ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8723| Title: | ХУДОЖНІЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ В ПРОЕКТУВАННІ ПАРАМЕТРИЧНИХ МЕБЛІВ ДЛЯ ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ |
| Authors: | Чугай, Наталія Миколаївна Панченко, Віталій Романович |
| Keywords: | Меблі |
| Issue Date: | Dec-2023 |
| Abstract: | Все частіше сучасні підходи до формоутворення інтер'єрного середовища та його наповнення, що вимагає значно менших витрат і в той же час дозволяє створювати оригінальні, динамічні, привабливі простори, впроваджуються в дизайн-проєктування. Одним із художніх засобів у вирішенні такого завдання є параметризм, оскільки речі створені із застосуванням такого творчого інструменту вирізняються особливими художніми характеристиками та покликані виявляти певний вплив на споживчу поведінку людей. Окрім цього, слід зауважити, що параметричний дизайн, розглядається ще й як засіб популяризації екологічних ідей. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8723 |
| Appears in Collections: | 022 Дизайн (за видами) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Записка_Панченко В_маг.docx Restricted Access | 19.08 MB | Microsoft Word XML | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
3
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY
Факультет
гуманітарних технологій
Кафедра дизайну
Освітня програма другого рівня вищої освіти ступеня «магістр»
Спеціальність 022 «Дизайн» (за видами)
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
на тему: «ХУДОЖНІЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ В ПРОЕКТУВАННІ ПАРАМЕТРИЧНИХ МЕБЛІВ ДЛЯ ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ»
Студент групи МДЗ-83 В.Р. Панченко
Кандидат мистецтвознавства, доцент Н.М. Чугай
«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
Інна ЯКОВЕЦЬ
____2023рік
Черкаси 2023
Черкаський державний технологічний університет
(назва ЗВО)
Кафедра дизайну
Факультет гуманітарних технологій
Спеціальність 022 – Дизайн (за видами)
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри дизайну
Інна ЯКОВЕЦЬ
„ ” 2023р.
ЗАВДАННЯ
до кваліфікаційної випускної роботи магістра
Панченку Віталію Романовичу
(прізвище, ім’я, по батькові)
1.Тема роботи: «Художній та функціональний аспекти в проектуванні параметричних меблів для офісних приміщень»
затверджена наказом по університету від «_________»_____ р. №______
2.Термін здачі студентом магістратури закінченої роботи 11.12.2023
3.Вихідні дані: теоретичні відомості за проблемою дослідження, аналоговий ряд формоутворення офісних меблів на основі метафори.
4.Зміст випускної роботи: ВСТУП. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛIДЖЕННЯ. 1.1. Історіографія питання. 1.2. Тенденції розвитку параметричного формоутворення. 1.3. Методи дослідження. РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ДИЗАЙНУ МЕБЛІВ ДЛЯ ОФІСУ. 2.1. Специфіка проєктування меблів для офісів. 2.2. Класифікація меблів для офісів. РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙНЕРСЬКА ПРАКТИКА: ХУДОЖНІЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ ФОРМОУТВОРЕННЯ МЕБЛІВ ДЛЯ ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ. 3.1. Ергодизайнерські вимоги до офісних меблів. 3.2. Технологія виготовлення параметричних меблів. 3.3. Опис розробленого комплекту меблів для офісу. ВИСНОВКИ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. ДОДАТКИ.
5. Перелік графічного матеріалу: загальна площа графічної частини 1600×2300 см. Додатки: 20 стор. формату А4.
6.Консультанти кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх стосуються
Розділ Консультант Підпис, дата
завдання видав завдання прийняв
Графічна частина Чугай Н.М.
Наукове дослідження Чугай Н.М.
Загальне керівництво Чугай Н.М.
Макет/відеопрезентація Чугай Н.М.
Дата видачі завдання_______________________________________________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ з/п Назва етапів дипломного проекту (роботу) Термін виконання етапів проекту (роботи) Примітка
1. Затвердження теми роботи, керівника 15.02.2023
2. Робота з аналогами, збір інформації 18.04.2023
3. Заслуховування про виконання першого етапу роботи 21.06.2023
4. Звіт про перші два розділи магістерської роботи 27.09.2023
5. Затвердження ідеї дизайнерського рішення проекту та кінцевого варіанту плану 25.10.2023
6. Попередній захист випускної роботи магістра 21.11.23
7 Робота над макетом/відео презентацією кваліфікаційної роботи 10.12.2023
8. Захист випускної роботи магістра 12-14.12.23
Керівник Наталiя Чугай
(підпис)
Завдання прийняв до виконання Віталій Панченко
(підпис)
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ 5
1.1. Історіографія питання 5
1.2. Тенденції розвитку параметричного формоутворення 6
1.3. Методи дослідження 9
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ДИЗАЙНУ МЕБЛІВ ДЛЯ ОФІСУ 12
2.1. Специфіка проєктування меблів для офісів 12
2.2. Класифікація меблів для офісів 14
РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙНЕРСЬКА ПРАКТИКА: ХУДОЖНІЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ ФОРМОУТВОРЕННЯ МЕБЛІВ ДЛЯ ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ 21
3.1. Ергодизайнерські вимоги до офісних меблів 21
3.2. Технологія виготовлення параметричних меблів. 26
3.3. Опис розробленого комплекту меблів для офісу 28
ВИСНОВКИ 37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 39
ДОДАТКИ 42
ВСТУП
Все частіше сучасні підходи до формоутворення інтер'єрного середовища та його наповнення, що вимагає значно менших витрат і в той же час дозволяє створювати оригінальні, динамічні, привабливі простори, впроваджуються в дизайн-проєктування.
Одним із художніх засобів у вирішенні такого завдання є параметризм, оскільки речі створені із застосуванням такого творчого інструменту вирізняються особливими художніми характеристиками та покликані виявляти певний вплив на споживчу поведінку людей. Окрім цього, слід зауважити, що параметричний дизайн, розглядається ще й як засіб популяризації екологічних ідей.
Параметричні меблі мають дивовижні і досконалі форми, вони немов виконані для фантастичних фільмів. Меблі, як зменшена модель авангардистських урбаністичних архітектурних споруд, несподівано стали набирати популярності, але в основному у зарубіжних споживачів. Вони відповідають й іншим вимогам дизайну: натуральні, лаконічні, легкі, для їх створення використовують максимально прості матеріали, а виглядають вони при цьому досить оригінально.
Такі меблі створюють з безлічі фігурно вирізаних елементів фанери, що скріплюються між собою за допомогою сталевих ниток або міцних тонких стрижнів. Подібні моделі відносять до авангардної течії, вони нагадують арт-об’єкти з неправильними, плавно перетікаючими геометричними формами. Кожен предмет меблів має власний ексклюзивний зовнішній вигляд, який може віддалено нагадувати тварин або бути абсолютно абстрактним.
Дизайнерське вирішення меблів для офісних приміщень вимагає індивідуального підходу. Тому для цього було розглянуто питання щодо мистецтвознавчого дослідження параметричного формоутворення меблів для офісу.
Актуальність роботи полягає у застосуванні інноваційних підходів до формоутворення меблів для офісних приміщень на основі параметризму. Параметризм є одним із художніх засобів формоутворення, оскільки речі створені із застосуванням такого творчого інструменту вирізняються особливими художніми характеристиками та покликані виявляти певний вплив на споживачів.
Мета кваліфікаційної роботи магістра полягає у виявленні художніх та функціональних аспектів проєктування параметричних меблів для офісних приміщень.
Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:
проаналізувати особливості проєктування сучасних меблів для офісів;
розкрити особливості формоутворення меблів на основі параметризму в контексті сучасних тенденцій розвитку дизайну;
виявити художні та функціональні аспекти параметричних меблів для офісу;
запропонувати авторський дизайн-проєкт меблів для офісу на основі параметризму.
Об’єкт дослідження – формоутворення меблів для офісних приміщень.
Предмет дослідження – художні та функціональні аспекти формоутворення параметричних меблів для офісних приміщень.
