ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8829| Title: | Особливості проєктування дидактичного тактильного обладнання для дітей з порушенням зору |
| Authors: | Чугай, Наталія Миколаївна Кучеренко, Катерина Василівна |
| Keywords: | тактильність;дидактичний |
| Issue Date: | Dec-2025 |
| Abstract: | Актуальність теми роботи: Дане наукове дослідження ґрунтується на багаторічній співпраці кафедри дизайну Черкаського державного технологічного університету та Черкаської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів Черкаської обласної ради, де навчаються діти з вадами зору (Договір про співпрацю № 35-Д від 04.04.2023). Основною умовою успішного навчання дітей з особливими освітніми потребами (ООП) в умовах загальноосвітнього навчального закладу є використання в навчальному процесі дидактичного тактильного обладнання. Дидактичне тактильне обладнання – це спеціальні навчальні матеріали та інструменти, які використовуються для розвитку сенсорних навичок у дітей, особливо тих, хто має особливі освітні потреби. Це обладнання допомагає дітям розвивати тактильні відчуття, дрібну моторику, координацію рухів та інші важливі навички через взаємодію з різними текстурами, формами та матеріалами. Актуальність роботи полягає у розробці дидактичного тактильного обладнання, яке є невід’ємною частиною сучасної інклюзивної освіти, забезпечуючи дітям з ООП можливість повноцінно розвиватися та навчатися. Інклюзивна освіта є важливим кроком до створення більш справедливого та рівноправного суспільства яке цінує кожну людину та її унікальність. Проєктування дидактичного тактильного обладнання вимагає комплексного підходу та співпраці між педагогами, дизайнерами та виробниками, щоб забезпечити максимальну ефективність та безпеку для дітей. Студенткою під час написання кваліфікаційної роботи магістра було проаналізовано і систематизовано наукову та спеціальну літературу за темою дослідження, розкрито функціональний аспект проєктування обладнання для дітей з особливими освітніми потребами, виявлено та охарактеризовано особливості, які впливають на створення дидактичних тактильних посібників; запропоновано дизайн-проєкт обладнання для дітей з порушенням зору. Представлена кваліфікаційна робота магістра містить пояснювальну записку, графічну частину – експозицію практичних обґрунтувань за теоретичними висновками (банер 1590×2300) та макет. Загалом можна підсумувати, що робота відповідає вимогам підготовки магістрів спеціальності 022 – Дизайн. Завдання кваліфікаційної роботи магістра виконано у повному обсязі, на достатньому професійному рівні, висновки обґрунтовані. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8829 |
| Appears in Collections: | 022 Дизайн (Дизайн і візуальна культура) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Титулка_та_записка_2025_Кучеренко_Катерини.pdf Restricted Access | 2.05 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ CHERKASY
ДЕРЖАВНИЙ STATE
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL
УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITY
Факультет
гуманітарних технологій
Кафедра дизайну
Освітня програма «Дизайн і візуальна культура»
Спеціальність 022 Дизайн
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
на тему: «Особливості проєктування дидактичного тактильного
обладнання для дітей з порушенням зору»
Студент групи МДЗ-24 К.В. Кучеренко
Кандидат мистецтвознавства Н.М. Чугай
«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
Інна ЯКОВЕЦЬ
____2025рік
Черкаси 2025
Черкаський державний технологічний університет
Кафедра дизайну
Факультет гуманітарних технологій
Спеціальність 022 Дизайн
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри дизайну
Інна ЯКОВЕЦЬ
„ ” 2025р.
ЗАВДАННЯ
до кваліфікаційної роботи магістра
Кучеренко Катерині Василівні
1.Тема роботи: «Особливості проєктування дидактичного тактильного
обладнання для дітей з порушенням зору»
затверджена наказом по університету від «_________»_____ р. №______
2.Термін здачі студентом магістратури закінченої роботи
3.Вихідні дані: теоретичні відомості за проблемою дослідження.
4.Зміст випускної роботи:
ВСТУП. РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНКЛЮЗИВНОГО ДИЗАЙНУ ТА
ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ. 1.1. Аналіз
сучасних підходів до створення тактильних навчальних засобів. 1.2. Психолого-
педагогічні особливості навчання дітей з порушеннями зору. 1.3 Роль
тактильного сприйняття у навчанні та розвитку. 1.4. Методи дослідження.
РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНІ ДИЗАЙНЕРСЬКІ ПІДХОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ
СТВОРЕННЯ ТАКТИЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ. 2.1. Принципи інклюзивного дизайну
у створенні тактильних навчальних засобів. 2.2. Матеріали та технології для
виготовлення тактильних моделей. 2.3. Візуально-тактильна комунікація та
креативні підходи до дизайну.
РОЗДІЛ ІІІ. АВТОРСЬКА РОЗРОБКА НАВЧАЛЬНИХ ЗАСОБІВ, ПРОЦЕС
СТВОРЕННЯ. 3.1. Обґрунтування концепції авторської пропозиції та етапи
створення навчального засобу. 3.2. Ілюстративне, графічне оформлення та
практичне застосування. ВИСНОВКИ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
ДОДАТКИ.
5. Перелік графічного матеріалу: загальна площа графічної частини
1600×2300 мм. Додатки: 10 стор. формату А4.
6.Консультанти кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх
стосуються
Підпис, дата
Розділ Консультант завдання завдання
видав прийняв
Графічна частина Чугай Н.М.
Наукове дослідження Чугай Н.М.
Загальне керівництво Чугай Н.М.
Макет/відеопрезентація Чугай Н.М.
Дата видачі завдання_______________________________________________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Термін
№ Назва етапів дипломного проекту Примітк
виконання етапів
з/п (роботу) а
проекту (роботи)
1. Затвердження теми роботи, керівника
2. Робота з аналогами, збір інформації
3. Заслуховування про виконання першого
етапу роботи
4. Звіт про перші два розділи
кваліфікаційної роботи магістра
5. Затвердження ідеї дизайнерського
рішення проекту та кінцевого варіанту
плану
6. Попередній захист кваліфікаційної 18.11.2025
роботи магістра
7 Робота над макетом/відео презентацією 25.11.2025
кваліфікаційної роботи магістра
8. Захист кваліфікаційної роботи магістра 02.12.2025
Керівник Наталiя ЧУГАЙ
(підпис)
Завдання прийняв до виконання Катерина КУЧЕРЕНКО
(підпис)
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………....2
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНКЛЮЗИВНОГО ДИЗАЙНУ ТА
ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ.……..4
1.1. Аналіз сучасних підходів до створення тактильних навчальних
засобів……………………………………………………………………………..4
1.2. Психолого-педагогічні особливості навчання дітей з порушеннями
зору……………………………………………………………………………….10
1.3 Роль тактильного сприйняття у навчанні та розвитку…………………….13
1.4. Методи дослідження……………………………………………………..…14
РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНІ ДИЗАЙНЕРСЬКІ ПІДХОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ
СТВОРЕННЯ ТАКТИЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ…………………………………17
2.1. Принципи інклюзивного дизайну у створенні тактильних навчальних
засобів.……………………………………………………………………………17
2.2. Матеріали та технології для виготовлення тактильних моделей ………..19
2.3. Візуально-тактильна комунікація та креативні підходи до дизайну ……22
РОЗДІЛ ІІІ. АВТОРСЬКА РОЗРОБКА НАВЧАЛЬНИХ ЗАСОБІВ,
ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ…………………………………………………….…25
3.1. Обґрунтування концепції авторської пропозиції та етапи створення
навчального засобу ………………………………………………………......….25
3.2. Ілюстративне, графічне оформлення та практичне застосування ………35
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………38
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...…40
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...42
ВСТУП
В сучасному світі інклюзивність та рівність доступу до освіти
визначаються фундаментальними цінностями, створюється багато навчальних
засобів для дітей з порушеннями зору та набуває особливого значення.
Актуальність роботи. Навчання дітей з вадами зору супроводжується
низкою труднощів, пов’язаних із обмеженим доступом до візуальної інформації,
що зумовлює необхідність створення адаптованих дидактичних матеріалів.
