Удосконалення маркетингової комунікаційної політики підприємства       (на матеріалах ТОВ «ДСВ-Україна»,           м. Київ)

Семко, Владислав Костянтинович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8835
Title:	Удосконалення маркетингової комунікаційної політики підприємства (на матеріалах ТОВ «ДСВ-Україна», м. Київ)
Authors:	Бурцева, Тетяна Іванівна Семко, Владислав Костянтинович
Keywords:	маркетингова комунікаційна політика,;просування,;комунікаційні канали.
Issue Date:	Jun-2025
Abstract:	У роботі досліджено особливості формування та вдосконалення маркетингової комунікаційної політики підприємства на прикладі ТОВ «ДСВ-Україна». Проаналізовано сучасний стан комунікацій, виявлено основні проблеми та запропоновано шляхи підвищення ефективності маркетингових інструментів. Обґрунтовано рекомендації щодо оптимізації каналів комунікації та посилення взаємодії з клієнтами.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8835
Appears in Collections:	075 Маркетинг (Маркетинг)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
КРБ_Семка В.К.pdf Restricted Access		1.28 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
Черкаський державний технологічний 
університет Факультет економіки та управління 
Кафедра економічної кібернетики та маркетингу 
 
ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА «МАРКЕТИНГ» 
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 075 «МАРКЕТИНГ 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
на тему: 
«Удосконалення маркетингової комунікаційної політики 
підприємства (на матеріалах ТОВ «ДСВ-Україна», м. Київ)» 
 
 
 
Здобувача               Семка Владислава Костянтиновича           ____________ 
 
Науковий керівник к.е.н., доцент Тетяна БУРЦЕВА    ____________  
 
 
 
Робота допущена до захисту перед 
екзаменаційною комісією з атестації здобувачів 
вищої освіти (ЕК) 
 
Завідувач кафедри: д.е.н., проф. Васильченко Л.С.    
 
 
 
 
Черкаси 2025 р. 
 
4 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП…………………………………………………………………………. 5 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ  
МАРКЕТИНГОВОЇ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ  
ПІДПРИЄМСТВА……………………………………………………………. 8 
1.1. Сутність маркетингових комунікацій та їх роль у системі управління  
підприємством………………………………………………………………… 8 
1.2. Структура маркетингової комунікаційної політики та особливості її  
формування на аграрних підприємствах……………………………………. 14 
1.3. Сучасні тенденції та підходи до удосконалення маркетингових  
комунікацій в умовах цифровізації ………………………………………….. 21 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ КОМУНІКАЦІЙНОЇ  
ПОЛІТИКИ ТОВ «ДСВ-УКРАЇНА»……………………………………….. 29 
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства……………… 29 
2.2. Оцінка маркетингового середовища підприємства …………………….. 37 
2.3. Аналіз маркетингової комунікаційної політики підприємства ТОВ  
«ДСВ-Україна»………………………………………………………………………….. 44 
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ  
КОМУНІКАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ТОВ «ДСВ-УКРАЇНА»…………….. 51 
3.1. Пропозиції щодо удосконалення маркетингової комунікаційної  
політики ТОВ «ДСВ - Україна»………………………………………………. 51 
3.2. Стратегічні напрями розвитку системи маркетингових комунікацій  
підприємства в умовах цифровізації………………………………………….. 58 
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 63 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….. 67 
ДОДАТКИ …………………………………………………………………….. 71 
 
  
5 
 
ВСТУП 
 
У сучасних умовах стрімкого розвитку ринкової економіки, глобалізації та 
посилення конкуренції, успішна діяльність будь-якого підприємства нерозривно 
пов'язана з ефективною взаємодією зі споживачами та ринком загалом. Споживач 
стає дедалі більш інформованим та вимогливим, має широкий вибір товарів і 
послуг, а також доступ до численних джерел інформації. У такій динамічній 
ситуації здатність підприємства не лише пропонувати якісний продукт, але й 
ефективно доносити його цінність до цільової аудиторії, формуючи позитивний 
імідж та стимулюючи попит, є визначальним фактором успіху. 
Саме тому удосконалення маркетингової комунікаційної політики набуває 
особливого значення як ключовий елемент досягнення конкурентних переваг та 
забезпечення сталого розвитку підприємства. Маркетингові комунікації, що 
охоплюють комплекс взаємопов’язаних інструментів, таких як реклама, 
стимулювання збуту, зв'язки з громадськістю, особистий продаж, прямий 
маркетинг та цифрові комунікації, відіграють вирішальну роль у формуванні 
попиту, підвищенні впізнаваності бренду та побудові довгострокових відносин зі 
споживачами. Ефективне управління цими інструментами дозволяє 
підприємству створити синергетичний ефект, посилюючи вплив кожного 
окремого елемента та досягаючи максимальної ефективності при мінімальних 
витратах. 
Актуальність обраної теми також зумовлена значними трансформаціями, 
що відбуваються у сфері комунікацій. Швидкий розвиток цифрових технологій, 
повсюдне поширення мережі Інтернет, соціальних медіа та мобільних пристроїв 
докорінно змінили ландшафт комунікацій. Це відкриває нові можливості для 
взаємодії зі споживачами, але водночас створює додаткові виклики, пов'язані з 
необхідністю інтеграції традиційних та цифрових каналів, персоналізації 
повідомлень, аналізу великих даних та оперативного реагування на зворотний 
зв'язок. Підприємствам необхідно постійно адаптувати свої комунікаційні 
стратегії, щоб залишатися релевантними та ефективними. 
6 
 
Теоретичні основи маркетингової комунікаційної політики широко 
висвітлені у працях провідних світових та вітчизняних науковців, таких як Ф. 
Котлер, Ж.-Ж. Ламбен, Д. Аакер, К. Келлер, а також О. Коломицевої, С. 
Ковальчук, Л.Васильченко та ін. Однак, незважаючи на значний доробок, питання 
практичної реалізації теоретичних засад та їхньої адаптації до специфічних умов 
функціонування конкретних підприємств, особливо в умовах сучасної 
економічної нестабільності та динамічних змін на ринку, залишаються 
актуальними і потребують подальшого вивчення. 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є теоретичне обґрунтування та 
розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення маркетингової 
комунікаційної політики підприємства на прикладі ТОВ «ДСВ-Україна».  
 Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: 
- узагальнити теоретичні засади формування та реалізації 
маркетингової комунікаційної політики підприємства; 
- дослідити сучасні тенденції та інноваційні підходи у сфері 
маркетингових комунікацій; 
- провести комплексну діагностику та аналіз поточного стану 
маркетингової комунікаційної політики ТОВ «ДСВ-Україна»; 
- виявити ключові проблеми та недоліки у діючій комунікаційній 
політиці підприємства; 
- розробити конкретні рекомендації щодо удосконалення 
маркетингової комунікаційної політики ТОВ «ДСВ-Україна» з урахуванням 
специфіки його діяльності, цільової аудиторії та ринкового середовища. 
Об’єктом дослідження є процес формування та реалізації маркетингової 
комунікаційної політики підприємства. 
 Предметом дослідження є особливості та напрямки удосконалення 
маркетингової комунікаційної політики ТОВ «ДСВ-Україна». 
Теоретична основа кваліфікаційної роботи бакалавра базується на 
навчальних посібниках, наукових статтях провідних вітчизняних і зарубіжних 
економістів, періодичних виданнях, а також на чинних Законах України та 
7 
 
урядових постановах. Інформаційну базу дослідження складають статистичні 
дані та звітні матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ-
Україна». 
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості 
використання розроблених рекомендацій керівництвом ТОВ «ДСВ-Україна» для 
підвищення ефективності їхньої маркетингової діяльності, зміцнення 
конкурентних позицій на ринку та досягнення стратегічних бізнес-цілей. 
Отримані висновки та пропозиції також можуть бути корисними для інших 
українських підприємств, які прагнуть оптимізувати свої комунікаційні стратегії 
в умовах сучасного ринку. 
Структура роботи: кваліфікаційна робота бакалавра складається зі вступу, 
трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. 
 
  
8 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ 
МАРКЕТИНГОВОЇ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА 
 
 
1.1. Сутність маркетингових комунікацій та їх роль у системі 
управління підприємством  
 
У сучасних умовах розвитку ринкової економіки маркетингові комунікації 
набувають дедалі більшого значення у забезпеченні ефективного 
функціонування підприємств. Посилення конкуренції, розвиток інформаційних 
технологій, зростання вимог споживачів до якості продукції та сервісу 
зумовлюють необхідність налагодження ефективної взаємодії підприємства із 
зовнішнім середовищем. У цьому контексті маркетингові комунікації 
виступають важливим інструментом формування довгострокових 
взаємовідносин із клієнтами, партнерами та іншими зацікавленими сторонами. 
Маркетингові комунікації є складовою загальної маркетингової діяльності 
підприємства та спрямовані на передачу інформації про товари, послуги, 
цінності бренду та діяльність компанії цільовим аудиторіям. Вони забезпечують 
взаємодію підприємства зі споживачами та іншими учасниками ринку, сприяють 
формуванню позитивного іміджу організації та стимулюють попит на 
продукцію. 
У науковій літературі існує значна кількість підходів до трактування 
поняття маркетингових комунікацій. Загалом їх можна розглядати як систему 
інформаційних зв’язків між підприємством та ринковим середовищем, 
спрямовану на інформування, переконання та нагадування споживачам про 
продукцію та діяльність підприємства. 
Згідно визначення Ф.Котлера, маркетингові комунікації - це сукупність 
засобів, за допомогою яких компанія інформує, переконує та нагадує 
споживачам про свої товари та бренди [16]. Згідно сучасного підходу, 
маркетингові комунікації – це комплекс інтегрованих інформаційних заходів, 
9 
 
спрямованих на формування взаємовигідних відносин між підприємством і 
споживачами [12]. 
Маркетингові комунікації виконують кілька важливих функцій. Зокрема, 
вони забезпечують передачу інформації про продукцію та послуги підприємства, 
формують позитивне сприйняття бренду, стимулюють попит та сприяють 
підтримці довгострокових взаємовідносин із клієнтами. 
У структурі маркетингової діяльності підприємства маркетингові 
комунікації виконують низку важливих функцій, які наведено в таблиці 1.1. 
Таблиця 1.1 
Основні функції маркетингових комунікацій [2; 12; 22] 
Функція Характеристика 
Забезпечує інформування споживачів про товари, послуги, характеристики 
Інформаційна 
продукції та діяльність підприємства 
Спрямована на формування позитивного ставлення до продукції та 
Переконуюча 
стимулювання купівлі 
Нагадувальна Підтримує інтерес до бренду та сприяє збереженню лояльності споживачів 
Іміджева Формує та підтримує позитивний імідж підприємства 
Забезпечує двосторонній обмін інформацією між підприємством та 
Комунікативна 
цільовими аудиторіями 
 
Система маркетингових комунікацій підприємства включає різноманітні 
інструменти та канали передачі інформації, які використовуються для 
досягнення маркетингових цілей. Традиційно до основних інструментів 
маркетингових комунікацій відносять рекламу, стимулювання збуту, зв’язки з 
громадськістю, персональний продаж та прямий маркетинг. У сучасних умовах 
значного розвитку набувають також цифрові комунікації, зокрема використання 
соціальних мереж, контент-маркетингу, email-маркетингу та інших інструментів 
онлайн-взаємодії зі споживачами (табл.1.2). 
Важливим етапом розвитку маркетингових комунікацій стала концепція 
інтегрованих маркетингових комунікацій (Integrated Marketing Communications – 
IMC). Вона передбачає узгоджене використання різних комунікаційних 
інструментів для забезпечення єдиного інформаційного повідомлення та 
формування цілісного образу підприємства в очах споживачів. Інтеграція 
10 
 
комунікацій дозволяє підвищити ефективність маркетингової діяльності, 
оптимізувати витрати на просування та забезпечити узгодженість інформаційних 
повідомлень у різних каналах комунікації.  
Таблиця 1.2 
Основні інструменти маркетингових комунікацій  
Інструмент Характеристика 
Платне неособисте представлення товарів та послуг через 
Реклама 
засоби масової інформації 
Стимулювання збуту Короткострокові заходи, спрямовані на активізацію продажів 
Персональний продаж Безпосередня взаємодія представника підприємства з покупцем 
Зв’язки з громадськістю Формування позитивного іміджу підприємства та підтримка 
(PR) довіри громадськості 
Комунікація зі споживачами безпосередньо через 
Прямий маркетинг 
персоналізовані повідомлення 
Використання інтернет-технологій, соціальних мереж, онлайн-
Цифрові комунікації 
платформ 
Джерело: [21] 
На рисунку 1.1 відображено основні етапи становлення та розвитку теорії 
інтегрованих маркетингових комунікацій (ІМК), що формувалися під впливом 
змін у ринковому середовищі, розвитку інформаційних технологій та 
трансформації поведінки споживачів. 
Початковий етап розвитку концепції ІМК пов’язаний із 1989 роком, коли 
Американська асоціація рекламних агентств уперше використала термін 
«інтегровані маркетингові комунікації». У цей період відбувалося 
переосмислення традиційних підходів до комунікаційної діяльності 
підприємств, які раніше розглядали рекламу, стимулювання збуту, зв’язки з 
громадськістю та інші інструменти просування як окремі елементи 
маркетингової діяльності. Поява поняття ІМК започаткувала новий підхід до 
управління комунікаціями, що передбачав їх комплексне та узгоджене 
використання. 
 
 
 
 
11 
 
 
Інтегровані маркетингові комунікації 
 
1989 р.  – вперше використано термін «Інтегровані маркетингові 
комунікації» Американською асоціацією рекламних агентств
1989-1995 рр. – отримує розвиток поняття ІМК, визначення 
ключових складових теорії ІМК. Поява підходу Total the line
1996-2005 рр. – поява і розвиток концепції 360 Degree 
communication в межах теорії ІМК
2006 р. – т.ч. – трансформація концепції TTL з Total the line в 
Through the line
2007 р. – т.ч. – зміщення вектора розвитку 360 Degree 
communication в бік мобільного інтернету, хмарних технологій і 
доповненої реальності
2010 р. – т.ч. – трансформація Multi-channel в Omni- channel
в ритейлі
2013 р. – т.ч. – розвиток підходу Omni-channel в теорії ІМК
––  
Рис. 1.1 Становлення і розвиток теорії інтегрованих маркетингових 
комунікацій  
Джерело: складено автором на основі [13; 30; 40]. 
 
У період 1989–1995 років відбувалося активне формування теоретичних 
засад інтегрованих маркетингових комунікацій. У цей час науковці та практики 
маркетингу визначали основні принципи інтеграції комунікаційних 
інструментів, а також розробляли концептуальні підходи до їх використання в 
діяльності підприємств. Одним із важливих результатів цього етапу стало 
формування підходу Total the Line (TTL), який передбачав комплексне 
використання різних каналів комунікації для досягнення маркетингових цілей 
[30]. 
Наступний етап розвитку теорії ІМК охоплює період 1996–2005 років і 
характеризується появою концепції 360 Degree communication. Даний підхід 
12 
 
передбачає формування комунікаційної взаємодії з клієнтами на всіх можливих 
точках контакту між підприємством і споживачем. Основною ідеєю цієї 
концепції є забезпечення цілісного інформаційного впливу на споживача через 
різні канали комунікації, що дозволяє підвищити ефективність маркетингової 
діяльності та сформувати цілісне сприйняття бренду [30]. 
Подальший розвиток інтегрованих маркетингових комунікацій пов’язаний 
із трансформацією концепції TTL у підхід Through the Line, яка почала активно 
застосовуватися після 2006 року. Цей підхід передбачає поєднання традиційних 
інструментів комунікації (ATL – above the line) із інструментами прямої взаємодії 
зі споживачами (BTL – below the line), що дозволяє забезпечити більш ефективну 
комунікаційну стратегію підприємства. 
Починаючи з 2007 року розвиток інтегрованих маркетингових комунікацій 
значною мірою визначається стрімким розвитком цифрових технологій. У цей 
період відбувається зміщення акценту в концепції 360 Degree communication у 
бік використання мобільного інтернету, хмарних технологій, соціальних мереж 
та інших цифрових платформ. Це сприяло розширенню можливостей 
комунікаційної взаємодії підприємств зі споживачами та підвищенню рівня 
персоналізації маркетингових повідомлень [2]. 
Наступним важливим етапом еволюції інтегрованих маркетингових 
комунікацій стало формування багатоканальних моделей взаємодії зі 
споживачами. Зокрема, з 2010 року активно розвивається підхід multi-channel, 
який передбачає використання декількох каналів комунікації та продажу. Згодом 
він трансформувався у концепцію omni-channel, що забезпечує інтеграцію різних 
каналів взаємодії зі споживачами в єдину систему [40]. 
З 2013 року і до теперішнього часу спостерігається подальший розвиток 
омніканального підходу у теорії інтегрованих маркетингових комунікацій. 
Даний підхід передбачає створення єдиного безперервного клієнтського досвіду 
незалежно від того, через який канал споживач взаємодіє з підприємством. 
Використання цифрових технологій, аналітики даних та автоматизації 
13 
 
комунікаційних процесів дозволяє підприємствам формувати більш 
персоналізовані та ефективні комунікаційні стратегії. 
Таким чином, еволюція інтегрованих маркетингових комунікацій 
відображає поступовий перехід від фрагментованого використання окремих 
інструментів просування до комплексної інтегрованої системи управління 
комунікаціями підприємства. Сучасні тенденції розвитку ІМК пов’язані з 
цифровізацією бізнес-процесів, розвитком омніканальних стратегій взаємодії зі 
споживачами та підвищенням ролі персоналізованих комунікацій у формуванні 
конкурентних переваг підприємств. 
У системі управління підприємством маркетингові комунікації виконують 
стратегічну роль, оскільки вони забезпечують зв’язок між підприємством та 
зовнішнім середовищем. Через комунікаційні канали підприємство отримує 
інформацію про потреби споживачів, зміну ринкових умов, дії конкурентів та 
інші фактори, що впливають на його діяльність. Отримана інформація 
використовується у процесі прийняття управлінських рішень, розробки 
маркетингової стратегії та планування розвитку підприємства. 
Роль маркетингових комунікацій у системі управління підприємством 
можна узагальнити за такими основними напрямами [6]: 
1. Формування попиту на продукцію підприємства; 
2. Створення та підтримка позитивного іміджу бренду; 
3. Забезпечення зворотного зв’язку зі споживачами; 
4. Підвищення конкурентоспроможності підприємства; 
5. Підтримка стратегічних цілей розвитку підприємства. 
Таким чином, маркетингові комунікації виступають важливим елементом 
системи управління підприємством, що забезпечує ефективну взаємодію з 
ринковим середовищем та сприяє формуванню конкурентних переваг. 
Використання сучасних комунікаційних інструментів дозволяє підприємствам 
підвищувати рівень поінформованості споживачів, формувати довгострокові 
відносини з клієнтами та ефективно просувати свою продукцію на ринку. 
 
