітичний облік, порядок відображення 
інформації про готову продукцію у фінансовій звітності 
 
Бухгалтерський облік на СФГ «Флоря Андрій Володимирович» 
ведеться відповідно до вимог національних Положень (стандартів) 
бухгалтерського обліку та Закону України «Про бухгалтерський облік і 
 
 56 
фінансову звітність в Україні». Згідно з цими нормативними документами 
для регулювання ведення обліку на підприємстві розроблено Наказ «Про 
облікову політику». 
Робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що застосовується 
бухгалтерією підприємства, розроблений згідно з Інструкцією про 
застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, 
зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, що 
затверджена Наказом Міністерства фінансів № 291 від 30.11.1999 р. 
Відповідно до робочого плану рахунків на підприємстві для обліку 
наявності та руху готової продукції ведеться рахунок 27 «Продукція 
сільськогосподарського виробництва». Рахунок 27 є активним, балансовим. 
За дебетом рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» 
відображається надходження сільськогосподарської продукції, за кредитом – 
вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної 
передачі тощо. На цьому рахунку обліковують: 
- продукцію, одержану від власних рослинницьких та промислових 
підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для 
іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам;  
- продукцію, яка призначена для споживання; 
- насіння та посадкового матеріалу. 
До рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» на 
підприємстві відкрито лише один субрахунок, на якому ведеться облік всієї 
готової продукції, але вона розподіляється за місцями зберігання. На 
підприємстві є такі місця зберігання готової продукції: склад № 1, де 
зберігаються переважно зернові культури (, пшениця, овес, просо, соя, 
ячмінь, соняшник та інші); склад кормів, де зберігається дерть, жмих соєвий. 
Аналітичний облік сільськогосподарської продукції ведеться за її 
видами. Аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва ведеться 
у Виробничому звіті, який складається за місяць і наростаючим підсумком з 
початку року в розрізі об’єктів аналітичного обліку за відповідними статтями 
 
 57 
витрат. Дані Виробничого звіту за кредитом аналітичних рахунків 
виробництва у межах структурних підрозділів переносяться до зведеної 
відомості. Підсумки зведеної відомості у розрізі синтетичних рахунків 
переносяться до Журналу-ордеру, а кредитові обороти з Журналу-ордеру – 
до Головної книги. 
На підставі даних Виробничих звітів складається також оборотна 
відомість по рахунках виробничих витрат, яка передбачає відображення 
початкового залишку, обороту по дебету і кредиту, залишок на кінець 
звітного періоду для кожного об’єкта аналітичного обліку в рослинництві. 
Одночасно із записами в зведений виробничий звіт підсумкові дані з 
виробничих звітів підрозділів з групуванням по кореспондуючих рахунках 
заносять до Журналу-ордеру, а кредитові обороти з нього у встановленому 
порядку щомісяця переносять до Головної книги. Основні господарські 
операції з руху сільськогосподарської продукції, що здійснюються на 
підприємстві, та кореспонденція рахунків наведені в таблиці 2.5. 
Таблиця 2.5 
Відображення в обліку руху продукції на підприємстві 
СФГ «Флоря Андрій Володимирович» за серпень 2020 р. 
№ 
Зміст операції Дебет Кредит Сума Документ 
п/п 
1 Витрачено насіння для 23 «Вироб- 201 «Сировина 22500,0 Акт витрати 
сівби ництво» і матеріали» насіння  
2 Витрачено добрива 23 «Вироб- 208 18000,0 Акт про 
для робіт у ництво» «Матеріали с/г використання 
рослинництві призначен-ня» добрив 
3 Витрачено паливо 23 «Вироб- 203 «Паливо» 19025,0 Обліковий 
машинно-тракторним ництво» лист 
парком при роботах у тракториста-
рослинництві машиніста 
4 Надійшов овес на тік 271 23 «Вироб- 11895,0 Реєстр 
від комбайнера «Продукція ництво» відправки 
с/г вироб- зерна та іншої 
ництва» продукції з 
поля 
Для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової 
продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг на СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович» призначено рахунок 90 «Собівартість реалізації». 
 
 58 
За дебетом рахунку 90 «Собівартість реалізації» відображається 
виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; 
фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), за 
кредитом – списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 
«Фінансові результати». 
Рахунок 90 «Собівартість реалізації» на СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович» має такі субрахунки: 
901 «Собівартість реалізованої готової продукції»; 
902 «Собівартість реалізованих товарів»; 
903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг». 
На субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» відображається 
собівартість реалізованих товарів, яка визначається Положенням 
(стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». 
На субрахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» ведеться 
облік собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг. 
Зауважимо, що по дебету субрахунку 902 «Собівартість реалізованих 
товарів» вказується не лише собівартість реалізованих товарів, а також і сума 
транспортно-заготівельних витрат, пов'язаних із їх закупівлею, яка підлягає 
списанню за результатами обсягів реалізації у конкретному місяці. 
Також на СФГ «Флоря Андрій Володимирович» складаються та 
ведуться облікові регістри складаються щомісяця і підписуються 
виконавцями та головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення 
бухгалтерського обліку підприємства. Інформація про господарські операції, 
здійснені підприємством за певний період, в облікових регістрах 
переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерської звітності 
підприємства. Фермерські господарства, беруть готову продукцію на облік за 
поточними (діючими на момент складання звітності) цінами. Різниця між 
фактичною і плановою собівартістю готової продукції, яка виявляється 
наприкінці року, відноситься пропорційно на рахунок продукції і на інші 
рахунки, на які ця продукція була списана протягом року. 
 
 59 
Аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва 
ведеться за видами продукції. У таблиці 2.6 наведено кореспонденцію 
рахунків з обліку готової продукції, напівфабрикатів. 
Таблиця 2.6 
Типова кореспонденція рахунків з обліку готової продукції, яка 
використовується на СФГ «Флоря Андрій Володимирович» 
№ 
Зміст операції Дебет Кредит 
п/п 
1 Акт прийому-передачі на 
склад. Оприбуткована готова 
продукція, випущена 26 “Готова продукція”  
основними і допоміжними 27 “Продукція сільського 
23 “Виробництво” 
цехами; напівфабрикати сподарського 
власного виробництва, виробництва” 
продукція обслуговуючих 
виробництв і господарств, 
2 Передана на склад продукція, 
одержана від 27 “Продукція 
сільськогосподарського сільськогосподарського 23 “Виробництво” 
виробництва (рослинництва, виробництва” 
підрозділів та ін.) 
3 26 “Готова продукція” 
Акт дооцінки. Здійснена 27 “Продукція 423 “Дооцінка 
дооцінка готової продукції сільськогосподарського активів” 
виробництва” 
4 Акт уцінки. Здійснена уцінка 26 “Готова 
946 “Втрати від 
готової продукції, продукція” 
знецінення запасів” 
напівфабрикатів 25 “Напівфабрикати” 
5 26 “Готова продукція" 
Акт списання. Списано 947 "Нестачі і втрати від 27 “Продукція 
зіпсовану продукцію псування цінностей" Сільськогосподарсько
го виробництва” 
6 Відкориговано податковий 641 “Розрахунки за 644 “Податковий 
кредит методом сторно податками” кредит" 
7 Списано на витрати 
947 "Нестачі і втрати від 644 “Податковий 
розрахунки з податкового 
псування цінностей" кредит” 
кредиту 
6 Відкориговано податковий 641 “Розрахунки за 644 “Податковий 
кредит методом сторно податками” кредит" 
7 Списано на витрати 
947 "Нестачі і втрати від 644 “Податковий 
розрахунки з податкового 
псування цінностей" кредит” 
кредиту 
8 Накладна. Готова продукція, 26 “Готова продукція" 
напівфабрикати використані 27 “Продукція 
для власних потреб 20 "Виробничі запаси” сільськогосподарського 
підприємства, переводиться до виробництва” 
складу матеріалів 25 “Напівфабрикати” 
 
 60 
Продовж. табл. 2.6 
1 2 3 4 
9 Накладна. Готова продукція, 23 "Виробництво” 
26 “Готова продукція” 
напівфабрикати використані для 91 
27 “Продукція 
внутрішніх потреб основних і “Загальновиробничі 
сільськогосподарського 
допоміжних цехів, для витрати” 
виробництва” 
загальновиробничих і 92 “Адміністративні 
25 “Напівфабрикати” 
господарських потреб витрати" 
10 26 "Готова продукція” 
Видаткові накладні. Списані 901 “Собівартість 
27 “Продукція 
виробнича собівартість реалізованої готової 
сільськогосподарського 
реалізованої продукції. продукції" 
виробництва” 
11 Акт прийому-передачі продукції.  
949 “Інші витрати 
Готова продукція, напівфабрикати 26 “Готова продукція” 
операційної 
передані безкоштовно іншим 25 “Напівфабрикати” 
діяльності” 
підприємствам, інтернатам та ін. 
12 Акт втрати. Втрати готової 
продукції, напівфабрикатів (при 
99 “Надзвичайні 26 "Готова продукція" 
стихійному лихові, 
витрати” 25 “Напівфабрикати" 
некомпенсованому – пожежах, 
аваріях тощо) 
13 Накладна. Виготовлені і передані 
на склад готової продукції 26 "Готова 
25 "Напівфабрикати” 
напівфабрикати, призначені для продукція" 
реалізації 
Списання витрат підприємства на 79 “Фінансові 
14  
фінансові результати результати" 
Відображення витрат на біологічні перетворення 
сільськогосподарських культур показано в табл. 2.7. 
Таблиця 2.7 
Відображення в обліку операцій по виробництву сільськогосподарської 
продукції на СФГ «Флоря Андрій Володимирович» 
№ Зміст господарської операції Кореспонденція Сума, 
п/п рахунків грн 
Дт Кт 
1 2 3 4 5 
1 Розподілено витрати минулого року під урожай поточного 231 231 46000 
року  
2 Згідно виробничого звіту фактичні витрати поточного  231  271  10400 
року, понесені на виробництво ярового ячменю, склали: 
 - насіння власного виробництва 
 - насіння, придбане у сторонніх організацій 231 208 6000 
 - засоби захисту рослин 231 208 7800 
 - мінеральні добрива, отрутохімікати, гербіциди 231 208 7300 
 - органічні добрива власного виробництва 231 273 3700 
- заробітна плата та відрахування на соціальні заходи 231 66,65 57200 
 
 61 
Продовж. табл. 2.7 
1 2 3 4 5 
  - амортизація необоротних активів 231 13 1700 
  - послуги машинно-тракторного парку 231 235 9300 
  - послуги сторонніх організацій (без ПДВ) 231 631 6400 
  - послуги власного автотранспорту 231 234 3000 
  Всього прямих витрат     112800 
3. Згідно виробничого звіту фактичні витрати поточного       
року, понесені на тюкування соломи, склали:       
- заробітна плата та відрахування на соціальні заходи; 231 66,65 3640 
  - послуги машинно-тракторного парку 231 235 2200 
  - амортизація необоротних активів 231 13 1700 
  - паливо для роботи тракторів 231 203 1800 
  - МШП. 231 22 120 
  Всього     9460 
В реєстрі приймання зерна та іншої продукції з поля відображено 
валовий збір зерна у бункерній вазі 2480 ц. Відповідно до Актів визначення 
справедливої вартості 1 ц зерна ярового ячменю складає 87 грн за 1 ц. Після 
доробки зерна на току, згідно з актом на сортування і сушіння продукції 
рослинництва, отримано 397 ц зернових відходів з домішкою 50% 
повноцінного зерна та відходи, які не використовуються в кількості 74 ц. За 
даними актів на приймання грубих та соковитих кормів отримано 2630 ц 
соломи. Відповідно до Акту визначення справедливої вартості 1 ц соломи 
становить 9 грн за 1 ц. Очікувані витрати на місці продажу при реалізації 
чистого зерна складають: біржові збори – 700 грн;  комісійні торговому агенту 
– 2600 грн. Кореспонденція рахунків з обліку оприбуткування готової 
продукції відображено в таблиці 2.8. 
 Таблиця 2.8 
Кореспонденція рахунків з обліку оприбуткування готової продукції 
СФГ «Флоря Андрій Володимирович» 
№ Зміст господарської операції Кореспонденція Сума, 
п/п рахунків грн 
Дт Кт 
1 2 3 4 5 
1 Оприбутковане чисте зерно за справедливою вартістю,       
зменшену на очікувані витрати на місці продажу       
((2480ц – 397ц – 74ц)× 87 грн) – 700 грн – 2600 грн =       
= 171483 грн 2711 231 171483 
 
 62 
Продовж. табл. 2.8 
1 2 3 4 5 
2 Оприбутковано зернові відходи, які використовуються за       
справедливою вартістю 2713 231 17269,5* 
3 Оприбутковано солому за справедливою вартістю 2630 ц × 9       
грн = 23670 грн 2714 231 23670 
 
Звітність – це підсумковий етап бухгалтерського обліку, що являє 
собою найповнішу, найоб’єктивнішу і найдостовірнішу інформаційну основу 
для аналізу фінансової діяльності підприємства. Фінансова звітність має 
задовольняти потреби користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених 
з урахуванням їхніх конкретних інформаційних потреб. Фінансові звіти 
містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними стандартами. 
У своїй діяльності СФГ «Флоря Андрій Володимирович» складає 5 
форм фінансової звітності: 
✓ Форма № 1 «Баланс» (Звіт про фінансовий стан); 
✓ Форма № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід); 
✓ Форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів»; 
✓ Форма № 4 « Звіт про власний капітал»; 
✓ Форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності». 
Порядок відображення у звітності «Готової продукції» у господарстві 
відбувається за допомогою статей, які їй відповідають (табл. 2.8). 
                                                                                                      
