Програмне забезпечення інформаційної системи валідації курсових робіт

Заїка, Владислав Віталійович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8827

Назва:	Програмне забезпечення інформаційної системи валідації курсових робіт
Автори:	Півень, Олександр Борисович Заїка, Владислав Віталійович
Ключові слова:	ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ;УЧБОВИЙ ПРОЦЕСС;МОДЕЛЮВАННЯ;ТЕСТУВАННЯ ПЗ;БАЗА ДАНИХ;SOFTWARE;EDUCATIONAL PROCESS;MODELING;SOFTWARE TESTING;DATABASE
Дата публікації:	8-чер-2024
Короткий огляд (реферат):	АНОТАЦІЇ Виконавець: Заїка Владислав Віталійович Назва кваліфікаційної бакалаврської роботи: Програмне забезпечення інформаційної системи валідації курсових робіт Спеціальність: 121 Інженерія програмного забезпечення Навчальний заклад :"Черкаський державний технологічний університет" м. Черкаси, 2024р. У бакалаврській роботі розглядається розробка програмного забезпечення для системи обліку курсових проєктів. Основною метою розробки є створення ефективної та надійної системи, яка автоматизує процеси подачі курсових проєктів. Система повинна відповідати вимогам користувачів щодо функціональності, зручності використання та продуктивності. Цей програмний продукт створений для допомоги студентам і викладачам в процесі захисту курсових проєктів. Актуальність розробки визначається потребою поліпшення академічного процесу в університетах, оскільки курсові проєкти не тільки дозволяють студентам заглиблюватися в теми, що їх особливо цікавлять, але й змушують їх активно розвивати навички дослідження, аналізу та аргументації. Працюючи над курсовою, студенти мають можливість самостійно збирати дані, вивчати академічні та наукові ресурси, а також аналізувати різні точки зору по своїй темі. Це сприяє не тільки накопиченню глибоких знань, але й вдосконаленню вмінь критичного мислення, які є важливими для будь-якої професійної діяльності. ABSTRACTS ZAIKA VLADISLAV VITALIYOVYCH Topic: SOFTWARE OF THE INFORMATION SYSTEM OF TERM PAPERS VALIDATION Specialty: 121 Software engineering Educational institution: "Cherkassky State Technological University" Cherkasy, 2024 The bachelor's thesis deals with the development of software for a course project accounting system. The main goal of the development is to create an efficient and reliable system that automates the process of submitting course projects. The system must meet user requirements for functionality, usability, and performance. This software product is designed to help students and teachers in the process of defending course projects. The relevance of the development is determined by the need to improve the academic process at universities, as term projects not only allow students to delve into topics of particular interest, but also force them to actively develop research, analysis, and argumentation skills. While working on a term paper, students have the opportunity to collect data on their own, study academic and scientific resources, and analyze different points of view on their topic. This contributes not only to the accumulation of in-depth knowledge, but also to the improvement of critical thinking skills, which are important for any professional activity.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8827
Розташовується у зібраннях:	121 Інженерія програмного забезпечення (Інженерія програмного забезпечення)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Кваліфікаційна робота бакалавра Заїки Владислава Віталійовича.pdf Restricted Access		5.06 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет інформаційних технологій і систем
Кафедра програмного забезпечення автоматизованих систем
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи
«бакалавра»
освітній рівень
на тему: Програмне забезпечення інформаційної системи валідації курсових
робіт
Виконав: студент 4 курсу, групи ПЗС-2244
Спеціальності
121 «Інженерія програмного забезпечення»
(шифр і назва напряму підготовки)
Студент Заїка В. В.
(прізвище та ініціали)
Керівник Півень О.Б.
(прізвище та ініціали)
Рецензент Козоріз М.О.
(прізвище та ініціали)
Черкаси 2024
Черкаський державний технологічний університет
повне найменування вищого навчального закладу
Факультет інформаційних технологій і систем
Кафедра програмного забезпечення автоматизованих систем
Освітній рівень бакалавр
Спеціальність 121 «Інженерія програмного забезпечення»
Освітня програма Інженерія програмного забезпечення
ЗАТВЕРДЖУЮ
Зав. кафедри ПЗАС, професор
____________________ С. Голуб
«___» _______________ 2024 року
З А В Д А Н Н Я
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ СТУДЕНТУ
Заїки Владислава Віталійовича
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тему проекту (роботи) Програмне забезпечення інформаційної системи валідації курсових
робіт
Керівник проекту (роботи) Півень Олександр Борисович к.ф-м.н.,доцент
(прізвище, ім’я , по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Затверджені наказом Черкаського державного технологічного університету від «26» лютого
2024 року №60/04
2. Строк подання студентом проекту (роботи) 7 червня 2024р
3. Вхідні дані до проекту (роботи) Методичні рекомендації до виконання бакалаврської
роботи, аналіз існуючих автоматизованих систем,література по моделюванню
програмного забезпечення, література по тестуванні програмного забезпечення.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)
Вступ;
Розділ1. Існуючі методи та засоби розв’язання поставлених завдань;
Розділ 2. Впровадження результатів досліджень у практику проектування програмного
забезпечення інформаційних систем;
Розділ 3. Розробка та тестування програмного забезпечення;
Висновки;
Список використаних джерел;
Додатки.
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових робіт проекту;
Слайд 1; слайд 2; слайд 3; слайд 4; слайд 5; слайд 6; слайд 7; слайд 8; слайд 9; слайд 10;
слайд 11; слайд 12; слайд 13; слайд 14; слайд 15; слайд 16.
6. Консультанти розділів проекту (роботи)
Прізвище, ініціали та посади Підпис, дата
Розділ
консультанта Завдання видав Завдання прийняв
1
2
3
7. Дата видачі завдання 02 грудня 2023 р.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Строк
виконання
№
Назва етапів випускної роботи етапів Примітки
п/п
випускної
роботи
1 Постановка задачі 05.12.2023 виконано
2 Підготовка завдання 13.12.2023 виконано
3 Погодження завдання 16.12.2023 виконано
4 Затвердження завдання 19.02.2024 виконано
Основна стадія
1 Підбір матеріалів 27.02.2024 виконано
2 Аналіз шляхів вирішення поставленої задачі 04.02.2024 виконано
3 Розрахунок основних параметрів роботи 10.03.2024 виконано
4 Вибір кінцевого варіанту проектного рішення 17.03.2024 виконано
5 Оформлення первісної редакції роботи 25.03.2024 виконано
Заключна стадія
1 Узгодження прийнятих проектних рішень з 31.04.2024 виконано
керівником
2 Оформлення пояснювальної записки роботи в 13.05.2024 виконано
кінцевій редакції
3 Попередній захист роботи 15.05.2024 виконано
4 Затвердження роботи 02.06.2024 виконано
5 Рецензування роботи 20.05.2024 виконано
6 Захист роботи 07.06.2024
Студент _____________________ Заїка В. В.
(підпис) (прізвище та ініціали)
Керівник проекту (роботи) _____________________ Півень О.Б.
(підпис) (прізвище та ініціали)
АНОТАЦІЇ
Виконавець: Заїка Владислав Віталійович
Назва кваліфікаційної бакалаврської роботи: Програмне забезпечення
інформаційної системи валідації курсових робіт
Спеціальність: 121 Інженерія програмного забезпечення
Навчальний заклад :"Черкаський державний технологічний університет"
м. Черкаси, 2024р.
У бакалаврській роботі розглядається розробка програмного забезпечення
для системи обліку курсових проєктів. Основною метою розробки є створення
ефективної та надійної системи, яка автоматизує процеси подачі курсових
проєктів. Система повинна відповідати вимогам користувачів щодо
функціональності, зручності використання та продуктивності.
Цей програмний продукт створений для допомоги студентам і викладачам в
процесі захисту курсових проєктів.
Актуальність розробки визначається потребою поліпшення академічного
процесу в університетах, оскільки курсові проєкти не тільки дозволяють
студентам заглиблюватися в теми, що їх особливо цікавлять, але й змушують їх
активно розвивати навички дослідження, аналізу та аргументації. Працюючи над
курсовою, студенти мають можливість самостійно збирати дані, вивчати
академічні та наукові ресурси, а також аналізувати різні точки зору по своїй темі.
Це сприяє не тільки накопиченню глибоких знань, але й вдосконаленню вмінь
критичного мислення, які є важливими для будь-якої професійної діяльності.
Ключові слова. ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, УЧБОВИЙ ПРОЦЕСС,
МОДЕЛЮВАННЯ, ТЕСТУВАННЯ ПЗ , БАЗА ДАНИХ.
ABSTRACTS
ZAIKA VLADISLAV VITALIYOVYCH
Topic: SOFTWARE OF THE INFORMATION SYSTEM OF TERM PAPERS
VALIDATION
Specialty: 121 Software engineering
Educational institution: "Cherkassky State Technological University"
Cherkasy, 2024
The bachelor's thesis deals with the development of software for a course project
accounting system. The main goal of the development is to create an efficient and
reliable system that automates the process of submitting course projects. The system
must meet user requirements for functionality, usability, and performance.
This software product is designed to help students and teachers in the process of
defending course projects.
The relevance of the development is determined by the need to improve the
academic process at universities, as term projects not only allow students to delve into
topics of particular interest, but also force them to actively develop research, analysis,
and argumentation skills. While working on a term paper, students have the opportunity
to collect data on their own, study academic and scientific resources, and analyze
different points of view on their topic. This contributes not only to the accumulation of
in-depth knowledge, but also to the improvement of critical thinking skills, which are
important for any professional activity.
Keywords. SOFTWARE, EDUCATIONAL PROCESS, MODELING,
SOFTWARE TESTING, DATABASE.
ЗМІСТ
ВСТУП ............................................................................................................................ 5
РОЗДІЛ 1 ІСНУЮЧІ МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ РОЗВ’ЯЗАННЯ
ПОСТАВЛЕНИХ ЗАВДАНЬ ...................................................................................... 8
1.1 Аналіз сучасних підходів до розробки програмного забезпечення
навчального процесу ................................................................................................... 8
1.2 Опис предметної області ...................................................................................... 9
1.3 Методи та засоби, які вже використовуються для усунення проблем та
виконання завдань ...................................................................................................... 11
1.4 Постановка задачі ................................................................................................ 14
ВИСНОВОК ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ ............................................................. 16
РОЗДІЛ 2 ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПРАКТИКУ
ПРОЕКТУВАННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ
СИСТЕМ ...................................................................................................................... 17
2.1 Моделювання предметної області .................................................................. 17
2.1.1 Предметна область моделювання. Модель предметної області. Словник
предметної області ................................................................................................. 17
2.1.2 Елементи моделювання предметної області .............................................. 21
2.1.3 Робоча область моделювання ....................................................................... 22
2.2 Формування та аналіз вимог .......................................................................... 24
2.2.1 Формування вимог до програмного забезпечення. Первинні і детальні
вимоги. Вимоги замовника і розробника. Функціональні та нефункціональні
вимоги ..................................................................................................................... 24
2.2.2 Формування вимог за допомогою діаграми прецедентів .......................... 28
2.3 Проектування логічної структури програмного комплексу .................... 30
2.3.1 Діаграми класів ............................................................................................. 31
2.3.2 Діаграми пакетів ............................................................................................ 33
2.4 Архітектурне проектування ............................................................................... 35
2.4.1 Діаграма компонентів ................................................................................... 35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата ЧДТУ 242244.006ПЗ
Розроб. Заїка В. В. «Програмне забезпечення Літ. Лист Листів
Перевір. Півень О.Б інформаційної системи валідації 3
курсових робіт»
Н. Контр. Півень О.Б ФІТІС, кафедра ПЗАС
Пояснювальна записка.
Затверд. Голуб С.В. ПЗС-2244
4
2.4.2 Розгортання програмної системи на апаратних засобах. Діаграма
розгортання ............................................................................................................. 37
2.5 Моделювання поведінки системи .................................................................. 39
2.5.1 Діаграма діяльності ....................................................................................... 39
2.5.2 Діаграма послідовності ................................................................................ 39
2.5.3 Діаграма комунікації ..................................................................................... 42
2.5.4 Діаграма скінченного автомату.................................................................... 44
ВИСНОВОК ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ ............................................................... 47
РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ТА ТЕСТУВАННЯ ПРОГРАМНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ....................................................................................................... 48
3.1 Розробка програмного комплексу .................................................................. 48
3.1.1 Обґрунтування вибору засобів реалізації ................................................... 48
3.1.2 Опис структурної (функціональної) схеми ............................................... 48
3.1.3 Опис логічної схеми системи ..................................................................... 50
3.1.4 Розробка бази даних ...................................................................................... 52
3.1.5 Розробка інтерфейсу користувача ............................................................... 54
3.1.6 Опис розробки програмних компонентів ................................................... 57
3.2 Тестування системи .......................................................................................... 59
3.2.1 Модульне тестування .................................................................................... 60
3.2.2 Інтеграційне тестування ............................................................................. 61
3.2.3 Системне тестування .................................................................................. 61
3.2.4 Приймальне тестування .............................................................................. 62
3.3 Приклади впровадженого програмного комплексу ................................... 63
ВИСНОВОК ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ ............................................................. 65
ВИСНОВКИ ................................................................................................................ 66
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................ 67
Додаток А ...................................................................................................................... 71
Додаток Б . ............................................................ ........................................................73
Додаток В ..................................................................................................................... 80
ДОДАТОК Г . ................................................................................................................ 94
Змн. Арк. № докум. Підпис Підпис
ЧДТУ 242245.006 ПЗ
4
ЧДТУ 242245.007ПЗ
ВСТУП
Актуальність теми
Актуальність визначається потребою у розробці програмного забезпечення
інформаційної, що відповідає на виклики, пов'язані з академічним плагіатом, а
також потребою у надійному зберіганні та перевірці студентських робіт.
Проблематика академічного плагіату. Плагіат є серйозною проблемою в
навчальних закладах, що підриває академічну доброчесність та знижує цінність
освітніх досягнень. Розробка ПЗ, яке автоматично перевіряє курсові роботи на
наявність запозичень з інших джерел, допоможе викладачам та адміністраціям
навчальних закладів виявляти порушення та підтримувати високий рівень
освітнього процесу.
Захист інтелектуальної власності. Курсові роботи студентів часто містять
унікальні дослідження, нові ідеї та методики. Захист таких робіт від
несанкціонованого копіювання та розповсюдження є важливим аспектом
підтримки інтелектуальної власності. ПЗ для захисту курсових робіт може
забезпечити надійне зберігання даних, контроль доступу та можливість
відстеження використання роботи.
Потреба в автоматизації процесів перевірки. Традиційні методи перевірки
курсових робіт на плагіат є трудомісткими та не завжди ефективними.
Використання сучасних технологій машинного навчання та обробки природної
мови дозволяє створити автоматизовані системи, які значно прискорюють та
підвищують точність перевірки. Такі системи можуть інтегруватися з існуючими
освітніми платформами, що робить процес перевірки зручнішим для викладачів
та студентів.
Забезпечення надійного зберігання та доступу до даних. У сучасних умовах
важливо не лише перевіряти роботи на плагіат, але й забезпечувати їх безпечне
зберігання та доступ. Хмарні технології та сучасні методи шифрування
дозволяють створювати системи, які захищають дані від втрати та
несанкціонованого доступу. Такі системи можуть включати функціонал
5