14 
 
1.2. Структура маркетингової комунікаційної політики та особливості 
її формування на аграрних підприємствах 
 
Маркетингова комунікаційна політика є важливою складовою загальної 
стратегії підприємства, що спрямована на формування, підтримку та розвиток 
взаємовигідних відносин із цільовою аудиторією. Її головна мета полягає в 
забезпеченні ефективного інформування споживачів, формуванні позитивного 
іміджу бренду, стимулюванні попиту та підвищенні рівня лояльності клієнтів. 
Формування маркетингової комунікаційної політики передбачає 
комплексний підхід до вибору комунікаційних інструментів, визначення 
цільових аудиторій, розроблення комунікаційних повідомлень та вибору 
ефективних каналів їх поширення. У сучасних умовах особливого значення 
набуває інтеграція різних інструментів маркетингових комунікацій у єдину 
систему, що дозволяє забезпечити узгодженість інформаційних повідомлень та 
підвищити ефективність комунікаційної діяльності підприємства. 
Структура маркетингової комунікаційної політики підприємства включає 
декілька взаємопов’язаних елементів, які забезпечують реалізацію 
комунікаційної стратегії та досягнення маркетингових цілей (табл.1.3). 
Таблиця 1.3 
Основні елементи маркетингової комунікаційної  
політики підприємства  
Елемент Характеристика 
Визначення груп споживачів або партнерів, на яких спрямовані 
Цільова аудиторія 
комунікаційні заходи 
Формування поінформованості, переконання споживачів, 
Комунікаційні цілі 
стимулювання попиту, формування лояльності 
Комунікаційне 
Зміст інформації, яка передається цільовій аудиторії 
повідомлення 
Засоби передачі інформації (реклама, цифрові канали, особисті 
Канали комунікації 
контакти тощо) 
Інструменти Реклама, PR, стимулювання збуту, персональний продаж, цифрові 
комунікації комунікації 
Оцінювання Аналіз результатів комунікаційної діяльності та коригування 
ефективності комунікаційної стратегії 
Джерело: [22] 
15 
 
Структура маркетингової комунікаційної політики формується на основі 
комплексу маркетингових комунікацій, який традиційно охоплює такі основні 
інструменти: 
− Реклама — оплачена форма неособистої презентації товару, послуги 
чи ідеї через різноманітні засоби масової інформації (ТБ, радіо, преса, зовнішня 
реклама, інтернет). Основна мета реклами — швидке охоплення широкої 
аудиторії та формування впізнаваності бренду. 
− Зв’язки з громадськістю (PR) — система заходів, спрямованих на 
формування позитивного ставлення громадськості до підприємства через 
публічні комунікації, прес-релізи, соціальні ініціативи, спонсорство та 
управління репутацією. 
− Стимулювання збуту (sales promotion) — короткострокові заходи, 
спрямовані на активізацію продажів (знижки, акції, купони, подарунки, пробні 
зразки). Цей інструмент ефективний для залучення нових покупців і активізації 
споживчої активності. 
− Особистий продаж — прямий персональний контакт із потенційним 
покупцем, під час якого працівник підприємства представляє продукт, відповідає 
на запитання та формує пропозицію, максимально адаптовану до потреб клієнта. 
Цей інструмент особливо актуальний у сфері B2B і технічно складних продуктів. 
− Прямий маркетинг — адресне звернення до споживачів за 
допомогою електронної пошти, смс-повідомлень, поштових розсилок, 
телефонних дзвінків, що дозволяє створювати персоналізовані пропозиції та 
оперативно реагувати на інтерес клієнта. 
− Інтернет-маркетинг (digital marketing) — включає SEO, контент-
маркетинг, контекстну рекламу, маркетинг у соціальних мережах, email-
маркетинг та інші цифрові канали. Його перевага — у точності таргетування, 
двосторонній комунікації та можливості швидкого вимірювання результатів. 
− Івент-маркетинг — організація спеціальних заходів (презентацій, 
семінарів, виставок), що дозволяють безпосередньо представити продукцію або 
компанію цільовій аудиторії, стимулюючи емоційне сприйняття та довіру. 
16 
 
Водночас формування маркетингової комунікаційної політики має певні 
особливості залежно від галузі діяльності підприємства. Для аграрних 
підприємств характерні специфічні умови функціонування, які визначають 
особливості організації їх комунікаційної діяльності. 
По-перше, діяльність аграрних підприємств значною мірою залежить від 
природно-кліматичних умов, сезонності виробництва та циклічності аграрного 
виробництва. Це впливає на планування маркетингових комунікацій, оскільки 
основні комунікаційні заходи часто пов’язані з періодами посіву, збору врожаю 
або реалізації продукції. 
По-друге, важливою особливістю є специфіка цільових аудиторій аграрних 
підприємств. У багатьох випадках основними споживачами продукції 
виступають не кінцеві споживачі, а посередники, переробні підприємства, 
трейдери або оптові покупці. У зв’язку з цим маркетингові комунікації часто 
мають характер B2B-взаємодії, що передбачає більшу роль персональних 
контактів, переговорів, участі у спеціалізованих виставках та галузевих заходах 
[34]. 
По-третє, для аграрного сектору характерною є висока роль репутації та 
довіри між партнерами. Тому значна частина маркетингових комунікацій у цій 
сфері реалізується через довгострокові партнерські відносини, рекомендації, 
галузеві асоціації та професійні спільноти [18]. 
Маркетингові комунікації виступають ключовим інструментом 
формування попиту на агропродукцію, просування бренду підприємства, 
формування його репутації та забезпечення лояльності покупців. У реаліях 
аграрного сектору, де значну роль відіграє посередницьке середовище, грамотна 
комунікаційна політика дозволяє не лише налагодити канали збуту, а й 
вибудувати сталу взаємодію з торговельними мережами, переробними 
підприємствами та експортними структурами [18]. 
Без чіткої системи маркетингових комунікацій споживачі залишаються 
недостатньо поінформованими про наявну продукцію, її якісні характеристики, 
переваги та потенціал виробника. У такому випадку навіть 
17 
 
конкурентоспроможна агропродукція може залишатися поза межами уваги 
ринку. Ефективно організований комунікаційний процес дозволяє досягати 
п’яти основних цілей: інформування споживача, стимулювання попиту, 
диференціації товарної пропозиції, формування доданої цінності продукту та 
регулювання динаміки продажів. 
Таким чином, удосконалення маркетингової комунікаційної політики в 
аграрних підприємствах є актуальним завданням, реалізація якого забезпечує 
підвищення ринкової активності господарства, зміцнення його конкурентних 
переваг та формування довгострокових взаємин із партнерами й клієнтами. 
Маркетингова комунікаційна стратегія аграрного підприємства 
формується як похідна від загальної корпоративної стратегії та визначається 
пріоритетами розвитку на цільових ринках збуту. Відповідно, маркетингова 
стратегія трансформується у стратегічний план або у декілька стратегічних 
планів, якщо суб’єкт господарювання орієнтується на роботу з різними 
ринковими сегментами. Такі плани становлять узагальнені формулювання 
принципів і підходів, які підприємство вважає ефективними для досягнення 
поставлених маркетингових цілей у межах певного ринку. 
Зміст стратегічного підходу конкретизується в операційних планах, що 
охоплюють усі елементи маркетингового комплексу: продукт, ціну, розподіл і 
комунікації. У контексті аграрного виробництва особливого значення набуває 
чітко структурована комунікаційна політика, яка реалізується через чотири 
базові форми: рекламу, стимулювання збуту, особистий продаж і зв’язки з 
громадськістю (PR). Ефективність маркетингової комунікації забезпечується 
лише за умови її реалізації в межах узгодженого, інтегрованого комунікаційного 
плану. Якщо підприємство функціонує одночасно на декількох цільових ринках, 
необхідно формувати окремі комунікаційні програми з урахуванням 
особливостей кожного сегмента [24]. 
Зростання значущості електронної комерції та цифрового маркетингу 
відкриває перед аграрними підприємствами нові можливості для взаємодії з 
кінцевим споживачем. Цифрові платформи сприяють здійсненню прямих 
18 
 
продажів, що дозволяє агровиробникам обходити традиційних посередників, 
оптимізуючи логістику та комунікацію. При цьому відбувається формування 
прозорого інформаційного простору щодо характеристик продукції, її 
походження та застосованих екологічних практик виробництва [5]. 
Зокрема, соціальні мережі та цифрові цільові кампанії можуть бути 
ефективно використані для просування екологічно чистої та сертифікованої 
продукції, орієнтованої на свідомих споживачів, які надають перевагу сталим 
моделям споживання. Успішними є також моделі коротких ланцюгів постачання 
та локальних продовольчих систем, які задовольняють попит на продукцію 
місцевого виробництва, одночасно зменшуючи екологічне навантаження від 
транспортування та підтримуючи розвиток регіональної економіки. 
Прямі канали взаємодії, такі як фермерські ринки, програми підтримки 
агровиробників або ініціативи «від ферми до столу», сприяють поглибленню 
зв’язків між виробником і споживачем, підвищенню прозорості та формуванню 
довіри. У сучасному агропродовольчому секторі набувають поширення 
соціальні інновації, що передбачають створення альтернативних продовольчих 
мереж на основі принципів сталості, етичного виробництва та громадської 
участі. Такі моделі найчастіше реалізуються в межах низових ініціатив, що 
поєднують зусилля фермерів, споживачів і місцевих громад для створення 
ціннісно орієнтованої системи розподілу. 
Таким чином, стратегічне планування маркетингових комунікацій в 
аграрному секторі має ґрунтуватися на поєднанні традиційних і інноваційних 
підходів із фокусом на локальність, сталий розвиток і цифрову трансформацію 
каналів взаємодії. 
Часто маркетингова політика аграрних формувань страждає через 
недооцінку таких складових, як стратегічне планування бренду, реєстрація 
торговельних марок, контроль якості рекламної діяльності та послідовність 
просування. Слабкий рівень правового захисту брендів аграрної продукції 
створює ризики для суб’єктів ринку й ускладнює процес формування довіри з 
боку споживачів. Брендинг у сільському господарстві є критично важливим не 
19 
 
лише як інструмент ідентифікації товару, а й як фактор формування доданої 
цінності та джерело стабільного прибутку. 
Незважаючи на те, що кінцевою метою виробничої діяльності є реалізація 
продукції, в аграрному секторі досі спостерігається низький рівень продажів 
брендованої продукції, що ускладнює досягнення планових фінансових 
показників та створює додаткові труднощі для фермерів. У цьому контексті 
вагомого значення набуває впровадження регіональних стратегій брендингу, 
орієнтованих на підкреслення походження, автентичності та унікальних 
властивостей продукції. Аграрні бренди, які акцентують увагу на територіальній 
ідентичності, культурній спадщині та місцевих традиціях, мають більші шанси 
на успішне позиціонування та диференціацію на конкурентному ринку. 
Просування продукції місцевого виробництва та розвиток регіональних 
брендів у довгостроковій перспективі може мати позитивний вплив на 
соціально-економічний розвиток сільських територій: сприяти збереженню 
робочих місць, активізувати локальні ланцюги постачання та забезпечити додану 
вартість для регіональної економіки. Дотримання принципів сертифікації, 
екологічності та справедливої торгівлі дозволяє гарантувати справедливий 
розподіл доходу в аграрному ланцюзі та формує довіру з боку кінцевих 
споживачів. 
Особливу цінність у цьому контексті становлять схеми маркування 
географічного походження продукції та маркетингові кампанії з елементами 
сторітелінгу, які розкривають зв’язок між продуктом (наприклад, мед, картопля, 
яблука, ягоди тощо) і місцем його вирощування. Такі підходи не лише 
посилюють емоційний зв’язок із брендом, але й сприяють збереженню 
регіональної агрокультурної ідентичності. 
У сучасних умовах розвитку цифрової економіки значущості набуває 
інтеграція інтернет-комунікацій у загальну маркетингову стратегію аграрного 
підприємства. Функціональна спеціалізація в межах цифрового просування 
включає створення та оптимізацію корпоративних сайтів, розробку мобільних 
додатків, контент-маркетинг, SEO, пошукову рекламу, контекстну та 
20 
 
таргетовану рекламу, email-маркетинг, організацію електронної комерції, запуск 
онлайн-магазинів та використання вірусного маркетингу. 
Особливості маркетингових комунікацій аграрних підприємств 
узагальнено в таблиці 1.4. 
Таблиця 1.4 
Особливості маркетингових комунікацій аграрних підприємств  
Особливість Характеристика 
Комунікаційна активність залежить від циклів виробництва та 
Сезонність виробництва 
реалізації продукції 
Основна частина комунікацій спрямована на партнерів, 
B2B-орієнтація 
трейдерів та переробні підприємства 
Висока роль довіри Формування довгострокових партнерських відносин 
Обмежені маркетингові Підприємства часто використовують більш економічні 
бюджети комунікаційні інструменти 
Цифровізація аграрного Активне використання онлайн-платформ, соціальних мереж та 
сектору цифрових каналів комунікації 
Джерело: [18; 22] 
 
Таким чином, структура маркетингової комунікаційної політики аграрних 
підприємств загалом відповідає загальним принципам організації маркетингових 
комунікацій, проте має низку специфічних особливостей, зумовлених 
галузевими умовами функціонування. Урахування цих особливостей дозволяє 
аграрним підприємствам більш ефективно вибудовувати взаємодію з 
партнерами, підвищувати конкурентоспроможність та забезпечувати стабільний 
розвиток на ринку. 
Ефективна система маркетингових інтернет-комунікацій повинна бути 
інтегрована в єдину модель взаємодії із цільовою аудиторією, що передбачає 
послідовність, багатоканальність, аналітичну підтримку та зворотний зв’язок. 
Для аграрних формувань це відкриває можливості для прямої взаємодії з 
кінцевим споживачем, забезпечення прозорості збуту, підвищення 
прибутковості та зміцнення ринкових позицій. 
 
 
21 
 
1.3. Сучасні тенденції та підходи до удосконалення маркетингових 
комунікацій в умовах цифровізації 
 
Сучасний розвиток економіки характеризується активним впровадженням 
цифрових технологій у всі сфери діяльності підприємств. Цифровізація бізнес-
процесів істотно трансформує підходи до управління маркетинговою діяльністю, 
зокрема до організації маркетингових комунікацій. Зростання ролі інтернет-
технологій, мобільних пристроїв, соціальних мереж та аналітики великих даних 
сприяє формуванню нових моделей взаємодії підприємств зі споживачами. 
У сучасних умовах маркетингові комунікації поступово переходять від 
традиційних односторонніх моделей передачі інформації до інтерактивних 
форматів комунікації, що передбачають активну участь споживачів у процесі 
взаємодії з брендом. Цифрові технології створюють можливості для 
персоналізації маркетингових повідомлень, оперативного отримання зворотного 
зв’язку від клієнтів та формування довгострокових взаємовідносин із цільовими 
аудиторіями. 
Однією з ключових характеристик сучасного етапу розвитку 
маркетингових комунікацій є інтеграція цифрових каналів у загальну систему 
комунікаційної діяльності підприємства. Це передбачає використання 
комплексного підходу до управління комунікаційними процесами, який поєднує 
традиційні інструменти маркетингу з новітніми цифровими технологіями. 
У контексті цифровізації особливого значення набувають такі тенденції 
розвитку маркетингових комунікацій [35]: 
− активне використання соціальних мереж як інструменту взаємодії зі 
споживачами; 
− зростання ролі контент-маркетингу; 
− персоналізація комунікацій на основі аналізу даних; 
− використання автоматизованих систем управління маркетинговими 
комунікаціями; 
− розвиток омніканальних стратегій взаємодії зі споживачами. 
22 
 
Цифрові технології дозволяють підприємствам більш ефективно 
аналізувати поведінку споживачів, прогнозувати їхні потреби та формувати 
індивідуалізовані пропозиції. Використання сучасних аналітичних інструментів 
сприяє підвищенню ефективності маркетингових комунікацій та оптимізації 
витрат на просування продукції. 
Таблиця 1.5 
Основні тенденції розвитку маркетингових комунікацій в умовах 
цифровізації 
Тенденція Характеристика 
Перехід від традиційних каналів комунікації до онлайн-
Цифровізація комунікацій 
платформ 
Персоналізація маркетингових Використання аналітики даних для формування 
повідомлень індивідуальних пропозицій 
Омніканальні комунікації Інтеграція різних каналів взаємодії зі споживачами 
Використання CRM-систем та маркетингових 
Автоматизація маркетингу 
платформ 
Інтерактивність комунікацій Активне залучення споживачів до взаємодії з брендом 
Використання великих даних Аналіз поведінки споживачів та прогнозування попиту 
Джерело: [29; 36] 
 
Одним із найбільш важливих напрямів удосконалення маркетингових 
комунікацій є використання омніканального підходу. Омніканальні комунікації 
передбачають інтеграцію всіх каналів взаємодії підприємства зі споживачами в 
єдину систему, що забезпечує безперервність клієнтського досвіду незалежно від 
того, який канал використовується для взаємодії. 
Застосування омніканального підходу дозволяє підприємствам 
забезпечити узгодженість комунікаційних повідомлень, підвищити рівень 
задоволеності клієнтів та сформувати більш ефективну систему управління 
взаємовідносинами зі споживачами. 
У сучасних умовах важливу роль відіграє також використання соціальних 
мереж у системі маркетингових комунікацій. Соціальні платформи дозволяють 
підприємствам швидко поширювати інформацію про свою продукцію, 
отримувати зворотний зв’язок від споживачів та формувати лояльність до 
23 
 
бренду. Крім того, соціальні мережі створюють можливості для реалізації 
інструментів таргетованої реклами, що дозволяє підприємствам ефективно 
взаємодіяти з різними сегментами споживачів. 
Ще одним важливим напрямом удосконалення маркетингових комунікацій 
є використання технологій штучного інтелекту та автоматизації маркетингових 
процесів. Зокрема, сучасні CRM-системи дозволяють підприємствам 
автоматизувати процеси взаємодії з клієнтами, аналізувати їх поведінку та 
формувати персоналізовані комунікаційні стратегії.  
Отже, серед найбільш поширених цифрових інструментів маркетингових 
комунікацій можна виділити соціальні мережі, email-маркетинг, контент-
маркетинг, CRM-системи, чат-боти та таргетовану рекламу (табл. 1.6). 
Таблиця 1.6 
Сучасні цифрові інструменти маркетингових комунікацій  
Інструмент Основне призначення 
Соціальні мережі Формування взаємодії зі споживачами та просування бренду 
Email-маркетинг Персоналізована комунікація з клієнтами 
Контент-маркетинг Формування експертного іміджу підприємства 
CRM-системи Управління взаємовідносинами з клієнтами 
Чат-боти Автоматизація комунікації з клієнтами 
Таргетована реклама Просування продукції для конкретних сегментів споживачів 
Джерело: [33] 
Соціальні мережі є одним із найпоширеніших каналів цифрової 
комунікації підприємств із клієнтами. Використання таких платформ, як 
Facebook, Instagram, LinkedIn, YouTube або TikTok, дозволяє підприємствам 
формувати впізнаваність бренду, поширювати інформацію про продукцію та 
послуги, а також взаємодіяти зі споживачами у форматі відкритого діалогу. 
Соціальні мережі створюють можливості для швидкого поширення інформації, 
формування спільнот навколо бренду та підвищення рівня лояльності клієнтів. 
Email-маркетинг залишається одним із найбільш ефективних інструментів 
персоналізованої комунікації з клієнтами. Він передбачає надсилання 
інформаційних, рекламних або сервісних повідомлень на електронну пошту 
споживачів. Основними перевагами email-маркетингу є можливість сегментації 
24 
 
