ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8727| Title: | Напрями зниження витрат на підприємстві (на матеріалах ДП «Кам’янське лісове господарство», м. Кам’янка, Черкаська обл. |
| Authors: | Манн, Руслан Володимирович Нечиталюк, Віталій Олександрович |
| Keywords: | витрати;собівартість;кошторис;калькуляція;резерви;лісова галузь;лісове господарство |
| Issue Date: | Jun-2020 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота бакалавра містить 94 сторінки, 31 таблицю, 21 рисунок, список літератури з 49 найменувань, 3 додатки. Об’єктом дослідження є витрати як економічна категорія. Предметом дослідження є напрями зниження витрат на лісогосподарському підприємстві. Мета кваліфікаційної робота бакалавра є обґрунтування напрямів зниження витрат на лісогосподарському підприємстві. Завданнями роботи є: дослідити сутність, визначення, класифікаційні ознаки, види витрат; вивчити основні елементи системи управління витратами та її взаємозв’язки; проаналізувати основні напрями зниження витрат на підприємстві; проаналізувати організаційну та виробничо-господарську діяльність ДП «Кам’янське лісове господарство»; виявити основні напрями заниження витрат на лісогосподарському підприємстві; обґрунтувати ефективність впровадження проєкту зниження витрат на підприємстві. За результатами дослідження сформульовані такі висновки теоретичного та науково-практичного характеру, які відображають вирішення завдань випускної роботи відповідно до поставленої мети. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці пропозицій щодо впровадження низки заходів, з метою більш раціонального використання сировини на підприємстві, зниження рівня відходів та підвищення рівня доходності. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8727 |
| Appears in Collections: | 076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Нечиталюк В.О..pdf Restricted Access | 1.14 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Напрями зниження витрат на підприємстві (на матеріалах
ДП «Кам’янське лісове господарство», м. Кам’янка, Черкаська
обл.)»
Виконав: студент 4 курсу, групи ЕПск-164
Спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та
біржова діяльність»
__________Нечиталюк В.О.___________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ____Манн Р.В.____________________
(прізвище та ініціали)
Рецензент _________________________________
(прізвище та ініціали)
Черкаси 2020 року
4
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………. 5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА ЗНИЖЕННЯ
ВИТРАТ НА ПІДПРИЄМСТВІ………………………………………….. 7
1.1 Поняття та класифікація витрат ……………………………………... 7
1.2 Формування системи управління витратами на підприємстві……. 15
1.3 Основні напрями зниження витрат на підприємстві……………….. 27
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИТРАТ
НА ДП «КАМ’ЯНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»………………… 37
2.1 Організаційно-економічна характеристика ДП «Кам’янське лісове
господарство»……………………………………………………………… 37
2.2 Аналіз основних показників ефективності виробничо-
господарської діяльності ДП «Кам’янське лісове господарство»……... 45
2.3 Аналіз рівня та структури витрат підприємства…………………….. 58
РОЗДІЛ 3 ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ ЗНИЖЕННЯ ВИТРАТ
НА ДП «КАМ’ЯНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»………………… 69
3.1 Основні напрями зниження витрат на лісогосподарських
підприємствах……………………………………………………………. 69
3.2 Обґрунтування ефективності проєкту зі зниження рівня відходів
виробництва ………………………………………………………………. 76
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. 86
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 89
ДОДАТКИ
5
ВСТУП
Актуальність теми. Витрати є невід’ємною частиною будь-якої
господарської діяльності, вони формуються на будь-якому етапі життєвого
циклу продукту (товару, послуги) і мають безліч місць виникнення. Саме
рівень витрат та їх структура є одним з найважливіших критеріїв ефективності
діяльності суб’єкта господарювання, його здатності раціонально
розпоряджатися тими ресурсами, які знаходяться в його розпорядженні. Чим
вищий рівень витрат, тим складніше стає підприємству втримати свою
конкурентоздатність, особливо якщо середній рівень витрат в даній галузі
значно нижчий. В зв’язку з цим, будь-який суб’єкт господарювання повинен
постійно аналізувати, контролювати, оптимізувати свої витрати, шукати
резерви та можливості їх зменшення. Практика господарювання надає нам
велику кількість шляхів зниження витрат як виробничої, так і інших видів
діяльності на підприємстві. Лісова галузь не є виключенням в дослідженні
зазначених проблем, а навпаки, враховуючі її економічну, екологічну та
соціальну значимість, повинна приділяти посилену увагу питанню зниженню
та оптимізації витрат.
Вивченням сутності, видів, підходів до управління витратами на
підприємстві займається велика кількість зарубіжних та вітчизняних вчених,
серед яких: І. Андрющенко, Н. Бобко, Р. Крутько, І. Бойчик, М. Волкова,
О.Гончаренко, Т. Давидюк, А. Саюн, Н. Рогова, М. Грещак, В. Гринчуцький,
Е. Карапетян, Б. Погріщук, І. Давидович, А. Дергач, С. Васильцова, Т. Досій,
С. Мочерний, О. Єлець, В. Іващенко, У.Когут, О. Павелко, Г. Тарасюк, Л.
Шваб, Ю. Цал-Цалко та інші.
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є обґрунтування напрямів
зниження витрат на лісогосподарському підприємстві.
Для досягнення поставленої мети в дослідженні необхідно вирішити
наступні завдання:
− дослідити сутність, визначення, класифікаційні ознаки, види
витрат;
6
− вивчити основні елементи системи управління витратами та її
взаємозв’язки;
− проаналізувати основні напрями зниження витрат на підприємстві;
− проаналізувати організаційну та виробничо-господарську
діяльність ДП «Кам’янське лісове господарство»;
− виявити основні напрями заниження витрат на
лісогосподарському підприємстві;
− обґрунтувати ефективність впровадження проєкту зниження
витрат на підприємстві.
Об’єктом дослідження є витрати як економічна категорія.
Предметом дослідження є напрями зниження витрат на
лісогосподарському підприємстві.
Методи дослідження. При написанні кваліфікаційної роботи бакалавра
використовувалися наступні методи наукового дослідження: аналізу, синтезу,
узагальнення, спостереження, розрахунковий, проєктний.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці
пропозицій щодо впровадження низки заходів, з метою більш раціонального
використання сировини на підприємстві, зниження рівня відходів та
підвищення рівня доходності.
Інформаційна база дослідження: навчальні підручники, наукові статті,
монографії, аналітичні та статистичні дослідження, дані бухгалтерської
звітності досліджуваного підприємства.
7
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА ЗНИЖЕННЯ
ВИТРАТ НА ПІДПРИЄМСТВІ
1.1 Поняття та класифікація витрат
Вивчення будь-якого об’єкта та категорії повинно починати з
визначення його сутності та основних складових. Витрати є дуже важливою
категорією, оскільки вони є невід’ємною частиною діяльності будь-якого
суб’єкту господарювання, що і є причиною постійного інтересу науковців для
досліджень.
Поняття «витрати» з’явилося ще в епоху Середньовіччя, в епоху
зародження бухгалтерського обліку, і наведене у праці італійського вченого
Луки Пачолі «Трактат про рахунки і записи». Л. Пачолі здійснив класифікацію
витрат за їхнім відношенням до підприємства, товару, господарського процесу
на торгові і домашні, прямі і непрямі, звичайні і надзвичайні. Прямі витрати
він відносив безпосередньо на собівартість товарів, непрямі витрати – на
рахунок торгових витрат. Викладені у трактаті ідеї чіткіше були
сформульовані у ХVІІ столітті у працях Уільяма Петті. У «Трактаті про
податки і збори» У. Петті розвивав теорію складу витрат виробництва та
сформулював закон вартості [8, c.47].
Дослідимо, як відомі вітчизняні та зарубіжні науковці дають визначення
категорії «витрати», а також як вона представлена в нормативно-правових
актах. Результати представимо в таблиці 1.1.
8
Таблиця 1.1 – Визначення категорії «витрати» в дослідженнях
науковців та нормативно-правових актах
Автор Визначення
Ю. Цал-Цалко Витрати господарської діяльності суб’єктів підприємництва –
сукупні витрати живої та уречевленої праці на виробництво
продукції [41]
М. Грещак, О. Витрати – обсяг використаних ресурсів у грошовому
Коцюба вимірюванні для досягнення певної мети [9]
А. Турило Витрати – вартісне вираження абсолютної величини
застосовано-споживаних ресурсів, які необхідні для здійснення
виробничо-господарської діяльності підприємства в досягнення
ним поставленої мети [38]
Економічна Витрати виробництва – спожиті в процесі виробництва продукту
енциклопедія виробничі фонди підприємства [15]
В. Гринчуцький, Витрати – це грошова оцінка вартості матеріальних, трудових,
Е.Карапетян, Б. фінансових, природних, інформаційних та інших видів ресурсів
Погріщук на виробництво та реалізації продукції за певний період [10]
Податковий кодекс Витрати – це сума будь-яких витрат платника податку у
України (ПКУ) грошовій, матеріальній або нематеріальній формах
здійснюваних для провадження господарської діяльності
платника податку, в результаті яких відбувається зменшення
економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення
зобов’язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного
капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або
розподілу власником) [32]
Положення (стандарт) Витратами визнаються або зменшення активів, або збільшення
бухгалтерського зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу
обліку П(С)БО 16 підприємства (за винятком зменшення власного капіталу
«Витрати» внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови,
що ці витрати можуть бути достовірно оцінені [33]
Джерело: розроблено автором на основі [9; 10; 15; 32; 33; 38; 41]
Як бачимо з наведених вище визначень, кожен науковець прив’язує
поняття витрат, до процесу формування та використання ресурсів суб’єктами
господарювання в процесі своєї діяльності.
Кожен з наведених підходів, на нашу думку, розкриває основні змістовні
характеристики витрат, що дає нам можливість надати наступне визначення:
«Витрати – це сукупність усіх видів ресурсів (виражених в натуральній та/або
грошових формах), які витрачаються в процесі діяльності суб’єкта
господарювання, і раціональне комбінування яких дозволяє ефективно
досягти цілей усіх зацікавлених осіб господарської діяльності».
9
Таблиця 1.2 – Підходи до визначення категорії «витрати»
Підхід Зміст підходу
Трудовий підхід Витрати вважаються виразом грошової оцінки матеріалізованої в
засобах виробництва (минулої) праці та формою прямого залучення
живої праці для виготовлення товарів і послуг
Ресурсний підхід Здійснюється натуральна та вартісна оцінка обсягів ресурсів, які
залучаються та витрачаються для досягнення цілей господарської
діяльності
Вартісний підхід Витрати відносяться до фінансового явища і пов’язані з грошовою
оцінкою зміни стану виробничо-господарської системи
підприємства.
Ресурсно- Поєднання позитивних ознак двох попередніх концепцій через
вартісний підхід надання комплексної (в натуральній та вартісній формі) оцінки
раціональності побудови процесу залучення ресурсів до
господарської діяльності
Функціонально- Ґрунтується на розширенні кола критеріїв результативності
цільовий підхід процесів, що протікають всередині підприємства, за рахунок
досягнення цілей усіма стейкхолдерами
Підхід Витрати визначаються з позиції їх раціонального використання на
альтернативної основі їх можливої економії як основного критерію ефективності
вартості діяльності підприємства
Цільовий підхід Витрати визначаються як засіб досягнення певних цілей
підприємства
Бухгалтерській Базується на методологічних основах формування у
підхід бухгалтерському обліку інформації про видатки підприємства та її
розкриття у фінансовій звітності, які регламентуються стандартом
Джерело: розроблено автором на основі [5, 3]
Зазначене та попередні визначення категорії «витрати» свідчать про їх
різноманітність та різну цілеспрямованість при формування та використанні.
Наведемо найбільш загальний поділ класифікаційні ознаки та виді
витрат відповідно до цих ознак (табл. 1.3).
Таблиця 1.3 – Класифікаційні ознаки та види витрат
Класифікаційні ознаки Види витрат
За періодичністю Інвестиційні; поточні
виникнення
За роллю в процесі Витрати, пов’язані з основою діяльністю; витрати,
відтворення пов’язані з інвестиційною діяльністю; витрати на
соціальний розвиток колективу
За періодичністю Циклічні; безперервні
повторювання
За формою реалізації Натуральні; грошові
витрат
За сферою діяльності Витрати обігу; витрати виробництва
10
Продовження таблиці 1.3
Класифікаційні ознаки Види витрат
За місцем виникнення Витрати по цехах, дільницях, центрах відповідальності,
витрат на підприємстві структурних підрозділах та загалом по підприємству
За характером Витрати основного виробництва; витрати допоміжного
виробництва виробництва
За ступенем впливу Постійні; змінні
обсягу виробництва на
рівень витрат
За елементами витрат Матеріальні витрати; витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи; амортизаційні витрати;
інші витрати
За цільовим призначенням За статтями калькуляції: прямі виробничі витрати; витрати
на утримання і експлуатацію машин та обладнання;
загальновиробничі витрати; адміністративні витрати;
витрати на збут
За методом перенесення Прямі, непрямі
на собівартість продукції
За можливістю Регульовані; нерегульовані
регулювання
За видами діяльності Витрати виробничої, невиробничої, промислової,
непромислової діяльності
За єдністю складу Одноелементі, комплексні
Відносно чинних норм Нормовані, ненормовані
Залежно від прийняття Релевантні, нерелевантні
рішення
За сферами діяльності Операційні, інвестиційні, фінансові
За можливістю ступенем) Планові, непланові
охоплення планом
За порядком обчислення Фактичні, планові (бюджетні) або прогнозовані,
нормативні
За відношенням до Витрати поточного, минулого і майбутнього періодів
звітного періоду
За призначенням Технологічні, організаційні
За відношенням до Основні, накладні
технологічного процесу
За відношенням до Витрати на незавершене виробництво, витрати на готовий
готового продукту продукт
За споживанням ресурсів Вхідні, спожиті
За порядком обчислення Середні, граничні
Джерело: [14; 17; 37]
Розглянемо більш детально основні види витрат.
Залежно від ролі, яку витрати відіграють у процесі відтворення, їх
поділяють на три групи:
11
1. Витрати, пов’язані з основною діяльністю підприємства. Це витрати
на виробництво або реалізацію продукції, так звані поточні витрати, які
відшкодовуються за рахунок виручки від реалізації продукції (послуг).
2. Витрати, пов’язані з інвестиційною діяльністю, тобто на розширення
та оновлення виробництва. Одноразові витрати на просте та розширене
відтворення основних фондів, приріст оборотних коштів та формування
додаткової робочої сили для нового виробництва. Джерелами фінансування
цих витрат є амортизаційні відрахування, прибуток, емісія цінних паперів,
кредити тощо.
3. Витрати на соціальний розвиток колективу (соціально-культурні,
оздоровчі, житлово-побутові та інші потреби). Ці витрати не пов’язані з
процесом виробництва, а тому джерелом їх фінансування є прибуток.
Найбільшу питому вагу у загальному обсязі витрат підприємства мають
витрати на виробництво [20, с. 264].
Як зазначалося вище, витрати мають різну цільову спрямованість, але
найбільш загальним є їх поділ на операційні, фінансові та інші витрати
діяльності.
Операційні витрати складаються з наступних компонентів:
− собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);
− адміністративні витрати;
− витрати на збут;
− інші операційні витрати.
Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з
виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка реалізована протягом
звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат і
наднормативних виробничих витрат. Адміністративні витрати формуються в
тих підрозділах, які виконують управлінські функції поширені на всю
господарську діяльність. Збутові витрати відповідно виникають у тих
структурних підрозділах, які відповідають за просування та реалізацію
12
продукції (товарів, послуг) споживачам. Інші операційні витрати включають
до свого складу витрати, які стосуються витрат на дослідження та розробки,
визнаних штрафів та пені, безнадійних боргів та інших. Підрозділи, які
відповідають за розвиток інвестиційної та фінансової діяльності, відповідно
формують витрати, які стосуються зазначених сфер [8, c.47].
Класифікація за економічними елементами операційних витрат, виділяє
такі види витрат: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування
на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати (собівартість
реалізованих виробничих запасів, сумнівні борги та втрати від знецінення
запасів, визнані економічні санкції тощо). Витрати за цією ознакою
визначають по підприємству в цілому з метою аналізу структури витрат,
порівняння її зі структурою економічних елементів витрат інших підприємств
галузі, а також аналізу динаміки зміни економічних витрат у часі, виявлення
тенденцій змін [33].
Основні витрати – це сукупність прямих витрат на виробництво
продукції. До прямих належать ті витрати, які можна безпосередньо пов’язати
з об’єктом калькулювання (наприклад, вартість сировини, матеріалів,
покупних виробів тощо для виробництва продукції), вони можуть бути прямо
введені до собівартості певних видів продукції [18].
Непрямими витратами вважаються ті, які зумовлені виробничою
діяльністю, але не можуть бути безпосередньо пов’язані з об’єктом
калькулювання (заробітна плата майстрів з ремонту обладнання,
загальновиробничі, адміністративні витрати, витрати на допоміжні матеріали
та ін.). Такі витрати пов’язані з виробництвом декількох видів продукції та
вводяться до собівартості непрямим шляхом, за допомогою спеціальних
методів розподілу [18].
Накладні витрати розподіляються на виробничі і невиробничі. До
виробничих належать витрати, які пов’язані з виробництвом продукції. Тоді
до виробничих накладних витрат належатимуть витрати на допоміжні
матеріали, ремонт виробничого обладнання, заробітну плату обслуговуючого
13
персоналу та ін. Невиробничі витрати – це всі інші витрати, які несе
підприємство та які не пов’язані з виробництвом продукції. Отже, невиробничі
накладні витрати містять адміністративні витрати, витрати на збут тощо[18].
