1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 131 Прикладна механіка (Комп`ютерне конструювання обладнання та розробка технологій машинобудування)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8705
Title: Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі «Кришка К5. 62.01.25»
Authors: Мацепа, Сергій Михайлович
Недобій, Максим Романович
Keywords: Технологічний процес виготовлення деталі
Issue Date: 2025
Abstract: АНОТАЦІЯ На кваліфікаційну роботу бакалавра на тему: «Конструкторськотехнологічне забезпечення виготовлення деталі «Кришка К5. 62.01.25»» Виконавець: здобувач групи ПМ-11 Недобій Максим Романович Керівник: старший викладач Мацепа Сергій Михайлович Кваліфікаційна робота бакалавра містить 66 сторінок формату А4, 7 рисунків, 25 таблиць, 27 літературних джерел. В кваліфікаційній роботі здійснено аналіз службового призначення деталі, проведено вибір матеріалу для її виготовлення, визначено тип виробництва обґрунтовано вибір заготовки, проведено розробку маршруту обробки деталі «Кришка К5. 62.01.25», вибрано оснащення і методи контролю, виконано розрахунки, режимів різання та норм часу. Сконструйовано верстатний пристрій для обробки на токарному верстаті з ЧПК 16К20Ф3, контрольний пристрій служить для контролю допуску відхилення від перпендикулярності вісі отвору 56Js6±0.0095мм відносно торця.. В розділі охорона праці розглянуто класифікацію небезпечних відходів.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8705
Appears in Collections:131 Прикладна механіка (Комп`ютерне конструювання обладнання та розробка технологій машинобудування)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Недобій.pdf
  Restricted Access		1.93 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
Міністерство освіти і науки України 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування 
Кафедра технології та обладнання машинобудівних виробництв 
 
До захисту допущено: 
Завідувач кафедри ТОМВ 
  Георгій КАНАШЕВИЧ 
« »  2025р. 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
 
на тему: «Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі 
«Кришка К5. 62.01.25»» 
 
 
 
Виконав: здобувач 4 курсу, групи ПМ-11 
 
Спеціальності 131 – «Прикладна механіка» 
Освітня програма – «Комп’ютерне конструювання 
обладнання та розробка технологій 
машинобудування» 
Недобій Максим Романович 
Керівник: ст. викладач Мацепа Сергій Михайлович 
Рецензент: Голуб М.В., інженер-технолог 
ПП «Фотоніка плюс» м. Черкаси 
 
Засвідчую, що у кваліфікаційній роботі 
немає запозичень з праць інших 
авторів без відповідних посилань. 
Здобувач:    
підпис 
 
 
 
Черкаси 2025 р. 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування 
Кафедра технології та обладнання машинобудівних виробництв 
Освітній рівень бакалаврський 
Спеціальність 131 «Прикладна механіка» 
Освітня програма «Комп’ютерне конструювання обладнання та розробка 
технологій машинобудування». 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри ТОМВ 
Георгій КАНАШЕВИЧ 
« »   2025_р. 
 
 
ЗАВДАННЯ 
на кваліфікаційну роботу бакалавра 
 
 
  Недобій Максим Романович  
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення 
деталі «Кришка К5. 62.01.25» 
Керівник  роботи: Мацепа Сергій Михайлович 
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
Затверджена наказом Черкаського державного технологічного університету від 
«05» березня 2025р. №63/03-03 
2. Термін подання здобувачем роботи 30.05.2025 
3. Вихідні дані до роботи: кресленик деталі «Кришка К5.   62.01.25»  
 
4. Зміст пояснювальної записки:1. Інженерні розрахунки заданої деталі; 2. 
Технологічний розділ; 3. Конструкторський розділ; 4. Охорона праці 
 
 
5. Перелік графічного матеріал(з точним зазначенням обов’язкових 
креслеників, плакатів, презентацій тощо): Кришка К5. 62.01.25; Кришка К5. 
62.01.25 (виливок); Маршрут обробки деталі; Пристрій верстатний; Пристрій 
контрольний; Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях (Перелік 
властивостей, що роблять відходи небезпечними) 
 
 
 
 
6. Керівники з роботи із зазначенням розділів роботи, що їх стосується 
 
Підпис, дата 
Розділ Керівник 
завдання видав завдання прийняв 
1,2,3 Мацепа С.М. 01.03.2025 28.05.2025 
4 Цікановський В.Л. 01.03.2025 28.05.2025 
 
 
7. Дата видачі завдання 01.03.2025 
Календарний план 
 
№  Термін  
Назва етапів кваліфікаційної роботи виконання Примітка 
з/п етапів роботи 
1. Інженерні розрахунки заданої деталі 01.03.2025 Виконано 
2. Технологічний розділ 28.03.2025 Виконано 
3. Конструкторський розділ 26.04.2025 Виконано 
4. Охорона праці 11.05.2025 Виконано 
5. Оформлення технічної документації 28.05.2025 Виконано 
    
    
    
 
 
 
 
 
 
 
Здобувач Максим НЕДОБІЙ 
Підпис Власне ім’я, ПРІЗВИЩЕ 
 
 
Керівник Сергій МАЦЕПА 
Підпис Власне ім’я, ПРІЗВИЩЕ 
АНОТАЦІЯ 
На кваліфікаційну роботу бакалавра на тему: «Конструкторсько- 
технологічне забезпечення виготовлення деталі «Кришка К5. 62.01.25»» 
Виконавець: здобувач групи ПМ-11 Недобій Максим Романович 
Керівник: старший викладач Мацепа Сергій Михайлович 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 66 сторінок формату А4, 7 рисунків, 
25 таблиць, 27 літературних джерел. 
В кваліфікаційній роботі здійснено аналіз службового призначення деталі, 
проведено вибір матеріалу для її виготовлення, визначено тип виробництва 
обґрунтовано  вибір  заготовки,  проведено  розробку  маршруту  обробки    деталі 
«Кришка К5. 62.01.25», вибрано оснащення і методи контролю, виконано 
розрахунки, режимів різання та норм часу. 
Сконструйовано верстатний пристрій для обробки на токарному верстаті з 
ЧПК 16К20Ф3, контрольний пристрій служить для контролю допуску відхилення 
від перпендикулярності вісі отвору 56Js6±0.0095мм відносно торця.. 
В розділі охорона праці розглянуто класифікацію небезпечних відходів. 
 4 
ABSTRACT 
For the Bachelor's Qualification Thesis on the topic: "Design and Technological 
Support for the Manufacturing of the Part 'Cover K5.62.01.25'" 
Author: Maksym Nedobii, student of group PM-11 
Supervisor: Senior Lecturer Serhii Matsepa 
The bachelor's qualification thesis consists of 66 A4 pages, includes 7 figures, 25 
tables, and 27 literature sources. 
The thesis presents an analysis of the functional purpose of the part, selection of 
material for its manufacturing, determination of the production type, justification for the 
choice of the blank, development of the processing route for the part "Cover 
K5.62.01.25", selection of tooling and control methods, as well as calculations of cutting 
modes and time norms. 
A machine fixture was designed for machining on the CNC lathe 16K20F3, and a 
control device was developed to monitor the deviation tolerance of the perpendicularity 
of the axis of the    56 Js6±0.0095 mm hole relative to the end surface. 
 
The occupational safety section considers the classification of hazardous waste. 
 5 
Зміст 
Вступ ............................................................................................................................. 7 
Розділ 1. Інженерні розрахунки заданої деталі ....................................................... 8 
1.1 Аналіз службового призначення заданої деталі ............................................. 8 
1.2 Визначення типу виробництва ...................................................................... 11 
1.3 Аналіз технологічності конструкції деталі ................................................... 16 
1.4. Попередній вибір заготовки та методу її одержання ........................... 18 
Розділ 2. Технологічний розділ ............................................................................. 21 
2.1 Виявлення й аналіз розмірних зв’язків    поверхонь   деталі   та 
формулювання основних технологічних рішень ..............................................21 
2.2 Вибір методів і кількості ступенів обробки поверхонь ...................... 24 
2.3 Розробка маршруту обробки деталі .......................................................27 
2.4 Вибір обладнання, технологічного оснащення ............................................ 31 
2.5 Встановлення режимів різання ..................................................................... 34 
2.6 Нормування операцій .................................................................................... 38 
Розділ 3. Конструкторський розділ ...................................................................... 39 
3.1 Проектування верстатного пристрою ............................................................. 39 
3.2 Проектування спеціального контрольно-вимірювального пристрою ........... 41 
Розділ 4. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях ........................... 48 
4.1 Класифікація небезпечних відходів .............................................................. 48 
4.2 Коди класів небезпеки та категорій у межах класів, позначень щодо виду 
небезпечного впливу ......................................................................................................... 48 
Висновки ................................................................................................................. 63 
Список використаних джерел.................................................................................... 64 
 6 
Вступ 
В умовах переходу до ринкових відносин велику увагу слід приділяти новим 
технологічним процесам, забезпечивши значну економію матеріалу, енергоносіїв, 
які підвищать продуктивність виробництва при достатньо високій якості 
продуктивності. 
Всі ці завдання можна реалізувати, застосовуючи технологічне обладнання з 
високою ступеню концентрації операцій. При цьому такий вид обладнання можна 
компонувати, створюючи гнучкі виробничі системи, технологічні лінії з 
використанням засобів електронно-обчислювальної техніки. 
Для розширення технологічних можливостей обладнання доцільно 
застосувати засоби технологічного забезпечення: пристосування із зручними 
швидкодіючими затискними пристроями; комбіновані види ріжучого інструменту, 
оснащеного новими матеріалами, або які мають оригінальні конструктивні чи 
геометричні параметри; контрольні пристосування, які забезпечують комплексну 
перевірку декількох розмірів і параметрів одночасно. 
Велику увагу при цьому необхідно приділити застосуванню прогресивних 
видів заготовок, форма і розміри яких максимально приближені до форми і розмірів 
готової деталі, а також маючих найменші припуски на механічну обробку. 
Все це в значній мірі залежить від детального аналізу технологічності 
конструкції і можливе змінення конструкції оброблених деталей 
Успіх рішення цих питань залежить від типу виробництва і технічного рівня 
підприємства, галузі і підготовки інженерно-технологічних робітників. 
Частина перелічених завдань, що завжди виникають перед 
машинобудівниками, знайшла відображення в даній роботі. 
 7 
Розділ 1. Інженерні розрахунки заданої деталі 
1.1 Аналіз службового призначення заданої деталі 
Формулювання службового призначення деталі і вимог до неї 
Деталь - "Кришка К5. 62.01.25" являє собою тіло обертання з чотирма 
циліндричними отворами. Деталь встановлюється в корпус. Кришка не складна по 
конфігурації та за своїм призначенням. Кришка призначена для орієнтаціі, 
базування та затискання ушільнювача у складальному вузлі, забезпечуючи 
правильність внутрішніх зв'язків і функціонування механізмів. У відповідності з 
цим кришка повинна бути виконана з необхідною точністю, мати необхідну 
жорсткість і вібростійкість, що забезпечуе потрібне відносне розташування 
ущільнювача та вала в ньому. 
Основними технічними вимогами до деталі є: 
Для проектування задана деталь: кришка 
Ця деталь використовуються у редукторі, як складова одиниця. 
Можна пред’явити такі вимоги: 
- точність розміру і форми приєднувальних поверхонь Ø56js6±0.0095 
І=19h14; 
- мати достатню механічну міцність; 
- мати однорідну мікроструктуру матеріалу: забезпечувати герметичність 
з’єдання. 
Матеріал деталі – CЧ20 ГОСТ 1412-85. Термічна обробка: після заготівельної 
операції маємо відпал повний, а потім після механічної обробки йде локальне 
загартування в печах високої частоти (СВЧ) плюс відпускання низьке. 
Вибір та обґрунтування матеріалу деталі, призначення термічної 
обробки 
Виходячи із службового призначення деталі, умов експлуатації призначаємо 
сірий чавун марки СЧ20 ГОСТ1412-85 [17]. 
Хімічний склад чавуну СЧ20 та відповідно матеріала замінника сірого чавуну 
марки СЧ25 ГОСТ1412-85 приведено в таблиці 1.1[17]. 
 8 
Матеріали відрізняються лише вмістом вуглецю в незначній мірі. Ці матеріали 
знаходяться в одному секторі діаграми залізо-вуглець і зазнають одних ітих же 
структурних перетворень. Мають вони майже однакові механічні властивості, які 
наведено в таблиці 1.2.[17]. 
Таблиця 1.1. – Хімічний склад матеріала деталі та матеріала замінника 
 
Матеріал Вміст елементів, % 
Вуглець C Марганець кремній Si Сірка S Фосфор P 
Mn 
СЧ20 3...3,5 0,5 1,5...3 0,12 0,3...0,8 
СЧ25 3,2...3,8 0,6 1,5...3,2 0,12 0,3...0,8 
Таблиця 1.2 – Механічні властивості матеріала деталі та матеріала замінника 
 
Матеріал Поріг міцності Поріг міцності Твердість Ударна 
при розтягу при вигинанні НВ, в’зкість 
в, МПа виг, Мпа МПа а, Н м/см 
СЧ20 176 356 166...224 0,1 
СЧ25 196 392 166...236 0,1 
Фізичні властивості: 
- модуль пружності 80000 МПа 
- відносне звуження: 1%; 
- межа міцності при розтязі 300МПа; 
- межа текучості 60МПа; 
- твердість по Бринелю 165НВ; 
- усадка при литті 1,1%. 
Таблиця 1.3 – Технологічні і ливарні властивості 
 
