Репозиторій ЧДТУ

5 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки і управління 
Кафедра обліку, аналізу і оподаткування 
Освітній ступінь «Магістр» 
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування» 
 
Допущено до захисту  
завідувач кафедри  
д.е.н., проф. ________ Гавриленко В.О. 
«____»_________________20__ р. 
 
 
 
СКОРИК АЛІНА ЛЕОНІДІВНА 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
«ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ОБЛІКУ,  КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ 
РОЗРАХУНКІВ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ (НА 
МАТЕРІАЛАХ ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ»)» 
 
 
 
 
 
Виконавець роботи:                          _____________                  Скорик А.Л. 
                                                                                                            (підпис)                                              П.І.П.студента 
«____»______________20___ р 
 
 
Науковий керівник: 
д.е.н., професор                                     ______________               Чиж В.І. 
(науковий ступінь, вчене звання)                                                      (підпис)                                         П.І.П. викладача 
«____»______________20___р.                  
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2021 
6 
 
ВСТУП 
 
 
Актуальність теми. У світовій економіці багатьох держав, в 
українській зокрема, існують значні складнощі з формуванням прибуткової 
частини бюджету.  
Слід зазначити, що фактична тривалість такого періоду може 
варіюватися залежно від інституційних аспектів, темпів зниження інфляції і 
ефективності політики макроекономічної стабілізації, що проводиться 
урядом. Крім того, податкова система, що формується і багато разів 
змінюється в процесі формування, вимагає адаптації до нових правил як 
податкових органів, так і платників податків, що також породжує проблеми із 
стягненням податків. Значні масштаби розповсюдження готівкових 
розрахунків полегшують ухилення від оподаткування, яке в ринковій 
економіці може мати широке розповсюдження (а в Україні приймає 
загрозливий характер). У цих умовах окрім теоретичних причин введення 
того або іншого податку, велике значення відіграє його збирання.  
Аналіз наукових публікацій демонструє, що організації і методиці 
обліку і контролю розрахунків з податку на додану вартість присвячено 
значну кількість праць вітчизняних та іноземних вчених, а саме: В.В. 
Захарчук [34], Г.М. Давидов, І.Г. Давидов [35], М.А. Теліхова [37], О.І. 
Оксенюк [45], Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча, [44], К.П. Проскура [45], О.Л. 
Руда, В.С. Мельник [48], А.Г. Кудряшова, Л.О. Патраманська [62] та ін. 
Зазначені науковці сформували теоретико-методичні основи системи обліку і 
контролю розрахунків з ПДВ, однак запропоновані ними методики 
потребують подальших досліджень з метою систематизації алгоритмів 
розрахунку певних показників та уточнення їх переліку. 
 Ринкові відносини в Україні потребують подальшого розвитку і 
вдосконалення системи оподаткування. Податкові платежі здійснюються на 
основі відповідних законів. 
7 
 
Формування прибуткової частини бюджету є важливим видом 
діяльності держави. Як відомо, значна частина цього формування 
здійснюється за рахунок податкових надходжень. Процес приватизації 
державної власності і становлення ринкових відносин впродовж останніх 
років істотно змінили зміст фінансових ресурсів державного бюджету, при 
цьому все більшого значення одержали податкові методи їх акумуляції. 
В період побудови ринкової моделі економіки відбуваються радикальні 
зміни в системі бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту з метою одержання 
достовірної інформації для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. 
Тому наукове дослідження окремих напрямів реформування системи обліку, 
аналізу та аудиту є одним із найважливіших завдань науки і практики на 
сучасному етапі економічного розвитку держави. 
В даний час найактуальнішим і важливішим є питання механізму 
стягування і відшкодування податку на додану вартість. ПДВ складає значну 
частину податкового навантаження більшості українських підприємств. 
Багато хто з них регулярно стикається з проблемою повернення податків, 
сплачених до бюджету понад норму. Окремим пунктом проходить проблема 
регулярного повернення ПДВ, що стоїть перед підприємствами, 
експортуючим товари і послуги, а також в інших випадках, передбачених 
чинним законодавством. Тому особливий інтерес представляє вивчення 
питань пов'язаних з ведення фінансового і податкового обліку по даному 
виду податку, а також удосконалення контролю за ПДВ з використанням 
електронної податкової звітності.  
Облік і аудит розрахунків платників податків з бюджетами різних 
рівнів останнім часом піддаються критиці як з боку керівників господарських 
структур, так і з боку податкової адміністрації. У наукових і практичних 
публікаціях по-різному трактуються існуючі методи обліку розрахунків із 
фінансовими органами держави, визначення кінцевих фінансових результатів 
і податкових зобов’язань.   
8 
 
В Україні зроблено вже багато щодо наближення бухгалтерського 
обліку та контролю до міжнародних стандартів. Тому дослідження з питань 
удосконалення бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту розрахунків з 
бюджетом по ПДВ слід орієнтувати не тільки на міжнародні стандарти і 
досвід, а й на конкретні умови та специфіку діяльності підприємства 
відповідного виду економічної діяльності. 
Важливість відмічених проблем і необхідність їх теоретичного 
дослідження і практичного обґрунтування зумовили вибір теми 
кваліфікаційної  роботи і вказують на її актуальність. 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є обґрунтування теоретичних 
положень удосконалення методології фінансового і податкового обліку, 
аудиту і аналізу розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість в 
умовах сучасних ринкових відносин і розробки їх на основі практичних 
рекомендацій по методиці обліку розрахунків з бюджетом по ПДВ, методиці 
обліку окремих складових частин, зокрема податкових зобов’язань та 
податкового кредиту відповідно до вимог національних положень 
(стандартів) бухгалтерського обліку і національних нормативних документів.  
Така цільова спрямованість зумовила постановку і рішення наступних 
завдань: 
– дослідити економічну суть податку на додану вартість як економічної 
категорії, його зміст і роль в умовах ринкової економіки; 
– обґрунтувати і проаналізувати вплив основних чинників на структуру 
і динаміку податкових надходжень в Україні; 
– систематизувати і критично оцінити діючу систему обліку і аудиту 
податкових зобов'язань і податкового кредиту на підприємстві; 
– проаналізувати вплив розрахунків з бюджетом по податку на додану 
вартість на фінансово-господарську діяльність підприємства; 
– охарактеризувати впровадження інформаційних технологій у обліку 
розрахунків з ПДВ на підприємстві; 
9 
 
– обґрунтувати: пропозиції щодо шляхів вдосконалення системи 
справляння ПДВ до бюджету; планування податкових платежів з ПДВ на 
макро– і макрорівнях. 
Теоретичною, методологічною основою кваліфікаційної роботи є 
сучасна економічна теорія обліку, аудиту і аналізу, загальні принципи і 
методи її організації. В процесі наукового дослідження використовувався 
системний підхід щодо вивчення стану теорії і методології формування 
обліку, аудиту і аналізу розрахунків з бюджетом по податку на додану 
вартість на підприємстві. 
Об'єктом дослідження є процеси фінансового і податкового обліку, 
аудиту та аналізу розрахунків з податку на додану вартість ТОВ 
"ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ". 
Предметом дослідження є організація і методологія аудиту та аналізу 
розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість ТОВ "ЛОГІСТИК-
ЧЕРКАСИ", шляхи їх вдосконалення. 
Методами дослідження є діалектичний підхід до вивчення сучасного 
стану обліку розрахунків з бюджетом по ПДВ та його оцінка. На підставі 
діалектичного методу наукового пізнання у роботі проведено аналіз і синтез 
загальних понять, поєднання історичного і логічного в еволюції обліку 
розрахунків з бюджетом по ПДВ. У процесі дослідження застосовувалися 
прийоми групування, статистичних порівнянь, а також методи аналізу, 
синтезу, спостереження, узагальнення та графічного зображення даних.  
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні 
документи з питань оподаткування, матеріали Міністерства фінансів 
України, податкових органів, Держкомстату України, а також праці 
вітчизняних та зарубіжних науковців, матеріали науково-практичних 
конференцій, семінарів. 
Структура кваліфікаційної роботи відповідає її цільовій спрямованості 
та складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних 
10 
 
джерел і додатків. Загальний обсяг роботи 142 сторінки. Список 
використаних джерел становить 81 найменування. 
11 
 
РОЗДІЛ 1 
 ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА 
АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ 
 
 
 1.1. Економічна сутність розрахунків з бюджетом з податку на 
додану вартість 
 
В період побудови ринкової моделі економіки відбуваються радикальні 
зміни в системі бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту з метою одержання 
достовірної інформації для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. 
Тому наукове дослідження окремих напрямів реформування системи обліку, 
аналізу та аудиту є одним із найважливіших завдань науки і практики на 
сучасному етапі економічного розвитку держави. 
В умовах інтеграції економічних систем, які свідчить досвід 
європейських країн, важливу роль відіграєі гармонізація непрямих податків. 
Перспективи входження України ві світове господарство на умовах 
рівноправного партнерства іі співробітництва передбачають застосування 
нових підходів в оподаткуванніі. Таким чином, ступінь наукової 
обґрунтованості податкової системиі, зокрема непрямого оподаткування, і 
відповідність сучасним умовамі значною мірою визначають розвиток 
економіки, а такожі соціальні, політичні і правові відносини в суспільствіі. 
Проблема вдосконалення непрямого оподаткування в умовах інтеграціїі 
економічних систем є предметом дискусій та всебічногоі наукового аналізу. 
Існує ряд основних податків, якіі дістали загально світове визнання, 
хоча механізм їхі справляння може суттєво відрізнятись в конкретній країніі. 
До них належать прямі і не пряміі податки, та інші збори й обов'язкові 
платежіі. З точки зору вирішення фіскальних завдань непряміі податки 
завжди ефективніші за прямі. Одним ізі основних видів непрямих податків є 
ПДВ. 
12 
 
Податокі на додану вартість – це непрямий податок, якийі входить до 
ціни товарів, робіт та послугі, як частина приросту вартості, що створюється 
наі всіх стадіях приросту виробництва товарів, робіт, послугі або після 
митного оформлення. 
В основу розрахункуі ПДВ покладено методику визначення доданої 
вартості. Доданаі вартість – це частина валового обороту з реалізаціїі товарів, 
яка безпосередньо добавляється кожним учасником рухуі товару до 
початкової ціни. 
Існує два методиі визначення доданої вартості: 
• метод додавання складових: зарплатаі, відрахування на соціальні виплати, 
що входять уі собівартість, амортизація, деякі види витрат, прибутокі. 
• сальдовий метод: виручка (оборот) від реалізації заі вирахуванням 
матеріальних затрат та прирівняні до нихі видатки. 
Додану вартість можна подати у виглядіі рівняння : заробітна плата + 
прибуток = вартість реалізації - витратиі на виробництво або придбання (без 
врахування заробітноїі плати). Теоретично величина доданої вартості має 
бутиі об'єктом оподаткування ПДВ. Тобто сума ПДВ, якаі сплачується до 
бюджету конкретним учасником руху товаруі, залежить від величини доданої 
вартості, яка формуєтьсяі у даного учасника. 
Тому податок на додануі вартість розраховується чотирма способами: 
• прямим адитивним (додавальнимі) методом, тобто ставка податку 
помножена на сумуі прибутку та заробітної плати [ставка х (зарплатаі + 
прибуток)]; 
• адитивним непрямим методом, коли ставка податкуі застосовується окремо 
до складових доданої вартості [ставкаі • прибуток + ставка • зарплата]; 
• прямим віднімальним способом абоі методом прямого вирахування [ставка 
• (виручка - витрати безі урахування заробітної плати)]; 
• способом непрямого вирахування (відніманняі) або методом податкового 
кредиту (розрахунків-фактур), тобтоі виручка від реалізації, помножена на 
ставку податкуі, за вирахуванням матеріальні затрати, помножені на ставкуі 
13 
 
податку [ставка • виручка - ставка х витрати безі урахування зарплати)] . 
Сума ПДВ, яка сплачується ві бюджет: 
• різниця між нарахованою сумою податкових зобов'язаньі по ПДВ і 
сплаченою (нарахованою) сумою ПДВі постачальника, що не потребує 
визначення доданої вартостіі (другий та четвертий способи); 
• сума ПДВ, якаі визначається виходячи з величини доданої вартості, тобтоі у 
вигляді прямого адитивного та методу прямогоі вирахування. 
База оподаткування ПДВ операцій з постачанняі товарів/послуг 
визначається виходячи з їх договірноїі вартості з урахуванням 
загальнодержавних податків та зборіві (крім акцизного податку на реалізацію 
суб'єктами господарюванняі роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору 
на обов'язковеі державне пенсійне страхування, що справляється з вартостіі 
послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додануі вартість та 
акцизного податку на спирт етиловийі, що використовується виробниками - 
суб'єктами господарювання для виробництваі лікарських засобів, у тому 
числі компонентів кровіі і вироблених з них препаратів (крім лікарськихі 
засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). 
Приі цьому база оподаткування: 
- операцій з постачання товаріві/послуг не може бути нижче ціни 
придбанняі таких товарів/послуг, 
- база оподаткування операцій зі постачання самостійно виготовлених 
товарів/послуг не можеі бути нижче звичайних цін, 
- база оподаткування операційі з постачання необоротних активів не 
може бутиі нижче балансової (залишкової) вартості за даними 
бухгалтерськогоі обліку, що склалася станом на початок звітногоі 
(податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операціїі (у разі 
відсутності обліку необоротних активів - виходячиі із звичайної ціни). 
Звичайна ціна – це цінаі товарів (робіт, послуг), визначена сторонами 
договору, якщоі інше не встановлено Податковим кодексом України. 
Якщоі не доведено зворотне, вважається, що така звичайнаі ціна 
14 
 
відповідає рівню ринкових цін. Це визначенняі не поширюється на операції, 
що визнаються контрольованимиі відповідно до статті 39 Податкового 
кодексу Україниі.  
Зазначена норма визначена пп. 14.1.71і ст. 14 та п.188.1 сті. 188 
Податкового кодексу України [1]. 
Важливою складовоюі ПДВ є його ставка. Відповідно до Податковогоі 
кодексу України, ставки податку встановлюються від базиі оподаткування в 
таких розмірах: 
 Ставка 
 ПДВ 
 
 20 відсотків 0 відсотків 
 
Операції, зазначені у статті 185 вивезення товарів за межі митної території 
цього  Кодексу, крім операцій, що України: 
не є об'єктом оподаткування,  
звільнених від  оподаткування, та а) у митному режимі експорту; 
операцій, до яких застосовується б) у митному режимі реекспорту 
нульова ста вка та 7 відсотків, в) у митному режимі безмитної торгівлі; 
оподатковуються за ставкою, 
 г) у митному режимі вільної митної зони 
зазначеною в підпункті "а"  
пункту 193. 1 статті 193 цього постачання товарів: 
Кодексу, яка є основною  
 а) для заправки або забезпечення морських суден 
б) для заправки або забезпечення повітряних суден 
14 в ідсотків в) для заправки (дозаправки) та забезпечення 
космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або 
 супутників Землі; 
по операціях з постачання на митній території г) для заправки (доз7ап вріадвксио)т каібво  забезпечення 
України та  ввезення на митну територію наземного військового транспорту чи іншого 
України сільськогосподарської продукції:  спеціального контингенту Збройних Сил України, 
- пшени ця і суміш пшениці та жита що береп уочстаасчтьа нун ям ниар омтивтонрічйи тхе раиктцоіряхії  Узак ркаоїрндио тнао м 
(меслин); України, вавбеоз енвн яі ннаш михи тнвуи тпеардиктаохр, іюп Уеркердабїначие них 
- ячмінь ; законодлаівксатрвсоьмки; х засобів, медичних виробів та/або 
- кукурудза; ґ) магазин
 мамедии бчензомгиот онболї атдонрагнівнляі,.  дозволених для 
- соєві боби, подрiбненi або неподрiбненi;  застосування у межах клінічних випробувань, 
- насіння свиріпи або ріпаку, подрiбнене 
 дозвіл на проведення яких надано 
або неподрiбнене;  центральним органом виконавчої влади, що 
- насіння соняшнику, подрiбнене або 
 забезпечує формування державної політики у 
неподрiбнене). сфері охорони здоров’я та постачання послуг 
 
 культурно-мистецьких заходів 
 
Рис.1.1.іРозміри ставок податку на додану вартістьі 
15 
 
Добпа Податок на додану вартість має ряд суттєвихі переваг та недоліків як з 
фіскальних позиційі, так і з огляду регулювання обсягів споживанняі. 
(табл. 1.1). Так, з допомогоюі ПДВ з'являється можливість регулювання 
фонду заробітної платиі і ціни. Він дає можливість ліквідувати лишніі ланки 
господарського управління. Крім того, податок дозволяєі відносно точно 
визначити реальну вартість кожного товаруі і на основі цього увійти в 
основуі формування економічних пропорцій. 
Застосування ПДВ в країнахі з розвиненою ринковою економікою не 
тільки ві фіскальному, але й в регулюючому аспекті, дозволяєі 
використовувати даний важіль як засіб стримування кризиі надвиробництва і 
прискореного витіснення з ринку слабкихі виробників. 
ПДВ має внутрішній "вбудований" механізм взаємноїі звірки 
платниками податкових зобов'язань. Він не знаєі дискримінації платників в 
залежності від їх роліі і місця в господарському процесі, ПДВ нейтральнийі 
по відношенню до переміщення товарів і послугі, розміщення ресурсів. 
Таблиця 1.1 
Перевагиі та недоліки податку на додану вартість 
№ Характеристикаі податку Переваги  Недоліки  
1 2 3 4 
1. Платниками податку єі всі учасники руху +  
товару від виробника доі роздрібного 
продавця 
2. Відсутність подвійного оподаткування іі +  
кумулятивного ефекту 
3. Як правило, рівні умовиі серед виробників та +  
продавців щодо сплати податкуі 
4. Ритмічність податкових надходжень +  
5. Дає можливістьі стримувати зростання цін +  
6. Стримує кризу перевиробництваі, вирівнює +  
можливість отримання надприбутків та 
регулює процесиі споживання 
7. Складний механізм нарахування та сплатиі  + 
8. Регресивний вплив на малозабезпечені  + 
верстви населенняі 
16 
 
Продовж. табл. 1.1 
1 2 3 4 
9. При відсутності прозорої системи надходжень  + 
доі бюджету можлива наявність бюджетної 
заборгованості 
10. Ухиленняі від сплати податку, в т. ч. заі  + 
рахунок неузгодженості законодавчих актів з 
оподаткування, недосконалоїі системи 
податкового обліку 
11. Виступає фактором, щоі стимулює інфляцію  + 
12. Потребує підготовки громадської думкиі,  + 
пояснювальної роботи з платниками, 
професійної підготовки персоналуі 
податкових органів 
 
ПДВ через посилений вплив наі рівень цін може бути використаний в 
антиінфляційнихі процесах, оскільки ПДВ дає можливість автоматично 
отримуватиі кон'юнктурний прибуток, породжений інфляцією, і цим самимі 
стримувати неоправдане збільшення цін. До найбільш ціннихі економічних 
переваг податку на додану вартість належитьі його здатність не 
спотворювати поведінку платників які учасників господарсько-комерційного 
процесу, не міняти економічнихі рішень під впливом ПДВ. 
Проте, необхідно такожі враховувати те, що використання податку на 
додануі вартість характеризується не лише його позитивними сторонамиі. 
Цілий ряд спірних, або негативних моментів роблятьі дуже актуальними 
дискусії щодо необхідності справляння даногоі податку. Розглянемо деякі з 
цих моментів. 
Являючисьі, в принципі, податком на кінцеве споживання, якийі лягає 
на населення і бюджетну сферу, ПДВі при досить високій ставці і високих 
темпахі інфляції перетворюється в один із факторів, щоі стримують розвиток 
виробництва. Відбувається це внаслідок зростанняі цін і стримування на 
основі цього можливостейі оплати покупцем товарів (робіт, послуг). Звісно, 
ціі кошти повернуться до покупця (або з бюджетуі, або в той момент, коли 
17 
 
він самі реалізує продукцію), але при умові, що ланцюгі актів реалізації не 
перерветься або настане зі певним кроком "запізнення", коли частково ці 
коштиі будуть обезцінені інфляцією. 
Крім цього, застосування ставокі ПДВ на рівні 20-28% стимулює які 
інфляційні процеси в цілому, так і негативноі впливає на високотехнологічні 
і наукоємкі виробництва. Томуі, хоча й застосовувана ставка робить податок 
наі додану вартість одним із головних джерел наповненняі бюджету, але 
видимість його бездефіцитності дуже оманливаі. Саме в зв'язку з цим 
оптимальну ставкуі ПДВ економісти частіше за все пов'язують зі рівнем 15-
18%. 
Зайнявши домінуючі позиції ві світовій податковій системі, ПДВ 
зберігає й деякіі негативні риси, пов'язані з можливістю ухилення віді його 
сплати. Тому в системі ПДВ виключнеі значення має досконалий і вичерпний 
бухгалтерський облікі, реєстрація всіх операцій. 
Світовий досвід також показуєі, що важливою проблемою введення 
податку на додануі вартість є підготовка громадської думки, пояснювальна 
роботаі з платниками і професійна підготовка персоналу податковихі органів. 
ПДВ є масовим регресивним податком наі товари і послуги широкого 
споживання. Справді, якбиі весь дохід, отриманий платником протягом 
життя, використовувавсяі виключно на споживання, ПДВ можна було бі 
вважати пропорційним податком, рівномірним у часі. Алеі ж більша частина 
доходів накопичується і капіталізуєтьсяі. Ця обставина не тільки доводить 
давню істинуі про надзвичайну тяжкість непрямих податків для біднихі, так 
як саме вони являються чистими споживачамиі, але й робить ПДВ, що 
сплачується ві молодості, більш регресивним, ніж в старості. 
Отжеі, як видно, в ПДВ співіснують суперечливі рисиі, які гармонійно 
поєднуються в єдине ціле. Такі, ПДВ, виконуючи чисто фіскальні функції, 
одночасно здійснюєі економічний вплив на важливі макроекономічні 
показники: виступаєі як дефлятор, скорочує обсяг споживання, потенційно 
створюєі можливість зниження рентабельності майбутніх інвестицій. 
18 
 
Одночасно рісті податкових поступлень зменшує бюджетний дефіцит, 
скорочує потребуі в державних позиках, сприяє зниженню рівня відсоткуі і 
тим самим стимулює інвестування. 
Українське законодавствоі про ПДВ характеризується надто великою 
рухливістю таі мінливістю. Основою для обліку цього податку єі Розділ 
V.Податок на додану вартість Податкового кодексу України з подальшими 
змінами таі доповненнями [1]. Цей кодекс визначає платників податкуі на 
додану вартість, об'єкти, базу та ставкиі оподаткування, перелік 
неоподатковуваних та звільнених від оподаткуванняі операцій, особливості 
оподаткування експортних та імпортних операційі, поняття податкової 
накладної, порядок обліку, звітування таі внесення податку до бюджету.  
Згідно зі  статтею 183  Розділу V Податкового кодексу України, для 
цілей оподаткування платникомі податку є: 
1) будь-яка особа, щоі провадить або планує провадити господарську 
діяльність іі реєструється за своїм добровільним рішенням як платникі 
податку;  
2) будь-яка особа, що зареєстрованаі або підлягає реєстрації як платник 
податку; 
3і) будь-яка особа, що ввозить товари наі митну територію України в 
обсягах, які підлягаютьі оподаткуванню, та на яку покладається 
відповідальність заі сплату податків у разі переміщення товарів черезі 
митний кордон України відповідно до Митного кодексуі України; 
4) особа, що веде облік результатіві діяльності за договором про 
спільну діяльність безі утворення юридичної особи; 
5) особа - управитель майнаі, яка веде окремий податковий облік з 
податкуі на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язанихі з 
використанням майна, що отримане в управлінняі за договорами управління 
майном; 
6) особа, щоі проводить операції з постачання конфіскованого майна, 
знахідокі, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за якимі не 
19 
 
звернувся власник до кінця строку зберіганняі, та майна, що за правом 
успадкування чиі на інших законних підставах переходить у власністьі 
держави (у тому числі майна, визначеного уі статті 243 Митного кодексу 
України), незалежно віді того, чи досягає вона загальної суми операційі із 
постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181і.1 статті 181 цього 
Кодексу, а такожі незалежно від того, який режим оподаткування 
використовуєі така особа згідно із законодавством; 
7) особаі, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткуванняі, 
що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничногоі 
транспорту з їх основної діяльності, що перебуваютьі у підпорядкуванні 
платника податку в порядку, встановленомуі Кабінетом Міністрів України; 
8) особа - інвестор (операторі), який веде окремий податковий облік, 
пов'язаний зі виконанням угоди про розподіл продукції [1]. 
Приі визначенні належної до сплати в бюджет сумі податку з'являється 
необхідність чітко встановити об'єкт оподаткуванняі, тобто господарські 
операції, які підлягають оподаткуванню податкомі на додану вартість. За 
допомогою рис. 1.2. визначимо склад об'єкта оподаткування відповідноі до 
Податкового кодексу України [1; 2].  
 Об'єктом оподаткування є 
операції платників податку з 
 
 
постачання послуг, 
постачання товарів, місце постач ання яких ввезення товарів на 
місце постачання яких розташоване на митній митну територію 
розташоване на митній  
території України України 
території України  
 
вивезення товарів за постачання послуг з міжнародних 
 
межі митної території перевезень пасажирів і багажу та 
України  вантажів залізничним, 
автомобільним, морським і 
 річковим та авіаційним 
транспортом 
Рис. 1.2. Об’єкти оподаткування податком наі додану вартість 
20 
 
Пунктом 181.1 ст. 181 Податковогоі кодексу України (далі – ПК 
України) визначено, щоіу разі якщо загальна сума від здійсненняі операцій з 
постачання товарів/послуг,іщо підлягають оподаткуванню згідноі з цим 
розділом, у томуі числі з використанням локальної абоі глобальної 
комп’ютерної мережі, нарахованаі (сплачена) особі протягом останніх 12 
календарних місяців, сукупно перевищуєі 1 000 000 гривень (без урахування 
податку на додануі вартість), така особа зобов’язанаі зареєструватися як 
платник податкуі в контролюючому органі за своїмі місцем перебування 
(місцем проживання) зі дотриманням вимог, передбаченихі статтею 183 
цього Кодексу, крімі особи, яка є платником єдиногоі податку першої – 
третьої групиі. 
На першийі погляд зазначенаі норма здається простоюі та зрозумілою, 
проте на практиціі під час здійснення господарськихі операцій виникають 
проблемнііпитання, відповіді на якііПК України, на жаль, неімістить. 
За загальним правилом,і згідно із п. 183.10 ст. 183 ПК Україниібудь-яка 
особа, яка підлягає обов’язковійіПДВ-реєстрації та у випадкахіі в порядку, 
передбачених ст. 183 ПК України, неіподала до контролюючого органу 
реєстраційнуізаяву: 
— несе відповідальність заіненарахування або несплату ПДВ на рівні 
зареєстрованогоіплатника; 
— не має праваіна нарахування податковогоікредиту та отримання 
бюджетногоівідшкодування. 
У разі якщо факт нереєстраціїіплатником ПДВ буде виявлено 
податковиміорганом під час перевірки, на такогоісуб’єкта господарювання 
буде накладено штрафізгідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України (25 % від суми 
визначеного контролюючиміорганом ПДВ-зобов’язання). Тобто фактично 
йдетьсяіпро штраф у розмірі 25 % від сумиіПДВ, що перетворився на 
податокіз обороту. 
Проте звертаю увагу, що в разііякщо з 11 числа  календарного місяця, 
що настаєіза місяцем, в якому вперше досягнутоізагального обсягу 
21 
 
оподатковуванихіоперацій, суб’єкт господарювання не здійснюєіжодних 
операцій, сума йогоіПДВ-зобов’язань буде дорівнюватиінулю, як і сума 
штрафу, який передбаченоіп. 123.1 ст. 123 ПК України [1]. 
Незважаючи на те, щоі прослідковується збільшенняі сплати даного 
податку проте значна кількістьі підприємств намагаються ухилятися від його 
сплати. Тому виникла об’єктивна необхідністьі запровадження системи 
електронногоі адміністрування податку на додану вартість з метою усунення 
недоліків існуючої системи адмініструванняі ПДВ. 
І етап на шляху доі системи електронного адміністрування – 
єдиний реєстрі податкових накладних. 
Законодавчо закріплено обов’язокі реєстрації податкових накладних 
визначений в постанові КМУ від 29 грудня 2010 р. № 1246 зі змінами та 
доповненнями,  яка передбачаєі що операційний день триває з 0 до 23-ї 
години;  до Реєструі вносяться відомості щодо ПН та/або РК, які прийнятіі до 
Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію якихі зупинено, а також щодо 
яких комісією прийнятоі рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації 
ІІ етап – Система електронногоі адміністрування ПДВ 
Змінами, внесенимиі до Податкового кодексу України 1 січня 2015 
року запровадженоі систему електронного адміністрування податку на 
додану вартість. 
Основніі принципи функціонуванняі системи електронного 
адміністрування ПДВ визначеноі статтею 2001 розділу V Кодексу. Пунктом 
2001.1 статті 2001 розділуі V Кодексу передбачено затвердженняі Кабінетом 
Міністрів України порядкуі електронного адміністрування ПДВ [3]. 
Передумовоюі для запровадження системи електронного 
адміністрування податку на додану вартість булиі недоліки попередньої 
системиі адміністрування ПДВ. 
Запровадження такої системи дозволило: підвищитиі прогнозованість 
процесу мобілізації податкуі на додану вартістьі до державного бюджету; 
знизити адміністративний тиск на бізнес, вплив людськогоі фактору та 
22 
 
корупційні прояви;   зменшитиі кількість звірок та перевірок та не перевіряти 
бізнес «по усьому ланцюгу постачань доі виробника або імпортера»; 
скоротитиі критерії для автоматичногоі бюджетного відшкодування; 
унеможливити формуванняі фіктивного кредиту та отримання 
неправомірногоі відшкодування ПДВ з бюджету, що слугуватиме 
підвищенню рівня надходженьі ПДВ до бюджету. 
ІІІ етап – Системиі моніторингу критеріїв оцінки ризиків 
Нова система аналізу податковихі накладних має чотири етапи: 
відсікаючий;  контрольі наявності ознак ризиковостіі платника податку; 
моніторингі відповідності показникам, яким визначається позитивна 
податкова історія платника; перевіркаі ризиковості здійснення операцій, 
тобто контроль наявного «пересорту». 
Варто відмітити, що, цяі система суттєво зменшує кількість податкових 
накладних, які будуть зупинятися. Аналіз роботиі даної системи наочно 
свідчить, що кількість податковихі накладних, які були зупинені у минулому 
році, при застосуванні критеріїві нової системи зменшиться в десятки разів. 
Отже, системаі електронного адміністрування ПДВ не дає можливості 
формування фіктивного кредиту, і відповідноі зменшується обсяг тіньової 
економіки. Для реєстраціїі податкових накладних необхідна наявність у 
платника сум ПДВ поі отриманих податковим накладним та сум сплачених 
при імпорті товарів, заі їх недостатності – поповненняі рахунку коштами. 
Тобто, за допомогою такихі правил забезпечується відповідність сум 
нарахованого таі сплаченого ПДВ, оскільки суми податку від доданої 
вартості гарантуються грошовимиі коштами.  Завдяки системіі електронного 
адміністрування діяльністьі суб’єктів господарювання та органів державної 
фіскальної службиі органів стає ще більш прозорою, наближеноюі та 
підконтрольною громадянськомуі суспільству, що є необхідним складником 
правової ідержави. 
Таким чином, простота, економічні іі організаційно-технічні 
характеристики забезпечили податку на додануі вартість переваги перед 
23 
 
іншими типами оподаткування оборотуі або універсальними акцизами. В 
Україні, як іі в будь-якій іншій країні з ринковоюі економікою, податкові 
надходження складають значну частку бюджетіві усіх рівнів. Тому у 
наступному пункті дипломноїі роботи проведено макроекономічних аналіз 
динаміки податкових надходженьі до бюджету України. 
 