аудиторії, персоналізації повідомлень та оцінювання ефективності 
комунікаційних кампаній за допомогою аналітичних показників. 
Контент-маркетинг передбачає створення та поширення корисного, 
інформативного та релевантного контенту для цільової аудиторії. Його метою є 
не лише просування продукції, а й формування довіри до бренду, підвищення 
експертності компанії та формування довгострокових відносин із клієнтами. 
Контент може мати різні форми, зокрема статті, відео, інфографіку, аналітичні 
матеріали, блоги або освітні матеріали. 
CRM-системи (Customer Relationship Management) використовуються для 
управління взаємовідносинами з клієнтами. Вони дозволяють підприємствам 
накопичувати інформацію про клієнтів, аналізувати їх поведінку, планувати 
комунікаційні кампанії та автоматизувати процеси взаємодії зі споживачами. 
CRM-системи відіграють важливу роль у підвищенні ефективності 
маркетингових комунікацій, оскільки дозволяють персоналізувати 
комунікаційні повідомлення та підвищити якість обслуговування клієнтів [33]. 
Чат-боти є інструментом автоматизації комунікації з клієнтами, який 
активно використовується на вебсайтах підприємств, у мобільних додатках та 
соціальних мережах. Вони дозволяють оперативно відповідати на запити 
клієнтів, надавати інформацію про продукцію або послуги, допомагати у 
здійсненні замовлення та забезпечувати підтримку користувачів у режимі 24/7. 
Таргетована реклама є одним із найефективніших інструментів цифрового 
маркетингу, що дозволяє демонструвати рекламні повідомлення лише тим 
користувачам, які відповідають певним критеріям (вік, інтереси, професійна 
діяльність, географічне розташування тощо). Завдяки цьому підприємства 
можуть значно підвищити ефективність рекламних кампаній та оптимізувати 
витрати на просування продукції. 
Для більш системного розуміння особливостей використання зазначених 
інструментів доцільно проаналізувати їх застосування у різних сегментах ринку 
(табл. 1.7). 
 
25 
 
Таблиця 1.7 
Особливості застосування цифрових інструментів маркетингових 
комунікацій у різних сегментах ринку 
Особливості Особливості Особливості 
Інструмент 
застосування у B2C застосування у B2B застосування у B2G 
Просування бренду, 
Професійні мережі Інформування 
Соціальні взаємодія зі 
(LinkedIn), ділові громадськості, 
мережі споживачами, створення 
комунікації формування іміджу 
спільнот 
Офіційні 
Ділова комунікація, 
Email- Персоналізовані повідомлення, 
комерційні пропозиції, 
маркетинг пропозиції, акції, новини інформаційні 
інформаційні розсилки 
бюлетені 
Освітній та Аналітичні матеріали, Інформаційні 
Контент-
розважальний контент, галузеві дослідження, матеріали, звіти, 
маркетинг 
блоги, відео кейси аналітика 
Аналіз поведінки Управління Управління 
CRM- споживачів, партнерськими взаємодією з 
системи персоналізація відносинами та державними 
пропозицій продажами установами 
Онлайн-підтримка Консультації для Інформування про 
Чат-боти клієнтів, консультації, партнерів, первинна послуги та 
оформлення замовлень комунікація процедури 
Просування товарів Пошук потенційних Інформаційні 
Таргетована 
серед конкретних партнерів або кампанії або 
реклама 
сегментів споживачів корпоративних клієнтів соціальні проєкти 
Джерело: [29; 33] 
 
Аналіз представлених даних свідчить, що використання цифрових 
інструментів маркетингових комунікацій значною мірою залежить від специфіки 
ринку, на якому функціонує підприємство. У сегменті B2C основна увага 
приділяється формуванню емоційного зв’язку зі споживачами, стимулюванню 
попиту та просуванню продукції через соціальні мережі, таргетовану рекламу та 
інтерактивний контент. 
У сегменті B2B маркетингові комунікації мають більш раціональний 
характер і спрямовані на формування довгострокових партнерських відносин. У 
цьому випадку особливого значення набувають професійні комунікаційні 
26 
 
платформи, аналітичний контент, email-комунікації та CRM-системи, які 
дозволяють ефективно управляти взаємовідносинами з клієнтами. 
Сегмент B2G характеризується більш формалізованими комунікаційними 
процесами, що пов’язано зі специфікою взаємодії бізнесу з державними 
структурами. У цьому випадку комунікації мають офіційний характер і часто 
здійснюються через інформаційні платформи, офіційні повідомлення або 
спеціалізовані канали взаємодії. 
Таким чином, використання цифрових інструментів маркетингових 
комунікацій дозволяє підприємствам значно підвищити ефективність взаємодії з 
різними цільовими аудиторіями. Водночас ефективність їх застосування 
значною мірою залежить від правильного вибору комунікаційних інструментів 
відповідно до специфіки ринку та особливостей цільової аудиторії. 
У процесі цифрової трансформації економіки відбувається суттєва зміна 
підходів до організації маркетингових комунікацій. Традиційні комунікаційні 
інструменти, які протягом тривалого часу використовувалися підприємствами 
для просування продукції, поступово доповнюються або трансформуються під 
впливом цифрових технологій. Сучасні цифрові комунікації характеризуються 
вищим рівнем інтерактивності, персоналізації та оперативності передачі 
інформації, що дозволяє підприємствам ефективніше взаємодіяти зі 
споживачами. 
Для більш наочного розуміння відмінностей між традиційними та 
цифровими маркетинговими комунікаціями доцільно здійснити їх порівняльний 
аналіз за ключовими характеристиками (табл. 1.8). 
Як видно з таблиці, цифрові маркетингові комунікації мають низку 
суттєвих переваг порівняно з традиційними підходами. Насамперед вони 
забезпечують більш високий рівень інтерактивності та дозволяють 
налагоджувати двосторонній діалог між підприємством і споживачами. Це 
створює можливості для оперативного отримання зворотного зв’язку, що сприяє 
підвищенню ефективності маркетингової діяльності. 
 
27 
 
Таблиця 1.8 
Порівняння традиційних та цифрових маркетингових комунікацій 
Традиційні маркетингові 
Критерій порівняння Цифрові маркетингові комунікації 
комунікації 
Телебачення, радіо, Соціальні мережі, вебсайти, email, 
Канали комунікації друковані ЗМІ, зовнішня мобільні додатки, онлайн-
реклама платформи 
Переважно одностороння Двостороння інтерактивна взаємодія 
Характер взаємодії 
передача інформації зі споживачами 
Швидкість 
поширення Відносно повільна Миттєва або майже миттєва 
інформації 
Високий рівень персоналізації 
Рівень персоналізації Обмежений 
комунікацій 
Можливості Обмежені можливості Розширена аналітика та 
аналітики вимірювання ефективності використання великих даних 
Часто потребує значних Гнучкіші бюджети та можливість 
Вартість комунікацій 
фінансових витрат оптимізації витрат 
Широке, але менш Можливість точного таргетування 
Охоплення аудиторії 
сегментоване аудиторії 
Внесення змін потребує Можливість швидкого коригування 
Гнучкість управління 
часу комунікаційних кампаній 
Джерело: складено автором  
 
Крім того, цифрові комунікації забезпечують значно ширші можливості 
для персоналізації маркетингових повідомлень. Використання аналітики даних 
та сучасних технологій таргетування дозволяє підприємствам формувати 
індивідуалізовані пропозиції для різних сегментів споживачів, що підвищує 
результативність комунікаційних кампаній. 
Водночас традиційні маркетингові комунікації не втрачають своєї 
актуальності, оскільки вони дозволяють охоплювати широку аудиторію та 
формувати впізнаваність бренду. У сучасних умовах найбільш ефективним 
підходом є поєднання традиційних і цифрових інструментів у межах 
інтегрованої системи маркетингових комунікацій. 
Розвиток цифрових технологій суттєво трансформує комунікаційну 
політику підприємств, створюючи нові можливості для підвищення 
ефективності взаємодії зі споживачами. Використання цифрових інструментів у 
поєднанні з традиційними комунікаційними каналами дозволяє підприємствам 
28 
 
формувати комплексні комунікаційні стратегії, що сприяють підвищенню 
конкурентоспроможності та зміцненню позицій на ринку. 
Таким чином, цифровізація суттєво змінює підходи до організації 
маркетингових комунікацій підприємств. Використання сучасних цифрових 
технологій дозволяє підвищити ефективність комунікаційної діяльності, 
забезпечити персоналізацію взаємодії зі споживачами та сформувати нові 
конкурентні переваги підприємств на ринку. 
 
 
 
 
 
 
  
29 
 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ КОМУНІКАЦІЙНОЇ 
ПОЛІТИКИ ТОВ «ДСВ-УКРАЇНА» 
 
 
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства 
 
Об’єктом дослідження у даній кваліфікаційній роботі є Товариство з 
обмеженою відповідальністю «ДСВ-Україна», яке здійснює діяльність у сфері 
аграрного бізнесу та торгівлі сільськогосподарською продукцією. Підприємство 
функціонує на ринку насіннєвого матеріалу та зернових культур, забезпечуючи 
постачання продукції для сільськогосподарських виробників. 
ТОВ «ДСВ-Україна» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до 
чинного законодавства України. Згідно з даними Єдиного державного реєстру 
юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 
підприємство було засноване 26 квітня 2010 року. Юридична адреса 
підприємства: 01103, Україна, місто Київ, вулиця Товарна, будинок 1. 
Ідентифікаційний код підприємства за ЄДРПОУ — 37100542. 
Статутний капітал підприємства становить 18 290 369 гривень, що свідчить 
про достатній рівень фінансового забезпечення для здійснення господарської 
діяльності. Керівництво підприємством здійснює директор Теличко Ярослав 
Олександрович, який відповідає за стратегічне управління, координацію 
діяльності структурних підрозділів та реалізацію господарської політики 
підприємства. 
Засновником підприємства є міжнародна компанія Deutsche Saatveredelung 
AG (DSV AG), яка знаходиться у місті Ліппштадт (Німеччина). Компанія DSV є 
однією з провідних насіннєвих та селекційних установ Німеччини, яка входить 
до числа лідерів галузі. Річний обсяг її товарообігу становить близько 253 млн 
євро. Заснована майже століття тому німецькими аграріями, які наразі є її 
акціонерами, компанія має багаторічний досвід діяльності на ринку. 
30 
 
DSV здійснює повний цикл робіт у сфері насінництва: від наукових 
досліджень і селекції до розмноження, виробництва, переробки, реалізації 
насіння та надання професійного агрономічного супроводу клієнтам. 
Головний офіс підприємства розташований у місті Ліппштадт (Німеччина), 
однак його діяльність охоплює всю Європу завдяки мережі селекційно-
дослідних станцій, насіннєвих господарств, випробувальних майданчиків, філій, 
консультативних служб, а також власних переробних підприємств, логістичних 
центрів і сховищ.  
DSV активно долучається до галузевої співпраці та є членом провідних 
галузевих асоціацій: Федеральної асоціації німецьких селекціонерів рослин 
(BDP), Асоціації сприяння приватному селекційному господарству Німеччини 
(GFP), Німецького сільськогосподарського товариства (DLG) та Союзу сприяння 
розвитку олійних і білкових культур (UFOP). 
Частка засновника - DSV  - у статутному капіталі становить 100 %, що 
свідчить про повну належність підприємства іноземному інвестору. Належність 
до міжнародної групи компаній забезпечує підприємству доступ до сучасних 
технологій, інноваційних рішень у сфері селекції та виробництва насіння, а 
також сприяє інтеграції у міжнародні аграрні ринки. 
Основним видом економічної діяльності підприємства ТОВ «ДСВ-
Україна» відповідно до класифікації КВЕД є 46.21 – оптова торгівля зерном, 
необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Даний вид діяльності 
передбачає здійснення операцій з реалізації сільськогосподарської продукції, 
зокрема зернових культур та насіннєвого матеріалу, для аграрних підприємств та 
інших суб’єктів господарювання. 
Окрім основного виду діяльності, підприємство здійснює низку 
додаткових видів діяльності, що забезпечують комплексний підхід до ведення 
аграрного бізнесу. Зокрема, до них належать: 
− вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і 
насіння олійних культур; 
− вирощування інших однорічних і дворічних культур; 
31 
 
− діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим 
устаткуванням, суднами та літаками; 
− діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими 
товарами; 
− надання інформаційних послуг; 
− консультування з питань комерційної діяльності та управління; 
− проведення досліджень кон’юнктури ринку та вивчення громадської 
думки; 
− дослідження та експериментальні розробки у сфері природничих і 
технічних наук; 
− інші види професійної, наукової та технічної діяльності. 
Наявність широкого спектра видів діяльності свідчить про 
диверсифікований характер функціонування підприємства та орієнтацію на 
розвиток інноваційної складової у сфері аграрного виробництва. Особливе 
значення мають науково-дослідні та консультаційні напрямки діяльності, які 
дозволяють підприємству впроваджувати сучасні агротехнології, підвищувати 
якість продукції та забезпечувати конкурентні переваги на ринку. 
З огляду на специфіку діяльності, ТОВ «ДСВ-Україна» функціонує 
переважно у сегменті B2B, взаємодіючи з аграрними підприємствами, 
фермерськими господарствами, агрохолдингами та іншими суб’єктами 
аграрного ринку. Основними напрямами діяльності підприємства є постачання 
високоякісного насіннєвого матеріалу, консультування клієнтів щодо 
застосування сучасних агротехнологій та розвиток партнерських відносин із 
виробниками сільськогосподарської продукції. 
Таким чином, ТОВ «ДСВ-Україна» є сучасним підприємством аграрного 
сектору, яке здійснює діяльність у сфері виробництва та реалізації насіннєвого 
матеріалу і сільськогосподарської продукції. Наявність міжнародного 
засновника, диверсифікована структура діяльності та орієнтація на інновації 
створюють передумови для ефективного функціонування підприємства та 
зміцнення його позицій на аграрному ринку України.  
32 
 
Організаційна структура ТОВ «ДСВ-Україна» має лінійно-
функціональний тип управління, що дозволяє ефективно розподіляти обов’язки 
між основними структурними підрозділами (рис.2.1). 
 
Генеральний 
директор 
Відділ продажів 
Фінансовий 
та роботи з 
департамент
клієнтами 
Департамент 
HR - відділ Відділ якості 
логістики
Відділ 
Морські, авіа, 
досліджень та 
автоперевезення 
розробки 
Відділ 
Юридичний 
складської 
відділ 
логістики
Рис. 2.1. Організаційна структура ТОВ «ДСВ Україна» 
 
На чолі структури перебуває Генеральний директор, який координує 
діяльність усіх департаментів. 
До безпосереднього підпорядкування Генерального директора належать: 
1) Фінансовий департамент — відповідає за бюджетування, фінансову 
звітність і контроль витрат. 
2) Відділ продажів та роботи з клієнтами — забезпечує залучення та 
супровід клієнтів, формує політику клієнтського сервісу. 
3) Департамент логістики, який, у свою чергу, включає: 
− Підрозділ морських, авіа- та автоперевезень; 
− Відділ складської логістики. 
33 
 
− HR-відділ — виконує кадрову роботу, добір персоналу та 
організацію навчання. 
− Відділ якості — контролює якість послуг та внутрішні стандарти. 
− Відділ досліджень та розробки (R&D) — відповідає за впровадження 
інновацій та розвиток нових напрямів у сфері логістики або аграрного сегменту. 
− Юридичний відділ — здійснює правовий супровід договорів, захист 
інтересів компанії. 
Після розгляду організаційної структури управління підприємством 
доцільно проаналізувати особливості його господарської діяльності, ключові 
напрями розвитку та позиції на ринку. 
Одним із основних бюджетоутворюючих продуктів ТОВ «ДСВ-Україна» є 
насіння озимого ріпаку, реалізація якого забезпечує значну частку доходів 
підприємства. Компанія стабільно утримує лідерські позиції у цьому сегменті 
українського ринку. Згідно з результатами незалежного маркетингового 
дослідження компанії Ecosar, протягом останніх років підприємство демонструє 
стійке зростання частки ринку серед брендів DSV у натуральному вимірі. Так, у 
2020 році частка компанії становила 18,5 %, у 2021 році — 21,3 %, у 2022 році 
— 22,9 %, а у 2023 році досягла 23,6 %. Така позитивна динаміка свідчить про 
зростання попиту на продукцію підприємства, ефективність маркетингової 
політики та високу конкурентоспроможність пропонованого насіннєвого 
матеріалу. 
Важливим фактором розвитку підприємства є формування ефективної 
системи партнерських відносин із дистриб’юторами. Зокрема, у 2023 році 
відбулися зміни у структурі партнерської мережі підприємства. У зв’язку з 
виходом з ринку компанії «Агрій» було прийнято рішення про заміну одного з 
ключових дистриб’юторів. Після проведення аналізу фінансової звітності 
потенційних партнерів та оцінювання умов подальшої співпраці радою 
директорів було схвалено рішення про початок співробітництва з компанією 
«Агросем». Частка нового дистриб’ютора у реалізації профільного асортименту 
на сьогодні становить близько 15 %, що фактично відповідає обсягам співпраці 
34 
 