Структура роботи. Робота складається з теоретичного дослідження, графічної частини та відеопрезентації. Теоретичне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основної частини дослідження становить 42 сторінки, повний обсяг з додатками — 58 ст.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Історіографія питання
Людство намагається зробити офісну роботу більш продуктивною з моменту виникнення офісів і продовжує робити це сьогодні. Мало хто знає, наскільки захоплюючим і заплутаним був цей шлях. Історію організації розумової праці можна розділити на два етапи. Перший – з 18 століття до 1900 року, а другий - з початку 20 століття до сьогодення. З початку ХХ століття і до наших днів було створено лише п'ять типів організації офісної роботи. До 1900 року у світі налічувалося менше 300 000 офісних працівників, і вони були розкидані по всіх підприємствах, ринках, біржах, фабриках і заводах. Фактично, до двадцятого століття офіс – це просто стіл і стілець. Найвідомішою офісною будівлею в історії є Ост-Індійський дім у Лондоні. Це був початок розвитку простору для роботи з документами. Були потрібні тисячі офісних працівників. Їх потрібно було зібрати в одному місці та забезпечити ідеальними умовами для роботи. Так почався стрімкий розвиток офісів, спрямований на створення максимально вільних і комфортних місць для роботи. Центром і основою будь-якого офісу є офісне крісло. З середини ХХ століття звичайне крісло стало розкішшю.
Початок 21 століття ознаменувався появою інтернету, комп'ютерів і безлічі технологій, які зменшили кількість людей, що працюють в офісах. Кількість паперу значно зменшилася, комунікація стала здійснюватися за допомогою комп'ютерів. Однак це виявилося лише спробою повернутися до німецьких ідеям 50-их – люди не хотіли більше працювати в офісах, людям потрібно було просто зручне місце для роботи. Місце для креативної роботи. В даний час найбільш поширені наступні види організації офісного простору – офіс закритого (кабінетного) типу, загальна відкритий простір і комбінований [26].
При створенні будь-якого об'єкта важливо співвідносити очікувані та реальні результати. Здебільшого, навіть на початкових етапах створення проектної форми, існують інтерактивні елементи у взаєморозумінні ролі позичальника та проектувальника. Терміни, що ілюструють цінність місця, такі як "комфортне житлове середовище" або "тихе місце", по-різному розуміються сторонами трансакції, і, відповідно, можуть мати діаметрально протилежний вигляд у реальності. Існують так звані "складні переклади" мисленнєвих форм у візуальні форми об'єктів. Тому потрібен механізм "перетворення" слова у форму або, іншими словами, створення інноваційного інструменту візуалізації у вигляді предметного дизайну. В даному випадку нелінійність розглядається як нестандартний підхід до формування форм, що сприяє формуванню нового погляду на дизайн як в дизайні, так і в комп'ютерних технологіях.
1.2. Тенденції розвитку параметричного формоутворення
Багато дизайнерів та інженерів розглядали естетику як питання цінності, але їхні творчі відповіді переслідували різні цілі. Зазирнувши в історію, ми можемо проаналізувати кардинально різні підходи до дизайну в Німеччині та Америці. Баугауз, як творець нової естетики, наголошував на простоті, функціональності та легкості в дизайні.
Багато об'єктів, створених у Баугаузі, є досконалими прикладами функціоналізму, але більшість з них – це так званий "дизайн для дизайнерів". Наприклад, баугаузівська люлька Пітера Келлера є радше символом модернізму, ніж утилітарним об'єктом. Американський дизайн, будучи комерційним, безумовно, більше орієнтований на споживача.
У той час як Баугауз прагнув запропонувати суспільству нову естетику, американські дизайнери, такі як Дж. Дрейфус та В. Папанек, намагалися знайти порозуміння зі споживачем.
Х. Дрейфус підкреслює, що проблема сучасного дизайну полягає в тому, що дизайнери не мають чіткого уявлення про те, хто саме буде користуватися створеним ними продуктом. Перш ніж почати проектувати об'єкт, він годинами розмовляє з людьми і, що найголовніше, годинами спостерігає за їхньою роботою. Керівним творчим принципом для Дрейфуса був девіз: "З'ясуй, хто твій користувач, чим він займається і що йому потрібно". Віктор Папанек висловлює схожі думки: "Нині неможливий і неприйнятний дизайн, не пов'язаний із соціологічними, психологічними аспектами життя та екологією оточення" [1].
"Сучасний дизайн здебільшого задовольняє лише швидкоплинні бажання, тоді як реальні потреби людей часто залишаються поза увагою. Задовольнити економічні, психологічні, духовні, соціальні, технологічні та інтелектуальні потреби людини зазвичай складніше і менш вигідно, ніж ретельно сплановані і маніпульовані "хотілки", нав'язані звичаєм і модою" [1].
Параметризм – новий глобальний стиль у сучасній архітектурі та дизайні, який витісняє постмодернізм. Нова течія виникає на основі різних галузей науки: комп'ютерних технологій, історії мистецтва, біології, архітектури, математики та скульптури.
Засновником цього стилю вважається Фрей Отто, який одним з перших застосував метод "пошуку форми" в дизайні шляхом моделювання фізичних процесів. Подальше впровадження цифрових технологій та програмування в архітектуру справило глибокий вплив на багатьох архітекторів-авангардистів, які почали активно використовувати у своїй роботі інструменти обчислювального проектування [2]. Серед інших відомих параметричних архітекторів - Заха Хадід, Грег Лінн та Норман Фостер.
Термін "параметризм" вперше вжив Патрік Шумахер у 2008 році, коли презентував свій "Маніфест параметризму" [5]. У цьому маніфесті були сформульовані основні принципи параметризму, серед яких "артикуляція, зміна розмірів, просторова дисперсія, повторення, використання кривих, згинання та створення оригінальних об'єктів, а не копій" [1,6].
Об'єкти параметричного дизайну мають деякі характерні риси: елегантність плавності без шва; об'єднання великої кількості окремих елементів в єдине ціле; динамічність форми; індивідуальність; параметри і геометричні форми є основою; все строго розраховано. Варто також зазначити, що параметризм народжений методами цифрової анімації. Залучення параметричного моделювання та відповідних шейпінг-інструментів надає цьому процесу кардинально нових цілей та цінностей. Параметричне моделювання суттєво відрізняється від звичайного двовимірного малювання чи тривимірного моделювання. Принцип створення фігури параметричним способом базується на тому, що описується не одна фігура, а певна множина фігур, і зміна параметрів, присутніх в математичних виразах, впливає на геометрію фігури [2].
На практиці замість класичної композиції з ідеальних геометричних форм, замість прямих ліній, прямокутників, кубів, циліндрів і пірамід використовуються нові елементи - динамічні, адаптивні, геометрично змінні.
Окрім архітектури, принципи параметризму активно використовуються в скульптурі, дизайні меблів та освітлення, кінетичних елементах середовища, об'єктах інтер'єру та екстер'єру тощо.
Серед інших відомих архітекторів-параметристів – Заха Хадід, Грег Лінн, Норман Фостер. Параметричний напрям відрізняється від інших стилів певними характеристиками: елегантність плавної плинності; поєднання великої кількості окремих елементів в єдине ціле; динамічність форми; індивідуальність архітектури; в основі лежать параметри та геометричні фігури; все строго прораховано. також варто зазначити, що параметризм народився з методів цифрової анімації. залучення параметричного моделювання та відповідних формотворчих інструментів надає цьому процесу кардинально нових цілей та цінностей. Параметричне моделювання суттєво відрізняється від звичайного двовимірного креслення чи тривимірного моделювання. Принцип створення архітектурної форми: параметричний метод описує не одну форму, а певну множину форм, при цьому зміна параметрів, присутніх у математичних виразах, впливає на геометрію форми [5].
Параметризм – це новий великий стиль після модернізму, що завершує перехідний період, спричинений кризою модернізму і позначений такими тенденціями, як постмодернізм, деконструктивізм і мінімалізм. Параметризм вимагає масштабованості у всьому, від архітектури та дизайну інтер'єру до масштабного міського проектування. як концептуальне визначення параметризму варто звернутися до визначення Патріка Шумахера, який пропонує наступну формулу: параметризм і має на увазі, що всі архітектурні елементи повинні бути параметрично пов'язані, забезпечуючи таким чином гнучкість всієї системи. Параметри в поєднанні з алгоритмічними методами формоутворення визначають фундаментальний онтологічний зсув у межах базових, ключових елементів, що визначають стиль. На практиці замість класичної композиції ідеальних геометричних форм, замість прямих ліній, прямокутників, кубів, циліндрів і пірамід використовуються нові елементи – динамічні, адаптивні, геометрично змінні [7].
Загалом параметризм демонструє усвідомлення того, як нове світобачення і інноваційні розробки в суміжних областях знань, помножені на технічні можливості нових конструкцій і матеріалів, створюють необхідність роботи зі складними інформаційними моделями архітектурних об'єктів на основі комп'ютерних технологій [6].
