ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8916| Title: | Багатоквартирний житловий будинок по вул. Європейська, м. Полтава |
| Authors: | Юрченко, Сергій Васильович Малашов, В’ячеслав Юрійович |
| Keywords: | Багатоквартирний житловий будинок;Житлова забудова;Архітектурно-планувальні рішення;Конструктивні елементи;вул. Європейська |
| Issue Date: | 2024 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота присвячена проєктуванню багатоквартирного житлового будинку по вулиця Європейська у місті Полтава. У роботі враховано містобудівні умови ділянки, особливості навколишньої забудови та сучасні вимоги до формування комфортного житлового середовища. Розроблено архітектурно-планувальні рішення будівлі з урахуванням раціонального зонування квартир, забезпечення інсоляції, природного освітлення та зручних функціональних зв’язків. Передбачено сучасні інженерні системи, що забезпечують ефективну експлуатацію будинку та підвищення його енергоефективності. У конструктивній частині виконано розрахунок основних несучих елементів будівлі, обґрунтовано вибір конструктивної схеми, матеріалів і технологій зведення з урахуванням діючих навантажень та впливів. Запропоновані рішення забезпечують надійність, довговічність і економічну доцільність об’єкта. Окрему увагу приділено організації будівництва, розробці технології виконання основних робіт, календарному плануванню та заходам з охорони праці, пожежної безпеки й захисту довкілля. Проєктні рішення відповідають чинним нормативним вимогам і спрямовані на створення сучасного, безпечного та комфортного житлового будинку. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8916 |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Малашов В.Ю. Б-01.pdf Restricted Access | 8.85 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра промислового та цивільного будівництва
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ»
Завідувач кафедри ПЦБ
Сергій ПРЯНИК
___________________________
’’____’’ _____________ 2024 р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
бакалавр
(освітній рівень)
на тему «Багатоквартирний житловий будинок по вул. Європейська в місті
Полтава»
Виконав: здобувач вищої освіти _4_ курсу, групи Б-01
спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія,
освітня програма «Будівництво»
_____________ __Малашов В.Ю.
(підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра
Старший викладач Юрченко С.В. ________
(науковий ступінь, вчене звання,, прізвище, ініціали) (підпис)
Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра
______________________________________ _________
(посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Черкаси 2024 р.
Зміст
Вступ …………………………………………………………………..
1 Технологія основного виробництва ……………………………………….
2 Архітектурно-будівельний розділ …………………………………………
2.1 Вихідні дані ……………………………………………………………..
2.2 Опис схеми генплану ………..……………………………………...….
2.3 Об’ємно-планувальні рішення будинку…………………………..….
2.4 Конструктивні рішення будинку…………………………………...
2.5 Спеціальні заходи та роботи ………………………………………......
2.5.1 Заходи щодо забезпечення санітарно – гігієнічних вимог ………
2.5.2 Заходи з вибухо- та пожежобезпеки ………………………………
2.5.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження……………………
2.6 Інженерне обладнання ………..………………………………….…….
2.7 Технічні і розрахункові дані ...…………………………………………
2.7.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни …………………..
2.7.2 Специфікації ……………………...………………………………..
2.7.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі ..…………………...
2.8 Техніко – економічні показники ………………………………………
3 Розрахунково-конструктивний розділ …………………………………..
3.1 Розрахунок плити перекриття ………………………………………
3.1.1 Дані для проектування ……………………………………………
3.1.2 Визначення навантаження на плиту ……………………………
3.1.3 Розрахунок плити перекриття …………………………………..
3.1.4 Конструювання плити перекриття ……………………………..
3.2 Розрахунок колон ……………………………………………………
3.2.1 Дані для проектування …………………………………………
3.2.2 Визначення навантаження на колони ………………………….
3.2.3 Розрахунок колони в осях Б1-9 …………………………………
3.2.4 Конструювання колони в осях Б1-9 …………………………….
3.2.5 Розрахунок колони по осі 7 ……………………………………..
3.2.6 Конструювання колони по осі 7 ………………………………...
4 Основи та фундаменти….………………………………………………….
4.1 Вихідні дані…………………………………………………………………
4.2 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику…..
4.3 Визнаення навантажень на фундамент……………………………………….
4.3.1Визначення глибини закладання фундаменту ……………….
Ви конав Малашов В.Ю.
Консультант
К он сультант .
К онсультант Стадія Аркуш Аркушів
К онсультант ДП ш
К ерівник Юрченко С.В.
К МОНУ, ЧДТУ
онсультант
Кафедра ПЦБ
За в. кафедри Пряник С.П.
4.4 Розрахунок фундаменту мілкого закладання …………………….
4.4.1Визначення гилибина закладання фундаменту………………….
4.4.2 Визначення розміру підошви фундаменту ……………………
4.4.3 Перевірка тиску під підошвою фундаменту …………………..
4.5 Розрахунок осідання фундаменту методом пошарового додавання
4.6 Розрахунок фундаменту в осях 9-Б1 ………………………………..
4.6.1 Розрахунок міцності фундамента на продавлювання ………...
4.6.2 Розрахунок арматури підошви фундамента ……………………
4.6.3 Розрахунок поздовжньої арматури стакану ……………………
4.6.4 Розрахунок поперечної арматури стакану ……………………...
5 Технологія та організація будівельного виробництва……………………..
5.1 Технологічна карта на облицювання фасаду …………………………..
5.1.1 Область застосування …………………………….………………...
5.1.2 Загальні положення .. …………………………….………………...
5.1.3 Технологія та організація виконання робіт ……………………….
5.1.4 Вимоги до приймання робіт .…………………….………………...
5.1.5 Техніка безпеки при виконанні робіт ….………………………….
5.1.6 Складання калькуляції та таблиці технологічних розрахунків ….
5.1.7 Техніко-економічні показники……………………………………..
5.2 Організація будівництва………………………………………………..
5.2.1 Складання сіткового графіку…………………………..………….
5.2.1.1 Нормативна тривалість будівництва …………………………
5.2.1.2 Укрупнена номенклатура комплексів будівельно -
монтажних робіт……………………………………………………………….
5.2.1.3 Методи виконання основних робіт по комплексам ………….
5.2.1.4 Відомість підрахунків об’ємів робіт по об’єкту………………
5.2.1.5 Вибір монтажних кранів………………………………………..
5.2.1.5.1 Вантажозахватні пристрої………………………………….
5.2.1.5.2 Розрахунок технічних параметрів кранів………………….
5.2.1.6 Проектування поточності виконання робіт…………………..
5.2.1.7 Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіку ...
5.3.2 Проектування будівельного генерального
плану …..……………
5.3.2.1 Виробничі та механізовані устаткування ..…………………...
5.3.2.2 Розрахунок складів ..…………………………………………...
5.3.2.3 Тимчасові дороги та їх типи ..…………………………………
5.3.2.4 Парк будівельних машин та транспорту …..…………………
5.3.2.5 Визначення необхідності в побутових і
адміністративних
будинках………………………………………………………………………..
5.3.2.6 Організація водозабезпечення.
Розрахунок тимчасового водозабезпечення………………………………
5.3.2.7 Організація тимчасового енергозабезпечення……………...
5.3.2.8 Розрахунок і організація освітлення робочих місць.…..…..
Арк.
5.3.3 Заходи по техніці безпеки виробничої санітарії і протипожежній
безпеці …………………………………………………………………………..
5.3.3.2 Заходи з техніки безпеки та протипожежні заходи, які
передбачені
при проектуванні будівельного генерального плану ……..
Список використаної літератури …………………………………………......
Додатки ………………………………………………………..………………
Арк.
2.1 Вихідні дані
Земельна ділянка, що визначена під будівництво житлового будинку
розміщена на вул. Європейська в центральній частині м. Полтава.
Кліматологія місця будівництва характеризується наступними
показниками прийняті, згідно [1], [2]:
- будівельно-кліматична зона - Ш В;
- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної
доби мінус 20 С°;
- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної
п’ятиденки мінус 20 С°;
- середній швидкісний напір вітру – 410 Па;
- нормативне значення снігового навантаження – 1230 Па;
- середньорічна кількість опадів – 469 мм;
Клімат району помірно-континентальний. Літо жарке, сухе, зима з
частими відлигами. Максимальна середньомісячна температура повітря
влітку складає + 40°С, мінімальна – в січні мінус 35°С.
Переважний напрямок вітру північно-західний, а в зимовий час -
східний.
Небезпечні фізико-геологічні процеси та явища – яроутворення та
зсуви на ділянці відсутні. Інженерно-будівельні умови території сприятливі.
Згідно даних отриманих в результаті інженерно-геологіних
вишукувань геологічний розріз будівельного майданчика складається з
наступних шарів:
ІГЕ–1, насипний грунт – супісок чорний, з будівельним сміттям
потужністю до 2.7м.
ІГЕ–2, пісок мілкий, потужністю 4.2÷4.3м.
ІГЕ–3, пісок середньої крупності потужністю 0.7÷1.2м.
ІГЕ–4, пісок крупний гравелистий потужністю 4.8÷5.7м.
ІГЕ–5, каолін потужністю 3.7÷4.0м.
ІГЕ–6, граніт потужністю більше 1м.
Розрахунковий рівень ґрунтових вод знаходиться на глибині 3м від
поверхні землі (відмітка 105.50), спецроботи по водопониженню не
потрібні.
Нормативна глибина сезонного промерзання ґрунтів рівна 120 см.
2.2 Опис схеми генплану
Генеральний план розроблений згідно [3], [4] . При цьому враховані такі
фактори:
- організація під’їздів із асфальтобетонним покриттям;
- влаштування гостьової автостоянки на 5 м/м зі сторони
вул. Європейська
- влаштування пішохідних доріжок та майданчиків відпочинку із
тротуарних бетонних плиток типу ФЕМ;
Арк.
192. Б-01 ПЗ
- на пішохідних доріжках, в місцях великих ухилів, передбачено
влаштування східців;
- майданчик для занять фізкультурою, майданчик для відпочинку
дорослого населення.
Земельна ділянка площею 1726.07м2, що визначена під будівництво
житлового будинку розміщена в центральній частині с.м.т.
Вишневе.
Ділянка проектного будівництва межує з півночі з вулицею Гоголя, зі
сходу з малоповерховими будівлями, з заходу з незавершеним
будівництвом, з півдня з двоповерховою будівлею.
Рельєф території спокійний, з невеликим ухилом у східному напрямку.
Абсолютні відмітки коливаються в межах 108,52-108,18 м.
Архітектурно-планувальне рішення території визначено з врахуванням
існуючої містобудівної ситуації та умов, які склалися на момент
проектування.
Розміщення та орієнтація житлового будинку підпорядковані розмірам
виділеної ділянки, нормативним відстаням до існуючої забудови та вимогам
норм сонячної інсоляції.
Генпланом передбачений автомобільний під’їзд.з боку вул. Гоголя.
Проектом забезпечується можливість проїзду пожежних машин.
Планом організації рельєфу вирішується питання водовідведення талих
та дощових вод з території поверхневим способом на вул.Гоголя з
послідуючим підключенням у міську систему зливової каналізації.
2.3 Об’ємно планувальні рішення будинку
Житловий будинок по вул. Європейська в м. Полтава запроектований, як
окремостоячий будинок в містобудівній структурі кварталу з формуванням
закінченої просторової композиції архітектурного ансамблю в комплексі з
існуючими житловими будинками та спорудами, що будуються. Будинок в плані
має складну форму, гармонійно вписаний в існуючу ділянку. В осях 1-18
будинок має розмір 42.938 м, а в осях А-Д – 27.684 м. Житловий будинок з
вбудовано-прибудованими приміщеннями класифікується згідно [5].;
– клас будівлі по капітальності - I;
– за ступенем довговічності - І;
– за ступенем вогнестійкості - І.
Планувальні рішення прийняті згідно [5].
В підвально-цокольному поверсі розміщені насосна та електрощитова.
На першому поверсі розміщені дві двокімнатні квартири, технічні
приміщення, та при вході в будинок приміщення для консьєржа. На
типовому поверсі розміщені три чотирикімнатні квартири. Загальна
Арк.
192. Б-01 ПЗ
кількість квартир 17шт. Для вертикального міжповерхового зв’язку
передбачено сходи та ліфт.
2.4 Конструктивні рішення будинку
За конструктивним рішенням житловий будинок є каркасний.
Поздовжня та поперечна жорсткість каркасу забезпечується сумісною
роботою монолітних колон, дисків перекриття та діафрагм жорсткості.
Прийняті конструкції будівлі:
Фундаменти прийняті згідно вимог [6] - моноліті залізобетонні.
Вертикальні елементи каркасу (діафрагми жорсткості, шахти ліфтів,
колони) монолітні плити перекриття прийняті згідно вимог [6]- моноліті
залізобетонні.
Зовнішні стіни - прийняті з поверховим обпиранням на перекриття і
виконані із багатошарових теплоефективних огороджувальних конструкцій.
Конструкція стін будинку слідуюча: штукатурка – 20мм; стіна з газоблоків
300мм, прийняті згідно [7],утеплювач ПСБ – С-25 – 100мм та штукатурка
Baumit” – 20мм.прийнята згідно [8],
Внутрішні стіни-виконуються з керамічної цегли прийняті згідно [9],
перегородки запроектовані з керамічної цегли товщ.120мм,
Вікна та двері – прийняті з склопакетів із потрійним склінням згідно [10].
Внутрішні двері прийняті згідно [11]. Двері машинного відділення ліфту
мають бути оббиті оцинкованою сталлю. Вхідні двері відповідають вимогам
пожежної безпеки та прийняті згідно [12].
Перемички- для перекриття віконних та дверних прорізів прийняті збірні
залізобетонні та монолітні перемички згідно [13]. Величина спирання
залізобетонних перемичок не менше 250 мм.
Покриття – горищне, в якості несучих елементів передбачено дерев`яні
крокви та покриття із металочерепиці « Монтерей» прийняті згідно [14,15].
Сходи- прийняті збірними, згідно [16].
Підлога - тип та товщина підлоги відповідають основному призначенню
приміщення. Експлікація підлоги подана в таблиці на архітектурному
кресленні (аркуш 3). прийнята згідно [17].
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Таблиця 1- Відомість перемичок
260
Арк.
192. Б-01 ПЗ
2.5 Спеціальні заходи і роботи
2.5.1 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних вимог
Проектом передбачено основні заходи щодо забезпечення санітарно-
гігєнічних вимог прийняті згідно [5]:
- розміщення та орієнтація житлового будинку забезпеує нормативну
тривалість інсоляції житлових приміщень;
- всі житлові приміщення, кухні, сходові клітки мають природне освітлення;
- в елементах конструкцій, їх з`єднань забезпечені умови щодо захисту
У квартирах передбачені такі приміщення: житлові кімнати, кухня,
санвузли, ванні кімнати, внутрішньоквартирні коридори. Приміщення, що мають
природне освітлення забезпечені провітрюванням через стулки вікон, кватирки
та інші пристрої. При проектуванні елементів конструкцій, їх з'єднань, а також
вентиляційних решіток забезпечені умови щодо захисту приміщень квартир від
проникнення паразитуючих тварин і комах. Будівельні та оздоблювальні
матеріали, в тому числі матеріали, що використовуються для виготовлення
вбудованих меблів, систем гарячого і холодного водопостачання, вентиляції
забезпечують дотримання гігієнічних вимог.
2.5.2 Заходи з вибухо- та пожежної безпеки
Протипожежна безпека забезпечується комплексом рішень прийнятих згідно
[18], направлених на попередження пожежі, а також створення умов, що
забезпечують успішне гасіння пожежі та евакуації людей, а саме:
- дотримання протипожежних розривів, улаштування автомобільних
шляхів, що забезпечують вільну евакуацію з території;
- витрати води на зовнішнє пожежогасіння здійснюється з єдиної системи
питного і протипожежного трубопроводів;
- ступінь вогнетривкості житлового будинку передбачається не нижче I-ї;
- житловий будинок має дві сходові клітини типу Н1 та Н2 з
влаштуванням на них входів з різних кінців коридору з дверима
обладнані пристроями для самозачинення та ущільненням в притулах;
- передбачено влаштування систем підпору повітря в шахти ліфтів при
пожежі;
- запроектовано внутрішній протипожежний водопровід;
- передбачено влаштування шляхів евакуації на незадимлювані сходові
клітини минаючи ліфтові по поверхові холи;
- забезпечено ізоляцію входів до вбудованих приміщень громадського
призначення від житлової частини;
- передбачено влаштування у прихожих житлових квартир автоматичної
пожежної сигналізації;
Арк.
192. Б-01 ПЗ
- запроектовано вивід сигналу від приймального контрольного приладу
пожежної сигналізації на пульт централізованого спостереження
пожежної охорони;
- передбачено влаштування патрубків Ø 80 мм для підключення пожежних
машин.
