1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Магістр
  4. 022 Дизайн (Дизайн і візуальна культура)
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8842
Назва: КНИЖКОВА ГРАФІКА МЕМОРІАЛЬНИХ ВИДАНЬ: ЕМОЦІЙНИЙ АСПЕКТ
Автори: Романенко, Наталія Григорівна
Лук'яненко, Надія Вікторівна
Ключові слова: Графіка
Дата публікації: гру-2025
Короткий огляд (реферат): Сьогодні в Україні іде війна, тривають бойові дії, гинуть люди і єдиний доступний спосіб встановити соціальну й історичної справедливість – це зберегти пам’ять про полеглих. Участь у процесі фіксації, збереження, інтерпретації та поширення історичної пам'яті мають брати не тільки родини загиблих, а і громади, науковці, освітяни та інші небайдужі соціальні групи населення нашої країни [1, 2]. Одним з видів збереження пам’яті про полеглих є меморіали, зокрема – меморіальні видання, що містять у собі не лише історію чи моменти життя людей, але і їх творчі або наукові здобутки. У 2023 році мою увагу привернув проєкт пам’яті під назвою «Недописані», заснований Оленою Герасим’юк та Євгеном Ліра [3]. Серед списку загиблих у тринадцятому (десятому) рядку відповідного меморіального переліку є прізвище Задоянчук (Додаток А, Іл. А1о [4,5], поезія якого привернула увагу своєю безпосередністю; виникло бажання посилити емоційність сприйняття віршів поета ілюстраціями, графічна виразність яких мала б загострити сприйняття читачем змісту літературного здобутку автора. Мета роботи – здійснити графічне супроводження змісту поетичного
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8842
Розташовується у зібраннях:022 Дизайн (Дизайн і візуальна культура)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Лук'яненко Н.В.doc
  Restricted Access		39.91 MBMicrosoft WordПереглянути/Відкрити    Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ		CHERKASY STATE
TECHNOLOGICAL
UNIVERSITY


Факультет гуманітарних технологій
Кафедра дизайну
Спеціальність 022 Дизайн 

Освітня програма другого рівня вищої 
освіти ступеня – магістр 
«Дизайн і візуальна культура»



КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА

НА ТЕМУ: «КНИЖКОВА ГРАФІКА МЕМОРІАЛЬНИХ ВИДАНЬ: ЕМОЦІЙНИЙ АСПЕКТ»




Студентка групи мДЗ-24                                                  Надія ЛУК’ЯНЕНКО 

Керівник, д.т.н., професор                                                Наталія РОМАНЕНКО






«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
______________Інна ЯКОВЕЦЬ
___   _______2025 рік





Черкаси 2025


Черкаський державний технологічний університет


Кафедра дизайну
Факультет гуманітарних технологій			
Спеціальність 022 Дизайн	


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри дизайну
	Інна ЯКОВЕЦЬ
„	”     	 2025р.


ЗАВДАННЯ
до кваліфікаційної випускної роботи магістра

Лук’яненко Надія Вікторівна
1.Тема роботи:« Книжкова графіка меморіальних видань: емоційний аспект»
затверджена наказом по університету від «_________»_____ р. №______
2.Термін здачі студентом магістратури закінченої роботи    	
3.Вихідні дані: теоретичні відомості за проблемою дослідження книжкової графіки меморіальних видань, їх емоційного аспекту.
4.Зміст випускної роботи:
ВСТУП. РОЗДІЛ 1. МЕМОРІАЛЬНІ ВИДАННЯ. 1.1. Особливості меморіальних видань. 1.2. Структурні елементи оформлення книги. 1.3. Книжкові ілюстрації. Типи та види. 1.4. Методи дослідження. Висновки до першого розділу. РОЗДІЛ 2. ЕСТЕТИКА КНИЖКОВОЇ ГРАФІКИ ЯК ЗАСІБ ЕМОЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА ЧИТАЧА. 2.1. Історичний огляд виникнення і розвитку ілюстрації. 2.2. Книжкова мініатюра і графіка і історії української художньої культури. 2.3. Асоціативна ілюстрація поетичних видань. Висновки до другого розділу. РОЗДІЛ 3. ЕМОЦІЙНИЙ АСПЕКТ ІЛЮСТРАТИВНИХ ОБРАЗІВ ПОЕТИЧНОЇ ЗБІРКИ ЗАГИБЛОГО СОЛДАТА – АРТЕМА ЗАДОЯНЧУКА. 3.1. Дизайн обкладинки видання збірки «Я хочу бачити весну». 3.2. Ілюстрації до віршів та окремих словосполучень. Висновки до третього розділу. ВИСНОВКИ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. ДОДАТКИ. 
5. Перелік графічного матеріалу: загальна площа графічної частини 1600×2300 мм. Додатки: 15стор. формату А4.





6.Консультанти кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх стосуються


Розділ	
Консультант	Підпис, дата
		завдання
видав	завдання
прийняв
Графічна частина	Романенко Н.Г.		
Наукове дослідження	Романенко Н.Г.		
Загальне керівництво	Романенко Н.Г.		
Макет/відеопрезентація	Романенко Н.Г.		


Дата видачі завдання_______________________________________________


КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назва етапів дипломного проекту (роботу)	Термін виконання етапів проекту (роботи)	Примітка
1.	Затвердження теми роботи, керівника	08.09.2025	
2.	Робота з аналогами, збір інформації	18.09.2025	
3.	Заслуховування про виконання першого етапу роботи	29.09.2025	
4.	Звіт про перші два розділи магістерської роботи	08.11.2025	
5.	Затвердження ідеї дизайнерського рішення проекту та кінцевого варіанту плану	10.11.2025	
6.	Попередній захист випускної роботи магістра	18.11.2025	
7	Робота над макетом/відеопрезентацією кваліфікаційної роботи	25.11.2025	
8.	Захист випускної роботи магістра	02.12.2025	



Керівник          	  Наталія РОМАНЕНКО


Завдання прийняв до виконання          	                 Надія ЛУК’ЯНЕНКО




ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………..	4
РОЗДІЛ 1. МЕМОРІАЛЬНІ ВИДАННЯ …………………………………...	6
Особливості меморіальних видань……………………………………	6
Структурні елементи оформлення книги……………………………..	8
Книжкові ілюстрації. Типи та види……………………………………

1.4. Методи дослідження…………………………………………………….	15
Висновки до першого розділу……………………………………………….	17
РОЗДІЛ 2. ЕСТЕТИКА КНИЖКОВОЇ ГРАФІКИ ЯК ЗАСІБ ЕМОЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА ЧИТАЧА....………………………………	
18
2.1. Історичний огляд виникнення і розвитку ілюстрації …………………	18
2.2. Книжкова мініатюра і графіка в історії української художньої культури………………………………………………………………………	
21
2.3. Асоціативна ілюстрація поетичних видань……………………………	26
Висновки до другого розділу……………………………………………….	29
РОЗДІЛ 3. ЕМОЦІЙНИЙ АСПЕКТ ІЛЮСТРАТИВНИХ ОБРАЗІВ ПОЕТИЧНОЇ ЗБІРКИ ЗАГИБЛОГО СОЛДАТА – АРТЕМА ЗАДОЯНЧУКА………………………………………………………………. 	

30
3.1. Дизайну обкладинки видання збірки «Я хочу бачити весну» ……….	30
3.2. Ілюстрації до віршів та окремих словосполучень……………………	33
Висновки до третього розділу……………………………………………….	42
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….	43
45
ДОДАТКИ………………………...…………………………………………..	52



ВСТУП

Актуальність роботи. Сьогодні в Україні іде війна, тривають бойові дії, гинуть люди і єдиний доступний спосіб встановити соціальну й історичної справедливість – це зберегти пам’ять про полеглих. Участь у процесі фіксації, збереження, інтерпретації та поширення історичної пам'яті мають брати не тільки родини загиблих, а і громади, науковці, освітяни та інші небайдужі соціальні групи населення нашої країни [1, 2].  Одним з видів збереження пам’яті про полеглих є меморіали,  зокрема – меморіальні видання, що містять у собі не лише історію чи моменти життя людей, але і їх творчі або наукові здобутки. 
У 2023 році мою увагу привернув проєкт пам’яті під назвою «Недописані», заснований Оленою Герасим’юк та Євгеном Ліра [3]. Серед списку загиблих у тринадцятому (десятому) рядку відповідного меморіального переліку є прізвище Задоянчук  (Додаток А, Іл. А1о [4,5], поезія якого привернула увагу своєю безпосередністю; виникло бажання посилити емоційність сприйняття віршів поета ілюстраціями, графічна виразність яких мала б загострити сприйняття читачем змісту літературного здобутку автора. 
Мета роботи – здійснити  графічне супроводження змісту поетичного збірника загиблого поета Антона Задоянчука «Я хочу бачити весну» і окреслити емоційні аспекти віршів графічною, художньо-образною виразністю. Ілюстрації мають привернути увагу читача до творчого здобутку полеглого поета, узагальнюючи художньо-образну виразність меморіальних видань.  
Для досягання поставленої мети бури розглянуті наступні питання:
	досліджено особливості меморіальних видань і книжкової графіки;
	окреслено естетику книжкової графіки як засіб емоційного впливу на читача;
	розроблено графічне супроводження змісту поетичного збірника загиблого поета Антона Задоянчука «Я хочу бачити весну»;
Об’єкт дослідження – книжкова графіка меморіальних видань.
Предмет дизайну – емоційний аспект книжкової графіки меморіальних видань.
Наукова новизна дослідження полягає в узагальненні трансформацій, яких зазнали засоби художньо-образної виразності меморіальних видань, у визначенні їх емоційних аспектів в сучасній українській візуальній культурі. 
Практична цінність роботи полягає в розширенні художньо-образних засобів графічного дизайну та  їх застосування в освітніх програмах підготовки фахівців.  
Апробація результатів.  Основні результати дослідження опубліковані в у зарубіжному науковому журналі Academia polonica  в Ченстохові (Польща):
1.	Nataliia Romanenko, Nadiya Lukyanenko. Book graphics of the present day as component of Ukrainian history of design / «Academia Polonica», 2025, Vоl. 71 № 4. P. 132 – 138,
доповідалися на: 
1.	 XXI Міжнародна науково-творчій конференції студентів, аспірантів, докторантів «Мистецтво та шляхи його осмислення в дослідженнях молодих науковців», Харківський національний університет мистецтв ім. І.П.Котляревського, Харків, 22 квітня;
2.	 Студентській конференції: «Дні студенської науки 2025». Тези доповіді  опубліковані у Збірнику тез / Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2025. – С. 78-79,
Структура та обсяг роботи. Робота викладена на 47 сторінках основного тексту і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Бібліографічний покажчик містить 66 джерел.
Графічна частина роботи представлена на банері формату 2300×1600 мм.


РОЗДІЛ 1. МЕМОРІАЛЬНІ ВИДАННЯ І КНИЖКОВА ГРАФІКА

Книжкова графіка меморіальних виданнях - об’єкт дослідження,  є одним з головних інструментів візуалізації змісту літературного твору, який дозволяє створити емоційний зв'язок між читачем і пам'яттю про особу, що має бути увічнена. Саме графіка ілюстрацій, її емоційний аспект,підкреслюючи цінність і унікальність меморіальних видань та створюючи відповідний настрій і атмосферу,є предметом дослідження моєї кваліфікаційної роботи магістра. 

