Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8831| Назва: | Інформаційно-візуальне середовище художнього музею |
| Автори: | Яковець, Інна Олександрівна Боть, Олександр Сергійович |
| Ключові слова: | Музей;Середовище |
| Дата публікації: | гру-2025 |
| Короткий огляд (реферат): | Актуальність. У сучасних умовах художній музей перестає бути лише місцем зберігання мистецьких творів і трансформується у відкритий культурний простір, орієнтований на активну взаємодію з різними групами відвідувачів. Розвиток візуальної культури, поширення цифрових технологій та зростання вимог до доступності інформації посилюють потребу у створенні цілісного, зрозумілого й водночас естетично виразного інформаційно-візуального середовища музею. Трансформація подій у музейному просторі потребує підходів, які поєднують функціональність, візуальну узгодженість і доступність інформації. Світлові рішення, навігаційні системи, інформаційні панелі та графічні елементи виступають складовими єдиної системи візуального середовища, яке одночасно виконує комунікативну та естетичну функцію. Таким чином, дослідження та розробка інформаційно-візуального середовища художнього музею є своєчасними, суспільно значущими та практично важливими, оскільки дозволяють модернізувати музейний простір відповідно до сучасних стандартів дизайну та потреб аудиторії. Мета дослідження: виявити та проаналізувати особливості формування інформаційно-візуального середовища сучасного музею, визначити його роль у комунікації з відвідувачем та підвищенні доступності музейного простору, а також розробити авторську концепцію дизайну інформаційно-візуального середовища для Черкаського художнього музею з урахуванням актуальних вимог, принципів навігації та візуальної ідентичності. Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання: • проаналізувати теоретичні основи формування інформаційно-візуального середовища музею та визначити його значення у структурі сучасної музейної комунікації; • дослідити міжнародні та українські підходи до організації навігаційних, графічних, світлових та інформаційних систем у музейних просторах; • вивчити особливості чинного інформаційно-візуального середовища Черкаського художнього музею та окреслити перспективні напрями його вдосконалення; • сформувати принципи, функції та структурні елементи, що визначають сучасну модель музейної навігації та візуальної ідентичності; • розробити авторську концепцію та комплекс проєктних рішень для Черкаського художнього музею, що включає систему навігації, світлові рішення, графічні та інформаційні елементи, а також зразки сувенірної та промоційної продукції. Об’єкт дослідження: просторово-комунікаційна організація художнього музею як культурної інституції. Предмет дослідження: інформаційно-візуальне середовище Черкаського художнього музею: навігаційні системи, комунікаційні носії, стенди, зовнішні та внутрішні світлові рішення, що забезпечують орієнтацію, інформування та емоційне залучення відвідувачів. Методи дослідження. В роботі застосовано теоретичний аналіз наукових джерел, методи порівняння та візуального аналізу, метод структурування та систематизації, проєктно-художній та метод моделювання. Магістерська робота містить в собі пояснювальну записку на 60 аркушах, 2 додатки (14 аркушів); список використаних джерел (22 найменування); графічну частину загальною площею 1580х2300 мм; робота в матеріалі до кваліфікаційної роботи (футболка з принтом). Загалом можна підсумувати, що робота відповідає вимогам підготовки магістрів спеціальності 022 Дизайн. Завдання кваліфікаційної роботи магістра виконано у повному обсязі, на високому професійному рівні, висновки обґрунтовані. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8831 |
| Розташовується у зібраннях: | 022 Дизайн (Дизайн і візуальна культура) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Боть_МДЗ-24.pdf Restricted Access | 3.32 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ CHERCASSУ
ДЕРЖАВНИЙ STATE
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL
УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITУ
Факультет
гуманітарних технологій
Кафедра дизайну
Освітня програма «Дизайн і візуальна культура»
Спеціальність 022 Дизайн
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
на тему: «Інформаційно-візуальне середовище художнього музею»
Студент групи МДЗ-24 Боть.О.С.
Доктор мистецтвознавства, професор Яковець І.О.
«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
Інна ЯКОВЕЦЬ
____2025рік
Черкаси 2025
Черкаський державний технологічний університет
Кафедра дизайну
Факультет гуманітарних технологій
Спеціальність 022 Дизайн
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри дизайну
Інна ЯКОВЕЦЬ
„ ” 2025р.
ЗАВДАННЯ
до кваліфікаційної випускної роботи магістра
Боть Олександр Сергійович
1.Тема роботи: «Інформаційно-візуальне середовище художнього музею»
затверджена наказом по університету від «_________»_____ р. №______
2.Термін здачі студентом магістратури закінченої роботи
3.Вихідні дані: теоретичні відомості за проблемою дослідження, технічного
рестайлінгу автомобія.
4.Зміст випускної роботи:
ВСТУП. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ВІЗУАЛЬНОГО
СЕРЕДОВИЩА МУЗЕЮ. 1.1. Поняття, структура та призначення інформаційно-візуального
середовища музею.1.2. Музейна комунікація як основа взаємодії з відвідувачем. 1.3. Світловий дизайн у
побудові простору та орієнтації відвідувачів. 1.4. Принципи сучасних навігаційних систем у культурних
закладах. 1.5. Візуальна мова музею: графічні елементи та способи подачі інформації. 1.6. Методи
досліждення. Висновки до 1 розділу. РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД СУЧАСНИХ ПРАКТИК
ОРГАНІЗАЦІЇ МУЗЕЙНОГО СЕРЕДОВИЩА. 2.1. Міжнародний досвід створення навігації та
інформаційних систем. 2.2. Українські приклади оновлення музейного простору. 2.3. Порівняння
світових та українських стратегій візуальної комунікації. 2.4. Стан і особливості існуючої системи в
Черкаському художньому музеї. 2.5. Основні проблеми та напрямки модернізації інформаційного
середовища. Висновки до 2 розділу. РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-
ВІЗУАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ. 3.1. Концепція оновлення візуального та
інформаційного простору музею. 3.2. Функції інформаційно-візуального середовища музею. 3.3.
Принципи створення сучасної музейної навігації. 3.4. Схема руху відвідувача (Visitor Journey Map). 3.5.
Формування єдиного стилю та графічної мови музею. Висновки до 3 розділу. РОЗДІЛ 4. ПРАКТИЧНА
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЄКТУ ІНФОРМАЦІЙНО-ВІЗУАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ЧЕРКАСЬКОГО
ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ. 4.1. Світлові рішення для музейного простору. 4.2. Розроблення навігаційних
носіїв та інформаційних елементів. 4.3. LED-панелі та інтегровані стенди у зоні входу. 4.4. Світловий
маршрут пересування відвідувача. 4.5. Візуальне оформлення фасаду й входу до музею. 4.6. Розробка
комплексу сувенірної та рекламної продукції. Висновки до 4 розділу. ВИСНОВКИ. СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. ДОДАТКИ
5. Перелік графічного матеріалу: загальна площа графічної частини
1600×2300 см. Додатки: 14 стор. формату А4.
6.Консультанти кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх
стосуються
Підпис, дата
Розділ Консультант завдання завдання
видав прийняв
Графічна частина
Наукове дослідження
Загальне керівництво
Макет/відеопрезентація
Дата видачі завдання_______________________________________________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів дипломного проекту Термін
з/п (роботу) виконання етапів Примітк
проекту (роботи) а
1. Затвердження теми роботи, керівника
2. Робота з аналогами, збір інформації
3. Заслуховування про виконання першого
етапу роботи
4. Звіт про перші два розділи
магістерської роботи
5. Затвердження ідеї дизайнерського
рішення проекту та кінцевого варіанту
плану
6. Попередній захист випускної роботи 18.11.2025
магістра
7 Робота над макетом/відео презентацією 25.11.2025
кваліфікаційної роботи
8. Захист випускної роботи магістра 02.12.2025
Керівник Інна ЯКОВЕЦЬ
Завдання прийняв до виконання Олександр БОТЬ
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….…..2
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНО-ВІЗУАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА МУЗЕЮ……………….5
1.1. Поняття, структура та призначення інформаційно-візуального середовища
музею…………………………………………………………………………………..6
1.2. Музейна комунікація як основа взаємодії з відвідувачем……………7
1.3. Світловий дизайн у побудові простору та орієнтації відвідувачів……..…8
1.4. Принципи сучасних навігаційних систем у культурних закладах…….…9
1.5. Візуальна мова музею: графічні елементи та способи подачі інформації…...11
1.6. Методи досліждення………………………………………………………….....12
Висновки до 1 розділу……………………………………………………………….14
РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД СУЧАСНИХ ПРАКТИК ОРГАНІЗАЦІЇ
МУЗЕЙНОГО СЕРЕДОВИЩА…………………………………………………..15
2.1. Міжнародний досвід створення навігації та інформаційних систем….…15
2.2. Українські приклади оновлення музейного простору………………..……….17
2.3. Порівняння світових та українських стратегій візуальної комунікації…….18
2.4. Стан і особливості існуючої системи в Черкаському художньому музеї……19
2.5. Основні проблеми та напрямки модернізації інформаційного середовища…21
Висновки до 2 розділу……………………………………………………………….22
РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-
ВІЗУАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ……………..…..24
3.1. Концепція оновлення візуального та інформаційного простору музею…...…24
3.2. Функції інформаційно-візуального середовища музею…….25
3.3. Принципи створення сучасної музейної навігації………27
3.4. Схема руху відвідувача (Visitor Journey Map)…………28
3.5. Формування єдиного стилю та графічної мови музею……………………..…29
Висновки до 3 розділу……………………………………………………………….30
РОЗДІЛ 4. ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЄКТУ ІНФОРМАЦІЙНО-
ВІЗУАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ЧЕРКАСЬКОГО ХУДОЖНЬОГО
МУЗЕЮ……………………………………………………………………….……..32
4.1. Світлові рішення для музейного простору…………………………………….32
4.2. Розроблення навігаційних носіїв та інформаційних елементів………………34
4.3. LED-панелі та інтегровані стенди у зоні входу………………………………35
4.4. Світловий маршрут пересування відвідувача………………………………..37
4.5. Візуальне оформлення фасаду й входу до музею……………………………38
4.6. Розробка комплексу сувенірної та рекламної продукції……………………..39
Висновки до 4 розділу……………………………………………………………….40
ВИСНОВКИ…………………………………………………………...…………….42
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………..……………….44
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….……..46
2
ВСТУП
У сучасних умовах художній музей перестає бути лише місцем зберігання
мистецьких творів і трансформується у відкритий культурний простір,
орієнтований на активну взаємодію з різними групами відвідувачів. Розвиток
візуальної культури, поширення цифрових технологій та зростання вимог до
доступності інформації посилюють потребу у створенні цілісного, зрозумілого й
водночас естетично виразного інформаційно-візуального середовища музею.
