Обґрунтування напрямів інвестиційної діяльності підприємства (на матеріалах ТОВ «Олдіс», с. Вільховець, Звенигородський р-н., Черкаська обл.)»

Цехмістренко, Владислав Костянтинович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8770

Title:	Обґрунтування напрямів інвестиційної діяльності підприємства (на матеріалах ТОВ «Олдіс», с. Вільховець, Звенигородський р-н., Черкаська обл.)»
Authors:	Одінцов, Олег Михайлович Цехмістренко, Владислав Костянтинович
Keywords:	ПІДПРИЄМСТВО;ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ;ПРИБУТОК;АКТИВИ
Issue Date:	Jun-2020
Abstract:	Метою кваліфікаційної роботи є сукупність принципів, прийомів і методів наукового пізнання, положення діалектичних методів дослідження, економічної теорії та практики й інших загальнонаукових підходів до 4 проблем, що досліджувались, а також обґрунтування напрямів вдосконалення управління інвестиційної діяльністю підприємства на прикладі ТОВ «Олдіс». Відповідно до поставленої мети дослідження розроблено наступні завдання: − визначити сутність та особливості управління інвестиційною діяльністю підприємства; − дослідити економічний механізм управління інвестиційною діяльністю підприємства; − провести дослідження методичного інструментарію оцінки ефективності інвестиційної діяльності підприємства; − надати загальну характеристику фінансово-економічної діяльності ТОВ «Олдіс»; − провести діагностику інвестиційної діяльності підприємства; − оцінити фактори впливу на управління інвестиційною діяльністю ТОВ «Олдіс»; − виявити особливості прийняття управлінських рішень на засадах багатокритеріального підходу у підвищенні ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємства; − розробити обґрунтовані напрями вдосконалення діяльності ТОВ «Олдіс» на ринку. Об’єктом дослідження є напрями інвестиційною діяльністю підприємства. Предметом дослідження є теоретичні засади, практичні та рекомендаційні аспекти управління інвестиційною діяльністю підприємства. Інформаційним забезпеченням роботи є положення сучасної економічної теорії, мікроекономіки, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у контексті управління інвестиційною діяльністю підприємства. В процесі дослідження джерелами нормативно-законодавчої 5 інформації були Закони України, Укази Президента України, Постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, які стосуються фінансового забезпечення інвестиційної діяльності підприємств, статистичні дані Державного комітету статистики України, облікові, аналітичні і звітні дані ТОВ «Олдіс». До основних загальнонаукових методів дослідження, які використані в роботі, відносяться: діалектичний метод пізнання; логічний та формально-логічний методи; метод порівняння, узагальнення, систематизації та синтезу (при дослідженні суті інвестиційна діяльність); групування, статистичні, математичні, графічного аналізу (при оцінці показників інвестиційної діяльності підприємства); системний і комплексний підходи, економіко-статистичні, методи прогнозування (для визначення шляхів удосконалення процесу управління інвестиційною діяльністю підприємства). Інформаційною базою дослідження є посібники, монографії вітчизняних авторів та зарубіжних вчених з даної теми, а також статті, аналітичні матеріали, статистичні матеріали та Інтернет-ресурси з питань управління інвестиційною діяльністю підприємств в Україні. Дослідження проводилися на матеріалах ТОВ «Олдіс».
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8770
Appears in Collections:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
ЦЕХМІСТЕНКО В.К..pdf Restricted Access		1.59 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МНІІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра

на тему: «Обґрунтування напрямів інвестиційної діяльності підприємства (на
матеріалах ТОВ «Олдіс», с. Вільховець, Звенигородський р-н.,
Черкаська обл.)»

Виконав: студент 4 курсу, групи ЕП-164
Спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та
біржова діяльність»
Цехмістренко Владислав Костянтинович
(прізвище та ініціали)
Керівник __ Одінцов О.М.
(прізвище та ініціали)
Рецензент __________________________
(прізвище та ініціали)

Черкаси 2020 року

2

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА……………………………………………..6
1.1 Сутність та особливості інвестиційної діяльності підприємства ...... 6
1.2 Економічний механізм управління інвестиційною діяльністю
підприємства ......................................................................................................... 16
1.3 Методичний інструментарій оцінки ефективності інвестиційних
проектів підприємства ......................................................................................... 30
РОЗДІЛ II АНАЛІЗ НАПРЯМІВ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТОВ
«ОЛДІС» …………………………………………………………............................38
2.1. Загальна характеристика фінансово-економічної діяльності підприємства
ТОВ «Олдіс».. ......................................................................................................... 38
2.2 Діагностика інвестиційної діяльності на ТОВ «Олдіс» ........................ 53
2.3. Фактори впливу на інвестиційну діяльність підприємства ................. 58
РОЗДІЛ ІІІ ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМКІВ ВДОСКОНАЛЕННЯ
ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ОЛДІС»…………………………..........63
3.1 Інституційні засади державної підтримки інвестиційної діяльності
підприємств………….. ........................................................................................... 63
3.2 Обґрунтування вибору стратегічних активів як напрямів інвестиційної
діяльності на ТОВ «Олдіс» ................................................................................ 76
3.3 Інвестиційний проект вдосконалення ТОВ «Олдіс» та оцінювання його
ефективності… ...................................................................................................... 87
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………...94
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………............................97
ДОДАТКИ………………………………………………………………………....106
3

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Вагомий вплив на розвиток
підприємства має його інвестиційна діяльність, яка характеризується не
лише додатковими можливостями та перевагами, але й ризиками
додаткових втрат. До основних позитивних аспектів інвестиційної
діяльності можна зарахувати: отримання додаткових прибутків,
забезпечення економічного, соціального, технологічного розвитку
підприємства, диверсифікація його діяльності. Проте, актуальною є
проблема забезпечення інвестиційної діяльності фінансовими ресурсами,
зберігаючи фінансову стійкість і платоспроможність підприємства та
розподіл цих ресурсів з точки зору фінансування найбільш ефективних
проектів для забезпечення розвитку підприємства. Одним з інструментів,
який дасть змогу вирішити означені проблеми та забезпечити
оптимізування інвестиційної діяльності, є інвестиційний портфель
підприємства. Саме з цієї причини актуальним є дослідження особливостей
управління інвестиційною діяльністю підприємства.
Теоретичним та методичним аспектам управління інвестиційною
діяльністю підприємств присвячено роботи таких авторів як: О. А. Андраш,
О. В. Бойко, В. В. Бочаров, А. І. Бутенко, С. А. Буткевич, В. М.
Гончаров, А. Ф. Гукалюк, Н. О. Гунько, В. В. Гурочкіна, А. П. Дука, С. О.
Євтушенко, І. Ю. Єпіфанова, Р. Л. Карпінський, І. О. Конопля, П. В. Кухта,
О. М. Мальщукова, І. В. Нападовська, О. М. Остапенко, А. А. Пересада, Є. М.
Рудніченко, Є. Г. Рясних, В. А. Федорова, Н. В. Хохлов, Г. В. Цадо, Д. М.
Черваньова, Л. О. Чорна, Н. І. Шевченко та інших.
Метою кваліфікаційної роботи є сукупність принципів, прийомів і
методів наукового пізнання, положення діалектичних методів дослідження,
економічної теорії та практики й інших загальнонаукових підходів до
4

проблем, що досліджувались, а також обґрунтування напрямів вдосконалення
управління інвестиційної діяльністю підприємства на прикладі ТОВ
«Олдіс».
Відповідно до поставленої мети дослідження розроблено наступні
завдання:
− визначити сутність та особливості управління інвестиційною
діяльністю підприємства;
− дослідити економічний механізм управління інвестиційною
діяльністю підприємства;
− провести дослідження методичного інструментарію
оцінки ефективності інвестиційної діяльності підприємства;
− надати загальну характеристику фінансово-економічної діяльності
ТОВ «Олдіс»;
− провести діагностику інвестиційної діяльності підприємства;
− оцінити фактори впливу на управління інвестиційною діяльністю
ТОВ «Олдіс»;
− виявити особливості прийняття управлінських рішень на засадах
багатокритеріального підходу у підвищенні ефективності управління
інвестиційною діяльністю підприємства;
− розробити обґрунтовані напрями вдосконалення діяльності ТОВ
«Олдіс» на ринку.
Об’єктом дослідження є напрями інвестиційною діяльністю
підприємства.
Предметом дослідження є теоретичні засади, практичні та
рекомендаційні аспекти управління інвестиційною діяльністю
підприємства.
Інформаційним забезпеченням роботи є положення сучасної
економічної теорії, мікроекономіки, наукові праці вітчизняних та
зарубіжних вчених у контексті управління інвестиційною діяльністю
підприємства. В процесі дослідження джерелами нормативно-законодавчої
5

інформації були Закони України, Укази Президента України, Постанови
Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, які стосуються
фінансового забезпечення інвестиційної діяльності підприємств,
статистичні дані Державного комітету статистики України, облікові,
аналітичні і звітні дані ТОВ «Олдіс».
До основних загальнонаукових методів дослідження, які використані
в роботі, відносяться: діалектичний метод пізнання; логічний та
формально-логічний методи; метод порівняння, узагальнення,
систематизації та синтезу (при дослідженні суті інвестиційна діяльність);
групування, статистичні, математичні, графічного аналізу (при оцінці
показників інвестиційної діяльності підприємства); системний і
комплексний підходи, економіко-статистичні, методи прогнозування (для
визначення шляхів удосконалення процесу управління інвестиційною
діяльністю підприємства).
Інформаційною базою дослідження є посібники, монографії
вітчизняних авторів та зарубіжних вчених з даної теми, а також статті,
аналітичні матеріали, статистичні матеріали та Інтернет-ресурси з питань
управління інвестиційною діяльністю підприємств в Україні. Дослідження
проводилися на матеріалах ТОВ «Олдіс».

6

РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність та особливості інвестиційної діяльності підприємства

Враховуючи те, що руйнівні технології та інновації є одним із
ключових факторів збільшення ризику ведення бізнесу, необхідно повністю
погодитись з думкою А. А. Пересада про те, що сучасне підприємство
повинно прагнути досягти такого стану інвестування, за якого всі інвестиції
є одночасно інноваційними [65, с. 98]. Звичайно, на практиці досягти такої
ситуації не можливо, проте частка інноваційних інвестицій у будь-якого
підприємства повинна постійно зростати для встановлення внутрішніх
нормативів.
Головними причинами і джерелами виникнення інвестиційних ідей є:
потреби ринку, конкурентна боротьба на ринку, бажання одержати
конкурентні переваги і максимізувати прибуток, підвищення престижу
підприємств; пошук вирішення проблем, які виникають під час діяльності
підприємств, наслідування іншим організаціям, які впроваджують нові
технології, бажання працівників покращити свою майстерність у конкретній
діяльності, реалізація знань творчої особистості, поради консультантів у
будь-який період реорганізації підприємств, наукові відкриття,
інтернаціоналізація науки, винахідництво, інтуїтивне уявлення про те, що
нововведення може поліпшити діяльність організації. Тому доцільно
провести дослідження підходів до сутності поняття «інвестиції» (табл. 1.1).
Отже, незважаючи на різні підходи до трактування терміна
«інвестиція», всі визначення об’єднує позиція, згідно з якою інвестиції
пов’язані з якісними змінами, спрямованими на створення нового товару,
технології, процесу. Водночас багатьом визначенням бракує посилання на
те, що нові якісні або вдосконалені продукти праці стають інвестиціями
7

лише за умови їх споживання, тобто практичного застосування, тобто вони
мають сенс, якщо супроводжуються певним ефектом.
Таблиця 1.1
Визначення поняття «інвестиції» вченими-економістами

Автор, джерело Визначення поняття
Інвестиції – це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені
Закон України конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також
«Про інвестиційну організаційні-технічні рішення виробничого,
діяльність» [1] адміністративного,комерційного або іншого характеру, що істотно
поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної
сфери.
Інвестиції – це зміни технології та управління, як нові комбінації
І.Бланк
щодо техніки і технології, використання ресурсів, створення нових
[5, с. 61]
товарів тощо.
Інвестиції – це здійснення змін у техніці, технології, організації,
З. Боді
екології, економіці, а також у соціальній сфері, наголошує на
[8, с. 98]
пріоритеті економічного ефекту.
Інвестиція – це техніко-економічний процес, який, завдяки
В. Брижко практичному використанню продуктів розумової праці – ідей і
[10, с. 125] винаходів, приводить до створення кращих за властивостями нових
видів продукції та нових технологій, які, з’явившись на ринку як
нововведення, можуть дати додатковий дохід.
Інвестиція – це процес доведення наукової ідеї або технологічного
С. Ілляшенко винаходу до стадії практичного використання, що дає прибуток, а
[31, с. 160] також пов’язані з цим процесом техніко-економічні та інші зміни у
соціальному середовищі.
Інвестиція – це такий суспільно-техніко-економічний процес, який
Т. Романчик через практичне використання ідей і винаходів приводить до
[68, с. 138] створення кращих за своїми властивостями виробів, технологій, і у
випадку, якщо інвестиція зорієнтована на економічну вигоду,
прибуток, її поява на ринку може дати додатковий дохід.

Варто відзначити, що найбільш ґрунтовним виступає визначення
поняття «інвестиції» за О. Я. Бозуленко: «інвестиція – це остаточний
результат інвестиційної діяльності, вона виступає у вигляді удосконаленого
суспільно-техніко-економічного процесу з метою досягнення економічного
та соціального ефекту».
Слід звернути увагу на те, що інвестиції постали головним фактором
економічного потенціалу, потіснивши інвестиції, та спричинили
домінування інвестиційної моделі потенціалу в сучасній економіці.
Поряд із проведеним вище дослідженням поняття «інвестиції»
проведемо обґрунтування визначення інвестиційної діяльності (табл. 1.2).
8

Таблиця 1.2
Порівняння поняття «інвестиційна діяльність»
Особливі
Автори Визначення поняття
характеристики
1 2 3
Інвестиційна діяльність – це розгортання
І.Бланк інвестиційного процесу впровадження Процес упровадження
[5, с. 61] нововведень (частіше за все технічного, нововведень
технологічного характеру).
Інвестиційна діяльність – це системи факторів
З. Боді Інвестиційний процес;
та умов,необхідних для здійснення
[8, с. 98] інвестиційна діяльність
інвестиційного потенціалу.
Інвестиційна діяльність – це процес
господарювання,що спирається на безупинні
пошук і використання нових способів і сфер Процес господарювання;
В. Брижко
реалізації потенціалу підприємств у мінливих реалізація потенціалу;
[10, с.
умовах зовнішнього середовища у рамках модифікація діяльності;
125]
обраної місії та прийнятої мотивації діяльності ринки збуту
пов’язаний з модифікацією існуючих і
формуванням нових ринків збуту.
Інвестиційні перетворення;
Інвестиційна діяльність – це складний та
С. процес проведення наукових
довготривалий процес інвестиційних
Ілляшенко досліджень і розробок,
перетворень на підприємстві,що включає набір
[31, с. створення новинок та
цілей, заходів,які плануються,систему мотивації
160] освоєння їх
та способи фінансування.
виробництві у
Інвестиційна діяльність – це шлях,який
базується на поглибленні поєднання цілей Поглиблення поєднання
Т.
підприємства, його підсистем, цілей кожної цілей підприємства та
Романчик
особистості,яка працює в кожного його працівника;
[68, с.
колективі,вдосконаленні її діяльності, удосконалення діяльності
138]
вдосконаленні бізнес-процесів для досягнення та бізнес-процесів
загальних стратегічних цілей.
Інвестиційна діяльність – це створення на
О. Є.
фондовому ринку привабливості з точки зору
Кузьмін Дохідність інвестиційного
дохідності інвестиційного ризику,тобто
[41, с. ризику; вартість бізнесу
підвищення вартості бізнесу шляхом у
211]
правління інвестиціями.
Інвестиційна діяльність – це сукупність Сукупність відносин;
Т.В. відносин,що виникають у ході підвищення ефективності
Момот цілеспрямованого підвищення економічної та
[57, с. 98] ефективності та конкурентоспроможності конкурентоспроможності
організації на основі інвестицій. через інвестиції
Інвестиційна діяльність – це діяльність
О. І. Нові методи і засоби
підприємства, що спирається на постійний
Захаров задоволення потреб
пошук нових методів та засобів задоволення
[29, с. споживачів, підвищення
споживацьких потреб та підвищення
117] ефективності.
ефективності господарювання.

9

Продовження табл. 1.2
1 2 3
Інвестиційна діяльність – це процес Цілеспрямований,
цілеспрямованого,послідовного руху послідовний рух до
підприємства до збалансованого збалансованого
інвестиційного стану під впливом інвестиційного стану;
Л.М. синергетичної дії зовнішніх та внутрішніх результат якості,
Прокопишин факторів,що визначають стійкість що залежить від
[66, с. 628] організаційно - функціональної системи інтенсивності та
підприємства в умовах ринкової економіки, швидкості
який характеризується результатом якості, інвестиційних
досягнутим залежно від інтенсивності та процесів
швидкості інвестиційних процесів на
підприємстві.
Інвестиційна діяльність – це процес пошуку та
Пошук та створення
створення нової продукції та процесів на
нової продукції і
основі використання сукупності всіх наявних
Т. О. Харченко процесів; якісні зміни
засобів та можливостей підприємства, що веде
[74, с. 101]
до якісних змін (підвищення
конкурентоспроможності,збільшення стійкості
в мінливих зовнішніх умовах,формування
нових ринків збуту тощо)

Аналіз наведених у табл. 1.2 показав, що, по-перше, ряд науковців
(І.Бланк [5, с. 61], З. Боді [8, с. 98], В. Брижко [10, с. 125]) пов’язують
інвестиційну діяльність із розгортанням інвестиційного процесу. А це, на
наш погляд, не зовсім правильно, оскільки в загальноприйнятому розумінні
інвестиційний процес є «сукупністю науково-технічних, технологічних і
організаційних змін, що відбуваються у процесі реалізації інвестицій», тоді
як інвестиційний потенціал на підприємстві, як правило, пов’язаний не
тільки з реалізацією інвестицій та цілком може вийти за межі вищеназваних
змін і стосуватися економічних, маркетингових, управлінських,
торговельних та / або виробничих і т. п. інвестиційних перетворень.
По-друге, деякі науковці (С. Ілляшенко [31, с. 160], Т. Романчик [68, с.
138], О. Є. Кузьмін [41, с. 211]) цілком слушно наголошують на тісному
взаємозв’язку між інвестиційним потенціалом та потенціалом
підприємства (передусім інвестиційним).
По-третє, Т. В. Момот [57, с. 98], О. І. Захаров [29, с. 117]
і Л. М. Прокопишин [66, с. 628], які дуже вузько визначають це поняття і
10

фактично акцентують увагу лише на джерелі цього потенціалу –
інвестиціях. Інші ж, наполягаючи, що основою інвестиційного потенціалу
підприємства є інвестиції або управління ними, необґрунтовано,на нашу
думку, ототожнюють цей потенціал із сукупністю відносин, що виникають
у ході цілеспрямованого підвищення економічної ефективності та
конкурентоспроможності [74, с. 101], чи наполягають на тому, що він
спрямований на підвищення вартості бізнесу, тобто на створення
привабливості з точки зору дохідності інвестиційного ризику [68, с. 138].
Останнє вступає у певне протиріччя з тим, що інвестиційна діяльність може
бути притаманна як комерційним (тобто таким, що займаються
підприємництвом), так і некомерційним підприємствам, основною функцією
яких є виконання соціально значущих завдань (наприклад, це може
стосуватись і підприємств ресторанного господарства, які організовують
харчування школярів, основною цільовою установкою яких є максимальне
забезпечення якісним харчуванням учнів у загальноосвітніх навчальних
закладах).
По-четверте, дехто з науковців [41, с. 54] чомусь фактично ставить
знак рівності між потенціалом та діяльністю. І хоча, з нашої точки зору,
інвестиційна діяльність підприємства впливає на його інвестиційний
потенціал – це нетотожні поняття.
По-п’яте, невдалим вважаємо трактування О. В. Мелих та Ю. В.
Ткаченко [54, с. 22; 69], у якому інвестиційна діяльність підприємства
визначається як шлях, який базується на поглибленні поєднання цілей
підприємства, вдосконаленні бізнес-процесів з метою досягнення
загальних стратегічних цілей, оскільки ці науковці нічим не
підтверджують той факт, що лише при інвестиційному потенціалу може
бути забезпечене поглиблене поєднання цілей підприємства. Крім того, це
визначення більше нагадує рекомендацію щодо підвищення ефективності
стратегічного управління підприємством, що може й не залежати від того, чи
11

обере підприємство інвестиційний шлях потенціалу. Вважаємо також, що
інвестиційний потенціал підприємства може бути спрямований не тільки
на досягнення загальних стратегічних цілей.
По-шосте, підтримуємо позицію тих науковців [59, с. 73], які
наголошують, що інвестиційний потенціал підприємства веде до якісних
змін.
По-сьоме, недоцільним вважаємо без будь-яких попередніх пояснень
та обґрунтувань введення в остаточне визначення термінів і понять, які
донині ще не використовувалися у теорії інвестиційного потенціалу та
інвестиційному менеджменті підприємств. Це, зокрема, стосується поняття
«збалансований інвестиційний стан», яке застосувала З. Я. Шацька [77, с.
178]. При цьому незрозумілим є не тільки те, що саме є зазначеним станом,
але й те, яким чином його взагалі можна досягти, якщо він знаходиться «під
впливом синергетичної дії зовнішніх та внутрішніх факторів», перші з яких
у сучасних умовах господарювання практично постійно змінюються.
Спрямованість інвестиційного розвитку може бyти виявлeнa зa
допомогою діалeктичного зaкону зaпeречення, що подоланням стaрої
якості зi збрежeнням її позитивного змістy тa створенням yмов для нового
eтапу розвитку, pозкриває зв’язок мiж piзними його стaдіями. Серeд
досліджень, в якиx використовуються особливості закону запeречення,
нeобхідно видiлити роботу М. О. Ткаченко [71, с. 79]. Результaти циx
досліджень підтвeрджують, що eкономічний розвиток є пeреходом вiд
одного стану eкономіки до іншого, коли в новому пeріоді нe тiльки
збiльшується виробництво товарів, a мaє місцe і виробництво нових
товарів і нaдання послуг з використанням нових тeхнологій порівняно з
минyлим пeріодом. У зв’язкy з цим із впровадженням інвестицій пов’язана
пeрш зa всe рeорганізація, зaміна внyтрішнього середовища пiдприємства,
якa може стосуватися зaміни мeтодів виpобництва, організації, упрaвління
тощо. Нa відмiну вiд екстeнсивного і інтeнсивного вaріантів розвитку,
12