2.5.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження
Керуючись нормативними матеріалами з енергозбереження згідно [5],
проектом передбачені такі заходи з енергозбереження:
- при входах в будівлю передбачені тамбури;
- передбачається ущільнення інженерних комунікацій і вентиляційних шахт в
місцях їх виходу назовні;
- опір теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій відповідає
нормативним вимогам;
- теплоізоляція теплопроводів;
- передбачені прилади обліку всіх видів енергії;
- використання ліній електроживлення у зовнішніх і внутрішніх мережах з
урахуванням мінімальних втрат напруги;
- оснащення нагрівальних приладів у кожному приміщенні терморегуляторами;
- максимальне використання природної вентиляції;
- автоматизація припливних систем;
- наявність обліку електроенергії;
- сучасне енергозберігаюче обладнання;
- встановлення в вузлах управління елеваторів, регуляторів температури і тиску;
- застосування енергозберігаючих освітлювальних ламп;
- плавне регулювання рівня освітленості лампами розжарювання;
- автоматичне керування включенням і відключенням зовнішнього освітлення.
2.6 Інженерне обладнання будинку
Опалення будинку виконується згідно вимог [20]. Запроектована двотрубна
розводка тепломереж по житловому будинку.
Таблиця 2 – Параметри зовнішнього повітря
Параметри ТнС° Ін ккал/год dr/кг YH%
Зимовий період
Параметри "1Б" -23 С° -4.7 0.5 90
Літній період
Параметри "А" 24.7С° 12.1 10.8 49
Параметри "Б" 28.7 С° 13.4 10.7 43
Середня температура повітря за опалювальний період -1 °С. Тривалість
опалювального періоду 145 діб на рік.
Проектом передбачені посекційні автоматизовані підсистеми опалення,
обслуговуючі окремі блок-секції.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Облік витрат тепла для трьох блок-секцій передбачений одним тепло
лічильником. Системи опалення житлового будинку однотрубна, тупикова з
верхнім розведенням. Опалення приміщень опорного пункту ліфтів
передбачене за рахунок системи опалення житлового будинку.
Подаючі трубопроводи системи опалення блок-секцій прокладаються на
горищі житлового будинку, зворотні трубопроводи - в підвалі.
Теплоносій - вода з параметрами 95-70 С. Нагрівальні прилади - чавунні
радіатори МС-140-108. Стояки та підводки до нагрівальних приладів
монтуються зварюванням та на різьбових з'єднаннях із сталевих
водогазопровідних легких труб прийнятих згідно [23]. і прокладаються
відкрито.
Холодне та гаряче водопостачання - житловий будинок та опорний пункт
ліфтів обладнується господарчо-питним водопроводом з тупиковою системою
розведення магістральних мереж . Водопровідна мережа прокладається під
стелею підвалу із сталевих водогазопровідних оцинкованих легких труб 100-
:-200мм прийнятих згідно [22]. Для урахування витрат води в підвалі
встановлюється водомірний вузол з водоміром/
Гаряче водопостачання здійснюється від індивідуального теплового пунк-
ту, розташованого в підвалі будинку. Трубопроводи прокладаються під стелею
підвалу із сталевих водогазопровідних оцинкованих легких труб 80-150 мм пна
тиск до 16 кгс/см2.
В кожній квартирі і опорному пункті ліфтів встановлюються лічильники
холодної та гарячої води типу КВ-1.5.
Побутова та дощова каналізація - житловий будинок та опорний пункт ліфтів
обладнується побутовою та дощовою мережами каналізації .
Побутова каналізація передбачає відведення стоків від санітарних
приладів, встановлених в квартирах та диспетчерському пункті.
Каналізаційна мережа запроектована з чавунних каналізаційних труб
100-:-250 мм з відведенням стічних вод в зовнішню мережу каналізації.
Відведення дощових та талих вод передбачене проектом (відкритий випуск)
за допомогою внутрішніх водостічних стояків на вимощення.
Монтаж стояків здійснювати з азбестоцементних труб 100 мм ВТ-9
горизонтальні відрізки по підвалу - з сталевих електрозварюваних труб згідно
[23].
Газопостачання - житлового будинку передбачене природним газом
низького тиску від існуючих газових мереж кварталу.Витрати газу на
проектуємий житловий будинок дорівнюють 10.09 нмЗ/год.
Споживачі газу - газові плити.
Електропостачання - будинок відноситься до другої категорії по надійності
електропостачання прийнятих згідно [24].
Електроживлення блок-секцій передбачається виконати від
електрощитової, розташованої на 1-му поверсі. В приміщенні електрощитової
житлового будинку встановлюються ввідно-розподільчі пристрої типу УВР,
на поверхах - щитки поверхові для розподілу електроенергії по квартирах.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Розподільчі мережі виконуються проводом АПВ в вініпластових і частково в
стальних електрозварних трубах.
Облік електроенергії здійснюється на УВР та поквартирно.
Телефонізація - ввід телефонного кабелю від міської мережі передбачається
кабелем ТПП100- в підвал житлового будинку. Вертикальна прокладка кабеля
ТІШ виконується по штрабах в стояках в вініпластових трубах.
Телефонні розподільчі коробки встановлюються на 3,6,8 поверхах б/с у
осях 1-3, 5-6 та на 3,6,9 поверхах б/с у осях 2-4 в слабкострумних відсіках
щитів ЩЕ3202.
Абонентські мережі виконуються після заселення будинку по заявах власників
квартир, для чого проектом передбачені прокладки вініпластових
труб d 20 та 25 мм від стояків з заходом у квартири.
Радіофікація - ввід радіомережі в будинок - повітряний через
радіотрубостояки, встановлені на даху через абонентські трансформатори
проводом ПВЖ d 1.4 мм. Вертикальне розведення виконується в вініпластових
трубах, прокладених в штрабах проводом ПВЖ. Обмежувальні коробки
встановлюються в поверхових щитах ЩЕ3202.
Абонентська провідка в межах сходової клітини виконується проводом
ПТ11Ж- 2x1.2 мм в вініпластових трубах в бетонному підготовленню підлоги.
В середині квартир провід ГГГПЖ прокладається під плінтусами, а під
дверними прорізами - в вініпластових трубах. Радіорозетки встановлюються на
висоті 10 мм над плінтусом і на відстані не більше, як їм від розеток
електромережі.
Замково-переговірні пристрої - передбачається встановити в кожному
під'їзді житлового будинку. Охоронно-переговірна система "Сезам"
призначається для утримання вхідних дверей під'їзду зачиненими на замок,
подавання сигналу відвідувачем в кожну квартиру з блоку виклику, який
знаходиться на вхідних дверях під'їзду, забезпечення двостороннього зв'язку з
мешканцем та дистанційного відчинення з квартир електромагнітної клямки
замка вхідних дверей під'їзду. Конструкція замка дозволяє відчин
Телебачення - приймання ефірних ІБ-програм ведеться системою
колективного приймання, яке складається з технічніх засобів приймання ефірних
ТБ-каналів.
Приймання ефірних ТБ-каналів ведеться за допомогою станції ефірного
приймання, вихідний сигнал якої самостійно надходить в розподільчу систему
або додається до вихідного сигналу станції.
Приймання ТБ-каналів здійснюється 5-ти канальною станцією приймання
ТБ-програм -. Розподільча система складається з телепідсилювачів домових (по
одному на блок-секцїю), які розташовуються в окремих приміщеннях на горищі,
та розгалужувачів, розташованих на всих поверхах в сумісних щитах
Мережа телебачення виконується кабелем RK75 від телеантени, станцій і
підсилюючого обладнання до поверхових щитків .
Абонентські мережі виконуються після заселення будинку по заявах
власників квартир.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Система вентиляції - в житловому будинку запроектовано з природнім
збудженням. Проектом передбачається влаштування протипожежної
вентиляції, відбір повітря в ліфтових холах і димовидалення із коридорів.
2.7 Технічні та розрахункові дані
2.7.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі
Відповідність нормативним вимогам по опору теплопередачі
огороджуючих конструкцій, згідно [19] вказано в таблиці 2.6.
Конструктивне рішення товщини зовнішніх стін проектують на основі
теплотехнічного розрахунку.
Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та
споруд і внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розділяють
приміщення, температури повітря в яких відрізняються на 3 0С та більше,
обов'язкове виконання умов:
RΣ пр ≥ Rq min, (1)
де RΣ пр – приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної
конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, м2 ·К/Вт;
Rq min – мінімально допустиме значення опору теплопередачі
непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини
огороджувальної конструкції, м2 ·К/Вт;
Мінімально допустиме значення, Rq min, опору теплопередачі
непрозорих огороджувальних конструкцій, житлових і громадських
будинків встановлює-ться залежно від температурної зони експлуатації
будинку. Будинок належить до І температурної зони згідно з дод. В [ 19].
Rq min = 2.8 (м2 ·К/Вт) згідно з табл. 1 [4 ].
Приведений опір теплопередачі, R , м2
Σпр ·К/Вт, непрозорої
огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної
конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій - опір
теплопередачі, R 2
Σ, м ·К/Вт) розраховується згідно з додатком И [19 ].
Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної
конструкції розраховується за формулою:
1n 11n1
RRi
і
. (2)
вi1 з вi1ip з
де αв, αз – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь
огороджувальної конструкції, Вт/(м2 .К);
Ri – термічний опір i-го шару конструкції, м2 .К/Вт;
δі - товщина i-го шару конструкції, м;
λiр – теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових
умовах експлуатації (згідно з додатком Л [ 4 ]), Вт/(м · К);
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Рисунок 1 – Фрагмент зовнішньої стіни
Мінімально допустиме значення Rqmin опору теплопередачі огороджувальних
конструкцій житлового будинку приймаємо згідно табл.. 1 [19]. В даному
випадку ця величина становить R 2
qmin=3,2 м ∙К/Вт.
В свою чергу термічний опір однорідних огороджувальних конструкцій або
окремого шару багатошарових огороджень визначається за формулою:
R= / (1)
де - товщина шару, м,
- коефіцієнт теплопровідності матеріалу, Вт/(м2∙К), що приймається за
додатком Л, [19].
Опір теплопровідності термічно однорідної, багатошарової, непрозорої
огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
1 n 1 1 n 1
RΣ = R i
i , (2)
в i1 з в i1 ip з
де αв, αз - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь
огороджувальної конструкції, Вт/(м2 · К), які приймаються згідно з
додатком Е [19].
R 2
і - термічний опір і-го шару конструкції, м · К/Вт;
λip - теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових
умовах експлуатації (згідно з додатком Л), Вт/(м · К);
Записуємо формулу (2) відповідно до конструктивного рішення
огороджувальних конструкції і одержуємо:
Склад стіни:
1) штукатурка: =20мм; =0,89 Вт/(м*0С);
2) штеплювач ; =100мм; =0,039 Вт/(м*0С);
3) газобетон =300мм; Y=1400 кг/м³; =0,56 Вт/(м*0С);
4) лицьова цегла: =120мм; =0,89 Вт/(м*0С)
RΣ=1/в +Rк1+ Rк2 + 1/н = 1/в +1/1+2/2+1/н =
=1/7,6+0,02/0,89+0,1/0,039+0,3/0.56+1,2/0,89+1/23=0.114+0,416+3,07+0,0438=
Арк.
192. Б-01 ПЗ
2.7.2 Специфікації
Таблиця 3 – Специфікація елементів заповнення прорізів
Кількість по фасадах Маса
Поз Позначення Прим
Найменування од, кг
1-18 18-1 А-Д А2-Д2 Всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Двері зовнішні
1 ДСТУ Б.В.2.6–11 –2011 ДН 21-10т – 1 – – 1
2 ДСТУ Б.В.2.6–11 –2011 ДН 21-9тл – 1 – – 1
Двері внутрішні
3 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДО 21-13 17
4 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДО 21-8 11
5 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДО 21-8л 6
6 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-9 21
7 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-9л 26
8 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-7вп 16
9 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-7лвп 17
10 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 19-9т 1
Арк.
192. Б-01 ПЗ
11 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 19-9тл 1
12 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДО 21-9 5
13 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДО 21-9л 10
Двері розсувні
14 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 РД-1 /2000х2100(h)/ 15
15 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 РД-2 /1250х2100(h)/ 10
Тамбурний вітраж
ТВ-1 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 ТВ-1 /2260х2400(h)мм/ – 1 – – 1
ТВ-2 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 ТВ-2 /2930х2400(h)мм/ – 1 – – 1
Балконні двері
БД-1 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 БД /2300х750/ 25 5 – 11 41
БД-2 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 БДл /2300х750/ 20 5 11 – 36
Вікна
ВК-1 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 В-1 /2500х1500 5 – 6 6 17
ВК-2 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 В-2 /1500х1500 30 12 – – 42
ВК-3 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 В-3 /750х1500 – 2 – – 2
ВК-4 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 В-4 /1200х1500 – 12 – – 12
ВК-5 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 В-5 /900х1500 – 1 – – 1
ВК-6 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 В-6 /2520х800 4 – – – 4
Арк.
192. Б-01 ПЗ
ВК-7 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 В-7 /2000х1500 20 – – – 20
ВК-8 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 В-8 /2200х1000 – 6 – – 6
ВК-9 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 В-9 /900х1200 – 2 – – 2
ВК-10 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 В-10 /2250х360 12 – – – 12
Вітражі
Вв-1 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Вт-1 – – 1 1 2
Вв-2 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Вт-2 5 – – – 5
Вв-3 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Вт-3 20 – – – 20
Вв-4 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Вт-4 10 – – – 10
Вв-5 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Вт-5 – – 5 5 10
Вв-6 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Вт-6 – 10 – – 10
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Таблиця 4 – Специфікація елементів перемичок
Кільк. на поверх.
Маса
Поз. Позначення Найменування одиниці, Примітки
1 2-4 4-6 Кількі кг
сть
Перемички
1 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 1ПБ13-3 25 22 10 57 27
2 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ18-3 17 34 11 62 67
3 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 1ПБ13-3 8 33 2 43 112
Арк.
192. Б-01 ПЗ
3.5м2 · К/Вт;393> 3.2 м2 0
* С/Вт
Таким чином розрахункове значення опору теплопровідності прийнятої
конструкції стіни перевищує нормативне значення, отже дана конструкція стіни
цілком задовольняє вимоги теплоізоляції.
2.7.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі
Для опорядження зовнішніх стін, виконаних з блоків пористого бетону,
утеплених з зовнішньої сторони жорсткими пінополістирольними плитами,
передбачається оздоблення зовні лицьовою керамічною цеглою КЛПв -
1/100/1650/25 згідно [9] на розчині марки 50. Передбачена гама з чотирьох
кольорів (темно-коричневого, червоного з коричневим відтінком, бежевого
та білого). Для оздоблення лоджій та торців плит перекриття
використовується фасадна керамічна плитка таких кольорів, що й
лицювальна цегла. Для опорядження цоколя використовується фасадна
плитка під рваний камінь темно-сірого кольору з коричневим відтінком.
Вікна та вітражі метало пластикові білого кольору. Сходи входу в будинок
личкуються плиткою для зовнішніх робіт темно-сірого кольору. Козирок
входу в будинок виконуються з панелей «Алюкобонд» серебристого
кольору. Для покрівлі застосована металочерепиця коричневого кольору.
Загальне вирішення інтер’єрів приміщень будівлі виконується
спеціалізо-ваною фірмою по окремому замовленню.
Стеля приміщень покривається по очищеній поверхні фарбою білого
кольору.
Для оздоблення внутрішніх стін та перегородок основних приміщень
прийнято фарбування емульсійною універсальною фарбою по попередньо
оштукатуреній або обличкованій гіпсокартоном поверхні. Стіни
допоміжних приміщень та санвузлів личкуються керамічною глазурованою
плиткою. В санвузлах для штукатурних робіт використовувати розчин з
додаванням рідкого скла. Відомість опорядження приміщень див. таблицю.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
2.8 Техніко–економічні показники
Таблиця 2 Основні техніко-економічні показники проекту
Одиниця Житловий
Найменування показників
виміру будинок
1 2 3
Площа земельної ділянки
Площа ділянки благоустрою м2
Площа забудови м2 879,86
Поверховість кільк. 6
Висота поверху м. 3.3
Будівельний об‘єм м3 23052,4
в т.ч. : - нижче відм. 0.000 м3 1847,8
- вище відм. 0.000 м3 21204,6
Площа вбудованих
2 302.41
нежитлових приміщень м
Кількість квартир шт 17
В т. ч. - двокімнатних шт 2
- чотирикімнатних шт 15
Житлова площа м2 1469.96
Площа літніх приміщень м2 314.22
Загальна площа квартир м2 3073.56
в т.ч. : - двокімнатних; м2 209.58
- чотирикімнатних; м2 2863.58
Арк.
192. Б-01 ПЗ
3.1 Розрахунок плити перекриття
3.1.1 Дані для проектування
а) розмір плити в осях – 42.0 х 28.0 м ;
б) тип підлоги – в залежності від приміщень;
в) тип плити перекриття – монолітна залізобетонна;
г) клас бетону – В-30;
розрахункові характеристики бетону згідно [25]:
за І групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb = 17,0 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb,t = 1,2 МПа;
за II групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb ser = 22,0 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb t.ser = 1,80 МПа;
- модуль пружності бетону Eb = 32,5*10-3 МПа;
д) клас арматури – А-240C, А-300C ;
розрахункові характеристики арматури згідно [31]:
А-240C:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 225 МПа; Rsw =
175МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 225 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs , ser = 235 МПа;
- модуль пружності арматури Es = 2,1*105 МПа;
А-300C:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 280 МПа; Rsw = 225
МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 280 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs , ser = 295 МПа;
- модуль пружності арматури E 5
s = 2,1*10 МПа;
Арк.
192. Б-01 ПЗ
3.1.2 Визначення навантаження на плиту
Таблиця 3.1 – Збір навантажень на плиту перекриття
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
Вид навантаження навантаження, надійності навантаження,
кН/м2 f кН/м2
1. Постійне навантаження:
Перекриття
а) підлога :
Загальні кімнати, спальні : 0,91 1,18
Покриття-паркет на клейовій мастиці -15мм 0,06 1,3 0,08
Стяжка із цементно-піщаного розчину армована по 0,81 1,3 1,05
пароізоляційній плівці - 45мм
Звукоізоляція із еструдованого пінополістиролу - 0,04 1,3 0,05
20мм;
Передпокої, кухні, коридори : 1,23 1,52
Керамічна плитка – 15мм 0,38 1,1 0,42
Стяжка із цементно-піщаного розчину армована по 0,81 1,3 1,05
пароізоляційній плівці - 45мм
Звукоізоляція із еструдованого пінополістиролу - 0,04 1,3 0,05
20мм;
Ванни, санвузли: 0,9 1,10
Покриття - плитка керамічна – 15мм 0,38 1,1 0,42
Стяжка із цементно-піщаного розчину -25мм 0,45 1,3 0,59
Гідроізоляція - "БАР'ЄР"(ТЕХНОНІКОЛЬ) -5мм 0,03 1,2 0,04
Звукоізоляція із еструдованого пінополістиролу - 0,04 1,3 0,05
20мм;
Сходово-ліфтовий вузол, коридори: 0,74 0,89
Покриття - плитка керамічна – 15мм 0,38 1,1 0,42
Стяжка із цементно-піщаного розчину -20мм 0,36 1,3 0,47
Лоджії: 0,96 1,17
Керамічна плитка – 15мм 0,38 1,1 0,42
Стяжка із цементно-піщаного розчину армована по 0,54 1,3 0,70
пароізоляційній плівці - 30мм
Звукоізоляція із еструдованого пінополістиролу - 0,04 1,3 0,05
20мм;
б) Монолітна плита перекриття В30 – 200мм 5 1,1 5,5
2.Тимчасові рівномірно розподілені навантаження:
Квартири житлових будинків :
Лоджії з урахуванням навантаження на ділянці 1,5 1,3 1,95
шириною 0,8 м уздовж огородження лоджії 4,0 1,2 4,8
Коридори, сходи, ліфтовий хол
3,0 1,2 3,6
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Продовження таблиці 3.1
Нормативне Коефіціє Розрахунков
навантажен нт е
Вид навантаження
ня, надійност навантаженн
кН/м2 2
і f я, кН/м
3. Перегородки та зовнішні стіни
Перегородки
Склад міжквартирних стін : 6,01 7,39
Кладка з піноблоків у=700кг/м3 - 200мм 4,34 1,2 5,21
Цементно-піщаний розчин - 30мм 1,67 1,3 2,18
Склад міжкімнатних перегородок :
3,84 4,78
Кладка з піноблоків у=700кг/м3 - 100мм
2,17 1,2 2,60
Цементно-піщаний розчин - 30мм
1,67 1,3 2,18
Склад стін в санвузлах:
8,37 1,1 9,55
Керамічна цегла М75 на розчині М50 –
6,70 1,3 7,37
120мм
1,67 2,18
Цементно-піщаний розчин - 30мм
Зовнішні стіни
15,02 1,1 16,71
Склад зовнішніх стін :
6,7 1,3 7,37
Керамічна цегла М75 на розчині М50 –
0,05 1,1 0,07
120мм
7,44 1,3 8,18
Пінопласт (γ=50 кг/м3) – 30мм
0,83 1,09
Кладка з піноблоків – 400мм
Цементно-піщаний розчин - 15мм
9,56 1,1 10,70
1,24 1,3 1,36
Склад зовнішніх стін на лоджіях:
0,05 1,1 0,07
Лицьова плитка – 20мм
7,44 1,3 8,18
Пінопласт (γ=50 кг/м3) – 30мм
0,83 1,09
Кладка з піноблоків – 400мм
Цементно-піщаний розчин - 15мм
8,46 1,1 9,47
3,46 1,3 3,80
Склад зовнішніх стін в місці віконого
0,02 1,1 0,03
прорізу:
3,84 1,3 4,22
Кладка з керамічної цегли висотою 1,6м –
0,58 1,2 0,75
120мм
3 0,56 0,67
Пінопласт (γ=50 кг/м ) – 30мм
Кладка з піноблоків висотою 1,6м – 400мм
2,83 1,1 3,14
Цементно-піщаний розчин - 15мм
2,59 1,2 2,85
Потрійне засклення
0,24 0,29
Огородження лоджій :
Керамічна цегла висотою 1.2м – 120мм
Потрійне засклення
Арк.
192. Б-01 ПЗ
3.1.3 Розрахунок плити перекриття
Розрахунок виконаний програмним комплексом "ЛІРА 9.4".
В основу розрахунку покладений метод кінцевих елементів у
переміщеннях. У якості основних невідомих прийняті наступні
переміщення вузлів:
X – лінійне по осі X
Y – лінійне по осі Y
Z – лінійне по осі Z
UX – кутове навколо осі X
UY – кутове навколо осі Y
UZ – кутове навколо осі Z
Кінцевий елемент сприймає наступні види зусиль, напружень і реакцій:
NX нормальна напруга уздовж осі X1; позитивний знак відповідає
розтяганню.
NY нормальна напруга уздовж осі Y1; позитивний знак відповідає
розтяганню.
NZ нормальна напруга уздовж осі Z1 (для випадку плоскої
деформації); позитивний знак відповідає розтяганню.
MX момент, що діє на перетин, ортогональний осі X1; позитивний
знак відповідає розтяганню нижнього волокна ( відносно осі Z1 ).
MY момент, що діє на перетин, ортогональний осі Y1; позитивний
знак відповідає розтяганню нижнього волокна (відносно осі Z1 ).
MXY крутний момент; позитивний знак відповідає кривизні
діагоналі 1-4, спрямованою опуклістю долілиць ( відносно осі Z1 ).
QX перерізуюча сила у перетині, ортогональному осі X1;
позитивний знак відповідає збігу напрямку сили з напрямком осі Z1 на тій
частині елемента, у якій відсутній вузол 1.
QY перерізуюча сила у перетині, ортогональному осі Y1;
позитивний знак відповідає збігу напрямку сили з напрямком осі Z1 на тій
частині елемента, у якій відсутній вузол 1.
По результатах розрахунку виконуємо підбір арматури.
Підбір поздовжньої арматури здійснений виходячи з умов міцності й
тріщиностійкості по напрямках X і Y на один погонний метр.
Результати підбора поздовжньої арматури:
AS1 - площа нижніх арматур по напрямку X (см2/м);
AS2 - площа верхніх арматур по напрямку X (см2/м);
AS3 - площа нижніх арматур по напрямку Y (см2/м);
AS4 - площа верхніх арматур по напрямку Y (см2/м);
Підбор поперечної арматури здійснюється виходячи з величини
перерізуючої сили по напрямках X і Y на один погонний метр. Результати
підбора поперечної арматури - площа арматури по напрямках X і Y.
Для підібраної арматури за умовами тріщиностійкості визначається
ширина тривалого й короткочасного розкриття тріщин. Ширина розкриття
Арк.
192. Б-01 ПЗ
тріщин визначається по напрямках X і Y, і в таблицю заноситься більше
значення.
Рисунок 3.1 – Схема розташування арматури в плиті перекриття
Результати підбору арматури в плиті перекриття див. додаток А.
3.1.4 Конструювання плити перекриття
Конструювання плити проводиться на основі додатка А, а також згідно
нормативних вимог [31]:
- робоча арматура плити:
нижня робоча арматура:
по буквеним осям встановлюємо арматуру А-300c Ø 10 з кроком
200мм;
по цифровим осям встановлюємо арматуру А-300C Ø 10 з кроком
200мм;
додаткова арматура А-300C Ø 10 з кроком 200 мм, яка
встановлюється між основною;
верхня робоча арматура:
по буквеним осям встановлюємо арматуру А-300C Ø 10 з кроком
200мм;
по цифровим осям встановлюємо арматуру А-300c Ø 10 з кроком
200мм;
в приопорних зонах (над діафрагмами та колонами)
встановлюємо додаткову арматуру А-300C Ø 16, Ø 18, Ø 22 з кроком 200
мм, яка встановлюється між основною;
- поперечна арматура:
фіксатори встановлюємо по всій плиті з кроком 500мм в
шахматному порядку. Фіксатори виконуються з арматури А-240C Ø 8;
в опорних місцях квадратних колон встановлюємо поперечну
арматуру у вигляді додаткових хомутів з арматури А-240C Ø 8.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
3.2 Розрахунок колон
3.2.1 Дані для проектування
а) розмір будівлі в плані – 42.0 х 28.0м ;
б) кількість поверхів – 6;
в) тип підлоги – в залежності від приміщення;
г) тип покрівлі – шатрова;
д) снігове навантаження S0=1,52 кН/м2;
е) вітрове навантаження W0=0,42 кН/м2;
ж) клас бетону – В-30;
розрахункові характеристики бетону згідно [25]:
за І групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb = 17,0 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb,t = 1,2 МПа;
за II групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb ser = 22,0 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb t.ser = 1,80 МПа;
- модуль пружності бетону Eb = 32,5*10-3 МПа;
д) клас арматури – А-І, А-ІІ ;
розрахункові характеристики арматури згідно 31]:
А-240C:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 225 МПа; Rsw =
175МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 225 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs , ser = 235 МПа;
- модуль пружності арматури Es = 2,1*105 МПа;
А-300C:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 280 МПа; Rsw = 225
МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 280 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs , ser = 295 МПа;
- модуль пружності арматури Es = 2,1*105 МПа;
Арк.
192. Б-01 ПЗ
3.2.2 Визначення навантаження на колони
Збір навантажень на плиту перекриття див. таблицю 3.1. Виконаємо
збір навантажень на вертикальні елементи каркасу від решти елементів.
Таблиця 3.2 – Збір навантажень на колони
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
Вид навантаження навантаження, надійності навантаження,
кН/м2 f кН/м2
1. Постійне навантаження:
Перекриття над останнім поверхом
а) підлога : 0,87 1,13
Тепло-звукоізоляція із пористого бетону γ=300кг/м3 0,84 1,3 1,09
- 280мм
Гідроізоляція - "БАР'ЄР"(ТЕХНОНІКОЛЬ) -5мм 0,03 1,3 0,04
б) Монолітна плита перекриття В30 – 200мм 5 1,1 5,5
Покриття 0,21 0,27
Металочерепиця ТПК (γ=7 кг/м2) 0,07 1,3 0,09
Обрешітка 44х50х3 (γ=500 кг/м3) 0,04 1,3 0,05
Крокви 2х50 (h=180) (γ=500 кг/м3) 0,10 1,3 0,13
Перекриття над гаражами
а) підлога : 0,64 0,82
Стяжка з ц.-п. розчину γ=1800кг/м3 – 30 мм 0,54 1,3 0,70
Мінераловатні плити γ=160кг/м3 – 60 мм 0,10 1,3 0,12
б) Монолітна плита перекриття В30 – 200мм 5 1,1 5,5
Перекриття над підвалом
а) підлога :
Загальні кімнати, спальні : 1,09 1,42
Покриття-паркет на клейовій мастиці -15мм 0,06 1,3 0,08
Стяжка із цементно-піщаного розчину армована по 0,63 1,3 0,82
пароізоляційній плівці - 35мм
Тепло-звукоізоляція із мінераловатних плит 0,4 1,3 0,52
STROPROCK - 100мм;
Передпокої, кухні, коридори : 1,41 1,76
Керамічна плитка – 15мм 0,38 1,1 0,42
Стяжка із цементно-піщаного розчину армована по 0,63 1,3 0,82
пароізоляційній плівці - 35мм
Тепло-звукоізоляція із мінераловатних плит 0,4 1,3 0,52
STROPROCK - 100мм;
б) Монолітна плита перекриття В30 – 200мм 5 1,1 5,5
2.Тимчасові рівномірно розподілені навантаження:
Перекриття над останнім поверхом:
Покрівля: 0,7 1,3 0,91
Снігове навантаження: 0,5 1,3 0,65
1,52 1,2 1,82
Арк.
192. Б-01 ПЗ
3.2.3 Розрахунок колони в осях Б1-9
Розрахунок виконаний програмним комплексом "ЛІРА 9.4".
В основу розрахунку покладений метод кінцевих елементів у
переміщеннях. У якості основних невідомих прийняті наступні
переміщення вузлів:
X лінійне по осі X
Y лінійне по осі Y
Z лінійне по осі Z
UX кутове навколо осі X
UY кутове навколо осі Y
UZ кутове навколо осі Z
Кінцевий елемент сприймає наступні види зусиль:
N – осьове зусилля; позитивний знак відповідає розтяганню.
MK – крутний момент щодо осі X1; позитивний знак відповідає дії
моменту проти годинникової стрілки, якщо дивитися з кінця осі X1, на
перетин, що належить кінцю стержня.
MY – згинальний момент щодо осі Y1; позитивний знак відповідає
дії моменту проти годинникової стрілки, якщо дивитися з кінця осі Y1, на
перетин, що належить кінцю стержня.
MZ – згинальний момент щодо осі Z1; позитивний знак відповідає
дії моменту проти годинникової стрілки, якщо дивитися з кінця осі Z1, на
перетин, що належить кінцю стержня.
QY – перерізуюча сила, уздовж осі Y1; позитивний знак відповідає
збігу напрямку сили з віссю Y1 для перетину, що належить кінцю стержня.
QZ – перерізуюча сила, уздовж осі Z1; позитивний знак відповідає
збігу напрямку сили з віссю Z1 для перетину, що належить кінцю стержня.
Рисунок 3.2 – Правила знаків в стержні
Арк.
192. Б-01 ПЗ
В результаті розрахунку отримуємо зусилля в колоні від п’яти груп
навантажень (постійні, тимчасові, довготривалі і тиск вітру у двох
напрямках). (Див. додаток Б).
Виконуємо підбір розрахункових сполучення зусиль. (Див. додаток В).
По отриманих зусиллях виконуємо підбір арматури.
Результати підбору арматури див. додаток Г, де
AU1 - площа кутових нижніх поздовжніх арматур (у лівому нижньому
куті перетину);
AU2 - площа кутових нижніх поздовжніх арматур (у правому
нижньому куті перетину);
AU3 - площа кутових верхніх поздовжніх арматур (у лівому верхньому
куті перетину);
AU4 - площа кутових верхніх поздовжніх арматур (у правому
верхньому куті перетину);
AS1 - площа нижніх поздовжніх арматур;
AS2 - площа верхніх поздовжніх арматур;
AS3 - площа бічних поздовжніх арматур (у лівої грані перетину);
AS4 - площа бічних поздовжніх арматур (у правої грані перетину);
Схема розміщення арматури в перерізі колони див. рисунок 3.3.
Рисунок 3.3 – Схема розміщення арматури в перерізі колони
3.2.4 Конструювання колони в осях Б1-9
Конструювання колони проводиться на основі додатка Г, а також
згідно нормативних вимог [25].
Армування колони – просторовим каркасом, який виготовляється за
допомогою зварювання.
Згідно розрахунку, потрібна поздовжня арматура А-ІІ Ø 14. Але
керуючись конструктивними вимогами [31], приймаємо поздовжню
арматуру колони класу А-300C Ø 16, оскільки ширина перерізу колони
більше 250мм. Армування здійснюємо чотирма стержнями, які розміщені у
кутах перерізу. З’єднання поздовжньої арматури колони здійснюємо за
допомогою накладок зварюванням.
Поперечна арматура колони прийнята класу А-240C Ø 10, яка
розташована з кроком 200 мм.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
3.2.5 Розрахунок колони по осі 7
Розрахунок виконаний програмним комплексом "ЛІРА 9.4".
Розрахунок колони здійснюємо аналогічно розрахунку плити перекриття,
оскільки колона по осі 7 прямокутна і може бути задана кінцевими
елементами пластин.
Кінцеві елементи колони сприймають такі ж види зусиль, як і
елементи плити перекриття.
По результатах розрахунку виконуємо підбір арматури.
Підбір поздовжньої арматури здійснений виходячи з умов міцності й
тріщиностійкості по напрямках X і Y на один погонний метр.
Результати підбора поздовжньої арматури:
AS1 - площа нижніх арматур по напрямку X (см2/м);
AS2 - площа верхніх арматур по напрямку X (см2/м);
AS3 - площа нижніх арматур по напрямку Y (см2/м);
AS4 - площа верхніх арматур по напрямку Y (см2/м);
Підбор поперечної арматури здійснюється виходячи з величини
перерізуючої сили по напрямках X і Y на один погонний метр. Результати
підбора поперечної арматури - площа арматури по напрямках X і Y.
Для підібраної арматури за умовами тріщиностійкості визначається
ширина тривалого й короткочасного розкриття тріщин. Ширина розкриття
тріщин визначається по напрямках X і Y, і в таблицю заноситься більше
значення.
Схему розміщення арматури див. рисунок 3.1.
Результати підбору арматури в колоні див. додаток Д.
3.2.6 Конструювання колони по осі 7
Конструювання колони проводиться на основі додатка Д, а також
згідно нормативних вимог [25].
Армування колони – окремими стержнями. В якості поздовжніх
стержнів використовуємо арматуру А-300C Ø 12 з кроком 200мм. З’єднання
поздовжньої арматури колони здійснюємо за допомогою накладок
зварюванням.
В якості поперечної арматури використовуємо хомути з арматури А-
240C Ø 8, які встановлюються з кроком 150 мм.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
4.1 Вихідні дані
Згідно завдання необхідно запроектувати фундамент мілкого закладання
під внутрішню колону на перетині осей “9” – “Б1”. Розрахункові навантаження
по розрахункових сполученнях зусиль приймаємо по додатку В по найгіршому
сполученню: N = 168.65·9.81=1654.46 кН; Мy = 2.272·9.81=22.29 кН·м; Qz =
1.436·9.81=14.09 кН·м; Мz = 1.541·9.81=15.12 кН·м; Qy = -0.308·9.81=-3.02
кН·м.
Фундамент проектується із наступних матеріалів:
клас бетону – C-20;
розрахункові характеристики арматури згідно [6]:
за І групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb = 11,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb,t = 0,9 МПа;
за II групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb ser = 15,0 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb t.ser = 1,40 МПа;
- модуль пружності бетону Eb = 27,0*10-3 МПа;
лас арматури – А-240С, А-400С ;
розрахункові характеристики арматури згідно [6]:
А-240С:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 225 МПа; Rsw = 175МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 225 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs , ser = 235 МПа;
- модуль пружності арматури Es = 2,1*105 МПа;
А-400С: :
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг
Ø 6…8 Rs = 355 МПа; Rsw = 285 МПа;
Ø 10…40 Rs = 365 МПа; Rsw = 290 МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення
Ø 6…8 Rs с = 355 МПа;
Ø 10…40 Rs с = 365 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs , ser = 390 МПа;
- модуль пружності арматури Es = 2,0*105 МПа;
Арк.
192. Б-01 ПЗ
4.2 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного
майданчику
Для проектування фундаментів будинків та споруд необхідно проводити
інженерно-геологічні вишукування. На рисунку 4.2 зображена схема
розміщення скважин на ділянці будівництва. Геологічні розрізи I-I та II-II
зображені на рисунку 4.3. Вихідні дані по кожному шару ґрунту зведено в
таблиці 4.3.
КЖ
Рисунок 4.1 –Схема розміщення скважин
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Н
Таблиця 4.1 – Нормативні значення фізико-механічних показників ґрунтів
будівельного майданчику
4.3 Збір навантажень на фундамент
Навантаження збираємо у двох варіантах: з коефіцієнтами надійності по
навантаженню γf =1, що потрібно при розрахунку основ за деформаціями, і з
коефіцієнтами надійності по навантаженню γf >1, необхідно у розрахунках на несучу
здатність.
Постійні навантаження на 1м² перекриття Д1, Д2, Д3 і покриття Д4 зведені в
таблицю 4.1. тимчасові навантаження на 1м² перекриття і покриття приймаються
0,3кПа. В розрахунках на несучу спроможність ПН2 складає 1,5*1,3=1,95кПа.
Корисне навантаження ПН1 на горищне перекриття в розрахунках по деформаціях
не враховується (ПН1=0), в розрахунках по несучій спроможності ПН1 складає
0,7*1,2=0,84кПа. Нормативне снігове навантаження СН1 на 1м² покриття для
другого снігового району, до якого відноситься с.м.т. Виневе, Київскої обл., складає
0,7кПа, і враховується у повному обсязі в розрахунках по деформаціях та по несучій
спроможності. Значення СН1 в розрахунках по деформаціях – 0,7кПа, в розрахунках
по несучій спроможності – 0,7*1,4=0,98кПа.
В розрахунках по несучій спроможності для корисних навантажень ПН1 і ПН2
враховується ймовірність одночасної реалізації цих навантажень у максимальних
значеннях. Для цього вводиться коефіцієнт зниження корисних навантажень ψn1,
який визначається за формулою
Арк.
192. Б-01 ПЗ
1,8
n1 0,4 0,542
16*10
де 16 – середня площа житлових приміщень у будівлі;
10 – кількість перекриттів вище обрізу фундамента.
Всі гіпсобетонні міжквартирні перегородки МП1 товщиною 13см з кроком 3м
складають 1,3кН/м в розрахунках по несучій спроможності.
Навантаження F I
1 визначається для розрахунку по першому граничному стані
(по несучій спроможності), розраховується з коефіцієнтом надійності по
навантаженню f 1:
I 9*МП1*5,7
F1 Д18* Д2 Д3 Д4 СН1 9*ПН2*5,7 КЛ1 КЛ2
3
I 9*1,3*5,7
F1 3,86 8*3,88 4,00 2,28 2,85 0,7 9*0,3*5,7 1148,44 229,68 1654,46кН / м
3
Навантаження F II
1 для розрахунків по другому граничному стані:
II 9*МП1*5,7
F1 Д18* Д2 Д3 Д4 СН1 т.(ПН1 9*ПН2)*5,7 КЛ1 КЛ2
3
F II
1 4,322 8*4,342 4,50 2,74 0,98 0,542(0,84 9*1,95) 9*1,43*5,7
*5,7
3
1246,5 315,5 1856,4кН / м
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Таблиця 4.2 – Збір навантажень від перекриття та покриття
Навантаження, кПа(кН/м²) Коефіцієнт
для розрахунку по надійності
по
Вид навантаження
Несучій навантажен
деформаціях
спроможності нях
f 1
Від міжповерхового перекриття (Д2)
і перекритя першого поверху (Д1)
лінолеум з теплоізоляційним шаром
0,6см 0,07 0,077 1,1
0,006*11,0кН/м³
шар із швидкотвердіючої мастики 0,02 0,024 1,2
0,1см
0,001*16,0кН/м³ 0,72 0,864 1,2
стяжка із цементного розчину 4,0см
4,0*18,0кН/м³ 0,07 0,084 1,2
Плити мінераловатні з γ=1кН/м³ 0,05 0,06 1,2
товщ7(5см) 3,0 3,30 1,1
для Д2 0,07*1,0 3,88 4,342
для Д1 0,05*1,0 3,86 4,322
Круглопустотна панель – 22см
Всього від Д2
Всього від Д1 1,0 1,2 1,2
Від перекритя технічного поверху 3,0 3,30 1,1
(Д3) 4,0 4,5
Керамзит з γ=10кН/м³ товщиною
10см
0,1*10 0,30 0,36 1,2
Круглопустотна панель – 22см
Всього від Д3 0,12 0,144 1,2
Від покриття (Д4)
Захисна засипка із гравія 2см 0,36 0,432 1,2
0,02*15,0 1,50 1,65 1,1
Рулонна покрівля по бітуму 2см 2,28 2,74
0,02*6,0
Стяжка із цементного розчину 2см
0,02*18,0
Ребриста з/б панель
Всього від Д4
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Таблиця 4.3 – Збір навантажень від цегляної кладки
Навантаження. кПа (кН/м²), Коефіцієнт
Ділянка кладки і в розрахунку по надійності по
Стіна
визначення навантажень несучій навантаженню
деформаціях
спроможності f 1
Внутріш- Кладка від відмітки 27,5 до 1246,5 1148,44 1,1
ня відмітки -0,30 (КЛ7)
0,51*27,8*19,0 315,5 229,68 1,1
Кладка стіни техпідпілля
(КЛ5)
0,5*2,70*24,0
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Рисунок 4.2 –Збір навантажень від будівлі
а) Схема для збору навантажень на обріз фундаменту,
б) вантажна площа внутрішньої стіни
Арк.
192. Б-01 ПЗ
111
110 1.1 110,65
1
109
3,0 1.0
107,65 108.1
108 2
2,9 106.2 0.9 108.0
107
3
106 6,0 104,65 5,9 103.2 2,8 106.1
6,8 103,85
105 4
6,6 102.5 5.3 103.6
104 6,0 102.9
103 5
102
101
100 12,5 98.15
12,3 96.8
99 11,7 97.2
6
98
16,5 94.15
97 16,3 92.8
15,7 93.2
96 7
95
94
Í àéì åí óâàí í ÿ òà ñêâ.3
í î ì åð âèðî á³òî ê ñêâ.2 ñêâ.1
³äì ³òêà ï î âåðõí ³ 108,9
ðåëüºôó, ì 110,65 109,1
³äñòàí ü, ì 65 66
Óì î âí ³ ï î çí à÷åí í ÿ
1 - Í àñèí ï èé ãðóí ò 4 - Ï iñî ê ñåðåäí üî ¿ êðóï í î ñò³ 6 - Êàî ë³í
2 - Ï ³ñî ê äð³áí èé 5 - Ï iñî ê âåëèêî ¿ êðóï í î ñò³, ãðàâåëèñòèé 7 - Ãðàí ³ò
3 - Ï ³ñî ê äð³áí èé
Рисунок 4.2 – Схема геологічного розрізу будівельного майданч
Арк.
192. Б-01 ПЗ
4.4 Розрахунок фундаменту мілкого закладання
4.4.1Визначення глибини закладання фундаменту
Глибину закладання фундаменту визначаємо з наступних вимог :
а) Інженерно геологічних умов будівельного майданчика
dmin 1 hm (0,3.....0,5) м ; ( 4.1)
де hm товщина шару рослинного або насипного ґрунту який необхідно
знімати або прорізати фундаментом.
dmin1 1,10,3 1,4м ;
б) мінімальна розрахункова глибина закладання фундаменту залежно від
промерзання ґрунту визначається за формулою:
d min 2 d f 0,2м; ( 4.2 )
де d f глибина промерзання ґрунту визначається за формулою
d f k h d fn ; ( 4.3 )
де kh коефіцієнт який враховує вплив теплового режиму споруди на
промерзання ґрунту біля фундаментів зовнішніх стін. Приймаємо за [43].
kh 0,6м;
d fn нормативна глибина промерзання визначається згідно [1].
d fn 1,08м;
d f 0,61,08 0,65м;
Відмітку підошви фундаменту призначаємо не менше ніж на 20 см нижче
глибини промерзання.
dmin 2 0,65 0,2 0,85м;
в) мінімальна глибина закладання підошви фундаменту з конструктивних
вимог повинна бути :
d3 hт aк aт h0 hпідв; (4.4)
де hт відмітка верхнього обрізу фундаменту. Приймаємо hm 0.150м;
a більший розмір колони
к aк 0,4м;
aт товщина бетонного шару при омонолічуванні колони фундаменту,
aт 0,05м;
h0 мінімальна висота нижньої ступені із умов продавлювання h0 0,3м;
hпідв висота підвального поверху, м.
d3 0.15 0.4 0.05 0.3 2,0 2,9м;
З врахуванням відмітки підвалу -2.000м і технічних каналів глибиною 1 м,
грунта зворотної засипки товщиною 0.4 м, приймаємо відмітку низу фундаменту -
Арк.
192. Б-01 ПЗ
3.400м (107.25м), і відповідно d 1,75м від планувальної відмітки місцевості,
min
що відповідає всім вимогам.
4.4.2 Визначення розміру підошви фундаменту
Попередня ширина фундаменту знаходиться за формулою
N
b ( 4.5 )
R0 sc dmin
N зовнішнє навантаження на фундамент ;
N 1654.46 kH;
R0 розрахунковий опір ґрунту для попереднього визначення розмірів
фундаменту; R0 300кПа;
d прийнята глибина закладання фундаменту;
min
dmin 1.4м;
sc середнє значення умовної ваги фундаменту і ґрунту на його обрізах ;
sc 20kH / м3 ;
h0 конструктивна висота фундаменту ;
1654.46
b =2.49 м;
300 201.75
Перевіряємо умову:
M b
e ea (4.6)
N 30
де N – вертикальне навантаження від колони, кН;
М сумарний момент, включаючи дію поперечної сили на рівні
підошви фундамента;
M M Q*hф ; (4.7)
де: hФ висота конструкції фундамента;
Q – поперечна сила на рівні підошви фундаменту.
M 22.2914.09 0.6 30.74кН м;
30.74 2.49
e 0.019м ea 0.08м
1654.46 30
Оскільки умова виконується, то фундамент приймаємо квадратний.
Визначаємо фактичний розрахунковий опір ґрунту на рівні підошви шва
фундамента:
C
I C 2
R [M kZ b II M q d1
'
II (M q 1) d '
b II M C сІІ ] (4.8)
k
де C1 та C2 – коефіцієнти умов роботи які приймається за [43];
Арк.
192. Б-01 ПЗ
C1 1,3 для пісків мілких;
l 43
C2 1,3 оскільки 1.48 ;
H 29
k – коефіцієнт, який приймається в залежності від методу визначення
розрахункових характеристик ґрунту (за даними безпосередніх випробувань
ґрунтів будівельного майданчика k = 1.1);
M , Mg , Mc коефіцієнти, що приймають по [6] в залежності від значення кута
внутрішнього тертя, при 300 ; M 1,15
II ; Mg 5,59 ; Mc 7,95;
k - коефіцієнт, який приймається рівним при b <10м, k =1;
Z Z
b – ширина підошви фундаменту, м;
/
II - усереднене розрахункове значення питомої ваги ґрунту, який залягає
вище позначки фундаменту, кН/м3 ;
/ II ,i hi
II (4.9)
hi
II ,i ,hi - розрахункове значення питомої ваги і потужність окремих шарів
ґрунту від рівня планування до підошви фундаменту
/ 19.71.1 20.10.65
II 24,24 кН/м3
1.75
II - усереднене розрахункове значення питомої ваги ґрунту, який залягає
нижче позначки фундаменту, кН/м3;
c - розрахункове значення питомого зчеплення ґрунту, який залягає
II
безпосередньо під підошвою фундаменту, кПа;
d - приведена глибина закладання фундаменту від підлоги підвала, яка
1
знаходиться за формулою:
d1 = hs + hcf cf /
/
11, (4.10)
де hs - товщина шару ґрунту вище підошви фундаменту з сторони підвалу, м;
hcf - товщина конструкції підлоги підвалу, м;
cf - розрахункове значення питомої ваги конструкції підлоги, кН/м3;
0.15 24
d1 1.4 1.54м
24,24
dв = 0 для споруд без підвалу;
1.31.3
R1 1.15 12.49 24.245.59 1.54 16.5 7.95 1 336.22кПа
1.1
Уточнюємо ширину фундамента:
1654.46
b1 =2.34 м;
336,22 201.75
Уточнюємо розрахунковий опір ґрунту:
Арк.
192. Б-01 ПЗ
1.31.3
R2 1.15 12.34 24.245.59 1.54 16.5 7.95 1 330.65кПа
1.1
Порівнюючи значення R , R , які не відрізняються одне від одного не більше
1 2
ніж на 10 Па, припиняємо уточнення розмірів і остаточно приймаємо розміри 2.5
х 2.5м.
Уточнюємо розрахунковий опір ґрунту:
1.31.3
R 1.15 12.5 24.24 5.59 1.54 16.5 7.95 1 337.5кПа
1.1
Рисунок 4.4 –Конструкція фундаменту під крайню колону
4.4.3 Перевірка тиску під підошвою фундаменту
Визначаємо сумарне навантаження:
N N NФ ; (4.11)
де N – навантаження від фундаменту, яке визначається за формулою
Ф
NФ А d C; (4.12)
де А – площа фундаменту ;
c = 20кН/м - питома вага матеріалу фундаменту і ґрунту на його обрізах;
d - глибина закладання фундаменту.
NФ 2.5 2.5 1.75 20 218,75кН;
N 1654.46218,751873.21кН;
Момент опору площадки підошви фундаменту:
ва 2
W ; (4.13)
6
Арк.
192. Б-01 ПЗ
2.5 2.52
W 2.6м3 ;
6
Повинні виконуватись умови
PcpR; Pmax1,2R; Pmin0; (4.14)
Визначаємо тиск під підошвою фундаменту:
N
P ; (4.15)
A
1873.21
Pсер 299.71кПа R 2 307.9кПа;
2.5 2.5
N M
Pmax ; (4.16)
A W
1873.21 30.74
Pmax 311.53кПа 1.2 337,5 405,0кПа;
6.25 2.6
1873,21 30.74
Pmin 287.89кПа 0.
6.25 2.6
Так як всі умови задовольняються приймаємо розміри фундамента 2.5 х 2.5м
для розрахунку деформації і конструювання фундаментів.
4.5 Розрахунок осідання фундаменту методом
пошарового додавання.
Розрахунок основ будівель і споруд за деформаціями складається з
обмеженням деформації основ такими значеннями, які забезпечують нормальну
експлуатацію інженерних споруд. Розрахунок основ за деформаціями в більшості
випадків проводиться з урахуванням сумісної роботи наземної і підземної
конструкцій. Розрахунок проводиться, виходячи з умови Si[Su].
Si- значення сумісної роботи деформацій основи і будівлі, яке визначається за
розрахунком, см.
Su- граничне-допустиме значення сумісної деформації основи і будівлі, яке
приймається за [6] і становить 8 см.
Метод пошарового додавання застосовується для розрахунку осадки
фундаментів шириною менше 10м при відсутності в межах стискування товщі
ґрунтів з модулем деформації Е100 Мпа. В цьому методі розрахункова схема
основи приймається у вигляді лінійно-деформованого напівпростору з умовним
обмеженням глибини стискуваної товщі.
Осадка основи S приймається рівною сумі деформацій окремих шарів ґрунту
в межах стискуваної товщі і визначається за формулою:
n zpi hi
S= ( 4.17 )
i1 Ei
=0,8- безрозмірний коефіцієнт.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
zpi- середнє значення додаткового вертикального напруження в і-тому шарі
ґрунту, яке дорівнює напівсумі вказаних напружень на верхній zi= -1 і
нижній zi границях шару по вертикалі, яка проходить через центр
підошви фундамента.
hi, Ek- відповідна товщина і модуль деформації і-того шару ґрунту.
n- кількість шарів, на які розбита товща основи, яка стискується.
Складаємо розрахункову схему для визначення осадки і розбиваємо
стискувану товщу на 8-12 елементарних шарів. Товщина першого шару:
h 0.4в; (4.18)
1
h 0.4 2.5 1.0м;
1
Визначаємо напруження від власної ваги ґрунту в характерних точках:
1) на підошві першого шару:
zg1=hi1 (4.19)
zg1=1.1×19.7=21.67 кПа;
2) на підошві фундаменту:
zg0= zg1+ h02 (4.20)
zg0=21.67+0.65×20.1=34.74кПа;
3) на підошві другого шару:
zg2=zg1+h22 (4.21)
zg2= 21.67+2.4×20.1=69.91кПа;
4) на підошві третього шару:
zg3=zg2+h33 (4.22)
zg3= 69.91+3.0×19.9=129.61кПа;
5) на підошві четвертого шару:
zg4=zg3+h44 (4.23)
zg4= 129.61+0.7×20.3=143.82кПа;
6) на підошві п'ятого шару:
zg5=zg4+h55 (4.24)
zg5= 143.82+5.7×20.5=260.67кПа;
7) на підошві шостого шару:
zg6=zg5+h66 (4.25)
zg6= 260.67+4.0×20.0=340.67кПа;
Визначаємо додатковий тиск на основу за формулою:
Р0=Рср- zg0 (4.26)
Р0=299.7 – 34.74=264.97 кПа;
Т
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Таблиця 4.4 –Визначення осадки фундамента
Відносна
глибина
2z
=
b
0 0.0 0.00 1.0 34.74 264,97
236.3 18000 90 0.95
1 0.9 0.72 0.832 52.83 214.63
175.42 18000 85 0.66
2 1.75 1.4 0.528 69.91 136.20
106.41 28000 100 0.30
3 2.75 2.2 0.297 89.81 76.62
61.65 28000 100 0.18
4 3.75 3.0 0.181 109.7 46.69
38.83 28000 100 0.11
5 4.75 3.8 0.12 129.61 30.96
27.47 35000 70 0.05
6 5.45 4.36 0.093 143.82 23.99
Si=2.25[S]=8см 0.2 zg 0.2 143.82 28.76кПа zp 23.99кПа
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Номер точки
Глибина
розглядуваної
точки від підошви
фундаменту Z, м
Напруження від
власної ваги ґрунту
σzg=∑γihi, кПа
Додаткова напруга
на глибині
σzp=αP, кПа
Середнє значення
додаткової
напруги
Модуль
деформації,
Е, кПа
Товщина
елементар-ного
шару hі см
Осідання шару
Рисунок 4.5 –Схема розрахунку осідання фундаменту
4.6 Розрахунок фундаменту в осях 9-Б1
4.6.1 Розрахунок міцності фундамента на
продавлювання
Розраховуємо на продавлювання нижню ступінь фундаменту. Перевіримо
міцність по грані площини продавлювання. Визначимо розмір нижньої грані
площини продавлювання за формулою:
b01= a1+hст (4.27)
де a1 – ширина підколонника ;
hст – висота східця ;
b01= 800+2×600 = 2000 мм;
Визначаємо середній розмір цієї грані:
b a
u = 01
m (4.28)
2
де а – ширина фундаменту;
um = (2000+2500 )/2 =2250мм;
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Рисунок 4.6 –Розрахункова схема фундаменту на продавлювання
Визначаємо площу прямокутника продавлювання:
А 250 2250 526.5103мм2;
Розрахункову продавлюючи силу F визначаємо за формулою:
F=A×Pmax (4.29)
F 311.53103 0.5265 164.02 103H;
Перевіряємо умову:
F Rbt um h; (4.30)
де Rbt – розрахунковий опір бетону розтягненню для
бетону класу С20 Rbt = 0.9 [6];
α- коефіцієнт який приймаємо для важкого бетону рівним 1;
F 164.02 103H 10.9 2250 600 1215103H;
Умова виконується. Міцність на продавлювання забезпечена і висота ступені
достатня.
4.6.2 Розрахунок арматури підошви фундамента
Визначаємо робочу висоту перерізу:
h01 h 0.05 (4.31)
де 0,05 – захисний шар бетону, для фундаменту з бетонною підготовкою.
h01=0.6-0.05=0.550м .
Напруження в ґрунті в перерізі 1-1 по краю стакана, та в перерізі 2-2 по краю
колони.
Визначаємо згинальний момент:
2 p p
M b L2 max 1 (4.32)
6
де b – ширина фундаменту;
L – ширина східця ;
Арк.
192. Б-01 ПЗ
p1 - тиск на грунт в перерізі 1 – 1;
N M H h
p1 (4.33)
A W H
де Н – висота фундаменту;
Н – 1.20 м;
1829.46 30.74 1.2 0.6
p1 298.62кПа;
6.25 2.6 1.2
2311.53 298.62
M 2.50.852 273.25кНм;
6
Визначаємо αm ;
M
m (4.34)
Rb b h2
01
де Rb – розрахунковий опір бетону В20 Rb = 11,5 мПа [6];
273.25 106
m 0.03 ;
11.5 25005502
Тоді по табл. 4 додатку знаходимо, що при m 0.03 0.985
Визначаємо кількість повздовжньої арматури :
M
As ; (4.35)
Rs h01
де Rs - розрахунковий опір сталі для A400С Rs =365 мПа [38];
273.25 106
As 13.82см2 ;
3650.985550
Приймаємо на 1 м. п. 5 шт. Ø 16 A-400С з кроком 200 мм (2.02х5=10.1см2), та
по центру фундаменту додаткову арматуру 5 шт. Ø 12 A-400С з кроком 200 мм
(1.13х5=5.65см2), [31].
Сумарна площа арматури становить As = 2.02х5+1.13х5=10.1+5.65=15.75 см2.
Так як фундамент квадратний, то таке армування приймаємо в обох
напрямках.
Оскільки до фундаменту примикають балки, на які опираються стіни підвалу,
і від яких на фундамент можуть передаватися додаткові зусилля, то приймаємо
конструктивне армування фундаменту у верхній зоні з арматури Ø 10 A-400С, яку
встановлюємо з кроком 200мм згідно [6].
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Рисунок 4.7 –Схема розташування сіток в підошві фундаменту
4.6.3 Розрахунок поздовжньої арматури стакану
Визначаємо діючий момент в перерізі підколонника:
M 2 M Qhc ; ( 4.36)
де hc – висота стакана, hc = 0,60м;
M2 22.2914.090.6 30.74kH м
N 2 N G f ; (4.37)
де Gf – вага стакану фундаменту;
N2 1654.46 0.80.80.6251.11665.02kH;
Визначаємо ексцентриситет
30.74 h 0.8
e0 0.0185 м ea 0.027 м .
1665.02 30 30
Випадковий ексцентриситет не враховуємо
Відстань від центра ваги перерізу розтягнутої арматури до сили N
e e0 0.5h a; (4.38)
Арк.
192. Б-01 ПЗ
e 0.0185 0.50.8 0.04 0.379м;
Перевіряємо умову сприйняття поздовжньої сили чисто бетонним перерізом.
N R b / h / . (4.39)
b f f
Rb b
/ h /
f f 11.5 0.8 0.8 7360 кH N 1665.02кH .
Нейтральна вісь проходить у перерізі. Приймаємо симетричне армування
Аs = A /
s тоді :
N
n (4.40)
Rb b h0
1.665
n 0.24 ;
11.50.80.76
N e
2 ; n
Rb bh2
0
1.665 0.379
n 0.12;
11.50.80.762
a / 0,04
0.071 (4.41)
h0 0,56
Площу арматури визначаємо за формулою:
/ n (1 0.5 ) R b
b f h0
A A n n
s s (4.42)
1 Rs
2
/ 0.12 0.24 (1 0.50.24) 11.50.80.76
As As 0
1 0.071 365
Армування підколонника приймаємо відповідно до конструктивних вимог:
μ = 0.05 0
0 площі поперечного переріза підколонника.
/
As As 0.0005 b f h0 0.0005 80 76 3.04см2 .
Приймаємо 4 10 А-400С з кожної сторони стакану A
S AS 3.14см2 згідно
[31].
4.6.4 Розрахунок поперечної арматури стакану
Поперечну арматуру стакану розраховуємо в залежності від випадкового
ексцентриситету:
M
е n
0 ; (4.43)
Nn
22.29
е0 0.013м;
1654.46
Так як е0 0,013м hC / 6 0.1м то поперечна арматура в стакані ставиться
конструктивно. Приймаємо армування з стержнів арматури класу А-240С Ø 8мм,
Asw = 1.88см2, [31]. Приймаємо крок стержнів на висоті 1/3 S = 100 мм; на висоті 2/3
S = 200 мм, згідно [31].
Арк.
192. Б-01 ПЗ
5.1 Технологічна карта на облицювання фасаду
5.1.1 Область застосування
Технологічна карта розробляється на облицювання фасадів
пінобетонних стін цеглою із влаштуванням проміжного шару із плитного
утеплювача з лісів.
Технологічна карта на облицювання фасаду цеглою з лісів містить
рішення по організації й технології виконання лицювальних робіт з метою
забезпечення їхньої якості, зниження матеріальних і трудових витрат,
підвищення теплового захисту будинку.
У технологічній карті наведені область застосування, організація й
технологія будівельного процесу, вимоги до якості й приймання робіт,
безпеки й охорони праці при виконанні робіт, екологічної й пожежної
безпеки, потреба в матеріально - технічних ресурсах, техніко-економічні
показники.
Карта призначена для виконання зовнішніх лицювальних робіт із
застосуванням лицювальної керамічної цегли і теплоізоляційного матеріалу
у вигляді пінополістирольних плит, що утворюють проміжний шар між
облицюванням і стіною з пінобетонних блоків.
5.1.2 Загальні положення
Зовнішні стіни будинку виконані з пінобетонних блоків, товщиною
400мм. Для забезпечення необхідного по нормах коефіцієнта
теплопровідності пінобетонні блоки з зовнішньої сторони обшиваються
утеплювачем – фасадними плитами "Rockwool", товщиною 30мм. Оскільки
даний будинок відноситься до елітної забудови, то з зовнішнього боку
утеплювач облицьовується керамічною цеглою.
Виконання облицювальних робіт засноване на застосуванні наступних
будівельних матеріалів і виробів:
- цегла облицювальна, згідно [9];
- утеплювач – фасадні плити "Rockwool";
- розчини будівельні згідно [47];
- монтажні анкери з оцинкованої сталі завдовжки 150мм.
Облицювання фасаду здійснюється з будівельних лісів, встановлених
по периметру будівлі до початку облицювальних робіт.
При кладці зовнішніх стін повинні бути закладені анкери в кладку, за
допомогою яких здійснюється скріплення пінобетонної та цегляної кладки,
що забезпечує спільну їх роботу. В тих місцях, де в якості зовнішніх стін
виступають монолітні діафрагми, кріплення цегляного облицювання
здійснюється за допомогою анкерів, які приварюються до закладних
деталей, що залишені в діафрагмах при бетонуванні.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Опорядження всієї поверхні фасаду облицювальними виробами різного
кольору, фактури, текстури і розмірів повинна проводитися з підбором
всього малюнка поля облицювання відповідно до проекту.
5.1.3 Технологія та організація виконання робіт
До початку робіт по облицюванні стін фасадів повинні бути доставлені
на будмайданчик і підготовлені до роботи ліси, необхідні пристосування,
інвентар та матеріали, очищена робоча зона від сміття і забезпечений
вільний доступ до робочих місць.
Доставку цеглини на об'єкт здійснювати в спеціально обладнаних
бортових машинах відповідно до правил перевезень вантажів і вимог
документації по навантаженню і кріпленню вантажів на піддонах місткістю
по 200 шт. Для транспортування цеглини використовують пристрій для
пакетного перевезення згідно [48]. Розчин на об'єкт доставляти
автобетоновозом СБ-89 або бетонозмішувачами типу СБ-92 або іншими з
вивантаженням в установку для перемішування і видачі розчину УБ-342.
Розвантаження цеглини з автомашин і подачу на склад здійснюють в
пакетах на піддонах, а до робочого місця – в траверсному футлярі
баштовим краном КБ-403. Розчин на робоче місце подають інвентарним
роздаточним бункером об'ємом 1 м3 з перевантаженням в металеві ящики
об'ємом 0,35 м3 із заповненням їх розчином по 0,25 м3.
Плити утеплювача поставляють упакованими в транспортні пакети
заввишки 0,9 м. При товщині плит пінополістирольних 30 мм транспортні
пакети формують з 30 плит. На бічній грані плити або пакету наноситься
штамп ВТК підприємства-виробника, тип і марка плити.
Плити в пакетах транспортують всіма видами транспорту в критих
транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів.
Зберігання плит здійснюється в критих складах, а на будмайданчику
допускається зберігання під навісом на підкладках, що захищає плити від
дії атмосферних опадів і сонячних променів. До місця роботи плити
подаються монтажним краном.
По мірі закінчення матеріалу на вимогу каменярів краном подається
нова партія цеглини, розчину, утеплювача і анкерів, при цьому повинні
строго дотримуватися вимоги техніки безпеки. Розстроповку вантажу
можуть проводити каменярі, що пройшли навчання і мають посвідчення
такелажників (стропальників).
При влаштуванні облицювання використовуються трубчаті ліса.
Розрахункове навантаження на ліса не повинно перевищевати 250 кг/м2, а
на стійку – 1000кг.
Поверхні, що підлягають облицюванню, не повинні мати відхилень, що
перевищують допуски. До поверхонь стін, що підлягають облицюванню,
пред'являються наступні вимоги:
- поверхні стін повинні бути очищені від напливів розчину, цоколь від
будівельного сміття;
Арк.
192. Б-01 ПЗ
- нерівності і перепади більше 1 см повинні бути усунені, а тріщини
оброблені і затерті цементно-піщаним розчином;
- допустимі відхилення поверхні стін при перевірці двометровою
рейкою повинні знаходитися в межах ± 5 мм;
Анкери по висоті встановлюються через 2 ряди піноблоків і по
горизонталі через 500мм по поверхні стіни в шаховому порядку. Вони
повинні бути встановлені при кладці зовнішніх стін. До елементів каркасу
анкера кріпляться зварюванням до металевих пластин, які кріпляться
дюбелями.
Облицювання стін із пінобетонних блоків облицювальною цеглою
складається з наступних операцій:
- укладання цегли вертикальних рядів між анкерами;
- встановлення теплоізоляційної плити з її закріпленням після кладки 4
- 5 рядів цегли;
- кладка зовнішніх стін з облицювальної цеглини завтовшки 120 мм;
Остаточна установка теплоізоляційних плит проводиться після їх
підготовки до конкретного місця установки. Плити встановлюються між
вертикальними рядами цегляної кладки. Кріплення плит здійснюється за
допомогою металевих пластин. Оптимальною довжиною плит утеплювача
можна прийняти розмір в 1,0 х 1,3 м.
В процесі виконання робіт в період випадання атмосферних опадів і
при перервах в роботі слід приймати заходи по захисту утеплювача від
намокання.
Відхилення теплоізоляційного шару від проектних розмірів повинно
бути не більш:
- по товщині від +10 % до мінус 5 %;
- по об'ємній вазі мінус 5 %.
Цегляну кладку облицювання влаштовують в наступній технологічній
послідовності:
- підготовка робочих місць мулярів;
- цегляна кладка облицювання і вертикальних рядів кладки і
розшиванням швів. У проміжку проводиться установка плит утеплювача.
Процес цегляної кладки складається з наступних операцій:
- установка і перестановка причалок;
- подача цегли і розкладка їх на стіні;
- перелопачування, подача, розтирання і розрівнювання розчину на
стіні;
- установка анкерів по облицювальному ряду;
- укладання цегли в конструкцію;
- розшивання швів;
- перевірка правильності викладеної кладки.
Цегляна кладка облицювання виконується з цілої цегли з перев'язкою
швів в 1/2 цеглини по довжині рядів. У окремих місцях для забезпечення
перев'язки встановлюється цеглина інших розмірів. В процесі облицювання
ліси завантажуються цеглою, а ящик-контейнер - розчином. В межах плити
перекриття встановлюється декоративна плитка.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Кладку облицювання веде ланка «двійка», що складається з мулярів 5 і
3 розрядів. Ланка повинна бути закріплене за виділеною йому ділянкою на
весь період кладки облицювання. Кладка ведеться із зовнішнього боку стіни
з лісів і балконів.
До початку кладки облицювання встановлюють і закріплюють кутові і
проміжні порядовки. Їх виконують по виску і нівеліру. Зарубки для кожного
ряду на всіх порядовках повинні бути в одній горизонтальній площині.
Порядовки встановлюються в кутах, в місцях перетину і примикання
стін, а також на прямих ділянках стін - на відстані 10 - 15 м одна від одної.
Закріпивши і вивіривши порядовки на кутах стін, викладають маяки у
вигляді граничної штраби. При укладанні зовнішньої стінки облицювання
верхній причальний шнур встановлюють для кожного ряду, натягуючи його
на рівні верху цегли, що укладається, з відступом від вертикальної площини
кладки на 1 - 2 мм.
Муляр 5 розряду закріплює і натягує причальний шнур. Закінчивши
кладку чергового ряду облицювання, муляр 5 розряду ослабляє на
порядовці фіксатор натягу причального шнура. Потім, однією рукою
піднімаючи хомут, а іншою, підтримуючи порядовку, встановлює хомутик
на риску наступного ряду і закріплює його гвинтом. Натягнувши шнур,
перевіряє його горизонтальність.
Муляр 3 розряду розкладає цеглу впритул одину до одної, на відстані
трьох цеглин від початку кладки, залишаючи місце для розстелання
розчину. Перед подачею розчину муляр 3 розряду перелопачує його в
ящику до отримання однорідної маси. Потім лопатою подає розчин на
стіну, і, поставивши лопату похило на бічну грань, розстилає його рядом
шириною близько 10 см, завтовшки 2 - 2,5 см і завдовжки 75 см. Після того,
як каменяр 5 розряду укладе три цеглини, каменяр 3 розряду укладає
розчин ще під три цеглини.
Муляр 5 розряду веде кладку «вприжим». Спочатку кельмою
розрівнює розчин під три цеглини; потім, тримаючи цеглину лівою рукою в
похилому положенні, тичковою гранню загрібає частину розстеленого
розчину і рухає його до раніше укладеної цеглини, створюючи повний
вертикальний шов. Після цього вирівнює цеглину урівень з поверхнею
стіни, легкими ударами ручки кельми осаджуючи цеглину до рівня
причального шнура з тим, щоб зазор між шнуром і цеглиною не
перевищував 1 - 2 мм. Вичавлений на лицьову поверхню стіни розчин
підрізає кельмою і закидає у вертикальний шов кладки. Потім укладає ще
три цеглини на цій же ділянці.
Розшивання швів здійснюється каменярем 3 розряди одночасно з
кладкою, причому спочатку розшиваються горизонтальні шви, а потім
вертикальні. Операція розшивання швів виконується в два прийоми:
спочатку широкою частиною розшивки, а потім вузькою після затерання
поверхні шва дрантям.
Для поліпшення якості кладки кутової частини фасаду будівлі
рекомендується застосовувати шаблони з дощок, заструганих із зовнішньою
і отфугованних з внутрішнього робочого боку.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
При кладці облицювальної цеглини особлива увага приділяється
заповненню швів розчином, правильності положення кожної цеглини,
вертикальності кладки вцілому. Товщина горизонтальних швів кладки
повинна складати 12 мм, вертикальних, - 10 мм. Товщина швів, в які
укладаються анкери, повинна перевищувати їх діаметр не менше чим на 4
мм при товщині шва не більше 16 мм.
При виконанні робіт в зимових умовах слід керуватися наступними
вказівками:
а) Кладку облицювальної цеглини рекомендується виконувати на
цементних, цементно-вапняних і цементно-глинистих розчинах. Склад
будівельного розчину для зимових робіт, рухливість і терміни збереження
рухливості встановлює проектна організація і контролює будівельна
лабораторія.
Зведення облицювання слід виконувати рівномірно по всій захватці, не
допускаючи розривів по висоті більш ніж на 1/2 поверху. При кладці глухих
ділянок і кутів розриви допускаються заввишки не більше 1/2 поверху і
виконуються штрабою.
Не допускається при перервах в роботі укладати розчин на верхній ряд
кладки. Для оберігання від обмерзання і занесення снігом на час перерви в
роботі верх кладки слід накривати.
б) Кладку облицювання з цеглини в зимових умовах допускається
зводити:
- з протиморозними добавками на розчинах не нижче марки М50;
- на звичайних (без протиморозних добавок) розчинах з подальшим
своєчасним зміцненням кладки прогріванням;
- способом заморожування на звичайних (без протиморозних добавок)
розчинах не нижче марки 10 за умови забезпечення достатньої здатності
конструкцій, що несе, в період відтавання (при нульовій міцності розчину).
в) Застосування розчинів з протиморозними добавками повинне бути
узгоджене з проектною організацією.
Кладку на розчинах з хімічними добавками ведуть на відкритому
повітрі так само, як і кладку способом заморожування на звичайних
підігрітих розчинах, але з обов'язковим дотриманням вимог спеціальних
інструкцій.
Суміш розчину з хімічними добавками у момент укладання повинна
мати температуру не нижче 5 °С. Замерзлий, а потім відігрітий гарячою
водою розчин використовувати забороняється.
г) Кладку способом прогрівання конструкцій необхідно виконувати з
дотриманням наступних вимог:
- утеплена частина споруди повинна бути обладнена вентиляцією, що
забезпечує вологість повітря в період прогрівання не більше 70 %;
- навантаження прогрітої кладки допускається тільки після
контрольних випробувань і встановлення необхідної міцності розчину
відігрітої кладки;
- температура усередині частини будівлі, що прогрівається, в найбільш
охолоджених місцях повинна бути не нижче 10 °С.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
д) При кладці способом заморожування розчинів (без протиморозних
добавок) необхідно дотримувати наступні вимоги:
- виконувати роботи слід одночасно по всій захватці;
- щоб уникнути замерзання розчину його слід укладати не більше ніж
на дві суміжні цеглини;
- на робочому місці каменяря допускається запас розчину не більше
ніж на 30 - 40 хв. Ящик для розчину необхідно утеплювати або підігрівати.
Використання замерзлого або відігрітого гарячою водою розчину не
допускається.
При виконанні кладки способом заморожування слід враховувати
величину осідання кладки під час відлиги.
Потреба в машинах, механізмах і устаткуванні визначається з
урахуванням виконуваних робіт і технічних характеристик, приведених в
таблиці 5.11.
Таблиця 5.1 - Відомість потреби машин, механізмів і устаткування
Тип, Кількість
№ Технічна
Найменування марка, Призначення на одну
п/п характеристика
ГОСТ ланку
1 2 3 4 5 6
Бортовий МАЗ- Вантажо- По
1 Доставка цегли
автомобіль 500А під’ємність 8 т потребі
Пристрій для
пакетного ГОСТ Перевезення По
2
перевезення 23421-79 цеглини потребі
цеглини
Доставка
Бортовий ЗІЛ-130- Вантажо- По
3 утеплювача і
автомобіль 76 під’ємність 6 т потребі
анкерів
Доставка
4 Автобетоновоз СБ-86 1
розчину
Доставка
5 Бетонозмішувачі СБ-92 2
розчину
Установка для Перемішування
6 перемішування і УБ-342 і подача 1
видачі розчину розчину
Потреба в технологічному оснащенні, інвентарі і пристосуваннях
визначається з урахуванням даних, приведених в таблиці 5.12.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Таблиця 5.2 - Відомість потреби технологічного оснащення,
інструменту, інвентаря і пристосувань
Кількість
№ Технічна
Найменування Тип, марка, ГОСТ Призначення на одну
п/п характеристика
ланку
1 2 3 4 5 6
СКБ Мосстрой
1 Ящик для розчину Ємкість 0,35 м3 Зберігання розчину 2
проект № 5161
Піддон з ГОСТ 18343-80 Розвантаження
2 металевими цеглини з 4
крюками ГОСТ 9078-84 автотранспорту
Карачаровський
Футляр Підйом вантажу на
3 мех. завод № Р- 2
траверсний робоче місце
4086
Очищення металу від
4 Сталева щітка 1
іржі
Продовження таблиці 5.2
1 2 3 4 5 6
Рейка-
Р.ч. 29309.000
5 порядовка Контроль кладки 4
ЦНІЇОМТП
універсальна
Для дотримання
Причальний
6 Купується 30 м горизонтальності 2
шнур
рядів
Нормативне
АОЗТ ЦНИИОМТП Організація робочого
7 Будівельні ліса навантаження 250 -
прект №3316 місця
кг/м2
Кельма для Розрівнювання
9 ГОСТ 9533-81 Маса 0,34 кг 2
кам'яних робіт розчину
Тип МКИ
Молоток-кирка
10 Маса 0,5 кг Рубка і тесання цегли 2
будівельний
ГОСТ 11042-90
ОТ-400 Контроль
Висок
11 Маса 0,4 кг вертикальності 2
будівельний
ГОСТ 7948-80 кладки
УС1-300 Контроль
Рівень
12 Маса 0,12 кг горизонтальності 1
будівельний
ГОСТ 9416-83 кладки
Шаблон Для розмітки
13 1
дерев'яний віконних отворів
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Для кріплення
14 Струбцина 4
порядовки
15 Правило ГОСТ 25782-90 2000х50х30мм. Контроль кладки 1
Рулетка ЗПК-30-АНТ 11
Для лінійних
16 вимірювальна Довжина 30 м 1
вимірювань
металева ГОСТ 7502-98
ЛС-2
Лопата для Подача і розстилання
17 Маса 2 кг 1
розчину розчину
ГОСТ 19596-87*
Лінійка
Для лінійних
18 металева ГОСТ 427-75* Довжина 1 м 1
вимірювань
вимірювальна
Розшивка
19 (опукла і Обробка швів кладки 2
витягнута)
Продовження таблиці 5.2
1 2 3 4 5 6
Косинець
Контроль
для кам'яних
20 ГОСТ 3749-77* правильності 1
робіт
кутів кладки
дерев'яний
Ножівка по
Різання плит
21 дереву ГОСТ 26215-84* 1
утеплювача
широка
Каска
22 ГОСТ 124087-84 4
будівельна
Пояс
23 ГОСТ 50849-96* 4
запобіжний
Щітка-
24 1
зубило
25 Кусачки ГОСТ 28037-89 1
26 Плоскогубці ГОСТ 5547-93 1
Окуляри
27 4
захисні
ГОСТ 12.4.010-
28 Рукавиці 8
75*
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Потреба в основних матеріалах, необхідних для виконання цегляного
облицювання товщиною в 1/2 цеглини з прокладкою утеплювача, визначена
на підставі «Нормативних показників витрати матеріалів», приведена в
таблиці 5.13.
Таблиця 5.3 - Відомість потреби в матеріалах, виробах і конструкціях
Одиниці Обгрунтування Потреба
№ п/п Найменування
виміру. норм витрати
Цеглина керамічна
1 облицювальна 250х120х65 1000 шт. Е8-7.3 77,05
мм
Розчин цементно-піщаний
2 м3 Е8-7.3 34,98
ГОСТ М-100 28013-98
3 Плити утеплювача м2 За проектом 1541,0
4 Анкери оцинковані 100 кг. За проектом 22,87
5 Сітки металеві м2/кг Е8-7.1 231,2/134,1
5.1.4 Вимоги до приймання робіт
Роботи по облицюванню будівлі цеглою повинні проводитися тільки за
наявності повного комплекту затвердженої документації.
Контроль якості облицювальних робіт повинен здійснюватися
спеціальними службами будівельних організацій.
Виробничий контроль якості повинен включати вхідний контроль
робочої документації, цегли лицьової, цементно-піщаного розчину,
теплоізоляційних матеріалів, анкерів, операційний контроль технологічних
процесів і приймальний контроль облицьованої поверхні фасадів житлового
будинку.
При вхідному контролі робочої документації проводиться перевірка її
комплектності і достатності технічної інформації, що міститься в ній, для
виробництва облицювальних робіт. При вхідному контролі цегли,
цементно-піщаного розчину, теплоізоляційних матеріалів і анкерів
перевіряється відповідність цих виробів стандартам, наявність сертифікатів
відповідності, гігієнічних і пожежних документів, паспортів і інших
супровідних документів.
Кожна партія будівельних матеріалів, що поставляються на
будмайданчик, повинна відповідати наступним вимогам:
- цегла:
Арк.
192. Б-01 ПЗ
а) відбитості і притупленості кутів і ребер, шороховатості, тріщини і
інші пошкодження на лицьових поверхнях не допускаються;
б) на лицьовій поверхні не повинно бути відколів, плям і інших
дефектів, видимих на відстані 10 м на відкритому майданчику при денному
освітленні;
в) колір, малюнок рельєфу і інші показники зовнішнього вигляду
лицьової поверхні виробів повинні відповідати затвердженому в
установленому порядку зразку-еталону;
г) наявність глини, піску, вапна і сторонніх включень розміром понад 5
мм на лицьовій поверхні не допускаються, в зламі допускається в кількості
не більше 3;
д) відхилення, що допускаються, від номінальних розмірів і показників
зовнішнього вигляду лицьової поверхні цеглини не повинні перевищувати
на одному виробі величин, вказаних в таблиці 5.14;
Таблиця 5.4 – Допустимі відхилення для цегли
Відхилення для цегли
Найменування показників
керамічної лицевої силікатної
1 2 3
Відхилення від розмірів, мм, не
більш: ± 4 ± 2
- по довжині
- по ширині ± 3 ± 2
- по товщині -2;+3 ± 2
Неперпендикулярність граней і
ребер цегли і каменя, відносно
2 -
до довжини 120 мм, мм, не
більш
Непаралельність граней, мм, не
- +2
більш
Продовження таблиці 5.4
1 2 3
Непрямолінійність лицьових
поверхонь і ребер, мм, не
3 -
більш:
- по ложку
Арк.
192. Б-01 ПЗ
- по тичку 2 -
Відбитості кутів завглибшки
- 3
від 10 до 15 мм, шт.
Відбитості, притупленості
ребер завглибшки від 5 до 10 1 3
мм, шт.
Шорсткості або зрив грані
- 5
глибиною, мм
Тріщини на всю товщину
виробу протяжністю до 40 мм, - 1
шт.
Окремі посічки шириною не
більше 0,5 і завдовжки до 40
2 -
мм на 1 дм2 лицьової поверхні,
шт., не більш
-цементно-піщані розчини:
а) рухливість цементно-піщаного розчину повинна відповідати глибині
занурення стандартного конуса, рівній 6 - 8 см;
б) марка цементно-піщаного розчину М-100;
- плити теплоізоляційного матеріалу:
а) номінальні розміри плит повинні бути:
по довжині - від 900 до 5000 мм з інтервалом через 50 мм;
по ширині - від 500 до 1300 мм з інтервалом через 50 мм;
по товщині - від 20 до 500 мм з інтервалом через 10 мм.
б) відхилення від площини грані плити не повинне перевищувати 3 мм
на 500 мм довжини грані;
г) показники фізико-механічних властивостей повинні відповідати
нормам.
Кожну партію плит супроводжують документом про якість, в якому
указують:
- найменування підприємства-виготівника або його товарний знак;
- дату виготовлення;
- найменування продукції і номер партії;
- марку і тип плит;
- кількість плит в партії і в кожному пакеті;
- позначення стандарту;
- штамп ВТК;
- результати випробувань;
- зображення державного знаку якості для продукції, якій він
привласнений.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
При проведенні вхідного контролю необхідно переконатися в
наявності актів на приховані роботи для підготовки робіт під облицювання.
Операційний контроль здійснюється в ході виконання технологічних
операцій по влаштуванню теплоізоляційного шару і цегляної кладки
облицювання для забезпечення своєчасного виявлення дефектів і вживання
заходів по їх усуненню і попередженню.
При операційному контролі якості перевіряється дотримання
технологій виконання робіт, відповідність виконання робіт робочим
кресленням, будівельним нормам, правилам, стандартам. Основним
документом при операційному контролі є [49], який встановлює вимоги,
дотримувані при виконанні облицювальних робіт і вказані в таблиці 5.15.
Таблиця 5.5 - Вимоги до виробництва облицювальних робіт
Грани
-чні Контроль
відхи (метод, об'єм,
Технічні вимоги
- вид
лення реєстрації)
, мм
1 2 3
Допустимі неспівпадання профілю на стиках Вимірювальни
архітектурних деталей і швів, мм: керамічними, й, не менше 5
-
склокерамічними і іншими виробами в зовнішньому вимірювань на
облицюванні - до 4
50 - 100 м2
Нерівності площини (при контролі двометровою поверхні або
рейкою), мм: на окремій
- ділянці
керамічними, склокерамічними і іншими виробами в меншої площі
зовнішньому облицюванні - до 3 в місцях,
виявлених
Відхилення ширини шва облицювання керамічними, суцільним
склокерамічними і іншими виробами (внутрішньому ± 0,5 візуальним
і зовнішньому облицюванню) оглядом,
журнал робіт.
Не
Облицьована поверхня відхилення від вертикалі (мм більш
на 1 м довжини): керамічними, склокерамічними і е 5 на Вимірювальни
іншими виробами в зовнішньому облицюванні - 2 повер й, не менше 5
х вимірювань на
50 - 70 м2
Відхилення розташування швів від вертикалі і поверхні.
-
горизонталі (мм на 1 м довжини) в облицюванні, мм:
Арк.
192. Б-01 ПЗ
керамічними, склокерамічними і іншими виробами в
зовнішньому облицюванні - до 2
Результати операційного контролю фіксуються в журналі виробництва
робіт.
При приймальному контролі проводиться перевірка якості виконаних
робіт з складанням актів огляду прихованих робіт (установка анкерів і
влаштування теплоізоляції).
Склад і зміст операцій виробничого контролю якості робіт приведені в
таблиці 5.16.
Таблиця 5.6 - Перелік технологічних процесів, що підлягають
контролю
Найменування
Час Технологічні
технологічних Відповіда-
№ Предмет Спосіб проведен- характеристи-
процесів, що льний за
п/п контролю контролю ня ки оцінки
підлягають контроль
контролю якості
контролю
1 2 3 4 5 6 7
Товщина
Установка Товщина Вимірювальний встановлюєтьс
теплоізоляційн теплоізоляційног . Лінійка Л-150 В процесі я проектом:
Майстер,
1 их плит з о шару, по ГОСТ 427- виконання відхилення по
виконроб
кріпленням їх наявність 75*, журнал робіт товщині від
фіксаторами фіксаторів робіт +10 % до
мінус 5 %
Вимірювальний
. Лінійка Л-150
по
В процесі -2; +3 мм
ГОСТ 427-75*. Майстер,
Відхилення виконання
Горизонтальний виконроб
товщини швів робіт
.
Цегляна Вертикальний,
-2; +2 мм
2 журнал робіт
кладка
Відхилення
поверхні і кутів
10
кладки: на один Вимірювальний
В процесі
поверх; . Геодезична Майстер,
виконання
виконавча виконроб
на будівлю робіт
схема
більше двох 30
поверхів
Відхилення рядів Вимірювальний В процесі
Майстер,
кладки від Геодезична виконання 15 мм
виконроб
горизонталі на виконавча робіт
Арк.
192. Б-01 ПЗ
10 м довжини схема
Нерівності
вертикальної
поверхні кладки Технічний В процесі
Майстер,
при накладенні огляд, журнал виконання 10 мм
виконроб
рейки довжиною робіт робіт
2 м
Правильність Технічний
перев'язки швів, В процесі
огляд, Майстер,
виконання Суцільний
їх товщина і вимірювальний, виконроб
робіт
заповнення журнал робіт
Після
Зовнішній закінчення
вигляд Візуальний, робіт по Майстер,
Суцільний
облицьованої журнал робіт виконанні виконроб
поверхні облицю-
вання
5.1.5 Техніка безпеки при виконанні робіт
При виконанні робіт по облицюванню фасадів будівель із піноблоків
цеглою з укладанням утеплювача необхідно дотримувати вимоги, викладені
в [50] і [51].
Всі робітники, зайняті на цих роботах, повинні пройти ввідний
інструктаж і інструктаж по техніці безпеки на робочому місці, при роботі з
механізмами, інструментами, матеріалами, а також повинні бути навчені
безпечним методам і прийомам робіт із застосуванням навісних
майданчиків згідно вимогам інструкцій заводу-виготівника і інструкції по
охороні праці.
Ділянки робіт і робочі місця повинні бути забезпечені необхідними
засобами колективного і індивідуального захисту працюючих (будівельні
каски, запобіжні пояси, окуляри, рукавиці і так далі), первинними засобами
пожежогасінні, а також засобами зв'язку, сигналізації і іншими технічними
засобами забезпечення безпечних умов праці.
Укладання цеглини на піддоні повинне проводитися «ялинкою» або
іншим способом, що забезпечує стійкість пакету в процесі
транспортування. Навантаження цегли навалом (накиданням) і
вивантаження його скиданням забороняється.
Під час транспортування і подачі цегли до робочого місця повинні
бути прийняті заходи, що забезпечують її збереження від механічних
пошкоджень і забруднення.
Необхідна якість лісів повинна забезпечуватися будівельними
організаціями шляхом здійснення комплексу технічних і організаційних
заходів.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Експлуатація лісів після їх монтажу може бути допущена тільки після
їх випробування протягом 1 год статичним навантаженням, що перевищує
нормативне на 20 %.
Допуск робочих до виконання робіт з лісів дозволяється після огляду
виконробом або майстром спільно з бригадиром справності несучих
конструкцій.
За станом всіх конструкцій лісів встановлюється систематичне
спостереження. Щодня після закінчення робіт ліси очищаються від сміття.
Стан лісів щодня перед початком зміни перевіряється майстром і
бригадиром.
В процесі експлуатації лісів повинне проводитися систематичне
спостереження за станом всіх з'єднань, настилів і огорож. У всіх випадках
виявлення деформацій елементів лісів, порушення стійкості і інших
дефектів робота повинна бути припинена до виправлення і повторного їх
приймання.
Підіймання і спуск людей проводиться по сходах . У місцях підйому
людей на ліси повинні бути розміщені плакати з вказівкою схеми
розміщення і величин навантажень, що допускаються, а також схеми
евакуації працівників у разі виникнення аварійної ситуації.
У місцях проходів в будівлю, розташованих в зоні виконання
облицювальних робіт, необхідно влаштувати захисні козирки і бічну
суцільну обшивку для захисту робочих від падіння зверху різних предметів,
причому захисний козирок повинен виступати не менше ніж на 2,0 м від
стіни будівлі і встановлюватися під кутом 70 - 75° до вищерозташованої
стіни. Висота проходів повинна бути не менше 1,8 м.
Все будівельне сміття повинне віддалятися в спеціально підготовлені
контейнери. Не допускається скидати його без спеціальних пристроїв.
Робочі, зайняті на виконанні технологічних операцій по влаштуванні
облицювання з прокладкою утеплювача, повинні бути забезпечені
спецодягом, спецвзуттею і іншими засобами індивідуального захисту.
Ділянки робіт і підходи до них в темний час доби повинні бути
освітлені відповідно. Освітленість робочих місць повинна бути
рівномірною, без сліпучої дії освітлювальних пристосувань на працюючих.
Виробництво робіт в неосвітлених місцях не допускається.
Робочі місця і проходи до них розташовані на висоті більше 1,3 м і на
відстані менше 2 м від межі перепаду по висоті, повинні бути захищені
запобіжними або страхувальними захисними огорожами, а при відстані
більше 2 м - сигнальними огорожами. За відсутності огорож робочі повинні
мати запобіжні пояси, що закріплюються за вказаних виконробом або
майстром змонтовані конструкції або інші елементи, при цьому повинен
бути оформлений наряд-допуск.
При виконанні робіт на висоті внизу, під місцем робіт, необхідно
виділити небезпечні зони. Виконання робіт по одній вертикалі заборонені.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
5.1.6 Складання калькуляції та таблиці
технологічних розрахунків
Для виконання робіт по облицюванні цеглою з прокладкою утеплювача
використовується комплексна бригада у складі муляра 5 розряду і муляра 3
розряду, що виконують комплекс робіт по облицюванню стін житлового
будинку як лісів, так і з балконів. Ліси повинні бути установлені до початку
облицювання фасаду.
Витрати праці і машинного часу розраховуються для облицювання
цеглою з укладанням утеплювача підраховано по «Єдиних нормах і
розцінках на будівельні, монтажні і ремонтно-будівельні роботи», введених
в дію в 1987 р., і представлено в таблиці 5.17.
Таблиця 5.7 - Калькуляція витрат праці і машинного часу
На од.
На весь об’єм
виміру
Роботи
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Машиніс
т 5 роз-
Подача 1чол.
Е 1-7 8,22 0,13 11-33 1,07 93-18
1 утеплювача та т Стропаль-
№ 28 4 0,06 8-09 0,49 66-53
металевих сіток ник 2
розряд
2 чол.
Машиніс
Подача - т 5 роз-
Е 1-7 34,9 0,65 0-41,6 22,74 14-55
2 приймання 1 м3 1чол.
№ 9 8 0,33 0-29,6 11,54 10-35 Стропаль-
розчину
ник 2 роз-2
чол.
Машиніс
100
Е 1-7 Подача цегли на 77,0 т 5 роз-
0,84 0-53,5 64,72 41-22
3 0
№ 1 піддонах 5 0,42 0-38,1 32,36 29-36 1чол.
шт. Стропальник
2 роз-2 чол.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
№ процесу
§ ЕНиР
Од. виміру
Об’єм робіт
Норма часу, люд.-год
маш-год
Розцінка, грн
Трудоємкість, люд.-год
маш-год
Зарплата, грн
Склад ланки робочих, їх
кваліфікація та кількість
Зварювання
Е 22- Зварюваль-
анкерів з 10 м. 3,2 21,89 ник 3
4 1-2 № 6,84 0-86,9 5-95
закладними шва - - розряд-
6 а
пластинами 1чол
Монтаж-
ник:
Установка
Е 4-1- 0,17 26,18 3 розряд -
5 металевих сіток шт. 154 0-10,1 15-55
44Б а - - 1чол
вручну
2 розряд-
1чол
Влаштування Монтаж-
Е 8-3- теплоізоляційни ник:
1541, 0,48 739,68 525-
6 17 № х плит з м2 0-34,1 4 розряд -
0 - - 48
9 кріпленням їх 1чол
3 розряд-
шпильками
1чол
Муляр 5
Е 3-3 Цегляна кладка
0,51 785,91 562- роз-1чол
7 В № завтовшки 120 1 м2 1541,0 0-36,5
- - 47 Муляр 3
2 а мм
роз-1чол
Продовження таблиці 5.7
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Е 3- Закладення
100 3,9 120,12 Муляр 3
8 21 № четвертей 30,8 2-73 84-08
шт. - - роз-1чол
14 цеглою
Е 3-
Розшивання 0,25 385,25 305- Муляр 3
9 19 Б, м2 1541,0 0-19,8
швів - - 12 роз-1чол
а
1647-
2167,6 6
Всього
44,39 106-
24
5.1.7 Техніко-економічні показники:
- трудовитрати на влаштування облицювання з утеплювачем, люд.-
год….2167,6
- витрати машинного часу маш.-
год.................................................................44,39
- трудомісткість кладки 1 м2 облицювання, люд-год....................................
1,407
- тривалість виконання робіт,
змін....................................................................50
Арк.
192. Б-01 ПЗ
5.2 Організація будівництва
5.2.1 Складання сіткового графіку
5.2.1.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [52] визначені такі норми тривалості будівництва:
загальна тривалість будівництва - 12 місяців,
підготовчий період - 1 місяць,
підземна частина – 3 місяці,
надземна частина – 7 місяців,
опорядження – 1 місяць.
5.2.1.2 Укрупнена номенклатура комплексів
будівельно - монтажних робіт
Таблиця 5.17 - Укрупнена номенклатура комплексів будівельно-монтажних
робіт
№
Укрупнена номенклатура комплексів Організація-виконавець
п/п
1 Роботи підготовчого періоду „ВАТ Полтава БМУ-5”
2 Підземні роботи „ВАТ Полтава БМУ-5”
3 Влаштування вводів БУ-424
4 Монтаж конструкцій каркасу „ВАТ Полтава БМУ-5”
5 Влаштування покрівлі „ВАТ Полтава БМУ-5”
6 Влаштування підлоги „ВАТ Полтава БМУ-5”
7 Опоряджувальні роботи „ВАТ Полтава БМУ-5”
8 Внутрішні санітарно-технічні роботи БУ-525
9 Внутрішні електротехнічні роботи БУ-424
10 Здача об’єкту в експлуатацію „ВАТ Полтава БМУ-5”
5.2.1.3 Методи виконання основних робіт по
комплексам
Зведення будівель і споруд розпочинається після закінчення на
ділянці, відведеній під будівництво, підготовчих робіт.
а) Роботи підготовчого періоду виконуються безпосередньо на
майданчику майбутнього будівництва :
- створення замовником опорної геодезичної мережі,
- освоєння будівельного майданчику,
- інженерна підготовка,
Арк.
192. Б-01 ПЗ
- влаштування тимчасових будинків і споруд,
- влаштування засобів зв'язку,
а також поза межами майданчику:
- зведення магістральних ліній,
- каналізаційних колекторів з очисними спорудами, тощо.
б) Підземні роботи:
Роботи цього циклу виконуються організацією „ВАТ Полтава БМУ-5”.
В склад робіт підземного циклу включаємо роботи в такій послідовності :
- розробка грунту бульдозером ДЗ-42,
- розробка котловану екскаватором ЕO-10011Д,
- зрізання недобору грунту бульдозером ДЗ-42,
- влаштування монолітних фундаментів,
- влаштування основи під підлогу паркінгу та стін паркінгу і підвалу,
1. - зворотна засипка траншей бульдозером ДЗ-42.
Для завезення грунту для зворотної засипки використовується
автосамоскид.
Усі механізовані процеси виконуються у дві зміни, а ручні в одну.
Всі роботи виконуються спеціалізованим потоком спеціалізованими
бригадами.
Монолітні фундаменти зводимо безпосередньо на будівельному
майданчику встановлюючи арматуру і вкладаючи бетонну суміш в
опалубку.
Пісок та щебінь для ущільнення доставляється автосамоскидами з
кар’єра, що знаходиться на відстані 15 км.
Такі матеріали, як бетон, бітумна мастика, завозяться бортовими
автомашинами з бази УВТК, яка знаходиться на відстані 5 км.
в) Влаштування конструкцій каркасу:
Роботи цього періоду ведуться потоковим методом в такій
послідовності:
- влаштування колон;
- влаштування діафрагм жорсткості;
- монтаж сходинкових маршів і площадок;
- монтаж просторових елементів шахти ліфта
- влаштування плит перекриття (покриття), та балок;
- влаштування конструкцій огородження (стін, вікон, дверей).
Монтаж основних конструкцій ведеться краном КБ-403 На території
будмайданчику роботи ведуться за допомогою крану КС-3575А.
Роботи виконуються після закінчення влаштування бетонної основи
під підлогу і ведуться потоковим методом.
Монтаж ведеться комплексною бригадою робітників. Роботи ведемо в
2 зміни.
Для зберігання і захищення від вологи сипучих матеріалів (цемент,
гіпс) на майданчику влаштовують закриті склади. Склади фарб,
вогненебезпечних матеріалів влаштовуються на небезпечній відстані від
будівництва.
г) Влаштування покрівлі:
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Покрівлю влаштовуємо з металочерепиці по дерев'яних кроквах, які
надходять на будівельний майданчик автомобільним транспортом з бази
УВТК що знаходиться на відстані 9 км від будівельного майданчику.
Роботи проводимо потоковим методом після монтажу конструкцій
каркасу.
Потік складається з наступних робіт:
2. - влаштування стійок під крокви,
3. - влаштування крокв та обрешітки,
4. - влаштування пароізоляції,
5. - влаштування покрівлі з металочерепиці.
Роботи веде „ВАТ Полтава БМУ-5” спеціалізованою бригадою
покрівельників. Роботи проводимо в 1зміну.
д) Влаштування підлоги:
Роботи по влаштуванню підлоги виконуються після опоряджувальних
робіт в середині приміщення.
Підлоги влаштовуємо по влаштованій підготовці. Роботи ведемо
потоковим методом. Роботи ведуться спеціалізованою бригадою, роботи
проводимо в 1зміну.
Матеріали для влаштування підлоги надходять на будівельний
майданчик автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на
відстані 9 км від будівельного майданчику.
ж) Опоряджувальні роботи:
Опоряджувальні роботи виконуються „ВАТ Полтава БМУ-5” і
включають в себе:
- облицювання фасаду цегло,
6. - монтаж металопластикових вікон ,
- шпарування та клейове пофарбування стелі,
7. - високоякісна декоративна штукатурка стін “Мініграніт”
8. - високоякісна штукатурка стін рідкі шпалери,
9. - облицювання стін глазурованою керамічною плиткою
10. - штукатурка та клейове пофарбування стін,
11. - штукатурка та олійне пофарбування стін,
12. - високоякісна штукатурка стін та наклеювання шпалер,
13. - високоякісна штукатурка стін та наклеювання вінілових шпалер
під фарбування,
14. - високоякісна штукатурка стін та наклеювання миючих шпалер,
15. - вапняна побілка стін горища
16. - влаштування вимощення.
Роботи проводимо потоковим методом. Роботи проводяться
комплексною бригадою, до складу якої входить бригада малярів, бригада
склярів та бригада бетонників.
Роботи проводимо в одну зміну.
Скло, вапно та масляна фарба доставляються на об’єкт з бази УВТК,
що знаходиться на відстані 9 км, автотранспортом та зберігається на
Арк.
192. Б-01 ПЗ
приоб’єктому складі. Пісок та щебінь для вимощення доставляється
автосамоскидами з кар’єра, що знаходиться на відстані 15км, а асфальт із
асфальтного заводу.
