Джерела формування та напрями використання доходу туристичного підприємства

Бурлаков, Данило Олександрович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8895

Назва:	Джерела формування та напрями використання доходу туристичного підприємства
Автори:	Данилюк, Алла Миколаївна Бурлаков, Данило Олександрович
Ключові слова:	ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ;ДОХІД ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА;ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ;НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ;ВДОСКОНАЛЕННЯ ТУРАГЕНСТВА;ТУРАГЕНТ;ТУРОПЕРАТОРСЬКА ФІРМА
Дата публікації:	чер-2023
Короткий огляд (реферат):	Звіт про кваліфікаційну роботу: обсяг роботи 67 сторінок, обсяг основного тексту роботи 59 сторінки, 3 розділи, 10 таблиць, 9 рисунків, 1 додаток, 65 джерел. Об’єктом дослідження є джерела формування та напрями використання доходу туристичного підприємства. Предметом дослідження є джерела формування доходів від господарської діяльності підприємством «Viva-Tour». Мета дослідження – проведення пошуку резервів підвищення доходів туристичного підприємства в сучасних економічних умовах в Україні. Дипломна робота складається з трьох розділів. В першому розділі досліджено теоретичні основи використання джерел формування та напрямів використання доходу туристичного підприємства. У другому розділі дана характеристика організації джерел формування та напрямів використання доходу туристичного підприємства «Viva-Tour», зроблений аналіз ефективності використання доходу підприємства. Третій розділ роботи присвячений пропозиціям щодо вдосконалення використання доходу туроператора «Viva-Tour». Результати дипломної роботи можуть бути впроваджені у практиці діяльності підприємств туристичної галузі економіки України.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8895
Розташовується у зібраннях:	242 Туризм і рекреація (Туризм)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Бурлаков.pdf Restricted Access		965.25 kB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Допущено до захисту
Завідувач кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи
__________ ЛарисаЧЕПУРДА

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи
першого (бакалаврського) рівня освіти
на тему: «Джерела формування та напрями використання доходу
туристичного підприємства»

Виконав студент 4 курсу, групи Т-91
Спеціальності 242 «Туризм»
Бурлаков Данило Олександрович
Керівник доцент Данилюк А.М.
Рецензент Герман І.В.

Черкаси, 2023
Черкаський державний технологічний університет
Факультет: Технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра туризму і готельно-ресторанної справи
Освітній рівень: перший (бакалаврський)

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
_______ Лариса ЧЕПУРДА
«___» _____________ 20__ року

ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботи: «Джерела формування та напрями використання доходу
туристичного підприємства»
Керівник проекту (роботи) Данилюк Алла Миколаївна доцент кафедри
туризму та готельно-ресторанної справи.
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету
від
«____» __________________ 20 _____ року № ____

2. Строк подання студентом проекту (роботи)
_____________________________

3. Вихідні дані до проекту (роботи)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх
належить розробити)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових
креслень, плакатів)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
6. Консультанти розділів проекту (роботи)

Розділ Прізвище, ініціали та Підпис, дата
посада консультанта Завдання видав Завдання прийняв

7. Дата видачі завдання: «___» ____________________ 20___ року

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ Назва етапів дипломної роботи Строк виконання
етапів роботи Примітка
березень

Студент-дипломник ________________ Данило БУРЛАКОВ
(підпис) (прізвище та ініціали)

Керівник дипломної роботи ____________ Алла ДАНИЛЮК
(підпис) (прізвище та ініціали)

5

ЗМІСТ

Вступ.........................................................................................................................6
Розділ 1 Теоретико-методологічні основи формування та розподілу доходу
туристичного підприємства....................................................................................8
1.1 Сутність формування та особливості використання доходу туристичного
підприємства............................................................................................................8
1.2 Джерела формування та напрями використання доходу туристичного
підприємства..........................................................................................................15
1.3 Методика оцінки використання доходу туристичного підприємства........25
Розділ 2 Практичні аспекти формування та використання доходу
туристичного турагенства «Viva-Tour»...............................................................29
2.1 Організаційно-економічна характеристика турагенства «Viva-Tour».......29
2.2 Аналіз джерел формування та напрямів використання доходу
туристичного турагентства «Viva-Tour» ..........................................................39
2.3 Оцінка ефективності використання доходів турагентства «Viva-Tour»....43
Розділ 3 Шляхи вдосконалення напрямів використання доходу турагенства
«Viva-Tour»............................................................................................................48
Висновки................................................................................................................59
Список використаних джерел..............................................................................61
Додатки...................................................................................................................66

6

ВСТУП

Дохід туристичного підприємства являє собою один з головних
узагальнюючих показників фінансово–господарської діяльності
підприємства. Отримання доходів – виручки від реалізації продукції (робіт,
послуг) свідчить про те, що продукція підприємства знайшла свого
споживача, що вона відповідає вимогам та попиту ринку за ціною, якістю,
іншими технічними функціональними характеристиками та властивостями.
Розмір отриманих доходів визначає економічну стратегію підприємства
з питань управління матеріальними ресурсами та витратами. Персоналом
підприємства і оплатою його праці, податковою, інвестиційною,
дивідендною політикою підприємства.
Економічний аналіз доходів підприємства є основним напрямком
аналізу майбутнього, тому що його методика дозволяє при наявності
стислого обсягу інформації про результати діяльності господарюючого
суб’єкта визначити його потенційні можливості, внутрішні резерви,
використання яких дозволить досягти позитивних змін фінансових
результатів діяльності. Особливого значення це набуває в сучасний період,
коли більшість інформації про господарську діяльність підприємців
відносять до категорії комерційної таємниці, та у розпорядження аналітика
надходить в основному офіційна фінансова звітність.
Саме тому тема дипломної роботи є досить актуальною.
Мета дипломного дослідження – проведення пошуку резервів
підвищення доходів туристичного підприємства в сучасних економічних
умовах в Україні.
Об'єкт дослідження – джерела формування та напрями використання
доходів турагентства «Viva-Tour».
Предметом дослідження є сукупніть теоретичних і методичних
7

положень, що складають основу джерел формування та напряму
використання доходу туристичного підприємства «Viva-Tour».
Виходячи з мети дослідження визначені наступні завдання:
– розглянути теоретичні основи доходів підприємства: сутність, види
та джерела формування;
– провести аналіз динаміки і структури та вплив факторів на доходи
туристичного підприємства;
– зробити обґрунтування можливого і необхідного обсягу доходів
туристичного підприємства;
– зробити пошук напрямків підвищення доходів туристичного
підприємства «Viva-Tour».
У дослідженні використовувалися такі методи дослідження: аналіз,
синтез, моделювання, метод дедукції, спостереження, анкетування,
статистичні методи.
Теоретичною основою для написання дипломної роботи є література з
маркетингу, реклами, туризму та гостинності, навчальні видання як
вітчизняних, так і зарубіжних авторів, а також періодичні видання.
В ході роботи були задіяні інформаційні та аналітичні статті на цю
тему з Інтернет-ресурсів, досліджувалися матеріали Інтернет-сайтів
компаній, що займаються дослідженням туристичної діяльності та доходів
туристичних підприємстві тематичних Інтернет–порталів.
Структура роботи. Обсяг роботи 68 сторінок, обсяг основного тексту
роботи 60 сторінок, 3 розділи, 6 підрозділів, 10 таблиць, 1додаток, 65 джерел.

8

Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА
РОЗПОДІЛУ ДОХОДУ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність формування та особливості використання доходу
підприємства туристичного бізнесу

Економіка туристичного бізнесу визначається структурою доходів і
витрат. Успішне функціонування туристичного бізнесу та бізнесу в будь-якій
сфері діяльності можливе лише за умови постійного підтримання руху
грошових ресурсів.
Отримання грошей – це дохід, а їх використання – витрати. Також дуже
важливо, щоб доходи перевищували витрати і приносили прибуток.
Порівняння доходів із витратами дає змогу визначити розмір надлишків
грошових витрат і зробити висновки про ефективність бізнесу [50, с. 360].
Дохід туристичного бізнесу в основному реалізується шляхом продажу
туристичних продуктів та окремих послуг організованим та не організованим
окремим туристам або туристичним групам. Туристичний продукт
продається в обмін на договір на обслуговування туристичних послуг або
лише на позадоговірні туристичні бажання. Основним і часто єдиним
джерелом доходу від туристичної діяльності є виручка від продажу
туристичних послуг, це зображено на рис. 1.1.
Використовуючи розумну цінову та товарну політику, туроператор
може збільшити свій дохід, збільшивши кількість туристів, яких він
обслуговує, збільшивши час поїздки та підвищивши якість послуг [58].
Дохід вважається оптимальним, якщо його вистачає для сплати
податків, покриття витрат і утворення фонду саморозвитку підприємства.
Така оптимізація вимагає обґрунтування ефективної структури джерел
формування і напрямів використання доходу.
Дохід туроператора формується за рахунок туристичного продукту,
9

оплачуваного турфірмою, дилером або прямим туристом.

1. Доходи від
реалізації турпродукту

4 .Доходи від Джерела доходів 2.Інші операційні
надзвичайних подій доходи

3.Доходи від
фінансової діяльності

Рисунок 1.1 – Основні джерела формування доходу туристичного
підприємства

Дохід турфірми формується за рахунок комісії за просування та продаж
туристичного продукту, отриманої від туроператора чи інших підприємств
галузі туристичної галузі. Різниця у джерелах доходів цих підприємств
зумовлена різницею в їх діяльності. Якщо туроператор купує туристичні
ресурси та послуги для заповнення турпакету, турагент або інший
посередник отримує готовий туристичний продукт на продаж, де він
приносить дохід у вигляді агентських (комісійних) зборів за продаж.
Для туристичних агентів більш привабливими є не фіксовані ставки
агентських зборів, а процентні ставки відповідно до кумулятивної системи,
суть якої полягає у відсотках агентської винагороди після продажу 10
одиниць туристичного продукту збільшується [46, с. 416].
Це збільшення агентського збору для туроператора еквівалентно
гнучкій системі знижок за цінами, яка зазвичай використовується для
10

постійних клієнтів або дисконтних карток при продажу туроператора
турпродукту.
Операції, пов’язані з продажем або придбанням туристичного
продукту, оподатковуються ПДВ, як це загальновизначено. База
оподаткування включає вартість додаткових організаційних послуг. Операції,
пов’язані з продажем резидентам санаторно-курортних лікувально-
оздоровчих служб для дітей у спеціальному переліку установ, визначеному
Кабінетом Міністрів України, звільняються від сплати ПДВ.
При наданні туристичних послуг іноземним туристам на території
України застосовується нульова ставка ПДВ, якщо продаж цих послуг
здійснюється через представництва України в інших країнах або
безпосередньо безготівковим розрахунком туристичних організацій
(агентств) через представництва України або через нерезидентів.
У разі виїзного туризму податок на додану вартість не сплачується з
вартості послуг доставки та туристичних послуг за кордон, які є частиною
туристичного продукту, що використовується туристами за межами
української митної зони.
Застосована система ПДВ у туризмі зменшує скориговану суму
валового доходу і, отже, оподатковуваний дохід [36, с. 448].
Скоригований дохід туристичного бізнесу використовується трьома
способами:
 відшкодування валових витрат;
 створення амортизаційного фонду;
 забезпечити оподатковуваний прибуток.
Валові витрати включають не лише витрати, пов’язані з реалізацією
туристичних послуг, але й витрати на створення туристичного продукту.
Валові витрати – це сума всіх фінансових, матеріальних та нематеріальних
витрат платника податків «туристичного бізнесу», реалізованих як
компенсація витрат на туристичні послуги, придбані для виконання
11

зобов'язань, наданих туристам, а також інших витрат, крім амортизації.
Для туроператорів це означає, що валові витрати включають дві
основні групи витрат.
Перший – вартість придбання туристичних послуг для комплектування
туристичного продукту, розрахована за цінами виробника без ПДВ.
Другий – витрати на продаж туристичних продуктів та послуг окремим
туристам або туристичним групам.
Валові витрати включають не лише амортизаційні відрахування.
Основним видом витрат туроператора є вартість придбання
туристичних послуг, пов’язаних з туристичними послугами, заробітна плата
його працівників, податки та збори.
Для туристичних агентів основним джерелом доходу від
підприємницької діяльності є агентський збір.
Інші види господарської діяльності відіграють незначну роль у
отриманні доходу для обох видів туристичного бізнесу.
Більшість туристичних підприємств не мають фінансової діяльності.
«Операції» надзвичайних подій відрізняються від звичайних своєю
унікальністю та унікальністю – це стихійні лиха, техногенні катастрофи та
аварії.
Стратегія отримання доходу – це логічно створена перспективна
програма вимірювання, заснована на досягненні підприємцем визначених
цілей.
Ця стратегія включає розробку правил і прийомів, основною метою
підприємництва є отримання прибутку [7, с. 85].
В умовах низької прибутковості та збитковості для туристичного
бізнесу проблема зростання доходів є особливо гострою. Вирішення цієї
проблеми вимагає розробки стратегії розвитку бізнесу, заснованої на виборі
ефективних джерел отримання доходу та обґрунтуванні раціональних
аспектів їх використання.
12