орієнтованих нa збiльшення обсягів виpобництва і відповідно знижeння
витрaт, інвестиційна діяльність спрямована на збільшення доходів за
рахунок покращення якісних показників.
Формування інвестиційних ресурсів забезпечує фінансування
інвестиційної діяльності підприємства і входить у систему стратегічних
цілей його розвитку. Для забезпечення ефективного управління цим
процесом розробляється стратегія формування інвестиційних ресурсів з
різних джерел відповідно до потреб розвитку підприємства.
Управління інвестиційною діяльністю – це процес управління всіма
аспектами інвестиційної діяльності суб’єкта підприємництва [15, с. 10].
Оскільки основною метою управління інвестиційною діяльністю є
забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії
підприємства на окремих етапах його розвитку, що в кінцевому підсумку
набуває конкретного вираження в максимізації ринкової вартості
підприємства та підвищенні добробуту його власників у поточному та
майбутніх періодах, то в процесі реалізації цієї мети інвестиційна діяльність
спрямовується на вирішення завдань розвитку економіки підприємства.
Основні завдання управління інвестиційною діяльністю тісно
взаємопов’язані та взаємозумовлені. Зокрема, забезпечення високих темпів
розвитку підприємств можна досягти як шляхом вибору і здійснення
високоприбуткових інвестиційних проектів, так і прискоренням реалізації
інвестиційних програм. У свою чергу максимізація чистого прибутку від
інвестиційної діяльності може супроводжуватися і значним підвищенням
інвестиційних ризиків, звідси випливає необхідність оптимізації цих
показників. Зрештою, мінімізація інвестиційних ризиків одночасно є
необхідною умовою забезпечення фінансової стійкості та
платоспроможності підприємства у процесі здійснення інвестиційної
діяльності.
Зміст управлінського аспекту інвестиційної діяльності підприємства
13

слід розглядати з позиції основних функцій управління, завдяки яким
здійснюється взаємодія між суб’єктом і об’єктом: планування, організації,
мотивації та контролю. Узгодження функцій досягається координацією, а
їх виконання орієнтоване на реалізацію головної мети та системи основних
завдань інвестування. Технологію управління інвестиційною діяльністю,
тобто процедури його здійснення, аналогічно до технології управління
взагалі, можна розглядати з позиції циклічного процесу, що складається з
трьох основних етапів, зв’язаних у просторі та часі: інформаційного, який
охоплює збирання, передачу, обробку, аналіз і збереження релевантної
інформації; логіко-розумового, на якому відбувається розробка і прийняття
інвестиційних рішень, та організаційного, змістом якого є організація
виконання інвестиційних рішень [16]. Інтеграція зазначених сутнісних
сторін інвестиційного менеджменту полягає в тому, що його функції
являють собою взаємопов’язаний та взаємозалежний комплекс видів робіт,
що виконуються, відповідаючи на питання, що робити, а процедури – цикл
управління, указуючи, як робити, тобто конкретні форми реалізації цих
робіт, способи та прийоми, що мають забезпечити досягнення встановлених
цілей.
Система управління інвестиційною діяльністю реалізує свою головну
мету й основні завдання шляхом виконання певних функцій, які діляться на
дві головні групи: функції управління інвестиційною діяльністю як
управляючої системи (ці функції є складовими частинами будь-якого
процесу управління незалежно від виду діяльності підприємства, його
організаційно-правової форми, розміру, форми власності – у теорії
управління їх називають загальними) і функції управління інвестиційною
діяльністю як спеціальної галузі управління підприємством (їх склад
визначається конкретним об’єктом певної управляючої системи – теорія
управління розглядає ці функції як специфічні).
У групі загальних функцій управління інвестиційною діяльністю
14

основними такі: розробка інвестиційної стратегії підприємства; створення
організаційних структур, що забезпечують прийняття й реалізацію
управлінських рішень за всіма аспектами інвестиційної діяльності
підприємства; формування ефективних інформаційних систем, що
забезпечують обґрунтування альтернативних варіантів інвестиційних
рішень; здійснення аналізу різних аспектів інвестиційної діяльності
підприємства; здійснення планування інвестиційної діяльності
підприємства за основними її напрямами; розробка дієвої системи
стимулювання реалізації управлінських рішень у сфері інвестиційної
діяльності; здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих
управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності. У групі
специфічних функцій управління інвестиційною діяльністю виділяють:
управління реальними інвестиціями; управління фінансовими
інвестиціями; управління формуванням інвестиційних ресурсів. Кожна з
цих функцій може бути конкретизована з урахуванням специфіки
інвестиційної діяльності окремих підприємств. Під час здійснення такої
конкретизації на кожному підприємстві може бути побудована
багаторівнева функціональна система управління інвестиційною
діяльністю.
Таким чином, інвестиційну діяльність підприємства можна
формалізувати як складну відкриту динамічну систему, оскільки їй
притаманні всі основні особливості останньої, а саме: цілісність, відносна
відокремленість від оточуючого середовища, пов’язаність із ним,
структурованість, багатоаспектність, цілеспрямованість тощо.
Використовуючи методологію системного підходу, інвестиційну діяльність
можна подати у вигляді моделі відкритої системи, входом якої є інвестиції,
інвестиційні ресурси, інвестиційні рішення, а виходом – результат їх
реалізації (соціально-економічний розвиток підприємства).
Отже, орієнтація суб’єкта підприємницької діяльності на
15

інвестиційний потенціал дозволяє йому адаптуватися до змін умов
зовнішнього середовища і тривалий час утримуватися на ринку за рахунок
активізації процесів пошуку та реалізації нових можливостей на нових
напрямах діяльності та посиленої мотивації потенціалу. Таким чином,
інвестиційна діяльність характеризується постійним оновленням не тільки
асортименту продукції, впровадженням нових технологій, постійним
удосконаленням системи виробництва і збуту відповідно до змін зовнішніх
умов господарювання, а й постійним вдосконаленням відносин, культури,
системи мотивації до потенціалу.
16

1.2 Економічний механізм управління інвестиційною діяльністю
підприємства

Сучасна система управління інвестиційною діяльністю підприємств, її
функціонування вимагають моделювання бізнес-процесів на основі досвіду
практичної роботи з управління інвестиційною діяльністю, його наукового
узагальнення, переходу від методу «проб і помилок» до сучасної
методології аналізу і проектування процедур управління інвестиційною
діяльністю. Процес прийняття та реалізації інвестиційного рішення
передбачає проходження певних етапів (рис. 1.1), набір і послідовність яких
є об’єктом дослідження вітчизняних і зарубіжних учених.
Коротко розглянемо зміст поданих на рис. 1.1 етапів процесу
прийняття і реалізації інвестиційних рішень на підприємстві:
1. Збір інформації, пошук найбільш перспективних інвестиційних
ідей. На цьому етапі формується проблема, збираються інвестиційні дані
виявляються інвестиційні можливості.
2. Формулювання, первинна оцінка і відбір інвестиційних проектів.
Метою цього етапу є втілення перспективних ідей в конкретні інвестиційні
пропозиції у вигляді інвестиційних проектів. Оцінка інвестиційних
пропозицій (проектів) значною мірою впливає на прийняття кінцевого
рішення з проекту (вибір остаточного варіанту). Попередній відбір
інвестиційних проектів, зазвичай, базується на якісній оцінці основних
параметрів його життєздатності.
3. Аналіз і прийняття остаточного рішення з проекту. На цьому етапі
попередньо відібрані інвестиційні проекти перевіряються більш ретельно з
використанням кількісних методів оцінки. Саме на цьому етапі формується
остаточне рішення щодо фінансування інвестиційного проекту. Саме на
цьому етапі формується остаточне рішення щодо фінансування
інвестиційного проекту.
17

Збір інформації, пошук найбільш перспективних інноваційних
ідей

Формулювання, оцінка і відбір інноваційних
проектів

Аналіз і прийняття остаточного рішення з проекту

Здійснення проекту
Моніторинг проекту та після інноваційний контроль

Рис. 1.1. Алгоритм організації процесу прийняття та реалізації інвестиційних рішень на
підприємств
На думку В. В. Прохорова, третій етап включає реалізацію таких семи
послідовних під етапів:
– офіційне представлення альтернативних інвестиційних проектів;
– класифікація і групування альтернатив за цілями та умовами і
виділення найбільш пріоритетних альтернатив згідно з визначеними цілями і
умовами;
– фінансовий аналіз альтернативних інвестиційних проектів;
– порівняння результатів фінансового аналізу;
– розгляд фінансових можливостей для реалізації проекту;
– прийняття рішення щодо реалізації інвестиційного проекту;
– розробка системи моніторингу процесу реалізації проекту [67, с. 33-
34]. Наступним етапом процесу є етап реалізації інвестиційного проекту.
На відміну від підходу до моделювання процесу прийняття інвестиційного
рішення, що наведений в дослідженні В. І. Борозенко, авторське бачення
цього процесу можливість інтегрування в єдине ціле дії з моделювання та
реалізації інвестиційного проекту.
18

Етап реалізації інвестиційного проекту, зазвичай, складається з
наступних фаз.
1. Створення юридичного, фінансового і організаційного базису,
тобто здійснення робіт з підготовки засновницьких документів, вибору
організаційної структури управління, придбання технологій.
2. Детальне проектування. Контрактація. У цю фазу входять роботи з
підготовки території, кінцевого вибору технології і обладнання,
будівельного планування, календарного планування, підготовки необхідних
документів, креслень, участь у тендерах, оцінку пропозицій, проведення
переговорів і контрактація між інвестором і організаціями, які фінансують,
консультують тощо, постачальниками сировини.
3. Будівництво. На цій фазі передбачається придбання землі,
будівельні роботи разом з установкою і монтажем обладнання згідно із
заданою програмою і графіком.
4. Передвиробничий маркетинг включає в себе використання
маркетингового інструментарію для підготовки ринку до нових продуктів і
забезпечення критичного рівня поставок.
5. Набір і навчання персоналу.
6. Здача в експлуатацію та пуск підприємства [9, с. 27].
Практичним утіленням інвестиційної діяльності є різні інвестиційні
проекти. Розробка та реалізація реального інвестиційного проекту проходить
тривалий шлях від ідеї до будівництва та експлуатації об’єкта. Цей період, як
правило, називається життєвим циклом інвестиційного проекту.
Інвестиційний процес передбачає перетворення наукового знання у
фізичну реальність, здійснюється у просторі й часі і складається з певних
залежних етапів (табл. 1.3).
Так, процесні інвестиції – це освоєння нової або значно вдосконаленої
продукції, технології, організації виробництва. Випуск такої продукції
неможливий у разі використання діючих устаткування або методів
виробництва. У США – 1/3 всіх інвестицій – процесні, а 2/3 – продуктові. В
19

Японії співвідношення продуктових і процесних інвестицій характеризується
зворотними цифрами. Для України важливо врахувати японський досвід,
особливо коли зважити нерозвиненість таких інструментів інвестиційного
процесу як лізингові операції, венчурні форми організації фінансування,
відсутність ринку інвестицій [6, с. 112].
Таблиця 1.3
Основні етапи і результати інвестиційних процесів, джерела їх
фінансування
Етап 1 Етап 2 Етап 3 Етап 4
Освоєння
Виконання дослідно-
Пов’язаний з Виконання виробництва нової
і проектно-
виконанням прикладних НДР продукції і
конструкторських
пошукових НДР комерціалізації
робіт (ДКР і ПКР)
інвестицій
Висунення, Визначення якісних Повна окупність
обґрунтування та характеристик нових Створення дослідних інвестицій у процесі
експериментальна методів з допомогою зв’язків нової реалізації
перевірка ідей про розроблення ТЗ і ТП продукції, (комерціалізації)
нові методи на ДКР і ПКР, коректування і виготовленої
задоволення технологічних передача продукції,
громадських потреб інвестицій технічної документації отримання доходу
Фінансується
державним Фінансується Фінансується за Власні кошти, емісія
державним рахунок власних цінних паперів і
бюджетом
бюджетом, коштів, коштів банківські кредити,
інвестиційними замовника, часткова підтримка
засобами державним держави
бюджетом
Примітка: ТЗ – технічне завдання; ТП – технічна пропозиція.
Джерело: [12, с. 517].
Варто відзначити, що сучасна економічна теорія виділяє п’ять
основних ознак, за якими проводиться групування інвестицій. Так, процес
введення новацій на ринок традиційно називають процесом комерціалізації.
Комерційний аспект визначає інвестицію як економічну необхідність, що
перетворює її на джерело доходу. Наявність попиту на інвестицію свідчить
20

про її конкурентоспроможність, що є результатом інвестиційної діяльності.
Інвестиційні процеси більше, ніж будь-які інші елементи НТП,
пов’язані з ринковими відносинами. Основна маса інвестицій реалізується в
ринковій економіці підприємницькими структурами, як засіб вирішення
виробничих і комерційних задач. Це означає, що інвестиції мають бути
зорієнтовані на конкретного споживача або потребу.
Розуміння інвестиційної стратегії перш за все базується на
стратегічному підході до бачення майбутнього організації, але при цьому
необхідно враховувати особливості інвестиційних процесів на підприємстві,
які в поєднанні формують «одним із радикальних засобів досягнення цілей
організації в умовах високого рівня невизначеності» [23]. Оскільки зміст
стратегічного управління інвестиційним розвитком є певною мірою
унікальним для кожного підприємства та характеризується своєю
специфічною формою, яку диктують фактори внутрішнього та зовнішнього
середовища, не можна говорити про визначення чіткої стандартної
інвестиційної стратегії, яка б могла бути використана до будь-якого
підприємства, а лише про теоретичну конструкцію – модель стратегічного
інвестиційного розвитку та методів її формування, що враховували б
специфіку функціонування підприємств та відображали його внутрішній
потенціал.
Розробка стратегії інвестиційного розвитку потребує врахування її
особливостей.
По-перше, процес розробки стратегії інвестиційного розвитку
являється головним завданням формування механізму стратегічного
інвестиційного розвитку, де інвестиції виступають і як результат і як спосіб
досягнення стратегічних цілей. Необхідність у систематичних
нововведеннях та потреба стратегічного супроводу інвестицій визначає
основні етапи розвитку підприємства, сприяє збалансованості відношень між
суб’єктами господарювання [34, с. 135], формує потребу в розробці
інвестиційної стратегії підприємства, яка в свою чергу розширює коло
21

впроваджених інвестицій, викликає додаткові зміни на підприємстві, що
знову потребують перегляду напрямів стратегічного управління. А отже, в
основі ефективного управління інвестиційною діяльністю підприємства
лежить ланцюг інвестиції-стратегія-інвестиції, в структурі якого з
орієнтацією на загальну стратегію управління підприємством виділяють
чотири ключові етапи – аналіз, планування, реалізацію та контроль, що
дозволяє визначити наступні напрями управління інвестиційним розвитком
(табл. 1.4).
Таблиця 1.4
Характеристика напрямів інвестиційної стратегії в структурі
стратегічного управління підприємством

Етапи
стратегічного Напрями діяльності інвестиційної стратегії
управління
 визначення інвестиційних цілей та їх узгодження із загальними
цілями підприємства, галузі, ефективності інвестиційної діяльності та
мети підприємства;
Аналіз  оцінка можливого ризику;
 аналіз зовнішнього середовища;
 дослідження внутрішнього середовища;
 аналіз інвестиційного потенціалу підприємства та можливості
залучення додаткових ресурсів;
 визначення пріоритетів перспективного розвитку підприємства в
Планування залежності від накопленого інвестиційного потенціалу;
 планування напрямів інвестиційного розвитку на основі
сформованих інвестиційних цілей;
 розробка оптимальних шляхів перспективного інвестиційного
розвитку та узгодження роботи різних підрозділів підприємства;
- забезпечення неперервності процесу впровадження інвестицій;
Реалізація - реалізація етапів інвестиційної стратегії у відповідності до
сформованих інвестиційних цілей;
 налагодження взаємозв’язку в організаційній системі впродовж
всього життєвого циклу нововведення;
Контроль  контроль за зміною інформації про стан внутрішнього та
зовнішнього середовища;
 контроль за корегуванням інвестиційних цілей підприємства
Джерело: [25, с. 134].

По-друге, враховуючи той факт, що інвестиційна стратегія
підприємства перебуває під впливом змін у навколишньому середовищі,
22

слід зазначити, що реакція підприємства на ці зміни характеризує і сам
загальний стратегічний напрям: або підприємство самостійно формує зміни
активним впливом (наступальні інвестиційні стратегії), або зміни
відбуваються у формі реакції (захисні/оборонні інвестиційні стратегії) [25,
с. 135].
По-третє, мета інвестиційної стратегії випливає із мети загальної
стратегії підприємства і одночасно впливає на її зміст і сприяє її досягненню
[12, с. 519], а тому може бути виражена в наступних положеннях: ефективне
освоєння нових товарів, послуг [7, с. 117], забезпечення високих темпів
економічного зростання [25, с. 243], передбачення глобальних змін в
економічній ситуації і пошук масштабних рішень, спрямованих на
зміцнення ринкових позицій і стабільний розвиток організації [20],
підвищення конкурентоспроможності. Загальна стратегія розвитку
підприємства формує основу, на якій базується інвестиційна стратегія,
визначає її сутність та напрями діяльності. А отже, її дослідження та
функціонування невідривно пов’язані з загальними напрямами розвитку
організації, але з боку якісних характеристик.
По-четверте, на умови і зміст формування інвестиційної стратегії
впливає велика кількість зовнішніх і внутрішніх факторів [53, с. 9]: позиція
керівництва щодо інвестицій, система управління інвестиціями, сфера
фундаментальних і прикладних досліджень, оцінка результатів, відкриття,
патенти, інвестиції, інвестиційний потенціал фірми. Отже, кожен з етапів
інвестиційної стратегії може бути охарактеризований наявністю
позитивного чи негативного впливу досліджуваних факторів макро-,
мікросередовища по відношенню до розробки стратегії інвестиційного
розвитку (табл. 1.5).
Вплив зазначених факторів на тип інвестиційної стратегії
підприємства полягає у формуванні системи обмежень, які корегують
множину можливих інвестиційних цілей підприємства. Однак формування
23

механізму стратегічного інвестиційного розвитку потребує дослідження не
тільки зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на інвестиційну діяльність
підприємства, але й аналізу структури інвестиційної стратегії, яка дозволить
окреслити систему можливих напрямів інвестиційного розвитку
підприємства, визначити методи та засоби вибору типу інвестиційної
стратегії [39, с. 78].
Таблиця 1.5
Класифікація характеристик факторів макро-, мікросередовища системи
інвестиційної стратегії

Класифікаційна ознака Види факторів
 внутрішні – фактори макросередовища
По відношенню до системи
 зовнішні – фактори мікросередовища
 активні – активний вплив на систему
Активність
 пасивні – слабкий вплив на систему
 відкриті – проявляє себе відкрито
За способо м проявлення латентні – не проявляється ззовні, скритий характер
впливу
 позитивні – стабілізуючий вплив на систему
За впливом на систему
 негативні – деструктивний вплив на систему
 зміна зв’язків
За характером дії  зміна елементів системи
 змішані
Джерело: [39, с. 79].

Інвестиційний розвиток на підприємстві є складним процесом, що
потребує планування й управління засобами інвестиційної стратегії
відповідно до конкретних можливостей підприємств на основі результатів
оцінки всіх форм можливої інвестиційної діяльності. При цьому задача
вибору ефективного напряму стратегічного інвестиційного розвитку
підприємства полягає у визначенні такого оптимального варіанту з ряду
альтернатив, що в процесі впровадження інвестицій відображав би
майбутню поведінку підприємства по відношенню до зовнішнього
середовища, а саме до інших суб’єктів господарської діяльності з
врахуванням індивідуальних внутрішніх можливостей. А отже, за основу
вибору інвестиційної стратегії необхідно взяти аналіз ключових факторів, що
24

характеризують діяльність підприємства [38, с. 90]: стан галузі і позиції фірми
у цій галузі, цілі підприємства, інтереси та відношення вищого керівництва,
фінансові ресурси, кваліфікацію робітників, зобов’язання фірми, ступінь
залежності від зовнішнього середовища, часовий фактор.
Як бачимо, список ключових факторів, що потребують аналізу, можна
звести до поняття ресурсної складової як індивідуальної потенційної
можливості підприємства та поняття цілей, які надають унікальності та
оригінальності обраній стратегії.
Зв’язок інвестиційної стратегії саме з ресурсним забезпеченням
підтверджує В. М. Аньшин, який визначає інвестиційну стратегія як систему
концептуальних установок, що випливають із довгострокових цілей та
визначають характер розподілу ресурсів між траєкторіями інвестиційного
розвитку системи, а також їх перерозподілу при зміні внутрішніх і зовнішніх
умов її функціонування. Натомість, Л. Водачек і О. Водачкова зміст
стратегічного управління інвестиціями вкладають у своєчасну концентрацію
зусиль на засвоєння і використання перспективних досліджень науково-
технічного розвитку і своєчасне забезпечення ресурсами динаміки
інвестицій в інтересах досягнення цілей підприємства, створюючи умови
для довгострокової ефективності його діяльності [13, с. 8].
Тобто, розглядаючи розвиток підприємства як безперервний процес
надбання і розширення його ресурсних можливостей, слід підкреслити той
факт, що оскільки хід розвитку кожного підприємства строго
індивідуальний, а отже, кожне підприємство володіє індивідуальним
набором ресурсів, не можна не враховувати вплив, який здійснює існуючий
ресурсний набір на вибір стратегії підприємства. Стверджуючи, що
важливим чинником вибору підприємством того чи іншого виду
інвестиційної стратегії повинно виступати ресурсне забезпечення в
органічному поєднанні з цілями стратегії, дослідимо взаємодію саме цих
двох факторів та їх вплив на формування підприємством стратегії
25

інвестиційного розвитку зазначаючи, що інвестиційні цілі організації
випливають з загальних стратегічних цілей, а ресурсний набір підприємства
формує необхідний інвестиційний потенціал.
Розробка стратегії включає в себе процес аналізу та визначення
стратегічних орієнтирів на ринку, які коригуються і знаходять своє
відображення у формі різних стратегічних програм та проектів.
Інвестиційна ціль як складова загальних стратегічних цілей являє собою
бажаний результат діяльності організації (конкретних виконавців і
відповідальних керівників) у вигляді певного (визначеного) нововведення,
яке реалізується в обмежені строки з обмеженими ресурсами та спрямоване
на якісний (радикальний) розвиток організації [9, с. 31].
Так, визначення інвестиційних цілей, яке дозволяє направити
стратегічний інвестиційний розв’язок на виконання конкретних завдань,
пов’язаних з діяльністю підприємства, повинне відбуватися з
усвідомленням керівництвом внутрішніх можливостей, представлених
наявним інвестиційним потенціалом. Відповідно і управління інвестиційним
розвитком, яке орієнтовано на досягнення визначених цілей, є ефективним
лише в тому випадку, коли конкретні стратегічні цілі можуть бути
підкріплені реалістичністю їх змісту, тобто є орієнтованими на дійсний стан
організації та зовнішнього середовища в певний момент часу [58, с. 36].
В сучасних умовах одним з найбільш актуальних питань в економіці
України є питання інвестиційної діяльності підприємств. В умовах ринкової
економіки так і не відбулось очікуваного підвищення інвестиційної
діяльності в більшості галузях промисловості. Теперішні тенденції
інвестиційного процесу вимагають розробки чіткого, злагодженого
механізму управління інвестиційною діяльністю підприємств.
Для ефективного управління інвестиційною діяльністю необхідно
розробити чіткий механізм управління інвестиційною діяльністю. До
головних складових економічного механізму можна віднести: важелі
26