 1.2. Методика обліку і аналізу розрахунків з ПДВ 
 
Облікова дефініція ПДВ повиннаі враховувати об’єкт обліку – 
розрахунки підприємстві з ПДВ. Тому пропонується удосконалене 
трактування змістуі досліджуваного поняття, яке булоізапропоновано нами у 
попередніхідослідженнях [3, с. 85; 10]: податок на додану вартість – це 
непрямий загальнодержавнийіподаток, який є складовою ціниітоварів 
(послуг) та включає податковіізобов’язання щодо постачання товарів 
(послуг), податковий кредит щодоіпостачання товарів (послуг) і розрахунки з 
бюджетоміз ПДВ. Такий підхід розкриваєіусі складові ПДВ, які 
відображаютьсяів системі бухгалтерського облікуіі, які впливають на 
здійснення податковихірозрахунків та формування звітності. Приіпостачанні 
товарів (послуг) міжіконтрагентами виникають господарські 
взаємовідносини, фактідосягнення яких фіксується за допомогоюіпервинних 
документів (в даномуівипадку ми оминули договірні взаємовідносини і 
укладання договорівікупівлі-продажу). Визначається об’єктіі база 
оподаткування, а такожіаргументуються пільги і ставкаіподатку. Одночасно, 
підтвердженняірозрахунків з ПДВ супроводжуєтьсяіскладанням податкової 
накладної платникамиіПДВ.  
Відповідноі до п. 201.10 ст. 201 Податкового ікодексу при здійсненні 
операцій з постачання товарів/послуг платникі податку — продавець 
товарів/послугі зобов’язаний в установлені терміни скластиі податкову 
накладну, зареєструвати її в ЄРПН таі надати покупцю за йогоі вимогою. 
Реєстраціїі підлягають усі податкові накладні та/або розрахунки 
24 
 
коригування (далі — ПН та/або РК) (у томуі числі ті, що не надаються 
отримувачу (покупцю) ітоварів/послуг, складені за операціямиі з постачання 
товарів/послуг, які звільненіівід оподаткування, складені за іопераціями 
з постачанняі послуг нерезидентом) незалежноі від суми ПДВ в одній ПН/РК. 
В продавця виникаєіподаткове зобов’язання щодоіПДВ, а в покупця 
відповідноі– податковий кредит. І наізавершення кожен платник ПДВіза 
відповідний звітнийіперіод узагальнює у податковій звітностіі(Декларації) 
дані із податковихінакладних.  
Далі розглянемоі методи розрахункуі зобов’язань з ПДВ. З точки зору 
бухгалтерського облікуі існує чотири варіанти розрахункум зобов’язань з 
податку на додану вартість, зокрема: прямийм адитивний (балансовий 
метод); прямий методі віднімання; непрямий адитивнийі метод; непрямий 
метод віднімання (кредитний) [4]. 
Прямийі адитивний (балансовий) метод передбачаєм застосування 
податкової ставки доі попередньо визначеної величиним доданої вартості, 
яка розраховуєтьсям шляхом додавання її складових елементів (сума 
прибутку, фонд оплати праці). Прямийі метод відніманняі передбачає 
застосування податкової іставки до попередньо визначеної величини доданої 
вартості. При цьому, додана вартістьі розраховується як різниця між 
виручкою від реалізаціїі продукції та матеріальними затратами, які були 
понесені ві процесі її виробництва. Непрямий адитивнийі метод передбачає 
визначення суми ПДВ яка підлягаєі сплаті до бюджету шляхом додавання 
суми податків, розрахованих поі окремих складових доданої вартості.  
Непрямий (кредитний) іметод передбачає визначення суми ПДВ, що 
підлягає сплатіі до бюджету як різниці між сумуюі податкових зобов’язань, 
які виникли в результатіі реалізації товарів (робіт, послуг) таі сумою 
податкового кредиту, які були сплаченіі постачальникам матеріальних 
ресурсів, які були спожиті ві процесі господарської діяльності. 
25 
 
Кредитнийі метод набув найбільшого поширення як в світовій 
практиці, так і в Україні, адже він має суттєві перевагиі порівняно з іншими 
податками, зокрема: 
-    відсутняі необхідність розрахунку доданоїі вартості при обчисленні 
податкового зобов’язання, що значноі спрощує процедуру обчислення суми 
ПДВ, для перерахункуі до бюджету; 
-     необхідність обов’язковогоі документального супроводуі операцій з 
купівлі-продажу товару. 
Проте данийі метод непозбавлений і недоліків. Перш за все, це 
пов’язано із розривом у часі міжі сплатою ПДВ в ціні придбанихі товарно-
матеріальних цінностейі і відшкодуванням цієї суми після реалізації 
виготовленої продукції. Це призводитьі до вимивання оборотних коштів з 
підприємства. іНаступним недоліком є подвійнеі оподаткування доданої 
вартості всіхі учасників процесу «виробництво-споживання», ві результаті 
звільнення від оподаткування. 
Розглянемоі методи визначення дати податкових зобов’язань із ПДВ, 
які використовуються при обліку зобов’язань з ПДВ ві міжнародній практиці 
та в Україні. Першийі метод (правило першої події) використовується в 
Україні для обліку податкових зобов’язаньі та податкового кредиту з ПДВ. 
Данийі метод передбачає, що датою виникнення права на податковий кредит 
чи на податкове зобов’язання є дата зарахування коштів на поточний рахунок 
продавця (покупця) чи датаі відвантаження товару. іТобто, суб’єкт 
господарської діяльності-продавець, відображає податкове зобов’язання з 
ПДВ наі рахунках бухгалтерського облікуі після відвантаження продукції чи 
після отримання передоплати. В той час, як суб’єкті господарської 
діяльності-покупецьі відображає на рахунках бухгалтерського обліку 
податковий кредит після отримання ітовару чи після списання коштів з 
поточного рахунку в рахунокі оплати товару. Даний метод, як показала 
практика його застосування призвела до збільшення податкового боргу перед 
бюджетом.  
26 
 
Наступний метод – метод нарахуваньі передбачає, що датою 
виникнення податковихі зобов’язань визнається дата поставки товарів, а дата 
виникненняі податкового кредиту – дата отримання товарів. Тобто, ісуб’єкт 
господарювання відображає іподаткове зобов’язання на рахунках 
бухгалтерського облікуі після відвантаження товару, а суб’єкт 
господарювання-покупецьі показує податковий ікредит на рахунках 
бухгалтерського обліку іпісля отримання товару та відповідних документів, 
що засвідчують факт його отримання. Данийі метод спрощує роботу 
податкових органів, адже встановитиі факт надходження товару набагато 
легше, ніж факті його оплати. Проте, в умовах гострої платіжної кризи та 
низького рівня правової культури застосування даного методуі є 
недоцільним, оскільки івиникнення податкового зобов’язання з моменту 
відвантаженняі продукції покупцю при відсутності платежу призводить до 
того, що підприємство-постачальникі не в змозі вчасноі погасити свої 
зобов’язання іперед бюджетом, що призводить до штрафнихі санкцій, а далі і 
до банкрутства підприємства. 
За таких умов, касовийі метод, згідно з якимі виникнення податкових 
зобов’язань та  праваі на податковий кредит іпов’язаний із оплатоюі товарів, 
є найбільш прийнятним, іадже він стимулює до своєчасного розрахунку 
підприємств з бюджетом, оскільки іпередбачає отримання права на 
податковийі кредит лише після оплати отриманихі товарів. Проте даний 
метод має і суттєві недоліки. Зокрема івиникнення податкового зобов’язання 
за відвантажені ітовари, що не оплачуються заі відсутності у підприємства 
коштіві і неможливості їхі поповнити за рахунок кредиту іпризводить до 
збільшення заборгованостіі платника перед бюджетом. 
Просто такі почати застосовуватиі касовий метод неі вдасться. Він 
установленийі лише для певнихі операцій, перелікі яких чітко 
визначений ПКУ. Причому дляі більшості з них касовийі метод є 
обов’язковим. Наведемо перелік таких операцій в таблиці 1.2. 
 
27 
 
Таблиця 1.2 
Перелік операцій, до яких застосовують касовий метод 
Застосування Норма Операції,  до яких застосовують Примітки 
ПКУ касовий метод 
1 2 3 4 
п. 187.10 Постачанняі теплової енергії, У роз’ясненніі з 
ПКУ природного газу (крім скрапленого), категорії 101.06 
наданняі послуги з транспортуванняі розділу «Запитанняі – 
та/або розподілу природногоі газу, відповіді з Базиі 
інших ЖКГ-послуг, перелік яких знань» ЗІР 
визначенийі ст. 5 Закону України (zir.tax.gov.ua) і 
«Проі житлово-комунальні послуги» податківціі 
віді 09.11.2017 р. № 2189-VIII, послуг зазначають 
(робіт), вартістьі яких входить до про правоі застосуван
складу платиі за послугу зі ня касового методу ві 
утримання будинків і споруді та цьому випадку, аі не 
прибудинкових територій абоі послуг обов’язок. Протеі це 
зі управління багатоквартирнимі все ж 
будинком, фізособам, бюджетнимі є обов’язком платника 
установам, не зареєстрованим як ПДВ 
платники ПДВ, а такожі ЖЕКам, 
Обов’язкове ОСББ й іншим платникамі ПДВ, які 
здійснюють збір коштів віді 
зазначених покупців  
п. 44 Постачання, передання, ірозподіл Застосування 
підрозділ електричної та/або теплової енергії; тимчасове — до 
у 2 р. ХХ наданняі послуг із забезпечення 01.01.2022 
ПКУ загальносуспільнихі інтересів у 
процесі функціонуванняі ринку 
електричної енергії відповідно доі 
Закону України «Про ринок 
електричноїі енергії» № 2019-VIII; 
постачанняі вугілля та/абоі продуктів 
його збагаченняі товарних позицій 
2701, 2702 та товарноїі підпозиції 
2704 00і згідно з УКТ ЗЕД; 
надання послугиі з централізованого 
водопостачання таі водовідведення 
   
пп. 2 п. Постачанняі майна юридичної особи, Застосування 
70і яке не перебуваєі в державній чи тимчасовеі — до 
підрозділ комунальнійі власності (основних 01.01.2022 
у 2 р. ХХ засобів, нематеріальнихі активів, 
ПКУ незавершенихі капітальних 
інвестицій, іншихі необоротних 
активів, запасів) і і використовується 
дляі забезпечення транспортування 
природногоі газу магістральними 
газопроводами таі діяльності 
оператораі газотранспортної системи 
28 
 
Продовж. табл. 1.2 
1 2 3 4 
Добровільне останній  
абзаці п. Виконанняі підрядних будівельних 
187.1 робіт суб’єктамиі підприємницької 
ПКУ діяльностіі (підрядниками 
та субпідрядниками) і 
 
 Якщо податковіі зобов'язання платникі ПДВ визначає одночасно 
різнимиі методами - за касовим таі за правилом "першої події" - податковий 
кредиті відповідно виникатиме пропорційноі призначенню та використанню 
придбанихі товарів/послуг. 
Відповідноі до пп. 14.1.266і ПКУ касовий метод - це методі 
податковогоі обліку, за яким: 
• дата виникнення податковихі зобов'язань - дата зарахування 
(отримання) і коштів на рахунки платника іподатку, відкриті в установах 
банків та/абоі в органах, що здійснюютьі казначейське обслуговування 
бюджетнихі коштів, у касу платника податківі або дата отримання інших 
видів компенсаційі вартості поставленихі (або тих, що підлягають 
постачанню) і ним товарів (послуг); 
• дата віднесенняі сум податку доі податкового кредиту - дата списання 
коштів ізі рахунків платника податку, відкритихі в установах банків та/або в 
органах, щоі здійснюють казначейськеі обслуговування бюджетнихі коштів, 
дата видачіі з каси платника податківі або дата надання іншихі видів 
компенсаційі вартості поставлених (абоі тих, що підлягають постачанню) 
йомуі товарів (послуг). 
Отже, на відмінуі від правила "першої події" за касовимі методом дата 
виникнення податковихі зобов'язань/відображення податковогоі кредиту 
виникаєі за датою отримання/наданняі оплати за товари/послуги (у грошовій 
або іншій іформі), а постачання/отриманняі товарів/послуг до ПДВ-наслідків 
неі призводить. 
Доі того ж, усі платники ПДВ, якіі одночасно використовуютьі касовий 
метод і загальніі правила визначенняі податкових зобов'язаньі і податкового 
29 
 
кредитуі (п. 16 р. ІІІ Порядку № 21), заповнюють Таблицю 4 додатка Д7 до 
декларації з ПДВ [1]. 
Зауважимо, що податкова накладнаівиписується на дату виникнення 
податковихізобов’язань, яка визначається відповідноідо статті 187 ПКУ за 
правиломі«першої події» [4]:  
- на дату зарахування коштівівід покупця на банківський рахунок абоів 
касу;  
- на дату відвантаженняітоварів, а для послуг – наідату оформлення 
документа, щоізасвідчує факт надання послуг (актівиконаних робіт).  
З цього приводу науковці таідослідники вважають [5, с. 6], щоібільш 
раціональним будеівизнання дати виникненняіподаткових зобов’язань та 
кредитуіз ПДВ у момент фактичногоіотримання товарно-матеріальних 
цінностей, а не за датоюі«першої події». Таким чиноміавтори вважають, що 
операції з отриманняіабо видачі авансу не призводитимутьідо виникнення 
податковогоізобов’язання й податкового кредитуіза ПДВ відповідно. При 
цьому наізаконодавчому рівні необхідно у ПКУізалишити тільки однуідату 
виникнення податкових ізобов’язань із ПДВ.  
Справедливою є думкаіБілобровенко Т.В. [6, с. 109], що «правило 
першої події», облікірозрахунків з бюджетом з ПДВіє досить складною 
процедурою, данііякого можуть бути недостовірнимиічерез помилки 
бухгалтерськогоіобліку, даних фінансовоїіі податкової звітності з ПДВ.і  
Однак зазначимо, щоібудь-яка операція що підлягає оподаткуванню 
ПДВісупроводжується обов’язковим формуванняміподаткових накладних та 
їх реєстраціїів Єдиному реєстрі податкових накладнихі(ЄРПН) з урахуваннях 
граничнихі термін [4]:  
- для податковихінакладних (розрахунків коригування до податкових 
накладних), складенихі з 1 по 15 календарний деньі(включно) календарного 
місяця, – доіостаннього дня (включно) календарногоімісяця, в якому вони 
складені;  
- для податковихінакладних (розрахунків коригуванняідо податкових 
30 
 
накладних), складенихіз 16 по останній календарнийідень (включно) 
календарного місяця, – доі15 календарного дня (включно) календарного 
місяця, наступногоіза місяцем, в якому вониіскладені. 
Не завжди в ціітерміни податкові накладні можутьібути доставлена від 
одного контрагентаідо другого через систему електронногоіадміністрування, 
адже можуть матиістатус заблокованих за результатамиімоніторингу 
суб’єктами адмініструваннііПДВ.  
Підтвердженняміреєстрації податкової накладної в ЄРПН, і навпаки – 
неприйняття податкових накладнихі(блокування), є квитанція в 
електронному вигляді у текстовому форматі, якаінадсилається протягом 
операційного дняіплатникам податку. Якщо протягоміопераційного дня 
продавець товарів (послуг) іне отримав квитанцію про прийняттяіабо 
неприйняття, абоізупинення реєстрації податковоїінакладної, така податкова 
накладна вважаєтьсяізареєстрованою в ЄРПН. При цьому, відсутністьіфакту 
реєстраціїіподаткової накладної в ЄРПНіне звільняє продавця відіобов’язку 
включення сумиіПДВ, вказаної в такій податковійінакладній, до суми 
податкових зобов’язаньіза відповідний звітний період. 
 Податкові накладні, отриманііз ЄРПН, для покупця (отримувача) 
товарів (послуг)іє підставою нарахуванняісум податку, що належать до 
податкового кредиту. Зіметою отримання податковоїінакладної, яка 
зареєстрована віЄРПН, покупець надсилаєів електронному вигляді запит 
доіЄРПН, за яким отримуєів електронному вигляді повідомленняіпро 
реєстрацію податковоїінакладної. Такі податковаінакладна вважається 
зареєстрованоюів ЄРПН та отриманоюіпокупцем.  
Також варто звернутиіувагу на документування і фіксаціюіподаткового 
кредиту з ПДВібез податкової накладноїі– у випадках використанняітак 
званих «замінниківіподаткової накладної», визначенихіп. 201.11 ст. 201 ПКУ.  
У зв’язку із цимівиникає проблема обліку розрахунківіз ПДВ у 
суб’єктівігосподарювання, які взаємопов’язанііміж собою 
господарськимиівзаємовідносинами. Так, блокуванняіподаткових накладних 
31 
 
та перехід датиіреєстрації з одного місяцяіна інший, спричиняє 
викривленняідостовірності даних таіможливість маніпулюванняірозрахунків 
з ПДВ.  
Вище охарактеризованеісвідчить про необхідністьі належної 
організації бухгалтерськогоіобліку не лише з метою уникненняіпорушень 
податковогоізаконодавства, а й об’єктивностііі повноти відображення 
інформаціїіу звітності, збереження діловоїірепутації суб’єктів 
господарювання.  
Зауважимо, що обліковеізабезпечення розрахунків з ПДВіна сьогодні 
регулюється тількиіІнструкцією про застосування Плануірахунків 
бухгалтерського облікуіактивів, капіталу, зобов’язаньіі господарських 
операцій підприємствіі організацій (Інструкція № 291) [7], 
оскількиіІнструкція з бухгалтерського облікуіподатку на додану вартість № 
141 (затверджена НаказоміМіністерства Фінансів України віді1 липня 1997 
року) [8] втратилаічинність у червні 2019 рокуі(Інструкція № 141).  
Слід зауважити, щоідля бухгалтерського обліку податкуіна додану 
вартість у Інструкціїі№ 291 передбачені такі субрахунки:  
- 641 «Розрахункиіза податками»;  
- 643 «Податковіізобов’язання»;  
- 644і«Податковий кредит»; 
- 315 «Спеціальні рахунки в національній валюті». 
 Варто відзначити, щоірекомендації Інструкції № 141 булиідоволі 
корисними дляіметодики облікового відображенняірозрахунків з податку на 
додануівартість. Тому суб’єкти господарюванняіможуть використовувати 
рекомендаціїіІнструкції № 141 і позиції програмногоіпродукту «1 С: 
Підприємство» ідля організації облікуірозрахунків з ПДВ, передбачивши 
основи в обліковійіполітиці (табл. 1.3). 
 
 
32 
 
Таблиця 1.3 
Характеристика субрахунків та аналітичних рахунків для обліку 
розрахунків з ПДВ 
Рахунок, субрахунок, аналітичний Характеристика 
рахунок 
Розрахунки з ПДВ 
641/1 або 641/5 «Розрахунки з ПДВ» призначено для ведення обліку податку на 
додану вартість 
641/2 «Розрахунки з ПДВ в системі для відображення суми ПДВ, перерахованої 
електронного адміністрування ПДВ» до бюджету Казначейством 
641/3 «Розрахунки з ПДВ за операціями з для аналітичного обліку зобов’язань і 
бюджетного дотування» податкового кредиту з ПДВ за 
«дотаційними» операціями, в сфері 
сільського господарства 
Податкове зобов’язання 
643 «Податкові зобов’язання» для обліку суми ПДВ, визначену, виходячи із 
суми одержаних авансів (попередньої 
оплати) за готову продукцію, товари, інші 
матеріальні цінності та нематеріальні активи, 
роботи, послуги, що підлягають 
відвантаженню (виконанню) 
643/1 «Податкове зобов’язання з ПДВ 643/1 «Податкове зобов’язання з ПДВ 
підтверджене» підтверджене» 
643/2 «Податкове зобов’язання з ПДВ використовується для обліку за 
непідтверджене» оподатковуваними операціями, пов’язаними 
з передоплатою в момент виникнення 
зобов’язання за первинними документами 
або у разі блокування податкової накладної 
643/3 «Податкове зобов’язання, що для відображення нарахування податкових 
підлягає коригуванню» зобов’язань на вартість придбання товарів, 
робіт, послуг, необоротних активів, які 
будуть використовуватися в операціях, що не 
оподатковуються ПДВ, або в 
негосподарській діяльності 
Податковий кредит 
644 «Податковий кредит» для обліку суми ПДВ, на яку підприємство 
набуло право зменшити податкове 
зобов’язання 
 
644/1 «Податковий кредит з ПДВ для обліку податкового кредиту в разі 
підтверджений» перерахування передоплати за товари, 
роботи, послуги та отриманні податкової 
накладної від контрагента, зареєстрованої в 
ЄРПН 
644/2 «Податковий кредит з ПДВ для облік сум вхідного ПДВ на підставі 
непідтверджений» первинних документів, які не підтверджені 
податковими накладними зареєстрованими в 
ЄРПН, або у випадку блокування чи 
неотримання податкових накладних 
33 
 
До запропонованих субрахунків та аналітичних рахунків у частині 
обліку розрахунків за «дотаційними операціями» можнаівідкривати рахунки 
третього, четвертогоічи навіть п’ятого порядку. 
 У зв’язку із наявністюітакої кількості рахунківіі субрахунків щодо 
облікуірозрахунків з ПДВ одніідослідники [5, с. 6] висловлюютьідумка про 
необхідністьівиключення записів за субрахункамиі643 «Податкові 
зобов’язання» іта 644 «Податковий кредит», щоіне виникатиме ніяких 
податковихірозрахунків з ПДВ за авансовимиірозрахунками по передоплаті. 
Обґрунтовуютьі[9, с. 1198] доцільність спрощенняізаписів на субрахунках 
643 та 644, щоіпов’язані з виданими та отриманимиіавансами нарахованими 
податковимиізобов’язаннями та податковим кредитоміз ПДВ лише від сум 
передоплатітоварів, які не були відвантаженііта отримані за станом наікінець 
місяця. На думкуідослідників [9 , с. 1198] цеідасть змогу виключити із 
субрахунківі643 та 644 численні записи, пов’язанііз обліком кожної часткової 
передоплатиіпротягом звітного місяця.  
Інші [6, с. 158] зазначають, щоісубрахунки 643 та 644ідоречно 
використовуватиіне лише при здійснені авансовихіплатежів (попередньої 
оплати), аій інших господарськихіоперацій.  
Також в науковихіпублікаціях зазначається, що назвиісубрахунків 643 і 
644 невдалііта не відповідають своємуіекономічному змісту і не дають 
чіткогоіуявлення про те, що самеіна них обліковується. Тимібільше, що 
Інструкціяіпро застосування Плану рахунківібухгалтерського обліку, тежіне 
прояснюєіситуації. Зокрема, в нійізазначено: «на субрахункуі644 
«Податковий кредит» іведеться облік суми ПДВ, наіяку підприємство набуло 
права зменшитиіподаткове зобов’язання». Однак, річіу тім, що сума ПДВ, на 
якуіпідприємство зменшує податковеізобов’язання, відображаєтьсяіза 
дебетом субрахункуі641 «Розрахунки за податками», аіконкретніше – за 
дебетом аналітичногоірахунка «Розрахунки з податкуіна додану вартість» [9, 
с. 1197].  
Також дослідникиівідзначають, що дебетове сальдоісубрахунків 643 
34 
 
«Податковіізобов’язання», 644 «Податковийікредит» відображаєтьсяів статті 
«Інші оборотнііактиви» ІІ розділу активу Балансуі(Звіту про фінансовий 
стан), а кредитовеісальдо зазначених субрахунківі– «Інші поточні 
зобов’язання» ІІІ розділуіпасиву цього звіту. За такогоіпідходу статті в 
частині відображенихіу них залишків заі субрахунками 643 «Податкові 
зобов’язання» й 644і «Податковий кредит» відповідають лише критерію 
достовірного визначення оцінки їх сум. Приі цьому ні вибуття, ні 
надходження майбутніхі економічних вигод за ними не прогнозується. 
Зазначене призводить до відображення в Балансіі таких статей, значення 
яких певним чиномм не узгоджується з вимогами, тобто критеріямиі щодо їх 
відображення у фінансовійі звітності [10, с. 267].  
Виникнення податкових зобов’язаньіз ПДВ відображається за 
кредитомі субрахунку 641 / «Розрахунки з ПДВ», а сума іподаткового 
кредиту з ПДВ та сумиі ПДВ, сплачені до бюджету – за дебетомі субрахунку 
641. На цьому рахунку визначається сума ПДВ, що підлягає сплаті до 
бюджетуі як різниця між йогоі дебетовим та кредитовимі оборотом, за 
виключенням сумиі ПДВ (відображеної за дебетом) щодо сплатиі податку за 
попереднійі звітний період. Основнимі принципом, який діє приі 
податковомуі обліку ПДВ, є порівнянняі податкового зобов’язання та 
податкового кредитуі за звітний період і визначенняі позитивного або 
від’ємного значення міжі сумою податкового зобов’язання й сумою 
податкового кредиту звітного періоду. У випадку виникненняі позитивного 
значення суб’єкті господарювання зобов’язанийі сплатити податок на додану 
вартість до бюджету, уі випадку виникнення від’ємногоі значення суб’єкт 
господарювання маєі право на бюджетне відшкодуванняі вказаного податку.  
Таким чиномі справедливо відзначити, щоі суми відображені на 
субрахунках 643 і 644, не берутьі участі при визначенні ПДВ, що підлягає 
сплаті до бюджету у звітномуі періоді. Вони є транзитними. Субрахункиі 643 
і 644 використовують, наприклад, у випадках, колиі податковий кредит або 
податковіі зобов’язання з ПДВ відображені в податковихі розрахунках в 
35 
 
одному звітномуі періоді, а отримання товарів (послуг) абоі їх відвантаження 
(виконання) відбувається в іншихі звітних періодах. Також, субрахунок 644 
застосовують, якщоі підприємство не отримало зареєстровануі в ЄРПН 
податкову накладнуі (644/2 «Податковий кредит з ПДВ непідтверджений»), а 
субрахунок 643 – при блокуваніі податкових накладних під час їх 
моніторингуі (643/2 «Податкове зобов’язання з ПДВ непідтверджене»).  
Я підтримую думкуі науковців та практиків щодоі складності 
облікового відображенняі розрахунків з ПДВ та формування звітних даних. 
Однак, використанняі субрахунків 643 і 644 дає можливістьі здійснювати 
порівнянняі підтвердженого і непідтвердженогоі ПДВ, контролювати 
сформовані та отриманіі податкові накладні, перевірятиі достовірність 
облікових даних. Так, сальдоі субрахунку 644/2 «Податковий кредиті з ПДВ 
непідтверджений» наі кінець періоду показує сумуі вхідного ПДВ із 
податкових накладнихі (у розрізі контрагентів), іще неі зареєстрованих у 
ЄРПН. А залишок за субрахункомі 643/2 «Податкове зобов’язання з ПДВ 
непідтверджене» засвідчить, щоі є постачання товарів (послуг) і у звітному 
періоді, за якими податковіі накладні ще не складені або не зареєстровані.  
Варто зазначити, що ві наукових дослідженнях [6, с. 121] існуєі думка 
про те, що сьогодні наі практиці використовуютьсяі дві паралельні моделі 
обліку ПДВ, якіі стосуються фінансового облікуі ПДВ і податкових 
розрахунків за ПДВі (рис. 1.3). 
36 
 
 Бухгалтерський облік ПДВ 
 
 
Облік розрахунків за ПДВ Податкові розрахунки за ПДВ 
 
 
 
 Накладна,товарно-транспортна Податкова накладна, розрахунок 
накладна, акт приймання-здачі коригування, касовий чек, 
 
виконаних робіт (наданих транспортний квиток, готельний 
 послуг) рахунок, митна декларація 
 (електронна форма) 
 
 Регістри обліку розрахунків за 
 ПДВ за рахунками 641, 643, 644 Єдиний електронний реєстр 
 податкових накладних 
 
Головна книга 
 
 
 Фінансова звітність – форма 1 Податкова звітність – 
 Баланс (Звіт про фінансовий Декларація з ПДВ разом з 
 стан) додатками (електронна форма) 
 
 
Рис. 1.3. Схемаі паралельної моделі фінансового таі податкового обліку 
ПДВ 
 Вважається, щоі виникає необхідність максимальногоі наближення 
даних фінансового таі податкового обліку ПДВ. Намиі висловлюється 
судження про те, щоі поділ обліку на його підсистемиі (управлінський, 
фінансовий, податковий, статистичний) єі умовним. Усі вхідні інформаційні 
потоки узагальнюютьсяі за допомогою елементів методуі бухгалтерського 
обліку і забезпечуютьі підсистеми управління підприємстваі і формування 
вихідної інформації дляі різних груп користувачів. Бухгалтерськийі облік, як 
основний дляі визначення розрахунків з державою, платежіві і відрахувань 
до бюджету повинені бути єдиним. Основноюі причиною розбіжностей у 
податковійі та бухгалтерській звітностях щодоі податкових зобов’язаньі та 
податкового кредитуі є момент їх виникнення. Однакі з використанням 
субрахунків 643і та 644 ситуацію можнаі аналізувати.  
37 
 
 Вище викладенийі матеріал підтверджує важливістьі системи обліку 
розрахунків з ПДВ. Тому, середі основних завдань облікуі розрахунків з ПДВ 
варто виокремити:  
 - правильнеі та своєчасне формуванняі податкових накладних; - аналіз 
зареєстрованихі та незареєстрованих податкових накладнихі в ЄРПН;  
 - об’єктивнеі відображення в системі розрахунківі з ПДВ «замінників» 
податковихі накладних;  
 - достовірне та правдивеі відображення оподатковуванихі операцій з 
ПДВ в системіі рахунків обліку; 
  - своєчасне формуванняі регістрів синтетичного та аналітичного 
облікуі та податкової звітності.  
 Також варто зазначити, що деклараціяі з податку на додану вартість – 
це різновид іподаткової декларації, що імістить інформацію про суми 
податкового зобов’язання і та податкового кредиту платника податку та стан 
розрахунків з бюджетом по податку на додану і вартість. 
При заповненні і податкової декларації з ПДВ необхідно керуватись 
нормами ПКУ. 
Податкова ідекларація з ПДВ розподіляється іа види, взалежності від 
особливостей платників податків іа умов їх оподаткування цим податком: 
1. Податкова декларація з податку на додану івартість (повна або 
бюджетна). Формують іта подають всі платники податку на додану вартість, 
окрім тих, які підпадають під дію істатті 209 ПКУ та пункту 1 і підрозділу 2 
розділуХХ ПКУ). 
2. Податкова декларація і з податку на додану вартість (скорочена). 
Формують та подають платники податку, які і проводять підприємницьку 
діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства й 
відповідають критеріям, івстановленим у пункті 209.6 ПКУ і(основною 
діяльністю є постачання вироблених і(наданих) сільськогосподарських 
товарів (послуг) іна власних або орендованих виробничих потужностях, а 
також на давальницьких умовах, в якій іпитома вага вартості 
38 
 
сільськогосподарських товарів/послуг істановить не менш як 75 відсотків 
вартості всіх ітоварів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 
послідовних звітних податкових періодів сукупно), іякі обрали спеціальний 
режим оподаткування. 
3. Податкова ідекларація з податку на додану вартість (спеціальна). 
Формується та подається платниками іподатків - сільськогосподарськими 
підприємствами, які відповідають критеріям, визначеним в п.209.6 ПКУ, але 
не обрали спеціального і режиму оподаткування ПДВ та постачають імолоко, 
худобу, птицю, вовну івласного виробництва, а також за імолочні продукти, 
молочну сировину та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах. 
4. Податкова декларація із податку на додану вартість (переробного 
підприємства). Формують та подають платники іподатку – переробні 
підприємства, іякі застосовують особливий порядок сплати іПДВ та 
реалізують молоко, молочну сировину та імолочні продукти, м’ясо та 
м’ясопродукти, іншу іпродукцію переробки тварин, закуплених у іживій вазі 
(шкури, субпродукти, ім’ясо-кісткове борошно), відповідно до пункту 1 
підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. 
Платники ПДВ, іякі подають форми особливих і податкових декларацій 
(пункт 2-4), зобов’язані іразом із такими деклараціями подавати іі форму 
повної (бюджетної) іподаткової декларації з ПДВ. Разом із податковими 
деклараціями з ПДВ платники податків ізобов’язані подавати копії реєстрів 
податкових інакладних. 
Також окрему форму передбачено ідля юридичних осіб – неплатників 
ПДВ, які отримують послуги івід нерезидента на митній території України, 
що є об’єктом оподаткування ПДВ. В такому івипадку отримувачі таких 
послуг прирівнюються ідо платників податку та повинні складати й подавати 
до контролюючого іоргану «Розрахунок податкових ізобов’язань, 
нарахованих утримувачем і послуг, не зареєстрованим як платник податку на 
додану вартість які постачаються нерезидентами, у тому ічислі їх постійними 
39 
 