1.1.	Особливості меморіальних видань
Наукові дослідження меморіальних пам’яток і видань,як давніх так і сучасних,становлять потужний історико-культурний документальний базис рукописної спадщини України. Цей пласт культури завжди залишається об’єктом постійної уваги вітчизняних учених щодо формування національного менталітету, підкреслення зв’язку українців зі своїм багатовіковим історичним корінням[5]. 
Як найбільш поширений і  важливий спосіб збереження пам'яті про загиблих, меморіальні видання документують їхні життя та подвиги, а також слугують символічним зв'язком між минулим та майбутнім поколіннями. Сьогодні в Україні, окрім друкованих видань, пам'ять зберігається у вигляді електронних платформ, зокрема: 
	Книги пам'яті полеглих за Україну – український неурядовий вебсайт, що займається документацією, обліком та упорядкуванням даних про втрати українських військовослужбовців (​https:​/​​/​uk.wikipedia.org​/​wiki​/​%D0%92%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80_%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83" \o "Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну​) у російсько-українській війні (​https:​/​​/​uk.wikipedia.org​/​wiki​/​%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_(%D0%B7_2014)" \o "Російсько-українська війна (з 2014)​). В книзі ведеться облік утрат усіх силових структур, а також дані щодо поховань тимчасово невстановлених загиблих (​https:​/​​/​uk.wikipedia.org​/​wiki​/​%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D1%96_%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8_(%D0%B7_2014)" \o "Тимчасово невстановлені загиблі російсько-української війни (з 2014)​). Сайт працює у тісній взаємодії з Національним військово-історичним музеєм України (​https:​/​​/​uk.wikipedia.org​/​wiki​/​%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8" \o "Національний військово-історичний музей України​)[6]. 
	Платформи пам’яті – це електронні платформи, зокрема платформа пам'яті «Меморіал героїв», де збирають інформацію про загиблих українців та створюють нову культуру пам'яті, щодня розповідаючи історії загиблих військових і цивільних, вшановуючи кожного. Наразі вже зібрано майже 9 тисяч історій [7].
	проєкт пам’яті «Недописані», заснований Оленою Герасим’юк та Євгеном Ліра [3].
Важливе значення для майбутніх поколінь мають і меморіали у формі фізичних пам'ятників, музеїв, місць масових поховань та інших історичних об'єктів, зокрема: 
	Національний музей історії України, Національний музей Голодомору-геноциду, є місцями, де зберігається пам'ять про трагічні події та загиблих.
	Масові поховання, залишки бойової техніки та інші історичні об'єкти, пов'язані з війнами та трагічними подіями, також слугують пам'ятниками загиблим.
Слід зазначити, що словосполучення «меморіальне видання» є міжнародним терміном і застосовується воно як найменування видавничої продукції, що присвячуються пам’яті видатних людей. Це може бути політик, полководець, спортсмен, діяч культури чи науки. Також це можуть бути і групи людей, об’єднаних певною спільною ознакою чи в ознаменування суспільно важливих подій. Зазвичай такі збірники готуються до ювілейної пам’ятної дати і вони містять наукові статті, мемуари, спогади. Прикладами таких видань є «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні», «Книга пам’яті і слави Волині», «Збірник пам’яті академіка Теофіла Гавриловича Яновського» тощо[8]. Меморіальними виданнями можуть бути, також,списками осіб, загиблих на війні. Особливість меморіальних видань, це – посмертне вшанування. Такі публікації призначені вшануванню як самої людини, так і її діяльності в певній сфері [9].В  академічних колах, наприклад, є такий тип публікації, що присвячений видатним чи шанованим науковцям. Його називають Festschrift (ювілейний збірник), де розміщено оригінальні статті людини, яка сприяла розвитку науки чи суспільства. Зазвичай, такі статті приурочені до дня народження науковця або ж до значної річниці. Але, головною метою статті є вшанування пам’яті людини та її внеску до царини певної діяльності [10].
Меморіальні видання, як й інші типи меморіалів, такі як меморіальні дошки, спеціалізовані парки, дерева або скульптури, створені для вшанування пам’яті загиблих, для розповсюдження і збереження їх робіт та пам’яті про авторів цих розробок, їх внеску в культуру, науку і мистецтво.
Наступна особливість меморіальних видань – це їх статус у книжковій класифікації. Для забезпечення єдиного підходу до організації інформації  існує Універсальна десяткова класифікація (УДК) та Бібліотеко-бібліографічна класифікація (ББК), але Меморіальні видання, як і будь-які інші, класифікуються за змістом. Наприклад, книга про меморіальний комплекс у галузі історії матиме УДК, пов'язаний з історією, а не з меморіалами загалом. Такі видання нерідко мають спеціалізовані позначення, що відрізняють їх від інших біографій чи мемуарів, збірок статей. Часто це можуть бути,вже згадувана «Festschrift»,  «Memorial Edition (Меморіальні видання)», «Gedenkschrift (Меморіальна книга)». Вищенаведене надає можливість констатувати, що збірка поезії полеглого Артема Задоянчука «Я хочу бачити весну» теж є меморіальним виданням[11], а його ілюстрування має забезпечити емоційну складову змісту віршів й сприяти збереженню пам'яті про загиблого українського поета. 

1.2.	Конструкція книги та її структурні елементи 
Книгою називають неперіодичне видання, що складається з скріпленого з одного боку і обрізаного з трьох сторін книжкового блоку. Як продукт тривалої історичної еволюції, книжкові видання видозмінювалися під впливом соціально-культурних потреб суспільства і розвитку поліграфічної техніки. З міркувань доцільності умов користування книгою, візуального впливу суті викладеного у книзі на читача змінювалася й підпорядкованість усіх елементів форми книги її змісту, відіграючи провідну роль на всіх етапах її формоутворення. 
Починаючи з давніх рукописних книг і закінчуючи сучасними подарунковими виданнями, структура і основні її елементи залишилися незмінними. Книжковий блок складається з віддрукованих паперових аркушів,  підібраних в послідовному порядку і скріплених між собою[12]. Книжковим дизайном чи конструюванням книги, називають мистецтво об’єднання таких елементів та компонентів за відповідним стилем і послідовністю в єдине ціле. Зазвичай, порядок розташування структурних елементів видання при верстанні має наступний вигляд (рис. 1.1)[13]:

Рисунок 1.1. Структурна будова книжкового блоку[13]

Книга може бути в твердій і м’якій палітурці. Тверда палітурка – обкладинка книг гарантує довговічність видання, а файна книга в твердій палітурці завжди створює гарне перше враження у людини, яка взяла її в руки. Суперобкладинка - додаткова паперова обкладинка, яка одягається на основну обкладинку книги і узагальнює декілька цілей: як додатковий елемент декоративного оформлення видання, що може нести рекламне навантаження, з іншого боку - оберігає основну палітурку від забруднень і зовнішніх пошкоджень.
Місце скріплення аркушів між собоюу готовій книзі називається корінцем. Корінець може бути  прямим або закругленим. Площини, протилежна до корінця називається переднім обрізом, верхня і нижня, відповідно, - верхнім і нижнім обрізами блоку книги (рис. 1.1).
Форзац - конструктивний елемент книги в твердій палітурці, який являє собою аркуш цупкого паперу, приклеєний з одного боку до обкладинки, а з іншого - до книжкового блоку. Форзац може бути і елементом художнього оформлення книги. Наприклад, можна використовувати форзац із сюжетним зображенням в тон обкладинки.3
Каптал - тонка бавовняна смужка тканини з потовщеними краями, яка використовується для збільшення міцності скріплення аркушів в блоці. Але ця невелика смужка може бути і оформлювальним елементом книги. Колір капталу вибирається за основним кольором обкладинки книги, хоча може і контрастувати із загальною колірною гамою (рис. 1.1).
Більш докладніший аналіз елементів конструкції книги наведено на рисунку 1.2 [14].

Рисунок 1.2. Елементи конструкції книги [14]:
1 – книжковий блок, 2 – суперобкладинка, 3 –  палітурна кришка, 4 –  ляссе,
5 –  рубчик, 6 – корінець, 7- каптал, 8 –  кант,9 – екслібрис,
10 –  клапан суперобкладинки,11 –  форзац,
12 – фронтиспіс,13 –  титульний лист.

Перша сторінка книжкового блоку, або перша сторінка подвійного титульного аркуша називається авантитул, що містить деякі відомості про книгу. Наступна, друга сторінка називається контртитул. Ця сторінка  може залишитися незаповненою, або представляти назву книги мовою оригіналу.У масових виданнях авантитул і контртитул можуть бути відсутніми, в той час як в елітних, подарункових виданнях ці частини присутні майже завжди.Основні бібліографічні дані видання (прізвище автора, назва, назва видавництва, місце і рік випуску) розміщені на першій сторінці книжки – на титульному листі. На звороті титульного аркуша розміщують відомості про книгу: коротку анотацію, знаки охорони авторського права, бібліографічні індекси[15].
Фронтиспіс – це ілюстрація, розташована перед титульним аркушем книги. Як елемент книги, фронттиспіс несе декоративний характер. Зображення на фронтиспісні можуть відображати тему книги, головного героя або ж портрет автора чи людини, якій книгу присвячено. Наприклад, на рисунку 1.3 наведено приклад фронтиспісну і титульного аркуша першого видання книги «Дон Карлос» – драматичної поеми  Фридриха Шиллера в п’яти актах, написаної в 1783-1787 роках[16].



Рисунок 1.3. Фронтиспіс та титульний лист книги 
«Дон Карлос» – драматичної поеми  Фридриха Шиллера[16].

Шмуцтитул –  окрема сторінка, де поміщають заголовок частини, розділу чи глави книги, а деколи окремих творів, які входять у збірник. Елементи книги можуть відділятися один від одного шмуцтитулами – сторінками з назвами частин.
Екслібрис (лат. ехlibris – «із книжок») – книжковий знак, невелика художньо виконана етикетка, де вказано, кому належить книжка.
Ляссе (стрічка –  закладка) використовується для швидкого і зручного пошуку потрібної сторінки. Один кінець стрічки приклеюється до верхньої частини корінця книжкового блоку, а другий (вільне володіння) вкладається між листами книги.
Основною функцією книги є донесення інформації через текст, збереження її для історії. Способи донесення інформації відрізняються. Це може бути проза або поезія у вигляді віршів. Прозовий твір, на відміну від поезії, написаний без рими. Віршований текст, на відміну від прозового, організовується в певній ритмічній послідовності, оскільки він складається з окремих віршованих рядків, побудованих на ритмічному чергуванні наголошених і ненаголошених складів. 
Верстають віршовані твори двома способами. При першому способі кожний вірш подається з нової сторінки, при другому способі поетичні твори  верстаються підряд. Збереження композиційної єдності всіх розворотів книги з віршами вимагає зорово однакових спусків. Між строфами відстані повинні бути завжди зорово однакові. Заголовки віршів мають компонуватися як єдине ціле з віршом, їх побудова диктується побудовою твору на сторінці складання. Від тексту заголовок повинен відбиватися більше, ніж відбивка між строфами вірша. Колонцифру при симетричному розміщенні віршів слід ставити посередині сторінки складання, при асиметричному розташуванні, коли центральна вісь не проглядається – ставити в край. Дата написання вірша розміщується під ним біля лівої межі, світлим курсивом пониженого кегля. В прозових творах вірші набирають пониженим кеглем від основного і верстають відповідно до загальної композиції твору[17].
Проведений аналіз конструювання книги та переліку її структурних елементів надає можливість стверджувати: структурна побудова та дизайн прозових і віршових видань відрізняється, вимагаючи конкретних підходів до їх верстки. 