ЧДТУ 242245.007ПЗ
резервного копіювання, що забезпечить збереження даних навіть у разі технічних
збоїв.
Розробка програмного забезпечення для захисту курсових робіт є
актуальною та важливою темою в умовах сучасної освіти. Це ПЗ дозволяє
вирішувати проблеми академічного плагіату, захищати інтелектуальну власність
студентів, автоматизувати процеси перевірки та забезпечувати надійне зберігання
даних. Інвестування в такі технології сприятиме підвищенню якості освіти та
підтримці академічної доброчесності.
Мета розробки: Є створення програмного забезпечення інформаційної
технології для захисту курсових проєктів. Це передбачає створення реляційної
бази даних та програмного додатку через який буде здійснюватись взаємодія
користувача з базою даних.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувались наступні завдання
розробки:
‒ огляд методів і засобів реалізації;
‒ перегляд подібних програмних продуктів;
‒ уточнення задач проекту;
‒ формування вимог до архітектурного проектування;
‒ оптимізація проектного рішення;
‒ реалізація програмного продукту;
‒ тестування програмного продукту.
Об'єктом розробки програмне забезпечення інформаційної системи
валідації курсових проєктів.
Предмет розробки: Методи та засоби програмного продукту обліку і
захисту курсових проєктів в навчальному закладі.
У даній роботі методи розробки включають в себе використання
середовища Microsoft Visual Studio. Програма написана на Visual C#,
використовується СУБД PostgreSQL.
Опис отриманих результатів. В даній роботі було розроблено програмне
забезпечення інформаційної системи валідації курсових проєктів.
6
ЧДТУ 242245.007ПЗ
Практичне значення отриманих результатів. Система захисту курсових
проєктів відіграє важливу роль у вищій освіті, надаючи засоби для збереження та
захисту конфіденційних даних студентів. Вона спрощує процес подання та
оцінювання робіт, забезпечуючи швидке та об'єктивне оцінювання. Це допомагає
покращити ефективність роботи викладачів і забезпечує високу якість освіти.
Особистий внесок автора. Головною метою даної кваліфікаційної роботи
було розробити програмний продукт, який забезпечить можливість контролю
процесу захисту курсових проєктів. В результаті виконання роботи було
реалізовано інформаційну систему. Автор розробив програму, в якій користувач
повинен мати можливість переглядати всі курсові проєкти які занесені в систему,
додавати а також оновлювати дані.
7
ЧДТУ 242245.007ПЗ
РОЗДІЛ 1 ІСНУЮЧІ МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ РОЗВ’ЯЗАННЯ
ПОСТАВЛЕНИХ ЗАВДАНЬ
1.1 Аналіз сучасних підходів до розробки програмного забезпечення
навчального процесу
Автоматизація освітнього процесу в університетах відіграє вирішальну
роль у підвищенні якості освіти, пропонуючи рішення, які оптимізують час і
ресурси. Імплементація систем автоматизації значно спрощує адміністративні
процедури, зокрема ведення документації та складання звітів. Ці системи
забезпечують можливість проводити детальний аналіз академічної успішності
студентів за будь-який період часу, що допомагає адміністрації університетів у
прийнятті обґрунтованих рішень щодо освітніх стратегій. Крім того,
автоматизація сприяє зниженню витрат на придбання навчальних матеріалів та
обладнання, що є значним економічним вигодою для освітніх інституцій [1].
Розроблені спеціально для потреб університетів, системи автоматизації
зазвичай фокусуються на підтримці гнучких та дистанційних форм навчання.
Проте, ці системи стикаються з викликами у вигляді складнощів і високих витрат
на повністю віртуальне навчання, що ставить під сумнів їхню повсюдну
імплементацію в традиційних університетських структурах. Особистісний
розвиток студентів і безпосереднє спілкування з викладачами залишаються
незамінними аспектами освітнього процесу, тому автоматизація має відбуватися
таким чином, щоб підтримувати, а не заміщати ці ключові елементи.
Після прийняття рішень, наступним етапом є розширення можливостей
викладачів шляхом забезпечення доступу до різноманітних онлайн-ресурсів,
трансформації паперових матеріалів у цифровий формат, впровадження відео-
лекцій, організації онлайн-конференцій та вебінарів. Це також включає створення
нових навчальних курсів та платформ, які сприяють інтерактивному навчанню.
Центральна роль такого програмного забезпечення полягає в забезпеченні
безперебійного та ефективного документообігу, а також у проведенні глибокого
аналізу даних про успішність студентів, що допомагає університетам у
плануванні та вдосконаленні навчальних програм.
8
ЧДТУ 242245.007ПЗ
З боку користувачів, автоматизовані системи надають зручний інтерфейс,
можливість швидкого завантаження і використання даних у різних форматах, а
також легку інтеграцію з вже існуючими додатками, що робить їхнє
використання не тільки ефективним, але й надзвичайно зручним для всіх
учасників освітнього процесу [1].
1.2 Опис предметної області
В українському законодавстві, зокрема у законі "Про вищу освіту", освітній
процес описується як складна інтелектуальна та творча діяльність, яка
проводиться у вищих навчальних закладах за допомогою комплексу наукових,
методичних та педагогічних ініціатив. Цей процес має на меті не тільки
передавати студентам знання та уміння, але й забезпечувати їх здатність до
самостійного розвитку, поєднання теоретичних знань з практичними навичками,
що відповідає визначеним освітнім стандартам і дозволяє формувати необхідні
професійні компетенції. Заклади вищої освіти, відповідно, несуть
відповідальність за високий рівень реалізації освітнього процесу, оскільки від
їхньої роботи залежить майбутнє країни. На жаль, незважаючи на значний
прогрес у впровадженні інформаційно-комунікаційних технологій та високий
рівень комп’ютеризації в університеті, де забезпеченість комп'ютерами
перевищує 80%, більшість документообігу між підрозділами все ще відбувається
на паперових носіях. Це створює значні труднощі в управлінні процесами,
збільшує трудомісткість окремих операцій та створює організаційні перешкоди
[2].
Розглянемо основні форми реалізації освітнього процесу

Рисунок 1.1 - Основні форми реалізації освітнього процесу
9
ЧДТУ 242245.007ПЗ
Навчальні заняття
Заняття проводяться у вигляді лекцій, практичних та семінарських
зустрічей, лабораторних робіт, а також індивідуальних сесій, включаючи
застосування технологій дистанційного навчання.
Самостійна робота
Самостійна робота студентів відіграє ключову роль у засвоєнні знань та
навичок поза рамками обов’язкових занять. Цей процес підтримується
комплексом навчально-методичних матеріалів, які включають підручники,
методичні та навчальні посібники, записи лекцій викладачів, практикуми та
електронні курси, доступні через навчально-інформаційний портал на платформі
дистанційного навчання Moodle. Для ефективної організації самостійної роботи
створюється графік, який забезпечує студентам індивідуальний доступ до
вказаних ресурсів. Цей графік оголошується на початку кожного семестру.
Крім того, коли самостійна робота студентів вимагає використання
складного обладнання або доступу до спеціалізованих інформаційних систем,
викладачі відповідних кафедр надають необхідні консультації для підтримки та
сприяння їхньому навчанню.
Практична підготовка
Університет активно зосереджує зусилля на розвитку системи практичної
підготовки студентів, яка спрямована на застосування та поглиблення
теоретичних знань у поєднанні з придбанням професійних навичок і умінь.
Практична підготовка проводиться через лабораторні роботи та практичні
заняття, а також через навчальні та виробничі стажування.
Контрольні заходи
Методи оцінювання успішності студентів включають приймання курсових
робіт, проведення заліків за допомогою тестування, а також екзамени у письмовій
формі за екзаменаційними білетами, які поєднують екзаменаційні запитання і
тестові завдання різних форматів. Атестація студентів вищої освіти, або
визначення відповідності набутих студентами знань, умінь та інших компетенцій
до стандартів вищої освіти, проводиться екзаменаційними комісіями, які
10
ЧДТУ 242245.007ПЗ
вирішують питання про присудження відповідних ступенів вищої освіти та
кваліфікацій випускникам [4].
1.3 Методи та засоби, які вже використовуються для усунення проблем
та виконання завдань
1.3.1 Пакет програм, що призначений для автоматизації планування та
обліку навчального процесу – “Деканат”[37]
Програмний комплекс "Деканат" — це автоматизована система управління
вищим навчальним закладом (АСУ ЗВО), розроблена для ефективної організації
та підтримки освітнього процесу у закладах вищої освіти України з I по IV рівні
акредитації. Основна мета цього комплексу — мінімізація часу, який персонал
навчальних закладів витрачає на щоденні завдання, та спрощення процедур
роботи з даними.
Програмний комплекс побудований на основі клієнт-серверної архітектури,
що дозволяє встановлювати його на численні комп'ютери, пов'язані локальною
мережею, та оперувати єдиною базою даних. Інтеграція з web-сценаріями
забезпечує доступ до бази даних через інтернет, в рамках окремих програмних
модулів комплексу.
Додатково до Пакету "Деканат" входить програма "ПС-Адміністратор", яка
відповідає за щоденне тестування, резервне копіювання та в разі потреби
відновлення бази даних. Це звільняє навчальний заклад від необхідності наймати
окремого спеціаліста для обслуговування систем баз даних.
Використання Пакету гарантує високу надійність збереження інформації та
її точність. Інформаційна сумісність з іншими продуктами компанії "Політек-
СОФТ" дозволяє імпортувати дані, які були внесені в бази даних інших
продуктів, наприклад, анкетні дані студентів з програми "ПС-Абітурієнт",
уникнувши повторного введення даних.
Використання Пакету можливе як окремими працівниками навчального
закладу (навчально-методичною частиною, секретарями деканатів та кафедр), так
і всіма учасниками освітнього процесу, включаючи викладачів та студентів.
11
ЧДТУ 242245.007ПЗ
Розширення функціоналу комплексу забезпечує новий програмний модуль "ПС-
Журнал успішності-Web" (електронний журнал успішності).
Пакет також має зручний конструктор звітів, який дозволяє створювати та
редагувати звітні документи за допомогою HTML. Створені звіти можуть бути
переглянуті та за потреби доредаговані в таких програмах як MS Word, MS Excel
або веб-браузерах перед їх друком.
Програмний пакет включає модулі для управління студентами, сесіями,
журналами екзаменаційних відомостей, навантаженням кафедр, кадровим
відділом, наказами, результатами сесій, навчальними планами, журналом,
індивідуальними планами викладачів, перекладами на наступний навчальний рік,
контрактами та розкладом.