Тактильні навчальні моделі, створені з урахуванням принципів універсального
дизайну, сприяють розвитку сенсорного сприймання, просторового мислення та
пізнавальної активності. Актуальність теми зумовлена потребою у
високоякісних, естетично привабливих і функціональних навчальних
інструментах, які відповідають освітнім та психологічним потребам дітей з
вадами зору.
За даними Національної служби здоров’я України, кількість осіб з
порушеннями зору в Україні демонструє стабільну тенденцію до зростання.
Зокрема, лише за перші сім місяців 2023 року було зареєстровано понад 19 тисяч
випадків, що вже перевищує показники за весь попередній рік. Практика
спеціалізованих освітніх закладів, зокрема Черкаської школи-інтернату, свідчить
про актуальність проблеми та необхідність впровадження адаптованих
навчальних засобів [1].
Дане дослідження базується на багаторічній взаємодії кафедри дизайну
ЧДТУ з Черкаською спеціальною школою-інтернатом для дітей з вадами зору,
відповідно до договору № 35-Д від 04.04.2023.
Мета – визначити та обґрунтувати педагогічні, ергономічні та технічні
особливості проєктування дидактичного тактильного обладнання, спрямованого
на підтримку освітнього процесу дітей з порушенням зору.
Об'єкт – освітній процес дітей з порушенням зору в умовах використання
спеціалізованих дидактичних засобів.
Предмет – Особливості створення дидактичного тактильного обладнання,
адаптованого для потреб дітей з порушенням зору.
Для реалізації мети дослідження необхідно вирішити такі завдання:
- проаналізувати сучасні підходи до інклюзивного дизайну в контексті
освіти дітей з порушеннями зору;
- вивчити особливості сприймання тактильної інформації дітьми з
порушеннями зору.
- дослідити методи і засоби створення тактильних моделей.
- розробити авторську концепцію навчальних засобів, адаптованих для
тактильного сприймання.
Концепція роботи полягає у створенні серії тактильних навчальних
моделей — «Крилаті друзі природи» — що включають бабку, метелика, сонечко
та жука. Ці образи обрано з урахуванням їхньої впізнаваності, позитивного
емоційного впливу та потенціалу для сенсорного сприймання. Робота поєднує
принципи інклюзивного дизайну, педагогіки та сучасних візуальних технологій,
спрямованих на підтримку навчання дітей з порушеннями зору в умовах
спеціалізованого освітнього середовища.
Структура роботи. Дипломна робота складається з теоретичного
дослідження, графічної частини та макету. Теоретичне дослідження складається
зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.
Обсяг основної частини дослідження становить (34) сторінки, повний обсяг з
додатками — (52) ст.
У першому розділі розглянуто теоретичні основи інклюзивного дизайну та
особливості навчання дітей з порушеннями зору.
У другому — проаналізовано сучасні дизайнерські підходи та технології
створення тактильних моделей.
У третьому — представлено авторську розробку навчальних засобів, описано
процес їх створення та результати апробації.
РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНКЛЮЗИВНОГО ДИЗАЙНУ ТА
ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ
1.1. Аналіз сучасних підходів до створення тактильних навчальних
засобів
З’ясуємо що означає поняття інклюзивний дизайн. Інклюзивний дизайн —
це підхід, що передбачає створення середовища, продуктів та інструментів,
доступних для максимально широкого кола користувачів, незалежно від їхніх
фізичних чи когнітивних особливостей. У сфері освіти він спрямований на
забезпечення рівних можливостей для дітей з особливими освітніми потребами,
зокрема тих, хто має порушення зору [2].
Тактильні навчальні матеріали є ключовим інструментом у навчанні дітей
з порушеннями зору. Вони компенсують відсутність або обмеженість зорового
сприйняття, розвивають сенсорні здібності та формують цілісне уявлення про
навколишній світ. На відміну від традиційних друкованих матеріалів, тактильні
посібники дозволяють дитині «відчути» форму, структуру та просторові
відношення предметів [4].
Інклюзивний дизайн в освіті ґрунтується на принципі універсального
доступу, а дидактичне обладнання виступає практичним інструментом для
забезпечення рівних можливостей навчання. Це означає, що середовище,
матеріали та обладнання мають бути адаптовані до різних потреб учнів, включно
з дітьми з особливими освітніми потребами.
Концепція універсального дизайну для навчання передбачає створення
гнучкого освітнього простору, який враховує різноманітність учнівських потреб
і стилів навчання. Основні принципи включають різні способи подання
інформації — текст, аудіо, відео, графіку; можливість демонструвати знання
через презентації, проекти чи усні відповіді; а також створення умов, де кожен
учень відчуває себе залученим у процес. На практиці це може реалізовуватися
через використання адаптивних технологій, таких як екранні читачі чи
збільшувачі тексту, доступні меблі та простір для дітей з фізичними
обмеженнями, а також візуальні й тактильні матеріали для тих, хто має
порушення слуху чи зору.
Дидактичне обладнання — це спеціальні посібники, які допомагають
учням засвоювати знання. Сучасні тенденції включають використання
інформаційно-комунікаційних технологій, інтерактивних презентацій,
електронних тренажерів і віртуальних лабораторій. У сфері STEM активно
застосовуються робототехніка, 3D-принтери та конструктори для експериментів.
У межах Нової української школи робиться акцент на наочних матеріалах,
колекціях, гербаріях та логіко-математичних наборах. Таке обладнання виконує
кілька важливих функцій: робить навчання більш зрозумілим і наочним,
підтримує індивідуалізацію та диференціацію освітнього процесу, а також
допомагає формувати практичні навички через експерименти та моделювання.
Інклюзивний дизайн і дидактичне обладнання взаємодоповнюють одне
одного. Дизайн визначає принципи доступності та гнучкості, а обладнання стає
практичним інструментом їх реалізації. Наприклад, інтерактивні панелі з
адаптивними налаштуваннями або набори для тактильного навчання одночасно
відповідають вимогам інклюзивності й дидактичної ефективності.
Розглянемо сучасні підходи до створення тактильного обладнання та його
використання в освітньому процесі.
Тактильні книги та посібники. Це спеціально створені навчальні
матеріали, які передають інформацію через дотик. Вони призначені насамперед
для дітей і дорослих з порушеннями зору, але можуть бути корисними й для
інших категорій учнів, адже розвивають сенсорне сприйняття, дрібну моторику
та уяву.
Такі книги виготовляються з різних фактурних матеріалів — тканини,
картону, дерева, пластику, ниток чи фетру. На їхніх сторінках розміщуються
об’ємні зображення, рельєфні контури, аплікації, вставки з різною текстурою, які
можна досліджувати пальцями. Це дозволяє «читати» не лише текст, а й
відчувати форму, структуру та сюжет через дотик.
Дидактичні тактильні посібники виконують кілька функцій: вони
допомагають дітям із вадами зору орієнтуватися у просторі та предметному світі,
сприяють розвитку мовлення, мислення й пам’яті, а також роблять навчання
більш наочним і доступним. У сучасній інклюзивній освіті їх використовують
для формування уявлень про навколишнє середовище, навчання читанню
шрифтом Брайля, розвитку сенсорних навичок і навіть для інтеграції мистецьких
практик.
Розробка інтерактивних сторінок, де дитина може рухати елементи, що
сприяє розвитку моторики. Це можуть бути пазли, складання фігур, сортування
за кольором чи формою, лабіринти з рухомими персонажами, ігри на пошук пари
або конструктори, що дозволяють створювати будиночки чи машини з базових
форм. Такі сторінки сприяють розвитку моторики та координації рухів,
формують логічне мислення через завдання на сортування й складання,
підтримують увагу та концентрацію завдяки інтерактивності, а також
стимулюють творчість, дозволяючи створювати власні комбінації. [4] Аналог 1
(Додаток А, рис. А1.)
Використання рельєфних ілюстрацій, фактурних матеріалів, різних
текстур. Використання рельєфних ілюстрацій, фактурних матеріалів та різних
текстур у навчальних і розвивальних матеріалах відкриває додатковий вимір
сприйняття. Такі елементи не лише активізують зорові відчуття, а й залучають
тактильний досвід, що особливо важливо для дітей.
Рельєфні ілюстрації допомагають дитині відчути форму предмета через
дотик, що сприяє розвитку сенсорного сприйняття та дрібної моторики.