Залежно від зв’язку з обсягом виробництва витрати поділяють на
постійні та змінні. Постійні витрати — це такі, абсолютна величина яких у
даний період при зміні обсягу виробництва в певних межах не змінюється. При
істотних змінах обсягів виробництва, наслідком яких є зміни виробничої та
організаційної структури підприємства, величина постійних витрат
змінюється стрибкоподібне, після чого вона знову залишається постійною. Це
витрати на утримання й експлуатацію будівель, споруд, управління цехом,
орендна плата. До постійних витрат відносять, також витрати, які неістотно
змінюються внаслідок зміни обсягів виробництва, тому їх називають умовно-
постійними. Змінні витрати це такі витрати, величина яких у даний період
безпосередньо залежить під обсягу виробництва. У свою чергу, змінні витрати
поділяють на пропорційні, прогресивні і регресивні [37, с. 219].
Пропорційні змінні витрати змінюються прямо пропорційно до обсягу
виробництва (коефіцієнт пропорційності дорівнює одиниці). Це витрати па
сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби, відрядну заробітну плату.
Прогресивні змінні витрати зростають у відносно більшій пропорції, ніж обсяг
виробництва (коефіцієнт пропорційності більший за одиницю). До них можна
віднести витрати на відряднопрогресивну оплату праці. Регресивні змінні
витрати змінюються у відносно меншій пропорції, ніж виробництво
(коефіцієнт пропорційності менший за одиницю). До цих витрат належать
витрати на експлуатацію машин та устаткування, його ремонт, інструмент
тощо [41, с. 455].
Одноелементні витрати складаються з одного елемента витрат і не
підлягають розкладанню. До них належать витрати на заробітну плату,
амортизацію основних засобів тощо. До комплексних належать витрати, які
містять декілька економічних елементів, наприклад, адміністративні витрати,
загальновиробничі витрати, витрати на збут та ін. Витрати на продукт містять
14
витрати, пов’язані з виробництвом продукції, тоді як витрати періоду – це
витрати, що не входять до виробничої собівартості і розглядаються як витрати
того періоду, в якому вони були здійснені (витрати на управління, збут тощо)
[18].
Поділ витрат за певними класифікаційними ознаками є важливим
оскільки дозоляє нам деталізувати витрати, що в свою чергу, допомагає
використовувати їх для різноманітних управлінських процесів на
підприємстві, таких як аналіз, планування, оцінка, контроль, мотивація,
нормування, ціноутворення, а також приймати рішення пов’язані з пошуком
шляхів оптимізації та зниження витрат на підприємстві.
Організаційно-правовою основою визнання і формування витрат
підприємства, визначення собівартості продукції (товарів, робіт, послуг) є
нормативні документи, зокрема Цивільний кодекс України, Господарський
кодекс України, Бюджетний кодекс України, Податковий кодекс України,
Закони України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,
«Про господарські товариства», «Про оплату праці», «Про відпустки»,
Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, Методичні рекомендації з
формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості,
Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг)
на транспорті, Методичні рекомендації з формування складу витрат та
порядку їх планування в торговельній діяльності, Методичні рекомендації з
формування собівартості будівельно-монтажних робіт, Методичні
рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції
(робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, Методичні рекомендації з
планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на
підприємствах і організаціях житлово-комунального господарства, Методичні
рекомендації із застосування регістрів бухгалтерського обліку, інше [8].
Водночас кожний суб’єкт господарювання визначає власні правила
економічної політики у сфері формування витрат через систему внутрішніх
документів [8].
15
1.2 Формування системи управління витратами на підприємстві
Як зазначалося вище, будь-який суб’єкт господарювання намагається
знизити свій рівень витрат, оскільки від цього безпосередньо залежить той
рівень прибутку, який він може отримати. Досягнення оптимального рівня
витрат можливе тільки при умові побудови ефективної системи управління.
Оскільки, категорія «витрат» охоплює усі сторони виробничо-господарської
діяльності, то стан його управління залежить від ефективного управління
всіма елементами виробничо-господарського механізму підприємства.
На рисунку 1.1 представлено елементи системи управління витратами.
На нашу думку основною метою управління витратами на підприємстві
є підвищення ефективності діяльності суб’єкта господарювання, оскільки саме
рівень витрат, який сформувався на підприємстві, визначає його прибутковість
та рентабельність, а також конкурентоспроможність.
Відповідно, до основних завдань, які повинні бути досягнуті в процесі
управління витратами можна виділити наступні:
− визначення витрат за основними функціями управління;
− розрахунок витрат за виробничими підрозділами;
− оцінка витрат на одиницю продукції (робіт, послуг);
− пошук резервів зниження витрат;
− вибір способів нормування витрат;
− вибір системи управління витратами, адекватної умова роботи
підприємства;
− виявлення технічних способів і засобів виміру й контролю витрат
[11].
16
Система управління витратами
М ета управління Підвищення ефективності діяльності підприємства
Визначення витрат за основними функціями управління
Розрахунок витрат за виробничими підрозділами
Завдання Оцінка витрат на одиницю продукції (робіт, послуг)
у правління Пошук резервів зниження витрат
Вибір способів нормування витрат
Вибір системи управління витратами, адекватної умовам роботи
підприємства
Принципи управління
Застосування системного підходу до управління витратами
Взаємозв’язок окремих елементів підсистем із завданнями системи загалом
Відповідність системи обліку завданням управління витратами
Аналіз і виявлення альтернативних шляхів досягнення мети
Повнота і аналітичність інформації щодо рівня витрат
Застосування ефективних методів зниження витрат
Оцінка і контроль результатів діяльності підрозділів
Забезпечення та реалізація останніх досягнень економіки, математики та практики
для подальшого удосконалення
С уб’єкти управління Функції управління Об’єкти управління
Керівники Прогнозування і Витрати на розробку,
Менеджери планування виробництво,
Спеціалісти реалізацію,
Нормування
Бухгалтери експлуатацію,
утилізацію продукції
Організування
(робіт, послуг)
Калькулювання
Мотивація та
стимулювання
Аналіз
Облік
Регулювання
Контроль
Рисунок 1.1 – Система управління витратами на підприємстві
17
Джерело: розроблено автором на основі [11]
Більш широко цілі та завдання системи управління витратами
представлено в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4 – Цілі та завдання системи управління витратами
Цілі Завдання
Планування Розробка стратегії розвитку підприємства.
показників витрат Визначення, побудова, інформаційна підтримка цілей
підприємства.
Координація й коригування окремих планів.
Координація роботи з планування діяльності.
Впровадження бюджетування.
Облік і контроль Створення системи збору й обробки інформації, яка необхідна
виконання витрат для прийняття управлінських рішень на різних рівнях
менеджменту.
Аналіз оперативної виробничої інформації.
Аналіз фактичних показників витрат.
Організація і ведення внутрішньогосподарського
(управлінського) обліку.
Забезпечення Аналіз відхилень фактичних показників діяльності від планових,
процесів управління інтерпретація причин відхилень й розробка пропозицій для
зменшення відхилень.
Розробка методичного інструментарію для планування,
контролю й прийняття рішень.
Виділення центрів відповідальності.
Надання консультацій і рекомендацій керівним особам.
Стимулювання прийняття управлінських рішень.
Збір і аналіз даних про зовнішнє середовище.
Додержання встановленого документообігу, функцій і
повноважень керівних осіб.
Розробка програми по оптимізації витрат.
Інтеграція Організація єдиної служби підприємства з планування, обліку,
планування, обліку, контролю й аналізу.
контролю та аналізу Розробка ключових показників оцінки ефективності витрат на
витрат єдиній методичній основі
Забезпечення Визначення витрат, які є релевантними для прийняття
релевантною управлінських рішень.
інформацією Збір, систематизація і обробка релевантної інформації.
Облік і зберігання найбільш значимих даних для прийняття
рішень.
Підвищення ступеня задоволення попиту в інформації
управлінців усіх рівнів
Забезпечення якості Забезпечення прозорості й обґрунтованості управлінських
управлінських рішень.
рішень Поліпшення інформаційної основи для прийняття управлінських
рішень.
Супроводження процесу прийняття рішень, відслідковування
належного виконання відповідного рішення.
Прискорення процесу усвідомлення проблем діяльності з метою
їх попередження
18
Продовження таблиці 1.4
Цілі Завдання
Забезпечення Швидке пристосування до мінливих зовнішніх умов.
гнучкості управління Можливість змін залежно від потреб виробництва.
Створення умов і можливостей для здійснення управлінських
дій і заходів.
Використання комп’ютерних технологій
Джерело: [40]
Побудова ефективної системи управління витратами можлива за умови
дотримання низки принципів, зокрема:
− застосування системного підходу до управління витратами;
− взаємозв’язок окремих елементів підсистем із завданнями системи
загалом;
− відповідність системи обліку завданням управління витратами;
− аналіз і виявлення альтернативних шляхів досягнення мети;
− повнота і аналітичність інформації щодо рівня витрат;
− застосування ефективних методів зниження витрат;
− оцінка і контроль результатів діяльності підрозділів;
− забезпечення та реалізація останніх досягнень економіки,
математики та практики для подальшого удосконалення [11];
− підвищення зацікавленості усіх підрозділів підприємства у зниженні
витрат;
− поєднання зниження витрат з високою якістю продукції (робіт,
послуг);
− управління витратами на усіх стадіях життєвого циклу виробу [44].
Система управління витратами складає цикл впливу суб’єкта
управління, до яких відносяться керівники, менеджери, бухгалтера,
спеціалісти, які тим чи іншим чином пов’язані з прийняттям рішень, які
призводять до формування витрат, на об’єкт управління, тобто витрати на
розробку, виробництво, реалізацію, експлуатацію, утилізацію продукції
(робіт, послуг).
19
Суб’єкти управління здійснюють вплив на об’єкта безпосередньо через
наступні функції: прогнозування і планування, нормування, організування,
калькулювання, мотивація та стимулювання, аналіз, облік, регулювання,
контроль.
Прогнозування і планування витрат – це початкова стадія управління
витратами, з якої розпочинається прийняття рішення щодо доцільності
випуску того чи іншого виду продукції, вибору сировини та матеріалу, того чи
іншого постачальника, певної технології тощо. Відповідно до поставлених
завдань, планування може бути довгостроковим (стратегічним) чи поточним.
Довгострокове планування має на меті зібрати інформацію щодо можливих
витрат на освоєння та випуск нових видів продукції чи надання нових послуг,
відкриття нових виробництв нарощування потужностей та інше. Поточні
плани призначені для конкретизації довгострокових планів на більш короткі
проміжки часу, визначення рівня та структури можливих витрат та розрахунку
ефективності господарської діяльності при цих умовах. Від точності
інформації, яка використовується та отримується під час планування, залежать
фактичні результати діяльності суб’єкта господарювання, знижується ризик
втрат, зайвих витрат, зменшення прибутковості та рентабельності
виробництва.
Послідовність розробки плану собівартості продукції можна
представити наступним чином:
− складають кошторис витрат витрат і калькулюють собівартість
собівартість продукції та послуг цехів (підрозділів) виробничої
інфраструктури;
− складають кошториси: витрат, пов’язаних з підготовкою та
освоєнням виробництва продукції; відшкодування зносу спеціального
інструменту та пристроїв спеціального призначення; загальновиробничих
витрат за цехами основного виробництва з подальшим узагальненням їх по
підприємству; адміністративних витрат; витрат на збут продукції; інших
операційних витрат;
20
− калькулюють собівартість одиниці продукції за видами;
− розраховують собівартість усієї товарної продукції та продукції, що
реалізується;
− складають зведений кошторис витрат на виробництво [31].
На рис. 1.2 представлено орієнтовану схему процедури планування
витрат на підприємстві.
Планування витрат
Розрахунок собівартості Розрахунок собівартості Розрахунок кошторису
од иниці продукції готової продукції витрат на виробництво
Розрахунок Розрахунок Плановий обсяг Методи
прямих непрямих виробництва продукції розроблення
ви трат витрат в натуральному кошторису
вираженні
Розрахунок комплексних
статей витрат
Розрахунок змін
вартості
незавершеного
виробництва
Розрахунок змін
витрат
майбутніх
періодів
Рисунок 1.2 – Орієнтована схема процедури планування витрат на
підприємстві Джерело: [31]
Сировина та матеріали
Паливо та енергія на технологічні цілі
Напівфабрикати й купівельні вироби
Основна й додаткова заробітна плата з
відрахуваннями на соціальні заходи
Витрати на утримання й експлуатацію
машин і обладнання
Загальновиробничі витрати
Інші операційні витрати
Розрахунок частки розподілу
комплексних витрат за виробами
відповідно до вибраної бази розподілу
Кошторисний
Зведений
Калькуляційний
21
Така функція управління як організація безпосередньо призначена для
створення ефективного та безперебійного функціонування системи
управління витратами. З цією метою визначається порядок та процедури
управління витратами на підприємстві, зокрема визнаються місця та центри
виникнення витрат, призначаються відповідальні за управління витратами на
різних рівнях та їх взаємозв’язки, розробляються необхідні нормативні
документи, порядок проходження інформації, вибираються адекватні методи
управління витратами та інше.
Для побудови ефективної системи управління витратами, в першу чергу,
необхідно у організаційні структурі підприємства виділити ті підрозділи,
відділи або окремих виконавців, які б відповідали за певні функції в сфері
управління витратами. В таблиці 1.5 наведено приклад функціональних
компетентностей структурних підрозділів підприємства щодо управління
витратами.
Таблиця 1.5 – Функціональні компетентності структурних підрозділів
підприємства щодо управління витратами
Функціональні Підрозділи- Операції з регулювання витрат
заходи виконавці
Планування Планування в 1. Визначення обсягів цільових витрат на
продукції масштабах всього основі планування продукції і планування
підприємства Відділ прибутку. Розподілення цільових витрат на
планування складові частини. 2. Розробка цільового
продукції обсягу капітальних вкладень.
Відділ інженерного 3. Розподілення цільових витрат між різними
забезпечення конструкторськими підрозділами.
Бухгалтерія 4. Розподілення цільового обсягу капітальних
вкладень між підрозділами, які займаються
плануванням.
Конструювання Відділ планування 1. Визначення витрат на основі прототипу.
продукції продукції 2. Оцінка можливостей досягнення цільових
Інженерні підрозділи витрат.
3. Прийняття необхідних заходів щодо
зменшення різниці між цільовими витратами
і витратами, що визначені за прототипом.
22
Продовження таблиці 1.5
Функціональні Підрозділи- Операції з регулювання витрат
заходи виконавці
Підготовка Відділ планування 1. Визначення витрат з урахуванням
виробництва Інженерні підрозділи підготовки ліній і плану капітальних
Інженерне вкладень.
забезпечення 2. Оцінка можливостей досягнення цільових
виробництва витрат.
Відділ контролю 3. Прийняття заходів щодо зменшення
продукції відхилень від цільових витрат.
4. Визначення обсягів капітальних вкладень
на обладнання.
5. Оцінка виробничих планів, умов
виробництва і прийняття рішень щодо
виробництва продукції.
Постачання Відділ постачання 1. Оцінка планів постачання та умов
закупівлі.
2. Встановлення контролю за цінами
постачальників (порівняння цільового і
реального зниження витрат, аналіз і
прийняття необхідних заходів).
3. Оцінка можливостей зменшення цін
постачальників, надання допомоги
постачальникам при здійсненні заходів щодо
зменшення витрат
Виробництво і Бухгалтерія 1. Здійснення управління витратами через:
контроль Планово- планування фінансованих витрат
економічний відділ (виробничий відділ і адміністрація).
тощо 2. Зниження витрат в попередніх проектах
(по кожному типу виробів і по кожному
вартісному фактору).
3. Мотивація персоналу щодо здійснення
заходів, спрямованих на зменшення витрат.
Збут і Бухгалтерія 1. Визначення фактичних дійсних витрат на
обслуговування Планово- продукцію шляхом всебічної оцінки.
економічний відділ, 2. Аналіз і контроль управління витратами.
тощо
Джерело: [39]
Калькулювання полягає у визначенні у вартісному вираженні величини
витрат на виробництва однієї калькуляційної одиниці. Відповідно, дана
функція спрямована безпосередньо на вибір калькуляційної одиниці та
відповідного методу калькулювання (попередільного, позамовного,
нормативного), а також розробці відповідного виду калькуляції залежно від
виробничої потреби. Це можуть бути нормативні, планові, звітні або фактичні,
23
проєктні, кошторисні калькуляції. В процесі калькулювання здійснюється
розподіл за калькуляційними елементами.
Мотивація та стимулювання полягають у постійному пошуку методів,
які б спонукали усіх учасників виробничого процесу до дотримання норм
витрачання, економії виробничих ресурсів, розробці та впровадженні
різноманітних заходів, які б дозволяли знижувати рівень витрат.
Основні завдання аналізу собівартості продукції представлено на рис.
1.3.
Завдання аналізу собівартості
продукції
Оцінка динаміки загальної суми витрат Аналіз виконання плану по собівартості
на виробництво продукції з
та її зміни відносно минулих звітних
урахуванням впливу основних факторів періодів з урахуванням дотримання
на результативний показник підприємством вимог чинного
законодавства
Детальне дослідження структури
собівартості продукції з метою
виявлення негативних та позитивних
змін у її формуванні
Визн ачення факторів та оцінка їх Розрахунок резервів зниження
впливу на зміну собівартості одиниці собівартості та їх впровадження у
продукції виробничий процес
Рисунок 1.3 – Завдання аналізу собівартості продукції
Джерело: [9]
Аналіз витрат необхідний для оцінки того рівня витрат, якого фактично
досягло підприємство в процесі своєї господарської діяльності. Дана функція
є індикатором того, на скільки точно було здійснено планування витрат, і є
базою для планування на наступні планові періоду, оскільки дозволяє внести
відповідні корегування до планових показників. В той же час аналіз витрат
дозволяє визначити слабкі і сильні місця підприємства в плані формування
24
витрат, а також виявити можливі резерви для їх зниження. Для більш точного
отримання результатів, і можливостей скоротити ризики недосконалого
планування, або можливих негативних внутрішніх і зовнішніх впливів,
підприємству рекомендується здійснювати, як проміжний аналіз (місячний,
квартальний), так і підсумковий (річний).
