1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8761
Назва: : «Шляхи підвищення ефективності використання ресурсів сільськогосподарського підприємства (на матеріалах СТОВ «Воля», м. Черкаси)»
Автори: Манн, Руслан Володимирович
Лехан, Тетяна Володимирівна
Ключові слова: ПІДПРИЄМСТВО;ЕФЕКТИВНІСТЬ;АНАЛІЗ;РЕСУРСИ
Дата публікації: чер-2020
Короткий огляд (реферат): Актуальність теми. Наявність ресурсів є безпосередньою умовою діяльності будь-якого суб’єкта господарювання. Саме наявність ресурсів в достатній кількості та раціональне їх використання дозволить підприємству досягти бажаного результату, тих основних та поточних цілей діяльності, які воно перед собою ставить. Зрозуміло, що склад ресурсів залежить від виду діяльності підприємства, сфери та галузі, в якій воно функціонує. Але наявність ресурсів, не є обов’язковою умовою успішної діяльності підприємства. Необхідно, щоб їх була достатня кількість для стратегічної та поточної діяльності підприємства, а також кожен суб’єкт господарювання повинен навчитися раціонально їх використовувати з метою зниження витрат, а отже і отримання вищих результатів. Формування системи управління витратами є трудомістким і складним процесом, підприємству необхідно комплексно та системно підійти до вивчення цієї проблеми. Значна кількість науковий праць та досліджень присвячено вивченню проблеми підвищення ефективності використання ресурсів на підприємстві. Серед науковців можемо виділити таких, як: М. Болюх, В. Бурчевський, М. Горбаток, Н. Верхоглядова, І. Вовк, В. Волков, А. Ільїн, В. Станкевич, С. Волошина, Т. Гладир, В. Гросул, С. Покропивний, Л. Матросова, С. Носкова та інші. Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є вивчення теоретичних та практичних аспектів підвищення ефективності використання ресурсів сільськогосподарським підприємством. Для досягнення поставленої мети в дослідженні необхідно вирішити наступні завдання:  дослідити поняття та види ресурсів підприємств;  сформувати систему показників ефективності використання ресурсів підприємства; 7  вивчити елементи системи управління ресурсами на підприємстві;  проаналізувати ефективність використання ресурсів СТОВ «Воля»;  дослідити основні напрями підвищення ефективності використання ресурсів на сільськогосподарських підприємствах;  обґрунтувати ефективність конкретного проєкту на підприємстві. Об’єктом дослідження є ресурси як економічна категорія . Предметом дослідження є пошук шляхів підвищення ефективності використання ресурсів сільськогосподарськими підприємствами. Методи дослідження. Протягом досліджування використовувалися наступні наукові методи: спостереження, узагальнення, аналізу та синтезу, проєктний, розрахунковий та інші. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці пропозицій щодо впровадження на сільськогосподарських підприємствах заходів та проєктів з метою підвищення ефективності використання ресурсів різних видів. Інформаційна база дослідження: навчальні підручники, наукові статті, монографії, аналітичні та статистичні дослідження, дані бухгалтерської звітності досліджуваного підприємства.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8761
Розташовується у зібраннях:076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ЛЕХАН Т.В..pdf
  Restricted Access		1.43 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text 
МНІІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
на тему: «Шляхи підвищення ефективності використання  ресурсів 
сільськогосподарського підприємства  
(на матеріалах СТОВ «Воля», м. Черкаси)» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконала: студентка 4 курсу, групи ЕПск-164 
Спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та 
біржова діяльність»    
                                                                    Лехан Тетяна Володимирівна 
 (прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник  __ Манн Р.В. 
(прізвище та ініціали) 
                                                                    Рецензент   __________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2020 року 
 
 
5 
 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП……………………………………………………………………. 5 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ  
ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ НА  
ПІДПРИЄМСТВІ………………………………………………………… 7 
1.1 Ресурси підприємства: поняття, види, місце в системі управління  
підприємством…………………………………………………………… 7 
1.2 Підходи до аналізу та оцінки ефективності використання ресурсів  
підприємства……………………………………………………………... 14 
1.3 Система управління ресурсами на підприємстві………………….. 22 
РОЗДІЛ 2АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ  
СТОВ «ВОЛЯ»………………………………………………………….. 30 
2.1 Організаційно-виробнича характеристика підприємства…………. 30 
2.2 Аналіз ресурсної бази підприємства………………………………... 37 
2.3 Аналіз ефективності використання ресурсів підприємства………. 43 
РОЗДІЛ 3 ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ ПІДВИЩЕННЯ  
ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ СТОВ «ВОЛЯ»… 60 
3.1 Основні напрями підвищення ефективності використання  
ресурсів сільськогосподарського підприємства………………………. 60 
3.2 Обґрунтування проєкту підвищення ефективності використання  
ресурсів підприємства…………………………………………………… 69 
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 76 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………... 79 
ДОДАТКИ  
 
6 
 
ВСТУП 
 
Актуальність теми. Наявність ресурсів є безпосередньою умовою 
діяльності будь-якого суб’єкта господарювання. Саме наявність ресурсів в 
достатній кількості та раціональне їх використання дозволить підприємству 
досягти бажаного результату, тих основних та поточних цілей діяльності, які 
воно перед собою ставить. Зрозуміло, що склад ресурсів залежить від виду 
діяльності підприємства, сфери та галузі, в якій воно функціонує. Але 
наявність ресурсів, не є обов’язковою умовою успішної діяльності 
підприємства. Необхідно, щоб їх була достатня кількість для стратегічної та 
поточної діяльності підприємства, а також кожен суб’єкт господарювання 
повинен навчитися раціонально їх використовувати з метою зниження витрат, 
а отже і отримання вищих результатів. Формування системи управління 
витратами є трудомістким і складним процесом, підприємству необхідно 
комплексно та системно підійти до вивчення цієї проблеми. 
Значна кількість науковий праць та досліджень присвячено вивченню 
проблеми підвищення ефективності використання ресурсів на підприємстві. 
Серед науковців можемо виділити таких, як: М. Болюх, В. Бурчевський, М. 
Горбаток, Н. Верхоглядова, І. Вовк, В. Волков, А. Ільїн, В. Станкевич, С. 
Волошина, Т. Гладир, В. Гросул, С. Покропивний,  Л. Матросова, С. Носкова 
та інші. 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є вивчення теоретичних та 
практичних аспектів підвищення ефективності використання ресурсів 
сільськогосподарським підприємством.   
Для досягнення поставленої мети в дослідженні необхідно вирішити 
наступні завдання: 
 дослідити поняття та види ресурсів підприємств; 
 сформувати систему показників ефективності використання 
ресурсів підприємства; 
7 
 
 вивчити елементи системи управління ресурсами на підприємстві; 
 проаналізувати ефективність використання ресурсів СТОВ 
«Воля»; 
 дослідити  основні напрями підвищення ефективності 
використання ресурсів на сільськогосподарських підприємствах; 
 обґрунтувати ефективність конкретного проєкту на підприємстві. 
Об’єктом дослідження є ресурси як економічна категорія . 
Предметом дослідження є пошук шляхів підвищення ефективності 
використання ресурсів сільськогосподарськими підприємствами. 
Методи дослідження. Протягом досліджування використовувалися 
наступні наукові методи: спостереження, узагальнення, аналізу та синтезу, 
проєктний, розрахунковий та інші. 
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці 
пропозицій щодо впровадження на сільськогосподарських підприємствах 
заходів та проєктів з метою підвищення ефективності використання ресурсів 
різних видів. 
Інформаційна база дослідження: навчальні підручники, наукові статті, 
монографії, аналітичні та статистичні дослідження, дані бухгалтерської 
звітності досліджуваного підприємства. 
  
8 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ 
УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ 
 
 
1.1 Ресурси підприємства: поняття, види, місце в системі 
управління підприємством 
 
Діяльність будь-якого суб’єкта господарювання абсолютна не можлива 
без використання набору певних ресурсів, зокрема, матеріальних, фінансових, 
трудових, інформаційних, матеріальних. Саме наявність цих ресурсів в 
достатній кількості та раціональне їх використання дозволить підприємству 
досягти бажаного результату, тих основних та поточних цілей діяльності, які 
воно перед собою ставить. Ресурси надходять на підприємство, 
перетворюються у продукцію в процесі виробничої діяльності, в результаті 
чого підприємство отримує економічний та соціальний результат, який знову 
перетворюється на певні ресурси (рис. 1.1). 
 
Підприємство 
 
 
 Ресурси Результат 
 
Рисунок 1.1 – Місце ресурсів у системі управління підприємством 
Джерело: [13] 
 
Взаємозв’язок між ресурсами та результатами відображає ефективність 
діяльності. Тобто, чим менше використаних ресурсів і чим кращим є 
результат, тим більш ефективно працює підприємство. 
Розуміючи важливість даної категорії, дослідження щодо її сутності та 
видів, здійснюється науковцями тривалий період часу. 
9 
 
Категорія «ресурс» (від французького resource – засіб, запас, джерело 
доходу) в широкому розумінні означає все, що необхідне людині і організації 
для досягнення мети, задоволення власних потре і потреб суб’єктів або 
об’єктів зовнішнього середовища [8]. 
В таблиці 1.1 наведемо основні визначення поняття «ресурси», які 
застосовуються в науковій літературі. 
Таблиця 1.1 – Визначення поняття «ресурси» 
Автор Визначення 
А. Н. Азріліян [4] Ресурси (від від французького resource - допоміжний 
засіб) – грошові кошти, запаси, цінності, можливості, 
джерела коштів, доходів (наприклад, природні ресурси, 
економічні ресурси) 
Дж. Харінгтон [42] Ресурси – це джерело допомоги або підтримки і наявні 
засоби  
Дж. Блек [46] Ресурси ( resources ) - в це поняття включається все , що 
сприяє економічній діяльності: природні ресурси 
(наземні, копалини, підводні); людські ресурси, 
включаючи здібності і кваліфікацію; товари виробничого 
призначення, або вироблені людиною засоби 
виробництва. Економіку можна визначити як науку про 
алокацію ресурсів 
Розенберг Д. М. [2] Resource - спосіб; засіб; ресурси; допоміжний засіб; 
природні ресурси. 1) загальновживане - все, що країна 
використовує для виробництва товарів і послуг (робоча 
сила, мінерали, нафта). 2) У торгівлі - виробник або 
оптовий продавець, у якого роздрібний продавець купує 
товари для продажу 
Л. І. Абалкін [47] Ресурси економічні - фундаментальне поняття 
економічної теорії, що означає джерела, засоби 
забезпечення виробництва 
Економічна енциклопедія Ресурси – основні елементи виробничого потенціалу, які 
за ред. С.В. Мочерного [22] має в розпорядженні система і які використовуються для 
досягнення конкретних цілей економічного розвитку 
Терещенко С. І. [40] Ресурси – це сукупність матеріальних і нематеріальних 
елементів, які прямо чи опосередковано беруть участь у 
виробничому процесі. Особливістю категорії ресурси є 
їхня відтворюваність, яка здійснюється як у формі 
споживчої вартості, так і у формі вартості 
А. Ільїн, В. Волков [10] Ресурси — це залучені в господарський оборот чинники 
виробництва  
Джерело: розроблено на основі [2; 4; 10; 22; 40; 42; 46; 47] 
 
Як бачимо, в наведених визначеннях ресурси в основному визначаються 
як набір певних елементів, який використовується у виробничому процесі.  
10 
 
Склад елементів, які вчені відносили до ресурсів, змінювався з часом 
виходячи з стану розвитку економічних відносин (табл. 1.2). 
 
Таблиця 1.2 – Розуміння основних складових економічних ресурсів 
Період Складові ресурсів 
Епоха становлення перших До економічних цінностей (господарських ресурсів) 
рабовласницьких держав відносять рабів, землю, рідше – продукти праці, пізніше 
– гроші. 
Епоха розвитку феодалізму До економічних ресурсів відносять землю і працю. 
Епоха розквіту ідей Взаємодія трьох ресурсів праці, капіталу і землі 
класичної та марксистської 
політекономії (ХVІІ – ХІХ 
ст.) 
Формування теорії До традиційного списку факторів господарської 
постіндустріального діяльності (праця, земля, капітал) віднесені 
суспільства (ХХ ст.) підприємницькі здібності (організаційно-управлінський 
ресурс) та інформація (знання та технологія). 
Сучасні науковці 
В. Грузінов, В. Грибов [16] Робоча сила; знаряддя праці; предмети праці; готова 
продукція; природні умови виробництва. 
В. Івахненко [28], П. Трудові ресурси; основні фонди; матеріальні ресурси. 
Попович [38] 
М. Баканов, А. Шеремет [1] Засоби праці; предмети праці; праця 
В. Горфінкель, В. Швандар Виробничі фонди (основні і оборотні); робоча сила; 
[45] інформація. 
А. Ільїн, В. Волков [10] Трудові ресурси; виробничі фонди; інвестиції; 
інформаційні ресурси. 
М. Чумаченко, М. Болюх, В. Трудові ресурси; матеріальні ресурси; основні засоби 
Бурчевський, М. Горбаток [5] 
Джерело: розроблена на основі [15, 34] 
 
Як бачимо, більшість науковців серед основних елементів ресурсів 
виділяють трудові ресурси, засоби праці та предмети праці. Деякі з них, 
додають інвестиції та інформацію. 
Н. І. Верхоглядова на основі дослідження А. Предєніна було наведено 
наступні підходи до визначення поняття «ресурси»: 
 виробничий підхід: основні елементи виробничого потенціалу 
(засоби виробництва, що включають засоби та предмети праці); 
 структурний підхід: сукупність матеріальних, фінансових, 
енергетичних, технічних засобів та робочої сили; 
11 
 
 майновий підхід: активи, тобто майно в його матеріальній і 
нематеріальний формах; 
 комплексний підхід: запаси, цінності, можливості та джерела їх 
формування [6]. 
Деякі науковці визначають концепцію виділення в сукупності ресурсів 
наступних елементів:  
- технічні ресурси (виробничі потужності і їхні особливості, 
устаткування, матеріали тощо);  
- технологічні ресурси (технології, наявність конкурентоспроможних 
ідей, наукові розробки й ін.);  
- кадрові ресурси (кваліфікаційний, демографічний склад працівників, їх 
прагнення до знань та удосконалення, інтелектуальний капітал);  
- просторові ресурси (характер виробничих приміщень і території 
підприємства, розміщення об`єктів нерухомості, комунікацій, можливість 
розширення тощо);  
- інформаційні ресурси (кількість й якість інформації про внутрішнє й 
зовнішнє середовище, каналів її розширення, можливості розширення й 
підвищення вірогідності інформаційної бази тощо);  
- ресурси організаційної структури системи керування (характер і 
гнучкість керуючої системи, швидкість проходження керуючих впливів 
тощо);  
- фінансові ресурси (наявність і достатність власного й позикового 
капіталу, стан активів, ліквідність, наявність кредитних ліній тощо) [21; 49]. 
На нашу думку, ресурси – це більше ніж тільки трудові ресурси та 
виробничі ресурси, залучені до процесу виробничої діяльності. Це – дійсно 
комплексне поняття, яке включає в себе не тільки зазначені елементи, але й 
будь-які можливості, які б допомогли суб’єкту господарювання здійснювати 
діяльність не тільки виробничу, але й фінансову, інвестиційну, а також 
невиробничого характеру. До таких можливостей дійсно можна віднести 
інформацію, знання, досвід, інновації, інвестиції, партнерські зв’язки тощо.  
12 
 
Ресурси можна класифікувати за різними ознаками. По-перше, ресурси 
класифікуються за фізичним змістом на матеріальні, людські, фінансові та 
інформаційні [13]. 
Ресурси за часом виникнення можна поділити на базові та похідні. До 
базових відносять притаманні будь-якому виробництву, похідні – ті, що 
приєдналися до базових в процесі розвитку виробничих відносин [20]. 
Також, ресурси можна поділити за галузевою ознакою на промислові, 
транспортні, будівельні, сільськогосподарські, комунікаційні, сфери 
обслуговування. 
За походженням ресурси можна поділити на природні та економічні. 
Природні ресурси в свою чергу поділяють на невичерпні та вичерпні. До 
основних видів природних ресурсів відносять земельні, мінеральні, водні 
ресурси, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, енергію сонця та 
вітру. Економічні ресурси – це ресурси, які створюють людиною в процесі її 
виробничої діяльності [20]. Деякі вчені за походженням класифікують 
ресурси, як первинні та вторинні [21]. Первинні ресурси відповідають поняттю 
природних, а вторинні, відповідно, вторинні – економічним ресурсам. 
Взаємозв’язок між природними та економічними ресурсами представлено на 
рис. 1.1. 
За структурою ресурси поділяють на засоби праці, предмети праці, 
продукти праці [21]. 
За ступенем реалізації ресурсу в господарській діяльності виділяють 
функціонуючі, потенційні та умовні ресурси. Функціонуючі, або постійні 
ресурси ті, що постійно необхідні для виконання виробничої програми; 
потенційні можуть бути отримані і задіяні за певних умов; умовні – ресурси 
різних резервних та спеціальних фондів, напрямки використання 
довгострокових кредитів та банків тощо [20]. 
 
