1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8914
Назва: Багатоповерховий житловий будинок по проспекту Петра Григоренка, м. Київ
Автори: Єксарьов, Володимир Анатолійович
Расевич, Станіслав Вячеславович
Ключові слова: Багатоповерховий житловий будинок;Житлова забудова;Архітектурно-планувальні рішення;Конструктивні системи;проспект Петра Григоренка
Дата публікації: 2024
Короткий огляд (реферат): Кваліфікаційна робота присвячена проєктуванню багатоповерхового житлового будинку по проспект Петра Григоренка у місті Київ. У роботі обґрунтовано вибір ділянки забудови, враховано містобудівні умови та обмеження, а також проаналізовано сучасні тенденції розвитку житлової забудови. Розроблено архітектурно-планувальні рішення будівлі, що забезпечують комфортні умови проживання, функціональність приміщень і раціональне використання площі. Визначено об’ємно-просторову композицію будинку, запроєктовано інженерне обладнання та заходи з підвищення енергоефективності і екологічності об’єкта. У конструктивній частині виконано розрахунок і проєктування основних несучих елементів будівлі, зокрема фундаментів, колон, перекриттів і стін, із урахуванням діючих навантажень та впливів. Обґрунтовано вибір матеріалів і конструктивних схем, що забезпечують надійність, довговічність і економічну ефективність будівництва. Також у роботі розглянуто питання організації будівництва, технології виконання основних будівельно-монтажних робіт, заходи з охорони праці, техніки безпеки та захисту навколишнього середовища. Запропоновані рішення відповідають вимогам чинних нормативних документів та спрямовані на створення сучасного, безпечного та комфортного житлового середовища.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8914
Розташовується у зібраннях:192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
КРБ Расевич С.В. Б-01.pdf
  Restricted Access		1.86 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text 
Студент гр. Б-01 Расевич С.В. Тема "Багатоповерховий житловий будинок по 
проспекту Петра Григоренка, м. Київ"
1. Технологія основного виробництва
Будинок розташ ований в житловому масиві Осокорки Північні в 
Дарницькому районі міста Києва за адресою проспект Петра Григоренка, 9а.
В будинку передбачено одно -, дво-, три -, чотири кімнатні квартири 
поліпшеного планування.
В кожній квартирі запроектовано: кухня, ванна, туалет, засклені 
балкони, також передбачено допоміжні кладові приміщення для 
господарчих потреб, проектом передбачається гаряче та холодне 
водопостачання, газифікація будинку та опалення від існуючої міської 
мережі, телефонізація, радіофікація, влаштування кабельного телебачення.
На кухні встановлено електричні плити для приготування їжі. В 
будинку запроектована система каналізації з випуском в санітарний 
колектор. Запроектовано димовідвідну систему, яка в свою чергу 
складається з димовідвідної шахти, жалюзійних решіток, що встановлені на 
кожному поверсі та вентиляторних установок.
При будівництві будинку використовуються нові ефективні матеріали, 
що мають підвищ ену звукоізоляцію та теплоізоляцію.
В оздоблені житлових приміщень застосовуються сучасні матеріали, 
що підвищують комфортність та естетичний вигляд приміщень.
В будинку передбачається сходи для евакуації людей, запроектовано 
два вантажо-гіасажирські ліфти вантажопід’ємністю 1000 кг та два 
пасажирські ліфти вантажопідйомністю 400 кг.
Згідно вимогам індивідуальних технічних вимог для зовнішнього 
опорядження прийнято застосування вентильованої фасадної системи 
«Краспан»». Перші два поверхи виконуються з використанням фасадної 
плити «КраспанГраніт», інші з фасадною плитою «КраспанСтоун».
Арк.
192 Б-01.ПЗ 6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Крім житлових поверхів та поверхів відведених під офісні приміщення 
в будинку знаходяться технічний поверх і підвальне приміщення.
Даний будинок каркасно-монолітний з самонесучими цегляними 
стінами з ефективної цегли, стіни підвалу —  монолітні залізобетонні.
Арк.
192 Б-01.ПЗ 7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2. Архітектурно-будівельний розділ
2.1 Вихідні дані
М істо Київ відноситься до ІІВ будівельно-кліматичної зони. Клімат 
помірно -  континентальний з теплим тривалим літом і відносно короткою 
зимою. Кліматологія місця будівництва характеризується наступними 
показниками і прийнята згідно [2]:
- розрахункова зимова температура зовніш нього повітря найбільш 
холодної п ’ятиденки мінус 27°С  ;
- середня температура найбільш жаркого місяця +28°С ;
- середня температура найбільш холодного періоду мінус 11°С ;
- нормативна глибина промерзання 1, 1м .
Зона вологості - “нормальна” .
Нормативна вага снігового покрову для II снігового району - 700 Па. 
Нормативна глибина промерзання ґрунтів згідно прийнята 0,8 м.
Нормативний швидкісний напір вітру для висоти над поверхнею землі 
до 10 м, прийнятий згідно для II вітрового району - 350 Па.
Переважаючий напрямок вітрів - в січні -  східний;
- в липні -  південно-західний;
- середня ш видкість вітру за три найбільш холодні місяці 2,8 м/с.
Сейсмічність 6 балів. М айданчик для будівництва будинку відноситься до 
несейсмічної зони.
Встановлений рівень підземних вод зафіксований на абсолютній 
відмітці 96,7м.Розрахунковий рівень підземних вод прийнятий на глибині 
3,05м від планувальної відмітки землі.
Арк.
192 Б-01.ПЗ я
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2 Опис схеми генерального плану
Генеральний план розроблено у відповідності із проектом забудови 
житлового масиву. Він враховує функціональне та раціональне використання 
виділеної земельної ділянки.
Головний фасад будинку орієнтований на проспект Григоренка. 
Розташування будинку відповідає вимогам інсоляції житлових приміщень.
Ріш еннями генерального плану забезпечується проїзд для пожежних 
автомобілів на випадок пожежі, по всьому периметру будівлі.
В 'їзди  на територію  будинку та п ід’їзди передбачені з проспекту Петра 
Григоренка та вул. Мішуги.
М ісця для тимчасової стоянки автомобілів запроектовані на відстані
ЗО м від будівлі, згідно вимогам чинних норм. М ісця в кількості 50 для 
тимчасового зберігання автомобілів мешканців житлового будинку 
передбачені в просторі двору.
Проектом передбачається опорядження території двору з розміщенням 
майданчиків цільового призначення: дитячого ігрового майданчика з ігровим 
обладнанням, спортивного майданчика зі спортивним інвентарем, 
майданчиків для відпочинку.
Озеленення території вирішено із улаш туванням газонів, квітників, 
насадженням дерев різних видів, що сприяє поліпшенню її екологічного 
стану. Земельна ділянка, яка відведена під будівництво, межує зі сходу з 
відкритою автостоянкою, з півночі з існуючими житловими будинками, з 
півдня з парком відпочинку. У даний час земельна ділянка вільна від
забудови. Рельєф території спокійний. Дерева, існуючі на ділянці, які не 
заважають будівництву, пропонуються до збереження, інші підлягають 
знесенню.
Арк.
192 Б-01.ПЗ 9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Планом благоустрою передбачено: асфальтобетонне покриття—  
проїздів, площ адок для стоянки автомобілів, вимощення навколо будинку та 
підходів до нього; покриття фігурними елементами —  мостіння тротуару в 
межах виділеної території та площадок перед входами в приміщення.
Планом організації рельєфу передбачено коригування рельєфу для 
організованого відведення поверхневих стоків у лотки проїздів, із наступним 
відводом в існуючу систему каналізації.
Генеральний план розроблено згідно вимог [4,6].
2.3 О б’ємно-планувальні рішення будівлі
Багатоповерховий житловий будинок розташовано по проспекту Петра 
Григоренка в м. Києві. Враховуючи важливе містобудівне значення будівлі, 
фасади вирішені з урахуванням існуючої забудови житлового масиву 
Осокорки Північні. Запроектована будівля являє собою 20-ти поверховий 
односекційний житловий будинок. Будинок має прямокутну форму з 
розмірами в осях 1-9: 34,21 м, в осях А-Е: 18,04м. Фасади вирішені з 
урахуванням вимог архітектурної виразності з загальним рішенням скління 
балконів.
За відмітку 0,000 м прийнято відмітку чистої підлоги першого поверху 
будівлі. В ідмітка найвищ ої точки будівлі +69,200 м, відмітка найнижчої 
точки будівлі мінус 2,800 м. Висота типового житлового поверху 2,7м, висота 
першого поверху становить 3,3м. Перші два поверхи будівлі відведені під 
офісні приміщення.
Головний вхід розташ овано в осях 1-9, через нього можна потрапити 
до сходів та холу, де розташ овані ліфти.
У проекті передбачено три види планування житлових поверхів: типові 
з п ’ятого по дев’ятий та типові з десятого по двадцятий. В будівлі також
Арк.
192 Б-01.ПЗ
Змн. Арк. 10
№ докум. Підпис Дата
передбачені підвал та технічний поверх.
На поверхах з третього по двадцятий розташ овані житлові приміщення 
представлені окремими квартирами. У складі проекту розроблені квартири 
поліпшеного планування з високими техніко-економічними показниками.
На перш ому поверсі будинку знаходиться вбудоване нежитлове 
приміщення, відведене під офіс відділення № 344 «Укрсиббанку».На цьому ж 
поверсі знаходяться приміщення консьєржа, з санвузлом передбаченим для 
нього також є коридор загального користування, сміттєпровід, сходові 
клітини, тамбури та ліфтові холи.
На другому поверсі будинку знаходиться офіс магазину канцелярських 
товарів «Папірус». На цьому ж поверсі розміщені сходові клітини, коридор 
загального користування, ліфтові холи, тамбури, сміттєпровід та лоджія 
загального користування.
На всіх інших поверхах будинку з 3- по 19 розміщ ені також сходові 
клітини, тамбури, коридори загального користування, ліфтові холи, балкони 
та житлові квартири, в яких знаходяться приміщення житлових кімнат, 
ванних кімнат, санвузлів, кухонь, коридорів та лоджій.
Експлікація приміщень подана в таблиці 1.
О б’ємно -  планувальні рішення об’єкту розроблені з урахуванням 
санітарних і протипожежних норм, забезпечено можливість евакуації 
персоналу в надзвичайних ситуаціях.
О б’ємно -  планувальні рішення прийняті згідно вимог [8].
Арк.
192 Б-01.ПЗ
Змн.З Арк. № докум.№ ПідписПІ Дата 11
2.4 Конструктивні рішення будівлі
Виходячи із місцевих умов і наявності будівельної бази, у відповідності 
з проектом, технічними умовами, за умовами уніфікації основних 
будівельних параметрів, з урахуванням навантажень на міжповерхові 
перекриття та дах, за конструктивним рішенням будівля є каркасною. Каркас 
будівлі утворений монолітними залізобетонними колонами та диском 
перекриття.
Стійкість будівлі забезпечується діафрагмами жорсткості, сходинковими 
клітинами та ш ахтами ліфтів, що в свою чергу утворю ють ядро жорсткості.
Ф ундаменти -  монолітні, залізобетонні, буро ін ’єкційні палі, об’єднані 
монолітним залізобетонним ростверком. Глибина влаштування паль 
прийнята згідно розрахунку з урахуванням виду ґрунту, району будівництва, 
житлового режиму підпілля. Висота паль становить 16м, 17м, 18м. Відмітка 
низу фундаментної плити мінус 4,800м, висота плити 2м. Палі прийняті 
згідно [22]. По верхньому обрізу фундаменту влаштовується горизонтальна 
гідроізоляція з двох шарів руберіту. Для захисту фундаментів від впливу 
атмосферного впливу в проекті передбачено влаштування асфальтного 
вимощення завтовш ки 0,1м.
Стіни : стіни підвалу - монолітні залізобетонні, зовнішня стіна з 
силікатної цегли. Конструкція зовніш ньої стіни наступна: фасадна панель 
«КраспанСтоун» , повітряний прошарок, вітрозахисна плівка „W entirock”—  
50мм, мінераловатна плита „Fasrock”— 400мм, утеплювач „Rockwool”—  
100мм, самонесучий цегляний мур із ефективної силікатної цегли товщиною 
250мм прийнятої згідно [7].
Арк.
192 Б-01.ПЗ 16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Перегородки —- суцільний цегляний мур із керамічної цегли 
товщиною 120мм прийнятої згідно [9] та гіпсокартонні. Кладка цегли 
ведеться на цементно-піщ аному розчині марки 75, середня товщ ина швів 
10мм з армуванням сітками та анкеруванням.
Перемички —  для перекриття віконних і дверних прорізів, в 
залежності від величини навантажень, що передаються від вище 
розташ ованої ділянки стіни використовуються збірні залізобетонні 
перемички [14]. Величина обпирання перемичок 250мм.
Перекриття— плита монолітна, залізобетонна. Висота перекриття 
становить 200 мм.
Покриття будинку виконується аналогічно перекриттю і є монолітним 
залізобетонним висотою 200мм.
Покрівля являє собою багатошарову конструкцію з наступних шарів: 
шар з монолітної залізобетонної плити покриття, шар пароізоляції, 
утеплювач - шар легкого бетону класу С 7,5 по ухилу та з затіркою 
розчином , потім цементно-піщ ана стяжка марки М  150 армована сіткою з 
арматури А240С з чарункою 100*100 мм товщ иною 40 мм, зверху 
водоізоляційний килим з двох шарів євроруберойду типу «АСШ АКОЬ» 
прийнятого згідно з [30].
Блискавкозахист - система заходів для запобігання і нейтралізації 
небезпечних проявів атмосферної електрики, які захищ ають будівлю та 
матеріали від пожеж, вибухів і руйнувань. Від прямих ударів блискавки дану 
будівлю захищ ають блискавковідводи, які сприймають блискавку і відводять 
її струм у землю. Блискавковідвід складається з трьох частин: 
блискавкоприймача, струмовідводу і заземлювача, що знаходиться на даху 
будинку, на максимальній точці -65,150м.
Арк.
192 Б-01.ПЗ 17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вікна —  проектом передбачено заповнення віконних прорізів 
віконними металопластиковими блоками [9]. Форма, кількість та розміщення 
віконних блоків прийняті з умов максимального забезпечення вимог 
освітленості, тепло - та звукоізоляції, надлиш кової інсоляції і архітектурно- 
художнього вигляду.
Двері —  вхідні двері в будівлю, офісні приміщення та квартири 
прийнято металевими з фарбуванням емалевими фарбами коричневого 
кольору. В кухнях, спальних кімнатах, санітарно-технічних приміщеннях 
передбачено влаштування дерев’яних дверних блоків.
Підлоги —  прийняті в залежності від призначення приміщення. 
Експлікація підлоги подана на аркуші 3 графічної частини проекту.
Сходи —  зовнішні сходи призначені для входу ззовні на перший 
поверх, підлога якого піднята над рівнем землі на 1000 мм. Вони 
влаштовуються у вигляді ганку, кількість сходинок становить 6 штук з 
шириною проступу ЗО см. Внутрішні сходи влаштовані зі збірних 
залізобетонних елементів: маршів, сходових майданчиків, прийнятих згідно
[9].
2.5 Спеціальні заходи та роботи
2.5.1 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних вимог
Виконання санітарно-гігієнічних вимог здійснюється відповідно до 
умов фізико-географічного районування території України та згідно вимог 
[4] і включає у себе вимоги до інсоляції, природного освітлення, 
провітрювання, іонізації та мікроклімату приміщ ень житлових будинків, 
захисту їх від шуму, вібрації, електромагнітного і радіоактивного 
випромінювання згідно норм.
Арк.
192 Б-01.ПЗ 18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Приміщ ення, що мають природне освітлення, забезпечені 
провітрюванням через стулки вікон, кватирки або інші пристрої.
Будівельні та опоряджувальні матеріали, у тому числі матеріали, які 
використовуються для виготовлення вбудованих меблів, систем гарячого і 
холодного водопостачання, вентиляції, застосовувані у житлових будинках, 
відповідають гігієнічним вимогам відповідно до чинного законодавства.
Будинок захищений від впливу шкідливих речовин: питома активність 
природних радіонуклідів у матеріалах, використовуваних у будинку, не 
перевищує 370 Бк/кг, середньорічна еквівалентна рівноважна об'ємна 
активність радону-222 у повітрі приміщень житлового будинку не 
перевищує 50 Бк/м3 , потужність поглинутої в повітрі дози (ППД) гамма- 
випромінювання в приміщеннях житлового будинку не перевищує 73 пГр/с 
(30 мкР/год.).
2.5.2 Заходи з вибухо- та пожежної безпеки
У відповідності з діючими правилами, нормами і рекомендаціями 
передбачаються наступні заходи по вибухо- та пожежобезпеці:
- навколо будівлі запроектовані асфальтовані під'їзди;
передбачено зовніш нє пожежогасіння від існуючих пожежних
гідрантів;
організований вільний під'їзд пожежних машин до пожежних
гідрантів;
будівля розміщ ена на необхідній протипожежній відстані від 
існуючих будинків та споруд;
застосовані заходи пожежної сигналізації, первинні заходи 
пожежогасіння в електроприміщ еннях та автоматичне пожежогасіння;
Арк.
