«Напрями впровадження новітніх технологій на підприємствах сільськогосподарської галузі (на матеріалах ТОВ «Інтерагроінвест», смт. Ставище, Ставищенський р-н., м. Київ)»

Поліщук, Мирослава Володимирівна

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8772

Назва:	«Напрями впровадження новітніх технологій на підприємствах сільськогосподарської галузі (на матеріалах ТОВ «Інтерагроінвест», смт. Ставище, Ставищенський р-н., м. Київ)»
Автори:	Ільченко, Наталія Вікторівна Поліщук, Мирослава Володимирівна
Ключові слова:	ПІДПРИЄМСТВО;НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ;ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ;ІННОВАЦІЇ
Дата публікації:	чер-2020
Короткий огляд (реферат):	Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є виявлення проблеми використання інноваційних технологій у виробництві сільськогосподарської продукції, впровадження новітніх технологій в на ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» в сучасних умовах. Для досягнення цієї мети у дослідженні необхідно вирішити такі завдання: 8 - визначення економічної сутності понятття «інновації» та «інноваційні технології»; - детально дослідити та проаналізувати ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ»; - розробити пропозиції що до покращення діяльності підприємства - обґрунтувати доцільність впровадження новітніх технологій. Об’єктом дослідження є інноваційні технології. Предметом дослідження є впровадження новітніх технологій у сільськогосподарську галузь. Методи дослідження. При виконанні роботи було використано такі методи: статистичний, графічний, економічний та фінансовий, групування, узагальнення результатів та інші. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці методу підвищення ефективності ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» та доведенні можливості реалізації рекомендованих заходів у поточній діяльності компанії. Інформаційна база дослідження представлена матеріалами навчальних підручників та посібників, наукових статей, інтернет-ресурсів, аналітичних та статистичних досліджень, даними бухгалтерської звітності досліджуваного підприємства та внутрішньою корпоративною інформацією.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8772
Розташовується у зібраннях:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
ПОЛІЩУК М.В..pdf Restricted Access		1.08 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

5

МНІІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра

на тему: «Напрями впровадження новітніх технологій на підприємствах
сільськогосподарської галузі (на матеріалах ТОВ «Інтерагроінвест», смт.
Ставище, Ставищенський р-н., м. Київ)»

Виконала: студентка 4 курсу, групи ЕП-164
Спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та
біржова діяльність»
Поліщук Мирослава Володимирівна
(прізвище та ініціали)
Керівник __ Ільченко Н.В.
(прізвище та ініціали)
Рецензент __________________________
(прізвище та ініціали)

Черкаси 2020 року

6

ЗМІСТ
ВСТУП ..................................................................................................................... 7
РОЗДІЛ 1 .................................................................................................................. 9
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ НА
ПІДПРИЄМСТВАХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ГАЛУЗІ ........................... 9
1.1 Сутність, необхідність новітніх технологій для розвитку економіки ... 9
1.2 Класифікація, види, особливості впровадження новітніх технологій 12
1.3 Технології в сільському господарстві .................................................... 19
РОЗДІЛ 2 ................................................................................................................ 30
АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСОПДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» ................................................................................ 30
2.1 Загальна характеристика ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» ....................... 30
2.2 Аналіз основних економічних показників господарської діяльності
ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» Ставищанського району Київської області ... 37
2.3 SWOT-аналіз ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» ........................................... 48
РОЗДІЛ 3 ................................................................................................................ 52
НАПРЯМКИ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» ......................................................................................... 52
3.1 Впровадження технології в сільському господарстві. .......................... 52
3.2 Обґрунтування проекту впровадження безпілотного літаючого
апарату ................................................................................................................. 56
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 62
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................. 64

7

ВСТУП

Актуальність теми. Однією з актуальних проблем українського
сільськогосподарського та промислового комплексу є інноваційний розвиток
сільськогосподарського виробництва. Широке впровадження інноваційних
технологій у різних галузях сільськогосподарських підприємств може
допомогти підвищити продуктивність, зекономити різні ресурси, зменшити
витрати та знизити ціни на сільськогосподарську продукцію, збільшити
виробництво та підвищити ефективність сільськогосподарського
виробництва. Потенціал інновацій формує здатність сільськогосподарських
компаній конкурувати на внутрішньому та зовнішньому ринках та допомагає
уникнути економічних криз.
Аграрна інноваційна діяльність потребує впровадження заходів, щоб
скористатися новітніми досягненнями науки та техніки. Це вдосконалення
старих знарядь праці або створення нових знарядь праці, вирощування високої
продуктивності праці, вирощування сільськогосподарських культур та видів
тварин у конкретних районах, впровадження наукових розробок тощо.
Дослідженням питань впровадження новітніх технологій на
підприємстві займалися такі вчені: Садиков М.А.[2], Міжуй А.С.[3],
Янковська О.І.[4], Кот О.В.[5], Новікова О.С.[7], Федун І.Л.[9], Волосюк
Ю.В.[10], Матохин В.В.[13], Евсеева Л.А.[15], Антонюк Л. Л.[17] та багато
інших.
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є виявлення проблеми
використання інноваційних технологій у виробництві сільськогосподарської
продукції, впровадження новітніх технологій в на ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» в сучасних умовах.
Для досягнення цієї мети у дослідженні необхідно вирішити такі
завдання:
8

- визначення економічної сутності понятття «інновації» та
«інноваційні технології»;
- детально дослідити та проаналізувати ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ»;
- розробити пропозиції що до покращення діяльності підприємства
- обґрунтувати доцільність впровадження новітніх технологій.
Об’єктом дослідження є інноваційні технології.
Предметом дослідження є впровадження новітніх технологій у
сільськогосподарську галузь.
Методи дослідження. При виконанні роботи було використано такі
методи: статистичний, графічний, економічний та фінансовий, групування,
узагальнення результатів та інші.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці методу
підвищення ефективності ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» та доведенні
можливості реалізації рекомендованих заходів у поточній діяльності компанії.
Інформаційна база дослідження представлена матеріалами навчальних
підручників та посібників, наукових статей, інтернет-ресурсів, аналітичних та
статистичних досліджень, даними бухгалтерської звітності досліджуваного
підприємства та внутрішньою корпоративною інформацією.

9

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВІТНІХ
ТЕХНОЛОГІЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ
ГАЛУЗІ

1.1 Сутність, необхідність новітніх технологій для розвитку
економіки

Інновація - це суспільно-технічний економічний процес, що через
практичне використання ідей і винаходів приводить до створення кращих по
своїх властивостях виробів, технологій, прибуток і поява яких на ринку може
принести доданий прибуток.
Інновації - це кінцевий результат інноваційної діяльності, у вигляді
нового чи удосконаленого продукту або технологічного процесу, який
наділено якісними перевагами при використанні та проектуванні,
виробництві, збуті, використовується у практичній діяльності та має суспільну
перевагу.
Відповідно до Закону України "Про інноваційну діяльність" від
04.07.2002 р. № 40-IV під інноваціями слід розуміти новостворені
(застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція
або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого,
адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно
поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери. [1]
На відміну від інноваційної концепції, запропонованої в українському
законодавстві, у міжнародній практиці використовується таке формулювання:
інноваційна діяльність - це діяльність, спрямована на використання
результатів наукових досліджень та комерціалізацію їх для розширення та
відновлення сфери застосування та покращення якості продукції (товарів,
10

послуг), удосконалення технології виробництва, а потім впровадити та
ефективно реалізувати її на внутрішньому чи зовнішньому ринках.
Інноваційна діяльність, як правило, являє собою цілий комплекс
наукових, технологічних, виробничих, організаційних, фінансових і
комерційних заходів, сукупність яких приводить до інновацій у вигляді нового
або удосконаленого продукту [12].
О. А. Мизрова визначає інноваційну діяльність як сукупність науково-
дослідних, прикладних, експериментальних робіт, необхідних для створення
інновацій; робіт, пов’язаних із створенням дослідних та серійних зразків нової
продукції та технологій, з сертифікацією і стандартизацією інноваційних
продуктів; з проведенням маркетингових досліджень і організацією ринків
збуту інноваційних продуктів; всі види посередницької діяльності і інші види
робіт, що взаємопов'язані в єдиний процес з метою створення і поширення
інновацій [13].
В економічній літературі існують різні способи визначення сутності
інноваційного процесу. Традиційно інноваційний процес досліджується в
хронологічному порядку на наступних етапах: пошукові дослідження (ідея),
науково-дослідні (НДР) і дослідно-конструкторські роботи (ДКР), підготовка
виробництва, виробництво й реалізація наукоємної продукції або послуг. Ця
послідовність є основою численних методів оцінки ефективності
фінансування проекту на етапі підготовки та відстеження потоку коштів на
етапі реалізації.
Разом з перевагами, поетапне дослідження інноваційного процесу
залишає на другому плані питання, пов'язані з визначенням ролі кожного з
суб'єктів інноваційної діяльності та їх взаємодією в рамках конкретного
підприємства. В зв'язку з цим, аналізуючи кожного з учасників як власника
певного ресурсу, доцільно використовувати підхід до моделювання
інноваційного процесу як до процесу інтеграції технологій, виробництва,
управління, фінансів, інформації [14].
11

За висновками Завліна П. Н. інноваційний процес – це процес
перетворення наукового знання в інновацію, який можна представити як
послідовний ланцюг подій, в ході яких інновація визріває від ідеї до
конкретного продукту, технології або послуги і поширюється при
практичному використанні. Цей процес не уривається і після впровадження
новини у виробництво, бо у міру поширення воно удосконалюється, робиться
ефективнішим, набуває раніше невідомих споживчих властивостей [15]. Цей
підхід розглядає інноваційний процес на рівні підприємства в цілому без
урахування функцій у його внутрішньому середовищі.
Поряд з тим, Л.А. Евсеева вважає, що інноваційний процес - діяльність
по створенню, реалізації й поширенню інновацій в суспільному виробництві
а саме: створення готової до вживання розробки, що пройшла всі стадії
перевірки на виробництві й у споживача [16].
В економічній літературі «інновація» трактується як перетворення
потенційного науково-технічного прогресу в реальність і відбивається на
нових продуктах і технологіях. Інноваційна продукція характеризується більш
високим рівнем технології та якістю нової продукції чи послуг.
За технічними параметрами та ринковою позицією оцінюється новизна
інновацій. Відповідно до технічних параметрів, є продуктові та процесні
інновації.
Інноваційна продукція включає використання нових матеріалів,
напівфабрикатів та комплектуючих; доступ до принципово нових продуктів.
Процесні інновації пов'язані зі створенням нових організаційних структур
складі підприємства та новими методами організації виробництва.
Інноваційні технології - це нові технології або вдосконалення
технологій, які можуть значно покращити умови виробництва або виступати
самим товаром.
Інноваційний розвиток є визначальним фактором росту ефективності
діяльності підприємства, підвищення якості продукції, економного
використання ресурсів, запобігання екологічним наслідкам індустріалізації.
12

Тільки за умови досягнення високого рівня інноваційної діяльності
підприємств економіка країни зможе зайняти гідне місце у світовому процесі
економічного розвитку. Саме інновація, сприяє динамічному саморозвитку та
забезпечує конкурентоспроможність на всіх ієрархічних рівнях економіки.
Інноваційний розвиток підприємств – це визначений безперервний рух, що
базується на впровадженні і реалізації інновацій, які зумовлюють поліпшення
кількісних та якісних характеристик діяльності підприємства, забезпечують
зміцнення його ринкових позицій та створюють умови для його прогресивного
розвитку [11].