 Оброблюваність Температура Показник Рідиннотеку- Лінійна 
чість, К усадка, 
Матеріал різанням початку тріщено- ж.т. 
% 
затвердіння, 
Кvтв.сп. Кvб.стю стійкості, 
С Кт.у 
СЧ20 1,1 0,7 1480-1490 0,8 1,0 0.7-0.8 
СЧ25 0,7 0,55 1490 0,5 1,1-1,2 0,9 
Матеріал деталі, як і матеріал замінник задовольняють вимогам щодо 
механічних властивостей деталі, адже деталь працює в умовах великих механічних 
навантажень, та забезпечують отримання заготовки литтям. 
 9 
В технологічному процесі обробки застосовуємо термічну обробку – 
стабілізуючий відпал, тому що висока швидкість охолодження відливки збільшує 
її міцність на 15...29%, зміну структури в поверхневому шарі та викликає появу 
внутрішніх напружень, які при подальшій мехобробці релаксують і змінюють 
розміри оброблених поверхонь. Відпал проводимо при ТС=500-600, на протязі 2- 
10 годин враховуючи масу та розміри деталі. 
Аналіз відповідності вимог виходячи із службового призначення деталі у 
виробі та її креслення 
Технічні вимоги і норми точності деталі витікають із службового 
призначення виробу і є результатом перетворення якісних і кількісних показників 
службового призначення виробу в показники розмірних зв’язків її виконавчих 
поверхонь. Деталь зі своїми розмірами - ланками входить в розмірні зв’язки 
пристрою і тому точнісні параметри деталі визначаються з розв’язання 
складальних розмірних ланцюгів. 
Для забезпечення хімічної однорідності та досягнення необхідних 
механічних властивостей деталь піддається термічній обробці після литва — 
відпал. 
Технічні вимоги сформульовані вище та норми точності, розроблені 
конструктором, достатні для виконання деталями службового призначення. Таким 
чином всі конструктивні елементи кришки вирішують функціональні завдання, які 
висуваються до кришки і виробу в цілому. 
Деталь - кришка, являє собою тіло  обертання  з  центральним отвором 
56js6±0.0095 l=19h14, чотирма отворами  для болтів Ø9. 
Маючи на увазi конструкцію деталі та матеріал деталі, використовується 
такий метод отримання заготовки, як штамповка. 
Усі поверхні з точки зору забезпечення точності і якості оброблюваних 
поверхонь не виявляють технологічних труднощів: мають вільний підхід 
різального інструменту, не мають закритих уступів, дають змогу обробки на 
верстатах з ЧПК. 
 10 
Виходячи з службового призначення вузла до якого входить деталь «Кришка 
К5. 62.01.25» та службового призначення деталі аналізую норми точності та 
технічні умови деталі. 
До основних баз ставлять вимоги: точність отвору 56js6±0.0095 l=20h14 з 
шорсткістю Ra6,3. 
Технічні вимоги та норми точності, розроблені конструктором, достатні для 
виконання деталлю службового призначення. Таким чином всі конструктивні 
елементи кришки вирішують функціональні завдання, які висуваються до кришки 
і виробу в цілому. 
Коригування креслення деталі з простановкою розмірів і параметрів 
якості поверхонь 
Креслення деталі вилучається з креслення складальної одиниці і виконується 
у відповідності з загальними правилами виконання згідно стандартів ЄСКД, а саме 
ГОСТ 2.301-68 - ГОСТ 2.308-79; ГОСТ 2.309-73; ГОСТ 2.310-68; ГОСТ   2.311-68; 
ГОСТ 2.312-72; ГОСТ 2.313-68 - ГОСТ 2.316-68; ГОСТ 2.317-69. 
Взаємне розташування поверхонь деталей можна задати на кресленнях 
різними системами розмірів, забезпечивши при цьому різну точність. 
Простановка розмірів і допусків на кресленнях деталей повинні відображати 
вимоги, що ставляться до деталі, виходячи з її службового призначення, і 
забезпечувати можливість виготовлення деталі простими технологічними 
методами, за допомогою яких може бути досягнуто виконання вимог, що 
ставляться до неї з урахуванням конструкції машини. 
Дотримання першої умови забезпечується виявленням розмірних зв’язків 
поверхонь деталі на основі розмірного аналізу механізму, другого – правильним 
вибором допусків для розмірів, що входять в складальні розмірні ланцюги, завдяки 
правильному вибору методу досягнення точності замикаючої ланки. 
1.2 Визначення типу виробництва 
В умовах ринкової економіки програма випуску виробу N може бути 
представлена такою формулою [3]: 
N=П/Ц, 
 11 
де: П – ринкова потреба в виробах, шт. 
Ц – оптимальний життєвий цикл випуску виробів, рік. 
В межах курсового проектування оцінити ринкову необхідність у продукції 
немає можливості, тому за базу беруть планову програму випуску виробів, яка 
наведена в завданні на дипломне проектування. 
При проектуванні виробничих процесів основою розрахунку є не річна 
програма випуску, а річна програма запуску їх у виробництво, шт. 
Nзап = Nвипm(1+/100+/100+/100), 
де Nвип – програма випуску виробів, шт/рік; Nвип=2910 шт/рік. 
 – відсоток невідворотнього браку, %, =3...5%; 
 – процент незавершеного виробництва, який залежить від галузі 
машинобудування, терміну виробничого циклу та інше; %, =2...10% 
 – процент запасних частин та комплектуючих, %; =2...10% 
Nзап =N(1+0,02+0,06+0,04)=2910·1,12=3259 шт/рік, 
Тип виробництва згідно з ГОСТ3.1121-84 визначається коефіцієнтом 
закріплення операцій за формулою: 
Кз.о.=О/Р, 
де О – кількість різних операцій, які виконуються на робочих місцях дільниці 
чи цеху, шт.; 
Р – кількість робочих місць на дільниці чи в цеху, шт. 
Якщо за робочим місцем, незалежно від завантаження, закріплено тільки одну 
операцію, то Кз.о. = 1, що відповідає масовому виробництву. 
При 1<Кз.о.<10, - виробництво великосерійне, при 10<Кз.о.<20 – 
середньосерійне, при 20< Кз.о.<40 – дрібносерійне, при Кз.о. > 40 – одиничне. 
При визначенні типу виробництва застосовується приблизне значення Тшт., 
яке визначається за формулою: 
 Тшт  = кТо 
 
де То – основний технологічний час, визначається по аналогу чи за формулою, 
 
хв; 
 12 
к – коефіцієнт, який залежить від типу виробництва і методу обробки 
поверхонь. 
Кількість різних операцій, які виконуються на робочих місцях дільниці чи 
цеху визначаються так: 
О = з.н./з.ф., 
де з.н.- нормативний коефіцієнт завантаження обладнання, з.н.=0.75...0.95, 
з.н.=0.8; 
з.ф. – фактичний коефіцієнт завантаження обладнання: 
Фактичний коефіцієнт завантаження обладнанняобчислюємо за формулою: 
з.ф.=mp/mn, 
де mp – розрахункова кількість верстатів певного типу, шт.; 
mn – прийнята кількість верстатів певного типу, шт.. 
mp=Tшт.к.Nзап/Fgз.н.60, 
де Tшт.к – сумарний штучно-калькуляційний час, хв; 
N-річний обсяг виробництва, шт/рік; 
Fg-дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання, 2020 год. 
При роботі в дві зміни Fg=2∙2020=4040 год. 
Згідно вимог ГОСТ 14.312-74 є дві форми організації технологічних процесів- 
групова і потокова. 
Доцільність застосування потокової форми організації виробництва 
встановлюють на основі порівняння середнього штучного часу Тшт.ср для кількох 
основних операцій з розрахунковим тактом випуску Тв: 
Кз=Тшт.ср/Тв. 
При Кз  0.6 вибирають потокову форму організації виробництва, у 
противному разі - групову. 
При Кз ≤ 0 .6, можна застосовувати багатономенклатурну потокову лінію, 
тобто необхідно підібрати ще кілька подібних деталей. 
Тривалість такту залежить від типу лінії: 
для однономенклатурної: 
 13 
 Тв= 60Fg.o.Кз/N, 
для багатономенклатурної: 
 
Тв= 60Fg.o.Кз/Ni, 
 
для автоматичної: 
Тв = 60Fg.л.Кз/N, 
де Fg.o., Fg.л. – дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання 
потокової або автоматичної лінії, годин; 
Кз= 0.75...0.95 – нормативний коефіцієнт завантаження обладнання; 
Ni  – число і-тих виробів(деталей), які підлягають випуску за рік. 
Якщо з тих чи інших причин в умовах серійного виробництва не вдається 
організувати потокове виробництво, приймають групову форму організації, яка 
характеризується періодичним запуском виробів (деталей) партіями. Розмір партії 
запуску nз на стадії проектування визначають: 
nз=Nз/254, 
де =3, 6, 12, 24 - періодичність запуску, =12, днів; 
F – число робочих днів за рік, F=254. 
Проводимо розрахунки, виходячи з того, що задана програма випуску виробів 
Nвип =3259 шт. 
325912 
n     154шт. 
ç
 254 
Таблиця  1.4  –  Штучно-калькуляційний  час  на  операціях  „  Кришка    К5. 
62.1.25 ” 
 
№ Назва операції to , хв. tшт.к. = to*к 
Формула З-ня  tо к З-ня 
І Вертикально-свердлильна    1,86 0,6 
1 Свердлити 4отв. Ø9Н12 на І=10 начорно t0=0,00052dl 0,31    
ІІ Токарна з ЧПК   2,5 2,1 5,4 
5 
1 Підрізати торець начорно І=24,5мм. 0,006l 0,30    
2 Підрізати торець начисто І=24мм. 0,004l 0,20    
3 Підрізати торець начорно І=19,5мм. 0,006l 0,24    
4 Підрізати торець начисто І=19мм. 0,004l 0,14    
5 Розточити начорно отв. Ø101 на І=8мм t0=0,00017dl 0,28    
 14 
6 Розточити начисто отв. Ø100 на І=8мм t0=0,0001dl 0,08    
7 Розточити начорно отв. Ø57 на І=19мм t0=0,00017dl 0,36    
8 Розточити начисто отв. Ø56,5 на І=19мм t0=0,0001dl 0,22    
9 Розточити тонко отв. Ø56js6 на І=19мм t0=0,0001dl 0,20    
10 Розточити начорно отв. Ø71 на І=5мм t0=0,00017dl 0,12 
11 Розточити начисто отв. Ø72 на І=5мм t0=0,0001dl 0,08 
12 Розточити начорно отв. Ø87 на І=2мм t0=0,00017dl 0,06 
13 Розточити начисто отв. Ø86 на І=2мм t0=0,0001dl 0,04 
14 Розточити начорно отв. Ø91 на І=2мм t0=0,00017dl 0,06    
15 Розточити начисто отв. Ø90 на І=2мм t0=0,0001dl 0,04    
 Установ Б      
16 Підрізати торець начорно І=23,5мм. 0,006l 0,30    
17 Підрізати торець начисто І=23мм. 0,004l 0,20    
18 Підрізати торець начорно І=18,5мм. 0,006l 0,24 
19 Підрізати торець начисто І=18мм. 0,004l 0,14    
20 Обточити начорно отв. Ø146 на І=10мм t0=0,00017dl 0,50    
21 Обточити начисто отв. Ø145 на І=10мм t0=0,0001dl 0,30    
Результати розрахунків зведені в таблицю 1.5. 
Таблиця 1.5 - Розрахунок кількості верстатів по кожній операції 
 
  Кількість    
Тип верстата Тшт.к., хв верстатів з.ф. Р О, шт 
mp mn 
0  3 
Вертикально-свердлильний 0,6 0,01 1 
,01 2 
0  5 
Токарний з ЧПК 5,4 0,1 1 
,1 7 
Коефіцієнт закріплення операцій буде дорівнювати: 
 89 
K   44.5 
Ç.Î . 
2 
Цьому значенню коефіцієнта відповідає одиничний тип виробництва. 
Одиничний тип виробництва характеризується періодичністю повтору партій 
(серій). Застосовується універсальне, частково спеціалізоване, а також спеціальні, 
переналагоджувані пристосування, універсальні і спеціальні ріжучі інструменти. В 
якості вихідних заготовок використовують штампування та сортовий прокат. 
 15 
Даному виду виробництва по ГОСТ 14.312-74 відповідає групова форма 
організації робіт, запуск виробу проводиться партіями з визначеною 
періодичністю. Величина операційної партії заготовок: 
N  a 325912 
n  âèï    154 шт 
F 254 
а — періодичність запуску-випуску партії деталей; а =12днів. 
F — кількість робочих днів на рік, F = 254 днів. 
Приймаю n=154 шт. 
1.3 Аналіз технологічності конструкції деталі 
Трудомісткість виготовлення деталей типу кришка суттєво залежить від 
технологічності їх конструкції, тобто правильного вибору матеріалу деталі, 
простановки розмірів, форми поверхонь і їх розташування з заданою точністю, 
якістю поверхонь. Конструкція деталей забезпечує наступні технологічні вимоги: 
1. Можливість отримання прогресивних заготовок; 
2. Деталь має достатню жорсткість, що дозволяє застосовувати 
багатоінструментальну обробку. 
3. Базова та технологічна поверхні мають достатню протяжність, що 
забезпечує добру усталеність. 
4. Оброблювані поверхні відкриті і досяжні для вільного підходу ріжучого 
інструменту. 
5. Отвори мають просту геометричну форму. 
6. Основними допусками на лінійні розміри є допуски 14 кв. точності. 
7. Основний показник шорсткості — 12,5 – 6,3. 
В цілому, деталь досить технологічна, має добрі базові поверхні, які 
дозволяють поєднувати конструкторські та технологічні бази. Обробку деталі 
можливо вести універсальним інструментом. 
Технологічний аналіз креслення показав що креслення містить усі необхідні 
дані які дають повне уявлення про деталь. Розміри проставлені зручно, що 
дозволяє їх витримати від технологічних баз. 
Кількісні показники технологічності: 
 16 
Коефіцієнт точності :  
 
1 
К  1  (1.1.7.1) 
T   T
CP 
де  ТСР— середній квалітет точності. 
 
T  n T  (1.1.7.2) 
CP   i i 
 n 
i 
 
де  Ті— і-й квалітет; 
nі— кількість поверхонь і-го квалітету. 
Значення Ті та nі беремо з таблиці 1.5. 
Таблиця 1.5 — Квалітети поверхонь 
Ті 6 14 
nі 7 5 
За формулами (1.1.7.1)‚ (1.1.7.2): 
1 
T 7 * 6 14*5  
 
CP1   9.3 K  1  0.89 
, 
T 1 9.3 
12 
Коефіцієнт шорсткості : 
1 
К  (1.1.7.3) 
Ш 
ШC P 
де ШСР— середня шорсткість поверхонь. 
 