1.3.	Книжкові ілюстрації. Шрифт
Ілюстрація книги або зображення, що візуально супроводжують текст книги,є одним із основних її елементів, які допомагають краще зрозуміти зміст, атмосферу та характер персонажів твору. Термін ілюстрація походить від лат. illustratio – висвітлюю, наочно зображую і тлумачиться як зображення, здатне привернути увагу читача, візуально підсилити сприйняття змісту книги.  З одного боку ілюстрація є органічною складовою видання, повноправним елементом його внутрішнього і зовнішнього художнього оформлення, з другого боку – це витвір мистецтва графічного дизайну[18].
Кольорове вирішення ілюстрації залежить від її взаємодії з текстовим матеріалом, відповідно до чого ілюстрації можуть бути чорно-білими або кольоровими, об'ємними або пласкими, абстрактними або реалістичними. Поєднання прочитаного тексту із яскравим малюнком може зробити книгу більш уподобаною для читача, допомагають утримувати його увагу [19].
Набирають популярність електронні видання, помітно збільшилася кількість та популярність інтерактивних книг, де використовують різні голоси та звуки, а також рухливі ілюстрації для розповіді історій. Використання візуальної мови дуже ефективне для надання знань дітям. Поєднання малюнків та слів дозволяє дітям краще уявити історію якщо вони, наприклад, ще не вміють читати. Малюнки допомагають уявити ті речі, які діти не можуть знайти у реальному світі. Діти, також, часто розглядають малюнки в книзі перед читанням. Тому, при розробці візуального оформлення книги на  тип ілюстрацій, що будуть використані в книзі, впливає вікова категорія читача [19].
Суттєве значення щодо якості книги та ілюстрацій в ній мають  компоновка тексту та ілюстрацій. Практичність поєднання розміщення тексту та ілюстрацій важлива як на розвороті, так і в тексті, узагальнюючи естетичну складову книги. Щодо композиційного розташування тексту та ілюстрацій, площі, яку вони займають на форматі теж є певні правила. Розмір та розташування ілюстрацій та тексту, так само залежить від віку читацької аудиторії. Так, для дітей, від книги вимагаються переважно ілюстрації, здатні донести інформацію до читача. Великі, наповнені деталями, кольорові ілюстрації на весь розворот книги допоможуть дітям зрозуміти історію. Ілюстрації книжок для дорослої аудиторії несуть візуальне задоволення, а не допомагають зрозуміти прочитаний текст і з цих причин вибір типу ілюстрацій залежить лише від бажання автора чи видавця[20]. Тому ілюстрації можуть бути на весь розворот книги (Додаток А, рис. А2), на одну повну сторінку книги (Додаток А, рис. А2), на половину сторінки книги  (Додаток А, рис. А3) [21].
Ще одним типом ілюстрацій, що використовується для оформлення дитячих книг є «серед текстова» ілюстрація, яку текст може оточувати з трьох або навіть чотирьох сторін [22]. Застосування таких ілюстрацій має на меті просту річ: оживити сторінку з текстом. Зважаючи на розмір ілюстрації, який, зазвичай, не перевищує і чверті сторінки, виконання таких зображень має значно спрощений стиль і досить невелику кількість деталей (додаток А, рис. А5)[23]. Часто такі ілюстрації мають не лише простий ескізний стиль, а й обмежену кольорову гаму. Це може бути чорний або інший темний колір, такий як синій або зелений. 
Досить часто в книгах для різних вікових категорій читачів зустрічається тип ілюстрацій під назвою «Ініціал» або «Буквиця», суть якого полягає у використанні на початку абзацу, глави або ж параграфудля підкреслення та прикрашання тексту букви, більшої від загально-текстових. Зазвичай Ініціал має значно більший кегль і тому займає два, три або навіть більшу кількість рядків тексту. Часто ініціал буває мистецькі прикрашений або оздоблений різноманітними декоративними елементами (Додаток А, рис А6).Часто Буквицю виділяють червоним кольором, хоча може використаний і інший чистий колір першого порядку, а також пишеться прописним або ж готичним шрифтом[23].
Ефективність донесення тексту до глядача залежить від типу шрифту, кеглю та його кольору. Більшість видавців, з метою посилення читабельності тексту, форматують книги, використовуючи темний шрифт на світлому тлі. Чому? Чорний колір має властивість поглинати світло навколо слів і літер, відповідно до чого, розрізняти їх легше. Застосування шрифтів світлого кольору на темному тлі, або їх називають виворітними шрифтами,заборонено для оформлення дитячих книжок, а також підручників (Додаток А, рис. А7)[24]. Використання світлого тексту на темному фоні є дозволеним лише в тих місцях, де текст буде скануватися власним зором читача, а не зчитатися. До прикладу такі виворітні шрифти можуть застосовуватися в меню комп’ютерних програм.
Основною причиною розповсюдження використання темного тексту на світлому тлі є наступні фізіологічні закони зорового сприйняття навколишнього середовища: якщо в тексті літери світлі й розташовані вони достатньо близько одна до одної, світлі літери тексту як і біле тло сторінки відбиває світло, яке розсіюється,нашаровується в очах людини,а сусідні слова та літери зливатися в суцільну світлу масу на аркуші,ускладнюючи читання [25].
Вищенаведений аналіз застосування книжкових ілюстрацій та шрифтів, які узагальнюють книжкову графіку як графічний дизайн, свідчить –  кожне видання вимагає індивідуального формату, складання сторінки, відповідного шрифту та ілюстрування.

1.4.	Методи дослідження
Сучасні методи дослідження книжкової графіки меморіальних видань та   емоційного впливу ілюстрацій окремих текстових складових на глядача включає аналіз існуючих стильових напрямків, визначення соціокультурних впливів (норм, переконань, поведінки та способу життя),використання інформаційних технологій для пошуку та аналізу даних,дослідження функціональності та емоційного впливу дизайну на користувача. 
На різних етапах дослідження на основі системного структурного підходу були використані загальнонаукові та спеціальні методи мистецтвознавчого аналізу книжкової графіки меморіальних видань, а саме:
- історичний метод застосування стильових напрямків. Даний метод дозволив цілісно та послідовно провести історичний огляд виникнення і розвитку книжкової мініатюри та графіки в історії української художньої культури, здійснити аналіз соціокультурних впливів на комунікативні властивості ілюстрацій меморіальних видань;
- метод візуального спостереження застосований для отримання первинної інформації у вигляді сукупності емпіричних тверджень про сучасний стан меморіальних видань та графічного супроводження їх окремих складових шляхом використання інформаційних технологій;
- метод порівняльного аналізу був використаний при вивченні та узагальненні графічних та фото-об’єктів, виконаних іншими дизайнерами. Даний метод допоміг відокремити з великої кількості графічних композицій прози і поезії меморіальних видань достойні аналоги щодо професійного підходу до вирішення завдань з дизайну;
- метод художньо-композиційного аналізу допоміг визначити особливості організації розглянутих дизайн-об’єктів, їх окремих складових частин, що дозволило провести візуальний аналіз структури своїх пропозицій на предмет використанням основних законів композиції. Застосування цього методу допомогло глибше осмислити мистецьку виразність власних дизайн-об’єктів;
- комплексний метод був використаний для аналізу особливостей демонстрації та сприйняття інформації в інформаційно-комунікативному середовищі. Метод допоміг окреслити соціально-культурну значимість розроблених композицій з точки зору функціональності та емоційного впливу дизайну на глядача. 
- метод системно-порівняльного аналізу і узагальнення був застосований при співвідношенні соціально-культурного значення власного доробку дизайн-проектування до вітчизняних та світових тенденцій.

Висновки до першого розділу
1.	Особливість меморіальних видань забезпечується їх естетичним оформленням, емоційним впливом на читача (глядача) графічних ілюстрацій щодо загострення сприйняття змісту від прочитаного.
2.	Конструкцію або дизайн книги – це мистецтво об’єднання її структурних елементів за відповідним стилем і послідовністю, порядком розташування в єдине ціле.  
3.	Ілюстрації та шрифти узагальнюють художньо-образну виразність прозового або віршового видання, надаючи можливість читачеві поширити когнітивне сприйняття  змісту прочитаного.
4.	Для досягнення поставленої мети і здійснення здійснити  графічного супроводження змісту поетичного збірника загиблого поета Антона Задоянчука «Я хочу бачити весну» застосовано наступні методи дослідження: історичного аналізу, візуального спостереження, системно-порівняльного й функціонального аналізу, метод порівняльного і художньо-композиційного аналізу, методи систематизації і узагальнення досліджуваної проблеми. 




РОЗДІЛ 2. ЕСТЕТИКА КНИЖКОВОЇ ГРАФІКИ ЯК ЗАСІБ
ЕМОЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА ЧИТАЧА

Як було зазначено в попередньому розділі,естетика книжкової графіки  охоплює художнє оформлення всіх елементів книги: ілюстрації, заставки, буквиці, віньєтки, обкладинки та суперобкладинки, узагальнюючи візуальний образ книги, її гармонійність. Найбільш важливий елемент з перелічених вище -  ілюстрація, яка має розкривати і підтримувати змісттвору по суті.