1.2 Класифікація, види, особливості впровадження новітніх
технологій

Успіх всієї системи заходів щодо підтримки та стимулювання
інноваційної діяльності залежить від правильного визначення конкретних
видів інноваційної діяльності, що підтримується державою, та необхідних
умов, відповідні інструменти підтримки.
Інноваційна модель розвитку є важливим інструментом підвищення
конкурентоспроможності в економіці України. Основна причина підвищення
ефективності виробництва полягає в тому, що вітчизняні та світові досягнення
в науково-технічному прогресі широко впроваджуються на практиці, а його
стратегічна роль належить інноваційній діяльності.
Результати впровадження інновацій відображається в збільшенні обсягу
продаж, зниженні собівартості продукції, зростанні фондоозброєності та
продуктивності праці, підвищенні рентабельності роботи й інших виробничо-
фінансових показників діяльності підприємств, а також соціально-
економічного розвитку територій.
13

Вивчаючи класифікацію інновацій в економічній літературі, зрозуміло,
що вона все ще розвивається, тому кожен автор встановив класифікацію на
основі своїх критеріїв класифікації.
Універсальну класифікацію інновацій запропонував А. Пригожий, який
розділив усі нововведення на категорії [17 с.46].
 за типом нововведення: матеріально-технічні, соціальні,
економічні, організаційноуправлінські, правові та педагогічні;
 за інноваційним потенціалом: радикальні, комбіновані та
модифіковані;
 за особливостями інноваційного процесу: внутрішньо-
організаційні та міжорганізаційні;
 за механізмом здійснення: одиничні, дифузійні, завершені та
незавершені, успішні та
 неуспішні;
 за ефективністю: орієнтовані на зростання ефективності
виробництва чи управління суб’єктом господарювання, на покращення умов
праці;
 за спадкоємністю: заміщуючі, скасовуючі, поворотні, відкриваючі
та ретровведення.
Ю. Бажала вважає, що необхідно класифікувати інновації за наступними
аспектами [17, с.54]:
 за типом: продуктові, технологічні, сировинні, організаційні,
збутові та інфраструктурні;
 за інноваційною функцією: базові, поліпшуючі та псевдоінновації;
 за новизною місця впровадження: нова галузь (нове виробництво),
існуюча галузь (існуюче виробництво).
В. Г. Мединський рекомендує класифікувати інновації за наступними
ознаками: рівень розробки та поширення; ступінь впливу на зміни; роль у
14

відтворюючому процесі; сфера впровадження та поширення; ступінь новизни
та глибини змін; спрямованість дії; масштаб інноваційних процесів [17, с. 62].
А. А. Пересада класифікує інновації відповідно до характеру
застосування. Виходячи з цієї особливості, він розглядав такі види інновацій:
 товарні – розроблення нової продукції;
 технологічні – впровадження нового способу виробництва;
 маркетингові – знаходження нових постачальників сировини чи
напівфабрикатів;
 ринкові – освоєння нових ринків збуту товарів;
 управлінські – зміни в управлінській структурі;
 екологічні – реалізація заходів, що сприяють покращанню захисту
довкілля;
 соціальні – здійснення змін, що сприяють підвищенню життєвого
рівня населення [18].
В.Г. Воронкова поділяє всі інновації за двома ознаками:
 за об’єктом інноваційної діяльності: продуктові, маркетингові,
технічні, технологічні, організаційні, соціальні, комплексні;
 за важливістю для виробництва: великі (в основу яких покладено
важливі відкриття), середні, несуттєві [19].
Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми державного
статистичного спостереження № 1-інновація “Обстеження інноваційної
діяльності промислового підприємства” виділяють чотири види інновацій:
 продуктові полягають у введенні в виробництво нового товару або
в удосконаленні технічних характеристик вже існуючих товарів;
 процесові інновації виникають при впровадженні нових чи
покращених методів виробництва продукції, способів постачання сировини та
основних матеріалів на підприємство, доставки продукції до кінцевих
споживачів;
15

 маркетингові інновації є втіленням нових маркетингових методів
при просуванні продукції підприємства на ринок;
 організаційні інновації полягають у зміні організаційної структури
підприємства, організації зовнішніх зв’язків, методів організації праці,
управління підприємством [20].
Існує багато способів класифікації інновацій, які пов'язані зі складністю
та різноманітністю нововведень. Однак розбіжність поглядів вчених на тип
інновацій значно ускладнила управління інноваційним процесом вітчизняних
промислових підприємств. Кожна інновація має свої якісні характеристики,
завдяки цим якісним характеристикам можна визначити ступінь впливу
інновацій на розвиток підприємства. Тому було розроблено класифікацію на
основі джерела [22], яка містить основні ознаки та характеристики інновацій,
що дасть змогу підприємству правильно формувати інноваційні стратегії на
основі типу інновацій для визначення ефективності інноваційного процесу.
Таблиця 1.1 - Загальна класифікація інновацій
Ознака класифікації Вид інновацій
- біологічні
- технічні
- технологічні
Предмет та сфера - хімічні
застосування інновацій - економічні
- соціальні
- інновації в менеджменті
- маркетингові
- нові для підприємства
- нові для галузі
Ступінь новизни інновацій - нові для регіону
- нові для області
- нові для країни
- базові
Глибина змін, що - поліпшуючі
вносяться - модифікаційні
- прикладні
За формою реалізації - у формі продукту
інновацій - у формі процесу
- прибуткові
Спрямованість - неприбуткові
використання - захисні
- наступальні
16

- руйнівні
- довгострокові
Період реалізації - середньострокові
- короткострокові
- зовнішні
Походження
- внутрішні
- інновації, що вимагають великих вкладень
Величина витрат - інновації, що вимагають мінімальних витрат
- інновації можливі без додаткових витрат
- власні кошти
- бюджетні кошти
Джерела фінансування
- кредитні або інші позикові кошти
- змішане фінансування
- відсутність невизначеності
Ступінь ризику - часткова невизначеність
- повна невизначеність

У той же час на шляху інновацій та розвитку підприємств існує безліч
перешкод та обмежень. Це внутрішні (організаційні питання, недостатня
кваліфікація працівників, недостатня забезпеченість інформацією), зовнішні
(недосконалі відносини з конкуруючими компаніями, неякісна продукція),
економічні (значний рівень ризику, наявні кошти), ринкові (незбалансований
попит та пропозиція, недостатньо розвинена інноваційна інфраструктура,
низька платоспроможність замовника), та проблеми державного регулювання
(негативний вплив державного регулювання, недостатня активність держави у
галузі, неврегульованість законодавства)[7].
Існуюче класифікаційне різноманіття дозволяє не лише зрозуміти роль
інновацій у соціальному розвитку, але й оцінити ефективність та
спрямованість інноваційного процесу, встановити зв’язки між різними видами
інновацій та визначити майбутні перспективи інновацій.
Важливим етапом інноваційних досліджень є класифікація інновацій на
основі багатьох конкретних причин. Світ інновацій дуже різноманітний, а його
складний характер та універсальність використання вимагають розробки
інноваційних класифікаторів, які дозволять не тільки людям зрозуміти її роль
у розвитку людини, а головне:
17

 Оцінити спрямованість та ефективність інноваційного процесу;
 Визначити майбутнє інновацій;
 Встановити проблемні зв’язки між різними видами інновацій;
 Вибирати методи управління, які підходять для кожної
особливості інноваційного процесу. Ці методи повинні породжуватися
основними типами інновацій, які формують ці процеси;
 Створити економічні механізми та організаційні форми
управління інноваціями відповідно до типу інновацій;
 Відповідно до різних видів інновацій, визначити методи та форми
впровадження та просування інноваційних продуктів та технологій;
 Оптимізувати організаційні форми та інноваційну інфраструктуру,
економічні відносини у сфері інновацій.
Важливим аспектом при створенні інновацій є фінансове забезпечення.
Так, О. Є. Кузьмін та інші вчені вводять таку класифікаційну ознаку, як
„джерела фінансування інновацій” і виділяють: інновації із залученням
іноземного капіталу, без залучення іноземного капіталу, із використанням
державних асигнувань, без залучення державних асигнувань, із залученням
кредитних ресурсів, без залучення кредитних ресурсів, із змішаними
джерелами фінансування [21, с. 26-27].
Маючи ресурси для стимулювання появи нових ідей, ми можемо
виділити особливий вид інновацій, який з’являється при активній участі
споживачів. Це нововведення, що виробляються завдяки співпраці компанії зі
споживачами, яка може стимулювати здатність споживачів вдосконалювати
існуючі товари на ринку та знаходити нові рішення.
Роль споживача в створенні інновацій полягає в:
 донесення інформації та створення нових ідей, спрямованих на
натхнення виробників на інновації;
 взаємодія з виробниками під час інноваційного процесу;
 винаході нового продукту (де споживач є інноватором) [23].
18

Попит на інноваційний процес формується під впливом таких
суперечностей, як взаємозв'язок реальності та очікувань у суспільному
розвитку. Ініціює керівні принципи інноваційного процесу, щоб змінити або
покращити ситуацію.
Розрізняють три види інноваційного процесу [24,с. 49]:
 простий внутрішньоорганізаційний (натуральна форма);
 простий міжорганізаційний (товарна форма);
 розширений.
Простий внутрішньоорганізаційний інноваційний процес включає створення
та використання інновацій у межах однієї організації. Інновації безпосередньо
не набувають форми товарів. У простому міжорганізаційному інноваційному
процесі інновація стає основою продажів у взаємовідносинах між
виробниками та споживачами. Розширений інноваційний процес
відображається на появі нових інноваційних виробників, порушуючи
монопольне становище виробника, що сприяло поліпшенню ефективності
інновацій за рахунок конкуренції.
Простий інноваційний процес поділяється на два етапи а потім стає
товарним інноваційним процесом:
1. створення інновації та її поширення;
2. дифузія нововведення (трансферт).
Вирізняють такі форми трансферту інновацій на світовому ринку [25,
с.38]:
 передавання, продаж або надання за ліцензією всіх форм
промислової власності (за винятком товарних і фірмових знаків);
 торгівля високотехнологічною продукцією;
 передавання технологічного знання, необхідного для придбання,
монтажу і використання обладнання, машин, напівфабрикатів і матеріалів,
одержаних за рахунок оренди, закупки, лізингу або будь-яким іншим шляхом;
19

 промислове і технічне співробітництво в тій частині, що
стосується технічного утримання обладнання й устаткування, напівфабрикатів
і матеріалів;
 надання консалтингових послуг і інжиніринг;
 передавання технологій у рамках інвестиційного співробітництва.
Типологія інновацій також може розрізняти інновацію та
псевдоінновацію. Крім того, при прийнятті управлінських рішень щодо
інвестиційних інновацій використовуються класифікації інновацій на основі
основних характеристик.

1.3 Технології в сільському господарстві

Основним викликом світових інноваційнотехнологічних процесів є
розвиток сільського господарства, спрямованого на нарощування обсягів
агровиробництва за рахунок використання технологій, безпечність яких досі
не визначена. Зазначені процеси супроводжуються виникненням різного роду
загроз, включаючи негативний вплив на здоров’я населення країни,
занедбання природних ресурсів через посилення антропогенного
навантаження внаслідок інтенсифікації агропродовольчої діяльності і
неконтрольованого використання у сільськогосподарському виробництві не
достатньо перевірених інноваційних технологій [26, с. 40].
Сучасний стан аграрного сектора зумовлений глобальним впливом
технологічної модернізації, що не завжди доречно і не може задовольнити
реальні потреби та можливості сільськогосподарських виробників.
Тому, коли Україна прагне дотримуватися світових принципів інновацій
та розвитку сільського господарства, вона повинна враховувати особливості
вітчизняного сільськогосподарського виробництва та необхідність
забезпечення національних інтересів, особливо з точки зору технічної безпеки.
Незважаючи на нестабільність інноваційної діяльності, сільське
господарство намагається інтегрувати передові науково-технічні розробки та
20

адаптувати їх до власного виробництва. Це свідчить про новітні технології у
рослинництві, тваринництві та енергозберігаючих сільськогосподарських
системах.
У рослинництві – це пов’язане з новими технологічними рішеннями
селекції, генної інженерії, органічному сільському господарстві,
мікрозрошенні, просторових інформаційних технологіях, нанотехнології. У
таблиці 1.2 детально розглядаються проблеми та перспективи використання
цих технологій у рослинництві.
Таблиця 1.2 - Використання сучасних технологій у рослинництві
Перспективи Проблеми
Селекція сільськогосподарських культур
- покращення сортових якостей; - слабка державна підтримка;
- підвищення стійкості до ґрунтово- - відсутність технологічного оснащення;
кліматичних умов та шкідників; - потреба у фінансуванні;
- значний приріст урожайності; - відсутність технологій створення
- одержання насіння елітних сортів. вихідного селекційного матеріалу.
Генна інженерія та генетично модифіковані організми
- стійкість рослин до втрат врожаю, хвороб, - токсичність генно-модифікованих
шкідників; продуктів;
- покращення якості продукції та - поява канцерогенних та мутагенних
підвищення рівня врожайності; ефектів;
- стійкість проти гербіцидів; - накопичення гербіцидів;
- здатність рослин виробляти власні - зниження поживних властивостей
пестициди; продукції;
- скорочення числа операцій з догляду та - резистентність до антибіотиків;
переробки продукції; - шкідливий вплив на здоров’я людини –
- економія затрат на вирощування ГМО. пригнічення імунітету, алергічні реакції.
Органічне землеробство
- відсутність пестицидів та добрив; - відсутність законодавчої підтримки;
- зменшення шкідливого впливу - потреба у державних дотаціях;
сільськогосподарського виробництва на - проблеми сертифікації продукції;
навколишнє середовище; - відсутність біологічних засобів захисту
- відмова від ГМО, антибіотиків. рослин.
Краплинне зрошення
- забезпечення оптимального рівня - стихійний характер меліорації;
вологості для рослин в посушливих умовах; - низька державна підтримка та відсутність
- економія поливної води, електроенергії, фінансування програм з мікрозрошення;
добрив; - відсутність цільової науково-технічної
- зменшення ерозії ґрунту; програми з мікрозрошення;
- можливість освоєння малопридатних для - значна вартість іригаційного будівництва;
обробітку земель; - відсутність та слабке оновлення парку
- зменшення експлуатаційних витрат; дощувальної техніки;
- проведення агротехнічних робіт разом з - висока ймовірність засмічення трубок та
поливом. пошкодження обладнання.
Космічні технології в сільському господарств
21