Ш  n Ra
 i i (1.1.7.4) 
CP 
  ni 
де Rаі  — шорсткість поверхні. 
Значення Rа і nі  беремо з таблиці 1.6. 
Таблиця 1.6 — Шорсткості поверхонь 
 
Rаі, мкм 3.2 6,3 12.5 
nі 1 2 9 
За формулами (1.1.7.3)‚ (1.1.7.4) : 
Ø 3.2 *1 6,3* 2 12.5*9 1 
CP1   10.7 , Ê   0.1 
Ø 1 10.7 
12 
Коефіцієнт використання матеріалу  
К m 
 Д (1.1.7.5) 
ВМ   m 
3 
де mД— маса деталі; mД=0,8кг. 
mЗ— маса заготовки; mЗ=1,1кг. 
Тоді за формулою 1.1.7.5  коефіцієнт використання матеріалу : 
 17 
0.8 
K   0.73 
BÌ 1 
1,1 
На основі виконаних розрахунків якісного та кількісного аналізу параметрів 
деталей приходжу до висновку, що конструкція деталі задовільняє умови 
технологічності. 
1.4. Попередній вибір заготовки та методу її  одержання 
Враховуючи конструктивну подібність заданих деталей, аналіз будемо 
виконувати спільно для цих деталей 
Виходячи з технологічних властивостей матеріалу СЧ25 ГОСТ1412-85, 
конструктивних і технологічних властивостей деталі для її одержання 
рекомендуються такі способи: лиття в піщано-глинисті форми з ручною та 
машинною формовкою, лиття в металеві форми. 
Таблиця 1.7 – Матриця впливу факторів 
 
 Фактори 
Спосіб Точність  
Виготовлення Форма і Технологічні Річна Виробничі 
і якість Сума 
Заготовки Розміри властивості програма можливості 
поверхневого 
Заготовки матеріалу підприємства 
шару 
Литво в       
піщано-       
глинисті 
- + + + + 4 
форми з 
ручною 
формовкою 
Литво в       
піщано-       
глинисті 
+ + + + + 5 
форми з 
машинною 
формовкою 
Литво в 
+ + + + + 5 
кокіль 
Із матриці впливу факторів видно, що можна використовувати як лиття в 
кокіль, так і лиття в піщано-глинисті форми з машинною формовкою, лиття в 
піщано-глинисті форми з ручною формовкою не підходить. 
 18 
Головні особливості лиття в кокіль — можливість виготовлення відливок з 
високою якістю поверхні (Rz=80…20мкм); менші допуски на розміри; зниження 
припусків в 2…3 рази. Його головна особливість у багаторазовому використанні 
металевої форми — кокіля. Основним недоліком даного методу отримання -досить 
незначна кількість заготовок, що можна отримати з одного кокіля, а саме – 30-50 
деталей, порівняно із вартістю самого кокіля. 
Альтернативним йому є метод отримання заготовок в піщано-глинисті форми 
з машинною формовкою, його перевагами є досить недорога вартість 
формовочного матеріалу і при застосуванні машинної формовки час зменшується 
в декілька разів. Недоліком цього методу є те, що збільшуються витрати матеріалу 
за рахунок ливникових каналів та одноразове використання форми. 
Отже для остаточного вибору способу отримання заготовки потрібно 
провести більш поглиблений аналіз цих двох методів. 
Таблиця 1.8 – Порівняльна характеристика способів одержання заготовки 
 
     Шорст-   
Відносна 
Спосіб Тип Маса Точність кість Технологічн 
Матеріал собівар- Область 
одер- вироб- відливок розмірів, поверхн і         
відливок тість, застосування 
жання ництва кг квалітет і особливості 
грн/т 
Rz, мкм 
Литво в         
піщано- 
 Сталь,     Можливість 
глинисті Фланці, 
форми з чавун, 10… виготовлення 
О, С 11…17 320…80 125…170 відливок будь вали, диски, 
машин кольорові 1000 якої  
ною Кришкаа 
метали конфігурації 
формов 
кою 
      Виготовлення Муфти, 
 Сталь, 
     товстостінних втулки, 
Литво в чавун відливок 
 С 0,1…50 12…15 80…20 150…200 Кришкаи, 
кокіль кольоро- простої та 
ві середньої маховики, 
складності Кришкаа 
метали 
Вартість заготовки визначаємо за формулою : 
  C  S
S  1  Q  K  K   K   K  K   Q  q від 
  Т C е М п 
заг грн, (1.1.8.1) 
1000  1000 
де С1  – базова вартість (тони заготовок, грн.) 
Кт, Кс, Кв, Км, Кп – коефіцієнти, що залежать від класу точності, групи 
складності, маси, марки матеріалу і об'єму виробництва заготовок. [3, с.34–36] 
 19 
Q – маса заготовки. 
q – маса готової деталі. 
Sвід  – вартість однієї тони відходів. 
Вартість заготовки „Кришка”, отриманої литвом в піщано-глинисті форми 
визначаємо за формулою 1.1.8.1: 
S ПГФ
ЗАГ =((10500/1000)1,110,731,11,161)-(1,1-0,8)735/1000=134,8 грн. 
Аналогічно за формулою 1.8.1 визначаємо вартість заготовки, отриманої 
литвом в кокіль : 
S ЗАГ
КОК =((10500/1000)1,0510,831,11,20,93)-(1,05-0,8)735/1000=142,8 
грн. 
Економічний ефект виготовлення заготовки методом литва в піщано-глинисті 
форми з машинною формовкою в порівнянні з методом литва в кокіль: 
E  (S  S )  N 
ЗАГ (1.1.8.2) 
КОКІЛЬ ЗАГ ПІСЧ . ЗАП 
 
де NЗАП — програма запуску виробів, шт. 
Е=(142,8 – 134,8)3259=26072 грн. 
Порівнюючи технологічну собівартість виготовлення заготовки обома 
методами литва, зробимо висновок, що доцільніше використовувати литво в 
піщано-глинисту форму з машинною формовкою. 
 20 
Розділ 2. Технологічний розділ 
 Виявлення й аналіз розмірних зв’язків поверхонь деталі та 
формулювання основних технологічних рішень 
Виявлення та аналіз розмірних зв’язків провадимо за кресленням деталі з 
урахуванням функцій, що виконуються конкретними поверхнями деталі в 
складальній одиниці. 
1. Забезпечення точності розташування оброблених і необроблених 
поверхонь. 
2. Забезпечення рівномірності припусків на оброблених поверхнях. 
3. Забезпечення точності розмірів і форми поверхонь. 
56Js6±0.0095 І=19h14-0.052мм 
4. Забезпечення точності лінійних розмірів: 23±0.1мм, 10±0.1мм. 
5. Забезпечення точності перпендикулярності торця відносно отвору 
56Js6±0.0095 І=10h14-0.052мм, Ra=3.2мкм. 
Вибір принципової схеми маршруту обробки. 
Принципова схема маршруту обробки деталі (МОД) – це укрупнений план 
обробки заготовки що встановлює послідовність операцій (чи груп операцій) 
обробки різанням, а також зміст і місце в плані обробки термічних, слюсарних та 
контрольних операцій. 
А. Кришка: 
 21 
 
 2  
 5  
 4  
 
 
 
 
 9  
 
 
 
 8  
 
 7  
 3 6  
 1  
 
 10  
 11  
 
Рисунок 2.1 – Оброблювані поверхні деталі „Кришка” 
Таблиця 2.1 — Маршрутна схема поетапної механічної обробки поверхонь 
 
Квалітет Номера поверхонь 
точності за 
ГОСТ25347-82 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11  
15                 Заготівельний 
14                 Е2, Чорновий (попередній) 
13                  
12                 Е4, Напівчистовий, 
11             
10             
9            Е6 Чистовий 
8             
7            Е9 Викінчувальний 
6             
Розробка теоретичних схем базування та схем встановлення заготовки. 
Аналізуючи функції, які виконують поверхні деталі згідно свого службового 
призначення, та розмірні зв’язки між поверхнями деталі визначаю технологічні 
бази деталі на першій та наступних операціях. 
 22 
При виборі базування на першій операції керуюсь основними правилами 
вибору чорнових баз та наступними вимогами [7, с.247]: 
– забезпечення точності поверхонь, які підлягають обробці відносно 
поверхонь, що залишаються у готової деталі необробленими; 
– рівномірне розподілення припусків на обробку між поверхнями деталі, що 
підлягають обробці; 
– підготовка чистових баз для подальшої обробки решти поверхонь 
При виборі базування на наступних операціях керуюсь основними правилами 
вибору чистових баз та наступними вимогами [7, с.247]: 
– забезпечення „принципу сталості баз” (бази повинні забезпечувати 
можливість обробки з однієї установки максимальної кількості поверхонь); 
– забезпечення „принципу суміщення баз” (базами повинні бути поверхні, від 
яких на кресленні дається розмір, що визначає положення даної 
оброблюваної поверхні) 
Усі питання, які вирішуються при проектуванні технологічного процесу, 
нерозривно пов’язані між  собою. Особливо це стосується визначення 
технологічних баз і маршруту обробки. Призначення баз є одним із найскладніших 
і принципових розділів проектування технологічних процесів. Від правильного 
вибору технологічних баз значною мірою залежить: правильність взаємного 
розташування поверхонь; ступінь складності  пристроїв, різальних та 
вимірювальних інструментів; загальна продуктивність обробки заготовок та інше. 
Вихідними даними при виборі баз є: робоче креслення деталі, технічні умови 
на її виготовлення, вид заготовки та стан її поверхонь, бажаний ступінь 
автоматизації. 
При виготовленні “Кришка К5. 62.01.25” в якості технологічних баз 
використовуємо посадочний отвір та опорний торець. 
При розробці схеми базування вирішується питання вибору та розміщення 
опорних точок. Кількість опорних точок визначається операцією, в першу чергу 
кількістю витриманих на ній вихідних розмірів та схемою їх розташування по 
відношенню до осей координат. Для кожної операції вибираємо вихідні бази та 
 23 
проставляємо вихідні розміри та бази для орієнтування заготовки. В якості 
вихідних потрібно приймати тільки конструкторські розміри, які проставлені на 
кресленні деталі та відносно тих же елементів. 
Деталь із позначенням базування зображена в  таблиці 2.2. 
Таблиця 2.2 Схеми базування при обробці деталі  „ Кришка К5. 62.01.25” 
 
Задачі, що 
Назва операції Схема базування 
вирішуються 
   
  Запропоновані 
1. Вертикально- 4,5 варіанти базування 
свердлильна забезпечують 
1 2 3 потрібну точність 
обробки, 
безпосереднє 
 4,5 4,5 отримання усіх 
  розмірів, а також 
1 1 
  можливість 
  використання 
 
  універсальних та 
2. Токарна з ЧПК 2 2 спеціальних 
 верстатних 
 
 пристроїв для 
 механічної обробки 
3 3 даної деталі. 
 
 
Установ А Установ Б 
Використовуючи запропоновані схеми можна досягти найбільшої простоти 
пристроїв і забезпечити усі виконувані розміри без перерахунку розмірних 
ланцюгів. 
 Вибір методів і кількості ступенів обробки  поверхонь 
На вірний вибір методу обробки поверхонь заготовки впливають такі 
фактори, як службове призначення деталі, функціональне призначення поверхонь, 
вимоги по точності, шорсткості, геометричної форми тощо. 
Визначаю число ступенів обробки на основі розрахунків уточнення [19] 
 
T    
n  
 3 
      ...   
1 2 n   
i 
T
д i 1 (1.2.4.1) 
 24 
де   - загальне уточнення; 
і – окремі ступені уточнення; 
n – число ступенів обробки; 
Тз, ТД, Ті – допуски параметрів, що розглядаються відповідно до заготовки 
деталі, і –го ступеня. 
Розкладаючи загальне уточнення на ступені слід врахувати: для першого 
ступеня чорнової обробки - <6, для проміжних ступенів напівчистової обробки  - 
=3…4, для ступенів чистової обробки - =1,5…2. 
Для найбільш спрямованого вибору числа ступенів використовуємо формулу: 
N=lg/0,46 (1.2.4.2) 
Розрахунки кількості переходів для кожної поверхні деталі наведено в 
графічній частині проекту, а результати в таблиці 1.2.4 
1.2.4.1 Визначення числа ступенів обробки на основі розрахунків уточнення за 
методикою [8, с.402, ф-ли 11.1 – 11.4]. 
 Визначення комплексу методів при обробці отвору 56Js6±0.0095мм 
1. Визначаю розрахункове уточнення 
T  
  з 1,200 
  40 (1.2.4.3) 
Т 0,03 
д 
де Тз - допуск параметра заготовки, мм; Тз =1,200 мм; 
Тд   - допуск параметра деталі, мм; Тд =0,03 мм. 
2. Визначаю число ступенів обробки 
lg 
  p   lg 40 
n    3.5, приймаю n=4 переходи. (1.2.4.4) 
0,46 0,46 
 
3. Знаходжу регламентовану послідовність обробки і технологічні допуски 
згідно [8,с.506, таблиця 12.2]: 
Варіант 1: 
Чорнове розточування, Т1=0,300мм, (ІТ 12); 
чистове розточування, Т2=0,120мм, (ІТ 10); 
тонке розточування, Т3=0,046мм, (ІТ 8); 
Тз  1,20 ; Т1 ; Т
По варіанту 1:     4     0,3  2,5    2   0,12  2,61 
     
1 2 3 
Т 
1 0,3 Т 0,12 
2 Т 0,046 
3 
 
Уточнення всього процесу: 
 25 
по варіанту 1:          4  2,5  2,611,53  40     40 - точність забезпечується; 
1 2 3 4 р 
Таким чином, прийнятий комплекс методів забезпечить необхідну точність. 
Таблиця 2.3 — Методи обробки поверхонь деталі „ Кришка К5. 62.01.25” 
Методи обробки 
поверхонь 2  
5   (МОП) 
44  
9  
8 
7 
3 
6  
11  
1
01 
1  
 
1 
№ Вид Ква Шорс Варіа
по поверхні лі т 
в. те кіст 1 нт 2 
 т  ь 
1,2 Плоска - фрезерувати - підрізати начорно 
, 24, 11, 10, h1 6,3 начорно - підрізати 
3,4 23 4 
Циліндрич - фрезерувати начисто 
5 на H1 12. - снваечридслтиоти - свердлити 
 
 внЦуитлірнідшня 4 5 
рич   
6, 7 н9а  H1 12. - розточити - розточити 
внутрішн
я 4 5 
   начорно начорно 
 90, 86 
 Циліндрич   - розточити - свердлити 
на - зенкерувати 
8 Js6 3.2 начорно 
внутрішн - розвернути 
я - розточити 
начисто - начорно, начисто 
56 
    
 Циліндрич   - розточити 
на - розточити - розточити 
9 Н1 12. тонко 
внутрішн начорно начорно 
я 4 5 
- розточити - розточити 
7 2 
 Циліндрич   - нобатчиосчтиот и - нобатчиосчтиот и 
10 на h1 12.
зовнішня начорно начорно 
4 5 
1 00 - обточити - обточити 
 Циліндрич   - обточити - обточити 
11 на h1 12. начисто начисто 
зовнішня начорно начорно 
4 5 
 145 - обточити - обточити 
У відповідності до вибнранчиихс тмое тодів обробнкиа читас тсоф ормульованих 
 26 
технологічних задач розробляємо маршрут механічної обробки деталі. 
 