2.1. Історичний огляд виникнення і розвитку ілюстрації
Аналізуючи походження терміну «ілюстрація», встановлено [26], що с середньо англійської цей термін перекладається як «освітлення, просвітлення», тобто ілюстрація здійснює духовне роз’яснення, просвітлення побаченого, прочитаного тощо і є образною мовою. Таку образну мову людство використовувало для передачі свого бачення світу з давних давен, залишаючи різні площинні зображення або відбитки рук майже скрізь, де присутнє каміння і жили люди. Такі розписи зображували повсякденне життя первісних людей, а також природу та світ навколо них: сцени полювання чи тварин(Додаток Б, рис Б1) [27]. Близько п’ятнадцяти тисяч років до нашої ери – такий вік найдавніших ілюстрацій з печери Ласко, зафіксованих людством у Франції, де на зображеннях були послідовні живописні сцени або логограми важливих подій[28].
Одним із видів образної мови, що прийшла до нас з давньої давнини, є мистецтво наскального малюнку – петрогліфи (стародавні зображення, висічені або намальовані на камінні). Петрогліфи відомі практично скрізь, де присутнє каміння і жили люди. Серед типових зображень - тварини, житло, човни з веслярами, сцени полювання, календарні тощо. Петрогліфи, здебільшого, носили магічний характер для культур,  що їх створювали, проте безпосередність,  простота та пластика форм не може не звернути на себе увагу як на витвір мистецтва, основи якого можна використовувати в сучасному дизайні[29].
У стародавніх цивілізаціях Греції та Італії ілюстративне мистецтво процвітало на честь богів чи культури країни: ілюстрації зображували героїв, святкування, міфологічні історії та легенди а також спортивні змагання. Такі події відображалися на церемоніальних посудинах. Для прикрашання будівель використовувалися підлогові мозаїки та настінні розписи[30].
Мистецтво ілюстрації отримало свій активний розвиток при появі писемності і шрифтів.  Відомо [31], що перша система письма – клинопис – виникла близько 3400 року до н.е. Його клиноподібні знаки використовували для запису давніх мов, зокрема шумерської. Клинопис походить із Месопотамії, яка розташована на території сучасного Іраку, де виникла одна з перших цивілізацій. До клинопису існував прото-клинопис – система письма з абстрактних піктограм, що з’явилася в місті Урук (нині Ірак). Її символи довгий час залишались загадкою, але тепер учені виявили, що деякі з них нагадують малюнки на старовинних печатках. Ці печатки використовували для нанесення відбитків на глину ще в 4400 році до н.е. (Додаток Б, Рис. Б2).  Згодом, зі створенням перших рукописних книг, до них додавали унікальні ілюстрації, які мали пояснити текст або додати декоративні елементи.За часів середньовіччя християнство мало неабиякий вплив на життя Європи. Більшість книг, а отже і ілюстрацій, що створювалися в ті часи, були релігійними: Біблія, Євангелія а також різноманітні книги для церковних служб чи молитовники для приватних богослужінь. Такі книги оздоблювалися пишно: за допомогою золочення та сріблення, фарб з натуральних пігментів (Додаток Б, рис. Б3, рис. Б4)[33]. Середньовічне оздоблення включало невеликі розписні сценки(мініатюри), складні бордюри, вишукані літери на початку рядків  і навіть вигадливі повно сторінкові малюнки. Такі прикраси ілюстрували текст і допомагали людям орієнтуватися в ньому. Малюнки були особливо важливими оскільки в середньовічні часи багато людей не вміли читати. 
Зі зростанням кількості освічених людей, що вміли читати, збільшувався і попит на книги.Перші ілюстрації в друкованих книгах з'явилися разом із появою книгодрукування. На той час, ілюстрації були елементом, який пояснював текст, або просто декоративними елементами. З плином часу, вже з середини XVIII століття, технології друку вдосконалювалися і книги розповсюджувалися з великою швидкістю. Ілюстрації ставали все поширенішим і більш звичним елементом оформлення для людей[30]. Ілюстрації, створені за допомогою деревориту, довго залишалися стандартом в книго виготовленні, навіть коли гравюра на металі давала чіткіші та детальніші зображення. Причиною цього була простота друку на деревориті, на відміну від друку металевих пластин: під час друку на деревориті текст і зображення клалися в друкарську форму разом, в той час як при друці металевих пластин спочатку робили відтиск тексту на гвинтовому верстаті, а вже потім, на роликовому верстаті друкували ілюстрацію. Відповідно до чого, для створення однієї сторінки з текстом та ілюстрацією, потребувалось два верстати і вдвічі більше часу для кожного відтиску.
Виготовлення металевих пластин та їх гравіювання також були дорожчими за дерев’яні блоки і мали ще один недолік перед дереворитами: зносостійкість. Металеві платини зношувалися швидше за дерев’яні блоки, а отже і потребували частішої переробки або заміни для великих тиражів[33].
Зростання грамотності населення з часом створило збільшення попиту на масове виробництво літератури. Технологічний прогрес в друці та створення книг створив умови для цього. Гравіювання на дереві, розвинене в 1790-х, гравіювання на сталі, що отримало популярність в 1820-х,літографія та акватинта дозволили ефективно поєднати гарний друк та вишукані ілюстрації.
Справжній «золотий вік» розвитку ілюстрацій припав на кінець XVIII та початок XIX століття. Зниження вартості паперу та друку а також підвищення рівня грамотності неабияк допомогло в цій справі. Немалу роль зіграв і розвиток перших зоопарків та публічних виставок тварин. Завдяки цьому люди дізнались більшу кількість тварин, а письменники отримали більше знайомих образів для роботи [34]. Найдорожчі, розкішно ілюстровані книги містили кольорові ілюстрації (Додаток Б, рис. Б5) [35]. Великий розвиток і застосування ілюстрацій почався і в дитячій літературі. Ранні ілюстрації використовували народну творчість і декоративний живопис, у 1920-х роках з'явилася різноманітність стилів[36].
Досить істотно ілюстрація книжкової графіки змінилася із появою в кінці XIX століття фотографії. Як конкретний вид зображення, фотографія може використовуватися і як наочне зображення, що пояснює або доповнює текст, роблячи його більш зрозумілим та візуально привабливим, а також може бути самостійним видом мистецтва (наприклад, художня фотографія).  
В XXI столітті  цифрові технології істотно змінили ситуацію у видавничій справі. Все більша кількість людей надає перевагу електронним книгам замість друкованих паперових. Друкована книга набуває нових властивостей та ролей і стає елементом колекціонування, мистецьким об’єктом. З цієї причини сучасна книга потребує нестандартного оформлення, нових ідей, що допоможуть ілюстраторам, художникам та дизайнерам втілити «якісний, цілісний образ, що сприятиме розкриттю сюжету твору та створить загальний настрій книги»[36].
Еволюція форматів від глиняної таблички до електронної книжки наведена у Додатку Б, рис. Б6[37].

2.2 Книжкова мініатюра і графіка в історії української художньої культури
Українська графіка, її зародження та розвиток бере свій початок ще в XI-XII столітті, коли поява рукописної книги дала можливість і всі підстави до розвитку книжкової графіки. За часів Київської Русі книги оздоблювалися орнаментальними заставками, ініціалами, сторінковими ілюстраціями. Також на берегах сторінок відображалася безліч дрібних малюнків. Найвидатнішими творами, що зберігся до сьогодення і містить книжкову графіку тих часів є: «Остромирове Євангеліє», «Ізборник Святослава», «Трірський псалтир», відомий також як «Кодекс Гертруди», «Юр'ївське Євангеліє» та «Добрилове Євангеліє».
«Остромирове Євангеліє» написане «уставом» (урочистий стиль кириличного письма), характерний для церковних рукописів Київської Русі. Оздоблений фоліант орнаментальними заставками, великими ініціалами та трьома ілюстраціями євангелістів. Обрамлення цих ілюстрацій близьке за технікою до творів київської перегородчастої емалі.
«Ізборник Святослава» містить чотири мініатюри(Додаток В, рис. В1), серед яких вирізняється груповий портрет родини князя Святослава Ярославича. На берегах цієї книги також розміщені малюнки, які нагадують знаки зодіаку[38].
«Юр’ївське Євангеліє» та «Добрилове Євангеліє» вирізняються серед інших книг: усі заголовні літери в ньому виконані контуром лише однією фарбою- кіновар(Додаток В, рис. В2). «Юр’ївське Євангеліє» містить 65 заголовних літер, кожна з яких виконана зі збереженням єдності стилю і в той же час має нову унікальну форму та композицію, на відміну від «Добрилового Євангелія», де однакова схема композицій, а постаті євангелістів уміщені в квадрати з орнаментованих рам у вигляді колон, що завершуються великими банями. Зображення мають лінійно-площинний орнаментальних характер, де відчутний вплив народного ужиткового мистецтва, а також у способі виконання присутні декоративні і суто графічні елементи[39].
Для задоволення збільшеного попиту на книгу на той час почали  використовувати не лише коштовний пергамент, а й дешевший папір. Художнього оформлення та оздоблення тепер здійснювали не лише за допомогою темпери, а й аквареллю, що добре сприймається папером. Для заголовків все ще використовувалась декоративна в’язь, хоча для пришвидшеного написання книг письмо набуло невеликого нахилу. Композиції цих заставок та ініціалів збагатилися мотивами контурної плетінки. Плетінчаста циркулярна орнаментика широко використовувалася для оздоблення, а саме: сплетення між собою контурних кілець у вигляді вісімок утворювали різноманітні геометричні фігури. Ці сплетіння могли нагадувати ромбики, квадрати, трикутники, півкільця, хрестики й інші форми, які потім ілюмінуються яскравими фарбами. Часто такі візерунки поєднувалися з елементами рослинної орнаментики. Починаючи з заставок або ініціалів, рослинні орнаменти розвивались вниз по берегах сторінок, обрамлюючи текст або мініатюру.
Графіка рукописних книг XVI – XVII століть досягла найвищого розвитку і набула більшої декоративної мальовничості у композиціях релігійного характеру,але все частіше вводились сюжети та елементи світського характеру: місцеві пейзажі, архітектура, портрети та побутові сцени. Рослинний орнамент тепер домінував в оздобленні рукописів. Також, для оздоблення фоліантів часто використовували копії гравюр зі стародруків, виконуючи їх в техніці рисунка пером, додаючи кольору аквареллю.
З самого початку діяльності друкарні в Києво-Печерській лавріпрацював великий колектив граверів, які помічали свої роботи лише ініціалами. До прикладу, вони могли позначати свої роботи як «Т. П.» чи « Т. Т.». Для творчості київських граверів було першої половини XVII століття було характерно не обмежуватися лише релігійними сюжетами, навіть біблійні сюжети насичували сценами місцевого народного побуту.
На початку XIX століття українське графічне мистецтво вступило в новий етап розвитку: провідне місце серед технік зайняла станкова графіка, а серед зображуваних сцен особливої популярності набули побутовий та історичний жанр. Пейзаж та портрет, які в період переважання церковних канонів лише частково існували в книжковій та естампній гравюрі, набули нової популярності.
Митцями опановувалися нові графічні техніки: торцева гравюра на дереві, автолітографія, офорт, акватинта та мецо-тинто, які з явилися в кінці XVIII — на початку XIX століття. Творчість Т. Г. Шевченка стала ще одним етапом розвитку української графіки. Тарас Григорович засвоїв принципи високого професіоналізму і став видатним українським митцем, створюючи роботи такими техніками, як рисунок олівцем, пером, часто застосовував сепію та акварель, надаючи перевагу естампній графіці, оскільки вона була найбільш доступним видом мистецтва для широких верств, а також багато працював в техніці офорта та акватинти.«Живописна Україна» – серія офортів Шевченка, створена 1844 року. Вона відображає історичне минуле тогочасний народний побут та красу природи України(Додаток В, рис. В3) [40]. В часи заслання в степах Казахстану Шевченко зображував життя і побут казахського народу, створив там же серію малюнків «Притча про блудного сина»[41].
Т. Шевченко створив ілюстрацію до повісті М. Надєждіна «Сила волі», за проханням Квітки-Основ’яненка, Шевченко виконав ілюстрацію до однойменного нарису «Знахар»  (Додаток В, рис. В4) [42],  першим створив ілюстрацію до повісті Гоголя «Тарас Більба» та ілюстрував в техніці «сепія» власні поеми: «Слепая»і«Невольник».В цей період Тарас Григорович проілюстрував книгу М. Полевого «Русские полководцы», виконавши 12 портретів до видання. Ці портрети були переведені на гравюру англійським гравером Енрі Робінсоном і надруковані в Лондоні. Ще однією відомою роботою є ілюстрація до трагедії Шекспіра «Король Лір».Захоплення офортом та акватинтою в останні роки своєї творчості теж дали Шевченку неабияку популярність, оскільки він досяг у цих видах графіки великої майстерності, ставши одним з найкращих в цій справі та отримавши звання академіка гравюри.
В другої половиниXIXна початку XX століття видатні українські графіки  О.Сластьон та П.Мартинович під час спільних подорожей Полтавщиною замальовували краєвиди, портрети селян та кобзарів (Додаток В, рис. В5)[43].  Після повернення на батьківщину з навчання в Петербурзі, вони працювали переважно у станковому рисунку та книжковій графіці. За часів навчання в академії Мартинович вже тоді почав роботу над ілюструванням «Енеїди» Котляревського, а також створення ілюстрацій до «Гайдамаків» Шевченка та українських пісень. Мартинович, окрім ілюстрації,був відомий і майстром рисунка олівцем.
Творцем візуальної ідентичності України вважається Георгій Нарбут, який є одним із відомих ілюстраторів та оформлювачів книги. У Нарбутівському книжковому оформленні широко застосовується поєднання елементів народного мистецтва з рисами новітніх художніх шукань, рисунки шрифтів форматуються на базі модернізації кирилиці й шрифтів українського бароко(рис. 2.1). Георгій Нарбут згуртував навколо себе групу молодих графіків, яким передавав свої знання задля розвитку друкарського мистецтва.



Рисунок 2.1. Малий герб Української держави, 1918.Георгій Нарбут [44].
Аналіз української графіки XX століття свідчить, що їй притаманна розмаїтість пошуків, зокрема робота в різних графічних  техніках сприяла виникненню нових видавництв, створенню спеціальних літографічних майстерень, організації художніх товариств та навчальних мистецьких закладів. Творчість митців цього періоду була насичена темами життя народу та ідеями боротьби за національне визволення українського народу[45].