з попереднім партнером. При цьому умови співпраці з іншими контрагентами 
залишилися без змін, що дозволило зберегти стабільність партнерської мережі. 
Загалом ситуація в аграрному секторі України у досліджуваний період 
характеризується поступовою стабілізацією та відновленням ділової активності. 
Зменшення логістичних витрат, адаптація аграрних підприємств до умов 
воєнного стану та покращення можливостей здійснення зовнішньоекономічної 
діяльності сприяють зниженню ризиків для сільськогосподарських виробників. 
У результаті цього спостерігається активізація попиту на насіннєвий матеріал та 
інші ресурси для аграрного виробництва. 
Важливим елементом підвищення ефективності управління 
підприємством стало впровадження комплексу управлінських заходів, 
спрямованих на оптимізацію використання активів. Зокрема, у 2023 році було 
здійснено контроль та повернення частини активів, що раніше знаходилися у 
торговій мережі підприємства. За оцінками компанії, загальна вартість таких 
активів становила понад 210 тис. грн, що дозволило збільшити обсяг оборотних 
коштів підприємства. Крім того, було завершено впровадження системи 
контролю за наявністю активів у регіональних підрозділах. 
Серед стратегічно важливих напрямів розвитку підприємства слід також 
відзначити розширення науково-дослідної діяльності. Зокрема, одним із 
ключових проєктів стало відкриття нової селекційної ділянки ТОВ «ДСВ-
Україна» у с. Дубіївка Черкаської області, що сприятиме подальшому розвитку 
селекційних програм, адаптації нових сортів і гібридів до умов українського 
ринку та підвищенню конкурентоспроможності продукції. 
Загалом результати діяльності підприємства свідчать про те, що навіть в 
умовах воєнного стану ТОВ «ДСВ-Україна» змогло забезпечити стабільність 
своєї господарської діяльності, зберегти ринкові позиції та збільшити обсяги 
реалізації основних продуктів. Досягнення таких результатів стало можливим 
завдяки ефективній системі управління, налагодженій партнерській мережі та 
впровадженню сучасних управлінських рішень. 
35 
 
З метою забезпечення стабільності функціонування підприємства 
управлінський персонал постійно здійснює моніторинг безперервності 
діяльності компанії. Оцінювання проводиться на основі щоквартального аналізу 
ключових економічних показників, зокрема обсягів реалізації продукції, 
фінансових результатів, ліквідності та руху грошових коштів. Отримані 
фактичні дані зіставляються із плановими показниками та бюджетом 
підприємства, затвердженим радою директорів на початку фінансового року, що 
дозволяє своєчасно виявляти можливі відхилення та приймати відповідні 
управлінські рішення. 
Відповідно до внутрішніх аналітичних оцінок підприємства, на даний 
момент відсутні суттєві фактори, які могли б поставити під загрозу 
безперервність діяльності компанії у найближчій перспективі. Водночас 
підприємство враховує ризики, пов’язані з триваючою військовою агресією, що 
може впливати на загальну економічну ситуацію та умови функціонування 
аграрного сектору. 
З урахуванням сучасних викликів та ризиків прогнозується поступове 
відновлення і подальше зростання діяльності підприємства. Основними 
факторами, що сприятимуть зміцненню ринкових позицій ТОВ «ДСВ-Україна», 
є розширення асортименту культур і гібридів, впровадження інноваційних 
технологій управління та підвищення ефективності маркетингової політики 
підприємства. 
Для більш детального аналізу результатів господарської діяльності 
підприємства доцільно розглянути основні економічні показники його розвитку 
за останні роки. Узагальнену інформацію щодо динаміки ключових фінансово-
економічних показників ТОВ «ДСВ-Україна» наведено у таблиці 2.1. 
Фінансові показники діяльності ТОВ «ДСВ-Україна» за період 2022–2024 
років свідчать про поступове зміцнення позицій підприємства на ринку. Зокрема, 
чистий дохід від реалізації продукції зріс з 335,6 млн грн у 2022 році до 635,8 млн 
грн у 2024 році, що становить зростання на 89,4%. Це зумовлено як розширенням 
асортименту продукції, так і стабілізацією ринку збуту. 
36 
 
Таблиця 2.1 
Аналіз основних економічних показників діяльності підприємства ТОВ 
«ДСВ-Україна»  за 2022-2024 роки 
Відхилення Відхилення 
Роки аналізу 
абсолютне відносне, % 
Показники 
2023/ 2024/ 2023/ 2024/ 
2022 2023 2024 
2022 2023 2022 2023 
Чистий дохід від 
реалізації продукції 335614 553125 635841 217511 82716 64,81 14,95 
(товарів, робіт, послуг) 
Собівартість реалізованої 
продукції (товарів, робіт, 261365 465712 537015 204347 71303 78,18 15,31 
послуг) 
Валовий: прибуток 74249 87413 98826 13164 11413 17,73 13,06 
Інші операційні доходи 10754 11393 10329 639 -1064 5,94 -9,34 
Адміністративні витрати 11329 14252 16891 2923 2639 25,80 18,52 
Витрати на збут 21029 33680 46597 12651 12917 60,16 38,35 
Інші операційні витрати 38007 16394 13210 -21613 -3184 -56,87 -19,42 
Фінансовий результат від 
операційної діяльності: 14638 34480 32457 19842 -2023 135,55 -5,87 
прибуток 
Інші доходи 1061 495 930 -566 435 -53,35 87,88 
Фінансові витрати 318 370 405 52 35 16,35 9,46 
Зросли у 
Інші витрати 3313 75 1244 -3238 1169 2,26 
16 разів  
Фінансовий результат до 
12068 34530 31738 22462 -2792 186,13 -8,09 
оподаткування: прибуток 
Витрати (дохід) з податку 
-2229 -6562 -6560 -4333 2 194,39 -0,03 
на прибуток 
Чистий фінансовий 
9839 27968 25178 18129 -2790 184,26 -9,98 
результат: прибуток 
Складено та розраховано на основі: [27; 28] 
 
Водночас, собівартість реалізованої продукції зросла на 105,5% (з 261,4 
млн грн до 537 млн грн), що частково пов’язано з інфляційними процесами, 
зростанням логістичних витрат та оновленням виробничих потужностей. 
Незважаючи на це, валовий прибуток підприємства продемонстрував позитивну 
динаміку — зростання на 33% за два роки (до 98,8 млн грн у 2024 році). 
Показники операційного прибутку зросли більш ніж у 2,2 рази: з 14,6 млн 
грн у 2022 році до 32,5 млн грн у 2024 році. Це стало можливим завдяки 
ефективному контролю адміністративних та збутових витрат, а також зниженню 
інших операційних витрат на 56,9%. 
37 
 
Фінансовий результат до оподаткування збільшився з 12,1 млн грн у 2022 
році до 31,7 млн грн у 2024 році, тобто більш ніж у 2,6 раза. При цьому чистий 
фінансовий результат (прибуток після сплати податків) у 2024 році становив 25,2 
млн грн, що перевищує аналогічний показник 2022 року на 156%. 
Слід також відзначити, що в 2023 році спостерігався пік прибутковості 
(27,9 млн грн чистого прибутку), однак у 2024 році зафіксовано певне зниження 
(на 9,98%), що може бути пов’язане з макроекономічними чинниками та 
зростанням собівартості. 
Узагальнюючи, діяльність підприємства в аналізованому періоді 
характеризується стійким розвитком, ефективним управлінням витратами та 
прибутковістю. Такі результати створюють фінансове підґрунтя для реалізації 
оновленої маркетингової стратегії та посилення ринкових позицій. 
 
 
2.2. Оцінка маркетингового середовища підприємства  
 
Ефективне функціонування підприємства в сучасних умовах ринкової 
економіки значною мірою залежить від здатності керівництва своєчасно 
аналізувати та оцінювати маркетингове середовище, в якому здійснюється 
господарська діяльність. Саме маркетингове середовище формує систему 
факторів, що безпосередньо впливають на діяльність підприємства, визначає 
можливості його розвитку, рівень конкурентного тиску, особливості поведінки 
споживачів, а також перспективи реалізації продукції на ринку. В умовах 
динамічних змін економічної ситуації, посилення конкуренції та зростання 
вимог споживачів підприємствам необхідно постійно відстежувати тенденції 
розвитку ринку, аналізувати діяльність конкурентів та оцінювати власні 
конкурентні переваги. 
Систематичне оцінювання маркетингового середовища дає можливість 
підприємству своєчасно виявляти потенційні ризики та загрози, а також 
визначати нові можливості для розвитку, що у свою чергу сприяє прийняттю 
38 
 
обґрунтованих управлінських рішень. Такий аналіз дозволяє підвищити 
адаптивність підприємства до змін зовнішнього середовища, більш ефективно 
використовувати наявні ресурси та формувати конкурентні переваги на ринку. 
Крім того, результати дослідження маркетингового середовища виступають 
важливою інформаційною основою для розробки та коригування маркетингової 
стратегії підприємства. 
Одним із найбільш поширених і ефективних інструментів стратегічного 
аналізу маркетингового середовища є SWOT-аналіз. Даний метод дозволяє 
комплексно дослідити внутрішній потенціал підприємства та умови його 
функціонування у зовнішньому середовищі шляхом визначення сильних і 
слабких сторін діяльності, а також можливостей і загроз, що виникають на ринку. 
Використання SWOT-аналізу дає змогу узагальнити результати дослідження та 
визначити стратегічні напрями подальшого розвитку підприємства, спрямовані 
на посилення його конкурентних позицій. 
З метою оцінювання маркетингового середовища ТОВ «ДСВ-Україна» 
здійснено SWOT-аналіз, результати якого наведено в таблиці 2.2. 
Таблиця 2.2 
SWOT-аналіз діяльності ТОВ «ДСВ-Україна» 
Сильні сторони Слабкі сторони 
- належність до міжнародного концерну DSV - залежність від корпоративної стратегії 
A/S — високий рівень довіри та репутації на материнської компанії може обмежувати 
ринку;  гнучкість на локальному ринку;  
- широка мережа логістичних послуг: авто-, - висока конкуренція на українському ринку 
морські, авіаперевезення, складська логістики, зокрема з боку локальних 
логістика, митне оформлення;  компаній з нижчими цінами;  
- високі стандарти якості обслуговування, - залежність від зовнішніх факторів (курси 
наявність сертифікатів ISO;  валют, тарифи на пальне, воєнний стан);  
- Використання інноваційних цифрових - висока вартість обслуговування для малого 
платформ для управління логістикою та та середнього бізнесу;  
відстеження вантажів;  - обмежене представництво в деяких 
- кваліфікований персонал, системна HR- регіонах України. 
політика та навчання.  
Можливості Загрози 
- розширення складів і хабів у центральній та - ескалація воєнного конфлікту та 
західній Україні;  руйнування інфраструктури;  
- зростання попиту на B2B та e-commerce - інфляція та зростання логістичних витрат 
логістику, зокрема для аграрного сектору;  (паливо, імпортні збори);  
39 
 
- розвиток зеленої логістики та оптимізації - труднощі з залученням водіїв, перевізників 
маршрутів для клієнтів, орієнтованих на і збереженням персоналу;  
екологію;  - кібератаки та порушення безпеки даних в 
- впровадження нових IT-рішень для умовах цифровізації;  
автоматизації сервісів та CRM-систем;  - зміни митного законодавства, логістичних 
- співпраця з міжнародними партнерами з ЄС квот або санкцій. 
для розвитку експортно-імпортної логістики. 
 
Проведений стратегічний аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища 
ТОВ «ДСВ-Україна» дозволяє сформулювати наступні узагальнення щодо 
ринкових позицій та перспектив розвитку підприємства: 
1. Конкурентні переваги та ресурсний потенціал. Ключовим фактором 
стійкості компанії є її інтеграція у глобальну структуру DSV A/S, що забезпечує 
високий рівень фінансової стабільності та доступ до передових логістичних 
технологій. Поєднання диверсифікованого портфеля послуг (мультимодальні 
перевезення) із впровадженням інноваційних цифрових платформ створює 
вагомий бар’єр для конкурентів та мінімізує репутаційні ризики. 
2. Критичні зони вразливості. Слабкою стороною підприємства є певна 
інертність у прийнятті рішень через залежність від глобальної стратегії 
концерну, що в умовах воєнного стану в Україні може знижувати оперативну 
гнучкість. Висока вартість сервісу, зумовлена преміальністю бренду та 
жорстким дотриманням стандартів ISO, обмежує експансію компанії в сегменті 
малого та середнього бізнесу, який є чутливим до цінового фактору. 
3. Стратегічні вектори розвитку. Найбільш перспективним напрямом для 
ТОВ «ДСВ-Україна» є розширення інфраструктурної мережі (хабів) у західних 
регіонах України, що корелює з поточними змінами логістичних ланцюгів у бік 
ЄС. Високий потенціал має впровадження рішень «зеленої логістики» та 
автоматизація CRM-систем, що дозволить задовольнити зростаючий запит на 
екологічність та прозорість бізнес-процесів у секторах агропромисловості та e-
commerce. 
4. Оцінка зовнішніх загроз. Головні ризики для діяльності компанії мають 
екзогенний характер і пов’язані з безпековою ситуацією, макроекономічною 
нестабільністю (інфляція, паливна криза) та дефіцитом кваліфікованих кадрів. 
40 
 
Цифровізація процесів, хоч і є перевагою, водночас посилює загрози 
кібербезпеці, що вимагає додаткових інвестицій у захист даних. 
Для забезпечення подальшої конкурентоспроможності ТОВ «ДСВ-
Україна» доцільно реалізувати стратегію концентрованого зростання, 
фокусуючись на локалізації глобальних стандартів до специфічних потреб 
українського ринку та посиленні складської присутності у безпечних регіонах. 
В умовах динамічного зовнішнього середовища аграрні підприємства, 
зокрема компанії, що спеціалізуються на насінництві, мають враховувати 
широкий спектр макрофакторів, які впливають на прийняття стратегічних 
маркетингових рішень. Одним із найефективніших інструментів аналізу є 
PESTEL-аналіз, який дозволяє системно оцінити політичні, економічні, 
соціальні, технологічні, екологічні та правові чинники. Застосування цього 
інструменту до діяльності ТОВ «ДСВ-Україна» дає змогу краще зрозуміти 
зовнішнє середовище функціонування підприємства та визначити ключові 
виклики і можливості, що можуть вплинути на реалізацію маркетингової 
політики. 
Таблиця 2.3 
PEST-аналіз маркетингового середовища ТОВ «ДСВ-Україна» 
Фактор Характеристика впливу на діяльність ТОВ «ДСВ-Україна» 
P – Політичні Державна підтримка агросектору (дотації, компенсації на насіння) 
Земельна реформа та політика щодо обігу ГМО 
Воєнні дії впливають на логістику та регіональне охоплення ринку 
E – Економічні Валютні коливання (EUR/UAH) впливають на ціну імпортного насіння 
Зниження платоспроможності клієнтів в умовах кризи  
Висока вартість логістики, енергоресурсів та агровиробництва 
S – Соціальні Поширення екосвідомості серед фермерів  
Активізація дрібних і середніх фермерських господарств  
Підвищення інтересу до локального насіння з адаптацією до 
українських умов 
T – Технологічні Зростання попиту на інноваційні сорти та гібриди (посухостійкість, 
урожайність)  
Впровадження цифрових рішень: агроаплікації, CRM, дрони, 
супутниковий моніторинг  
Розвиток R&D 
41 
 
E – Екологічні Стрімке зростання вимог до сталого виробництва  
Переорієнтація на «зелені» технології в агровиробництві  
Попит на покривні культури, сидерати, органічне насіння 
L – Правові Регулювання сертифікації сортів та реєстрації нових гібридів  
Обмеження щодо використання хімічного захисту  
Угода про асоціацію з ЄС — уніфікація норм насінництва та якості 
 
Результати PESTEL-аналізу свідчать про те, що ТОВ «ДСВ-Україна» 
функціонує в умовах значного впливу політичних і економічних чинників, 
водночас з високим потенціалом використання технологічних та соціальних 
трендів. Особливо актуальними є виклики, пов’язані з політичною 
нестабільністю, логістичними бар’єрами та економічною невизначеністю на фоні 
війни. Проте впровадження інновацій, розвиток R&D, екологічний підхід та 
цифровізація відкривають нові можливості для покращення 
конкурентоспроможності компанії. Цей аналіз є підґрунтям для формування 
адаптивної маркетингової стратегії у змінному макросередовищі. 
Аналіз п’яти конкурентних сил Портера дозволяє оцінити інтенсивність 
конкуренції та привабливість ринку. Для ТОВ «ДСВ-Україна», що діє в сегменті 
селекції та продажу насіння, ключовими є чинники ринкової боротьби, загроз 
замінників, впливу постачальників і покупців, а також бар’єри для нових гравців. 
Таблиця 2.4  
Аналіз конкурентного середовища ТОВ «ДСВ-Україна» (модель Портера) 
Сила Рівень впливу Характеристика впливу на ТОВ «ДСВ-Україна» 
1 2 3 
• Пряма конкуренція з міжнародними гравцями: 
1. Ринкова 
Syngenta, Bayer, KWS, Limagrain  
конкуренція (з 
Високий • Активна боротьба за долю ринку насіння  
існуючими 
• Конкуренція за інновації, врожайність та 
компаніями) 
стійкість сортів 
• Високі бар’єри входу через потребу в R&D, 
сертифікацію сортів  
2. Загроза нових 
Середній • Поява українських стартапів у сфері 
учасників ринку 
біотехнологій  
• Доступ до агроканалів обмежений для новачків 
42 
 
Продовження таблиці 2.4 
1 2 3 
• Попит на дешевше несертифіковане насіння  
• Використання зібраного насіння з попередніх 
3. Загроза товарів-
Середній врожаїв  
замінників 
• Поява агроноу-хау від небрендованих 
постачальників 
• DSV має вертикально інтегровану структуру: 
4. Вплив Низький – селекція, виробництво, фасування  
постачальників середній • Залежність від європейської логістики та 
фітосанітарних регуляцій ЄС 
• Клієнти (фермери, агрохолдинги, 
дистриб’ютори) стають більш вимогливими  
Середній – 
5. Вплив споживачів • Висока цінова чутливість малого і середнього 
високий 
фермерства  
• Попит на агросервіс, не лише на продукцію 
 
Для ТОВ «ДСВ-Україна» ринок характеризується високим рівнем 
конкуренції з боку транснаціональних компаній, що постачають насіння, і 
помірним тиском з боку споживачів, які орієнтуються на ціну, якість та 
агротехнічну підтримку. Поява замінників та нових локальних гравців на фоні 
цифровізації агросектору створює потребу в гнучких комунікаційних стратегіях. 
Проте високий рівень вертикальної інтеграції та інноваційна селекція надає 
підприємству конкурентні переваги. 
В межах аналізу мікросередовища ТОВ «ДСВ-Україна» особлива увага 
приділяється дослідженню споживчого попиту, оскільки саме клієнти 
визначають напрями селекційної та збутової політики підприємства. 
Враховуючи специфіку діяльності компанії (оптова торгівля насінням та 
професійний консалтинг), ринок збуту класифікується як індустріальний (B2B). 
Оцінка споживачів базується на принципі високої лояльності до бренду 
DSV, що зумовлено 100-річним досвідом материнської компанії та німецькими 
стандартами якості. Для глибшого розуміння структури попиту проведено 
сегментування споживачів за критеріями масштабу діяльності, спеціалізації та 
цільового призначення продукції (табл. 2.5). 
 
