1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Магістр
  4. 022 Дизайн (за видами)
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8859
Назва: ЕСТЕТИКА АКЦИДЕНТНОГО ШРИФТУ ЗА МОТИВАМИ АРХІТЕКТУРНИХ ПАМ'ЯТОК МІСТА ЧЕРКАСИ
Автори: Романенко, Наталія Григорівна
Мусатенко, Анастасія Михайлівна
Ключові слова: графічний дизайн;акцидентний шрифт
Дата публікації: січ-2022
Короткий огляд (реферат): ЕСТЕТИКА АКЦИДЕНТНОГО ШРИФТУ ЗА МОТИВАМИ АРХІТЕКТУРНИХ ПАМ'ЯТОК МІСТА ЧЕРКАСИ. Мета роботи - визначити художньо-образні елементи побудови літер акцидентного шрифту за мотивами пам’ятних архітектурних споруд міста Черкаси. Запропонувати авторське бачення української абетки, здатної привернути увагу світової спільноти до культурного надбання українського етносу шляхом розробки листівок.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8859
Розташовується у зібраннях:022 Дизайн (за видами)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ЗАПИСКА_МАГІСТР_МУСАТЕНКО2022.pdf
  Restricted Access		6.1 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ CHERKASSY 
ДЕРЖАВНИЙ STATE 
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL 
УНІВЕРСИТЕТ  UNIVERSITY 
 
 
 Факультет комп’ютеризованих 
технологій машинобудування і 
дизайну Кафедра дизайну 
 
 Освітня програма другого рівня 
вищої освіти ступеня «магістр» 
Спеціальність 022 «Дизайн» (за видами) 
 
 
 
 
 
 КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
на тему: «ЕСТЕТИКА АКЦИДЕНТНОГО ШРИФТУ ЗА 
МОТИВАМИ АРХІТЕКТУРНИХ ПАМ'ЯТОК МІСТА ЧЕРКАСИ» 
 
 
 
 
Студент групи мДЗ-61        А. М. Мусатенко 
Керівник, д.т.н., професор      Н. Г. Романенко 
  
 
 
 
«Допуск до захисту» 
Завідувач кафедри дизайну 
  І.О.Яковець 
      2021рік 
 
 
Черкаси 2021 
2 
 
            Черкаський державний технологічний університет   
(назва вузу) 
Кафедра дизайну 
Факультет комп’ютеризованих технологій машинобудування    
Спеціальність 022 – Дизайн (за видами)  
 
 
«ЗАТВЕРДЖУЮ» 
 
Завідувач кафедри 
дизайну  І.О.Яковець 
„  ”  20 р. 
 
 
 
ЗАВДАННЯ 
на виконання випускної роботи магістра 
 
_________________Мусатенко Анастасії Михайлівні ____________________ 
(прізвище, ім’я, по батькові) 
 
1. Тема роботи Естетика акцидентного шрифту за мотивами 
архітектурних пам’яток міста Черкаси» затверджена наказом по 
університету від «_______» _____р. № _____ 
 
2. Термін здачі студентом магістратури закінченої роботи 13.12.2021   
 
3. Вихідні дані: Акцидентний шрифт. Типологія акцидентного шрифту. 
Естетика акцидентного шрифту. Архітектурні  пам’ятки міста Черкаси. 
 
4. Зміст випускної роботи 
Вступ. Розділ 1. Стан предмету дослідження і формулювання проблеми. 
1.1. Шрифт як потужний інформативний інструмент. 1.2. Типологія 
акцидентного шрифту. 1.3. Методи дослідження. Висновки до першого розділу. 
Розділ 2. Комунікативні особливості акцидентного шрифту. 2.1. Естетика 
акцидентного шрифту. 2.2. Формотворення акцидентного шрифту. 2.3. 
Психологічний вплив і емоційне забарвлення акциденції. Висновок до другого 
розділу. Розділ 3. Українська абетка за мотивами архітектурних Пам’яток 
міста Черкаси. 3.1. Концепція акцидентного шрифту. 3.2. Основні константи 
шрифту. Висновки до третього розділу. Розділ 4. Застосування акцидентного 
шрифту CHERKASSY TYPE. 4.1. Листівка як інформативний елемент. 4.2.  
Висновки. Список використаних літературних джерел. Додатки. 
 
5. Перелік графічного матеріалу 8 плакатів формату А1: Титульний лист; Зміст 
наукового дослідження; Класифікація акцидентних шрифтів; Естетика 
3 
 
акцидентного шрифту, Етапи проєктування авторської пропозиції; 
Українська абетка акцидентного шрифту; Висновок; Макет рекламної 
продукції - листівки та упаковка.  
 
6. Консультанти з наукової дипломної роботи із зазначенням розділів, що їх 
стосуються 
 
  Підпис, дата 
Розділ Консультант завдання завдання 
видав прийняв 
Графічна частина Галицька О.В.   
Наукове дослідження Романенко Н.Г.   
Загальне керівництво Романенко Н.Г.   
Макет/відеопрезентація Галицька О.В.   
 
7. Дата видачі завдання_______________________________________________ 
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
Термін виконання 
№ Назва етапів дипломного проекту 
етапів проекту Примітка 
з/п (роботу) 
(роботи) 
1. Затвердження теми роботи, 08.02.2021  
керівника. 
2. Робота з аналогами, збір 12.04.2021  
інформації. 
3. Заслуховування про виконання  21.06.2021  
 першого етапу роботи.   
4. Звіт про перші два розділи 27.09.2021  
 магістерської роботи.   
5. Затвердження ідеї  25.10.2021  
 дизайнерського рішення проекту    
 та кінцевого варіанту плану   
6. Попередній захист випускної  15.11.21  
4 
 
 роботи магістра.   
7 Робота над 10.12.2021  
макетом/відеопрезентацією 
8. Захист випускної роботи 15-16.12.21  
 магістра.   
 
Керівник  Н. Г. Романенко 
(підпис) 
 
Завдання прийняв до виконання    
(підпис) 
5 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП 7 
РОЗДІЛ І. СТАН ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ І ФОРМУЛЮВАННЯ 10 
ПРОБЛЕМИ 
1.1. Шрифт як потужний інформативний інструмент  10 
1.1.1. Історія виникнення і розвитку шрифтів  11 
1.1.2. Формоутворення шрифтів, загальна характеристика  12 
1.1.3. Акцидентний шрифт. Умови становлення 14 
1.2. Типологія акцидентного шрифту 15 
1.2.1. Визначення акцидентного шрифту  15 
1.2.2. Піктограма, як один з прообразів акцидентного шрифту 16 
1.2.3. Специфічні акцидентні шрифти 17 
1.3. Методи дослідження 17 
Висновки до першого розділу 17 
РОЗДІЛ ІІ. КОМУНІКАТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ АКЦИДЕНТНОГО 20 
ШРИФТУ  
2.1. Естетика акцидентного шрифту  20 
2.1.1. Естетика емоції, раціональність акциденції 20 
2.1.2. Основні види комунікації 22 
2.2. Формотворення акцидентного шрифту 23 
2.2.1. Процес формоутворення акцидентного шрифту 23 
2.2.2 Оригінальність акцидентного шрифту  24 
2.2.3. Образність і естетика акцидентного шрифту 26 
2.3. Психологічний вплив і емоційне забарвлення акциденції 27 
2.3.1. Механізм творчості дизайнера графіка шрифтовика 27 
2.3.2. Емоційна експресія акцидентних шрифтів 28 
Висновки до другого розділу 29 
РОЗДІЛ ІІІ. УКРАЇНСЬКА АБЕТКА ЗА МОТИВАМИ 30 
АРХІТЕКТУРНИХ ПАМ’ЯТОК МІСТА ЧЕРКАСИ 
3.1. Концепція акцидентного шрифту 30 
3.1.1. Перелік будівель, архітектурні елементи фасадів яких використані 30 
в ескізах графем літер 
3.1.2. Ескізний пошуки графем літер абетки 37 
3.1.3. Концептуальне вирішення графем за джерелом творчості 38 
3.2. Основні константи шрифту  44 
3.2.1. Робота над кольоровим вирішенням 44 
6 
 
3.2.2. Формотворення авторської пропозиції шрифту 45 
Висновки до третього розділу 51 
РОЗДІЛ ІV. ЗАСТОСУВАННЯ АКЦИДЕНТНОГО ШРИФТУ 52 
CHERKASSY TYPE 
4.1. Листівка як інформативний елемент 52 
4.1.1. Художні фотолистівки авторської пропозиції  52 
4.1.2. Дизайн упаковки комбінованої листівки 54 
Висновки до четвертного розділу 57 
ВИСНОВКИ  58 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  59 
ДОДАТКИ  66 
  
 
 
  
7 
 
ВСТУП 
 
Актуальність роботи. Функціональна значимість шрифту - передавати 
інформативний зміст, підсилюючи або послаблюючи психологічну здатність 
читача сприймати відповідний зміст тексту. Кожен шрифт є носієм двох 
функцій: інформаційної й естетичної [1,2]. І якщо застосування «класичних» 
шрифтів, узагальнює читабельність тексту, якість процесу читання [3], то 
естетика акцидентного шрифту може викривляти своїми естетичними 
властивостями зміст: поєднуючи в собі знак і зображення, де буква читається, 
упізнається і одночасно розглядається; акцидентний шрифт служить 
видовищності, а не зручності читання. Акцидентній шрифт широко 
використовується для виділення (акциденції) змісту у газетно-журнальній 
графіці, кіно, телебаченні, графічних елементах предметного середовища, 
промисловому дизайні, Інтернеті тощо. У деяких випадках використання 
акцидентного шрифту є єдино можливим прийомом дизайну. Особливість 
комунікаційних властивостей акцидентного шрифту – привернути увагу глядача, 
цільової аудиторії. Безліч творчих рішень існує для цього, але найбільш суттєве 
з них – віртуозність дизайнера-графіка представляти суть інформації за 
допомогою образної ідеї шрифту [4]. Вищенаведене надає можливість 
стверджувати, акцидентний шрифт, як елемент графічного дизайну,  завдяки 
своїм естетичним властивостям завжди був і залишається актуальним засобом 
комунікації.  
Естетика акцидентного шрифту здатна впливати на емоційний стан 
людини. Чому? Образ, втілений у букві за допомогою графічних засобів є не 
тільки особливою формою думки, а і зображенням дійсності, яку ми уявляємо за 
допомогою мислення. Візуальний ряд зразків акцидентних шрифтів з їх 
геометричними, пластичними, кольоро-фактурними характеристиками є 
особливим джерелом емоційного впливу, тому що сприймається як поєднання 
емоцій і асоціацій, що виникають у свідомості в процесі споглядання форми 
шрифту [5]. Кожна літера, маючи свою унікальну форму, унікальне емоційне 
8 
 
забарвлення, стає красномовною і чуттєвою у тих випадках, коли елементи її 
створення асоціюють з відомими образами або засобами їх художньої 
виразності. Джерелом таких відомих і пізнаваних образів можуть бути  
архітектурні споруди, архітектурні пам’ятки України, зокрема – архітектурні 
свого нашого рідного міста Черкаси. Викликало зацікавленість дослідити окремі 
пізнаванні формотворчі елементи відомих архітектурних споруд і представити їх 
візуальні образи у вигляді літер акцидентного шрифту.  
Мета роботи - визначити художньо-образні елементи побудови літер 
акцидентного шрифту за мотивами пам’ятних архітектурних споруд міста 
Черкаси. Запропонувати авторське бачення української абетки, здатної 
привернути увагу світової спільноти до культурного надбання українського 
етносу шляхом розробки листівок.  
Для досягання поставленої мети слід вирішити наступні питання: 
• дослідити естетику акцидентного шрифту; 
• визначити художньо-образні засади побудови літер акцидентного 
шрифту; 
• здійснити аналіз існуючих архітектурних пам’яток м. Черкаси; 
• окреслити окремі пізнавані елементи архітектурних пам’яток у 
початкових графемах літер; 
• запропонувати авторське вирішення акцидентного шрифту та його 
застосування в серії листівок. 
Об’єкт дослідження - естетика акцидентного шрифту, формотворчі 
властивості літер авторської пропозиції та їх застосування в графічному дизайні. 
Предмет дослідження - акцидентний шрифт, проектування якого 
здійснювалося за мотивами архітектурних пам’яток міста Черкаси. 
Наукова новизна дослідження полягає в розробці авторського 
акцидентного шрифту, що базується на основі окремих елементів будівель – 
архітектурних пам’яток міста Черкаси.  
Практична цінність роботи – привернути увагу містян і гостей міста  до 
культурної цінності будівель, їх збереження та реставрації. Результати 
9 
 
дослідження можуть бути впроваджені в навчальний процес підготовки 
дизайнерів-графіків.    
 
Апробація результатів.  
Результати дослідження опубліковані: 
1. Галицька О.В., Мусатенко А.М. Культурно-естетична цінність 
акцидентного шрифту в Україні. Збірник тез матеріалів ІІІ-ої Всеукраїнської 
науково-практичної конференції (з міжнародною участю) за темою: «Культурно-
історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження», 
05 – 06 листопада 2020 р., Черкаси: ЧДТУ, 2020. – С. 188 – 191.  
2. Романенко Н.Г, Мустенко А.М. Акцидентний шрифт як  комунікаційний 
засіб спілкування. Збірник тез «Матеріали VІІ Всеукраїнській науково-
практичній конференції: «Сучасне українське мистецтво: концепти, стратегії, 
візуальні практики», Черкаський обласний художній музей, Черкаси, 11-12 
листопада, 2021. Збірник в роботі. 
Результати дослідження доповідалися на студентській науково-практичній 
конференції «Дні Студентської наука - 2021», яка проходила в   ЧДТУ 19-21 
квітня, кафедра дизайну. Тези доповіді опубліковані у збірнику тез.  
 Структура та обсяг роботи. Робота викладена на 62 сторінках основного 
тексту і складається зі вступу, 4х розділів, висновків, списку використаних 
джерел, додатків. Бібліографічний покажчик містить 80 джерел. 
Графічна частина роботи розміщена на 8 листах формату А1. Основні 
елементи: розроблений акцидентний шрифт української абетки, зміст і висновки 
теоретичного дослідження, елементи будівель архітектурних пам’яток міста 
Черкаси. 
  
10 
 
РОЗДІЛ 1. СТАН ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ  
 І ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ  
 
Предметом дослідження моєї дипломної кваліфікаційної роботи за темою: 
«Естетика акцидентного шрифту за мотивами архітектурних пам’яток міста 
Черкаси» є акцидентний шрифт, проектування якого здійснювалося за мотивами 
архітектурних пам’яток міста Черкаси.  
Володіючи підвищеним естетичним впливом на глядача, акцидентні 
шрифти мають спільну закономірність формоутворення з будь-яким шрифтом. 
Кожна літера має свій сталий каркас – графему – схему побудови, «скелет» 
літери або знаку, який відрізняє її від інших букв (знаків) алфавіту, незалежно 
від гарнітури, накреслення тощо. Отже, є сенс розглянути історію становлення 
шрифту української абетки як системи літер, що мають спільну закономірність 
формоутворення. 
  
1.1. Шрифт як потужний інформативний інструмент.  
Шрифт – один із основних візуальних засобів комунікації в графічному 
дизайні. Дослідження літературних джерел показують, що первинним носієм 
інформації будь-якого напису є не букви, а їх зображення. Походження терміну 
шрифт бере свій початок від німецького слова schreiben «писати» і обумовлює 
графічний рисунок накреслених літер і знаків, що складають стилістичну і 
композиційну систему за набором символів певного розміру та малюнка. У 
вузькому типографському сенсі шрифтом називається комплект типографських 
літер, призначених для набору тексту. Шрифт, незалежно від техніки його 
виконання, є впорядкованою графічною формою певної системи письма, 
виражає культурну спадщину народу і розглядається як засіб естетичного і 
художнього оформлення надання інформації. Шрифти формуються століттями, 
еволюціонуючи в процесі переписування книг. З часом писемність стала 
основою книго-друкарства [6].   
11 
 
1.1.1. І с т о р і я  в и н и к н е н н я  і  р о з в и т к у  ш р и ф т і в .  Першою 
писемною формою передачі думки між людьми була піктографія – малюнки на 
стінах печер і скелях. Особливістю цього письма є те, що його прочитати може 
будь-яка людина не залежно від мови, якою вона володіє. Поступово малюнки 
спрощувались для швидкого написання [8] і з’являється ідеографічне письмо, де 
кожен знак відображає поняття, але це письмо теж було недостатньо зручним. 
Потім з’являються словесно складова система письма [9]. Цей вид письма 
дозволяв передавати тексти будь-якого змісту, де була фіксація мови і можна 
було передавати зміст за допомогою читання [10].  
Наступним етапом стало літеро-звукове (фонематичне) письмо, що 
виражає фонематичний склад мови. Ця система є основою письма багатьох 
народів світу. Знаки алфавіту графічно відрізняються один від одного і в своєму 
найпростішому зображенні представляють графеми [9]. Графема – одиниця 
системи писемності (буква, знак), що відрізняється за характером малюнка від 
будь-якої іншої одиниці цієї ж писемності [11]. Перший літеро-звуковий алфавіт 
приписують фінікійцям [8]. 
Найдавніші грецькі капітальні літери до IV століття до н. е. сформувались 
і стали завершеними, мали графічну простоту і ясність, але не були ще 
однорідними. Грецьке письмо вплинуло на виникнення латинського письма та 
створення форм південно-східного слов’янського письма [8]. 
В І – ІІ ст. до н.е. утворюється римське капітальне письмо, що складається 
з прописних (великих) літер. В ІV ст. н.е. з’являється унціальне письмо, легке, 
чітке та швидке. Потім на основі курсиву унціальне письмо модифікує і утворює 
– напів-унціальне письмо, з ним відбувається перехід від великих (прописних 
літер) до маленьких (рядкових) [12]. 
В VІІІ ст. утворюється каролінгський мінускул, де закінчилось створення 
рядкових літер зі створенням відповідних їм прописних знаків. В кінці ХІ ст. 
характер мінускулів починає змінюватись, оскільки з’являється новий стиль – 
готика [12]. В Італії ж розвивається  вид раннього готичного письма – ротунда, 
де зберігається заокругленість і розмашистість штрихів. Цей шрифт являється 
12 
 
проміжною формою між готикою і антиквою. Також з’являється ряд шрифтів, 
таких як: фрактура, текстура, готична антиква, гуманістичний мінускул, 
гуманістичний курсив і каліграфічне письмо. Найбільш розповсюдженим видом 
каліграфічного письма в ХVІІІ ст. було – англійське, на його основі створене 
російське каліграфічне письмо [10]. 
З появою книгодрукування рукописне письмо витісняється і стає менш 
затребуваним, оскільки друковані книги стають більш дешевими і доступними. 
Відбувається подальший розвиток типографських шрифтів з утворенням антик-
венних, гротескних, брускових, акцидентних шрифтів та інших видів. 
1.1.2. Ф о р м о у т в о р е н н я  ш р и ф т і в ,  з а г а л ь н а  х а р а к т е р и с т и к а .  
Шрифт – система літер, цифр і інших графічних знаків, що мають спільну 
закономірність формоутворення [13]. Каліграфічна основа є в формоутворенні 
будь-яких шрифтів. Форми літер залишаються незмінними з початку їх 
утворення і до сьогодення, але кожен автор приносить своє емоційне 
забарвлення [14]. Кожна літера має свій сталий каркас – графему – схема 
побудови, «скелет» букви або знаку, який відрізняє його від інших букв (знаків) 
алфавіту, незалежно від гарнітури, накреслення тощо. Одна і та ж графема може 
приймати різні конкретні форми, але повинна зберігати ознаки, які відрізняються 
від інших графем. 
Всі графеми символів алфавіту шрифту складаються з елементів, єдність 
форм яких, забезпечує єдність малюнку шрифтового напису. Кожен типовий 
елемент повторюється в різних буквах алфавіту. Кожна буква складається з 
штрихів: основних (більш товстих) і сполучних [6]. 
Основні елементи знаків літер: 
1. Основний штрих – домінуючий вертикальний чи похилий штрих, що 
складає основу знаку. В літерах з похилими елементами основним штрихом є 
той, що йде з правого кута до низу. В округлих формах літер, основним 
елементом є дуга, що має потовщення в середній частині; 
2. З’єднувальний (сполучний) штрих – горизонтальний похилий або 
вигнутий штрих, що поєднує основні штрихи. В контрастних шрифтах вони 
13 
 
зазвичай тонші ніж основні. В літерах з похилими елементами, сполучним 
штрихом є той, що йде зліва знизу на право вгору; 
3. Верхній виносний елемент – частина літери або іншого знаку, яка 
розміщується вище верхньої лінії рядкових букв; 
4. Нижній виносний елемент – частина літери або іншого знаку, яка 
розміщується нижче лінії шрифту. Нижній виносний як і верхній виносний 
елемент грають ритмічну роль в організації слова та рядка, що допомагає 
уникнути монотонності; 
5. Закруглений елемент з напливом – елемент літери овальної або 
півовальної форми з потовщенням в середній частині; 
6. Знаки акценти – рядкові або надрядкові додаткові знаки, що 
використовуються з літерами основного алфавіту («і», «ї», «й»); 
7. Кінцевий елемент – закінчення штриха; 
8. Оптичне поле літери – частина простору, який займає собою буква, а 
також простір навколо і всередині неї [14]. 
Інструмент, як принцип формоутворення, визначає характер знаку 
(контраст, динаміка і інше). На графему, малюнок і ритм впливає варіант 
виконання літери – накреслення. Літера знаходить звучання і характер, 
поєднуючи в собі техніку виконання та регулювання параметрів форми, що є 
варіантом різних пропорцій [16]. 
В формоутворенні шрифту також присутні лігатури, що часто 
зустрічаються в слов’янських рукописах, а особливо в скорописних почерках. 
Лігатура  – це знак будь-якої системи письма або фонетичної транскрипції, 
утворений шляхом з'єднання двох і більше графем. Лігатури нерідко 
застосовувалися для прикрас і орнаменту текстів, наприклад, у в'язі.  
Існують деякі основні риси формоутворення шрифтів: 
- форма букви чи іншого знаку завжди вписується в геометричну фігуру, 
що може бути витягнутою, розтягнутою чи квадратною; 
- графема літери може трансформуватись, але залишатись достатньо 
інформативною – пізнаваною; 
14 
 
- аспект новизни графіки шрифту пов’язується з формальними, 
змістовними чи функціональними ознаками. 
Отже, зміна однієї формоутворюючої ознаки утворює нові якості в каркасі 
літери [15]. 
1.1.3. А к ц и д е н т н и й  ш р и ф т .  У м о в и  с т а н о в л е н н я .  Подальший 
розвиток мистецтво шрифту отримало в другій половині XVIII на початку XIX 
століть. Коли мова зайшла про розмір шрифту (розмір кеглю), представник 
паризької видавничої династії на ім’я Франсуа-Амбруаз Дідо запропонував 
одиницю вимірювався під назвою «пункт». Стандарт для розрахунку пункту 
базується на французькому футі, що дорівнює 0,37593 м. Таким чином, пункт — 
це розмір шрифту в міліметрах, помножених на коефіцієнт 0,3759.  
Шрифти розміром від 3 до 12 пунктів називаються текстовими, від 14 до 
64 пунктів — заголовковими, всі, що понад  72 пункти — плакатними [17]. 
На межі XVIII – XIX століть у мистецтві шрифтів відбулися значні зміни – 
з'явилися нові різноманітні шрифти для різних потреб (книг, газет, плакатів, 
афіш, реклами), а XX століття породило нові гротескні і рубані шрифти, які 
підкреслювали новий стиль в архітектурі та мистецтві – конструктивізм [18]. 
Але, група заголовкових (плакатних або декоративних шрифтів) об’єднує 
шрифти не за конструктивним принципом, а за призначенням. Такі шрифти 
отримали свою назву, тому що мали використовувалися за великих розмірів 
(більше 72 пунктів): в якості газетних чи журнальних заголовків, для вивісок, на 
плакатах чи рекламних білбордах. Ще одна їх назва — акцидентні шрифти. Ця 
назва походить від слова акциденція, яким називали малі наборні форми — 
візитівки, обкладинки книг та рекламні макети. Такий контекст використання 
певним чином впливав і на будову літер акцидентного шрифту. Часто у 
заголовкових шрифтів були товстіші основні штрихи та в цілому більш виразний 
нарис. 
Перші подібні шрифти, що з’явились в XVIII столітті, виготовлялись 
великими кеглями й окремими друкарськими формами. У створенні 
15 
 
заголовкових шрифтів вважаються англійські друкарі, такі як Томас Котрелл та 
Вільям Кезлон ІІ (Додаток А, рис. А1) [19].  
В багатьох ситуаціях замовник вимагав більш виразної естетики окремих 
частин тексту, ніж решта написів. Тому вони бути наділені додатковими 
декоративними рисами (Додаток А, рис. А2) [20] і називали такі заголовкові 
шрифти декоративними. Ступінь декоративності може бути незначною, 
наприклад, це можуть бути дрібні модифікації базового нарису, а може бути 
сильно вираженою, настільки, що плакатний шрифт майже перетворюється на 
ілюстрацію (Рис. А3) [21]. 
Вищенаведене наштовхує на думку, що виникнення акцидентного шрифту 
стало наслідком активного розвитку модерну і бажання застосовувати в 
різноманітних шрифтових композиціях, особливо заголовкових, декоративних 
елементів.  
 
1.2. Типологія акцидентного шрифту.  
Як зазначає в дисертаційному дослідженні Іваненко Т.І. [3], художньо-
образні особливості сучасного префікса багато в чому. Зображення ініціала в 
оздобленні сторінок рукопису були як елементами письма, так і елементами 
книжкового оздоблення, уява митця вміло поєднувала орнаменти із 
зображеннями тварин і людей. 
1.2.1. В и з н а ч е н н я  а к ц и д е н ц і ї  ш р и ф т у . Відповідно до 
вищевикладеного до кінця 18 ст. не було різниці між книгами, газетами та 
рекламними шрифтами. Був використаний той самий шрифт, але букви були 
різними. У міру розвитку промисловості та торгівлі почали вироблятися 
спеціальні «стилі» шрифтів для газетних оголошень, рекламних оголошень та 
інших випадкових робіт. Такі шрифти називаються випадковими. 
Відповідно до ГОСТ 489.1-71 усі шрифти штучно розділені на шість 
основних груп, але фактично вони можуть бути класифіковані за трьома 
основними групами: шрифти із зарубками (антиква) шрифти без зарубок 
16 
 
(гротески або рубані) та шрифти вільного стилю - декоративні, рукописні й 
рекламні, які узагальнюють акційну шрифтову продукцію [21]. 
У видавництвах і друкарнях шрифти всіх кеглів, що мають малюнок, не 
придатні для відтворення суцільного тексту, вони розраховані для набору 
акцидентних форм, їх прийнято називати акцидентними. Акцидентні шрифти 
поділяються на кілька підгруп [4]: 
• жирна антиква з надмірно стовщеними штрихами; 
• гротескні шрифти без зарубок з однаковими за товщиною штрихами; 
гротескні із зарубками - єгипетські, що мають прямокутні зарубки; 
• шрифти, орнаментовані різними елементами оздоблення; 
• типографські шрифти, що імітують характер рукописних шрифтів. 
Відповідно до цього термін «акцидентний шрифт» можна визначити так – 
ряд графічних знаків, які мають своєрідну стилістичну основу (малюнок), що 
підпорядковується загальним законам дизайну. Використання письма може бути 
різноманітним, наприклад, для втілення певної ідеї в письмовій формі через 
символіку, візуальну мову (метафори, алегорії, конотації, стилізації) та засоби 
емоційного впливу. 
1.2.2. П і к т о г р а м а  я к  о д и н  з  п р о о б р а з і в  а к ц и д е н т н о г о  
ш р и ф т у .  За словами естонського графіка В. Тутса, «піктографія» була 
початковим етапом розвитку писемності майже всіх народів [17]. У 
дисертаційному дослідженні Т. О. Іваненкo [3], заснованому на аналітичному 
дослідженні графічних знаків у працях відомих теоретиків графіки: М. Таранова, 
М. Кагана, В. Міріманова, В. Фаворського, В. Щепкіна та інших, узагальнено 
припущення За словами Тутса, піктограма є прообразом випадкового шрифту: 
«Давня піктографічна писемність не мала канонічних знаків і стійкої структури 
повідомлення. Образне мистецтво, починаючи з примітивних зображень, 
пройшло ряд послідовних етапів, дійшло до спрощення, стилізації, а потім 
поступово стало легко відтворюваним пластичним символом, який добре 
впізнається. Стилізовані зображення тварин і людей повністю проявилися 
пізніше в випадкових шрифтах. Аналіз цих досліджень дає змогу розглядати 
17 
 
ікону як один із прототипів випадкового шрифту» [3, с. 4]. Форми літер 
піктографічного письма стародавніх народів «знаходять реалізацію» шляхом 
використання образів тварин, комах і рослин, фігур людей, предметів, 
орнаментів, каліграфії, властивостей об'єму і простору, асоціативні аналоги». 
1.2.3. С п е ц и ф і ч н і  а к ц и д е н т н і  ш р и ф т и .  Не всі випадкові шрифти 
є класикою. Через поєднання літерних елементів та ілюстрацій з певним 
візерунком, букви такого алфавіту не можуть бути чітко включені в класичний 
шрифт. (додаток А, рис. А3) У практиці графічного дизайну зазвичай 
використовуються такі шрифти: «фантазія», трафаретні, імітаційні, орнаментні, 
об’ємні, рукописні тощо.  
Особливістю таких шрифтів є їх візуальна метафора, вони впливають на 
людину, ініціюють її образне мислення. Поєднання випадкових шрифтів і 
графіки, що мають свої закони, принципи побудови зображення, художню мову. 
Отриманий симбіоз з упевненістю можна охарактеризувати як особливу форму 
графіки, яка об’єднує малюнок, образотворчу мову, емоційний вплив та 
оригінальність використання композиційних засобів. Гармонійність цих 
елементів дизайну забезпечує оригінальність спеціального шрифту, образні 
особливості якого широко поширені в різних сферах графічного дизайну: 
плакатному мистецтві, книжковій графіці, візуалізації інформації, рекламі, 
упаковці тощо. 
 
1.3. Методики дослідження 
Сукупність прийомів, способів дослідження, порядок застосування та 
інтерпретація отриманих результатів щодо розкриття теми, визначається 
методикою дослідження на базі опрацювання матеріалів з таких наукових сфер 
як культурологія, мистецтвознавство, мистецтво шрифту.  
Всі методи наукового пізнання за ступенем спільності та  сферою їх дії 
можуть бути розділені на п'ять основних груп: філософські методи, 
загальнонаукові підходи і методи дослідження, частково-наукові (спеціальні) 
методи, дисциплінарні методи, методи міждисциплінарного дослідження [23, 
18 
 
24], з яких, зазвичай, мистецтвознавчі наукові дослідження з п’яти вище 
перелічених груп вимагають загальнонаукових підходів і спеціальних методів. 
Кожне наукове дослідження можна поділити на два рівні: емпіричний, на 
якому відбувається процес накопичення фактів; теоретичний – досягнення 
синтезу знань (у формі наукової гіпотези) [25]. 
Накопичення фактів за тематикою, що розглядається, здійснювалося за 
методами аналізу і синтезу літературних та Інтернет – джерел, розробкою 
власних композицій літер акцидентного шрифту. Крім цього, в роботі 
використовувалися: метод історичного аналізу, метод порівняння, метод 
композиційно-ергономічного аналізу, метод абстрагування, системний аналіз.      
Системний підхід полягав в комплексному дослідженні складних палітри 
акцидентних шрифтів, із визначенням  функціонування усіх елементів і частин.  
Для огляду процесів формоутворення та графічного проектування шрифтів 
взагалі й акцидентних шрифтів, зокрема, на різних етапах розвитку художньо-
проектної діяльності використано порівняльно-історичний метод.   
Систематизація проведеної роботи обґрунтована її структурою. 
Визначення міри істотності, формування мети, цілей та аналіз структури роботи 
здійснено у вступі. Окремі різновиди систематизації отриманих результатів 
описані в розділах і підрозділах. Результатом систематизації роботи є зміст та 
висновки.  
 
Висновки до першого розділу 
1. Досліджено шрифт як візуальний засіб комунікації в графічному дизайні 
й встановлено, що шрифт є засобом комунікації людства, яку можна 
класифікувати за наступними видами: піктографія первісної людини, літерно-
звукове письмо, грецький і римський капітальні шрифти з подальшим розвитком 
латиниці.  
2. Розглянуто основні елементи формоутворення шрифту і визначено, що 
кожна літера має свою графему – схему побудови літери. Основні елементи 
знаків літер, наступні: основний та сполучний штрихи, верхній та нижній 
19 
 
виносні елементи, кінцеві та закруглені елементи, знаки акценти та оптичне поле 
літери. У формоутворенні шрифту використовується лігатура – поєднання двох 
і більше графем. 
3. Встановлено, що художньо-образні особливості сучасного акцидентного 
шрифту багато в чому визначив такий графічний елемент книги, як ініціал, а 
піктограми стали його прообразом. 
4. Прослідковано історичні умови виникнення і становлення акцидентного 
шрифту, активне впровадження якого стало наслідком розвитку модерну і 
бажанням індивідуальних особистостей застосовувати його в якості 
декоративних елементів у різноманітних шрифтових композиціях.  
5. Оригінальність акцидентного шрифту полягає в гармонійному 
поєднанні малюнку, образності, емоційного впливу на глядача й своєрідністю 
застосування композиційних засобів графічного дизайну. 
6. В досягненні поставленої мети застосовано наступні методи 
дослідження: описовий, порівняльний, функціонального аналізу, методи 
систематизації, узагальнення досліджуваної проблеми.  
  
20 
 
РОЗДІЛ 2. КОМУНІКАТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ  
АКЦИДЕНТНОГО ШРИФТУ 
 
Як було зазначено в попередньому розділі поняття "акцидентний шрифт" 
узагальнює сукупність графічних знаків, що мають свою стилістичну основу 
(малюнок) й підпорядковані загальній закономірності формоутворення. 
Естетика акцидентного шрифту тісно пов’язана з його комунікативними 
властивостями, про що свідчать теоретичні дослідження відомих дизайнерів-
графіків: В. Тоотса – "Сучасний шрифт" (Естонія) 12, А. Капра "Естетика 
шрифту" (Німеччина) 26, В. Лісняка «Модернові та пост модернові шрифти: 44 
оригінальних шрифтів» (Україна)  27, Т.Іваненко «Шрифтовий дизайн: основи» 
(Україна) 28. Викликало зацікавленість дослідити суть комунікації 
акцидентного шрифту та зв'язок комунікації з його естетикою. 
 
2.1. Естетика акцидентного шрифту 
«Естетика - наука про чуттєве пізнання світу, а не про утилітарне, 
споглядальне чи творче ставлення до дійсності. Естетика вивчає специфічний 
досвід оволодіння навколишньою дійсністю, в ході якого суб'єкт відчуває стан 
душевно-чуттєвої ейфорії, піднесення, радості, катарсису, душевної радості 
тощо. Сутність, невіддільна від першопричини, Бога» [ c. 29, стор. 35,30,31.  
2.1.1. Е с т е т и к а ,  е м о ц і ї ,  р а ц і о н а л ь н і с т ь  а к ц и д е н ц і ї .  Відомий 
американський дизайнер, дослідник, професор Каліфорнійського університету в 
Сан-Дієго, автор книги «Дизайн звичайних речей» Дональд Артур Нойман [32] 
стверджує, що естетика речей, людські емоції та раціональність не можуть 
суперечити один одному. Чому? Речі, які викликають у нас приємні емоції, 
ефективніші та легші у використанні, а тому емоції допомагають нам краще 
мислити та приймати відповідні рішення. 
21 
 
Естетичний вплив акцидентного шрифту на глядача, як елементу 
рекламного повідомлення, розглядався а роботі В. Лесняка 27, в контексті його 
асоціативності і зображальних якостей. Автор підкреслює, що розробка 
акцидентного шрифту за допомогою комп’ютерних програм "не має нічого 
спільного із серйозним дизайном шрифту".   
Останній розділ підручника Естетика [33] російського історика естетики 
В. Бичкова – Віртуалізм, у якому викладено досвід комп’ютерного мережевого 
мистецтва, естетичної навігації в Інтернеті та теоретичні аспекти цього досвіду. 
Автор створює цю комп’ютерну аудіовізуальну електроніку, яка постійно 
вдосконалюється і дозволяє сучасній людині зануритися в особливу, по-різному 
сильну активність та інтенсивність середовища, яке вони сприймають як 
віртуальну реальність. На нашу думку, для графічного дизайнера також доцільно 
створити рекламний матеріал. 
Вплив комп’ютерних технологій на шрифтоутворення досліджували Г. 
Баришніков та М. Ковриженко [34], стверджуючи, що шрифтове оформлення 
залежить від призначення, тому використання шрифту має відповідати техніці 
його нанесення. На думку російського експерта М. Ковриженка, щоб бути 
зрозумілою для споживачів, реклама має говорити мовою свого часу. Реклама в 
цьому сенсі є носієм пануючого стилю того часу. Тобто акцидентний шрифт 
повинен органічно «існувати» в рекламі товару. Акцидентні шрифти, що 
використовуються в рекламі, беручи участь у конструйованому образу, повинні 
не тільки йому відповідати, а і передати увесь комплекс настроїв і відчуттів,  
навіть окремо від значень слів [34]. 
Раціональність акциденції сьогодні широко використовується в рекламі. 
Німецький графік, педагог Е. Рудер показав у книзі «Типографія» важливість 
використання спеціальних шрифтів у рекламі. На думку автора, привернути 
увагу споживача до товару можна, вибравши відповідну інтерпретацію тексту, 
яка найбільше підходить для просування продукту з безлічі різних шрифтів 35.  
У логотипах і торгових марках шрифт виконує іміджеві функції. Для 
компанії або продукту створюються їх власні фірмові гарнітури - перший крок у 
22 
 
проектуванні фірмового стилю. Іміджеві функції шрифту в дизайні ЗМІ і 
реклами покликані створювати легко впізнаванні кліше і стереотипи. Для 
ефективної реалізації цієї функції важливі гарнітура, колір шрифту і тла в 
сукупності, тому що логотип або товарний знак сприймаються в єдності [36]. 
2.1.2. О с н о в н і  в и д и  к о м у н і к а ц і ї .  Спілкування є важливим 
чинником існування суспільства, тому що не існує суспільства без спілкування. 
Саме спілкування забезпечує їхнє існування. Ми живемо у світі спілкування, в 
якому людина проводить більшу частину часу, спілкуючись. Дослідження 
показали, що близько 70% активного часу людина витрачає на спілкування: 
людина пише, читає, говорить, слухає [37]. Жодна людина чи група людей не 
може існувати без спілкування. Тільки спілкування дає інформацію та ідеї. 
Комунікативний процес - це взаємодія між різними суб'єктами комунікації, 
при якому здійснюється обмін інформацією. Він включає динамічну зміну етапів 
формування, передачі, прийому, розшифровки і використання інформації в обох 
напрямках при взаємодії комунікантів. 
Основні види комунікації: 
• міжособистісна комунікація – безпосередній контакт людей. У тих 
випадках, коли люди вступають у спілкування в малих групах, чисельність 
членів яких не перевищує 20-30 осіб, прийнято говорити про групову 
комунікацію. 
• масова комунікація – в процес поширення інформації та впливу в 
суспільстві за допомогою спеціальних засобів, преси, телебачення, радіо, кіно і 
тощо, в результаті чого повідомлення надходить відразу до великих груп людей.  
Дизайнер візуальних комунікацій працює над інтерпретацією, 
організацією та візуальною презентацією повідомлень. Робота дизайнера 
зосереджена на ефективності й доречності,  красі та економії витрат на 
повідомлення. Таким чином, робота дизайнера, крім художнього проектування 
комунікаційних систем, пов’язана з їх  плануванням та структуруванням, 
виробництвом і оцінкою 38.  
  
23 
 
2.2. Формотворення акцидентного шрифту  
Формоутворення шрифту – процес, під час якого дизайнер-графік приймає 
велику кількість рішень щодо використання деталей, конструкції, контрастності. 
Ці рішення залежать від досвіду, переваг, окреслених завдань. В акцидентному 
шрифті використовуються авторські концепції втілення задуму, що сприяють 
доступному розумінню форми букв.  
2.2.1. П р о ц е с  ф о р м о у т в о р е н н я  а к ц и д е н т н о г о  ш р и ф т у . 
Процес формоутворення акцидентного шрифту, представлений на схемі 
(Додаток Б, рис. Б1) [3], передбачає наступний алгоритм: 
• ідея; 
• пошук об’єкта-аналога та вивчення його якостей; 
• формування графічного образу (графічна обробка реального 
зображення, стилізація); 
• адаптація зображення до графеми літери; 
• остаточне оформлення літер абетки.  
Наявність ідеї спонукає дизайнера до пошуків аналогів і формування 
графічного образу. В акцидентному шрифті образ може виявлятися як 
посередньо так і через певні асоціації, пов'язані з мисленням людини, що й 
визначає його оригінальність. Можна, в першу чергу, “побачити” образ, потім 
“пізнати” літеру, або спочатку “побачити” літеру, втілити в ній художній образ 
[39].  
Інструменти стилізації використовуються для налаштування зображення, 
аналогічного графіку літери. Це досягається шляхом узагальнення аналога 
випадкового шрифту шляхом пошуку зображення, найбільш зрозумілого 
глядачу. Узагальнення замінює реальний, знайомий образ новим, який 
підкреслює характерні деталі для додання аналогу більшої виразності. 
Поєднуючи особисті образи та принципи формування, випадковий шрифт стає 
оригінальним, і в цьому його суть. 
У довільному шрифті в шрифтових композиціях використовується 
оптичний ефект – контрформа, коли форма сприймається зором через логічне 
24 
 
«завершення», тобто людина «розпізнала» букву чи слово та логічно доповнила 
елементи, які були відсутні, відтворюючи таким чином ціле зображення. У 
випадковому шрифті є фігури, які «прагнуть» до максимальної простоти. Курс 
простий, коли складається з невеликої кількості характерних структурних ознак. 
Наприклад, ширина основної лінії літери може зробити шрифт важким і 
«суцільним» або «світлим» і «повітряним». Підкреслюючи горизонтальні або 
вертикальні елементи, можна створити враження перебільшення, 
прямолінійності, спритності або приниження, пригніченості, рухливості [36]. 
2.2.2. О р и г і н а л ь н і с т ь  а к ц и д е н т н о г о  ш р и ф т у .  Кожна літера, 
маючи свою унікальну форму, унікальне емоційне забарвлення, стає 
красномовною і чуттєвою у тих випадках, коли елементи її створення асоціюють 
з відомими образами або засобами їх художньої виразності. Джерелом таких 
відомих і пізнаваних образів можуть бути  архітектурні споруди, архітектурні 
пам’ятки України, зокрема – архітектурні пам’ятки нашого рідного міста 
Черкаси.  
Дослідивши декілька відомих архітектурних пам’яток м. Черкаси: Палац 
одруження (Будинок Щербини), будинок редакції газети «Черкаський край», 
будинок Верлінського (по вул. О. Дашкевича), а також непримітні, але досить 
цікаві архітектурні споруди будинків за адресою: бульвар Шевченка, 239 і 273, 
тощо, було запропоновано авторське бачення літер акцидентного шрифту 
української абетки.  
Художньо-образна виразність однієї з літер розробленого акцидентного 
шрифту – літери «М», складові формотворення, якої, а також її акциденцію була 
підмічена в аналізі – ліпнина фасаду місцевої Черкаської архітектурної перлини 
- Палацу одруження (РАГС), відомого також як будинок Щербини (рис. 2.1, рис. 
2.2). Історія споруди, побудованої місцевим підприємцем Афанасієм 
(Андріаном) Щербиною як родова садиба, сягає 1892 року. Зважаючи на 
вишукане поєднання архітектурних деталей у їх еклектичному сплетінні, існує 
думка фахівців, що архітектором будинку був славнозвісний Владислав 
25 
 
Городецький. Статки пана Щербини дозволяли запросити відомого архітектора, 
але це – версія, не підтверджена документально [37].   
    
  
  
Рис. 1. Ліпнина фасаду Палацу Рис. 2. Ескізна візуалізація  
одруження, м. Черкаси  літери «М» 
 
Наступний крок - фото-пошук каркасного першоджерела літери, а потім – 
тривалий ескізний пошук пропорцій та її стилістики (рис. 2). Креативність 
створення каркасу літери узагальнювала ліпнину будівлі як багато перевернутих 
літер «М», акциденція (виділення) полягали в авторській графіці та кольоровій 
інтерпретації (рис. 3). Естетику літери обумовлює не тільки її унікальна форма, 
а й емоційне забарвлення – синьо-зелений, який підтінює діаметрально 
протилежний йому за колірним колом І. Іттена – червоно-помаранчевий, 
врівноважують один одного.  
 
Рис. 3. Проєкт літери «М» акцидентного шрифту. Оригінальність 
створеної літери беззаперечна. 
26 
 
2.2.3. О б р а з н і с т ь  і  е с т е т и к а  а к ц и д е н т н о г о  ш р и ф т у .  
Гармонізація акцидентного шрифту досягається за допомогою пропорцій, ритму, 
текстури й контрасту. Пропорції в процесі формоутворення акцидентного 
шрифту обумовлюють основні його розмірності. Ритм в акцидентному шрифті 
підкреслює його образно-асоціативну виразність.  
Серед декоративних шрифтів, до яких відносяться орнаментальні шрифти 
(Додаток Б, рис Б2) [38], каліграфічні шрифти (Додаток Б, рис Б3), об'ємно-
просторові  (Додаток Б, рис Б4, Б5) [38,39], й асоціативні (Додаток Б, рис Б5) 
[41]. Для орнаментальних шрифтів характерна стилізація (Додаток Б, рис Б6) 
[42], де вона перетворює об'єкт зображення в мотив візерунка.  
Текстура акцидентного шрифту використовується для досягнення певних 
візуальних ефектів: глибини, обсягу, фактури, асоціативності та емоційності. 
Одним із найвиразніших способів формоутворення акцидентного шрифту є 
контраст, який проявляється у різному використанні ліній, плям, кольорів, 
поєднанні різних форм (Додаток Б, рис Б7) [43]. 
Букви акцидентного алфавіту можна конструювати, видозмінювати 
відповідно до творчого задуму (Додаток Б, рис Б8) [44], при цьому засобом для 
його реалізації є пошук аналога, вивчення його властивостей, на основі чого 
відбувається формування проектного образу.  
Виявлено, що кожна літера у випадковому шрифті може існувати окремо 
як самостійний графічний символ, що є найбільш універсальним предметом для 
графіки, з якого розвивається основа виразної мови графічного дизайну. За своїм 
значенням формоутворення знаку можна порівняти з розробкою шрифту. В 
акцидентному шрифті конкретне зображення стає знаком і носієм ідей за 
допомогою зорової форми зображення понять. Таким чином, на рівні окремого 
акцидентного слова його формоутворення в сучасній типографіці поєднується зі 
знакоутворенням, образним знакоутворенням.  
Яскравим прикладом образно-асоціативної виразності акцидентного 
шрифту є рекламний плакат до часникової олії, де графеми наповнені завитками, 
перекидами, значками, наконечниками і хвостами стріл. Усі вони були створені 
27 
 
за допомогою одного пензлика і мають однаковий розмір, як і літери часникової 
олії, що забезпечує їх гармонійне спийняття (Додаток Б, рис Б11) [46]. 
Щодо української графіки В. Косіва, то звинувачувальний сценарій, який 
схильний відкидати інтерес до національної культури та «етнічності». Залежно 
від типу письма необхідно дивитися на позицію універсаліста, яка є 
найважливішою частиною письма. Очевидно, довільний шрифт передує 
національному колориту, гумористичній конструкції, передумові твору. [47, 48]. 
 
2.3. Психологічний вплив й емоційне забарвлення акциденції 
 
На емоційний стан людини впливає безпосередньо ідея акцидентного 
шрифту, образ, втілений у букві за допомогою графічних засобів. Візуальний ряд 
зразків акцидентних шрифтів з їх геометричними, пластичними, кольоро-
фактурними характеристиками є особливим джерелом емоційного впливу. 
Характеристики візуального ряду в поєднанні з організацією перцептивних 
відносин формують цілісні візуальні образи, забарвлені безліччю значень і 
відтінків емоцій, «розчинених» у конкретності образу  [49].  
2.3.1. М е х а н і з м  т в о р ч о с т і  д и з а й н е р а  –  г р а ф і к а  
( ш р и ф т о в и к а ) .  Наслідком інтенсивної та системної роботи особистості в 
правильному напрямку є активний розвиток в особистості механізму творчості, 
інтуїції. Механізм інтуїції полягає в тому, щоб відразу об’єднати різні 
властивості явищ в єдиний складний орієнтир – думку, образ, творчий порив. 
Інтуїція пов’язана зі здатністю індивіда екстраполювати, переносити наявні у 
нього знання в нові ситуації, тобто механізм інтуїції пов’язаний із пластичністю 
його інтелекту. [50].  
Механізм роботи, або вживання слів, механізм запобігання дискомфорту 
(задача, проблема). Задача, що вирішується в дослідженні, полягає в 
привернення уваги світової громадськості до культурної спадщини українського 
етносу, а створення гармоній (відкриттів, винаходів, художніх образів) – у 
розробці акцидентного шрифту на основі історичних пам’яток м. Черкаси. Цирк. 
28 
 
Механізм творчості графічного дизайнера (друкарської машинки) запрацює 
лише після того, як внутрішній стан особистості буде приведено в гармонію: 
розуміння, емоції, уява, психомоторика будуть розвинені пропорційно та 
забезпечені відповідною енергією [50, стор. 48].    
Кожна створена дизайнером літера – це процес розв’язання задачі, стан 
натхнення, спалах енергетичного потенціалу. Цей спалах розриває межу 
невідомого, відокремлює його частину і перетворює на відоме. Творчість – 
незабутні миттєвості життя, нове знання, що стає джерелом прибуткової енергії 
і тому дизайнер практично не втомлюється.  
2.3.2. Е м о ц і й н а  е к с п р е с і я  а к ц и д е н т н и х  ш р и ф т і в .  Відомо, що 
будь-який шрифт викликає певні емоції. Розглядаючи види набірних шрифтів, А. 
Капр зазначає [26], що «гротеск здається «конструктивним» і «холодним», проте 
акцидентний тип гротеску виглядає природнішим і менш раціональнішим, 
футура – «більш інтелектуальною» і «більш витонченою». Класичні антикви 
вважаються «суворими і різкими», гарамон (назва сімейства гарнітур, 
заснованих на малюнках  французьких типографів XV століття Клода Гарамона 
і Жана Жаннона) .відрізняється «елегантністю» і «легкістю», що перетворюється 
в курсиві на «веселу грацію». Не лише класичні шрифти здатні викликати емоції, 
в цьому плані акцидентний шрифт відрізняється великими можливостями і 
засобами дії на емоційний стан людини. Емоційна експресія виконує важливі 
комунікативні функції, емоційні переживання впливають на сприйняття, 
мислення, поведінку. Емоції лежать в основі соціальних зв’язків і є 
інтегральними складовими темпераменту і особистості [5, 51]. 
Умовність, як творчий прийом, дозволяє підкреслити, виділити 
властивості явищ. Умовність спостерігається у випадкових шрифтах, створених 
на основі флори та фауни, коли стилізація дозволяє одночасно «розпізнати» 
букву і усвідомити, що вона створена, наприклад, з гілок дерев. Цінність - це 
узагальнена ідеальна модель об'єкта у свідомості суб'єкта, яка фіксує істотні 
властивості об'єкта, що визначаються через спільну суспільну діяльність. [52]. 
29 
 
З емоційністю акцидентного шрифту пов’язана і структура літер. 
Розпізнавання букви в акцидентному шрифті є необхідною, але не 
першочерговою умовою. У акцидентному шрифті важливим є пізнавання букви, 
створеної на основі будь-яких образів, мотивів, та яка, проте, зберігає свою 
основу – графему.  
 
Висновки до другого розділу 
1. Процес створення акцидентних шрифтів фахівцем, дизайнером – 
графіком пов'язаний з творчими задатками особистості, набутими знаннями і 
вмінням  оперувати віртуальною реальністю. 
2. Естетика акцидентного шрифту пов’язана з умінням дизайнера 
конструювати образ, здатний передати комплекс настроїв і відчуттів, навіть 
окремо від значень слів. Вищезазначене обґрунтовує широке застосування 
акцидентного шрифту в рекламі.    
3. Процес формоутворення акцидентного шрифту пов'язаний з пошуком 
графічного образу через певні асоціації, пов'язані з мисленням людини, що і 
визначає його оригінальність. Адаптація зображення - аналога до графеми літери 
здійснюється засобами стилізації.   
4. Формотворення акцидентного шрифту вимагає врахування оптичних 
ефектів. Виділяючи горизонтальні або вертикальні елементи, можна досягнути 
враження перебільшеності, прямоти, стрімкості або приниженості, 
пригніченості, рухливості.  
5. Акцидентний шрифт сприймається як поєднання емоцій і смислу. , що 
виникає в свідомості глядача при спогляданні форми шрифту. Певна емоція або 
образ, закладений у літері чи слові автором, здатні викликати аналогічні емоції 
чи асоціації у глядача і мають здатність триматися у пам’яті деякий нетривалий 
час.  
6. Встановлено, що шрифт є одним із носієм тенденції відродження 
інтересу до національної культури, її модернізація до сучасного світу. 
30 
 
РОЗДІЛ ІІІ. УКРАЇНСЬКА АБЕТКА ЗА МОТИВАМИ АРХІТЕКТУРНИХ 
 ПАМ’ЯТОК МІСТА ЧЕРКАСИ 
 
Маючи за мету звернути увагу громадськості на унікальну архітектуру 
рідного міста, її збереження, необхідність реставрації було вибрано і 
досліджено одинадцять будівель, відомих у Черкасах за елементами 
культурного та історичного значення, які стали джерелом творчості автора 
щодо створення графем акцидентного шрифту.  
 
3.1. Концепція авторського акцидентного шрифту 
Формоутворення графем літер акцидентного шрифту – процес, під час 
якого ішов пошук аналогії форми літери з елементами фасадного декору 
архітектурних пам’яток: колонад, сандриків, портиків, пілонів, барельєфів, 
розташуванням вікон тощо 53. В кожній літері використовувалися авторські 
концепції втілення задуму, що узагальнюють доступне розуміння її форми. 
Структура літер пов’язана з емоційністю акцидентного шрифту і, якщо 
розпізнавання букви, її графеми в акцидентному шрифті є необхідністю, то не 
менш важливим є пізнавання образу, мотив, за яким створена літера.   
3.1.1. П е р е л і к  б у д і в е л ь ,  а р х і т е к т у р н і  е л е м е н т и  ф а с а д і в  
я к и х  в и к о р и с т а н і  в  е с к і з а х  г р а ф е м  л і т е р .  Історія забудівля нашого 
міста дуже давня. Історики знайшли документ 1552 року «Опис Черкаського 
замку», де описані основні будівлі того часу. Черкаси в давнину були 
обгороджені дубовим частоколом. Більшість міських будинків стояла вище від 
укріплень. В центрі стояв будинок міського старости, церква, казарми, стайні 
та пороховий льох. Для захисту від ворогів на місці сучасного Будинку 
природи, біля Мисливського узвозу було збудовано фортецю. Згодом, в центрі 
міста був зведений ще один замок – на місці сучасного Пагорба Слави 54.  
Перша мурована будівля у місті була побудована наприкінці XVIII на місці 
сучасного скверу Хмельницького, який пізніше став урядовим центром 55. 
Тобто архітектурна забудова нашого міста має давні коріння. 
31 
 
Авторські фото елементів будівель, архітектурні елементи яких 
асоціативно нагадують графеми літер української абетки,  наведені в таблиці. 
Таблиця. Історична довідка будівель, архітектурні елементи яких стали 
джерелом творчості.  
Будівля, адреса Історична довідка 
  
«Блакитний палац» - раніше готель 
«Слов’янський», побудований за 
проектом архітектора В. Городецького в 
кінці ХІХ століття на замовлення 
підприємця Скорини, відомої, на той час, 
особи в  торгівлі. Стиль будівлі - 
еклектика, де поєднані класицизм, 
модерн та деякі елементи готики. На 
даний момент проходить реконструкція 
будівлі 56.    
 
 
Рис. 3.1 «Блакитний палац» 
Місце розташування: перехрестя  
вул. Хрещатик -  О. 
Дашкевича. 
32 
 
  
«Будинок Белахова» - збудований на 
кошти купця Белахова в стилі пізнього 
модерну, наприкінці ХІХ століття. 
Станом на 1880-ті - один з найкрасивіших 
будинків Черкас. Перший поверх Белахов 
використовував як мануфактурний 
магазин, другий – належав  родині 
Белахових. 56.    
 
 
Рис. 3.2. Будинок Белахова 
Місце розташування:  
вул. Хрещатик, 219  
  
Будинок Верлінського (архітектор 
невідомий) - збудований на кошти купця  
Н. Верлінського на початку ХХ століття 
57. Спершу, це був готель «Древня 
Русь». У часи радянської влади тут 
знаходилась училище, молодіжний клуб, 
профспілкові організації, правоохоронні 
органи 58.  
 
 
Рис. 3.3. «Будинок Верлінського» 
Місце розташування:  
вул. Дашкевича, 61  
 
33 
 
  
Будинок Лисака-Гаркавенка зведений в  
90-х роках ХІХ століття на кошти двох 
черкаських підприємців Ф. І. Лисаком та 
М. Ф. Гаркавенком. До 1917 року 
будинок приносив власникам непогані 
 прибутки, тому його інколи називали  
 «Прибутковий будинок». В 1920-1930-их 
роках у будинку розміщувались 
навчальні кімнати піхотної школи. Тоді ж 
будівля була добудована, корпус 
простягся в бік Дніпра. Нині, будинок є 
другим корпусом Черкаської музичної 
 школи №1 ім. М. В. Лисенка [60]. 
Рис. 3.4. «Будинок Лисака-
Гаркавенка». Місце 
розташування: вулиця Б. 
Вишневецького, 33 
 
  
Будинок Куперштейна, будинок з 
грифонами – двоповерхова будівля, 
збудована у 1890-ті роки ХХ століття на 
кошти лохвицького підприємця 
Куперштейна. Будинок прикрашають 
круглі розетки та геометричні оздоби 
навколо вікон, уздовж стелі та 
фундаменту. Особливу знаково-
оберегову функцію мали парні грифони 
 
Рис. 3.5. «Будинок Куперштейна» на фасаді будинку 59. 
Місце розташування:  
вул. Гагаріна, 62   
34 
 
  
Будинок лісничого збудований в 1870-х 
роках за проектом вітчизняного 
архітектора А. Руската. Будинок належав 
черкаському лісничому, ім’я якого 
невідоме. Після жовтневої революції тут 
перебувала міліція та органи 
самоврядування, а також  бібліотека,   
після війни – дитячий садок та будинок 
піонерів. На початку 70-х років і до тепер  
 
тут оселився дитячий ляльковий театр 
Рис. 3.6. «Будинок лісничого». 
Місце розташування: на розі [61].  
Хрещатику і Небесної сотні. 
  
  
Будинок братів Тиверовських  
побудований в стилі модерн у 1912 
році.(архітектор невідомий). 
Триповерховий цегляний будинок, на 
фасаді якого виділяється декоративна 
тега, що опускається над вікнами 
третього поверху і нагадує українські 
рушники. В часи радянської влади тут 
розміщувалась поліклініка, згодом різні 
державні установи. Пізніше – 
 
Рис. 3.7. «Будинок «Черкасирембуд». Нині приміщення 
Тиверовських».  Місце орендуються під магазини та офіси [62].  
розташування по вулиці 
Хрещатик, 225 
 
35 
 
  
Будинок Щербини – одна з 
найприкметніших будівель старих 
Черкас, зведена в 1892 році в стилі 
неоренесансну на кошти місцевого 
підприємця Афанасія Щербини як 
родова садиба. Зважаючи на вишукане 
поєднання архітектурних деталей у їх 
еклектичному сплетінні, існує думка 
фахівців, що архітектором будинку 
був славнозвісний Владислав 
 
Рис. 3.8. «Будинок Щербини». Городецький. З 1919 року тут 
Місце розташування: вулиця розміщувались різні органи, був і 
Небесної сотні, 3 
Палац піонерів. З 1970 року діє 
міський палац одружень [64].  
  
Єврейська гімназія Городецького - 
будівля,  збудована архітектором 
Владиславом Городецьким в 1910 році 
для єврейської гімназії, пізніше готель. З 
приходом радянської влади гімназія була 
закрита, будівля використовувалась 
державними та партійними установами. 
У 1988 році будинок перейшов до 
Черкаської художньої школи ім. Данила 
 
Нарбута, яка діє і дотепер [65]. 
Рис. 3.9. «Єврейська гімназія 
Городецького». Місце  
розташування: вул. Хрещатик, 
214  
36 
 
  
Будівля громадського банку зведена в 
1914 році за проектом В. Городецького на 
честь 50-річної діяльності установи на 
черкаському ринку фінансових послуг. 
Цифри 1864-1914, що виліплені на стіні, 
свідчать про початок роботи банку і рік 
будівництва, а латинська «L» є 
позначенням ювілейної дати будинку. З  
60-х років будівля стала одним з 
 культурних осередків Черкас. Саме тут 
Рис. 3.10. «Будівля громадського працював Василь Симоненко. Сьогодні, 
банку». Місце розташування:  
на розі вулиці Смілянської та тут розташована редакція газети «Вечірні 
Хрещатик 
 Черкаси» [66]. 
  
«Музичний коледж ім. С. С. Гулака-
Артемовського має дві будови. Задня 
частина – пам’ятка архітектури, 
побудована за проектом архітектора  В. 
Городецького у 90-х роках XX століття і 
сучасна прибудова. Побудована споруда 
була для міністерської чоловічої гімназії. 
В 1918 році тут була загальноосвітня 
 школа №1, в 1968 році – музикальне 
Рис. 3.11. «Музичний коледж ім.       
С. С. Гулака-Артемовського».  училище [68]. 
Місце розташування:  
  
 вулиця Байди Вишневецького, 6 
 
Зазначені в таблиці споруди, їх фасадні елементи стали джерелом творчості 
для формотворення графем літер абетки, оформлення листівок.  
37 
 
3.1.2. Е с к і з н і  п о ш у к и  г р а ф е м  л і т е р  а б е т к и .   
Пошук аналогів та вибір прототипів здійснювався з літературних та 
Інтернет джерел за трьома напрямками: «архітектурний шрифт», «шрифт», 
«архітектура», «леттерінг», «фотографія», «об’ємний шрифт». За технікою 
виконанням, характером шрифту викликали інтерес наступні аналоги: 
образно-знаковий шрифт дизайнера Johannа Lucchini (Додаток В, рис В1 [69], 
розворот з літерами, що мають архітектурні елементи: книга «Франко від А до 
Я», видавництво ВСЛ (Додаток Б, рис В2) [70].  
За прототип обрано об’ємно-просторовий шрифт: 36 Days of Type vol. IV. 
Автор Andrei Nicolescu (Додаток В, рис В3) [71], здатний яскраво 
підкреслювати статичність, фактуру, масивність, відчуття. Головні риси літер 
мають такий ряд асоціацій як: стійкість, фактурність, пізнаваність, 
декоративність, естетичне відчуття архітектури минулого сторіччя. Важливо 
було підкреслити в процесі розробки акцент того, що, літери мають суто 
архітектурний напрям. Це виразилось в ескізному пошуку графем літер (Рис. 
3.12).  
  
Рис. 3.12. Ескізний пошук графем літер «А» і «Ж» 
 
Авторське бачення графем складається з простих геометричних форм, в 
основі яких окремі деталі та елементи фасаду стін будівель, наведених на рис. 
3.1-3.11. Робота над ескізами літер нагадувала  начерки і креслення   
архітектора під час його  роботи над проєктом (Рис. 3.13.) 
 
38 
 
  
 
 
 
 
Рис. 3.13. Ескізний пошук графем літер 
 
3.1.3. К о н ц е п т у а л ь н е  в и р і ш е н н я  г р а ф е м  з а  д ж е р е л о м  
т в о р ч о с т і .  Згідно наведених на рис. 3.1. – 3.11 архітектурних пам’яток, 
власноруч за фотографованих фасадних елементів на них були визначені 
основні штрихи та з’єднувальні елементи літер.  
Першим етапом концептуального вирішення графем літер було 
вимальовування векторного варіанту літери шляхом застосування 
професійного графічного редактора для створення та редагування векторної 
графіки Adobe Illustrator (рис. 3.14), що значно полегшало подальшу обробку 
растрових зображень в графічному редакторі Adobe Photoshop (рис. 3.15). 
 
 
Рис. 3.14. Векторна версія вимальованої літери «Д» 
Наведений на рис. 3.14 графічний об’єкт було перенесено у графічну 
програму, оброблювався шляхом накладання фото, корекцією та редакцією 
39 
 
текстурними кісточками. Нижче, наведені етапи формоутворення літери «Д». 
(рис. 3.15-3.18). 
 
 
Рис. 3.15. Проекція літери «Д» на фото елементу  
будівлі – джерела творчості. 
 
 
Рис. 3.16. Співставленні частини літери «Д». 
  
40 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис. 3.17. Готова літера «Д» з накладеною фактурою  
та відредагованим кольором. 
  
41 
 
Послідовність етапів побудови літер згідно джерела творчості  «Є» 
наведені на рис. 3.18 – 3.25.  
 
 
Рис. 3.18. Проекція літери на фото елементу будівлі 
 
Рис. 3.19. Вирізаний елемент літери і співставлення з елементом будівлі. 
 
Рис. 3.20. Готова літера «Є». 
42 
 
  
 
  
 
 
Рис. 3.21. Етапи формотворення літери «Г»  
   
  
Рис. 3.22. Готова літера «Г»  
43 
 
 
Рис. 3.23. Літера «О» на останньому етапі – обробка фактурою. 
 
Рис. 3.24. Закінчена літера «О». 
44 
 
3.2. Основні константи шрифту 
Головні вимоги до шрифтів - зручність читання та ритмічний лад. Зручність 
читання визначена в підручнику Куленка М. Я. «Основи графічного дизайну» 
[1]: «Чіткість (колір фону – колір шрифту, тональність, ясність (виправдана 
простота графіки літер, індивідуальність графем, графема – графічне 
зображення фонеми (звукової характеристики літери) завдяки якій візуально 
відрізняється одна літера від іншої, співвідношення товщини головного 
штриха (кегля) та внутрішнього літерного пробілу, а також характеру засічок 
(серифів), нахил, оптимальність міжлітерних пробілів (розрядка, потіснення 
літер у рядку), пропорційність відношення ширини літери до висоти, 
контрастність головних та допоміжних штрихів, розмір шрифту (формат, 
розмір відбивок, полів, смуг та ін.)» [1, стор. 259]. 
3.2.1. Р о б о т а  н а д  к о л ь о р о в и м  в и р і ш е н н я м .  Як було зазначено 
вище, планувалося зробити акцент на суто архітектурне спрямування форми 
літер. Під час їх розробки суттєво бракувало відчуття чогось важкого на дотик 
- фактурного. Методом спроб та помилок, багато чисельних експериментів був 
знайдений засіб вираження цього відчуття. Необхідного результату було 
досягнуто шляхом застосування у програмі Adobe Photoshop фактурних 
аерозольних кистей різної величини та фактури (Рис. 3.25). 
  
 
 
 
Рис. 3.25. Фактурність і важкість літери «А» і «Б».   
Застосовані кольори: складний бардовий і синій обумовлені кольорами 
гербу міста Черкаси. Хоча концептуально кольори підібрані логічно, але з 
45 
 
естетичної точки зору архітектурного відчуття будівлі не було. Літери 
виглядали, на мій погляд, в стилі модерн, як декор, взятий з будівель і 
трансформований на тло. Пошуки кольору продовжились, при цьому мінялася 
і форма. Інтуїція підказувала, що потрібно рухатися в сторону жовтого, 
точніше – холодної вохри, кольору піску, який зустрічається в архітектурі, 
кольору цегли, стіни. 
3.2.2. Ф о р м о т в о р е н н я  а в т о р с ь к о ї  п р о п о з и ц і ї  ш р и ф т у .  
Враховуючи вищенаведені вимоги до шрифтів, за основу формоутворення 
шрифту було взято прямокутник, в який може бути вписаний будь-який знак 
алфавіту даного розміру з урахуванням верхнього і нижнього просвіту. Для 
забезпечення архітектурних властивостей шрифту, пов’язаних із асоціаціями: 
монументальність, громадськість, масивність, статичність, фактурність, було 
обрано контрастне співвідношення основного штриху до з’єднувального. 
Тобто, товщина основного штриху має бути вдвічі більшої ніж товщина 
з’єднувального штриху (рис. 3.26). Для забезпечення монументальності і 
підкреслення українського характеру абетки застосувалися засіки. За основу 
такої методології формування шрифту бралися роботи відомих графіків – 
шрифтовиків, зокрема, славнозвісну  абетку Георгій Нарбута. 
 
Рис. 3.26. Основний штрих з засіками, з’єднувальні елементи. 
Наступною, не менш важливою частиною, шрифту є елементи, здатні 
доповнювати форму літери: округлі, округлено-з’єднувально та загострено-
з’єднувальні (рис. 3.27). 
46 
 
 
 
Рис. 3.27. Загострені та заокруглені елементи літер. 
 
Під час детальної роботи над літерами, було виявлено наступне: всі 
вище наведені елементи є мобільними, подібно конструктору. На основі 
елементу однієї літери, постали інші. Наприклад, група з літерою «А» 
надала мотив для формування гарнітур літер: «Д», «М», «Н» та «У» (рис. 
3.28, рис. 3.29).  
 
 
Рис. 3.28. Жовтою лінією окреслено елемент, що дав похідні букви. 
47 
 
 
Рис. 3.29. Літера «У» з напівкруглим елементом та засічками. 
 
Саме за таким принципом формоутворення літер абетку було поділено на 
декілька груп. Наступна група - це похідні букви «Е» - «Є», «С», «О», «Ю» - 
літери  з окргулими елементами (рис. 3.30.). 
 
 
Рис. 3.30. Група літер з округлими елементами. 
 
Наступна група є найбільшою, так як має подібну графему. А саме: «Б», «В», 
«К», «З», «Ж», «Ч», «ь», «Ф», «Я», «Л», «Р» та «Х» (рис. 3.31.). Один і той 
самий шрифтовий елемент тим чи іншим чином девормуєтьсья під 
впізнаваність і класичну графему тої чи іншої літери, не втрачаючи своєї 
основної конструкції, тим самим підкреслюючи особливість літери. 
 
48 
 
   
 
 
    
 
 
 
 
Рис. 3.31. Подібність графем літер «З», «К», «Я», «Х», «Ф»  
 
49 
 
Наступна група складається з літер, більшість яких складється з 
вертикальних шрифтів й доповнюючих елементів, а саме «Г», «Г», «И», «І», 
«Ї», «Й», «П», «Т» (рис. 3.32). 
 
 
 
 
 
Рис. 3.32. Група літер з вертикальними штрихами:  «І», «Ї», «И», «Й». 
50 
 
Остання група зі схожими графенами, до якої входять «Ц», «Ш» та «Щ», 
містить не тільки вертикальні штрихи, але й схожі засіки (рис. 3.33.). 
 
. 
 
 
 
 
Рис. 3.33. Група літер із схожими засіками 
51 
 
Висновки до третього розділу 
1. За авторськими фото здійснено історичний аналіз будівель, 
архітектурні елементи яких стали джерелом творчості автора і асоціативно 
нагадують графеми літер української абетки. 
2. Шляхом ескізування літер, робота з аналогами, власноруч за 
фотографованих фасадних елементів архітектурних пам’яток були 
визначені основні штрихи та з’єднувальні елементи літер. В кожній літері 
використовувалися авторські концепції втілення задуму, що узагальнюють 
доступне розуміння її форми.  
3. Поетапно розглянуті технологічні і концептуальні мотиви 
векторного і растрового варіантів вирішення графем літер, структура яких 
пов’язана з емоційністю образно-знакового, об’ємно-просторового 
акцидентного шрифту: статичність, фактурність, масивність, естетичне 
відчуття архітектури минулого сторіччя. 
4. Для забезпечення архітектурних властивостей шрифту, 
монументальності і підкреслення українського характеру абетки було 
обрано контрастне співвідношення основного штриху до з’єднувального: 
товщина основного штриху має бути вдвічі більшої ніж товщина 
з’єднувального штриху а також - застосування засічок.  
5. Складено алгоритм розробки шрифту за його основними 
елементами: основні штрихи, з’єднувальні штрихи, засіки, об’єднуючі 
елементи. Складання їх, вимальовування у графічних програмах, 
поєднання з фото та обробка фактурами дає кінцевий результат – 
акцидентний шрифт CHERKASSY TYPE.  
  
52 
 
РОЗДІЛ IV. ЗАСТОСУВАННЯ АКЦИДЕНТНОГО  
ШРИФТУ CHERKASSY TYPE 
 
Здатність літер розробленого шрифту асоціювати з елементами 
архітектурних пам’яток міста Черкаси використана в листівках, 
розроблених для поширення інформації про соціально-культурну та 
історичну значимість українського етносу нашого міста, нашої країни. 
 
4.1. Листівка як інформативний елемент 
Енциклопедія сучасної України трактує листівку як паперове 
образотворче видання визначеного формату та кількості сторінок, один бік 
якого є малюнком чи фотографією, а інший може бути використаний для 
письма, містити текст: привітальний, віршований чи з певним описом [72]. 
Ілюстровані листівки поділяються на художні (репродукційні та 
оригінальні) та документальні.  
4.1.1. Х у д о ж н і  ф о т о л и с т і в к и  а в т о р с ь к о ї  п р о п о з и ц і ї .  
Для пошуку аналогів листівки були задіяні такі ключові слова: «листівка», 
«інтерактивна листівка», «калька», «естетична листівка», «листівка з 
кальки», «калька папір». Відібрано відповідні аналоги (Додаток В, рис В4 
[73], рис В5 [74]).  
Листівка має бути максимально проста та інформативна. Одночасно, 
листівка б мала доповнювати естетику літери, представленої архітектурної 
будівлі та викликати бажання у глядача неодмінно придбати листівку. 
Листівка матиме квадратний формат розміром 150×150 мм. Для листівок 
послугували власноруч відтворені фото та мапа (рис. 4.1).   
 Фото редагувалось наступним чином: під відібраний, зручний та доступний 
квадратний формат, накладалось фото, та, керуючись відчуттям 
фотографіки, композиції, обиралась певна ділянка фотографії, яка згодом 
підлягала кадруванню. Наступний, завершальний етап полягав у 
53 
 
накладанні на фото фільтру «сепія» з метою надати фотографії вінтажності, 
старовини. 
 
 
 
Рис. 4.1. Листівка (лицева і обернена сторона).  
Фото елементу будинку Белахова і мапа місця розміщення. 
 
Листівка вкладається в карман з напівпрозорого матеріалу – кальку, 
розгортка якого наведена на рис. 4.2. Літера «Б», розробленого 
акцидентного шрифту, розміщена на кальці, накладається на будівлю – 
джерело творчості.  
 
Рис. 4.2. Розгортка карману з кальки. 
54 
 
Листівка матиме двосторонній друк. Лицьова сторона – будівля, 
обернена –  карта частини міста, на якій помічено на якій вулиці 
розташована будівля. Калька застосовується з метою підкреслити естетику 
літери та архітектури, а саме: напівпрозорий матеріал кальки дозволяє за 
рахунок своєї прозорості та фактурності накладатися на зображення, 
створюючи таким чином момент інтерактивності [73, 74]. Карман 
інформативний з двох сторін: на лицьовій стороні зображена літера з абетки 
авторського акцидентного шрифту, на звороті – значок місця знаходження 
локації. Отже, вкладаючи листівку у карман, маємо комбіновану листівку 
путівник, де іззаду представленого макету позначено значком місце 
розташування архітектурної пам’ятки. 
За прототип вищерозглянутої пропозиції було обрано два варіанти 
упаковки листівки (Додаток В, рис В6 [75], рис В7 [76]), розглянутий вище 
концепт вкладення листівки в напівпрозору кальку (Рис. 4.2), другий - 
упаковка карману в чохол.   
4.1.2. Д и з а й н  у п а к о в к и  к о м б і н о в а н о ї  л и с т і в к и .  Як було 
зазначено вище, інформаційна листівка за своєю суттю передбачає 
місткість, компактність, що обумовлює наявність упаковки. Як відомо, 
упаковка потрібна для зберігання листівок, повинна містити елементи 
реклами та сувенірної реклами. Оскільки концепція шрифту складається з 
архітектури будинку, виникла ідея створити таку упаковка, яка б 
нагадувала за конструкцією органайзер, де упаковка –  будинок, а листівки 
в ньому – жителів. З розглянутих аналогів (Додаток В, рис В8 [77], рис В9 
[78]) обрано прототип: (Додаток В, рис В10 [79]), основні елементи 
конструкції якого лягли в основу начерків майбутньої упаковки (рис. 4.3). 
Головне питання упаковки листівок – ергономіка користування: 
візуальність, зручність витягати і повернути назад без ушкоджень тощо. 
Дослідивши ці питання, було вирішено підготувати упаковку, внутрішня 
частина якої повинна бути у вигляді сходинки із визначеними місцями, але 
при швидкому виборі або огляді листівок, вставляти їх в середину упаковки 
55 
 
одна за одною на сходинки виявилося не зручним. Ескізні пошуки 
конструкції продовжилися далі (рис. 4.4).  
  
 
Рис. 4.3. Начерки та записи розробки упаковки  
 
Концепт наступнного рішення полягав в розміщенні в упаковці 
кожної листовки в окремому прорізі. Простір між прорізями забезпечує 
зручність швидкого перегляду (рис. 4.4).  
 
Рис. 4.4. Ескізовий пошук ергономічного вирішення упаковки. 
56 
 
Такі зміни передбаачили збільшення ширини упаковки на 1 см. 
Розгортки упаковки з поясненнями та розмірами наведена на рис. 4.5.    
 
 
 
Рис. 4.5 Розгортка упаковки. 
57 
 
Згідно прототипу (Додаток В, рис. В11) [80] було розроблено кришку 
упаковки, а саме: кришка упаковки, яка слугувала і ніжкою, матиме 
невелику трапецієподібну форму і виконує функцію застібки, що 
вставляється у проріз на зовнішній стороні.  
Розроблені листівки актуальні до День міста Черкаси, що щорічно 
святкується 18-19 вересня. На наш погляд листівки користуватимуться 
попитом як сувенірна продукція серед туристів, місцевих майстер класів, 
фестивалів, тощо, що так привертають увагу містян. Адже зміст листівки 
направлений на знайомство з містом, а шрифт несе в собі не тільки 
інформативну частину (перша літера назви будівлі) а й декоративну, 
акцидентну – привернути увагу, запам’ятатися.  
 
Висновки до четвертого розділу 
1. Для поширення інформації про соціально-культурну та історичну 
значимість архітектурних пам’яток міста Черкаси була розроблена серія  
художніх листівок;  
2. Суттєвий зміст кожної листівки – фотоелемент будівлі історичної 
пам’ятки на лицевій стороні і мапа міста – з оберненої. На листівку 
накладається калька - чохол з відповідною літерою розробленого 
акцидентного шрифту і місцем його розташування на оберненій стороні.   
3. Розроблено конструкцію упаковку для розміщення і збереження 
листівок.  
  
58 
 
ВИСНОВКИ 
1. Визначивши художньо-образні елементи побудови графем літер за 
мотивами елементів пам’ятних архітектурних споруд міста Черкаси, 
розроблено українську абетку акцидентного шрифту.  
2. Аналіз літературних та Інтернет–джерел на предмет естетики 
акцидентного шрифту, його емоційної складової, формотворчих елементів  
надає можливість стверджувати, кожен акцидентний шрифт має своє 
відчуття естетики, закладене автором, і по різному впливає на глядача.  
3. Визначаючи художньо-образні засади побудови літер 
акцидентного шрифту було встановлено: графеми літер будь якого 
акцидентного шрифту в своїй основі мають певну ідею та мету розробки, а 
сформульований автором образ форматує елементи майбутніх графем 
літер. Емоційність образу підсилюється шляхом застосування 
експериментальних технік, каліграфії, леттерингу, колажу тощо.  
4. З метою привернути увагу громадськості, містян Черкас до власних 
архітектурних знадібок, їх збереження і реконструкції, а також для 
розробки акцидентного шрифту було здійснено аналіз існуючих 
архітектурних пам’яток м. Черкаси і встановлено, що більшість будівель 
розпочинає своє існування з кінця ХІХ століття – здебільшого це будинки 
місцевої знаті. Більшість будинків не має докладних відомостей про 
архітектора, а тільки прізвища власників.   
5. Довготривалий пошук асоціативних елементів будівель 
архітектурних пам’яток до графем літер надав можливість окреслити 
окремі пізнавані елементи архітектурних пам’яток у початкових графемах 
літер і вимальовувати три типи графем з округлими, напівкруглими, 
лінійними формами та графеми із засіками. 
6. Розроблено і запропоновано авторське вирішення акцидентного 
шрифту української абетки та серію художніх листівок, здатних 
привернути увагу світової спільноти до культурного надбання українського 
етносу.  
59 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Куленко М. Основи графічного дизайну. Графіка шрифту: Підручник. – 
К.: Кандор,2006. – 492с.;  
2. Технологія набору та верстки [Текст]: навч. посіб. / Д.В. Василишин, О. 
М. Василишин; за ред. О. В. Мельникова; рец.: О. М. Величко, М.С.Антоник, 
Ю.Ц. Жидецький. – Львів Укр. акад. друкарства, 2011. –  272 с.  
3. Іваненко Т.О. Художньо-образні особливості формоутворення 
акцидентного шрифту: автореф. дис. на здобуття. наук. ступеня  канд. мист: 
05.01.03 «Технічна естетика» / Т.О.Іваненко. –  Харків, ХДАДМ. –  2006. – 21с.;  
4. Іваненко Т.О. Біфункціональність акцидентного шрифту: реклама і 
мультимедіа /Т.О. Іваненко //Вісник Харківської державної академії дизайну і 
мистецтв,  2011. –  С. 36-38; 
5. Іваненко Т.О. Емоційний потенціал акцидентного шрифту. Вісник 
Харківської державної академії дизайну і мистецтв, 2011.- №4.- С.14-16; 
6. Найдавніші рукописні книги Київської Русі / Історія України. URL: 
https://histua.com/istoriya-ukraini/knyaya-doba/najdavnishi-rukopisni-knigi-
kijivskoji-rusi (дата звернення 21.04.2021); 
7. Шрифты и их применение в дизайне этикетки и упаковки / TCD Design 
Studio 2021 – URL: https://tcd.kiev.ua/shrifty-i-ih-primenenie-v-dizajne-etiketki-i-
upakovki/( дата звернення 13.10.2021); 
8. Таранов Н. Н. Рукописный шрифт. – Л. : Вища шк., 1986. – 159 с.; 
9. Смирнов С.І. Шрифт и шрифтовой плакат. – Вид. 3. М.: Плакат, 1980. – 
144 с.; 
10. Таранов Н.Н. Художественно-образная выразительность шрифтов: 
Монография. – Волгоград: Перемена, 2000. – 168 с. 
11. Виникнення друкарства на Україні. URL: 
http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/istoriya/part4/033.htm (дата звернення 
12.04.2021); 
12. В. Тоотс «Современный шрифт» М.: Книга, 1966. — 274 с.; 
60 
 
13. Семченко П.А. Основы шрифтовой графики: Учебное пособие для 
вузов. – Мінськ 1987. – 96 с.: 
14. Терещенко А. А., Чернявський К. В. Вплив цифрового прогресу на 
класичну каліграфію. Зародження леттерінгу як засобу сучасного дизайну: 
Київський національний університет технологій та дизайну. – 2016. – № 2. – С. 
7; 
15. Кашевский П. Шрифтовая графика: учебное пособие – Минск: 
Вишейкая школа, 2017. – 279 с.; 
16.  10 якостей шрифтів та їх застосування у дизайні / LiveJournal: 
URL:https://www.livejournal.com/about/ (дата звернення 15.10.2021);  
17. Будова символів у шрифті / CASES / URL: 
https://cases.media/column/anatomiia-shryftu (дата звернення 10.10.2021); 
18.  Шрифт / Вікіпедія / URL:  https://uk.wikipedia.org/wiki%84%D1%82 
(дата звернення 15.09.2021);   
19. Отображаемый шрифт - Display typeface / Википедия  site:hrwiki.r. 
URL: https://hrwiki.ru/wiki/Display_typeface (дата звернення 18.09.201); 
20. Colorful Retro Alphabets / freepic  URL: https://www.freepik.com/free-
vector/colorful-retro-alphabets-vector-set_3600951.htm (дата звернення 
14.09.2021); 
21. «36 Days of Type» 2021. Mayara Lista. Illustrator and comic book artist. 
URL: https://www.behance.net/mayaralista (дата звернення 15.04.2021); 
22. Бізяєв А. Ю. «Эстетика и удобочитаемость шрифта». URL: 
http://www.sensi.org/~alec/lang/russian/estet.html (дата звернення 25.08.2021); 
23. Романенко Н.Г. Навчально-методичний посібник до виконання 
кваліфікаційної роботи магістра спеціальності 022 «Дизайн» / М-во освіти і 
науки України,  Черкаський державний технологічний університет. – Черкаси: 
ЧДТУ, 2018. –36 с.; 
24. Навчально-методичний посібник / Авторський колектив: 
Н.Г. Романенко, І.В. Бондаренко, С.П Мигаль., – Черкаси: Черкаський 
державний технологічний університет, 2012. – 96 с.; 
61 
 
25. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-
дослідної діяльності: Підручник. – 4-е вид. випр. і доповн. – К.: Знання, 2004.- 
307 с.;  
26. Капр А. Эстетика искусства шрифта: Пер. с нем. – М.: Книга, 1979. – 
124 с.; 
27.  Лесняк В. Модернистские и постмодернистские шрифты. 44 
оригинальных шрифта. – Харьков: Колорит, 2006. – 148 с.; 
28. Іваненко Т.О. Шрифтовий дизайн: основи. Харків: ХДАДМ, 2019. – 
144 с.; 
29. Естетика / Вікіпедія/ URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Естетика (дата 
звернення17.10.2021) 
30. Теорія естетики: Пер. з нім. / Т. Адорно. – К. : Основи, 2002. – 518 c.; 
31. Українська естетика: традиції та сучасний стан: монографія / Лариса 
Левчук.– К. : Маклаут, 2011.– 339 с. 
32. Дональд А.Норман.  Емоційний дизайн: Чому ми любимо (або 
ненавидимо) речі довкола нас. Переклад С.Святенко. – К.: ArtHuss, 2019. –  304с.; 
33. Бычков В.В. Эстетика: учебник. –  М.: КНОРУС, 2012. – 528 с. 
34. Ковриженко М. К. Креатив в рекламе. – М.: Питер, 2004. – 253 с.; 
35. Книга Типографіка. Рудер Еміль / Read my/ URL:  
https://readme.com.ua/uk/products/tipografika/ (дата зверення 16.10.201);  
36. Беспалова И.В. Дизайн СМИ: Учебно-методическое пособие. – 
Нижний Новгород, 2017. ННГУ им. Н.И. Лобачевского – 73 с.; 
37. Черкаси – палац Щербини / КолоКрай. URL: 
https://kolokray.com/uk/f/cherkasy-dvorets-shcherbiny.html (дата звернення 
14.10.2021); 
38. Misha and funny stories. Ekaterina Volkonskaia URL: 
https://www.patreon.com/misha_and_funny_stories?epik=dj0yJnU9NF8zMHlkQ29H
VlAzZ0JuRDFGdUt0NlF4TGFIOGJ2T1gmcD0wJm49RmUxeVR4Zm8yeHNyWm
NScEJET2Q0dyZ0PUFBQUFBR0ZoNkdB (дата звернення 11.09.2021); 
62 
 
39. Tenski. Freelance Graphic Designer. Tenski Studio.  URL: 
https://www.behance.net/gallery/50318321/36-DAYS-OF-TYPO (дата звернення 
12.09.2021); 
40. Wonderland Discoteque. Kim Van Vuuren. URL: 
https://www.behance.net/gallery/63805737/Wonderland-Discoteque (дата звернення 
12.09.2021); 
41. Blue type – 2017. Laura Puerta. URL: 
https://www.behance.net/gallery/100086479/Blue-type-2017 (дата звернення 
17.09.2021); 
42. Unique Gift Ideas and Personalised Gifts URL: 
https://www.notonthehighstreet.com/ (дата звернення 17.09.2021); 
43. Typo Tuesday: Bauhaus Typeface. URL: 
https://spreadable.headjam.com.au/spreadable/typo-tuesday-bauhaus-typeface (дата 
звернення (12.09.2021); 
44.  Вышивка булавками. URL: http://secondstreet.ru/blog/dekor/vyshivka-
bulavkami2.html (дата звернення 18.09.2021); 
45.  Graffiti Alphabet Letters Alfa. URL:  
https://mungfali.com/post/33A7A2D3DED24A060B040FA5A26C5C7D20B04E7E 
(дата звернення 20.09.2021); 
46. Аlfabetos divertidos. URL:  https://creativemarket.com/missy.meyer/ 
1658005- Garlic-Butter-a-tasty-fun-font%21 (дата звернення 20.09.2021); 
47. Косів В.М. Шрифт як засіб національної ідентифікації у графічному 
дизайні української діаспори 1945-1989 років. – Вісник ХДАДМ, 2018. – №4. – ,     
С. 42-51; 
48. Jorge Frascara . Communication design : principles, methods, and practice 
/ Jorge Frascara / New York:   Allworth Press, 2004. – 208 р.; 
49. Коммуникация. Понятия и виды / STUDIES. in. ua. URL: 
http://studies.in.ua/ru/sociologiya-shpargalki/3293-komunkacya-ponyattya-ta-
vidi.html (дата зверення 16.10.2021); 
63 
 
50. Романенко Н.Г. Методичні вказівки до засвоєння лекційного курсу з 
дисципліни «Методологічні основи дизайн-освіти» для здобувачів освітнього 
ступеня «магістр» зі спеціальності 022 Дизайн освітньо-професійної програми 
Дизайн (за видами): [Електронний ресурс] / [упоряд. : Романенко Н. Г.]; М-во 
освіти і науки України, Черкаський державний технологічний університет. – 
Черкаси : ЧДТУ, 2021. – 52 с.  
51. Іваненко Т.О. Оригінальність без меж: природа акцидентного шрифту. 
– Х: ХДАДМ, 2011, 184 с.; 
52. Дизайнерський проект «акцидентний шрифт: емоція, інформація та 
образ» / Вікі Київського університету імені Бориса Грінченка. URL: 
http://wiki.kubg.edu.ua/ (дата зверення 14.11.2021); 
53. Словарь фасадного декора (с иллюстрациями) / АрхитеК. Фасадная 
архітектура. URL: https://www.arhitek24.ru/slovar-fasadnogo-dekora-s-
illyustraciyami/ (дата звернення 22.11.2021); 
54. Гостям міста. Історія міста. У Черкасах був замок? Навіть два. URL: 
http://chmr.gov.ua/ua/text.php?s=7&s1=226 (дата звернення 22.11.2021); 
55. Історія Черкас / Черкаси. URL: https://sites.google.com/site/ 
cerkassywlisa/istoria-cerkas (дата звернення 20.11.2021); 
56. О них не  пишут в путеводителях. Уникальная архітектура твого 
города. URL: https://in.ck.ua/mesta/o-nih-ne-pishut-v-putevoditelyah (дата 
звернення 20.11.2021); 
57. Будинок Верлінського / Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/  
(дата звернення 20.11.2021); 
58. Будинок Верлінського / Черкаський хронограф, URL: 
http://history.cherkassy.ua/index.php/arkhytektura-cherkas/42-budinok-kupershtejna 
(дата звернення 21.11.2021); 
59. Будинок з грифонами: Проблеми збереження історичного «обличчя» 
Черкасс URL: https://provce.ck.ua/budynok-z-hryfonamy-problemy-zberezhennia-
istorychnoho-oblychchia-cherkas/ (дата звернення 21.11.2021); 
64 
 
60.  Будинок Лисака-Гаркавенка. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/  (Дата 
звернення 16.11.21); 
61. Будинок лісничого. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/  (Дата 
звернення 16.11.21); 
62. Будинок Тиверовських. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/  (Дата 
звернення 16.11.21); 
63. Будинок Школьнікова. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/  (Дата 
звернення 16.11.21); 
64. Будинок Щербини. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/  (Дата звернення 
16.11.21); 
65. Єврейська гімназія Городецького. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/  
(Дата звернення 16.11.21); 
66. Будівля громадського банку. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/  (Дата 
звернення 16.11.21); 
67. Прибутковий будинок. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/  (Дата 
звернення 16.11.21); 
68. Музичне училище  ім. С. С. Гулака-Артемовського. URL: 
https://uk.wikipedia.org/wiki/  (Дата звернення 16.11.21); 
69. Architype Alphabet Project. Дизайнер Johann Lucchini. URL:  
https://www.behance.net/yopich  (дата звернення 15.10.20); 
70. Франко від А до Я / Богдан Тихолоз, Наталя Тихолоз ; іл. студія 
«Аґрафка». — Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. — 72 с.; 
71. 36 Days of Type vol. IV. Автор Andrei Nicolescu. URL: 
https://www.behance.net/gallery/64145729/36-Days-of-Type-vol-IV (дата 
звернення: 06.11.20); 
72. Листівка. Енциклопедія сучасної України. URL: 
https://esu.com.ua/search_articles.php?id=55009 (дата зверення 06.12.2021); 
73. GRØNN Magazine Issue 2017. Автор Lisa Stubbe. URL: 
https://www.behance.net/gallery/53959443/GROENN-Magazine-Issue-2017  (дата 
звернення 16.11.21); 
65 
 
74. Honda. Translucent paper. created by Dare, USА, within the category: 
Automotive. Agency Network: Dare. Published/Aired: April 2012. Posted: April 23, 
2012. URL: https://www.adsoftheworld.com/media/print/honda_translucent_paper 
(дата звернення 10.11.21);  
75. Лучшее от BP&O - Графический стиль 2017 года. Disrepute от Two 
Times Elliott, United Kingdom. URL: https://bpando.org/2017/12/20/best-branding-
2017/ (дата звернення: 10.11.21); 
76. Сезонні весільні запрошення. Обкладинка з м'якої кальки. URL: 
https://www.mayiflower.com/product/invitation_phototag (дата звернення 13.11.21) 
77. Botanical Garden Card Set in a Box. Stamp & Create With Sabrina. URL: 
http://sabradcreations.blogspot.com/2016/02/botanical-garden-card-set-in-
box.html?m=1  (дата звернення: 07.09.21); 
78. The Freaks Birthday Bash. URL: 
https://flowerbug.typepad.com/my_weblog/2013/04/freakin-birthday-bash.html  (дата 
звернення 13.11.21); 
79. Богемский настольный календарь DSP от Stampin 'UP! Демонстрантка 
из Великобритании Сара Поултон. URL: 
http://stampinsarahiow.blogspot.com/2016/02/a-bohemian-dsp-desk-calendar-
from.html?utm_source=feedburner&utm_medium=email&utm_campaign=Feed%3A
+StampinSarah+%28Stampin+Sarah%29&m=1 (дата звернення: 13.11.21); 
80. Шаблоны для создания оригинальных подарочных коробочек. URL: 
http://www.passionforum.ru/posts/77540-shablony-dlja-sozdanija-originalnyh-
podarochnyh-korobochek.html (Дата звернення 03.12.21).  
  
66 
 
ДОДАТКИ 
Додаток А 
 
 
Рис. А1. Заголовкові шрифти [19] 
 
 
Рис. А2. Шрифт, наділений додатковими декоративними рисами [20] 
67 
 
 
Рис. А3  Шрифт,  наділений ілюстративними образами [21] 
68 
 
Додаток Б 
 
 
Рис. Б1. Схема формоутворення акцидентного шрифту [3]. 
69 
 
 
Рис. Б2. Орнаментальний шрифт [38] 
 
 
Рис. Б3. Каліграфічний шрифт. В. Афонін  
70 
 
 
Рис. Б4 Об’ємно - просторові шрифти [39,40] 
 
  
Рис. Б5. Асоціативний шрифт [41] 
71 
 
 
Рис. Б6. Стилізовані шрифти [42]  
 
 
Рис. Б7. Стилізовані шрифти [43] 
72 
 
 
Рис. Б8 Вишивка булавками [44] 
 
Рис. Б9. Знако-утворення в акцидентних шрифтах  [45] 
73 
 
 
 
Рис. Б10. Образне знако-утворення  акцидентного шрифту [45] 
74 
 
  
 
Рис. Б11. Образно-асоціативна виразність акцидентного шрифту [46] 
75 
 
Додаток В 
 
 
 
Рис. В1. Architype Alphabet Project. Дизайнер Johann Lucchini [69] 
76 
 
 
Рис. В2. Розворот з літерами, що мають архітектурні елементи. Книга 
«Франко від А до Я», Видавництво ВСЛ 2016 рік. [70] 
 
Рис. В3. 36 Days of Type vol. IV. Автор Andrei Nicolescu [71] 
77 
 
 
Рис. В4. Калька як чохол для журналу. [73] 
78 
 
 
Рис. В5.Принцип ефекту накладання кальки на папі. [74] 
79 
 
 
Рис. В6. Принцип користування чохлом для листівок. [75] 
 
Рис. В7. Прототип листівки з інформацією та мапою. [76] 
80 
 
 
Рис. В8. Аналог упаковки. [77] 
81 
 
 
Рис. В9. Аналог упаковки. [78] 
 
Рис. В10. Обраний прототип для упаковки. [79] 
82 
 
 
Рис. В11. Додатковий приклад кришки для упаковки. [80]