Таблиця 2.8 
Відображення готової продукції у формах звітності СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович» 
№ 
Стаття та форма звітності Розділ та код рядка 
п/п 
1. «Готова продукція»( Ф№1 «Баланс») II розділ активу балансу “Оборотні 
активи» р.1103 
2. «Чистий дохід від реалізації продукції» I розділ, р.2000 
(Ф№2 «Звіт про сукупний дохід») 
3. «Надходження від реалізації продукції» I розділ, р.3000 
(Ф№3 «Звіт про рух грошових коштів») 
5. Ф№5 «Примітки до річної фінансової VIII розділ, р.900 
звітності» 
 
 63 
У ІІ розділі активу Балансу «Оборотні активи» у рядку за кодом 1103 
наведена стаття «Готова продукція». Ця стаття показує запаси виробів на 
складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, 
укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають 
технічним умовам і стандартам. 
Також порядок відображення у звітності готової продукції 
характеризується статтею «Дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, 
послуг)» Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід). Для 
визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, 
послуг) за кодом рядка 2000 необхідно від статті «Дохід (виручка) від 
реалізації (товарів, робіт, послуг) відняти статті «Податок на додану 
вартість» і «Акцизний збір». 
Щоб визначити, чи діяльність підприємства є збитковою чи 
прибутковою необхідно від статті «Чистий дохід (виручка) від реалізації 
продукції (товарів, робіт, послуг)» відняти статтю «Собівартість реалізованої 
продукції (товарів, робіт, послуг)». Звітним періодом для складання 
фінансової звітності, а отже, Звіту про фінансові результати, є календарний 
рік з 1 січня по 31 грудня включно. Складається наростаючим підсумком з 
початку року. Крім фінансової звітності підприємство складає та подає 
статистичну звітність до органів статистики.  
Статистична звітність — це звітність, яку складають усі суб'єкти 
господарювання і яка надає інформацію органам державної статистики для 
оцінки стану та розвитку економіки держави і планування макроекономічних 
показників. Зміст, форми та методика складання і подання статистичної 
звітності визначені Законом України «Про статистику» та інструктивними 
матеріалами Державного Комітету статистики. 
Крім форм фінансової звітності підприємство також подає органам 
статистики форми статистичної звітності. До форм статистичної звітності, які 
складаються підприємством і в яких відображається інформація щодо 
сільськогосподарської продукції, належать такі: 
 
 64 
1. форма № 50-сг «Основні економічні показники роботи 
сільськогосподарських підприємств». В ній зазначаються дані по 
виробництву і реалізації сільськогосподарської продукції по кожному виду, 
структура виробничої собівартості за видами сільськогосподарської 
продукції, витрати на основне виробництво по його галузях (рослинництво, 
тваринництво). 
2. форма № 29-сг «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, 
плодів, ягід та винограду». У цій формі вказуються дані про кількість 
одержаного урожаю від сільськогосподарських культур із зазначенням площі 
збирання. 
3. форма № 21-заг «Реалізація сільськогосподарської продукції» - вказується 
кількість і вартість сільськогосподарської продукції по видах із зазначенням 
напрямів реалізації. 
  Отже, можна зробити висновок, що групування та систематизація 
даних про наявність та рух сільськогосподарської продукції підприємством 
здійснюється на рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського 
виробництва». Оскільки облік в бухгалтерії не ведеться автоматизовано, то 
підсумкові дані щодо продукції формуються автоматично в Журналі-ордері. 
Після чого відображаються  у відповідних статтях форм звітності. 
Вітчизняними дослідниками визнається той факт, що стан обліку в 
сільському господарстві залишається незадовільним. Наукою та практикою 
визначено ряд причин невідповідності обліку реаліям економічного життя: 
- нерозвиненість ринкових відносин, особливо для аграрного сектора 
економіки; 
- відсутність координованого управління розвитком обліку; 
- суперечливе облікове законодавство, відсутність його наукових 
теоретичних розробок, ігнорування традиційного досвіду ведення обліку в 
сільському господарстві; 
 
 65 
- відсутність або недостатній рівень загальної теорії бухгалтерського 
обліку, оперування обліковими категоріями без належного висвітлення їх 
економічної суті; 
- механічне перенесення зарубіжних економічних та облікових 
моделей, які переважно обслуговують приватні невеликі господарства; 
- невизначеність реальних користувачів інформації фінансового обліку 
сільськогосподарських підприємств; 
- порушення традиційної цілісності системи сільськогосподарського 
обліку [45, ст. 104]. 
З огляду на вище викладене, питання щодо обліку продукції 
сільськогосподарського виробництва, при всій складності ведення сільського 
господарства, набувають актуального значення і потребують дослідження. 
Діяльність бухгалтерії підприємства як структурного підрозділу не 
регулюється будь-якими внутрішніми нормативними документами. Тому 
необхідним для підприємства є затвердження такого нормативного акта як 
Положення про бухгалтерію, яким би визначалися порядок створення 
підрозділу, права та обов’язки працівників, відповідальність бухгалтерів, 
організація роботи бухгалтерської служби. У додатку наведено Положення 
про бухгалтерію, розроблене відповідно до специфіки СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович». 
Невід’ємною частиною та першоосновою бухгалтерського обліку є 
первинний облік господарських операцій. Досить жорсткі вимоги щодо 
якості інформації, що ставляться на сьогодні перед вітчизняним обліком 
покликані задовольняти потреби користувачів у різного роду економічній  
інформації для прийняття відповідних рішень. Оскільки отримана облікова 
інформація повинна бути, насамперед, достовірною, вичерпною, повною та 
оперативною, то, відповідно, і носії такої інформації – первинні документи 
мають бути представленими на високому рівні. 
Організація первинного обліку на СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович» вимагає бажати кращого, оскільки первинні документи, що 
 
 66 
відображають господарську діяльність у більшості випадків складаються із 
порушеннями, що може призводити до викривлення облікової інформації та 
втрати її цінності для облікового персоналу. Так, багато первинних 
документів складаються без зазначення певних реквізитів. Таким чином, 
проблема удосконалення первинного обліку господарської діяльності існує, а 
це, в свою чергу, негативно відбивається на ефективному веденні всього 
обліку. Також негативним явищем є те, що більшість форм первинних 
документів з обліку сільськогосподарської продукції затверджені ще за часів 
СРСР, тому частина з них не повністю відповідає сучасним вимогам 
документування господарських операцій. До того ж, на підприємстві не 
складаються деякі документи з обліку продукції. Так, наприклад, на 
сільськогосподарських підприємствах завідуючий током або вагар у кінці 
робочого дня повинен підсумовувати кількість відправленого зерна від 
комбайнів і записувати її в Реєстр приймання зерна та іншої продукції 
(форма № 78), який складають на кожну культуру та її сорт, а при 
відправленні зернової продукції з одного місця зберігання в інше 
оформлювати відповідними видатковими документами, які мають бути 
записані в Реєстр документів про вибуття продукції (форма № 73). На 
підставі реєстрів на приймання і вибуття зерна по кожній культурі та сорту 
складають Відомість руху зерна та іншої продукції (форма № 80). У ній 
здійснюють запис залишку зерна на початок, надходження, вибуття і 
залишок на кінець дня. Зазначені вище первинні документи не складаються 
на підприємстві господарства. Комірник підприємства тільки складає 
щомісяця Звіт руху зерна та іншої продукції, цей документ є самостійно 
розробленим підприємством. Тож вважаємо за необхідне, щоб головним 
бухгалтером підприємства було переглянуто перелік форм первинних 
документів, що повинні застосовуватися, і відповідно правильно 
організувати документообіг. 
Не останню роль в обліку готової продукції і формуванні результатів 
сільськогосподарської діяльності відіграють зміни у нормативно-правовій 
 
 67 
базі, які відбуваються безперервно. Так з 1 січня 2003 р. набрав чинності 
міжнародний стандарт бухгалтерського обліку «Сільське господарство». В 
Україні аналогічне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 
«Біологічні активи» набрало чинності з 1 січня 2007 року. Запропоновано 
новий порядок обліку в сільському господарстві, який не має широкого 
застосування у світовій практиці, а в Україні це робиться вперше. З’явилася 
низка невирішених методологічних і практичних питань, пов’язаних з 
веденням обліку біологічних активів, зокрема, уточнення їх складу, оцінка, 
визнання фінансових результатів. 
Відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 
«Біологічні активи», як вже було зазначено, сільськогосподарська продукція 
оцінюється за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на 
місці продажу. А так як визначення справедливої вартості ґрунтується на 
цінах активного ринку, інформацію про які важко отримати, то це спричиняє 
труднощі в обліку продукції для підприємства.  
Доцільно зазначити недоліки оцінки за справедливою вартістю: 
1. ринкові ціни не стабільні, тому виникають проблеми щодо 
обґрунтованості визначення результатів діяльності у динаміці; 
2. оцінку за фактичною собівартістю використовують давно і вона 
набула поширення; 
3. у деяких країнах відсутні активні ринки; 
4. між фактичною ціною реалізації та оцінкою сільськогосподарської 
продукції можуть існувати значні розбіжності; 
5. виникають моменти відносно обґрунтованості визнання доходів щодо 
оцінки продукції при первісному визнанні, адже продукція нереалізована і її 
якість невідома. 
Але можна виділити і позитивні сторони такої оцінки. Так, перевага 
цього методу перед оцінкою сільськогосподарської продукції за історичною 
(фактичною) собівартістю в тому, що він дає можливість детальніше і 
точніше відобразити результати здійснюваної сільськогосподарської 
 
 68 
діяльності. Використання справедливої вартості для оцінки активів 
підприємства сприяє реальнішому відображенню їх вартості в балансі, що 
дає можливість об’єктивніше проводити аналіз структури майна 
підприємства. Єдині підходи відображення вартості активів дають 
можливість порівнювати показники фінансової звітності різних підприємств. 
Тому врегулювання даної проблеми необхідно здійснювати на 
державному рівні. Доцільно організувати проведення моніторингу ринків 
біологічних активів та сільськогосподарської продукції та централізовано на 
регіональному рівні на кожну звітну дату доводити до підприємств ціни 
активного ринку.  
Одним із варіантів доведення до підприємства інформації про ціни є 
отримання даних зі статистичних бюлетенів, які видають головні управління 
статистики областей України. Так, у статистичному бюлетені «Реалізація 
продукції сільськогосподарськими підприємствами» наведено середні ціни 
реалізації різних видів сільськогосподарської продукції по районах області.  
А поки це питання не повністю врегульоване, то пропонуємо 
працівникам облікової служби підприємства застосовувати для оцінки 
сільськогосподарської продукції планову собівартість з калькулюванням в 
кінці року до фактичної в цілях управлінського обліку.  
Що ж до ведення синтетичного обліку, то на СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович» для обліку сільськогосподарської продукції 
використовується лише один субрахунок рахунку 27 «Продукція 
сільськогосподарського виробництва». Зважаючи на те, що в бухгалтерії 
облік ведеться автоматизовано за допомогою програми «1С: Бухгалтерія», то 
можливо цей факт і не створює великих незручностей для обліку. Та все ж, 
на нашу думку, краще було б застосовувати окремий субрахунок для 
кожного виду готової продукції. Це призвело б до полегшення обліку готової 
продукції на підприємстві. Так, пропонується до рахунку 27 відкрити 
субрахунки та аналітичні рахунки, зображені на рис. 2.2 
 
 69 
Аналітичні рахунки до рахунку  
27  «Продукція сільськогосподарського виробництва» 
27101 Пшениця озима 27108 Просо 
27102 Пшениця яра 27109 Інші зернові 
27103 Жито 27110 Соняшник 
27104 Гречка 27111 Соя 
27105 Кукурудза 27112 Ріпак озимий 
27106 Ячмінь ярий 27113 Ріпак ярий 
27107 Горох 
  
 
Рис. 2.2. Запропоновані аналітичні рахунки до рахунку 27 «Продукція 
сільськогосподарського виробництва»  
В умовах встановлення та розвитку ринкової економіки в Україні, 
зросла роль бухгалтерського обліку для підприємств всіх форм власності, як 
складової частини системи економічної інформації і управління. Управління 
підприємством, потребує систематичної інформації про здійснення 
господарських процесів, їх характер та об’єм, про наявність матеріальних, 
трудових і фінансових ресурсів, їх використання. Основним джерелом такої 
інформації, являються дані бухгалтерського обліку і звітності.   
 
271 «Продукція 
рослинництва» 
273 «Інша 
продукція» 
 70 
РОЗДІЛ 3 
АНАЛІЗ І КОНТРОЛЬ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ НА СФГ «ФЛОРЯ 
АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ» ТА НАПРЯМИ ПОГРАЩЕННЯ 
ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 
 
 
3.1. Інформаційне забезпечення та організаційно – методична 
побудова процесу контролю виробництва готової продукції 
 
На сучасному етапі розвитку країни особливої актуальності 
набувають питання вдосконалення управління, важливою функцією якого є 
контроль. Держава не може нормально функціонувати і розвиватися без чітко 
організованої системи контролю за виробництвом, розподілом і 
перерозподілом суспільного продукту та іншими сферами суспільного життя 
в державі. Контроль є невід’ємним елементом надбудови суспільства, який 
зазнає серйозних змін у процесі розвитку його політичної системи, органів 
державного і господарського управління, законодавчої і виконавчої влади.  
Сутність контролю полягає у здійсненні цілеспрямованого впливу на 
об’єкти управління, який передбачає систематичний нагляд, спостереження 
за їхньою діяльністю для виявлення відхилень від установлених норм, 
правил, вимог чи завдань у процесі їхнього виконання. 
Метою контролю готової продукції є сприяння використати раціонально 
засоби і предмети праці і самої праці у підприємницькій діяльності для 
одержання найбільшого прибутку. Завдання контролю поділяють на окремі і 
загальні. Розв’язання окремих завдань передбачає перевірку однієї із сторін 
господарської діяльності (використання сировини у виробництві, витрати 
виробництва, випуск готової продукції), а загальних — всієї господарської 
діяльності об’єднання. Проведення контролю наявності готової продукції на 
сільськогосподарському підприємстві можна схематично представити  
наступним чином ( рис. 3.1). 
 