192 Б-01.ПЗ 19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- забезпечений доступ пожежників за допомогою пожежних драбин 
на будівлі;
- встановлення світлових покажчиків «Вихід» з підключенням до 
мережі аварійного освітлення;
- забезпечення будинку засобами блискавко захисту;
- на ш ляхах евакуації передбачені нормативні по розмірам проходи,
двері;
- шахти ліфтів, машинне відділення і ліфтові установки запроектовані 
відповідно існуючих норм;
- використання зниженої напруги для ремонтного освітлення;
- монтаж захисного (робочого) заземлення і занулення металевих не 
струмоведучих частин електроустановок, які можуть виявитися під 
небезпечною напругою при пошкодженні ізоляції;
- розподілення електроенергії по будинку -  по чотири провідній 
системі з глухо заземленою нейтраллю;
- електрощ итові розташ овані в спеціально виділених приміщеннях;
- застосування електрообладнання і освітлювальної апаратури в 
нормальному і пожежобезпечному виконанні для приміщень відповідних 
категорій;
забезпечення автоматичного вимикання електроустановок,
запобіжників, автоматів;
- влаштування аварійного і чергового електроосвітлення;
- автоматичне вимкнення при пожежі вентиляції від систем пожежної 
сигналізації.
Арк.
192 Б-01.ПЗ 20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.5.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження
При розробці проекту багатоповерхового житлового будинку 
передбачені такі заходи щодо енергозбереження:
- на кожному поверсі при виході на зовнішню повітряну зону 
незадимлюваної сходової клітки передбачені тамбури;
- у проекті передбачені металопластикові вікна з подвійним 
заскленням;
- опір теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій 
відповідає нормативним вимогам;
- передбачено облік теплової енергії, водоспоживання холодної і 
гарячої води;
- нагрівальні прилади обладнані термостатними вентилями, що дають 
автономно регулю вати температуру в кожнім приміщенні;
- вентиляція передбачена із природним спонуканням;
- забезпечено облік електроенергії (по будинку і поквартирно);
- передбачено автоматизовані системи керування евакуаційним; 
електроосвітленням;
- використання кабелів і провідників з мінімальними втратами напруги.
2.6 Інженерне обладнання будинку
В проекті передбачено влаштування двох вантажопасажирських ліфтів 
вантажопідйомністю 1000 кг та двох пасажирських ліфтів 
вантажопідйомністю 400 кг прийняті згідно [9].
Джерелом водопостачання житлового будинку є запроектовані два вводи 
водопроводу 0100м м  від існуючих міських мереж 0 3 0 0  мм. М ережа 
водопроводу запроектована із чавунних напірних труб 0 1 0 0  мм і 
прокладаються на глибині 1.80 м від поверхні землі.
Арк.
192 Б-01.ПЗ ..2 1 "
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Ж итловий будинок обладнується господарчо-питним та 
протипожежним водопроводом з кільцевою системою розведення 
магістральних мереж. Водопровідна мережа прокладається із стальних 
водогазопровідних оцинкованих легких труб 0КХИТ5О мм.
Водопостачання гарячою водою здійснюється від центрального 
теплового пункту. Для забезпечення недостаючого напору і забезпечення 
подачі води на верхні поверхи в підвалі в приміщенні насосної станції 
запроектована безш умна насосна станція із чотирьох насосів. Насосна 
станція автоматизована, кількість насосів працює в залежності від витрати 
води на дану годину.
Стічні води від житлового будинку відводяться в запроектовану 
зовнішню мережу каналізації з подальшим відведенням стоків в існуючу 
мережу каналізації 0500м м . На випуску дренажної напірної каналізації із 
насосної станції передбачений колодязь для гасіння напору. На мережі 
каналізації запроектовані каналізаційні колодязі із збірних залізобетонних 
елементів 01000  та 0  1500 мм .
Ж итловий будинок обладнується системою побутової каналізації. 
Система побутової каналізації забезпечує відведення стоків від санітарних 
приладів, встановлених в квартирах.
М ережа каналізації запроектована з поліетиленових каналізаційних труб 
065-110 мм , стояки та випуски із чавунних каналізаційних труб 0100м м  , з 
відведенням стічних вод в зовнішню мережу каналізації з подальшим 
відведенням в міську мережу. Проект передбачає приховану прокладку 
мереж каналізації. Система опалення будинку запроектована двотрубна, 
тупикова з вертикальними головними стояками і горизонтальною розводкою 
по квартирних стояків. Теплоносій —  вода з параметрами Т1-Т2=90° -70°С. 
Розвідні магістралі і головні стояки монтуються із сталевих 
водогазопровідних труб. Випуск повітря із головних стояків передбачено 
автоматичними повітровідвідниками, встановленими в верхніх точках, із
Арк.
192 Б-01.ПЗ 22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
радіаторів —  вбудованими кранами для випуску повітря (типу конструкції 
М аєвського).
Повітрообмін приміщ ень визначений згідно дію чих нормативних вимог. 
Вентиляція приміщ ень кухонь і санвузлів припливно-витяжна з природним 
спонуканням. Приплив повітря в приміщення неорганізований, через 
кватирки і за рахунок інфільтрації через зовнішні огороджуючі конструкції.
Ввід телефонного кабелю від міської телефонної мережі марки ТПП- 
50x2x0,5 мм та ТПП-20х2х0,5 мм виконується в підвал житлового будинку в 
трубі, яка передбачена в будівельній частині проекту.
Від вводу до виходу в стояк кабель прокладається в вініпластовій трубі 
по підвалу житлового будинку. Розподільна мережа виконується кабелями 
марки ТИП і прокладається на стояках в вініпластових трубах 050м м , 
прокладених в штрабах, передбачених в будівельній частині проекту.
Ввід радіомережі в будинок —  повітряний.
М ереж а телебачення виконується кабелем КК75 від телеантени, 
станцій і підсилюючого обладнання до поверхових щитків .
Абонентські мережі виконуються після заселення будинку по заявах 
власників квартир.
Замково-переговірні пристрої передбачається встановити в кожному 
під'їзді житлового будинку. Конструкція замка дозволяє відчиняти його як з 
середини під'їзду, так і спеціальним ключем з боку вулиці.
2.7 Технічні та розрахункові дані
2.7.1 Теплотехнічний розрахунок зовніш ньої стіни будівлі
Будівництво ведеться в м. Києві, що знаходиться в ІІ-ій
температурній зоні.
Арк.
192 Б-01.ПЗ 23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Проектом передбачене слідуюче конструктивне рішення зовнішньої 
стіни будинку —  цегляна стіна з утепленням в середині конструкції.
Конструктивне рішення такої стіни передбачає влаштування 
зовніш ньої стіни з наступних шарів: фасадна панель «КраспанСтоун» з 
алюмінію ,повітряний прошарок, вітрозахисна плівка «W entirock»-50 мм, 
мінераловатна плита «Fasrock» - (плити з мінеральної вати на синтетичному 
зв ’язуючому негофрованої структури) - 100 мм, утеплювач - «Rockwool” 
(мінераловатна плита) завтовшки 100мм та самонесучий цегляний мур із 
ефективної силікатної цегли товщиною 250 мм (Рис.2.1).
Рис.2.1 Конструкція зовніш ньої стіни
М інімально допустиме значення, R q min, опору теплопередачі 
огороджуючих конструкцій житлового будинку приймаємо згідно [7].
В даному випадку ця величина становить Rq тіп=2,2м *К/Вт.
В свою чергу термічний опір однорідних конструкцій або окремого 
шару багатош арових огороджень визначається за формулою:
Арк.
192 Б-01.ПЗ 24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Я=5/Д ( 2 . 1 )
де, 5 -  товщ ина шару, м,
X -  коефіцієнт теплопровідності матеріалу, Вт/(м *К), що 
приймається за [ 21 ].
Опір теплопередачі термічно однорідної багатош арової непрозорої 
огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
1 V  1
—а в +( =21 ,Т
(2.2)
Ф/г "  +« —з
Де, а в - а 3 -  коефіцієнти тепловіддачі внутріш ньої і зовнішньої 
поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м2*К), які приймаються згідно 
з [ 7 ] .  В ідповідно а в = 7,6 Вт/(м2*К), а 3= 23 Вт/(м2*К).
Др -  теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції в
розрахункових умовах експлуатаці• ї згі• дно з [7] Вт/(м 2 *К);
Записуємо формулу ( 2.2 ) відповідно до конструктивного рішення 
огороджуючої конструкції і одержуємо:
1 8Х 8, 5г дл 8, 1
Я,, ■ +  —  +  —  +  —  +  —  +  —  +  ■ (2.3)
сс д /і | 2.2 2*2 2ц,| 2, ̂ с̂с ̂
П ідставивш и відповідні значення одержимо:
Я = —1  + ----О-Д-+ -0--,-2-5-  + ---О--Д- - + ш0,-0-0--5 + __?0—,01 г-—1  = 3,,4  ^Ти  2**Кт//.В/г>т;
7,6 0,07 0,7 0,07 0,8 0,55 23
Л„=3,41> ^ „ ,,„= 2 ,2  (м2*К/Вт).
Таким чином розрахункове значення опору теплопередачі прийнятої 
конструкції стіни перевищує нормативне значення, отже дана конструкція 
стіни цілком задовольняє вимоги теплоізоляції.
Арк.
192 Б-01.ПЗ
Змн, Арк. ІО
№ докум. Підпис Дата
2.7.3 Зовніш нє та внутріш нє опорядження будівлі
Після закінчення монтажу елементів огородження та кладки цегляних 
ділянок стін, заповнення віконних прорізів приступають до зовнішнього 
опорядження будівлі. Зовнішнє опорядження: стіни будівлі облицьовуються 
навісною фасадною панеллю «КраспанСтоун» та «КраспанГраніт». По 
периметру будівлі влаштовується асфальтобетонне вимощення шириною 1 
м нахилом 1:12 по щебеневій підготовці. Влаш товують п ід ’їзні площадки та 
тротуари.
Внутріш нє опорядження приміщень передбачено із традиційних видів 
оздоблення та високоякісних матеріалів.
Стіни житлових кімнат, коридорів та кухонь опоряджують спочатку 
штукатуренням поверхонь,потім ш паклюванням сухими сумішами та 
фарбуванням водоемульсійними фарбами. В кухнях по фронту обладнання 
—  виконують штукатурення, потім шпаклювання сухими сумішами та 
фарбування водоемульсійними фарбами, укладання керамічної плитки. У 
ванних кімнатах та санвузлах виконують облицювання керамічною плиткою.
Стеля житлових приміщень —  оштукатуріться, а потім шпаклюється 
сухими суміш ами та фарбується водоемульсійними фарбами.
М ожлива заміна елементів внутрішнього опорядження з урахуванням 
індивідуальних вимог квартиронаймачів.
При опорядженні сходової клітини облаш товують :
- покриття сходових маршів і площадок - керамічною плиткою;
- стіни -опорядж ую ть штукатуренням, потім ш паклюванням сухими 
сумішами та фарбуванням водоемульсійними фарбами.
Арк.
192 Б-01.ПЗ 26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.8 Основні техніко-економічні показники
Таблиця 2.5 -  Основні техніко-економічні показники
Номер Одини
показ Найменування показника ця Значення
ника виміру
1 Площа забудови 2950
Загальний об’єм будівлі м 42581
Загальна площа м 10061
Площа житлових приміщень м~ 5308
Площа допоміжних приміщень м 4222
Корисна площа м 9530
Площа офісних приміщень м 531
Арк.
192 Б-01.ПЗ 27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3. Розрахунково-конструктивний розділ
3.1 Розрахунок рами будинку
3.1.1 Дані для проектування
Ж итловий будинок має 20 поверхів, висота першого поверху Ні=3,8м, 
наступних Н2=3,0м.
Згідно [ 2 ] вага снігового покрову складає 8о=1550Па, вітровий тиск 
1\6=370Па. Сейсмічна інтенсивність ділянки складає менше 6 балів.
Будинок запроектовано за жорсткою конструктивною схемою. Ж орсткість 
і стійкість забезпечуються спільною роботою елементів монолітної конструкції 
каркасу (колони, діафрагми жорсткості, диски перекриттів).
М атеріали для виготовлення: 
бетон важкий класу С-25, арматура стержнева класу А400С, А300С. 
Характеристики матеріалів 
складають:
Бетон класу С-25:Яь=14,5М Па; Яы=1,05МПа; Яь,5ег=18,5МПа; Яыде^СбмПа; 
Еь=30-103 МПа.
Арматура класу А400С: ЇС= 375МПа; Яп\=290МПа; Язе = 375 МПа;
Ез=2,0-105 мПа.
Арматура класу АЗООС: ЇС=280МПа; Я$\е=225МПа; Язе = 280 М Па 
Е з= 2 ,М 0 5 МПа.
3.1.2 Визначення навантажень
Збір навантажень від конструкції покрівлі, перекриттів та снігу виконуємо 
в табличній формі.
Таблиця 3.1 —  Збір навантажень
№ Вид навнтаження Н орма­ Коефі­ Розра­
п/ тивне цієнт хунко­
наванта­ надій­ ве
ження, ності нав.,
кН/м ур кН/м
1 2 3 4 5
1 Постійне від покрівлі 
- гравій втоплений в мастику 
9,81 оо-0 ,95-1,6-0,01 0,15 1,3 0,20
- водоізоляційний килим —  2 шари 
євроруберойду 
0,1366-0,95 0,06 1,3 0,078
- цементно-пііцана стяжка М І50 
армована 06А 24О С  100 X 100, 5=40мм,
Арк.
192 Б-01.ПЗ 28
Змн. Арк. №> докум. Підпис Дата
у=1800т/м3
0,04-1,8-9,810,95 0,671 1,3 0,872
- легкий бетон по ухилу, класу С7,5, з 
затіркою розчином, 5тіп=50мм, 
у=2000т /м 3
0,932 1,3 1,212
0,05-2,0-9,81-0,95
- залізобетонна монолітна плита 
5=200мм, у=2500т/м3
0,2-2,5-9,81-0,95 4,66 1,1 5,125
Разом постійне від покрівлі ціп=6,473 ці=7,487
Тимчасове
- снігове (5-й сніговий район [ 2 ] )
1,55-0,95 8 о=1,473 1,4 8=2,062
- корисне рівномірно-розподілене 
(таблиця 6.2, пункт 9, в [2] )
0,5-0,95
Ріп=0,475 1,3 Рі=0,618
2 Перекриття на відмітці +66.150 
Постійне
- цементно-піщ ана стяжка М І 50 
армована 0 4 В р І 100 X 100, 5=30мм, 
у=1800т/м3
0,03-1,8-9,81-0,95 
0,503 1,3 0,654
- цементно-полімерна гідроізоляція
0,05-0,95
0,048 1,3 0,062
- цементно-піщ ана стяжка М І50,
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Змн. Арк. № до кум. Підпис Дата
5=20мм, у=1800т/м3 0,336 1,3 0,436
0,02-1,8-9,81-0,95
- утеплювач “Stoprock” , 5=150мм,
у=600т/м3
0,839 1,3 1,090
0,15-0,6-9,81-0,95
- плівка пароізоляційна “Rockwool”
0,048 1,3 0,062
0,05-0,95
- залізобетонна монолітна плита
5=200мм, у=2500т/м3
4,66 5,125
0,2-2,5-9,81-0,95 1,1
Разом постійне с|2п—6 ,4 3 4 q2=7,429
Тимчасове
- короткочасне рівномірно-розподілене 
(таблиця 6 .2 , пункт 8 [2] )
0,7-0,95
Ргп=0,665 1,3 Рг=0,864
Перекриття одного поверху
(відмітки+0.200;+3.800;+6.800...+65.150) 
Постійне
- “чиста підлога” —  лінолеум, 5=20мм, 
у=550т/м3
0,102 1,3 0 ,1 3 3
0,02-0,55-9,81-0,95
- вирівнюю ча цементно-піщ ана стяжка 
М І00 армована сіткою 04ВрІ з 
чарункою 50 X 50, 5=40мм, у=1800т/м3
0,04-1,8-9,81-0,95 0,671 1,3 0,872
- сухий річковий пісок, 5=40мм,
Арк.
192 Б-01.ПЗ 3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
у=1700т/м3
0,04-1,7-9,81-0,95 0,634 1,3 0,824
- пароізоляція
0,05-0,95 0,048 1,3 0,062
- залізобетонна монолітна плита
5=200мм, у=2500т/м3
0,2-2,5-9,81-0,95
4,66 1,1 5,125
Разом постійне одного поверху цзп=6,115 цз=7,016
Тимчасове
- корисне рівномірно-розподілене
(таблиця 6.2, пункт 1 [2 ])
1,5-0,95
Рзп=  1,425 1,2 Р2=1,71
Навантаження в таблиці знаходимо за формулою:
Р= р-5^-уц  (3.1)
де р -  густина матеріалу;
5 -  товщ ина конструкції;
g -  прискорення вільного падіння;
у ґ-  коефіцієнт надійності за навантаженням.