 
 
13 
 
 
 Природні 
 
 
Невичерпні Вичерпні 
 
 
Водні 
Відновлювальні Не відновлювальні 
 
 Кліматичні Ґрунти Мінеральні 
 
Інші Рослинний Паливно-
 світ енергетичні 
 
Тваринний 
Технічні 
 світ 
 Будівельні 
 
Рудні 
 
 Гірничо-
хімічні 
 
 
Економічні 
 
 
 
 
 
 
Вторинні 
 
 
Вугільний Відходи Нафтові Біогаз Сільсько- Інші 
 
метан виробництва шлаки господарські відходи 
 відходи 
Рисунок 1.2 – Взаємозв’язок природних і економічних ресурсів 
Джерело: [9] 
Енергетичні 
Технічні 
Технологічні 
Капітал 
Інформаційні 
Трудові 
Організаційні 
Фінансові 
Інвестиційні 
Матеріально-
сировинні 
Інші 
14 
 
За ступенем обмеження ресурси поділяють на обмежені та необмежені; 
за спрямованістю – експортними та імпортними; за рівнем агрегованості 
оцінки – ресурси світового господарства, національної економіки, галузеві, 
регіональні, територіальні, добровільних об’єднань, підприємств, структурних 
підрозділів та виробничих дільниць. За рівнями управління ресурси можна 
поділити на стратегічні, які використовуються для досягнення загальної мети 
та місії підприємства, та тактичні, які використовуються в поточній діяльності 
підприємства [20]. В таблиці 1.3 наведемо основні класифікаційні ознаки та 
види ресурсів за ними, які пропонуються науковцями. 
Таблиця 1.3 – Класифікація ресурсів 
Класифікаційні ознаки Види ресурсів 
За походженням Природні (первинні) та економічні (вторинні) 
За вичерпністю Вичерпні невичерпні 
За рівнем вивченості Прогнозні, виявлені, вивчені 
За доступністю для Доступні, резервні, недоступні 
використання 
За характером використання Одноцільового використання, багатоцільового 
використання 
За способом використання Споживані, застосовувані 
За залучення до Дійсні (реальні), можливі (потенційні) 
господарського обігу 
За фізичним змістом Матеріальні, технічні, трудові, фінансові, інформаційні 
За економічною природою Ресурси-активи, ресурси-пасиви 
За здатністю до відтворення Відтворювані, частково відтворювані, невідтворювані 
За здатністю до поновлення Поновлювані, частково поновлювані, не поновлювані 
За дефіцитністю Недифіцитні, дефіцитні, високодефіцитні 
За потребою у збереженні З дуже низькою потребою, з низькою потребою, з 
середньою потребою, з високою потребою, з надзвичайно 
високою потребою 
За галузевою ознакою Промислові, транспортні, будівельні, 
сільськогосподарські, комунікаційні, сфери 
обслуговування 
За структурою Засоби праці, предмети праці, продукти праці 
За ступенем реалізації  Функціонуючі, потенційні, умовні 
За ступенем обмеження Обмежені, необмежені 
За спрямованістю Експортні, імпортні 
За рівнем агрегованості Ресурси світового господарства, національної економіки, 
оцінки галузеві, регіональні, територіальні, добровільних 
об’єднань, підприємств, структурних підрозділів та 
виробничих дільниць 
За рівнем управління Стратегічні, тактичні 
За джерелом залучення Зовнішні, внутрішні 
Джерело: розроблено на основі [6] 
15 
 
Класифікація ресурсів дозволяє більш поглиблено вивчити їх сутність, 
походження, напрями формування та використання, що в свою чергу, 
допоможе створити ефективну систему управління ресурсами на 
підприємстві. 
Отже, ресурси – це комплекс елементів, які використовуються для 
забезпечення діяльності (виробничої, невиробничої, фінансової, 
інвестиційної) суб’єкта господарювання, досягнення ним стратегічних та 
тактичних результатів, і до яких відносяться всі реальні та потенційні 
матеріальні та нематеріальні засоби і можливості, які існують як всередині, так 
і ззовні підприємства. 
 
1.2 Підходи до аналізу та оцінки ефективності використання 
ресурсів підприємства 
 
Як наголошувалося вище, досягнення високих результатів діяльності 
суб’єктом господарювання можливе лише за умови раціонального та 
ефективного використання ресурсів, постійного пошуку можливих шляхів їх 
економії. В зв’язку з цим, на підприємстві існує потреба у створенні 
ефективної системи управління ресурсами, одним із важливих і невід’ємних 
елементів є аналіз ефективності використання комплексу ресурсів, які 
використовуються в процесі діяльності. На рис. 1.2 представлено типовий 
алгоритм аналізу ефективності використання ресурсів підприємства. 
На першому етапі необхідно визначити мету та завдання аналізу 
ефективності використання ресурсів підприємства. Зрозуміло, що метою 
аналізу є отримання достатньої інформації для достовірної оцінки рівня та 
ефективності використання ресурсів на підприємстві. Відповідно, до основних 
завдань аналізу можемо віднести наступні: 
 розробка системи показників ефективності використання ресурсів 
підприємства в розрізі кожного елемента, а також комплексних показників; 
 збір необхідної інформації для розрахунку визначених показників; 
16 
 
 розрахунок показників ефективності використання ресурсів; 
 порівняння з плановими показника чи певним стандартом; 
 пошук резервів підвищення ефективності використання ресурсів. 
 
 
Етап 1. Визначення мети, задання, об’єкта, предмету аналізу ефективності 
 використання ресурсів 
 
 Етап 2. Визначення загальної системи показників для оцінювання 
ефективності використання ресурсів 
 
 
Етап 3. Збір і підготовка для аналізу відповідної інформації, визначення 
 методів дослідження 
 
 Етап 4. Проведення розрахунків щодо оцінки стану ефективності 
використання ресурсів на підприємстві 
 
 
Етап 5. Порівняння отриманих результатів з плановими показниками або 
 еталонними показниками 
 
 Етап 6. Виявлення резервів підвищення ефективності використання ресурсів 
 
 Етап 7. Формування висновків та пропозицій 
 
Рисунок 1.2 – Алгоритм аналізу ефективності використання ресурсів на 
підприємстві 
Джерело: розроблено автором на основі [11] 
 
Об’єктом аналізу є ресурси підприємства у вартісному та кількісному 
вимірі. Предметом аналізу є показники ефективності використання ресурсів на 
підприємстві. 
Як бачимо з алгоритму проведення аналізу, він безпосередньо 
проводиться за допомогою визначених показників, які найбільш чітко можуть 
17 
 
відобразити рівень та ефективність використання ресурсів підприємства. 
Зрозуміло, що така система показників буде індивідуального для кожного 
суб’єкту господарювання, що обумовлюється видом, сферою та галуззю 
діяльності. Але можна виділити і універсальні показники, які можуть бути 
застосовані будь-яким підприємством для цілей аналізу. 
Система показників досить тісно пов’язана з методами, які 
застосовуються для оцінки ефективності використання ресурсів, серед яких 
виділяють витратні, ресурсні, результативні та комплексні   (Табл. 1.4) [35].  
 
Таблиця 1.4 – Методи оцінки ефективності використання ресурсів 
Група Характеристика групи Показники, що Економічний сенс 
методів характеризують вид показника 
методу 
Витратні Методи засновані на 1. Затратовіддача  Показники 
методи одному показнику, що 2. Затратоємкість  ефективності 
враховує витрати 3. Рентабельність використання 
підприємства витрат ресурсного 
Ресурсні Методи засновані на 4. Ресурсовіддача потенціалу на основі 
методи показнику, що враховує двох результативних 
оборот роздрібної показників обороту і 
торгівлі і прибутку прибутку 
Результатив Методи оцінки 1. Узагальнюючий Показники кількісної 
ні методи використання показник оцінки діяльності 
ресурсного потенціалу ефективності підприємства 
за складом основних використання 
економічних ресурсного 
показників потенціалу  
2. Узагальнюючий 
показник 
ефективності 
виробництва  
3. Показник 
ефективності 
конкретного 
ресурсного 
потенціалу 
 
 
 
 
 
18 
 
Продовження таблиці 1.4 
Група Характеристика групи Показники, що Економічний сенс 
методів характеризують вид показника 
методу 
Комплексні Методи визначають 1. Узагальнюючий Дозволяють більш 
системні різні види ефективності показник динаміки глибоко і детально 
методи використання ефективності вивчити діяльність 
ресурсного потенціалу використання підприємства, що веде 
ресурсного як до ефективного 
потенціалу  використання наявних 
2. Показник ресурсів, так і до 
економічної виявлення ресурсів 
ефективності 
використання 
ресурсного 
потенціалу 
підприємства  
3. Зведені показники 
ефективності 
ресурсного 
потенціалу 
підприємства 
Джерело: [35, с.98] 
 
Треба зазначити, що виділяють кількісні (екстенсивні) та якісні 
(інтенсивні) показники використання виробничих ресурсів (табл. 1.5). 
 
Таблиця 1.5 – Інтенсивні та екстенсивні показники використання 
виробничих ресурсів підприємства 
Вид ресурсів Показники 
Кількісні (екстенсивні) Якісні (інтенсивні) 
Персонал Середньоспискова чисельність Продуктивність праці Трудомісткість 
(кадри) персоналу виробництва продукції 
Витрати на оплату праці, Зарплатовіддача 
відрахування на соціальні заходи 
Основні Середньорічна вартість основних Віддача основних засобів (фондовіддача) 
засоби засобів; Амортизаційна віддача 
(засоби праці) Сума нарахованої амортизації 
Виробнича площа Вихід продукції з 1 м2 виробничої площі 
Вартість нематеріальних активів Віддача нематеріальних активів 
Матеріальні Вартість матеріальних запасів Оборотність матеріальних запасів 
ресурси Витрати на сировину та матеріали Матеріаловіддача 
Фінансові Власний капітал Оборотність власного капіталу 
Заборгованість за кредитами Оборотність кредитної заборгованості 
Кредиторська заборгованість Оборотність кредиторської заборгованості 
Джерело: [37] 
19 
 
Аналітичні процедури в процесі оцінювання екстенсифікації та 
інтенсифікації використання ресурсів науковці пропонують наступним чином 
(рис. 1.3). 
 
 
Вид ресурсів 
 
Нап рям 
 Матеріальні 
використання Трудові  ресурси Основні засоби 
 ресурси 
 
 Темп приросту Темп приросту Темп приросту 
Екстенс ивний матеріальних трудових основних 
ресурсів ресурсів засобів 
 
Продуктивність 
Інтенси вний Матеріаловіддача Фондовіддача 
праці 
 
 Комплексний Комплексний 
Компле ксний показник показник 
підхід екстенсифікації інтенсифікації 
 
 
Відносна економія або перевитрати ресурсів 
 
Рисунок 1.3 – Комплексний підхід до аналізу ефективності ресурсів 
підприємства 
Джерело: [37] 
 
За запропонованою методикою на першому етапі розраховують 
показники віддачі кожного виду ресурсу за звітний та базовий період, як 
відношення доходу від реалізації продукції до певного виду ресурсу. 
На наступному етапі розраховують темп зростання та приросту кожного 
виду ресурсу, тобто екстенсивні показники. 
Далі за формулою середньої арифметичної здійснюють комплексну 
оцінку динаміки якісних показників ресурсовіддачі. 
20 
 
Для розрахунку показника екстенсифікації за кожним видом ресурсу 
використовують формулу, яка представляє собою відношення темпу приросту 
певного ресурсу до тему приросту доходу від реалізації продукції. Коефіцієнт 
інтенсифікації відповідно розраховується, як (1-коефіцієнт інтенсифікації). 
Комплексні показники інтенсифікації та екстенсифікації 
розраховуються як середнє арифметичне відповідних коефіцієнтів в розрізі 
окремого ресурсу. 
Зрозуміло, що показників для аналізу ефективності використання 
ресурсів можна використовувати набагато більше. Нижче в таблиці 1.6 
наведемо низку показників в розрізі різних видів ресурсів та методику їх 
обчислення. 
 
Таблиця 1.6 – Показники ефективності використання ресурсів 
підприємства 
Показники Формула обрахунку Нормат. 
з-ння 
Показники майнового стану підприємства 
Коефіцієнт придатності Залишкова вартість основних засобів / збільш. 
Первісну вартість основних засобів 
Коефіцієнт оновлення Вартість основних засобів, що надійшли збільш. 
за рік / Первісна вартість основних 
засобів 
Коефіцієнт вибуття Вартість основних засобів, що вибули за менший 
рік / Первісна вартість основних засобів ніж коеф. 
онов 
Коефіцієнт зносу Знос основних засобів / Первісна не більше 
вартість основних засобів 50% 
Фондоозброєність Середньорічна вартість основних збільш 
засобів / Середньорічна чисельність 
виробничого персоналу 
Фондовіддача Дохід. / Середньорічна вартість збільш 
основних засобів 
Фондомісткість Середньорічна вартість основних зменш 
засобів / Дохід 
Рентабельність основних засобів Прибуток (чистий прибуток) / збільш 
Середньорічна вартість основних 
засобів 
Показники ефективності використання матеріальних ресурсів 
Прибуток на грн мат.витрат Прибуток / Матеріальні витрати збільш. 
Матеріаловіддача Дохід / Матеріальні витрати збільш. 
Матеріаломісткість Матеріальні витрати / Дохід зменш 
21 
 
Продовження таблиці 1.6 
Показники Формула обрахунку Нормат. 
з-ння 
Питома вага мат. витрат у Матеріальні витрати / Собівартість залежить 
собівартості від галузі 
Показники ефективності використання трудових ресурсів 
Вартісний показник Дохід/ Середньорічна чисельність збільш. 
продуктивності праці виробничого персоналу 
Трудомісткість одиниці Фонд робочого часу/Дохід зменш. 
продукції 
Показники ефективності використання фінансових ресурсів 
Коефіцієнт фінансової Власний капітал / Баланс (Активи) 0,5–0,8 
незалежності (автономії) 
Коефіцієнт концентрації Запозичений капітал / Баланс (Активи) 0,2–0,5 
залученого капіталу 
Коефіцієнт співвідношення Запозичений капітал / Власний капітал 0,25–1 
залученого і власного капіталу 
Коефіцієнт фінансової Баланс / Власний капітал 1,25–2,0 
залежності 
Коефіцієнт маневреності (Власний капітал — Оборотні активи) / 0,05–0,10 
власного капіталу Власний капітал 
Коефіцієнт структури залученого Довгострокові зобов’язання / - 
капіталу Запозичений капітал 
Коефіцієнт інвестування Власний капітал / Необоротні активи >1,0 
Коефіцієнт покриття запасів і (Власний капітал — Необоротні активи) 0,6–0,8 
затрат власними оборотними / Виробничі запаси  
коштами 
Коефіцієнт прогнозу банкрутства (Оборотні активи+Витрати майбутніх в динам 
періодів — Поточні зобов’язання –  
Дохоти майбутніх періодів) / Баланс 
Коефіцієнт фінансової стійкості Власний капітал/ (Поточні зобов’язання - 
+ Доходи майбутніх періодів) 
Власний оборотний Власний капітал + Довгост.зобов’язання > 0 
(функціонуючий) капітал (ВОК) -Необоротні активи 
Коефіцієнт оборотності Дохід/ВОК - 
оборотного капіталу 
Коефіцієнт покриття (загальної (Оборотні активи + 2,0–2,5 
ліквідності) Витр.майб.періодів)/ 
(Поточ.зобов’язання+Дох.майб.періодів
) 
Коефіцієнт швидкої ліквідності (Обор.активи-Запаси+Витрати 0,8–1,5 
майб.періодів) / (Поточні зобов’язання  
+Дох.майб.п.) 
Коефіцієнт абсолютної Грошові кошти / (Поточні зобов’язання 0,25–0,3 
ліквідності + Дох.майб.п.) 
Частка оборотних активів в Оборотні активи./Баланс  - 
активах п/ва 
Частка власних оборотних ВОК/Оборотні активи - 
коштів в оборотних активах 
 
22 
 
Закінчення таблиці 1.6 
Показники Формула обрахунку Нормат. 
з-ння 
Частка виробничих запасів в Виробничі запаси/Оборотні активи - 
оборотних активах 
Частка власних оборотних ВОК/Виробничі запаси  - 
коштів у покритті запасів і затрат 
Показники рентабельності  
Рентабельність власного капіталу Прибуток (валовий, операційний, збільш. 
чистий)/Власний капітал 
Рентабельність інвестованого Прибуток (валовий, операційний, збільш. 
капіталу чистий)/Інвестований капітал 
Рентабельність виробництва Прибуток (валовий, операційний, збільш. 
чистий)/(Основні фонди + Оборотні 
фонди) 
Рентабельність витрат Чистий прибуток/Виробничі витрати збільш. 
Джерело: [35] 
 
Після формування системи показників необхідно зібрати відповідну 
інформацію, перевірити її на достатність та достовірність. Джерелами 
інформації можуть бути відомості аналітичного бухгалтерського обліку, 
оперативні дані відповідних відділів, які відповідають за формування або 
витрачання того чи іншого виду ресурсів, кошториси витрат, плани 
матеріально-технічного постачання, плани щодо кадрового забезпечення, 
фінансова звітність підприємства, нормативно-довідкові дані підприємства 
тощо. При здійсненні аналізу можна використовувати різноманітні методи, 
серед яких порівняння відносних і середніх величин, графічний аналіз, 
кореляційний аналіз, факторний аналіз та інші. 
На наступному, четвертому етапі, необхідно безпосередньо розрахувати 
обрані для оцінки ефективності використання ресурсів показники, 
використовуючи зібрану інформацію.  Розрахунки необхідно здійснити, як 
фактичних так і планових показників, з метою виконання наступного етапу, а 
саме порівняння отриманих результатів. Таке порівняння зробить можливим 
оцінити покращився чи погіршився рівень ефективності використання 
ресурсів в цілому та в розрізі конкретних ресурсів та показників. Погіршання 
23 
 
стану дозволить виявити резерви та сформувати висновки щодо можливостей 
покращення даної ситуації в майбутньому. 
 