43 
 
Таблиця 2.5 
Сегментування цільових груп споживачів ТОВ «ДСВ-Україна» 
Сегмент Характеристика Пріоритетні групи Ключові мотиви 
споживачів сегмента товарів та послуг вибору 
Вертикально Стабільна 
інтегровані структури Насіння кукурудзи, врожайність, 
з великими ріпаку, зернових придатність до 
Великі 
земельними банками культур; комплексний інтенсивних 
агрохолдинги 
(від 10 тис. га). технологічний технологій, 
Орієнтовані на супровід. надійність 
експорт. поставок. 
Агрономічні 
Локальні виробники 
консультації, 
Середні та малі (від 100 до 5000 га). Насіння сої, зернових, 
адаптивність 
фермерські Забезпечують кормові травосуміші 
сортів до 
господарства внутрішній ринок та для тваринництва. 
локальних 
первинну переробку. 
кліматичних умов. 
Підприємства, що Висока поживність 
Тваринницькі Спеціалізовані кормові 
спеціалізуються на кормів, вміст 
комплекси та травосуміші (силосні, 
виробництві молока та білка, оптимізація 
МТФ випасні), соя. 
м’яса. кормової бази. 
Компанії, що 
Естетичний 
Професійні займаються 
Професійні газонні вигляд, стійкість 
ландшафтні благоустроєм, 
трави (для парків, до витоптування, 
дизайнери та озелененням та 
стадіонів тощо). швидка 
девелопери будівництвом 
регенерація. 
спортивних об’єктів. 
Популярність 
Оптові посередники, бренду (DSV), 
Весь асортимент 
Дистриб’юторські що реалізують маркетингова 
насіннєвого матеріалу в 
мережі продукцію дрібним підтримка, 
брендованій упаковці. 
виробникам. гнучкість умов 
оплати. 
 
Аналіз сегментів показує, що ТОВ «ДСВ-Україна» використовує стратегію 
диференційованого маркетингу. Підприємство не просто продає товар, а 
пропонує комплексне рішення для кожного типу клієнта: 
− Для рослинництва — високоінтенсивні гібриди ріпаку та кукурудзи. 
− Для тваринництва — унікальні травосуміші, що підвищують 
рентабельність ферм. 
− Для комунального та приватного секторів — спеціалізовані газонні 
рішення. 
44 
 
Така диверсифікація споживчого портфеля дозволяє компанії зберігати 
стійкість навіть за умов коливання цін на окремі культури (наприклад, при 
падінні цін на зернові, попит може компенсуватися за рахунок сегмента 
кормовиробництва або олійних культур). Крім того, наявність у КВЕД послуг із 
консультування та наукових розробок створює додаткову вартість для 
споживачів, перетворюючи ТОВ «ДСВ-Україна» з простого постачальника на 
стратегічного партнера. 
 
 
2.3. Аналіз маркетингової комунікаційної політики підприємства ТОВ 
«ДСВ-Україна» 
 
Маркетингова комунікаційна політика ТОВ «ДСВ-Україна» є ключовим 
інструментом просування інноваційних селекційних рішень на вітчизняному 
агроринку. Враховуючи специфіку ринку B2B та високу технологічність 
продукції (насіння ріпаку, зернових, травосумішей), підприємство вибудовує 
систему комунікацій на засадах інтегрованого підходу, поєднуючи традиційні 
методи просування з новітніми цифровими інструментами. 
Основними каналами комунікаційного впливу підприємства є: 
1. Прямий маркетинг та агрономічний супровід. Це фундамент 
взаємодії, де консультації фахівців «ДСВ-Україна» безпосередньо в 
господарствах клієнтів виступають не тільки сервісом, а й каналом передачі 
цінності бренду. 
2. Цифрові комунікації (Digital-маркетинг). Офіційний веб-сайт 
компанії (https://www.dsv-ukraina.com.ua/) функціонує як потужний 
інформаційний хаб, що містить каталоги продукції, результати випробувань та 
рекомендації щодо посіву. Присутність у соціальних мережах (Facebook, 
Instagram) та на платформі YouTube (відеоогляди демо-полів, інтерв’ю з 
експертами) забезпечує оперативний зв’язок із фермерами та візуалізацію якості 
посівів. 
45 
 
3. Виставкова діяльність та івент-маркетинг. Регулярна участь у 
загальнодержавних виставках (наприклад, «AGRO») та проведення власних 
«Днів поля» дозволяє демонструвати переваги сортів DSV у реальних ґрунтово-
кліматичних умовах України. 
4. PR та робота з профільними медіа. Публікації у спеціалізованих 
виданнях, таких як «АгроЕліта» та «LandLord», формують імідж експертного 
лідера та інноватора в галузі селекції. 
Для систематизації аналізу маркетингових комунікацій ТОВ «ДСВ-
Україна» сформовано аналітичну таблицю (табл. 2.6). 
Таблиця 2.6 
Матриця оцінки інструментів маркетингових комунікацій ТОВ «ДСВ-
Україна» 
Інструмент Ефективність і 
Канали реалізації Цільова аудиторія 
комунікації стратегічна роль 
Висока: забезпечує 
Бонусні програми для Дистриб'ютори, 
Стимулювання швидке захоплення 
дистриб’юторів, акційні великі 
збуту частки ринку новими 
пропозиції на новинки. агрохолдинги. 
гібридами. 
Зв'язки з Статті в «LandLord», Власники бізнесу, Формування репутації 
громадськістю «АгроЕліта», участь у державні установи, надійного міжнародного 
(PR) конференціях. інвестори. партнера та експерта. 
Сайт (https://www.dsv- Агрономи, Забезпечує охоплення 
Інтернет- ukraina.com.ua/), менеджери із аудиторії 24/7 та швидке 
маркетинг Facebook, Instagram, закупівель, молоді інформування про зміни 
YouTube. фермери. в асортименті. 
Критично важлива: 
Дні поля, стенди на Кінцеві споживачі дозволяє візуально 
Event-
виставках «AGRO», (фермери), технічні підтвердити якість 
маркетинг 
семінари. фахівці. насіння та генетичний 
потенціал. 
Найвища: забезпечує 
Особисті зустрічі, Керівники 
Прямий укладання контрактів та 
агрономічні господарств, 
продаж довгострокову 
консультації на місцях. головні агрономи. 
лояльність. 
 
Дослідження показує, що комунікаційна стратегія ТОВ «ДСВ-Україна» 
спрямована на освітню функцію. Компанія не просто рекламує товар, а навчає 
46 
 
споживача сучасним технологіям вирощування, що підвищує цінність продукції 
в очах клієнта. 
Переваги: Високий рівень візуалізації контенту (відео на YouTube, якісні 
фото у соцмережах) та синергія онлайн-інструментів із реальними 
випробуваннями на полях. 
Перспективи: В умовах цифровізації агросектору доцільним є розвиток 
мобільних додатків для агрономічних розрахунків або впровадження чат-ботів 
для оперативної підтримки клієнтів, що дозволить ще більше персоналізувати 
комунікації. 
В сучасних умовах цифровізації агробізнесу, соціальні мережі ТОВ «ДСВ-
Україна» трансформувалися з майданчиків для іміджевої реклами на 
інструменти прямої взаємодії з кінцевим споживачем. Аналіз активності 
компанії у соціальних медіа (Facebook, Instagram, YouTube) дозволяє виділити 
специфічні особливості їхнього контент-маркетингу. 
SMM-стратегія ТОВ «ДСВ-Україна»: 
− Facebook (основний бізнес-канал): використовується для публікації 
аналітичних статей, результатів збирання врожаю в різних регіонах України та 
анонсів вебінарів. Характеризується високою залученістю професійної 
спільноти. 
− Instagram (візуалізація бренду): акцент зміщений на естетику 
агровиробництва, демонстрацію якості насіння (макрозйомка) та «живий» 
контент із виставок і полів. Це сприяє олюдненню бренду та залученню молодих 
керівників господарств. 
− YouTube (освітня платформа): канал компанії виконує роль 
відеоблогу, де провідні агрономи-консультанти розбирають технологічні 
помилки та демонструють переваги конкретних гібридів у динаміці. 
Для порівняння позицій компанії з основними конкурентами (наприклад, 
Pioneer, Syngenta, KWS), нижче наведено аналітичну таблицю медіа-
присутності. 
 
47 
 
Таблиця 2.7 
Порівняльний аналіз медіа-активності ТОВ «ДСВ-Україна» та 
конкурентів у цифровому середовищі 
Ключові конкуренти 
Критерій Перевага / Недолік 
ТОВ «ДСВ-Україна» (середньоринкове 
порівняння DSV 
значення) 
Експертно- Перевага: Формує 
Рекламно-продуктова, 
технологічна, висока вищу довіру через 
Якість контенту орієнтація на яскраві 
частка власних професійну 
промо-ролики. 
відеодосліджень. експертизу. 
Висока (відповіді Середня (часто Перевага: Створює 
агрономів у обмежена відчуття 
Інтерактивність 
коментарях, прямі формальними персонального 
ефіри). відповідями). супроводу. 
Недолік: Менша 
Щоденне оновлення в 
Частота 3–5 постів на тиждень інтенсивність 
період активних 
публікацій (сезонна циклічність). порівняно з 
продажів. 
гігантами ринку. 
Глибокі технологічні Перевага: Практична 
YouTube- Короткі рекламні 
розбори, «Польові цінність для 
активність ролики, іміджеве відео. 
репортажі». агронома. 
 
Окрім соціальних мереж, ТОВ «ДСВ-Україна» демонструє високу 
активність у друкованих та електронних виданнях. Порівняно з локальними 
постачальниками насіння, DSV інвестує у Longreads (довгі аналітичні статті) у 
виданнях «АгроЕліта» та «LandLord». 
Комунікаційна політика ТОВ «ДСВ-Україна» відрізняється від 
конкурентів стратегією «Thought Leadership» (Лідерство думок). Компанія не 
просто конкурує ціною чи обсягом реклами, а вибудовує образ інтелектуального 
партнера, який допомагає фермеру мінімізувати ризики за рахунок інноваційної 
генетики та точних знань. 
Ефективність комунікаційної політики підприємства безпосередньо 
залежить від раціонального розподілу фінансових ресурсів між різними 
каналами просування. Враховуючи стратегію «лідерства за якістю» та високу 
питому вагу консультативного продажу, в структурі маркетингового бюджету 
48 
 
ТОВ «ДСВ-Україна» переважає івент-маркетинг та пряма взаємодія зі 
споживачем (рис.2.2). 
9,7%
Event-маркетинг та 
11,2% польові випробування
Direct-маркетинг (Прямі 
38,7%
продажі)
Digital-комунікації та 
SMM
15,0% PR та реклама у 
профільних ЗМІ
Стимулювання збуту
25,4%
 
Рис.2.2. Структура бюджету маркетингових комунікацій  
ТОВ «ДСВ-Україна» (за даними 2024 року) 
 
 Event-маркетинг та польові випробування включає витрати на організацію 
«Днів поля», участь у виставках AGRO, утримання демо-ділянок. Direct-
маркетинг (прямі продажі) – це витрати на відрядження агрономів-
консультантів, проведення локальних семінарів у господарствах. В статтю 
витрат «Digital-комунікації та SMM» входить підтримка сайту, SEO-оптимізація, 
таргет у соцмережах, створення відеоконтенту для YouTube. PR та реклама у 
профільних ЗМІ містить витрати на публікації в авторитетних галузевих 
журналах, друк іміджевих каталогів та буклетів. І стаття «стимулювання збуту» 
містить витрати на  дилерські конференції, мерчандайзинг, сувенірну продукція 
для партнерів.  
Аналіз структури бюджету дозволяє зробити наступні висновки щодо 
пріоритетів маркетингової діяльності ТОВ «ДСВ-Україна»: 
1. Домінування «польового» маркетингу (39%): Найбільша частка 
витрат спрямована на заходи, що дозволяють продемонструвати товар у дії. Для 
насіннєвої компанії це найбільш виправдані інвестиції, оскільки аграрії 
49 
 
приймають рішення про покупку переважно після візуального огляду врожаю на 
демо-полях. 
2. Висока роль персональних комунікацій (25%): Чверть бюджету 
витрачається на пряму взаємодію. Це підкреслює статус компанії як експертного 
партнера, де консультація фахівця є частиною ціннісної пропозиції продукту. 
3. Оптимізація Digital-витрат (15%): Частка цифрових комунікацій є 
стабільною і відповідає сучасним трендам. Це порівняно недорогий, але 
високоефективний канал підтримки впізнаваності бренду в міжсезоння. 
4. Ефективність PR (11%): Орієнтація на елітні аграрні видання 
дозволяє компанії підтримувати імідж експерта при відносно невеликих 
витратах порівняно з масовою рекламою. 
Сформована модель розподілу витрат свідчить про прагматичний підхід 
підприємства. Компанія мінімізує витрати на нецільову рекламу, фокусуючись 
на інструментах, які мають найвищий коефіцієнт конверсії в аграрному секторі 
— демонстраційних заходах та фахових консультаціях. 
Для узагальнення результатів дослідження комунікаційної діяльності 
підприємства та визначення його стратегічних перспектив у цифровому та 
медійному просторі, було проведено SWOT-аналіз (табл. 2.8). Цей інструмент 
дозволяє чітко розмежувати внутрішні можливості компанії та зовнішні виклики 
аграрного ринку. 
Таблиця 2.8 
SWOT-матриця комунікаційної політики ТОВ «ДСВ-Україна» 
Сильні сторони (Strengths) Слабкі сторони (Weaknesses) 
1. Високий авторитет бренду DSV як 
світового експерта. 1. Менша частота публікацій у соцмережах 
2. Якісний експертний відеоконтент на порівняно з агресивними конкурентами. 
YouTube. 2. Контент переважно орієнтований на 
3. Тісна співпраця з провідними професіоналів, що може бути складним для 
галузевими медіа («LandLord», початківців. 
«АгроЕліта»). 3. Висока вартість залучення одного клієнта 
4. Прямий контакт із клієнтами через через преміум-канали. 
«Дні поля». 
Можливості (Opportunities) Загрози (Threats) 
1. Впровадження інструментів штучного 1. Висока конкуренція за увагу аудиторії в 
інтелекту для персоналізації розсилок. Digital-просторі. 
50 
 
2. Розвиток мобільного додатка для 2. Можливі кібератаки на інформаційні ресурси 
агрономічних консультацій. компанії. 
3. Зростання попиту на вебінари та 3. Зниження ефективності традиційних 
онлайн-навчання серед фермерів. виставок через безпекові ризики. 
 
Підсумовуючи аналіз маркетингової комунікаційної політики ТОВ «ДСВ-
Україна», можна стверджувати, що вона характеризується високим 
професіоналізмом та чіткою орієнтацією на передачу технологічного досвіду. 
Компанія успішно трансформувала складні наукові дані селекції у доступний та 
візуально привабливий контент для аграріїв. 
Таким чином, маркетингова комунікаційна політика ТОВ «ДСВ-Україна» 
є збалансованою, професійно орієнтованою та відповідає міжнародним 
стандартам бренду DSV, що дозволяє підприємству ефективно конкурувати на 
складному та насиченому ринку насіннєвого матеріалу. 
Основним вектором подальшого розвитку має стати діджиталізація 
клієнтського досвіду. В умовах обмеження фізичних контактів (через воєнний 
стан або логістичні труднощі), цифрові канали – сайт та соцмережі – стають 
критично важливими точками дотику. Компанії доцільно посилити 
інтерактивність своїх ресурсів (чат-боти, калькулятори врожайності), щоб не 
тільки інформувати споживача, а й супроводжувати його на всіх етапах 
прийняття рішення про покупку. 
 
 
 
  
51 
 
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ 
КОМУНІКАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ТОВ «ДСВ-УКРАЇНА» 
 
 
3.1. Пропозиції щодо удосконалення маркетингової комунікаційної 
політики ТОВ «ДСВ - Україна» 
 
В умовах посилення конкуренції на аграрному ринку та активної 
цифровізації економіки маркетингові комунікації стають одним із ключових 
інструментів формування конкурентних переваг підприємства. Сучасний 
споживач, зокрема представники аграрного бізнесу, отримує значний обсяг 
інформації через різноманітні комунікаційні канали — як традиційні, так і 
цифрові. У таких умовах ефективність маркетингової діяльності підприємства 
значною мірою залежить від здатності формувати цілісну, узгоджену та 
стратегічно орієнтовану систему комунікацій, яка забезпечує не лише 
інформування потенційних клієнтів, але й формування довгострокових 
партнерських відносин. 
Проведений у попередніх розділах аналіз діяльності ТОВ «ДСВ-Україна» 
показав, що підприємство має стабільні позиції на ринку насіннєвого матеріалу, 
проте подальший розвиток потребує удосконалення маркетингової 
комунікаційної політики, зокрема шляхом активнішого використання цифрових 
інструментів взаємодії з клієнтами, підвищення рівня персоналізації комунікацій 
та посилення брендингу компанії у професійному аграрному середовищі. 
У зв’язку з цим доцільним є формування оновленої комунікаційної 
політики підприємства, яка має бути спрямована на підвищення ефективності 
взаємодії з цільовими сегментами ринку та зміцнення конкурентних позицій 
підприємства. 
Стратегічною метою оновленої комунікаційної політики ТОВ «ДСВ-
Україна» є забезпечення стійкого зростання частки ринку насіння зернових та 
кормових культур в Україні шляхом впровадження інноваційних 
52 
 
комунікаційних інструментів, посилення бренду компанії, оптимізації 
маркетингових каналів взаємодії та зміцнення довгострокових відносин з 
клієнтами. 
Досягнення цієї мети передбачає реалізацію комплексу взаємопов’язаних 
маркетингових заходів, спрямованих на підвищення рівня впізнаваності бренду, 
формування позитивного іміджу компанії та активізацію попиту на продукцію 
підприємства. 
Комунікаційна політика підприємства повинна враховувати особливості 
різних категорій споживачів, що функціонують на аграрному ринку. Основними 
цільовими сегментами для ТОВ «ДСВ-Україна» є: 
− великі аграрні підприємства та агрохолдинги із земельним банком понад 
5000 га, які виступають ключовими споживачами насіннєвого матеріалу та 
орієнтуються на високотехнологічні рішення у рослинництві; 
− середні фермерські господарства, які формують значну частину 
внутрішнього попиту на насіння та потребують якісної консультаційної 
підтримки; 
− дистриб’ютори та агродилери, які виконують функцію посередників у 
процесі реалізації продукції та забезпечують доступ підприємства до 
регіональних ринків. 
Ефективна комунікаційна стратегія повинна передбачати 
диференційований підхід до кожного сегмента, враховуючи специфіку їхніх 
потреб, масштаб діяльності та особливості прийняття управлінських рішень. 
Важливою складовою комунікаційної політики є формування чіткого 
позиціонування бренду на ринку. Бренд DSV позиціонується як інноваційний 
виробник насіннєвого матеріалу європейської якості, адаптованого до 
кліматичних та агротехнологічних умов України. 
Ключовими цінностями бренду виступають: 
− надійність — стабільна якість продукції та передбачувані результати 
врожайності; 
− інноваційність — використання сучасних селекційних технологій; 
53 
 