Для українських музеїв, зокрема Черкаського художнього музею,
актуальною залишається задача оновлення комунікаційних систем, які сьогодні
часто є фрагментарними, стилістично неоднорідними та недостатньо
інформативними. Існуюча система навігації не забезпечує зручності пересування
у просторі, ускладнює сприйняття експозицій і не формує цілісного образу
музею як сучасної культурної інституції. Водночас світовий досвід демонструє,
що візуальна комунікація є важливим чинником створення комфортних умов для
відвідувачів, підвищення якості їхнього перебування та залучення нової
аудиторії.
Трансформація подій у музейному просторі потребує підходів, які
поєднують функціональність, візуальну узгодженість і доступність інформації.
Світлові рішення, навігаційні системи, інформаційні панелі та графічні елементи
виступають складовими єдиної системи візуального середовища, яке одночасно
виконує комунікативну та естетичну функцію. Таким чином, дослідження та
розробка інформаційно-візуального середовища художнього музею є
своєчасними, суспільно значущими та практично важливими, оскільки
дозволяють модернізувати музейний простір відповідно до сучасних стандартів
дизайну та потреб аудиторії.
Мета дослідження: виявити та проаналізувати особливості формування
інформаційно-візуального середовища сучасного музею, визначити його роль у
комунікації з відвідувачем та підвищенні доступності музейного простору, а
також розробити авторську концепцію дизайну інформаційно-візуального
3
середовища для Черкаського художнього музею з урахуванням актуальних
вимог, принципів навігації та візуальної ідентичності.
Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання:
• проаналізувати теоретичні основи формування інформаційно-візуального
середовища музею та визначити його значення у структурі сучасної музейної
комунікації;
• дослідити міжнародні та українські підходи до організації навігаційних,
графічних, світлових та інформаційних систем у музейних просторах;
• вивчити особливості чинного інформаційно-візуального середовища
Черкаського художнього музею та окреслити перспективні напрями його
вдосконалення;
• сформувати принципи, функції та структурні елементи, що визначають
сучасну модель музейної навігації та візуальної ідентичності;
• розробити авторську концепцію та комплекс проєктних рішень для
Черкаського художнього музею, що включає систему навігації, світлові рішення,
графічні та інформаційні елементи, а також зразки сувенірної та промоційної
продукції.
Об’єкт дослідження: просторово-комунікаційна організація художнього
музею як культурної інституції.
Предмет дослідження: інформаційно-візуальне середовище Черкаського
художнього музею: навігаційні системи, комунікаційні носії, стенди, зовнішні та
внутрішні світлові рішення, що забезпечують орієнтацію, інформування та
емоційне залучення відвідувачів.
Наукова новизна дослідження полягає у:
1. Запропоновано комплексну систему інформаційно-візуального
середовища для художнього музею, що включає інтеграцію світлових акцентів,
графічної навігації та LED-інформаційних панелей, адаптовану до архітектурних
особливостей Черкаського художнього музею.
4
2. Сформульовано ключові принципи формування інформаційно-
візуального середовища сучасного музею та визначено функції інформаційно-
візуального середовища для художнього музею.
3. Розроблено авторську мінімалістичну систему навігації, побудовану на
єдиній графічній мові та сталих візуальних принципах (контраст світла і тіні,
лінійна підсвітка, однорідна кольорова система), що підвищує зрозумілість
музейного простору.
4. Запропоновано схему світлових рішень музейного середовища, яка
поєднує загальне, акцентне, контурне та атмосферне освітлення для формування
цілісного маршрутного досвіду відвідувача.
5. Розроблено дизайн-систему музейної айдентики та сувенірної продукції,
що узгоджена з інформаційно-візуальним середовищем і формує сучасний
впізнаваний образ Черкаського художнього музею.
Структура роботи складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків,
списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг магістерської
кваліфікаційної роботи становить ___ сторінок, містить ___ рисунків, ___
таблиць і ___ джерел.
5
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-
ВІЗУАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА МУЗЕЮ
Сучасний художній музей уже давно перестав бути виключно сховищем
мистецьких творів. У контексті розвитку візуальної культури, цифрових
технологій та зростання потреб різних аудиторій музей вимушений виконувати
функції освітнього, комунікаційного та соціокультурного центру. Відвідувач
очікує не лише побачити експозиції, а й отримати чітку, зрозумілу й естетично
оформлену інформацію, яка допоможе орієнтуватися у просторі, зрозуміти зміст
виставок, і водночас – отримати позитивний враженневий досвід перебування у
музеї.
У такому середовищі ключову роль відіграє інформаційно-візуальне
середовище музею – комплекс графічних, навігаційних, світлових та
інформаційних рішень, що забезпечують взаємодію музею з аудиторією. Воно
формує перше враження від установи, впливає на сприйняття експозицій,
створює комфортні умови для перебування та сприяє підвищенню доступності
культурного продукту.
Інформаційно-візуальне середовище виступає важливим інструментом
музейної комунікації, оскільки поєднує естетичний аспект із функціональним.
Саме завдяки продуманій системі візуальних елементів—від вказівників і
світлових акцентів до інформаційних панелей і айдентики—місце набуває
логічної структури та стає зрозумілим для різних груп користувачів: дітей,
туристів, людей похилого віку, іноземців, відвідувачів з особливими потребами.
У цьому розділі розглядаються основні поняття, принципи, компоненти та
інструменти, які визначають сучасний підхід до створення інформаційно-
візуального середовища музею. Особлива увага приділяється ролі світлового
дизайну, графічної мови, типографіки та навігаційних систем, що формують
єдиний музейний простір.
6
1.1. Поняття, структура та призначення інформаційно-візуального
середовища музею
Інформаційно-візуальне середовище музею – це комплексний простір, у
якому поєднуються графічні, текстові, просторові та світлові елементи,
спрямовані на забезпечення ефективної комунікації між музеєм та його
відвідувачами. Його основне завдання полягає у формуванні зрозумілої системи
орієнтації, створенні комфортних умов для сприйняття експозицій та
покращенні загального емоційного досвіду перебування в музеї.
Це середовище охоплює всі візуальні носії інформації, що супроводжують
відвідувача від моменту входу до виходу: фасадні та зовнішні навігаційні
елементи, карти маршрутів, інформаційні панелі, підписні етикетки до
експонатів, вказівники, візуальні маркери небезпечних або службових зон, а
також брендинг і айдентика установи. Важливою складовою є й світлові
рішення, що впливають як на інформативність, так і на атмосферу музейного
простору.
Структура інформаційно-візуального середовища включає кілька рівнів:
– базовий (фундаментальний) – загальна айдентика та стилістика музею, єдина
графічна мова, кольорова система, шрифтові стандарти;
– орієнтаційний (навігаційний) – вказівники, маршрути, покажчики поверхів,
схеми руху, елементи інклюзивної навігації;
– інформаційний – описи експозицій, стенди, LED-панелі, мультимедійні
матеріали;
– атмосферний – світло, декоративні акценти, візуальні маркери, що створюють
цілісний настрій та підтримують емоційне сприйняття простору.
Призначення інформаційно-візуального середовища визначається його
функціональною роллю. Воно має забезпечувати:
– доступність інформації незалежно від віку, мови чи рівня підготовки
відвідувача;
– логічну орієнтацію в просторі, що скорочує час пошуку потрібних локацій;
– посилення естетичної складової музею, формування впізнаваного образу
7
установи;
– інклюзивність, тобто можливість користування інформацією людьми з
різними потребами;
– створення єдиного комунікаційного середовища, яке об’єднує зовнішній
вигляд музею, його експозиції та бренд.
Отже, інформаційно-візуальне середовище виступає невід’ємною
частиною сучасного музею, забезпечуючи не лише функціональну взаємодію,
але й створюючи культурну та емоційну цінність для відвідувача.
1.2. Музейна комунікація як основа взаємодії з відвідувачем
Музейна комунікація посідає центральне місце у структурі діяльності
сучасного музею, перетворюючи його з традиційного зберігача колекцій на
активний культурний майданчик. У цьому контексті взаємодія з відвідувачем
виходить за межі демонстрації експонатів та включає широкий спектр
інформаційних, освітніх і візуальних процесів, які забезпечують зрозуміле й
комфортне сприйняття простору.
Під музейною комунікацією розуміють комплекс засобів і методів, за
допомогою яких музей передає зміст, інтерпретацію та контекст культурних
цінностей. Вона охоплює вербальні, графічні, цифрові та просторові канали
подачі інформації. Завдяки цьому музей формує цілісне інтерпретаційне
середовище, яке допомагає відвідувачу зрозуміти експозицію, побудувати
власний маршрут та отримати емоційно насичений досвід.
Особливу роль у музейній комунікації відіграє візуальна складова —
навігаційні системи, інформаційні носії, графічні маркери, кольорові акценти,
інтерактивні елементи та світлові орієнтири. Сучасний музей повинен
забезпечувати зрозумілість маршруту, доступність інформації та інклюзивність,
дозволяючи людям різного віку, рівня підготовки та культурного досвіду легко
орієнтуватися у просторі.
Еволюція музейної комунікації тісно пов’язана з розвитком цифрових
технологій. Цифрові панелі, мультимедійні презентації, аудіогіди, мобільні
8
додатки, AR-навігація та QR-коди доповнюють традиційні способи подачі
інформації. Це забезпечує багаторівневу взаємодію та дозволяє музею
працювати з різними групами аудиторії, зокрема з молоддю та міжнародними
відвідувачами.
Завдяки ефективній комунікації музей створює не лише інформативний,
але й емоційний простір. Чітко структуровані візуальні рішення, продумана
навігація та послідовність інформаційних шарів формують позитивне враження,
підсилюють освітній потенціал експозицій і забезпечують комфортне
перебування у музеї. У результаті комунікація стає інструментом, що поєднує
музейний контент, архітектуру, дизайн та потреби сучасного відвідувача в єдину
логічну систему.
1.3. Світловий дизайн у побудові простору та орієнтації відвідувачів
Світловий дизайн є невід’ємною складовою формування музейного
середовища, оскільки освітлення впливає не лише на сприйняття експонатів, а й
на загальну логіку руху та орієнтацію відвідувачів у просторі. У сучасному музеї
світло виконує як функціональну, так і естетичну роль, формуючи атмосферу,
підкреслюючи ключові об’єкти та створюючи комфортні умови для взаємодії з
експозицією.
Функціональний аспект світлового дизайну полягає у забезпеченні
достатньої видимості, зручності навігації та безпеки пересування. Правильно
розташоване освітлення допомагає акцентувати увагу на важливих зонах —
вході, рецепції, основних маршрутах, залах тимчасових виставок, переходах між
поверхами. Світло може виконувати роль орієнтира, підсвічуючи напрямок руху
та структуруючи внутрішній простір музею.
Естетичний аспект полягає у створенні візуального образу музею через
світлові акценти, атмосферне підсвічування та індивідуальний стиль подачі
експозицій. Світло визначає спосіб взаємодії глядача з твором мистецтва: воно
може зосереджувати увагу на композиційних центрах, пом’якшувати або
9
підсилювати контрасти, формувати глибину простору. Завдяки цьому музейний
простір стає більш виразним і гармонійним.
