ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8733| Title: | «Напрями підвищення ефективності лісогосподарських підприємств (на матеріалах ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство», м. Корсунь-Шевченківський») |
| Authors: | Ільченко, Наталія Вікторівна Прокопенко, Тетяна Олександрівна |
| Keywords: | ПІДПРИЄМСТВО;ЕФЕКТИВНІСТЬ |
| Issue Date: | Jun-2020 |
| Abstract: | Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є розробка напрямів підвищення ефективності діяльності ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» в сучасних економічних умовах. Для досягнення поставленої мети в дослідженні необхідно вирішити наступні завдання: розкрити економічну сутність категорії «ефективність»; визначити основні показники оцінки ефективності діяльності лісогосподарських підприємства; розглянути основні напрямки підвищення ефективності діяльності підприємств; 8 дослідити ефективність діяльності ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство»; визначити основні проблеми щодо забезпечення ефективної діяльності ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство»; розробити пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності досліджуваного підприємства; здійснити обґрунтування та оцінку впровадження запропонованих заходів. Об’єктом дослідження є ефективність як економічна категорія. Предметом дослідження є пошук напрямів підвищення ефективності діяльності лісогосподарських підприємств. Методи дослідження. У процесі виконання роботи застосовувались наступні методи: економічний та фінансовий аналізи, статистичний, графічний, групування, методи аналізу та синтезу, методи узагальнення результатів та інші. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці напрямів підвищення ефективності Корсунь-Шевченківського лісового господарства, а також в економічній оцінці доцільності впровадження виробництва нового виду продукції на підприємстві. Інформаційна база дослідження представлена матеріалами навчальних підручників та посібників, наукових статей, інтернет-ресурсів, аналітичних та статистичних досліджень, даними бухгалтерської звітності досліджуваного підприємства та внутрішньою корпоративною інформацією. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8733 |
| Appears in Collections: | 076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| ПРОКОПЕНКО Т.О.-.pdf Restricted Access | 1.25 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Напрями підвищення ефективності лісогосподарських
підприємств (на матеріалах ДП «Корсунь-Шевченківське лісове
господарство», м. Корсунь-Шевченківський»)
Виконала: студентка 4 курсу, групи ЕП-164
Спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та
біржова діяльність»
Прокопенко Тетяна Олександрівна____________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___Ільченко Н.В.
(прізвище та ініціали)
Рецензент __________________________________
(прізвище та ініціали)
Черкаси 2020 року
6
ЗМІСТ
ВСТУП ..................................................................................................................... 7
РОЗДІЛ 1 .................................................................................................................. 9
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ 9
1.1 Теоретичні засади визначення сутності категорії «ефективність» .............. 9
1.2 Методичні підходи до оцінки ефективності підприємств та специфіка
оцінки ефективності лісогосподарських підприємств ...................................... 16
1.3 Загальні шляхи підвищення ефективності діяльності підприємств .......... 26
РОЗДІЛ 2 ................................................................................................................ 31
КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ДП «КОРСУНЬ-
ШЕВЧЕНКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО .............................................. 31
2.1 Загальна характеристика ДП «Корсунь-Шевченківське лісове
господарство» ........................................................................................................ 31
2.2 Аналіз виробництва та реалізації продукції ДП «Корсунь-Шевченківське
лісове господарство» ............................................................................................. 34
2.3 Характеристика активів ДП «Корсунь-Шевченківське лісове
господарство» ........................................................................................................ 37
2.4 Аналіз фінансово-господарської діяльності ДП «Корсунь-Шевченківське
лісове господарство» ............................................................................................. 48
2.5 Економічний аналіз бізнес-процесів ДП «Корсунь-Шевченківське лісове
господарство» ........................................................................................................ 58
РОЗДІЛ 3 ................................................................................................................ 63
НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДП «КОРСУНЬ-
ШЕВЧЕНКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ............................................ 63
3.1 Виявлення шляхів підвищення ефективності ДП «Корсунь-Шевченківське
лісове господарство» ............................................................................................. 63
3.2 Диверсифікація як один з напрямків підвищення ефективності діяльності
підприємства .......................................................................................................... 67
3.3 Обґрунтування доцільності впровадження виробництва пелет деревних на
ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» ......................................... 71
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 81
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................. 84
ДОДАТКИ .............................................................................................................. 89
7
ВСТУП
Актуальність теми. Питання ефективності діяльності
лісогосподарських підприємства посідає важливе місце в сучасних ринкових
умовах, так як вони є одним із головних елементів економіко-промислового
потенціалу економіки України. В нинішніх умовах невизначеності, високого
рівня конкуренції, криз, швидкого розвитку науково-технічного прогресу, змін
споживчого попиту підвищення ефективності діяльності підприємства
виступає першочерговим завданням. Тому це і спонукає керівників
організацій до постійного пошуку резервів та напрямів підвищення
ефективності використання всіх ресурсів у своїй діяльності. А також
впровадження таких інструментів, які б забезпечили раціональне
використання ресурсів суб’єкта господарювання та підвищення його
потенціалу.
Дослідженням питань сутності, методики аналізу та напрямів
підвищення ефективності підприємств займалися такі зарубіжні та вітчизняні
вчені: А.Файоль [1], Д.Рікардо [6], Г.Емерсон [7], О.Богданович [3],
В.Андрійчук [4], Н.Дехтяр [5], Е.Градобоєв [10], О.Рябкова [11], Г.Жучкова
[12], Т.Батракова [13], А.Куценко [14] та інші.
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є розробка напрямів
підвищення ефективності діяльності ДП «Корсунь-Шевченківське лісове
господарство» в сучасних економічних умовах.
Для досягнення поставленої мети в дослідженні необхідно вирішити
наступні завдання:
розкрити економічну сутність категорії «ефективність»;
визначити основні показники оцінки ефективності діяльності
лісогосподарських підприємства;
розглянути основні напрямки підвищення ефективності діяльності
підприємств;
8
дослідити ефективність діяльності ДП «Корсунь-Шевченківське
лісове господарство»;
визначити основні проблеми щодо забезпечення ефективної
діяльності ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство»;
розробити пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності
досліджуваного підприємства;
здійснити обґрунтування та оцінку впровадження запропонованих
заходів.
Об’єктом дослідження є ефективність як економічна категорія.
Предметом дослідження є пошук напрямів підвищення ефективності
діяльності лісогосподарських підприємств.
Методи дослідження. У процесі виконання роботи застосовувались
наступні методи: економічний та фінансовий аналізи, статистичний,
графічний, групування, методи аналізу та синтезу, методи узагальнення
результатів та інші.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці
напрямів підвищення ефективності Корсунь-Шевченківського лісового
господарства, а також в економічній оцінці доцільності впровадження
виробництва нового виду продукції на підприємстві.
Інформаційна база дослідження представлена матеріалами навчальних
підручників та посібників, наукових статей, інтернет-ресурсів, аналітичних та
статистичних досліджень, даними бухгалтерської звітності досліджуваного
підприємства та внутрішньою корпоративною інформацією.
9
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ
ПІДПРИЄМСТВ
1.1 Теоретичні засади визначення сутності категорії «ефективність»
Ефективність є досить поширеною категорією в різних сферах
суспільної діяльності, особливо в економіці.
Після переходу на ринкові відносини підприємства отримали право
самостійно розпоряджатися ресурсами, приймати рішення щодо прийняття
управлінських рішень та нести повну відповідальність за результати своєї
діяльності. Тому на сьогодні і набуває актуальності питання формування та
підвищення ефективності діяльності підприємства. В сучасних умовах цьому
показнику управлінці приділяють багато уваги, так як від нього залежить
розвиток організації, добробут населення, економічна безпека держави тощо.
Як зазначив представник адміністративно-класичної школи Г. Емерсон:
«Головною турботою управлінця має бути ефективність» [1, с. 117].
Ефективність є досить складною категорією, тому багато вчених
розглядали ефективність по різному та вважали, що вона є однією з
найскладніших категорій в економічній науці. Тому в економічній літературі
існує багато підходів до визначення поняття «ефективність». Проте, загалом її
визначають як співвідношення результатів до витрат діяльності організації.
Наприклад, в економічній енциклопедії ефективність визначається як
здатність приносити ефект, результативність процесу, проєкту, тощо, які
визначаються як відношення ефекту, результату до витрат, що забезпечили
цей результат [2].
Слово «ефективність» походить від латинського слова «effectus» і
означає дію або виконання. Ефект розглядають як досягнутий результат у
10
матеріальному, соціальному та грошовому вираженні, а економічний ефект –
результат виробництва, виробничу вартість, валову продукцію, зростання
прибутку тощо [3]. На основі цього, ефективність дуже часто сприймається як
досягнення максимального ефекту за мінімальної втрати ресурсів. Проте,
більшість вчених розширили це визначення і трактують ефективність
господарської діяльності підприємства як досягнення максимальних
результатів в інтересах суспільства при мінімальних витратах [4].
Прийнято вважати, що термін «ефективність» як «результативність»
вперше у ХVІІ ст. почали використовувати у літературі науковці В. Петті та
Ф. Кене. Використовували вони цей термін для оцінки урядових та приватних
заходів з визначенням їх впливу на економіку країни [5].
Згодом у ХІХ ст. з’явився новий підхід до визначення ефективності,
який запровадив Д. Рікардо. Він досліджував ефективність як економічну
категорію, а саме як відношення результатів до певних видів витрат [6]. Саме
з того періоду поняття «ефективність» починає розглядатися як економічна
категорія і застосовуватися в різних сферах діяльності.
Г. Емерсон на початку ХХ ст. здійснив важливий вклад у розвиток
поняття «ефективність». У своїх працях він пов’язував ефективність з
функціональністю, трактуючи це поняття як корисне співвідношення між
економічними результатами та сукупними витратами [7].
Інші зарубіжні науковці такі, як М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі
визначають ефективність як співвідношення між обсягом виробництва
продукції і необхідними для їх виготовлення ресурсами, тобто розглядаючи
внутрішній параметр функціонування підприємства [8].
Багато вітчизняних економістів розглядали ефективність як відношення
результату до витрат діяльності організації. С. Мочерний визначив
ефективність як здатність приносити певний ефект, результативність процесу,
які визначаються як співвідношення результату до витрат [2]. А. Шегда
стверджує, що ефективність підприємства це комплексна оцінка кінцевих
результатів використання матеріальних, нематеріальних та трудових ресурсів
11
за певний період часу [9]. Є Градобоєв розглядає ефективність не тільки як
здатність підприємства отримувати максимальну кількість корисних благ, але
й як здатність розвиватися, зберігаючи збалансованість своїх підсистем [10].
Більшість вчених у своїх визначеннях ототожнюють поняття
«ефективність» та «результативність». Проте, різниця між цими поняттями все
ж таки існує. Результативність – це досягнення певного результату, який може
бути як позитивним, так і негативним. А ефективність виступає завжди
позитивною величиною і характеризує приріст результатів у співвідношенні з
витратами. Іншими словами, результативність показує ступінь досягнення
поставлених цілей, а ефективність – ступінь результативності діяльності
підприємства.
З. Коваль та багато інших вчених вважають, що результативність є
одним із основних критеріїв оцінки ефективності, а абсолютним показником
результативності – ефект. Результативність визначається шляхом
співвідношення отриманих наслідків і введених факторів, що визначаються як
співвідношення прибутку до витрат, обсягу виробництва тощо [2]. Ще однією
відмінністю між ефективністю та результативністю є те, що результативність
оцінюєтеся через співставлення результату із запланованим, а ефективність –
із використаними ресурсами. Відповідно до цього показник результативності
спрямований на збільшення, покращення результату, а показник ефективності
– на зменшення витрат [11].
Г. Жучкова вважає, що одним показником ефективності не можливо
повністю дослідити та оцінити економічну діяльність підприємства. Тому
варто використовувати комплексну оцінку діяльності суб’єкта
господарювання. Результативність, на її думку, включає в себе 3 складові:
ефективність, економічність та адаптивність, які дозволяють здійснити
комплексну оцінку діяльності [12]. Отже, за Г. Жучковой результативність
діяльності – це комплексна оцінка ефективності, конкурентоспроможності,
стійкості фінансового розвитку тощо [12]. Автори створення тривимірної
моделі визначення результативності економічних процесів Мосенг та Бредап
12
визначають, що результативність базується на: ефективності, економічності,
гнучкості.
В науковій статті О. Рябкової представлений взаємозв’язок між
результативністю, ефективністю та ключовими показниками
результативності, який наведено на рис. 1.1.
Стабільний успіх підприємства
Задоволення потреб зацікавлених
осіб
Результативність Ефективність
КФ1 КФ2
КП1 КП2 КП1 КП2
Рисунок 1.1 – Графічне відображення зв’язків понять
«результативність» та «ефективність»
Джерело: [11]
З рисунку 1.1 можна побачити, що для забезпечення результативності
потрібна певна низка факторів (КФ), які відображаються ключовими
показниками (КП), що повинні оцінюватись регулярно. Висока
результативність сприяє високому рівню задоволення потреб зацікавлених
осіб організації та в поєднанні з певними показниками ефективності
забезпечує стабільний успіх підприємства [11].
Варто відзначити, що деякі науковці порівнюють ефективність з таким
поняттям як вектор. На їх думку, таке порівняння сприяє точнішому
розумінню поняття «ефективність». Ефективність, в своєму роді, виступає
13
показником прагнення до певного кінцевого результату, але не є самим
результатом, варіантом правильності, точності напрямку діяльності тощо.
Управлінцям варто визначити ефективність математичним поняттям «вектор»,
який дозволить визначити напрям розвитку діяльності підприємства, який
буде найбільш правильним [13].
В управлінській літературі А. Куценко ефективність визначає за трьома
підходами: цільовий, системний, вибірковий [14].
Цільовий підхід визначає ефективність як здатність суб’єкта
господарювання досягати певних цілей за допомогою раціональних дій її
складових. Раціоналізм досягається вибором такого варіанта використання
ресурсів, який в кінцевому результаті сприятиме досягненню цілей за
найменших витрат. Але варто відмітити, що не завжди цілі підприємства є
чітко визначеними, а це, у свою чергу, ускладнює процес визначення та аналізу
ефективності. Загалом, цілі підприємства, які виражені у вигляді певних
економічних показників, досягаються різними способами та залежать від
певних чинників: закони, нормативні акти, менталітет, традиції, укази тощо.
Досить часто відбувається так, що інтереси окремих складових підприємства
не співпадають з інтересами інших, що негативно впливає на формулювання
загальних цілей і відповідно позначається на ефективності всієї організації.
Тому цільовий підхід варто використовувати для задоволення інтересів кожної
зацікавленої складової, а не всієї організації.
Системний підхід визначається як пасивний, тобто передбачає
концентрування уваги організації на її виживанні шляхом пристосування до
зовнішнього середовища. Це пояснюється тим, що маючи у розпорядженні
певний обсяг невикористаних ресурсів, підприємство має змогу бути гнучким
до змін зовнішнього середовища. Проте наявність невикористаних ресурсів
суперечить методиці мінімізації витрат. Таким чином, системний підхід
більше концентрує увагу на внутрішні характеристики організації, що робить
її більш придатною для оцінки діяльності бюджетних установ.
14
Вибірковий підхід говорить про те, що ефективність підприємства не
може бути оцінена на основі заздалегідь визначених критеріїв оцінки, або
певних системних характеристик. Суть такого методу полягає у забезпеченні
мінімального рівня задоволення потреб усіх складових підприємства, цілі та
інтереси яких відрізняються. Складним в цьому підході є ідентифікація
стратегічних складових та визначення їх впливу на діяльність організації
загалом. Небажаним при цьому є зміна умов господарювання організації, так
як це призводить до порушення рівноваги і зміщення економічного балансу на
користь інших зацікавлених груп [14].
Кожен з трьох підходів має свої переваги та недоліки, але якщо
підприємство хоче досягти позитивних результатів, то доцільним є їх
комбінування, що дозволить недоліки одного компенсувати перевагами
іншого.
Ще одним методом визначення змісту ефективності, який розробила Т.
Полозова і який є доволі поширеним, є визначення ефективності за такими
підходами як: ресурсний (економічний результат зіставляється з економічною
оцінкою виробничих ресурсів); витратний (кінцевий результат порівнюється з
поточними витратами, які пов’язані з його досягненням); ресурсно-витратний
(певний компроміс між двома попередніми підходами). В такому методі
загалом здійснюється оцінка як наявних ресурсів, так і поточних витрат [16].
Кожен з цих підходів також має певні переваги та недоліки, але щоб
застосувати один з них, потрібно виходити з конкретних умов і поставлених
цілей та завдань.
Показник ефективності застосовується для різних аналітичних оцінок
господарської діяльності. Тому виокремлюють певні її види для окремих
практичних потреб діяльності організації. Загалом у літературі існує більше 20
класифікацій ефективності.
І. Маркіна, яка займалась дослідженням методологічних питань
ефективності управління, виділяє три основні види ефективності: потрібнісну
(співвідношення цілей до потреб, норм); результативну (співвідношення
15
кінцевого результату до запланованих цілей); затратну (співвідношення
витрат до результатів). Вона визначила, що такі види ефективності утворюють
певний ланцюжок: потрібнісна ефективність визначає суть результативної, а
результативна – затратної [15].
Ще однією класифікацією ефективності є її поділ на економічну,
соціальну та соціально-економічну. Економічна ефективність орієнтована на
мінімізацію витрат, або максимізацію результатів. Соціальна ефективність
сконцентрована на те, як впливають результати економічної діяльності на
спосіб життя суспільства. Економічна та соціальна ефективність досить тісно
пов’язані між собою. Підвищення економічної ефективності сприяє зростанню
соціальної та навпаки. Соціально-економічна ефективність поєднує
властивості попередніх видів. Її завданням є максимізація результатів, які
забезпечують найбільш повне задоволення потреб працюючих [14, с. 12-13].
Також розрізняють такі види ефективності, як:
1) за місцем отримання ефекту:
локальна (наслідком отриманого результату від господарської
діяльності є певний зиск (прибуток, дохід);
народногосподарська (сукупний ефект у сферах виробництва та
споживання відповідних товарів чи послуг).
2) за методом розрахунку:
абсолютна (характеристика загальної або часткової ефективності за
певний період);
порівняльна (відображає наслідки порівняння можливих варіантів
діяльності і вибору кращого з них).
3) за ступенем збільшення ефекту:
первинна (початковий одноразовий ефект внаслідок здійснення певної
діяльності);
мультиплікаційна (результат інноваційної діяльності, що
поширюється на інші сфери виробництва) [17].