державного регулювання, методологічну, законодавчу і інформаційну бази.
Важелі знаходяться у розпорядженні держави і відповідають за
макроекономічне сприяння інвестиційній діяльності. Передбачено важелі як
прямої дії у вигляді централізованих державних капітальних вкладень в
об’єкти загальнодержавного значення, розвиток державного сектора
економіки, так і непрямі засобі регулювання інвестиційною діяльності за
рахунок бюджетної та грошово-кредитної політики.
Бюджетні важелі – це встановлена державою система податків, що
практично визначають систему перерозподілу доходів підприємств і
громадян країни, яку держава вважає оптимальною для формування
прибуткової частини бюджету та збереження у підприємств ринкових
стимулів до роботи та отримання прибутків. Вже довгий час точаться
розмови навколо реформації податкової політики держави у бік полегшення
податкового тягаря для підприємств, але формування державного бюджету
цілковито залежить від цих надходжень, тому значна доля прибуткової
діяльності знаходиться в «тіні».
Грошово-кредитна політика держави впливає на інвестиційні умови,
регулюючи грошовий обіг і роботу банківської системи, яка, по суті,
репродукує збільшення коштів в економічній системі. До основних
інструментів відносять: норми страхових резервів, які зобов’язані мати
комерційні банки й тим самим відволікати певну частину своїх коштів від
активного використання для кредитування та інвестування; облікова ставка
НБУ, за якою він продає ресурси комерційним банкам, збільшуючи, або
зменшуючи обсяги кредитних джерел для фінансування інвестицій; операції
з державним цінними паперами на відкритому ринку.
Зокрема, методологічний інструментарій передбачає оцінку вартості
грошей у часі, облік інфляції, облік фактору ризику, облік фактору
ліквідності. Зокрема, виділяють такі основні теоретичні концепції і моделі
інвестиційного менеджменту: концепція пріоритету економічних інтересів
власників; сучасні портфельна теорія;концепція вартості капіталу; концепція
27

вартості грошей у часі; концепція взаємозв’язку рівня ризику і доходності;
модель оцінки акцій і облігацій на основі їх доходності; модель оцінки
фінансових активів з урахуванням систематичного ризику; модель оцінки
опціонів; гіпотеза ефективності ринку; концепція асиметричної інформації;
арбітражна теорія ціноутворення. Залежність більшості підприємств від
позичкового капіталу зумовила необхідність враховувати особливості всіх
перелічених факторів для прогнозування ефективності управління
інвестиційною діяльністю. Капітальні вкладення мають направлятися на
модернізацію і техніко–технологічне переоснащення підприємств, які
формують стійкий експортний потенціал продовольства країни.
Законодавчо інвестиційна діяльність регламентується понад 100
нормативних актів, які іноді суперечать один одному, але не існує чіткого
законодавчого акту для регламентації управління інвестиційною діяльністю
на вітчизняних підприємствах – це є найбільш суттєвою перешкодою
ефективного управління інвестиційною діяльністю. Спроби нашвидкуруч
створити нормативні акти, які б відповідали цілям України, так і мотивації
інвесторів, зумовили їх часті зміни. До останнього часу не запропоновано
жодного законодавчого акта щодо іноземного інвестування,
регламентування інвестиційної діяльності в окремих галузях
промисловості, який би був універсальним та усталеним. Ускладнює
ситуацію і практика коригування нормативних актів під час їх проходження
від верхніх рівнів управління до нижчих, що пов’язано з декларативним
характером прийнятих законів і постанов, тому органи управління нижчих
рівнів коригують їх за своїм розумінням [8].
Інформаційна база – це процес безперервного цілеспрямованого
підбору відповідних інформативних показників, необхідних для аналізу,
планування і підготовки ефективних оперативних управлінських рішень за
всіма аспектами інвестиційної діяльності підприємства [4]. Нерозвиненість
виробничої і соціальної інфраструктур, застарілість або повна відсутність
інформаційно–комунікаційних систем зумовлюють те, що інвестиції
28

надходять переважно у великі міста та промислові центрі. Від якості
використаної інформації при прийнятті управлінських рішень в значній мірі
залежить обсяг витрат інвестиційних ресурсів, рівень інвестиційного
прибутку, ринкова вартість підприємства, альтернативність вибору
інвестиційних проектів і фінансових інструментів інвестування і інші
показники, що формують рівень добробуту власників підприємства і темпи
його економічного розвитку. Чим більшим є розмір інвестованого
підприємством капіталу,чим більш диверсифікована його діяльність, тим
вище стає роль якісної інформації, необхідної для прийняття інвестиційних
рішень, спрямованих на підвищення ефективності цієї діяльності.
Так, синтез важелів, методів, законодавства і інформаційної бази має
створити ефективний механізм управління інвестиційною діяльністю
підприємств і допоможе українським виробникам зайняти гідне місце на
ринку. Для цього слід:у сфері кредитної політики: створити сприятливі
умови для активізації довготермінового кредитування реального сектору
економіки, що можливо завдяки здійсненню заходів щодо збільшення обсягів
кредитування комерційними банками реальної економіки, пом’якшення
відсоткової політики, переорієнтації кредитних ресурсів банківської
системи на довготермінове кредитування, пільгового
оподаткування,створення спеціального інвестиційних банків із
забезпеченням пільгових умов кредитування інвестиційних програм;у сфері
методологічного забезпечення: широко застосовувати моделі іноземних
економістів з їх адаптацією до українських реалій економіки;у законодавчій
сфері: провести ґрунтовний аналіз існуючого законодавства щодо
регламентації інвестиційної діяльності і зробити узагальнені документи, які
б містили головні постулати інвестування;у сфері інформаційного
забезпечення: сприяти розвитку спеціалізованої інформаційної служби для
доведення інформації про наукові досягнення, економічне становище,
привабливі сторони підприємств шляхом залучення всіх засобів масової
29

інформації.
Отже, можна стверджувати, що управління інвестиційним розвитком
підприємства не обмежується лише визначенням цілей інвестиційної
стратегії, а потребує оцінки можливостей фірми щодо їх реалізації. З цього
випливає, що інвестиційна ціль формує вектор розвитку, який повинен
забезпечувати досягнення поставлених цілей, але кращі результати
підприємство може отримати лише за умов відповідності його цілей наявному
інвестиційному потенціалу, через який відбувається розвиток організації.
Тому вибір і реалізація інвестиційної стратегії залежить від стану
інвестиційного потенціалу, формування якого може здійснюватися за
рахунок компонентів і елементів внутрішнього середовища організації.
Набір ресурсів (фінансові, матеріальні, інформаційні, соціальні тощо), якими
володіє організація, формує її інвестиційний потенціал та характеризує
готовність до систематичного інвестиційного розвитку, а отже, впливає на
структуру та напрями інвестиційної стратегії.

30

1.3 Методичний інструментарій оцінки ефективності інвестиційних
проектів підприємства

Здійснення інвестиційної діяльності підприємства є неможливим без
оцінки її ефективності. Формування системи оцінки ефективності інвестицій
діяльності обумовлюється врахуванням особливостей діяльності
підприємства. Варто відзначити, що система показників, необхідних для
комплексної оцінки інвестиційного потенціалу підприємства, повинна
відповідати наступним вимогам:
– включати показники, що характеризують інвестиційну діяльність з
усіма складовими;
– забезпечувати можливість порівняння показників, які
використовуються для аналізу на різних підприємствах;
– спрямовуватися на виконання підприємством поточних та
перспективних завдань;
– узгодженість з існуючою на підприємстві звітністю;
– витрати на збір та обробку інформації згідно з обраною системою
показників повинні бути мінімальними [21, с. 101].
Для вироблення основних напрямів інвестиційного розвитку
необхідно проводити оцінку стану інвестиційної діяльності підприємства
та інвестиційних продуктів, під якими мають на увазі технічно нові вироби
або управлінські рішення, що дозволяють отримати новітній результат.
Відповідно до діагностичним підходом до формування системи
показників оцінки стану інвестиційної діяльності, на наш погляд, повинні
бути висунуті наступні основні вимоги.
1. Система показників повинна враховувати:
 галузеві особливості інвестиційних процесів (зокрема, їх
наукоємність);
 характеристики виробничої системи (наприклад, рівень
трудомісткості);
31

 тип виробництва;
 стадію розвитку організації (зростання, зрілість, спад).
2. У системі повинні враховуватися показники, що відображають
наявність і якість основних стратегічно важливих для підприємства
ресурсів, задіяних в інвестиційній діяльності підприємства, тобто стан
відтворювальної складової інвестиційного потенціалу (показники
матеріаломісткості, енергоємності, капіталомісткості, рівня автоматизації
та механізації виробництва).
3. У системі повинні бути присутніми показники прямо або побічно
вказують на результативність використання наявних ресурсів
підприємства, задіяних в інвестиційній діяльності, таких як кількість
ліцензій і патентів, їх вік, частку експорту і т. п. [23].
Загалом оцінку інвестиційного потенціалу підприємства доцільно
здійснювати у наступній послідовності:
 аналіз структури інвестиційного потенціалу;
 виявлення ступеня використання внутрішніх інвестиційних
можливостей підприємства;
 оцінка рівня інвестиційних можливостей підприємства [15, с. 335].
Саме дотримання цієї послідовності дозволяє сформулювати
найбільш повну характеристику інвестиційного потенціалу та допомагає
виявити можливості для інвестиційного розвитку підприємства, а проведена
комплексна оцінка дає можливість розробити оптимальну стратегію
інвестиційного розвитку підприємства. Також, слід відзначити, що
результати (результативність, ефективність) соціальних інвестицій
визначаються за комплексом характеристик (якісних та кількісних), а також
по специфіці здійснення самої інвестиції, з урахуванням її етапності, логіки,
завершеності. Так, поняття ефективність інвестиції – системне і включає в
себе безліч параметрів. По-перше, оцінку комплексного соціального ефекту,
з урахуванням таких показовий, як збільшення тривалості життя, ступінь
задоволеності життям, рівень доходів населення, зниження рівня
32

захворюваності, зростання чисельності населення, підвищення рівня освіти
населення, зниження рівня безробіття, підвищення частки забезпеченості
населення житлом, підвищення рівня розвитку культури, ступінь
самореалізації особистості та задоволення її естетичних запитів та ін. По-
друге, комплексно оцінюються показники процесу реалізації інвестиції, такі
як: логічність її реалізації, тимчасові витрати, завершеність, стадійність,
складність і комунікативність та ін. [33, с. 208].
На нашу думку, ефект інвестиції – це результат, який сприяє
задоволенню потреб людини і суспільства, вартісну оцінку якого
практично неможливо отримати. Багато прояви соціального ефекту
соціальних інвестицій не можна виміряти безпосередньо або
опосередковано, тут доводиться обмежуватися в основному якісними
показниками. Однак, чим значніше результат інвестиції, тим складніше
дати йому інтегральну кількісну оцінку. Для цього довелося б підсумувати
безліч ефектів, одні з яких мають тільки якісні, а інші – тільки кількісні
параметри. У цьому випадку можлива не співмірність одиниць виміру.
Тому мова йде про необхідність розробки шкал переваг за комплексом
показників у поєднанні з експертними оцінками результатів соціальних
інвестицій. Оцінка соціального ефекту інвестицій є одним з критеріїв
відбору, селекції інвестиційних практик [50, с. 67].
Отже, система оцінки показників інвестиційного потенціалу – це
інтегральна сукупність наявних і прихованих ресурсів, запасів,
можливостей, що можуть виявлятися за умов взаємодії і
взаємообумовленості збалансованих підсистем і елементів. Іншими
словами, інвестиційна діяльність підприємства – це комплексна динамічна
категорія, яку характеризують частота і ефективність впровадження
інвестицій, потенціал підприємства щодо розробки інвестицій, готовність
його керівництва та персоналу до змін і багато інших чинників. Методика
оцінки інвестиційного потенціалу підприємства повинна бути практичною,
гнучкою, базуватися на доступному математичному апараті та відповідати
33

сучасному розвитку інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств.
Аналіз розробки бізнес-планів і оцінки ефективності інвестиційних
проектів показав, що, незважаючи на використання загальноприйнятих у
світовій практиці критеріїв, розрахунок вітчизняними фахівцями
найчастіше проводиться за різними алгоритмами з використанням різної
структури грошових потоків і обмежується використанням традиційних
методів приведення надходжень майбутніх періодів до теперішнього рівня
(метод дисконтування), а також методів приведення теперішнього рівня до
майбутнього (методом накопичення). Відсутній також єдиний погляд на
постановки розв’язуваних задач і обґрунтування вибору ставки
дисконтування. Основні показники ефективності інвестиційного проекту
наведені в табл. 1.6.
Таблиця 1.6
Основні показники ефективності інвестиційного проекту
Назва показника Необхідність
Чистий дисконтований дохід Дає змогу отримати абсолютну величину ефекту від
(NPV) реалізації проекту
Показує верхню межу припустимого рівня дисконтної
Внутрішня норма дохідності (IRR) ставки, перевищення якої робить проект збитковим
Модифікована Внутрішня норма доходності передбачає

находження такої внутрішньої норми дохідності, яка

зрівнює поточну оцінку інвестиційних витрат та
Модифікована внутрішня норма
майбутню вартість грошового потоку за проектом, і
дохідності (IRR)
розраховується при визначеній відсотковій ставці.
Дає змогу отримати відносну величину ефекту від
Індекс прибутковості (РІ) реалізації проекту
Показує співвідношення між середньорічними
Середня норма рентабельності
надходженнями та початковими інвестиціями
(ARR, %)
Дає змогу визначити, який проміжок часу необхідний
Період окупності (РВ) для того, щоб відшкодувати початкові
інвестиції
Дає змогу визначити, який проміжок часу необхідний
Дисконтований період окупності
для того, щоб відшкодувати початкові інвестиції з
(ВРВ)
урахуванням часу
34

Показники ефективності завжди ставляться до деякого суб’єкта:
– показники суспільної ефективності – до суспільства загалом;
– показники комерційної ефективності – до реальної або абстрактної
юридичної особи, що здійснює проект цілком за свій рахунок;
– показники ефективності участі підприємства в проекті – для цього
підприємства;
– показники ефективності інвестування в акції підприємства –
для акціонерів акціонерних підприємств-учасників проекту;
– показники ефективності для структур вищого рівня – до цих
структур;
– показники бюджетної ефективності – до бюджетів всіх рівнів.
Показники ефективності, що ставляться до всього періоду реалізації
проекту, називаються інтегральними.
Рекомендується оцінювати наступні види ефективності [39, с. 210]:
– ефективність проекту загалом;
– ефективність участі в проекті.
Під ефективністю проекту загалом розуміється ефективність проекту,
реалізованого «єдиним учасником за рахунок власних коштів. Із цієї
причини показники ефективності визначаються на підставі грошових
потоків тільки від інвестиційної й операційної діяльності» [47].
Ефективність участі в проекті визначається з метою перевірки
реалізованого інвестиційного проекту і зацікавленості в ньому всіх його
учасників; вона містить:
– ефективність участі підприємств у проекті (ефективність
інвестиційного проекту для підприємств-учасників);
– ефективність інвестування в акції підприємства (ефективність для
акціонерів акціонерних підприємств-учасників інвестиційного проекту);
– ефективність участі в проекті структур вищого рівня стосовно
підприємств – учасникам інвестиційного проекту;
35

– бюджетну ефективність інвестиційного проекту (ефективність
участі держави в проекті з погляду витрат і доходів бюджетів всіх рівнів)
[48, с. 78].
Через економічні та фінансові показники можна виразити
ефективність діяльності будь-якої організації, в якій в умовах ринкової
економіки не може бути уніфікованої системи показників. Кожен інвестор
самостійно визначає цю систему, виходячи з особливостей інвестиційного
проекту, професіоналізму фахівців і менеджерів та інших факторів.
Зокрема, до системи економічних і фінансових показників, що виражають
ефективність діяльності організації, пред’являються такі вимоги:
 охоплювати процеси на всіх стадіях життєвого циклу товару;
 формуватися на перспективу, мінімум на 3-5 років, на основі
ретроспективного аналізу діяльності організації;
 спиратися на дані по конкурентоспроможності конкретних товарів
на конкретних ринках за конкретний період;
 бути виражені абсолютними, відносними і питомими величинами;
 бути зі стикованими з усіма розділами плану організації;
 відображати всі аспекти фінансової діяльності організації;
 проектування остаточних показників повинно здійснюватися на
основі різноманітних розрахунків, з визначенням ступеня ризику і стійкості
фінансової діяльності, з використанням достатнього і якісного обсягу
інформації, що характеризує технічні, організаційні, екологічні, економічні
та соціальні аспекти діяльності організації [49].
Одним із основних показників ефективності та стабільності
функціонування організації є її стійкість. Впровадження нововведень може
дати чотири види ефекту: економічний, науково-технічний, соціальний та
екологічний. За рахунок отримання економічного ефекту у формі прибутку
інвестиційна організація здійснює комплексний розвиток і підвищення
добробуту співробітників. Решта видів ефекту несуть у собі потенційний
економічний ефект розробки, впровадження у себе (перетворення в
36

інвестицію) або продажу нововведень, можуть бути потенційним або
фактичним (реальним, комерційним), а науково-технічний, соціальний та
екологічний ефекти можуть мати форму тільки потенційного економічного
ефекту. По суті, якщо брати до уваги тільки кінцеві результати
впровадження або продажу нововведень, то будь-який вид інвестиційної
діяльності можна оцінити у вартісному вираженні. Критеріями кінцевої
оцінки тут є: час отримання фактичного економічного ефекту і ступінь
невизначеності його одержання (або рівень ризику вкладення інвестицій в
інвестиції).
Сьогодні відповідно до рекомендацій Організації Об’єднаних Націй з
промислового розвитку (UNIDО) в зарубіжній практиці застосовуються
такі показники оцінки ефективності інвестиційної діяльності: чистий
дисконтований дохід; внутрішня норма прибутку; проста норма прибутку;
проста норма прибутку на акціонерний капітал; коефіцієнт фінансової
автономності проекту; коефіцієнт поточної ліквідності; термін окупності
інвестицій в інвестиційний проект [4, с. 3].
Аналіз закінчується формуванням основних етапів ефективності
інвестиційної діяльності, а саме: виявлення проблеми, формулювання
цілей і завдань аналізу; формування тимчасової творчої групи для
проведення аналізу; розробка проекту програми аналізу; підготовка та
видання наказу по організації про цілі, групі, її права та обов’язки,
програмою аналізу; вибір методів виконання робіт; збір і обробка
необхідної інформації, документів і т.д.; проведення аналізу по
перерахованих вище завданням і системі показників; підготовка,
погодження та затвердження звіту про виконану роботу; вжиття заходів за
результатами аналізу.
Варто відзначити, що в умовах ринкової економіки функціонування і
розвиток промислових підприємств багато в чому обумовлені ефективною
роботою їх інвестиційного механізму, а також ефективністю реалізованих
їм нововведень. Аналіз господарської практики свідчить про те, що
37

значення інвестиційної діяльності для промислових підприємств в
сучасних умовах постійно зростає. Під впливом інвестиційної діяльності
змінюються практично всі підсистеми промислового підприємства,
виходячи на якісно новий рівень. Разом з тим сучасні умови економічного
розвитку вимагають від промислових підприємств не тільки активізації
інвестиційної діяльності, а й вдосконалення методів її організації, зокрема,
за рахунок аналізу та використання резервів, спрямованих на підвищення
ефективності її проведення [20].

38

РОЗДІЛ II
АНАЛІЗ НАПРЯМІВ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
ТОВ «ОЛДІС»

2.1. Загальна характеристика фінансово-економічної діяльності
підприємства ТОВ «Олдіс»

Підприємство ТОВ «Олдіс» розташоване за адресою: Черкаська обл.,
Звенигородський район, с. Вільховець вул. Заводська 5. Село Вільховець —
центр однойменної сільської Ради, розташоване на річках Полівці та Малинівці
— Барабашці, які впадають у притоку Гнилого Тікичу — Вільхівку. Відстань до
районного центру 8 км, до найближчої залізничної станції Звенигородка — 12
км. Населення — 4948 чоловік.
ТОВ «Олдіс» було створене 4 лютого 2003 року. Реєстратор –
Звенигородська районна державна адміністрація Черкаської області. Форма
власності – приватна. Підприємство не має права на зовнішньоекономічну
діяльність. Має юридичний статус. Форма фінансування – госпрозрахунок.
Засновниками (учасниками) товариства з обмеженою відповідальністю,
що створилися на базі КСП, стали колишні члени цих підприємств у кількості,
як правило, до 15 чоловік. Учасниками товариства, крім фізичних осіб, можуть
бути і юридичні особи. Трудова участь учасників ТОВ у його виробничій та
інших видах діяльності не є обов’язковою.
Загальна площа сільськогосподарських угідь на підприємстві складає
437,19 га.
ТОВ «Олдіс» розміщена в зоні степу. Клімат помірно континентальний.
Степова зона має найбільші теплові ресурси. Безморозний період триває до 220
днів. Середні липневі температури зростають у південному напрямі від
+21,5 °C до +23 °C. Річні суми опадів зменшуються від 550 мм на півночі до
400 мм — на півдні. Характерною особливістю є висока випаровуваність.
Рельєф представлений рівниною. Ґрунти – глибокі чорноземи з високою
39

родючістю, що дозволяє за найменших затрат отримати високу врожайність
сільськогосподарських культур.
ТОВ «Олдіс» займається виробництвом продукції як рослинництва, так і
тваринництва, однак продукція рослинництва займає більшу частку, ніж
продукція тваринництва.
Вид діяльності ТОВ «Олдіс» - вирощування зернових культур (крім
рису), бобових культур і насіння олійних культур, допоміжна діяльність у
рослинництві, надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування,
неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля в неспеціалізованих
магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими
виробами, вантажний автомобільний транспорт, надання в оренду вантажних
автомобілів.
Нині на підприємстві працюють 150 чоловік. Створюються нові робочі
місця, на високому рівні організована робота в усіх виробничих підрозділах.
В господарстві лінійна структура управління – управління дії
проводиться одним керівником, який приймає рішення по всім питанням, несе
повну відповідальність за результати діяльності. Зі сторони директора
розробляються головні цілі, контроль, організація, координація дії спеціалістів.
Аналіз прийнятих рішень проводить головний економіст, облік ведуть в
бухгалтерії.
Управління на підприємстві здійснює директор – Кудрявцева Галина
Іванівна. Свої розпорядження вона безпосередньо кожного дня направляє в
різні відділи, які виконують їх і доносять до виробничих одиниць. Також до
функцій директора входять:
 організація та контроль виробництва продукції рослинництва та
тваринництва,
 втілення нових енергозберігаючих технологій вирощування
сільськогосподарських культур,
 формування структури сівозміни, розширення земельного банку
підприємства,
40

 формування структурних підрозділів,
 правильний підбір та організація роботи спеціалістів,
 вміла організація партнерських відносин з землевласниками.
Контроль за діяльністю підприємства та його структурних підрозділів
здійснює директор. Директора призначають засновники ТОВ «Одліс» раз на 5
років, при цьому підписуючи з ним контракт, і у разі задовільної роботи
керівника, по закінченню терміну контракту, його може бути продовжено ще на
один термін.
Організаційна схема управління підприємством наведена на рис. 2.1.
Директор
Головний Головний Головний Головний Зоотехнік
економіст бухгалтер інженер агроном
Відділ Автопарк
бухгалтерії
Нормувальник Транспортні Бригадири
бригади бригад

Рис. 2.1. Організаційна структура ТОВ «Олдіс»

Отже, організаційно-функціональна структура ТОВ «Олдіс»
складається із окремих відділів, кожен із яких виконує свої функціональні
обов’язки і витрачає ресурси підприємства на свої потреби.
Аналіз фінансового стану базується на даних фінансової звітності та
бухгалтерського обліку, на розрахунку й зіставленні значної кількості
41

показників і коефіцієнтів (додатки А-В). Проведемо оцінку майнового
стану ТОВ «Олдіс» на основі аналізу балансу підприємства (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Аналіз аналітичного балансу ТОВ «Олдіс» за 2017-2019 рр.
2017 2018 2019 2019 / 2017 рр.