Особливе місце в такій стратегії займає оцінка оптимального рівня та
розміру доходу. Кінцевою метою прогнозування є визначення ефективних
джерел доходу бізнесу та відповідних сфер розподілу доходів. Тому стратегія
доходів включає програму підприємницьких дій, спрямовану на пошук
стійких та ефективних джерел її формування та розробку системи
раціонального використання.
Розробка стратегії доходу туристичного бізнесу вимагає знання
загальної стратегії управління бізнесом, що розуміється як встановлення
системи довгострокових цілей та вибір ефективних шляхів їх досягнення.
Загалом під стратегією доходів туристичного бізнесу слід розуміти
систему довгострокових цілей, спрямованих на отримання достатнього
доходу для сплати податків та обов'язкових зборів, виплат та прибутку, щоб
праця та капітал могли розвиватися та отримувати винагороду.
Механізм розробки стратегії доходу компанії неможливий без повної,
точної, систематизованої інформації про її формування, розподіл та
використання. Така інформація надається шляхом відстеження [7, с. 85].
Моніторинг доходу в туризмі – це механізм постійного спостереження,
аналізу та підготовки даних для прогнозування можливостей розвитку
бізнесу на основі власної прибутковості (Додаток А).
Для забезпечення застосовності стратегії доходів туристичних
підприємств слід постійно вирішувати проблеми на макро- та мікрорівнях.
До проблем на макрорівні відносять:
– стабілізація економічного розвитку країни «регіону»;
– забезпечення правових гарантій свободи пересування та підтримки
туристичного підприємництва;
– зміцнення національної валюти;
– активізація туристичної діяльності на основі розвитку вітчизняної
туристичної галузі та підвищення якості послуг для туристів;
– сприяти розвитку внутрішнього та іноземного туризму через систему
13

державних інвестицій та зменшити податковий тиск.
Внутрішні проблеми стратегічного планування доходів туристичного
бізнесу включають:
– по-перше, проблему врахування зовнішнього економічного
середовища підприємства;
– по-друге, вибір методу перевірки стратегії стійкого збільшення
доходу і розвиток підприємства на основі власних інвестицій;
 по-третє, розробка заходів для забезпечення стратегії розвитку
бізнесу.
Головним у розробці стратегії отримання та розподілу доходів бізнес-
структур туристичних підприємств є розробка політики оптимізації всіх
джерел формування та аспектів використання доходу. Відправною точкою
оптимізації доходу є оцінка вартості туристичних продуктів та послуг.
З точки зору некомерційної туристичної діяльності, першою
проблемою оптимізації доходів є усунення збиткового та стабілізація
фінансової влади.
Інші завдання оптимізації доходів туристичного бізнесу включають:
– обчислення потреб у доходах для досягнення стратегічних цілей
бізнесу;
– раціоналізація структури джерел отримання доходу на основі
пріоритетності та ефективності різних видів діяльності;
– розробка ефективної системи розподілу та використання доходів;
визначення розміру доходу, необхідного для отримання цільового прибутку
від продажу туристичних послуг «туристичні товари»;
– перевірка обсягів продажів «послуг» туристичного продукту, що
забезпечить цільовий дохід та досягнення стратегічної фінансової стійкості;
– максимізація інших джерел доходу для туристичного бізнесу.
Ці завдання можуть варіюватися залежно від стратегічних цілей, сфери
діяльності та діяльності підприємства, економічної ситуації в країні та інших
14

внутрішніх та зовнішніх факторів [15, с. 125].
Для того, щоб успішно виконати функцію відшкодування витрат та
прибутку для підприємств, дохід повинен спочатку оптимізуватися за
джерелами походження.
Тому оптимізація доходу починається з вибору найефективнішого
туристичного продукту (пакет послуг за маршрутом) на поточний період та
майбутній.
Неоднорідність туристичного продукту та податкової системи вимагає
використання різних підходів та моделей оптимізації доходів. Однак вони
повинні базуватися на загальних принципах валідації політики оптимізації
доходів.
Важливим методом оптимізації доходу від основної діяльності в
туристичному бізнесі є орієнтація на цільовий прибуток, тобто оптимізацію
доходу на основі заздалегідь визначеної цільової суми прибутку.
Початком оптимізації доходу на основі цільового прибутку є
визначення порогу прибутковості (беззбитковості) бізнесу на плановий
період. У такій моделі особливу увагу слід приділити оптимізації запасу
фінансової стійкості, що забезпечується величиною доходу від реалізації
туристичних продуктів, що перевищує так званий рівень беззбитковості.
Стратегія зростання доходів, розроблена на основі оптимізації
прибутку, буде орієнтиром для розвитку бізнесу [15, с. 125].
Неможливо досягти стратегічних цілей ефективного зростання доходів
без збільшення ролі маркетингу та логістики у прибутковості туристичного
бізнесу. Причиною цього є те, що компанії повинні знати витрати на
транспорт, проживання та харчування у процесі отримання доходу в
ринкових умовах; бути в курсі цін конкурентів; працюючи за ціною, за яку
туристи готові придбати туристичну продукцію та послуги; знання
справжньої платоспроможності потенційних покупців туристичних послуг;
ціни на нові види туристичних продуктів, традиційні ціни на послуги тощо.
15

Все це вимагає маркетингового підходу, який дозволить перевірити обсяг та
структуру продажу туристичних товарів та послуг.

1.2 Джерела формування та напрями використання доходу
туристичного підприємства

Трансформація адміністративно-командної системи управління та
перехід до ринкових відносин в Україні докорінно змінили механізми
отримання доходів та розподілу бізнесу. Ці механізми включають два
відносно незалежні процеси, хоча і взаємозалежні.
 перший – формування доходу;
 другий – його розподіл і використання.
Механізми формування та розподілу доходу базуються на загальних
економічних принципах, що випливають із сутності та мети доходу, та були
розроблені на правовій основі, яка діє в українській економіці.
Поточні механізми формування та розподілу доходів у туризмі є
результатом ринкової реформи в економіці країни та нової системи
оподаткування доходів та прибутку підприємств.
Основним видом оподаткування доходів туристичного бізнесу є
податок на додану вартість (ПДВ). Розподіл доходів регулюється Законом
України «Оподаткування прибутку підприємств». Окрім законів, механізми
формування та розподілу операційного доходу визначаються положеннями
(стандартами) бухгалтерського обліку.
Український закон «Про корпоративний податок» визначає термін
«валовий дохід» як загальну суму доходу, який платник податку отримує від
усіх видів діяльності у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах
протягом звітного періоду, як в Україні, так і за кордоном. Відповідно до
законодавства України щодо формування моделі доходів туристичних
підприємств та оподаткування доходів та прибутку підприємств [64].
Першим і основним джерелом валового доходу в туристичному бізнесі
16

є дохід від продажу туристичного продукту або окремих послуг. Це джерело
доходу має форму доходу, вираженого із цінами продажу, включаючи ПДВ.
Дохід (дохід) від реалізації туристичних продуктів (послуг) відображається у
рядку 010 № 2 «Звіт про фінансові результати».
Інші джерела доходу виконують допоміжну роль для туристичного
бізнесу, але це не означає, що їх можна ігнорувати.
Перший етап розподілу валового доходу – це фактично коригування
(зменшення) бізнесу до сум без доходу та до сум доходу, за які вже сплачено
податок на прибуток. Застосування податку на додану вартість має
особливості залежно від виду туризму (внутрішнього, в'їзного чи виїзного)
при коригуванні валового доходу.
У разі виїзного туризму податок на додану вартість не сплачується з
вартості послуг доставки та туристичних послуг за кордон, які є частиною
туристичного продукту, що використовується туристами за межами
української митної зони.
Застосована система ПДВ у туризмі зменшує скориговану суму
валового доходу і, отже, оподатковуваний дохід.
Скоригований валовий дохід туристичних підприємств
використовується у трьох основних сферах.
Валові витрати включають не лише витрати, пов’язані з реалізацією
туристичних послуг, але й витрати на створення туристичного продукту.
Валові витрати – це сума всіх грошових, матеріальних та
нематеріальних витрат платника податку (туристичного бізнесу),
реалізованих як компенсація вартості туристичних послуг, придбаних для
виконання зобов'язань, наданих туристам, а також інших витрат, крім
амортизації. Для туроператорів це означає, що валові витрати включають дві
основні групи витрат [64].
Важливим методом оптимізації доходу від основної діяльності в
туристичному бізнесі є орієнтація на цільовий прибуток, тобто оптимізацію
доходу на основі заздалегідь визначеної цільової суми прибутку.
17

Центром розробки стратегії створення та розподілу доходів бізнес-
структур туристичних підприємств є розробка політики оптимізації всіх
пластових ресурсів та аспектів використання доходів.
Неможливо досягти стратегічних цілей ефективного зростання доходів
без збільшення ролі маркетингу та логістики у прибутковості туристичного
бізнесу.
При здійсненні господарської діяльності туристичних підприємств в
Україні існує регулярна система звітності про туристичні потоки, доходи,
витрати та прибуток господарських організацій. Модель формування та
розподілу валового доходу туристичного підприємства в законодавчій сфері
України представлено на рисунку 1.2.
Як видно з діаграми нище, звичайна діяльність включає ділову та
фінансову діяльність. У підприємницькій діяльності виділяють основні та
інші види господарської діяльності. Перший – витрати на придбання
туристичних послуг для комплектування туристичного продукту, розраховані
на цінах виробника без ПДВ, а другий – витрати на продаж туристичних
товарів та послуг окремим туристам або туристичним групам. Валові витрати
включають не лише амортизаційні відрахування [42, с. 480].
Валові витрати включають не лише витрати, пов’язані з реалізацією
туристичних послуг, але й витрати на створення туристичного продукту.
Валові витрати – сума всіх грошових, матеріальних та нематеріальних витрат
платника податку (туристичного бізнесу), реалізованих як компенсація
вартості туристичних послуг, придбаних для виконання зобов'язань, наданих
туристам, а також інших витрат, крім амортизації.
Прибуток забезпечується доходом від продажу туристичних послуг.
Тому основою стратегії розвитку туристичного бізнесу є оптимізація доходу
від продажу туристичних послуг.
Вперше в українській економіці скорочення амортизації не
включаються до витрат, хоча вони знижують прибуток, що підлягає
18

оподаткуванню. Розмір такого зменшення регулюється нормами зниження
амортизації, встановленими в законодавчому порядку. Амортизаційні
відрахування є окремою сферою розподілу доходу. Однак № 2 «Звіт про
фінансові результати» у ІІ. Розділ «Компоненти операційних витрат»
амортизаційні відрахування є окремим елементом.

Рисунок 1.2 – Модель формування й розподілу валового доходу
туристичного підприємства в законодавчому полі України
19

Представлені на рис. 1.2 напрями розподілу валового доходу можна
виразити формулою:

ВД→КД + ВВ+ Ам + ОП, (1.1)

де ВД – валовий доход;
КД– сума коригування валового доходу;
ВВ – валові витрати;
Ам – амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів і
нематеріальних активів;
ОП– величина оподатковуваного прибутку.
Формування та розподіл доходів підприємств регулюється
Положенням про бухгалтерський облік, тобто стандартом 3 «Таблиця
фінансових результатів» та 15 «Доходи». У цих стандартах використовується
лише поняття «дохід», а поняття «валовий дохід» відсутнє [42, с. 480].
Усі джерела доходу в бізнес-структурі будь-якої сфери діяльності
зводяться до двох груп: доходи від звичайної діяльності та доходи від
надзвичайних ситуацій, як показано на рисунку 1.3.
Основним видом діяльності туроператора є придбання, просування та
продаж туристичних продуктів, що призводить до отримання значної
частини доходу.
Роль доходу підприємства полягає в тому, що він використовується для
покриття витрат, сплати податків і одержання прибутку.
Першим і основним джерелом отримання валового доходу в
туристичному бізнесі є дохід від реалізації туристичного продукту, або
окремих послуг.
Схема формування та використання доходу від основної діяльності
туроператора показана на рис. 1.4.
Основним видом витрат туроператора є вартість придбання
туристичних послуг, пов’язаних з туристичними послугами, заробітна плата
20

його працівників, податки та збори. Для туристичних агентів основним
джерелом доходу від підприємницької діяльності є агентський збір.