16
Вчені також виділяють такі види ефективності, як технологічну,
еколого-економічну та синергетичну. Вітчизняний вчений В. Андрійчук
стверджує, що технологічна ефективність є результатом взаємодії різних
факторів виробництва. У вузькому розумінні, це така ефективність, що
характеризує досягнену продуктивність за допомогою засобів виробництва
[4]. Еколого-економічна ефективність визначає сукупну економічну
результативність сільськогосподарської продукції, враховуючи вплив
агропромислового виробництва на екологію. Синергетична ефективність
відображає комбінований вплив сукупності певних інновацій на фінансово-
економічний стан організації, тобто коли загальний ефект перевищує
арифметичну суму впливу на виробництво тощо [18].
Отже, ефективність – це складне та багатоаспектне економічне поняття,
під яким розуміють і результативність діяльності, і комплексну оцінку
результатів використання всіх ресурсів, і міру досягнення поставлених цілей
тощо. Існування великої кількості класифікацій ефективності та підходів щодо
її оцінки вимагають точного розуміння цілей організацій та інтересів її
складових.
1.2 Методичні підходи до оцінки ефективності підприємств та
специфіка оцінки ефективності лісогосподарських підприємств
Перші моделі оцінки ефективності діяльності підприємства з’явилися в
1920-х роках і розповсюджувались на всі країни з ринковою економікою, при
цьому базувались вони тільки на основі фінансових показників [19].
На сьогодні в науковій літературі існує декілька підходів до оцінки
ефективності діяльності підприємства:
традиційний підхід. Базується на основі двох груп показників:
узагальнюючі – показники першого рівня, які оцінюють ефективність
діяльності загалом; показники другого рівня, які оцінюють ефективність
використання окремих видів ресурсів;
17
багаточинниковий підхід. Має на меті використання агрегованих
індексів ефективності, які є досить складними для інтерпретації;
оцінка ефективності на основі концепції «Performance Management»
(управління результативністю). В такому підході використовується
збалансована система індикаторів, яка містить різноманітні фінансові та
нефінансові показники, за допомогою який можна комплексно оцінити
ефективність діяльності підприємства. Визначення показників рентабельності
тут є другорядним завданням, а основним є економічна додана вартість (EVA)
[20].
Також виділяють і використовують такі методи аналізу ефективності
діяльності підприємства, як грошовий та ресурсний [21].
При грошовому методі результати та витрати відображаються у
грошовому вираженні, а в ресурсному методі результати та витрати – у вигляді
обсягу виготовленої продукції та відповідно об’ємом витрачених видів
ресурсів.
Проте, варто відзначити, що хоча витрати та результати відображаються
у грошовому еквіваленті, останні вважаються отриманими у момент, коли
продукція є виготовленою, а витрати – здійсненими у момент використання
певного виду ресурсу. Основною відмінністю між цими двома методами є
різні підходи до витрат та результатів діяльності, а також часового періоду, до
якого їх відносять. При ресурсному методі витрати кожного види ресурсу
враховуються під час їх використання, а при грошовому – під час оплати за
них. Це має вплив на фінансовий стан підприємства лише після надходження
грошей за готову продукцію. Тому грошовий метод вимагає посиленої уваги
до питання збуту продукту. Разом з тим, при використанні такого методу
необхідно враховувати час між отриманням ресурсів та їх оплатою.
З іншої сторони, деякі види результатів та витрат важко чи інколи навіть
неможливо оцінити у діючій системі цін. Наприклад, викиди шкідливих
речовин згідно грошового методу не враховуються, за умови, якщо не
сплачуються штрафи. При ресурсному підході вони враховуються, а для їх
18
вартісної характеристики застосовуються спеціальні ціни, які відображають
втрати для суспільства від такого роду випадків.
Таким чином, ефективність підприємства повинна визначатися
декількома важливими критеріями, а не одним. І саме головним критерієм
ефективної діяльності організації вважають економічну ефективність, яка
показує ступінь використання матеріальних, фінансових, трудових та інших
ресурсів в умовах конкурентності для досягнення запланованих результатів,
які базуються на цілях організації.
Система показників ефективності діяльності організації повинна:
відображати витрати усіх видів ресурсів, що споживаються
підприємством;
стимулювати використання всіх резервів, які наявні на підприємстві;
створювати умови для встановлення можливих резервів нарощування
ефективності господарської діяльності;
виконувати критеріальну функцію.
Виділяють три основні системи критеріальних показників ефективності
господарської діяльності:
1) система, яка базується на кінцевих результатах господарської
діяльності підприємства та містить такі показники: чистий прибуток,
собівартість, прибуток до оподаткування, рентабельність, чистий дохід від
реалізації, якість продукції тощо.
2) система, яка враховує результативність, складність трудової
діяльності та якість і містить такі показники: продуктивність праці, втрати
робочого часу, частка браку, фондоозброєність трудомісткість, коефіцієнт
складності праці, чисельність персоналу, частка фонду оплати праці в
собівартості продукції та інші.
3) система, що заснована на формах і методах роботи з персоналом,
включає такі показники як: плинність кадрів, витрати на одного працівника,
витрати на управління, рівень кваліфікації персоналу, рівномірність
завантаження персоналу, рівень трудової дисципліни [19].
19
У системі показників ефективності можна виділити наступні групи:
ефективність використання основних засобів (табл.1.1);
ефективність використання оборотних активів (табл. 1.2);
ефективність використання трудових ресурсів (табл. 1.3);
ефективність окремих видів діяльності (табл. 1.4);
узагальнюючі показники ефективності господарської діяльності
підприємства (табл. 1.5).
Таблиця 1.1 – Показники ефективності використання
основних засобів
Назва показника Характеристика Формула
Показує, скільки виробляється готової
Фондовіддача ФВ = ВП / ОЗсер
продукції на одиницю основних засобів
Виражає вартість основних фондів, яка
Фондомісткість припадає на одиницю вартості товарної Фм = ОЗсер / ВП
продукції
Рентабельність Вказує на рівень ефективності
Рф = П / ОЗсер
основних засобів використання основних засобів
Коефіцієнт
Характеризує кількість виготовленої
інтенсивного
продукції за одиницю часу відповідно до Кінт = ВП / Побл
використання
технічної продуктивності обладнання
обладнання
Коефіцієнт змінності
Показує, скільки змін працює обладнання Кз = Кст.зм / п
обладнання
де ВП – обсяг реалізованої продукції; ОЗсер – середньорічна вартість основних
засобів; П – прибуток; Побл – виробнича потужність обладнання; Кст.зм – кількість
відпрацьованих верстато-змін; n – кількість обладнання
Джерело: [22]
Таблиця 1.2 – Показники ефективності використання
оборотних фондів
Назва показника Характеристика Формула
Коефіцієнт Характеризує ефективність використання
Коб = ВП / ОКсер
оборотності оборотних коштів
Коефіцієнт Характеризує величину оборотних засобів
Кзав = Оксер / ВП
завантаження на 1 грн. реалізованої продукції
Тривалість обороту Визначає тривалість обороту в днях Тоб = Д / Коб
Рентабельність Характеризує відносну прибутковість
Роб = П / Оксер
оборотних коштів оборотних активів
де Оксер – середні залишки оборотних коштів; Д – кількість днів у періоді
Джерело: [22]
20
Таблиця 1.3 – Показники ефективності використання
трудових ресурсів
Назва показника Характеристика Формула
Характеризує витрати часу на
Продуктивність виготовлення одиниці продукції, або
ПП = ВП / ЖП
праці кількість продукції, виготовленої за
одиницю часу
Характеризує витрати робочого часу на
Трудомісткість
виробництво одиниці або всього обсягу ТП = ЖП / ВП
продукції
продукції
Визначає вартість основних засобів, що
Фондоозброєність Фо = ОЗсер / СЧП
припадає на одного працівника
Зарплатомісткість Визначає, скільки гривень заробітної плати
Зм = Фоп / ВП
продукції припадає на 1 грн. виготовленої продукції
де ЖП – витрати живої праці (відображається кількістю відпрацьованих людино-
годин); СЧП – середньооблікова чисельність персоналу у звітному періоді; Фоп – фонд
оплати праці.
Джерело: [23]
Таблиця 1.4 – Показники ефективності використання
капітальних вкладень
Назва показника Характеристика Формула
Коефіцієнт
ефективності Характеризує абсолютну ефективність
Ек.в = ∆П / КВ
капітальних інвестицій
вкладень
Визначає період часу в роках, за який
Термін окупності
підприємство забезпечує накопичення
капітальних Ток = КВ / ∆П
прибутку в розмірі, що дорівнює
вкладень
здійсненим капітальним вкладенням
Дорівнює сумі поточних витрат на
одиницю продукції за і-м варіантом (Сі) та
добутку нормативного коефіцієнта
Zi = Ci + EнKi→
Зведені витрати ефективності (Ен) та питомих капітальних
→min
вкладень за і-м варінтом (Кі). Найкращим
буде варіант з мінімальним значенням
зведених витрат
де ∆П – щорічний приріст прибутку від здійснення капітальних вкладень; КВ – сума
капітальних вкладень.
Джерело: [24]
21
Таблиця 1.5 – Узагальнюючі показники ефективності господарської
діяльності підприємства
Назва показника Характеристика Формула
Показує величину чистого прибутку, що
Норма Нпр = П / (ОЗсер+
приходиться на одиницю інвестиційних
прибутковості +ОКсер)
вкладень
Рентабельність Характеризує ефективність витрат на
Рпрод = П / С
продукції виробництво продукції
Коефіцієнт
ефективності Характеризує рівень поточних витрат на Квр = ЧП / Чпр+
застосовуваних виробництво продукції +(ОЗсер+ОКсер)*Кпв
ресурсів
де С – собівартість продукції; ЧП – річний обсяг чистої продукції; Чпр – витрати
ресурсів, що відображені чисельністю працівників; Кпв – коефіцієнт повних витрат праці,
що визначається на макрорівні.
Джерело: [25]
Кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем
ефективності, а саме абсолютним значенням прибутку та в розрахунку на
одиницю ресурсів. Таким чином, прибуток та рентабельність є основними
показниками ефективності діяльності підприємства.
Рентабельність має кілька модифікованих видів, в свою чергу, це
залежить від того, які саме прибуток та ресурси використовуються у
розрахунках. Передусім розрізняють рентабельність власного капіталу,
рентабельність всієї продукції, рентабельність продажу, рентабельність
основної, операційної та звичайної діяльності, рентабельність всієї
господарської діяльності тощо [26]. Дані показники зображено в табл. 1.6.
Таблиця 1.6 – Показники рентабельності господарської діяльності
підприємства
Показник Розрахунок
1 2
Рентабельність Росн = П / Ок * 100%
основного капіталу де Ок – сума основного капіталу мінус амортизація,
(Росн) нарахована у кінці звітного періоду.
Рвк = П / ВК * 100%
Рентабельність власного
де Вк – величина власного капіталу (балансова вартість) у
капіталу (Рвк)
кінці звітного періоду.
22
Продовження таблиці 1.6
1 2
а) Рпр = П / (ВС+ВА+ВЗ) * 100%
де ВС – виробнича собівартість продукції; ВА –
Рентабельність продукції адміністративні витрати; ВЗ – витрати на збут продукції.
(Рпр) б) Рпр(ч) = ЧП / ВВз
де Рпр(ч) – чиста рентабельність продукції; ЧП – чистий
прибуток; ВВз – витрати на виробництво та збут продукції.
Ві−(ВСі+ВАі+ВЗі)
а) Рі = *100%
ВСі+ВАі+ВЗі
де Ві – виручка від реалізації і-того виду продукції; ВСі –
Рентабельність виробнича собівартість і-того виду продукції; Ваі –
конкретного виду розподілені адміністративні витрати на певний вид
продукції (Рі) продукцї; Взі – розподілені витрати на збут і-того виду
продукції.
б) Рі = Пві / РП *100%
де Пві – валовий прибуток і-того виду продукції.
а) Ррп = П / РП * 100%
Рентабельність продажу
Де РП – обсяг реалізованої продукції.
продукції (Ррп)
б) Рпр = ЧП / РП * 100%
Валова рентабельність Рв = Пв / С * 100%
основної діяльності (Рв) де Пв – валовий прибуток.
Рентабельність Роп = Поп / ОпВ * 100%
операційної діяльності де Поп – прибуток від операційної діяльності; ОпВ –
(Роп) операцйні витрати.
Рентабельність
Рзд = Пзд / ОпВ * 100%
звичайної діяльності
Де Пзд – прибуток від звичайної діяльності.
(Рзд)
Рентабельність а)Ргд = Пгд / ОпВ * 100%
господарської діяльності б) Ргд = ЧП / ОпВ * 100%
(Ргд) де Пгд – прибуток від господарської діяльності.
Рентабельність Рінв = ЧП / (ВК+Дз)*100%
інвестицій (Рінв) де Дз – довгострокові зобов’язання.
Джерело: [26]
Зміна значення того чи іншого показника рентабельності залежить від
зміни певних факторів (економічних, технічних, організаційних та інших).
Тому під час аналізу рентабельності, потрібно визначити як і які фактори
впливають на підвищення або зниження рівня рентабельності, і відповідно до
цього розробити шляхи підвищення ефективності діяльності підприємства.
Оцінка ефективності лісогосподарських підприємств повинна
проводитися враховуючи специфіку діяльності лісової галузі.
Для формування показників оцінки, перш за все, потрібно визначити, які
джерела інформації забезпечують вихідні дані для аналізу підприємств
23
лісовиробничого комплексу. На сьогодні існують дві основні форми
статистичної звітності, які розроблені та затверджені Державним комітетом
лісового господарства України – «Звіт про використання виробничого плану
по лісовому господарству» (форма № 10-ЛГ) [27] та Державне статистичне
спостереження «Лісогосподарська діяльність» (форма № 3-ЛГ) [28].
«Звіт про використання виробничого плану по лісовому господарству»
(форма № 10-ЛГ) містить таку інформацію про діяльність лісогосподарського
підприємства: лісовпорядкування, рубки, допоміжні лісогосподарські роботи,
лісорозведення, охорона лісу від пожеж, мисливське господарство тощо [27].
Державне статистичне спостереження «Лісогосподарська діяльність»
(форма № 3-ЛГ) містить інформацію про: обсяги продукції, фактичні рубки,
заготівлю фактичної деревини, лісові пожежі, антропогенну діяльність,
заготівлю другорядної продукції, наявність осередків шкідників та інше [28].
На основі даних форми № 10-ЛГ та форми № 3-ЛГ можливо провести
аналіз ефективності діяльності лісогосподарських підприємств за такими
напрямками: аналіз показників заготівлі лісогосподарської продукції; аналіз
приросту деревини; аналіз витрат лісогосподарської діяльності; аналіз
ефективності охоронних заходів [29]. Такий аналіз дасть змогу охопити всі
аспекти діяльності підприємства та забезпечить достатній масив інформації
для оцінки ефективності та прийняття рішень щодо розвитку підприємств.
Показники для розрахунку показників взяті з відповідних форм
звітності, відповідно до цього початковий номер – це номер звітності, інші
цифри – номер рядка показника. Наприклад, 3-ЛГ1000 – фактична рубка лісу,
даний показник взятий із рядку 1000 форми звітності 3-ЛГ.
Показники заготівлі лісогосподарської продукції передбачають оцінку
виконання підприємством заходів із заготівлі продукції (табл. 1.7).
24
Таблиця 1.7 – Показники заготівлі лісогосподарської продукції
Назва показника Характеристика Формула
Коефіцієнт Показує скільки м3 лісу припадає
лісомісткості лісової на заготівлю одного м3 лісової Кллп = 3-лг1000 / 3-лг200
продукції продукції
Коефіцієнт Показує скільки фактично
лісовіддачі лісової заготовленої ліквідної деревини Клвлп = 3лг-200 / 3-лг1000
продукції припадає на м3 вирубаного лісу
Коефіцієнт
Показує скільки заготовленої
деревомісткості
деревини припадає на одиницю Кдвн = 3-лг5000 / 10-лг430
відновлення та
витрат на відновлення лісів
насадження
Коефіцієнт Показує скільки витрачено
деревовіддачі грошових коштів на відновлення
Кдввн = 10-лг430 / 3-лг5000
відновлення та лісів припадає на одиницю
насадження заготовленої деревини
де Кллп - коефіцієнт лісомісткості лісової продукції; 3-лг1000 – фактична рубка лісу,
куб. м.; 3-лг200 – обсяг заготовленої ліквідної деревини, куб. м.; Клвлп – коефіцієнт
лісовіддачі лісової продукції; Кдвн – коефіцієнт деревомісткості відновлення та
насадження; 3-лг5000 – фактичні обсяги заготовленої деревини, куб. м.; 10-лг430 –
відновлення лісів наданих у постійне користування, тис. грн.
Джерело: [29]
Показники приросту деревини характеризують приріст деревини
внаслідок проведених заходів щодо відновлення та розведення лісових
масивів та з врахуванням втрати лісів внаслідок антропогенних дій (табл. 1.8).
Таблиця 1.8 – Показники приросту деревини
Назва показника Характеристика Формула
1 2 3
Характеризує обсяг
заготовленої ліквідної
Коефіцієнт відносного
деревини, зо припадає на 1 Квпд = 3-лг200 / 10-лг430
приросту деревини
гривню коштів, вкладених
у відновлення лісів
Показує відношення
Коефіцієнт збереження
витрат на відновлення 10−лг430+10−лг810
природно-заповідного Кзпзф =
лісів до рубки та 10−лг250
фонду
оздоровлення лісів
Показує скільки лісу було
втрачено від незаконної
Коефіцієнт незаконної
рубки в розрахунку на 3−лг10600
рубки відносно Кнвввл =
одиницю ресурсів, 10−лг430+10−лг810
лісовідновлення
вкладених у
лісовідновлення
25
Продовження Таблиці 1.8
1 2 3
Коефіцієнт відновлення Відображає покриття
та лісорозведення заходами з розведення 10−лг430+10−лг810
Квлвнв =
відносно незаконної лісу та лісовідновлення 3−лг10600
рубки незаконних його втрат
де Квпд – коефіцієнт відносного приросту деревини; Кзпзф – коефіцієнт збереження
природно-заповідного фонду; 10-лг810 – лісорозведення на землях постійного
користування, тис.грн.; 10-лг250 – рубка для формування та оздоровлення лісів, тис.грн.;
Кнвввл – коефіцієнт незаконної рубки відносно лісовідновлення; 3-лг10600 – шкода, що
заподіяна внаслідок незаконних рубок, тис.грн.; Квлвнв – коефіцієнт відновлення та
лісорозведення відносно незаконної рубки.