представництвами, іне зареєстрованими платниками податків, на митній 
території України». 
Податкова ідекларація з ПДВ подається у строки, передбачені і ПКУ 
для місячних декларацій. і Виключення становлять юридичні особи-платники 
єдиного податку за ставкою 6% та платники іподатку, які мають право на 
застосування інульової ставки податку на прибуток (підпункт «б» 
пункту154.6. статті 154.ПКУ). Для таких іосіб звітним періодом є – 
календарний квартал. 
Для самостійного івиправлення помилок минулих звітних періодів 
передбачено форми іуточнюючих розрахунків. Для кожного і виду 
податкової декларації з ПДВ (повна, скорочена, спеціальна, переробного 
підприємства) передбачено іокремий уточнюючий розрахунок. 
Податкова декларація з податку іна додану вартість має в своєму складі 
додатки, які є невід’ємною її частиною, та обов’язково іскладаються і 
подаються платником ідодатку у разі заповнення відповідних рядків 
декларації. Декларація з ПДВ (бюджетна, повна) і має у своєму складі вісім 
додатків, а також два додатки і до Порядку заповнення та подання податкової 
звітності з ПДВ. і Скорочена та спеціальна декларації з ПДВ містять в своєму 
складі по п’ять додатків. Декларація з ПДВ іпереробного підприємства 
містить і чотири додатки. 
Перелік додатків до податкової і декларації з ПДВ (бюджетної, повної) 
та їх зміст іпредставлено в таблиці 1.4. 
Таблиця 1.4 
Перелік додатків до податкової і декларації з ПДВ (бюджетної, 
повної) та їх зміст 
Рядки декларації, що 
Номер Підстава для 
Назва додатка є основою для 
додатка заповнення 
заповнення додатку 
1 2 3 4 
Розрахунок коригування сум Рядки 8.1, 8.1.1 
податку на додану вартість до Розділу І Рядки 16.1, 
податкової декларації з Д1 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3. Стаття 192 ПКУ 
податку на додану вартість Розділу ІІ податкової 
декларації з ПДВ 
40 
 
Продовж. табл.1.4 
1 2 3 4 
Довідка про залишок суми 
від’ємного значення 
попередніх податкових 
періодів, що залишається 
непогашеним після 
Рядок 22 Розділу ІІІ 
бюджетного Пункт 200.4. статті 
Д2 податковї декларації 
відшкодування, 200 ПКУ 
з ПДВ 
отриманого у звітному 
податковому періоді та 
підлягає включенню до 
складу наступного 
податкового періоду 
Рядок 22 (у разі, 
якщо платник 
податку має право 
Розрахунок суми 
на бюджетне 
бюджетного Д3 Стаття 200 ПКУ 
відшкодування), 23 
відшкодування 
Розділу ІІІ 
податкової 
декларації з ПДВ 
Заява про повернення суми Рядок 23.1. розділу 
бюджетного Д4 ІІІ податкової Стаття 200 ПКУ 
відшкодування декларації з ПДВ 
Рядок 1 Розділ І, 
Розшифровки податкових 
Рядки 10.1, 10.2, 
зобов’язань та податкового 
Д5 14.1, 15.1, 15.2   
кредиту в розрізі 
Розділу ІІ податкової 
контрагентів 
декларації з ПДВ 
Пункт 186.2, 186.3. 
Рядок 3,4,5 Розділу І 
статті186, стаття 
Довідка Д6 податкової 
196,197, підрозділ 2 
декларації з ПДВ 
Розділу ХХ ПКУ 
Розрахунок (перерахунок) 
частки використання 
сплаченого (нарахованого) 
податку за придбаними 
Рядок 15, 15.1, 16.4. 
(ввезеними) пункт 187.10. статті 
Д7 Розділу ІІ податкової 
товарами/послугами, 187, стаття 199 ПКУ 
декларації з ПДВ 
необоротними активами 
між оподатковуваними та 
неоподатковуваними 
операціями 
Заява про відмову 
постачальника надати 
Рядок 10.1, 102, 14.1, 
податкову накладну 
15.1, 15.2. Розділу ІІ Пункт 201.10. статті 
(порушення ним порядку Д8 
податкової 201 ПКУ 
заповнення та/або порядку 
декларації з ПДВ 
реєстрації в єдиному 
державному реєстрі 
41 
 
податкових накладних 
 Податкова декларація з ПДВ (повна, бюджетна) складається з 
шапки та чотирьох розділів: 
Розділ І. Податкове зобов’язання; 
Розділ ІІ. Податковий кредит; 
Розділ ІІІ. Розрахунки з бюджетом за звітний період; 
Розділ IV. Службова частина податкової декларації з ПДВ. 
 Варто зазначити, щоі Порядок заповнення і подання податкової 
звітностіі з податку на додану вартість затвердженоі наказом Міністерства 
фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованимі у Міністерстві 
юстиції Україниі 29.01.2016 за № 159/28289 (далі - Порядок № 21). 
Згідно з абзацом другимі пункту 1 розділу III Порядку № 21 до 
податковоїі декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника 
окремо за кожний звітнийі (податковий) період без наростаючогоі підсумку. 
При заповненніі розділу III декларації "Розрахункиі за звітний період" 
здійснюється обрахунок різниціі між сумою податкових зобов'язаньі за 
звітний (податковий) періоді (рядок 9 декларації) та податкового кредиту 
(рядок 17 декларації) (підпункти 1, 2 пункту 5 розділу V Порядку № 21). При 
цьому до складуі податкового кредиту поточногоі звітного (податкового) 
періоду включається від'ємнеі значення попереднього звітного періоду 
(рядок 16.1 декларації, у який згідно з підпунктомі 5 пункту 4 розділу V 
Порядку № 21 переноситьсяі значення рядка 21 декларації за попередній 
звітний (податковий) період). 
Якщо в результатіі розрахунку значення різниці міжі сумою 
податкових зобов'язань і іподаткового кредиту отримано від'ємне значення, 
то таке від'ємнеі значення звітного (податкового) періодуі може бути, 
зокрема, заявлене до бюджетногоі відшкодування або зараховане до складу 
податкового кредиту наступногоі звітного (податкового) періоду. 
Сума від'ємногоі значення, що не перевищує суми, обчисленої 
відповідноі до пункту 200 1.3 статті 200 1 ПК на момент подання податкової 
42 
 
декларації, та підлягає бюджетномуі відшкодуванню на рахунок платника у 
банку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань абоі погашення 
податкового боргу зі інших платежів, що сплачуються до Державного 
бюджетуі України, відображається у рядку 20.2 декларації таі деталізується у 
додатку 3 (таблиця 2) доі декларації "Розрахунок суми бюджетного 
відшкодування" (Д3) (далі - Додаток 3). 
Отже, пунктомі 200.7 ст. 200 ПКУ визначено, що платник податку, 
який має право на отримання бюджетного відшкодуванняі та прийняв 
рішення про поверненняі суми бюджетного відшкодування, подає 
відповідномуі контролюючому органу податкову декларацію та заяву про 
повернення суми бюджетного відшкодування, якаі відображається у 
податковійі декларації з ПДВ. 
 Проведене дослідженняі свідчать про критичну оцінкуі діючої 
системи обліку розрахунків з ПДВ, що дає змогу виявити ряд проблем, які 
насампереді не задовольняють інтересиі суб’єктів господарювання. 
Визначено, що існуютьі дискусійні питання щодоі об’єктивності ведення 
транзитних рахунків 643 та 644. Набуваютьі гостроти питання через наявні 
тіньові схеми іу розрахунках, коригуванні та механізміі відшкодування ПДВ. 
На організацію обліку розрахунківі з ПДВ впливають різні факториі. Перш за 
все, це часті зміни ві податковому законодавстві, якіі мають як позитивний, 
так і негативнийі характер. У більшості вониі стосуються аналітичного 
обліку, що пов’язаноі із специфікою обліку окремих господарськихі 
операцій. Томуі метою подальших дослідженьі повинно стати чітке 
обґрунтуванняі методики обліку розрахунківі з ПДВ та врегулювання 
окремих питаньі на законодавчому рівні. 
 
43 
 
1.3. Ціліі та завдання аудиторських перевірок розрахунків з 
бюджетомі з податку на додану вартість 
 
Аудит розрахунківі з бюджетом з податку на додану вартістьі може 
бути повністю відділений у самостійний етапі аудиторської перевірки. 
Необхідність різного відбиття однієї йі тієї ж операції в бухгалтерському й 
податковомуі обліку, що залежить від розбіжностей у законодавствіі, 
великий податковий прес збільшують властивий ризик підприємстваі. З 
урахуванням більших штрафів, які накладаються заі порушення податкового 
законодавства, і пені, що стягуєтьсяі за прострочення платежів, аудиторський 
ризик збільшується. Наі підприємстві великому платнику податків і зборів 
цейі етап досить трудомісткий, відповідальний і вимагає виконанняі цілого 
ряду процедур, таких як [12]: 
1.  встановитиі, чи є підприємство платником податку; 
2. ознайомитися зі актами за результатами перевірок контролюючих 
органів іі перепискою між ними; 
3. ознайомитися з розрахунками податкуі і перевірити відповідність 
всіх сум, зазначених уі них, даними бухгалтерського й податкового обліку; 
4. перевіритиі повноту й правильність визначення бази оподаткування; 
5. оцінитиі правильність застосування ставок податків; 
6. перевірити законність іі обґрунтованість застосування пільг; 
7. оцінити правильність ведення бухгалтерськогоі й податкового 
обліку, відповідність його організації вимогамі законодавства; 
8. перевірити правильність складених декларації, своєчасність подачіі 
податкової звітності й сплати податків у повномуі обсязі; 
9. перевірити правильність самостійного виправлення помилок, 
допущенихі при обчисленні й сплаті податків минулих періодіві. 
Ще до початку роботи аудитор, з метоюі зниження свого 
підприємницького ризику, повинен обмовити всіі питання перевірки таких 
розрахунків із клієнтом іі відбити їх у договорі, загальному плані йі програмі 
44 
 
перевірки [13, с.82]. 
При проведенніі аудита на підприємстві аудитор вирішує такі 
завданняі: 
1. Підтвердити правильність розрахунків з бюджетом поі податку на 
додану вартість, що передбачає перевіркуі правильності: 
- визначення бази оподатковування, ставок і розрахункуі сум податків; 
- застосування пільг або можливості їхньогоі застосування; 
- сплати податків. 
2. Оптимізувати податкове плануванняі й сплату податків на 
підприємстві, дати рекомендаціїі з удосконалення ведення податкового й 
бухгалтерського облікуі. 
Для забезпечення найбільш якісного проведення аудиторської 
перевіркиі аудитор повинен ознайомитися із суб'єктом перевірки йі основних 
аспектів його діяльності. Для цього доцільноі провести наступні процедури 
[14, с. 145]: 
1. установитиі юридичну й фактичну адресу підприємства, дату 
державноїі реєстрації, узяття на облік в органах ДПСУі, форму власності, 
організаційно-правову форму, наявність представництві, філій, дочірніх 
підприємств, розмір статутного фонду, даніі про засновників і основних 
контрагентів; 
2. установити, якимиі видами діяльності підприємство може 
займатися у відповідностіі статутним документам, наявність виданих 
патентів і ліцензійі; 
3. проаналізувати дані про пільгові види діяльності; 
4. установитиі наявність відкритих розрахункових і валютних 
рахунків уі банках; 
5. проаналізувати зовнішньоекономічну діяльність підприємства, 
його експортноі-імпортні операції; 
6. ознайомитися з результатами попередніх документальнихі 
перевірок; 
45 
 
7. установити наявність і провести аналіз фінансовоїі, статистичної й 
податкової звітності; 
8. ознайомитися з номенклатуроюі продукції, видів робіт, послуг, 
технологічним процесом іі організаційною структурою, інфраструктурою; 
9. оцінити систему бухгалтерського облікуі, що передбачає аналіз 
таких даних: 
облікової політикиі й основних принципів ведення бухгалтерського 
обліку; 
організаційнуі структуру бухгалтерії; 
розподіл обов'язків і повноважень працівниківі бухгалтерії, їхню 
компетенцію; 
організацію підготовки, обороту йі зберігання документів; 
порядок відображення господарських операцій уі регістрах 
бухгалтерського обліку, форми й методи узагальненняі даних; 
роль комп'ютерної техніки у веденні облікуі; 
способи контролю систем обліку. 
Крім цього аудиторовіі варто звернути увагу на проблемні напрямки 
перевіркиі, що дають можливість оцінити рівень ризику йі істотності, 
наприклад на те, що: 
- на персоналі може виявлятися тиск із боку керівництва (стисліі рядки 
складання звітності); 
- часті зміни персоналу ві бухгалтерії, юридичному відділі; 
- незвичайні операції (договори зіі зв'язаними особами, по завищених 
або занижених цінахі, договори, що не відповідають діяльності 
підприємства); 
- проблемиі в одержанні деяких аудиторських доказів (неадекватні 
записиі, невідображені в обліку виправлення, необґрунтовані відповіді 
керівництваі або персоналу на питання аудитора). 
Варто чіткоі встановити й погодити обсяг перевірки (період, щоі 
перевіряється) і метод організації перевірки (суцільний, вибірковийі). Як 
46 
 
правило, правильність нарахування податку на додануі вартість, своєчасність 
їхньої сплати проводять суцільним методомі. Суцільний метод організації 
перевірки дозволяє максимально знизитиі ризик, але вимагає багато часу й 
витраті праці, що, у свою чергу, збільшує вартістьі аудита [41, с.386]. 
Підприємство може побажатиі проведення аудиту шляхом вибіркової 
перевірки. У такомуі випадку аудитор повинен провести вибірку відповідно 
доі Національного нормативу аудита 17 "Вибіркова перевірка" іі обов'язково 
додатково оформити всю проведену роботу відповідноі до Національного 
нормативу аудита 06 "Документальне оформленняі аудиторської перевірки". 
Немаловажним фактом є доскональне знанняі нормативних документів, 
що в сукупності з перерахованимиі вище питаннями дасть можливість 
аудиторові сформулювати загальнийі підхід до проведення аудита податку на 
додануі вартість, визначити його проблемні зони, оцінити ступіньі ризику й 
рівень істотності. 
Можна виділити такіі етапи здійснення аудиту податку на додану 
вартістьі, а саме перевірка [15; 31]: 
1) визначення платниківі податку на додану вартість; 
2) розрахунку податкових зобов'язаньі; 
3) визначення податкового кредиту; 
4) порядку сплати податку; 
5) отриманняі бюджетного відшкодування; 
6) додержання порядку самостійного виправлення помилокі, допущених 
при обчисленні та сплаті податку наі додану вартість 
Так, проводячи оцінку визначення підприємстваі платником ПДВ, 
аудитор повинен усвідомлювати, що підприємстваі мають певні можливості 
щодо вибору, чи реєструватисьі платником ПДВ, тому завданнями аудиту в 
цьомуі разі є [16; 45]: 
1. встановлення своєчасності реєстраціїі підприємства платником ПДВ; 
2. визначення наявності обґрунтованих підставі у підприємства для зняття 
з реєстрації платникомі ПДВ; 
47 
 
3. оцінка переваг і недоліків для підприємстваі як платника та неплатника 
ПДВ з поглядуі оптимальності податкового навантаження, взаємовідносин з 
контрагентами. 
Існуєі дві умови, за яких суб'єкт підприємницької діяльностіі може не 
реєструватись платником податку на додануі вартість відповідно до статті 
182 ПКУ [17]: 
1) сплата єдиного податку або придбанийі спеціального торгового 
патенту за певних умов; 
2) недосягненняі фактичного обсягу оподатковуваних операцій за будь-
якийі період з останніх 12 календарних. 
Особи, якіі не підпадають під обов'язкові умови, при якихі 
здійснюється реєстрація платником ПДВ, мають право бутиі зареєстровані як 
платники за добровільним бажанням. 
 Така реєстрація відбувається за заявою особи про реєстрацію ПДВ за 
умови, що обсяги операцій, що оподатковуються ПДВ, відсутні або є 
меншими мільйонної межі. 
У разі добровільної реєстрації осіб платниками ПДВ реєстраційна заява 
подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового 
періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть 
право на податковий кредит і виписку податкових накладних. 
Заява подається за вибором платника податків в один з таких способів: 
- у паперовому вигляді особисто фізичною особою або безпосередньо 
керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках 
з документальним підтвердженням особи та повноважень) до 
контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи; 
- в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням 
умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, 
визначеному законодавством; 
48 
 
- у разі добровільної реєстрації як додаток до реєстраційної картки, що 
подається суб’єкту державної реєстрації для проведення державної реєстрації 
юридичної особи або фізичної особи – підприємця. 
Форма заяви наведена у додатку 1 до Положення про реєстрацію 
платників податку на додану вартість.  
У разі відсутності підстав у відмові у реєстрації особи як платника ПДВ 
контролюючий орган зобов’язаний протягом 3 робочих днів після 
надходження реєстраційної заяви внести до Реєстру платників ПДВ запис 
про реєстрацію такої особи як платника ПДВ. 
Видача суб’єкту підприємницької діяльності свідоцтва платника ПДВ 
не передбачена у зв’язку зі скасуванням вказаного документа. 
Пересвідчитись у реєстрації в якості платника ПДВ можна: 
шляхом подання запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ 
до контролюючого органу; 
скориставшись сервісом «Електронний кабінет платника» на веб-
порталі ДФС, режим «Інформація з реєстрів» → «Дані реєстру платників 
ПДВ». 
Форма запиту про отримання витягу з реєстру платників податку 
наведена у додатку 11 до Положення про реєстрацію платників податку на 
додану вартість.  
Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом 
договір про визнання електронних документів, можуть подати реєстраційну 
заяву або запит про отримання витягу з реєстру платників ПДВ засобами 
електронного зв’язку в електронній формі затвердженого формату з 
використанням спеціалізованого програмного забезпечення для формування 
та надання звітності в електронному вигляді або через приватну частину 
Електронного кабінету платника. 
Аудит податкових зобов'язань передбачаєі здійснення наступних 
процедур [18]: 
1. перевірку правильностіі визначення об'єкта оподатковування й 
49 
 
застосування пільг, зважаючиі на те, що всі господарські операції 
підприємстваі з метою розрахунку ПДВ можна розділити наі: 
- операції, що є об'єктом оподатковування ПДВ: 
- операціїі, оподатковувані по ставці 20%; 
- операції, оподатковувані поі ставці 0%;  
- операції, оподатковувані поі ставці 7%; 
- операції, оподатковувані поі ставці 14%; 
- операції, що не є об'єктомі оподатковування ПДВ; 
- операції, звільнені від оподатковування згідноі. 
На цьому етапі аудитор за допомогою формальноїі й логічної перевірки 
вивчає діяльність підприємства, йогоі право на застосування певних пільг 
[19]. 
2і. підтвердження правильності визначення податкового зобов'язання, 
що передбачаєі перевірку розрахунку бази оподатковування, визначення дати 
виникненняі податкових зобов'язань і здійснення коректування. 
3. перевіркуі ведення податкового й бухгалтерського обліку ПДВ. 
Приі аудиті податкового кредиту варто виконати наступні процедуриі 
[20]: 
1. Перевірити наявність первинних документів, що підтверджуютьі 
право підприємства на податковий кредит, правильність оформленняі 
податкових накладних постачальників і інших документів (квитанційі, чеків, 
рахунків-фактур і ін.); 
2. Перевірити правомірністьі включення ПДВ до складу податкового 
кредиту, уі результаті чого необхідно встановити й підтвердити факті: 
– використання товарів і послуг в оподатковуваних операціяхі у рамках 
господарської діяльності платника податку; 
– відсутностіі податкових пільг по операціях, для яких 
використовуютьсяі придбані товари (роботи, послуги); 
3. Перевірити визначення сумиі податкового кредиту, що передбачає 
перевірку в наступніі етапи: 
50 
 
– визначити базу оподатковування в документах постачальникаі; 
– визначити дату виникнення податкового кредиту; 
– розподілу сумі ПДВ при умовах використання товарів (робіт, послугі) 
одночасно для пільгових і не пільгових видіві діяльності; 
– правильності здійснення коректування сум податкового кредитуі. 
4. Перевірити порядок ведення податкового й бухгалтерського облікуі 
ПДВ. 
При проведенніі аудита сплати податку й одержання бюджетного 
відшкодуванняі варто звернути увагу на правильність визначення сумі і 
своєчасність сплати ПДВ. 
Серед основних джерелі одержання аудиторських доказів можна 
виділити [21; 28і]: 
 1) Первинні документи підприємства й інших осібі: договори, накладні, 
товарно-транспортні накладні, доручення, актиі прийому-передачі виконаних 
робіт, банківські й касовіі документи, податкові накладні й ін. 
 2) Регістриі синтетичного й аналітичного обліку (відомостіі, Реєстр 
отриманих і виданих податкових накладних, Головнаі книга). 
 3) Результати аналізу фінансово-економічної діяльностіі (у тому числі 
відомості про норми видаткуі товарно-матеріальних цінностей). 
 4) Усні співбесіди ізі працівниками підприємства. 
 5) Зіставлення екземплярів документів, уі тому числі з документами 
контрагентів. 
 6) Результатиі інвентаризацій. 
 7) Фінансова й податкова звітність. 
Також вартоі зазначити, на черговомуі засіданні 28 жовтня 2021 року 
Кабінет Міністрів схваливі розроблені Мінфіномі зміни до Податкового 
кодексу України та Закону Україниі «Про бухгалтерський облік та фінансову 
звітністьі в Україні» щодо впровадженняі електронних перевірок (е-аудит). 
Зокремаі вносяться зміни ві частині обов’язку платниківі податків 
подавати до органіві ДПС експортовані з вихідноїі системи обліку достовірні 
51 
 
дані: про наявністьі та стан активів, власногоі капіталу та зобов’язань, аі 
також про зміни уі фінансово-господарськомуі стані платникаі податків за 
звітний (податковий) рікі у вигляді стандартногоі аудиторського файла (SAF-
T) протягом 60і календарних днів, що настаютьі за останнім календарним 
днем звітногоі (податкового) року. 
Слід відмітити, щоі такий обов’язок виникатиме уі великих платників 
податківі  лише з 01 січня 2025 року, аі у платників ПДВ - з 01 січня 2027і 
року. 
Також встановлюєтьсяі відповідальність платниківі за неподання, 
несвоєчаснеі подання, подання з помилкамиі стандартного аудиторського 
файлу (SAF-T). 
Впровадженняі е-аудиту сприятиме вирішеннюі таких завдань: 
• удосконаленнюі ризик-орієнтованих підходіві на доперевірочному та 
перевірочномуі етапах; 
• підвищенню швидкості, точностіі та ефективності результатіві 
перевірок; 
• створенню можливостейі для платників податківі щодо самоперевірки 
поданоїі податкової звітності; 
• зменшеннюі кількості податковихі запитів до платниківі податків; 
• зменшенню податковихі правопорушень та судовихі спорів; 
• зменшеннюі особистих контактіві між платником податківі та 
контролюючимі органом, зниженню впливу «людськогоі фактора». 
Аудиторськаі практика показує, що помилки при нарахуванні йі сплаті 
ПДВ виникають практично на всіх етапахі. Тому проведення аудиторських 
перевірок з ПДВ єі важливим та вкрай необхідним на сучасному етапіі. 
Аудитор, перевіряючи розрахунки, допомагає підприємству уникнути 
переплаті, фінансових витрат у вигляді санкцій, судових споріві тощо. 
52 
 
РОЗДІЛ 2 
 ДІЮЧА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКАІ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ І 
АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМІ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ 
ВАРТІСТЬ НА ТОВі "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ" 
 
 
 2.1. Організаційно-економічна характеристикаі об’єкта 
дослідження ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ" 
 
ТОВ "ЛОГІСТИКі-ЧЕРКАСИ" є державним комерційним 
підприємством, заснованим наі державній власності та передане в управління 
Державногоі концерну «Укроборонпром». 
Регулювання, контроль та координація діяльностіі ТОВ "ЛОГІСТИК-
ЧЕРКАСИ" здійснюються Концерном як уповноваженимі суб’єктом 
господарювання з управління об’єктами державної власностіі в оборонно-
промисловому комплексі. 
ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИі" утворено з метою одержання прибутку 
шляхом виготовленняі, технічного обслуговування та ремонту 
комплектувальних виробів авіаційноїі та іншої техніки цивільного та 
військового призначенняі, а також виготовлення гальмівного обладнання для 
залізничногоі транспорту. 
ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ" є юридичною особоюі та набуває прав та 
обов’язків юридичної особиі з дати включення його до Єдиного державногоі 
реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців таі громадських 
формувань. 
Інформація з ЄДР: 
Повне найменуванняі: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ 
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ". 
Скороченеі найменування: ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ". 
Код ЄДРПОУ: 14310052і (зареєстровано, не перебуває в процесі 
53 
 
припинення). 
Організаційноі-правовий статус: Державне підприємство. 
Адреса: 61023, Черкаськаі область, місто Черкаси, вулиця СУМСЬКА, 
будинок 132і. 
Дата створення підприємства - 1927 рік. 
ТОВ "ЛОГІСТИКі-ЧЕРКАСИ є промисловим підприємством в галузі 
машинобудуванняі, зокрема в авіаційній промисловості, яке здійснює 
виготовленняі, технічне обслуговування та ремонт комплектувальних 
виробів авіаційноїі та іншої техніки військового та цивільного призначенняі, 
а також виготовлення гальмівного обладнання для залізничногоі транспорту. 
Сьогодні підприємство займає лідируючі позиції ві Україні з серійного 
виготовлення, ремонту і модернізаціїі агрегатів для гідравлічних, паливних 
та електричних системі авіаційної техніки. 
Успіх роботи пояснюється чіткими планамиі розвитку і згуртованістю 
команди. Обраний інноваційний шляхі розвитку спільно з ДП «Черкаське 
агрегатне конструкторськеі бюро» та іншими підприємствами ДК 
“Укроборонпром” дозволяєі створювати і виробляти сучасні приводи 
основної системиі управління польотом, агрегати паливної системи 
вертольотів, гідросистемі і систем енергопостачання літаків. 
Продукція підприємства унікальнаі, відрізняється високою 
наукоємністю і технічним рівнем виробництваі, застосовується практично на 
всіх видах літаків іі вертольотів, що випускаються в СНД, і експлуатуєтьсяі 
більш ніж у 60 країнах світу. ТОВі "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ також бере 
участь у розробціі агрегатів під вимоги Замовника і пропонує вжеі існуючі 
вироби на авіаційну техніку нового поколінняі. 
Керівництво: Леонов Дмитро Андрійович - Директор 
Організаційна структураі ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ складається з 
п’ятдесяти двохі структурних підрозділів, які умовно можна поділити наі 
виробничі (цехи, майстерні тощо) та допоміжні (юридичнаі, кадрова, 
господарська, логістична служби). 
54 
 
Підприємство здійснює своюі діяльність в умовах оголошеного в 
Україні карантинуі в зв’язку з пандемією коронавірусу (COVID-19і). 
Карантин передбачає ряд обмежувальних заходів, які маютьі вплив на 
ситуацію в економіці України іі на діяльність Підприємства. В результаті 
обмежувальних заходіві та нестабільної ситуації не тільки в Україніі, але й у 
світовій економіці діяльність Підприємстваі супроводжується ризиками. 
Проте, згідно проведеного аналізу ситуаціїі та діяльності підприємства, 
спостерігається зростання чистого доходуі від реалізації продукції (товарів, 
робіт, послуг). Управлінськийі персонал вважає, що й надалі пандемія 
короновірусуі не буде мати негативного впливу на діяльністьі ТОВ 
"ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ». 
В той же часі, управлінський персонал аналізує можливі негативні 
сценарії розвиткуі ситуації і готовий відповідним чином вживати необхіднихі 
заходів для пом'якшення можливих наслідківі. 
Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності 
підприємстваі наведено в табл. 2.1. 
 Таблиця 2і.1 
Аналіз основних фінансово-економічних показниківі діяльності ТОВ 
«ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ» за 2018-2020і роки, тис. грн. 
Рокиі Відхилення 
№ 
 2019/ 2020і/ 2019/ 2020/ 
Показник
п/п 2018 2019 2020 2018, 2019, 2018, 2019, 
(+; -) (+; -) (%) (%) 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Чистийі дохід від 
реалізації продукції 
1 483153 532611 454915 49458 -77696 110,2і 85,4 
(товарів, робіт, послугі), 
тис. грн 
Собівартість реалізованої 
продукції (товаріві, робіт, 
2 249559 239547 177947 -10012 -61600і 96,0 74,3 
послуг), 
тис. грн 
Валовий прибутокі,  
3 233594 293064 276968 59470 -16096 125,5і 94,5 
тис. грн 
Чистий прибуток,  
4 39734 49222і 60719 9488 11497 123,9 123,4і 
тис. грн 
Середньоспискова 
чисельність працівників, 
5 1653 1656і 1654 3 -2 100,2 99,9і 
осіб 
 
55 
 
      П родовж . табл.  2.1 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Продуктивність праці, 
6 292і,3 321,6 275,0 29,3і -46,6 110,0 85,5 
тис. грн./осіб                                  
7і Фонд оплати праці,   15207,6 16725,6і 20675 1518 3949,4 110,0 123і,6 
Середньомісячна 
8 заробітна плата, 9,2і 10,1 12,5 0,9 2і,4 109,8 123,8 
 тис. грн 
Валютаі балансу, 
9 576667 540305 589978 -36362 49673 93і,7 109,2 
тис. грн 
Власний капітал, 
10 384344і 418475 458799 34131 40324 108,9 109і,6 
тис. грн 
Середньорічна вартість 
11 основних засобів, 36465і 44134 46997 7669 2863 121,0 106і,5 
тис. грн 
Середньорічні залишки 
12 оборотних засобів, 449626і 398375 447565 -51251 49190 88,6 112і,3 
тис. грн 
Довгострокові 
зобов’язання та 
13 23548і 26416 28272 2868 1856 112,2 107і,0 
забезпечення, 
тис. грн 
Поточні зобов’язання та 
14 забезпечення, 168775і 95414 102907 -73361 7493 56,5 107і,9 
тис. грн 
Дебіторська 
15 заборгованість, 92248 78161 92038і -14087 13877 84,7 117,8 
тис. грн 
Власні оборотні кошти,  -
16і 449626 398375 447569 49194 88,6 112,3 
тис. грн 51251і 
Грошовіі кошти, 
17 28935 8262 13888 -20673 5626 28і,6 168,1 
тис. грн 
  
Отже, аналіз основних фінансовоі-економічних показників діяльності 
ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ  заі 2018-2020 роки, тис. грн. показав, щоі 
підприємство знаходиться у стадії розвитку, оскільки всіі показники мають 
тенденцію до зростання. Але кризаі 2020 р., спричинена встановленням 
карантинних обмежень уі зв’язку із COVID-19 і зниженням економічноїі 
активності країни, внесла свої корективи у розвитокі підприємства, внаслідок 
чого у підприємства знизився чистийі дохід від реалізації продукції на 14,6і% 
у порівнянні з 2019 р. на відмінуі від 2019 р., де спостерігалося збільшення 
чистогоі доходу на 110,2%. Не дивлячись наі це, підприємство отримало 
навіть більший чистий прибутокі у 2020 р., ніж у попередніх рокахі.  
Оскільки ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ входить до складуі Державного 
концерну «Укроборонпром», яке забезпечує підприємство постійнимиі 
замовленнями і безперебійною роботою, чисельність працюючих наі 
56 
 
підприємстві є сталою і майже не змінюєтьсяі. Стабільні і високі заробітки 
сприяють тому, щоі працівники загалом тримаються за свою роботу, 
показуючиі високу продуктивність роботи. Середня заробітна плата 
працівниківі підприємства становила у 2018 р. 9,2і тис. грн., у 2019 р. – 10,1і 
тис. грн., у 2020 р. – 12,5і тис. грн. 
ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ щорічно збільшуєі свій власний капітал, 
постійно оновлюючи основні фондиі. 
Щорічно нарощуючи основні фонди і оборотні засобиі, підприємство 
збільшує свої активи. Так, активи підприємстваі за 2018 р. становили 
576667 тис. грні., за 2019 р. – 540305 тис. грн., заі 2019 р. – 589978 тис. грн. 
Власний капіталі ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ має тенденцію до 
збільшенняі. Так, у 2018 р. він становив 384344і тис. грн., у 2019 р. – 418475 
тисі. грн., у 2020 р. – 459799 тис. грні. 
  Поряд з активами підприємства ростуть і йогоі зобов’язання, які 
складаються з довгострокових і поточнихі зобов’язань. 
Дебіторська заборгованість ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ носитьі 
нестійкий характер. Так, у 2019 р. вонаі скоротилася, а у 2020 р. – 
збільшилася. ТОВі "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ слід негайно застосувати заходи 
щодоі погашення цієї заборгованості, доки вона не перейшлаі в стадію 
невиконання. 
Власні оборотні кошти іі грошові кошти не є сталими показниками, іі 
можуть змінюватися досить кардинально.  
В табл. 2і.2 наведено аналіз показників платоспроможності Державного 
підприємстваі "Харківський машинобудівний завод ”ФЕД” 2018-2020 ррі. 
Таблиця 2.2 
Аналіз показників платоспроможностіі ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ» 
2018-2020 рр. 
№ Роки Нормативне Відхиленняі 
Показники Формула 
пі/п 2018 2019 2020 значення 2019/2018 2020/2019і 
1 2 3 4 5 6 7і 8 9 
Оборотні 
Коефіцієнт активиі/ 
1 3,42 4,18 4і,35 1,5-2,5 1,22і 1,04 
покриття Поточні 
зобов’язання 
57 
 
       Продо вж. табл . 2.2 
          
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
(Оборотніі 
активи – 
Проміжний 
товарно-мат. 
2 коефіцієнт 0і,75 1,00 1,13 0,7і-0,8 1,33 1,13 
запаси ) / 
ліквідності 
Поточні 
зобов’язання 
(Грошові 
кошти + 
Коефіцієнт 
короткостр. 
3і абсолютної 0,17 0,09 0і,13 0,2-0,35 0,53і 1,44 
ЦПі) / 
ліквідності 
поточні 
зобов’язання 
   
Отже, аналіз показників платоспроможності ТОВі «ЛОГІСТИК-
ЧЕРКАСИ» показав, коефіцієнт покриття вдвічі перевищуєі його нормативне 
значення і має тенденцію доі збільшення, що свідчить про 
платоспроможність підприємства. 
Розрахунокі проміжного коефіцієнту ліквідності Державного 
підприємства ТОВ «ЛОГІСТИКі-ЧЕРКАСИ», який є в межах та більшеі 
свого нормативного значення, також показав, що підприємствоі є 
платоспроможним. 
Однак, аналіз коефіцієнта абсолютної ліквідностіі ТОВ «ЛОГІСТИК-
ЧЕРКАСИ» показав, що у разіі необхідності підприємство буде дуже важко 
швидко ліквідуватиі, оскільки воно не володіє достатнім запасом грошовихі 
коштів.  
Аналіз показників фінансової стійкості ТОВ «ЛОГІСТИКі-ЧЕРКАСИ» 
за 2018-2020 рр. наведено ві табл. 2.3. 
 