Рисунок 1.2 – Система “Деканат”

1.3.2 Автоматизована система управління "АСУ ВНЗ" [38]
Автоматизована система управління "АСУ ВНЗ" для вищих навчальних
закладів різних рівнів акредитації була розроблена у Науково-дослідницькому
інституті прикладних інформаційних технологій і є частиною більш широкої
інформаційно-виробничої системи "Освіта". Система включає кілька ключових
12
ЧДТУ 242245.007ПЗ
компонентів, зокрема "Приймальну комісію", "Деканат" та "Студмістечко". Крім
основних модулів, система пропонує додаткові функції, такі як "Тест",
"Конструктор звітів", "Менеджер резервних копій", "Веб-розклад", "Веб-кабінет
студента" та "Систему контролю доступу", які дозволяють розширити її
функціональність.
Нижче приведений сайт цієї програми:

Рисунок 1.3 – "АСУ ВНЗ"

1.3.3 Cистема «Електронний університет»[39]
Автоматизовані системи для управління навчальним процесом у вищих
навчальних закладах, створені самими університетами, включають такі рішення
як електронна система «Сократ» від Вінницького національного аграрного
університету, інструменти автоматизації НУ «Львівська політехніка» та
Львівського національного університету імені Івана Франка, а також система
«Електронний університет», розроблена в Хмельницькому національному
університеті.
Нижче приведений приклад роботи з інтерфейсом цієї програми:
13
ЧДТУ 242245.007ПЗ

Рисунок 1.4 – Cистема «Електронний університет»

1.4 Постановка задачі
Після аналізу існуючих програмних аналогів, було виявлено їх переваги та
недоліки і на основі отриманої при аналізі інформації, виникла наступна
постановка задачі.
Постановка завдання до розробки програмного забезпечення для захисту
курсових робіт: розробити програмне забезпечення, яке дозволить
автоматизувати процес підготовки, подання, перевірки оригінальності та захисту
курсових робіт у вищих навчальних закладах.
Програмне забезпечення для захисту курсових робіт має наступні ключові
функції:
1 Подання курсових робіт:
‒ студенти мають можливість завантажувати свої курсові роботи через
користувацький інтерфейс системи.
‒ автоматична реєстрація завантажених робіт у системі.
2 Організація та проведення захисту:
‒ систематизація графіку захисту курсових робіт з оповіщенням
учасників.
3 Аналітика та звітність:
‒ збір та аналіз даних про процес підготовки, подання та захисту
курсових робіт.
14
ЧДТУ 242245.007ПЗ
‒ розробка інструментарію для виготовлення звітів, які можуть
використовуватися для оцінки ефективності навчального процесу у
вищому навчальному закладі.

15
ЧДТУ 242245.007ПЗ
ВИСНОВОК ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ
В першому розділі розглядаються аспекти та значення впровадження
автоматизованих систем в університетах. Описано, як впровадження сприяє
ефективності управління навчальними ресурсами, покращує аналіз успішності
студентів, і зменшує витрати на навчальні матеріали. Також вказано на можливі
виклики, зокрема складнощі переходу на повністю віртуальне навчання, що може
вплинути на особистісний розвиток студентів і безпосереднє спілкування з
викладачами. Показана необхідність збереження балансу між технологічними
інноваціями і традиційними методами навчання, а також подальші кроки для
розвитку та інтеграції нових освітніх ресурсів і методик.

16
ЧДТУ 242245.007ПЗ
РОЗДІЛ 2 ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПРАКТИКУ
ПРОЕКТУВАННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ
СИСТЕМ
2.1 Моделювання предметної області
Моделювання предметної області є важливим етапом у процесі
проектування програмного забезпечення, оскільки воно дозволяє детально
описати структуру, процеси та взаємозв'язки у рамках системи постачання
продуктів. Основною метою моделювання є створення абстрактного
представлення реального світу, що дозволяє зрозуміти та аналізувати основні
аспекти предметної області для подальшої реалізації їх у програмному
забезпеченні.
2.1.1 Предметна область моделювання. Модель предметної області.
Словник предметної області
Предметна область моделювання
Програмна модель - це формалізоване опис програмної системи на певному
рівні абстракції. Кожна модель визначає певний аспект системи, використовує
набір діаграм та документів у заданому форматі, відображає точку зору та є
предметом діяльності різних людей з певними інтересами, ролями чи завданнями.
Графічні (візуальні) моделі є засобами візуалізації, опису, проектування та
документування архітектури системи. Моделі є основою взаємодії учасників
проекту та гарантують правильність архітектури. У міру збільшення складності
систем важливо мати добрі методи моделювання. Хоча на успіх проекту впливає
багато чинників, дуже важливо мати суворий стандарт мови моделювання [21].
Модель предметної області
Для моделювання предметної області системи захисту курсових проєктів
виходячи з класичної схеми, перший крок полягає у створенні функціональної
моделі «як є». Цей етап включає аналіз існуючого стану процесів, що пов'язані з
захистом курсових проєктів. Ось основні аспекти, які слід розглянути та на цьому
етапі:
17
ЧДТУ 242245.007ПЗ
1 Збір даних про існуючі процеси
На цьому етапі необхідно провести збір інформації про всі існуючі процеси,
пов'язані з підготовкою, поданням, оцінюванням та захистом курсових проєктів.
Це включає інтерв'ювання ключових учасників: студентів, викладачів, керівників
курсових проєктів та адміністративний персонал.
2 Аналіз існуючих проблем і вимог
Після збору даних необхідно визначити та проаналізувати основні
проблеми в існуючих процесах. Наприклад, можуть бути виявлені проблеми з
несвоєчасним поданням проєктів, відсутністю єдиної системи для збору та оцінки
робіт, складнощами з дотриманням дедлайнів тощо.
3 Визначення учасників та їхніх ролей
Описати всіх учасників процесу, їх ролі та відповідальності. Наприклад,
викладачі можуть бути відповідальними за надання відгуків, оцінювання робіт,
тоді як студенти відповідають за вчасне подання своїх проєктів.
4 Документування існуючого процесу
Створити детальні схеми або діаграми, які відображають поточний процес
взаємодії учасників і процесів. Це може бути виконано за допомогою
інструментів моделювання, таких як UML діаграми (наприклад, діаграми
активностей, діаграми послідовностей).
5 Оцінка взаємозв'язків та потоків даних
Аналізувати, як дані пересуваються між учасниками, і які інформаційні
потоки є критичними для ефективного захисту курсових проєктів. Це включає
визначення даних, які подаються студентами, способи їх зберігання, доступ до
них та їх обробка.
Цей аналіз функціональної моделі «як є» дозволить глибше зрозуміти
існуючу систему і визначити, які зміни можуть бути внесені для поліпшення
процесу захисту курсових проєктів. Це також стане фундаментом для розробки
моделі «як треба», яка буде включати пропозиції щодо оптимізації та
автоматизації процесів.
18
ЧДТУ 242245.007ПЗ
Модель «як треба» для системи захисту курсових проєктів має на меті
вдосконалити існуючі процеси, виправити виявлені недоліки та оптимізувати
робочі процедури з метою підвищення ефективності, прозорості та зручності для
всіх учасників. Ось ключові кроки для розробки цієї моделі:
1 Реінжиніринг існуючих процесів
Переглянути та оптимізувати кожен етап існуючих процесів захисту
курсових проєктів. Це включає спрощення процедур, усунення зайвих кроків,
автоматизацію ручних операцій і впровадження цифрових інструментів для
покращення управління проєктами.
2 Введення централізованої системи управління
Розробка та впровадження централізованої платформи, яка збиратиме всі
дані та управлінські функції в одному інтерфейсі. Це дозволить:
- ефективно керувати дедлайнами та вимогами до курсових проєктів;
- швидко збирати та оцінювати роботи студентів;
- забезпечувати студентам та викладачам доступ до необхідної
інформації через особисті кабінети.
3 Автоматизація подання та оцінювання робіт
Впровадження системи електронного документообігу для подання,
зберігання та оцінювання курсових проєктів. Це включає:
- Електронні форми подання робіт з автоматичними перевірками на
відповідність формату.
- Інструменти для онлайн-рецензування та оцінювання робіт
викладачами.
- Функції сповіщень для інформування студентів про статуси їхніх робіт.
4 Підтримка віддаленої взаємодії
Забезпечення можливостей для віддаленого захисту курсових проєктів за
допомогою відеоконференцій, що особливо актуально в умовах дистанційного
навчання. Це включає інтеграцію з платформами для відеозв'язку та організацію
часу захисту.
19
ЧДТУ 242245.007ПЗ
5 Покращення аналітичних функцій
Введення розширених аналітичних інструментів для викладачів та
адміністрації для моніторингу прогресу студентів, аналізу результативності та
планування освітніх потреб.
6 Забезпечення безпеки даних
Імплементація сучасних методів захисту інформації та персональних даних
студентів та викладачів, включаючи шифрування даних, регулярні бекапи та
механізми відновлення даних.
Словник предметної області
Ось приклади термінів, які можуть бути включені в словник предметної
області:
‒ Курсовий проєкт
‒ визначення: Студентський науковий проект, який виконується на
завершення навчального курсу і оцінюється як частина академічної
програми.
‒ Керівник проєкту
‒ визначення: Викладач або науковий співробітник, який надає
консультації студенту під час підготовки курсового проєкту та
оцінює його виконання.
‒ Захист курсового проєкту
‒ визначення: Презентація результатів курсового проєкту перед
комісією, що включає керівника проєкту та інших викладачів, для
отримання оцінки.
‒ Електронна система управління проєктами
‒ визначення: Програмне забезпечення, яке використовується для
координації, планування, відстеження та звітування про хід
виконання курсових проєктів.
‒ Дедлайн подання
‒ визначення: Остаточний термін подачі курсового проєкту
студентом.
20
ЧДТУ 242245.007ПЗ
‒ Формат подання
‒ визначення: Стандартизовані вимоги до формату курсового проєкту,
які можуть включати структуру документа, оформлення, обсяг тощо.

2.1.2 Елементи моделювання предметної області
Моделювання відбувалось з використанням мови UML, що була створена
для візуального моделювання складних та простих програм: їх структуру та
функціонал. Для цього, UML має велику кількість елементів, що полегшують
процес моделювання. При побудові моделей з використанням UML,
використовуються основні три компоненти - об’єкти чи сутності, їх взаємодії та
діаграми [22].
Структурні об’єкти відображають реальні сутності та речі, які мають
статичну поведінку. Їх приклади зображено на рис. 2.1.

Рисунок 2.1 - Структурні об’єкти [22]

Поведінкові об’єкти зображують поведінку системи. Наприклад у діаграмі
діяльності, поведінка системи описується за допомогою об’єктів, що зображено
21
ЧДТУ 242245.007ПЗ
на рис. 2.2.

Рисунок 2.2 - Об’єкти діаграми діяльності [22]

За необхідності елементи моделі можна згрупувати за допомогою об’єкту
‘пакет’(package). Існують також об’єкти для створення описів і коментарів на
діаграмах(note).
Важливою складовою моделі є взаємодії між сутностями. Вони описують
як сутності повинні взаємодіяти між собою для коректної роботи системи, модель
якої створюється. Типи взаємодій на діаграмах позначаються відношеннями(Рис.
2.3).

Рисунок 2.3 - Приклади відношень між об’єктами [22]

2.1.3 Робоча область моделювання
Для розробки якісної та корисної системи необхідно визначити всі вимоги
22
ЧДТУ 242245.007ПЗ
до системи та виконувати моделювання згідно з ними. На рис. 2.4 зображено
модель предметної області для програми, що розробляється. На ній відображено
процеси, що вона має виконувати. Основний процес це облік курсових робіт. Він
складається з чотирьох інших процесів, що зображено на рис. 2.4 та залежить від
внесених даних в інтерфейсі [29].