Виділяють наступні етапи аналізу витрат підприємства (рис. 1.4).
Етапи аналізу витрат
Підготовчий етап Основний етап Заключний етап
Складання плану Оцінка Оцінка
економічного інформаційних інформаційних
аналізу матеріалів матеріалів
Складання
Складання плану, Підбирання,
графіка проведення перевірка повноти і висновків,
якості інформації аналітичних
Розробка програми
записок
і інструментарію
Коригування
аналізу
методики та
Аналіз показників
організації аналізу
Забезпечення Статистична Апробація
аналізу обробка та результатів
узагальнення даних
Визначення Зіставлення
інформаційної бази показників
Перевірка
Складання
правильності даних аналітичних
розрахунків
Факторний аналіз
Заповнення
аналітичних
таблиць
Рисунок 1.4 – Основні етапи аналізу витрат на підприємстві
Джерело: розроблено автором на основі [30].
Якість аналізу безумовно залежить від розробленої системи показників,
за допомогою яких можна визначити рівень ефективності формування та
25
використання витрат на підприємстві. Зрозуміло, що дана система показників
може бути вужче або ширше, включати певні специфічні показники залежно
від сфери діяльності підприємства і належності до галузі. Але існує низка
універсальних показників, які можна використовувати при аналізі
ефективності використання витрат (табл. 1.6).
Таблиця 1.6 – Система універсальних показників оцінки ефективності витрат
Показник Методика розрахунку показника
1. Загальні операційні витрати на 1 грн. Загальні операційні втрати / (Чистий дохід
операційних доходів + інші операційні доходи)
1.1. Коефіцієнт питомої собівартості Собівартість реалізованої продукції /
реалізованої продукції (Чистий дохід + інші операційні доходи)
1.2. Коефіцієнт питомих адміністративних Адміністративні витрати / (Чистий дохід +
витрат інші операційні доходи)
1.3. Коефіцієнт питомих витрат на збут Витрати на збут / (Чистий дохід + інші
операційні доходи)
1.4. Коефіцієнт питомих інших Інші операційні витрати / (Чистий дохід +
операційних витрат інші операційні доходи)
2. Загальні витрати від звичайної Загальні витрати від звичайної діяльності /
діяльності на 1 грн. загальних доходів від Загальні доходи від звичайної діяльності
звичайної діяльності
2.1. Коефіцієнт питомих операційних Операційні витрати / Загальні доходи від
витрат звичайної діяльності
2.2. Коефіцієнт питомих втрат від участі в Втрати від участі в капіталі/ Загальні
капіталі доходи від звичайної діяльності
2.3. Коефіцієнт питомих фінансових Фінансові витрати/ Загальні доходи від
витрат звичайної діяльності
2.4. Коефіцієнт окупності інших витрат Інші витрати / Загальні доходи від
звичайної діяльності
3. Витрати на 1 грн. доходів від іншої Витрати від іншої операційної діяльності /
операційної діяльності Доходи від іншої операційної діяльності
4. Витрати на 1 грн. доходів від Витрати від участі в капіталі / Доходи від
інвестиційної діяльності (участі в капіталі) іншої операційної діяльності
5. Фінансові витрати на 1 грн. фінансових Фінансові витрати/ фінансові доходи
доходів
6. Інші витрати на 1 грн. інших доходів Інші витрати / інші доходи
7. Собівартість реалізованої продукції на 1 Собівартість реалізованої продукції /
грн. чистого доходу Чистидохід
8. Частка постійних витрат у валовому (Адміністративні витрати+Витрати на
прибутку збут)/ Валовий прибуток
8.1. Рівень адміністративних витрат у Адміністративні витрати / Валовий
валовому прибутку прибуток
8.2. Рівень збутових витрат у валовому Витрати на збут / Валовий прибуток
прибутку
26
Продовження таблиці 1.6
Показник Методика розрахунку показника
9. Рентабельність основної діяльності Валовий прибуток / Собівартість
реалізованої продукції
10. Рентабельність операційної діяльності Прибутки від операційної діяльності /
Загльні операційні витрати
11. Рентабельність звичайної діяльності Прибутки від звичайної діяльності /
Загальні витрати звичайної діяльності
12. Чиста рентабельність Чистий прибуток / Загальні витрати від
звичайної діяльності
13. Рівень витрат звичайної діяльності на 1 Загальні витрати звичайної діяльності /
працівника Середньоспискова чисельність працівників
Джерело: [45]
Здійснити аналіз витрат неможливо без належним чином налагодженої
системи обліку витрат, який призначений спостерігати, ідентифікувати,
вимірювати, фіксувати і реєструвати факти виникнення тих чи інших витрат у
процесі господарської діяльності. Отже, облік витрат дозволяє створити
інформаційну базу, яка використовується для аналізу, контролю, планування
витрат, тобто допомагає приймати обґрунтовані управлінські рішення.
На основі аналізу здійснюється контроль, тобто формується система
зворотного зв’язку, і суб’єкти управління витрат можуть здійснити їх
регулювання, тобто вчасно скорегувати можливі фактичні відхилення від
планових або нормативних показників, що були виявлені під час аналізу, а
також виявити можливі резерви зниження різних видів витрат і прийняти
обґрунтоване рішення щодо їх оптимізації. Наприклад, виявлення резервів
скорочення матеріальних витрат за рахунок впровадження нових технологій,
залучення нових постачальників, може призвести до мінімізації матеріальних
витрат; визначення резервів скорочення витрат на оплату праці за рахунок
різноманітних організаційно-технічних заходів дозволить мінімізувати
трудові витрати та інше.
Отже, можемо стверджувати, що управління витратами – це складний,
системний та динамічний процес, протягом якого суб’єкти управління
організовують процес для належного прогнозування, планування, аналізу,
27
обліку, контролю, регулювання витрати, що виникають на всіх стадіях
життєвого циклу продукту (роботи, послуги), а також формують систему
стимулів та мотивів для раціонального використання усіх виробничих
ресурсів з метою підвищення загальної ефективності господарської діяльності
суб’єкту господарювання.
1.3 Основні напрями зниження витрат на підприємстві
Як зазначалося вище, одним з важливих завдань системи управління
витратами підприємства, є постійний пошук резервів та можливостей для
зниження витрат. Саме зниження витрат є запорукою
конкурентоспроможності підприємства, а також підвищення результатів
діяльності, зокрема прибутку та рентабельності. Зрозуміло, що зниження
витрат не повинно здійснюватися за рахунок зниження якості продукції,
наприклад здешевлення матеріалів, або спрощення конструкторських рішень.
Підприємство повинно намагатися досягти оптимізації або мінімізації витрат
за рахунок таких заходів, які б не погіршали якість продукції.
Зниження витрат може відбуватися на будь-якому етапі життєвого циклу
і в будь-якому центрів виникнення витрат. Оскільки операційні витрати
займають найбільшу питому вагу серед інших витрат, які виникають на
підприємстві, наприклад адміністративних, збутових, то, в першу чергу,
необхідно здійснювати пошук резервів і можливостей зниження саме
операційних витрат.
Виділяють три основних шляхи зниження операційних витрат:
технічний, організаційний і економічний (рис. 1.5) [1].
28
Шляхи зниження операційних
витрат
Технічні Організаційні Економічні
Раціоналізація Вдосконалення Економічне
виробництва організації стимулювання
виробництва, праці персоналу
Механізація, та управління
автоматизація,
Збільшення
комп’ютеризація Стандартизація та обсягів
виробництва сертифікація виробництва
продукції продукції
Підвищення якості
продукції Реінжиринг
Зміна структури та
бізнесу
асортименту
продукції
Рисунок 1.5 – Шляхи зниження операційних витрат на підприємстві
Джерело: розроблено автором на основі [1]
Зрозуміло, що кожен суб’єкт господарювання має свій особливий набір
факторів, який би дозволив мінімізувати або оптимізувати витрати. Це
залежить від сфери, галузі, масштабу виробництва, структури витрат,
залежності від сировинної та енергетичної бази тощо. Як раз одним із завдань
аналізу витрат є виявлення цих основних факторів, або резервів і
невикористаних можливостей. Зазначені резерви поділяють на зовнішні та
внутрішні; об’єктивні та суб’єктивність.
До внутрішньовиробничих резервів відносять такі:
− поліпшення використання засобів праці: вдосконалення технології
виробництва; повне використання виробничих можливостей; механізація і
автоматизація виробничих процесів;
29
− поліпшення організації виробництва, праці та управління: підвищення
кваліфікації персоналу; наукову організацію праці і управління; зниження
втрат робочого часу; вдосконалення нормування і мотивації праці;
− поліпшення використання предметів праці: комп’ютеризації обліку
руху оборотних коштів і опису витрат на виробництво; попередження втрат
від браку; вдосконалення нормування матеріальних витрат; економія
матеріальних ресурсів [1].
До зовнішніх факторів можна віднести інфляційні процеси в
макроекономіці, ціни на споживані ресурси, податкове навантаження на
підприємство; спеціалізацію та кооперацію [1]
Класифікацію резервів зниження витрат наведено в табл. 1.7
Таблиця 1.7 – Класифікація резервів зниження витрат
Ознака класифікації Види резервів
За сферою виникнення Виробничі
Невиробничі
За видами ресурсів Предмети праці
Засоби праці
Праця
За рівнем і масштабами Народногосподарські
Міжгалузеві
Галузеві
Внутрішньовиробничі
За часом використання Перспективні
Поточні
Оперативні
За можливостями реалізації Реальні
Потенційні
За методами реалізації Технічні
Організаційні
Економічні
Соціальні
За потребами в капітальних вкладеннях Інвестиційні
Безінвестиційні
За можливостями виявлення Явні
Приховані
Джерело: [41].
Розглянемо більш детально основні фактори, які найбільше впливають
на зниження витрат на підприємстві.
30
Одним з основних джерел зниження собівартості продукції на
підприємстві є зростання продуктивності праці. Зниження витрат відбувається
за рахунок, в першу чергу, економії заробітної плати, оскільки при зниженні
чисельності працюючих, або при тій же кількості працюючих, підвищуються
обсяги виробництва продукції, а отже зменшуються витрати на одиницю
продукції.
Підвищення продуктивності праці, а іншими словами, збільшення
виробництва продукції на одного працюючого, може відбуватися за рахунок
впровадження організаційно-технічних заходів, що призводить до зміни норм
виробітку, а отже і розцінок за роботи, що виконуються, а отже і до зниження
частки заробітної плати в собівартості продукції. Також, підвищення
продуктивності праці може відбуватися при ефективно організованій
мотиваційній системі, яка призведе до перевиконання встановлених норм,
навіть без запровадження організаційно-технічних заходів. В цьому випадку
збільшується обсяг виробництва продукції, що дозволяє забезпечити
економію за іншими статтями, зокрема, витратами на обслуговування
виробництва та управління [16].
Значну частку в собівартості продукції займають витрати на сировину та
матеріали, що справедливо для матеріаломістких галузей. Відповідно,
сировина та матеріали є ще одним важливим джерелом для зниження витрат
на виробництво продукції. Розглянемо структурно-логічну факторну модель
матеріаломісткості, яка представлена на рис. 1.6.
Як бачимо із наведеної структурно-логічної схеми, витрати матеріалів
на одиницю продукції залежіть від якості сировини і матеріалів, що
застосовуються, технології виробництва, кваліфікації працівників, рівня браку
виробництва, а також рівня відходів та втрат. Отже, зменшення витрат на
сировину та матеріали можна досягти шляхом удосконалення технологічних
процесів, які можуть призвести до більш економного використання сировини
та матеріалів, до зменшення відходів. Покращення якості сировини та
матеріалів може позитивно вплинути на зменшення втрат від браку. Більш
31
економне витрачання сировини та матеріалів напряму залежить від рівня
кваліфікації працівників.
Загальна матеріаломісткість
Матеріальні витрати Вартість виготовленої
продукції
Обсяг виготовленої Обсяг виготовленої
продукції продукції
Структура продукції Структура продукції
Відпускні ціни на
Витрати матеріалів на
од
продукцію
иницю продукції
Ціни н а матеріальні ресурси
Якість сировини і матеріалів
Якіст ь сировини і
матеріалів Технологія виробництва
Ринки сировини
Кваліфікація працівників
Інфляція
Брак виробництва
Рецеп тура сировини
Відходи, втрати тощо
Тр анспортно-
заготівельні витрати
Відста нь перевезень
Види транспорту
Тариф и на послуги
транспорту
Рисунок 1.6 – Структурно-логічна факторна модель матеріаломісткості
Джерело: [3]
32
Оскільки важливим фактором, який впливає на рівень витрат на
сировину та матеріали, є ціни на матеріальні ресурси, то зменшення цін на
матеріальні ресурси, також позитивно вплине на рівень матеріальних витрат.
Отже, підприємство повинно здійснювати постійний пошук альтернативних
постачальників сировини та матеріалів. До ціни на сировину та матеріали
включається така складова, як транспортно-заготівельні витрати, тобто, одним
з напрямів зменшення цін на сировину та матеріали може стати формування
ефективної логістичної системи, яка б дозволили оптимізувати шляхи руху
сировини та матеріалів від постачальника до підприємства, а також всередині
підприємства від складів до виробничих цехів та підрозділів.
Треба зазначити, що ефективні логістичні системи можуть зменшити
витрати на будь-яке переміщення матеріалів, сировини, напівфабрикатів,
готової продукції між підрозділами підприємства, а також готової продукції
до споживачів.
Важливим фактором зниження собівартості є підвищення технічного
рівня виробництва. До нього відносять впровадження нових технологій,
механізацію та автоматизацію виробничих процесів; застосування нових видів
сировини та матеріалів; зміна конструктивних та технічних характеристик
[16].
Ефективність заходів щодо підвищення технічного рівня виробництва
визначається шляхом розрахунку економії тих витрат, на які спрямоване
технічне удосконалення. Розрахунок суми економії можна здійснити
наступним чином:
Ев = Сс – Ст , (1.1)
Де Ев – економія витрат;
Сс – витрати до впровадження технічних заходів;
Ст – витрати після впровадження технічних заходів [42].
В розрізі окремих видів витрат економія розраховується наступним
чином:
33
1. Економія матеріальних витрат, яка може бути досягнута за рахунок
зменшення норм використання матеріалів при переробці їх у виробничому
процесі, застосування замінників, використання відходів сировини та
матеріалів у виробництві тощо [42]. Економія може відбуватися за рахунок
зменшення норм матеріальних витрат або цін на сировину, матеріали та інші
види матеріальних витрат:
Ем=(НбЦб – НтЦт)хQ, (1.2)
де Ем – економія матеріальних витрат, грн;
Нб, Нт – норма витрат сировини та матеріалів, палива та енергії до і після
впровадження технічних заходів;
Цб, Цт – ціна одиниці сировини та матеріалів, палива та енергії до і після
впровадження технічних заходів, грн./од.;
Q – кількість одиниць продукції, що випускається з початку
впровадження заходів, натур.один.
2. Економія витрат на оплату праці і відповідно відрахувань на оплату
праці за рахунок зниження трудомісткості виготовлення продукції:
Еоп =[(ТбЗПб – ТтЗПт)·(1+ДЗ/100)·(1+СЗ/100)]хQ, (1.3)
де Тб, Тт – трудомісткість виготовлення одиниці продукції до і після
впровадження технічних заходів, н-год.;
ЗПб, ЗПт – середньогодинна тарифна ставка робітників до і після
впровадження технічних заходів, грн./год.;
ДЗ – середній відсоток додаткової заробітної плати для певної категорії
робітників;
СЗ – встановлений відсоток відрахувань на соціальні заходи [4].
Суттєвим фактором зниження витрат є впровадження в дію нових
виробництв (цехів, агрегатів), що мають вищий технічний рівень та кращі
техніко-економічні показники [42]. Економія витрат в цьому випадку
визначається наступним чином:
Ев = (Сн-Сб)хQ/100, (1.4)
34
де Ев – економія витрат в результаті впровадження нових виробництв
(цехів, агрегатів), грн.;
Сн, Сб – витрати на одну гривню фактично виробленої продукції нових
виробництв (цехів, агрегатів) і в базовому році грн./грн.;
Q – обсяг фактично виробленої продукції нових виробництв (цехів,
агрегатів), натур.один.
Вплив впровадження в дію нових виробництв (цехів, агрегатів)
розраховується за повними витратами, що включаються до собівартості
продукції, а також необхідно враховувати можливе виникнення додаткових
витрат, пов’язаних з підготовкою та освоєнням виробництва продукції та
пускових витрат [42].
Зниження витрат також може відбуватися при вдосконаленні організації
виробництва та праці. Економія в цьому випадку розраховується на основі
планів наукової організації праці і визначається на основі планів наукової
організації праці і визначається множенням кількості вивільнених робітників
на їхню середню заробітну плату [42].
Зниження собівартості продукції також відбувається за рахунок
спеціалізації та кооперації на виробництві. При цьому економію від цього
процесу можна розрахувати наступним чином:
Еск = (Сс-(Цс+Вт-з)· Qc, (1.5)
де Сс – собівартість виробів, виробництво яких планують розмістити на
спеціалізованих підприємствах, грн./од.;
Цс – гуртова ціна за виріб, виготовлений на спеціалізованому
підприємстві, грн./од.;
Вт-з – транспортно-заготівельні витрати на одиницю виробу, грн./од.;
Q – кількість виробів, що отримують по кооперації зі спеціалізованих
підприємств з моменту проведення спеціалізації до кінця року, натур.один.
