Репозиторій ЧДТУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки і управління 
Кафедра обліку, аналізу і оподаткування 
Освітній ступінь «Магістр» 
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування» 
 
Допущено до захисту  
завідувач кафедри  
д.е.н., проф. ________ Гавриленко В.О. 
«____»_________________20__ р. 
 
 
 
МЯСНЯНКІНА АЛЛА РУСЛАНІВНА 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
«ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ КОНТРОЛЮ ТА 
АНАЛІЗУ СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ В БЮДЖЕТНИХ 
УСТАНОВАХ (НА МАТЕРІАЛАХ МАЛОСТАРОСІЛЬСЬКОГО 
ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНОГО ІНТЕРНАТУ)» 
 
 
 
 
 
Виконавець роботи:                          _____________            Мяснянкіна  А.Р. 
                                                                                                            (підпис)                                              П.І.П.студента 
«____»______________20___ р 
 
 
Науковий керівник: 
д.е.н., професор                                      ______________                Чиж В.І.     
(науковий ступінь, вчене звання)                                                      (підпис)                                     П.І.П. викладача 
«____»______________20___р.                  
 
 
 
 
 
Черкаси 2022 
 
1 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП 5 
РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА 8 
ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ БЮДЖЕТНОЇ 
УСТАНОВИ  
1.1. Склад та призначення форм фінансової звітності бюджетних 8 
установ 
1.2. Вимоги та методика складання фінансової звітності бюджетних 17 
установ 
1.3. Характеристика основних показників фінансової звітності 21 
бюджетних установ 
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ, МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ 27 
ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ, АНАЛІЗ ТА КОНТРОЛЬ 
ЗВІТНОСТІ МАЛОСТАРОСІЛЬСЬКОГО 
ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНОГО ІНТЕРНАТУ 
2.1. Техніко-економічна характеристика Малостаросільського 27 
психоневрологічного інтернату 
2.2. Аналіз доходів та витрат, як основи данних відображених у 37 
фінансовій звітності Малостаросільського психоневрологічного 
інтернату 
2.3. Зміст та методика складання фінансової звітності 46 
Малостаросільського психоневрологічного інтернату 
2.4. Контроль основних показників фінансової звітності бюджетної 63 
установи. 
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ 70 
ФОРМУВАННЯ ТА ВІДОБРАЖЕННЯ КОРЕКТНИХ ДАННИХ 
У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ 
3.1. Проблеми формування фінансової звітності бюджетних установ 70 
та можливості їх усунення 
2 
 
3.2. Шляхи вдосконалення методики формування фінансової звітності 74 
бюджетних установ та її аналізу 
3.3. Можливості автоматизації інформаційних процесів в системах 79 
дистанційної звітності. 
ВИСНОВКИ 85 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 89 
ДОДАТКИ  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
3 
 
ВСТУП 
 
 
Актуальність теми: Питання прозорості та доречності економічної 
інформації про витрати бюджетних установ, що формуються у системі 
бухгалтерського обліку для складання фінансової звітності, не є повністю 
вивченими, що негативно впливає на бюджет України. Тому реформування 
системи фінанансової звітності в бюджетних установах потребують 
упровадження нових i вдосконалення наявних інструментів для повноти та 
безпомилковості відображення інформації. 
Бухгалтерський облік в умовах постійних економічних змінвимагає 
перегляду багатьох категорій іфінансова звітність не виняток. Особливої 
актуальності набуває необхідність вивчення доходів та витрат за складовими 
частинами, які є основними складовими, що формують фінансову звітність. 
Якщо класифікація доходів повністю розкриває їх суть, то саме визначення 
поняття витрат бюджетних установ та їх класифікації мало де зустрічаються. 
Принципи їx формування та побудови обліку свідчать про те, що певні 
проблеми залишилися актуальними i потребують детальнішого вивчення. 
Важливим завданням сучасної фінансової звітності бюджетних установ є 
більш ефективне її реформування для досягнення відповідності вимогам 
міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.[79] 
Цим питанням займалися такі видатні вчені як: П.Й Атамас,[1] 
С.В.Свірко, І.О. Гавриленко, В.В. Сопко, Р.Т. Джога, Н.М. Хорунжак, 
Л.Л.Беззубець, І.К. Дрозд, С.С. Котова та інші. В процесі дослідження 
проблем формування фінансової звітності, згадані вище вчені, досягли 
значних результатів.  
Мета кваліфікаційної роботи полягає в обґрунтуванні 
призначенняфінансової звітністностіустанови, розгляду методики її 
складання тааналізупоказників, розробка практичних рекомендацій з 
4 
 
удосконалення формування показників фінансової звітності шляхом 
автоматизації. 
Для досягнення поставленої мети було сформовано наступний перелік 
завдань: 
– розкрити пизначення фінансової звітності, її сутність, методику 
складання; 
– вивчити основні показники формування фінансової звітності та 
провести аналіз їх значення; 
– дослідити порядок подання фінансової звітності; 
– надати організаційно-економічну характеристику бюджетної 
установи; 
– провести аналіз стану фінансової звітності бюджетної установи; 
– віднайти шляхи вдосконалення методики формування фінансової 
звітності бюджетної установи; 
– розробити заходи покращення автоматизації інформаційних 
процесів в системах дистанційної звітності. 
В процесі вирішення завдань були використані такі методи дослідження: 
групування - один з основних методів обробки та аналізу первинної 
інформації; порівняння – для встановлення відмінностей між показниками; 
розрахунок відносних величин - показники, для порівняня двох 
кількісних величин; методи елементарної математики та економічного 
аналізу - використовуються в елементарних математичних розрахунках з 
метою визначення потреб установи та складання планів; методи 
математичної статистики - на основі дослідних даних вивчаються імовірнісні 
закономірності масових явищ; метод середніх та відносних величин, який 
полягає у зіставленні однорідних об'єктів з метою знаходження подібних або 
різних елементів тощо.  
Об’єктом дослідження є фінансова звітність як основа відомостей про 
фінансовий стан, фінансові результати діяльності бюджетної установи. 
Предметом дослідження є теоретичні, організаційні і методичні положення 
5 
 
формування та аналізу фінансової звітності Малостаросільського 
психоневрологічного інтернату.  
Інформаційною базою кваліфікаційної магістерської роботи є 
законодавчі й інші нормативно-правові документи, наукові праці українських 
і зарубіжних вчених-економістів, статті наукових досліджень, матеріали 
науково-практичних конференцій, а також розпорядчі документи та 
фінансова звітність Малостаросільського психоневрологічного інтернату за 
2019-2021 рр.  
Основний науковий результат кваліфікаційної роботи передбачає:  
- можливість застосування нових методів формування звітності, 
що дозволить підвищити інформаційну освідомленість користувачів 
звітності;  
- удосконалення звязків між формами фінансової звітності з метою 
підвищення її інформативності;  
- конкретні рекомендації щодо вдосконалення фінансової звітності 
шляхом автоматизації.  
Дані дослідження нададуть можливість застосувати одержані 
результати для покращення методики складання фінансової звітності в 
практичній діяльності Малостаросільського психоневрологічного інтернату. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6 
 
 
РОЗДІЛ 1.  
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА 
ХАРАКТЕРИСТИКАФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ БЮДЖЕТНОЇ 
УСТАНОВИ 
 
 
1.1. Склад та призначення форм фінансової звітності бюджетних 
установ      
 
При організації складання та подання звітності бюджетних установ 
необхідно керуватися законодавчими та нормативними документами, які 
регламентують порядок формування інформації в даних звітах. Закон 
України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 
16.07.99 № 996-ІУ є основним законодавчим документом в якому зазначено, 
що форми фінансової звітності бюджетних установ та фінансової звітності 
про виконання бюджетів установлюються центральним органом виконавчої 
влади, що забезпечує формування державної фінансової політики 
(Міністерством фінансів України). Бюджетні установи складають та подають 
значно більшу кількість форм звітності, ніж звичайні підприємства. Це 
пояснюється необхідністю контролю держави за витрачанням бюджетних 
коштів їх розпорядниками та контролю за збереженням державного 
майна[22]. Класифікують звітність за різними ознаками:  
– за періодом часу;  
– за обсягом; 
– за місцем подання; 
– за рівнем;  
– за охопленням (рисунок 1.1). 
За періодом часу, місячну, квартальну та річну. Строки подання форм 
фінансової  звітності встановлені відповідними нормативними документами, 
7 
 
а  також органами до яких вона подається. За обсягом звітність є первинна 
(індивідуальна), консолідована і зведена. Індивідуальна звітність відображає 
діяльність однієї установи. Консолідована звітність відображає стан та 
результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиного 
суб’єкта. Зведена звітність складається на підставі звітів підприємств для 
узагальнення інформації по галузі, регіону тощо. Відповідно до статті 12 
Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" 
крім власних фінансових звітів зведену фінансову звітність складають та 
подають міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери 
управління яких належать підприємства, засновані на державній власності, та 
органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснованих на 
комунальній власності щодо всіх підприємств, які належать до сфери їх 
управління [14].  
 
Звітність бюджетних установ
За 
За За місцем За 
періодом За рівнем
обсягом подання охопленням
часу
До Загальний 
Вище 
Місячна Індивідуальна місцевих фонд
поставлена 
органів
організація Спеціальний 
Квартальна Зведена фонд
Органи До загально-
ДКСУ державних 
органів Узагальнені
Річна Фінансові 
органи
Інші 
– органи  
Рисунок 1.1.Класифікація звітності бюджетних установ 
Фінансова звітність складається за національними положеннями 
(стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами 
фінансової звітності або національними положеннями (стандартами) 
8 
 
бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до 
законодавства[14]. На підставі даних первинних документів про господарські 
операції з виконання кошторису установи за період, що підлягає звітності або 
стану розрахунків на звітну дату. 
Бюджетні установи, що утримуються за кошти державного або 
місцевого бюджету, в період звітності складають фінансові звіти про 
виконання кошторису доходів та видатків і подають їх організаціям, яким 
підпорядковані та органам Державного казначейства у терміни, які 
передбачені нормативними документами. Так, відповідно до "Порядку 
подання фінансової звітності", затвердженим постановою Кабінетів міністрів 
України від 28.02.2000 р. № 419, бюджетні установи подають проміжну (I 
квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) звітність до органів Казначейства 
не пізніше ніж 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна 
фінансова звітність - не пізніше ніж 22 січня року, що настає за звітним 
роком.[51] Підприємства, які не подали у період дії воєнного стану або стану 
війни проміжну, річну фінансову звітність та консолідовану фінансову 
звітність у строки, визначені цим Порядком, подають таку звітність протягом 
трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану 
війни за весь період неподання. [51] 
Склад фінансової звітності бюджетних установ регламентовано 
"Порядком складання місячної та квартальної фінансової звітності 
установами та організаціями, які отримують кошти з державного або 
місцевих бюджетів" (Таблиця 1.1). Місячні форми фінансової звітності 
бюджетні установи та одержувачі бюджетних коштів складають і подають до 
органів Державного казначейства України за формою бюджетної звітності: 
— № 7д, № 7м "Звіт про заборгованість за бюджетними коштами" 
 
 
Таблиця 1.1 
Склад квартальної звітності бюджетних установ  
Форма № 1дс Баланс 
9 
 
Форма № 2дс Звіт про фінансові результати 
Додаток 1 Звіт про надходження та використання коштів 
загального фонду(форма № 2д, № 2м) 
Додаток 2 Звіт про надходження і використання коштів, 
отриманих як плата за послуги(форма № 4-1д, № 
4-1м) 
Додаток 3 Звіт про надходження і використання коштів, 
отриманих за іншими джерелами власних 
надходжень(форма № 4-2д, № 4-2м) 
Додаток 4 Звіт про надходження і використання інших 
надходжень спеціального фонду(форма № 4-3д, № 
4-3м) 
Додаток 5 Звіт про надходження і використання коштів, 
отриманих як окремі субвенції з 
місцевогобюджету(форма № 4-4д) 
Додаток 6 Звіт про надходження і використання інших 
надходжень спеціального фонду (кредити (позики) 
від іноземних держав, іноземних фінансових 
установ і міжнародних фінансових організацій) 
(форма № 4-3д.1, № 4-3м.1) 
Додаток 7 Звіт про заборгованість за бюджетними коштами 
(форма № 7д, № 7м) 
Додаток 8 Звіт про заборгованість за окремими програмами 
(форма № 7д.1, № 7м.1) 
Додаток 9 Звіт про виконання бюджету (кошторису) Фонду 
Додаток 10 Пояснювальна записка 
Додаток 12 Довідка про залишки коштів в іноземній валюті, 
що перебувають на поточних рахунках, відкритих 
в установах банків 
Додаток 13 Довідка про залишки коштів на рахунках в 
установах банків 
Додаток 14 Довідка про депозитні операції 
Додаток 16 Довідка про причини виникнення простроченої 
кредиторської заборгованості загального фонду 
  
 
 Продовження таблиці 1.1 
Додаток 17 Довідка про спрямування фактичних обсягів 
власних надходжень з урахуванням залишків на 
10 
 
початок року, які перевищують відповідні витрати, 
затверджені законом про Державний бюджет 
України (рішенням про місцевий бюджет) 
Додаток  20 Довідка про дебіторську та кредиторську 
заборгованість за операціями, які не 
відображаються у формі № 7д, № 7м "Звіт про 
заборгованість за бюджетними коштами" 
Додаток  21 Довідка про розподіл видатків Державного 
бюджету України на 20__ рік на забезпечення 
здійснення правосуддя місцевими, апеляційними 
судами та функціонування органів і установ 
системи правосуддя. 
За результатами аналізу місячної чи квартальної звітності, можна 
помітити та вчасно виправити можливі неточності в обліку, а також 
попередити їх виникнення у майбутньому. 
За підсумками бюджетного року складають річну фінансову звітність, 
яка включає в себе Форми проміжної звітності та містить інші форми, що 
більш розгорнуто розкривають результат діяльності (таблиця 1.2). 
Таблиця 1.2 
Склад річної звітності бюджетних установ 
Форма № 1дс Баланс 
Форма № 2дс Звіт про фінансові результати 
Форма № 3 дс Звіт про рух грошових коштів 
Форма № 4 дс Звіт про власний капітал 
Форма № 5 дс Примітки до річної фінансової звітності 
Форма № 6 дс Додаток до приміток до річної фінансової звітності 
"Інформація за сегментами" 
Додаток 1  Звіт про надходження та використання коштів 
загального фонду(форма № 2д, № 2м) 
Додаток 2 Звіт про надходження і використання коштів, 
отриманих як плата за послуги(форма № 4-1д, № 
4-1м) 
  
 Продовження таблиці 1.2 
Додаток 3 Звіт про надходження і використання коштів, 
отриманих за іншими джерелами власних 
надходжень(форма № 4-2д, № 4-2м) 
11 
 
Додаток 4 Звіт про надходження і використання інших 
надходжень спеціального фонду(форма № 4-3д, № 
4-3м) 
Додаток 5 Звіт про надходження і використання коштів, 
отриманих як окремі субвенції з 
місцевогобюджету(форма № 4-4д) 
Додаток 6 Звіт про надходження і використання інших 
надходжень спеціального фонду (кредити (позики) 
від іноземних держав, іноземних фінансових 
установ і міжнародних фінансових організацій) 
(форма № 4-3д.1, № 4-3м.1) 
Додаток 7 Звіт про заборгованість за бюджетними коштами 
(форма № 7д, № 7м) 
Додаток 8 Звіт про заборгованість за окремими програмами 
(форма № 7д.1, № 7м.1) 
Додаток 9 Звіт про виконання бюджету (кошторису) Фонду 
Додаток 10 Пояснювальна записка 
Додаток 12 Довідка про залишки коштів в іноземній валюті, 
що перебувають на поточних рахунках, відкритих 
в установах банків 
Додаток 13 Довідка про залишки коштів на рахунках в 
установах банків 
Додаток 14 Довідка про депозитні операції 
Додаток 16 Довідка про причини виникнення простроченої 
кредиторської заборгованості загального фонду 
Додаток 17 Довідка про спрямування фактичних обсягів 
власних надходжень з урахуванням залишків на 
початок року, які перевищують відповідні витрати, 
затверджені законом про Державний бюджет 
України (рішенням про місцевий бюджет) 
Додаток  20 Довідка про дебіторську та кредиторську 
заборгованість за операціями, які не 
відображаються у формі № 7д, № 7м "Звіт про 
заборгованість за бюджетними коштами" 
  
 Продовження таблиці 1.2 
Додаток  21 Довідка про розподіл видатків Державного 
бюджету України на 20__ рік на забезпечення 
12 
 
здійснення правосуддя місцевими, апеляційними 
судами та функціонування органів і установ 
системи правосуддя. 
 