 
 
 
 
 
 
58 
 
Таблиця 2.3і 
Аналіз показників фінансової стійкості 
 ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИі» за 2018-2020 рр. 
Роки Відхилення 
№ Нормативне 
Показникиі Формула 
п/п 2019/ 2020/ 
2018 2019і 2020 значення 
2018 2019 
Коефіцієнті 
Власний капітал 
фінансової 
1 / валюта 0,67 0,77 0,77 більшеі 0,5 1,15 1,00 
незалежності 
балансуі 
(автономії) 
Власний капітал 
Коефіцієнт 
/ Позикові 
2і фінансової 2,0 3,4 3і,5 більше 1 1,70 1,03і 
коштиі(коротко- 
стабільності 
довгострокові ) 
Коефіцієнт 
Активи / 
3 фінансової 1,5 1,29 1,29 меншеі 2,0 0,86 1,00 
Власний капіталі 
залежності  
 
Величина Оборотні активи 
4і власного – Поточніі 280851 302961 344658 більше 0 1і,08 1,14 
оборотного зобов’язання 
капіталу  
Коефіцієнт (Оборотні 
маневреності активи – 
5 власногоі Поточні 0,73 0,72 0,75і більше 0 0,99 1,04 
оборотного зобов’язання) / 
капіталу  власнийі капітал 
Частка 
Оборотні 
оборотних 
6і активиі / Усього 0,78 0,74 0і,76 - 0,95 1,03 
коштів у 
активів 
активах 
Короткострокові 
Коефіцієнті і довгострокові 
7 0і,33 0,23 0,22 менше 0і,5 0,70 0,96 
заборгованості  зобов’язання / 
активи 
Коефіцієнті 
Зобов’язання/ 
8 позикових та 0,33 0,23 0,22 ≤ 1і 0,70 0,96 
Власний капіталі 
власних коштів 
  
Отже, аналіз показниківі фінансової стійкості ТОВ «ЛОГІСТИК-
ЧЕРКАСИ» за 2018і-2020 рр. показав, що підприємство за всімаі 
показниками визначається як фінансово стійке і вониі мають тенденцію  за 
результатами 2020 р. покращуватисяі. 
В табл. 2.4 було проведено аналізі показників ділової активності ТОВ 
«ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ» заі 2018-2020 рр. 
 
 
 
59 
 
Таблиця 2.4і 
Аналіз показників ділової активності  
ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИі» за 2018-2020 рр. 
Роки Відхилення 
№ 
Показникиі Формула 
п/п 2019і/ 2020/ 
2018 2019 2020 
2018 2019 
Оборотність 
Виручка від 
дебіторської 
реалізації/(Деб.заборг. на 
1 заборгованості 5,69 6,25 5,35 1і,10 0,86 
почі. року + Деб.заборг. на 
 
кінець року)/2і 
і 
Оборотність 
Виручка від 
кредиторської 
реалізації/(кред.заборг. на 
2 заборгованостіі 3,13 3,4 3,6 1і,09 1,06 
почі. року + кред.заборг. на 
 
кінець року)/2і 
 
Середній 
період 
365/ Оборотність 
3 погашенняі 64і,15 58,4 68,22 0,91і 1,17 
деб.заборгованості 
дебіторської 
заборгованості 
 
Середній 
період 365/ Оборотність 
4 116,61і 107,35 101,39 0,92 0і,94 
погашення кред.заборгованості 
кредиторськоїі 
заборгованості 
Виручка від реалізацїі/ 
Оборотність (Заг.сума активів на поч. року 
5 0і,9 0,95 0,8 1,06і 0,84 
активів + Загі.сума активів на кінець 
року)/2 
Оборотність 
Виручкаі від реалізації/ 
6 власного 1,26 1і,27 0,99 1,01 0,78і 
власний капітал 
капіталу 
Виручка віді реалізації/ 
Оборотність 
(товарно-мат. запаси на 
7 товарно-мат. 1,6 1,7 1,44 1і,06 0,85 
поч.рокуі + товарно-мат. 
запасів 
запаси на поч.року)/2і 
(Середній період погашення 
Тривалість деб. заборг.+ оборотність 
8 фінансового товарноі-мат. запасів(ІІ)) – -50,86 -47,25 -31,73і 0,93 0,67 
циклуі середній період погашення 
креді. заборгованості 
  
На відміну віді показників платоспроможності і фінансової стійкості, 
показники діловоїі активності ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ» показують 
дещо гіршіі результати.  
Оборотність дебіторської заборгованості з кожним рокомі 
зменшується, а кредиторської, навпаки, збільшується. Оборотність 
дебіторськоїі заборгованості за три останніх роки коливалася уі межах 5,35 – 
60 
 
6,25. Оборотність кредиторськоїі заборгованості становила від 3,13 до 3і,6. 
Середній період погашення дебіторської заборгованості становитьі від 
58,4 до 68,22 дняі, при цьому за останній рік тривалість цьогоі періоду 
збільшилася на 17%, що негативно впливаєі на діяльність підприємства. 
Середній період кредиторської заборгованостіі становить від 101,39 до 
116,61і дня, при цьому за останній рік цейі період скоротився на 6%. 
Оборотність активів становилаі в 2018 р. 0,9, в 2019і р. – 0,95, а в 2020 
рі. – 0,8. Оборотність власного капіталу становила ві 2018 р. – 1,26, в 2019 рі. 
– 1,27, а в 2020 р. – 0і,99. Скорочення оборотності активів і власного 
капіталуі негативно впливає на діяльність підприємства. 
Тривалість фінансовогоі циклу має негативні значення. 
Аналіз показників рентабельностіі ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ» за 
2018-2020 ррі. наведено в табл. 2.5. 
Таблиця 2.5 
Аналіз показників рентабельності  
ТОВ «ЛОГІСТИКі-ЧЕРКАСИ»за 2018-2020 рр. 
Відхилення 
Роки 
№ (+; -) 
Показники Методика розрахунку 
п/пі 2019/ 2020/ 
2018 2019і 2020 
2018 2019 
Рентабельністьі 
Валовий прибуток / Собівартість 
1 реалізованої 93,6 122,3 155,6і 1,31 1,27 
реалізованої продукціїі х100 
продукції ,% 
Рентабельність Валовий прибуток / Чистий дохід 
2 48,3 55,0 60,9і 1,14 1,11 
продажуі,% від реалізації продукціїі х100 
Чистий прибуток / 
(Середньорічна вартість 
Рентабельність 
3 основних засобів + 7,4 8і,8 10,7 1,19 1,22і 
підприємстваі,% 
Середньорічніі залишки 
оборотних засобів) х100 
  
Аналіз показників рентабельності ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ» заі 
2018-2020 рр. показав, що підприємство маєі дуже високу рентабельність, що 
пов’язано, ймовірно, зіі специфікою роботи самого підприємства, яке 
входить уі концерн «Укроборонпром». 
Рентабельність реалізованої продукції становив уі 2018 р. 93,6%, у 
2019 рі. – 122,3%, у 2020 р. – 155,6і%, що показує стабільне зростання рівня 
61 
 
рентабельності реалізованоїі продукції.  
Рентабельність продажу становив за 2018 рі. 48,3%, за 2019 р. – 55,0і%, 
за 2020 р. – 60,9%, що такожі вказує на стабільне зростання рентабельності 
реалізованої продукціїі. 
Рентабельність підприємства становила у 2018 р. 7і,4%, у 2019 – 8,8%, 
у 2020і р. – 10,7%, що свідчить про постійнийі ріст рентабельності 
підприємства.  
Отже, можна зробити висновокі, що ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ» 
доволі успішно функціонуєі, має гарні показники платоспроможності і 
фінансової стійкостіі, але має й деякі проблеми з показникамиі ділової 
активності, що впливає на результати роботиі підприємства. Висока 
рентабельність підприємства надає підприємству великіі переваги. 
 
 
 2.2. Організація і методика фінансовогоі та податкового обліку  
податку на додану вартістьі 
 
Основою для обліку податку на підприємстві єі Податковий кодекс 
України [1] з подальшими змінамиі та доповненнями. Згідно з цим ТОВ 
"ЛОГІСТИКі-ЧЕРКАСИ" веде податковий облік податкових зобов’язань таі 
податкового кредиту, а також визначає суму податкуі на додану вартість, яку 
треба сплатити уі бюджет. 
Податкове зобов’язання – це загальна сума податкуі, одержана 
(нарахована) платником податку в звітному податковомуі періоді, що 
визначені згідно з законодавством. Датоюі виникнення податкового 
зобов’язання з поставки товарів (робіті, послуг) вважається дата, яка 
припадає на податковийі період, протягом якого відбулася будь-яка зі подій, 
що сталася раніше (правило «першої подіїі»): або дата зарахування коштів 
від покупця наі балансовий рахунок платника податку як оплата товаріві 
(робіт, послуг), що підлягають поставці, а уі разі поставки товарі (робіт, 
62 
 
послуг) за готівковіі кошти – дата їх оприбуткування в касі платникаі 
податку, а при відсутності такої – дата інкасаціїі готівкових коштів у 
банківській установі; або датаі відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – 
датаі оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіті (послуг) 
платником податку.  
Податкова накладна складається уі момент виникнення податкових 
зобов’язань продавця у двохі примірниках (рис. 2.1). Податкові накладна є 
звітним податковий документомі і одночасно розрахунковим документом 
(Додаток Г, Ді, Е, Є).  
До розділу І податкової накладної вносяться даніі в розрізі 
номенклатури поставки товарів. До розділуі II податкової накладної 
вносяться всі дані поі товаротранспортних витратах продавця згідно з 
договором, якіі не входять до договірної (контрактної) вартості товаріві. До 
розділу III податкової накладної вносяться даніі по зворотній (заставній) тарі. 
Вартість тари визначаєтьсяі в контракті як зворотна (заставна) і неі 
включається до бази оподаткування, а зазначається які загальна сума коштів, 
що підлягають сплаті. 
 Наі ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ" виписані податкові накладні 
реєструютьсяі в  ПЗ М.Е.Doc.  
Організація обліку передбачає достовірне, повне та своєчаснеі 
відображення даних на рахунках бухгалтерського обліку. Підставоюі для 
відображення даних на рахунках бухгалтерського облікуі є дані первинного 
обліку. Підставою для відображенняі в обліку податкового кредиту чи 
податкового зобов’язанняі з ПДВ є належними чином оформлена податковаі 
накладна, яка в свою чергу є розрахунковимі і звітним податковим 
документом. 
Головною особливістю бухгалтерськогоі та податкового обліку ПДВ є 
дата визнанняі податкового кредиту та податкового зобов’язання. 
63 
 
Загальна сума податкових Загальна сума податкового 
зобов'язань підприємства кредиту підприємства 
Різниця має 
Позитивне значення Від'ємне значення 
Сума ПДВ, що підлягає Сума ПДВ, що підлягає 
сплаті до бюджету бюджетному відшкодуванню 
 
Рис. 2і.1. Процедура співставлення податкових зобов’язань іі податкового 
кредиту з податку на додану вартістьі на ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ". 
 
По завершенню звітногоі (податкового) періоду ТОВ "ЛОГІСТИК-
ЧЕРКАСИ" подає доі податкового органу звітність – податкову декларацію з 
податкуі на додану вартість (Додаток И). Декларація подаєтьсяі до ДПС у  м. 
Черкаси. 
На ТОВі "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ" при складанні декларації керуються 
Порядкомі заповнення та подання податкової декларації з податкуі на додану 
вартість відповідно до Податкового кодексуі України. Звітним (податковим) 
періодом ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИі"є один календарний місяць. 
Основою для відображенняі даних у податковій декларації з податку 
наі додану вартість є реєстр отриманих та виданихі податкових накладних 
(табл. 2.6). Першийі розділ декларації складається відповідно до даних 
другогоі розділу реєстру. 
 
 
 
64 
 
Таблиця 2.6 
Взаємозв'язокі декларації з податку на додану вартість іі реєстру 
виданих податкових накладних на ТОВ "ЛОГІСТИКі-ЧЕРКАСИ" 
Податкові зобов’язання (розділ І Декларації іі розділ ІІ Реєстру) 
№ рядка декларації 1 2і.1 2.2 3 4 6 7і 8 9 
№ графи реєстру 7, 8 11і 9 10 10 – 7, 8 – 10 
 
Уі рядках 1-5 – декларації вказуються загальні обсягиі поставки, за 
якими у платника в даномуі звітному періоді виникло податкове 
зобов'язання. У рядкуі 6 вказується обсяг імпорту товарів протягом звітногоі 
(податкового) періоду, при імпорті яких сплату податкуі на додану вартість 
було відстрочено шляхом видачіі податкового векселя та вказується термін 
погашення векселяі. У рядку 7 вказуються обсяги послуг, отриманихі від 
нерезидента на митній території України. Коригуванняі податкових 
зобов'язань на основі попередніх звітних періодіві відображається у рядку 8. 
При заповненні цьогоі рядка обов'язкове подання додатка 1 до податковоїі 
декларації. 
 ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ є платником податку на додану вартість 
як особа, яка займається ввезення товарів у митному режимі імпорту або 
реімпорту для реалізації на території України. Податок становить 20 % бази 
оподаткування та додається до ціни товарів. 
На ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИі"використовується заліковий метод 
обчислення ПДВ. Основу обчислення складає вартість оподатковуваного 
обороту, тобто вартість реалізованої продукції без включення в неї самого 
податку при обов'язковій наявності права на відрахування податку, 
сплаченого постачальникам за придбані товарно-матеріальні цінності. 
Товари, які ввозяться в Україну, оподатковуються ПДВ за ставкою 20% 
від бази оподаткування, що обчислюється згідно з Податковим кодексом 
України. Датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні 
65 
 
(імпортуванні)товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із 
зазначенням у ній суми ПДВ, що підлягає сплаті. 
Відображення начислення ПДВ у податковому обліку на ТОВ 
"ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИі" розглянемо у таблиці 2.7. 
Таблиця 2.7. 
Методологія кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку 
Пор. Зміст господарської Кореспондуючі рахунки 
№ операції Дебет Кредит Сума 
1 2 3 4 5 
І. Реалізація при надходженні попередньої оплати від покупця 
1-ша Надійшла на 311 "Поточні 681 "Розрахунки за 120 
подія поточний рахунок рахунки в авансами 
передоплата від національній одержаними" 
покупця. Документ: валюті" 
 Банківська виписка 
Відображено 643 "Податкові 641 "Розрахунки за 20 
податкове зобов'язання" податками" 
зобов'язання з ПДВ. 
Податкова накладна 
відсутня 
2-га Відображення у 361 "Розрахунки з 701 "Дохід від 120 
подія складі доходу вітчизняними реалізації готової 
виручки від покупцями" продукції" 
реалізації продукції 
(товарів, робіт, 
послуг) за 
продажними цінами. 
Документ: Видаткова 
 накладна 
Зараховано 681 "Розрахунки за 361 "Розрахунки з 120 
передоплату за авансами вітчизняними 
реалізовану одержаними" покупцями" 
 продукцію 
Відображено суму 701 "Дохід від 643 "Податкові 20 
ПДВ, раніше реалізації готової зобов'язання" 
включену до продукції" 
податкових 
 зобов'язань 
Списана собівартість 901 "Собівартість 26 "Готова 50 
реалізованої реалізованої продукція" 
 продукції готової продукції 
Перераховано суму 641 "Розрахунки за 311 "Поточні 20 
ПДВ податками" рахунки в 
 національній валюті" 
 
  
     
66 
 
Продовж. табл. 2.7 
 
 1 2 3 4 5 
Віднесено суму 701 "Дохід від 791 "Результат 100 
доходу (виручки) від реалізації готової основної діяльності" 
реалізації за мінусом продукції" 
ПДВ на збільшення 
фінансового 
результату від 
 основної діяльності 
Списано собівартість 791 "Результат 901 "Собівартість 50 
реалізованої основної реалізованої готової 
продукції на діяльності" продукції" 
зменшення 
фінансового 
результату від 
основної діяльності 
II. Реалізація без попередньої оплати покупцем 
1-ша Відвантажено готову 361 "Розрахунки з 701 "Дохід від 120 
подія продукцію (товари, вітчизняними реалізації готової 
роботи, послуги) покупцями продукції" 
покупцю і майбутню 
виручку відображено 
у складі доходу від 
реалізації продукції 
за реалізаційними 
цінами. Документ: 
 Видаткова накладна. 
Нараховане ПДВ, 701 "Дохід від 641 "Розрахунки за 20 
інші податкові реалізації готової податками" 
обов'язкові платежі. продукції 
Документ: Податкова 
 накладна 
Перераховане суму 641 "Розрахунки за 311 "Поточні 20 
ПДВ до державного податками рахунки в 
бюджету. Документ: національній валюті" 
Платіжне доручення, 
 Виписка банк 
Списано собівартість 901 "Собівартість 26 "Готова 50 
реалізованої реалізованої продукція" 
 продукції готової продукції 
Віднесено суму 701 "Дохід від 791 "Результат 100 
доходу (виручку) від реалізації готової основної діяльності" 
реалізації за мінусом продукції 
ПДВ (акцизного 
збору) на збільшення 
фінансового 
результату від 
основної діяльності 
     
67 
 
Продовж. табл. 2.7 
1 2 3 4 5 
2-га Списано собівартість 791 "Результат 901 "Собівартість 50 
подія реалізації на основної реалізованої готової 
зменшення діяльності" продукції" 
фінансового 
результату від 
 основної діяльності 
Надійшла на 311 "Поточні 361 "Розрахунки з 120 
поточний рахунок рахунки в вітчизняними 
оплата від покупця. національній покупцями 
Документ: виписка валюті" 
банку  
1-ша Списана з поточного 371 "Розрахунки за 311 "Поточні 
подія рахунку покупця виданими рахунки в 
попередня оплата авансами" національній валюті" 
постачальнику за 
ціною реалізації. 
Документ: Виписка 
 банку  
Відображена сума 641 "Розрахунки за 644 "Податковий 
податкового кредиту податками" кредит" 
з ПДВ  
2-га Оприбутковані 20 "Виробничі 631 "Розрахунки з 
подія запаси (ціна за запаси" вітчизняними 
мінусом ПДВ). постачальниками" 
Документ : 
 Податкова накладна  
Зараховано 631 "Розрахунки з 371 "Розрахунки за 
авансовий платіж за вітчизняними виданими авансами" 
 придбані запаси постачальниками"  
Відображено суму 644 "Податковий 631 "Розрахунки з 
податкового кредиту кредит" вітчизняними 
з ПДВ (право на постачальника ми» 
використання 
підприємством ПДВ)  
1-ша Оприбутковані 20 "Виробничі 631 "Розрахунки з 
подія запаси без оплати запаси" вітчизняними 
покупцем (без ПДВ) постачальниками" 
Документ: податкова 
 накладна  
Відображена сума 641 "Розрахунки за 631 "Розрахунки з 
податкового кредиту податками" вітчизняними 
з ПДВ постачальниками"  
2-га Оплачено з 631 "Розрахунки з 311 "Поточні 
подія поточного рахунку вітчизняними рахунки в 
покупця постачальниками" національній валюті" 
постачальнику за 
придбані запаси 
 
68 
 
Облік ПДВ при придбанні товарів пов’язаний не тільки з формуванням 
податкового кредиту, але й в окремих випадках з нарахуванням податкових 
зобов’язань. Викликано це тим, що з 1 липня 2015 року при придбанні 
товарів вся сума ПДВ одразу включається до податкового кредиту 
незалежно від того, чи використовуються вони в оподатковуваних операціях 
у межах господарської діяльності або в операціях, що не є об’єктом 
оподаткування чи звільнені від оподаткування ПДВ. 
Однак, якщо таке придбання не пов’язане з господарською діяльністю 
платника або з оподатковуваними ПДВ операціями, обов’язково 
нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ, аби 
«компенсувати» отриманий раніше податковий кредит. У разі придбання 
товарів без ПДВ, підстави для нарахування податкових зобов’язань 
відсутні. 
Відповідно до п. 198.5 ПКУ, на платника ПДВ покладається обов’язок 
нараховувати податкові зобов’язання (далі ‒ ПЗ) за товарами, при придбанні 
або виготовленні яких був відображений податковий кредит та які 
використовуються в операціях, які [7]: 
– не є об’єктом оподаткування згідно зі ст. 196 Кодексу (крім операцій, 
передбачених п. 196.1.7) або якщо місцем постачання послуг не є територія 
України (п. «а»); 
– звільнені від оподаткування згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розділу ХХ 
ПКУ, міжнародними договорами (крім операцій, передбачених п. 197.1.28, 
п. 197.11 ПКУ) (п. «б»); 
– здійснюються в межах балансу платника ПДВ, у тому числі 
передання для невиробничого використання, переведення виробничих 
необоротних активів до складу невиробничих (п. «в»); 
– не є господарською діяльністю платника податків (крім операцій із 
ліквідації об’єктів основних засобів, які передбачені п. 189.9 ПКУ) (п. «г»). 
Така ж вимога щодо нарахування компенсуючих податкових 
зобов’язань передбачена у разі, якщо товари/послуги/необоротні активи 
69 
 
частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, і частково в 
неоподатковуваних (п. 199.1 ПКУ). Згідно п. 199.4 ПКУ платник податку за 
підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання 
товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях 
виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних 
та неоподатковуваних операцій [7]. Розмір частки в даному випадку має 
відповідати частці використання таких товарів, послуг, необоротних активів 
у неоподатковуваних операціях. За результатами такого перерахунку 
платник проводить донарахування (зменшення) податкових зобов’язань з 
ПДВ на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН (п. 199.4 
ПКУ). 
З цього випливає, що на субрахунку 643 потрібно відкрити 
аналітичний рахунок «Податкові зобов’язання, що підлягають 
коригуванню», при цьому, враховуючи, що субрахунок 643 
використовується ще й в інших випадках, зокрема в кореспонденції з 
субрахунком 641 при нарахуванні ПЗ у разі передоплати. Аналітичний 
рахунок «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню» також було 
рекомендовано п. 11 і 12 скасованої Інструкції 141. Він призначений для 
нарахування компенсуючих податкових зобов’язань відповідно до п.п. 198.5 
і 199.1 ПКУ. 
У табл. 2.8 наведемо порядок обліку придбання товарів для 
неоподатковуваних/негосподарських операцій та пропозиції щодо 
відображення в обліку нарахування «компенсуючих» податкових 
зобов’язань за п. 198.5 ПКУ з використанням аналітичних рахунків. 
 
 
 
 
 
 
70 
 
Таблиця 2.8 
Облік придбання (використання) товарів для неоподатковуваних 
операцій або в негосподарській діяльності 
№  Кореспонденція рахунків  
з/п Зміст операції дебет кредит Сума, 
грн 
1 2 3 4 5 
Перша подія ‒ отримання товарів, що призначаються для неоподатковуваних операцій 
або в негосподарській діяльності (про їх неоподатковуваний/негосподарський статус 
відомо під час придбання) 
1 Отримано товари від постачальника 281 631 100 
000 
2 Відображено непідтверджений 6442 631 20 
податковий кредит (до отримання 000 
зареєстрованої в ЄРПН податкової 
накладної) 
3 Отримано зареєстровану продавцем в 6412 6442 20 
ЄРПН податкову накладну і зараховано 000 
суму ПДВ до податкового кредиту 
4 Нараховані «компенсуючі» податкові 6433 6412 20 
зобов’язання за ПДВ  (на дату їх 000 
придбання (або на дату початку 
використання)) 
5 Сума податкового зобов’язання 281 6433 20 
включена до первісної вартості 000 
6 Оплачено товари 631 311 120 
000 
Перша подія ‒ передоплата 
7 Перераховано постачальнику у 371 311 120 
порядку попередньої оплати за товари, 000 
що підлягають постачанню 
(включаючи ПДВ) 
8 Відображено непідтверджений 6442 6441 20 
податковий кредит (до отримання 000 
зареєстрованої в ЄРПН податкової 
накладної) за передоплатою 
9 Отримано зареєстровану продавцем в 6412 6442 20 
ЄРПН податкову 000 
накладну і зараховано суму ПДВ до 
податкового кредиту (закривається 
непідтверджений ПК) 
10 Нараховані «компенсуючі» податкові 6433 6412 20 
зобов’язання за ПДВ (на дату їх 000 
придбання) 
11 Отримано товари від постачальника 281 631 100 
000 
     
     
     
71 
 
Продовж. табл. 2.8 
 
1 2 3 4 5 
12 Списано раніше відображену суму 6441 631 20 
податкового кредиту з ПДВ з 000 
передоплати (закривається ПДВ з 
передоплат) 
13 Сума податкового зобов’язання 281 6433 20 
включена до первісної вартості 000 
14 Проведено залік заборгованостей 631 371 120 
000 
15 Нараховано «компенсуючі» податкові 64з3о3б ов’язання 6412з а фактом2 0в икористання товарів наприкінці місяця за зведеною 
податковою накладною 000 
16 Сума податкового зобов’язання 949 6433 20 
включена до витрат 000 
 
Між тим, варто зазначити, що коригуванню (річному перерахунку) 
підлягають лише ті податкові зобов’язання, які нараховані згідно з п. 199 
ПКУ. А отже, виправданим у даному випадку буде окремий облік 
податкових зобов’язань за п. 199.1 і п. 198.5 ПКУ. 
На мій погляд, потребує додаткового вивчення та законодавчого 
врегулювання питання дати нарахування «компенсуючих» податкових 
зобов’язань. Відповідно до абзацу сьомого п. 198.5 ПКУ, податкові 
зобов’язання по товарах, придбаних для використання в неоподатковуваних 
операціях, визначаються на дату їх придбання, проте ПКУ не містить 
поняття придбання, тому чи потрібно нараховувати такі ПЗ на дату 
передоплати (див. операцію 10 табл. 2) залишається відкритим. 
Окрім того, «компенсуючі» податкові зобов’язання платник податку 
зобов’язаний нарахувати виходячи з бази оподаткування, визначеної 
відповідно до п. 189.1 ПКУ [7], тобто з вартості їх придбання. Відсутність і 
такого поняття в податковому законодавстві припускає неоднозначне 
трактування, внаслідок чого може призвести до прийняття помилкового 
рішення. Ми вважаємо, що окрім первісної вартості, у платника немає іншої 
вартості, яку можна означити як вартість придбання. 
 
