Напрями впровадження інноваційних технологій на підприємстві (на матеріалах ДП «Кам’янське лісове господарство», м. Кам’янка, Черкаська обл.)

Котляренко, Владислав Сергійович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8735
Title:	Напрями впровадження інноваційних технологій на підприємстві (на матеріалах ДП «Кам’янське лісове господарство», м. Кам’янка, Черкаська обл.)
Authors:	Манн, Руслан Володимирович Котляренко, Владислав Сергійович
Keywords:	технології;інновації;лісова галузь;лісове господарство;інформаційно-комп’ютерні технології
Issue Date:	Jun-2020
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра містить 97 сторінки, 26 таблиць, 23 рисунки, список літератури з 75 найменувань, 3 додатки. Об’єктом дослідження є інновація як економічна категорія. Предметом дослідження є організація впровадження технологічних інновацій в поточну діяльність лісогосподарських підприємств. Мета кваліфікаційної робота бакалавра є вивчення теоретичних та практичних аспектів, а також обґрунтування економічної ефективності впровадження технологічних інновацій на підприємствах лісової галузі. Завданнями роботи є: дослідити поняття, сутність, характерні ознаки та існуючі класифікації інновацій; вивчити роль технологічних інновацій в діяльності підприємств; вивчити особливості впровадження інноваційних технологій в лісовому господарстві; проаналізувати виробничо-господарську діяльність ДП «Кам’янське лісове господарства»; дати оцінку рівню інноваційної активності лісогосподарських підприємств в Україні; обґрунтувати напрями впровадження технологічних інновацій на ДП «Кам’янське лісове господарство» та розрахувати економічну ефективність запропонованих заходів. За результатами дослідження сформульовані такі висновки теоретичного та науково-практичного характеру, які відображають вирішення завдань випускної роботи відповідно до поставленої мети. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці пропозицій щодо впровадженні інноваційних технологій в поточну діяльність ДП «Кам’янське лісове господарство», з метою підвищити продуктивність лісозаготівельних робіт і зменшити їх витрати.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8735
Appears in Collections:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Котляренко В.С..pdf Restricted Access		1.05 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
на тему: «Напрями впровадження інноваційних технологій на 
підприємстві (на матеріалах ДП «Кам’янське лісове господарство», 
м. Кам’янка, Черкаська обл.)» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: студент 4 курсу, групи ЕПск-164 
Спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та 
біржова діяльність» 
                                                                             __________Котляренко В.С.___________________ 
(прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник ____Манн Р.В.____________________ 
(прізвище та ініціали) 
                                                                    Рецензент _________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2020 року 
 4 
 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП……………………………………………………………………. 5 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ  
ТЕХНОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ……………. 7 
1.1 Визначення та сутність інновацій………………………………….. 7 
1.2 Технологічні інновації: місце і роль в діяльності підприємств…... 21 
1.3 Особливості впровадження інноваційних технологій в лісовому  
господарстві……………………………………………………………….. 32 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ  
ДІЯЛЬНОСТІ ДП «КАМ’ЯНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»……. 41 
2.1 Організаційно-економічна характеристика ДП «Кам’янське лісове  
господарство»……………………………………………………………... 41 
2.2 Аналіз основних показників виробничо-господарської діяльності  
ДП «Кам’янський лісгосп» ……………………………………………… 50 
2.3 Аналіз технологічних інновацій лісогосподарських підприємств в  
Україні…………………………………………………………………….. 66 
РОЗДІЛ 3 ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ  
ТЕХНОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ НА ДП «КАМ’ЯНСЬКЕ ЛІСОВЕ  
ГОСПОДАРСТВО»………………………………………………………. 73 
3.1 Обґрунтування ефективності технологічних інновацій в процесі  
лісозаготівлі ………………………………………………………………. 73 
3.2  Перспективи використання безпілотних літальних апаратів  
(БПЛА) в лісовому господарстві………………………………………… 81 
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. 86 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 90 
ДОДАТКИ  
 
  
5 
 
ВСТУП 
 
 
Актуальність теми. В сучасних умовах господарювання інноваційний 
розвиток практично вважається синонімом економічного розвитку. Жодна 
високорозвинена країна, не залежно від її розміру та місцезнаходження, не 
обходиться без розробки та впровадження різноманітних інновацій в різні 
сфери діяльності. І саме вони стають причиною якісних та кількісних змін в 
соціально-економічних системах країни. Україна в 2019 році в Глобальному 
рейтингу інновацій посіла лише 47 місце серед 129 країн світу [3]. Найнижчі 
позиції країна отримала за такими важливими параметрами, як інформаційні 
та комунікаційні технології (81 місце), екологічна стійкість (120 місце), 
інвестиції (115 місце), креативні товари та сервіси (91 місце). В той же час 
Україна відзначилася досить високим показником створення знань (патенти, 
винаходи) (17 місце), що свідчить про високий потенціал українських 
науковців, але нажаль вплив на знання та поширення знань знаходяться лише 
на 47 місце [3]. Тобто, створюються новшества, розробляються винаходи, але 
впровадження їх відбувається досить повільно, іншими словами вони не 
перетворюються у інновації. Отже, підвищення конкурентоздатності країни 
можливе за умови активізації інноваційної діяльності як на національному 
рівні так і на рівні окремих суб’єктів господарювання.  
Вивченню питання інновацій та інноваційної діяльності присвячено 
безліч праці вітчизняних та зарубіжних науковців, серед яких: О. Богашко, Т. 
Брайн, Ф. Валента, Л. Водачек, О. Волков, М. Денисенко, А. Гречан, Л. 
Гохберг, Ю. Даниленко, О. Дідченко, О. Бибочкіна, М. Добрянська, Є. 
Ігнатова, С. Ілляшенко, Н. Круш, О. Кубатко, Ю. Омельненко, В. Лапин, В. 
Мединський, І. Молчанов, Ф. Ніксон, Л. Прокопишин, Б. Санто, Б. Твісс, Е. 
Уткін, Л. Федулова, Й. Шумпетер та інше.  
Особливу увагу хочемо приділити вивченню організації та ефективності 
впровадження технологічних інновацій в лісових господарствах. 
6 
 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є вивчення теоретичних та 
практичних аспектів, а також обґрунтування економічної ефективності 
впровадження технологічних інновацій на підприємствах лісової галузі.   
Для досягнення поставленої мети в дослідженні необхідно вирішити 
наступні завдання: 
− дослідити поняття, сутність, характерні ознаки та існуючі 
класифікації інновацій; 
− вивчити роль технологічних інновацій в діяльності підприємств; 
− вивчити особливості впровадження інноваційних технологій в 
лісовому господарстві; 
− проаналізувати виробничо-господарську діяльність ДП 
«Кам’янське лісове господарства»; 
− дати оцінку рівню інноваційної активності лісогосподарських 
підприємств в Україні; 
−  обґрунтувати напрями впровадження технологічних інновацій на 
ДП «Кам’янське лісове господарство» та розрахувати економічну 
ефективність запропонованих заходів. 
Об’єктом дослідження є інновація як економічна категорія. 
Предметом дослідження є організація впровадження технологічних 
інновацій в поточну діяльність лісогосподарських підприємств. 
Методи дослідження. Протягом досліджування використовувалися 
наступні наукові методи: спостереження, узагальнення, аналізу та синтезу, 
проєктний, розрахунковий та інші. 
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці 
пропозицій щодо впровадженні інноваційних технологій в поточну діяльність 
ДП «Кам’янське лісове господарство», з метою підвищити продуктивність 
лісозаготівельних робіт і зменшити їх витрати. 
Інформаційна база дослідження: навчальні підручники, наукові статті, 
монографії, аналітичні та статистичні дослідження, дані бухгалтерської 
звітності досліджуваного підприємства. 
  
7 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ 
ІННОВАЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ 
 
 
1.1 Визначення та сутність інновацій 
 
Економічний розвиток на сьогодні є невід’ємним від поняття 
«інновація». Саме стан розвитку та впровадження інновацій визначає та 
забезпечує економічну перевагу будь-якої країни. Свідченням цього є 
результати розрахунку глобального рейтингу інновацій за 2019 рік (Global 
Innovation Index 2019), за якими серед 129 країн світу до першої десятки 
входять: Швейцарія, Швеція, США, Нідерланди, Великобританія, Фінляндія, 
Данія, Сінгапур, Німеччина та Ізраїль [3], і які є вважаються найбільш 
процвітаючими країнами.  
Наприклад, вчені Дж. Тідд та Дж. Бессант вважали, що практично все 
економічне зростання, яке відбулося після 1980 року, пов’язане з інноваціями 
[22]. 
Найважливішим позитивним ефектом інновацій вважають: інтенсивний 
шлях розвитку економіки; прискорення зростання продуктивності факторів 
виробництва; ефективний перерозподіл ресурсів на перспективні напрями 
розвитку в економіці; зміцнення національної конкурентоспроможності [36].  
 Вперше поняття «інновація» було введено в економічну науку 
австрійським науковцем Й. Шумпетером. В своїй роботі «Теорія економічного 
розвитку» [71]  науковець розглядав взаємозв’язок економічного розвитку та 
створення нових комбінацій засобів та сил в процесі виробництва. До нових 
комбінацій науковець відніс «п’ять випадків: 
1.  Виготовлення нового, тобто ще не відомого споживачам блага або 
створення нової якості того чи іншого блага. 
8 
 
2. Впровадження нового методу виробництва, практично невідомого 
в даній галузі промисловості, в основі якого не обов’язково лежить нове 
наукове відкриття і який може полягати також в новому способі комерційного 
використання існуючого товару. 
3. Освоєння нового ринку збуту, тобто такого ринку, на якому до 
тепер дана галузь промисловості цієї країни ще не була представлена, 
незалежно від того, чи існував цей ринок раніше чи ні. 
4. Отримання нового джерела сировини або напівфабрикатів, 
незалежно від того чи існувало це джерело раніше, або просто не бралося до 
уваги, або вважалося недосяжним, або його ще необхідно було створити. 
5. Здійснення відповідної реорганізації…» [71]. 
Тобто, будь-які зміни (нові комбінації) у виробничому процесі і, 
необов’язково кардинальні, на думку науковця могли створити позитивний 
вплив на результати виробництва будь-якої продукції або надання послуг.  
Безпосередньо  термін «інновація» Й. Шумпетер почав використовувати 
в 30-х роках. За теорією Й.Шумпетера, інновація в буквальному перекладі 
означає упровадження наукового відкриття, технологічного винаходу [19]. 
Основною відмінністю інновацій від винаходів науковець визначає їх 
обов’язково комерціалізацію. Тобто, якщо винахід є ідеєю, яка необов’язково 
використовуються, хоча і є корисною для бізнесу, то інновації – це комерційне 
впровадження нової продукції чи нових засобів виробництва. 
Свою теорію Й. Шумпетер будував на основі наукових вчень М. Туган-
Барановського та М. Кондратьєва, які досліджували причини циклічного 
характеру економічного розвитку. Так, М. Туган-Барановський в своїй праці 
«Промислові кризи у сучасній Англії, їх причини і вплив на народне життя» 
дійшов висновку, що «не споживання керує виробництвом, а навпаки – 
виробництво керує споживанням через нагромадження позикового капіталу та 
його інвестування. Позикові капітали поглинають наукові відкриття й технічні 
вдосконалення та підштовхують виробництво. Інакше кажучи, обсяг попиту 
на капітал залежить від стану технічного прогресу» [19]. 
9 
 
В свою чергу, М. Кондрат’єв зазначив, що нерівномірність розвитку 
економіки пов’язана, в першу чергу, з якісними змінами в капіталі та зміною 
поколінь техніки [19]. 
На сьогодні виділяють шість, так званих, технологічних укладів, які 
представляють собою сукупність поєднаних виробництв, які мають єдиний 
технологічний рівень та розвиваються синхронно. Зміну домінуючих в 
економіці технологічних укладів визначає не тільки хід науково-технічного 
прогресу, але і інерція мислення суспільства: нові технології з’являються 
значного раніше їх масового освоєння  (табл. 1.1) [69]. 
Таблиця 1.1 – Характеристика технологічних укладів 
Техноло Період Основний Головна галузь Ключовий Досягнення 
-гічний ресурс фактор укладу 
уклад 
Перший 1770- Енергія Текстильна Текстильні Механізація 
1830 води промисловість машини фабричного 
виробництва 
Другий 1830- Енергія Транспорт, чорна Паровий Зростання 
1880 пара, металургія двигун, масштабів 
вугілля парові виробництва, 
приводи розвиток 
станків транспорту, 
поступове 
звільнення 
людини від 
важкої ручної 
праці 
Третій 1880- Електрична Важке Електро- Концентрація 
1930 енергія машинобудуванн, двигун банківського та 
електротехнічна фінансового 
промисловість капіталу; поява 
радіозв’язку, 
телеграфу; 
стандартизація 
виробництва: 
підвищення якості 
життя 
Четвер- 1930- Енергія Автомобілебудува Двигун Масове та серійне 
тий 1970 вуглецю, ння, кольорова внутрішньо- виробництва; 
початок металургія, го згорання, розвито зв’язку, 
ядерної нафтопереробка, нафтохімія транснаціональні 
енергетики синтетичні відносини, 
полімерні зростання 
матеріали виробництва 
продуктів 
10 
 
народного 
споживання 
П’ятий 1970- Атомна Електроніка та Мікро- Індивідуалізація 
2010 енергетика мікроелектроника, електронні виробництва та 
інформаційні компоненти споживання, 
технології, генна глобалізація, 
інженерія, швидкість зв’язку 
програмне та пересування 
забезпечення, 
телекомунікації, 
освоєння 
космічного 
простору 
Шостий 2010- Складові Нано- та Мікро- Індивідуалізація 
2060 носять біотехнології, електронні виробництв та 
характер наноенергетика, компоненти споживання, різке 
прогнозу  молекулярна, зниження 
кліткова та ядерна енергоємності та 
технології, матеріалоємності, 
біомиметика, конструювання 
нанобіоника, матеріалів та 
нанотроніка та організмів з 
інші нанорозмірні завданими 
виробництва; нові властивостями; 
медикина, істотне 
побутова техніка, підвищення 
види транспорту тривалості та 
та комунікацій, якості життя 
 використання людини та тварин  
стовбутових 
клітин, інженерія 
живих тканин та 
органів, 
відновлювальна 
хірургія та 
медицина 
Джерело: розроблено на підставі [69]. 
 
Слово «інновація» пішло від латинського innovātiō, що означає – 
оновлення, новизна, та англійського префікса «ін» - «в», «введення». Тобто, 
«інновація» перекладається, як введення чогось нового, запровадження певної 
зміни. 
 Отже, інновація – це ширше поняття ніж винахід, новація або 
поліпшення. Винахід стає інновацією лише після його введення у виробничий, 
організаційний, управлінський та інші процеси. Тобто, коли за рахунок їх 
11 
 
ведення відбуваються певні зміни, які супроводжуються економічним, 
соціальним або екологічним ефектом. 
Треба зазначити, що існує безліч визначень поняття «інновація». 
Наприклад, тлумачний словник сучасної української мови  дає таке пояснення 
терміну «інновація»: нововведення; комплекс заходів, спрямованих на 
впровадження в економіку нової техніки, технологій, винаходів [16]. У 
Великому економічному словнику дається таке визначення: «Вкладення 
коштів в економіку, що забезпечує зміну поколінь техніки і технологій; нова 
техніка, технологія, що є результатом досягнень науково-технічного 
прогресу» [4].  
Аналіз існуючи визначень поняття дозволяє згрупувати їх за різними 
ознаками. Зокрема, низка науковців розглядає інновації як об’єкт. Наприклад, 
Е. Уткін вважає, що інновація – це об’єкт впроваджений у виробництво в 
результаті проведення наукового дослідження або відкриття, якісно відмінний 
від попереднього аналога; характеризується більш високим технологічним 
рівнем, новими споживчими якостями товару або послугами порівняно з 
попереднім продуктом; виробничі, організаційні, фінансові, науково-дослідні, 
навчальні та інші сфери, що забезпечують економію або умови для економії 
[63]. В Законі України «Про інноваційну діяльність» зазначається, що 
«інновації - новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні 
технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення 
виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що 
істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери» 
[28]. О.Богашко наводить визначення схоже із тим, що звучить в ЗУ «Про 
інноваційну діяльність», а саме «новостворені (застосовані) і (або) 
вдосконалені, відмінні від існуючої практики, конкурентоздатні технології, 
продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, 
адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно 
поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери, 
12 
 
виступають результатом досягнень науково-технічного прогресу та 
забезпечують його подальший розвиток [8]. 
Для багатьох вчених, інновація – це процес. Так, Б. Санто визначив 
інновацію, як «суспільний, технічний, економічний процес: практичне 
використання ідей, винаходів, що призводить до створення кращих за своїми 
властивостями виробів, технологій, орієнтований на економічну вигоду, 
прибуток, додатковий прибуток, охоплює весь спектр видів діяльності – від 
досліджень і розробок до маркетингу» [58]. Схоже визначення дає В. 
Мединський, який вважає, що інновація – це «суспільний, технічний, 
економічний процес, що призводить до створення кращих за своїми 
властивостями товарів (продуктів, послуг) і технологій шляхом практичного 
використання нововведень [40]. В. Лапін розглядає інновацію, як 
«комплексний процес створення, поширення і використання нового 
практичного засобі для кращого задоволення відомої потреби людей» [37]. Т. 
Брайан зазначає, що інновація – це «процес, у якому інтелектуальний товар – 
винахід, інформація, ноу-хау або ідея – набувають економічного змісту» [12]. 
Б. Твисс, у своїй роботі «Управління науково-технічними нововведеннями» 
визначає інновацію, як «процес, у якому винахід або ідея набуває 
економічного зміст» [61]. 
Також інновація може розглядатися як результат. Так вважає І. 
Молчанов: «Інновація – результат наукової праці, спрямований на 
удосконалення суспільної практики і призначений для безпосередньої 
реалізації в суспільному виробництві [41]. Л. Гохберг зазначає, що це – 
кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав втілення у вигляді 
нового або вдосконаленого продукту, упровадженого на ринку, нового або 
вдосконаленого процесу, який використовується в практичній діяльності або 
в новому підході до соціальних послуг [20]. Український науковець С. Харів 
також розглядає інновації, як результат інноваційної діяльності відображений 
у вигляді наукових, технічних, організаційних чи соціально-економічних 
13 
 
новинок, котрий може бути отриманий на будь-якому етапі інноваційного 
процесу [66]. 
Низка науковців зазначає, що інновація – це зміна. Зокрема, так вважав 
Й. Шумпетер, який наголошував, що інновація – це зміни з метою 
впровадження і використання нових видів споживчих товарів, нових 
виробничих і транспортних засобів, ринків і форм організації у промисловості 
[71]. Ф. Валента зазначав, що це « зміна в початковій структурі виробничого 
механізму, тобто перехід його внутрішньої структури до нового стану: 
стосується продукції, технології, засобів виробництва, професійної і 
кваліфікаційної структури робочої сили організації; зміни як із позитивними, 
так і негативними соціально-економічними наслідками» [13]. Л.Водачек 
вважає, що інновація – це цільова зміна у функціонуванні підприємства як 
системи (кількісна, якісна у будь-якій сфері діяльності підприємства) [18]. 
Інновацію, як зміни у всіх сферах життєдіяльності підприємства: виробничій, 
маркетинговій, фінансовій, організаційній, соціальній за допомогою 
впровадження, освоєння і використання нових або вдосконалених рішень, 
заснованих на науково-технічних досягненнях, з метою задоволення постійно 
зростаючих потреби суспільства та підвищення конкурентоспроможності 
самого підприємства, розглядають О. Дідченко та О. Бибочкіна [23]. 
Також, серед науковців є думка, що інновація – це низка комплексних 
заходів: сукупність технічних, виробничих, комерційних заходів, що 
призводять до появи на ринку нових і поліпшених процесів і устаткування 
[46]. Як «особливий інструмент підприємців, засіб, за допомогою якого вони 
використовують зміни як шанс здійснити новий вид бізнесу або послуги», 
інновації розглядає П. Друкер. 
Крім цього, інновація розглядається як певна діяльність. Зокрема, Х. 
Хауштайн зазначає, що це – впровадження в практику здійснення і 
використання ідеї, пропозиції, наукового-дослідного рішення, моделі [67], а П. 
Завліна, вважає, що інновація – це використання в будь-якій сфері суспільства 
результатів інтелектуальної (науково-технічної) діяльності для удосконалення 
14 
 
процесу діяльності або його результатів (виробництво, економічні, правові, 
соціальні відносини, галузі науки, культури, освіти та інші сфери діяльності 
суспільства) [27]. В. Раппопорт розглядає це поняття, як практичне здійснення 
якісно нових рішень, сутність і зміст стратегії підприємства [57]. 
Отже, ми можемо таким чином систематизувати підходи до визначення 
«інновацій» (рис. 1.1). 
 