- визначення дійсних посівних площ; - значна потреба у фінансових інвестиціях;
- прогнозування продуктивності валового - вимагає великого обсягу науково-
збору та втрат врожаю; дослідних розробок;
- попередження кризових явищ; - потреба у інтелектуальному потенціалі;
- можливість виявлення угідь, прихованих - необхідність висококваліфікованих
від обліку, і кількість прихованої продукції. кадрів, науковців.
Нанотехнології
- мікродобрива сприяють збільшенню - недостатність знань про механізм дії
врожайності; нанотехнологій та властивості
- низька токсичність наноматеріалів; наноматеріалів;
- сприяють прискоренню фотосинтезу - слабка підтримка розвитку
рослин та озоненню повітря; нанотехнологій;
- підсилення захисних властивостей - ймовірність токсичної дії наночасток;
рослин. - проблеми сертифікації нанопродуктів.
Розроблено на основі джерела [28].
Сьогодні серед факторів, що збільшують урожайність, лідируюча
позиція належить до впровадження та відбору результатів селекції.
Враховуючи довгий час та велику кількість вивчених схрещувань та
селекційних матеріалів, традиційний вибір був замінений маркерами.
Маркерна селекція, відрізняється від традиційної селекційної роботи
тим, що дозволяє швидко оцінювати вихідний посівний матеріал на наявність
певних генів і контролювати їх у ході селекції, підвищуючи надійність й
ефективність відбору, скорочуючи період створення нових сортів і знижуючи
витрати [26, с. 41].
В даний час потенціал сільського господарства може задовольнити
попит країни на племінний матеріал, оскільки, незважаючи на постійний відтік
іноземного персоналу та недостатнє фінансування, селекція
сільськогосподарських культур в Україні складає близько 100 науково-
дослідних установ, які займаються понад 300 розведенням рослин.
Проте дедалі більшого поширення набувають технології генної
інженерії та генетично модифікованих організмів. Методи генної інженерії,
клітинної біології, ДНК-технології допомагають переносити генетичний
матеріал у рослини від мікроорганізмів, грибів і тварин. Ідентифікація,
вилучення генів і включення їх до геному існуючих сортів дає змогу наділити
їх новими господарсько цінними ознаками: стійкістю проти шкідників,
патогенів, гербіцидів, до несприятливих ґрунтово-кліматичних умов,
22

здатністю синтезувати біопестициди та гормональні речовини для
принадження корисних комах, руйнувати хімічні пестициди та інші токсичні
речовини, що знаходяться у ґрунті, воді тощо [29, с. 8; 28, с. 14].
Органічне сільське господарство передбачає органічні цикли аграрного
виробництва, відмову від використання мінеральних добрив і пестицидів,
застосування компостів, збереження едафону й стимуляцію біологічної
активності ґрунтів [30, с. 12]. Деякі господарства намагаються дотримуватися
принципів органічного землеробства, щоб регулювати напрям
сільськогосподарського виробництва, але цього недостатньо для того, щоб
сектор органічного землеробства стабільно розвивався. Перш за все, цьому
заважають соціальні, інституційні, правові, фінансові та економічні проблеми.
Звичайно, для їх вирішення потребуватиметься десятиліття, гальмуючи
поступовий розвиток сільськогосподарського сектору України.
Тенденція розвитку землеробства на сучасному етапі передбачає
створення умов для стабільного управління станом ґрунтів, включаючи
гідрологічні, термічні, біологічні режими. Визначальна роль у розв’язанні
цього питання належить зрошенню та осушенню земель, широке застосування
яких істотно знижує залежність сільськогосподарського виробництва від умов
природного вологозабезпечення [31, с. 5].
Останнім часом у вітчизняному сільському господарстві дедалі ширше
застосовуються передові сучасні технології мінімального обробітку ґрунту та
точного землеробства: технології «Mini-till», «No-till», «Strip-till» (табл. 1.3).

23

Таблиця 1.3 - Впровадження нових ресурсозберігаючих технологій
обробітку ґрунту
Переваги Недоліки
Система землеробства No-till
- зменшення механічного навантаження на - значні фінансові витрати на оновлення
ґрунт; машиннотракторного парку;
- незначне порушення стану ґрунту; - висока ймовірність засмічення земельних
- боротьба з ерозією; ділянок та потреба в контролі за бур’янами;
- накопичення органічних речових; - можлива затримка в появі сходів;
- підвищення водної інфільтрації; - зростання потреби в азоті;
- зростання родючості ґрунту і підвищення - погіршення фосфорного живлення
урожайності сільськогосподарських рослин;
культур; - збільшення витрат гербіцидів;
- зменшення витрат на обробіток ґрунту. - неефективність органічного удобрення.
Система землеробства Mini-till
- зниження механічного впливу на ґрунт; - слабка державна підтримка, відсутність
- збереження та покращення родючості; субсидіювання;
- ресурсо- та енергозберігаюча - необхідність модернізації парку
ефективність сільськогосподарської техніки;
технології; - потреби в інвестуванні;
- зменшення водної та повітряної ерозії; - суттєве збільшення засміченості посівів;
- мінералізація та гуміфікація ґрунту із - необхідність урахування особливостей та
поповненням поживних речовин; властивостей ґрунту – щільності, вмісту
- скорочення кількості основних гумусу, рухомих форм поживних речовин;
агротехнічних прийомів; - ущільнення та підкислення ґрунту;
- підвищення інтенсивності використання - погіршення фізичних властивостей та
засобів захисту рослин; фіто санітарного стану ґрунту і посівів.
- зростання рівня урожайності.
Система землеробства Strip-till
- збереження ідеальних умов для контакту - потреба заміни машинно-тракторного
насіння з ґрунтом; парку;
- прискорює процес прогрівання ґрунту; - суттєві фінансові витрати;
- сприяє затримці вологи в ґрунті та - неефективність смугового обробітку
підвищенні інфільтрації під час опадів; ґрунту на полях із складними
- протидія ерозії; ландшафтними умовами;
- гарантує розвиток потужної кореневої - можливість неефективного внесення
системи рослин; добрив порівняно з системами нульового та
- існує можливість комбінування посів і мінімального обробітку ґрунту;
прикоренева внесення добрив; - система не придатна для глинистих
- підвищення родючості ґрунту та ґрунтів;
урожайності; - складність точного налаштування
- скорочення витрат пального, добрив та сільськогосподарської техніки;
затрат праці. - вимагає використання сучасних ІТ
технологій
24

Розроблено на основі джерела [28].
Технологія «Mini-till» передбачає мінімізацію техніко-технологічного
впливу на ґрунт під час його обробітку, що підвищує економічну ефективність
й екологічність процесу вирощування сільськогосподарських культур за
рахунок зниження погодно-кліматичного впливу, суттєвого зниження рівня
витрат палива, добрив, засобів захисту рослин, скорочення використання
сільськогосподарської техніки, зростання врожайності, оптимізації сівозмін,
покращення стану природного середовища. [26, с. 48].
«No-till» – спосіб обробітку ґрунту, що не пропонує механічних рішень
для усунення ущільнень на глибині 30–35 см. Проте вона є ідеальною
системою обробітку ґрунту для захисту поверхні від ерозії, адже післяжнивні
та органічні рештки залишаються на поверхні ґрунту [32, с. 94].
«Strip-till» (смуговий обробіток ґрунту) – це система землеробства, що
передбачає мінімальний обробіток ґрунту. Вона поєднує переваги прогрівання
та підсушування ґрунту, характерні для традиційної технології, з
ґрунтоощадними перевагами нульової; обробіток відбувається тільки в тій
частині ґрунту, де безпосередньо проходитиме посів [32, с. 94].
Незалежно від його технологічних характеристик, економія ресурсів та
впровадження менш оброблюваних технологій обробки ґрунту мають подібні
проблеми в адаптації до внутрішніх економічних умов. До них відносяться:
слабка державна підтримка, високі фінансові витрати, необхідність заміни
автостоянок та використання сучасних просторових інформаційних систем.
Сьогодні багато фермерських господарств використовують сучасні
технології для вирощування сільськогосподарських культур, тим самим
збільшуючи врожайність, покращуючи якість продукції та роблячи
прибутковість галузі рослинництва. У галузі сучасного сільського
господарства існує понад 20 технічних найменувань.
Технологія вирощування - це система сільськогосподарської технології,
матеріалів та технічних засобів, призначених для виробництва продукції
рослинництва, отримання прибутку та відновлення родючості ґрунту.
25

З розвитком цивілізації, продуктивності праці, знань та науки і техніки
історія змінювалася. Розробка технічних рішень для вирощування культури
(методи, що базуються на планових культурах або техніках посадки для
технічних проектів) дає визначення технологій операцій (прийому) технології
вирощування, структури підрозділу, строків проведених робіт, технічних
вимог сільського господарства та анотацій.
Сучасна технологія - це серія високопродуктивних та
ресурсозберігаючих машин, придатних для високоякісного землеробства на
основі класичного обробітку ґрунту, мінімального обробітку ґрунту або
нульового обробітку ґрунту, розпушуючи при цьому верхній покривний шар
ґрунту із сформованою системою капілярів; це точні сівалки, які можуть
рівномірно висівати певну кількість насіння на задану глибину; це
високоефективні обприскувачі, які максимально швидко захищають урожай (в
агрономічні доцільні строки); це комбайни, які дозволяють максимально
швидко зібрати висаджені культури з мінімальними втратами.
Вони ґрунтуються на таких принципах:
 Озеленення технології посадки сільськогосподарських культур та
їх розрізнення за конкретними категоріями сільськогосподарських
ландшафтів;
 Адаптування до технологій, пов'язаних з виробничим та
ресурсним потенціалом товаровиробників, які відрізняються від ступеня
інтенсивного сільськогосподарського виробництва;
 Технічна адаптація, пов'язана зі складністю управління, різними
формами організації праці;
 Альтернативою є можливість вибору різних технологій,
заснованих на принципі завжди подолання природних факторів, що
обмежують вирощування сільськогосподарських культур;
 Розуміння біологічних особливостей вирощуваних культур.
26

Роботизація та інформатизація виробництва, найновіший метод
управління фермерськими господарствами, є основою інноваційного процесу.
Продукти інноваційної технології включають обладнання для спектрального
аналізу ґрунтів та культур, різні датчики, ІТ-технології для точного
землеробства, робототехніку та цифрові комунікації. Крім того, на місці
використовувались геолокаційні технології (такі як глобальні системи
позиціонування (GPS) та географічні інформаційні системи), безпілотники
(дрони), автоматичне управління пристроями, доїння роботами та системи
годування тварин.
На початку нового тисячоліття стрімкий розвиток комп'ютерів та
інформаційних технологій значно прискорив процес глобалізації та призвів до
глибоких змін у різних галузях сільського господарства. Кілька десятиліть
тому метою було не досягнення високих показників роботи з найменшими
витратами, а забезпечення зайнятості в країні. На сучасному етапі розвитку
пріоритет змінився на підвищення ефективності сільського господарства.
Сільське господарство - ідеальне середовище для застосування
інформаційних технологій (ІТ). За оцінками експертів, загальний рівень
сучасної інформатизації підприємств недостатній з наступних причин:
 У разі недостатнього формування суб'єкта господарювання та
державного впливу суб'єкти господарювання є неефективними;
 Технічні основи інформатизації системи та економічний стан
організації;
 Відсутність розвиненої інформаційної інфраструктури;
 Через відсутність механізмів стимулювання виробництва систем
інформаційних технологій суб’єкти господарювання мало зацікавлені у
розвитку інформаційних систем та використанні їх продукції.
Робота сучасних сільськогосподарських робітників вимагає більше
технічних навичок, ніж будь-коли раніше. Вони вивчають нові шляхи
вдосконалення та використання комп’ютерної сільськогосподарської техніки
27

та вдосконалення їх техніки. Сільськогосподарські тварини вирощуються та
контролюються за допомогою електронних датчиків та ідентифікаційних
систем.
Сучасний ринок ІТ забезпечує прийняття рішень майже для будь-якого
виробництва, наприклад, від початку вирощування пшениці до завершення
переробки різних продуктів.
Діяльність компанії на ринку ІТ залежить насамперед від:
 виробничого потенціалу, що характеризує загальний стан
виробництва (спад, підйом), визначає актуальність інформаційних потреб
підприємств;
 наявності, кількісті та структури інвестицій (довгострокова
актуальність проекту) визначають потенціал компанії як ІТ-замовника та вибір
типу інформаційної системи - системи, розробленої для оптимізації технології
виробництва;
 експортного потенціалу, який визначає інтенсивність роботи на
світовому ринку.
Нестача інформації в потрібний час спричинить величезні збитки для
працівників сільського господарства.
Цифровий рельєф та онлайн-мапи. Під час обробітку землі, посадки та
збирання врожаю зростає значення гепросторових факторів. Тому
використання сучасних електронних карт-рішень є ключовим у цій галузі та
допомагає вирішити багато проблем для сільськогосподарських компаній.
Відображається рельєфність земельних ділянок на онлайн-мапі. Ця
інформація є корисною, оскільки райони низовин часто вразливі до
підтоплень, тоді як райони підвищення можуть зазнати посухи. Тому можна
ефективно налагодити систему зрошення і посіяти рослини, які віддають
перевагу або переносять вологу в кращих місцях. Такі онлайн-карти зазвичай
супроводжуються електронними документами-фізичними паспортами,
угодами, фотографіями тощо.
Завдяки картографічним рішенням є можливість:
28

