1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8790
Title: «Підходи до залучення іноземних інвестицій (на матеріалах КНП ЧМРОП “АСТРА”)»
Authors: Рябоконь, Наталія Петрівна
Волощенко, Крістіан Олександрович
Keywords: ПІДПРИЄМСТВО;ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ;ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ;ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ
Issue Date: Jun-2020
Abstract: Випускна робота містить 80 сторінок, 11 таблиць, 1 рисунок, список літератури з 36 найменувань, 3 додатки. Предметом дослідження є комплекс відносин, пов’язаних із здійсненням іноземного інвестування. Об’єкт дослідження становлять особливості, форми та шляхи залучення іноземних інвестицій, в т. ч. для реалізації інвестиційного проекту на базі КНП ЧМРОП «АСТРА». Мета роботи – з’ясувати сутність і роль іноземних інвестицій у розвитку економіки сучасної України, а також проаналізувати можливі підходи щодо їх залучення. Методи дослідження – описовий статистичний аналіз, системний аналіз, метод порівнянь, методи проектного аналізу. За результатами дослідження здійснено аналіз ролі, особливостей, шляхів та форм залучення іноземних інвестицій у діяльності вітчизняних підприємств. Проведено оцінку матеріально-технічного і кадрового забезпечення та аналіз ефективності діяльності досліджуваного підприємства. Змодельовано процесу залучення іноземних інвестицій у КНП ЧМРОП «АСТРА» для реалізації інвестиційного проекту. Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності досліджуваного підприємства.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8790
Appears in Collections:076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
ВОЛОЩЕНКО КРІСТІАН .pdf
  Restricted Access		976.4 kBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 до випускної роботи 
бакалавр 
 
на тему: «Підходи до залучення іноземних інвестицій (на 
матеріалах КНП ЧМРОП “АСТРА”)» 
 
 
 
 
 
 
Виконав: студент 4 курсу, групи ЕП-164 
Спеціальності 076 Підприємництво, торгівля та 
біржова діяльність 
Волощенко Крістіан Олександрович________ 
(прізвище та ініціали) 
Керівник__ Доц. Рябоконь Н.П._____________ 
(прізвище та ініціали) 
   Рецензент ____________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2020 року 
2 
 
РЕФЕРАТ 
Випускної роботи на тему 
«Підходи до залучення іноземних інвестицій  
(на матеріалах КНП ЧМРОП “АСТРА”)» 
 
Випускна робота містить 80 сторінок,  11  таблиць, 1 рисунок, список 
літератури з 36 найменувань, 3 додатки. 
 
Предметом дослідження є комплекс відносин, пов’язаних із 
здійсненням іноземного інвестування. 
Об’єкт дослідження становлять особливості, форми та шляхи 
залучення іноземних інвестицій, в т. ч. для реалізації інвестиційного проекту 
на базі КНП ЧМРОП «АСТРА». 
Мета роботи – з’ясувати сутність і роль іноземних інвестицій у 
розвитку економіки сучасної України, а також проаналізувати можливі 
підходи щодо їх залучення. 
Методи дослідження – описовий статистичний аналіз, системний 
аналіз, метод порівнянь, методи проектного аналізу. 
За результатами дослідження здійснено аналіз ролі, особливостей, 
шляхів та форм залучення іноземних інвестицій у діяльності вітчизняних 
підприємств. Проведено оцінку матеріально-технічного і кадрового 
забезпечення та аналіз ефективності діяльності досліджуваного 
підприємства. Змодельовано процесу залучення іноземних інвестицій у КНП 
ЧМРОП «АСТРА» для реалізації інвестиційного проекту. 
Одержані результати можуть бути використані в практичній 
діяльності досліджуваного підприємства. 
 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ, ІНВЕСТИЦІЙНИЙ 
МЕНЕДЖМЕНТ, ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ 
  
3 
 
ЗМІСТ 
 
 
ВСТУП ..................................................................................................................... 4 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ 
ІНВЕСТИЦІЙ .......................................................................................................... 7 
1.1. Роль іноземних інвестицій у діяльності підприємств ............................... 7 
1.2. Особливості залучення іноземних інвестицій ......................................... 15 
1.3. Форми та шляхи залучення іноземних інвестицій .................................. 21 
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ 
КНП ЧМРОП «АСТРА» НА ОСНОВІ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ 
ІНВЕСТИЦІЙ ........................................................................................................ 28 
2.1. Оцінка матеріально-технічного і кадрового забезпечення КНП ЧМРОП 
«АСТРА» ............................................................................................................. 28 
2.2. Аналіз ефективності діяльності неприбуткової організації КНП 
ЧМРОП «АСТРА» ............................................................................................. 35 
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ТА ПРОГНОЗОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЗАЛУЧЕННЯ 
ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ОРГАНІЗАЦІЄЮ КНП ЧМРОП «АСТРА» ..... 43 
3.1. Шляхи оптимізації діяльності та перспективи розвитку КНП ЧМРОП 
«АСТРА» ............................................................................................................. 43 
3.2. Юридичні механізми та модель залучення іноземних інвестицій КНП 
ЧМРОП «АСТРА» ............................................................................................. 54 
3.3. Алгоритм залучення іноземних інвестицій КНП ЧМРОП «АСТРА» ... 57 
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 65 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...................................................... 72 
ДОДАТКИ .............................................................................................................. 76 
 
4 
 
ВСТУП 
 
 
У зв’язку з перманентною економічною нестабільністю в Україні 
багато провідних економістів пов’язують майбутнє нашої держави із 
залученням у широких масштабах в українську економіку іноземних 
інвестицій. Ефективність інвестиційної політики визначає прогрес 
суспільства. 
Іноземний капітал може сприяти досягненню Україною науково-
технічного прогресу і запозиченню передового управлінського досвіду. Крім 
того, залучення іноземного капіталу є значно вигіднішим прийомом, аніж 
отримання кредитів для придбання необхідних технологій і приладів, які 
призводять лише до зростання державного боргу. 
Нагальними завданнями, що стоять перед Україною на сучасному 
етапі, є вихід з тривалої економічної кризи, розвиток конкурентоздатного та 
високотехнологічного виробництва.  У процесі ринкової трансформації 
української економіки в досить складному становищі опинилася інвестиційна 
сфера, від якої залежить вирішення багатьох соціально-економічних 
проблем, безпосередньо пов’язаних із забезпеченням економічного зростання 
і макроекономічної стабільності, конкурентоспроможності суб’єктів 
господарювання, відповідності структури виробництва кон’юнктурі ринку. 
Для забезпечення стійкого розвитку економіки та підвищення 
конкурентоздатності країни необхідні щорічні інвестиції в обсягах, що 
набагато перевищують нинішні, адже розмір іноземних інвестицій в 
економіці держави безпосередньо впливає на рівень життя нації та економіку 
країни загалом. Саме тому важливим штрихом до міжнародно-правового 
портрету кожної країни є ставлення держави та її органів влади до іноземних 
інвестицій, рівень гарантій інвестиційної діяльності та репатріації отриманих 
прибутків.  
5 
 
 Незважаючи на вигідне геополітичне розташування України, її 
природні ресурси, науковий потенціал, наявність кваліфікованих кадрів, 
щорiчнi обсяги іноземних інвестицій в Україні, порівняно з країнами Східної 
Європи, у 3-7 разів менші. Тому ключовим питанням збільшення притоку 
капіталу в Україну є створення сприятливого правового клімату для 
залучення іноземних інвестицій. Саме ці чинники свого часу призвели до 
шаленого підйому інвестиційної діяльності в країнах колишнього 
соціалістичного табору Східної Європи, – Словаччині, Чехії, Угорщині, 
Польщі.  
Ці країни значно випередили Україну за темпами зростання 
національного валового продукту завдяки правильній інвестиційній політиці, 
що була спрямована саме на залучення та стимулювання іноземних 
інвесторів, які могли б безперешкодно інвестувати в економіку та мати 
гарантії повернення інвестицій.  Тому зараз дуже актуальною стає потреба у 
всебічному та досконалому вивченні, розгляді та аналізі питань правового 
регулювання іноземних інвестицій, особливо тих проблем та недоліків які на 
сьогодні має українське законодавство в цій сфері. 
Актуальність  обраної  теми  полягає  в  тому,  що   проблеми 
інвестицій в економіку завжди займали одне з центральних  місць  в 
економіці країни. Це пов'язано з тим, що інвестування  є  базовим процесом  
розширеного  відтворення та вирішення  сучасних  проблем вітчизняної  
економіки, а це, в свою чергу, впливає на  соціально-політичне становище 
країни. Активізація інвестиційної діяльності, збільшення  обсягів  
інвестування та їх ефективне  використання  є головною  передумовою  
економічного  зростання  України,  одним  з вирішальних   факторів   
успішного   реформування   її   народного господарства. 
Мета роботи – з’ясувати сутність і роль іноземних інвестицій у 
розвитку економіки сучасної України, а також проаналізувати можливі 
підходи щодо їх залучення. 
6 
 
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких 
дослідницьких завдань: 
 з’ясувати теоретичні аспекти процесу залучення іноземних 
інвестицій, зокрема їх роль у діяльності підприємств; 
 охарактеризувати особливості, форми та шляхи залучення 
іноземних інвестицій;  
 дослідити передумови, шляхи та прогнозовані результати залучення 
іноземних інвестицій на прикладі комунального неприбуткового 
медичного підприємства ЧМРОП «АСТРА»; 
 провести оцінку матеріально-технічного і кадрового забезпечення 
КНП ЧМРОП «АСТРА»; 
 проаналізувати ефективність діяльності неприбуткової організації 
КНП ЧМРОП «АСТРА»; 
 показати шляхи оптимізації діяльності та перспективи розвитку 
КНП ЧМРОП «АСТРА»; 
 запропонувати юридичні механізми, модель та алгоритм залучення 
іноземних інвестиції КНП ЧМРОП «АСТРА». 
Об’єкт дослідження становлять особливості, форми та шляхи 
залучення іноземних інвестицій, в т.ч. для реалізації інвестиційного проекту 
на базі КНП ЧМРОП «АСТРА». 
Предметом дослідження є комплекс відносин, пов’язаних із 
здійсненням іноземного інвестування. 
Структура дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, 
що містять вісім підрозділів, висновків, списку використаної літератури (36 
позицій) та трьох додатків. Загальний обсяг роботи становить 80 сторінок.  
7 
 
РОЗДІЛ 1.  
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ 
 
 
 1.1. Роль іноземних інвестицій у діяльності підприємств 
 
Інвестиція – це довготермінова господарська операція, що передбачає 
придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав і 
цінних паперів в обмін на засоби чи майно. Інноваційна форма інвестицій – 
вкладення капіталу в активи, які забезпечують втілення в виробництво 
досягнень науково-технічного прогресу і успішну протидію конкурентам як 
на внутрішньому так і на світовому ринках [31, 203-204]. 
Світовий досвід свідчить, що країни з перехідною економікою не в 
змозі розвивати господарство без залучення й ефективного використання 
інвестицій. Акумулюючи підприємницький, державний, змішаний капітал, 
забезпечуючи доступ до сучасних технологій та менеджменту, інвестиції 
сприяють формуванню національних інвестиційних ринків і пожвавлюють 
ринки товарів та послуг. Крім того, інвестиції, як правило, сприяють заходам 
макроекономічної стабілізації та дозволяють вирішувати соціальні проблеми 
трансформаційного періоду.      
Поступово, із формуванням і поглибленням в Україні основ ринкових 
відносин починають змінюватися наукові світогляди сутності інвестицій, 
виникають та розвиваються чисто ринкові підходи до їх оцінки та визначення 
умов ефективності і доцільності впровадження різних форм і методів 
здійснення інвестиційної діяльності, розвиваються науково-методичні засади. 
Економіст А. Гончаров визначає інвестиції як продуктивні витрати, 
тобто витрати, спрямовані на відтворення життя, матеріальних і духовних 
благ як необхідних умов життя людини в суспільстві [6, 17-18].  
А. Пересада вважає, що цей термін є занадто широким, а тому 
охоплюєвсі випадки вкладення благ (цінностей) для забезпечення життя і 
8 
 
діяльності окремих членів суспільства, їх колективів, організацій, держави, 
міжнародних організацій. Слід розрізняти як окремі види, по-перше, 
вкладення цінностей для забезпечення поточних потреб зазначених суб’єктів 
з метою підтримання ними звичайного рівня життя/діяльності, та вкладення, 
спрямовані на поліпшення стану та результатів діяльності зазначених 
суб’єктів та використовуваних ними об’єктів, створення нових [24, 50]. З цим 
твердженням варто погодитись, адже не всі вкладення можна розглядати як 
інвестиції, оскільки останні здійснюються задля досягнення визначеного 
соціально-економічного ефекту, що передбачає отримання прибутку, 
створення нових об’єктів, започаткування нових організацій, поліпшення 
умов функціонування, запровадження новітніх технологій тощо. 
О. Пєтухова розрізняє державні інвестиції та приватні. Під державними 
інвестиціями вона розуміє позики, кредити, які одна держава чи група держав 
надають іншій державі. Йдеться про відносини між країнами, які 
регулюються міжнародними договорами і до яких застосовуються норми 
міжнародного права. Можливі також «діагональні» відносини, коли 
консорціум (група) приватних банків надає інвестиції державі. 
Приватними є інвестиції, що надаються приватними фірмами, 
компаніями або громадянами однієї держави відповідним суб'єктам іншої 
держави. Інвестиційні відносини настільки складні та різноманітні, що в 
багатьох випадках відносини між державами та між приватними особами 
взаємопов'язані. Такий зв’язок виявляється й у випадках суброгації, коли 
інвестор передає всі свої права та вимоги державі [26, 29-30]. 
В. Федоренко вважає, що інвестиція – це капітал, нагромаджений і не 
використаний для споживання за певний період виробничої діяльності та 
знову вкладений у виробництво [31, 12]. 
Як бачимо, в науковій літературі існує багато визначень поняття 
«інвестиція». У більшості випадків цей термін застосовується в різних 
галузях економіки, менеджменту і права. 
9 
 
Інвестування не здійснюється з метою благодійництва, а спрямоване на 
отримання певного економічного результату: отримання прибутку, 
здійснення контролю над підприємством, зниження конкуренції на ринку, 
запровадження нових технологій, тощо. Тому інвестиції пропонується 
визначити як майнові та інтелектуальні цінності, що мають грошову оцінку і 
вкладаються інвестором в об’єкти господарської та інших сфер суспільної 
діяльності з метою отримання прибутку чи досягнення соціально-
економічного ефекту. Отже, інвестиції – це по-перше, речі, цінні папери, 
грошові кошти, результати інтелектуальної діяльності та майнові права. По-
друге, ознакою іноземних інвестицій є їх вкладення в об’єкти інвестиційної 
діяльності з метою одержання прибутку (доходу) або досягнення соціально-
економічного ефекту [30, 27-28]. 
Щодо іноземних інвестицій, то в літературі дуже часто під іноземними 
інвестиціями мають на увазі іноземні капітали, вкладені у підприємство за 
кордоном. Наприклад, У. Шарп та Дж. Бейлі у класичному посібнику з 
інвестування визначили, що «іноземні інвестиції – це інвестиції, експортовані 
з однієї країни і вкладені на території іншої» [36, 18]. 
Дещо ширше трактування поняття іноземних інвестицій пропонує    
В. Попков. Під терміном «іноземні інвестиції» він розуміє таке надання 
коштів іноземним інвестором, за якого обов'язковою є економічна діяльність 
(за участю або без участі місцевого капіталу), що зумовлює створення 
виробничого об'єкта, який сприяє розвитку економіки держави, підвищенню 
її економічного потенціалу [27, 20-21]. 
Інвестування як наука сформувалась відносно недавно. Формування 
західної наукової думки щодо інвестування здійснювалось на основі вчення 
про фінанси. Вважається, що початком цього процесу була перша половина 
50-х років ХХ століття, коли М. Марковіц заклав основи сучасної теорії 
інвестиційного портфеля. Таким чином, по суті, була викладена методологія 
прийняття рішень в області інвестування і запропонований відповідний 
науковий інструментарій [25, 110-111]. 
10 
 
Саме в межах теорії фінансів сформувалась прикладна дисципліна 
інвестиційний менеджмент як наука, яка присвячена методології і техніці 
управління інвестиціями компанії і включає три взаємопов’язаних напрямки, 
що складають серцевину процесу управління інвестиціями компаній: 
 інвестиційна політика (дії, пов’язані з розміщенням інвестиційних 
ресурсів); 
 управління джерелами коштів (тобто звідки брати кошти і якою 
повинна бути оптимальна структура джерел фінансування), 
 дивідендна політика (у яких обсягах і в якому вигляді виплачувати 
дивіденди).  
В Україні значний імпульс для розвитку теорії інвестицій був даний 
становленням системи приватного підприємництва та конкуренції у 90-ті 
роки ХХ ст., коли проблемам теоретичного осмислення категорії «інвестиції» 
та пов’язаних з ним понять приділялося багато уваги. Існує чимало 
модифікацій поняття «інвестиція», появлення яких обумовлене специфікою 
та традиціями різних економічних шкіл та течій. Найбільш поширеним і 
виваженим з них є визначення інвестиції як вкладення в основний капітал 
(основні засоби виробництва), в запаси, в резерви, а також в інші економічні 
об’єкти і  процеси, які вимагають відволікання матеріальних і грошових 
засобів на тривалий час.  
Договір, що має характер інвестиційного, має на меті забезпечити 
фінансування підприємницької діяльності шляхом встановлення 
довгострокових відносин і стійких, збалансованих господарських зв’язків 
між вітчизняним підприємством та іноземним партнером [33, 63]. 
Суть інвестування можна представить у вигляді динамічної зміни 
форми капіталу та перетворення вкладених коштів засобами доданої вартості 
капітальних ресурсів. Предмет інвестицій можуть становити грошові кошти 
(в більшості випадків), цінні папери, або інше майно. Об’єктом інвестицій 
виступають об’єкти підприємницької, або іншої діяльності. Цілями будь-яких 
11 
 
інвестицій є вигода і ефект, котрі в бізнес-середовищі виражаються у формі 
прибутку. 
А. Пересада класифікує іноземні інвестиції за такими ознаками: 
1) в залежності від активів, в які здійснюється вкладення капіталу, 
інвестиції поділяються на реальні, фінансові та нематеріальні. Реальні 
інвестиції – це вкладення в який-небудь довгостроковий проект, пов’язаний 
із придбанням існуючих або нових виробничих об’єктів реальних активів за 
кордоном, прямо і безпосередньо беруть участь у виробничому процесі. 
Фінансові інвестиції – це набуття іноземних цінних паперів або грошових 
активів, тобто це вкладення в фінансове майно, придбання боргових прав на 
участь у справах інших фірм. Нематеріальні інвестиції – це купівля концесій, 
торгових марок, патентів, ліцензій та інших нематеріальних прав. 
2) за формами власності на інвестиційні ресурси: державні, приватні 
(недержавні) і змішані інвестиції. Державні інвестиції представляють собою 
кошти державних бюджетів, що направляються до інших держав за рішенням 
урядових чи міжурядових організацій. Ці кошти можуть надаватися у вигляді 
державних позик, кредитів, грантів, допомоги. Приватні (недержавні) 
інвестиції – це кошти приватних інвесторів, вкладені в об’єкти інвестування, 
розміщені поза територіальними межами даної країни. Під змішаними 
іноземними інвестиціями розуміють вкладення, здійснювані за кордон 
спільно державою і приватними інвесторами. 
3) в залежності від характеру використання: підприємницькі і 
позичкові інвестиції. Підприємницькі інвестиції представляють собою прямі 
або непрямі вкладення в різні види бізнесу, спрямовані на отримання тих чи 
інших прав на одержання прибутку у вигляді дивіденду. Позикові інвестиції 
пов’язані з наданням коштів на позикові основі з метою отримання відсотка. 
4) в залежності від об’єкта вкладення інвестицій на: прямі іноземні 
інвестиції, портфельні та інші інвестиції. Прямі іноземні інвестиції є 
вкладеннями іноземних інвесторів, що дають їм право контролю і активної 
участі в управлінні підприємством на території іншої держави. Портфельні 
12 
 
інвестиції – це вкладення іноземних інвесторів, пов'язані головним чином з 
вкладенням в цінні папери з метою отримати або збільшити доходи в формі 
відсотків, дивідендів або різниці біржових котирувань. До них також 
відносять вкладення зарубіжних інвесторів в облігації, векселі, інші боргові 
зобов’язання, державні та муніципальні цінні папери. Інші інвестиції 
представляють собою вклади в банки, торгові кредити, кредити урядів 
іноземних держав, кредити міжнародних фінансових організацій, інші 
кредити і т. п. [24, 66-68]. 
За формами власності інвестиції можуть бути державними, 
муніципальними, приватними, змішаними вітчизняними, іноземними, 
спільними вітчизняними та іноземними;  за формами відтворення – 
інвестиції, спрямовані на реконструкцію, або технічне переоснащення, на 
розширення виробництва, на створення об’єкта підприємницької діяльності; 
за тривалістю інвестування виділяються довго-, середньо- та короткострокові 
інвестиції [7, 36-39; 30, 54-56]. 
За сучасних економічних умов, українські підприємства особливо 
зацікавлені в залученні іноземних інвестиціях, адже вони, певною мірою, 
забезпечують вихід капіталу з національного виробника на глобальні ринки. 
Пряме іноземне інвестування (ПІІ) – це вкладення інвесторів, які не є 
резидентами цієї держави. Отже, завдяки іноземним інвестиціям 
забезпечується міжнародний поділ капіталу і виявлення більш вигідних 
шляхів отримання прибутку від господарської діяльності за кордоном 
порівняно із аналогічними механізмами у країні інвестора. 
Роль іноземних інвестицій в економіці держави полягає в такому: 
1. Інвестиції сприяють створенню і збільшенню ресурсної бази, яка є 
підґрунтям для розвитку економіки країни за рахунок відтворення 
виробничих ресурсів. 
2. Залучення інвестицій в економіку за рахунок мультиплікативного 
ефекту призводить до збільшення доходів в економіці, оскільки кожна 
13 
 
інвестована грошова одиниця приносить дохід. величина якого з часом 
зростає. 
3. У суспільному виробництві відбувається зміна та оптимізація 
пропорцій його структури. За рахунок залучених інвестицій зростає частка 
науково-технічної та високотехнологічної складової економіки, відбувається 
паливно-сировинна переорієнтація. 
4. В економіці спостерігається формування передумов для розвитку 
інноваційних форм. 
5. Відбувається економічна і технологічна модернізація галузей і 
окремих компаній. 
6. За рахунок залучення інвестицій в економіці спостерігається 
підвищення зайнятості та зростання соціального благополуччя, адже 
створюються нові робочі місця. 
Найважливішою функцією іноземних інвестиції є те, що вони 
підвищують рівень інвестиційної активності в країні, а тому впливають на 
рівень економічного зростання. 
Основним позитивним аспектом впливу іноземного інвестування на 
економіку приймаючої країни є його вплив на рівень інвестиційної 
активності в країні і, як наслідок, на підвищення економічного зростання. 
Вумовах недостатності інвестиційних ресурсів в країні або їх обмеженості 
вцілому в економіці країни або в окремих її галузях іноземні 
інвестиціїчастково заповнюють інвестиційний пробіл. В підсумку, зростання 
іноземної інвестиційної активності в державі веде до зростання ВНП. 
У той же час, в ряді галузей приймаючої економіки з точки зору 
національних пріоритетів розвитку недоцільно допускати «конкуруючі» 
іноземні інвестиції. Необхідно відзначити, що при формуванні політики 
залучення іноземних інвестицій з метою мінімізації негативного їх впливу на 
приймаючу економіку слід забезпечувати розумне поєднання відкритості та 
протекціонізму, а також суворо диференційованого і структурованого 
підходу в залежності від національних пріоритетів розвитку. Говорячи про 
14 
 
позитивний ефект іноземного інвестування, заснованого на їх структурованій 
спрямованості, слід зазначити, що іноземні інвестиції (як і внутрішні) здатні 
не лише викликати зростання галузей, в які вони безпосередньо спрямовані, а 
й пов'язаних галузей в силу мультиплікативного ефекту. 
У цілому, основну роль іноземних інвестицій в приймаючій економіці 
можна визначити як роль «пускового механізму» для національної економіки 
і внутрішніх інвестиційних процесів. Крім, того, іноземні інвестиції 
відіграють роль засобу трансферту технологій. Однак в практиці іноземного 
інвестування цей напрямок носить непослідовний характер. 
При розгляді ефекту від використання матеріальних ресурсів (перш за 
все, природних) переважає в більшості випадків негативний ефект, 
виражений у виснаженні національних багатств навіть при їх ефективному 
використанні на рівні окремого підприємства.  
Також слід зазначити, що весь безпосередній ефект від використання 
матеріальних і трудових факторів виробництва припадає на частку 
іноземного інвестора. Для приймаючої країни ефект носить непрямий 
характер, який може бути як позитивним (робоча сила набуває нової якості; 
виробництво орієнтується на сучасні стандарти; вдосконалюється галузева і 
територіальна структура виробництва і т.п.), так і негативним (виснажуються 
природні запаси країни; в ряді випадків при нестачі відповідних заходів 
державної політики надмірно збільшується частка сировини, що проходить 
мінімальну обробку в країні; відбувається отримання «застарілих» 
технологій, скорочення робочих місць і т.п.). Ці наслідки впливу іноземних 
інвестицій на приймаючу економіку залежать значною мірою від їх 
національного регулювання [4, 20]. 
У цілому, іноземне інвестування здатне здійснювати позитивний вплив 
на стан приймаючої економіки загалом та підприємства зокрема при 
наявності в цій країні чіткої концепції, орієнтованої на структурований 
прийом іноземних інвестицій в інтересах розвитку національної економіки чи 
підприємств, що стимулює інвестування в ті галузі і в ті напрямки, де існує 
15 
 
найбільш гостра потреба в капіталовкладеннях. Таким чином, при поєднанні 
протекціонізму  і відкритості економіки іноземне інвестування несе 
позитивний ефект, виступаючи в ролі основи інвестиційних процесів в 
економіці. 
Враховуючи зазначене вище, ефект імпорту капіталу багато в чому 
залежить від фактичної потреби в інвестиціях і на певному підприємстві, як 
невід’ємної частини національної економіки, а також якості і кількості 
залучених інвестицій, спроможності підприємства до розширення його 
діяльності й підвищення конкурентоспроможності, досягненні необхідного 
рівня використання іноземних інвестицій. Тому наступні наші дослідження 
спрямуємо на більш глибше дослідження сутності поняття іноземних 
інвестицій, та визначення особливостей їх залучення в контексті розширення 
діяльності підприємства. 
Таким чином, глибинний економічний сенс залучення іноземного 
капіталу полягає в тому, що разом з ним в національну економіку 
привносяться нові технології і форми організації виробництва і бізнесу. Саме 
вони забезпечують принципово інший і більш значний економічний ефект у 
порівнянні з можливостями вітчизняного підприємництва. Це головний факт, 
який служить підставою при ухваленні рішення про відкриття національних 
кордонів для масового припливу зарубіжних капіталів. 
 
 
 1.2. Особливості залучення іноземних інвестицій 
 
Серед іноземних капіталовкладень виділяють прямі, портфельні та інші 
інвестиції (див. Додаток А). 
Прямі приватні інвестиції займають більшу частину в обсязі всіх 
іноземних інвестицій, крім цього, вони мають величезний вплив на об’єкти 
вкладення. Такого роду інвестиції носять довгостроковий характер, оскільки 
підприємства зі 100%-ю участю іноземного капіталу мають на увазі викуп 
16 
 
основної частини акцій підприємства, щоб встановити над ним контроль, що 
найчастіше супроводжується великими вкладеннями з боку іноземного 
інвестора. 
Така тісна співпраця, крім того, що є взаємовигідною, сприяє 
впровадженню нових передових технологій, покликаних створювати більш 
якісний і конкурентоспроможний товар, і це вигідно насамперед кінцевому 
споживачеві [3, 321-322]. 
Для  підприємства  залучення  подібних  інвестицій  незрівнянно 
вигідніше, ніж використання кредитів, адже підприємець отримує партнера, 
націленого на отримання прибутку, пов'язаного з розвитком підприємства, а 
не вигоди за рахунок використання чужих грошей (як у випадку з 
кредитними організаціями), власникам яких, як правило, байдужа доля 
підприємства. Також подібні інвестиції створюють позитивний ефект для 
залучення нових іноземних інвестиції в цю галузь і країну, роблячи 
інвестиційний клімат більш сприятливим, розвиваючи ринкові взаємини, 
процеси інтеграції та співробітництва. 
Портфельні інвестиції відносяться до вкладень з-за кордону у 
вітчизняні підприємства в розмірі, що не перевищує 10% частки 
капіталукомпанії. Такі обсяги, як правило, не дають права контролю і 
істотного впливу на діяльність компанії. Саме тому подібні вкладення 
називаються портфельними, тобто просто входять до складу певного 
інвестиційного портфеля, без істотної частки в ньому [6, 68-69].  
Згідно з міжнародним економічним правом, прямими вкладеннями 
іноземного капіталу вважаються інвестиції обсягом більше, ніж 10% 
капіталу. Вважається, що саме подібне співвідношення дає право управління 
компанією-предметом інвестицій. Частка в 10%, згідно з міжнародним 
законодавством, дає, наприклад, право на свого представника у вищому 
керуючому органі компанії – Раді директорів. Вкладення в чужий бізнес – не 
найбільш ефективне рішення, а капіталом необхідно керувати самостійно [26, 
112-114]. 
17 
 
Прямі інвестиції мають пріоритетне значення, оскільки вони 
справляють істотний вплив на національну економіку та міжнародний бізнес 
в цілому. Їх роль полягає, по-перше, у здатності активізувати інвестиційні 
процеси в силу властивого інвестицій мультиплікативного ефекту; по-друге, 
в сприянні загальній соціально-економічній стабільності, стимулюванні 
виробничих вкладень у матеріальну базу; по-третє, в поєднанні перенесення 
практичних навичок і кваліфікованого менеджменту з взаємовигідним 
обміном ноу-хау, що полегшує вихід на міжнародні ринки; по-четверте, в 
активізації конкуренції і стимулювання розвитку середнього і малого бізнесу; 
по-п’яте, у здатності (за умов правильних організації, стимулювання та 
розміщення) прискорити розвиток галузей і регіонів; по-шосте, в сприянні 
зростанню зайнятості та підвищенню рівня доходів населення, розширенні 
податкової бази. 
Прямі іноземні інвестиції є хорошим додатковим джерелом коштів для 
оновлення та розширення основного капіталу, реалізації інвестиційних 
проектів і програм, що забезпечують пожвавлення і підйом економіки, 
насичення внутрішнього ринку конкурентоспроможними товарами і 
послугами. Також вони є джерелом коштів для впровадження прогресивних 
технологій, ноу-хау та сучасних методів управління і маркетингу.  
Будучи спрямованими на конкретні об’єкти, залучення іноземних 
інвестицій часто супроводжуються навчанням персоналу, ефективним 
використанням нових технологій, ринкових механізмів, міжнародних 
контрактів тощо. Іноземні інвестиції сприяють освоєнню і закріпленню 
досвіду функціонування ринкової економіки, притаманних їй «правил гри», 
що призводить до припливу іноземного капіталу, дає інвесторам впевненість 
у поверненні вкладених коштів з достатнім прибутком і прискорює 
формування в країні інвестиційного клімату, сприятливого як для 
зарубіжних, так і для вітчизняних інвесторів.  
Крім того, залучення іноземних інвестицій прискорюють процес 
включення економіки у світовий ринок, розвиток інтеграційних процесів, 
18 
 
сприяє використанню переваг міжнародного поділу і кооперації праці, 
знаходженню ніш у світовому господарстві і ринку. Зрештою, на відміну від 
позик і кредитів, інвестиції не лягають додатковим тягарем на зовнішній борг 
і, навіть, сприяють отриманню коштів для його погашення. 
З точки зору ведення господарської діяльності, існують різні форми 
таких капіталовкладень, і одна з них – горизонтальні прямі іноземні 
інвестиції. Наприклад, якщо компанія з виробництва певної продукції 
відкриває такий же новий завод за межами своєї держави, це і є 
горизонтальні інвестиції. Горизонтальні інвестиції, як правило, 
супроводжуються експансією з боку материнської компанії і масовим 
вкладенням прямих іноземних інвестицій в економіку приймаючої країни 
[16, 94-95]. 
Існують дві важливі причини, через які компанія вирішує вести 
діяльність за межами своєї країни: доступ на нові (закордонні) ринки і 
наявність дешевих факторів виробництва.  
Горизонтальні інвестиції мають на увазі виробництво за кордоном 
практично тих самих продуктів і послуг, що і в країні базування. Цей вид 
інвестування називається горизонтальним, оскільки транснаціональні 
корпорації (далі – ТНК) копіюють ті ж види діяльності в різних країнах. 
Перевага віддається горизонтальним прямим іноземним інвестиціям, коли 
збут продукції на зарубіжні ринки занадто дорого обходиться в силу 
транспортних витрат і торгових бар'єрів. 
Вертикальні прямі іноземні інвестиції відносяться до тих міжнародних 
компаній, які ділять процес виробництва географічно. Вони називаються 
вертикальними, тому що ТНК ділять виробничий ланцюг вертикально, 
контролюючи деякі стадії виробництва за кордоном. Особливість такого 
поділу полягає в тому, що виробничий процес включає в себе численні стадії 
виробництва, що вимагають різні використовувані матеріали. Якщо ціни на 
ці складові варіюють по країнах, відповідно, для компанії буде вигідно 
розділити виробничий ланцюг. 
19 
 
Горизонтально інвестовані ТНК – це компанії, що виробляють однакові 
товари і послуги на численних підприємствах в різних країнах, у яких і 
виробництво здійснюються на тому ж ринку. Для здійснення горизонтальних 
інвестицій важлива наявність двох чинників: наявність незначних 
торговельних витрат і стабільного рівня економії масштабу. Головним 
мотивом горизонтальних інвестицій є уникнення транспортних витрат або 
вихід на закордонні ринки, що можна зробити, лише розмістивши там свої 
підприємства з виробництва товарів / послуг. Модель горизонтальних 
інвестицій передбачає розміщення інвестицій на підприємствах рівних за 
економічним рівнем і добробуту країн. В умовах сучасної глобалізації все ж 
переважають горизонтальні вкладення  коштів  іноземних  інвесторів  у  
вітчизняні  підприємства. Підприємства розвинених країн виступають 
одночасно і донорами, і реципієнтами, так як доступ на зарубіжні ринки є 
великим мотивом в порівнянні з можливістю скорочення витрат виробництва 
[20, 11]. 
З точки зору об’єкта вкладень, форми зарубіжного інвестування у 
вітчизняні підприємства поділяються на: 
1) реальні (залучення іноземних інвестицій підприємствами галузей 
виробництва, видобутку мінералів, важкої промисловості). У цю категорію 
зазвичай входять і прямі вкладення, як найбільш поширений тип інвестицій 
з-за кордону [31, 84-85]; 
2) фінансові (інвестиції на фондовому і валютному ринках, вкладення в 
цінні папери та боргові зобов'язання іноземних компаній вітчизняними 
інвесторами). Дана категорія включає в себе, в основному, портфельні 
1вкладення, що приносять стабільний дохід, але не дозволяють брати участь 
в управлінні компаніями; 
3) нематеріальні (купівля патентів, торговельних марок підприємств та 
ін.) – найсучасніший тип іноземних вкладень, що виник в результаті 
технологічного розвитку та підвищення цінності нематеріальних активів в 
сучасній світовій економіці. Часто даний тип супроводжує реальні інвестиції. 
20 
 
Наприклад, при покупці або створенні нового підприємства 
мажоритарному інвестору відходить не лише фізичне виробництво (завод, 
механізми), але й торгова марка або бренд, який належить компанії-
одержувачу інвестиційних коштів [22, 29-30]. 
На основі вищесказаного, можемо зробити деякі висновки та 
узагальнення.  
Поняття інвестиційної діяльності має на увазі вкладення абсолютно 
будь-якого майна для досягнення певних цілей. Такими цілями є як 
отримання прибутку, так і отримання будь-якого корисного ефекту. При 
розгляді інвестицій з позиції підприємницької діяльності виникає образ 
основної її мети. В цій позиції цілі інвестиційної діяльності збігаються з 
цілями самого бізнесу і полягають в забезпеченні максимально можливого 
рівня доходів його власникам. 
Глобалізація та інтеграція економічних національних зв’язків між 
державами створили передумови до збільшення мобільності капіталу.  
У зв’язку з тим, що з формуванням міжнародних економічних відносин 
з’явився і міжнародний поділ різних факторів виробництва (земля, праця і 
капітал), з’явилася й історично сформована спеціалізація різних країн з 
виробництва і торгівлі певними товарами і послугами. Іноземні інвестиції є 
певною формою для виходу капіталу з національного ринку на міжнародний. 
Прямі приватні інвестиції займають більшу частину в обсязі всіх 
іноземних інвестицій, крім цього, вони мають величезний вплив на об'єкти 
вкладення. Портфельні інвестиції відносяться до вкладень з-за кордону в 
розмірі, що не перевищує 10% частки капіталу компанії. Горизонтальні 
інвестиції, як правило, супроводжуються експансією з боку материнської 
компанії і масовим вкладенням прямих іноземних інвестицій в економіку 
приймаючої країни. 
 
 
21 
 
 1.3. Форми та шляхи залучення іноземних інвестицій 
 
Особливості режиму іноземних інвестицій на території України, 
легальні форми та шляхи їх залучення визначаються Законом України «Про 
захист іноземних інвестицій в Україні» (від 05.10.1991), «Про режим 
іноземного інвестування» (від 19.03.1996), «Про режим іноземного 
інвестування» (від 25.06.2016), «Про інвестиційну діяльність» (від 
20.10.2019) [14; 15; 16] дія яких поширюється виключно на іноземних 
інвесторів і підприємства з іноземними інвестиціями. 
Згідно із зазначеними нормативно-правовими актами, під іноземними 
інвестиціями розуміються цінності, що вкладаються іноземними інвесторами 
в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з 
метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту [14]. 
Відповідно до статті 2 Закону України «Про режим іноземного 
інвестування», іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на 
території України у вигляді: 
• іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним 
банком України; валюти України – при реінвестиціях в об’єкт 
первинного інвестування чи в будь-які інші об’єкти інвестування 
відповідно до законодавства України за умови сплати податку на 
прибуток (доходи) 
• будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов’язаних з ним 
майнових прав; акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також 
корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному 
фонді юридичної особи, створеного відповідно до законодавства 
України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій 
валюті; грошових вимог та права на вимоги виконання договірних 
зобов’язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість 
у конвертованій валюті, підтверджену згідно із законами 
22 
 
(процедурами) країни-інвестора або міжнародними торговельними 
звичаями; 
• будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у 
конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) 
країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також 
підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані 
на території України авторські права, права на винаходи, корисні 
моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо; 
прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на 
користування надрами та використання природних ресурсів, наданих 
відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у 
конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) 
країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями; 
• інших цінностей відповідно до законодавства України [13]. 
Іноземні інвестиції на території України можуть здійснюватись у 
різноманітних формах. 
Серед цих форм, слід виділити такі:  
• часткова участь у підприємствах, що створюються спільно з 
українськими юридичними і фізичними особами, або придбання 
частки діючих підприємств; створення підприємств, що повністю 
належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених 
підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність 
діючих підприємств повністю; 
• придбання незабороненого законами України нерухомого чи 
рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, 
обладнання, транспортні засоби та інші об’єкти власності, шляхом 
прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді 
акцій, облігацій та інших цінних паперів; придбання самостійно або за 
участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на 
23 
 
користування землею та використання природних ресурсів на 
території України; 
• придбання інших майнових прав; в інших формах, які не заборонені 
законами України, в тому числі без створення юридичної особи на 
підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України. 
Шляхи залучення іноземних інвестицій можуть бути зі створенням 
юридичної особи, або без її створення. У першому випадку можливі такі 
варіанти: 
 1) створення підприємства з іноземними інвестиціями, або купівля 
частки в Українському підприємстві (більше 10 %);  
2) або створення (100 %) іноземного підприємства (включаючи філії, 
відділення). 
 У другому випадку іноземні інвестиції можуть бути залучені на 
підставі договору про спільну інвестиційну діяльність; на підставі договору 
концесії; на підставі договорів про виробничу кооперацію, про розподіл 
продукції тощо. 
Пряме інвестування відбувається шляхом транскордонного руху 
капіталу: придбання інвестором за кордоном місцевого підприємства, 
створення нової закордонної філії, спільного або змішаного підприємства 
(змішане і приватне підприємство характеризується участю державних 
органів).  
В сучасній Україні прямі інвестиції дедалі частіше спрямовуються не 
на будівництво нових, а на придбання вже діючих підприємств, що 
здійснюється у формі злиття або їх поглинання. Це пояснюється тенденцією 
до глобалізації світових ринків, посиленням міжнародної конкуренції і 
необхідністю підвищення прибутків в інтересах акціонерів. 
Для підприємства залучення подібних інвестицій незрівнянно 
вигідніше, ніж використання кредитів, адже підприємець отримує партнера, 
націленого на отримання прибутку, пов'язаного з розвитком підприємства, а 
не вигоди за рахунок використання чужих грошей (як у випадку з 
24 
 
кредитними організаціями), власникам яких, як правило, байдужа доля 
підприємства. Також подібні інвестиції створюють позитивний ефект для 
залучення нових іноземних інвестиції в цю галузь і країну, роблячи 
інвестиційний клімат більш сприятливим, розвиваючи ринкові взаємини, 
процеси інтеграції та співробітництва. 
Придбання активів за кордоном може і не бути пов’язаним із 
транскордонним рухом капіталу у звичайному розумінні. Наприклад, 
підприємства, що працюють на експорт, можуть використовувати зароблені в 
іншій країні кошти для інвестицій за кордоном. Може відбуватися торгівля 
акціонерним капіталом між фірмами різних країн. 
Інший шлях залучення іноземних інвестицій не передбачає вкладень в 
акціонерний капітал. Він здійснюється шляхом укладення угод про подання 
ліцензій, торгових марок тощо 
При портфельному інвестуванні необов’язкові створення нових 
виробничих потужностей і контроль за їх використанням. Інвестор в такому 
випадку покладається в управлінні реальними активами на інших. Як 
правило, він просто купує існуючі цінні папери, набуваючи права на 
майбутній дохід. У більшості випадків такі інвестиції відбуваються на ринку 
цінних паперів, які вільно обертаються. 
Основні способи портфельного інвестування включають:  
а) покупку цінних паперів на ринках інших країн;  
б) покупку цінних паперів іноземних компаній у своїй країні;  
в) вкладення капіталу в міжнародні інвестиційні (пайові) фондів. 
За допомогою засобів закордонних портфельних інвесторів в Україні 
можливе вирішення таких економічних завдань:  
1) поповнення власного капіталу українських підприємств шляхом 
розміщення акцій українських акціонерних товариств серед іноземних 
портфельних інвесторів; 
25 
 
2) акумулювання позикових коштів українськими підприємствами для 
реалізації конкретних проектів шляхом розміщення серед портфельних 
інвесторів боргових цінних паперів українських емітентів;  
3) поповнення державного бюджету;  
4) ефективна реструктуризація зовнішнього боргу України [26, 121]. 
Портфельні інвестиції відносяться до вкладень з-за кордону у 
вітчизняні підприємства в розмірі, що не перевищує 10 % частки капіталу 
компанії. Такі обсяги, як правило, не дають права контролю і істотного 
впливу на діяльність компанії. Саме тому подібні вкладення називаються 
портфельними – тобто просто входять до складу певного інвестиційного 
портфеля, без істотної частки в ньому. Згідно з міжнародним економічним 
правом, прямими вкладеннями іноземного капіталу вважаються інвестиції 
обсягом більше, ніж 10 % капіталу. Вважається, що саме подібне 
співвідношення дає право управління компанією-предметом інвестицій. 
Частка в 10%, згідно з міжнародним законодавством, дає, наприклад, право 
на свого представника у вищому керуючому органі компанії – Раді 
директорів [16, 92-93]. Але, на нашу думку, вкладення в чужий бізнес – не 
найбільш ефективне рішення, а капіталом необхідно керувати самостійно. 
З точки зору ведення господарської діяльності, існують різні форми 
таких капіталовкладень, і одна з них – горизонтальні прямі іноземні 
інвестиції. Наприклад, якщо компанія з виробництва прохолоджувальних 
напоїв відкриває такий же новий завод за межами своєї держави, це і є 
горизонтальні інвестиції. Горизонтальні інвестиції, як правило, 
супроводжуються експансією збоку материнської компанії і масовим 
вкладенням прямих іноземних інвестицій в економіку приймаючої країни. 
Існують дві важливі причини, через які компанія вирішує вести 
діяльність за межами своєї країни: доступ на нові (закордонні) ринки і 
наявність дешевих факторів виробництва. Горизонтальні інвестиції мають на 
увазі виробництво за кордоном практично тих самих продуктів і послуг, що 
ів країні базування. Цей вид інвестування називається горизонтальним, 
26 
 
оскільки ТНК копіюють ті ж види діяльності в різних країнах. Перевага 
віддається горизонтальним прямим іноземним інвестиціям, коли збут 
продукції на зарубіжні ринки занадто дорого обходиться в силу 
транспортних витрат і торгових бар’єрів [8, 64]. 
Вертикальні прямі іноземні інвестиції відносяться до тих міжнародних 
компаній, які ділять процес виробництва географічно. Вони називаються 
вертикальними, тому що ТНК ділять виробничий ланцюг вертикально, 
контролюючи деякі стадії виробництва за кордоном. Особливість такого 
поділу полягає в тому, що виробничий процес включає в себе численні стадії 
виробництва, що вимагають різні використовувані матеріали. Якщо ціни наці 
складові варіюють по країнах, відповідно, для компанії буде вигідно 
розділити виробничий ланцюг. 
В економічній літературі дуже близькими поняттями до вертикальних 
прямих іноземних інвестицій часто називають аутсорсинг і фрагментацію 
[19, 67-68]. Ці поняття дуже узагальнено відображають діяльність компанії і 
зазвичай включають поділ виробничого процесу за межами країни-
базування. До того ж, дослідники по-різному визначають географічне 
розділення виробництва: як «дезінтеграцію виробництва», як «розрив 
ланцюжка створення вартості», або як явище «делокалізації» [27, 188]. 
Горизонтально інвестовані ТНК – це компанії, що виробляють однакові 
товари і послуги на численних підприємствах в різних країнах, у яких і 
виробництво здійснюються на тому ж ринку. Для здійснення горизонтальних 
прямих іноземних інвестицій важлива наявність двох чинників: наявність 
незначних торговельних витрат і стабільного рівня економії масштабу. 
Головним мотивом горизонтальних прямих іноземних інвестицій є 
уникнення транспортних витрат або вихід на закордонні ринки, що можна 
зробити, лише розмістивши там свої підприємства з виробництва товарів / 
послуг. Модель горизонтальних прямих іноземних інвестицій передбачає 
розміщення інвестицій на підприємствах рівних за економічним рівнем і 
добробуту країн. В умовах сучасної глобалізації все ж переважають 
27 
 
горизонтальні вкладення коштів іноземних інвесторів у вітчизняні 
підприємства. Підприємства розвинених країн виступають одночасно і 
донорами, і реципієнтами здебільшого прямих іноземних інвестицій, так як 
доступ на зарубіжні ринки є великим мотивом в порівнянні з можливістю 
скорочення витрат виробництва 
Отже, прямі вкладення з-за кордону найчастіше відбуваються шляхом 
заснування нової компанії або покупки істотної частки вже існуючого 
підприємства. 
 Роль іноземних інвестицій зводиться до розвитку економіки країни 
загалом і одержувачів цих інвестицій (підприємств, виробництв і т. д.) 
зокрема. 
 Як правило, великі промислові і банківські компанії розміщують в 
інших країнах своє виробництво, скуповують необхідні активи, поглинають 
різні фірми, розвивають власну філіальну мережу за кордоном, організують 
безліч дочірніх і залежних компаній. 
  
28 
 
РОЗДІЛ 2.  
ПЕРЕДУМОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ КНП 
ЧМРОП «АСТРА» НА ОСНОВІ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ 
ІНВЕСТИЦІЙ 
 
 
 2.1. Оцінка матеріально-технічного і кадрового забезпечення КНП 
ЧМРОП «АСТРА» 
 
Основним видом діяльності комунального некомерційного 
підприємства «Черкаська міська реабілітаційно-оздоровча поліклініка 
“АСТРА”» (далі – КНП «ЧМРОП “АСТРА”») є загальна медична практика. 
Підприємство здійснює також інший вид діяльності за напрямком 
«стоматологічна практика». 
Юридична адреса підприємства: м. Черкаси, вул. Гоголя, 368. Дата 
реєстрації підприємства – 03.10.2003. 
Підприємство було утворено згідно Черкаської міської ради шляхом 
зміни найменування комунального некомерційного підприємства 
“Черкаський міський реабілітаційно-оздоровчий центр «Астра» Черкаської 
міської ради. Засновником Підприємства є територіальна громада міста 
Черкаси в особі Черкаської міської ради, яка в установленому чинним 
законодавством порядку представляє спільні інтереси територіальної 
громади міста Черкаси та здійснює управління об'єктом комунальної 
власності. 
У 1992 р. «Астра» отримала визнання Центру комплексної медичної 
реабілітації інвалідів усіх категорій. У 1993 р. заклад було визнано третім 
етапом медичної реабілітації працездатного населення після перенесених 
інфаркту міокарда, мозкового інсульту, травм хребта, голови, кінцівок.  
У 1999 р. «Астрі» було присвоєно вищий рівень державної акредитації 
(нині ліцензія Центру безстрокова). У 2009 р. Центр було нагороджено 
29 
 
Дипломом Всеукраїнського проекту «Флагман сучасної медицини». З 
перших днів існування центру, у ньому функціонує відділення ранньої 
медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів з дитячим церебральним 
паралічем. 
Основною метою діяльності підприємства є надання населенню згідно 
з вимогами відповідних нормативно-правових актів медичних послуг, 
спрямованих на збереження, поліпшення та відновлення здоров’я, 
підвищення санітарної культури без отримання прибутку; здійснення 
діяльності, необхідної для належного забезпечення запобігання 
захворюванням та інвалідності, реабілітації пацієнтів та інвалідів; організація 
взаємодії з іншими закладами охорони здоров’я з метою забезпечення 
наступності у наданні медичної допомоги на різних рівнях та ефективного 
використання ресурсів системи медичного обслуговування. 
Діяльність КНП «ЧМРОП “АСТРА”» спрямована на безоплатне 
обслуговування таких категорій громадян:  
 інваліди всіх категорій; чорнобильці; учасники та інваліди ВВВ; 
діти війни; воїни-інтернаціоналісти;  
 воїни АТО та члени їх сімей; вимушені переселенці; сім’ї загиблих 
при виконанні службових обов’язків;  
 багатодітні та малозабезпечені сім’ї; жінки після мастектомії;  
 люди після перенесення інфаркту міокарда, мозкового інсульту, 
травм голови, кінцівок, хребта; 
 інваліди-спинальники (на дому); 
 діти-інваліди з ДЦП та їх матері. 
В КНП «ЧМРОП “АСТРА”» діють дитяче, реабілітаційне та 
фізіотерапевтичне відділення. На базі підприємства також функціонують: 
клінічна лабораторія; кабінет кишкових зрошень; зала лікувальної 
фізкультури; тренажерна зала; штучна сольова печера; фізіотерапевтичні 
кабінети; за договором оренди – стоматологічний кабінет; кабінет УЗД; 
аптека; фітокомплекси «Олівія».  
30 
 
Заклад забезпечує комісійний огляд пацієнтів фахівцями: терапевтом, 
невропатологом, кардіологом, гастроентерологом, ендокринологом, 
акушером-гінекологом, отоларингологом, ортопедом-травматологом, 
лікарем-дерматовенерологом, андрологом, психологом, логопедом, 
рефлексотерапевтом, лікарем ЛФК, фізіотерапевтом, окулістом, хірургом, 
педіатром. 
Згідно пп. 1.7 та 1.8 Статуту КНП «ЧМРОП “АСТРА”», підприємство є 
неприбутковою організацією. Воно здійснює господарську некомерційну 
діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без 
мети одержання прибутку. Підприємство відповідає за своїми 
зобов’язаннями коштами, що є у його розпорядженні [29]. 
Статутний капітал КНП «ЧМРОП “АСТРА”» становить: 3918821 
гривень 00 коп [29]. 
Матеріально-технічні ресурси підприємства КНП «ЧМРОП “АСТРА”» 
є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного 
управління. Майно підприємства становлять необоротні та оборотні активи, 
основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому 
засновником. 
До основних засобів належать: будинки; споруди; ліжковий фонд; 
виробнича інфраструктура; лабораторне обладнання; транспорт. 
Свою вартість основні засоби розподіляють по частинам серед наданих 
медичних послуг. Вони характеризуються як фізичний знос устаткування 
(будівлі), що дорівнює відсотку амортизаційних відрахувань за рік. У свою 
чергу, кількість медичного та лабораторного обладнання, ліжковий фонд 
залежать від профілю та потужності підприємства. 
Оборотні кошти підприємства медичного профілю включають в себе: 
1) предмети одноразового використання;  
2) лікарські засоби;  
3) м’який інвентар;  
4) грошові ресурси;  
31 
 
5) касові залишки;  
6) кошти в розрахунках та ін. 
Оборотні кошти переносять свою вартість у вартість вироблених 
медичних послуг цілком за рік. Наприклад, якщо медичні засоби і матеріали 
мають термін придатності до 1 року, то вони відносяться до оборотних 
коштів. 
Ліжковий фонд КНП ЧМРОП «АСТРА» станом на кінець 2019 р. 
становить 40 ліжок (детальніше використання ліжкового фонду КНП 
ЧМРОП «АСТРА» на прикладі 2019 р. – див. Таблицю 2.1).  
Таблиця 2.1 -Використання ліжкового фонду КНП ЧМРОП «АСТРА» у 
2019 р. 
Показник використання ліжкового фонду Числовий показник 
Зайнятість ліжка протягом року 330 
Середня тривалість госпіталізації 16,2 
Фактична зайнятість ліжка на рік 345 
Фактична середня тривалість госпіталізації 18 
 
Розрахуємо економічну ефективність використання (ступінь його 
раціонального і цільового використання) ліжкового фонду підприємства. 
Етап 1. Цільове використання ліжкового фонду. 
Коефіціент цільового використання ліжкового фонду [Кс]  
обраховується за формулою: 
Кс = Uc : Uf 
як співвідношення між цільовою зайнятістю ліжкового фонду при 
госпіталізації стаціонарних хворих (днів у році) [Uc] та фактичною 
зайнятістю ліжкового фонду (днів у році) [Uf].  
Зауважимо, що показник Uc визначається експертним шляхом і 
висловлює обґрунтованість госпіталізації хворих, тобто використання 
ліжкового фонду за цільовим призначенням. У випадку КНП ЧМРОП 
32 
 
«АСТРА» цей показник становить 242 дні на рік. Фактичною зайнятість 
ліжкового фонду підприємства [Uf] становить 345 днів на рік. 
Отже: 
Кс = 242 : 345      Кс = 0,7 
Коефіціент цільового використання ліжкового фонду [Кс] КНП 
ЧМРОП «АСТРА» становить 0,7. 
Етап 2. Коефіцієнт раціонального використання ліжкового фонду. 
 
Фактичний і нормативний показники коефіцієнта раціонального 
використання ліжкового фонду розраховуються за формулами: 
Оf = Uf : АF 
Оn = Un : Аn 
де Uf – фактична зайнятість ліжка; АF – фактична середня тривалість 
госпіталізації; Un – норматив зайнятості ліжка; Аn – норматив тривалості 
госпіталізації. 
Отже: 
Оf = Uf : Аf = 345 : 18 = 19,2 
Оn = Un : Аn = 330 : 16,2 = 20,4 
Визначимо коефіцієнт раціонального використання ліжкового фонду 
КНП «ЧМРОП “АСТРА”»: 
Кr = Оf : Оn 
Отже: 
Кr = Оf : Оn = 19,2 : 20,4 = 0,94 
Визначимо коефіцієнт ефективності використання ліжкового фонду 
КНП «ЧМРОП “АСТРА”». Він становить співвідношення між коефіцієнтом 
раціонального використання ліжкового фонду [Кr] та коефіцієнтом цільового 
використання ліжкового фонду [Кс] 
Ке = Кr : Кс 
Отже: 
Ке = Кr x Кс = 0,94 x 0,7 = 0,66 (тобто 66 %) 
33 
 
Таким чином, коефіцієнт ефективності використання ліжкового фонду 
КНП «ЧМРОП “АСТРА”» у 2019 р. склав 66%, що є незадовільним 
показником. Сума фінансових коштів, що були витрачені у 2019 р. на 
утримання ліжкового фонду підприємства (40 ліжок) склала 68 тис. грн.  
Отже, річний економічний збиток КНП «ЧМРОП “АСТРА”», 
спричинений недостатньо ефективним використанням ліжкового фонду, 
становить: 
68 000 х (1-0,66) = 23140 (грн.) 
У Таблиці 2.2 наведено узагальнені відомості про щорічні витрати  
КНП «ЧМРОП “АСТРА”» за спожитий природний газ, електричну енергію, 
послуги тепло-, водопостачання і водовідведення та інші комунальні 
послуги. 
Таблиця 2.2 -Витрати  КНП «ЧМРОП “АСТРА”» за спожитий 
природний газ, електричну енергію, послуги тепло-, водопостачання і 
водовідведення та інші комунальні послуги у 2017 – 2019 рр. 
Статті витрат 2017 р. 2018 р. 2019 р. 
Фактичне споживання, у 1221,1 1228,7 1868,3 
вартісних показниках, тис. грн 
Усього витрат від операційної 10824 13379 13514 
діяльності, тис. грн 
Заборгованість на 01.01. х х х 
наступного року 
Частка витрат на енергоносії від 11,3 9,2 13,8 
загального обсягу щорічних 
витрат, % 
[розроблено автором] 
 
З даних, представлених у Таблиці 2.2, випливає те, що частка щорічних 
витрат КНП «ЧМРОП “АСТРА”» на покриття енергоносіїв становить від 9,2 
до 13,8 % від загального обсягу щорічних витрат.  
Така розбіжність обумовлена розширенням фонду основних засобів 
підприємства у 2019 р. за рахунок введення в експлуатацію нових приміщень 
і споруд, неоднаковим рівнем фінансування підприємства (у 2017 р. 
порівняно із наступними роками), коливанням протягом 2017 – 2019 рр. 
34 
 
ринкової вартості енергоносіїв, різною тривалістю опалювального сезону 
(наприклад, у 2018 р. опалювальний сезон закінчився 6 квітня замість 
традиційного 15 квітня). 
У Таблиці 2.3 подано відомості про кадрове забезпечення КНП 
«ЧМРОП “АСТРА”». На кінець 2017 р. на підприємстві були зайняті 121,0 
штатних одиниць, з них – 94,75 штатних одиниць медичного персоналу 
(16,5 – лікарі; 56,75 – середній медперсонал; 21,50 – молодший медперсонал). 
На кінець 2018 р. на підприємстві були зайняті 120,5 штатних одиниць, 
з них – 95,0 штатних одиниць медичного персоналу (16,75 – лікарі; 57,25 – 
середній медперсонал; 20,75 – молодший медперсонал).  
На кінець 2019 р. на підприємстві були зайняті 121,25штатних одиниць, 
з них – 94,25 штатних одиниць медичного персоналу(16,75 – лікарі; 56,75 – 
середній медперсонал; 21,5 – молодший медперсонал). 
На початок 2020 р. у Центрі працювало 125 штатних одиниць, в т.ч. 24 
лікарів (62 % – вищої категорії) і 61 медична сестра (70 % – вищої категорії).  
Таблиця 2.3 -Кадрове забезпечення КНП «ЧМРОП “АСТРА”» у 2017 – 
2019 рр. 
Посада Зайнято штатних одиниць на кінець року 
2017 2018 2019 
Всього штатних одиниць 121,0 120,5 121,25 
Штатних одиниць медичного 94,75 95,0 94,25 
персоналу 
Частка штатних одиниць 78,3 78,8 77,7 
медичного персоналу у кадровій 
структурі підприємства, % 
Лікарі, шт. од. 16,5 16,75 16,0 
Середній медперсонал, шт. од. 56,75 56,75 56,25 
Молодший медперсонал, шт. од. 21,5 21,5 22,0 
Спеціалісти (немедики), шт. од. 14,0 14,0 15,0 
Інші, шт. од. 12,25 11,5 12,0 
Річний фонд оплати праці, тис. 5710 4859 7204 
грн 
[розроблено автором] 
35 
 
З цього можемо зробити висновок, що кількість штатних одиниць, які 
були задіяні в роботі КНП «ЧМРОП “АСТРА”» протягом 2017 – 2019 рр. є 
майже сталою, а зміни у кадровому забезпеченні підприємства стосувалися 
переважно лише організаційної реструктуризації в бік оптимізації займаних 
посад із видами робіт і послуг, що надавалися підприємством. 
Частка витрат на оплату праці становила 52,75 % (у 2017 р.); 36,3 % (у 
2018 р.); 53,3 % (у 2019 р.) річних витрат від операційної діяльності КНП 
«ЧМРОП “АСТРА”». 
 
 2.2. Аналіз ефективності діяльності неприбуткової організації КНП 
ЧМРОП «АСТРА» 
 
Ефективність діяльності некомерційного медичного підприємства 
залежить від таких чинників: 
 1) ефективність використання матеріальних ресурсів;  
2) переоцінка основних засобів та залишкова вартість основних засобів; 
3) забезпечення закладу лікарськими засобами та медичними препаратами;  
4) інформаційне забезпечення медичної організації і комп’ютеризація 
робочого процесу;  
5) співпраця із партнерами, зокрема у сфері інвестицій, а також 
постачання матеріально-технічних засобів. 
Некомерційне підприємство для ведення своєї діяльності повинне мати 
певний дохід. До основних джерел формування доходів КНП «ЧМРОП 
“АСТРА”» належать: 
• комунальне майно, передане підприємству відповідно до рішення 
пройого створення;  
• кошти державного та/або місцевого бюджету; 
• власні надходження підприємства (від надання платних послуг, що 
надаються підприємством згідно з його основною діяльністю; від 
36 
 
господарської та/або виробничої діяльності; за оренду майна; від 
реалізації майна; благодійні внески, гранти, дарунки, всі види 
добровільної та безоплатної допомоги, внески від спонсорів та 
меценатів; інші власні надходження підприємства);  
• цільові кошти; 
• майно, придбане у інших юридичних або фізичних осіб; 
надходження коштів на виконання програм соціально-економічного 
розвитку регіону, програм розвитку медичної галузі; 
• кошти та майно, отримані з інших джерел, не заборонених чинним 
законодавством України; інші джерела, не заборонені 
законодавством. 
Зауважимо, що некомерційні підприємства, на відміну від комерційних, 
при формуванні доходу мають право на широке використання таких джерел 
фінансування, як вступні і членські внески, добровільні внески і 
пожертвування, цільові надходження від фізичних та юридичних осіб та ін. 
 Право залучати додаткові джерела формування доходу надається 
некомерційним підприємствам в обмін на зобов’язання створювати 
переважно суспільні блага, надавати соціальну підтримку, реалізовувати 
професійні, аматорські, громадські інтереси окремих груп населення, а 
можливий прибуток не розподіляється між засновниками (учасниками) 
некомерційної організації [14; 15]. 
Порядок надходження вступних і регулярних внесків учасників 
некомерційного підприємства визначається установчими документами або 
рішенням її органів управління. 
Механізм регулярних надходжень від засновників визначається 
установчими документами некомерційного підприємства. 
 Так як засновником КНП «ЧМРОП “АСТРА”» є держава, то кошти 
надходять до підприємства на основі нормативного фінансування. 
 Нормативи формуються на такому рівні, щоб КНП «ЧМРОП 
37 
 
“АСТРА”» мала можливість забезпечити відшкодування експлуатаційних 
доходів, розширити матеріально-технічну базу, здійснити капітальний 
ремонт, провести грошовий розрахунок з працівниками та ін.  
Нормативне фінансування здійснюється на основі спеціальних 
розрахункових показників, які найбільш повно відображають результати 
функціонування підприємства [29]. 
З метою аналізу динаміки руху грошових коштів КНП «ЧМРОП 
“АСТРА”» протягом 2017 – 2019 рр. побудуємо Таблицю 2.4.  
Аналізуючи дані цієї таблиці, зазначимо, що обсяг грошових 
надходжень від операційної діяльності підприємства протягом 2017 – 2018 
рр. зріс із 10834 тис. грн. до 13523 тис. грн., тобто на 24,8 %.  
Однак за період 2018 – 2019 рр. обсяг надходжень був майже 
однаковим, скоротившись лише на 0,5 %, що в абсолютному відношенні 
становить 13434 тис. грн. (2019 р.) проти 13523 тис. грн. (2018 р.).  
Переважну більшість грошових надходжень підприємства становлять 
бюджетні асигнування. За період 2017 – 2019 рр. їх частка становила 8613 
тис. грн. у 2017 р., 10945 тис. грн. у 2018 р., 10447 тис. грн. у 2019 р., що 
дорівнювало 79,8 %; 81 % та 78 % відповідно.  
Обсяги цільового фінансування КНП «ЧМРОП “АСТРА”» суттєво 
зросли у 2018 р. Якщо у 2017 р. кошти, отримані підприємством за цією 
статтею, становили лише 6 тис. грн, то у 2018 р. вони зросли до 1298 тис. грн. 
 У 2019 р. цільове фінансування підприємства зросло ще на 24,9 %, 
досягнувши 1499 тис. грн.  
Чистий рух коштів підприємства за рік виражається так: + 10 тис. грн. у 
2017 р.; – 80 тис. грн. у 2018 р.; + 143 тис. грн. у 2019 р.  
З цього випливає, що фінансовий результат від операційної діяльності 
підприємства у 2018 р., мав від’ємне значення, що свідчить про його 
збиткову діяльність. 
 
38 
 
Таблиця 2.4 - Динаміка руху грошових коштів КНП «ЧМРОП 
“АСТРА”» у 2017 – 2019 рр., тис. грн. 
Стаття 2017 р. 2018 р. 2019 р. 
Надходження 
Бюджетні асигнування 8613 10945 10447 
Надходження від надання послуг (виконання 1996 2263 2634 
робіт) 
Інші надходження від обмінних операцій 155 164 233 
Інші надходження 60 151 120 
Усього надходжень від операційної 10834 13523 13434 
діяльності 
Витрати 
Витрати на виконання бюджетних програм 8613 10945 10447 
Витрати на виготовлення продукції (надання 2132 2299 2543 
послуг, виконання робіт) 
Інші витрати за обмінними операціями 12 118 268 
Інші витрати 65 151 120 
Усього витрат від операційної діяльності 10824 13379 13514 
Чистий рух коштів від операційної діяльності 10 – 80 143 
Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності 
Надходження цільового фінансування 6 1298 1499 
Витрати від інвестиційної діяльності 6 1298 1499 
Чистий рух коштів за звітний період 
Чистий рух коштів за звітний період 10 – 80 143 
Залишок коштів на кінець року 
Залишок коштів на кінець року 147 67 210 
[розроблено автором] 
 
Звернемо увагу на те, що згідно пп. 12.1 і 12.2 Статуту КНП «ЧМРОП 
“АСТРА”», доходи (прибутки) підприємства або їх частина не підлягають 
розподілу серед засновників, членів організації, працівників (окрім оплати 
їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів 
управління та інших пов’язаних з ними осіб.  
Крім того, доходи (прибутки) підприємства повинні використовуватися 
виключно для фінансування видатків на утримання цієї неприбуткової 
39 
 
організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, 
визначених її установчими документами [29]. 
Таблиця 2.5 - Аналіз структури надходжень грошових коштів у 
результаті операційної діяльності КНП «ЧМРОП “АСТРА”» у 2017 – 
2019 рр. 
    Структ. 
Вид надходження 2017 2018 2019 зрушення, 
грошових коштів п.п. 
сума, питома сума, питома сума, питома 2018 2019 
тис. вага, % тис. вага, % тис. вага, % 
грн грн грн 
Бюджетні 8613 79,5 10945 80,9 10447 77,8 1,4 -1,1 
асигнування 
Надходження від 1996 18,4 2263 16,7 2634 19,6 -1,7 2,9 
наданих послуг 
(виконаних робіт) 
Інші надходження 155 1,5 164 1,3 233 1,7 -0,2 0,4 
від обмінних 
операцій 
Інші надходження 60 0,6 151 1,1 120 0,9 0,5 -0,2 
Усього 10834 100 13523 100 13434 100 х х 
[розроблено автором] 
 
Аналіз динаміки надходження бюджетних асигнувань свідчить про 
тенденцію їх збільшення в абсолютному виразі у 2018 р. (+ 1,4 %) та про 
скорочення у 2019 р.  (- 1,1 %).  
Протягом 2017 – 2018 рр. у КНП «ЧМРОП “АСТРА”» спостерігається 
тенденція зменшення надходжень від наданих послуг (- 1,7 %) та від 
обмінних операцій (- 0,2 %), зростання надходжень від інших операцій 
(+ 0,5%).  
Протягом 2018 – 2019 рр. спостерігається тенденція зростання 
надходжень від наданих послуг (+ 2,9 %) та від обмінних операцій (+ 0,4 %), 
зниження надходжень від інших операцій (- 0,2 %). 
Наступним етапом аналізу діяльності установи є аналіз фактичних 
видатків КНП «ЧМРОП “АСТРА”». 
40 
 
Таблиця 2.6 - Структура надходжень і витрат грошових коштів у 
результаті інвестиційної діяльності КНП «ЧМРОП “АСТРА”» у 2017 – 
2019 рр. 
Стаття 2017 2018 2019 
Надходження від інвестиційної діяльності, тис. грн 
Надходження від продажу х х х 
фінансових інвестицій 
Надходження від продажу х х х 
основних засобів 
Надходження від продажу х х х 
інвестиційної нерухомості 
Надходження від продажу х х х 
нематеріальних активів 
Надходження від продажу х х х 
капітальних інвестицій 
Надходження цільового 6 1298 1500 
фінансування 
Витрати від інвестиційної діяльності, тис. грн 
Витрати на придбання х х х 
фінансових інвестицій 
Витрати на придбання 6 1298 х 
основних засобів 
Витрати на придбання х х х 
інвестиційної нерухомості 
Витрати на придбання х х х 
нематеріальних активів 
Витрати на придбання х х х 
капітальних інвестицій 
Інші витрати х х 1500 
[розроблено автором] 
 
У Таблиці 2.6 представлено структура надходжень і витрат грошових 
коштів у результаті інвестиційної діяльності КНП «ЧМРОП “АСТРА”» у 
2017 – 2019 рр.  
З наведених даних випливає, що протягом останніх трьох років на 
підприємстві спостерігається тенденція зростання надходжень від 
інвестиційної діяльності. Найбільші структурні зрушення при цьому 
відбулися у 2018 р., коли абсолютні показники надходжень становили 1298 
тис. грн., або понад 21600 % від попереднього року. У 2019 р. надходження 
від інвестиційної діяльності зросли на 15,6 % порівняно з 2018 р. 
41 
 
Таблиця 2.7 - Аналіз структури видатків грошових коштів у результаті 
операційної діяльності КНП «ЧМРОП “АСТРА”» у 2017 – 2019 рр. 
    Структ. 
Напрям видатків 2017 2018 2019 зрушення, 
грошових коштів п.п. 
сума, питома сума, питома сума, питома 2018 2019 
тис. вага, % тис. вага, % тис. вага, % 
грн грн грн 
Фонд заробітної 5710 52,7 4859 35,9 7204 53,6 -16,8 17,7 
плати 
Витрати при 1996 18,4 2263 16,7 2634 19,6 - 1,7 2,9 
наданні послуг / 
виконанні робіт 
Витрати на 1221 11,3 1229 9,2 1868 13,9 - 2,1 4,7 
енергоносії 
Інші видатки 1907 17,6 5172 38,2 1728 12,9 20,6 - 25,3 
Усього 10834 100 13523 100 13434 100 х х 
[розроблено автором] 
 
Аналіз структури видатків КНП «ЧМРОП “АСТРА”» свідчить, що 
видатки на оплату праці співробітників установи протягом 2017 – 2019 рр. 
становили від 35,9 % до 53, %; витрати при наданні послуг / виконанні робіт 
становили від 16,7 % до 19,6 %; відрахування на енергоносії складають від 
9,2 % до 13,9 % усіх витрат підприємства протягом року. 
Як бачимо, така ситуація є типовою для комунальних неприбуткових 
організацій медичного профілю.  
Ефективності економічної та фінансової діяльності неприбуткових 
підприємств переважно залежить від обґрунтованості, своєчасності і 
доцільності прийнятих рішень. Тому аналіз динаміки доходів і видатків, а 
також аналіз фінансового результату діяльності установи є необхідною 
складовою ефективного управління організацією. Це забезпечить цільове та 
більш ефективне використання бюджетних коштів та позитивно позначиться 
на процесі діяльності неприбуткової організації.  
Поетапне здійснення аналізу фінансової діяльності бюджетної установи 
дозволяє виявити структурні особливості грошових надходжень, 
42 
 
проаналізувати динаміку фінансування за загальним та спеціальним 
фондами, та ефективність їх використання. Результати такого роду аналізу 
можуть бути корисними для довгострокового планування роботи 
підприємства та прийняття інших управлінських рішень. 
  
43 
 
РОЗДІЛ 3.  
ШЛЯХИ ТА ПРОГНОЗОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЗАЛУЧЕННЯ 
ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ОРГАНІЗАЦІЄЮ КНП ЧМРОП «АСТРА» 
 
 
3.1. Шляхи оптимізації діяльності та перспективи розвитку КНП 
ЧМРОП «АСТРА» 
 
Одним зі шляхів удосконалення діяльності КНП ЧМРОП «АСТРА» є 
ефективна організація управлінського обліку.  
З метою правильної організації управлінського обліку КНП, потрібно 
послідовно виконати декілька етапів його впровадження. Охарактеризуємо 
покроково сутність кожного із цих етапів: 
1. Необхідно визначити основні цілі та ключові показники 
ефективності підприємства. У зв’язку з цим, вирішальну роль відіграватиме 
профіль медичного КНП, а також нинішня ситуація на ринку медпослуг у 
Черкаській області. Це, в свою чергу, впливатиме на впровадження сучасних 
медичних послуг, появі нових видів послуг і покращенню вже існуючих 
завдяки закупівлі новітнього медичного обладнання, використанню нових 
медичних технологій, ліквідації неприбуткових корпусів і, відповідно, 
завдяки наданню приміщень в оренду. 
2. Спираючись на визначені цілі та завдання, слід провести необхідні 
розрахунки, аби окреслити пріоритетні варіанти, котрі зможуть забезпечити 
найкращий результат: наприклад, сприятимуть збільшенню доходів або 
дозволять значно мінімізувати витрати. Для досягнення цього завдання в 
КНП ЧМРОП «АСТРА» потрібно скласти наказ щодо організації 
управлінського обліку. Основні нюанси, що мають бути зазначені в 
документі, є такими: порядок ведення управлінського обліку; проект 
робочого плану рахунків із деталізацією бухгалтерських рахунків, вказати 
об’єкти управлінського обліку; охарактеризувати методи обліку витрат, а 
44 
 
також калькулювання собівартості; призначити відповідальних за здійснення 
управлінського обліку. 
3. Оптимізації діяльності КНП ЧМРОП «АСТРА» сприятиме розробка 
посадових інструкцій для відповідальних працівників (у разі створення 
спеціального відділу) або внесення суттєвих змін і доповнень до вже 
існуючих посадових інструкцій. 
4. Залежно від виду інформації та виробничих потреб, на КНП ЧМРОП 
«АСТРА» варто розробити та запровадити стандартні форми управлінської 
звітності. Насамперед йдеться про форми термінової управлінської звітності, 
із обсягом інформації, що потрібна керівнику підприємства для прийняття 
рішення; форми звітності, що містить інформацію за основними критеріями 
ефективності діяльності відповідно до визначених у п. 1 цілей та завдань; 
форми звітності, котрі містять інформацію про виконання бюджетів витрат, 
доходів та грошових коштів як по підприємству, так і в розрізі підрозділів 
(центрів відповідальності); узагальнюючої управлінської звітності 
(управлінський баланс та ін.).  
Терміни подання різних типів звітів мають бути встановлені виходячи з 
потреб закладу. Для цього в документообігу КНП ЧМРОП «АСТРА» 
потрібно визначити таку структуру звітності:  
• оперативні або термінові звіти (наприклад звіти про рух 
грошових коштів за день); 
• щотижневі (про обсяги наданих медичних послуг у розрізі, про 
об’єм витрат медикаментів та виробів медичного призначення, 
про наповненість графіка прийому тощо);  
• щомісячні (встановлення найзатребуванішої медпослуги, 
обрахунки ступеня завантаженості лікувальної установи, 
визначення попиту на медпослуги, аналіз використання 
ліжкового фонду, аналіз завантаженості працівників 
підприємства тощо);  
45 
 
• щоквартальні (наприклад, звіти про виконання фінансового 
плану);  
• щорічні (наприклад, звіт про управлінський баланс, звіт про річні 
витрати, звіт про рух грошових коштів, звіт про отримані 
прибутки за рік).  
5. Розробити порядок (документообіг) отримання, обміну (між 
центрами відповідальності), обробки інформації відповідальним менеджером 
з метою надання її керівнику КНП ЧМРОП «АСТРА».  
6. Оптимізацію роботи КНП ЧМРОП «АСТРА»  можна забезпечити 
шляхом чітко визначеної організаційної структури підприємства. З цією 
метою пропонуємо виділити центри відповідальності (функціонально 
однорідні підрозділи): а) Центр витрат (для обліку та планування витрат); б) 
Центр доходів (для аналізу отриманих доходів, а також їх максимізації); в) 
Центр прибутків (забезпечуватиме максималізацію прибутку); г) Центр 
інвестицій (забезпечуватиме аналіз ефективності використання майна КНП, 
здійснюватиме пошук і переговори з інвесторами, проводитиме раціональний 
розподіл виділених керівником коштів на впровадження нових проектів, 
зокрема нових видів послуг, займатиметься придбанням нового медичного 
обладнання, новітніх лікарських засобів, відкриттям нових відділень тощо).  
7. Одним із головних завдань має стати створення стратегічного 
фінансового плану (бюджету), який визначатиме потреби КНП ЧМРОП 
«АСТРА» у грошових коштах для більш ефективної роботи та виступатиме у 
якості інструменту планування і контролю потенціалу та ресурсів 
підприємства. Саме стратегічний фінансовий план забезпечуватиме порядок 
складання окремих бюджетів КНП ЧМРОП «АСТРА». Нагадаємо, що 
фінансовий план підприємства – це головний бюджет, який складається з 
таких бюджетів: операційного (бюджет доходів та витрат, для обліку і 
планування витрат та максимізації доходів); інвестиційного (його завдання – 
ефективне використання активів); фінансового (по суті – бюджет руху 
грошових коштів). Останній має на меті забезпечити баланс між 
46 
 
надходженнями та витратами відповідно до бюджету доходів та бюджету 
витрат.  
8. Розмір коштів, необхідних для «дохідного» функціонування КНП 
ЧМРОП «АСТРА», пропонуємо розраховувати відповідно до кількості 
пацієнтів, які потребують лікування та підписали декларації з лікарями, та 
обсягу медичної послуги на платній основі. Окремими статтями доходу є 
також немедичні послуги (оренда, окремі палати, масаж, харчування, прання 
білизни тощо), цільове фінансування та інші надходження від сторонніх 
організацій та фізичних осіб.  
9. З метою підвищення ефективності діяльності КНП ЧМРОП 
«АСТРА»  потрібно встановити і затвердити перелік платних медичних 
послуг, провести калькуляцію собівартості (визначити виробничу 
собівартість, а також собівартість реалізованих підприємством послуг). 
Ефективність використання коштів залежить, передусім, від грамотного 
управлінського обліку, а також аналізу витрат і обрахування собівартості 
послуг. Раціональне групування статей витрат за статтями калькуляції 
забезпечить правильне визначення цінової політики у сфері медичних 
послуг, що надаються КНП ЧМРОП «АСТРА», собівартість одиниці послуги, 
чинники, які впливають на собівартість, а також шляхи зниження 
собівартості.  
10. Після запровадження вищезазначених рекомендацій та отримання 
фактичних результатів потрібно порівняти їх із плановими та встановити 
розбіжності задля оптимізації витрат у майбутньому. Крім того, потрібно 
здійснити аналіз ефективності діяльності усіх вищезгаданих центрів 
відповідальності.  
11. Окремої уваги заслуговує питання автоматизації управлінського 
обліку КНП ЧМРОП «АСТРА». Розв’язати його можна шляхом придбання 
ліцензійного програмного забезпечення для ведення управлінського обліку. 
Виконання цієї рекомендації полегшить та прискорить отримання інформації 
47 
 
керівництвом КНП ЧМРОП «АСТРА», що, в свою чергу, забезпечить 
прийняття ефективних управлінських рішень. 
Очевидно, що результати фінансово-господарської діяльності 
медичного, як і будь-якого іншого, підприємства залежать від правильних 
управлінських рішень, а управлінські рішення приймаються на підставі 
релевантної інформації, що відбирається та аналізується в ході 
управлінського обліку.  
Якщо виокремити з усіх визначень управлінського обліку основну його 
складову, то управлінський облік – це управління витратами підприємства, 
тобто йдеться не просто про їх зниження, а саме про оптимізацію.  
Для організації управлінського обліку в цілях прийняття управлінських 
рішень слід розподіляти витрати на постійні, що не змінюються (або майже 
не змінюються) в разі зміни обсягу послуги, та змінні, що змінюються прямо 
пропорційно до зміни обсягу наданих медичних послуг [17].  
Слід зауважити, що оптимізації зазнають не лише змінні витрати, але й 
постійні. Це реалізується в ході аналізу витрат, визначення «найважчих» 
статей та розробки механізмів їх зниження (наприклад, шляхом жорсткого 
лімітування витрат, зниження витрат на комунальні послуги шляхом 
встановлення лічильників та інше). Аналіз поведінки змінних та постійних 
витрат – це досить складний етап управлінського обліку, але саме він 
дозволяє визначити зв’язок між витратами ресурсів та отриманими 
результатами.  
Головним в управлінні витратами КНП ЧМРОП «АСТРА» є виділення 
тих витрат, що становлять значну питому вагу в структурі собівартості 
медичної послуги. Після цього має відбуватися розробка, вивчення й аналіз 
шляхів оптимізації таких витрат. Інакше кажучи, важливо правильно 
визначити, які саме напрями витрат потрібно оптимізувати.  
Зауважимо, що надмірне (нераціональне) скорочення витрат може 
викликати негативні наслідки: падіння якості медичних послуг, зниження 
48 
 
мотивації персоналу і, зрештою, зростання плинності професійних медичних 
кадрів підприємства. 
Припустимо, що КНП ЧМРОП «АСТРА» досягло зниження витрат 
шляхом оптимізації чисельності персоналу закладу. Водночас може бути 
збільшено обсяг витрат на відрядження. Доцільність та обґрунтованість 
таких витрат пов’язана із тим, що, наприклад, керівник одного з відділень 
бере участь у міжнародних науково-практичних конференціях щодо 
впровадження новітніх методик лікування.  
Застосування таких інновацій призведе до підвищення якості медичних 
послуг, виходу на нову ступінь конкурентоспроможності на медичному 
ринку, поліпшення іміджу КНП ЧМРОП «АСТРА», розширенню кола 
клієнтів.  
Безумовно, є статті витрат підприємства, які не пов’язані з лікувальним 
процесом і ніяк не впливають на якість медичної послуги (детальніше – див. 
Розділ 2). Такі витрати потребують зниження в першу чергу. Однак 
управління витратами якраз і полягає в тому, щоб вміти дивитися «в корінь» 
проблеми, знаходити резерви, які не лежать на поверхні та для виявлення 
яких треба зробити детальний аналіз [17]. 
Наприклад, правильний розрахунок потреби в медикаментах та 
виробах медичного призначення. Аналіз витрат показує, що розрахунок 
потреби залежить від: аналізу складських залишків, термінів придатності 
медикаментів, які залишилися; кількості пацієнтів з відповідною нозологією 
захворювання, тобто пацієнтів, які потребують для лікування конкретний вид 
ліків; якості та ефективності тих чи інших препаратів (торгових марок) для 
лікування захворювань та інших факторів. 
Отже, оптимізація витрат КНП ЧМРОП «АСТРА» може бути 
забезпечена шляхом: 1) правильного обліку, планування та об’єктивного 
аналізу отриманих результатів, що має приводити до підвищення 
ефективності діяльності підприємства; 2) планування рівня прибутку (доходи 
КНП як неприбуткової організації мають перевищувати витрати); 3) 
49 
 
впровадження системи мотивації медичного персоналу, завдяки чому 
персонал буде сам зацікавлений в ефективному витрачанні ресурсів.  
Управління витратами потрібне для визначення того оптимального їх 
рівня, який забезпечить ефективну роботу підприємства, збільшення доходу. 
Саме для цього підприємство і складає бюджет доходів та витрат.  
Відповідно до стратегічних планів КНП ЧМРОП «АСТРА», визначених 
цілей та завдань, оптимізація витрат може здійснюватися за такими 
напрямами:  
 Оптимізація персоналу (якщо витрати на нього становлять значну 
питому вагу у структурі собівартості), особливо це стосується 
персоналу, який не задіяний у наданні медичних послуг 
(немедичний персонал); облік завантаженості персоналу.  
 Оптимізація забезпечення медикаментами – скорочення витрат 
на медикаменти та вироби медичного призначення, що 
досягається правильним плануванням потреби в ліках, з метою 
уникнення накопичення їх залишків або списання зіпсованих чи 
прострочених медикаментів.  
 Оптимізація адміністративних витрат – якісний та об’єктивний 
управлінський та фінансовий облік витрат за центрами 
відповідальності з метою скорочення нераціональних витрат.  
 Оптимізація використання ліжкового фонду – збільшення 
показника обігу ліжка шляхом: покращення ефективності 
лікування завдяки підвищенню кваліфікації лікарів та 
застосуванню сучасних медичних технік і технологій, сучасного 
обладнання; зниження витрат на ліжко-день; зниження витрат на 
одного пролікованого пацієнта; розвантаження стаціонару від 
необґрунтовано госпіталізованих пацієнтів тощо.  
 Оптимізація роботи денного стаціонару: збільшення кількості 
ліжок денного перебування; збільшення кількості пролікованих 
пацієнтів завдяки впровадженню двозмінного графіка 
50 
 
перебування; покращення якості медичних послуг, що надаються 
під час перебування на денному стаціонарі, завдяки проведенню 
всіх необхідних досліджень з використанням сучасного 
обладнання; завдяки меншої вартості ліжко-дня, ніж у 
цілодобовому стаціонарі, тощо.  
 Використання для управлінських цілей правильної управлінської 
статистики щодо кожного лікаря (персоніфікований облік).  
 Покращення якості медичних послуг. Відмова від неприбуткових 
послуг. Покращення якості медичних послуг призведе до 
збільшення кількості пацієнтів, зростання їх задоволеності, 
зменшення скарг на медичне обслуговування. Для поліпшення 
іміджу медичного КНП доцільно впровадити систему оцінки 
діяльності закладу його пацієнтами.  
 Контроль за раціональним використанням всіх ресурсів 
медичного КНП та інші заходи щодо підвищення ефективності 
його діяльності [17]. 
На основі вищесказаного, можемо зробити висновки, що від 
оптимізації витрат медичного КНП безпосередньо залежить його дохідність, 
яка досягається завдяки правильному визначенню собівартості послуг, 
показників прибутковості (рентабельності), закладених у ціну послуги, 
збереженню співвідношення «ціна/якість» та посиленню 
конкурентоспроможності медичної послуги, її затребуваності у пацієнтів.  
У випадку КНП ЧМРОП «АСТРА» ефективне використання ресурсів 
підприємства сприятиме вивільненню коштів, які можуть бути спрямовані на 
мотивацію персоналу, на створення комфортних умов праці для медичних 
працівників і умов перебування для пацієнтів, на оновлення матеріально-
технічної бази, на розширення переліку платних послуг та інші заходи, що в 
перспективі забезпечать підвищення ефективності діяльності закладу.  
Не буде зайвим наголосити на тому, що діяльність КНП ЧМРОП 
«АСТРА» залежить від задоволеності пацієнтів рівнем обслуговування та 
51 
 
якістю отриманих медичних послуг. Одним із чинників, що формує якість 
медичних послуг є мотивація персоналу, якій ефективний керівник має 
приділити достатньо уваги.  
Здоров’я населення передусім залежить від достатньої кількості та 
високого рівня професіоналізму лікарів. Тому якість медпослуг прямо 
пов’язана з мотивацією персоналу, що досягається завдяки: правильному 
визначенню потреби в персоналі, безпосередньо задіяному в лікувальному 
процесі; постійному підвищенні кваліфікації, можливості кар’єрного 
зростання; підвищенню зарплати, застосуванню премій, надбавок, бонусних 
програм, інших винагород; впровадженню анкетування медперсоналу для 
визначення задоволеністю роботою, причин звільнення з підприємства; 
залученню медперсоналу до формування цілей та завдань, стратегічного 
планування діяльності КНП ЧМРОП «АСТРА»; аналізу графіка роботи 
медперсоналу для визначення обсягу завантаженості лікарів, адже якість 
медпослуги залежить від рівня стомленості лікаря. Велика увага має 
приділятися і здоров’ю самих лікарів (медичні огляди, створення безпечних 
умов праці медичних працівників) [17]. 
Отже, управлінський облік повинен узгоджуватися із тими 
стратегічними цілями, які були поставлені керівництвом підприємства. З 
іншого боку, надмірна деталізація управлінського обліку призведе до 
збільшення трудомісткості праці, навантаження на відповідальних осіб, але 
отримані дані навряд чи матимуть достатню користь для практичного 
використання. Таким чином, для прийняття правильних управлінських 
рішень слід брати до уваги лише релевантну інформацію, використання якої 
матиме безпосередній вплив на розрахунки ефективності діяльності 
підприємства.  
Кожне медичне КНП має визначену організаційну структуру, перелік 
послуг, які можуть надаватися на платних умовах, має свою методику 
калькулювання собівартості послуг та розподілу витрат. Тому структура 
управлінського обліку має бути простою, ґрунтуватися на вибраній обліковій 
52 
 
політиці, розроблених формах, методології відбору та пошуку необхідної 
інформації, повинна давати вичерпну інформацію про об’єкти обліку, в 
обсягах, необхідних для прийняття правильних управлінських рішень з 
метою оптимізації витрат, збільшення дохідної частини КНП ЧМРОП 
«АСТРА» за рахунок обґрунтованого впровадження нових медичних послуг, 
підвищення якості медичного обслуговування.  
Одним із механізмів підвищення ефективності діяльності КНП ЧМРОП 
«АСТРА» виступає розумна маркетингова політика, пов’язана із 
просуванням підприємством своїх послуг на медичний ринок із метою 
збільшення кількості пацієнтів. Інструментами досягнення цієї мети можуть 
виступати, наприклад розміщення привабливих рекламних оголошень, 
реклама найбільш дохідних платних медпослуг із обґрунтуванням того, чому 
майбутньому пацієнту варто обрати саме КНП ЧМРОП «АСТРА». Також не 
буде зайвим вести статистику щодо того, з яких джерел пацієнти довідалися 
про ту чи іншу медпослугу, яка надається підприємством на платній основі. 
Це сприятиме більш ефективному просуванню на ринок своїх медичних 
послуг.  
У складі дохідних статей КНП ЧМРОП «АСТРА» важливу роль 
відіграють сервісні послуги, спрямовані на забезпечення комфортного 
перебування пацієнтів у закладі. Цей напрям запезпечується, зокрема, 
шляхом: поточних та капітальних ремонтів приміщень лікарні, кабінетів 
лікарів, загальних палат та платних палат з покращеним сервісом; ремонтом 
або заміною медичних меблів на більш функціональні; обладнанням 
паркувальних місць, в т.ч. для інвалідів, створенням безоплатних точок 
доступу Wi-Fi тощо [17]. 
 Додатковим засобом підвищення ефективності роботи КНП ЧМРОП 
«АСТРА» повинен стати багатосторонній доступ до медичних послуг. Для 
цього слід забезпечити можливість запису до лікаря телефоном, через 
реєстратуру, через спеціальні сервіси або безпосередньо на сайті 
підприємства, у кабінеті лікаря на наступний запланований прийом із 
53 
 
можливістю скасування візиту до лікаря або його перенесення. Крім того, 
варто забезпечити цілодобову роботу підприємства завдяки роботі чергового 
лікаря. Запропоновані заходи дозволять зменшити черги в самому закладі та 
значно прискорити реєстрацію пацієнтів.  
Зауважимо, що для медичних КНП соціальний аспект є пріоритетним. 
Інакше кажучи, йдеться про надання населенню якісних, ефективних, 
безпечних, своєчасних медичних послуг. Загальна мета цього – забезпечення 
сприятливих умов для життєдіяльності регіону, в якому функціонує 
підприємство. Надання якісних медичних послуг має сприяти здоров’ю 
населення міста Черкаси і Черкаської області, зниження рівня соціально 
значущих захворювань, зниження смертності.  
Для цього місцеві ради на основі ухвалених програм та планів 
фінансування мають направляти кошти (фінансувати КНП) на проведення 
вчасних щеплень цільових груп населення згідно з календарем щеплень, на 
проведення флюорографічних обстежень населення району, на забезпечення 
необхідними медичними препаратами та витратними матеріалами, для 
проведення діагностики інфекційних захворювань та інші заходи, спрямовані 
на зміцнення здоров’я населення та профілактику захворювань [17].  
Таким чином, чітке і точне визначення мети, коротко- та 
довгострокових завдань діяльності медичного КНП, ефективне 
прогнозування та планування його роботи, урахування і попередження 
факторів ризику, які можуть мати негативний вплив на його діяльність, 
мають забезпечити зростання іміджу КНП ЧМРОП «АСТРА» серед різних 
груп населення, вести до зростання якості медичних послуг, сприяти 
оптимізації витрат та максимізації доходів підприємства. 
Здійснення ефективної медичної діяльності та поліпшення іміджу КНП 
ЧМРОП «АСТРА» серед пацієнтів можливе у разі відповідності таким 
вимогам: мати ліцензію для здійснення статутної діяльності; бути фінансово і 
фізично доступним для різних категорій населення; бути ефективним, тобто 
реально сприяти покращенню самопочуття вилікуваних пацієнтів та загалом 
54 
 
забезпечувати поліпшення санітарно-епідеміологічної ситуації в м. Черкаси 
та Черкаській області; в лікувальній установі обов’язково має бути 
гарантована конфіденційність інформації; мають запроваджуватися системи 
стандартизації медичної допомоги і лікувальної практики тощо. 
 
 
 3.2. Юридичні механізми та модель залучення іноземних інвестицій 
КНП ЧМРОП «АСТРА» 
 
Іноземні інвестори, здійснюючи інвестиційну діяльність на території 
України можуть вкладати іноземні інвестиції в будь які об’єкти, інвестування 
в які не заборонено законом – Закон України «Про іноземного інвестування». 
Цей Закон не містить тлумачення поняття об`єктів іноземного інвестування, 
водночас, не дозволяє інвестувати в об`єкти, інвестування в які заборонено 
законом [13]. На основі цього можемо констатувати, що залучення іноземних 
інвестицій для діяльності КНП ЧМРОП «АСТРА» законодавством України 
не заборонене. 
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», 
який має застосовуватись як загальний закон, що регулює порядок 
здійснення інвестиційної діяльності, об’єктами інвестиційної діяльності може 
бути будь-яке майно, зокрема, основні фонди і обігові кошти в усіх галузях 
та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, 
науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, 
а також майнові права [12]. 
Забороняється інвестування в об’єкти, створення і використання яких 
не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, 
архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також 
порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що 
охороняються законом [12]. 
55 
 
Вказана норма сконструйована не досить вдало, позаяк вона не дає 
можливості чітко і однозначно визначити, що ж саме є об’єктом 
інвестування: це те майно і майнові права, які іноземний інвестор отримує в 
обмін на свою інвестицію, чи це ті об’єкти, які є, так би мовити, 
реципієнтами іноземної інвестиції.  
З’ясування цього питання може набути актуальності у тому випадку, 
якщо постане проблема інвестування в об`єкти, інвестування в які 
заборонено законом.  
Втім, на сьогодні в Україні не існує єдиного консолідованого 
нормативного акту, який би визначав, з одного боку пріоритетні галузі 
іноземного інвестуванні, а з іншого визначав стратегічно важливі об’єкти 
економіки, інвестування в яких повністю або частково заборонено.  
Спираючись на те, що наша держава повинна напрацьовувати та 
проводити цілеспрямовану політику щодо залучення іноземних інвестицій, 
яка має базуватися на принципах загальнодержавних пріоритетів щодо 
іноземного інвестування та на концептуальному визначенні галузей 
економіки, її ведучих підприємств, набуття контролю над якими з боку 
іноземного капіталу загрожуватиме економічній безпеці державі, Закон 
України «Про режим іноземного інвестування» пропонується доповнити 
переліком об’єктів, інвестування в яких заборонене.  
Таке визначення надасть можливість Україні побудувати свої системи 
захисту – від дій недобросовісних іноземних інвесторів та впливу негативних 
явищ, що супроводжують процес будь-якого іноземного інвестування, та 
заохочення – з метою залучення іноземних інвесторів до інвестування 
української економіки за пріоритетними напрямами.  
Ці системи повинні включати відповідні заходи на рівні законодавчої 
та виконавчої влад.  
На законодавчому рівні мають бути вирішені питання щодо заборон та 
обмежень, які стосуються діяльності будь-якого іноземного інвестора на 
території України, на рівні виконавчої влади – прийняті конкретні рішення 
56 
 
щодо умов діяльності на українському ринку капіталів кожного з іноземних 
інвесторів з урахуванням визначених для кожного з них пріоритетів 
інвестування та діючих міжурядових і міжгалузевих угод тощо.  
У випадку КНП «ЧМРОП “АСТРА”» можливості залучення іноземних 
інвестицій мають обмежений характер.  
Це обумовлено тим, що згідно статті 16 Закону України «Основи 
законодавства України про охорону здоров’я» [10], за організаційно-
правовою формою заклади охорони здоров’я комунальної власності можуть 
утворюватися та функціонувати лише як комунальні некомерційні 
підприємства або комунальні установи, тобто, як суб’єкти неприбуткової 
діяльності. 
Крім того, згідно статті 79 Закону України «Основи законодавства 
України про охорону здоров’я» [10], заклади охорони здоров’я мають право 
відповідно до чинного законодавства самостійно укладати договори 
(контракти) з іноземними юридичними і фізичними особами на будь-які 
форми співробітництва. 
За таких обставин можливою формою взаємодії закладу охорони 
здоров’я – КНП «ЧМРОП “АСТРА”» з іноземними інвесторамиє договір про 
спільну діяльність. Відносини сторін за договором про спільну діяльність 
регулюються главою 77 ЦК України та загальними положеннями про 
зобов’язання, закріпленими у книзі п’ятій ЦК України (глави 47-53).  
За договором про спільну діяльність сторони (учасники) 
зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення 
певної мети, що не суперечить закону (частина 1 статті 1130 ЦК України) 
[34]. Звідси випливає, що договір про спільну діяльність КНП «ЧМРОП 
“АСТРА”» може укласти як з одним, так і з кількома іноземними 
інвесторами. Оскільки для укладення такого договору достатньо згоди сторін 
за всіма істотними умовами, його можна вважати консенсуальним. 
Додатковим аргументом на користь того, що КНП «ЧМРОП “АСТРА”» 
має право укладати договори такого роду із іноземними інвесторами слугує 
57 
 
стаття 23 Закону України «Про режим іноземного інвестування», в якій 
ідеться про те, що іноземні інвестори мають право укладати договори 
(контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, 
спільне виробництво тощо), не пов’язану із створенням юридичної 
особи [13]. 
Перевагами договору про спільну діяльність є те, що його учасники 
прагнуть досягти спільної мети і, зазвичай, не виступають стосовно один 
одного як боржники та кредитори, на відміну від учасників інших договорів. 
Унаслідок укладення такого договору не буде створено новий суб’єкт права 
(юридична особа), а лише встановлюються права та обов’язки між КНП 
«ЧМРОП “АСТРА”» та іноземним інвестором.  
Крім того, на відміну від інших договорів, які встановлюють взаємні 
права та обов’язки сторін, договір про спільну діяльність характеризується 
спільністю мети, яку ставлять перед собою сторони, що домовляються. 
Об’єднання сторін такого договору пов’язане з їх особистою участю у 
спільній діяльності. 
 
 3.3. Алгоритм залучення іноземних інвестиції КНП ЧМРОП 
«АСТРА» 
 
Запропонований нами алгоритм залучення іноземних інвестиції КНП 
ЧМРОП «АСТРА» включає у себе вісім етапів: 
 1. Передпроектна стадія: інвестиційний аналіз ідеї, складання бізнес-
плану тощо.  
2. Аналіз ринку і складання списку потенційних інвесторів.  
3. Підготовка необхідних документів і презентаційних матеріалів.  
4. Проведення переговорів із потенційними інвесторами і оцінка 
пропозицій.  
58 
 
5. DueDiligence («забезпечення належної сумлінності») – процедура 
детальної незалежної фінансової, податкової та операційної перевірки 
об’єкту інвестування.  
6. Структурування угоди і консультації щодо її укладання. 7. 
Підтримка стосунків між інвестором і підприємством.  
8. Консультування при виході інвестора з підприємства. 
Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська 
реабілітаційно-оздоровча поліклініка “АСТРА”» сьогодні працює по 29 
спеціалізованих профілях надання медичної допомоги.  
Послугами підприємства користуються мешканці м. Черкаси, а також 
Черкаського району, що разом становить бл. 350 тис. осіб. Проте, на 
сьогоднішній день підприємство не може в повній мірі забезпечувати 
надання якісної медичної допомоги у відповідності до чинних вимог через 
недостатню кількість обладнання, його моральну і технічну застарілість. 
Необхідність реалізації пропонованого інвестиційного проекту 
зумовлена такими причинами: 
 високим рівнем захворюваності населення, пов’язаним із 
недостатньою поінформованістю населення щодо здорового 
способу життя, сучасних стандартів профілактики, діагностики і 
лікування хвороб, а також недостатнім рівнем оснащення сучасним 
високотехнологічним обладнанням закладів охорони здоров’я та 
підготовки спеціалістів; 
 недостатнім рівнем матеріально-технічного забезпечення закладів 
охорони здоров’я; 
 оновлення та осучаснення матеріальної бази КНП ЧМРОП 
«АСТРА» забезпечить перетворення підприємства на самостійний 
лікувально-профілактичний заклад надання спеціалізованої 
висококваліфікованої медичної допомоги населенню. 
Інвестиційний проект відповідає програмним і прогнозним документам 
економічного і соціального розвитку держави, відповідного регіону, міста, 
59 
 
району державним цільовим програмам, а також пріоритетам розвитку 
регіонів, визначеним державною та регіональними стратегіями розвитку 
регіонів 
Реалізація проекту регламентується Конституцією України, Законом 
України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», Законом 
України «Про медичне обслуговування населення», державними та 
регіональними програмами соціально-економічного розвитку, Регіональною 
програмою будівництва, реконструкції та модернізації об’єктів 
інфраструктури Черкаської області до 2022 року, Угодою щодо 
регіонального розвитку між Урядом України та Черкаською обласною радою 
тощо. 
Завдання інвестиційного проекту: 
 забезпечення надання ефективної висококваліфікованої 
консультативно-діагностичної та лікувально-профілактичної 
медичної допомоги населенню м. Черкаси та Черкаського району; 
 створення сучасної матеріальної бази та надання медичної 
допомоги населенню м. Черкаси та Черкаського району; 
 профілактика охорони здоров’я населення регіону. 
В результаті реалізації проекту передбачається розширення об’єму 
послуг, що надаються  КНП ЧМРОП «АСТРА» з 300 до 650 відвідувань за 
зміну та розширення спектру послуг, що надаються. Це, в свою чергу, 
забезпечить можливість надання висококваліфікованої лікувально-
діагностичної допомоги жителям м. Черкаси та прилеглих населених пунктів. 
Термін реалізації проекту – 36 місяців. Загальна вартість проекту 
становить 3933 тис. грн. При цьому 3000 тис. грн. планується залучити в 
якості іноземних інвестицій, а 933 тис. грн. – з інших джерел (власні ресурси 
підприємства, місцевий та державний бюджет). 
Своєчасне посилення окремих видів медичних послуг з урахуванням 
зміни кон’юнктури потреб є одним з найважливіших індикаторів ділової 
активності КНП ЧМРОП «АСТРА» і його конкурентоспроможності. 
60 
 
Особливим попитом користується діагностичне обладнання типу УЗД і 
лабораторні дослідження. 
Для підприємства ЧМРОП «АСТРА» пропонується придбання 
універсального обладнання марки «Mark 1» і «Mark 2». Вартість обладнання 
«Mark 1» становить 1 700 тис. грн., вартість універсального обладнання 
«Mark 2» – 2 205 тис. грн. 
Витрати на доставку і монтаж обладнання складуть 28 тис. грн. Тоді 
загальні капітальні витрати на придбання та монтаж обладнання складуть  
К0 = 1700 + 2205 + 28 = 3933 тис. грн. 
Крім розширення за допомогою введеного нового обладнання 
існуючих послуг, пропонується розширення номенклатури послуг за рахунок 
відкриття нових та удосконалення наявних кабінетів. КНП ЧМРОП 
«АСТРА» здійснює забір 80 видів аналізів, в тому числі на предмет 
інфекційних і алергічних захворювань.  
Однак консультації з приводу цих захворювань в Поліклініці не 
надаються через відсутність відповідних фахівців. Пропонується ввести в 
штат лікарів двох інфекціоністівіз перебуванням в одному кабінеті позмінно. 
Складемо план доходів КНП ЧМРОП «АСТРА» у разі реалізації 
запропонованого інвестиційного проекту (Таблиця 3.1). 
Таблиця 3.1 - План доходів КНП ЧМРОП «АСТРА» після закупівлі 
обладнання та відкриття нових кабінетів і послуг, передбачених 
інвестиційним проектом 
Найменування виду послуг Доходи, тис. грн. 
 1 рік 2 рік 3 рік 
Лікар-акушер-гінеколог 494 494 494 
Лікар-терапевт 673 673 673 
Лікар-кардіолог 178 178 178 
Лікар-офтальмолог 494 494 494 
Лікар-отоларинголог 810 810 810 
Лікар-дерматовенеролог 859 859 859 
Лікар-невролог 129 129 129 
Лікар-онколог 494 494 494 
Лікар-ендокринолог 494 494 494 
Лікар-уролог 594 594 594 
УЗД 494 494 494 
61 
 
ФГДС 494 494 494 
Лабораторія 394 394 394 
ЕЕГ, РеГ, РВГ 315 315 315 
Ехокардіографія 510 510 510 
Лікар-алерголог 894 894 894 
Лікар-інфекціоніст 94 94 94 
Всього 8414 8414 8414 
[розроблено автором] 
 
Таким чином, план доходів від реалізації послуг КНП ЧМРОП 
«АСТРА» після закупівлі обладнання та відкриття нових кабінетів і послуг, 
передбачених інвестиційним проектом становитиме 8414 тис. грн., що в 3,2 
рази більше, порівняно з доходами підприємства у 2019 році 2634 тис. грн. 
(детальніше про це йшла мова у Розділі 2). 
Усі витрати КНП ЧМРОП «АСТРА» можна умовно розділити на дві 
групи – інвестиційні витрати (капітальні вкладення) і поточні витрати. 
Інвестиційні витрати включають в себе витрати на придбання основних 
виробничих фондів і капітальний ремонт нових приміщень. Для 
фінансування інвестиційних витрат потрібна наявність великих джерел, 
оскільких оборотних коштів від звичайної господарської діяльності для їх 
фінансування недостатньо. 
Капітальні вкладення будуть фінансуватися за рахунок кредиту на три 
роки. Процентною ставкою по кредиту буде діюча на квітень 2020 року 
середня ставка по кредиту для юридичних осіб ощадбанку – 21,5 %. 
Графік погашення кредиту наведено в Таблиці 3.2. 
Таблиця 3.2 - Графік погашення кредиту КНП ЧМРОП «АСТРА» (в 
тис. грн.)  
Місяць Початковий Загальний Виплачені %, Виплачена основна Залишок 
борг, тис. грн. платіж, тис. тис. грн. сума боргу, тис. грн. боргу, , тис. 
грн. грн. 
1 3000 119,26 62,48 56,79 2943,21 
2 2943,21 119,26 61,29 57,97 2885,24 
3 2885,24 119,26 60,09 59,17 2826,07 
4 2826,07 119,26 58,85 60,41 2765,66 
5 2765,66 119,26 57,59 61,67 2704 
6 2704 119,26 56,31 62,95 2641,05 
7 2641,05 119,26 55 64,26 2576,79 
8 2576,79 119,26 53,66 65,6 2511,19 
62 
 
9 2511,19 119,26 52,3 66,96 2444,22 
10 2444,22 119,26 50,9 68,36 2375,87 
11 2375,87 119,26 49,48 69,78 2306,08 
12 2306,08 119,26 48,02 71,24 2234,85 
13 2234,85 119,26 46,54 72,72 2162,13 
14 2162,13 119,26 45,03 74,23 2087,89 
15 2087,89 119,26 43,48 75,78 2012,11 
16 2012,11 119,26 41,9 77,36 1934,76 
17 1934,76 119,26 40,29 78,97 1855,79 
18 1855,79 119,26 38,65 80,61 1775,17 
19 1775,17 119,26 36,97 82,29 1692,88 
20 1692,88 119,26 35,25 84,01 1608,88 
21 1608,88 119,26 33,5 85,76 1523,12 
22 1523,12 119,26 31,72 87,54 1435,58 
23 1435,58 119,26 29,9 89,36 1346,22 
24 1346,22 119,26 28,03 91,23 1254,99 
25 1254,99 119,26 26,14 93,12 1161,87 
26 1161,87 119,26 24,2 95,06 1066,8 
27 1066,8 119,26 22,22 97,04 969,76 
28 969,76 119,26 20,2 99,06 870,69 
29 870,69 119,26 18,13 101,13 769,57 
30 769,57 119,26 16,03 103,23 666,33 
31 666,33 119,26 13,88 105,38 560,95 
32 560,95 119,26 11,68 107,58 453,37 
33 453,37 119,26 9,44 109,82 343,55 
34 343,55 119,26 7,15 112,11 231,45 
35 231,45 119,26 4,82 114,44 117,01 
36 117,01 119,26 2,25 117,01 0 
[розроблено автором] 
 
Далі складемо прогнозний план доходів і витрат по роках використання 
проекту (3 роки) (Додаток В). Капітальні вкладення в сумі 2115 тис. 
грн.будуть використані в нульовий рік реалізації проекту. 
Загальний економічний ефект від реалізації заходів забезпечується, 
якщо чистий прибуток, що визначається як різниця між доходами і 
витратами за умови здійснення програми зростає, тобто має дотримуватися 
співвідношення: 
Вф – Зф < Впл – Зпл 
де Вф і Впл; Зф і Зпл, відповідно, виручка від реалізації послуг і 
витрати до та після виконання заходів. Порівнюючи отримані вище значення 
шуканих показників (Додаток В) бачимо, що прибуток зростає, і 
співвідношення виконується. 
Так як накопичене сальдо трьох потоків протягом усього терміну 
інвестиційного проекту є позитивним, то проект є фінансово реалізовуваним 
63 
 
(детальніше – див. Додаток В). 
Для оцінки ефективності інвестиційного проекту скористаємося 
наступними показниками: 
 NPV (чиста приведена вартість); 
 PP (період окупності); 
 PI (рентабельність інвестицій); 
 NPV (чиста приведена вартість) – це поточна вартість майбутніх 
грошових потоків інвестиційного проекту, розрахована з 
урахуванням дисконтування за вирахуванням інвестицій. 
 
d  8,25% 11,36% 13,3%  32,91%.
 
 
2616,471 2604,981 2631,093
NPV    3933,108  630,779  тыс.руб.
1,3291 1,3291 2 1,3291 3
 
 
Таким чином, NPV даного проекту = 630,779 тис. грн. Оскільки 
значення цього показника більше нуля, запропонований нами інвестиційний 
проект можна вважати ефективним. 
Наступний показник – індекс прибутковості або рентабельності 
інвестицій (PI) розраховується шляхом зіставлення дисконтованих доходів і 
капіталовкладень. Індекс прибутковості, будучи відносним показником 
економічної ефективності, показує поточну вартість доходів у розрахунку на 
1 гривню приведених до того ж моменту часу капіталовкладень. 
 
 
n СFn
 / IC
n 0
PI = i1 (1 r)  
 
 
64 
 
2616,471 2604,981 2631,093
 
1,3291 1,3291 2 1,3291 3
PI  1,16.
3933,108  
 
Таким чином, PI = 1,16. Оскільки значення даного показника більше 
одиниці, інвестиційний проект є економічно ефективним. Кожен вкладений 
рубль в проект принесе 16 копійок прибутку. Прибутковість складе 16%. 
Визначимо середній термін окупності проекту (PP). Він розраховується 
як відношення початкових капітальних вкладень до середньої величини 
чистого дисконтованого грошового потоку. За даними сальдо потоку 
наростаючим підсумком розрахований в Додатку В термін окупності складає 
2 роки. 
 
PP = 2 роки 
 
Визначимо більш точний термін окупності: 
 
 
1316,637 1316,637
D    0,505.
1316,637 1288,344 2604,981
 
 
Отже, проект окупиться через 1,505 років, а саме через 1 рік і 6 місяців. 
З проведених розрахунків випливає, що термін окупності одноразових 
капітальних вкладень становить 1 рік і 6 місяць: протягомцьогом період 
початкові інвестиції в сумі 3933 тис. грн., вкладені в розвиток КНП ЧМРОП 
«АСТРА», будуть відшкодовані. 
 
 
 
 
  
65 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
У процесі дослідження теми «Підходи до залучення іноземних 
інвестицій» ми дійшли ряду висновків та узагальнень, а саме: 
1. У науковій літературі існує багато визначень поняття «інвестиція». У 
більшості випадків цей термін застосовується в різних галузях економіки, 
менеджменту і права. У нашому дослідженні ми вживаємо термін 
«інвестиція» у значенні довготермінової господарської операції, що 
передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, 
корпоративних прав і цінних паперів в обмін на засоби чи майно. Відповідно, 
іноземна інвестиція – це таке надання коштів іноземним інвестором, за якого 
обов’язковою є економічна діяльність (за участю або без участі місцевого 
капіталу), що зумовлює створення виробничого об’єкта, який сприяє 
розвитку економіки держави, підвищенню її економічного потенціалу. 
2. Іноземні інвестиції можна класифікувати за різними ознаками. В 
залежності від активів, в які здійснюється вкладення капіталу, інвестиції 
поділяються на реальні, фінансові та нематеріальні. За формами власності на 
інвестиційні ресурси – на державні, приватні (недержавні) і змішані 
інвестиції. В залежності від характеру використання – на підприємницькі і 
позичкові інвестиції. В залежності від об’єкта вкладення інвестицій – на 
прямі іноземні інвестиції, портфельні та інші інвестиції. 
3. Роль іноземних інвестицій в економіці держави полягає в тому, що: 
по-перше, інвестиції сприяють створенню і збільшенню ресурсної бази, яка є 
підґрунтям для розвитку економіки країни за рахунок відтворення 
виробничих ресурсів; по-друге, залучення інвестицій в економіку за рахунок 
мультиплікативного ефекту призводить до збільшення доходів в економіці, 
оскільки кожна інвестована грошова одиниця приносить дохід. величина 
якого з часом зростає; по-третє, у суспільному виробництві відбувається 
зміна та оптимізація пропорцій його структури. За рахунок залучених 
66 
 
інвестицій зростає частка науково-технічної та високотехнологічної 
складової економіки, відбувається паливно-сировинна переорієнтація; по-
четверте, в економіці спостерігається формування передумов для розвитку 
інноваційних форм; по-п’яте, відбувається економічна і технологічна 
модернізація галузей і окремих компаній; по-шосте, за рахунок залучення 
інвестицій в економіці спостерігається підвищення зайнятості та зростання 
соціального благополуччя, адже створюються нові робочі місця. 
Найважливішою функцією іноземних інвестиції є те, що вони підвищують 
рівень інвестиційної активності в країні, а тому впливають на рівень 
економічного зростання. 
4. Пріоритетне значення мають прямі іноземні інвестиції, оскільки вони 
справляють істотний вплив на національну економіку та міжнародний бізнес 
в цілому. Їх роль полягає у здатності активізувати інвестиційні процеси в 
силу властивого інвестицій мультиплікативного ефекту; в сприянні загальній 
соціально-економічній стабільності, стимулюванні виробничих вкладень у 
матеріальну базу; в поєднанні перенесення практичних навичок і 
кваліфікованого менеджменту з взаємовигідним обміном ноу-хау, що 
полегшує вихід на міжнародні ринки; в активізації конкуренції і 
стимулювання розвитку середнього і малого бізнесу; у здатності (за умов 
правильних організації, стимулювання та розміщення) прискорити розвиток 
галузей і регіонів; в сприянні зростанню зайнятості та підвищенню рівня 
доходів населення, розширенні податкової бази. 
5. З точки зору об’єкта вкладень, форми зарубіжного інвестування у 
вітчизняні підприємства поділяються на: 1) реальні (залучення іноземних 
інвестицій підприємствами галузей виробництва, видобутку мінералів, 
важкої промисловості). У цю категорію зазвичай входять і прямі вкладення, 
як найбільш поширений тип інвестицій з-за кордону; 2) фінансові (інвестиції 
на фондовому і валютному ринках, вкладення в цінні папери та боргові 
зобов'язання іноземних компаній вітчизняними інвесторами). Дана категорія 
включає в себе, в основному, портфельні 1вкладення, що приносять 
67 
 
стабільний дохід, але не дозволяють брати участь в управлінні компаніями; 
3) нематеріальні (купівля патентів, торговельних марок підприємств та ін.) – 
найсучасніший тип іноземних вкладень, що виник в результаті 
технологічного розвитку та підвищення цінності нематеріальних активів в 
сучасній світовій економіці. Часто даний тип супроводжує реальні інвестиції. 
6. Особливості режиму іноземних інвестицій на території України, 
легальні форми та шляхи їх залучення визначаються Законом України «Про 
захист іноземних інвестицій в Україні» (від 05.10.1991), «Про режим 
іноземного інвестування» (від 19.03.1996), «Про режим іноземного 
інвестування» (від 25.06.2016), «Про інвестиційну діяльність» (від 
20.10.2019) дія яких поширюється виключно на іноземних інвесторів і 
підприємства з іноземними інвестиціями. 
7. Згідно статті 2 Закону України «Про режим іноземного 
інвестування», іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на 
території України у вигляді: іноземної валюти, що визнається конвертованою 
Національним банком України; валюти України – при реінвестиціях в об’єкт 
первинного інвестування чи в будь-які інші об’єкти інвестування відповідно 
до законодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи); 
будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов’язаних з ним майнових прав; 
акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав 
власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеного 
відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), 
виражених у конвертованій валюті; грошових вимог та права на вимоги 
виконання договірних зобов’язань, які гарантовані першокласними банками і 
мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно із законами 
(процедурами) країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями; 
будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій 
валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни-інвестора або 
міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною 
оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські 
68 
 
права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для 
товарів і послуг, ноу-хау тощо; прав на здійснення господарської діяльності, 
включаючи права на користування надрами та використання природних 
ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у 
конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни-
інвестора або міжнародними торговельними звичаями; інших цінностей 
відповідно до законодавства України. 
8. Основним видом діяльності комунального некомерційного 
підприємства «Черкаська міська реабілітаційно-оздоровча поліклініка 
“АСТРА”» (далі – КНП “АСТРА”») є загальна медична практика. 
Підприємство здійснює також інший вид діяльності за напрямком 
«стоматологічна практика». Юридична адреса підприємства: м. Черкаси, вул. 
Гоголя, 368. Дата реєстрації підприємства – 3 жовтня 2003 р. Засновником 
Підприємства є територіальна громада міста Черкаси в особі Черкаської 
міської ради. Основною метою діяльності підприємства є надання населенню 
згідно з вимогами відповідних нормативно-правових актів медичних послуг, 
спрямованих на збереження, поліпшення та відновлення здоров’я, 
підвищення санітарної культури без отримання прибутку; здійснення 
діяльності, необхідної для належного забезпечення запобігання 
захворюванням та інвалідності, реабілітації пацієнтів та інвалідів; організація 
взаємодії з іншими закладами охорони здоров’я з метою забезпечення 
наступності у наданні медичної допомоги на різних рівнях та ефективного 
використання ресурсів системи медичного обслуговування. Згідно пп. 1.7 та 
1.8 Статуту КНП  “АСТРА”, підприємство є неприбутковою організацією. 
Воно здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на 
досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. 
Підприємство відповідає за своїми зобов’язаннями коштами, що є у його 
розпорядженні. 
9. Діяльність КНП “АСТРА” спрямована на безоплатне обслуговування 
таких категорій громадян: інваліди всіх категорій; чорнобильці; учасники та 
69 
 
інваліди ВВВ; діти війни; воїни-інтернаціоналісти; воїни АТО та члени їх 
сімей; вимушені переселенці; сім’ї загиблих при виконанні службових 
обов’язків; багатодітні та малозабезпечені сім’ї; жінки після мастектомії; 
люди після перенесення інфаркту міокарда, мозкового інсульту, травм 
голови, кінцівок, хребта; інваліди-спинальники (на дому); діти-інваліди з 
ДЦП та їх матері. В КНП “АСТРА” діють дитяче, реабілітаційне та 
фізіотерапевтичне відділення. На базі підприємства також функціонують: 
клінічна лабораторія; кабінет кишкових зрошень; зала лікувальної 
фізкультури; тренажерна зала; штучна сольова печера; фізіотерапевтичні 
кабінети; за договором оренди – стоматологічний кабінет; кабінет УЗД; 
аптека; фітокомплекси «Олівія».  На початок 2020 р. у Центрі працювало 125 
штатних одиниць, в т.ч. 24 лікарів (62 % – вищої категорії) і 61 медична 
сестра (70 % – вищої категорії).  
10. Проведений нами аналіз структури видатків КНП «ЧМРОП 
“АСТРА”» свідчить, що видатки на оплату праці співробітників установи 
протягом 2017 – 2019 рр. становили від 35,9 % до 53, %; витрати при наданні 
послуг / виконанні робіт становили від 16,7 % до 19,6 %; відрахування на 
енергоносії складають від 9,2 % до 13,9 % усіх витрат підприємства протягом 
року. Протягом останніх трьох років на підприємстві спостерігається 
тенденція зростання надходжень від інвестиційної діяльності. Аналіз 
динаміки надходження бюджетних асигнувань свідчить про тенденцію їх 
збільшення в абсолютному виразі у 2018 р. (+ 1,4 %) та про скорочення у 
2019 р.  (- 1,1 %). Протягом 2017 – 2018 рр. у КНП “АСТРА” спостерігається 
тенденція до зменшення надходжень від наданих послуг (- 1,7 %) та від 
обмінних операцій (- 0,2 %), зростання надходжень від інших операцій (+ 0,5 
%). Протягом 2018 – 2019 рр. спостерігається тенденція зростання 
надходжень від наданих послуг (+ 2,9 %) та від обмінних операцій (+ 0,4 %), 
зниження надходжень від інших операцій (- 0,2 %). Найбільші структурні 
зрушення при цьому відбулися у 2018 р., коли абсолютні показники 
надходжень становили 1298 тис. грн., або понад 21600 % від попереднього 
70 
 
року. У 2019 р. надходження від інвестиційної діяльності зросли на 15,6 % 
порівняно з 2018 р. 
11. З метою удосконалення діяльності КНП «АСТРА» пропонуємо 
запровадити систему таких заходів: визначити основні завдання, цілі та 
ключові показники ефективності підприємства; залежно від потреб та виду 
інформації, на КНП «АСТРА»  доцільно розробити та впровадити стандартні 
форми управлінської звітності; розробити порядок (документообіг) 
отримання, обміну (між центрами відповідальності), оброблення інформації з 
метою надання її менеджментом керівнику КНП «АСТРА»; створити чітко 
визначену організаційну структуру КНП (пропонуємо виділити центри 
відповідальності (функціонально однорідні підрозділи): Центр витрат (для 
обліку та планування витрат); Центр доходів (для аналізу отриманих доходів 
чи їх максимізації); Центр прибутків (максимізація прибутку); Центр 
інвестицій); скласти стратегічний фінансовий план (бюджет), який 
визначатиме потребу КНП «АСТРА» у грошових коштах для ефективної 
роботи та являтиме собою порядок планування та контролю потенціалу та 
ресурсів КНП; визначити і затвердити перелік платних медичних послуг, 
скласти калькуляцію собівартості (визначити виробничу собівартість, 
собівартість реалізованої послуги); з метою автоматизації управлінського 
обліку КНП «АСТРА» може придбати програмне забезпечення для ведення 
управлінського обліку, що полегшить та прискорить отримання інформації, 
необхідної для прийняття правильних управлінських рішень. 
12. Впровадження нових видів послуг в КНП «АСТРА» пов’язане з 
необхідністю залучення нових приміщень. У нових приміщеннях 
передбачається проведення капітального ремонту. Загальна величина 
одноразових капітальних вкладень в обладнання складе 3933 тис. грн. В 
якості основного джерела фінансування виступають іноземні інвестиції, 
частка яких становить 76,2 % (3000 тис. грн.) від загального кошторису 
проекту. В ході розрахунку інвестиційного проекту нами зроблено прогноз 
обсягів реалізації платних медичних послуг на три роки. Капітальні 
71 
 
вкладення на придбання нового обладнання здійснюються з метою розвитку 
найбільш затребуваних послуг та отримання прибутку.  
13. В разі реалізації запропонованого інвестиційного проекту грошові 
потоки КНП ЧМРОП «АСТРА» будуть мати такий вигляд: в перший рік 
реалізації проекту буде отримано доходу в сумі 2496,158 тис. грн.; у другий 
рік – 2539,847 тис. грн.; в третій рік – 2566,147 тис. грн. Величина загального 
чистого дисконтованого грошового доходу (NPV) за 3 роки складе 630,779 
тис. грн., Індекс рентабельності проекту становить 16 %. Термін окупності 
проекту становить 1 рік 6 місяців. Отже, запропонований інвестиційний 
проект можна вважати ефективним за всіма показниками ефективності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
72 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Балацкий Е. P. Иностранные инвестиции и экономический рост: теория 
и практика исследования / Е. Р. Балацкий, Р. О. Павличенко // Мировая 
экономика и международные отношения.– 2012. – № 1. – С. 52–64. 
2. Бирка М. І. Розвиток системи залучення прямих іноземних інвестицій 
на підприємства: дис.. канд. екон. наук: спец. 08.00.04. – Львів, 2016. – 
271 с. 
3. Боди З. Принципы инвестиций / З. Боди, А. Кейн, А. Маркус. – М. : 
Вильямс, 2008. – 984 с. 
4. Вовченко О. Л. Інвестиції: економічна сутність та форми / 
О. Л. Вовченко // Актуальні проблеми економіки .– 2004. – № 6. – С. 
18–23. 
5. Гнедов К. М. Формування системи інвестування підприємств вумовах 
ринкових відносин: автореф. канд. дис. Донецьк : ДонДУЕТ ім. 
М. Туган-Барановського, 2003. – 23 с. 
6. Гончаров А. Б. Інвестування: Навчальний посібник для самостійного 
вивчення дисципліни / А. Б. Гончаров. – Харків : Видавничий Дім 
«ІНЖЕК», 2003. – 336 с. 
7. Губський Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі / 
Б. В. Губський. – К., 2008. – 419 с. 
8. Дробот Н. Інвестиційна стратегія підприємства: засади і особливості її 
формування в сучасних умовах / Н. Дробот // Регіональна економіка. 
2014. – № 1. – С. 63–69. 
9. Дропа Я. Б. Підприємства з іноземними інвестиціями як форма 
залучення іноземного капіталу в Україну / Я. Б. Дропа // Молодий 
вчений. – 2015. – № 8(2). – С. 48–53. 
73 
 
10. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» 
(від 02.04.2020). – Електронний ресурс. Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 
11. Закон України «Про захист іноземних інвестицій на Україні» (ред. від 
05.10.1991). – Електронний ресурс. Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540а-12 
12. Закон України «Про інвестиційну діяльність» (ред. від 20.10.2019). – 
Електронний ресурс. Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12 
13. Закон України «Про режим іноземного інвестування» (ред. від 
25.06.2016). – Електронний ресурс. Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93/96-вр 
14. Коваленко С. О. Інвестиційний клімат в Україні та напрями його 
покращення / С. О. Коваленко // Вісник економіки транспорту і 
промисловості. – 2012. – № 38. – С. 366–368. 
15. Коритько Т. Ю. Оцінка інвестиційного потенціалу підприємства / 
Т. Ю. Коритько, О. М. Крук // Вісник Донбаської державної 
машинобудівної академії. – 2015. – № 2. – С. 93–96. 
16. Краснікова Л. І. Позитивні і негативні аспекти впливу прямих 
іноземних інвестицій на економічний розвиток / Л. І. Краснікова, 
Ю. А. Подвисоцький // Економічний простір. – 2010. – № 33. – С. 90–
98. 
17. Лимешко О. Медичні КНП: статус неприбутковості, фактори ризику та 
нюанси управлінського обліку. – Електронний ресурс. Режим доступу: 
https://uteka.ua/ua/publication/knp-26-buhuchet-i-nalogooblozhenie-83-
medicinskie-knp-status-nepribylnosti-faktory-riska-i-nyuansy-upravlenc 
heskogo-ucheta 
18. Макаренко М. П. Залучення іноземних інвестицій в економіку 
України / М. П. Макаренко // Вісник Національного технічного 
74 
 
університету «ХПІ». Серія: Актуальні проблеми розвитку українського 
суспільства.–  2016. –  № 13. –  С. 73–75. 
19. Малютін О. К. Концепція поліпшення інвестиційного клімату в 
Україні / О. К. Малютін // Фінанси України. – 2008. – № 11 (156). – С. 
65–74. 
20. Матвієнко П. В. Покращення інвестиційного клімату – пріоритетне 
завдання державного управління / П. В. Матвієнко // Інвестиції: 
практика та досвід. –  2007. –  № 1. –  С. 10–17. 
21. Матросов О. Д. Оцінка та розвиток інноваційного потенціалу 
підприємства / О. Д. Матросов, В. І. Омельченко // Вісник 
Національного технічного університету «ХПІ». Серія : Актуальні 
проблеми розвитку українського суспільства. –  2016. –  № 13. –  С. 79–
88.  
22. Методичні рекомендації МОЗ України з питань перетворення закладів 
охорони здоров’я з бюджетних установ у комунальні некомерційні 
підприємства. 2018. – Електронний ресурс. Режим доступу: 
https://moz.gov.ua/uploads/0/3555moz_metod_recomendations_autonomiza
tion_2018 
23. Панасенко Г. О. Особливості взаємодії фінансових посередників на 
шляху поліпшення інвестиційних процесів в Україні та ключові 
фактори їх успіху / Г. О. Панасенко // Вісник НБУ. –  2010. –  № 5. –  С. 
16–22. 
24. Пересада А. А. Інвестування: Навч.-метод. посібник / А. А. Пересада, 
О. О. Смірнова, С. В. Онікієнко. – К. : КНЕУ, 2001. – 251 с. 
25. Пересада А. А. Управління інвестиційним процесом / А. А. Пересада. – 
К. : Лібра, 2002. – 472 с. 
26. Пєтухова О. М. Інвестування: навч. посіб. / О. М. Пєтухова. – К. : 
«Центр учбової літератури», 2014. – 336 с. 
27. Попков В. П. Организация и финансирование инвестиций / 
В. П. Попков, В. П. Семенов. – СПб. :Изд-во «Питер», 2001. – 224 с. 
75 
 
28. Савчук Н. Стан інвестиційного клімату України та напрями його 
покращення / Н. Савчук // Науковий вісник «Демократичне 
врядування». – 2011. – № 8. – С. 49–56. 
29. Статут Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська 
реабілітаційно-оздоровча поліклініка “Астра”». – Електронний ресурс. 
Режим доступу: http://rada.ck.ua/golos/files/pdf/275.pdf 
30. Удалих О. О. Управління інвестиційною діяльністю підприємства: 
Навч. посіб. / О. О. Удалих. – К. : Центр навч. літ-ри, 2006. – 292 с. 
31. Федоренко В. Г. Інвестування / В. Г. Федоренко.– К. : Алерта, 2006. – 
443 с. 
32. Финансовое управление компанией / подобщ. ред. Е. В. Кузнецовой. – 
М. : Фонд «Правовая культура», 2010. – 384 с. 
33. Худавердієва В. А. Стратегія залучення іноземних інвестицій у 
економіку України / В. А. Худавердієва // Фінанси України. – 2010. – 
№ 6. – С. 62–71. 
34. Цивільний кодекс України (ред. від. 02.04.2020). – Електронний ресурс. 
Режим доступу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 
35. Чорна М., Смоліус С. Сучасні підходи до визначення інвестиційної 
політики підприємства / М. Чорна, С. Смоліус // Економічна стратегія і 
перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. – Харків, 2006. – 
Вип. 1 (3). – С. 238–244. 
36. Шарп У. Инвестиции / У. Шарп, Дж. Бэйли. – М. : ИНФРА-М, 2001. –
1028 с. 
  
76 
 
ДОДАТКИ 
 
 
Додаток А 
Види іноземних інвестицій 
 
  
77 
 
Додаток Б 
 
Істотні передбачувані фактори ризику, що можуть вплинути на 
операції та результати діяльності КНП «ЧМРОП “АСТРА”» 
 
№ Фактори ризику 
Головний ризик полягає в тому, наскільки швидко пройде адаптація ЗОЗ, 
реорганізованих у КНП, до нових умов господарювання, до нової моделі 
медичного обслуговування: формування цін на платні послуги, адекватне 
1 встановлення норми прибутковості для розрахунку ціни, підвищення якості 
послуг, впровадження нових технологій, грамотна конкуренція та просування 
своїх послуг на медичний ринок, розвиток партнерських відносин у сфері 
охорони здоров’я 
Неправильна цінова політика КНП може призвести до встановлення високої ціни 
та втрати клієнтів або, навпаки, може зробити надання медичних послуг 
2 неприбутковим. Цінова політика має ґрунтуватися на високому рівні 
обслуговування та наявності сучасного обладнання, щоб зберігалося 
співвідношення «ціна/якість»  
Несвоєчасне оновлення матеріально-технічної бази, низька мотивація персоналу, 
недостатність кваліфікованих медичних кадрів може вплинути на якість медичної 
3 послуги, а це, своєю чергою, може призвести до зростання невдоволеності 
пацієнтів та їх рідних якістю медичної послуги, збільшення скарг і, як наслідок, 
втрати іміджу медичної установи   
На тлі впровадження цифрових технологій (цифрової медицини) із застосуванням 
смартфонів, планшетів, комп’ютерів є ризик кібератак (програми- віруси, фішинг 
4 тощо), які можуть не лише призвести до негативних економічних наслідків, а й 
негативно вплинути на якість медичної послуги. Тому слід приділяти значну 
увагу шляхам подолання кіберзагроз, забезпеченню корпоративної безпеки 
Експлуатаційні ризики: нестабільність ціни на електричну енергію, пов’язана з 
реформуванням ринку електроенергії; коливання ціни на газ; збільшення вартості 
5 
холодної води; у разі збільшення ціни на електроенергію та газ зросте вартість 
централізованого опалення 
Слабка матеріально-технічна база (високий ступінь зносу обладнання, 
6 
використання морально застарілого обладнання, вихід обладнання з експлуатації, 
78 
 
часті поточні ремонти). Також багато реорганізованих КНП потребують значних 
капітальних інвестицій у будівництво або капітальний ремонт корпусів, відділень, 
що потребує вкладення значної суми грошових коштів 
Зростання цін на медикаменти та вироби медичного призначення, товари 
7 
господарського призначення, ПММ, що призведе до додаткових витрат 
У зв’язку з реорганізацією ЗОЗ в суб’єкти господарювання, яким дозволено 
надавати платні послуги та самостійно встановлювати ціну, виникає ризик 
8 
значної конкуренції у зв’язку з виходом на ринок медичних послуг, на якому 
присутні приватні медичні установи 
Нестабільна економічна ситуація може призвести до зниження 
9 
платоспроможності потенційних клієнтів, отримувачів медичних послуг  
Великою проблемою практично для всіх галузей економіки є великий розмір 
дебіторської заборгованості, тому і у медичного КНП може виникнути ризик 
10 зростання дебіторської заборгованості, пов’язаний з неплатоспроможністю 
контрагентів, що може призвести до вилучення з обороту значних сум грошових 
коштів 
Значну роль у зростанні іміджу медичних підприємств відіграє мотивація 
персоналу, безпосередньо пов’язаного з наданням медичних послуг. Тому 
11 
недостатній рівень зарплати та заохочення медперсоналу може негативно 
вплинути на діяльність підприємства та збільшити плинність кадрів 
Важливим етапом діяльності медичного КНП є складання фінансового плану – 
бюджету підприємства на рік. Неправильне його складання може привести до 
незбалансованості доходів та витрат, неправильного співвідношення витрачених 
12 
ресурсів та отриманих результатів – перевитрати ресурсів і недоотримання 
доходів. Тому, складаючи фінансовий план, слід правильно визначати пріоритетні 
статті витрат та здійснювати їх оптимізацію 
Недостатнє забезпечення професійної безпеки медичних працівників в установах 
КНП. Якщо підприємство недостатньо приділяє увагу охороні праці медичного 
13 персоналу, особливо тих, хто безпосередньо контактує з пацієнтами з 
інфекційними захворюваннями, то це може негативно вплинути на стан здоров’я 
лікарів та призвести до тривалого розладу здоров’я та втрати працездатності 
Значним ризиком є низький рівень компетентності керівника КНП, що може 
14 призвести до прийняття неправильних управлінських рішень, які негативно 
вплинуть на фінансовий результат діяльності підприємства 
79 
 
Також слід звернути увагу на професійні ризики, пов’язані з некомпетентністю 
15 працівників, халатним ставленням до виконання посадових обов’язків, 
порушенням трудової дисципліни 
На роботу КНП також може вплинути затримка бюджетного фінансування за 
16 бюджетно-цільовими програмами, що може призвести до затримки виконання 
запланованих заходів 
До факторів ризику також можуть бути віднесені інші форс-мажорні обставини: 
крадіжка майна – в разі незабезпечення його охорони; пожежі – у разі 
17 
недотримання правил пожежної безпеки та непроведення інструктажів; вибухи – 
у разі порушення правил зберігання кисневих балонів та інші ризики  
 
  
80 
 
Додаток В 
 
Звіт про рух грошових коштів на різних етапах реалізації інвестиційного 
проекту, тис. грн 
Показники Етап виконання проекту 
0-й рік 1-й рік 2-й рік 3-й рік 
Операційна діяльність 
1.Дохід від наданих послуг - 8414 8414 8414 
2.Собівартість - (4627,095) (4853,295) (5102,115) 
3.Амортизаційні відрахування - (120) (65) (65) 
4.Відсотки по кредиту - (665,97) (451,26) (176,14) 
5.Сума податку - (504,864) (504,864) (504,864) 
6.Чистий прибуток - 2496,158 2539,847 2566,147 
7.Сальдо по операційній діяльності - 2616,3395 2604,8495 2631,1495 
8.Накопичене сальдо по операційній діяльності 0 2616,3395 5221,189 7852,3385 
Інвестиційна діяльність 
1.Придбання оборотних активів (911,908) - - - 
2.Придбання обладнання (3021,2) - - - 
3.Сальдо з інвестиційної діяльності (3933,108) - - - 
4.Накопичене сальдо по інвестиційній діяльності (3933,108) (3933,108) (3933,108) (3933,108) 
Фінансова діяльність 
1.Власний капітал 933 - - - 
2.Банківський кредит 3000 - - - 
3.Погашення кредиту - (765,16) (979,86) (1254,98) 
4.Оплата за власні кошти - (279,9324) (279,9324) (279,9324) 
5.Сальдо по фінансовій діяльності 3933,108 (1045,0924) (1259,7924) (1534,9124) 
6.Накопичене сальдо по фінансовій діяльності 3933,108 2888,0156 1628,2232 93,3108 
Накопичене сальдо трьох потоків 0 1571,2471 2916,3042 4012,5413 
[розроблено автором]