 71 
Контроль наявності готової продукції підприємства  
Об’єкти контролю 
Сільськогосподарська готова продукція 
Фактичний контроль Методи контролю Документальний 
контроль 
Перевірка правильності 
Інвентаризація готової продукції відображення готової продукції в 
обліку та звітності 
 
Рис. 3.1. Контроль наявності готової продукції на підприємстві 
Основними завданнями контролю готової продукції є виявлення та 
профілактика порушень у технології виробництва, які мають причинні 
зв’язки з випуском недоброякісної продукції, нерентабельною роботою 
окремих ланок господарства, перевитратами на її виробництво. Контроль 
виробництва продукції включає в себе перевірку всього комплексу завдань, 
що залежать від галузевої специфіки і типу виробництва, особливостей 
організації і технології виготовлення продукції, її номенклатури.  
Завданням контролю є не тільки перевірка організації і технології 
виробництва на підприємстві та правильності і обґрунтованості виробничих 
витрат, але й перевірка правильності визначення собівартості продукції. 
Основне завдання контролю полягає в тому, щоб виявити фактичний 
стан справ об’єкта контролю, порівняти його з нормативним відповідно до 
чинного законодавства, виробити необхідні коригування. 
Значення контролю: 
1) утвердження законності, демократії в суспільстві; 
2) попередження правопорушень, зловживань; 
3) виявлення порушень, відхилень від правових норм чинного 
законодавства і обґрунтування для притягнення до відповідальності винних 
посадових осіб; 
 
 72 
4) захист і збереження власності. 
Послідовність проведення контролю: 
1. Загальна  оцінка  виконання  плану  реалізації  підприємством  та в  
розрізі  договорів  з  покупцями  по  звітних  періодах  року  (методи  аналізу  
даних  про  виконання  договорів  покупцями). 
2. Перевірка  виконання  графіка  відвантаження  готової  продукції  
покупцям-замовникам; 
а) перевірка  організації  обліку  у  відділах  збуту  та  відвантаженням  
продукції  покупцям  (обстеження  наявності  систематизованих  переліків  
асортименту  поставок  по  замовниках  і  термінах  відвантаження,  відміток  
про  фактичне  виконання (дата).  Достовірність  обліку  контролюється  
методом  порівняння  показників  накладних  на  відвантаження  з  даними  
оперативного  обліку відділу  збуту; 
б) перевірка  своєчасності  відвантаження  готової  продукції  методом  
порівняння  даних  про  випуск  продукції  та  її  відвантаження  по  датах  
місяця,  ураховуючи  обсяги  залишків  на  складі,  візуальної  перевірки  
документів  (розпоряджень,  товарно-транспортних  накладних). 
3. Перевірка  своєчасності  здачі  первинних  документів  про  
відвантаження  продукції  покупцям  до  бухгалтерії  (метод  порівняння  
дати  звіту  і  дати  відвантаження). 
4. Перевірка  своєчасності  і  правильності  оформлення  платіжних  
документів  для  розрахунків  з  покупцями  (розрахунків-фактур,  платіжних 
доручень-вимог  фінансовим  відділом,  бухгалтерією).  Застосовується  
метод  візуальної  перевірки  реквізитів  документів,  аналіз  листування  з  
покупцями,  арифметична  перевірка  обсягів  за  вартістю,  договірних  цін,  
ПДВ. 
5. Перевірка  дотримання  методики  бухгалтерського  та  податкового 
обліку, достовірності  даних про розрахунки з покупцями  та обсяги  
реалізації  продукції: 
 
 73 
а) обгрунтованість  бухгалтерських  записів  поточного  ревізованого  
місяця  у  відомості  №16  (візуальна  перевірка  наявності,  достовірності 
документів  і  порівняння  даних  з  них у  розрізі  покупців).  Особлива  увага  
звертається  на: дату відвантаження, дату оплати, факти  списання  
заборгованості  покупців  за  рахунок  підприємства,  повернення  продукції  
покупцями, факти додаткової  поставки  при недостачі  по  претензіях  
покупців,  пересортиці,  заміні  одних  видів  іншими,  при  претензіях  про  
порушення  умов  договорів, при  бартерних  розрахунках; 
б) правильність  ведення  податкового  обліку  по  ПДВ,  валових  
доходів по операціях з реалізації  продукції  (робіт.  послуг).  Застосовуються  
методи  нормативної  перевірки  обліку. Порівняння й аналізу даних  
систематизації  та узагальнення  даних  бухгалтерського  обліку. 
6. Перевірка  достовірності  звітності (ф.2)  про фінансові  результати,  
податкової  звітності  з  обсягів  реалізації  продукції  (аналіз  і  порівняння  
даних  поточного  обліку  в  журналі-ордері №№ 5 А с.-г, Книзі  головних  
рахунків,  враховуючи  дані  про  виявлені  порушення  при  узагальненні  
матеріалів  ревізії  стосовно  визначення  обсягів  реалізації). 
Основні  порушення, які можуть бути  встановлені  при  проведені  
контролю: 
1) реалізація  продукції  нижче  договірних  цін; 
2) арифметичні  помилки  в  рахунках фактурах, при  визначенні  
ПДВ  та  загальної  суми  до  сплати; 
3) відвантаження  продукції  покупцям  при  наявності  в  них  
попередньої  значної  заборгованості; 
4) порушення  договорів  по  термінах  або  обсягах  поставки,  
асортименту,  якості  продукції,  виконаних  роботах  чи  послугах; 
5) фальсифікація  обсягів  реалізації  при  готівкових  розрахунках  з  
покупцями; 
6) заниження  обсягів  валових  доходів  щодо  реалізації продукції  
робіт (послуг) у податковому  обліку; 
 
 74 
7) порушення  методики  бухгалтерського,   оперативного  і  
податкового  обліку  реалізації  продукції,  валових  доходів, особливо  при  
бартерних  операціях,  що  зумовлює  заниження  оподаткування  податком  
на  прибуток  і  ПДВ. 
Основними джерелами інформації при проведенні контролю є: 
первинна документація, калькуляції собівартості продукції, кошториси 
витрат, бухгалтерські записи на рахунках витрат за елементами (80 
"Матеріальні витрати", 81 "Витрати на оплату праці", 82 "Відрахування на 
соціальні заходи", 83 "Амортизація", 84 "Інші операційні витрати") і витрат 
діяльності (90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 
"Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати 
операційної діяльності", 95 "Фінансові витрати", 98 "Податки на прибуток" 
тощо); регістри бухгалтерського фінансового обліку – журнали-ордери й 
відповідні відомості; дані фінансової звітності (баланс, Звіт про фінансовий 
стан) та статистичної; дані податкового обліку й звітності тощо. 
В діяльності підприємства можуть відбуватися процеси, що призводять 
до певної втрати товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ). Це так звані 
природні втрати цінностей під час доставки та зберігання – утруска, усушка, 
випаровування, розпорошення, розливання. Втрати можуть бути також із 
суб’єктивних причин: недостача, крадіжка. Ці втрати ТМЦ призводять до 
невідповідності даних поточного бухгалтерського обліку фактичній 
наявності майна. Щоб ліквідувати цю невідповідність та впевнитись у 
забезпеченні належного збереження майна, необхідно періодично проводити 
інвентаризацію. [36, 39, 40]. 
Інвентаризація є прийомом внутрішнього контролю на підприємстві, 
який проводиться на чолі з керівником чи головним бухгалтером. 
Основним нормативно-правовим актом, який регулює проведення 
інвентаризації, є Інструкція по інвентаризації основних засобів, 
нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і 
 
 75 
документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів 
України від 11.08.1994 р. № 69. 
Інвентаризація – це періодична перевірка наявності та стану ТМЦ в 
натурі, а також наявності коштів. Проведення інвентаризації будь-якого виду 
майна відбувається з наказу керівника підприємства. Проводячи 
інвентаризацію, комісія водночас виявляє не тільки наявність, але і якість 
ТМЦ, умови зберігання майна, що береться до уваги для розробки 
превентивних заходів із забезпечення збереження оборотних засобів. Отже, 
результати інвентаризації використовують для підтвердження правильності і 
достовірності даних поточного бухгалтерського обліку.  
 Обов’язкове проведення інвентаризації відбувається у таких випадках: 
1. перед складанням річної бухгалтерської звітності; 
2. при зміні матеріально-відповідальних осіб; 
3. при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей; 
4. за приписом судово-слідчих органів; 
5. у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха; 
6. у разі ліквідації підприємства. 
Цілями інвентаризації є виявлення фактичної наявності товарно-
матеріальних цінностей, встановлення їх надлишку або нестачі, перевірка 
дотримання умов їх зберігання та витрачання, приведення даних поточного 
бухгалтерського обліку у відповідність із фактичним станом речей.  
Завданнями інвентаризації готової продукції є:  
1. виявлення фактичної наявності готової продукції;  
2. встановлення надлишків чи недостач цінностей через порівняння 
фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;  
3. виявлення ТМЦ, які частково втратили свою первісну якість чи застаріли, 
а також матеріальних цінностей, що не використовуються; 
4. перевірка дотримання умов і порядку зберігання матеріальних цінностей; 
5. перевірка реальної вартості зарахованих на баланс товарно-матеріальних 
цінностей. 
 
 76 
Методика проведення інвентаризації готової продукції наведена на 
рис. 3.2. 
ОРГАНІЗАЦІЙНА СТАДІЯ 
- відбір і комплектація інвентаризаційної комісії 
- видача розпорядження на проведення інвентаризації 
- інструктаж членів інвентаризаційної комісії 
ПІДГОТОВЧА СТАДІЯ 
- пред’явлення повноважень на проведення інвентаризації 
- огляд місць зберігання готової продукції 
- отримання і перевірка останнього звіту та документів про рух готової продукції 
- отримання від МВО розписки 
- перевірка вагового господарства 
- підготовка готової продукції до визначення її фактичної наявності 
ТЕХНОЛОГІЧНА СТАДІЯ 
- перевірка наявності і стану готової продукції 
- оцінка стану готової продукції 
- підготовка робочої документації (складання інвентаризаційних описів) 
РЕЗУЛЬТАТИВНА СТАДІЯ 
- складання порівняльних відомостей 
- проведення розрахунків по зарахуванню пересортиць 
- проведення розрахунку по списанню природного убутку 
- відображення в порівняльній відомості даних по зарахуванню пересортиць 
- відображення в порівняльній відомості даних по списанню природного убутку 
- визначення кінцевих результатів інвентаризації 
- прийняття рішення за результатами інвентаризації 
Відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку 
 
Рис. 3.2. Методика проведення інвентаризації готової продукції [58] 
 Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник 
підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у 
стислі строки, визначити об’єкти, кількість і строки проведення 
інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є 
обов’язковим. 
Процес проведення інвентаризації готової продукції передбачає:  
- переважування, обмір, підрахунок комісією у порядку 
розміщення продукції у даному приміщенні, не допускаючи безладного 
 
 77 
переходу від одного виду продукції до іншого. Якщо вона зберігається в 
ізольованих приміщеннях у однієї матеріально-відповідальної особи 
інвентаризація проводиться послідовно за місцями їх зберігання. Після 
перевірки вхід до приміщення опломбовується і комісія переходить у 
наступне приміщення;  
- інвентаризаційні описи складаються на товарно-матеріальні цінності, 
що перебувають в дорозі, на неоплачені в строк покупцями відвантажену 
продукцію, що перебуває на складах інших підприємств; 
- у випадках надходження або витрачання запасів під час проведення 
інвентаризації, МВО в присутності членів інвентаризаційної комісії за 
підписом її голови на видаткових та прибуткових документах робиться 
позначка «після інвентаризації», з посиланням на дату опису, де записано 
такі запаси. 
Інвентаризація проводиться інвентаризаційною комісією, склад якої на 
сільськогосподарському підприємстві затверджує керівник підприємства або 
його заступник. До складу цієї комісії призначаються: 
- керівник (або його заступник); 
- головний бухгалтер; 
- керівники структурних підрозділів; 
- головні спеціалісти галузей і служб. 
При необхідності (через великий обсяг робіт) можливе створення 
місцевої робочої інвентаризаційної комісії у відділах (на фермах) і на 
дільницях (у майстернях) у складі: 
- керівників відповідних галузей; 
- бухгалтера відділу; 
- інженера; 
- технолога; 
- механіка; 
- виконавця робіт. 
 
 78 
Інвентаризація готової продукції здійснюється за кожним 
найменуванням виробу. Готова продукція вноситься до інвентаризаційних 
описів за оцінкою, яка застосовується для її обліку на даному підприємстві: 
за фактичною собівартістю, за нормативною виробничою собівартістю, за 
обліковими цінами, за цінами реалізації. 
Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації встановлює 
власник (керівник) підприємства, крім випадків, коли її проведення є 
обов’язковим – відповідно до законодавства (табл. 3.1). 
                                                                                            Таблиця 3.1 
Періодичність та випадки проведення інвентаризації 
№ Періодичність або дата проведення 
Випадки 
з/п інвентаризації 
Перед складанням річної фінансової звітності Один раз на рік у період з 1 жовтня 
(крім інвентаризації будівель, споруд та по 31 грудня 
1 інших нерухомих об’єктів основних фондів, 
яка може проводитись один раз на три роки, а 
бібліотечних фондів – один раз на п’ять років 
2 Зміна матеріально відповідальних осіб На день приймання -передачі справ 
3 Пожежа, стихійне лихо або техногенна аварія Відразу після такої події 
4 Ліквідація підприємства На день ліквідації 
При колективній (бригадній) матеріальній На день отримання вимоги 
відповідальності: 
-у разі зміни керівника колективу 
5 
(бригадира); 
-за вимогою хоча б одного члена колективу 
(бригади). 
 
Отже, можна сказати, що проведення інвентаризації є важливою 
частиною здійснення внутрішнього контролю на підприємстві . Її проведення 
може забезпечити попередження правопорушень та зловживань, виявлення 
порушень норм чинного законодавства і обґрунтування для притягнення до 
відповідальності винних осіб, вживання заходів щодо відшкодування 
завданих збитків, а також розробленню заходів з усунення недоліків і 
здійснених порушень. 
 
