Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8777| Title: | Розробка єдиного технологічного процесу перевезення тарно-штучного вантажу з міста Вінниця в місто Скоп’є за зазначеним маршрутом |
| Authors: | Тарандушка , Іван Павлович Чорномор, Ярослав Віталійович |
| Issue Date: | 2022 |
| Abstract: | В кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування маршруту Вінниця - Скоп’є (Україна – Північна Македонія), який проходить в прямому напрямку через Румунію та Болгарію, а в зворотному – через Сербію та Румунію. В кваліфікаційній роботі бакалавра виконано проектування прямого та зворотного маршрутів та визначено їх протяжність. Обрано вантаж для перевезення та проаналізовано його характеристики і умови перевезення, виконано вибір транспортного засобу для виконання перевезення вантажу з оптимальними експлуатаційно-технічними характеристиками. Проведено аналіз умов перевезення та правил транспортування обраного вантажу по країнах, які входять в маршрут перевезення, перелічено документи для виконання міжнародного вантажного перевезення. Виконано розрахунок тривалості та вартості рейсів для одиничної та турної їзди. Кваліфікаційна робота бакалавра складається зі вступу, змісту, 9 розділів, висновків, переліку джерел посилання та роздрукована на 60 стор. А4. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8777 |
| Appears in Collections: | 275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті)) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Чорномор.pdf Restricted Access | 2.9 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Розробка єдиного технологічного процесу перевезення тарно-штучного
вантажу з міста Вінниця в місто Скоп’є за зазначеним маршрутом»
Рецензент:
____________________ _______________ ______________
Керівник роботи:
ст. викл. кафедри АТЕ _______________ І.П. Тарандушка
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. ТТ-84
спеціальності 275 – Транспортні
технології (на автомобільному
транспорті) _______________Я. Чорномор
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
2022
1
РЕФЕРАТ
В кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування маршруту
Вінниця - Скоп’є (Україна – Північна Македонія), який проходить в прямому
напрямку через Румунію та Болгарію, а в зворотному – через Сербію та
Румунію.
В кваліфікаційній роботі бакалавра виконано проектування прямого та
зворотного маршрутів та визначено їх протяжність. Обрано вантаж для
перевезення та проаналізовано його характеристики і умови перевезення,
виконано вибір транспортного засобу для виконання перевезення вантажу з
оптимальними експлуатаційно-технічними характеристиками. Проведено
аналіз умов перевезення та правил транспортування обраного вантажу по
країнах, які входять в маршрут перевезення, перелічено документи для
виконання міжнародного вантажного перевезення. Виконано розрахунок
тривалості та вартості рейсів для одиничної та турної їзди.
Кваліфікаційна робота бакалавра складається зі вступу, змісту, 9 розділів,
висновків, переліку джерел посилання та роздрукована на 60 стор. А4.
2
ЗМІСТ
РЕФЕРАТ ................................................................................................................. 2
РОЗДІЛ 1 РОЗРОБКА МАРШРУТУ МІЖ ПУНКТАМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ВАНТАЖІВ .............................................................................................................. 4
1.1 Складання схеми прямого міжнародного маршруту .............................. 4
1.2 Проектування зворотного маршруту .............................................................. 8
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ ...... 14
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО - ТЕХНІЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА РУХОМОГО СКЛАДУ................................................... 16
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ. ХАРАКТЕРИСТИКА
МАПП ..................................................................................................................... 19
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО .................. 23
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ .............................................................................. 23
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ ................... 30
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ .............................................................. 30
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ
ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ ...................................................................................... 32
7.1 Формування вантажного місця ...................................................................... 32
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари ....................................................... 41
7.3 Маркування та кодування вантажного місця ............................................... 46
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ ............................................ 50
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ....... 52
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 59
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ .................................................................... 60
3
РОЗДІЛ 1 РОЗРОБКА МАРШРУТУ МІЖ ПУНКТАМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ВАНТАЖІВ
В даній кваліфікаційній роботі проектується прямий маршрут вантажних
перевезень Вінниця – Скоп’є (Україна – Північна Македонія) через Румунію
та Болгарію, а також обернений маршрут Скоп’є – Вінниця через Сербію та
Румунію.
1.1 Складання схеми прямого міжнародного маршруту
Описуємо прямий маршрут «Вінниця – Скоп’є» (Україна – Північна
Македонія) через такі країни, як Румунія , Болгарія [1].
Рисунок 1.1 – Загальний вигляд прямого маршруту «Вінниця – Скоп’є» на
карті ( 1921 км)
Описуємо детально маршрутна території кожної країни, через яку
здійснюється рух.
Відрізок шляху по Україні [1]:
4
Рисунок 1.2 – Зображення маршруту по території України ( 595 км)
Маршрут проходить по автомагістралям М12, Р63, М 19.
Автошлях М 12 — автомобільний шлях міжнародного значення на
території України, проходить через Стрий, Рогатин, Бережани, Тернопіль,
Хмельницький, Вінниця, Кропивницький, Знам'янку. Збігається з частиною
європейського маршруту E50 (Брест — Париж — Прага — Ужгород —
Кропивницький — Донецьк — Ростов — Махачкала). Даний автошлях в
Україні починається у Стрию (Львівська область), проходить через міста
Жидачів, Ходорів, Рогатин, Бережани, Тернопіль, Підволочиськ,
Хмельницький, Летичів, Вінницю, Немирів, Гайсин, Умань,
Новоархангельськ, Кропивницький і закінчується в місті Знам'янка.
Автошля́х Р 63 — автомобільний шлях регіонального значення в Україні.
Проходить територією Чернівецької області через Данківці — Вартиківці —
Кельменці (пункт контролю) — Кельменці — Сокиряни — Сокиряни (пункт
контролю).
Автошлях М19 — автомобільний шлях міжнародного значення на
території України, довжиною 512 км, пролягає від переходу Доманове
(Волинська область) до автомобільного прикордонного переходу Порубне
5
(Чернівецька область). На території України є частиною Європейського
автомобільного маршруту E85.
Проходить через міста
• Волинської області: Ратне, Ковель, Рожище, Луцьк
• Рівненської області: Дубно
• Тернопільської області: Кременець, Вишнівець, Збараж,
Тернопіль, Теребовля, Копичинці, Чортків, Заліщики
• Чернівецької області: Кіцмань, Чернівці.
Відрізок шляху по Румунії [1]:
Рисунок 1.3 – Зображення маршруту по території Румунії (715 км )
Маршрут проходить по автомагістралям Е 85.
Європейський маршрут E85 - європейський автомобільний маршрут від
Сегеда, Угорщина, до Брашова, Румунія, загальною довжиною 529 км, з яких
52 км проходять по Угорщині, а решта 477 - по Румунії.