Фактурні матеріали, наприклад тканина, дерево чи папір із різною поверхнею,
стимулюють дослідницьку цікавість і формують асоціативне мислення.
Використання різних текстур у навчальних завданнях дозволяє поєднувати гру
та навчання, розвиваючи уяву, креативність і здатність до аналізу.
Такі сторінки чи матеріали можуть бути інтерактивними: дитина рухає
елементи, торкається їх, порівнює відчуття, складає комбінації. Це створює
багатоканальне навчальне середовище, де інформація засвоюється через зір,
дотик і рух, що значно підсилює ефективність навчання. [5] Аналог 2 (Додаток
А, рис. А2.)
Поєднання тексту шрифтом Брайля з тактильними зображеннями.
Поєднання тексту шрифтом Брайля з тактильними зображеннями створює
унікальне багатосенсорне середовище для навчання та розвитку дітей. Такий
підхід дозволяє одночасно активізувати зорові, тактильні й когнітивні канали
сприйняття.
Текст шрифтом Брайля забезпечує доступність для дітей із порушеннями
зору, а тактильні ілюстрації допомагають відчути форму, структуру та сюжет
зображення через дотик. Це сприяє розвитку сенсорного мислення, просторової
уяви та асоціативного сприйняття. Коли дитина читає текст пальцями й
одночасно досліджує рельєфне зображення, вона формує цілісне уявлення про
предмет чи явище. Такі матеріали можуть бути використані у навчальних книгах,
інтерактивних сторінках або спеціальних дидактичних наборах. Вони особливо
ефективні для інклюзивної освіти, адже поєднують доступність і творчість,
дозволяючи дітям із різними можливостями спільно працювати над завданнями.
[6] Аналог 3 (Додаток А, рис. А3.)
3D-моделювання та друк. Використання 3D-друку для створення об’ємних
моделей (тварин, рослин, геометричних фігур). 3D‑моделювання та друк
відкривають широкі можливості для створення тактильних навчальних
матеріалів, які поєднують технологію та сенсорний досвід. Завдяки цим
інструментам можна виготовляти об’єкти, що дитина може досліджувати
руками, формуючи уявлення про форму, пропорції та структуру.
У сфері тактильного навчання 3D‑друк дозволяє створювати рельєфні
карти, моделі геометричних фігур, анатомічні об’єкти, архітектурні споруди чи
навіть абстрактні форми для розвитку моторики та просторового мислення. Такі
матеріали особливо корисні для дітей із порушеннями зору, адже вони
забезпечують доступність через дотик.
Методично цей підхід можна застосовувати у навчанні математики через
об’ємні геометричні моделі, у природничих науках за допомогою моделей
клітин, органів чи планет, у формуванні навичок орієнтації у просторі через
рельєфні карти та схеми, а також у розвитку творчості через конструктори, які
дитина може комбінувати й змінювати.
Поєднання 3D‑моделювання з педагогічними завданнями створює
багатоканальне середовище, де знання засвоюються не лише через зір і слух, а й
через дотик та рух, що робить навчання більш інклюзивним і захопливим.
Моделі дозволяють дітям досліджувати складні структури (наприклад,
життєвий цикл комах чи будову органів). Перевага — точність та можливість
тиражування.
Методичні програми та стандарти. МОН України пропонує навчальні та
корекційно‑розвиткові програми для дітей сліпих та зі зниженим зором. Вони
охоплюють різні рівні освіти — від підготовчих класів до середньої школи. У
програмах враховано психофізичні особливості учнів, що дозволяє адаптувати
навчальний процес до їхніх потреб. Це включає використання тифлотехнічних
засобів, спеціальних методик розвитку мовлення, корекції пізнавальної сфери,
лікувальної фізичної культури та ритміки.
Інститут модернізації змісту освіти також розробляє
корекційно‑розвиткові програми, які можуть застосовуватися за вибором
учителя залежно від індивідуальних можливостей дітей. Наприклад, програми
«Ритміка», «Корекція розвитку», «Розвиток мовлення» та інші спрямовані на
формування сенсорних навичок, розвиток моторики та когнітивних здібностей.
У практиці інклюзивної освіти такі матеріали допомагають створити
багатоканальне навчальне середовище, де знання засвоюються не лише через
слух і зір, але й через дотик та рух. Це робить навчання більш доступним і
ефективним для дітей із порушеннями зору.
Важливим є поєднання тактильних матеріалів із корекційними програмами,
спрямованими на розвиток сенсорної сфери та когнітивних навичок. [4]
Тифлотехнічні засоби. Це спеціальні пристрої та технології, які
допомагають незрячим і слабозорим людям у навчанні, орієнтації, комунікації та
повсякденному житті. Вони охоплюють як прості механічні інструменти, так і
сучасні цифрові рішення. До тактильних засобів належать біла тростина, у тому
числі електронна з сенсорами, а також прилади для побудови фігур і графіки чи
орієнтації з магнітними елементами. Оптичні та електронні пристрої включають
відеозбільшувачі для слабозорих, спеціальні окуляри й лінзи, електронні дисплеї
Брайля та сканери з озвученням текстів.
Аудіо та програмне забезпечення представлені аудіокнигами,
синтезаторами мовлення, програмами для озвучення текстів і роботи з
комп’ютером, а також органайзерами та мобільними додатками з голосовим
виходом. До медичних і побутових засобів належать тонометри, годинники,
будильники, кухонні ваги й термометри з мовним інтерфейсом. Соціально-
реабілітаційні засоби охоплюють собак-поводирів зі спеціальним спорядженням,
навчальні матеріали шрифтом Брайля та прилади для розвитку просторового
мислення.
Сучасні приклади таких рішень — портативний тифлоприлад «Світлячок»,
що використовується для тренування зорового сприйняття, електронні
відеозбільшувачі для читання друкованих текстів та органайзери Брайля для
ведення записів і планування. У сфері інклюзивної освіти ці засоби мають
ключове значення, адже забезпечують доступ до інформації, розвивають
навички самостійності, підтримують соціальну інтеграцію та відкривають
можливості для професійної й творчої діяльності. [7] Аналог 4 (Додаток А, рис.
А4.)
Психолого-педагогічний аспект. З психологічної точки зору тактильні
засоби забезпечують розвиток сенсорної сфери, стимулюють формування
просторових уявлень і сприяють емоційній стабільності. Дотик стає провідним
каналом отримання інформації, що активізує когнітивні процеси — увагу,
пам’ять, уяву. Тактильні вправи допомагають дитині відчувати впевненість у
власних діях, знижують тривожність і створюють відчуття контролю над
середовищем.
У педагогічному вимірі тактильні засоби виконують роль інструментів
інклюзивного навчання. Вони дозволяють учням із порушеннями зору брати
активну участь у навчальному процесі, опановувати матеріал через практичну
діяльність і взаємодію. Тактильні моделі, рельєфні карти, графічні схеми та
навчальні матеріали шрифтом Брайля формують навички аналізу, порівняння,
узагальнення. Використання таких засобів сприяє розвитку критичного
мислення, підвищує мотивацію до навчання та формує соціальну інтеграцію.
Тактильні засоби не лише компенсують відсутність зору, але й сприяють
розвитку уяви, мислення та мовлення. Вони формують у дітей здатність до
символічного мислення, що є основою для подальшого навчання. [3]
Сучасні підходи до створення тактильних навчальних засобів базуються на
поєднанні традиційних методів (тактильні книги, рельєфні схеми) з новітніми
технологіями (3D-друк, тифлотехніка, інтерактивні пристрої). Дуже важливо
робити інтеграцію у навчальні програми та враховувати психологічні
особливості дітей з порушеннями зору.
Це забезпечує не лише доступність навчання, але й розвиток творчого та
когнітивного потенціалу.
1.2. Психолого-педагогічні особливості навчання дітей з
порушеннями зору
Навчання дітей із порушеннями зору має свої специфічні психолого-
педагогічні особливості, які визначаються як особливостями сенсорного
розвитку, так і потребою в адаптованих методах навчання.