[16].
Зміна структури та обсягу продукції може вплинути на відносне
зниження умовно-постійних витрат. Модернізація та оновлення основних
35
фондів може допомогти знизити витрати на ремонт обладнання, скоротити
витрати через простої обладнання.
Треба зазначити, що не дивлячись на те, що зниження витрат безумовно
позитивно впливає на результати діяльності підприємства, але практики не
рекомендують знижувати витрати до мінімального рівня, особливо витрати
пов’язані з управлінням, рекламою, збутом, навчанням і підвищенням
кваліфікації працівників тощо. Зрозуміло, що кризових ситуаціях, коли
підприємство повинно перейти до режиму жорсткої економії, зазначені
витрати повинні скорчуватися в першу чергу. Але, якщо підприємство
знаходиться на стадії зростання, впроваджує розвиткові стратегії, відмова від
таких витрат може досить сильно зменшити ці шанси. В таблиці 1.8 наведено
ті ризики, які можуть виникнути при відмові від тих, чи інших витрат.
Таблиця 1.8 – Ризики мінімізації витрат на підприємстві
Вид витрат Можливі ризики та втрати
Витрати на навчання Не можливість набуття нових професійних знань, створення
персоналу, відвідування ділових контактів, обміну інформацією та існуючим
семінарів, тренінгів, досвідом у відповідних галузях
форумів, виставок
Витрати на зв’язок та Послаблення комунікаційних зв’язків
комунікацію
Витрати на відрядження Обмеження можливостей «живих» ділових переговорів з
потенційними та існуючими партнерами
Витрати на залучення Втрата можливості для отримання професійної консультації
зовнішніх консультантів
та незалежних експертів
Витрати на рекламу Втрата споживачів, позицій на ринку
Витрати на утримання Можливі проблеми з достатньою кількості сировини та
запасів матеріалів, в разі виникнення проблем з постачальниками
Витрати на технічне Поява виробничих ризиків, пов’язаних з повним зношенням
обслуговування та основних засобів, перетворенням їх у непрацездатні
ремонт
Витрати на контроль та Зниження якості продукції, втрата конкурентоздатності
якість
Витрати на утримання Зниження продуктивності через погіршання мотивації
персоналу
Джерело: розроблено автором на основі [12]
В зв’язку із зазначеним вище, науковці і практики відмічають
необхідність не мінімізації, а оптимізації витрат. Тобто, розробки таких
заходів, які б сприяли усуненню завищених та непотрібних витрат, і в той же
36
час можливому збільшенню тих витрат, утворення яких сприяло б збільшенню
обсягів виробництва та реалізації, покращення якості, отримання цільового
прибутку.
Отже, будь-який суб’єкт господарювання повинен здійснювати
постійний пошук резервів для зменшення витрат, методів і факторів зниження
собівартості, оптимізувати їх структуру та розмір.
37
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИТРАТ НА ДП
«КАМ’ЯНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»
2.1 Організаційно-економічна характеристика ДП «Кам’янське
лісове господарство»
Державне підприємство «Кам’янське лісове господарство» засноване на
державній власності, відповідно до наказу Міністерства лісового господарства
Української РСР від 31.10.1991 №133 «Про організаційну структуру
управління лісовим господарством України» [35].
Підприємство відноситься до державної власності, основною метою
якого є ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального
використання та відтворення лісів; ведення мисливського господарства,
охорони, відтворення та раціонального використання державного
мисливського фонду на території мисливських угідь [35].
Відповідно до Статуту основними напрями і предметом діяльності
підприємства є:
− проведення заходів з відновлення лісів, підвищення їх продуктивності
та поліпшення якісного складу, збереження біотичного та іншого природного
різноманіття в лісах;
− здійснення заходів із заміни малоцінних низькопродуктивних
насаджень на високопродуктивні, здійснення заходів з лісорозведення,
насамперед на низькопродуктивних та непридатних для використання в
сільському господарстві землях;
− організація лісонасіннєвої справи і лісових розсадників, вирощування
декоративного садивного матеріалу;
38
− проведення прикладних досліджень, спрямованих на одержання
нових знань з метою практичного їх використання використання для
розроблення інструктивних технічних нововведень в галузі лісового та
мисливського господарства;
− проведення прикладних досліджень, спрямованих на одержання
нових знань з метою практичного їх використання для розроблення
інструктивних технічних нововведень в галузі лісового та мисливського
господарства;
− збереження та посилення захисних властивостей лісів, що виконують
захисні, природоохоронні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та рекреаційні
функції, а також функції захисту навколишнього природного середовища та
інженерних об’єктів від негативного впливу природних та антропогенних
факторів;
− забезпечення охорони лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб,
пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу,
порушень лісового законодавства і притягнення до адміністративної
відповідальності громадян та посадових осіб при вчиненні ними
адміністративних правопорушень у сфері лісового господарства,
мисливського господарства та полювання;
− відведення і таксація лісів;
− облік і використання лісових ресурсів;
− забезпечення проведення лісового і мисливського упорядкування,
збереження в господарстві відповідних картографічних та статистичних
матеріалів;
− облік лісового фонді і реєстрація всіх змін у його складі та інше [35].
Загальна площа земель лісового фонду становить 26499,6 га, з них вкриті
лісовою рослинністю землі становлять 24640,9 га.
Поділ вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за переважаючими
породами представлено в таблиці 2.1.
39
Таблиця 2.1 – Поділ вкритих лісовою рослинністю ділянок в ДП
«Кам’янський лісгосп»
Переважаюча порода Вкриті лісовою рослинністю % насаджень
землі, га
Сосна 732,2 3,0
Ялина 17,2 0,1
Модрина 3,1 0,01
Дуб звичайний 15691,1 63,8
Дуб червоний 22,5 0,1
Берест 26,2 0,1
Граб 1290,7 5,2
Ясен 2706,8 11,0
Клен 663,8 2,7
Акація 2837,1 11,5
Береза 13,4 0,1
Осика 28,4 0,1
Вільха 49,6 0,2
Липа 500,6 2,0
Тополя 30,6 0,1
Джерело: розраховано автором на основі [29]
Як бачимо з таблиці 2.1 найбільша частка площі ДП «Кам’янський
лісгосп» вкрита дубами звичайними (63,8%), ясен і акація займають по 11%.
Всі інші насадження мають дуже невелику питому вагу. Також, в лісгоспі
практично відсутні хвойні дерева, такі як сосна, ялина та модрина. Це значить,
що лісгосп не в змозі забезпечити потребу району зазначеним видом деревини.
В ДП «Кам’янське лісове господарство» наступний поділ лісів
відповідно їх використання: 52,3% відведено під експлуатацію; 35,9% - під
захисні ліси, 7% - ліси природоохоронного, наукового, історично-культурного
призначення (рис. 2.1). Отже, більша частина лісів експлуатується, що є
позитивним показником ефективності використання лісогосподарських
земель. На території підприємства зосереджено 19 об’єктів природно-
заповідного фонду загальною площею 1516 га, які перебувають під охороною.
До історичних місць відносяться такі: Коліївщина, урочище Холодний Яр,
Мотронинський та Лебединський монастирі, Тарасова Криниця, Джерело
Живун, «Дуб Залізняка» [28].
40
Рисунок 2.1 – Поділ загальної площі на категорії лісів
Джерело: [28]
Отже, основними напрямами його діяльності є:
− збільшення лісистості підприємства;
− отримання товарної деревини з наступною її переробкою;
− раціональне використання заготовленої деревини;
− збереження захисних та рекреаційних функцій лісів;
− вирощування високопродуктивних стійких насаджень;
− збереження флори та фауни;
− забезпечення населення робочими місцями [29].
Основними видами продукції, що виготовляє підприємство є:
− пиловики листяних порід, фансировина, будівельний ліс, баланси,
дров’яна деревина для технологічних потреб, дрова паливі;
− пиломатеріали листяних порід, брус;
− сіянці і саджанці лісових та декоративних порід.
В своєму складі підприємство має п’ять лісництв: Креселецьке,
Грушівське, Тимошівське, Капітанівське, Макіївське [28] (табл. 2.2).
41
Таблиця 2.2 – Адміністративно-організаційна структура ДП
«Кам’янське лісове господарство»
Загальна площа
Назва лісництва Адміністративний район
га %
Креслецьке Чигиринський 4693 26
Кам’янський 2137,9
6830,9
Грушківське Кам’янський 4860 18
Тимошівське Кам’янський 5559 21
Капітанівське Шполянський 4637,3 18
Кам’янський 356
4993,3
Макіївське Смілянський 2922,4 17
Шполянський 735
Кам’янський 599
4256,4
Всього 26499,6 100
Джерело: [29]
Підприємство здійснює свою діяльність на основі Статуту і відповідно
до чинного законодавства України. Підприємство веде самостійний баланс,
має розрахунковий рахунки, несе відповідальність за своїми зобов’язаннями
усім належним йому майном, має право укладати угоди, набувати права, нести
обов’язки, бути позивачем та відповідачем в судах.
Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні засоби, а
також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі
підприємства. Статутний капітал підприємства становить 2483046,5 грн.
Майно підприємства є державною власність і закріплюється за ним на праві
господарського відання. Здійснюючи право господарського відання,
підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном з
урахуванням обмежень, встановлених законодавством та Статутом
підприємства [35].
Джерелами формування майна підприємства є:
− майно, передане йому Органом управління майном;
− доходи, одержані від реалізації продукції, також від інших видів
господарської діяльності;
42
− доходи від цінних паперів;
− кредити банків та інших кредиторів;
− капітальні вкладення і асигнування з бюджету;
− безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій,
підприємств і громадян;
− надходження від продажу, здачі в оренду майнових об’єктів, що
належать йому, придбання майна інших суб’єктів;
− інше майно, набуте на підставах, не заборонених законодавством
[35].
Підприємство самостійно планує свою діяльність, визначає стратегію та
основні напрямки свого розвитку відповідно до галузевих науково-технічних
прогнозів та пріоритетів, кон’юнктури ринку продукції, товарів, послуг та
економічної ситуації. Реалізація продукції та надання послуг відбувається за
цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а також у
певних випадках, передбачених законодавством України, за фіксованими
державними цінами.
При визначенні стратегії господарської діяльності підприємство
виходить з державних замовлень і контрактів, які є обов’язковими до
виконання.
Кам’янське лісове господарство підпорядковується Черкаському
обласному управлінню лісового та мисливського господарства. Органом
управління підприємства є його директор, який наймається і з яким
укладається контракт Органом управління майном. Директор самостійно
вирішує всі питання діяльності підприємства самостійно, за винятком тих, що
віднесені до компетенції Органу управління майном.
Директор підприємства несе повну відповідальність за стан діяльності
підприємства, діє без довіреності від імені підприємства, представляє його
інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування,
інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами;
43
розпоряджається коштами та майном відповідного до чинного законодавства;
несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів [35].
Першим заступником директора є головний лісничий підприємства.
Заступники директора, головні спеціалісти призначаються та звільняються з
посади директором за погодженням з Управлінням, інші працівники апарату
управління і структурних підрозділів підприємства призначаються та
звільняються директором.
Організаційна структура ДП «Кам’янське лісове господарство»
представлена на рис. 2.2.
Директор підприємства
Головний Головний Головний Секретар
лі сничий інженер економіст
Головний Головний Відділ кадрової,
механік бухгалтер юридичної роботи,
діловодства та контролю
Відділ
Відділ лісового та бухгалтерського Відділ економіки
мисл ивського обліку і звітності та фінансів
господарства
Відділ використання
лісосировинних ресурсів,
технічної політики та
охорони праці
Рисунок 2.2 – Організаційна структура ДП «Кам’янське лісове
господарство»
Джерело: розроблено автором
У лісгоспі дотримуються принципи сертифікації за схемою Лісової
опікунської ради (Forest Stewardship Council або FSC) міжнародної неурядової
неприбуткової організації, яка покликана сприяти екологічно орієнтованому
соціально відповідальному та економічно ефективному лісовому господарству
44
в усьому світі. У жовтні 2017 року підприємство отримало міжнародний
сертифікат відповідності ведення лісового господарства FSC.
Вимоги FSC включають ведення просвітницької діяльності, спрямованої
на усвідомлення громадськістю важливості: удосконалення ведення лісового
господарства; включення усіх витрат, пов’язаних з ведення лісового
господарства, у ціну лісової продукції; сприяння найбільш повному й
ефективному використанню лісових ресурсів; зниження збитків і втрат;
недопущення надмірного лісокористування.
Серед переваг, які отримує підприємство сертифікації є:
− продовження практики лісогосподарського виробництва,
зорієнтованого на здійснення розширеного відтворення лісів;
− посилення системи охорони лісів, що дозволить реалізовувати
ефективні заходи з попередження лісопорушень та боротьби з незаконною
заготівлею деревини;
− незалежна гарантія для клієнтів-покупців, посередників та
інвесторів щодо контролю за якістю лісової продукції;
− вихід на ринки держав, які використовують виключно деревну
продукцію з сертифікованих лісів;
− демонстрація запровадження найкращої практики в управлінні
лісовим господарством [27].
Підприємство працює в напряму мінімізації шкідливого впливу на
навколишнє середовище. Вивчення документів дозволило виявити такі
основні можливі негативні впливи:
− забруднення ґрунту і води стоками, паливно-мастильними
матеріалами і відходами;
− ґрунтова ерозія і ущільнення ґрунту, зміни в продуктивності
ґрунту;
− порушення гідрологічних і грунтових умов, затримка та
накопичення опадів у понижених місцях, водотоках і водоймах, зміни в
дренажному режимі водотоків і водоймах, видимі ландшафтні зміни;
45
− зміни породного і видового складу рослин і тварин та місць їх
існування;
− погіршення середовища життєдіяльності людини [29].
В зв’язку з цим підприємство здійснює оцінку впливу на навколишнє
природнє середовище (ОВНС), яка проводиться до початку будь-яких заходів,
які впливають на довкілля і складається з виявлення, аналізу, обліку прямих,
побічних та інших наслідків на навколишнє середовище запланованої
господарської та іншої діяльності. В зв’язку з цим на підприємстві розроблена
процедура ОВНС, а також розробляються та впроваджуються відповідні
заходи, зменшення або пом’якшення негативних наслідків.
2.2 Аналіз основних показників ефективності виробничо-
господарської діяльності ДП «Кам’янське лісове господарство»
В таблиці 2.3 наведено основні показники, на основі яких можна
проаналізувати ефективність діяльності ДП «Кам’янський лісгосп».
Таблиця 2.3 – Аналіз основних показників ефективності діяльності ДП
«Кам’янське лісове господарство» за 2017-2019 рр
Відхилення
Роки
Показник 2018/2017 2019/2018
2017 2018 2019 Абсол. % Абсол. %
Чистий дохід від
115644 121393 106582 5749 4,97 -14811 -12,20
реалізації, тис.грн
Собівартість
реалізації 63760 76570 70872 12810 20,09 -5698 -7,44
продукції, тис.грн
Частка
собівартості в
0,55 0,63 0,66 0,079 14,40 0,034 5,42
обсязі чистого
доходу
Валовий
51884 44823 35710 -7061 -13,60 -9113 -20,33
прибуток, тис.грн
Інші операційні
717 768 1917 51 7,11 1149 149,61
доходи, тис.грн
Інші доходи,
139 61 43 -78 -56,11 -18 -29,51
тис.грн
Інші фінансові
954 1119 - 165 17,29 - -
доходи, тис.грн
46
Продовження таблиці 2.3
Відхилення
Роки
Показник 2018/2017 2019/2018
2017 2018 2019 Абсол. % Абсол. %
Адміністративні
9426 13693 15496 4267 45,26 1803 13,17
витрати, тис.грн
Витрати на збут,
5437 8146 5781 2709 49,82 -2365 -29,03
тис.грн
Інші операційні
2052 2530 3525 478 23,29 995 39,33
витрати, тис.грн
Інші витрати,
452 1681 170 1229 271,90 -1511 -89,89
тис.грн
Фінансовий
результат від
операційної 35686 21222 12825 -14464 -40,53 -8397 -39,57
діяльності,
тис.грн
Фінансовий
результат до
36327 20721 12698 -15606 -42,96 -8023 -38,72
оподаткування,
тис.грн
Податок на
6577 3734 2286 -2843 -43,22 -1448 -38,78
прибуток, тис.грн
Чистий прибуток,
29750 16987 10412 -12763 -42,90 -6575 -38,71
тис.грн
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
Чистий дохід підприємства збільшується протягом 2017-2018 років на
5749 тис.грн, але в 2019 році показники погіршуються і підприємство знижує
свої результати на 12,2% і отримує 106585 тис.грн, що навіть нижче рівня 2017
року.
Зменшення чистого доходу відбувається в основному через зменшення
обсягу реалізації необробленої деревини в 2019 році. Так в 2017 році
підприємство реалізувало деревини 65796 м3, в 2018 році цей обсяг збільшився
до 66010 м3, а в 2019 році зменшився на 10,6% порівняно з 2018 і досяг обсягу
58000 м3.
Інші операційні доходи підприємства значно збільшилися протягом
2017-2019 років з 717 тис.грн до 1917 тис.грн. До інших операційних доходів
підприємства відносяться операційна курсова різниця, реалізація інших
47
оборотних активів та інші доходи, аналіз та динаміка, яких представлена в
таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Інші операційні доходи ДП «Кам’янське лісове
господарство»
Відносне
Абсолютне
Показник 2018 2019 відхилення,
відхилення
%
Операційна курсова різниця 297 132 -165 -55,6
Реалізація інших оборотних
393 664 271 69,0
активів
Інші операційні доходи 78 1121 1043 1337,2
Разом 768 1917 1149 149,61
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
Інші доходи, натомість мають тенденцію до зменшення. До них
відносять безоплатно одержані активи та інші доходи (табл. 2.5).