 
 
 79 
3.2. Особливості контролю готової продукції та напрями його 
вдосконалення 
 
На СФГ «Флоря Андрій Володимирович» не проводиться контроль з 
боку ревізійних органів, але як і на будь-якому іншому підприємстві керівник 
та головний бухгалтер проводять внутрішній контроль, який найчастіше 
здійснюється у вигляді інвентаризації. Розглянемо порядок її проведення на 
підприємстві. 
Порядок проведення інвентаризації готової продукції подібний до 
інвентаризації виробничих запасів. Однак є деякі відмінності, які пов'язані з 
певними особливостями. Так, готова продукція в ряді випадків зберігається 
не тільки на складах підприємства, але й в структурних підрозділах 
(наприклад, цехах) та на відповідальному зберіганні інших господарюючих 
суб'єктів. 
Інвентаризація готової продукції здійснюється за кожним 
найменуванням виробу. Готова продукція вноситься до інвентаризаційного 
опису за оцінкою, яка застосовується для обліку на підприємстві за: 
- фактичною собівартістю, яка визначається за формулою на суму всіх 
витрат на її виготовлення або на суму прямих витрат; 
- нормативною виробничою собівартістю; 
- обліковими цінами; 
- продажними цінами. 
В окремих інвентаризаційних описах відображається зіпсована, 
непотрібна, неліквідна готова продукція, а також готова продукція, яка 
надійшла або відпущена під час інвентаризації. 
Готову продукцію, що надійшла на підприємство під час проведення 
інвентаризації заносять до опису «Запаси, які надійшли під час 
інвентаризації», а готову продукцію, яка вибула - до опису «Запаси, які 
вибули під час інвентаризації». 
 
 80 
Проведення інвентаризації здійснюється в чотири стадії: організаційна, 
підготовча, технологічна та результативна. 
Процес здійснення будь-якої інвентаризації розпочинається з 
підготовки та видачі наказу на її проведення, що є внутрішнім документом і 
регламентує порядок проведення та об’єкти інвентаризації, строки 
проведення, склад інвентаризаційної комісії та оформлення необхідної 
документації. 
Перед проведенням інвентаризації керівник збирає інвентаризаційну 
комісію та проводить інструктаж. 
До початку проведення інвентаризації матеріально-відповідальні особи 
в присутності комісії складають звіт про останні проведені операції з 
готовою продукцією, відображають їх у регістрах обліку і разом з описом 
документів під розписку здають до бухгалтерії. Складений МВО звіт та 
додані первинні документи детально перевіряють члени комісії. 
Інвентаризація готової продукції проводиться в присутності всіх членів 
комісії та матеріально- відповідальної особи. 
В приміщення, де проводиться інвентаризація, сторонні особи не 
допускаються. Інвентаризаційна комісія зобов’язана: 
- припинити операції щодо руху готової продукції на складі; 
- опломбувати всі місця зберігання продукції; 
- отримати та перевірити звіти матеріально-відповідальних осіб з 
доданими до них виправдовуючими документами; 
- взяти у матеріально- відповідальної особи розписку; 
- організувати необхідну підготовку продукції до інвентаризації; 
- перевірити правильність ваговимірювальних приладів. 
Перевірка вагового господарства є обов’язковою процедурою 
підготовчої стадії. Наявні ваговимірювальні пристрої перевіряються за 
терміном клеймування і точністю виміру. 
Записи фактичних залишків продукції, виявлених при інвентаризації, 
комісія здійснює в інвентаризаційних описах, що складає в процесі до і після 
 
 81 
закінчення інвентаризації. Інвентаризаційні описи складають тільки на дату 
початку інвентаризації з подальшим коригуванням на цю ж дату фактичної 
наявності продукції, по якій відбувався рух в період інвентаризації. 
При оформленні інвентаризаційного опису кожна його сторінка 
нумерується. В кінці сторінки цифрами і прописом виводиться підсумок 
натуральних одиниць, записаних на сторінці. Після закінчення записів 
вказується кількість заповнених рядків. Кожна сторінка та опис в цілому 
підписуються всіма учасниками інвентаризації. 
Оформлені згідно вимог інвентаризаційні описи підписуються всіма 
членами комісії і матеріально- відповідальної особи, яка також дає розписку 
про те, що інвентаризація проведена правильно і претензій до комісії вона не 
має. Інвентаризаційна комісія, що підписує описи, несе відповідальність за 
дотримання порядку, способів та строків проведення інвентаризації, за 
правильність підрахунку та занесення записів до опису. 
Інвентаризаційні описи та інші документи передають до бухгалтерії 
тільки через членів комісії за переліком під розписку, де зазначається 
кількість зданих документів. 
Результати проведеної інвентаризації визначаються лише за 
порівняльними відомостями, що складаються в бухгалтерії. 
В порівняльних відомостях відображаються підсумкові результати, які 
представляють собою розбіжності між даними бухгалтерського обліку і 
даними інвентаризаційних описів.  
 Після складання порівняльних відомостей їх підписують всі члени 
інвентаризаційної комісії, працівники бухгалтерії, які вносили до 
порівняльних відомостей облікові дані. На порівняльній відомості 
матеріально- відповідальна особа робить напис: «З виведеними результатами 
інвентаризації згоден». Відмова матеріально- відповідальної особи, у якої 
була виявлена недостача, підписати результати інвентаризації, оформлюється 
спеціальним приписом за підписом усіх членів комісії та осіб, що були при 
цьому присутні. 
 
 82 
 Порівняння облікових і фактичних залишків продукції дає можливість 
встановити результати інвентаризації, які можуть бути трьох видів: 
- фактичні залишки дорівнюють обліковим залишкам – позитивний 
результат інвентаризації; 
- перевищення облікових залишків над фактичними, тобто недостача; 
- перевищення фактичних залишків над обліковими – лишки запасів. 
Причинами інвентаризаційних різниць можуть бути пересортування, 
природний убуток, крадіжки, неповне оприбуткування продукції та ін. 
За наслідками проведеної інвентаризації комісією складається 
протокол із зазначенням в ньому стану складського господарства, результатів 
інвентаризації і висновків  щодо них, пропозицій щодо заліку недостач та 
лишків при пересортуванні, списання недостач в межах норм природного 
убутку, а також понаднормових недостач і втрат від псування запасів та 
вжитих заходів щодо запобігання недостачам і втратам в подальшому. 
Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і 
затверджений керівником підприємства в 5-денний термін. 
За результатами інвентаризації видається наказ керівника 
підприємства, відповідно до якого приймається рішення щодо виявлених 
розбіжностей. Облікові дані уточнюються згідно з фактичними. Якщо МВО 
не погоджується з недостачею, надані нею пояснення обов’язково 
вивчаються. В такому випадку проводиться повторна інвентаризація. Крім 
цього, перевіряється своєчасність та ефективність відшкодування 
матеріально-відповідальними особами сум по недостачах продукції, 
виявлених за минулі періоди. 
Виявлені при інвентаризації розходження фактичної наявності 
продукції з даними бухгалтерського обліку, регулюються підприємством у 
такому порядку: 
- продукція, що виявилась лишками, підлягає оприбуткуванню і 
зарахуванню на результати господарської діяльності з наступним 
встановленням причин виникнення лишку і винних в цьому осіб; 
 
 83 
- природний убуток запасів в межах встановлених норм списується за 
рішенням керівника підприємства на витрати операційної діяльності; 
- понаднормові недостачі і втрати від псування запасів відносяться на 
винних осіб; 
- понаднормові втрати і недостачі запасів, коли винних осіб не 
встановлено або у стягненні матеріальної шкоди з винних осіб відмовлено 
судом, списуються на витрати звітного періоду. 
Недостача готової продукції відображається у складі витрат звітного 
періоду проводкою Д-т 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» К-т 26 
«Готова продукція». Якщо по недостачі встановлена винна особа, то ця сума 
списується на рахунок 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих 
збитків». У випадку не встановлення винної в недостачі особи сума недостачі 
обліковується на позабалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі 
втрати від псування цінностей». 
Лишки готової продукції, виявлені під час інвентаризації підлягай 
оприбуткуванню:  
Д-т 26 «Готова продукція», Д-т 27 « Продукція сільськогосподарського 
виробництва» 
К-т 719 «Інші доходи операційної діяльності». 
Отже, можна зазначити, що правильна організація обліку випуску 
продукції (товарів, послуг) на внутрішньому ринку дає змогу дотримуватись 
установленого порядку обліку доходів підприємства, проводити аналітичний 
облік випуску та реалізації продукції і відвантаження готової продукції 
бухгалтерським записом і первинним документом, своєчасно 
розрахувавшись за вивезену продукцію, правильно нарахувати податок на 
додану вартість.  
Отже, контроль є невід’ємною частиною управління підприємством. 
Контроль має велике значення для збереження законності і демократії в 
суспільстві, він виявляє і попереджає факти виникнення правопорушень та 
 
 84 
зловживань, а також має на меті притягнення до відповідальності винних 
осіб. 
У сучасних умовах облік і звітність повинні відповідати вимогам 
ширшого кола користувачів облікової інформації – акціонерів, пайовиків, 
інвесторів, кредиторів, адміністрації і трудових колективів підприємств для 
прийняття ними оптимальних рішень. Велике значення для точності і 
правильності визначення в регістрах бухгалтерського обліку та звітності 
фінансових результатів сільськогосподарського підприємства має 
періодичність і наявність контролю за достовірністю та повнотою даних 
обліку і звітності. Протягом років незалежності переважна більшість 
сільськогосподарських підприємств стали колективними, приватними, 
іншими утвореннями недержавної форми власності. Отже і скоротилася 
кількість перевірок державних контролюючих органів на 
сільськогосподарських підприємствах. З одного боку, це є позитивним 
чинником. З іншого боку, контрольні функції, що виконували органи 
Контрольно-ревізійного управління і Державної податкової адміністрації, 
управління сільського господарства в регіонах, стимулювали керівництво 
сільськогосподарських підприємств уважніше і вимогливіше ставитися до 
достовірності і правомірності обліку. На даний час держава повертає собі 
функції контрольного органу по відношенню до приватних підприємств, 
періодично застосовуючи до суб’єктів господарювання перевірки 
правильності ведення господарської діяльності. Але такі перевірки 
найчастіше проводяться у тих випадках, коли до підприємства висуваються 
претензії з боку інших суб’єктів. 
Але будь-яка господарська діяльність повинна передбачати у своєму 
складі контрольні дії, спрямовані на забезпечення виконання певних завдань. 
У процесі роботи та після її закінчення необхідно дати правильну оцінку 
фактично зробленому, знайти негативні відхилення від кінцевої мети, 
виявити можливості і резерви.  
 
 85 
Тому пропонуємо на аналітика-контролера підприємства покласти, 
крім аналітичних функцій, також виконання контрольних функцій, зокрема, 
проведення контролю виконання виробничої програми випуску готової 
продукції та контролю обсягів її реалізації, здійснення перевірки 
правильності віднесення витрат на собівартість виготовленої та реалізованої 
продукції.  
Проблеми в отриманні оперативних даних, в частині обліку витрат 
виробництва та собівартості готової продукції, виникають через невиконання 
контрольних функцій бухгалтерами, тому важлива роль у здійсненні 
організації контролю за оборотними активами підприємства повинна 
належати функціональним відділам бухгалтерських служб. 
При здійсненні бухгалтерського контролю окремих складових готової 
продукції варто розробляти спеціальну програму перевірки із зазначенням 
повного переліку контролюючих робіт, завдань, а також відповідальних за їх 
виконання виконавці. При складанні програми бухгалтерського контролю слід 
враховувати, що вона повинна бути обґрунтованою та гнучкою, тобто 
враховувати умови роботи об’єкта, що контролюється, тенденції його розвитку, 
цілі контролю та витрати часу на його проведення. При визначенні планових 
витрат часу на проведення контролю необхідно враховувати такі фактори, як 
обсяг документообороту, ступінь автоматизації обробки облікової інформації; 
спосіб перевірки об’єкта (суцільний чи вибірковий); період, що підлягатиме 
перевірці.  
При плануванні бухгалтерського контролю слід дотримуватися 
принципу гнучкості, оскільки за наявності ймовірнісних подій програма 
може уточнюватися або доповнюватися, виходячи із конкретних обставин.  
Бухгалтерська служба з метою сприяння прийняттю управлінських 
рішень повинна здійснювати контроль за діяльністю інших підрозділів 
підприємства за складанням первинних документів, що відображають 
виробниче споживання оборотних активів. 
 