Джерела отримання доходу

Звичайна діяльність Надзвичайні події
Фінансова

Операційна
Дохід від Дохід від участі в
інвестицій капіталі
Основна
Девіденди Інші фінансові
Виручка від доходи
реалізації
турпродукту
Інші операційна
діяльність
Доходи від реалізації
фінансових Інші доходи

інвестицій,необоротних
активів та майнових
комплексів

Дохід від продажи інвалют Доходи від
неопераційних курсових
Дохід від операційних курсових
різниць
різниць
Дохід від реалізації оборотних актив ів
Інші доходи
Сума отримання штрафних санкцій

Рисунок 1.3 – Схема формування доходу відповідно до стандартів
бухгалтерського обліку

Інші види господарської діяльності відіграють незначну роль у
отриманні доходу для обох видів туристичного бізнесу. До надзвичайних
ситуацій належать події (операції), які відрізняються від звичайних своєю
унікальністю та унікальністю – це стихійні лиха, техногенні катастрофи та
21

аварії. Дохід у будь-якій формі є результатом фінансово-господарської
діяльності, яка є джерелом виконання внутрішніх та зовнішніх зобов’язань
підприємств. Тому формування і використання доходу являє собою
взаємозалежну систему відображено на рис. 1.5.

Рисунок 1.4 – Джерела формування і напрями використання доходу від
основної діяльності туроператора

На схемі представлені всі джерела формування доходу та напрями його
розподілу і використання. У процесі розподілу доходу визначається прибуток
(збиток) підприємства.
Оскільки ПДВ сплачується з доходу, отриманого від продажу
22

туристичних товарів та послуг, дохід після його сплати називається чистим
доходом. Без витрат на продаж туристичної продукції чистий прибуток – це
валовий прибуток (збиток) від реалізації.
Різниця між валовим прибутком (збитком) при врахуванні інших
операційних доходів та витрат (адміністративні, маркетингові та інші
операційні витрати) створює прибуток (збиток) від операційної діяльності.
Прибуток (збитки) може отримати фінансова діяльність підприємств.
Він виступає як різниця між доходами та витратами, пов'язаними з
фінансовою діяльністю.
Сума прибутку (збитку) від операційної та фінансової діяльності – це
прибуток (збиток) від звичайної діяльності, що підлягає оподаткуванню.
Після сплати податку на прибуток від звичайної діяльності (господарської та
фінансової) виникає чистий прибуток (збиток) від звичайної діяльності.
Доходи від надзвичайних ситуацій використовуються так само. Після
сплати податку на прибуток з цієї діяльності компанія отримує чистий
прибуток.
Сума чистого прибутку (збитку), що виникає внаслідок звичайної
діяльності та надзвичайних подій, визначає загальний розмір чистого
прибутку (збитку) підприємства. Як видно з наведеної діаграми,
підприємство отримує чистий прибуток або збиток в результаті своєї
діяльності після сплати податку на прибуток та погашення всіх витрат [48].
Для того, щоб прийняти остаточне рішення та затвердити стратегію,
розроблену для отримання та розподілу доходу, необхідно заздалегідь
оцінити її спроможність, щоб виключити варіанти, які заздалегідь не є
життєздатними. Оцінюючи ефективність стратегії, необхідно визначити,
наскільки основна стратегія здатна забезпечити її реалізацію та відповідати
ринковій ситуації, чи враховує вона комерційний ризик, та способи його
мінімізації.
23

Рисунок 1.5 – Система формування і використання доходу підприємства
туристичного бізнесу
24

Рисунок 1.6  Сутність та основні етапи стратегічного планування доходу
підприємства

Для забезпечення дієздатності стратегії доходу туристичних
підприємств необхідно постійно вирішувати проблеми макро- і мікрорівня.
До проблем на макрорівні відносять:
– стабілізація економічного розвитку країни «регіону»;
– забезпечення правових гарантій свободи пересування та підтримки
туристичного підприємництва;
– зміцнення національної валюти;
25

– активізація туристичної діяльності на основі розвитку вітчизняної
туристичної галузі та підвищення якості послуг для туристів;
– сприяти розвитку внутрішнього та іноземного туризму через систему
державних інвестицій та зменшити податковий тиск [48].
Внутрішні економічні проблеми стратегічного планування доходів
туристичних підприємств, насамперед проблема врахування зовнішньо-
економічного середовища підприємства; по-друге, вибір методу перевірки
стійкого зростання доходу та стратегії розвитку на основі інвестицій
компанії; по-третє, розробка заходів щодо забезпечення стратегії розвитку
підприємства.

1.3 Методика оцінки використання доходу туристичного підприємства

В умовах конкуренції та в прагненнях економічного розвитку
підприємств аналіз економічної ефективності стає все більш важливим і є
невід'ємною функцією управління. Зараз цей фактор стає найважливішим,
оскільки ринкова практика показує, що туристичний бізнес не може
нормально функціонувати без аналізу економічної ефективності. Україна вже
усвідомлює цю потребу, але в розвинених країнах такий тип аналізу вже
давно є нормою у світі бізнесу.
Прибуток у туризмі забезпечується насамперед за рахунок доходу,
отриманого від продажу туристичних товарів та послуг. У цій ролі дохід сам
стає стратегічною метою бізнесу і повинен бути виправданим.
В умовах низької прибутковості та збитковості для туристичного
бізнесу проблема зростання доходів є особливо гострою. Вирішення цієї
проблеми вимагає розробки стратегії розвитку бізнесу, заснованої на виборі
ефективних джерел отримання доходу та обґрунтуванні раціональних
аспектів їх використання.
Оптимізація доходів, витрат та прибутку визначається доцільністю
26

економічної поведінки підприємств, у тому числі тих, що працюють у
туристичній галузі. Сучасні економічні відносини ведуть туристичний бізнес
до задоволення споживачів та до організації виробництва туристичної
продукції, яка лише вимагає і приносить необхідний дохід для поточної
діяльності та подальшого розвитку.
Проблема збільшення доходів є особливо серйозною, враховуючи
низьку прибутковість та рентабельність туристичного бізнесу. Вирішення
цієї проблеми вимагає розробки стратегії розвитку бізнесу, заснованої на
виборі ефективних джерел отримання доходу та обґрунтуванні раціональних
аспектів їх використання. Особливе місце в такій стратегії займає оцінка
оптимального рівня та розміру доходу. Кінцевою метою прогнозування є
визначення ефективних джерел доходу бізнесу та відповідних сфер розподілу
доходів. Тому стратегія доходів включає програму підприємницьких дій,
спрямовану на пошук стійких та ефективних джерел її формування та
розробку системи раціонального використання [44, с. 144].
Механізм розробки стратегії доходу компанії неможливий без повної,
точної, систематизованої інформації про її формування, розподіл та
використання. Таку інформацію дає монiтоинг.
При розробці стратегії важливо пам’ятати, що ринкові відносини
визначають незалежність стратегічного розвитку бізнесу, але не анархію.
Незалежність знаходиться під регулятивним впливом держави.
Система моніторингу охоплює три етапи на рис. 1.6.
На наведеній схемі видно, що спостереження є вихідною точкою,
аналіз – підготовка даних для оцінки центральної стадії та перспектив
розвитку, як завершальна стадія процесу моніторингу туризму загалом та
доходу зокрема. У цьому сенсі стратегія передбачає форму відкритого кола,
при якій формування заключного етапу – використання доходу вимагає
досягнення нового вищого рівня.

27

Основні етапи монітор ингу доходу

Відбір для вивче ння основних джерел формування та
напрямів використання доходу
Спостереження та Обгрунтування с истеми звітних показників кожного
контроль джерела доходу
Визначення періодичночні бази данних
Збір, обробка ви хідної інформації для аналізу

Вивченн динаміки та структури доходу
Виявлення впли ву на дохід макро та мікро середовищ
Факторний анал із доходності підприємства
Аналіз джерел Розрахунок ефективності і формування і використання
формування та напрямів доходу
використання Вивчення доходу на основі логістики

Оцінювання діючої системи розподілу доходу
Виявлення резе рвів і визначення перспектив підвищення
доходів

Узагальнення та систематизація матеріалів аналізу
Вивчення ефект ивності діючої політики оптимізації
Підготовка інформації доходу
для розробки стратегії Оцінювання аль тернативних шляхів підвищення доходів
Розробка пропозицій щодо коригування діючої або

вибору нової стратегії

Рисунок 1.6  Модель моніторингу доходу туристичного підприємства

Стратегія повинна базуватися на розвитку спірального туризму.
Спіральна стратегія може вивести компанію на більш високий рівень
прибутковості та забезпечити прогресивні темпи розвитку.
Реалізація стратегії доходів у туризмі є трудомістким процесом
реалізації базової економічної стратегії розвитку бізнесу. Це враховує сильні
сторони бізнесу та сильні сторони існуючих видів та форм туризму, які
можуть зіграти вирішальну роль у виборі стратегії збільшення доходів.
28

Важливо також шукати можливості розширення в нових умовах для
туристичного бізнесу з резервами для зростання доходів. Вибір стратегії
зростання повинен базуватися на концентрованій або інтегрованій стратегії
зростання [44, с. 144].
В умовах конкуренції та прагнення підприємств до економічного
розвитку аналіз економічної ефективності стає все більш важливим і є
невід'ємною функцією управління. В даний час цей фактор стає
найважливішим, оскільки ринкова практика показує, що туристичний бізнес
не може нормально функціонувати без аналізу економічної ефективності. В
Україні ця потреба вже визнана, хоча в розвинених країнах такий аналіз вже
давно є нормою підприємницької діяльності.
Результати аналізу доходів є базою знань для коригування поточної
ситуації або вибору нової стратегії отримання та використання доходу.
Однак без широкого моніторингу неможливо довести, що стратегії та
тактики отримання та розподілу операційного доходу неможливі.
Без підвищення прибутковості туристичної галузі неможливо вирішити
проблему організації та розвитку туризму в Україні, вивівши його на
світовий рівень, де він дає великі прибутки підприємцям та дохід державі.
Отже, дослідження джерел доходу туристичних підприємств можна
назвати механізмом постійного моніторингу, аналізу та підготовки даних з
метою прогнозування можливостей розвитку підприємств на основі власних
доходів.

29

Розділ 2 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ
ТА НАПРЯМІВ ВИКОРИСТАННЯ ДОХОДУ ТУРИСТИЧНОГО
ПІДПРИЄМСТВА «VIVA-TOUR»

2.1 Організаційно-економічна характеристика турагенства «Viva-Tour»

Турагент «Viva-Tour»  компанія, яка пропонує повний спектр
туристичних послуг по всьому світу і є частиною мережі туристичних
агентів. Штат компанії складається з висококваліфікованого персоналу з
великим досвідом у галузі туризму.
Туристичне підприємство «Viva-Tour», засновано в 2008 році і
знаходиться в Черкаській області, м.Черкаси, вул. Сержанта Жужоми, 3.
Тел.: 050 464 7559;
Е–mail: [email protected];
Офіційний сайт: https://viva-tour.net.ua;
Години роботи щодня з 10:00 до19:00, неділя – вихідний день.
Відповідно до законодавства України підприємство визначається
діючим, стає юридичною особою, набуває прав та обов’язків з дня його
державної реєстрації.
Керівництво туристичним бізнесом підтверджує порядок та процедури
розвитку конкретної послуги, організацію надання послуги та визначає
відповідальність кожного учасника процесу проектування послуги.
Компанія працює на підставі ліцензії, отриманої від Державної
адміністрації туризму. За видом власності туристичний бізнес є приватною
юридичною особою [1].
Підприємство «Viva-Tour» має професійно підготовлену команду, яка
може надати всі види туристичних послуг. Кожен працівник, який починає
роботу, знайомиться з посадовими інструкціями.
Свідоцтво про реєстрацію ТК «Viva-Tour» Горбаткової Ю. В. було
30

оформлено 24.03.2008, ідентифікаційний номер юридичної особи  платника
податків та інших обов’язкових платежів №35822106.
29.03.04 підприємство отримало статуст про державну реєстрацію
юридичної особи №10671020000012477.
Агентство пропонує:
 різноманітні тури по Україні;
 відпочинок біля моря, оглядові екскурсії по українських містах:
Кам’янці-Подільському, Львові, Чернігові, Чернівцях;
 тури по Карпатам і Закарпаттю;
 новорічні та різдвяні програми для сімї та компаній;
 тури в Європу, Туреччину, Єгипет та інші країни світу;
 спеціальні тури для школярів і студентських груп;
 різні бази відпочинку, хостели, санаторії від економ до vip-класу в
будь-який час року;
 програми з освіти за кордоном та підготовчі мовні курси, послуги
конференц-сервісу, подієві тури .
 організація спортивних зборів для дітей і дорослих в Україні і за
кордоном;
 тренувальні збори футболістів, баскетболістів, тенісистів,
волейболістів і інших спортсменів; поїздки на футбольні матчі та інші
спортивні турніри.
Особливістю «Viva-Tour» є високоякісне обслуговування туристів, яке
досягається в такий спосіб:
 впроваджено стандарти обслуговування клієнтів, які дозволяють
оптимально точно організувати відпочинок туристу, на який він розраховує;
 якісне після продажне обслуговування клієнтів;
 постійне навчання менеджерів за напрямками і готельними базами;
 постійний контроль над роботою менеджерів на предмет якості
обслуговування туристів;
31

 пропонується клієнтам тільки перевірені готелі від економічних до
VIP рівня по всьому світу, тільки у надійних операторів;
 завжди в наявності палаючі пропозиції.
Основними видами діяльності компанії є:
 виїзний туризм (групові та індивідуальні тури на середземноморські
курорти, гірськолижні курорти та екзотичні напрямки європейської столиці);
 дитячий туризм, відпочинок на узбережжі Чорного моря і за
кордоном для дітей;
 продаж і бронювання авіаквитків.
За 4 роки на туристичному ринку туристичне підприємство «Viva-
Tour» накопичило величезний досвід у туристичній діяльності.
Це туристичне агентство знову і знову нагороджується багатьма
дипломами та сертифікатами.
Офіс турфірми невеликий. Однак це не впливає на просування та
надання послуг.
Турагент пропонує організацію ділових поїздок в будь-яку точку світу
з різними напрямками та різними видами турів  екскурсії, оздоровлення,
катання на лижах, дитячі розваги та екзотичні тури [54].
«Viva-Tour» співпрацює з багатьма світовими туроператорами: «TEZ-
tour», «Anextour», «Vedi tour», «Natali tour», «Pegas», «Лік тур», «Аккорд
тур».
А також займається:
 авіакасами;
 бронюванням;
 продажем авіаквитків на регулярні рейси;
 чартерними рейсами (авіакомпанії Lufthansa, LOT, Air Arabia, Wizz
Air, МАУ, UTair, Aeroflot, Alitalia, KLM, Air Baltik, BRITISH AIRLINES, EL
AL, Роза Вітрів), Air Armenia, Georgian Airways, Астана, Emirates Airline, fly
dubai);
32

 Туркменські авіалінії  «Бєлавіа, Atlantic Airlines, Трансаеро, Air
France, ESTONIAN AIR, S7»;
Штат турагенства складається з наступних осіб:
 директора;
 менеджера з продажу туристичного продукту;
 бухгалтера;
 менеджер з працевлаштування за кордоном;
 менеджер по стажуванню та освіти за кордоном.
Організаційна структура турагента «Viva-Tour» представлена на
рис. 2.1
Генеральний
директор
Менеджера з
Менеджер по Менеджер з питань
продажу
Бухгалтер стажуванню та освіти та
туристичного
освіти за кордоном працевлаштування
продукту закордоном

Рисунок 2.1 – Організаційна структура турагента «Viva-Tour»

Лінійна організаційна структура  це система управління, де кожен
підменеджер підпорядковується лише одному керівнику, а кожен підрозділ
виконує всю роботу, пов’язану з його управлінням [11, с. 218].
Ця схема зобов'язань та звітності складає основу лінійного управління.
У цьому випадку зв’язки лінійного управління зазвичай відповідають
виробничим зв’язкам, між якими встановлюються прості та явні зв’язки [51].
У практиці управління лінійна організаційна структура рідко
використовується малим та середнім бізнесом, який займається простим
33

виробництвом (виготовленням однорідної продукції), як правило, за
відсутності широких зв'язків у співпраці [10, с. 352].
Переваги лінійної організаційно-управлінської структури:
– чіткість і простота взаємодії (суперечливі розподіли низького рівня та
неможливість отримати вказівки);
– відповідальність кожного за виконання свого завдання (надійний
контроль та дисципліна);
– оперативність у прийнятті рішень;
– особиста відповідальність керівника за кінцеві результати свого
підрозділу;
– економічність (за умови невеликих розмірів організації) [18, с. 320].
До недоліків лінійної організаційної структури відносять:
– непристосованість до подальшого розширення підприємства;
– негнучкість;
– дуже високі вимоги до компетентності керівника з усіх питань.
Директор туристичної фірми «Viva-Tour» має повноваження:
 визначати, формулювати, планувати, реалізовувати та координувати
всю діяльність бізнесу;
 спрямовувати діяльність персоналу на досягнення високих
економічних та фінансових результатів;
 вжити заходів щодо соціального захисту персоналу компанії,
забезпечити та підтримувати зайнятість працівників;
 збирати, переглядати та аналізувати вимоги клієнтів до туристичних
послуг;
 здійснювати найбільш вигідних за вартістю, термінами та якістю
послуг туроператорів, що надають туристичне проживання та екскурсійні
послуги;
 надання клієнту необхідної усної та письмової інформації та
консультування клієнта;
34

 формувати списки туристів і складати графіки заїздів до готелів;
 отримувати інформацію про пункт призначення та час туристів,
організувати своєчасний виїзд та прибуття туристичної групи;
 вести статистику організованих турів та готувати звітність [6, с. 21].
До повноважень менеджерів компаній належать: розумний вибір
рекламної політики, своєчасне реагування на зміни у зовнішньому
середовищі компанії, управління сповіщеннями та прийняття обґрунтованих
рішень щодо змін у політиці компанії, консалтинг  інформаційна
підтримка клієнтів [57].
Туристичне агентство використовує багато методів для вдосконалення
бізнес-процесу. Пропонує нові інструменти для бронювання квитків та
готелів з усього світу; Це дозволяє надати туристам усі цікаві місця, не
виходячи з офісу і не витрачаючи часу.
Існує електронний файл, який допомагає швидко отримати інформацію
про туриста.
Крім того, для швидкого підрахунку страхових полісів туристів
використовується онлайн-система, безпосередньо підключена до страхової
компанії, що економить багато часу. Все вищесказане робить роботу більш
ефективною та точною, дуже привабливою для туристів і обіцяє, що вони
повернуться до нас [45, с. 121].
Найбільшою перевагою у дослідженні є використання електронних
систем бронювання. Система бронювання квитків Amadeus дозволяє миттєво
побачити всю інформацію з рейсів, система Gabriele дозволяє зробити
онлайн-бронювання номерів в готелях, які дуже подобаються туристам, не
потрібно витрачати час на очікування підтвердження.
Вікова структура клієнтів різна як для молодих, так і для літніх людей.
Однак слід мати на увазі, що при аналізі віку туристів людей у віці від
25 до 45 років набагато більше, ніж людей похилого віку. Оцінка туристів за
статтю, клієнтів туристичних агентств найчастіше стають жінки близько
35

60%, ніж чоловіки, які складають 40% [65].
Найважливішим рішенням у маркетинговій діяльності будь-якого
бізнесу є визначення ціни туристичного продукту. Ціна дозволяє збільшити
розмір прибутку, а також відображає сприйняття споживачів туристичних
послуг, включаючи витрати та норму прибутку від організації, прогресу,
розподілу та продажу туристичних продуктів. Отже, в умовах ринкової
економіки комерційний успіх туристичного бізнесу значною мірою залежить
від правильного вибору цінової стратегії на ринку [41, с. 418].
Отже, розсудлива цінова стратегія має одну з провідних ролей  вона
сприяє підвищенню конкурентоспроможності фірми в туристичній галузі,
тому її дослідження в даний час є актуальними та дуже важливими.
На ціну туристичного предмета впливає ряд факторів: ступінь
комфорту (клас обслуговування); вид туристичних подорожей (для вживаних
транспортних засобів: повітряного, залізничного, автобусного тощо); ринкові
умови туристичних послуг; сезонний характер послуг. Тому ціни на
туристичні товари значно варіюються залежно від типу туру.
Туристичний продукт має ряд цінових особливостей. Однак,
вибираючи цінову стратегію, важливо передбачити реакцію та майбутні дії
конкурентів, щоб зменшити ризик та максимізувати прибуток.
Вищезазначені цінові стратегії активно використовуються у діяльності
вітчизняних туроператорів та туристичних агентств. Отже, отримані
комерційні результати залежать від цінової стратегії туристичного бізнесу, і
правильний вибір цінової політики відіграє довгострокову і дуже важливу
величину для підвищення конкурентоспроможності туристичних продуктів
та туристичного бізнесу в цілому [62].
Однак для кожного клієнта застосовується майже індивідуальне
ціноутворення, враховуючи запити клієнтів, знижки, час у дорозі і навіть
сезон.
Завдання турагенства:
 продаж туристичних пакетів та продаж квитків на місцеві екскурсії;
36

 залучення максимальної кількості туристів;
 реклама та просування туристичних ресурсів України, а саме
Черкаської області;
 директ-мейл  сучасний ефективний вид реклами, при якій за
спеціально підібраними адресами туристичних фірм;
Стійка фінансова ситуація виникає протягом усієї виробничо-
господарської діяльності підприємства. Зрозуміло, що саме підприємство в
першу чергу стурбоване хорошим фінансовим станом [52].
Звітність дозволяє не тільки узагальнювати та накопичувати
інформацію за окремими показниками, а й служить ефективним способом
перевірки точності розрахунку податків, внесків та платежів, встановлених
державою, своєчасних платежів підприємств на основі нарахованої
заборгованості .
Фінансово-економічний аналіз діяльності туристичного агентства
«Viva-Tour» був проведений за останні 3 роки з 2018 по 2020 роки. Тому,
згідно з проведеним на підприємстві аналізом, ми розглядаємо основні
показники фінансово-господарської діяльності туристичного агентства
«Viva-Tour» на 20182020 роки. Результати аналізу наведені в таблиці. 2.1.
Інформація, що використовується в економічному аналізі, повинна
відображатися на матеріальних носіях компетентно. Використання
недостовірних даних в аналізі порушує сприйняття реальної економічної
реальності та призводить до помилкових рішень. Отже, вся інформація,
відібрана для аналізу, повинна бути детально перевірена [47, с. 335].
Проаналізувавши фінансово-економічні показники діяльності ТА
«Viva-Tour» за останні три роки, можна зробити деякі висновки.
Підприємство отримало 596,1 тис. грн виручки від продажу послуг у
2020 році. Відповідно, у період 20182020 рр виручка зросла на 87,7 тис.
грн. (динаміка  14,7%), 683,8 тис. грн.

37

Таблиця 2.1  Показники фінансово-економічної діяльності
туроператора «Viva-Tour» за 2020  2022 рр.
Абсолютне
Динаміка, %
відхилення
№ Показник
Дохід (виручка) від
реалізації продукції
1. 621,6 683,8 596,1 -87,7 -25,5 -14,71 -4,28
(товарів, робіт,
послуг), (тис. грн)
Податок на додану
2. 103,6 113,9 99,3 -14,6 -4,3 -14,70 -4,33
вартість
Чистий дохід
(виручка) від
3. реалізації продукції 518 569,9 496,8 -73,1 -21,2 -14,71 -4,27
(товарів, робіт,
послуг), (тис. грн)
Собівартість
реалізованої
4. 174,7 230,5 123,8 -106,7 -50,9 -86,19 -41,11
продукції, товарів,
послуг, (тис. грн)
Чисельність
5. 6 6 5 -1 -1 -20,00 -20,00
працівників, (осіб)
6. Продуктивність праці 103,6 113,97 119,22 5,25 15,62 4,41 13,10
7. Основні фонди 372,4 399,2 399,2 0 26,8 0,00 6,71
8. Фондовіддача, % 1,6 1,7 1,49 -0,21 -0,11 -13,85 -7,15
9. Фондоємність, % 0,6 0,58 0,67 0,09 0,07 13,39 10,41
Власні джерела, (тис.
10. 187,3 200,2 173,4 -26,8 -13,9 -15,46 -8,02
грн)
Залучені кошти, (тис.
11. 63,7 65,9 69,9 4 6,2 5,72 8,87
грн)
Прибуток від
12. 452,7 478,1 423,1 -55 -29,6 -13,00 -7,00
реалізації, (тис. грн)
Податок на прибуток,
13. 81,5 86,06 76,16 -9,9 -5,34 -13,00 -7,01
18 %
Чистий прибуток,
14. 371,2 392 346,9 -45,1 -24,3 -13,00 -7,00
(тис. грн)
15. Рентабельність, % 72,8 69,9 70,9 1 -1,9 1,41 -2,68

Після оподаткування на додану вартість у 2022 році чистий дохід від
реалізації послуг становить 496,8 тис. грн. Відповідно у період 2020 до 2022
років чистий дохід збільшився на 73,1 тис. грн. (14,7 %), що становить 569,9
2020 рік
2021 рік
2022 рік
2021-2022
2020-2022
201212022
2022-2020
38

тис. грн.
Собівартість реалізованої продукції (туристичних товарів) у 2020 році
становить 123,8 тис. грн. В період з 2020 по 2022 роки, собівартість
збільшилася на 106,7 тис. грн., що становить 230,5 тис. грн. (86,2 %).
Чисельність працівників у 2020 році становить 6 осіб. В період з 2020
по 2022 роки, кількість працюючих зменшилась на 1 особу.
Основні фонди у 2020 рокі становлять 350,4 тис. грн. В період з 2020
по 2022 роки головні фонди збільшилися на 48,8 тис. грн, що становить 399,2
тис. грн. (13,9 %).
У 2021 році фондовіддача становить 1,7 %. Відповідно в період з 2021
по 2022 роки відсоток фондовіддачі зменшився на 0,2%. А фондовіддача з
2018 по 2020 роки зменшилась на 0,1%.
Фондоємність у 2021 році становить 0,58 %. В період з 2021 по 2022
роки, фондоємність збільшилась на 0,09 . А натомість фондоємність з 2019 по
2022 роки залишилася незмінною.
Прибуток від реалізації у 2022 році становить 423,1 тис. грн.
Відповідно у період 2020 до 2022 років прибуток від реалізації зменшився на
55 тис. грн. (12,9 %), що становить 478,1 тис. грн.
В 2020 році чистий прибуток після оподаткування на прибуток
становить 346,9 тис. грн. Відповідно у період 2020 до 2022 років дохід від
звичайної діяльності зменшився на 45,1 тис. грн. (13 %), що становить 392
тис. грн.
Рентабельність підприємства у 2020 році становить 72,8 %. У період з
2020 до 2022 років рентабельність знизилася на -2,6 % (-1,4 %), що становить
69,9 %.
Отже, можна зробити висновок, ТА «Viva-Tour» впродовж періоду від
2020 до 2022 року має зменншення прибутку. проте спостерігається
збільшення рентабельності, що свідчить про фінансову стійкість
підприємства.

39

2.2 Аналіз джерел формування та напрямів використання доходу
туристичного турагенства «Viva-Tour»

Через нестабільну ситуацію в галузі туризму в нашій країні в останні
роки багато турфірм втратили своє існування, навпаки, інші зміцнили свої
позиції в цьому бізнесі. Таким чином, можна посилатися на процес очищення
туристичного ринку від переважної кількості турфірм та туроператорів, а
також виживання великих і, отже, стабільних компаній, однією з яких є
туристична компанія «Viva-Tour».
Аналіз показників прибутковості важливий з точки зору оцінки
потенціалу отримання прибутку компанії та оцінки фінансового стану. Тому
обов’язково проводити порівняльний аналіз як частину фінансового
аналізу [40, с. 145].
Оскільки на прибутковість бізнесу впливає сукупність різних факторів:
 рівень організації виробництва й управління;
 структура капіталу та його джерела формування;
 ступінь використання виробничих ресурсів;
 обсяг, якість і структура продукції;
 витрати на виробництво виробів;
 прибуток за видами діяльності та спрямування його використання, то
розраховують рентабельність за різними алгоритмами, що дозволяють
врахувати вплив цих факторів та рівень і динаміку та оцінити рівень
ефективності управління і розробити необхідні управлінські рішення.
Аналіз прибутковості в бізнесі проводиться за системою показників.
Визначаючи прибутковість або рентабельність туристичних підприємств,
слід враховувати не тільки цінову політику підприємства (шляхом
порівняння ціни товарів чи послуг із витратами, необхідними для їх
виробництва), але й ділову активність підприємства [22, с. 398].
Він вимірюється оборотністю (капіталом) фондів, і, збільшуючи оборот
40

при низькій рентабельності товарів чи послуг у кожному періоді, можна
досягти загальної високої ефективності використання капіталу. Ця
залежність називається рентабельністю інвестицій.
Торік, згідно з аналізом, «Viva-Tour» продала найбільше турів у такі
великі туристичні товари, як Болгарія та Чорногорія.
Дослідження, проведене туристичною агенцією «Viva-Tour» щодо
розподілу громадян України у туристичних поїздках, проданих у період
20202021 років країнами виїзду, призвело до того, що три країни були
найбільшим попитом серед мандрівників в аналізованому періоді:
Туреччина, Чорногорія та Болгарія.
Туроператор також пропонує споживачам:
 пляжний відпочинок в Єгипті та Туреччині;
 організація різноманітних варіантів перельотів;
 трансферів на сучасних і комфортабельних автобусах;
 розміщення в ексклюзивних і базових готелях будь-якої країни;
 організація екскурсій по Україні і за кордоном;
 лікування в Україні та за кордоном;
 організація корпоративного туризму;
 круїзи;
 шоп-тури;
 весільні тури;
 дитячий відпочинок;
 гарячі тури.
У 2020 році ТП «Viva-Tour» надав туристичних послуг на суму 8798,7
тис. грн., серед яких 6482,1 тис. грн. для туристів, які виїжджали за кордон.
Витрати, пов’язані з наданням туристичних послуг, становлять 8298,8
тис. грн. Прибуток туроператора дорівнює 499,9 тис. грн.
Для того, щоб визначити та реалізувати стратегію поведінки
організації, керівництво організації повинно глибоко розуміти внутрішнє
41

середовище організації, її потенціал та тенденції розвитку, а також зовнішнє
середовище та тенденції розвитку. місце в організації. У цьому випадку
спочатку досліджується як внутрішнє, так і зовнішнє середовище, щоб
виявити загрози та можливості, які організація повинна враховувати,
визначаючи цілі та досягнення. Зовнішнім середовищем вважається
сукупність двох відносно незалежних підсистем: макросередовища та
безпосереднього середовища [8, с.114].
Макросередовище створює загальні умови середовища організації. У
більшості випадків макросередовище не є специфічним для окремої
організації.
У фінансовому становищі підприємства загальні результати роботи
підприємства з управління фінансовими ресурсами відображаються у формі
витрат.
Залежно від інформаційного забезпечення та його розподілу на різні
групи користувачів, вивчення певних питань аналізу фінансового стану
останнього поділяється на внутрішнє та зовнішнє фінансове становище
підприємства.
Фінансовий стан будь-якого бізнесу виражається структурою його
активів та пасивів, тобто активів та ресурсів бізнесу.
Оцінка платоспроможності, очікувань розвитку, рівня прибутковості та
фондових ринків бізнесу, який купує та продає акції та облігації компаній з
метою отримання прибутку у формі курсових різниць. Відомо, що ціни на
акції та облігації залежать від очікувань акціонерних товариств. Тому
фондові біржі вивчають та аналізують фінансовий стан бізнесу та
перспективи його подальшого розвитку [31, с. 219].
Тому одним з основних завдань аналізу фінансово-економічної ситуації
є дослідження показників, що характеризують фінансову стійкість
підприємства, гарантуючи постійну платоспроможність та відображаючи
42

рівень ризику.
Водночас факторами такого зростання є збільшення двох складових
оборотних активів  дебіторської заборгованості та власного капіталу.
Відмічено незначне зменшення основних засобів.
Зробимо аналіз статей балансу туристичного підприємства «Viva-
Tour» за 20202022 рр. наведено в таблиці 2.2 та таблиці 2.3.

Таблиця 2.2  Динаміка вартості та структури майна «Viva-Tour» за
2020–2022 рр.
Відхилення, +/-, тис.грн.
2020 2021 2022
2022-2020 2022-2021
Статті балансу тис. % тис. % тис. % тис. % тис. %
грн. грн. грн. грн. грн.
1. Необоротні активи 468,4 28,00 433,2 25,03 451,3 23,24 -17,1 3,65 18,1 4,18
Основні засоби 464,5 27,77 430,8 24,89 445,6 22,95 -18,9 4,07 14,8 3,44
2. Оборотні активи 3,9 0,23 2,4 0,14 5,7 0,29 1,8 46,15 3,3 137,5
2.1. Запаси 1204,3 72,00 1297,7 74,97 1490,3 76,76 286 23,75 192,6 14,84
2.2. Дебіторська
39,00 2,33 15,4 0,89 3,7 0,19 -35,3 90,51 -11,7 75,97
заборгованість
2.3. Поточні фінансові
1037,5 62,03 1021,4 59,01 1275 65,71 238 22,98 254 24,9
інвестиції
2.4. Гроші та їх
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
еквіваленти
2.5. Витрати
124,6 7,45 256,4 14,81 209,0 10,76 84,4 67,74 -47,4 18,49
майбутніх періодів
2.6. Інші оборотні
0,30 0,02 0,3 0,02 0,3 0,02 0 0 0 0
активи
Баланс 2,9 0,17 4,2 0,24 1,4 0,07 -1,5 51,72 -2,8 66,67

З таблиці 2.2 можна зробити висновки про те, що протягом
аналізованого періоду оборотні активи зросли на 76,76 %.
Внаслідок зміни обсягів оборотних засобів в певній мірі відбулася й
зміна структури власних активів підприємства.
В загальній структурі активів спостерігається підвищення частки
оборотних засобів.
43

Таблиця 2.3  Склад, структура та динаміка джерел фінансування
туристичного агенства «Viva-Tour» за 20202022 рр.
Відхилення, +/-, тис.грн.
2020 2021 2022
2022-2020 2022-2021
Статті балансу
тис. % тис. % тис. % тис. % тис. %
грн. грн. грн. грн грн.
1. Власний капітал 787,5 47,08 802,1 46,34 835,0 43,01 47,5 6,03 32,9 4,1
1.1. Статутний капітал 400 23,91 400 23,11 400 20,60 0 0 0 0
1.2. Інший додатковий
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
капітал
1.3. Нерозподілений
387,5 23,17 402,1 23,23 435,0 22,4 47,5 12,26 32,9 8,18
прибуток
2. Довгострокові
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
зобов’язання
3. Поточні
885,2 52,92 928,8 53,66 1106,6 56,99 221,4 25,01 177,8 19,14
зобов’язання
3.1. Корткострокові
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
кредити
3.2. Кредиторська
875,3 52,33 918,7 53,08 946,9 48,77 71,6 8,18 28,2 3,07
заборгованість
3.3. Поточні
зобов’язання за 9,9 0,59 10,1 0,58 159,7 8,23 149,8 1513,1 149,6 1481,1
розрахунками
Баланс 1672,7 100 1730,9 100 1941,6 100 268,9 16,08 210,7 12,17

З таблиці 2.3 можна зробити висновки про те, що протягом
аналізованого періоду з 2020 по 2022 рік відбулося незначне збільшення
власного капіталу підприємства (6,03 %) за рахунок збільшення
нерозподіленого прибутку підприємства.
Наявне певне скорочення довгострокової кредиторської
заборгованості, хоча таке скорочення й не є дуже істотним. Наявне
підвищення розмірів поточної кредиторської заборгованості підприємства.
Аналіз дозволяє зробити висновок, що туристичне підприємство не
обмежений при виборі видів туристичних послуг для реалізації.

2.3 Оцінка ефективності використання доходів турагенства «Viva-Tour»

Формувальні ресурси туристичного бізнесу «Viva-Tour» залежать від
багатьох факторів.
44

Процедура бухгалтерського обліку та оподаткування у туризмі
зумовлена специфічним характером операцій з надання туристичних послуг,
які роблять посередницькі програми широко доступними та існуванням
спеціальних норм у Податковому кодексі. У цій статті ми розглянемо
особливості рахунку в туроператорах і туристичних агенціях, що працюють
як на загальній, так і на спрощеній системі оподаткування, а також на
проблему розрахунку з туристами [32, с. 219].
Структура джерел доходу турагенства «Viva-Tour» представлена на
рисунку 2.2.

Джерела отримання прибутку

Звичайна діяльність

Операційна Фінансова

Основна

Доходи від інвестицій
Виручка від реалізації підприємства
туристичного продукту
та послуг
Девіденти, отримані

проценти

Інші фінансові доходи

Рисунок 2.2  Структура джерел отримання доходу турагенства «Viva-Tour»

Аналіз джерел формування доходів туристчиного підприємства «Viva-
Tour» наведено в таблиці 2.4.

45

Таблиця 2.4  Аналіз джерел формування доходів ТА «Viva-Tour».
Абсолютне
Динаміка, %
відхилення
№ Показник
Дохід (виручка) від
реалізації продукції
1. 621,6 683,8 596,1 -87,7 -25,5 -14,71 -4,28
(товарів, робіт,
послуг), (тис. грн)
2. Основні фонди 372,4 399,2 399,2 0 26,8 0,00 6,71
3. Фондовіддача, % 1,6 1,7 1,49 -0,21 -0,11 -13,85 -7,15
4. Фондоємність, % 0,6 0,58 0,67 0,09 0,07 13,39 10,41
Власні джерела,
5. 187,3 200,2 173,4 -26,8 -13,9 -15,46 -8,02
(тис. грн)
Залучені кошти,
6. 63,7 65,9 69,9 4 6,2 5,72 8,87
(тис. грн)

З таблиці 2.4 можна зробити висновок, що підприємство у 2022 році
отримало дохід від реалізації послуг 596,1 тис. грн. Відповідно у період 2020
до 2022 років дохід зменшився на 25,5 тис. грн., що становить 596,1 тис. грн.
А у період з 2021 до 2022 дохід від реалізації зменшився на 87,7 тис.грн., що
спричинено глобальною епідемією та карантином.
Основні фонди у 2020 рокі становлять 350,4 тис. грн. В період з 2020
по 2022 роки головні фонди збільшилися на 48,8 тис. грн, що становить 399,2
тис. грн. (13,9 %).
У 2021 році фондовіддача становить 1,7 %. Відповідно в період з 2021
по 2022 роки відсоток фондовіддачі зменшився на 0,2%. А фондовіддача з
2020 по 2022 роки зменшилась на 0,1%.
Фондоємність у 2021 році становить 0,58 %. В період з 2012 по 2022
роки, фондоємність збільшилась на 0,09 .
Нами було досліджено структуру доходів від реалізації туристичних
послуг ТА «Viva-Tour», що представленау таблиці 2.5.
Як видно з таблиці 2.5 структура доходів від реалізації туристичних
послуг туристичного підприємства «Viva-Tour» показники ділового туризму
в 2020 році становлять 8,41%, а в 2022 році 5,99%. Показники оздоровчого
2020 рік
2021 рік
2022 рік
2021-
2022
2020-
2022
2021-
2022
2020-
2022
46

туризму в 2022 році збільшились, порівняно з 2020 роком, вони становлять
61,84%. Показники зеленого туризму збільшились з 2020 року 5,87 до
12,20%  це було пов’язано з пандемією захворюваності, яка була в країні
2022 року.

Таблиця 2.5  Структура доходів від реалізації туристичних послуг
туристичного підприємства «Viva-Tour»
2020 2021 2022
Види туризму
тис.грн. % тис.грн. % тис.грн. %
Діловий туризм 52,30 8,41 50,70 7,41 35,70 5,99
Релігійний туризм 28,50 4,58 30,10 4,40 25,30 4,24
Шопінг-туризм 123,40 19,85 180,40 26,38 93,80 15,74
Оздоровчий туризм 380,90 61,28 374,50 54,77 368,60 61,84
Екологічний/зелений туризм 36,50 5,87 48,10 7,03 72,70 12,20
Разом: 621,6 100 683,8 100 596,1 100

Відображенням ефективності використання доходів є фондоємність та
фондовіддача.
Фондовіддача (Фв) розраховується за формулою:

Фв = РП ÷ Вок (2.1)

де РП  вартість річного обсягу реалізованої продукції, грн;
Вок  середньорічна вартість основного капіталу (основних фондів), грн.
Фондовіддача виражає ефективність використання трудових
інструментів, тобто скільки готової продукції виробляється у вартості на
одиницю основних фондів [53].

Фондоємність  вартість протилежна фондовіддачі, розраховується в
грн.
Вказує, скільки «обладнання» основних засобів потрібно у розрахунку
на одиницю продукції, у вартості.
47

Фє = 34455 ÷ 300000 = 0,11 грн (2.2)

Оцінка ефективності використання доходів ТА «Viva-Tour» наведено в
таблиці 2.6.

Таблиця 2.6  Оцінка ефективності використання доходів ТА «Viva-
Tour»
Абсолютне
Динаміка, %
відхилення
№ Показник
Дохід (виручка) від
реалізації продукції
1. 621,6 683,8 596,1 -87,7 -25,5 -14,71 -4,28
(товарів, робіт,
послуг), (тис. грн)
2. Основні фонди 372,4 399,2 399,2 0 26,8 0,00 6,71
3. Фондовіддача, % 1,6 1,7 1,49 -0,21 -0,11 -13,85 -7,15
Фондоємність, % 0,6 0,58 0,67 0,09 0,07 13,39 10,41

При проведенні оцінки ефективності використання доходів ТА «Viva-
Tour» нами відмічено, що за досліджуваний період спостерігається
зменшення фондовіддачі та збільшення фондоємності підприємства, що
свідчить про неефективне використання доходів підприємства. Проте слід
зауважити, що у 2021 році, порівняно із 2020 спостерігалось зменшення
фондоємності та збільшення фондовіддачі. Таким чином можна
прогнозувати, що після виходу туристичної галузі із кризової ситуації,
пов’язаної їз пандемією захворювань буде збільшуватись дохід підприємства
і, як наслідок, збільшуватиметься фондовіддача.

2020 рік
2021 рік
2022 рік
2021-
2022
2020-
2022
2021-
2022
2022-
2020
48

Розділ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ НАПРЯМІВ ВИКОРИСТАННЯ
ДОХОДУ ТУРАГЕНСТВА «VIVA-TOUR»

Центром розробки стратегії створення та розподілу доходів бізнес-
структур туристичних підприємств є розробка політики оптимізації всіх
пластових ресурсів та аспектів використання доходів.
Відправною точкою оптимізації доходу є оцінка вартості туристичних
продуктів та послуг.
Першою проблемою оптимізації доходів з точки зору збиткової
туристичної діяльності є усунення збиткової та перехід до збалансування
фінансової сили [60].
Організація аналітичного обліку в пропонованих сферах забезпечить
більш повне розуміння джерел доходу для його оперативного контролю і на
цій основі визначить фінансовий результат від операційної діяльності.
Застосування аналітичної системи бухгалтерського обліку надасть детальну
інформацію про конкретні види доходів та покращить зручність
використання та управління відповідними статтями для розширення
діяльності з максимальним рівнем прибутковості.
Серед інших обов'язків туристичного бізнесу, а саме турагента «Viva-
Tour» виділяють такі оптимізації доходу:
– розрахунок потреби в доходах для досягнення стратегічних цілей
бізнесу;
– раціоналізація структури джерел отримання доходу на основі
пріоритетів та ефективності різних видів діяльності;
– розробка ефективної системи розподілу та використання доходів;
– визначення розміру доходу, необхідного для отримання цільового
прибутку від продажу туристичних послуг «туристичні товари»;
– перевірка обсягів реалізації туристичного продукту «послуг», що
49

забезпечить цільовий дохід і вийде на стратегічний рівень запасу фінансової
стійкості.
Ці завдання повинні відрізнятися залежно від стратегічних цілей,
обсягу та діяльності бізнесу, економічної ситуації в країні та інших
внутрішніх та зовнішніх факторів.
Після виявлення проблем оптимізації слід розробити та впровадити
найефективніші способи їх вирішення, а саме моделі оптимізації.
Політика впровадження таких моделей включає зосередження уваги на
зусиллях щодо мобілізації потенційних можливостей для збільшення доходу
та раціонального використання [43, с. 39].
Точність та ефективність моделей оптимізації перевіряються на
практиці, і в результаті політика може бути скоригована. Як видно з даних
Світової організації туризму, туризм на сьогоднішній день є галуззю, що
динамічно розвивається.
Діяльність туристичних агентств, представлених туристичним
бізнесом, полягає у створенні, просуванні та продажу туристичних продуктів.
Різноманітність та складність невирішених проблем організації доходів
та витрат туроператорів та туристичних агентств за відсутності сучасних
рекомендацій призводить до підвищеного інтересу до проведення
конкретного дослідження з метою пошуку ефективних методів для
задоволення потреб різних користувачів звітування.
Для того, щоб успішно виконати функцію відшкодування витрат та
прибутку для підприємств, дохід повинен спочатку оптимізуватися за
джерелами походження. Тому оптимізація доходу починається з вибору
найефективнішого туристичного продукту на поточний період та майбутнє.
Неоднорідність туристичного продукту та податкової системи вимагає
використання різних підходів та моделей оптимізації доходів. Однак вони
повинні базуватися на загальних принципах політики оптимізації доходів.
Оскільки основним джерелом доходу в туризмі є продаж туристичних
товарів та послуг, дохід від продажу повинен починати оптимізувати дохід,
50

але завжди у зв'язку з витратами на придбання туристичних послуг та
формування туристичних продуктів [26, с. 169].
Аналіз джерел формування доходу ТА «Viva-Tour» наведено у
таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Аналіз джерел формування доходу ТА «Viva-Tour»
2020 2021 2022
Напрямок
Україна 486 21 10210,2 1,64 572 19 10868,0 1,59 650 13 8450,0 1,42
Болгарія 3089 13 40160,1 6,46 3634 12 43612,8 6,38 4130 8 33040,0 5,54
Туреччина 3677 35 128700,9 20,70 4326 34 147086,7 21,52 4916 24 117984,0 19,79
Єгипет 6948 20 138963,4 22,36 8174 22 179835,0 26,31 9289 16 148624,0 24,92
Греція 8336 16 133383,4 21,46 9808 15 147114,0 21,52 11145 10 111450,0 18,69
Італія 18887 9 169983,0 27,35 22220 7 155540,0 22,75 25250 7 176750,0 29,64
Разом, тис. грн 621,6 638,8 596,3

Як видно із даних таблиці, у 2022 році спостерігається зменшення
доходів від реалізації внутрішніх турів, порівняно з попередніми періодами.
слід відмітити, що питома вага доходу від турів у Грецію та Туреччину
також зменшилася, але спостерігається збільшення частки доходу від
реалізації турів до Італії та Єгипту.
Теорія і практика туризму розробила систему методів планування та
оптимізації застосування туристичних продуктів і, отже, доходу від основної
діяльності в туризмі. Важливим методом оптимізації доходу від основної
діяльності в туристичному бізнесі є орієнтація на цільовий прибуток, тобто
оптимізацію доходу на основі заздалегідь визначеної цільової суми прибутку.
Вартість путівки, грг
Кількість реалізованих путівок
Дохід, грн
% від доходу
Вартість путівки, грг
Кількість реалізованих путівок
Дохід, грн
% від доходу
Вартість путівки, грг
Кількість реалізованих путівок
Дохід, грн
% від доходу
51

Початком оптимізації доходу на основі цільового прибутку є
визначення порогу прибутковості (беззбитковості) бізнесу на плановий
період. У цій моделі особливу увагу слід приділити оптимізації запасів
фінансової стійкості, що забезпечується величиною доходу від продажу
туристичних продуктів, що перевищує так званий показник беззбитковості.
Стратегія зростання доходів, розроблена на основі оптимізації прибутку,
буде орієнтиром для розвитку бізнесу.
Неможливо досягти стратегічних цілей ефективного зростання доходів
без збільшення ролі маркетингу та логістики у прибутковості туристичного
бізнесу [24, с. 416].
Причиною цього є те, що компанії повинні знати витрати на транспорт,
проживання та харчування у процесі отримання доходу в ринкових умовах;
бути в курсі цін конкурентів; працюючи за ціною, за яку туристи готові
придбати туристичну продукцію та послуги; знання справжньої
платоспроможності потенційних покупців туристичних послуг; порівнювати
ціни на нові види туристичних продуктів із цінами на традиційні послуги.
Все це вимагає маркетингового підходу, який дозволить перевірити
обсяг та структуру продажу туристичних товарів та послуг.
Однією з ключових перспектив розвитку є розробка нового
туристичного продукту. Інновації повинні впроваджуватися систематично, а
не від випадку до випадку. В іншому випадку компанія може запропонувати
десятки ідей, але більшість з них не відповідатимуть специфіці її діяльності.
Фірма повинна чітко визначити, на яку продукцію та на які ринки
орієнтуватися. У ньому має бути чітко зазначено, чого саме компанія
намагається досягти за допомогою інновацій: великі обсяги припливу
грошових коштів, домінування в частці ринку чи якась інша мета.
Також дуже важливий аспект маркетингу.
Нині, в умовах постійної конкуренції, турагентам потрібно навчитися
зберігати свою частку ринку, враховуючи не лише власні фінансові інтереси,
а й інтереси покупця. І цього можна досягти, лише дотримуючись заздалегідь
52