1.3 Система управління ресурсами на підприємстві 
 
Для якісного управління ресурсами підприємства механізм формування 
та використання економічних ресурсів повинен базуватися на принципах 
системності та комплексності. До визначальних системних принципів слід 
віднести:  
 цілісність, яка передбачає принципову неможливість зведення 
властивостей системи до суми властивостей її складових; 
 структурність, яка дає можливість опису системи через 
визначення її структури; 
 взаємозалежність системи і зовнішнього середовища, яка 
передбачає, що система формує і виявляє свої властивості у процесі взаємодії 
із зовнішнім середовищем;  
 ієрархічність, яка передбачає, що кожен елемент системи може 
розглядатися як система, а система, що розглядається, є одним із компонентів 
системи більш високого рівня;  
 множинність описів кожної системи;  
 збалансованість, що стосується необхідності збалансування 
довгострокових і короткострокових цілей;  
 безперервність в управлінні. Управління ресурсами підприємства 
не є одноразовим процесом, а має безперервний, постійний характер;  
 інформованість, що визначає інформаційне забезпечення як 
головну вимогу управління ресурсами [17]. 
Схема управління ресурсами підприємства представлена на рис.1.4., яка 
має на меті досягти критерії ефективності, які ставить перед собою 
підприємство, зокрема цільові, виробничі, комерційні, науково-технічні. 
24 
 
 
 Технологічні 
Мета: 
підвищення 
 
результатів Організаційна структура 
 виробничо-
господарської 
Засоби 
 Творче мислення 
діяльності 
 
 Інновації 
Задача: 
 підвищити 
ефективність Інтелектуальний капітал 
 
управління 
 ресурсами 
підприємства Планування 
 Функції Прогнозування 
Організація 
 Контроль 
Управління 
Стимулювання 
 ресурсами 
 
підприємства 
 
 Цільові 
 Критерії 
ефективності Виробничі 
 
 Комерційні 
 
Науково-технічні 
 
 
Рисунок 1.4 – Схема управління ресурсами підприємства 
Джерело: [18] 
 
Як бачимо з наведеної схеми, ефективність системи управління 
ресурсами підприємства в значній мірі залежить від наявності відповідних 
засобів. В першу чергу, це технологічні засоби, тобто розроблена методика та 
технічні можливості управління ресурсами підприємства. Повинні бути 
розроблені процеси та процедури. Як вже зазначалося, ефективне управління 
ресурсами нерозривно пов’язано з тим, на скільки повно зібрана необхідна для 
аналізу, планування, контролю ресурсів, на скільки вона є реалістичною та 
25 
 
достовірною. Беручи до уваги значний масив зазначеної інформації  і 
складність та трудомісткість її обробки, в сучасних умовах господарювання 
почали застосовувати інформаційні технології для виконання даних завдань. 
На підприємстві, крім цього, необхідно створити ефективну 
організаційну структуру, яка б здійснювала ефективне управління ресурсами 
підприємства в цілому, та окремими його елементами.  
Без творчого мислення та інтелектуального капіталу неможливо 
створити ефективну систему управління ресурсами підприємства, оскільки в 
середовищі, яке постійно змінюються, в якому виникають нові потреби, нові 
види та модифікації ресурсів, ставляться нові завдання, необхідно вміти 
гнучко реагувати на ці зміни і приймати відповідні управлінські рішення. 
Управління ресурсами підприємства містить в собі всі стадії 
управління: планування, прогнозування, організація, контроль та 
стимулювання, які взаємопов’язані між собою і спрямовані на досягнення 
основних цілей підприємства. 
Основним завданням системи управління ресурсами підприємства є 
безпосередньо підвищення ефективності їх використання (рис.1.5). 
Хочемо звернути увагу на такі елементи підвищення ефективності 
управління ресурсами підприємства, як управління бізнес-процесами. Під 
бізнес-процесом у широкому значенні розуміється структурована 
послідовність дій з виконання певного виду діяльності на всіх етапах 
життєвого циклу предмета діяльності — від створення концептуальної ідеї 
через проектування до реалізації і результату, тобто певний системно 
замкнений процес. До основних бізнес-процесів належать: розробка, 
виробництво, маркетинг, збут, постачання, сервіс продукції [33]. 
 
 
 
 
 
26 
 
 
 
Удосконалення загальної 
Ефективне фінансове 
 структури виробництва 
планування 
Зменшення 
Регулювання руху 
внутрішньозмінних простоїв 
фіна нсових ресурсів 
Ефективне управління 
Визначення джерел 
 матеріальними запасами 
фінансування діяльності Застосування 
Використання системи 
підп риємства системного «ощадливого виробництва» 
Розробка стійкої підходу до Модернізація устаткування 
фіна нсової стратегії 
управління Мінімізація транспортно-
Координація фінансових 
складських витрат 
підр озділів підприємства 
 
 
 Матеріальні ресурси 
Фінансові ресурси 
 
 Напрямки Використання 
Чітке планування, підвищення технологій класу 
 організація, ефективності BPM (управління 
координація, управління бізнес-процесами) 
 
мотивація та ресурсами Систем управління 
 контроль підприємства ресурсами ERP 
 
Трудові ресурси 
 Інформаційні ресурси 
 
Раціональне планування Застосування Створення системи збору, 
трудових ресурсів підходів  обробки, систематизації та 
Аналіз кадрової політики 
бенчмаркінгу в впорядкування інформації 
та постійне її  Використання показників 
вдосконалення управлінні оцінки якості інформації 
 Розробка комплексної Формування комплексної 
програми розвитку інформаційної системи 
 трудових ресурсів Моніторинг інформаційних 
Формування системи ризиків 
 управління винагородою 
 
Рисунок 1.5 – Схема напрямків підвищення ефективності управління 
ресурсами підприємства 
Джерело: [44] 
 
Наприклад, в сільському господарстві виділяються такі  групи бізнес-
процесів (рис.1.6). 
 
27 
 
 
Основні бізнес-процеси Допоміжні бізнес-процеси 
 
 
Виробництво Матеріально-технічне 
 сільськогосподарської продукції забезпечення 
 
Управління виробничими Управління інфраструктурою 
 ресурсами підприємства сільського господарства 
 
Управління фінансовими 
 Управління персоналом  
ресурсами підприємства 
 
Проектування структури 
 Управління ризиками 
посівних площ і поголів’я господарської діяльності  
 великої рогатої худоби 
 Управління інформаційним 
Управління запасами 
забезпеченням  
 підприємства 
 Управління юридичним 
Формування системи збуту та 
 супроводом тощо  
маркетингової політики 
 
Впровадження системи 
 контролю за якістю 
 сільськогосподарської продукції 
Рисунок 1.6 – Групи бізнес-процесів у сільському господарстві 
Джерело: [26] 
 
Наведемо приклад «вузьких місць», які можуть виникнути в процесі 
виробництва продукції рослинництва на сільськогосподарському 
підприємстві.  Стосовно такого бізнес-процесу, як вирощування 
сільськогосподарських культур виділяють наступні «вузькі місця»: 
 несвоєчасний обробіток ґрунту; 
 недостатнє внесення мінеральних та органічних добрив; 
 обмеження, пов’язані з фізичним розташуванням земельних 
ділянок; 
28 
 
 недостатня кількість сільськогосподарської техніки та простої, 
пов’язані з ремонтом техніки; 
 втрати, пов’язані з погодними умовами; 
 некваліфікований агротехнічний догляд за посівами; 
 неякісний насіннєвий та садивний матеріал; 
 втрати врожаю через незадовільний стан доріг [26]. 
Щодо переробки та зберігання продукції рослинництва: 
 низька пропускна спроможність обладнання; 
 незадовільний стан складських приміщень; 
 низька якість фізіологічних властивостей сировини. 
Зазначені виявлені «вузькі місця» бізнес-процесів дозволять 
сформулювати основні напрями підвищення ефективності використання 
ресурсів та досягнення більш високих результатів діяльності підприємства. До 
таких напрямів можна віднести, як технологічні, так і технічні і організаційні 
заходи. 
На сьогодні підприємства почали активно використовувати сучасні 
системи управління ресурсами підприємства, такими як ERP-системи 
(Enterprise Resource Planning), які забезпечують виконання всіх основних 
функцій підприємства, незалежно від його роду діяльності або статуту. ERP – 
система  –  це корпоративна інформаційна система для автоматизації 
планування, обліку, контролю та аналізу всіх основних бізнес – процесів та 
вирішення бізнес завдань в масштабі підприємства. ERP – система допомагає 
інтегрувати всі відділи та функції підприємства в єдину систему, при цьому 
всі департаменти працюють з єдиною базою даних і їм простіше обмінюватися 
між собою різною інформацією.  ERP –  система включає в себе різні 
функціональні модулі, наприклад, бухгалтерський і податковий облік, 
управління складом, транспортуваннями,  кадровий облік, управління 
взаємовідносинами з клієнтами. Різні програмні модулі єдиної системи ERP 
29 
 
дозволяють замінити застарілі інформаційні системи з управління логістикою, 
фінансами, проектами [50]. 
ERP-системи дають змогу оптимізувати всі сфери діяльності 
підприємства для створення найбільш ефективних засобів управління 
собівартістю продукції та отримання переваг перед конкурентами. Основне 
призначення ERP-системи: забезпечити зростання конкурентоспроможності 
підприємства шляхом підвищення ефективності бізнес-процесів та зменшення 
витрат  [30]. 
Класична схема, що формує інтегрованість інформаційного середовища 
в ERP-системі, як правило, складається з таких функціональних підсистем, як: 
 MRP (від англ. manufactures resource planning – планування ресурсів 
виробництва);  
 CRM (від англ. customers relationship management – управління 
взаємовідносинами з клієнтами);  
 SCM (від англ. supply chain management – управління процесами 
постачання);  
 HRM (від англ. human resource management – управління людськими 
ресурсами); 
 FRM (від англ. financial resource management – управління 
фінансовими ресурсами);  
 ECM (від англ. enterprise| сontent management – управління 
корпоративним контентом) [27]. 
Найвідоміші програмні продукти, що реалізують концепцію ERP є 
системи mySAP ERP, MySAP All-in-One, SAP BusinessOne компанії SAP AG, 
Oracle E-Business Suite, JD Edwards і PeopleSoft Enterprise компанії Oracle, 
FlagmanExpress, Флагман, Фрегат – Корпорація, АВА Системи,  Галактика – 
ERP, «1С: Управління виробничим підприємством 8.0», «Парус – 
Підприємство 8.5» та інші. 
Отже, до основних переваг ERP-систем можемо віднести наступні: 
30 
 
 охоплення практично всіх видів діяльності, всіх бізнес – процесів 
підприємства, управління всіма ресурсами; 
 керівники організації та її персонал отримують інструмент, що 
дозволяє реально планувати і управляти виробництвом; 
 побудова від «потреб виробництва». Тобто первинним для ERP – 
систем є оптимізація виробничих процесів, підвищення ефективності 
виробничої діяльності; 
 ERP – системи дозволяють стикуватися з CAD / CAM системами, 
що дозволяє отримати інтегроване рішення, що поєднує розробки, 
виробництво і постачання; 
 ERP включає в себе пакети прикладних програм для вирішення 
завдань управління, засоби комплексування завдань в необхідні конфігурації , 
засоби сполучення з іншими системами. 
Отже, ефективність управління ресурсами підприємства, в свою чергу, 
залежить від побудови ефективної системи управління, яка базується на 
принципах системності та комплексності, використовує сучасні засоби, 
методи та технології управління, інтегрована у бізнес-процеси підприємства 
та охоплює всі підсистеми планування, організації, мотивації, контролю та 
координації на підприємстві. 
 
 
 
 
  
31 
 
РОЗДІЛ 2 
АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ СТОВ 
«ВОЛЯ» 
 
 
2.1 Організаційно-виробнича характеристика підприємства 
 
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю 
«Воля» розташоване у селі Бубнівська Слобідка Золотоніського району 
Черкаської області у 70 кілометрах від обласного центру. СТОВ було створено 
1992 року.  Підприємство, створене на підставі Законів України «Про 
сільськогосподарську кооперацію», «Про підприємство», «Про власність», 
«Про господарські товариства», Земельного Кодексу України шляхом 
добровільного об’єднання фізичних осіб на засадах членства,  участі у 
спільній сільськогосподарській виробничій діяльності та обслуговування 
переважно членів товариства, з метою отримання доходу, шляхом 
реорганізації попереднього колективного сільськогосподарського 
підприємства і є його правонаступником, згідно протоколу загальних зборів 
уповноважених «5» лютого 2000 року за №1. 
Головною метою діяльності товариства є виробництво, переробка та 
реалізація сільськогосподарської продукції, а також надання членам 
товариства та іншим особам послуг щодо ведення сільського господарства та 
здійснення інших пов’язаних з ним видів діяльності [39]. 
Предметом діяльності товариства є: 
 ведення сільськогосподарського виробництва; 
 переробка сільськогосподарської продукції, як власного 
виробництва, так і придбаної у інших виробників; 
 оптова і роздрібна торгівля продукцією власного виробництва; 
 заняття підсобними промислами та виробництво товарів широкого 
32 
 
вжитку; 
 надання агротехнічних та інших послуг членам товариства, жителям 
сільських пунктів, селянським (фермерам) господарствам, 
сільськогосподарським та іншим підприємствам та організаціям; 
 вирощення та реалізації малогабаритної сільськогосподарської 
техніки та предметів, дрібного інвентарю, тощо; 
 надання транспортних та комунально-побутових послуг членам 
товариства та іншим категоріям громадян; 
 надання ремонтних, будівельних, ритуальних, побутових, 
консультаційних послуг; 
 здійснення ветеринарного обслуговування тварин, племінної 
роботи; 
 здійснення перевозом автомобільним транспортом вантажів та 
пасажирів по території району, області, держави України, країнах Ближнього 
та Далекого Зарубіжжя; 
 брокерська діяльність на товарних, фондових та інших біржах; 
 діяльність цінних паперів та страхова діяльність; 
 створення та експлуатація торгових точок, автостоянок, СТО; 
 здійснення будівельних робіт, виготовлення будівельних матеріалів, 
виробів з дерева; 
 здійснених інших видів діяльності, не заборонених законом [39]. 
Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових (крім рису), 
технічних та овочевих культур. Провідним напрямком є вирощування 
картоплі, а також інших овочів. 
СТОВ є власником будівель, споруд, грошей, майнових внесків його 
членів, виготовленої ним продукції, доходів, отриманих від реалізації та іншої 
діяльності, передбаченої статутом товариства, а також іншого майна, 
набутого на підставах, не заборонених законом. Для здійснення господарської 
та іншої діяльності товариство за рахунок власного майна формує відповідні 
33 
 
майнові фонди. 
Фінансові ресурси товариства формуються за рахунок: 
- доходу від реалізації продукції (робіт, послуг); 
- пайових та інших внесків членів товариства; 
- кредитів банків та інших кредиторів, в тому числі іноземних 
інвесторів; 
- інших надходжень, не заборонених законодавством [39]. 
 Використання фінансових ресурсів регламентується документами 
органів управління товариства в межах їх компетенції. Дохід товариства 
розподіляється на: 
- податки і збори до відповідних бюджетів; 
- погашення кредитів; 
- покриття збитків; 
- проведення підрахунків у фонди товариства; 
- виплати часток доходу на паї; 
- використання доходу товариства в іноземній валюті встановлюється 
валютним Законодавством України [39]. 
Правління, Голова товариства використовує фінансові ресурси 
товариства відповідно до кошторисів або інших документів, затверджених 
загальними зборами членів товариства. 
Товариство може надавати своє майно в оренду за справляння 
відповідної плати. Першочерговим правом оренди майна товариства 
користуються його члени. Товариство на договірній основі обслуговує членів 
товариства відповідно до мети і предмету діяльності. 
Для виконання статутних цілей товариство на основі трудових догорів 
наймає необхідний персонал працівників. Товариство самостійно визначає 
форми і оплату праці персоналу з урахуванням норм і гарантій, встановлених 
законодавством. Товариство забезпечує дотримання встановлених норм і 
правил з охорони праці, техніки безпеки, вимог виробничої санітарії і гігієни. 
Внутрішніми документами товариство може встановлювати додаткові 
34 
 
трудові та соціально-побутові пільги для всіх працівників або окремих їх 
категорій з дотриманням чинного законодавства. 
Тривалість та розпорядок робочого дня в колективі, порядок надання 
вихідних днів, щорічно оплачуваних відпусток, а також мінімум трудової 
участі в підприємстві його працездатних членів, порядок проходження 
випробувального строку регулюються правилами внутрішнього розпорядку 
товариства. Форма, системи і розміри оплати праці членів товариства та інших 
працівників визначаються товариством самостійно в Положенні про оплату 
праці. Оплата праці здійснюється залежно від кількості та якості трудового 
внеску кожного члена товариства і обумовлюється кінцевими результатами. 
Робота в товаристві виконується переважно особистою працею його 
членів. В СТОВ допускається прийняти на роботу громадян за трудовими 
договорами або контрактом. 
Виробничо-організаційна структура СТОВ «Воля» представлена на 
рисунку 2.1. Проведемо аналіз організаційної структури та визначимо 
обов’язки  які закріплені за певними посадами та підрозділами. 
Голова правління підприємства: вирішує самостійно всі питання щодо 
діяльності, за винятком віднесених статутом до компетенції інших органів 
управління підприємства, представляє інтереси підприємства в усіх 
вітчизняних та іноземних підприємствах, фірмах, організаціях; 
розпоряджається в межах, наданих йому статутом прав, майном 
підприємства, заключає договори (угоди, контракти) в тому числі по найму 
працівників; видає довіреності, відкриває в банках розрахункові та інші 
рахунки, користується правом розпорядження коштами; затверджує 
структуру і штат підприємства визначає склад і обсяг відомостей, що 
становлять комерційну таємницю, порядок її захисту; видає накази і дає 
вказівки, обов’язкові для всіх працівників. 
 