72 
 
 
 2.3. Методика аудиторської перевірки розрахунків з бюджетомі  
з податку на додану вартість 
 
Аудитором, які вже зазначалось у п. 1.3., приі проведенні аудиту 
розрахунків з ПДВ на підприємствіі вирішуються два основних завдання: 
1. підтвердження правильностіі розрахунків з бюджетом; 
2. оптимізація податкового плануванняі та сплати податків 
підприємством. 
За результатами аудиторськоїі перевірки нарахування та сплати ПДВ 
аудитор повинені запропонувати керівництву підприємства механізм 
виправлення виявлених помилокі, насамперед, з метою усунення фінансових 
та адміністративнихі санкцій при подальших перевірках контролюючих 
органів. Такимі чином, він має надати рекомендації щодо виправленняі 
бухгалтерських записів і відповідних документів, які фіксуютьі господарські 
операції, пов'язані з податком на додануі вартість, та щодо виправлень у 
податковій звітностіі та погашення недоплати. 
Основними джерелами отримання аудиторськихі доказів є: 
1. первинні документи підприємства таі третіх осіб (договори, наклад-
ні, товарно-транспортні накладніі, доручення, акти прийому-передачі викона-
них робіт, банківськіі та касові документи, податкові накладні тощо); 
2і. регістри синтетичного та аналітичного обліку суб'єкта перевіркиі 
(журнали-ордери, відомості, реєстр отриманих та виданихі податкових 
накладних. Головна книга тощо); 
3. усніі співбесіди з робітниками підприємства; 
4. зіставлення однихі документів підприємства з іншими, а також зі 
документами третіх осіб; 
5. фінансова та податковаі звітність. 
В ході незалежної перевірки розрахунків ТОВі "ЛОГІСТИК-
ЧЕРКАСИ" по ПДВ було проведено вибірковуі перевірку наступних 
73 
 
документів: 
1. свідоцтво про реєстраціюі платника податку на додану вартість 
(Додаток Аі); 
2. податкові накладні, що були видані таі отримані (Додатки Г, Д, Е, Є); 
3і. рахунки; 
4. реєстр отриманих та виданих податковихі накладних (Додаток Ж, З); 
5. податкові деклараціїі по податку на додану вартість та додаткиі до 
них (Додаток И, І); 
6. банківськіі виписки по поточному рахунку; 
7. платіжні дорученняі. 
Найбільш поширені помилки в обліку розрахунків зі ПДВ можна 
згрупувати у наступні 4 групиі [44]: 
I група – виникають при визначенні об'єктаі оподаткування та ставок 
податку та викликають викривленняі сум податкових зобов'язань у продавця 
і сумі податкового кредиту у покупця; 
II група – з'являютьсяі при визначенні дати виникнення податкових 
зобов'язань іі податкового кредиту, що призводить до заниження 
(завищенняі) суми податку на додану вартість, що підлягаєі сплаті до 
бюджету; 
ІІІ група – неправильне визначенняі бази оподаткування ПДВ, що 
впливає на даніі податкового обліку покупця; 
IV група – виникають приі визначенні права на податковий кредит, в 
більшостіі випадків спричиняють заниження суми ПДВ, яка сплачуєтьсяі до 
бюджету. 
Більшість помилок вимикають внаслідок складностіі та заплутаності 
законодавчих норм, що регламентують порядокі розрахунку та сплати 
податку на додану вартістьі, і недбалого ставлення до ведення 
бухгалтерського таі податкового обліку на підприємстві, що перевіряється. 
Особливоі це стосується помилок 1 групи, причинами виникненняі яких є 
виключно перелічені вище. 
74 
 
Помилки другоїі групи є одними з найбільш поширених. Цеі пов'язано 
з тим, що окрім звичайного методуі визначення податкових зобов'язань та 
податкового кредиту заі «першою подією» існують деякі операції, для якихі 
встановлені інші методи. Так, для певних операційі встановлено обов'язкове 
використання касового методу, який полягаєі в тому, що дата виникнення 
податкових зобов'язаньі визначається як дата отримання коштів за 
поставленіі товари (роботи, послуги), а податкового кредиту – відповідноі 
передачі коштів. 
Помилки, які виникають при визначенніі бази оподаткування 
здебільшого пов'язані з невірним розуміннямі або незнанням нормативного 
регулювання цього питання. Крімі того, доволі часто зустрічається помилка, 
яка полягаєі у тому, що підприємства нараховують податкові зобов'язанняі на 
суму місцевих податків, які не включаютьсяі до ціни. Така помилка 
призводить не тількиі до надлишкової сплати ПДВ у продавця, алеі й до 
завищеного податкового кредиту у покупцяі {що матиме для останнього 
доволі сумні наслідкиі). 
Визначення податкового кредиту також пов’язано з деякимиі 
помилками. Насамперед, це стосується документального підтвердження 
праваі на податковий кредит, порушення порядку якого позбавляєі 
підприємство права на включення до податкового кредитуі певних витрат. 
До основних порушень заповнення документіві, що надають право на 
податковий кредит відносятьсяі: 
1. прийняття податкових накладних, без заповнення всіхі належних 
реквізитів; 
2. включення до складу податковогоі кредиту суми ПДВ на підставі 
товарних чеківі, накладних у разі, якщо обсяг поставки товаріві (робіт, 
послуг) перевищив 200 гривень за деньі; 
3. невчасність зроблених записів в реєстрі виданихі та отриманих 
накладних або незаповненість всіх реквізитіві тощо [47]. 
Аудитор має перевірити, чи правильно визначеніі суми податкового 
75 
 
кредиту і чи усі зі цих сум відповідають умовам віднесення до податковогоі 
кредиту згідно з чинним законодавством. Насамперед, сліді звернути увагу 
на те, чи використовуються придбаніі товари (роботи, послуги) в 
оподатковуваних операціях ві межах господарської діяльності підприємства. 
Отже, правильність визначенняі величини податкового кредиту залежить 
насамперед від організаціїі обліку витрат, а саме, наявності чітко 
налагодженогоі первинного обліку та елементів, за допомогою якихі можна 
визначити напрями здійснення витрат [49]. 
Результати перевіркиі правильності складання бухгалтерських записів 
по нарахуванню зобов'язаньі по податку на додану вартість аудитор 
відображаєі в робочому документі (табл. 2.9.)  
Аудитор також повинен з'ясувати відповідність відображених сумі 
зобов'язань по податку на додану вартість ві головній книзі і балансі 
підприємства. Після цьогоі аудиторові необхідно скласти робочий документ 
по перевірціі податку (табл. 2.10.). 
Результати перевіркиі правильності складання бухгалтерських записів, 
приведені в таблі. 2.9 і табл. 2.10 по нарахуванню зобов'язань по ПДВ іі 
відповідності віддзеркалення сум зобов'язань по ПДВ свідчатьі, що на ТОВ 
"ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ" правильно застосовуютьсяі ставки податку, 
складаються бухгалтерські записи по нарахуваннюі податку. 
Таблиця 2.9 
Відомість перевіркиі зіставності даних журналу № 3 і Головної 
книгиі по рахунку 64 «Податкові зобов'язання» на ТОВі "ЛОГІСТИК-
ЧЕРКАСИ" 
По даним По данимі 
Згідно 
Зміст господарської Головної аудиторською Відхилення 
журналуі №3 
операції книги перевірки 
Дт Кт  Дт Кті  Дт Кт  Дт Кт  
1 Відображені 
зобов'язанняі  643 641 20 643 641 20 643і 641 20 – – – 
2 Нараховані 
зобов'язання по ПДВі  701 643 99 701 634 99 701і 643 99 – – – 
 
76 
 
Також аудитор має перевірити чиі відбувалося коригування 
податкового кредиту та податкових зобов'язаньі при настанні встановлених 
законодавством умов для такогоі перерахунку. Зараз такими умовами є: 
1. поверненняі товарів особі, яка їх надала; 
2. перерахунокі суми компенсації вартості після поставки товарів 
(робіті, послуг); 
Таблиця 2.10 
Робочий документі аудитора по перевірці податку на додану 
вартістьі на ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ" 
Базаі 
На якомуі рахунку 
оподаткування по Ставка податку 
відображається Відобра-
даним 
ження в 
по резуль- облікових 
згідно згідно зі по даним 
татам реєстрахі 
ПКУ Інструк-ції аудитора 
перевірки 
Реєстр 
отриманихі і 
ПДВ 2400і 2400 20% 20% 641 641 виданих 
податкових 
накладних  
 
3. зміна способуі визначення бази оподаткування та/або дати 
визначенняі податкового кредиту і податкових зобов'язань; 
4. використанняі товарів (робіт, послуг) поза господарською діяльністю 
підприємстваі, 
Основними етапами здійснення аудиту податку на додануі вартість є 
перевірка: 
1. визначення платників податкуі на додану вартість; 
2. розрахунку податкових зобов'язаньі; 
3. визначення податкового кредиту; 
4. порядку сплатиі податку та подання звітності за ним; 
5і. отримання бюджетного відшкодування; 
6. додержання порядку самостійногоі виправлення помилок, 
допущених при обчислені та сплатіі податку на додану вартість. 
Вид податку 
аудитора 
Фін. 
обліку 
77 
 
В ході перевіркиі розрахунків з податку на додану вартість об'єктуі 
дослідження були використані специфічні методи аудиту, такіі як формальна 
та арифметична перевірки документів, опитуванняі, перевірка документів по 
їх сутності, аудиторська вибіркаі. Також використовувався метод сканування, 
але нетипових дляі підприємства операцій та подій в період, щоі 
перевіряється, виявлено не було. 
При визначенні проблемнихі напрямків аудиту розрахунків з IIДВ 
аудитор повинені оцінити такі умови та події, які можутьі збільшити ризик 
викривлення даних податкової звітності: 
1і. проблеми отримання певних аудиторських доказів (неадекватні 
записиі, невідображені в обліку виправлення, необґрунтовані відповіді 
керівництваі або персоналу на запитання аудитора, відмінності міжі 
обліковими записами та підтвердженнями третіх осіб); 
2і. незвичайні операції (договори з пов'язаними особами, безоплатнаі 
передача, договори за значно заниженими або завищенимиі цінами, 
договори, які з цілому не відповідаютьі діяльності підприємства); 
3. рівень цілісності або компетентностіі управлінського персоналу 
(значний і тривалий за часомі стан недостатньої укомплектованості 
облікового персоналу, часті зміниі в бухгалтерії, юридичному відділі, службі 
внутрішнього аудитуі); 
4. незвичайні впливи в рамках підприємства (наі бухгалтерський 
персонал здійснюється тиск з метою складанняі фінансової та податкової 
звітності за дуже короткийі проміжок часу); 
Ретельне вивчення цих питань даєі змогу аудитору виробити загальний 
підхід до аудитуі ПДВ, визначити його проблемні напрями, оцінити ступіньі 
ризику та рівень суттєвості. 
За організацію таі ведення обліку на ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ» 
відповідаєі головний бухгалтер. Незважаючи на те, що структураі підрозділу 
характеризується певною недоукомплектованістю, це перекривається 
високимі кваліфікаційним рівнем бухгалтера. Інших факторів, що булиі 
78 
 
перелічені вище, на підприємстві не виявлено. 
Приі проведенні оцінки визначення підприємства платником ПДВ 
завданнямиі аудитора є: 
1. встановлення своєчасності реєстрації підприємстваі платником ПДВ; 
2. визначення наявності у підприємстваі обґрунтованих підстав для 
зняття з реєстрації платникомі ПДВ; 
3. оцінка переваг і недоліків дляі підприємства як платника і 
неплатника ПДВ зі погляду оптимальності податкового навантаження та 
взаємовідносин зі контрагентами. 
Оскільки чинним законодавством передбачено суворі штрафніі санкції 
за порушення строків реєстрації платником податкуі на додану вартість 
аудитор повинен обов'язково перевіритиі своєчасність здійснення реєстрації. 
Для підприємства-неплатника ПДВі аудитор повинен встановити 
додержання умов, які даютьі змогу не здійснювати таку реєстрацію, а дляі 
підприємства-платника ПДВ – наявність підстав, які даютьі йому право за 
власним бажанням подати заявуі про зняття з реєстрації. Для цього віні має 
перевірити правильність класифікації операцій, що виконуєі підприємство на 
оподатковувані та неоподатковувані і оцінитиі повноту відображення та 
обчислення обсягу операцій, якіі є об'єктом оподаткування ПДВ [51,76]. 
ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИі» не мас можливості зняття з реєстрації, 
оскількиі сума від здійснення операцій з поставки товаріві, що підлягають 
оподаткуванню ПДВ за останні 12і місяців перевищує 1000000 грн. Але 
навіть якщоі воно перетне цю межу, зніматися з реєстраціїі для нього буде 
недоцільно, оскільки в такомуі випадку воно не матиме права виписувати 
податковіі накладні. Відповідно, його контрагенти це матимуть праваі на 
нарахування податкового кредиту та матимуть серйозніі підставі для зміни 
постачальника. 
ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИі» не має пільг по податку на додануі 
вартість, оскільки операції, які товариство проводить, неі входять ані до 
переліку операцій, що звільняютьсяі від оподаткування, ані до переліку 
79 
 
операцій, щоі не є об'єктом оподаткування. Також підприємство неі має 
права використовувати нульову ставку податку, оскількиі воно не займається 
зовнішньоекономічною діяльністю та іншимиі операціями, що підлягають 
оподаткуванню за ставкою 0і відсотків. 
При перевірці податкового зобов'язання від продажуі товарів на об'єкті 
дослідження встановлено, що датоюі виникнення податкових зобов'язань з 
продажу товарів (робіті, послуг) вважається дата, яка припадає на 
податковийі період, протягом якого відбувається будь-яка зі подій, що 
сталася раніше: 
1) дата відвантаженняі; 
2) дата зарахування коштів від покупця наі банківський рахунок 
платника податку як оплата товаріві, що підлягають продажу, а у разі 
продажуі товарів за готівкові кошти – дата їх оприбуткуванняі в касі 
платника податку. 
При перевірці правильностіі ведення реєстру отриманих та виданих 
податкових накладнихі, було виявлено повну відповідність нормам 
положень, щоі регламентують ведення цього реєстру.  
При аудиті порядкуі сплати ПДВ до бюджету та подання звітностіі за 
ним в першу чергу перевіряється вчасністьі подання декларації та 
правильність її заповнення. Дляі цього аудитор перевіряє наявність штампу 
про прийняттяі на усіх звітах по цьому податку іі відповідність проставленої 
в них дати встановленим граничнимі строкам подання декларації. Крім того, 
дані ві звітності мають відповідати даним обліку на підприємствіі і 
встановленим правилам визначення належної до сплатиі суми. 
Крім того, він повинен встановити чиі відповідає діяльність 
підприємства умовам використання квартального податковогоі періоду. За 
наявності такої можливості він маєі порадити підприємству перейти на таку 
періодичність поданняі звітності. У разі ж, якщо підприємство використовуєі 
цей метод, але вже не відповідає умовамі його використання, встановленим 
чинним законодавством, він зобов'язанийі попередити його про можливі 
80 
 
наслідки. 
ТОВ «ЛОГІСТИКі-ЧЕРКАСИ» сплачує податок щомісячно, оскільки 
обсяг оподатковуванихі операцій перевищує встановлену граничну суму, що 
надаєі право на використання квартального податкового періоду. Томуі 
податкові декларації подавалися до спливу 20-денногоі строку після 
закінчення податкового періоду. 
Після встановленняі правильності подання податкової звітності 
аудитор може приступатиі до перевірки своєчасності та правильності 
розрахунків зі бюджетом. Крім перевірки відповідності сплати власне 
податкуі на додану вартість він має встановити правильністьі і інших 
розрахунків підприємства з бюджетом, якіі стосуються цього податку, 
зокрема своєчасність та повнотуі перерахування штрафних санкцій. При 
цьому він перевіряєі: 
1. правильність відображення розрахунків з бюджетом ві аналітичному 
та синтетичному обліку; 
2. відповідність сумі, що вказані у податковій звітності та сумі, 
фактично перерахованих до бюджету; 
3. вчасність проведенихі розрахунків; 
4. наявність та правильність оформлення документіві, що 
підтверджують проведення таких розрахунків. 
Законодавством встановленоі, що податкові зобов'язання повинні бути 
сплачені доі бюджету у строк 10 днів після граничногоі строку подання 
податкової декларації, в штрафи – 10і днів після отримання податкового 
повідомлення. 
При проведенніі перевірки відповідності отримання бюджетного 
відшкодування аудитор маєі встановити правильність визначення розміру 
бюджетного відшкодування таі наявність у підприємства прав на його 
отриманняі. Також йому слід встановити відповідність дій податківціві 
діючому законодавству та порадити керівництву об'єкта перевіркиі комплекс 
заходів по поверненню заборгованості по бюджетномуі відшкодуванню [54]. 
81 
 
При перевірці порядку виправлення помилок, допущенихі при 
обчислені та сплаті ПДВ у минулихі звітних періодах, здійсненого 
підприємством самостійно до проведенняі аудиторської перевірки, аудитор 
виконує такі процедури: 
1і. перевіряє правильність та обґрунтованість тлумачення помилки приі 
нарахуванні і сплаті ПДВ; 
2. встановлює правильністьі виправлення записів у бухгалтерському 
обліку та податковійі документації; 
3. перевіряє правильність розрахунку суми помилкиі та фінансової 
санкції; 
4. перевірне правильність заповненняі уточнюючої податкової звітності 
та відповідних довідок; 
5і. встановлює: своєчасність сплати суми донарахованого податкового 
зобов'язанняі та штрафних санкцій [55]. 
ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ» уі 2020 році перевірялося Державною 
податковою службою  мі. Черкаси.  
Перевірка податку на додану вартість проводиласьі згідно реєстру 
отриманих і виданих податкових накладнихі, даних бухгалтерського і 
податкового обліку, по балансовомуі рах. № 64 "Розрахунок з бюджетом" та 
податковихі накладних. 
Відповідно до законодавства, перевірена правильність заповненняі 
податкових накладних, ведення реєстру отриманих та виданихі податкових 
накладних. 
Облік реалізації підприємством здійснюється згідноі виписаних ТОВ 
«ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ» податкових накладних, якіі заносяться в реєстр 
отриманих та виданих податковихі накладних. Перевіркою не виявлено 
фактів порушення ві заповненні накладної,  виписувало податкові накладні 
на моменті виникнення податкових зобов'язань продавця. 
Облік сум податковихі зобов’язань по сплаті податку на додану 
вартістьі відображається по кредиту рахунку 641 "Розрахунки зі бюджетом з 
82 
 
податку на додану вартість". Перевіркоюі правильності визначення 
податкового зобов'язання (кредит рахунку 64і "Розрахунки з бюджетом"), 
згідно наданих до перевіркиі документів встановлено: 
Підприємство податкові зобов'язання нараховує поі першій події, що 
настала раніше: або відвантаженняі товару, або отримані грошові кошти. 
Податкове зобов'язанняі по податку на додану вартість складалися заі 
рахунок продажу товару. Облік придбання товарів (робіті, послуг) 
підприємством здійснюється згідно отриманих підприємством податковихі 
накладних, які заносяться до реєстру отриманих таі виданих податкових 
накладних, що відповідає вимогам діючогоі Порядку ведення реєстру 
отриманих та виданих податковихі накладних. 
Перевіркою встановлено, що згідно первинних бухгалтерськихі та 
податкових документів, встановлено, що податковий кредиті по податку на 
додану вартість ТОВ «ЛОГІСТИКі-ЧЕРКАСИ» складається з придбання з 
податком наі додану вартість на митній території України товаріві, послуг, 
сировини. 
Дані реєстру отриманих та виданихі податкових накладних 
підтверджуються податковими накладними. Податкове зобов'язанняі по ПДВ 
у фірми формувалося за рахунокі продажу продукції підприємства – бланки, 
канцелярські товари таі інше. Податкові зобов'язання по реалізації, 
оподаткувались поі ставці 20 %. Згідно наданої для перевірки документаціїі 
встановлено, що реалізація продукції підприємством здійснюється наі митній 
території України по договірних цінах зі урахуванням ПДВ. 
Результати перевірки правильності числення податковогоі зобов'язання 
і податкового кредиту по ПДВ ТОВі «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ» наведено в 
таблиці 2.11. 
 
 
 
 
83 
 
Таблиця 2.11 
Результати документальноїі податкової перевірки правильності 
числення податкового зобов'язання іі податкового кредиту по податку 
на додану вартістьі ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ»  (грн.) 
Заі даними платника 
За данимиі перевірки 
(Декларації по ПДВ) 
Чиста Відхилен
Подат- Чиста 
сумаі Податкі -ня 
ковий Податк. Подат Подат сума 
зобов’я- . (гр. 5 – 
період зобов’я- к. к. зобов’яі-
зань зобов’я- гр.7і) 
зання кредит кредит зань (гр. 5 
(гр. 3 – зання 
– гр. 6) 
гр. 4) 
1 2і 3 4 5 6 7 8 
07і. 2018 15161 13629 1532 15161 13629 1532і – 
08. 2018 11703 10647 1055 11703 10647і 1055 – 
09. 2018 9924 8997 926 9924і 8997 926 – 
10. 2018 35386 34432 954і 35386 34432 954 – 
11. 2018 31348 29554і 1794 31348 29554 1794 – 
12. 2018 46898і 45445 1453 46898 45445 1453 – 
01. 2019і 45906 44123 1783 45906 44123 1783 – 
02і. 2019 42325 40918 1407 42325 40918 1407і – 
03. 2019 68102 66323 1779 68102 66323і 1779 – 
04. 2019 45170 43857 1314 45170і 43857 1314 – 
05. 2019 44241 43031 1209і 44241 43031 1209 – 
06. 2019 40964 39805і 1158 40964 39805 1158 – 
07. 2019 38455і 36915 1540 38455 36915 1540 – 
08. 2019і 49495 47419 2076 49495 47419 2076 – 
09і. 2019 38425 36424 2002 38425 36424 2002і – 
10. 2019 27658 26368 1290 27658 26368і 1290 – 
84 
 
    Продовж. таб. 2.11 
1 2 3 4 5 6 7 8 
11і. 2019 33033 31927 1106 33033 31927 1106і – 
12. 2019 66244 64942 1302 66244 64942і 1302 – 
01. 2020 51420 48728 2692 51420і 48728 2692 – 
02. 2020 68869 66781 2088і 68869 66781 2088 – 
03. 2020 49642 45606і 4036 49642 45606 4036 – 
04. 2020 44716і 39832 4884 44716 39832 4884 – 
05. 2020і 52920 47678 5242 52920 47678 5242 – 
06і. 2020 30650 27026 3624 30650 27026 3624і – 
07. 2020 34418 31944 2474 34418 31944і 2474 – 
08. 2020 52590 49512 3078і 52590 49512 3078 – 
09. 2020 78332 75999і 2333 78332 75999 2333 – 
10. 2020 44648і 43590 1058 44648 43590 1058 – 
11. 2020і 53429 50535 2894 53429 50535 2894 – 
12і. 2020 74247 71196 3052 74247 71196 3052і – 
Всього: 126318 126318 – 
1326319 3 63136 1326319 3 63136і 
Як видно з даних таблиці 2.9 порушень правильності числення 
податкового зобов'язання іі податкового кредиту, а так само чистої сумиі 
зобов’язань по податку на додану вартість заі період з липня 2018 року по 
груденьі 2020 року по ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ»  неі встановлено. Дані 
Реєстру отриманих та виданих податковихі накладних підтверджені 
податковими накладними. 
 
 2.4. Аналізі впливу розрахунків з бюджетом по податку наі додану 
вартість на фінансово-господарську діяльність підприємстваі 
 
Податок на додану вартість (ПДВ) домінує середі непрямих податків, 
85 
 
що надходять до бюджету. Тобтоі це податок, який виконує яскраво 
виражену фіскальнуі функцію. Як уже зазначалось вище, особливість ПДВі 
полягає в тім, що саме він справляєі значний вплив на фінансово-
господарську діяльність суб'єктіві господарювання та на їхній фінансовий 
стан. 
Впливі непрямих податків на фінансову діяльність ТОВ «ЛОГІСТИКі-
ЧЕРКАСИ», залежить від багатьох обставин, чинників. Зазначенийі вплив 
варто розглядати по двох напрямках: 
Поі-перше, цей вплив пов'язаний із сплатою непрямихі податків при 
придбанні товарно-матеріальних цінностей, оплатіі виконаних робіт і 
наданих послуг. У цьомуі випадку необхідно враховувати такі чинники [36]: 
– умовиі оплати; 
– обсяги придбання; 
– ставки і пільги поі податках; 
– терміни відшкодування сплачених податків. 
По-другеі, цей вплив пов'язаний із надходженням непрямих податківі 
на рахунки суб'єктів господарювання при реалізації нимиі товарів, робіт, 
послуг. У цьому випадку можутьі впливати такі чинники: 
– умови реалізації й оплатиі; 
– обсяги і напрямок реалізації; 
– ставки і пільгиі по податках; 
– терміни сплати податків у бюджеті. 
Величина зобов‘язання зі сплати податку наі додану вартість залежить 
від двох факторів: сумиі ПДВ, нарахованого платником податку у складі 
ціниі товарів та послуг, та суми податкового кредитуі звітного періоду 
ПДВ = ПЗ – ПК         (2.4і.1) 
де ПДВ – сума податку на додануі вартість, ПЗ – сума податкових 
зобов’язань, ПК – сумаі податкового кредиту. 
Розглянемо інформацію про розмір податковихі зобов’язань і 
податкового кредиту за 2019-2020і роки на ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ»   
86 
 
З представленоїі таблиці 2.12 бачимо, що чистаі сума зобов'язань по 
ПДВ в 2019 – 2020і роках не мала негативного значення, тобто неі мало місця 
бюджетне відшкодування (податковий кредит неі перевищував податкове 
зобов'язання по ПДВ). Найбільше жі значення чиста сума зобов'язань по ПДВ 
малаі в серпні і вересні, і це неі дивно, оскільки саме наприкінці літа і 
осіннюі спостерігається зростання попиту на канцелярські товари. 
Таблицяі 2.12 
Розмір податкових зобов’язань іі податкового кредиту по ПДВ 
 за 2019–2020і рр. на ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ»   
Податковеі зобов’язання, Податковий кредит, 
усього усього 
Період 
Обсяг поставкиі Сума Обсяг поставки Сума 
без ПДВ ПДВ безі ПДВ ПДВ 
1 2 3 4і 5 
2019 рік 
Січень  152683 30537 149184і 29837 
Лютий 155543 31109 152960 30592 
1і 2 3 4 5 
Березень 230514 46103і 226277 45255 
Квітень  236144 47229 223569 44714і 
Травень  262806 52561 260197 52039 
Червень 275951і 55190 264747 52949 
Липень  307733 61547 303197і 60639 
Серпень  358964 71793 353412 70682 
Вересеньі  377973 75594 373316 74663 
Жовтень  296494 59299і 290603 58121 
Листопад  288425 57685 285847 57170і 
Грудень  295694 59139 294574 58915 
2020 рікі  
Січень  141728 28346 139484 27897 
87 
 
  Продовж. табл. 2.12 
 
1 2 3 4 5 
Лютий 142750і 28550 142294 28459 
Березень 108550 21710 96458 19292 
Квітеньі  198424 39685 192233 38447 
Травень  123721 24744і 121364 24273 
Червень 178075 35615 175543 35109і 
Липень  149243 29849 142643 28529 
Серпень  271038і 54208 267020 53404 
Вересень  301841 60368 298729і 59746 
Жовтень  371456 74291 366627 73325 
Листопаді  344595 68919 341958 68392 
Грудень  262198 52439і 258761 51752 
 
На початку 2020 р. чистіі зобов'язання мають позитивне значення. 
Порівняно з аналогічнимі періодом 2019 р. їх значення зменшилася, цеі може 
бути пов'язано з тим, що споживанняі продукції знизилося, але не настільки, 
щоб податковийі кредит перевищував податкові: зобов'язання. 
У 2019-2020і рр. ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ» сплачувало податок наі 
додану вартість у таких розмірах (табл. 2і.4.2). Аналізуючи дані таблиці 2.13, 
можна зробити висновки про зменшення обсягіві діяльності аналізованого 
підприємства, яке знайшло свій виразі у зниженні обсягів продаж та 
придбання товаріві (на 19,92 % та 19,97 % відповідноі). Це призвело до 
логічного зменшення податкових зобов’язаньі на 17,29 %, та податкового 
кредиту – наі 19,97 %. ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ»  не здійснювалоі 
операцій, звільнених від оподаткування. 
 
 
 
88 
 
Таблиця 2.13 
Розрахунки з бюджетом по податку наі додану вартість ТОВ 
«ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ»   у 2019і-2020 рр. 
№ Роки Відхиленняі 
Показник 
з/п 2019 2020 Абсолютне, грн.. Відносне, % 
1. Обсягиі поставки без 3238924 2593619 -645305 -19і,92 
ПДВ 
1.1 Сума ПДВ  647786 518724і -129062 -19,92 
2. Операції звільнені - - - - 
віді оподаткування 
3. Загальний обсяг 3238924 2593619 -645305 -19,92 
продажу 
4. Коригування на осі-
нові попередніх звіт- - - - - 
них періодів ( + / – ) 
5. Всьогоі податкових 12210 10099 -2111 -17,29і 
зобов’язань  
6. Придбання товарів та 
2543114
послуг, які вклюі- 3177883 -634769 -19,97 
чаються до складу і 
валових витрат 
7. Сума податкового 635576 508625 -126951 -19,97 
кредитуі 
8. Чистіі зобов’язання 12210 10099 -2111 -17і,29 
з ПДВ 
9. Авансові - - - - 
відшкодування  
10. Нарахована сумаі 12210 10099 -2111 -17,29 
ПДВ 
 
Такожі слід відмітити, що протягом періоду, що аналізувавсяі, не 
проводилося коригування на основі попередніх звітнихі періодів. Чисті 
зобов’язання з ПДВ зменшилися наі 17,29 %. У 2019-2020 рр. заі підсумками 
року підприємство сплатило 100,0 % віді чистих зобов’язань з ПДВ за 
рахунок відсутностіі авансових відшкодувань. У 2020 р. на кінецьі року ТОВ 
«ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ» не мало праваі на отримання відшкодування з 
бюджету. Таким чиномі, можна зробити висновок про надмірне фінансове 
89 
 
навантаженняі підприємства, не останню роль в якому займаєі податок на 
додану вартість. 
 
 
 2.5. Аналізі впровадження інформаційних технологій у обліку  
розрахунків зі податку на додану вартість на підприємстві 
 
 Наі ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ» для формування податкової 
звітностіі в електронному вигляді у форматі Extensible Markup Language 
(XML) згідно наказу Державної податкової службиі України від 3 травня 
2006 року № 242і «Про затвердження формату (стандарту) електронного 
документа звітностіі платників податків» [58] впроваджено та 
використовується програмнийі продукт «Податкова звітність 1.3».  
Для нормальногоі функціонування даної програми необхідно: 
1.1. Операційна система Microsoft Windows 98/ME/2000/XP 
1.2.  Microsoft Internet Explorer 6.0 
1.3.  Microsoft XML Parser 4і.0 (Microsoft XML 4.0 SP2) 
1.4. Java 2 Platform Standard Edition Runtime Environment 5і.0 
(або вищої версії) 
1.5.  Adobe Acrobat Reader 5.0 (або вищої версії) 
Для роботиі з програмним забезпеченням запускається на виконання 
файлі MAIN.HTA (по замовчанню знаходиться в C:\opz\). Після запуску 
з’являється вікно (рис. 2і.1). 
90 
 
 
Рис.2.1. Вікноі запуску програми «Податкова звітність 1.3» 
Ві основу інтерфейсу покладені принципи роботи звичного текстовогоі 
редактора. Тобто всі режими розподілено на чотириі основні групи : 
Основна робота з документом: створенняі нового документу; 
завантаження збереженого раніше документу; збереженняі документу; 
збереження всіх відкритих документів; закрити всіі відкриті документи; друк 
документу [59].  
Контроль заповнення документуі передбачає: перевірку структури 
документа (згідно відповідної схемиі контролю xsd); камеральну перевірку 
документа (арифметичний контрольі введених значень згідно правил 
заповнення форми). 
Роботаі з нормативно – довідковою інформацією:  
1. Перегляд довідника документіві. 
2. Перегляд довідника інспекцій. 
3. Перегляд довідника версій документаі. 
4. Перегляд довідника термінів подачі документа. 
5. Перегляд довідникаі контрагентів. 
6. Перегляд довідника працюючих. 
7. Перегляд наказу ДПСУі від 03.05.2006 № 242 «Про 
затвердженняі формату (стандарту) електронного документа звітності 
91 
 
платників податківі». 
8. Перегляд правил заповнення документу. 
Сервісні функції включаютьі: 
1. Настройка персональних параметрів ТОВ «ЛОГІСТИК-
ЧЕРКАСИ».   
2. Автозаповненняі документу. 
3. Синхронізація журналу документів. 
4. Перегляд журналу документіві. 
5. Формування реєстру податкових накладних. 
6. Заповнення документа наі основі реєстру податкових накладних. 
Після запуску програмиі у режимі “Сервіс” – “Персональні параметри” 
заповняється формаі з реєстраційними реквізитами платника (рис. 2.2). 
Надалі ці дані автоматично заносяться доі шапки документів (у разі згоди).  
 
Рис. 2і.2. Вікно «Персональні параметри» 
Необхідно указатиі шляхи до директорії, у якій будуть зберігатисяі 
підготовлені документи; до директорії, де будуть формуватисяі документи 
92 
 
сформовані для друку та до директоріїі, до якої будуть копіюватись 
документи, підготовлені дляі відправки. Ці директорії знаходяться всередині 
каталогу, уі якому установлено програмне забезпечення (наприклад, C:\opz\). 
Крім того, у вікні персональних настройок існуєі можливість 
відключити автоматичне заповнення документу згідно правилі 
арифметичного контролю, а також відключити автоматичну підготовкуі 
документа на відправку при його збереженні. Існуєі можливість зберігати 
декілька варіантів настройок персональних параметріві (підготовлювати 
звітні документи для декількох платників податківі).  
При створенні нового документу на ТОВ «ЛОГІСТИКі-ЧЕРКАСИ»у 
модальному вікні вказуються всі параметриі нового документа, а саме: тип 
звітного документаі, звітний місяць (або квартал), звітний рік. Перелікі 
доступних звітних документів обмежується, вказаним у персональнихі 
настройках, типом особи, а також переліком документіві, що відмічені для 
роботи у режимі «Довідникиі» – «Довідник документів». 
Реєстр податкових накладних формується наі основі xml-файлів 
податкових накладних, які створеноі програмним забезпеченням по 
формуванню податкової звітності таі збережено у директорії, яка вказана в 
персональнийі настройках як шлях до збереження файлів, таі на основі 
журналу збережених документів («Сервіс»-«Формуванняі реєстру 
податкових накладних»). Необхідно вказати період, заі який створюється 
документ (рис.2.3). 
 
Рис.2.3. Вибір періоду, заі який створюється реєстр накладних на ТОВ 
«ЛОГІСТИКі-ЧЕРКАСИ»   
93 
 
 
Для формування податкової декларації з податкуі на додану вартість на 
ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИі»  створюється нова декларацію з податку на 
додануі вартість відповідного періоду (пункт меню «Сервіс»-«Заповненняі 
документу на основі реєстру податкових накладних»). 
Дляі формування розшифровки податкового кредиту та податкових 
зобов’язаньі в розрізі контрагентів обирається пункт меню «Документі» – 
«Новий…» та вибирається декларація по податку наі додану вартість 
(рис.2.4). 
 
Рисі.2.4. Формування податкової декларації зі ПДВ на ТОВ «ЛОГІСТИК-
ЧЕРКАСИ»   
 
У разіі підтвердження пропонується форма звітного документа та 
пропозиціяі заповнити заголовок документу (рис. 2.5).  
 