 Інновація 
 
 
Об’єкт Процес Результат Зміна 
 
 Заходи Діяльність 
 
Рисунок 1.1 – Систематизування наукових підходів до визначення 
«інновацій» 
Джерело: розроблено автором на основі систематизації джерел [4, 8, 11, 12, 13, 16, 
18, 20, 23, 27, 28, 37, 40, 46, 57, 58, 61, 63, 67, 71] 
Н. Круш в своєму дослідженні пропонує наступні основні сутнісні риси 
інновацій (рис.1.2). 
Вважаємо за доцільне додати до наведених вище рис інновацій таку 
рису, як творчість або креативність, оскільки інновації народжують в процесі 
творчого процесу, генерування нових ідей. А також, цілеспрямованість. 
Оскільки, розробці і впровадженню інновацій передує постановка певної цілі, 
яку планується досягти.  
Отже, спираючись на викладене вище, можемо стверджувати, що 
інновація – це результат  цілеспрямованої інноваційної діяльності, який 
приймає як матеріальну так і нематеріальну форму, та розпочинається у 
відповідь на необхідність досягнення відповідних змін у певній соціально-
економічній системі з метою адаптації її до впливів зовнішнього та 
внутрішнього середовища з генерування ідеї, і призводить в процесі 
15 
 
перетворення цієї ідеї до економічних, соціальних, екологічних, 
організаційних та інших наслідків та отримання відповідної ефективності. 
 
 
 
Сутнісні риси інновацій 
 
 
Системна природа 
 Адаптивність 
 
Наявність матеріальної і 
нем атеріальної цілеспрямованої Спадковість 
основи 
 
 
Матеріальна і нематеріальна 
Мінливість 
 форма вираження 
 
Орієнтація на зміни і 
 Безперервність 
прогресивний розвиток 
 
 Багатоаспектність прояву у 
Відповідний ступінь новизни 
 соціально-економічній системі 
 
Циклічність Динамізм 
 
 
Наявність наслідків 
Е кономічна, соціальна та ін. 
(екологічних, соціальних, 
ефективність 
 економічних та інших) 
 
Рисунок 1.2 – Структурна характеристика інновацій 
Джерело: [35] 
 
Рівень і вид ефективності залежить від виду та типу інновацій, які 
впроваджуються в організаціях.  
16 
 
Нижче наведемо різні види інновацій відповідно до певних 
класифікаційних ознак. На рисунку 1.3 наведено основні види інновацій, так 
як їх визначає Л. Прокопишин. 
 
Зміни у фінансовій, Виявляється у формі Нові і змінені закони, 
п латіжній, бухгалтерській активізації людського нормативно-правові 
сферах діяльності. фактору шляхом документи, що регулюють 
П лануванні, мотивації, розроблення і діяльність суб’єктів 
ціноутворенні, оцінці впровадження систем господарювання 
р езультатів діяльності професійної підготовки 
тощо 
 
 
Економічна Соціальна Юридична 
 
 
Види інновацій 
 
 
Техніко- Організаційна 
 технологічна Управлінська 
 
Нові продукти, технології Нові форми і методи Зміна функцій, технологій 
 їх виготовлення організації праці та і організації процесу 
виробничого процесу управління, методів 
 роботи апарату 
управління 
 
Рисунок 1.3 – Види інновацій 
Джерело: [55] 
Державна служба статистики виділяє наступні типи інновацій: 
− продуктова інновація – упровадження товару або послуги, які є 
новими або значно поліпшеними у частині їх властивостей або способів 
використання. До продуктової інновації включаються значні удосконалення в 
технічних характеристиках, компонентах і матеріалах, у вбудованому 
програмному забезпеченні, у рівні сумісності з користувачем або в інших 
функціональних характеристиках; 
− процесова інновація – упровадження нового або значно 
поліпшеного способу виробництва або доставки продукту. До процесової 
17 
 
інновації включаються значні зміни в технології, виробничому устаткуванні 
й/або програмному забезпеченні; 
− маркетингова інновація – упровадження нового методу 
маркетингу, що включає значні зміни в дизайні або упакуванні продукту, його 
складуванні, просуванні на ринок або в призначенні ціни продажу; 
− організаційна інновація – упровадження нового методу й форми 
організації всіх видів діяльності підприємств, удосконалення організаційної 
структури керуючої й керованої підсистеми підприємств, удосконалення 
організації праці та організації використання всіх видів ресурсів на 
підприємствах; 
− технологічна інновація – упровадження технологічно нових та 
значно технологічно вдосконалених продуктів (продуктові інновації) і 
процесів (процесові інновації) [44]. 
С. Ілляшенко наводить наступну класифікацію інновацій (таблиця 1.2). 
  
Таблиця 1.2  – Класифікація інновацій за С. Ілляшенко  
 
Класифікаційна ознака Вид інновації 
Предметний зміст Продуктові, технологічні, управлінські, ринкові 
інноваційної діяльності 
Сфера діяльності Виробничі, економічні, маркетингові, соціальні, екологічні, 
(характер застосування) правові 
Рівень новизни Радикальні (піонерні),  ординарні, модифікуючи 
Масштаб новизни Нові для підприємства, нові для галузі, нові для країни , 
  світової новизни 
Адресат інновацій Виробник, споживач, суспільство 
Вид одержуваного Науково-технічний ефект, економічний ефект, соціальний 
ефекту ефект, екологічний ефект, інтегральний ефект 
  
Ступінь матеріальної Продуктові, процесні, об’єкти інтелектуальної власності 
відчутності 
  
 Джерело: [30] 
 
 
 
 
 
 
18 
 
 
Л.Федулова виділяє п’ять класифікаційних ознак інновацій (таблиця 1.3) 
 
Таблиця 1.3 – Класифікація інновацій за Л.Федуловою 
 
Класифікаційна ознака Вид інновації 
За видом об’єкта інноваційної Інновації-продукти, інновації-процеси ринкові 
діяльності (маркетингові), інновації – сутність їх в освоєнні 
нових ринків (сегментів ринку) 
За роллю в реалізації цілей Поліпшувальні, стратегічні 
організації   
За значенням для реального Базисні (фундаментальні), модифікувальні, 
напряму діяльності псевдоінновації 
За сферою діяльності підприємства Інновації «на вході в підприємство»,  інновації «на 
виході з підприємства», інновації структури 
підприємства 
За змістом діяльності Технологічні,  виробничі,  економічні, 
торгівельні, соціальні,  управлінські 
Джерело: [65] 
 
Цікаву і сучасну класифікацію інновацій, на нашу думку, навів 
Ю.Даниленко в своєму дослідженні [22] (таблиця 1.4). 
Таблиця 1.4 – Класифікація інновацій за Ю.Даниленко 
Класифікаційна Назва інновації Суть інновації 
ознака 
За Радикальні / проривні/ Руйнування існуючих ринків, принципово 
ефективністю розривні / підривні / нові продукти чи послуги 
революційні 
Трансформаційні/ Використання нової технології, що 
архітектурні / представляє принциповий відхід від 
виробничі традиційних систем виробництва та 
призводить до створення нових зв’язків, 
користувачів та ринків 
Інновації, що Заміна старих продуктів новими, більш 
підтримують або сучасними версіями 
поліпшують / 
продуктивність 
покращувальні 
Поступові / регулярні Незначні зміни існуючого асортименту 
/ модифіковані продукції, технологій і систем управління з 
метою їх вдосконалення 
 
Псевдоінновації Проводяться для задоволення вимог покупців 
продукції, при цьому істотно не змінюється 
ні якість продукції, ні технологічний процес 
для часткового поліпшення технологій, що 
відмирають 
19 
 
Продовження таблиці 1.4  
Класифікаційна Назва інновації Суть інновації 
ознака 
За типом змін Інновації бізнес-моделі Створення або переосмислення моделі бізнесу 
управлінські 
Інновації мереж Співпраця з використанням того, що можуть 
запропонувати інші підприємства, в тому числі 
технології, канали, бренди, процеси та 
пропозиції 
Включення до процесу Тактика, яка використовується для залучення 
споживачів користувачів до процесу створення інновації 
Інновації основного Застосування нових технологій (інновації 
процесу технологічного характеру) 
Інновації Поліпшення якості та зменшення вартості 
продуктивності продукту 
продукту 
Інновації системи Створення додаткових продуктів та послуг для 
продукту заохочення покупця 
Інновації сервісу Новий або значно покращений сервіс, нові про 
позиції щодо гарантії та доставки 
Інновації каналу Запровадження систем, які дозволять клієнтам 
купувати запитувані товари чи послуги з 
найбільшою зручністю та з мінімальними 
витратами 
Інновації бренду Створення брендів, які стають пізнаваними та 
незабутніми для клієнтів 
Інновації клієнтського Використання зворотного зв’язку з покупцем 
досвіду 
Структурні інновації Оптимальне використання людського активу, їх 
можливостей та талантів 
Інновації моделі Визначення реальних потреб цільового ринку, 
прибутку знаходження потенціалу для нових 
можливостей одержання прибутку 
Нові типи Екологічні інновації Отримання продуктів та процесів, що сприяють 
інновацій  сталому розвитку 
Скромні інновації Розроблення стратегії низької вартості, 
спрямовані на те, щоб унеможливити витрати 
Інновації бла кит ного Створені шляхом розширення або 
океану реконструкції існуючих меж промисловості 
Інновації червоного Розвиток компанії у висококонкурентному 
океану середовищі через відсутність значущих 
відмінностей свого продукту від продукту 
конкурентів 
Відкриті інновації/ Організація дає іншим доступ до свого 
краудсорсінг інтелектуального пулу 
Досвідні інновації Залучення споживачів для створення досвіду 
Нішева ринкова Доведена і створена технологія 
інновація  вдосконалюється та змінюється таким чином, 
що вона отримує здатність підтримувати новий 
маркетинговий поштовх 
Органічні інновації Пов’язані з більш раціональним використанням 
власних ресурсів 
Джерело: [22] 
20 
 
Залежно від походження (виникнення, утворення, появи) виокремлюють 
сім типів інновацій [64, с. 103]:  
− інновації, що базуються на фундаментальних наукових знаннях, 
результати яких широко застосовуються в народному господарстві;  
− інновації, які базуються на наукових дослідженнях, але мають 
обмежену сферу використання;  
− розроблені з використанням технічних знань, які вже існують і мають 
обмежену сферу використання;  
−  інновації, які входять до комбінації різних типів знань в одному 
виробі;  
− використання нового продукту в різних сферах; 
− технічно складні новинки;  
− застосування вже відомої техніки чи методів у новій галузі. 
Отже, проведене дослідження дозволяє стверджувати, що інноваційний 
тип економічного розвитку стає неодмінною умовою для підвищення 
конкурентоспроможності як окремого суб’єкту господарювання, так і країни в 
цілому [29, с.37]. Інноваційна діяльність охоплює всі сфери діяльності 
суб’єкту господарювання (виробничу, організаційну, маркетингову, 
фінансову, соціальну тощо) і націлена на отримання конкретного результату у 
матеріальній або нематеріальній формі.  Інноваційна діяльність та процес 
розробки, а також ефект від впровадження інновацій, в значній мірі залежить 
від видів, типів та форм інновацій.  А розглянуті властивості інновацій, 
дозволяють дати наступне визначення цієї категорії: інновація – це результат  
цілеспрямованої інноваційної діяльності, який приймає як матеріальну так і 
нематеріальну форму, та розпочинається у відповідь на необхідність 
досягнення відповідних змін у певній соціально-економічній системі з метою 
адаптації її до впливів зовнішнього та внутрішнього середовища з генерування 
ідеї, і призводить в процесі перетворення цієї ідеї до економічних, соціальних, 
21 
 
екологічних, організаційних та інших наслідків та отримання відповідної 
ефективності. 
 
1.2 Технологічні інновації: місце і роль в діяльності підприємств 
 
Аналіз сутності та видів інновацій дозволяє зробити висновки про 
існування великої кількості різноманітних інновацій, кожна з яких відіграє 
важливу роль в діяльності будь-якого підприємства та організації. В той же 
час, на нашу думку, головну роль можемо відвести технологічним інноваціям, 
розробка та впровадження яких призводить до появи інших видів інновацій: 
продуктових, процесових, маркетингових та організаційних. Даний висновок 
можна зробити вивчивши і проаналізувавши наведені вище визначення даних 
виді інновацій, які використовуються Державною службою статистики в 
Україні. В зв’язку з цим ми можемо представити такий взаємозв’язок даних 
інновацій (рис. 1.4). 
 
 
 
Продуктові Організаційні  
 інновації інновації 
 
Технологічні 
 інновації 
 
 
Маркетингові Процесові 
 інновації інновації 
 
 
 
Рисунок 1.4 – Місце технологічних інновацій і взаємозв’язок з іншими 
видами 
Джерело: розроблено автором 
22 
 
Як бачимо з представленого вище рисунку, технологічна інновація 
займає центральне місце серед інших видів інновацій, і являється первинною, 
вихідною для всіх інших видів. 
Наприклад, виробництво нового виду продукту вимагає розробки нової 
технології виробництва, або поліпшення старої, що призводить до нового 
процесного ланцюга, а також може призвести до необхідності зміни 
організаційної структури підприємства, шляхом створення нових підрозділів, 
цехів тощо. Крім цього, нова вдосконалена технологія може вплинути на 
витратну та ресурсну складові виробництва нового продукту, що автоматично 
призводить до зміни цін на продукцію, тобто виникає необхідність у 
удосконаленні маркетингових заходів підприємства. Також, нова технологія 
може бути сама об’єктом продажу, що, відповідно, вимагає пошуку нових 
ринків збуту, розробки каналів розподілу тощо, тобто виникає потреба у 
розробці маркетингових інновацій. 
Важливість технологічний інновацій підтверджує і те, що на сьогодні 
для багатьох підприємств саме технологія є одним з основних чинників, що 
визначає її конкурентні переваги та формує рівень конкурентоспроможності. 
Це пов’язано зі швидким розвитком науково-технічного прогресу, який 
безпосередньо і дуже сильно впливає на сферу виробництва. Ті виробники, які 
не будуть встигати слідкувати за такими змінами, будуть втрачати свої 
конкурентні позиції. 
Зрозуміло, що технологічні інновації можуть бути різних видів, 
впроваджуватися на різних стадіях виробничого процесу, переслідувати різну 
мету і призводити до різних результатів. Це в першу чергу, залежить від виду 
продукції, робіт або послуг, які пропонує підприємство, оскільки саме це 
впливає на вибір певної технології підприємством, яка має ту чи іншу 
здатність до мінливості та гнучкості. 
Так виділяють три типи технологій за рівнем їх мінливості: 
1) стабільні технологія, яка практично залишається незмінною 
протягом усього життєвого циклу. В даному випадку інновації, які можуть 
23 
 
бути запропоновані, будуть мати скоріше поліпшуваний характер і не 
призводити до значного економічного  ефекту; 
2) плодотворна технологія, яка дає змогу модифікувати продукти, що 
випускаються за її допомогою; 
3) мінлива технологія, за якої протягом життєвого циклу попиту на 
продукт для його виготовлення використовують нові базові технології [6]. 
За ступенем гнучкості В.Н. Васильєв, Т.Г. Садовські поділяють 
технології на чотири основні групи [15]: 
1) перша група гнучкості – жорстка технологія виробництва, при якій 
технологічне обладнання призначено для виготовлення одного виробу. 
2) друга група  - технологія виробництва, що переглядається, при 
цьому обладнання при заміні окремих компонентів або зміни компонування 
може використовуватися для виготовлення нового виробу або строго 
фіксованої групи виробів. 
3)  третя група – технологічні процеси, що переналаджуються, та 
відповідне обладнання, яке призначене для одночасного випуску групи 
деталей. 
4)  четверта група гнучкості – гнучка технологія виробництва та 
обладнання, яке придатне для високого рівня автоматизації. 
Отже, залежно від того, якого типу технології використовуються, 
залежить, як тривалість її використання, так і можливість удосконалювати, 
змінювати та модифікувати, тобто застосовувати інноваційні процеси. Але, 
безумовно, технологія повинна використовуватися без змін тільки за умови 
випуску конкурентоспроможної продукції. В іншому випадку від такої 
технології необхідно відмовлятися і заміняти її іншою, більш якісною і 
продуктивною. 
Отже, технологічні інновації умовно поділяють на такі основні види 
(рис. 1.5). 
 
 
24 
 
 
Технологічні інновації 
 
 
Вдоскон алення Принципово Нові Нове Нове 
існуючих нові технологічні обладнання технологічне 
 
технологій технології регламенти оснащення 
 
Рисунок 1.5 – Основні види технологічних інновацій  
Джерело: [68] 
Дані інновації можна класифікувати наступним чином (рис. 1.6). 
 
 
Технологічні інновації 
 
 
Вдоскон алення Принципово Нові Нове Нове 
існуючих нові технологічні обладнання технологічне 
 
технологій технології регламенти оснащення 
 
Інновації Радикальні Модифікац ія Модифікація Модифікація 
поліпшення інновації 
 
Рисунок 1.6 – Класифікація технологічних інновацій відповідно до 
глибини змін 
Джерело: [68] 
 
Отже, як бачимо технологічна інновація не обов’язково повинна бути 
радикальною чи базовою. Більшість видів інновацій, що впроваджуються на 
підприємствах є модифікаціями існуючих технологій або поліпшуючими 
інноваціями.  
Розуміння того, в якій області може бути застосована технологічна 
інновації і який буде її масштаб, може дати нам класифікація видів 
технологічного оновлення, наведена в таблиці 1.5. 
 