 86 
Для отримання повної і достовірної інформації про операції з готовою 
сільськогосподарською продукцією варто розробити методику її 
внутрішнього контролю, яка передбачає визначення методів контролю або їх 
сукупності, що будуть використані в процесі контролю оборотних активів.  
На рис. 3.3 зображено методику контролю готової продукції 
сільськогосподарських підприємств, за якою пропонується проводити 
контрольну робота на підприємстві. 
Контроль готової продукції сільськогосподарських підприємств 
Контроль виконання виробничої Контроль обсягів реалізації готової 
програми випуску готової продукції продукції 
аналіз залишків готової оцінка виконання плану 
продукції у натуральному та реалізації продукції 
вартісному виразі 
перевірка своєчасності 
оцінка виконання виробничої відвантаження продукції 
програми 
перевірка своєчасності здачі 
перевірка якості продукції 
первинних документів про 
відвантаження до бухгалтерії 
перевірка повноти 
оприбуткування продукції у перевірка правильності 
місцях зберігання оформлення платіжних 
документів для розрахунків з 
перевірка відповідності покупцями 
фактичної наявності продукції 
даним обліку 
перевірка дотримання методики 
ведення бухгалтерського 
перевірка стану контролю за фінансового та податкового 
збереженням готової продукції обліку 
у місцях зберігання 
перевірка достовірності 
фінансової та податкової 
звітності щодо реалізації 
продукції 
 
Рис. 3.3. Схема методики контролю готової продукції на СФГ «Флоря 
Андрій Володимирович»  
 
 87 
Визначено наступні етапи внутрішнього контролю витрачання 
оборотних активів: перевірка організації обліку матеріальних цінностей; 
інвентаризація незавершеного виробництва; контроль витрачання 
матеріальних цінностей зі складів та перевірка дотримання лімітів при видачі 
цінностей; загальної оцінки ефективності використання матеріальних 
ресурсів; перевірка стану приймально-здавальних документів; з’ясування 
наявності норм витрачання матеріальних цінностей та перевірка їх 
дотримання; використання матеріальних цінностей на виробництві та 
контроль за раціональним використанням матеріалів; контроль за втратою 
матеріальних цінностей, зумовленою крадіжками працівниками 
підприємства, виявлення застарілих та неходових матеріалів; контролю за 
використанням матеріалів у допоміжних цехах; контроль реалізації 
матеріальних цінностей на сторону та витрачання на соціально-культурні 
заходи.  
Створення посади аналітика-контролера на підприємстві СФГ «Флоря 
Андрій Володимирович» дозволить скоординувати діяльність облікової 
служби, ефективно використовувати потоки інформації між підрозділами та 
подачу цієї інформації від підлеглих до керівника для прийняття 
управлінських рішень, зокрема, і в галузі виробництва і реалізації продукції. 
Характерним для сьогодення є погіршення стану розрахунків покупців 
за готову продукцію. Особливої гостроти та актуальності набувають питання 
наявності сумнівних та безнадійних боргів. У зв’язку з цим пропонуємо 
використовувати у розрахунках із покупцями такі форми безготівкових 
розрахунків, які б гарантували своєчасне надходження грошей за відпущену 
покупцям готову продукцію. Найефективнішими, на мою думку, є 
використання попередньої оплати за продукцію, а також акредитивної форми 
розрахунків. Обидві форми безготівкових розрахунків найбільш безпечні й 
унеможливлюють виникнення безнадійної дебіторської заборгованості.  
Основним напрямком підвищення дієвості, результативності та 
ефективності контролю є удосконалення організації та координації спільних 
 
 88 
дій працівників бухгалтерії з працівниками інших структурних підрозділів. 
Крім того, облікову, контрольну та аналітичну інформацію необхідно 
привести до виду, зручного для подальшого використання, тобто створити 
оптимальні потоки руху інформації.  
 
 
 
3.3. Організація та методика аналізу готової продукції 
 
Обсяг виробництва й обсяг реалізації продукції є основними 
показниками підприємств, яі виготовляють сільськогосподарську продукцію. 
В умовах обмежених виробничих можливостей, змінних природних умов і 
нестабільного попиту пріоритет віддається об'єму виробництва найбільш 
конкурентоспроможної продукції. Але в міру насичення ринку і посилення 
конкуренції не виробництво визначає обсяг продажів, а, навпаки, можливий 
обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство має 
виробляти тільки ту продукцію і в такому обсязі, які воно може реалізувати. 
Завдання аналізу готової продукції:  
-  контроль за правильним і своєчасним документальним оформленням 
випущених з виробництва та відвантажених (проданих) виробів і продуктів;  
- контроль за збереженням готової продукції на складах організації або в 
місцях зберігання;  
-  отримання точних відомостей про кількість та вартість готової 
продукції, що знаходиться на складах, і контроль за відповідністю фактичних 
запасів цінностей встановленим нормативам;  
- своєчасне виявлення наднормативних і зайвих залишків готової 
продукції, що підлягають реалізації в порядку мобілізації внутрішніх 
ресурсів;  
-  систематичний контроль за рівнем витрат на продаж;  
- контроль за виконанням договорів поставки за обсягом і асортиментом;  
 
 89 
- контроль за своєчасним надходженням платежів за продаж готової  
продукції; 
- виявлення фінансових результатів від продажу продукції;  
- оцінка ступеня виконання плану і динаміки виробництва і реалізації 
продукції;  
- визначення впливу факторів на зміну величини цих показників;  
- виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення випуску і 
реалізації продукції;  
- розробка заходів щодо освоєння виявлених резервів [55, c.230]. 
В якості джерел інформації для обліку і аналізу готової продукції 
використовуються: «Звіт про фінансові результати («Звіт про сукупний 
дохід», місячні, квартальні та річні звіти організації про випуск продукції, 
відомість 16 «Рух готових виробів, їх відвантаження і реалізації», книга 
покупок та інші. 
Одним з узагальнюючих показників економічної ефективності 
виробництва є зростання виробництва продукції (робіт, послуг) у вартісному 
вираженні. Розвиток і розширення виробництва здійснюється за рахунок 
ефективного використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів. 
Продукція підприємства є прямим кінцевим результатом його основної 
діяльності. Виробництво продукції оцінюється в натуральних, умовно-
натуральних, трудових і вартісних вимірниках. Обсяг виробництва 
характеризується валовою і чистою продукцією, обсяг випуску - товарною і 
готовою продукцією, обсяг реалізації - відвантаженою і реалізованою 
товарної продукцією. При плануванні, обліку і оцінкою виробництва 
продукції поряд з натуральними показниками (асортимент і номенклатура) 
використовуються і вартісні показники (валова, товарна, реалізована 
продукція). Показники, що використовуються для аналізу динаміки 
виробництва і реалізації продукції наведено в таблиці 3.2. 
Якість - це сукупність споживчих властивостей товару, що 
задовольняють конкретну потребу. Кількісна характеристика одного або 
 
 90 
декількох властивостей товару, складових його якість, називається 
показником якості товару. Досягнутий в організації рівень якості товару не є 
стабільним тривалий час, так як вимоги споживачів, методи виробництва і 
політика конкуруючих організацій безперервно змінюються. 
Таблиця  3.2 
Показники для аналізу динаміки виробництва і реалізації продукції 
 Назва Формула Позначення Характеристика 
1. Абсолют.   ∆Vтп=ТП1- ТП1-об’єм в зв. пер; Дає оцінку швидкості 
приріст об’єму ТП0 ТП0 – об’єм ТП в зміни об’єму продукції 
виробництва баз.пер за досліджуваний  період 
ТП1-об’єм в зв. пер; 
2 ТП0 – об’єм ТП в Характеризує динаміку 
2. Темп росту Тр=ТП1/ТП0 баз.пер розвитку підприємства 
ТП1-об’єм в зв. пер; Дозволяє виміряти   
3 ТПР=ТП1/ТП ТП0 – об’єм ТП в інтенсивність  напрямок 
3. Темп приросту 0--1 баз.пер зміни випуску продукції 
Характеризує випуск 
продукції на одиницю 
4 ФО – вартість вартості основних 
4. Фондовіддача ФО=ТП/ФО основних фондів фондів 
Індекс об’єму Характеризує зміни 
реалізації по реалізованої продукції за 
виру5ч ці IРП=РП1/РП0  період 
      
У процесі аналізу показників якості вивчають їх динаміку, досягнутий 
рівень, причини зміни.  
Узагальнюючі показники характеризують якість всієї виробленої 
продукції незалежно від її виду та призначення:  
а) питома вага нової продукції в загальному її випуску;  
б) питома вага продукції вищої категорії якості;  
в) питома вага продукції, що відповідає світовим стандартам;  
г) питома вага експортованої продукції, в тому числі в 
високорозвинені промислові країни.  
    Показники для аналізу втрат від браку : 
- собівартість забракованих товарів;  
- витрати на виправлення браку;  
 
 91 
- сума утримань з винних осіб;  
- втрати від браку. 
Важливе значення при вивченні діяльності підприємства має аналіз 
ритмічності виробництва продукції. Ритмічність - рівномірний випуск 
продукції відповідно до графіка в обсязі та асортименті, передбачених 
планом. Ритмічна робота є основною умовою своєчасного випуску та 
реалізації продукції. Неритмічність погіршує всі економічні показники: 
знижується якість продукції; збільшуються обсяг незавершеного 
виробництва та понадпланові залишки готової продукції на складах, і, як 
наслідок, сповільнюється оборотність капіталу, не виконуються поставки за 
договорами, і підприємство платить штрафи за несвоєчасну відвантаження 
продукції; несвоєчасно надходить виручка; перевитрачається фонд заробітної 
плати у зв'язку з тим, що на початку місяця робітникам платять за простої, а в 
кінці - за понаднормові роботи. Все це призводить до підвищення 
собівартості продукції, зменшенню суми прибутку, погіршення фінансового 
стану підприємства.  
Для оцінки виконання плану по ритмічності використовуються прямі і 
непрямі показники. Прямі показники - коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт 
варіації, коефіцієнт аритмічності, питома вага виробництва продукції за 
кожну декаду (добу) до місячного випуску, питома вага виробленої продукції 
за кожний місяць до квартального випуску, питома вага випущеної продукції 
за кожний квартал до річного обсягу виробництва, питома вага продукції, 
випущеної в першу декаду звітного місяця до третьої декади попереднього 
місяця. Непрямі показники ритмічності - наявність доплат за понаднормові 
роботи, оплата простоїв з вини господарюючого суб'єкта, втрати від браку, 
сплата штрафів за недопоставку і несвоєчасну відвантаження продукції, 
наявність наднормативних залишків незавершеного виробництва і готової 
продукції на складах.[73, c.129]  
Один з найбільш поширених показників - коефіцієнт ритмічності. Він 
визначається у формулі (3.1):  
 
 92 
КР = ТПВП / ТПпл ,де                                                                           (3.1) 
ТПВП – товарна продукція,яка зарахована у виконання плану 
ТПпл – плановий випуск продукції                                                                                                                           
 Для оцінки ритмічності виробництва в організаціях розраховують 
також загальне число аритмічності - як сума позитивних і негативних 
відносних відхилень фактичного обсягу виробництва від плану за кожний 
день. 
 Методика факторного аналізу - сукупність моделей і методів, які 
призначені для виявлення ступеня впливу показників факторів на показник 
результатів.  
Якщо виручка визначається після оплати відвантаженої продукції, то 
товарний баланс у формулі (1.2) можна записати так:  
ГПп+ТП+ВПп=РП+ВПк+ГПк,  
РП = ГПп + ВПп + ТП - ВПк - ГПк, де                                                (3.2) 
 ГПн, ГПк - відповідно залишки готової продукції на складах на 
початок і кінець періоду;  
ТП - вартість випуску товарної продукції;  
РП - обсяг реалізації продукції за звітний період;  
ВПп, ВПк - залишки відвантаженої продукції на початок і кінець 
періоду, не оплачені покупцями.  
        Розрахунок впливу даних факторів на обсяг реалізації продукції 
виробляється порівнянням фактичних рівнів факторних показників з 
плановими і обчисленням абсолютних і відносних приростів кожного з них. 
Для вивчення впливу цих факторів аналізується баланс товарної продукції.   
       Оцінка виконання плану по номенклатурі ґрунтується на зіставленні 
планового і фактичного випуску товарів за основними видами, включеним до 
номенклатури. Оцінку виконання плану з асортименту можна проводити 
різними способами. Найбільш простим є спосіб найменшого відсотка. При 
його застосуванні визначається відсоток виконання плану тільки по тих 
позиціях асортименту, по яких фактичне виконання плану менше 
 
 93 
запланованого. Найбільш поширеним способом оцінки є літочислення 
середнього відсотка. Суть цього способу полягає в тому, що у виконання 
плану за асортиментом включаються фактичні дані в межах плану.  
Зокрема коефіцієнт асортиментності (за найменшим числом) 
визначається за формулою (1.3): 
Кас = Фактичний обсяг продукції в межах плану / Плановий обсяг випуску           (3.3) 
Обсяг виробництва товарів, випущених понад план і не передбачених 
планом у розрахунок виконання плану не включаються. План по асортименту 
вважається виконаним тільки в тому випадку, якщо виконано завдання по 
всіх видах товарів. [73, c,158] 
 
 
3.4. Аналіз динаміки і структури виробництва та реалізації готової 
продукції  
 
Від того, наскільки успішно реалізується продукція на СФГ «Флоря 
Андрій Володимирович», чи знаходить вона визнання у покупців залежать 
усі інші показники роботи підприємства: величина виручки і витрат, 
прибуток, рентабельність, платоспроможність, його стабільний фінансовий 
стан. Тому аналіз цих показників на нашу думку, має важливе значення.  
Основні завдання аналізу виробництва продукції на СФГ «Флоря 
Андрій Володимирович» є: 
- оцінка обґрунтованості планових завдань підприємства, як в цілому так 
і окремих виробничих підрозділів; 
- оцінка виконання планів обсягу виробництва продукції та її динаміки; 
- визначення основних факторів, що впливають на обсяги виробництва 
протягом останніх років і зокрема у звітному періоді; 
- визначення внутрішньо - господарських резервів зростання обсягу 
випуску продукції, а також розробка запитів щодо їх використання. 
 