Показники Тис. Тис. Тис. Тис.
грн. % грн. % грн. % грн. %
Активи
Необоротні активи 1623,9 57,56 1275,2 22,34 1099 54,76 -524,9 -32,32
Оборотні активи 1197,4 42,44 4434,2 77,66 907,8 45,24 -289,6 -24,19
– запаси 22 0,78 30,7 0,54 51,6 2,57 +29,6 +134,55
– дебіторська
заборгованість 1164,1 41,26 444,5 7,79 421,2 20,99 -742,9 -63,82
– грошові кошти 7,2 0,26 3955,3 69,28 402,8 20,07 +395,6 +5494,44
– інші оборотні активи 4,1 0,15 3,7 0,06 32,2 1,6 +28,1 +685,37
Пасиви
Поточні зобов’язання 2821,3 100 5709,4 100 2006,8 100 -814,5 -28,87
– кредиторська
заборгованість 2797,9 99,17 5686,8 99,6 1979,1 98,62 -818,8 -29,26
– інші поточні
зобов’язання 23,4 0,83 22,6 0,4 27,7 1,38 +4,3 +18,38
Баланс 2821,3 100 5709,4 100 2006,8 100 -814,5 -28,87

Відповідно до проведеного горизонтального аналізу активів балансу
підприємства, варто зазначити, що протягом 2017-2019 рр. відбулося
зменшення валюти балансу ТОВ «Олдіс» на 814,5 тис. грн. або на 28,87%.
На скорочення величини активів підприємства, за 2017-2019 рр.,
вплинуло зменшення таких статей, як: залишкової вартості необоротних
42

активів на 524,9 тис. грн. або на 32,32%; загальної величини оборотних
активів на 289,6 тис. грн. або на 24,19%. Причиною зменшення суми
оборотних активів є скорочення обсягу дебіторської заборгованості на 742,9
тис. грн. або на 63,82%.
Так, у структурі активів (рис. 2.2) найбільша частка належить: у 2017 та
2019 рр. необоротним активам – 57,56% та 54,76% відповідно. Натомість, у
2018 р. значна частина активів підприємства належить оборотним активам –
77,66%. Збільшення частки оборотних активів упродовж 2019 р. вказує на
формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню
оборотності засобів підприємства. Підвищення ефективності виробництва
досягається за рахунок кращого використання необоротних активів
підприємства, що сприяє технічному оновленню підприємства та забезпечує
збільшення обсягу виробництва продукції.
необоротні активи оборотні активи
2017 57,56 42,44
2018 22,34 77,66
2019 54,76 45,24

Рис. 2.2. Структура активів ТОВ «Олдіс» упродовж
2017-2019 рр., %

Оскільки, в основному необоротні активи сформовані за рахунок
основних засобів, то забезпечення належного стану цієї частини
необоротних активів -
43

важливий напрям діяльності підприємства. Загалом, протягом
аналізованого періоду показникам ефективності використання основних
засобів була характерна негативна динаміка, адже спостерігаємо протягом
2017-2019 рр. скорочення необоротних активів на 32,32% та оборотних
активів на 24,19%.
Динаміка складових необоротних активів ТОВ «Олдіс» упродовж
2017-2019 рр. наведена в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Динаміка складових необоротних активів ТОВ «Олдіс» упродовж
2017-2019 рр. (тис. грн.)

Відхилення
Роки
Показники 2019 / 2017 рр.
2017 2018 2019 Тис. грн. %
Нематеріальні активи 12,7 0 0,2 -12,5 -98,43
Основні засоби 1611,2 1275,2 1098,8 -512,4 -31,80
Усього необоротних активів 1623,9 1275,2 1099 -524,9 -32,32

Так, упродовж 2017-2019 рр. відбулося скорочення величини
необоротних активів ТОВ «Олдіс» на 524,9 тис. грн. або на 32,32%, що
сталося у зв’язку зі зменшенням таких статей активів як: нематеріальні
активи на 12,5 тис. грн. або на 98,43% та основних засобів на 512,4 тис. грн.
або на 31,80%. Структура необоротних активів ТОВ «Олдіс» наведена на
рис. 2.3.
Так, упродовж 2017-2019 рр. найбільшу частку у структурі
необоротних активів ТОВ «Олдіс» займають основні засоби – 99,22% у 2017
р., 100,00% у 2018 р. та 99,98% у 2019 р.

44

100%
90%
80%
70%
60%
50% 99,22 100 99,98
40%
30%
20%
10%
0% 0,78 0 0,02

Рис. 2.3. Структура необоротних активів ТОВ «Олдіс» упродовж
2017- 2019 рр., %

Поряд із проведеним дослідженням складових необоротних активів
доцільно провести аналіз структури оборотних активів ТОВ «Олдіс»
(табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Динаміка складових оборотних активів ТОВ «Олдіс» упродовж
2017-2019 рр. (тис. грн.)

Відхилення
Роки
2019 / 2017рр.
Показники Тис.
2017 2018 2019 %
грн.
Виробничі запаси 22 30,7 51,6 +29,6 +134,55
Дебіторська заборгованість за товари,
60 432,6 387,1 +327,1 +545,17
роботи, послуги
Дебіторська заборгованість за
1088,8 0,1 26,3 -1062,5 -97,58
розрахунками за виданими авансами
Інша поточна дебіторська заборгованість 15,3 11,8 7,8 -7,5 -49,02
Грошові кошти та їх еквіваленти 7,2 3955,3 402,8 +395,6 +5494,44
Інші оборотні активи 4,1 3,7 32,2 +28,1 +685,37
Усього оборотних активів 1197,4 4434,2 907,8 -289,6 -24,19

45

Варто відзначити, що протягом 2017-2019 рр. спостерігаємо
скорочення оборотних активів ТОВ «Олдіс» на 289,6 тис. грн. або на 24,19%,
що сталося у зв’язку із зменшенням величини дебіторської заборгованості за
розрахунками за виданими авансами на 1062,5 тис. грн. або на 97,58% та
іншої поточної дебіторської заборгованості на 7,5 тис. грн. або на 49,02%.
Брак оборотних активів ставить ТОВ «Олдіс» на грань банкрутства, що
змушує задуматись над удосконаленням системи управління ними.
Великий вплив на оборотність капіталу, вкладеного в оборотні активи,
а, отже, і на фінансовий стан підприємства, справляє збільшення або
зменшення дебіторської заборгованості. Її величина залежить від обсягу
продажів, умов розрахунку з покупцями (передоплата, наступної оплати),
періоду відстрочки платежу, платіжної дисципліни покупців, організації
контролю за станом дебіторської і презентаційної роботи на підприємстві
тощо.
Капітал ТОВ «Олдіс» представлений лише залученими ресурсами, що
вказує на залежність підприємства від зовнішніх надходжень. Тому
проведемо дослідження динаміки залученого капіталу ТОВ «Олдіс» (табл.
2.4).
Таблиця 2.4
Динаміка залученого капіталу ТОВ «Олдіс» упродовж
2017-2019 рр. (тис. грн.)

Відхилення
Роки
Показники 2019/ 2017 рр.
Тис.
2017 2018 2019 %
грн.
Кредиторська заборгованість
1,6 19,1 20,6 +19,0 +1187,50
за товари, роботи, послуги
Поточні зобов’язання за
30,3 95,8 139,7 +109,4 +361,06
розрахункам з одержаних
авансів
Поточні зобов’язання за
11,6 5,2 2,1 -9,5 -81,90
розрахункам з оплати праці
Поточні зобов’язання за
розрахункам із внутрішніх 2754,4 5566,7 1816,7 -937,7 -34,04
розрахунків
46

Зобов’язання, пов’язані з
необоротними активами та
22,3 21,5 22,2 -0,1 -0,45
групами вибуття, утримуваними
для продажу
Інші поточні зобов’язання 1,1 1,1 5,5 +4,4 +400,00
Загальна величина
2821,3 5709,4 2006,8 -814,5 -28,87
залученого
капіталу

Так, упродовж 2017-2019 рр. відбулося скорочення загальної
величини залученого капіталу ТОВ «Олдіс» на 814,5 тис. грн. або на
28,87%, що сталося у зв’язку із зменшенням таких складових залученого
капіталу як: поточних зобов’язань за розрахунками з оплати праці на 9,5
тис. грн. або на 81,90%; поточних зобов’язань за розрахунками із внутрішніх
розрахунків на 937,7 тис. грн. або на 34,04%, зобов’язань, пов’язаних з
необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу на
0,1 тис. грн. або на 0,45%.
Для визначення ліквідності балансу ТОВ «Олдіс» порівняємо підсумки
по кожній групі активів і пасивів (табл. 2.5).
Так, станом на 01.01.2020 р. ТОВ «Олдіс» не володіло абсолютною
ліквідністю. Найбільш ліквідні активи значно менше суми кредиторської
заборгованості на 1598,5 тис. грн. У 2018 р. виявлено перевищення швидко
реалізованих активів над сумою короткострокових пасивів на 415,7 тис. грн.
Це вказує на те, що короткострокові пасиви можуть бути погашені
коштами.
Повільно реалізовані активи більші довгострокових пасивів, на кінець
року, відповідно, на 83,8 тис. грн.
Перевищення важко реалізованих активів над постійними пасивами на
1099 тис. грн. на кінець року свідчить про те, що підприємство достатньо
володіє власними оборотними коштами.

47

Таблиця 2.5
Баланс ліквідності ТОВ «Олдіс» у 2017-2019 рр. (тис. грн.)

Код Назва показників 01.01.2018 01.01.2019 01.01.2020
1 2 3 4 5
А1 Найбільш ліквідні активи 7,2 3955,3 402,8
П1 Найбільш термінові 2820,2 5708,3 2001,3
зобов’язання
А1-П1 Забезпечення зобов’язань П1 -2813 -1753 -1598,5
А2 Активи, які швидко 1164,1 444,5 421,2
реалізуються
П2 Короткострокові пасиви 1,1 1,1 5,5
А2-П2 Забезпечення зобов’язань П2 1163 443,4 415,7
А3 Активи, які повільно 26,1 34,4 83,8
реалізуються
П3 Довгострокові пасиви 0 0 0
А3-П3 Забезпечення зобов’язань П3 26,1 34,4 83,8
А4 Активи, які важко 1623,9 1275,2 1099
реалізуються
П4 Постійні пасиви 0 0 0
А4-П4 Забезпечення зобов’язань П4 1623,9 1275,2 1099

Для оцінки особливостей формування прибутку доцільно провести
горизонтальний аналіз Звіту про сукупний дохід ТОВ «Олдіс» упродовж
2017-2019 рр.; основні показники звіту наведено у табл. 2.6.
Варто відзначити, що протягом 2017-2019 рр. у фінансовій діяльності
ТОВ «Олдіс» сталися такі зміни як: зростання загальних доходів підприємства
на 3271,4 тис. грн. або на 18,78%, що сталося за рахунок збільшення інших
операційних доходів на 3767,9 тис. грн. або на 30,33%. Станом на
31.12.2019 р., порівняно з відповідним показником 2017 р., доцільно
зазначити, що відбулося збільшення загальних витрат ТОВ «Олдіс» на
1724,5 тис. грн. або на 26,92%, що сталося за рахунок зростання собівартості
реалізованих послуг на 1462,5 тис. грн. або на 22,89% та операційних витрат
на 262 тис. грн. або на 1637,50%.

48

Таблиця 2.6

Аналіз основних статей Звіту про сукупний дохід ТОВ «Олдіс»
упродовж 2017-2019 рр.
Відхилення
2017 2018 2019
2019/2017 рр.
Показники
Тис. Тис. Тис. Тис.
% % % %
грн. грн. грн. грн.
Доходи

Чиста
4991,70 28,66 5159,00 26,98 4495,20 21,73 -496,50 -9,95
виручка
Інші
12424,0 13962,5 16191,9 +3767,9
операційні 71,34 73,02 78,27 +30,33

доходи
Інші доходи 0,00 0,00 0,10 0,00 0,00 0,00 0,00 х
17415,7 100,0 19121,6 100,0 20687,1 100,0 +3271,4
Разом +18,78

Витрати

Собівартість +1462,5
6389,50 99,75 6811,60 99,50 7852,00 96,58 +22,89
продукції
Операційні +1637,5
16,00 0,25 32,30 0,47 278,00 3,42 +262,00
витрати 0
100,0 100,0 100,0 +1724,5
Разом 6405,50 6845,70 8130,00 +26,92

Елементи
операційних витрат
Матеріальні
300,20 4,69 332,70 4,86 413,80 5,09 +113,60 +37,84
затрати
Витрати на +1008,6
4017,20 62,71 4298,60 62,81 5025,80 61,82 +25,11
оплату праці
Відрахування
на соціальні
заходи 1452,20 22,67 1565,60 22,88 1833,00 22,55 +380,80 +26,22
Амортизація 370,90 5,79 359,70 5,26 302,60 3,72 -68,30 -18,41
Інші
операційні 265,00 4,14 287,20 4,20 554,80 6,82 +289,80 +109,36
витрати
100,0 100,0 100,0 +1724,5
Разом 6405,50 6843,80 8130,00 +26,92

49

Також варто відзначити, що за 2017-2019 рр. спостерігаємо
збільшення загальних операційних витрат в ТОВ «Олдіс» на 1724,5 тис.
грн. або на 26,92%, що сталося за рахунок зростання матеріальних витрат
на 113,6 тис. грн. або на 37,84%, витрат на оплату праці підприємства на
1008,60 тис. грн. або на 25,11%; відрахувань на соціальні заходи на 380,80
тис. грн. або на 26,22% та інших операційних витрат на 289,80 тис. грн. або
на 109,36%.
Для визначення процесу формування прибутку підприємства слід
провести дослідження структури доходів (рис. 2.4) та витрат ТОВ «Олдіс»
(рис. 2.4).
100%

80%
71,34 73,02 78,27
60%
40%

20% 28,66 26,98 21,73
0%
20152 017 2018 2019
Чиста виручка Інші операційні доходи

Рис. 2.4. Структура доходів ТОВ «Олдіс» за 2017-2019 рр.

Дані рис. 2.4 свідчать, що найбільшу питому вагу в структурі загальних
доходів ТОВ «Олдіс» має чистий дохід від реалізації продукції: у 2017 році
він складав 71,34%, у 2018 р. – 73,02%, а в 2019 р. – 78,27%. Інші операційні
доходи складають незначну частку загальних доходів підприємства.
Ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства
визначається результативністю підприємства, тобто наявністю прибутку чи
збитку. Тому, виходячи з визначених обсягів доходів і витрат підприємства
50

доцільно провести аналіз його кінцевих результатів (рис. 2.5).
12557,1
13000 12275,9
12500
12000 11010,2
11500
11000
10500
Чистий прибуток, тис. грн.

Рис. 2.5. Динаміка фінансового результату в ТОВ «Олдіс» протягом
2017-2019 рр.
Відповідно до рис. 2.5, протягом 2017-2019 рр. ТОВ «Олдіс» вело
прибуткову діяльність (чистий прибуток склав – станом на 31.12.2017 р.
11010,2 тис. грн., у 2018 р. – 12275,9 тис. грн., а за результатами 2019 р.
показник склав 12557,1 тис. грн.).
Проведемо аналіз фінансової стійкості та платоспроможності ТОВ
«Олдіс» на основі розрахунку коефіцієнтів фінансового стану,
використовуючи дані фінансової звітності за 2017-2019 рр. (Додатки А-В):
1. Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку
показників (коефіцієнтів), які розраховуються на основі даних форми № 1
«Баланс» шляхом зіставлення поточних активів і поточних зобов’язань
підприємства (табл. 2.7).
Таблиця 2.7
Аналіз показників ліквідності в ТОВ «Олдіс» за 2017-2019 рр.

Назва показника 2017 2018 2019 2019/2017 рр.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,003 0,693 0,201 +0,198
Коефіцієнт проміжної ліквідності 0,417 0,771 0,427 +0,01
Коефіцієнт загальної ліквідності
0,424 0,777 0,452 +0,028
(покриття)
Власний оборотний капітал -1623,9 -1275,2 -1099 +524,9

51

Так, протягом 2017-2019 рр. спостерігаємо зростання всіх коефіцієнтів
ліквідності: коефіцієнта абсолютної ліквідності на 0,198; коефіцієнта
проміжної ліквідності на 0,01; коефіцієнта загальної ліквідності на 0,028.
Упродовж 2017-2019 рр. власний оборотний мав від’ємне значення – -1623,9
тис. грн. у 2017 р., -1275,2 тис. грн. у 2018 р. та -1099 тис. грн. у 2019 р. –
підприємство неспроможне навіть покрити поточні зобов’язання і така
тенденція призводить до кризового стану.
2. Оцінка показників ділової активності в ТОВ «Олдіс» (табл. 2.8).
Таблиця 2.8
Аналіз показників ділової активності в ТОВ «Олдіс» за 2017-2019 рр.

Назва показника 2017 2018 2019 2019/2017 рр.
Оборотність дебіторської
заборгованості 166,39 20,946 10,968 -155,422
Оборотність кредиторської
заборгованості 2323,455 658,126 395,567 -1927,89
Період погашення дебіторської
заборгованості, днів 2 17 33 +31
Період погашення кредиторської
заборгованості, днів 0 0 1 +1
Оборотність постійних активів 2,808 3,559 3,787 +0,979
Оборотність активів 2,012 1,21 1,165 -0,847
Оборотність чистих активів 14,684 3,573 -2,428 -17,112
Оборотність виробничих запасів 292,426 258,505 190,814 -101,612
Період обороту виробничих
запасів, днів 1 1 2 +1
Тривалість операційного
циклу, днів 3 19 35 +32
Тривалість фінансового циклу, днів 3 18 34 +31

Таким чином, аналізуючи дані табл. 2.9, можна сказати, що коефіцієнт
оборотності дебіторської заборгованості протягом 2017-2019 рр. зменшився
на 155,422; також спостерігаємо скорочення оборотності кредиторської
заборгованості на 1927,89. У зв’язку зі зменшенням оборотності
дебіторської та оборотності кредиторської заборгованостей, спостерігаємо
52

зростання середнього періоду погашення дебіторської на 31 день та
збільшення середнього періоду погашення кредиторської заборгованостей
на 1 день. Зменшення чистої виручки від реалізації продукції вплинуло на
скорочення оборотності чистих активів на 17,112. Негативною тенденцією
господарської діяльності ТОВ «Олдіс» є скорочення оборотності
виробничих запасів на 101,612 та зростання періоду обороту виробничих
запасів на 1 день. Також, слід відзначити, що протягом 2017-2019 рр. рр.
відбулося зростання тривалості операційного та фінансового циклу на 32 та
31 день.
3. Оцінка показників рентабельності ТОВ «Олдіс» (табл. 2.9).
Таблиця 2.9
Аналіз показників рентабельності ТОВ «Олдіс» упродовж
2017-2019 рр.