Рисунок 2.4 - Модель предметної області

На рисунку 2.4. представлена модель програмної системи, яка складається з
кількох підсистем та модулів, що спільно забезпечують обробку, управління і
аналіз даних. Система обліку курсових робіт розділена на три основні
підсистеми:
1. Підсистема обробки запитів:
- файлова система — зберігає всі дані та ресурси, які
використовуються системою обліку курсових робіт;
- модуль прийому запитів — приймає запити від користувачів або
інших систем;
- модуль обробки запитів — аналізує та обробляє запити, передаючи
їх на подальшу обробку або зберігання курсових робіт.
2. Підсистема знаходження результатів:
- модуль визначення алгоритму вирішення — визначає необхідні
алгоритми для обробки запитів на основі вхідних даних;
23
ЧДТУ 242245.007ПЗ
- модуль вирішення — виконує алгоритми, отримані від попереднього
користувача, і знаходить результати, які потім можуть бути
відправлені на вивід курсових робіт.
3. Підсистема обробки вихідних даних:
- модуль обробки вихідних даних — обробляє результати, отримані
від підсистеми знаходження результатів обліку курсових робіт;
- модуль прийняття вихідних даних і виведення результатів —
відповідає за виведення кінцевих результатів користувачам або
іншим системам.
Окремо від цих трьох підсистем знаходиться користувацький інтерфейс,
який включає:
- модуль керування системою — дозволяє користувачам керувати
основними функціями системи обліку курсових робіт;
- модуль побудови пакету даних — допомагає користувачам формувати
пакети даних для обробки системою обліку курсових робіт.
Така структура дозволяє ефективно розподіляти завдання між різними
компонентами системи, забезпечуючи високу швидкість обробки даних та
легкість управління ресурсами.
2.2 Формування та аналіз вимог
2.2.1 Формування вимог до програмного забезпечення. Первинні і детальні
вимоги. Вимоги замовника і розробника. Функціональні та нефункціональні
вимоги
Формування вимог до програмного забезпечення.
Формування вимог до програмного забезпечення передбачають
чотириетапний процес, що охоплює: техніко-економічний аналіз, збір вимог,
специфікацію вимог до програмного забезпечення та перевірку вимог. На
початковому етапі, аналітики проводять глибоке дослідження щодо можливості
реалізації запланованої системи та її функцій.
24
ЧДТУ 242245.007ПЗ
Техніко-економічний аналіз зосереджений на відповідності проекту
стратегічним цілям організації. Цей аналіз включає оцінку технічної
виконуваності проекту, внеску у розвиток організації, бюджетних обмежень, а
також розгляд технічних параметрів продукту, таких як зручність використання,
можливість ремонту, продуктивність та інтегрованість. На основі цього аналізу
формується звіт, який включає в себе рекомендації для прийняття рішення
керівництвом про подальшу реалізацію проекту.
У випадку позитивного результату техніко-економічного аналізу, процес
переходить до наступного етапу — збору вимог. На цьому етапі інженери та
аналітики взаємодіють із замовниками та кінцевими користувачами для
з'ясування їхніх потреб, ідей і вимог до функціональності та інтерфейсу
майбутнього програмного продукту [24].
Первинні і детальні вимоги
Для розробки програмного забезпечення, призначеного для захисту
курсових робіт, важливо чітко формулювати первинні та детальні вимоги. Ці
вимоги допомагають забезпечити, що програмне забезпечення відповідає
потребам користувачів та організаційних процесів.
Первинні вимоги включають основні функціональні та нефункціональні
аспекти системи. На функціональному рівні, система має дозволяти студентам
подавати курсові роботи в електронному форматі, автоматично перевіряти
роботи на плагіат, забезпечувати викладачам можливість оцінювання та надання
зворотного зв'язку, а також генерувати звіти про подані, перевірені та оцінені
роботи. Нефункціональні вимоги включають забезпечення високого рівня
безпеки для захисту даних від несанкціонованого доступу, забезпечення високої
швидкості обробки даних, особливо під час пікових навантажень, та забезпечення
сумісності системи з різними операційними системами та пристроями.
Детальні вимоги забезпечують конкретизацію кожного аспекту системи
для її розробки та імплементації. Вони включають технічні специфікації для
подання робіт, такі як підтримка форматів файлів PDF та DOCX і ліміти розміру
файлів, а також параметри для інтеграції з інструментами перевірки на плагіат.
25
ЧДТУ 242245.007ПЗ
Важливо, щоб система могла зберігати метадані файлу, такі як автор і дата
подання, та забезпечувати відображення відсотка унікальності у інтерфейсі
викладача. Інтерфейс для оцінювання має дозволяти викладачам вводити оцінки
та коментарі, змінювати оцінки після першого оцінювання та надсилати
сповіщення студентам. Забезпечення генерації звітів за вибраними параметрами,
експорту у формати CSV та PDF, а також наявність функцій пошуку та фільтрації
для доступу до даних є критичними для забезпечення ефективного управління
процесами в системі.
Розробка програмного забезпечення для захисту курсових робіт вимагає
чіткого розуміння вимог як з боку замовника, так і розробника.
Вимоги замовника:
Замовник (навчальний заклад або відділ освіти) зазвичай ставить перед
системою наступні вимоги:
Подання робіт: Забезпечення можливості для студентів подавати курсові
роботи онлайн у визначені терміни.
Перевірка на плагіат: Автоматична перевірка курсових робіт на плагіат із
забезпеченням детальних звітів про унікальність.
Оцінювання: Можливість для викладачів виставляти оцінки, коментарі та
відгуки через систему.
Звітність: Генерація звітів щодо подання, оцінювання та статусу курсових
робіт.
Вимоги розробника:
Розробники ПЗ, відповідальні за створення та підтримку системи, можуть
мати власні технічні вимоги:
1 Технологічна стека:
- Вибір програмних мов та фреймворків, що відповідають сучасним
стандартам і тенденціям розвитку технологій.
- Використання надійних і перевірених бібліотек та API для інтеграції
з зовнішніми сервісами.
2 Розробка і тестування:
26
ЧДТУ 242245.007ПЗ
- Забезпечення регулярного тестування та оновлення системи для
виправлення помилок та вдосконалення функціональності.
- Розробка модульних та інтеграційних тестів для забезпечення
стабільності роботи системи.
3 Документація та підтримка:
- Розробка докладної документації для системи, що включає
інструкції для користувачів та технічний супровід.
- Забезпечення технічної підтримки та тренінгів для користувачів
системи.
Функціональні вимоги визначають конкретні задачі та процеси, які
система повинна виконувати для задоволення потреб користувачів. Ці вимоги
визначають, "що" система повинна робити, описуючи окремі функції та операції,
що є необхідними для її функціонування:
1 Подання курсових робіт:
Система має дозволяти студентам електронно подавати свої курсові роботи,
автоматично реєструючи їх у системі з відповідними метаданими.
2 Перевірка на плагіат:
Інтеграція з авангардними алгоритмами для перевірки текстів на
оригінальність та виявлення плагіату з можливістю генерації звітів.
3 Автоматизація рецензування:
Функціональність для призначення рецензентів і ведення записів про
оцінки та коментарі викладачів.
4 Управління процесом захисту:
Механізми для планування, нотифікації та проведення захисту курсових
робіт, включаючи підтримку відеоконференцій для дистанційного захисту.
5 Звітність і аналітика:
Генерація детальних звітів щодо успішності студентів, статусу робіт і
результатів захисту для адміністративного використання.
Нефункціональні вимоги стосуються "як" система виконує ці функції та
забезпечує якість сервісу, що включає безпеку, надійність, виконавчу здатність,
27
ЧДТУ 242245.007ПЗ
масштабованість, доступність та інші атрибути якості:
1 Надійність:
Система має забезпечувати високий рівень надійності та постійну
доступність сервісу для користувачів.
2 Безпека:
Захист даних від несанкціонованого доступу та втрати, реалізація
протоколів шифрування та аутентифікації.
3 Продуктивність:
Забезпечення швидкості обробки великих обсягів даних та відгуків системи
в реальному часі при великій кількості користувачів.
4 Масштабованість:
Система має бути готова до розширення, здатна адаптуватися до
зростаючого числа користувачів та даних без втрати продуктивності.
5 Сумісність:
Інтеграція з іншими освітніми та адміністративними системами
університетів, використання стандартних протоколів та форматів даних.
6 Інтероперабельність:
Можливість системи ефективно взаємодіяти з іншими системами та
обмінюватися даними, забезпечуючи консистентність інформації.
Забезпечення якості та відповідності цим вимогам вимагає детального
технічного планування, ретельного тестування та продуманого впровадження,
щоб розроблена система могла ефективно вирішувати задачі та виконувати
потреби освітнього процесу в університетах.
2.2.2 Формування вимог за допомогою діаграми прецедентів
Один з найважливіших етапів проектування системи - ідентифікація
прецедентів та дійових осіб. Діаграма прецедентів - це засіб візуалізації, який
застосовується у рамках методології UML (Unified Modeling Language) для
аналізу та проектування програмних систем. Вона слугує для моделювання
взаємодії між користувачами системи та самою системою, ідентифікуючи та
28
ЧДТУ 242245.007ПЗ
описуючи функціональні можливості, які система надає користувачам. Головна
мета діаграми прецедентів полягає у визначенні ключових функцій системи,
зрозумінні вимог користувачів та узгодженні їхніх потреб з можливостями
системи. Цей інструмент допомагає розкрити взаємодію між різними сторонами
системи та встановити ясні рамки їхньої взаємодії. [24].

Рисунок 2.1. – Графічне представлення діаграми прецедентів для програмного
забезпечення захисту курсових робіт

Діаграма прецедентів для системи захисту курсових робіт має на меті
визначити основні можливості цієї системи та взаємодію її користувачів з нею.
Основними прецедентами можуть бути:
29
ЧДТУ 242245.007ПЗ
1 Вхід в систему: Цей прецедент описує можливість користувача увійти
до системи, використовуючи свої облікові дані (логін та пароль).
2 Перегляд доступних курсових робіт: Користувач може переглядати
список доступних курсових робіт, включаючи їх теми, авторів та іншу
важливу інформацію.
3 Вибір курсової роботи для захисту: Користувач може обрати курсову
роботу, яку бажає захистити, зі списку доступних в системі.
4 Завантаження курсової роботи: Після вибору роботи користувач може
завантажити свій курсовий проект у систему для подальшого
оцінювання.
5 Запис на захист курсової роботи: Користувач може здійснити запис на
захист курсової роботи в системі, обираючи зручний для нього час та
дату.
6 Проведення захисту курсової роботи: Цей прецедент описує процес
самого захисту курсової роботи, включаючи презентацію проекту та
відповіді на запитання комісії.
7 Оцінювання курсової роботи: Комісія здійснює оцінку курсової
роботи на підставі представленого проекту та виступу студента під час
захисту.
8 Видача результатів: Система може надати студентові результати
оцінювання його курсової роботи після завершення захисту.
9 Редагування роботи (опціонально): Користувач може мати
можливість редагувати свій курсовий проект після завантаження до
системи, якщо це передбачено правилами.
2.3 Проектування логічної структури програмного комплексу
Проектування логічної структури програмного комплексу для системи
постачання продуктів є важливим етапом, що визначає основні компоненти
системи, їх функціональні можливості та взаємодію між ними. Це забезпечує
створення гнучкої, масштабованої та ефективної системи, яка відповідає вимогам
бізнесу та забезпечує високий рівень обслуговування клієнтів, дозволяючи
30
ЧДТУ 242245.007ПЗ
оптимізувати процеси доставки, зменшити витрати, підвищити точність і
швидкість обробки замовлень, а також забезпечити прозорість та контроль на всіх
етапах постачання.

2.3.1 Діаграми класів
Діаграма класів - це вид діаграми в моделюванні програмного
забезпечення, який відображає структуру системи, її класи та взаємозв'язки між
ними. У діаграмі класів класи представлені у вигляді прямокутників, в яких
зазвичай вказано назва класу, його атрибути та методи. Відношення між класами
позначаються стрілками, які вказують на спадкування, агрегацію, композицію,
асоціацію тощо.
Діаграма класів дозволяє зорієнтуватися у структурі системи, визначити,
які класи існують в системі, їх характеристики та взаємозв'язки. Вона є важливим
інструментом при проектуванні програмного забезпечення, допомагаючи
розуміти її архітектуру та організацію класів.
По темі було розроблену наступну діаграмму класів [22].

Рисунок 2.2 - Діаграма класів для програмного забезпечення захисту курсових
робіт
31
ЧДТУ 242245.007ПЗ
На цій діаграмі зображені різні класи, а саме:
1 Students: Представляє студента, що має доступ до системи. Може
містити атрибути, такі як ім'я, прізвище.
2 Teachers: Представляє викладача, який оцінює курсові роботи. Може
мати атрибути, такі як ім'я, прізвище, вчене звання.
3 Kursova: Представляє курсову роботу. Може включати атрибути, такі
як тема, дата подання, оцінка.
4 Groups: Представляє группу в якій вчиться студент. Може містити
атрибути, такі як номер, назва.
Нижче представленя повна діаграма класів з атрибутами.
На представленій діаграмі класів (рис.2.3.) описується система обліку
курсових робіт у навчальному закладі. Діаграма складається з чотирьох основних
елементів, що представляють різні сутності системи:
1 Teachers (Викладачі):
- Номер: Унікальний ідентифікаційний номер викладача;
- ПІБ: Повне ім'я викладача.
Викладачі мають відносини з курсовими роботами, де кожен викладач
може бути пов'язаний з однією або декількома курсовими.
2 Students (Студенти):
- номер: Унікальний ідентифікаційний номер студента;
- ПІБ: Повне ім'я студента;
- Номер групи: Номер групи, до якої належить студент.
Студенти асоційовані з курсовими роботами, де кожен студент може
подати курсову роботу.
3 Kursova (Курсові роботи):
- номер: Унікальний ідентифікаційний номер курсової роботи.
- номер викладача: Ідентифікатор викладача, який веде курсову.
- номер студента: Ідентифікатор студента, який виконує курсову.
- оцінка: Оцінка, отримана за курсову роботу.
- дата: Дата подання курсової роботи.
32
ЧДТУ 242245.007ПЗ
Курсові роботи є центральним елементом системи, зв'язуючи студентів і
викладачів.
4 Groups (Групи):
- номер: Унікальний ідентифікаційний номер групи.
- назва: Назва групи.
Групи асоційовані зі студентами, кожен студент належить до певної групи.

Рисунок 2.3. - Діаграма класів з атрибутами для програмного забезпечення
захисту курсових робіт

2.3.2 Діаграми пакетів
Діаграма пакетів (Package diagram) є єдиним інструментом, який дозволяє
керувати складністю моделі. Графічний символ пакету використовується для
графічного зображення пакетів на діаграмах.
По темі було розроблену наступну діаграмму пакетів [9].
33
ЧДТУ 242245.007ПЗ

Рисунок 2.4 - Діаграма пакетів для програмного забезпечення захисту курсових
робіт

Розроблювану систему можна розглядати як сукупність пакетів:
Діаграма пакетів для системи захисту курсових робіт може включає такі
пакети:
1 Presentation Layer (Презентаційний рівень):
‒ User Interface: Містить компоненти інтерфейсу користувача, такі як
сторінки веб-додатку або мобільного додатку для студентів,
викладачів і адміністраторів.
34
ЧДТУ 242245.007ПЗ
2 Application Layer (Рівень застосунку):
- Authentication and Authorization: Відповідає за аутентифікацію та
авторизацію користувачів системи.
- Coursework Management: Містить логіку для керування курсовими
роботами, включаючи створення, редагування та оцінювання.
- User Management: Відповідає за керування користувачами,
включаючи реєстрацію, редагування профілю та управління правами
доступу.
3 Data Layer (Рівень даних):
‒ Database Management System (DBMS): Містить базу даних, де
зберігається інформація про студентів, викладачів, курси, курсові
роботи та їх оцінки.
4 Infrastructure Layer (Інфраструктурний рівень):
- Server Environment: Визначає середовище сервера, на якому працює
система, включаючи операційну систему, веб-сервер та базу даних.
- Networking Infrastructure: Містить компоненти мережевої
інфраструктури, яка забезпечує зв'язок між клієнтами та сервером.