1.3. Методи дослідження
Для початку визначимо, що саме означає термін "методи дослідження". Метод пізнання, або метод дослідження, – це специфічна процедура, що складається з певних дій або операцій, за допомогою яких у науці здобуваються, обґрунтовуються та вивчаються нові знання [25].
Враховуючи мету роботи, шляхи її досягнення, об'єкт і предмет дослідження, в ході роботи були використані такі методи мистецтвознавчого аналізу: порівняльний, системно-функціональний, описовий, історичної систематизації матеріалу, синтезу та аналізу, а також метод композиційної та порівняльної характеристики.
Порівняльний метод – це загальнонауковий метод пошуку, аналізу та визначення схожих або відмінних характеристик досліджуваних об'єктів на основі певних зібраних статистичних даних або емпіричних досліджень [27].
У пропонованому дослідженні порівняльний метод використовувався при пошуку аналогів параметричних меблів для офісних приміщень, при аналізі подібних або відмінних параметричних структур в об'єктах дизайну.
Метод синтезу та аналізу – це комплексний метод дослідження, сукупність прийомів, операцій і дій для мисленнєвого розчленування об'єктів на складові, елементи або їхні властивості (аналіз) та об'єднання цих характеристик у єдине ціле (синтез) при розв'язанні пізнавальної задачі [15].
Цей метод є складовою будь-якого наукового дослідження. Тому, задумуючи проєкт, роботу було розпочато з аналізу. Аналіз у дизайні підводить до проєктного рішення через розгляд певного кола проблем та співставлення зі своєю творчою позицією. У процесі дизайн-проєктування дозволяє розвивати проєктну ідею, порівнюючи варіанти за функціональними та мистецькими критеріями.
Системно-функціональний підхід – це комплексне дослідження складних об'єктів (їх систем), вивчення їх як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням всіх елементів і частин. Виходячи з цього принципу, необхідно вивчати кожен елемент системи в його взаємозв'язку і взаємодії з іншими елементами, встановлювати вплив властивостей окремих частин системи на поведінку цілого.
У пропонованому дослідженні системний підхід застосовано до вивчення патернів дизайну та архітектури, які ґрунтуються на параметриці.
Описовий метод пізнання – це загальнонауковий метод, який використовується для опису характеристик досліджуваного об'єкта.
У цьому дослідженні описовий метод був використаний для вивчення форм об'єктів, їхніх характеристик і того, як параметричний дизайн вплинув на їхнє формування.
У практичній частині дослідження також були використані спеціальні методи дизайн-дослідження. До них відносяться евристичний аналіз, аналіз конкурентів, дослідження та метод перевірки рішень на релевантність.
Евристичний аналіз був використаний для перевірки дизайн-проекту на наявність можливих проблем з його використанням. Він допомагає визначити, де користувач (існуючий або потенційний) може мати труднощі з використанням створеного об'єкта. Метод аналізу конкурентів було застосовано під час пошуку існуючих рішень та їх переваг чи недолiкiв. Ця методологія зовсім не нова та прийшла в дизайн із маркетингу.
Світ дизайну дуже динамічний, особливо нинi, як нiколи. Тому рішення, що були результативними вчора, сьогодні варто перевірити на унікальність. Метод перевірки рішень на актуальність було застосовано під час створення дизайн-проєкту та визначення його доцільності.
Отже, можна сказати, що наш світ розвивається, й іноді аж занадто динамічно, тому сучасним дизайнерам потрібно використовувати актуальнi методи дослiджень під час створення нових дизайн-проєктiв.
РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ДИЗАЙНУ МЕБЛІВ ДЛЯ ОФІСУ
2.1. Специфіка проєктування меблів для офісів
Ключові функціональні зони та приміщення: чітка демонстрація корпоративної філософії, цінностей та цілей стає одним з факторів, що визначають успіх організації. Імідж компанії формується її історією, засновниками, продукцією, послугами та соціальною культурою. Простір, який створюється навколо неї, так чи інакше впливає на сприйняття філософії компанії. Вдало виражена в просторових формах ідеологія компанії призводить до посилення емоційного зв'язку з компанією у працівників та відвідувачів і робить її такою, що запам'ятовується. Дуже важливо, щоб люди, які проводять половину свого життя в офісі, ідентифікували себе з компанією, її діяльністю та цілями і відчували себе на робочому місці як вдома [5]. Ця мета досягається не тільки художніми засобами, а й усіма факторами, що складають загальне офісне середовище. Офіс призначений для певних процесів. Ніхто не сумнівається, що до проектування промислової будівлі має бути залучений фахівець-технолог. Виробничий процес передбачає оптимальну технологічну організацію, і хороша промислова будівля завжди орієнтована на цей процес. Найкращі сучасні офісні будівлі дотримуються того ж принципу, розглядаючи офісну роботу як специфічний процес зі своїми суворими технологічними вимогами. З точки зору дизайну, офіс – це не витвір мистецтва, а скоріше інструмент, який дозволяє компанії здійснювати свою діяльність.
Рішення, прийняті на етапі проєктування, впливатимуть на життя простору. Ось чому так важливий збалансований і розумний вибір елементів робочого простору. Сучасний офіс став настільки складним об'єктом, що його технічні аспекти вимагають уваги фахівця в тій же мірі, в якій естетичні - залучення архітектора або дизайнера. Взаємне розташування всіх офісних зон визначається щоразу виходячи з функціональних взаємозв'язків між окремими компонентами і розмірів кожної компанії [6]. Те, що буде важливим для великої організації, яка займає кілька поверхів, може бути несуттєвим для маленького офісу, і навпаки, з деякими речами легше мати справу у великій компанії, де є можливість організувати чітко визначені функціональні зони, ніж для офісу, що складається з двадцяти людей, які повинні розташовуватися в невеликій кімнаті. Функціональні зв'язки можуть мати форму особистого спілкування між працівниками, використання спільних ресурсів, необхідності контролювати діяльність підлеглих і передачу документів. на розташування приміщень також впливає відношення робочих процесів до таких факторів, як шум, кількість відвідувачів і доступність. зважуючи важливість всіх показників і аналізуючи конкретну планувальну ситуацію, досягається рішення, яке найкращим чином відповідає вимогам клієнта.
Робочий простір: складається з двох основних типів просторів: 1) закриті офіси; 2) відкриті простори. Просторове рішення залежить від корпоративної культури компанії, її організаційної структури та можливостей конкретної будівлі [7]. При плануванні не варто дотримуватися шаблонної схеми, а радше творчо підходити до вирішення питань, які ставить конкретна ситуація. Результатом такого підходу є простори, що нагадують міську тканину в її розмаїтті, з вулицями і кварталами, площами і парками. Прагнення підвищити ефективність використання простору та розробити нові способи роботи призвело до появи нових офісних просторів. Це стало результатом зростаючої невідповідності стандартного восьмигодинного робочого дня і всіх пов'язаних з ним моделей трудових відносин сучасним процесам. Згідно зі статистикою, до 40% працівників багатьох компаній у будь-який момент часу перебувають поза офісом. Особливо це стосується компаній, що працюють у сфері послуг. Згідно з дослідженням, проведеним BENE спільно з Fraunhofer IOA, офісні працівники промислової компанії проводять в середньому 40% робочого часу на своєму робочому місці [8].
Таким чином, планування офісу на основі загальної кількості працівників може призвести до неефективного використання простору. Шляхи вирішення цієї проблеми:
- почергове використання одного робочого місця кількома співробітниками за заздалегідь визначеним графіком;
- виділення спеціальної зони з робочими місцями, обладнаними всіма необхідними технічними засобами. Будь-яке вільне на даний момент місце надається співробітникам компанії за запитом. Всі документи та канцелярське приладдя зберігаються в мобільних шафках, припаркованих у спеціально відведеному місці;
- для людей, які постійно перебувають поза офісом, але при цьому потребують підключення до внутрішньої мережі та обміну інформацією з колегами, передбачені спеціальні зони, розташовані ближче до вхідних груп і обладнані кількома невеликими робочими місцями з електричними та мережевими розетками. Нові методи роботи спрямовані на колективне вирішення проблем шляхом створення тимчасових робочих груп, які працюють над конкретним проектом. Така діяльність пов'язана з чергуванням обговорень, презентацій і зосередженої роботи. Використання мобільних предметів меблів дозволяє легко досягти бажаної гнучкості. Для розташування офісної техніки (принтер, БФП) безпосередньо в робочому приміщенні рекомендується влаштовувати спеціальні острівці, обгороджені меблевими перегородками з акустичними панелями, які погашають звук працюючого обладнання.