25 
 
 
Таблиця 1.5 – Класифікація видів технологічного оновлення 
Класифікаційні ознаки Види технологічного оновлення 
За змістом: Технологічне оновлення, щодо:  
- зміни послідовності окремих виробничих операцій; 
 - зміни сировинно-матеріальних ресурсів;  
- зміни умов обробки;  
- зміни точності координат обробки 
За формою оновлення: - технічне переозброєння;  
- технічне оновлення; 
 -модернізація виробництва;  
-реконструкція виробництва 
За характером оновлення: - технологічне оновлення на інноваційній основі;  
- технологічне оновлення на традиційній основі 
(шляхом придбання ліцензії, або за допомогою 
укладання договору лізингу чи франчайзингу) 
За маштабом оновлення: - повне технологічне оновлення; 
- часткове технологічне оновлення 
За терміном оновлення: - короткотермінове технологічне оновлення;  
- довготермінове технологічне оновлення 
За метою оновлення якісно- - оновлення для підвищення продуктивності 
продуктивних характеристик технологічного обладнання;  
технологічного обладнання: - оновлення для зниження енергоємності 
технологічного обладнання;  
- оновлення для підвищення рівня надійності 
технологічного обладнання;  
- оновлення для підвищення рівня безпечності 
використання технологічного обладнання;  
- оновлення для підвищення рівня екологічності 
технологічного обладнання тощо 
За метою оновлення якісно- - оновлення для зниження енергоємності продукції;  
кількісних характеристик - оновлення для підвищення рівня надійності 
продукції продукції; 
 - оновлення для підвищення рівня безпечності 
використання продукції; 
 - оновлення для підвищення рівня екологічності 
продукції. 
Джерело: [24] 
 
До основних факторів, що впливають не технологічне оновлення 
виробництва  науковці відносять наступні (таблиця 1.6). 
 
 
 
 
26 
 
 
Таблиця 1.6 – Фактори, що впливають на технологічне оновлення 
виробництва 
Фактори Групи факторів Перелік показників 
впливу 
Технології – Показники втіленої впровадження у виробництво якісно нової 
засоби праці технології в засоби наукоємної техніки; 
праці механізація праці (у т.ч. комплексна); 
автоматизація праці (у т.ч. комплексна); 
комп’ютеризація 
Технологія – Показники втіленої використання сучасних матеріалів; наукоємних 
предмети технології в комплектуючих 
праці предмети праці 
Технологія - Показники втіленої збільшення питомої ваги докторів наук, 
персонал технології у кандидатів наук, висококваліфікованих 
персонал робітників, робочих вищого розряду, робітників 
із значним досвідом роботи; збільшення 
фінансування заходів на навчання та 
підвищення кваліфікації персоналу; 
упровадження безперервного навчання та 
підвищення кваліфікації працівників; 
покращення психологічного клімату в колективі 
Нові форми Показники нових застосування автономних бригад для вирішення 
організації форм організації виробничих завдань; стимулювання творчої 
праці та праці та управління ініціативи щодо раціоналізаторських пропозицій 
управління спеціалістів, робочим; розвиток інноваційної 
культури; збільшення соціальних витрат на 
персонал; розвиток соціальної інфраструктури 
підприємства; покращення умов праці та 
безпеки працівників; упровадження гнучкості 
організаційної структури; розвиток 
демократичного стилю керівництва; розвиток 
децентралізації та горизонтальних 
взаємозв’язків 
Діяльність Показники збільшення персоналу відділу НДДКР; 
відділу діяльності відділу придбання нових засобів праці; рівень 
НДДКР НДДКР патентування винаходів та розробок; 
збільшення фінансування відділу; покращення 
зв’язків із дослідними та освітніми 
організаціями; розвиток спільних наукових 
розробок з іншими підприємствами; постійний 
характер наукових досліджень та впровадження 
нововведень 
 
 
 
 
 
 
27 
 
Продовження таблиці 1.6 
Фактори Групи факторів Перелік показників 
впливу 
Використання Показники упровадження нових технологій виготовлення 
передових використання продукції, ресурсозберігаючої техніки та 
технологій передових технології, енергозберігаючої технології, мало- 
технологій та безвідходних технологій, малостадійних 
процесів; застосування у технологічних 
процесах засобів мікроелектроники; 
упровадження гнучких технологічних ліній та 
процесів, інформаційних технологій, екологічно 
чистої техніки та технології; використання 
безпечних технологій  
Інформаційне Показники руху та забезпеченість науковою інформацією; 
забезпечення використання забезпеченість інформацією про постачання 
інформації сировини, конкурентів, тенденції розвитку 
світової економіки; забезпеченість інформацією 
та її обробкою щодо законодавчих змін; 
накопичення виробничої інформації та 
виробничого досвіду; придбання патентів та 
ліцензій технологічних процесів, технології 
виробництва продукту 
Наукоємність Показники рівня збільшення питомої ваги продукції з високими 
продукції наукоємності споживацькими властивостями, 
продукції, що високотехнологічної продукції; упровадження 
випускається нових методів продажу продукції, просування 
продукту на ринок; розширення ринку збуту 
продукції та завоювання нових ринків 
Джерело: [70] 
 
Отже, наведені класифікація та фактори можуть дати уявлення про 
види технологічних інновацій, які можуть розроблятися і впроваджуватися 
на підприємстві. 
Проаналізуємо яким чином розробка та впровадження технологічних 
інновацій впливає на результати діяльності підприємства, за рахунок чого 
можна отримати позитивний ефект. 
Перш за все, технологічні інновації досить часто впроваджуються з 
метою зниження собівартості продукції, що виробляється. Таке зниження 
собівартості продукції може відбутися  Наприклад, такі техніко-технологічні 
заходи, як механізація, автоматизація, роботизація виробничих процесів 
може призвести до прямої економії живої праці, а отже, і зменшення витрат 
за такою статтею, як оплата праці та нарахування на оплату праці. 
28 
 
Економія матеріальних витрат відбувається за рахунок, наприклад, 
більш раціонального використання сировини та матеріалів, або заміною 
дорогих матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів на більш 
дешеві. 
Впровадження технологічний інновацій може призвести до зменшення 
частки браку, тобто збільшенням виходу годних виробів, що в свою чергу 
призведе до зменшення втрат під час виробничого процесу. 
Можливим рішенням є спрощення виробничих операцій, 
технологічних режимів, внутрішніх конструктивних рішень, звичайно без 
погіршання якості самого продукту, що також вплине на зниження 
собівартості продукції. 
Крім цього, нові технологічні рішення щодо більш економного 
пакування та транспортування продукції може призвести до значного 
зменшення транспортно-збутових витрат. 
Це саме стосується використання нових сучасних технологій продаж 
продукції за рахунок використання інформаційних мереж, що може 
призвести до зменшення часу на пошук партнерів, споживачів, а отже і 
призвести до зменшення витрат, пов’язаних з маркетинговою діяльністю. 
Не останню роль технологічні інновацій відіграють при зменшенні 
адміністративних витрат або витрат на управління. Запровадження в 
управлінські процеси інформаційно-комп’ютерних технологій, нового 
програмного забезпечення тощо, дозволяє значно скорити витрати, пов’язані 
як з працівниками, так і матеріального характеру. 
Впровадження технологічних інновацій, пов’язаних із пом’якшенням 
негативного впливу на оточуюче середовище, може позбавити підприємства 
від сплати екологічних податків, або зменшити їх розмір, або уникнути 
можливих штрафів. 
Отже, впровадження технологічних інновацій може призвести до 
зменшення таких витрат на виробництво та реалізацію продукції: 
29 
 
- витрат на оплату праці основних та допоміжних працівників, а 
також відповідних нарахувань, пов’язаних з оплатою праці; 
-  витрат на сировину, матеріали, напівфабрикати та комплектуючі 
вироби; 
- витрат на брак; 
- транспортно-заготівельних витрат; 
- маркетингових витрат або витрат на збут продукції; 
- адміністративних або управлінських витрат/накладних витрат; 
- витрат пов’язаних з екологією тощо. 
Наступним важливим позитивним впливом технологічних інновацій є 
те, що вони призводять до зростання продуктивності наявних або 
потужностей, що створюються. Таке зростання може відбуватися за рахунок 
механізації, роботизації, автоматизації, комп’ютеризації виробничих процесів. 
Як було розглянути вище, ці процеси також призводять до зниження 
собівартості продукції, але їх основною метою є саме підвищити 
продуктивність, тобто збільшити обсяги виробництва продукції. В цьому 
випадку саме такий ефект як «масштаб виробництва» і призводить до 
зменшення витрат на одиницю продукції. 
Крім зазначеного, технологічні інновації можуть продовжувати 
життєвий цикл продукції, а отже і забезпечувати додатковий обсяг 
виробництва та прибуток підприємству від реалізації продукції (рис 1.7). 
Треба зазначити, що існує певна закономірність в послідовності 
застосування інновацій для максимізації прибутку підприємства: спочатку, як 
правило, найбільший ефект приносять крупні продуктові інновацій, а потім 
технологічні (рис. 1.8). Через деякий час цикл повторюється. 
 
 
 
 
 
30 
 
 
Обсяг 
 
 Нові модифікації товару 
 
 Нові сфери використання 
товару 
 
 
Нові споживачі (ринки) 
 
  
 
 Час 
Рисунок 1.7 — Продовження життєвого циклу продукту за рахунок 
інновацій 
Джерело: [40] 
Дійсно, продуктові інновації дозволяють фірмі вийти на ринок з новим 
продуктом, потім по мірі  виявлення його переваг та збільшення попиту на 
нього приходить черга технологічних інновацій, які забезпечують необхідне 
нарощування  виробництва та вибір резервів зниження витрат на нього. Цикл 
повторюється з переходом до наступного покоління продукту. 
 
Попит 
 
 
Впровадження технологічної 
 
інновація 
 
 
 Впровадження продуктової інновації 
Обсяг 
 продаж 
Рисунок 1.8 – Застосування технологічних інновацій для максимізації 
прибутку 
 Джерело: [40] 
31 
 
Впровадження інноваційних технологій дає можливість освоїти у 
виробництві комерційно перспективні нові продукти, які неможливо 
виготовити за допомогою старих технологій, що дозволить підприємству 
отримати додатковий прибуток. 
Деякі технологічні інновації дозволяють підприємству диверсифікувати 
свою діяльність, як горизонтально так і вертикально. 
Оперативне впровадження технологічних інновацій по заміні одних 
виробничих ресурсів на інші у відповідь на зміну кон’юнктури цін на 
виробничі ресурси дозволяє запобігти збитків від використання використання 
тих видів матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, трудових ресурсів, 
які подорожчали. 
Отже, технологічні інновації, прямо направлені на збільшення 
прибутків підприємства за рахунок: 
− зниження собівартості продукції, товарів та послуг; 
− підвищення якості продукції; 
− підвищення рівня продуктивності; 
− недопущення зростання цін при підвищенні якості продуктів; 
− горизонтальної та вертикальної диверсифікації виробництва; 
− підвищення довіри до підприємства з боку споживачів при 
впровадженні екологічних технологій. 
Зазначене вище,  комплексі дозволяє підвищити конкурентну 
пропозицію підприємства в цілому. В разі поширення інноваційних технологій 
серед підприємств однієї галузі, це дозволить підвищити також і 
конкурентоздатність галузі. 
 
 
 
 
 
32 
 
1.3 Особливості впровадження інноваційних технологій в лісовому 
господарстві 
 
Треба зазначити, що лісове господарство відграє значну роль у 
економічному, екологічному та соціальному розвитку будь-якої країни. Ліс 
виконує різноманітні функції (рис. 1.9), які розуміють як вплив – дію дерев і 
їх угрупувань на складові навколишнього природнього середовища, котрі 
люди і людське суспільство можуть раціонально використовувати [43, с.18]. 
 
 
 
 
Екологічні Економічні 
 
 
 Соціальні 
 
Функції лісу 
 
 
 
Рисунок 1.9 – Функції лісу 
Джерело: [43, с.18] 
Процеси глобалізації, зміни клімату, нераціональне використання 
ресурсів обумовлюють необхідність перегляду підходів до управління 
лісовими ресурсами на засадах сталого розвитку, відповідно до принципів 
багатофункціонального ведення лісового господарства та наближеного до 
природи лісництва. 
Стале ведення лісового господарства спирається на такі принципи, як 
невиснажливе, постійне та безперервне лісокористування. Це означає, що при 
веденні лісового господарства належно враховується питання охорони 
довкілля та збереження біологічного різноманіття, інтереси працівників 
33 
 
лісового господарства та місцевого населення [59]. В той же час, необхідно 
забувати і про можливість лісового господарства отримувати прибутки від 
своєї господарської діяльності.  
Згідно з екосистемним підходом, людське суспільство повинно бути 
готовим якомога оптимальніше використовувати функції (впливи) лісу і на 
ринкових засадах освоювати їх як продукти і послуги [43, с.18]. 
Стратегічні пріоритети лісового господарства в Україні у загальному 
вигляді представляють наступним чином: 
- розширене відтворення лісових ресурсів у кількісному та якісному 
(вартісному виразі); 
- збереження і відновлення біорізноманіття лісів, підтримка їх 
стабільності і життєздатності; 
- раціональне, комплексне і постійне використання лісових 
ресурсів; 
- забезпечення ефективного виконання лісовими екосистемами 
захисних і соціальних функцій; 
- зростання економічної ефективності використання лісових 
ресурсів, досягнення рентабельності лісового господарства, забезпечення 
сприятливих умов для розвитку деревообробної промисловості [43, с.26]. 
Зрозуміло, що досягнення зазначених пріоритетів неможливе без 
впровадження сучасних методів і технологій ведення лісогосподарської 
діяльності, а також прийняття інноваційних рішень [45]. 
Серед основних сфер застосування інноваційних технологій в лісове 
господарство України виділяють наступні: 
− інновацій моніторингу та контролю за лісовими ресурсами; 
− інновації, пов’язані із захистом та збереженням лісу; 
− інновацій, що стосуються експлуатації лісів [45]. 
Нами було проведено дослідження наукових джерел, які стосуються 
передових інноваційних технологій, які використовуються на сьогодні в 
діяльності лісових господарств в світі. 
34 
 
Так, серед інноваційних технологій вирощування лісу на сьогодні 
виділяють такі як: вирощування генетично модифікованих порід, технологію 
«закритої кореневої системи» та метод прищеплення [48].  Усі зазначені 
технологічні процеси спрямовані на отримання якісного деревинного 
матеріалу в більш короткі терміни порівняно з традиційними. 
Треба зазначати, що перше генетично модифіковане дерево було 
отримано в 1987 році, і на сьогодні досліди з використання в лісовому 
господарстві генетично модифікованих дерев проводяться в 35 країнах. 
Всього за останнє десятиріччя було проведено більше 2700 
експериментальних досліджень, пов’язаних з впровадженням різноманітних 
біотехнологій в лісове господарство. Приблизно 70% цих дослідів 
приходиться на розвинуті країни світу: США, Канаду та Францію. В тому 
числі досліди стосуються таких лісових порід, як сосна, ялинка, дуб  [48]. 
Основні зусилля вчених спрямовані на визначення ключових 
генетичних модифікацій, які впливають на формування найбільш цінних для 
промисловості властивостей деревини, які дозволять збільшити 
продуктивність та знизити собівартість продукції. До них відносяться: 
- темпи росту (це дозволить знизити вік та обороти вирубки дерев); 
- стійкість до пестицидів та хвороб для зменшення витрат; 
- стійкість до гербіцидів для збільшення врожаю; 
- солестійкість (дозволяє деревам рости на ґрунті, який був засолений 
при іригації деревинних плантацій; 
- хімічні композиції деревних волокон, особливо лігніну (дозволить 
знизити ціну та спростити технологію виробництва паперу); 
- чутливість до тривалості світлового дня (збільшує кількість регіонів, 
які придатні для вирощування); 
- озонова та стресова стійкість [48]. 
Зрозуміло, що зараз йдуть широкі дискусії щодо переходу на 
промислову основу вирощування генно модифікованих дерев, оскільки вчені 
35 
 
вказують на значні загрози, які можуть виникнути (на сьогодні лише Китай 
розпочав використовувати ГМ-дерева в промислових масштабах). 
Основним фактором, для розвитку генної інженерії в цій галузі є 
комерційний інтерес, а саме вирощування однорідної продукції, яка підвищує 
цінність деревини (в природних лісах сировина дуже різнорідна, що і знижує 
його комерційну цінність). 
Технологія вирощування дерев з використанням посадкового матеріалу 
з закритою кореневою системою була запропонована фінами близько 40 років 
назад. Їі сутність – у використанні в якості посадкового матеріалу саджанців 
або сіянців, які ростуть в спеціальних горщиках-контейнерах (касетах). При 
пересаджуванні на постійне місце такі саджанці виймають з контейнерів та 
висаджуються з комом землі, завдяки чому їх коренева система не портяться і 
саджанці набагато краще переносять пересадку. 
Порівняно з традиційною технологією вирощування дерев з закритою 
кореневою системою: 
- існує відсутність ризику травмування кореневої системи при 
пересадці; 
- скорочення термінів вирощування посадкового матеріалу в два рази; 
- можливість посадки протягом всього періоду вегетації (у саджанців з 
відкритою системою існують строгі правила посадки до і після вегетації); 
- 100% приживання саджанців за рахунок сформованої кореневої 
системи. 
Треба зазначити, що в Канаді, Фінляндії, Швеції і в Норвегії на 90 і 
більше відсотків посадка лісу відбувається лише з використанням таких 
технологій. 
В Україні дана технологія застосовується, але набагато рідше ніж 
традиційний спосіб посадки. Спеціалісти відмічають, що даний спосіб є 
продуктивний, але більш затратний [53]. Хоча в Карпатах почали 
застосовувати метод з закритою кореневою системою останнім часом більш 
36 
 
інтенсивно, оскільки він дає гарні результати в умовах висаджування у 
кам’янистий і бідний ґрунт [38]. 
Сутність технології прищеплення полягає в тому, що до пня тополі чи 
осики з коренями прищепляється  новий росток та термін дозріваннядеревини 
скорочується з 60 до 20-30 років. 
До основних інновацій, пов’язаних з моніторингом та контролем за 
лісовими ресурсами та захистом і збереженням лісу, відноситься використання 
безпілотних літальних апаратів (БЛА), або дронів [45]. 
Основними напрями лісового господарства, у яких можна 
використовувати дрони є: 
− візуальний моніторинг;  
− патрулювання лісів;  
− боротьба з лісовими шкідниками;  
− лісонасіннєва справa;  
− мультиспектральна зйомка;  
− картографування  [21]. 
При моніторингу та патрулюванні лісів БЛА застосовуються для 
спостереження у форматі реального часу або фото- та відеофікасації окремих 
ділянок лісу з різноманітною метою, зокрема, проведення аналізу стану лісу, 
результатами лісозаготівельних та інших робіт, охорони лісів, виявлення 
пожеж тощо [33].  
 Також, спеціально оснащені дрони в зарубіжних країнах досить часто 
використовуються для посадки лісів. Основною перевагою даного методу є 
швидкість саджання, а також можливість саджати у важко доступних місцях. 
Наприклад, компанія DroneSeed розробила такі дрони сіячі, які за можуть 
випустити 800 насінин за годину, і, відповідно, 6 гектарів за добу [17]. 
В Канаді запроваджується старап Flash Forest, який планує до кінця 2028 
року висадити 1 мільярд дерев за допомогою дронів. Крім нової технології 
засівання, компанія розробила спеціальну оболонку для насіння, яка 
пришвидшить процес їх проростання. Технологія посадки дерев, розроблена 
37 
 