 візуалізувати динаміку аналізу ґрунтів;
 аналізувати супутникові знімки;
 створювати карти врожайності;
 визначити найпродуктивніші сфери;
 відстежувати динаміку приросту врожаю;
 контролювати умови поля;
 прогноз врожайності тощо.
Особливість вибору інформаційних технологій в агрономії залежить від
потреб галузі агрономії та здатності інформаційних систем задовольняти ці
потреби. Серед багатьох напрямків досліджень стратегій вибору
інформаційних технологій сільського господарства можна визначити точне
землеробство - всебічну стратегію управління, яка використовує широкий
спектр інформаційних технологій.
Використання інформаційних технологій у галузі точного землеробства
може: підвищити точність руху обладнання, зменшивши тим самим витрати
палива; зменшити використання добрив та пестицидів; працювати в темних
час доби.
Для точного землеробства використовується[10]:
 системи глобального позиціонування (Global Positioning System, GPS) –
їх застосування дозволяє точно, автоматизовано в реальному масштабі часу
визначати координати при відборі проб, вносити добрива на певні ділянки
поля, складати карти врожайності, визначати межі поля, точне місце
розташування бур’янів, шкідників рослин, рельєф місцевості, координати
поля. Системи глобального позиціонування включають GPS-NAVSTAR,
GLONASS та Galileo. За точністю вимірювання їх поділяють на:
 Навігаційна система - координати полів (± 10 м);
 Основний збір інформації та експлуатація - автоматизований збір
інформації, моніторинг врожаю, внесення добрива (± 1 м);
29

 Блок управління - дистанційне або запрограмоване переміщення
сільськогосподарської техніки (± 10 см);
 Контроль точного експлуатаційно-механічного методу боротьби з
бур’янами (± 1 см).
 географічна інформаційна система (geographical information system, GIS)
- автоматизована інформаційна система, призначена для збору, зберігання,
обробки, доступу, відображення та поширення просторово-часових даних, а її
інтеграція базується на географічній інформації; GIS в агрономії найчастіше
використовується в галузях геодезії та картографії, навігації та спостереження
за автомобілем; моніторингу навколишнього середовища; інформаційно-
довідкових систем.
 технологія моніторингу врожайності (yield monitor technologies) - оцінка
динаміки накопичення фітомаси у рослин основних типів
сільськогосподарських культур протягом періоду живлення, залежність
урожайності від величини фітомаси, прогнозування врожаю та визначиння
типу культури за допомогою автоматичних методів класифікації.
 технологія змінної швидкості (variable rate technology) - технологія, яка
дозволяє змінювати технічні характеристики використовуваних матеріалів
відповідно до галузі використовуваних матеріалів. Наприклад, ця техніка
дозволяє фермерам удобрювати поля в різних кількостях у міру необхідності
(на основі аналізу кислотності ґрунту, вмісту фосфору та калію тощо),
боротися з бур’янами тощо.
 технологія дистанційного зондування (ДЗЗ) - постереження за
поверхнею землі, яка може передбачити небезпечні природні явища, авіаційне
та космічне обладнання, стан земної системи, прогнозований вихід на основі
радіолокаційних зображень та аналізу погодних умов року.
30

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ»

2.1 Загальна характеристика ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ»

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» створене на основі майнових і земельних паїв. Є
дочірнім підприємством «ЕПІЦЕНТР К», яке було створене в 5 лютого 2004
року.
ТОВ «ІНТЕРАГРОІВЕСТ» знаходиться в Ставищанському районі
Київської області розташоване у районі, де природні та кліматичні умови
зернових та технічних та овочевих культур дуже сприятливі.
Підприємство знаходиться на території міста Ставище, яке знаходиться
за 136 км на південь від Києва, за 6 км на схід від автомагістралі Київ-Одеса,
на лівому березі річки Гнилий Тікич.
Учасники досліджуваного сільськогосподарського підприємства
розміщені у населених пунктах: стм Ставище, села Красилівка, Лука, Бужанка,
Іванівка.
Середній розмір земельного паю у господарстві становить в умовних
кадастрових гектарах – 3.17га.,а у фізичних – він коливається від 2.2 до 4.5
га. Середній розмір майнового паю в товаристві становить 16000 грн.
Зовнішніми покупцями ячменю та пшениці агрофірми є підприємства
Вінницької, Черкаської та Рівненської областей; кукурудзи – підприємства
Дніпропетровської, Одеської та Кіровоградської областей; соняшнику –
Полтавської та Черкаської; гірчиці та ріпаку є підприємства Чернігівської та
Миколаївської областей; льону – Запорізької області. Сільгосппідприємство
постачає велику рогату худобу як в живій вазі, так і м’ясом майже всім
переробним підприємствам, як Ставищанському району, так і суміжних з ним.
31

Також господарство здійснює реалізацію своєї продукції фізичним особам, які
виявили бажання її придбати.
Постачання необхідних ресурсів для виробництва в основному
здійснюється з обласного центра. Основними постачальниками насіння і
посадкового матеріалу для агрофірми є сусідні області, мінеральних добрива–
Умань “Агрохім” і також із закордону, засобів захисту рослин –
“Агропродтехнологія”, що знаходиться в місті Києві на відстані 140 км,
пального та мастил, запасних частин та ремонтних матеріалів –
“Агрозапчастина”, що знаходиться в місті Києві.
ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» забезпечене добре розвинутою
інфраструктурою – це насамперед наявність асфальтних доріг, електронної
мереж, які забезпечують ефективність діяльності як основних, так і
допоміжних підрозділів господарства.
ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» займається як рослинництвом, так і
тваринництвом. Але основна їх спеціалізація – це вирощування зернових,
технічних та овочевих культур, а в тваринництві основну увагу приділяють
вирощуванню великої рогатої худоби та свиней. Існують у
сільгосппідприємства і власні переробні підрозділи, що представлені млином
та олійнею. Обслуговуючі підрозділи представлені в наявності
машинотракторного парку, рільничої бригади, складів для зберігання
сільськогосподарської продукції та ветлікарні, гаражів, пилорами та ін.
Головним ресурсом сільськогосподарського виробництва є земля. Саме
її структура по угіддях та методи її використання дають нам результати
діяльності підприємства.
Розглянемо організаційну структуру ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ», яка
зображена на рисунку 1.
32

Директор
Відділ логістики Служба забезпечення Інженерна Планово- Фінансово- Комерційний Відділ
та закупок управління служба економічний відділ економічна служба відділ бухгалтерського
обліку та звітності
Начальник Офіс-менеджер Головний Головний Фін. менедж. Начальник Головний
від. логістики інженер економіст комерційного бухгалтер
та закупок Комендант віділку
Заступник Економіст Адмін. сист. Заступник
головного головного
Менеджер з Двірник інженера
Обліковець бухгалтера
постачання
Прибираль- Старший Старший
Диспетчер
ниця електрик бухгалтер
виробництва
по
Кльунри’кє р Завідувач заробітній
автопарку платі
Бухгалтер
Механік
холод.
установок
Розглянемо склад і структуру земельних угідь ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 – Склад і структура земельних угідь ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ»
2017 р. 2018 р. 2019 р.
Види земельних угідь
га % га % га %
Загальна земельна
8256 6056 6819
площа
Усього с/г угідь 8102 100 5960 100 6721 100
Із них: рілля 7948 98,1 5803 97,4 5972 88,9
Сінокоси - - -
Пасовища - - -
Багаторічні насадження 154 1,9 157 2,6 749 11,1
Рівень використання
землі в сільськогоспо- 98,1 98,4 98,6
дарському обороті, %
Рівень розораності
98,1 97,4 88,9
угідь, %

За даними таблиці 2.1, бачимо, що загальна площа земельних угідь в
ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» коливається з роками, так в 2019р. вона
зменшилась в порівнянні з 2017р. на 1437 га, проте збільшилась в порівнянні
з 2018р. на 763 га. Це відбулося з двох причин: по – перше, зменшення
(збільшення) кількості підприємств, які бажають увійти в об’єднання; по –
друге, зміна кількості пайовиків, які віддають свої земельні частки (паї) в
оренду ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ».
Всі земельні угіддя, які використовуються підприємством, представлені
лише ріллею та багаторічними насадженнями. Зовсім відсутні сінокоси та
пасовища, що негативно впливає на забезпечення кормової бази господарства,
адже трав'яні культури, що вирощуються на природних сінокосах і пасовищах,
містять велику кількість білка.
В ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» досить високий як рівень використання
землі в сільськогосподарському обороті, так і рівень розораності угідь, їхня
34
частка становить близько 90%. Це свідчить про раціональне використання
земельних ресурсів, адже підприємство орендує земельні угіддя для
сільськогосподарського виробництва та вирощування плодових дерев.
Іншими важливими ресурсами, які займають не останнє місце у
виробничому процесі підприємства, є трудові ресурси, які складають
сукупність здатних до праці людей, що мають необхідний фізичний розвиток,
знання та практичні навики, приймають або спроможні приймати участь у
виробництві матеріальних та духовних благ.
Трудовими ресурсами ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» забезпечений в
повній мірі (табл. 2.2).
Таблиця 2.2 – Середньооблікова чисельність працівників зайнятих в
ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ», осіб
2017 2018 2019р. / 2019р. /
Показники 2019 р.
р. р. 2017р.;% 2018р.;%
Кількість працівників
зайнятих на 211 198 153 77,3 72,5
підприємстві в т. ч.
Рослинництво 186 154 134 87,0 72,1
Тваринництво 25 44 19 43,2 76,0

За даними таблиці 2.2 видно, що трудові ресурси
сільськогосподарського підприємства мають тенденцію до зменшення, але
дана зміна суттєвого впливу на виробничий процес не має, тому що з кожним
роком відбувається автоматизація та механізація виробничого процесу,
замінюється стара техніка на нову, за допомогою якої скорочується потреба в
робочій силі.
Основна частина працюючих в ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» зайнята в
рослинництві, частка яких складає більше 70%, що показує основну
спрямованість зайнятості працюючих та спеціалізацію господарства.
Виробничі фонди аграрного підприємства – це вартісний вираз знарядь
і предметів праці, взятих у сукупності з грошовими ресурсами, що
обслуговують процес виробництва.
35
Розглянемо склад і структуру виробничих фондів ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 – Склад і структура виробничих фондів ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ»
2017 р. 2018 р. 2019 р.
Види фондів
тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. %
Всього основних
7004 27,0 8036 30,6 8280 24,9
фондів
Оборотні виробничі
4360 16,8 3864 14,8 4622 13,9
фонди
Фонди обігу 14542 56,2 14325 54,6 20338 61,2
Всього оборотних
18902 73,0 18189 69,4 24960 75,1
засобів
Всього фондів 25906 100 26225 100 33240 100

В структурі фондів ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» (табл. 2.3) питома вага
основних фондів зменшилася в 2019р. на 2,1 та 5,7% в порівнянні з 2017 та
2018 роками відповідно. Це пов’язано із частковою передачею їхньої вартості
на заново створений продукт (знос сільськогосподарської техніки), проте
частка оборотних засобів має тенденцію до збільшення (з 73,0% у 2017р. до
75,1% у 2019р.).
Спеціалізація сільськогосподарських підприємств – це складний і
різнобічний процес, що включає економічно вигідне розміщення основних
видів продукції, які відповідають природно – кліматичним і економічним
умовам і мають перспективу збільшення обсягів виробництва. Спеціалізація
господарства є важливим фактором підвищення ефективності виробництва.
Визначають спеціалізацію за структурою товарної продукції. По галузі, яка
займає найбільшу частку в структурі товарної продукції визначається
відповідність господарства, в тому чи іншому виробничому напрямку.
Важливо правильно вибрати спеціалізації, розподілити затрати і виробничі
ресурси. Для того, щоб визначити виробничий напрямок ТОВ
36
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» розглянемо таблицю 2.4, в якій наведено склад і
структура товарної продукції.
Таблиця 2.4 – Склад і структура товарної продукції ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» Ставищанського району Київської області
2017 р. 2018 р. 2019 р.
Вид товарної продукції тис. тис. тис.
% % %
грн. грн. грн.
Зернові всього 6206 68,98 6598 48,97 7099 51,13
озима пшениця 1873 20,82 2671 19,82 2706 19,49
жито - - - - 8 0,05
гречка 165 1,83 191 1,42 76 0,55
кукурудза на зерно 1598 17,76 2284 16,95 3171 22,84
ячмінь 2250 25,01 1428 10,59 1070 7,71
горох 230 2,56 - - - -
овес 2 0,02 2 0,01 - -
інші зернові 88 0,98 22 0,16 68 0,49
Технічні, всього 1385 15,39 4004 29,72 4390 31,62
соняшник 619 6,88 2645 19,63 432 3,11
соя - - 18 0,14 53 0,38
ріпак озимий 766 8,51 1341 9,95 3905 28,13
ін продукція рослин-ва 447 4,97 1566 11,62 552 3,98
Разом по рослинництву 8038 89,34 12168 90,31 12041 86,73
ВРХ 548 6,09 552 4,10 495 3,57
свині 209 2,33 353 2,62 445 3,21
вівці - - - - 1 0,01
молоко 197 2,19 393 2,92 893 6,43
бджільництво: мед 2 0,02 - - - -
ін продукція тварин-ва 3 0,03 7 0,05 8 0,05
Разом по тваринництву 959 10,66 1305 9,69 1842 13,27
Всього по
8997 100 13473 100 13883 100
підприємству

Проаналізувавши дані таблиці 2.4, можна зробити висновок, що ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» має зерно – технічний напрямок з розвинутим
молочним скотарством. Найбільша питома вага товарної продукції припадає
37
на рослинництво, яка займає в 2019р. 86,73%. В рослинництві найбільш
товарною продукцією є зернові, питома вага яких займає 51,13% та технічні
культури, їх частка становить 31,62% в структурі товарної продукції по
підприємству. Тваринництво, в порівнянні з рослинництвом, має меншу
питому вагу, яка склала в 2019р. 13,27%. В тваринництві найбільш товарною
продукцією є молоко, його питома вага в структурі товарної продукції в
останній досліджуваний рік становить 6,43% та велика рогата худоба в живій
масі – 3,57%.
Отже, загалом ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» Ставищанського району
Київської області має досить сприятливі природно – економічні умови та
потужний виробничий потенціал, який вона успішно використовує у своїй
виробничо-господарській діяльності.