Форма № 1 «Баланс» –звіт, що відображає дані про фінансовий стан 
установи на звітну дату. Активи демонструють відомості про розміщення 
ресурсів підприємства, а пасиви показують джерела їх фінансування. Сума 
активу за підсумком балансу повинна дорівнювати сумі пасиву, який 
включає в себе зобов’язання та власний капітал. Основна мета складання та 
подання форми 1 полягає в наданні споживачам, правдиві та об’єктивні 
відомості про фінансовий стан суб'єкта господарювання на звітну дату. [12] 
Форма № 2 «Звіт про фінансові результати» – цей звіт, відображає 
доходи, витрати та відомості про результати фінансової діяльності суб'єкта 
господарювання. Цей звіт зіставляє інформацію по доходам і витратам від 
здійснення різних видів діяльності (операційна, фінансова та інвестиційна 
діяльність) [70]. 
 Форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів» – це звіт, який має 
інформацію про прибуток грошових коштів та їх видаток на звітну дату, у 
результаті економічної діяльності підприємства. Мета складання звіту 
полягає в наданні інформації про рух грошових коштів та відображення змін, 
що відбулися у грошових потоках. Надходження коштів та їх видаток 
оцінюється в розрізі трьох видів діяльності, більш детальна інформація 
наведена в додаткул. Складання цього звіту можна здійснювати за двома 
методами, за прямим і непрямим. При прямому методі потрібно коригувати 
кожну статтю звіту, при непрямому методі трансформуванню підлягає 
безпосередньо сума чистого прибутку. [11] 
Форма № 4 «Звіт про власний капітал» – цей звіт, відображає відомості 
про зміни у складі власного та залученого капіталу, за період подання 
звітності підприємством. Щоб забезпечити порівнювальний аналіз даних 
13 
 
наведених у звіті, підприємства повинні додавати до річного звіту звіт за 
минулий рік. [2] 
Форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» – наводяться 13 
показників які не були розкриті в інших звітах, та пояснення до них. Форма 
№5 має такий склад розділів: 
1) основні засоби; 
2) нематеріальні активи; 
3) капітальні інвестиції; 
4) виробничі запаси; 
5) фінансові інвестиції; 
6) зобов’язання; 
7) дебіторська заборгованість; 
8) грошові кошти та їх еквіваленти розпорядників бюджетних та 
державних цільових фондів; 
9)  доходи та витрати; 
10) нестачі і вттрати грошових коштів і матеріальних активів; 
11) будівельні контракти; 
12) біологічні активи; 
13) розшифрування позабалансових рахунків. 
Всі додатки форми №5 є сукупністю показників та пояснень, що 
надають розшифрування статей фінансових звітів та розкривають 
інформацію, яка передбачена відповідними положеннями (стандартами) [11] 
Форма № 6 "Додаток до приміток до річної фінансової звітності 
"Інформація за сегментами". Форма застосовується до суб’єктів 
бухгалтерського обліку державного сектору, які складають консолідовану 
фінансову звітність та/або мають територіально відокремлені підрозділи [43]. 
За змістом інформує про доходи, витрати та результати діяльності звітних 
сегментів, а також про балансову вартість активів звітних сегментів і 
капітальні інвестиції. 
14 
 
Фінансова звітність складається бюджетними установами наростаючим 
підсумком з початку року в розрізі кодів функціональної та економічної 
класифікації видатків (КЕКВ). Баланс за квартальний період складається на 
підставі перевірених даних про залишки на рахунках аналітичного і 
синтетичного обліку на кінець періоду. Водночас не забуваємо, що доходи і 
видатки відображаються наростаючими підсумками з початку року, а всі інші 
статті — станом на кінець кварталу.  
Звіт за формою бюджетної звітності № 2 звітують всі бюджетні 
установи, які отримують фінансування за загальним фондом бюджету. 
Звіти за формою бюджетної звітності № 4 складаються за спеціальним 
фондом бюджету за такими надходженнями як плата за послуги, суми за 
дорученнями, депозитні суми та ін. Форма № 4-1 складається установами, що 
отримують доходи від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації 
продукції та іншої діяльності відповідно до чинного законодавства і 
використовують їх за цільовим призначенням згідно з кошторисом. 
За формою № 4-2 звітують установи, що отримують кошти від 
юридичних, фізичних осіб та благодійних фондів для виконання окремих 
доручень згідно із порядком використання цих коштів та затвердженим 
кошторисом. 
Форму бюджетної звітності № 7 складають всі бюджетні установи та 
одержувачі бюджетних коштів за наякності показників звітності та на  
підставі даних бухгалтерського обліку про фактичну дебіторську і 
кредиторську заборгованість на звітну дату, щомісячно, щоквартально та за 
результатами року. Інформація відображається у розрізі кодів економічної і 
функціональної класифікації видатків. 
Інструкції про порядок складання бухгалтерської звітності бюджетних 
установ переглядаються щорічно і затверджується Державним казначейством 
України відповідно до потреб обліку і контролю за виконанням Закону 
України про Державний бюджет на відповідний рік [60]. 
15 
 
Фінансова звітність містить інформацію про фінансовий стан установи, 
результати діяльності, надходження та використання грошових коштів 
бюджетної установи чи організації за звітний період, що допомагає в  
прийнятті рішень в майбутньому.  
1.2. Вимоги та методика складання фінансової звітності бюджетних 
установ 
Достовірність - це показник якості інформації, що означає її повноту і 
загальну точність. Інформація що наведена в звітності повинна бути точною 
та об'єктивною, підтверджена даними поточного обліку та належними 
документами [73]. Зрозумілість – дані, які зазначаються у звітах суб'єкта 
господарювання, повинні бути зрозумілі, з розрахунком на правильне 
сприйняття її споживачами за умови, що вони володіють достатнім рівнем 
знань. За якісною ознакою порівнюваності інформації, стоїть можливість 
користувачам порівнювати звіти суб'єкта господарювання, за різний час 
звітування та звіти конкурентів підприємства. Така можливість дозволяє дати 
оцінку динаміки розвитку організації. Головним чином, звітність суб'єкта 
господарювання задовольняє інформаційні вимоги споживачів звітності, які 
не можуть отримати звіти, складені відповідно з їхніми інформаційними 
потребами. Головною ознакою якості звітності є її своєчасність, дотримання 
термінів складання та подання. Найнадійніша інформація може втратити своє 
значення, якщо вона подана несвоєчасно. Таким чином, фінансова звітність 
повинна подаватися суб'єктом звітності своєчасно, щоб забезпечити її 
продуктивне застосування [73]. 
Звітність суб'єкта господарювання повинна формуватися з 
використанням даних принципів [74]:  
– автономність полягає в тому, щоб підкреслити і відобразити в обліку 
юридичну самостійність підприємства як суб'єкта господарських 
відносин;  
16 
 
– безперервність діяльності, полягає в оцінці активів та зобов'язань 
суб'єкта господарювання яка проводиться виходячи з гіпотези, що 
діяльність підприємства буде здійснюватися й надалі;  
– принцип періодичності, сутність якого розкривається в розподілі 
діяльності організації на рівні періодів з подальшим складанням 
звітності;  
– фактична собівартість, цей принцип обумовлює перевагу оцінки 
активів, зважаючи на витрати затрачені на їх формування;  
– нарахування, відповідно з цим поняттям доходи та витрати 
відображають в мить їх появи незважаючи на час їх фактичного 
надходження чи оплати грошей;  
– повне висвітлення, даний принцип згідно з яким звітність повинна мати 
всі дані операцій та подій які були здійснені на підприємстві, і можуть 
уплинути на думку, що приймаються на основі таких даних;  
– послідовність, полягає в постійному використанні вибраної та діючої 
облікової політики підприємства;  
– обачність, відповідно якому методи оцінки, що використовуються в 
обліку, зобов’язані уникати зменшення оцінки зобов’язань з витратами 
і збільшенню оцінки активів та доходів суб'єкта господарювання;  
– превалювання сутності над формою, за цим методом операції 
зобов’язані обліковуватись згідно з їх сутністю, а не тільки згідно з 
юридичною формою;  
– єдиний грошовий вимірник, передбачається обчислення та 
підсумовування всіх операцій організації у звітності яку вона складає в 
єдиній грошовій одиниці.  
Склад, форми, принципи підготовки та подання фінансової звітності, 
основні вимоги до визнання і розкриття її елементів визначає Національне 
положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 
"Подання фінансової звітності" [72], Форми бюджетної звітності бюджетних 
установ встановлюються Міністерством фінансів України за участю 
17 
 
Державного казначейства України. Основне призначення цієї звітності — 
отримання інформації для контролю за станом виконання кошторису 
бюджетних установ.  
Основний склад фінансової звітності включає  Баланс (форма № 1дс), 
Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс), Звіт про рух грошових коштів 
(форма № 3-дс), Звіт про власний капітал (форма № 4-дс), Типова форма 
фінансової звітності «Примітки до річної фінансової звітності» (Форма № 5-
дс), Додаток до приміток до річної фінансової звітності "Інформація за 
сегментами" (Форма № 6-дс) 
Баланс як звіт про фінансовий стан відображає активи, зобов'язання і 
власний капітал суб'єкта державного сектору та/або бюджету на початок року 
та на кінець звітного періоду на підставі звірених даних бухгалтерського 
обліку. Звітні дані статей балансу на початок звітного періоду повинні бути 
тотожними даним відповідних статей балансу на кінець попереднього 
звітного періоду з урахуванням на початок звітного періоду даних 
реорганізації (у разі коли реорганізація відбулася станом на початок року). 
 Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс) відображає інформацію 
про доходи, витрати, дефіцит/профіцит в результаті діяльності суб'єкта 
державного сектору та бюджету протягом звітного періоду.  
Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс) відображає рух грошових 
коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та 
фінансової діяльності.  
Звіт про власний капітал (форма № 4-дс) містить інформацію про суми 
власного капіталу відповідно на початок і кінець звітного періоду, а також 
наводяться дані, які відображають збільшення або зменшення залишку 
власного капіталу на початок року в результаті зміни облікової політики, 
виправлення помилок та інших змін у порядку, передбаченому відповідними 
національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в 
державному секторі. У звіті про власний капітал розкривається також 
18 
 
інформація про зміни у складі і сумі власного капіталу, пов'язані з наданням 
або вилученням активів за рішенням власника.  
Примітки до річної фінансової звітності ‒ сукупність показників і 
пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових 
звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними 
національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в 
установі [5]. 
Додаток до приміток до річної фінансової звітності "Інформація за 
сегментами" (Форма № 6-дс) складають суб'єкти бухгалтерського обліку в 
державному секторі, які складають консолідовану фінансову звітність та/або 
мають територіально відокремлені підрозділи. Консолідована фінансова 
звітність складається шляхом впорядкованого додавання показників 
фінансової звітності контрольованих суб'єктів державного сектору до 
аналогічних показників фінансової звітності контролюючого суб'єкта 
державного сектору. При складанні консолідованої фінансової звітності 
підлягають виключенню сальдо та операції між суб'єктами державного 
сектору в межах економічної групи та отримані в результаті нереалізовані 
доходи та нереалізовані втрати в результаті операцій в межах економічної 
групи, за винятком випадків, коли їх можна відшкодувати. Більш детально 
питання складання даної звітності висвітлюються в НП(с)БОДС 102” 
Консолідована фінансова звітність” [5].  
Подача звітності відбувається через систему АС “Є-Звітність” та з 
використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Підписи мають 
накласти головний бухгалтер або спеціаліст на якого покладено обов’язок 
вести бухгалтерський облік і керівник. При цьому підпис накладається на 
кожну форму. Без їхніх підписів звітність недійсна. Забезпечити ж складання 
і подання бюджетної звітності має головний бухгалтер бюджетної установи. 
Після прийняття звітності АС “Є-Звітність” має сформувати спеціальне 
повідомлення про статус (прийнято чи повернуто). Важливо його дочекатися 
й перевірити. 
19 
 
Отже, звітність складена за відповідними критеріями та принципами 
надає користувачам повну, правдиву інформації про фінансовий стан суб'єкта 
господарювання, для прийняття ними економічно вигідних рішень. Якісна 
фінансова звітність містить лише доречну та правдиву інформацію. 
Використання наведених принципів та дотримання даних вимог беззаперечно 
веде до складання якісної фінансової звітності. 
 
1.3 Характеристика основних показників фінансової звітності бюджетних 
установ. 
 
Попередньо розглянувши склад, призначення та вимоги щодо 
складання фінансової звітності дамо характеристику основних показників з 
яких вона складається. 
Показники відображаються в фінансовій звітності звітності, якщо 
наявні наступні ознаки:  
‒ існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних 
вигід або потенціалу корисності, пов’язаних з цією статтею;  
‒ оцінка статті може бути достовірно визначена.  
‒ елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям, установленим 
НП(С)БО 101. [72] 
Порядок заповнення форм фінансової звітності в установі 
затверджено Наказом Міністерства фінасів України «Про затвердження 
Порядку заповнення форм фінансової звітності в державному секторі та Змін 
до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в 
державному секторі 101 «Подання фінансової звітності» № 307 від 
28.02.2017р. [72] 
Баланс ‒ звіт про фінансовий стан установи, який відображає на певну 
дату активи, зобов’язання і власний капітал. Баланс (за формою № 1-дс 
згідно з додатком 1 до НП(С)БО 101) як звіт про фінансовий стан відображає 
активи, зобов’язання і власний капітал суб’єкта державного сектору та/або 
20 
 
бюджету на початок року та на кінець звітного періоду на підставі звірених 
даних бухгалтерського обліку. Усі бюджетні установи складають єдиний 
баланс за всіма коштами загального і спеціального фондів, тобто кошти 
бюджету і позабюджетні надходження та їх використання показуються в 
одному балансі. Складається баланс на підставі вивірених даних про залишки 
на рахунках аналітичного Й синтетичного обліку на кінець звітного періоду. 
Кожна установа заповнює в балансі тільки ті рядки, які стосуються її 
діяльності [66]. 
Баланс являє собою таблицю, у якій шляхом економічного 
угрупування й узагальнення у грошовій оцінці засоби установи за їх видами 
відображають з лівого боку балансу — в активі. Джерела, за рахунок яких 
отримано ці засоби, відображають з правого боку балансу — у пасиві. 
У бухгалтерському балансі відображаються всі кошти бюджетної 
установи на визначену дату. По закінченні місяця в облікових регістрах 
підраховуються обороти та виводяться залишки на початок наступного 
місяця. Потім складаються оборотні відомості по рахунках аналітичного 
обліку; їх дані звіряються з відповідними рахунками синтетичного обліку 
книги «Журнал-головна». Далі у бухгалтерському балансі виконується 
узагальнення коштів [2]. 
Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс згідно з додатком 2 до 
НП(С)БО 101) відображає інформацію про доходи, витрати, 
дефіцит/профіцит в результаті діяльності бюджетної установи протягом 
звітного періоду. Звіт про фінансові результати складається з наступних 
розділів:  
I. Фінансовий результат діяльності (доходи і витрати);  
II. Видатки бюджету (кошторису) за функціональною 
класифікацією видатків та кредитування бюджету;  
III. Виконання бюджету (кошторису) (доходи і витрати);  
21 
 
IV. Елементи витрат за обмінними операціями (витрати на оплпту 
праці, відрахування на соціальні заходи, матеріальні витрати, 
амортизація, інші витрати). 
Звіт про рух грошових коштів ‒ відображає надходження і витрати 
грошових коштів у результаті діяльності бюджетної установи у звітному 
періоді. Звіт про рух грошових коштів (за формою № 3-дс згідно з додатком 3 
до НП(С)БО 101) відображає рух грошових коштів протягом звітного періоду 
в результаті операційної та фінансової діяльності установи. Якщо рух 
грошових коштів у результаті однієї операції включає суми, які належать до 
різних видів діяльності, то ці суми показують окремо за кожним видом 
діяльності. Суми надходжень та витрат, що виникають у результаті 
операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, наводяться розгорнуто. 
Операції за надходженнями і витратами у натуральній формі не включаються 
до звіту про рух грошових коштів. Розкриття статей звіту про рух грошових 
коштів здійснюється згідно з порядком заповнення форм фінансової звітності 
в установі, встановленим відповідно до законодавства.  
Звіт про власний капітал починається з рядка 4000 «Залишок на 
початок року» та закінчується 4310 «Залишок на кінець звітного періоду», де 
відображаються суми власного капіталу на початок (нескоригований 
залишок) і кінець року. Залишок на кінець року у Звіті про власний капітал 
відображатиметься у розрізі складових власного капіталу, тобто за 
залишками субрахунків, які наведені в табл. 1. Суми у рядку 4000 мають 
відповідати даним рядків 1400–1495 розд. І «Власний капітал та фінансовий 
результат» пасиву форми № 1-дс «Баланс». Також цей Звіт включає рядки 
коригувань, які відбулися у попередньому році, зокрема у рядках 4010, 4020 
та 4030 відображаються суми коригувань, передбачені НП(С)БОДС 125 
«Зміни облікових оцінок та виправлення помилок». Результати змін 
облікових оцінок та виправлених помилок на початок року, відображаються у 
статті 4090 «Скоригований залишок на початок року». Таким чином, 
відображаються суми коригувань у розрізі: зміни облікової політики, 
22 
 
виправлення помилок та інші зміни. Зокрема прикладом зміни облікової 
політики може бути спричинено переходом на нові принципи 
бухгалтерського обліку. А виправлення помилки може бути у зв’язку з 
виявленими помилками у попередніх звітних періодах. Якщо коригування 
пов’язані з виправленням фінансового результату, то інформація 
відображається тільки у графі 5, а якщо коригуванню підлягають інші 
складові власного капіталу, то відповідно зміни відображаються у графах 3-9.  
Примітки до річної фінансової звітності ‒ сукупність показників і 
пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових 
звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними 
національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в 
установі. Форма приміток до річної фінансової звітності затверджена 
Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження типової форми 
№ 5-дс «Примітки до річної фінансової звітності» № 977 від 29.11.2017 р. 
Типова форма фінансової звітності № 5-дс «Примітки до річної фінансової 
звітності» застосовується суб’єктами бухгалтерського обліку в установі, які 
відповідно до законодавства складають фінансову звітність за національними 
положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в установі. У примітках 
до річної фінансової звітності розкривається:  
1. Інформація, яка не вказана безпосередньо у фінансовій звітності, 
але є обов’язковою згідно з відповідними національними положеннями 
(стандартами) бухгалтерського обліку в установі.  
2. Інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, 
потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.  
3. Інформація про зміст операцій, що відбулися після дати балансу, та 
оцінку їх впливу на фінансовий результат або обґрунтування щодо 
неможливості проведення такої оцінки.  
4. Інформація про події після дати балансу, які не вимагають 
коригування статей фінансової звітності.  
23 
 
5. Інформація про виконання бюджету (кошторису) щодо: різниці між 
остаточно скоригованими показниками плану на звітний період з 
урахуванням змін і фактичними сумами виконання (касовими видатками) та 
причини їх виникнення; причини відхилення між затвердженими 
показниками плану на звітний період та остаточно скоригованими 
показниками плану на звітний період з урахуванням змін.  
6. Інформація про виконання бюджету щодо наданих з бюджету 
кредитів, взаємних розрахунків бюджетів, цінних паперів, фінансування 
бюджету.  
У примітках до фінансової звітності за наявності операцій пов’язаних 
сторін наводиться така інформація:  
1. Види та обсяги операцій (сума або частка у загальному обсязі) 
пов’язаних сторін та характер відносин між такими пов’язаними сторонами. 
 2. Суми дебіторської та кредиторської заборгованостей за операціями 
пов’язаних сторін. 
Додаток до приміток до річної фінансової звітності "Інформація за 
сегментами" - Форма застосовується до суб’єктів бухгалтерського обліку 
державного сектору, які складають консолідовану фінансову звітність та/або 
мають територіально відокремлені підрозділи [43]. За змістом інформує про 
доходи, витрати та результати діяльності звітних сегментів, а також про 
балансову вартість активів звітних сегментів і капітальні інвестиції. 
Інформацію у формі 6-дс наводять за звітними та допоміжними сегментами. 
Звітний сегмент — сегмент, інформація про доходи, витрати, фінансові 
результати, активи і зобов'язання якого підлягає окремому розкриттю у 
річній фінансовій звітності суб'єкта державного сектору. Звітні сегменти 
поділяють на географічні та сегменти діяльності. Географічний сегмент — це 
відокремлювана частина діяльності суб’єкта державного сектору у певному 
географічному регіоні, яка відрізняється від інших: економічними і 
геополітичними умовами географічного регіону; особливістю діяльності в 
різних географічних регіонах; територіальним розташуванням підрозділів або 
24 
 
споживачів послуг (робіт); характерними для географічного регіону 
ризиками діяльності; правилами валютного контролю і валютними ризиками 
в таких регіонах. Сегмент діяльності — це відокремлюваний вид (або група 
видів) діяльності суб'єкта державного сектору, який відрізняється від інших: 
видом послуг (робіт); способом отримання доходу (способом надання послуг, 
виконання робіт); характером діяльності; цілями діяльності; категорією 
споживачів послуг (робіт). За звітними сегментами наводиться інформація 
про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов'язання, капітальні 
інвестиції, сума амортизаційних відрахувань. За допоміжними сегментами 
наводять інформацію лише про бюджетні асигнування, доходи від надання 
послуг, балансову вартість активів звітних сегментів, капітальні інвестиції. 
Консолідована фінансова звітність — фінансова звітність, яка відображає 
фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів 
контролюючого суб'єкта та контрольованих ним суб'єктів як єдиної 
економічної групи. Контроль — повноваження суб'єкта державного сектору 
управляти фінансовою та операційною політикою іншого суб'єкта 
державного сектору з метою одержання вигід від його діяльності.[9] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
25 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 2. 
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ, МЕТОДИКАСКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ 
ЗВІТНОСТІ, АНАЛІЗ ТА КОНТРОЛЬ В ЗВІТНОСТІ 
МАЛОСТАРОСІЛЬСЬКОГО ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНОГО 
ІНТЕРНАТУ 
 
 
2.1. Техніко-економічна характеристика Малостаросільського 
психоневрологічного інтернату 
 