Джерело: [29]
Показники витрат лісогосподарської діяльності (табл. 1.9) дозволяють
здійснити оцінку ефективності проведених заходів щодо непередбачуваних
випадків, які в наслідку призводять до втрати лісів.
Таблиця 1.9 – Показники витрат лісогосподарської діяльності
Назва показника Характеристика Формула
Характеризує обсяг грошових
Коефіцієнт ресурсів охоронник заходів,
витратомісткості що припадає на одиницю Квмол = 10-лг560 / 3-лг100
охорони лісу продукції лісового
господарства
Показує скільки готової
Коефіцієнт
продукції припадає на гривню
витратовіддачі Кввол = 3-лг100 / 10-лг560
витрачених коштів на охорону
охорони лісу
лісу від пожеж
Коефіцієнт Показує скільки витрат на
витратомісткості лісорозведення припадає на
Квмл = 10-лг810 / 3-лг100
лісорозведення гривню готової продукції
Коефіцієнт Показує скільки готової
витратовіддачі продукції припадає на гривню Кввл = 3-лг100 / 10-лг810
лісорозведення витрат на лісорозведення
де Квмол – коефіцієнт витратомісткості охорони лісу; 10-лг560 – обсяг коштів,
витрачених на охорону лісу від пожеж, тис.грн.; 3-лг100 – обсяг продукції, тис.грн.; Кввол
– коефіцієнт витратовіддачі охорони лісу; Квмл – коефіцієнт витратомісткості
лісорозведення; Кввл – коефіцієнт витратовіддачі лісорозведення.
Джерело: [29]
26
Наступна група показників ефективності охоронних заходів
характеризують ефективність проведених заходів з охорони лісів та лісових
насаджень (табл. 1.10)
Таблиця 1.10 – Показники ефективності охоронних заходів
Назва показника Характеристика Формула
Характеризує кількість
Коефіцієнт
продукції, яка припадає на 1 Квл = 3-лг100 / 10-лг430
відновлення лісу
гривню відновлених лісів
Коефіцієнт Показує співвідношення
ефективності витрат збитків від пожеж до
Кеволп = 3-лг7500 / 10-лг560
на охорону лісу від вкладених коштів на охорону
пожеж лісу
Коефіцієнт Показує відношення
ефективності витрат втраченого лісу до витрат на
3−лг8000
на відновлення та його відновлення та Кеввн =
10−лг430+10−лг810
насадження розведення
де Квл – коефіцієнт відновлення лісу; Кеволп – коефіцієнт ефективності витрат на
охорону лісу від пожеж; 3-лг7500 – збитки внаслідок лісових пожеж, тис.грн.; Кеввн –
коефіцієнт ефективності витрат на відновлення та насадження; 3-лг8000 – загинуло лісових
деревостанів, куб. м.
Джерело: [29]
Всі вище наведені групи показників варто розглядати в динаміці, тобто
в порівнянні зі значеннями минулих періодів, так як це дасть можливість
оцінити позитивну чи негативну зміну ефективності діяльності
лісогосподарського підприємства.
1.3 Загальні шляхи підвищення ефективності діяльності
підприємств
Як вже зазначалося, проблематикою підвищення ефективності
діяльності будь-якого підприємства є забезпечення максимального результату
на кожну одиницю витрачених ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових
та ін.). Тому для практичного вирішення завдань управління ефективністю
важливого значення набуває класифікація резервів підвищення ефективності
діяльності підприємства.
27
Під резервами підвищення ефективності розуміють невикористані
можливості, що реалізуються внаслідок раціонального використання всіх
видів ресурсів підприємства.
Загалом у літературі всі заходи щодо підвищення ефективності
функціонування підприємств групують у 3 напрямки (рис. 1.2):
1) управління ресурсами та витратами;
2) розвиток та вдосконалення видів діяльності підприємства;
3) удосконалення системи управління підприємством.
Напрями підвищення ефективності
діяльності підприємства
Напрям 2 – розвиток і Напрям 3 –
Напрям 1 – управління
вдосконалення видів вдосконалення системи
ресур сами та витратами
діяльності управління
захо ди, які впливають впровадження заходи щодо
на поточну виробничу інновацій у практику мобілізації внутрішніх
діяльн ість підприємства діяльності підприємства; та зовнішніх факторів
та спонукають до удосконалення форм та підприємства.
раціон ального методів організації Внутрішні фактори
використання ресурсів; праці;
розглядаються та
зростання підвищення якості оперуються на рівні
проду ктивності праці; продукції; підприємства.
зниження удосконалення всіх Зовнішніми факторами
матер іаломісткості видів діяльності для управляти майже
виробництва тощо. відповідності вимогам неможливо, так як вони
сучасності. потребують суттєвих
структурних змін,
залучення
інституціональних
механізмів тощо.
Рисунок 1.2 – Напрями підвищення ефективності діяльності підприємств
Джерело: [30]
Вище зазначені напрями підвищення ефективності є взаємопов’язаними.
Проте, найважливіше значення мають чинники третьої групи, так як їх вони
визначають місце реалізації в системі управління підприємством [30].
28
Всі фактори підвищення ефективності діяльності є різними за мірою
впливу, ступенем використання та контролю. Тому важливим для суб’єктів
господарювання є детальне визначення масштабів дії, форм контролю та
використання найістотніших внутрішніх та зовнішніх чинників на різних
рівнях управління підприємством.
У зв’язку з цим виникає необхідність конкретизації головних внутрішніх
та зовнішніх чинників підвищення ефективності функціонування організації,
серед яких виділяють:
1) Технологію. Ведення нових технологій, загалом нових форм
автоматизації та інформаційних технологій, які здійснюють істотний вплив на
рівень ефективності виробництва, продуктивності праці тощо.
2) Обладнання. Обладнання відіграє одну з головних ролей у підвищенні
ефективності, насамперед, виробничої діяльності. Продуктивність
устаткування залежить не тільки від його технічного рівня, але й від
організації ремонтних робіт, належної експлуатації, завантаженості в часі
тощо.
3) Матеріальні ресурси. Оптимізація використання матеріальних
ресурсів та енергії позитивно впливають на рівень ефективності діяльності
організації. Насамперед їх оптимізація залежить від ресурсозбереженості,
зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції, раціоналізації
системи управління запасами та джерел постачання та ін.
4) Працівників. Основним джерелом підвищення ефективності
підприємства є працівники. Саме від ділових якостей персоналу, їх
продуктивності праці залежить мотиваційний механізм та підтримання
сприятливого соціального клімату тощо.
5) Готову продукцію. Продукти праці, їх якість, ціна та зовнішній вигляд
також відіграють важливу роль в ефективній діяльності підприємства. Адже
продукція повинна створювати для покупця певну цінність, яка повинна
корелюватися з ціною виробу. Проте для досягнення високої ефективності,
підприємство також має постачати продукцію на ринок в потрібний час, в
29
потрібне місце та за добре визначеною ціною. Тому суб’єкт діяльності
повинен постійно стежити за тим, щоб не виникало певних перешкод між
виробництвом продукцію та стадіями маркетингової діяльності.
6) Методи організації праці. Вдосконалення методів організації праці на
підприємстві повинно здійснюватися відповідно до особливостей процесів
виробництва та передбачати системний аналіз робочих місць та їх атестацію,
підвищення кваліфікації персоналу, використання позитивного досвіду інших
підприємств тощо.
7) Організаційну структуру. Належно сформована організаційна
структура управління забезпечує раціональне делегування відповідальності,
спеціалізацію та координацію управлінських процесів і таким чином – вищий
рівень ефективності господарської системи. При цьому організаційна
структура повинна бути гнучкою, тобто швидко реагувати на зміни ситуацій
на ринку.
8) Стиль управління. Стиль управління включає діловитість,
компетентність, високу етику взаємодії працівників та впливає на всі напрями
діяльності організації. Від нього насамперед залежить, якою мірою будуть
враховані зовнішні чинники зростання ефективності роботи підприємства.
9) Інституціональні механізми. Для постійного підвищення
ефективності роботи всіх суб’єктів господарювання держава має забезпечити
організаційні передумови, які забезпечуватимуть постійне функціонування
інституціональних механізмів на національному, регіональному та галузевому
рівнях (науково-дослідних організацій, інститутів, центрів тощо), діяльність
яких повинна зосереджуватись на розв’язані ключових проблем ефективності
від виробничо-господарських систем до економіки країни загалом.
10) Економічна та соціальна політика держави. Економічна та соціальна
політика країни досить істотно впливає на ефективність суб’єктів
господарювання, адже основними елементами її діяльності є: різноманітні
види законодавства; запровадження певних фінансових інструментів,
економічних правил, що регулюють доходи, оплату праці, рівень цін,
30
ліцензування певних видів діяльності; програми приватизації;
макроекономічні структурні зміни тощо.
11) Інфраструктуру. Важливим чинником підвищення ефективності
підприємств є належний рівень розвитку ринкової та виробничо-господарської
інфраструктури. Адже в сучасних умовах всі підприємства користуються
послугами банків, фондів, бірж та інших інститутів ринкової інфраструктури.
Також істотний вплив на ефективність діяльності підприємств має достатній
рівень розвитку виробничої інфраструктури (комунікації, спеціалізовані
інформаційні системи, транспорт, торгівля та ін.).
12) Суспільні зміни. Найвагомішими є зміни економічного та
соціального характеру, які впливають на показники ефективності на різних
рівнях функціонування підприємства та загалом відбуваються в таких сферах:
наукові дослідження та технології; технічний рівень та склад основних
засобів; масштаби виробництва продукції (послуг); склад персоналу за
різними ознаками (кваліфікація, стать та ін.); зайнятість населення в різних
галузях тощо.
Вміле використання наведених вище факторів може забезпечити
підприємству достатнє підвищення ефективності діяльності. Але варто
зауважити, що врахування внутрішніх чинників є обов’язковим завданням,
при чому зовнішні чинники беруться до уваги не так суворо [31].
31
РОЗДІЛ 2
КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ДП
«КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
2.1 Загальна характеристика ДП «Корсунь-Шевченківське лісове
господарство»
Державне підприємство «Корсунь-Шевченківське лісове господарство»
створене у 1967 році на базі колишнього Канівського лісгоспзагу та частини
лісових масивів Звенигородського лісгоспзагу.
Організаційно-правовий статус – державне підприємство. Форма
власності – державна. ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство»
належить до сфери управління Черкаського обласного управління лісового та
мисливського господарства та розташоване в центральній частині Черкаської
області на території Корсунь-Шевченківського, Канівського та Черкаського
адміністративних районів [32].
Підприємство створене з метою: проведення заходів з відновлення лісів;
поліпшення стану та підвищення продуктивності лісів; охорони лісів і
захисних насаджень від незаконних рубок, пожеж, хвороб та шкідників;
контролю за дотриманням правил полювання та інших робіт, що спрямовані
на отримання прибутку.
Отже, основним напрямком діяльності лісогосподарського підприємства
є вирощування лісу. Кожної весни працівники господарства здійснюють
посадки молодого лісу на площі близько 130 га. Для здійснення таких заходів
підприємство має постійних розсадників, які забезпечують його спеціальним
посадковим матеріалом вищого гатунку. Кожного року на лісових розсадниках
вирощується близько 1,5 мільйона сіянців сосни та майже 300 тисяч сіянців
листяних порід (дуб звичайний, горіх чорний, дуб черещатий та інші). Окрім
того, лісгосп щорічно реалізує понад 300 тисяч сіянців сосни звичайної, дуба
32
червоного та черещатого. Також лісгосп має теплиці, в який вирощуються
близько 2-3 тисяч сіянців декоративних порід – туї, ялівцю, самшиту тощо
[32].
Щорічно у лісгоспі вирощують новорічні ялинки на площі 3-4 гектари.
Набуло розвитку і тепличне господарство, де активно розводяться квіти та
цитрусові.
Не зважаючи на бурхливий розвиток технологій, попит на деревину не
зменшується. ЇЇ, як універсальну сировину, використовують у десятки тисяч
видів виробництва. Тому, заготівля деревини в Корсунь-Шевченківському
лісгоспі залишається одним із основних видів лісокористування. Від рубок
головного користування господарство отримує кожного року понад 25 тисяч
кубометрів деревини, а від рубок догляду – понад 20 тисяч кубометрів [32].
Місцевість, на якій поширюється діяльність лісгоспу, досить специфічна
та унікальна. Це так звана смуга лісостепу. Тому частки хвойних та листяних
порід лісів розділилися у співвідношенні 36 на 64 [32].
Загальна площа лісового фонду складає 25696,5 га. Переважаючими
породами є дуб звичайний, сосна звичайна та ясен звичайний [32].
Загалом ДП «Корсунь-Шевченківський лісгосп» надає такі види послуг:
- навантаження та відправлення лісоматеріалів в залізничних вагонах в
усі місця України;
- продаж лісопродукції, а саме саджанців декоративних порід та сіянців
лісо утворюючих порід;
- продаж новорічних ялинок;
- надання транспортних послуг для доставки лісо продукції населенню.
Продукція, яку виготовляє підприємство:
- лісоматеріали круглі, в тому числі пиловники хвойних і листяних
порід, баланси твердолистяні (акація, граб, дуб), дров’яна деревина для
технологічних потреб;
- дрова паливні твердих, м’яких та хвойних порід;
- сіянці сосни звичайної та основних листяних лісоутворюючих порід;
33
- декоративні саджанці туї, самшиту, ялівця [32].
У Корсунь-Шевченківському лісгоспі діє лінійно-функціональний тип
організаційної структури управління (рисунок 2.1). Даний тип структури
передбачаєм управління підприємством за лінійною схемою, а функціональні
підрозділи допомагають лінійним керівникам у вирішенні відповідних
функцій [33].
Директор лісгоспу
Керівництво
Гол овний Головний Відділ Головний Відділ
лісничий бухгалтер мисливського економіст управління
господарства персоналом
Відділ Відділ
Відділ
лісового бухгалтерського
використання
господарства обліку, економіки лісосировинних
та фінансів ресурсів та
охорони праці
Рисунок 2.1 – Організаційна структура управління ДП «Корсунь-
Шевченківське лісове господарство»
За даними 2019 року на підприємстві працює 121 особи,
середньомісячна заробітна плата яких становить 9844,2 грн.
Структурні підрозділи, які здійснюють заготівлю деревини, мають
достатню матеріально-технічну базу. Ремонтно-механічний цех підприємства
має великовантажні автомобілі, трактори та спеціалізований транспорт –
лісовози, всюдиходи, навантажувачі тощо. Також підприємство має добре
оснащений нижній склад з під’їзними залізничними коліями, які дають
можливість безперебійно відвантажувати продукцію [32].
До складу Корсунь-Шевченківського господарства входять 6 лісництв:
Корсунське, Кумейківське, Таганчанське, Яснозірське, Виграївське,
34
Квітчанське. На території лісгоспу розташовані 7 заказників місцевого
значення та 6 пам’яток природи місцевого та державного значення [32].
2.2 Аналіз виробництва та реалізації продукції ДП «Корсунь-
Шевченківське лісове господарство»
Для забезпечення виконання основної мети діяльності Корсунь-
Шевченківського лісгоспу, а саме вирощування та збереження лісу, необхідне
певне постійне фінансування підприємства. Однак, держава фінансує лісові
господарства частково, загалом на першочергові програми такі як –
вирощування лісу та захист від пожеж тощо. Тому основну суму фінансування
отримує від реалізації лісопродукції.
За 2019 рік ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» створило
лісових культур площею 90,6 га, заготовило всього деревини 60797 кбм, в тому
числі рубки головного користування 23258 кбм, рубки проміжного
користування 37539 кбм.
Основним асортиментом продукції господарства є дуб, ясен та сосна.
Тому варто проаналізувати виконання плану по основному асортименту
продукції (Табл. 2.1).
Таблиця 2.1 – Виконання плану по асортименту основної продукції ДП
«Корсунь-Шевченківське лісове господарство» за 2019 рік
Відхилення
Назва План Факт
Абсолютне, Відносне,
продукції тис.грн. тис.грн.
тис.грн. %
Дуб 18768,8 18209,9 -558,9 -3
Ясен 473,6 381,2 -92,4 -19,5
Сосна 11157,5 12052,0 894,5 8,
Всього 30399,9 30643,1 243,2 0,8
Джерело: розраховано автором
Аналіз виконання плану по асортименту продукції показує, що потрібно
збільшити виробництво дуба і ясена, тому що воно менше за планові
35
показники. Причиною недовиконання є нестача енерго-ресурсів. А
виробництво сосни перевищує планові показники.
Проаналізуємо динаміку виробництва основних видів продукції в
натуральних показниках за 2018-2019 рр. (табл. 2.2).
Таблиця 2.2 – Динаміка виробництва основних видів продукції ДП
«Корсунь-Шевченківського лісового господарства» за 2018-2019 рр.
Фактичний обсяг Фактичний обсяг Абсолютне
Назва продукції
за 2018 р., м.куб за 2019 р., м.куб відхилення
Дуб 2612 2902 290
Ясен 269 299 30
Сосна 15293 16992 1699
Всього 18173,8 20193 2019,2
Джерело: розраховано автором
Аналіз динаміки виробництва в табл. 2.2 показує, що підприємство
працює з оптимальним приростом обсягу виробництва по всіх видах продукції
у 2019 р. порівняно з 2018 р.
Проаналізуємо ритмічність виробництва Корсунь-Шевченківського
лісгоспу за 2019 р. (Табл. 2.3)
Таблиця 2.3 – Ритмічність виробництва продукції ДП «Корсунь-
Шевченківського лісового господарства» за 2019 р.
Фактичний
Назва Одиниця Квартал Квартал Квартал Квартал
випуск
продукції виміру 1 2 3 4
за 2019 р.
Дуб м.куб 2902 712 713 742 735
Ясен м.куб 299 76 74 70 79
Сосна м.куб 16992 4246 4245 4255 4248
Всього м.куб 20193 5034 5032 5065 5064
Джерело: розраховане автором
Отже, аналіз ритмічності виробництва лісгоспу показує, що продукція
випускається рівномірно, хоча і є невеликі відхилення, що є абсолютно
природнім для діяльності будь-яких підприємств.
Динаміка обсягів реалізації всієї продукції за видами у 2017-2019 роках
та основні ринки збуту наведені у Таблиці 2.4 – 2.5, а структура ринків збуту
– на рисунку 2.2
36
Таблиця 2.4 – Обсяги реалізації основних видів продукції ДП «Корсунь-
Шевченківське лісове господарство» у 2017-2019 рр., м3
2017 р. 2018 р. 2019 р.