З психологічного боку головним є те, що втрата або обмеження зору змінює
структуру сприйняття світу. Дотик, слух, нюх і залишковий зір стають
провідними каналами отримання інформації. Це формує особливий тип
мислення, де важливу роль відіграють тактильні та слухові образи. Діти з
порушеннями зору можуть мати труднощі з просторовою орієнтацією, розвитком
уяви та емоційною стабільністю, тому навчання має включати спеціальні вправи
для розвитку сенсорної інтеграції, формування просторових уявлень і підтримки
впевненості у власних діях.
З педагогічної точки зору навчання таких дітей потребує використання
спеціальних методів і засобів. Це включає застосування шрифту Брайля,
рельєфних схем і карт, аудіоматеріалів, а також тифлотехнічних пристроїв.
Важливим є індивідуальний підхід: педагог має враховувати рівень залишкового
зору, темп засвоєння матеріалу, особливості пам’яті та уваги. Навчальний процес
має бути максимально практичним, інтерактивним і спрямованим на розвиток
самостійності.
Соціально-педагогічний аспект полягає у створенні інклюзивного
середовища, де дитина з порушеннями зору відчуває себе рівноправним
учасником навчального процесу. Це сприяє розвитку комунікативних навичок,
формуванню позитивної самооцінки та інтеграції в колектив.
Психологічні особливості розвитку
• Сенсорна компенсація: у дітей з порушеннями зору відбувається
активний розвиток слуху, дотику та просторової пам’яті, що частково компенсує
відсутність зорової інформації.
• Формування уявлень: образи світу створюються через тактильні та
слухові відчуття, тому навчання має включати спеціально організовані ситуації
для розвитку уяви.
• Емоційна сфера: діти можуть відчувати труднощі у соціальній
взаємодії, що потребує підтримки та створення позитивного психологічного
клімату.
• Мотивація до навчання: значною мірою залежить від доступності
матеріалів та відчуття успіху у навчальній діяльності. [8]
Педагогічні особливості навчання
• Індивідуалізація освітнього процесу: навчальні програми повинні
враховувати ступінь порушення зору, рівень розвитку та індивідуальні потреби
дитини.
• Використання спеціальних методів: застосування тактильних
моделей, рельєфних схем, аудіосупроводу, адаптованих дидактичних матеріалів.
• Розвиток комунікативних навичок: важливо формувати мовлення,
соціальні компетентності та навички взаємодії з однолітками.
• Корекційно-розвивальна робота: поєднання навчання з вправами,
спрямованими на розвиток сенсорної сфери, просторової орієнтації та моторики.
• Інклюзивне середовище: створення умов, де діти з порушеннями зору
можуть навчатися разом із однолітками, що сприяє соціалізації та інтеграції. [10]
Згідно з посібником для педагогів: організація освітнього процесу для
дітей з порушеннями слуху та зору в інклюзивних групах ЮНІСЕФ та МОН,
найчисленніша група серед дітей з особливими освітніми потребами - діти з
порушеннями зору, для яких організовують інклюзивне навчання в закладах
дошкільної освіти. [11]
Розглянемо роль педагога та психолога в освітньому процесі дітей з
порушеннями зору. Педагог виступає не лише як викладач, який адаптує
матеріал та забезпечує доступність навчання. Психолог допомагає дитині долати
труднощі у спілкуванні, формує позитивну самооцінку та підтримує емоційний
стан. Також є дуже важливою співпраця з батьками є важливою складовою, адже
саме родина створює базу для розвитку та навчання.
Психолого-педагогічні особливості навчання дітей з порушеннями зору
полягають у необхідності комплексного підходу: поєднання індивідуалізованих
методів, корекційної роботи та створення інклюзивного середовища. Важливим
є розвиток не лише академічних знань, але й соціальних та емоційних
компетентностей, що забезпечує гармонійний розвиток особистості.
1.3. Роль тактильного сприйняття у навчанні та розвитку
Тактильне сприйняття є одним із провідних каналів отримання інформації
для дітей з порушеннями зору, адже саме через дотик вони отримують найбільш
повні й достовірні відомості про навколишній світ. Воно дозволяє формувати
уявлення про предмети, їхні властивості, структуру та просторові відношення,
що компенсує відсутність або обмеженість зорового аналізатора.
У процесі навчання тактильні відчуття стають фундаментом для розвитку
когнітивних функцій. Завдяки систематичному використанню тактильних
матеріалів діти навчаються класифікувати предмети, порівнювати їхні ознаки,
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Це сприяє розвитку мислення,
пам’яті та уваги. Тактильні вправи також стимулюють мовленнєву активність:
дитина описує відчуте, формує словниковий запас, навчається точності й
логічності висловлювань.
Особливе значення має формування просторових уявлень. Через рельєфні
карти, схеми, моделі та спеціальні навчальні матеріали діти з порушеннями зору
опановують навички орієнтації у просторі, що є критично важливим для їхньої
самостійності. Тактильне сприйняття допомагає створювати внутрішні образи
предметів і явищ, які стають основою для абстрактного мислення та уяви.
Психолого-педагогічний аспект полягає в тому, що тактильні засоби не
лише компенсують сенсорний дефіцит, а й формують позитивний емоційний
досвід. Вони знижують тривожність, підвищують упевненість у власних діях і
сприяють соціальній інтеграції. Використання тактильних матеріалів у навчанні
створює умови для інклюзивності, адже дитина відчуває себе активним
учасником освітнього процесу.
Таким чином, тактильне сприйняття виконує багатофункціональну роль:
воно є каналом отримання інформації, засобом розвитку когнітивних і
мовленнєвих процесів, інструментом формування просторових уявлень та
важливим чинником психологічної підтримки й соціалізації. [10]
Психолого-педагогічні аспекти використання тактильних засобів
Формування просторових уявлень. Тактильні моделі дозволяють дітям
зрозуміти структуру предметів, їхню форму та розташування у просторі. Це
особливо важливо для розвитку навичок орієнтації та мобільності.
Розвиток дрібної моторики та сенсорної інтеграції. Робота з тактильними
матеріалами (рельєфні книги, 3D-моделі, дидактичні ігри) сприяє розвитку
моторики, що позитивно впливає на мовлення та когнітивні процеси. [3]
Інтеграція у навчальний процес. Тактильні засоби використовуються як
дидактичний матеріал у математиці, природознавстві, мистецтві. Вони
допомагають дитині засвоювати абстрактні поняття через конкретні відчуття.
Психологічна підтримка. Тактильні матеріали створюють атмосферу
довіри та комфорту, знижують рівень тривожності, сприяють формуванню
позитивної самооцінки.
Тактильне сприйняття є фундаментальним чинником у навчанні та
розвитку дітей з порушеннями зору. Воно не лише компенсує відсутність зорової
інформації, але й формує когнітивні, емоційні та соціальні компетентності.
Використання тактильних засобів у навчальному процесі забезпечує доступність
освіти, сприяє розвитку творчого потенціалу та інтеграції дітей у суспільство.
(Додаток Б, Таблиця 1)
1.4. Методи дослідження
Для досягнення мети та реалізації завдань дипломної роботи було
використано комплекс методів наукового пізнання, що охоплюють теоретичні,
емпіричні та дизайнерські підходи. Вибір методів зумовлений
міждисциплінарним характером теми, яка поєднує педагогічні, психологічні та
дизайнерські аспекти створення тактильних навчальних моделей життєвих
циклів комах для дітей з порушенням зору.
1. Теоретичні методи
До теоретичних методів дослідження належать:
- аналіз і синтез — для вивчення наукових джерел з інклюзивної педагогіки,
психології та дизайну, узагальнення теоретичних положень і виявлення
тенденцій у створенні дидактичних матеріалів для дітей із сенсорними
порушеннями;
- порівняння — для зіставлення вітчизняних і зарубіжних практик використання
тактильних моделей у навчанні дітей з вадами зору;
- класифікація та систематизація — для впорядкування видів дидактичних
засобів та визначення їхнього освітнього потенціалу;
- моделювання — для розроблення концепції та макетів тактильних моделей
життєвих циклів комах (бабка, сонечко, жук, метелик), що відображають
структуру навчальної взаємодії.