Flash Forest, дозволяє проводити посадку в 10 разів швидше та обійдеться на 
80% дешевше, ніж традиційні методи посадки дерев.  [31]. 
Відповідно, крім висаджування насіння, за допомогою дронів можна 
також розпиляти добрива, речовини, які борються зі шкідниками тощо. 
Також, використання дронів дозволяє значно зменшувати вартість 
патрулювання лісів, яка у п’ять разів і більше нижча у порівняні із 
використанням традиційних гелікоптерів або легкомотористих літаків. На 
даний час цей метод вже широко використовується у лісовому господарстві 
Австралії, Канади, Польщі та інших країнах [54] .  
За допомогою дронів можна проводити дослідження якості лісових 
насаджень, зокрема виявляти їх пошкодження, які виникають через різні 
причини, а також проводити інвентаризацію, зокрема здійснювати 
картографію та мультиспектральну зйомку. Аерофотозйомка має значну 
перевагу перед космічним знімком чи знімком з гелікоптеру, оскільки є більш 
деталізованим і може здійснюватися навіть в хмарну погоду [45]. 
На сьогодні застосування дронів у діяльності лісогосподарських є 
досить обмеженим діючим законодавством, яке вступило в дію 1 червня 2018 
року. 
Ще одним з інноваційних напрямів розвитку лісового господарства є 
застосування в своїй діяльності геоінформаційних технологій (ГІС), який 
значно спрощує ведення лісогосподарської діяльності та містить інформацію 
про склад деревостану, вік, діаметр, висоту дерев, а більш «просунуті» 
дозволяють не лише бачити повну картину, але й запобігати пожежам, 
шкідникам та незаконним вирубкам [34]. 
 Впровадження сучасних ГІС розширює можливості оцінки лісового 
фонду через формування різних тематичних карт, отримання різноманітної 
довідкової інформації, прогнозування динаміки лісового фонду за різних 
сценаріїв організації лісогосподарського виробництва, побудови поверхонь і 
розрізів рельєфу та дає змогу забезпечити стале управління лісами на всіх 
рівнях [34]. 
38 
 
Треба зазначити, що спеціалісти провідних країн відзначають значну 
перспективу впровадження інформаційних технологій у діяльність 
лісогосподарських підприємств. Їх інтеграція у щоденну лісову практику 
допомагає скоротити витрати, забезпечити раціональне використання 
природніх ресурсів, підвищити загальну ефективність лісового підприємства. 
За допомогою цифрових технологій можна забезпечити «прозорість» всього 
ланцюга поставок: від лісу через пилораму та переробні заводи до кінцевої 
продукції. Крім цього, дозволяє оптимізувати транспортування відповідно до 
моделей вирубки [2]. 
Наведемо приклад однієї з інформаційних технологій в цій галузі, який 
впроваджується ірландською компанією Treemetrics у співпраці з 
Європейським космічним агентством, IBM тощо. Treemetrics розробляє 
хмарну платформу для широкомасштабного аналізу даних лісового 
господарства. Така платформа дасть змогу контролювати стан лісу будь-де і в 
будь-який час, планувати діяльність у царині лісового господарства без зусиль, 
забезпечити ефективний контроль менеджменту, оптимізувати рішення 
відповідно до змін умов у лісі, лісове підприємство також зможе без зусиль 
ділитися інформацією зі своїми підрядниками та клієнтами. За її допомогою 
можна: 
− здійснювати картографію лісів; 
− планувати операції за допомогою планувальника ForestHQ: 
планувати та керувати лісовими операціями; візуалізувати дані операції; 
призначати завдання окремим особам, організовувати такі завдання, як 
внесення добрив чи будівництво і утримання лісових доріг заздалегідь; 
планувати товарно-виробничі запаси; 
− здійснювати інвентаризацію за допомогою таких інструментів збору 
даних, зокрема електронними супортами, далекомірами, сканерами RFID та 
GPRS-приймачами, які надсилають зібрані дані через Вluetooth [14].  
Серед нещодавніх інновацій, компанією було запроваджено  так званий 
IoTrees, який представляє собою електронний пристрій, що містить певний 
39 
 
датчик, який приєднується до дерева. Раз на місяць пристрій передає 
інформацію про обхват стовбура через мережу мобільних телефонів або через 
супутник. Інший додаток містить феромонову пастку, яка приваблює комах-
шкідників. Пристрій підраховує кількість впійманих комах безперервно і 
регулярно надсилає дані для аналізу. Прикладна програма для Android 
автоматично передає дані з харвестерів на платформу ForestHQ. Інформація 
про заготівлю деревини в режимі реального часу та розташування машин 
доступні відповідальній особі за заготівлю через веб-додаток ForestHQ. 
Подвійне супутникове та GPRS-спілкування забезпечує 100% передавання 
даних [14]. 
Також в сфері експлуатації та переробки деревини широко 
використовуються такі інноваційні технології як механізовані системи 
заготівлі. Так, найбільшої популярності набула скандинавська модель 
заготівлі лісу, яка передбачає комплексну сортиментну заготівлю деревини з 
раціональним розкряжуванням, що дозволяє збільшити вихід ціннішого сорту 
деревини при використанні потужної лісозаготівельної техніки – харвестерів 
та форвардерів. Харвестери – женці, збирачі врожаю – багатоопераційні 
лісосічні машини, призначені для виконання комплексу операцій: валки, 
обрізки сучків, розкряжування та пакетування сортиментів при проведенні 
суцільних і вибіркових рубок, а також рубок догляду. Форвардери – 
перевізники, експедитори – самозавантажувальні машини для трелювання 
сортиментів деревини. У технологічні завдання цих машин входить збір, 
підсортування, підвезення сортиментів від місця заготівлі до дороги, лісовоза 
або складу і штабелювання сортиментів. Один комплекс «харвестер плюс 
форвардер» може замінити до 80 працюючих на лісосіці за традиційною 
технологією [11]. 
Досвід передових країн також свідчить, що використання харвестерів та 
форвардерів на лісозаготівлях впливає на рівень зайнятості, розмір заробітної 
плати, рівень кваліфікації, покращення умов праці та безпеки для працюючих, 
40 
 
зменшення кількості працюючих на лісозаготівлях шляхом їх перекваліфікації 
на лісопереробні менш легкі та безпечніші умови праці [10]. 
Також, у лісогосподарських виробництвах доцільно використовувати 
сучасні лісопильні системи керування сканерами та автоматизованими 
процесами обробки, що оснащена датчиками та лазерами, за допомогою яких 
можна визначити як оптимізувати процес виробництва за рахунок скорочення 
первинної розбивки дерева, а наявність камери дозволяє отримати найточніші 
результати, зокрема технологію Sawmill [45]. 
Отже, як показало дослідження впровадження технологічних інновацій 
на підприємствах лісової галузі є досить актуальним питанням на сьогодні як 
у вітчизняних реаліях, так і закордоном. Збільшення попиту на деревину, 
погіршання лісових екосистем, нераціональне ведення лісового господарства 
обумовлюють необхідність розробки та впровадження нових технологій, які б 
дозволяли ефективно моніторити, оцінювати та контролювати стан лісових 
ресурсів; захищати і зберігати природні ресурси; експлуатувати ліси. Такі 
інноваційні технології необхідно розробляти в різних сферах, зокрема в 
біотехнологічній, інформаційній, машинобудівний, рослинництва та інших. 
  
41 
 
РОЗДІЛ 2 
АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДП 
«КАМ’ЯНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» 
 
 
2.1 Організаційно-економічна характеристика ДП «Кам’янське 
лісове господарство» 
 
Згідно Статуту (додаток А)  [60] Державне підприємство «Кам’янське 
лісове господарство» засноване на державній власності, відповідно до наказу 
Міністерства лісового господарства Української РСР від 31.10.1991 №133 
«Про організаційну структуру управління лісовим господарством України».  
Становлення підприємства розпочалося в 1954 році. Коли на базі 
Олександрівського лісгоспу Кіровоградської області, ліси якого увійшли до 
новоствореної Черкаської області, було організовано Кам’янський лісгосп 
[51]. 
На сьогодні підприємство належить до сфери управління Державного 
агентства лісових ресурсів України і входить до сфери управління Черкаського 
обласного управління лісового та мисливського господарства (рис. 2.1). 
Отже, підприємство відноситься до державної власності, основною 
метою якого є ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального 
використання та відтворення лісів; ведення мисливського господарства, 
охорони, відтворення та раціонального використання державного 
мисливського фонду на території мисливських угідь [60]. 
 
 
 
 
 
 
42 
 
 Державне агентство лісових ресурсів України 
 
 Черкаське обласне управління лісового та мисливського 
господарства 
  
 Прес-секретар Начальник управління Секретар управління 
персоналом 
 
Пер ший заступник Внутрішній Юридична Заступник 
начальника аудит служба начальника 
 управління управління 
 
Від діл лісового Сектор Відділ Сектор 
господарства мисливського бухгалтерсь- використання 
 господарства  кого обліку, лісосировинних 
економіки та ресурсів та 
  фінансів охорони праці 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 2.1 – Організаційна структура Черкаського обласного 
управління лісового та мисливського господарства 
 Джерело: [51] 
 
В Статуті підприємства наведено перелік напрямів діяльності ДП 
«Кам’янський лісгосоп», до основних з яких відносяться наступні: 
Звенигородський лісгосп 
Золотоніський лісгосп 
Кам’ янський лісгосп 
Канівський лісгосп 
Корсунь-Шевченківський лісгосп 
Лисянський  лісгосп 
Смілянський лісгосп 
Уманський лісгосп 
Черкаський лісгосп 
Чигиринський лісгосп 
43 
 
− проведення заходів з відновлення лісів, підвищення їх продуктивності 
та поліпшення якісного складу, збереження біотичного та іншого природного 
різноманіття в лісах; 
− здійснення заходів із заміни малоцінних низькопродуктивних 
насаджень на високопродуктивні, здійснення заходів з лісорозведення, 
насамперед на низькопродуктивних та непридатних для використання в 
сільському господарстві землях; 
− організація лісонасіннєвої справи і лісових розсадників, вирощування 
декоративного садивного матеріалу; 
− збереження та посилення захисних властивостей лісів, що виконують 
захисні, природоохоронні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та рекреаційні 
функції, а також функції захисту навколишнього природного середовища та 
інженерних об’єктів від негативного впливу природних та антропогенних 
факторів; 
− забезпечення охорони лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, 
пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, 
порушень лісового законодавства і притягнення до адміністративної 
відповідальності громадян та посадових осіб при вчиненні ними 
адміністративних правопорушень у сфері лісового господарства, 
мисливського господарства та полювання; 
− відведення і таксація лісів; 
− облік і використання лісових ресурсів та інше [60]. 
Підприємство розташовується на території чотирьох адміністративних 
районів -  Кам’янського, Смілянського, Шполянського, Чигиринського. Воно 
поділене на п’ять лісництв: Креселецьке, Грушівське, Тимошівське, 
Капітанівське, Макіївське (рис. 2.2). 
 
 
 
44 
 
 
 
ДП «Кам’янське лісове господарство» 
 
 
 
Креселецьке Грушівське Тимошівське 
 лісництво лісництво лісництво 
 
Капітанівське Макіївське лісництво 
 лісництво 
 Нижній склад 
Автотранспортний 
цех  
Рисунок 2.2 – Структурні підрозділи ДП «Кам’янське лісове 
господарство» 
 
Джерело: розроблено автором на основі [51] 
Загальна площа земель лісового фонду становить 26499,6 га, з них вкриті 
лісовою рослинністю землі становлять 24640,9 га. 
Поділ вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за переважаючими 
породами представлено на рис. 2.3. 
 
 
Рисунок 2.3 – Поділ вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за 
переважаючими породами 
Джерело: [51] 
45 
 
 
Як бачимо, найбільша площа території лісництва вкрита дубами (63,6%), 
11,5 % площі відведено під вирощування акації і 10,7% - ясеня.  
Таксаційна характеристика деревостанів (за матеріалами безперервного 
лісовпорядкування 2013 року) наведено в таблиці 2.1. 
Таблиця 2.1 – Таксаційна характеристика деревостанів ДП 
«Кам’янський лісгосп» 
Переважаюча Вкриті лісовою Загал. Запас Загальна зміна 
порода рослинністю землі, деревостанів, тис. запасу, тис.м3 
га м3 
Хвойне  752,5  188,08 12,38 
Сосна  732,2 183,1 18,71 
Ялина  17,2 4,02 -6,33 
Модрина  3,1 0,96 - 
Твердолистяне  23169,4 17272,34 716,8 
Дуб звичайний  4596,6 15687,8 4,47 
Дуб червоний  22,5 2,81 0,92 
Берест  26,2 4,36 -3,50 
Граб 1290,7 265,4 103,71 
Ясен 2638 719,64 464,58 
Клен 663,8 95,8 37,78 
Акація 2837,1 396,53 108,83 
М’яколистяні 691,4 179 79,53 
Береза 13,4 2,27 -1,97 
Осика 28,4 3,87 2,80 
Вільха 49,6 12,62 - 
Липа 500,6 152,94 53,14 
Тополя 30,6 7,3 -0,09 
Джерело: [52] 
 
Більше половини площі лісів Кам’янського лісгоспу відведено під 
експлуатацію, 35,9% - відведено під захисні ліси, 7% - ліси 
природоохоронного, наукового, історично-культурного призначення (рис. 
2.4). 
Аналіз сучасного розподілу площ земель лісового фонду за категоріями 
земель дозволяє зробити висновок, що лісові землі в практичній діяльності 
держлісгоспу використовуються досить ефективно. Про це свідчить невелика 
частка не вкритих лісовою рослинністю земель (5%). Покриті лісовою 
рослинністю землі займають 93,0% від загальної площі лісових земель, в тому 
46 
 
числі лісові культури – 43,3%. Незімкнені лісові культури займають 534,6 га, 
або 2 % від лісової площі і 4,7 % від загальної площі лісових культур. Не 
покриті лісом землі являють собою вирубки, утворені в результаті рубок 
головного користування. 
 
 
Рисунок 2.4 – Поділ загальної площі на категорії лісів 
Джерело: [51] 
 
Площі нелісових земель становлять 1,9% від загальної площі 
держлісгоспу і найбільшу частку займають дороги і просіки (1,2%), орні землі 
(0,5%), сінокоси (0,6%), болота (0,4%) [50]. 
Розподіл насаджень за класами віку є нерівномірним (табл. 2.2). На 
сьогодні у лісовому фонді переважають середньовікові насадження (49,7%), а 
також достигаючі (19%) і стиглі (18,4%), що є негативним моментом, оскільки 
існує нестача молодняка (12,9%).  Оптимальним є наступний розподіл: 
молодняк – 30%, середньовікові – 40%, достиглі і стиглі – по 15% [50]. 
 
 
 
47 
 
Таблиця 2.2 – Розподіл насаджень по віковим групам 
Групи порід Площа % 
Хвойні 
всього 752,5 100 
в т. ч.: молодняки 236,1 31,4 
середньвікові 494,8 65,7 
достигаючі 7,5 1 
стиглі та перестійні 14,1 1,9 
Твердолистяні 
всього 23169,4 100 
в т. ч.: молодняки 2567,2 11,1 
середньвікові 10458,7 45,1 
достигаючі 4838,7 20,9 
стиглі та перестійні 5304,8 22,9 
М’яколистяні 
всього 691,4 100 
в т. ч.: молодняки 10,3 1,5 
середньвікові 154,7 22,4 
достигаючі 49,9 7,2 
стиглі та перестійні 476,5 68,9 
Всього 24613,3 100 
в т. ч.: молодняки 2813,6 11,4 
середньвікові 11108,2 45,2 
достигаючі 4896,1 19,9 
стиглі та перестійні 5795,4 23,5 
Джерело: [50] 
 
З метою виконання своєї статутної діяльності щорічно лісгоспом 
створюється близько 170 га лісових культур, у тому числі 35 га нових лісів. 
Для забезпечення проведення цих робіт кожного року заготовлюється 7 тонн 
лісового насіння, з якого 5 тонн – дуба звичайного, 2 тонни – інших цінних 
порід: горіха чорного, ялини звичайної, сосни кримської, липи дрібнолистої 
тощо. У постійних і тимчасових розсадниках щорічно вирощується 700-800 
тисяч стандартних сіянців, чим цілковито забезпечується потреба в 
посадковому матеріалі. Крім того, додатково вирощується близько 100 тис. 
шт. посадкового матеріалу декоративних порід, який використовується для 
озеленення територій підрозділів та реалізації підприємствам і населенню [51]. 
З метою вирощування високопродуктивних, біологічно-стійких 
насаджень, що складаються з цінних лісових порід, щорічно проводиться 
близько 1400 га рубок поліпшення якісного складу лісів, в т.ч. рубок догляду 
48 
 
за лісом 560 га, з яких отримується близько 22 тис. кбм ліквідної деревини. 
Щорічна розрахункова лісосіка на рубки головного користування, по 
підприємству, становить 28,3 тис. кбм ліквідної деревини [51]. 
Також, з метою збереження цінних історичних та природних об’єктів на 
території підприємства зосереджено 19 об’єктів природно-заповідного фонду 
загальною площею 1516 га, які перебувають під охороною. До історичних 
місць відносяться такі: Коліївщина, урочище Холодний Яр, Мотронинський та 
Лебединський монастирі, Тарасова Криниця, Джерело Живун, «Дуб 
Залізняка» [51]. 
Основними видами продукції, що виготовляє підприємство є: 
− пиловики листяних порід, фансировина, будівельний ліс, баланси, 
дров’яна деревина для технологічних потреб, дрова паливі; 
− пиломатеріали листяних порід, брус; 
− сіянці і саджанці лісових та декоративних порід. 
Підприємство задовольняє потребу в деревині Кам’янській, 
Смілянській, Чигиринській і Шполянській райони. Потреба в дров’яній 
деревині лісгосп задовольняє повністю, а потреба в діловій деревині – лише на 
68%. Основна проблема – незначний об’єм в лісовому фонді підприємства 
насаджень хвойних порід. Отже, підприємства районів змушені ввозити ї з 
інших районів і областей. 
Чисельність працівників станом на 1.01.2020 лісгоспу складає 159 осіб, 
в т.ч. 56 працівників. Адміністративний персонал підприємства представлено 
в таблиці 2.3. 
Органом управління підприємства є його директор, який наймається і з 
яким укладається контракт Органом управління майном. Директор самостійно 
вирішує всі питання діяльності підприємства самостійно, за винятком тих, що 
віднесені до компетенції Органу управління майном. 
 
 
 
49 
 
Таблиця 2.3 – Адміністративний персонал ДП «Кам’янській лісгосп» 
Посада Кількість 
Директор 1 
Головний лісничий 1 
Головний інженер 1 
Головний бухгалтер 1 
Головний економіст 1 
Головний механік 1 
Пров. інженер з охорони праці 1 
Пров. інженер лісового господарства 4 
Інспектор з кадрів 1 
Пров. інженер з охорони та захисту лісу 1 
Провідний інженер з лісових культур 1 
Провідний економіст 1 
Економіст 1 
Провідний мисливствознавець 1 
Провідний інженер з лісозаготівель 1 
Провідний інженер з реалізації 1 
Бухгалтер I категорії 4 
Провідний бухгалтер 1 
Інженер із застосування комп'ютерів 1 
Секретар керівника 1 
Джерело: [50] 
 
Статутом визначено, що директор підприємства: 
− несе повну відповідальність за стан діяльності підприємства; 
− діє без довіреності від імені підприємства,  представляє його 
інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших 
організаціях, у відносинах з юридичними особами і громадянами; 
− розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного 
законодавства України; 
− укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків 
розрахункові та інші рахунки; 
− несе відповідальність за формування та виконання фінансових 
планів [60]. 
Першим заступником директора є головний лісничий підприємства. 
У лісгоспі дотримуються принципи сертифікації за схемою Лісової 
опікунської ради (Forest Stewardship Council або FSC) міжнародної неурядової 
50 
 
неприбуткової організації, яка покликана сприяти екологічно орієнтованому 
соціально відповідальному та економічно ефективному лісовому господарству 
в усьому світі. У жовтні 2017 року підприємство отримало міжнародний 
сертифікат відповідності ведення лісового господарства FSC. 
Територія держлісгоспу характеризується густою сіткою доріг 
загального користування, селищних, грунтових і лісогосподарських доріг, які 
використовують для вивезення лісу. По території держлісгоспу проходять 
залізниці: Київ – Луганськ, ст.ім. Шевченко – Капітанівка – Помощна, ст.ім. 
Шевченко – Олександрівка та автодорога державного значення Сміла-
Кам’янка-Олександрівка. Є також 200 км покращених грунтових доріг 
районого значення. Крім перерахованих вище шляхів транспорту в зоні 
діяльності держлісгоспу проходить густа сітка селищних доріг. Загальна 
протяжність механізованих шляхів транспорту на 1000 га площі держлісгоспу 
складає 11,7 км, залізничних – 0,9 км, автомобільних – 10,5 км. Існуюча 
дорожня сітка забезпечує господарську діяльність лісгоспу і розширення не 
вимагає. 
 
2.2 Аналіз основних показників виробничо-господарської 
діяльності ДП «Кам’янський лісгосп»  
 
Використовуючи дані фінансової звітності підприємства за 2017-2019 
(додаток Б, В) роки, проаналізуємо основні виробничо-господарські 
показники діяльності підприємства. Фінансово-економічні показники 
підприємства представлено в таблиці 2.4. 
Як бачимо з таблиці 2.4 чистий дохід від реалізації продукції та надання 
послуг в 2018 році збільшився порівняно з 2017 на 4,97%, але в 2019 році 
спостерігається його зниження на 12,2%. Зменшення відбулося завдяки 
зниженню попиту споживачів на лісоматеріали круглі. 
 
51 
 
Таблиця 2.4 – Аналіз основних фінансово-економічних показників 
виробничо-господарської діяльності ДП «Кам’янське лісове господарство» за 
2017-2019 рр 
Відхилення 
Роки 
Показник 2018/2017 2019/2018 
2017 2018 2019 Абсол. % Абсол. % 
Чистий дохід від 
115644 121393 106582 5749 4,97 -14811 -12,20 
реалізації, тис.грн 
Собівартість 
реалізації 63760 76570 70872 12810 20,09 -5698 -7,44 
продукції, тис.грн 
Частка 
собівартості в 
0,55 0,63 0,66 0,079 14,40 0,034 5,42 
обсязі чистого 
доходу 
Валовий 
51884 44823 35710 -7061 -13,60 -9113 -20,33 
прибуток, тис.грн 
Інші операційні 
717 768 1917 51 7,11 1149 149,61 
доходи, тис.грн 
Інші доходи, 
139 61 43 -78 -56,11 -18 -29,51 
тис.грн 
Інші фінансові 
954 1119 - 165 17,29  -  - 
доходи, тис.грн 
Адміністративні 
9426 13693 15496 4267 45,26 1803 13,17 
витрати, тис.грн 
Витрати на збут, 
5437 8146 5781 2709 49,82 -2365 -29,03 
тис.грн 
Інші операційні 
2052 2530 3525 478 23,29 995 39,33 
витрати, тис.грн 
Інші витрати, 
452 1681 170 1229 271,90 -1511 -89,89 
тис.грн 
Фінансовий 
результат від 
операційної 35686 21222 12825 -14464 -40,53 -8397 -39,57 
діяльності, 
тис.грн 
Фінансовий 
результат до 
36327 20721 12698 -15606 -42,96 -8023 -38,72 
оподаткування, 
тис.грн 
Податок на 
6577 3734 2286 -2843 -43,22 -1448 -38,78 
прибуток, тис.грн 
Чистий прибуток, 
29750 16987 10412 -12763 -42,90 -6575 -38,71 
тис.грн 
Джерело: розрахунки виконані на підставі на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
 
52 
 
Динаміка чистого доходу від реалізації продукції ДП «Кам’янське лісове 
господарство» представлено на рис. 2.5. 
 
125000
121393
120000
115644
115000
110000
106582
105000
100000
95000
2017 2018 2019
 
Рисунок 2.5 – Динаміка чистого доходу ДП «Кам’янське лісове 
господарство», тис.грн 
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
 
В таблиці 2.5 представлено основні результати від операційної 
діяльності. 
Таблиця 2.5 – Динаміки основних результатів операційної діяльності 
Відхилення 
Роки 
Показник 2018/2017 2019/2018 
2017 2018 2019 Абсол. % Абсол. % 
Створено лісових 
131,4 126,3 109,8 -5,1 -3,9 -16,5 -13,1 
культур, га 
Заготовлено 
деревини, всього 67171 68287 63990 1116 1,7 -4297 -6,3 
м3. 
Реалізовано 
необробленої 
65796 66010 58999 214 0,3 -7011 -10,6 
деревини через 
аукціони, м3 
 
53 
 
В 2019 році зменшується кількість заготовленої сировини на 6,3%, а 
також реалізація необробленої деревини на 10,6%. 
Реалізація необробленої деревини здійснюється через аукціони 
відповідно до діючого «Положення про організацію та проведення аукціонів з 
продажу необробленої деревини», затвердженого Наказом Держкомлісгоспу 
України №42 від 19.02.2007 р. 
Інші операційні доходи підприємства протягом трьох років мають 
тенденцію до збільшення (рис. 2.6). А інші доходи мають тенденцію до 
зменшення. В 2018 році інші доходи зменшилися на 78 тис.грн, а в 2019 – на 
18 тис.грн. 
2500
2000 1917
1500
1000
717 768
500
0
2017 2018 2019
 
Рисунок 2.6 – Динаміка інших операційних доходів ДП «Кам’янське 
лісове господарство» за 2017-2019 роки, тис.грн 
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
 
В таблиці 2.6 представлено елементи інших операційних доходів та 
інших доходів за 2018-2019 роки. 
 
54 
 
Таблиця 2.6 – Інші операційні доходи та інші доходи ДП «Кам’янське 
лісове господарство» 
Відносне 
Абсолютне 
Показник 2018 2019 відхилення, 
відхилення 
% 
Операційна курсова різниця 297 132 -165 -55,6 
Реалізація інших оборотних 
393 664 271 69,0 
активів 
Інші операційні доходи 78 1121 1043 1337,2 
Безоплатно одержані активи 0 18 18  - 
Інші доходи 61 25 -36 -59,0 
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
 
Як бачимо з таблиці 2.6 до інших операційних доходів підприємства 
відносяться доходи від операційної оренди, від реалізації інших оборотних 
активів, які відповідно в 2019 році зменшилися на 55,6% і збільшилися на 69,0. 
Крім цього, збільшилися в 2019 році інші операційні доходи на 1043 
тис.грн. 
Собівартість реалізації продукції має подібну до чистого доходу 
тенденцію до збільшення. Але витрати на 1 грн реалізованої продукцію мають 
тенденцію до збільшення. Так, протягом 2017-2019 років цей показник 
збільшився з 0,55 грн до 0,66 грн. 
В таблиці 2.7 наведено аналіз операційних витрат підприємства за 
економічними елементами. 
Отже, як бачимо з таблиці 2.7 протягом трьох років спостерігається 
збільшення матеріальних витрат. В 2018 році на 77,16% порівняно з 2017 
роком, і в 2019 році ще на 10,92%. Також збільшуються витрати на 
амортизацію основних фондів на 21,72% в 2018 і на 24,29% в 2019 році. 
Витрати на оплату праці мали тенденцію до незначного збільшення в 2018 році 
(на 5,86%), але в 2019 році зменшилися до рівня 2017 року. Інші операційні 
витрати також збільшилися в 2018 році на 53,13%, але в 2019 році зменшилися 
і становили  4821 тис.грн. В цілому операційні витрати протягом 2017-2019 
років збільшилися з 80350 тис.грн до 97060 тис.грн (рис. 2.7). 
55 
 
Таблиця 2.7 – Аналіз операційних витрат ДП «Кам’янське лісове 
господарство» за 2017-2019 роки 
Відхилення 
Роки 
Елементи витрат 2018/2017 2019/2018 
2017 2018 2019 Абсол. % Абсол. % 
Матеріальні 
18228 32292 35819 14064 77,16 3527 10,92 
витрати, тис.грн 
Амортизація 
основних 2242 2729 3392 487 21,72 663 24,29 
фондів, тис.грн 
Витрати на 
оплату праці, 44913 47547 44426 2634 5,86 -3121 -6,56 
тис.грн 
Відрахування на 
соціальні заходи, 9085 9364 8602 279 3,07 -762 -8,14 
тис.грн 
Інші операційні 
5882 9007 4821 3125 53,13 -4186 -46,47 
витрати, тис.грн 
Разом витрат, 
80350 100939 97060 20589 25,62 -3879 -3,84 
тис.грн 
 
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
 
120000
100936
97060
100000
80350
80000
60000
40000
20000
0
2017 2018 2019
 
Рисунок 2.7 – Динаміка операційних витрат ДП «Кам’янське лісове 
господарство», тис.грн 
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
 
56 
 
В таблиці 2.8 наведено структуру операційних витрат підприємства. 
Таблиця 2.8 – Структура операційних витрат ДП «Кам’янське лісове 
господарство»  за 2017-2019 роки, % 
Відхилення 
Роки 
Елементи витрат  
2017 2018 2019 2018 до 2017 2019 до 2018 
Матеріальні 
22,69 31,99 36,90 9,31 4,91 
витрати 
Амортизація 
2,79 2,70 3,49 -0,09 0,79 
основних фондів 
Витрати на оплату 
55,90 47,10 45,77 -8,79 -1,33 
праці 
Відрахування на 
11,31 9,28 8,86 -2,03 -0,41 
соціальні заходи 
Інші витрати 7,32 8,92 4,97 1,60 -3,96 
Разом витрат 100,00 100,00 100,00 0,00 0,00 
 
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
Найбільшу частку в операційних витратах займають витрати на оплату 
праці ( в 2019 році 45,77%) та матеріальні витрати (в 2019 році 36,9%). Треба 
зазначити, що частка матеріальних витрат протягом 2017-2019 років 
збільшилася з 22,69 до 36,9%, а витрат на оплату праці зменшилася з 55,9 до 
45,77%. 
Проаналізуємо тенденцію інших витрат, які виникають на підприємстві 
в результаті господарської діяльності. 
На рисунку 2.8 представлено динаміку адміністративних витрат ДП 
«Кам’янське лісове господарство». 
57 
 
18000
15946
16000
13693
14000
12000
9426
10000
8000
6000
4000
2000
0
2017 2018 2019
 
Рисунок 2.8 –  Динаміка адміністративних витрат ДП «Кам’янське лісове 
господарство», тис.грн 
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
Як бачимо з рисунку 2.8, протягом трьох років спостерігається 
збільшення адміністративних витрат з 9426 тис.грн до 15496 тис.грн, тобто 
більше ніж на 9000 тис.грн. 
На рисунку 2.9 представлено динаміку збутових витрат ДП «Кам’янське 
лісове господарство». 
9000 8146
8000
7000
5781
6000 5437
5000
4000
3000
2000
1000
0
2017 2018 2019
 
Рисунок 2.9 –  Динаміка збутових витрат ДП «Кам’янське лісове 
господарство», тис.грн 
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
58 
 
Збутові витрати збільшують в 2018 році, але в 2019 році знижуються до 
рівня 2017 року. 
На рисунку 2.10 представлено динаміку інших операційних витрат ДП 
«Кам’янське лісове господарство», які збільшуються майже в чотири рази в 
2018 році. Але в 2019 році знову зменшилися до 170 тис.грн. 
4000
3525
3500
3000
2530
2500
2052
2000
1500
1000
500
0
2017 2018 2019
 
Рисунок 2.10 –  Динаміка інших операційних витрат ДП «Кам’янське лісове 
господарство», тис.грн 
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
Проаналізуємо чисельність працівників підприємства. Динаміка 
чисельності працюючих на підприємстві представлено на рис. 2.11. 
200 197
190
180 176
170 166
160
150
2017 2018 2019
 
Рисунок 2.11 –  Динаміка середньооблікової чисельності штатних 
працівників на ДП «Кам’янське лісове господарство», осіб 
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
59 
 
 
Як бачимо з рис. 2.11, середньооблікова чисельність працівників досить 
сильно зменшується протягом трьох років з 197 до 166 осіб. Саме цей фактор 
і вплинув на зменшення витрат на оплату праці. 
Проаналізуємо як змінювалася продуктивність праці протягом 2017-
2019 років (табл.2.8). 
 
Таблиця 2.8 – Динаміка продуктивності праці на ДП «Кам’янське 
лісове господарство» за 2017-2019 роки 
Відхилення 
Роки 
Показник 2017/2018 2018/2019 
2017 2018 2019 Абсол. % Абсол. % 
Чистий дохід від 
115644 121393 106582 5749 4,97 -14811 -12,20 
реалізації, тис.грн 
Середньооблікова 
чисельність 197 176 166 -21 -10,66 -10 -5,68 
працівників, осіб 
Продуктивність праці, 
587,025 689,733 642,060 102,71 17,50 -47,673 -6,91 
тис.грн/особу 
 
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних звітності ДП «Кам’янське лісове 
господарство» 
 
Як бачимо з розрахунків, продуктивність праці збільшилася протягом 
2018 року на 17,5%, але в 2019 році зменшилася на 6,91%. Хоча в 2019 році 
відбулося зменшення працюючих на 10 осіб, але зменшення обсягів реалізації 
призвело до зменшення продуктивності. 
На рис. 2.12 представлено динаміку середньомісячної оплати праці на 
підприємстві. 
60 
 
25000
21690,6 21762,2
20000
17191,9
15000
10000
5000
0
2017 2018 2019
 
Рисунок 2.12 –  Динаміка середньомісячної оплати на ДП «Кам’янське 
лісове господарство», грн 
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
 
Як бачимо з рисунку 2.12 середньорічна оплата праці збільшилася в 2018 
році більше ніж на 4000 грн., а в 2019 році відбулося незначне збільшення 
даного показника. 
Кадрова політика підприємства орієнтована на підтриманні високого 
професійного рівня робітників, послідовного розширення та поглиблення 
знаній та навичок, розподілу відповідальності та забезпечення необхідними 
ресурсами. 
В таблиці 2.9, 2.10 наведено інформацію про стан основних засобів 
підприємство за групами відповідно за 2018 та 2019 роки. 
 
 
 
 
 
61 
 
Таблиця 2.9 – Основні засоби ДП «Кам’янське лісове господарство» за 
2018 рік, тис.грн 
Залишок на Залишок на кінець 
Вибуло за рік 
початок року року 
Найменування 
основних 
засобів 
Будинки, 
споруди та 
5224 2288 3027 9 9 296 8517 2696 
передавальні 
пристрої 
Машини та 
6382 2979 2665 526 124 808 8521 3663 
обладнання 
Транспортні 
11644 2270 3228 1421 143 1192 13451 3319 
засоби 
Інструменти, 
прилади, 1456 871 148 126 126 254 1478 999 
інвентар 
Малоцінні 
необоротні 643 635 140 14 14 141 769 762 
активи 
Тимчасові 
(нетитульні) 202 45 - - - 42 202 87 
споруди 
Разом 25551 9088 9208 2095 416 2729 32938 11526 
 
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
 
 
 
Первісна 
(переоцінена) 
вартість 
Знос 
Надійшл о за рік 
Первісна 
(переоцінена) 
вартість 
Знос 
Нараховано амортизації за 
рік 
Первісна 
(переоцінена) 
вартість 
Знос 
62 
 
Таблиця 2.10 – Основні засоби ДП «Кам’янське лісове господарство» 
за 2019 рік, тис.грн 
Залишок на Залишок на кінець 
Вибуло за рік 
початок року року 
Найменування 
основних 
засобів 
Будинки, 
споруди та 
8517 2696 658 8 8 428 9187 3116 
передавальні 
пристрої 
Машини та 
8521 3663 2116 441 274 1063 10196 4452 
обладнання 
Транспортні 
13451 3319 66 - - 1348 13517 4667 
засоби 
Інструменти, 
прилади, 1478 999 230 271 267 246 1437 978 
інвентар 
Малоцінні 
необоротні 769 762 246 5 5 248 1012 1007 
активи 
Тимчасові 
(нетитульні) 202 87 143 - - 59 345 146 
споруди 
Разом 32938 11526 3459 723 554 3392 35694 14366 
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
 
 
Первісна 
(переоцінена) 
вартість 
Знос 
Надійшл о за рік 
Первісна 
(переоцінена) 
вартість 
Знос 
Нараховано амортизації за 
рік 
Первісна 
(переоцінена) 
вартість 
Знос 
63 
 
Як бачимо, на підприємстві протягом 2018-2019 років відбувається 
певне оновлення основних засобів. Так, в 2018 році закуплено основних 
засобів на суму 9208 тис.грн, а в 2019 році – 3459 тис.грн.  
Рівень зношення основних засобів  за групами в 2019 році наведено в 
таблиці 2.11. 
Таблиця 2.11 – Рівень зносу основних засобів ДП «Кам’янське лісове 
господарство» за 2019 рік 
Залишок на кінець року 
Найменування основних 
засобів 
Будинки, споруди та 
9187 3116 33,9 
передавальні пристрої 
Машини та обладнання 10196 4452 43,7 
Транспортні засоби 13517 4667 34,5 
Інструменти, прилади, інвентар 1437 978 68,1 
Малоцінні необоротні активи 1012 1007 99,5 
Тимчасові (нетитульні) 
345 146 42,3 
споруди 
Разом 35694 14366 40,2 
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
 
Як бачимо з таблиці 2.11 основні засоби на підприємстві зношені на 
40,2%, в тому числі машини і обладнання зношені на 43,7%, інструменти, 
приладдя, інвентар – на 68,1%, транспортні засоби на 34,5%. Зазначені 
показники свідчать про необхідність оновлення та модернізації основних 
засобів на підприємстві. 
Первісна 
(переоцінена) 
вартість 
Знос 
Рівень з носу, % 
64 
 
Проаналізуємо ефективність використання основних засобів на ДП 
«Кам’янське лісове господарство» (табл.2.12). 
 
Таблиця 2.12 – Динаміка фондовіддачі на ДП «Кам’янське лісове 
господарство» 
Відхилення 
Роки 
Показник 2018/2017 2019/2018 
2017 2018 2019 Абсол. % Абсол. % 
Чистий дохід від 
115644 121393 106582 5749 4,97 -14811 -12,20 
реалізації, тис.грн 
Середньорічна 
вартість основних 27896,8 29244,5 34316 1347,70 4,83 5071,5 17,34 
засобів, тис.грн 
Фондовіддача, 
4,145 4,151 3,106 0,01 0,13 -1,0451 -25,18 
тис.грн/тис.грн 
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
 
Проаналізуємо фінансові результати від виробничо-господарської 
діяльності. Динаміка прибутку до оподаткування представлено на рис. 2.13.  
 
40000
36327
35000
30000
25000
20721
20000
15000 12698
10000
5000
0
2017 2018 2019
 
Рисунок 2.13 –  Динаміка прибутку до оподаткування на ДП « Кам’янське 
лісове господарство», тис.грн 
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
65 
 
Як бачимо, в 2017-2019 роках спостерігається тенденція до зниження 
прибутку до оподаткування з 36327 тис.грн до 12698 тис.грн. 
На рисунку 2.14 представлено динаміку чистого прибутку підприємства 
за 2017-2019 роки. 
 
35000
29750
30000
25000
20000
16987
15000
10412
10000
5000
0
2017 2018 2019
 
Рисунок 2.14 –  Динаміка чистого прибутку на ДП «Кам’янське лісове 
господарство», тис.грн 
 
Джерело: розроблено автором на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
 
Як показав аналіз фінансових результатів від господарської діяльності, 
діяльність підприємства погіршується протягом 2017-2019 років, про що 
свідчить зменшення чистого прибутку підприємства з 29750 тис.грн до 10412 
тис.грн. 
В таблиці 2.13 представлено показники рентабельності ДП «Кам’янське 
лісове господарство». 
 
 
66 
 
Таблиця 2.13 – Показники рентабельності ДП «Кам’янське лісове 
господарство»  за 2017-2019 роки 
Відхилення 
Роки 
Показники  
2017 2018 2019 2018 до 2017 2019 до 2018 
Валова 
44,9 36,9 33,5 -8 -3,4 
рентабельність, % 
Рентабельність 
32,6 19,8 15,6 -12,8 -4,2 
EBITDA, % 
Коефіцієнт 
рентабельності 76,5 40,3 24,0 -36,2 -16,3 
активів 
Коефіцієнт 
рентабельності 97,8 14,0 29,6 -83,8 15,6 
власного капіталу 
Коефіцієнт 
рентабельності 25,7 4,6 9,8 -21,1 5,2 
діяльності 
Джерело: розрахунки виконані на підставі даних фінансової звітності ДП 
«Кам’янське лісове господарство» 
 
Показники рентабельності свідчать про загальне погіршання виробничо-
господарської діяльності ДП «Кам’янське лісове господарство» протягом 
2017-2019 років. 
Отже, проведений аналіз основних показників виробничо-господарської 
діяльності підприємства в цілому свідчать про зниження ефективності. 
Зокрема, знижуються доходи підприємства, прибутки та рівень 
рентабельності. Натомість значно підвищуються витрати підприємства. Це 
свідчить про необхідність пошуку резервів підвищення ефективності 
діяльності, одним з яких можуть стати саме впровадження інновацій різних 
видів на підприємстві. 
 
2.3 Аналіз технологічних інновацій лісогосподарських підприємств 
в Україні 
 
В першому розділі дослідження було виявлено основі перспективні 
напрями впровадження інноваційних технологій на підприємствах лісової 
67 
 
галузі та їх вплив як на діяльність підприємства, так і на стан лісів в цілому. 
Як показав аналіз зарубіжні країни більшість з розглянутих технологій 
впроваджують вже тривалий час. В Україні ж лісогосподарські підприємства 
тільки починають їх освоювати, і більшість з цих інновацій ще на набули 
загального поширення. Кожне лісове господарство в умовах обмежених 
фінансових та трудових ресурсів, певних законодавчих обмежень, впроваджує 
ті чи інші інновації, але комплексної стратегії в цьому напряму не проводять. 
Інновації в основному впроваджуються точково і не є досить масштабними.  
Однією з важливих інноваційних технологій, які можуть 
впроваджуватися лісогосподарськими підприємствами є вирощування і 
висадка посадкового матеріалу з закритою кореневою системою. На сьогодні 
в Україні піонерами в цій сфері і лідерами з обсягів вирощеного матеріалу є 
ДП «Вінницький лісгосп». В 2018 році в теплично-парниковому господарстві 
вони виростили 250 тис.од стандартного посадкового матеріалу з закрито 
кореневою системою (160 тис. шт. дуба звичайного, понад 50 тис. шт. – 
модрини європейської, 30 тис. шт. – дугласії та більше 10 тис. шт. – береки 
лікарської). У лісокультурній кампанії в усіх лісництвах Вінницького лісгоспу 
створювали лісові насадження виключно однорічними стандартними сіянцями 
із закритою кореневою системою таких порід як дуб звичайний, модрина 
європейська, дугласія. 
На території базового розсадника Іллінецького лісгоспу встановлено  
теплицю площею 450 м кв. з системою автоматичного поливу для 
вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою у 
полістиролових касетах. ДП «Гайстнський лісгосп» в 2018 році також почав 
вирощування дуба звичайного за зазначеною технологією (більше 9тис.шт) у 
базовому розсаднику. ДП «Дашівське ДЛМГ» (директор Кавуненко В.В., 
головний лісничий Криса В.Д.) в 2018 році виростили 15 тис. шт. садивного 
матеріалу із ЗКС дуже цінних та перспективних у вирощуванні лісових порід, 
використовуючи власне насіння: горіх чорний, берека лікарська, модрина 
європейська, ялиця.  ДП «Крижопільський лісгосп» у базовому лісорозсаднику 
68 
 
виростив 9 тис. шт. садивного матеріалу із ЗКС дуба звичайного, береки 
лікарської, модрини європейської [39]. 
В 2019 році на ДП «Чортківському лісовому господарстві» було 
запущено лінію з вирощування саджанців із закритою кореневою системою, 
яка була придбана у шведській компанії ВСС. Для поліпшення посівних 
властивостей підприємство використовує спецобладнання для переробки 
насіння, флотації, термотерапії та установки для обробки хімічними 
препаратами проти грибкових захворювань. До основних елементів комплексу 
відносять лінію напівавтоматичного посіву, теплиця для вирощування 
садивного матеріалу, навіс притінення для дорощування посадкового 
матеріалу лісових порід і поле дорощування з рамповим поливом. Дана 
технологія дозволяє досягти майже 100% приживлюваності й стійкості 
насаджень до хвороб. Також, збільшується час посадки, навесні, восени і в 
літку. Описана лінія дає можливість виготовляти за зміну майже 500 тис. штук 
касет із сіянцями [26]. 
У львівському селекційно-насіннєвому центрі застосовують технологію 
вирощування саджанців, яка не має аналогів в Україні і дає 100% результат 
приживання саджанця. Спеціалісти підприємства збирають шишки, 
подрібнюють їх, вилущують насіння і розміщують у холодильних камерах. За 
допомогою автоматизованої стрічки сировина розміщується у спеціальні 
касети, у яких проростає насіння. Дана технологія дозволяє за 5 хв виробити 
сіянців для 1 га лісу [42]. 
Отже, зазначені та інші лісові господарства України починають 
освоювати  та використовувати сучасні технології саджання лісу з 2018-2019 
років. На Черкащині також в 2019 році розпочали використовувати 
європейську технологію [25]. Але, в той же час аналіз діяльності ДП 
«Кам’янський лісгосп» показав, що підприємство ще не використовує 
зазначену технологію, що може значно знижувати його 
конкурентоспроможність порівняно з іншими підприємствами галузі. 
69 
 
В лісових господарствах України також починають активно 
використовувати інформаційні технології для різних цілей.   
Наприклад, з метою уникнення помилок, пов’язаних в вирубкою лісу, 
неякісними та неправильними відводами лісосік, ДП «Бершадське лісове 
господарство» використовує комп’ютерні технології і мінімізує при цьому 
вплив людини. Розробка контурів ділянок та та побудова планів здійснюється 
за допомогою електронної системи GPS. Вона складається із антени для 
прийому сигналу, GPS-приймача та програми GeoGis для обробки даних. У 
пам’ять пристрою завантажується карта місцевості, на яку потім за допомогою 
сигналу про місцезнаходження спеціаліста з приладом виставляються точки 
візирів та меж ділянки. Після збору необхідної інформації дані з пристрою 
можна скинути на комп’ютер через  USB-кабель, зв’язок Wi-Fi чи Bluetooth. 
Точність роботи системи, яку гарантує зв’язок із супутником, становить від 1 
до 3 см [7]. 
Для вимірювання дерев та інвентаризації лісу працівники лісового 
господарства використовують електронну мірну вилку. Сучасний інструмент 
для інвентаризації лісу по формі схожий на свого дерев’яного попередника, 
але містить знімний контролер-накопичувач з дисплеєм та необхідними 
кнопками. Комп’ютер автоматично зберігає в пам’яті діаметр стовбура – з 
точністю до міліметра. Працівнику ж треба лише прикласти її до дерева і 
записати породу і тип (ділова, напівділова чи дрова). Цей електронний прилад 
має вбудований bluetooth-передавач та USB-порт, через які передається 
інформація на комп’ютер для подальшої обробки, всі необхідні обчислення 
здійснюються програмою і подальші втручання людини неможливі. Це 
обладнання дає можливість правильно відводити лісосіки, готувати якісно 
лісосічний фонд, страхує працівників від помилок, економить час та значно 
полегшує роботу [7]. 
Також GPS система використовується підприємством для моніторингу 
транспортування продукції та використання пального, зокрема існує 
70 
 
можливість відслідкувати повний маршрут автомобіля, швидкість, 
погодинний графік руху, стоянки, використання пального. 
Крім цього, лісове підприємство здійснює електронний облік деревини, 
який здійснюється за допомогою кишенькових персональних комп’ютерів або 
смартфонів із встановленою спеціальною програмою. Обмін інформацією між 
заготівельним та центральним рівнем системи здійснюється також за 
допомогою GSM-зв’язку. При відпуску та передачі деревини через Bluetooth-
з’єднання дані передаються на портативний принтер для друку товарно-
транспортних накладних. Завдяки електронному обліку деревини можна 
простежити весь ланцюжок руху кожної колоди з моменту заготівлі до 
реалізації. Це унеможливлює нелегальний її відпуск, а отже сприяє 
збереженню лісів та забезпечує прозорість роботи лісового господарства. 
Також значно спрощує роботу майстрів лісу та майстрів лісозаготівель, 
забезпечує максимальну точність під час обчислень, скорочує час та полегшує 
роботу [7]. 
В Черкаському лісгоспі також нещодавно запроваджено спеціальну 
програму, за допомогою якої підвищується ефективність та відбувається 
сприяння мобільності та точності у визначення лісогосподарських заходів. 
Треба зазначити, що зазначений лісгосп – перший в області, хто впровадив 
подібну програму. Розробником цієї програми було використано всі вихідні 
дані по підприємству – електронні матеріали лісовпорядкування, 
картографічні та таксаційні матеріали. Крім того, в основу було покладено й 
дані найновіших космічних зйомок. 
Для встановлення програми було закуплено 12 сучасних планшетів з 3G 
модемами – для кожного помічника лісничого, для двох ланок по відводах 
лісосік всіх видів користування, для директора й головного лісничого 
підприємства. Ця сучасна програмна розробка містить всі картографічні 
матеріали в розрізі лісництв, квартальну сітку та поділ на виділи. Також 
відображає повну таксаційну характеристику кожного виділу, і що дуже 
важливо – як GPS дає змогу встановити точку прив`язки для визначення 
71 
 
точного положення в лісі. За допомогою сучасного обладнання можна 
здійснювати інструментальну зйомку на місцевості. Програма забезпечує 
орієнтування в площині лісу та точне визначення місцезнаходження 
користувача, також дає змогу чітко бачити і контролювати межі державного 
лісового фонду підприємства. [62]. 
Треба зазначити, що електронний облік усієї заготовленої та 
реалізованої сировини здійснюється на всіх лісогосподарських підприємствах, 
які знаходяться у сфері управління Державного агентства лісових ресурсів 
України. Тобто, 95% лісів деревини охоплені ЕОД. Так,  Станом на 17.02.2020 
до системи електронного обліку деревини підключено 503 постійних 
лісокористувача, з яких 338 ‒ державних підприємств організацій та установ, 
136 ‒ комунальних підприємств та 29 лісокористувачів, що належить до інших 
організаційно – правових форм господарювання [56]. Доступ до електронного 
обліку надано Національній поліції та Службі безпеки України і вони можуть 
в режимі реального часу контролювати, як відбувається заготівля деревини по 
кожному об’єкту [75]. 
GPS-трекери в своїй діяльності також застосовує ДП «Ніжинське лісове 
господарство» з метою підвищення ефективності контролю лісових кварталів, 
відслідковування фактичного обходу працівниками відповідної ділянки лісу, 
більш оперативного проведення планування завдань, здійснення контролю за 
лісовою охороною, а також посилення безпеки працівників. Подібне 
обладнання було також встановлене на всіх службових автомобілях 
підрозділів з метою цільового використання  транспорту [47]. 
Славутський лісгосп впроваджує інновацій з метою підвищення 
пожежної безпеки. Зокрема, на базі підприємства функціонує 4 вежі 
спостереження, 3 з яких оснащені відеонаглядом. Камери охоплюють усю 
територію. Картинка в режимі онлайн передається на центральний офіс та на 
відповідне лісництво. У 2017 господарство почало використовувати в своїй 
діяльності безпілотний літальний апарат, зокрема як для виявлення можливих 
пожеж, так і пошуку лісових шкідників. Вартість квадрокоптера складала 70 
72 
 
тис.грн. Від місця запуску апарат може пролетіти від 2 до 5 км., залежно від 
погодних умов. Усю інформацію видно на планшеті, з якого здійснюється 
контроль. Без підзарядки такий пристрій може працювати 30 хв, а при 
наявності 3 батарей час збільшується до 1,5  [72]. 
Також, щоб дотриматися умов екологічного виробництва, підприємство 
оновило технічну базу і переформувало кілька своїх основних процесів. 
Зокрема, змінили метод зачистки. Раніше рештки спалювали – нині ж 
подрібнюють та використовують для опалення. Так, на великогабаритну та 
малу дробильню витратили 20 тис. євро та 120 тис. грн. відповідно. Тепер 
цими відходами отоплюють і власні підприємства,  і віддають мешканцям 
прилеглих територій. Також, удосконалюють і метод підготовки ґрунту до 
засівання новими деревами. 
Також, для зберігання як насіння, так і сіянців на підприємстві за майже 
230 тис. грн.. закупили спеціальні холодильні камери. При температурі до -2 
градусів породи, що рідко плодоносять, можуть зберігатися кілька років. А ще 
за 360 тис. грн.. придбали спеціальні касети для провадження процесу 
вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою [72].  
Отже, як бачимо на прикладі декількох лісових господарств України, 
підприємства розуміють важливість і необхідність для підвищення своєї 
конкурентоспроможності, дотримання в своїй роботі європейських стандартів 
та вітчизняних законодавчо-нормативних норм впровадження інноваційних 
технологій. Суб’єкти господарювання намагаються при можливості 
впроваджувати сучасні, існуючі на ринку як інформаційні технології, так і 
інновації в сфері відновлення та експлуатації лісів. В той же час, треба відміти, 
що сам рівень інноваційної діяльності досить низький, що обумовлено в 
основному відсутністю належного фінансування, а також підготовлених 
кадрів. 
 
  
73 
 
РОЗДІЛ 3 
ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ 
ТЕХНОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ НА ДП «КАМ’ЯНСЬКЕ ЛІСОВЕ 
ГОСПОДАРСТВО» 
 
 
3.1 Обґрунтування ефективності технологічних інновацій в процесі 
лісозаготівлі  
 
Як було розглянуто в першому розділі, одним з інноваційних напрямів 
розвитку лісогосподарського підприємства є застосування сучасних 
технологій, таких як сортиментна технологія лісозаготівлі, яка є істотним 
засобом підвищення продуктивності праці та культури виробництва в лісовій 
галузі [9]. 
Така методика пов’язана з використанням багатоопераційних машин, 
таких як «харвести» та «форварди», які дозволяють підвищити продуктивність 
заготівлі деревини на одну людину. 
Таблиця 3.1 – Порівняльний аналіз виконання лісосічних робіт 
Лісосічні операції Механізми та приспособи 
Швеція Україна 
Звалювання Багатоопераційні Бензопила – 2 робітника 
Обрізування гілок лісозаготівельні машини Бензопила, сокира – 1 
(харвести) – 1 оператор робітник 
Розкряжування - 
Укладання в пакети - 
Первинне транспортування Форвардер -  1 робітник Трактор, канатна установка 
(трелювання) – 3…4 робітника 
Відвантаження та Самонавантажувальний автомобіль 
вивезення 
Мінімальна кількість 2 робітника 6…7 робітників 
зайнятих співробітників 
Джерело: [32]  
 
Тобто, з таблиці 3.1 ми бачимо, що при використанні сучасних 
механізованих засобів виробництва кількість робітників зменшується з 6-7 
74 
 
працівників до 2. Практика свідчить, що за традиційною технологією бригада 
з семи-восьми осіб заготовлює близько 6-7 тисяч кубометрів за рік, а 
поєднання «харвестер-форвардер» дозволяє заготовляти до 50 тисяч 
кубометрів і більше. Продуктивність заготівлі деревини на одну людину 
зростає приблизно у сім разів. До того ж дана техніка захищає робітників від 
шкідливих факторів при роботі, зменшує руйнування поверхневого цінного 
шару ґрунтів за рахунок рівномірного розподілення ваги заготівельних машин, 
харвестера та форвардера на трелювальному волоці, зберігає молоді 
насадження. Адже рух техніки відбувається паралельно лінії відводу ділянки, 
ширина просіки, яка охоплюється одним проїздом машини, зона 
обслуговування, що розробляється в межах 16 м. Також зменшується кількість 
переїздів. Деревина, що звалюється, тут же на ділянці обрізується до потрібної 
довжини, розкряжовується на сортименти та складується по породах, сортах 
та розмірах вздовж трелювального волоку. Гілля, крони, стовбурові верхівки, 
комлі (відземки), що обробляються, Харвестер вистилає перед себе, що в 
подальшому служить як прокладений трелювальний волок для форвардера. Це 
сприяє прохідності техніки у важкодоступних, заболочених ділянках. При 
цьому системи, які є у харвестері, повідомляють кінцевим споживачам про вид 
і кількість деревини, яку вони незабаром отримають. Всі дані пересилаються 
по бездротовій мережі в режимі реального часу [11]. 
 На сьогодні існує значна кількість виробників зазначеного обладнання, 
серед яких популярними є  Deere & Company, Komatsu, Ponsse, Logset, Rottne, 
Eco Log, Амкодор [11]. Значним попитом користуються харвестери та 
форвардери фінської компанії Ponsse, яка працює на цьому ринку з 1970 року. 
В 1994 році компанія стала першим у світі виробником лісозаготівельних 
машин, які отримали сертифікат якості ISO 9001.  На сьогодні компанія 
здійснює свою діяльність в 40 країнах і біля 80 відсотків чистого доходу від 
продаж приходиться на експорт. В своїй роботі компанія в першу чергу 
орієнтується на потреби клієнтів [49].  
75 
 
Лісозаготівельні машини Ponsse призначені для екологічно безпечного 
метода заготівлі сортиментів у лісі. Це означає, що валка, очистка від дрючків 
та розпилювання на колоди відбувається до того, як лісоматеріали будуть 
вивозитися з лісу. Виробник пропонує машини усіх категорій, які підходять 
для будь-яких місць лісозаготівлі [49]. 
Отже, пропонуємо лісовим господарствам в Україні, в тому числі і ДП 
«Кам’янське лісове господарство» розглянути можливість придбання 
багатоопераційних лісозаготівельних машин (харвестерів) та форвардерів.  
Треба зазначити, що на сьогодні у використанні підприємства 
знаходяться 11 автомобілів лісовозних, 2 спеціальні вантажні автомобілі, 18 
легкових автомобілів та 20 тракторів колісних. 
Враховуючи досить високу вартість нових машин (від 70000 Євро і 
вище), можливий варіант придбання основних засобів бувших у використанні. 
Діяльність підприємства є прибутковою, тому воно може інвестувати ресурси 
у оновлення основних фондів. Крім цього, можливо розглянути варіанти 
взяття даного обладнання в кредит або у лізинг.  
Розрахуємо ефективність впровадження запропонованих заходів у 
діяльність підприємства, виходячи з мінімальної вартості машин – 70000 Євро, 
або за курсом 1Євро=30 грн, 2100000 грн. Враховуючи потребу в двох 
машинах -  харвестер та фовард, загальна потреба в інвестиційних витратах 
буде становити 4200000 грн. 
В середньому ДП «Кам’янське лісове господарство» заготовлює на рік 
70000 м3 деревини. Враховуючи, що бригада з 7 осіб заготовлює близько 7000 
м3 за рік, то для заготівлі 70000 м3 необхідно задіяти 10 бригад, загальною 
кількістю біля 70 працівників. 
Оскільки поєднання «харвестер-форвардер» дозволяє заготовляти до 
50000 м3, то кількість працівників може знизитися до 10 осіб. Зрозуміло, що 
необхідна спеціальна підготовка працівників до роботи на нових машинах. 
76 
 
Отже, виходячи з того, що  середньомісячна заробітна плата на 
підприємстві на сьогодні складає 21762 грн, то загальна економія по фонду 
оплати праці складе: 60*21762=1305720 грн. 
Додатково скоротяться нарахування на оплату праці (ЄСВ), які на 
сьогодні складають 22%: 60*21762*0,22=287258 грн. 
Отже, загальна річна економія складе: 1305720+287258=1592978 грн. 
Якщо порахувати статичний показник терміну окупності, то він складе: 
4200000/1592978=2,6 роки, що є досить ефективним результатом. 
Проаналізуємо ефективність запропонованого проєкту з використанням 
динамічних методів, зокрема таких, що враховують фактор часу. 
З цією метою розрахуємо грошовий операційний потік  від 
впровадження проєкту, який буде містити щорічну економію та амортизаційні 
відрахування від впроваджених основних засобів (табл. 3.2).  
Амортизаційні відрахування будемо розраховувати виходячи з 
можливого терміну експлуатації 10 років. Тобто, щорічні амортизаційні 
відрахування будуть становити: 4200000*0,1=420000 грн. 
Розрахунок річної економії не враховує можливого щорічного 
збільшення заробітної плати. 
Таблиця 3.2 – Операційний грошовий потік за проєктом 
Рік 1 2 3 4 5 6 
експлуатації 
Річна 
економія, 1592,978 1592,978 1592,978 1592,978 1592,978 1592,978 
тис.грн 
Амортизаційні 
відрахування, 420,0 420,0 420,0 420,0 420,0 420,0 
тис.грн 
Операційний 
грошовий 2012,98 2012,978 2012,978 2012,978 2012,98 2012,978 
потік, тис.грн 
Джерело: розраховано автором 
 
Розрахунок чистої теперішньої вартості проєкту представлено в таблиці 
3.3. Норму доходності для розрахунків приймемо – 20%. 
77 
 
 
Таблиця 3.3 – Розрахунок чистої теперішньої вартості проєкту (норма 
доходності – 20%) 
Період 0 1 2 3 4 5 6 
(рік) 
Інвести-
ційні 
-4200,0       
витрати, 
тис.грн 
Опера-
ційний 
грошовий  2012,98 2012,978 2012,978 2012,978 2012,98 2012,978 
потік, 
тис.грн 
Чистий 
грошовий 
-4200 2012,98 2012,978 2012,978 2012,98 2012,98 2012,98 
потік, 
тис.грн 
Коефіцієнт 
дисконту- 1 0,83 0,69 0,58 0,48 0,40 0,33 
вання 
Дискон-
тований 
чистий 
-4200 1677,48 1397,90 1164,92 970,76 808,97 674,14 
грошовий 
потік, 
тис.грн 
Кумуля-
тивний 
дисконто-
ваний 
-4200 -2522,52 -1124,62 40,30 1011,07 1820,04 2494,18 
чистий 
грошовий 
потік, 
тис.грн 
Джерело: розраховано автором 
 
Як бачимо з розрахунків, чиста теперішня вартість запропонованого 
проєкту через 6 років реалізації становить 2494,18 тис.грн.  
Розрахуємо термін окупності по проєкту, використовуючи отримані в 
таблиці 3.3 дані: 2+1124,62/1164,92=2,96 року або близько 3 років. 
Розрахуємо внутрішню норму доходності (ВНД) по запропонованому 
проєкту. З цією метою з використанням таблиць Excel знайдемо таку норму 
78 
 
доходності, при якій чиста теперішня вартість проєкту набуде від’ємного 
значення. Таким значенням є 45%. При цьому чиста теперішня вартість по 
проєкту буде становити -208,02 тис.грн (табл. 3.4). 
Таблиця 3.4 – Розрахунок чистої теперішньої вартості проєкту (норма 
доходності – 45%) 
Період 0 1 2 3 4 5 6 
(рік) 
Інвести-
ційний 
грошовий -4200             
потык, 
тис.грн 
Опера-
ційний 
грошовий   2012,98 2012,978 2012,978 2012,98 2012,98 2012,98 
потік, 
тис.грн 
Чистий 
грошовий 
-4200 2012,98 2012,978 2012,978 2012,98 2012,98 2012,98 
потік, 
тис.грн 
Коефіцієнт 
дисконту- 1 0,69 0,48 0,33 0,23 0,16 0,11 
вання 
Дискон-
тований 
чистий 
-4200 1388,26 957,42 660,29 455,37 314,05 216,59 
грошовий 
потік, 
тис.грн 
Кумуля-
тивний 
дисконто-
ваний 
-4200 -2811,74 -1854,32 -1194,03 -738,65 -424,60 -208,02 
чистий 
грошовий 
потік, 
тис.грн 
Джерело: розраховано автором 
 
Відповідно, внутрішня норма доходності дорівнює: 
20+2494,18/2702,2*(45-20)=43%. 
Отже, запропонований проєкт має досить значний запас міцності. 
79 
 
Здійснимо розрахунки щодо ефективності проєкту за умови з залучення 
кредитних ресурсів. Розрахунки здійснимо використовуючи умови надання 
кредитів, які пропонує АТ «Ощадбанк»: 
− строк кредитування — 5 років; 
− валюта кредитування — гривня; 
− процентна ставка – 18% річних; 
− авансовий платіж — від 30% від вартості транспортного засобу; 
− разова комісія за надання кредиту — 0,2% від суми кредиту; 
− погашення кредиту — рівними частинами; 
− сплата процентів — щомісячно; 
− забезпечення кредитування — механічний транспортний засіб або 
сільгосптехніка, які придбаваються з використанням кредиту; обов’язковим є 
нотаріальне посвідчення договору застави. 
Отже, розрахуємо витрати за кредитом (табл. 3.5). 
Таблиця 3.5 – Розрахунок виплат та відсотків за кредитом на придбання 
лісогосподарської техніки, тис.грн 
Період Сума Нараховані Повернена Сплата Сума 
кредиту на відсотки сума кредиту кредиту та кредиту на 
початок відсотків кінець 
періоду періоду 
Авансовий 
720        
платіж 
Комісія 8,4        
1 3480 626,4 696 1322,4 2784 
2 2784 501,12 696 1197,12 2088 
3 2088 375,84 696 1071,84 1392 
4 1392 250,56 696 946,56 696 
5 696 125,28 696 821,28 0 
Джерело: розраховано автором 
 
Розрахунок чистої теперішньої вартості проєкту при умові фінансування 
його за рахунок кредиту представлено в таблиці 3.6. Норму доходності для 
розрахунків приймемо – 20%. 
 
80 
 
Таблиця 3.6 – Розрахунок чистої теперішньої вартості проєкту за умови 
кредитного фінансування (норма доходності – 20%) 
Період 0 1 2 3 4 5 6 
(рік) 
Інвести-
ційний 
грошовий -4200             
потік, 
тис.грн 
Фінансо-
вий 
3480 -1330,8 -1197,12 -1071,84 -946,56 -821,28   
грошовий 
потік 
Опера-
ційний 
грошовий   2012,98 2012,978 2012,978 2012,98 2012,98 2012,98 
потік, 
тис.грн 
Чистий 
грошовий 
-720 682,18 815,858 941,138 1066,42 1191,7 2012,98 
потік, 
тис.грн 
Коефіцієнт 
дисконту- 1 0,83 0,69 0,58 0,48 0,4 0,33 
вання 
Дискон-
тований 
чистий 
-720 566,21 562,94 545,86 511,88 476,68 664,28 
грошовий 
потік, 
тис.грн 
Кумуля-
тивний 
дисконто-
ваний 
-720 -153,79 409,15 955,01 1466,89 1943,57 2607,85 
чистий 
грошовий 
потік, 
тис.грн 
Джерело: розраховано автором 
 
Розрахунки здійснені в таблиці 3.6 показали, що чиста теперішня 
вартість за проєктом в даному випадку складає 2607,85 тис.грн., тобто є 
більшою ніж за умови власного фінансування.  
Відповідно, застосування у виробничо-господарській діяльность на ДП 
«Кам’янське лісове господарство» такої технологічної інновації, як 
81 
 
багатоопераційні  лісозаготівельні машини, зокрема харвестерів та форвадерів 
відомих європейських виробників, є досить ефективним і призводить до 
значної економії витрат, оскільки підвищує продуктивність праці в 7 разів. 
 
3.2  Перспективи використання безпілотних літальних апаратів 
(БПЛА) в лісовому господарстві 
 
Як зазначалося, однією з перспективних технологічних інновацій в 
лісовій галузі є застосування безпілотних літальних апаратів для різних видів 
діяльності від саджання до тушіння пожеж.  
В Україні на сьогодні виробляється декілька типів БПЛА, які можуть 
бути використані в діяльності лісового підприємства. Тактико-технічні 
характеристики вітчизняних дронів наведено в таблиці 3.7. 
 
Таблиця 3.7 – Тактико-технічні характеристики вітчизняних дронів 
Марка Тактико-технічні  характеристики 
Довжина, Розмах Злітна Вантажо- Швидкість, Тривалість 
м крил, м маса, кг підйомність, км/год польоту, 
кг год 
М-6 
1,55 1,6 10 7 160 1 
«Жайвір» 
М-7 
«Небесний 3,7 5,2 100 25 192 5 
патруль» 
А-2 
0,95 1,8 5 1 80 1 
«Синиця» 
А-3 «Ремез» 0,78 2 10 3 105 2 
А-4К 
1,425 2,475 23 3 105 2 
«Альбатрос» 
А-5 «Орлан» 1,425 3 28 7 123 6 
А-11 
1,7 1,05 30 5 360 0,34 
«Стриж» 
А-12 
0,8 0,8 18 - 140 1 
«Ураган» 
R-100 1,8 1,4 14-35 3-10 45-400 2-4 
R-400 1,8 2,5 16 6-10 50-200 4-7 
R-400LR 2,3 3,5 50 16 60-200 7 
Джерело: [74, с.109] 
82 
 
Виробнича фірма «Юавиа» (НАУ) виробляє три типи безпілотників: R-
100, R- 400 та R-400LR [73]. 
R-100 – аппарат для виконання спостережень в режимі реального часу в 
денний і нічний час в умовах обмеженої видимості або її повної відсутності. 
На борту встановлюються денні та нічні камери або сканери інфрачервоного 
діапазону. Відеоінформація і телеметрія передаються на пульт управління чи 
записуються. Польоти виконуються за програмою чи в режимі дистанційного 
управління оператором. Час підготовки апарату до польоту 5 хв. Зліт з 
катапульти, посадка в сітку, на невеликий грантовий майданчик чи з 
парашутом [74, с.109]. 
R-400 та R-400LR – апарати для виконання повітряного моніторингу 
вдень у режимі реального часу, у тому числі в умовах обмеженої видимості. 
Польоти виконують за програмою або в режимі дистанційного керування 
оператором. Передбачена можливість монтажу відео- та фотокамер, 
тепловізора та іншого обладнання [74, с.109]. 
НВЦБА «Віраж» Національного авіаційного університету розробили і 
виробляються такі БПЛА, як М-6 «Жайвір», який призначений для біозахитсу 
рослин, картографії, відеоспостереження, та М-7 «Небесний патруль», 
призначений для потреб картографії, відеоспостереження та аерофотозйомки 
[74, с.108]. 
Конструкторське бюро «Взлет» (м. Харків) виробляє такі види літальних 
апаратів, як А-2 «Синиця» - маломірний літальний апарат, призначений для 
проведення розвідки та моніторингу; А-3 «Ремез» - двомоторний апарат 
малого розміру, який придатний для застосування без використання для його 
запуску транспортних засобів; А-4К «Альбатрос» - автоматичний апарат з 
парашутною системою посадки, призначений для повітряної розвідки та 
відеоспостереження; А-5 «Орлан» - апарат призначений для повітряної 
розвідки; А-11 «Стриж» - тактичний розвідувальний реактивний апарат; А-12 
«Ураган» - апарат вертикального зльоту. 
83 
 
В Ніжинському лісовому господарстві використовується безпілотний 
літальний комплекс «Лелека-100», радіус польоту якого складає до 60 
кілометрів, у повітрі на одній батареї він може перебувати більше 2-ох годин 
[1]. 
Використання БПЛА є ефективним, в першу чергу, при виявленні 
пожеж. За умов виконання безпілотним літаючим засобом авіапатрулювання 
території лісового фонду оператор, який буде здійснювати переглядання 
зображень, що передаються з безпілотника в режимі реального часу, 
контролюватиме параметри польоту, а помітивши дим, переведе режим 
польоту БПЛА до ручного чи напівавтоматичного управління, та направить 
його до місця виявлення диму. Документування лісових пожеж буде 
виконуватись за допомогою фотоапарата або відеокамери (стоп-кадр). 
Загальний огляд лісових пожеж доцільно виконувати з висоти польоту 
безпілотника 600–800 м з нанесенням на карту меж пожежі, напрямку 
поширення вогню, місцезнаходження людей і техніки, правильності їх 
розстановки на крайці пожежі тощо. Контроль за роботою лісопожежних 
служб краще виконувати з висоти 200–400 м, з якої будуть добре проглядатись 
мінералізовані смуги, квартальні просіки, лісові дороги тощо. Для виявлення 
прихованих осередків горіння безпілотниками, необхідно застосовувати 
оптичний та інфрачервоний діапазони у вранішні та вечірні години, коли 
вплив сонячної радіації буде мінімальним [73]. 
На сьогодні в Україні доступні мультиспектральні системи, адаптовані 
для встановлення на БПЛА, здатні робити зйомку з повітря та отримувати 
індексні карти відразу на місці, у польових умовах, надаючи точну й 
оперативну інформацію про стан лісового масиву на визначеній території [5]. 
За результатами мультиспектральної зйомки з повітря можна 
отримувати різноманітну інформацію: 
− Виявлення стресових зон (осередків) дерев. Технологія дозволяє 
ідентифікувати наявність проблем у дерева на ранній стадії, коли візуально, за 
зміною кольору, її ще не можна ідентифікувати. Для хвойних дерев система 
84 
 
ідентифікує уражене короїдом дерево на ранніх стадіях (це також дерева 
третьої категорії), на відміну від зйомки звичайною камерою, яка не 
спроможна виявити такі зміни. За допомогою кольору, від зеленого до 
червоного, на індексній карті (додаток Г) позначаються ділянки із 
проблемами. Завдяки тому, що кожен знімок прив’язаний до GPS-координат, 
можливо визначати координати окремих дерев із точністю самого GPS. 
Спроможність ідентифікації дерев третьої категорії – для підприємств має 
важливе значення з економічної точки зору. Оскільки дерева третьої категорії 
ще можуть бути реалізовані як ділова деревина [5]. 
− Виявлення сухостою. Сухостій на індексній карті ідентифікується за 
допомогою чорного або червоного кольору – чорний колір означає, що на 
цьому місті немає рослинності, червоний – що рослинність є, але вона 
пригнічена, тобто засихає [5]. 
− Оцінка наслідків пожеж. Територія після пожежі, як правило, втрачає 
майже всю рослинність. Тому на індексній карті ця зона відображається 
чорним або червоним кольором. Оскільки індексні карти є геоприв’язаними, 
то завжди можна точно визначити площу будь-якої виділеної ділянки карти, 
завдяки чому складається оцінка масштабу вигорання [5]. 
− Спостереження за станом розвитку молодих насаджень. За 
допомогою вегетаційної карти можна робити аналіз стану здоров’я насаджень. 
У разі виникнення проблем вегетації – оперативно вживати заходи для 
запобігання загибелі саджанців. Можливо також робити підрахунок кількості 
саджанців. Це може бути актуально, коли потрібно визначити кількість 
саджанців, які прийнялися [5]. 
− Інвентаризація лісу. Система дозволяє отримувати ряд кількісних та 
якісних характеристик, які використовуються при інвентаризації лісу [5]. 
− Створення довгострокових прогнозів. Проведення системного 
моніторингу дозволяє накопичувати масив даних. Його використання дає 
можливість робити аналізи, прогнози, виявляти тенденції у стані конкретного 
лісового масиву [5]. 
85 
 
Практики відзначають високу ефективність використання БПЛА. Високі 
капітальні витрати компенсуються досить низькими експлуатаційними 
витратами та високим ефектом від використання, в першу чергу, через широту 
застосування і значну кількість задач, яка може бути вирішена за допомогою 
даного обладнання. Крім того, його застосування може призвести до значної 
економії транспортних витрат, палива, а також людських ресурсів. Отже, 
підприємствам лісової галузі в Україні, в тому числі Кам’янському лісовому 
господарству, необхідно розглянути можливість застосування БПЛА в своїй 
виробничо-господарській діяльності.  
 