Вітрове навантаження в межах до 1 Ом приймаємо як рівномірно- 
розподілене і воно дорівню є з навітряного боку:
10мах= СОо'С'угІ' уп, (3.2)
де СОо — нормативне значення вітрового тиску для 1 вітрового району 
дорівнює 0,37кН /м 2 ; 
с -  аеродинамічний коефіцієнт з навітряного боку рівний 0,8, а з 
підвітряного боку рівний 0,6; 
у г- коефіцієнт надійності за навантаженням рівний 1,4;
І -  ширина вантажної смуги.
З навітряного боку
ШмахЮ, 37-0,8-1,'4-6-0,95=2, ЗбкН/м, 
з підвітряного боку
Ц)міп= 0,37-0,6-1,4-6-0,95=1,77кН/м.
Вітрове навантаження на висоті від 10 до 20 м збільш ується на 25%. Це 
враховує коефіцієнт зміни вітрового тиску залежно від висоти.
К і=  1,25 на відмітці +20.000,
Кг = 1,5 на відмітці +40.000,
Арк.
192 Б-01.ПЗ 3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кз= 1,7 на відмітці +60.000,
К4= 1,85 на відмітці +80.000.
На відмітці +65.150 (верх стіни):
К 5= 1,7+(1,85-1,7)(65,15-60)/20=1,738.
Визначаємо вітровий тиск: 
на відмітці +20.000 
0 )м а х = 1 ,25 -2 ,36= 2 ,95к Н /м ,
Шміп=1 ,25 ■ 1,11=2,21 кН/м, 
на відмітці +40.000 
С0мах= 1 , 5-2,36=3,54кН/м,
Ш м і п = 1 ,  5 1,77=2,65кН/м, 
на відмітці +60.000 
Ш м ах=1, 7-2,36=4,01кН/м,
С 0 м і п = 1 ,  7-1,77=3,01кН/м,
на відмітці +65.150
(л)мах= 1, 738-2,36=4,101кН/м,
Ш м т =  1,73 8 ■ 1,77=3,076кН/м.
3.2 М онолітна плита перекриття
Згідно розрахунку плити за програмою “Ліра” , плиту армуємо стержнями 
0 1 4  А400С, 0 1 6  А400С кроком 200мм в обох напрямках, розташовуємо робочу 
арматуру в верхній та нижній зонах. Захисний шар бетону приймаємо а=35мм для 
верхньої та нижньої арматури.
Конструктивна арматура 0 8  АЗООС розташ ована кроком 200мм. Через 
кожні 600мм (в обох напрямках) верхню та нижню арматуру в ’яжемо хомутами 
0 8  АЗООС.
Ділянки стику монолітних колон з плитою перекриття підсилюємо 
плоскими зварними каркасами з робочою арматурою 0 1 4  А400С, поперечною
0 1 0  АЗООС, кроком 100мм. Каркаси розташ овуємо на ділянках розмірами 
2000 х  1200мм кроком 200мм.
Обрамування отворів виконуємо зварними каркасами з робочою арматурою
0 1 4  А400С, поперечною 0 1 0  АЗООС, кроком 100мм. Каркаси заводимо на 700мм 
в кожен бік від граней отворів.
Арк.
192 Б-01.ПЗ 3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3.3 Розрахунок колони
Колона прямокутного перерізу Ь X Ь=0,4 X 1,2м.
Висота підвального поверху Н=2,8м.
Дана конструкція розраховується як позацентрово стиснений елемент. 
М атеріали для виготовлення:
Бетон класу С-25: уьг=0,9;
Яь=0,9- 14,5=13,05мПа;
І1ьі=0,9-1,05м=0,945мПа;
Еь=30-103 мПа.
Поздовжня арматура класу А400С: ІЕ=375мПа; Еь=2,0-105 мПа.
Розрахункові зусилля в перерізах колони згідно розрахунку рами:
1914
Рисунок 3.1 Розташування розрахункових перерізів
Елемент 6 за схемою:
Переріз Зусилля
И ,к Н кН М, кНм 0 ,к Н
1 4008,2 3979,5 19,823 11,577
2 4008,2 3969,5 14,711 11,577
3.3.1 Визначення площі перерізу поздовжньої арматури
Робоча висота перерізу
йо=Ь-а= 120-5=115см
Випадковий ексцентриситет
ео= (3.3)
30’
Арк.
192 Б-01.ПЗ з:
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
е о = —120 = 4 с м ,  
30
/ с с
ео=- (3.4)
600
де L  =1,25Н=1,25-2,8=3,5м 
350
е о= — = 0 ,5 8 с м
600 
Ексцентриситет сили
М  _  19,823
= 0 ,0 0 5 м = 0 ,5 с м
N  4008,2
При е=0,5см < ео=4 випадковий ексцентриситет враховуємо.
Оо  е— —Со (3.5)
h
5 е = -^ -= 0 ,0 3 3  >  Semin 
120
5emin=0,5- 0 , 0 1 —- 0,01- Rb (3.6)
h
5emin=0,5- 0 ,0 1 -— - 0,01- 14 ,5= 0 ,325 . 
120 
ПрИЙНЯТО Semin=0,325.
М одульне відношення
Es 2,0-105
a  —--------------- — —0,00
E„ 3 0 -103 
Радіус ядра перерізу
r=0,289-h=0,289-120=34,68см 
Задаємося відсотком армування
9 Ач
|J i= —4— = 0 ,0 2 5  
А
Визначаємо умовну критичну силу
6,4 • Еь•А
Nc 0,11 + 0,1 + а- //j f —h  aл (3.7)
In <?l 0,1+ <5 v 2 J
N
ДЄ <px = 1 + dl
N
<Pi = 1 + + ! ^  = 1,990, (3.8)
4008,2 
34,682 0,11 120 \2
6,4 • 3 0 -103 - 40-120 + 0,1 + 6,66 • 0,025 •100 =
N o 1,990 0,1 + 0,325
350
=  555974780H=555974kH  > N=3740,2 kH  
Коефіцієнт, який збільш ує значення ексцентриситету
Арк.
192 Б-01.ПЗ з
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
л (3-9)
1- ы_’
к .
1
Л = 1,007
4008,2
555974
Відстань від поздовжньої сили до точки прикладання рівнодію чої в розтягненій 
арматурі
е = е0 -г/ + 0 ,5к-а ,  (3.10)
е = 4 • 1,007 + 0,5 • 120 -  4 = 60,028 
Граничне значення відносної висоти стисненої зони при
со = 0,85 -  0,008 • 14,5 = 0,734,
0,734
= 0,590
 + 365 0,734
1 1
500 ІД
Послідовно визначаємо
ос„ N (3.11)
Кь-ь-К
4008,2-103
ос. 0,589 <0,590,
" 14,5 -(і 00). 40 -115
а
ос. / (3.12)
1 - 8
де 8' а
8' = = 0,044
115
60,028 
0,590 1,  + 0,590
115
« ,= ' <0
1 -  0,044
При а 5 < 0 площу перерізу арматури визначаємо за мінімальним відсотком 
армування
А,тп=Мшт'Ь-К (3.13)
При д тіп = 0,2%
А. 0,02 -40 -115 = 9,2 см '
Приймаємо з конструктивних вимог в розтягнутій і стисненій зонах 10025
А400С
А, + А. = 49,09 с м :
Арк.
192 Б-01.ПЗ 3
Змн. Арк. № до кум. Підпис Дата
Поперечну арматуру 08 АЗООС з кроком 8=100мм приймаємо на ділянці 
стиковки робочої арматури. На ділянці біля плити перекриття крок хомутів 
8=200мм. Каркаси приймаємо в’язані. Кількість зрізів хомутів п=4.
Арк.
192 Б-01.ПЗ 36
Змн. Арк. № до кум. Підпис Дата
3.4 Оцінка інженерно - геологічних умов будівельного майданчика
Геологічна будова ґрунтів вивчена до глибини 40м і подана пісками та 
супісками. Ґрунтові води визначені на глибині 5,4м від поверхні землі, на 
відмітці 93,48.
За даних геологічних умов рекомендовані палеві фундаменти.
План майданчика з розташ уванням свердловин дивись на рисунку 3.2.
Геологічний розріз 1-1будівельного майданчика надано на рисунку 3.3.
Фізико-механічні показники ґрунтів за результатами лабораторних 
досліджень наведені в таблиці 3.2.
Рисунок 3.2- План майданчика з розташуванням геологічних свердловин.
Арк.
192. Б-01.ПЗ 37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 3.2 -  Розрахункові значення фізико-механічних показників 
властивостей ґрунтів _____  і____ _̂___ _̂__
Найменування, вид 
і стан ґрунту
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 Пісок намивний
середньої 5,4 0,04 17,4 - 0,55 - 1 35 45 500
крупності, ЩІЛЬНИИ,
мало вологни
2 Пісок дрібний
середньої 0,6 0,28 19,8 9,8 0,667 - 1 29 25 200
ЩІЛЬНОСТІ,
замулений,
насичений водою
3 Супісок 3
прош арками піску 0,5 0,28 19,6 9,6 0,711 >1 12 17 12 200
4 Пісок середньої
крупності, щільний, 28,5 0,19 20,5 10,5 0,506 - 3 34 50 500
насичений водою
3.5 Збір навантажень на фундамент
Згідно із завданням, розраховуємо палевий фундамент під колону по 
осі “4 - Б ” .
За результатами статичного розрахунку поперечної рами (дивись 
розрахунково-конструктивний розділ та додаток до пояснювальної записки) 
на рівні верхнього обрізу ростверку діють такі навантаження:
(елемент 1914) № = 400,8-9 ,81-3931 ,8кН, М і-1,9823-9,81=19,446 кНм, 
(ф = 1,1577-9,81=11,357 кН
Сумарне навантаження на ростверк для розрахунку за деформаціями при 
уґср—1,15
N 11= —  (3.14)
Утер
Арк.
192. Б-01.ПЗ 'ЗО
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Номер шару
Потужність шару, М
Природна вологість,
о
Питома вага,  уII, кН/м
Питома вага у зоваженому
стані, тзв. кН/м
Коефіцієнт пористості, е
Показник текучості, К
Питоме зчеплення,СІІ, кПа
Кут внутрішнього тертя, фІІ
Модуль деформацій, Е, М Па
Розрахунковий опір Яо, кПа
N „=39313 = 3418,95 кН,
1,15
М п==]Д446 ^ 16 до кНм,
1.15
д 11= 11-357 =  9,875 к Н .
1.15
3.6 Визначення глибини закладання ростверку
Глибину закладання ростверку визначаємо з урахуванням наступних 
величин:
а) мінімальна розрахункова глибина закладання підошви фундаменту в 
залежності від промерзання ґрунту визначаються за формулою:
сІг = сІ/п-кі,, (3.15)
де:
с Ь -  нормативна глибина промерзання, яка визначається по карті 
нормативного промерзання ґрунту, сйп=1, 1м;
кь -  коефіцієнт, який враховує вплив теплового режиму споруди на 
промерзання ґрунту біля фундаментів зовніш ніх стін і приймається за 
таблицею 10 [ 23] для опалюваних будівель кь= 0,5 при середньодобовій 
температурі у приміщ еннях 1=206 С та підлогах на ґрунті
бі=1,1-0,5=0,55м 
Відмітка підошви фундаменту призначаємо на 20см нижче 
розрахункової глибини промерзання
СІтіп 1=(ІН~0,2 (3.16)
йтіп 1=0,55+0,2= 0,75 м
б) з геологічних умов— родючий грунт на майданчику відсутній;
в) з конструктивних міркувань глибина закладання ростверку визначається за 
формулою:
СІтіп2=1іт+ак+1і0 , (3.17)
де відмітка верхнього обрізу ростверку приймається йт = 0,2м; 
ак - більший розмір колони, ак=1,2м;
Ьо — глибина зарубки буро набивної палі в ростверк, йо=0 , 1м.
З конструктивних міркувань глибина закладання ростверку
СІтіп 2=0,2+1,2+0,1 = 1,5м 
Приймаємо глибину закладання ростверку бР=1,5м, що відповідає 
абсолютній відмітці 95.00 (або -4.800 від відносної відмітки 0.000) [21,22].
3.7 Визначення несучої спроможності палі
Аналізуючи ґрунтові умови будівельного майданчика, фізико-механічні 
властивості ґрунтів та містобудівну ситуацію робимо висновок, що необхідно 
застосовувати буро набивні палі діаметром сі=620мм, довжиною 17м.
Арк.
192. Б-01.ПЗ 40
Змн. Арк. № до кум. Підпис Дата
Для прорізування нестійких обводнених ґрунтів, для закріплення стінок 
свердловин використовуємо обсадні інвентарні металеві труби, які 
виймаються при бетонуванні (пневмонабивні палі).
Складаємо розрахункову схему (рисунок 3.4) та визначаємо несучу 
спроможність палі за формулою:
Л  = у(у* • ІС 4 + •/•/*), (3.18)
де ус=1 -  коефіцієнт умов роботи палі в ґрунті;
уск=1 коефіцієнт умов роботи ґрунту під нижнім кінцем палі [ 22 ]; 
усг=0,9 -  коефіцієнт умов роботи палі у пісках і супісках.
Визначаємо розрахунковий опір під нижнім кінцем палі.
Глибина занурення палі від рівня природного рельєфу -  20,83м, грунт -  
пісок середньої крупності, щільний;
Ь,м Я, кПа
20,0 4800
20,83 Ях= 4800 + 5200 ~ 4800 (20,83 -  20) = 4866 кПа
2 5 -2 0  ’
25,0 5200
Для щ ільного піску Я=1,6- Ях=1,6-4866=7785 кПа.
Площ а поперечного перерізу палі:
А = Псі1
(3.19)
Д = 0,25-3,14-0,622 = 0,302 м 2 
Зовнішній периметр поперечного перерізу палі:
и = 2П г= Ш  (3.20)
и = 3 ,14-0,62=1,95м 
І', -  розрахунковий опір і-того шару основи на боковій поверхні палі;
Ьі-  товщ ина і-того шару ґрунту, який торкається бокової поверхні палі, м
Арк.
192. Б-01.ПЗ 41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для четвертого шару: пісок середньої крупності, щільний (К=1,3); Й4=0,6м, 
№ =5,68м
Н=6м ґхі=58кПа
Н=7,48м Ґ4
Н=8м ґх2=62кПа
/ 4 = 58 + - г ^ і ( 7 ,4 8  -  б) = 60,96 кПа=> / 4 = 1,3 • 60,96 = 79,25 кПа 
8 -6
Для п ’ятого шару: пісок середньої крупності, щільний (К=1,3); Й5=2,0м, 
№ =9,48м
Н=8м ґхі=62кПа
Н=9,48м f5
Н= 1 Ом 0x2=65 кПа
/ 5 = 62 + 65~ 62-(9,48 -  8) = 64,22 кПа=> / 5 = 1,3 • 64,22 = 83,49 кПа 
10 — 8
Для шостого шару: пісок середньої крупності, щільний (К=1,3); Ьб=2,0м, 
Нб=11,48м
Н=10м 0хі=65кПа
Н= 11,48м їе
Н=15м 0х2=72кПа
J/ ,ь= 6 5 +  7125 ~-1 605 (і 1,48 -10) = 67,07 кПа=> / 4 = 1,3 • 67,07 = 87,19 кПа
Для сьомого шару: пісок середньої крупності, щільний (К=1,3); Й7=2,0м, 
Н 7=13,48м
Н=10м 17і=65кПа
Н= 13,48м ґу
Н=15м ґх2=72кПа
ПО £\ ̂
/ 7 = 65+ (і 3,48 -10) = 69,87 кПа=> / 7 = 1,3 • 69,87 = 90,83 кПа
Для сьомого шару: пісок середньої крупності, щільний (К=1,3); 1і7=2,0м, 
Н?=13,48м
Н=10м 17і=65кПа
Н= 13,48м І7
Н=15м 0х2=72кПа
ПО £\
/ 7 = 65 + ~ ( і3 ,48 -10 )=  69,87к П а / 7 = 1,3• 69,87 = 90,83кПа
Для восьмого шару: пісок середньої крупності, щільний (К=1,3); Й8=2,0м, 
Нв=15,48м
Н=15м fxl=72кПa
Н= 15,48м Ґ8
Н=20м ґх2=79кПа
79 _ 79__________________________________________ _
/ 8 = 72 + (і 5,48 -15) = 72,67 кПа=> / 8 = 1,3 • 72,67 = 94,47 кПа
Для дев’ятого шару: пісок середньої крупності, щ ільний (К=1,3); Й9=2,0м, 
Н9= 17,48м
Н=15м ґхі=72кПа
Арк.