2. Емпіричні методи
У ході роботи застосовано кілька практичних підходів:
- спостереження — для аналізу особливостей навчальної діяльності дітей з
порушенням зору під час взаємодії з тактильними моделями;
- опитування педагогів і дефектологів — для аналізу недоліків у використанні
існуючих дидактичних засобів та формування критеріїв оцінки ефективності
запропонованих рішень;
- педагогічний експеримент — з метою дослідження ролі створених моделей у
вдосконаленні сенсорного сприйняття та стимулюванні пізнавальної діяльності
дітей;
- експертне оцінювання — для аналізу якості й функціональності розроблених
моделей, визначення відповідності педагогічним вимогам і нормам безпечності.
3. Методи візуалізації та дизайну
У процесі проектування моделей застосовувалися методи дизайн-
мислення, візуального моделювання та ергономічного аналізу. Це забезпечило
гармонійне поєднання педагогічних вимог із естетичними та функціональними
характеристиками об’єкта. Особлива увага приділялася добору матеріалів (глина,
пластилін, гіпс, фарби), що є безпечними, приємними на дотик, контрастними за
текстурою та кольором, а також сприяють розвитку дрібної моторики й
формуванню сенсорного досвіду.
4. Методи кількісної та якісної обробки даних
З метою опрацювання та узагальнення даних експерименту
використовували:
- кількісний аналіз — підрахунок частот прояву окремих характеристик
діяльності дітей;
- якісний аналіз — інтерпретація спостережень, порівняння рівнів розвитку
до та після використання моделей.
Застосування різних методів у сукупності забезпечило наукову
виваженість результатів, об’єктивність висновків та їхню практичну цінність.
РОЗДІЛ ІІ.
СУЧАСНІ ДИЗАЙНЕРСЬКІ ПІДХОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ
СТВОРЕННЯ ТАКТИЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ
2.1. Принципи інклюзивного дизайну у створенні тактильних
навчальних засобів
Інклюзивний дизайн у сфері навчальних засобів для дітей з порушеннями
зору ґрунтується на концепції універсального дизайну, що передбачає створення
продуктів, доступних для максимально широкого кола користувачів, незалежно
від їхніх сенсорних чи когнітивних особливостей. У випадку тактильних моделей
для дітей із порушеннями зору це означає створення об’єктів, які не лише
передають інформацію через дотик, але й формують позитивний емоційний
досвід.
Розглянемо основні принципи універсального дизайну
Універсальний дизайн для навчання (UDL).
Потрібно передбачати адаптацію матеріалів до різних стилів сприйняття
— візуального, слухового, тактильного. [19] . Аналог 5 (Додаток А, рис. А5.)
Рівність у використанні.
Навчальні матеріали повинні бути доступними для дітей з різними
сенсорними можливостями. Наприклад, LEGO Braille Bricks — кубики LEGO з
рельєфними точками, які відповідають літерам шрифту Брайля. Вони одночасно
цікаві для зрячих дітей (як звичайні кубики) і корисні для незрячих, бо
дозволяють вивчати абетку. Рівності у використанні: одна іграшка — різні
способи взаємодії. Аналог 6 (Додаток А, рис. А6.)
Гнучкість у застосуванні
Можливість адаптації моделей під індивідуальні потреби (наприклад, різні
рівні деталізації).
Простота та інтуїтивність
Тактильні моделі мають бути зрозумілими без додаткових пояснень.
Відчутність та сенсорна виразність
Використання різних фактур, рельєфів, контрастів для полегшення
сприйняття.
Толерантність до помилок
Конструкція моделі повинна дозволяти дитині експериментувати без
ризику пошкодження чи втрати інформації.
Мінімальні фізичні зусилля
Моделі мають бути легкими, зручними для тримання та дослідження
руками. Наприклад, тактильні книжки для дітей з порушеннями зору: сторінки
виготовляються з легких матеріалів, мають невелику вагу та легко
перегортаються. Це дозволяє дитині без напруження користуватися книгою.
Аналог 7 (Додаток А, рис. А7.)
Доступність інформації
Поєднання тактильних елементів із шрифтом Брайля чи аудіосупроводом
[13] та візуальними підказками (наприклад, контрастні кольори для дітей із
залишковим зором) [12].
Принципи інклюзивного дизайну у створенні тактильних навчальних
засобів визначають стратегічний напрям сучасної педагогіки та дизайну,
орієнтованої на потреби дітей із порушеннями зору. Вони забезпечують не лише
доступність навчального матеріалу, але й формують багатосенсорне середовище,
у якому дитина може активно взаємодіяти з інформацією.
Такі принципи, як універсальність, простота, ергономіка та емоційна
залученість стають ключовими, що сприяють ефективному засвоєнню знань.
Тактильні моделі, створені на основі цих принципів, виконують подвійну
функцію: вони є інструментом пізнання та водночас засобом соціалізації,
допомагаючи дітям інтегруватися у навчальний процес на рівних умовах із
однолітками.
Таким чином, інклюзивний дизайн виступає не лише технологічним чи
естетичним підходом, а й гуманістичною концепцією, яка ставить у центр уваги
дитину та її право на якісну освіту. (Додаток Б, Таблиця 2)
2.2. Матеріали та технології для виготовлення тактильних моделей
Створення тактильних навчальних засобів для дітей із порушеннями зору
потребує ретельного добору матеріалів та технологій. Вони мають відповідати
вимогам безпечності, довговічності, ергономіки та інклюзивності.
Вибір матеріалів визначає не лише якість моделі, але й ефективність її
використання у навчальному процесі. Сучасні технології дозволяють поєднувати
традиційні методи ручної роботи з цифровими інноваціями, що відкриває нові
можливості для створення адаптивних та персоналізованих навчальних
інструментів.
Дуже важливу роль мають матеріали, з яких виготовленні тактильні
моделі. Зупинимося детальніше на видах матеріалів.
Текстильні матеріали (фетр, тканина, велюр). Використовуються для
створення тактильних книжок та ігрових матеріалів. Прикладом є «Тактильний
бокс», який містить фактурні зображення для розвитку дотикового сприйняття
та дрібної моторики у дітей з порушеннями зору. [13]
Дерево та фанера. Застосовуються для пазлів та геометричних моделей.
Лазерне гравіювання дозволяє створювати рельєфні поверхні, які легко
сприймаються на дотик. [16]
Пластик та полімери (PLA, ABS, PETG). Використовуються у 3D-друку
для виготовлення складних форм. Легкі та міцні, вони дозволяють створювати
моделі комах, глобуси чи карти.
Спеціальні матеріали (капсульний рельєфоутворюючий папір). Це
поліпропіленовий папір із мікрокапсулами, який після друку та термообробки
утворює рельєфне зображення. Така технологія застосовується для виготовлення
тактильних графічних матеріалів. [17]
Також має дуже велике значення, які застосовуються технології, ось деякі
із них:
3D-друк (адитивні технології). Дозволяє створювати складні рельєфні
моделі для біології, географії чи математики.
Лазерне гравіювання та різання. Використовується для виготовлення
тактильних книжок і табличок зі шрифтом Брайля. [16]
Текстильні технології (шиття, аплікація). Приклад – тактильні книжки з
різними фактурами тканин, що розвивають сенсорне сприйняття. [5]
Термовакуумне формування та капсульний папір. Сучасні технології для
створення рельєфних графічних матеріалів, які легко сприймаються на дотик.
[17].
Матеріали та технології для виготовлення тактильних моделей визначають
якість, функціональність та інклюзивність навчальних засобів.
Традиційні матеріали забезпечують простоту та доступність, тоді як
сучасні полімери й цифрові технології відкривають нові можливості для
персоналізації та довговічності.
Можна зробити висновок, що поєднання різних текстур, кольорів і форм
сприяє багатосенсорному сприйняттю, що є ключовим для дітей із порушеннями
зору. Таким чином, грамотний вибір матеріалів і технологій стає основою
ефективного інклюзивного навчання, де тактильні моделі виконують роль не
лише дидактичного інструмента, але й засобу соціалізації та розвитку творчого
мислення.
Більш детально треба зазначити про матеріали, які використовувалися у
даній роботі (глина та гіпс):
Глина
• Фізичні властивості: пластичний природний матеріал, який легко
піддається формуванню та моделюванню.
У процесі висихання та випалювання набуває міцності.