Внут- Внут- Внут-
Показники Екс- Екс- Екс-
рішній всього рішній всього рішній Всього
порт порт порт
ринок ринок ринок
Лісопродукція 18955 17652 36607 20258 13687 33945 20369 17658 38027
Лісоматеріали
9668 11542 21210 13568 8502 22070 15848 9425 25273
круглі
Техсировина 9252 6623 15875 6254 5236 11490 4865 7742 12607
Пиловик
623 12368 12991 352 - 352 425 - 425
дубовий
Пиловик
3425 - 3425 8563 8057 16620 7965 9478 17443
хвойний
Пиловик
363 - 363 365 - 365 254 - 254
твердолистяний
Пиловик
989 - 989 854 - 854 1247 - 1247
м’яколистяний
Фансировина
96 - 96 124 - 124 132 - 132
для стругання
Фансировина
4965 - 4965 4769 - 4769 5968 - 5968
для лущення
Джерело: розраховано автором
Таблиця 2.5 – Динаміка обсягів реалізації основних видів лісопродукції ДП
«Корсунь-Шевченківського лісового господарства за 2017-2019 рр.
Відхилення
(2019р./2017р.)
Вид продукціїї 2017 р. 2018 р. 2019 р.
Абсолютне, Відносне,
м3 %
Лісопродукція 36607 33945 38027 1420 103,89
Лісоматеріали
21210 22070 25273 4063 119,15
круглі
Техсировина 15875 11490 12607 -3268 79,41
Пиловик
12991 352 425 -12566 3,27
дубовий
Пиловик
3425 16620 17443 14018 509,28
хвойний
Пиловик
363 365 254 -109 69,97
твердолистяний
Пиловик
989 854 1247 258 126,09
м’яколистяний
Фансировина
96 124 132 36 137,5
для стругання
Фансировина
4965 4769 5968 1003 120,2
для лущення
Джерело: розраховано автором
37
100% 0 0 0 0 0
90%
80% 46,44 37,29
61,41 54,34
70%
60%
50% 100 100 100 100 100
40%
30% 53,56 62,71
20% 38,59 45,66
10%
0%
Внутрішній ринок Експорт
Рисунок 2.2 – Структура ринків збуту за основними видами продукції ДП
«Корсунь-Шевченківського лісового господарства» у 2019 р., %
Джерело: розроблено автором
Отже, за даними табл. 2.4 та 2.5 можна сказати, що основними видами
продукції, що реалізує досліджуване підприємство є лісоматеріали круглі та
техсировина. Також протягом 2017-2019 рр. відбулось значне скорочення
виробництва техсировини та пиловика дубового, проте збільшилось
виробництво пиловика хвойного в 5 разів.
За даними рис. 2.2 видно, що 56,3% продукції Корсунь-Шевченківський
лісгосп збуває на внутрішній ринок, а 43,7% – на експорт.
Основними споживачами продукції господарства є ТОВ
«Смілаенергопротранс», ТОВ «Барлінек Інвест», ТОВ «ЛІТЛІС».
2.3 Характеристика активів ДП «Корсунь-Шевченківське лісове
господарство»
Управління активами – це важлива складова системи управління
фінансовою діяльністю підприємства. Насамперед, воно дозволяє вирішувати
різного роду завдання фінансового менеджменту відповідно до головної цілі
підприємства.
38
Активи – це майно, яким володіє підприємство або, іншими словами, це
засоби суб’єкта господарювання, які необхідні для його функціонування з
метою отримання прибутку [34].
Для побудови структури активів підприємства використовують
структурний аналіз, метою якого є вивчення структури і динаміки засобів
підприємства та джерел їх формування, для того щоб ознайомитися з
фінансовим станом загалом [35].
Таким чином, проаналізуємо баланс Корсунь-Шевченківського
лісгоспу, майно та джерела його формування за 2019 р., використовуючи
показники з Додатку А (Табл. 2.6, Табл. 2.7).
Аналіз в табл. 2.6 показує, що баланс підприємства за 2019 рік
збільшився порівняно з 2018 роком на 1072 тис.грн., що свідчить про
розширення його виробничо-господарської діяльності. Варто зазначити, що
найбільшу частку в майні підприємства займають необоротні активи, які в
поточному році зменшилися (78,62 % на початок і 73,59 % на кінець року). Це
свідчить про те, що підприємство має «важку» структуру активів, що вказує
на значні накладні втирати та підвищену чутливість до зміни доходу. Щодо
оборотних активів, то вони зросли у звітному році на 956 тис.грн або на
33,45%. В структурі необоротних активів найбільшу частку займають основні
засоби (94,37 %), а в структурі оборотних активів – запаси (51,99 %) та
дебіторська заборгованість (30,83 %), яка на кінець 2019 року зросла на 959
тис. грн. або на 439,91 %. Значне збільшення дебіторської заборгованості та її
питомою ваги в оборотних активах може свідчити про необачну кредитну
політику господарства стосовно покупців або про неплатоспроможність
частини покупців. Нагромадження запасів свідчить про спад активності
підприємства, уповільненні оборотності оборотного капіталу. У той же час
недостатність запасів також негативно впливає на фінансовий стан
підприємства, тому що скорочується виробництво продукції, зменшується
сума прибутку. Що ж до змін інших складових, то вони мають позитивну
39
тенденцію, про що і свідчить покращення фінансово-економічних показників
підприємства.
Таблиця 2.6 – Структура та динаміка зміни майна ДП «Корсунь-
Шевченківське лісове господарство» у 2019 році
Абсолютна
величина, Питома вага, % Зміни за період
тис.грн.
Стаття активу На В
На На На У Темп
кінець абсолютних
початок початок кінець питомій приросту,
періоду величинах,
періоду, періоду періоду вазі, % %
тис.грн.
1 2 3 4 5 6 7 8
1. Необоротні
10512 10628 78,62 73,59 116 -5,03 101,1
активи:
Нематеріальні
162 162 1,54 1,52 0 -0,02 0
активи
Незавершені
капітальні 167 437 1,59 4,11 270 2,52 261,68
інвестиції
Основні
10183 10029 96,87 94,37 -154 -2,5 98,49
засоби
2. Оборотні
2858 3814 21,38 26,41 956 5,03 133,45
активи:
Запаси 1750 1983 61,23 51,99 233 -9,24 113,31
Дебіторська
218 1177 7,63 30,86 959 23,23 539,91
заборгованість
Гроші та їх
625 403 21,87 10,57 -222 -11,3 64,48
еквіваленти
Витрати
майбутніх 147 135 5,14 3,54 -12 -1,6 91,84
періодів
Інші оборотні
118 116 4,13 3,04 -2 -1,09 98,31
активи
Баланс 13 370 14442 100 100 1072 - 108,02
Джерело: розраховано автором на основі додатку А
40
Таблиця 2.7 – Структура та динаміка джерел формування майна ДП
«Корсунь-Шевченківське лісове господарство» у 2019 році
Абсолютна
величина, Питома вага, % Зміни за період
тис.грн.
Стаття пасиву В
На На На На У Темп
абсолютних
початок кінець початок кінець питомій приросту,
величинах,
періоду періоду періоду періоду вазі, % %
тис.грн.
1 2 3 4 5 6 7 8
1. Власний
8010 7815 59,91 54,11 -195 -5,8 97,56
капітал:
Статутний
1981 1981 24,74 25,35 0 0,61 0
капітал
Капітал у
1753 1753 21,88 22,43 0 0,55 0
дооцінках
Додатковий
4276 4081 53,38 52,22 -195 -1,16 95,44
капітал
2. Довгострокові
зобов'язання і 779 - 5,83 - -779 -5,83 0
забезпечення
Інші
довгострокові 500 - 64,18 - -500 -64,18 0
зобов’язання
Довгострокові
279 - 35,82 - -279 -35,82 0
забезпечення
3. Поточні
4581 6627 34,26 45,89 2046 11,63 144,66
зобов'язання:
Поточна
кредиторська 4352 6291 95 94,93 1939 -0,07 144,55
заборгованість
Поточні
- 137 - 2,07 137 2.07 137
забезпечення
Доходи
майбутніх 204 181 4,45 2,73 -23 -1,72 88,73
періодів
Інші поточні
25 18 0,55 0,27 -7 -0,28 72
зобов'язання
Баланс 13370 14442 100 100 1072 - 108,02
Джерело: розраховано автором на основі додатку А
Проаналізувавши Таблицю 2.7, можна сказати, що власний капітал та
поточні зобов’язання в більшій мірі є джерелами формування фінансових
ресурсів підприємства, при чому частка власного капіталу протягом 2019 року
зменшилась на 5,8%, а частка поточних зобов’язань зросла на 11,63%.
Довгострокові зобов’язання за поточний рік були повністю погашені. Поточні
41
зобов’язання лісгоспу, навпаки, збільшилися на 2046 тис.грн. та становлять на
кінець року 6627 тис.грн., що є негативною тенденцією, адже тоді не
забезпечується короткострокова фінансова стабільність, тобто здатність
вчасно відповідати за зобов’язання у поточному році.
Що ж до структури власного капіталу, то найбільшу частину займає
додатковий капітал (53,38% на початок і 52,22% на кінець року). У структурі
позикового капіталу найбільшу у кінці 2019 року всю частку займають поточні
зобов’язання, з них 94,93% займає поточна кредиторська заборгованість.
Велика частка короткострокових джерел свідчить про погіршення структури
балансу і підвищення ризику втрати фінансової стійкості. Згідно балансу в
структурі кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду
переважають розрахунки з бюджетом (3330 тис.грн.) та зобов’язання за
товари, роботи, послуги (2225 тис.грн.). Негативним моментом є висока частка
заборгованості перед бюджетом, оскільки затримка відповідних платежів
викликає нарахування пені.
Проаналізуємо показники ділової активності, які показують як швидко
сформований капітал обертається в процесі господарської діяльності
підприємства (Табл. 2.8) [36].
Таблиця 2.8 – Динаміка показників ділової активності ДП «Корсунь-
Шевченківське лісове господарство за 2018-2019 рр.
Відхилення
Показник 2017 рік 2018 рік 2019 рік (2019р./2017р.)
Абсолютне Відносне, %
1 2 3 4 5 6
Коефіцієнт оборотності
4,13 4,07 3,29 -0,84 79,66
активів
Коефіцієнт оборотності
кредиторської 9,25 8,66 7,11 -2,14 76,86
заборгованості
Коефіцієнт оборотності
дебіторської 336,82 282,81 65,54 -271,28 19,46
заборгованості
Строк погашення
дебіторської 1,08 1,29 5,57 4,49 515,74
заборгованості, днів
42
Продовження таблиці 2.8
1 2 3 4 5 6
Строк погашення
кредиторської 39,47 42,14 51,34 11,87 130,07
заборгованості, днів
Коефіцієнт оборотності
21,83 22,62 20,26 -1,57 92,81
матеріальних запасів
Коефіцієнт оборотності
основних засобів 5,41 5,28 4,53 -0,88 83,73
(фондовіддача)
Коефіцієнт оборотності
6,859 6,835 5,786 -1,073 84,36
капіталу
Джерело: розраховано автором на основі додатків А, Б
Коефіцієнт оборотності активів характеризує ефективність
використання активів підприємства і розраховується як:
Коа = ЧД/срА, (2.1)
де Коа – коефіцієнт оборотності активів;
ЧД – чистий дохід;
срА – середньорічна вартість активів.
Коа (2017) = 43618 / ((9527+11571)/2) = 4,13
Коа (2018) = 50764 / ((11571+13370)/2) = 4,07
Коа (2019) = 45781 / ((13370+14442)/2) = 3,29
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує
ефективність управління заборгованістю клієнтів і інших дебіторів. Значення
коефіцієнта характеризує кількість оборотів дебіторської заборгованості і
розраховується за формулою:
Кодт = ЧД / срДт, (2.2)
де Кодт – коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;
срДт – середньорічна вартість дебіторської заборгованості.
Кодт (2017) = 43618 / ((118+141)/2) = 336,82
Кодт (2018) = 50764 / ((141+218)/2) = 282,81
Кодт (2019) = 45781 / ((218+1177)/2) = 65,54
43
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості характеризує
кількість оборотів, які здійснила кредиторська заборгованість протягом року і
розраховується як:
Кокт = СБ / срКт, (2.3)
де Кокт – коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;
СБ – собівартість продукції;
срКт – середньорічна вартість кредиторської заборгованості.
Кокт (2017) = 34873 / ((3146+4397)/2) = 9,25
Кокт (2018) = 37886 / ((4397+4352)/2) = 8,66
Кокт (2019) = 37808 / ((4397+6291)/2) = 7,11
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів показує ефективність
управління запасами на підприємстві. Значення показника свідчить про
кількість оборотів, що здійснили запаси за рік. Він розраховується як:
Коз = Сб / срЗ, (2.4)
де Коз – коефіцієнт оборотності матеріальних запасів;
срЗ – середньорічна вартість запасів.
Коз (2017) = 34873 / ((1600+1595)/2) = 21,83
Коз (2018) = 37886 / ((1600+1750)/2) = 22,62
Коз (2019) = 37808 / ((1750+1983)/2) = 20,26
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) характеризує
ефективність використання основних засобів підприємства і розраховується
як:
Кооз = ЧД / срОЗ, (2.5)
де Кооз – коефіцієнт оборотності основних засобів;
срОЗ – середньорічна вартість основних засобів.
Кооз (2017) = 43618000 / ((7092+9047)/2) = 5,41
Кооз (2018) = 50764000 / ((9047+10183)/2) = 5,28
Кооз (2019) = 45781 / ((10183+10029)/2) = 4,53
44
Коефіцієнт оборотності власного капіталу демонструє ефективність
управління власним капіталом підприємства і розраховується як:
Ковк = ЧД / срВК, (2.6)
де Ковк – коефіцієнт оборотності власного капіталу;
срВК – середньорічна сума власного кпіталу.
Ковк (2017) = 43618 / ((5874000+6845000)/2) = 6,859
Ковк (2018) = 50764 / ((6845000+8010000)/2) = 6,835
Ковк (2019) = 45781 / ((8010+7815)/2) = 5,786
Строк погашення дебіторської та кредиторської заборгованості вказує
відповідно на період, протягом якого підприємство використовує кошти своїх
постачальників і на період, протягом якого покупці погашають рахунки перед
підприємством.
Тобкт = Д / Кокт (2.7)
Тобдт = Д / Кодт, (2.8)
Де Тобкт – строк погашення кредиторської заборгованості, днів;
Тобдт – строк погашення дебіторської заборгованості, днів;
Д – кількість днів у році.
Таким чином, коефіцієнт оборотності активів у 2019 році порівняно з
2017 роком зменшився на 0,84, що є негативною тенденцією. Передусім,
наслідками такого зменшення є збільшення вартості дебіторської
заборгованості в структурі активів. Значення коефіцієнта оборотності
дебіторської заборгованості переважає над кредиторською. Це означає, що
підприємство використовує кошти дебіторів в якості джерела фінансування
кредиторів, а інша частина грошей використовується для фінансування інших
операцій. Значне зменшення оборотності дебіторської та кредиторської
заборгованості є негативним явищем. Про це також свідчать терміни їх
погашення.
Коефіцієнт оборотності запасів знизився на 1,57, що свідчить про менш
ліквідну структуру оборотних активів підприємства. Коефіцієнт оборотності
45
основних засобів зменшився на 0,88, а коефіцієнт оборотності власного
капіталу – на 1,073, що також є негативною тенденцією.
Показники ефективності використання основних засобів наведені в
таблиці 2.9 (додаток В).
Таблиця 2.9 – Аналіз ефективності використання основних засобів за
2017 – 2019 рр.
Відхилення
2017 2018 2019
Показник (2019р./2017р.)
рік рік рік
Абсолютне Відносне
Фондомісткість 0,18 0,19 0,22 0,04 122,22
Фондоозброєність 48,91 71,75 83,52 34,61 170,76
Коефіцієнт зносу
0,437 0,441 0,476 0,039 108,92
основних засобів
Коефіцієнт придатності 0,563 0,559 0,524 -0,039 93,07
Коефіцієнт оновлення
0,115 0,105 0,056 -0,059 48,69
основних фондів
Коефіцієнт вибуття
0,0083 0,0075 0,0083 0 0
основних засобів
Фондовіддача 5,41 5,28 4,53 -0,88 83,73
Рентабельність основних
0,16 0,14 0,06 -0,1 37,5
засобів
Абсолютна сума
прибутку на одну 0,14 0,13 0,06 -0,08 42,86
гривню основних засобів
Джерело: розраховано автором на основі додатку А, Б, В
Фондомісткість характеризує забезпеченість підприємства основними
виробничими засобами і є обернена до фондовіддачі:
Фм = срОЗ / ЧД, (2.9)
де Фм – фондомісткість, грн/грн.
Фм (2017) = ((7092+9047)/2) / 43618 = 0,18 грн/грн
Фм (2018) = ((9047+10183)/2) / 50764 = 0,19 грн/грн
Фм (2019) = ((10183+10029)/2) / 45781 = 0,22 грн/грн
Фондоозброєності характеризує озброєність одного працівника
основними виробничими засобами:
Фоз = срОЗ / Ч, (2.10)
де Фоз – фондоозброєність, грн/особу;
46
Ч – середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу,
осіб.
Фоз (2017) = ((7092+9047)/2) / 165 = 48,91 грн/особу
Фоз (2018) = ((9047+10183)/2) / 134 = 71,75 грн/особу
Фоз (2019) = ((10183+10029)/2) / 121 = 83,52грн/особу
Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її
списано на витрати виробництва в попередніх періодах:
Кзн = Зоз / ОЗп, (2.11)
де Кзн – коефіцієнт зносу основних засобів;
Зоз – сума зносу основних засобів, грн.;
ОЗп – первісна вартість основних засобів, грн.
Кзн (2017) = 7015 / 16062 = 0,437
Кзн (2018) = 8041 / 18224 = 0,441
Кзн (2019) = 9101 / 19130 = 0,476
Коефіцієнт придатності основних засобів свідчить, яка частина
основних засобів придатна для експлуатації в процесі виробничої діяльності:
Кп = 1 – Кзн, (2.12)
де Кп – коефіцієнт придатності основних засобів.
Кп (2017) = 1 – 0,436 = 0,563
Кп (2018) = 1 – 0,441 = 0,559
Кп (2019) = 1 – 0,476 = 0,524
Коефіцієнти оновлення та вибуття основних засобів характеризують
відповідно частку нових основних засобів, введених у експлуатацію у звітному
році та частку вибулих основних фондів.