192. Б-01.ПЗ 43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Н=17,48м Ґ9
Н=20м ґх2=79кПа
7 9 - 7 2
/ 9 =72  + (17,48-15)=  75,47 кПа=> / 9 = 1,3 • 75,47 = 98,11 кПа
2 0- 1 5
Для десятого шару: пісок середньої крупності, щ ільний (К=1,3); Ьо=2,Ом, 
Ніо=19,48м
Н=15м Рх.=72кПа
Н= 19,48м Бо
Н=20м ґх2= 79кПа
79 _ 77
Уі° = 72 + 2 0  (і 9,48 - 15) = 78,27 кПа=> / 10 = 1,3 • 78,27 = 101,75 кПа
Для одинадцятого шару: пісок середньої крупності, щ ільний (К=1,3); 
Ьп=0,35м, Нп=20,655м
Н=20м £хі=79кПа
Н=20,655м В.
Н=25м £<2= 86кПа
8 6 - 7 9
/її = 79 + ■ -(20,655 -  20) = 79,92 к П а ^  /„  = 1,3 • 79,92 = 103,90 кПа
2 5 - 2 0
Несуча спроможність палі за формулою (3.5)
А = 1 ■ 1 -7785-0,302+1,95-0,9(71,35+41,36-0,6+6-0,5+60,96-2,0+64,22-2,0+67,07- 
2,0+69,87-2,0+72,67-75,47-2,0+78,27-2,0+79,92-0,35)=4352кН
3.8 Розрахунок і конструювання ростверку
Колона перерізом 40х 120см.
Навантаження на ростверк:
N. =3418,95 кН, М. =16,90 кНм, (^.=9,875 кН.
Бетон ростверку класу С-25: Яь=14,5 мПа, Кы=1,05 мПа, Ев = 30-103мПа, 
коефіцієнт умов роботи бетону уЬ6- 0,85.
Арматура класу А400С: 1^=375 мПа, Е 3=2,0-105 мПа.
Арматура класу А300С: Кз=280 мПа, 1 ^= 2 2 5  мПа, Ез=2,1-105мПа. 
Характеристики матеріалів визначені [ 23].
Розрахункове навантаження на одну палю:
Ы = ^ - ,  (3.21)
Ук
де ук -  коефіцієнт надійності, який приймається ук=1,4, якщо несуча
спроможність палі визначається розрахунком:
NЛГ  = -4-8--6--5,—9  = 3~4л7п5с,6г   кНтт
1,4
Визначаємо кількість паль у фундаменті за формулою:
п= х , - к (3.22)
N
Арк.
192. Б-01.ПЗ 44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де коефіцієнт кп :1 + Х М = 1  + 19,446 + І1,957(1,5-0, і) 
]ГуУ 3-3931,8
_ 3931,8-1,002
п = 1,13 шт.
3475,6
Приймаємо по осях “4 -  Б” одну палю під колону підвалу: 
Перевіряємо найбільш завантажену палю з умови:
(3.23)
п Ук
Сумарне розрахункове навантаження
(3.23)
де вага ростверку і ґрунту на його обрізах визначається за формулою:
р \,р = А р ' а Р ’ У /  ' Уо> (3.24)
де Ар -  площа підошви ростверку у відповідності до відстані між сусідніми 
палями монолітної фундаментної плити,
бр -  глибина закладання підошви ростверку, А Р= 1,86м; 
у і — коефіцієнт надійності за навантаженням, що дорівнює 1,1; 
уо- середня питома вага матеріалу фундаменту і ґрунту, яка приймається 
уо=20 кН /м 3;
р
і 1,86 • 1,3 • 1,0 • 1,1 • 20 = 53,2 кН  
,р
]Г IV, = 3931,8 + 53,2 = 3985 кН  
3 985  .1..9..9..2..,.5.  ктНт < ^А4 3475,6 кН
2 Ук
умова виконується, несуча спроможність палі за ґрунтом забезпечена.
Ростверк запроектований суцільною монолітною плитою. Згідно 
розрахунку фундаментної плити за програмою “Ліра” (дивись додатки), 
верхню зону плити армуємо стержнями 0 3 2  А400С і нижню зону плити 
армуємо стержнями 0  25А300С, розташованими кроком 200мм в обох 
напрямках. Довжина напускання поздовжньої арматури плити повинна бути:
- в нижній зоні не менше 47,3с1;
- в верхній зоні не менше 67,6с1.
Поперечні стержні 0 1 2  А300С встановлені кроком 200мм в обох 
напрямках[23]. Додатково в поперечному напрямку встановлюються 
підтримуючі каркаси з поздовжньою арматурою 4 0  16А400С та поперечною 
0  12 АЗООС з кроком 600мм[23].Каркаси встановлені з кроком 1000мм[23].
3.9 Визначення несучої спроможності палі за матеріалом
З умови несучої спроможності залізобетонної палі визначимо потрібну 
площу перерізу поздовжньої арматури
Арк.
192. Б-01.ПЗ 45
Змн. Арк. №  докум. Підпис Д ата
 ̂ _ N  Rb ■ Abc (3.25)
R„
де площа перерізу палі A b c =0,302м 2 = 3020см 2 
Поздовжня сила N = 3931,8 кН
3931,8 • 103 -14,5(100)• 0,85 • 3020
А, -55,9 с м :
375(100)
Приймаємо 8 0  32А400С А5=64,34см 2 , поперечну арматуру кроком 
200мм приймаємо 0  12А300С [23].
3.10 Розрахунок осідання палевого фундаменту методом пошарового
додавання
Для розрахунку осідання палевого фундаменту методом пошарового 
додавання зображуємо схему фундаменту з геологічним пошаровим розрізом 
(рисунок 3.5). По вісі фундаменту зліва будуємо епюру вертикальних 
напружень від власної ваги ґрунту. Визначаємо напруження від власної ваги 
ґрунту в характерних точках [23].
На підош ві першого шару (рівень ґрунтових вод):
<т. = У\ 'h\ (3.26)
сг^ = 17,4 • 5,4 = 93,96 кПа
На підошві другого шару
(7 о 2 = 93,96 + 9,8 • 0,6 = 99,84 кПа
На підошві третього шару
а  •̂5 З = 99,84 + 9,6 • 0,5 = 104,64 кПа
На рівні підошви умовного фундаменту
о 2ф = 104,64 +10,5 • 14,35 = 255,3 кПа
На підошві четвертого шару
<7̂ 4 =255,3 + 10,5-14,17 = 404,1 кПа
Визначаємо додатковий тиск на основу, складаємо схему визначення 
розмірів умовного палевого фундаменту (рисунок 3.5). Визначаємо середнє 
значення кута внутрішнього тертя ґрунту [23]:
<Р\ ■ +<р2 - Ь 2 + ... + (рп ■ Ьп
А (3.27)
L\ + L2 + ... + Ln
де ф і, ф2, ..., фп -  розрахункові значення кутів внутріш нього тертя для 
розрахунку по другому граничному стану для окремо пройдених палями 
шарів ґрунту товщ иною  Ь і,Ь 2, ..., Ьп
Арк.
192. Б-01.ПЗ 46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- 0,920
Рисунок 3.5 -  С хем а до  визначення розм ірів ум овного ф ундам енту
35 -1,5 + 29 -0,6 + 17 -0,5 + 34 -14,35
<Ро 33,41° = 33°25'
1,5 + 0,6 + 0,5 + 14,35 
Відстань [23]: c = l^tg (3 .28)
Дз°25л
с = 16,95 • tg = 2,49 м
Ш ирина ум овного ф ундам енту [ 26]:
в  УФ = 2  с + Ь (3 .29)
Вуф = 2  -2,49 + 0,62 = 5,6 м
Д овж ина ум овного фундаменту:
В1у уфФ  =~ сС 1\ = 1,86 м
Т оді площ а ум овного ф ундам енту складатиме:
Ауф = 5,6-1,86 = 10,42м;
О б ’єм ум овного ф ундам енту складатиме:
Ууф = 10,42-20,83 = 216,96 м-
О б’єм палі: Упа!„ =16,95-0,302 = 5,42 м 3 
О б’єм ростверку: У р о с т  =  5,6 • 1,86 ■ 1,3 =  13,54 М :
О б ’єм Грунту [23 ] : Vг р = Ууф. - У р ост - Vпаль (3 .30)
Угр = 216,96 -  5,42 -13,54 = 198 м :
Арк.
192. Б-01.ПЗ 47
Змн. Арк. №  докум. Підпис Д ата
Питома вага ґрунту:
= (17,4 • 5,4 + 9,8 • 0,6 + 9,6 • 0,5 + 10,5 -14,35) = П 2 6  кН/м3 
Угр 20,83
Сумарне навантаження на рівні підошви умовного фундаменту [ 23]:
(з.зі)
^ N  = 3931,8 + 12,26-198 = 6359,28 кН 
Середній тиск на підошві умовного фундаменту[ 23]:
Ро р = л (3.32)
уф
Рпс д 6359,28 
 =  ̂„ = 610,29 кПп а
10,42
Додатковий тиск під підошвою умовного фундаменту за [ 23 ]:
Д = РсР - (з.зз)
Р0 =610,29-255,3  = 354,99 кПа 
Розрахунок осідання палевого фундаменту ведемо в табличній формі 
(таблиця 3.3).
Таблиця 3.3 -  Розрахунок осідання палевого фундаменту
№ Гли­ В ід­ а Напр. Додат. Середнє Тов. Модуль Осад­
точ­ бина носна від напр. ^ , = шару дефор­ ка
ки точки глибина власної на мації і-того
(<ТР, +
г,м 27 ваги глибині см грунту шару
* - Т ґрунту + °чл-\ У2 Еі , кПа Д =
кПа
кПа 1 ̂ гріср
кПа К-Р)!
/ Еі ,см
0 0 0 1 255,3 283,9 267 224 50000 0,96
1 2,24 0,8 0,881 250,11
216,18 224 0,75
2 4,48 1,6 0,642 182,26
158,84 224 0,57
3 6,72 2,4 0,477 135,42
120,65 224 0,43
4 8,96 3,2 0,374 106,18
96,53 224 0,35
5 11,2 4,0 0,306 86,87
82,19 150 0,2
6 12,7 4,54 0,273 388,65 77,5
[8и]=10см>Х8і= 3,26см
0,2-388,65=77,73
Арк.
192. Б-01.ПЗ 48
Змн. Арк. №  докум. П ідпис Дата
4. Технологія та організація будівельного виробництва
4.1 Технологічна карта на виконання земляних робіт 
4.1.1Вихідні дані
Згідно із завданням потрібно розробити технологію виробництва 
земляних робіт, яка включає в себе вертикальне планування майданчика і 
розробку котловану. М айданчик заданий розмірами 100 х 100 м і котлован 
розмірами 19,6 х 35,1 м. Згідно із завданням ґрунт на будівельному 
майданчику -  пісок.
4.1.2 Визначення обсягів робіт по плануванню майданчика
4.1.2.1 Визначення чорних, проектних та робочих відміток
На плані в горизонталях наносимо сітку квадратів зі стороною 20м. 
Кожному квадрату присвоюється свій порядковий номер. Чорні відмітки, 
розміщені між двома горизонталями визначаємо методом лінійної 
інтерполяції за формулою: НЛ = Н + ((1т1)/Ь), (4.1)
де Н -  відмітка менш ої за величиною горизонталі, м;
Ь -  перевищ ення між горизонталями в плані, м;
1 -  відстань від горизонталі з меншою відміткою до точки А, м;
Ь -  відстань між двома горизонталями в плані, м.
Величину чорної відмітки Нч записуємо у правому нижньому куті квадрата.
іт / А/ 
А
,99
У?"
96,-
Рисунок 4.1 - Визначення чорних відміток
Арк.
192. Б-01.ПЗ 50
Змн. Арк. № докчм. Підпис Дата
Нц- 101 + 11,500 / 30,400 . і = 101,378
Ніз= 100 + 27,700 / 29,400 • 1= 100,942
Н,з= 100 + 14,700 / 29,500 •1 = 100,498
Н,4= 100 + 5,500 / 32,000 • 1 = 100,172
Н15= 99 + 22,800 / 29,100 . \ = 99,784
н , 6= 99 + 13,000 / 30,600 •1= 99,425
н 21= 100 + 26,900 / 31,100 • 1 = 100,865
Н22= 100 + 13,700 / 30,500 • 1= 100,449
н 23= 99 + 28,000 / 28,700 •1 = 99,976
Н24= 99 + 15,200 / 28,300 • 1 = 99,537
Н25= 99 + 4,700 / 26,900 . 1 = 99,175
Н26= 98 + 23,100 / 27,600 • 1 = 98,837
Нз,= 100 + 9,600 / 30,100 • 1= 100,319
Н32= 99 + 24,700 / 25,600 • 1= 99,965
Н 33= 99 + 13,100 / 27,700 . \ = 99,473
н 34= 98 + 30,900 / 31,100 ■\ — 98,994
н 35= 98 + 18,000 / 30,700 • 1 = 98,586
н 36= 98 + 6,600 / 28,800 •1 = 98,229
Н4,= 99 + 18,400 / 25,800 •1 = 99,713
Н42= 99 + 7,200 / 25,100 99,287
Н43= 98 + 28,600 / 31,900 . \ = 98,897
н44= 98 + 16,200 / 31,500 ■\ = 98,514
н45= 98 + 2,600 / 31,100 • 1= 98,084
н46= 97 + 20,800 / 30,850 . \ = 97,674
н 5,= 99 + 4,800 / 28,200 .] = 99,170
н52= 98 + 24,000 / 34,000 •1 = 98,706
Н53= 98 + 11,500 / 32,000 . 1= 98,359
Арк.
192. Б-01.ПЗ 51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Н 54= 98 + 0,400 / 31,900 •1= 98,013
Н 55= 97 + 15,900 / 28,000 •1= 97,568
Н 56= 97 + 3,500 / 29,100 •1= 97,120
Нбі= 98 + 24,300 / 32,700 •1= 98,743
Нб2= 98 + 9,300 / 33,100 •1= 98,281
н 63= 97 + 27,100 / 31,700 •1= 97,855
Н64= 97 + 14,000 / 30,600 •1= 97,458
Н 65 = 97 + 0,800 / 28,600 •1= 97,028
Н66= 96 + 15,300 / 27,800 •1= 96,550
Середню планувальну відмітку визначаємо за формулою:
Н сер = н0 + А, (4.2)
де Н0 -  середня відмітка поверхні природного рельєфу, м;
А -  велична підвищення(зниження) середньої планувальної відмітки, м;
А = 0 так як звезення і вивезення ґрунту не передбачається тобто
Нсер — Н0 .
Середню відмітку поверхні природного рельєфу визначаємо за формулою:
Н0 = (ІН , + 2 Ж 2 + 4 ІН 4)/4п, (4.3)
де -  сума відміток вершин неспільних квадратів, які відносяться 
тільки до одного квадрата;
ХН2 -  сума відміток вершин, спільних для двох квадратів;
£Н 4 -  сума відміток вершин, спільних для чотирьох квадратів; 
п -  кількість квадратів.
Н0=(Н11+Н16+Н66+Н61 +2 • (Н12+Н і з+Н 14+Н14+Н52+Н5з+Н54+Н55+Н62+Н63+Н64+Н65+Н 
15+Ні 4+Н і з+Н\ 2)+4 • (Н22+Н2з+Н24+Н25+Нз2+Нзз+Нз4+Н42+Н4з+Н44 
+Нз5+Н42+Н4з+Н44+Н45+Н52+Н5з+Н54+Н55))/100=(396,097+2-1583,945+4-1583,581)/ 
100=98,983 м
Проектні відмітки вершин квадратів визначаємо за формулою:
Н„р = Нсер ±  (С |-іі)/2 ± (Ь2*і2)/2, (4.4)
де Нсер -  середня планувальна відмітка, м;
Ь];2 -  довжина(ширина) майданчика, м; 
і ід -  проектний нахил в даному напрямку;
(Ь-і)/2 -  половина значення величини падіння (підйому) сторін, які 
сходяться до вершин майданчика, м.
Визначаємо проектні відмітки вершин квадратів:
НЧА = 98,983 + (100-0,002)/2 + (100-0,002)/2= 101,38 м;
Нчв = 98,983 + (100-0,002)/2 + (100-0,002)/2= 98,983 м;
Арк.
192. Б-01.ПЗ 52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Н чс = 98,983 + (100*0,002)/2 + (100-0,002)/2= 98,783 м;
Нч0 = 98,983 + (100-0,002)/2 + (100-0,002)/2= 98,983
Проміжні відмітки вершин квадратів визначаємо методом інтерполяції між 
відмітками вершин сітки.