Назва показника 2017 2018 2019 2019 / 2017рр.
Рентабельність активів 443,718 287,805 325,474 -118,244
Рентабельність продажу 220,57 237,984 279,345 +58,775
Рентабельність оборотних активів 1564,616 436,025 470,127 -1094,49

Так, протягом 2017-2018 рр. рр. відбулося скорочення таких показників
рентабельності підприємства: рентабельності активів на 118,244% та
рентабельності оборотних активів на 1094,49%. Натомість, упродовж 2017-
2019 рр. спостерігаємо зростання рентабельності продажу на 58,775%, що
пов’язано із зростанням операційного прибутку ТОВ «Олдіс».
Підсумовуючи проведене вище дослідження фінансово-економічної
діяльності підприємства, варто відзначити, що весь приріст фінансових
ресурсів ТОВ ТОВ «Олдіс» був досягнутий за рахунок залучених коштів,
основна частина яких була спрямована на поповнення оборотних коштів.
Позитивним моментом у діяльності досліджуваного підприємства стало
збільшення чистого прибутку підприємства на 1546,9 тис. грн. або на 14,05%.
53

2.2 Діагностика інвестиційної діяльності на ТОВ «Олдіс»

Сьогодні ТОВ «Олдіс» – сучасне високотехнологічне, підприємство,
що динамічно розвивається. Потрібно визначити рівень інвестиційної
активності підприємства. Оцінювання інвестиційної активності
підприємства здійснюють на основі порівняння отриманих значень
коефіцієнтів з базовими величинами (табл. 2.10).
Таблиця 2.10
Оцінювання інвестиційної активності ТОВ «Олдіс»
Відхилення
Роки
Показники 2019 / 2017 рр.
Абс.
2017 2018 2019 %
відх.
Коефіцієнт забезпечення
інтелектуальною власністю 0,05 0,08 0,15 +0,10 +200,00
Коефіцієнт персоналу,
зайнятого в НДДКР 0,16 0,18 0,21 +0,05 +31,25
Коефіцієнт власності,
призначеної для НДДКР 0,21 0,23 0,27 +0,06 +28,57
Коефіцієнт освоєння нової
0,31 0,33 0,37 +0,06 +19,35
техніки
Коефіцієнт впровадження
нового програмного забезпечення 0,41 0,45 0,47 +0,06 +14,63
Коефіцієнт інвестиційного
0,33 0,35 0,41 +0,08 +24,24
зростання

Отже, упродовж 2017-2019 рр. інвестиційна активність ТОВ «Олдіс»
підвищилася, про що свідчать розраховані вище показники про формування
на підприємстві стратегії лідерства. ТОВ «IT контракт» має досконалу
інтелектуальну власність, професійний кадровий склад, технологічні
машини та обладнання та спроможне до освоєння нового обладнання і
новітніх технологій.
ТОВ «Олдіс» спроможне впроваджувати інвестиційну діяльність та
характеризує свій інвестиційний потенціал як можливість забезпечення
54

стійкості та розвитку.
Для визначення готовності підприємства до реалізації інвестицій можна
використовувати систему індикаторів рівня готовності підприємства до
здійснення інвестиційної стратегії (табл. 2.11).
Таблиця 2.11
Система індикаторів рівня готовності підприємства до здійснення
інвестиційної стратегії
Відхилення
Роки
Показники 2017 / 2015рр.
Абс.
2017 2018 2019 %
відх.
1. Технічний рівень
Капіталовіддача, грн. /грн.. 360,427 502,992 934,683 +574,26 +159,33
Коефіцієнт зносу основних засобів 0,45 0,48 0,55 +0,10 +23,16
Капіталорентабельність, грн../грн.. 0,09 0,00 0,92 +0,82 +880,27
Коефіцієнт модернізації 0,45 0,48 0,55 +0,10 +23,11
Коефіцієнт капіталоємності
0,25 0,37 1,94 +1,69 +672,14
інвестиційної діяльності
2. Ціна
Витрати на 1 гривню чистого доходу від
0,93 0,93 0,81 -0,12 -13,01
реалізації продукції, грн../грн..
Коефіцієнт рентабельності продукції
0,07 0,07 0,19 +0,12 +175,23
(валова прибутковість)
3. Інвестиційна діяльність
Витрати на інвестиційну діяльність на 1
грн. реалізованої інвестиційної 1,74 1,66 1,64 -0,10 -5,75
продукції, грн./грн.
Вартість реалізованої
продукції/витрати на інвестиційну 179,45 213,85 223,15 +43,70 +24,35
діяльність
Обсяг реалізованої інвестиційної
продукції на одного працюючого 0,49 0,56 0,64 +0,15 +30,61
(науко озброєність), грн./люд.
Коефіцієнт інвестиційної продукції
загальному обсязі реалізованої продукції 0,3 0,34 0,39 +0,09 +30,00
Коефіцієнт прибутковості
99,44 104,56 105,75 +6,31 +6,35
інвестиційної діяльності
Озброєність працівників
103,56 105,69 105,75 +2,19 +2,11
нематеріальними активами, грн. / люд.
Коефіцієнт співвідношення
нематеріальних активів і чистого 0,29 0,30 0,30 +0,01 +3,45
доходу від реалізації продукції

Отже, проведений аналіз технічного рівня готовності підприємства до
здійснення інвестиційної стратегії ТОВ «Олдіс» вказує на підвищення всіх
55

розрахованих індикаторів, що являється позитивним явищем. Цінова
політика ТОВ «Олдіс» виважена, про що свідчать розраховані показники
витрат на 1 гривню чистого доходу від реалізації продукції, які упродовж
2015- 2017 рр. скоротилися.
Інвестиційна діяльність ТОВ «Олдіс» поліпшилася, адже
спостерігаємо збільшення обсягу інвестиційної продукції, коефіцієнта
інвестиційної продукції та коефіцієнта прибутковості інвестиційної
діяльності ТОВ «Олдіс».
Проаналізувавши рівень готовності підприємства до здійснення
інвестиційної діяльності, можна зробити висновок, що ТОВ «Олдіс» готове
для проведення інвестиційної діяльності. Оцінювання можливостей
підприємства можна здійснити за використання табл. 2.12.
Таблиця 2.12
Оцінювання інвестиційних можливостей фірми на основі оцінки
рівнів показників та їх порівняння
Роки
Показники
2017 2018 2019

Кадровий науковий та інженерний потенціал
Достатній Достатній Достатній
Кадровий науковий потенціал
рівень рівень рівень
Достатній Достатній Достатній
Інженерний потенціал підприємства
рівень рівень рівень
Робочий кадровий потенціал інвестиційної Достатній Достатній Достатній
діяльності рівень рівень рівень
Структура НДДКР
Частка НДР у загальному обсязі НДДКР 0,3 0,34 0,39
Співвідношення фундаментальних і
прикладних НДР (за показником відношення
1,41 1,57 1,94
обсягу фундаментальних НДР до обсягу
прикладних НДР)
Співвідношення продуктових і технологічних
1,16 1,19 1,58
НДДКР
Співвідношення обсягів НДДКР за ступенем
їх орієнтації на отримання коротко-, 1,29 1,33 1,45
середньо-і довгострокових результатів
56

Структура продукції, що випускається за стадіями життєвого циклу
Виведення на ринок 0,09 0,11 0,12
Зростання 0,37 0,39 0,41
Зрілості 34,37 36,78 40,69

Отже, важливим, позитивним фактором також є зростання кількості
інвестиційного продукту в загальній кількості реалізовано продукту. І
найголовніше, зростання прибутковості від інвестиційної діяльності. ТОВ
«Олдіс» має достатній рівень кадрового, інженерного та робочого кадрового
потенціалу. Структура НДДКР у ТОВ «Олдіс» позитивна. Більшість
продукції ТОВ «Олдіс» знаходиться на стадії зрілості.
Серед пріоритетних напрямів впровадження інвестиційної діяльності
на підприємстві ТОВ «Олдіс» виділяють:
Забезпечення безперервності виробництва
Збільшення обсягів виробництва та підвищення продуктивності
Необхідність фінансового оздоровлення підприємств
Підтримка біологічного потенціалу рослин і тварин
Суцільна необхідність технічного переоснащення
Необхідність урахування розвитку суміжних галузей в процесі
інвестиційної діяльності

Рис. 2.6. Пріоритетні напрями впровадження інвестиційної діяльності в ТОВ «Олдіс»

Тому специфічною метою інвестиційної діяльності в сільському
господарстві є соціальний захист та забезпечення сільського населення, що
обумовлюється нерозривністю аграрного виробництва та способу життя
сільського населення.

57

Основні напрямки державного регулювання для забезпечення успішного
розвитку ТОВ «Олдіс» наведені на рис. 2.7.

створити прозорі та стабільні
правила ведення бізнесу
гарантувати безпеку бізнесу
сформувати позитивний імідж
Напрямки
сприяти розвитку внутрішнього
ринку, зокрема продуктових
компаній
забезпечити якісну підготовку
професійних кадрів
створити адекватну та здорову
фіскальну систему

Рис. 2.7. Напрямки регулювання для забезпечення успішного розвитку ТОВ «Олдіс»

Отже, для ефективного розвитку в ТОВ «Олдіс» необхідно мати цілісне
бачення; державні стимули та підтримка розвитку галузі. З боку представників
слід формувати асоціації, кластери та інші об’єднання, розроблення власних
ініціатив та їх просування через профільні спілки.
58

2.3 Фактори впливу на інвестиційну діяльність підприємства

Оцінка вагомості потенційних чинників, що впливають на інвестиційну
діяльність підприємства наведена в табл. 2.13.
Таблиця 2.13
Оцінка факторів впливу на інвестиційну діяльність ТОВ «Олдіс»

Оцінка
№ Група Стан (зміна) Характер
Фактор ступеню
з/п факторів фактора впливу
впливу
1 2 3 4 5 6
1. Розвиток
національної Низький Негативний 10

економіки

2. Розвиток
асортименту

програмного Високий Позитивний 10

забезпечення
1. Економічні
підприємства
3. Стан державного
Низький Негативний 6
бюджету
4. Темп інфляції Помірний Негативний 7
5. Рівень безробіття Високий Негативний 7
6. Рівень
Середній Негативний 10
податкових ставок
Середній ступінь впливу 8,3
1. Рівень політичної
стабільності в Низький Негативний 8

суспільстві

2. Сила лобістських
Високий Негативний 4
груп

3. Характер
2. Політичні
політичної Високий Негативний 5
боротьби
4. Ступінь
суспільної
Низький Негативний 10
підтримки урядової
програми розвитку
Середній ступінь впливу 6,75
1.Законодавчі акти,
які регулюють
3. Правові Покращується Позитивний 8
діяльність
підприємства
Середній ступінь впливу
59

Продовження табл. 2.13

1 2 3 4 5 6
1. Чисельність
Зменшується Негативний 9
населення
4. Демографічні
2. Рівень
Низький Негативний 8
народжуваності
Середній ступінь впливу 8,5
1. Нововведення у
сфері продажу
Високий Позитивний 9
програмного
Науково- забезпечення
5.
технічні 2. Нововведення у
Високий Позитивний 8
сфері технологій
3. Нововведення у
Середній Позитивний 8
сфері менеджменту
Середній ступінь впливу 8,3
1. Стан природних
Середній Позитивний 10
ресурсів
6. Природні 2. Екологічний
Низький Негативний 10
фактор
3. Природні умови Середній Позитивний 10
Середній ступінь впливу 10
1.Рівень освіти Середній Позитивний 8
Соціально-
7. 2. Соціальні умови
культурні Низький Негативний 10
життя
Середній ступінь впливу 9

Варто відзначити, що найбільший вплив на ТОВ «Олдіс» здійснюють
природні фактори. Оцінка ступеню їх впливу за десятибальною шкалою 10.
Меншою мірою впливають соціально-культурні – 9 і демографічні фактори –
8,5.
Отже, як бачимо, всі фактори значною мірою впливають на
досліджуване підприємство. Найменше на діяльності фірми позначилися
політичні фактори, далі – правові, економічні, науково-технічні,
демографічні, соціально-культурні; найважливіше місце займають природні
фактори.
Фактори внутрішнього оточення діяльності ТОВ «Олдіс» на ринку
України наведені в табл. 2.14.

60

Таблиця 2.14
Фактори внутрішнього оточення діяльності ТОВ
«Олдіс на ринку України
Група Прояв Вплив на Можлива реакція з
Фактори
факторів фактора підприємство боку підприємства
Тенденції до
зміни
Підвищення
структури
попиту на Розширення
ринку:
1.1. Зниження сегмент асортименту
скорочення
купівельної продажу продукції,
дорогого та
спроможності ТОВ «Олдіс скорочення витрат
зростання в
на оптову торгівлю
низькому
ціновому
сегменті
Обмеження Зниження
державних попиту
1.2. Державні Шукати інші канали
закупівель в
закупівлі продажу
бюджеті на
2020 р.
Нові форми
2.1.Постачальники
Зростання цін Зростання співробітництва,нові
матеріально-
приблизно на собівартості постачальники,
технічних
10 % за рік продукції підвищення ціни на
ресурсів
продукції
Пошук інших
Високі
Великі витрати джерел
2.2.Постачальники відсоткові
на фінансування;
фінансових ставки за
обслуговування Впровадження
ресурсів кредит:
кредиту 100% -ї передплати
25-28%
продукції
При обмеженні
бюджетів в
Імпортна кризовий період
Максимальне
продукція споживачі
зниження
3.1. Цінова більш дорога , можуть обрати
собівартості
конкуренція в середньому під виплату
продукції
ціни вищі на
10%
4.1. Минулий Позитивна Хороші Можливість
досвід кредитна рекомендації від отримати необхідне
кредитування історія партнерів фінансування

Аналіз показав, що фактори внутрішнього оточення інформаційної
діяльності здійснюють вагомий вплив на діяльність підприємства. Внутрішнє

4. Партнери 3. Конкуренти 2. Постачальники 1. Споживачі
61

середовище фірми являє собою сукупність чинників, що створюються і
контролюються фірмою. Складові внутрішнього середовища фірми безпосередньо
впливають на її ефективність: стратегії, цілі, завдання, структура,
технологія, персонал, організаційна культура.
Основними партнерами ТОВ «Олдіс» є: ТОВ «Агроальянс ЛТД»; ТОВ
«Торговий дім "Галс Агро»; ТОВ «Торгівельний дім "Успіх»; ТОВ
«ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ»; ТОВ «Кищенці»; ТОВ «Схід-Агро»; ТОВ «ТД
Насіння»; ТОВ «СПП-Агро».
Для групування факторів впливу на інвестиційну діяльність
підприємства побудуємо матрицю SWОT-аналізу (табл. 2.15).
Таблиця 2.15
Матриця SWОТ для ТОВ «Олдіс»

Можливості:
1. Велика ємність
ТОВ «Олдіс»
Загрози:
2. Позитивний імідж
1. Жорстка конкуренція на
підприємства.
ринку.
3. Економічна
2. Підвищення ПДВ і акцизів.
стабілізація в країні.
3. Монополія постачальників.
4. Зростання добробуту
4. Технологічна відсталість від
населення.
конкурентів.
5. Можливість
5. Негативне ставлення
використання нових
громадськості та виконавчої
технологій.
влади до реклами програмного
6. Вільні ресурси:
забезпечення.
управлінський персонал
середньої ланки і
виробничі площі.
1/5 Підприємство може
Сильні сторони
ввійти в нові сегменти
підприємства:
ринку, обслуговувати 2,3/1,3,4Своєю політикою
1. Новий кваліфікований
додаткові групи щодо працівників
управлінський персонал.
споживачів. підприємство має спрямувати
2. Відносно дешева
2/3,4 Завдяки високій свою діяльність на мінімізацію
робоча сила.
прибутковості компанія неефективної системи
3. Вдале розташування
може збільшити доходи стимулювання праці,
підприємства.
населення. протистоянню атакам з боку
4. Стійке фінансове
4/2,4,5 Для збільшення ключових конкурентів уникати
становище.
привабливості продукції необґрунтовано
5. Висока вартість
на підприємстві варто диверсифікації, слідкувати за
основних засобів в силу їх
проводити постійний доцільністю продажу
унікальності.
контроль якості інвестиційних інформаційних
6. Рекламна підтримка
продукції та досягнення технологій.
нових торгових марок в
62

місцях продажів його стабільності як
(мерчандайзинг). опори в конкурентній
боротьбі.
2,3/1На підприємства Погіршення соціальної
Слабкі сторони потрібно сприяти відповідальності керівництва
підприємства: поліпшенню ТОВ «Олдіс» негативно

«керованості» позначиться на рівні

1. Слабка мотивація, організацією з метою навколишнього середовища
низька виробнича зробити її більш підприємства та призведе до
культура. мобільною в погіршення репутації
2. Нестабільність якості конкурентній боротьбі. підприємства. Тому в ТОВ «IT
продукції. 1,2,3/2,5 Для збільшення контракт» постійно варто
3. Технологічна попиту на продукцію в практикувати посилення
відсталість. ТОВ «IT контролю стандартів якості
4. Недосконалий процес контракт»потрібно програмного забезпечення.
збуту продукції. проводити модернізацію
програмного
забезпечення.

Отже, інвестиційна діяльність для ТОВ «Олдіс» є дуже важливим
інструментом на шляху до сталого довгострокового розвитку. Саме прагненням
сталого розвитку ТОВ «Олдіс» керується у розробці всіх стратегій, вивчаючи
вплив на всі групи зацікавлених сторін. У період кризи ТОВ «Олдіс» вдається
утримувати фінансову стабільність, і це стало можливим зокрема і завдяки
реалізації стратегії сталого розвитку. Попри все, ТОВ «Олдіс» продовжує
неухильно дотримуватися принципів гармонійного співіснування, взаємодії та
постійного діалогу з суспільством.
63

РОЗДІЛ ІІІ
ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМКІВ ВДОСКОНАЛЕННЯ
ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ОЛДІС»
3.1 Інституційні засади державної підтримки інвестиційної діяльності
підприємств

Найважливішим важелем впливу на підприємницьку діяльність
суб’єктів господарювання й економіку країни є інвестиційна політика – одна
з основних складових економічної політики держави. Впливаючи на
інвестиційний процес, держава використовує правові, законодавчі,
організаційні, економічні механізми, інститути та інструменти. На
сьогоднішній день відомо багато інструментів державного управління
інвестиційним процесом. Серед них слід виділити розроблення державної
інвестиційної політики, формування й удосконалення законів та інших
нормативних правових актів, надання податкових пільг, посилення
контролю над цільовим використанням державних інвестиційних коштів.
Але цих інструментів недостатньо. Разом з тим розробленню інвестиційної
державної політики має передувати глибокий аналіз нерозв’язаних проблем
та причин, що визначають низьку ефективність економіки. Вивченню цих
проблем і рекомендаціям щодо їх подолання присвячено ґрунтовні праці
вітчизняних дослідників, які спираються на досвід країн зі сталими
ринковими відносинами, а також на теоретичний та практичний доробок
представників країн з транзитивною економікою. Сьогодні в Україні
система державної підтримки інвестиційної діяльності підприємств
потребує значних змін та доповнень, що негативно впливає на інвестиційній
активності суб’єктів господарювання. Брак інвестиційних ресурсів у
господарському комплексі сприяє спаду виробництва й основних
економічних показників, що відповідно зменшує інвестиційну
привабливість окремих галузей та економіки країни в цілому. Вирішити
64

питання недоінвестування економіки й пожвавлення інвестиційної
активності населення, на наш погляд, допоможе науково обґрунтована
інвестиційна політика держави.
Перехідний характер української економіки має свої специфічні
особливості, які певною мірою унеможливлюють наслідування досвіду
становлення ринкових відносин у передових країнах світу і подолання
негативних наслідків ризикових явищ. Це пов’язано передусім із
необхідністю усвідомлення ролі та місця держави в питаннях не лише
регулювання економіки, а й інвестиційної діяльності зокрема. Світовий
досвід показує, що застосування однакових методів державного
регулювання в різних країнах приводило до протилежних наслідків, і,
навпаки, застосування різних методів регулювання мало однакові наслідки в
різних країнах. В умовах реформування економіки в Україні мають бути
розроблені власні механізми державного регулювання не лише економіки, а
й інвестиційної діяльності, які б поєднували окремо взяті механізми,
розвинуті у світовій економіці, та вітчизняну специфіку.
Регулювання інвестиційної діяльності здійснюється з допомогою
системи податків, податкових пільг і ставок, диференційованих за
суб’єктами й об’єктами оподаткування; здійснення кредитної та
амортизаційної політики; надання фінансової допомоги у вигляді дотацій,
субсидій, субвенцій, бюджетних позик; державних норм і нормативів;
державних замовлень (контрактів); антимонопольних заходів;
роздержавлення і приватизації; визначення умов користування землею,
водою та іншими природними ресурсами; політики ціноутворення;
проведення експертизи проектів; інших заходів (рис. 3.1).
Система регулювання умов інвестиційної діяльності не є стабільною,
вона підлягає коригуванню залежно від соціально-економічної ситуації в
певний період часу, рівня інвестиційної активності суб’єктів
господарювання. З метою активізації інвестиційного попиту держава може
65

використовувати традиційні для світової практики методи – збільшувати
державні витрати і зменшувати податки, знижувати процентну ставку за
кредит, збільшувати грошову масу, втручатися в ринок цінних паперів.
Напрями регулювання інвестиційної діяльності
 Створення сприятливого інвестиційного клімату.
 Контроль за законністю здійснення інвестиційної діяльності.
 Забезпечення захисту інвестицій.
 Експертиза інвестиційних проектів.
 Визначення умов користування землею, водою та іншими
природними ресурсами.
 Розміщення держзамовлень у капітальному будівництві.
 Регулювання фондового ринку.
 Регулювання участі інвесторів у приватизації.
 Визначення пріоритетних сфер і галузей інвестування.
 Податкове регулювання: оптимальні податкові ставки, податкові
пільги.
 Бюджетне регулювання – державне фінансування, надання
бюджетних
позик на розвиток окремих регіонів, галузей виробництва.
 Установлення державних норм і стандартів.
 Упровадження антимонопольних заходів

Рис. 3.1. Основні напрями регулювання інвестиційної діяльності

Важливим аспектом державної інвестиційної політики є розвиток
системи захисту інвестиційних капіталів інвесторів. З урахуванням цього
збільшення обсягу інвестицій залежатиме від поліпшення макроекономічної
ситуації в Україні в цілому та від розроблення центральними,
регіональними органами й органами місцевого самоврядування дієвих
механізмів удосконалення економічного, нормативно-правового,
інформаційного забезпечення, пов’язаного з державним управлінням
інвестиційною діяльністю як потужного стимулятора розвитку ринкових
відносин.
66

Сучасна структура української економіки є дуже непропорційною
внаслідок системи розподілу інвестиційних ресурсів, яка існувала в
минулому. Шлях, який пройшли розвинені країни, не може бути
застосований сьогодні для України. Характерною особливістю є те, що
рівень розвитку науки і техніки в ній вищий, ніж виробничий потенціал.
Ураховуючи умови зовнішнього середовища, насамперед потрібно
реформувати сферу послуг та інфраструктуру народного господарства. Це
стане базою для подальших перетворень галузей агропромислового,
видобувного та обробного секторів економіки на основі найоптимальнішого
розподілу інвестиційних ресурсів.
Перехід України до нової форми економічних відносин, що ґрунтується
на ринкових методах, зумовлює необхідність розв’язання нових завдань,
пов’язаних з економічним розвитком регіонів та економіки країни. Пряма
підтримка державного рівня та інтенсивності інвестиційних процесів в
економіці є, на наш погляд, вирішальною умовою структурної перебудови.
Саме вона приносить конкретні результати у вигляді досягнення й
підтримки стабільних темпів економічного зростання країни.
Основними недоліками за напрямом фінансової підтримки інвестиційної
діяльності підприємств являється процес іноземного інвестування:
– невизначена чітка методологія надання державної підтримки
інвестиційних проектів;
– згідно зі ст. 12-13 ЗУ «Про інвестиційну діяльність»[3], державна
підтримка не надається за наявності хоча б одного негативного експертного
висновку за результатами проведення оцінки інвестиційного проекту;
– відсутність гарантій з боку держави після державної реєстрації
проекту;
– складний механізм отримання дозволів для інвестора для здійснення
інвестиційної діяльності;
– невизначеність процесу страхування інвестицій;
67

– відсутня прозора схема щодо встановлення пільгового режиму
іноземного інвестування;
– не визначено умови участі інституційних інвесторів у
приватизаційних процесах;
– не передбачені можливості злиття і об’єднання корпоративних та
пайових засобів, а також наявні обмеження щодо участі таких засобів у
великих проектах;
– компанії з управління активами обмежені у виборі інструментів
інвестування;
– відсутність переліку конкретних дій у програмі розвитку
інвестиційної діяльності.
Щодо податкового регулювання інвестиційної діяльності, то можна
виділити такі розбіжності:
– у межах надання фінансової підтримки обмеженість бюджетних
ресурсів призводить до мінімальної підтримки;
– відсутність гарантій з боку держави щодо отримання державної
допомоги;
– у межах обкладення ввізним митом наукового, лабораторного і
дослідницького обладнання, комплектуючих та матеріалів для виконання
проектів наукових парків не встановлено обмежень щодо суб’єктів –
виконавців проектів наукового парку;
– не встановлено обмежень щодо відкриття науковим парком рахунків у
національній та іноземній валютах у банківських та інших фінансових
установах;
– наявність суперечностей у законодавстві щодо погодження з Фондом
державного майна бізнес-плану проекту наукового парку та безпосередньої
оренди за проектами наукового парку;
– державну підтримку можуть отримати лише проекти, які пройшли
державну реєстрацію;
68