• Переваги для тактильних моделей:
o дозволяє створювати об’ємні та рельєфні форми;
o має приємну текстуру, яку можна варіювати (гладка, шорстка);
o доступна та екологічна.
• Приклад застосування: моделювання деталей комах (наприклад,
яйце та гусінь), які потребують виразної пластичної форми.
Гіпс
• Фізичні властивості: порошкоподібний матеріал, який при
змішуванні з водою швидко твердне, утворюючи міцну, але крихку структуру.
• Переваги для тактильних моделей:
o можливість створення точних відбитків і форм;
o гладка поверхня, придатна для нанесення текстур;
o легкість у фарбуванні та комбінуванні з іншими матеріалами.
• Приклад застосування: виготовлення основи для тактильних
моделей, рельєфних елементів чи деталей, які потребують чіткої геометрії.
(Бабка, Метелик, Жук та Сонечко).
Використання у моїй роботі таких матеріалів, як глина, гіпс підтверджує
важливість поєднання традиційних та сучасних підходів у створенні тактильних
навчальних засобів.
Глина забезпечила пластичність та можливість формувати об’ємні деталі,
а гіпс — точність рельєфних форм та відбитків.
Таке поєднання матеріалів дозволило створити багатосенсорні моделі, які
не лише передають інформацію через дотик, але й формують емоційно-
позитивний досвід навчання. Вони відповідають принципам інклюзивного
дизайну, адже враховують потреби дітей із різним рівнем зорового сприйняття,
забезпечують безпечність та естетичність, а також сприяють розвитку
пізнавальної активності й соціалізації.
Таким чином, грамотний вибір матеріалів у роботі став основою для
створення ефективних тактильних навчальних засобів, які поєднують
функціональність, доступність та креативність, і можуть бути використані як у
спеціалізованих школах, так і в інклюзивних освітніх середовищах. (Додаток Б,
Таблиця 3).
2.3. Візуально-тактильна комунікація та креативні підходи до дизайну
Візуально-тактильна комунікація поєднує зорові та дотикові канали
сприйняття, створюючи багатовимірний досвід взаємодії з інформацією та
дизайном. Вона ґрунтується на інтеграції образів, які можна побачити, з
відчуттями, які можна торкнутися, що дозволяє людям із різними сенсорними
можливостями отримувати доступ до інформації. У сфері дизайну це
проявляється через використання рельєфних структур, текстур і багатошарових
матеріалів, які не лише сприймаються візуально, а й відчуваються фізично.
Такий підхід зменшує втому від зорового навантаження та стимулює когнітивну
активність завдяки залученню більшої кількості сенсорних каналів.
Креативні підходи до дизайну у цій площині передбачають
мультимодальність, тобто поєднання графічних, тактильних і навіть
аудіоелементів у єдиній системі комунікації. Вони включають використання
експериментальних матеріалів, таких як 3D-друк, інтерактивні поверхні чи
текстильні структури, що відкривають нові форми взаємодії. Важливим є
принцип інклюзивності, коли дизайн стає доступним для незрячих і слабозорих
користувачів завдяки тактильним картам, шрифту Брайля чи рельєфним
піктограмам. Такий дизайн також виконує когнітивну функцію, активізуючи
пам’ять, уяву та емоції через поєднання візуального й тактильного досвіду.
У сфері освіти візуально-тактильна комунікація сприяє створенню
інтерактивних навчальних матеріалів, які розвивають просторове та критичне
мислення. У культурі та мистецтві вона відкриває нові можливості для
сенсорного занурення у виставки й мультимедійні інсталяції. У дизайні
середовища цей підхід стає основою універсального дизайну, де кожен
користувач може взаємодіяти з простором незалежно від сенсорних обмежень.
Візуально-тактильна комунікація є ключовим інструментом у створенні
навчальних засобів для дітей із порушеннями зору.
Вона поєднує зорові та тактильні канали сприйняття, забезпечуючи
багатосенсорне навчальне середовище. Такий підхід дозволяє не лише
компенсувати сенсорні обмеження, але й розширює можливості пізнання,
формує цілісне уявлення про навколишній світ.
Креативні дизайнерські рішення спрямовані на те, щоб навчання було не
лише доступним, але й цікавим, емоційно насиченим та мотивуючим. [18]
Сутність візуально-тактильної комунікації
• Візуально-тактильна комунікація — це інтеграція зорових і
дотикових каналів сприйняття, яка дозволяє дітям з порушеннями зору
отримувати повноцінну інформацію про навколишній світ.
• Для незрячих дітей тактильні образи є основним джерелом знань, але
їх ефективність зростає, коли вони поєднані з контрастними кольорами,
шрифтом Брайля чи аудіосупроводом. [18]
• Такий підхід забезпечує багатоканальність комунікації, що сприяє
розвитку пам’яті, мислення та уяви.
Креативні підходи у дизайні
• Мультимодальність: поєднання тактильних елементів із
кольоровими контрастами, шрифтом Брайля та аудіоінформацією.
• Інтерактивність: використання модульних моделей, які можна
збирати й розбирати, що стимулює дослідницьку активність.
• Емоційна виразність: застосування матеріалів із різними фактурами
(м’які, тверді, гладкі, шорсткі), що викликають емоційний відгук і полегшують
запам’ятовування.
• Креативне мислення: створення сюжетних тактильних книжок, де
дитина може «читати» історію через дотик.
• Інноваційні технології: використання 3D-друку, лазерного
гравіювання та сенсорних технологій для створення складних рельєфних
моделей. [18]
Комунікаційна функція
• Тактильні моделі виступають «мостом» між дитиною та знаннями.
• Вони сприяють соціалізації, адже дитина може взаємодіяти з
однолітками через спільну гру та навчання.
• Формують позитивний емоційний досвід, що підсилює мотивацію до
навчання.
Візуально-тактильна комунікація у поєднанні з креативними
дизайнерськими підходами створює умови для повноцінного та доступного
навчання дітей із порушеннями зору.
Вона забезпечує багатосенсорне сприйняття, сприяє розвитку уяви,
мислення та емоційної залученості.
Креативність у дизайні дозволяє перетворити навчальний процес на
захопливу подорож, де тактильні моделі стають не лише дидактичним
інструментом, але й засобом комунікації, гри та соціальної інтеграції. Таким
чином, поєднання візуальних і тактильних елементів є основою сучасного
інклюзивного дизайну, що відповідає потребам дітей та відкриває нові горизонти
для освітніх практик.(Додаток Б, Таблиця 4)
РОЗДІЛ ІІІ.
АВТОРСЬКА РОЗРОБКА НАВЧАЛЬНИХ ЗАСОБІВ,
ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ
3.1. Обґрунтування концепції навчального засобу та етапи створення
авторського навчального засобу.
Обґрунтування концепції. Авторська розробка навчального засобу для
дітей із порушеннями зору потребує чіткого концептуального обґрунтування.
Концепція визначає не лише функціональність моделі, але й її педагогічну та
емоційну цінність. Вона базується на принципах інклюзивного та універсального
дизайну, багатосенсорного сприйняття та адаптації навчального матеріалу до
індивідуальних потреб учнів.
Основна концепція полягає у створенні тактильних моделей біологічних
об’єктів (комах, рослин, природних явищ), які:
• передають структуру та форму через рельєф і фактуру;
• поєднують тактильні, візуальні та текстові елементи;
• мають ігровий та навчальний потенціал (можливість збирання,
модульність, сюжетність);
• сприяють розвитку сенсорного досвіду, просторового мислення та уяви.
Таким чином, концепція навчального засобу полягає у створенні
багатофункціонального інструменту, який одночасно виконує освітню,
розвивальну, корекційну та мотиваційну функції.
Процес розробки складається з кількох послідовних етапів:
Аналітичний етап. На цьому етапі відбувалося вивчення потреб дітей з
порушеннями зору та аналіз існуючих аналогів (тактильні книжки, LEGO Braille
Bricks, 3D-друковані моделі). Потім формування вимог до навчального засобу
(доступність, безпечність, багатосенсорність).
Концептуальний етап. Тут відбувалася розробка ідеї, визначення освітніх
цілей та вибір об’єкта для моделювання (наприклад, життєвий цикл комахи).