 94 
Джерелами інформації для аналізу готової продукції 
використовуються: «Звіт про фінансові результати», місячні, квартальні та 
річні звіти організації про випуск продукції, Примітки до річної фінансової 
звітності (форма 5), книга покупок та інші. 
Аналіз обсягу виробництва продукції на СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович»  відображають через динаміку валової і товарної продукції, 
розрахунку базових і ланцюгових темпів росту та число приросту. 
Проаналізовано динаміку виробництва продукції за 2018-2020 роки 
СФГ «Флоря Андрій Володимирович», яку наведено в таблиці 3.3. 
                                                                                                                 Таблиця 3.3 
Динаміка виробництва товарної продукції за період 2018 -2020 рр. 
Показники Роки 
2018 2019 2020 
1 2 3 4 
1.Обсяг виробленої товарної продукції, тис.грн. 49864 62183 82868 
2. Відсоток до першого року (базисні темпи 100 124,7 166,2 
приросту/зниження), % 
3.Відсоток до попереднього року (ланцюгові темпи 100 124,7 133,3 
росту/зниження), % 
 
Для оцінки використано наступні показники: 
- темп росту базисний; 
- темп росту ланцюговий. 
Базисний темп росту розраховано як відношення останнього значення 
показника до його базисного значення. Вимірюють темп росту у відсотках. 
Так, для останнього року звітності базисний темп росту обсягу 
виробленої товарної продукції підприємства (ОВП) дорівнює: 
ОВП2020=82868 / 49864*100 = 166,19 %                                                  
Темп зростання ланцюговий дорівнює відношенню останнього 
значення показника до його попереднього значення ( у відсотках). Тобто в 
цьому випадку ланцюговий темп зростання обсягу виробленої продукції 
підприємства (ОВП2020 ) дорівнює: 
ОВП2020 =82868 / 62163*100 = 133,31 %                                                     
 
 95 
Розраховано середньорічний темп росту (приросту) за формулою, яка 
досліджена в попередньому розділі. 
Т=3-1√1*1,247*1,333 = ² 1,662=1,289=128,9% 
Отже, за 3 роки обсяг виробництва сільськогосподарської товарної 
продукції збільшився на 28,9%. Середньорічний темп приросту складає  
9,6%. Це зумовлено безліч причинами, основні з них: наявність 
висококваліфікованих працівників на підприємстві, високою продуктивністю 
праці, якісні технологія та устаткування, забезпечення підприємства 
матеріалами та сировиною. 
Зміна структури виробництва дуже впливає на всі економічні 
показники господарств:  обсяг випуску у вартісній оцінці, матеріалоємність, 
собівартість товарної продукції, прибуток, рентабельність. Якщо 
збільшується питома вага більш дорогої продукції, то обсяг її випуску у 
вартісному вираженні зростає, і навпаки. Те ж відбувається з розміром 
прибутку при збільшенні питомої ваги високорентабельної і відповідно при 
зменшенні частки низькорентабельної продукції. 
Нерівномірність виконання плану з виробництва окремих видів 
продукції призводить до негативних змін її структури. Дотримання планової 
структури – це дотримання у фактичному обсязі випуску продукції 
запланованих співвідношень між окремими її видами.  
Структура продукції може змінюватися за матеріаломісткістю, 
трудомісткістю, виробу, рентабельністю. 
В процесі аналізу структурних зрушень на СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович»  вирішуються такі завдання: 
- встановлюють як змінюється структура (в позитивний чи негативний 
бік); 
- визначають вплив зміни структури продукції на обсяг виробництва та 
інші показники. 
До основних причин структурних зрушень у випуску продукції 
відносяться такі: кон’єктура ринку, зміна попиту на окремі вироби, стан 
 
 96 
матеріально-технічного постачання, недоліки в організації виробництва та 
управління тощо.  
Проаналізовано структуру виробництва сільськогосподарської 
продукції на СФГ «Флоря Андрій Володимирович», яка наведена в таблиці 
3.4 та рис.  
Таблиця 3.4 
Аналіз структури продукції за 2018-2020 роки на СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович» 
Вироблено с/г 
продукції Питома вага Відхилення 
2019/ 2020/ 
Сільськогосподарська 2018 2019 2020 2018 2019 2020 2018 2019 
продукція (+/-) (+/-) 
Зернові і зернобобові: 21492 34008 53308 64,3 54,6 64,3 12516 19300 
з них - пшениця 17705 29072 43136 10,7 12,5 10,8 11367 14064 
Соя 654 1236 2738 1,3 1,9 3,3 582 1502 
Соняшник 3128 3695 7428 6,3 5,9 8,9 567 3733 
Плоди (зерняткові, 
кісточкові) 5 5 6 0,01 0,01 0,01 - 1 
Інша продукція 
рослинництва 28372 28175 29560 35,7 45,4 35,7 -197 1385 
Всього продукції 
рослинництва: 49864 62183 82868 100 100 100 12319 20658 
 
60000 Пшениця
50000
Соя
40000
Соняшник
тис. грн 30000
20000 Плоди (зерняткові,
кісточкові)
10000
Інша продукція
0 рослинництва
2018 р. 2019 р. 2020 р. 
 
 
Рис. 3.4. Діаграма структури продукції на СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович» за 2018-2020 роки 
 
 
 97 
Проведений аналіз показує, що на СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович» за останні роки структура виробництва 
сільськогосподарської продукції майже не змінилась. В 2018 р. найбільше 
вироблялось іншої продукції  – 35,7%, від загального обсягу,   потім 10,7% - 
пшениця, соняшник – 6,3%, найменше кісточкові – 0,01%. В 2019 пшениця 
займала 12,5%, соняшник – 5,9%, соя – 1,9%, інша продукція рослинництва 
склала 45,4%. А в 2020 році відбулися зміни, але не значні: пшениця – 10,8%, 
соняшник – 8,9%, соя – 3,3% і інша продукція рослинництва зменшилася до 
35,7%. 
Серед продукції рослинництва основна маса належить вирощуванню 
зернових і зернобобових, що становить за 2020 р. – 64,3%, значна частка 
припадає на інші продукти рослинництва – 35,7 %. Також слід зазначити, що 
з кожним роком обсяг виробництва всіх видів продукції в господарстві 
зростає. Хоча слід відмітти, що в 2020 році значно зменшилася питома вага 
плодів і склала 0,01%. 
Основним напрямком підвищення дієвості, результативності та 
ефективності аналізу виробництва готової продукції є удосконалення 
організації та координації спільних дій працівників бухгалтерії з 
працівниками інших структурних підрозділів. Крім того, облікову, 
контрольну та аналітичну інформацію необхідно привести до виду, зручного 
для подальшого використання, тобто створити оптимальні потоки руху 
інформації.  
 
 
3.4. Напрямки зростання ефективності виробництва і реалізації 
готової продукції 
 
Рівень економічної ефективності діяльності СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович» залежить від багатьох чинників і умов. Ці чинники в 
реальності діють не ізольовано, в чистому вигляді, а здебільшого 
 
 98 
перетинаються і взаємозумовлюють один одного. Частина з них залежить від 
діяльності підприємства загалом, інші пов’язані з технологією й організацією 
виробництва, а ще деякі зумовлені рівнем використання виробничих ресурсів 
і впровадженням науково-технічного прогресу. 
Під резервами підвищення економічної ефективності виробництва 
розуміють невикористані можливості збільшення випуску продукції в 
розрахунку на одиницю сукупних витрат завдяки більш раціональному 
використанню усіх видів ресурсів підприємства. 
Основні фактори підвищення ефективності виробництва для СФГ 
«Флоря Андрій Володимирович»: підвищення технічного рівня, 
вдосконалення управління, організації виробництва і праці, зміна обсягу і 
структури виробництва, поліпшення якості природних ресурсів та інші.  
Всі чинники зростання ефективності для СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович» можна класифікувати за трьома ознаками: 
- видами витрат виробництва та ресурсів (джерелами підвищення); 
- напрямами розвитку й удосконалення виробництва; 
- місцем реалізації чинників у системі управління діяльністю.  
Серед основних шляхів підвищення ефективності діяльності 
підприємства можна виділити такі напрямки підвищення вище згаданих 
показників – організаційний, технологічний та ресурсний. 
В межах організаційного напрямку здійснюється пошук можливостей 
підвищення ефективності тих процесів, що відбуваються на СФГ «Флоря 
Андрій Володимирович». При цьому насамперед увага звертається на 
ефективність управління. 
Важливою складовою ефективності підприємства, а отже, і значним 
резервом її підвищення, є організація виробничого процесу. У конкретних 
умовах підприємства слід проаналізувати всі аспекти, що визначають 
ефективність організації робіт – від рівня робочого місця окремого робітника 
чи спеціаліста до рівня підприємства в цілому. Для СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович», ураховуючи, звичайно, специфіку діяльності, особливу 
 
 99 
увагу треба звернути на можливості застосування більш ефективних типів 
виробництва (масового, великосерійного) та нових технологій вирощування. 
В межах технологічного напрямку основним є вирішення проблеми 
технологічного відставання особливо актуальне для підприємств. Причому 
проблема ця є комплексною і має, принаймні, два компоненти: матеріальний 
та нематеріальний. Перший з них – це удосконалення технічної бази, а 
другий – організаційно-правові проблеми. Подолання технічного і 
технологічного відставання потребує не просто переходу на сучасні 
технології, а впровадження комплексу відносин, що називається 
корпоративною культурою. Така культура має запозичуватись, звичайно, у 
найпередовіших компаній з тривалим досвідом роботи в ринковому 
середовищі. 
Ресурсний напрямок відображає першочергову необхідність аналізу 
ефективності використання наявної матеріальної бази виробництва та живої 
праці. При цьому слід враховувати рівень завантаження обладнання в часі, 
структуру собівартості продукції, що виготовляється, з точки зору 
співвідношення в ній часток амортизації, матеріальних витрат, витрат на 
оплату праці. Зазначені показники слід розглянути в динаміці, а також по 
можливості порівняти з показниками найближчих конкурентів. Для 
оборотних фондів найважливішим показником є швидкість їх обороту, отже, 
слід проаналізувати чинники її збільшення, зокрема такі: 
- зменшення обсягів незавершеного виробництва; 
- удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення з метою 
оптимізації виробничих запасів; 
- прискорення реалізації готової продукції (активізація маркетингової 
діяльності); 
- зменшення обсягів дебіторської заборгованості.  
Першочергове значення в області зростання економічної ефективності 
виробництва для СФГ «Флоря Андрій Володимирович» надається 
раціональному використанню виробничого потенціалу, максимальному 
 
 100 
скороченню різного роду втрат, режиму економії затрат і ресурсів. Рівень 
ефективності діяльності господарства залежить також від зовнішніх та 
внутрішніх чинників. До зовнішніх слід віднести: – державну і соціальну 
політику (діяльність владних структур, законодавство, фінансові 
інструменти, економічні нормативи); – інфраструктуру (інноваційні фонди, 
банки, фондові біржі, інформаційні мережі, транспорт, торгівлю); – 
структурні зміни в суспільстві та економіці (в сфері технологій, наукових 
досліджень, в складі персоналу за ознаками освіченості та кваліфікації). 
Внутрішні чинники розподіляють на “тверді”, тобто ті, що піддаються 
вимірюванню і мають фізичні параметри (технологія, устаткування, 
матеріали, енергія, вироби) та “м’які” (організація і система управління, 
працівники, методи роботи, стиль управління). Підприємство мусить 
постійно контролювати процес використання внутрішніх чинників через 
розробку та послідовну реалізацію власної програми підвищення 
ефективності діяльності, а також враховувати вплив на неї зовнішніх 
чинників. 
Щодо аналізу ефективності використання трудового потенціалу на 
СФГ «Флоря Андрій Володимирович», то тут слід зосередити увагу на таких 
аспектах: внутрішньозмінні втрати робочого часу; втрати робочого часу 
внаслідок плинності кадрів; рівень використання засобів механізації, 
автоматизації праці та комп’ютерної техніки; аналіз системи стимулювання 
працюючих; визначення професійно-кваліфікаційної структури працюючих.  
Не менш важливе значення має забезпечення підприємства кадрами 
високої кваліфікації. За всіх інших рівних умов досвідчений, добре 
підготовлений працівник, який творчо ставиться до виконання обов’язків, 
може виробляти більше продукції вищої якості. Продуктивність праці 
зростатиме і тоді, коли на СФГ «Флоря Андрій Володимирович» будуть 
створені такі виробничі відносини, де б панували добрий психологічний 
клімат, взаєморозуміння керівників і працівників, інші мотивації до праці. 
 
 101 
Важливий стимул результативної праці – приватизація засобів 
виробництва.  
Надання колективу підприємства права володіти засобами виробництва 
та результатами своєї виробничої діяльності є одним із найдоступніших 
стимулів підвищення ефективності діяльності, що не потребує інвестицій. 
Кінцевий результат ефективності СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович» значною мірою залежить від зниження матеріально-
грошових затрат виробництва. Зниження трудових затрат і 
матеріаломісткості на основі запровадження комплексної механізації, 
ресурсо- та енергоощадних технологій є основним якісним чинником 
досягнення цього. Однак варто мати на увазі, що ефективне використання 
техніки й інших засобів виробництва виявляється тоді, коли існує 
комплексне та раціональне співвідношення між силовими і робочими 
машинами, раціональна забезпеченість оборотними фондами. 
Чільне місце в заходах з підвищення ефективності виробництва посідає 
поліпшення якості продукції та її збереження. За рахунок підвищення якості 
продукції, зниження втрат при збиранні, транспортуванні й зберіганні можна 
підвищити рівень її реалізації та збільшити обсяг грошових надходжень на 
25-30%.  
Таким чином основними напрямками підвищення ефективності 
виробництва на СФГ «Флоря Андрій Володимирович»є підвищення 
технічної забезпеченості виробничих потужностей, вдосконалення 
організації виробництва та праці, оптимізації обсягу і структури 
виробництва, раціональне використання трудового потенціалу підприємства 
та системи стимулювання працюючих. 
Лише вміле використання всієї сукупності зазначених чинників може 
забезпечити достатні темпи зростання ефективності виробництва і реалізації 
готової продукції. 
На сьогоднішні залишаються не вирішеними методичні проблеми по 
вивченню шляхів зниження витрат та підвищення ефективності аграрного 
 