– державна підтримка проектів наукового парку обмежується лише
державним замовленням, звільненням від оподаткування ввізним митом
обладнання, необхідного для виконання проектів, та наданням приміщень в
оренду;
– не визначено відповідальний орган за виконання Державної цільової
програми розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення
реалізації державної інноваційної політики;
– утрата актуальності за рахунок закінчення терміну дії нормативно-
правових актів;
– зниження фінансування вузівської та галузевої науки;
– велике податкове навантаження, що не стимулює інвесторів укладати
кошти за наявних ризиків;
– нестабільність податкового законодавства в період фінансового
року;
– запропоновані дії щодо сприяння розвитку та вдосконалення
правової бази науково-технічної та інноваційної сфери не є захищеними
статтями, тому висока ймовірність неотримання коштів державного
бюджету на їх виконання.
На рівні інвестиційного розвитку регіонів до недоліків у законодавстві
можна віднести:
– не визначені гарантії держави щодо непорушності умов діяльності
інвесторів;
– ускладнюють розуміння нормативних актів такі формулювання:
«якщо інше не передбачене законодавством», «може встановлюватись…»
тощо;
– державою запроваджуються заходи щодо підтримки трансферу
технологій лише якщо їх можна віднести до пріоритетного напряму
інноваційної діяльності;
– відбувається збалансування економік регіонів за рахунок сильних
69

регіонів, які мають більший потенціал;
– основними джерелами фінансування розвитку регіонів є частково
місцеві та державний бюджети;
– обмежена участь недержавних організацій та об’єднань
громадськості в заходах, націлених на стимулювання розвитку регіонів;
– субвенції на виконання інвестиційних проектів надаються з
державного бюджету залученням мінімального обсягу бюджетних коштів;
– не встановлено відповідальний орган за виконання основних
напрямів розвитку інформаційного суспільства;
– не кожен регіон має програму інвестиційного та/або інноваційного
розвитку;
– визначені заходи прямого субсидування регіонів із державного
бюджету, встановлені пільгові режими є неефективними;
– відсутній конкретний перелік джерел фінансового забезпечення
реалізації Стратегії, а також механізм використання коштів місцевих та
державних бюджетів;
– відсутній прогноз та/або розрахунки соціально-економічних
перетворень регіонів у рамках здійснення заходів Стратегії.
У напрямку фінансового забезпечення інвестиційної діяльності можна
виділити такі недоліки:
 надмірна централізація податкової системи;
 через низький рівень надходжень до бюджету відсутність
можливості фінансування в повному обсязі інвестиційних проектів на
регіональному рівні;
 наявність адміністративних бар’єрів на вхідних процедурах
реєстрації проектів і супроводі;
 можливість отримання державної підтримки різного роду одним і
тим же зареєстрованим проектом;
 так як фінансова підтримка реалізації інноваційних проектів
70

Державною інноваційною фінансово-кредитною установою у формі
послідовних траншів, існує ймовірність призупинення реалізації проекту за
відсутності коштів у бюджеті;
 припинення застосування податкових пільг (зниження податкової
ставки на прибуток, прискорена амортизація) при досягненні суми наданих
пільг обсягу інвестицій;
 складний механізм отримання пільг на митне оподаткування від
Кабінету Міністрів, існування суб’єктивного фактору;
 необґрунтовано строк відстрочення сплати по податковому векселю;
 за рахунок значного дефіциту бюджету України відсутні можливості
повноцінної державної підтримки інвестиційних проектів та інноваційної
діяльності.
Отже, у сучасних умовах втрати довіри інвесторів до національної
економіки, наявності високих ризиків уряд намагається створити
сприятливі умови для надходження інвестицій через створення
інституційних засад державної підтримки інвестиційної та інноваційної
діяльності. Але попри змоги створити законодавство, яке б створювало
умови для ефективного симбіозу держави та бізнесу, існує ряд колізій та
недоліків у нормативно-правових актах, що призводить до виникнення
непорозумінь та проблем. До основних проблем правового поля можна
віднести наявність великої кількості законодавчих актів, які дублюють один
одного, мають нечіткі формулювання, не визначають конкретні заходи, що
призводить до ухилення від правомірного ведення господарської діяльності.
Також варто наголосити на складному процесі отримання державної
підтримки, який попри процедури реєстрації, експертизи не дає гарантій
щодо отримання фінансової допомоги у повному обсязі через брак коштів
державного та місцевих бюджетів. Ускладнює процес розуміння інвестором
переваг та недоліків від ведення інвестиційної діяльності в Україні
розпорошеність та суперечливість законодавчих норм. Досягти значних
71

зрушень у межах реалізації державної інвестиційної політики можна, якщо
одним із першочергових завдань держави стане структурне реформування
національної економіки, вивчення та імплементація світового досвіду щодо
сприяння інвестиційній діяльності, збалансованість економічних показників
на регіональному рівні через стимулювання розвитку депресивних територій,
дії, спрямовані на пошук внутрішніх ресурсів.
Упровадження сучасних інформаційних систем у регіонах України є
важливою складовою реалізації державної політики інформатизації країни.
Формування інформаційного суспільства обумовлює необхідність
використання сучасних можливостей інформаційно-комунікаційних
технологій. Створення та функціонування таких систем, за умови
інтенсивного розвитку ринкових відносин, є одним із важливих елементів
ефективного управління. Сьогодні більшість органів виконавчої влади та
місцевого самоврядування, територіальних підрозділів центральних органів
виконавчої влади мають добре розвинуті локальні обчислювальні мережі,
забезпечені доступом до мережі Інтернет, здійснюють заходи з підключення
до офіційних нормативно-правових баз, упроваджують системи
електронного урядування тощо. Майже всі територіальні структурні
підрозділи центральних органів влади мають відомчу поштову систему та
намагаються будувати відомчі телекомунікаційні мережі. Такий підхід
сприяє ефективній інформаційній взаємодії, але потребує значних
фінансових вкладень.
Одним із актуальних завдань сьогодення є прискорення інформатизації
регіональної співпраці та впровадження ефективних інформаційних систем,
що передбачено у Національній програмі інформатизації країни, яка
включає сукупність державних програм, регіональні програми та проекти
інформатизації, програми та проекти інформатизації органів місцевого
самоврядування. На сучасному етапі розвитку країни дуже важливою є
проблема забезпечення інформаційних потреб економіки, оборони,
72

регіональної співпраці та інших сфер діяльності загальнодержавного
значення, тому питання активізації та оцінки інформаційної інфраструктури
у регіонах носять актуальний характер [23].
Розвиток інформаційних технологій є одним з факторів, які сприяють
глобалізації світової економіки. Нові інформаційні та комунікаційні
технології є однією з рушійних сил глобалізації, які забезпечують
компанії новими, небаченими інструментами розвитку. З іншого боку,
глобалізація, в основі якої лежить поглиблення процесів взаємодії між
суб’єктами ринку, сприяє подальшому розвитку та поширенню
інформаційних технологій. Існують й інші фактори, які сприяють розвитку
ринку інформаційних технологій, такі як науково-технічний прогрес,
можливість досягнення кращих показників економічної ефективності за
рахунок використання високотехнологічних рішень, поміж яких можливість
економії на витратах виробництва.
Підкреслимо, що розгортання великих національних інтегрованих
структур з розподіленими центрами відповідальності, які здатні ефективно
функціонувати в умовах загострення міжнародної технологічної
конкуренції, сприятиме зростанню конкурентоспроможності вітчизняних
підприємств та стимулюватиме їх інноваційний розвиток і забезпечить
синергічний ефект реплікації позитивних нововведень в мережі. На жаль,
сьогодні в Україні небагато підприємств, готових до інновацій, особливо в
організаційній сфері. Більшість підприємств до цього часу орієнтуються на
жорстку організаційну структуру, консервативні методи управління бізнес-
діяльністю.
Безперечно, посередницькі організації відіграють важливу роль у
процесі доведення товарів та послуг до кінцевого споживача. Останнім
часом спостерігається зміна ролі інформаційної організації під впливом
наступних тенденцій у їх діяльності: глобалізація, дезінтермедіація,
реінтермедіація та стрімкий розвиток мережі Інтернет. Усе це призводить до
73

зростання ринкової сили посередницьких підприємств та розширення
масштабів інформаційної діяльності. Усе більше можливостей з’являється
для C-to-C та B-to-C прямої взаємодії та здійснення трансакцій. При цьому
з’являються широкі можливості для появи нових типів посередників, які
забезпечують інфраструктуру для сучасних моделей ведення бізнесу.
Нарешті «традиційні» посередники трансформуються у виробників послуг
та комплексних рішень. Посередники інтегрують та координують мережі
створення цінності для забезпечення найкращих рішень задоволення потреб
кінцевого споживача.
Вдосконалення суспільних відносин великою мірою залежить від
розвитку інформаційних ресурсів, які є базовими для створення ефективних
моделей державного управління. Отже, цей вид ресурсів є водночас
об’єктом управління і предметом діяльності державної влади та її
інститутів. Інформаційні ресурси – це інформаційна інфраструктура та
циркулююча в ній продукція інформаційної діяльності, яка дає змогу
вирішувати відповідні завдання. Найважливішим при цьому є розуміння
того, що дві складові інформаційних ресурсів доповнюють одна одну і не
можуть бути використані окремо.
Зі сказаного очевидно, що державна політика в сфері формування
інформаційних ресурсів і інформатизації повинна бути спрямована на
створення умов для ефективного і якісного інформаційного забезпечення
рішення задач соціально-економічного розвитку країни. Серед основних
напрямків державної політики в сфері інформатизації виділяють:
забезпечення умов для розвитку і захисту всіх форм власності на
інформаційні ресурси; формування і захист державних інформаційних
ресурсів; створення і розвиток державних і регіональних інформаційних
систем і мереж, забезпечення їхньої сумісності і взаємодії в єдиному
інформаційному просторі; створення умов для якісного й ефективного
інформаційного забезпечення громадян, органів державної влади,
74

організацій і суспільних об’єднань на основі державних інформаційних
ресурсів; забезпечення національної безпеки в сфері інформатизації, а
також забезпечення реалізації прав громадян, організацій в умовах
інформатизації; сприяння формуванню ринку інформаційних ресурсів,
послуг, інформаційних систем, технологій, засобів їхнього забезпечення;
формування і здійснення єдиної науково-технічної і промислової політики в
сфері інформатизації з обліком сучасного світового рівня розвитку
інформаційних технологій; підтримка проектів і програм інформатизації;
створення й удосконалювання системи залучення інвестицій і механізму
стимулювання розробки і реалізації проектів інформатизації; розвиток
законодавства в сфері інформаційних процесів, інформатизації і захисту
інформації [16].
Наведене дозволяє зробити висновок, що необхідний рівень
інформаційної безпеки держави забезпечується цілим комплексом
політичних, економічних, організаційних та інших заходів, які допомагають
реалізації інформаційних прав та інтересів держави і її суб’єктів. Розгляд
проблем інформаційної безпеки держави дає можливість стверджувати, що
забезпечення інформаційної безпеки покладається на інформаційну
організацію держави. Ця організація повинна гарантувати інформаційну
безпеку держави та її суб’єктів в наш час глобалізації та зростання загроз з
боку міжнародного тероризму. На жаль, в Україні існує дуже багато
негативних факторів, які перешкоджають чи утруднюють створення такої
інформаційної організації, і не останнім з них є неузгодженість органів
державної влади щодо забезпечення інформаційної безпеки [39].
Отже, наукове осмислення комплексу проблем, пов’язаних з розробкою
та втіленням у життя державної політики в інформаційній сфері, сьогодні
набуває особливого значення, оскільки їх розв’язання сприятиме розвитку в
Україні інформаційного суспільства і, таким чином, забезпеченню
національної та інформаційної безпеки нашої держави. Саме інформація
75

стає основним продуктом, що споживається, і потребує значних зусиль з її
збирання, обробки та зберігання. Усе це створює широкі можливості для
посередницьких підприємств, але й вимагає врахування особливостей
інформаційного продукту.
Основними принципами інвестиційної політики ТОВ «Олдіс» є:
– орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки ТОВ «Олдіс»;
– визначення державних пріоритетів інвестиційного розвитку ТОВ
«Олдіс»;
– формування нормативно-правової бази у сфері інвестиційної
діяльності;
– створення умов для збереження, розвитку й використання
вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу;
– забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-
кредитної сфери у розвитку інвестиційної діяльності;
– ефективне використання ринкових механізмів для сприяння
інвестиційній діяльності, підтримка підприємства у виробничій сфері;
– фінансова підтримка, здійснення сприятливої кредитної, податкової і
митної політики у сфері інвестиційної діяльності;
– сприяння розвиткові інвестиційної інфраструктури;
– інформаційне забезпечення суб’єктів інвестиційної діяльності;
– підготовка кадрів у сфері інвестиційної діяльності.

76

3.2 Обґрунтування вибору стратегічних активів як напрямів
інвестиційної діяльності на ТОВ «Олдіс»

Важливим завданням інвестиційної діяльності ТОВ «Олдіс» є вибір
найбільш ефективних напрямів вкладення коштів для підвищення його
конкурентного статусу, зростання прибутковості та забезпечення
подальшого успішного функціонування. В умовах слабкого економічного
розвитку, низької купівельної спроможності юридичних та фізичних осіб,
низьким рівнем їх дохідності ТОВ «Олдіс» необхідно надавати переваги
саме реальним інвестиціям, зокрема, забезпечити оптимальний вибір певних
видів активів як об’єктів інвестування, оскільки вітчизняний ринок
фінансових послуг потребує суттєвого удосконалення для можливості
забезпечення фінансовими інструментами ТОВ «Олдіс» як споживачів
послуг з фінансових інвестицій.
Про тісний взаємозв’язок активів та інвестиційних процесів свідчить
переважна більшість підходів вчених щодо трактування сутності
інвестицій. Активи забезпечують безперервний процес виробництва та
реалізації продукції, якість технологічних процесів, підтримують
фінансово-господарські взаємозв’язки ТОВ «Олдіс» із постачальниками і
покупцями, визначають фінансовий цикл через прискорення обороту
запасів та дебіторської заборгованості, а також платоспроможність,
ліквідність та фінансову стійкість підприємств. Про тісний взаємозв’язок
активів та інвестиційної діяльності підприємства свідчить і ресурсний підхід
пояснення сутності інвестицій, який виступає складовою ресурсної теорії,
на якій базується сучасна концепція стратегічних ресурсів.
Отже, традиційно, на протязі тривалого періоду часу актуальними
питаннями в системі управління ТОВ «Олдіс» були і залишаються питання
управління основними засобами та різними видами оборотних активів, які
взаємодіють між собою в ході виконання кожного господарського процесу і
77

забезпечують здійснення підприємством операційної, фінансової та
інвестиційної діяльності. Проте, розвиток соціально-економічних відносин
спонукає до виникнення творчої, інтелектуальної праці на багатьох робочих
місцях ТОВ «Олдіс» різних категорій працюючих. Тому на протязі останніх
років невід’ємною складовою активів ТОВ «Олдіс» виступають
нематеріальні активи, які дозволяють ТОВ «Олдіс» сформувати цілий
комплекс конкурентних переваг у маркетингу, виробництві, науково-
дослідній діяльності, в інформаційній системі підприємства. Це вимагає
розробки принципово нового комплексного підходу в управлінні
інвестиційною діяльністю підприємства у поєднанні із формуванням
ефективної системи управління активами підприємства та джерелами їх
інвестування, із врахуванням особливостей сучасних ринкових умов
господарювання.
Найбільш характерними ознаками сучасних позитивних тенденцій у
розвитку ТОВ «Олдіс» повинні бути: створення принципово нових
технологій виробництва наукомісткої, високоякісної, з унікальними
споживчими властивостями техніки майбутнього для світового
індустріального ринку; високий ступінь гнучкості й адаптивності
підприємства до динамічних змін зовнішнього середовища та кон’юнктури
ринку; зміцнення і розвиток взаємовигідного довгострокового
співробітництва із замовниками, постачальниками та іншими партнерами;
високий імідж і бездоганна репутація підприємства на зовнішньому ринку
[52, с. 53].
Отже, успішна та ефективна діяльність ТОВ «Олдіс», ефективне
використання його активів визначають його ринкову вартість та ринкову
активність, яку можна виміряти видами ринків, на яких підприємство
здатне здійснювати успішну діяльність.
У свою чергу, вдала ринкова активність машинобудівного підприємства
призводить до зростання його капіталу і підвищує вартість та якість
78

активів. При цьому необхідно враховувати, що кожен вид діяльності, кожен
вид ринку і кожен вид активів підприємства мають тісний взаємозв’язок
(табл. 3.2).
Таблиця 3.1
Матриця взаємодії ринків, видів діяльності та активів підприємства
Види діяльності / Операційна Інвестиційна Фінансова
Типи ринків діяльність діяльність діяльність
Придбання
сировини,
матеріалів, Придбання сировини, Фінансове
Ринок товарів і послуг комплектуючих, матеріалів, забезпечення
товарів, реалізація комплектуючих для придбання активів та
продукції, інноваційних проектів послуг
придбання і
реалізація послуг
Ринок необоротних Модернізація Фінансове
Придбання запасних
матеріальних активів та існуючого обладнання, забезпечення
частин для поточних
пов’язаних з ним послуг придбання нового придбання
ремонтів,
обладнання та необоротних активів
та послуг,
Придбання та
оновлення сучасних
виробничих технологій,
Введення в ліцензій, ноу-хау,
Фінансове
Ринок нематеріальних експлуатацію інформаційних систем
активів та інновацій придбаних забезпечення
та технологій;
нематеріальних придбання
реалізація
активів та нематеріальних
нематеріальних
інноваційних активів та інновацій
активів, які не
технологій використовуються на
підприємстві, лізингові
операції
проведення технічного оснащення; пов’язаних з їх
орендних операцій реалізація необоротних запровадженням
матеріальних активів,
які не
використовуються на
підприємстві,
лізингові операції
Формування Здійснення фінансових
Розміщення коштів
Фінансовий ринок дебіторської та інвестицій (операції з
на депозит,
кредиторської цінними
одержання кредитів
заборгованості паперами)

Ринком товарів і послуг для ТОВ «Олдіс» виступає внутрішній ринок,
79

а також зовнішні ринки тих підприємств, які здійснюють
зовнішньоекономічну діяльність, в тому числі придбання сировини,
матеріалів, комплектуючих, реалізацію продукції, придбання і реалізацію
послуг.
Окремо ми виділили ринок необоротних матеріальних активів та
пов’язаних з ним послуг, оскільки ТОВ «Олдіс» мають специфіку у
формуванні матеріально-технічного забезпечення виробничих процесів для
виготовлення складної технічної продукції, яке першочергово визначає їх
здатність до запровадження інновацій та конкурентоспроможність на ринку.
Нами обґрунтовано раніше, що важливого значення на сьогодні
набувають для розвитку ТОВ «Олдіс», новітні технології, які представлені
на ринку нематеріальних активів та інновацій.
На фінансовому ринку ТОВ «Олдіс» виступають, в основному, як
користувачі банківських кредитів, що пояснюється його слабким розвитком.
Таким чином, інвестиційна діяльність ТОВ «Олдіс», у поєднанні із
операційною та фінансовою представлена на всіх видах ресурсних ринків, і
на фінансовому ринку, проте за переліком інновацій вона є найменш
диверсифікованою, хоча має важливе значення для забезпечення
інвестиційної та операційної діяльності [60, с. 23].
Таким чином, активи ТОВ «Олдіс», є основою їх інвестиційної
діяльності, активності на внутріщніх і зовнішніх ринках, та сприяють
запровадженню сучасних технологій у виробничі процеси для підвищення
конкурентоспроможності і прибутковості. Формування і використання
активів ТОВ «Олдіс», як об’єктів інвестування пов’язано із потребою
підприємств удосконалення управління ними, оскільки швидкі темпи
розвитку науково-технічного прогресу призводять до появи нових видів
активів ресурсних ринках та наповненню новим змістом суті різних
економічних категорій і понять, які пов’язані з ними. Так, наприклад,
ресурсна теорія, що ґрунтується на концепції економічної ренти і погляді
80

на компанію, як на портфель здібностей і компетенції, знайшла своє
продовження в сучасній концепції стратегічних ресурсів, під якими
розуміють активи (доступні), які шляхом використання здібностей є
цінними, незамінними і за умови створення ефективної системи управління
ними на підприємстві є результатом формування стійких конкурентних
переваг компанії та досягнення ключових показників ефективності [78, с.
215]. Проте, ми вважаємо, що неосяжні ресурси ТОВ «Олдіс», як і
кожного іншого підприємства, не можуть формуватись без доступних
ресурсів, і неосяжні ресурси виникають в процесі використання, обігу,
трансформації, різних економічних перетворень всіх видів активів ТОВ
«Олдіс», при здійсненні ним операційної, фінансової та інвестиційної
діяльності.
Але, особливістю стратегічних активів ТОВ «Олдіс», виступає їх
здатність забезпечити підприємству як економічній системі якісно новий
етап розвитку всіх її структурних елементів, а характерними рисами
стратегічних активів виступають доступність, вартість, ефективність
використання, інноваційність, прибутковість (рис. 3.2). Тому під
стратегічними активами підприємств інформаційних технологій, на нашу
думку, доцільно розуміти як досяжні, так і неосяжні активи, проте в
подальшому, ми будемо акцентувати в першу чергу, увагу на досяжних
стратегічних активах.
Доступність стратегічних активів ТОВ «Олдіс» підтверджується
наявністю таких на внутрішньому і зовнішньому ринку, а також здатністю
підприємства до їх формування та використання. Вартість стратегічних
активів відображує їх ринкову оцінку, за якою вони надходять на
підприємство, зараховуються на його баланс та визначають собівартість
продукції, робіт, послуг в процесі їх використання, а також приймають
участь у формуванні ринкової вартості та прибутковості підприємства.