2.4 Архітектурне проектування
В даному підрозділі ми розглянемо такі діаграми: діаграми
компонентів,діаграма розгортання. Перейдемо до їх детального розгляду.
2.4.1 Діаграма компонентів
Діаграма компонентів (Component diagram) показує зв'язки між фізичними
або логічними модулями, які складають систему, що моделюється. Додавання
зв'язків між компонентами на діаграмі може допомогти краще зрозуміти
архітектуру системи. У мові UML 1, компонент зображується як прямокутник з
двома меншими прямокутниками зліва. Внутрішній прямокутник містить ім'я
компонента і, можливо, додаткову інформацію. У мові UML 2, компонент
зображується як прямокутник з необов'язковим ключовим словом "component" у
вигляді стереотипу.
35
ЧДТУ 242245.007ПЗ
На відміну від попередніх діаграм, діаграма компонентів описує фізичне
представлення системи та дозволяє визначити архітектуру розроблюваної
системи, встановлюючи залежності між програмними компонентами. У багатьох
середовищах розробки, модуль або компонент може відповідати файлу.
По темі було розроблену наступну діаграмму компонентів [24].

Рисунок 2.5 — Діаграма компонентів для програмного забезпечення захисту
курсових робіт

Діаграма компонентів для системи захисту курсових робіт може включати
такі компоненти:
1 Клієнтський додаток (Client Application):
- Веб-інтерфейс для студентів: Компонент, який надає інтерфейс
користувача для студентів, щоб завантажувати свої курсові роботи,
переглядати оцінки та отримувати повідомлення.
36
ЧДТУ 242245.007ПЗ
- Веб-інтерфейс для викладачів: Компонент, який дозволяє викладачам
переглядати та оцінювати курсові роботи студентів, керувати
навчальним процесом та вести спілкування зі студентами.
- Адміністративний інтерфейс: Компонент, який надає
адміністраторам доступ до адміністративних функцій, таких як
управління користувачами, курсами та ресурсами системи.
2 Серверні компоненти (Server Components):
- Веб-сервер (Web Server): Компонент, який обробляє запити від
клієнтських додатків та надає їм доступ до необхідних ресурсів.
- Додаткові компоненти бізнес-логіки: Компоненти, які відповідають
за обробку логіки бізнес-процесів, таких як керування курсами,
оцінювання курсових робіт та генерація звітів.
3 База даних (Database):
- База даних з курсовими роботами: Компонент, який забезпечує
зберігання інформації про курсові роботи студентів, включаючи
тексти робіт, оцінки та коментарі викладачів.
- База даних з інформацією про користувачів: Компонент, який
містить інформацію про студентів, викладачів та адміністраторів
системи, включаючи їхні облікові дані та права доступу.
4 Додаткові компоненти (Additional Components):
- Компоненти безпеки: Компоненти, які забезпечують захист
інформації та обмежують доступ до системи.
- Компоненти зв'язку: Компоненти, які забезпечують зв'язок між
клієнтськими додатками та серверними компонентами.
2.4.2 Розгортання програмної системи на апаратних засобах. Діаграма
розгортання
Діаграма розгортання в UML зображує обчислювальні вузли, компоненти та
об'єкти, які працюють на цих вузлах у процесі виконання програми. На цій
діаграмі показані лише компоненти, які мають активні екземпляри, тоді як
компоненти без активних екземплярів можна відобразити на інших діаграмах
37
ЧДТУ 242245.007ПЗ
компонентів. Головна мета діаграми розгортання полягає у відображенні активних
екземплярів компонентів, у той час як діаграма компонентів концентрується на
відносинах між різними типами компонентів.
Діаграма розгортання (Deployment Diagram) в UML є інструментом, який
показує апаратні компоненти, на яких запускається система, та їх зв'язки. Для
нашої теми " Розробка ПЗ для захисту курсових робіт" діаграма розгортання може
бути такою::

Рисунок 2.6 — Діаграма розгортання для програмного забезпечення захисту
курсових робіт

Діаграма розгортання для системи захисту курсових робіт включає такі
складові:
1 Клієнтський браузер (Client Browser):
Це кінцевий користувач, який використовує веб-інтерфейс для доступу до
системи для захисту курсових робіт. Користувач може бути студентом,
викладачем або адміністратором.
2 Веб-сервер (Web Server):
Веб-сервер є програмним забезпеченням, яке обробляє запити від клієнтів
та надає їм доступ до веб-додатків. Він містить веб-серверні програми та інші
компоненти для обробки запитів.
38
ЧДТУ 242245.007ПЗ
3 Додаткові серверні компоненти (Additional Server Components):
Ці компоненти включають в себе серверні програми, які відповідають за
обробку бізнес-логіки, роботу з базою даних та забезпечення безпеки. Вони
можуть бути розташовані на тому ж сервері, що і веб-сервер, або на окремих
серверах.
4 База даних (Database Server):
Це сервер, на якому знаходиться база даних, яка зберігає інформацію про
курсові роботи, користувачів та інші дані, необхідні для функціонування системи.
5 Інтернет (Internet):
Це мережа, яка забезпечує зв'язок між клієнтськими браузерами та
серверами. Вона може використовувати провідний або бездротовий доступ до
мережі.
2.5 Моделювання поведінки системи
В даному підрозділі ми розглянемо такі діаграми як: діаграма діяяльності,
діаграмапослідовності, діаграма комунікації та діаграма скінченного автомату.
Перейдемо до їх детального розгляду.
2.5.1 Діаграма діяльності
Для опису логіки процедур, бізнес-процесів і потоків використовують
діаграми діяльності. Ці діаграми схожі на блок-схеми, але вони дозволяють
показати паралельні процеси. За допомогою діаграми діяльності будь-хто, хто
здійснює процес, може визначати порядок дій.
Тобто, діаграма встановлює правила обов'язкової послідовності дій, які
повинні бути виконані. Діаграми діяльності також корисні при розробці
паралельних алгоритмів, де незалежні потоки можуть виконувати роботу
паралельно [9].
Нижче представлена наступна діаграма діяльності, яка була була
розроблена для створення програмного забезпечення з заїисту курсових робіт. За
допомогою програмного середовища StarUML.

39
ЧДТУ 242245.007ПЗ

Рисунок 2.7 - Діаграма діяльності для програмного забезпечення захисту
курсових робіт

Діаграма діяльності програмного забезпечення для захисту курсових робіт
може включати наступні кроки:
1 Аутентифікація користувача: Користувач вводить свої облікові дані для
входу в систему.
2 Перегляд доступних курсових робіт: Користувач переглядає список
доступних курсових робіт або завантажує свою вже готову роботу.
3 Перевірка на плагіат: Система виконує перевірку курсових робіт на
наявність плагіату з використанням спеціалізованих інструментів.
4 Оцінювання робіт: Викладачі або оцінювачі оцінюють роботи за певними
критеріями, які можуть включати оригінальність, якість написання тощо.
5 Збереження результатів: Результати оцінювання зберігаються у системі
для подальшої обробки та архівування.
6 Надання зворотного зв'язку: Система може надати користувачам
зворотний зв'язок щодо їхніх робіт, включаючи рекомендації щодо покращення.
2.5.2 Діаграма послідовності
40
ЧДТУ 242245.007ПЗ
Діаграма діяльності (Activity Diagram) - це один із типів діаграм UML, що
використовується для візуалізації послідовності операцій, дій або процесів у
системі. Вона зображує структурований потік робіт або взаємодію учасників
системи в процесі виконання конкретного завдання або діяльності. Діаграма
діяльності складається з елементів, таких як дії, рішення, умовні галузі,
розгалуження та об'єднання, які допомагають відобразити послідовність подій та
управління в процесі. Цей тип діаграми особливо корисний для аналізу бізнес-
процесів, моделювання алгоритмів та проектування взаємодії між різними
частинами системи. [9].
Нижче наведено можливу діаграму послідовності для програмного
забезпечення перевірки курсових робіт:

Рисунок 2.8 - Діаграма послідовності для програмного забезпечення захисту
курсових робіт
41
ЧДТУ 242245.007ПЗ
Діаграма послідовності зазвичай використовується для відображення
взаємодій між об'єктами в певному порядку часових подій. Ось приклад
послідовності дій, які можуть відбуватися при розробці програмного
забезпечення захисту курсових робіт:
1 Користувач (User): Ініціює процес входу в систему.
2 Веб-Інтерфейс (Web Interface): Приймає запит на вхід.
3 Система Автентифікації (Authentication System): Перевіряє дані
користувача.
4 База Даних (Database): Повертає інформацію про статус користувача
(успішний вхід чи ні).
1 Користувач: Отримує доступ до основного інтерфейсу.
2 Веб-Інтерфейс: Відображає доступні функції (наприклад, перегляд
курсових робіт, додавання нових курсових робіт).
1 Користувач: Надсилає запит на перегляд списку курсових робіт.
2 ПЗ (Software): Обробляє запит.
3 База Даних (Database): Надає дані про курсові роботи.
4 Веб-Інтерфейс: Відображає інформацію про курсові роботи.
1 Користувач: Вносить зміни або оновлює інформацію про курсові
роботи.
2 ПЗ (Software): Оновлює дані в базі даних про курсові роботи.
3 База Даних: Зберігає оновлення.
1 Користувач: Отримує підтвердження про успішне оновлення.
На діаграмі послідовності кожна з цих взаємодій буде представлена як
горизонтальна стрілка, що вказує від відправника до отримувача, з часом, що
просувається вертикально вниз. Об'єкти (User, Web Interface, Authentication
System тощо) зазвичай розміщуються зліва направо у верхній частині діаграми в
порядку їх активації.
2.5.3 Діаграма комунікації
Діаграма комунікації, одна з діаграм UML, слугує для відображення
спілкування між різними об'єктами або компонентами системи, які взаємодіють,
42
ЧДТУ 242245.007ПЗ
передаючи один одному повідомлення.
На цій діаграмі об'єкти або компоненти представлені у вигляді
прямокутників або гуртків, а зв'язки між ними позначаються стрілками, що
вказують на напрям передачі повідомлень. Кожен зв'язок може бути підписаний
повідомленням, яке передається від одного об'єкта або компонента до іншого.
Використання діаграми комунікації дозволяє розібратися у тому, як об'єкти
спілкуються в межах системи та які саме повідомлення передаються між ними за
певних сценаріїв. Це корисний інструмент для розробників, який сприяє кращому
розумінню логіки роботи системи та виявленню можливих проблем чи
можливостей для покращень у взаємодії між об'єктами.
Діаграма комунікації для розробки програмного забезпечення захисту
курсових робіт відображає взаємодії між різними учасниками (об'єктами) процесу
та повідомленнями, які вони обмінюють.

Рисунок 2.9 - Діаграма комунікації для програмного забезпечення захисту
курсових робіт
43
ЧДТУ 242245.007ПЗ
Ось як може виглядати така діаграма:
На діаграмі комунікації для системи захисту курсових робіт можуть бути
представлені різні об'єкти та компоненти, що взаємодіють між собою під час
процесу захисту робіт.
Студент може ініціювати процес захисту своєї курсової роботи,
відправляючи запит на запис до списку студентів, які будуть захищатись.
Викладач, який відповідає за проведення захисту, може отримати цей запит та
підтвердити участь студента у захисті.
Під час захисту, взаємодія може відбуватися у формі обміну
повідомленнями, наприклад, викладач може надсилати студентам рекомендації
щодо підготовки до захисту або оголошення результатів.
Усі ці обміни повідомленнями та взаємодія між об'єктами та компонентами
системи захисту курсових робіт можуть бути представлені на діаграмі
комунікації, яка відображає взаємодію між ними у рамках певних сценаріїв.
2.5.4 Діаграма скінченного автомату
Діаграма кінцевого автомата, або діаграма станів, входить до категорії
діаграм UML і призначена для моделювання поведінки системи у формі
кінцевого автомата, який складається з обмеженої кількості станів і переходів
між ними. На цій діаграмі кожен стан системи відображається у вигляді еліпса, а
переходи між станами - у вигляді стрілок, які показують умови для переходу.
Кожен перехід може бути супроводжений умовою, яка має бути задоволеною для
здійснення переходу. Діаграма кінцевого автомата дозволяє розуміти, як система
переходить між різними станами відповідно до певних умов та які дії
виконуються під час цих переходів. Розглянемо деякі корисні приклади
скінченних автоматів, які свідчать, що стани скінченного автомата дають змогу
застосовувати їх як скінченну пам'ять. Стани можна використовувати для
запам'ятовування ситуацій або символів, які читає автомат. Проте через
скінченну множину станів скінченні автомати не можна використовувати в
деяких важливих застосуваннях. Вона корисна для розробників у розумінні
логіки роботи системи та виявленні можливих проблем чи можливостей для
44
ЧДТУ 242245.007ПЗ
оптимізації у процесі зміни станів.
По темі роботи була створена наступна діаграма скінченого автомату.
Діаграма скінченного автомату (Finite State Machine, FSM) для процесу
розробки програмного забезпечення захисту курсових робіт може ілюструвати
стани системи під час використання та переходи між цими станами залежно від
дій користувачів або системних подій. Ось приклад такої діаграми:
Стани:
Вхід у систему : Початковий стан, де користувач вводить свої облікові дані.
Перегляд курсових робіт : Стан, в якому користувач може переглядати
наявні курсові роботи.
Додавання/оновлення курсових робіт: Стан, де користувач може додавати
нові курсові роботи або оновлювати інформацію про існуючі.
Перегляд звітів (View Reports): Стан, в якому можна переглядати
різноманітні звіти.
Вихід з системи (Logout): Кінцевий стан, коли користувач завершує роботу
з системою.
Переходи:
Вхід успішний: з "Вхід у систему" до "Перегляд курсових робіт".
Перегляд запасів: можливий перехід до "Додавання/оновлення КР",
"Перегляд звітів".
Додати або оновити КР: з "Додавання/оновлення КР" назад до "Перегляд
КР".
Перегляд звітів: можливий повернення до "Перегляд КР".
Вихід з системи: з будь-якого стану до "Вихід з системи".
Ця діаграма відображає можливі стани системи захисту курсових робіт та
переходи між цими станами, засновані на діях користувачів. Вона допомагає
розробникам і аналітикам зрозуміти логіку взаємодії користувачів з системою та
спроектувати інтерфейс і функціонал застосунку відповідно до потреб
користувачів. [9].+