2.2 Аналіз основних економічних показників господарської
діяльності ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» Ставищанського району
Київської області

Фінансові ресурси є специфічним засобом виробництва, який, з одного
боку, дає змогу збалансувати виробничі ресурси (землю, працю, основні
фонди й оборотні засоби) і забезпечити їх відтворення (як просте, так і
розширене), з другого – за рахунок перерозподілу між окремими галузями,
сферами виробництва, підрозділами нагромадити капітал для здійснення
централізованих заходів, зокрема вирішення загальногосподарських,
соціальних і екологічних проблем та ін.
Забезпеченість фінансовими ресурсами оцінюється за фінансовим
станом підприємства, що свідчить про здатність останнього наявними і
швидко ліквідними засобами здійснити успішне виконання планів (програм,
проектів) з усіх видів діяльності та своєчасно виконувати при цьому
38
зобов’язання по платежах. Фінансовий стан в основному визначається
фінансами підприємства, під якими розуміють систему відносин, що
проявляються у грошовій формі та за допомогою яких створюються і
використовуються резерви коштів для нормального виробничого процесу,
розширеного відтворення, розв’язання соціальних проблем, створення
загальнодержавних фондів фінансових ресурсів тощо.
Фінансовий стан господарства характеризується станом коштів, їх
оборотом, взаємовідносинами з банківськими установами та бюджетом,
дебіторами та кредиторами. Він залежить від виконання плану за таким
виробничими показниками, як вихід сільськогосподарської продукції,
зниження собівартості її виробництва, підвищення продуктивності її праці,
реалізація продукції, дохід. Тому аналіз фінансового стану має ґрунтуватися
на даних аналізу всіх економічних показників виробничо-господарської
діяльності, в нашому випадку, сільськогосподарських підприємств.
До економічних показників, які найбільш ефективно характеризують
діяльність підприємства відносяться: валовий дохід, сума отриманого
прибутку (збитку), рівень сукупної рентабельності (збитковості), рівень
рентабельності виробничих фондів (норма прибутку), таблиця 2.5.
Таблиця 2.5 – Результативність виробництва ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ»
Відношення Відношення
2019р. до 2019р. до
Показники 2017 р. 2018 р. 2019 р.
2017р., %, 2018р., %,
зміна (+;-) зміна (+;-)
Валова продукція
в порівнянних
11642,4 13414,4 11248,8 96,62 83,86
цінах 2015 року,
тис. грн.
Валовий дохід,
4579,0 3273,0 7721 168,62 235,90
тис. грн.
Чистий прибуток
3096 1887 6235 201,39 330,42
(збиток), тис. грн.
39
Собівартість
реалізації, тис. 9526 13317 8550 89,75 64,20
грн.
Рівень
рентабельності 32,5 14,2 72,9 +40,4 +58,7
(збитковості), %
Норма прибутку
12,0 7,2 18,8 +6,8 +11,6
(збитку), %

На основі даних, наведених в таблиці 2.5, можна зробити висновок, що
вартість валової продукції в порівнянних цінах 2015 року ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» коливається з роками. В 2019р. її значення
зменшилося на 3,38 та 16,14% в порівнянні з 2017 та 2018 роками відповідно.
Собівартість реалізованої продукції в 2019р. значно зменшилась (на 10,25 та
35,8% в порівнянні з 2017 та 2018 роками відповідно), це пов’язано із
зменшенням затрат на виробництво основних видів продукції. Валовий дохід
і прибуток досить збільшилися за останній досліджуваний рік, що пов’язано із
підвищенням продуктивності праці, але в 2018р. ці два показники були нижчі
на 4448 та 4348 тис. грн.. відповідно в порівнянні з 2019 роком, тому що 2018
рік був не врожайним.
Норма прибутку ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» значно зросла в 2019р. і
склала 18,8%, що на 6,8 вища, ніж в 2017р. та 11,6, ніж в 2018р. в порівнянні,
а це означає, що в 2019 році на 1 грн. основних і оборотних фондів
підприємство вже отримало 18 копійок прибутку.
Досліджуване дочірнє підприємство ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ»
середньорентабельне, адже в 2019 році рівень його рентабельності сягнув
72,9%, що на 40,4 та 58,7п вище, ніж в порівнянні з 2017 та 2018 роками
відповідно, а це означає, що на 1 грн. витрат підприємство в 2019р. отримувало
0,72 грн. прибутку.
Існує ряд показників, які характеризують забезпеченість
сільськогосподарського підприємства основними фондами, а саме:
фондозабезпеченість, фондоозброєність, фондовіддача, фондоємкість, норма
40
прибутку (збитку). Розглянемо дані показники забезпеченості та ефективності
використання основних засобів сільського господарства в ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕС» (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 – Показники забезпеченості основними засобами ТОВ
«ІНТЕРАГРОІВЕСТ»
Відношен- Відношен-
ня 2019р. ня 2019р.
Показники 2017 р. 2018 р. 2019 р. до 2017р., до 2018р.,
%, зміна %, зміна
(+;-) (+;-)
Валова продукція в
порівнянних цінах 11642,4 13414,4 11248,8 96,62 83,86
2015 року, тис. грн.
Основні фонди, тис.
7004 8036 8280 118,22 103,04
грн.
Оборотні фонди, тис.
18902 18189 24960 132,05 137,23
грн.
Чистий прибуток
3096 1887 6235 201,39 330,42
(збиток), тис. грн.
Фондозабезпеченість,
86,45 134,83 123,20 142,51 91,37
тис. грн.
Фондоозброєність,
33,19 40,59 54,12 163,05 133,34
тис. грн.
Фондовіддача, грн. 1,66 1,67 1,36 81,84 81,39
Фондоємкість, грн. 0,60 0,60 0,74 122,68 122,87
Рівень рентабельності
(збитковості)
12,0 7,2 18,8 +6,8п +11,6п
виробничих фондів
(норма прибутку), %

Проаналізувавши дані таблиці 2.6, можна зробити висновок, що основні
виробничі фонди та оборотні засоби ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» мають
тенденцію до збільшення, що і призводить до зростання з роками
фондоозброєності; фондозабезпеченість коливається з роками, оскільки на
41
протязі досліджуваних років відбувалося зміна кількості земельних угідь в
господарстві, так в 2019р. даний показник зріс на 42,51% в порівнянні з 2017р.
та знизився на 8,63% в порівнянні з 2018р.
Фондоємкість ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» на протязі трьох
досліджуваних років має тенденцію до підвищення, що означає зменшення
вартості основних виробничих фондів, що припадають на 1 грн. валової
продукції господарства. Фондовіддача в дочірньому підприємстві має
тенденцію до зниження, так її значення в 2019р. знизилося на 18,16 та 18,61%
в порівнянні з 2017 та 2018 роками відповідно. Внаслідок того, що
фондоємкість в досліджувані роки зросла, а фондовіддача зменшилася,
знизилось і виробництво валової продукції в 2019 р. Норма ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» значно зросла в 2019р. і склала 18,8%, що на 6,8 та
11,6п вища в порівнянні з 2017 та 2018 роками відповідно.
Розглянемо основні економічні показники ефективності розвитку ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» (табл. 2.7).
Таблиці 2.7 – Ефективності сільськогосподарської діяльності ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ»
Відношення Відношення
Показники 2017 р. 2018 р. 2019 р. 2019р. до 2019р. до
2017р., % 2018р., %
Валова продукція на
100 га с/г угідь, тис. 143,70 225,07 167,37 116,47 74,36
грн.
на одного
середньорічного 55,18 67,75 73,52 133,24 108,52
працівника
на 100 грн. основних
виробничих фондів, 166,23 166,93 135,86 81,73 81,39
грн.
Товарна продукція
на 100 га с/г угідь, 111,05 226,06 206,56 186,01 91,38
тис. грн.
42
Валовий дохід на
100 га с/г угідь, тис. 56,52 54,92 114,88 203,26 209,18
грн..
на одного
середньорічного 21,70 16,53 50,46 232,53 305,26
працівника
Чистий прибуток:
на 100 га с/г угідь, 38,21 31,66 92,77 242,79 293,02
тис. грн..
на одного
середньорічного 14,67 9,53 40,75 277,78 427,60
працівника

Розглянувши дані таблиці 2.7, варто зазначити, що валова продукція на
100 га сільськогосподарських угідь ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» з роками
коливається, так в 2019р. вона зменшилась в порівнянні з 2018р. на 25,64%,
проте в порівнянні з 2017р. була вища на 16,47% ; на одного середньорічного
працівника мала тенденцію до збільшення протягом досліджуваних років; а на
100 грн. основних виробничих фондів – зменшилася в 2019р. в порівнянні з
2017 та 2018 роками на 18,27 та 18,61%, що свідчило про нераціональне
використання наявних у господарства виробничих фондів.
Товарна продукція на 100 га сільськогосподарських угідь коливається з
роками, так в 2019 р. її значення збільшилося на 86,01% в порівнянні з 2017р.,
проте зменшилося в останній досліджуваний рік на 8,62% в порівнянні з 2018
р.
Валовий дохід на 100 га сільськогосподарських угідь та на одного
середньорічного працівника протягом трьох досліджуваних років має
тенденцію до збільшення, його значення в 2019р. зросло порівняно з 2018
вдвічі та втричі відповідно.
Чистий прибуток на 100 га сільськогосподарських угідь і на одного
середньорічного працівника коливаються з роками і в 2019 р. дані показники
ефективності діяльності зросли більше чим вдвічі в порівнянні з 2017 та 2018
роками.
43
Так як земля для сільськогосподарських підприємств є незамінним
засобом виробництва, то розглянемо основні економічні показники
ефективності її використання в ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» в таблиці 2.8.
Таблиця 2.8 – Основні економічні показники ефективності використання
землі в ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ»
Відношення Відношення
Показники 2017 р. 2018 р. 2019 р. 2019р. до 2019р. до
2017р., % 2018р., %
Урожайність, ц/га:
зернових і 32,58 17,67 33,43 102,61 189,19
зернобобових
соняшника 23,08 15,15 20,25 87,74 133,66
Виробництво на
100 га відповідних
2106,61 915,49 1878,42 89,17 205,18
угідь, ц:
зерна
молока 46,59 70,79 84,45 181,26 119,30
живої ваги ВРХ 12,11 11,83 12,48 103,06 105,49
свинини 4,27 8,50 4,49 105,15 52,82
Одержано на 100 га
с/г угідь, тис. грн. 143,70 225,07 167,37 116,47 74,36
валової продукції
валового доходу 56,52 54,92 114,88 203,26 209,18
чистого прибутку 38,21 31,66 92,77 242,79 293,02

Отже, всі основні економічні показники розвитку ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» Ставищанського району Київської області в
основному з кожним роком зростають (але деякі з них в 2018р. дещо знизились
із-за посухи), це насамперед пояснюється тим, що дочірнє підприємство має
можливість знижувати виробничі витрати завдяки здійсненню
великомасштабних закупівель сировини і матеріалів та управлінню запасами.
Це дає йому можливість також отримувати значно вищі прибутки при
реалізації кінцевого продукту на продовольчому ринку за рахунок
синергічного ефекту (додаткового доходу, що формується завдяки вищій
44
економічній ефективності інтегрованого виробництва порівняно з
відокремленим).
Запорукою успішного функціонування аграрних підприємств є стан
розвитку їх провідних галузей виробництва сільськогосподарської продукції –
рослинництва та тваринництва.
Головною метою рослинництва є створення оптимальних технологічних
(агроекологічних) передумов виробництва необхідної кількості високоякісної
рослинницької продукції, а тваринництва – раціональне розведення і
використання сільськогосподарських тварин, забезпечення населення
харчовими продуктами, а переробні галузі – сировиною.
Про досягнутий рівень ефективності виробництва галузі рослинництва в
сільськогосподарських підприємствах свідчить такий економічний показник,
як валовий збір (валове виробництво продукції) сільськогосподарських
культур, що показує, який обсяг продукції в центнерах підприємство отримає
за певної урожайності культур з відповідної площ посівів (табл.. 2.9).
Проаналізувавши дані таблиці 2.9, можна зробити висновок, що загалом
валовий збір сільськогосподарських культур в ТОВ «ІТЕРАГРОІНВЕСТ» у
2019р. в порівнянні з 2018р. значно збільшився, крім кукурудзи на зерно. Це
відбулося за рахунок зміни двох факторів: посівної площі
сільськогосподарських культур та їх урожайності.
Так валовий збір зернових і зернобобових культур збільшився на 5927 ц
за рахунок зміни посівної площі і на 53126 ц – за рахунок зміни урожайності.