Згідно із статтею 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи – 
органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також 
організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю 
утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого 
бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. До таких організацій 
належать школи, клуби, музеї, вищі навчальні заклади, науково-дослідні 
інститути, дитячі будинки, лікарні, поліклініки, а також центральні та місцеві 
органи державної 5 влади та державного управління (органи управління, 
армія, суди, прокуратура, міліція та інші установи) [13]. Бюджетні установи 
належать до одного з різновидів організацій некомерційного характеру, для 
яких отримання прибутку не є основою їх діяльності. Критеріями 
зарахування установ до бюджетних є:  
- створення установи органом державної влади (міністерством, 
відомством тощо) або органом місцевого самоврядування (територіальними 
громадами міст, сіл, виконавчими органами);  
- утримання установи за рахунок бюджетних коштів. Приватні школи, 
клініки, дитячі садки, вищі навчальні заклади недержавної форми власності, 
26 
 
засновниками яких не є органи державної влади або органи місцевого 
самоврядування і фінансування яких не передбачене за рахунок бюджетних 
коштів, до бюджетних установ не належать. Утримують бюджетні установи 
за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету 
України та місцевих бюджетів. Обсяги бюджетних коштів, виділені на 
утримання бюджетних установ, передбачають у кошторисі. Кошторис 
підтверджує повноваження на отримання доходів і здійснення витрат та 
визначає обсяг і напрям використання коштів для виконання певних функцій. 
Бюджетні установи мають право вести діяльність виключно в межах 
асигнувань, затверджених кошторисами і планами асигнувань, 
дотримуючись фінансово-бюджетної дисципліни і максимальної економії 
матеріальних засобів і грошових коштів.[16] 
Незважаючи на нормативно-правову базу, що регулює діяльність 
бюджетних установ та органів, жоден із цих документів не визначає їх чіткої 
класифікації. Види бюджетних установ щодо використання бюджетних 
коштів визначаються функціональною класифікацією видатків та бюджетних 
кредитів [57] 
Малостаросільський психоневрологічний інтернат є стаціонарним 
інтернатним закладом для соціального захисту громадян похилого віку та 
осіб з інвалідністю, що утворюється для цілодобового проживання 
(перебування) та догляду за громадянами похилого віку та особами, які за 
станом здоров’я потребують стороннього догляду, соціально-побутового, 
медичного обслуговування, соціальних послуг і комплексу реабілітаційних 
заходів Засновником Інтернату є Черкаська обласна рада, яка в 
установленовленому чинним законодавством порядку представляє інтереси 
та здійснює управління об’єктом комунальної властності. Інтернат 
утворюється, реорганізується та ліквідується за рішенням власникаабо 
уповноваженого органу управління [79]. 
У своїй діяльності інтернат керується Конституцією та законами 
України, Конвенцією про права людини, Конвенцією про права осіб з 
27 
 
інвалідністю, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та 
Мінсоцполітики, іншими нормативно-правовими актами, а також 
Положенням затвердженим Засновником.[79] 
Бухгалтерська служба утворюється як самостійний структурний 
підрозділ, вид якого залежить від обсягу, характеру та складності 
бухгалтерської роботи. В Малостаросільському психоневрологічному 
інтернаті вводиться посада спеціаліста, на якого покладається виконання 
обов'язків бухгалтерської служби. Положення про бухгалтерську службу 
(посадова інструкція спеціаліста, на якого покладено виконання обов'язків 
бухгалтерської служби) затверджується керівником бюджетної установи. 
Бухгалтерська служба підпорядковується безпосередньо директору 
Малостаросільського психоневрологічного інтернату та має таку 
організаційну структуру (Рисунок 2.1 Організаційна структура установи). 
Директор 
 
 
                   
 
 Заступник директора   Головний бухгалтер 
 
   
 
 
                
Підсобне Лікарський 
  Відділ господарського обслуговування    
господарство персонал 
 
   
  
             
Середній 
   медичний         
персонал 
 
             
Молодший 
   медичний         
персонал 
                
 
                
 
 
Рисунок 2.1 «Організаційна структура установи» 
Ремонтно-енергетичний сектор 
Гараж 
Склади 
Кухня 
Сектор культури 
Кадрова служба 
Бухгалтерська служба 
Фахівець з публічних закупівель 
28 
 
Бухгалтерська служба у своїй діяльності керується Конституцією та 
законами України, указами Президента України та постановами Верховної 
Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, 
актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінфіну, іншими актами 
законодавства, що регламентують бюджетні відносини і фінансово-
господарську діяльність бюджетної установи, наказами керівника бюджетної 
установи, а також положенням про бухгалтерську службу.  
Основними завданнями бухгалтерської служби установи є: 
1) ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності 
бюджетної установи та складення звітності; 
2) відображення у документах достовірної та у повному обсязі інформації 
про господарські операції і результати діяльності, необхідної для 
оперативного управління бюджетними призначеннями (асигнуваннями) та 
фінансовими і матеріальними (нематеріальними) ресурсами; 
3) забезпечення дотримання бюджетного законодавства при взятті 
бюджетних зобов'язань, своєчасного подання на реєстрацію таких 
зобов'язань, здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних 
зобов'язань, достовірного та у повному обсязі відображення операцій у 
бухгалтерському обліку та звітності; 
4) забезпечення контролю за наявністю і рухом майна, використанням 
фінансових і матеріальних (нематеріальних) ресурсів відповідно до 
затверджених нормативів і кошторисів; 
5) запобігання виникненню негативних явищ у фінансово-господарській 
діяльності, виявлення і мобілізація внутрішньогосподарських резервів. 
Бухгалтерська служба відповідно до покладених на неї завдань: 
1) веде бухгалтерський облік відповідно до національних положень 
(стандартів) бухгалтерського обліку в установі, а також інших нормативно-
правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку, в тому числі з 
використанням уніфікованої автоматизованої системи бухгалтерського 
обліку та звітності; 
29 
 
2) складає на підставі даних бухгалтерського обліку фінансову та 
бюджетну звітність, а також державну статистичну, зведену та іншу звітність 
(декларації) в порядку, встановленому законодавством; 
3) здійснює поточний контроль за: 
- дотриманням бюджетного законодавства при взятті бюджетних 
зобов'язань, їх реєстрації в органах Казначейства та здійсненням платежів 
відповідно до взятих бюджетних зобов'язань; 
- правильністю зарахування та використання власних надходжень 
бюджетної установи; 
 -веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової та бюджетної 
звітності, дотриманням бюджетного законодавства та національних 
положень (стандартів) бухгалтерського обліку в установі, а також інших 
нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку 
бухгалтерськими службами бюджетних установ, які підпорядковані 
бюджетній установі; 
4) своєчасно подає звітність; 
5) своєчасно та у повному обсязі перераховує податки і збори (обов'язкові 
платежі) до відповідних бюджетів; 
6) забезпечує дотримання вимог нормативно-правових актів щодо: 
-  використання фінансових, матеріальних (нематеріальних) та 
інформаційних ресурсів під час прийняття та оформлення документів щодо 
проведення господарських операцій; 
- інвентаризації необоротних активів, товарно-матеріальних цінностей, 
грошових коштів, документів, розрахунків та інших статей балансу; 
7) проводить аналіз даних бухгалтерського обліку та звітності, у тому 
числі зведеної звітності, щодо причин зростання дебіторської та 
кредиторської заборгованості, розробляє та здійснює заходи щодо стягнення 
дебіторської та погашення кредиторської заборгованості, організовує та 
проводить роботу з її списання відповідно до законодавства; 
8) забезпечує: 
30 
 
-  дотримання порядку проведення розрахунків за товари, роботи та 
послуги, що закуповуються за бюджетні кошти; 
-  достовірність та правильність оформлення інформації, включеної до 
реєстрів бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань; 
-  повноту та достовірність даних підтвердних документів, які 
формуються та подаються в процесі казначейського обслуговування; 
- зберігання, оформлення оброблених первинних документів та облікових 
регістрів, які є підставою для відображення у бухгалтерському обліку 
операцій та складення звітності, а також звітності; 
- користувачів у повному обсязі правдивою та неупередженою 
інформацією про фінансовий стан бюджетної установи, результати її 
діяльності та рух бюджетних коштів; 
9) бере участь у роботі з оформлення матеріалів щодо нестачі, крадіжки 
грошових коштів та майна, псування активів; 
10) розробляє та забезпечує здійснення заходів щодо дотримання та 
підвищення рівня фінансово-бюджетної дисципліни її працівників та 
працівників бухгалтерських служб бюджетних установ, які підпорядковані 
бюджетній установі; 
11) здійснює заходи щодо усунення порушень і недоліків, виявлених під 
час контрольних заходів, проведених державними органами та підрозділами 
бюджетної установи, що уповноважені здійснювати контроль за 
дотриманням вимог бюджетного законодавства. 
Для більш точної характеристики фінансового становища бюджетної 
установи спробуємо провести аналіз основних фінансово економічних 
показників діяльності Малостаросільського психоневрологічного інтернату 
за 2019-2021 роки. Основними джерелами для розрахунку показників є 
форма №1 «Баланс» та форма №2 «Звіт про фінансові результати» Результати 
проведеного аналізу наведено в таблиці 2.1 
 
 
31 
 
 Таблиця 2.1 
Аналіз основних фінансово економічних показників діяльності 
Малостаросільського психоневрологічного інтернату за 2019-2021 роки 
№ Роки Відхилення 
п/ Показник 20/19, 20/19, 21/20, 21/20, 
2019 2020 2021 
п (+;-) (%) (+;-) (%) 
Дохід від 
1 реалізації 133 51 42 -82 -62 -9 -18 
послуг, тис.грн. 
Собівартість 
2 реалізованих 133 51 42 -82 -62 -9 -18 
послуг, тис.грн. 
Валовий 
3 прибуток, - - - - - - - 
тис.грн. 
Чистий 
прибуток 
4 - - - - - - - 
(збиток), 
тис.грн. 
Середньосписко
5 ва чисельність 86 87 90 +1 +1 +3 +3 
працівників, чол. 
Фонд оплати 
6 5877 6883 7966 +1006 +17 +1083 +16 
праці, тис.грн. 
Середньомісяч. 
7 5,69 6,59 7,38 +0,9 +16 +0,79 +12 
зп, тис.грн. 
Валюта балансу, 
8 5663 7001 11061 +1338 +24 +4060 +58 
тис.грн. 
Внесений 
9 4304 5258 6208 +954 +22 +950 +18 
капітал, тис.грн. 
Середньорічна 
вартість 
10 1698 2237 4210 +539 +32 +1973 +88 
основних 
засобів, тис.грн. 
Середньорічні 
11 залишки запасів, 1892 2626 2957 +734 +39 +331 +13 
тис.грн. 
Коефіцієнт 
12 0,07 0,02 0,01 -0,05 -71 -0,01 -50 
обороту 
 
         
 
32 
 
 
Продовження таблиці 2.1 
Довгострокові     
13 зобов’язання, - - - - - - - 
тис.грн. 
Поточні     
14 зобов’язання, - - - - - - - 
тис.грн. 
Власні оборотні     
15 - - - 
кошти, тис.грн. - - - - 
Грошові кошти, 
16 3 183 318 +180 +6000 +135 +74 
тис.грн. 
 
Під час розрахунку фінансово-економічних показників 
Малостаросільського психоневрологічного інтернату за 2019-2022 роки, дані 
яких вказанів таблиці 2.1, використано слідуючі формули: 
 1) середньомісячна заробітна плата визначається за формулою: 
ФОП 
СЗП = /12*1000, де                                                             (2.1) 
СЧП 
ФОП – фонд оплати праці; 
СЧП – середня чисельність працівників. 
 2) коефіцієнт обороту оборотних засобів визначається за формулою: 
ЧДР 
         Коб = , де                                                                                  (2.2) 
Зоб.з 
ЧД – чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг; 
Зоб.з – середньорічні залишки оборотних засобів. 
 3) тривалість одного обороту оборотних засобів визначається за 
формулою: 
З
        Т  = об.з 
об * 360, де                                                                         (2.3) 
ЧДР 
Зоб.з – середньорічні залишки оборотних засобів; 
ЧДР – чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг 
 4) валовий прибуток визначається за формулою: 
         ВП = ЧДР – С, де                                                                                       (2.4)  
33 
 
ЧДР – чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг; 
С – собівартість від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг. 
Для бюджетної установи більшість фінансово-економічних показників 
тяжко визначити, через відсутність данних. Також проведений аналіз 
основних показників фінансової звітності за 3 роки встановив,що у 
Малостаросільському інтернаті у 2020 та 2021 роках ми не можемо 
розрахувати жоден з показників рентабельності, адже надходження від 
господарської діяльності установи мають збитковий результат. 
Негативно на збитковий результат вплинуло зниження надходжень від 
господарської діяльностіта ріст собівартості товарів у 2020 році в порівнянні 
з минулим роком i в результаті чого витрати за рахунок інших фондів 
збільшились. Але, незважаючи на зниження доходувід діяльності 
відбувається збільшення середньосписковоїчисельності на 1 чоловіка та 
збільшення середньомісячної заробітної плати на 0,9 тис.грн., за рахунок 
збільшення мінімальної заробітної плати та за рахунок, збільшення фонду 
заробтної плати на 1006 тис.грн. На мою думку такі зміни є вимушеними і не 
несуть негативної відповідальності з боку керівництва Інтернату. Аналогічну 
ситуацію спостерігаємо також у 2021 році в порівнянні з минулим роком  
відбувається збільшення середньосписковоїчисельності на 3 чоловіка та 
збільшення середньомісячної заробітної плати на 0,79 тис.грн., за рахунок 
збльшення мінімальної заробітної плати та за рахунок,збільшення фонду 
заробтної плати на 1083 тис.грн. 
Але найбільш вагомий негативний вплив нафінансово-економічну 
діяльність Малостаросільського психоневрологічного інтернату за 
досліджувальні роки, принесла великазношеність основних засобів, відтак 
протягом 2020 та 2021 років відбувалось оновлення необхідних фондів з 
метою економічного подальшого використання. Данне рішення також має 
вплив на збільшення таких показників, як валюта балансу на  24% в 2020 році 
та 58% в 2021році, відповідно відбулось збільшення внесеного капіталу та 
34 
 
середньорічних залишків основних засобів та запасів. Важливу роль відіграла 
дооцінка будівель у 2021році, чим і пояснюється такий великий зріст у +88%.  
Зміни, що відбулися протягом 2019-2022 років з такими показниками, 
як дохід від реалізації продукції, собівартість реалізованої продукції, 
середньорічна вартість основних засобів та середньорічні залишки запасів 
відображено на рисунку 2.2 «Аналіз змін власних доходів» та рисунку 2.3 
«Аналіз змін вартості матеріальних активів» 
Аналіз змін власних доходів
140
120
100
80
60
40
20
0
дохід від реалізації продукції собівартість реалізованої продукції
2019р. 2020р. 2021р.
 
Рисунок 2.2 Аналіз змін власних доходів  
 
Аналіз змін вартості матеріальних активів
4500
4000
3500
3000
2500
2000
1500
1000
500
0
середньорічна вартість основних засобів середньорічна вартість запасів
2019р. 2020р. 2021р.
 
Рисунок 2.3. «Аналіз змін вартості матеріальних активів» 
35 
 
Коефіцієнт обороту протягом досліджуваного періоду зменшувався. 
Так у 2020 році порівняно з 2019 рокомкоефіцієнт зменшився на 71%., а у 
2021 році порівняно з 2020 роком ще на 50 %.  Це показує кількість коштів, 
які були залученідо діяльності шляхом фінансування загального та 
спеціального фондів. 
Отже, з наведених вище показників ми бачимо, показники 
Малостаросільського  інтернату за 2019 – 2022 роки є нестабільними. Власні 
доходи установи не взмозі повністю покрити витрати на забезпечення 
основної діяльності. 
 
2.2. Аналіз доходів та витрат, як основи данних відображених у 
фінансовій звітності Малостаросільського психоневрологічного 
інтернату 
 
Відповідно до НП(с)БОДС 124 «Доходи»[46] та НП(с)БОДС 135 
«Витрати»[47], доходи і витрати в бухгалтерському обліку 
Малостаросільського психоневрологічного інтернату класифікуються як такі, 
що отримані від обмінних та необмінних операцій. Вони відображаються в 
бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент виникнення, 
незалежно від дати надходження або сплати коштів. Для визначення 
фінансового результату звітного періоду доходи звітного періоду 
порівнюються з витратами, що були проведені для отримання цих доходів. 
Доходи від обмінних операцій включають: 
бюджетні асигнування; інші доходи від обмінних операцій 
(надходження від реалізації необоротних активів (крім нерухомого майна), 
оборотних активів, дооцінки активів в межах суми попередньої уцінки, від 
відновлення корисності активів). 
Доходи від необмінних операцій це: 
- доходи від безоплатно отриманих товарів, робіт, послуги в натуральній 
36 
 
формі; 
- зобов'язання, що не підлягають погашенню; 
- податкові зобов’язання. 
Витратами за обмінними операціями визнаються: 
- оплата праці; 
- відрахування на соціальні заходи; 
- матеріальні витрати (використання предметів, матеріалів, обладнання, 
інвентарю тощо); 
- амортизація; 
- інші витрати за обмінними операціями (уцінка активів, втрати від 
зменшення корисності активів тощо). 
Витратами за необмінними операціями визнаються: 
- трансферти (субсидії, гранти, соціальні виплати тощо); 
- інші витрати за необмінними операціями (витрати, пов’язані з передачею 
активів, що передають суб’єкти державного сектору суб’єктам 
господарювання, фізичним особам та іншим суб’єктам державного сектору 
для виконання цільових заходів, списана дебіторська заборгованість 
тощо).[47] 
Складені за результатами господарських операцій меморіальні ордери за 
всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування місцевих 
бюджетів відображаються в книзі «Журнал-головна» (форма № 308 
(бюджет)). 
Ведення касових операцій здійснюється відповідно до Положення про 
ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого 
Постанова Правління Національного банку України 29.12.2017 № 148 (зі 
змінами). 
Касові операції відображаються за обов’язковими формами наведеними 
в додатках до Положення про ведення касових операцій. 
Установлено ліміт залишку готівки в касі в розмірі 0,00 гривень. Кошти, 
які надходять в касу вносяться на розрахунковий рахунок банку інтернату 
37 
 
одразу. Одержана готівка витрачається суворо за цільовим призначенням, 
після обов’язкового внесення на розрахунковий рахунок. Використовувати 
готівку, без попереднього зарахування її на рахунки, заборонено. 
Для відображення в обліку операцій з надходження на рахунок установи 
асигнувань та здійснення касових видатків загального фонду, тобто вибірки з 
надходження та витрачання коштів з реєстраційних (особових) рахунків в 
органах Державного казначейства України використовується меморіальний 
ордер №2 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального 
фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)» за 
формою №381 (бюджет), окремо за кожним рахунком. 
Для відображення в обліку операцій з надходження на рахунок установи 
доходів та здійснення касових видатків спеціального фонду, тобто вибірки з 
надходження та витрачання коштів зі спеціальних реєстраційних (поточних) 
рахунків в органах Державного казначейства України (установах банків) 
застосовується меморіальний ордер №3 «Накопичувальна відомість руху 
грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства 
України (установах банків)» за формою №382-авт (бюджет). При наявності 
декількох рахунків в органах Державного казначейства України (установах 
банків), відкритих на ім'я бюджетної установи, накопичувальні відомості 
складати окремо за кожним спеціальним реєстраційним (поточним) 
рахунком. 
Накопичувальні відомості складаються окремо за кожним реєстраційним 
(особовим, поточним) рахунком. Записи операцій в накопичувальні відомості 
здійснюються на підставі щоденних виписок з реєстраційних (особових, 
поточних) рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України, з 
доданням до них підтвердних документів (банківських виписок, платіжних 
доручень тощо).  
У бухгалтерському обліку для обліку фактичних 
видатків Планом рахунків передбачено рахунки класу 8 "Витрати". У цьому 
38 
 