Рис.2.5. Діалогове вікно програмиі «Податкова звітність 1.3» 
 
При згоді, заповнюєтьсяі заголовок документу даними, які описані у 
94 
 
настройкахі програми, у разі відмови заголовок не заповнюєтьсяі. 
Якщо документ має додатки програма «Податкова звітністьі 1.3» 
пропонує їх відкрити (рис. 2і.6) 
 
Рис. 2.6 Діалоговеі вікно програми «Податкова  
звітність 1.3» – формуванняі додатків 
 
У разі потреби співробітників бухгалтерії ТОВі «ЛОГІСТИК-
ЧЕРКАСИ» вибір контрагента можливий за індивідуальнимі податковим 
номером.  
В пункті меню «Довідники» знаходятьсяі: 
1. Довідник інспекцій. 
2. Довідник документів (у довіднику можливоі відмітити лише ті документи, 
які використовує платникі, тоді при створенні нового документу, в перелікуі 
будуть знаходитись тільки відмічені в довіднику документиі). 
3. Довідник версій документів. 
4. Довідник термінів подачі документіві. 
5. Довідник контрагентів.  
6. Довідник працюючих. 
7. Правила заповнення відкритогоі документу. 
Існує можливість ведення довідника контрагентів (податковіі накладні 
та реєстр податкових накладних). 
В шапціі документу (або в таблицях) у відповідному поліі обираються 
необхідні контрагенті. Довідник контрагентів програми, якийі можна 
змінювати (редагувати, додавати, видаляти контрагентів), дозволяєі 
сортувати записи (рис. 2.7, рисі. 2.8). 
95 
 
 
Рис. 2.7. Діалогове вікно програми – розшифровки податкових зобов’язань 
таі податкового кредиту в розрізі контрагентів 
 
Рис. 2.8 Діалогове вікно програми – довідник контрагентіві 
Використання на підприємстві ТОВ «ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ» 
програмногоі продукту «Податкова звітність 1.3» дозволяє оперативноі та 
зручно формувати реєстр отриманих та виданихі податкових накладних, що 
значно прискорює роботу бухгалтерськогоі відділу (рис. 2.9). 
96 
 
 
Рис. 2і.9. Діалогове вікно програми – реєстр отриманихі та виданих 
податкових накладних 
 
Таким чином, впровадженняі інформаційних технологій у обліку 
розрахунків з ПДВі на підприємстві знаходяться на задовільному рівні. 
Програмнийі продукт «Податкова звітність 1.3» використовується дляі 
швидкого формування податкової звітності в електронному виглядіі, з 
дотриманням правил структурного контролю та проведеннямі камеральної 
перевірки на виконання розпорядження Кабінету Міністріві України від 6 
лютого 2008 року № 262і-р «Про заходи щодо удосконалення системи 
адмініструванняі податку на додану вартість режим формування 
розшифровкиі податкового кредиту та податкових зобов’язань в розрізіі 
контрагентів» [63]. 
97 
 
РОЗДІЛ 3 
УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА МЕТОДИКИІ ОБЛІКУ, 
АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ПОДАТКУІ НА ДОДАНУ 
ВАРТІСТЬ 
 
 
 3.1. Шляхи вдосконаленняі системи справляння податку на 
додану  вартість доі бюджету 
 
Лише зовсім недавно в українській науковійі літературі з’явилися нові 
терміни: «податкове планування», «оптимізаціяі оподаткування». При цьому 
податкові органи і платникиі податків зайняли практично діаметральні 
позиції щодо питанняі про сутність цих термінів. 
Податківці поєднали поняттяі “мінімізація податків”, “оптимізація 
оподаткування” з поняттям “ухиленняі від оподаткування”, а певні платники 
під оптимізацієюі оподаткування стали розуміти будь-які дії (законніі та 
незаконні), спрямовані на скорочення платежів доі бюджету. 
Використовуючи наукову літературу зарубіжних авторів, аі також деякі 
роботи вітчизняних фахівців [19; 64і; 78], можна прийти до висновку про 
необхідністьі відокремлення понять “ухилення від оподаткування” та 
“оптимізаціяі оподаткування”. При цьому ухилення від оподаткування – цеі 
дії платника, спрямовані на незаконне скорочення розміруі своїх зобов’язань 
зі сплати податків (у ті. ч. незаконне отримання бюджетного відшкодування з 
ПДВі тощо). А оптимізація оподаткування – це дії платникаі, спрямовані на 
зменшення власних податкових зобов’язань, алеі за умови, що такі дії 
повністю відповідаютьі діючому законодавству. 
Отже, основним критерієм для поділуі цих термінів є законність дій 
платників податківі. У той же час зрозумілою є іі позиція податкових органів, 
для яких наслідки ухиленняі та оптимізації є однаковими – недонадходження 
коштів доі бюджету. Через це і ставлення контролюючих органіві до 
98 
 
платників, які займаються оптимізацією, є практичноі таким, як і до 
платників, які ухиляютьсяі від оподаткування. І така позиція податківців неі є 
чимось характерним тільки для України. Зокремаі, управління справляння 
непрямих податків Англії (HM Customs and Excise) вважає і ухилення від 
оподаткуванняі, і оптимізацію незаконними діями платників податків. Наі 
думку англійських податківців, ”оптимізація оподаткування (avoidance) – цеі 
шляхи, за допомогою яких уряд втрачає частинуі податкових надходжень, які 
повинні були бути сплаченіі до Скарбниці держави” [67], а отже, 
недонадходженняі явно свідчать про незаконність дій платників (маєтьсяі на 
увазі, що Законом про бюджет такіі надходження були передбачені). У той 
же часі англійські науковці визначають оптимізацію оподаткування як 
плануванняі податкових справ у такий спосіб, щоб отриматиі максимальні 
вигоди законним шляхом. 
Якщо відмінність міжі ухиленням від оподаткування (зокрема ПДВ) та 
оптимізацієюі є, то необхідно з’ясувати як саме повинніі діяти податкові 
органи при виявленні таких фактіві. Для відповіді на це питання буде 
доречнимі звернутися до світового досвіду. 
Необхідно нагадати, щоі податок на додану вартість на сьогодні 
запровадженийі більше ніж у 100 країнах світу. Приі цьому, більшість країн, 
які справляють даний податокі, використовують європейську модель 
функціонування податку на додануі вартість, впроваджену відповідно до 
вимог шостої Директивиі ЄЕС. Через схожість механізму справляння 
податку схемиі ухилення та мінімізації сплати податку на додануі вартість є 
схожими в багатьох країнах світуі. 
На сьогодні існує кілька схем ухилення віді сплати податку на додану 
вартість, які використовуютьсяі в світі (рис. 3.1, рисі. 3.2, рис. 3.3і, рис. 3.4). 
99 
 
 
Товар (1 од.) Товар (1 од.) Товар (1 од.) 
“А” “В” “С” 
Гроші (6 од.) Гроші (60 од.) Гроші (6 од.) 
ПДВ: до сплати ПДВ: до сплати. ПДВ: до відшкодування 
Підприємство зникає і 
не сплачує ПДВ  
Рис 3.1. Схема «Штучне завищення ціни». 
 
За цієюі схемою одне із підприємств-посередників (“В”) штучноі 
завищує ціну на певну продукцію, яка уі подальшому продається іншому 
пов’язаному підприємству (”С”). Уі результаті цього підприємство “В” 
повинно сплатити ПДВі до бюджету, але воно зникає (у деякихі варіантах 
цієї схеми підприємство не зникає, аі стає неплатоспроможним або 
банкрутом) і не сплачуєі ПДВ, а підприємство “С” вимагає бюджетне 
відшкодуванняі (або зменшує власні податкові зобов’язання з ПДВі). 
 
 
Товар (1 од.) Товар (1 од.) Товар (1 од.) 
“А” “В” “С” Нерезидент 
Гроші (6 од.) Гроші (60 од.) Гроші (6 од.) 
ПДВ: до сплати ПДВ: до сплати. ПДВ: до відшкодування 
Підприємство зникає і 
не сплачує ПДВ  
Рис 3..2. Схема «Штучне завищенняі ціни та подальший експорт» 
 
Ця схема єі аналогом схеми 1 з тією лише відмінністюі, що 
підприємство “С” експортує товар, а отжеі, має право на 0 % ставку. При 
цьомуі компанія-експортер (“С”) має вибір продавати товарі на експорт за 
нормальними цінами (6 одиницьі) або за завищеними цінами пов’язаному 
підприємству (60і одиниць). У першому випадку у перевіряючих органіві 
виникає закономірне питання про причину збиткової торгівліі (придбано за 
60 одиниць, а реалізовано наі експорт за 6 одиниць), в іншому жі випадку 
100 
 
пов’язане підприємство-імпортер може зустрітися зі проблемою сплати ПДВ 
на митниці в країніі імпортера цього товару (така проблема не виникаєі, якщо 
імпорт здійснюється в країну, де ПДВі не справляється або не застосовується 
“принцип країниі споживання”). 
Ця схема досить поширена в країнахі третього світу та колишнього 
соцтабору. Сутність схемиі полягає в тому, що підприємство-продавець 
здійснюєі фіктивний експорт товару (отже, отримує право наі 0 % ставку 
ПДВ), у цей же часі товар реалізовується за готівкові кошти на “чорномуі 
ри нку” (“black market”). 
Товар (1 од.) Товар (1 од.) 
“А” “В” „Нерезидент” 
Гроші (6 од.) 
Товар (1 од.) Гроші (7 од.) 
Торгівля за 
готівку  
Рис 3.3і. Схема «Фіктивний експорт». 
 
Виручка за реалізований товарі використовується для виплати 
заробітної плати (у ті. ч. додатково відбувається ухилення від сплати 
прибутковогоі податку та податків на фонд оплати праціі). За наявності в 
країні контролю за валютнимиі надходженнями (як в Україні) частина 
готівкової виручкиі здійснює рух до нерезидента і повертається віді нього як 
плата за товар. У результатіі цього підприємство “В” вимагає бюджетне 
відшкодування (абоі зменшує власні податкові зобов’язання з ПДВ). 
 
Фіктивний Фіктивний 
“А” товар, послуга “В” товар, послуга “С” 
ПДВ: до сплати. 
ПДВ: зобов’язання 
Підприємство зникає і не ПДВ: до відшкодування 
дорівнюють кредиту 
сплачує ПДВ 
 
Рисі.3.4. Придбання фіктивного товару (робіті, послуг) 
101 
 
 
Також у країнах, що розвиваються, поширеноюі є схема придбання 
фіктивного товару (послуги). Заі цією схемою підприємство (“С”) отримує 
фіктивний товарі (послугу), що відноситься на валові витрати (собівартістьі) 
або підлягає амортизації і на підставі податковоїі накладної включає суму 
ПДВ до складу податковогоі кредиту. Заборгованість за поставлений товар 
(надану послугуі) оформляється шляхом зазначення в договорі терміну 
оплатиі через n-років або шляхом виписки борговихі цінних паперів із 
терміном погашення через n-років [70]. 
У деяких варіантах цієї схеми підприємствоі “А” є конвертаційним 
центром. Отже, підприємство “Сі” здійснює оплату за фіктивний товар 
(послугу), аі перераховані кошти (за вирахуванням винагороди, яку 
забираютьі посередники) повертаються певним шляхом підприємству “С”. Уі 
результаті цього підприємство “А” повинно сплатити ПДВі до бюджету, але 
воно зникає і неі сплачує ПДВ, а підприємство “С” вимагає бюджетнеі 
відшкодування (або зменшує власні податкові зобов’язання зі ПДВ). 
Не можна обминути увагою той факті, що зазначені схеми (і не тільки 
вониі) досить поширені в різних країнах світу. Уі кожній окремій країні 
існують свої схеми ухиленняі від оподаткування, пов’язані з особливостями 
національного законодавстваі.  
Зокрема, країни Євросоюзу на сьогодні дуже потерпаютьі від схеми 
несплати ПДВ при торгівлі міжі країнами ЄС. Суть її полягає в томуі, що 
товар (у ролі товару переважно виступаютьі такі види продукції, як мобільні 
телефони, комплектуючіі до комп’ютерної техніки, алкогольні напої, паливо) 
продаєтьсяі з однієї країни ЄС в іншу (приі цьому відповідно до діючого 
законодавства ані продавецьі (експортер), ані покупець (імпортер) не 
сплачують податокі на додану вартість). Після цього покупець продаєі у 
власній країні імпортований товар за цінамиі, що включають ПДВ і безслідно 
зникає безі сплати ПДВ до бюджету [73]. 
Досить часто цяі схема супроводжується довгим ланцюжком 
102 
 
посередників із різнихі країн ЄС, а іноді навіть країни продавцяі і покупця 
співпадають, товар не покидає складуі, а рух здійснюють тільки документи. 
Зрозуміло, щоі податкові органи кожної країни здійснюють заходи, 
спрямованіі проти ухилення від оподаткування.  
Зокрема, в Україніі одним із таких заходів є збільшення кількостіі 
перевірок новостворених підприємств. При цьому особливої увагиі 
податківців заслуговують підприємства, що займаються продажем 
мобільнихі телефонів, комп’ютерної техніки, палива. Також посилено 
процедуруі перевірки засновників при реєстрації нових компаній. Крімі того, 
у складі управління справляння непрямих податківі було виділено 2 
підрозділи: по роботі зі великими платниками податків та по роботі ізі 
середніми та малими платниками податків. Це далоі можливість більш повно 
проаналізувати господарську діяльність групі платників податків та 
покращити систему відбору підприємстві для перевірки. У роботу управління 
була впровадженаі концепція ризик-менеджменту, що дозволило більш 
комплексноі і науково обґрунтовано застосовувати багатофакторний метод 
визначенняі ступеня ризику (ймовірності ухилення від оподаткування) будьі-
яких підприємств. Крім того, у складі управлінняі був створений відділ, 
основним завданням якого єі пошук та виявлення майна фіктивних 
підприємств абоі майна засновників таких підприємств.  
Спеціально для населенняі управління розробило критерії, за якими 
пересічні громадяниі можуть виявляти податкові злочини. Зокрема, про 
ухиленняі від сплати ПДВ можуть свідчити такі фактиі: 
– продавець реалізує товари (послуги) за готівку, алеі не бажає 
видавати підтверджуючий документ (чек/накладнаі); 
– продавець пропонує знижку за оплату готівкою, алеі не приймає до 
оплати чеки або платіжніі картки; 
– завершення угоди (поставка товару, плата) “наі паркувальних місцях 
або в інших незвичних місцяхі”; 
– продаж електротоварів і мобільних телефонів за ціноюі, нижчою за 
103 
 
звичайні роздрібні ціни; 
– оголошення уі ЗМІ про реалізацію товарів (послуг) без сплатиі ПДВ. 
Зрозуміло, що кожній країні наодинці дужеі важко боротися з добре 
організованими міжнародними злочиннимиі угруповуваннями, які 
займаються ухиленням від сплати ПДВі. Через це податкові органи різних 
країн намагаютьсяі об’єднати свої зусилля для боротьби зі злочинамиі у 
сфері оподаткування. Зокрема, в Євросоюзі (рішенняі 1798/2003 від 07 
жовтня 2003 рокуі) законодавчо закріплено право податкового органу будь-
якоїі країни ЄС звернутися за інформацією до податковогоі органу іншої 
держави Євросоюзу. Відповідь повинна бутиі надана у найкоротший термін, 
але не пізнішеі 3 місяців з дня звернення. 
Оптимізація сплатиі ПДВ. Як уже зазначалося, оптимізація 
оподаткування наі відміну від ухилення є явищем цілком законнимі. Серед 
схем оптимізації сплати ПДВ, які застосовуютьсяі у світі, можна виділити 
наступні: 
1) здійсненняі передоплати платнику ПДВ за товари (послуги), якіі 
відносяться на валові витрати (собівартість виробництва) абоі підлягають 
амортизації; 
2) придбання у платника ПДВі товарів (послуг), які відносяться на 
валові витратиі (собівартість виробництва) або підлягають амортизації з 
оплатоюі в наступних податкових періодах; 
3) продаж товаріві іноземному покупцю (експорт), в операціях з якимі 
застосовується знижена або 0 % ставка; 
4) імпортуванняі товарів через осіб, які мають пільги абоі не сплачують 
ПДВ при імпорті; 
5) використанняі інших пільг, передбачених національним або 
міжнародним законодавствомі. 
У той же час необхідно зауважити, щоі зазначені вище схеми в певних 
ситуаціях будутьі не оптимізацією, а ухиленням від сплати ПДВі. Якщо 
постачальник не міг реалізувати зазначені ві договорі товари чи послуги (не 
104 
 
мав достатніхі виробничих потужностей, ліцензій, дозволів, інших ресурсів 
тощоі), а покупець (що здійснив передоплату) знав абоі повинен був знати 
про це, то уі такому випадку угода укладена “поза людське окоі” і має на меті 
винятково скорочення податковихі зобов’язань покупця, а отже, здійснена 
передоплата неі пов’язана з господарською діяльністю, а суму сплаченогоі 
ПДВ не можна відносити до складу податковогоі кредиту. Таким чином, у 
цьому випадку здійсненняі передоплати є не оптимізацією, а ухиленням віді 
оподаткування. 
Необхідно зазначити, що таке явище, які оптимізація оподаткування, 
існуватиме завжди, поки існує приватнаі власність.  
Досвід показує, що в усі часиі в усіх країнах законодавчі акти мали 
“діркиі”, які використовувалися платниками податків для скорочення 
власнихі податкових зобов’язань, що неминуче призводило до зменшенняі 
надходжень до бюджету. Податковий орган як спеціалізованаі державна 
інституція, що здійснює контроль у сферіі оподаткування, повинен своєчасно 
(навіть завчасно) виявляти такіі “дірки” та подавати на розгляд державних 
органіві відповідні проекти законодавчих актів [77].  
Підсумовуючи вищенаведене можнаі запропонувати такі шляхи 
вирішення проблеми ухилення таі мінімізації сплати ПДВ в Україні: 
1) необхідноі чітко відокремлювати незаконні дії платників податків 
(ухиленняі) та законні (оптимізація оподаткування); 
2) боротьба протиі оптимізації оподаткування – легальних схем, 
спрямованих на скороченняі податкових зобов’язань – може проводитись 
винятково шляхом аналізуі застосовуваних платниками заходів щодо 
оптимізації оподаткування (уі т. ч. залучення до цієї роботи провіднихі 
фахівців цієї галузі) із подальшою розробкою проектіві необхідних 
законодавчих актів; 
3) необхідно збільшити кількістьі перевірок новостворених 
підприємств; 
4) доцільно організовувати пошукі засновників фіктивних підприємств 
105 
 
та майна таких засновниківі, а також з’ясувати вину цих засновників (якщоі 
така є) у створенні та діяльності фіктивногоі підприємства; за наявності вини 
– подавати позови протиі таких засновників із вимогою про відшкодування 
збитківі, завданих державі їхніми діями або бездіяльністю; 
5і) необхідно посилити митний контроль і здійснювати більші активну 
співпрацю (обмін інформації) з податковими органамиі інших країн; 
6) виявляти угоди ”поза людськеі око” та доводити неможливість 
віднесення сплаченого (нарахованогоі) за такою угодою ПДВ до складу 
податковогоі кредиту; 
7) більш активно проводити роботу зі населенням, метою якої є 
доведення того, щоі ухилення від сплати податків – це не благороднийі 
вчинок, а злочин, який нічим не кращийі за інші види злочинів. 
 
 3.2. Плануванняі податкових платежів з податку на додану 
вартістьі 
 
Одним з напрямків підвищення ефективності господарювання єі 
запровадження планування податкових платежів. Воно являє собоюі процес 
розробки податкових планів, виходячи з нормативіві (ставок), які 
затверджені в законодавчих актах – законахі України, указах Президента 
України, постановах Верховної Радиі України та Кабінету Міністрів України, 
а такожі у підзаконних актах з метою своєчасного йі повного визначення 
податкових зобов’язань перед бюджетами всіхі рівнів (державним, 
місцевим), а також обов’язкових платежіві і зборів у позабюджетні фонди. 
Планування податковихі платежів залежно від рівня управління подано 
наі рис. 3.5. 
106 
 
 
Планування 
податкових  
платежів 
 Планування 
Податкове  
Державне податкових платежів 
планування 
 планування місцевими органами 
підприємства 
самоврядування 
 
Рис. 3.5. Планування податкових платежів підприємства 
 
На підприємствіі виділяють три рівні планування (рис. 3.6), кожен з 
яких має свою метуі, завдання та форми реалізації. 
Стратегічне (майбутнє, чиі прогнозне) податкове планування. Воно 
здійснюється на періоді від одного року й більше (як правилоі, на період не 
більший ніж три рокиі). Його мета – визначення податкової стратегії на 
майбутнійі період як складової загальної частини фінансової стратегіїі. 
Розробка цього плану здійснюється на підставі загальноїі економічної 
стратегії підприємства і його мети. Головнеі завдання стратегічного 
планування - це підвищення добробуту власниківі підприємства за рахунок 
збільшення отриманих доходів таі прибутку і зменшення податкових 
платежів, які єі частиною загальних витрат підприємства. 
Планування податкових 
платежів на 
підприємстві 
   
Стратегічне Поточне Оперативне 
 
Рис. 3.6. Рівні планування податкових платежів на підприємствіі 
 
 
107 
 
Розробка стратегічного плану податків тісно пов’язана зі податковою 
політикою підприємства та з іншими стратегіямиі. Так, виробнича стратегія 
підприємства залежить від податковоїі, оскільки воно повинно розробляти 
свою виробничу стратегіюі оподаткування, виходячи з державної системи 
оподаткування, ставокі оподаткування і розмірів податкових платежів. 
Розмір сплатиі більшості податкових платежів визначається обсягами 
діяльності. Наприкладі, виробничу стратегію можна будувати, виходячи з 
тієїі діяльності, яка має податкові пільги. Прямий взаємозв’язокі існує між 
стратегією податкових платежів і стратегієюі витрат, зовнішньоекономічною 
діяльністю, стратегією стимулювання тощо [78]. 
Розробкаі стратегії податкових платежів, як частина загальної 
фінансовоїі стратегії, складається з шести етапів (рис. 3.7). 
Етапи розробки стратегії податкових платежів на 
підприємстві 
1-й етап – визначення загального строку дії стратегії 
2-й етап – дослідження зовнішніх чинників 
3-й етап – формування стратегічних цілей податкового 
планування на підприємстві 
4-й етап – розробка податкових платежів за окремими їх 
видами та напрямами діяльності 
5-й етап – розробка організаційних заходів 
6-й етап – оцінювання ефективності розробленої стратегії 
податкових платежів 
 
108 
 
Рис. 3.7. Порядокі розробки податкових платежів на підприємстві 
На першомуі етапі визначається загальний строк дії стратегії 
податковихі платежів. Цей етап залежить від періоду таі умов дії загальної 
економічної стратегії. Важливою умовоюі його формування є загальна 
державна податкова політикаі, її передбачуваність, стабільність законодавчої 
бази, постійність загальноїі економічної політики держави. Менший вплив 
мають такіі чинники, як стадія життєвого циклу підприємства, формаі його 
власності тощо. Цей етап, особливо ві умовах перехідного періоду до 
ринкової економіки ві Україні, становить один-два роки. 
На другомуі етапі досліджуються зовнішні чинники, які впливають наі 
податкові платежі підприємства. Насамперед це стосується законодавчоїі 
бази держави, її стабільності. Важливе значення маютьі і напрями 
економічної політики держави. Наприклад, орієнтаціяі на зовнішнє 
інвестування або на розвиток власноїі виробничої бази на підставі розвитку 
науково-технічногоі прогресу (тобто пільги при оподаткуванні іноземних 
інвестиційі або розвиток власної науково-технічної бази). Особливогоі 
значення набувають зміни кон’юнктури ринку, в томуі числі й фінансової, 
зміни у світовому економічномуі середовищі, системі оподаткування в інших 
країнах. 
Наі третьому етапі проводиться формування стратегічних цілей 
податковоїі політики підприємства. До них належать підвищення добробутуі 
власників і співвласників підприємства, рівня прибутковості продукціїі та 
підприємства тощо. На підставі цього іі визначається стратегічна мета 
податкової політики – зменшення податковихі платежів, їх оптимізація, 
сплата податків у розмірахі, які можуть бути відносно постійними протягом 
певногоі періоду, та ін. На цьому ж етапіі відбувається і конкретизація цілей 
за часом таі об'єктами оподаткування. 
На четвертому етапі розробляється податковаі політика, плани по 
окремих видах податків іі напрямах діяльності. Залежно від напряму 
діяльності підприємстваі визначається податкова політика, перелік 
109 
 
податкових платежів, зборіві та обов'язкових платежів. Крім того, 
визначається можливістьі диверсифікації напрямів діяльності й залежно від 
цьогоі – можливість зміни податкової політики підприємства. На цьомуі 
етапі розробляються плани податкових платежів по окремихі видах податків, 
визначаються можливості їх зменшення приі зміні напрямів діяльності. 
На п'ятому етапі розробляютьсяі різні заходи щодо досягнення 
стратегії податкової політикиі та її реалізації, а також визначаються системаі 
керівництва та склад виконавців стратегії, цілі, завданняі та напрями 
діяльності. Податковий менеджмент окреслює колоі виконавців і ступінь їх 
відповідальності, розробляється системаі стимулювання виконавців. 
На шостому етапі оцінюється ефективністьі розробленої стратегії 
податкової політики. Цей етап єі останнім, підсумковим і проводиться за 
різними напрямамиі: 
• узгодження стратегії податкових платежів із загальною економічноюі 
стратегією підприємства, стратегією його розвитку. При розрахункуі за цим 
напрямом визначається також ступінь відповідностіі розроблених прогнозів 
розвитку економічного стану держави таі фактичним змінам; 
• відповідність прогнозованого розвитку навколишнього екологічногоі 
середовища фактичним змінам; 
• оцінювання внутрішнього зв'язку стратегійі податкових платежів з 
іншими стратегіями, насамперед фінансовоюі, виробничою та ін. 
Визначається також співвідношення цілейі та завдань і стратегій, а також їхі 
спрямованість і можливість виконання; 
• реалізація стратегій податковихі платежів. Це стосується можливості 
її загальної реалізаціїі за напрямами та в часі. При цьомуі оцінюється рівень 
кваліфікації податкових менеджерів та їхі досвід; 
• результативність розробленої стратегії. Для цього визначаютьсяі різні 
показники ефективності стратегій податкових платежів, якіі можна поділити 
на загальні та часткові [23,78]. 
Доі загальних належать [79]: 
110 
 
1. Збільшення або зменшенняі загальної суми податкових платежів 
підприємства в ціломуі за звітний період (наприклад, за звітний рікі) у 
порівнянні із запланованим розміром. 
2. Збільшенняі або зменшення загальної суми податкових платежів уі 
порівнянні з попередніми роками (також у зіставленійі базі). 
3. Темпи зростання загального розміру податковихі платежів 
підприємства за звітний рік (у відсоткахі). 
4. Темпи зростання загального розміру податкових платежіві 
підприємства за попередній рік (у відсотках). 
5і. Рівень оподаткування підприємства (Роп). Він визначається заі 
формулою: 
ПП
Pоn =
Ч п         (3.1) 
де ПП – сумаі податкових платежів підприємства в цілому за певнийі 
період; Чп – чистий прибуток, отриманий підприємством заі певний період.  
6. Податкомісткість діяльності підприємства (Пмі). Для її визначення 
може бути застосована формулаі: 
П
Пм =
ПП         (3.2.) 
де П – чистий прибутокі, отриманий підприємством за певний період; 
ПП – сумаі податкових платежів підприємства в цілому за певнийі період.  
7. Податкова квота підприємства (П): 
ПП
Пкв =
ОД         (3і.3.) 
де ОД – загальний обсяг діяльностіі підприємства за відповідний 
період. До часткових показниківі ефективності стратегії податкових платежів 
можна віднести такіі: 
1. Рівень оподаткування окремих господарчих операцій абоі укладених 
угод (Р). Розрахунок проводиться за формулоюі: 
111 
 
ППоп.уг
Роп.уг. =
П уг        (3.4.) 
де ППоп.уг. – сумаі податкових платежів після здійснення укладеної 
угоди; Пугі. – прибуток, отриманий від здійснення укладеної угоди.  
2і. Рівень оподаткування окремих видів діяльності (Роп.ді.). Для 
розрахунку використовується Формула: 
ПП
Р д
оп.д. =
Пд         (3.5і.) 
де ППд – податкові платежі по виду діяльностіі, який аналізується; Пд –
 прибуток, отриманий від здійсненняі цього виду діяльності. 
3. Рівень пільгового оподаткуванняі підприємства (Рп.оп.): 
П
Р п.оп.
п.оп. =
П         (3.6.) 
деі Пп.оп – сума пільгових податків, сплачених підприємствомі за 
період, що аналізується; П – загальний чистийі прибуток, отриманий 
підприємством за період, що аналізуєтьсяі.  
4. Коефіцієнт оподаткування прибутку підприємства (К): 
Ч
Коп.п. =
ПП         (3і.7.) 
де Ч – чистий прибуток підприємстваі, отриманий ним за відповідний 
період; ПП – сумаі податкових платежів, сплачених підприємством за 
відповідний періоді.  
Поточне планування. Цей вид планування базується наі розробленій 
стратегії податкових платежів, загальній економічній стратегіїі підприємства 
на поточний період і розробляється поі окремих видах діяльності 
підприємства. Період розробки цихі планів податкових платежів до одного 
року зі розбивкою по кварталах. При плануванні враховується: 
• чиннеі законодавство про податки в Україні; 
• чинна нормативнаі база; 
• завдання підприємства на період до одногоі року; 
112 
 
• податкова політика підприємства на період доі одного року; 
• можливі зміни напрямів діяльності підприємстваі, його 
диверсифікація тощо. 
На цьому етапі розглядаєтьсяі план податкових платежів як по 
податковій системіі в цілому, так і по кожному податкуі. Крім плану 
податкових платежів, розробляється податковий календарі як по всіх 
податках, так і поі кожному окремо. У календарі зазначається кінцевий 
терміні сплати податків і відповідна звітність. Він уможливлюєі 
упорядкування сплати податків за строками. 
Завершальним етапомі поточного планування податкових платежів є 
визначення ефективностіі податкової політики за певний період за 
допомогоюі загальних і часткових показників. Для цього використовуєтьсяі 
та ж методика, що і при визначенніі ефективності податкової політики при 
стратегічному плануванні. 
Оперативнеі планування. Його сутність полягає в розробці 
короткостроковихі планових податкових платежів (на період до одногоі 
місяця). При оперативному плануванні враховуються всі умовиі, що й при 
стратегічному та поточному плануванніі. Особлива увага приділяється 
постійним змінам, які відбуваютьсяі в законодавчій базі, – порядку сплати 
податків, методикамі розрахунку податкових платежів, ставок та інших 
елементіві нормативної бази. 
Важливим елементом є розрахунок оптимальностіі податкових 
платежів на фінансовий рік. Для цьогоі досліджуються рух фінансових 
потоків підприємства за звітнийі період, оцінюються ресурсний потенціал, 
економічна стратегія підприємстваі, а також проводиться моніторинг 
податкового законодавства. Наі практиці визначають кілька шляхів 
оптимізації податкових платежіві: 
1. Вибір такого виду діяльності підприємства іі особливо місця 
реєстрації, де діють найсприятливіші умовиі оподаткування, причому не 
тільки окремих видів діяльностіі, а й діяльності підприємства в цілому. Доі 
113 
 
таких місць належать вільні економічні зони (ВЕЗі) України, світові офшорні 
зони. 
2. На підставіі досконалого вивчення чинного законодавства 
віднаходження всіх можливостейі використання його з максимальною 
користю для підприємстваі. Передусім це стосується використання 
податкових пільг, якіі визначаються чинним законодавством. Крім того, 
можливе використанняі й деяких прорахунків у чинних законах, 
неконкретнихі висловлювань тощо. 
3. Вибір при утворенні підприємстваі чи фірми, згідно з чинним 
законодавством, ефективнішоїі організаційно-правової форми. Так, в Україні 
ві сучасних умовах є сенс створювати підприємства малогоі бізнесу, які 
мають можливість вибирати форму оподаткуванняі, у тому числі єдиний 
податок або фіксованийі податок зі спрощеною системою обліку та 
звітностіі. Товариства з повною та обмеженою відповідальністю, акціонерніі 
товариства відкритого та закритого типу (хоча ві деяких випадках 
підприємства цих організаційно-правових формі також можуть перейти на 
спрощену систему оподаткуванняі) повинні сплачувати всі види податків. 
4. Уі процесі господарської діяльності використовуються різні види 
господарськихі угод. Так, в угоди можна вносити окреміі пункти, які дають 
змогу підприємству зменшити розміриі податків (особливо це стосується 
угод з підприємствамиі іноземних держав або з такими, що маютьі пільги при 
оподаткуванні своєї діяльності). Крім тогоі, можна застосовувати 
комбіновані угоди між партнерами. 
5і. Чітке і точне ведення бухгалтерського обліку. Віді виконання цієї 
вимоги залежить не тільки правильністьі розрахунку податкових платежів із 
бюджетом, а йі визначення ефективності економічної діяльності 
підприємства в ціломуі, її стратегії, а також ефективність прийняття 
управлінськихі рішень як в поточному, так і ві майбутньому періоді. 
6. При сплаті податків, обов'язковихі платежів і зборів часто 
зустрічаються випадки порушенняі податкових прав платників з боку 
114 
 