Створення ескізів та етапів використання. Ескізний пошук полягав у
створенні схеми розташування матеріалів на тактильному посібнику.
Проектний етап. На цьому етапі відбувався вибір матеріалів (текстиль,
дерево, пластик, комбіновані матеріали, тощо).
Рис.1. (Пластилін, глина, гіпс, силікон, олія, вода).
Виробничий етап. На цьому етапі відбувалося створення фізичних моделей
за допомогою обраних технологій, поєднання тактильних, візуальних та
текстових елементів, тестування на зручність, безпечність та довговічність.
Рис.2. Загальний вигляд макету.
Рис.3. Процес оформлення макету.
Потім відбувався етап тестування – використання навчального засобу у
навчальному процесі, збір відгуків від учнів, внесення корективів у конструкцію
та дизайн.
Рис.4. Макет в процесі використання
Рис.5. Ергономічна схема
Рис.6. Ергономічні вимоги до макету
Рис.7. Процес використання навчального засобу
Фінальний етап – оформлення готового навчального засобу.
o
Рис.8. Кінцевий вигляд готового навчального засобу
Концепція авторського навчального засобу ґрунтується на поєднанні
інклюзивних принципів та креативних дизайнерських рішень. Етапи створення
моделі демонструють системний підхід: від аналізу потреб до практичного
використання. Такий процес забезпечує не лише дидактичну ефективність, але й
емоційно-позитивний досвід навчання, що сприяє соціалізації та розвитку дітей
із порушеннями зору.
3.2. Ілюстративне, графічне оформлення та практичне застосування
Ілюстративне та графічне оформлення навчальних засобів є важливим
етапом, що визначає їхню естетичну привабливість та функціональність.
Для дітей із порушеннями зору особливе значення має поєднання
візуальних і тактильних елементів, які забезпечують багатосенсорне сприйняття.
Практичне застосування моделей у навчальному процесі підтверджує їхню
ефективність та педагогічну цінність.
Ілюстративне та графічне оформлення.
Візуально-тактильні ілюстрації є ключовим елементом навчального
засобу, оскільки вони забезпечують багатоканальне сприйняття інформації.
Основні вимоги до оформлення:
- Чіткість та контрастність – використання кольорів із високим
контрастом для дітей із залишковим зором.
- Рельєфність та фактурність – застосування різних матеріалів
(фетр, пластик, дерево) для передачі форми та структури.
- Символічність – використання простих і зрозумілих знаків, які легко
сприймаються на дотик.
- Універсальність – поєднання шрифту Брайля, друкованого тексту та
графічних елементів.
Рис.9. (яйце, гусінь, лялечка, дорослий метелик)
Приклад життєвого циклу метелика, де кожна стадія (яйце, гусінь,
лялечка, дорослий метелик) виконана у вигляді окремої тактильної моделі з
підписами шрифтом Брайля та кольоровими позначками.
Практичне застосування у навчальному процесі:
- Використання тактильних моделей на уроках біології, природознавства
та екології.
- Допомога у формуванні просторових уявлень та розвитку дрібної
моторики.
- Застосування у корекційно-розвиткових заняттях для дітей з
порушеннями зору.
У позаурочній діяльності:
- Використання моделей у гуртках та інтерактивних заняттях.
- Залучення дітей до творчої діяльності (збирання моделей, створення
власних сюжетів).
У соціалізації та інклюзії:
- Тактильні засоби можуть використовуватися у змішаних групах, де
діти з різними сенсорними можливостями працюють разом.
- Це сприяє розвитку комунікації, взаємодії та толерантності.
Таким чином, можна зробити висновок, що ілюстративне та графічне
оформлення авторських навчальних засобів забезпечує доступність,
естетичність та педагогічну ефективність.
Практичне застосування підтверджує, що моделі виконують не лише
дидактичну функцію, але й стають засобом комунікації, гри та соціалізації.
Авторська розробка поєднує наукову точність, креативність та інклюзивність,
створюючи умови для повноцінного навчання дітей із порушеннями зору.
Тактильний макет «Життєвий цикл комах» призначений для ознайомлення
дітей з порушеннями зору з етапами метаморфозу. Він сприяє розвитку уяви,
тактильного сприйняття, логічного мислення та формуванню природничих
знань. Макет складається з чотирьох рельєфних панелей, виготовлених із
безпечного матеріалу, кожна з яких демонструє три стадії розвитку певної
комахи: яйце, личинка або лялечка, доросла особина. Зображено життєвий цикл
сонечка, метелика та бджоли.
Кожен елемент має виражену текстуру, що дозволяє дітям розрізняти фази
на дотик. Макет доповнений шрифтом Брайля для позначення назв етапів, а
також можна використати контрастні кольорами для дітей із залишковим зором.
Такий підхід забезпечує мультисенсорне навчання, активізує пам’ять, увагу та
дрібну моторику, а також підходить для індивідуальної та групової роботи в
інклюзивному середовищі.
Макет має естетичний вигляд, викликає інтерес і емоційний відгук,
відповідає принципам універсального дизайну, є безпечним, інтуїтивно
зрозумілим і адаптованим до різних освітніх потреб.
ВИСНОВКИ
На основі дослідження особливостей проєктування дидактичних
навчальних засобів для дітей із порушеннями зору, відповідно до мети та завдань
дипломної роботи, сформульовано такі висновки:
У дипломній роботі було комплексно розглянуто теоретичні, методичні та
практичні аспекти створення тактильних навчальних засобів для дітей із
порушеннями зору.
1. У першому розділі визначено теоретичні основи інклюзивного дизайну
та особливості навчання дітей із сенсорними порушеннями. Проведений аналіз
сучасних підходів до створення тактильних навчальних засобів показав, що вони
є важливим інструментом у розвитку пізнавальної активності та соціалізації.
Психолого-педагогічні особливості навчання дітей із порушеннями зору
підтвердили необхідність багатосенсорного підходу, де тактильне сприйняття
відіграє ключову роль у формуванні уявлень про навколишній світ.
2. У другому розділі досліджено сучасні дизайнерські підходи та
технології створення тактильних моделей. Було визначено принципи
інклюзивного дизайну, які забезпечують доступність та універсальність
навчальних засобів. Окрему увагу приділено матеріалам і технологіям
виготовлення моделей, серед яких поєднуються традиційні (глина, гіпс) та
сучасні. Також розкрито значення візуально-тактильної комунікації та
креативних дизайнерських рішень, що сприяють емоційній залученості дітей та
підвищують ефективність навчання.
3. У третьому розділі представлено авторську розробку навчальних
засобів, яка базується на концепції життєвих циклів комах. Описано етапи
створення моделей — від аналізу потреб та вибору матеріалів до практичного
застосування. Ілюстративне та графічне оформлення моделей забезпечило їхню
естетичність і доступність, а практичне застосування підтвердило дидактичну
цінність та ефективність у соціалізації.
4. Загалом, робота доводить, що інклюзивний дизайн тактильних
навчальних засобів є ефективним засобом підтримки дітей із порушеннями зору.
Він забезпечує багатосенсорне сприйняття, сприяє розвитку мислення, уяви та
комунікативних навичок, а також формує позитивний емоційний досвід
навчання. Авторська розробка демонструє можливості поєднання наукової
складової, педагогічної доцільності та дизайнерського підходу у створенні
сучасних освітніх інструментів, що відповідають принципам інклюзивної освіти.
Тактильний макет «Життєвий цикл комах» призначений для ознайомлення дітей
з порушеннями зору з етапами метаморфозу. Він сприяє розвитку уяви,
тактильного сприйняття, логічного мислення та формуванню природничих
знань. Макет складається з чотирьох рельєфних панелей, виготовлених із
безпечного матеріалу, кожна з яких демонструє три стадії розвитку певної
комахи: яйце, личинка або лялечка, доросла особина. Зображено життєвий цикл
сонечка, метелика та бджоли. Кожен елемент має виражену текстуру, що дозволяє
дітям розрізняти фази на дотик. Макет доповнений шрифтом Брайля для
позначення назв етапів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кількість людей з порушенням зору в Україні зростає: як ініціативи
UNDP сприяють якісній реабілітації | United Nations Development Programme
URL: www.undp.org/uk/ukraine/news/kilkist-lyudey-z-porushennyam-zoru-v-
ukrayini-zrostaye-yak-initsiatyvy-undp-spryyayut-yakisniy-reabilitatsiyi (дата
звернення: 06.11.2025).