класі передбачено всього 4 синтетичних рахунки, ось на них і збирається 
інформація про всі фактичні витрати установи. Касових витрат тут не має.  
Для обліку фактичних видатків установи передбачені такі рахунки: 
- 8013 "Видатки із загального фонду" - на рахунку відображають 
узагальнену інформацію про витрати на утримання установи з місцевого 
бюджету; 
- 8113 "Видатки спеціального фонду" - на рахунку відображають 
узагальнену інформацію про витрати окремо за джерелами надходження 
власних коштів; 
- 8511 "Виробничі витрати" - на рахунку відображають облік 
виробничих витрат. Це можуть бути витрати виробничих майстерень, 
підсобних господарств, витрати на науково-дослідні роботи тощо; 
- 8411 "Інші витрати" - на цьому рахунку обліковують всі інші витрати, 
які не можуть бути враховані на інших рахунках. 
Наприкінці року всі фактичні видатки списуються на результат 
виконання кошторису на рахунок 5512 "Фінансовий результат" (окремо на 
результат виконання кошторису за загальним фондом і окремо за 
спеціальним фондом), але за деякими субрахунками рахунку 8511 на кінець 
звітного періоду може залишатися сальдо. Це пов'язано з тим, що на кінець 
звітного періоду виробництво залишається незавершеним і витрати 
списувати ще рано. 
Поділ видатків на касові та фактичні не формалізовано, тому і в 
бухгалтерському обліку немає окремо рахунків або субрахунків для обліку 
касових видатків. А оскільки ми знаємо, що касові видатки це ті, які 
проведені казначейством або банком, то й рахунки для їх обліку будемо 
шукати в класі 3 "Кошти, розрахунки та інші активи". Витрачання коштів з 
казначейських рахунків установи можливо тільки за чіткого дотримання 
таких умов: витрати заплановані в кошторисі, кошти є на рахунку установи в 
достатньому обсязі, установа надала повний пакет документів для 
проведення платежу [60]. Тобто здійснення касових видатків контролює 
39 
 
казначейство. Ці та інші правила знайшли своє відображення в Порядку N 
1407, який і регламентує взаємовідносини між бюджетною установою та 
органом Держказначейства. 
Отже, для обліку касових видатків передбачено два синтетичних 
рахунки з відповідними субрахунками: 2313 "Рахунки в казначействі". Як ви 
розумієте, ці рахунки не призначені безпосередньо для обліку витрат, такими 
їх можна назвати лише умовно, оскільки касові видатки будуть відображені 
лише за кредитом цих рахунків, дебет цих рахунків ніякого відношення до 
витрат не має. Для того щоб виділити в обліку інформацію про касові 
видатки, потрібно аналізувати кредитові обороти рахунків 23. 
Окрім цього: 
- Бюджетна установа може здійснювати лише ті витрати, які заплановані 
в кошторисі. 
- Асигнування, отримані за загальним фондом, можна витрачати тільки 
на цілі, передбачені кошторисом загального фонду, а власні надходження 
установи (кошти спеціального фонду) можна витрачати тільки на цілі, 
передбачені кошторисом спеціального фонду. 
- Видатки установи можуть бути фактичними та касовими. Пріоритет - у 
фактичних видатків, за винятком переліку витрат, затвердженого постановою 
N 117. 
- Наказом N 11 затверджено відразу кілька класифікацій витрат. Кожна 
класифікація розглядає витрати з точки зору цілі (або об'єктів), для якої вони 
здійснюються.[42] 
- Для обліку фактичних видатків установи передбачено рахунки класу 8 
"Витрати" (рахунки 80-85), а щоб отримати інформацію про касові видатки 
треба проаналізувати кредитові обороти рахунків 2313 [49]. 
Доходи та видатки бюджетної установи є фінансовою базою її діяльності 
та інструментом реалізації її завдань і функцій. Своєчасність і повнота 
формування доходів та видатків визначають можливості будь-якої бюджетної 
установи щодо виконання власних повноважень та поставлених завдань.  
40 
 
Для аналізу надходжень Малостаросільського інтернату розглянемо дані 
таблиці 2.2. Підставами для надходжень на розрахункові рахунки 
Малостаросільського інтернату є: надходження від плати за послуги, що 
надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-
правовими актами; від реалізації необоротних активів (крім будівель i 
споруд) та інших матеріальних цінностей, у тому числі списаних, за здані як 
брухт i відходи чорні, кольорові, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння у 
розмірах, що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні 
установи; надходження для виконання окремих конкретних доручень від 
підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюджетних установ. 
Інформація для проведення аналізу дохідної частини містить показники 
за загальним та спеціальним фондами (деталізовано за видами доходів) також  
про видатки і кредитування (деталізовано за групами функціональної 
класифікації видатків та кредитування бюджету), фінансування. Такі 
показники наведено порівняно з аналогічними показниками за відповідний 
період попереднього бюджетного періоду із зазначенням динаміки їх зміни. 
За даними таблиці 2.2 проведемо наглядний аналіз cпіввідношення 
доходів загального фонду та спеціального фондуза 2021 рік. 
Рисунок 2.4 Аналіз співвідношення доходів за 2021 рік
41 
 
Таблиця 2.2 
тис.грн. 
Аналіз надходжень Малостаросільського інтернату 
Код Найменування 2019рік 2020рік 2021 рік Відхилення Відхилення 
бюджет-    
20/19, (+;-) 21/20, (+;-) 
ної 
класифі-
кації 
1 2 3 4 5 6 7 
Х УСЬОГО, у тому числі: 17304 19162 19516 1 858 354 
Х загальний фонд, у тому числі: (одною 
13915 16370 17173 2 455 803 
сумую) 
Х спеціальний фонд, у тому числі: (в розрізі 
3389 2 791 2 343 -598 -448 
підгруп) 
 власні надходження бюджетних установ за 
     
видами надходжень  
25010200 Надходження бюджетних установ від 143 85 
266 -123 -58 
 додаткової (господарської) діяльності    
25010400 Надходження бюджетних установ від реалізації 
 в установленому порядку майна (крім 0 0 8 - 8 
нерухомого майна)  
25020100 Благодійні внески, гранти та дарунки 1 9 33 8 24 
25020200 Кошти, що отримують бюджетні установи від 
 підприємств, організацій, фізичних осіб та від 
2109 2233 2215 124 -18 
інших бюджетних установ для виконання 
цільових заходів  
 Інші кошти спеціального фонду бюджету 1013 405 0 -608 -405 
 
 
42 
 
Далі проведемо аналіз видатків за кодами економічної класифікації 
видатків бюджету (таблиця 2.3)  
Таблиця 2.3 
Аналіз видатків за кодами економічної класифікації видатків бюджету 
КЕКВ Стаття видатків Сума (тис.грн.) Відхилення 
2019 2020 2021 20/19 21/20 
(+;-) (+;-) 
2111 Заробітна плата 5 876 6 883 7 966 1007 1083 
2120 Нарахування 
1 252 1 513 1 754 261 241 
на оплату праці 
2210 Предмети, 
матеріали, 
2 037 2 874 2 966 837 92 
обладнання та 
інвентар 
2220 Медикаменти 
та 
293 301 251 8 -50 
перев’язувальні 
матеріали 
2230 Продукти 
1 164 1 199 1 024 35 -175 
харчування 
2240 Оплата послуг 
(крім 2 152 2 540 1 997 388 -543 
комунальних) 
2273 Оплата 
423 495 580 72 85 
електроенергії 
2275 Оплата інших 
567 397 447 -170 50 
енергоносіїв  
2282 Окремі заходи 
по реалізації 
10 0 7 -10 7 
державних 
програм 
2710 Виплата пенсій 
138 144 156 6 12 
і допомоги 
2800 Інші поточні 
25 18 20 -7 2 
видатки 
Всього  13 941 16 370 17 173 2429 803 
 
43 
 
За даними Таблиці 2.3 проведемо наглядний аналіз співвідношення 
видатків загального фонду (Рисунок 2.4«Аналіз співвідношення видатків 
загального фонду»). 
Аналіз співвідношення видатків загального фонду
9000
8000
7000
6000
5000
4000
3000
2000
1000
0
КЕКВ КЕКВ КЕКВ КЕКВ КЕКВ КЕКВ КЕКВ КЕКВ КЕКВ КЕКВ КЕКВ 
2111 2120 2210 2220 2230 2240 2273 2275 2282 2710 2800
2019р. 2020р. 2021р.
 
Рисунок 2.4 Аналіз співвідношення видатків загального фонду 
У 2020 році спостерігається ріст витрат установи. Лише за КЕКВ 2275 
Оплата інших енергоносіїв значне зниження на 170 тис. грн. Відповідно до 
первинних документів данне рішення не вплинуло на забезпеченість 
установи, адже через економію енергоносіїв у 2019 році заклад все рівно був 
забезпечений паливом за рахунок залишків. Економія енергоносіїв також 
вплинула на зменшення показників за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки 
(податки) на 7 тис.грн. 
Лише зменшення показників за КЕКВ 2282 Окремі заходи по реалізації 
державних програм на 10 тис.грн. негативно вплинуло на установу, адже 
підготовку персоналу, а саме підвищення кваліфікації провести не вдалося. 
Данні кошти були спрямовані на забезпечення підопічних інтернату засобами 
захисту від вірусу COVID-19. Але в даному випадку такі зміни витрат можна 
вважати виправданими. 
Проаналізувавши інші основні фінансові складові Малостаросільського 
психоневрологічного інтернату було виявлено що у 2020році в порівнянні 
44 
 
з2019 роком зросла наявність грошових коштів на 180 тис.грн., а дебіторська 
заборгованість та інші зобов'язання відсутні. 
У 2020роціз’являються такі показники як дебіторська та кредиторська 
заборгованості, які виникли за розрахунками із соціального страхування в 
сумі 15 тис. грн. Данний показник виник через значне збільшення лікарняних 
через хворобу COVID-19. У 2021 році ситуація поліпшилась і дебіторська та 
кредиторська заборгованості відсутні. 
 
2.3. Зміст та методика складання фінансової звітності 
Малостаросільського психоневрологічного інтернату 
 
Підприємства, установи і організації, в тому числі Малостаросільський 
психоневрологічний інтернат, складають фінансову звітність, яка повинна 
містити повну, правдиву і неупереджену інформацію про стан активів, 
зобов'язань і капіталу та результати діяльності підприємства [30]. 
Тому, для забезпечення цих та інших вимог до інформації головний 
бухгалтер Малостаросільського інтернату організовує і виконує завершальні 
роботи перед складанням фінансової звітності.  
Алгоритм таких робіт перед складанням річного фінансового звіту для 
Малостаросільського інтернату є таким: 
1) Працівники бухгалтерії вивчають нові нормативно-правові 
документів, зміни і доповнення до чинних законів і нормативних актів, 
щостосуються порядку складання та подання фінансової звітності. 
2)Секретарінтернату готує наказ по установі про проведення 
інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та 
розрахунків, із зазначенням складу робочої інвентаризаційної комісії (яка 
визначається згідно законодавства), строки проведення і визначення 
результатів інвентаризацій з відображенням на рахунках бухгалтерського 
обліку. 
45 
 
Інвентаризацію в Малостаросільському інтернаті проводять відповідно 
до пункту 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого 
Постановою Кабінету Міністрів України № 419 від 28 лютого 2000 року [56], 
а також Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджене 
Наказом Міністерства Фінансів України № 879 від 2 вересня 2014 року [34]. 
Головний бухгалтер та інші члени постійнодіючої інвентаризаційної 
комісії Малостаросільського психоневрологічного інтернату проводять 
контрольні перевірки на предмет достовірності і повноти інвентаризацій.  
Головний бухгалтер завжди слідкує за своєчасним завершенням та 
визначенням результатів інвентаризацій та відображенням їх на рахунках 
обліку. 
Матеріали інвентаризацій та рішення щодо розбіжностей 
затверджуються директором установи з включенням результатів у звіт за той 
період, в якому закінчена інвентаризація, а також в річний звіт. 
До складання річного бухгалтерського звіту обов’язково здійснюється 
перевірка залишків на усіх рахунках в банках та заборгованості за товари, 
роботи, послуги. Для цього головний бухгалтер інтернату складає графік 
проведення такого звіряння і закріплює для цієї роботи працівників 
бухгалтерії. Результати розглядаються директором Малостаросільського 
інтернату. Відхилення, виявлені в процесі перевірки, відображаються на 
рахунках бухгалтерського обліку в тому періоді, у якому вони були виявлені. 
3) Працівники бухгалтерії перевіряють та уточнюють показники 
періодичної і річної фінансової звітності на предмет їх порівнянності. 
Необхідність такої перевірки виникає у зв’язку з тим, що окремі закони та 
нормативні документи вводяться в дію не з дати їх затвердження, а з початку 
попередніх звітних періодів. 
4) Головний бухгалтер,за потреби, здійснює переоцінку активів: 
дооцінку і уцінку активів. 
Головний бухгалтер Малостаросільського інтернату переоцінює об’єкт 
основних засобів, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво 
46 
 
відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу 
шляхом замовлення проведення експертної оцінки організації, що має право 
її виконувати..  
Якщо здійснюється переоцінка об’єкта основних засобів, то на ту ж 
саму дату головний бухгалтер проводить переоцінку всіх об’єктів групи 
основних засобів, до якого належить цей об’єкт. 
Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних 
засобівголовний бухгалтер заносить до регістрів їх аналітичного обліку. 
Головний бухгалтер інтернатусуму дооцінки залишкової вартості 
об’єкта основних засобів включає до складу капіталу, а сума уцінки – до 
складу витратзакладу. Винятком є випадки перевищення суми попередніх 
уцінок (дооцінок) над сумою попередніх дооцінок (уцінок). 
5) Головний бухгалтер Малостаросільського інтернатузвіряєдоходи і 
витрати звітного періоду відповідності їх кошторисним призначенням. 
6) Бухгалтер з обліку матеріальних цінностей нараховує знос основних 
засобів і передає звіт Головному бухгалтеру інтернату. 
7) Головний бухгалтер інтернату завершує записи на рахунках 
аналітичного обліку, підсумовуєданні карток аналітичногообліку за 
окремими субрахунками. 
8) Головний бухгалтер установизавершує записи у Головній книзі і 
складає за синтетичними рахунками Головної книги зведену сторінку 
Головної книги для перевірки дотримання подвійного запису. 
9) Головний бухгалтер формує бюджетну звітність та складає 
фінансову звітність, включаючи Примітки і пояснювальну записку до річного 
звіту. 
10) Головний бухгалтер Малостаросільського інтернату перевіряє 
відповідність показників фінансової звітності окремих форм і між окремими 
формами.  
47 
 
11) Головний бухгалтер установи розглядає і затверджує річну 
фінансову звітність відповідно до установчих документів 
Малостаросільського психоневрологічного інтернату. 
12) Головний бухгалтер інтернату подає фінансову звітність із 
супровідним листом через дистанційну систему звітності Державної 
казначейської служби України Є-ЗВІТНІСТЬ, згідно з Порядком подання 
фінансової звітності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України 
№ 419 від 28.02.2000 року [56].  
Отже, перед складанням річного фінансового звіту працівники 
бухгалтерії Малостаросільського психоневрологічного інтернату проводять 
інвентаризацію активів, зобов’язань та перевіряють і уточнюють показники 
періодичної і річної звітності на предмет їх порівнянності, здійснюють (за 
потреби) переоцінку активів, узгоджують доходи і витрати звітного періоду, 
завершують записи на рахунках аналітичного обліку, у Головній книзі, 
складають фінансову звітність,розглядають і затверджують річну фінансову 
звітність відповідно до установчих документів Малостаросільського 
інтернату, а також подають фінансову звітність. 
Основною формою фінансової звітності Малостаросльського 
психоневрологічного інтернату є форма №1дс «Баланс», оскільки на його 
підставі здійснюється аналіз, управління, подальше планування діяльності. 
При складанні форми № 1дс «Баланс»  головний бухгалтер керується 
Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні 
вимоги до фінансової звітності», затверджене Наказом Міністерства фінансів 
України № 73 від 07.02.2013 року [66] та Методичними рекомендаціями 
щодо заповнення форм фінансової звітності, затвердженими Наказом 
Міністерства фінансів України № 433 від 28.03.2013 року [73]. 
Головний бухгалтер бюджетної установи складає річний Баланс станом 
на кінець дня 31 грудня, а квартальний Баланс – станом на 31 березня, 30 
червня, 30 вересня та 31 грудня за тими ж правилами, що і річний, але сальдо 
за статтями активу та пасиву наводиться на кінець відповідного звітного 
48 
 
кварталу. Фінансова звітність, зокрема Баланс, складається і подається 
користувачам звітності не пізніше дати, що встановлена казначеєм в 
календарі подачі звітності 
Малостаросільський інтернат подає фінансову звітність органам 
казначейства, данні звітності автоматично відображаються в Департаменті 
соціального захисту населення де Головний бухгалтер департаменту формує 
консолідовану фінансову звітність. 
Баланс Малостаросільського психоневрологічного інтернату 
складається з двох частин: активу, де відображаються господарські активи, та 
пасиву, де відображається інформація про капітали та зобов’язання.  
У першому розділі активу балансу «Необоротні активи» 
відображається вартість необоротних активів закладу, а саме: нематеріальних 
активів, незавершених капітальних інвестицій, основних засобів, біологічних 
активів та ін..  
У другому розділі активу балансу «Фінансові активи» відображається 
вартість оборотних активів бюджетної установи, до яких відносяться: запаси, 
витрати майбутніх періодів, інші оборотні активи.  
Алгоритм складання балансу Малостаросільського інтернату наведено 
в таблиці 2.4. 
Підсумок активіву балансу має дорівнювати сумі зобов'язань і власного 
капіталу Малостаросільського психоневрологічного інтернату, це основна 
особливість цього звіту. 
Таблиця 2.4 
Алгоритм складання Балансу (Форма 1-дс) 
Заповнення розділу активу І: 
Код 
Назва статті Що відображається 
рядка 
Основні 1000 Залишкова вартість об’єктів, що належать до складу 
засоби: основних засобів та інших необоротних матеріальних 
активів згідно з НП(С)БОДС 121 “Основні засоби”. 
 