державних податковихі органів. Тому вирішальне значення має вибір 
способіві захисту підприємства від таких порушень, грамотного 
економічногоі та правового обґрунтування подання різного типу скаргі і заяв, 
а також здатність захищати ві судових органах свої права. При цьому 
важливаі роль відводиться юридичній та економічній службам підприємстваі. 
При визначенні оптимальності податкових платежів важливо постійноі 
відстежувати зміни, які відбуваються у податковому законодавствіі, – від 
висвітлення їх у пресі до використанняі послуг різних консалтингових 
підприємств та фірм. 
Приі укладанні угод можна використовувати як основи типовіі 
договори. Але будь-яка угода додатково потребуєі конкретизації та 
уточнення. Особливо це стосується укладанняі угод з іншими державами. 
При цьому потрібноі дотримуватись вимог чинного законодавства, знати 
чинне податковеі законодавство в них, наявність пільг і взагаліі корисність 
інвестування фінансових та інших ресурсів уі ці країни. 
Рішення проблеми оптимізації податкових платежіві досягається 
шляхом формалізації процесів планування та прогнозуванняі на підставі 
використання сучасних інформаційних аналітичних системі і технологій. При 
визначенні оптимальності оподаткування використовуєтьсяі метод 
багатоваріантних розрахунків, тобто розглядається якомога більшеі різних 
варіантів, потім вони порівнюються і вибираєтьсяі найсприятливіший та 
найкорисніший. Найбільший ефект досягається приі застосуванні 
комп'ютерної техніки. 
Завершується процес розробки оптимальнихі розмірів податкових 
платежів визначенням ефективності розробленої політикиі. При цьому 
особливе місце відводиться аналізу податковихі платежів за ряд років, 
порівнянню їх таі визначенню найсприятливішого з урахуванням конкретних 
умов іі напрямів діяльності. 
Оптимізація податкових платежів передбачає вибірі таких податкових 
систем і платежів, які бі задовольняли підприємство з погляду отримання 
115 
 
доходів, необхіднихі для розширення виробництва, знаходження працівників, 
зацікавлених уі результатах своєї праці, та давали б можливістьі зменшити 
втрати від ризику господарської діяльності. 
Зі урахуванням нестабільного законодавства в Україні, суперечностей 
уі нормативній базі, волюнтаризму контролюючих органів оптимізація 
податковоїі політики відіграє дуже важливу роль. Головна метаі оптимізації – 
збільшення доходів юридичної або фізичної особиі, яка здійснює 
підприємницьку діяльність. Розробка оптимальних податковихі платежів дає 
змогу розробити найефективнішу податкову політикуі. Але при цьому 
потрібно дотримуватись певних принципіві, як от: 
1. Базування оптимізації оподаткування наі чинній законодавчій базі. 
2. Визначення напрямів розробкиі податкової політики, можливості та 
обґрунтування різних їїі видів залежно від реального економічного стану. 
3і. Розробка найефективніших господарчих рішень, які можуть 
впливатиі на оптимізацію податкових платежів. 
4. Визначення можливостейі впливу на окремі податки, на елементи 
податковоїі системи з метою їх оптимізації. 
5. Визначенняі та врахування взаємодії між виробничою діяльністю, 
виробничоюі програмою та податковою системою підприємства при виборіі 
податкової політики підприємства. 
6. Розробка прогнозів іі планів майбутніх податкових платежів 
підприємства в ціломуі. 
На загальнодержавному рівні планування податкових платежів зі ПДВ 
здійснюється за допомогою макроекономічної імітаційної моделіі податку на 
додану вартість [16,80].  
В макроекономічнійі імітаційній моделі ПДВ реалізовано механізм 
залежності міжі показниками соціально-економічного розвитку країни та 
надходженнямиі податку, що дає можливість не тільки підвищитиі 
обґрунтованість та точність прогнозів податкових надходжень, аі й 
забезпечити комплексність та узгодженість прогнозів економічногоі та 
116 
 
соціального розвитку країни. 
Макроекономічна імітаційна модельі прогнозування ПДВ складається з 
трьох основних блоківі: блоку розрахунків обсягу надходжень ПДВ з товаріві 
(робіт, послуг), вироблених в Україні; блоку розрахунківі обсягу надходжень 
ПДВ з товарів, ввезених наі територію України та блоку розрахунків обсягу 
бюджетногоі відшкодування ПДВ (рис. 3.8). 
Прогнозуванняі надходжень ПДВ здійснюється з урахуванням 
динаміки таі змін кон’юнктури внутрішнього попиту та кон’юнктури 
пропозиціїі.  
Серед впливових чинників на надходження ПДВ зі боку компонентів 
попиту зазначають: кінцеві споживчі витратиі домашніх господарств, 
роздрібний товарооборот підприємств, обсяг реалізаціїі нефінансових послуг 
населенню, валове нагромадження основного капіталуі. При цьому враховано 
сегмент вітчизняних товарів таі послуг в складі компонентів внутрішнього 
попиту.  
 
Загальні надходження ПДВ до Бюджетне 
 бюджету відшкодування ПДВ 
 
 
ПДВ  з ввезених ПДВ з Сальдо надходжень  
на територію вироблених в ПДВ з вироблених в 
Укра їни товарів України товарів України товарів 
 (робіт, послуг) (робіт, послуг) 
  
 
 
 Пільги по ПДВ 
Рисі. 3.8. Загальна блок-схема імітаційноїі моделі ПДВ 
 
Разом з тим для моделюванняі залежності надходжень ПДВ від змін з 
бокуі пропозиції розроблено алгоритм урахування динаміки та структуриі 
валової доданої вартості при визначенні надходжень податкуі в розрізі видів 
117 
 
економічної діяльності.  
Вплив динамікиі імпорту товарів на надходження податку реалізується 
ві блоці розрахунку надходжень податку з ввезених наі територію України 
товарів. 
Розрахунки обсягів бюджетного відшкодуванняі ПДВ здійснюються з 
урахуванням таких чинників, які динаміка експорту товарів та послуг, зміна 
структуриі собівартості експортоорієнтованих видів діяльності, динаміка 
обсягів виробництваі.  
Також реалізовано механізм впливу обсягів вексельної сплатиі податку 
на надходження від ввезених на територіюі України товарів та на обсяги 
бюджетного відшкодуванняі податку. 
В моделі передбачено врахування змін законодавчоїі бази податку на 
додану вартість, зокрема розробленоі алгоритм впливу пільг, зміни ставки 
оподаткування, особливостейі оподаткування окремих видів діяльності. 
При моделюванні надходженьі податку застосовуються єдині підходи, 
що ґрунтуються наі визначенні розрахункової бази оподаткування податком 
на додануі вартість (далі – база оподаткування) та реальної ставкиі. 
Загальна формула визначення обсягів надходжень податку такаі: 
,     (3.8.) 
де ПДВt  – прогнозні обсягиі надходжень податку до бюджету у t-
періодіі; 
БОt – розрахункова база оподаткування податком у t-періоді; 
РСt – співвідношення надходжень податку та базиі оподаткування 
(реальна ставка податку) у t-періодіі; 
Розрахункова база оподаткування (БОt) визначається на основіі тих 
макроекономічних показників, що є індикаторами базиі оподаткування ПДВ, 
що визначена законодавством. Підходи доі її визначення залежать від етапу 
та варіантуі прогнозування податку. 
Реальна ставка податку відображає фактичнийі рівень оподаткування, 
118 
 
що склався відносно відповідної базиі оподаткування. Розрахунок реальної 
ставки оподаткування у звітномуі періоді здійснюється за формулою: 
       (3.9і) 
Розрахунок реальної ставки податку (РСt) в прогнозномуі періоді 
здійснюється за такою формулою: 
,       (3. 10) 
де: НСt – номінальна ставка податку уі t-періоді; 
Kk,t – коефіцієнт корекції номінальноїі ставки у t-періоді. 
Величина номінальної ставкиі оподаткування розраховується на основі 
нормативної ставки, визначеноїі законодавством, і вводиться в розрахунок в 
залежностіі від характеру бази оподаткування. Якщо база оподаткуванняі не 
включає нарахованого податку, то застосовується нормативнаі ставка. У разі, 
коли до бази оподаткуванняі включено суму нарахованого податку, ставка 
податку розраховуєтьсяі за формулою: 
HC
HC(в) = t
t
100 + HCt        (3.11) 
де НСі(в)t – номінальна ставка ПДВ, за якоюі вираховується податок з 
бази оподаткування. 
Коефіцієнт корекціїі номінальної ставки (Kк,t) є співвідношенням 
величині реальної і номінальної ставок оподаткування та відображаєі вплив 
чинників, умовно визначених як пільги зі оподаткування, що діють відносно 
відповідної бази оподаткуванняі у t-періоді. Розрахунок зазначеного 
коефіцієнта корекціїі в звітному періоді здійснюється за такою формулоюі: 
.        (3.12) 
У прогнозному періоді коефіцієнті корекції визначається за формулою: 
,        (3.13і) 
де: Кп,t – коефіцієнт зміни пільг. 
Коефіцієнті зміни пільг (Кп,t) відображає зміни ві чинному 
119 
 
законодавстві щодо регулювання та адміністрування податкуі, що матимуть 
місце в t-му періодіі. Коефіцієнт повинен бути більшим одиниці, якщо 
очікуєтьсяі ефект збільшення надходжень податку, та меншим одиниціі, 
якщо очікується розширення обсягу пільг. 
При наявностіі даних щодо оцінки обсягів пільг у прогнозномуі періоді 
розрахунок коефіцієнта зміни пільг здійснюється заі формулою: 
,     (3.14) 
де Пt, Пt-1 – оцінка обсягів пільг у прогнозному таі базовому роках. 
Джерелом інформаційного забезпечення макроекономічної імітаційноїі 
моделі податку на додану вартість можуть будиі дані: Державного комітету 
статистики (статистика макроекономічних показниківі, статистика торгівлі та 
інша статистична інформація); Державногоі казначейства України (звіти про 
виконання Зведеного бюджетуі України); Державної податкової адміністрації 
(дані щодо надходженьі податку в розрізі видів економічної діяльності, 
бюджетногоі відшкодування податку, дані податкових декларації тощо); 
Міністерстваі економіки та з питань європейської інтеграції (прогнозиі 
економічного та соціального розвитку); Державної митної службиі України 
(дані щодо імпорту товарів, що підлягаютьі оподаткуванню, надходження 
податку в розрізі окремих товарнихі груп); Національного банку України 
(Платіжний баланс Україниі, дані щодо офіційного обмінного курсу).  
Отже, плануванняі податкових надходжень на макрорівні дає змогу неі 
тільки підвищити обґрунтованість та точність прогнозів податковихі 
надходжень, а й забезпечити комплексність та узгодженістьі прогнозів 
економічного та соціального розвитку країни. Наі мікрорівні оптимізація 
податкових платежів досягається шляхом формалізаціїі процесів планування 
та прогнозування на підставі використанняі сучасних інформаційних 
аналітичних систем і технологій. Приі визначенні оптимальності 
оподаткування використовується метод багатоваріантних розрахунківі, тобто 
120 
 
розглядається якомога більше різних варіантів, потімі вони порівнюються і 
вибирається найсприятливіший та найкориснішийі. Найбільший ефект 
досягається при застосуванні комп'ютерної технікиі. 
 
 
 3.3. Удосконалення контролю податку на додануі вартість із 
використанням електронної податкової перевірки 
 
Податковіі органи для оцінки ефективності фінансово-господарської 
діяльностіі платників податків проводять аналіз за основними показникамиі.  
Питання вдосконалення процесів адміністрування ПДВ та 
запровадженняі системи контролю за обміном податковими накладними міжі 
суб’єктами господарювання є одним із першочергових, оскількиі дозволить в 
онлайновому та автоматичному режимі відслідковуватиі повноту 
відображення податкових зобов’язань і податкового кредитуі усіх платників 
ПДВ.  
З метою підвищення ефективностіі адміністрування податку на додану 
вартість, руйнування схемі мінімізації податкових зобов’язань, ліквідації 
можливості утворення віртуальнихі заявок на відшкодування податку на 
додану вартістьі Державною податковою службою України проводиться 
робота щодоі скорочення накладних витрат та часу платників податківі, 
пов’язаних з наданням в електронному вигляді таі засобами електронної 
пошти податкових накладних, створення електронногоі реєстру податкових 
накладних в органах ДПС, скороченняі часу для відшкодування ПДВ.  
Процедура проведення перевірокі вимагає значних втрат часу на 
дослідження ланцюгіві постачальників продукції та обґрунтованості 
формування податкового кредитуі на цих ланцюгах. Враховуючи 
обмеженість терміну проведенняі перевірок достовірності декларування сум 
ПДВ до відшкодуванняі та з метою забезпечення якомога меншого 
втручанняі в діяльність суб’єктів господарювання, виникає необхідність ві 
121 
 
автоматизації процесів проведення зустрічних перевірок, тобто проведенніі 
«електронної перевірки».  
Способом вирішення вищезазначених проблем єі упровадження 
системи отримання від платників та обробкиі в електронному вигляді 
податкової звітності та реєстріві отриманих і виданих податкових накладних 
[62,80].  
Такаі система дозволить проводити перевірки не тільки правильностіі 
відображення операцій в податковій декларації платника, якийі декларує 
суми податку на додану вартість доі відшкодування, а і повноти включення 
до податковихі зобов’язань сум ПДВ, відображених в податкових 
накладнихі, і включених до податкового кредиту споживача, тобтоі 
проведення «зустрічних» перевірок.  
На сучасномуі етапі у системі контролю податкової звітності зі ПДВ 
передбачено [81]:  
– візуальний контроль;  
– автоматизоване зіставленняі податкових зобов’язань та податкового 
кредиту (на рівніі ДПАУ);  
– камеральна перевірка;  
– невиїзна документальна перевірка; 
– позаплановаі виїзна перевірка постачальника і отримувача 
(передбачена ві певних випадках); 
– перевірка підрозділами податкової міліції (передбаченіі в певних 
випадках). 
Візуальний контроль. На етапіі приймання податкової звітності з 
податку на додануі вартість здійснюється візуальний контроль працівниками 
державної податковоїі служби поданого документа (це, очевидно, стосується 
які паперової, так і електронної звітності). Під часі такого контролю 
перевіряється:  
1) реєстрація суб’єкта господарюванняі платником ПДВ;  
2) чинність форми податкової звітностіі з податку на додану вартість;  
122 
 
3) заповненняі документів податкової звітності, що подаються на 
паперовихі носіях засобами, які забезпечують збереження цих записіві 
протягом установленого терміну зберігання звітності (чорнилом, пастоюі 
кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтеріві, засобів 
механізації тощо);  
4) відсутність підчисток, помарокі, малопомітних виправлень;  
5) повнота заповнення, а самеі: наявність обов’язкових додатків, 
обов’язкових реквізитів, передбачених формоюі відміток (у тому числі 
відмітки про поданіі додатки). Значення показників, які не заповнюються 
черезі відсутність інформації, мають бути прокреслені;  
6) наявністьі підписів відповідних посадових осіб;  
7) скріплення документіві печаткою платника податків.  
Документи, в яких заі результатами візуального контролю виявлено 
недоліки в оформленніі, не визнаються як податкова декларація з ПДВі. 
Працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітностіі податкову 
звітність приймає та пропонує платнику податкуі на додану вартість 
доопрацювати подані документи, враховуючиі виявлені недоліки. 
Документи, не визнані як податковаі декларація з ПДВ, реєструються в 
електронній базіі податкової звітності платника податку на додану вартістьі у 
триденний термін від дня їхнього отриманняі (але не пізніше наступного дня 
від граничногоі терміну подання звітності). Працівник підрозділу ведення таі 
захисту податкової звітності надсилає повідомлення про невизнанняі органом 
державної податкової служби декларації податковою ізі зазначенням підстав 
та пропозицією надати податкову звітністьі, оформлену належним чином.  
Згідно з законодавством працівникиі підрозділу ведення та захисту 
податкової звітності несутьі відповідальність за відповідність інформації у 
базах податковоїі звітності даним податкових документів, наданих 
платником ПДВі.  
Автоматизоване співставлення податкових зобов’язань і податкового 
кредитуі. Згідно з Порядком на рівні ДПСУ щоденноі (у міру надходження 
123 
 
незвірених даних) здійснюється обробкаі звітності з ПДВ системою 
автоматизованого зіставлення податковихі зобов’язань та податкового 
кредиту у розрізі контрагентіві. Результатом автоматизованого зіставлення 
даних податкової звітності єі розподіл платників податку на додану вартість 
заі наявності операцій з контрагентами у поданій нимиі податковій звітності 
за такими категоріями:  
1) нульоваі. Підставою для віднесення до цієї категорії єі невиявлення 
розбіжностей при звірці показників податкової звітностіі контрагентів 
(розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредитуі контрагентів, 
розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів). Уі податкових 
зобов’язаннях контрагентів відображено задекларований податковий кредиті 
(з урахуванням допустимого рівня розбіжностей, установленого ДПСУі);  
2) перша. Підставою для віднесення до категоріїі є виявлення 
розбіжностей при звірці показників податковоїі звітності контрагентів, 
унаслідок яких задекларовано податкового кредитуі менше, ніж податкових 
зобов’язань контрагентом;  
3) другаі. Підстава для віднесення до категорії – виявлення 
розбіжностіі при звірці показників податкової звітності контрагентів, 
унаслідокі яких задекларовано податкових зобов’язань менше, ніж 
податковогоі кредиту контрагентами, у тому числі: платником податкуі на 
додану вартість включено суми ПДВ доі податкового кредиту на підставі 
документів, виписаних суб’єктомі господарювання, не зареєстрованим 
платником податку на додануі вартість, або виписаних платником податку на 
додануі вартість, який не подає податкову звітність зі ПДВ.  
Після проведення автоматизованого зіставлення розшифровок 
податковихі зобов’язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків 
коригуванняі сум ПДВ контрагентів того самого дня доступі (екранні форми) 
до інформації (у розрізі звітнихі періодів) про результати такого зіставлення 
платників податкуі на додану вартість, які перебувають на облікуі в органі 
державної податкової служби, отримують працівникиі підрозділів 
124 
 
оподаткування юридичних, фізичних осіб, податкового контролюі та 
податкової міліції у вигляді:  
1) переліківі платників ПДВ у розрізі категорій;  
2) детальноїі інформації щодо обраного платника ПДВ про результатиі 
зіставлення кожної операції з контрагентом (записів, щоі пройшли 
зіставлення);  
3) статистичної інформації про результатиі такого зіставлення у розрізі 
органу державної податковоїі служби.  
Результати автоматизованого зіставлення на центральному рівніі 
податкової звітності з ПДВ підлягають перевірці органамиі державної 
податкової служби на місцях в такійі послідовності:  
1) друга категорія;  
2) нульова таі перша категорія з від’ємним значенням ПДВ (рі. 21 
декларації з ПДВ);  
3) нульова таі перша категорія.  
За наслідками перевірки отриманої інформаціїі працівники органу 
державної податкової служби:  
1) усуваютьі помилки, допущені працівниками державної податкової 
служби приі введенні податкової звітності до електронної бази зі паперового 
носія (якщо такі є);  
2) враховуютьі уточнюючі розрахунки (у разі їх подання платникомі 
ПДВ);  
3) складають акти перевірки платника ПДВі (камеральної, 
документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) ізі обов’язковим 
зазначенням у розрізі контрагентів донарахованих сумі ПДВ.  
При отриманні працівником підрозділу, який здійснюєі оподаткування 
юридичних, фізичних осіб, інформації про віднесенняі платника податку на 
додану вартість за результатамиі автоматизованого зіставлення до нульової, 
першої категорії (єі ризик маніпулювання сумами ПДВ), така інформація 
беретьсяі до уваги при відпрацюванні виявлених відхилень уі даних 
125 
 
розшифровок наступних періодів. Щодо платників другоїі категорії, то 
Порядком передбачено проведення документальної невиїзноїі перевірки.  
Камеральна перевірка. Усі податкові декларації іі розрахунки, які 
подаються платником податку на додануі вартість, підлягають обов’язковій 
камеральній перевірці працівниками підрозділіві оподаткування юридичних, 
фізичних осіб протягом 30 дніві, наступних за останнім днем граничного 
строку поданняі звітної податкової декларації до органу державної 
податковоїі служби (або днем фактичного подання уточнюючого 
розрахункуі) [32,79]. Така перевірка податкових декларацій і розрахунківі 
здійснюється безпосередньо у державній податковій інспекції. Їїі метою є 
виявлення та попередження на першійі стадії можливих порушень 
податкового законодавства за рахунокі застосування окремих методів 
контролю та аналізу діяльностіі суб’єктів господарювання. Порядок 
проведення камеральної перевірки розглянутоі у таблиці 3.3.1.  
У Методичнихі рекомендаціях щодо проведення камеральних 
перевірок податкової звітностіі з ПДВ (додаток 3 до Порядку) такожі 
встановлюються окремі правила обробки поданої звітності. Зокремаі, цікавим 
є положення п. 2. 1. Методрекомендаційі щодо перевірки правильності 
визначення податкового періоду. Уі ньому визначається: якщо обсяг 
оподатковуваних операцій платникаі податку перевищив 300 тис. грн. у 
другомуі чи третьому місяці кварталу, то операції заі перший чи два перших 
місяці кварталу включаютьсяі до декларації, яку подають як квартальну 
(строкиі подання та строки сплати – квартальні), а починаючиі з місяця, на 
який припадає таке перевищенняі, декларація подається щомісяця (з 
відповідними строками їїі подання та строками сплати податку).  
 
 
 
 
 
126 
 
Таблиця 3.1. 
Порядок проведення камеральної перевірки звітностіі з ПДВ 
– арифметичний підрахунок підсумованих сум податкуі, 
що підлягають сплаті до бюджету або бюджетномуі 
відшкодуванню;  
– обґрунтованості застосування ставок податку і 
Перевірка правильності 
податковихі пільг;  
складання податкових 
– перевірка правильності відображення показників, 
деклараційі і розрахунків  
необхідних дляі обчислення бази оподаткування 
(виявлення арифметичних або методологічнихі 
помилок);  
– перевірка форми, періоду звітності тощо  
Перевіркаі своєчасності – дотримання строків (відповідно доі обраного в 
подання звітності  установленому порядку податкового періоду)  
– перевірка логічного зв’язку між окремими звітнимиі і 
розрахунковими показниками;  
Логічнийі контроль  
– порівняння звітних показників зі показниками 
попереднього звітного періоду  
– перевіркаі наведення інформації за видами операцій у 
Методологічна перевірка  відповіднихі рядках декларації з ПДВ – відповідно до 
встановленогоі порядку її заповнення*  
– «внутрішняі» узгодженість між показниками;  
Перевірка узгодженості – зіставлення даних податкової звітностіі з ПДВ з 
показників  даними податкової звітності іншихі податків, інформації, 
отриманої від митних органів таі інших джерел  
– попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків 
Аналіз можливості 
щодоі достовірності окремих звітних показників, 
порушень податкового 
наявності сумнівних фактіві або невідповідностей, що 
законодавстваі  
вказують на можливі порушенняі  
 
У разі якщо показники декларації, поданої платникомі податку за 
відповідний квартал, свідчать про теі, що в якомусь місяці цього кварталу 
цейі платник був зобов’язаний змінити квартальний звітний (податковийі) 
період на звітний (податковий) період, що дорівнюєі одному місяцю, але не 
зробив цього (аі отже, не подав декларацію за звітний (податковийі) місяць), 
то інспектор у письмовій формі повідомляєі платника про це, складає акт та 
готуєі матеріали для прийняття відповідного рішення. Відповідно доі 
Податкового кодексу України така декларація передається дляі проведення 
позапланової виїзної перевірки (підставою для цьогоі є неподання платником 
в установлений строк податковоїі декларації або розрахунків, якщо їх 
127 
 
подання передбаченоі законом [1].  
Документальна невиїзна перевірка. Підрозділи оподаткуванняі 
юридичних, фізичних осіб проводять документальну невиїзну (камеральнуі) 
перевірку податкової звітності платника податку на додануі вартість другої 
категорії (щодо якого виявлено розбіжностіі при звірці показників податкової 
звітності контрагентів, унаслідокі яких задекларовано податкових 
зобов’язань менше, ніж податковогоі кредиту контрагентами).  
Документальна невиїзна перевірка податкової звітностіі з ПДВ 
проводиться на підставі Податкового кодексуі України і триває протягом 30 
днів, наступнихі за граничним днем подання звітної податкової деклараціїі 
або фактичного подання уточнюючого розрахунку. Під часі її проведення 
підлягає перевірці низка документів, пов’язанихі із нарахуванням та сплатою 
ПДВ.  
Документи, якіі підлягають невиїзній перевірці:  
– податкова звітність: декларація зі ПДВ (у тому числі скорочена), 
уточнюючий розрахунокі податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку зі 
виправленням самостійно виявлених помилок;  
– реєстри отриманих таі виданих податкових накладних;  
– фінансово-господарські документи, якіі підтверджують сплату коштів 
за вчиненим правочином, платіжніі доручення, виписки банківських установ, 
прибуткові та видатковіі касові ордери, чеки РРО та інші;  
– фінансовоі-господарські документи, які підтверджують передачу 
товарів, виконанняі робіт (надання послуг) за вчиненим правочином, 
товарноі-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, 
довіреностіі на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти прийманняі-
передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власнихі виробничих 
потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договориі оренди 
складських приміщень;  
– господарські договори, укладені платникомі ПДВ з контрагентом, у 
взаємовідносинах з якимі виявлено розбіжності;  
128 
 
– платіжні доручення на перерахування сумиі ПДВ до бюджету.  
Податковий кодекс України передбачаєі, що податкові органи мають 
право проводити документальніі невиїзні перевірки на підставі поданих 
податкових деклараційі, звітів та інших документів, пов’язаних з 
нарахуваннямі і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежіві) 
незалежно від способу їхньої подачі. У нійі передбачено також право 
запрошувати платників податків абоі їхніх представників для перевірки 
правильності нарахування таі своєчасності сплати ними податків та зборів 
(обов’язковихі платежів). Письмові повідомлення про такі запрошення 
направляютьсяі не пізніше ніж за 10 робочих дніві до дня запрошення 
рекомендованими листами, у якихі зазначаються підстави запрошення, дата і 
час, наі які запрошується платник податків (посадова особа платникаі 
податків). Проте законом не передбачено обов’язку посадовихі осіб платника 
податків з’являтися до податкового органуі для проведення перевірки.  
Право надсилати платнику письмовийі запит передбачено законом 
лише у випадках, колиі за наслідками перевірок інших платників податків 
виявленоі факти, які свідчать про порушення платником податківі законів 
України про оподаткування, валютного законодавства, виявленоі 
недостовірність даних, що містяться у податковій деклараціїі, поданій 
платником податків (п. 1, 3 чі. 6 ст. 11-1). 
Відповідно Податкового кодексуі України невиїзною документальною 
перевіркою вважається перевірка, якаі проводиться у приміщенні органу 
державної податкової службиі на підставі поданих податкових декларацій, 
звітів таі інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатоюі податків 
та зборів (обов’язкових платежів), незалежно віді способу їх подання. Проте 
цей спосіб, позаі сумнівом, має бути законним. Однак звертаємо увагуі на те, 
що відповідно до Порядку:  
1і. У разі неотримання документів, які підлягають невиїзнійі перевірці, 
протягом 15 днів з моменту направленняі запиту платнику ПДВ (отримувачу) 
працівник підрозділу оподаткуванняі юридичних, фізичних осіб передає 
129 
 
перелік таких платниківі до підрозділу податкової міліції з наданням 
інформаціїі про вжиті заходи (телефонний дзвінок, направлений запиті тощо) 
для здійснення відповідних заходів.  
2. Уі разі неповного отримання переліку документів від платникаі ПДВ 
(отримувача) працівник підрозділу оподаткування юридичних осібі передає 
зазначені матеріали:  
1) підрозділу податкового контролюі – для проведення виїзної перевірки;  
2) підрозділу податковоїі міліції — для оперативного супроводження такої 
перевірки.  
Якщоі під час перевірки встановлено факт включення платникомі ПДВ 
(отримувачем) суми ПДВ до податкового кредитуі на підставі документів, 
виписаних суб’єктами господарювання, якіі не зареєстровані як платники 
ПДВ (або щодоі яких анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВі), 
працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органуі 
державної податкової служби, у якому перебуває наі обліку платник ПДВ 
(отримувач), звертається до такогоі платника із запитом у письмовій формі 
проі надання пояснення та їхнього документального підтвердження щодоі 
його правовідносин з таким контрагентом.  
У разіі встановлення за результатами перевірки на підставі наданихі 
платником податку на додану вартість (отримувачем) документіві факту 
здійснення господарської операції з суб’єктом господарюванняі, не 
зареєстрованим платником податку на додану вартістьі (постачальником), ця 
інформація направляється наступного дня доі органу державної податкової 
служби, у якому перебуваєі на обліку суб’єкт господарювання, не 
зареєстрований платникомі податку на додану вартість (постачальник), для 
проведенняі його перевірки (документальної невиїзної, виїзної позапланової).  
Уі разі визначення за результатами документальної невиїзної 
перевіркиі необхідності проведення позапланової виїзної перевірки платника 
податкуі на додану вартість підрозділом оподаткування юридичних осібі 
складається службова записка та направляється підрозділу податковогоі 
130 
 
контролю (а її копія – підрозділу податкової міліціїі) з викладенням підстав 
прийняття такого рішення таі необхідності проведення позапланової 
перевірки. Разом зі службовоюі запискою передається податкова звітність та 
інші документиі у разі їх отримання від платника податкуі на додану 
вартість.  
Позапланова виїзна перевірка. Згідноі з Порядком підрозділами 
податкового контролю оподаткування фізичнихі осіб у встановленому 
порядку може проводитися позаплановаі виїзна перевірка платника податку 
на додану вартістьі – постачальника і платника податку на додану вартістьі – 
отримувача. Позапланова виїзна перевірка проводиться в порядкуі та 
терміни, визначені статтею Податкового кодексу Україниі. Цією статтею 
передбачено виключні підстави для проведенняі позапланових перевірок, 
порядок їх призначення і строкиі проведення.  
В законодавстві наразі залишилася колізія, відповідноі до якої 
позапланова виїзна перевірка здійснюється наі підставі виникнення 
визначених законом обставин, за рішеннямі керівника податкового органу, 
яке оформляється наказом. Водночасі позапланова виїзна перевірка може 
здійснюватися лише наі підставі рішення суду. Позапланова виїзна перевірка 
неі повинна перевищувати 10 робочих днів, а перевіркаі суб’єктів малого 
підприємництва – 5 робочих днів.  
Порядкомі визначаються можливі дії посадових осіб податкових 
органіві стосовно збору доказової бази щодо нікчемності вчиненихі 
правочинів (договорів, що суперечать інтересам держави іі суспільства) у 
разі виявлення таких правочинів таі деякі інші важливі моменти, з якими 
рекомендуєтьсяі ознайомитися платникам податків, щодо яких податковими 
органамиі проводитимуться позапланові перевірки. При виявленні такого 
договоруі (який суперечить інтересам держави та суспільства іі є нікчемним) 
з’ясовується факт подальшого використання платникомі податку на додану 
вартість (отримувачем) у господарськійі діяльності товару, який був 
предметом зазначеного договоруі та встановлюється платник податку на 
131 
 