2.3 Асоціативна ілюстрація поетичних видань
Ілюстрація поетичних видань - це графічне оформлення збірки віршів,  які  передають атмосферу, настрій та ідеї поетичних творів, застосовуючи художньо-образні засоби графіки. Використовуючи основні засоби створення художнього образу: форму, колір, фактуру та, естетично обґрунтоване, розміщення елементів композиції, художник  намагається викликати у читача асоціації та емоції, що відповідають тексту. Сприйняття тексту читачем відбувається в його свідомості на двох рівнях змісту: лінгвістичному та візуальному. Під час прочитання тесту читач перетворюється на глядача і переходить від сприйняття вербальних образів, таких як образ матеріальної форми слова, послідовність літер або звуків, до інших вербальних та невербальних образів, явищ та ситуацій нетекстової реальності. Ілюстрація ж у даному випадку є унікальним видом мистецтва, що забезпечує візуальну інтерпретацію авторської концепції [46] і здатна «перекладати» літературні образи на мову графіки.  Ілюстрація може бути використана  як поруч із текстом, підсилюючи образне сприйняття прочитаного, так і як декоративне оформлення рукопису або друкованого видання [47].
Асоціативна ілюстрація має більш глибоке ототожнення із змістом літературного твору. Чому? Тлумачення терміну «асоціація» [48]має кілька значень, але нас цікавить когнітивна складова зорового сприйнятті читачем / глядачем, створеного художником образу у поєднанні із змістом поезії або окремими словосполученнями; переживання, що виникають внаслідок прочитаного і побаченого. Асоціації виявляються проявом несвідомого, коли виникає в досвіді індивіда закономірний зв'язок між двома змістами свідомості (відчуттями, уявленнями, думками, почуттями тощо), коли поява в свідомості одного зі змістів тягне за собою появу іншого. Асоціативний зв'язок позбавлений обов'язковості. Ключові властивості асоціативного механізму – ймовірність. Асоціативний механізм забезпечує мимовільність, спонтанність розумової діяльності[49]. Головна задача ілюстратора-графіка полягає в гармонійному та цілісному поєднанні ілюстрацій з текстом з метою включення асоціативного механізму читача. 
Застосування асоціативних ілюстрації у поезії передбачають два основні напрямки – епічно-розповідний і символіко-метафоричний. Епічно-розповідний підхід до ілюстрування літературного твору передбачає, що рисунок відтворює сюжет, слідує за ходом подій і передає їх візуально. Елементи символіко-метафоричного підходу до ілюстрування віршованого твору полягають у використанні передачі символів і метафор, які мають глибокий сенс і розширюють інтерпретацію тексту. Цей підхід ставить акцент на використання образів і знаків, що можуть мати різні тлумачення та відтворюють певну концепцію, що лежить в основі твору. Таку методику застосувала Дарина Фесюк до ілюстрації поезії Олега Яриніча «Я закохався у твої зелені коси»(Додаток В, рис. В5)[50]. Також ілюстрації виконують певні функції, які допомагають книзі в подальшому розвитку, а саме: естетична функція, коли зображення прикрашають збірку і роблять її більш привабливою для читача (художньо вдало оформлена книга здатна привернути увагу і збільшити продажі), інформаційна функція – ілюстрації передають додаткову інформацію про тему книги або про конкретний фрагмент тексту, допомагають читачеві зрозуміти складний матеріал або з'ясувати тлумачення незнайомого слова, культурна функція – картинки зберігають та передають культурну спадщину. Наприклад, ілюстрації до народних творів можуть передати їх колорит та зберегти національну культуру. Це часто використовується до збірок найвідоміших українських постатей. 
При аналізі збірок, розмір та розташування залежить від класифікації ілюстрацій і може варіюватися від виду книги та її специфіки. В загальності зображення поділяються на великі й маленькі, які, в свою чергу, включають в себе додаткові варіанти. Великі ілюстрації поділяються нафронтиспис, що може займати більше, ніж половину сторінки, а іноді охоплювати всю сторінку, можуть мати різні стилі виконання, і, зазвичай, виконують функцію привернення уваги читача та створення першого враження про книгу. Фронтиспис, зазвичай, розміщується на початку книги, що містить інформацію про автора, видавництво та інші деталі видання. Смугова ілюстрація,зазвичай, розташовується внизу або вгорі сторінки та має вузький формат. Вона може бути розміщена на всій ширині сторінки або тільки на деякій її частині, де автор старається підкреслити основну думку в тексті. Напів-смугова ілюстрація розташовується на середині сторінки та має прямокутну форму. Вона може займати половину ширини сторінки або бути меншою. Зображення на весь розворот знаходиться на двох сторінках книги і має формат, який займає весь розгорнутий аркуш книги Його ще називають "викидною" ілюстрацією, оскільки вона відкривається в разі розгортання сторінки, що дозволяє показати великий обсяг деталей.
Невеличкі ілюстрації взагалі рахуються як декоративні елементи. До них можна віднести: крайові або іншими словами віньєтка - малюнок, який розміщали зазвичай у верхньому куті або внизу сторінки. Прорисовані номерні знаки, що використовувалися для позначення номеру сторінки в книзі. Маркери - маленькі зображення, що використовуються для позначення нової частини або розділу в книзі. Ще однією графічною композицією виступає кінцівка – рисунок, який розміщається на останній сторінці книги, та ставить за мету закінчити візуальне враження від книги та закріпити основну ідею твору у свідомості читача. Її функція полягає у створенні підсумку книги, підкресленні головної ідеї або образу, а також заклик до подальшого роздуму над змістом твору. Ілюстрація-кінцівка може бути як заключним візуальним акордом, так і містити додаткові відтінки значення, які глибше засвідчують основну ідею твору
Сучасна ілюстрація може виконуватися художникам за допомогою комп’ютерної графіки. Нові цифрові техніки та інструменти імітують стару традиційну систему, яка створює зображення. Досягаються ті самі ефекти, але набагато легше перемикатися та змінювати матеріали й стилі. Доступні комбінації, здається, нескінченні, такі як графіка, колажі та текст з фільтрами та ефектами, які ілюстратори можуть використовувати, щоб перенести будь-який дизайн, який вони можуть собі уявити, на екран комп’ютера.
Проведений аналіз надає можливість стверджувати, що асоціативна ілюстрація є типом книжкової ілюстрації, у якому зображення не відтворює текст буквально, передаючи сюжет чи окрему сцену з тексту, як це відбувається під час звичайного ілюстрування. Асоціативна ілюстрації несе символічний, метафоричний та асоціативний зв'язок зі змістом твору і звертається не скільки до прямого змісту тексту, скільки до його настроїв, атмосфери, образного ряду чи метафоричних значень образів, описаних в тексті.

Висновки до другого розділу
1.	Ілюстрація як спосіб передачі інформації зародилась ще за часів стародавніх цивілізацій. Розвиток технологій дав можливість вдосконалювати ілюстрацію як мистецтво і зробив ілюстрацію звичним для людства елементом оформлення книги.
2.	Книжкова мініатюра в Україні розвивалася ще з часів Київської Русі і широко застосовувалась для оздоблення книг; різні школи мініатюри українських ілюстраторів, використовуючи сучасні, на свій час,  матеріали і техніки, мали свої стилістичні особливості створення ілюстрацій. 
3.	Одним із найкращих варіантів ілюстрування поетичних збірок є асоціативна ілюстрація символіко-метафоричного напрямку. Ілюстратор, при цьому, не просто відтворює текст,а, за допомогою метафор, атмосфери та настрою,створює відповідний образ і атмосферу поезії. 
4.	Естетика книжкової графіки узагальнює творчу здатність дизайнера (ілюстратора) окреслити ідею літературного твору та вибрати художні засоби образотворчого мистецтва для її ефективної  візуалізації.  



РОЗДІЛ 3. ЕМОЦІЙНИЙ АСПЕКТ ІЛЮСТРАТИВНИХ 
ОБРАЗІВ ПОЕТИЧНОЇ ЗБІРКИ ЗАГИБЛОГО
 ПОЕТА – АРТЕМА ЗАДОЯНЧУКА

Джерелом творчості моєї роботи, як було зазначено у Вступі,  став проєкт пам’яті Олени Герасим’юк та Євгена Ліра під назвою «Недописані» [3,4], мета якого – стати відлунням пам’яті загиблих письменників, перекладачів, поетів, редакторів, видавців, есеїстів, літературознавців, бібліотекарів та промоутерів книжкової справи, всіх, хто боронить Україну. В 2023 році в мережі з’явилася інформація з приводу презентації книги полеглого Героя Артема Задоянчука “Я хочу бачити весну …” [11]. Артем вступив до лав тер-оборони у лютому 2022 року, воював на Донеччині, загинув у травні 2022-го поблизу Слов’янська. 
Збірка віршів Артема Задоянчука привернула мою увагу незвичністю тем та образів, філософським сенсом життя, відчуттям світла, почуттям кохання, що спонукало більш докладніше познайомитися із життєвим шляхом автора, таким коротким  життям – всього 35 років. На базі зібраного матеріалу було розроблено дизайн поетичної збірки загиблого поета Антона Задоянчука «Я хочу бачити весну» та окреслено емоційні літературні аспекти віршів  художньо-образною мовою графіки. Основні результати дослідження опубліковані в європейському науковому журналі Academiapolonica в Ченстохові[51].

3.1 Дизайн обкладинки видання збірки «Я хочу бачити весну»
Обкладинка, як фізичний компонент книги, є важливим елементом захисту і дизайну книги, виконуючи функцію запрошення потенційних читачів[52].Обкладинка та її дизайн мають підготувати читача до вмісту книги, відповідно до чого,обкладинка збірки віршів, що пропонується, оформлена із використанням елементівілюстрацій до окремих віршів у вигляді весняних паростків, які асоціативно підтримують назву збірки віршів:«Я хочу бачити весну…». Чорний колір твердої палітурки як меморіального видання надає візуальному оформленню збірки трагічності, проте ніжні елементи рослин натякають на загальну атмосферу збірки, її жанр, на відчуття делікатності та ніжності (рис. 3.1). 

Рисунок 3.1. Дизайн обкладинки збірки віршів Артема Задоянчука
«Я хочу бачити весну»

Ескізні пошуки художньо-образної виразності збірки були складними і досить довгими (рис. 3.2), але кінцева композиція склалася, коли були напрацьовані ілюстрації до окремих віршів та словосполучень. 


а)
	

б)	

в)

Рисунок 3.2. Ескізні пошуки ілюстрацій обкладинки
Звісно, обкладинка книги не має переповідати всю історію, надавати прямі підказкиабо ілюструвати важливі деталі щодо тексту всередині, проте має підказувати читачеві чого можна чекати всередині[53]. Виникла ідея застосування антропоморфічних образів, зокрема образу собаки, як естетичного способу сприйняття і втілення духовного змісту в образній системі збірника віршів. Цей спосіб має давню традицію [54, 55]. Собака в багатьох культурах світу виступає символом охоронця і захисника, втіленням мужності та вірності. Для підсилення атмосфери сили, впевненості і захисту на більшості ілюстрацій зображена не конкретна порода, а збірний образ з міцною будовою: кремезні, великі, з довгою шерстю, довгими і великими лапами [56 –58.]
Як образ в мистецтві та літературі, – собака, також, є символом безпеки та відчуття захищеності[55]. Початковий дизайн обкладинки збірки мав містити зображення образу собаки або її ока(рис. 3.2, а), собаки –  охоронця (рис. 3.2, б, в) і одна ілюстрація вже, навіть, була завершена (рис 3.3).

Рисунок 3.3. Перш редакція ілюстрації обкладинки
З часом, по мірі дослідження змісту віршів від цієї ідеї довелося відмовитися, з тих причин, що така обкладинка дуже звужує зміст збірки й абсолютно не відповідає назві – «Я хочу бачити весну». Образ великого пса не зовсім дає уявлення майбутньому читачу про зміст віршів автора, які в більшості своїй про кохання. Тому, було вирішено змінити ілюстрацію на таку, яка б мала більшу відповідність змісту. Коли частина ілюстрацій до віршіввже була готова,  було обрана інша композиція, елементи якої запозичені з ілюстрації до вірша «Невже так люди бачать світ»(рис 3.4).