45
Таблиця 2.9 – Виконання плану валового збору сільськогосподарських культур в ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» та
вплив факторів на нього
Посівна Урожайність з Валовий збір Відхилення від 2018р.;
Валовий збір, ц
площа, га 1 га, ц з площі (+,-), ц
Назва посіву 2019р. в т.ч. за рахунок
%
культур при зміни
2018р. 2019р. 2018р. 2019р. 2018р. 2019р. виконання урожайності всього
посівної урожай-
плану 2018р., ц площі ності
Зернові і
3006 3356 17,67 33,43 53126 112179 211,16 59300,52 59053 5927 53126
зернобобові
в т.ч. озима
1006 1252 19,97 42,64 20099 53387 265,75 25002,44 33298 13209 20099
пшениця
пшениця
8 76 2,75 28,62 22 2175 9886,36 209,0 2153 2131 22
яра
жито - 30 - 31,83 - 955 - - - - -
кукурудза
1122 640 23,03 32,58 25838 20853 80,71 14739,20 -4985 -30823 25838
на зерно
ячмінь 794 976 8,33 30,83 6614 30093 454,99 8130,08 23479 16865 6614
гречка 64 120 6,64 4,07 425 488 114,82 796,80 63 -362 425
просо 12 109 11,50 20,66 138 2252 1631,88 1253,50 2114 1976 138
сорго - 153 - 12,92 - 1976 - - - - -
Соняшник 477 747 15,15 20,25 7228 15126 209,27 11317,05 7898 670 7228
Соя - 233 - 5,39 - 1255 - - - - -
Ріпак 599 733 12,96 26,36 7761 19321 248,95 9499,68 11560 3799 7761
46
Валовий збір кукурудзи на зерно та гречки зменшився за рахунок зміни
посівної площі на 30823 та 362 ц відповідно, проте за рахунок зміни
урожайності збільшився відповідно на 25838 та 425 ц .
В тваринництві основним економічним показником ефективності
функціонування ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» є валове виробництво окремих
видів продукції даної галузі. Розглянемо виконання плану виходу продукції
тваринництва і факторів, які впливають на її відхилення на ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» таблиця 2.10.
За даними таблиці 2.10 видно, що в 2019р. значно збільшився валовий
вихід продукції тваринництва, крім приросту живої ваги свиней, в порівнянні
з 2018р. Це відбулося за рахунок зміни двох факторів: поголів’я та
продуктивності тварин. Так валовий вихід молока збільшився в загальному на
1457 ц (за рахунок збільшення поголів’я він підвищився на 1326,4 ц та
за рахунок підвищення продуктивності корів – збільшився на 130,6 ц).
Валовий вихід живої маси ВРХ в ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» в 2019р.
збільшився на 134 ц, це відбулося за рахунок збільшення поголів’я тварин на
217,3 ц, хоча за рахунок зменшення продуктивності він знизився на 83,3 ц.
Валовий вихід живої маси свиней в цілому зменшився на 225 ц, так за
рахунок зменшення поголів’я тварин він знизився на 190,4 ц та за рахунок
зниження продуктивності – на 34,6 ц.
47
Таблиця 2.10 – Виконання плану виходу продукції тваринництва і факторів, які впливають на її відхилення в ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ»
Середньорічне Продуктивність
Валовий вихід продукції, ц Відхилення від 2018р.; (+,-), ц
поголів’я, гол. 1 голови, кг
при поголів’ї в т.ч. за рахунок зміни
Продукція %
2019р. і
2018р. 2019р. 2018р. 2019р. 2018р. 2019р. виконання всього продуктив-
продуктивності поголів’я
плану ності
2018р.
Молоко 159 209 2653,5 2715,8 4219 5676 134,5 5545,4 1457 1326,4 130,6
Приріст
живої 331 433 213,0 193,8 705 839 119,0 922,3 134 217,3 -83,3
маси ВРХ
Приріст
живої
497 305 99,2 87,9 493 268 54,4 302,6 -225 -190,4 -34,6
маси
свиней
48
2.3 SWOT-аналіз ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ»

Найважливішим кроком у формуванні ефективної маркетингової
стратегії сільськогосподарського підприємства є стратегічний аналіз, який дає
можливість оцінити власні ресурси та національні можливості, а також
потребу у зовнішньому середовищі. Відповідно до аналізу стратегії, доцільно
вибрати подальші стратегії з можливих варіантів. Робота маркетингової
стратегії ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» починається з всебічного вивчення
кон'юнктури ринку сільськогосподарського підприємства. SWOT-аналіз - це
ефективний метод вивчення можливостей та загроз у діяльності
сільськогосподарського підприємства.
SWOT-аналіз – це метод стратегічного планування, що полягає у
виявленні факторів внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства.
Для того, щоб вивчити спільне зовнішнє та внутрішнє середовище
використовується метод SWOT-аналізу. Цей метод дає можливості оцінити
внутрішнє та зовнішнє середовище підприємства, і виявити на ринку його
місце, визначити його загрози та можливості. Основним змістом SWOT-
аналізу являється правильне визначення сильних чи слабких сторін,
можливостей або загрози [33, c.24].
Для досягнення маркетингових цілей необхідно вивчити посередників,
постачальників, оточення та конкурентів. На основі аналізу виробництва,
фінансів, кадрів, підприємство визначає, які ресурси у нього є в наявності, що
потрібно придбати, а також можливість підприємства забезпечити належну
кількість та якість товару. Дослідження перспектив підприємства спрямоване
на розкриття ресурсу сильних та слабких сторін діяльності [34, c. 18].
SWOT-аналіз сільськогосподарського сектору включає наступні етапи:
На першому етапі складається список сильних та слабких сторін. Як
правило, до сильних сторін можна віднести: компетентність у створенні якості
послуг для споживача; забезпечення фінансовими ресурсами;
висококваліфікований персонал; прекрасну репутацію серед покупців;
49
лідерство на ринку; можливість отримання економії від збільшення обсягу
виробництва; відповідну технологію виробництва; наявність інноваційних
технологій та можливості їх реалізації; переваги в області витрат.
На сьогодні слабкими сторонами сільськогосподарського підприємства
узагальнено можна вважати: розбалансованість; погіршення конкурентної
спроможності; старе обладнання; низька прибутковість підприємства;
проблеми виробництва; відставання в сфері досліджень і розробок; недоліки
продукту виробництва; вузька продуктова лінія; нездатність покращувати
умови виробництва[35].
На другому етапі визначається перелік можливостей і загроз, укладених
у зовнішньому середовищі. Найчастіше на добробут сільськогосподарського
підприємства негативно впливають певні фактори зовнішнього середовища
(можливі зовнішні події або зміни в майбутньому) – загрози [36, c.130].
Можливості сільськогосподарських компаній включають: доступ до
нових сегментів та ринків; розширення власних товарних ліній;
розповсюдження нової продукції; зменшення бар'єрів для виходу на
привабливі ринки; можливості перейти до команд з кращими ринковими
позиціями.
До загроз сільськогосподарських компаній належать: несприятлива
державна політика; зростаючий вплив постачальників; поява нових
конкурентів; обмеження зростання ринку; зміна попиту та смаків покупців на
товари та послуги.
На третьому етапі визначається взаємозв’язок зовнішніх та внутрішніх
факторів. Для оцінки цих складових формується матриця ситуаційного
аналізу. [35].
На останньому етапі оцінюється значення факторів та їх вплив на
формування маркетингової стратегії в цілому. При визначенні значимості
фактора оцінюється сила його впливу на стан аграрного підприємства. Крім
того оцінюється імовірність використання можливості або реалізації загрози.
50
З точки зору формування маркетингової стратегії сильні сторони є дуже
важливими тому, що вони використовуються як основа для формування
маркетингової стратегії і конкурентної переваги [35].
З метою визначення прямого впливу можливих виробничих факторів на
зовнішню та внутрішню екологічну ефективність сільськогосподарського
підприємства ТОВ «ІНТЕРАГРОЙНВЕСТ» Ставищанського району Київської
області проведемо SWOT-аналіз, який представлений в таб. 2.
Розглянувши матрицю SWOT-аналізу, можна зробити висновок, що для
того, щоб залишатися на ринку, компанія повинна сформулювати та
впровадити маркетингові заходи, насамперед створити в компанії активну
команду працівників, відповідальну за вирішення цих проблем. Також
необхідно вдосконалити технологію виробництва продукції, модернізувати
обладнання та встановити чіткі цілі та стратегії, щоб в майбутньому можна
було конкурувати з міжнародними компаніями у цій галузі.
Аналізуючи сильні і слабкі сторони підприємства, можна вважати, що
перспективи розвитку галузі існують, але для отримання максимальної вигоди
слід докласти чимало зусиль, тобто оптимізувати маркетингову стратегію
компанії, а саме керувати компанією в пошуку найкращого способу продажу
своєї продукції та заохочувати нові групи клієнтів. Також можна впровадити
нові технології з обробітку ґрунту, що дає змогу в підвищенні врожайності.
Оскільки компанія збільшить виробництво та займе всю ринкову
область, яка може конкурувати в майбутньому, найкраща стратегія буде
комбінована. Віна спрямована на вирішення своїх конкурентних переваг, а
також на забезпечення більш глибокого проникнення на ринок та
географічного розвитку, а потім на вертикальну інтеграцію вгору.
Це можна виразити як:
 скоротити витрати, тим самим підвищивши свою конкурентну
позицію;
 в тих районах області, в яких вже налагоджена система
удосконалювати реалізацію;
51
 вийдіть на нові ринки збуту, склавши договори з організаціями.
Матриця SWOT-аналізу допомагає зрозуміти переваги та недоліки
підприємства, проаналізувати можливості та загрози зовнішнього середовища,
створюючи тим самим нову бізнес-стратегію.
Таблиця 2.11 - Матриця SWOT-аналіз діяльності ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» Ставищанського району Київської області
С и льні сторони (S) Слабкі сторони (W)
Характеристика 1. Прилеглість 1. Відсутність
господарства підприємства до фінансування нових
транспортної видів діяльності.
2. Застаріле
інфраструктури.
обладнання.
2. Ефективність
3. Територіально
управління.
вигідне розміщення
3. Наявність транспортних
підприємства.
засобів.
4. Відсутність
4. Забезпеченість
кваліфікованого
висококваліфікованим
персоналу зі збуту.
Чинники персоналом.
5. Зміни в потребах
зовнішнього середовища 5. Якісна продукція.
споживачів.
6. Наявність власної землі
Можливості (О) Очікування (S+O) Очікування (W+O)
1. Функціонування 1. Додаткові вкладення в 1. Модернізація і
державних програм для розвиток перспективних впровадження новітніх
підтримки галузей виробництва. технологій.
підприємства.
2. Завоювання більшої частки2 . Розширення каналів збуту
2. Відносна політична
стабільність. ринку. продукції.
3. Використання нови3х. Створення власної збутової3 . Збільшення частки ринку.
сортів рослин. мережі.
Загрози (Т) Очікування (T+S) Очікування (T+W)
1. Велика кількіст1ь. Диверсифікація 1. Велика конкуренція з боку
конкурентів. виробництва. інших підприємств.
2. Високий рівен2ь. Пошук нових партнерів. 2. Відсутність попиту на
інфляції.
3. Перехід на новітні продукцію.
3. Коливання ціни.
4. Велика кількість технології. 3. Мінімізація впливу
імпортної продукції. конкурентів.
5. Зміни в законодавстві.

52
РОЗДІЛ 3
НАПРЯМКИ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ»

3.1 Впровадження технології в сільському господарстві.