   
 
49 
 
  Продовження таблиці 2.4 
первісна 1001 Підсумок залишків на субрахунках: 
вартість 1011-1018 рахунку 10 «Основні засоби»; 
1111-1118 рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні 
активи»  
 
знос  1002 Підсумок залишків, які склалися (на субрахунках: 
1411 «Знос основних засобів» для основних засобів; 
1412 «Знос інших необоротних матеріальних 
активів» 
Інвестиційна 1010 Не заповнюється  
нерухомість: 
первісна 1011 Не заповнюється  
вартість 
знос 1012 Не заповнюється  
Нематеріальні 1020 Не заповнюється  
активи 
первісна 1021 Не заповнюється  
вартість 
знос 1022 Не заповнюється  
Незавершені 1030 Вартість незавершених на дату балансу капітальних 
капітальні інвестицій в необоротні активи.  
інвестиції  
Довгострокові 1040 Залишкова вартість об’єктів, що належать до складу 
біологічні довгострокових біологічних активів рослинництва та 
активи тваринництва згідно зі НП(С)БОДС 136 
первісна 1041 Підсумок залишків на субрахунках: 
вартість 1712 «Довгострокові біологічні активи 
тваринництва»  
накопичена 1042 Залишок, що склався на субрахунку 1415 «Накопичена 
амортизація амортизація довгострокових біологічних активів»  
Запаси 1050 Вартість активів, які визнано запасами згідно 
НП(С)БОДС 123 “Запаси”. Відображається підсумок 
залишків, які склалися на субрахунках: 
1511-1518 рахунку 15 «Виробничі запаси»;  
1811-1816 рахунку 18 «Інші нефінансові активи»  
Виробництво 1060 Не заповнюється 
Поточні 1090 Вартість активів, які належать до складу поточних 
біологічні біологічних активів  тваринництва згідно зі 
активи НП(С)БОДС 136 — підсумок залишків, які склалися на 
субрахунку : 1714 «Поточні біологічні активи 
тваринництва»  
   
50 
 
  Продовження таблиці 2.4 
Усього за 1095 Підсумок показників розділу I, розраховується за 
розділом I формулою: 
р. 1095 = р. 1000 + р. 1010 + р. 1020 + р. 1030 + р. 1040 + 
р. 1050 + р. 1060 + р. 1090 
Заповнення розділу активу ІI «Фінансові активи» 
Код 
Назва статті Що відображається 
рядка 
Довгострокова 1100  Не заповнюється  
дебіторська 
заборгованість 
Довгострокові 1110  Не заповнюється  
фінансові 
інвестиції, у 
тому числі: 
цінні папери, 1111 Не заповнюється  
крім акцій 
акції та інші 1112 Не заповнюється  
форми участі в 
капіталі 
Поточна   
дебіторська 
заборгованість: 
за 1120 Не заповнюється  
розрахунками з 
бюджетом 
за 1125 Не заповнюється  
розрахунками 
за товари, 
роботи, послуги 
за наданими 1130 Не заповнюється  
кредитами 
за виданими 1135 Не заповнюється  
авансами 
за 1140 Суму дебіторської заборгованості за розрахунками з 
розрахунками із державними цільовими фондами, зокрема за 
соціального нарахованими сумами допомоги у зв’язку з 
страхування тимчасовою непрацездатністю тощо, яка склалася на 
дату балансу на субрахунку 2114 «Дебіторська 
заборгованість за розрахунками із соціального 
страхування» (відображається за наявності 
показників) 
   
51 
 
  Продовження таблиці 2.4 
за внутрішніми 1145 Не заповнюється  
розрахунками 
інша поточна 1150 Не заповнюється  
дебіторська 
заборгованість 
Поточні 1155 Не заповнюється  
фінансові 
інвестиції 
Грошові кошти  Не заповнюється  
та їх 
еквіваленти 
розпорядників 
бюджетних 
коштів та 
державних 
цільових фондів 
у: 
національній 1160 Підсумок показників, який розраховується за 
валюті, у т. ч. в: формулою: 
р. 1160 = р. 1161 + р. 1162 + р. 1163 +р. 1164 
касі 1161 Не заповнюється 
казначействі 1162 Підсумок залишків на субрахунках : 
2313 «Реєстраційні рахунки» за коштами загального 
та спеціального фонду на реєстраційних рахунках 
установи, відкритих в Казначействі; 
установах 1163 Не заповнюється 
банків 
дорозі 1164 Не заповнюється 
іноземній 1165 Не заповнюється 
валюті 
Інші фінансові 1180 Не заповнюється 
активи 
Усього за 1195 Підсумок показників розділу IІ, який розраховується 
розділом II за формулою: 
р. 1095 = р. 1100 + р. 1110 + р. 1120 +р. 1125 +р. 1130 + 
р. 1135 + р. 1140 + р. 1145 + р. 1150 + р. 1155 + р. 1160 + 
р. 1165 + р. 1170 + р. 1175 + р. 1180 
52 
 
Заповнення розділу пасивуІ «Власний капітал та фінансовий результат» 
Назва статті Код Що відображається 
рядка 
Внесений Залишок коштів на субрахунку 5111 «Внесений 
1400 
капітал капітал розпорядникам бюджетних коштів»  
Капітал у Залишок коштів на субрахунку 5311 «Дооцінка 
1410 
дооцінках (уцінка) необоротних активів» (за наявності) 
Фінансовий Підсумок залишків коштів на субрахунках: 
результат 5511 «Фінансові результати виконання 
1420 кошторису звітного періоду»; 
5512 «Накопичені фінансові результати 
виконання кошторису» 
Капітал у Не заповнюється 
1430 
підприємствах 
Резерви 1440 Не заповнюється 
Цільове Залишок коштів на субрахунку 5411 «Цільове 
фінансування фінансування розпорядників бюджетних коштів». 
1450 Причиною наявності залишку на цьому субрахунку є  
об’єкт необоротних активів в експлуатацію ще не 
введений. 
Усього за Рядок 1495 є підсумком показників розділу I, який 
розділом I розраховується за формулою: 
1495 
р. 1495 = р. 1400 + р. 1410 + р. 1420 + р. 1430 + 
р. 1440 + р. 1450 
Заповнення розділу IІ Пасиву «Зобов’язання» 
Код 
Назва статті Що відображається 
рядка 
Довгострокові Не заповнюється 
 
зобов’язання: 
за цінними Не заповнюється 
1500 
паперами 
за кредитами 1510 Не заповнюється 
інші Не заповнюється 
довгострокові 1520 
зобов’язання 
Поточна Не заповнюється 
заборгованість за 
1530 
довгостроковими 
зобов’язаннями 
Поточні 
  
зобов’язання: 
   
53 
 
  Продовження таблиці 2.4 
за платежами до Суму зобов’язань за податками, зборами, платежами, 
бюджету які ви нарахували та ще не сплатили до бюджету, як 
підсумок залишків, які склалися на дату балансу на 
1540 
субрахунках: 
6311 «Розрахунки з бюджетом за податками і 
зборами»; 
за розрахунками Не заповнюється 
за товари, 1545 
роботи, послуги 
за кредитами 1550 Не заповнюється 
за одержаними Не заповнюється 
1555 
авансами 
за розрахунками Не заповнюється 
1560 
з оплати праці 
за розрахунками Залишок субрахунку 6313 «Розрахунки із 
із соціального загальнообов’язкового державного соціального 
страхування страхування» — зобов’язання: 
1565 
за ЄСВ; 
за видами страхування, передбаченими 
законодавством; 
за внутрішніми Не заповнюється 
1570 
розрахунками 
інші поточні Не заповнюється 
зобов’язання, з 1575 
них: 
за цінними 
1576 Не заповнюється 
паперами 
Усього за Рядок 1595 є підсумком показників розділу IІ, який 
розділом II розраховується за формулою:р. 1595 = р. 1500 + 
1595 
р. 1510 + р. 1520 + р. 1530 + р. 1540 + р. 1545 + р. 1550 + 
р. 1555 + р. 1560 + р. 1565 + р. 1570 + р. 1575 
Примітка: Дані балансу, показники за якими відсутні, не заповнюються. 
Особливістю балансу є рівність підсумкових сум активу та пасиву, 
тобто підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань і 
власного капіталу Малостаросільського психоневрологічного інтернату. 
У Звіті про фінансові результати відображають інформацію про витрати 
за згрупованими елементами. Зокрема, ці елементи витрат згруповані за 
напрямами діяльності установи, за якими відповідні витрати установа 
проводила, щоб отримати доходи від обмінних та необмінних операцій. 
54 
 
Розглянемо, як формують інформацію про витрати за обмінними 
операціями. 
У статті «Витрати на виконання бюджетних програм»(рядок 
2210) відображають витрати, пов’язані із виконанням бюджетною установою 
своїх повноважень, визначених установчими документами та/або законами 
України. Зокрема, це витрати за рахунок асигнувань, що надійшли на 
виконання програм загального та спеціального фонду (у вигляді інших 
надходжень спеціального фонду). 
У цій статті наводять суми витрат, які установа обліковує на 
субрахунках: 
а) 8011 «Витрати на оплату праці» за кодами економічної класифікації 
видатків бюджету (далі — КЕКВ): 
    2110 «Оплата праці»; 
    2280 «Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних 
(регіональних) програм» — видатки на оплату праці працівників; 
б) 8012 «Відрахування на соціальні заходи» за КЕКВ: 
   2120 «Нарахування на оплату праці»; 
   2280 «Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних 
(регіональних) програм» — нарахування на фонд оплати праці працівників 
закладів охорони здоров’я; 
в) 8013 «Матеріальні витрати» за КЕКВ: 
   2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар»; 
   2220 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали»; 
   2230 «Продукти харчування»; 
   2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»; 
   2260 «Видатки та заходи спеціального призначення»; 
   2270 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв»; 
   2280 «Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних 
(регіональних) програм».Винятком є видатки на оплату праці та нарахування 
на фонд оплати праці і соціальне забезпечення працівників. Їх обліковують 
55 
 
на субрахунках 8011 «Витрати на оплату праці»та 8012 «Відрахування на 
соціальні заходи»; 
г) 8014 «Амортизація» (КЕКВ не визначений). 
Тож у статті «Витрати на виконання бюджетних програм» (рядок 2210) 
наводять підсумок витрат, списаних в останній день кожного звітного 
кварталу за Д-т субрахунку 5511 «Фінансові результати виконання 
кошторису звітного періоду» та К-т субрахунків: 
   8011 «Витрати на оплату праці»; 
   8012 «Відрахування на соціальні заходи»; 
   8013 «Матеріальні витрати»; 
   8014 «Амортизація». 
У цій статті також наводять суми нестач і втрат від псування запасів, 
віднесених на рахунок установи, у тому числі в межах установлених норм. 
Це випливає із рядка 3.18 Типової кореспонденції, адже ці суми також 
відображають на субрахунку 8013.[49] 
Утім, не всі суми, які обліковують на субрахунку 8013, потраплять до 
статті «Витрати на виконання бюджетних програм» (рядок 2210). Із суми цих 
витрат віднімають суми поточних витрат, що відповідно до НП(С)БОДС 121 
«Основні засоби» формують первісну вартість об’єктів основних засобів та 
інших необоротних матеріальних активів, використаних за КЕКВ: 
   2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар»(в частині 
придбання інших необоротних матеріальних активів); 
   2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»(в частині придбання інших 
необоротних матеріальних активів); 
Адже асигнування, виділені за цими КЕКВ, вилучають з доходу звітного 
періоду і спрямовують за Д-т субрахунку 7011 «Бюджетні асигнування» та К-
т субрахунку 5411 «Цільове фінансування розпорядників бюджетних 
коштів». Так формується внесений капітал у частині введених в експлуатацію 
необоротних активів. Тому суму цих доходів установа відображає у складі 
незавершених капітальних інвестицій (рядок 1030 Активу Балансу ф. № 1дс). 
56 
 
У статті «Витрати на виготовлення продукції (надання послуг, 
виконання робіт)» (рядок 2220) відображають витрати, пов’язані з 
виготовленням продукції, наданням послуг, виконанням робіт. 
У цій статті наводять суми витрат, які установи згідно з Рекомедаціями 
обліковують на субрахунках: 
а) 8111 «Витрати на оплату праці» за КЕКВ: 
   2110 «Оплата праці»; 
   2280 «Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних 
(регіональних) програм» — видатки на оплату праці працівників; 
б) 8112 «Відрахування на соціальні заходи» за КЕКВ: 
   2120 «Нарахування на оплату праці»; 
   2280 «Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних 
(регіональних) програм» — нарахування на фонд оплати праці працівників; 
в) 8113 «Матеріальні витрати» за КЕКВ: 
   2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар»; 
   2220 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали»; 
   2230 «Продукти харчування»; 
   2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»; 
   2260 «Видатки та заходи спеціального призначення»; 
   2270 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв»; 
   2280 «Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних 
(регіональних) програм». [49] 
Тож у статті «Витрати на виготовлення продукції (надання послуг, 
виконання робіт)» (рядок 2220) наводиться підсумок витрат, списаних в 
останній день кожного звітного кварталу за Д-т субрахунку 5511 «Фінансові 
результати виконання кошторису звітного періоду» та К-ту субрахунків: 
   8111 «Витрати на оплату праці»; 
   8112 «Відрахування на соціальні заходи»; 
   8113 «Матеріальні витрати»; 
   8114 «Амортизація»; 
57 
 
   8115 «Інші витрати».[49] 
У цій статті також відносяться суми нестач і втрат від псування запасів, 
віднесених на рахунок установи, у тому числі в межах установлених норм. 
Це випливає із рядка 3.18 Типової кореспонденції, адже ці суми також 
відображають на субрахунку 8113. 
Утім, не всі суми, які обліковують на субрахунку 8113, потраплять до 
цієї статті. Із суми цих витрат віднімають суми поточних витрат, що 
відповідно до НП(С)БОДС 121 «Основні засоби» формують первісну 
вартість об’єктів основних засобів та інших необоротних матеріальних 
активів, використаних за КЕКВ: 
   2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар»(в частині 
придбання інших необоротних матеріальних активів); 
   2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»(в частині придбання інших 
необоротних матеріальних активів); 
   2260 «Видатки та заходи спеціального призначення»(в частині 
придбання інших необоротних матеріальних активів). 
Адже асигнування, використані за цими КЕКВ, вилучають з доходу 
звітного періоду і спрямовують за Дт субрахунку 7111 «Доходи від реалізації 
продукції (робіт, послуг)» та К-т субрахунку 5411 «Цільове фінансування 
розпорядників бюджетних коштів». Так бюджетні установи формують 
внесений капітал у частині введених в експлуатацію необоротних активів. 
Тому суму цих доходів установи відображають у складі незавершених 
капітальних інвестицій (рядок 1030 Активу Балансу ф. № 1-дс). 
У статті «Витрати з продажу активів» (рядок 2230) відображають 
собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та витрати, пов’язані з 
реалізацією майна. 
У цій статті наводять підсумок витрат, списаних в останній день 
кожного звітного кварталу за Д-т субрахунку 5511 «Фінансові результати 
виконання кошторису звітного періоду» та К-т субрахунків: 
а) 8211 «Собівартість проданих активів» за КЕКВ: 
58 
 
   2110 «Оплата праці»; 
   2120 «Нарахування на оплату праці»; 
   2200 «Використання товарів і послуг»; 
б) 8212 «Витрати, пов’язані з реалізацією майна» за КЕКВ 2240 «Оплата 
послуг (крім комунальних)». Зокрема, витати з: 
   проведення експертної оцінки транспортних засобів; 
   виготовлення технічної документації на земельні ділянки; 
   виготовлення експертних висновків; 
   оплати послуг сторонніх фахівців (адвокатів, які надають безоплатну 
вторинну правову допомогу, юридичних осіб та суб’єктів господарювання) 
тощо. 
У статті «Фінансові витрати» (рядок 2240) відображають витрати на 
сплату відсотків за користування кредитами та інші витрати, пов’язані із 
запозиченнями. 
У цій статті наводять підсумок витрат, списаних в останній день 
кожного звітного кварталу за Д-т субрахунку 5511 «Фінансові результати 
виконання кошторису звітного періоду». 
У статті «Інші витрати за обмінними операціями»(рядок 
2250) відображають витрати, які не відображені у статтях за рядками 2210-
2240. Зокрема: 
   витрати за активами й зобов’язаннями, зумовлені зміною курсу гривні 
до іноземної валюти; 
   втрати від зменшення корисності активів; 
   суми знецінення (уцінки) необоротних активів і фінансових інвестицій 
тощо. 
У цій статті наводять підсумок витрат, списаних в останній день 
кожного звітного кварталу за Д-т субрахунку 5511 «Фінансові результати 
виконання кошторису звітного періоду» та К-т субрахунку 8411 «Інші 
витрати за обмінними операціями» за КЕКВ: 
   2250 «Видатки на відрядження»; 
59 
 
   2800 «Інші поточні видатки». Зокрема: 
– втрати, пов’язані зі зменшенням корисності активу; 
– втрати від зміни курсу гривні до іноземної валюти; 
– суми знецінення (уцінки) необоротних активів. 
Тут також відображають залишкову вартість об’єктів основних засобів у 
разі їх списання з балансу (р. 1.31 Типової кореспонденції). 
У статті «Усього витрат за обмінними операціями» (рядок 
2290) зазначають підсумовану інформацію про витрати за обмінними 
операціями, проведеними установою за звітний період, яка наведена за 
відповідними статтями у рядках 2210- 2250 цього розділу. 
У статті «Трансферти» (рядок 2300) відображають витрати за наданими 
трансфертами. 
У цій статті наводять підсумок витрат, списаних в останній день 
кожного звітного кварталу за Д-т субрахунку 5511 «Фінансові результати 
виконання кошторису звітного періоду» та К-т субрахунку 8511 «Витрати за 
необмінними операціями» за КЕКВ: 
   2600 «Поточні трансферти»; 
   2700 «Соціальне забезпечення»; 
   2280 «Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних 
(регіональних) програм».Зокрема, витрати на соціальне забезпечення; 
   3230 «Капітальні трансферти урядам іноземних держав та 
міжнародним організаціям»; 
   3240 «Капітальні трансферти населенню». 
У статті «Інші витрати за необмінними операціями» (рядок 
2310) відображають інші витрати за необмінними операціями. 
У цій статті наводять підсумок витрат, списаних в останній день 
кожного звітного кварталу за Д-т субрахунку 5511 «Фінансові результати 
виконання кошторису звітного періоду» та К-т субрахунку 8511 «Витрати за 
необмінними операціями», відображених згідно з Рекомедаціями за КЕКВ 
2800 «Інші поточні видатки». Зокрема, втрати від списаної дебіторської 
60 
 
заборгованості. Попри те, що цю заборгованість списують за тим КЕКВ, за 
яким установа обліковувала її до списання з балансу. 
У статті «Усього витрати за необмінними операціями» (рядок 
2340) підсумовують витрати за необмінними операціями, проведеними 
установою за звітний період та наведеною за відповідними статтями у рядках 
2300, 2310 розділу І. 
У статті «Усього витрат» (рядок 2380) відображають підсумовані 
показники статей «Усього витрат за обмінними операціями» (рядок 2290) та 
«Усього витрат за необмінними операціями» (рядок 2340). 
У статті «Профіцит/дефіцит за звітний період» (рядок 2390) зазначають 
різницю між доходами, наведеними у статті «Усього доходів» (рядок 
2200), та витратами, зазначеними у статті «Усього витрат» (рядок 2380). 
У цьому рядку показник може бути додатним (профіцит) або від’ємним 
(дефіцит). 
Розділ ІІ «Видатки бюджету (кошторису) за функціональною 
класифікацією видатків та кредитування бюджету» 
У цьому розділі головний бухгалтер Малостаросільського інтернату 
наводить суму видатків кошторису за відповідною відомчою 
приналежністю — в розрізі кодів функціональної класифікації видатків та 
кредитування бюджету за звітний період. 
Розділ ІІІ «Виконання бюджету (кошторису)» 
Данний розділ заповнюється розпорядником бюджетних коштів.  
Розділ ІV «Елементи витрат за обмінними операціями». 
У статті «Витрати на оплату праці» (рядок 2820) відображають витрати 
на оплату праці, проведені установою під час виконання бюджетних програм 
(заробітна плата, грошове забезпечення військовослужбовців тощо). 
У статті «Відрахування на соціальні заходи» (рядок 2830) відображають 
суми, витрачені та відраховані на соціальні заходи, що нараховуються в 
процесі основної діяльності та на виконання програм (оплата праці 
працівників). 
61 
 
У статті «Матеріальні витрати» (рядок 2840) відображають матеріальні 
витрати, проведені установою. Зокрема, витрати на придбання предметів, 
матеріалів, обладнання, інвентарю (крім капітальних витрат), медикаментів 
та перев’язувальних матеріалів, продуктів харчування тощо. 
У статті «Амортизація» (рядок 2850) відображають суму нарахованої 
амортизації активів, використовуваних у процесі основної діяльності 
установи та на виконання програм, не пов’язаних із її основною діяльністю: 
   - основних засобів; 
   - інших необоротних матеріальних активів; 
   - інвестиційної нерухомості; 
   - довгострокових біологічних активів; 
   - нематеріальних активів. 
У статті «Інші витрати» (рядок 2860) відображають інші витрати, які не 
відображені у статтях за рядками 2820-2850. 
У статті «Усього» (рядок 2890) відображають пісумовані показники 
витрат, наведених у статтях за рядками 2820-2860. 
Підписують Звіт про фінансові результати керівник установи та 
головний бухгалтер електронними токинами і подається звітність через 
електронний ресурс Є-ЗВІТНІСТЬ Державної казначейської служби. 
 