Таблиця 2.5 – Інші доходи ДП «Кам’янське лісове господарство»
Відносне
Абсолютне
Показник 2018 2019 відхилення,
відхилення
%
Безоплатно одержані активи 0 18 18 -
Інші доходи 61 25 -36 -59,0
Разом 61 43 -18 61
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
Крім цього, на підприємстві відбулися зміни в інших фінансових
доходах, які збільшувалися протягом 2017-2018 року з 954 до 1119 тис.грн, але
в 2019 році додаткових фінансових доходів не було отримано.
На рисунку представлено загальну суму доходу, які було отримано
підприємством протягом 2017-2019 років, з урахуванням внеску кожного
структурного елементу (рис. 2.3).
48
Чистий дохід від реалізації
Ініші операційні доходи
Інші доходи
125000
1119
768 61
120000
954 43
717
115000
110000
121393 0 43
1917
105000 115644
106582
100000
95000
2017 2018 2019
Рисунок 2.3 – Динаміка загальних доходів ДП «Кам’янське лісове
господарство» за 2017-2019 роки, тис.грн
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
Для здійснення своєї діяльності підприємство забезпечено основними
засобами, які зношені в середньому на 40%. Нижче наведено (табл. 2.6, 2.7)
інформацію про стан основних засобів підприємства за 2018-2019 роки.
49
Таблиця 2.6 – Стан основних засобів ДП «Кам’янське лісове
господарство» за 2018 рік, тис.грн
Залишок на Вибуло за Залишок на кінець
початок року рік року
Найменування
основних засобів
Будинки,
споруди та
5224 2288 3027 9 9 296 8517 2696
передавальні
пристрої
Машини та
6382 2979 2665 526 124 808 8521 3663
обладнання
Транспортні
11644 2270 3228 1421 143 1192 13451 3319
засоби
Інструменти,
прилади, 1456 871 148 126 126 254 1478 999
інвентар
Малоцінні
необоротні 643 635 140 14 14 141 769 762
активи
Тимчасові
(нетитульні) 202 45 - - - 42 202 87
споруди
Разом 25551 9088 9208 2095 416 2729 32938 11526
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
Первісна
(переоцінена)
вартість
Знос
Надійшл о за рік
Первісна
(переоцінена)
вартість
Знос
Нараховано амортизації за
рік
Первісна
(переоцінена)
вартість
Знос
50
Отже, в 2018 році на початок первісна вартість обладнання становила
25551 тис.грн, а її знос – 9088. Протягом року було оновлено основних засобів
на суму 9088 тис.грн, а вибуло обладнання на суму 2095 тис.грн.
Таблиця 2.7 – Стан основних засобів ДП «Кам’янське лісове
господарство» за 2019 рік, тис.грн
Залишок на Залишок на
Вибуло за рік
початок року кінець року
Найменування
основних засобів
Будинки, споруди та
передавальні
8517 2696 658 8 8 428 9187 3116
пристрої
Машини та
8521 3663 2116 441 274 1063 10196 4452
обладнання
Транспортні засоби 13451 3319 66 - - 1348 13517 4667
Інструменти,
1478 999 230 271 267 246 1437 978
прилади, інвентар
Малоцінні
769 762 246 5 5 248 1012 1007
необоротні активи
Тимчасові
202 87 143 - - 59 345 146
(нетитульні) споруди
Разом 32938 11526 3459 723 554 3392 35694 14366
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
В 2019 році первісна вартість основних засобів підприємства становила
32938 тис.грн. Оновлення основних засобів відбулося на суму 3459 тис.грн.
Первісна
(переоцінена)
вартість
Знос
Надійшл о за рік
Первісна
(переоцінена)
вартість
Знос
Нараховано амортизації за
рік
Первісна
(переоцінена)
вартість
Знос
51
Треба зазначити, що рівень зношення основних засобів на підприємстві
досить значний і в середньому складає 40% (табл. 2.8). Оскільки
трудомісткість робіт, які здійснюються на лісогосподарському підприємстві
досить висока, то підприємству доцільно розробляти заходи щодо підвищення
технічного рівня виробництва та інвестувати у сучасні засоби виробництва.
Таблиця 2.8 – Рівень зносу основних засобів ДП «Кам’янське лісове
господарство» на кінець 2019 року
Залишок на кінець року
Найменування основних засобів
Будинки, споруди та передавальні
9187 3116 33,9
пристрої
Машини та обладнання 10196 4452 43,7
Транспортні засоби 13517 4667 34,5
Інструменти, прилади, інвентар 1437 978 68,1
Малоцінні необоротні активи 1012 1007 99,5
Тимчасові (нетитульні) споруди 345 146 42,3
Разом 35694 14366 40,2
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
Так, підприємство на сьогодні забезпечено такими видами техніки (табл.
2.9)
Первісна
(переоцінена)
вартість,
тис.грн
Знос, тис.грн
Рівень з носу, %
52
Таблиця 2.9 – Наявність техніки, задіяної в роботі в ДП «Кам’янське
лісове господарство»
Вид техніки Кількість працюючих одиниць
Автомобілі лісовізні 11
Спеціальні грузові 2
Легкові 18
Трактори колісні 20
Джерело: [29]
Проаналізуємо ефективність використання основних засобів на ДП
«Кам’янське лісове господарство» (табл.2.10).
Таблиця 2.10 – Аналіз ефективності використання основних засобів на
ДП «Кам’янське лісове господарство»
Відхилення
Роки
Показник 2018/2017 2019/2018
2017 2018 2019 Абсол. % Абсол. %
Чистий дохід від
115644 121393 106582 5749 4,97 -14811 -12,20
реалізації, тис.грн
Середньорічна
вартість основних 27896,8 29244,5 34316 1347,70 4,83 5071,5 17,34
засобів, тис.грн
Фондовіддача,
4,145 4,151 3,106 0,01 0,13 -1,0451 -25,18
тис.грн/тис.грн
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
Як бачимо, фондовіддача підприємство протягом 2018-2019 років
зменшується з 4,151 до 3,106 тис.грн/тис.грн.
Така зміна відбулася, як за рахунок зменшення чистого доходу, так і
збільшення середньорічної вартості основних засобів.
Здійснимо факторний аналіз для з’ясування того, яким чином той чи
інший показник вплинув на загальний рівень фондовіддачі:
1) ФВ2018 = 121393/29244,5=4,151 тис.грн/итис.грн.
2) ФВ1 = 106582/29244,5= 3,644 тис.грн./тис.грн.
3) ФВ2019 = 106582/34316=3,106 тис.грн./тис.грн.
Отже, зниження показника за рахунок зменшення чистого доходу
відбулося на 3,644-4,151= - 0,507 тис.грн./тис.грн., а за рахунок збільшення
53
середньорічної вартості основних засобів на 3,106-3,644=-0,538
тис.грн./тис.грн.
Чисельність працівників на підприємстві має тенденцію до зниження
протягом 2017-2019 років. Зокрема, за цей період середньооблікова
чисельність працівників знизилась з 197 осіб до 166 осіб (рис.2.4).
200 197
190
180 176
170 166
160
150
2017 2018 2019
Рисунок 2.4 – Середньооблікової чисельності штатних працівників на ДП
«Кам’янське лісове господарство», осіб
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
На підставі даних щодо чистого доходу від реалізації та чисельності
працюючих розрахуємо продуктивність праці на підприємстві та
проаналізуємо динаміку цього показника (табл. 2.11).
Таблиця 2.11 – Рівень та динаміка продуктивності праці на ДП
«Кам’янське лісове господарство» за 2017-2019 роки
Відхилення
Роки
Показник 2017/2018 2018/2019
2017 2018 2019 Абсол. % Абсол. %
Чистий дохід від
115644 121393 106582 5749 4,97 -14811 -12,20
реалізації, тис.грн
Середньооблікова
чисельність 197 176 166 -21 -10,66 -10 -5,68
працівників, осіб
Продуктивність праці,
587,025 689,733 642,060 102,71 17,50 -47,673 -6,91
тис.грн/особу
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних звітності ДП «Кам’янське лісове
господарство»
54
Як бачимо з представлених в таблиці 2.11 розрахунків, продуктивність
праці значно збільшилася протягом 2018 року, але в 2019 році знову
зменшилася на 7% і склала 642,06 тис.грн/особу. Зменшення продуктивності
праці відбулося навіть за загального зменшення середньооблікової
чисельності працівників.
Здійснимо факторний аналіз для з’ясування того, яким чином
зменшення обсягів реалізації та чисельності вплинуло на зміни у
продуктивності праці:
1) ПП2018 = 121393/176=689,733 тис.грн/особу
2) ПП1 = 106582/176= 605,507 тис.грн./особу
3) ПП2019 = 106582/166=642,060 тис.грн./особу
Отже, зниження показника за рахунок зменшення чистого доходу
відбулося на 605,507-689,733= -84,226 тис.грн./особу, а за рахунок зниження
чисельності відбулося підвищення продуктивності праці на 642,060-
605,507=36,553 тис.грн/особу.
Проаналізуємо рівень та динаміку чистого прибутку від виробничо-
господарської діяльності ДП «Кам’янське лісове господарство» (рис. 2.5).
35000
29750
30000
25000
20000 16987
15000
10412
10000
5000
0
2017 2018 2019
Рисунок 2.5 – Рівень та динаміка чистого прибутку на ДП «Кам’янське
лісове господарство», тис.грн
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
55
Як бачимо з діаграми, чистий прибуток підприємства зменшується
протягом трьох років з 29750 тис.грн до 10412 тис.грн., що свідчить про
погіршання діяльності підприємства.
В таблиці 2.12 представлено рівень та динаміку рентабельності
виробничо-господарської діяльності ДП «Кам’янське лісове господарство».
Таблиця 2.12 – Рівень та динаміка рентабельності виробничої
діяльності ДП «Кам’янське лісове господарство» за 2017-2019 роки
Відхилення
Роки
Показники
2017 2018 2019 2018 до 2017 2019 до 2018
Валова
44,9 36,9 33,5 -8 -3,4
рентабельність, %
Рентабельність
32,6 19,8 15,6 -12,8 -4,2
EBITDA, %
Коефіцієнт
рентабельності 76,5 40,3 24,0 -36,2 -16,3
активів
Коефіцієнт
рентабельності 97,8 14,0 29,6 -83,8 15,6
власного капіталу
Коефіцієнт
рентабельності 25,7 4,6 9,8 -21,1 5,2
діяльності
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
Показники рентабельності свідчать про загальне погіршання виробничо-
господарської діяльності ДП «Кам’янське лісове господарство» протягом
2017-2019 років.
В той же час, порівняння результатів діяльності ДП «Кам’янське лісове
господарство» з аналогічними результатами діяльності інших підприємств
галузі за 2018 рік, свідчить, що наше підприємство є лідером у своїй галузі.
Показники чистого доходу та валового прибутку в розрізі
лісогосподарських державних підприємств наведено на рис. 2.6.
56
Рисунок 2.6 - Показники чистого доходу та валового прибутку в розрізі
лісогосподарських державних підприємств в 2018 році
Джерело: [24]
Як бачимо з наведених діаграм, за чистим доходом ДП «Кам’янське
лісове господарство» знаходиться на 4-ому місця з кінця, але вже за
показником валового прибутку займає 5 позицію серед лідерів.
На рисунку 2.6 представлено показники чистого прибутку та
рентабельності чистого прибутку в розрізі окремих лісових господарств.
57
Рисунок 2.7 - Показники чистого прибутку та рентабельність чистого
прибутку в розрізі лісогосподарських державних підприємств в 2018 році
Джерело: [24]
Як бачимо, ДП «Кам’янське лісове господарство» за даними
показниками в 2018 році є лідером, тобто отримало найвищий обсяг чистого
прибутку, а також рівень рентабельності, який становив 14%.
58
Такі результати свідчать, що підприємство відносно інших лісових
господарств в Україні досить ефективно управляє витратами, що допомагає
йому мати такі високі результати.
2.3 Аналіз рівня та структури витрат підприємства
Треба зазначити, що формування собівартості продукції (робіт, послуг)
на лісогосподарському підприємстві відбувається згідно Наказу Державного
Агентства лісових ресурсів України від 14 травня 2013 року №124 «Про
затвердження Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції
(робіт, послуг) на підприємствах, що належать до сфери управління
Державного агентства лісових ресурсів України» [22]. Відповідно до цієї
методики, витрати класифіковані за низкою ознак.
Хочемо звернути увагу на декілька класифікаційних ознак. Витрати за
центрами відповідальності – витрати на виробництво групуються за
лісництвами, цехами та іншими структурними підрозділами підприємства
[22].
Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів
виробництво лісогосподарського підприємства поділяється на: основне,
допоміжне і невиробниче господарство.
До основного виробництва належить:
− штучне та природне лісовідновлення;
− лісорозведення;
− полезахисне лісорозведення (за договорами);
− створення об’єктів постійної лісонасінної бази;
− лісогосподарські заходи з поліпшення якісного складу лісів;
− будівництво доріг лісогосподарського призначення;
− гідролісомеліорація;
59
− заготівлі другорядних лісових матеріалів (живиці, пнів, лубу та кори,
деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів);
− здійснення побічних лісових користувань (заготівлі сіна, випасання
худоби, заготівлі дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин,
збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових
користувань);
− використання корисних властивостей лісів для культурно-
оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних
цілей та проведення науково-дослідних робіт, потреб мисливського
господарства;
− лісогосподарські заходи, включаючи послуги по охороні і
відтворенню диких тварин;
− охорона лісів від пошкоджень, самовільних порубок тощо;
− заходи по боротьбі з шкідниками і хворобами лісу;
− заходи по охороні лісу від пожеж;
− заготівля деревини;
− лісовпорядкування та інші проектно-вишукувальні роботи;
− мисливство, відловлювання тварин і надання пов'язаних з ними
послуг;
− інші виробництва (деревообробна, лісохімія, виробництво консервів,
сільське господарство).
До допоміжного виробництва належить:
− ремонтно-механічні майстерні;
− утримання та експлуатація автотранспортного парку, гужового
транспорту;
− утримання лісових автомобільних доріг (лісогосподарського та
протипожежного призначення);
− утримання і експлуатація спеціальних машин;
− виробництво теплової енергії;
60
− утримання електроенергетичного господарства;
− промислове водопостачання;
− утримання і експлуатація залізничного транспорту;
− утримання і експлуатація навантажувально-розвантажувальних та
інших механізмів;
− утримання і експлуатація лісопильних і стрічкопильних верстатів;
− утримання деревообробних верстатів і механізмів.
До невиробничого господарства належить:
− житлово-комунальне господарство, культурно-побутові заклади,
− науково-дослідні, оздоровчі, спортивні та інші структурні
підрозділи, які не беруть участь у виробництві товарної продукції [22].
Усі витрати на виробництво включаються до собівартості окремих видів
продукції, об’єктів робіт, послуг чи окремих виробів, виготовлених за
індивідуальними замовленнями.
Планові показники витрат знаходять своє відображення у виробничо-
фінансовому плані по лісовому і мисливському господарству та охороні
навколишнього природнього середовища (додаток Г).
Групування витрат виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) на
підприємстві здійснюється за наступними статтями калькуляції:
− сировина і матеріали;
− купівельні матеріали, напівфабрикати та комплектуючі вироби,
роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та
організацій;
− паливо й енергія на технологічні цілі;
− зворотні відходи (вираховуються);
− основна заробітна плата;
− додаткова заробітна плата;
− відрахування на соціальні заходи;
− витрати на утримання та експлуатацію устаткування;
61
− загальновиробничі витрати;
− витрати на лісогосподарські роботи і послуги, виконані за рахунок
доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
− інші виробничі витрати;
− виробнича собівартість [22].
Фактична собівартість лісопродукції калькулюється в розрахунку на
знеособлений кубічний метр деревини, без диференціації по розмірах, породах
і класах якості. Обумовлено це тим, що всі різновидності лісопродукції (ділова
деревина, дрова) виготовляються в єдиному технологічному процесі і в
готовому вигляді оцінюються по його завершенні. Крім того, відхилення в
собівартості їх заготівлі залежно від вказаних факторів незначні, тому для
встановлення цін (цінових співвідношень) між конкретними сортиментами
лісопродукції враховується порівняльний аналіз їх якості і споживчих
властивостей на умовах відповідного франко.
Оскільки по кожному сортименту одноразово оцінюється декілька
різних характеристик (порода деревини, розмір і кількість сучків, наявність і
розмір гнилі, розмір кривизни і інші (у відповідності до вимог Державних
стандартів) дається комплексна оцінка кожному сортименту виходячи з
попиту та пропозиції, які склалися на ринку. При цьому реалізаційна вартість
знеособленого кубометра деревини повинна забезпечити беззбиткову
діяльність підприємства [43].
Використовуючи фінансову звітність підприємства проаналізуємо
рівень та динаміку витрат, які формуються на ДП «Кам’янське лісове
господарство».
Як видно з даних таблиці 2.3 собівартість реалізації продукції в 2019 році
склала 70872 тис.грн, що на 7,44% менше ніж в попередньому році. Таке
зменшення відбулося в основному за рахунок зменшення обсягів діяльності
підприємства.
62
В той же час, такий показник як частка собівартості в обсязі чистого
доходу, свідчить про те, що на одну гривню реалізованої продукції
собівартість збільшилася на 0,034 в 2019 році А протягом 2017-2019 років цей
показник збільшився з 0,55 грн до 0,66 грн.
В таблиці 2.13 наведено аналіз операційних витрат підприємства за
економічними елементами.