Рисунок 3.4. Готова ілюстрація до вірша «Невже так люди бачать світ»
Наведена на рис. 3.4. ілюстрація до вірша в готовому вигляді не підходить для розміщення на обкладинці, оскільки там має бути розміщена назва збірки та автор. Було вирішено прибрати один з елементів ілюстрації – кам’яне серце,розмістивши на його місці назву збірки,ім’я й прізвище автора, а на звороті обкладинки –  додати штрих-код з посиланням на повну збірку Артема Задоянчука [11]. Зображені на обкладинці паростки, що розпускаються навесні, поєднуючи в собі ніжність та делікатність, асоціюють із назвою поетичної збірки. Враховуючи, що назва збірки та ім’я автора на обкладинці (рис. 3.1) не довгі за текстом і глядач  швидко сканує поглядом цю інформацію, використані, у даному випадку було використано виворотні шрифти. Ілюстрацію на обкладинці було переведено в інверсію, оскільки чорний колір має властивість поглинати світло навколо слів і літер і розрізняти їх оку – легше, а обкладинка стала виглядати виразніше. 

3.2 Ілюстрації до віршів та окремих словосполучень
Збірка віршів Артема Задоянчука «Я хочу бачити весну» містить 22 поезії[11]. Вірші Артема за своїм філософським сенсом життя, відчуттям світла, почуттям кохання узагальнюють дорослу читацьку аудиторію, для якої ілюстративне оформлення та дизайн книги є додатковою естетичною  складовою, приємним додатком до основного тексту.
 Відомо, що найкращим методом ілюстрування поетичних збірок є асоціативна ілюстрація, застосування якої передбачає два основні напрямки: епічно-розповідний та символіко-метафоричний. Перший з цих підходів ілюстрування буквально відтворює текст твору, передаючи їх візуально, в той час як другий передбачає відображення тексту за допомогою символів і метафор, які мають глибокий сенс, розширюючи інтерпретацію тексту. Обираючи другий спосіб ілюстрування книги ілюстратор не просто відтворює текст, а підбирає та втілює образи, що передають атмосферу та настрій поезії. Оскільки вірші Артема Задоянчука мають велику кількість метафор та символів, які передають почуття ліричного героя, було вирішено використати саме другий спосіб ілюстрування збірки – асоціативну ілюстрацію на повний розворот, здатну не тільки приваблювати читачів, а і підкреслювати зміст віршів.    
Почалися пошуки стилю ілюстрацій, щодо їх виразності передавати атмосферу віршів. Мою увагу в соціальних мережах неодноразово привертали графічні ілюстрації студентки Лапландського університету Катарііни Саломи, яка в 2023 році стала номінантом премії «Студент року з арктичного дизайну 2023»[59]. Як свідчить сама Катарііна, її графіка «Виражає людське життя через твори субарктичної природи та тварин». Увагу привертала чорно-біла графіка та техніка розробки ілюстрацій Катаріїни, де окремі словосполучення і почуття узагальнені в образах тварин (Додаток В, рис. В6).Ознайомившись більш детально з творчістю Катаріїни [60], у мене виникла думка використати для висловлювання почуттів та ілюстрування окремих словосполучень віршів, анімалістичну образність.
Наступний етап роботи - ескізні пошуки розташувань об’єктів на розвороті сторінок та формату сторінки: скільки займатиме текст вірша та як можна розмістити зображуваний об’єкт якнайкраще, аби він не заважав текстовому блоку вірша, проте мав читабельний силует та цікаву композицію.Формат сторінки обрано стандартний вертикальний, а формат мініатюр ілюстрацій залежав від величини блоку віршів.
Відомо [61], що композиції мініатюр ілюстрацій можуть форматуватися по-різному: текст може бути окреслений тонкою рамочкою в передбачуваному місці, а зображення може бути суцільною залитою кольором формою, або ж композиції можуть бути достатньо деталізованими та зображувати приблизне розташування об’єктів на зображенні або схематично передавати емоції героїв. Деякі ілюстратори та дизайнери коротко описують, що відбуватиметься та хто знаходитиметься на майбутній ілюстрації у відведеному їй просторі. Макет книги, де майбутня композиція ілюстрації розписана текстом і відображена схематично, наведений на рис. 3.5


Рисунок 3.5. Схематичний макет книги,із розписаним розташуванням  
ілюстрацій та тексту [61].

Розробка мініатюр ескізів виконувалась поступово, в порядку, не залежному від розташування ілюстрацій у збірці, оскільки ілюстрації не потребують особливого узгодження одна з іншою [62]. Більшість ілюстрацій у збірці, як було зазначено вище, є анімалістичними. Зображення тварин завжди викликало в мене захват. Крім того, тварини є привабливими для зображення завдяки різноманіттю форм та розмірів. Різноманіття можливих розмірів, пропорцій та забарвлень хутра собак,наприклад, вражаюче. Таке різноманіття дає мені, як ілюстратору, великий простір для передачі атмосфери рядків віршів, що і було застосовано в чотирьох ілюстраціях до віршів: «Кохання», «Сподобатись тобі я так хотів…»,«Ти чекай мене, я прийду…», «Якщо б не було б темряви…»[11].
У вірші «Кохання» мою увагу привернули рядки: 
Це щось велике і сумне.
Це щось чудове і прекрасне.
Воно немов з’їда мене.
Чому воно таке страшне.
Для втілення цих рядків потрібен був образ, який водночас буде викликати у глядача сум, страх і відчуття прекрасного. На мій погляд, ці строки можуть бути ілюстровані в образі собаки (рис. 3.6). Образ і квадратний силует відображає впевненість, в той час як краплі сліз, що падають з ока собаки,  асоціюється із сумом взагалі та за загиблим поетом, зокрема, для якого кохання, «це  щось велике і сумне».

Рисунок 3.6.Ілюстрація до вірша Артема Задоянчука «Кохання»

Ілюстрація до наступного вірша «Ти чекай мене, я прийду…» пов’язана  з відомою всьому світові історією собаки на ім’я Хатіко, який проводжав і зустрічав свого господаря протягом півтора року на станції з роботи. Після смерті господаря, професора Хідесабуро Уено – викладача Токійського університету 10 років, щодня чекав на нього на станції Сібуя, ставши символом вірності в Японії [63]. Ця історія надихнула мене на створення образу собаки японської породи акіта-іну – символу  вірності.  На мою думку, цей образ собаки пасує до рядків вірша, де ліричний герой просить чекати та не здаватися (рис. 3.7):
Ти чекай мене, я прийду,
Принесу тобі перемогу.
Вір у мене, я сили знайду,
Свою знаю напам'ять дорогу.

Рисунок 3.7.Ілюстрація до вірша Артема Задоянчука
«Ти чекай мене, я прийду…»

Для передачі людських звичок, характерів чи вдачі в літературі і зображувальному мистецтві, крім тварин, часто використовують образи птахів, рептилій, ссавців. Століття існування людства поруч із цими живими істотами набули в літературі сформованих характерів: зайців зображають полохливими, лисиць підступними та хитрими, змій – підступними, небезпечними, в окремих випадках – мудрими,а баранів дурними тощо [64].  Ця методологія наштовхнула на думку створити для ілюстрації до вірша «Зв'язок» та «Мій вітер сміється і плаче…» два образи птаха. У віршах Артема під назвою «Зв'язок» [11, с. 10] є наступне чотиривірша: 
Коли ти бачиш Всесвіт у очах,
Коли летить остання пригоршня землі,
Коли плазуєш чи коли ти птах,
Коли тепла чекаєш для ріллі.
Словосполучення «Коли плазуєш чи коли ти птах», де автор, на мій погляд, узагальнює зв'язок мешканців землі як рілля, де  верховодить плазуюча змія, з мешканцями повітря – птахами (рис. 3.8). Невеликий птах на малюнку рисами нагадує горобця або вільшанку. Ця досить крихітна пташка, яка протиставляється небезпечному та хижому плазуючому образу змії, що притягає, а пташка намагається вирватися на свободу з цього тяжіння. 


Рисунок 3.8.Ілюстрація до вірша Артема Задоянчука «Зв'язок»

В культурі багатьох країн змії та вужі, зазвичай, мають негативне забарвлення; змія є образом спокусливості, підступності та аморальності, хоча змія  може бути і символом мудрості, як от в медицині [65]. Птах в  більшості культур є символом свободи, безмежних можливостей та духовного сходження, образом, що має надихати глядачів до прагнення вищих ідеалів та подолання земних обмежень.
Сквадрачений тулуб змії на рис. 3.8 передбачає розміщення  з лівої сторони тексту віршів «Зв'язок».
Для ілюстрації вірша «Мій вітер сміється і плаче…» і підкреслення рядків:
Мій вітер сміється і плаче,
Несе у далекі краї.
обрано образ двох соколів-сапсанів (рис. 3.9), відомих як найшвидшої у світі породи птахів, образ яких, на мій погляд, здатний забезпечити виразність ілюстрації,що передає відчуття швидкого вітру.  На ілюстрації зображені два птахи:  на мордочці одного можна помітити посмішку, в той час як у іншого вона сумна.  Краплини, розташовані в шаховому порядку на тлі, нагадують сльози. Так одна з краплин розташована під оком птаха, ніби справжня сльоза. Створений образ узагальнює рядки поета: вітер, що сміється і плаче, й несе у далекі краї.


Рисунок 3.9 – Ілюстрація до вірша Артема Задоянчука
«Мій вітер сміється і плаче…»

Ілюстрації до віршів «Життя» та «Сердечко рветься від журби…» мають теж два схожих та споріднених образи, в основі яких – заєць. Зазвичай заєць в багатьох культурах є символом полохливості. Ілюстрація(рис. 3.10) до вірша «Життя» узагальнює міфічну істоту – джекалопа (в основі образ зайця), обрану з  північноамериканського фольклору, й відображає такі рядки:
А доки ти ніхто, лише істота
бездушна, сильна і пуста,
в якої серця теж нема.
На початку XX століття в північній Америці Дугласом Герріком був створений перший образ джекалопа, коли Геррік випадково поклав кролика поряд з оленячими рогами. З часом, джекалоп став популярним образом в північноамериканській культурі та всесвітньовідомим комерціалізованим образом: були відкриті сувенірні магазини, створені скульптури[66]. Авторський вибір був зроблений на користь цього образу, оскільки він гармонічно вписувався у наявний образ зайця і був би цікавим, незвичним та дійсно передавав би відчуття таємничості бездушної химерної істоти з рядків вірша.



Рисунок 3.10 – Ілюстрація до вірша Артема Задоянчука«Життя»
В іншому вірші Артем Задоянчук висловлює свій сарказм до почуття кохання: «Лиш збита постіль на світанку втамує їхню забаганку», ще в іншому – узагальнене риторичними питаннями: «Невже немає почуттів? Не треба більше ніжних слів?», які змушують читача задуматися, що потрібне йому, читачу, в коханні: почуття справжні та щирі чи щось інше.Сарказм порівняння справжнього кохання з плотськими втіхами в цьому вірші наштовхнули на думку створити два протилежні образи «кохання»:кам’яне серце та рослинність, що проросла навколо (Іл. 3.11). На цій ілюстрації кам’яне серце є образом, що уособлює собою лише плотські втіхи, відсилаючи нас до рядків «Лиш збита постіль на світанку…», а почуття, справжні та щирі, в яких можна «Втонути щиро, розтворитись, В одному серці разом битись, за руку йти, не відпускати і в мріях інколи літати?» втілені в образі ніжної рослинності навколо серця. Саме плавні, живі і справжні пагони та листя передають щирість почуттів. На противагу ж м’якій, плавній і живій рослинності є серце, обмежене різкими формами та кутами, прямими лініями, що має вигляд шматка холодного каменю неживого кохання людей (Іл. 3.11).



Ілюстрація 3. 11. Книжковий розворот до віршів
«Невже так люди бачать світ?»