2.3 Розробка маршруту обробки деталі 
Згідно з кресленням деталі, принциповою схемою маршруту обробки та 
наміченими методами  обробки поверхонь (МОП), пропоную такі варіанти МОД 
Варіанти МОД заносимо до таблиці та відображаємо в графічній частині. 
Таблиця 1.4 — Маршрут обробки деталі „ Кришка К5. 62.01.25” 
 27 
Базовий варіант обробки 
 
 
дОепеталі 
Назва Зміст Ескі
-р аці операції та Тшт.к. 
ряа ці оНбалзавдан ання оЗпмеісртац ії Ез скі
я та Т
операції 
00 з шт
5 оВбилаиидввноанкн я операції 
5 .к. 
010 Коко нтрроолльна 
00 15 ьТнра нспорртна Стіл контролера 
052 тТенрам ічічна контролера 
0 Пнаііс копроомееннева Очищення  
02 еКдвеоатн талріо Клонтрольна деталі 
550  3 ьна 
03 
0 
035 Траннссппоорртна 
50 40 Ветрнта икаль Фрезеруваатии  24h14   4
-0,13 1  
0 - ввиитррииммууююччии р рооззммірір 2 244,,55    4h 
но ф- резВееррт 24h14-0,13 4 2   
начорно    1 
h 
инак6а Вл1ь1но- - ввиитррииммууюччии р рооззммірір 2 244hh1144    61  
Фнарчеизсетруов Фатреиз ерувати 16h14  22,,444 
фРр езерн 44,,
-1 в6виhит14р рииммууюччии р рооззмірір 1 166,,55hh1144  5  
нанчаочронрон о 4 
а 6В11Р 1 2 
- ввиитррииммууюччии р рооззмірір 1 166hh1144  
 3 
нанчаичситсто о 
045 Контрроолльна ССтіілл  контролера 
5 Фконтролера 
050 ь резерувати 23h14   4 
Венрта икаль 1 
2- в3виhи1тт4р рииммууююччии р рооззммірір 2 233,,55  44,,5 h
23  1,6 
0  
ф Внроее-рз теринка ль нанчаочронрон о  5 6 
н6Во-1 1Р - ввииттррииммууююччии р рооззммірір 2 233hh1144  1 2 
нанчаичситсто о  3 
фрезерна 
6В11Р 
055 Контрроолльна Стііл  контролера 
5 ьна контролера 
Токарно- Точити 56js60.0095 44,,5 
06 5 
гвинторіз ТІ=о1ч9иhт14и  56js60.0095 2  3.2 
0 ++00..5566  
0 Тонкиайр н -І= тт1о9очhчи1ит4 ии н нааччооррнноо  5566Н1122  1 2  
І=І1=91h91h41 4  3.
 гвои1-6н тК2о0рі з +0,14 2 
- тооччиитии н нааччис о +0,14 
исто  5577НН88  4  2 
 ний1 6К2  1 
І-= тІ1=о91чh9и1hт41 4и тонко 56js60.0095 h 
 6 
0 -І= т1о9чhи1т4 и тонко 56js60.0095 5 8   
 ІТ=о1ч9иhт14и  То7ч2иhт
 
 14и  72h14 4
6 1  
-ІІ== т55о±±ч00и..11т  и начорно 71 s  2 h  
2    5  j 
- 56   7 0
 9  
  І= т5±о0ч.и1т и начорно 71 І=5±0.1 
-  
-  ттооччиитии н нааччиисстоо  72h14  
 ІТо7ч2иhт1и4  І=58±60h.114 Т очити  
 -І
=5±0.1 
= т28о±6ч0hи.11т4  иІ= н2а±ч0о.р1н о 85   
- т
  І=2±о0ч.и1т и начорно 85 І=2±0.1  
--  ттооччиитии н нааччиисстоо  86h14 3  
ІТ=о28ч±6и0hт.11и4   І=29±00h.114 Т очити 
 
І-= т29о±0ч0hи.11т4  иІ= н2а±ч0о.р1н о 89  
06 Контрол - точити начорно 89 І=2±0.1  
5 ььнТна І=2±0.1  
оак арн --  ттооччиитии н нааччиисстоо  9900hh1144  1,5 
5 І=2±0.1  
гТвоои-кн торі І=2±0.1 5 
арноз- 1  
1-)   
ний1 6К2 Ст  
ііл  контролера   14
(   
07  
контролера )  5h  
0 гви0н торізн  78 
,   14  
Точити  10000hh1144 (0-   
-0-0.0.2052 5 І=8h14  4 
0 1 
ий -І-=  т8оhоч1чи4т ии н ааччооррноо  101h14 2 h 
00  
- тІ1=0о81чhhи11т44 и І= н8аhч1и4с то 100h14 4, 1 
- 
16К20 - тоІ=ч8иhт1и4  начисто 100h14 5 
-
Т0.0о8ч7 
Іити 145h14
0.087 =8h14 Точити-0 .0251 45h14-
-
0І=
 точ
.01250 Іh=
и1т40 hи1 н4а чорно 146h14 
-І= т10оhч1и4т и начорно 146h14 
І=10h14 
4,5 
- точити начисто 114455h1144--
0.087 І=10h14 
 
  рольна  
08 0К8о5н трол К
0509 75 0Кь9но0ан  трол Контрольна 
Слюсар Слюсарна С
50 80 
009 0н
ьКВаон9ен атр 
5 троликаль Вертикально- о Контрольна т
 0 
5 свьненора -д лильна свердлильна 2Н112 н і
 Всьог 2ВНс1ь1о2г о  
о т л
 28 
100h14(- 56js
0,87) 6 
145h14 72 (
-1) 86h
14 
90h 16h14 
23h1
14 
4 24h1
4 
 лера  
  3 
 
к Очистити деталь  Очистити деталь від задирок по всіх  
 поверхнях   
о від задирок по всіх  Стіл 
контролера  
4,5  0,6 
н поверхнях Стіл 4,
 5 41   h 0,
0
контролера 1 2 23 1  
т 9H  9H 6 
14 14 
р 4от  4от
в.. в 
о  
л  
е
9,34 9,3
р 4 
а
 
С
в
е
р
д
л
и
т
и
 
4
о
т
в
.
 

9
І
=
1
0
h
1
Стіл 
4 контролера 
Свердлити 4отв. 
 9І=10h14 
 
 
Стіл Стіл 
контро контролера 
 29 
10h1
4 
 
Таблиця 2.5 — Маршрут обробки деталі 
 30 
Проектний  варііант   
 оОбпероНбакзвиа   деталіі  Ескі Т
р- аці Зміст
операції та шт.к. 
яра ці обладнанн  опера з 
я 
Ня азва цЗімї іст Ескі Тшт.
топае рації 
005 оВбилаидвноакн ня  операц з к. 
50 10 Коокн троолльна ії 
0 15 ьТнраа нспоррт на Стіл контролера 
0522 0 Тнаер мічна контролера 
002 25 Пнаіс копроомеенневОа чищення 
50 30 Ке воан трол дОечтищалеін ня 
0 ьднеат алі Контрольна 
035 Транспорт   
5  нТар анспортн   
Свердлити 4отв. 9     9 
а  
44оотв 
 9т 00..6 
040 Вертикаль І=10h14-0.36 44,,5  в 6 
0 нсВвоее-р ртдлиикла
 
ьлн 5 
1 2 3 
иьнй о2- Н1 101h01h41(-40,3(-6) 
0,36) 
свер1д2л ильн
ий 
2Н112 
04 Контрол ьнСат іСл тіл контролера 
Установ А
5  2 
5 ьна Укстонантовр олера 2 
А 5,
005 
05   45, Токарн Піідріізати  торець  24h14-0,13 4 
0 -2 4виhт14римууючи  розміір  24,,5   22  
ийз  -0,13 
ий з н- авичотррниом  уючи розмір 24h14 44,5,   
н- авчиитстриом уючи розмір 24h14 
1Ч6ЧК 5 
ПП2КК0Ф  
 
Пнаідчриісзтато иП тідроірзеацтьи  торець 1  
1- 9вhи1т4р  имуючи розмір 19,5h14 18h1
136 
н- авчиотррнио муючи розмір 19,5h14   414  
К20Ф - вниатчорринмоу ючи розмір 19h14 5  
-н авчиитстриом уючи розмір 19h14 
3 Онабчтиостчиот Оиб т1о0ч0иhт1и4 -1    
-І= о81б0±т0hо.11ч 4и-т1   и І= н8а±ч0о.р1н о 101 )  
І-= о8б±т0.о1ч ити начорно 101 І=8±0.1 5  6 4 4 7 
,8  
2 1 1 4 -(0   
--  обточити  начисто  100h14 2 6js    7 h h 1 
1   5  86  90  h 
Р    00  
І=о81з0±т00hо.11ч 4и1т І=и8 ±05.61J Рs6озт0.о0ч0и9т5 и   1 
І=1596hJ1s64 0.0095  І=19h14  
+0.56 
- розточити  начорно  54Н12   
+- 0рІ.5=о61з І9=тh1о19ч4hи 1т4 и начисто 55,5Н8 3 24 
+-0р,1о4 з +0,14  
 І=т19оhчи14т и начисто 55,5Н8 
- рІ=о1з9тhо1ч4и ти тонко 56Js60.0095 
-І= р1о9зhт14о чити тонко 
Ро5з6тJsо6чит0.и0 09752 Іh=149 h 14 Розточити 
-І= р57о2±зh0т1.14о  ч иІ=т5и± 0н.а1ч орно 73 
  І=5±0.1 4, - р 73 І=5±0.1 
- розточити начисто 72h14 5 о - розточи
 05 РІ=о5з±т0.о1ч ити 86h14 055 з
-0.087 ти 
 05 6 - т
І= р2оhз1т4о чити начорно 87h140-06.0807  о начисто 
0 І=2h14 ч 72h14 
 и І=5±0.1 
т
 Розточити 
и
 86h14-
 н 0.087 І=2h14 
 а - розточити 
- розточити начисто 86h14 ч начорно 
 - о
0.087  І=2h14 р 87h14-0.087  
 н І=2h14 
о - розточити 
 Розточити 90h14  начисто 
-0.087 
І-= р2оhз1т4о чити начорно 91h14-
 
0.087  І=2h14 31 
5
6js
6 
7
2 
8
6h1
4 
9
0h1
4 
1
00
h14
(-
0,87) 
 4 223h3h141  
8 - розточити начисто 90h14  
- 4 4,5 
6 УстІа=н2о
0.087 h14 Установ Б  
h ПвП ііБдд ррііззааттии  ттооррееццьь  23h14 1  
1 -2 3вhи1т4 -0,13 
р-0и,1м3 ууючи  розміір  23,,5   
4 -н авничаотчрорнрионм оу ючи розмір 23h14   
 
- н- авчиитстриом уючи розмір 23h14 4 ) -(1   
0 1 
 
. Онабчтиостчиот Оиб т1о4ч5иhт1и4  h 
-1    145h14- 5
0 2 14   - обточити начорно 146  
8 1І=    І1=01±00±.01 .1 
7 -І= о1б0т±0о.ч1и ти начорно 146  
 
- оІ=б1
І т0о±ч0и.1т и начисто 145h141    
= - обточити начисто 145h14
І=10±0.1 1    
2 І=10±0.1 3  
Контhроолльна Стііл  
ьТ 1
кнроан нтсрпоолрт
4 ера Тркаоннтспроорлтенраа  
Снал ю сар очистити деталь від 
на Р задирок 
о
з
т
о
ч
и
т
и
 

9
0
h
1
4
-
0
.
0
8
7
 
І
=
2
h
1
4 
- р
о - розточити начисто 90h14-
з
0.087  І=2h14 
т
о
ч
и
т
и
 
н
а
ч
о
р
н
о
 

9
1
h
1
4
-
0
.
0
8
7
  
І
=
2
h
1
 32 
145h1
4(-1) 
0665 Слюсарн очистити деталь від задирок 
50 70  а Стііл  контролера 
Контрол контролера 
ьКноан трол
Всьоьнгао  6,0 
о 0 
Перевірка забезпечення точності розмірів за варіантами технологічного 
процесу 
Критеріями вибору варіанта технологічного процесу є: 
1. Оцінка доцільності прийнятого метода виготовлення заготовки; 
 33 
2. Забезпечення заданої точності по всім лінійним і кутовим розмірам, а також 
заданих параметрів шорсткості; 
3. Можливість використання стандартного різального, вимірювального 
інструменту і пристроїв; 
4. Число, складність і орієнтовна вартість технологічного обладнання, пристроїв, 
різальних і вимірювальних інструментів і ін.; 
5. Оцінка можливості автоматизації операцій і процесу в цілому; 
Обраний метод отримання заготовки є найдоцільніший при даному типові 
виробництва, поскільки альтернативні йому варіанти, а саме зварювання та лиття в 
кокіль є економічно неефективними, а саме лиття в пісчано-глинисту форму 
забезпечує найбільшу ефективність та забезпечує необхідну точність. 
Проаналізувавши базовий варіант обробки деталі, зроблено висновок про його 
неефективність при серійному типові виробництва tшт.к. tшт.к1. 
В запропонованому варіанті при застосуванні верстатів з ЧПК підвищується 
точність обробки за рахунок високої точності позиціювання інструмента, 
зменшується підготовчо-заключний час. Недоліком цього варіанту є порівняно 
висока вартість верстату, але при дозавантаженні верстата іншими типовими 
деталями його використання є ефективними при даному типові виробництва. 
Як в першому так і в другому маршрутах можливо використовувати як 
спеціальний різальний, вимірювальний інструмент, так і стандартний. 
Обидва варіанти забезпечують потрібну точність розмірів і параметри 
шорсткості поверхонь заданих кресленням. 
Зваживши все приходимо до висновку, що другий, проектний варіант МОД є 
більш прийнятним, тому приймаємо його для подальшої розробки. 
Формування раціональної структури операцій 
 
Раціональність структури операцій вибрана на підставі рекомендацій 12 
табл.3.18, стор.61, тобто при використанні верстатів з ЧПК це буде: послідовна 
обробка деталі на токарному верстаті з ЧПК 16К20Ф3. 
 34 
2.4 Вибір обладнання, технологічного оснащення 
Попередньо обладнання вибираємо паралельно з розробкою МОП і МОД 
відповідно до типу виробництва. 
Згідно з класифікацією верстатів, верстатне обладнання поділяється на такі 
види: верстати широкого або загального призначення /універсальні/, верстати 
високої продуктивності, верстати спеціалізовані та спеціальні. 
Верстати широкого або загального призначення застосовують у серійному та 
одиничному виробництвах. 
У відповідності із визначеним типом виробництва для виготовлення заданої 
деталі (по формі і розмірам) можна запропонувати такі види технологічного 
обладнання, які забезпечать також точність і продуктивність обробки. 
Для обробки установчої бази використовуємо верстат токарний з ЧПК моделі 
16К20Ф3. Вибір проводимо по габаритним розмірам стола. 
Для обробки зовнішніх та внутрішніх циліндричних та плоских поверхонь 
застосовуємо свердлильно–фрезерно–розточний верстат моделі верстат токарний 
з ЧПК моделі 16К20Ф3. 
 