У контексті навігації світловий дизайн стає важливим інструментом, який
допомагає формувати інтуїтивне сприйняття маршруту. Лінійні світлові
елементи, акцентні світильники, підлогові або настінні світлові позначення
сприяють легкому орієнтуванню, визначають напрямок руху та підкреслюють
функціональні зони. Використання різних типів освітлення дозволяє
відокремити експозиційні приміщення від службових, виділити тематичні блоки
та створити структуровану логіку пересування.
Сучасні технології також відіграють значну роль у розвитку світлового
дизайну музеїв. Використання енергоефективних LED-систем, програмованих
світлових сценаріїв, динамічного освітлення та інтерактивних рішень дозволяє
адаптувати простір до різних подій, виставок та потреб аудиторії. Такий підхід
забезпечує гнучкість і сучасність музейного середовища, роблячи його більш
привабливим і функціональним.
Таким чином, світловий дизайн є важливим елементом інформаційно-
візуального середовища музею. Він поєднує функціональність і виразність,
формуючи комфортний, зрозумілий і емоційно насичений простір, який
полегшує орієнтацію та підсилює сприйняття музейних експозицій.
1.4. Принципи сучасних навігаційних систем у культурних закладах
Сучасні навігаційні системи в музеях та інших культурних інституціях
ґрунтуються на принципах зручності, інклюзивності та зрозумілості. У контексті
музейного середовища навігація виконує важливу функцію — вона забезпечує
логічне переміщення відвідувачів, структуризацію простору та створення
позитивного досвіду взаємодії з інституцією. Ефективна навігація дозволяє
музею бути відкритим і доступним для різних груп користувачів, незалежно від
їхнього віку, мовної компетентності чи рівня підготовки.
Першим базовим принципом сучасної навігації є зрозумілість.
Інформаційні носії повинні бути чіткими, простими у сприйнятті та узгодженими
10
між собою. Це стосується не лише тексту, але й графічних елементів: піктограм,
кольорових кодів, напрямних ліній, схем поверхів. Однорідність і візуальна
логіка дозволяють відвідувачу швидко орієнтуватися, не витрачаючи зайвих
зусиль на пошук потрібної інформації.
Другим принципом є послідовність і системність. Навігація має
формувати цілісну структуру, що супроводжує користувача протягом усього
маршруту — від входу до виходу. Вказівники, карти, номерні позначення залів
та інформаційні панелі повинні бути не випадковими, а вибудуваними за єдиною
схемою. Це створює передбачуваність і дозволяє відвідувачеві інтуїтивно
здогадуватися про наступний крок.
Третім принципом є інклюзивність. Сучасні музеї орієнтуються на
різноманітну аудиторію, включно з дітьми, літніми людьми, туристами, людьми
з порушеннями зору чи слуху. Тому навігація має застосовувати універсальні
піктограми, достатній контраст, великі шрифти, дублювання інформації
кількома мовами та адаптовані маршрути. Інклюзивний підхід підсилює
відкритість і демократичність музейного простору.
Четвертий важливий принцип — єдність стилю. Навігаційні елементи
повинні бути інтегровані в загальну айдентику установи, підсилюючи її
візуальний образ, а не суперечачи йому. Узгоджена кольорова палітра,
уніфікована типографіка та системний підхід до графічних форм роблять
навігацію частиною цілісного дизайн-коду музею.
П’ятий принцип — читабельність і ергономічність. Інформаційні носії
мають розташовуватися на оптимальній висоті, у зонах природного руху
людини, з урахуванням потоків відвідувачів. Важливо забезпечити достатню
видимість у просторах із великою кількістю людей або складною архітектурою.
Шостим принципом є мультимодальність, тобто поєднання традиційних
та цифрових форматів. Поруч із друкованими носіями можуть бути QR-коди,
сенсорні інтерактивні панелі, електронні табло, мобільні аудіогіди. Це
забезпечує гнучкість та адаптивність навігаційної системи до змін експозиції та
потреб сучасного відвідувача.
11
Таким чином, сучасні навігаційні системи в музеях базуються на
комплексному підході, що поєднує функціональність, естетику, інклюзивність і
технологічність. Дотримання цих принципів формує комфортне, логічне та
зрозуміле музейне середовище, у якому відвідувач легко орієнтується та
повністю занурюється у культурний досвід.
1.5. Візуальна мова музею: графічні елементи та способи подачі
інформації
Візуальна мова музею є ключовим інструментом комунікації, що
забезпечує передачу інформації, формує естетичне сприйняття простору та
створює цілісну ідентичність культурної інституції. Вона охоплює комплекс
графічних елементів — від кольору й типографіки до піктограм, схем та
інфографіки — які разом утворюють зрозумілу, послідовну і впізнавану систему
подачі інформації.
Одним із базових компонентів візуальної мови є кольорова система, яка
визначає характер і настрій музейного середовища. Кольори використовуються
не лише як стилістичний інструмент, а й як функціональний засіб
структурування інформації: для виділення зон, тематичних напрямків, рівнів
навігації. Контрастність і гармонійність кольорових рішень впливають на
читабельність та орієнтацію відвідувача.
Важливу роль відіграє типографіка — вибір шрифтів, їх розмірів,
накреслень та ієрархії. У музейному середовищі типографічна система повинна
бути виразною, але водночас стриманою, зручнною для читання на різних носіях:
великих інформаційних панелях, картках експонатів, цифрових екранах та
друкованій продукції. Чітка типографічна ієрархія сприяє логічній подачі
матеріалу та швидкому сприйняттю тексту.
Не менш важливим елементом є піктограми та графічні маркери, що
полегшують навігацію та допомагають ідентифікувати функціональні зони.
Використання уніфікованих піктограм, зрозумілих для міжнародної аудиторії,
забезпечує інклюзивність музейного простору. Стандартизовані форми,
12
узгоджені з загальною стилістикою музею, підсилюють цілісність візуальної
мови.
Інфографіка також відіграє важливу роль у сучасних музейних
інтерфейсах. Вона дозволяє спростити складну інформацію, представити
статистику, історичні дані чи маршрути у наочній формі. Інфографічні елементи
сприяють кращому розумінню контенту та можуть виступати важливою
частиною експозиційного дизайну.
Сучасні музеї активно використовують цифрові способи подачі
інформації: мультимедійні панелі, інтерактивні карти, проєкції, QR-коди та
мобільні додатки. Це розширює можливості візуальної мови, дозволяючи
поєднувати статичні та динамічні елементи, адаптувати контент до різних груп
відвідувачів та створювати багаторівневий інформативний простір.
Цілісність візуальної мови забезпечується її відповідністю загальній
айдентиці музею. Єдина система графічних елементів, повторювані патерни,
уніфіковані композиційні принципи формують впізнаваний образ інституції.
Завдяки цьому музей комунікує не лише через експонати, а й через візуальний
стиль, який стає складовою культурного бренду.
Таким чином, візуальна мова музею виступає основою побудови
інформаційно-візуального середовища. Вона забезпечує зрозумілість,
естетичність та структурованість простору, сприяє ефективній комунікації та
покращує досвід відвідувачів, формуючи цілісний і гармонійний образ музейної
інституції.
1.6. Методи дослідження
У процесі виконання дослідження застосовуються різні методи,
спрямовані на всебічний аналіз специфіки формування інформаційно-
візуального середовища сучасного художнього музею. Поєднання теоретичних,
аналітичних і проєктних підходів забезпечує комплексність та об’єктивність
отриманих результатів.
13
Використовується теоретичний аналіз наукових джерел, що дозволяє
вивчати концепції музейної комунікації, принципи навігації, особливості
візуальної мови та актуальні тенденції музейного дизайну. На основі цього
формується наукове розуміння структури й функцій інформаційно-візуального
середовища.
Застосовується порівняльний метод, який допомагає зіставляти
міжнародні практики та українські приклади організації музейного простору. Це
дає змогу визначати ефективні підходи, спільні тенденції та можливості
адаптації сучасних рішень до умов художнього музею.
Використовується метод візуального аналізу, що передбачає дослідження
існуючих експозиційних рішень, навігаційних систем, графічних елементів,
світлових рішень та цифрових носіїв. Цей метод дає можливість оцінювати
структурність, читабельність і стилістичну узгодженість наявного середовища.
Застосовується метод структурування та систематизації, який дозволяє
виділяти ключові елементи інформаційного простору, визначати їх
взаємозв’язки, групувати елементи навігації та графічної мови відповідно до
функціональних рівнів.
Під час розроблення авторської концепції використовується проєктно-
художній метод, спрямований на формування дизайнерських рішень, побудову
візуальної структури музею, розробку навігації, світлових сценаріїв та графічних
матеріалів. Він забезпечує трансформацію теоретичних положень у практичні
дизайнерські моделі.
Також застосовується метод моделювання, що дозволяє створювати
візуальні макети, схеми руху відвідувача, структури інформаційних носіїв та
компонування експозиційного простору. Це сприяє відпрацюванню рішень
перед їхньою практичною реалізацією.
У сукупності ці методи дають можливість комплексно досліджувати
інформаційно-візуальне середовище музею, оцінювати його ефективність та
обґрунтовувати авторську концепцію проєктування.
14
Висновки до розділу 1
У першому розділі було розглянуто основні теоретичні підходи до
формування інформаційно-візуального середовища музею, що дозволило
визначити його роль у структурі сучасної музейної комунікації. Аналіз ключових
понять показав, що інформаційно-візуальне середовище є багатокомпонентною
системою, яка поєднує графічні, світлові, навігаційні та текстові елементи,
спрямовані на забезпечення комфортної та зрозумілої взаємодії відвідувача з
простором.
Розгляд музейної комунікації підтвердив, що ефективне подання
інформації є основою інтерпретації експозиції та формування позитивного
досвіду перебування в музеї. Візуальна мова, типографіка, піктограми та
інфографіка відіграють важливу роль у створенні впорядкованої структури
подачі матеріалу та формують загальний стиль інституції.
Окрему увагу було приділено світловому дизайну як інструменту
формування простору, емоційного сприйняття експозицій та орієнтації
відвідувачів. Сучасні підходи акцентують на важливості поєднання
функціональності освітлення з його естетичною складовою.
Аналіз принципів сучасних навігаційних систем засвідчив необхідність
системності, інклюзивності та уніфікованості візуальних рішень, що
забезпечують зручність та доступність музейного середовища.
Узагальнюючи, можна зробити висновок, що інформаційно-візуальне
середовище музею є ключовим чинником ефективної комунікації з відвідувачем.
Теоретичні аспекти, розглянуті у розділі, створюють наукове підґрунтя для
подальшого аналізу сучасних практик та обґрунтування концептуальних рішень,
що будуть представлені у наступних розділах роботи.