Розроблені ескізи доопрацьовувалися традиційними матеріалами: олівцем та авторучками різної товщини, що забезпечило варіювання ширини штрихів для виділення певних частин ілюстрації: імітації текстури пір’я на тілі пташки, лусочок на тілі змії. Для посилення контрасту ілюстрації були відскановані і оброблені у відповідних програмах. 
Узагальнюючи емоційний аспект створених ілюстративних образів поетичної збірки, слід зазначити, що поєднання двох мистецьких просторів: поезії та зображувального мистецтва, окреслюють комунікативний вимір книжкової графіки в історії дизайну сьогодення.

Висновки до третього розділу
1.	Дизайн обкладинки книги є не лише елементом для захисту книжкового блоку, але й несе важливу інформаційну функцію: надає майбутньому читачеві уявлення про зміст книги, її жанр та атмосферу як наслідок стереотипів, що склалися в дизайні.
2.	Обкладинка оформлена з елементами ілюстрацій до окремих віршів,що  асоціюють із назвою збірки – «Я хочу бачити весну…», а чорний колір твердої палітурки, як меморіальне видання, надає візуально і сторіму оформленню збірки трагічності.
3.	Для оформлення збірки було обрано асоціативний тип ілюстрації на повний розворот книги, що не завжди прямо підтримують суть вірша за допомогою алегоричних образів тварин чи предметів, а узагальнюють окремі словосполучення. 
4.	Створені ілюстрації узагальнюють різні образи тварин, рептилій, птахів та рослин, асоціативні значення яких відомі з давньої історії та закріпилися в масовій культурі світу, полегшують читачеві когнітивне сприйняття змісту віршів. 



ВИСНОВКИ

1.	Розроблено дизайн поетичної збірки загиблого поета Антона Задоянчука «Я хочу бачити весну» та окреслено емоційні літературні аспекти віршів  художньо-образною мовою графіки.  
2.	Аналіз і дослідження особливостей меморіальних видань надали можливість стверджувати, що книжкова графіка є одним з головних інструментів візуалізації змісту літературного твору, а її естетична  складова створює емоційний зв'язок між читачем та пам'яттю про особу, яка має бути увічнена.
3.	Авторська пропозиція поетичної збірки містить: макет, у якому розроблено обкладинку, титульний лист та його зворот, форзац, ілюстрації окремих словосполучень до кожного вірша збірки, алегорична образність яких базується на здобутках особистостей слова і графіки, обумовлюючи формування мистецького простору книжкової проектної культури.
4.	Передача почуттів ліричного героя, вірші якого містять велику кількість метафор та символів, була здійснена за допомогою асоціативної ілюстрації, що здатна передавати атмосферу і настрій  поезії, а створені образи – алегорично відображати рядки віршів.
5.	Художньо-образну виразність ілюстрацій узагальнює якісна чорно-біла графіка образів та підібрані шрифти, застосування антропоморфічних описів і визначень, зокрема – образ собаки є уособленням вірності, змії – підступності, небезпеки, в окремих випадках – мудрості, образ птаха – символ свободи. 
6.	Авторська графічна пропозиція, що представлена на форматі 2300×1600 мм (рис. 3.12), розроблений макет та текстова частина дослідження, розкривають тему кваліфікаційної роботи магістра: «Книжкова графіка меморіальних видань: емоційний аспект» в повному обсязі. 