6
Дорога проходить по наступних містах: Сегед - Мако - Недлак - Арад -
Липова - Діва - Сімер - Орештіє - Себеш - Сібіу - Фагараш - Брашов.
Відрізок шляху по Болгарії [1]:
Рисунок 1.4 – Зображення маршруту по території Болгарії ( 494 км)
Автомагістраль A2 — автомагістраль, що проходить по території
Болгаріїї через Ботевград, Плевен, Ловеч, Велико-Тирново, Тирговиште,
Шумен. Макесимальна швидкість пересування для вантажних автомобілів
складає 90 км/год.
А3 - автомагістраль, що проходить по території Болгаріїї через Перник,
Дупниця, Благоєвград, Санданський. Загальна протяжність по території
Болгарії 196 км.
Оплата доріг Болгарії проводиться при пересуванні по автомагістралях,
дорогах 1, 2 і 3-го класу.
Вартість віньєтки для легкових автомобілів складає: на 7 днів 5 EUR, на
місяць - 13 EUR, на рік - 34 EUR.
Купити віньєтку можна на прикордонних переходах, на автозаправках, в
пунктах продажів, в представництвах мотоклубу Болгарії (UAB).
Відрізок шляху по Північній Македонії [1]:
7
Рисунок 1.5 – Зображення маршруту по території Північної Македонії ( 116
км)
«Автомагістраль А2» - автомагістраль, що на території Північної
Македонії є частиною європейського маршруту Е65 та з’єднує міста Тетово і
Скоп’є.
Автодорога Е75 – дорога категорії А, що з'єднує Варде (Норвегія) та Сітія
(Греція) через Фінляндію, Польщу, Чехію, Словаччину, Угорщину, Сербію,
Північну Македонію. Довжина маршруту — 5 639 км.
1.2 Проектування зворотного маршруту
Описуємо зворотний маршрут «Скоп’є - Вінниця» (Північна Македонія -
Україна) через Сербію та Румунію [1]:
8
Рисунок 1.6 – Загальний вигляд зворотного маршруту «Скоп’є -
Вінниця» на карті (1475 км)
Описуємо детально маршрут на території кожної країни, через яку
здійснюється рух.
Відрізок шляху по Північній Македонії [1]:
9
Рисунок 1.7 – Маршрут по території Північної Македонії ( 50,7 км)
Маршрут проходить по дорозі А -1, А -2 , Е – 75.
Відрізок шляху по Сербії [1]:
Рисунок 1.8 – Зображення маршруту по території Сербії (427 км)
10
Маршрут проходить по дорогам категорії А, це - А -1, Е – 75.
Відрізок шляху по Румунії [1]:
Рисунок 1.9 – Зображення маршруту по території Румунії ( 679 км)
Маршрут проходить по дорозі А1, А10, Е-58.
А10 – автомвгістраль, що проходить на території Румунії через
перехрестя з A1 Себеш та A3 біля м. Турда. Протяжність по території Румунії
70 км.
Е-58 – європейський автошлях А класу, що поєднує Словаччину з
Україною.
Відрізок шляху по Україні [1]:
11
Рисунок 1.10 – Зображення зворотного маршруту по території України (319
км)
Маршрут проходить по дорогам М 19, Н 03, Р63, М21.
М19 - автодорога міжнародного значення. Загальна довжина по Україні,
складає 530,2 км. Пролягає від переходу Доманове (Волинська область) до
автомобільного МПП Порубне (Чернівецька область). На території України
накладається на Європейський автомобільний маршрут E85.
Автошлях Н03 (Житомир — Чернівці) — автомобільний шлях
національного значення, що проходить на території України Житомирською,
Хмельницькою та Чернівецькою областями.
Загальна довжина маршруту:
Житомир — Чернівці — 336,1 км.
Об'їзд м. Дунаївців — 2,7 км.
Об'їзд м. Старокостянтинова — 11,2 км.
Разом — 350 км.
12
Р63 - автомобільний шлях регіонального значення. Проходить територією
Чернівецької області в Україні. Це дорога з однією полосою в кожен бік.
М21 – автошлях міжнародного значення. По території України проходить
від Житомира до кордону з Молдовою. Є частиною маршруту Е853. Загальна
протяжність 420 км.
13
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ
Маршрут Вінниця - Скоп’є (Україна – Північна Македонія) проходить в
прямому напрямку через такі країни, як Румунія і Болгарія, а назад через
Сербію і Румунію.
Відповідно протяжність маршруту в прямому напрямку 1921 км, а в
зворотному - 1475 км.
Отже, визначаємо загальну довжину маршруту в обидві сторони:
= 1+ 2, ( 2.1)
де 1 – довжина маршруту в прямому напрямку;
2 – довжина маршруту в зворотному напрямку.
= 1921 + 1475 = 3396 км.
Проїзд здійснюється по європейським шляхам, які призначені для руху
транспортних засобів з високою швидкістю, проїжджі частини для кожного
напрямку руху розділені бар’єром або іншим будівельно – технічним чином і
мають не менше двох смуг для руху в кожному напрямку а також мають чисте,
широке узбіччя для зупинки автомобілів в непередбачених випадках. З’їзди і
виїзди обладнані смугами гальмування і розгону.
Міжнародні дороги позначені літерою « М ». Вони складають 4,9 %
довжини всіх автомобільних доріг України.
Згідно з угодою про міжнародні автомагістралі від 15 листопада 1975
року, основні дороги Європи позначаються літерою « Е ».
В прямому напрямку маршрут проходить через митний пункт Дякове –
Халмеу. Це міжнародний автомобільний цілодобовий пропускний пункт, який
14
забезпечує пасажирські та вантажні перевезення та знаходиться на кордоні
України та Румунії.
В зворотному напрямку маршрут проходить через митний пункт Сірет –
Порубне який знаходиться на кордоні Румунії та України та забезпечує
автомобільні вантажні та пасажирські перевезення.
15
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО - ТЕХНІЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА РУХОМОГО СКЛАДУ
В місті Вінниця знаходиться велике різноманіття заводів з різною
спеціалізацією, але я обрав ООО SPERCO. Робота підприємства направлена на
постачання фармацевтичних препаратів. Тобто в прямому напрямку в Скоп’є
буду перевозити ліки, антисептики.
В місті Скоп’є знаходиться завод «Алкалоїд», який займається
виготовленням засобів для догляду за рослинами, косметичних засобів і
продуктів побутової хімії, в зворотному напрямку ми будемо перевозити
косметичні засоби.
Для даних вантажів мною було обрано такий автомобіль (таб.3.1 ) і
напівпричіп ( таб.3.2 ).