  
86 
 
ВИСНОВКИ 
 
В першому розділі кваліфікаційної роботи бакалавра  досліджено 
теоретичні підходи до визначення та сутності інновацій. На основі аналізу 
систематизовано наукові підходи до визначення «інновацій», які можна 
розглядати як об’єкт, заходи, процес, результат, діяльність та зміна. До 
основних структурних характеристик інновацій, таких як системна природа, 
наявність матеріальної та нематеріальної цілеспрямованої основи, матеріальна 
і нематеріальна форма вираження, орієнтація на зміни і прогресивний 
розвиток, відповідний ступінь новизни, циклічність, економічна, соціальна та 
ін. ефективність, адаптивність, спадковість, мінливість, безперервність, 
багатоаспектність прояву у соціально-економічній системі, динамізм, 
наявність наслідків, додано ще такі характеристики: творчість, креативність, 
цілеспрямованість. Проведене дослідження дозволило сформулювати таке 
визначення: інновація – це результат  цілеспрямованої інноваційної діяльності, 
який приймає як матеріальну так і нематеріальну форму, та розпочинається у 
відповідь на необхідність досягнення відповідних змін у певній соціально-
економічній системі з метою адаптації її до впливів зовнішнього та 
внутрішнього середовища з генерування ідеї, і призводить в процесі 
перетворення цієї ідеї до економічних, соціальних, екологічних, 
організаційних та інших наслідків та отримання відповідної ефективності. 
Інноваційна діяльність та процес розробки, а також ефект від 
впровадження інновацій, в значній мірі залежить від видів, типів та форм 
інновацій. Доведено, що центральну роль серед великої кількості інновацій 
займають саме технологічні інновації, тому що їх розробка та впровадження 
призводить до появи інших видів інновацій: продуктових, процесових, 
маркетингових та організаційних. Впровадження технологічних інновацій 
призводить до низки позитивних ефектів для суб’єкта господарювання, 
зокрема зменшення витрат на виробництво та реалізацію продукції (витрат на 
оплату праці, витрат на сировину, матеріали, напівфабрикати та комплектуючі 
87 
 
вироби; витрат на брак; транспортно-заготівельні, адміністративних,  
маркетингових та інших видів витрат); збільшення продуктивності 
потужностей; продовження життєвого циклу продукту. 
Виявлено, що впровадження технологічних інновацій на підприємствах 
лісової галузі є досить актуальним питанням на сьогодні як у вітчизняних 
реаліях, так і закордоном. Збільшення попиту на деревину, погіршання лісових 
екосистем, нераціональне ведення лісового господарства обумовлюють 
необхідність розробки та впровадження нових технологій, які б дозволяли 
ефективно моніторити, оцінювати та контролювати стан лісових ресурсів; 
захищати і зберігати природні ресурси; експлуатувати ліси. Такі інноваційні 
технології необхідно розробляти в різних сферах, зокрема в біотехнологічній, 
інформаційній, машинобудівний, рослинництва та інших.   
Другий розділ дослідження присвячений аналізу виробничо-
господарської діяльності ДП «Кам’янське лісове господарство», основною 
метою діяльності якого є ведення лісового господарства, охорони, захисту, 
раціонального використання та відтворення лісів, ведення мисливського 
господарства, охорони, відтворення та раціонального використання 
державного мисливського фонду. Аналіз сучасного розподілу площ земель 
лісового фонду за категоріями земель довів, що лісові землі в практичній 
діяльності держлісгоспу використовуються досить ефективно. Негативним 
моментом є нестача молодняка, який в оптимальній структурі повинен 
складати 30%, а в даному лісовому господарстві – всього 12,9%. Основними 
видами продукції, що виготовляє підприємство є пиловики листяних порід, 
фансировина, будівельний ліс, баланси, дров’яна деревина для технологічних 
потреб, дрова паливі; пиломатеріали листяних порід, брус; сіянці і саджанці 
лісових та декоративних порід. Потреба в дров’яній деревині лісгосп 
задовольняє повністю, а потреба в діловій деревині – лише на 68%. Основна 
проблема – незначний об’єм в лісовому фонді підприємства насаджень 
хвойних порід. 
88 
 
Проведений аналіз основних показників виробничо-господарської 
діяльності підприємства в цілому свідчать про зниження ефективності. 
Зокрема, знижуються доходи підприємства, прибутки та рівень 
рентабельності. Натомість значно підвищуються витрати підприємства. Це 
свідчить про необхідність пошуку резервів підвищення ефективності 
діяльності, одним з яких можуть стати саме впровадження інновацій різних 
видів на підприємстві. 
Дослідження інноваційної діяльності ДП «Кам’янський лісгосп» та 
інших лісових господарств дозволяє стверджувати, що керівництво 
усвідомлює необхідність впровадження інноваційних технологій, але 
системну роботу в цьому напряму ще не проводить через брак фінансування.  
Зокрема, українські лісові господарства освоюють та використовують сучасні 
технології саджання із закритою кореневою системою; інформаційні 
технології для різних цілей, такі як GPS, системи електронного обліку 
деревини, відеонагляд, безпілотні літальні апарати та інше. 
В третьому розділі дослідження здійснено обґрунтування впровадження 
такої технологічної інновації на ДП «Кам’янське лісове госопдарство» як 
сортиментна технологія лісозаготівлі, зокрема використання 
багатоопераційних машин таких як «харвести» та «форварди», які дозволяють 
підвищити продуктивність заготівлі деревини на одну людину. Як свідчить 
практика, така продуктивність зростає приблизно у сім разів. Впровадження 
інновації, в першу чергу, позитивно вплине на зменшення витрат на оплату 
праці, зокрема на  1592978 грн щорічно. Використання динамічних методів 
оцінки економічної ефективності проєкту дозволили довести, що він є досить 
вигідним і термін його окупності складе біля трьох років.  
Було розглянуто можливості використання безпілотних літальних 
апаратів в лісовому господарстві для різних видів діяльності від саджання 
дерев до тушіння пожеж. В Україні на сьогодні виробляється декілька типів 
БПЛА, які можуть бути використані в діяльності лісового підприємства. 
Практики відзначають високу ефективність використання БПЛА. Високі 
89 
 
капітальні витрати компенсуються досить низькими експлуатаційними 
витратами та високим ефектом від використання, в першу чергу, через широту 
застосування і значну кількість задач, яка може бути вирішена за допомогою 
даного обладнання. Крім того, його застосування може призвести до значної 
економії транспортних витрат, палива, а також людських ресурсів. 
 
 
  
90 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. «Лелека» допоможе з картографією. URL:  
http://zemlyaivolya.net/news/leleka_dopomozhe_kartografieyu.html (дата 
звернення: 09.04.2020). 
2. Digital forestry revolution helps to see the wood from the trees. URL:  
https://woodinconstruction.net/25-cases/item/47-digital-forestry-revolution-helps-
to-see-the-wood-from-the-trees.html (дата звернення: 25.03.2020). 
3. GLOBAL INNOVATION INDEX 2019. Creating Healthy Lives—The 
Future of Medical Innovation. URL: 
https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2019.pdf (дата звернення: 
10.03.2020). 
4. Азрилиян А.Н. Большой экономический словарь. 5-е изд. доп. и 
перераб. М.: Институт новой экономики, 2002. 1280 с. 
5. Алієв К. Нові технології у лісі URL: 
https://lisvisnyk.com.ua/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96-
%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3
%D1%96%D1%97-%D1%83-%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%96/ (дата 
звернення: 10.04.2020). 
6. Ансофф, И. Стратегическое управление: сокр. пер. с англ. / И. 
Ансофф; под ред. Л. И. Евенко. М.: Экономика, 1989. 519 с 
7. Бершадські лісівники у своїй роботі використовують інноваційні 
технології URL: https://mog-
podlg.com.ua/no_cache/novini/novina/article/bershadski-lisivniki-u-svojii-roboti-
vikoristovujut-innovaciini-tekhnologiji.html (дата звернення: 03.04.2020). 
8. Богашко О.Л. Економічний зміст поняття «інновація» у науці, 
техніці, технологіях та організаціях. Науковий вісник Херсонського 
державного університету. Херсон. 2013. Вип. № 4. C. 11-15. 
91 
 
9. Борис М.М., Герис М.І., Шевченко Н.В., Громяк Ю.О. Методика 
визначення ефективності роботи багатоопераційних лісових машин. 
10. Боровицький О. Лісова техніка третього тисячоліття: перші 
посланці з майбутнього. URL:  https://lisvolyn.gov.ua/?p=8731(дата звернення: 
28.03.2020). 
11. Боровицький О. Людина і техніка: шлях, який долає деревина. 
«Школа сучасного лісівництва» : веб-сайт. 
URL:  https://lisvolyn.gov.ua/?p=1849 (дата звернення: 28.03.2020). 
12. Брайан Т. Управление научно техническими нововведениями. М.: 
Экономика, 1989. 
13. Валента Ф. Управление инновациями. М.: Прогресс, 1985. 
14. Варениця І. Ліс – у інтернеті. URL: 
https://derevoobrobnyk.com/a/f9fcc751ed75/lis-u-interneti (дата звернення: 
25.03.2020). 
15. Васильев В.Н., Садовская Т.Г. Организационно-экономические 
основы гибкого производства. М.: Высшая школа, 1988. 272 с. 
16. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і 
голов. ред. В.Т. Бусел. К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. 1440 с. 
17. Вирубані ліси пропонують відновлювати з допомогою дронів. URL: 
https://stopcor.org/virubani-lisi-proponuyut-vidnovlyuvati-z-dopomogoyu-droniv/ 
(дата звернення: 25.03.2020). 
18. Водачек Л. Стратегия управления инновациями на предприятии. М.: 
Экономика, 1989. 
19. Волков О.І., Денисенко М.П., Гречан А.П. та ін. Економіка та 
організація інноваційної діяльності : Підручник (третє видання). К.: Центр 
учбової літератури, 2007. 662 с. 
20. Гохберг  Л.М. Статистик науки и инноваций. Краткий 
терминологический словарь. М., 1996. 
92 
 
21. Гурник А.В., Валуйський С.В. Застосування інтелектуальної 
сенсорної техніки для моніторингу та пошуково-рятувальних робіт. Восточно-
Европейский журнал передовых технологий. 2013. Вып. 46. 236 с. 
22. Даниленко Ю.А. Характеристики та класифікації інновацій та 
інноваційного процесу. URL: 
http://scinn.org.ua/sites/default/files/pdf/2018/N3/Danylenko.pdf (дата звернення: 
10.03.2020). 
23. Дідченко О. І.,   Бибочкіна О.Ю. Сутність та класифікація інновацій. 
Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. Запоріжжя. 
2013. Вип. № 4. C. 48-58. 
24. Добрянська М.В. Інвестиційне забезпечення технологічного 
оновлення машинобудівних підприємств. Рукопис дисертації. Львів. 2016. 
URL:https://lpnu.ua/sites/default/files/dissertation/2016/3726/dis_dobryanska_m.v
.pdf (дата звернення: 20.03.2020). 
25. За Європейською технологією: на Черкащині впроваджують сучасні 
методи саджання лісу. URL: https://www.5.ua/regiony/za-ievropeiskoiu-
tekhnolohiieiu-na-cherkashchyni-vprovadzhuiut-suchasni-metody-sadzhannia-lisu-
190270.html (дата звернення: 03.04.2020). 
26. За сучасними технологіями на Тернопільщині вирощують саджанці  
із закритою кореневою системою. URL: https://superagronom.com/news/8645-
za-suchasnimi-tehnologiyami-na-ternopilschini-viroschuyut-sadjantsi-iz-zakritoyu-
korenevoyu-sistemoyu (дата звернення: 01.04.2020). 
27. Завлина П.Н. Инновационный менеджмент. Справочное пособие. 
Спб.: Наука, 1997. 
28. Закон України «Про інноваційну діяльність» URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/40-15 (дата звернення: 12.03.2020). 
29. Ігнатова Є.М. Інновація як об’єкт товарної інноваційної політики. 
Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі : проблеми 
теорії та практики. 2010. №3 (11). С. 25-39. 
93 
 
30. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: навч. посіб. 2-
ге вид., перероб. і доп. Суми: ВТД «Університетська книга». К. : Видавничий 
дім «Княгиня Ольга», 2005. 324 с. 
31. Канадський стартап планує висадити мільярд дерев за допомогою 
дронів. URL: https://konkurent.ua/publication/50412/kanadskiy-startap-planue-
visaditi-milyard-derev-za-dopomogou-droniv/ (дата звернення: 25.03.2020). 
32. Кий В.В., Жибак М.М. Перспективні технології лісорозробок. URL:  
https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2007/17_3/121_Kyj_17_3.pdf (дата звернення: 
07.04.2020). 
33. Коваль Я.В., Блажкевич Т.П., Волочков В.В. Планування 
виробництва в лісовому господарстві: нач. посіб. Житомир : Вид-во 
«Житомирський національний агроекологічний університет». 2011. 504 с. 
34. Козка О. Геоінформаційні системи в лісовій галузі. Газета «Природа 
і суспільство» : веб-сайт. URL: https://ekoinform.com.ua/?p=5664 (дата 
звернення: 25.03.2020). 
35. Круш Н.П. Методологічні підходи до сутності поняття інновація. 
Сучасні проблеми економіки і підприємництво. Випуск 19. 2017. С. 117-124. 
36. Кубатко О.В., Омельяненко Ю.О. Інноваційний розвиток 
підприємств в умовах економічної нестабільності. Механізм регулювання 
економіки. 2015. № 2. С. 54-60. URL:  
http://mer.fem.sumdu.edu.ua/content/acticles/issue_25/OLEKSANDR_V_KUBAT
KO_YULIIA_O_OMELYANENKOInnovative_Development_of_Enterprises_in_
Conditions_of_Economic_Instability.pdf (дата звернення: 10.03.2020). 
37. Лапин  В.Н. Социальные аспекты управления нововведениями. 
Таллин, 1981. 
38. Майбутнє лісу у твоїх руках: на Львівщині висадили майже 4 тисячі 
дерев. URL: https://dyvys.info/2018/04/24/majbutnye-lisu-u-tvoyih-rukah-na-
lvivshhyni-vysadyly-majzhe-4-tysyachi-derev-foto/ 
https://dyvys.info/2018/04/24/majbutnye-lisu-u-tvoyih-rukah-na-lvivshhyni-
vysadyly-majzhe-4-tysyachi-derev-foto/ (дата звернення: 25.03.2020). 
94 
 
39. Майбутній ліс - у горщиках! URL: https://mog-
podlg.com.ua/no_cache/novini/novina/article/maibutnii-lis-u-gorshchikakh.html 
(дата звернення: 01.04.2020). 
40. Медынский В.Г. Инновационное предпринимательство. М: ИНФРА-
М, 1997. 
41. Молчанов И.Н. Инновационный процесс. Спб., 1995. 
42. На Львівщині використовують технологію вирощування лісу, яка не 
має аналогів в Україні. URL: 
https://zaxid.net/na_lvivshhini_vikoristovuyut_tehnologiyu_viroshhuvannya_lisu_
yaka_ne_maye_analogiv_v_ukrayini_n1489854 (дата звернення: 01.04.2020). 
43. Наближене до природи та багатофункціональне ведення лісового 
господарства в Карпатському регіоні України та Словаччини. За ред. Г.Т. 
Криницького, М.В. Чернявського. Ужгород: ПП «Коло», 2014. 280 с. 
44. Наукова та інноваційна діяльність України. 2018.  URL: 
http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/09/zb_nauka_2018.pdf 
(дата звернення: 12.03.2020). 
45. Никифорак В.А.,  Сеньовська Я.В.,  Човбан І.В. Використання 
інноваційних технологій у лісовому господарстві України. Науковий журнал 
«ΛΌГOΣ. Мистецтво наукової думки». №4. 2019. C. 22-25. 
46. Никсoн Ф. Иннoвациoнный менеджмент. М.: Экoнoмика, 1997. 240с. 
47. Ніжинські лісівники озброїлись технологіями URL: 
https://chernigivlis.gov.ua/novini/nizhinski-lisivniki-ozbro%d1%97lis-
texnologiyami/ (дата звернення: 07.04.2020). 
48. Обзор инновационных технологий выращивания дерева. URL: 
http://www.cleandex.ru/articles/2016/02/05/tree-cultivation-technology (дата 
звернення: 20.03.2020). 
49. Офіційний сайт Ponsse. URL:  
https://www.ponsse.com/ru/produkciya/forvardery#/ (дата звернення: 
01.04.2020). 
95 
 
50. Офіційний сайт ДП «Кам’янське лісове господарство» : веб-сайт. 
URL: https://kamyankalis.gov.ua/pro-nas/korotka-dovidka.html (дата звернення: 
01.04.2020). 
51. Офіційний сайт Черкаського обласного управління лісового та 
мисливського господарства : веб-сайт. URL: https://lis-ck.gov.ua/?page_id=99 
(дата звернення: 01.04.2020). 
52. Оцінка впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС) 
запланованої господарської діяльності ДП «Кам`яський лісгосп» на 2019 р. 
53. Посадка з закритою кореневою системою: плюси і мінуси. URL:  
https://ternopillis.gov.ua/pres-sluzhba/novina/article/posadka-z-zakritoju-
korenevoju-sistemoju-pljusi-i-minusi.html (дата звернення: 25.03.2020). 
54. Про перспективи використання безпілотних літальних апаратів для 
виявлення лісових пожеж в Україні. URL: https://ekoinform.com.ua/?p=1270 
(дата звернення: 25.03.2020). 
55. Прокопишин Л.М. Управлінські інновації та особливості їх 
використання на машинобудівних підприємствах в сучасних умовах  
господарювання. URL: http://vlp.com.ua/files/101_0.pdf (дата звернення: 
12.03.2020).  
56. Публічний звіт державного агентства лісових ресурсів України за 
2019 рік. URL: 
https://menr.gov.ua/files/images/news_2020/26022020/%D0%9F%D0%A3%D0%
91%D0%9B%D0%86%D0%A7%D0%9D%D0%98%D0%99%20%D0%97%D0
%92%D0%86%D0%A2%20%D0%94%D0%90%D0%9B%D0%A0%D0%A3%2
0%D0%97%D0%90%202019%20%D0%A0%D0%86%D0%9A.pdf (дата 
звернення: 03.04.2020). 
57. Раппопорт В. Диагностика управления: практический опыт и 
рекомендации, М.: Экономика, 1988. 
58. Санто Б. Инновация как средство экономического развития. М.: 
Прогресс, 1990 
96 
 
59. Стале лісове господарство та лісова сертифікація URL:  
https://wwf.ua/our_work/forests/sustainable_forestry/ (дата звернення: 
20.03.2020). 
60. Статут державного підприємства «Кам’янське лісове господарство». 
61.  Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями, М.: 
Экономика, 1898. 
62. У Черкаському лісгоспі впроваджують новітні технології ведення лісового 
господарства. URL: http://procherk.info/news/7-cherkassy/39749-u-cherkaskomu-
lisgospi-vprovadzhujut-novitni-tehnologiyi-vedennja-lisovogo-gospodarstva (дата 
звернення: 03.04.2020). 
63. Уткин Э.А. Инновационный менеджмент. М.:Акапис, 1996. 
64. Федотова Ю. В. Формування технологічної квазіренти в умовах 
інноваційної діяльності. Бизнес-информ. Т. 2. 2009. № 11. С. 103-104. 
65. Федулова Л.І. Інноваційна економіка: підручник. К.: Либідь, 2006. 
480 с. 
66. Харів П.С. Інноваційна діяльність підприємства та економічна 
оцінка інноваційних процесів. Тернопіль: «Економічна думка», 2003. 326 с. 
67. Хартман В., Хауштайн Х. Гибкая автоматизация / сокр. пер. с нем. 
М.: «Прогресс», 1990. 200 с. 
68. Шамина Л.К., Самсонова О.И. Особенности внедрения 
технологических инноваций. Экономика и экологический менеджмент : 
электр. науч. журн.  2011.  №1. 
69. Шесть технологических укладов [интересные факты]. URL: 
https://general-skokov.livejournal.com/24586.html (дата звернення: 12.03.2020). 
70. Шляга О.В. Управління оновленням техніко-технологічної бази 
промислового підприємства. Вісник Дніпропетровського університету. Серія 
«Економіка».  Вип. 8 (3). 2014. С. 55-60 
71. Шумпетер Й. А. Теория экономического развития. М.: Прогресс, 
1982. Директмедиа Паблишинг. Москва, 2008. URL: http://uaterra.in.ua/wp-
97 
 
content/uploads/2017/11/SHumpeter-Teoryya-ekonomycheskogo-razvytyya.pdf 
(дата звернення: 12.03.2020). 
72. Щоб легені планети не задиміли: як у Славутському лісгоспі дбають про 
безпеку та інновації. URL: https://33tv.com.ua/%D1%89%D0%BE%D0%B1-
%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96-
%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8-
%D0%BD%D0%B5-
%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BB%D0%B8/ 
(дата звернення: 07.04.2020). 
73. Яворовський П.,  Зібцев С. Небесний патруль. URL: 
https://ekoinform.com.ua/?p=1270 (дата звернення: 07.04.2020). 
74. Яворовський П.П. Потреба використання безпілотних літальних 
апаратів у лісовому господарстві України. 
75. Як працює електронний облік деревини на Закарпатті. URL: 
http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article;jsessionid=8EC6FA8CEFF
4E076782C25D798B45341.app1?art_id=203685&cat_id=32888 (дата звернення: 
04.04.2020).
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