81

СТРАТЕГІЧНІ АКТИВИ ПІДПРИЄМСТВА
Операційна діяльність. Науково- технічний розвиток. Кваліфікація персоналу.
Фінансова діяльність. Матеріально- технічне забезпечення. Інформаційне
забезпечення.
Новий етап розвитку, конкурентні переваги, стійке економічне зростання,
прибутковість

Рис. 3.2. Особливості формування стратегічних активів ТОВ «Олдіс»

Використання стратегічних активів, які і всіх інших об’єктів
інвестиційної діяльності, проявляється також в одержанні ТОВ «Олдіс»
соціально-економічних ефектів. Охарактеризована нами вище сутність
стратегічних активів свідчить про те, що їх основними видами виступають
нематеріальні активи, які пов’язують між собою сучасні технології, людські
знання, інтелектуальні ресурси, програмно-технічні засоби в єдині
комплекси, здатні забезпечити потужний розвиток ТОВ «Олдіс»
запровадження інновацій в усі сфери його функціонування, здатних
генерувати прибутковість підприємства.
Прийняття рішення щодо ефективності вибору стратегічних активів для
ТОВ «Олдіс» є відносно новим завданням, яке немає попередніх звітних
(фактичних) даних, що відображують певні традиційні аспекти чи досвід
формування стратегічних активів підприємства, а також невідомі подальші
наслідки щодо величини їх формування та особливостей подальшого
82

використання [72; 74, с. 101; 77, с. 177].
При формуванні стратегічних активів для ТОВ «Олдіс» під
критеріями слід розуміти такі показники, які визнаються управлінським
персоналом як важливою складовою оцінки всього процесу формування
стратегічних активів, є загальними для всіх допустимих рішень, для
кожного ТОВ «Олдіс» і характеризують загальну цінність рішення таким
чином, що управлінці намагаються отримати за ними найбільш достовірні
оцінки щодо виду стратегічних активів, витрат на їх формування та
загальної вартості.
Можливі варіанти вибору стратегічних активів як об’єктів і
інвестиційної діяльності ТОВ «Олдіс»:
- стратегічні активи для інвестиційних проектів з виробництва нових
видів продукції (В1);
- стратегічні активи для інвестиційних проектів з виробництва нових
видів продукції та оновлення технологічних процесів (В2);
- стратегічні активи для запровадження новітніх технологій
виробництва та управління (В3).
Для кожного варіанту вибору стратегічних активів ми передбачаємо
включення одних і тих же складових лише за формою: оборотні активи,
необоротні матеріальні активи, необоротні нематеріальні активи. Кожна
складова за своєю сутністю, вартісними ознаками, прибутковістю має
відмінності для кожного досліджуваного ТОВ «Олдіс», проте її
конкретизація вимагає високих професійних знань і навичок. Тому
основним орієнтиром вибору варіанту стратегічних активів для кожного ТОВ
«Олдіс» буде рекомендована нами вартість та напрями використання з
метою забезпечення розвитку підприємства за умов кризових явищ та
попередження їх подальшого відставання від прискорених темпів розвитку
технологічних процесів як в сфері інформаційних технологій, так і в інших
галузях народного господарства.
83

Постановка задачі та вибір найкращого варіанту стратегічних активів
для кожного ТОВ «Олдіс» вимагають визначення основних критеріїв
прийняття інвестиційних рішень:
- витрати, що пов’язані із формуванням стратегічних активів
підприємства (К1);
- розмір джерела фінансування придбання стратегічних активів, що
залишається в розпорядженні підприємства для подальшого фінансування
інвестиційного процесу після вирахування початкових витрат на придбання
стратегічних активів (К2);
- рівень ризику інвестиційної діяльності ТОВ «Олдіс» (К3);
- рівень розвитку активних ринків, на яких можливе придбання
стратегічних активів підприємства (К4);
- ступінь впливу нормативних обмежень на вибір виду стратегічних
активів підприємства як об’єктів інвестування (К5).
Ризик інвестиційної діяльності ТОВ «Олдіс» пов’язаний із
невизначеністю перспектив економіки країни, фінансовою нестабільністю
(ризик фінансових втрат в процесі придбання стратегічних активів,
залучення джерел їх фінансування), підвищенням відсотків за позичкою;
зростанням виробничих витрат; підвищенням екологічних стандартів;
зміною попиту на продукцію; зміною якісних ознак продукції; появою
конкуруючої продукції; нестачею трудових ресурсів, тощо.
На думку вчених [51, с. 117; 54, с. 25; 67, с. 109], визначення
коефіцієнтів відносної важливості (ваги) в силу можливостей
інтерпретації результатів експертних оцінок, доцільно застосовувати метод
безпосереднього експертного оцінювання з використанням бальної шкали
від 1 до 10, де 10 відповідає найбільшій важливості критерію, а 1 –
найменшій. Метод визначення ступеня ризику шляхом експертних оцінок
носить суб’єктивний характер. Ця суб’єктивність є наслідком того, що
група експертів, яка займається аналізом ризику, висловлює власні
84

суб’єктивні судження як про минулу ситуацію, так і про перспективи її
розвитку.
Для проведення експертного опитування була розроблена анкета
(додаток Д), і згідно з анкетою проводилося експертне опитування
управлінського персоналу структурних підрозділів підприємства.
Для визначення узгодженості думок групи експертів було використано
коефіцієнт рангової кореляції (коефіцієнт конкордації) [10; 11; 72; 73;
82]. Одержані результати експертного опитування досліджуваних ТОВ
«Олдіс» пройшли перевірку узгодженості думок експертів за допомогою
вказаного вище коефіцієнта. Розрахований коефіцієнт конкордації за
кожним параметром оцінки показав, що думки експертів є узгодженими,
оскільки розрахункове значення коефіцієнту рангової кореляції перевищує
нормативне.
За результатами проведених розрахунків визначимо оптимальний
варіант вибору стратегічних активів для кожного ТОВ «Олдіс». ТОВ «Олдіс»
пропонуємо три варіанти вибору стратегічних активів, які вони обирають
для розгляду. У табл. 3.3 відображені коефіцієнти відносної важливості
(ваги) критеріїв вибору варіантів стратегічних активів ТОВ «Олдіс», які
визначені експертами підприємства.
Таблиця 3.2
Вага критеріїв вибору варіантів стратегічних активів ТОВ «Олдіс»
Оцінка переваги Відносна
Критерій
критерію, важливість
бал критерію (вага)
К1 6 0,15
К2 3 0,11
К3 9 0,30
К4 8 0,27
К5 5 0,17

Оцінка варіантів вибору стратегічних активів як об’єктів
інвестиційної діяльності відповідно до критеріїв переваги наведена у табл.
85

3.3.
Таблиця 3.3
Оцінка варіантів вибору стратегічних активів ТОВ «Олдіс»

Стратегічні
Стратегічні активи для Стратегічні
активи для інвестиційних активи для
інвестиційних проектів запровадження
Критерії проектів звиробництва новітніх
звиробництва нових видів технологій
нових видів продукції та виробництва та
продукції (В1) оновлення управління (В3)
технологічних
процесів (В2)
Витрати, що пов’язані із формуванням
стратегічних активів підприємства 260250 240189 200158
(К1), тис. грн.
Розмір джерела фінансування
придбання стратегічних активів, що
залишається в розпорядженні
підприємства для подальшого
740584 760600 800632
фінансування інвестиційного процесу
після вирахування початкових витрат
на придбання стратегічних активів
(К2), тис. грн.
Рівень ризику інвестиційної
діяльності ТОВ «IT контракт» (К3) 3 8 6

Рівень розвитку активних ринків, на
яких можливе придбання стратегічних 8 5 4
активів підприємства (К4)
Ступінь впливу нормативних
обмежень на вибір виду стратегічних
1 4 7
активів підприємства як об’єктів
інвестування (К5)

Узагальнимо процедури вибору стратегічних активів та їх економічне
обґрунтування для досліджуваних ТОВ «Олдіс» в табл. 3.4.
86

Таблиця 3.4
Економічне обґрунтування вибору стратегічних активів як об’єктів
інвестиційної діяльності ТОВ «Олдіс»

Варіант вибору
Назва
стратегічних активів Обґрунтування
підприємства
У підприємства є достатня величина власного капіталу
Стратегічні
(в т.ч. прибутку), а також досвід ефективного
активи для
використання кредитних ресурсів, достатній рівень
запровадження
матеріально-технічного розвитку, висококваліфікований
новітніх персонал для запровадження новітніх технологій,
технологій здатних забезпечити випуск
виробництва та продукції світових стандартів якості,
управління (В3) конкурентоспроможної на зовнішніх ринках
На протязі аналізованого періоду підприємство
працює прибутково, забезпечує зростання власного
Стратегічні капіталу, достатнього на просте і розширене
активи для відтворення необоротних активів, виготовлення
інвестиційних нових видів продукції. Проте, виробничі
проектів потужності підприємства не використовуються в
звиробництва повному обсязі, тому використання економічного
нових видів потенціалу для запровадження новітніх технологій
продукції та потрібно здійснювати поступово, у зв’язку із чим
оновлення для підприємства визначені стратегічні активи для
технологічних інвестиційних проектів з виробництва нових видів
процесів (В2) продукції та оновлення технологічних процесів, які
підприємство активно почало запроваджувати два
роки назад
Стратегічні Існують обмежені можливості підприємства у
активи для запровадженні високих технологій, а тому
інвестиційних потребують попереднього накопичення власного
проектів капіталу шляхом оновлення асортименту продукці,
звиробництва збільшенням обсягів і такій ситуації відповідають
нових видів стратегічні активи для інвестиційних проектів з
продукції (В1) виробництва нових видів продукції

Отже, можна зробити висновок, що для ТОВ «Олдіс» найбільш
вигідним варіантом стратегічних активів є стратегічні активи для
запровадження новітніх технологій виробництва та управління (В3).

ТОВ «Олдіс»
87

3.3 Інвестиційний проект вдосконалення ТОВ «Олдіс» та оцінювання
його ефективності

ТОВ «Олдіс» активно здійснює реальні інвестиції та забезпечує
матеріально-технічний розвиток всіх видів діяльності, а для фінансування
інвестиційної діяльності використовує власний капітал, короткострокові та
довгострокові банківські кредити. Для забезпечення розвитку та виживання
в довгостроковій перспективі ТОВ «Олдіс» повинна мати свій оптимальний
стратегічний план як фундамент всіх інших видів планування діяльності
компанії. Для активізації інвестиційної діяльності ТОВ «Олдіс» пропонуємо
залучити 3-х досвідчених агрономів, які будуть працювати віддалено за
допомогою інформаційних технологій.
Плануємо, що запропонована система підвищення ефективності
інвестиційної діяльності буде сприяти зменшенню витрат на підприємстві
(табл. 3.5), адже залучення 3-х досвідчених агрономів, які будуть працювати
віддалено за допомогою інформаційних технологій надасть можливість ТОВ
«Олдіс» суттєво скоротити витрати (оренда, допоміжний персонал тощо) та
знизити ставки агрономів.
Таблиця 3.5
План економії витрат в результаті активізації на ТОВ «Олдіс» (тис. грн.)
Згідно стратегічної
Фактичне
№ з/п Розрахунок карти
Показник витрат значення за
плану на 2020 р. ефективності
2019 рік
Скорочення загального обсягу
1 11251,0 10113,3 х
витрат за рахунок:
- зменшення витрат на оренду
2 х х -341,4
офісу
- контролю витрат за роботою
3 х х -796,3
досвідчених агрономів
Скорочення адміністративних
4 1452,0 1096,2 х
витрат за рахунок:
- оптимізації витрат на
5 х х -118,6
відрядження
- зменшені витрат на
6 х х -237,2
допоміжний персонал
Загальна економія витрат х х -1812,5
88

При підвищенні ефективності роботи підприємства у конкурентному
середовищі плануємо створити нові робочі місця – залучити до роботи 3-х
досвідчених агрономів. Середня заробітна плата спеціаліста ТОВ «Олдіс»
буде встановлена відповідно до Державного бюджету України, Закону
України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, Закону України
«Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»
від 20.10.2009 № 1646-VI. Нарахування на фонд оплати праці складає 22%
(відповідно до Податкового кодексу України).
Проведемо розрахунок операційних витрат для 1-го запропонованого
проекту вдосконалення системи підвищення ефективності інвестиційної
діяльності.
Таблиця 3.6
План додаткових витрат на фонд оплати праці та єдиний соціальний
внесок в ТОВ «Олдіс (тис. грн.)
2020 рік 2021 рік 2022 рік
Витрат
Кількість Витрат Витрат
Оклад и на Оклад Оклад
№ посадови и на и на
за оплату за за
з/ п Посада х оплату оплату
місяць праці на місяць місяць
одиниць, праці на праці на
, тис. рік, , тис. , тис.
осіб рік, тис. рік, тис.
грн. тис. грн. грн.
грн. грн.
грн.
Провідний
1. 1 8,2 98,4 9,0 108,2 9,9 119,1
агроном
2. 2 8,0 192,0 8,8 211,2 9,7 232,3
агроном
Разом фонд
оплати праці
залучених до

роботи
3. х 24,2 290,4 26,6 319,4 29,3 351,4
досвідчених
агрономів
Витрати на
соціальне
4. страхування х х 63,9 х 70,3 х 77,3
(ЄСВ – 22%)
ФОП та
5. х х 354,3 х 389,7 х 428,7
ЄСВ

89

Отже, у 2019 р. плануємо витрати 351,4 тис. грн. на залучення нових
досвідчених програмістів у ТОВ «Олдіс».
Поряд із проведеним дослідженням витрат на підвищення
конкурентоспроможності ТОВ «Олдіс» проведемо прогнозування чистого
доходу підприємства. Так, за особистими спостереженнями автора
плануємо збільшити чистий дохід приблизно в 3 рази. Визначимо
заплановані значення чистої виручки підприємства у результаті підвищення
ефективності інвестиційної діяльності ТОВ «Олдіс» (рис. 3.3).

2022 16079,9
2021 15796,4
2020 15513,0
15200,0 15400,0 15600,0 15800,0 16000,0 16200,0
Запланована чиста виручка, тис. грн.

Рис. 3.3. Динаміка запланованого значення чистої виручки підприємства у
результаті підвищення ефективності інвестиційної діяльності ТОВ «Олдіс»

У таблиці 3.6 проведемо план доходів та витрат ТОВ «Олдіс» на 2019
рік з помісячним розподілом та на 2020-2022 рр. з щоквартальним
розподілом (таблиці 3.11) на умовах залучення досвідчених програмістів,
які будуть працювати віддалено за допомогою інформаційних технологій.
90

Таблиця 3.7
План доходів та витрат ТОВ «Олдіс» за 2020 рік з помісячним
розподілом на умовах залучення досвідчених агрономів, які будуть
працювати віддалено за допомогою інформаційних технологій
(тис. грн.)

Всього
Показники
за рік

Чистий дохід
Економія від
залучення
досвідчених
агрономів, які
працюватимуть
вдома

Інвестиційні
витрати

Поточні
витрати

Операційні
витрати

Разом витрати

Прибуток до
оподаткування

Податок на
прибуток

Чистий
прибуток
1662,2 364,9 2027,0 1262,3 33,7 1071,1 157,5 1812,5 1476,8 Січень
287,7 63,2 350,9 1042,2 31,8 1010,3 0,0 0,0 1393,1 Лютий
231,4 50,8 282,1 837,9 25,6 812,3 0,0 0,0 1120,0 Березень
199,3 43,8 243,1 721,8 22,0 699,8 0,0 0,0 964,9 Квітень
259,5 57,0 316,5 940,0 28,7 911,3 0,0 0,0 1256,6 Травень
273,0 59,9 332,9 988,8 30,2 958,6 0,0 0,0 1321,7 Червень
263,7 57,9 321,6 955,1 29,2 926,0 0,0 0,0 1276,7 Липень
232,0 50,9 282,9 840,2 25,7 814,6 0,0 0,0 1123,1 Серпень
316,3 69,4 385,7 1145,4 35,0 1110,5 0,0 0,0 1531,1 Вересень
324,9 71,3 396,2 1176,8 35,9 1140,9 0,0 0,0 1573,0 Жовтень

273,0 59,9 332,9 988,8 30,2 958,6 0,0 0,0 1321,7 Листопад

238,4 52,3 290,7 863,4 26,4 837,1 0,0 0,0 1154,2 Грудень

4561,4 1001,3 5562,7 11762,8 354,3 11251,0 157,5 1812,5 15513,0
91

Таблиця 3.8
План доходів та витрат ТОВ «IT контракт» на 2021-2022 рр. із
щоквартальним розподілом на умовах залучення досвідчених
агрономів, які будуть працювати віддалено за допомогою
інформаційних технологій (тис. грн.)

2020 рік 2021 рік

Всього за Всього за
Показники
2020 р. 2021 р.

Чистий дохід 15796,4 16079,9

Операційні витрати 389,7 428,7

Поточні витрати 12376,1 13613,7

Разом витрати 12765,8 14042,4

Прибуток до
3030,6 2037,5
оподаткування

Податок на прибуток 545,5 366,7

Чистий прибуток 2485,1 1670,7

Отже, як бачимо із таблиць 3.7 і 3.8 для активізації інвестиційної
діяльності ТОВ «Олдіс» на ринку інформаційних технологій доцільно
залучити 3-х досвідчених агрономів, які будуть працювати віддалено за
допомогою інформаційних технологій.
639,2 140,3 779,5 3283,4 3183,1 100,2 4062,8 1-й квартал
567,6 124,6 692,2 2915,7 2826,7 89,0 3607,9 2-й квартал
629,7 138,2 768,0 3234,9 3136,1 98,7 4002,8 3-й квартал
648,6 142,4 791,0 3331,9 3230,2 101,7 4122,9 4-й квартал
429,7 94,3 524,0 3611,7 3501,4 110,3 4135,7 1-й квартал
381,6 83,8 465,4 3207,3 3109,4 97,9 3672,6 2-й квартал
423,4 92,9 516,3 3558,3 3449,7 108,6 4074,6 3-й квартал
436,1 95,7 531,8 3665,1 3553,2 111,9 4196,9 4-й квартал
92

На основі розрахованих у п. 3.2 показників проведемо оцінку
ефективності альтернативного проекту вдосконалення системи підвищення
ефективності інвестиційної діяльності на умовах залучення досвідчених
програмістів за трьома сценаріями розвитку. Розрахуємо показники
реалістичного сценарію залучення досвідчених програмістів, які будуть
працювати віддалено за допомогою інформаційних технологій (табл. 3.9).
Отже, на умовах реалістичного сценарію розвитку за дисконтної ставки
20% отримали позитивне значення показника чиста теперішня вартість
проекту (у 2020 р. показник складає 12127,0 тис. грн.), що свідчить про
ефективність інвестицій.
Таблиця 3.9
Розрахунок показників економічної ефективності проекту
активізації інвестиційної діяльності компанії на ринку
інформаційних технологій за реалістичним сценарієм
№ Роки
з/п Параметр 0 р. 1 р. 2 р. 3 р.
1 Обсяг грошового потоку, Рк, тис. грн. 0,0 15513,0 15796,4 16079,9
Обсяг інвестиційних вкладень, IС, тис.
2 грн. 157,5 х х х
3 Обсяг операційних витрат, тис. грн. х 354,3 389,7 428,7
4 Коефіцієнт дисконтування, αі 1,0 0,8 0,6 0,5
Дисконтовані грошові потоки, СF* αі
5 тис. грн. 0,0 12410,4 10109,7 8200,7
6 Дисконтовані інвестиції, I* αі тис. грн. 157,5 283,4 249,4 218,6
Чиста приведена вартість проекту,
7 кумулятивно, NPV тис. грн. -157,5 12127,0 9860,3 7982,1
i
EBITDA / Операційний прибуток, тис.
8 грн. -157,5 15158,7 15406,7 15651,2
9 Індекс рентабельності інвестицій 35,63 х х х
10 Термін окупності, місяці 3 х х х

Варто відзначити, що загальна сума грошового потоку у 1-й рік
залучення досвідчених програмістів, які будуть працювати віддалено за
допомогою інформаційних технологій перевищує інвестиційні витрати на
93

15158,7 тис. грн., що є позитивним явищем для діяльності підприємства.
У результаті реалізації нового проекту ТОВ «Олдіс» отримає
прибуток; індекс рентабельності інвестицій становить 35,63.
Так як розрахований індекс рентабельності інвестицій вище 1, то даний
проект має бути прийнятий до уваги та реалізований в практичній діяльності
підприємства, адже він є доцільним та вигідним для ТОВ «Олдіс»;
аналізуючи період окупності затрат, доходимо висновку, що інвестиційний
проект залучення досвідчених агрономів, які будуть працювати віддалено за
допомогою інформаційних технологій окупиться протягом 3-х місяців
реалізації проекту.
Підсумовуючи різні можливі сценарії залучення досвідчених
агрономів, які будуть працювати віддалено за допомогою інформаційних
технологій в ТОВ «Олдіс», слід відзначити економічну ефективність
кожного із запропонованих варіантів розвитку проекту активізації
інвестиційної діяльності.