Технічна характеристика верстата 16К20Ф3: 
 
Операція Токарна з ЧПК – верстат токарно-гвинторізний з  
числовим програмним керуванням 16К20Ф3 /5, с.16, табл. 9/  
Найбільший діаметр оброблюваної заготовки: 
- над станиною 400 
- над супортом 220 
Найбільший діаметр прутка, що проходить через отвір  
шпинделя 53 
Найбільша довжина заготовки 1000 
Крок різі, що нарізається:  
- метричної до 20 
- дюймової, число ниток на дюйм - 
- модульної, модуль - 
- пітчевої, пітч - 
Частота обертання шпинделя, хв.-1 12,5 – 
Число швидкостей шпинделя 2000 
Найбільше переміщення супорта: 22 
- повздовжнє  
- впоперек 900 
Подача супорта, мм/об (мм/хв.): 250 
 35 
- повздовжня  
- впоперек (3 - 1200) 
Число ступеней подач (1,5 - 600) 
Швидкість швидкого переміщення супорта, мм/хв.: Б/С 
- повздовжнього  
- впоперек 4800 
Потужність електродвигуна головного привода, кВт 2400 
Габаритні розміри (без ЧПК): 10 
- довжина  
- ширина 3360 
- висота 1710 
Маса, кг 1750 
Ціна, грн. 4000 
21500 
Технічна характеристика верстата : 
Вертикально-свердлильний верстат 2Н112 
Найбільший умовний діаметр свердління в сталі, мм 50 
Виліт шпинделя, мм – 750 – 1600 
Відстань від нижнього торцю шпинделя до робочої 
поверхні плити, мм – 150 – 1800 
Найбільше переміщення, мм: 
вертикальне 1050 
Найбільше вертикальне переміщення шпинделя, мм 400 
Число швидкостей шпинделя – 10 – 1000 
Число подач шпинделя 8 
Подача шпинделя, мм/об  – 0,1 – 1,12 
Найбільша сила подачі, МН 16 
Потужність електроприводів кВт – 5,5 
Габаритні розміри, мм: 
довжина – 5565 
ширина – 1930 
висота – 3470 
Маса верстата кг – 12 600 
 36 
Вибір пристроїв 
При односерійному типі виробництва доцільно застосовувати як 
універсальні так і спеціальні верстатні пристрої, тобто при неможливості або 
ускладненості застосування універсального обладнання можливе використання 
спеціального. Для обробки даної деталі на токарній операції її конструкція 
дозволяє застосувати універсальні патрони, лещата, прижими, підкладки, пластини 
і т.д. Але для зменшення підготовчо-заключного часу, підвищення точності 
обробки, в рамках курсового проектування розроблено спеціальний верстатний 
пристрій. 
Вибір різального та допоміжного інструменту. 
В залежності від розмірів оброблюваної заготовки, виду і точності обробки, 
типу виробництва вибираю різальний і допоміжний інструмент. 
Для закріплення деталі на токарній операції з ЧПК: 
Патрон 7100-0009 ГОСТ 2675-80 
Для свердління отворів: 
Свердло 2301-3578 ГОСТ 10903-77 
Для зняття заусенців на слюсарній операції: 
Щітка 3154 ОТС 17-180-84 
Шабер МН477-88 
Для притуплювання гострих кромок : 
Терпуг 2822-0056 ГОСТ 1465-80 
Для закріплення свердла: 
Патрон 8-В12 ГОСТ 8522-89 
Державка 191112041 ТУ 2-035-763-80 
Вибір методів і засобів технічною контролю якості деталей. 
Штангенциркуль ШЦ I-150-0,1 ГОСТ 166-80, штангенциркуль ШЦ-ІІ-160-0,05 
ГОСТ 166-80, штангенглубономір ШГ-200 ГОСТ 162-80 - для контролю лінійних, 
діаметральних та міжосьових розмірів. 
Калібр-пробка 8133-0927-Н7 ГОСТ 14810-87 - для контролю отвору 56Js6. 
 37 
Зразки шорсткості поверхні ГОСТ 9378-75 – для візуального контролю 
шорсткості. 
Передбачаю використання спеціального контрольного пристрою для 
контролю відхилень торцьового биття. 
2.5 Встановлення режимів різання 
Призначення і розрахунок режимів обробки. 
А. Деталь – „Кришка К5. 62.01.25» 
а) вид заготовки: виливок 
б) матеріал: СЧ20 ГОСТ 1412-85 
в) оброблювані поверхні: 
- Ø56Js6(±0.0095) 
2. Верстат: 16К20Ф3 
 
 
1
 9 
 
 V 
 
 
 
 
  S  
Рисунок 2.2 – Схема обробки 
1. Вибираю тип різця залежно від виду обробки: токарний розточний 
різець з кутом у плані   95 , [20, стор.123] 
170 
 
 
 
 
 8
 0 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 R1  1
5 
 38 
6 
1
1
6 5
2 6 
Рисунок 2.3 – Ескіз різця 
Розміри різця: 
h 16мм , b 12мм , L  170мм, P  80мм, 
n  6,0мм , R 1мм. 
 
Матеріал різальної частини Т15К6 
Форма твердосплавної пластини – ромбічна 
Спосіб кріплення пластини – пайка. 
Геометричні параметри інструмента: 
  5,    10 ,   95
Послідовність виконання розрахунків. 
Розрахунок виконуємо в такій послідовності : 
1) Визначаємо глибину різання (припуск на обробку): 
tмах= 1,5 мм 
2) Визначаємо величину подавання: 
для розточування отвору S2=0,1-0,15 мм/об 6 табл.11 стор. 268 
Враховуючи паспортні дані верстату приймаю: 
S1=0.125 мм/об 
в) Визначаємо швидкість різання: 
C   
V  V 
K , ìì / õâ
V - для точіння 
m X y 
 Ò t S 
де Т – період стійкості інструмента, хв 
Т=60 хв 4 стор.268, 
K - поправочний коефіцієнт 
V 
K  K K K
V  V nV èV 
де  K - коефіцієнт, що враховує якість властивості оброблюваного матеріалу, 
V  
750 / 
K  ( ) 4 табл. 1.2, стор. 261, 262 
 
V 
B 
K  1.2 
V 
KnV - коефіцієнт, що враховує стан оброблюваної поверхні, 
 39 
KnV  0.8    табл. 5, стор.263 
KUV  =1,0    табл. 5, стор.263 
 
тоді KV   1.2  0.8  0.96 
 
а) для точіння 
C m =0.2 x =0.15 y =0.2 20 табл. 17, стор.269 
V 1    420 1 1 1
    
÷îð 
V 420 0.96 420 0.96 
Тоді 1     244,7ìì / õâ 
600.2   0,1250.21,50.15 2.27  0.661,1 
 
3) Визначаємо частоту обертання шпінделя: 
1000V 1 
n  , хв
ПД 
  
1000V  
n  1000 244,7 1 
1    3247,1õâ приймаю n =2000 хв-1 
1п
ÏÄ 3,14 56 
Тоді дійсна швидкість різання буде становити 
D  n 
V    n  , ì / õâ 
ä
 1000 
V   150,7 ìì / õâ 
ä1  
д) Визначаємо силу різання 
а) при точінні 
x y n 
Pz 10  c  t   S  V    k , H 
p  p 
Ср=300, х=1, у=0,75, n=-0,15 (табл. 22) 
де Kp – поправочний коефіцієнт 
Кр=K = (в/750)0,75  
мр = (630/750)075 = 088 ; 
Cp = 300 ; y = 0,75 ; x = 10 ; n = - 015 ;    табл. 22, стор.273 
4) Визначаємо потужність різання 
V   P 372.2  235.5 
N   ä z      , êÂò ,  N   1.43кВт 
1020 60 1020 60 
Процес різання виконується при виконанні умови Nкт>Nріз (7,5 кВт>1,43кВт), тобто 
умова виконується. 
Таким чином обробка на вибраних режимах можлива. 
 40 
6. Визначаємо основний час обробки: 
 
l
t  1  i, õâ 
0  
S  n 
де: І – довжина обробки, мм (див. креслення) 
І1   - величина врізання інструменту, мм І1=10 мм 
І2 – величина перебігу інструмента, мм І2=0 (обробка ведеться в упор) 
S, n – режими обробки (див. вище) 
і – кількість проходів 
 
а) розточування Ø56Js6(±0.0095) t 19 
 3  0.96õâ 
0 
0.125  500 
Визначення режимів різання табличним методом 
Режими різання визначались по нормативам із корегуванням по паспортним даним 
вибраних верстатів результати зведені в таблиці №2.6. 
Таблиця 2.6 Визначення режимів обробки на інші операції табличним 
способом із корегуванням їх по паспортним даним вибраних верстатів 
№ Назва операції Табличні Прийняті 
Оп 
ера- Короткий зміст переходів ST, VT, nT, Sn, VT, nT, 
ції мм/об м/хв хв-1 мм/об м/хв хв-1 
040 Вертикально-свердлильна 0,4-0,42 24,0 1000 0,35 27,5 1000 
1. Свердлити отвори Ø9Н14+0.4 
050 Підрізати торець начорно І=24,5мм. 0.32 25 955.4 0.125 25.12 1000 
Підрізати торець начисто І=24мм. 0,32 25,0 955,4 0,35 27,3 1000 
Підрізати торець начорно І=19,5мм. 0,4 24,0 1000 0,35 27,5 1000 
Підрізати торець начисто І=19мм. 0,32 25,0 955,4 0,125 25,12 1000 
Розточити начорно отв. Ø101 на І=8мм 0,32 25,0 955,4 0,125 25,12 1000 
Розточити начисто отв. Ø100 на І=8мм 0.4 24.0 955,4 0.35 27.3 1000 
Розточити начорно отв. Ø57 на І=19мм 0.4 24.0 955,4 0.35 27.3 1000 
Розточити начисто отв. Ø56,5 на І=19мм 0.4 24.0 955,4 0.35 270.3 1000 
Розточити тонко отв. Ø56js6 на І=19мм 0.32 25 955.4 0.125 25.12 1000 
Розточити начорно отв. Ø71 на І=5мм 0,32 25,0 955,4 0,35 27,3 1000 
Розточити начисто отв. Ø72 на І=5мм 0,4 24,0 1000 0,35 27,5 1000 
Розточити начорно отв. Ø87 на І=2мм 0,32 25,0 955,4 0,125 25,12 1000 
Розточити начисто отв. Ø86 на І=2мм 0,32 25,0 955,4 0,125 25,12 1000 
Розточити начорно отв. Ø91 на І=2мм 0.4 24.0 955,4 0.35 27.3 1000 
Розточити начисто отв. Ø90 на І=2мм 0.4 24.0 955,4 0.35 27.3 1000 
Установ Б 0.32 24.0 955,4 0.125 25.12 1000 
Підрізати торець начорно І=23,5мм. 0,32 25 1000 0,35 27,3 1000 
Підрізати торець начисто І=23мм.       
Підрізати торець начорно І=18,5мм. 0,4 25,0 955,4 0,35 27,5 1000 
Підрізати торець начисто І=18мм. 0,32 24,0 955,4 0,125 25,12 1000 
Обточити начорно отв. Ø146 на І=10мм 0,32 25,0 955,4 0,125 25,12 1000 
 41 
 Обточити начисто отв. Ø145 на І=10мм 0.4 25,0 955,4 0.35 27.3 1000 
 
2.6 Нормування операцій 
Таблиця 2.7 - Результати розрахунків зводим в таблицю норм часу 
 
Кришка К5. 62.01.25 
№ Назва операції короткий е е1 е2 і S n t0 t t t t  а  а  t Тпз 
   в абсл відн шт 
зміст переходів в1 в2 в3 4
040 1. Свердлити 4отв. Ø9 І=10h14 40 2 - 2 0.125 600 0.6 0.8 0.25 0.18 0.16 3.5 4.0 0.6 14 
050 Підрізати торець начорно І=24,5мм. 20 2 2 2 0,125 800 0,48 0,8 0,25 0,24 0,1 3,5 4,0 0.52  
Підрізати торець начисто І=24мм. 20 2 2 2 0.125 1200 0,77 0.8 0.25 0.24 0.1 3.5 4.0 0.34 14 
Підрізати торець начорно І=19,5мм. 16 2 2 2 0,125 600 0,6 0,8 0,25 0,16 0,16 3,5 4,0 0.35 14 
Підрізати торець начисто І=19мм. 20 2 2 2 0,125 800 0,48 0,8 0,25 0,24 0,27 3,5 4,0 0.33 14 
Обточити начорно отв. Ø101 на І=8мм 20 2 2 2 0,125 800 0.48 0,8 0,25 0,24 0,27 3,5 4,0 0.32 14 
Обточити начисто отв. Ø100 на І=8мм 16 2 2 2 0,125 1200 0,8 0,8 0,25 0,24 0,27 3,5 4,0 0.25 14 
Розточити начорно отв. Ø57 на І=19мм 16 2 2 2 0,125 1200 0,8 0,8 0.25 0,24 0,27 3,5 4,0 0.24 14 
Розточити начисто отв. Ø56,5 на І=19мм 40 2 2 2 0,125 1200 0,8 0,8 0,25 0,24 0,27 3,5 4,0 0.23 14 
Розточити тонко отв. Ø56js6 на І=19мм 20 2 2 2 0,125 800 0,48 0,8 0,25 0,24 0,1 3,5 4,0 0.12 14 
Розточити начорно отв. Ø71 на І=5мм 20 2 2 2 0.125 1200 0,77 0.8 0.25 0.24 0.1 3.5 4.0 0.24 14 
Розточити начисто отв. Ø72 на І=5мм 16 2 2 2 0,125 600 0,6 0,8 0,25 0,16 0,16 3,5 4,0 0.24 14 
Розточити начорно отв. Ø87 на І=2мм 20 2 2 2 0,125 800 0,48 0,8 0,25 0,24 0,27 3,5 4,0 0.33 14 
Розточити начисто отв. Ø86 на І=2мм 20 2 2 2 0,125 800 0.48 0,8 0,25 0,24 0,27 3,5 4,0 0.16 14 
Розточити начорно отв. Ø91 на І=2мм 16 2 2 2 0,125 1200 0,8 0,8 0,25 0,24 0,27 3,5 4,0 0.25 14 
Розточити начисто отв. Ø90 на І=2мм 16 2 2 2 0,125 1200 0,8 0,8 0.25 0,24 0,27 3,5 4,0 0.24 14 
Установ Б                
Підрізати торець начорно І=23,5мм. 16 2 2 2 0.125 1200 0,77 0.8 0.25 0.24 0.1 3.5 4.0 0.13 14 
Підрізати торець начисто І=23мм. 16 2 2 2 0,125 600 0,6 0,8 0,25 0,16 0,16 3,5 4,0 0.12 14 
Підрізати торець начорно І=18,5мм. 40 2 2 2 0,125 800 0,48 0,8 0,25 0,24 0,27 3,5 4,0 0.25 14 
Підрізати торець начисто І=18мм. 20 2 2 2 0,125 800 0.48 0,8 0,25 0,24 0,27 3,5 4,0 0.23 14 
Обточити начорно отв. Ø146 на І=10мм 20 2 2 2 0,125 1200 0,8 0,8 0,25 0,24 0,27 3,5 4,0 0.26 14 
Обточити начисто отв. Ø145 на І=10мм 16 2 2 2 0,125 1200 0,8 0,8 0.25 0,24 0,27 3,5 4,0 0.25 14 
 42 
Розділ 3.  Конструкторський розділ 
3.1 Проектування верстатного пристрою 
Розробка технічного завдання на проектування спеціального 
верстатного пристрою. 
Розділ Зміст розділу 
Назва і область Пристрій для встановлення, закріплення та обробки деталі 
застосування типу «Кришка К5. 62.01.25» на верстаті 2Н112 
Основа для розробки Операційна карта «Кришка К5. 62.01.25». 
Мета і призначення Пристрій, який проектується повинен забезпечити: 
розробки — точне встановлення і надійне закріплення деталі, а 
також постійне у часі положення заготовки відносно столу 
верстата і різального інструменту з метою отримання 
точності розмірів і їх положення відносно інших 
поверхонь заготовки, 
— зручність встановлення і зняття заготовки. 
Технічні вимоги Тип виробництва — одиничний. 
Програма запуску – 3259 шт/рік 
Матеріал заготовки — CЧ20 ГОСТ1050-88. 
Шорсткість — 12,5. 
Документація, яка Вимоги ГОСТ 14305-73 ЄСТПП. 
використовується при Правила вибору технологічного оснащення 
розробці 
Документація, яка - Креслення загального вигляду; 
підлягає розробці - Опис роботи пристрою; 
- Розрахунок на точність; 
- Специфікація на контрольний пристрій 
Економічні показники Орієнтовний економічний ефект від використання 
спроектованого пристрою - 1800 грн. 
Строк окупності – 3 місяці. 
Технічні вимоги до пристрою: 
 
Технічне завдання на проектування спеціального вимірювального пристрою 
Розділ Зміст розділу 
Найменування Пристрій  вимірювальний  для  встановлення  похибки   
пристрою та галузь і контролю співвісності вісі  отвору 56Js6(±0.0095) 
його застосування 
Онова для розробки Маршрутна  карта технологічного процесу механічної 
обробки деталі «Кришка» 
Службове Спеціальний вимірювальний пристрій, призначений для 
призначення  та схема контролю паралельності площин деталі «Кришка». 
встановлення і Матеріал деталі – СЧ20 ГОСТ1050-88. 
закріплення деталі Пристрій встановлюється на перевірочну плиту 
контрольного столу. 
Технічні вимоги 1 .   Тип виробництва - одиничний. 
2. Обсяг випуску деталей за незмінним кресленням - 
3259 штук на рік. 
3. Операція виконується на перевірочній плиті ПП- 
600x800 класу 0. Контроль здійснюється індикаторними 
головками МИГ-1. 
4. Вибраний тип затискного механізму - ручний. 
5. Термін служби пристрою - пристрій має забезпечити 
точний контроль розмірів менш ніж 0,5 років 
експлуатації. 
6. Умови роботи пристрою -нормальні. 
Документація, яка Вимоги ГОСТ 14305-73 ЄСТПП. 
використовується при Правила вибору технологічного оснащення 
розробці 
Документація, яка - Креслення загального вигляду; 
підлягає розробці - Опис роботи пристрою; 
- Розрахунок на точність; 
- Специфікація на контрольний пристрій 
Економічні показники Орієнтовний економічний ефект від використання 
спроектованого пристрою - 800 грн. 
Строк окупності – 3 місяці. 
Опис конструкції   пристрою, принципу роботи, складання технічного 
паспорту 
Теоретична схема базування: 
 
4,5 
 
1 2 3 
 
Рисунок 2.4 — Теоретична схема базування 
Установчі і прилаштувальні розміри пристрою повинні відповідати верстату 
2Н112 
* В пристрої можлива одночасна обробка тільки однієї заготовки. 
* В пристрої застосовується ручне закріплення заготовки. Кріплення 
виконується за допомогою гвинтового зажиму. 
 40 
* Для забезпечення безпечної роботи необхідно, щоб пристрій був надійно 
закріплений на столі  верстата, а заготовка надійно була закріплена в пристрої. 
* Рівень уніфікації і стандартизації деталей пристрою 30%. 
* Необхідна продуктивність операції і приблизна норма часу на встановлення і 
зняття заготовки : 50 деталей за зміну; 0,15 хвилин. 
* Умови роботи пристрою — нормальні. 
* Документація, яка використовується при розробці — ЕСТПП. Правила вибору 
технологічного оснащення ГОСТ 14.305-73. 
* Документація, яка підлягає розробці : 
▪ креслення загального виду; 
▪ пояснювальна записка. 
3.2 Проектування спеціального контрольно-вимірювального пристрою 
Деталь встановлюється площиною плиту, та центрується кондукторною 
плитою, яка має циліндричну сходинку Ø56Н7, та упор який фіксує кришку від 
обертання. Притискання деталі до площини здійснюється гайковим затисканням. 
 41 
 1 7   3 2  
8 M2
0  
1 H
5 7  
h6 
+0,036 
9 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  4  
 2  H  
 6 H 0 7  
5  7 p6 
f7 
120 
 
 
 
 
Рисунок 2.5 — Загальний вигляд верстатного пристрою 
Визначення розмірів, відхилень та допусків положення 
конструктивних елементів пристрою. Розрахунок очікуваної похибки 
обробки і можливості автоматичного отримання технологічних розмірів і 
допусків положення поверхонь 
Розміри, які впливають на точність витримуваних на даній операції розмірів 
поворотів і допусків положення оброблюваної заготовки. 
Допуск циліндричної сходинки приймається 0,015мм. Допуск лінійної 
довжини упору, приймаю 0,1мм. 
Розрахунок очікуваної похибки розміру 110±0,1 мм. 
 42 
8
0 
28 
3-
0,1 8 
Точність при проектуванні пристроїв потрібно оцінювати за умовою: 
 43 
 
1 
T 2 2 2 2 2 
З              
ВЗ П BП HI B 
K 
 c 
де, Тз  — допуск на витримуваний розмір, Тз=0,2 мм 
Kc — коефіцієнт, що враховує статичну складову похибки, Кс=0,6 [13]; 
ВЗ — похибка встановлення заготовки  розраховується за формулою: 
 
ВЗ   2  2 
З Б 

з — похибка закріплення заготовки, =0, тому що сила затиску направлена 
перпендикулярно до витримуваного розміру; 
Б — похибка базування, технологічна база співпадає з вимірювальною тому, 
Б = 0; 
ВЗ   0  0  0 
пт — похибка пристрою :  
1 
  Т 
П З 
5 
1 
   0,52  0,104 
П
 5 
вп — похибка встановлення пристрою, по довідковим даним [13]   дорівнює, 
вп =0,03 мм; 
ні — похибка налагодження інструменту за джерелом [13] дорівнює, в 
п=0,05 мм; 
в — биття шпінделя верстату за довідковими даними дорівнює, в=0,02 мм. 
Тоді за формулою 6.2.5: 
1 2 2 2 2 
T  0, 2  0  0,12  0, 03  0, 05  0, 02   0,120 
З  мм 
0, 2 
 
Умова точності виконується, отже пристрій забезпечує точність обробки. 
Розрахунок сил затиску 
 44 
Сила Pz ,яка виникає при обробці заготовки намагається здвинути заготовку, 
цому перешкоджають сили тертя, що виникають в місцях контактів заготовки з 
опорами та затискним механізмом (дивися рисунок 2.6). Тому згідно [14]: 
W=KPZ/(fОП+fЗМ) (1.6.1) 
де W– сила затиску; K – коефіцієнт запасу; РZ – складова сили різання; fОП =0,2 
– коефіцієнт тертя на опорах;  fЗМ =0,7– коефіцієнт тертя на затискному механізмі. 
K=K0 K1 K2 K3 K4 K5 K6. 
K0=1,5 – гарантований коефіцієнт запасу; 
K1=1,2 – враховуючий збільшення сил різання через випадкові нерівності; 
K2=1,3 – враховуючий збільшення сил різання через затуплення інструменту; 
K3=1,2 – враховуючий збільшення сил різання при переривчастому різанні; 
K4=1,3 – характерізуючий постійність сили затискання затискного механізму; 
K5=1,0 – враховуючий ергономіку затискного механізму; K6=1,0; 
 
 
 
 
 
  
 
Рисунок 2.6 – Схема сил, що діють на заготовку 
 
 
 
 W  
Номінальний діаметр гвинта d  c 
 [ ] 
с - коефіцієнт, для основної метричної нарізки приймаю с = 1,4 [9] 
[] = 138 мПа [9]. 
9204,3 
d  1,4 17 мм 
138 
 
З конструктивних міркувань приймаю гвинт М20. 
Момент затягування для цього гвинта : 
  
M  W 0,1 d   f  R  ctg 
 2 1  (1.6.3) 
 2 
де =60 MКР  9204,3 (0,1 24  0,158 0,58)  21,13Нм 
Таке зусилля може надати нажимна гайка М20. 
 45 
Розрахунок і конструювання контрольного пристрою 
 
Контрольний пристрій служить для контролю допуску відхилення від 
перпендикулярності вісі отвору 56Js6±0.0095мм відносно торця. Деталь 
встановлюється на стіл контролера та подається вручну до упорного буртика. 
Вимірювання здійснюється індикатором МИГ-1 ГОСТ 9696-82 з ціною поділки 
0.001мм. Індикатор закріплений в установчій планці корпусу пристрою 1 за 
допомогою прижимного гвинта 4. Пристрій за допомогою рукоятки 3 можна 
повертати навколо вісі отвору в деталі. В пристрої використовується 
диференційний метод контролю. В основний отвір деталі встановлюємо пристрій 
установчим пальцем 2. З одного боку пристрій упирається упором 6, а з другого 
боку в торець упирається ніжка індикатора. При опусканні пристрою до упору на 
деталь, в положення контролю, стрілка індикатора вкаже відхилення. 
Перед вимірюванням стрілку індикатора обов’язково встановити на нульову 
позначку відносно упора 6 . 
Розробку технічного завдання виконуємо у відповідності з ГОСТ 15.001-88. 
 46 
 
 
 
 
 
 
 
  4   5   3   1  
 
 п.
4 
 
 
 
 
 
 
 
 
 8p  
 H7 6 
 
 
 А А 
 
 
 
 
 
 
 
  2  
Рисунок 2.7- Загальний вигляд контрольного пристрою 
Розрахунок контрольного пристрою на точність 
 
Для того щоб даним пристроєм можливо було контролювати вимірювані 
параметри потрібно щоб виконувалась умовюа:[12] 
1 
T    
2 2 2 2 
       (1.6.3.1.1) 
3  Б I П H 
з 
де Тз  - допуск на витримуваний параметр, Тз=0.03 мм 
 - сумарна похибка контрольного пристрою; 
Б - похибка базування деталі в розтискній цанзі , Б =0.005 мм; 
П - похибка вимірювання індикатором, П=0.003 мм;[12] 
Н - похибка пристрою, П=0.005 мм; 
Н - похибка налагодження пристрою, Н=0.005 мм.[12] 
 47 
115
* 
1 
 0.03  0.0052  0.0032  0.0052  0.0052  0.009““ 
3 
тобто  0.01> 0.009““ 
Отже умова виконується, а це означає, що пристрій забезпечує задану 
точність вимірювання. 
 48 
Розділ 4. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях 
4.1 Класифікація небезпечних відходів 
Відповідно до Постанови від 20.10.2023 № 1102 «Про затвердження Порядку 
класифікації відходів та Національного переліку відходів» (далі Закон) відходи 
класифікуються як небезпечні у разі, коли вони відповідають одній або кільком із 
наведених нижче умов: 
1) містять небезпечні хімічні речовини, які призвели б до прояву однієї чи 
кількох небезпечних властивостей, зазначених у додатку 3 до Закону та додатку 1; 
2) містять небезпечні хімічні речовини, визначені в додатках до 
Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі; 
3) містять один або декілька компонентів, зазначених у додатку 2, з 
урахуванням розділу II додатка 3 і концентрація небезпечних речовин у них 
спричиняє прояв у відходах однієї або декількох небезпечних властивостей, 
наведених у додатку 3 до Закону та додатку 1; 
4) наведені в розділі І додатка 3 та мають одну або декілька властивостей, 
зазначених у додатку 3 до Закону та додатку 1. 
17. Під час встановлення наявності небезпечних властивостей відходів до 
уваги береться класифікація хімічної продукції. 
Класифікація проводиться на основі: 
1) відомих фактів про вміст і складові відходів, інформації про продукцію, 
паспорта безпечності; 
2) наявності небезпечних речовин або компонентів із вмістом небезпечних 
речовин; 
3) визначення небезпеки за кожною властивістю згідно з додатком 1; 
4) опису діяльності, в результаті якої утворилися відходи; 
5) опису процесу, дії або процедури, в результаті яких утворилися відходи; 
6) визначення кількості фракцій, з яких складаються відходи. 
4.2 Коди класів небезпеки та категорій у межах класів, позначень щодо 
виду           небезпечного           впливу 
Небезпечна властивість: вибухонебезпечність (НВ 1) 
Вибухонебезпечність - небезпечна властивість відходів, що здатні до хімічної 
реакції з виділенням газу за такої температури, тиску та з такою швидкістю, що 
можуть завдати шкоди навколишньому природному середовищу, включаючи 
відходи піротехнічних виробів, вибухонебезпечні відходи органічних пероксидів 
та відходи вибухонебезпечних самореактивних речовин. 
Якщо відходи містять одну або більше хімічних речовин, які класифіковані 
за одним із класів небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним 
кодом позначення щодо виду небезпечного впливу, які наведені в таблиці 1, такі 
відходи повинні бути оцінені за вибухонебезпечністю та класифіковані як 
небезпечні за властивістю “вибухонебезпечні”. 
Таблиця 4.1. Коди класів небезпеки, категорій у межах класу та позначень щодо 
виду небезпечного впливу компонентів відходів для їх класифікації за властивістю 
“вибухонебезпечні” 
Класи небезпеки та категорії у межах класу із зазначенням кодів Код позначень 
англійською мовою українською мовою щодо виду небезпечного 
впливу 
Unst. Expl. нестабільні вибухонебезпечні H200 
Expl. 1.1 вибухонебезпечні 1.1 H201 
Expl. 1.2 вибухонебезпечні 1.2 H202 
Expl. 1.3 вибухонебезпечні 1.3 H203 
Expl. 1.4 вибухонебезпечні 1.4 H204 
Self-react. A самореактивні A H240 
Org. Perox. A органічні пероксиди A 
Self-react. B самореактивні B H241 
Org. Perox. B органічні пероксиди B 
Небезпечна властивість: окисна здатність (НВ 2) 
Окисна здатність - небезпечна властивість відходів, які, виділяючи кисень, 
викликають або сприяють горінню інших матеріалів. 
 49 
Якщо відходи містять одну або більше хімічних речовин, які класифіковані 
за одним із класів небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним 
кодом позначення щодо виду небезпечного впливу, які наведені в таблиці 2, такі 
відходи повинні бути оцінені за окисною здатністю. Якщо наявність речовини 
свідчить про те, що відходи є окислювачами, вони класифікуються як небезпечні 
за властивістю “окисна здатність”. 
Таблиця 4.2. Коди класів небезпеки, категорій у межах класу та позначень 
щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів для їх класифікації як 
небезпечних за властивістю “окисна здатність” 
Класи небезпеки та категорії у межах класу із зазначенням кодів Код позначень 
щодо виду 
англійською українською мовою 
небезпечного впливу 
мовою 
Ox. Gas 1 окиснювальний газ 1 H270 
Ox. Liq. 1 окиснювальна рідина 1 H271 
Ox. Sol. 1 окиснювальна тверда речовина 1 
Ox. Liq. 2, окиснювальна рідина 2, H272 
Ox. Liq. 3 окиснювальна рідина 3 
Ox. Sol. 2, окиснювальна тверда речовина 2, 
Ox. Sol. 3 окиснювальна тверда речовина 3 
Небезпечна властивість: легкозаймистість (НВ 3) 
Легкозаймистість - небезпечна властивість для таких відходів: 
 легкозаймисті рідкі відходи: рідкі відходи, які мають температуру спалаху 
нижче 60°С або відпрацьовані газойль, дизельне пальне та світлі нафтопродукти з 
температурою спалаху від > 55°С до ≤ 75°С; 
 легкозаймисті пірофорні рідкі або тверді відходи: тверді або рідкі відходи, 
які навіть у невеликій кількості можуть спалахнути протягом 5 хвилин при 
взаємодії з повітрям; 
 легкозаймисті тверді відходи: тверді відходи, які легко займаються або 
можуть спричинити чи сприяти горінню через тертя; 
 50 
 легкозаймисті газоподібні відходи: газоподібні відходи, які є 
легкозаймистими у повітрі за температури 20°С та нормального атмосферного 
тиску 101,3 кПа; 
 відходи, що вступають у реакцію з водою: відходи, які при контакті з водою 
виділяють легкозаймисті гази у небезпечних обсягах; 
 інші легкозаймисті відходи: легкозаймисті аерозолі, відходи, що 
саморозігріваються, органічні пероксиди та самореактивні відходи. 
Відходи, що містять одну або більше речовин, які класифіковані за одним із 
класів небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним кодом 
позначення щодо виду небезпечного впливу, які наведені у таблиці 3, повинні бути 
оцінені за легкозаймистістю. Якщо наявність хімічної речовини свідчить про те, що 
відходи є легкозаймистими, вони класифікуються як небезпечні за властивістю 
“легкозаймистість”. 
Таблиця 4.3. Коди класів небезпеки, категорій у межах класів та позначень 
щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів для їх класифікації як 
небезпечних за властивістю “легкозаймистість” 
Класи небезпеки та категорії у межах класу із зазначенням Код позначень 
кодів щодо виду небезпечного 
впливу 
англійською мовою українською мовою 
Flam. Gas 1 легкозаймисті газоподібні 1 H220 
Flam. Gas 2 легкозаймисті газоподібні 2 H221 
Aerosol 1 аерозолі 1 H222 
Aerosol 2 аерозолі 2 H223 
Flam. Liq. 1 легкозаймисті рідкі 1 H224 
Flam. Liq. 2 легкозаймисті рідкі 2 H225 
Flam. Liq. 3 легкозаймисті рідкі 3 H226 
Flam. Sol. 1 легкозаймисті тверді 1 H228 
Flam. Sol. 2 легкозаймисті тверді 2 
 51 
Self-react. CD самореактивні CD H242 
Self-react. EF самореактивні EF 
Org. Perox. CD органічні пероксиди CD 
Org. Perox. EF органічні пероксиди EF 
Pyr. Liq. 1 пірофорні рідкі 1 H250 
Pyr. Sol. 1 пірофорні тверді 1 
Self-heat.1 самонагрівальні 1 H251 
Self-heat.2 самонагрівальні 2 H252 
Water-react. 1 вступають у реакцію з водою 1 H260 
Water-react. 2 вступають у реакцію з водою 2 H261 
Water-react. 3 вступають у реакцію з водою 3 
Небезпечна властивість: подразнювальна здатність (НВ 4) 
Подразнювальна     здатність     -     небезпечна     властивість      відходів,  
що  спричиняють подразнення шкіри чи пошкодження очей. 
Якщо відходи містять одну або більше речовин у концентраціях, що 
перевищують порогові концентрації, та класифіковані за одним із класів небезпеки 
за кодами Skin corr. (роз’їдання/подразнення шкіри), Skin irrit. (подразнення шкіри), 
Eye dam. (ураження очей), Eye irrit. (подразнення очей) і якщо досягається або 
перевищується один або більше із наступних лімітів концентрацій, відходи 
класифікуються як небезпечні за властивістю “подразнювальна здатність”. 
Порогова концентрація для проведення оцінки для класів небезпеки та 
категорій у межах класу за кодами Skin corr. (роз’їдання/подразнення шкіри) 1A 
(H314), Skin irrit. (подразнення шкіри) 2 (H315), Eye dam. (ураження очей) 1 (H318) 
та Eye irrit. (подразнення очей) 2 (H319) становить 1 %. 
Якщо сума концентрацій всіх хімічних речовин, класифікованих як Skin corr. 
(роз’їдання/подразнення шкіри) 1A (H314), перевищує або дорівнює 1 %, відходи 
класифікуються як небезпечні за властивістю “подразнювальна здатність”. 
 52 
Якщо сума концентрацій всіх хімічних речовин, класифікованих як Eye dam. 
(ураження очей) 1 (H318), перевищує або дорівнює 10 %, відходи класифікуються 
як небезпечні за властивістю “подразнювальна здатність”. 
Якщо сума концентрацій усіх хімічних речовин, класифікованих як Skin irrit. 
(подразнення шкіри) 2 (H315) та Eye irrit. (подразнення очей ) 2 (H319), перевищує 
або дорівнює 20 %, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю 
“подразнювальна здатність”. 
Відходи, які містять хімічні речовини, які класифіковані як Skin corr. 
(роз’їдання/подразнення шкіри) 1A, 1B або 1C (H314), у концентрації, що 
перевищує або дорівнює 5 %, класифікуються як небезпечні за властивістю 
“корозивність”. Якщо відходи класифіковані за властивістю “корозивність”, то така 
властивість, як подразнювальна здатність, не розглядається. 
Небезпечна властивість: вибіркова токсичність для окремих органів- 
мішеней (ВТОМ)/токсичність при аспірації (НВ 5) 
Вибіркова токсичність для окремих органів-мішеней (ВТОМ)/токсичність 
при аспірації - небезпечна властивість відходів, які можуть виявляти вибіркову 
токсичність для окремих органів за одноразового або повторюваного впливу або 
можуть спричинити гострі токсичні ефекти внаслідок аспірації. 
Якщо відходи містять одну або більше хімічних речовин, які класифіковані 
за одним із класів небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним 
кодом позначення щодо виду небезпечного впливу, які наведені у таблиці 4, і якщо 
досягається або перевищується один або більше із лімітів концентрації, зазначених 
у таблиці 4, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю “вибіркова 
токсичність для окремих органів-мішеней (ВТОМ)/токсичність при аспірації”. 
Якщо відходи містять хімічні речовини, які класифіковані як ВТОМ, для 
класифікації відходів як небезпечних за властивістю “вибіркова токсичність для 
окремих органів-мішеней (ВТОМ)/токсичність при аспірації” кожна така окрема 
хімічна речовина повинна бути присутня у концентрації на рівні або з 
перевищенням певного ліміту концентрації. 
 53 
Якщо відходи містять одну або більше хімічних речовин, класифікованих як 
Asp. Tox. (токсичність при аспірації) 1, а сума концентрацій цих речовин дорівнює 
або перевищує ліміт концентрації, відходи класифікуються як небезпечні за 
властивістю “вибіркова токсичність для окремих органів-мішеней 
(ВТОМ)/токсичність при аспірації”, але лише в разі, коли загальна кінематична 
в’язкість відходів (при 40°C) не перевищує 20,5 мм2/с. Кінематична в’язкість 
визначається лише для рідин. 
Таблиця 4.4. Коди класів небезпеки, категорій у межах класу та позначень 
щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів та відповідні ліміти 
концентрації для їх класифікації як небезпечних за властивістю “вибіркова 
токсичність для окремих органів-мішеней (ВТОМ)/токсичність при аспірації” 
Класи небезпеки та категорії у межах класу із Код Ліміт 
зазначенням кодів позначень щодо концентрації, 
виду відсотків 
англійською українською мовою 
небезпечного 
мовою 
впливу 
STOT SE 1 ВТОМ-ОВ 1 (одноразовий вплив H370 1 
1) 
STOT SE 2 ВТОМ-ОВ 2 (одноразовий вплив H371 10 
2) 
STOT SE 3 ВТОМ-ОВ 3 (одноразовий вплив H335 20 
3) 
STOT RE 1 ВТОМ-ПВ 1 (повторюваний/ H372 1 
багаторазовий вплив 1) 
STOT RE 2 ВТОМ-ПВ 2 (повторюваний/ H373 10 
багаторазовий вплив 2) 
Asp. Tox. 1 токсичний при H304 10 
аспірації/токсичний під час вдихання 1 
Небезпечна властивість: гостра токсичність (НВ 6) 
 54 
Гостра токсичність - небезпечна властивість відходів, які можуть спричинити 
гострі токсичні ефекти після перорального надходження, потрапляння на шкіру або 
під час вдихання. 
Якщо сума концентрацій всіх гостротоксичних хімічних речовин, що входять 
до складу відходів, класифікованих за класом небезпеки та категорією у межах 
класу з визначеним відповідним кодом позначення щодо виду небезпечного 
впливу, наведеного у таблиці 5, перевищує або дорівнює ліміту концентрації, 
зазначеному в цій таблиці, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю 
“гостра токсичність”. Якщо відходи містять більше ніж одну хімічну речовину, яка 
класифікована як гостротоксична, сума концентрації підраховується лише для 
речовин з однаковою категорією у межах класу. 
Для оцінки застосовуються такі порогові значення: 
для класу небезпеки відповідно до таблиці 5: Acute Tox. (гостра токсичність) 
1, 2 або 3 (H300, H310, H330, H301, H311, H331) - 0,1 %; 
для класу небезпеки відповідно до таблиці 5: Acute Tox. (гостра токсичність) 
4 (H302, H312, H332) - 1 %. 
Таблиця 4.5. Коди класів небезпеки, диференціацій, категорій у межах класів 
та позначення щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів та відповідні 
ліміти концентрації для їх класифікації як небезпечних за властивістю “гостра 
токсичність” 
Класи небезпеки та категорії у межах класу Код Ліміт 
із зазначенням кодів позначення концентрації, 
щодо виду відсотків 
англійською мовою українською мовою 
небезпечного 
впливу 
Acute Tox.1 (Oral) гостра токсичність 1 H300 0,1 
(при пероральному впливі) 
Acute Tox. 2 (Oral) гостра токсичність 2 H300 0,25 
(при пероральному впливі) 
 55 
Acute Tox. 3 (Oral) гостра токсичність 3 H301 5 
(при пероральному впливі) 
Acute Tox 4 (Oral) гостра токсичність 4 H302 25 
(при пероральному впливі) 
Acute Tox.1 (Dermal) гостра токсичність 1 H310 0,25 
(при впливі через шкіру) 
Acute Tox.2 (Dermal) гостра токсичність 2 H310 2,5 
(при впливі через шкіру) 
Acute Tox. 3 (Dermal) гостра токсичність 3 H311 15 
(при впливі через шкіру) 
Acute Tox 4 (Dermal) гостра токсичність 4 H312 55 
(при впливі через шкіру) 
Acute Tox 1 (Inhal.) гостра токсичність 1 H330 0,1 
(при вдиханні) 
Acute Tox.2 (Inhal.) гостра токсичність 2 H330 0,5 
(при вдиханні) 
Acute Tox. 3 (Inhal.) гостра токсичність 3 H331 3,5 
(при вдиханні) 
Acute Tox. 4 (Inhal.) гостра токсичність 4 H332 22,5 
(при вдиханні) 
Небезпечна властивість: канцерогенність (НВ 7) 
Канцерогенність - небезпечна властивість відходів, які провокують 
онкологічні хвороби або збільшують вірогідність захворювання на такі хвороби. 
Якщо відходи містять хімічну речовину, яка класифікована за одним із класів 
небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним кодом 
позначення щодо виду небезпечного впливу, та досягається або перевищується 
один із лімітів концентрації, зазначених у таблиці 4.6, відходи класифікуються як 
небезпечні за властивістю “канцерогенність”. 
 56 
Якщо відходи містять більше ніж одну хімічну речовину, яка класифікована 
як канцерогенна, для класифікації відходів як небезпечних за властивістю 
“канцерогенність” кожна окрема речовина повинна бути присутня у концентрації 
на рівні або з перевищенням ліміту концентрації. 
Таблиця 4.6. Коди класів небезпеки, категорій у межах класів та позначення 
щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів для компонентів відходів та 
відповідні ліміти концентрацій для їх класифікації як небезпечних за властивістю 
“канцерогенність” 
Класи небезпеки та категорії у межах класу із Код позначення Ліміт 
зазначенням кодів щодо виду концентрації, 
небезпечного впливу відсотків 
англійською мовою українською мовою 
Carc. 1A канцерогенні 1А H350 0,1 
Carc. 1B канцерогенні 1В 
Carc. 2 канцерогенні 2 H351 1 
Небезпечна властивість: корозивність (НВ 8) 
Корозивність - небезпечна властивість відходів, які при контакті можуть 
спричинити роз’їдання шкіри. 
Якщо відходи містять одну або більше хімічних речовин, класифікованих як 
Scin. corr. (роз’їдаючі/подразнюючі шкіру) 1A, 1B або 1C (H314) і сума їх 
концентрацій перевищує або дорівнює 5 %, відходи класифікуються як небезпечні 
за властивістю “корозивність”. 
Порогова концентрація для проведення оцінки відходів, класифікованих як 
Scin. corr. (роз’їдаючі/подразнюючі шкіру) 1A, 1B або 1C (H314) становить 1 %. 
Небезпечна властивість: інфекційність (НВ 9) 
Інфекційність - небезпечна властивість відходів, які містять життєздатні 
мікроорганізми або їх токсини, які є або вважаються такими, що спричиняють 
захворювання у людей чи інших живих організмів. 
Для оцінки необхідно визначити чи містять відходи: 
 57 
 мікроорганізми - мікробіологічні агенти, клітинні або неклітинні, здатні до 
реплікації або передачі генетичного матеріалу. До мікробіологічних агентів 
належать водорості, бактерії, гриби, паразити, плазміди, пріони, віруси та їх 
генетично модифіковані варіанти; 
 життєздатні мікроорганізми - за станом організму на місці і в час утворення 
відходів. Неживі мікроорганізми не вважаються інфекційними; 
 токсини, що виробляються мікроорганізмами, які можуть надходити до 
відходів, навіть якщо організм-продуцент більше не присутній у відходах. 
Токсини слід оцінювати аналогічно хімічним речовинам, беручи до уваги 
присвоєні коди небезпеки та відповідні небезпечні властивості. Для 
мікроорганізмів не встановлюються коди небезпеки, оскільки вони не вважаються 
небезпечними речовинами. 
Якщо необхідно вирішити, чи відходи мають бути віднесені до дзеркально 
небезпечних чи дзеркально таких, що не є небезпечними, відходам буде присвоєно 
дзеркальні коди на основі властивості “інфекційність”, якщо вони містять токсин, 
вироблений мікроорганізмом у концентрації, за якої відходи демонструють 
небезпечну властивість “специфічна токсичність для цільового органу/аспіраційна 
токсичність” або “гостра токсичність”. Відходи, які можуть бути інфекційними 
через мікробні токсини, включають залишки від днопоглиблювальних робіт і 
плаваючі залишки з водойм, де відбулося цвітіння ціанобактерій. 
Необхідно визначити, чи можуть відповідні відходи, пов’язані з медичним 
обслуговуванням людей і тварин та/або проведенням відповідних досліджень (крім 
кухонних та ресторанних відходів, не пов’язаних безпосередньо з медичним 
обслуговуванням), бути пов’язані з інфекцією та чи потрібно їх класифікувати як 
інфекційні. 
Токсичні мікроорганізми оцінюються так само, як і хімічні речовини шляхом 
порівняння ступеня ризику і присвоєння їм коду виду небезпечного впливу. Після 
цього відходи класифікують відповідно до небезпечної властивості “гостра 
токсичність”. 
 58 
При оцінці такої небезпечної властивості як інфекційність для оброблених 
відходів необхідно описати технологічний процес, метод знезараження та 
продемонструвати ефективність обробки або дезактивації відходів шляхом 
перевірки технології чи методу. 
Показником ефективності оброблення відходів або дезактивації є 
мікробіологічні дослідження. 
Небезпечна властивість: токсичність для репродуктивної системи   (НВ 
10) 
Токсичність для репродуктивної системи - небезпечна властивість  відходів, 
які негативно впливають на статеву функцію та репродуктивність дорослих 
чоловіків і жінок, а також справляють токсичну дію на розвиток потомства. 
Якщо відходи містять хімічну речовину, яка класифікована за одним із класів 
небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним кодом 
позначення щодо виду небезпечного впливу, та досягається або перевищується 
один із лімітів концентрації, зазначених у таблиці 4.7, відходи класифікуються як 
небезпечні за властивістю “токсичність для репродуктивної системи”. 
Якщо відходи містять більше ніж одну хімічну речовину, яка класифікована 
як токсична для репродуктивної системи, для класифікації відходів як небезпечних 
за властивістю “токсичність для репродуктивної системи” кожна окрема речовина 
повинна бути присутня у концентрації на рівні або з перевищенням ліміту 
концентрації. 
Таблиця 4.7. Коди класів небезпеки, категорій у межах класів та позначення 
щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів та ліміти концентрації для їх 
класифікації як небезпечних за властивістю “токсичність для репродуктивної 
системи” 
Класи небезпеки та категорії у межах класу із Код Ліміт 
зазначенням кодів позначення щодо концентрації, 
виду небезпечного відсотків 
англійською українською мовою 
впливу 
мовою 
 59 
Repr. 1A репродуктивні 1А H360 0,3 
Repr. 1B репродуктивні 1В 
Repr. 2 репродуктивні 2 H361 3 
Небезпечна властивість: мутагенність (НВ 11) 
Мутагенність - небезпечна властивість відходів, які можуть спричинити 
мутацію, тобто постійні зміни в кількості або структурі генетичного матеріалу в 
клітині. 
Якщо відходи містять хімічну речовину, яка класифікована за одним із класів 
небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним кодом 
позначення щодо виду небезпечного впливу, та досягається або перевищується 
один із лімітів концентрації, зазначених у таблиці 4.9, відходи класифікуються як 
небезпечні за властивістю “мутагенність”. 
Якщо відходи містять більше ніж одну хімічну речовину, яка класифікована 
як мутагенна, для класифікації відходів як небезпечних за властивістю 
“мутагенність” кожна окрема речовина повинна бути присутня у концентрації на 
рівні або з перевищенням ліміту концентрацій. 
Таблиця 4.8. Коди класів небезпеки, категорій у межах класів та позначення 
щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів та відповідні ліміти 
концентрації для їх класифікації як небезпечних за властивістю “мутагенність” 
Класи небезпеки та категорії у межах класу із Код Ліміт 
зазначенням кодів позначення щодо концентрації, 
виду відсотків 
небезпечного 
впливу 
англійською мовою українською мовою   
Muta. 1A мутагенні 1A H340 0,1 
Muta. 1B мутагенні 1B 
Muta. 2 мутагенні 2 H341 1 
Небезпечна властивість: здатність виділяти гостротоксичний газ (НВ 12) 
 60 
Здатність виділяти гостротоксичний газ - небезпечна властивість відходів, 
відходи, які при контакті з водою або кислотою виділяють гостротоксичні гази. 
Якщо відходи містять хімічні речовини, для яких призначені додаткові 
позначення щодо видів небезпечного впливу EUH029 (при контакті з водою 
виділяє токсичний газ), EUH031 (при контакті з кислотами виділяє токсичний га) 
та EUH032 (при контакті з кислотами виділяє дуже токсичний газ), вони 
класифікуються як небезпечні за властивістю “здатність виділяти гостротоксичний 
газ”. 
Небезпечна властивість: сенсибілізуюча здатність (НВ 13) 
Сенсибілізуюча здатність - небезпечна властивість відходів, які містять одну 
або більше хімічних речовин, про які відомо, що вони спричиняють сенсибілізацію 
(алергічну реакцію) на шкірі або в дихальних шляхах. 
Якщо відходи містять хімічну речовину, яка класифікована як сенсибілізатор 
(алерген) із позначенням щодо виду небезпечного впливу H317 або H334, і 
концентрація кожної окремої речовини дорівнює або перевищує ліміт концентрації 
10 %, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю “сенсибілізуюча 
здатність”. 
Небезпечна властивість: екотоксичність (НВ 14) 
Екотоксичність - небезпечна властивість відходів, які становлять або можуть 
становити безпосередній або віддалений ризик для навколишнього природного 
середовища. 
За екотоксичністю класифікують відходи як небезпечні, якщо вони 
відповідають будь-якій з таких умов: 
 відходи, що містять речовину, класифіковану як озоноруйнівна з 
присвоєним кодом небезпеки H420, а концентрація такої речовини дорівнює або 
перевищує граничну концентрацію 0,1 %. 
 відходи, що містять одну або кілька речовин, класифікованих як гостро 
токсичні  для   водних  біоресурсів,  отримали  код   небезпеки   H400  і     сумарна 
 61 
концентрація таких речовин дорівнює або перевищує ліміт концентрації-25%. До 
таких речовин застосовується граничне значення 0,1%. 
 відходи, що містять одну або кілька речовин, класифікованих як 
хронічно токсичні для водних біоресурсів 1, 2 або 3, віднесені до кодів H410, H411 
або H412 та сума концентрації усіх речовин, які класифіковані як хронічно токсичні 
для водних біоресурсів 1 (H410), помножена на 100, додана до суми концентрацій 
усіх речовин, класифікованих як хронічно токсичні для водних біоресурсів 2 
(H411), помножена на 10, додана до суми концентрацій усіх речовин, 
класифікованих як хронічно токсичні для водних біоресурсів 3 (H412), дорівнює 
або перевищує граничну концентрацію - 25 %. Порогове значення 0,1 % 
застосовується до речовин, класифікованих за кодом H410, а граничне значення 1 
% - до речовин, класифікованих за кодами H411 або H412. 
 відходи, що містять одну або кілька речовин, класифікованих як 
хронічно токсичні для водних біоресурсів 1, 2, 3 або 4, яким присвоєно коди 
небезпеки H410, H411, H412 або H413 та сумарна концентрація всіх речовин, 
класифікованих як хронічно токсичні для водних організмів дорівнює або 
перевищує ліміт концентрації 25 %. Порогове значення 0,1 % застосовується до 
речовин, які класифікують за кодом H410, а граничне значення 1% - до речовин, які 
класифікують за кодами H411, H412 або H413. 
Небезпечна властивість: відходи, здатні виявляти небезпечні 
властивості, зазначені вище, але не класифіковані за такими властивостями 
(НВ 15) 
Якщо відходи містять одну або більше хімічних речовин, що підпадають під 
одне із загальних або додаткових позначень щодо видів небезпечного впливу, 
зазначених у таблиці 9, відходи класифікуються як небезпечні, крім випадків, коли 
вони перебувають у такій формі, що в жодному разі не проявлять свої вибухові або 
потенційно вибухові властивості. 
Таблиця 4.9. Загальні та додаткові позначення щодо видів небезпечного 
впливу для компонентів відходів для їх класифікації як небезпечних за властивістю 
 62 
“відходи, здатні виявляти небезпечні властивості, зазначені вище, але не 
класифіковані за такими властивостями” 
Загальні та додаткові позначення щодо видів небезпечного впливу та їх коди 
англійською мовою українською мовою код 
May mass explode in fire можуть вибухнути масою під H205 
дією вогню 
Explosive when dry вибухонебезпечні в сухому EUH001 
стані 
May form explosive peroxides можуть утворювати EUH019 
вибухонебезпечні пероксиди 
Risk of explosion if heated under ризик вибуху при нагріванні в EUH044 
confinement герметичних умовах 
Відходи можуть бути класифіковані як небезпечні за властивістю “відходи, 
здатні виявляти небезпечні властивості, зазначені вище, але не класифіковані за 
такими властивостями” на основі інших критеріїв, наприклад, шляхом проведення 
оцінки продуктів вилуговування. 
Висновки 
В кваліфікаційній роботі розкрито службове призначення деталі „ Кришка 
К5. 62.01.25„ дано характеристику виробництва, перевірено забезпечення точності 
розмірів за варіантами технологічного процесу. 
В роботі виконано: аналіз технологічності конструкції деталі, обґрунтований 
вибір заготовки, розроблений технологічний процес виготовлення деталі „ Кришка 
К5. 62.01.25„ (МОК - маршрутно-операційна карта), вибрано оснащення і методи 
контролю, виконано розрахунки припусків, режимів різання та норм часу. 
Спроектовано: спеціальний верстатний пристрій для обробки деталі „ Кришка 
К5. 62.01.25„, а також контрольний пристрій. 
В розділі охорона праці розглянуто кваліфікацію небезпечних відходів. 
 63 
Список використаних джерел 
1. Аверченков В. І. та ін. Збірник задач і вправ з технології 
машинобудування. Житомир. ЖДТУ, 2001. 315с. 
2. Тарасов О. Ф., Алтухов О. В., Сагайда П. І. та ін. Автоматизоване 
проєктування і виготовлення виробів із застосуванням CAD/CAM/CAE-систем 
3. Муляр Ю. І., Репінський С. В. Автоматизація виробництва в 
машинобудуванні. Ч. 1. Вінниця : ВНТУ, 2019.. 
4. Муляр  Ю.  І.,  Репінський  С. В. Автоматизація виробництва в 
машинобудуванні. Ч. 2. Вінниця : ВНТУ, 2020. 
5. Мироненко О. М. Проектування пристосувань. Вінниця : ВНТУ, 2004. 
6. Дерібо О. В. Основи технології машинобудування. Ч. 1. Вінниця : 
ВНТУ, 2013. 
7. Дерібо О. В., Дусанюк Ж. П., Репінський С. В., Сухоруков С. І. Основи 
технології машинобудування. Ч. 2. Вінниця : ВНТУ, 2021. 
8. Бондаренко С.Г Розмірні розрахунк механоскладального виробництва. 
Київ, ІСДО, 1993 р, 544 с. 
9. Боровик А.1. Проектування технологічного оснащення: Навчальний 
посібник.-К, 1996.-488с. 
10. Боровик А.І. Технологічна оснастка механоскладального виробництва. 
- К.:Кондор 2008. -726 с. 
11. Яковенко І. Є., Пермяков О. А., Фесенко А. В. Технологічні основи 
машинобудування. 
12. Паливода Ю. Є., Дячун А. Є. Заготовки у машинобудівному 
виробництві. Тернопіль : ТНТУ, 2022. 
13. ГОСТ 2.105-95 Общие требования к текстовым документам. Киев. 
Госстандарт Украины. 1995. 37 с. 
14. Кальченко В. В., Пасов Г. В. Верстати з ЧПК та ВК. Чернігів : ЧНТУ, 
2019. 96 с. 
15. Дубровський С. С. Допуски і посадки в машинобудуванні (міжнародні та 
 64 
національні аспекти стандартизації). Львів : Новий Світ-2000, 2020. 
 