 
35 
 
 
Голова Правління 
Група Група Зоотехнік Головний інженер 
Головний агроном 
загальновиробничого загальногосподарського Цех тваринництва Цех механізації 
 
призначення призначення   
Цех рослинництва 
 
тракторна 
бригадир Зав ферми  бригада 
бухгалтерія, 
плановий інспектор рільничої МТФ 
по кадрам, секретар бригади ремонтна 
 
майстерня 
завгосп, 
бригадир Вет. лікар  
експедито, автопарк 
с/огородн. 
комірники СТФ 
бригади 
 
Рисунок 2.1 –  Виробничо-організаційна структура СТОВ «Воля» 
36 
 
Група загальновиробничого призначення: організація планування по 
забезпеченню підприємства матеріалами, організація доставки матеріалів з 
дотриманням умов їх зберігання, організація контролю за економним 
витрачанням матеріалів, організація обліку та зберігання матеріалів, 
визначення потреби в матеріалах, складання заявок, забезпечення 
матеріалами, облік постачальників, придбання матеріалів та експедиційні 
послуги. 
Група загальногосподарського призначення: здійснює організацію 
бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства та 
контроль за використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів; 
забезпечує організацію обліку та звітності на підприємстві та його 
підрозділах; веде облік витрат виробництва, реалізації продукції, виконання 
робіт (послуг), результатів господарсько-фінансової діяльності 
підприємства,а також фінансових і кредитних операцій; складає калькуляції 
собівартості продукції, робіт (послуг), розрахунки по заробітній платі, 
нарахування та перерахування платежів в державний бюджет, внесків 
соціальне страхування, відрахування засобів в фонди економічного 
стимулювання та інші фонди тощо;  здійснює організацію та вдосконалення 
економічної діяльності підприємства; забезпечує дотримання планово-
фінансової дисципліни, господарського розрахунку, контроль за ходом 
виконання панових завдань, організує проведення економічного аналізу  та 
оцінки результатів господарсько-виробничої діяльності підприємства та 
його підрозділів, розробку заходів по використанню 
внутрішньогосподарських резервів, проведенню атестації та раціоналізації 
робочих місць; розробляє перспективні та річні плани комплектування 
підприємства кадрами з врахуванням перспектив його розвитку, зміна 
складу робітників в зв’язку з впровадженням нової техніки, технологій 
тощо; приймає рішення по питанням найму, звільнення, переводу, 
контролює розташування та правильність використання робітників в 
підрозділах підприємства; веде облік особистого складу підприємства, видає 
37 
 
довідки про теперішній та попередній трудовій діяльності працівників, 
зберігає та заповнює трудові книжки та веде установлену документацію по 
кадрах, а також готує матеріали для представлення робітників та 
службовців; вивчає та узагальнює висновки роботи з кадрами, аналізує 
причини плинності прогулів та інших порушень трудової дисципліни, готує 
пропозиції по усуненню виявлених недоліків, закріпленню кадрів, приймає 
та вживає заходи по працевлаштуванню.    
Цех рослинництва очолюється головним агрономом, заступником 
голови правління: організація робіт по вирощуванню культурних рослин, 
для отримання продуктів харчування, кормів для тварин, сировини для 
промисловості, овочівництво.  
Цех тваринництва очолюється зоотехніком: промислове розведення 
великої рогатої худоби та свиней. 
Головний інженер підприємства та цех механізації: визначає технічну 
політику, перспективи розвитку підприємства, та шляхи реалізації 
комплексних програм по всіх напрямках удосконалення, реконструкції і 
технічного переозброєння діючого підприємства тощо; здійснює технічне 
забезпечення функціонування підприємства; здійснює контроль за 
дотриманням правил та норм по охороні праці, техніці безпеки, виробничій 
санітарії та пожежній безпеці тощо; керує діяльністю технічних служб 
підприємства, контролює результати їх роботи, стан трудової та виробничої 
дисципліни в підзвітних підрозділах; організація проведення робіт по 
обробці ґрунту, внесенню добрив, по посадці та догляду за рослинами, 
завантаженню перевозі та розвантаженню різних вантажів.  
В цілому, слід зазначити, що організаційна структура управління  
відповідає цілям та завданням даного підприємства та дозволяє здійснювати 
ефективне управління підприємством. 
СТОВ «Воля» постійно проводить модернізацію та розвиток на основі 
передових і прогресивних агротехнологій. 
38 
 
Оскільки товариство нарощує виробництво овочів, на території 
Бубнівсько-Слобідської сільської ради є сучасне овочесховище для 
зберігання насіннєвого матеріалу. 
Працівники  господарства вивчають нові технології з вирощування, 
захисту та збирання сільськогосподарської продукції, залучають іноземних 
спеціалістів,  переймаючи й застосовуючи їхній досвід. 
 
2.2 Аналіз ресурсної бази підприємства 
 
У сільському господарстві земельні ресурси - це головні засоби 
виробництва, без яких неможливий сам процес виробництва продукції 
рослинництва і тваринництва. 
Землі сільськогосподарського призначення включають різні за 
продуктивністю угіддя. Структура сільськогосподарських угідь залежить від 
зональних особливостей і характеризує якість землі як засобу виробництва в 
сільському господарстві. У складі сільськогосподарських угідь найбільшу 
цінність мають рілля і багаторічні насадження – з підвищенням їх частки 
підвищуються якість і ефективність використання земельних ресурсів. У 
господарствах України частка ріллі зростає з півночі на південь, а площі 
природних сіножатей і пасовищ відповідно зменшуються. 
Структуру посівних площ СТОВ «Воля» відображено в (табл.2.1). 
Дивлячись на структуру посівних площ підприємства видно, що 
найбільше тут сіють кукурудзу на зерно, озиму пшеницю і соняшник. Також 
почали сіяти нут, сою - це культури які користуються великим попитом і 
гарною ціною в покупців. 
Так як підприємство займається вирощуванням ВРХ велику частку землі 
засівають для вирощування багаторічних трав, кукурудзи на корм, озимого 
ячменю для годівлі тварин. 
 
39 
 
Таблиця 2.1 - Структура посівних площ СТОВ «Воля» в 2019 році. 
Назва культури Одиниця виміру Кількість % 
Горох га 209 3 
Кукурудза на зерно га 1347,1 23 
Кукурудза на корм га 304,6 4 
Люцерна га 409,2 6 
Нут га 152,7 2 
Соняшник га 1027,5 17 
Озима пшениця га 1119,4 18 
Сорго га 703,9 12 
Соя га 536,9 9 
Озимий ячмінь га 388,8 6 
Всього: га 6199  
 
Динаміку і структуру земельних угідь в СТОВ «Воля» за 2018-2019 рр. 
представлено в таблиці 2.2. 
Таблиця 2.2 - Динаміка земельних угідь підприємства 
2018 р. 2019 р. 
2019 р. у % 
Види угідь   
до 2018 р. 
га га 
  
Загальна земельна площа 5429 6199 114 
У т.ч. с.-г. угіддя 5429 6199 114 
із них: рілля 5429 6199 114 
Коефіцієнт використання 
1 1 1 
земельних ресурсів 
Коефіцієнт розораності земель 1 1 1 
 
Згідно даних таблиці 2.2 видно що структура земельних угідь за останні 
2 роки збільшилась на 770 га., а це 14%. Коефіцієнт використання земельних 
ресурсів не змінився і становить 1,  коефіцієнт розораності земель також не 
змінився становить 1. Ці коефіцієнти показують, що на підприємстві земля 
використовується на 100% і всі землі підприємство – це рілля. 
Розглянемо землезабезпеченість підприємство (табл. 2.3). 
 
40 
 
Таблиця 2.3 –  Землезабезпеченість СТОВ «Воля» 
Середньорічна Припадає на 1 
Площа, га 
Роки чисельність працівника, га 
с.-г. угідь Ріллі працівників, с.-г. угідь Ріллі 
осіб 
2018 5429 5429 264 20 20 
2019 6199 6199 269 23 23 
2019 p. у % до 
114 114 102 112 112 
2018 р. 
 
Дані таблиці 2.3 свідчать, що у 2019 р. порівняно з 2018 р. навантаження 
сільськогосподарських угідь і ріллі в розрахунку на 1 працівника збільшилося 
на 3%. Це зумовлено збільшенням площі сільськогосподарських угідь на 770 
га., при тому що середня чисельність працівників практично не змінилась. 
Розмір підприємства, наявність і рівень використання ресурсів наведені 
у таблиці 2.4. 
Таблиця 2.4 –  Динаміка показників розміру підприємства 
2019 р. у 
Показники 2018 р. 2019 р. % до 2018 
р 
Валова продукція, тис. грн. 128396 179080 139 
Виручка, тис. грн. 141746 161129 113 
Валовий доход, тис. грн.  13350 21935 164 
Площа с.-г. угідь, га 5429 6199 114 
у тому числі: рілля, га 5429 6199 114 
Середньорічна кількість робітників 
264 269 102 
зайнятих у с.-г. виробництві, осіб.  
Відпрацьовано за рік 1 працівником, 1869 1889 101 
люд/год. 
Рівень використання робочої сили, % 94 96 102 
Валова продукція на 1 середньорічного 
486 665 137 
працівника, тис. грн. 
Поголів’я тварин, умов. гол 1784 1860 104 
 
41 
 
Аналізуючи показники  таблиці 2.4 видно, що виручка у 2018 р. 
порівняно з 2019 р. збільшилась на 13 %, в тому числі валовий доход також 
збільшився на 64 %. Також з таблиці видно, що підприємство добре 
забезпечене земельними угіддями, площа яких протягом останніх років 
збільшилася  на 14 %. За рахунок додаткових вкладень на покращення с.-г. 
техніки і технологій підприємство змогло збільшити виробництво продукції, 
та збільшити валову продукції на 39 %. Рівень використання робочої сили 
підвищився на 2 %. Збільшилася забезпеченість валовою продукцією 1 
середньорічного працівника на 37 %. Це зумовлене збільшенням валової 
продукції. У зв’язку із збільшенням виробництва та збільшенням валової 
продукції збільшилася оплата праці працівників на 16 %. Умовне поголів’я 
тварин на підприємстві також збільшилося на 4 %. 
Отже, з вище написаного можна сказати, що СТОВ «Воля» має добре 
родючі землі, хороші погодні умови, а також всі необхідні ресурси для 
виробництва основних видів сільськогосподарської продукції. 
Для характеристики виробничо-фінансової  діяльності підприємства, 
оцінюється динаміка за останні два роки таких показників, як обсяги 
виробництва та реалізації продукції, собівартість, прибуток, рентабельність, 
показники виробництва основної продукції господарства та інші.  
Виробничо-фінансова характеристика підприємства наведена у поданих 
нижче таблицях. 
Виробництво основних видів продукції наведено у таблиці 2.5. 
Згідно даних таблиці 2.5 видно, що основною продукцією господарства 
є зерно, соняшник, м’ясо і молоко. З даної таблиці ми бачимо, що виробництво 
зерна у 2019 р. порівняно з 2018 р. збільшилось на 8%, соняшнику – 169%, а 
виробництво молока зменшилося на 4% і збільшилось виробництво м’яса  на 
8%. Ці показники свідчать, що виробництво продукції у галузі рослинництва 
збільшилось, а у галузі тваринництва, навпаки, трішки зменшилось. 
 
 
42 
 
Таблиця 2.5 - Динаміка виробництва основних видів продукції 
Види продукції 2018 р. 2019 р. 2019 р. у % 2018 
р 
Зерно, всього, т 20240 21860 108 
Соняшник, т 936 2524 269 
Соя, т 2145 1091 50 
Сорго, т - 4800  
Нут, т - 210  
М’ясо, всього, т 222 240 108 
Молоко, т 5960 5715 96 
Мед, кг 2400 2300 96 
 
Одним із шляхів підвищення конкурентоспроможності виробництва є 
його спеціалізація і концентрація. Для характеристики рівня спеціалізації 
виробництва необхідно визначити галузеву структуру виробництва за 
товарною продукцією в динаміці за останні роки (табл. 2.6). 
Таблиця 2.6 - Склад і структура товарної продукції 
2018 р. 2019  р. 
2019 р. у % 
Продукція 
% до % до до 2018 р. 
тис. грн. тис. грн. 
всього всього 
Озима пшениця 19860 32 18444 23 93 
Кукурудза на зерно 10362 16 18092 23 174 
Ячмінь озимий 4521 7 2610 3 58 
Ячмінь ярий 136 0,2 - - - 
Просо 531 0,8 - - - 
Соняшник  3952 6 23930 31 605 
Соя  13884 22 11697 14 84 
Інші зернові та 
1112 2 2894 4 260 
зернобобові 
Інша продукція 9100 14 1695 2 186 
рослинництва 
Всього по 
63458 67 79362 74 125 
рослинництву 
ВРХ 7596 25 3874 14 51 
Молоко  18385 60 23636 85 128 
 
43 
 
Продовження таблиці 2.6 
2018 р. 2019  р. 
2019 р. у % 
Продукція 
% до % до до 2018 р. 
тис. грн. тис. грн. 
всього всього 
Мед  128 0,4 52 0,1 40 
Інша продукція 
4600 15 0 - - 
тваринництва 
Всього по 
30709 33 27562 26 90 
тваринництву  
Разом по 
рослинництву і 94167  106924   
тваринництву 
 
Проаналізувавши таблицю 2.6 можна зробити висновок, що 
господарство придає більше уваги вирощуванню і реалізації продукції 
рослинництва, про це свідчать показники даної таблиці. 
Економічна ефективність використання земельних ресурсів наведена у 
таблиці 2.7. 
Таблиця 2.7 - Економічна ефективність використання земельних 
ресурсів 
2018 р. у % до 
Показники 2018 р. 2019 р. 
2019 р. 
Вироблено продукції на 100    
гасільськогосподарських угідь: 
Молока, ц 1097 922 84 
М’яса ВРХ, ц 41 39 95 
Валова продукція, тис. грн. 2365 2888 122 
Валовий доход, тис. грн. 246 354 144 
Чистий доход, тис. грн. 2610 2599 99 
Рівень рентабельності, % 10,4 12,2 117 
Виробництво на 100 га ріллі:    
Зерно, ц 3728 3526 94 
Соняшник, ц 172 407 237 
 
44 
 
Аналізуючи таблицю 2.7 ми бачимо, що земельні ресурси у господарстві 
використовуються ефективно, про це свідчить збільшення  таких показників 
валова продукція збільшилась на 22%, валовий доход збільшився на 44%, , 
рівень рентабельності збільшився – на 17%, чистий доход майже не змінився. 
В планах підприємства є побудувати власний міні елеватор та сушарку, 
так як підприємство велику частину прибутків віддає елеваторам за сушіння 
та зберігання зерна. Це було б хорошою альтернативою для створення нових 
робочих місць, а також збільшення заробітної плати працюючих. 
 