94

ВИСНОВКИ

1. Зазначено, що інвестиційна діяльність характеризується постійним
оновленням не тільки асортименту продукції, впровадженням нових
технологій, постійним удосконаленням системи виробництва і збуту
відповідно до змін зовнішніх умов господарювання, а й постійним
вдосконаленням відносин, культури, системи мотивації до потенціалу.
Інвестиційну діяльність підприємства можна формалізувати як складну
відкриту динамічну систему, оскільки їй притаманні всі основні
особливості останньої, а саме: цілісність, відносна відокремленість від
оточуючого середовища, пов’язаність із ним, структурованість,
багатоаспектність, цілеспрямованість тощо.
2. Досліджено, що вибір і реалізація інвестиційної стратегії залежить
від стану інвестиційного потенціалу, формування якого може
здійснюватися за рахунок компонентів і елементів внутрішнього
середовища організації. Набір ресурсів, якими володіє організація, формує її
інвестиційний потенціал та характеризує готовність до систематичного
інвестиційного розвитку, а отже, впливає на структуру та напрями
інвестиційної стратегії.
3. Визначено, що систематизовані показники оцінки ефективності
інвестицій допоможуть у розрахунках для застосування до будь-яких типів
інвестиційних проектів незалежно від їхніх технічних, технологічних,
фінансових, галузевих або регіональних особливостей на підставі таких
базових принципів аналізу інвестиційних проектів: ефективність реальних
інвестиційних проектів оцінюється на підставі порівняння обсягу
інвестиційних затрат, з одного боку, та сум і термінів повернення
інвестиційного капіталу – з іншого; розгляд проекту триває упродовж
усього його життєвого циклу; принцип позитивності та максимального
ефекту; облік чинника часу; оцінка обсягу інвестиційних
95

витрат повинна охоплювати усю сукупність використовуваних ресурсів,
пов’язаних з реалізацією проекту.
4. ТОВ «Олдіс» займається виробництвом продукції як рослинництва, так
і тваринництва, однак продукція рослинництва займає більшу частку, ніж
продукція тваринництва. Відповідно до проведеного горизонтального аналізу
активів балансу підприємства, варто зазначити, що протягом 2017-2019 рр.
відбулося зменшення валюти балансу ТОВ «Олдіс» на 814,5 тис. грн. або на
28,87%. Упродовж 2017-2019 рр. спостерігаємо зростання загальних доходів
підприємства на 3271,4 тис. грн. або на 18,78%, що сталося за рахунок
збільшення інших операційних доходів на 3767,9 тис. грн. або на 30,33%.
Станом на 31.12.2019 р., порівняно з відповідним показником 2017 р., доцільно
зазначити, що відбулося збільшення загальних витрат ТОВ «Олдіс» на 1724,5
тис. грн. або на 26,92%, що сталося за рахунок зростання собівартості
реалізованих послуг на 1462,5 тис. грн. або на 22,89% та операційних витрат
на 262 тис. грн. або на 1637,50%.
5. Проаналізовано, що упродовж 2017-2019 рр. інвестиційна активність
ТОВ «Олдіс» підвищилася, про що свідчать розраховані вище показники про
формування на підприємстві стратегії лідерства. ТОВ «IT контракт» має
досконалу інтелектуальну власність, професійний кадровий склад,
технологічні машини та обладнання та спроможне до освоєння нового
обладнання і новітніх технологій. Також ТОВ «Олдіс» спроможне
впроваджувати інвестиційну діяльність та характеризує свій інвестиційний
потенціал як можливість забезпечення стійкості та розвитку.
6. Зазначено, що ТОВ «Олдіс» надає якісні, надійні та технічно
оснащені програмні продукти. Зокрема, ТОВ «Олдіс» є найбільш
конкурентоспроможною компанією, адже наведені показники, що
характеризують конкурентоспроможність даної фірми є максимальними. ТОВ
«Олдіс» має досить диверсифіковану лінійку програмного забезпечення
Конкурентна стратегія лідерства найбільш прийнятна тоді, коли на ринку
багато споживачів, які достатньо активно реагують на ціни. Вона спрямована
96

на зниження витрат по всьому ланцюгу цінностей підприємства, на всіх
етапах та напрямах його виробництва і обігу.
7. Досліджено взаємозв’язок активів підприємства та його
інвестиційних процесів, обґрунтовано роль нематеріальних активів у
формуванні стратегічних активів як їх основних видів, які пов’язують між
собою сучасні технології, людські знання, інтелектуальні ресурси,
програмно-технічні засоби в єдині комплекси, здатні забезпечити потужний
розвиток ТОВ «Олдіс», запровадження інновацій в усі сфери його
функціонування та генерувати прибутковість підприємства. Розроблено
науково-методичний підхід щодо формування стратегічних активів
підприємства.
8. Для активізації інвестиційної діяльності ТОВ «Олдіс» на ринку
пропонуємо залучити 3-х досвідчених агрономів, які будуть працювати
віддалено за допомогою інформаційних технологій. Так, на умовах
реалістичного сценарію розвитку за дисконтної ставки 20% отримали
позитивне значення показника чиста теперішня вартість проекту, що
свідчить про ефективність інвестицій. Варто відзначити, що загальна сума
грошового потоку у 1-й рік залучення досвідчених агрономів, які будуть
працювати віддалено за допомогою інформаційних технологій перевищує
інвестиційні витрати на 15158,7 тис. грн., що є позитивним явищем для
діяльності підприємства. У результаті реалізації нового проекту ТОВ
«Олдіс» отримає прибуток; індекс рентабельності інвестицій становить
35,63. Так як розрахований індекс рентабельності інвестицій вище 1, то
даний проект має бути прийнятий до уваги та реалізований в практичній
діяльності підприємства.

97

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Господарський кодекс України : Кодекс від 16.01.2003 № 436-IV
(поточна редакція від 08.12.2017, підстава 1670-19) // Відомості Верховної
Ради України. ‒ 2003. ‒ № 18, № 19‒20, № 21‒22. ‒ Ст. 144.
2. Цивільний кодекс України : Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV
(поточна редакція від 02.11.2019, підстава 1666-19) // Відомості Верховної
Ради України. ‒ 2003. ‒ № 40‒44. ‒ Ст. 356.
3. Про інвестиційну діяльність : Закон України від 18.09.1991 № 1560-
XII (поточна редакція 20.04.2017, підстава 1981-19) // Відомості Верховної
Ради України (ВВР). ‒ 1991. ‒№ 47. ‒Ст.646.
4. Білоброва І. Ю. Удосконалення інноваційного менеджменту на
машинобудівному підприємстві: автореф… дис. …канд. екон. наук: 08.06.01/
І. Ю. Білоброва ; Технол. ун-т Поділля. – Хмельницький, 2013. – 9 с.
5. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент / И. А. Бланк. – К. :
Эльга–Ника центр, 2012.– 448с.
6. Бланк И. А. Основы инвестиционного менеджмента / И. А. Бланк. –
Т.1. – К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2012. – 536 с.
7. Бланк И. А. Управление инвестициями предприятия / И. А. Бланк //
Энциклопедия финансового менеджера.– 2013. – Вып. 3. – 480 с.
8. Боди З. Финансы / З. Боди, Р. Мертон ;пер. с анг. – М.: Вильямс,
2009.– 592 с.
9. Борзенко В. І. Оцінка ефективності інвестиційного проекту на основі
внутрішньої норми доходності / В. І. Борзенко, Т. В. П’ятак, Ю. Б. Решетняк
// Сборник научных трудов «Вестник НТУ «ХПИ» : Актуальні проблеми
управління. – Вестник НТУ «ХПИ», 2011. – № 14. – С. 27–32.
10. Брижко В. М. Інформаційне суспільство. Дефініції: людина, її права,
інформація, інформатика, інформатизація, телекомунікації, інтелектуальна
власність, ліцензування, сертифікація, економіка, ринок, юриспруденція /
98

11. В. М. Брижко, О. М. Гальченко, В. С. Цимбалюк та ін. ; за ред. Р.
А. Калюжного, М. Я. Швеца. – К. : Інтеграл, 2012. – 220 с.
12. Бурєнніков Ю. Ю. Управління інноваційною діяльністю
промислових підприємств (на прикладі машинобудування) : автореф.
дис.…канд. екон. наук: 08.00.04 / Ю. Ю. Бурєнніков ; Хмельниц. нац.. ун-
т. – Хмельницький, 2012. – 20 с.
13. Виленский П.Л. Оценка эффективности инвестиционных
проектов: Теория и практика / П.Л. Виленский, В. Н. Лившиц, С. А.
Смоляк.– М. : Дело, 2014. – 888 с.
14. Висоцька І. Б. Інноваційний чинник розвитку промисловості :
автореф. дис. … канд. екон. наук: 08.07.01 / І. Б. Висоцька ; НАН
України. Обєдн. ін.-т економіки. – К., 2015. – 19 с.
15. Волков О. І. Економіка та організація інноваційної діяльності :
підручник / За ред. О. І. Волкова, М. П. Денисенка. – К. : Центр
навчальної літератури, 2004. – 960 с.
16. Голіонко Н. Г. Проблеми і перспективи розвитку електронного
бізнесу на вітчизняних підприємствах / Н. Г. Голіонко // Теоретичні і
практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. – 2015. – Вип. 1
(2). – С. 335– 339.
17. Гукалюк А. Ф. Інвестиційна привабливість як чинник
підвищення конкурентоспроможності території / А. Ф Гукалюк, І. М.
Іванович // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 6(108). – С. 167–
174.
18. Дамодаран А. Инвестиционная оценка. Инструменты и техника
оценки любых активов / А. Дамодаран ; пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес
Букс, 2014. – 1342 с.
19. Дарміць Р. З. Вплив ризиків у системі реалізації інвестиційних
проектів / Р. З. Дарміць, Г. В. Лещук // Науковий вісник НЛТУ України. –
2009.– №19.2. – С. 172–177.
20. Дєєва Н.М. Управління корпоративними фінансами : навч. посіб. /
99

Н. М. Дєєва, В.Я. Олійник, Т.Ф. Григораш та ін. – К. : Центр учбової
літератури, 2014. – 200 с.
21. Джаман А.В. Ризик в інвестуванні [Електронний ресурс] /
А. В. Джаман, О.В. Михайловська. – 2010. – № 9.
22. Дука А. П. Інвестування : навч.-метод.посіб. / А. П. Дука. –
К. : Видавничо-поліграфічний центр Київський університет, 2005. – 171 с.
23. Дука А. П. Теорія та практика інвестиційної діяльності : навч.
посібн. / А. П. Дука. − К. : Каравела, 2007. − 236 с.
24. Дука А. П. Анализ динамики инвестиционной активности в Украине
[Електронний ресурс] / А. П. Дука.
25. Дропа Я. Б. Підприємства з іноземними інвестиціями як форма
залучення іноземного капіталу в Україну / Я. Б. Дропа, Н. Д. Петрів //
Молодий вчений. – 2016. – № 8 (23). – Частина 2. – серпень, 2016 р. – С. 48–
53.
26. Друкер П. Бизнес и инновации / П. Друкер ; пер. з англ. – М. : ООО
И. Д. Вильямс, 2007. – 432 с.
27. Єрмак С. О. Концептуальні основи соціально-економічного розвитку
підприємства на інноваційних засадах / С. О. Єрмак // Бізнес Інформ. – 2018.
–№2. – C. 81–88.
28. Єгорова О. М. Теоретичні аспекти сутності інвестицій та
інвестиційної діяльності підприємства / О. М. Єгорова // Бізнес Інформ. –
2018.– №2. – C. 89–94.
29. Жученко А. М. Кваліметричне оціgнювання інвестиційної
привабливості регіону / А. М. Жученко // Бізнес Інформ. – 2017. – № 2. –
C. 102–106.
30. Захаров О. І. Інформація в управлінні системою економічної безпеки
підприємства / О. І. Захаров // Вчені записки Університету «Крок».–2009.–
№19.–С.177–186.
100

31. Заярна Н. М. Інвестиційний ризик та його кількісна оцінка /
Н. М. Заярна, А. А. Гузєєва // Науковий вісник НЛТУ України. – 2006. –
№ 16.6. – С. 282–285.
32. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвитком : навч.
посібник / С. М. Ілляшенко. – 2-ге видf., перероб. і доп. – Суми : ВТД
Університетська книга ; К. : Видавничий дім Княгиня Ольга, 2005. – 324 с.
33. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвитком промислових
підприємств : монографія / С. М. Ілляшенко, О. А. Біловодська. –
Суми : Університетська книга, 2010. – 281 с.
34. Інвестиції. Портфельне інвестування: навч.посіб. /А.А. Пересада,
О. Г. Шевченко, Ю. М. Коваленко та ін.– К.: КНЕУ, 2004. – 408 с.
35. Ибрагимов Р.Г. Финансовая оценка управленческих решений: о
применении и интерпретации показателяs EVA / Р.Г. Ибрагимов // Аудит и
финансовый анализ. – 2007. – № 5. – С. 135–141.
36. Ильдеменов С. В. Инновационный менеджмент : учеб. пособие /
С. В. Ильдеменов, А. С. Ильдеменов, В. П. Воробьев. – М. : ИНФРА-М,
2002.– 208 с.
37. Киселёва Н.В. Инвестиционная деятельность : учебное пособие /
Н. В. Киселёва, Т. В. Боровикова, Г. В. Захарова и др.; Под. ред.
Г. П. Подшиваленко и Н.В. Киселевой. – М.: КНОРУС, 2005. – 432 с.
38. Козак Ю.Г. Міжнародні фінанси : навч. посіб. / Ю. Г. Козак,
Н. С. Логвінова, В. В. Ковалевський ; вид. 3-тє, перероб. та доп. – К. : Центр
учбової літератури, 2007 – 640 с.
39. Кондратьєв М. Д. Большие циклы конъюнктуры и теория пред-
видения. Избранные труды / Н. Д. Кондраьев // Международный фонд
Н. Д. Кондратьева и др. ; ред, кол.: Л. И. Абалкин (пред.) и др., сост.
Ю. В. Яковец. – М. : ЗАО Издательство Экономика, 2012. – 767 с.
40. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент : навч. посібник /
Н. В. Краснокутська. – К. : КНЕУ, 2013. – 504 с.
101

41. Кругман П. Р. Международная экономика / П. Р. Кругман,
М. Обстфельд. – 5-те вид. – СПб: Питер, 2013. – 832 с.
42. Кузьмин О. Є. Інвестиційна та інноваційна діяльність : монографія /
О. Є. Кузьмін, С. В. Князь, Н. В. Тувакова та ін. ; за наук. ред. проф., д-ра
екон. наук О. Є. Кузьміна. – Львів : ЛБІ НБУ, 2003. – 233.
43. Лановська Г. І. Моделювання інноваційних процесів на підприємстві
підприємств спиртової промисловості : автореф. дис... канд. екон. наук
:08.00.04 / Г. І. Лановська ; НУХТ. – К., 2013. – 20 с.
44. Лановська Г. І. Моделювання інноваційних процесів на підприємстві
підприємств спиртової промисловості : автореф. дис... канд. екон. наук
:08.00.04 / Г. І. Лановська ; НУХТ. – К., 2013. – 20 с.
45. Лелик Л. І. Прямі іноземні інвестиції : залучення та ефективність їх
використання у вітчизняній економіці у після кризовий період / Л. І. Лелик //
Науковий вісник НЛТУ України. – 2016. – Вип. 25.3. – С. 265–273.
46. Лепейко Т. І. Інноваційний менеджмент: навч. посібник / Т.
І. Лепейко, В. О. Коюда, С. В. Лукашов. – Х. : ВД ІНЖЕК, 2005. – 440 с.
47. Литвин А. Є. Регулювання світового ринку інформаційних
технологій /А. Є. Литвин //Економiка та держава. – 2013. – № 9. – С.83–86.
48. Леус М. М. Суть та класифікація іноземних інвестицій/ М. М.
49. Лукач І.В. Правове становище холдингових компаній за
законодавством України : дис. ... к. ю. н. : спец. 12.00.04 / І. В. Лукач ;
Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2007. – 241 с.
50. Мамотенко Д. Ю. Оцінка ефективності інвестиційних проектів.
51. Медынский В. Г. Инновационный менеджмент : учебник /В. Г.
Медынский. – М. : Инфра-М, 2012. – 295 с.
52. Метеленко Н. Г. Раціональна організація бізнес-процесів в умовах
ефективного функціонування внутрішнього господарського механізму /
102

53. Н. Г. Метеленко // Галицький економічний вісник. – 2011. – № 2
(27). – С. 115–125.
54. Медынский В. Г. Инновационный менеджмент : учебник /
В. Г. Медынский. – М. : Инфра-М, 2002. – 295 с.
55. Мельник Л. І. Управління інноваційними процесами
машинобудівного підприємства : автореф. дис. … канд. екон. наук:
спец.08.00.04 / Л. І. Мельник ; НУ «Львівська політехніка». – Львів, 2017. –
22 с.
56. Мелих О. В. Проблеми оцінювання інвестиційних проектів у
фінансовому контролінзі /О. В. Мелих/ Науковий вісник Буковинської
державної фінансової академії / наук. ред. В.В. Прядко. – Вип. 4 [17] :
Економічні науки: зб. наук. пр. – Чернівці: Технодрук, 2009. – 364 с. – С.22–
26.
57. Методические рекомендации по оценке эффективности
инвестиционных проектов: (вторая редакция) / М-во экон. РФ, М-во фин.
РФ, ГК по стр-ву, архит. и жил. Политике; рук. авт. кол.: В. В.
Коссов, В. Н. Лившиц, А. Г. Шахназаров. – М.: Экономика, 2000. – 336 с.
58. Молчанова Е. Взаємодія транснаціональних корпорацій з
національними економіками на прикладі України (економічний огляд)
59. Момот Т.В. Вартісноорієнтований організаційно-економічний
механізм корпоративного управління холдинговими компаніями: стратегія
отримання комбінаторних переваг : монографія / Т.В. Момот,
М. В. Кадничанський, О.А. Лобанов та ін. – Х. : Фактор, 2010. – 220 с.
60. Мочерний С. В. Економічна теорія : навч. посіб. / С. В. Мочерний.
–4-те вид., стереотип. – К. : ВЦ Академія, 2009. – 640 с.
103

61. Нечаев В. И. Проблеми оценки эффективности инновационно-
инвестиционных проектов в растеневодстве / В. И. Нечаев, Е. И. Артемова,
Н.П. Кравченко // АПК: экономика, управление. – 2010. – №12. – С. 22–27.
62. Никифоров О.В. Способи утворення холдингових компаній в
Україні/ О.В. Никифоров // Экономика и право. – 2010. – № 3. – С. 80–83.
63. Олександренко І. В. Особливості іноземного інвестування в
Україні/ І. В. Олександренко // Держава та регіони. – 2008. – № 5. – С.
117−122.
64. Олійник Ю. А. Теоретичні засади визначення сутності інноваційних
процесів в Україні / Ю. А. Олійник // Бізнес Інформ. – 2015. – № 12. – С.
182– 187.
65. Пазинич В. І. Фінансовий менеджмент: навч. посіб. / В. І. Пазнич,
А.В. Шулешко. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 408 с.
66. Пересада А. А. Управління інвестиційним процесом /
А. А. Пересада. – К.: Лібра, 2002. – 472 с.
67. Прокопишин Л. М. Управлінські інновації та особливості їх
використання на підприємствах в сучасних умовах господарювання /
Л. М. Прокопишин. – 2015. – № 8. – С. 628–633.
68. Прохорова В. В. Формування системи управлінських інновацій на
промислових підприємствах на основі синергетичного підходу: монографія /
В. В. Прохорова, С. А. Мушникова. – X.:НТМТ,2014. – 264 с.
69. Романчик Т. В. Теорія інновації: дослідження понятійного апарату /
Т. В. Романчик // Бізнес Інформ. – 2015. – №10. – С. 138–142.
70. Ткаченко Ю. В. Методичні підходи до оцінки інвестиційної
привабливості національної економіки
71. Ткаченко М. О. Процес управління процесами інноваційного
розвитку промислового підприємства / М. О. Ткаченко // Дослідження та
оптимізація економічних процесів : кол. монографія / За ред.
104

72. О. В. Манойленко, В. О. Матросової. – Х. : Цифрова друкарня № 1.
– 2013. – 485 с.
73. Ткаченко М. О. Підходи до класифікації інноваційних процесів
промислового підприємства / М. О. Ткаченко // БІЗНЕС ІНФОРМ. – 2015. –
№ 6. – С. 79–83.
74. Федченко Н. І. Основні критерії визначення інвестиційної
привабливості суб’єктів економічних відносин [Електронний ресурс] /
Н. І. Федченко.
75. Харів П. С. Інноваційна діяльність підприємства та економічна
оцінка інноваційних процесів / П. С. Харів. – Тернопіль : Економічна думка,
2003. – 325 с.
76. Харченко Т. О. Методичний інструментарій оцінки ефективності
інвестицій в контексті формування конкурентоспроможності управління
проекту / Т. О. Харченко // Вісник Сумського національного аграрного
університету. Серія «Економіка і менеджмент». – 2017. – Випуск 1 (67). –
С. 99–105.
77. Цзіньбо Лі. Державне регулювання інноваційних процесів в
економіці перехідного періоду : автореф. дис канд. екон. наук: 08.02.03 / Лі
Цзіньбо ; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Х., 2012. – 21 с.
78. Чернявська І. М. Концептуальний підхід до аналізу активності
організаційно-управлінських новацій підприємства / І. М. Чернявська//
Український журнал прикладної економіки. – 2017. – Том 1. – № 2. – С. 124‒
131.
79. Шацька З. Я. Управлінські інновації в системі підприємства /
З. Я. Шацька // Актуальні проблеми економіки. – 2013. – № 1. – С. 176–182.
80. Шипуліна Ю.С. Механізм управління потенціалом інноваційного
розвитку промислових підприємств: монографія/За ред. д-ра екон. наук,
доц.Ю.С. Шипуліної. – Суми:ТОВ ДД Папірус, 2013.–458 с.
81. Clarke T. Theories of Corporate Governance: The Theoretical
Foundations / T. Clarke. – London, New York: Routledge, 2014. – 384 p.
105

82. Foss N. The theory of firm and its critics: a stocktalking and
assessment. In: New Institutional Economics. A Guidebook / N. Foss, P.G. Klein;
[Ed. by E. Brousseau, J.-M. Glachant]. – Cambridge, 2012. – 542 p.
83. Hackbarth D. Optimal priority structure, capital structure, and
investment / D. Hackbarth, D. Mauer // Review of Financial Studies. – 2013. –
Vol. 25, Issue 3. – pp. 747-796.
84. Voynarenko M.P. Clusters in the Institutional Economics : monograph
/ M.P. Voynarenko. – Włocławek: ESFII, Poland, 2015. – 335 p.
85. Gallagher D. M. Market 2013: Time for a Fresh Look at Equity
Market Structure and Self-Regulation [Electronic resource] / D. M. Gallagher. –
Anailable from : http://www.sec.gov/news/speech/2013/spch100412dmg.htm
86. Prodan I. A Model of Technological Entrepreneurship / I. Prodan //
Handbook of Research on Techno- Entrepreneurship. – 2016. – Р. 26–37.
87. Shaffer D. J. Institutions. Organizations And Food Systems
Performanse: Observations From Over The Hill [Electronic resource] / D. J.
Shaffer. – Anailable from : https://www.msu.edu/schmid/shaffer2.htm
88. Tubers NV forms of state regulation of investment / NV // tubers
countries and regions. Avg. Economics and Business. – Zaporozhye: Classical
Private University, 2015. – № 1. – P. 41-45.
89. Black MV to develop an effective investment policy of the enterprise:
monograph / MV Black, SV Glukhov. – X: FO-P A. Scheinin, 2010. – 210 p.
90. Chervanov DM management investment companies: teach. guidances.
/ DN Chervanov. – K: Knowledge Press, 2013. – 622 p.
91. Denisenko M. framework for investment / MP Chervanov. – K.: Alert,
2013. – 338 c.
92. Mikhail Denisenko enhance investment opportunities in the current
conditions / Mikhail Denisenko // Economics of Ukraine. – 2014. – № 8. – P. 28-
93. Duca AP Theory and practice of investment. Investing: teach. manual /
AP Duca. – K., Caravel, 2012. – 424 p.
106

94. Khrushch NA Formation ynvestytsyonnoy promising strategy in the
system control ynvestytsyonnoy deyatelnostyu enterprise / NA Khrushch, NV
Shevchyshyn // Problems of development vneshneэkonomycheskyh ties and
Attraction of Foreign investment: Locale aspect coll. scientific. labor. - Donetsk:
Donetsk National University, 2006. – P. 574-580.
95. Muzichenko A. Investing in Ukraine: Training. guide / A.
Muzichenko.– K.: Condor, 2015. – 406 p.
96. Economic Encyclopedia / ed. Ed. SV Mocherny. – K.: Academy,
2011.– T. 2. – 847 p.
97. Fedorenko V. Investment management: Training. manual / V.
Fedorenko.– K: AIDP, 2009. – 184 p.
98. Kolpakov V. Theory and Practice Adoption upravlencheskyh solutions
/ VM caps. – K.: AIDP, 2000. – 256 p.
99. Офіційний сайт Державної служби статистики України
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gоv.ua

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets