МАЛІ АРХІТЕКТУРНІ ФОРМИ ДЛЯ МІСТ: ЕСТЕТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Плахотна, Світлана Валеріївна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8819
Title:	МАЛІ АРХІТЕКТУРНІ ФОРМИ ДЛЯ МІСТ: ЕСТЕТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ
Authors:	Луговський, Олександр Федорович Плахотна, Світлана Валеріївна
Keywords:	Архітектура;МАФ
Issue Date:	Dec-2021
Abstract:	Дизайн в культурі сьогодення не є новітнім феноменом. За певних умов розвитку соціального, економічного та технічного рівня, на рубежі XIX-XX ст. з’являється вид діяльності, що задовольняє іманентну потребу особистості в естетизації навколишнього простору, що згодом виокремлюється у професію, яка одержала назву «дизайн», або «художнє конструювання». Назва віддзеркалює той факт, що першими дизайнерами були художники, метою яких стало свідоме художнє формоутворення предметного середовища. Саме формування гармонійного середовища різноманітних сфер життєдіяльності людини є прикладною сутністю дизайну, та привертає нашу увагу до поняття «практична естетика» (термін Г. Земпера).
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8819
Appears in Collections:	022 Дизайн (за видами)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Plakhotna_Svitlana_Valeriivna.doc Restricted Access		922 kB	Microsoft Word	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
	


ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ		CHERKASSY STATE TECHNOLOGICAL
UNIVERSITY


 Факультет комп’ютеризованих технологій машинобудування і дизайну Кафедра дизайну

 Освітня програма другого рівня вищої освіти ступеня «магістр»
Спеціальність	022 «Дизайн» (за видами)





 КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА

на тему: «МАЛІ АРХІТЕКТУРНІ ФОРМИ ДЛЯ МІСТ: ЕСТЕТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ»




Студент групи мЗДЗ-51 						        С.В.Плахотна
Керівник, кандидат мистецтвознавства, доцент	             О.Ф. Луговський
 



«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
 	І.О.Яковець
 	   	20	рік


Черкаси 2021

            Черкаський державний технологічний університет		
(назва вузу)
Кафедра дизайну
Факультет комп’ютеризованих технологій машинобудування			
Спеціальність 022 – Дизайн (за видами)	


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри
дизайну 	І.О.Яковець
„ 	”	 20	р.



ЗАВДАННЯ
на виконання випускної роботи магістра

_________________Плахотній Світлані Валеріївні ____________________
(прізвище, ім’я, по батькові)

1.	Тема роботи «Малі архітектурні форми для міст: естетичний та функціональний аспект»затверджена наказом по університету від  «_________»_____р. №____________
1.	Термін здачі студентом магістратури закінченої роботи    13.12.2021 	

1.	Вихідні дані: 
 
1.	Зміст випускної роботи:

1.	Перелік графічного матеріалу 8 плакатів формату  

1.	Консультанти з наукової дипломної роботи із зазначенням розділів, що їх стосуються

Розділ	Консультант	Підпис, дата
		завдання
видав	завдання
прийняв
Графічна частина			
Наукове дослідження			
Загальне керівництво			
Макет/відеопрезентація			

6.	Дата видачі завдання_______________________________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назва етапів дипломного проекту (роботу)	Термін виконання етапів проекту (роботи)	Примітка
1.	Затвердження теми роботи, керівника.	08.02.2021	
2.	Робота з аналогами, збір інформації.	12.04.2021	
3.	Заслуховування про виконання 	21.06.2021	
	першого етапу роботи.		
4.	Звіт про перші два розділи	27.09.2021	
	магістерської роботи.		
5.	Затвердження ідеї 	25.10.2021	
	дизайнерського рішення проекту 		
	та кінцевого варіанту плану		
6.	Попередній захист випускної 	15.11.21	
	роботи магістра.		
7	Робота над макетом/відеопрезентацією	10.12.2021	
8.	Захист випускної роботи	15-16.12.21	
	магістра.		


Керівник	 Луговський О.Ф.
(підпис)

Завдання прийняв до виконання	______________________
(підпис)






















ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………	7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ. 	13
1.1. Історіографія питання 	13
1.2. Тенденції в проектуванні малих архітектурних форм ………….	25
1.3. Методи досліджень..	31
РОЗДІЛ 2. ОГЛЯД ФАХОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ПРОЕКТНОЇ ПРАКТИКИ. 	45
2.1. Функціональне призначення МАФ …….	45
2.2. Специфіка проектування та розвиток форм садово-паркових об’єктів 	46
2.3. Дитячі майданчики та їх складові	
2.4. Композиційні особливості та конструктивно-технологічні підходи 	47
2.5. Образно-стилістичні рішення ………………………….	50
РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТУАЛЬНЕ РІШЕННЯ ТА ДИЗАЙН-ПРОЕКТНА РОЗРОБКА………………………………………………………………………….	53
3.1. Аналіз аналогів ……………………………………………	53
3.2. Опис розробленого об’єкту ………………………………..	.
3.2.1. Композиційні особливості та конструктивно-технологічні особливості об’єкта
3.2.2. Образно-стилістичні рішення об’єкта
3.2.3. Ергономічні підходи при проектування об’єкта	.


	.
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...	.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………..	.
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..	.



ВСТУП

Дизайн в культурі сьогодення не є новітнім феноменом. За певних умов розвитку соціального, економічного та технічного рівня, на рубежі XIX-XX ст. з’являється вид діяльності, що задовольняє іманентну потребу особистості в естетизації навколишнього простору, що згодом виокремлюється у професію, яка одержала назву «дизайн», або «художнє конструювання». Назва віддзеркалює той факт, що першими дизайнерами були художники, метою яких стало свідоме художнє формоутворення предметного середовища. Саме формування гармонійного середовища різноманітних сфер життєдіяльності людини є прикладною сутністю дизайну, та привертає нашу увагу до поняття «практична естетика» (термін Г. Земпера).
Що ж таке малі архітектурні форми, ландшафт, біоніка та проектування?  
Мала архітектурна форма – це невелика споруда декоративного, допоміжного призначення, що використовується для покращення естетичного вигляду громадських місць і міських об’єктів, організації простору та доповнює композицію будинків, будівель, їх комплексів. Також, це об'єкти обладнання та благоустрою території, які задовольняють утилітарні та естетичні потреби людини. 
Проєктува́ння – процес (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81" \o "Процес) створення проєкту (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%82" \o "Проєкт), прототипу (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF" \o "Прототип), прообразу (https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7&action=edit&redlink=1" \o "Прообраз (ще не написана)) майбутнього об’єкта (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82" \o "Об'єкт), стану та способів його виготовлення. У проєктуванні застосовують системний підхід, який полягає у встановлені структури системи, типу зв’язків, визначенні атрибутів, аналізуванні впливів зовнішнього середовища. 
Біоніка – наука про використання в техніці, архітектурі та дизайні знань про конструкцію та форму, принципи та технологічні процеси живої природи. Основу біоніки становлять дослідження по моделюванню живих систем.
Ландша́фт — конкретна територія, однорідна за своїм походженням та історією розвитку, неподільна за зональними і азольнальними ознаками, що має єдиний геологічний фундамент, однотипний рельєф, спільний клімат, подібним сполученням гідротермічних умов, ґрунтів, біоценезів і певною структурою [40]. 
Ландшафтний дизайн – це розробка та впровадження заходів щодо перетворення та оформлення земельної ділянки. Існує безліч рішень облаштування території земельної ділянки. Це і зведення альпійських гірок, і оформлення газонів і клумб, організація освітлення та поливу, включення малих архітектурних форм (скульптур, альтанок, містків, гойдалок), штучних водоймищ та багато іншого. Від того, наскільки професійно розроблений та впроваджений проект ландшафтного дизайну, залежить, чи буде на ділянці затишно й комфортно [7, C.304-305].
Ландшафтне проектування - це творчість гармонійного облаштування ландшафту за допомогою переважно природних елементів (рельєфу, грунту, каменю, води, рослинності). Важливим етапом ландшафтного проектування дизайну ділянки є функціональне зонування території. Використовуючи закони композиції і засоби організації простору, дизайнер ділить сад на окремі ділянки, чітко визначаючи їх призначення. Зонування визначає розміщення різних елементів саду, газонів, клумб і квітників, водойм, декоративних дерев та кущів і т.д.
Будь-які ландшафтні роботи на Вашій ділянці починаються із складання проекту. Влаштування саду - трудомістка і дуже кропітка робота, що вимагає гармонійного і грамотного поєднання елементів географії, історії, мистецтвознавства, дизайну та архітектури тощо. [42].
Проекти розробляються індивідуально для кожної ділянки з урахуванням побажань замовника, творчого погляду фахівця, природних ландшафтних компонентів, архітектурних, планувальних та інженерних рішень, рослинності та грунту.
Кінцева мета дизайну, яка полягає у формуванні малих архітектурних форм та предметного середовища, що найбільш повно задовольняє матеріальні та духовні потреби людини, спонукає до необхідності усвідомлення дизайну як естетичного виразника культури. Тому звертання до суспільної діяльності, що пов’язана з перетворенням дійсності за законами краси, є нагальною потребою сучасної естетики, а саме тих її прикладних властивостей, що уособлюються в дизайні, швидкість та динамізм розвитку якого прискорюється в унісон з розвитком суспільства.
Таким чином, соціальне призначення дизайну полягає у тому, щоб створювати предмети як промислового, так і не промислового виробництва, які здатні зробити «людським» навколишній світ. Тому саме дизайн «призначений здійснювати масову культурно-естетичну комунікацію, щоб передати через предмети побуту, засоби виробництва, речі повсякденного використання певний тип естетичного смаку. Дизайн пов’язує в одне ціле матеріальну та духовну культуру суспільства, забезпечуючи цілісність цивілізації. Дизайн вимагає врахування будь-якої новації у зміні предметного світу». [15]
Тема дипломної роботи «Малі архітектурні форми для міст: естетичний та функціональний аспект», а саме розробка паркової площадки для дітей на основі біонічних форм. Визначення теми дипломної роботи обумовлена прогресуючим розвитком використання біонічних форм у предметному середовищі, що оточує людину починаючи зі стародавнього світу, коли вперше почали стилізувати природні (https://ua-referat.com/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0" \o "Природа) форми в ювелірних виробах, меблі, зброї і до наших днів. Все більше і більше біоформи впливають на все, що створюється людиною від побутової техніки і медичного обладнання до цілих міст. З розвитком технологій і появою нових матеріалів (https://ua-referat.com/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8" \o "Матеріали) можливості використання біонічних форм в дизайні (https://ua-referat.com/%D0%94%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD" \o "Дизайн) та архітектурі стають практично безмежними.
Досить актуальна тема для дорослих мешканців міста та дітей. Нині актуальна тема  дизайну у благоустрої міста, та в містобудуванні різного функціонального призначення. Тобто розробка, дизайн-проекту території є головною метою випускної роботи, а набутий досвід запорукою моєї майбутньої професієї дизайнера.
Об’єкт дослідження: використання малих архітектурних форми в організації міського предметно-просторого середовища.
Предмет дослідження: малі архітектурні форми для міст: естетичний та функціональний аспект.
Мета дослідження: дослідити використання біонічних форм у створенні природного середовища, надання меблям натуральної форми, за аналогією з природними організмами.
Охарактеризувати особливості об’ємно-просторової структури, конструктивні технологічні та композиційно-естетичні аспекти організації.
Провести класифікацію проектованих меблів на основі існуючих норм та вимог до їх проектування з забезпеченням та дотриманням функціонально-планувальних, ергономічних та естетичних аспектів формоутворення.
Надати перспективи в подальших дослідженях паркового середовища за умови використання засобів іноваційних технологій.
 Завдання магістерської роботи: 
1)	розкрити тенденції розвитку садово-паркових об’єктів та малих архітектурних форм;
2)	визначити функціональне призначення МАФ;
3) визначити підходи до формоутворення паркових об’єктів;
4) проаналізувати і обґрунтувати прототипи живої природи;
5) провести аналіз та розробити меблі для дитячого? майданчика.
Практичне значення: матеріал, зібраний у дипломній роботі можливо застосувати для підготовки доповідей, написанні тез, статей та публікацій у всеукраїнських виданнях. Пропозиції даної роботи можна застосувати для втілення в реальому проектуванні.
Структура роботи. Робота складається з теоретичного дослідження, графічної частини і макета. Теоретичне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основної частини дослідження становить 60 сторінок, повний обсяг з додатками —80 ст.
У вступі розкрита актуальність заявленої теми, чітко сформульовані об’єкт, предмет, мета та завдання дизайн-проекту, подається характеристика структури дипломної роботи, розглядаються методи дослідження, практичне та теоретичне значення. 


РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1.	Історіографія питання

Однією з головних проблем малих архітектурних форм є повна відповідність їх стилістики навколишній архітектурі та середовищу в цілому. Розглянемо питання ландшафтної архітектури та дизайну, використання ландшафтного середовища та природної і культурної спадщини України тощо. 
Об’ємно-просторова організація території, об’єднання природних, будівельних і архітектурних компонентів у цілісну композицію несе певний художній образ. Подібно до архітектури та містобудування, ландшафтне мистецтво відноситься до просторових видів мистецтва. Формування комфортного і естетично повноцінного середовища здійснюється за допомогою природних матеріалів (рельєф, вода, рослинність тощо) і архітектурних споруд, при цьому передбачається збереження існуючих і створення штучних пейзажів, проектування систем озеленення і рекреаційних зон. 
Наукові публікації, що якоюсь мірою стосуються цієї проблеми, можна згрупувати у такі тематичні групи: дослідження особливостей формування малих архітектурних форм; наукові праці; наукові матеріали. Цими питаннями у певний час займалися такі видатні особистості як Родичкін І.Д., Жирнов А.Д., Бондар Ю.О., Вергунов А.П., Доронина Н.В., Ніколаєв В.А., Павленко Л.Г., Тітова Н.П. та інші. Вони досліджували композиційні аспекти створення МАФ у ландшафтному дизайні, концептуальні підходи до планування середовища, а також застосування МАФ на зруйнованих територіях. Біля ккожного автора треба поставити посилання на джерела
Ландшафтний дизайн є важливою сферою діяльності ландшафтного архітектора, архітектора-дизайнера і частково інженера зеленого будівництва. У широкому сенсі «ландшафтна архітектура» — це, фактично, синонім термінів «ландшафтний дизайн» і «ландшафтне проектування». Під ландшафтною архітектурою розуміється архітектура відкритих просторів, тобто цілеспрямоване перетворення ландшафтів.
Малі архітектурні форми базуються на створенні композицій, витриманих в єдиному ключі. Але навіть самі екзотичні рослини не здатні так яскраво та виразно окреслити стиль володінь, як це роблять малі архітектурні форми. Саме ці елементи здатні створити незабутнє враження від садиби .
Особливо яскраво проявляються природоінтеграційні принципи традиційної української архітектури в населених пунктах гірських регіонів. Цьому сприяє гірський ландшафт. Варто зауважити, що архітектурна організація простору в гірській місцевості має свої особливості, пов'язані з природними умовами, вони проявляються незалежно від прийнятих для рівнинної частини цих країн композиційних пріоритетів. Гірські умови провокують застосування нерегулярної планувальної структури поселень, через нестачу рівної території для розгортання симетричних і регулярно спланованих урбаністичних ансамблів. Підтвердженням цього висновку є плани забудови гірських поселень і містечок у Західній Європі — традиційній батьківщині регулярного міського планування. Крім того, гірський ландшафт завжди є присутній як візуальний елемент архітектурної композиції. Високогірний рельєф такий масштабний, що його практично неможливо закрити від глядача архітектурними спорудами.
Гуцульщина характерна своїми архiтектурними будовами, початки яких сягають давнiх часiв. Протягом столiть тут споруджувались як цивiльнi, так i культовi будови, основна частина яких (в силу тих чи iнших причин) не дiйшла до нашого часу. Але з тих небагатьох залишкiв гуцульської архiтектури, що збереглися з XVIII — першої половини XIX ст., ми можемо уявити її високий мистецький рiвень, характерний своїми архiтектурно-конструктивними деталями. Перш за все кидається у вiчi те, що на Гуцульщинi не було кам’яних будов, тут домiнувало дерев’яне будiвництво у всiх спорудженнях, починаючи вiд простої полонинської колиби до дивовижних культових будiвель. 
Є безліч способів зробити простір красивим і стильним: зокрема можна задіяти можливості новітніх матеріалів — оригінальних, привабливих, довговічних. Один з перевірених способів — малі архітектурні форми. Вони представляють собою невеликі споруди, які, крім функціонального призначення, відіграють важливу роль в естетичному оформленні навколишнього простору, поряд з будь-яким об’єктом. Елегантні конструкції здатні по-справжньому перетворити зовнішній вигляд об’єкта, позначити його статус і виділити будівлю в міському середовищі. Разом з тим, різноманітність рішень дає можливість підібрати такі елементи, які будуть безпомилково поєднуватися зі стилем навколишніх об’єктів. І, звичайно, грамотно підібрані малі архітектурні форми дають змогу підкреслити достоїнства території і відвернути погляд від можливих недоліків. Адже саме малі архітектурні форми здатні значною мірою змінити вигляд всієї садиби. 
Малі архітектурні форми в ландшафтному дизайні виконують не тільки практичне призначення, але і є одним з головних елементів декоративного оформлення: альтанки, перголи, містки тощо. Їх можна виготовити з різних матеріалів: дерева, металу, пластику та інших матеріалів. Дерево — це незамінний, екологічно чистий і унікальний природний матеріал, який створює для людини необхідний затишок і здорову атмосферу. Малі архітектурні форми з дерева надають внутрішньому простору присадибної ділянки потрібної стилістики і настрою .
До благоустрою території міст, селищ, заміських ландшафтно-рекріаційних комплексів відносять малі архітектурні форми (МАФ): художньо оброблений рельєф (геопластика), водні пристрої, деревинно-чагарникові й квіткові композиції, устаткування для місць відпочинку, дитячих ігрових і спортивних майданчиків, інформаційне устаткування, пленерна скульптура, елементи святкового оформлення населених місць й ін. 
Вони можуть бути виконані з каменю, дерева, металу, пластику, бетону, цегли. Діапазон матеріалів вражає своїм об’ємом. Адже химерна фігурка, яка прикрашає клумбу з квітами, може бути виконана навіть зі звичайного дроту. Практично всі малі архітектурні форми мають функціональне призначення, винятком є садові скульптури, які несуть лише естетичне навантаження. Правильна розстановка елементів малих архітектурних форм дає змогу розділити ділянку на різні зони, кожна з яких відповідає тим чи іншим смакам.

1.2.	Тенденції в проектуванні малих архітектурних форм

Малі архітектурні форми - це цілий збалансований комплекс елементів міського середовища, який має великий перелік обладнання та декоративно-художніх елементів зовнішнього благоустрою, що доповнюють основну забудову населених місць. 
Значна кількість невеликих об'єктів як утілітарного, так і декоративного характеру формує міське середовище, забезпечує здійснення конкретних життєвих процесів, підвищує різноманітність і художню виразність забудови і відкритих озелененних просторів. У деяких випадках малим середовищним обєктам відводиться відповідальна роль сполучної ланки між забудовою та її природним оточенням, вони надають індивідуальність планувальній організації території, створюють своєрідний ландшафт. 
Малі об'єкти благоустрою мають утилітарне і декоративно-художнє призначення. До числа споруд утилітарного характеру відносяться ті, що використовуються жителями для практичних цілей, які, будучи елементами міського обладнання, в той же час несуть і естетичне навантаження (кіоски, павільйони біля зупинок транспорту, бесідки, затінюючи конструкції (перголи, навіси), стенди для афіш і реклам, світильники зовнішнього освітлення, міські вуличні меблі, урни, дитячі ігрові комплекси). 
Малі архітектурні форми декоративно-художнього призначення, це елементи міського дизайну, які використовуються для естетичного впливу (скульптурні композиції, декоративні стінки, трельяжі для вертикального озеленення, вази для квітів, альпійські гірки або рокарії, фонтани та декоративні водойми). 
Малі архітектурні форми за своїм характером і стильовому рішенню є найбільш мінливим шаром предметно-просторового середовища, вони постійно знаходяться в полі зору людини, впливаючи на формування його естетичного смаку. Головним заданням їх проектування є відповідність високим вимогам до сучасного художнього оформлення, врахування нових сучасних функціональних процессів для різних категорій користувачів, використання екологічних матеріалів та енергоефективних технологій.
Основними місцями розміщення малих форм є внутрішня міська забудова, пішохідно-транспортні шляхи, ландшафтні паркові зони. Організація простору міського середовища такими засобами дизайну, як малі архітектурні форми в сучасні часи має відповідати функціональним, логічним та естетичним вимогами, створювати яскравий художній образ і викликати у людини позитивні емоції. 
Виділитися серед загального пласта стилістичних напрямків в дизайні середовища досить складно, але за допомогою спеціальних прийомів, сучасних будівельних матеріалів, новітніх технологій можливо досягти того рівня унікальності і гармонії простору, який би здивував та зацікавив. 
Не акцентуючи увагу на стилістичні вподобання сучасної дизайндіяльності, а лише на напрямки вдосконалення утилітарних функцій малих середовищних елементів, можна виділити такі сучасні напрямки їх розвитку: багатофункціональність та комплексність їх використання, трансформативність форм, екологічність виконання, впровадження енергоефективних технологій, додавання функції емоційної та фізичної активності. (Інфографіка)
Багатофункціональність та комплексність використання. Серед архітектурних малих форм найбільш поширеними є обєкти, основними утілітарними функціями яких є відпочинок. Багатофункціональні елементи для відпочинку в межах однієї форми можуть включати в себе криту частину, нішу для речей, перекладину для підручних речей, стіл, пристосування для тримання велосипедів, невеликий елемент озеленення.
Зустрічаємо приклади, в яких форма поділяється на декілька окремих зон для розміщення різних видів груп користувачів. При цьому, простори можуть організовуватися в різні сторони та створювати як захищені і затишні зони для приватного відпочинку, де є просторова можливість різного положення тіла, так і відкриті зони для соціальної взаємодії. 
Комплексне рішення малих форм представлено (в таких випадках тут і далі для ілюстрації треба давати посилання на додатки. Немає посилання ні на літературу ні на додати. Виходить, що ВЕСЬ цей текст повністю самі писали? І визначення різних термінів теж самі формулювали?) затишними і функціональними об'єктами міського середовища, які дозволяють розслабитися, добре відпочити з друзями або побути на самоті, трохи пошуміти або насолодитися тишею. 
Трансформативність елементів малих форм забезпечується використанням рухомих части конструкцій. За допомогою переміщень деталей в формі можна отримувати різні комбінації - наприклад, елементи лави можуть  трансформуватися в стіл, місце для сидіння регулюватися по висоті. Трансформація може бути як в горизонтальній, так і в вертикальній площині. Зустрічаємо рішення, коли трансформація елементів може звільняти простір і форма, за такою необхідністю, складається в одну площину або об'єм. Окрім цього, ця тенденція зацікавлює людей можливістю самостійно створювати простір навколо себе. 
Екологічність та енергоефективність є одним з нових, але дуже важливих напрямків в дизайні міського середовища. Використовуючи засади екодизайну та органічної архітектури дизайнери створюють екологічні середовищні зони, інтегруючи в них рослинні компоненти, використовуючі природні матеріали та засоби енергозберігаючого дизайну, формуючи затишні еко-образи. 
Ця тенденція сприяє екологізації транспортних зон, які потребують підвищення комфорту та естетичної виразності. Застосовують малі форми, як засоби розмежування пішохідної та транспортної смуг, організовуючи їх благоустрій з включенням елементів озеленення, що підвищує екологічність таких зон. 
Щодо використання альтернативних джерел енергії, маємо приклади креативних рішень різних малих архітектурних форм з сонячними батареями (кіоски, лави, ліхтарі) (ілюстрації?), які забезпечують ці обєкти електроенергією, дозволяючи підключати до них електронні пристрої, а також освітлювати об'єкти в нічний час. 
Емоційно-фізична активація (взаємодія) використовується при формуванні зон відпочинку та розваг для підвищення зовнішньої і внутрішньої активності людини. При цьому, як сама форма, її незвичний художній задум активує ємоційний стан людини, спонукає до прояву ємоцій (наприклад, лава примирення), так і створення сценарних ідей середовища в якості експерименту організації публічних просторів, де відбувається сюжетна емоційна взаємодія між людиною та елементами благоустрою, де середовище спонукає до інтелектуальної діяльності (наприклад, майданчик-кросворд, трильяж-пятнашки, зони читання з книгами). Активно використовується емоційний вплив колористичних рішень обєктів, додаються звукові ефекти. 
Фізична активація передбачає активну участь у процессі взаємодії з формою. Сценарні варіанти направлені на розвагу користувачів, відбувається відродження традиційних колективних ігор, оргнізовуються простори з незвичайними середовищними умовами, що спонукають людей до публічної взаємодії, створюються тематичні соціо-культурні зони. 
Сучасне дизайн-проектування малих форм і обладнання потребує врахування більшої кількості зовнішніх факторів, що впливають на вдосконалення можливостей середовища. А саме, універсальність користування для різних за віковим контингентом людей, для людей з різними фізичними можливостями, необхідність технічного оснащення основних функціональних елементів благоустрою, оновлення публічних просторів додатковими видами рекреаційної діяльності (ігрової, продуктивної, спортивної, художньопросвітницької, навчальної тощо). Розглянуті тенденції проектування обумовлені сучасним темпом життя, новими процесами життедіяльності і направлені на соціально-адаптаційний контекст міського благоустрою.

1.3.	Методи досліджень
Методологічною основою досліджень став провідний принцип поєднання науково – дослідних пошуків з перевіркою їх правомірності та результатів в експериментально – проектних авторських проробках. 
На основі дослідження біологічного прототипів здійснювалася розробка нових і вдосконалених існуючих архітектурних та інженерних об’єктів. Поєднання теорії з практикою в архітектурно-біонічному експерименті проводилось дослідженням об’єктів в різних видах і станах:
а) як явище живой природи, прояв того або іншого ефекту згідно з гіпотезою (наприклад, дослідження демпферних властивостей вузлів стебла злаку та їх поведінка при вітрових навантаженнях коливальних рухів стебла до вертикальної осі);
б) як об’єкт живой природи, аналіз його властивостей тобто - як замінник;
в) як модель - штучного носія властивостей живої природи (зліпок форм листя дерева, форма гриба або випробування механічних властивостей конструктивних моделей);
г) як архітектурний об’єкт, що виявляє проблеми за допомогою методи архітектури біоніки.     
Окремим питанням було дослідження спіральних закономірностей (а метод який? Із запропонованих мною щось сюди можна запропонувати? Ваш варіант?) в архітектурному формотворенні, які віддзеркалюють закономірності формотворення у живій природі. Метою цих досліджень було визначення можливості отримання розмаїтих структур, які мають естетичні переваги, характерні для форм природи, функціональну гнучкість і закономірність побудови.     
Цей перелік чого. Для чого?:
а) історико-культурологічний метод, при визначенні особливостей проектування біонічних форм; (наприклад, тут і далі за аналогією. Я про це вам уже вкотре вказую-  коли метод був використаний у дослідженні? Уважно прочитайте що я вам надіслав – там вказано для чого використовувався той чи інший метод)
б) метод порівняльного аналізу українських і зарубіжних аналогів для з’ясування чого? Тут і далі
в) метод функціональних аналогій – оцінка функціональних сторін живої природи виконується на основі використання досвіду формоутворення архітектури, її технічних засобів і урахування тенденцій її перспективного розвитку;
г) діалектичний метод – об’єкти досліджуються діалектично, тобто в усіх суперечностях їх розвитку, а також історично, в процесі росту і з урахуванням єдності організму та середовища.
д) метод моделювання – модель є основною для абстрактних математичних висновків в галузі закономірностей отриманої форми, її характеру, пропорцій, ритму.

Предметом дослідження біоніки є біологічні системи форм, структур, конструкції живих організмів і механізмів, пристосування їх у навколишньому середовищі, а також студіювання принципів побудови «біологічного матеріалу» з властивими йому природними характеристиками: трансформацією, мобільністю, виживанням та адаптуванням у середовищі. За допомогою природних аналогій проблеми людини можуть бути вирішені оптимально. Біоніка припускає використання біологічних прототипів для створення людиною власних, штучних систем. Тут слід зазначити, що застосування біоніки в архітектурі та дизайні не припускає копіювання візуальної аналогії. Швидше відшукується основний, базовий органічний принцип його застосування. Основні дослідження архітектурної біоніки були здійснювані протягом 1970 - 1980-х рр. 








РОЗДІЛ 2. ОГЛЯД ФАХОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ПРОЕКТНОЇ ПРАКТИКИ.

2.1. Функціональне призначення МАФ

Мала архітектурна форма – це невелика споруда декоративного, допоміжного призначення, що використовується для покращення естетичного вигляду громадських місць і міських об’єктів, організації простору та доповнює композицію будинків, будівель, їх комплексів. Також, це об'єкти обладнання та благоустрою території, які задовольняють утилітарні та естетичні потреби людини.
Визначенням терміну МАФ займалися: С.А.Антонович [1], Н.Ш.Согоян [14], В.Тимофіснко [2]. У архітектурному ракурсі його розглядали А.В.Сфімов, Г.Б.Мінервін, В.Т.Шимко [7], у середовищному — Н.Ганкіна [6], В.Кучерявий [10]. Умовно дизайнерський аспект досліджував В.Свідерський[13]. Про терміни «функція» та «функціональність» замітки знаходимо у П.П.Безродного[3], С.М.Волкова[5], А.В.Іконнікова [8], Жоржа    Кюв’с [15], В.О.Курочкіна [9], Н.Ш.Согояна[14], Великому тлумачному словнику сучасної української мови [4]. Поняття поліфункціональні МАФ досі цілеспрямовано не розглядалися.
Враховуючи розширення функціонального ряду i місць встановлення МАФ у середовищі, виникають нові аспекти щодо ïx змісту. Зважаючи на сучасні тенденції у архітектурній i дизайнерській індустрії, це поняття варто переглянути i запропонувати адаптоване до нинішнього стану у цих сферах.
Однозначного визначення даного поняття немає. Студіюючи науково-довідкові джерела, було виявлено кілька розрізнених визначень поняшя «МАФ», а саме:
1)	загальна назва різних за характером i призначенням типів споруд або інших об’єктів, які доповнюють i деталізують архітектурно-містобудівну та садово-паркову композицію, а також с елементами обладнання i благоустрою міського середовища (за С.А.Антоновтем) [1];
2)	штучні елементи садово-паркової композиції (за Н.Ш.Согояном) [14];
споруди, обладнання та художньо-декоративні елементи зовнішнього упорядкування: павільйони, кіоски; торговельні автомати, телефонні будки; стенди, вітринні установки; сходи, огорожі, садово-паркові  споруди, світильники, фонтани; обеліски, меморіальні дошки тощо (за П.П.Безродним) [3: 119; 11];
3)	невеликі за об’ємом споруди, що володіють нескладними, але самостійними функціями та суттєво доповнюють архітектуру міських будівель, комплексів, парків, площ, вулиць, будучи невід’смними елементами міського благоустрою (за В.М.Свідерським) [13];
4)	загальноприйнята, але умовна  назва невеликт споруд у містобудівному або садово-парковому середовищі, одні з яких пов’язані з потребами благоустрою вулиць i площ, інші є елементами декоративного убрання i збагачують композиію просторових осередків (за В.Тимофіснко) [2].
На думку автора, саме останнє визначення є найбільш наближеним до сучасного уявлення про МАФ, проте й воно все одно містить деякі невідповідності.
Дану позицію обгрунтуємо наступними тезами:
– поняття не відповідас часу, бо більшість наведених понять ще радянські, на сьогодні уже застарілі. Оскільки раніше, відіграючи у більшості випадків підпорядковуючу роль як перехідна форма до сприйняшя архітектури великих споруд, ці елементи (МАФ) частіше за все мали значения архітектурного компонента, що організовус загальний ансамбль та з ним же композиційно тісно пов’язаний;  пропоную подати так тут і далі
– поняття умовне.
Умовність терміну полягас саме у невизначеності фізичних розмірів, відсутності того, що вважати «малою», а що «великою» архітектурною формою. На відміну від архітектури великт форм у об’смно-просторовому вирішенні малих форм часто переважають декоративні моменти, а нині ще й емоційна складова та посилення певної функції, а подекуди i ïx цілеспрямоване посднання;
– неповні i неточні формулювання окремо взятих визначень.
Наприклад, із вище наведент визначень МАФ
– це невеликі споруди ... (але котедж теж невелика споруда i типологічно відноситься уже до аржтектури, відповідно, слово «споруда» буде некоректним у даному формулюванні);
– це штучні елементи (але деякі з МАФ, а саме озеленюючі елементи, містять складову живої природи, а значить, стовідсотково МАФ не визначити штучними);
– це інші об’єкти, які доповнюють i деталізують ... (тут можна мати на увазі різні аспекти i поставити такі слова, як інженерні, комунальні, арт-об’єкти i т.д.).
Виходячи з усього вище сказаного, пропонуємо визначення, яке конкретизує поняття «МАФ» з погляду сучасного стану речей. МАФ — це невеликі об’скти функціонального, декоративного, допоміжного чи іншого призначення, що використовуються для покращення естетичного вигляду громадськт місць, міськт одиниць i зелених осередків, для організації простору різних утворень. (це ваше визначення? Плагіат пройде?)
Щодо статусу МАФ, раніше вони були невід’ємними елементами міського благоустрою чи парку або частиною архітектурного комплексу. У 10-x pp. XXI ст. тенденції у містобудівній сфері та опорядженні простору помітно змінюються. Сьогодні про МАФ можна говорити як про цілком самостійні об’єкти предметного дизайну, які встановлюють у певному місці, у конкретному середовищі, а не просто як складові якогось комплексу, будівлі, площі, як це було досі.
Тому до сформульованого визначення МАФ пропонується додати слово «самостійні», тобто виходить самостійні об’єкти. Якщо пропоноване визначення зробити ще більш лаконічним, то можна отримати такий узагальнений варіант: МАФ — це малі самостійні об’єкти середовища, які ритмічно i пропорційно не пов’язані з ним, але підвищують його функціональність i естетику. Невід’ємним i основоположним фактором у створенні дизайну малих архітектурних форм як цілком самостійних об’єктів є ïx особиста функція, яку вони безпосередньо вносять  у те або інше середовище.
Поняття функції в науці вперше вводить i досліджує медик Жорж Кюв’є (1769-1832), який вводить класифікацію частин організму не за приіципом зовнішньої схожості, а за принципом функціональної аналогії [15]. За словником архітектурних термінів [3, 236], функція (від лат. frиnctio виконання, діяльність) — в архітектурі та дизайні призначення приміщень, будівель. cnopуд a6o будь-яких частин, елементів. Згідно визначенню А В Іконнікова. функція в архітектуpi — це «весь комплекс різносторонніх завдань. що вирішуються архітектурою. матеріально-тсхнічних та  інформаційних» [8]. Функціональні аспекти у різній мірі виражені в кожному творі архітектури, проте найбільш цікавими з них видаються ті зразки, де функція набула ключове значення в архітектурному рішенні. У рамках даного об’єкту дослідження функція є конкретизацією призначення малої архітектурної форми для заданого середовища, доводить доцільність існування цього об’єкта у межах свого середовища. Інакше, функція — це cnociб практичної реалізації призначення (ролі) малих архітектурних форм у цьому середовищі.
Історично сформувалися такі згальні функції МАФ: утилітарні. Декоративні, змішані (утилітарно-декоративні). 3 часом функція того чи іншого виду малих архітектурних форм могла змінюватися у зв’язку зі зміною потреб i смаків суспільства.
Розглядаючи фукцію як основний чинник існування окремих видів МАФ, можна стверджувати, що поява кожного виду з номенклатурного ряду бyлa oбумовлена своїм виключним призначенням. Прослідковуючи за ïx визначеннями [1  2. 3, 10,  13. 14] конкретні призначення,	 легко виокремлюються узагальнюючі типологічні ознаки – однорідні функції, за якими можна поділити загальновідомі МАФ на різнопланові групи. А ці групи (ïx виділено 12 і які ж?), у свою чергу, тотожні з усіма можливими функціональними властивостями МАФ [12]. Функція, виділена у контексті середовища, може слугувати критерієм для побудови класифікації МАФ, актуальної на сьогодні. і які ж?
Нині зі зміною якості та твидкості життя у дизайні середовища помітно змінюється роль i вигляд МАФ. У наш час намічається лише тенденція до багатофункціональності архітектурно-дизайнерських об’єктів. Питаннями взаємодії та взаємовпливу функцій в одному об’єкті займається російський науковець С.М.Волков [5], але у архітектурі — створенні житлових i громадських просторів на місці колишніх промислових aбo об’єктах транспортної  інфраструктури.
Розглянемо даний аспект, транслюючи його на МАФ. Пропонуємо акцентувати увагу на поєднанні різних функцій МАФ — одному з принципів ïx формування. Саме цю ïx ознаку назвемо поліфункціональністю. Ïï унікальність полягає у тому, щоб за мінімум художніх засобів поєднати кілька функцій i не втратити лаконічності та привабливості форми, зручності та релаксаційної властивості, миловидності та завертеності образу, враховуючи сучасні тенденції в дизайні й архітектурі, новітні технології та матеріали.
Словник архітектурних термінів Н.Ш.Согояна [14, с. 343] поняття «функціональність» визначає як відповідність  споруди її практичному призначенню, тобто функціональному процесу, для якого вона була створена. Професор В.О.Курочкін [9], розглядаючи середовищні, нині популярні в опорядженю вулиць i площ арт-об’єктів, що типологічно можна віднести до одного з видів МАФ, функціональністю називає ïx первинне значення, підкреслене дизайн-ідею, які у сукупності надають середовищу функціонально-естетичного спрямування.
Щодо префіксу полі (грец. — багато, пepшa частина складних слів. що відповідає слову багато [4]), то він, у свою черту, не обмежус кількості наявних озгіак, сторін, функций у одному предметі a6o явищі. У свою чергу, великий тлумачний словник сучасної української мови [4] слово «багатофункціональний» визначає таким. що виконує декілька, багато функцій: призначений для різних цілей. Отже. Поняттю «поліфункціональність› i застосуванні до МАФ можна дати таке визначення: гармонійне i доцільне поєднання кількох різних за призначенням видів (при потребі й протилежно відмінних aбo. навпаки. подібних), а по cуті функцій в одном об’єкті дизайну, який у подальшому іменується поліфункціональною МАФ 
Таким чином, полі функціональна мала архітектурна форма – це цілісний, композиційно завершений об’єкт, в якому доцільно поєднано кілька різних за призначенням видів, а по суті функцій простит малих архітектурних форм з точки зору його (тобто об‘єкти ) конкретного місцерозташування i хідожнього задуму дизайнера
Функціональне призначення МАФ у просторі міста. В залежності від функціонального призначення малі архітектурні форми поділяють на (Таблиця 1):
 - малі архітектурні споруди (павільйони, кіоски, зупинки громадського транспорту); 
- обладнання для відпочинку (лавки, паркові лави, альтанки, перголи, ліхтарі, паркові арки, обладнання дитячих ігрових майданчиків); 
- декоративно-пластичні форми (декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водопади, містки, паркова монументальна, декоративна, ігрова скульптура, вуличні вази, вазони і амфори, садово-паркове освітлення, ліхтарі, огорожа, ворота, меморіальні споруди); 
- інженерно-господарське обладнання (трансформаторні підстанції, вентиляційні шахти, телефонні будки, торгові автомати); 
- засоби візуальної інформації (світлові табло, світлофори, біг-борди, рекламні та інформаційні стенди, дошки, вивіски, різноманітні інформаційні установки, вказівники). 
За територіальним розміщенням розрізняють малі архітектурні форми, які призначені для: вулиць і площ, скверів і парків, пляжів та зон відпочинку, для житлової забудови і промислових підприємств, а також інших територій міста. Вони повинні відповідати своєму оточенню – архітектурі житлових і 5 громадських будівель, промислових споруд, характеру зелених насаджень та масштабу водних просторів. Всі вони вирізняються масштабністю, тематикою, характером інженерних рішень, використаними будівельними матеріалами. 

Малі архітектурні форми
У таблиці має бути шапка, як я писав – назва кожної колонки
Таблиця 1
	Альтанка - легка крита споруда для відпочинку або захисту від дощу і сонця.Садові альтанки - це затишне місце для дитячих ігор і дорослих посиденьок. Вони вкриють вас в легку негоду і стануть справжнім порятунком від жаркого сонця. Можливість використовувати цю конструкцію практично цілий рік, мабуть, і призводить до того, що рано чи пізно всякий господар замислюється про таке корисному придбанні.Альтанки для дачі - ефектний елемент ландшафтного дизайну, який відразу притягує до себе увагу. Саме тому важливо, щоб дана конструкція мала привабливий зовнішній вигляд і була добротно виконана, завдяки чому вона зможе стати справжньою гордістю власників заміського будинку.Незважаючи на те, що метал нині в моді, цей матеріал не підходить для альтанки. Влітку металева конструкція замість прохолодного місця відпочинку стане справжньою розпеченою сковорідкою, а навесні та восени - «крижинкою», перебувати в якій буде просто некомфортно. З цього варто зробити висновок, що ідеальним варіантом для дачі будуть дерев'яні альтанки. Цей матеріал екологічний і не боїться примх природи. А після обробки спеціальним антисептиком він стає невразливим з боку мікроорганізмів.
	Альтанки-барбекю - Мода на них прийшла до нас з Європи, як і багато інших речей. Напевно ви теж бачили у фільмах, як американці і європейці відпочивають у дворах своїх приватних будинків. Барбекю на свіжому повітрі для них звична справа, при цьому не обов'язково виїжджати за місто, якщо можна облаштувати все в своєму саду. У нас же така можливість частіше надається на дачі або в заміських будинках, так як багато людей вважають за краще жити в квартирах.Найпоширеніший вид альтанки-барбекю - це з побудованої всередині її садовою піччю з цегли або каменю. Проект такої альтанки з барбекю можна замовити в будівельній фірмі, там же можна замовити і її будівництво, але витрати будуть в рази вище, ніж якщо б ви побудували альтанку з піччю або каміном своїми руками.Альтанка з піччю-мангалом являє собою напіввідкритий павільйон, що нагадує перголи. На задній його стіні розташовується побудована піч-барбекю або навіть обладнана ціла літня кухня. Коли будується піч, обов'язково передбачається витяжка, яка може бути як окремим елементом, так і побудованої разом з піччю.
	Ротонда – крупногабаритна споруда, яка також є елементом декору ландшафтного дизайну, слугує місцем релаксу і займає велику частину території ділянки. Головна її відмінність від альтанки в тому, що, зазвичай, ротонда має круглу форму, колонаду і купол, зводиться з каменю чи бетону.У величезній різноманітності розмірів і форм варто звернути увагу на такий елегантний, але в той же час функціональний вид дачної конструкції, як ротонда. Вона являє собою споруду круглої форми, що складається з колон, що підтримують дах.Невисокі стіни, що з'єднують колони, створять ефект самоти і захистять від протягів в негоду. Всередині неї можна помістити лавки або м'які сидіння, які в поєднанні з круглим столом створять теплу, сімейну атмосферу.
	Газебо (англ. Gazebo) - оглядовий майданчик, або бельведер, виконаний у формі вежі, купола або садового будиночка на піднесеному місці для забезпечення широти огляду прилеглої місцевості.В якості архітектурної форми газебо є ровесницею історії садової архітектури: це і китайський оглядовий павільйон, і літній будиночок на вершині садової гірки, згадуваний філософом XVII століття Френсісом Беконом.Дане найменування слід відносити не до всякого садового будиночка, а лише до того, з якого відкриваються далекі види, або навіть до того, з якого відкриваються види на всі боки.
	Бельведер (від італ. Bello - красивий, vedere - дивитися). Малі архітектурні форми родом з Європи, які раніше встановлювалися тільки на височині, мали кілька опорних колон і оглядовий майданчик. Кам'яні, бетонні, дерев'яні і навіть металеві бельведери в саду можливі і сьогодні, але треба мати справжній дар, щоб чарівно поєднувати подібні малі архітектурні форми з сучасним ландшафтом.
За геометрії бельведер може бути будь-якої форми - круглий, шестикутний, квадратний і т. д. Наявність колонади - не обов'язкова вимога, але в переважній кількості бельведерів колонада присутній. Бельведер, як правило, не має перекриття (купола).Класичні бельведери найкращим чином виглядають на відкритій території, на пагорбі або височини над водою, на краю дачної ділянки, в його прикордонній зоні. Але сьогодні бельведери дуже трансформовані, і навіть не можна сказати, чи оригінальні споруди на дачах.
	Навіс - це своєрідне споруда, що представляє собою покрівлю, підтримувану опорними стовпами 
Дерев’яний навіс користується популярністю серед всіляких дачних і присадибних споруд, так як навіс - найбільш універсальний вид споруди і може використовуватися для різних цілей залежно від сезону і потреб господаря.Дерев'яний навіс можна використовувати як місце для зберігання автомобіля, мотоцикла, велосипеда або човна. Споруда гаража - вельми дороге задоволення, навіс ж заощадить ваш час і кошти.У теплий сезон навіс можна використовувати як спрощений варіант літньої альтанки, де завжди можна сховатися від пекучого сонця або дощу. Досить поставити садові меблі, мангал - і можна кликати гостей. Під навісом можливо обладнати майданчик для дитячих ігор. Або використовувати його як сховище для інвентарю, дров і т.п.
	Пергола - це наскрізний дах з балок, які спираються на стовпи збагатошарових планок.Досить популярні споруди з балок, які являють собою наскрізну дах і спираються на потужні стовпи. Перголи сьогодні виготовляються не тільки з масиву дерева, але і з більш недорогих матеріалів, і навіть з пластику.
Перголи в ландшафтному дизайні прикрасою служать більше території, ніж корисною спорудою, але здатні не тільки підкреслити особливості деяких стилів, але навіть поставити жирний акцент в екстер'єрі вашої ділянки. Красиві, масивні і навіть багаті з вигляду перголи, стануть для вас не тільки приємним об'єктом, але і затишним місцем для відпочинку в теплий сезон.

Сьогодні роль i місце МАФ в архітектурі та дизайні середовівща помітно змінилася. Еволюція МАФ стосусться у рівному співвідноюенні тематики, ідейного спрямування, образно-емоційної виразності, характеру розтаюування i використання, а також застосування будівельних матеріалів. Є тенденція до переходу МАФ із зовнішнього середовівqа у інтер’єри i навпаки (тобто створюсться т.зв. «інтер’ср в екстер’єрі»), а також є тенденція до перенесення ознак з одного об’єкту, технології чи матеріалу на інший, не властивий цьому новому об’скту.
Тому можна підвести до того, що у сучасному благоустрої територій міст i ландшафтному дизайні, МАФ відіграють значну роль, то сьогодні про МАФ можна говорити як про цілком самостійні об’скти предметного дизайну, які встановлюють у певному місці, у конкретному середовищі, а не просто як складові якогось комплексу, будівлі, площі, як це було досі. У зв’язку з появою нових мегаполісів та збільюенням площі вже існуючих будівель виникас потреба у якості та доцільності проектованих МАФ. Без МАФ не обходиться жодне міське середовище. Саме ïx прерогативою лишається забезпечення важливого для сприйняття простору, що постійно змінюсться, переходу з людського розміру до габаритів будівель, вулиць i площ.


2.2. Специфіка проектування та розвиток форм садово-паркових об’єктів 
Створення садів і парків - складний і тривалий процес, пов'язаний як з етапами проектування та розроблення проектно-кошторисної документації, так і безпосередньо з самим процесом створення об'єкту, тобто з його будівництвом, формуванням рослинності, доглядом за насадженнями, утриманням і ремонтом основних його пристроїв і конструктивних елементів. Всі елементи садово-паркового об'єкта поділяються на елементи об'ємні - рослинні угруповання, споруди та площинні - газони, майданчики, доріжки, водойми.
Елементами об’єкта є:
- рослинність - основний компонент, що включає різні типи садово-паркових насаджень;
- солітери, групи, алеї, куртини, масиви дерев, кущів, трав'янистих рослин, газони, квітники;
- садово-паркові дороги, стежки, майданчики різного призначення;
- малі архітектурні форми (МАФ) і садово-паркове обладнання;
- альтанки, перголи, навіси, трельяжі, урни, лавки, освітлювальні пристрої;
- споруди інженерного характеру - відкриті лотки для відводу дощових і талих вод, колодязі, дренажі, пристрої господарського водопроводу.
Невід'ємною і дуже важливою частиною об'єкта є ґрунтовий субстрат, на якому ґрунтується нормальна життєдіяльність рослинності.
Створення садово-паркового об’єкта озеленення включає безпосередньо будівництво об'єкта за проектом, тобто комплекс робіт на території, визначеній містобудівними документами та затвердженої урядовими органами. При новому будівництві виробляються всі види робіт у відповідності з проектною документацією, розробленою, погодженої та затвердженої в установленому порядку.
Безпосередньо за процесом будівництва слідує процес утримання об'єкта його експлуатації. Це виробничий процес, що включає комплекс робіт по догляду за зеленими насадженнями та елементами благоустрою, усунення незначних деформацій і пошкоджень конструктивних елементів об'ємних споруд. Утримання об'єкта включає поточний ремонт і складається з робіт по догляду за деревами та кущами, квітниками, по догляду за газонами, дорогами та майданчиками різного призначення, за змістом малих архітектурних форм, водойм, обладнання і т. п.
Усі елементи у міру експлуатації об'єкта потребують періодичного відновлення або капітального ремонту. Це один з важливих процесів збереження об'єкта озеленення в належному вигляді і в порядку. Капітальний ремонт - це комплекс робіт з повного або часткового відновлення зелених насаджень та всіх конструктивних елементів із застосуванням сучасних технологій, конструкцій, довговічних матеріалів, виконуваних у відповідності з проектом, розробленим, погодженим та затвердженим у встановленому порядку. Середні строки між капітальними ремонтами об’єктів озеленення складають в 5 років.
Роботи в садово-парковому господарстві мають глибоку специфіку, відмінну від будь-якого іншого виду будівництва та ведення господарської діяльності, і виконується в певні періоди року, що пов'язано, насамперед, з життєдіяльністю рослин. Виконання всіх видів садово-паркових робіт регламентовано за термінами сезону. Так, посадки дерев і кущів, влаштування газонів і квітників можливо застосувати в основному в теплу пору року. Пристрій доріжок і майданчиків проводиться у весняно-літній, літній та літньо-осінній періоди і рекомендується проводити в суху погоду. Роботи з ремонту і реконструкції насаджень, вирубці старих, відмерлих дерев можливо проводити в осінньо-зимовий період. Роботи з очищення водойм, ставків, як правило, проводяться в зимовий час. У зимовий період часу в закритих приміщеннях ремонтують садовопаркове обладнання.
ТУТ МАТЕРІАЛИ, що значно перевищують кількість інформації не по темі. І головне дуже специфічні і разом з тим немає жодного посилання. Ви фахівець у цій галузі? Будівництва, тощо?
Всі види садово-паркових робіт роблять спеціалізовані організації та виробничі фірми, що мають відповідні ресурси, техніку, склади, господарський інвентар, приміщення для робітників і т. п. Виконання всіх видів садово-паркових робіт доручають фахівцям - ландшафтним інженерам, виконробам, майстрам, технікам із спеціальною освітою. Спеціалізовані організації та фірми повинні мати у своєму складі добре навчених професійних робітників.
Створення об’єкта ведеться поетапно, має яскраво виражені цикли і проводиться в певній послідовності. Весь процес створення можна поділити на кілька взаємопов'язаних етапів. Насамперед, це організаційні етапи. Потім виділяють етапи інженерної та агротехнічної підготовки території об'єкта. Надалі починається сам процес будівництва об'єкта: будівництво інженерних споруд; посадка дерев і кущів; влаштування газонів, квітників, доріг, майданчиків, водойм. Останні етапи найбільш тривалі за часом і включають формування насаджень, систематичний догляд за рослинністю, постійне утримання об’єкта.
 Організаційні роботи включають укладання договорів з замовниками та проектними організаціями, з субпідрядними організаціями - на будівництво споруд, водойм і т. п. Фахівці садово-паркового будівництва вивчають документацію, склад і зміст проекту на об'єкт озеленення та кошторису на будівництво, роблять зауваження до проекту і кошторису і надають проектувальникам.
Підготовчі роботи інженерного характеру включають відвід територій згідно з проектом; очистку територій від сміття і відходів виробництва; організацію рельєфу відповідно до проекту; пристрій різного типу допоміжних споруджень і комунікацій водопроводу, електричного освітлення, осушувальних споруд і т. п.
Підготовчі роботи агротехнічного характеру включають підготовку рослинних субстратів та їх складових для посадок дерев і чагарників, пристрої газонів і квітників;
підготовку посадкових матеріалів-дерев, чагарників, квіткових, трав'янистих рослин;
підготовку матеріалів різного призначення - піску, каменю, гравію і т. п.
Інженерно-будівельні роботи включають: пункти якось помічають (-, а, 1   ) 
пристрій площинних споруд - доріг, доріжок, стежок, майданчиків різного призначення, 
осушувальних споруд - лотків, дренажів, колодязів;
 встановлення малих архітектурних форм (МАФ)
устаткування трельяжів, альтанок, лавок і т. п.
Агротехнічні роботи включають посадки дерев і чагарників, ліан, влаштування газонів різного типу і квітників, догляд за посадками рослин і утримання газонів і квітників, їх капітальний ремонт.
Роботи організаційно-експлуатаційного характеру включають розробку технічної документації та планів-графіків виробничого процесу, циклів робіт по сезонах, складання будівельних генеральних планів виробництва, проведення інвентаризації зелених насаджень та складання паспорта об'єкта озеленення.
До особливого виду садово-паркових робіт належать роботи з реконструкції зелених насаджень та реставрації історичних об'єктів ландшафтної архітектури.
Реконструкція зелених насаджень на об'єктах включає комплекс робіт, що передбачають повну або часткову заміну всіх компонентів зелених насаджень - дерев, чагарників, газону, квітників - і всіх елементів благоустрою. Реконструкція проводиться на землях, що належать до озеленених територій - об'єктам озеленення - без зміни їх правового статусу у відповідності з проектом. Реставрація на територіях пам'яток садово-паркового мистецтва проводиться з метою їх збереження та відновлення у відповідності зі спеціальним проектом реставрації. Садово-паркові роботи на об'єктах реставрації проводяться за спеціально розробленими правилами і регламентам Садово-паркове будівництво ведеться у відповідності з технічними умовами, існуючими нормами і правилами, на підставі прогресивного вітчизняного та зарубіжного досвіду.
Розташування та межі об’єктів озеленення визначаються генеральним планом розвитку міста і містобудівним зонуванням його територій з урахуванням історично сформованих планування та природних компонентів - рельєфу, акваторій та зелених насаджень.
 Класифікація садово-паркових об'єктів Залежно від розташування в структурі міста, характеру використання території і пріоритету виконуваних ними функцій садово-паркові об'єкти поділяються на кілька категорій (типів).
Об’єкти загального користування. До них відносяться міські парки і сади, сквери різного призначення, бульвари; озеленені території громадських центрів, проспектів і вулиць. До цих об'єктів пред'являються підвищені вимоги щодо виконання садовопаркових робіт, по догляду за рослинністю, змістом газонів і квітників, доріжок і майданчиків. На такого типу об'єктах застосовні пристрої і споруди з дорогих матеріалів, використовуються крупномірних посадковий матеріал дерев і чагарників, ефективні технології щодо забезпечення життєдіяльності рослин і т. п.
Об'єкти обмеженого користування. До них належать об'єкти районного значення, куди входять озеленені території житлових і промислових районів, озеленені території груп житлових будинків (двори), території шкіл та дитячих садків-ясел; території поліклінік, лікарень, навчальних закладів; закриті території тенісних клубів, гольфклубів, «бізнес»-парків навколо відомчих установ і закритих підприємств. На даного типу об'єктах застосовуються спеціальне обладнання і малі архітектурні форми;
рослинність, стійка до несприятливих умов середовища, до високим рекреаційним навантаженням.
Об'єкти спеціального призначення. До них відносяться території санітарнозахисних зон навколо промислових підприємств, території кладовищ і меморіалів, ботанічні і зоологічні сади і парки; ділянки швидкісних доріг та магістралей, шосе і залізниць; розплідники, ділянки дослідних господарств.
В особливу категорію входять особливо охоронювані території - дендрарії, заповідники і заказники, національні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, території пам'яток архітектури, що знаходяться під державною охороною.
Окремо можна виділити ділянки індивідуального землекористування навколо приватних будинків.  От це останнє речення прийнято сприймати як підсумок сказаного вище. І про що ж це? Жодного посилання

2.3. Дитячі майданчики та їх складові
Дитячі майданчики - елементи даної групи що за група? призначені для ігор дітей і підлітків на відкритих вуличних територіях (https://ua-referat.com/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F" \o "Територія) (двори, дитячі сади, парки).
Дитячі вуличні майданчики - це найкращий засіб направити невгамовну дитячу енергію в правильне русло і забезпечити оптимальне поєднання «приємного» і «корисного», що завжди досягається з великими труднощами, особливо в питаннях, що стосуються виховання підростаючого покоління.
Зростаючий дитячий організм особливо має потребу в комплексному розвитку, і частково цю функцію виконують дитячі вуличні майданчики, які неодмінно включають в себе сходи, поперечини, гірки і всілякі елементи, які дозволяють виконувати активні вправи.
Батьки відмінно знають, як активні малюки, як велике їх прагнення освоювати все нові види руху і як складно контролювати на прогулянці їх рухливість і активність, тому дитячі вуличні майданчики - це краще місце для прогулянок з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку.
Таблиця іде по тексту після першого згадування
Дитячі вуличні майданчики повинні відповідати всім існуючим вимогам:обладнання повинно відповідати віковій категорії дітей (Таблиця 2), повинні бути несприйнятливі до впливу морозу, вологи, або палючого літнього сонця, добре переносити перепади температур, забезпечувати високу стійкість (https://ua-referat.com/%D0%A1%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C" \o "Стійкість) і безпеку.
Дитячий майданчик призначений для розумового, фізичного розвитку, а так само, щоб прищепити здатність до активних іграми поліпшити координацію рухів.
Це місце спілкування (https://ua-referat.com/%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" \o "Спілкування) найголовніших людей на планеті. Дитячий майданчик - це цілий світ, де діти спілкуються, дружать, сваряться, пізнають світ і набувають перший життєвий досвід. Гойдалки та гірки, ігрові стінки і пісочниці, драбинки та каруселі - всі ці атрибути дитячого щастя (https://ua-referat.com/%D0%A9%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8F" \o "Щастя) обов'язково повинні бути на хорошій дитячому майданчику. Вони дозволяють організовувати рольові ігри, розвивають дитячу фантазію і несуть найважливішу функцію загального розвитку дітей (Таблиця 3). Таблиця іде по тексту після першого згадування
Головне достоїнство дитячих вуличних майданчиків - ігрова форма спортивних занять, яка перетворює задоволення на своєрідну спортивну тренування.
Нині дитячі майданчики настільки різноманітні, що надають дитині право (https://ua-referat.com/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE" \o "Право) вибору з величезної кількості ігрових елементів. Всі сучасні дитячі майданчики відповідають (https://ua-referat.com/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C" \o "Відповідь) жорстким вимогам, в числі яких безпека, зносостійкість, довговічність, різноманітність і, звичайно, зовнішній вигляд.
Діти дошкільного віку досить багато часу проводять в просторовому середовищі дитячого майданчика. Тому від того, якою буде ця майданчик, залежить в цілому не тільки фізичний, але й духовний розвиток (https://ua-referat.com/%D0%94%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA" \o "Духовний розвиток) дитини.
Батьки хочуть бачити свою дитину щасливою (https://ua-referat.com/%D0%A9%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0" \o "Щаслива), здоровою, незнайомим з хворобами. Дітям рух і спорт (https://ua-referat.com/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82" \o "Спорт) необхідні, як повітря. Саме (https://ua-referat.com/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%B5" \o "Саме) тому дитячі спортивні майданчики притягують дітей, і їхніх батьків, як магніт. 
Дитячі майданчики повинні створювати для дітей світову уяву, прищеплювати навички колективних (https://ua-referat.com/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2" \o "Колектив) ігор, сприятиме формуванню та розвитку художнього смаку. Їх колірне рішення має вносити в міську забудову життєрадісний колорит і різноманітність. Всілякі ігри повинні зміцнювати дитяче здоров'я, виховувати сміливість і спритність. Тому фахівці все частіше створюють їх у вигляді ракет, автомобілів, літаків, фігур тварин. У багатьох містах з'являються дитячі майданчики, оформлені за тематичним задумом: казкові фортеці, замки, теремки, імітація морських, транспортних (https://ua-referat.com/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82" \o "Транспорт), космічних, будівельних споруд.
Склад ігрового та спортивного обладнання залежно від віку дітей (ілюстрації?)
Таблиця 2
Вік дітей 	Призначення обладнання	Ігрове і фізкультурне обладнання, що рекомендується
Діти ясельного віку	Для тихих ігор, тренування посидючості, терпіння, розвитку фантазії
	Пісочниці
	Для тренування лазіння, ходьби, переступання, рівноваги	Будиночки, піраміди, гімнастичні стінки Куби дерев'яні 0,2 м х 0,4 м х 0,15 м; Дошки завширшки 0,15 м; 0,2 м; 0,25 м, завдовжки 1,5 м; 2 м; 2,5 м; дошка дерев'яна - один кінець підведений на висоту від 0,1 м до 0,15 м Гора з поручнями, сходинками і центральним майданчиком завдовжки 2,4 м, заввишки 0,48 м (у центральній частині), з шириною сходинки - 0,7 м Сходи-драбини, висота 1 м або 1,5 м, відстань між щаблиною - 0,1 м і 0,15 м
	Для тренування вестибулярного апарата, зміцнення м'язової системи (м'язів спини, живота і ніг), вдосконалення відчуття рівноваги, ритму, орієнтування в просторі	Гойдалка
Діти дошкільного віку	Для навчання і вдосконалення лазіння	Піраміди з вертикальною і горизонтальною поперечкою Сходи різної конфігурації, з вбудованими обручами, півсфери Дошка дерев'яна на висоті 0,1 м - 0,15 м (встановлюється на спеціальних підставках)
	Для навчання рівновазі, переступанню, перестрибуванню, зістрибуванню	Колода, міцно закріплена, що лежить на землі, довжина 2,5 м - 3,5 м, ширина 0,2 м - 0,3 м Бум завдовжки 2,5 м, завширшки 0,2 м, заввишки 0,2 м Гімнастична колода, довжина горизонтальної частини 3,5 м, похил - 1,2 м, горизонтальна частина - 0,3 м або 0,5 м, діаметр колоди - 0,27 м Гімнастична лавка завдовжки 3 м, завширшки 0,2 м, завтовшки 0,03 м, заввишки 0,2 м
	Для навчання входженню, лазінню, скочуванню	Гірка з поручнями завдовжки 2 м, заввишки 0,6 м; Гора з драбинкою і скатом, довжина 2,4 м, висота 0,8 м, довжина драбинки і ската - 0,9 м, ширина драбинки і ската - 0,7 м
	Для навчання розвитку сили, гнучкості, координації рухів	Гімнастична стінка, висота 3 м, ширина прольотів не менше ніж 1 м, діаметр щаблини - 0,022 м, відстань між щаблиною - 0,25 м Гімнастичні стовпчики
	Для розвитку окоміру, точності рухів, спритності, для навчання метанню в ціль	Стояк з обручами для метання в ціль, висота від 0,12 м до 0,13 м, діаметр обруча від 0,4 м до 0,5 м Устаткування для метання у вигляді "квітки", "півня", центр мішені розташований на висоті: 1,2 м - для молодшого дошкільного віку; 1,5 м - 2 м для старшого дошкільного віку Пристосування для кидання кільця - дошка з укріпленими кілочками заввишки 0,15 м - 0,2 м, пристосування для кидання кільця можуть бути розташовані горизонтально і похило Мішені на щитах із дощок у вигляді чотирьох концентричних кругів діаметром 0,2 м; 0,4 м; 0,6 м; 0,8 м, центр мішені на висоті 1,1 м - 1,2 м від рівня підлоги або майданчика, круги фарбуються в червоний (центр), салатний, жовтий і блакитний кольори Баскетбольні щити, кріпляться на двох дерев'яних або металевих стояках так, щоб кільце знаходилося на рівні 2 м від підлоги або поверхні майданчика
Діти шкільного віку	Для загального фізичного розвитку	Гімнастична стінка заввишки не менше ніж 3 м, кількість прольотів - від 4 до 6 Різновисока щаблина, щаблина-еспандер для виконання силових вправ у висі "Рукохід" різної конфігурації для навчання пересуванню різними способами, підтяганню Спортивно-гімнастичні комплекси - щаблини з 5-6 горизонтальними поперечинами, що укріплені на різній висоті, до щаблини можуть прикріплятися спортивні снаряди: кільця, трапеції, гойдалки, жердини тощо Зчленовані щаблини різної висоти - 1,5 м; 2,2 м; 3 м - можуть розташовуватися по одній лінії або у формі букв "Г", "Т" або змійкою
Діти старшого шкільного віку	Для поліпшення м'язової сили, статури і загального фізичного розвитку	Спортивні комплекси Спортивно-ігрові комплекси (велодроми тощо)

Параметри ігрового обладнання 
Таблиця 3
Ігрове обладнання	Параметри
Гойдалки	Висота від рівня землі до сидіння гойдалок у стані спокою має бути не менше ніж 0,35 м і не більше ніж 0,635 м. Допускається не більше двох сидінь в одній рамці гойдалок. У подвійних гойдалках не повинні використовуватися разом сидіння для маленьких дітей (колиска) і плоске сидіння для старших дітей
	Висота від землі до сидіння в стані рівноваги має бути від 0,55 м до 0,75 мм. Максимальний нахил сидіння при русі назад і вперед - не більше ніж 20°. Конструкція гойдалки не повинна допускати попадання ніг дитини, що сидить в ній, під опорні частини гойдалки, не повинна мати гострих кутів, радіус їх закруглення повинен складати не менше ніж 0,02 м
Каруселі	Мінімальна відстань від рівня землі до нижньої конструкції каруселі, що обертається, має бути не менше ніж 0,06 м і не більше ніж 0,11 м. Нижня поверхня платформи, що обертається, має бути гладкою. Максимальна висота від нижнього рівня каруселі до її верхньої крапки складає 1 м
Гори	Доступ до гори здійснюється через сходи, секцію для лазіння або інші пристосування. Висота скату гори, що стоїть окремо, не повинна перевищувати 2,5 м незалежно від виду доступу. Ширина відкритої і прямої гори не менше ніж 0,7 м і не більше ніж 0,95 м. Стартовий майданчик з похилом до 5° завдовжки не менше ніж 0,3 м, але, як правило, ширина майданчика має дорівнювати горизонтальній проекції ділянки ковзання. На горці, що окремо стоїть, висота бічної огорожі на стартовому майданчику має бути не менше ніж 0,15 м. Кут нахилу ділянки ковзання не повинен перевищувати 60° в будь-якій точці. На кінцевій ділянці скату середній нахил не повинен перевищувати 10°. Край скату гори повинен підгинатися у напрямку до землі з радіусом не менше ніж 0,05 м і кутом загину не менше ніж 100°. Відстань від краю скату гори до землі має бути не більше ніж 0,1 м. Висота захисного борту на кінцевій ділянці при довжині ділянки ковзання менше ніж 1,5 м - не більше ніж 0,2 м, при довжині ділянки ковзання більше ніж 1,5 м - не більше ніж 0,35 м. Гора - тунель повинна мати мінімальну висоту і ширину 0,75 м
Пісочниця	Один з об'єктів на дитячому майданчику (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA" \o "Дитячий майданчик): особливе місце, призначене для ігор дітей молодшого віку з піском (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%BA" \o "Пісок) при використанні іграшок (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B8" \o "Іграшки). Зазвичай пісочниця обгороджена бортиками, найчастіше зробленими з дерева: колод або дощок. Бортики часто мають плоску поверхню, щоб на ній можна було ліпити пасочки (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B8" \o "Пасочки). Часто в центрі пісочниці стоїть «грибок» (https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D0%BA_(%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA)&action=edit&redlink=1" \o "Грибок (дитячий майданчик) (ще не написана)), який захищає дітей під час гри від дощу і сонця.Розміри пісочниці визначаються з розрахунку одного квадратного метра на дитину, глибина близько 50 см

Елементи благоустрію дитячого ігрового майданчика

Peльєф. У виpiшeннi кoмпoзицiï пpocтopy мaйдaнчикa вaжливe знaчeння мaє xapaктep icнyючoгo peльєфy, вмiлe викopиcтaння якoгo мoжe cyттєвo вплинyти нe лишe нa фopмy пoвepxнi ocнoви кoмпoзицiï, aлe i нa cтpyктypy пpocтopy в цiлoмy. Haявнicть нa мaйдaнчикy тaкиx eлeмeнтiв пpocтopoвoï фopми як пepeпaди peльєфy, пiдпipнi cтiнки, пaндycи тa iн. icтoтнo збaгaчyють кoмпoзицiю, ycклaднюючи cтpyктypy пpocтopy. Пpи нaявнocтi плocкoгo, нeцiкaвoгo peльєфy мoжнa зacтocyвaти пpийoми cтвopeння штyчнoгo peльєфy. Пoвepxня зeмлi нa мaйдaнчикy мoжe бyти гopизoнтaльнoю a6o пoxилoю, oднoшapoвoю aбo бaгaтoшapoвoю, piвнoю aбo викpивлeнoю, мoжe мaти пepeпaди пo вepтикaлi – пpиpoднi aбo oтpимaнi зa дoпoмoгoю штyчнo cтвopeниx тepac. Фopмa i зaгaльний мaлюнoк ocнoви виpiшyютьcя зa дoпoмoгoю зacoбів гeoплacтики a6o плacтики зeмлi i пoвиннi бyти кoмпoзицiйнo пoв’язaнi з oб’ємними eлeмeнтaми iгpoвoгo cepeдoвищa.
Taким чинoм, y paзi вибopy дiлянки для пpoeктyвaння зi cклaдним peльєфoм, дoцiльним бyдe викopистання влactивocтeй icнyючoгo лaндшaфтy. Taкий пiдxiд пepeдбaчaє збepeжeння icнyючиx пpиpoдниx кoмпoнeнтів (пaгopбів, cxилiв, cклaдoк peльєфy, oкpeмиx зeлeниx нacaджeнь i т.д.). Для збaгaчeння piвнинниx дiлянoк цiлкoм дopeчними бyдyть штyчнo cтвopeнi пaгopби, пeчepи, кoмпoзицiï з кaмeнів тoщo.
Пoкpиття. Bибip oптимaльнoгo пoкpиття для дитячoгo мaйдaнчикa зaлeжиtь вiд вiкy дiтeй i cпocoбy викopиcтaння  мaйдaнчикa.  Icнyє  двa  види  пoкpиття  – «м’якe»   тa   твepдe.  
«M'якi»   види   пoкpиття   (пiщaнe, yщiльненe пiщaнe на гpyнтoвiй ocновi aбo гpaвiйнiй кpиxтi, м’якe гyмoвe aбo м’якe cинтeтичнe) cлiд влaштoвyвaти в зoнi poзтaшyвaння iгpoвoгo oблaднання тa в мicцяx мoжливoгo пaдiння дiтeй. Micця вcтaнoвлeння лaв peкoмeндyєтьcя oблaднaти твepдими видaми мoщeння. Пpи тpaв’янoмy пoкpиттi мaйдaнчикiв нeoбxiднo пepeдбaчaти пiшoxiднi дopiжки дo oблaднання з твepдим, «м’яким» aбo кoмбiнoваним видaми пoкpиття.
Бeтoннi плuтu. Xoчa пoвepxня, вимoщeнa плитaми aбo мoнoлiтним бетoнoм, є нaйбiльш мiцним пoкpиттям, ïï нe мoжнa peкoмeндyвaти для дiлянoк дитячoгo мaйдaнчикa, нa якiй бyдyть гpaти, з’ïжджaти з гipoк, пiднiмaтиcя нa 6yдь-якy кoнcтpyкцiю мaлeнькi дiти. Пepeвaгoю бетoнногo пoкpиття є шдидкicть виcиxaння пicля дoщy тa лeгкicть йoгo пpибиpaння. Taкий нип пoкpиття дoцiльнo викopиcтoвyвати в якocтi мoщeння дopiжoк, мaйдaнчикa пepeд лaвaми тa в зoнi тиxoгo вiдпoчинкy.
Пicoк. Пicoк пiдxoдить для пoкpиття нeвeликиx дiлянoк, нaпpиклaд, ocнoви гiмнacтичнoгo кoмплeкcy, гipки чи iншoï виcoкoï кoнcтpyкцiï, тoмy щo пicoк пoм'якшyє пaдiння i зaпoбiгaє iмoвipнocтi cepйoзниx тpaвм.
Tpaвa. Гaзoн є нaйкpaщим пoкpиттям для дитячoгo iгpoвoгo мaйдaнчикa нeзвaжaючи нa тe, щo вiн швидкo пoшкoджyєтьcя пpи пpoвeдeннi нa ньoмy pyxливиx iгop. Дaний вид пoкpиття пoтpeбyє пocтiйнoгo пoливy, пepioдичнoгo пiдciвaння тa peмoнтy зa дoпoмoгoю гoтoвoï дepнини (pyлoннoгo гaзoнy), щo дoцiльнo здiйcнювaти вoceни. Taкi зaxoди дoзвoлять гaзoнy вiднoвитиcя i cтaти пpидaтним для викopиcтaння нacтyпнoï весни.
Дepeвuнa. Дepeв’янe пoкpиття є нe дyжe пoшиpeним нa дитячиx мaйдaнчикax, oднaк мoжe cлyгyвaти чyдoвoю aльтepнaтивoю для вcix iншиx видів пoкpиття. Дepeв’янy дoшкy (з нaтypaльнoгo дepeвa aбo пoлiмepниx мaтepiaлiв) мoжнa викopиcтaти для iгpoвoгo мaйдaнчикa, нa якoмy вcтaнoвлeнo гiмнacтичний кoмплeкc, a тaкoж в якocтi тepacнoгo пoкpиття в зoнi тиxoгo вiдпoчинкy тa тiньoвoгo нaвicy.
Гyмoвo-кayчyкoвe пoкрuття. Taкий тип пoкpиття нaбиpaє вce бiльшoï пoпyляpнocтi для блaгoycтpoю cпopтивниx тa дитячиx мaйдaнчикiв. Moжe бути бeзшoвним (мoнoлiтним) тa y виглядi плит piзнoгo poзмipy. Пepeвaгaми гyмoвoгo пoкpиття є лeгкicть мoнтaжy, пpyжнicть i вiдcyтнicть кoвзaння, piзнoмaнiтнi вapiaнти кoлipнo-фaктypнoгo piшeння, eкoлoгiчнa бeзпeкa тa iн. Гoлoвним нeдoлiкoм тaкoгo пoкpиття є виcoкa вapтicть, щo oбмeжyє ïx викopиcтaння нa бiльшocтi coцiaльниx oб’єктiв.
Oзeлeнeння. Для зaxиcтy вiд coнця тa вiтpy мaйдaнчики oгopoджyють пocaдкaми дepeв тa кyщiв шиpинoю 5-10 мeтpiв, aлe тaким чинoм, щoб зaбeзпeчити пocтiйнy iнcoляцiю чacтини тepитopiï. Кpiм зaxиcнoï фyнкцiï зeлeнi нacaджeння мoжyть cлyгyвaти дeкopaтивними eлeмeнтaми aбo нecти нaвчaльну фyнкцiю (дocлiджeння piзниx видiв pocлин, ïxньoгo poзвиткy aбo вивчeння oкpeмиx твapин, cфopмoвaниx iз кyщiв зacoбaми тoпiapнoгo миcтeцтвa).
Якщo нa oбpaнiй для пpoeктyвaння дiлянцi знaxoдятьcя icнyючi вeликi дepeвa, вapтo включиtи ïx y cтвopeння зaгaльнoï кoмпoзицiï дитячoгo мaйдaнчикa. У пoєднaннi iз нeвeликими дepeвцями тa чaгapникaми вoни cтвopювaтимyть цiкaвy пpocтopoвy cтpyктypy. Beликi icнyючi дepeвa тaкoж мoжyть викopиcтoвyвaтиcя для iгop, нaпpиклaд, для cтвopeння бyдинoчкa нa дepeвi, зa yмoви, щo вoнo здopoвe i мiцнe.
Для озеленення мaйдaнчикa мoжнa викopиcтовyвaти живoплiт (живy oгopoжy). Biн мoжe cлyгyвatи для poздiлeння зoн мiж coбoю aбo в якocнi iгpoвoгo пpилaддя (нaпpиклaд, y виглядi лaбipинтy). Шиpинa тaкoгo живoплoтy – 50-90 cм.
Гaзoн нa мaйдaнчикy cлyгyє, пepш зa вce, для cтвopeння ecтeтичнoгo виглядy. Aлe йoгo пoтpiбнo poзглядaти i як мicцe для iгop тa вiдпoчинкy дiтeй, викopиcтoвyючи для цьoгo cпeцiaльнy тpaвocyмiш з мiцниx copтiв тpaв, cтiйкиx дo витoптyвaння.
Для cпoлyчeння пoвepxoнь мaйдaнчикa тa гaзoнy cлiд зacтocoвyвaти caдoвi бopтoвi кaмeнi зi cкoшeними aбo зaoкpyглeними кpaями.
Квiткoвi клyмби ypiзнoмaнiтнюють блaгoycтpiй дiлянки. Ïx мoжнa пepeдбaчити в пapaднiй зoнi мaйдaнчикa, aлe нe дoцiльнo poбити нa iгpoвиx тepитopiяx.
Ha дитячoмy мaйдaнчикy нe дoпycкaєтьcя виcaджyвaння pocлин, щo мaють oтpyйнi плoди aбo кoлючки, a тaкoж pocлин-aлepгeнiв. He cлiд виcaджyвaти й тaкi pocлини, якi пoтpeбyють iнтeнcивнoгo дoглядy.
Ocвітлення. У тeмний чac дoби дитячий iгpoвий мaйдaнчик пoвинeн ocвiтлювaтиcь, тoмy нa йoгo тepитopiï тa нaвкoлo нeï пoтpiбнo пepeдбaчити eлeмeнти вyличнoгo ocвiтлeння (ocнoвнoгo тa дeкopaтивнoгo). Пpилaди ocнoвнoгo ocвiтлeння нeoбxiднo poзтaшyвaти пpи вxoдax/виxoдax з дитячoгo мaйдaнчикa, вздoвж гoлoвниx кoмyнiкaцiйниx шляxiв, бiля лaв, aльтaнoк, нaвiciв. Зaбopoнeнo влaштyвaння ocвiтлювaльнoгo oблaднaння нa виcoтi мeншe, нiж 2,5 м (згiднo ДБH). Дeкopaтивнa пiдcвiткa мoжe викopиcтoвyвaтиcь для aкцeнтyвaння зeлeниx нacaджeнь тa eлeмeнтiв блaгoycтpoю (лaв, пiдпipниx cтiнoк, пepгoл, cxoдинoк) y тeмнy пopy дoби. Пiдcвiткy для oзeлeнeння дoцiльнo poзтaшoвyвaти в мicцяx, дe нe пepeдбaчeний pyx вiдвiдyвaчiв (нa клyмбax, зoнax дeкopaтивнoгo oзeлeнення тa iн.).

Чому цей підрозділ йде не після МАФ а після дитячих майданчиків?
2.3. Композиційні особливості та конструктивно-технологічні підходи МАФ? Проєктування, виготовлення….?
По тексту там ландшафт, сад, садовий ландшафт ….. а підрозділ про МАФ
Проектування – це комплекс заходів щодо оформлення обраної території.
Займаючись проектуванням і створенням дизайн-проекту ділянки для МАФ, необхідно звертати увагу на головні характеристики:
1. Рельєф. Не секрет, що рельєф на кожній ділянці буває різним. Деякі будинки розташовується біля яру, інші – біля пагорба. При складанні ландшафтного дизайну важливо вивчити розташування оформлюваної зони.
2. Форма землі також не буває повністю ідентичною. Є кілька варіантів: прямокутна, г-подібна, трапецієвидна або трикутна.
3. Грунт – це ще один дуже важливий критерій, який впливає на створення красивої прибудинкової території. Якщо на ділянці розташований родючий чорнозем, то в цьому місці вийде посадити практично будь-яке дерево чи рослину – вибір залежить виключно від господарів. Але в тому випадку, якщо грунт бідна, то потрібно більш винахідливого шукати ті рослини, які будуть без проблем рости на території. Також є варіант використовувати засипку родючим грунтом, щоб вирішити проблему.
4. Хороший проект дизайну обов’язково буде враховувати, який грунт на ділянці. Наявність ґрунтових вод, якщо така неприємність спостерігається на облаштовуємо території, необхідно подбати про дренажній системі, яка прописується в плані ландшафтного дизайну [17, c.12].
У композиції велике значення має правильне і ергономічне розташування малих архітектурних форм. Вони повинні бути співрозмірними з простором, в який їх вписують архітектори та дизайнери [20].
Малі архітектурні форми насамперед мають відповідати функціонально-естетичним потребам територій та відповідати своєму оточенню, тобто бути виконаними в стилістиці житлових і громадських будівель та промислових споруд. Вони мають бути зручними, надійними, привабливими та економічними. За призначенням малі архітектурні форми можна розділити на дві групи – декоративні та утилітарні. До утилітарних малих архітектурних форм належать:
 1. Елементи благоустрою – огорожі, кіоски, ліхтарі, містки, сходи, пандуси, альтанки, павільйони, лавки, смітники, зупинки громадського транспорту та інші; 
2. Носії інформації – рекламні бігборди, різноманітні інформаційні стенди та установки, вказівники;
 3. Конструкції із застосуванням рослин – трельяжі, перголи, вазони для квітів;
 4. Оздоблення поверхні землі – відкоси, підпірні стінки;
 5. Обладнання спортивних майданчиків, дитячих ігрових майданчиків, відкритих театральних просторів, літніх кафе [5, c. 224].
До декоративних малих архітектурних форм належать: 
1. Об'єкти пов'язані з використанням води – фонтани, декоративні басейни; 
2. Меморіальні споруди, скульптура та мала пластика. 
Одна з найбільш поширених помилок, що зустрічаються в аматорському проектуванні, - слідування власним емоціям і фантазіям. Для багатьох садовий ландшафт являє собою якийсь простір для сміливих експериментів, де можна висаджувати екзотичні рослини і створювати цікаві ландшафтні об'єкти [38].
Але тяга до експериментів та інновацій часто закінчується невдачею. Дерева і чагарники, висаджені без урахування рекомендованих відстаней, починають пригнічувати один одного; комунікації, прокладені без плану висадки рослин, доводиться перекладати; схема доріжок і майданчиків, складена без урахування потреб усіх мешканців будинку, виявляється неефективною [6].
Проектуючи ландшафт, звичайно ж, потрібно орієнтуватися на індивідуальні переваги і власні ідеї. Але втілювати їх слід обережно, уважно оцінюючи раціональність і затребуваність тих чи інших рішень.
Загальна концепція і стиль саду. В основі гармонійного ландшафтного проекту обов'язково лежить цілісна ідея. Причому рослини, малі архітектурні форми та садові будівлі повинні бути грамотно розміщені по відношенню не тільки один до одного, але і до головного ландшафтного об'єкту - котеджу. Саме тому найкращим вважається варіант початкового проектування ландшафту на етапі будівництва будинку. Дуже важливо, щоб стилістика і зовнішній вигляд садових і ландшафтних об'єктів поєднувалася з екстер'єром будівлі [19].
Сам сад або його ділянки зазвичай оформляють в одному з двох найбільш використовуваних стилів - класичному (регулярному) французькому або вільному (пейзажному) англійському.
Регулярні сади частіше облаштовують на великих ділянках, а також в парадних зонах ділянок меншого розміру. Такі проекти відрізняє наявність осьової симетрії і дзеркальних рішень в рукотворному ландшафті; велика кількість прямих, рівних і чітких ліній доріжок, посадок і садових об'єктів; розміщення в саду солідних фонтанів, визнав, скульптур і т.д. Такий сад передбачає облаштування об'ємних вільних просторів і розміщення на ділянці масивних форм [13].
Пейзажні сади підходять для будь-яких ділянок, і їх можна ефективно втілити на невеликих просторах. Тут вітається максимальне повторення в судовому ландшафті природної краси природи. Доріжки і ландшафтні об'єкти (альпінарії, ставки і т.д.) утворюються вигнутими і кривими лініями, рослини висаджують по вільній схемі, без принципів симетрії. Створення та догляд за пейзажним садом набагато простіше розробки та вирощування регулярного ландшафтного проекту [3,].
Створення видових точок і функціональних зон. Проектуючи садовий ландшафт, ділянку розбивають на окремі зони, призначення яких відрізняється. При цьому місце розташування садових просторів з різною функціональністю варто продумати з урахуванням потреб всіх членів сім'ї. Як мінімум виділяють такі зони:
1. Сад і город зазвичай розміщують в глибині ділянки, по можливості з південного боку від будинку;
2. Зону відпочинку, майданчики  та житлову зону розташовують поблизу від будинку, наприклад, біля вікон вітальні, в захищеному від прямого південного сонця і північного вітру місці;
3. Господарський і технічний блок частіше розташовують з північного боку, в затишному місці на задньому дворі або біля в'їзду на ділянку.
Крім функціональних зон в саду намагаються виділити фокусні точки з красивими об'єктами, що привертають увагу природним чином. Це можуть бути клумби, водойми, малі архітектурні форми, рослини. Також на плані саду відзначають видові місця, звідки зручно насолоджуватися навколишнім або садовим пейзажем.
Межі окремих зон в саду оформляють бордюрами, огорожами і доріжками. А на видових місцях розташовують зручні елементи садових меблів - лави або гойдалки.
Візуальне поєднання елементів. Крім загальної концепції, єдиного стилю саду і наявності фокусних і видових точок важливо домогтися візуальної гармонії окремих рослин і садових об'єктів. Дерева, чагарники і малі архітектурні форми повинні зовні поєднуватися між собою [37]. 

2.4. Образно-стилістичні рішення майданчика  на основі біоніки	
Біонічний аналіз природних аналогів передбачає попередній відбір природних форм, що задовольняють встановленим функціональним вимогам, відбір характерних зразків серед декількох видів природних форм (відбір прототипу), аналіз умов їх функціонування. На наступному етапі створюється геометрична модель біоформи, встановлюються геометричні принципи утворення форми та принципи побудови геометричних моделей. Співставлення структур проектованої та природної форми не є формальним, геометричні елементи цих форм порівнюються на основі їх функціональної аналогічності, з метою подальшого втілення в ергономічних властивостях об’єкта, що проектується, на основі аналізу об’єктів дизайну.
Побудова конструктивних форм на основі біонічних моделей базується на використанні теорії подібності, яка встановлює певні зв’язки між характеристиками природної форми та створюваним проектом. На основі відбору, аналізу та моделювання біоформ шукають найбільш раціональні функціональні та естетичні рішення підказані живою природою.
Конструктивна довершеність біоформ, що складаються з відносно невеликої кількості структурно-однорідних елементів має значення в дизайні з точки зору гармонії їх побудови. Формоутворюючі можливості комбінаторних конструктивних елементів за прикладом природи можуть бути значно розширені на основі збільшення їх варіативності.
При вивченні природних форм з позицій художньо-композиційних особливостей структури, має значення визначення їх естетичної якості. Складні за своїми характеристиками природні форми достатньо цікаві композиційно, тому встановлення залежностей між геометричними та естетичними характеристиками природної біоформи та проектованого об’єкту, припускає визначення естетичної якості, шляхом знаходження співвідношення елементів, яке задовольняє таким вимогам гармонізації, як композиційна співрозмірність, врівноваженість, ритмічність, співузгодженість та цілісність.
Конструктивні системи в живій природі утворюють функціональну об’ємно – просторову структуру, тому можливо відзначити, що композиція природних форм обумовлена їх змістом, є смисловою. За її особливостями можливо визначити функціональну сутність форми, її головне призначення.
З ряду характеристик біонічних об’єктів найбільш вагомими є їх геометрична структура та закономірності побудови форми. Визначено закономірності структурно-композиційного виявлення характеристик біоформи аналогу: - загальне сприйняття конфігурації форми у просторі, її об’єму і контурів; - вивчення найбільш характерних структурних елементів форми, її членування, пропорційної і ритмічної побудови, закономірностей симетричної побудови; - аналіз зв’язків характерних структурних елементів, встановлення закономірностей супідрядності елементів та їх співузгодження.








РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТУАЛЬНЕ РІШЕННЯ ТА ДИЗАЙН-ПРОЕКТНА РОЗРОБКА

3.1. Аналіз аналогів
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