45
ЧДТУ 242245.007ПЗ

Рисунок 2.10 - Діаграма скінченого автомату для програмного забезпечення
захисту курсових робіт
46
ЧДТУ 242245.007ПЗ
ВИСНОВОК ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ
В розділі 2 представлений опис всіх процесів, які відбувалися під час
розробки додатку, з використанням уніфіковаої мови моделювання (UML). Усі
діаграми можна умовно розділити на дві категорії: поведінкові та структурні.
Поведінкові діаграми відображають процеси в модельованому середовищі, тоді
як структурні діаграми показують елементи, які складають систему. Однак, ті ж
типи діаграм можуть використовуватись як для моделювання бізнес-процесів, так
і для проектування архітектури. Одне з завдань UML полягає в тому, щоб
служити засобом спілкування всередині команди та спілкування з замовником.
Діаграми UML можуть бути використані для змоделювання архітектури великих
проектів, де можна зібрати як великі, так і дрібні деталі та намалювати каркас
(діаграму) програми. Для створення моделі UML з існуючого програмного коду
можна використовувати зворотне проектування. У проекті бакалаврської роботи
були створені діаграми розгортання, комунікації, діяльності, компонентів,
пакетів, класів, послідовностей та прецедентів.
47
ЧДТУ 242245.007ПЗ
РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ТА ТЕСТУВАННЯ ПРОГРАМНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
3.1 Розробка програмного комплексу
3.1.1 Обґрунтування вибору засобів реалізації
Для розробки програмного забезпечення системи було обрано Microsoft
Visual Studio.
Microsoft Visual Studio - це програмне середовище розробки додатків для
ОС Windows, як консольних, так і з графічним інтерфейсом.
До комплекту входять такі основні компоненти:
1 Visual Basic.NET - для розробки додатків на VisualBasic;
2 Visual C++ - на традиційній мові C++;
3 Visual C# - мовою C# (Microsoft);
4 Visual F# - на F# (Microsoft Developer Division).
Програма написана на Visual C#, використовується СУБД PostgreSQL.
3.1.2. Опис структурної (функціональної) схеми
Функціональна схема виглядає так (рис.3.1.):

Рисунок 3.1 - Функціональна схема для програмного забезпечення захисту
курсових робіт
48
ЧДТУ 242245.007ПЗ
Ця схема представляє процес роботи програмного забезпечення для обліку
курсових проєктів. Процес розпочинається з програмного забезпечення (ПЗ)
обліку курсових проєктів і включає різні етапи введення, обробки та виведення
даних. Ось докладний опис процесів, представлених на схемі:
1 ПЗ обліку курсових проєктів: Це основний компонент, який керує
всіма процесами системи. Від нього походять всі дії щодо управління та
обробки даних про курсові проєкти.
2 Робота з базою даних: В центрі системи знаходиться база даних, яка
зберігає всю інформацію, необхідну для обліку курсових проєктів. З неї
походять потоки даних, що направляються на обробку і введення нової
інформації.
3 Збирання даних: Це процес збору вхідних даних, які необхідні для
системи. Включає в себе збір інформації від користувачів системи.
4 Обробка даних: Після збору даних відбувається їх обробка. Це може
включати валідацію, класифікцію, розрахунки тощо.
5 Внесення даних по викладачам: Це процес введення або оновлення
даних, пов'язаних із викладачами, які керують або оцінюють курсові
проєкти.
6 Внесення даних по групам: Подібно до викладачів, цей процес
включає введення або оновлення даних про студентські групи, їхні
проєкти та взаємодії.
7 Внесення даних по курсовим проєктам: Введення специфічної
інформації про курсові проєкти, такої як теми, оцінки.
Структурна схема розробки ПЗ по темі бакалаврської роботи виглядає так
(рис.3.2.). Структурна схема для програмного забезпечення (ПЗ) захисту
курсових проєктів забезпечує централізоване управління, оцінку та контроль за
процесом виконання та захисту курсових робіт студентами. Основні компоненти
цієї системи включають модулі для різних аспектів(рис.3.2.).

49
ЧДТУ 242245.007ПЗ

Рисунок 3.2 - Структурна схема для програмного забезпечення захисту курсових
робіт

Структурна схема такого ПЗ включає:
1 Компонент користувацького інтерфейсу
Цей модуль забезпечує інтерактивний доступ до системи для студентів,
викладачів та рецензентів. Він включає:
2 Компонент оцінювання
Цей модуль забезпечує інструменти для оцінки та рецензування:
3 Компонент внесення даних
Цей модуль автоматизує внесення даних:
4 Компонент бази даних
Серце системи, яке зберігає всю інформацію, пов'язану з курсовими
проєктами, користувачами, оцінками, необхідні для роботи всіх інших модулів.
5 Адміністративний компонент
Забезпечує управління користувачами, налаштування системи та інші
функції, необхідні для адміністрування системи.
3.1.3. Опис логічної схеми системи
Розробка програмного забезпечення для захисту курсових робіт може
50
ЧДТУ 242245.007ПЗ
включати декілька ключових компонентів, щоб забезпечити ефективність і
безпеку процесу подання, перевірки, захисту та оцінювання курсових робіт. Ось
приклад логічної схеми такої системи:
1 Модуль користувача
Цей модуль відповідає за авторизацію та аутентифікацію користувачів
системи. Він містить функціонал для реєстрації та входу в систему, забезпечуючи
різні рівні доступу для студентів, викладачів та адміністраторів.
- Студенти можуть подавати свої курсові роботи, переглядати статус та
отримувати зворотний зв’язок.
- Викладачі мають доступ до поданих робіт, можуть їх оцінювати,
коментувати, та виставляти оцінки.
- Адміністратори управляють користувацькими обліковими записами,
налаштовують параметри системи та мають доступ до всіх курсових
робіт.
2 Модуль подання робіт
Цей модуль забезпечує інтерфейс для студентів для подання їхніх курсових
робіт. Включає функціонал для завантаження документів у визначених форматах,
їхнього збереження у базі даних та перевірки на плагіат.
3 Модуль оцінювання
Цей модуль дозволяє викладачам переглядати подані курсові роботи,
робити анотації, зауваження, та виставляти оцінки. Може містити інструменти
для аналізу змісту, перевірки виконання заданих вимог.
4 Модуль звітності та аналітики
Забезпечує викладачам та адміністраторам інструменти для генерації звітів
по ефективності студентів, трендам у виконанні курсових робіт, та інші
статистичні дані, які можуть допомогати в підвищенні якості навчального
процесу.
Логічна схема виглядає наступним чином:

51
ЧДТУ 242245.007ПЗ

Рисунок 3.3 – Логічна схема
3.1.4 Розробка бази даних
База складається з 4 таблиць teachers, students, groups, kursova. Взаємодія з
базою розпочинається з teachers, потрібно додати всю інформацію про
викладачів. Потім потрібно додати інформацію в таблицю groups дані про групи
студентів, далі додати студентів в таблицю students, перед цим обравши групу
для цього студента. І остання таблиця для заповнення Kursova, де вносяться всі
дані про студента, викладача і назва курсової роботи.
Схема в базі даних має зв’язок типу «Багато до багатьох» виглядає так:
52
ЧДТУ 242245.007ПЗ

Рисунок. 3.4 – Схема бази даних

На рисунку 3.3 зображено структуру бази даних, що включає чотири
основні таблиці: Teachers, Students, Kursova і Groups. Ці таблиці зв'язані між
собою для забезпечення взаємодії даних в системі управління курсовими
роботами. Ось детальний опис кожної таблиці та зв'язків між ними:
1 Teachers
- id: унікальний ідентифікатор викладача, тип даних integer.
- Name: ім'я викладача, тип даних char.
2 Students
- id: унікальний ідентифікатор студента, тип даних integer.
53
ЧДТУ 242245.007ПЗ
- Name: ім'я студента, тип даних char.
- Id_groups: ідентифікатор групи, до якої належить студент, тип даних
integer.
3 Kursova
- Id: унікальний ідентифікатор курсової роботи, тип даних integer.
- Id_teacher: ідентифікатор викладача, який веде курсову, тип даних
integer.
- Id_students: ідентифікатор студента, який виконує курсову, тип
даних integer.
- Name_KR: назва курсової роботи, тип даних char.
- date: дата подання курсової роботи, тип даних date.
- grade: оцінка за курсову роботу, тип даних integer.
- file_d: шлях до документу курсової роботи, тип даних file.
- file_s: шлях до джерела курсової роботи, тип даних file.
4 Groups
- id: унікальний ідентифікатор групи, тип даних integer.
- Name: назва групи, тип даних char.
Зв'язки:
‒ Між Teachers і Kursova: Відношення один до багатьох, де один
викладач може вести багато курсових робіт.
‒ Між Students і Kursova: Відношення один до багатьох, де один
студент може виконувати багато курсових робіт.
‒ Між Groups і Students: Відношення один до багатьох, де одна група
може включати багато студентів.
3.1.5 Розробка інтерфейсу користувача
Система, представлена на рисунках, є описом програмного забезпечення
для управління курсовими роботами. Ця система дозволяє організувати та
спростити процес ведення, оцінювання та архівування курсових робіт студентів.
Ось детальний опис основних функціональних модулів їхньої роботи:
54
ЧДТУ 242245.007ПЗ

Рисунок. 3.5 – Головне меню

Головне меню виступає як точка входу в різні сегменти системи. Звідси
користувачі можуть переходити до списків викладачів, студентських груп,
персональних даних студентів, а також до переліку курсових робіт.

Рисунок. 3.5 – Модуль "Викладачі"
55
ЧДТУ 242245.007ПЗ
Цей модуль містить перелік викладачів, їх наукові ступені та посади.
Викладачі можуть бути додані або видалені зі списку, що дозволяє управляти
інформацією про осіб, які курирують курсові роботи.

Рисунок. 3.7 – Модуль "Групи"

Модуль для управління студентськими групами, який дозволяє додавати
нові групи та видаляти існуючі. Кожна група має унікальний ідентифікатор, що
спрощує процес сортування та пошуку студентів у системі.

Рисунок. 3.8 – Модуль "Студенти"
56
ЧДТУ 242245.007ПЗ
Цей модуль дозволяє користувачам управляти списками студентів
відповідно до їх груп. Студентів можна додавати або видаляти, а також
переглядати детальну інформацію про кожного студента.