2. Грабовенко С. Ю. Дизайн-проєкт інтер’єру інклюзивного закладу
дошкільної освіти. Київський національний університет технологій та дизайну,
2021. PDF
3. Зорочкіна Т. Тактильні посібники як засіб корекції сенсорного
розвитку молодших школярів із порушеннями зору. — Тернопіль: ТНПУ, 2023.
PDF
4. Херсонський ресурсний центр. Програми для дітей з порушеннями
зору. Корекційна та інклюзивна освіта. https://corr.ks.ua/progr_z.htm
5. Корекційно-ровитковий матеріал "Тактильний бокс"
www.naurok.com.ua/korekciyno-rovitkoviy-material-taktilniy-boks-119067.html
6. Як виглядає перша в Україні бібліотека тактильних книжок для
незрячих дітей? | Національна Асамблея людей з інвалідністю України
www.archive.naiu.org.ua/yak-vyglyadaye-persha-v-ukrayini-biblioteka-taktylnyh-
knyzhok-dlya-nezryachyh-ditej/
7. Тифлоприлад для побудови фігур Графіка www.friend.ua/tifloprilad-
dlya-pobudovi-f-gur-graf-ka5
8. Сасіна І.О., Гребенюк Т.М. Особливості психолого-педагогічного
супроводу дітей з порушеннями зору в умовах інклюзивного навчання. — УДУ,
2021. enpuir.udu.edu.ua
9. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України. Особливості розвитку
дітей дошкільного віку з порушеннями зору. — Київ, 2022. lib.iitta.gov.ua
10. Інститут ресурсного центру м. Київ. Психолого-педагогічний супровід
дітей з порушеннями зору. kyiv8.irc.org.ua
11. ЮНІСЕФ та МОН. Посібник для педагогів: організація освітнього
процесу для дітей з порушеннями слуху та зору в інклюзивних групах.
shevruo.gov.ua
12. FLOE Project. Inclusive Learning Design Handbook — ресурс для
створення адаптивних освітніх матеріалів. www.handbook.floeproject.org
13. Гострик О.О., Ляхова А.В. Організація інклюзивного освітнього
середовища: принцип універсального дизайну та розумного пристосування.
Методичні рекомендації, 2021
14. www.brothers-brick.com/2019/08/28/lego-is-using-ai-to-create-audio-and-
braille-building-instructions-as-it-aims-for-greater-accessibility-news/lego-braille-
bricks-the-brothers-brick-1/
15. Фетрові книжки-іграшки ⋆ Дивогра DyvoGra www.dyvogra.com/felt-
books/
16. Трафаретний друк як технологія виготовлення тактильних книг –
аналіз технологій виготовлення тактильних книжок, включно з лазерним
гравіюванням та друком. ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/2eddd8ca-7ab9-4898-
8b47-5a5f87bcd41c/content
17. Пристосування та обладнання для створення тактильної графіки – опис
технології капсульного рельєфоутворюючого паперу та термовакуумного
формування trosti.com.ua/Taktil%27naya-grafika
18. Бухаріна І., Скляренко Н. Сенсорні візуальні комунікації: способи
візуалізації взаємодій. Київський національний університет технологій та
дизайну, 2022.
er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/21166/1/APSD_2022_V2_P274-277.pdf
19. Microsoft Education. Creating an inclusive classroom: A guide for
education leaders — принципи універсального дизайну для навчання. Creating an
inclusive classroom: A guide for education leaders.
ДОДАТКИ
Додаток А
Аналоги
Рисунок А1. Сенсорні коробки, тактильні килимки [3]
Рисунок А2. Тактильні персонажі [5]
Рисунок А3. Посібник із анатомії [6]
Рисунок А4. Тифлотехнічні засоби [7]
Рисунок А5. Тактильні матеріали [19]
Рисунок А6. LEGO Braille Bricks [14]
Рисунок А7. Фетрові книги [15]
Додаток Б
Таблиця Б 1
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ ТАКТИЛЬНИХ ЗАСОБІВ
Тип засобу Приклад Основна функція Джерело
Тактильні Книга з Формування Зорочкіна Т.
книги рельєфними уявлень, розвиток (2023)
ілюстраціями та мовлення та
шрифтом Брайля сенсорної
інтеграції
3D-моделі Моделі комах, Розвиток Інститут спец.
рослин, просторового педагогіки
геометричних мислення, НАПН України
фігур сенсорна (2022)
інтеграція
Тифлотехнічні Прилад Створення Інститут
засоби «Графіка», рельєфних схем, ресурсного
планшет з інтерактивне центру Київ
тактильним навчання (2021)
відгуком
Тактильні Набір предметів Сенсорний ЮНІСЕФ та
бокси із різними розвиток, дрібна МОН (2025)
фактурами моторика,
корекційна робота
Таблиця Б 2
Принципи інклюзивного дизайну у створенні тактильних навчальних
засобів
Принцип Суть Приклад Аналог
Рівність у Засіб Тактильна LEGO Braille
використанні доступний для карта з Bricks
всіх дітей рельєфом +
шрифт Брайля
+ друк
Гнучкість у Можливість Модель комахи 3D-друковані
застосуванні адаптації під як пазл геометричні
різні рівні фігури
Простота та Зрозумілість Рельєфні Тактильні
інтуїтивність без пояснень символи на книжки
карті
Мінімальні Легкість у Магнітні пазли, Tactile Graphics
фізичні використанні легкі книжки Kit (APH,
зусилля США)
Доступність Поєднання Модель з Тактильні
інформації тактильних, підписами глобуси
текстових та Брайлем і аудіо
аудіоелементів
Таблиця Б 3
Матеріали та технології для виготовлення тактильних моделей
Матеріал / Переваги Недоліки Приклад
технологія використання
Текстиль Різноманітність Недовговічність Тактильні
(фетр, фактур книжки
тканина) DyvoGra
Дерево, фанера Натуральність, Вага Лазерні пазли,
міцність таблички
Пластик (PLA, Легкість, точність Екологічні 3D-друковані
ABS) питання моделі комах
Капсульний Формує рельєф Обмежена Тактильні
папір після деталізація графічні
термообробки матеріали
3D-друк Швидке Вартість Глобуси, карти
прототипування обладнання
Лазерне Точність Потреба у Таблички зі
гравіювання обладнанні шрифтом
Брайля
Комбіновані Багатосенсорність Складність Модель
рішення виробництва метелика з
тканинними
крилами
Таблиця Б 4
Візуально-тактильна комунікація та креативні підходи до дизайну
Принцип / підхід Суть Приклад Аналог
Мультимодальність Поєднання Модель з LEGO Braille
тактильних, рельєфом + Bricks
візуальних та кольори + аудіо
аудіоелементів
Інтерактивність Можливість Пазли з Модульні
збирання, магнітними навчальні
модульність елементами набори
Емоційна Використання Книжка з DyvoGra
виразність різних фактур м’якими та тактильні
шорсткими книжки
матеріалами
Сюжетність Навчання через Тактильна Tactile Story
історію книжка-казка Books (ЄС)
Інноваційні Використання 3D-модель Tactile Graphics
технології 3D-друку, життєвого Kit (APH,
лазера циклу комахи США)
Таблиця Б 5
Ілюстративне, графічне оформлення та практичне застосування
Ілюстративні Практичне Приклад
рішення застосування
Контрастні кольори Допомога дітям із Тактильна карта з
та чіткі лінії залишковим зором контрастними
позначками
Рельєфні та Формування Модель життєвого
фактурні елементи просторових уявлень циклу метелика
Символічні та Легке сприйняття Рельєфні піктограми
прості знаки інформації на навчальних
матеріалах
Поєднання шрифту Доступність для всіх Таблички зі шрифтом
Брайля та дітей Брайля та друком
друкованого тексту
Сюжетні ілюстрації Навчання через гру та Тактильна книжка-
історію казка DyvoGra
Додаток В