Кон = ОЗвв / ОЗп (2.13)
Квиб = ОЗвив / ОЗп, (2.14)
де Кон – коефіцієнт оновлення основних засобів;
Квиб – коефіцієнт вибуття основних засобів;
ОЗвв – вартість основних засобів, введених у звітному році;
ОЗвив – вартість вибулих основних засобів у звітному році.
47
Кон (2017) = 1841 / 16062 = 0,115
Кон (2018) = 1908 / 18224 = 0,105
Кон (2019) = 1064 / 19130 = 0,056
Квиб (2017) = 134 / 16062 = 0,0083
Квиб (2018) = 136 / 18224 = 0,0075
Квиб (2019) = 158 / 19130 = 0,0083
Рентабельність основних засобів розраховується за формулою:
Роз = ЧП / срОЗ, (2.15)
де Роз – рентабельність основних засобів;
ЧП – чистий прибуток.
Роз (2017) = 1285 / ((7092+9047)/2) = 0,16
Роз (2018) = 1324 / ((9047+10183)/2) = 0,14
Роз (2019) = 584 / ((10183+10029)/2) = 0,06
Абсолютна сума прибутку на 1 грн. основних засобів є абсолютним
показником ефективності використання основних засобів та розраховується за
формулою:
Проз = ЧП / ОЗп, (2.16)
де Проз – абсолютна сума прибутку на 1 гривню основних засобів.
Проз (2017) =1285 / 16062 = 0,14
Проз (2018) = 1324 / 18224 = 0,13
Проз (2019) = 584 / 19130 = 0,06
Отже, дані табл. 2.9 показують, що показник фондомісткості протягом
2017-2019 рр. зріс на 0,22 грн., що негативно впливає на діяльність
підприємства та свідчить про збільшення вартості основних засобів на
одиницю продукції. Фондоозброєність зросла на 34,61 грн., що свідчить про
збільшенні вартості основних засобів на одного працівника. Оскільки
коефіцієнт зносу порівняно з попереднім роком збільшився на 0,039, а
коефіцієнт придатності зменшився на 0,039, то можна зробити висновок, що
на даному підприємстві у 2019 році стан основних засобів погіршився,
меншими темпами вводились основні засоби, ніж спрацьовувались.
48
Коефіцієнт оновлення становить 0,056, а коефіцієнт вибуття – 0,0083
вказують на те, що на підприємстві частка оновлених основних засобів
перевищує частку вибулих. Але якщо порівнювати дані значення показників
зі значеннями минулих років, то можна сказати, що відбувається тенденція до
зменшення оновлення основних фондів та збільшення їх вибуття через різні
причини. Рентабельність основних засобів значно знизилася порівняно з
минулими роками, аж на 62,5%, що говорить про зменшення ефективності їх
управління. Абсолютна сума прибутку на 1 гривню основних засобів
зменшилася на 0,08, що є також негативним явищем для підприємства.
2.4 Аналіз фінансово-господарської діяльності ДП «Корсунь-
Шевченківське лісове господарство»
Для оцінки ефективності господарської діяльності підприємства часто
використовують аналіз витрат, який є найбільш інформативним та відіграє
важливу роль у розробленні подальших планів розвитку підприємства,
оскільки за його допомогою можна виявити резерви зниження собівартості
продукції і відповідно підвищити рентабельність діяльності.
За допомогою даних Додатку Б, проаналізуємо структуру та динаміку
операційних витрат Корсунь-Шевченківського лісгоспу (табл. 2.10).
Таблиця 2.10 – Аналіз операційних витрат ДП «Корсунь-Шевченківське
лісове господарство» за 2018-2019 рр., тис. грн
Вид Рік Питома вага, % Відхилення
операційних
2018 2019 2018 2019 Абсолютне Відносне, %
витрат
1 2 3 4 5 6 7
Матеріальні
22628 25044 46,25 55,17 2416 110,68
затрати
Витрати на
17100 14502 34,95 31,95 -2598 84,81
оплату праці
Відрахування
на соціальні 3567 2963 7,29 6,53 -607 83,07
заходи
49
Продовження таблиці 2.10
1 2 3 4 5 6 7
Амортизація 1152 1218 2,35 2,68 66 105,73
Інші
операційні 4484 1666 9,16 3,67 -2818 37,15
витрати
Разом 48931 45393 100 100 -3538 92,77
Джерело: розраховано автором на основі додатку Б
Отже, елементи операційних витрат у 2019 році порівняно з минулим
роком зменшилися на 3538 тис.грн. або на 7,23%. Такі зміни відбулись
внаслідок зменшення витрат на оплату праці на 15,19%, відрахувань на
соціальні заходи на 16,93%, інших операційних витрат на 62,85% та
збільшенню матеріальних витрат на 10,68% і амортизації на 5,73%. Що ж до
структури елементів операційних витрат, то найбільшу частку у звітному році
займають матеріальні затрати та витрати на оплату праці, які відповідно
становлять – 55,17% та 31,95%. Це свідчить про те, що виробництво на
підприємстві є матеріало- та працемістким.
Використовуючи форму 2 «Звіт про фінансові результати» (додаток Б)
проаналізуємо формування чистого прибутку Корсунь-Шевченківського
господарства.
Валовий прибуток обчислюється за формулою:
Пвал = ЧД – СБ, (2.17)
де Пвал – валовий прибуток, тис.грн.;
Пвал (2018) = 50764 – 37886 = 12878 тис.грн.
Пвал (2019) = 45781 – 37808 = 7973 тис.грн.
Фінансовий результат від операційної діяльності обчислюється за
формулою:
Поп.д = Пвал + Дін.оп. – Вадм – Взб – Він.оп, (2.18)
де Поп.д – фінансовий результат від операційної діяльності, тис.грн.;
Дін.оп – інші операційні доходи, тис.грн.;
Вадм – адміністративні витрати, тис.грн.;
Взб – витрати на збут, тис.грн.;
50
Він.оп – інші операційні витрати, тис.грн.
Поп.д (2018) = 12878 + 1474 –5770– 4492 – 2530 = 1560 тис.грн.
Поп.д (2019) = 7973 + 606 – 5306 – 1262 – 1376 = 635 тис.грн.
Фінансовий результат від операційної діяльності (до оподаткування)
обчислюється за формулою:
Поп.д (до опод.) = Поп.д + Дін – Вфін, (2.19)
де Дін – інші дходи, тис.грн.;
Вфін – фінансові витрати, тис.грн.
Поп.д (до опод.)(2018) = 1560 + 131 = 1691 тис.грн.
Поп.д (до опод.)(2019) = 635 + 115 = 750 тис.грн.
Чистий фінансовий результат обчислюється за формулою:
ЧП = Поп.д (до опод.) – Ппр, (2.20)
де Ппр – податок на прибуток, тис.грн.
Податок на прибуток розраховується за формулою:
Ппр = (Стппр / 100)*Поп.д (до опод.), (2.21)
де Стппр – ставка податку на прибуток, %.
Ппр(2018) = (18/100)*1691 = 367 тис.грн.
Ппр(2019) = (18/100)*750 = 166 тис.грн.
ЧП(2018) = 1691 – 367 = 1324 тис.грн.
ЧП(2019) = 750 – 166 = 584 тис.грн.
Таблиця 2.11 – Аналіз всіх видів прибутку ДП «Корсунь-Шевченківське
лісове господарство» за 2018-2019 рр.
Відхилення
2018 р., 2019 р.,
Назва прибутку Абсолюне,
тис. грн тис. грн. Відносне, %
тис.грн.
Валовий прибуток 12878 7973 -4905 61,91
Прибуток від
1560 635 -925 40,71
операційної діяльності
Прибуток до
1691 750 -941 44,35
оподаткування
Чистий фінансовий
1324 584 -740 44,11
результат
Джерело: розраховано автором на основі додатку Б
51
Отже, аналіз всіх видів прибутку показує, що валовий прибуток
зменшився на 4905 тис.грн. (38,09%), прибуток від операційної діяльності – на
925 тис.грн. (59,29%), прибуток до оподаткування – на 941 тис.грн. (55,65%),
чистий фінансовий результат – на 740 тис.грн. (55,89%). Така тенденція щодо
зменшення свідчить про скорочення фінансової діяльності ДП «Корсунь-
Шевченківське лісове господарство» у 2019 році.
У короткостроковій перспективі для оцінки фінансового стану
підприємства використовують показники платоспроможності та ліквідності.
Ліквідність підприємства – це його здатність перетворювати власні
активи в грошові кошти для погашення короткострокових зобов’язань [37].
Проаналізуємо показники ліквідності та платоспроможності ДП
«Корсунь-Шевченківське лісове господарство», використовуючи показники з
Додатку Б (табл. 2.12).
Коефіцієнт покриття характеризує здатність компанії відповідати за
поточними зобов’язаннями за допомогою оборотних активів і розраховується
за формулою:
Кп = Об.А / ПЗ, (2.22)
де Кп – коефіцієнт покриття;
Об.А – оборотні активи;
ПЗ – поточні зобов’язання.
Кп (2017) = 2362/ 4588 = 0,51
Кп (2018) = 2858 / 4581 = 0,62
Кп (2019) = 3814 / 6627 = 0,58
Коефіцієнт швидкої ліквідності вимірює здатність компанії вчасно
погасити свої короткострокові зобов'язання з допомогою високоліквідних
активів (грошові кошти, дебіторська заборгованість, поточні фінансові
інвестиції тощо) і розраховується за формулою:
Кшв.л = (Об.А – З) / ПЗ, (2.23)
де Кшв.л – коефіцієнт швидкої ліквідності;
З – запаси.
52
Кшв.л (2017) = (2362 – 1600)/4588 = 0,17
Кшв.л (2018) = (2858 – 1750)/4581 = 0,24
Кшв.л (2019) = (3814 – 1983)/6627 = 0,28
Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначає частку короткострокових
зобов’язань, які підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи
оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів. Коефіцієнт
абсолютної ліквідності визначається за формулою:
Кабс.л = Гр.к / ПЗ, (2.24)
де Кабс.л – коефіцієнт абсолютної ліквідності;
Гр.к – грошові кошти та їх еквіваленти.
Кабс.л (2017) = 244 / 4588 = 0,053
Кабс.л (2018) = 625 / 4581 = 0,14
Кабс.л (2019) = 403 / 6627 = 0,061
Коефіцієнт відношення дебіторської та кредиторської заборгованості
характеризує якість політики комерційного кредитування компанії. Показник
враховує вплив кредиторської та дебіторської заборгованості на ліквідність і
платоспроможність. Цей показник розраховується за формулою:
Ккт.дт = пот.Кт / пот.Дт, (2.25)
де Ккт.дт – коефіцієнт відношення дебіторської та кредиторської
заборгованості;
пот.Кт – поточна кредиторська заборгованість за товари і послуги;
пот.Дт – поточна дебіторська заборгованість за товари і послуги.
Ккт.дт (2017) = 12 / 82 = 0,15
Ккт.дт (2018) = 1030 / 154 = 6,69
Ккт.дт (2019) = 2225 / 1024 = 2,17
53
Таблиця 2.12 – Аналіз показників платоспроможності ДП «Корсунь-
Шевченківське лісове господарство» за 2017-2019 рр.
Нормативне
Показники 2017 рік 2018 рік 2019 рік Відхилення
значення
Коефіцієнт покриття 0,51 0,62 0,58 1,5-2,5 0,07
Коефіцієнт швидкої
0,17 0,24 0,28 0,6-0,8 0,11
ліквідності
Коефіцієнт абсолютної
0,053 0,14 0,061 0,2-0,3 0,008
ліквідності
Коефіцієнт відношення
дебіторської та
0,15 6,69 2,17 1 2,02
кредиторської
заборгованості
Джерело: розраховано автором на основі додатку А, Б
Проаналізувавши дані таблиці 2.12, можна сказати, що всі показники
платоспроможності відхилені від норми. Коефіцієнт покриття значно менший
за нормативне значення, це свідчить про проблемний стан платоспроможності,
адже оборотних активів недостатньо для того, щоб відповісти за поточними
зобов'язаннями. Це веде до зниження довіри до компанії з боку кредиторів,
постачальників, інвесторів і партнерів. Коефіцієнт швидкої ліквідності також
відстає від нормативного значення, що також свідчить про проблемний стан
платоспроможності. Низьке значення коефіцієнта абсолютної ліквідності
вказує на те, що компанія не зможе вчасно погасити борги у випадку, якщо
термін платежів настане незабаром. Що ж до коефіцієнта відношення
дебіторської та кредиторської заборгованості, то тут ситуаціє є
неоднозначною. У 2017 році показник був досить низьким і свідчив про
неефективну політику комерційного кредитування і, як результат, дебітори
заборгували компанії більше коштів, ніж компанія отримала від
постачальників. У 2018 році показник має досить високе значення, що свідчить
про те, що підприємство залучає більше коштів від кредиторів, ніж надає
дебіторам. У 2019 році показник зменшився та становить 2,17, що вже є
наближено до 1, але все ж таки існує можливість погасити зобов'язання
невчасно.
54
Фінансова стійкість підприємства характеризує стан майна, що
забезпечує йому платоспроможність, тобто передбачає, що вкладені ресурси в
господарську діяльність повинні окупитись за рахунок грошових надходжень,
а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність
підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів [38].
Для аналізу довгострокової платоспроможності підприємства
використовують наступні показники:
− коефіцієнт автономії;
− коефіцієнт фінансової залежності;
− коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами;
− коефіцієнт маневреності власного капіталу.
Показник фінансової автономії вказує на те, яку частину своїх активів
підприємство здатне профінансувати за рахунок власних фінансових ресурсів.
Коефіцієнт автономії розраховується за формулою:
Кавт = ВК / ВБ, (2.26)
де Кавт – коефіцієнт автономії;
ВК – власний капітал;
ВБ – валюта балансу.
Кавт (2017) = 6845 / 11571 = 0,592
Кавт (2018) = 8010 / 13370 = 0,599
Кавт (2019) = 7815 / 14442 = 0,541
Показник фінансової залежності є оберненим до показника фінансової
автономії. Значення показника говорить про те, скільки фінансових ресурсів
використовує компанія на кожну гривню власного капіталу.
Кфз = ВБ / ВК, (2.27)
де Кфз – коефіцієнт фінансової залежності.
Кфз (2017) = 11571 / 6845 = 1,69
Кфз (2018) = 13370 / 8010 = 1,67
Кфз (2019) = 14442 / 7815 = 1,85
55
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами є
індикатором здатності підприємства фінансувати оборотний капітал за
рахунок власних оборотних коштів.
Кзаб = Вл.об.кош / Об.А, (2.28)
де Кзаб – коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами;
Вл.об.кош – власні оборотні кошти.
Кзаб (2017) = (6845 – 9209) / 2362 = -1,001
Кзаб (2018) = (8010 – 10512) / 2858 = -0,875
Кзаб (2019) = (7815– 10628) / 3814 = -0,738
Значення коефіцієнта маневреності власного капіталу говорить про те,
яка частина власного капіталу може бути використана для фінансування
оборотних активів, а яка частина спрямована на фінансування необоротних
активів.
Кман = Вл.об.кош / ВК, (2.29)
де Кман - коефіцієнт маневреності власного капіталу.
Кман (2017) = (138+6845 – 9209) / 6845 = -0,33
Кман (2018) = (779+8010-10512) / 8010 = -0,22
Кман (2019) = (7815-10628) / 7815 = -0,36
Проаналізуємо показники фінансової стійкості Корсунь-
Шевченківського лісгоспу (таблиця 2.13).
Таблиця 2.13 – Аналіз показників фінансової стійкості ДП «Корсунь-
Шевченківське лісове господарство» за 2017-2019 рр.
2017 2018 2019 Нормативне Відхилення
Показники
рік рік рік значення (2019р./2017р.)
Коефіцієнт автономії 0,592 0,599 0,541 0,4-0,6 -0,051
Коефіцієнт фінансової
1,69 1,67 1,85 1,67-2,5 0,16
залежності
Коефіцієнт забезпеченості
власними оборотними -1,001 -0,875 -0,738 0,1 0,263
коштами
Коефіцієнт маневреності
-0,33 -0,22 -0,36 0,1< -0,03
власного капіталу
Джерело: розраховано автором на основі додатку Б
56
Отже, коефіцієнт автономії знаходиться у межах нормативного значення
і означає забезпеченість позикових коштів власними, тобто, реалізувавши
майно, сформоване із власних джерел, підприємство зможе погасити
зобов’язання. Фінансова залежність підприємства зростає і в 2019 р. на кожну
гривню власних коштів припадає 1,85 тисяч гривен фінансових ресурсів, що
на 0,18 більше, ніж роком раніше. Однак значення показника знаходиться в
нормативних межах, тому фінансові ризики компанії знаходяться на
прийнятному рівні. Значення коефіцієнта забезпеченості власними
оборотними коштами зросло на 0,263, але показник є нижчим за нормативне
значення, а це свідчить про значну фінансову залежність підприємства від
зовнішніх кредиторів. Маневреність власного капіталу ДП «Корсунь-
Шевченківського лісового господарства є низькою і значення знаходиться
нижче нормативного значення протягом 2017-2019 рр., а це означає, що власні
кошти повністю відволікаються на фінансування необоротних активів.
Використовуючи методологію оцінки ефективності господарської
діяльності, що наведена в підрозділі 1.2, розглянемо показники рентабельності
Корсунь-Шевченківського лісгоспу (табл.2.14).
Коефіцієнт рентабельності активів протягом 2017-2019 рр. становить:
Коб (2017) = 1285 / 2356*100% = 54,54%
Коб (2018) = 1324 / 2610*100% = 50,73%
Коб (2019) = 584 / 3336*100% = 17,51%
Рентабельність власного капіталу дорівнює:
Рвк (2017) = 1285 / 6359,5*100% = 20,21%
Рвк (2018) = 1324 / 7427,5*100% = 17,83%
Рвк (2019) = 584 / 7912,5*100% = 7,38%
Рентабельності продажу Корсунь-Шевченківського лісгоспу становить:
Кпр (2017) = 1285 / 43618*100% = 2,95%
Кпр (2018) = 1324 / 50764*100% = 2,61%
Кпр (201) = 584 / 45781*100% = 1,28%
57
Рентабельність продукції становить:
Рпр (2017) = 1285 / 34873*100% = 3,68%
Рпр (2018) = 1324 / 37886*100% = 3,49%
Рпр (2019) = 584 / 37808*100% = 1,55%
Рентабельність господарської діяльності дорівнює:
Ргд(2017) = 1285 / 42176*100% = 3,05%
Ргд(2018) = 1324 / 48931*100% = 2,71%
Ргд(2019) = 584 / 45393*100% = 1,29%
Рентабельність інвестицій лісгоспу становить:
Рінв (2017) = 1285 / (6845+138)*100% = 18,4%
Рінв (2018) = 1324 / (8010+779)*100% = 15,06%
Рінв (2019) = 584 / (7815+0)*100% = 7,47%
Таблиця 2.14 – Динаміка показників рентабельності ДП «Корсунь-
Шевченківське лісове господарство за 2017-2019 рр., %
Відхилення
Показники 2017 рік 2018 рік 2019 рік (2019р./2017р.)