н , ,ч= 99,183
Н 1 2 Ч = 99,183 - 20*0,002 = 9 4 . 1 4 3
Н 1 3 ч = 99,143 - 20*0,002 = 99,103
Н 1 4 Ч = 99,103 - 20*0,002 = 99,063
Н 1 5 Ч = 99,063 - 20*0,002 = 99,023
Н , 6 Ч = 99,023 - 20*0,002 = 98,983
н 2]ч= 99,183 - 20*0,002 99,143
н 22ч= 99,143 - 20*0,002 99,103
н 23ч= 99,103 - 20*0,002 = 99,063
Н 2 4 ч = 99,063 - 20*0,002 = 99,023
Н 2 5 ч = 99,023 - 20*0,002 = 98,983
н 26ч= 98,983 - 20*0,002 98,943
Н з і Ч = 99,143 - 20*0,002 = 99,103
н 32ч= 99,103 - 20*0,002 = 99,063
Н 3 3 Ч = 99,063 - 20*0,002 = 99,023
Н 3 4 Ч = 99,023 - 20*0.002 — 98,983
Н 3 5 Ч = 98,983 - 20*0.002 = 98,943
Н 3 6 Ч = 98,943 - 20*0,002 98,903
н 41ч= 99,103 - 20*0,002 = 99,063
н 42ч= 99,063 - 20*0,002 99,023
Н 4 3 ч = 99,023 - 20*0,002 = 98,983
Н 4 4 ч = 98,983 - 20*0,002 = 98,943
н 45ч= 98,943 - 20*0,002 = 98,903
Н 4 6 ч = 98,903 - 20*0,002 98,863
Арк.
192. Б-01.ПЗ 5 3
Змії. Арк. № до кум. 11 і дії  ис Дата
Н 51ч= 99,063 - 20*0,002 = 99,023
Н 52ч= 99,023 - 20*0,002 = 98,983
н53ч= 98,983 - 20*0,002 = 98,943
98,943 - 20*0,002 = 98,903
Н55ч= 98,903 - 20*0,002 = 98,863
н56ч= 98,863 - 20*0,002 = 98,823
Н61ч= 99,023 - 20*0,002 = 98,983
Н62Ч= 98,983 - 20*0,002 = 98,943
Н63ч= 98,943 - 20*0,002 = 98,903
Н64Ч= 98,903 - 20*0,002 = 98,863
Н65Ч= 98,863 - 20*0,002 = 98,823
Н66ч= 98,823 - 20*0,002 = 98,783
Проектні відмітки записуємо у верхньому правому куті квадрата.
Визначаємо робочі відмітки за формулою:
Ь = Н пр- Н ч (4.5)
Знаком робочої відмітки визначаємо тип майданчика: при Ь>0 -  насип, при 
Ь<0 -  виїмка.
Визначаємо робочі відмітки:
Ьц= 99,183 - 101,378 - -2,195
Ьі2— 99,143 - 100,942 = -1,799
Ьіз= 99,103 - 100,498 = -1,395
Ьі4= 99,063 - 100,172 = -1,109
Ьі5= 99,023 - 99,784 = -0,760
Ьіб= 98,983 - 99,425 = -0,442
Ьгі= 99,143 - 100,865 = -1,722
Ь22= 99,103 - 100,449 = -1,346
Ь2з= 99,063 - 99,976 = -0,912
Й24= 99,023 - 99,537 = -0,514
Ь25= 98,983 - 99,175 = -0,192
Арк.
192. Б-01.ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Є£4*/ї.
II4=
Ьгб- 98,943
- 98,837 = 0,106
Ь3і= 99,103 - 100,319 = -1,216
Ьз2= 99,063 - 99,965 = -0,902
Ьзз= 99,023 - 99,473 = -0,450
Ьз4= 98,983 - 98,994 = -0,010
Ьз5= 98,943 - 98,586 = 0,357
Ьзб= 98,903 - 98,229 = 0,674
Ь4і = 99,063 - 99,713 -0,650
Ь42= 99,023 - 99,287 -0,264
Ь43= 98,983 - 98,897 = 0,087
Ь44= 98,943 - 98,514 = 0,429
1̂45= 98,903 - 98,084 = 0,820
Ь46= 98,863 - 97,674 1,189
Ь51= 99,023 - 99,170 -0,147
Ьб2= 98,983 - 98,706 = 0,277
Ь5з= 98,943 - 98,359 = 0,584
Ь54~ 98,903 - 98,013 0,891
ь55= 98,863 - 97,568 = 1,295
Ьбб= 98,823 - 97,120 = 1,703
Ьбі= 98,983 - 98,743 = 0,240
Ьб2= 98,943 - 98,281 = 0,662
Ьбз= 98,903 - 97,855 1,048
Ьб4= 98,863 - 97,458 = 1,406
Ьб5= 98,823 - 97,028 = 1,795
Ьбб= 98,783 _ 96,550 = 2,233
Арк.
192. Б-01.ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 55
Робочі відмітки записуємо у верхньому лівому куті квадрата.
-2  195 99.183 -1.799 99.143 -1395 99.103 -1109 99.063 -  0.76099.023 -0.44298.983
101.378 '100.942 100.498 100.172 99.784 99.425
-1 772 99 143 -1.34699.103 - 0.912,99.063 -  0.514 99.023 -0.192 98.983 ^рЗОб <98.943
Ї007865 ' ~~70~0Л49 7  79.976 "99.537 99.175:-'' 98.837
&
-1216 99 103 -0.90279.063 -0.40599.023 -0.010.98.983 0.35798.943 0.674 98.903
100.319 99.965 99.473 778.994 98.586 98.229
-0.65099.063 -0.26499.023 0.087 98.983 0.42998.943 0.82098.903 1.189 98.863
99:713 """""99287 , У  "98.897 98.514 9,8 084 97.674
-0 14799 023 - 0.277 98.983 0.584 98.943 0.891 98903 1.295 98.863 1.703 98.823
99,11 98.706 98.359 ""98.013 97.568 97.12
об
0.24098.983 0.66298.943 ,704895903 1.40698.863 1 79593:823 _ _  2.23398.783
98.74~3~" ' " 98:281 """""97.855 "" 77.458 97.028 96.55
Рисунок 4.2 -  Визначення робочих відміток
4.1.2.2 Побудова нульової лінії та визначення величини закладання
укосів
Нульова лінія -  це лінія, що розділяє ділянку виїмки і насипу. Будуємо її 
графічним методом у довільному масштабі, на сторонах перехідних квадратів.
У результаті проведених розрахунків одна частина робочих відміток має знак 
“+” означає насип, а інша має знак означає виїмку. Поміж насипом та 
виїмкою пройде межа так звана лінія нульових робіт.
Відмітки зі знаком “+” відкладаємо в один бік, зі знаком в іншу. До 
знайдених точок прикладаємо лінійку і на перетині лінії зі стороною квадрата 
ставимо точку, яка називається нульовою. Одержані нульові точки на сторонах 
квадрата з ’єднуємо плавною лінією. Крива проведена через нульові точки, є 
нульова лінія, яка обмежує ділянки виїмки і насипу.
Величину закладання укосів “е” для виїмки та насипу в зовнішніх вершинах 
квадратів визначаємо за формулою:
е = т  • йк, (4.6)
де т  -  коефіцієнт укосу, визначаємо за [31] і приймаємо рівним для 
піску ш = 1,25;
Ь -  робоча відмітка.
Арк.
192. Б-01.ПЗ 56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.1.2.3 Визначення об’ємів ґрунту в межах насипу та виїмки та побудова
плану укосів
О б’єм ґрунту в однойменному квадраті приймаємо рівним об’єму 
чьотирьохгранної призми, одна з основ якої відповідає природному рельєфу, а 
друга планувальній поверхні. О б’єм такого квадрата обчислюємо за формулою:
V = а2/4 ,(йі + іі2 + Ь3 + І14), (4.7)
де а -  сторона квадрата, м;
Ьь Ь2, Ь3, Ь4 -  робочі відмітки, м.
О б’єм ґрунту в межах перехідних квадратів обчислюємо за формулою:
У„(») =  а2/ 4 - ( а „ (в))2/Е |Ь |, (4 .8)
де ЕЬН(В) -  сума робочих відміток насипу(виїмки);
И|1г| -  сума абсолютних значень для всіх робочих відміток перехідного 
квадрата.
Розрахунки об ’ємів окремих ділянок виїмок та насипу заносимо до таблиці 4.1. 
Таблиця 4.1 -  Розрахунок об’ємів ґрунту окремих ділянок виїмок та насипу
а н и
Робочі відмітки, м сч
м 2 сч <ч Обсяг робіт, м
1
гя X  і-С к Насип Виїмка
Ы Ь2 ЬЗ Ь4 СЗ
& н Ун Ув
7,062 100 0,000 7,062
1 2,195 1,799 1,346 1,722 0,000 706,213
5,453
0,912 100 0,000 5,453
2 1,799 1,395 1,346 0,000 545,280
3,930 100 0,000 3,930
1,395 1,109 0,514 0,912 0,000 393,042
2,575 100 0,000 2,575
4 1,109 0,760 0,192 0,514 0,000 257,474
0,106 1,500 100 0,008 1,295
5 0,760 0,442 0,192 0,751 129,507
5,185 100 0,000 5,185
6 1,722 1,346 0,902 1,216 0,000 518,544
3,610 100 0,000 3,610
7 1,346 0,912 0,450 0,902 0,000 361,009
1,887 100 0,000 1,887
8 0,912 0,514 0,010 0,450 0,000 188,674
1,073 100 0,119 0,478
9 0,514 0,192 0,357 0,010 11,866 47,791
0,106 0,674 0,357 1,329 100 0,973 0,028
10 0,192 97,294 2,763
Арк.
192. Б-01.ПЗ 57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
# Квадрату
- - - _
1,216 0,902 0,264 0,650 3,031 100 0,000 3,031 0,000 303,134
11
0,087 1,702 100 0,004 1,533
12 0,902 0,450 0,264 0,440 153,311
0,429 0,087 0,976 100 0,272 0,217
13 0,450 0,010 27,226 21,712
0,357 0,820 0,429 1,616 100 1,595 0,000
14 0,010 159,476 0,007
15 0,357 0,674 1,189 0,820 3,039 100 3,039 0,000 303,915 0,000
0,277 1,338 100 0,057 0,841
16 0,650 0,264 0,147 5,744 84,110
0,087 0,584 0,277 1,211 100 0,741 0,057
17 0,264 74,123 5,742
18 0,087 0,429 ^ 8 9 Г 0,584 1,990 100 1,990 0,000 198,972 0,000
19 0,429 0,820 1,295 0,891 3,434 100 3,434 0,000 343,418 0,000
20 0,820 1,189 1,703 1,295 5,007 100 5,007 0,000 500,650 0,000
0,277 0,662 0,240 1,326 100 1,049 0,016
21 0,147 104,860 1,631
22 0,277 0,584 1,048 0,662 2,571 100 2,571 0,000 257,135 0,000
23 0,584 0,891 1,406 1,048 3,928 100 3,928 0,000 392,815 0,000
24 0,891 1,295 1,795 1,406 5,387 100 5,387 0,000 538,658 0,000
25 1,295 1,703 2,233 1,795 7,026 100 7,026 0,000 702,600 0,000
£ У Н = 3719,945 м3 І У В = 3719,945 м"
ХУц-(кр+1)= 3719,945 -1,03=3831,543 м3 
Кр- коефіцієнт розпушування.
Щоб визначити об ’єм ґрунту по влаштуванню укосів майданчика ділянки 
укосів розбиваємо на прості фігури тригранні, чотиригранні піраміди і проміжні 
призматоїди.
О б’єм тригранної піраміди визначаємо за формулою:
Узп = (т-1г-1)/6, (4.9)
де т  -  коефіцієнт закладання укосів;
Ь -  робоча відмітка;
1 -  довжина ділянки.
О б’єм чотиригранної піраміди визначаємо за формулою:
У4п = ( т 2-й3)/3 (4.10)
О б’єм проміжного призматоїда визначаємо за формулою:
= (4.11)
Розрахунки об’ємів ґрунту окремих ділянок укосів заносимо до таблиці 4.2.
192. Б-01.ПЗ %
Змн. Апк \'і ІМк'кЛІ Піппис Лата
Таблиця 4.2 -  Розрахунок об’ємів грунту окремих ділянок укосів
№ О б’єм укосів, м
Фігури Тип фігури Насип Виїмка
Чотиригранні піраміди
1 УА 5,508
2 УВ 0,045
3 УС 5,799
4 У Б 0,007
Тригранні піраміди
Сторона ВС Утп
5 У тпі 0,602
6 Утп2 0,012
Сторона Б А  Утп
7 УтпЗ 0,149
8 Утп4 0,031
Проміжні призматоїди
Сторона АВ Упп
9 У ппі 75,510
10 Упп2 48,585
11 УппЗ 29,774
12 Упп4 16,945
13 Упп5 7,247
Сторона ВС Упп
14 У ппі 4,364
15 Упгі2 17,512
16 УппЗ 40,443
17 Упп4 73,936
Сторона Б С  Упп
18 У ппі 76,953
19 Упп2 48,739
20 УппЗ 28,829
21 Упп4 14,405
22 Упп5 4,649
Сторона Б А  Упп
23 Уппі 4,164
Арк.
192. Б-01.ПЗ —5Г
Змн. Агж. \чі ПІЛГ7ИС Лата
24 Упп2 17,823
25 УітпЗ 43,300
26 Упп4 74,606
XV,, = 315,798 м3 ХУВ = 324,1411?
ХУВ = 324,141 -1,03=333,865
Дебаланс земляних робіт обчислюємо за формулою:
С = ((|УВ-  Ун І)/ (Ув+ у„))-100% (4.12)
ґ у = ((4165,408 -  4035,743) / (4165,408 + 4035,743))* 100% = 1.58 % < 5% 
Загальний об’єм насипу та виїмки визначається за формулою:
У 1І(В) = а2/4-(ХХЬ + ХРн(в)-Ь„(в) + У Ун(в)) (4.13)
де Ун(в) -  об’єм насипу (виїмки), м 3;
а -  сторона квадрата, м;
п -  кількість квадратів;
Ь -  робочі відмітки вершин квадратів, м;
Р н(в) -  площ а додаткової ділянки насипу (виїмки), не врахована в межах
всього майданчика, м2;
ЬН(в) ~ середня робоча відмітка додаткової ділянки насипу (виїмки), не 
врахована в межах всього майданчика, м;
Ууц(в) -  об ’єм укосів насипу (виїмки), м .
4.1.3 Визначення обсягів робіт по влаштуванню котловану
4.1.3.1 Визначення чорних, проектних, робочих відміток і величини
закладання укосів
Характерними точками при розрахунку котловану є його вершини 
(А,В,СД}) і точки перетину повздовжньої та з торцями котловану та з 
горизонталями. Також потрібно розбити котлован вздовж на декілька частин і 
визначити всі відмітки .
Спочатку визначаємо чорні відмітки за формулою (4.1).
Проектну відмітку визначаємо за формулою:
Нпр= Н ч(тіП) -  Ь к ( 4 . 1 4 )
де НЧ(тіп) -  мінімальне значення чорної відмітки;
Ьк -  глибина котловану.
Н пр = 98,927-4,8=94,127м
Робочі відмітки знаходимо за формулою (4.5):
Арк.
192. Б-01.ПЗ 60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ЬА =94,127-99,036=-4,909м; Ьс =94,127-98,927=-4,800м;
Ьв =94,127-99,014=-4,887м; 1іп =94,127-98,955=-4,828м;
План кот лодану
5
4 . 9 0 9  9 4 .  12 7 _  ̂ д д д 9 4 . 12  7 -  4 . 8 8  7 9 4 . 1 2  7 
9 9 . 0 3 6  9 9 . 0  2 5  9 9 . 0  14
и
4 . 8  9 7 9 4 . 12 7 -  4 . 8 8  3 9 4 . 1 2  7 -  4 . 8 6  9 9 4 . 1 2  7 
9 9 . 0  2  4 9 9 . 0  10 9 8 . 9  9 6
3  ,  -  4 . 8  7 4  9 4 . 1 2  7 -  4 . 8 6  9 4 . 1 2  7 -  4 . 8 4  6 9 4 . 1 2  7 у 3  
9 9 . 0 0  1 9 8 . 9 8 7  9 8 . 9  7 3
2  у - 2
-  4 . 8 5  1 9 4 . 1 2  7 -  4 . 8 3  7 9 4 . 1 2  7 -  4 . 8 2 3  9 4 . 1 2 7 -  у
9 8 . 9  7 8 9 8 . 9 6 4  9 8 . 9 5
у -  4 . 8 2 8  9 4 . 1 2  7 -  4 . 8  14 9 4 . 12  7 -  4 . 8 0 0 9 4 . 12 I  
9 8 . 9 5  5  9 8 . 9 4  1 9 8 . 9 2  7
Рисунок 4.3 -  Схема котловану
Арк.
192. Б-01.ПЗ 61
Змн. Арк. №  докум. Підпис Дата
У місцях перетину обрисів дна котловану з горизонталями визначаємо закладання 
укосів і наносимо їх величини на план, після цього точки сполучаємо прямими. 
Величину закладання укосів котловану визначаємо за формулою (4.7).
4.1.3.2 Визначення обсягів робіт в котловані
Обсяг робіт в котловані визначаємо по ділянках, на які був розбитий котлован, 
що беремо між перерізами, а також по побудованих укосах і в ’їздній траншеї, 
яка призначена для в ’їзду і виїзду різного виду машин і механізмів.