2.2. Класифікація меблів для офісів
Вхідна група: До складу входять: рецепція, зона очікування, гардероби для співробітників і клієнтів. При проектуванні вхідної групи необхідно вирішити наступні питання:
- чи є у компанії яскраво виражена індивідуальність?
- наскільки сильно ця індивідуальність і корпоративна культура повинні бути виражені в просторових формах?
- звернена компанія назовні або, скоріше, всередину, скільки в ній буває відвідувачів. При вирішенні цих репрезентаційних завдань не слід забувати про зручність людей, які працюють в цій зоні або відвідують її. Зазвичай тут же розташовується зона очікування, гардероб для співробітників і для клієнтів [9]. Корисним доповненням є інформаційна стійка, обладнана комп'ютером, яка дає можливість клієнтам дізнатися про структуру та діяльність компанії. Представницька група: може включати зону ресепшн, кабінети керівників різного рівня та переговорні кімнати. Ця група приміщень особливо популярна в офісах компаній з чітко вираженою ієрархією. Сучасні тенденції в організаційному управлінні розглядають керівника як лідера команди професіоналів, об'єднаних єдиною метою. Такий підхід, що різко контрастує з традиційним уявленням про начальника, відокремленого від підлеглих різними бар'єрами, знаходить своє відображення в плануванні офісів та дизайні інтер'єру [10]. Закриті кімнати, відокремлені одна від одної простим оздобленням робочого простору, і розкіш президентських кабінетів поступово поступилися місцем прозорим, енергійним просторам з функціональними і продуманими елементами інтер'єру. Двері кабінету генерального директора завжди відкриті для співробітників, а його письмовий стіл може також слугувати столом для переговорів. Нещодавні дослідження показали, що частка зон для зустрічей і переговорів неухильно зростає, і, за прогнозами, до 2020 року ця площа збільшиться до 30% від загальної площі офісу. В Європі рядові працівники проводять близько 25%, керівники середньої ланки - 50%, а керівники вищої ланки - до 75% свого робочого часу на нарадах та семінарах. Це пов'язано з тим значенням, яке має для прийняття рішень обмін інформацією [11]. Комунікація та навчання стають найважливішими видами діяльності в офісі, а отже, вимагають передових планувальних і технічних рішень. Традиційні переговорні кімнати доповнюються багатофункціональними просторами, що трансформуються, для проведення конференцій, семінарів та тренінгів. Всі ці приміщення оснащені такими технологіями, як слайд- та діапроектори, фліпчарти та інтерактивні дошки, мультимедійні проектори, плазмові панелі, графічні стіни, аудіосистеми та засоби відео-, конференцзв'язку. Цікаво, що 80% усіх інновацій в офісі спрямовані на забезпечення безпосереднього спілкування між людьми. Для цього можуть використовуватися не тільки переговорні кімнати, а й окремі острівці, розташовані поруч з робочими місцями. щоб зробити спілкування більш динамічним, використовуються високі столи, де співрозмовники розмовляють стоячи [12]. Для неформального спілкування з клієнтами існують кав'ярні – щось середнє між кав'ярнею та офісом, де за чашкою чаю можна обговорити спільні плани. На відміну від кафетерію, який призначений для обслуговування співробітників компанії, кав'ярня розташована поруч з робочими приміщеннями і обладнана кавоваркою та іншими напоями. Офісні приміщення: До цієї групи можна віднести: архів, бібліотеку, їдальню для співробітників, телефонну станцію та сервер. Незважаючи на комп'ютеризацію діловодства, багато компаній зберігають значну кількість паперової документації. для більш ефективного використання простору, відведеного під архівне зберігання, пропонується система шаф, що складається з розсувних елементів, які легко переміщуються по рейках [13]. Якщо вага однієї секції перевищує певну межу, шафа оснащується спеціальним приводом. Ефективність збільшується на 30% за рахунок зменшення кількості необхідних проходів. Типи офісних приміщень: роботу в офісі можна розділити на дві категорії: концентрація і спілкування. Основна складність при проектуванні офісу полягає в тому, щоб знайти баланс між цими двома видами діяльності, який найкраще підходить для конкретної компанії. Юридичні фірми мають інші вимоги, ніж торгові компанії, а банки в цьому плані відрізняються від дизайнерських бюро. Окремий офіс буде найкращим рішенням для зосередженої роботи, в той час як відкритий простір більше підходить для спілкування. Взаємодія цих крайнощів і є тим, з чого складається планування поверху.
Тип кабінету: офісний простір кабінетного типу складається з окремих кімнат, розташованих уздовж коридору. Він підходить для компаній, розділених на відділи, що складаються з невеликої кількості людей. Спілкування між ними обмежене – ізоляція є більш важливою [14]. Хоча така організація роботи загалом відходить у минуле, існують і будуть існувати процеси, які вимагають такого рівня приватності. Тут важливо створити атмосферу самоти і спокою. але практично неможливо реалізувати колективну роботу, спілкування співробітників утруднено, а використання простору неефективно.
Офіс-куб – офіс для однієї-двох осіб. Характеризується максимальною приватністю, суворою просторовою організацією, статичністю, неможливістю командної роботи та відсутністю гнучкості. Офіс для трьох і більше осіб: у ньому присутній певний дух колективізму, але він обмежений невеликою групою людей. Це може призвести до проблем у відносинах з іншими відділами компанії. Він характеризується відносною ізоляцією, статичністю, слабким командним духом і обмеженою гнучкістю.
Відкритий простір складається з величезних приміщень для великої кількості людей. Простір обмежений лише зовнішніми стінами. Робочі місця відокремлені одне від одного низькими меблевими перегородками. Цей тип офісу особливо підходить для швидкозростаючих організацій і великих корпорацій. Такий офіс характеризується високим духом командної роботи, відсутністю приватності, гнучким плануванням та динамічним досвідом [15]. Така схема є наслідком високої вартості офісних приміщень і необхідності частого перепланування. Будівлі такого типу зазвичай великі і прості в плані, що дозволяє досягти максимальної ефективності: забезпечується високий ступінь гнучкості і прозорості. Одночасно з цим присутні такі недоліки, як погана звукова і зорова ізоляція робочих місць.
Груповий офіс: тип відкритого простору. Загальний простір розділений на окремі зони невисокими перегородками. Інтенсивна комунікація можлива лише в межах невеликих груп. Пропонуються спільні зони для обміну інформацією [16]. Посилюється відчуття приналежності до команди. Простір використовується з максимальною ефективністю та гнучкістю. Недоліком є недостатня звукоізоляція.
Змішане використання. Розміщення робочого місця біля вікна є майже невід'ємним правом працівника, що має великий вплив не тільки на інтер'єр, але й на об'ємно-просторовий дизайн будівель – призводить до створення більш вузьких і складних планів будівель. Цей тип офісного простору виник у Західній Європі - Австрії, Німеччині, Нідерландах та скандинавських країнах – і став дуже. Висока якість простору та багато громадських зон. Поєднує в собі переваги двох попередніх планувальних рішень. індивідуальні та групові приміщення відокремлені прозорими перегородками від центральних зон, призначених для громадського користування. Таким чином згладжується протиріччя між бажанням зосередитися і потребою в спілкуванні. Вони сприяють колективізму, забезпечують хорошу гнучкість та ізоляцію робочих місць, а також виражають динамізм і чіткість просторової організації.
Організація робочого місця: основні елементи офісних меблів, такі як письмовий стіл, робочий стілець і шафа, за останні півстоліття зазнали низки значних змін, зумовлених:
- удосконаленням офісного обладнання;
- покращенням інформаційно-комунікаційних технологій;
- появою нових організаційних структур.
Широке розмаїття сучасних форм організації праці вимагає адаптивних меблевих рішень, заснованих на модульному принципі. Неформальні переговори, командна робота, альтернативне використання робочих місць – все це вимагає нових типів меблів. Якщо раніше офісна робота була певною мірою обмежена можливостями наявних меблів, то в сучасному, динамічному офісі меблі повинні підлаштовуватися під робочі процеси.
Для створення більш здорового офісного середовища слід використовувати такі елементи, як:
- регульовані по висоті столи, що дозволяють змінювати робоче положення;
- перегородки з навісним обладнанням;
- рухомі та стаціонарні елементи меблів, що забезпечують багатофункціональність.