Дослідимо актуальність впровадження GPS моніторингів для ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ»
Супутниковий моніторинг транспорту - система моніторингу рухомих
об'єктів , побудована на основі систем супутникової навігації, обладнання та
технологій стільникового та радіозв'язку, обчислювальної техніки та
цифрових карт. Як синонім використовується також термін "Трекінг
транспорту" (від англ. Tracking - слідкування ) [38]. Моніторинг
супутникового транспорту використовується для вирішення проблем
транспортної логістики в системах управління транспортом та
автоматизованих системах управління автопарком.
Принцип роботи полягає у відстеженні та аналізі просторових та часових
координат транспортного засобу. Існує два способи моніторингу: передача
інформації про координати в режимі он-лайн та читання офлайн після того, як
інформація досягне контрольної точки.
Система моніторингу GPS можна використовувати у сільському
господарстві та встановлюється на вантажівки, комбайни, трактори тощо.
Багато параметрів можна керувати дистанційно, найважливішим з яких є
витрата палива. Взагалі сільськогосподарська техніка характеризується
високим споживанням палива, а віддаленість від "власника" значно збільшує
можливість зловживань. Крім того, система дозволяє дистанційно
контролювати дотримання технічних та сільськогосподарських робочих
процесів.
53
За допомогою цієї системи можна керувати такими параметрами:
 місце і маршрут руху всього обладнання техніки та транспорту;
 витрата палива під час руху, споживання палива при стоянці і під
час польових робіт, витрата палива на 1 га орної землі тощо;
 час виїзду та в’їзду на поля, час виконання польових робіт та
простої;
 загальна площа ділянок оброблених полів[37].
Система також дозволяє: малювати карти полів або імпортувати їх з
інших програмних карт; вести історичні записи обробітку та сівозміни;
автоматично визначати водія для запису робочого часу; встановлювати
проектну ціну для початкового розрахунку вартості завершеної роботи;
порівнювати заплановані польові роботи з фактично виконаними. [37].
Зарубіжний досвід та практика підтверджують той факт, що сільське
господарство - галузь економічної діяльності, а система моніторингу має
найвищу віддачу. За даними різних експертів та великої кількості розрахунків,
коли парк тракторів оснащений супутниковою системою моніторингу,
економія пального та мастильних матеріалів досягає 20-30%.
Тому загальна економія була досягнута в основному за рахунок таких
факторів[37]:
I. Значне зниження витрати палива.
 за рахунок того, що будь-який злив пального буде негайно
відображений на екрані комп’ютера диспетчера та керівника, розкрадання
палива припиняється.
 крім того, стають точними розрахунок пробігу і кількість
напрацьованих мотогодин.
 виявляється техніка з несправною паливною системою, оскільки
на графіках комп’ютера одразу видно, як ідуть витрати, і де вони невиправдано
завищені.
II. Виключення використання техніки не за призначенням.
54
Всі переміщення і швидкість руху техніки, час і місця стоянок
відображаються на комп’ютері. Стає неможливим використовувати техніку,
окрім як за її прямим призначенням. Це запорука того, що техніка не заїде
«випадково» на чуже поле, або авто із продукцією поїде за недозволеним
маршрутом.
III. Зниження ймовірності розкрадання продукції.
Виконання попереднього пункту вже знижує ймовірність розкрадань.
Додатково можна, наприклад, встановити датчики, які дозволять відстежити,
де і коли включався вивантажний шнек комбайна, чи був у цей момент поруч
автомобіль вашого господарства.
IV. Підвищення керованості транспортного парку та дисципліни
працівників
Впровадження системи супутникової навігації робить ситуацію з парком
техніки повністю передбачуваною і керованою. Де б не знаходилися, є ноутбук
(або інший гаджет) та інтернет, можна побачити, що робить техніка. Можна
оперативно приймати рішення, ґрунтуючись на реальних даних, переданих
бортовими навігаційними контролерами. Працівники, відчуваючи такий
контроль, вільно чи мимоволі стають більш дисциплінованими і
відповідальними.
Дослідимо актуальність впровадження додатку агроскаутінг для ТОВ
«ІНТЕРАГРОІНВЕСТ».
Одним з найпопулярніших інструментів є землеробство, яке є процесом
збору інформації безпосередньо в полі на основі визначених параметрів, що
використовується для моніторингу стану сільськогосподарських культур є
агроскаутінг.
Польове обстеження може не лише визначити стадію розвитку рослин за
шкалою BBCH, умови ґрунту, наявність захворювань, місце, де трапляються
бур’яни чи шкідники, а й контролювати якість польових робіт та дати
пропозиції щодо подальшої обробки. В даний час агрономи можуть вільно
використовувати ПК, планшети та інші пристрої, оснащені зручними
55
інструментами для вирішення виробничих проблем та надання доступу до баз
даних.
Агроскаут або мобільний агроном збирає дані в полі, використовуючи
планшет із мобільним додатком «Агроскаутінг», який дозволяє швидко
знаходити поля за допомогою вбудованої супутникової навігації й
автоматично реєструє дати та час їх відвідувань, що надає можливість
контролювати якість обстеження. Він складає Акт обстеження з
геоприв’язкою до оглядуваних ділянок, додає фотознімки й текстові замітки,
використовуючи вичерпно повну базу захворювань, виявлених шкідників або
бур’янів. Проблемні зони можна знаходити за допомогою супутникових
знімків, які дозволяють бачити поточний індекс NDVI на полі та робити більш
ретельну фітосанітарну оцінку [40].
На кожній світлині, зробленій дроном, є інформація з координатами
місця зйомки. Після завантаження зображень у програму система автоматично
визначить локацію знімка і прив’язує його до досліджуваного поля, а також
показує маркер на мапі та створить Акт обстеження. У разі виявлення
проблемних зон, знайдених за допомогою супутникових знімків, зображень із
дронів або іншим способом, головний агроном має можливість дати нове
завдання на обстеження поля з комп’ютера в мобільний додаток[40].
Тому можна відразу побачити ситуацію на місцях і спосіб роботи
агрономів з офісу. Можна записувати зібрані дані, сортувати їх за датою,
полем, культурою, типом та ступенем загрози та частотою відвідувань,
аналізувати показання з картами, живими зображеннями та іншими даними,
щоб зробити висновки про ситуацію в певній місцевості.
Це дуже корисно для підприємства так як земельні ділянки знаходяться
на великих відстанях один від одного. Завдяки хорошій взаємодії між
землеробством та виробництвом він може надавати своєчасну та достовірну
інформацію, може передбачати ризики, може відслідковувати позитивну та
негативну динаміку розвитку підприємства, може своєчасно вносити
корективи та усувати виникаючі проблеми.
56
Відрегульована диференціальна норма висіву, добрив та ЗЗР дозволить
заощадити гроші та оптимізувати витрати на гектар. Рекультивація
визначених безплідних земель допоможе заощадити ресурси та сформувати
нову форму сівозміни.
Враховуючи сучасний темп розвитку сільського господарства, лише
інноваційні методи, озброєні інформацією, можуть досягти конкурентних
результатів.

3.2 Обґрунтування проекту впровадження безпілотного
літаючого апарату

На сьогоднішній день поняття «безпілотний літальний апарат (БПЛА)»
має велику кількість визначень та синонімів, наприклад, таких як
«безпілотник», «дрон» чи «мультикоптер». Одне з найпопулярніших та
найпростіших визначень БПЛА – «Безпілотний латільний апарат – це
літальний апарат без людини (екіпажу) на борту» [41].
Проте воно є надто узагальненим і не завжди точно відображає
специфіку літального апарату. Тому більш точно та чітко БПЛА можна
описати на основі визначення «безпілотного мобільного засобу»:
«Безпілотний літальний апарат – це літальний апарат багаторазового або
умовно-багаторазового використання без екіпажу на борту (людини-пілота),
який здатний самостійно та цілеспрямовано переміщатись в повітрі для
виконання різних функцій в автономному режимі (за допомогою виконавчої
програми) або з допомогою дистанційного керування (що здійснюється
людиною-оператором із стаціонарного або мобільного пульту керування) [42,
43].
За загальним призначенням безпілотні літальні апарати діляться на три
групи [44]:
57
‒ дистанційно-пілотований літальний апарат (ДПЛА) – безпілотний
літальний апарат з безперервним управлінням, яке здійснюється тим або
іншим способом з нерухомої або рухомої станції управління;
‒ безпілотний автоматичний літальний апарат (БПАЛА) – безпілотний
літальний апарат, що реалізовує своє функціональне призначення в
автоматичному режимі відповідно до закладених у нього алгоритмів і програм
функціонування;
‒ дистанційно-керований літальний апарат (ДКЛА) – безпілотний
літальний апарат, що реалізовує своє функціональне призначення в основному
автономно, при епізодичному втручанні оператора управління для
перенацілювання або перепрограмування системи керування літальним
апаратом.
Використовуючи новітні технології 3D, безпілотники можуть точно
відображати будь-яку місцевість, незалежно від того, наскільки вони важкі чи
небезпечні. Використання БПЛА економить час та енергію, підвищує
продуктивність. Скорочуючи час, дрони можуть сканувати ділянки швидше,
ніж традиційні методи картографування. І людський фактор усувається, адже
насправді квадрокоптер забезпечує швидке та ефективне обслуговування без
людських потреб.
Напрямки використання[45]:
 Планування. Гірничі роботи, ведуться на ділянках площею кілька
квадратних кілометрів і на різних рівнях, при яких з’являється необхідність
переміщення транспортних засобів та екіпажу на великі відстані. Коптери
можна використовувати для швидкого складання оглядової карти, оптимізації
маршрутів та надання контрольної інформації.
 Розробка. При розвідувальних роботах, використання коптерів
поширюється від представлення даних, що дозволяють виконати розрахунок
ресурсів, скласти оглядову карту, до управління роботами. При оснащенні
коптерів допоміжною апаратурою (для закріплення вантажів) можливе їх
58
використання для швидкої доставки запасних вузлів до робочих механізмів, та
транспортування зразків ґрунту.
 Охорона навколишнього середовища. За допомогою
квадрокоптерів можна виявляти ерозію, відстежувати зміни в стані
рослинного покриву, виконувати пошук несправностей в інфраструктурі
підприємств, які можуть становити загрозу для навколишнього середовища.
Також коптери застосовують для екологічного контролю.
 Звітність. Використовувати БПЛА можна для спостереження за
процесом видобуваннях, для моніторингу правильності виконання всіх
технологічних процесів. За допомогою коптерів власники гірничих
підприємств можуть стежити за раннім виникненням небезпеки і своєчасне
реагування на неї.
Для того щоб впровадити проект підприємству необхідно закупити 6шт.
безпілотних літаючих апаратів, вартість одного апарату становить 100 000 грн.
Розрахуємо доцільність впровадження проекту БПЛА. Перш за все,
розрахуємо початкові інвестиції, необхідні для впровадження проекту (табл.
3.1).
Таблиця 3.1 – Витрати на впровадження БПЛА
№ Витрати Сума, тис. грн..
1 Витрати на закупівлю БПЛА 1000
2 Витрати на навчання працівників 60
Разом 1060

Отже, загальна сума інвестицій 1 000 тис. грн. необхідних для реалізації
проекту. Виходячи з цього, амортизаційні відрахування становитимуть 212
тис. грн.., на термін амортизації – 5 років.
Також розглянемо можливість збільшення прибутку у випадку
впровадження інновацій. Оскільки Україна не входить до переліку провідних
країн, варто обмежити нижню межу зростання доходів до менш ніж 12% у
перший рік інновацій та наступні роки 13%.
Розрахуємо додаткові доходи та витрати, які будуть отримані під час
впровадження (табл. 3.2).
59
Таблиця 3.2 – Обґрунтування грошових потоків від реалізації проекту,
тис.грн
№ Рік
Статті
2020 2021 2022
1 180727 216872,2 281934,12
Чистий дохід від реалізації
2 Собівартість реалізованої продукції 83822 100586,4 130762,32
(товарів, робіт, послуг)
3 Витрати на утримання 400 400 400
4 Амортизаційні відрахування 212 212 212
5 96293 115673,8 150559,8
Валовий прибуток
6 17332,74 20821,3 27100,8
Податок на прибуток
7 78960,26 94852,5 123459
Чистий прибуток
8 79172,26 94852,5 123459
Грошовий потік

Тому, як видно з таблиці, з першого року інновацій грошовий потік буде
позитивним. В перший рік грошовий потік складатиме 79172,26 тис. гривень,
на другий рік 94852,5 тис. гривень, а на третій – 123459 тис. гривень.
Якщо врахувати ставку НБУ в Україні, вартість капіталу та рівень
інфляції, ставка дисконтування складе 20%. Розрахунок чистої теперішньої
вартості проводиться в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 – Розрахунок чистої теперішньої вартості при і=20%
Накопичена чиста
Чиста теперішня теперішня
Грошовий вартість вартість
Інвестиції, потік, Коефіцієнт NPV(20%), тис. NPV(20%), тис
Рік тис. грн тис. грн дисконтування грн грн
0 1060 1 -1060 -1060
1 79172,3 0,83 65976,9 64916,9
2 94852,5 0,69 65869,8 130786,7
3 123459 0,58 71446,2 202232,85
Всього 202232,85

Отже, чиста теперішня вартість проекту складатиме 202232,85 тис. грн,
а інвестиції окупляться за один рік. З даних зображених на рисунку 3.1 видно,
60
що інвестиції витрачені на реалізацію проекту окупляться в кінці першого
року.
250000
200000
150000
100000
50000
0
Інвестиційні 2020 2021 2022
витрати
-50000

Рисунок 3.1 – Чиста теперішня вартість наростаючим підсумком,
тис.грн
Обчислимо внутрішню норму прибутку (IRR), яка відображатиме
дисконтну ставку, при якій чиста приведена вартість дорівнює нулю. Іншими
словами, ставка дисконтування нереальна, оскільки є невигідною.
Таблиця 3.4 – Розрахунок чистої теперішньої вартості при і=749%
Накопичена
Чиста теперішня чиста теперішня
Інвестиції, Грошовий Коефіцієнт вартість вартість
Рік грн потік, грн дисконтування NPV(749%), грн NPV(749%), грн
0 1060 1 -1060 -1060
1 79172,3 0,013 1043,11 -16,88
2 94852,5 0,00017 16,46 -0,42
3 123459 0,000002 0,28 -0,14
Всього -0,14

IRR розраховуємо за формулою:
������1∗(��2−��1)
������ = ��1 + ,(3.1)
������1−������2
де і1– ставка дисконту, при якій значення NPV додатне;
і2 – ставка дисконту, при якій проект стає збитковим, а NPV – від’ємним.
NPV1– значення чистої поточної вартості при і1;
61
NPV2– значення чистої поточної вартості при і2.
65976,88 ∗ (749 − 20)
������ = 20 + = 748,99%
65976,88 − (−0,14)
Розрахуємо індекс рентабельності інвестицій за формулою:
Ri=NPV/I (3.2)
Ri=202232,88/160=190,9
Отже, за ставки дисконту 20% проект доцільно реалізувати. За три роки
чиста теперішня вартість інновації буде становити 202232,88, а всі витрати
будуть відшкодовані вже протягом першого року. Рентабельність інвестицій в
проект – 190,9.