 102 
виробництва, зокрема – відсутня належна методика підготовки та обробки 
інформації в окремо взятій галузі чи підгалузі народного господарства, є 
певні труднощі з оцінкою побічної продукції, з яких витрат (постійних чи 
змінних) треба виключати її вартість, як бути при наявності переробки 
сировини на давальницьких засадах, при виробництві кількох видів продукції 
і тощо. В більш складних виробництвах додатково слід встановити, як бути 
при невизначеності ціни, незіставності виробленої та товарної продукції, 
наявності супутньої продукції. 
Вивчення умов і середовища функціонування аграрних підприємств 
України свідчить про їх значні особливості діяльності, що обумовлює до 
дуже суттєві відмінності у методиці формування та аналізу даних 
управлінського обліку. З огляду на це доцільно розробити його систему, яка 
б якнайповніше відповідала вимогам сільськогосподарського підприємства 
щодо групування витрат, використання у виробничому процесі біологічних 
активів тощо. 
Вивчення умов і середовища функціонування аграрних підприємств та 
ще і фермерських господарств України свідчить про їх значні особливості 
діяльності, що обумовлює дуже суттєві відмінності у методиці формування 
та аналізу даних управлінського обліку. З огляду на це доцільно розробити 
його систему, яка б якнайповніше відповідала вимогам 
сільськогосподарського підприємства щодо групування витрат, використання 
у виробничому процесі біологічних активів тощо. 
До складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) або витрат 
основної діяльності включають прямі матеріальні витрати, прямі витрати на 
оплату праці, інші прямі витрати та загальновиробничі витрати. П(С)БО 30 
«Біологічні активи» (п. 17) передбачено, що витрати, які пов’язані з 
біологічними перетвореннями біологічних активів, визнають витратами 
основної діяльності. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) 
складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була 
реалізована протягом звітного періоду, та наднормативних виробничих 
 
 103 
витрат. До цього визначення внесено уточнення: виключені з формулювання, 
наведеного в п. 2.7 Методичних рекомендацій з планування, обліку і 
калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) поняття «розподілені 
загальновиробничі витрати», оскільки загальновиробничі витрати вже 
включені до виробничої собівартості продукції [35]. Особливістю 
сільськогосподарського виробництва є те, що всі загальновиробничі витрати 
вважають змінними й відносять на виробничу собівартість продукції.  
Склад витрат, які включають до повної собівартості реалізованої 
продукції (робіт, послуг), визначений Інструкцією щодо заповнення форми 
державного статистичного спостереження № 50-сг «Основні економічні 
показники роботи сільгосппідприємств» проте, на нашу думку, перелік 
наведених витрат не повний.  
Повна собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) включає 
собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), розподілені 
адміністративні витрати та витрати на збут, витрати на сплату відсотків за 
користування кредитами виробничого призначення, витрати на відсотки та 
винагороди за користування основними засобами, отриманими за договорами 
фінансової оренди, інші витрати (субрахунки 942–944, 946, 947, 971–976). 
Із запровадженням П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами» 
виникає ще один вид собівартості – собівартість (витрати) сегмента. 
Сегментом відповідно до цього положення (стандарту) може бути як окремий 
вид продукції (товарів, робіт, послуг), так і напрям виробництва або 
реалізації – відокремлена галузь економіки. До складу собівартості (витрат 
діяльності) сегмента включають не тільки повну собівартість реалізованої 
продукції (робіт, послуг); а й частину витрат, пов’язаних із діяльністю 
окремих сегментів. Зокрема, інші фінансові витрати, які не включені до 
повної собівартості продукції, витрати від участі в капіталі, а також інші 
витрати, що обліковують на субрахунку 97 «Інші витрати».  
Отже, до складу собівартості (витрат діяльності) сегменту 
включаються: повну собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), 
 
 104 
частину витрат, пов’язаних з діяльністю окремих сегментів; операційних та 
інших витрат, що обліковують на субрахунках 941, 942–944, 946, 947, 971–
976, але не включені до повної собівартості реалізованої продукції. 
Розрахунок точки беззбитковості здійснюють виходячи з того що 
продукція прибуткова, тобто ціна вища за собівартість продукції. При 
рентабельному виробництві продукції точку беззбитковості розраховують на 
основі застосування показника маржинальний дохід. Маржинальний дохід 
при багатопродуктовому виробництві визначають за формулами 
МД = ВР – ЗВ,      (3.4) 
де  МД – маржинальний дохід за визначений період; 
 ВР – дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг); 
ЗВ – змінні витрати на реалізовану продукцію (роботи, послуги) 
МД = Пм + А,      (3.5) 
де  Пм –прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг); 
 А – постійні витрати на реалізовану продукцію (роботи, послуги). 
Особливістю маржинального аналізу є розрахунок прибутку при виборі 
оптимального обсягу виробництва продукції. За традиційним методикою 
прибуток визначають за формулою 
П = VPП · р – VPП · с,      (3.6) 
де  VPП·р – виручка від реалізації продукції (добуток кількості 
реалізованої продукції на ціну реалізації); 
VPП·с – собівартість всього обсягу реалізованої продукції (добуток 
кількості реалізованої продукції на собівартість одиниці реалізованої 
продукції). 
При застосуванні методики маржинального аналізу прибуток від 
реалізації продукції (робіт, послуг) розраховується за формулою: 
П = VPП · р – (b · VPП + А),     (3.7) 
де VPП·р – виручка від реалізації продукції (добуток кількості 
реалізованої продукції на ціну реалізації); визначають аналогічно 
традиційному методу; 
 
 105 
(b · VPП + А) – собівартість реалізованої продукції, яка складається з 
двох частин: змінних витрат b·VPП (як добуток питомих змінних витрат 
собівартості одиниці реалізованої продукції на кількість реалізованої 
продукції); та незмінних витрат  А – постійних витрат на весь обсяг 
реалізованої продукції. 
Беззбиткову зону продаж у грошовому вираженні обчислюють за 
формулою: 
ВРкр = А / Кмд ,       (3.8) 
де  А – постійні втрати на весь обсяг реалізації; 
 Кмд – коефіцієнт маржинального доходу у сумі виручки від  
   реалізації (Кмд = МД/ВРVPП). 
Для одного виду продукції беззбитковий обсяг продажу у 
натуральному вираженні визначається за формулою:  
VРПкр = А /(р – b),      (3.9) 
де А – постійні витрати на весь обсяг реалізації; 
 р – ціна одиниці продукції; 
b – питомі змінні витрати. 
Для аналізу впливу окремих чинників на точку беззбитковості 
проведемо розрахунки витрат та обсягів продажу на основі аналітичних 
даних СФГ «Флоря Андрій Володимирович»: 
1. Річний обсяг реалізації продукції VРП, ц– 67528. 
2. Середня реалізаційна ціна 1ц р, грн. – 458,19. 
3. Дохід (виручка) від реалізації всієї продукції ВРVPП, тис. грн. – 
30940,65. 
4. Постійні витрати на весь обсяг реалізованої продукцію А, тис. грн. – 
1252,1. 
5. Змінні витрати на одиницю продукції b, грн. – 258,30. 
6. Змінні витрати на весь обсяг реалізованої продукції ЗВ, тис. грн. – 
17442,48. 
7. Прибуток від реалізації продукції Пм, тис. грн. – 6238,91. 
 
 106 
8. Маржинальний дохід МД = ВРVPП – ЗВ, тис. грн. – 13498,17. 
9. Коефіцієнт маржинального доходу Кмд = МД / ВРVPП  – 0,436. 
10. Маржинальний дохід на одиницю продукції мд = МД / VРП, грн. – 
199,89. 
Беззбиткову зону продаж у грошовому вираженні обчислюють за 
формулою: 
ВРкр = А / Кмд ,       (3.10) 
де  А – постійні втрати на весь обсяг реалізації; 
 Кмд – коефіцієнт маржинального доходу у сумі виручки від  
   реалізації (Кмд = МД/ВРVPП). 
Беззбиткова зона продажу у грошовому вираженні  
ВРкр = А / Кмд  = 1252,1/0,436 = 2871,79 (тис.грн.) 
Для одного виду продукції беззбитковий обсяг продажу у 
натуральному вираженні визначається за формулою:  
VРПкр = А /(р – b),       (3.11) 
де А – постійні витрати на весь обсяг реалізації; 
 р – ціна одиниці продукції; 
b – питомі змінні витрати. 
Беззбитковий обсяг продажу у натуральному вираженні   
VРПкр = А /(р – b) = 1252,1/(458,19-258,30) = 6264 (ц), 
Поріг рентабельності – це відсоток обсягу реалізації продукції, нижче 
за який продукція буде збитковою, його визначають за формулою 
ПР= (ВРкр/ ВРVPП) · 100,      (3.12) 
де ВРкр – беззбитковий обсяг продаж; 
ВРVPП – дохід (виручка) від реалізації всього обсягу продукції. 
Поріг рентабельності виробництва зерна у господарстві становить      
ПР=  (2871,79  / 30940,65)  · 100=9,28%. 
Різниця між фактичним і беззбитковим обсягом продажу – це запас 
міцності, тобто рівень поточної діяльності підприємства, що перевищує 
точку беззбитковості 
 
 107 
ЗМ = VPП  – VPПкр ,       (3.13) 
де VPП і VPПкр – фактичний і критичний обсяги реалізації 
продукції. 
По господарству, яке досліджувалося, запас міцності дорівнює:  
ЗМ = 67528 –6264=61264 ц молока за рік. 
Коефіцієнт запасу міцності показує відносне зниження обсягів 
реалізації, яке може дозволити собі підприємство до досягнення точки 
беззбитковості. Його визначають за формулою 
Кзм= (ЗМ / VPП )                                                 (3.14) 
Коефіцієнт запасу міцності господарства з виробництва зерна складає: 
Кзм = 61264:67528)=0,907. 
Наведені види собівартості, визначені згідно чинними положеннями 
(стандартами) бухгалтерського обліку та відповідно до норм галузевої 
статистичної звітності, необхідні для здійснення управлінського аналізу 
фінансово-господарської діяльності та впливають на такі основні фінансові 
результати діяльності: валовий прибуток (збиток); прибуток (збиток), 
визначений за повною собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, 
послуг); прибуток (збиток) за сегментами; прибуток (збиток) від основної 
діяльності (п. 19 П(С)БО 30). Враховуючи ці положення та напрями 
економічного аналізу пропонуємо маржинальний дохід визначати на окремих 
стадіях (циклах) виробничо-комерційної діяльності, величина якого 
залежатиме від завдань, які ставлять перед окремими підрозділами, цехами 
або господарством у цілому.  
Використовуючи наведені загальні формули, розробимо алгоритм 
визначення окремих видів маржинального доходу та узагальнюючи 
результати , уточнимо назви видів маржинального доходу і їхній склад: 
Класифікація і методика визначення видів маржинального доходу: 
- маржинальний валовий дохід, який включає валовий прибуток від 
основної діяльності та суму постійних витрат; 
 
 108 
- маржинальний виробничо-комерційний дохід, який складається з 
прибутку, визначеного за повною собівартістю продукції, та суми постійних 
витрат; 
- маржинальний дохід сегмента, який включає прибуток сегмента та 
суму постійних витрат; 
- маржинальний дохід сільськогосподарської діяльності, який включає 
прибуток від основної діяльності, визначений згідно з п. 19 П(С)БО 30 
«Біологічні активи», та суму постійних витрат. 
Класифікація маржинального доходу залежно від видів собівартості 
продукції дає змогу підприємству проводити як загальний, так і 
внутрішньогосподарський аналіз фінансово-господарської діяльності. Так, 
показник маржинального валового доходу використовують для аналізу 
діяльності внутрішньогосподарських підрозділів, показник маржинального 
виробничо-комерційного доходу – для аналізу фінансових результатів від 
реалізації продукції (робіт, послуг) з урахуванням повних витрат реалізованої 
продукції. Показник маржинального доходу сегмента застосовують для 
аналізу фінансових результатів реалізації продукції (робіт, послуг) за умови 
виробництва і реалізації її як відокремленої галузі – сегмента (врахувати 
додаткові витрати і доходи, пов’язані з виробництвом і реалізацією 
продукції, робіт, послуг). Показник маржинального доходу біологічних 
активів використовують для аналізу рівня ринкових цін та доцільності 
виробництва й реалізації сільськогосподарської продукції (робіт, послуг) на 
активному ринку аграрного сектора економіки країни, ефективного ведення 
окремих галузей виробництва та сільського господарства в цілому, 
враховуючи діючі ринкові ціни. 
Загальноприйнятним є те, що правдива фінансова інформація є 
суттєвим елементом чіткого функціонування ринкової економіки. Достовірну 
інформацію може забезпечити тільки висока якість організації 
бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Здійснення належного 
контролю за достовірністю фінансової звітності суб’єктів господарювання 
 
 109 
покладено на незалежних аудиторів України. Аудиторська діяльність в 
Україні регулюється Законом України “Про аудиторську діяльність”. 
У цьому законі не були врегульовані наступні питання: на кого 
покладають функції зовнішнього контролю за дотриманням аудиторами 
затверджених стандартів аудиту та кодексу етики професійних бухгалтерів; 
який порядок формування відповідної служби та фінансового забезпечення 
здійснення незалежного контролю за якістю аудиту та аудиторських послуг. 
Знадобилось більше десяти років, щоб законодавчо врегулювати ці питання. 
Проблемними залишаються питання підбору сертифікованих аудиторів 
з належним стажем практики в аудиті та достатнім рівнем фахової підготовки 
з питань роботи за Міжнародними стандартами аудиту. Залишаються 
невирішеними питання фінансового забезпечення процесу проведення 
незалежного контролю якості аудиторських послуг. 
Досвід проведення аудиторських перевірок в господарстві переконує, 
що можна виділити такі помилки (викривлення) при веденні обліку витрат на 
виробництво та формування собівартості готової продукції: 
- необґрунтоване завищення (заниження) величини матеріальних 
витрат, незавершеного виробництва, сум з оплати праці та ін.; 
- внесення до витрат виробництва адміністративних витрат та 
витрат на збут; 
- необґрунтоване віднесення на витрати виробництва звітного 
періоду транспортних витрат, що належать до залишку невикористаних 
запасів; 
- внесення в собівартість витрат, виробничий характер яких 
необґрунтований; 
- внесення витрат у собівартість без належного документального 
обґрунтування і виправдовуючих первинних документів; 
- внесення витрат на утримання невиробничих основних засобів у 
собівартість.  
 