Рисунок 3.1 – Зовнішній вигляд тягача Scania R440 4x2
16
Таблиця 3.1 – Технічна характеристика рефрижератора Scania R440 4x2
Характеристика Значення
Тип двигуна Дизельний турбований
Кількість циліндрів 6, рядний
Потужність, к.с. 440
Робочий об’єм, л 13
Максимальний крутний момент, Нм 2400
Споряджена маса, кг 7800
Повна маса автопоїзда, кг 40000
- навантаження на передню вісь, кг 7500
- навантаження на задній міст, кг 11500
Характеристики КПП 12 ступінчаста,
механічна
Місткість паливного бака, л 300
Максимальна швидкість, км/год 120
Лінійна витрата палива, л/100 км 37
Екологічні норми EURO-6
Розмір шини 315/70 R22.5
Рисунок 3.2 – Зовнішній вигляд напівпричепа R560 m/2006 mod henger
17
Таблиця 3.2 – Технічні характеристики напівпричепа R560 m/2006 mod henger
Характеристика Значення
Маса вантажу, що перевозиться, кг 19400
Споряджена маса напівпричепу, кг 19450
Повна маса напівпричепу, кг 28000
Навантаження на сідельно – зчіпний пристрій, кг 12000
Внутрішній розмір, мм длина - 10.95 м,
ширина - 2.6 м
Кількість завантажуємих палет 21
Розмір шин 315/70 R22.5
18
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ.
ХАРАКТЕРИСТИКА МАПП
Україна – держава, розташована в центральній частині Європи, одна з
найбільших на континенті. Площа України становить 603,7 тис. км2. За
територією та населенням України можна порівняти з Францією. Її сусіди :
Білорусь, Росія, Угорщина, Румунія, Молдова, Польща та Словаччина.
Для безпечного перевезення вантажів маса вантажу, що перевозиться, і
розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених
технічною характеристикою транспортного засобу.
Водій перед початком руху зобов'язаний перевірити надійність
розташування і кріплення вантажу, а під час руху — контролювати це, щоб
запобігти його падінню, волочінню.
Перевезення вантажу дозволяється за умови, що він:
⎯ не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху;
⎯ не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює
керування ним;
⎯ не обмежує водієві оглядовості;
⎯ не закриває зовнішніх світлових приладів, світлоповертачів,
номерних і розпізнавальних знаків, а також не перешкоджає сприйманню
сигналів, що подаються рукою;
⎯ не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну
частину і навколишнє середовище.
За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення
небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч
один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської
техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст
районного значення, — 3,75 м), за висотою від поверхні дороги — 4 м (для
19
контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією
маршрутах — 4,35 м), за довжиною — 22 м (для маршрутних транспортних
засобів — 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів — понад 44
т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах
— до 46 т), навантаження на одиночну вісь — 11 т (для автобусів, тролейбусів
— 11,5 т), здвоєні осі — 16 т, строєні — 22 т (для контейнеровозів
навантаження на одиночну вісь — 11 т, здвоєні осі — 18 т, строєні — 24 т) або
якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними
(суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь
понад 11 т, здвоєні осі — понад 16 т, строєні осі — понад 22 т або фактичною
масою понад 40 т (для контейнеровозів — навантаження на одиночну вісь —
понад 11 т, здвоєні осі — понад 18 т, строєні осі — понад 24 т або фактичною
масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією
для них маршрутах — понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів
автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7
т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального
користування місцевого значення.
Відповідно до Частина перша статті 1 в редакції Законів № 4496-VI від
13.03.2012, № 2530-VIII від 06.09.2018 [4]:
Єдиний збір справляється одноразово залежно від режиму переміщення
(ввезення, транзит) за єдиним платіжним документом в залежності від виду,
місткості або загальної маси транспортних засобів. Єдиний збір справляється
у національній валюті України за офіційним (обмінним) курсом
Національного банку України на день сплати цього збору.
Єдиний збір включає вартість витрат, пов’язаних із [4]:
- відновленням автомобільних доріг;
20
- здійсненням уповноваженими органами в пунктах пропуску (пунктах
контролю) через державний кордон України фітосанітарного, ветеринарно-
санітарного та державного контролю за дотриманням законодавства про
харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я
та благополуччя тварин, в розмірі, що не перевищує розміру плати за
проведення перевірки документів на товар і транспортний засіб (контейнер);
- проведенням митними органами у пунктах пропуску (пунктах
контролю) через державний кордон України заходів офіційного контролю
відповідно до статті 319 Митного кодексу України у формі попереднього
документального контролю.
Координація діяльності державних контролюючих органів із справляння
єдиного збору безпосередньо у пунктах пропуску через державний кордон
України здійснюється відповідними митними органами.
Відповідно до Стаття 5 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 [5]:
Для автомобільних транспортних засобів та контейнерів, які перетинають
державний кордон України без вантажів, ставка єдиного збору встановлюється
у розмірі 20 відсотків ставки, визначеної у статті 5 цього Закону для
відповідного автомобільного транспортного засобу та контейнеру. При цьому
плата за проїзд автомобільними дорогами України (за кожен кілометр
проїзду), у тому числі за перевищення встановлених розмірів загальної маси,
осьових навантажень та (або) габаритних параметрів, справляється повністю.
Єдиний збір з транспортних засобів не справляється у випадку транзиту
вантажу, що не підлягає пропуску через митний кордон України та
перевантажується на інший транспортний засіб у зоні митного контролю
пункту пропуску, який є одночасно пунктом в'їзду та виїзду цього вантажу.
Єдиний збір не справляється з транспортних засобів, якими перевозяться
вантажі гуманітарної допомоги, якщо товаросупровідні документи оформлені
на отримувачів гуманітарної допомоги в Україні, що внесені до Єдиного
реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.
21
З перевізників-нерезидентів, діяльність яких здійснюється на підставі
міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, єдиний збір справляється відповідно до цих
договорів.
З перевізників-резидентів, транспортні засоби яких зареєстровано
територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, плата за
проїзд автомобільними дорогами України справляється лише у разі
перевищення встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та
(або) габаритних параметрів.
Митний пропускний пункт Дякове – Халмеу є міжнародним
автомобільним пунктом пропуску, що працює цілодобово та забезпечує
пасажирські та вантажні перевезення. Він розташований на кордоні України
та Румунії. З боку України розташований у Закарпатській області,
Виноградівського району, на автошляху E58. З румунського боку - біля міста
Сату-Маре, на автошляху Е58.
Тут присутні радіологічний, митний та прикордонний види контролю.
В зворотному напрямку маршрут проходить через митний пункт Сірет –
Порубне який знаходиться на кордоні Румунії та України. З боку Румунії
розташований неподалік від міста Серет, повіт Сучава, а з українського боку -
у Чернівецькій області, Глибоцького району, на автошляху E85 (М19). Тут
виконують санітарний, фітосанітарний, ветеринарний, екологічний види
контролю.