15
РОЗДІЛ 2
АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД СУЧАСНИХ ПРАКТИК ОРГАНІЗАЦІЇ
МУЗЕЙНОГО СЕРЕДОВИЩА
Цей розділ присвячений аналізу сучасних підходів до організації
інформаційно-візуального середовища в музеях. У цьому контексті важливим є
вивчення актуальних практик, які формуються у світовому та національному
музейному просторі, адже саме вони визначають тенденції розвитку комунікації,
навігації та візуального оформлення культурних інституцій. Порівняння різних
моделей та рішень дозволяє оцінити ефективність існуючих систем, визначити
їхні сильні та слабкі сторони, а також окреслити можливості адаптації успішних
прикладів до умов конкретного музею.
У цьому розділі розглядаються міжнародні та українські кейси,
аналізуються їхні особливості та принципи побудови візуального середовища.
Такий огляд є необхідним етапом для подальшого формування концепції
сучасного музейного простору.
2.1. Міжнародний досвід створення навігації та інформаційних систем
Міжнародна практика організації інформаційно-візуального середовища
музеїв демонструє різноманітність підходів, у яких поєднуються інноваційні
технології, дизайн, інклюзивність та орієнтація на відвідувача. У провідних
культурних інституціях світу навігаційні системи розглядають не як додатковий
елемент, а як повноцінну частину музейної комунікації, що формує логіку руху,
впізнаваність бренду та комфортне перебування у просторі.
Одним із найвідоміших прикладів ефективної системи орієнтації є Музей
сучасного мистецтва (MoMA) у Нью-Йорку, де навігаційна структура
заснована на простих геометричних символах, чіткій типографіці та
мінімалістичному дизайні. Такий підхід дозволяє легко орієнтуватися навіть у
складних архітектурних просторах, уникаючи перевантаження інформацією.
16
У Луврі (Париж) значну увагу приділено багаторівневим картам і
інтегрованим цифровим рішенням. Експозиційні маршрути позначаються
кольором та шрифтовими кодами, а взаємодоповнюючі мобільні додатки
пропонують інтерактивні схеми, аудіогіди та персоналізовані маршрути. Завдяки
цьому відвідувач отримує можливість обирати індивідуальний спосіб взаємодії
з експозиціями.
Британський музей у Лондоні використовує принцип модульної
навігації, у якій кожен тематичний блок має власну систему позначень. Це
дозволяє зберегти стильову цілісність музею, але при цьому забезпечує
структурованість у масштабному просторі, де представлено експозиції з різних
історичних періодів та регіонів світу.
Сучасні музеї також активно впроваджують інтерактивні та
мультимедійні інструменти. У музеї Tate Modern (Лондон) застосовуються
сенсорні панелі, які дозволяють відвідувачам досліджувати додаткову
інформацію про твори мистецтва та формувати власний маршрут. Подібний
принцип використовує Галерея Уффіці у Флоренції, де цифрові гіди
доповнюють традиційну навігацію.
Окрему увагу у міжнародній практиці приділяють інклюзивності. У
музеях Скандинавії широко застосовуються висококонтрастні піктограми,
тактильні плани, інформаційні елементи шрифтом Брайля та адаптовані
маршрути для людей з порушеннями зору чи мобільності. Такий підхід підсилює
соціальну доступність музейного середовища та робить його відкритим для
різних груп відвідувачів.
Загалом міжнародний досвід свідчить про те, що навігаційні та
інформаційні системи сучасного музею мають бути багатофункціональними,
адаптивними та технологічно гнучкими. Вони поєднують естетику,
інклюзивність і цифрові інструменти, забезпечуючи комфортне та інформативне
перебування відвідувача у просторі, незалежно від масштабу чи тематики музею.
17
2.2. Українські приклади оновлення музейного простору
В Україні протягом останніх років спостерігається активізація процесів
оновлення музейних просторів, що пов’язано із загальною модернізацією
культурних інституцій, зростанням ролі дизайну та розвитком візуальної
комунікації. Поступове впровадження європейських стандартів, а також інтерес
до сучасних підходів у музейній справі сприяють формуванню нових моделей
подачі інформації, організації навігації та створення візуальної ідентичності
музеїв.
Одним із прикладів успішних трансформацій є діяльність Мистецького
арсеналу, який впроваджує комплексні підходи до візуальної комунікації: чітку
навігацію, адаптовані маршрутні схеми, зрозумілі інформаційні носії та сучасний
дизайн експозиційних матеріалів. Такий підхід демонструє прагнення
українських інституцій до інтеграції міжнародних практик та створення
комфортного середовища для відвідувачів.
Сучасні рішення у сфері навігації та візуальної комунікації впроваджено
також у PinchukArtCentre, де мінімалістична навігація, продумана типографіка
та цифрові інструменти доповнюють архітектуру та експозиційні простори.
Центр активно працює з інтерактивними форматами, використовуючи
мультимедійні панелі та QR-коди для розширення інформаційного контенту.
У регіональних музеях України також відбуваються процеси осучаснення.
Наприклад, окремі художні та краєзнавчі музеї оновлюють інформаційні
системи, запроваджують адаптовані підписні етикетки, розробляють нові
підходи до експозиційного дизайну та впроваджують базові елементи навігації.
Хоча масштаби таких змін різняться, вони свідчать про поступове формування
нової культури подачі інформації.
Значну роль у модернізації українських музеїв відіграє розвиток цифрових
технологій. Все більше інституцій використовують електронні екрани,
інтерактивні стенди, аудіогіди та мобільні додатки. Такі рішення розширюють
можливості комунікації з аудиторією, створюють додаткові шари інформації та
підвищують доступність музейного контенту.
18
Однією з актуальних тенденцій є також акцент на інклюзивності. Деякі
музеї впроваджують тактильні макети, дублювання інформації шрифтом Брайля,
висококонтрастні графічні елементи та адаптовані маршрути для людей з
порушеннями руху чи зору. Хоча ці процеси лише набирають обертів, вони
демонструють поступ до створення відкритого та доступного музейного
середовища.
Українські приклади свідчать, що модернізація музейного простору
відбувається у напрямку поєднання традиційних підходів з сучасними
графічними, технологічними та комунікаційними інструментами. Це дозволяє
музеям відповідати потребам сучасної аудиторії та створювати більш
інтерактивне й комфортне середовище.
2.3. Порівняльний аналіз світових і українських стратегій візуальної
комунікації
Порівняння міжнародних і українських підходів до організації
інформаційно-візуального середовища музеїв дозволяє виявити як спільні
тенденції, так і відмінності, що зумовлені культурними, технологічними та
інституційними особливостями. Такий аналіз є важливим для визначення
потенційних напрямків розвитку музейної комунікації в Україні та адаптації
ефективних моделей до місцевого контексту.
У провідних музеях світу спостерігається високий рівень стандартизації та
системності навігаційних рішень. Візуальна комунікація ґрунтується на
мінімалістичних графічних принципах, чіткій типографіці, використанні
уніфікованих піктограм та логічній структурі потоків відвідувачів. Крім того,
міжнародні інституції активно інтегрують цифрові інструменти — інтерактивні
карти, мобільні додатки, мультимедійні панелі — що забезпечує багаторівневий
доступ до інформації та підвищує якість взаємодії з експозиціями.
Українські музеї, хоч і перебувають на стадії активного розвитку,
демонструють поступове впровадження цих принципів. Зокрема, найбільші
культурні центри вже застосовують сучасні підходи до дизайну навігації,
19
оновлюють інформаційні системи та інтегрують окремі цифрові рішення. Проте
в багатьох регіональних музеях візуальна комунікація залишається
фрагментарною та не завжди узгодженою, що зумовлено обмеженими
ресурсами, нерівномірністю технічного оснащення та відсутністю системного
підходу до брендингу.
Важливою відмінністю між міжнародними та українськими моделями є
рівень інклюзивності. У світових музеях широко використовуються тактильні
елементи, адаптовані маршрути, інформація шрифтом Брайля та
висококонтрастні рішення. В Україні ці практики лише починають
впроваджуватися, хоча інтерес до інклюзивного дизайну постійно зростає.
Ще одним аспектом є роль візуальної айдентики як складової музейного
бренду. У міжнародних інституціях айдентика є інтегрованим елементом усіх
комунікацій, від фасаду до сувенірної продукції. В Україні цей напрямок також
формується, проте часто айдентика музею або відсутня, або використовується
несистемно, без єдиної графічної стратегії.
Порівняльний аналіз показує, що міжнародні музеї характеризуються
зрілою системою візуальної комунікації, тоді як українські інституції
знаходяться на етапі становлення та адаптації сучасних практик. Разом із тим,
позитивна динаміка в Україні свідчить про наявність потенціалу для формування
якісного інформаційно-візуального середовища, здатного відповідати
міжнародним стандартам та враховувати локальний культурний контекст.
2.4. Аналіз чинних підходів у Черкаському художньому музеї
Черкаський художній музей є важливим культурним осередком регіону та
володіє значним потенціалом для розвитку сучасного інформаційно-візуального
середовища. Його експозиційний простір сформований протягом багатьох років,
що зумовило певну різноманітність підходів до подачі інформації та візуального
оформлення. Такий стан є характерним для багатьох українських музеїв, які
органічно поєднують історичну спадщину зі спробами поступового оновлення.
20
Наявні інформаційні матеріали — підписні етикетки, стенди та описові
тексти — відображають різні періоди розвитку музею та демонструють
багатошаровість підходів, що формувались у різних умовах. Різнорідність
стилістичних рішень природно виникає тоді, коли музейна інституція працює
тривалий час і розвивається у своїй унікальній траєкторії. Це створює підґрунтя
для подальшої систематизації та гармонізації візуальної мови музею.
Навігаційні елементи в просторі представлені вибірково, але такі базові
орієнтири забезпечують можливість рухатися між залами відповідно до
традиційної структури експозицій. Разом із тим, потенціал для створення більш
послідовної та впорядкованої навігаційної системи відкриває можливості для
покращення комфорту відвідувачів, особливо тих, хто знайомиться з музеєм
уперше.
Світлове середовище музею також відображає історичний розвиток
інституції: у різних приміщеннях використовуються різні типи освітлення, що
формують характерну атмосферу та підкреслюють унікальність кожної зали.
Сучасні технології освітлення можуть стати природним продовженням цього
підходу, забезпечивши гнучкі та адаптивні рішення для різних експозиційних
завдань.
Цифрові інструменти в музеї представлені частково, однак це не зменшує
цінності його експозицій. Навпаки, наявність простору для впровадження
мультимедійних елементів, інтерактивних рішень та сучасних форматів
інтерпретації інформації відкриває перспективи для подальшого розвитку та
залучення ширшої аудиторії.