Рисунок. 3.9 – Модуль "Курсові роботи"

Основний функціональний модуль, де керуються всі курсові роботи.
Викладачі можуть вибрати себе зі списку, щоб переглядати або оцінювати роботи
студентів із своєї групи. Модуль включає інформацію про тему курсової, оцінку,
дату оцінювання, а також функції для завантаження та збереження робіт.
Система забезпечує взаємодію між різними модулями через централізовану
базу даних, яка зберігає всю інформацію. Викладачі, студенти, групи та курсові
роботи пов'язані між собою, що дозволяє ефективно управляти освітніми
процесами і сприяє підвищенню якості навчання. Завдяки цій системі,
університет може забезпечити належний контроль та облік курсових робіт, що є
важливим аспектом академічного процесу.
3.1.6 Опис розробки програмних компонентів
Цей модуль - є частиною застосунку Windows Forms, написаного на мові C#
57
ЧДТУ 242245.007ПЗ
з використанням бібліотеки Npgsql для взаємодії з базою даних PostgreSQL. Код
реалізує інтерфейс, що дозволяє користувачу взаємодіяти з базою даних для
відображення та управління даними про курсові роботи. Ось його опис:
Підключення та відображення даних викладачів:
csharp
Copy code
public partial class Form3 : Form
{
public Form3()
{
InitializeComponent();
List<string> teachers = new List<string>();
string connectionString = "Host=localhost; Port = 5432; Database =
NewDB; User Id = postgres; Password = 123;";
using NpgsqlConnection connection = new
NpgsqlConnection(connectionString);
connection.Open();
using NpgsqlCommand cmd = new NpgsqlCommand;
using NpgsqlDataReader ccmd = cmd.ExecuteReader();
while (ccmd.Read())
{
teachers.Add(ccmd["first_name"].ToString() + " " +
ccmd["last_name"].ToString());
}
comboBox1.Items.AddRange(teachers.ToArray());
}
}
Цей блок коду ініціалізує форму і завантажує дані про викладачів з таблиці
teachers у базі даних PostgreSQL. Він використовує NpgsqlConnection для
створення підключення до бази даних і NpgsqlCommand для виконання SQL
запиту.
Обробка вибору викладача та завантаження даних:
csharp
Copy code
private void comboBox1_SelectedIndexChanged(object sender, EventArgs e)
{
List<Int16> filmIDs = new List<Int16>();
string connectionString = "Host=localhost; Port = 5432; Database =
NewDB; User Id = postgres; Password = 123;";
using NpgsqlConnection connection = new
NpgsqlConnection(connectionString);
connection.Open();
NpgsqlDataReader ccmd = cmd.ExecuteReader();
while (ccmd.Read())

ccmd.Close();
for (int i = 0; i < IDs.Count; i++)
{
cmd = new NpgsqlCommand + filmIDs[i].ToString(), connection);
ccmd = cmd.ExecuteReader();
58
ЧДТУ 242245.007ПЗ
ccmd.Read();
Button btn = new Button();
btn.Text = ccmd["title"].ToString();
btn.Width = 170;
flowLayoutPanel1.Controls.Add(btn);
ButtonWithReferenceButton btn2 = new
ButtonWithReferenceButton((int)ccmd[""]);
btn2.Text = "❌";
btn2.Width = 25;
btn2.Click += btnArray_Click;
flowLayoutPanel1.Controls.Add(btn2);
ccmd.Close();
}
}
Ця функція відповідає за завантаження та відображення даних, пов'язаних з
вибраним викладачем. Користувач вибирає викладача з comboBox1, а програма
завантажує ідентифікатори даних. Для кожної КР створюється кнопка з назвою
роботи та кнопка для її видалення.
Видалення даних
csharp
Copy code
private void btnArray_Click(object sender, EventArgs e)
{
ButtonWithReferenceButton btn = (ButtonWithReferenceButton)sender;
string connectionString = "Host=localhost; Port = 5432; Database =
NewDB; User Id = postgres; Password = 123;";
using NpgsqlConnection connection = new
NpgsqlConnection(connectionString);
connection.Open();
using NpgsqlCommand cmd = new Npgs;
cmd.ExecuteReader();
flowLayoutPanel1.Controls.Clear();
comboBox1_SelectedIndexChanged(sender, e);
}
Цей метод відповідає за видалення вибраного даних з бази даних та
оновлення інтерфейсу. Користувач може видалити дані, натиснувши на кнопку
"❌", що викликає видалення запису з бази даних і очищення панелі
відображення.
Ці блоки коду разом формують повноцінну систему управління курсовими
роботами з інтеграцією в базу даних, динамічним інтерфейсом користувача та
обробкою подій для інтерактивного взаємодії.
3.2 Тестування системи
59
ЧДТУ 242245.007ПЗ
3.2.1 Модульне тестування
Модульне тестування, відоме також як тестування компонентів,
фокусується на перевірці індивідуальних частин програмного забезпечення
незалежно від решти системи. Цей тип тестування допомагає ідентифікувати
проблеми на ранній стадії розробки програмного забезпечення для захисту
курсових робіт. Модульне тестування дозволяє програмісту, коли він буде
змінювати код (проводити рефакторинг) бути впевненим, що модуль працює
вірно (це — регресивне тестування).
Оскільки модульне тестування вимагає написання тестів для всіх функцій
та методів у програмі, помилки швидко локалізуються та виправляються.
Розробник може звернути увагу на модульний тест для того щобдізнатися які
функції виконує той чи інший модуль.
Нижче представлено кілька прикладів модульного тестування для різних
компонентів цієї системи.

Таблиця 3.1
Етапи модульного тестування
Назва Тип Виконання
Тестування завантаження Я перевірив функціональності Виконано
документів завантаження файлів,
обмежень щодо типів файлів
private void button1_Click(object та розміру.
sender, EventArgs e)
Тестування збереження даних Я перевірив, чи правильно Виконано
курсової роботи система зберігає метадані
курсових робіт у базі даних.
using NpgsqlDataReader ccmd =
cmd.ExecuteReader()

60
ЧДТУ 242245.007ПЗ
Продовження таблиці 3.1
Тестування функціональності Я перевірив здатністm Виконано
оцінювання викладачів виставляти оцінки
за курсові роботи, зміни
AddRange(student_names.ToArray()) оцінок та їхнього збереження
у системі.
1.2.2 Інтеграційне тестування
Інтеграційне тестування — це процес перевірки взаємодії між різними
модулями або компонентами системи, щоб переконатися, що вони працюють
разом як передбачено. Для програмного забезпечення захисту курсових робіт
інтеграційне тестування дуже важливе, оскільки система зазвичай складається з
кількох взаємозалежних модулів, які обробляють, зберігають і представляють
інформацію користувачам. Було виконані наступні перевірки:
Таблиця 3.2
Етапи інтеграційного тестування
Назва Тип Виконання
Дані користувача правильно Я вносив дані користувача і Виконано
зберігаються і обробляються в базі перевіряв як вони потім
даних. зберігаються в базі.
public void CreateArray()
Оцінки, виставлені через модуль Я вносив оцінки, виставлені Виконано
оцінювання, правильно через модуль оцінювання і
обробляються та відображаються в перевіряв як вони потім
базі даних. зберігаються в базі.
public void SetPointer(Form1 f1)

1.2.3 Системне тестування
Системне тестування — це оцінка комплексної роботи всієї програмної
системи, яка виконується після інтеграційного тестування. Цей процес включає
61
ЧДТУ 242245.007ПЗ
тестування системи в умовах, максимально наближених до реальних. Для
програмного забезпечення захисту курсових робіт системне тестування має на
меті перевірити систему на відповідність вимогам користувачів і специфікацій,
виявити потенційні проблеми в користувацькому досвіді, безпеці, продуктивності
та інші аспекти. Якщо були виявлені помилки, я виправив їх і повторно
протестував систему показано в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
Етапи системного тестування
Назва Тип Виконання
Перевірка процесу подання Усі функції, включаючи Виконано
курсової роботи студентами. завантаження документів
були протестовані. Система
private void btnArray_Click(object коректно відобразила статус
sender, EventArgs e) роботи для кожного етапу
процесу.
Симуляція пікового навантаження Система була піддана Виконано
при поданні курсових робіт. навантаженню зі 10
одночасних подань.
Відстежувалися час відгуку
та стабільність.
1.2.4 Приймальне тестування
Приймальне тестування це етап тестування програмного забезпечення, під
час якого перевіряється, чи відповідає система вимогам і очікуванням кінцевих
користувачів або замовників. Основна мета приймального тестування —
підтвердити, що програма готова до впровадження і може використовуватися в
реальних умовах.
Воно було проведено з метою визначення, чи система відповідає вимогам і
готова до реального впровадження та використання.
Під час тестування система показала високу продуктивність, надійність,
інтуїтивність інтерфейсу та безпеку, тому рекомендуємо її до впровадження.
62
ЧДТУ 242245.007ПЗ
Таблиця 3.4
Етапи приймального тестування
Назва Тип Виконання
Відповідність вимогам Всі ключові функції, такі як подання Виконано
робіт, оцінювання були протестовані.
static void Main() Система успішно виконала усі
необхідні задачі без помилок.
Сумісність Перевірка сумісності показала, що Виконано
система працює коректно на всіх
using static основних браузерах та пристроях,
System.ComponentModel. включаючи мобільні.
Design.ObjectSelectorEditor; Інтерфейс адаптується під різні
розміри екранів та роздільні
здатності.

3.3 Приклади впровадженого програмного комплексу
Ця система управління курсовими роботами дозволяє організувати та
спростити процес ведення, оцінювання та архівування курсових робіт студентів.
Головне меню виступає як точка входу в різні сегменти системи. Звідси
користувачі можуть переходити до списків викладачів, студентських груп,
персональних даних студентів, а також до переліку курсових робіт.
Форма даних про викладачів містить перелік викладачів, їх наукові ступені
та посади. Викладачі можуть бути додані або видалені зі списку, що дозволяє
управляти інформацією про осіб, які курирують курсові роботи.
Форма даних про групи дозволяє додавати нові групи та видаляти існуючі.
Кожна група має унікальний ідентифікатор, що спрощує процес сортування та
пошуку студентів у системі.
Форма даних про студентів дозволяє користувачам управляти списками
студентів відповідно до їх груп. Студентів можна додавати або видаляти, а також
63
ЧДТУ 242245.007ПЗ
переглядати детальну інформацію про кожного студента.
Викладачі можуть вибрати себе зі списку, щоб переглядати або оцінювати
роботи студентів із своєї групи. Форма включає інформацію про тему курсової,
оцінку, дату оцінювання, а також функції для завантаження та збереження робіт.
Система забезпечує взаємодію між різними модулями через централізовану
базу даних, яка зберігає всю інформацію. Викладачі, студенти, групи та курсові
роботи пов'язані між собою, що дозволяє ефективно управляти освітніми
процесами і сприяє підвищенню якості навчання. Завдяки цій системі,
університет може забезпечити належний контроль та облік курсових робіт, що є
важливим аспектом академічного процесу.

64
ЧДТУ 242245.007ПЗ
ВИСНОВОК ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ
В третьому розділі описано створення програмного додатку, який
оснащений усіма запланованими функціями. У процесі розробки додатку
враховувались важливі аспекти його модульності та інтерфейсу,
використовувалася актуальна література для досягнення правильності виконання
кожного етапу. База даних була ретельно спроектована та втілена у процесі
створення додатку. Результати розробки були інтегровані в кінцевий продукт,
який пройшов відповідні тести. Тестування підтвердило, що додаток працює
стабільно та коректно у своїй сфері застосування.

65
ЧДТУ 242245.007ПЗ
ВИСНОВКИ
У процесі виконання бакалаврської роботи на тему "Програмне
забезпечення інформаційної системи валідації курсових робіт " було досягнуто
кілька результатів і зроблено висновки.
У своїй бакалаврській роботі я зосередився на розробці програмного
забезпечення для обліку курсових роботі. Я зробив детальний аналіз, що включає
огляд автоматизованих систем для оптимізації інформаційної системи валідації
курсових робіт. Це дослідження виявило значний потенціал для покращення
аналізу успішності студентів та ефективності навчальних матеріалів, а також
висвітлило складнощі, пов'язані з переходом на віртуальне навчання.
З використанням уніфікованої мови моделювання (UML), я структурував і
детально описав процеси та системи, що лежать в основі програмного продукту.
Розробив 9 діаграмм які відображають моделювання процессів системи. Цей
підхід дозволив мені ефективно визначити вимоги до роботи, а також забезпечив
чітке відображення всіх аспектів проекту.
Результати розробки продемонстрували, що запропонований програмний
додаток стабільно функціонує і відповідає поставленим вимогам, що було
підтверджено під час тестувань. Це стверджує, що розроблена система може бути
ефективно впроваджена в університетські процеси.