22
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
При перевезенні вантажу по дорогах України набір обов'язкової
документації невеликий. Окрім водійського посвідчення (з відкритою
транспортною категорією) у водія можуть запитати:
• реєстраційні документи на транспортний засіб та причеп;
• посвіцдчення водія;
• талон техогляду;
• трудовий договір водія;
• обов'язковий страховий поліс;
• санітарний паспорт (при перевезенні продуктів).
Українські правила автомобільних перевезень вантажів, крім цих
документів передбачають обов'язкові вантажосупроводжуючі документи.
До них відносяться товарно-транспортна накладн а(ТТН) і договір на
транспортування.
Документ заповнюється вантажовідправником у чотирьох примірниках і
містить всі відомості про вантаж.
Водієві достатньо пред'явити поліцейським ксерокопію договору, яка
доводить законність перевезення.
Раніше обов'язковий шляховий лист виключений зі списку транспортної
документації, необхідний тільки для внутрішнього і податкового обліку
вантажоперевізника. При перевезенні небезпечних негабаритних вантажів
обов'язковою є внутрішня українська ліцензія.
Документи для міжнародних перевезень в країни Євросоюзу та СНД.
Для автомобільного транспорту, який здійснює міжнародні перевезення,
документи на автомобіль та водія доповнюються документацією на вантаж.
Міжнародні перевізники, які здійснюють доставку вантажів за межі України,
повинні мати спеціальну ліцензію.
23
Для оформлення ліцензії власник або орендар міжнародного транспорту
повинен подати заявку в ліцензійний орган, яким в Україні є
«Укртрансбезпека».
До ліцензійної заявки юридичні особи докладають такі документи:
• технічний паспорт транспортного засобу;
• виписку з ЄДРПОУ;
• завірену нотаріусом копію реєстраційного свідоцтва;
• офіційні реквізити компанії;
• документи про освіту відповідальної за організацію перевезень
особи (диплом про середньо-технічному або вищу освіту);
• договір з автотранспортним підприємством.
Приватні власники вантажного автотранспорту повинні додати до заяви
диплом (з такими ж вимогами) і власний паспорт.
Для проходження митниці обов'язковим документом є міжнародна
товарно-транспортна накладна.
Міжнародна товарно-транспортна накладна CMR (рис. 5.1) оформляється
в трьох примірниках (для вантажоперевізника, вантажовідправника,
одержувача). На кордоні перевізник пред'являє і отримує позначки у всіх
примірниках накладної.
24
Рисунок 5.1 - Товарно-транспортна накладна CMR
Декларація EX-1 (рис. 5.2) використовується вантажоперевізником при
вивезенні товарів, вироблених в Євросоюзі.
У документі зацікавлені покупці імпорту, які звільняються від ПДВ
країни-виробника. При перетині кордонів ЄС документ погашається.
25
Рисунок 5.2 - Декларація EX-1
Ввізна декларація за формою Т1 (рис.5.3) необхідна при перетині
кордонів Євросоюзу товарами, виробленими в Україні або інших країнах СНД.
Зазвичай оформленням декларації займаються митні брокери,
уповноважені вантажовідправником або автоперевізником. Досвідчені
брокери оформлюють декларацію з передачею даних в електронну систему
NCTS (за європейськими митними вимогами). Щоб оформити декларацію,
необхідно надати брокеру дані інвойсу, CMR, копії свідоцтва про реєстрацію
вантажівки, закордонного паспорта водія.
26
Рисунок 5.3 - Декларація за формою Т1
З необов'язкових документів найкориснішою для здійснення
міжнародних вантажних перевезень є книжка МДП (Carnet TIR) (рис. 5.4).
Документ свідчить про членство автоперевізника в міжнародній
організації дорожніх перевезень, представником якої є українська «Асоціація
автомобільних перевізників»(АсМАП). У книжці може бути від чотирьох до
чотирнадцяти листів. Обкладинка заповнюється «Асоціацією».
Основною перевагою наявності TIR стає швидкість проходження
кордонів, які транзитний вантаж в опломбованих тентованих фурах або
міжнародному контейнері проходить без митного огляду. Саме такі переваги
надає при перевезенні ПП «Транс-Атлас», яке є дійсним члем АсМАП
України.
27
Рисунок 5.4 - Carnet TIR
З необов'язкових документів, які вимагають покупці українського
експорту, можна відзначити експортний сертифікат Євро 1 (рис. 5.5), який
допомагає вантажоодержувачу отримати пільги на ввізні мита в своїй країні.
28
Рисунок 5.5 - Експортний сертифікат Євро 1
29
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ
Правила завантажування лікарських засобів згідно умов температури
зберігання.
Якщо в одному рефрижераторному транспортному засобі планується
перевезення продукції різних температурних режимів зберігання, необхідно
проконтролювати послідовність завантаження. Воно повинно відбуватись
наступним чином [6]:
1. палето-місця з продукцією з рекомендованим режимом зберігання
+15-+25 0С – завантажуються до рефрижераторного транспортного засобу в
зону під кабіну водія. Охолоджуюча система рефрижераторного ТЗ повинна
бути увімкнена на підтримання температурного режиму +17-+23 0С;
2. продукція з режимом зберігання +8-+15 0С – завантажується до
провалідованих термоконтейнерів, які розміщуються посередені фургону;
3. продукція з режимом зберiгання +2-+8 0С – завантажується до
провалідованих термоконтейнерiв, які розміщуються в зоні дверей фургону
(щоб в разі виникнення критичної ситуації забезпечити можливість
вивантаження в першу чергу цієї продукції);
4. продукція з режимом зберiгання 0-(-20) 0С – завантажується до
провалідованих термоконтейнерів;
5. продукція предметно-кiлькiсного обліку розміщується в
передостанньому ряді.
Транспортування фармацевтичної та медичної продукції, що потребує
особливих умов.
Транспортування лікарської рослинної сировини (ЛРС)
Лікарська рослинна сировина подається для перевезення у висушеному
стані, або у консервованому. Висушена рослинна сировина перевозиться
30
упакованою у спресованих або неспресованих кiпах, дерев'яних або фанерних
ящиках, тканинних мiшках, рогожаних лантухах, бочках, барабанах тощо.
Рослинна сировина у консервованому стані транспортується у металевих
бочках, бутлях, що забезпечують герметичність упаковки. Маса вантажного
місця від 10 до 120 кг.
Лікарську рослинну сировину рекомендовано транспортувати в сухих,
чистих, що не мають стороннього запаху, критих транспортних засобах.
Транспортування отруйної, сильнодіючої i ефiроолiйної сировини повинно
проводитися окремо від інших видів сировини.
Транспортування рідких лікарських засобів.
Упаковку з рідкими лікарськими засобами встановлюють в ящики з
гніздами. Склянi бутлi - в дерев'яні клітки або кошики з лози. Дно ящикiв i
вільний простiр заповнюють пакувальним матеріалом.
Транспортування медичних виробів.
Перевезення медичних виробів здійснюється усiма видами критого
транспорту. Вироби укладаються в дерев'яні або картонні ящики. При
транспортуванні оптичних виробів – ящики закріплюють.
31
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ
ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ
7.1 Формування вантажного місця
Зберігання цілісності вантажу – головне завдання, яке необхідно
виконувати під час його транспортування. Тому необхідною вимогою є
правильне пакування вантажів. Пакування вантажів будемо виконувати в
картонних коробках та укладати їх на європіддоні (800х1200), мм. При
визначення оптимального способу укладки коробок на європіддоні
необхідно розглянути всі можливі варіанти за умови, що вантаж можна
кантувати та штабелювати (табл.7.1.).
Для укладання картонних коробок на європіддоні існують певні
правила. Коробки можуть виступати за габаритні розміри європіддону на
40мм, максимальна висота завантаженого європіддону не повинна
перевищувати Нпід=1800 мм. Висота самого європіддону hпід=145мм, а
максимальна вантажопідйомність його складає 1500 кг (відповідно до
ГОСТ 9078-84).
Показники кратності ящиків на європіддоні [2]:
По довжині: nl=L/l;
По ширині: nb=B/b; (7.1)
По висоті: nh=H/h.
Показники кратності округляють до цілого числа в меншу сторону.
Результати розрахунків заносяться у таблицю 7.1.
32
Для транспортування лікарських засобів обираю картонну коробку з
гофрованого картону розмірами ДхШхВ: 570х475х475 мм). Максимальна
маса 1 коробки 10 кг (ГОСТ 13511-91).
Таблиця 7.1 – Схеми розміщення коробок з лікарськими засобами на
європіддоні (800×1200) за умови, що вантаж можна кантувати та
штабелювати.
Коефіцієнти
Кількість одиниць використання
№п/ Схема Фактична вантажність
п розміщення по по по Nзаг європіддона Мбр,кг γ
ст ηS
L B Н
1 L/l,B/b,H/h 2 1 3 6 60 0,04 0,56
2 L/l,B/b,H/h 2 1 3 6 60 0,04 0,56
3 L/b,B/l,H/h 2 1 3 6 60 0,04 0,56
4 L/b,B/h,H/l 2 1 2 4 40 0,03 0,47
5 L/h,B/b,H/l 2 1 2 4 40 0,03 0,47
6 L/h,B/l,H/b 2 1 3 6 60 0,04 0,56
Залежно від схем розміщення піддонів, визначити оптимальний
варіант, за умови повного використання вантажності транспортного засобу
та здійснити обрахунок кількості піддонів у ньому.
Кількість коробок на піддоні, шт [2]:
заг = ∙ ∙ ℎ (7.2)
Маса брутто піддону, кг [2]:
бр = заг ∙ ящ + 0 (7.3)
де m –власна маса піддону (для дерев’яного однонастильного європіддону-
0
15…20 кг, для двонастильного – 35…40 кг).
33
Коефіцієнт статичного використання вантажності піддона [2]:
ф
ст = (7.4)
н
де qф – фактична вантажність піддона, кг;
qн – номінальна вантажність, кг.
Коефіцієнт використання площі піддону [2]:
= в
(7.5)
п
2
де Sв – площа вантажу, мм ;
2
Sп – площа піддона, мм .
Зображення схем розташування коробок на піддон і у трьох проекціях
виконане на рис. 7.1 – 7.2.
Рисунок 7.1 – Схема розміщення коробок з лікарськими засобами №1
34
Рисунок 7.2 – Схема розміщення коробок з лікарськими засобами №2
Рисунок 7.3 – Схема розміщення коробок з лікарськими засобами №3
35
Рисунок 7.4 – Схема розміщення коробок з лікарськими засобами №4
Рисунок 7.5 – Схема розміщення коробок з лікарськими засобами №5
36
Рисунок 7.6 – Схема розміщення коробок з лікарськими засобами №6
Найбільш оптимальними варіантами розміщення картонних коробок
з лікарськими засобами на палеті є еквівалентні схеми №1, №2, №3, №6.
Збереженість вантажу забезпечує не тільки пакування, але і
обандеролювання коробок на європіддоні. Тому необхідно обандеролювати
одним шаром паперу або пакувальної плівки усю конструкцію з коробок. Це
запобігає пошкодженню вантажу [2].
Для перевезення косметичних засобів обираємо гофрований ящик з
розмірами ДхШхВ: 360х280х235 (мм) (ГОСТ 22852-77). Максимальна маса
вантажу в ящику складає 20 кг.
37
Таблиця 7.2 – Схеми розміщення картонних коробок на європіддоні
(800×1200) за умови, що косметичні засоби можна кантувати та
штабелювати.
Коефіцієнти
Кількість одиниць використання
Схема Фактична вантажність
№п/
розміщення по по по Nзаг європіддона Мбр,кг γ
п ст ηS
L B Н
1 L/l,B/b,H/h 3 3 7 63 1260 0,84 0,95
2 L/l,B/h,H/b 3 3 5 45 900 0,60 0,79
3 L/b,B/l,H/h 4 2 7 56 1120 0,75 0,84
4 L/b,B/h,H/l 4 3 4 48 960 0,64 0,82
5 L/h,B/b,H/l 5 3 4 60 1200 0,80 1,03
6 L/h,B/l,H/b 5 2 6 60 1200 0,80 0,88
Рисунок 7.7 – Схема розміщення коробок з косметичними засобами №1
38
Рисунок 7.8 – Схема розміщення коробок з косметичними засобами №2
Рисунок 7.9 – Схема розміщення коробок з косметичними засобами №3
39
Рисунок 7.10 – Схема розміщення коробок з косметичними засобами №4
Рисунок 7.11 – Схема розміщення коробок з косметичними засобами №5
40
Рисунок 7.12 – Схема розміщення коробок з косметичними засобами №6
Оптимальним способом укладки картонних коробок на палету є схема
№1.
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари
Під час транспортування вантаж піддається різним навантаженням від
вібрації, тому однією з основних задач є Однією з головних цілей
транспортування вантажу є зберігання цілісності вантажу. Для цього
необхідно зважати на такі характеристики:
41
- тип продукції, що перевозиться, маса одного вантажного місця;
- фізичні та механічні властивості тари;
- габаритні розміри запакованого вантажу;
- умови транспортування вантажу.
Також необхідно враховувати статичні та динамічні сили, що діють на
вантаж при штабелюванні та операціях перевантажування, їх можна
розрахувати [2].
Статичне зусилля стискання, що сприймає тара нижнього ряду
штабеля [2]:
ст ∙(−ℎ)
ст = , Н (7.6)
ℎ
2
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с ;
Q – маса тари з вантажем, кг; (враховують вагу коробок вищих ярусів);
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти
вантажного місця автомобіля), м;
h – висота одиниці тари, м.
Виконаємо розрахунок статичного навантаження, для картонної
коробки, що знаходиться в нижньому ряді штабеля, в схемі №1 пакування
лікарських засобів [2]:
9,81 ∙ 10(1,425 − 0,475)
ст
ст = = 196,2 Н
0,475
2
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с ;
Q – маса тари з вантажем, кг, Q = 10 кг;
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти
вантажного місця автомобіля), м, Н = 1,425 м;
42
h–висота одиниці тари, м, h = 0,475 м.
Виконаємо розрахунок статичного навантаження, для картонної
коробки, що знаходиться в нижньому ряді штабеля, в схемі №3 пакування
лікарських засобів [2]:
9,81 ∙ 10(1,140 − 0,570)
ст
ст = = 98 Н
0,570
Виконаємо розрахунок статичного навантаження, для картонної
коробки, що знаходиться в нижньому ряді штабеля, в схемі №1 пакування
косметичних засобів [2]:
9,81 ∙ 20(1,645 − 0,235)
ст
ст = = 1177,2 Н
0,235
2
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с ;
Q – маса тари з вантажем, кг, Q = 20 кг;
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти
вантажного місця автомобіля), м, Н = 1,645 м;
h–висота одиниці тари, м, h = 0,235 м.
Виконаємо розрахунок статичного навантаження, для картонної
коробки, що знаходиться в нижньому ряді штабеля, в схемі №5 пакування
косметичних засобів [2]:
9,81 ∙ 20(1,440 − 0,360)
ст
ст = = 588,6 Н
0,360
Висота штабеля Н не повинна перевищувати 1800 мм разом з висотою
палети. [2].
Також, важливим показником, який впливає на зусилля стискання тари
43
є термін зберігання вантажу під час перевезення та складування. Відповідно
до цього враховується коефіцієнт запасу Кз. Якщо вантаж зберігається до 30
діб – Кз = 1,6; від 30 до 100 діб – Кз=1,65. У випадку, коли термін зберігання
не зазначений в нормативній документації, то Кз приймають рівним 1,85 [2].
Зусилля стискання розраховують [2]:
= з∙∙(−ℎ)
ст , H (7.7)
ℎ
Виконаємо розрахунок зусилля стискання для картонної коробки, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, в схемі №1 пакування лікарських
засобів [2]:
1,6 ∙ 9,81 ∙ 10(1,425 − 0,475)
ст = = 313,92Н
0,475
де Кз – коефіцієнт запасу, Кз= 1,6.
Виконаємо розрахунок зусилля стискання для картонної коробки, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, в схемі №3 пакування лікарських
засобів [2]:
1,6 ∙ 9,81 ∙ 10(1,140 − 0,570)
ст = = 156,8 Н
0,570
На опір стисканню картонної гофрованої коробки впливають її
параметри та механічні властивості матеріалу коробки при торцевому
стисканні, тому опір стисканню картонної гофрованої коробки
розраховується за формулою [2]:
44
0
ст = 2,55 ∙ ∙ √ ∙ , H (7.8)
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007;
δ–товщина картону, мм;
z–периметр ящика, мм.
Виконаємо розрахунок опору стисканню для тари, що знаходиться в
нижньому ряді штабеля в схемі №1 пакування лікарських засобів [2]:
0
ст = 2,55 ∙ 3,0 ∙ √5 ∙ 2090 = 782,02 Н
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007, Рт = 3,0 Н/мм;
δ–товщина картону, мм, δ=5мм ;
z–периметр ящика, мм, z=2090 мм (згідно першого варіанту
розміщення коробок на піддоні).
Розраховуємо опір стисканню для тари, що знаходиться в нижньому
ряді штабеля в схемі №3 пакування лікарських засобів:
0
ст = 2,55 ∙ 3,0 ∙ √5 ∙ 1900 = 745,63 Н
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007, Рт = 3 Н/мм
δ–товщина картону, мм, δ=5мм;
z–периметр ящика, мм, z=1900 мм (згідно третього варіанту
розміщення коробок на піддоні).
Тобто картонні коробки, які виготовляються з гофрованого картону
класу Т11 задовольняють умові стискання.
Будуємо графік залежності опору стисканню тари (гофрованої
картонної коробки) до її периметру.
45
Залежність опору стискання від
периметру тари
790
780
770
760
750
740
730
720
1900 2090
ПЕРИМЕТР, Z, ММ
Рисунок 7.13 – Графік залежності опору стискання тари (гофрованої
картонної коробки) відносно зміни її периметру
Розглянувши залежність на рис. 7,13, можна зробити висновок, що
при збільшені периметру тари, збільшується опір її стисканню.
Деформації нижньої коробки штабеля не виконується, якщо
здійснюється умова - 0
ст ≥ ст, тобто опір стисканню коробки більше або
дорівнює зусиллю стискання від верхніх коробок [2].
Дана умова виконується.
7.3 Маркування та кодування вантажного місця
Кожне вантажне місце повинно мати маркування, відповідно до
Правил перевезення вантажів різними видами транспорту [3], дане
маркування формується з маркувальних знаків (Додаток В) [2].
Маркування вантажного місця за заданим вантажем має вигляд
(рис.7.14) [2].
46
ОПІР СТИСКАННЮ 0СТ , Н
Рисунок 7.14 – Розташування транспортного маркування
Умовні позначення [2]:
1. Маніпуляційні знаки, згідно додатку В;
2. Допустимі попереджувальні написи, згідно додатку Г;
3. Число місць у партії, порядковий номер усередині партії,
визначають як кількість коробок на піддоні;
4. Назва вантажоодержувача та пункту призначення;
5. Пункт перевантаження;
6. Найменування транспортних організацій;
7. Об’єм вантажного місця, однієї коробки;
8. Габаритні розміри вантажного місця;
9. Маса брутто вантажного місця;
10.Маса нетто вантажного місця, розраховується в залежності від
габаритних розмірів коробки та щільності картону (ρ=0,3 г/см3);
11.Країна виробник;
12.Назва пункту відправлення;
13.Назва вантажовідправника.
47
Рисунок 7.15 – Транспортне маркування вантажного місця
лікарських засобів
Закодувати за допомогою QRCoder (http://www.qrcoder.ru/) таку
інформацію:
• Прізвище, ім’я студента;
• ЧДТУ, студент групи (шифргрупи);
• Назва вантажу;
• Контейнер–(типорозмір);
• Пункт відправлення;
• Пункт призначення.
48
Рисунок 7.16 – QR код вантажу
49
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ
Розрахунок середньодобового пробігу автомобіля за маршрутом
міжнародного перевезення.
Визначимо lдоб - середньодобовий пробіг за маршрутом як [2]
2
д̅об = (8.1)
де Т – тривалість виконання оборотного рейсу [2]:
2+20+
= зв + пр, діб (8.2)
24е
де L – відстань між пунктами відправлення і призначення, км,
визначається по карті автомобільних доріг (при розрахунку рейсу в одному
напрямку коеф.”2” не враховувати);
l0 – середнє значення нульового пробігу, км (при розрахунку рейсу в
одному напрямку коеф.”2” не враховувати) [2]:
0 = 0,46 ∙ √п, км (8.3)
2
де Sп – площа країни прямого відправлення, тис.км (дані по країнах
2
беруться із статистичних довідників; для України Sп = 603,628 тис.км );
0 = 0,46 ∙ √603,628 = 11,3 км
lзв – середнє значення порожнього пробігу, км; по країні зворотного
2
відправлення:де Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис.км ; [2]
50
зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ зв (8.4)
де Sзв – площа країни зворотного відправлення – Північної Македонії,
тис.км2;
зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ 25,713 = 5,12 км
Ve – середня експлуатаційна швидкість (приймаємо 45 км/год, для
турної їзди 60 км/год);
tпр – автомобіле-дні простою під навантажувально-розвантажувальними
роботами та при оформленні товарно-транспортних документів (приймаємо 2
доби). Розрахунок виконується для контролю достовірності результатів.
Середньодобовий пробіг має складати приблизно 700 км/добу.
3396+2∙11,3+5,12
= + 2 = 5,2 діб
24∙45
Визначимо l доб - середньодобовий пробіг за маршрутом як
3396
д̅об = = 653 км/добу. – умова виконується.
5,2
51
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА
ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Обчислимо складові фонду заробітної плати ФЗП:
а) відрахування на соціальні заходи [2]:
Н
С сз
сз = Ок ∙ , € (9.1)
100
де Ок – мінімальний оклад.
Нсз - норматив відрахувань на соціальні заходи, % , (Нсз = 20)
Таблиця 9.1 - Розрахунок витрат на відрядження (по ділянках маршруту)
Ділянка Час, доби Норма відшкодувань, Відшкодування,
маршруту грн (€)/добу грн (€
Україна 1,4 236 (7,09) 330,4 (9,926)
Іноземні 3,8 2 663,06 (80) 10119,63 (304)
Разом 5,2 2 899,06 (87,09) 10450,03 (313,93)
держави
Так як по Україні водій їде 595+319=914 км, а ми розрахували, що
середньодобовий пробіг 653 км, то по Україні водій їде 1,4 доби.
По території іноземних держав водій їде 2482 км, тобто 3,8 доби та 2 доби
розвантаження та завнтаження в тому числі.
Курс євро берем 33,3 грн за 1 євро, тоді мінімальна заробітна плата 4723 грн.
= 141,83 €.
20
Ссз = 141,83 ∙ =28,3 , €
100
Сумарні витрати на відрядження визначаємо, враховуючи час руху в
прямому та зворотному напрямках та час на розвантаження-завантаження в
пункті призначення [2].
52
Свідр = 1,4 ∗ 236 + 3,8 ∗ 2663,06 = 10450,03 грн = 313,93 €
Остаточно розмір заробітної плати визначаємо шляхом підсумовування
складових [2]:
ФЗП = Ок + Ссз + Свідр, € (9.2)
ФЗП = 141,83 + 28,3 + 313,93 = 738,76 €
Визначимо витрати на автомобільне пальне [2]:
Ннп
С
п = ( ∙ + ∙ ) ∙ (1 ± 0,01 ∙ ∑ ) ∙ Цл, € (9.3)
100 100
Де Ннп − лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км,
визначається як [5]:
Ннп= ⋅ ⋅ пр, л/100 км (9.4)
де НL – базова лінійна норма витрати пального на 100 км пробігу, 37 л/100
км, (як приклад див. табл.6) ;
НW – додаткова питома норма витрати пального на 100 ткм, л/100 ткм
(=1,3 л/100 км для дизельних автомобілів);
Gпр – споряджена маса причепа (напівпричепа), т; визначається за
технічними характеристиками рухомого складу (як приклад табл. 7а);
L – довжина ділянки маршруту, км;
W – транспортна робота, визначається як [2]:
= ⋅ ∙ в , т⋅км (9.5)
де q – вантажопідйомність транспортного засобу, т;
– коефіцієнт статичного використання автомобіля; визначається за
53
класом вантажу (вантаж вказати) [5];
Lв – пробіг автомобіля з вантажем, км;
КΣ - сумарний коригуючий коефіцієнт, що враховує дорожні, кліматичні,
інші експлуатаційні фактори; наводиться у формі відсотка підвищення або
зниження базового значення норми витрати пального. Для умов руху по
автомагістралі приймаємо значення виразу (1± КΣ) рівним 0,55 для руху
дорогами Західної Європи та рівним 0,7 для руху дорогами України;
Цл – ціна 1л пального на даній ділянці маршруту, €;
Отже, вираз для визначення витрат на автомобільне пальне має вид:
Н
С = ( нп
п ∙ + ∙ ) ∙ (0,55 ÷ 0,7) ∙ Цл, € (9.6)
100 100
Таблиця 9.2 Вартість пального та обмеження безмитне ввезення пального
на територію країн (станом на 28.04.2022 р.) [7]
Країна Вартість дизпалива €/л
Україна 1,30
Румунія 1,60
Болгарія 1,59
Сербія 1,29
Північна Македонія 1,20
54
Таблиця 9.3 - Розрахунок витрат на пальне (по країнах)
Країна Відст Вага Трансп. Витр. Додатк. Всього Ціна Сумар.
ань, вантаж робота, На витр., Л витр., Л 1л, витр.,
км у, кг ткм пробіг, €/л €
л
L Q W=LQ Ннп Цл *Цл
∙ ∙
100 100
Україна 74 1260 93240 27,38 1,21 28,59 1,3 37,17
Румунія 410 1260 516600 151,7 6,72 158,42 1,6 253,47
Болгарія 554 1260 698040 204,98 9,07 214,05 1,59 340,35
Північна 524 1260 660240 193,88 8,58 202,46 1,2 242,96
МПіавкннічдноан ія 511 26460 13521060 189,07 175,77 364,84 1,2 437,81
СМеаркбнідя онія 474 26460 12542040 175,38 163,05 338,43 1,29 436,57
Румунія 764 26460 20215440 282,68 262,80 545,48 1,6 872,77
Україна 321 26460 8493660 118,77 110,42 229,19 1,3 297,94
Всього витрати на пальне 2919,03
Визначаємо витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали у
відсотках від витрат на паливо; приймаємо Вмас=10-16% [6]:
В 16
С мас
мас = Спал ∗ = 2919,03 ∗ =467,05 € (9.8)
100 100
Витрати на сервісне технічне обслуговування автомобіліва європейського
виробництва визначаються на основі розцінок спеціалізованих станцій.