62
ВИСНОВКИ

У кваліфікаційній роботі бакалавра було проведено дослідження щодо
теоретичних та практичних впроваджень новітніх технологій на ТОВ
«ІНТЕРАГРОІВЕСТ». Результат роботи - це підсумок поточної ситуації
компанії та пропозиції щодо подальшого розвитку.
У першому розділі було проведено детальне дослідження поняття
«інновації» та на основі досліджень різних вчених, визначено, це суспільно-
технічний економічний процес, що через практичне використання ідей і
винаходів приводить до створення кращих по своїх властивостях виробів,
технологій, прибуток і поява яких на ринку може принести доданий прибуток.
Було розглянуто різні трактування визначень вченими про інноваційну
діяльність та інноваційний процес.
Також розглянули класифікацію, види, особливості впровадження
новітніх технологій та розглянули види інноваційного процесу. Важливим
аспектом при створенні інновацій є фінансове забезпечення.
Розглянули різні види новітніх технологій в сільському господарстві їх
перспективи та проблеми, а саме:
 селекція сільськогосподарських культур;
 генна інженерія та генетично модифіковані організми;
 органічне землеробство;
 краплинне зрошення;
 космічні технології в сільському господарств;
 нанотехнології.
Останнім часом у сільському господарстві дедалі ширше
застосовуються передові сучасні технології мінімального обробітку ґрунту та
точного землеробства: технології «Mini-till», «No-till», «Strip-till».
Другий розділ складався з аналізу сільськогосподарського підприємства,
а саме ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ», що знаходиться в смт. Ставище Київської
63
області. Розглянули загальну характеристику та види діяльності наведено
характеристику організаційної структури, охарактеризовано основні види
діяльності за статутом. Також розглянули асортимент продукції яку вирощує
підприємство.
Було проаналізовано такі показники: склад і структура земельних угідь;
середньооблікова чисельність працівників; склад і структуру виробничих
фондів; склад і структура товарної продукції; показники забезпеченості
основними засобами; ефективності сільськогосподарської діяльності; основні
економічні показники ефективності використання землі.
Розглянули SWOT-аналіз для виявлення слабких та сильних сторін ,
було виявлено що підприємство розвивається в нестабільно та має багато
загроз. Тривалі економічні проблеми в Україні можуть негативно вплинути
на фінансовий стан та імідж компанії.
В третьому розділі було проаналізовано новітні технології такі як:
GPS-моніторинг - моніторинг супутникового транспорту
використовується для вирішення проблем транспортної логістики в системах
управління транспортом та автоматизованих системах управління автопарком;
Агроскаутінг або мобільний агроном збирає дані в полі,
використовуючи планшет із мобільним додатком «Агроскаутінг», який
дозволяє швидко знаходити поля за допомогою вбудованої супутникової
навігації й автоматично реєструє дати та час їх відвідувань, що надає
можливість контролювати якість обстеження.
Також було проведено обґрунтування проекту впровадження
безпілотного літаючого апарату. Інвестиційні витрати на реалізацію БПЛА
склали 1060 тис. грн., витрати на утримання - 400 тис. грн., які будуть
відшкодовані вже протягом першого року а чиста теперішня вартість проекту
складатиме 202232,85 тис. грн. за три роки, тому за ставки дисконту 20%
проект доцільно впроваджувати.

64
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Трактування поняття "інновація". Основні ознаки інновації
[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://pidruchniki.com/1452010650421/marketing/traktuvannya_ponyattya_innov
atsiya_osnovni_oznaki_innovatsiyi
2. Садиков М.А. Управління інноваційними процесами в аграрній
сфері АПК: автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.02.03 / М.А. Садиков. - К., 2002.
— 30 с.
3. Міжуй А.С. Інноваційна діяльність в сільському господарстві
[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rusnauka.com/27_NNM_2011/Economics/4_93021.doc.htm
4. Янковська О.І. Особливості інновацій в сільському господарстві /
О.І. Янковська // Матеріали Всеукр. заочн. наук.-практ. конф. [«Економіка ХХІ
століття: виклики та проблеми»], (Ужгород, лист. 2009 р.) ; ред. кол. Ф.Г.
Ващук / Мін-во освіти і науки, Закарп. держ. ун-т. – Ужгород : ЗакДУ, 2010. –
С. 304–308.
5. Кот О.В. Теоретичні аспекти інноваційного розвитку аграрного
сектору економіки та його організаційно - економічне забезпечення / О.В. Кот
// Проблеми науки. – 2008. - №9. – С. 30-37.
6. Міжуй А.С. Інноваційна діяльність в сільському господарстві
[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rusnauka.com/27_NNM_2011/Economics/4_93021.doc.htm
7. Новікова О.С. Механізм впровадження інновацій у сільському
господарстві на засадах сталого розвитку / О.С. Новікова // Національний
лісотехнічний університет України: науковий вісник. – 2005. – Вип. 15.6. – С.
458–462.
8. Продовольчий комплекс України: стан і перспективи розвитку.
[Л.В.Дейнеко, А.О. Коваленко, П.І. Коренюк, Е.І. Шелудько]; За ред. чл.-кор.
НАН України Б.М. Данилишина. — К.: Наук, думка, 2007. — 276 с.
65
9. Федун І.Л. Інноваційний напрям розвитку сільського господарства
/ І.Л. Федун // Інноваційна економіка. – 2007. – № 2 – C. 24-31.
10. Волосюк Ю.В. Інформаційні технології / Ю. В. Волосюк //
Миколаївський національний аграрний університет: навчальний посібник –
2017. – С. 13-18.
11. Проблеми управління інноваційним розвитком підприємства у
транзитивній економіці:Монографія/ За аг.ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка. –
Суми: ВТД «Університетська книга», 2005.-582с. С15, 20;
12. Інновації: понятійно-термінологічний апарат, економічна
сутність та шляхи стимулювання. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної
літератури, 2005, - с. 42;
13. Мызрова О.А. Развитие и современное состояние теории
инновации. / О.А. Мызрова // Вестник саратовського государственного
технического университета – 2006. - №3 (15). - С. 152-162;
14. Матохин В.В. Технология коммерциализации результатов
интеллектуальной деятельности в научно-технической сфере / В.В. Матохин //
Инновации. – 2001. - №8. С.59-62;
15. Завлин, П.Н. Инновационная деятельность в современных
условиях / П.Н. Завлин // Инновации. – 2001. - № 8 - С.45;
16. Евсеева Л.А., Стратегия инновационной деятельности за
рубежом. / Л. А. Евсеева, А. Ф. Сергеев//Инновации. – 2002. - № 4. - С. 59;
17. Антонюк Л. Л., Поручник А. М., Савчук В. С. Інновації: теорія,
механізм розробки та комерціалізації : [монографія] / Л. Л. Антонюк, А. М.
Поручник, В. С. Савчук – К. : КНЕУ, 2003. – 180 с
18. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом / А.А.
Пересада. – К.: Лібра, 2002. – 472 с
19. Воронкова В.Г. Теоретичні засади управління інноваційним
процесом в Україні / В.Г. Воронкова // Вісник Нац. ун-ту „Львівська
політехніка” “Проблеми економіки та управління”. – Львів. – 2008. – № 628. –
С. 417-423.
66
20. Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного
спостереження N 1-інновація “Обстеження інноваційної діяльності
промислового підприємства” затверджена Наказом Держкомстату від
01.10.2008 р. № 361 зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 жовтня
2008 р. за №1047/15738.
21. Сиротинська Н. М. Види інновацій підприємств промисловості /
Н. М. Сиротинська // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи
становлення і проблеми розвитку : [збірник наукових праць] / відповідальний
редактор О. Є. Кузьмін. - Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2012. –
c.314-319. – (Вісник / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України,
Національний університет «Львівська політехніка» ; № 727)
22. Von Hippel E. Democratizing Innovation, MIT Press, Cambridge,
Mass, 2005.
23. Лапко О. Інновації як предмет економічного дослідження //
Вісник Академії державного управління при Президентові України. – 1999. –
№ 4. – С. 186-190.
24. Микитюк П. Інноваційний менеджмент/ Петро Микитюк; М-во
освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 399 с.
25. Харів П. Інноваційна діяльність підприємства та економічна
оцінка інноваційних процесів: монографія/ Петро Харів,; Тернопільська акад.
народного госп.. - Тернопіль: Економічна думка, 2003. - 323 с.
26. Інноваційні трансформації аграрного сектора економіки :
[монографія] / [Шубравська О. В., Молдован Л. В., Пасхавер Б. Й. та ін.] ; за
ред. д-ра екон. наук О. В. Шубравської ; НАН України, Ін-текон. та прогнозув.
– К. , 2012. – 496 с.
27. Крачок Л.І. Новітні технології у сільському господарстві:
проблеми і перспективи впровадження / (Міжнародний науково-виробничий
журнал) 2013.
67
28. Роїк М. А. Перспективи селекції сільськогосподарських культур в
Україні / М. А. Роїк, О. І. Рудник // Вісник аграрної науки. – 2006. – № 2. – С.
5-9.
29. Трибель С. О. Генетично модифіковані організми / С. О. Трибель,
О. О. Стригун, Т. В. Топчій // Насінництво. – 2012. – № 3. – С. 13-21.
30. Гармашов В. В. До питання органічного сільськогосподарського
виробництва в Україні /В. В. Гармашов, О. В. Фомінова // Вісник аграрної
науки. – 2010. – № 7. – С. 11-15.
31. Коваленко П. І. Наукове обґрунтування розвитку зрошення земель
в Україні / П. І. Коваленко, М. І. Роміщенко, С. А. Балюк // Вісник аграрної
науки. – 2007. – № 8. – С. 5-11.
32. Татибер Й. Strip-till – вирішення проблеми?! / Й. Татибер //
Практичний посібник аграрія. – 2012. – № 3 (44). – С. 94-96.
33. Глазов, М. М. Функціональна діагностика промислового
підприємства [Текст] : навч. посіб. / М. М. Глазов. – СПб.: РГГМУ, 2003. – 311
с.
34. Забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектора
економіки України на внутрішньому і зовнішньому ринках [Текст] : наук. доп.
/ В. М. Трегобчук [та ін.] ; ред. В. М. Трегобчук, Б. Й. Пасхавер ; Ін-т економіки
та прогнозування НАН України. – К. : Ін-т економіки та прогнозування НАНУ,
2007. – 259 с.
35. SWOT-анализ и стратегическое планирование [Электронный
ресурс]. – Режим доступа: www.swot-analysis.ru/index_2.html.
36. Дідковська, Л. Г. Менеджмент [Текст] : навч. посібник / Л. Г.
Дідковська, В. В. Кудіна ; Київський славістичний ун-т. – К. : [б.в.], 2005. – 373
c.
37. GPS моніторинг у аграрній сфері [Електронний ресурс]. – Режим
доступа: http://www.50northspatial.org/ua/gps-monitoring-argiculure/
38. Спутниковый мониторинг транспорта [Електронний ресурс]. -
Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki
68
39. Діджиталізація у сфері земельних відносин [Електронний ресурс].
- Режим доступу: https://agropolit.com/blog/350-didjitalizatsiya-u-sferi-zemelnih-
vidnosin
40. Інновації для аграріїв: планшет агронома з мобільним додатком
«Агроскаутінг» [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
https://agronews.ua/news/innovatsii-dlia-ahrariiv-planshet-ahronoma-z-mobil-
nym-dodatkom-ahroskautinh/
41. Bento M. Unmanned aerial vehicles: An overview [Електронний
ресурс] /Maria Bento // Inside GNSS. – 2008. – Режим доступу до ресурсу:
http://www.insidegnss.com/auto/janfeb08-wp.pdf.
42. Портал новостей по аэрокосмической и оборонной тематике
[Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
http://www.shephardmedia.com/news/uv-online.
43. The Free Dictionary [Електронний ресурс] – Режим доступу до
ресурсу: http://www.thefreedictionary.com/Unmanned+Aerial+Vehicle.
44. Класифікація безпілотних літальних апаратів / О. І.Тимочко, Д.
Ю. Голубничий, В. Ф. Третяк, І. В. Рубан. // Системи озброєння і військова
техніка. – 2007. – №1. – С. 61–66.
45. Причини чому бпла мають використовуватись у видобувній
промисловості [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://quadro.ua/prichini-chomu-bezpilotniki-mayut-vikoristovuvatis-u-
vidobuvnij-promislovosti/

Репозиторій ЧДТУ