66
ЧДТУ 242245.007ПЗ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 Актуальні проблеми в системі освіти: загальноосвітній навчальний
заклад – доуніверситетська підготовка – вищий навчальний заклад : зб.
наук. праць матеріалів IV Всеукраїнської науково-практичної
конференції, 18 квітня 2018 р., м. Київ, Національний авіаційний
університет / наук. ред. Н. П. Муранова. – К. : НАУ, 2019. – 218 с.
2 Михайліченко М.В., Рудик Я.М. Освітні технології: навчальний
посібник. – К.: ЦП «КОМПРИНТ», 2016 – 583 с.
3 Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : монографія
/ В. Ю. Биков – К. : Атіка, 2009. – 684 с.
4 Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному
процесі та наукових дослідженнях : навчальний посібник для студентів
педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної педагогічної
освіти / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Київ : Освіта України, 2006. –
366 с.
5 Кадемія М. Ю. Досвід застосування сучасних засобів інформаційно-
телекомунікаційних технологій у навчальному процесі ВПУ №4 м.
Вінниці : для педагогічних працівників ПТНЗ, загальноосвітніх шкіл,
ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної освіти / М. Ю. Кадемія,
Л. С. Шевченко. – Вінниця, 2006. – 257 с.
6 Кадемія М. Ю. Інформаційне освітнє середовище сучасного навчального
закладу : навчально-методичний посібник / М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр,
Т. В. Ткаченко, Л.С. Шевченко. – Львів : Вид-во «СПОЛОМ», 2009. – 186
с.
7 Поясок Т. Б. Застосування інформаційних технологій в навчальному
процесі вищої школи : науково-методичний посібник для студентів та
викладачів вищих навчальних закладів економічного профілю /
Т. Б. Поясок. – Кременчук : ПП Щербатих О. В., 2009. – 104 с.
67
ЧДТУ 242245.007ПЗ
8 Д. М. Бодненко, О. Б. Жильцов, О. Л. Лещинський та Н. П. Мазур,
Моніторинг навчальної діяльності. Київ, Україна: Київський університет
імені Бориса Грінченка, 2014.
9 Г. В. Єльникова та ін., Адаптивне управління: сутність, характеристика,
моніторингові системи. Чернівці, Україна : Технодрук, 2009.
10 О. М. Касьянова Моніторинг в управлінні навчальним закладом. Харків:
Основа, 2004.
11 Л. П. Коробович Педагогічні умови моніторингу результативності
навчального процесу в системі педагогічного менеджменту приватного
вищого навчального закладу. Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.06.
Київ, 2011.
12 Т. О. Лукіна Державне управління якістю загальної середньої освіти в
Україні. К. : Вид-во НАДУ, 2004.
13 В. М. Приходько Моніторинг якості освіти і виховоної діяльності
навчлаьного закладу. Харків: Основа, 2007.
14 Л. О. Щоголєва, "Моніторинг якості освіти: теоретико-методологічний
аспект", Педагогічний пошук, №2, с. 36-40, 2014.
15 В. Ю. Биков, О. М. Спірін та М. П. Шишкіна "Корпоративні
інформаційні системи підтримування науково-освітньої діяльності на
базі хмаро орієнтованих сервісів", Проблеми та перспективи формування
національної гуманітарно-технічної еліти: збірник наукових праць. -
Вип. 43 (47) частина 2. с. 178-206, 2015.
16 В. Ю. Биков, О. М. Спірін та Л. А. Лупаренко "Відкриті Web-орієнтовані
системи мониторингу впровадження результатів науково-педагогічних
досліджень", Теорія і практика управління соціальними системами:
філософія, психологія, педагогіка, соціологія, № 1, с. 3-25, 2014.
17 М. С. Львов, О. В. Співаковський та Д. Є. Щедролосьєв "Інформаційна
система управління вищим навчальним закладом як платформа реалізації
управління академічним процесом", Комп’ютер у школі та сім’ї, №2, с.3-
6, 2007.
68
ЧДТУ 242245.007ПЗ
18 В. С. Пономаренко, І. В. Журавльова та І. Л. Латишева Інформаційні
системи в управлінні персоналом. Харків: Вид. ХНЕУ, 2008.
19 О. М. Спірін "Інформаційно-комунікаційні технології моніторингу
впровадження результатів науково-дослідних робіт", Інформаційні
технології і засоби навчання, № 4(36), с. 132-152, 2013.
20 Л. Л. Ляхоцька, Л. В. Бондаренко, Г. С. Юзбашева Науково-методичні
основи застосування технологій навчання в системі відкритої
післядипломної освіти. Київ, Україна: Університет менеджменту освіти,
2018.
21 Моделювання програмного забезпечення -[Електронний ресурс]. доступ:
https://www.academia.edu
22 Голуб С.В., Заспа Г.О., Півень О.Б., Катаєва Є.Ю. Салапатов В.І.,
Метелап В.В., Олексюк В.В., доцент Методичні рекомендації до
підготовки кваліфікаційної роботи бакалавра для здобувачів вищої
освіти зі спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення» усіх
форм навчання
23 Пророчук Ж.А. Роль програмного забезпечення в управлінні
підприємством / Ж.А. Пророчук // Современные информационные
технологии. – 2010. – № 1. – С.18-20.75
24 Методи проектування [Електронний ресурс] – Режим доступу до
ресурсу: https://znanija.com/task/52782528 [1].
25 Об'єктно-орієнтоване проектування (ООП) [Електронний ресурс] –
Режим доступу до ресурсу: http://surl.li/uaefq[2].
26 UML [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Unified_Modeling_Language [3].
27 PostgreSQL [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/PostgreSQL [19].
28 Предметна область моделювання [Електронний ресурс] – Режим доступу
до ресурсу: https://dou.ua/forums/topic/42366/ [31].
69
ЧДТУ 242245.007ПЗ
29 Модель предметної області [Електронний ресурс] – Режим доступу до
ресурсу: https://is.gd/PVAsEr [32].
30 UML-діаграми [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://dou.ua/forums/topic/40575/ [35].
31 Елементи моделювання предметної області [Електронний ресурс] –
Режим доступу до ресурсу: https://dou.ua/forums/topic/42366/
32 Visual Studio Code [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://code.visualstudio.com/
33 React [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://ru.legacy.reactjs.org/ [27].
34 CodeIgniter [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://codeigniter.com/ [28].
35 ER-діаграми [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://is.gd/8R7NWc [34].
36 PostgreSQL [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/PostgreSQL [19].
37 Автоматизація управління вищим навчальним закладом [Електронний
ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://www.rusnauka.com/31_PRNT_2010/Informatica/72751.doc.htm
38 АСУ ВНЗ [Електронний ресурс] – Режим доступу до
ресурсу:https://vuz.osvita.net/#
39 Інформаційна система «Електронний університет» [Електронний ресурс]
– Режим доступу до ресурсу:https://isu1.khmnu.edu.ua/isu/

70

ДОДАТОК А

ЗАТВЕРДЖЕНО:
Зав. кафедрою ПЗАС, професор
_________________ Голуб С.В.
„____” ______________ 2024 р.

Програмне забезпечення інформаційної системи валідації курсових робіт

Специфікація
482. ЧДТУ 242245.007
Листів 1

Розробник ________________ Заїка В. В.
Керівник ________________ Півень О.Б.

Черкаси 2024

Позначення Найменування Примітки
Документація
482.ЧДТУ. 242245 12 01 Текст програми
482.ЧДТУ. 242245 34 01 Інструкція користувачеві
482.ЧДТУ. 242245 90 01 Графічні матеріали

ДОДАТОК Б
Програмне забезпечення інформаційної системи валідації курсових робіт
Текст програми
482. ЧДТУ. 242245 12 01
Листів 6
Розробник ________________ Заїка В. В.
Черкаси 2024

482. ЧДТУ. 242245 12 01 2
Лістинг файлу WinFormsApp1.deps.json:
{
"runtimeTarget": {
"name": ".NETCoreApp,Version=v7.0",
"signature": ""
},
"compilationOptions": {},
"targets": {
".NETCoreApp,Version=v7.0": {
"WinFormsApp1/1.0.0": {
"dependencies": {
"Npgsql": "8.0.3"
},
"runtime": {
"WinFormsApp1.dll": {}
}
},
"Microsoft.Extensions.DependencyInjection.Abstractions/8.0.0": {
"runtime": {
"lib/net7.0/Microsoft.Extensions.DependencyInjection.Abstractions.dll": {
74
482. ЧДТУ. 242245 12 01 3
"assemblyVersion": "8.0.0.0",
"fileVersion": "8.0.23.53103"
}
}
},
"Microsoft.Extensions.Logging.Abstractions/8.0.0": {
"dependencies": {
"Microsoft.Extensions.DependencyInjection.Abstractions": "8.0.0"
},
"runtime": {
"lib/net7.0/Microsoft.Extensions.Logging.Abstractions.dll": {
"assemblyVersion": "8.0.0.0",
"fileVersion": "8.0.23.53103"
}
}
},
"Npgsql/8.0.3": {
"dependencies": {
"Microsoft.Extensions.Logging.Abstractions": "8.0.0"
},
75
482. ЧДТУ. 242245 12 01 4
"runtime": {
"lib/net7.0/Npgsql.dll": {
"assemblyVersion": "8.0.3.0",
"fileVersion": "8.0.3.0"
}
}
}
}
},
"libraries": {
"WinFormsApp1/1.0.0": {
"type": "project",
"serviceable": false,
"sha512": ""
},
"Microsoft.Extensions.DependencyInjection.Abstractions/8.0.0": {
"type": "package",
"serviceable": true,
"sha512": "sha512-
cjWrLkJXK0rs4zofsK4bSdg+jhDLTaxrkXu4gS6Y7MAlCvRyNNgwY/lJi5RDlQOnSZ
weHqoyvgvbdvQsRIW+hg==",
76
482. ЧДТУ. 242245 12 01 5
"path": "microsoft.extensions.dependencyinjection.abstractions/8.0.0",
"hashPath":
"microsoft.extensions.dependencyinjection.abstractions.8.0.0.nupkg.sha512"
},
"Microsoft.Extensions.Logging.Abstractions/8.0.0": {
"type": "package",
"serviceable": true,
"sha512": "sha512-
arDBqTgFCyS0EvRV7O3MZturChstm50OJ0y9bDJvAcmEPJm0FFpFyjU/JLYyStNG
Gey081DvnQYlncNX5SJJGA==",
"path": "microsoft.extensions.logging.abstractions/8.0.0",
"hashPath": "microsoft.extensions.logging.abstractions.8.0.0.nupkg.sha512"
},
"Npgsql/8.0.3": {
"type": "package",
"serviceable": true,
"sha512": "sha512-
6WEmzsQJCZAlUG1pThKg/RmeF6V+I0DmBBBE/8YzpRtEzhyZzKcK7ulMANDm
5CkxrALBEC8H+5plxHWtIL7xnA==",
"path": "npgsql/8.0.3",
"hashPath": "npgsql.8.0.3.nupkg.sha512"
}
77
482. ЧДТУ. 242245 12 01 6
}
}
Лістинг файлу Program.cs
using Microsoft.VisualBasic.ApplicationServices;
using Npgsql;
using static System.ComponentModel.Design.ObjectSelectorEditor;
using System.Windows.Forms;
using static System.Windows.Forms.VisualStyles.VisualStyleElement.StartPanel;
namespace WinFormsApp1
{
internal unsafe static class Program
{
/// <summary>
/// The main entry point for the application.
/// </summary>
[STAThread]
static void Main()
{
78
482. ЧДТУ. 242244 12 01 3
// To customize application configuration such as set high DPI settings or
default font,
// see https://aka.ms/applicationconfiguration.
ApplicationConfiguration.Initialize();
Form1 form1 = new Form1();
Form2 form2 = new Form2();
Form3 form3 = new Form3();
Form4 form4 = new Form4();
Form7 form7 = new Form7();
form1.SetPointers(form2, form3, form4, form7);
form2.SetPointer(form1);
form3.SetPointer(form1);
form4.SetPointer(form1);
form7.SetPointer(form1);
Application.Run(form1);
}
}
}

79
ДОДАТОК В
Програмне забезпечення інформаційної системи валідації курсових робіт
Інструкція користувача
482. ЧДТУ. 242245 34 01
Листів 3
Розробник: ________________________ Заїка В. В.
Черкаси 2024

482. ЧДТУ. 242245 34 01 2
Щоб запустити програму потрібно встановити базу даних PG Admin.
Система, представлена на рисунках, є описом програмного забезпечення
для управління курсовими роботами. Ця система дозволяє організувати та
спростити процес ведення, оцінювання та архівування курсових робіт студентів.
Ось детальний опис основних функціональних модулів їхньої роботи:
Рисунок B1 – Головне меню
Головне меню виступає як точка входу в різні сегменти системи. Звідси
користувачі можуть переходити до списків викладачів, студентських груп,
персональних даних студентів, а також до переліку курсових робіт.
Рисунок B2– Модуль "Викладачі"
81
482. ЧДТУ. 242245 34 01 3
Цей модуль містить перелік викладачів, їх наукові ступені та посади.
Викладачі можуть бути додані або видалені зі списку, що дозволяє управляти
інформацією про осіб, які курирують курсові роботи.
Рисунок B3 – Модуль "Групи"
Модуль для управління студентськими групами, який дозволяє додавати
нові групи та видаляти існуючі. Кожна група має унікальний ідентифікатор, що
спрощує процес сортування та пошуку студентів у системі.
Рисунок B4 – Модуль "Студенти"
82
482. ЧДТУ. 242245 34 01 4
Цей модуль дозволяє користувачам управляти списками студентів
відповідно до їх груп. Студентів можна додавати або видаляти, а також
переглядати детальну інформацію про кожного студента.
Рисунок B5 – Модуль "Курсові роботи"
Основний функціональний модуль, де керуються всі курсові роботи.
Викладачі можуть вибрати себе зі списку, щоб переглядати або оцінювати
роботи студентів із своєї групи. Модуль включає інформацію про тему
курсової, оцінку, дату оцінювання, а також функції для завантаження та
збереження робіт.
83
ДОДАТОК Г
Програмне забезпечення інформаційної системи валідації курсових робіт
Графічні матеріали
482.ЧДТУ. 242245 90 01
Листів 8
Розробник: ________________________ Заїка В. В.
Черкаси 2024

482. ЧДТУ. 242245 90 01 2
Рисунок Г1 – Слайд 1
Рисунок Г2 – Слайд 2
85
482. ЧДТУ. 242245 90 01 3
Рисунок Г3 – Слайд 3
Рисунок Г4 – Слайд 4
86
482. ЧДТУ. 242245 90 01 4
Рисунок Г5 – Слайд 5
Рисунок Г6 – Слайд 6
482. ЧДТУ. 242245 90 01 5
Рисунок Г7 – Слайд 7
Рисунок Г8 – Слайд 8
88
482. ЧДТУ. 242245 90 01 6
Рисунок Г9 – Слайд 9
Рисунок Г10 – Слайд 10
89
482. ЧДТУ. 242245 90 01 7
Рисунок Г11 – Слайд 11
Рисунок Г12 – Слайд 12
90
482. ЧДТУ. 242245 90 01 8
Рисунок Г13 – Слайд 13
Рисунок Г14 – Слайд 14
91
482. ЧДТУ. 242245 90 01 9
Рисунок Г15 – Слайд 15
Рисунок Г16 – Слайд 16
92

Репозиторій ЧДТУ