2.3 Аналіз ефективності використання ресурсів підприємства 
 
Найважливіше місце і значення в діяльності будь-якого підприємства в 
умовах ринкової економіки є отримання доходу. Доходи є узагальнюючим 
показником роботи підприємства, що виражає результати його виробничої, 
фінансової та інвестиційної діяльності. Від отримання доходів в кінцевому 
підсумку залежить можливість функціонування підприємства, його 
конкурентоспроможність та фінансовий стан. Розмір отриманих доходів 
визначає економічну стратегію підприємства. Враховуючи значення доходу, 
вся діяльність повинна підприємства спрямована на те, щоб забезпечити 
зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні. 
Таблиця 2.8 – Аналіз доходів СТОВ «Воля» за 2018-2019 рр.,тис. грн.. 
Рік Відхилення 
Вид доходу Відносне, 
2018 2019 Абсолютне 
% 
Чистий дохід від 
реалізації продукції 
143127 161129 18002 13 
(товарів, робіт, послуг) 
з нього: 
тваринництво 30561 35734 5173 17 
рослинництво 69053 88688 19635 28 
послуги 43513 36707 -6806 -15 
Інші операційні доходи 33186 40145 6959 21 
Разом 176313 201274 24961 14 
45 
 
       Аналізуючи таблицю 2.8 можна сказати таке : що чистий дохід 
підприємства у 2019 році збільшився на 18002 тис. грн. порівняно з 2018 
роком. Основний дохід підприємство має від продажі продукції рослинництва, 
і в порівнянні з попереднім роком дохід від реалізації зерна збільшився на 28 
%. Тваринництво також є рентабельним, і завдяки реалізації молока, а також  
молодняка ВРХ підприємство в порівнянні з попереднім роком отримало на 
5173 тис. грн., а це на 17 % більше прибутку. А от надання послуг в 2019 році 
не принесло підприємству прибутків і в порівнянні з попереднім роком 
зменшилось на 15%. 
Також  СТОВ «Воля»  має інші операційні доходи, які складаються з 
доходів від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської 
продукції. І в порівнянні 2018-2019 роках цей дохід також збільшився на  21 
%. 
Таблиця 2.9 – Аналіз структури доходів СТОВ «Воля» за 2018-2019 рр., % 
Рік Відхилення 
Вид доходу 
2018 2019  
1 2 3 4 
Чистий дохід від реалізації 
продукції (товарів, робіт, 81 80 -1 
послуг) 
Інші операційні доходи 19 20 1 
Разом 100 100  
           
Аналізуючи структуру доходів підприємства які наведені в табл. 2.9 
можна зробити висновок , що основний дохід підприємство має від реалізації 
продукції (товарів, робіт, послуг) і в порівнянні в 2018-2019 роках зменшився 
лише на 1%. Інші операційні доходи підприємства також залишились на тому 
ж рівні, що в попередньому році і збільшились лише на 1 %. Це говорить про 
те, що основний вид доходу на підприємстві не змінився. 
Наступним кроком аналізу виробничо-господарської діяльності є аналіз 
витрат підприємств. Обсяг витрат наведено у таблиці 2.10. 
46 
 
Таблиця 2.10 - Аналіз витрат СТОВ «Воля» за  2018-2019 рр., тис. грн. 
Рік Відхилення 
Вид витрат 
2018 2019 Абсолютне  Відносне,%  
1 2 3 4 5 
Собівартість 
реалізованої продукції 121502 143618 22116 19 
(товарів, робіт, послуг) 
Адміністративні 
6494 7893 1399 22 
витрати 
Витрати на збут 1744 6359 4615 265 
Інші операційні витрати  7948 21610 13662 172 
Разом 137688 179480 41792 31 
 
Проаналізувавши  витрати СТОВ «Воля» за  2018-2019 рр., які наведені 
у таблиці 2.11, можемо зробити висновок , що збільшилися за 2019 рік: 
- витрати на собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, 
послуг), а саме на 22116 тис. грн.  або на 19%; 
- адміністративні витрати на 1399 тис. грн. або на 22%; 
- інші операційні витрати на 13662 тис. грн. або на 172%. 
Збільшились за 2018-2019 рр.  майже у три рази  витрати на збут. 
Розрахуємо структуру витрат СТОВ «Воля», яка наведена у таблиці 2.11. 
Таблиця 2.11 –  Аналіз структури витрат СТОВ «Воля» за 2018-2019 рр.,% 
Рік 
Вид витрат Відхилення  
2018 2019 
1 2 3 4 
Собівартість реалізованої 
продукції (товарів, робіт, 88 80 8 
послуг) 
Адміністративні витрати 5 5 0 
Витрати на збут 1 3 2 
Інші операційні витрати  6 12 6 
Разом 100,00 100,00 - 
47 
 
 
Як видно з таблиці 2.11 аналізу структури СТОВ «Воля» за 2018-2019 
рр., можемо зробити висновок, що найбільшу частку структури витрат 
відображають  інші операційні витрати, а саме 6 %, найменшу частку 
відображають  витрати на збут - 2%, адміністративні витрати не змінились. 
Також проведемо  аналіз елементів операційних витрат (таблиця 2.12). 
Як видно з таблиці 2.12 витрати на оплату праці у 2019 році збільшились, 
а саме на 3484 тис. грн. або на 9,24 %, а от відрахування на соціальні заходи 
зменшились у 2019 році  на 1507 тис. грн.  або на 0,27%. В цілому витрати у 
2019 році порівняно з 2018 роком збільшились. 
 
Таблиця 2.12 – Елементи операційних витрат СТОВ «Воля» 2018-2019 рр. 
тис. грн. 
 
Рік Відхилення 
Відносне, % 
Вид витрат 
2018 2019 Абсолютне  (ст.3/ст.2-
1)*100% 
1 2 3 4 5 
Матеріальні затрати 63940 135230 71290 1,14 
Витрати на оплату праці 14626 18110 3484 0,23 
Відрахування на 
5440 3933 -1507 -0,27 
соціальні заходи 
Амортизація 4726 11655 6929 1,47 
Інші операційні витрати 28989 73826 44837 1,55 
Разом 117721 242754      125033  
 
Проаналізуємо структуру операційних витрат, яка наведена у таблиці 
2.13. 
 
 
 
 
48 
 
Таблиця 2.13 –  Структура операційних витрат СТОВ «Воля»  за 2018-2019 
рр.% 
Рік 
Вид витрат   Відхилення  
2018 2019 
1 2 3 4 
Матеріальні затрати 54 56 2 
Витрати на оплату праці 12 7 -5 
Відрахування на 
5 2 -3 
соціальні заходи 
Амортизація 4 5 1 
Інші операційні витрати 25 30 5 
Разом 100,00 100,00 - 
 
Аналізуючи структуру операційних витрат підприємства  можна 
зробити висновок, що амортизація у 2019 році збільшилась на 1% також  
збільшились  інші операційні витрати на 5% і матеріальні затрати на 2 %, а 
інші витрати СТОВ «Воля» за 2019 рік порівняно з 2018 роком зменшились 
хоч і не на значний відсоток . 
Проведемо також  аналіз результатів господарської діяльності 
підприємства СТОВ «Воля» (таблиця 2.14). 
Таблиця 2.14 – Аналіз результатів господарської діяльності підприємства 
СТОВ «Воля» за 2018-2019рр. тис. грн.. 
Рік Відхилення 
Вид прибутку 
2018 2019 Абсолютне  Відносне, %  
Валовий прибуток  21625 17511 -4114 0,19 
Фінансовий результат від 
операційної діяльності: 38625 21794 -16901 -43,7 
прибуток 
Чистий фінансовий -43,7 
38625 21794 -16901 
результат: прибуток 
Фінансовий результат до -43,7 
38625 21794 -16901 
оподаткування: прибуток 
49 
 
Аналізуючи  господарську діяльність підприємства, дані якої  наведені у 
таблиці 2.14 можна  зробити такий висновок, що у 2019 році порівняно з 2018 
роком валовий  прибуток підприємства зменшився на 19 %. 
Проведемо аналіз обсягу активів СТОВ «Воля» за 2018-2019рр.. 
Таблиця 2.15- Аналіз обсягу активів СТОВ «Воля» за 2018-2019 рр.. 
Рік Відхилення 
Актив Відносне, 
2018 2019 Абсолютне 
% 
1.Необоротні активи 
Нематеріальні активи: 54 49 -5 -9,25 
Первісна вартість 117 120 3 0,025 
Накопичена амортизація 63 71 8 0,13 
Незавершені капітальні 
41 591 550 13,41 
інветиції 
Основні засоби: 36495 76032 39537 1,08 
Первісна вартість 60334 111507 51173 0,85 
Знос 23839 35475 11636 0,49 
Довгострокові біологічні 
6679 8867 2188 0,33 
активи 
Усього необоротніх активів 43269 85539 42270 0,98 
2. Оборотні активи 
Запаси 59419 97240 37821 0,64 
Виробничі запаси 18226 14916 -3310 -0,18 
Незавершене виробництво 16361 29862 13501 0,83 
Готова продукція 24681 52263 27582 1,12 
Товари 151 199 48 0,32 
Поточні біологічні активи 9697 5138 -4559 -,047 
Дебіторська заборгованість за 
продукцію, товари, 36512 2782 -33730 -0,92 
роботи,послуги 
з бюджетом 635 452 -183 -0,29 
Інша поточна дебіторська 
40031 48165 8134 0,2 
заборгованість 
Гроші та їх еквіваленти 3442 1296 -2146 -0,62 
Готівка 12 1 -11 -0,92 
Рахунки в банках 3430 1295 -2135 -0,62 
Інші оборотні активи 25 7717 7692 307,68 
Усього оборотніх активів 149761 162805 13044 0,09 
 
50 
 
Аналізуючи  таблицю 2.15, можна зробити висновок, що необоротні 
активи збільшились майже в два рази, а це говорить про те що підприємство 
закупило нову техніку і за рахунок цього збільшились основні засоби. 
Оборотні активи збільшились на 9 %, значно збільшились  запаси 
готової продукції, які будуть реалізуватися в наступному році. Незавершене 
виробництво також збільшилось на 83 %. Значно зменшилась дебіторська 
заборгованість на 92 %,також заборгованість перед бюджетом на 29%. 
Аналізуючи залишок коштів на рахунках, значно зменшилась готівка в зв’язку 
з тим, що залишилась непродана продукція на складах. 
Аналіз структури  необоротних активів СТОВ «Воля» за 2018-2019рр. 
(таблиця 2.16). 
Таблиця 2.16 –  Структура необоротних активів СТОВ «Воля» за 2018-2019 
рр. 
Рік 
Необоротні активи   Відхилення  
2018 2019 
1 2 3 4 
Нематеріальні активи 0,12 0,06 -0,06 
Незавершене капітальне будівництво 0,09 0,69 0,60 
Основні засоби 84,36 88,9 4,54 
Довгострокові біологічні активи 15,43 10,35 -5,08 
Усього необоротних активів 100,00 100,00 - 
 
Проаналізувавши структуру необоротних активів (таблиця 2.16), 
можемо зробити висновок, що у 2019 році збільшилось на 0,60 %  незавершене 
капітальне будівництво, основні засоби залишились майже не змінними, а 
нематеріальні активи зменшились у 2 рази . 
Проаналізуємо структуру оборотних активів СТОВ «Воля»  за 2018-
2019рр. (таблиця 2.19) 
 
 
51 
 
Таблиця 2.19 –  Структура оборотних активів СТОВ «Воля» за 
2018-2019 роки. 
Рік 
Оборотні активи Відхилення  
2018 2019 
1 2 3 4 
Запаси:    
Виробничі запаси 12,17 9,16 -3,01 
Незавершене виробництво 10,92 18,34 7,42 
Готова продукція 16,48 32,1 15,62 
Товари 0,1 0,12 - 
Поточні біологічні активи 6,48 3,15 -3,33 
Дебіторська заборгованість за 
24,39 1,7 -22,69 
продукцію, товари, роботи,послуги 
з бюджетом 0,42 0,3 -0,12 
Інша поточна дебіторська 
26,72 29,58 2,86 
заборгованість 
Гроші та їх еквіваленти:    
Рахунки в банках 2,32 0,81 -1,51 
Інші оборотні активи 0 4,74 4,74 
Усього оборотних активів 100,00 100,00 - 
 
Аналізуючи таблицю 2.17, ми бачимо що незавершене виробництво 
збільшилось  на 7,42 %, готова продукція збільшилась на 15,62% .  
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 
зменшилась на  22,69 %., також на 3,33% зменшились поточні біологічні 
активи. Інші оборотні активи в порівнянні 2018-2019 років залишились майже 
незмінними. 
Проведемо аналіз власного капіталу підприємства  СТОВ «Воля»  за 
2018-2019рр. (таблиця 2.18) 
 
 
 
 
52 
 
Таблиця 2.18 - Власний капітал  СТОВ «Воля» за  2018-2019 роки. 
Рік Відхилення 
Пасив Відносне, 
2018 2019 Абсолютне  
%  
1 2 3 4 5 
1.Власний капітал 
Зареєстрований (пайовий) 
0 - 
капітал 90208 90208 
Нерозподілений прибуток 
21905 0,62 
(непокритий збиток) 35285 57190 
Додатковий капітал 0 - 
13122 13122 
Усього власного капіталу 138615 160520 21905 0,16 
2. Довгострокові зобов’язання і забезпечення 
Цільове фінансування 4 0 -4 - 
Усього 4 0 4 - 
3. Поточні зобов’язання і забезпечення 
Поточна кредиторська 
заборгованість: за товари, 21178 9504 -11674 -0,55 
роботи, послуги 
За розрахунками з 
436 2831 2395 5,49 
бюджетом 
За розрахунками зі 
71 169 98 1,38 
страхування 
За розрахунками з оплати 
504 657 153 0,30 
праці 
Інші поточні зобов’язання 32222 74663 42441 1,32 
Усього 54411 87824 33413 0,61 
 
Аналізуючи таблицю 2.18 – власний капітал підприємства, видно, що 
збільшилися розрахунки з бюджетом на 5,49%, розрахунки зі страхування на  
1,38 %, по оплаті праці на 0,3%, інші поточні зобов’язання 1,32%.Зменшилась 
кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 0,55%, що говорить 
про те, що підприємство має готівку, щоб оплатити свої потреби. 
Проаналізуємо структуру власного капіталу СТОВ «Воля»  за 2018-
2019рр. (таблиця 2.19). 
53 
 
Таблиця 2.19 –  Структура власного капіталу  СТОВ «Воля» за 
2018-2019 роки. 
Рік 
Власний капітал Відхилення  
2018 2019 
1 2 3 4 
Зареєстрований (пайовий) капітал 65 56 -  9                  
Нерозподілений прибуток (непокритий 
26 36 10 
збиток) 
Додатковий капітал 10 9 -1 
Разом 100,00 100,00 - 
 
Аналізуючи таблицю 2.19 – структура власного капіталу, видно, що 
зареєстрований (пайовий) капітал зменшився на 9 %, а нерозподілений 
прибуток збільшився на 10 %. 
 
Таблиця 2.20 –  Структура довгострокових зобов’язань і забезпечень 
СТОВ «Воля» за  2018-2019 роки. 
Рік 
Довгострокові зобов’язання і 
Відхилення  
забезпечення 2018 2019 
1 2 3 4 
Цільове фінансування - 100 100 
Разом 100,00 100,00 - 
 
З таблиці 2.20 видно, що підприємство СТОВ «Воля» не користується 
довгостроковими кредитами. 
Зробивши аналіз таблиці 2.21 – структура поточних  зобов’язань і 
забезпечень  СТОВ «Воля», можемо сказати, що поточна кредиторська 
заборгованість : за товари, роботи, послуги зменшилась на 28 %, але зросли на 
25% інші поточні зобов’язання. 
 
54 
 
Таблиця 2.21 –  Структура поточних  зобов’язань і забезпечень СТОВ «Воля» 
за  2018-2019 роки. 
Рік 
Поточні зобов’язання і забезпечення   Відхилення 
2018 2019 
1 2 3 4 
Поточна кредиторська заборгованість: 
38 10 -28 
за товари, роботи, послуги 
За розрахунками з бюджетом 1 4 3 
За розрахунками з оплати праці 1 1 0 
Інші поточні зобов’язання 60 85 25 
Усього 100,00 100,00 - 
 
Оновлення матеріальної бази у 2018 р. становило 16737 тис. грн.., а 
вибуття - 5594 тис. грн.. Відповідно залишок основних засобів на кінець 
періоду становить 60334 тис. грн. за первісною вартістю і 36495 тис. грн.. за 
залишковою вартістю. 
Таблиця 2.22 –  Динаміка руху основних засобів СТОВ «Воля» за 2018-2019 
роки (тис. грн.) 
Надійшло у 
звітному Вибуло Залишок 
періоді у на 
Залишок Залишок Сума 
у т. ч. звітному кінець 
на на зносу 
Роки введені періоді періоду 
початок кінець основних 
в дію (в т.ч. за 
року усього періоду засобів 
нові сума мінусом 
основні уцінки) зносу 
засоби 
2018 49191 16737 16737 5594 60334 36495 23839 
2019 60334 52133 52133 960 111507 76032 35475 
 
У 2019 р. надійшло нових основних засобів на суму 52133 тис. грн., 
вибуло – 960 тис. грн.. Залишок основних засобів на кінець періоду становить 
111507 тис. грн. за первісною вартістю і 76032 тис. грн. за залишковою 
вартістю. 
55 
 
Таким чином, протягом 2018-2019 рр. спостерігається збільшення 
вартості основних засобів. Для більш глибокої оцінки руху основних засобів 
розрахуємо часткові показники стану та руху основних засобів (табл. 2.24). 
Первісна вартість введених в експлуатацію основних засобів у 2019 р. 
становить 52133  тис. грн.., що на 35396 тис. грн.. або на 68 %  більше ніж у  
2018 році. Первісна вартість активів на кінець 2019 р. складає 111507тис.грн., 
що на 48 % більше, ніж у 2018 рр. Як наслідок – коефіцієнт оновлення 
свідчить, що у 2019р. основні засоби СТОВ «Воля» було оновлено на 20%,  що 
є задовільним для діяльності виробничого підприємства. 
Вартість вибулих основних засобів у 2019 р. становить 960 тис. грн., що 
на 4634 тис. грн.. (у 5,8 рази) менше, ніж у 2018 р.  
Первісна вартість основних засобів на початок року у 2019 р. становить 
60334 тис. грн., що на 11143 тис грн., або на 123% більше, ніж у 2018 році. 
Відповідно коефіцієнт вибуття основних засобів показує, що протягом періоду 
вибуло основних засобів 12% вартості активів на початок 2018 р., 2% - на 
початок 2019 року. 
Таблиця 2.23 –  Показники стану і руху основних засобів СТОВ «Воля» за 
2018-2019 роки (тис. грн.) 
Відхилення, 
Показники 2018 р 2019 р. Зміна (±) % 
Вартість введених у дію 
16737 52133 35396 312 
нових основних засобів, 
Первісна вартість 
основних засобів на кінець 60334 111507 51173 185 
року, тис.грн. 
Коефіцієнт оновлення 
0,28 0,47 0,70 1,69 
основних засобів 
Вартість вибулих основних 
5594 960 -4634 17 
засобів, тис.грн. 
Первісна вартість 
основних засобів на 49191 60334 11143 123 
початок року, тис.грн.. 
Коефіцієнт вибуття 
0,12 0,2 -0,42 0,12 
основних засобів 
56 
 
Продовження таблиці 2.23 
Відхилення, 
Показники 2018 р 2019 р. Зміна (±) 
% 
Сума нарахованого зносу 
16737 23839 7102 143 
на початок року, тис.грн.. 
Сума нарахованого зносу 
23839 35475 11636 149 
на кінець року, тис.грн.. 
Коефіцієнт зносу основних 
34,03 58,8 64 116,26 
засобів на початок року, % 
Коефіцієнт зносу основних 
39,52 31,82 22,74 80,54 
засобів на кінець року, % 
Коефіцієнт придатності 
основних засобів на 65,97 41,2 36 -16,26 
початок року, % 
Коефіцієнт придатності 
основних засобів на кінець 60,48 68,18 77,26 19,46 
року, % 
 
Сума нарахованого за рік зносу зберігає динаміку зростання: показник 
на початок  2019р. більше за 2018 р. на 143% . Знос на кінець 2019 р. Становить 
35475тис. грн., що більше 2018 р. на 11636 тис. грн. (на 149%) . 
Відповідно коефіцієнт зносу показує, що на початок 2018 р. зношені 
основні засоби складають 34,03%, 2019 р. – 58,8%. На кінець 2018 р. –39,52 %, 
2019 р. – 31,82%. 
Отже, основні засоби  СТОВ «Воля» є придатними на початок 2018 р. на 
65,97%, 2019 р. – на 41,2%. На кінець 2018 р. – на 60,48%, 2019 р. – 68,18 %. 
Таким чином, протягом 2018-2019 років  спостерігається поступове 
оновлення матеріально технічної бази СТОВ «Воля». Однак проведений аналіз 
свідчить про задовільний  стан основних засобів підприємства: рівень 
придатності активів на кінець 2019 р. становить  77,26%, що є не поганим 
показником  для ефективності діяльності виробничого підприємства.  
Важливе значення для стабільної та ефективнішої роботи підприємства 
має структура персоналу. Кожне підприємство має групи працівників, які 
різняться віком, підлозі, освіті, професії, спеціальності, кваліфікації, стажу 
57 
 
праці та своїм посадам. Структуру персоналу на підприємстві СТОВ «Воля» 
визначають в двох напрямах: рослинництво і тваринництво. 
 
Таблиця 2.24 –  Аналіз чисельності та структури працівників СТОВ «Воля» 
за 2018-2019 роки 
2019 р. у 
Показники 2018 р. 2019 р. % до 2018 
р 
Середньорічна кількість робітників 264 280 106 
зайнятих у с.-г. виробництві, осіб.  
В рослинництві 154 173 113 
В тваринництві 110 107 97 
Відпрацьовано за рік 1 працівником, 1869 1889 101 
люд/год. 
Рівень використання робочої сили, % 94 96 102 
Середньорічна оплата 1 працівника, 56 65 116 
тис. грн. 
 
Аналізуючи таблицю 2.24 можна зробити висновок ,що на підприємстві 
кількість працівників майже не змінилась, і збільшилась лише на 6 %. Рівень 
використання робочої сили, проходить майже на 100%. Середньорічна оплата 
1 працівника збільшилась на 16 %, що є задовільним показником для 
підприємства. 
Завершальним етапом аналізу виробничо-господарської діяльності 
СТОВ «Воля» є аналіз  основних показників ефективності (таблиця 2.27). 
Таблиця 2.27 –  Аналіз ефективності виробничо-господарської 
діяльності підприємства 
Рік Відхилення 
Показник Од. вим. Відносне, 
2018 2019 Абсолютне 
% 
Чистий дохід від 
реалізації продукції 
тис .грн 143127 161129 18002 13 
(товарів, робіт, 
послуг) 
Виручка від 
тис .грн 264629 304747 40118 15,2 
реалізації 
58 
 
Продовження таблиці 2.27 
Рік Відхилення 
Показник Од. вим. Відносне, 
2018 2019 Абсолютне 
% 
Валова продукція тис .грн 128396 179080 50684 39,5 
Собівартість 
реалізованої 
тис.грн 121502 143618 22116 18,2 
продукції (товарів, 
робіт, послуг) 
Валовий прибуток тис. грн. 21625 17511 -4114 -19 
Чистий прибуток тис. грн. 38625 21794 -16831 -43,6 
Рентабельність 
продаж по % 15 11 -4 -26,7 
валовому прибутку 
Рентабельність 
продаж по чистому % 27 13 -14 -51,9 
прибутку 
Рентабельність 
реалізованої % 32 15 -17 -53,1 
продукції 
Валова продукція  тис. грн. 128396 179080 50684 39,5 
Чисельність 
осіб 264 280 16 6,1 
персоналу 
Продуктивність тис. 
486 640 154 31,7 
праці грн./особу 
Середньорічна 
вартість основних тис. грн. 50695 109523 58828 116 
засобів  
Фондовіддача  грн/грн 2,53 1,63 -0,9 -35,6 
Фондомісткість грн/грн 0,39 0,61 -0,22 56,4 
Фондоозброєність тис.грн/особу 192,02 407,1 215,08 112 
Рентабельність 
% 76 20 -56 -73,7 
основних засобів 
Вартість активів тис.грн 193 248 55 28,5 
Рентабельність 
% 22,97 9,88 -13,09 -57,0 
активів 
Коефіцієнт 
оборотності грн/грн 2,05 1,95 -0,1 -4,9 
оборотних активів 
 
 
59 
 
Продовження таблиці 2.27 
Рік Відхилення 
Показник Од. вим. Відносне, 
2018 2019 Абсолютне 
% 
Коефіцієнт 
оборотності грн/грн 2,24 1,67 -0,57 -25,4 
виробничих запасів 
Коефіцієнт 
оборотності готової грн/грн 14,83 7,92 -6,91 -46,6 
продукції 
Коефіцієнт 
оборотності 
грн/грн 8,7 15,5 6,8 78,2 
дебіторської 
заборгованості 
Коефіцієнт 
оборотності грн/грн 2,4 2,8 0,4 16,7 
грошових засобів 
 
Аналізуючи цю таблицю, можна зробити  висновок, що в порівнянні 
2018-2019 років збільшились такі показники як: 
 Чистий дохід на  18002 тис. грн.,  або на 13 %; 
 Виручка від реалізації на 40118 тис. грн., або на 15,2 %; 
 Валова продукція на 50684 тис. грн., або на 39,5 %; 
 Собівартість реалізованої продукції на 22116 тис. грн., або на 18,2%; 
 Середньорічна вартість основних засобів на 58828 тис. грн., або на 
116%. 
 Коефіцієнт оборотності оборотних активів зменшився на 4,9%, цей 
коефіцієнт показує швидкість обороту всіх мобільних засобів підприємства, 
зменшення цього показника є негативним. Коефіцієнт оборотності 
виробничих запасів показує скільки оборотів за рік вони перенесли свою 
вартість на готові вироби. Зменшення його свідчить про відносне збільшення 
виробничих запасів і незавершеного виробництва, або про зниження попиту 
на готову продукцію. Цей показник на підприємстві зменшився на 25,4 %. 
60 
 
 Коефіцієнт оборотності готової продукції також зменшився на 46,6 
%. Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості збільшився на 78,2 %. 
 Коефіцієнт оборотності  грошових засобів збільшився на 16,7%, 
характеризує кількість оборотів оборотних коштів за визначений період.  
Отже, можемо стверджувати, що СТОВ «Воля» достатньо ефективно 
використовує свої ресурси. 
 
  
61 
 
РОЗДІЛ 3 
ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ ПІДВИЩЕННЯ 
ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ СТОВ «ВОЛЯ» 
 
 
3.1 Основні напрями підвищення ефективності використання 
ресурсів сільськогосподарського підприємства 
 
В сільськогосподарському підприємстві використовуються різні 
ресурси, такі як земельні, трудові, матеріально-технічні, фінансові, 
інформаційні. Земельні ресурси є основним первинним (природним) ресурсом, 
без якого власне відбуватися сільськогосподарська діяльність не зможе. 
Земельні ресурси є досить специфічним ресурсом, ефективність використання 
якого залежить від погодно-кліматичних умов, рівня виснаженості ґрунту, 
способу обробки та внесення добрив тощо.  
Аналіз передового світового та вітчизняного досвіду свідчить про те, що 
економічна ефективність будь-якого з підприємств АПК залежить не стільки 
від величини ресурсного потенціалу, скільки від уміння з максимальною 
віддачею використовувати наявні ресурси.  До основних причин втрат 
ресурсів у сільськогосподарському виробництві можна віднести:  
 нераціональне використання матеріальних ресурсів в технологіях; 
  незбалансоване використання ґрунтових ресурсів і біологічного 
потенціалу рослин;  
 відхід від науково-обґрунтованих систем машин для виробництва 
сільськогосподарської продукції та оптимально скомплектованого машинно-
тракторного парку сільгоспвиробників [36].  
Отже, для збереження та раціонального використання такого ресурсу як 
земля, необхідно застосовувати відповідні технології, до яких можна віднести 
прогресивні системи обробітку ґрунту, сучасні автоматизовані та 
комп’ютеризовані технічні засобі, ефективні системи внесення добрив, 
62 
 
застосування сівозмін, систем захисту рослин, використання таких сортів, які 
є більш стійкими у відповідних природно-кліматичних умовах, використання 
якісного посівного матеріалу, збереження рослинних залишків на поверхні 
ґрунту, створення безвідходного виробництва.  
В таблиці 3.1 наведено на скільки можливе збільшення врожайності 
зернових культур при впровадженні певних ресурсозберігаючих технологій. 
 
Таблиця 3.1 – Вплив ресурсозберігаючих технологій на підвищення 
врожайності зернових культур 
Фактори ресурсозбереження Рівень підвищення 
врожайності, % 
Нові сорти та гібриди. Система насінництва 20–25 
Сучасні інноваційні технології 20–30 
Оптимізація структури посівних площ та 10–15 
сівозміни 
Інтегрована система захисту рослин 10–15 
Зменшення втрат врожаю при збиранні 15 
Джерело: [43] 
 
Отже, бачимо, що рівень врожайності при застосуванні зазначених 
ресурсозберігаючих технологій може підвищитися від 10 до 25%. 
Однією з прогресивних технологій, які дозволяють підвищити 
ефективність використання ресурсів сільськогосподарських підприємств, є 
сучасні технології обробітку ґрунту, такі як Mini-till, No-till, Strip-till. Ці 
ресурсозберігаючі технології землеробства характеризуються трьома 
основними принципами: 1) мінімальне механічне порушення ґрунтового 
шару; 2) постійна наявність органічного покривного шару ґрунту; 3) 
диверсифікація культур, що вирощуються в певній послідовності та/або 
одночасно. Механічне втручання в ґрунтовий шар мінімізується або ж 
виключається зовсім, а зовнішні ресурси, такі як агрохімікати і добрива, 
вносяться в оптимально необхідних кількостях, і відповідним способом аби не 
порушити біологічні процеси [14]. В таблиці 3.2 наведено переваги та 
63 
 
труднощі запровадження зазначених вище технологій в практику 
сільськогосподарських підприємств. 
 
Таблиця 3.2 – Характеристика ресурсозберігаючих технологій обробки 
ґрунту 
Технологія Переваги запровадження Труднощі та застереження 
запровадження 
«Mini-till»  Сприяє збереженню вологи в ґрунті Вимагає фінансових витрат на 
(«Low-till») та накопиченню органічних оновлення машинно-тракторного 
речовин парку 
Зменшує залежність врожайності Недостатньо ефективна для 
від кількості опадів та температури протидії ерозійним процесам 
повітря ґрунту 
Знижує потребу в гербіцидах Необхідність врахування 
Зменшує виробничі витрати особливостей і властивостей 
Дозволяє зменшити кількість ґрунту (щільність, вміст гумусу, 
агротехнічних прийомів рухомих форм поживних речовин) 
Ресурсо- та енергозберігаюча Виникає стійкість бур’янів до 
ефективність технології гербіцидів 
Збільшує родючість ґрунту з Виникає ущільнення та 
плином часу до 45% впродовж 5-7 підкислення ґрунту 
років Підвищує частоту прояву 
Зростання врожайності фузаріозу (грибкового 
захворювання рослин) 
«No-till» Відбувається зменшення Виникає потреба у придбанні 
(«Zero-till») антропогенного навантаження на сучасної високопродуктивної 
ґрунт техніки 
Зменшується кількість Знижується прогрівання ґрунту, 
технологічних операцій та строки що змушує змінювати строки 
виконання посівів 
механізованих робіт В перші роки може зменшуватися 
Потребує меншої кількості одиниць врожайність 
техніки та обладнання Погіршується фітосанітарний стан 
Сприяє накопиченню органічних посівів 
речовин у ґрунті Можливе зменшення польової 
Економія ресурсів (зменшуються схожості, що вимагає підвищувати 
витрати на паливно-мастильні норму висіву на 15-25% 
матеріали, насіння, мінеральні Зростає потреба в азоті 
добрива та засоби захисту рослин, Потребує постійного 
знижуються витрати праці, використання гербіцидів у вищих 
амортизаційні відрахування) дозах внесення 
Покращуються агрофізичні Можливий розвиток 
властивості ґрунту, забезпечується резистентності бур’янів до 
висока ефективність у боротьбі з гербіцидів 
водною і вітровою ерозією і іншими Погіршення фосфорного живлення 
факторами його деградації рослин 
Зростає врожайності при Неефективність органічного 
дотриманні всіх вимог технології удобрення 
64 
 
Забезпечує збереження ґрунтової Потребує висококваліфікованого 
фауни, накопичення вологи у ґрунті агрономічного та технічного 
Зменшується залежність від впливу персоналу 
кліматичних умов 
«Strip-till» Прискорюється процес прогрівання Потребує придбання 
ґрунту в оброблених смугах спеціалізованого обладнання 
Можливе проведення Неефективність на полях зі 
прикореневого підживлення складними ландшафтними 
Внесення одночасно мінеральних та умовами 
рідких форм добрив на різну Можливі відхилення ширини 
глибину у два шари міжрядь, що викликає потребу у 
Протидіє вітровій і водній ерозії встановленні системи 
Скорочення кількості агротехнічних автоматичного або паралельного 
прийомів керування 
Знижується потреба в гербіцидах та Потребує використання сучасних 
добривах технологій на основі 
Сприяє затримці вологи в ґрунті та супутникового зв’язку 
підвищенні інфільтрації під час Вимагає висококваліфікованого 
опадів агрономічного та технічного 
Забезпечує розвиток потужної персоналу. 
кореневої системи рослин 
Підвищення родючості ґрунту та 
врожайності 
Зменшення виробничих витрат 
Джерело: [14] 
 
Як бачимо, зазначені технології спрямовані на покращення властивостей 
ґрунту, підвищення врожайності, зниження потреб в гербіцидах та добривах 
тощо, що в свою чергу призводить до зниження витрат, а отже і підвищує 
ефективність використання ресурсів в сільському господарстві. 
Ефективність використання зазначених технологій представлено в 
таблиці 3.3. 
Таблиця 3.3 – Порівняння собівартості технологій вирощування 
кукурудзи на зерно 
Технологія Урожайність, Виробнича собівартість, грн 
т/га на 1 га  на 1 т 
Традиційна 9 19249,09 2138,01 
Mini-till 9,5 17210,97 1811,68 
No-till 10,5 17507,07 1667,34 
Strip-till 10,5 17101,38 1628,70 
Джерело: [14] 
 
65 
 
Отже, як бачимо з наведених розрахунків при використанні 
інноваційних технологій обробки ґрунту значно підвищується урожайність 
порівняно з традиційною технологією, а також зменшується виробнича 
собівартість на 1 га продукції, і відповідно на 1 тону кукурудзи на зерно. 
Крім технологій обробки ґрунтів підвищення ефективності 
використання ресурсів може відбуватися з використанням досягнень селекції 
та генної інженерії. Методи генної інженерії, клітинної біології, ДНК-
технології допомагають переносити генетичний матеріал у рослини від 
мікроорганізмів, грибів і тварин, що дозволяє покращити їх стійкість проти 
шкідників, гербіцидів; до несприятливих ґрунтовокліматичних умов; 
здатність синтезувати біопестициди; нейтралізувати токсичні речовини, що 
знаходяться у ґрунті, воді тощо [3]. Отже, селекція та та генна інженерія 
дозволяє підвищити ефективність використання ресурсів 
сільськогосподарського підприємства за рахунок: 
- покращення сортових якостей; 
- підвищення стійкості до ґрунтово-кліматичних умов та шкідників; 
- приріст врожайності; 
- одержання насіння елітних сортів; 
- стійкість рослин до втрат врожаю, хвороб, шкідників;  
- покращення якості продукції та підвищення рівня врожайності; 
-  стійкість проти гербіцидів;  
- здатність рослин виробляти власні пестициди;  
- скорочення процесу догляду та переробки продукції; – економія 
затрат на вирощування ГМО [3].  
Одним з малозатратних та ефективних  заходів є своєчасна сортозміна, 
що дозволяє також значно підвищити обсяги виробництва продукції (таблиця 
3.4). 
 