− агросервіс — професійна консультаційна підтримка клієнтів; 
− технологічність — впровадження сучасних агрономічних рішень; 
− висока врожайність — орієнтація на економічну ефективність 
виробництва. 
Таке позиціонування дозволяє формувати довіру до бренду серед 
професійної аграрної спільноти та підкреслювати експертність компанії у сфері 
насінництва. 
Реалізація оновленої комунікаційної політики передбачає впровадження 
комплексу маркетингових заходів, які охоплюють різні аспекти діяльності 
підприємства. Основні стратегічні напрями наведено у таблиці 3.1. 
Таблиця 3.1 
Стратегічні напрями реалізації комунікаційної стратегії ТОВ «ДСВ-
Україна» 
Напрям Зміст заходів 
Розширення асортименту адаптованих сортів і гібридів, акцент на 
Продуктова 
сидеральні культури, адаптація насіннєвого матеріалу до 
стратегія 
кліматичних умов різних регіонів України 
Диференційоване ціноутворення для різних сегментів клієнтів, 
Цінова стратегія впровадження сезонних акцій та гнучкої системи знижок для 
постійних партнерів 
Розширення використання цифрових інструментів: персоналізовані 
Комунікаційна 
email-розсилки, SEO-оптимізація сайту, інтеграція маркетингових 
стратегія 
каналів із CRM-системою 
Активна участь у галузевих заходах (АГРО, ІнтерАгро, польові дні), 
Участь у виставках 
організація демонстраційних посівів та регіональних зустрічей із 
та івентах 
фермерами 
Післяпродажний Надання агрономічних консультацій, створення цифрового сервісу з 
супровід рекомендаціями щодо догляду за культурами 
Розвиток Створення онлайн-платформи для дилерів, впровадження бонусних 
партнерства програм для партнерів 
Формування Створення професійних спільнот у соціальних мережах, Telegram-
спільноти каналу для аграріїв, поширення практичних кейсів клієнтів 
 
Особливе значення у межах оновленої комунікаційної політики 
відводиться діджиталізації маркетингових комунікацій. Зокрема, пропонується 
активізувати використання таких інструментів: 
54 
 
− персоналізовані email-розсилки з рекомендаціями щодо вирощування 
культур; 
− SEO-оптимізацію корпоративного сайту для підвищення його видимості у 
пошукових системах; 
− використання інфлюенс-маркетингу шляхом співпраці з популярними 
агроблогерами; 
− створення відеоконтенту з демонстраційних полів; 
− формування онлайн-спільнот аграріїв у соціальних мережах. 
Застосування таких інструментів дозволить значно підвищити 
ефективність комунікації з потенційними клієнтами та забезпечити ширше 
охоплення цільової аудиторії. 
Для оцінювання результативності реалізації комунікаційної політики 
доцільно використовувати систему ключових показників ефективності: 
− зростання частки ринку в цільових культурах на 10 % протягом двох років; 
− збільшення кількості нових B2B-контрактів з агрохолдингами на 15 % 
щороку; 
− підвищення рівня впізнаваності бренду понад 60 %; 
− забезпечення частки повторних покупок на рівні понад 70 %. 
Реалізація запропонованих заходів потребує відповідного фінансового 
забезпечення. Орієнтовну структуру витрат наведено у таблиці 3.2. 
Таблиця 3.2 
Фінансове забезпечення реалізації запропонованих маркетингових заходів 
Орієнтовна сума, 
Стаття витрат Коментар 
грн 
Реклама у соціальних Цільова рекламна кампанія протягом 
300 000 
мережах сезону 
Організація стендів, логістика, друкована 
Участь у виставках 250 000 
продукція 
Створення відеоконтенту 100 000 Відео з демонстраційних полів 
Агрономічні консультації, CRM-
Післяпродажний супровід 120 000 
підтримка 
Програма лояльності 80 000 Бонуси та заохочення клієнтів 
Онлайн-платформа для 
150 000 Розробка та технічна підтримка 
дилерів 
55 
 
Інфлюенс-маркетинг 70 000 Співпраця з агроблогерами 
SEO-оптимізація сайту 60 000 SEO-аудит та оптимізація 
Загальна сума 1 130 000 — 
 
Очікується, що реалізація запропонованих заходів дозволить забезпечити 
зростання обсягів продажів на 15–20 % протягом першого року, а також 
підвищити рівень лояльності клієнтів та зміцнити ринкові позиції підприємства. 
Таким чином, оновлена комунікаційна політика ТОВ «ДСВ-Україна» 
базується на інтеграції традиційних маркетингових інструментів із сучасними 
цифровими технологіями. Її реалізація сприятиме підвищенню ефективності 
взаємодії з клієнтами, посиленню бренду компанії та формуванню стійких 
конкурентних переваг на ринку насіннєвого матеріалу. 
Реалізація запропонованої комунікаційної політики ТОВ «ДСВ-Україна» 
потребує відповідних фінансових ресурсів. Загальний обсяг інвестицій у 
маркетингові комунікації становить 1 130 000 грн, що включає витрати на 
цифрове просування, участь у виставках, створення відеоконтенту, розвиток 
партнерської платформи та програму лояльності. 
З метою оцінювання економічної доцільності реалізації запропонованих 
заходів проведено аналіз їх ефективності із застосуванням показників 
інвестиційної оцінки, зокрема: 
− чистої приведеної вартості (NPV), 
− індексу прибутковості (PI), 
− рентабельності інвестицій (ROI), 
− періоду окупності інвестицій (Payback Period). 
Базою для прогнозних розрахунків виступили фактичні фінансові 
результати діяльності підприємства за 2024 рік, відповідно до яких чистий 
прибуток ТОВ «ДСВ-Україна» становив 25 178 тис. грн. 
Запропоновані маркетингові заходи передбачають зростання обсягів 
продажів на 15–20 %, що відповідно сприятиме підвищенню прибутковості 
підприємства. 
56 
 
Для розрахунків прийнято консервативний сценарій — 15 % зростання 
чистого прибутку. 
Прогнозований приріст прибутку визначається за формулою: 
                                  ΔP=P2024×g                                              (3.1) 
Де P2024 — чистий прибуток підприємства у 2024 році; 
g — прогнозований темп зростання. 
ΔP=25 178 000 × 0,15 =3776700 грн. 
Таким чином, очікуваний додатковий прибуток підприємства становитиме 
3,78 млн грн на рік. 
Наступним кроком буде прогноз грошових потоків. Для оцінки 
ефективності проєкту прийнято горизонт планування 3 роки, що відповідає 
середньому циклу маркетингових інвестицій (табл.3.3). 
Таблиця 3.3 
Прогноз грошових потоків від реалізації запропонованих заходів 
Рік Грошовий потік, грн 
0 (інвестиції) -1 130 000 
1 3 776 700 
2 3 776 700 
3 3 776 700 
 
Розрахунок чистої приведеної вартості (NPV) 
Чиста приведена вартість визначається за формулою: 
������
                                     ������ = ∑ − ��                                              (3.2) 
(1+��)��
 
де CFt — грошовий потік у році t; 
r — ставка дисконту; 
I — обсяг початкових інвестицій. 
Для розрахунку прийнято ставку дисконту 18 %, що відповідає середній 
вартості капіталу та ризикам аграрного сектору. 
Розрахунок: 
57 
 
1 рік = 3 776 700 / 1,18 = 3 200 593 
2 рік = 3 776 700 / 1,182 = 2 712 367 
3 рік = 3 776 700 / 1,183 = 2 299 461 
Сума дисконтованих потоків = 8 212 421 грн. 
Тоді: NPV = 8 212 421−1 130 000 = 7 082 421 грн 
Отримане значення NPV > 0, що свідчить про високу економічну 
доцільність реалізації запропонованих заходів. 
Розрахунок індексу прибутковості (PI). 
Індекс прибутковості визначається як відношення приведених доходів до 
інвестицій: 
                                            PI= ∑PV / I                                                      (3.3) 
 
PI = 8 212 421 / 1 130 000 = 7,27  
Оскільки PI > 1, проєкт є економічно ефективним. 
Розрахунок рентабельності інвестицій (ROI) 
 ROI = Чистий приріст прибутку / Інвестиції × 100%                             (3.4) 
ROI = 3 776 700 / 1 130 000×100 = 334%  
Отже, кожна гривня інвестицій у маркетингові комунікації потенційно 
приносить 3,34 грн додаткового прибутку. 
Період окупності визначається як відношення інвестицій до річного 
приросту прибутку. 
                                       PP = I / CF                                                            (3.5) 
PP = 1 130 000 / 3 776 700 = 0,30 року  
Тобто інвестиції окупляться приблизно за 3–4 місяці. 
Узагальнені результати розрахунків наведено в таблиці 3.4. 
Отримані результати свідчать про високу економічну ефективність 
запропонованих заходів щодо удосконалення маркетингової комунікаційної 
політики ТОВ «ДСВ-Україна». Розрахунки показали, що інвестиції у розмірі 1,13 
млн. грн. можуть забезпечити значний приріст прибутку підприємства та 
окупитися протягом першого року реалізації проєкту. 
58 
 
Таблиця 3.4 
Показники економічної ефективності комунікаційної стратегії 
Показник Значення 
Інвестиції 1 130 000 грн 
Очікуваний приріст прибутку 3 776 700 грн 
NPV 7 082 421 грн 
PI 7,27 
ROI 334 % 
Період окупності 0,3 року 
 
Позитивне значення чистої приведеної вартості, високий індекс 
прибутковості та значний рівень рентабельності інвестицій підтверджують 
доцільність впровадження запропонованої комунікаційної стратегії. Реалізація 
зазначених заходів дозволить підприємству збільшити обсяги реалізації 
продукції та посилити ринкові позиції бренду, розширити клієнтську базу та 
підвищити ефективність взаємодії з партнерами. 
 
 
3.2. Стратегічні напрями розвитку системи маркетингових 
комунікацій підприємства в умовах цифровізації 
 
Ефективне удосконалення маркетингової комунікаційної політики 
підприємства потребує не тільки впровадження окремих інструментів та заходів, 
але й формування довгострокового бачення розвитку системи комунікацій в 
умовах цифрової трансформації економіки. Запропоновані у підрозділі 3.1 
заходи спрямовані на підвищення ефективності взаємодії підприємства з 
клієнтами, оптимізацію каналів комунікації та зміцнення ринкових позицій ТОВ 
«ДСВ-Україна». Водночас для забезпечення стійкого конкурентного розвитку 
необхідно визначити стратегічні напрями подальшої трансформації 
маркетингових комунікацій підприємства. 
Формування стратегічних орієнтирів розвитку комунікаційної системи 
підприємства дозволяє узгодити впровадження окремих маркетингових 
59 
 
інструментів із довгостроковими цілями розвитку компанії, а також забезпечити 
комплексний підхід до використання сучасних цифрових технологій у взаємодії 
з клієнтами. У сучасних умовах цифровізації аграрного сектору особливого 
значення набуває інтеграція традиційних маркетингових комунікацій із 
цифровими платформами, що дозволяє підвищити оперативність обміну 
інформацією, персоналізувати взаємодію зі споживачами та розширити 
охоплення цільової аудиторії. 
У зв’язку з цим доцільним є визначення стратегічних напрямів розвитку 
системи маркетингових комунікацій ТОВ «ДСВ-Україна», які забезпечать 
довгострокове підвищення ефективності комунікаційної діяльності 
підприємства та зміцнення його конкурентних позицій на ринку насіннєвого 
матеріалу. 
На основі проведеного в другому розділі кваліфікаційної роботи SWOT-
аналізу встановлено, що попри високу експертність контенту, ТОВ «ДСВ-
Україна» потребує модернізації інструментів взаємодії з клієнтами для 
підвищення оперативності та охоплення ринку. Пріоритетним напрямом 
удосконалення маркетингової комунікаційної політики має стати перехід від 
моделі «інформування» до моделі «цифрового партнерства». 
Основними векторами розвитку комунікацій пропонується визначити: 
1. Персоналізація клієнтського досвіду через впровадження CRM-
маркетингу. 
2. Посилення інтерактивності цифрових каналів (впровадження AI-чат-
ботів та калькуляторів). 
3. Гібридний формат івент-маркетингу (поєднання фізичних «Днів 
поля» з VR/AR-трансляціями для клієнтів із віддалених або небезпечних 
регіонів). 
Для реалізації стратегічних орієнтирів пропонується впровадження 
проєкту «DSV Digital Agronomist». Це інтегрована система комунікацій, що 
включає мобільний додаток та інтелектуального чат-бота у месенджерах 
(Telegram/Viber). 
60 
 
Ключові функції проєкту: 
− Інтелектуальний підбір гібридів: автоматизована система опитування 
клієнта щодо типу ґрунту та кліматичної зони з наступною рекомендацією 
конкретного сорту DSV. 
− Сповіщення про технологічні терміни: розсилка нагадувань про 
оптимальні фази внесення добрив або засобів захисту для висіяних 
гібридів. 
− Direct-канал зв’язку: можливість миттєвого надсилання фото проблемної 
ділянки поля експерту компанії для отримання консультації. 
Обґрунтуємо доцільність запропонованих заходів через очікуваний 
розподіл бюджету на їх впровадження та прогнозований ефект (таблиця 3.5). 
Таблиця 3.5 
Проєктний план удосконалення комунікаційної політики  
ТОВ «ДСВ-Україна» 
Частка витрат 
у межах Прогнозний 
Захід Зміст активності 
бюджету маркетинговий ефект 
розвитку 
Запуск AI-чат- Скорочення часу 
Розробка та інтеграція 
бота та обробки запитів на 40%, 
системи автоматичних 35% 
мобільного зростання лояльності 
консультацій 24/7. 
сервісу клієнтів. 
Створення Створення віртуальних Охоплення фермерів, які 
контенту у турів демо-полями для 25% не мають змоги відвідати 
форматі 360° / VR дистанційного огляду. заходи фізично. 
Впровадження системи 
Збільшення конверсії з 
Автоматизація сегментованих e-mail та 
20% повторних продажів на 
CRM-маркетингу SMS розсилок під 
15–20%. 
конкретне господарство. 
Стимулювання успішних Зниження вартості 
Програма 
фермерів ділитися залучення нового ліда за 
«Амбасадори 20% 
досвідом у соцмережах рахунок «сарафанного 
DSV» 
(User-generated content). радіо» в Digital. 
 
Першочерговим кроком є розробка та впровадження інтелектуальної 
платформи «DSV Digital Agronomist». Даний захід передбачає створення 
багатофункціонального мобільного сервісу та нейромережевого чат-бота, що 
функціонуватиме у звичних для вітчизняного користувача месенджерах. На 
61 
 
відміну від стандартних інформаційних ресурсів, ця система будується на 
принципах штучного інтелекту, що дозволяє автоматизувати процес 
агрономічного консультування. Реалізація цього етапу починається з 
оцифрування масиву наукових даних материнської компанії DSV AG та їх 
адаптації до українських ґрунтово-кліматичних зон. У результаті споживач 
отримує можливість миттєвого підбору гібридів та отримання рекомендацій 
щодо технології вирощування у режимі 24/7, що критично важливо в пікові 
періоди польових робіт. 
Логічним доповненням цифрової платформи виступає впровадження 
технологій візуалізації досвіду у форматі 360° та VR. У сучасних умовах, коли 
фізичний доступ до демонстраційних майданчиків може бути обмежений 
безпековими або логістичними факторами, створення віртуальних демо-полів 
дозволяє зберегти ефект присутності. Цей захід передбачає проведення 
панорамних зйомок на ключових етапах вегетації рослин, що згодом 
інтегруються в інтерактивну карту на офіційному сайті підприємства. Таким 
чином, потенційний покупець отримує змогу детально вивчити стан посівів, 
архітектоніку рослин та генетичний потенціал сортів дистанційно. Це не лише 
розширює географію комунікаційного впливу, а й зміцнює імідж ТОВ «ДСВ-
Україна» як інноваційного лідера галузі. 
Для забезпечення високої точності та персоналізації вищезазначених 
інструментів необхідна докорінна автоматизація CRM-маркетингу. Цей етап 
спрямований на перехід від масових комунікацій до побудови індивідуальних 
тригерних ланцюжків. Завдяки інтеграції CRM із внутрішніми обліковими 
системами, підприємство отримує змогу супроводжувати клієнта на кожному 
етапі — від моменту відвантаження насіння до збирання врожаю. 
Автоматизована система самостійно генеруватиме нагадування про необхідність 
проведення технологічних операцій (наприклад, підживлення чи захисту), 
базуючись на конкретному гібриді та даті його висіву в конкретному 
господарстві. Така персоналізація значно підвищує рівень лояльності споживачів 
та стимулює повторні продажі. 
62 
 
Кінцевим етапом модернізації системи є запуск програми «Амбасадори 
DSV», яка покликана перевести експертний контент у площину соціальних 
доказів. Залучення прогресивних фермерів до створення партнерського контенту 
(User-generated content) дозволяє компанії використовувати силу 
«горизонтальних» комунікацій. Амбасадори, отримуючи технічну та 
консультаційну підтримку від ТОВ «ДСВ-Україна», стають ретрансляторами 
успішного досвіду використання німецької генетики у реальних виробничих 
умовах. Це створює синергетичний ефект: цифрові інструменти забезпечують 
швидкість та точність комунікації, а програма амбасадорів додає їй емоційної 
достовірності та практичного підтвердження. 
Запропонований комплекс заходів формує замкнену екосистему 
маркетингових комунікацій, де кожен елемент підсилює інший, забезпечуючи 
ТОВ «ДСВ-Україна» стійку конкурентну перевагу на високотехнологічному 
аграрному ринку. 
Впровадження запропонованих заходів дозволить ТОВ «ДСВ-Україна» 
отримати низку переваг. По-перше, економічний ефект полягатиме в оптимізації 
витрат на логістику консультантів (частина запитів вирішуватиметься 
дистанційно). По-друге, комунікативний ефект виражатиметься у зростанні 
показника ER (Engagement Rate) у соціальних мережах та підвищенні 
впізнаваності бренду серед аграріїв нового покоління. 
Запропоновані напрями удосконалення дозволять трансформувати 
комунікаційну політику ТОВ «ДСВ-Україна» у високоефективну систему, що 
відповідає викликам сучасної економіки. Фокус на діджиталізацію та 
персоналізацію зміцнить ринкові позиції компанії та забезпечить сталий 
розвиток навіть у кризових умовах. 
 