Групування робочих місць: розстановка меблів, як і планування офісу, має збалансувати два основні види офісної діяльності – концентрацію та спілкування. Традиційне розташування столів "обличчям до обличчя" – у формі літери Т – дуже зручне для спілкування, але має недостатню візуальну та акустичну ізоляцію. Компанія BENE запропонувала U-подібне ("спина до спини") розташування столів, яке найкраще підходить для зосередженої роботи і провела порівняльний аналіз цих двох варіантів розташування спільно з Інститутом промислового інжинірингу ім. Фраунгофера (Fraunhofer IOA - Institute of Industrial Engineering) [18]. Результати показали, що не більше 50% респондентів вважають Т-подібне розташування зручним, і майже стільки ж вважають, що П-подібне розташування має значно більше переваг. При розташуванні "спина до спини" між робочими місцями можна створити комунікаційні зони за допомогою столу для переговорів або низьких шаф. Ще одним фактором, що визначає розміщення меблів, є розташування столу по відношенню до вікна. По-перше, це має велике значення, якщо основна робота виконується за монітором комп'ютера [19]. Щоб уникнути відблисків на моніторі, його площина повинна бути перпендикулярна до поверхні вікна. По-друге, більшість людей цінують близькість свого робочого місця до вікна з двох причин: поява "безпечного флангу", на який ніхто не може претендувати, і контакт із зовнішнім світом. З психологічної точки зору, люди вважають за краще, щоб вся кімната, в якій вони знаходяться, була в полі їх зору, щоб вони могли швидко отримати інформацію про вхід в приміщення. У той же час, слід враховувати, що це може служити додатковим відволікаючим фактором. На кожному сучасному робочому місці повинна бути зона, призначена для особистого спілкування. Ці зони повинні бути чітко позначені. В ідеалі, повинна бути можливість вести переговори не тільки сидячи, але й стоячи. Робоче місце "обличчям до стіни" часто викликає заперечення. Однак така ситуація може бути дуже зручною, коли сама стіна спроектована функціонально (з використанням плагінів) і красиво (з цікавим оздобленням), а також при забезпеченні додаткової оглядовості (Г-подібний робочий простір).
Офісні меблі – одна з найважливіших складових будь-якого офісного простору. Вони можуть доповнювати загальне дизайнерське рішення офісу, а при невдалому виборі можуть зіпсувати враження від будь-якого красивого інтер'єру. У сучасному офісі меблі – це не стільки елемент обстановки, скільки інструмент, який служить ефективному функціонуванню компанії. Всі критерії міцності, функціональності, універсальності та естетичності застосовуються до меблів в тій же (якщо не більшій) мірі, що і до перегородок, підлогового покриття, стель і освітлювального обладнання.
Таким чином, на основі вітчизняного та зарубіжного досвіду теоретичних і практичних розробок в галузі проєктування і будівництва офісних будівель, можна зробити висновок що формування їх інтер'єрів є невід'ємною частиною створення повноцінного робочого простору, а естетична організація безпосередньо впливає на рівень комфорту перебування. Виявлено актуальність теоретичних питань і необхідність розв’язання окремих завдань, що мають прикладну специфіку.
Для того щоб створити більш комфортний та затишний дизайн інтер’єрів офісних приміщень, проаналізовано аналогічні проєкти та реальні об’єкти на території України та закордоном. Це потрібно для того щоб знайти інформацію про особливості дизайну інтер’єрів офісних будівель, щоб створити подібний комфортабельний та привабливий офіс для співробітників, і зробити так, щоб кожна людина працювала продуктивно.
РОЗДІЛ ІІІ
ДИЗАЙНЕРСЬКА ПРАКТИКА: ХУДОЖНІЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ ФОРМОУТВОРЕННЯ МЕБЛІВ ДЛЯ ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ
3.1. Ергодизайнерські вимоги до офісних меблів
Естетика і краса сучасних меблів полягає в їх зручності і функціональній досконалості, єдності форми, конструкції, матеріалу і технології, простоті і лаконічності форм, гармонійному поєднанні з інтер'єром, раціональному використанні матеріалів і відповідному колірному рішенні.
А. Мельников вважає, що створення досконалих сучасних меблів залежить від майстерності дизайнера і від того, як його проект буде реалізований в реальному виробі. Використовуючи методи художнього конструювання, можна досягти ефективних результатів. Однак відхилення від проєкту (заміна матеріалів, низький рівень виконання тощо) можуть призвести до низької якості виробу та його естетичної неповноцінності [1].
Слово "меблі" походить від латинського "mobilis", що означає рухливий, легко переміщуваний. Це означає, що меблі – це насамперед рухомі або призначені для переміщення предмети обстановки житла [11].
Функціональне призначення, дизайн, матеріал і технологія виготовлення є основними факторами, що визначають форму меблів. Вони впливають на геометричні та фізичні властивості форми. Залежно від співвідношення розмірів у трьох координатах простору меблеві вироби можуть мати лінійну, площинну або об'ємну форму. Емоційний вплив форми меблів буде залежати від типу ліній, що утворюють геометричну форму поверхні. Наприклад, прямі лінії та дуги кола створюють враження рівномірного, спокійного руху та статичної структури. Водночас лінії зі змінним радіусом кривизни, що утворюють поверхню виробу, підкреслюють динамічність дизайну. Граничними станами форм є: лінія і коло для лінійної форми, квадратна і циліндрична поверхня для площинної форми, куб і куля для об'ємної форми. Форма виробу може відповідати цим геометричним станам або займати нескінченну кількість проміжних станів. При характеристиці форми предмета меблів оцінюється його розмір, який слід співвідносити з розмірами людини, розмірами форм порівнюваних виробів, комплекту (набору) або їх елементів, розмірами приміщення. Слід мати на увазі, що перевага розмірів форми меблів над розмірами людини негативно впливає на її психічний стан, принижує, пригнічує особистість, а v придушує особистість, і навпаки, превалювання людини над навколишніми її предметами викликає в неї позитивні емоції, надає впевненості [23].
Традиційне уявлення про ритм, об'єм, масу, масштаб, систему членувань, композиційний принцип проектування меблів переглядається у зв'язку з появою нових матеріалів, технологій, зростанням ролі художньої виразності у формоутворенні об'єктів [20].
Сучасний дизайн базується на створенні гармонійних форм меблевих виробів у безпосередньому зв'язку з багатьма факторами. Це, насамперед, узгоджені властивості естетичних і функціональних факторів, що характеризуються фантазією, витонченістю і смаком дизайнера. У багатьох випадках проводяться експерименти і творчі спроби формоутворення, але проглядаються старі промислові форми меблевих виробів, які створювалися на основі теоретичного осмислення, розрахунку та інженерного проектування. Меблеві форми стають більш диференційованими та різноманітними. Відбувається пошук нових незвичних, більш фантастичних, експресивних форм, іноді гротескних, що можна охарактеризувати як пізній модернізм. В якості моделей використовуються різні структури, в тому числі рослинні, особливий інтерес викликають рішення з вимушеними спотвореннями [24].
Дизайн меблів останніх років позначений появою об'єктів (виробів), які суттєво відрізняються від попередніх форм, що зумовлює інтерес до природи цього явища, принципів, методів і закономірностей процесу його формотворення. Традиційне уявлення про ритм, об'єм, масу, масштаб, систему членувань, композиційний принцип проектування меблів переглядається у зв'язку з появою нових матеріалів, технологій, зростанням ролі художньої виразності у формоутворенні об'єктів [20].
Сучасний дизайн базується на створенні гармонійних форм меблевих виробів у безпосередньому зв'язку з багатьма факторами. Це, насамперед, узгоджені властивості естетичних і функціональних факторів, що характеризуються фантазією, витонченістю і смаком дизайнера. У багатьох випадках проводяться експерименти і творчі спроби формоутворення, але проглядаються старі промислові форми меблевих виробів, які створювалися на основі теоретичного осмислення, розрахунку та інженерного проектування. Меблеві форми стають більш диференційованими та різноманітними. Відбувається пошук нових незвичних, більш фантастичних, експресивних форм, іноді гротескних, що можна охарактеризувати як пізній модернізм. В якості моделей використовуються різні структури, в тому числі рослинні, особливий інтерес викликають рішення з вимушеними спотвореннями [23].
Цифрові технології, здатні створити місце проживання одночасно реальним та ірреальним, метафізичним і фізичним» [20].