О б’єм кожної ділянки визначаємо за формулою:
V -  ((Р]+Р2)/2)-Ь , (4.15)
де Р і ,Р2 — площа першого і другого перерізів, м2;
Ь -  відстань між перерізами, м.
Площу поперечного перерізу визначаємо за формулою:
Б= (В + т-Ь)-й  (4.16)
де В + гггіі -  довжина середньої лінії поперечного профілю котловану, м;
Ь -  величина робочої відмітки по осі котловану в певному перерізі, м. 
Розрахунки об ’ємів грунту окремих ділянок заносимо до таблиці 4.3. 
Таблиця 4.3 -  Розрахунок об’ємів грунту в п ер ер ізах _____________________
Площа Відстані
Робоча Ш ирина поперечного Півсума О б’єм робіт 
між
відмітка, котловану перерізу площ
перерізами, У =((Т1+Р2)/2)П Ц
м по дну, м (В ін Н) Ь.
1 ^ , + ^ / 2 м3
м
м
1-1 4,814 19,6 111,735
112,044 10 1120,44
2-2 4,837 19,6 112,353
2-2 4,837 19,6 112,353
112,662 10 1126,62
3-3 4,860 19,6 112,971
3-3 4,860 19,6 112,971
113,280 10 1132,80
4-4 4,883 19,6 113,590
4-4 4,883 19,6 113,590
113,792 5,5 625,85
5-5 4,898 19,6 113,994
ХУ=4005,71 м
Арк.
192. Б-01.ПЗ 6 2
Змн. Арк. №  докум. Підпис Д ата
Переріз
Таблиця 4.4 -  Розрахунок об’ємів ґрунту окремих ділянок укосів
№ О б’єм укосів,
Тип фігури
Фігури м3
Чотиригранні піраміди
1 УА 22,181
2 УВ 21,884
3 УС 20,736
4 УО 21,101
Проміжні призматоїди
5 Сторона СО Упп 170,335
Всього: 256,237
ІУ =256,237м
Обсяг земляних робіт для спорудження в ’їздної транш еї визначаємо за формулою:
У вл, = (й2/6)-(ЗЬ + 2тЬ -(ш  -  т ) /  ш ))• (ш -  ш ) , (4.17)
де Б -  глибина котловану по осі в ’їздної траншеї, м;
Ь -  ширина в ’їздної транш еї по дну при двобічному русі приймаємо 
рівною 7,0 м;
т  -  коефіцієнт закладання дна транш еї приймаємо рівним 10.
У в.т. = (4,898 2/6)-(3-7+2-0,75-4,898-((( 10 -  0,75)/10)-(10 -  0,75)) -  335,32 м3 
Повний об’єм котловану визначаємо за формулою:
^  Ук + Уу.к. + У , Т, (4.18)
де У к -  об’єм котловану, м3;
У в.х. -  об’єм в ’їздної траншеї, м ;
Уу.к. -  о б ’єм укосів котловану, м 3.
V = 4005,71+256,237+335,32 =4597,267 м3- разом з в ’їздною траншеєю.
Без в ’їздної траншеї:
V = 4005,71+256,237=4261,947м3.
4.1.4 Вибір засобів та комплектів машин для планування майданчика
Планування майданчика виконують механізованим способом з використаннях 
скрепера як ведучої машини.
Арк.
192. Б-01.ПЗ 63
Змн. Арк. № докум. Підпис Д ата
4.1.4.1 Визначення середньої відстані переміщення ґрунту
Середня відстань переміщення ґрунту характеризує дальність перевезення 
ґрунту із зони виїмки в зону насипу, її визначають графоаналітичним методом. 
Будуємо криві об’ємів насипу та виїмки за наростаючими результатами вертикальних 
колонок квадратів для поперечної чи повздовжньої сторін майданчика. Щ об визначити 
відстань переміщення ґрунту, треба накреслити план майданчика і в кожний квадрат 
вписати об’єм ґрунту, що розробляється. По стовпчиках (1-4) та рядках (а, б, в ) 
квадратів будують криві об’ємів окремо для виїмки та насипу по наростаючих. 
Середня відстань переміщення грунту :
С ,-  1 ї ї  +  і \ ,  (4.19)
де її -  проекція пересування на фігуру XVі , що створена кривими виїмки та 
насипу по стовпчиках ;
12 -  та ж проекція, що створена кривими виїмки та насипу по рядках.
Щ об визначити положення 1] та 12 , треба сумарний об’єм насипу або виїмки 
поділити навпіл, із визначеної точки провести всередині фігур XVі і \У2 лінії, що 
паралельні сторонам майданчика :
. 12 = W гN m  . (4.20)
її = 51,388м ,12 = 63,052м,
Ь = Л/5 1 ,3 8 8 2+ 6 3 ,0 5 2 2= 8 1,34м.
4.1.4.2 Вибір комплекту машин для планування майданчика
Змінна експлуатаційна продуктивність машин визначається за формулою:
(4.21)
ґ,( зміну
де 3600 -  показник переводу години в секунди; 
с -  тривалість зміни, год; 
д - геометрична ємкість ковша, м3' 
км -  коефіцієнт використання ємності ковша;
у
к», = У  , (4.22)
~КГ
к„ -  коефіцієнт наповнення ковшу скрепера; 
кр-  коефіцієнт початкового розпушування ґрунту;
кь - коефіцієнт впливу глибини виїмки і висоти насипу на продуктивність 
самохідного скрепера; для причіпних скреперів приймається рівним 1; 
к ч -  коефіцієнт використання скрепера за часом; 
ґц - тривалість одного повного циклу роботи скрепера:
ґц=ґн+ґ3+ґр+ґп+ґпов, сек, (4.23)
де ґ„- час набирання ковша грунтом, сек.; 
ґз -  час руху завантаженого скрепера, сек.;
Арк.
192. Б-01.ПЗ 64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ф -  час розвантаження ковша скрепера, сек.; 
у -  час руху порожнього скрепера;
1:пов-  час на повороти скрепера, один поворот -  10-25 сек;
Величини УДДр визначаємо за формулою:
= 3,6 і.и (зп)кг
Чі (з.п) . . . , сек . V
Ун(з.п)
де 3,6 -  показник переводу км/год в м/сек.
ку -  коефіцієнт величини розгону, уповільнення і переключення 
передач;
У н-  швидкість набирання ґрунту, км/год;
У 3 -  швидкість переміщ ення завантаженої машини, км/год;
У п — швидкість руху порожняком, км/год;
І_н-  довжина шляху набирання ґрунту скрепером,м;
Ь 3 -  шлях переміщення скрепера;
Ь п- довжина руху порожнього скрепера;
Довжина шляху завантаження Ь н скреперу розраховується за формулою
Ь „ =  2ЧКл<[ + Кп~> (4.25)
ак
де ц -  ємність ковша, м 3 ’
к п -  коефіцієнт призми волочіння, м; 
а - ширина різання ножа скрепера, м; 
її - товщ ина зрізуваної стружки, м;
Величину Ь 3 визначаємо за формулою:
Ь ,=  Пер -  Ь„ (4.26)
Ь сер-  середня дальність перевезень, м;
Ь н-д о в ж и н а  шляху набирання грунту скрепером, м;
Визначення змінної експлуатаційної продуктивності для скрепера ДЗ-12А 
Визначаємо к м за формулою (4.22):
к =
к Р
к„=0,9 (за таблицею 2.13 [ 30 ] ); 
кр=1,2 (за таблицею 2.3 [ 30 ] );
км = —  = 0.75
1,2
Розраховуємо Ь нза формулою (4.25):
ї =  2^Ач(1 + Кп)  
ак
ц=6 м3 (за таблицею 2.12 [ 30]); 
км =0,75;
к п =0,26 'за таблицею 2.16 Г301)
Арк.
192. Б -01.П З
Змн. Лрк. №  докум . П ідпис Д а та 6 5
а=2,67м (за таблицею 2.12 [ 30]); 
11=0 ,32/2=0 .16м (за таблицею 2.12 [ 30 ]);
т _  2-6-0,75(1 + 0,26)
Ь н --------------------------------   26,54.ч
2,67-0,16
Визначаємо Ь 3 за формулою (4.26):
Ь 3 Всер Вн
Ь сср=81,34м;
Ь„=26,54 м;
Ь 3= 8 1,34-26,54=54,8 м
Ь п — Ь сер-81 ,34м ,
Визначаємо 1Н,13,1Р за формулою (4.24):
_  3,6Ьн (зп)к
У
Ун(з.п)
Ь„=26,54м;
Ь3=54,8 м;
Ь п=81,34м;
ку=1,6 -  при навантаженому ході; 
ку=1,4 -  при порожньому ході;
Ун=2,9 км/год (за таблицею 2.12 [30]); 
У п=7,55 к м / г о д  (за таблицею 2.12 [ ЗО]); 
У3 =5,45 к м / г о д  (за таблицею 2.12 [ 30]);
_  3,6-26,54-1,6 
Іц 52,7 ІС£?/С сеК
2,9
=  3,6-54,8-1,6 
= 51,9сек . СЄК
У45
, _  3,6-81,34-1,4
У — ----------  = 54 ,3сек  . сек
7,55
Визначаємо у  за формулою (4.23):
1ц СЄК,
1р = 21 сек (за таблицею 2.12 [ 30]); 
у ов = 25сек (за таблицею 2.12 [ 30]);
у=52,71+57,9+21+54,3+25=210,91 сек,
Визначаємо Пе за формулою (4.21):
Арк.
192. Б-01.ПЗ 66
Змії. Арк. №• докум. Підпис Дата
3600 • сцКЛІК чК ІІ м
II,
зміну
с=8,2 год; 
q=6 м3 
км =0,75; 
к ч =0,8; 
к„=1;
їц= 2 10,91 сек;
^  _  3600 • 8,2 • 6 • 0,75 -0,8-1 „ лг
1 1-£   5
210,91 зміну
Визначення змінної експлуатаційної продуктивності для скрепера ДЗ-ЗЗ 
Визначаємо к м за формулою (4.22):
, к н
к ч. =  к ,н
кн=0,9 (за таблицею 2.13 [ 30]); 
кр=1.2 (за таблицею 2.3[ ЗО ] );
к м = - ^  = 0,75
1,2
Розраховуємо Ь н за формулою (4.25):
= 2дКм(\ + Кп) 
' аИ
ц=3 м (за таблицею 2.12 [ 30]); 
к м =0,75;
кп=0 -  оскільки об ’єм менше 6 м~ 
а=2,1м (за таблицею 2.12 [ 30]);
Ь=0,2/2=0,їм  (за таблицею 2.12 [ 30] );
2-3- 0.75(1 + 0 ) , 2 и 1 „
2,1 ■ 0,1
Визначаємо Ь 3 за формулою (4.26):
к'З к СЄр Б н
Ь сер=81,34м; 
Ь н= 2 1,43 м;
Ь 3=186,93-21,43=165,5 м
Ь п = Ь сер=81,34м;
Арк.
192. Б-01.ПЗ (
Змн. Арк. № до кум. Підпис Дата
В и з н а ч а є м о  У Д з к р  з а  ф о р м у л о ю  ( 4 . 2 4 ) :
3.6Ь н (зп)к
У  (з.п) . СЄК
Ун(з.п)
Ь „ = 2 1 , 4 3  м ;
Ь 3= 5 9 , 9 1  м ;
Ь п= 8 1 , 3 4 м ;
к у= 1 , 6  -  п р и  н а в а н т а ж е н о м у  х о д і ;  
к у= 1 , 4  -  п р и  п о р о ж н ь о м у  х о д і ;
У п = 4 , 1 2  к м / г о д  ( з а  т а б л и ц е ю  2 . 1 2  [ З О ] ) ;  
У п = 1 0 , 1 5  к м / г о д  ( з а  т а б л и ц е ю  2 . 1 2 [  3 0 ] ) ;  
У 3 = 6 , 0  к м / г о д  ( з а  т а б л и ц е ю  2 . 1 2  [ З О  ] ) ;
=  3’6 ' 21’4 3 ' 16 = 29,9бсек  , сеК 
4,12
+ _  3.6-59,91-1,6
57,5\сек  се
3,6-81,34-1,4
41 сек
10
В и з н а ч а є м о  у  з а  ф о р м у л о ю  ( 4 . 2 3 ) :
у^у+із+ір+у+Уов*сек>
Ір = 20сек (за таблицею 2.12 [ 30]); 
у ов = 25сек (за таблицею 2.12 [ ЗО]);
у = 2 9 , 9 6 + 5 7 , 5 1 + 2 0 + 4 1 + 2 5 = 1 7 3 , 4 7  с е к ,
В и з н а ч а є м о  П е з а  ф о р м у л о ю  ( 4 . 2 1 ) :
_  3600 -сЧК мК чК„ м~
П ,
зміну
с = 8 , 2  г о д ;
ц = 3о  м з 
к м = 0 , 7 5 ;
к ч = 0 , 8 ;
к ь =1;
У = 3 2 8 , 0 5  с е к ;
.3600-8 ,2 -3 -0 ,75 -0 ,8 -1    лг
II,- = 306,3.
173,47 зміну
Арк.
192. Б-01.ПЗ 68
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.1.4.2.1 Визначення техніко-економічних показників машин для
планування майданчиків
До основних техніко-економічних показників за якими проводять порівняння 
варіантів проведення робіт відносять: тривалість виконання робіт Т, зміни; 
трудомісткість розробки одиниці продукції Цо, собівартість розробки одиниці 
продукції С0, грн.
Тривалість механізованих земляних робіт визначається за формулою:
У_
Т ,= (4.27)
яГ
# а
де V -  загальний об ’єм земляних робіт, м ;
Пе-  змінна експлуатаційна продуктивність, м /зміну.
Трудомісткість механізованої розробки одиниці об’єму ґрунту (люд. -  год.) 
визначається за формулою:
, люд. год. , ( 4 2 8 )
ч»= V
де V -  загальний об’єм земляних робіт, м ;
Рті — затрати труда, пов’язані з виконанням механізованого процесу і-ю 
машиною, люд.год.; 
п -  кількість машин, що беруть участь у процесі;
Орі- затрати труда, пов’язані з виконанням немеханізованого процесу, люд.год.; 
т  -  кількість немеханізованих процесів;
Приймаємо, що процес повністю механізований. Тоді трудомісткість розробки одиниці 
об’єму ґрунту буде визначається за формулою:
Чо_: 1Г=1(?»пг (4.29)
V
Затрати праці, пов’язані з виконанням механізованого процесу і-ю машиною, 
визначається за формулою:
С>ті ( Т і М ґ С + р ^ - ^ т р + С І д о , , ) , (4.30)
де Т; -  тривалість роботи даної машини, змін 
с -  тривалість робочої зміни, год;
Мі -  число робочих, що керують машиною, чол., 
q м д -  затрати праці на монтаж і демонтаж машини, люд. -  год.; 
q тр -  затрати праці на транспортування, люд.год.;
Ч доп_ затрати праці на виконання додаткових робіт, люд.год.;
Для спрощення приймаємо ц м л = ц тр = ч ДОп = 0.
Собівартість розробки одиниці продукції С0, грн. визначається за формулою:
Со= (4.31)
V
Арк.
192. Б-01.ПЗ 69
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де С3 — собівартість всього об’єму механізованих робіт, грн.;
V -  загальний об’єм земляних робіт, м3.
Собівартість механізованих робіт С3, грн. по розробці грунту визначається за 
формулою:
С3 = 1,08 • ( £  С1(31(7ї + Со) + 1,5 ^  3/ , (4.32)
де 1,08 -  коефіцієнт накладних розходів на експлуатацію машин;
См.з.м. -  собівартість машино -  зміни окремих машин, грн.;
Т; -  тривалість роботи машини, люд.год;
Сд-  додаткові (одночасні) затрати, грн.;
^ З і -  заробітна плата робочих, грн.;
Собівартість маш ино -  зміни окремих машин вираховуємо по формулі:
Е Г
См.с.м. ~  ~  +Се.в. 5 ГрН. (4.33)
Ті т „
де Е -  одно часові розходи по доставці машин, грн.;
Тр-  директивне число змін роботи машин за рік, змін;
С е . в  -т е к у ч і експлуатаційні затрати віднесені на одну машино -  зміну, 
грн.;
Т і -  тривалість роботи машини, люд.год;
Г -  річні затрати на амортизацію та капітальний ремонт, грн.;
Річні затрати на амортизацію та капітальний ремонт (грн.) розраховується за 
формулою:
Г= -^ - іА  грн (4.34)
100-/? р
де М  -  розрахункова вартість машин, грн.;
А -  амортизаційні відрахування, % ; 
р  - число змін роботи машини на протязі доби.