 
 
 
63 
 
ВИСНОВКИ 
 
У першому розділі кваліфікаційної роботи було досліджено теоретичні 
засади формування та розвитку маркетингових комунікацій у системі управління 
підприємством. 
Встановлено, що маркетингові комунікації є важливою складовою 
маркетингової діяльності підприємства та забезпечують ефективну взаємодію з 
цільовими аудиторіями. Їх основним призначенням є інформування споживачів 
про продукцію, формування позитивного іміджу підприємства, стимулювання 
попиту та підтримка довгострокових взаємовідносин із клієнтами. 
Досліджено структуру маркетингової комунікаційної політики 
підприємства, яка включає визначення цільових аудиторій, формування 
комунікаційних цілей, розроблення комунікаційних повідомлень, вибір каналів 
поширення інформації та оцінювання ефективності комунікаційних заходів. 
Встановлено, що ефективність комунікаційної політики значною мірою 
залежить від узгодженості інструментів маркетингових комунікацій та їх 
інтеграції у загальну систему управління підприємством. 
Окрему увагу приділено особливостям формування маркетингових 
комунікацій на аграрних підприємствах. Визначено, що для аграрного сектору 
характерними є сезонність виробництва, специфіка цільових аудиторій, 
орієнтація на B2B-взаємодію та важливість формування довгострокових 
партнерських відносин, що визначає специфіку використання комунікаційних 
інструментів. 
Проаналізовано сучасні тенденції розвитку маркетингових комунікацій в 
умовах цифровізації економіки. Встановлено, що впровадження цифрових 
технологій сприяє підвищенню інтерактивності комунікацій, розширенню 
можливостей персоналізації маркетингових повідомлень та підвищенню 
ефективності взаємодії підприємств із клієнтами. Значного поширення 
набувають такі інструменти цифрових комунікацій, як соціальні мережі, email-
маркетинг, контент-маркетинг, CRM-системи, чат-боти та таргетована реклама. 
64 
 
Таким чином, результати теоретичного дослідження свідчать, що 
ефективне використання інтегрованих маркетингових комунікацій та сучасних 
цифрових інструментів дозволяє підприємствам підвищувати 
конкурентоспроможність, формувати позитивний імідж і забезпечувати більш 
ефективну взаємодію з різними групами споживачів. 
У другому розділі кваліфікаційної роботи здійснено комплексний аналіз 
організаційно-економічних показників діяльності та маркетингового середовища 
ТОВ «ДСВ-Україна», а також досліджено особливості формування та реалізації 
маркетингової комунікаційної політики підприємства. 
Аналіз основних економічних показників діяльності підприємства за 2022–
2024 роки засвідчив позитивну динаміку розвитку. Зокрема, спостерігається 
значне зростання чистого доходу від реалізації продукції, збільшення валового 
прибутку та суттєве підвищення фінансового результату до оподаткування. 
Попри зростання собівартості продукції та збутових витрат, підприємству 
вдалося забезпечити стабільну прибутковість, що свідчить про ефективність 
управління ресурсами та адаптацію до складних економічних умов. 
Оцінка маркетингового середовища підприємства за допомогою SWOT-, 
PEST- та моделі п’яти конкурентних сил Портера показала, що ТОВ «ДСВ-
Україна» функціонує в умовах високого рівня конкуренції на ринку насіннєвого 
матеріалу, однак має вагомі конкурентні переваги, зокрема належність до 
міжнародного концерну DSV, високий рівень технологічності продукції, 
розвинену систему агрономічного супроводу та використання інноваційних 
рішень у селекції.  
Дослідження структури споживачів дозволило визначити, що ринок збуту 
підприємства має виражений B2B-характер і представлений різними сегментами 
аграрного бізнесу – від великих агрохолдингів до малих фермерських 
господарств та спеціалізованих підприємств. Використання стратегії 
диференційованого маркетингу дозволяє компанії адаптувати пропозицію до 
потреб кожної групи клієнтів та забезпечувати стабільність попиту. 
65 
 
Аналіз маркетингової комунікаційної політики ТОВ «ДСВ-Україна» 
показав, що підприємство використовує інтегровану систему комунікацій, яка 
поєднує традиційні та цифрові інструменти просування. Особливе значення 
мають прямі комунікації з клієнтами, проведення «Днів поля», участь у 
виставках, а також використання digital-каналів, соціальних мереж та 
спеціалізованих аграрних медіа. Такий підхід дозволяє компанії формувати 
імідж експертного партнера для аграріїв і забезпечувати довгострокові 
взаємовідносини зі споживачами. 
У третьому розділі кваліфікаційної роботи обґрунтовано напрями 
удосконалення маркетингової комунікаційної політики ТОВ «ДСВ-Україна» та 
визначено стратегічні орієнтири розвитку системи маркетингових комунікацій 
підприємства в умовах цифровізації аграрного ринку. 
Запропоновано комплекс заходів, спрямованих на підвищення 
ефективності маркетингової комунікаційної політики підприємства. Зокрема, 
обґрунтовано доцільність активізації використання цифрових інструментів 
маркетингових комунікацій, розвитку онлайн-платформ взаємодії з клієнтами, 
розширення присутності підприємства у соціальних мережах, впровадження 
персоналізованих email-розсилок, створення відеоконтенту з демонстраційних 
полів та посилення післяпродажного супроводу клієнтів. Реалізація 
запропонованих заходів сприятиме підвищенню впізнаваності бренду, 
розширенню клієнтської бази та зміцненню партнерських відносин з аграрними 
підприємствами. Проведене економічне обґрунтування показало високу 
ефективність запропонованих заходів.  
Також в межах третього розділу визначено стратегічні напрями розвитку 
системи маркетингових комунікацій підприємства, що передбачають перехід до 
моделі цифрового партнерства з клієнтами. Ключовими векторами такого 
розвитку визначено персоналізацію клієнтського досвіду через впровадження 
CRM-маркетингу, підвищення інтерактивності цифрових каналів комунікації 
шляхом використання інтелектуальних чат-ботів, а також поєднання 
традиційних і цифрових форматів івент-маркетингу. 
66 
 
Особливе значення у стратегічному розвитку комунікаційної системи 
підприємства відводиться реалізації цифрового проєкту «DSV Digital 
Agronomist», який передбачає створення інтегрованої платформи агрономічних 
консультацій, що функціонуватиме у форматі мобільного сервісу та чат-бота у 
популярних месенджерах. Впровадження такого інструменту дозволить 
підвищити оперативність комунікації з клієнтами, автоматизувати процес 
надання консультацій та забезпечити більш високий рівень персоналізації 
взаємодії з агровиробниками. 
Реалізація запропонованих заходів та стратегічних напрямів розвитку 
маркетингових комунікацій дозволить ТОВ «ДСВ-Україна» підвищити 
ефективність взаємодії з клієнтами, зміцнити позиції бренду на аграрному ринку, 
розширити канали комунікації та сформувати довгострокові конкурентні 
переваги в умовах цифрової трансформації аграрного сектору. 
 
 
 
  
67 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Башинська І. О. Розвиток теорії інтегрованих маркетингових 
комунікацій та особливості їх формування в Україні. Вісник 
Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. Випуск 1 (14), 
2013. С. 73-80.  
2. Буга, Н., & Огренчук, А. Маркетингові комунікації нового покоління: 
цифрові технології управління взаємодією з клієнтами . Економіка та 
суспільство, 2025. (79). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-79-153 
3. Васильченко Л. С., Стручок О. В. Особливості розвитку 
маркетингового комунікаційного середовища підприємства в умовах нової 
парадигми ведення бізнесу. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного 
університету. Серія: Економіка і менеджмент. Одеса: МГУ, 2020. № 42. С. 46–49.  
4. Васильченко Л. С. Аналіз моделей формування поведінки споживачів 
під впливом маркетингового комунікаційного середовища підприємства. 
Технологічний аудит та резерви виробництва. 2020. № 1/4 (51). С. 41–44.  
5. Войтович Н. В., Терещук О. Ю. Особливості маркетингової стратегії 
в умовах цифрової трансформації. Соціальна економіка. 2021. № 62. С. 122–129. 
DOI: https://doi.org/10.26565/2524-2547-2021-62-11  
6. Ганжала І.В., Пепчук С.М., Шевченко Н.В. Тенденції розвитку 
маркетингової комунікації в Україні. Науково-виробничий журнал «Бізнес-
навігатор». Випуск 2 (75) 2024. С. 10-14. 
7. Гриневич Л. В., Смотрова Д. В. Як організаційно забезпечити 
омніканальність підприємству?. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: 
економіка та управління. 2023. № 7. URL: https://doi.org/10.54929/2786-5738-
2023-7-04-13 
8. Детальніше про ROI та ROAS: як правильно аналізувати рекламні 
кампанії. URL: https://pengstud.com/blog/ roi-i-roas (дата звернення: 29.05.2020). 
9. Зубченко, В., Герасименко, І., & Осипенко, Н. (2024). Маркетингові 
комунікації в умовах війни: виклики та напрями впливу на купівельну 
68 
 
поведінку. Економіка та суспільство, (60). https://doi.org/10.32782/2524-
0072/2024-60-20 
10. Іванов В. Від автоматизації до повторних продажів: як чат-боти 
допомагають бізнесу рости. URL: https://netpeak.net/uk/blog/vid-avtomatizatsii-do-
povtornikh-prodazhiv-yak-chat-boti-dopomagayut-biznesu-
rosti/?utm_source=chatgpt.com (дата звернення: 20.10.2025). 
11. Кіндрацька Г.І. Стратегічний менеджмент: навч. посібник / Г.І. 
Кіндрацька. – Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2010. – 406 с. 
12. Коломицева О. В. Маркетингові комунікації підприємства: 
стратегічні вектори розвитку в епоху цифрової економіки : монографія / О. В. 
Коломицева, Л. С. Васильченко, С. М. Пепчук ; М-во освіти і науки України, 
Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : видавець Гордієнко Є. І., 2022. – 455 с.  
13. Коломицева О. В., Васильченко Л. С. Сучасні підходи до розробки 
маркетингової комунікаційної стратегії для забезпечення сталого розвитку 
підприємства. Актуальні проблеми економіки. Київ: Національна академія 
управління, 2020. №2 (224). С. 35-44.  
14. Кононенко Т.О. Цифрові технології в маркетинговій діяльності 
підприємств. – К.: КНЕУ, 2022. – 210 с. 
15. Котлер Ф. Маркетинг від А до Я. К.: Альпіна Паблішер, 2021. - 252 c.  
16. Котлер Ф., Келлер К. Л. Маркетинг менеджмент. – К.: Вільямс, 2019. 
– 816 с. 
17. Куденко Н. В. Управління маркетингом: сучасні концепції. – К.: 
КНЕУ, 2020. – 384 с. 
18. Кузик О. В. Управління маркетинговими комунікаціями в аграрному 
бізнесі України. Економіка та держава. 2019. № 4. С. 37–41. DOI: 10.32702/2306-
6806.2019.4.37. 
19. Левіна М.О. Теоретичні основи комплексу маркетингу. Вісник 
Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Сер.: Економіка. К. 
: Вид-во КНУ ім. Тараса Шевченка. 2010. № 5. С. 70-75. 
69 
 
20. Ліпич Л. І., Данько Т. Г. Маркетинг: підручник. – К.: Центр учбової 
літератури, 2021. – 472 с. 
21. Маркетинг. Навчальний посібник / Старостіна А.О. та ін. Київ: НВП 
«Інтерсервіс», 2018. 216 с.  
22. Маркетингові комунікації: навчально-методичний посібник / уклад. 
І. В. Король; МОН України, Уманський державний пед. ун-т імені Павла Тичини. 
– Умань: Візаві, 2018. – 191 с. 
23. Мендела І. Я. Стратегічний маркетинг: навч.-метод. посібник. Івано-
Франківськ: Фоліант, 2012. 102 с.  
24. Мороз Л.А. Проблеми використання нестандартних методів 
маркетингових комунікацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Logistyka/2010_690/20.pdf 
25. Мороз Л. А., Чухрай Н. І. Маркетинг: підручник / за ред. Л. А. Мороз. 
Львів: НУ «Львівська політехніка», 2002. 244 с. 
26. Осипенко Н. О. Вплив кризових ситуацій на інтегровані маркетингові 
комунікації та внутрішнє середовище підприємства. Наук. вісн. Херсон. держ. 
ун-ту. Серія «Економічні науки». 2023. № 48. С. 25–30. 
URL: https://www.ej.journal.kspu.edu/index.php/ej/article/view/804  
27. Офіційний сайт  ТОВ «ДСВ-Україна»: https://www.dsv-
ukraina.com.ua/ 
28. Офіційний сайт Опендатабот: https://opendatabot.ua/c/37100542 
29. Пойта І. О., Мосійчук І. В., Калініченко О. О. Цифровий маркетинг: 
сучасний стан та перспективи розвитку в Україні. Бізнес Інформ. 2023. Т. 7, № 
546. С. 219–224. URL: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-7-219-224  
30. Попова Н. В. Маркетингові комунікації : підручник / Н. В. Попова, А. 
В. Катаєв, Л. В. Базалієва, О. І. Кононов, Т. А. Муха ; під загальною редакцією Н. 
В. Попової. Харків: «Факт», 2020. 315 с. 
31. Разумов Д.С. 5 відмінностей в стратегіях просування b2b- і b2c-
компаній. 2019. URL: https://aboutmarketing.info/ internet-marketynh/b2b-vs-
b2c/#protses-prijnyattya-rishen 
70 
 
32. Рекун І.М. Стратегічний маркетинг: Навчальний посібник. – Харків: 
Видавництво ХНУ, 2020. 
33. Рижкова Н.М. Стратегії збуту в умовах цифровізації: монографія. – 
Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2021. – 180 с. 
34. Садовська І.І., Петропавловська С.Є. Особливості та основні 
відмінності комунікаційної політики на b2bта b2c-ринках. Східна Європа: 
економіка, бізнес та управління. 2019. № 3. С. 327–334. 
35. Сафронська І. Маркетингові комунікації: навчальний посібник. Київ 
: СНУ ім. В. Даля, 2023. 149 с. 
36. Сахарова, Т. В., & Ремезь, Ю. Б. (2023). Основні тенденції розвитку 
цифрового маркетингу . Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та 
управління, (7). https://doi.org/10.54929/2786-5738-2023-7-04-12 
37. Сахарова, Т. В., & Равікович, І. Є. Пріоритети вибору маркетингових 
комунікацій тa контенту приватними компаніями в умовах військового 
стану. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, 2024. 
15. https://doi.org/10.54929/2786-5738-2024-15-04-05 
38. Сігарьова І. Соціальні мережі для В2В: як скласти контент-стратегію, 
яка дійсно працюватиме. URL: https://thepage.ua/ua/experts/socialni-merezhi-dlya-
v2v-yak-sklasti-kontent-strategiyu-yaka-dijsno-pracyuvatime-the-
page?utm_source=chatgpt.com (дата звернення: 19.10.2025) 
39. Стратегічний аналіз: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./ О. В. 
Пилипенко; За заг. ред. М. І. Коваля. — К.: ДП “Вид. дім “Персонал”, 2018. — 
350 с.  
40. Тарасюк Г. Г. Омніканальна стратегія як інноваційний підхід до 
збутової діяльності підприємства. Бізнес-інформ. – 2022. – №5. – С. 111–117. 
41. Шульга Л.Г. Управління маркетинговою діяльністю підприємства. – 
К.: Центр учбової літератури, 2018. – 348 с. 
 
71 
 
Додаток А 
 
Таблиця А1 
Трансформація інструментарію маркетингових комунікацій: від класичної до 
цифрової моделі 
Сучасна інтерактивна 
Критерій Традиційна модель Характер змін 
модель (Marketing 3.0 - 
порівняння (Marketing 1.0 - 2.0) (Тенденція) 
5.0) 
Транзакційна: Реляційна: орієнтація на 
Основна Від продажу до 
орієнтація на продаж побудову довгострокових 
філософія партнерства. 
товару. відносин. 
Односторонній Багатосторонній (Діалог): 
Вектор (Монолог): Споживач ↔ Від інформування 
комунікації Підприємство → Підприємство ↔ до залучення. 
Споживач. Спільнота. 
Digital-інструменти, 
ATL-реклама (ТБ, 
Ключовий Omnichannel, Від масовості до 
радіо, преса), масовий 
інструмент персоналізація через Big мікротаргетингу. 
маркетинг. 
Data. 
Активний учасник 
Пасивний об’єкт Від об’єкта до 
Роль споживача (співавтор бренду, 
впливу (реципієнт). суб’єкта. 
амбасадор). 
Уніфікований Контент-маркетинг, 
Формат Від стандарту до 
рекламний слоган для сторітелінг, адаптований 
повідомлення персоналізації. 
всіх. під сегмент. 
Миттєвий (коментарі, 
Зворотний Відстрочений (через Від затримки до 
реакції, чати, онлайн-
зв'язок обсяги продажів). реального часу. 
відгуки). 
Високі фіксовані Гнучкі бюджети з 
Витрати на Від витрат до 
бюджети на оплатою за результат 
комунікацію інвестицій. 
охоплення. (CPA, CPC). 
Залученість (Engagement), 
Головна Охоплення (Reach), Від кількості до 
лояльність (NPS), довічна 
метрика частота контактів. якості. 
цінність (LTV). 
72 
 
Додаток Б  
Рис.Б1. Представлення підприємства ТОВ «ДСВ-Україна» у цифрових 
комунікаційних каналах (сайт, сторінка на фейсбук та сторінка в інстаграм)  
73 
 
   Додаток В 
    
Фінансова звітність малого підприємства  ТОВ "ДСВ Україна"  за 2022 рік  
Актив    
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка року, тис. періоду, тис. 
грн грн 
I. Необоротні активи Нематеріальні активи 1000 102.00 77.10 
первісна вартість 1001 233.30 240.50 
накопичена амортизація 1002 131.30 163.40 
Незавершені капітальні інвестиції 1005 53.10 4 792.20 
Основні засоби: 1010 29 196.80 26 555.20 
первісна вартість 1011 48 982.60 50 650.40 
знос 1012 19 785.80 24 095.20 
Довгострокові біологічні активи 1020 0.00   
Довгострокові фінансові інвестиції 1030 0.00   
Інші необоротні активи 1090 0.00   
Усього за розділом I 1095 29 351.90 31 424.50 
II. Оборотні активи Запаси: 1100 23 168.50 65 437.30 
у тому числі готова продукція 1103 17 558.40 59 091.30 
Поточні біологічні активи 1110 0.00   
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 1125 9 081.50 31 123.30 
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 1135 6 200.50 4 353.70 
у тому числі з податку на прибуток 1136 4 023.40 3 761.30 
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 1 593.50 968.60 
Поточні фінансові інвестиції 1160 0.00   
Г роші та їх еквіваленти 1165 56 002.50 36 001.20 
Витрати майбутніх періодів 1170 113.40 152.90 
Інші оборотні активи 1190 117.40 187.60 
Усього за розділом II 1195 96 277.30 138 224.60 
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи 
вибуття 1200 0.00   
Баланс 1300 125 629.20 169 649.10 
Пасив    
На початок На кінець 
Назва рядка Код звітного звітного 
рядка року, тис. періоду, тис. 
грн грн 
I. Власний капітал Зареєстрований (пайовий) капітал 1400 18 290.40 18 290.40 
Додатковий капітал 1410 0.00   
Резервний капітал 1415 0.00   
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 96 498.10 106 337.00 
Неоплачений капітал 1425 0.00   
Усього за розділом I 1495 114 788.50 124 627.40 
II. Довгострокові зобов'язання, цільове фінансування та 1595 10 141.90 9 560.10 
забезпечення 
Короткострокові кредити банків 1600 0.00   
74 
 