абсолютне відносне
Коефіцієнт рентабельності
54,54 50,73 17,51 -37,03 32,1
активів
Коефіцієнт рентабельність
20,21 17,83 7,38 -12,83 36,52
власного капіталу
Коефіцієнт рентабельності
2,95 2,61 1,28 -1,67 43,39
продажу
Коефіцієнт рентабельність
3,68 3,49 1,55 -2,13 42,12
продукції
Коефіцієнт рентабельності
3,05 2,71 1,29 -1,76 42,29
діяльності
Коефіцієнт рентабельності
18,4 15,06 7,47 -10,93 40,59
інвестицій
Джерело: розраховано автором на основі додатку А, Б
Проаналізувавши таблицю 2.14 можна сказати, що ефективність
господарської діяльності Корсунь-Шевченківського лісгоспу протягом 3 років
зменшилась на 1,76%, рентабельність активів – на 37,03%, власного капіталу
– на 12,83%, продаж – на 1,67%, продукції – на 2,13%, інвестицій – на 10,93%.
Варто відзначити, що такі результати є негативними та є наслідком значного
зменшення у 2019 році чистого прибутку підприємства. Тому, при такій
58
ситуації, Корсунь-Шевченківському господарству вкрай необхідно знайти та
розробити резерви покращення ефективності господарської діяльності.
2.5 Економічний аналіз бізнес-процесів ДП «Корсунь-
Шевченківське лісове господарство»
На основі методики оцінки ефективності лісогосподарських
підприємств, що наведена в підрозділі 1.2, здійснимо розрахунки коефіцієнтів
(табл. 2.15 – 2.18) для ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство».
Джерелами для аналізу є показники Форми №10-ЛГ «Звіт про використання
виробничого плану по лісовому господарству» (Додаток Г) та Форми №3-ЛГ
«Державне статистичне спостереження «Лісогосподарська діяльність»
(Додаток Д) досліджуваного підприємства за 2017-2019рр.
Коефіцієнт лісомісткості лісової продукції становить:
Кллп (2017) = 56875 / 52138 = 1,09 куб. м
Кллп (2018) = 50529 / 49528 = 1,02 куб. м
Кллп (2019) = 54236 / 53448 = 1,01 куб. м
Коефіцієнт лісовіддачі лісової продукції:
Клвлп (2017) = 52138 / 56875 = 0,92 куб. м
Клвлп (2018) = 49528 / 50529 = 0,98 куб. м
Клвлп (2019) = 53448 / 54236 = 0,99 куб. м
Коефіцієнт деревомісткості відновлення та насадження:
Кдвн (2017) = 23843 / 908,4 = 26,25 куб. м/тис.грн.
Кдвн (2018) = 21589 / 1043,5 = 20,69 куб. м/тис.грн.
Кдвн (2019) = 19487 / 799,4 = 24,38 куб. м/тис.грн.
Коефіцієнт деревовіддачі відновлення та насадження:
Кдввн (2017) = 908,4 / 23843 = 0,038 тис.грн./куб. м
Кдввн (2018) = 1043,5 / 21589 = 0,048 тис.грн./куб. м
Кдввн (2019) = 799,4 / 19487 = 0,041 тис.грн./куб. м
59
Таблиця 2.15 – Аналіз показників заготівлі лісогосподарської продукції ДП
«Корсунь-Шевченківського лісове господарство»
Од. Значення Відхилення
Показник
виміру 2017 2018 2019 (2019р./2017р.)
Коефіцієнт лісомісткості лісової
куб. м 1,09 1,02 1,01 -0,08
продукції (Кллп)
Коефіцієнт лісовіддачі лісової
куб. м 0,92 0,98 0,99 0,07
продукції (Клвлп)
Коефіцієнт деревомісткості куб. м на
26,25 20,69 24,38 -7,87
відновлення та насадження (Кдвн) тис.грн.
Коефіцієнт деревовіддачі
тис.грн.
відновлення та насадження 0,038 0,048 0,041 0,003
на куб. м
(Кдввн)
Джерело: розраховане автором на основі додатків Г, Д
Отже, коефіцієнт лісомісткості лісової продукції протягом 2017-2019 рр.
зменшився на 0,08 м3, що є позитивним явищем, та вказує на те, що
підприємство використовує менше м3 лісу для заготівлі лісової продукції. Так
як коефіцієнт лісовіддачі є оберненим до попереднього показника, то значення
його зросло на 0,07 м3. Коефіцієнт деревомісткості відновлення та насадження
у 2019 році порівняно з 2018 р. збільшився на 3,69 м3/тис.грн., а коефіцієнт
деревовіддачі відновлення зменшився на 0,007 тис.грн./м3, що також є
позивною тенденцією.
Розрахуємо та проаналізуємо показники приросту деревини Корсунь-
Шевченківського лісгоспу протягом 2017-2019 рр. (табл. 2.15).
Коефіцієнт відносного приросту деревини дорівнює:
Квпд (2017) = 52138 / 908,4 = 57,39 куб. м/тис.грн.
Квпд (2018) = 49528 / 1043,5 = 47,46 м/тис.грн.
Квпд (2019) = 53448 / 799,4 = 66,86 м/тис.грн.
Коефіцієнт збереження природно-заповідного фонду:
Кзпзф (2017) =908,4 / 6123,7 = 0,15 тис.грн.
Кзпзф (2018) = 1043,5 / 7367,8 = 0,14 тис.грн.
Кзпзф (2019) = 799,4 / 9175,6 = 0,09 тис.грн.
Коефіцієнт незаконної рубки відносно лісовідновлення:
Кнвввл (2017) = 1231,67 / 908,4 = 1,36 тис.грн.
60
Кнвввл (2018) = 1358,89 / 1043,5 = 1,31 тис.грн.
Кнвввл (2019) = 1069,49 / 799,4 = 1,34 тис.грн.
Коефіцієнт відновлення та лісорозведення відносно незаконної рубки
становить:
Квлвнв (2017) = 908,4 / 1231,67 = 0,74 тис.грн.
Квлвнв (2018) = 1043,5 / 1358,89 = 0,77 тис.грн.
Квлвнв (2019) = 799,4 / 1069,49 = 0,75 тис.грн.
Таблиця 2.16 – Аналіз показників приросту деревини ДП «Корсунь-
Шевченківського лісове господарство»
Од. Значення Відхилення
Показник
виміру 2017 2018 2019 (2019р./2017р.)
Коефіцієнт відносного приросту куб. м на
57,39 47,46 66,86 9,47
деревини (Квпд) тис.грн.
Коефіцієнт збереження природно-
тис.грн. 0,15 0,14 0,09 -0,06
заповідного фонду (Кзпзф)
Коефіцієнт незаконної рубки
тис.грн. 1,36 1,31 1,34 -0,02
відносно лісовідновлення (Кнвввл)
Коефіцієнт відновлення та
лісорозведення відносно тис.грн. 0,74 0,77 0,75 0,01
незаконної рубки (Квлвнв)
Джерело: розраховане автором на основі додатків Г, Д
Проаналізувавши табл. 2.16, можна сказати, що показник приросту
деревини протягом 2017-2019 рр. зріс на 9,47 м3/тис.грн., що є позитивним
явищем для лісгоспу. Коефіцієнт збереження природно-заповідного фонду
зменшився незначно, на 0,06 тис.грн., що свідчить про зменшення проведення
рубок та інших робіт по оздоровленню лісів. Показник незаконної рубки
зменшився на 0,02 тис.грн. Така тенденція до зменшення є позитивною.
Коефіцієнт відновлення щодо незаконних рубок є оберненим відносно
попереднього показника та відносно 2018 року зменшився на 0,02 тис.грн.,
тобто стан перекриття незаконних втрат лісу заходами щодо його відновлення
погіршився.
Проаналізуємо показники витрат лісогосподарської діяльності та
ефективності охоронних заходів Корсунь-Шевченківського лісгоспу (табл.
2.17).
61
Коефіцієнт витратомісткості охорони лісу дорівнює:
Квмол (2017) = 235,2 / 39729,2 = 0,006 тис.грн.
Квмол (2018) = 313,7 / 43628,5 = 0,007 тис.грн.
Квмол (2019) = 356 / 40698,7 = 0,009 тис.грн.
Коефіцієнт витратовіддачі охорони лісу:
Кввол (2017) = 39729,2 / 235,2 = 168,92 тис.грн.
Кввол (2018) = 43628,5 / 313,7 = 139,08 тис.грн.
Кввол (2019) = 40698,7 / 356 = 114,32 тис.грн.
Коефіцієнт відновлення лісу:
Квл (2017) = 39729,2 / 908,4 = 43,74 тис.грн.
Квл (2018) = 43628,5 / 1043,5 = 41,81 тис.грн.
Квл (2019) = 40698,7 / 799,4 = 50,91 тис.грн.
Коефіцієнт ефективності витрат на відновлення та насадження:
Кеввн (2017) = 6471 / 908,4 = 7,12 куб. м
Кеввн (2018) = 8000 / 1043,5 = 7,67 куб. м
Кеввн (2019) = 4000 / 799,4 = 5,01 куб. м
Таблиця 2.17 – Аналіз показників витрат лісогосподарської діяльності та
ефективності охоронних заходів ДП «Корсунь-Шевченківського лісове
господарство»
Од. Значення Відхилення
Показник
виміру 2017 2018 2019 (2019р./2017р.)
Показники витрат лісогосподарської діяльності
Коефіцієнт витратомісткості
тис.грн. 0,006 0,007 0,009 0,003
охорони лісу (Квмол)
Коефіцієнт витратовіддачі
тис.грн. 168,92 139,08 114,32 -54,6
охорони лісу (Кввол)
Показники ефективності охоронних заходів
Коефіцієнт відновлення лісу
тис.грн. 43,74 41,81 50,91 7,17
(Квл)
Коефіцієнт ефективності витрат
на відновлення та насадження куб. м 7,12 7,67 5,01 -2,11
(Кеввн)
Джерело: розраховане автором на основі додатків Г, Д
Отже, показники витрат лісогосподарської діяльності показують, що
коефіцієнт витратомісткості протягом 3 років зріс на 0,003 тис.грн. Це
62
свідчить про зменшення економічної ефективності. Показник витратовіддачі
зменшився на 54,6 тис.грн., що означає зменшення якості протипожежних
заходів лісгоспу.
Аналіз показники ефективності охоронних заходів показує, що
коефіцієнт відновлення лісу зріс на 7,17 тис.грн. та свідчить про збільшення
ефективності інвестованих коштів у відновлення лісів. Коефіцієнт
ефективності на відновлення лісу зменшився на 2,11 м3 та показує, що обсяг
втрачених активів внаслідок загиблого лісу також зменшився.
63
РОЗДІЛ 3
НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДП «КОРСУНЬ-
ШЕВЧЕНКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»
3.1 Виявлення шляхів підвищення ефективності ДП «Корсунь-
Шевченківське лісове господарство»
Здійснивши комплексний аналіз Корсунь-Шевченківського лісгоспу,
було виявлено, що загальний рівень ефективності помітно знизився протягом
останніх 3 років. Тому для виявлення відповідних напрямів підвищення
ефективності, виділимо сильні та слабкі сторони підприємства, а також
можливості і загрози та відобразим це за допомогою матриці SWOT-аналізу.
Таблиця 3.1 – Оцінка внутрішнього середовища ДП «Корсунь-Шевченківське
лісове господарство»
Сильні сторони Слабкі сторони
S W
досвід роботи на ринку; високий ступінь зношення основних
державна форма власності; засобів;
висока якість продукції та наявність застаріле обладнання;
додаткових послуг в разі необхідності; проблематика залучення додаткових
широкий асортимент товарів; джерел фінансування для закупівлі нових
незалежність від постачальників основних засобів;
сировини; високий ступінь централізації системи
великі площі лісів; управління;
наявність великої кількості ресурсів; перевантаженість персоналу;
висококваліфікований та стабільний досить великі ресурсо- та енерговитрати;
персонал; відсутність високотехнологічної
гарантований збут продукції. продукції;
незначна фінансова підтримка держави;
неналежний стан лісовозних доріг;
відсутність служби маркетингу на
підприємстві;
недостатній рівень забезпеченості
транспортними засобами.
Джерело: складено автором
64
Таблиця 3.2 – Оцінка зовнішнього середовища ДП «Корсунь-Шевченківське
лісове господарство»
Можливості Загрози
O T
збільшення кількості споживачів політична та економічна нестабільність;
продукції; мінливість законодавства;
диверсифікація виробництва; надмірний вплив держави;
наявність дешевої якісної сировини; нестабільність збуту;
впровадження високих технології у можлива заборона експорту деревини за
виробництво; кордон;
вихід на ринки з високотехнологічної поява в конкурентів нових технологій;
продукцією; зростання цін на паливні матеріали, що
розширення ринків збуту; приведе до збільшення собівартості
надходження великих замовлень; продукції;
зменшення собівартості продукції негативні зміни валютного курсу;
внаслідок впровадження нових виснаження зрілої деревини, яка є
технологій; найбільш цінною та використовується у
залучення фінансових ресурсів. будівельній та деревообробній галузях;
виснаження земель;
непередбачувані стихійна лиха.
Джерело: складено автором
На основі аналізу внутрішніх та зовнішніх чинників будується матриця
SWOT-аналізу, де визначаються варіанти розвитку подій (табл. 3.3).
Таблиця 3.3 – Складання SWOT-матриці
Сильні сторони Слабкі сторони
S W
Стратегія S-O Стратегія W-O
Заходи, що використовуюсь Заходи, що спрямовані на
Можливості
сильні сторони для подолання слабких сторін
O
досягнення потенційних шляхом використання
можливостей можливостей
Стратегія S-T Стратегія W-T
Використання сильних
Загрози
сторін для Найгірший розвиток подій
T
уникнення/знешкодження
загроз
Джерело: [39]
Таким чином, на основі таблиць 3.1 та 3.2 сформуємо SWOT-матрицю
для Корсунь-Шевченківського лісгоспу (табл.3.4).
65
Таблиця 3.4 – Матриця SWOT-аналізу для ДП «Корсунь-Шевченківське
лісове господарство»
Сильні сторони Слабкі сторони
1) Вихід на нові ринки та збільшення 1) Впровадження у виробництво
асортименту продукції дасть змогу нових технологій вирішить
мати стабільні фінансові показники. проблему з основними засобами, а
2) Висока якість продукції та також сприятиме зниженню
набутий досвід роботи дасть собівартості продукції і
можливість виходу на нові ринки і збільшенню прибутку.
тим самим збільшити коло 2) Встановлення сучасного
споживачів. менеджменту та організації праці
Можливості 3) Кваліфікований персонал, дасть змогу вирішити проблему
контроль якості та достатній рівень перевантаженості персоналу та
конкурентоспроможності дадуть ефективного використання
можливість встигнути за ростом основних засобів.
ринку. 3) Розширення ринків збуту
4) Наявність великих площ лісів та сприятиме створенню служби
обсягу ресурсів дадуть змогу маркетингу для проведення
впровадити диверсифікацію сприятливої цінової та товарної
виробництва. політики.
1) В умовах економічної 1) Несприятлива політика держави
нестабільності варто залучати може призвести до виходу
інвесторів або вдаватися до підприємства з галузі.
запозичення кредитів. 2) Неповне використання
2) Розширення асортименту виробничих потужностей при
продукції та збільшення питомою рості темпів інфляції та стрибків
ваги високоякісної обробленої валютного курсу може призвести
Загрози деревини дасть можливість до банкрутства.
закріпити позиції на ринку. 3) Зниження якості продукції за
3) Поява постійних постачальників рахунок збільшення вимог
послабить можливість маневрування покупців.
на ринках збуту та фінансування. 4) Низька інноваційна активність
4) Впровадження нових технологій сприятиме до втрати ринків збуту.
переробки відходів лісової галузі для 5) Тіньовий експорт необробленої
використання в енергетиці. деревини.
Джерело: розроблено автором за даними [39]
На основі табл. 3.4 розроблено чотири альтернативні стратегії щодо
підвищення ефективності діяльності Корсунь-Шевченківського господарства:
1) Стратегія, що передбачає нарощування обсягів лісопродукції за
рахунок розширення ринків збуту з максимальним використання сильних
сторін підприємства. Суть цієї стратегії полягає у максимальному
66
нарощуванні обсягів виробництва продукції на основі формування нових
ринків збуту. Таким чином, керівництву даного підприємства потрібно
встановити співпрацю з представниками суміжних галузей та розробити
спільні програми розвитку для створення певних виробничих потужностей з
переробки лісопродукції в середині країни і таким чином розширити свою
діяльність.
2) Стратегія диверсифікації виробництва, яка полягає в розширенні
номенклатури продукції за рахунок використання недеревних ресурсів лісу
(рослинні, тваринні, рекреаційні, тощо). Таке розширення дасть можливість
лісгоспу зменшити залежність від споживачів продукції та створити нові
робочі місця. В рамках даної стратегії також передбачається створювання
додаткових виробничих потужностей, що дозволить зменшити вплив загроз,
пов’язаних з експортом продукції. Підприємству також необхідно
здійснювати постійну комунікацію із зацікавленими особами для
налагодження кооперації та покращення іміджу.
3) Стратегія, що орієнтована на створення територіальних лісових
кластерів та дозволяє усунути слабкі сторони за рахунок використання
можливостей. Суть цієї стратегії полягає в кооперації різних суб’єктів лісо-
промислового комплексу на регіональному рівні, що дасть змогу отримати
ефект синергії. Реалізація стратегії передбачає створення передумов для
кращої співпраці з громадами, оскільки вони залучені до роботи не тільки у
лісогосподарських підприємствах, а й в інших, що входять до лісового
кластера. Території з низько розвиненим промисловим виробництвом, як
правило, є більш лісистими, тому досвід високорозвинених країн на те, що
підприємствам лісового комплексу варто зосереджуватись у місцевостях
близьких до місць заготівлі деревини.
4) Стратегія, що направлена на підвищення ефективності
лісогосподарського виробництва шляхом усунення слабких сторін та
подолання загроз. В рамках даної стратегії, керівництво лісгоспу має
зосередити увагу на досягнення максимальної ефективності діяльності, за
67
допомогою розроблення програм оптимізації роботи підприємства. Висока
ефективність дасть змогу зберігати фінансову стійкість у разі впливу
несприятливих факторів зовнішнього середовища, зокрема, політична та
економічна нестабільність тощо. Також дана стратегія повинна передбачати
посилення стійкості насаджень, шляхом оптимізації вікової структури та їх
породного складу.
Для Корсунь-Шевченківського підприємства актуально обрати
стратегію диверсифікації, яка дасть змогу поліпшити фінансово-економічний
стан та реалізувати можливості і як наслідок – підвищити ефективність
діяльності.
3.2 Диверсифікація як один з напрямків підвищення ефективності
діяльності підприємства
Ефективність діяльності будь-яких підприємств, перш за все, залежить
від впровадження певної стратегії розвитку. Тому для підвищення
ефективності діяльності Корсунь-Шевченківського лісового господарства
було обрано стратегію диверсифікації.
Якщо коротко, то диверсифікація – це певний комплекс дій та рішень,
спрямованих на одержання доходів з різних джерел та які відповідають
поставленим цілям діяльності та забезпечують досягнення кінцевої мети
підприємства [40].
Основними цілями диверсифікації діяльності підприємства є:
вирішення проблем соціально-економічного характеру;
забезпечення прибутковості підприємства;
задоволення потреб підприємства у власних фінансових ресурсах;
нарощення обсягів виробництва та покращення безперервності
поставок лісової сировини;
оптимізація структури лісогосподарських підприємств;
збільшення лісистості територій до оптимального рівня;
68
нарощування ресурсного та екологічного потенціалу лісів;
ефективне використання лісових ресурсів;
збільшення кількості робочих місць;
вдосконалення умов праці на підприємстві [41].
Розглянемо напрями діяльності лісогосподарського підприємства в
контексті диверсифікації напрямів діяльності та реалізації лісопродукції:
1) Раціональний підхід щодо реалізації дров паливних.
Щорічно на ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство в
середньому заготовлюється в середньому 2,3-2,4 тис. м3 дров паливних.
За умови реалізації такого обсягу дров паливних за середньою ціною на
ринку 622,5 грн. за 1 м3 та собівартістю 430 грн за 1 м3 лісгосп отримує дохід
у розмірі 1494 тис.грн., а прибуток за таких умов становить 462 тис.грн.
Варто зазначити, що в зоні діяльності Корсунь-Шевченківського
підприємства діють відпочивальні зони, тому існує певний попит на дрова
паливні для забезпечення відпочинку. Тому підприємство може випускати
спеціальну продукцію «Дрова паливні в сітках», яку в же успішно
реалізовують більшість лісогосподарських підприємств.
Середня ринкова ціна такого виду продукції становить 1310 грн/м3,
собівартість – 450 грн/м3. При реалізації дров в сітках обсягом 1,3 тис м3 за рік,
підприємство отримає прибуток у розмірі:
ПР = (1310*1,3)-(450*1,3) = 1118 тис.грн.
При цьому, розмір прибутку реалізації такого ж обсягу звичайних дров
паливних буде 250,25 тис.грн., що на 867,75 тис.грн. менше.
2) Запровадження виробництва пелет деревних, попит на яких щороку
тільки зростає. Виробництво та реалізація даного виду продукції дасть
можливість підприємству значно збільшити прибуток та розширити ринки
збуту. Доцільність впровадження такого виробництва обґрунтована в
підрозділі 3.3.
3) Створення та організація нових лісопереробних ліній.
69
Основною діяльність Корсунь-Шевченківського лісового господарства є
переробка деревини. З цією метою кожного року відбувається збільшення
суми капітальних інвестицій на підприємстві. Зокрема в кінці 2019 року у
модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази було вкладено 437 тис.
грн.
Загалом на базі Корсунь-Шевченківського лісгоспу діє 1 лісопереробний
комплекс, на якому виготовляються пиломатеріали, дубові заготовки, вагонка
тощо.
Створення нових лісопереробних ліній на території господарства дасть
можливість створити нові робочі місця та збільшити переробку деревини на
12 тис. м3 і таким чином підвищити річний економічний ефект від діяльності.
4) Переробка відходів деревини.
Переробка деревних відходів забезпечує ефективне використання
лісових ресурсів, а також стимулює економічне зростання за рахунок
розширення діяльності та ринків збуту.
Основним джерелом сировини лісового деревного палива виступає
деревина з молодих дерев та лісосічні відходи головних рубок. Однак, деревне
паливо можна також робити з круглої деревини, яка не користується попитом
в якості сировини для деревообробної промисловості.
Досвід ЄС, США та Канади показує, що раціональним способом
утилізації відходів лісозаготівель є виробництво органічних добрив. Але якщо
ресурсів для виробництва не вистачає, то одним з найпростіших способів
утилізації відходів, насамперед гілок, є переробка їх дробленням і
використання як паливо в парових котлах. Також досить перспективними є
енергохімічне використання відходів, виробництво деревоволокнистих і
деревостружкових плит, тарного картону, пелет деревних тощо [42].
5) Використання недеревних лісових ресурсів.
Такий види діяльності має сезонний характер, оскільки більшу частину
продуктів недеревного походження, особливо харчових, можна заготовляти
лише літньо-осінній період.
70
Такий напрям включає:
заготівлю ресурсів для виробництва харчових продуктів (ягоди, гриби,
березовий сік тощо);
розвиток пасічництва для отримання меду, прополісу, воску;
збір лікарської сировини;
заготівлю зелені, сіна, корму для підгодівлі диких тварин взимку та
інше [43].
Таким чином, виробництво широко асортименту продукції з недеревної
сировини дасть змогу підприємству розширити діяльність як на
внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. При цьому, на внутрішньому
ринку найбільше реалізовуються ягоди, гриби та мед, а на зовнішньому – все
більше зростає реалізація березового соку.
6) Розширення площ користування.
Одним із напрямків розширення площ лісгоспу є передача йому у
постійне користування самозаліснених сільськогосподарських угідь, які є
непродуктивними та не забезпечують належний рівень врожайності
сільськогосподарських культур.
Саме такі землі дадуть можливість підприємству: у короткостроковій
перспективі сформувати полігон для розвитку зеленого туризму та
рекреаційного користування; у середньостроковій перспективі – забезпечити
нарощення заготівлі другорядних лісових ресурсів; у довгостроковій
перспективі – забезпечити покращення вікової структури лісів та збільшення
площі лісового фонду.
7) Організація належного рекреаційного лісокористування.
Як вже зазначалося, на території лісгоспу розташовані 7 заказників
місцевого значення та 6 пам’яток природи. Однак природний потенціал досі
використовується неефективно.
Загалом Корсунь-Шевченківське господарство організувало рекреаційні
зони, на яких в’їзд автомобілем здійснюється на платній основі. Також
71
підприємство організовує для населення різні види відпочинку та екскурсії до
пам’яток державного та місцевого значення.
Для розвитку рекреаційної діяльності лісового господарства
пропонується вжити таких заходів:
спорудження вежі для проведення відео- та фотозйомок тваринного
світу;
встановлення на місцях відпочинку тимчасових дерев’яних споруд;
на офіційному сайті підприємства розмістити повну інформацію про
відпочинок у територіальних межах господарства, а також проводити заходи
щодо рекламування місць відпочинку;
організація проведення зеленого туризму шляхом підписання
договорів із суб’єктами підприємницької діяльності, що надають такі послуги;
організація транспортування екскурсій на місця відпочинку, а також
здійснення належного обслуговування тощо.
Впровадження та ефективне використання вище наведених заходів дасть
можливість підприємству збільшити дохід від рекреаційної діяльності.
3.3 Обґрунтування доцільності впровадження виробництва пелет
деревних на ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство»
Пелети деревні – є одним з альтернативних видів палива у світі. Їх
використання є доцільним як економічно, так і екологічно. Зростання цін на
викопне паливо (нафта, газ, вугілля) тільки збільшують ефективність
використання паливних пелет. Важливим є те, що сировиною для виробництва
є цілком поновлюваний ресурс – деревина, яку підприємство має вдосталь.
Також пелети виступають одним із самих екологічно чистих видів палива.
Таким чином, їх використання не шкодить навколишньому середовищу і
вирішує проблему утилізації деревних відходів.
72
Пелети деревні – це гранули діаметром 6-10 мм та довжиною 1-5 см.
Тепло, яке забезпечують пелети досягають 4,5-5 кВт/год., що можливо завдяки
низькій місткості вологи (8-10%). При цьому, при спалюванні пелет, в повітря
виділяється значно менше вуглекислого газу, ніж в інших викопних видів
палива [44].
Основою деревних пелет є тирса, до якої додають тонкі гілки, кору,
корені, тріски з сучків та інші відходи лісозаготівлі. Також можливе
застосування соломи, лушпиння, стебел соняшнику та інших рослинних
ресурсів. Саме від добавок у структуру пелет будуть залежати властивості
отриманих гранул.
Загалом використовують деревні гранули в домашніх опалювальних
котлах, як і в промислових. Також часто попіл деревних гранул
використовують як добриво на сільськогосподарських землях тощо.
Перевагами паливних пелет є:
легкість завантаження в котел (гранули не розпорошуються, нечутливі
до підвищеної вологості);
відсутність самозаймання;
мають високу тепловіддачу та більший період горіння, порівняно зі
звичайної деревиною;
відсутність гниття;
займають менше місця для зберігання, ніж дрова чи вугілля;
хороша насипна щільність, що дозволяє транспортувати їх на великі
відстані тощо [45].
Щороку у світі виробництво та споживання пелет збільшується
швидкими темпами. Для прикладу, в Німеччині в 2000 році лише вироблялось
близько 11 тис. тонн пелет, в 2005 р. – 300 тис. тонн, в 2012 р. – 1,5 млн. тонн,
а в 2015 р. – 6 млн. тонн. Насамперед, таке стрімке зростання протягом
минулого десятиріччя відбувалося за рахунок збільшення попиту зі сторони
промислового сектора. Протягом останніх років тенденція зростання попиту
зумовлена екологічним ефектом від використання пелет, а саме скороченням
73
місткості вуглекислого газу в повітрі та стимулюванням генерації енергії з
відновлювальних джерел. Однак, не зважаючи на постійно зростаючі обсяги
виробництва, країни ЄС велику кількість пелет імпортує з інших країн [45].
30
27,2
25
22,5
20
17,3
14 16,3
15 14,5 15,2
13 14 14,2
12
10 10,5 11,5
9,4 9,6 10
8,2 7,9
5 4,9 4,7
0
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
Опалення Індустрія
Рисунок 3.1 – Динаміка світового споживання пелет протягом
2010-2019 рр., млн. тонн
Джерело: [46]
Ринок пелет в Україні загалом орієнтований на європейських
споживачів – до 85% продукції експортується. Щорічне виробництво складає
близько 400 тис. тонн деревних пелет, такий обсяг також виготовляється з
соломи та соняшнику. На даний час, український ринок пелет знаходить на
початковому етапі та щорічно зростає на 15-20%, при цьому велика частина
деревних відходів залишаються невикористаними.
Упродовж 2018 р. виробництво пелет в Україні становило близько 390
тис. тонн. На 313 підприємствах, з яких 254 – спеціалізуються на виготовленні
тільки пелет деревних, інші – на комбінованому виробництві. При цьому,
використання наявних деревних відходів відбувалося нерівномірно: у
західному регіоні – 50-60%, в інших регіонах – 1-10%. Потокове виробництво
склало приблизно 50%, що зумовлено закриттям протягом 2013-2015 рр.
старих підприємств та відкриттям нових, більш конкурентних. Середня
одинична потужність таких підприємств зазвичай становить 1200 т/рік.
74
В Україні найбільшими виробниками пелет є такі підприємства:
«Цунамі», «Екогран», «Екопрайм», «Екопелет», «Пелет-Енерго Ємільчине»,
«Барлінек-Інвест» тощо. Середній коефіцієнт завантаження таких великих
підприємств складає 0,2-0,3. Так, наприклад, ТОВ «Пелет-Енерго Ємільчине»
із виробничою потужність 7т/год виготовив протягом 2018 року приблизно
15500 т пелет при коефіцієнті завантаження 0,27. Для невеликих підприємств
виробнича потужність в середньому становить 1000-3000 т/рік, а коефіцієнт
завантаження – 0,3-0,5, що є недостатнім для ефективної та рентабельної
діяльності таких підприємств [47]. Таким чином, потенціал для подвоєння
виробництва пелет з деревини можна досягти навіть при таких виробничих
потужностей. Проте, такого не відбується, загалом через нерозвиненість та
специфічні проблеми даної галузі: непристосованість агротехнологій;
сезонність збору агровідходів; недосконалість спеціалізованих транспортних
засобів для перевезення пелет; велика частка транспортних витрат у
собівартості пелет та інші.
1600
1366,7
1400 1285,4
1200 1055,6
1000
800
600 495
354,3 395,1 387,8
400
138
200
0
2016 2017 2018 2019
Обсяг ринку пелет, млн. грн. Обсяг ринку пелет, тис. т
Рисунок 3.2 – Динаміка обсягу ринку пелет в Україні
протягом 2016-2019 рр., млн. грн., тис. т
Джерело: [46]
Отже, згідно рис. 3.2, можна сказати, що щорічний обсяг виробництва
пелет в натуральному вираженні протягом останніх років збільшився, а в
75
грошовому – зменшився, що відбулося за рахунок зниження виробництва
масла, що призвело до збільшення цін на соняшникову макуху і шрот.
2016 рік 2018 рік
Пелети з
біомаси; Пелети з Пелети з біомаси;
торфа; 0,02% 1,10%
Пелети 0,90%
деревні;
Пелети
18,30%
деревні;
41,10%
Пелети з
соняшника
Пелети з ; 57,80%
соняшника;
80,80%
Рисунок 3.3 – Сегментація ринку пелет в Україні за видами продукції
у 2016-2018 рр., %
Джерело: [46]
Згідно рис. 3.3 виробництво та споживання пелет з соняшнику значно
зменшилося на 23%, при чому виробництво пелет деревних збільшилося на
22,8%.
Отже, виробництво пелет деревних є актуальним на сьогоднішній день,
при чому попит на них дедалі зростає, тому доцільним буде економічно
обґрунтувати запровадження виробництва паливних гранул на ДП «Корсунь-
Шевченківське лісове господарство».
Основною складовою виробництва пелет є сировина та транспортні
витрати, які займають 70-80% собівартості продукції.
В якості сировини підприємство використовуватиме: відходи основного
виробництва, а саме: стружку, тирсу, деревне борошно; цільну деревину;
деревні обрізи від проведення санітарних чисток тощо. Це дасть можливість
зменшити собівартість та збільшити прибуток від реалізації даного виду
продукту.
Розглянемо більш детально всі витрати, які матимуть місце при
реалізації даного проєкту.
Для виробництва пелет необхідно придбати лінію гранулювання, яка
містить всі механізми для отримання готового продукту: машину рубильну,
76
транспортери, дробарку, вентилятори для охолодження тощо. Для
обслуговування такого обладнання необхідно залучити 3 працівників. Лінія з
виробництва пелет має продуктивність 800-1200 кг/год., 2-3 години потрібно
в день для обслуговування. Таким чином за 20 робочих днів буде виготовлено
в середньому 160 т пелет. Пелети пакуватимуться спеціальні пакети, місткістю
1 т, тому для зберігання 160 т пелет необхідно 160 шт. Вартість одного мішку
складає 58 грн.
Як вже зазначалося, для обслуговування обладнання необхідно 3
працівники. Кількість робочих днів складатиме 20 днів/міс. Середня заробітна
плата працівника за місяць становитиме 5200 грн. ЄСВ (22%) = 5200*0,22 =
1144 грн. Таким чином витрати на оплату праці в місяць складатимуть:
(5200+1144)*3 = 19032 грн. Тоді фонд заробітної плати становитиме:
19032*12 = 228384 грн/рік
Розрахунок площі приміщень. Передбачається оренда приміщення на
Корсунь-Шевченківській території поблизу самого підприємства, загальною
площею 50 м2, вартість оренди складає 25грн/1м2. Тому вартість оренди в рік
становить:
50*25=1250 грн/міс*12 міс. = 15000 грн/рік
Середня вартість транспортування пелет з деревних відходів становить
16,38 грн/т. За рік транспортні витрати становитимуть:
8*16,38 = 131,04 грн/день*240 днів = 31449,6 грн/рік
Вартість водопостачання становить 5,02 грн./м3 (з ПДВ). В основному
споживатиметься 7 м3/місяць. Тому за рік витрати на водопостачання
складатимуть:
7*12*5,02 = 421,68 грн/рік
Вартість електроенергії становить 1,68 грн/кВт, в місяць обладнання
використовує 8000 кВт. За рік витрати на електроенергію становитимуть:
8000*12*1,68 = 161280 грн/рік
В табличній формі узагальнимо всі витрати, які необхідні на реалізацію
виробництва пелет (табл. 3.5).
77
Таблиця 3.5 – Обґрунтування витрат на реалізацію виробництва пелет
Загальна
Од. Ціна,
Витрати Кількість вартість,
виміру грн.
грн.
Оренда приміщення міс. 12 1250 15000
Заробітна плата робітникам міс. 12 19032 228384
Адміністративні витрати міс. 12 3000 36000
Непередбачувані витрати міс. 12 5000 60000
Транспортні витрати міс 12 2620,8 31449,6
Вартість електропостачання кВт 96000 1,68 161280
Вартість водопостачання м3 84 5,02 421,68
Тара: контейнери шт. 160 58 1280
Разом 533815,28
Джерело: розраховано автором
Отже, щорічна загальна сума витрат на реалізацію проєкту становитиме
533815,28 грн.
Проведемо аналіз беззбитковості запропонованого проєкту.
Розраховуємо точку беззбитковості за формулою:
Q = FC / (P – v) (3.1)
P – ціна продажу одиниці продукції;
v – змінні витрати на одиницю продукції;
FC — постійні витрати.
Середня вартість пелет деревних становить 3 463,3 грн./т.
v = 261113,6/1920 = 135,99 грн/т
Q = 272701,68 / (3463,3 – 135,99) = 81,96 т
Отже, необхідно продати 81,96 т пелет, щоб сукупний дохід дорівнював
сукупним витратам.
Як вже зазначалося, для виробництва пелет необхідно придбати лінію
гранулювання, вартість якої складає 3203026,8 грн. Враховуючи, що термін
служби даного обладнання в середньому становить 5 років, амортизаційні
відрахування складатимуть 640605,36 грн. кожен рік.
Щорічно в середньому вироблятиметься 1920 т пелет за ціною 3 463,3
грн./т. Враховуючи особливості процесу виробництва в перший рік
підприємство працюватиме з 50% виробничою потужністю, тому дохід
складатиме 3324768 грн. В другий рік виробничі потужності будуть
78
використовуватися на 60 % і дохід від реалізації складатиме 3989,7 тис. грн., а
в наступні роки підприємство планує вийти на 80% виробничу потужність і
дохід при цьому складатиме 5319,6 тис. грн.
Таблиця 3.6 – Обґрунтування грошових потоків протягом 5 років від проєкту
з виробництва пелет деревних
Рік
Статті
1 2 3 4 5
Виручка від
3324768 3989721,6 5319628,8 5319628,8 5319628,8
реалізації, грн
Валові витрати,
533815,28 533815,28 533815,28 533815,28 533815,28
грн
Прибуток, грн 2790952,72 3455906,32 4785813,52 4785813,52 4785813,52
Податок на
502371,49 622063,14 861446,44 861446,44 861446,44
прибуток, грн
Чистий
2288581,23 2833843,18 3924367,08 3924367,08 3924367,08
прибуток
Амортизація 640605,36 640605,36 640605,36 640605,36 640605,36
Грошовий
2929186,59 3474448,54 4564972,44 4564972,44 4564972,44
потік, грн
Джерело: розраховано автором
Проаналізуємо ефективність проєкту з виробництва пелет,
використовуючи методику вартості грошей у часі, зокрема, проведемо
розрахунок таких показників як чиста теперішня вартість, внутрішня норма
дохідності, індекс рентабельності інвестицій.
Враховуючи ставку НБУ, вартість капіталу та темпи інфляції в Україні
дисконтна ставка становитиме 16%. Розрахунок чистої теперішньої вартості
проведений в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6 – розрахунок чистої теперішньої вартості при i=16%
Чиста Накопичена
Коефіцієнт
Інвестиції, Грошовий теперішня чиста теперішня
Рік дисконтування
грн потік, грн n вартість вартість NPV16%,
1/(1+0,16)
NPV16%, грн грн
0 -3203026,8 1 -3203026,8 -3203026,8
1 2929186,59 0,8621 2525251,76 -677775,04
2 3474448,54 0,7431 2581862,71 1904087,67
3 4564972,44 0,6406 2924321,35 4828409,02
4 4564972,44 0,5523 2521234,28 7349643,3
5 4564972,44 0,4761 2173383,38 9523026,68
Сума 9523026,68
Джерело: розраховано автором
79
Отже, чиста теперішня вартість проєкту за 5 років складатиме
9523026,68 грн., інвестиції окупляться приблизно за 2 роки.
Проведемо розрахунок внутрішньої норми доходності (IRR), що
відображає ту ставку дисконту, при якій чиста теперішня вартість
дорівнюватиме 0%. Тобто, ту ставку дисконту, вище якої реалізувати проект
буде недоцільно, так як він стане збитковим [48]. Для цього знайдемо від’ємне
значення чистої теперішньої вартості при ставці дисконту = 45% (табл. 3.7).
Таблиця 3.7 – Розрахунок чистої теперішньої вартості проекту при і=45%
Грошовий i=1/(1+i) n CF
Накопичення
Рік Інвестиції дисконтований
потік, грн i=45% CF
грош. потік, грн
0 -3203026,8 1 -3203026,8 -3203026,8
1 2929186,59 0,6896 2019967,07 -1183059,73
2 3474448,54 0,4756 1652447,73 469388
3 4564972,44 0,3281 1497767,46 1967155,46
4 4564972,44 0,2262 1032596,77 2999752,23
5 4564972,44 0,1561 712592,19 3712344,42
Сума 3712344,42
Джерело: розраховано автором
IRR розраховуємо за формулою:
������1∗(��2−��1)
������ = ��1 + , (3.2)
������1−������2
де і1– ставка дисконту, при якій значення NPV додатнє;
і2– ставка дисконту, при якій проект стає збитковим і ������ стає
від’ємним;
NPV1– значення чистої поточної вартості при і1;
NPV2– значення чистої поточної вартості при і2.
2525251,76 ∗ (45 − 16)
������ = 16 + = 28,78%
2525251,76 − (−3203026,8)
Розрахуємо індекс рентабельності інвестицій за формулою:
РІ = NPV / I (3.3)
РІ = 9523026,68 / 3203026,8 = 2,97
80
Отже, за ставки дисконту 16% виробництво пелет реалізувати досить
вигідно. Враховуючи, що чиста теперішня вартість проекту за 5 років
складатиме 9523026,68 грн., внутрішня норма дисконту становитиме 28,78%,
а індекс рентабельності інвестицій – 2,97 (більше 1). Тому, впровадження
виробництва пелет на Корсунь-Шевченківському господарстві за таких
виробничих потужностей і середньоринкової ціни 3 463,3 грн./т доцільно
реалізувати.
81
ВИСНОВКИ
У кваліфікаційні роботі бакалавра було розглянуто та досліджено
основні теоретичні та практичні механізми забезпечення підвищення
ефективності ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство». В результаті
чого, було сформовано відповідні висновки щодо покращення діяльності
лісогосподарського підприємства.
В першому розділі визначено та проаналізовано основні теоретичні та
практичні підходи до визначення категорії «ефективність» та розглянуто її
класифікацію. Обґрунтовано головну відмінність понять таких як
«ефективність» та «результативність» та їх взаємозв’язок. Визначено, що
ефективність – це складна та багатоаспектна економічна категорія, що
відображає співвідношення отриманого результату до понесених витрат, і є
комплексною організаційно-управлінською системою, що забезпечує
отримання максимального рівня прибутку за наявних ресурсів підприємства.
Розглянуто основні методичні підходи для аналізу ефективності
підприємств. Загалом виділено такі показники оцінки ефективності як:
ефективність використання основних засобів, оборотних активів, трудових
ресурсів, узагальнюючі показники ефективності тощо. Також визначено
основні напрями щодо оцінки ефективності лісогосподарського підприємства:
аналіз показників заготівлі лісогосподарської продукції; аналіз приросту
деревини; аналіз витрат лісогосподарської діяльності; аналіз ефективності
охоронних заходів.
У роботі визначено загальні напрями підвищення ефективності та
основні зовнішні та внутрішні чинники впливу на ефективність
функціонування підприємств. Отже, основними напрямами підвищення
ефективності є: раціональне управління ресурсами та витратами; розвиток і
вдосконалення видів діяльності; вдосконалення системи управління.
82
У другому розділі дослідження було здійснено загальну характеристику
виробничо-господарської діяльності ДП «Корсунь-Шевченківське лісове
господарство». Розглянуто основний асортимент продукції, особливості
діяльності та відображено організаційну структуру лісового господарства.
Проведений аналіз основних показників фінансово-господарської
діяльності Корсунь-Шевченківського лісгоспу протягом 2017-2019 рр.
показав, що всі показники ділової активності зменшилися, загалом коефіцієнт
оборотності активів – на 0,84, запасів – на 1,57, основних засобів – на 0,88,
власного капіталу – на 1,073, що свідчить про погіршення ефективності
управління активами підприємства. Ефективність використання основних
засобів також знизилась, про що свідчить збільшення зносу на 8,92%,
зменшення темпів оновлення на 51,31% та рентабельності основних засобів на
62,5%.
Аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства
показав, що всі майже всі показники відхилені від норми. Насамперед низькі
значення показників свідчать про проблемний стан платоспроможності,
значну залежність від зовнішніх кредиторів та що грошові кошти повністю
відволікаються на фінансування необоротних активів.
Загалом ефективність господарської діяльності Корсунь-
Шевченківського лісгоспу протягом 3 років зменшилась на 1,76%,
рентабельність активів – на 37,03%, власного капіталу – на 12,83%, продаж –
на 1,67%, продукції – на 2,13%, інвестицій – на 10,93%. Варто відзначити, що
такі результати є негативними та є наслідком значного зменшення у 2019 році
чистого прибутку підприємства.
Проаналізувавши ефективність бізнес-процесів лісгоспу за основними
напрямами, можна сказати, що показники загалом мають хорошу тенденцію
до покращення структури лісогосподарської продукції, стану лісу та
ефективності проведення різних заходів догляду за лісовим фондом
підприємства.
83
У третьому розділі визначено основні шляхи розвитку діяльності ДП
«Корсунь-Шевченківське лісове господарство» за допомогою SWOT- аналізу.
Загалом було обрано стратегію диверсифікації, в розрізі якої було виділено
наступні напрями діяльності підприємства:
раціональний підхід щодо реалізації дров паливних шляхом випуску
спеціальної продукції «Дрова паливні в сітках»;
запровадження виробництва пелет деревних;
створення додаткових лісопереробних ліній;
використання та реалізація недеревних лісових ресурсів;
розширення рекреаційної діяльності тощо.
Здійснено обґрунтування впровадження проєкту з виробництва пелет
деревних, яке показало, що виробництво пелет є актуальним так як попит на
них в світі тільки зростає. NPV даного проєкту за розрахунками протягом 5
років при ставці 16% становитиме 9523026,68 грн., а інвестиції окупляться за
2 роки. Знайдено внутрішню норму доходності, яка становить 28,78%, тобто
вище такої ставки дисконту проєкт недоцільно реалізувати, так як він стане
збитковим. Визначено, що рентабельність інвестицій даного проєкту
становить 2,97%.
Таким чином запровадження виробництва пелет дасть можливість
значно розширити діяльність підприємства, загалом збільшити ринки збуту,
прибуток, раціонально використовувати ресурси лісового фонду і таким
чином – підвищити ефективність діяльності.
84
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Файоль А., Эмерсон Г., Тэйлор Ф., Форд Г. Управление – это наука и
искусство : М.: Республика, 1992. 351 с.
2. Економічна енциклопедія: у 3 т. / Відп. ред. С.В. Мочерний та ін. —
К.: Видавничий центр "Академія", 2000. Т. 1. 864 с.
3. Богданович О.Г. Аналіз ефективності діяльності підприємства на
засадах узгодження інтересів груп економічного впливу. Маркетинг і
менеджмент інновацій. 2012. С. 45-58.
4. Андрійчук В.Г. Економіка підприємств агропромислового комплексу:
підручник. К.: КНЕУ, 2013. 779 с.
5. Дехтяр Н.А., Боярко І.М., Дейнека О.В. Ефективність фінансів
державного сектору економіки: сутність, значення та фактори формування.
Інноваційна економіка. 2011. С. 194-201.
6. Рикардо Д. Сочинения: в пяти томах. М.: Госполитиздат, 1955. Т. 1.
360 с.
7. Эмерсон Г. Двенадцать принципов производительности. М.:
Экономика, 1992. 224 с.
8. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. пер. с
англ. М.: Дело, 1997. 704 с.
9. Еко номіка підприємства: підручник / за ред. А.В. Шегди. К.: Знання,
2006. 614 с.
10. Градобоев Е.В. Особенности оценки эффективности деятельности
пред приятий. Экономика и управление народным хозяйством. Иркутск, 2009.
24 с.
11. Рябкова О.В. Сутність результативності та ефективності діяльності
підприємства. Вісник Хмельн ицького національного університету. Економічні
науки. 2013. №3 Т.3. С.43-46.
85
12. Жучкова Г.А. Результативність діяльності підприємства: науково-
методичні аспекти визначення. Ефективна економіка. 2013. № 11. URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2517 (дата звернення: 25.03.2020).
13. Батракова Т. І. Сутність поняття "економічна ефективність"
діяльності підприємства в ринкових умовах. Науковий вісник Полтавського
університету економіки і торгівлі. Серія : Економічні науки. 2015. № 1(1). С.
172-178. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvpusk_2015_1%281%29__26 (дата
звернення: 28.03.2020).
14. Куценко А.В. Організаційно-економічний механізм управління
ефективністю діяльності підприємств споживчої кооперації України :
монографія. Полтава : РВВ ПУСКУ, 2008. 205 с.
15. Маркіна І.А. Методологічні питання ефективності управління.
Фінанси України. 2000. № 6. С. 24–32.
16. Братанич М.В., Полозова Т.В. Визначення сутності економічної
ефективності та класифікація її видів. Економіка промисловості. 2010. № 4. С.
153-155.
17. Економіка підприємства: підручник. За заг. ред. С.Ф. Прокопивного.
Вид. 2-ге, перероб. та доп. К.: КНЕУ, 2009. 449 с.
18. Николаев В.М. Экологизация производства и инновационная
деятельность. Масла и Жиры. 2008. № 2. С. 3—6.
19. Вдовенко З. В. Методологические подходы к оценке эффективности
деятельности субъекта хозяйствования. Вестник Томского государственного
университета. 2004. № 284. С. 42 – 45.
20. Проблема визначення ефективності. Методичні підходи до оцінки
ефективності діяльності підприємства. URL:
http://pidruchniki.com/1854051647541/ekonomika/problema_viznachennya_efekti
vn osti_metodichni_pid hodi_otsinki_efektivnosti_diyalnosti_pidpriyemstva (дата
звернення: 26.04.2020)
86
21. Іванілов О. С. Економіка підприємства. Підручник. 2011. 728 с. URL:
http://shron1.chtyvo.org.ua/Iva nilov_Oleksandr/Ekonomika_pidpryemstva.pdf
(дата звернення: 05.05.2020).
22. Шегда А. В. Менеджмент. К.: Знання, 2002. 583 с.
23. Фролова Т. О. Фінансовий аналіз. К.: Видавництво «Європейського
університету», 2006. 253 с.
24. Ніколаєнко В. П. Комплексна оцінка фінансового стану
підприємства // Актуальні проблеми економіки. 2006. № 6. с. 180 – 191.
25. Цал-Цалко Ю. С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: навч.
посіб. К.: ЦУЛ, 2006. 417 с.
26. Бізнес адміністрування: магістерський курс: Підручник. За ред.
д.е.н., проф. Л. Г. Мельника, д.е.н., проф. С. М. Ілляшенка та к.е.н., доц. І. М.
Сотник. Суми : ВТД «Університетська книга», 2008. 896 с.
27. Форма № 10-ЛГ «Звіт про використання виробничого плану по
лісовому господарству» // Державне агентство лісових ресурсів України : веб-
сайт. URL: http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/archive/doctypes (дата
звернення: 20.05.2020).
28. Про затвердження Інструкції щодо заповнення форм державних
статистичних спостережень про лісогосподарську діяльність № 3-лг
«Лісогосподарська діяльність» : наказ Державної служби статистики від 01
жовтня 2013 р. № 291. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1076-08 (дата
звернення: 20.05.2020).
29. Несторяк Ю.Ю. Аналіз економічної ефективності лісогосподарської
діяльності ДП «Путильський лісгосп». URL:
http://www.agrosvit.info/pdf/22_2009/12.pdf (дата звернення: 14.05.2020).
30. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства. Навч. посіб.
2-ге вид. К.: Центр учбової літератури, 2010. 488 с.
31. Економіка підприємства : підручник / за заг. ред. С.Ф. Покропивного.
[вид. 2-ге, перероб. та доп.]. К.: КНЕУ, 2011. 528 с.
87
32. Черкаське обласне управління лісового та мисливського
господарства : веб-сайт. URL: https://lis-ck.gov.ua/?page_id=197 (дата
звернення: 18.05.2020).
33. Небава М. І., Ратушняк О.Г. Менеджмент організацій і
адміністрування Частина 1 : навч. посіб. Вінниця: ВНТУ, 2012. 105 с.
34. Глосарій (тлумачний словник). URL:
http://www.management.com.ua/glossary/ (дата звернення: 13.04.2020).
35. Кондратьев О. В. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її
показники. Фінанси України. 2006. № 11. С.88-95.
36. Показники ділової активності підприємства. fin-admin.com. URL:
https://fin-admin.com/ua/fnansovij-analz/42-pokazniki-dlovo-aktivnost-
pdprimstva.html (дата звернення: 26.04.2020).
37. Відносні показники ліквідності і платоспроможності. finalon.com.
URL: https://www.finalon.com/metodyka-rozrakhunku/102-vidnosni-pokaznyky-
likvidnosti (дата звернення: 28.04.2020).
38. Показники фінансової стійкості і стабільності підприємства та їх
оцінка. buklib.net. URL: https://buklib.net/books/28029/ (дата звернення:
25.04.2020).
39. SWOT-аналіз: кому, коли й навіщо потрібен. Baker Tilly : веб-сайт.
URL: https://bakertilly.ua/news/id44448 (дата звернення 15.05.2020).
40. Корінько М.Д. Диверсифікація: теоретичні та методологічні основи :
монографія. К.: Вид-во ННЦ "Ін-т аграрної економіки". 2007. 447 с.
41. Ютовець О.П. Основні цілі диверсифікації виробництва в лісовому
господарстві. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету
України: збірник науково-технічних праць. Львів: РВВ НЛТУ України, 2011.
Вип. 21.13. С. 336-341.
42. Свинтух М. Б. Світовий досвід використання відходів деревини.
Сталий розвиток економіки. 2014. № 1. С. 109-115. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/sre_2014_1_16. (дата звернення: 03.05.2020).
88
43. Павліщук О. П., Кравець П. В. Диверсифікація діяльності
підприємств лісового господарства України в контексті забезпечення
комплексного лісокористування. Економічний простір. 2017 № 125. С. 98-109.
44. Пелети (деревні гранули) - основні поняття. Ukrbio.com. : веб-сайт.
URL: https://bio.ukr.bio/ua/articles/1570/ (дата звернення: 17.05.2020).
45. Деревні пелети - характеристики, ринок, сировина. ТОВ «Сахара» :
веб-сайт. URL: https://caxapa.ua/kompaniya-statti-derevni-peleti-harakteristiki-
rinok-sirovina-chastina-1 (дата звернення: 17.05.2020).
46. European Pellet Council. Argus Media group : веб-сайт. URL:
https://www.argusmedia.com/en/bioenergy (дата звернення 15.05.2020).
47. Гелетуха Г., Крамар В. Комплексний аналіз українського ринку
пелет з біомаси URL: https://saf.org.ua/wp-
content/uploads/2016/12/Kompleksnyj-analiz-ukrayinskogo-rynku-pelet-z-
biomasy-Posibnyk-UNDP-2017-UA.pdf (дата звернення: 16.05.2020).
48. Кубецька О.М., Остапенко Т.М. Проблемні аспекти оцінки
ефективності реальних інвестицій. Причорноморські економічні студії. 2019.
URL: http://bses.in.ua/journals/2019/42_2019/19.pdf (дата звернення 12.05.2020).
89
ДОДАТОК А