 
66 
 
Таблиця 3.4 – Економічна ефективність сортооновлення (у розрахунку 
на 100 га посівної площі зернових культур) 
Зернові Урожайність, ц/га Прибуток Резерви збільшення обсягів 
культури з 1 ц, грн виробництва продукції 
на площі з На З 1 га, З усієї площі 
традиційними площа з ц у У 
сортами новими натуральному вартісній 
сортами виразі, ц оцінці, 
тис.грн 
Озима 48,2 60,3 77,54 12,1 1210 93,82 
пшениця 
Ярий 38,1 45,7 63,07 7,6 760 47,93 
ячмінь 
Кукурудза 98,4 124,8 105,84 26,4 2637,1 279,11 
на зерно 
Всього х х 246,45 х х 466,69 
Джерело: [31] 
 
Однією з можливостей підвищення врожайності є забезпечення 
оптимального рівня вологості для рослин в несприятливих природних умовах. 
На сьогодні створено різноманітні системи краплинного зрошення, 
використання яких дозволяє підтримувати рівень вологості, необхідний для 
рослин; знижує витрати води, електроенергії, мінеральних добрив; зменшує 
ерозію ґрунтів; створює можливість освоєння малопридатних для обробітку 
земель; зменшувати експлуатаційні витрати,  а також здійснювати роботи 
разом з поливом [32]. 
На сьогодні набуває поширення використання сучасних інформаційних 
комп’ютерних технологій в сільськогосподарській галузі, які дозволяють 
підвищувати продуктивність праці, ефективність управлінських рішень, 
сприяти підвищенню ефективного використання ресурсів. Як зазначалося, на 
ефективність діяльності сільськогосподарського підприємства впливає велика 
кількість зовнішніх та внутрішніх факторів, які необхідно враховувати при 
плануванні діяльності та поточній господарській діяльності. Враховуючи 
значний обсяг інформації, яку необхідно зібрати та проаналізувати, саме 
сучасні інформаційні технології дозволяють це зробити швидше і якісніше, 
ніж традиційні.  Серед таких технологій є наступні: 
67 
 
 приймачі-антени глобальних позиційних систем (GPS - ГПС або 
ГЛОНАС), встановлені на будь-якому об’єкті (машині, агрегаті і т.п.). Вони 
пеленгують сигнали із супутників, що перебувають у зоні прийому інформації. 
Для точного визначення місцезнаходження об'єкта в просторі й у часі досить 
одержувати сигнали з 3-4 супутників, що обертаються навколо земної кулі;  
 географічна інформаційна система (GIS - ГІС) - це програмне 
забезпечення, що дозволяє обробляти й показувати просторову інформацію, 
комп'ютеризувати і створювати електронні карти;  
 датчики для дистанційних вимірів і бортові датчики для 
приведення в дію різних частин машинного агрегату [24]. 
Розвиток інформаційних технологій дозволяє запровадити в сільському 
господарстві концепцію «точне землеробство», яке полягає в управлінні 
продуктивністю посівів за рахунок оптимального використання земельних 
ресурсів.  Такий підхід, як показує практика, дозволяє максимізувати прибутки 
сільськогосподарського виробництва, економити господарські та природні 
ресурси, підвищувати якість продукції, підвищувати відтворення ґрунтової 
родючості та зменшувати негативний вплив на зовнішнє середовище [41]. 
Іншими словами, точне землеробство – це комплексна 
високотехнологічна система сільськогосподарського менеджменту, що 
включає в себе технології глобального позиціонування (GPS), географічні 
інформаційні системи (GIS), технології оцінки врожайності (Yield Monitor 
Technologies), технологію змінного нормування (Variable Rate Technology) і 
технології дистанційного зондування землі (ДЗЗ) [41]. 
За допомогою зазначених вище технологій збирається необхідна 
інформація про реальні потреби та можливості вирощування тих чи інших 
сільськогосподарських культур, внесення добрив, результатів врожайності 
тощо, які застосовуються при аналізі ефективності використання ресурсів 
підприємства та планування наступної діяльності. 
На сьогодні також спостерігається поширення використання в 
сільському господарстві безпілотних літальних апаратів (БПЛА) або 
68 
 
безпілотних літаків (дронів). Дрони можуть використовуватися для 
різноманітних цілей: 
 раннього виявлення шкідників, хвороб, потреби рослин в іригації, 
дефіциті азоту тощо. З цією метою на борту дрона закріплюють RGB-камери 
з високою роздільною здатністю, а також мульти- та гіперспектральні камери. 
Дрон облітає відповідні угіддя й сканує їх. Отримана з камер дрона інформація 
аналізується і порівнюється з показниками стандартних угідь. На підставі 
відхилень між фактичними та стандартними даними і виявляють шкідників, 
хвороби, нестачу води. Показники відхилень наносять на карту, що дає наочну 
їх картину. Далі залишається точково діяти для виправлення ситуації; 
 використання для точкового обприскування хворих рослин 
пестицидами, для штучного опилення; 
 здійснення спостереження за стадами тварин; 
 спостереження, контроль за роботою працівників, 
сільськогосподарської техніки, охорона угідь [19]; 
 прогнозування врожайності сільськогосподарських культур; 
 оцінювання зростання сільськогосподарських культур; 
 відстеження нормалізованого вегетаційного індексу; 
інвентаризація сільгоспугідь; 
 побудови 3D моделей фермерського господарства [48]. 
Застосування безпілотних літальних апаратів в сільському господарстві 
має наступні сильні сторони: 
 висока економічна ефективність (здешевлення в десятки рази); 
 невелика висота знімання; 
 точковість, мобільність та висока оперативність; 
 відсутність складної процедури дозволів та узгодження польотів; 
 екологічна чистота польотів [48]. 
69 
 
Відповідно є і певні слабкі сторони, такі як: короткий польотний час; 
необхідність тримати апарат в прямому полі зору; неможливість використання 
при сильному вітрі та дощу [48]. 
Треба зазначити, що розглянуті вище заходи щодо підвищення 
ефективності використання ресурсів є неповним переліком того, що 
сільськогосподарське підприємство може впроваджувати в свою виробничу 
діяльність. Хочемо зауважити, що запровадження таких заходів повинно мати 
комплексний та системний характер, і поєднувати в собі як технічні, так і 
технологічні, а також організаційні заходи. Так, до технологічних заходів 
можемо віднести впровадження енерго - і ресурсозберігаючих технологій 
вирощування сільськогосподарських культур, які дозволяють знижувати 
витрати на виробництво; заміна застарілих технологій виконання 
механізованих робіт інноваційними, з використанням прогресивної 
високопродуктивної техніки вітчизняного та зарубіжного виробництва тощо. 
До технічних заходів належать: впровадження високопродуктивної 
комбінованої техніки, що дозволяє за один прохід виконувати декілька 
операцій; раціональне агрегатування машин, спрямоване на повне 
використання потужності мобільних машин тощо. До організаційних заходів 
ресурсозбереження відносяться: вдосконалення структури посівних площ і 
розширення посівів низьковитратних і високорентабельних культур; введення 
нових високорентабельних культур;  розширення посівних площ під сортами 
культур різних термінів дозрівання, що сприятиме збільшенню термінів 
виконання робіт, зростанню річного завантаження тракторів і 
сільськогосподарських машин та зниженню потреби в них; збільшення обсягів 
виробництва тощо.  
 
 
 
70 
 
3.2 Обґрунтування проєкту підвищення ефективності використання 
ресурсів підприємства 
 
Одним з напрямів підвищення ефективності використання ресурсів 
підприємства є організація маловідходного та безвідходного виробництва, яку 
можна застосувати до різноманітних видів продукції, що вирощуються 
сільськогосподарськими підприємствами. Одним з таких видів продукції є 
кукурудза (рис.3.1). 
 
Стебло Папір, синтетичний шовк 
 
 Абразиви, волокнисті плити, 
Стрижень 
фурфурол, підстилка для худоби 
 
 Листя Корм 
 
Добрива 
 Обгортка 
 Субстрат для вирощування грибів 
 
 Тверді біопалива (пелети та брикети) 
 
 Сировина для біогазу 
Зерно 
 
Сировина для біоетанолу 2-го 
 
покоління 
 
 Сировина для інших продуктів 
(промислових, фармацевтичних, 
 косметичних) 
 
Харчові продукти 
 
 Біоетанол 1-го покоління 
Рисунок 3.1 – Напрями використання зерна та побічної продукції 
кукурудзи 
Джерело: [12] 
71 
 
Як бачимо, напрями використання зерна та побічної продукції 
кукурудзи є досить широкими. Оскільки, СТОВ «Воля» серед інших видів 
продукції, займається вирощуванням кукурудзи, вивчення досвіду організації 
маловідходного виробництва є досить актуальним. 
Треба зазначити, що побічна продукція кукурудзи на зерно складається 
з наступного: 
 стебел, що становлять близько 52,5% всієї маси решток. При 
цьому стебла складають 27,3% маси всієї рослини, включаючи зерно;  
 листя – 20,0% (10,6%); 
 стрижнів – 17,5% (9,0%); 
 обгортки – 8,5% (4,3%); 
 інших частин – 1,5% (0,8%) [12]. 
Треба зазначити, що в тому числі, побічна продукція кукурудзи на зерно 
має хороші паливні властивості, які близькі до властивостей деревного палива. 
Тобто, біопаливо, виготовлене із кукурудзиння, може спалюватися в 
котельному обладнанні, призначеному для деревної біомаси [12].  
На сьогодні напрацьовано різноманітні технології збирання побічної 
продукції кукурудзи та складування її для подальшого транспортування та 
використання, а також технічні засоби. Побічну продукцію можна збирати в 
прямокутних тюках, пресувати у рулони або збирати у подрібненому вигляді 
як суміш різних фракцій рослинних залишків [12]. 
Для збирання побічної продукції кукурудзи на зерно можна 
застосовувати різноманітні технології на базі різних машин, але, основаними і 
технологічно можливими на сьогодні, є чотири ланцюги заготівлі 
кукурудзиння:  
1) SC1 – трипрохідна система на базі прес-підбирача великих 
прямокутних тюків: зернозбиральний комбайн + трактор з мульчувачем-
валкоутворювачем + трактор з прес-підбирачем великих прямокутних тюків; 
72 
 
2) SC2 – трипрохідна система на базі рулонного прес-підбирача: 
зернозбиральний комбайн + трактор з мульчувачем-валкоутворювачем + 
трактор з рулонним прес-підбирачем;  
3) SC3 – система на базі кормозбирального комбайна: зернозбиральний 
комбайн + трактор з мульчувачем-валкоутворювачем + кормозбиральний 
комбайн + трактор з причепом; 
4) SC4 – система на базі кормозбирального причепа-підбирача: 
зернозбиральний комбайн + трактор з мульчувачем-валкоутворювачем + 
трактор з кормозбиральним причепом-підбирачем [12]. 
Проаналізуємо ефективність використання побічної продукції 
кукурудзи на зерно на прикладі першої технології. 
СТОВ «Воля» під вирощування кукурудзи на зерно використовує 1347 
га земельних угідь. Практика свідчить, що з одного гектара можна зібрати від 
2,5 до 5 т с.р. побічної продукції кукурудзи на зерно. Якщо візьмемо середній 
вихід побічної продукції, то на рік СТОВ «Воля» може зібрати близько 4800 т 
побічної продукції. 
В таблиці 3.5 представлено капітальні витрати на техніку, яку необхідно 
придбати для заготівлі побічної продукції кукурудзи на зерно у великих 
прямокутних тюках. 
Таблиця 3.5 – Капітальні витрати на машини для заготівлі побічної 
продукції кукурудзи у великих прямокутних тюках 
Технологічні Вартість Кіл- Вартість, тис. Використання Умовна 
операції / машини одиниці, ть євро машин, % вартість, 
тис. євро річного тис. 
використання євро 
1. Формування 138,5 1 138,5  59 
валків 
Трактор NH T7060 102 1 102 21,9 22,3 
Мульчувач Hiniker 36,5 1 36,5 100 36,5 
5620 
2. Тюкування 297 1 297  102 
Трактор Deutz-Fahr 135 1 135 15,6 21 
X 720 
Прес-підбирач MF 162 1 162 50 81 
2270 
 
73 
 
Продовження таблиці 3.5 
Технологічні Вартість Кіл- Вартість, тис. Використання Умовна 
операції / машини одиниці, ть євро машин, % вартість, 
тис. євро річного тис. 
використання євро 
3. Збір та 201,5 1 201,5  66 
складування тюків 
Трактор NH T7060 102 1 102 15,6 15,9 
  
Причеп Arcusin XP 99,5 1 99,5 50 49,8 
54 T 
4. Навантаження      
Телескопічний 71 1 71 24,3 17 
навантажувач 
MF9407 
5. Перевезення на      
відстань 25-50 км 
Вантажівка МАЗ з 80 4 320 8,1 26 
напівпричепом 
Загалом   1028  270 
Джерело: [12] 
 
Отже,  капітальні витрати на придбання техніки для збирання та 
формування тюків з побочної продукції кукурудзи на зерно, враховуючи 
відсоток річного використання даної техніки саме для цього виду продукції, 
складе 270 тис.євро, або при курсі 1 Євро=30 грн – 8100 тис.грн. Але 
враховуючі, що з перерахованих видів обладнання на підприємстві немає в 
наявності лише мульчувача Hiniker 5620, трактора Deutz-Fahr X 720, прес-
підбирача MF 2270, то капітальні витрати будуть складати 161 тис. Євро, або 
3119 тис.грн. 
В таблиці 3.6 представлена середня собівартість великих тюків побічної 
продукції кукурудзи на зерно за технологічними операціями в Україні. 
 
 
 
 
 
74 
 
Таблиця 3.6 – Собівартість великих прямокутних тюків побічної 
продукції кукурудзи на зерно в Україні в обсягах 3,5 т с.р/га, грн 
Технологічні Структура витрат, грн/т с.р. Разом 
операції Амортизація ТО і Паливо Матеріали Оплата 
ремонт праці 
Формування 
45 22,5 71,4 0 5,7 144,6 
валків 
Тюкування 78 39 64,8 42,9 4,2 228,9 
Збір та 
складування 0 25,2 39,9 0 3,3 68,4 
тюків 
ВСЬОГО 123 86,7 176,1 42,9 13,2 441,9 
Вартість ПП 
кукурудзи 
     240,0 
на зерно у 
полі 
Повна 
собівартість      681,9 
тюків 
Джерело: розроблено на основі [12] 
 
Середня ціна продажи тюків побічної продукції кукурудзи на зерно 
складає 750 грн/т без ПДВ. Отже, при продажу 4800 тонн продукції чистий 
дохід складе 3600000 грн. 
Розрахуємо щорічний операційний грошовий потік за запропонованим 
проєктом (табл. 3.7) 
Таблиця 3.7 – Річний операційний грошовий потік за проєктом 
виробництва побічної продукції кукурудзи на зерно 
Показник Значення 
Обсяги заготівлі біомаси, т. 4800 
с.р/рік 
Чистий дохід від реалізації 360000 
продукції, грн 
Повна собівартість тюків, грн 3272120 
Валовий прибуток, грн 326889 
Податок на прибуток, грн 58838,4 
Чистий прибуток, грн 268050,6 
Амортизаційні відрахування, 590400 
грн 
Операційний грошовий потік, 858450,6 
грн 
75 
 
 Отже, як бачимо з розрахунків, підприємство зможе отримати 
додатковий дохід від реалізації побічної продукції від вирощування кукурудзи 
на зерно у розмірі 3600000 грн та додатковий прибуток у розмірі 590400 грн. 
Розрахуємо ефективність запропонованого проєкту з використання 
динамічних методів, які враховують фактор часу. З цією метою розрахуємо 
такі показники, як чиста теперішня вартість, термін окупності та внутрішня 
норма доходності. Розрахунки чистої теперішньої вартості наведемо в таблиці 
3.8. 
Таблиця 3.8 – Розрахунок чистої теперішньої вартості по проєкту, грн 
 
Показник Період реалізації проєкту 
1 2 3 4 5 6 
Інвестиційні 
-3119000      
витрати 
Операційний 
грошовий 858450,6 858450,6 858450,6 858450,6 858450,6 858450,6 
потік 
Чистий 
грошовий -2260549,4 858450,6 858450,6 858450,6 858450,6 858450,6 
потік 
Коефіцієнт 
дисконтування 0,847 0,718 0,609 0,516 0,437 0,370 
(і=18%) 
Дисконтований 
грошовий -1915719,8 616525,8 522480 442779 375237 317997 
потік 
Кумулятивний 
дисконтований 
-1915719,8 -1299193,9 -776714 -333935 41301,5 359299 
грошовий 
потік 
 
Як бачимо з розрахунків, чиста теперішні вартість проєкту при умов 
реалізації проєкту 6 років має позитивне значення і складає 359299 грн. 
Термін окупності проєкту складає: 
То= 4+333935/375237=4,9 року 
Термін окупності проєкту складає майже 5 років.  
76 
 
Треба зазначити, що якщо б СТОВ «Воля» було потрібно придбати 
повний комплект обладнання для даного виду діяльності, то термін окупності 
склав би більше 15 років, що свідчило б про неефективність даного проєкту. 
Розрахуємо внутрішню ставку доходності за проєктом. Нульового 
значення чиста теперішня вартість досягне при нормі дисконтування біля 26%  
(табл. 3.9). 
Таблиця 3.9 – Розрахунок внутрішньої норми доходності за проєктом 
Показник Період реалізації проєкту 
1 2 3 4 5 6 
Інвестиційні 
-3119000           
витрати 
Операційний 
грошовий 858450,6 858450,6 858451 858451 858451 858451 
потік 
Чистий 
грошовий -2260549,4 858450,6 858450,6 858450,6 858450,6 858450,6 
потік 
Коефіцієнт 
дисконтування 0,794 0,630 0,500 0,397 0,315 0,250 
(і=26%) 
Дисконтований 
грошовий -1794086,8 540722,2 429145 340591 270310 214532 
потік 
Кумулятивний 
дисконтований 
-1794086,8 -1253364,6 -824220 -483629 -213319 1213,26 
грошовий 
потік 
 
Крім зазначеного, СТОВ «Воля» може впровадити виробництво з 
виготовлення паливних брикетів або пелетів із побічної продукції кукурудзи 
на зерно для продажу на ринку або власного використання. Продаж на ринку 
дозволить збільшити доходи підприємства, а застосування альтернативного 
палива для власних потреб дозволить зменшити витрати на опалення 
господарських та адміністративних приміщень господарства.  
  