Таблиця 2.13 – Аналіз операційних витрат ДП «Кам’янське лісове
господарство» за 2017-2019 роки
Відхилення
Роки
Елементи витрат 2018/2017 2019/2018
2017 2018 2019 Абсол. % Абсол. %
Матеріальні
18228 32292 35819 14064 77,16 3527 10,92
витрати, тис.грн
Амортизація
основних 2242 2729 3392 487 21,72 663 24,29
фондів, тис.грн
Витрати на
оплату праці, 44913 47547 44426 2634 5,86 -3121 -6,56
тис.грн
Відрахування на
соціальні заходи, 9085 9364 8602 279 3,07 -762 -8,14
тис.грн
Інші операційні
5882 9007 4821 3125 53,13 -4186 -46,47
витрати, тис.грн
Разом витрат,
80350 100939 97060 20589 25,62 -3879 -3,84
тис.грн
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
Отже, як бачимо з таблиці 2.13 протягом трьох років спостерігається
збільшення матеріальних витрат. В 2018 році на 77,16% порівняно з 2017
роком, і в 2019 році ще на 10,92%. Також збільшуються витрати на
амортизацію основних фондів на 21,72% в 2018 і на 24,29% в 2019 році. Як
показав аналіз проведений раніше, збільшення амортизаційних відрахувань
відбувається за рахунок придбання нових основних засобів
Витрати на оплату праці мали тенденцію до незначного збільшення в
2018 році (на 5,86%), але в 2019 році зменшилися до рівня 2017 року. Це
зменшення відбувається за рахунок значного зменшення середньооблікової
63
чисельності персоналу, хоча в той же час середньомісячна заробітна плата на
підприємстві протягом трьох років зростає. На рис. 2.9 представлено динаміку
середньомісячної оплати праці на підприємстві.
25000
21690,6 21762,2
20000
17191,9
15000
10000
5000
0
2017 2018 2019
Рисунок 2.9 – Динаміка середньомісячної оплати на ДП «Кам’янське лісове
господарство», грн
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
Як бачимо з рисунку 2.9 середньомісячна оплата праці збільшилася в
2018 році більше ніж на 4000 грн., а в 2019 році відбулося незначне збільшення
даного показника.
Інші операційні витрати також збільшилися в 2018 році на 53,13%, але в
2019 році зменшилися і становили 4821 тис.грн.
В цілому операційні витрати протягом 2017-2019 років збільшилися з
80350 тис.грн до 97060 тис.грн (рис. 2.10).
64
120000
100936
97060
100000
80350
80000
60000
40000
20000
0
2017 2018 2019
Рисунок 2.10 – Динаміка операційних витрат ДП «Кам’янське лісове
господарство», тис.грн
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
В таблиці 2.14 наведено структуру операційних витрат підприємства.
Таблиця 2.14 – Структура операційних витрат ДП «Кам’янське лісове
господарство» за 2017-2019 роки, %
Відхилення
Роки
Елементи витрат
2017 2018 2019 2018 до 2017 2019 до 2018
Матеріальні
22,69 31,99 36,90 9,31 4,91
витрати
Амортизація
2,79 2,70 3,49 -0,09 0,79
основних фондів
Витрати на оплату
55,90 47,10 45,77 -8,79 -1,33
праці
Відрахування на
11,31 9,28 8,86 -2,03 -0,41
соціальні заходи
Інші витрати 7,32 8,92 4,97 1,60 -3,96
Разом витрат 100,00 100,00 100,00 0,00 0,00
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
Найбільшу частку в операційних витратах займають витрати на оплату
праці ( в 2019 році 45,77%) та матеріальні витрати (в 2019 році 36,9%). Треба
65
зазначити, що частка матеріальних витрат протягом 2017-2019 років
збільшилася з 22,69 до 36,9%, а витрат на оплату праці зменшилася з 55,9 до
45,77%.
Структуру операційних витрат в 2019 році представлено на рис. 2.11.
Інші витрати;
Відрахування на
4,97
соціальні
заходи; 8,86
Матеріалі
витрати; 36,9
Витрати на
оплату праці;
45,77
Амортизація;
3,49
Рисунок 2.11 – Структура операційних витрат ДП «Кам’янське лісове
господарство» в 2019 році
Проаналізуємо тенденцію інших витрат, які виникають на підприємстві
в результаті господарської діяльності.
На рисунку 2.12 представлено динаміку адміністративних витрат ДП
«Кам’янське лісове господарство».
66
18000
15946
16000
13693
14000
12000
9426
10000
8000
6000
4000
2000
0
2017 2018 2019
Рисунок 2.12 – Динаміка адміністративних витрат ДП «Кам’янське лісове
господарство», тис.грн
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
Як бачимо з рисунку 2.12, протягом трьох років спостерігається
збільшення адміністративних витрат з 9426 тис.грн до 15496 тис.грн, тобто
більше ніж на 9000 тис.грн.
На рисунку 2.13 представлено динаміку збутових витрат ДП
«Кам’янське лісове господарство».
10000
8146
8000
5437 5781
6000
4000
2000
0
2017 2018 2019
Рисунок 2.13 – Динаміка збутових витрат ДП «Кам’янське лісове
господарство», тис.грн
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
Збутові витрати збільшують в 2018 році, але в 2019 році знижуються до
рівня 2017 року.
67
На рисунку 2.14 представлено динаміку інших операційних витрат ДП
«Кам’янське лісове господарство», які мають тенденцію до збільшення і
протягом 2017-2019 років збільшилися з 2052 до 3525 тис.грн.
4000
3525
3500
3000
2530
2500
2052
2000
1500
1000
500
0
2017 2018 2019
Рисунок 2.14 – Динаміка інших операційних витрат ДП «Кам’янське лісове
господарство», тис.грн
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
На рисунку 2.15 представлено динаміку інших витрат, які в 2018 році
збільшуються майже в чотири рази в 2018 році. Але в 2019 році знову
зменшилися до 170 тис.грн.
1800 1681
1600
1400
1200
1000
800
600 452
400
170
200
0
2017 2018 2019
Рисунок 2.15 – Динаміка інших витрат ДП «Кам’янське лісове
господарство», тис.грн
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
68
В таблиці 2.15 розглянемо структуру загальних витрат підприємства.
Таблиця 2.15 – Структура загальних витрат підприємства, %
Відхилення
Роки
Показник
2018/2017 2019/2018
2017 2018 2019
Собівартість
реалізації 78,59 74,62 73,95 -3,98 -0,67
продукції, тис.грн
Адміністративні
11,62 13,34 16,17 1,72 2,82
витрати, тис.грн
Витрати на збут,
6,70 7,94 6,03 1,24 -1,91
тис.грн
Інші операційні
2,53 2,47 3,68 -0,06 1,21
витрати, тис.грн
Інші витрати,
0,56 1,64 0,18 1,08 -1,46
тис.грн
Всього витрат 100,00 100,00 100,00 0,00 0,00
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП
«Кам’янське лісове господарство»
Як бачимо з розрахунків, частка адміністративних витрат на ДП
«Кам’янське лісове господарство» збільшується протягом трьох років з 11,62
до 16,17%, що є досить негативним моментом, особливо враховуючи значне
зниження обсягів виробництва та реалізації протягом даного періоду.
Підприємству необхідно звернути увагу на зменшення даного показника за
рахунок певних організаційно-технічних заходів. Оскільки витрати на 1 грн
реалізованої продукції збільшувалися протягом періоду, що аналізується,
підприємству також необхідно виявити причину такого збільшення і
розробити систему заходів для зниження витрат.
69
РОЗДІЛ 3
ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ ЗНИЖЕННЯ ВИТРАТ НА ДП
«КАМ’ЯНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»
3.1 Основні напрями зниження витрат на лісогосподарських
підприємствах
Проведені теоретичні дослідження щодо формування та напрямів
зниження витрат, а також аналіз особливостей функціонування
лісогосподарського підприємства, дозволяє сформувати низку основних
напрямів, на яких повинно зосередитися ДП «Кам’янське лісове
господарство» з метою оптимізації рівня витрат і більш ефективного
використання своїх ресурсів.
Перш за все, підприємство має можливість збільшувати обсяги
виробничо-господарської діяльності, що вплине на збільшення обсягів
реалізації, а також вплине на структуру витрат, в напряму оптимізації витрат,
пов’язаних з управлінням виробництвом. Так, підприємство має можливість
для збільшення щорічного обсягу вирубки через неповне використання обсягу
щорічного приросту деревини. Зокрема, існує можливість збільшити
розрахункову лісосіку на 10-12%. Існує можливість використання продуктів
побічного лісокористування, таких як заготівля ягід, грибів, горіхів,
лікарських рослин. Прибутковим на сьогодні є такий вид діяльності як
розміщення пасік. Наприклад, ДП «Кам’янське лісове господарство» в 2020
році видано 5 лісових квитів на встановлення пасік [27]. Тобто, підприємство
надало дозвіл здійснювати на своїй території заготівлю другорядних лісових
ресурсів, за який було сплачено нормативний збір до місцевого бюджету. В
той же час, підприємство може самостійно здійснювати заготівлю продуктів
побічного лісокористування, що дозволить підвищити доходи підприємства.
70
Зрозуміло, що для того, щоб розпочати самостійну діяльність з заготівлі
та реалізації готової продукції з продуктів побічного користування, наприклад,
засушених ягід, джемів, меду, лісових зборів тощо, підприємству необхідно
ретельно вивчити як технологічні процеси виготовлення продукції, так і
вивчити ринки збуту цієї продукції, їх потенціал і можливості реалізації.
Ще одним перспективним напрямом диверсифікації діяльності, а також
більш раціонального використання сировини та зменшення відходів від
основної діяльності ДП «Кам’янський лісгосп» є отримання альтернативних
видів палива з відходів лісозаготівль, таких як деревна тріска, деревна тирса,
пелети, деревні брикети. Брикети – це пресована деревина та відходи
деревообробки. Вони мають досить велику вагу на одиницю об’єму, тому
зручні у транспортуванні. Деревні брикети є ефективні в експлуатації (за
допомоги нових моделей котлів є можливість отримувати дешевше та
ефективне опалення і гаряче водопостачання) та екологічно чистими
(спалювання деревини є найменш шкідливим для навколишнього
середовища). Їх зольність невелика, лише 7-10 % , а теплота згорання, у
середньому, дорівнює 18,67 МДж/кг (4460 ккал/кг). Пелети – це вид палива у
вигляді спресованих гранул, яке є зручним у транспортуванні, зберіганні і
використанні. Вони виготовляються без будь-яких хімічних домішок з
відходів деревообробки і сільськогосподарського виробництва. Їх зольність
складає 0.5 – 1%, а теплотворна здатність – 17,5 МДж/кг (4177 ккал/кг).
Паливна тріска – це матеріал для паління, який в основному виготовляють з
пошкоджених дерев та гілок під час шторму, а також деревообробні відходи.
Паливна тріска має зольність на суху масу – 0,4-1,5%, нижчу робочу
теплотворну здатність – 16,6-8,1 МДж / кг (3960-1933 Ккал / кг) [13]. Наведені
вище характеристики свідчать про високу теплотворну здатність таких видів
продукції, їх екологічність, і як показують дослідження їх використання є
ефективно вигідним. Крім цього, на сьогодні такі види продукції
користуються значним попитом за кордоном, а також ринок збуту
збільшується з кожним роком в Україні. Оскільки спостерігається збільшення
71
цін на газ, електроенергію інше паливо, як побутові так і промислові
споживачі починають переходити на використання котлів, які працюють саме
на альтернативному виді палива, одним з яких є наведені вище.
Однією з проблем, які виникають при веденні лісового господарства є
лісові пожежі, які знищують лісові насадження, що призводить до значних
втрат сировинних ресурсів, а отже і зменшення прибутковості підприємства.
В зв’язку з цим, підприємствам лісової галузі рекомендується розробляти та
проводити профілактичні та попереджувальні протипожежні заходи. Крім
цього, необхідно впроваджувати інноваційні технології, які допоможуть
контролювати та вчасно діагностувати виникнення пожежних ситуацій.
Досвід діяльності інших лісових господарств дозволяє стверджувати про
ефективність встановлення сучасних відеокамер на вежах, з метою нагляду за
лісовими масивами. Так камера, яка встановлюється на висоті 50 м, дозволяє
наглядати за масивами в радіусі 50 м Як показав досвід ДП «Соснівський
лісгосп» окупність купівлі та встановлення зазначеної відеокамери відбулася
за рік [2].
Для покращення результатів спостережень як за виникненням та
розповсюдженням лісових пожеж, так і для інших цілей, в лісових
господарствах закордоном почали широко використовувати безпілотні
літальні апарати (БПЛА). В Україні окремі господарства також запровадили у
своїй діяльності дані інноваційні пристрої. Наприклад, зазначене вище ДП
«Соснівський лісгосп» придбало з метою підвищення ефективності контролю
за пожежами квадрокоптер DJI Phantom2 Vizion Plus, який пересувається із
сучасною відеокамерою на борту. Якісний об’єктив на 14 МП, із сучасним
трьохосьовим гіростабілізатором дає змогу розгледіти пожежу з будь-якого
місця зльоту і визначити точні GPS-координати. Це особливо важливо для
низових пожеж, коли дим не піднімається у верх, а стелеться над землею. З
допомогою БПЛА можна ефективно координувати гасіння пожеж, точно
визначати площу пожежі, задіювати його в охороні лісу від лісопорушників,
роботи якісні фото та відео докази [2]. БПЛА можуть застосовуватися під час
72
проведення ревізії лісових обходів, перевірки якості виконання
лісогосопдарських та лісокультурних робіт, при проведенні таксації лісу.
Застосування БПЛА можуть істотно знизити паливно-мастильні матеріали на
підприємстві, оскільки для значної кількості робіт не буде потреби для виїзду
на місце автотранспортом, а також часу.
Актуальним для ДП «Кам’янське лісове господарство» є оновлення
теплиць для вирощування сіянців і саджанців. Наприклад, теплиці з
автоматичним піддувом повітря між подвійними термоплівками з
автоматичним регулювання температури і вологості повітря дозволили б
забезпечувати надійну термоізоляцію влітку від перегріву, а взимку від
морозів.
Цікавою інновацію для підвищення діяльності теплиць є встановлення
автоматичних систем туманоутворення, основна функція якої є підтримання в
теплиці необхідного рівня вологості. Така система забезпечує високу точність
поливу, а також економить час і сили працівників. Є можливість самостійно
виставляти інтервал та тривалість подачі води. При цьому розпорошення води
є природнім, що гарно впливає на рослини [23].
Одним із видів насаджень, які можуть вирощувати на ДП «Кам’янське
лісове господарство» саме в таких теплицях є ялинки в горщиках. Це особливо
актуально, оскільки в лісгоспі відсоток даних насаджень дуже незначний, а
отже спостерігається дефіцит такого виду продукції. По-друге, попит на цей
вид продукції почав збільшуватися в Україні. Люди надають перевагу не
купівлі зрубаних ялинок, а саме ялинки у горщику, яку потім можна висадити
навесні.
І звичайно, одним з найбільш впливових напрямків, зниження
собівартості продукції на лісогосподарському підприємстві є технологічне
оновлення, купівля більш сучасного і продуктивного обладнання, які
дозволяють економити час виконання основних операцій, витрати трудових та
матеріальних ресурсів, а також дозволяють підвищувати якість робіт, що
виконуються.
73
На ДП «Кам’янське лісове господарство» поступово замінюють основні
засоби на більш сучасні. Наприклад, в 2019 році на підприємстві придбали
молотковий роторний мульчер Cancela TFS-200, з метою оптимізації та
здешевлення робіт з догляду за молодими насадженнями. Треба зазначити, що
це є досить трудомістким процесом, який здійснювався за допомогою
кущорізів. Нова техніка, в агрегаті з трактором білоруського виробництва,
досить швидко та якісно дозволяє звільнити міжряддя у лісових культурах від
деревної, чагарникової рослинності та бур’янів. І одночасно перебиває усі ці
рештки фактично на подрібнену мульчу. Єдиним виключенням у роботі
мульчера можуть бути ті лісові культури, які зростають на горбистому
рельєфі, проте це невеликий відсоток у загальній кількості по
підприємству. Отже, застосування нової техніки дозволило підвищити
продуктивність шляхом заміни ручної праці, а також зменшити витрати. Окрім
цього, зазначений агрегат може використовуватися для очищення від деревної
порослі узбіч лісових доріг, територій навколо лісорозсадників та інше [7].
Цікавим досвідом поділився ДП «Охтирський лісгосп» щодо пониження
пеньків після рубань головного користування, що є досить трудомістким і
затратним процесом. На підприємстві даний процес було механізовано
шляхом конструювання спеціального агрегату на базі стрічкової пили, яку
назвали «Бобер». Зазначена інновація отримала деклараційний патент на
корисну модель «Машина для пониження пнів». За зміну даний агрегат
здатний понизити від 50 до 75 пеньків залежно від діаметра та складності
кожного. Висота пня може регулюватися оператором. Пеньки підпилюються
нарівні із землею таким чином, що спиляну частину без додаткового обробітку
можна використовувати для ландшафтного декору та виготовлення екомеблів
[34].
Підвищення ефективності діяльності лісових господарств та зменшення
витрат на виробництва продукції залежить від рівня технологічності
обладнання щодо процесу деревообробки. Це можуть бути багатопильні
верстати, більш ефективність сушильні камери. Наприклад, сушильна камера
74
LUКА SX 4075 з об’ємом сушки 75 кубічних метрів пиломатеріалів здатна
прискорити швидкість сушки з десяти до трьох діб, тобто зменшити витрати
часу, а також енергетичні витрати [25].