Спочатку давайте з'ясуємо, що таке ергономіка. Це наука, яка комплексно вивчає діяльність людини, знаряддя і засоби діяльності та навколишнє середовище в процесі їх взаємодії. Основна мета ергономіки - забезпечення ефективності, безпеки та комфортності трудового процесу. Тобто створення таких умов праці, які сприяють зниженню стомлюваності людини та збереженню її здоров'я.
Комфорт офісу складається з ергономіки робочого місця та раціонального планування офісного простору в цілому. В основі останнього лежить поділ на робочі зони таким чином, щоб кожен співробітник працював максимально ефективно, як самостійно, так і в команді. Приклад досліджень американських вчених, проведених в ряді компаній США, показує, що правильно організоване робоче місце (з точки зору ергономіки) в офісі впливає на продуктивність співробітника протягом робочого дня в середньому на 15-25% Найважливішим завданням є вибір робочого столу. Проблема нестачі місця вирішується шляхом підбору відповідних за формою і розмірами столів, тумб і мобільних шаф. 56 Найбільш вдале розташування меблів – це коли полиці, шафи та тумби, необхідні для щоденної роботи, знаходяться на відстані витягнутої руки. Таке розташування меблів дозволяє усунути зайві енергетичні витрати і спрямувати всі свої зусилля на виконання своїх обов'язків.
Розрізняють три види зберігання документів і предметів на робочому місці – надстільний, настільний і підстільний рівні, тому для більш ефективної роботи співробітників необхідно закласти всі три рівня зберігання документації. Для повноцінної роботи офісного співробітника з урахуванням всіх трьох рівнів зберігання ми пропонуємо використовувати різного роду надбудови, лотки, підставки, а також інші функціональні аксесуари. Але важливо не захаращувати ними стіл. Краще скористатися навісними полицями, всілякими органайзерами або тумбочками на колесах, які допоможуть організувати робоче місце за принципом «витягнутої руки». Як вважають експерти, що спеціалізуються в області ергономіки, найкращі результати, з точки зору створення робочої атмосфери, дає використання стаціонарних або мобільних перегородок різної висоти і рівня прозорості. Такі конструкції можуть повністю перетворити офіс, забезпечити максимальну концентрацію уваги і додатковий комфорт для співробітників. Настільні перегородки дозволяють створювати індивідуальне офісний простір, для роботи вимагає високої концентрації уваги, кожному співробітнику. Часто при виборі майбутньої обстановки приділяється основна увага крупних предметів меблів, таким, як шафи і стелажі: вважається, що вони в першу чергу звертають на себе увагу і тому більш значущі для іміджу офісу. Важливо, щоб при виборі шаф вони мали варіанти розміру по висоті, з традиційними дверцятами або з багатофункціональними ящиками, в наборі повинні бути також шафи-колонки [24].
Ще один важливий меблевий параметр, який часто залишають поза увагою, – це ручка меблів. До ручок також існують досить специфічні і суворі вимоги, виконання яких дає певну гарантію того, що користувач не зламає, наприклад, палець або не вдариться коліном об ручку, що стирчить з тумбочки біля ліжка. Рукоятка – це предмет або частина предмета, спеціально призначена для того, щоб за неї можна було вхопитися, зачепитися або натиснути рукою при виконанні якоїсь короткочасної дії. У дизайні меблів використовується кілька типів ручок, залежно від їхньої форми, які отримали окремі назви: ручки-скоби, ручки-планки, ручки-раковини, ручки-кронштейни та ручки-рейки. Тривале сидіння взагалі погано впливає на людину: ви сутулитеся або нахиляєтеся вперед, і ваш хребет деформується, пошкоджуючи диски; ви піднімаєте плечі і складаєте руки, утримуючи їх в напрузі – і, природно, вони починають боліти. Щоб зняти навантаження з м'язів плечового пояса, передбачена підставка, яка піднімає монітор над поверхнею столу, або спеціальна настільна підставка. Офісні працівники проводять близько 90% свого робочого часу сидячи за столом. Сама по собі ця статистика здається нешкідливою, але якщо врахувати, що сидячи тиск у нижній частині спини підвищується в п'ять разів більше, ніж стоячи, то висновок дійсно тривожний. Без шкоди для здоров'я можна проводити не більше 15 хвилин на день на табуреті або звичайному стільці. Сидіння, яке зводить ризик до нуля, має бути оснащене підлокітниками, мати максимальну глибину сидіння і не перетискати артерії нижче колін. Гнучка спинка анатомічної форми знижує навантаження на хребет. В результаті конструкція підтримує тіло рівномірно по всій площі його контакту зі стільцем Схема людського хребта.
Що призводить до порушення постави:
- сприяє зменшенню об'єму легень, що призводить до погіршення дихальної функції;
- зменшує приплив крові та кисню до мозку і тканин
- призводить до кишкових розладів і розладів травлення;
- викликає окостеніння сухожиль і біль;
- викликає хронічне напруження в м'язах;
- призводить до передчасного старіння тканин організму;
- знижує стійкість хребта до деформуючих впливів, що призводить до викривлення;
- викликає підвищену стомлюваність через систематичне перенапруження м'язів;
- призводить до зниження жвавості мислення, швидкості реакції та працездатності;
- біль у спині, головний та м'язовий біль;
- сонливість і погана концентрація уваги.
Якщо ноги людини не дістають до підлоги або довго перебувають в одному положенні, кровообіг у ногах утруднюється, що може призвести до тромбофлебіту. Стопа повинна більшу частину часу стояти на підлозі повною ступнею. Це найздоровіше положення для неї. Цю проблему може вирішити підставка для ніг, спеціально розроблена для зняття напруги в м'язах ніг під час тривалої роботи. Вільно плаваюча платформа підставки дозволяє розташувати ноги максимально зручно, покращуючи кровообіг [25]. Підставка повинна мати плавне регулювання висоти і масажну поверхню. Правильно організовані робочі місця, з точки зору ергономіки, мають вирішальний вплив на ефективність роботи будь-якого співробітника і команди, і можуть підвищити продуктивність до 30%.
3.2. Технологія виготовлення параметричних меблів
Існує низка комп'ютерних програм, які використовуються для автоматизованого проектування меблів. Дизайнери віртуально будують майбутню конструкцію, розраховують її розміри та визначають зовнішній вигляд.
Завдяки комп'ютерним технологіям і програмуванню верстатів з ЧПУ на створення дизайнерської моделі меблів йде від п'яти до двадцяти днів.
Весь робочий процес можна розділити на чотири етапи.
- Спочатку створюється дизайн-проєкт, в якому розраховується об'єм майбутньої конструкції та її розташування в просторі. Враховується перспектива навколишнього середовища і гармонійна інтеграція моделі в існуючий інтер'єр або паркову (садову) зону. За допомогою спеціальної програми створюється тривимірний проект не тільки виробу, а й навколишніх об'єктів, що дозволяє дизайнеру точно скоригувати розміри і лінії майбутніх меблів. Якщо модель складна, виготовляється попередній масштабний макет, який багаторазово зменшується.
- На другому етапі конструктори створюють креслення і схеми, прораховують все до найдрібніших деталей: майбутнє навантаження, схему елементів і їх кількість, товщину і розміри фанери, розташування кожної деталі. Враховується також склад кріпильних елементів, їх кількість і місце фіксації в конструкції. Розраховуються лакофарбові матеріали. За допомогою комп'ютерних технологій ми працюємо над дизайн-проектом швидко і точно.
На третьому етапі відбувається власне виробництво деталей. За допомогою спеціальних технологій інформація передається на верстати з ЧПУ в цеху, які перепрограмовуються на вирізання заготовок для майбутніх меблів. Деталі вирізаються за заданим шаблоном, який одразу ж шліфується і обробляється захисними струбцинами. На кожну деталь наносять шари лаку. Якщо меблі будуть стояти в приміщенні, достатньо двох-трьох шарів захисту, для вуличного використання ця кількість подвоюється. Підготовлені деталі групуються (відповідно до цифрових позначень) для подальшого складання [22].
На завершальному етапі конструкцію збирають, щоб перевірити її надійність, зручність і якість. Шпильки, стрижні, спиці та інші кріпильні елементи повинні бути міцними і розташовуватися в місцях, зазначених на кресленнях. Кожна деталь повинна займати строго визначений простір. Для складання моделі може знадобитися від 5 до 50 міцних елементів. Якщо виріб пройшов випробування, його знову збирають для відправки. Остаточна збірка відбувається в постійному пункті призначення.