 110 
Виявлені помилки і порушення узагальнюють у робочому документі, в 
якому зазначається: первинний документ, дата, сума, характер порушення, 
примітки. Господарська діяльність СФГ «Флоря Андрій Володимирович» 
неможлива без застосування контролю, тобто без систематичного 
спостереження і перевірки фактів реалізації готової продукції та включення 
до її собівартості  витрат. 
Тож при вдосконаленні внутрішнього аудиту на СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович» він буде здійснювати контроль як всієї діяльності 
підприємства так і окремо по підрозділах, а також досліджувати технологію 
виробництва. Для ефективного управління готовою продукцією в  
господарстві аудитор визначає основні напрями щодо підвищення 
ефективності виробництва та реалізації готової продукції за допомогою 
наступних моделей та методів з управління готовою продукцією (табл. 3.5). 
Застосування наведених моделей та методів у роботі внутрішніх 
аудиторів дозволить розробити ефективну політику управління готовою 
продукцією на СФГ «Флоря Андрій Володимирович» 
                                                                                                      Таблиця 3.5 
Методи та моделі управлінням готовою продукцією на СФГ «Флоря 
Андрій Володимирович» 
Методи та моделі Характеристика методів та моделей 
1 2 
Метод АВС-аналізу Використовується внутрішнім аудитором . 
За допомогою даної моделі внутрішній аудитор 
здійснює обґрунтування асортименту продукції та 
Модель CVP 
визначає взаємозв’язки між обсягами виробництва, 
витратами та прибутком від реалізації готової продукції. 
Модель ЕPQ За допомогою даної моделі внутрішній аудитор 
здійснює розрахунок оптимального розміру серії 
випуску готової продукції та кількості серій готової 
продукції на рік. 
 
За результатами внутрішнього аудиту ефективності політики 
управління готовою продукцією на підприємстві можна визначити напрями 
зміни і вдосконалення існуючих систем обліку та контролю запасів готової 
продукції, а також розробити рекомендації стосовно реалізації та просування 
 
 111 
готової продукції на внутрішньому та зовнішніх ринках збуту. Дані 
рекомендації можуть бути реалізовані лише за допомогою розробки 
комплексних заходів стосовно проведення аналізу та впровадження моделей і 
методів з управління готовою продукцією на підприємстві, а також за 
рахунок оптимізації роботи облікового та контрольно-ревізійного апарату 
акціонерного товариства за допомогою автоматизованих корпоративних 
інформаційних систем управління. 
Підвищення ефективності аудиту на СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович» не можливе без використання комп’ютерної техніки. 
Говорячи про вдосконалення системи економічного контролю в цілому, ми 
маємо на увазі, що контроль є єдиною функцією управління, яка оцінює 
надійність системи збору, зберігання та переробки виробничо-фінансової 
інформації господарських одиниць. 
Тож актуальним на сьогодні залишається питання автоматизації аудиту 
на господарстві. Значний прогрес в аудиторській роботі може бути 
досягнутий за рахунок використання комп’ютерної техніки. Під час аудиту 
на підприємстві використовують портативні комп’ютери, які підвищують 
продуктивність праці аудитора. Однак прикладна програма може поставити 
аудитора перед необхідністю використання комп’ютера як засобу контролю. 
Використання комп’ютера як засобу контролю та інші комп’ютеризовані 
методи відомі в літературі як «Методи аудиту за сприяння комп’ютера». Ці 
методи найчастіше застосовуються тоді, коли відсутні вхідні документи і 
неможливо простежити повний хід операцій. 
Отже, при введенні  автоматизованого аудиту на СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович» в аудитора з’явиться можливість перевірити всю 
генеральну сукупність, яка формує певний тип операцій або залишок на 
рахунку, весь набір документів або розрахунків аналітичного обліку, а не 
покладатись лише на вибірки. Комп’ютерні програми, які дозволять 
проводити подібний аналіз, отримали назву аудиторського програмного 
забезпечення загального призначення. 
 
 112 
Також важливим та ефективним є запровадження служби внутрішнього 
аудиту. За допомогою цього на СФГ «Флоря Андрій Володимирович» 
з’явиться можливість контролювати всі витрати, які включаються до 
собівартості та безпосередньо формування собівартості окремих видів 
продукції.  Основний прибуток СФГ «Флоря Андрій Володимирович» 
отримує від реалізації продукції, що виготовляється. Тому визначення 
собівартості продукції має велике значення для керування витратами, для 
встановлення нижніх меж цін на підприємстві. 
На підприємстві  необхідно розробити заходи для збільшення обсягів 
реалізації готової продукції. Основні напрямки розроблення таких рішень: 
- модернізація та поліпшення продукції, що випускається. 
- зняття з виробництва нерентабельних виробів та виробів, що не 
користуються попитом. 
- зниження цін на окремі види продукції, з урахуванням рівня цін 
конкурентів; 
- пошук нових сфер застосування готової продукції; 
- впровадження заходів для повернення втрачених у конкурентній 
боротьбі споживачів: оптимізація каналів збуту, розширення збутової мережі 
як в Україні, так і за її межами. 
- підготовка та організація виробництва нових виробів, що 
користуються попитом, та ін. 
За умови впровадження наведених вище рекомендацій діяльність СФГ 
«Флоря Андрій Володимирович» покращиться, що дасть змогу точно та 
ефективно досліджувати проблемні аспекти діяльності підприємства. Це 
призведе  до виходу підприємства на новий рівень діяльності, що дасть змогу 
максимізувати прибуток та зменшити виробничі витрати, тобто досягти 
головної мети своєї діяльності. 
 
 
 113 
ВИСНОВКИ 
 
Результатом кваліфікаційної роботи магістра є теоретичне 
узагальнення і вирішення методичних і практичних проблем, пов’язаних з 
веденням обліку та контролем готової сільськогосподарської продукції на 
підприємстві з врахуванням сучасних вимог. Достовірний облік продукції 
відіграє важливу роль в інформаційному забезпеченні процесу управління, 
оскільки він є базою для формування управлінської звітності, на основі якої 
здійснюється аналіз і контроль діяльності підприємства. Значущість 
інформації про готову продукцію сільськогосподарських підприємств 
обумовлена необхідністю подання користувачам цієї інформації для 
прийняття управлінських рішень. Значення готової продукції для діяльності 
підприємства підтверджує потребу у її дослідженні, визначення механізму 
виробництва та реалізації готової продукції.  
На підставі проведеного дослідження можна зробити наступні 
висновки: 
1. Сільськогосподарська продукція – це актив, одержаний в результаті 
відокремлення від біологічного активу, призначений для продажу, переробки 
або внутрішньогосподарського споживання. Готова продукція – це 
продукція, обробка якої довершена і пройшла випробування, приймання, 
укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає 
технічним вимогам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому 
підприємстві і здана на склад.  
2. Важливим завданням обліку продукції та її реалізації є: вчасне і 
правильне відображення наявності й руху готової продукції; контроль за її 
зберіганням та дотриманням встановлених норм запасів на складах; вчасне 
оформлення документів на відвантаження продукції; контроль за платежами 
покупців за відвантажену продукцію; контроль за дотриманням кошторису 
витрат і фінансовими результатами.  
 
 114 
3.  Досліджено класифікацію готової продукції сільськогосподарського 
підприємства. Вона класифікується за формою, ступенем готовності і 
технологічною складністю. За формою є уречевлена, результати виконаних 
робіт і наданих послуг. За ступенем готовності - готова продукція, 
напівфабрикати і неготова. За технологічною складністю - проста, складна. У 
поточному (аналітичному) обліку готова продукція відображається в 
натуральному та вартісному виразі. 
В цьому ж розділі магістерської кваліфікаційної роботи відображено 
порядок формування первісної вартості готової продукції. Оцінюється готова 
продукція за первісною вартістю відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» і П(С)БО 
16 «Витрати».  
4. Обліковується готова продукція сільськогосподарського 
підприємства здійснюється на рахунку 27 «Продукція 
сільськогосподарського виробництва». За дебетом рахунка 27 «Продукція 
сільськогосподарського виробництва» відображається надходження готової 
продукції власного виробництва, за кредитом – вибуття готової продукції 
унаслідок продажу, безоплатної передачі тощо. 
         5. Проаналізовано основні фінансово-економічні показники які 
показують, що товариство є прибутковим та рентабельним підприємством, 
що підтверджують показники, розраховані при дослідженні.  
Предметом діяльності СФГ «Флоря Андрій Володимирович» є: 
вирощування, переробка зернових, бобових культур для продовольчих цілей, 
на насіння; виробництво круп та оптова, роздрібна торгівля ними; ведення 
сільськогосподарського виробництва (в тому числі вирощування та 
зберігання сільськогосподарської продукції), оптова, роздрібна торгівля 
сільськогосподарською продукцією, впровадження науково-технічного 
прогресу та передового досвіду в цій галузі; післязбиральна обробка насіння, 
його зберігання, передпосівна обробка насіння. 
6. Досліджено стан фінансового обліку СФГ «Флоря Андрій 
Володимирович» і з’ясовано, що облік на даному підприємстві ведеться 
 
 115 
згідно чинного законодавства. Дана загальна характеристика діяльності 
підприємства, охарактеризовані види діяльності, його фінансовий стан. 
Звітність на СФГ «Флоря Андрій Володимирович» складається відповідно до 
Облікової політики підприємства та Національних положень (стандартів) 
бухгалтерського обліку. 
7. На основі проведеного дослідження організації обліково-методичної 
роботи на підприємстві встановлено, що на підставі наказу про облікову 
політику облік запасів проводиться за справедливою вартістю, зменшеною на 
очікувані витрати на місці продажу і визнаються запасами відповідно до 
П(С)БО 30 «Біологічні активи». Таким чином, запаси обліковуються на 
підприємстві за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою 
вартістю реалізації. Облік запасів ведеться на окремих субрахунках, на 
встановлених регістрах бухгалтерського обліку. Узагальнення відомостей 
про облік запасів здійснюється в журналі-ордері №5А с.г., або в окремих 
відомостях, які будують за формою цього журналу-ордера. Облік наявності 
цінностей ведуть у сальдових відомостях. 
8. Провівши дослідження теоретичних та практичних аспектів обліку 
готової продукції було розроблено пропозиції стосовно удосконалення 
обліку, здійснюваного на підприємстві. Оскільки на даний час існують певні 
невирішені питання щодо обліку сільськогосподарської продукції за 
справедливою вартістю, тому було запропоновано застосовувати для оцінки 
продукції планову собівартість з доведенням в кінці року до рівня фактичної 
в цілях управлінського обліку. Запропоновано удосконалення синтетичного і 
аналітичного обліку. А саме, пропонуються до застосування субрахунки до 
рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва». Оскільки на 
підприємстві звужено документообіг щодо обліку готової продукції, то 
пропонуємо застосовувати також такі форми первинних документів: форма 
№ 78 «Реєстр приймання зерна та іншої продукції», форма № 73 «Реєстр 
документів про вибуття продукції» та форма № 80 «Відомість руху зерна та 
іншої продукції». 
 
 116 
9. Інша пропозиція стосується використання у розрахунках із 
покупцями таких форм безготівкових розрахунків, які би гарантували 
своєчасне надходження грошей за відпущену покупцям продукцію. 
Найзручнішими  є використання попередньої оплати за продукцію, а також 
акредитивної форми розрахунків. Ми вважаємо, що обидві форми 
безготівкових розрахунків найбільш безпечні й унеможливлюють 
виникнення безнадійної дебіторської заборгованості. 
10. На сучасному етапі набуває важливого значення комп’ютеризація 
обліку. Тому для полегшення ведення обліку на підприємстві було 
запропоновано застосовувати програмний продукт «Конфігурація для 
сільськогосподарських підприємств України», як доповнення до типової 
конфігурації «1С: Бухгалтерія». Для полегшення обліку у місцях зберігання 
пропонується застосовувати автоматизований облік. А для оперативності 
доступу до даних про продукції на місцях зберігання чи в бухгалтерії 
створити на підприємстві внутрішню корпоративну інформаційну мережу 
Intrаnеt. Також існує необхідність аналізу стану реалізації готової продукції 
для чого рекомендується впроваджувати автоматизовані системи обробки 
даних, які допоможуть отримувати інформацію про відвантаження продукції, 
про надходження платежів від покупців. 
11. Дослідивши СФГ «Флоря Андрій Володимирович», було виявлено, 
що на підприємстві не здійснюється аналіз та контроль готової продукції. 
Тому було запропоновано включити до штатного розпису підприємства 
посаду аналітика-контролера, а також було розроблено структурно-логічну 
схему проведення контролю готової продукції та апробовано її на об’єкті 
дослідження. Запровадження таких заходів дозволить підвищити 
ефективність роботи економічних служб підприємства та запобігти 
порушенням, які можуть виникнути при веденні обліку 
сільськогосподарської продукції. 
 
 117 
В сучасних умовах особливу увагу потрібно приділити можливості 
автоматизації розрахункових операцій між контрагентами та реалізації 
продукції через мережу. 
12. Використання систем електронного документообігу при реалізації 
готової продукції на СФГ «Флоря Андрій Володимирович» дасть змогу 
істотно прискорити проведення численних комерційних операцій, скоротити 
обсяги бухгалтерської документації, заощадити час співробітників і витрати 
підприємства, пов'язані з укладанням договорів, оформленням платіжних 
документів, наданням звітності в контролюючі органи, одержанням довідок 
від різних держустанов, реєстрацією, ліцензуванням тощо. 
13. Підсумувавши вище сказане можна відмітити, що основними 
завданнями обліку готової продукції на підприємстві є: систематичний 
контроль за випуском готової продукції, станом  збереження на  місцях її 
виробництва, обсягом виконаних робіт; вчасне і правильне документування, 
оформлення відвантаженої і відпущеної продукції; контроль за виконанням 
плану договорів-поставок за обсягом та асортиментом реалізованої 
продукції, організації розрахунку з покупцями.  
Запровадження таких заходів дозволить підвищити ефективність 
роботи економічних служб підприємства та запобігти порушенням, які 
можуть виникнути при веденні обліку сільськогосподарської продукції.