додану вартістьі – наступний покупець цього товару. Інформація про 
виявленуі нікчемність надсилається до органу державної податкової службиі, 
у якому такий платник обліковується, з метоюі визначення підстав визнання 
договору, укладеного між другоюі парою контрагентів, нікчемним та 
відповідно з метоюі зменшення суми податкового кредиту. Такі дії 
вчиняютьсяі за ланцюгом придбання товару, який був предметомі договору, 
що виявився нікчемним, до платника податкуі на додану вартість, що має 
достатні активиі для сплати податкових зобов’язань [81].  
Зазначимо, що чиннеі цивільне та господарське законодавство наразі не 
встановлюютьі нікчемності (обов’язкової недійсності відповідно до закону, 
приі якій визнання угоди недійсною навіть не вимагаєтьсяі) договорів, що 
суперечать інтересам держави та суспільстваі. Проте згідно з ч. 1 ст. 207і ГК 
України «господарське зобов’язання, що не відповідаєі вимогам закону, або 
вчинено з метою, якаі завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, 
абоі укладено учасниками господарських відносин з порушенням хочаі б 
одним з них господарської компетенції (спеціальноїі правосуб’єктності), 
може бути на вимогу однієї ізі сторін або відповідного органу державної 
влади визнаноі судом недійсним повністю або в частині». Отжеі, 
застосування в Порядку терміна «нікчемний правочин», наі нашу думку, є 
неправомірним.  
Таким чином, електроннаі перевірка податкової звітності повинна 
забезпечити: 
– одержання загальногоі враження від змісту податкової декларації; 
– визначення напрямківі, які потрібно піддати процедурам аудиту; 
– формування данихі для оцінки ризиків. 
Функції системи електронної перевіркиі спрямовані на виявлення 
арифметичних та методологічних помилокі, які, можливо, були допущені 
платником податків приі заповненні податкової звітності, для їх подальшого 
аналізуі. 
До процедур перевірки належать такі процеси: 
132 
 
– співставленняі та аналіз показників різних форм звітності зі 
визначенням факторів, які впливають на відхилення міжі ними 
(арифметичний контроль); 
– оцінка відхилень для визначенняі податкових ризиків (походження 
відхилень). 
Впровадження системи електронногоі подання звітності є не лише 
засобом забезпеченняі прозорості відносин між податковими органами та 
платникамиі податків, а ще і використання інформаційних технологійі 
сумлінним платником для добровільної сплати податків доі бюджету в 
повному обсязі та своєчасно. 
133 
 
ВИСНОВКИ  
 
Проведене дослідженняі обліку, аналізуі і аудиту розрахунків з 
бюджетом поі податку на додануі вартість дало можливістьі здійснити 
теоретичне узагальнення таі сформулювати науково обґрунтовані положення 
щодо удосконаленняі облікових, аналітичних та аудиторськихі процедур при 
визначенні податкових зобов’язаньі підприємств. За результатами 
проведеного дослідженняі сформульовано такі висновки та пропозиції. 
Економічна сутність категорії платежів до бюджету та їх зміст в умовах 
ринкової економіки, розглядаєтьсяі як елемент фінансової системи держави, 
що забезпечує створення, розподіл та споживання валовогоі внутрішнього 
продукту. Платежі доі бюджету є об’єктивним явищем економічного життя 
та важливим інструментом регулюванняі економічних і соціальних процесів 
в державі. 
Було визначеноі основні категорії податку на додану вартість – 
сутність, платників, об'єкт та базу оподаткування, податковийі період, ставки 
податку. Крім того, висвітленіо відповідальність платників за порушення 
норм податковогоі законодавства, особливості одержання права на 
податковий кредит та бюджетне відшкодування, умовиі визначення дати 
виникнення податкового зобов'язання та податкового кредиту. 
Надано фінансово-економічнуі характеристику діяльності 
досліджуваногоі підприємства. ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ" є державним 
комерційним підприємством, заснованим наі державній власності та 
передане в управління Державного концерну «Укроборонпром». Аналіз 
основних фінансово-економічнихі показників діяльності ТОВ "ЛОГІСТИК-
ЧЕРКАСИ"  за 2018-2020 роки, тис. грн. показав, щоі підприємство 
знаходиться у стадії розвитку, оскільки всіі показники мають тенденцію до 
зростання. Але криза 2020 р., спричинена встановленням карантинних 
обмежень у зв’язку із COVID-19 і зниженнямі економічної активності країни, 
внесла свої корективи у розвиток підприємства, внаслідок чого у 
134 
 
підприємства знизився чистий дохід від реалізації продукції на 14,6% у 
порівнянні з 2019 р. на відмінуі від 2019 р., де спостерігалося збільшення 
чистого доходу на 110,2%. Не дивлячись на це, підприємство отримало 
навіть більший чистий прибуток у 2020 р., ніж у попередніхі роках. Аналіз 
платоспроможностіі ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ" показав, показники 
перевищують їх нормативне значення і маютьі тенденцію до збільшення, що 
свідчить про платоспроможність підприємства. Аналіз показників фінансової 
стійкості ТОВі "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ" за 2018-2020 рр. показав, що 
підприємство за всіма показниками визначаєтьсяі як фінансово стійке і вони 
мають тенденцію  за результатамиі 2020 р. покращуватися. На відміну від 
показників платоспроможності і фінансовоїі стійкості, показникиі ділової 
активності ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ" показують дещо гірші результати. 
Облік, аналіз і аудит розрахунків з бюджетомі по ПДВ займають 
важливе місце в системіі облікової інформації. Це набуло ще більшої 
актуальності у зв’язку зі прийняттям Податкового кодексу України, так як 
при визначенні показників фінансової і податкової звітностіі виник цілий ряд 
розбіжностей, що вимагаєі додаткових розрахункових операцій для 
визначення базиі оподаткування і податкових зобов’язань. 
Для ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ" об'єктом оподаткування є операції з 
реалізації (товарів). Операції, що неі є об'єктом оподаткування та звільнені 
від нього товариством неі проводяться. Податковий період для підприємства 
встановленоі місячний. Базою оподаткування є договірна вартість товарів. 
Оскільки підприємство реалізує свою продукцію по цінам, щоі не с нижчими 
за звичайні, коригування до рівняі останніх не проводилося. Операції 
оподатковуються за ставкою 20 %, нульова ставка через відсутність 
зовнішньоекономічної діяльностіі не використовується. Бюджетне 
відшкодування товариство неі отримувало. 
Однією з основних особливостей податку на додану вартість с 
наявність не тільки податкових зобов'язань, алеі й податкового кредиту. 
Підприємство визначаєі зі показники за правилом „першої події", оскільки 
135 
 
воно не проводить операції, щоі передбачають особливий порядок такого 
визначення та не задовольняє умовам використання касовогоі методу. 
Для повноти характеристикиі податку на додану вартість було 
приведено та проаналізовано макроекономічні показники, що 
характеризують справляння іподатку в України в період 2015– 2021 роках. 
Однією з важливих особливостей податкової системиі України є висока 
питома вага непрямихі податків (податок на додану вартість, акцизний збір, 
мито і ін.), які впливають на економічні процеси. Основнимі джерелом 
надходження засобів до бюджетуі є податок на додану вартість, який склав 
більш 35% у 2020 р. віді загального об'єму податкових надходжень. Перевага 
непрямим податкам і зборам надається у зв'язку з тим, щоі вони є надійною і 
легко контрольованою прибутковоюі базою бюджету в порівнянні з 
прямими, які піддаються циклічним коливанням. 
Для повного висвітленняі теми дослідження в межах його об'єкту було 
проведено економічний аналіз його фінансовогоі стану та показників 
діяльності. За його результатамиі можна зробити висновок, що в діяльності 
ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ" намітилисяі регресивні тенденції. Серед 
позитивних факторіві можна виділити лише високий рівень фінансової 
стабільності, який втім є скоріше вимушеним, оскількиі підприємство не має 
можливості розвивати власний іпозичковий капітал через низькі показники 
платоспроможності. При  цьомуі рентабельність підприємства останнім 
часом має доволі невтішні розміри. 
Первинний облікі розрахунків з податку на додану вартість 
проводиться на підставі податкових накладних, аі також товарних чеків, 
транспортних квитків, готельнихі рахунків, рахунків за послуги, вартість 
яких визначається заі показниками приладів обліку, касових чеків (на суму не 
більше 200 грн. на день). Крім того, за період, щоі аналізувався, 
підприємство не мало коригуванняі податкового кредиту чи зобов'язань, 
тому до податкових накладнихі не виписувались розрахунки коригування 
кількісних та вартісних показників. Для систематизаціїі обліку ведеться 
136 
 
реєстр виданих та отриманих податкових накладних, зведені дані якого 
відображаються в податковихі деклараціях. ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ" з 
перелічених документіві в своїй діяльності використовує тільки податкові 
накладні та реєстр виданих та отриманих податкових інакладних. 
Більша частинаі операцій з податку на додану вартість обліковується на 
активно-пасивному аналітичному рахунку "Розрахунки по податку на додану 
вартість" субрахунку 641 "Розрахунки іпо податкам". Спеціально для цього 
податку Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачені субрахунки 
643 "Податкові зобов'язання" таі 644 "Податковий кредит", які 
використовуються в першу чергу при авансовихі розрахунках. ТОВ 
"ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ" серед переліченихі не використовує субрахунок 
644, оскільки не проводить операцій, за яких передбачено його використання. 
Крім того, товариством відкритоі аналітичний рахунок 641_41 для обліку 
штрафів по податку на додану вартість. Ведення обліку на інших рахунках 
повністю відповідає нормамі Інструкції по бухгалтерському обліку податку 
на додану вартість [14]. 
Звітність по ПДВ здійснюється на підставі податкових декларацій, які 
подаються незалежно від того, виниклоі у звітному періоді податкове 
зобов'язання чи ні. Помилки у поданій декларації виправляютьсяі поданням 
нової декларації доі закінчення строкуі подання, уточнюючого розрахунку 
податкових зобов'язань або уточнення в податкових деклараціях наступних 
податкових періодів. ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ" не малоі прецедентів 
несвоєчасного подання звітності. Але булиі випадки, коли підприємство 
самостійно знаходило помилку у звітності. Так, воно виправляло помилку у 
березні та червні і2019 року шляхом надання уточненої податкової декларації 
разом з довідкою про суми ПДВ, які збільшують абоі зменшують податкові 
зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, 
допущеної у попередніх звітнихі періодах. 
При проведені незалежної перевірки розрахунківі з податку на додану 
вартість досліджуваногоі підприємства було встановлено, що раніше на 
137 
 
підприємстві проводилася документальнаі перевірка Державної податкової 
інспекції, якоюі не було встановлено помилок по розрахункам із податку на 
додану вартість. Порушеньі нормативно-правової бази, що регламенту 
справляння податку на додану вартість, не виявлено. 
Також було проведено аналіз впровадження інформаційних технологій 
у обліку розрахунків з ПДВ на підприємстві. Використання на підприємстві 
ТОВ "ЛОГІСТИК-ЧЕРКАСИ"   програмногоі продукту «Податкова звітність 
1.3» дозволяє оперативно таі зручно формувати реєстр отриманих та виданих 
податкових накладних, що значно прискорюєі роботу бухгалтерського 
відділу. Впровадження інформаційних технологій у обліку розрахунків з 
ПДВ на підприємстві знаходятьсяі на задовільному рівні. Програмний 
продукт «Податкова звітність 1.3» використовується для швидкого 
формуванняі податкової звітності в електронному вигляді, з дотриманням 
правил структурного контролю та проведеннямі камеральної перевірки на 
виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2008 
року №262-р «Про заходи щодо іудосконалення системи адміністрування 
податку на додану вартістьі режим формування розшифровки податкового 
кредиту та податкових зобов’язань в розрізі контрагентів». 
У роботі зазначено, що оптимізація іоподаткування на відміну від 
ухилення є явищем цілком законним. Наведено та проаналізовано декілька 
схем оптимізації сплати ПДВ, якіі застосовуються не тільки підприємствами 
в Україні, але й у світі.  
Проведене наукове дослідження даєі підстави стверджувати, 
планування податкових надходжень на макрорівні дає змогу не тільки 
підвищити обґрунтованістьі та точність прогнозів податкових надходжень, а 
й забезпечити комплексність та узгодженість прогнозіві економічного та 
соціального розвитку країни. Наі мікрорівні оптимізація податкових платежів 
досягається шляхом формалізації процесів планування та прогнозування на 
підставі використанняі сучасних інформаційних аналітичнихі систем і 
технологій. При визначенні оптимальностіі оподаткування використовується 
138 
 
метод багатоваріантних розрахунків, тобто розглядається якомога більше 
різних варіантів, потім вониі порівнюються і вибирається найсприятливіший 
та інайкорисніший. Найбільший ефект досягаєтьсяі при застосуванні 
комп'ютерної техніки. 
В роботі обґрунтованоі та визначено напрямки удосконалення 
контролю податку на додану вартість із використанням електронної 
податкової перевірки. Процедура проведення іперевірок вимагає значних 
втрат часу наі дослідження ланцюгів постачальників продукції та 
обґрунтованості формування податковогоі кредиту на цих ланцюгах. 
Враховуючи обмеженість терміну проведення перевірок достовірності 
декларування сум ПДВ до відшкодуванняі та з метою забезпечення якомога 
меншого втручання в діяльність суб’єктів господарювання, івиникає 
необхідність в автоматизації процесів проведення зустрічних перевірок, 
тобто проведенніі «електронної перевірки». Способом вирішення 
вищезазначених проблем є упровадження системиі отримання від платників 
та обробки в електронному вигляді податкової звітності та реєстрів 
отриманих і виданихі податкових накладних.  
Така система дозволить проводити перевірки не тількиі правильності 
відображення операційі в податковій декларації платника, який декларує 
суми податку на додану вартість до відшкодування, аі і повноти включення 
до податкових ізобов’язань сум ПДВ, відображених в податкових накладних, 
і включених до податкового кредиту споживача, тобтоі проведення 
«зустрічних» і перевірок.  
139 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Податковий кодексі України: Закон України від 2 грудня 2010 р. № 
2755-VІ. і URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (дата звернення 
17.11.2021). 
2. Положення (стандарти) ібухгалтерського обліку, змінами і 
доповненнями затв. наказом М-ва фінансів України від 25 лют. 2000р.  № 39  
URL: http:// www.zakon.rada.gov.ua/ (дата звернення 21.11.2021). 
3. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання електронного 
адміністрування податку на додану вартість» від 16 жовтня 2014 року. № 569 
URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/569-2014-%D0%BF#Text (дата 
звернення 21.11.2021). 
4.  Tait A. Value Added Tax: Administrative and Policy Issues / A.Tait.– IMF 
– P. URL:  https://www.elibrary.imf.org/view/books/084/07774-9781557751843-
en/07774-9781557751843-en-book.xml (дата звернення 21.11.2021). 
5. Подолянчук О.А. іПодаток на додану вартість: сутність та стан 
первинногоі обліку. Економіка. Фінанси. Менеджмент: іактуальні питання 
науки і практики. 2017. №1. С. 82-102.  
6. Дубинськаі О.О., Костюченко О.О. Проблеми і напрями вдосконалення 
розрахунків із податкуі на додану вартість на підприємствах України. 
Науковийі вісник Ужгородського національного університету. Серія: 
Міжнародні економічні відносини та світове ігосподарство. 2019. Вип.24, Ч. 
2. С. 5-8.  
7. Білобровенко Т.В. Бухгалтерський облік і контрольі розрахунків з 
бюджетом за податком на додануі вартість. дис. канд. екон. наук: 08.00.08 / 
Київ, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима 
Гетьмана», 2018. 280 с.  
8. Інструкціяі про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку 
активів, капіталу, зобов’язань і господарськихі операцій підприємств і 
організацій: Наказ Міністерстваі Фінансів України від 30 листопада 1999 р. 
140 
 
№ 291. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99 (дата звернення 
16.11.2021). 
9. «Інструкціяі з бухгалтерського обліку податку на додану вартість» » 
затв. наказом М-ва фінансів України від 1 липняі 1997 р. № 141. URL: 
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0284-97(дата звернення 16.11.2021). 
10. Ходикіна А.А., іБурковська А.В. Актуальні тенденції обліку 
розрахунків з податку на додану вартість. Глобальні іта національні 
проблеми економіки. і2015. Вип. 8. С. 1196-1199. URL: http://global-
national.in.ua/archive/8- 2015/251.pdf (дата звернення 16.11.2021). 
11. Коцан О.П. Порядокі удосконалення облікового відображення 
розрахунків з бюджетом за податком на додануі вартість. Науково-
інформаційнийі вісник «Економіка». 2014. № 9. С. 263-270, URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nivif_2014_9_41 (дата звернення 16.11.2021). 
12. Науменкоі М.А. Універсальні акцизиі на сучасному етапі 
економічного розвитку: автореф. дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.04.01 / 
Ірпінь, 2006. 19 с.,  
13. Оксенюк О.І. Фіскальна ефективністьі податку на додану вартість 
в економіці України: дис. канд. іекон. наук: 08.00.08 / Львів, 2015. 231 с.  
14. Подолянчук О.А. іПодаток на додану вартість: сутність та стан 
первинного обліку. іЕкономіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання 
науки і практики. 2017. №1. С. 82-102. 1 
15. Подолянчукі О.А., Домбровська В.В. Облік та звітність за 
податком на додануі вартість. Ефективна економіка. і2018. № 5. URL: 
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6337 (дата звернення 16.11.2021). 
16. Синчак В.П. Еволюція інаукової думки в оподаткуванні та її реалізація 
в податкових системах: імонографія. Київ-Хмельницький: Вид-во ХУУП, 
2006. 294 с. 
16. Інструкція «Про застосування іПлану рахунків бухгалтерського обліку 
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій іпідприємств і 
організацій» від 30.11.1999 р. №291, URL:: http:// 
141 
 
www.zakon.rada.gov.ua/(дата звернення 16.11.2021). 
17. Методичні рекомендаціїі щодо заповнення форм фінансової звітності 
затв. наказом М-ва фінансів України від 28.03.2013 р. № 433. іURL: 
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0433201-13#Text. (дата звернення 
01.12.2021). 
18. Про збір та облік єдиногоі внеску на загальнообов'язкове 
державне соціальнеі страхування: Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-
VI. Відомості Верховної Ради іУкраїни (ВВР). 2011. № 2-3. Ст. 11. іURL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17/ed20200808#Text.(дата звернення: 
22.08.2021). 
20. Про платіжні системи іта переказ коштів в Україні: закон України івід 
16.05.2001 № 2346-14. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2346-
14/page2 (дата звернення: 10.11.2021). 
21. Про електронні ідокументи та електронний документообіг: Закон 
України від 22.05.2003 р. № 851-ІV. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text(дата звернення: 10.11.2021). 
22. Положенняі про інвентаризацію активів та зобовязань затв. наказом 
М-ва фінансів України від 02 вересня 2014 р. № 879. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14#Text. (дата звернення: 
03.12.2021). 
23.  «Положення іпро ведення касових операцій в національній валюті 
України» затв. наказом М-ва фінансів України від 29 грудня 2017 р. № 148. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17#Text. (дата звернення: 
03.12.2021). 
24.  Положення про електронні гроші в Україні, затв. постановою 
Правління НБУ івід 04.11.2010 р. № 481. URL: 
https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1336-10 10. 16 (дата звернення: 
03.12.2021). 
25.  Про іпорядок здійснення розрахунків в іноземній валюті : 
Інструкція від 23.09.1994 р. № і185/94-ВР. URL : 
142 
 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185/94-%D0%B2%D1%80#Text. (дата 
звернення: 03.12.2021). 
26.  Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній 
валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04#Text. (дата звернення: 
03.12.2021). 
27. Методичнiі рекомендацiї щодо проведення аудиту фінансової 
звітності кредитниспілок відповідно до іжнародних істандартів аудиту) : 
Рішення АПУ від і01.11.2012 р. № 260/ 6 URL: 
http://www.apu.com.ua/files2/metod_rekomendation.doc. (дата звернення: 
01.12.2021). 
28.  Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого 
надання впевненості та супутні послуг. URL:http://www.apu.com.ua. (дата 
звернення: 03.09.2021). 
29. Положення з національної практики аудиту 1 "Особливості 
узгодження умов ізавдання з обов’язкового аудиту та укладання договору 
про проведення обов'язкового аудиту з врахуванням вимог 
національногоі законодавства" : Рішення Аудиторської іпалати України від 
27.09.2007 №182/4 (зі змінами) URL:http://www.apu.com.ua/rishennya-
apu/505-2013. (дата звернення: 03.12.2021). 
30. Положення про моніторингі практики аудиторської діяльності: 
Рішення Аудиторськоїі палати України від 24.09.2015 р. № 315/7.1 (зі 
змінами) URL: http// http://www.apu.com.ua /kontrol-yakosti. (дата звернення: 
03.12.2021). 
31. Положення про постійнеі удосконалення професійних знань 
аудиторів Україниі : Рішення АПУ від 04.04.2013 № 266/8 (зі змінами) URL: 
/udoskonalennya-profesijnikh-znan-auditoriv-ukrajini. (дата звернення: 
12.10.2021). 
32. Порядок застосуванняі до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень 
за неналежне виконанняі професійних обов’язків : Рішення АПУ від 
143 
 
15.11.2007 № 184/4 (зі змінами) URL:http://www.apu.com.ua. (дата звернення: 
12.11.2021). 
33. Про аудит фінансовоїі звітності та аудиторську діяльність : Закон 
2258-VIII, від 21.12.2017 р. URL: 
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62776. (дата звернення: 
01.11.2021). 
34. Перелік послуг, якіі можуть надавати аудитори (аудиторські фірми) 
Рішення Аудиторської палати України від 22.12.2011 р. № 244/14 (зі 
змінами) URL:http://www.apu.com.ua/files/temp/1104427596.doc. (дата 
звернення: 16.11.2021). 
35. Методичні рекомендаціїі з планування, обліку і калькулювання 
собівартості продукції (робіт, послуг сільськогосподарськихі підприємств, 
затв. наказомі Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 р. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v013255501/ed20051031/find?text 
(дата звернення: 12.11.2021). 
36.  Методичні рекомендаціїі із застосування регістрів бухгалтерського 
обліку малими підприємствами. затв. наказом М-ва фінансів України віді 
15.06.2011 р. № 720.URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/MF11044 
(дата звернення: 12.11.2021). 
37. Методичні рекомендаціїі по застосуванню регістрів 
бухгалтерського обліку. затв. наказом М-ва фінансів України від 29.12.2000 
р. № 356. URL: https://minfin.com.ua/taxes/-
/!news/nnakminfin_356/nnakminfin_356.html\ (дата звернення: 12.11.2021). 
38. Методичні рекомендації поі застосуванню регістрів 
бухгалтерського обліку малими іпідприємствами. затв. наказом М-ва 
фінансів України від 25.06.2003 р. № 422. URL: 
https://ips.ligazakon.net/document/view/MF03202 (дата звернення: 12.10.2021). 
39. «Методичні рекомендації щодоі облікової політики підприємства» 
затв. наказом М-ва фінансів України від 27.06.2013 р. № 635. URL: 
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MF13052.html  
144 
 
40.Про ізатвердження форми Податкової декларації з 
екологічного податку. затв. наказом ДПС України від 12.01.2011 № 26/18764 
(зі змінами та доповненнями) URL: http://zakon1.rada.gov.ua. (дата звернення: 
12.11.2021). 
41. Про затвердження форми Розрахунку ісуми збору за першу 
реєстрацію транспортних ізасобів, затв. наказом ДПС України від 23.12.2010 
№ 994 URL:http://zakon1.rada.gov.ua. (дата звернення: 12.11.2021). 
42. Про затвердження форм податкових декларацій збору за 
спеціальне використання іводи затв. наказом ДПС України від 24.12.2010 № 
1009 URL: http://zakon1.rada.gov.ua. (дата звернення: 12.11.2021). 
43. Цивільний кодекс України від і16.01.2003 № 435-IV (зі змінами та 
доповненнями) URL:http://zakon1.rada.gov.ua. (дата звернення: 12.11.2021). 
44. Аудит оподаткування іпідприємств : [навч. посіб.] / [О. Петрик, Г. 
Давидов, О. Редько та ін.] ; за заг. ред. О. Петрик ; передм. Т. Єфименко. – К. 
: ДННУ «Акад. фін. і управління», 2012. – 352 с.  
45. Захарчук В.В. Організація іпроведення аудиторського контролю 
розрахунків за ПДВ / В. Захарчук [Електронний ресурс] – іРежим доступу : 
http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/336. 
46. Аудит : підручник / іГ. М. Давидов, І. Г. Давидов, Ю. Г. Давидов та 
ін. ; за ред. Г. М. Давидова, М. В. Кужельного. – 2-ге вид., іпереробл. і 
доповн. – К. : Знання, 2009. – 495 с.  
47. Давидов Г. М. іАудит: теорія і практика : монографія / Г. М. 
Давидов. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2006. – 324 с.  
48. іМеліхова Т.А. Розробка програми аудиту податку на 
додану вартість для підвищенняі фінансової безпеки підприємства / Т. 
Меліхова, М. Бойко // іІнвестиції: практика та досвід. – 2017. – № 1. – С. 34–
39.  
49. Машталяр Г. Організація аудиту розрахунків з податку на 
додану вартість / Г. Машталяр, Д. Кучерява // 
Вісник Чернівецького торговельно-економічного іінституту. Економічні 
145 
 
науки. – 2013. – Вип. 3. – С. 308–311.  
50. ПДВ 2017 ізі змінами та новаціями / Головбух URL: 
https://www.golovbukh.ua/article/5919-qqq-16-m10-20-10-2016-pdv-2016. (дата 
звернення: 03.11.2021). 
51. Планування та іадміністрування податкових надходжень як 
складова соціальноекономічного розвитку регіону : монографія / за ред. Г. 
М. Давидова, О. іМ. Любченко. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2007. – 374 с. 
52.Гордієнко Н.І., Харламоваі О.В., Карпенко М.Ю. Аудит, організація 
і методика: Навч. посіб.- Х.: ХНАМГ, 2007.- 486с.  
53. іІванова Н.А., Ролінський О.В. . Навч. посіб. Організація і методика 
аудиту - К.: Центр учбової літератури, і2008.-216с.  
54. Дорош Н.І. іАудит. Методологія і організація, К., 2002.- 402с.  
55. Кулаковськаі Л.П., Піча Ю.В.Організація і іметодика аудиту : Навч. 
посіб.- К.: Каравела, 2004.-568с 
56. Оксенюк О. І. Фіскальнаі ефективність податку на додану вартість 
в економіці України : дис. канд. екон. наук : 08.00.08 / Оксана 
Ігорівна Оксенюк; ЛНУ ім. І. Франка. – Львів, 2016. – 220 с. 63. 
57. Папыринаі О. Электронные налоговыеі накладные и другие 
НДСновшества // Бухгалтерия. – 2015. – № 1-2. – С. 62-65.  
58.Проскура К. П. Організаціяі та методичне забезпечення податкового 
аудиту як елемента податковогоі контролю / К. П. Проскура // Незалежний 
аудитор. – 2013. - № 5 (III). – С. 43-48.  
59.Руда О. Л., Мельник В. і С. ПДВ: Історія та сучасний стан в Україні 
/ Науковий потенціал 2015 : матеріали наук.-практ. і конф., 16–18 бер. 2015 
р., Вінниця, Україна / іВінницький нац. аграр. ун-т. – Вінниця, 2015. – Т.2. – 
С. 48–49.  
60.Рябець І. Л. Організаційно-правовіі проблеми відшкодування ПДВ в 
Україні / І. Л. Рябець // Боротьба з іорганізованою злочинністю і корупцією 
(теорія і практика). – 2010. - № 23. – С. 259-264.  
61.Саніна І. С., Ткачик Л. П. іОцінка рівня податкового навантаження в 
146 
 
Україні//Науковий вісникі Міжнародного гуманітарного університету. Серія: 
Економіка і менеджмент : зб. наук. пр. – 2015. - № 13. - C. 211-216. 
62. Артюх О. В., Топольницька Н. Д. Фінансовий контроль податку на 
додану вартість: питанняі оптимізації / О. В.Артюх, Н. Д. Топольницька // 
Науковий вісник Ужгородського національногоі університету. – 2016. – № 8. 
– С. 136.  
63.Блажко Р. П. Об’єкт оподаткуванняі податком на додану вартість / 
P. П. Блажко // Часопис іКиївського університету права. – 2009. – № 2. – С. 
116- 122.  
64.Боярчук Д. Цікаві фактиі про ПДВ / Д. Боярчук // Популярна 
економіка: ціна держави. – 2014. – № 26. – С. 1-12.  
65. Вовк О., Чорнокозинська Н. Податкова звітність з податку на 
додану вартість / О. Вовк, Н. Чорнокозинська // 
Вісник студентського наукового товаристваі «Ватра» 
Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. – 2015. - № 26. – 
С. 93-96.  
66.Гармонізація податкового законодавства: і українські реалії: 
[монографія] / Г. М. Білецька, М. В. іКармаліта, М. О. Куц. – К.: Алерта, 
2012. – 222 с. 47. 
67.Горин В. Проблемиі підвищення фіскальної ефективності податку 
на додану вартість / В. Горин // Галицький економічний вісник. — 2013. — 
№ 2(41). — С. 118-126  
68.Дугар Т. Є. Проблема іадміністрування податку на додану вартість 
на сучасному етапі / Т. Є. Дугар //Економіка і суспільство. – 2016. – № 2. – С. 
689-693.  
69.Каракозов С. Г. Введениеі в эконометрику: Учебное пособие. – 
Ульяновск: УлГТУ , 2007. – 107 с. 54. 
70. Кміть В. М. Напрямиівдосконалення системи адміністрування ПДВ 
в Україні / В. М. Кміть, О. І. Оксенюк // Всеукраїнський наукововиробничий 
журнал «Інноваційна економіка». – 2012. – № і32. – С. 308– 313.  
147 
 
71. Кравченко О. Бюджетнеі відшкодування: нові правила / О. 
Кравченко // Бібліотека іБаланс. – 2016. – № 4. URL: 
http://balance.ua/products/all/post/biblioteka-balans-praktichesk(дата звернення: 
03.11.2021). 
72. Кудряшова А.Г, Патраманська іЛ.О Податковий контроль в Україні 
/ А. Кудряшова, Л. Патраманська // Вісник  студентського  наукового  
товаристваі «Ватра» Вінницького торговельно-економічного інституту 
КНТЕУ. – 2015. - № 26. – С. 207-209. 
73. Положення з національноїі практики аудиту 1 "Особливості 
узгодження умов завдання з обовязкового аудиту та укладання договору про 
проведення обов'язкового аудиту з врахуванням вимог національного 
законодавства" : іРішення Аудиторської палати України від 27.09.2007 
№182/4 (зі змінами) URL: http://www.apu.com.ua/rishennya-apu/505-2013. 
(дата звернення: 03.11.2021). 
74. Положення про моніторинг практики іаудиторської діяльності: 
Рішення Аудиторської палати України від 24.09.2015 р. № 315/7.1 (зі 
змінами) URL:http// http://www.apu.com.ua /kontrol-yakosti. 
75. Положення про постійне удосконалення професійних знань 
аудиторів України : Рішення іАПУ від 04.04.2013 № 266/8 (зі змінами) 
URL:http://www.apu.com.ua /udoskonalennya-profesijnikh-znan-auditoriv-
ukrajini. (дата звернення: 19.09.2021). 
76. Порядок застосування до аудиторіві (аудиторських фірм) стягнень 
за неналежне виконання іпрофесійних обов’язків : Рішення АПУ від 
15.11.2007 № 184/4 (зі змінами) URL:http://www.apu.com.ua. (дата звернення: 
03.10.2021). 
77. Про аудит фінансової ізвітності та аудиторську діяльність : Закон 
2258-VIII, від 21.12.2017 р 
URL:http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62776. (дата 
звернення: 26.10.2021). 
78. Перелік послуг, які можуть надавати іаудитори (аудиторські фірми) 
148 
 
Рішення Аудиторської палатиі України від 22.12.2011 р. № 244/14 (зі 
змінами) URL:http://www.apu.com.ua/files/temp/1104427596.doc. (дата 
звернення: 03.11.2021). 
79. Методичні рекомендаціїі з планування, обліку і калькулювання 
собівартості продукції і (робіт, послуг сільськогосподарських підприємств: 
затв. наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v013255501/ed20051031/find?text=%C2%E
8%F2%F0%E0%F2%E8+%ED %E0+%E7%E1% F3%F2 (дата звернення: 
03.11.2021). 
80.  Методичні рекомендації із застосування регістрів ібухгалтерського 
обліку малими підприємствами» затв. наказом М-ва фінансів України від 
15.06.2011 р. № 720. URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/MF11044 
(дата звернення 13.08.2021). 
81. Методичні рекомендаціїі по застосуванню регістрів 
бухгалтерського обліку. затв. наказом М-ва фінансів України від 29.12.2000 
р. № 356. URL: https://minfin.com.ua/taxes/-
/!news/nnakminfin_356/nnakminfin_356.html\ (дата звернення: 14.08.2021).