Узагальнюючи, можна відзначити, що Черкаський художній музей має
міцний фундамент і потенціал для вдосконалення свого інформаційно-
візуального середовища. Модернізація в цьому контексті розглядається не як
критика стану, а як природний етап еволюції музею, спрямований на збереження
традицій та одночасне впровадження сучасних підходів до комунікації з
відвідувачами.
21
2.5. Визначення ключових потреб та напрямків розвитку
інформаційно-візуального середовища
Аналіз сучасних тенденцій та існуючого стану музейної комунікації
дозволяє окреслити ключові потреби розвитку інформаційно-візуального
середовища, які постають перед багатьма українськими музеями, зокрема й
перед Черкаським художнім музеєм. Ці потреби не є наслідком недоліків, а
відображають природний етап модернізації, притаманний культурним
інституціям, що прагнуть до актуальності, відкритості та відповідності сучасним
стандартам взаємодії з відвідувачами.
Однією з основних потреб є створення цілісної, узгодженої системи
навігації, що підсилює комфорт відвідувачів, забезпечує логічність маршрутів і
допомагає формувати інтуїтивне розуміння структури експозицій. Системність і
послідовність у візуальній комунікації сприяють тому, що музейний простір стає
більш доступним та дружнім до різних груп аудиторії.
Не менш актуальною є потреба у гармонізації графічних матеріалів, які
впродовж років накопичувалися природним шляхом. Вироблення єдиної
стилістики етикеток, інформаційних панелей, піктограм і текстових пояснень
дозволить створити впізнавану візуальну мову музею й підсилити його
ідентичність як культурного бренду.
Важливим напрямом розвитку виступає також удосконалення світлового
середовища, яке відіграє ключову роль у сприйнятті простору, емоційному
переживанні експозиції та орієнтації відвідувачів. Адаптація сучасних світлових
рішень дозволить підкреслити особливості колекцій, створити різні настроєві
сценарії та сформувати гнучкі умови для виставкової діяльності.
Окремо слід відзначити перспективу підсилення цифрової складової
інформаційного середовища. Інтерактивні панелі, QR-коди, мультимедійні
матеріали та інші технологічні інструменти можуть розширити можливості
подачі інформації та зробити музейні матеріали більш доступними для молодої
аудиторії та туристів.
22
У сукупності цих напрямки розвитку не лише покращують навігаційну і
комунікаційну функції музею, але й сприяють формуванню сучасного, виразного
й відвідувачоорієнтованого середовища. Це забезпечує природний рух музею у
напрямку підвищення якості взаємодії з аудиторією, збереження культурної
спадщини та посилення його ролі як важливого центру мистецтва і просвіти.
Висновки до розділу 2
У другому розділі було розглянуто сучасні підходи до організації
інформаційно-візуального середовища в музеях на міжнародному та
українському рівнях, а також проаналізовано особливості чинних рішень у
Черкаському художньому музеї. Проведений огляд дозволяє зробити кілька
узагальнюючих висновків.
По-перше, міжнародна музейна практика демонструє комплексний і
системний підхід до формування навігаційних та інформаційних систем. Сучасні
культурні інституції інтегрують мінімалістичний дизайн, уніфіковані графічні
елементи та цифрові технології, що забезпечує багаторівневу взаємодію з
відвідувачами та високу доступність інформації.
По-друге, українські музеї активно рухаються у напрямку модернізації
своїх візуальних та комунікаційних рішень. Хоча процес оновлення відбувається
нерівномірно, спостерігається розвиток інклюзивності, цифрових інструментів і
сучасних підходів до подачі інформації, що є важливим кроком до формування
нової музейної культури.
По-третє, аналіз особливостей Черкаського художнього музею свідчить
про наявність цінного фундаменту для подальшого вдосконалення
інформаційно-візуального середовища. Різноманітність існуючих рішень,
сформованих у різні роки, природно відкриває можливості для створення більш
цілісної, послідовної та актуальної системи комунікації, що відповідатиме
сучасним стандартам та очікуванням відвідувачів.
Узагальнюючи, міжнародні тенденції, український досвід та особливості
функціонування музею свідчать про доцільність розроблення оновленої
23
концепції інформаційно-візуального середовища. Це стане важливим етапом
підвищення якості взаємодії з аудиторією, збереження культурної цінності
простору та підсилення ролі музею як сучасного культурного центру.
24
РОЗДІЛ 3
ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-ВІЗУАЛЬНОГО
СЕРЕДОВИЩА ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ
На основі теоретичних засад та аналізу сучасних практик стає очевидним,
що формування ефективного інформаційно-візуального середовища музею
потребує системного та концептуального підходу. Зібрані у попередніх розділах
дані дають можливість визначити ключові напрямки розвитку, зрозуміти
потреби аудиторії та окреслити основні параметри майбутньої моделі музейної
комунікації.
Розділ 3 присвячений розробленню концепції інформаційно-візуального
середовища, що поєднує сучасні дизайнерські принципи, функціональні вимоги
та актуальні тенденції музейної справи. У ньому розглядаються основні
елементи концепції, їхній зміст, роль і взаємозв’язки, які формують узгоджену
та логічну систему подачі інформації.
3.1. Концепція оновлення візуального та інформаційного простору
музею
Розроблення концепції інформаційно-візуального середовища музею є
ключовим етапом формування цілісної системи комунікації, яка забезпечує
зрозуміле, комфортне й естетично узгоджене перебування відвідувача в просторі
культурної інституції. Концепція передбачає об’єднання функціональних,
графічних, просторових та технологічних рішень у єдину структуру, що
підсилює ідентичність музею та сприяє ефективному сприйняттю інформації.
Основою концепції є визначення загальних принципів організації
музейного середовища, які відповідають сучасним вимогам доступності,
інклюзивності та візуальної цілісності. До таких належать зрозуміла навігація,
логічна ієрархія інформаційних рівнів, продуманість графічної мови та
використання сучасних інструментів подачі інформації. Важливим аспектом є
також забезпечення балансу між функціональністю та естетикою, що дозволяє
25
музейному простору залишатися привабливим, не перевантажуючи сприйняття
відвідувачів.
Концепція охоплює адаптацію простору до потреб різних аудиторій,
передбачаючи можливість легкого орієнтування, інтуїтивного сприйняття
інформації та безбар’єрного доступу. Інформаційні матеріали мають бути
структурованими, чітко диференційованими за рівнями значущості та
виконаними у єдиному стилі, що підсилює візуальну ідентичність музею.
Окреме значення відводиться використанню сучасних технологій, які
розширюють можливості подачі інформації та взаємодії з експозиціями.
Динамічні носії, інтерактивні елементи, мультимедійні додатки та цифрові
інструменти дозволяють створити більш гнучке та багаторівневе інформаційне
середовище.
У цілому концепція оновлення інформаційно-візуального середовища
музею спрямована на формування цілісної системи, що поєднує традиційну
музейну практику зі сучасними комунікаційними стандартами. Її реалізація є
основою для побудови сучасного простору, який відповідає потребам
відвідувачів, підтримує освітню та культурну функції музею та створює
сприятливе середовище для взаємодії з мистецтвом.
3.2. Функції інформаційно-візуального середовища музею
Інформаційно-візуальне середовище виконує важливу роль у формуванні
комунікаційного простору музею та забезпеченні якісної взаємодії відвідувача з
експозицією. Його функції охоплюють комплексне поєднання інформаційних,
навігаційних, освітніх та емоційно-естетичних завдань, які разом формують
цілісне враження від перебування в музеї.
Комунікативна функція полягає у передачі змісту, контексту та
призначення експонатів, а також у встановленні діалогу між музеєм і
відвідувачем. Візуальна комунікація забезпечує зрозумілість матеріалу,
підсилює інтерпретацію колекцій та сприяє формуванню глибшого розуміння
культурної спадщини.
26
Орієнтаційна функція спрямована на забезпечення логічного та
інтуїтивного пересування відвідувачів у музейному просторі. Завдяки системі
навігаційних елементів — піктограмам, вказівникам, картам маршрутів —
простір стає доступним і зрозумілим, що підвищує комфортність перебування.
Освітня функція реалізується через подачу структурованої та
інформативної інформації про художні твори, історичні події, авторів та
культурний контекст. Інформаційно-візуальне середовище допомагає музею
виконувати просвітницьку місію, роблячи складні теми більш доступними та
наочними.
Емоційно-естетична функція пов’язана зі створенням атмосфери, що
підтримує емоційне занурення у світ мистецтва. Через світлові рішення, графічні
акценти, гармонійну стилістику та продуману композицію інформаційних носіїв
музейний простір формує у відвідувача відповідний настрій і якісне враження.
Ідентифікаційна функція полягає у формуванні візуального образу
музею, його бренду та стильової впізнаваності. Єдина графічна мова, узгоджена
айдентика та стилістична цілісність сприяють зміцненню позиціонування музею
у культурному середовищі.
Соціокультурна функція відображає здатність музею впливати на
розвиток суспільних цінностей, підтримувати діалог про культуру, історію та
мистецтво. Інформаційно-візуальне середовище стає інструментом, який формує
культурні орієнтири, підсилює соціальну роль музею та сприяє взаємодії з
різними аудиторіями.
Загалом інформаційно-візуальне середовище є комплексною системою, що
виконує не лише практичні, а й культурні та соціальні функції. Воно визначає
якість сприйняття експозицій, рівень доступності інформації та враження
відвідувача, забезпечуючи музейній інституції сучасний і багатофункціональний
характер.
27
3.3. Принципи побудови сучасної музейної навігації
Сучасна музейна навігація ґрунтується на поєднанні функціональності,
естетичної цілісності та орієнтації на потреби відвідувачів різних вікових і
соціальних груп. Її побудова базується на системі принципів, які забезпечують
логічність, доступність та зручність пересування у просторі музею. Ці принципи
формують основу для створення інтуїтивно зрозумілого середовища, що
підтримує позитивний досвід взаємодії з експозиціями.
Одним із ключових принципів є зрозумілість інформації. Навігаційні
елементи мають бути лаконічними, легко читабельними та візуально
впорядкованими. Це забезпечує швидке сприйняття маршруту та мінімізує
необхідність додаткових пояснень. Зрозумілість також передбачає використання
універсальних піктограм і простих графічних рішень, що інтуїтивно читаються
незалежно від рівня підготовки відвідувача.
Другим важливим принципом є послідовність, яка передбачає системність
розміщення навігаційних вказівників та інформаційних носіїв. Вони повинні
формувати єдиний логічний ланцюг, що супроводжує відвідувача з моменту
входу до виходу, підкреслюючи структуру простору та організовуючи
природний потоковий рух.
Принцип візуальної єдності передбачає відповідність навігаційних
елементів загальній айдентиці музею. Стилістична узгодженість кольорів,
шрифтів і форм створює впізнаване інформаційне середовище, яке підтримує
бренд музею та сприяє формуванню його цілісного образу.
Принцип інклюзивності гарантує доступність інформації для всіх
категорій відвідувачів, зокрема людей з порушеннями зору, слуху чи
мобільності. Це передбачає використання великої контрастної типографіки,
тактильних елементів, продуманих маршрутів та дублювання ключової
інформації зрозумілими графічними позначеннями.