Визначення техніко-економічних показників для скрепера ДЗ-12А 
Визначаємо тривалість механізованих земляних робіт за формулою (4.27):
Т; =
7Г
У=4165,4м3 
Пе=503,4 м3/зміну;
4 1 6 5 . 4
Т і=  -=8,27  змін
5 0 3 .4
Витрати праці, на виконанням механізованого процесу машиною, визначаємо за 
формулою (4.30):
С>ті (Т іМ і • С+Ям.д+Я-ф+Ядоп),
с=8,2 год.;
Арк.
192. Б-01.ПЗ 70
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Т і= 8 , 2 7 з м і н .;
М і =1 люд.;
Ям.Д_ Ятр_ Ядоп~0,
0^=8,27-1  -8,2=67,8 люд.-год.
Трудомісткість розробки одиниці об’єму ґрунту визначаємо за формулою (4.29):
Яо- V
О ті=67,8 люд.-год.; 
У=4165,4м3 .
Я =_Ід2_=0 о 1 блюд.-год.
4 1 6 5 . ,  4
Річні затрати на амортизацію та капітальний ремонт розраховуємо за формулою (4.34
Г.. = -М - А  грн.
т - р
М=100,65 у.о.; (за таблицею 4.1 [ ЗО]);
А=25%;
3= 2 .
100650-25
І =  = 12581,25, у .О . .
100-2
Собівартість машино -  зміни визначаємо за формулою (4.33):
Г  г  р
'- 'м .с.м . 5Т7 +  ТУТ + ' - ,е.в. 5 У -О ..
Ті Т  „
Е = ЗЗу.о.. (за таблицею 4.1 [ ЗО]);
Тр= 2250 год;
Се.в.= 3,685 у.о..;
Г =  12581,25 у.о..;
Т; = 8,27 змін;
33 12581,25 +3,685=13,27 у.о.
8,27 2250
Собівартість механізованих робіт по розробці грунту визначаємо за формулою
(4.32):
С, = 1 , 0 8 - £  С„. „ Ті  + Со)  + 1,5 2 > -
См.з.м. =13,27 у.о..; 
Т і = 8,27 змін;
Сл = 0;
£ з ; = 0 ;
С,=1,08-(13,27 -8,27)— 118,52 у.о..
Собівартість розробки одиниці продукції визначаємо за формулою (4.31):
с'-0-“ с >
V
С3 = 118,52у.о..; 
V = 4 165,4м3
С п=іі8+2= о,о28у.о..
4 1 6 5 4
Арк.
192. Б-01.ПЗ 7
Змн. Арк. №  до кум. Підпис Дата
Визначення техніко-економічних показників для скрепера ДЗ-ЗЗ 
Визначаємо тривалість механізованих земляних робіт за формулою (4.27):
Т; У_
II,
У=4165,4м3 
Пе=306,3 м3/зміну;
4 1 6 5  Л  ґ
у  =-— —-=13,6 змін
Витрати труда, на виконанням механізованого процесу машиною, визначаємо за 
формулою (4.30):
Оті- (Т іМ і’С+Цм д+ЦТр+Цд0П),
с=8,2 год.;
Т і= 13,6змін.;
М і =1 люд.;
Ям.д- Ятр“ 4 д о п - 0 ,
Оті= 13,6-1-8,2 = 111,52 лю д.-год.
Трудомісткість розробки одиниці об ’єму ґрунту визначаємо за формулою (4.29):
Яо=Y ^ Q mi
V
О т і =  111,52 люд.-год.; 
У=4165,4м3
Яо= 4717 ^ = 0 ,0267люд.-год.
Річні затрати на амортизацію та капітальний ремонт розраховуємо за 
формулою(4.34):
„  М  ■ А
1 = -------- , грн.
1007
М=65.34 у.о.; (за таблицею 4.1 [ 30]);
А=25%;
Р=2.
г _ 6з34ЛЄз =  8 1 6 7  5
10 0-2 ^
Собівартість машино -  зміни визначаємо за формулою (4.33):
Е Г
См.с.м-  — + ~  +Се.в. , ГрН.
Ті Т р
Е = 26,07у.о.. (за таблицею 4.1 [30]);
Тр= 1890 год;
Се.в. = 2,948 у.о..;
Г = 8167,5 у.о..;
Т і = 13,6 змін;
Сп  мсм= —26,!—07  + -8-1--6-7-,-5+ 2. 0, 9о4л8о= 9п,1і о8  у.о..
13,6 1890 '
Собівартість механізованих робіт по розробці ґрунту визначаємо за формулою
Арк.
1 9 2 .  Б - 0 1 . П З 7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
С3 =1,08-(]ГСн, „77 + Со) + 1,5 £ з /
С м . з . м .  =9Д8у.о..;
Т і = 13,6змін;
Сд = 0;
Х > ' = 0 ;
С3=1,08-(9,18-13,6)=134,84 у.о..
Собівартість розробки одиниці продукції визначаємо за формулою (4.31):
'-О"
V
С-з = 134,84у.о..; 
У =  4165,4 м3
С - 134:.84=0 032у.о.
4 1 6 5 , 4  ^
Для порівняння варіантів зводимо отримані показники в таблицю 4.5.
Таблиця 4.5 -  Порівняння техніко-економічних показників машин для планування
Скрепер Ті, змін Яо, люд.год Со
Д З -  12А 8,3 0,016 0,028
дз-зз 13,6 0,0267 0,032
По отриманих значеннях техніко-економічних показників вибираємо в якості 
провідної машини для планування майданчику скрепер ДЗ-12А.
4.1.5 Вибір засобів та комплектів машин для розробки котловану
Загальний об’єм земляних робіт по влаштуванню котловану та в ’їзної траншеї 
складає 4520,728 м3. Розмір котловану по дну 32,9 х 19,6м, по верху: 42,5 х 29,2м. 
Глибина котловану становить 4,8 м.
Для розробки котловану необхідно вибрати тип екскаватору, місткість його 
ковша та тип лопати, яким він буде обладнаний, провести порівняння техніко -  
економічних показників обраних варіантів.
4.1.5.1 Визначення техніко-економічних показників машин для розробки
котловану
В залежності від об’єму земляних робіт по розробці котловану обираємо 
рекомендований об’єм ковша екскаватора (згідно таблиці 3.3 [30]).
Експлуатаційна змінна продуктивність екскаватора визначається за 
формулою:
3600 -сдКиК ч м 3
П Р (4.35)
зміну
де 3600 -  показник переводу години в секунди;
Арк.
192. Б-01.ПЗ 7:
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
с -  тривалість зміни, год.; 
q - геометрична ємкість ковша, м3
кн -  коефіцієнт наповнення ковша Грунтом у щільному тілі; 
к ч -  коефіцієнт використання екскаватора за часом;
Е - тривалість циклу,с;
Екскаватору допустимо працювати з недобором ґрунту у ковші. Тоді коефіцієнт 
наповнення ковша екскаватора визначається за формулою:
к - 1~ (4.36)
К„
де кнед -  коефіцієнт допустимого недобору ґрунту (згідно таблиці 3.2 [ ЗО]); 
кр-  коефіцієнт початкового розпушування ґрунту;
Техніко -  економічні показники визначаються таким же чином, як і для 
скреперу.
Враховуючи те, що загальний об’єм земляних робіт по влаштуванню котловану
складає 4520,728 м3, то необхідна ємність ковша екскаватора становить 1 м3. Обираємо
два типи екскаваторів: ЕО-4123 та Е-4121
Остаточно обираємо екскаватор типу ЕО-4121 який обладнано зворотною
лопатою (об’єм ковша ї м )З ,  або прямою лопатою (об’єм ковш а 1 м з), та проводимо
порівняльні розрахунки.
Визначення техніко-економічних показників для екскаватора ЕО-4121 обладнаного
прямою лопатою
Коефіцієнт наповнення ковша екскаватора визначаємо за формулою (4.36):
к н =-1" * " и>
К,
к иел =0,1 (за таблицею 3.2 [30]); 
кр= 1 ,2
к, н 1-О
її  = -----Л-  л
 ̂ =0,у75
Експлуатаційну змінну продуктивність екскаватора визначаємо за 
формулою(4.35):
3600 -сдКпК ч м 3
II, = -
зміну
с=8,2 год.; 
q= 1 м3; 
к н =0,75; 
кч =0,8; 
ґц =16 с;
п  _ 3 6 00 '8 ,2 Т ,0 ,7 5 О .5 _  ̂ ^  д г
16 зміну
Визначаємо тривалість механізованих земляних робіт за формулою (4.27):
Арк.
192. Б-01.ПЗ 74
З.ми. Арк. № до кум. Підпис Дата
У_
Т;
я~
У= 4520,728 м3 
Пе=1107м3/зміну;
л 5 -»а 7 пд
Т, =  "--— —=4,08 змін.
1 1 0 7
Витрати праці, на виконанням механізованого процесу машиною, визначаємо за 
формулою (4.30):
Оті- ( і іМі-с+ям.л+яхр+ядоп),
с=8,2 год.;
Т і=  4,08 змін.;
М і =1 люд.;
Ям.д- Ятр- Ядоп- 0 ,
О ші=  4,08 -1-8,2 = 33,5 люд.-год.
Трудомісткість розробки одиниці об ’єму ґрунту визначаємо за формулою (4.29):
Яо= V
(}ті= 33,5 лю д.-год.; 
У=4520,728м3
3 3. 5
Яо= 7=0,0074 люд.-год.;
4 5 2 0 , 7 2 8
Річні затрати на амортизацію та капітальний ремонт розраховуємо за формулою(4.34):
М - А
Г= грн.
ш - р
М=25,82 у.о.; (за таблицею 4.1 [ЗО]);
АМ  8,5%;
(3=2
г =  25820-18,5 =
100-2
Собівартість машино -  зміни визначаємо за формулою (4.33):
Е Г
См.с.м.= — + — +Се.в., грн.
Ті Т р
Е = 19,53у.о.. (за таблицею 4.1 [30] );
Тр= 3275 змін;
Се.в.=  3,542 у.о..;
Г = 2388,35у.о..;
Т; = 4,08змін;
С  м.с.м. = 242±о̂д£  + +3,542=9,05 у.о.
Собівартість механізованих робіт по розробці ґрунту визначаємо за формулою (4.32):
С3 = 1,08-(Х Сл,3,,Г/ЧСо)+ 1,5 ^  З/
См.з.м.= 9,05у.о..;
Т( = 4,08 змін;
Сл = 0;
Арк.
192. Б-01.П З 75
Змн. Арк. № до кум. П і д п и с Дата
2 > '= 0 ;
С3=1.08-(4,08-9,05)=39,9 у.о..
Собівартість розробки одиниці продукції визначаємо за формулою (4.31):
С,
С„=-
V
С3 =32.81 у.о..; 
V =4520,728м3
Си=—ц^ддр=0,0088у.о.
4 з 2 0 , /  2 9
Визначення техніко-економічних показників для екскаватора ЕО-4121, обладнаного
зворотною лопатою
Коефіцієнт наповнення ковша екскаватора визначаємо за формулою (4.36):
1
К„
к нед =0,2 (за таблицею 3.2 [30]);
кр= 1 ,2
1 — О ?
к н = — —=0,67
Експлуатаційну змінну продуктивність екскаватора визначаємо за формулою (4.35):
_3600  -сцКнКч лг
ЕЕ =
зміну
с=8,2 год.; 
ц= 1 м3; 
к н =0,67; 
кч =0,8;
С =22 с;
„  _ 3  6 0 0 - 8 , 2 - 1 - 0 , 6 7  О ,е _ „ 1 0  0 1  М '
1 1а / 1 У . 2* 1 -----
зміну
Визначаємо тривалість механізованих земляних робіт за формулою (4.27):
Т; V
п ,
У= 4520,728 м3 
Пе= 7 19 Д 1 м 7зм іну;
-Іг-   4 5 2 0 , 7 2 8  ^  ^Л змін.
7 1 9 , 2 1
Витрати праці, на виконанням механізованого процесу машиною, визначаємо 
за формулою (4.30):
Оті (Т іМ і ’ С+С|м .д"̂ С[Хр̂ ”С[д0П),
с=8,2 год.;
Т і= 6,3 змін.;
Арк.
192. Б -01.П З 76
Змії. Арк. №  докум. Підпис Дата
М і =1 люд.;
Ям.д- Я тр~4доп- 0 ,
( З т і =  6,3 -1-8,2 =51,7 люд.-год.
Трудомісткість розробки одиниці об’єму ґрунту визначаємо за формулою (4.29):
Яо=
р ті= 51,7 лю д.-год.; 
У=4520,728 м3
51 , 7
Чо= =0,0114люд.-год.;
4 5 2 0 , 7 2 8
Річні затрати на амортизацію та капітальний ремонт розраховуємо за 
формулою (4.34):
^Г =  М - А , грн.
1 00-/Ґ
25,82 у.о.; (за таблицею 4.1 [30] );
А= 18,5%;
[3=2
г _  25820 18,5 = 2388 
100-2
Собівартість маш ино -  зміни визначаємо за формулою (4.33):
См.с.м=^ + ̂ + С с .в ., грн.
Ті т ,
р
Е = 19,53у.о.. (за таблицею 4.1 [30]); 
Тр = 3275 змін;
Сс.в.=  3,542 у.о..;
Г = 2388,35у.о..;
Т і = 6,3змін;
_  19 ,53  2 3 8 8 . 3 5  _  _
См.с.м“ ТГГ + +3,542-7,37 у.о..
Собівартість механізованих робіт по розробці ґрунту визначаємо за формулою
(4.32):
С з=1,08-(Х С „,„Г/Ч С 0)+  1,5 £ 3 і
С м . з . м .  “ 7,37 у.о..;
Т; = 6,3 змін;
Сд = 0;
£ 3 / = 0 ;
С3=1,08-(6,3 *7,37)=50,15 у.о..
Собівартість розробки одиниці продукції визначаємо за формулою (4.31):
МС  )——---
V
С3 =50,15 у.о..;
V =4520,728м3
с  5М І _=о 0 1 1у о .,
и 4 3 2 0 ,7 2 8
Арк.
192. Б-01.П З 77
Змії. Арк. № докум. Підпис Дата
Для порівняння варіантів отримані результати зводимо в таблицю. 
Таблиця 4.6 -  Порівняння техніко-економічних показників машин для
Екскаватор ЕО-4321 Т і, змін. Яо, лю д.год. С0 (грн.)
з прямою лопатою 4,08 0,0074 0,008
з зворотною лопатою 6,3 0,0114 0,011
По отриманих значеннях техніко-економічних показників в якості провідної 
машини для розробки котловану вибираємо екскаватор ЕО-4121 з прямою лопатою та
ємністю ковша 1 м .
4.1.6 Розрахунок транспортних засобів
Основними транспортними засобами є самоскиди. Необхідно провести 
розрахунок транспортних засобів при наступних вихідних даних:
- відстань перевезення ґрунту Зкм;
- тип дорожнього покриття щебінь;
- об’єм ковша екскаватора 1 м ;
- коефіцієнт наповнення ковша 0,75;
- тип ґрунту -  пісок (1 група);
4.1.6.1 Визначення комплекту машин та складання графіку руху
В залежності від об’єма ковша екскаватора обираємо вантажопідйомність та 
тип транспортних засобів (згідно таблиці 2.40 [30]).
Кількість транспортних засобів визначаємо за формулою:
К  = ^ ,  (4.37)
де Тц -тривалість циклу роботи одної транспортної одиниці, хв.; 
ґ„_час навантаження транспортної одиниці, хв.
Тривалість циклу роботи транспортної одиниці визначається за формулою:
Т1  ц = ґІ  н 1 Т7 1 ґІ р. +‘  ґЦі (4.38)
V
де Ь -  відстань перевезення ґрунту, км;
Уср -  середня розрахункова швидкість перевезення з вантажем та порожняком 
км/год.;
ґр— час розвантаження з маневруванням транспортної одиниці, хв.; 
ґм -  час на маневрування при завантаженні, хв.
Час навантаження визначається за формулою:
т  -М
(4.39)
*1т У н
де ш -  кількість транспортних одиниць;
М -  число ковшів, що завантажується у кузов; 
пт— кількість циклів екскавації на хвилину, шт.;
К т — коефіцієнт, що залежить від організації роботи транспорту;
Арк.
192. Б-01.П З 78
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кількість циклів екскавації визначається за формулою:
60 -кч 
Лш=—  , (4.40)
ГЦ
де кч -  коефіцієнт використання екскаватора за часом;
ф -  тривалість циклу екскаватора, сек.
Кількість завантажених ковшів визначається за формулою:
М= 0 (4.41)
де К и-  коефіцієнт використання ємності ковша; 
ц -  геометрична місткість ковша,м3 
0  -  вантажопідйомність транспортної одиниці, м3
Після обчислень складаємо графік руху транспорту.
Розрахунок комплекту машин та складання графіку руху
Враховуючи що об’єм ковша екскаватора 1 м та відстань перевезення ґрунту З 
км, обираємо автосамоскид вантаж опід’ємністю 10 тон марки КАМ АЗ -  5511. 
Оскільки грунт перш ої групи складності, то об’ємна вантажопідємність становить 7,6
м з.