2.4. Контроль основних показників фінансової звітності бюджетної 
установи. 
 
Контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та 
фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах 
їх повноважень, передбачених законами.[71] 
Кожний розрахунковий показник бухгалтерського обліку 
безпосередньо впливає на результат, а в кінцевому етапі на всю фінансову 
звітність. Тому контроль основних показників є таким важливим. 
Контроль кошторису є важливим, оскільки кошторис бюджетної 
62 
 
установи є основним плановим документом, який надає повноваження 
бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, 
визначає обсяг та спрямування коштів для виконання бюджетною 
установою своїх функцій і досягнення цілей, визначених на рік відповідно 
до бюджетних призначень.[71] Для недопущення правопорушеннь на стадії 
виконання кошторису бюджетної установи виконуються наступні єтапи 
перевірки кошторису бюджетної установи (рис. 2.5). 
Послідовність перевірки кошторису бюджетної установи 
Іетап Перевірка наявності затвердженого кошторису 
бюджетної установи та правильності його складання 
 
 
Перевірка дотримання законодавчих вимог щодо 
ІІетап 
виконання кошторису 
  
 
Перевірка правильності внесення змін до кошторису та 
ІІІетап плану асигнувань бюджетної установи 
ІVетап Перевірка достовірності даних, внесених у
 звітбюджетної установи 
 
Рисунок 2.5 Послідовність перевірки кошторису  
 
Попередній контроль здійснюється органами державного казначейства 
України. Державне казначейство України  та його підрозділи контролюють 
витрати бюджетних коштів установи відповідно  
до  кошторисів оперативно в момент їх витрати. Казначейський контроль 
проводиться в Малостаросільському інтернатістосовно виконання місцевого 
бюджету безпосередньо в процесі затвердження бюджетних призначень, 
63 
 
розподілу та доведення бюджетних асигнувань, прийняття бюджетних і 
фінансових зобов’язань до отримання товарів і послуг та здійснення платежу 
з бюджетних рахунків з метою зменшення кількості та обсягів порушень 
бюджетного законодавства та підвищення ефективності використання коштів 
бюджетів усіх рівнів.  
Внутрішній контроль здійснюється: 
-  головним розпорядником коштів Департаментом соціального захисту 
населення за показниками: повнота надходжень, взяттям бюджетних 
зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та 
одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів; 
-   розпорядником бюджетних коштів в особі директора інтернату. 
Постійний контроль показників є одним з основних завдань директора 
та головного бухгалтера бюджетної установи. Для цього впершу чергу 
проводитьсяперевірка правильності, своєчасності і повноти відображення на 
рахунках бухгалтерського обліку здійснених господарських операцій за 
первинними документами, а це перевірка: 
1. аналітичногота синтетичного обліку (це данімеморіальних 
ордерів, головної книги та фінансової звітності);  
2. вхідних залишків (сальдо), оборотів і вихідних залишків (сальдо);  
3. звіряння за даними книги «Журнал-головна» та показниками 
фінансової звітності;  
4. повнотою і своєчасностю проведення інвентаризації; 
5. наявності дебіторської і кредиторської заборгованості, 
розрахунків, підстав для списання з балансів дебіторської і 
кредиторської заборгованості. 
6. заповненням форм фінансової звітності та перевірка їх 
показників; 
7. рахункова перевірка, тобто зіставлення і перевірка зв’язку данних, 
відображених у різнних формах бухгалтерської звітності, та 
логічний аналіз показників звітності; 
64 
 
8. звіряння між узагальненими даними книги «Журнал-головна» та 
показниками фінансової звітності; 
9. встановлення суттєвості виявлених відхилень у показниках 
фінансової звітності. 
За результатами проведеного контролюпоказники на початок року 
мають бути тотожні відповідним даним на кінець року в балансі звіту за 
попередній рік. Установи складають єдиний баланс за всіма бюджетними й 
позабюджетними коштами. Головний бухгалтер контролює, щоб у довідці 
про рух коштів фінансування з бюджету було відображено операції про 
виділені кошти з бюджету та кошти, які відносять на збільшення або 
зменшення фінансування, а саме: дооцінка матеріалів; оприбуткування 
надлишків матеріалів; списання дебіторської та кредиторської заборгованості 
тощо. Після встановлення наявності всіх форм звітності, треба перевірити 
тотожність звітних даних на початок року (періоду) з показниками Головної 
книги. Якщо ці залишки не збігаютьсяу пояснювальній записці до звіту 
наводяться причини розбіжностей.  
Для перевірки узгодженості фактичних витрат, показаних у формі № 2, 
з даними Головної книги, враховуються дебетові та кредитові залишки на 
рахунках бухгалтерського обліку на початок і кінець звітного періоду. Під 
час аналізу відхилення проведених установою витрат враховується наступне. 
`     Якщо фактичні витрати перевищують кошторисні призначення – це 
свідчить про невжиття з боку керівника установи необхідних заходів щодо 
приведення у відповідність видатків до бюджетних асигнувань (кошторисних 
призначень). Якщо перевищення фактичних видатків над кошторисними 
призначеннями спричинило виникнення або збільшення зобов’язань, то це 
бюджетне правопорушення. Однак у кожному окремому випадку таких 
відхилень необхідно з’ясувати причини і чинники, що вплинули на них. Тут 
можуть бути і такі, які не залежать від діяльності установи (наприклад, 
затвердження вищою організацією кошторису в сумах, що не забезпечують 
реальної потреби установи у відповідних коштах; підвищення мінімального 
65 
 
розміру заробітної плати; підвищення цін і тарифів, внесення змін до плану 
асигнувань головним розпорядником тощо). Крім того, причиною 
перевищення фактичних видатків над кошторисними призначеннями може 
бути використання наявних на початок звітного періоду товарно-
матеріальних цінностей, резервів або дебіторської заборгованості. Якщо 
фактичні видатки менші за кошторисні призначення – це може свідчити про 
економне та раціональне використання бюджетних коштів. Проте таке 
відхилення може також свідчити про зпланування зайвих асигнувань 
(наприклад, на медикаменти, харчування, придбання м’якого інвентарю 
тощо). Економія фактичних видатків може бути пов’язана також з 
невиконанням плану щодо розвитку чи утримання мережі, штатів і 
контингенту, непроведенням видатків, які негативно впливають на діяльність 
установи. Водночас у складі фактичних видатків все одно можуть бути 
видатки, без яких можна було обійтися, і такі, які суперечать вимогам 
законів, Указів Президента, постановам уряду України, іншим документам 
нормативно-правового характеру. У такому випадку також доцільно 
перевірити зміни у розрахунках, що відбулися за звітний період, та 
обґрунтованість накопичення матеріальних запасів. ` Якщо фактичні видатки 
перевищують касові – це може свідчити про погашення дебіторської 
заборгованості, що обліковувалася на початок звітного періоду, або про 
утворення (внаслідок отримання товарів, робіт, послуг без здійснення 
попередньої оплати) кредиторської заборгованості на кінець звітного 
періоду. Крім того, за статтями видатків на харчування, медикаменти, 
капітальний ремонт, придбання обладнання, м‘якого інвентаря (інших 
видатків, пов’язаних безпосередньо з виробничими запасами), перевищення 
фактичних видатків над касовими може виникнути внаслідок списання у 
звітному періоді майна, яке було придбано раніше. ` Якщо фактичні видатки 
менші за касові – це може свідчити про погашення кредиторської 
заборгованості, що обліковувалася на початок звітного періоду, або про 
утворення (внаслідок здійснення попередньої оплати) дебіторської 
66 
 
заборгованості на кінець звітного періоду. В останньому випадку необхідно 
пересвідчитися в доцільності і законності таких авансових платежів (коли і 
кому перераховано кошти, чи немає серед одержувачів коштів фіктивних чи 
бездіяльних структур, чи має установадозвіл головних фінансових управлінь 
на проведення попередньої оплати, що встановлено наказом Міністерства 
фінансів України від 26.09.2008  N 1189). ` Якщо касові видатки 
перевищують кошторисні призначення – це може свідчити про порушення 
кошторисної дисципліни та/або нецільове використання бюджетних коштів, 
або зайве отримання чи відволікання бюджетних коштів. У таких випадках 
необхідно з’ясувати, за рахунок яких статей видатків проведено такі 
витрати,як це вплинуло на діяльність установи, якість обслуговування 
підопічних, тощо. Важливо докладно вивчити причини допущених 
перевитрат, отримати досконалі пояснення посадових осіб, оскільки такі 
порушення можуть призвести до кримінальної відповідальності. ` Якщо 
касові видатки менші кошторисних призначень – це може свідчити про 
завищення кошторисних призначень, а також про порушення фінансової 
дисципліни, оскільки в умовах недостатнього фінансування повинні 
передусім проводитися видатки на соціальні потреби, розрахунки за 
енергоносії, як цього вимагають закони, Укази Президента та постанови 
уряду України, інші документи нормативно-правового характеру. 
Отже, контроль фінансової звітності є вагомим етапом загальної 
ревізії бюджетної установи. Попередній контроль у бюджетних установах 
здійснюється органами державного казначейства України в формі 
казначейського контролю. Державне казначейство України та його 
підрозділи контролюють витрати бюджетних коштів установами й 
організаціями відповідно до їх кошторисів оперативно в момент їх витрати. 
Казначейський контроль – контроль виконання державного та місцевих 
бюджетів безпосередньо в процесі затвердження бюджетних призначень, 
розподілу та доведення бюджетних асигнувань, прийняття бюджетних і 
фінансових зобов’язань до отримання товарів і послуг та здійснення платежу 
67 
 
з бюджетних рахунків з метою зменшення кількості та обсягів порушень 
бюджетного законодавства та підвищення ефективності використання коштів 
бюджетів усіх рівнів. Здійснюється органами державного казначейства 
України та стосується всіх без виключення бюджетних установ. Так, 
установи й організації, фінансовані з бюджету, не можуть одержувати або 
переводити кошти іншим суб’єктам з поточних рахунків у банках без 
попереднього контролю з боку органів Державного казначейства України. 
Внутрішній контроль здійснюється головним розпорядником коштів та 
керівництвом установи. Якщо попередній та внутрішній контроль проведено 
якісно зменшується ризик проведення зовнішнього контролю державною 
аудиторською службою. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
68 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 3. 
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ ТА 
ВІДОБРАЖЕННЯ КОРЕКТНИХ ДАННИХ У ФІНАНСОВІЙ 
ЗВІТНОСТІ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ 
 
 
3.1. Проблеми формування фінансової звітності бюджетних установ та 
можливості їх усунення 
 
Фактичні обсяги досягнутих показників за попередні роки як основа є 
науково необґрунтованими, оскільки такий підхід не передбачає розвитку 
суб’єкта бюджетної сфери. Проблеми формування фінансової звітності 
беруть свій початок ще при плануванні і формувані бюджетних запитів 
установ. Однак забезпечення ефективного планування діяльності може бути 
досягнуте завдяки належним чином налагодженій системі внутрішнього 
планування і нормування. Загалом сучасні умови функціонування закладів 
соціальної сфери поставлені у жорсткі рамки, а тому особливо актуалізується 
проблема пошуку не лише шляхів удосконалення планування їх доходів та 
видатків, а і можливостей використання внутрішніх резервів підвищення 
ефективності. У поєднанні з удосконаленням підходів до планування, 
використання більш ефективних управлінських дій та рішень, спрямованих 
на оптимізацію доходів і видатків забезпечить загальне поліпшення 
фінансового стану інтернатного закладу, сприятиме підвищенню якісних 
показників. Щодо розрахунку планових обсягів видатків по кошторису варто 
підтримати пропозицію О. В. Заячківської про необхідність урахування 
індексу інфляції. Для розрахунку обсягу видатків вона пропонує 
використовувати наступну формулу:  
69 
 
В = (В + В + В +...+Вп)І 1 2 3 ,  
 де В – загальний плановий обсяг видатків медичного закладу; 
В В В Вп , , ... 1 2 3 – планові видатки за кодами (статтями) економічної 
класифікації, розраховані відповідно до чинних рекомендацій і норм;  
 І – офіційний індекс інфляції за звітний рік [74].  
З метою удосконалення планування (у тому числі кошторисного), 
пропонує здійснювати його наступним чином:  
перший рівень – фінансове прогнозування та планування щодо окремих 
закладів;  
другий рівень – зведене фінансове прогнозування по Міністерствах, 
обласних управліннях та інших регіональних органах [8].  
У першому випадку варто використовувати індивідуальні норми витрат 
для складання індивідуальних кошторисів та застосовувати прямий метод 
розрахунку кожної статті. На другому ж рівні пропонується використання х 
середніх норм витрат. На сьогодні, за відсутності обгрунтованих нормативів 
витрат, зведений кошторис складається шляхом зведення індивідуальних 
кошторисів кожного закладу. За таких умов винятково важливого значення 
набуває застосування обгрунтованих нормативів асигнувань для зведеного 
фінансового прогнозування. Як наскрізний показник витрат фінансових 
ресурсів на соціальні заклади, можна використати показник вартості 
підготовки одного фахівця та щорічні витрати на одного підопічного.Для 
забезпечення обгрунтованості зведеного нормативу витрат на підготовку 
одного фахівця потрібно, щоб показник спирався на обгрунтовані 
диференційовані нормативи витрат, які враховують особливості окремих 
аспектів діяльності [74]. Встановлення зведених нормативів досліджувалося 
в економічній літературі. Однак підходи загалом зводяться до використання 
при розрахунку загальних показників витрат, який формується з урахуванням 
усіх складових видатків на утримання підопічного. Зазначений підхід 
вимагає суттєвих затрат часу для проведення розрахунків і є громіздким та 
складним. Для вирішення вказаної проблеми доцільно застосувати для 
70 
 
розрахунків метод, в основу якого покладено використання коригувальних 
коефіцієнтів. Алгоритм обчислення усередненої норми видатків передбачає:  
- використання базової величини видатків, розрахованої не менше ніж у 
п’яти соціальних закладах на вибір Міністерства соціальної політики України 
за погодженням з Міністерством фінансів (окремо по тих, що мають статус 
державних і окремо по національних) за звітний період;  
- обчислення обсягів видатків закладами на місцях з використанням 
встановлених коефіцієнтів переводу для кожної спеціальності 
(рекомендовані їх величини будуть обгрунтовані нами нижче). Розрахунок за 
рекомендованим алгоритмом можна автоматизувати, розробивши спеціальне 
програмне забезпечення Розрахунок коригувального коефіцієнта доцільно 
здійснювати за формулою:  
= 3 n Kn Vnnz Vbaz , (2)  
де Vnnz – середні витрати на утримання одного підопічного за три роки 
за конкретним доглядом (n – види догляду), які обчислюються як сума за n 
років, що ділиться на кількість років (ми рекомендуємо 3 роки);  
Vbaz – базові видатки на одного підопічного за однією (базовою) 
спеціальністю (рекомендовано за базу обрати спеціальність, на підготовку 
фахівця з якої витрачається найменша сума видатків. Її можна визначити, 
проаналізувавши дані за низку років по різних інтернатах). [74] 
Розроблені алгоритми на початковому етапі вимагають проведення 
низки аналітичних і розрахункових процедур, однак після їх здійснення 
порядок формування планових показників видатків для державних закладів є 
достатньо простим, не вимагає значних затрат часу і придатний для передачі 
у вищі керівні органи через мережу Інтернет. Низка особливостей пов’язана 
із формуванням кошторису за спеціальним фондом і його використанням. 
Зокрема статтею 13 Бюджетного кодексу та пунктами 1 і 5 Постанови 
Кабінету Міністрів України від 28. 02. 2002 року № 228 (зі змінами і 
доповненнями) “Про затвердження Порядку складання, розгляду, 
затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних 
71 
 
установ” визначено, що видатки цього фонду здійснюються винятково в 
межах і за рахунок відповідних надходжень до нього на підставі 
кошторису[2]. У такому випадку видатки здійснюються на ті послуги, які 
надавалися на платній основі. Причому навіть за наявності економії коштів, 
скажімо, за використання електроенергії, згідно з п. 4. 2 Положення № 228, 
зменшення оплати за спеціальним фондом не передбачається. Економія в 
системі бухгалтерського обліку відображається як зменшення видатків за 
загальним фондом, яка має бутиперерахована до бюджету. Неефективність 
такого підходу втілюється у незацікавленості у пошуках потенційних шляхів 
економії у закладах, хоча економія, навпаки, мала б стимулюватися. 
У такому разі доцільно внести таке уточнення у формулювання п. 4.2 
Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228: “У 
випадку забезпечення режиму економії коштів бюджетна установа 
зобов’язана 30 % від суми економії перерахувати до бюджету, а решту може 
використовувати на поліпшення її матеріально-технічної бази”.  
Ще однією, не менш важливою, проблемою при формувані фінансової 
звітності є людський фактор. Середній рівень знань бухгалтерів та інших 
фахівців, що беруть участь у підготовці і висловлюванні думки про якість 
фінансової звітності, підготовленою відповідно до Міжнародних стандартів 
фінансової звітності (МСФЗ), залишається доволі низьким. За великим 
рахунком кваліфіковані аудиторські та консалтингові послуги в даній області 
можуть надавати лише великі компанії, що працюють в Україні і невелика 
кількість аудиторських фірм, де працюють кваліфіковані кадри. Також в 
бюджетних організаціях негативно відносяться до МСФЗ, бо це вимагає 
значні грошові витрати. Без публічних обговорень (на круглих столах, 
семінарів, сайтів Мінфіну тощо) важливості застосування МСФЗ якісні 
зрушення в даному напрямку відбуватимуся повільно. Необхідність переходу 
на міжнародні стандарти фінансової звітності повинна бути усвідомлена 
всіма зацікавленими сторонами – урядом, бізнесовим середовищем, вченими-
економістами, бухгалтерським суспільством. 
72 
 
Головною проблемою фінансової звітності вважаю розподіл видатків в 
обліку з метою контролю з боку держави за використанням коштів.  
А саме касові та фактичні видатки. На практиці найчастіше, вони не 
збігаються у часі, оскільки в їх основу покладено різні принципи запису 
бухгалтерських операцій:  
для касових видатків — це касовий метод, при якому запис доходів і 
видатків здійснюється в момент отримання коштів, незалежно від періоду, до 
якого вони належать; 
для фактичних видатків — це метод нарахувань, за яким запис операцій 
здійснюється в момент їх визначення (нарахування), а не в момент 
фактичного витрачання (виплати) коштів.  
Так, наприклад, касові видатки за кодом економічної 
класифікації2110«Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» та деякі 
інші у часовому вимірі випереджають фактичні, тобто відбувається оплата за 
товар раніше, а потім списання використаних матеріалів. Касові та фактичні 
видатки збігаються у часі досить рідко, тоді їх називають прямими 
видатками. 
Фінансова звітність бюджетних установ повязана з бюджетною 
звітністю в якій відображаються лише касові видатки, це значно впливає на 
якість звітності, адже в розділі витрат звіту про фінансовий результат 
відображаються витрати матеріальних цінностей, що ще знаходяться в обігу.  
Тому важливо звернути увагу на контрольні зв’язки Державної 
казначейської служби при перевірці  фінансової звітності.  
 