Важливим є також принцип ергономічності, який визначає оптимальне
розміщення навігаційних об’єктів відповідно до природних ліній руху, рівня
огляду та особливостей архітектури. Інформаційні носії повинні бути
28
розташовані на доступній висоті, у добре освітлених зонах і в місцях, де
відвідувач найчастіше потребує орієнтирів.
Окремою тенденцією є принцип мультимодальності, що відображає
інтеграцію традиційних та цифрових інструментів навігації. Поєднання
друкованих носіїв із QR-кодами, сенсорними панелями або мультимедійними
картами забезпечує гнучкість подачі інформації та дозволяє адаптувати простір
до різних типів виставкової діяльності.
Таким чином, принципи побудови музейної навігації спрямовані на
створення логічної, доступної та естетично цілісної системи, що полегшує
взаємодію відвідувача з музеєм та підсилює ефективність інформаційно-
візуального середовища.
3.4. Схема руху відвідувача (Visitor Journey Map)
Схема руху відвідувача, або Visitor Journey Map, є важливим інструментом
проєктування інформаційно-візуального середовища музею. Вона дозволяє
визначити логіку пересування людини в просторі, послідовність її взаємодії з
експозиціями та інформаційними матеріалами, а також основні точки контакту,
які формують загальний досвід відвідування.
Visitor Journey Map ґрунтується на розумінні того, що відвідувач
проходить кілька етапів — від входу до виходу, — і кожен з них потребує певних
комунікаційних рішень. На початковому етапі ключову роль відіграють
елементи, що забезпечують перше враження: зовнішня навігація, інформаційні
таблички, рецепція, карта музейного простору. Вони формують очікування та
задають напрям подальшого руху.
Подальші етапи пов’язані з переходом між залами та тематичними блоками
експозиції. У цей момент важливо забезпечити зрозумілу систему внутрішньої
навігації: вказівники, нумерацію залів, графічні позначення, схеми поверхів і
локальні карти. Такі елементи допомагають відвідувачеві інтуїтивно
орієнтуватися, не відволікаючись від сприйняття мистецького контенту.
29
Третьою складовою є етап взаємодії безпосередньо з експозиціями. Тут
Visitor Journey Map відображає точки концентрації уваги — експонати, тематичні
групи, інформаційні панелі. Чітка структура подачі матеріалу, логіка
розташування об’єктів та узгодженість інформаційних носіїв дозволяють
відвідувачеві краще розуміти контекст і зміст представлених творів.
На завершальному етапі маршруту важливо забезпечити комфортний вихід
із простору музею та можливість отримати додаткову інформацію: буклети,
каталоги, карти, сувенірну продукцію. Ця частина шляху впливає на загальне
враження та завершеність досвіду відвідування.
Visitor Journey Map дозволяє не лише описати шлях відвідувача, а й
виявити потенційні бар’єри, місця перевантаження інформацією або, навпаки, її
нестачі. Завдяки цьому можна оптимізувати структуру простору, розташування
навігаційних елементів та логіку руху. Схема також надає можливість
адаптувати музейний простір до різних аудиторій: дітей, літніх людей, туристів,
осіб з порушеннями мобільності чи зору.
Таким чином, схема руху відвідувача є основою для розроблення
послідовної та інтуїтивної системи навігації, що забезпечує комфортне
перебування у музеї та підвищує якість взаємодії з культурним контентом.
3.5. Формування єдиного стилю та графічної мови музею
Формування єдиного стилю та графічної мови є ключовим компонентом
створення цілісного інформаційно-візуального середовища музею. Візуальна
мова визначає характер сприйняття інституції, забезпечує впізнаваність та
підтримує комунікацію на всіх рівнях — від зовнішньої навігації до внутрішніх
інформаційних носіїв і цифрових матеріалів. Її впорядкованість є основою
ефективного музейного дизайну, що поєднує естетичність, функціональність та
інклюзивність.
Єдиний стиль охоплює такі графічні елементи, як кольорова палітра,
типографіка, піктограми, композиційні принципи, ілюстративні підходи та
візуальні маркери. Важливим аспектом є узгодженість цих елементів у всіх
30
точках контакту: вказівниках, інформаційних панелях, етикетках до експонатів,
друкованій продукції та цифрових інтерфейсах. Кожен елемент має не лише
передавати інформацію, але й підтримувати загальну стилістику музею.
Кольорова система задає емоційний тон простору, визначає характер
навігації та структурує інформацію. Вона повинна бути достатньо контрастною
для читабельності та водночас гармонійною для створення сприятливого
середовища. Вибір кольорів має відповідати ідентичності музею, його
архітектурним особливостям та образу, який інституція прагне транслювати.
Типографіка є основою для формування візуальної ієрархії інформації.
Система шрифтів має бути зрозумілою, читабельною і гнучкою, щоб
застосовуватися на носіях різного формату та призначення. Шрифти виконують
не лише функцію передачі тексту, але й впливають на стильовий характер усієї
комунікації.
Піктограми та графічні знаки забезпечують універсальність візуальної
мови музею. Їхня стандартизація дозволяє створити інтуїтивно зрозумілу
систему навігації, що підходить для різноманітних аудиторій, включно з
іноземними відвідувачами та людьми з особливими потребами. Вони мають
відповідати загальному дизайну та підтримувати структурну логіку
інформаційного середовища.
Синтез цих елементів формує цілісну графічну систему, яка не лише
покращує взаємодію відвідувачів з простором музею, але й створює впізнаваний
образ інституції як культурного бренду. Узгоджена візуальна мова підсилює
освітню, соціальну і культурну функції музею, сприяє формуванню позитивного
досвіду та розширює можливості комунікації з аудиторією.
Висновки до розділу 3
У третьому розділі було сформовано концептуальне підґрунтя для
проєктування сучасного інформаційно-візуального середовища музею. Розгляд
основних принципів і структурних елементів дозволив визначити, яким чином
31
має бути побудована цілісна система музейної комунікації, спрямована на
створення комфортного, зрозумілого та візуально впорядкованого простору.
Аналіз концепції оновлення музейного середовища засвідчив, що
ефективна комунікаційна система поєднує графічні, світлові, навігаційні та
інформаційні рішення, які мають функціональну та естетичну узгодженість.
Було визначено, що інформаційно-візуальне середовище виконує низку
важливих функцій — комунікативну, орієнтаційну, освітню, емоційно-
естетичну, ідентифікаційну та соціокультурну, — які визначають його роль у
взаємодії з відвідувачами.
Розгляд принципів побудови сучасної музейної навігації показав, що
ключовими є зрозумілість, системність, інклюзивність, візуальна єдність та
ергономічність. Вони забезпечують логічний рух відвідувача, доступність
інформації та позитивний досвід перебування в просторі. Схема руху відвідувача
(Visitor Journey Map) дала можливість простежити взаємодію людини з музеєм
на кожному етапі маршруту та визначити ключові точки контакту, які
потребують продуманого візуального супроводу.
У підсумку розділу підкреслено, що формування єдиної графічної мови
музею — важливий етап у створенні впізнаваного та структурованого
інформаційного простору. Узгодженість кольорової палітри, типографіки,
піктограм і композиційних рішень забезпечує цілісність музейної айдентики та
підсилює її роль як культурного бренду.
Таким чином, теоретичні та концептуальні положення, викладені у
третьому розділі, створюють основу для практичної розробки елементів
інформаційно-візуального середовища музею, що буде представлено в
наступному розділі.
32
РОЗДІЛ 4
ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЄКТУ ІНФОРМАЦІЙНО-
ВІЗУАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ЧЕРКАСЬКОГО ХУДОЖНЬОГО
МУЗЕЮ
Практична частина роботи спрямована на втілення концептуальних
рішень, визначених у попередніх розділах, у реальні дизайн-елементи
інформаційно-візуального середовища Черкаського художнього музею. На
основі аналізу сучасних музейних практик, визначених потреб інституції та
сформованої концепції було розроблено комплекс дизайнерських рішень, що
включають навігаційні системи, інформаційні носії, світлові сценарії та фірмову
візуальну продукцію.
У цьому розділі представлено етапи створення оновленого середовища: від
проєктування зовнішніх та внутрішніх навігаційних елементів до розробки
інформаційних LED-стендів, світлових маршрутів, експозиційних позначень і
сувенірної продукції. Усі запропоновані рішення враховують архітектурні
особливості музею, його стильову спадщину, потреби відвідувачів та завдання
візуальної комунікації.
Практична реалізація демонструє, яким чином системна концепція
перетворюється на цілісний комплекс design-рішень, здатних підсилити
ідентичність музею, зробити простір зрозумілішим та емоційно привабливішим,
а досвід відвідувача — більш комфортним і структурованим.
4.1. Світлові рішення для музейного простору
Світлові рішення відіграють ключову роль у формуванні атмосфери
музею, підсиленні візуальної навігації та створенні зручного простору для
відвідувачів. У рамках проєкту для Черкаського художнього музею було
розроблено комплексну систему освітлення, яка поєднує функціональність,
естетику та інтуїтивну зрозумілість.
33
Одним із центральних елементів концепції стали лінійні світлові
маршрути(Додаток Б, Рис.Б.3), що проходять уздовж підлоги та сходових
маршів. Тепла LED-лінія окреслює напрям руху, формуючи чітку візуальну
траєкторію, яка супроводжує відвідувача з входу до ключових зон музею. Цей
прийом створює ефект «світлової дороги», яка веде гостя, не відволікаючи від
експозицій і водночас підсилюючи загальну емоційну атмосферу простору.
У зоні сходів реалізовано контурне підсвічування кожної сходинки, що
забезпечує безпеку пересування та підкреслює архітектурну пластику інтер’єру.
Теплий спектр світла підсилює відчуття глибини та додає простору сучасного
вигляду, гармонійно поєднуючись із класичними елементами будівлі музею.
Окрему увагу приділено підсвітці експозиційних полотен і стінових
площин. Використання мінімалістичних LED-брекетів над картинами створює
м’яке акцентне світло, яке рівномірно висвітлює роботи художників і не створює
різких тіней. Такий підхід дозволяє відвідувачу зосередитися на змісті
експонатів, водночас підтримуючи загальний стиль експозиції.
У вхідній групі музею інтегровано світлові лінії по фасаду та підсвічені
інформаційні вивіски(Додаток Б, Рис.Б.1), що формують перше враження та
чітко окреслюють ідентичність інституції. М’яке контурне світло підкреслює
декоративні елементи фасаду та логотип музею, створюючи вечірню
архітектурну виразність і роблячи простір привітним та впізнаваним.
Особливим елементом є інформаційні LED-стенди(Додаток Б, Рис.Б.9)
розташовані у вхідній зоні. Вони одночасно виконують роль освітлювальних
об’єктів та носіїв актуальних повідомлень про події, виставки та заходи. Тепла
підсвітка по периметру додає їм акуратності й підсилює цілісність візуальної
концепції.