77 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
В першому розділі кваліфікаційної роботи бакалавра досліджено роль, 
значення та види ресурсів, які беруть участь у діяльності будь-якого суб’єкта 
господарювання. З’ясовано, що ресурси – це комплекс елементів, які 
використовуються для забезпечення діяльності (виробничої, невиробничої, 
фінансової, інвестиційної) суб’єкта господарювання, досягнення ним 
стратегічних та тактичних результатів, і до яких відносяться всі реальні та 
потенційні матеріальні та нематеріальні засоби і можливості, які існують як 
всередині, так і ззовні підприємства. До ресурсів підприємства можна віднести 
матеріальні, фінансові, трудові, виробничі ресурси, а також інформаційні, 
інвестиційні, знання, досвід, партнерські зв’язки, тобто всі можливості, які 
допоможуть планувати, організовувати та здійснювати діяльність 
підприємства. 
На підприємстві існує потреба у створенні ефективної системи 
управління ресурсами, одним із важливих і невід’ємних елементів є аналіз 
ефективності використання комплексу ресурсів, які використовуються в 
процесі діяльності. Метою аналізу є отримання достатньої інформації для 
достовірної оцінки рівня та ефективності використання ресурсів на 
підприємстві. До основних завдань аналізу віднесено наступні: розробка 
системи показників ефективності використання ресурсів підприємства в 
розрізі кожного елемента, а також комплексних показників; збір необхідної 
інформації для розрахунку визначених показників; розрахунок показників 
ефективності використання ресурсів; порівняння з плановими показника чи 
певним стандартом; пошук резервів підвищення ефективності використання 
ресурсів. 
Аналіз безпосередньо проводиться за допомогою визначених 
показників, які найбільш чітко можуть відобразити рівень та ефективність 
використання ресурсів підприємства, що обумовлює необхідність розробки 
78 
 
відповідної системи показників оцінки ефективності використання ресурсів на 
підприємстві. Такі показники можна згрупувати наступним чином: показники 
майнового стану підприємства, показники ефективності використання 
матеріальних ресурсів, показники ефективності використання трудових 
ресурсів, показники ефективності використання фінансових ресурсів, 
показники рентабельності. 
Ефективність управління ресурсами підприємства залежить від 
побудови ефективної системи управління, яка базується на принципах 
системності та комплексності, використовує сучасні засоби, методи та 
технології управління, інтегрована у бізнес-процеси підприємства та охоплює 
всі підсистеми планування, організації, мотивації, контролю та координації на 
підприємстві. 
Друга частина кваліфікаційної роботи бакалавра присвячена аналізу 
ефективності використання ресурсів сільськогосподарського підприємства 
СТОВ «Воля», головною метою якого є виробництво, переробка та реалізація 
сільськогосподарської продукції. Підприємство спеціалізується на 
вирощуванні озимої пшениці, кукурудзи на зерно, сої, соняшника, ячменя 
озимого та інших зернових і зернобобових рослин, а також картоплі. Аналіз 
показав, що земельні ресурси у господарстві використовуються ефективно, 
про що свідчать покращення результатів діяльності підприємства протягом 
двох років. Покращення відбулося за групою показників ефективності 
використання основних виробничих фондів, трудових ресурсів, фінансових 
ресурсів. Незначне погіршання відбувається по групі оборотних ресурсів 
підприємства. 
З’ясовано, що збереження та раціонального використання такого 
ресурсу як земля, необхідно застосовувати відповідні технології, до яких 
можна віднести прогресивні системи обробітку ґрунту, сучасні автоматизовані 
та комп’ютеризовані технічні засобі, ефективні системи внесення добрив, 
застосування сівозмін, систем захисту рослин, використання таких сортів, які 
є більш стійкими у відповідних природно-кліматичних умовах, використання 
79 
 
якісного посівного матеріалу, збереження рослинних залишків на поверхні 
ґрунту, створення безвідходного виробництва. Рівень врожайності 
сільськогосподарського підприємства при застосуванні зазначених 
ресурсозберігаючих технологій може підвищитися від 10 до 25%. 
Запропоновано та обґрунтовано проєкт збирання та реалізації побічної 
продукції кукурудзи на зерно з метою її подальшого використання для 
виробництва паливних брикетів або пелет. Досліджено, що на сьогодні 
напрацьовано різноманітні технології збирання побічної продукції кукурудзи 
та складування її для подальшого транспортування та використання, а також 
технічні засоби. Побічну продукцію можна збирати в прямокутних тюках, 
пресувати у рулони або збирати у подрібненому вигляді як суміш різних 
фракцій рослинних залишків для чого застосовують різноманітні технології на 
базі різних машин.  
Обґрунтовано економічну ефективність запровадження трипрохідної 
системи на базі прес-підбирача великих прямокутних тюків. З цією метою 
розраховано капітальні витрати для купівлі необхідного обладнання, зокрема 
мульчувача Hiniker 5620, трактора Deutz-Fahr X 720 та прес-підбирача MF 
2270, які складуть 161 тис. Євро, або 3119 тис.грн. Розрахунок щорічних 
доходів та витрат при реалізації запропонованого проєкту показав, що 
підприємство зможе отримати додатковий дохід від реалізації побічної 
продукції від вирощування кукурудзи на зерно у розмірі 3600000 грн та 
додатковий прибуток у розмірі 590400 грн. Чиста теперішня вартість за 
проєктом при стаці доходності становить 359299 грн на шостий рік реалізації, 
термін окупності – 5 років, а внутрішня норма доходності – 26%. Дані 
показники свідчать про ефективність запропонованого проєкту та значно 
підвищують ефективність використання земельних ресурсів підприємства. 
Крім зазначеного, СТОВ «Воля» може впровадити виробництво з 
виготовлення паливних брикетів або пелетів із побічної продукції кукурудзи 
на зерно для продажу на ринку або власного використання.  
  
80 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Баканов М. И.,  Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. 4-
е изд. М. : Финансы и статистика, 2002. 416 с. 
2. Бизнес и менеджмент. Терминологический словарь. Под ред. 
Д. М. Розенберг. М.: ИНФРА-М, 1997. 464 с. 
3. Білінська В. Сучасні інноваційні технології в сільському 
господарстві: основна характеристика та перспективи впровадження. Вісник 
Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 
7(172). 2015. C.74-80. URL: http://bulletin-econom.univ.kiev.ua/wp-
content/uploads/2015/11/172_11.pdf (дата звернення: 12.04.2020). 
4. Большой экономический словарь. Под ред. А. Н. Азрилияна. 4-е 
изд., перераб. и доп. М.: Институт новой экономики, 1999. 1248 с. 
5. Болюх М. А., Бурчевський В. З., Горбаток М. І. Економічний 
аналіз. Навч. посібник. За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. К. : КНЕУ, 
2001. 540 с. 
6. Верхоглядова Н. І. Класифікація ресурсів та її значення для 
управління ресурсозбереженням. Інвестиції: практика та досвід. № 16/2015. С. 
27-31. URL:  http://www.investplan.com.ua/pdf/16_2015/7.pdf (дата звернення: 
10.03.2020). 
7. Вовк І. Класифікація ресурсів підприємства. сучасні підходи. URL:  
http://elartu.tntu.edu.ua/bіtstream/123456789/1295/3/11vіppsp.pdf. (дата 
звернення: 04.04.2020). 
8. Вовк І. Класифікація ресурсів підприємства. Сучасні підходи. 
Соціально-економічні проблеми і держава. 2011. Вип. 1 (4).  URL: 
http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2011/11vippsp.pdf 
9. Вовк І. П. Особливості впровадження заходів ресурсозбереження та 
методика визначення їх ефективності на машинобудівних підприємствах в 
81 
 
контексті ресурсономіки. Вісник Сумського державного університету. Сер. : 
Економіка. 2012. № 4. С. 107-117. 
10. Волков В. П., Ильин А. И., Станкевич В. И. и др. Экономика 
предприятия. Учеб. пособие. Под общ. ред. А. И. Ильина, В. П. Волкова. М. : 
Новое знание, 2003. 677 с. 
11. Волошина С.В. Економічний механізм управління ефективністю 
використання матеріальних ресурсів підприємства. Економіка і суспільство 
.Випуск # 3. 2016. URL:  
http://www.economyandsociety.in.ua/journal/3_ukr/28.pdf. (дата звернення: 
10.03.2020). 
12. Гелетуха Г.Г., Драгнєв С.В., Желєзна Т.А., Баштовий А.І. Аналіз 
виробництва пелет та брикетів з побічної продукції кукурудзи на зерно. 
Аналітична записка. UABIO. № 23. 2020. URL: https://uabio.org/wp-
content/uploads/2020/04/position-paper-uabio-23-ua.pdf (дата звернення: 
24.04.2020). 
13. Гладир Т.С. Ресурси підприємства: теоретичні аспекти.  URL: 
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3044 (дата звернення: 04.03.2020). 
14. Гончаренко С.І. Інноваційні ресурсозберігаючі технології як 
фактор підвищення ефективності сільськогосподарcького виробництва. 
Вісник Харківського національного технічного університету сільського 
господарства імені Петра Василенка. 2017. Вип. 185. С. 131-142. URL:   
: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhdtusg_2017_185_19 (дата звернення: 12.04.2020). 
15. Гросул В. А. Ресурси підприємства: теоретичне осмислення сутності. 
БІЗНЕСІНФОРМ. № 7. 2013. С.236-241. 
16. Грузинов В.П. Экономика предприятия : учеб. пособие. 2-е изд. М. 
: Финансы и статистика, 2000. 208 с. 
17. Гуткевич С.О. Інвестування: теорія і практика. Навч. посібник. К.: 
Вид-во Європ. ун-ту, 2006. 234 с. 
18. Гуткевич С.О., Шаманська О.І. Управління економічними 
ресурсами підприємства. Актуальні проблеми економіки. №7(97). 2009. C.99-
82 
 
105. URL: http://base.dnsgb.com.ua/files/journal/Aktualni-problemy-
ekonomiky/Akt-prob-ekonomiky-2009-7/Akt-prob-ekonomiky-2009-7_99-105.pdf 
(дата звернення : 01.04.2020). 
19. Дрони в сільському господарстві: особливості застосування URL:  
https://buh-ua.com.ua/uk/doc/52134/drony-v-selskom-hozjajstve-osobennosti-
primenenija (дата звернення: 14.04.2020). 
20. Дунда С.П. Класифікація ресурсів підприємства. URL: 
http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1574/1/CLASSIFICATIONO
F%20RESOURCESCOMPANY.pdf (дата звернення: 10.03.2020). 
21. Економіка підприємства. Структурно-логічний навч. посіб.. За 
ред. д.е.н., проф. С. Ф. Покропивного. К.: КНЕУ, 2001. 457 с 
22. Економічна енциклопедія: У 3-х томах. Т. 3. Редкол. : С. В. Мо- 
черний (відп. ред.) та ін.  К. : Академія, 2002.  С. 206. 
23. Економічна ефективність застосування технології no-tіll під час 
вирощування озимої пшениці. URL: 
https://www.researchgate.net/publіcatіon/319044131_Ekonomіcna_efektіvnіst_zas
tosuvanna_tehnologіі_no-tіll_pіd_cas_vіrosuvanna_ozіmoі_psenіcі (дата 
звернення: 24.04.2020). 
24. Єдамова А.М Застосування сучасних інформаційних технологій у 
сільському господарстві. URL: http://www.pdaa.edu.ua/np/pdf2/27.pdf (дата 
звернення: 12.04.2020). 
25. Єршова О. О. Ресурсозбереження як альтернативний спосіб 
господарювання на підприємствах АПК. URL:  
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1971 (дата звернення: 24.04.2020). 
26. Желєзняк А., Іваницький І. Управління ресурсами аграрних 
підприємств на основі оптимізації бізнес-процесів. Аграрна економіка. 2016. 
Т. 9. № 1-2. С.116-122. 
27. Здобувач А. Бізнес-перспектива використання інформаційних 
технологій при реалізації ERP-проекту на підприємстві. Науковий вісник 
НЛТУ України. 2014. № 24.7. С. 344-350. 
83 
 
28. Івахненко В. М. Курс економічного аналізу : навч. посіб. К. : 
Знання-Перес, 2000. 207 с. 
29. Інноваційні ресурсозберігаючі технології: ефективність в умовах 
різного фінансового стану агроформувань. Монографія. За ред. професора Г.Є. 
Мазнєва. Харків: Вид-во «Майдан», 2014. 592 с. 
30. Карпусь Я.В. Переваги на недоліки впровадження ERP-системи 
для підвищення ефективності діяльності підприємства. URL:  
http://repository.hneu.edu.ua/bitstream/123456789/14086/1/%D0%9A%D0%B0%
D1%80%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%8C.pdf (дата звернення: 12.04.2020). 
31. Коваленко М.В. Економічне обґрунтування впровадження 
ресурсозберігаючих технологій у рослинництві. URL:  https://bit.ly/2C5K5wU 
(дата звернення: 12.04.2020). 
32. Крачок Л.І. Новітні технології у сільському господарстві: 
проблеми і перспективи впровадження. Сталий розвиток економіки. 3. 2013. 
С.224-231. 
33. Лаврененко В.В. Організаційний розвиток підприємства. 
URL: http://library.if.ua/book/28/1897.html 
34. Матросова Л. М., Носкова С. А. Теоретичні засади поняття 
«виробничі ресурси підприємства» та їх класифікація.  Економічний вісник 
Донбасу. № 2 (24). 2011. URL: http://www.evd-journal.org/download/2011/2011-
2/Ek_visnyk_2_2011-207-211.pdf (дата звернення: 10.03.2020). 
35. Навроцький Н. О. Оцінка ефективності використання ресурсного 
потенціалу підприємства. Международный научный журнал «Интернаука». № 
1 (23), 2 т. 2017. С. 97-101. 
36. Панасюк А.Н., Ширяев В.М. Проблемы реформирования 
технологий и системы машин в растениеводстве. С.-х. машины и технологии.  
2010.  № 2. С. 19-22. 
37. Парасій-Вергуненко І. М. Операційний аналіз ефективності 
використання ресурсного потенціалу підприємства: комплексний підхід. 
84 
 
Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія 
«Економіка». Випуск 4(32).2017. С.207-212. 
38. Попович П. Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів 
господарювання підручник. Тернопіль : Економічна думка, 2001. 454 с. 
39. Статут СТОВ «Воля». 
40. Терещенко С. І. Ресурсний потенціал підприємства: функції та 
структура. Вісник Національного університету водного господарства та 
природокористування. 2012. Вип. 2(58). С. 191–196. 
41. Точне землеробство - ресурсозберігаюче землеробство. URL:  
http://kas32.com/ua/post/view?id=66 (дата звернення: 14.04.2020). 
42. Харингтон Дж. Совершенство управления ресурсами. Пер. с англ. 
А. Л. Раскина, В. В. Шахлевича; Под науч. ред. В. В. Брагина. М.: РИА 
«Стандарты и качество», 2008. 352 с. 
43. Черенков А.В., Шевченко М.С., Рибка В.С., Компанієць В.О., 
Кулик А.О. Напрями інноваційного розвитку виробництва зерна в Україні на 
перспективу. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони 
НААН України. 2015. № 9. С. 40-48. 
44. Шаманська О.І. Основні напрямки підвищення ефективності  
управління ресурсним потенціалом підприємства. Актуальні проблеми 
економіки. №6 (132). 2012. С 166-172. 
45. Экономика организаций (предприятий) : учеб. для вузов. Под ред. 
проф. В. Я. Горфинкеля, проф. В. А. Швандара. М. : ЮНИТИДАНА, 2003.  608 
с. 
46. Экономика: Толковый словарь. Англо-русский. Под ред. Дж. Блэк. – 
М.: Весь Мир, 2000. 840 с. 
47. Экономическая энциклопедия. Гл. ред. Л. И. Абалкин. М.: 
Экономика, 1999. 1022 с. 
48. Юн Г. М., Мединський Д. В. Застосування безпілотних літальних 
апаратів у сільському господарстві. Наукоємні технології. № 4 (36). 2017. 
85 
 
49. Томпсон А. А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. 
Искусство разработки и реализации стратегии : [учебник для вузов]. Пер. с 
англ. под ред. Л. Г. Зайцева и М. И. Соколовой. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 
1998. 576 с.  
50. ERP – система планування та управління ресурсами підприємства. 
URL: http://dss-bi.com.ua/System/erp-
%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8-
%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD
%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B0-
%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%
D0%BD%D1%8F-%D1%80/ (дата звернення: 06.04.2020).