Використання новітніх інформаційних комп’ютерних технологій також
прискорюють та полегшують низку процесів на лісогосподарських
підприємствах. Наприклад, для підготовки планово-картографічних
матеріалів зі здійсненням необхідних операцій при традиційних технологіях
потрібно три спеціаліста лісового господарства та один-два помічника. При
використанні системи GPS-знімання контурів ділянок та побудови планів, яка
складається із антени для прийому сигналу, GPS-приймача Stonex S7-S та
програми GeoGis для обробки даних, кількість спеціалістів зменшується до 1
особи. Із застосуванням цієї технології у пам’ять пристрою завантажується
карта місцевості, на яку потім за допомогою сигналу про місцезнаходження
спеціаліста з приладом виставляються точки візирів та меж ділянки. Після
збору необхідної інформації дані з пристрою можна скинути на комп’ютер
через USB-кабель, зв’язок Wi-Fi чи Bluetooth [23].
Цікавою інновацією є електронна мірна вилка Digitech Professional.
Сучасний інструмент для інвентаризації лісу по формі схожий на свого
дерев’яного попередника, але має знімний контролер-накопичувач, що
дозволяє працювати і у важких погодних умовах. Електронна частина цієї
вилки представляє собою дисплей, на якому вводяться необхідні дані про
дерева (діаметр, порода, стан та ін.). Кнопки контролера сконструйовані так,
що оператор може працювати в рукавичках. Прилад дозволяє легко і швидко
збирати і зберігати інформацію, за допомогою комунікаційного кабелю або
через Bluetooth передає її на комп’ютер для обробки, де програмою
здійснюються необхідні обчислення [23]. Зазначені прилади крім значного
скорочення часу виключають можливість допущення помилок, неточностей
чи яких-небудь маніпуляцій при обчисленні даних.
Використання технології електронного обліку деревини, який
здійснюється за допомогою спеціальної програми, встановленої на планшети
75
або смартфони, допомагає простежити весь ланцюжок руху кожного
кубометру деревини з моменту заготівлі до його реалізації, забезпечує
максимальну точність прорахунків і скорочує час [23].
Враховуючи те, що роботи з лісозаготівлі пов’язані із процесами
транспортування, дуже важливим для лісгоспів запроваджувати заходи з
економії палива, тобто вдосконалювати логістику та контроль за
переміщеннями. В цьому випадку також можуть застосовуватися системи GPS-
моніторингу транспорту та використання пального контролюють переміщення
транспортних засобів. Система в режимі онлайн на інтерактивній карті
дозволяє відстежити повний маршрут автомобіля, швидкість та погодинний
графік руху, стоянки, використання пального [23].
Важливим для лісогосподарських підприємств є збереження насіннєвого
матеріалу, зокрема забезпечення його схожості навіть через декілька років. З
цією метою необхідно використовувати спеціальне холодильне обладнання.
Від якості збереження насіннєвого матеріалу залежить здатність підприємства
виростити новий врожай. В традиційних насіннєсховищах через непостійну
температуру насіння втрачає схожість – до 10-15% щорічно, недивлячись на
те, що його герметично закупорюють в бутлі, куди вкладають кобальтовий
папір для контролю якості. В зв’язку з цим, необхідно використовувати
холодильні камери, в яких можна виставляти необхідну температуру [36].
Отже, можемо стверджувати, що на лісогосподарських підприємствах
існують значні резерви зниження витрат та підвищення загальної
ефективності. Підприємствам необхідно вивчати зарубіжний та вітчизняний
досвід удосконалення процесів виробництва та організації праці на подібних
підприємствах. Зрозуміло, що ведення лісового господарства закордоном є
набагато ефективнішим та менш працевитратним через широке використання
сучасної техніки та обладнання, інформаційно-комп’ютерного забезпечення.
Це стало можливим через досить високу державну підтримку лісових
господарств. Однією з основних проблем наших лісових господарств є те, що
76
вони всі знаходяться в державній власності і фінансуванні їх діяльності та
подальшого розвитку обмежене певними нормативно-законодавчими актами.
3.2 Обґрунтування ефективності проєкту зі зниження рівня відходів
виробництва
Як зазначалося, одним з напрямів зменшення витрат виробництва є
зниження рівня відходів виробництва. Одним з таких видів відходів у
лісогосподарських підприємств є порубкові рештки, які, як показує досвід
розвинутих країн, можуть бути джерелом для виробництва деревного палива
(тріски). В Україні на жаль лісосічні відходи практично не використовуються
для виробництва біопалива.
Декілька слів хочемо сказати про такий продукт, як паливна тріска, яка
на сьогодні має широке застосування на ринку біопалива. Паливна тріска –
частинки, які виходять подрібненням деревної сировини. Призначені отримані
частинки для отримання тепла шляхом спалювання. Паливна тріска є
екологічно чистим паливом. Вміст у ній золи – менше 3%. У процесі
спалювання цього палива викид вуглекислого газу в атмосферу дорівнює
кількості, поглиненому рослиною за час свого зростання [46].
На сьогодні ринок деревної тріски продовжує розширюватися. Даний
вид продукції використовується для різних цілей, зокрема:
− як паливо для роботи газогенераторних установок;
− для виготовлення паливних брикетів, пелет, рідкого палива тощо;
− для виробництва паперу;
− для виробництва композиційних панелей, ДВП, ДСП, плит МДВ;
− в декоруванні та ландшафтному дизайні;
− для виготовлення копчених продуктів тощо [19].
Спеціалісти відзначають, що процес виготовлення тріски досить
простий, вимагає мінімального набору обладнання та працівників з
77
мінімальною кваліфікацією. Технологічний ланцюжок складається з двох
етапів:
− попередня підготовка сировини, яка включає в себе сортування і
сушіння;
− дроблення сировини за допомогою шредера [19].
Цей ринок на сьогодні набуває значної популярності, оскільки має
значні переваги, серед яких:
− проста технологія виготовлення;
− доступність обладнання для виготовлення продукції, як вітчизняного
так і зарубіжного виробництва; невисока вартість обладнання;
− постійне збільшення ринку збуту, як в Україні так і за її межами;
− можливість експортувати продукцію в європейські країни;
− доступність сировини [19].
Державне підприємство «Кам’янське лісове господарство» з метою
вирощування високопродуктивних, біологічно-стійких насаджень, що
складаються з цінних лісових порід, щорічно проводиться близько 1400 га
рубок поліпшення якісного складу лісів, в т.ч. рубок догляду за лісом 560 га, з
яких отримується близько 22 тис.м3 ліквідної деревини. Щорічна
розрахункова лісосіка на рубки головного користування, по підприємству,
становить 28,3 тис.м3 ліквідної деревини [28]. Отже, в цілому підприємство
заготовляє щорічно в середньому 50 тис.м3 ліквідної деревини. Враховуючи,
що обсяг утворення порубкових решток від ліквідної деревини складає в
середньому 14%, з яких 80% можна збирати для переробки у тріску, то
підприємство щорічно в змозі заготовити 5600 м3 або близько 2800 т сировини
для виготовлення деревної тріски [6].
ДП «Кам’янське лісове господарство» може розглянути декілька
варіантів проєктів для своєї виробничої діяльності. В першу чергу,
пропонувати підприємствам, які виготовляють деревну тріску на території
78
області, саме порубкові рештки. Або самим займатися виготовлянням деревної
тріски, яку потім як готову продукцію реалізувати кінцевим споживачам.
В першому випадку, перед підприємством стоїть завдання організувати
виробничий процес збирання порубкових решток, транспортування їх до
дороги та складування до куч. Вивезення до споживачів може відбуватися або
самовивозом, або з наданням послуг транспортування підприємством.
В цьому випадку виникає необхідність у використанні таких видів
обладнання, як трактор, маніпулятор із захватом та тракторний причіп. Хоча
такі види обладнання на підприємстві є у наявності, але вони повністю задіяні
в виробничо-господарській діяльності. В зв’язку з цим рекомендуємо ДП
«Кам’янське лісове господарство» придбати нові одиниці техніки.
Орієнтована вартість обладнання наведена в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Орієнтована вартість обладнання, необхідна для
впровадження проєкту
Найменування обладнання Кількість Вартість за од., Загальні витрати,
одиниць тис.грн тис.грн
Трактор МТЗ-82.1 1 580,0 580,0
Маніпулятор із захватом 1 120,0 120,0
Тракторний причеп 2ПТС-4 1 180,0 180,0
Разом 880,0
Джерело: розраховано автором на основі [6]
Зробимо розрахунок додаткових витрат, які буде нести підприємство для
здійснення зазначених видів робіт. В першу чергу, розрахуємо кількість часу,
яка необхідна для здійснення таких операцій, як збирання порубкових решток
та перевезення сировини до дороги (табл. 3.2).
Отже, загальна кількість часу на збирання та перевезення решток буде
становити 776 год на рік. При 8 годинному робочому дні кількість робочих
днів для виконання даних операцій буде становити – 97 робочих днів.
79
Таблиця 3.2 – Розрахунок витрат часу для виконання виробничих
операцій
Операція та необхідне обладнання Продуктивність, Витрати часу (5600
м3/год м3), год
1. Збирання порубкових рештків (трактор, 10 560
маніпуляторі, причіп)
2. Перевезення порбукових решток до 26 216
дороги (трактор, маніпулятор, причіп)
Разом 776
Джерело: розраховано автором на основі [6]
Для виконання зазначених робіт необхідно три працівника: тракторист
та два вантажника. Розрахунок витрат на оплату праці для виконання
наведених вище операцій, представлено в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 – Розрахунок витрат на оплату праці при річних обсягах
заготівлі порубкових решток
Посада Кількість, Годинна Річний фонд Єдиний Витрати на
осіб тарифна заробітної соціальний оплату праці з
ставка, плати, грн внесок, грн нарахуваннями,
грн/год (22%) грн
Тракторист 1 45 34920,0 7682,4 42602,4
Вантажник 2 38 58976, 0 12974,7 71950,7
Всього з
114553,1
нарахуваннями
Джерело: розраховано автором на основі [6]
Отже, річні витрати на оплату праці з нарахуваннями будуть становити
114553,1 грн.
Розрахуємо річні витрати паливо на збирання та транспортування
порубкових решток (таблиця 3.4).
Таблиця 3.4 – Витрати на паливо при річних обсягах заготівлі
порубкових решток
Найменування Витрати Кількість годин Кількість Загальна вартість
обладнання палива, роботи палива, л палива (середня
л/год ціна за 1 літр =
18 грн), грн
Трактор 7 560
3920 70560
(збирання)
Трактор 12 216
2592 46656
(транспортування)
Разом 117216
Джерело: розраховано автором на основі [6]
80
Розрахуємо річні амортизаційні відрахування на використання техніки.
Для розрахунку використаємо лінійний метод амортизації, термін амортизації
– 5 років. Отже, амортизаційні відрахування на рік будуть становити:
А = 880000/5=176000 грн
Норма витрат на технічне обслуговування та ремонт по підприємству
становить 5%. Отже, річні витрати на технічне обслуговування та ремонт
технічних засобів складе:
ТО=880*0,05=44000 грн
Отже, загальні витрати, які буде нести підприємство при впровадження
даного проєкту будуть становити (табл.3.5).
Таблиця 3.5 – Загальні річні витрати на заготівлю порубкових решток
Стаття витрат Сума, грн
Витрати на оплату праці з нарахуваннями 114553
Витрати на паливно-мастильні матеріали 117216
Амортизаційні відрахування 176000
Витрати на технічне обслуговування та ремонт 44000
транспорту
Разом витрат 451769
Джерело: розраховано автором
Отже, річні витрати на заготівлю порубкових решток на підприємстві
орієнтовано складуть 451769 грн. В перерахунку на 1м3 – 80,6 грн/м3, на 1 т –
161,3 грн/т.
Середня ціна за тону сировини на ринку становить 300 грн за тону без
ПДВ.
Відповідно, підприємство від реалізації даного побічного виду продукції
може отримати додаткового доходу у розмірі:
Д=300*2800=840000 грн
Розрахуємо ефективність запропонованого проєкту та термін окупності
інвестицій. Розрахунки грошового потоку за п’ять років наведено в таблиці
3.6.
81
Таблиця 3.6 – Розрахунок грошового потоку від впровадження проєкту,
тис.грн
Показник 1-й рік 2-й рік 3-й рік 4-й рік 5-й рік
Обсяги
840 840 840 840 840
реалізації
Річні витрати 451,769 451,769 451,769 451,769 451,769
Валовий
388,231 388,231 388,231 388,231 388,231
прибуток
Чистий
318,35 318,35 318,35 318,35 318,35
прибуток
Амортизаційні
176 176 176 176 176
відрахування
Операційний
грошовий 494,35 494,35 494,35 494,35 494,35
потік
Джерело: розраховано автором
Нижче, в таблиці 3.7 наведено розрахунки чистої теперішньої вартості
проєкту, щоб з’ясувати його ефективність з використанням динамічної моделі,
а також визначити термін окупності.
Таблиця 3.7 – Розрахунок чистої теперішньої вартості проєкту
Показник 0-й рік 1-й рік 2-й рік 3-й рік 4-й рік 5-й рік
Інвестиційні
витрати, -880
тис.грн
Операційний
грошовий 494,35 494,35 494,35 494,35 494,35
потік, тис.грн
Чистий
грошовий -880 494,34942 494,349 494,349 494,34942 494,3494
потік, тис.грн
Коефіцієнт
дисконтування
(норма 1 0,8333 0,694 0,5787 0,4823 0,4019
доходності –
20%)
Дисконтований
чистий
-880 411,958 343,298 286,082 238,402 198,668
грошовий
потік, тис.грн
Кумулятивний
дисконтований
чистий -880 -468,042 -124,744 161,338 399,739 598,407
грошовий
потік, тис.грн
Джерело: розраховано автором
82
Як бачимо з розрахунків, чиста теперішня вартість проєкту за 5 років
складе 598,407 тис.грн, що свідчить про його ефективність.
Розрахуємо термін окупності вкладених інвестицій:
То= 2+ 124,744/286,082=2,4 року
Як бачимо, термін окупності даного проєкту є досить високий і складає
2,4 року.
Як зазначалося вище, іншим варіантом проєкту, який може використати
підприємство є самостійне виготовлення деревної тріски з порубових решток
і продаж готового виду продукту. Оскільки віддалене транспортування такого
виду продукту є не дуже рентабельним, основними споживачами продукції
можуть стати населення відповідного району, сільськогосподарські
підприємства, комунальні підприємства, школи, лікарні та інші.
Як показало дослідження досвіду інших лісогосподарських підприємств,
така практика почала вже застосовуватися в України, і засвідчила високу
ефективність. Для виготовлення тріски необхідне спеціальне обладнання. На
сьогодні ринок пропонує величезну кількість видів різноманітного обладнання
призначеного для цих цілей, яке можна класифікувати за такими ознаками:
− за способом виконання технологічного процесу – мобільне й
стаціонарне;
− за способом агрегатування — навісне на трактор, напівпричіпне до
трактора, причіпне до трактора, пересувне з приводом від електродвигуна або
власного двигуна внутрішнього згорання (бензинового або дизельного),
самохідне – в трьох варіантах: на шасі автомобіля, на гусеничному та на
колісному ходу, стаціонарне з приводом від електродвигуна або власного
двигуна внутрішнього згорання;
− за типом робочого органа для подрібнення деревної маси –
барабанні, дискові молоткові, диско-молоткові та шнекові подрібнювачі;
− за типом завантажувального пристрою — лоткове та бункерне;
83
− за способом завантаження деревної маси: цю функцію виконують
уручну, з допомогою власного маніпулятора чи окремого завантажувача [47;
48].
При дослідженні ринку обладнання для даних видів робіт, ми
зупинилися на спеціальному комплексі з виготовлення паливної тріски з
відходів деревини, гілок, стовбурів безпосередньо на ділянках головних та
санітарних рубок, пилорамах тощо та її транспортуванню та перевантаженню
у автотранспорт кінцевого користувача. Тріскодробарний комплекс
складається з наступного обладнання:
1. Трактор Бєларус 82.1 1 шт.
2. Трактор Бєларус 1221.2 1 шт.
3. Тріскодробарка Farmi CH27АСС 1 шт.
4. Гідроманіпулятор Palms 530 1 шт.
6. Кран-маніпулятор DLagro 1 шт.
7. Напівпричіп тракторний DL-10 Біг-бег 1 шт.
8. Утримувач Біг-бегів 2 шт.
9. Вила-захват для гілок на Бєларус 82.1 1 шт [26].
Основним засобом для виготовлення тріски в даному комплексі є
високоефективний фінський подрібнювач деревини FARMI СН27 АСС, який
переробляє в однорідну якісну тріску різний матеріал діаметром до 270 мм.
Подрібнювач приводиться в дію від трактора Бєларус 1221.2 та завантажується
деревиною за допомогою маніпулятора Palms 530. Готова тріска
завантажується в мішки типу біг-бег та вивозиться з ділянки для подальшого
перевантаження [26].
Враховуючи незначні фінансові ресурси ДП «Кам’янське лісове
господарство» може придбати зазначений мобільний комплекс, який був у
користуванні. Ціна такого комплексу складає 1800000 грн.
Розрахуємо ефективність даної пропозиції. Ціна за тону готової
продукції на сьогодні в середньому складає 730 грн за тони без врахування
84
ПДВ. Враховуючи ті обсяги сировини, які підприємство може зібрати і
переробити, вихід тріски за рік максимально складе 2800 тон.
Отже, дохід від реалізації продукції буде становити:
Д = 2800*730=2044000 грн
Досвід інших господарств, зокрема ДП «Охтирський лісгосп» та ДП
«Роменський лісгосп» показав, що рентабельність реалізованої продукції
складає близько 20% [21].