Загалом вартість річного сервісного обслуговування складає $1000÷1500 в
залежності від марки автомобіля. Витрати на 1 рейс розраховуємо за
допомогою пропорції, враховуючи тривалість виконання рейсу.
Так як сервісне обслуговування на 365 днів коштує 1500 євро, тоді за 5,8
діб це коштує 23,84 євро.
Витрати на автомобільні шини визначаємо як [6]
55
Н
Сш = ⋅ ш ⋅ Цш ⋅ ш, € (9.9)
1000 100
де L – загальний пробіг, км; Нш – норматив відрахувань на відновлення шин,
визначається у відсотках від балансової вартості шин і складає 1% (для
автомобілів західно- європейського виробництва); Цш – ціна одного
комплекту шин (150÷200 €/1 шт); nш – кількість шин, встановлених на одиниці
рухомого складу.
3396 1,5
Сш = ⋅ ⋅ 200 ⋅ 10 = 101,88 € (9.10)
1000 100
Витрати Cмп, пов’язані з оформленням та виконанням оборотного рейсу,
визначаються за даними АсМАП і включають наступні статті [6]:
- Шенгенська віза - 150 Євро
- карнет TIR (документ T, SAD) – 80 євро;
- транспортне страхування (ОСЦПВ, ЗК, медичне, від нещасних випадків,
КАСКО, за правилами Інкотермс тощо) – 250 євро;
- дорожній збір (по країнах) – 75 євро ;
- екологічний збір (по країнах, залежно від екологічного стандарту) – 35
євро;
-- витрати на платні автомагістралі (по країнах) – 120 Євро;
- платна стоянка (по країнах) – 80 Євро;
- непередбачені витрати (100 €).
Всього Cмп = 890 €
Загальногосподарські витрати визначаємо у відсотках від прямих
витрат; приймаємо Вгосп=15%:
В
С госп
госп = (ФЗП + Сп + Смас + Ссерв + Смп) ⋅ (9.11)
100
15
Сгосп=(738,76+2919,03 + 467,05 +23,84+890)⋅ = 755,80 €
100
56
Загальні витрати на виконання оборотного рейсу заносимо в таблицю 9.4
Таблиця 9.4 - Розрахунок загальних витрат на виконання міжнародного
рейсу.
№ Статті витрат Величина витрат, €
Одиночна Турна їзда
1 Фонд заробітної плати водіїв ФЗП 738,76 1477,52
їзда
2 Витрати на автомобільне паливо Сп 2919,03 2919,03
3 Витрати на мастильні матеріали Смас 467,05 467,05
4 Витрати на сервісне обслуговування Ссерв 23,84 23,84
5 Витрати на шини Сш 101,88 101,88
6 Витрати на оформлення перевезення СМП 890 1040
7 Загальногосподарські витрати Сгосп 755,80 755,80
8 Непередбачені витрати Снп 100 200
Загальні витрати С 5996,36 6985,12
Собівартість перевезення визначаємо для вибору методу організації роботи
водіїв (одиночна їзда, турна їзда):
а) собівартість 1 км пробігу, €/км
5996,36
1км = = = 1,76 €/км (9.12)
3396
6985,12
2км = = =2,06 €/км
3396
собівартість 1 ткм пробігу, €/ткм
1км
1ткм = (9.13)
де q – вантажопідйомність автомобіля 32 т;
- статичний коефіцієнт 0,7;
- коефіцієнт використання пробігу 1.
57
Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначають як відношення
пробігу з вантажем до загального пробігу [7].
1,76
1ткм = = 0,08 €/ткм
32∙0,7⋅1
2,06
2ткм = = 0,09
32 ∙ 0,7 ⋅ 1
розрахунковий тариф на 1 км, €/км
Н
Т п
1ткм = 1км(1 + ) (9.14)
100
де Нп – норма прибутку, % (25...35%).
35
Т1ткм = 1,76 × (1 + ) = 2,38 €/км
100
35
Т1ткм = 2,06 × (1 + ) = 2,79 €/км
100
Таблиця 9.5 – Показники виконання міжнародного перевезення вантажу
Показник./ L, C, T, S1км, S1ткм, Т1км,
їздка км тис.€ діб, €/км €/ткм €/км
Одиночна 3396 5996,36 5,8 1,76 0,08 2,38
Турна 3396 6985,12 4,4 2,06 0,09 2,79
58
ВИСНОВКИ
Випускна кваліфікаційна робота бакалавра зі спеціальності 275 –
Транспортні технології, дає можливість засвоїти методи проектування та
розрахунку маршрутів транспортування вантажів відповідно до вихідних
даних.
Під час виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було вдосконалено
теоретичні знання щодо організації міжнародних вантажних перевезень,
закріплено визначення особливостей перевезення вантажів, способи
пакування вантажів, засвоєно методи розрахунку витрат на виконання
міжнародних вантажних перевезень як одиничної їзди так і турної. Також було
виконано маркування вантажних місць, обрано оптимальний транспортний
засіб для виконання перевезення, який забезпечує необхідні характеристики та
умови перевезення вантажів. Виконано аналіз необхідних документів, для
забезпечення виконання міжнародних вантажних перевезень, надано
зовнішній вигляд кожного з них.
59
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. https://www.google.com.ua/maps
2. Тарандушка Л.А., Шльончак І.А. Методичні рекомендації до
кваліфікаційної роботи бакалавра здобувачів освітнього рівня
бакалавр спеціальності 275 Транспортні технології (на автомобільному
транспорті) усіх форм навчання [Електронний ресурс]. – Черкаси: РВВ
ЧДТУ. – 2020. - 49 с.
3. Кунда Н. Т. Конвенції та угоди у сфері міжнародних автомобільних
перевезень: навч. посібн. для студ. вищ. навч. закладів, які навч. за
напрямом «Транспортні технології / Н. Т. Кунда, Н. М. Дащенко. − К.:
НТУ, 2010. − 141 с.
4. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України у зв'язку з прийняттям Митного кодексу України», від 21
червня 2018 року N 2473-VIII
5. Дмитриченко М. Ф. Транспортні технології в системах логістики:
підручник / М. Ф. Дмитриченко, П. Р. Левковець, А. М. Ткаченко та ін.
− К.:Інформавтодор, 2007. − 676 с.
6. http://tovaroved.nuph.edu.ua - дата доступу 28.04.22 р.
7. https://www.dkv-euroservice.com/ Порівняння цін на дизельне паливо -
дата доступу 28.04.22 р.
60