3.3. Опис розробленого проєкту комплекту меблів для офісу
Дизайн загалом, і меблі зокрема, не зможе викликати інтерес споживача до своєї продукції, якщо не стане ближчим до особистості споживача. А для цього обов'язковими умовами для інтер'єрних виробів є оригінальність, унікальність і вираження авторської творчості. Тут ми вже впритул стикаємося з проблемами створення художнього образу і художнього змісту [26].
Дизайн-образ – це, по-перше, створений уявою дизайнера ідеальний об'єкт або художня модель, що відображає реальний світ; по-друге, це цілісна і завершена за своєю структурою художня форма, в якій всі частини узгоджені між собою і з цілим, відповідно до вираженого в цій формі змісту; по-третє, це суб'єктивно виражений зміст [24].
Проєктований образ у дизайні передбачає таку композиційну цілісність об'єкта, де встановлюється взаємозв'язок між предметним змістом і формою. Зміст – це сукупність елементів, що утворюють зміст об'єкта, його значення і призначення. Форма організовує зміст і є способом побудови та взаємодії елементів між собою та з навколишнім середовищем. Для отримання художньо завершеної форми виробу, своєрідної культурної моделі, дизайнер повинен спиратися на єдину, внутрішньо взаємозалежну, гнучку систему композиційних категорій. Структурна цілісність форми виражається в категоріях композиційного мислення: ритмічності, масштабі, пропорції, тектонічності, пластиці. Суть композиційного моделювання полягає у створенні виразної форми в контексті певної ідеї на основі осмисленого застосування класичних законів (повторення, підпорядкування, пропорції, рівноваги) та засобів композиції: пропорції, ритму, масштабу, симетрії, контрасту, відтінків тощо. Гармонізуючі функції цих засобів розкриваються в різних прийомах композиційного формоутворення. За допомогою спеціальних формально-стилістичних прийомів масштабної, розмірної і модульної гармонізації, різних антропометричних схем (пропорційних, розмірних, модульних), прийомів тектонічного формоутворення дизайнер, визначаючи умови їх осмисленого, професійного застосування, досить вільно будує форму проектованого виробу і через форму виражає його художньо-образну сутність [25].
Дизайн-об'єкти, виконані за всіма законами композиції, з урахуванням усіх вимог, але позбавлені образності, будуть бездушними, нечутливими і не матимуть художньої цінності. Тому важливо знайти композиційний прийом, що дозволяє підкреслити образність предметів дизайну. Орієнтація роботи дизайнера на формування предметного образу об’єкта середовища активізує пошук композиційно-виразних засобів у їх гранично широкому діапазоні й визначає ступінь їхньої ефективності для забезпечення художньої образності загальної структури композиційного добутку [24].
За результатами проведеного дослідження було виявлено художні та функціональні аспекти параметричних меблів для офісу (таблиця 1).
Таблиця 1
Художні аспекти параметричних меблів Функціональні аспекти параметричних меблів
Нейтральні кольори Алгоритмічне формоутворення
Стильні контрасти Динамічні, адаптивні, геометрично змінювані форми
Глянцеві та матові поверхні Простота конструкції
Різноманітні фактури та текстури Технологічні ультрасучасні матеріали
Ексклюзивний зовнішній вигляд Мінімум декору
Плавно перетікаючі форми Відсутність зайвих деталей
Раціональне використання простору
Таким чином, проєктно-художній образ у промисловому дизайні, що представляє собою нерозривну єдність почуттєвого й логічного, конкретного й абстрактного, зовнішнього й внутрішнього, форми й змісту, у багатьох випадках формується завдяки використанню такої загальновідомої категорії художнього поняття як стиль і композиційне формоутворення цілісного об’єкта.
Кожен інтер’єр не обходиться без мебельного наповнення, тому що родзинкою в композиції та образі офісу виступають меблі. Мінімалізм не передбачає насиченню меблями, тому потрібно було обмежитись мінімальним набором. Але в цьому проекті меблі виступають акцентними об’єктами, тому вирішено надати оригінальної параметричної форми. Меблі в стилі мінімалізм є простими та спокійними, як за кольором так і формою. Форми пологі, округлі, геометричні.
Для офісного простору було розроблено стійку рецепції з матовим покриттям. Рецепція або приймальня — це перше приміщення, до якого потрапляє клієнт. Саме вона формує перше враження про компанію, її співробітників та послуги, що надаються, а це значить, що до проєктування стійки потрібно поставитись з особливою увагою.
Найперше, на що зверталася увага, проєктуючи стійку на рецепцію, — її функціонал, вона може мати додаткові підставки, комірки та полиці. Друге, що потрібно було визначити, — розміри, адже висота виробу повинна бути зручною не лише для працівників, а й для клієнтів, також стійка рецепції не має займати надто багато місця в приміщенні.
Верхня та нижня частини стійки виконані в акцентному антрацитовому кольорі.
Рис. 3.1. Стійка рецепції
Щодо меблів, то було вирішено також розробити конференц-стіл звичайної, прямої, правильно геометричної форми, для кабінету керівника, який доповнює образ та композицію в кабінеті.
Рис.3.2. Стіл для переговорів
Офісні меблі для керівника – це місце, яке буде формувати перше враження на потенційних партнерів. Представницький і зі смаком оформлений, розташовує до спілкування та довірі інтер'єр дозволяє очікувати від співпраці більш плідного результату. Тут немає дрібниць.
Рис.3.3. Робочий стіл
Розроблений стіл має наступні переваги:
практичні полички під клавіатуру, які висуваються;
зручну тумбу (вбудована, або приставна);
спеціальне відділення під системний блок;
місткі висувні ящики, в яких зберігається документація;
наявність полиць закритого і відкритого типу для канцелярії, папок.
І солідний стіл, і зручні крісла для працівників, і конструкції для зберігання документації, і оригінальна зона очікування – все повинно бути оптимальним за стилем і рівнем якості. Таким є запропонований інтер’єр офісного приміщення з параметричними меблями.
В сучасних офісних умовах з урахуванням багатогодинного робочого дня з метою підвищення продуктивності необхідно зважати на комфорт та ергономіку меблів.
Рис.3.4. Крісло
Офісні крісла — основний з елементів комфорту працівників. Якщо правильно спроєктувати такий вид меблів, компанія може не лише корисно вплинути на здоров’я персоналу, а також покращити настрій та прямо підвищити продуктивність робітників.
Проведення кількох годин в незручному кріслі може негативно вплинути на здоров’я працівника, що, безумовно, відображається на працездатності та продуктивності людини. Отже, розроблений офісний стілець відповідає всім вимогам ергономіки та сучасним технологіям. Забезпечення підтримки тіла працівника гарантує комфорт під час роботи та уникнення проблем зі здоров’ям.
Крісло є зручним та з підвищеним рівнем комфорту. Додатково було звернено увагу на забезпечення вентиляції даного стільця.
Стілець забезпечує контроль постави, що сприяє відсутності дискомфорту, неприємних відчуттів, проблем зі здоров’ям.
Також крісло передбачає маневреність для швидкого та легкого переміщення по простору офісу.
Крісло налаштовується під особисті параметри людини. Наявність відповідної конструкції — запорука комфорту та продуктивності.
Рис.3.5. Декоративне панно
Використовуючи різні елементи інтер'єру можна так доповнити інтер'єр приміщення, що він стане унікальним, а ці декоративні деталі додадуть йому закінченого вигляду. Одним із таких елементів декору є декоративне панно, яке, на сьогоднішній день не втратило своєї актуальності. Сьогодні, настінні композиції все більше входять в моду, адже такі речі здатні виразити індивідуальність і виступають вони не тільки в ролі прикраси, але і відображають концепцію інтер’єру. Запропоноване параметричне панно є унікальною прикрасою і елементом вишуканого інтер’єру офісу, який безсумнівно притягує на себе погляди.
Рис.3.6. Стілець для відвідувачів
Також для відвідувачів офісу було розроблено стілець для комфортного перебування та очікування, який забезпечує максимальну гармонію з уже створеним інтер'єром, практичність у використанні, функціональність.
Рис.3.7. Офіс. Вхідна зона
Рис.3.8. Офіс. Робочі місця для працівників офісу
Рис.3.9. Офіс. Стіл для переговорів
Конструкція меблів передбачає наявність опор, що забезпечує їм високу міцність. Плавно перетікаючі лінії та оригінальне дизайнерське вирішення форми робить комплект меблів яскравою складовою офісного приміщення і обов’язково буде привертати увагу відвідувачів. Для виготовлення меблів передбачаються переважно натуральні матеріали природних тонів, здатні підкреслити природність.