III. Поточні зобов'язання Поточна кредиторська заборгованість 1610 0.00 3 466.90 
за: довгостроковими зобов'язаннями 
товари, роботи, послуги 1615 205.30 31 345.10 
розрахунками з бюджетом 1620 0.20 0.10 
у тому числі з податку на прибуток 1621 0.00   
розрахунками зі страхування 1625 0.00   
розрахунками з оплати праці 1630 0.00   
Доходи майбутніх періодів 1665 0.00   
Інші поточні зобов'язання 1690 493.30 649.50 
Усього за розділом III 1695 698.80 35 461.60 
IV. Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами, 
1700 0.00   
утримуваними для продажу, та групами вибуття 
Баланс 1900 125 629.20 169 649.10 
Звіт про фінансові результати    
За 
Код За звітний аналогічний 
Назва рядка рядка період, тис. період 
грн попереднього 
року, тис. грн 
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 335 613.50 327 911.60 
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 2050 261 365.30 247 643.50 
Інші операційні доходи 2120 10 754.00 12 723.50 
Інші операційні витрати 2180 70 364.60 31 140.60 
Інші доходи 2240 1 060.50 1 838.90 
Інші витрати 2270 3 630.50 447.10 
Разом доходи (2000 + 2120 + 2240) 2280 347 428.00 342 474.00 
Разом витрати (2050 + 2180 + 2270) 2285 335 360.40 279 231.20 
Фінансовий результат до оподаткування (2280 - 2285) 2290 12 067.60 63 242.80 
Податок на прибуток 2300 2 228.70 11 406.10 
Чистий прибуток (збиток) (2290 - 2300) 2350 9 838.90 51 836.70 
 
  
75 
 
  Продовження Додатка В 
    
Баланс (Звіт про фінансовий стан)  ТОВ "ДСВ Україна"  за 2023 рік  
Актив    
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка 
рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн 
I. Необоротні активи Нематеріальні активи 1000 77.00 75.00 
первісна вартість 1001 240.00 247.00 
накопичена амортизація 1002 163.00 172.00 
Незавершені капітальні інвестиції 1005 4 792.00 3.00 
Основні засоби 1010 26 555.00 32 034.00 
первісна вартість 1011 50 650.00 61 631.00 
знос 1012 24 095.00 29 597.00 
Відстрочені податкові активи 1045   901.00 
Відстрочені аквізиційні витрати 1060   0.00 
Усього за розділом I 1095 31 424.00 33 013.00 
II. Оборотні активи Запаси 1100 65 437.00 89 892.00 
Виробничі запаси 1101 6 346.00 21 164.00 
Незавершене виробництво 1102   110.00 
Готова продукція 1103 672.00 435.00 
Товари 1104 58 419.00 68 183.00 
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 1125 31 123.00 25 928.00 
Дебіторська заборгованість за розрахунками: за виданими 1130 0.00 1 932.00 
авансами 
з бюджетом 1135 4 354.00 6 731.00 
у тому числі з податку на прибуток 1136 3 761.00 5 111.00 
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 969.00 177.00 
Г роші та їх еквіваленти 1165 36 001.00 36 080.00 
Рахунки в банках 1167 36 001.00 36 080.00 
Витрати майбутніх періодів 1170 153.00 445.00 
Інші оборотні активи 1190 188.00 183.00 
Усього за розділом II 1195 138 225.00 161 368.00 
Баланс 1300 169 649.00 194 381.00 
Пасив    
На початок На кінець 
Код звітного звітного 
Назва рядка рядка періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн 
I. Власний капітал Зареєстрований (пайовий) капітал 1400 18 290.00 18 290.00 
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 106 337.00 134 305.00 
Усього за розділом I 1495 124 627.00 152 595.00 
Інші довгострокові зобов’язання 1515 8 496.00 5 450.00 
Усього за розділом II 1595 8 496.00 5 450.00 
Поточна кредиторська заборгованість за: довгостроковими 1610 3 467.00 7 514.00 
зобов’язаннями 
товари, роботи, послуги 1615 31 345.00 22 735.00 
Поточні забезпечення 1660 1 064.00 1 106.00 
76 
 
Інші поточні зобов’язання 1690 650.00 4 981.00 
Усього за розділом ІІІ 1695 36 526.00 36 336.00 
Баланс 1900 169 649.00 194 381.00 
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) 
Фінансові результати    
За звітний За аналогічний 
Назва рядка Код період, тис. період 
рядка грн попереднього 
року, тис. грн 
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 553 125.00 335 614.00 
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 2050 465 712.00 261 365.00 
Валовий: прибуток 2090 87 413.00 74 249.00 
Інші операційні доходи 2120 11 393.00 10 754.00 
Адміністративні витрати 2130 14 252.00 11 329.00 
Витрати на збут 2150 33 680.00 21 029.00 
Інші операційні витрати 2180 16 394.00 38 007.00 
Фінансовий результат від операційної діяльності: прибуток 2190 34 480.00 14 638.00 
Інші доходи 2240 495.00 1 061.00 
Фінансові витрати 2250 370.00 318.00 
Інші витрати 2270 75.00 3 313.00 
Фінансовий результат до оподаткування: прибуток 2290 34 530.00 12 068.00 
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300 -6 562.00 -2 229.00 
Чистий фінансовий результат: прибуток 2350 27 968.00 9 839.00 
Сукупний дохід    
За звітний За аналогічний 
Назва рядка Код період, тис. період 
рядка грн попереднього 
року, тис. грн 
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450 0.00 0.00 
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460 0.00 0.00 
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465 27 968.00 9 839.00 
Елементи операційних витрат    
За аналогічний 
Код За звітний період 
Назва рядка рядка період, тис. попереднього 
грн року, тис. грн 
Матеріальні затрати 2500 253 112.00 151 764.00 
Витрати на оплату праці 2505 27 309.00 21 481.00 
Відрахування на соціальні заходи 2510 3 843.00 3 096.00 
Амортизація 2515 6 278.00 4 939.00 
Інші операційні витрати 2520 46 702.00 57 206.00 
Разом 2550 337 244.00 238 486.00 
Розрахунок показників прибутковості акцій    
За аналогічний 
Код За звітний період 
Назва рядка 
рядка період, грн попереднього 
року, грн 
Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) 
Рух коштів у результаті операційної 
діяльності    
77 
 
За аналогічний 
Назва рядка Код За звітний період 
рядка період, грн попереднього 
року, грн 
Надходження від: Реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 3000 638 768.00 364 208.00 
Надходження від повернення авансів 3020 154.00 56.00 
Інші надходження 3095 730.00 982.00 
Витрачання на оплату: Товарів (робіт, послуг) 3100 521 337.00 313 706.00 
Праці 3105 21 685.00 16 827.00 
Відрахувань на соціальні заходи 3110 4 131.00 3 233.00 
Зобов'язань з податків і зборів 3115 21 962.00 7 111.00 
Витрачання на оплату зобов'язань з податку на прибуток 3116 9 093.00 1 967.00 
Витрачання на оплату зобов'язань з податку на додану вартість 3117 7 313.00 828.00 
Витрачання на оплату зобов'язань з інших податків і зборів 3118 5 556.00 4 316.00 
Витрачання на оплату авансів 3135 57 650.00 36 893.00 
Витрачання на оплату повернення авансів 3140 97.00 2 639.00 
Інші витрачання 3190 6 850.00 3 413.00 
Чистий рух коштів від операційної діяльності 3195 5 940.00 -18 576.00 
Рух коштів у результаті інвестиційної 
діяльності    
За аналогічний 
Назва рядка Код За звітний період 
рядка період, грн попереднього 
року, грн 
необоротних активів 3205 898.00 430.00 
необоротних активів 3260 6 930.00 6 002.00 
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності 3295 -6 032.00 -5 572.00 
Рух коштів у результаті фінансової 
діяльності    
За аналогічний 
Код За звітний період 
Назва рядка рядка період, грн попереднього 
року, грн 
Чистий рух коштів від фінансової діяльності 3395 0.00 0.00 
Чистий рух грошових коштів за звітний період 3400 -92.00 -24 148.00 
Залишок коштів на початок року 3405 36 001.00 56 003.00 
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 3410 171.00 4 146.00 
Залишок коштів на кінець року 3415 36 080.00 36 001.00 
 
  
78 
 
  Продовження Додатка В  
    
Баланс (Звіт про фінансовий стан) ТОВ "ДСВ Україна"  за 2024 рік  
Актив    
Назва рядка Код рядка На початок звітного На кінець звітного 
періоду, тис. грн періоду, тис. грн 
I. Необоротні активи Нематеріальні активи 1000 75.00 86.00 
первісна вартість 1001 247.00 268.00 
накопичена амортизація 1002 172.00 182.00 
Незавершені капітальні інвестиції 1005 3.00 3.00 
Основні засоби 1010 32 034.00 36 201.00 
первісна вартість 1011 61 631.00 71 230.00 
знос 1012 29 597.00 35 029.00 
Інвестиційна нерухомість 1015 0.00   
первісна вартість 1016 0.00   
знос 1017 0.00   
Довгострокові біологічні активи 1020 0.00   
первісна вартість 1021 0.00   
накопичена амортизація 1022 0.00   
Довгострокові фінансові інвестиції: які 
обліковуються за методом участі в капіталі 1030 0.00   
інших підприємств 
інші фінансові інвестиції 1035 0.00   
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040 0.00   
Відстрочені податкові активи 1045 901.00 667.00 
Гудвіл 1050 0.00   
Відстрочені аквізиційні витрати 1060 0.00   
Залишок коштів у централізованих 
1065 0.00   
страхових резервних фондах 
Інші необоротні активи 1090 0.00   
Усього за розділом I 1095 33 013.00 36 957.00 
II. Оборотні активи Запаси 1100 89 892.00 103 708.00 
Виробничі запаси 1101 21 164.00 23 069.00 
Незавершене виробництво 1102 110.00 232.00 
Готова продукція 1103 435.00 379.00 
Товари 1104 68 183.00 80 028.00 
Поточні біологічні активи 1110 0.00   
Депозити перестрахування 1115 0.00   
Векселі одержані 1120 0.00   
Дебіторська заборгованість за продукцію, 1125 25 928.00 9 963.00 
товари, роботи, послуги 
Дебіторська заборгованість за 
розрахунками: за виданими авансами 1130 1 932.00 902.00 
з бюджетом 1135 6 731.00 6 605.00 
у тому числі з податку на прибуток 1136 5 111.00 3 798.00 
з нарахованих доходів 1140 0.00   
79 
 
із внутрішніх розрахунків 1145 0.00   
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 177.00 2.00 
Поточні фінансові інвестиції 1160 0.00   
Г роші та їх еквіваленти 1165 36 080.00 59 524.00 
Готівка 1166 0.00   
Рахунки в банках 1167 36 080.00 59 524.00 
Витрати майбутніх періодів 1170 445.00 472.00 
Частка перестраховика у страхових 1180 0.00   
резервах 
у тому числі в: резервах довгострокових 1181 0.00   
зобов’язань 
резервах збитків або резервах належних 
виплат 1182 0.00   
резервах незароблених премій 1183 0.00   
інших страхових резервах 1184 0.00   
Інші оборотні активи 1190 183.00 94.00 
Усього за розділом II 1195 161 368.00 181 270.00 
III. Необоротні активи, утримувані для 1200 0.00   
продажу, та групи вибуття 
Баланс 1300 194 381.00 218 227.00 
Пасив    
Назва рядка Код рядка На початок звітного На кінець звітного 
періоду, тис. грн періоду, тис. грн 
I. Власний капітал Зареєстрований 
(пайовий) капітал 1400 18 290.00 18 290.00 
Внески до незареєстрованого статутного 
1401 0.00   
капіталу 
Капітал у дооцінках 1405 0.00   
Додатковий капітал 1410 0.00   
Емісійний дохід 1411 0.00   
Накопичені курсові різниці 1412 0.00   
Резервний капітал 1415 0.00   
Нерозподілений прибуток (непокритий 
збиток) 1420 134 305.00 159 483.00 
Неоплачений капітал 1425 0.00   
Вилучений капітал 1430 0.00   
Інші резерви 1435 0.00   
Усього за розділом I 1495 152 595.00 177 773.00 
II. Довгострокові зобов’язання і 
забезпечення Відстрочені податкові 1500 0.00   
зобов’ язання 
Пенсійні зобов’язання 1505 0.00   
Довгострокові кредити банків 1510 0.00   
Інші довгострокові зобов’язання 1515 2 255.00 1 112.00 
Довгострокові забезпечення 1520 0.00   
Довгострокові забезпечення витрат 
персоналу 1521 0.00   
Цільове фінансування 1525 0.00   
Благодійна допомога 1526 0.00   
Страхові резерви 1530 0.00   
80 
 
у тому числі: резерв довгострокових 1531 0.00   
зобов’язань 
резерв збитків або резерв належних 1532 0.00   
виплат 
резерв незароблених премій 1533 0.00   
інші страхові резерви 1534 0.00   
Інвестиційні контракти 1535 0.00   
Призовий фонд 1540 0.00   
Резерв на виплату джек-поту 1545 0.00   
Усього за розділом II 1595 2 255.00 1 112.00 
Ш. Поточні зобов’язання і забезпечення 1600 0.00   
Короткострокові кредити банків 
Векселі видані 1605 0.00   
Поточна кредиторська заборгованість за: 
1610 10 709.00 12 380.00 
довгостроковими зобов’язаннями 
товари, роботи, послуги 1615 22 735.00 25 107.00 
розрахунками з бюджетом 1620 0.00 0.00 
у тому числі з податку на прибуток 1621 0.00   
розрахунками зі страхування 1625 0.00   
розрахунками з оплати праці 1630 0.00   
за одержаними авансами 1635 0.00   
за розрахунками з учасниками 1640 0.00   
із внутрішніх розрахунків 1645 0.00   
за страховою діяльністю 1650 0.00   
Поточні забезпечення 1660 1 106.00 1 231.00 
Доходи майбутніх періодів 1665 0.00   
Відстрочені комісійні доходи від 
перестраховиків 1670 0.00   
Інші поточні зобов’язання 1690 4 981.00 624.00 
Усього за розділом ІІІ 1695 39 531.00 39 342.00 
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними 
активами, утримуваними для продажу, та 1700 0.00   
групами вибуття 
V. Чиста вартість активів недержавного 1800 0.00   
пенсійного фонду 
Баланс 1900 194 381.00 218 227.00 
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) 
Фінансові результати    
За аналогічний 
За звітний період 
Назва рядка Код рядка період, тис. грн попереднього 
року, тис. грн 
Чистий дохід від реалізації продукції 2000 635 841.00 557 594.00 
(товарів, робіт, послуг) 
Чисті зароблені страхові премії 2010   0.00 
Премії підписані, валова сума 2011   0.00 
Премії, передані у перестрахування 2012   0.00 
Зміна резерву незароблених премій, 2013   0.00 
валова сума 
Зміна частки перестраховиків у резерві 2014   0.00 
незароблених премій 
81 
 
Собівартість реалізованої продукції 2050 537 015.00 465 712.00 
(товарів, робіт, послуг) 
Чисті понесені збитки за страховими 2070   0.00 
виплатами 
Валовий: прибуток 2090 98 826.00 91 882.00 
Дохід (витрати) від зміни у резервах 
довгострокових зобов’язань 2105   0.00 
Дохід (витрати) від зміни інших страхових 
2110   0.00 
резервів 
Зміна інших страхових резервів, валова 2111   0.00 
сума 
Зміна частки перестраховиків в інших 2112   0.00 
страхових резервах 
Інші операційні доходи 2120 10 329.00 6 466.00 
Дохід від зміни вартості активів, які 
оцінюються за справедливою вартістю 2121   0.00 
Дохід від первісного визнання біологічних 
активів і сільськогосподарської продукції 2122   0.00 
Дохід від використання коштів, 
2123   0.00 
вивільнених від оподаткування 
Адміністративні витрати 2130 16 891.00 14 252.00 
Витрати на збут 2150 46 597.00 33 680.00 
Інші операційні витрати 2180 13 210.00 14 935.00 
Витрат від зміни вартості активів, які 2181   0.00 
оцінюються за справедливою вартістю 
Витрат від первісного визнання 
біологічних активів і 2182   0.00 
сільськогосподарської продукції 
Фінансовий результат від операційної 2190 32 457.00 35 481.00 
діяльності: прибуток 
Дохід від участі в капіталі 2200   0.00 
Інші фінансові доходи 2220   0.00 
Інші доходи 2240 930.00 953.00 
Дохід від благодійної допомоги 2241   0.00 
Фінансові витрати 2250 405.00 370.00 
Втрати від участі в капіталі 2255   0.00 
Інші витрати 2270 1 244.00 1 534.00 
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на 
монетарні статті 2275   0.00 
Фінансовий результат до оподаткування: 
2290 31 738.00 34 530.00 
прибуток 
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300 -6 560.00 -6 562.00 
Прибуток (збиток) від припиненої 2305   0.00 
діяльності після оподаткування 
Чистий фінансовий результат: прибуток 2350 25 178.00 27 968.00 
Сукупний дохід    
За аналогічний 
За звітний період 
Назва рядка Код рядка період, тис. грн попереднього 
року, тис. грн 
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400   0.00 
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405   0.00 
Накопичені курсові різниці 2410   0.00 
82 
 
Частка іншого сукупного доходу 2415   0.00 
асоційованих та спільних підприємств 
Інший сукупний дохід 2445   0.00 
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450 0.00 0.00 
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим 
2455   0.00 
сукупним доходом 
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460 0.00 0.00 
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2465 25 178.00 27 968.00 
2460) 
Елементи операційних 
витрат    
За аналогічний 
Назва рядка Код рядка За звітний період 
період, тис. грн попереднього 
року, тис. грн 
Матеріальні затрати 2500 288 110.00 253 112.00 
Витрати на оплату праці 2505 32 117.00 27 309.00 
Відрахування на соціальні заходи 2510 4 569.00 3 843.00 
Амортизація 2515 7 139.00 6 278.00 
Інші операційні витрати 2520 53 912.00 46 702.00 
Разом 2550 385 847.00 337 244.00 
Розрахунок показників 
прибутковості акцій    
За аналогічний 
Назва рядка Код рядка За звітний період 
період, грн попереднього 
року, грн 
Дивіденди на одну просту акцію 2650   0.00
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