розробленої стратегії з використанням усіх сучасних розробок [53].
Сьогодні надзвичайно корисним та гнучким інструментом у туризмі, як
і будь-якої іншої діяльності, є система зниження цін. Це народилося з
традиційної звички знижувати ціну для будь-якого покупця, який придбав
більше товарів, зараз практика встановлення знижок стала надзвичайно
складною, і ряд найкращих знижок дуже різноманітний.
У конкурентному ринковому середовищі кожна фірма використовує
специфічні маркетингові інструменти для успішного функціонування,
задоволення попиту на ринку та отримання прибутку [13, с. 189].
Розглядаючи туристичну галузь, слід зазначити, що уявлення людей
про найкращі види відпочинку та моду на престижні курорти змінюються.
Туристична компанія повинна постійно контролювати всі зміни, що
відбуваються на ринку туристичних товарів, встигати реагувати на кожну.
Нами було досліджено структуру використання прибутку
підприємства, що представлена на рисунку 3.1.
Як видно із рисунку, чистий прибуток підприємства, як кошти, які
необхідно спрямовувати на розвиток, розподіляється до резервного фонду,
фонду накопичення, на витрати на рекламу та частково залишається не
розподіленим.
Прибуток

Чистий прибуток Податок на
прибуток
Резервний фонд 15%

Витрати на рекламу 5%

Фонд накопичення 50%

Не розподілений прибуток 30%

Рисунок 3.1 – Структура використання прибутку туристичного агентства
«Viva-Tour»
53

Аналіз використання чистого прибутку 2020–2022 рр. на ведений у
таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Аналіз використання чистого прибутку туристичного
агентства «Viva-Tour» 2020–2022 рр.
Розподіл чистого прибутку % 2020 2021 2022
Резервний фонд 15% 15 5568 5880 5203,5
Витрати на рекламу 5% 5 1856 1960 1734,5
Фонд накопичення 50% 50 18560 19600 17345
Не розподілений прибуток 30% 30 11136 11760 10407
Разом 100 371,2 392 346,9

Як видно із таблиці, питома вага джерел розподілу чистого прибутку не
змінилася, проте, зменшилась сума відрахувань, що пов’язано із зменшенням
доходу туристичного агентства «Viva-Tour» у 2022 році.
Для збільшення доходу ми пропонуємо вдосконалити цінову та
маркетингову політику для «Viva-Tour» та запропонувати такі шляхи
вдосконалення:
Розширення маркетингової політики за рахунок використання інших
засобів масової інформації, тобто розміщення реклами на радіо.
Використання додаткових систем знижок таких як:
– міжсезонні знижки;
– надання знижки молодятам та інші.
Розглянемо кожен із цих способів більш докладно.
Радіореклама – один із найпопулярніших видів реклами. Ця
популярність в основному пов’язана з тим, що це найшвидший і найкращий
спосіб привернути увагу цільової аудиторії [33, с. 235].
Зрештою, реклама на радіо – один із найпростіших і найдешевших
способів реклами в ЗМІ. Головне – точно визначити найбільш підходящі
радіоканали для розповсюдження їхньої інформації, щоб вони максимально
збільшили ціль.
Для цього туристичний агент повинен враховувати не тільки стать та
54

вік, а й вік, освіту, соціальний статус аудиторії, інтереси та уподобання.
У минулому «Viva-Tour» використовував цей метод реклами, але
припинив своє існування через вимушені заощадження.
На сьогоднішній день бізнес компанії значно покращився. Впевнено
займаючи свою нішу, Черкаси зміцніли на туристичному ринку. Відбулося
збільшення кількості туристів, а потім продаж. Тому використання
радіореклами в цей час було б оптимальним при вирішенні маркетингових
проблем [61].
Радіореклама в місті Черкаси коштує в середньому 400 грн за 15-
секундне відео. Найголовніше – точно визначити час і частоту трансляції.
На наш погляд, найкращим рішенням буде дві відвідуваності о 7-8
ранку для бізнесменів та домогосподарок близько 8-9 вечора, щоб залучити
неоднозначну аудиторію.
Кожна радіостанція має свого унікального слухача, свої програми та
свої особливості встановлення. На наш погляд, розміщення радіореклами
повинно здійснюватися на станціях: (Авторадіо) або (Хіт FM). Бо ці
радіостанції є популярніші серед черкащан.
Використання несезонних знижок.
Оскільки робота «Viva-Tour» сезонна, вона повинна враховувати значні
сезонні коливання попиту за видами туризму (пізнавальний та дозвіллєвий та
інші) при розробці цінової політики.
Незважаючи на докладені зусилля, сезонні ціни у високий сезон
можуть перевищувати ціни мертвих сезонів у 23 рази. Це означає, що в
річному циклі продажів є значні періоди втрат, які повністю відповідають
успіху в піковий сезон. Тут стратегія відповідає логічній азартній грі: виграти
максимум, коли супроводжується успіх, і втратити мінімум, якщо багатство
зміниться.
У розпал сезону можна продати туристичний товар із високими
витратами. І навпаки, визначати найнижчі ціни в міжсезоння за низьких
витрат (вартість проживання та інших послуг у туристичних центрах різко
55

падає).
«Viva-Tour» триває міжсезоння з листопада по травень,
використовуючи міжсезонні знижки для збільшення продажів у цьому сезоні,
наприклад, тур з 3% до 7% залежно від місця та тривалості.
Метою використання знижок на міжсезонні покупки є заохочення
клієнта придбати цю послугу до початку наступного сезону, на початку та
навіть поза сезоном [28, с. 63].
«Viva-Tour», як і будь-яке інше агентство, має спробувати встановити
ціну, яка покриватиме всі витрати, пов’язані з наданням туристичного
продукту, знижуючи ціни або знижуючи туристичний продукт. Крім того,
ціна повинна давати певну норму прибутку.
Наприклад, знижка від 2% до 4% на автобусні тури по Європі в
лютому, вартість туру до Індії становить близько 850-950$, знижка від 3% до
5%, поїздка до Великобританії обійдеться туристам у 500-540$, знижка 4%
тощо.
Обґрунтування цієї знижки для несезонних покупок вимагає, щоб вони
різнились за часом: Якщо послуга отримана до початку сезону, слід зробити
більшу знижку.
Надання знижок молодятам.
Скористатися знижками можна не тільки для постійних та VIP-клієнтів,
а й для молодят, щоб завоювати міцну позицію на ринку та залучити більше
клієнтів на «Viva-Tour». Такі знижки на тури для молодят відіграють
важливу роль як у ціновій, так і в маркетинговій політиці турфірми. Це
означає залучення нових клієнтів, надання їм вищих цін на подорожі, а потім
можливість утримувати цих клієнтів іншим способом, наприклад, знижками
як постійними клієнтами.
Такі знижки визначаються двома документами: маркетинговою
політикою та наказом керівника.
Розмір знижки, що використовується, може коливатися від 2% до 5%
або залежно від суми знижок, які іноземні готелі надають молодятам.
56

Наприклад, туристична агенція «Viva-Tour» може запропонувати
знижку в розмірі 300 доларів для молодят на екскурсію на острів Балі,
оскільки готелі на цьому острові також пропонують знижки для молодят.
В медовий місяць є можливість поїхати до Італії 240$ із знижкою 4%,
до Таїланду 650$ знижка 5%, до Болгарії 218$ знижка 2%, до Греції 270$
знижка 2%, до Франції від 400$ знижка 4%, до Туреччини від 210$ знижка
3%, до Єгипту від 250$ знижка 3% і так далі.
Цією знижкою можна скористатися через туроператора, якщо їм
надано таке право. А якщо ні, то знижка «Viva-Tour» повинна покрити його
витрати.
Існує безліч різних видів знижок, які можна застосовувати безпечно,
такими знижками можуть бути: групові знижки, оскільки ціна туру залежить
від типу туру: групового чи індивідуального. Зі збільшенням кількості груп
вартість туру на людину зменшується. Ціна на особу туру залежить від
кількості турів: чим довший він, тим дорожчий [34, с. 219].
Наприклад: автобусний тур до Франції від 250 $ із знижкою 2,5 %, тур
до Греції від 180$ із знижкою 1,5%.
Тимчасові знижки. Наприклад: знижка 3% на купони в 2021 році при
замовленні до 31.11.2021.
Застосовуючи цю систему знижок на практиці, ви можете як
передбачити збільшення попиту, так і збільшити обсяги продажів із більшим
прибутком від їх застосування.
Запропоновані знижки підвищують ефективність ціни стимулюючої
функції, сприяють маркетинговим дослідженням, а саме: сприяє зменшенню
витрат туристичної агенції, реалізація за рахунок збільшення продажів
сприяє залученню постійних клієнтів та полегшує перспективне планування
діяльності фірми.
Для успішної діяльності недостатньо просто надати повний спектр
послуг. Перш за все, необхідно постійно вдосконалювати свою діяльність у
різних сферах [35].
57

Було б доцільним створити єдиний туристичний портал, який би
включав допомогу як туристичному бізнесу, так і клієнту, тим більше, що він
має всі необхідні умови для створення «Viva-Tour», професійної команди,
власної системи бронювання, створеної мережа зв’язків з вітчизняними та
закордонними партнерами.
Туристична компанія пропонує широкий спектр різноманітних турів у
понад 30 країн світу, включаючи релігійні, культурні, спортивні та деякі інші
сфери.
Постійно проводиться робота над новими послугами та технологіями
для залучення потенційних клієнтів. Нестандартні підходи, інновації
рекламних технологій залучають споживачів. Інноваційна реклама
спирається на використання сучасної технічної підтримки, новітніх
комп’ютерних технологій та нестандартних способів подання інформації в
рекламних акціях [12, с. 224].
Для прогнозування змін в результатах фінансово-господарської
діяльності варто дослідити їх динаміку за 2020–2021 рр., що представлено у
таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 – Фінансово-господарська діяльність ТА «Viva-Tour»
2020–2021рр.
Абсолютне Динаміка
№ Показник 2020 2021 відхилення %
1. Дохід від реалізації продукції, (тис. грн) 621,6 683,8 62,20 9,10
2. Податок на додану 103,6 113,9 10,30 9,04
3. Чистий дохід від реалізації, (тис. грн) 518 569,9 51,90 9,11
Собівартість реалізованої продукції,
4. 174,7 230,5 55,80 24,21
товарів, послуг, (тис. грн)
5. Чисельність працівників, (осіб) 6 6 0,00 0,00
6. Продуктивність праці 103,6 113,9667 10,37 9,10
7. Основні фонди 372,4 399,2 26,80 6,71
8. Фондовіддача, % 1,6 1,7 0,10 5,88
9. Фондоємність, % 0,6 0,58 -0,02 -3,45
10. Власні джерела, (тис. грн) 187,3 200,2 12,90 6,44
11. Залучені кошти, (тис. грн) 63,7 65,9 2,20 3,34
12. Прибуток від реалізації, (тис. грн) 452,7 478,1 25,40 5,31
13. Податок на прибуток, 18 % 81,5 86,06 4,56 5,30
14. Чистий прибуток, (тис. грн) 371,2 392 20,80 5,31
58

Згідно таблиці 3.3 можемо зробити висновок, що підприємство у 2020
році отримало дохід від реалізації послуг 621,6 тис. грн. Відповідно у період
2021 року, порівняно з 2020 дохід збільшився на 62,20 тис. грн. (динаміка
9,10%).
Чистий дохід у 2020 році становить 518 тис. грн. В період з 2020 по
2021 роки чистий дохід збільшився на 51,90 тис. грн. (9,11%)
Опираючись на результати аналізу наведених в таблиці 3.3, нами
прогнозується покращення результатів фінансово-господарської діяльності з
динамікою не нижче докризового періоду. Прогнозовані результати
представлені у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 – Фінансово-господарська діяльність ТА «Viva-Tour»
2022–2023рр.
Динаміка
№ Показник 2021-2020 2022 рік 2023 рік
%
1. Дохід від реалізації продукції, (тис. грн) 9,10 596,10 650,32
2. Податок на додану 9,04 99,30 108,28
3. Чистий дохід від реалізації, (тис. грн) 9,11 496,80 542,04
4. Собівартість реалізованої продукції, (тис. грн) 24,21 123,80 153,77
5. Чисельність працівників, (осіб) 0,00 5 5
6. Продуктивність праці 9,10 119,22 130,06
7. Основні фонди 6,71 399,20 426,00
8. Фондовіддача, % 5,88 1,49 1,53
9. Фондоємність, % -3,45 0,67 0,66
10. Власні джерела, (тис. грн) 6,44 173,40 184,57
11. Залучені кошти, (тис. грн) 3,34 69,90 72,23
12. Прибуток від реалізації, (тис. грн) 5,31 423,10 445,58
13. Податок на прибуток, 18 % 5,30 76,16 80,20
14. Чистий прибуток, (тис. грн) 5,31 346,90 365,31

Згідно таблиці 3.4 можна зробити висновок, що ТА «Viva-Tour» у
плановому 2021 році може очікувати збільшення доходів від реалізації
послуг. Чистий дохід на 2021 рік заплановано у розмірі 542,04 тис.грн,.
Таким чином можна прогнозувати, що після виходу туристичної галузі із
кризової ситуації, пов’язаної з пандемією захворювань, буде збільшуватись
дохід підприємства і, як наслідок, збільшуватиметься фондовіддача.
59