Ілюстрація 3. 12. Авторська графічна пропозиція







Список використаних джерел

1.	Про виклики та завдання меморіалізації війни / Український інститут національної пам’яті.  URL:https://surl.li/qnislt (​https:​/​​/​surl.li​/​qnislt​)(дата звернення 16.07.25).
2.	Меморіальне видання / Українська бібілотечна енциклопедія. URL: https://surl.lu/qllvee (​https:​/​​/​surl.lu​/​qllvee​) (дата звернення 16.07.25)
3.	"Недописані": Олена Герасим'юк та Євген Лір розповіли про проєкт, присвячений вбитим Росією письменникам URL : https://surli.cc/oswxth (​https:​/​​/​surli.cc​/​oswxth​) (дата звернення 17.07.2025);
4.	139 захисників і захисниць України творили українську літературу і загинули, захищаючи Україну. URL : https://surl.li/jgxssp (​https:​/​​/​surl.li​/​jgxssp​) (дата звернення 17.07.2025);
5.	Історико-культурологічнідослідження рукописної спадщини в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського : монографія авт. кол. : Т. Батанова, О. Бодак, С. Булатова та інші. НАН
України. НБУ імені В.І. Вернадського. Ін-т рукопису. Київ, 2024, 420с.
6.	Книга пам’яті полеглих за Україну /  ВікіпедіЯ. URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/Книга_пам%27яті_полеглих_за_Україну (​https:​/​​/​uk.wikipedia.org​/​wiki​/​Книга_пам%27яті_полеглих_за_Україну​) (дата звернення 17.07.2025).
7.	Платформа пам'яті"Меморіал". Історії загиблих українських героїв / Відео/ Fasebook. URL : https://www.facebook.com/watch/?v=948558986735489 (​https:​/​​/​www.facebook.com​/​watch​/​?v=948558986735489​) (дата звернення 20.07.2025);
8.	Збірник пам’яті академіка Теофіла Гавриловича Яновського / Видання Всеукраїнської академії наук, Київ, 1930. URL:https://uk.wikisource.org/wiki/Збірник_пам%27яті_академіка_Теофіла_Гавриловича_Яновського(дата звернення 20.07.2025);
9.	Book Of Remembrance Entry Ideas URL: https://surl.li/nxthra (​https:​/​​/​surl.li​/​nxthra​) (дата звернення 20.07.25).
10.	10.1 Defining Memorials & Ccommemoration / Open Library. URL: https://surl.li/xqxiqz (​https:​/​​/​surl.li​/​xqxiqz​) (дата звернення 21.07.25).
11.	Артем Задоянчук. Я хочу бачити весну. Поезія / Хмельницька міська рада. Управління культури і туризму, 2023. – 43с.  URL: https://www.calameo.com/read/ (​https:​/​​/​www.calameo.com​/​read​/​​) (дата звернення 21.07.2025). 
12.	 Конструкція книги / С. Гавенко, Л. Кулік, М. Мартинюк. – Українська академія друкарства. Львів: Фенікс, 1999. –134 с. 
13.	Створюємо поліграфічний настрій / Білоцерківська книжкова фабрика. URL: http://bc-book.com.ua/index.php/posluhy/budova-knyhy (​http:​/​​/​bc-book.com.ua​/​index.php​/​posluhy​/​budova-knyhy​) (дата звернення 21.07.2025);
14.	 Елементи конструкції книги / Видавець Цибульська. URL:https://publisher.tsybulska.com/elementy-konstruktsii-knyhy (​https:​/​​/​publisher.tsybulska.com​/​elementy-konstruktsii-knyhy​) (дата звернення 21.07.2025);
15.	Український тлумачний словник видавничо-поліграфічної справи [Текст] / уклад.: П. О. Киричок, О. М. Величко, С. Ф. Гавенко, О. В. Зоренко, Т. Ю. Киричок, Т. В. Розум; передм. П. О. Киричка. — К.: НТУУ «КПІ», 2010.URL: https://archive.chytomo.com/dictionary/a/avantitu (​https:​/​​/​archive.chytomo.com​/​dictionary​/​a​/​avantitul​)(дата звернення 22.07.25).
16.	Фронтиспис / Вікіпедія. URL: https://surl.li/lfkykt(дата звернення 22.07.25).
17.	Формування системи технічних правил складання та верстання як факт історії видавничої справи / Stud Files. URL: https://studfile.net/preview/7303509/page:24/ (​https:​/​​/​studfile.net​/​preview​/​7303509​/​page:24​/​​) (дата звернення 22.07.25).
18.	 Ілюстрація / Українська бібліотечна енциклопедія. URL: https://ube.nlu.org.ua/article/Ілюстрація (​https:​/​​/​ube.nlu.org.ua​/​article​/​Ілюстрація​) (дата звернення 22.07.25).
19.	Спираючись на успіх: важливість ілюстрацій  / Видавництво «Дорранс» URL: https://www.dorrancepublishing.com/drawing-success-importance-illustrations/ (дата звернення 23.07.25).
20.	Книги з картинками важливі / Picture Books are Important! URL: https://www.arenaillustration.com/news/2016/09/picture-books-are-important/ (дата звернення 23.07.25).
21.	Types of illustrations for children’s books URL: https://getyourbookillustrations.com/types-of-illustrations-for-childrens-books/ (датазвернення 24.07.25).
22.	Ткачук Г.П. Робота з дитячою книжкою на уроках позакласного читання: Посібник для вчителя. – Кам.-Под.: Абетка, 2000. – 120 с.
23.	Types of illustrations for children’s books. URL: https://getyourbookillustrations.com/types-of-illustrations-for-childrens-books/ (дата звернення 24.07.25).
24.	Inspiring Young Readers / The Letterpress Project URL:.https://surl.li/fxqgyj (​https:​/​​/​surl.li​/​fxqgyj​)(дата звернення 24.07.25).
25.	Ковалів Ю.І. Літературознавча енциклопедія / ред. А. В. Мещеряк, А. А. Даниленко. Київ : Академія, 2007. Т.2 (А - Л). 421с.
26.	 Ілюстрація /ВікіпедіЯ. URL: https://surl.li/ifdqpo (​https:​/​​/​surl.li​/​ifdqpo​) (дата звернення 24.09.25).
27.	Топ 10 стародавніх наскельних малюнків (ФОТО) URL: https://vsviti.com.ua/collections/12342 (​https:​/​​/​vsviti.com.ua​/​collections​/​12342​) (дата звернення 08.11.25). 
28.	A Brief History of the Evolution of Illustrations and ArtURL: https://illustrarch.com/illustration/34814-a-brief-history-of-the-evolution-of-illustrations-and-art.html (​https:​/​​/​illustrarch.com​/​illustration​/​34814-a-brief-history-of-the-evolution-of-illustrations-and-art.html​)(дата звернення 25.10.25).
29.	Петрогліфи:таємниці стародавнього мистецтва / Культура та мистецтв / Сайт VKURSE.  URL: https://vkurse.ua/petroglify-tayemnyczi-starodavnogo-mystecztva (​https:​/​​/​vkurse.ua​/​petroglify-tayemnyczi-starodavnogo-mystecztva​)(дата звернення 25.10.25).
30.	A Journey Through the Evolution of Illustrations in Books: From Ancient Scrolls to Modern MasterpiecesURL: https://surl.li/xvqqst (датазвернення 25.10.25).
31.	Анастасія Мосорко. Звідки походить найдавніша писемність світу? Вчені знайшли розгадку в стародавніх печатках / Життя / Українська правда. URL:https://surl.li/xavqgi (​https:​/​​/​surl.li​/​xavqgi​) (дата звернення 26.10.25).
32.	Medieval Illuminated Manuscripts Discover the Аrt of bookmaking. URL: https://new.artsmia.org/programs/teachers-and-students/teaching-the-arts/art-in-context/medieval-illuminated-manuscripts (​https:​/​​/​new.artsmia.org​/​programs​/​teachers-and-students​/​teaching-the-arts​/​art-in-context​/​medieval-illuminated-manuscripts​) (дата звернення 28.10.25)
33.	Christopher Plantin and Engraved Book Illustrations in Sixteenth-Century Europe URL: https://hnanews.org/hnar/reviews/christopher-plantin-engraved-book-illustrations-sixteenth-century-europe/ (​https:​/​​/​hnanews.org​/​hnar​/​reviews​/​christopher-plantin-engraved-book-illustrations-sixteenth-century-europe​/​​) (дата звернення 28.10.25).
34.	Animals in children’s literature URL: https://unlockingwords.wordpress.com/2017/10/23/animals-in-childrens-literature/ (​https:​/​​/​unlockingwords.wordpress.com​/​2017​/​10​/​23​/​animals-in-childrens-literature​/​​)(дата звернення 28.10.25).
35.	Book Illustration in the Victorian Age URL: https://virginialibrariesjournal.org/articles/10.21061/valib.v59i1.1250 (​https:​/​​/​virginialibrariesjournal.org​/​articles​/​10.21061​/​valib.v59i1.1250​) (дата звернення 28.10.25).
36.	Манюхіна А Ю., Шульська Н .М. Ілюстративна культура сучасної дитячої книги: видавничі норми й читацькі вимоги. Scriptamanent: молодіжний науковий вісник інституту філології та журналістики. Луцьк, 2016. С. URL: 152-154https://files.core.ac.uk/download/pdf/153585109.pdf (​https:​/​​/​files.core.ac.uk​/​download​/​pdf​/​153585109.pdf​) (дата звернення 29.10.25).
37.	Микола Тимошник. Тетяна Петренко. Еволюція форматів від глиняної таблички до електронної книжки / ФІТОМО. Портал про культуру читання та мистецтво видання. URL:https://chytomo.com/evoliutsiia-formativ-vid-hlynianoi-tablychky-do-elektronnoi-knyzhky (​https:​/​​/​chytomo.com​/​evoliutsiia-formativ-vid-hlynianoi-tablychky-do-elektronnoi-knyzhky​)( дата звернення 26.10.25).
38.	Ізборники Святослава. ВікіпедіЯ.  URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Ізборники_Святослава (​https:​/​​/​uk.wikipedia.org​/​wiki​/​Ізборники_Святослава​) (дата звернення 28.10.25).
39.	Християнство в Русі-Україні та найважливіші біблійні рукописи / Слово про слово.URL:http://www.god.in.ua/?p=18906 (​http:​/​​/​www.god.in.ua​/​?p=18906​) (дата звернення 29.11.25).
40.	У Києві. Живописна Україна.Малярство.(1844 р.) / Тарас Шевченко. Енциклопедія життя і творчості. URL: https://www.t-shevchenko.name/uk/Painting/PicturesqueUkraine/InKyiv.html (​https:​/​​/​www.t-shevchenko.name​/​uk​/​Painting​/​PicturesqueUkraine​/​InKyiv.html​) (дата звернення 28 .10.25).
41.	Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 1. URL: http://litopys.org.ua/shevchenko/shev7034.htm (​http:​/​​/​litopys.org.ua​/​shevchenko​/​shev7034.htm​) (дата звернення 29.11.25).
42.	 Знахар. Ілюстрація до однойменного твору Г. Ф. Квітки-Основ'яненка (​https:​/​​/​www.google.com​/​search?client=opera&q=%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B8-%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&sourceid=opera&ie=UTF-8&oe=UTF-8&mstk=AUtExfBJf1fsjys0-800FiIAd9NXkK4_DAAuC1924TJZxI89Fx9q42hxrEAgFRiX0ggTttPJ7ofEvy4NK_AJ0AuDsfqh5DXOFAfJuETHicFRXZ9d4N7iDbpPW7VKyIryEOP5Ao6rbtDJ0dYdiI12sqmJunbJWd6Muk_ZqKDGC4yNMczeGus&csui=3&ved=2ahUKEwj5v5yCsICRAxWgBdsEHQuTGU4QgK4QegQIARAB​)/ Ізбо1ник. URL:  http://litopys.org.ua/shevchenko/shev7033.htm (​http:​/​​/​litopys.org.ua​/​shevchenko​/​shev7033.htm​) (дата звернення 29.11.25).
43.	Мартинович. Спогади О. Сластьона // Кооперативне видавництво "Рух". Харків, 1931. / Історія Полтави / http://histpol.pl.ua/ru/pamyatniki-istorii-i-arkhitektury/pamyatniki/memorialnye-doski?id=12162 (​http:​/​​/​histpol.pl.ua​/​ru​/​pamyatniki-istorii-i-arkhitektury​/​pamyatniki​/​memorialnye-doski?id=12162​)(дата звернення 30.10.25).
44.	 Георгій Нарбут. URL: https://naoma.edu.ua/akademiya/istoriya-naoma/vydatni-osobystosti/georgij-narbut-2/ (​https:​/​​/​naoma.edu.ua​/​akademiya​/​istoriya-naoma​/​vydatni-osobystosti​/​georgij-narbut-2​/​​) (дата звернення 29.11.25).
45.	 Розвиток мистецтва української графіки. URL: https://ru.osvita.ua/vnz/reports/culture/11754/ (​https:​/​​/​ru.osvita.ua​/​vnz​/​reports​/​culture​/​11754​/​​) (дата звернення 29 .11.25). 
46.	Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди ; редкол. : В. І. Шинкарук (голова) та ін. Київ : Абрис, 2002. 742 с.
47.	Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди ; редкол. : В. І. Шинкарук (голова) та ін. Київ : Абрис, 2002. 742 с.
48.	Асоціація. Словник. Портал української мови та культури. URL:https://surl.li/pfbcih (​https:​/​​/​surl.li​/​pfbcih​) (дата звернення 01.11.25). 
49.	Novel Illustration in the 19th CenturyURL: https://www.peterharrington.co.uk/blog/novel-illustration-in-the-19th-century/ (​https:​/​​/​www.peterharrington.co.uk​/​blog​/​novel-illustration-in-the-19th-century​/​​)(дата звернення 30.11.25). 
50.	Дарина Завада. Ілюстрація до віршів. Блог. URL: https://www.behance.net/gallery/62348989/ljustrac-do-vrshv-Illustrations-to-poetry (​https:​/​​/​www.behance.net​/​gallery​/​62348989​/​ljustrac-do-vrshv-Illustrations-to-poetry​) (дата звернення 30.11.25). 
51.	Nataliia Romanenko, Nadiya Lukyanenko. Book graphics of the present day as component of Ukrainian history of design / «Academia Polonica», 2025, Vоl. 71 № 4. P. 132 – 138.
52.	П. Мендельсунд, Девід Дж. Алворт. Що може зробити обкладинка книги / Літературний центр. URL:https://lithub.com/what-a-book-cover-can-do/ (​https:​/​​/​lithub.com​/​what-a-book-cover-can-do​/​​) (дата звернення 30.11.25).
53.	Book Cover Design BasicsURL: https://surl.li/tsoeib (дата звернення 30.11.25).
54.	Голобуцький П.В. Антропоморфізм. Енциклопедія сучасної України.  URL: https://esu.com.ua/article-43064 / (дата звернення 30.11.2025).
55.	UnravellingtheSignificanceof Dog Symbolism in Art URL: https://surl.li/acgaxi (дата звернення 30.11.25).
56.	Hancock D. Dogs of the Shepherds: A Review of the Pastoral Breeds 2014. URL:https://surl.li/pzcuwv(дата звернення 30.11.25); 
57.	Rigg, R. Livestock guarding dogs: their current use world wideI UCN/SSC Canid Specialist Group. 2001. № 1. С. 88–92. URL:http://www.slovakwildlife.org/pdf/Rigg_LGDs_worldwide.pdf (​http:​/​​/​www.slovakwildlife.org​/​pdf​/​Rigg_LGDs_worldwide.pdf​)(дата звернення 01.12.25); 
58.	Urbigkit, C.; Urbigkit, J. "A Review: The Use of Livestock Protection Dogs in Association with Large Carnivores in the Rocky Mountains" Sheep & Goat Research Journal. 2010 № 25 URL: https://surl.li/lxtrqz(дата звернення 01.12.25).
59.	Katariina Salomaa. Wolf BloodURL : https://www.instagram.com/p/CGTgvk7M7ju/?img_index=1 (​https:​/​​/​www.instagram.com​/​p​/​CGTgvk7M7ju​/​?img_index=1​) (дата звернення 14.04.2025);
60.	Muotoiluopiskelijoitapalkita an Arctic Design Weekillä / Uutiset 2023.  URL : https://surl.li/kmiosq (​https:​/​​/​surl.li​/​kmiosq​) (дата звернення 14.04.2025);
61.	A Template for Children's Book Layout, Pagination & Design URL: https://brookevitale.com/blog/childrens-book-layout#what-are-the-elements-of-childrens-book-layout (​https:​/​​/​brookevitale.com​/​blog​/​childrens-book-layout" \l "what-are-the-elements-of-childrens-book-layout​) (дата звернення 15.11.25).
62.	How to Illustrate a Children's Book: A Stepby Step Guide URL: http://surl.li/qndsr (​http:​/​​/​surl.li​/​qndsr​) (дата звернення 26.11.25).
63.	Reasonsto Love the AkitaInu (Dog) URL: https://www.tokyoweekender.com/travel/8-reasons-to-love-the-akita-inu/ (​https:​/​​/​www.tokyoweekender.com​/​travel​/​8-reasons-to-love-the-akita-inu​/​​)(дата звернення 26.11.25).
64.	Братко В. О. Виховання любові до природи у процесі вивчення літературної казки / Всесвітня література та культура. 2005. № 3. С. 43 – 45. С.43.;
65.	The Symbolism of Birds in Art: A Flight of Meaning and Beauty URL: https://blog.stainedglassinc.com/blog-1/bird-stained-glass (​https:​/​​/​blog.stainedglassinc.com​/​blog-1​/​bird-stained-glass​)(дата звернення 26.11.25)
66.	Kelly Christian (​https:​/​​/​dilettantearmy.com​/​author​/​kelly-christian" \o "Posts by Kelly Christian​). Preserving Culture, or a Brief History of the Jackalope URL: https://dilettantearmy.com/articles/jackalope (​https:​/​​/​dilettantearmy.com​/​articles​/​jackalope​)(дата звернення 26.11.25) 


ДОДАТКИ 

Додаток А

 




Рисунок А1. Список особистостей, які  творили українську літературу при житті і загинули, захищаючи Україну  [3].


Рисунок А2. Ілюстрації на весь розворот* 

*Незалежні інтернет-видання



Рисунок А3. Ілюстрації на одну повну сторінку* 

*Незалежні інтернет-видання



Рисунок А4. Ілюстрації на половину сторінки* 

*Незалежні інтернет-видання



Рисунок А5. Серед –текстова ілюстрації [22].


Рисунок А6. Тип ілюстрації «Буквиця»* 

*Незалежні інтернет-видання




Рисунок А7. Ілюстрація з використанням виворотних 
шрифтів. Джеффрі Алан Лав [23].


Додаток Б



Рисунок Б1. Наскальне зображення тварин з печери Ласко, Франція [27]





Рисунок Б2. Стародавні Месопотамські печатки [31].



Рисунок Б3. Аркуш із Часослова, кінець XV століття. Можливо Школа Майстра Марії Бургундської (чорнило, гуаш та сусальне золото на пергаменті) [32].


Рисунок Б4. Ілюстрований рукопис. Розп'яття з натовпом благальників.  Імовірно Бертоліно де Гроссі, бл. 1425-1464 рр. [32].





Рисунок Б6. Обкладинка та ілюстрація в середині книги Елізабет Гаскелл «Кренфорд». Автор ілюстрацій Г'ю Томсон. Лондон: Macmillan, 1891. Вище, ілюстрація всередині книги [35].



Рисунок Б7. Еволюція форматів [37].


Додаток В




Рисунок В1. Мініатюра зі «Ізборника Святослава», 1073 р. [38].


Рисунок В2. Розворот з Юрївського Євангеліє [39].

Незалажін інтернет-видання


Рисунок В3. У Києві. Т.Г.Шевченко Папір, офорт 17,6 × 25,7 [40].
;



Рисунок В4. Знахар. Ілюстрація Т. Шевченка [40]



Рисунок В5. Пастушок. Ілюстрація П. Мартиновича, 1876 рік. 
Калька, туш, пензель, перо [43].

*Незалежні інтернет-видання




Рисунок В5.  Ілюстрація Дарини Фесюк до вірша О.Яринича 
«Я закохався у твої зелені коси» [50].
.



Рисунок В6. Катаріна Саломаа. «Я годувала тебе кров'ю свого серця» [60].