Тобто, річний чистий прибуток при цих умовах буде становити:
Пр=2044000*0,2=408800 грн
Річні амортизаційні відрахування на використання обладнання за п’ять
років складуть:
А = 1800000/5=360000 грн.
Відповідно, щорічний операційний грошовий потік буде становити:
ОГП=408800+360000=768800 грн
В таблиці 3.9 наведено розрахунки чистої теперішньої вартості проєкту
виготовлення деревної щепи.
Таблиця 3.9 – Розрахунок чистої теперішньої вартості проєкту
виготовлення деревної щепи
Показник 0-й рік 1-й рік 2-й рік 3-й рік 4-й рік 5-й рік
Інвестиційні
витрати, -1800
тис.грн
Операційний
грошовий 768,8 768,8 768,8 768,8 768,8
потік, тис.грн
Чистий
грошовий -1800 768,8 768,8 768,8 768,8 768,8
потік, тис.грн
Коефіцієнт
дисконтування
(норма 1 0,8333 0,694 0,5787 0,4823 0,4019
доходності –
20%)
Дисконтований
чистий
-1800 640,667 533,889 444,907 370,756 308,963
грошовий
потік, тис.грн
85
Кумулятивний
дисконтований
чистий -1800 -1159,333 -625,444 -180,537 190,219 499,183
грошовий
потік, тис.грн
Джерело: розраховано автором
В даному випадку чиста теперішня вартість на п’ятий рік реалізації
проєкту складе 499,183 тис.грн, що свідчить про його ефективність.
Розрахуємо термін окупності вкладених інвестицій:
То= 3+ 180,537/370,756=3,5 року
Як бачимо, термін окупності даного проєкту є досить високий і складає
3,5 року.
Отже, запровадження запропонованих напрямів зниження витрат на
підприємстві за рахунок зниження втрат відходів мають як економічну так і
екологічну, а також соціальну ефективність. По-перше, підприємство і в тому
випадку зможе отримати додатковий дохід від виробництва продукції та
збільшити прибутки. По-друге, використання сировини буде відбуватися
раціональніше. По-третє, виробництво альтернативних видів палива на
сьогодні є одним з важливих трендів світової енергетики. Крім цього, державні
підприємства та організації відповідних районів можуть бути забезпечені
дешевим видом палива для своїх господарських потреб.
86
ВИСНОВКИ
В першому розділі кваліфікаційної роботи бакалавра досліджено
сутність, підходи та основні класифікаційні ознаки витрат. На підставі
вивчення підходів вітчизняних та зарубіжних науковців сформовано наступне
визначення витрат: «Витрати – це сукупність усіх видів ресурсів (виражених в
натуральній та/або грошових формах), які витрачаються в процесі діяльності
суб’єкта господарювання, і раціональне комбінування яких дозволяє
ефективно досягти цілей усіх зацікавлених осіб господарської діяльності».
Досліджено основні елементи системи управління витратами, що
дозволило зробити висновок, що управління витратами – це складний,
системний та динамічний процес, протягом якого суб’єкти управління
організовують процес для належного прогнозування, планування, аналізу,
обліку, контролю, регулювання витрати, що виникають на всіх стадіях
життєвого циклу продукту (роботи, послуги), а також формують систему
стимулів та мотивів для раціонального використання усіх виробничих
ресурсів з метою підвищення загальної ефективності господарської діяльності
суб’єкту господарювання.
Практичний досвід дозволив виявити велику кількість заходів,
застосування яких на підприємстві, дозволяє знизити ті чи інші види витрат на
різних етапах життєвого циклу створення продукції. До основних шляхів
зниження витрат на підприємстві відносять: технічні, організаційні та
економічні. В той же час, науковці і практики відмічають необхідність не
мінімізації, а оптимізації витрат. Тобто, розробки таких заходів, які б сприяли
усуненню завищених та непотрібних витрат, і в той же час можливому
збільшенню тих витрат, утворення яких сприяло б збільшенню обсягів
виробництва та реалізації, покращення якості, отримання цільового прибутку.
В другому розділі кваліфікаційної роботи бакалавра проаналізована
виробничо-господарська діяльність ДП «Кам’янське лісове господарство»,
основною метою якого є ведення лісового господарства, охорони, захисту,
87
раціонального використання та відтворення лісів; ведення мисливського
господарства, охорони, відтворення та раціонального використання
державного мисливського фонду на території мисливських угідь. Аналіз
основних показників діяльності підприємства показав, що протягом 2019 року
доходність суб’єкта господарювання знизилася, також знизилися прибутки та
рентабельність підприємства. Підприємство протягом періоду, що
аналізувався, оновлювало основні засоби, але зниження обсягів виробництва
та реалізації призвело до зменшення фондовіддачі. Також зменшується
продуктивність праці на підприємстві, хоча середньооблікова чисельність
працівників зменшується. В той же час аналіз діяльності ДП «Кам’янське
лісове господарство» в розрізі інших лісових господарств показало, що за
рівнем чистого прибутку та рентабельності в 2018 році, воно зайняло лідуючу
позицію. З чого можна зробити висновок, що рівень управління витратами
підприємства досить високий.
Більш детальний аналіз операційних та інших витрат підприємства
показав значне збільшення рівня матеріальних витрат та витрат на
амортизацію основних фондів. Достатньо високим виявився рівень
адміністративних витрат, частка яких збільшилася протягом трьох років з 11,6
до 16,1%. Це свідчить, що підприємству необхідно розробляти заходи з метою
зменшення матеріальних витрат та адміністративних витрат. Запроваджувати
заходи з підвищення обсягів виробництва з метою більш ефективного
використання основних засобів.
Третя частина дослідження присвячена вивченню практичного досвіду
щодо зниження витрат на лісогосподарських підприємствах. Виявлено значна
кількість можливостей для мінімізації та оптимізації рівня витрат на ДП
«Кам’янське лісове госопдарство», серед яких збільшення обсягів
виробництва та реалізації основної продукції, диверсифікації виробництва
шляхом запровадження нових видів продукції та послуг, таких яких збір та
заготівля продуктів побічного лісокористування, встановлення пасік тощо.
Перспективним напрямом є виготовлення альтернативного палива з решток
88
деревини, яка залишається під час лісозаготівель, таких як тріска, пелети,
брикети тощо. Для захисту своє території від втрат від пожеж,
несанкціонованих рубок необхідним є встановлення відеокамер, використання
безпілотних літальних апаратів. БПЛА можуть бути використані і для інших
видів діяльності, зокрема моніторингу, контролю, картографії тощо.
Основним напрямом, який допоможе знижувати витрати на
лісогосподарському підприємстві, безумовно, є використання більш
продуктивної техніки та обладнання, заміна ручної праці механізованою,
використання інформаційно-комп’ютерних технологій тощо.
Більш детальну увагу приділено розрахунку ефективності проєкту зі
зниження рівня відходів виробництва за рахунок збору та заготівлі порубкових
решток, які можуть бути використані для виробництва паливної тріски, або
безпосередньо виготовлення паливної тріски. З цією метою досліджено, які
ресурси необхідні для впровадження даного проєкту, та розраховано очікувані
доходи та витрати від проєктів. Розрахунки показали, що в разі заготовки
порбукових решток та їх реалізації, підприємство зможе отримати додатковий
дохід у розмірі 840000 грн щорічно, а чистий прибуток збільшити на 318,35
тис.грн. Термін окупності даного проєкту складе 2,4 року.
В разі виготовлення паливної тріски силами підприємства необхідно
здійснити більші капітальні вкладення для купівлі необхідного обладнання,
але додатковий дохід буде становити 2044000 грн на рік, і чистий прибуток
збільшиться на 408800 грн. Термін окупності даного проєкту 3,5 року.
Запровадження запропонованих напрямів зниження витрат на підприємстві за
рахунок зниження втрат відходів мають як економічну так і екологічну, а
також соціальну ефективність: підприємство отримує додатковий дохід і
прибуток, використання сировини буде відбуватися раціональніше;
виробництво альтернативних видів палива на сьогодні є одним з важливих
трендів світової енергетики; державні підприємства та організації відповідних
районів можуть бути забезпечені дешевим видом палива для своїх
господарських потреб.
89
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрющенко І.С. Резерви зниження витрат операційної діяльності
на підприємствах ресторанного господарства. URL:
http://elib.hduht.edu.ua/bitstream/123456789/4746/1/47.pdf (дата звернення:
20.03.2020).
2. Безпілотник на службі у лісівників. URL:
http://sosnovedlg.org.ua/no_cache/novini/novina/article/bezpilotnik-na-sluzhbi-u-
lisivnikiv.html (дата звернення: 10.04.2020).
3. Бобко Н. А. Крутько Р. О. Резерви зниження матеріальних витрат
промислового підприємства URL:
http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_4_038.pdf (дата звернення: 20.03.2020).
4. Бойчик І.М. Економіка підприємства : Навчальний посібник /
Бойчик І.М. К. : Атака, 2004. 480 с.
5. Волкова М. В. Теоретичні підходи до визначення економічної
сутності поняття «витрати підприємства». URL:
http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-
Press/13779/1/vestnik_HPI_2014_46_Volkova_Teoretychni.pdf (дата звернення:
15.03.2020).
6. Гелетуха Г.Г., Желєзна Т.А., Пастух А.В., Драгнєв С.В.
Можливості заготівлі деревного палива в лісах України Аналітична записка.
БАУ. №19. Біоенергетична асоціація України, 2018. URL: https://uabio.org/wp-
content/uploads/2018/01/position-paper-uabio-19-ua.pdf (дата звернення:
20.04.2020).
7. Головні лісничі вивчали досвід Кам’янського лісгоспу в справі
механізованих доглядів за лісовими культурами URL:
https://kamyankalis.gov.ua/no_cache/pres-sluzhba/novina/article/golovni-lisnichi-
vivchali-dosvid-kamjanskogo-lisgospu-v-spravi-mekhanizovanikh-dogljadiv-za-
lisovimi-kul.html]. (дата звернення: 10.04.2020).
90
8. Гончаренко О. О., Давидюк Т. В., Саюн А. О., Рогова Н. В.
Управлінський облік : навч. посібник. К. : УБС НБУ, 2014. URL:
http://dspace.ubs.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1622/1/Administrative_accoun
t.pdf (дата звернення: 15.03.2020).
9. Грещак М. Г., Коцюба О. С. Управління витратами : навч.-метод.
посіб. К.: КНЕУ, 2002.131 с.
10. Гринчуцький В.І., Карапетян Е.Т., Погріщук Б.В. Економіка
підприємства : Навчальний посібник. К. : Центр учбової літератури, 2010. 304
с
11. Давидович I. Є. Управління витратами: Навчальний посібник. К.:
Центр учбової літератури, 2008. 320 с.
12. Дергач А. П., Васильцова С. О. Стратегія оптимізації витрат на
підприємстві в умовах кризи. Економічні науки. 2017. № 24 (1246). C.63-66.
URL: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-
Press/31194/1/vestnik_KhPI_2017_24_Derhach_Stratehiya_optymizatsiyi.pdf
(дата звернення: 24.03.2020).
13. Дорогий газ → переходимо на дрова → ліс у шоці! URL:
sopenforest.org.ua (дата звернення: 04.04.2020).
14. Досій Т.І. Методика аналізу витрат на виробництво та її
удосконалення в сучасних умовах господарювання. URL: http://chtei-
knteu.cv.ua/herald/content/download/archive/2012/v2/NV-2012-v2_59.pdf. (дата
звернення: 16.03.2020).
15. Економічна енциклопедія : у 3 т. Редкол. : С. В. Мочерний (відп.
ред.) та ін. К.: Видавничий центр «Академія». Т. 1. 2000. 864 с.
16. Єлець О.П. Фактори та шляхи зниження собівартості. URL:
http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_6_061.pdf (дата звернення: 20.03.2020).
17. Іващенко В. И. Економічний аналіз господарської діяльності: навч.
посібник для студентів економічних спеціальностей. К.: НІЧЛАВА, 2001. 204
с
91
18. Когут У.І. Критерії класифікації витрат підприємства. URL:
http://vlp.com.ua/files/08_27.pdf (дата звернення: 16.03.2020).
19. Козка О. Біопаливо з трісок. Газета «Природа і суспільство». URL:
https://derevoobrobnyk.com/a/7b880cf4b30d/biopalyvo-z-trisok (дата звернення:
20.04.2020).
20. Мокий М.С., Скамай Л.Г., Трубочкина М.И. Экономика
предприятия: Учеб. пособие / Под ред. проф. М.Г. Лапусты. М.: ИНФРА-М,
2000. 264 с.
21. На Сумщині підготовку площ під майбутню посадку лісу
проводять за допомогою деревоподрібнювачів. URL:
http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=197528&cat_id=32
888 (дата звернення: 01.05.2020).
22. Наказ Державного Агентства лісових ресурсів України від 14
травня 2013 року №124 «Про затвердження Методичних рекомендацій з
формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах, що
належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів
України». URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/FN011487?an=1. (дата
звернення: 04.04.2020).
23. Новітні технології на службі у лісівників Бершадщини. URL:
https://vinwood.gov.ua/no_cache/pres-sluzhba/novina/article/novitni-tekhnologiji-
na-sluzhbi-u-lisivnikiv-bershadshchini.html (дата звернення: 10.04.2020).
24. Олійник Є.М. Лісогосподарська діяльність в Україні. Аналітичне
дослідження. Київ. Громадська спілка. Біоенергетична асоціація України,
2019. 38 с.
25. Оновлення й модернізація засобів виробництва – запорука
динамічного розвитку. URL: https://chernigivlis.gov.ua/novini/onovlennya-j-
modernizaciya-zasobiv-virobnictva-zaporuka-dinamichnogo-rozvitku/ (дата
звернення: 10.04.2020).
92
26. Офіційний сайт FLAGMA. URL:
https://kiev.flagma.ua/uk/proizvodstvo-toplivnoy-shchepy-mobilny-o5007070.html
(дата звернення: 01.05.2020).
27. Офіційний сайт ДП «Кам’янське лісове господарство» : веб-сайт.
URL: https://kamyankalis.gov.ua/pro-nas/korotka-dovidka.html (дата звернення:
02.04.2020)
28. Офіційний сайт Черкаського обласного управління лісового та
мисливського господарства : веб-сайт. URL: https://lis-ck.gov.ua/?page_id=99
(дата звернення: 02.04.2020).
29. Оцінка впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС)
запланованої господарської діяльності ДП «Кам`яський лісгосп» на 2019 р.
30. Павелко О. В. «Витрати» в бухгалтерському обліку:
ретроспективне дослідження сутності поняття. Вісник національного
університету водного господарства та природокористування. Збірник
наукових праць, Ч. 2. 2008. № 4. – С. 363 – 370.
31. Планування діяльності підприємства. Навчальний посібник. URL:
http://www.readbook.com.ua/book/31/833/ (дата звернення: 20.03.2020).
32. Податковий кодекс України № 2755-VI від 02. 12. 2010 р. URL:
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (дата звернення: 15.03.2020).
33. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» : затв.
Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318. К., 1999. 6 с
34. Пуговиця М. Ну, пеньок, постривай. Газета «Природа і
суспільство». URL: https://ekoinform.com.ua/?p=6733 (дата звернення:
10.04.2020).
35. Статут державного підприємства «Кам’янське лісове
господарство».
36. Сучасні технології та нову техніку взяли на озброєння лісівники
Черкащини. URL: https://novadoba.com.ua/22891-suchasni-tekhnologiyi-ta-novu-
tekhniku-vzyaly-na-ozbroyennya-lisivnyky-cherkaschyny.html (дата звернення:
15.04.2020).
93
37. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: Навч.
посібник. К : «Каравела», 2003.
38. Турило А. М., Кравчук Ю. Б., Турило А. А. Управління витратами
підприємства: навч. посіб. К.: Центр навчальної літератури, 2006.120 с.
39. Хаджинова О.В. Теоретичні засади управління витратами в
системі забезпечення якості продукції підприємства. Економіка i організація
управління. № 4 (28). 2017.
40. Хачатурян Б. О. Архітектоніка системи управління витратами в
забезпеченні формування конкурентних переваг підприємств агробізнесу.
Українськии журнал прикладної економіки. 2018. Том 3. №4. С. 67- 75.
41. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: Навч. посібник.К.: Цул,
2002. 656 с.
42. Цимбалюк Л. Г., Скригун Н. П. Чинники, резерви та шляхи
зниження витрат виробництва як основа зменшення ціни товару. URL:
http://old.bumib.edu.ua/sites/default/files/visnyk/16-3-15-2011.pdf (дата
звернення: 22.03.2020).
43. Ціна на деревину. Скільки, чому і як. URL:
http://busklg.ucoz.ua/news/cina_na_derevinu_skilki_chomu_i_jak/2019-10-01-283
(дата звернення: 04.04.2020).
44. Шутько Т.І. Економічна сутність управління витратами
підприємства. Ефективна економіка. № 12. 2014. URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3681 (дата звернення: 20.03.2020).
45. Щербина О.В. Аналіз собівартості в системі управління витратами
на борошномельних підприємствах. URL: http://oaji.net/articles/2016/1900-
1469361044.pdf (дата звернення: 20.03.2020).
46. Що таке паливна тріска (щепа) і які її переваги.
URL: https://slavles.com.ua/a217213-scho-take-palivna.html (дата звернення:
20.04.2020).
47. Ясенецький В. Обладнання для подрібнення деревної маси.
Пропозиція. 2017. № 2. С. 178-180.
94
48. Ясенецький В. Обладнання для подрібнення деревної маси.
Пропозиція. 2017. № 4. С. 168-170.
49. Ясінська А.І. Сутність управління витратами на вітчизняних
підприємствах / А.І. Ясінська // Вісник НУ «Львівська політехніка». Логістика.
– Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2007. - №594. - С. 357-360.