ВИСНОВКИ

У дипломній роботі здійснено теоретичне узагальнення та
представлене вирішення важливого наукового завдання щодо вдосконалення
використання джерел формування та напрямів використання доходів
турагентства «Viva-Tour».
Під час виконання роботи було зроблено наступні висновки:
Економіка туристичного підприємства визначається структурою
доходів і витрат. Успішне функціонування туристичного підприємства, як і
підприємства будь-якої сфери діяльності, можливе тільки за умов постійного
забезпечення руху грошових коштів. Отримання грошей – це дохід, а їх
використання – витрати. Також дуже важливо, щоб доходи перевищували
витрати і приносили прибуток.
Порівняння доходів із витратами дає змогу визначити розмір
надлишків грошових витрат і зробити висновки про ефективність бізнесу.
Туристична діяльність, як будь-яка інша, не можлива без одержання
доходу, а суб'єкти туристичного підприємництва (туроператори, турагенти та
ін.) не можуть функціонувати без позитивних результатів від своєї
діяльності, тобто без одержання прибутку, який без доходу теж неможливий.
Для туристичних агентів більш привабливими є не фіксовані ставки
агентських зборів, а процентні ставки відповідно до кумулятивної системи,
суть якої полягає у відсотках агентської винагороди після продажу 10
одиниць туристичного продукту. збільшується. Це збільшення агентського
збору для туроператора еквівалентно гнучкій системі знижок цін, яка
зазвичай використовується для постійних клієнтів або дисконтних карток при
продажу туроператора туроператором.
Незалежно від форми розрахунків (передплата чи після сплата), сума
отриманої оплати за турпродукт чи окремі послуги утворює валовий доход
туристичного підприємства.
Головним, а часто єдиним джерелом одержання доходів від
60

туристичної діяльності, є виручка від реалізації туристичних послуг.
Потреба в розвитку туру, з одного боку, пов'язана зі зростаючими
потребами туристів у значущих розвагах, коли для повноцінного відпочинку
недостатньо лише проживання та їжі, а вимагає цілий комплекс додаткових
послуг відповідно до індивідуальних потреб туристів, а з іншого  туризм та
відпочинок, що консолідує ринок пропозиції та вимагає професійної
зорієнтованості.
Використовуючи розумну цінову та товарну політику, туроператор
може збільшити свої доходи за рахунок збільшення кількості обслуговуваних
туристів, часу поїздки та якості обслуговування.
Ми розглянули теоретичні основи доходів підприємства: сутність, види
та джерела формування, провели аналіз динаміки і структури та впливу
факторів на доходи туристичного підприємства, зробили обґрунтування
можливого і необхідного обсягу доходів туристичного підприємства, зробили
пошук напрямків підвищення доходів туристичного підприємства «Viva-
Tour».
У дослідженні використовувалися такі методи дослідження: аналіз,
синтез, моделювання, метод дедукції, спостереження, анкетування,
статистичні методи.
Теоретичною основою написання даної дипломної роботи є література
з маркетингу, реклами, туризму та гостинності, навчальні публікації як
місцевих, так і зарубіжних авторів, а також періодичні видання.
В ході роботи були задіяні інформаційні та аналітичні статті на цю
тему з Інтернет-ресурсів, досліджувалися матеріали Інтернет-сайтів
компаній, що займаються дослідженням туристичної діяльності та доходів
туристичних підприємств і тематичних Інтернет-порталів.

61

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України [Про туризм][в ред. від 18.11.2015 № 1282 - IV]
2. Закон України [Про стандарти, технічні регламенти та процедури
оцінки відповідності] від 01.12.15 №3164
3. Закон України [Про стандартизацію] від 17.15.01 № 2418
4. Закон України [Провнесення виправок в Декрет Кабінету Міністрів
України]від 20.15.93 №56 - 93 [Про місцеві налоги тасборах] від 20.2015.
№ 641.
5. Агафонова Л. Г. Туризм, готельний та ресторанний бізнес:
ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. К.: Знання України,
2014. 351 с.
6. Андреев А. Ф. Основи менеджментy: Учбовий посібник. М.:
Юрайт; 2015. 85 с.
7. Артемова Е. Н. Виробничо-професійна практика : программа і
методичні вказания про прохождження практики. Орел ГТУ, 2018. 21 с.
8. Афанасьев М. П. Маркетинг  стратегія і практика фірми. М.:
Фінстатинформ, 2017. 114 с.
9. Богалдин В. В. Маркетинг і управління в сфері туризма і
соціально-культурні сервіси. М.  В: РАО 2017. 312 с.
10. Волков Ю. Ф. Введення в гостинного та туристичного бізнесу. К:
Феникс, 2018. 352 с.
11. Воронін И. Н. Турбізнес для починаючих, 2018. 218 с.
12. Голова О. Б. Менеджмент управління в туризмі: Практичний курс.
М., 2017. 224 с.
13. Голубков Е. П. Маркетинг – стратегії, плани, структури. М.:
Издательское Дело, 2019. 189 с.
14. Гуляев В. Г. Организацыя туристической деятельности. М.:
Издательское Дело, 2017. 193 с.
62

15. Елекоєв С. А. Гібридність організаційних форм. 2017. 125 с.
16. Журавлев А. В. Роль великого керівника в реструктуризації
підприємства. М.: Діло, 2017. 114 с.
17. Ильина Е. Н. Туроперейтинг: Організація діяльності. М.: Фінанси і
статистика, 2018. 256 с.
18. Каурова А. Д. Організація сфери туризму. СПБ.: Видавничий дім
Герда, 2017. 320 с.
19. Квартальнов В. А. Туризм в маркетингу. М.: Фінанси та
статистика, 2018. 320 с.
20. Квартальнов В. А. Теорія та практика туризма. Книга. М.: Фінанси
и статистика, 2018. 672 с.
21. Козловський Є. Р. Державне регулювання та підтримка розвитку
туризму в Україні: досвід країн Центральної та Східної Європи. Актуальні
проблеми внутрішньої політики, 2017. 209 с.
22. Козловський Є. Р. Основні напрями розвитку політики та
управлінських засад у галузі туризму. 2017. 398 с.
23. Козловський Є. Р. Організаційно-економічні механізми державного
управління транспортним забезпеченням туристичної галузі. Зб. наук. пр.
НАДУ. К.: Вид-во НАДУ, 2018. С. 329–330.
24. Козловський Є. Р. Організаційно-правові засади управління
туристичною галузю. Вісн. НАДУ, 2019. С. 416–418.
25. Козловський Є. P. Управлінські засади реалізації державної
політики в галузі сільського зеленого туризму, 2017. 191 с.
26. Козловський Є. Р. Шляхи формування еліти в туристичній галузі.
Формування й оновлення політико-управлінської еліти в сучасній Україні:
Зб. наук.пр. К.: Вид-во НАДУ, 2017. С. 169–171.
27. Конарева Л. А. Опит реструктуризації компаній США і Японії,
США: економіка, ідеологія, політика, 2018. 657 с.
28. Котлер Ф. В. Маркетинг. Гостеприимство в туризме : керівництво
для вузів. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2017. 639 с.
63

29. Кошка В. А. Туристичний потенціал України, 2017. 183 с.
30. Мальська М. У. Основи туристичного бізнесу та менеджмент: Навч.
Посібник, 2018. 270 с.
31. Мескон М. Х. Основи менеджмента: формування туризму. М.:
Дело, 2017. 219 с.
32. Малих В. В. Сучасні методи маркетинга. М: РАО, 2017. 219 с.
33. Морозова Н. С. Реклама в социально-культурном сервисе и
туризме: учеб. пособие для вузов. М.: Центр, 2018. 235 с.
34. Макаров К. М. В 2017 году самой привлекательной для туристов
оставалась Европа. 2017. 219 с.
35. Новому году  новые впечатления. URL: www.vorle.ru (дата
звернення 15.05.2021)
36. Паркінсон С. Н. Закони Паркінсона. М.: Прогресс, 2017. 448 с.
37. Петров М. К. Реструктуризація – це переговори та баланс інтересів:
Експерт. 2018. 59 с.
38. Плотнікова Н. И. Комплексна автоматизація туристичного бізнеса.
М.: Акма, 2017. 168 с.
39. Прохенко В. М. Готельний бізнес України: тенденції та
перспективи. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2017. 639 с.
40. Соболева Е. А. Фінансово-економічний аналіз турфірми. М.:
Фінанси та статистика, 2018. 145 с.
41. Роглєв Х. Й. Основи готельного та туристичного менеджменту. К.:
Кондор 2018. 418 с.
42. Саак А. Є. Маркетинг в соціально-культурном сервісі в туризмі. К.:
2017. 480 с.
43. Сирчина М. В. Ресторанный бизнес в Украине окончательно
перерос в профессиональный. 2018. 39 с.
44. Сухов Р. И. Организация работи туристичного агентства: Учбове
керівництво. М.: ИКЦ Март, 2018. 144 с.
45. Томпсон А. А. Стратегічний менеджмент. Юнити, 2018. 121 с.
64

46. Ушаков Д. С. Прикладний туроперейтинг. М.: ИКЦ, Март.
Издательский центр Март, 2018. 416 с.
47. Цибух В. К. Туризм в Україні. Економіст, 2018. С. 335–337.
48. Цибух В. A. Податкове стимулювання інвестицій в податковий
комплекс. URL: http://www.svit.ukrinform.com:8101/zibuh.shtml (дата
звернення 12.05.2021).
49. Цибух В. A. Динаміка туристичних потоків URL:
http://www.tourism.iatp.org.ua/statystyka.htm (дата звернення 01.05.2021).
50. Черных Н. Б. Технологія і організація туристичного і турагенської
діяльності. М.: Спорт і туризм, 2017. 360 с.
51. Вакуленко О. О. Стратегія сталого розвитку туризму і курортів в
Україні. URL: http://www.vincult.org.ua/p2_1.php (дата звернення 15.05.2021).
52. Валенко К. М. Тенденції розвитку ресторанного бізнесу в Україні.
URL: http//www.directorinfo.ru (дата звернення 16.05.2021).
53. Валенко В. М. Підсумки роботи туристичної галузі в 2017 р. URL:
http://tourism.gov.ua/publ.aspx?id=88 (дата звернення 15.05.2021).
54. За даними Адміністрації держприкордонслужби України. URL:
http://www.tourism.gov.ua/publ.aspx?id=350 (дата звернення 25.05.2021).
55. Жданов В. В. Менеджмент в ресторанном бізнесі. URL:
http://www.lib.ua-ru.net/diss/zakl/73892.html (дата звернення 18.05.2021).
56. Козловський Є. Р. Іноземний досвід регулювання міжнародного
туризму та його використання в Україні. Державне управління: теорія та
практика, 2018. URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DUTP/ 2015-1 (дата
звернення 06.05.2021).
57. Кононенко В. Л. Види рисків в туристичному бізнесі. URL:
http://www.tourlib.columb.net.ua (дата звернення 06.05.2021).
58. Королюк Ю. М. Персонал та мотивація персоналу. URL:
http://www.kontrakty.com.ua/norma/2016/51/index.htm (дата звернення
21.05.2021).
59. Маслов К. П. В Україні з’явилась стратегія розвитку туризма. URL:
65

http://korrespondent.net/ukraine (дата звернення 21.05.2021).
60. Модернова А. Н. Наші в місті та не дома. URL:
http://stolytsya.kiev.ua/61/art/118 (дата звернення 12.05.2021).
61. Повна історія України. URL: http://www.un.org/russian/news (дата
звернення 15.05.2021).
62. Прохоренко В. О. Аналіз та головні тенденції розвитку туризму у
2015 році. URL: http://tourism.gov.ua/publ.aspx?id=220 (дата звернення
03.05.2021).
63. Сафранов Т. А. Проблема экологизации туристической
деятельности. URL: http://www.ecologylife.ru (дата звернення 01.05.2021).
64. Словарь. URL: http://www.slovari. yandex.ru (дата звернення
17.05.2021).
65. Як вибрати свій відпочинок. URL: http://www.travel. mail.ru (дата
звернення 03.05.2021).

66

Додатки

67

Додаток А

Показники оцінки доходів (виручки) підприємств
туристичної індустрії

Абсолютні показники Структурні показники Відносні показники

Обсяг доходів
Пи тома вага – дохідна
(виручки) в цілому
окремих доходів ставка на
по підприємству
у за гальному одного туриста;
обс язі доходів
– рівень
комерційного
доходу;

У т.ч. обсяг доходів – рівень

(виручки) по окремих туристичної
видах діяльності націнки.
– рівень
комісійної

винагороди
Рисунок А.1 Структура моніторингу доходу в туризмі

Репозиторій ЧДТУ