ВИСНОВКИ
На підставі проведеного дослідження використання параметризму в дизайні меблів на прикладі створення комплекту меблів для офісних приміщень, у відповідності з метою і завданнями формулюються наступні висновки:
Проведено аналіз літератури та виявлено, що до теперішнього часу параметризм в дизайні не був предметом глибокого наукового вивчення. Виявлено незначну кількість наукових публікацій, присвячених особливостям формоутворення в дизайні на основі параметризму. Крім того, відзначено, що багато зразків сучасних меблів виділяються своєю оригінальністю і привертають увагу саме завдяки параметричному формоутворенню.
Дослідження показали, що розвиток нових методів стає фундаментальною умовою для майбутнього успіху в дизайн-проєктуванні. Новий спосіб проєктування розвивається не тільки завдяки технології, але також і новому програмному забезпеченню, яке зробить параметричне проєктування поширеним та популярним в проєктуванні меблів.
Розглянувши специфіку формоутворення меблів, побудованих на основі параметризму, було виявлено основні художні та функціональні аспекти. До художніх належать – нейтральні кольори або стильні контрасти, глянцеві та матові поверхні, різноманітні фактури та текстури, плавно перетікаючі форми, ексклюзивний зовнішній вигляд тощо. До функціональних можна віднести алгоритмічне формоутворення; динамічні, адаптивні, геометрично змінювані форми; простоту конструкції, технологічні ультрасучасні матеріали; мінімум декору, відсутність зайвих деталей, раціональне використання простору тощо.
Запропоновано авторський дизайн-проект комплекту меблів для офісних приміщень на основі параметризму. Розроблено стійку рецепції, стіл та стілець керівника, декоративне панно, стіл для переговорів, а також стілець для відвідувачів.
Конструкція меблів передбачає наявність опор, що забезпечує їм високу міцність. Плавно перетікаючі лінії та оригінальне дизайнерське вирішення форми робить комплект меблів яскравою складовою офісного приміщення і обов’язково буде привертати увагу відвідувачів. Для виготовлення меблів передбачаються переважно натуральні матеріали природних тонів, здатні підкреслити природність.
Матеріали дослідження відкривають перспективи подальшого наукового дослідження: розробка ексклюзивних та індивідуальних зразків меблів на основі параметризму; вплив новітніх комп’ютерних технологій на процес формоутворення виробів галузі меблевої промисловості.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Дубровський А. Екологічний щит міста /А.Дубровський. - 2003. - №11. С.109 -112.
Екоматеріали [Електронне джерело] // Режим доступу: http:// www.ecomaterial.com
Єршов А.В. Система провітрювання і планувальна структура житлового будинку.// В кн.: Дослідження по мікроклімату населених місць і будівель по будівельній фізиці.- Сб. №2.- К.,1962. - 145 с.
Заренков В.А. Сучасні конструктивні рішення, технології і методи управління в будівництві (вітчизняний та зарубіжний досвід) / В.А.Заренков, А.Ю.Панібратов. -К., 2000. - 333 с.
Кізіма Р. А. Екологія в будівництві: навчальний посібник / Р. А. Кизима, Л. А. Єгоркіна, С. І. Веремеєнко, Г. В. Доманський, В. В. Яковчук. - Х. :Бурун Книга, 2007. - 224 с. - Бібліогр. : С. 219 - 220.
Кудрявцев К. Р. Проектування парку відпочинку зі спортивним ухилом // Молодий вчений. - 2016. - №19. - С. 84 - 87.
Любимова М.С. Техніко-економічний аналіз проектних рішень житлових будинків для масового міського будівництва / М.С. Любімова. - К., 2008. - 312 с.
Любімова М.С. Економіка проектних рішень багатоповерхових житлових будинків /М.С. Любімова, Е.Д.Капустін, Н.Н. Лазарева. - К.: Видавництво літератури з будівництва, 1999. - 547 с.
Маклакова Т.Г. Конструкції цивільних будинків/Т.Г Маклакова, С.М. Насанова. – Х.: Видавництво Асоціації будівельних вузів, 2002. - 272 с.
Мальмгрен Р. Довідник "Арена Арена": розробка зручного для користувача споруди. Alpine, Loveland, CO, 1999. - 126 с.
Мальська М. П. Організація готельного обслуговування: Підручник / М. П. Мальська, І. Г. Пандяк,, Ю. С. Занько. - Львів, 2011. - 366 с.
Матвєєва Т.А. Мозаїка і різьба по дереву. / Т.А Матвєєва. - К, 1993. -144 с.
Меморіан К. Х. Знайомство з архітектурою житлових будинків закритого типу. 2-е видання / К.Х.Мемориан. - Тегеран: Видавництво університету науки і технології Ірану, 1996 - 438 с.
Нойферт Е. Будівельне проектування. 38 видання. - К .: Архитектура-С, 2009. - 560 c.
Нойферт Е. Будівельне проектування: Підручник / Е. Нойферт. -Німеччина, 1979. - 382 с.
Олійник О. П. Конструювання меблів та обладнання інтер’єру : підруч. / О. П. Олійник, Л. Р. Гнатюк, В. Г. Чернявський. — К. : НАУ, 2014. — 348 с.
Панеро Д. Основи ергономіки. Людина, простір, інтер'єр: Довідник / Д. Панеро, М. Зелник. - США, 2006. – 320.
Панкіна М.В., Захарова С.В. Екологічний дизайн як напрям сучасного дизайну. Визначення поняття // Сучасні проблеми науки та освіти /М.В.Панкина.,С.В.Захарова. - 2013. - 69 с.
Раннев В.Р. Інтер'єр: Навчальний посібник /В.Р.Раннев. – К.: Вища. шк., 2007. - 88 с.
Соловйова А.К. Основи архітектури та будівельних конструкцій: Підручник / А.К. Соловйова - К., 2005. - 520 с.
Соловйова А.К. Основи архітектури та будівельних конструкцій: Підручник / А.К. Соловйова - К., 2005. - 520 с.
Стольберг Ф. В. Екологія міста / Ф.Б.Стольберг. - К.: Лібра, 2000. - 464 с.
Тетиор А. Н. Городская экология: учебное пособие/А.Н.Тетиор. - М. : ACADEMIA, 2008. - 336 с. 103
Фіелл П. Енциклопедія дизайну. Концепція. Матеріали. Стилі: Підручник / П. Фіклл, Ш. Фіелл. – США, 2012. - 466 с.
Цигичко С. П. Основи екологічного формування архітектурних об’єктів // Науковий вісник будівництва/C.П.Цигичко. - Х. : ХДТУБА, 2010. - 59 с.
Черкес Б.С. Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Науково – технічний збірник / Б.С. Черкес. - К., 2013. - 492 с.
ДОДАТКИ
Додаток А
Аналіз аналогів
Рис. А.1. Інтер’єр офісу, м. Київ
Рис. А.2. Інтер’єр офісу, стійка рецепції
Рис. А.3. Інтер’єр офісу, стіл для переговорів
Рис. А.4. Інтер’єр офісу, робоча зона
Рис. А.5. Інтер’єр офісу, перегородка
Рис. А.6. Інтер’єр офісу, робоче місце
Рис. А.7. Інтер’єр офісу, зонування
Рис. А.8. Інтер’єр офісу, робочі місця та полиці для документів
Рис. А.9. Параметричне панно та лави
Рис. А.10. Інтер’єр офісу. Місце для очікування
Рис. А.11. Параметричне панно з сидіннями
Рис. А.12. Параметричне панно з сидіннями
Рис. А.13. Параметричне панно з телевізором
Рис. А.14. Параметричне панно на стіні офісу
Рис. А.15. Стіл керівника
Рис. А.16. Робоча зона керівника
А.17. Рецепція, параметричні об’єкти
А.18. Параметрична зона рецепції
А.19. Параметричні стільці
А.20. Параметрична лава
А.21. Параметричний стіл
А.22. Параметричний робочий стіл
А.23. Параметрична стіна
А.24. Параметричні об’єкти в офісному приміщенні
А.25. Параметричний стіл
А.26. Параметричний стіл
А.27. Параметричний коридор
А.28. Параметричне місце відпочинку
А.29. Open space
А.30. Open space
Додаток Б
Ергодизайнерські вимоги до офісних меблів
Рис. Б.1. Ергономіка офісних меблів
Рис. Б.2. Схема правильного і неправильного положення тіла в офісному кріслі
Додаток В
Рис. В.1. Графічна частина кваліфікаційної роботи магістра