Кількість завантажених ковшів визначаємо за формулою (4.41):
М= Q
чК„
К н= 0,75; 
Я -  1 м3; 
( 2 - 7 ,6  м3.
7
М = — -—  = 10,13 « 11 ковшів 
1-0,75
Кількість циклів екскавації визначаємо за формулою (4.40):
, 60-7 
Л т = г
кч =0,8;
0 =  22 сек.;
60 -0,8 „ , „ 
Л т = — р г -  = 2Л8 
22
Час навантаження визначаємо за формулою (4.39):
т - М
ПпГКп,
т  = 1; 
М =  11; 
К т = 0 ,75 ;
Пт =2,18.
Л,=— — =6,72 хв.;
0 ,7 5  -2,1 818
Тривалість циклу роботи транспортної одиниці визначаємо за формулою (4.38):
Т1  Ц = їЧ і + 120^ + ґ Р- + ґ .
у
Арк.
ь  = і км; 192. Б -0 1 .П З 7 9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
У ср=21 км/год.;
У =2 хв.; 
1Р=1,8 хв.
У =6,72 хв.;
Т ц= 6,72+ ——+1,8+2=26,88 хв.
Кількість транспортних засобів визначаємо за формулою (4.37):
Т
К  = -+ 
г,
Т ц=26,88хв. 
К =6,72 хв.;
хГі\  26-88 = 4„шт.
6,72
Оскільки ми отримали кількість транспортних засобів шляхом округлення 
дробового числа у більш ий бік, то будемо мати простій автосамоскидів. Час простою 
можна визначити за формулою:
' - \Ч  - 7 \  (4.42)
іпр=4-6,72-26,88=0,0005 хв.
Щ об не було простою автосамоскидів, повинна виконуватися умова:
Т„= И-1„ (4.43)
Розкриємо вираз та визначимо скореговану величину V.
П + ( П+ 1Р+ 1м) = N• їн 
( у+  ф+ у )  = у  -(N-1)
Щ =( Щ+ 1р+ гм)/(М-1) (4.44)
Підсумкові результати розрахунку транспорту без простою:
- автосамоскид КАМ АЗ -5 5 1 1 ;
- кількість автосамоскидів 4 шт.;
- час маневрування при навантаженні 2,0 хв.;
- час навантаження 6,72хв.;
- час руху від котловану до відвалу та назад 8,18 хв.; 
час розвантаження з маневрування 1,8 хв.;
- тривалість циклу роботи транспортної одиниці 26,88хв.
На основі результатів розрахунків побудуємо графік руху транспорту:
Арк.
192. Б -01.П З 8 0
Змн. Арк. №  докум. Підпис Дата
Графік руху транспорту
і ,  км
X- Тц=26 /
V
3)
\
Т, хв
У  вн=6_,72x5 _  Рз=8.18хВ у  у  16=1,8хВ у  у р м = 2 хв
Час -00
Хвилини 10 20 ЗО ио 50
Рисунок 4.4 -  Графік руху транспорту
Розрахунок комплекту машин та складання графіку руху автосамоскидів для 
вивозу ґрунту з котловану на зворотну засипку.
Розрахунок ведеться так само як і у попередньому випадку, різниця лише у 
визначенні кількості машин для вивозу ґрунту з котловану.
Щ об визначити кількість машин, що необхідні для вивозу ґрунту з котловану, 
потрібно визначити сам цей об’єм.
800
18040
800 99.024 98.996
510
94.127
Рисунок 4.5 -  Схема котловану 
Для вивозу ґрунту використовуємо ті ж самі автосамоскиди, що й для 
транспортування ґрунту: КАМ АЗ -5 5 1 1 . Кузов даного автосамоскида вміщає 7,6 м3 
ґрунту (при тому, що грунт -п ісок).У об= 4617,267- 
((17,4+0,51)*(32,9+0,51)*4,86)=1709,167 м3;
Кількість завантажених ковшів визначаємо за формулою (4.41):
Арк.
192. Б -0 1 .П З 81
Змн. Арк. №  до кум. Підпис Дата
м=- о_
ЧК„
К„ = 0,75; 
Я -  1 м3; 
С >-7,6 м3.
7,6
М= = 10,13 » 11 ковшів
1-0,75
Кількість циклів екскавації визначаємо за формулою (4.40):
, 60-кч
Л т =  L
кч =0,8;
1Ц= 22 сек.;
^  6 0 ^ 8  = 2 ,]8  
22
Час навантаження визначаємо за формулою (4.39):
т - М
К
п-К„
ш = 1; 
М =  11; 
К т = 0,75; 
пт=2,18.
1-11 -=6,72 хв.;
0,75.'2Д 813
Тривалість циклу роботи транспортної одиниці визначаємо за формулою (4.38):
т  120І.
1 ц -  1 н + — -----+  І р +  І м
V.ар
Ь =0,1 км;
УсР -8 ,2  км/год; 
Т,=2 хв.;
Ір= 1,8 хв.
К =6,72 хв.;
Т ц= 6,72+ і 4 ^ 2 +  1,8+2=13,44 хв.
4 ,11
За допомогою отриманих вище даних можна визначити кількість машин,
а
що необхідна для вивозу 2171,552 м землі з котловану за формулою (4.37):
Т
1М= -2І.
Тц= 13,44 хв.
^ = 6 ,7 2  хв.;
К =  іМ 1= 2ш т.
6 , 7 2
Підсумкові результати розрахунку транспорту без простою:
Арк.
192 .Б -01 .П З 82
Змн. Арк. №  докум. Підпис Дата
автосамоскид К А М А З- 5511; 
кількість автосамоскидів 2 шт.; 
час маневрування при навантаженні 2,0 хв.; 
час навантаження 6,72 хв.;
час руху від котловану до відвалу та назад 2,92 хв.; 
час розвантаження з маневрування 1,2 хв.; 
тривалість циклу роботи транспортної одиниці 13,44 хв.
На основі результатів розрахунків будуємо графік руху транспорту:
' І .  км  Т ц = 1 3 ,и х 6 /
V
£
Сі
V
70=1,8x0. / /  / Т, хв
у  7„=6.72х0 у  у  Гз=1,46х0
Час -00
Хвилини 10 20 30
Рисунок 4.6 -  Графік руху транспорту
4.1.6.2. Визначення техніко -  економічних показників для 
транспортних засобів
Техніко -  економічні показники визначаються таким же чином, як і для машин 
для планування майданчиків та машин для розробки котловану. Відмінність -  у 
порядку визначення собівартості машино -  зміни автотранспорту.
Собівартості маш ино -  зміни автотранспорту визначається за формулою:
С' Ц ц +1  С'‘-'К КМ  -і-І-^ 'З1М  9 (4.45)
де Се.в -  експлуатаційні витрати, які не залежать від пробігу машини; 
Скм -  витрати, віднесені на одиницю пробігу в 1 км, грн.;
Ьзм -  змінний пробіг автотранспорту,км;
Змінний пробіг автотранспорту визначається за формулою:
(4.46)
де Ь -  відстань перевезення ґрунту, м; 
с -  тривалість робочої зміни, год.;
Тц -  тривалість циклу одного автосамоскиду, хв.;
Кч -  коефіцієнт використання екскаватора за часом, хв.;
Арк.
192. Б-01.П З 83
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунок техніко -  економічних показників:
Тривалість робіт:
N=4 шт.;
Витрати праці, на виконанням механізованого процесу машиною, визначаємо за 
формулою (4.30):
Оті (ТіМі'С+Цм.д+ЦХр+ЯДоп)?
с=8,2 год.;
Т;= 7 змін.;
М і =4 люд.;
Ч.М-Д- Ч'ф- Чдоп- 0,
Оті= 7-8-8,2 =459,2 люд.-год.
Трудомісткість розробки одиниці об ’єму ґрунту визначаємо за формулою
(4.29):
Чо=
0 П1І=459,2 люд.-год.; 
У=2908,1 м3
Яо=^ І =0’06лЮД--ГОД-
Змінний пробіг автотранспорту визначаємо за формулою (4.46):
Ь зм = 2  —
Т,Ц
Ь =3 км.; 
с -  8,2 год.; 
К ч -  0,8 
Т ц -  26,88 хв.
и ,  = 2-3-^ г О , 8=87,86 км;
26
Собівартості машино -  зміни автотранспорту визначаємо за формулою (4.45):
сМ̂ .С.М. = с^е .В + . с'-'К М -І-̂ зм
Се.в- 5,577 у.о..; 
С ™ - 0,253.;
Ь зм -  87,86 км.
См.с.м. 5,577+0,253-87,86=27,81 у.о..
Але в зміну працює 8 автосамоскидів, то підсумкова собівартість машино -  зміни 
складе:
С , с.м= С м,.м№ 1 11.24 у.о..
Собівартість механізованих робіт по розробці грунту визначаємо за формулою (4.32):
С3=1,08 • ( £  С„, „ Ті + Со)+ 1,5 X  Зі
См.з.м= 111.24у.о..;
Т і = 3 змін;
Сд = 0;
£ з /= 0 ;
Арк.
192. Б-01.ПЗ 84
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
С3 = 1,08*( 1 11.24-7)=840,97 у.о..
Собівартість розробки одиниці продукції визначаємо за формулою (4.31):
Сп=-С,
V
С3 = 840,97 у.о..; 
У = 2908,1м3
5,97  _ 
Сп=- =0,289у.о..
,1
К-сть трансп. засобів Т і, змін. Яо, лю д.год. С0 (у.о.)
4 7 0,06 0,289
Розрахунок техніко -  економічних показників для другого комплекту машин: 
Тривалість робіт визначаємо за формулою (4.27):
V
Тг Я
У= 1709,167 м3 
Пе= 4 17,32 м3/зміну;
„  1 7 0 9 , 1 6 7
Т ;=------------ =4 зміни;
4 1 7 , 3 2
Т| = 4  змін; N=2 шт.;
Витрати праці, на виконанням механізованого процесу машиною, визначаємо за 
формулою (4.30):
С ) т і—( Т іМ і 'С + С |м .д^Я тр^Ч доп)?
с=8,2 год.;
Т і= 4 змін.;
М| =2 люд.;
Чм.Д- Чтр_ Чдоп_ 0 ,
()ті= 4-2-8,2 = 65,6 люд.-год.
Трудомісткість розробки одиниці об ’єму ґрунту визначаємо за формулою (4.29)
уЯ= і дТ?Т;
Чсг
р ті= 65,6 лю д.-год.; 
У= 1709,167 м3
6 5 .6
Чо= 0,038люд.-год.
1 7 0 9 ,1 6 7
Змінний пробіг автотранспорту визначаємо за формулою (4.46):
и  = 2
Ь =0,1 км.; 
с -  8,2 год.; 
Кч -  0,8 
Т ц-  13,44 хв.
Ь зм =  2 ■ 0,1 • — —  • 0.8 = 5,857км 
13,44
Собівартості машино -  зміни автотранспорту визначаємо за формулою (4.45):
Арк.
192. Б-01.П З 85
Змії. Арк, № докум. Підпис Дата
Сч̂  м.с.м. = С^е .в +1  . ^Ск м *-1*̂зм
Се.в-5 ,5 7 у .о ..;
С км -  0,253.;
Ьзм -  5,857 км.
С м.с.м= 5,57+0,253-5,857 =  7,05 у.о..
Але в зміну працює 2 автосамоскиди, то підсумкова собівартість машино -  зміни 
складе:
С м . с . м . - СМ-С М -ТІ— 14, Іу.о..
Собівартість механізованих робіт по розробці ґрунту визначаємо за формулою (4.32):
С, = 1,08'• (У  С Ті + Со) + 1,5 у  Зі
С\і.з.м. 14.Іу.о..,
Т; = 4 змін;
Сд = 0;
У 3 і= 0 ;
С а =  1,08-(14,1-4)=60,91у.о..
Собівартість розробки одиниці продукції визначаємо за формулою (4.31):
Со=-С,
V
С3 = 60,91у.о..; 
У =  1709,167м3
Сг 6 0,91
=0,036
1 7 0 9 ,1 6 '
К-сть трансп. засобів Т;, змін. Яо, лю д.год. С0 (грн.)
2 2 0,038 0,036
4.1.7.Визначення граничних і оптимальних параметрів екскаваторів
Вихідні дані: 
котлован -  розміри 19,6x35,1 ;глибина -  4,8 м.;
екскаватор -  тип ЕО -4121, обладнаний прямою лопатою; об’єм ковша 1 м3; 
довжина стріли 3,22 м; довжина рукояті 3,31 м; глибина копання нижче рівня стоянки
3,5 м; найменший радіус копання на рівні стоянки 4 м; найбільший радіус копання 7,25 
м; найбільша висота копання 7,5 м; найбільший радіус навантаження 5,0м; найбільша 
висота навантаження 5,0 м;
При ширині котловану з укосами 29,2 м та максимальному радіусі копання 7,25 м 
маємо:
І  _  29 .2- =4
Я
Таким чином, в залежності від ширини розробки маємо торцеву проходку.
Копання котловану ведеться боквою проходкою в транспортні засоби з переміщенням 
екскаватору (згідно рисунку 3.3 [28]).
Довжина робочої передвижки екскаватора визначається за формулою:
Ь п<0,9ІІ-ІІстт 'п <0,75-Б , (4.47)
де:
Арк.
192. Б-01.ПЗ 8 6
Змн. Ар к. №  до кум. Підпис Дата
0,9 -  коефіцієнт раціонального використання максимальних параметрів; 
К-ст™1 - найменший радіус копання на рівні стоянки;
Я -  найбільший радіус копання, м;
Б - довжина рукоятки, м;
Ь п< 0,9-10,2-5,4=3,78<0,75-2,93=2,2 м
Приймаємо Ь п=2 м.
Найбільша відстань від осі екскаватора до бокового укосу по верху 
визначається за формулою:
В б<  ^  м, (4.46)
де:
Я - найбільший радіус різання, м;
Б п- довжина робочої передвижки екскаватора, м;
І
Вб<  110,22 — 2 2 =10м 
\>
Приймаємо: Вб=10 м.
Найбільш а ширина лобової проходки визначається за формулою:
В < 2 - В б , (4.47)
де:
Вб-  найбільша відстань від вісі екскаватора до бокового укосу, м;
В =2-10=20 м.
Найбільш а відстань від вісі екскаватора до бровки раніше розробленого 
бокового укосу по верху в наступних проходках визначається за формулою:
Ві=0,7-Кст~0,7-(К- т-К), (4.48)
де:
Яст -  радіус копання на рівні стоянки, м;
Я  - найбільший радіус копання, м; 
т -  коефіцієнт закладання укосів котловану;
Ьк -  глибина котловану м.;
Я ст=5,4м; Я = 10,2м т= 0 ,7 5  1ік = 4.5
0,7-Ясх=0,7-5,4=3,78 м;
0,7-(Я- т -Ь к)=0,7-(10,2-1-4,5)=4 м;
У підсумку приймаємо В ;=4 м.
4.1.8 Складання калькуляції трудових затрат
Калькуляція трудових затрат -  це розрахунок, що враховує всі затрати праці і 
заробітної плати по виконанню умовно прийнятої одиниці обсягу роботи.
Калькуляцію трудових витрат проводимо в табличній формі на основі цієї 
таблиці складаємо таблицю технологічних розрахунків(таблиця 6).
Арк.
192. Б-01.ПЗ ~1ГГ
Змії. Арк. докум. Підпис Дата
4.1.9 Техніко -  економічні показники виконання робіт
Техніко -  економічні показники виконання робіт визначається згідно розділів. 
Згідно графіка виконання робіт і таблиці технологічних розрахунків термін 
роботи машин і механізмів складає 31 зміну.
Собівартість одиниці продукції визначається за формулою:
Сс3к рап. + с 1
Сг ак ск. +Сс3и м. +Сс3.
 = ■ (4.49)
Vс крап. + у а кск. + Ус ам . + Усс
Ст>. = 118,5грн. у скр =  4165,408+Т
Сс, = 39,9 грн. V. - 4617,27л/ 
С и . = 840,97грн. 2908,1м3.
С, = 60,91грн сам . = 1709,~167л/
11 8 .5 + 3 9 ,9 + 8 4 0 ,9 7  4-60,91
Сз= =0,079у.о..;
4 1 6 5 ,4 0 8 + 4 6 1 7 ,2 7 4 2 9 0 8 ,1  +  1 7 0 9 ,1 6 7
Трудомісткість механізованої розробки одиниці об’єму ґрунту визначається за 
формулою:
с с , + с с . + с :  + с :
Я о (4.50)
Vс крап. + Уа кск. +Ус ам. +Усам
Са-р = 67,8люд. -  год.  
С С  = 33,5люд. -  год.  
С І  =459,2л ю д . - год. 
С''С. = 65,6люд. -  год.
67,8+3 3,5+4э9,2+6э,6
Чо= ~0,047люд.-год.
4165.408+461' 7 + 2 9 0 8 , 1  +  1 7 0 9 . 1 6 /
Арк.
192. Б-01.П З 8 8
Змн. Арк. №  докум. Підпис Дата