3.2. Шляхи вдосконалення методики формування фінансової звітності 
бюджетних установ та її аналізу 
 
Основною проблемою реформування бухгалтерського обліку і звітності 
в бюджетних установах є відсутність єдиних підходів до розробки дієвих 
механізмів удосконалення системи бухгалтерського обліку з урахуванням 
73 
 
вимог міжнародних стандартів, недостатність розробленості питання 
переходу на єдині методологічні засади бухгалтерського обліку і звітності, а 
також створення уніфікованого організаційного та інформаційного 
забезпечення бухгалтерського обліку. При цьому, як раніше уже було 
згадано, для України як і для більшості країн розробка та запровадження в 
установі національних стандартів на основі міжнародних є сьогодні одним з 
ключових напрямків модернізації бухгалтерського обліку та фінансової 
звітності.  
Вказаний напрям є особливо важливим в умовах членства країни в СОТ, 
що потребує підвищення рівня прозорості та відкритості ведення 
бухгалтерського обліку і фінансової звітності[78].Міжнародні стандарти 
обліку для державного сектора є офіційно прийнятими вимогами до 
фінансової звітності. Вони розроблені шляхом 88 адаптації Міжнародних 
стандартів бухгалтерського обліку, але з урахуванням особливостей 
функціонування державного сектора. Фінансова звітність суб’єктів 
державного сектора, яка складається відповідно до міжнародних стандартів, 
має надавати інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та 
грошові потоки суб’єкта, а також відображати ефективність використання та 
цільове призначення виділених йому ресурсів [77]. Фінансова звітність 
державного сектору є ключовою ланкою в інформаційному забезпеченні 
державного фінансового контролю, фінансового планування і прогнозування 
на державному рівні. Фінансова звітність державних установ взагалі і 
Малостаросільського психоневрологічного інтернату має дуже багато звітних 
форм та довідок. Іноді форми звітності частково дублюють одна одну. 
Провівши ретельний аналіз форм фінансової звітності Малостаросільського 
психоневрологічного інтернату пропонується об’єднати звітні форми №7д, 
№7м «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами» та форми № 7д.1, 
№7м.1 «Звіт про заборгованість за окремими програмами». Складання однієї 
форми звітності замість двох сприятиме скороченню часу на оформлення 
звітності, зниженню вірогідності появи помилок при дублюванні одних і тих 
74 
 
же даних звітності.Можливість об’єднання зазначених форм фінансової 
звітності обумовлена наявністю однакових кодів економічної класифікації 
видатків.  
Нову форму довідки доцільно зробити з двох розділів:  
перший розділ – відомості про суми дебіторської та кредиторської 
заборгованості установи за операціями, які не відображаються у формі №7д, 
№7м;  
другий розділ – відомості про заборгованість за окремими програмами. 
Табличну частину першого розділу «Довідки про суми дебіторської та 
кредиторської заборгованості установи за операціями, які не відображаються 
у формі №7д, №7м «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами» та про 
заборгованість за окремими програмами» При цьому повнота відображення 
фінансових показників не скорочується. 
Важливим напрямом підвищення рівня аналізу фінансової звітності має 
стати правильна побудова її форм таким чином, щоб максимально полегшити 
вивчення відображених в них господарських взаємозв’язків. Бухгалтерський 
баланс є основним джерелом інформації про фінансовий і майновий стан 
установи та будь якого підприємства на звітну дату. [77] 
Оцінка чинної форми звіту про фінансові результати дозволила виявити 
такі напрями її удосконалення:  
– необхідність виділення окремими статтями підсумків фінансової, 
інвестиційної діяльності;  
– введення статті «Використання прибутку» з більш детальним 
розкриттям сум в примітках до фінансової звітності та «Нерозподілений 
прибуток (збиток)», що дозволить тісніше ув’язати між собою баланс та звіт 
про фінансові результати. 
Важливою формою звітності є звіт про рух грошових коштів. Для її 
поліпшення можна складати звіт про рух грошових коштів за прямим 
методом та наводити дану форму в примітках до бухгалтерської фінансової 
звітності. Крім того, введення статей «Збільшення (зменшення) активів 
75 
 
внаслідок операції прямого обміну» та «Збільшення (зменшення) пасивів в 
наслідок операції прямого обміну» у звіті про рух грошових коштів, 
складеному непрямим методом, дозволить врахувати вплив бартерних 
операцій та взаємозаліків на грошові потоки [1]. Сучасні тенденції розвитку 
бухгалтерської фінансової звітності передбачають посилити значний акцент 
на примітки і пояснення до бухгалтерської фінансової звітності, основною 
метою яких є розкриття, внесення коректив, уточнення і доповнення 
інформації, яка розкривається в основних звітних формах. Удосконалення 
приміток і пояснень повинно полягати перш за все в їх глибшій прив’язці до 
основних форм, що підвищить їх аналітичну цінність. Таким чином, 
запропоновані шляхи вдосконалення методики складання фінансової 
звітності полегшать роботу бухгалтерів та зроблять інформацію, що в них 
міститься, більш доступнішою та зрозумілішою для користувачів.  
Однією із важливих проблем аналізу бухгалтерської фінансової звітності 
в процесі обґрунтування економічних рішень, є отримання показників 
придатних для порівняння. В нестабільних умовах функціонування 
бюджетних установ, що передбачає вибір методологічних основ фінансового 
обліку, ця проблема загострюється. Як наслідок, підвищена увага до процесу 
вибору облікових принципів, методів та прийомів при формуванні 
показників бухгалтерської фінансової звітності. Впровадження в практику 
бухгалтерського обліку можливості вибору принципів, методів та прийомів 
його ведення при формуванні показників бухгалтерської фінансової звітності 
дозволяє забезпечити відповідність звітних даних умовам, задачам та 
функціональній структурі кожного окремого суб’єкта господарювання, що 
сприяє найбільш повному використанню показників бухгалтерської 
фінансової звітності при обґрунтуванні рішень. На сьогодні можна виділити 
дві групи питань, що виникають безпосередньо при реалізації облікової 
політики [31].  
76 
 
Перша група пов’язана з вибором принципів, методів та прийомів 
бухгалтерського обліку із існуючої нормативної бази та їх впливом на 
формування показників бухгалтерської фінансової звітності.  
Друга група питань пов’язана з відсутністю формулювання в 
нормативній базі вказівок щодо відображення у бухгалтерській фінансовій 
звітності окремих господарських фактів. [75] 
 Для аналізу фінансового стану використовується система 
взаємозалежних показників, які базуються на даних бухгалтерської й 
статистичної звітності установи. Роль фінансовоекономічної інформації як 
системи фінансових показників визначається впливом на обґрунтування і 
прийняття рішень користувачів. Саме фінансова звітність, відображаючи всі 
суттєві зміни в структурі господарських засобів і їх джерел, а також 
результати фінансово-господарської діяльності, надає в скомпонованому 
вигляді значний обсяг інформації необхідної зовнішнім і внутрішнім 
користувачам [68].  
З метою удосконалення методології складання фінансової звітності в 
бюджетних установахобгрунтовано сукупність принципів, методів, прийомів 
ведення бухгалтерського обліку в залежності від впливу факторів 
зовнішнього і внутрішнього середовищ. Виявлено якісний склад інформації, 
що представляється в звітності, змісту, методологічних основ формування 
звітних показників. У результаті пошуку раціональних шляхів 
вдосконалення, пропонуємо наступні загальні положення та методики 
аналізу. Розробка програмного забезпечення аналізу дасть змогу керівникам 
проводити щомісячно вказаний аналіз та використовувати його результати 
для розробки обґрунтованих управлінських рішень.  
 
 
 
 
77 
 
3.3. Можливості автоматизації інформаційних процесів в системах 
дистанційної звітності. 
 
Збільшення обсягів і складності інформаційних потоків, зростання 
ризиків викривлення і втрати інформації веде до необхідності удосконалення 
елементів обліково-аналітичного забезпечення[75].  
Ідея розробки і використання нових моделей звітності далеко не нова. 
Вже стало своєрідною традицією в періоди економічної кризи говорити і 
писати про неспроможність існуючої моделі звітності та наголошувати про 
необхідність її реформування – аж до розробки нових підходів обліку. Історія 
таких обговорень починається з 70-х років минулого століття, і один той 
факт, що використання Міжнародних стандартів фінансової звітності 
погоджується вже більше 50 років, дозволяє зрозуміти складність досягнення 
порозуміння в цьому питанні. Питаннями розробки і впровадження 
автоматизованих форм бухгалтерського обліку та узагальнення 
бухгалтерських данних досліджені та успішно впроваджені як на рівні 
державних утворень, так і на рівні бізнесу. Тому не слід відкидати 
можливість подальшого розвитку автоматизації і в звітності. Однією з 
перших схожі питання порушила Ініціатива щодо глобальної звітності 
(Global Reporting Initiative – GRI), створена у 1997 р. Це мережева 
організація, яка першою запропонувала концепцію звітності, що найбільш 
широко використовується в цей час у всьому світі. Також в науковому 
досліджені 2022 року професорів Чиж В.І. та Гавриленко В.О. досліджено 
зміни бухгалтерського обліку під впливом інформаційних технологій[75]. 
Для збору і опрацювання інформації необхідними є створення 
функціональних ІТ-систем, використання веб-технологій і забезпечення 
доступу до розкриття показників у режимі on-line, що сприятиме зниженню 
витрат на підготовку фінансової звітності та підвищення її прозорості. З 
метою підготовки та практичного впровадження інтегрованої звітності у 
78 
 
фінансово-господарську діяльність установ необхідно забезпечити виконання 
низки вимог, а саме:  
- розробити форму і структуру інтегрованої звітності;  
- визначити ступінь її регламентації та стандартизації (що досить 
важливо для бухгалтерів України, які за роки командної системи управління 
звикли до нормативної регламентації усіх форм звітності та методики 
розрахунку найважливіших показників);  
- налагодити організацію подання та оприлюднення звітності; 
передбачити, по можливості, її облікове забезпечення та контроль якості. 
Створюючи нові процеси та системиінформаційної автоматизації чи 
будь-яку іншу систему, важливо спираютися на певні вимоги, правила чи 
норми, яких слід додержуватись. Так, згідно з нормативними документами 
під час створення автоматизованих систем (АС) потрібнодотримуватися 
головних правил: 
- необхідно встановлювати зв’язки між структурними елементами 
системи, які забезпечують її сумісність та взаємодію з іншими системами. 
Отже, усі зв’язки, елементи, функції та проблеми управління й діяльності 
мають розглядатися як єдине ціле. 
- під час створення системи мають бути реалізовані інформаційні 
інтерфейси, завдяки яким ця система зможе взаємодіяти з іншими системами 
згідно зі встановленими правилами. 
Система бюджетної звітності уже повністю автоматизована та в 
мережах бюджетної звітності, корекно та без помилок відображає данні про 
доходи та видатки бюджетної установи. Важливо досягти такого 
автоматизованого звязку і для фінансової звітності бюджетних установ. 
Щодо фінансової звітності вперше досліджено специфічні звязки 
оновлення функцій її автоматизації та складу без порушення функціонування 
АС. 
Для вирішення даного питання можливий розвиток за наступними 
наплямкамироботи (рис. 3.1 ). 
79 
 
- вибір програми обліку та визначення каталогу збереження данних. 
Подібним каталогом накопичення цифрових даних, що зберігаються 
на серверах по всьому світує хмара.Замість того, щоб зберігати всю 
інформацію на кожному пристрої, хмара зберігає дані в єдиному місці, 
доступному для всіх, кому дозволено бачити інформацію. Якщо комп’ютер 
зламався або його за певних обставин втрачено (що в час військової агресії 
РФ є досить вірогідним),всі дані будуть доступними у хмарі в цілковитій 
безпеці. Це важлива перевага, адже бюджетними установам не по кишені 
наймати армію IT-спеціалістів для підтримки постійної і стабільної роботи 
всіх систем. 
Необхідно визначитися з програми бухгалтерського обліку, що 
можуть мати можливість завантаження інформації до систем дистанційної 
звітності. Для досягнення цілей важливо забезпечити безпеку інформації.  
Визначення 
каталогу 
збереження 
данних
Економічна Напрямки Інтеграція до 
ефективність вдосконалення системи 
звітності
Налагодження і 
перевірка
 
Рисунок 3.1 Напрямки вдосконалення автоматизації звітності 
 
Доступ за ключем-токеном з записаними файлами особистого підпису уже 
використовується в бюджетних установах і може стати вірішенням данної 
80 
 
проблеми. Доказ тому дистанційне листування, дистанційна торгівля (E-
Tender, Prozorro). 
- інтеграція бухгалтерської програми до систем дистанційної 
звітності. Даний напрямок допоможе уникнути махінацій та ненавмисних 
помилок у фінансовій звітності, адже данні обліку будуть автоматично 
відповідати данним звітності. Для вирішення даного питання насамперед 
необхідна співпраця фахівців з програмування Держказначейської служби з 
кожною бюджетною установою. Тут важлива можливість програмування 
обліку під діяльність установи, що постає проблемою, адже не усі установи 
мають фахівця, що займається програмуванням та виконує розробку 
програмного забезпечення. Беручи до уваги кількісь установ, що 
обслуговуються в казначейській системі,необхідно забезпечити взаємодію та 
визначити основні напрямки автоматизації, які можливо реалізувати. 
Наприклад Журнал головна – це основне джерело всіх данних фінансової 
звітності, що наявне в кожній бюджетній установі.  
- налагодження і перевірка правельності формування. Під час 
створення системи мають бути раціонально застосовані типові, уніфіковані й 
стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прикладних програм 
тощо.  
- забезпечення економічної ефективності. Досягнення раціонального 
співвідношення між витратами на створення автоматизованих систем і 
цільових ефектів, включаючи кінцеві результати, отримані від автоматизації, 
які не обов’язково мають набирати грошової форми, це може бути час 
(вірніше, його економія), певні зручності, нові функції, екологічний 
чинник(економія паперу та витратних матеріалів на друк) та інше. 
Інформаційна система має бути придатною для модифікації та розширення в 
подальшому. Більше того, система може бути повністю перероблена, але 
інформація при цьому має зберігатися. 
Отже, для створення ефективних інформаційних ситем можна 
розпочати з інтегрування до фінансової звітності через дистанційну систему 
81 
 
зівітності книги Журна головна. На базі її данних, готової методики 
складання звітності  описаних у таблиці 2.4 та з дотриманням правил 
автоматизації систем відкриютьсянаступні можливості: 
- полегшиться праця бухгалтерських служб, адже можна буде 
працювати з будь-якого пристрою коли завгодно і де завгодно; 
-  відкриється можливість подальшого розвитку інтеграційних 
процесів, тобто наступне інтегрування первинного обліку; 
-  з’явиться можливість використовувати у обліку програму 
призначену для бюджетних установ, не витрачаючи кошти на купівлю 
бухгалтерських програм у невідомих посередників; 
-  максимально знизиться допущення ненавмисних помилок у 
фінансовій звітності. 
Прогресивність розвитку бухгалтерського обліку визначається 
відповідністю системи бухгалтерської звітності рівню розвитку 
інформаційних процесів та запитів користувачів облікової інформації. Дані 
дослідження можуть бути віднесені до нової методики складання фінансової 
звітності, яка відповідатиме не лише вимогам бюджетних установ, але й 
міжнародним стандартам бухгалтерського обліку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
82 
 
 
 
 
Висновки 
 
Важливість фінансової звітності бюджетних установ, насамперед, 
полягає у необхідності контролю за доходами та видатками бюджетних 
коштів. Фінансова звітність являє собою сукупність форм звітності, 
складених на підставі даних фінансового обліку з метою надання 
користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність 
Малостаросільського психоневрологічного інтернату, а також зміни в його 
фінансовому стані за звітний період в зручній та зрозумілій формі для 
прийняття керівником відповідних управлінських рішень. Обліковий процес 
в інтернаті закінчується складанням звітності на підставі об’єднання 
поточних даних для розрахунку економічних показників, необхідних для 
управління. Звітність становить основу інформаційного забезпечення аналізу 
фінансового стану установи. Інформація, яка надається у фінансових звітах, 
повинна бути дохідливою і розрахованою на однозначне тлумачення її 
користувачами. Фінансова звітність повинна містити лише доречну 
інформацію, яка дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні 
події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому. 
Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не 
містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення 
користувачів звітності. Передумовою складання звітності є наведення 
відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про 
облікову політику та її зміни. Об’єктом дослідження дипломної роботи 
виступає Малостаросільський психоневрологічний інтернат в Черкаській 
області.  
Малостаросільський психоневрологічний інтернат є бюджетною 
установою, стаціонарним інтернатним закладом для соціального захисту 
83 
 
громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, що утворюється для 
цілодобового проживання (перебування) та догляду за громадянами похилого 
віку та особами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, 
соціально-побутового, медичного обслуговування, соціальних послуг і 
комплексу реабілітаційних заходів Засновником Інтернату є Черкаська 
обласна рада, яка в установленовленому чинним законодавством порядку 
представляє інтереси та здійснює управління об’єктом комунальної 
властності. 
Провівши аналіз фінансового стану Малостаросільський 
психоневрологічний інтернат можна зробити висновок, що в цілому 
фінансовий стан Малостаросільського  інтернату за 2019 – 2022 роки є 
нестабільним. Власні доходи установи не в змозі повністю покрити витрати 
на забезпечення основної діяльності. 
Провівши аналіз складання фінансової звітності Малостаросільського 
інтернату можна зробити висновок, що організація подання звітності 
внутрішнім і зовнішнім користувачам передбачає визначення порядку 
технічної підготовки ланок звітності, термінів подання звітності адресату; 
перевірку звітності на предмет узгодженості форм, підпис і затвердження 
звітності. Після ретельної перевірки бухгалтерські звіти та пояснювальні 
записки підписуються керівником і головним бухгалтером. Бухгалтерські 
звіти завіряються печаткою установи. Фінансова звітність управління 
подається до органу Державного казначейства. Особливості складання 
фінансової звітності Малостаросільського психоневрологічного інтернату 
визначаються особливостями, які впливають на побудову бухгалтерського 
обліку, а саме: функціонування на правах державної власності; установа в 
процесі надання нематеріальних послуг здійснює видатки, які за 
економічним змістом відрізняються від витрат суб'єктів підприємницької 
діяльності, управління належить до неприбуткових організацій; установа не 
наділяється оборотними коштами та ін. Облік грошових коштів в установі 
ведуть відповідно до Наказу Міністерства фінансів України Про 
84 
 
затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та 
зобов'язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-
правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ від 02 квітня 
2014 року № 372. Для ведення обліку грошові кошти розподіляють на групи: 
грошові кошти (готівка) в касі; грошові кошти на реєстраційних рахунках в 
органах Державного казначейства; інші кошти. Для обліку коштів, 
розрахунків та інших активів застосовують рахунки класу 2 «фінансові 
активи» Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, який 
містить такі синтетичні рахунки: 2211 «Готівка у національній валюті»; 2313 
«Реєстраційні рахунки». Облік дебіторської заборгованості в інтернаті ведуть 
на рахунку 2111 «Поточна дебіторська заборгованість за розрахунками за 
товари, роботи, послуги» Процес організації звітності в інтернаті складається 
з дванадцяти послідовних етапів: перед складанням річного фінансового 
звіту працівники бухгалтерії Малостаросільського психоневрологічного 
інтернату проводять інвентаризацію активів, зобов’язань та перевіряють і 
уточнюють показники періодичної і річної звітності на предмет їх 
порівнянності, здійснюють (за потреби) переоцінку активів, узгоджують 
доходи і витрати звітного періоду, завершують записи на рахунках 
аналітичного обліку, у Головній книзі, складають фінансову звітність, 
розглядають і затверджують річну фінансову звітність відповідно до 
установчих документів Малостаросільського інтернату, а також подають 
фінансову звітність. 
Удосконалення і подальший розвиток методики складання фінансової 
звітності є складовою організації бухгалтерського обліку та звітності в 
Малостаросільському інтернаті. Внутрішнє управління бухгалтерським 
обліком і звітністю та їхню організацію здійснює директор установи та 
головний бухгалтер.  
Малостаросільський психоневрологічний інтернат реалізовує свої права 
щодо регулювання питань бухгалтерського обліку у вигляді: 
- самостійного визначення облікової політики в межах нормативної бази;  
85 
 
- вибору організаційної форми та форми облікової реєстрації;  
- розробки моделі системи внутрішньогосподарського обліку та 
контролю діяльності установи; 
- утворення схеми документообігу;  
- вибору способу обробки та фіксації інформації на відповідних носіях;  
- вибору програмного забезпечення бухгалтерського обліку;  
- планування розвитку методики бухгалтерського обліку щодо 
конкретних умов діяльності установи.  
При складанні фінансової звітності Малостаросільського інтернату було 
виявлено ряд недоліків та запропоновано шляхи удосконалення методики 
складання фінансової звітності. Низка особливостей пов’язана із 
формуванням кошторису за спеціальним фондом і його використанням. 
Економія в системі бухгалтерського обліку відображається як зменшення 
видатків за загальним фондом, яка має бути перерахована до бюджету, що не 
є ефективно для установи. Тому запропоновано внести уточнення у 
формулювання п. 4.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 
року № 228 та дозволити установі використовувати певну частину коштів, 
що є економією. Головною проблемою фінансової звітності вважаю розподіл 
видатків в обліку з метою контролю з боку держави за використанням 
коштів. Це значно впливає на якість звітності, адже в розділі витрат звіту про 
фінансовий результат відображаються витрати матеріальних цінностей, що 
ще знаходяться в обігу. 
Запропоновано звернути увагу на контрольні зв’язки Державної 
казначейської служби при перевірці  фінансової звітності. 
Все це не сприяє чіткому, безпомилковому та повному складанню 
фінансової звітності Малостаросільського інтернату. Для попередження 
таких помилок у майбутньому пропонується впровадження інтегрованої 
звітності у фінансово-господарську діяльність Малостаросільського 
інтернату. Директору запропоновано для початку скористатись, наявними на 
сьогодні, сучасними, автоматизованими програмами бюджетного обліку, що 
86 
 
зберігає всю інформацію в єдиному місці, доступному для всіх, кому 
дозволено її бачити. А саме програмою «Облік бюджетних установ» 
Програма розроблена відповідно до вимог і положень діючих нормативних 
документів Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби 
України (ДКСУ) з ведення бюджетного обліку, виконання бюджету. У 
програмі реалізовано стандартну методологію обліку для бюджетних установ 
відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням національних 
положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі. За час 
співпраці з розробниками облікової програми будуть внесені пропозиції по 
інтеграції програми «Облік бюджетних установ» до системи дистанційної 
звітності Державної казначейської служби України «Є-Звітність». 
Впровадження запропонованих шляхів удосконалення методики 
складання фінансової звітності дозволить значно підвищити якість звітності, 
сприятиме недопущенню помилок і перекручень показників звітності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
87 
 
 
 
Список літератури: 
 
1. Атамас П. Й., Атамас О. П. Інтегрована корпоративна звітність: проблеми 
впровадження, Академічний огляд. - 2015. - № 1. - С. 78-85. - Режим 
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ao_2015_1_12 
2. Атамас П. Й. Основи обліку в бюджетних установах : Навчальний 
посібник / П. Й. Атамас – Київ. : Центр навчальної літератури, 2005.– 
288с  
3. Бюджетні установи: бухгалтерський облік та оподаткування. Навчальний 
посібник за редак. В. І. Лемішовського – Львів, Національний університет 
«Львівська політехніка» (Інформаційно-видавничий цент «Інтелект+» 
Інституту післядипломної освіти), «Інтелект-Захід», 2007. – 1104 с  
4. Жолнер І.В.  Фінансовий облік за міжнародними та національними 
стандартами [Електронний ресурс] / Режим доступу: 
https://westudents.com.ua/glavy/8316-13-poryadok-stvorennya-msfz.html  
5. Карпенко Н. Г. Дорогань-Писаренко Л. О. Аранчій Я. С. Ліпський Р. 
В.Звітність бюджетних установ: [навч. посіб.] /, 2018. – 262 с. 
6. Кім Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та їх заповнення : 
[навч. посіб.] / Кім Г., Сопко В. В., Кім С. Г. – Київ : Центр навчальної 
літератури, 2004. – 440 с.    
7. Марценяк Н. О. Реформування бухгалтерського обліку бюджетних 
установ: проблеми та перспективи, Н. О. Марценяк, Науковий вісник 
БДФА. – 2010.  
8. Маслій Н. Д. Бухгалтерський облік : навч.-метод. посіб. Одеса : 
Астропринт, 2017. 270 с 
9. Мельник Т. Г. Облік та аудит діяльності в бюджетних установах : [навч. 
посіб.] / Т. Г. Мельник. – К. : Кондор, 2009. – 412 с.  
88 
 
10. Фаріон А. Функції та елементи системи бухгалтерського обліку суб’єктів 
державного сектора економіки / А. Фаріон // Українська наука: минуле, 
сучасне, майбутнє. – 2010. – Вип. 14–15. – С. 278–296.  
11. Свірко С.В. Загальні положення порядку складання фінансової звітності в 
секторі державного управління відповідно до МСБОДС / С.В. Свірко // 
Формування ринкової економіки. – 2010. – № 23. – С. 470–486. 
12. Чиж В.І., Гавриленко В.О., Бухгалтерський облік в управлінні 
підприємством [Текст] : навч. посіб.; Черкас. держ. технол. ун-т. – 
Черкаси Видавець ФОП Гордієнко Є.І., 2021. 
13. Бюджетний кодекс України № 2478-VI від 09 лип. 2010 р. [Електронний 
ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: 
http://www.rada.gov.ua. 
14. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в 
Україні» № 996-ХІV від 16 лип. 1999 р. [Електронний ресурс] / Верховна 
Рада України. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.  
15. Закон України «Про Державний бюджет на 2021 рік» № 1932-ІХ від 2 
груд. 2021 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим 
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20#Text 
16. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» 
№ 1058-IV від 9 лип. 2003 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада 
України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-
15#Text 
17. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування 
у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, 
зумовленими похованням» № 2240-III від 18 січ. 2001 р. [Електронний 
ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : 
http://www.rada.gov.ua.  
18. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування 
на випадок безробіття» № 1533-III від 2 берез. 2000 р. [Електронний 
89 
 
ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : 
http://www.rada.gov.ua.  
19. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування 
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які 
спричинили втрату працездатності» № 1105-ХIV від 23 верес. 1999 р. 
[Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : 
http://www.rada.gov.ua.  
20. Закон України № 2464-VI від 8 лип. 2010 р. «Про збір та облік єдиного 
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» 
[Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : 
http://www.rada.gov.ua.  
21. Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та 
порядок їхнього складання, Наказ Державного казначейства України № 
68 від 27 лип. 2000 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – 
Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.  
22. Лістрова С. Фінансова звітність бюджетних установ за 2017 рік: звітуємо 
за новими формами / С. Лістрова / Газета № 12 / 2018  [Електронний 
ресурс] / http://www.interbuh.com.ua/ua/documents/oneanalytics/114824 
23. Методологічні роз'яснення проблемних питань складання 
та подання фінансової звітності розпорядниками бюджетних коштів 
відповідно до НП(С)БОДС 101 "Подання фінансової звітності" 
та перспективи подання клієнтами Казначейства звітності 
в електронному вигляді [Електронний ресурс] / 
http://consultant.parus.ua/?doc=0AYUG257E7 
24. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 (МСБО 1). Подання 
фінансової звітності. № 929_013. [Електронний ресурс] / Верховна Рада 
України. – Режим доступу:http://www.rada.gov.ua. 
25. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку 
складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та 
одержувачами бюджетних коштів» № 44 від 24 січня 2012 р. 
90 
 
[Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: 
http://www.rada.gov.ua.  
26. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до 
Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та 
одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами 
загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування» 
№ 340 від 2 берез. 2018 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. 
– Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.  
27. Національне положення стандарт бухгалтерського обліку в державному 
секторі 101 «Подання фінансової звітності» затвердженим наказом 
Міністерства фінансів України № 1629 від 24 груд. 2010 р. [Електронний 
ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: 
http://www.rada.gov.ua.  
28. Наказ Міністерства фінансів України «Порядок заповнення форм 
звітності в державному секторі» № 307 від 28 лют. 2017 р. [Електронний 
ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: 
http://www.rada.gov.ua.  
29. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження документів, що 
застосовуються в процесі виконання бюджету»:№ 57 від 28 січ. 2002 р. 
[Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: 
http://www.zakon2.rada.gov.ua.  
30. Наказ Міністерства фінансів України «Положення про інвентаризацію 
активів та зобов’язань» № 879 від 2 верес. 2014 р. [Електронний ресурс] / 
Верховна Рада України. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.  
31. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Методичних 
рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектора» № 
11 від 2 244 23 січ. 2015 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. 
– Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.  
91 
 
32. Наказ Міністерства фінансів України «Про Примітки до річної фінансової 
звітності» № 977 від 29 лист. 2017 р. [Електронний ресурс] / Верховна 
Рада України. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.  
33. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку 
заповнення форм фінансової звітності в державному секторі та Змін до 
Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в 
державному секторі 101 «Подання фінансової звітності» № 307 від 28 
лют. 2017 р. [Електронний ресурс] / Бухгалтер 
https://buhgalter.com.ua/zakonodavstvo/natsstandarti-buhobliku-v-erzhavnomu 
-sektori/poryadok-zapovnennya-formfinansovoyi-zvitnosti-v-derzhavnomu-
sektori/  
34. Наказ Міністерства фінансів «Про затвердження Методичних 
рекомендацій з перевірки порівнянності показників фінансової звітності 
суб’єктів державного сектору» № 1170 від 28 груд. 2017 р. [Електронний 
ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: 
http://www.rada.gov.ua. 
35.  Наказ Міністерства фінансів України «Порядку бухгалтерського обліку 
окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до 
деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних 
установ» № 372 від 2 квіт. 2014 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада 
України. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.  
36. Наказ Міністерства фінансів «Порядок відкриття та закриття рахунків у 
національній валюті в органах Державної казначейської служби, 
затвердженими № 758 від 22 черв. 2012 р. [Електронний ресурс] / 
Верховна Рада України. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.  
37. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження документів, що 
застосовуються у процесі виконання бюджету» № 57 від 28 січ. 2002 р. 
[Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: 
http://www.rada.gov.ua.  
92 
 
38. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Плану рахунків 
бухгалтерського обліку в державному секторі» № 1203 від 31 груд. 2013 
р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: 
http://www.rada.gov.ua.  
39. Наказ Міністерства фінансів України «Порядок застосування Плану 
рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі» № 1219 від 29 
груд. 2015 р.[Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим 
доступу: http://www.rada.gov.ua.  
40. Наказ Держстату України «Про затвердження Загального табеля 
(переліку) форм державних статистичних спостережень на 2022 рік» 
[Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: 
http://www.rada.gov.ua.  
41. Наказ МФУ «Про затвердження типових форм меморіальних ордерів, 
інших облікових регістрів суб’єктів державного сектору та порядку їх 
складання» № 755 від 08 верес. 2017 р. [Електронний ресурс] / Верховна 
Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.  
42. Наказ  МФУ "Про бюджетну класифікацію" N 11 від 14.01.2011, редакція 
від 24.10.2022 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим 
доступу : http://www.rada.gov.ua. 
43. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку у державному 
секторі 103 "Фінансова звітність за сегментами" 
[Електронний ресурс] / Режим доступу: https://pravo.uteka.ua/doc/pro-
zatverdzhennya-nacionalnix-polozhen-standartiv-buxgalterskogo-obliku-v-
derzhavnomu-sektori/103-finansova-zvitnist-za-segmentami 
44. НПСБО ДС 121 «Основні засоби» № 1202 від 12 жовт. 2010 р. 
[Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: 
http://www.rada.gov.ua.  
45. НПСБО ДС 123 «Запаси» № 1202 від 12 жовт. 2010 р. [Електронний 
ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: 
http://www.rada.gov.ua.  
93 
 
46. НПСБО ДС 124 «Доходи» № 1629 від 24 груд. 2010 р. [Електронний 
ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: 
http://www.rada.gov.ua.  
47. НПСБО ДС 135 «Витрати» № 568 від 18 трав. 2012 р. [Електронний 
ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: 
http://www.rada.gov.ua.  
48. Порядок N 44 - Порядок складання фінансової та бюджетної звітності 
розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затверджений 
наказом МФУ від 24.01.2012 р. N 44 зі змінами https://zakon.rada.gov.ua 
49. План рахунків - План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних 
установ, затверджений Затверджено наказом Міністерства фінансів 
України від 29.12.2015 р. № 1219,Зареєстровано в Міністерстві юстиції 
України 16.01.2016 р. за № 85/28215 зі змінами. 
50. Податковий кодекс України № 2755-УІ від 2 груд 2010 р. [Електронний 
ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: 
http://www.rada.gov.ua. 
51. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку 
подання фінансової звітності» № 419 від 28 лют. 2000 р. [Електронний 
ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2000-%D0%BF 
52. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку 
складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання 
кошторисів бюджетних установ» № 228 від 28 лют. 2002 р. [Електронний 
ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: 
http://www.rada.gov.ua.  
53. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового 
положення про бухгалтерську службу бюджетної установи» № 59 від 26 
січ. 2011 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим 
доступу : http://www.rada.gov.ua.  
94 
 
54. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких 
постанов Кабінету Міністрів України з питань оцінки майна» № 1253 від 
7 груд. 2011 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим 
доступу : http://www.rada.gov.ua.  
55. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики 
оцінки майна» № 1891 від 10 грудня 2003 р. [Електронний ресурс] / 
Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.zakon2.rada.gov.ua. 
56.  Постанова Кабінету Міністрів України «Порядок ведення Реєстру 
неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових 
підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» 
№ 440 від 13 липня 2016 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада 
України. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.  
57. Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації 
видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації 
кредитування бюджету наказ Міністерства фінансів України № 333 від 12 
берез. 2012 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим 
доступу: http://www zakon2.rada.gov.ua.  
58. Про затвердження форм карток, книг аналітичного обліку бюджетних 
установ та порядку їх складання : наказ Державного казначейства 
України № 100 від 06 жов. 2000 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада 
України. – Режим доступу : http://www zakon.rada.gov.ua.  
59. Порядок проведення оцінки виконання головним бухгалтером бюджетної 
установи своїх повноважень : наказ Міністерства фінансів України № 
1537 від 01 груд. 2011 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – 
Режим доступу: http://www zakon.rada.gov.ua. 246  
60. Порядок N 1407 - Порядок казначейського обслуговування державного 
бюджету за витратами, затверджений наказом МФУ від 24.12.2012 р. N 
1407зі змінами 
61. Семенишена Ю.О. Фінансова звітність та її користувачі : проблеми 
релевантності. Актуальні проблеми теорії і практики бухгалтерського 
95 
 
обліку, аудиту, аналізу й оподаткування в Україні: сучасний стан та 
перспективи розвитку: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 14 грудня 
2016 р., (ПДАТУ, м. Кам’янець-Подільський). Тернопіль: Крок, 2016. 247с 
62.  Облік у бюджетних установах [Текст] : навч. посіб. / І. Д. Ватуля, 
М. І. Ватуля, З. М. Левченко, Ю. О. Романченко. – К. : ЦУЛ, 2009. – 368 с. 
63.  Порядок обслуговування державного бюджету за видатками, 
затвердженого наказом Державного казначейства України № 89 від 25 
трав. 2004 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим 
доступу: http://www.rada.gov.ua.  
64. Постанова Фонду соціального страхування України «Про затвердження 
Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» 
№ 11 від 19 лип. 2018 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – 
Режим доступу: http://www zakon.rada.gov.ua.  
65. Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України № 57 від 28 
січ. 2002 р. : наказ Міністерства фінансів України № 1220 від 26 лист. 
2012р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: 
http://www zakon2.rada.gov.ua.  
66. Про затвердження НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» : 
наказ Міністерства фінансів від 07.02.2013р. № 73. Дата оновлення: 
23.07.2019.  Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0336- 13 
67. Указ Президента України «Про Положення про Державну казначейську 
службу України» № 460/2011 від 13 квіт. 2011 р. [Електронний ресурс] / 
Верховна Рада України. – Режим доступу: http://www zakon.rada.gov.ua.  
68. Удосконалення методики складання та аналізу фінансової звітності 
підприємств / стаття / Економіка і суспільство, випуск №6, 2016р 
[Електронний ресурс] / Режим доступу: 
https://economyandsociety.in.ua/journals/6_ukr/63.pdf 
69. Фінансова звітність як елемент системи управління підприємством / 
наукова стаття / Польва Т.В., Дружина А.В. [Електронний ресурс] / Режим 
доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/11_2019/91.pdf 
96 
 
70. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: [Текст]  / [Електронний 
ресурс] / Режим доступу: https://polka-knig.com.ua/book.php?book=541 
71. Дікань Л.В. Свириденко О.Д. Контроль у бюджетних установах. Конспект 
лекцій. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2008. – 92 с. [Електронний ресурс] / Режим 
доступу: http://repository.hneu.edu.ua/bitstream 
72. Про затвердження Порядку заповнення форм фінансової звітності в 
державному секторі та Змін до Національного положення (стандарту) 
бухгалтерського обліку в державному секторі 101 "Подання фінансової 
звітності" [Електронний ресурс] / Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0384-17#Text 
73. Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності: затв. 
наказом Міністерства фінансів України від 28 сер. 2013 р. № 433, редакція 
від 30.12.2013р. / Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua. 
74. Жолнер І.В.  Фінансовий облік за міжнародними та національними 
стандартами [Текст]  / [Електронний ресурс] / Режим доступу: 
https://westudents.com.ua/glavy/8316-13-poryadok-stvorennya-msfz.html 
75. Чиж В.І., Гавриленко В.О. Обліково-аналітичне значення управління 
підприємством в умовах цифрової економіки [Електронний ресурс] / 
Режим доступу: http://journals.khnu.km.ua/vestnik/wp-
content/uploads/2022/03/2022-en-1-15.pdf 
76. Чудовець В.В. Науково-практичні проблеми впровадження міжнародних 
стандартів фінансової звітності в Україні / В. Чудовець // Економіст. - 2012. 
- № 12. - С. 61-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econ_2012_12_20 
77. Шквір В.Д. Інформаційні системи і технології в бухгалтерському обліку: 
навч. посіб. - Львів:Видавництво національного університету; «Львівська 
політехніка», 2003. 268 с. 
78. Шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку витрат підприємства, 
М. М. Матюха, А. І. Ткачова / наукова стаття / [Електронний ресурс] / 
Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4547 
79. Положення про Малостаросільський психоневрологічний інтернат.