Також було застосовано локальне підсвічування дверних прорізів та
функціональних зон — гардеробу, виходу, туалетів(Додаток Б, Рис.Б.5). Світло
обрамлює двері, природно приваблюючи увагу та підсилюючи навігаційні
процеси.
34
Запропонована система світлових рішень поєднує традиційний музейний
характер із сучасною технологічністю. Вона формує цілісний, теплий, доступний
і впізнаваний простір, у якому світло стає не лише технічним елементом, а
частиною візуальної комунікації музею.
4.2. Розроблення навігаційних носіїв та інформаційних елементів
У межах проєкту було розроблено комплекс навігаційних та
інформаційних носіїв, спрямованих на формування цілісної та інтуїтивно
зрозумілої системи орієнтації у просторі Черкаського художнього музею.
Основою візуальної мови навігації стала мінімалістична графіка, світлова
підсвітка та уніфіковані піктограми, що відповідають сучасним вимогам
музейного дизайну(Додаток Б, Рис.Б.6).
Уніфікована система табличок та піктограм
Розроблені навігаційні елементи включають світлові таблички для
ключових функціональних зон:
– туалет (чоловічий та жіночий);
– сходи;
– каса;
– гардероб;
– вихід.
Графічна система табличок побудована на поєднанні простих
геометричних піктограм і контрастної типографіки. Всі знаки виконані у
єдиному стилі, що підсилює візуальну впізнаваність музею та забезпечує логічну
послідовність у сприйнятті інформації. Тепла світлова рамка навколо кожного
носія створює м’яку атмосферу та виділяє навігаційні об’єкти в просторі без
надмірної уваги.
Світлові інформаційні панелі у вестибюлі
У вхідній зоні музею були реалізовані інтегровані LED-інформаційні
панелі(Додаток Б, Рис.Б.9), які відображають актуальні виставки, події та
оголошення. Ці елементи виконують роль первинної навігації та формують
35
перше враження про музей. Підсвітка теплого спектра підкреслює архітектуру
простору й забезпечує комфортне зчитування інформації. Розміщення панелей
обрано таким чином, щоб відвідувач легко орієнтувався одразу після входу та
міг отримати повну інформацію про культурні події.
Навігаційні вказівники у зонах переходів
Для проміжних приміщень і коридорів створено серію світлових стрілок та
тактильних напрямних, які забезпечують логічний рух між залами. Їхня
стилістика узгоджена з основною навігаційною системою: стрілки виконано у
мінімалістичному стилі, а підсвітка повторює теплий контурний ефект,
використаний у сходових та експозиційних зонах.
Конструкція мобільного інформаційного стенда
Окремо розроблено мобільний переносний світловий стенд(Додаток Б,
Рис.Б.8), який може використовуватися під час тимчасових виставок, лекцій та
подій. Його конструкція дозволяє швидко змінювати інформацію й
переміщувати стенд у межах експозиційних залів. Світлова інтеграція забезпечує
чітке виділення об’єкта у просторі та підкреслює важливість контенту.
Системність та інклюзивність
Усі навігаційні рішення орієнтовані на доступність для широкої аудиторії,
включно з людьми зі зниженим зором. Контрастність, чіткі межі піктограм,
відсутність візуального шуму та зручне розташування знаків створюють
комфортні умови для користування простором.
4.3. LED-панелі та інтегровані стенди у зоні входу
Вхідна зона музею є однією з ключових точок першого контакту
відвідувача з інституцією, тому особливе значення має впровадження сучасних
інформаційних та світлових рішень, що формують виразний, структурований і
технологічно актуальний простір. Одним із центральних елементів оновленого
дизайн-проєкту стало використання LED-панелей та інтегрованих
інформаційних стендів, які поєднують навігаційну, презентаційну та
комунікаційну функції.
36
У проєкті застосовано вертикальні LED-панелі, які розміщуються поруч
із входом до музею та слугують динамічним носієм інформації. На них
відображаються афіші поточних та майбутніх виставок, візуальні анонси подій,
короткі біографічні довідки про художників та інформація про графік роботи.
Завдяки можливості оновлення контенту в реальному часі музей отримує
гнучкий інструмент комунікації, що спрощує взаємодію з відвідувачами та
підтримує актуальність інформаційного наповнення.
Особливу увагу приділено інтегрованим стендам із підсвіткою, які
виконують роль стаціонарних інформаційних модулів. Їх конструкція
передбачає використання світлової рамки, що пом’якшує сприйняття інформації
та робить стенди помітними навіть у просторі зі складним освітленням. На
подібних носіях розміщується карта музею, схема поверхів, правила
відвідування, контакти адміністрації та інші базові відомості, необхідні для
навігації.
У дизайн-рішенні також враховано принцип візуальної єдності. LED-
панелі, навігаційні таблички та стенди оформлені в одному стильовому ключі —
з використанням чіткої лінійної графіки, стриманої кольорової палітри та
впорядкованої типографіки. Це забезпечує цілісність сприйняття простору та
формує сучасну ідентичність музею.
Додатковим елементом стало впровадження динамічного світлового
акценту вздовж нижньої частини інформаційних стійок — світлових ліній, які
підсилюють структуру простору та візуально пов’язують вхідну групу з
внутрішніми маршрутами. Такі рішення не лише покращують орієнтацію
відвідувачів, а й створюють сучасний характер інтер’єру, що відповідає
актуальним тенденціям музейного дизайну.
Отже, LED-панелі та інтегровані стенди слугують важливими елементами
оновленого інформаційно-візуального середовища, забезпечуючи поєднання
технологічності, функціональності та візуальної привабливості. Їх використання
формує інноваційний образ музею та робить процес взаємодії з відвідувачем
більш доступним, зручним і динамічним.
37
4.4. Світловий маршрут пересування відвідувача
Світловий маршрут у проєкті інформаційно-візуального середовища
Черкаського художнього музею розроблено як інноваційний інструмент
орієнтації та просторової організації пересування відвідувачів. Основою рішення
стали лінійні LED-елементи, інтегровані в підлогу або низ стін, що створюють
візуально чисту та інтуїтивну траєкторію руху. Такі світлові акценти виконують
роль м’яких навігаційних підказок, не перевантажуючи простір та зберігаючи
атмосферу музейної тиші.
Маршрут починається у зоні входу, де світлові смуги підкреслюють
напрямок від дверей до рецепції та першої інформаційної панелі. Тут освітлення
має підвищену інтенсивність, що допомагає відвідувачам швидко зорієнтуватися
та визначити перший крок у музейному просторі. Плавні переходи світла
формують відчуття логічного руху, а підсвічені вертикальні елементи дублюють
основні точки уваги — карту музею, LED-стенд та навігаційні вказівники.
У внутрішніх коридорах та міжзальних переходах світловий маршрут
виконує функцію безбар’єрної орієнтації. Лінійні LED-напрямники ведуть
відвідувача від однієї зали до іншої, а колірне зонування допомагає легко
відрізняти тематичні блоки. Наприклад, тепліші світлові відтінки позначають
транзитні зони, тоді як нейтральне біле світло супроводжує основні експозиційні
маршрути.
У просторі виставкових залів світловий маршрут інтегровано так, щоб він
не відволікав від експонатів, а лише делікатно спрямовував рух. Світлові акценти
розташовано на безпечній відстані від експозицій, що зберігає музейну етику
освітлення та не впливає на збереження творів мистецтва. Тонкі LED-лінії
створюють візуальний ритм, допомагаючи формувати логічну траєкторію
перегляду експозиції — від вступного стенду до заключного інформаційного
блоку.
Завершується маршрут у зоні виходу, де світлові вказівники спрямовані на
сервісні точки: сувенірну продукцію, інформаційний стійку та вихід із музею.
38
Таке рішення забезпечує завершеність маршруту та створює відчуття чіткої
структурованості простору.
Запропонований світловий маршрут дозволяє створити сучасне,
технологічно продумане й комфортне для відвідувачів середовище. Він поєднує
естетику музейного простору з функціональністю, забезпечуючи інтуїтивність
руху, логічність перегляду експозицій та цілісність візуального досвіду музею.
4.5. Візуальне оформлення фасаду й входу до музею
Візуальне оформлення фасаду та входу до Черкаського художнього музею
є важливою частиною загальної системи інформаційно-візуального середовища,
оскільки саме ця зона формує перше враження відвідувача та задає тон
подальшої комунікації. У межах проєкту було розроблено оновлену концепцію
зовнішнього представлення музею, яка поєднує стриману естетику, сучасну
айдентику та підсилює впізнаваність інституції.
Основним елементом оформлення став центральний інформаційний
стенд ідентифікації, розміщений безпосередньо біля входу.
На фасаді також інтегровано вертикальний навігаційний модуль, який
дублює ключову інформацію та виконує роль зовнішньої орієнтації для
пішохідного потоку. Він виступає продовженням внутрішньої навігаційної
системи, зберігає єдину графічну мову та забезпечує цілісність сприйняття
бренду музею.
Крім того, у межах проєкту передбачено візуальну лінію входу –
делікатний світловий акцент, який працює як маркер входу в темний час доби.
Це рішення покращує доступність простору, підсилює архітектурний силует
будівлі та слугує стильним елементом ідентифікації музею.
Також візуальне оформлення включає використання брендових
графічних елементів, які повторюються в інтер’єрі музею: геометричні
акценти, фірмові кольори та лаконічні маркери зонування. Їх застосування на
вході створює відчуття взаємозв’язку між зовнішнім і внутрішнім простором,
роблячи комунікацію більш зрозумілою та послідовною.
39
Оновлене фасадне оформлення виконує не лише декоративну функцію, але
й підсилює інформаційну та орієнтаційну роль музею. Застосування сучасної
графічної мови, структурованих модулів та м’яких світлових рішень сприяє
формуванню відкритого, привабливого й професійного образу закладу.
4.6. Розробка сувенірної та рекламної продукції
Сувенірна та рекламна продукція є важливою складовою сучасного
музейного брендингу, адже вона не лише підтримує впізнаваність інституції, але
й розширює комунікаційні можливості музею поза межами його простору. У
межах проєкту було розроблено комплексний набір сувенірних матеріалів,
створених на основі оновленої візуальної айдентики Черкаського художнього
музею. Усі елементи виконано у єдиному стилістичному рішенні, що забезпечує
цілісність музейного образу та підсилює емоційний зв’язок відвідувача з
установою.
Ключовим елементом сувенірної лінійки став плакат(Додаток Б, Рис.Б.7),
що використовує характерні патерни та графічні модулі, створені на основі
геометричних форм, притаманних візуальному стилю музею. Він виступає не
лише інформативним носієм, але й естетичним об’єктом, що може бути
використаний як частина інтер’єру.