16. Допуски и посадки: Справочник. Ю.Е. Кирилюк.-К. :Вища шк. 
Головное издательство, 1987. - 120 с. 
17. Набродов В. З. Допуски, посадки та технічні вимірювання. Київ : 
Літера ЛТД, 2019. 
18. Жидецький В.Ц. Практикум з охорони праці.- Львів, Афіша,2000.- 
352с. 
19. ДСТУ 3321:2003. Система конструкторської документації. Терміни 
та визначення основних понять. 
20. Терлецький Т. В., Кайдик О. Л., Ткачук А. А., Речун О. Ю. Основи 
технічної документації. Луцьк : ЛНТУ, 2021. 
21. Грибан В. Г., Фоменко А. Є., Казначеєв Д. Г. Безпека 
життєдіяльності та охорона праці. Дніпро, 2022. 
22. Когут М.С. Механоскладальні цехи та дільниці у машинобудуванні. 
Підручник. Львів «Львівська політехніка» 2000.352 с. 
23. Кондрашев П. В. Матеріалознавство. Київ : КПІ ім. Ігоря 
Сікорського, 2023. 
24. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни 
«Технологія машинобудування» для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» за 
спеціальності 131 «Прикладна механіка» освітня програма «Комп`ютерне 
конструювання обладнання та розробка технологій машинобудування» усіх форм 
навчання [Електронний ресурс]/ [Упоряд.: В.Ю. Васильченко, В.І. Гордієнко, О.О 
Коваленко, С.М. Мацепа] – М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун- 
т. – Черкаси : ЧДТУ, 2024.– 76 с.. 
25. ДСТУ 3008:2015. Інформація та документація. Звіти у сфері науки і 
техніки. Структура та правила оформлювання. – Чинний від 01.07.2017. – 26 с.. 
26. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис, бібліографічний опис. 
Загальні вимоги та правила складання: методичні рекомендації з 
впровадження/уклали: Галевич О.К.,Штогрин І. М.- Львів, 2008 – 20с. ДСТУ. 
 65 
27. ДСТУ. 3008-95 – Документація. Звіти у сфері науки і техніки. 
Структура і правила оформлення. 
 66