Конверти (Додаток Б, Рис.Б.11) продовжують цю стилістику,
застосовуючи унікальні композиції з патернів, що відображають структуру
музейної айдентики. Їхня мета — створити впізнаваний візуальний мотив, який
підкреслює індивідуальність музею і дозволяє відвідувачам зберегти елемент
свого культурного досвіду.
Блокнот(Додаток Б, Рис.Б.12) вирізняється більш гнучким застосуванням
патернів на обкладинці й демонструє можливість їх масштабування й
комбінування. Він виконує як практичну, так і промоційну функцію, адже
поєднує в собі щоденне використання та візуальну присутність стилю музею в
житті відвідувачів.
40
Футболка та шопер(Додаток Б, Рис.Б.13-14) представляють застосування
музейної айдентики у форматі мерчу. Патерни адаптовано для великих площин,
що дозволяє продемонструвати графічну мову музею на м’яких носіях. Такі
предмети сприяють популяризації музею серед молодої аудиторії, створюють
можливість для самоідентифікації та стають елементом культурної репрезентації
міста.
Важливим аспектом стало те, що вся сувенірна продукція виконана з
урахуванням принципів універсальності та адаптивності: окремі модулі
айдентики можуть змінюватися, поєднуватися або масштабуватися відповідно
до потреб дизайну, не втрачаючи стилістичної єдності. Це забезпечує гнучкість
у подальшому розвитку бренд-системи та розширенні асортименту.
Розроблена сувенірна та рекламна продукція не лише підсилює візуальний
образ музею, але й формує додаткову точку взаємодії з відвідувачем, створює
матеріальний носій досвіду, який відвідувач може забрати із собою. Таким
чином, вона сприяє зміцненню бренду музею, підвищенню його впізнаваності та
популяризації у міському та регіональному культурному просторі.
Висновки до розділу 4
У четвертому розділі було здійснено практичну реалізацію концепції
інформаційно-візуального середовища Черкаського художнього музею, що
охопила комплекс дизайнерських, навігаційних та світлових рішень.
Представлені розробки демонструють можливість сучасного переосмислення
музейного простору з урахуванням його архітектурних особливостей, культурної
цінності та потреб різних категорій відвідувачів.
Застосовані світлові рішення підтвердили важливість м’якого,
спрямованого та атмосферного освітлення у формуванні комфортного простору
для перегляду експозицій. Розроблений світловий маршрут забезпечує
інтуїтивне пересування відвідувачів та підсилює логічність експозиційних
переходів, створюючи цілісну просторову композицію.
41
Комплекс навігаційних носіїв, включно з інформаційними панелями,
піктограмами, покажчиками та адаптивними схемами, формує впорядковану
систему орієнтації, яка відповідає сучасним вимогам доступності та
інклюзивності. Створення LED-панелей та інтегрованих стендів у зоні входу
робить комунікацію музею більш динамічною, актуальною та технологічно
гнучкою.
Візуальне оформлення фасаду та входу сприяє формуванню впізнаваного
образу музею та створює перше емоційне враження для відвідувача, яке
відповідає оновленій айдентиці інституції. Розробка сувенірної та рекламної
продукції завершує цілісний комплекс, розширюючи комунікаційні можливості
музею та підтримуючи його культурний бренд поза межами експозиційних залів.
Таким чином, практичні результати, представлені у розділі, підтверджують
ефективність інтеграції сучасних дизайнерських підходів у музейне середовище
та демонструють потенціал Черкаського художнього музею для подальшого
розвитку й зміцнення своєї ролі як важливого культурного центру регіону.
42
ВИСНОВКИ
1. У процесі виконання магістерської роботи проаналізовано
теоретичні аспекти формування інформаційно-візуального середовища музею та
визначено його важливу роль у сучасній музейній комунікації. Розкрито зміст
поняття візуальної мови музею, особливості навігації, світлового дизайну й
графічних систем, що забезпечують доступність, естетику та інструментальність
музейного простору.
2. Досліджено світові та українські практики організації
інформаційних і навігаційних систем, що дало змогу визначити актуальні
тенденції розвитку музейної комунікації. Проаналізовано міжнародні кейси
мінімалістичних та цифрових рішень, а також український досвід поступової
модернізації музейних просторів, орієнтованої на інклюзивність і технологічну
доступність.
3. Проаналізовано особливості існуючого інформаційно-візуального
середовища Черкаського художнього музею та визначено ключові можливості
його розвитку. Виявлено потребу в систематизації графічних носіїв, гармонізації
стилістики, удосконаленні навігаційних елементів, модернізації світлових
рішень і доповненні простору сучасними інформаційними форматами.
4. Визначено принципи, функції та структурні компоненти сучасної
музейної навігації, які включають зручність, інклюзивність, послідовність,
візуальну єдність та мультимодальність. Сформовано теоретичну модель, що
поєднує графічну мову, світлові рішення, навігаційну систему та цифрові
інструменти в єдине інформаційно-візуальне середовище.
5. У практичній частині розроблено авторську концепцію
інформаційно-візуального середовища для Черкаського художнього музею.
Проєкт містить комплекс світлових рішень, систему навігаційних носіїв,
інтегровані LED-панелі для зони входу, світловий маршрут руху відвідувача, а
також оновлене візуальне оформлення входу й фасадної зони. Крім того,
створено серію сувенірної та рекламної продукції у єдиному стилі, що підтримує
айдентику музею та розширює можливості комунікації з аудиторією.
43
Окрему увагу приділено формуванню єдиного стильового рішення, що
дозволило впорядкувати всі елементи інформаційно-візуального середовища в
єдину систему. Створена концепція відповідає сучасним вимогам музейного
дизайну, забезпечує доступність інформації, покращує орієнтацію у просторі та
сприяє формуванню позитивного досвіду відвідування.
Проведена робота має новизну у комплексному підході до проєктування
інформаційно-візуального середовища конкретного музею. У процесі
дослідження розроблено та узагальнено таблиці, схеми, структурні моделі руху
відвідувача, аналіз світових і українських практик, елементи навігаційної
системи, світлові рішення та візуальні матеріали. Створені схеми та графічні
модулі забезпечують практичну цінність проєкту та можуть бути використані
для подальшої модернізації музейного простору.
44
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бойчук М. Дизайн і візуальна культура: теорія та практика. — Київ:
Артбук, 2020. — 264 с.
2. Бутенко Д. Основи експозиційного дизайну в сучасних музеях. — Львів:
Світ, 2019. — 188 с.
3. Ковальчук О. Візуальні комунікації в публічному просторі: навч. посіб. —
Київ: КНУКіМ, 2021. — 212 с.
4. Легенька М. Інформаційний дизайн: принципи подачі та структурування
інформації. — Харків: Видавництво ХДУ, 2018. — 176 с.
5. Логвиненко В. Музейна комунікація: теорія, практика, тенденції. — Київ:
Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2020. — 304 с.
6. Мельник І. Навігаційні системи та Wayfinding: світовий досвід. — Київ:
Основи, 2022. — 148 с.
7. Norman D. The Design of Everyday Things. — New York: MIT Press, 2013. —
368 p.
8. Lidwell W., Holden K., Butler J. Universal Principles of Design. — Beverly:
Rockport, 2010. — 272 p.
9. Calori C., Vanden-Eynden D. Signage and Wayfinding Design. — Hoboken:
Wiley, 2015. — 320 p.
10. Ambrose G., Harris P. The Visual Dictionary of Graphic Design. — London:
AVA Publishing, 2012. — 288 p.
11. Ambrose G., Harris P. Design Thinking. — London: AVA Publishing, 2010. —
188 p.
12. Wong W. Principles of Form and Design. — New York: Wiley, 1993. — 208 p.
13. Мурзина Н. Світловий дизайн в архітектурному просторі: підручник. —
Київ: УкрНДІПМ, 2017. — 196 с.
14. Пушкар І. Музейний простір і глядач: комунікаційні моделі. //
Культурологічні студії. — 2021. — № 5. — С. 45–54.
45
15. Art Museum Lighting Guidelines. — IES (Illuminating Engineering Society).
— New York, 2020. — 52 p.
16. ISO 7001: Public Information Symbols. — International Organization for
Standardization, 2019.
17. Frascara J. Communication Design: Principles, Methods, and Practice. — New
York: Allworth Press, 2015. — 240 p.
18. Kinross R. Modern Typography: An Essay in Critical History. — London:
Hyphen Press, 2010. — 240 p.
19. Tidwell J. Designing Interfaces. — Sebastopol: O’Reilly Media, 2020. — 600
p.
20. Порхун Л. Ідентичність музею як складова візуальної комунікації. // Вісник
КНУКіМ. — 2020. — № 3. — С. 33–39.
21. Roto V., Vermeeren A. Museum UX: Designing for Visitor Experience. —
Helsinki: Aalto University, 2019. — 96 p.
22. Черкаський художній музей. Офіційний сайт. — Режим доступу:
https://artmuseum.ck.ua
46
ДОДАТКИ
47
Додаток А
Аналоги
Рис.А.1. MoMA, Нью-Йорк (The Museum of Modern Art) Комплексна
система навігації та інформаційних носіїв
Рис.А.2. Powerhouse Museum (Sydney, Australia)
48
Рис.А.3. Tate Modern, Лондон, Відомий кейс музейної навігації
Рис.А.4. Deutsches Museum - Munich, Germany
49
Рис.А.5. Science Museum (London, UK)
Рис.А.6. The National Museum of Qatar (Doha, Qatar)
50
Рис.А.7. Мистецький арсенал
Рис.А.8. Мистецький арсенал
51
Рис.А.9. Друкована продукція зайдентикою NAMU
Рис.А.10. Дизайн білборду зайдентикою NAMU
52
Рис.А.11. Постер, квитки і брендова продукція Одеського художнього
музею
53
Додаток Б
Візуальні матеріали до розробленого проєкту
Рис.Б.1. Візуальне оформлення фасаду музею (нічний та денний варіант)
Рис.Б.2. Підсвітка дверей та інформаційна табличка із зазначенням
номера зали та назви експозиції
54
Рис.Б.3. Світловий маршрут (1 та 2 поверхи)
Рис.Б.4. Навігаційний покажчик «Актуальні виставки»
55
Рис.Б.5. Вертикальний навігаційний покажчик (каса, гардероб, туалет)
Рис.Б.6. Навігаційні піктограми та світлові таблички музею
56
Рис.Б.7. Розроблений інформаційний плакат для Черкаського художнього
музею
57
Рис.Б.8. Автономний переносний LED-бокс для розміщення афіш чи
інформаційних матеріалів у центральному холі
Рис.Б.9. LED-стенди для афіш
58
Рис.Б.10. Світловий постер-бокс з афішею виставки
Рис.Б.11. Дизайн фірмових конвертів
59
Рис.Б.12. Дизайн фірмового блокнота
Рис.Б.13. Дизайн фірмової футболки
60
Рис.Б.14. Дизайн фірмового шопера