5.2.1.4 Відомість підрахунків об’ємів робіт по
об’єкту
Таблиця 5.18 - Відомість підрахунків об’ємів робіт по об’єкту
Кількість
N Найменування робіт і
Один
п/п формула для підрахунку
вимір загальна на 1 поверх
1 2 3 4 5
Роботи підготовчого періоду
1 Планування майданчика м2 309
Влаштування тимчасових будівель та споруд :
душової на 2 рожка шт 1
2 душової на 4 рожка шт 1
уборної на 2 очка шт 1
навісу відкритого з усіх сторін м2 100
Влаштування тимчасового водопроводу
3 м 115
труби Ø 1дюйм:
Влаштування тимчасової каналізації від душових і
4 м 50
вагончиків
5 Влаштування тимчасових доріг шириною 6м м 25
Влаштування тимчасового електроосвітлення
6 з алюмінієвого проводу з 2-х дротів: 85
м
з 4-х жильного кабеля : 25
Влаштування слабострумних мереж:
7 - телефон 50
м
- радіо 50
Влаштування тимчасового огородження м 175
8
будівельного майданчика м2 350
Підземні роботи
9 м3 260
Розробка грунту бульдозером
10 Розробка грунту екскаватором м3 2529
11 Зрізання недобору грунту м3 315
12 Влаштування монолітних фундаментних плит м3 198,23
13 Влаштування монолітних стрічкових фундаментів м3 64,5
Ваштування основи підлоги паркінгу, ущільнення грунту
14 м2 371,2
щебенем
15 Влаштування підстилаючих бетонних шарів м3 44,54
16 Основа бетонного покриття 30мм м2 260,8
17 Влаштування стін підвалу з бетонних блоків шт. 247
18 Гідроізоляція стін бітумом в 2 шари м2 225
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Продовження таблиці 5.18
1 2 3 4 5
Зворотна засипка котловану з пошаровим ущільненням
19 м3 480
механізованим способом
Влаштування санітарно-технічних вводів
20 грн 481,00
0,1*18500*0,26
Влаштування електротехнічних вводів
21 грн 429,2
0,08*18500*0,29
Монтаж конструкцій каркасу
22 м3 151,5 25,25
Влаштування монолітних колон в металевій опалубці
23 Влаштування монолітних діафрагм жорсткості м3 164,1 27,35
24 Влаштування монолітних сходів м3 18,1 3,02
25 Влаштування плит перекриття товщиною 200мм м3 993,5 165,6
Цегляна кладка перегородок м2 2375,1 395,9
26
Кладка перегородок з пінобетону т. 100мм м3 160,6 32,12
Мурування зовнішніх стін із пінобетонних блоків товщиною
27 м3 660,8 132,16
400 мм.
28 Встановлення дверних коробок м2 318,5 63,7
Влаштування покрівлі
29 м3 53,63
Виготовлення та установлення крокв та їх вогнезахист
30 Влаштування пароізоляції м2 962
31 Влаштування покрівлі з металочерепиці м2 962
32 Утеплення перекриття м3 14,86
33 Влаштування бетонної підлоги підвалу
м2
260,8
34 Влаштування підлоги 1 поверху з лінолеуму м2 3,4
35 Влаштування підлоги 1 пов. з бетону м2 297,2
36 Влаштування підлоги в квартирах з паркету м2 6936,4
37 Влаштування підлоги в квартирах з керамічної плитки м2 8154,8
Влаштування підлоги сходово-ліфтових вузлів з керамічної
38 м2 274
плитки
39 Влаштування підлоги горища з легкого бетону м3 183,96
Продовження таблиці 5.18
Арк.
192. Б-01 ПЗ
1 2 3 4 5
Опоряджувальні роботи
40
м3 31,7
Облицювання фасаду цеглою
41 Облицювання лоджій плиткою м2 792
42 Монтаж металопластикових вікон м2 322,43
42а Встановлення дверей м2 318,5
43 Влаштування вимощення товщиною 20 см м2 70
44 Шпарування та клейове пофарбування стелі м2 3484,12 580,68
45 Проста штукатурка стін, наклеювання шпалер м2 10,23
46 Облицювання стін глазурованою керамічною плиткою м2 538,07
47 Штукатурка та клейове пофарбування стін м2 610,15
48 Штукатурка та олійне пофарбування стін м2 512,32
49 Високоякісна штукатурка стін та наклеювання шпалер м2 1715,05
Високоякісна штукатурка стін та наклеювання вінілових
50 м2 4112,13
шпалер під фарбування
Високоякісна штукатурка стін та наклеювання миючих
51 м2 955,13
шпалер
Внутрішні електротехнічні роботи
52 грн 5365
18500*0,29
Внутрішні санітарно-технічні роботи
53 грн 4810
18500*0,26
54 Монтаж ТО грн 20000
55 Здача об’єкта в експлуатацію дні 5
5.21.5 Вибір монтажних кранів
Вибір монтажних кранів проводимо шляхом порівняння робочих
параметрів кранів із монтажними характеристиками елементів конструкцій.
До основних монтажних характеристик елементів конструкцій відносять:
монтажну вагу Qм, монтажну висоту Нм , та необхідний виліт гака крану
Lкр.
5.2.1.5.1 Вантажозахватні пристрої
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Монтажні пристосування повинні сприяти скороченню ручних
операцій в монтажному процесі та підвищенню ефективності використання
монтажних кранів.
Таблиця 5.19 - Вантажозахватні пристрої
Найменування
пристрою , організація,
Вага
креслення Ескіз Призначення
Qгр, т
1 2 4 5 6 7
1. Бункер роздаточний 2,5 0,348 2,2 Розчин
Установка
3. Строп двогілковий
2,5 0,01 2 стінових
ГОСТ 19144-73
панелей
довжиною 6м
Монтаж
елементів
покрівлі,
подача
4. Строп
арматурних
чотирьохгілко- 5 0,22 9,3
каркасів та
вий, Промсталькон-
сіток, подача
струкція, 21059М-28
ємкостей з
сипучими
матеріалами.
5. Клещовий захват 1.0 0.12 2,7 Пакет цегли
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Вантажо-
підйомність, т
Висота
стропування,м
5.2.1.5.2 Розрахунок технічних параметрів кранів
До основних монтажних характеристик елементів конструкцій
відносять: монтажну вагу, монтажну висоту та необхідний виліт стріли
крану.
По знайденим монтажним характеристикам вибирають кран для
монтажу. Для багатоповерхової житлової споруди використовуємо баштові
крани.
За розрахунковими мінімально потрібними параметрами монтажних
кранів, використовуючи технічні параметри існуючих кранів, вибирають
крани, технічні параметри яких найбільш близькі до потрібних розрахунків.
Всі отримані дані заносимо до таблиці 5.20.
Монтажну вагу визначають за формулою:
Qm=Qe+qп; (5.46)
де Qe- вага елементу, т;
qпр- вага монтажного пристосування, т.
Монтажну вагу визначаємо для найбільш характерного
конструктивного елементу кожної групи:
– бункер з бетоном: Qm = 2,5+0,348=2,848 т;
– пакет цегли: Qm = 1,0 + 0,12 = 1,12 т,
– арматура : Qm = 1,12 + 0,22 = 1,34 т,
Монтажну висоту визначаємо за формулою:
HК = hн + hк + hвз ; (5.47)
hн- запас по висоті, необхідний з умов техніки безпеки, м; hн = 0,5 м;
hк- висота елементу в монтажному положенні, м;
hвз- висота монтажного пристосування, м.
hn-довжина поліспаста , яка дорівнює 1 м ;
– бункер з бетоном: HК = 0,5+24,52+2,2+1=28,22 м ;
– пакет цегли: HК = 0,5+24,52+2,7+1=28,72 м ,
– арматура: HК = 0,5+24,52+3,5+1=29,52 м ,
Необхідний виліт стріли крану визначаємо за формулою :
Lk = b1 + b +a; (5.48)
де а – ширина кранової колії, м ;
b1 – ширина будівлі від грані, найближчої до крана, до центральної
вісі, м;
b – ширина від найближчої до крану грані будівлі до вісі головки
кранової
рейки,м;
LК =22,5+6,0+1 =29,5 м.
Необхідний виліт стріли крана повинен бути не менше 30м, тому що
максимальний виліт стріли потрібен при монтажі стін які знаходяться на
протилежному боці будівлі (відносно стоянки крану). Також слід врахувати
модель крану, від якої залежить відстань від крану до першої вісі будівлі.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Результати порівняння технічних характеристик кранів заносимо до
таблиці.
Таблиця 5.20 - Технічний вибір монтажних кранів
Монтажні
Варіант монтажу 1 Варіант монтажу 2
характеристики
Технічні
Технічні
характеристик
Марк характеристики
Марка и
а
крану
крану H, H, L,
Q, т L, м Q, т
м м м
бункер
з 2,84
28,22 27,3 3,5 3,0
бетоно 8
м КБ - 37, КБ- 54, 40,
30,0
пакет 403 7 408.21 0 0
1,12 28,72 29,5 3 5,5
цегли
армату
1,34 29,52 27,3 3,5 4,5
ра
Приймаємо кран КБ-403, оскільки його технічних характеристик
достатньо для монтажу конструкцій та подачі матеріалів.
5.2.1.6 Проектування поточності виконання робіт
Використання поточного методу сприяє підвищенню ефективності
роботи будівельних організацій, при цьому підвищується продуктивність
праці, особливо коли одні і тіж роботи виконуються тривалий час.
Поточний метод поєднує послідовний і паралельний методи, в ньому
усуваються недоліки і зберігаються переваги кожного з них. При цьому
методі технологічний процес зведення будинків розбиваємо на декілька
складових процесів, для кожного з яких встановлюємо однакову тривалість
і поєднуємо їх виконання в часі на різних ділянках, чим забезпечуємо
послідовність здійснення однорідних процесів і паралельно різновидних.
Для створення будівельного потоку проектуємо:
- розбивку складного будівельного процесу на прості процеси;
- визначення складу виконавців для кожного з процесів;
- призначення однакової тривалості виконання процесів на захватці;
- суміщення здійснення процесів за часом, забезпечуючи послідовне
виконання одних і тих самих процесів і паралельне для виконання різних
процесів.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Найменування
конструкцій, що
монтуються
Монтажна
вага Q, т
Монтажна
висота
Hм, м
Необхідний
виліт стріли
Lстр, м
Таблиця 5.21 - Вихідні дані для складання сіткового графіку
Норма на
Об’єм роботи одиницю Трудомісткість на весь об’єм Основні механізми Виконавець
виміру
№ Код
Комплекс робіт
п/п роботи
Наймену-
маш-зм люд-дні Бригада
Од. Кіль- маш-год люд-год вання
виміру кість маш-зм люд-дні
Норма- Прий- Норма Прий-
Професійний склад Кільк.
тивна нята -тивна нята
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
2 0,28 ____ ____ ____ Бульдозер „ВАТ Полтава
- 1 Планування майданчика 1-2 1000м 0,309 1-32-3 0,01 2 1 Машиніст бульдозера 1 2 1 154.5
0,03 ДЗ-42 БМУ-5”
Влаштування тимч. ____ 181 ____ ____ ____ __ „ВАТ Полтава
1-2 2 2-6 100м2 3,50 10-31-1 77,35 70 Бригада монтажників 10 1 7 50.0
огородження 22,10 БМУ-5”
Влаштування тимч.
„ВАТ Полтава
1-2 3 водопроводу: 2-3 ____ 32,8 ____ ____ Бригада сантехніків 2 1 2 57.5
100м 1,15 УП 4.6 4 ____ __ БМУ-5”
-1дюйм 4
Влаштування тимч. ____ 360,8 ____ ____ ____ __ „ВАТ Полтава
2-3 4 3-6 100м 0,5 УП 22 20 Бригада сантехніків 4 1 5 12.5
каналізації 44 БМУ-5”
Влаштування тимчасових ____ 1426,8 ____ ____ ____ __ „ВАТ Полтава
1-2 5 2-4 1000м 0,025 УП 4,35 4 Бригада землекопів 4 1 1 25
доріг 174 БМУ-5”
Влаштування тимч. ____ 26,07 ____ ____ ____ __ „ВАТ Полтава
1-2 6 2-5 100м 1,10 УП 3,63 3 Бригада електриків 3 1 1 110
електроосвітлення 3,3 БМУ-5”
Влаштування ____ 24,6 ____ ____ ____ __ „ВАТ Полтава
2-5 7 5-6 100м 1 УП 3 3 Бригада електриків 1 1 3 100
слабострумних мереж 3 БМУ-5”
____ ____ ____ __
Влаштування тимч. 34,8 28 Бригада теслярів 4 1 7
будівель та споруд:
____ 0,98 ____ ____
-влаштування навісу 1м2 100 12 16,67
0,12
____ 2,13 ____ ____
-закритий склад 1м2 20 5,2 3,33
0,26 „ВАТ Полтава
2-6 8 4-6 УП
____ 78,72 ____ ____ БМУ-5”
-уборної на 2 очка шт 1 9,6 1
9,6
____ 26,24 ____ ____
-душової на 2 рожка шт 1 3,2 1
3,2
____ 39,36 ____ ____
-душової на 4 рожка шт 1 4,8 1
4,8
Розробка ґрунту 3 13,4 ____ ____ ____ Бульдозер „ВАТ Полтава
2-6 9 6-7 100м 2,60 2-1-22 4,24 4 1 Машиніст бульдозера 1 2 2 130
бульдозером 1,63 ДЗ-42 БМУ-5”
Розробка ґрунту 3 22,8 ____ ____ ____ Екскаватор Машиніст „ВАТ Полтава
6-7 10 7-8 1000м 2,529 1-22-8 7,03 6 1 1 2 3 421,5
екскаватором 2,78 ЕО-10011Д екскаватора БМУ-5”
80,04 817,7 Бульдозер „ВАТ Полтава
7-8 11 Зняття недобору грунту 8-9 1000 м3 0,315 1-38-2 3,07 2 31,41 28 1 Бригада землекопів 7 2 2 157,5
9,76 99,72 ДЗ-42 БМУ-5”
№ попередньої роботи
Норма-тивне джерело
Кіль-кість
Організація
Змінть
Тривалість, дні
Потік у зміну
Вартість,
грн
Продовження таблиці 5.21
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Влаштування монолітних
3 68,57 688,75 Кран „ВАТ Полтава
8-9 12 залізобетонних 9-10 100м 2,627 6-1-5 21,96 21 220,64 210 1 Бригада бетонщики 15 2 7 12,51
8,36 83,99 КС-3575А БМУ-5”
фундаментів
Влаштування підготовки 5,24 74,24
під підлогу підвалу:
-ущільнення грунту 0,69 4,72 5,24 43,06 Трамбівка
1м3 74,24 11-2-1 1 Бригада бетонщиків „ВАТ Полтава
9-10 13 щебенем 10-11 0,084 0,58 пневматична 14 1 5 19,80
5 70 БМУ-5”
-влаштування підсти-
лаючого шару із бетону ____ 5,78 ____ 31,18
1м3 44,54 11-2-9
під підлогу 0,7
Влаштування стін 42,81 887,4 Кран „ВАТ Полтава
10-11 14 11-12 100м3 1,235 6-13-7 6,44 6 133,65 132 1 Бригада монтажників 11 2 6 6,18
підвалу 5,22 108,22 КС-3575А БМУ-5”
Влаштування обмазочної 2,72 38,39 Бригада „ВАТ Полтава
11-12 15 12-13 100м2 4,5 11-4-5 1,485 2 21,06 20 1 10 1 2 225,0
гідроізоляції 0,33 4,68 монтажників БМУ-5”
Зворотна засипка 5,92 ____ ____ ____ Бульдозер „ВАТ Полтава
12-13 16 13-14 1000м3 0,480 1-31-1 0,35 1 1 Машиніст бульдозера 1 2 1 480,0
котловану 0,72 ДЗ-42 БМУ-5”
Влаштування каркасу
підвалу 18,58 172,56
- Влаштування
2,74
монолітних колон в 231,86 1508 12,38 80,55
100 м3 0,438 6-14-4
металевій опалубці 28,28 183,9
- Влаштування
Кран 1 „ВАТ Полтава
13-14 17 монолітних діафрагм 14-15 99,39 2030 Бригада монтажників 10 2 8 1,49
3 2,90 16 59,17 160 КБ-403 БМУ-5”
жорсткості 100 м 0,239 6-17-3
12,12 247,56
- Влаштування
монолітних сходів
100 м3 0,018 6-18-2 212,18 1680 0,11
0,46 3,69
- Влаштування плит 25,88 204,87
перекриття товщиною
2
200мм 1м 767,1 6-54-3 0,03 0,31
2,84 29,15
0,0037 0,038 47,94
Влаштування 17,30 191,18 ____ __ „ВАТ Полтава
14-15 18 15-17 100м2 2,26 8-7-5 4,77 4 52,68 48 Бригада мулярів 6 1 8 56,5
перегородок підвалу 2,11 23,31 БМУ-5”
Влаштування каркасу
1-2 поверху 23,73 256,32
- Влаштування
3,26
монолітних колон в 231,86 1508 10,15 66,02
100 м3 0,359 6-14-4
металевій опалубці 28,28 183,9
- Влаштування
Кран 1 „ВАТ Полтава
14-15 19 монолітних діафрагм 15-16
100 м3 0,467 6-17-3 99,39 2030 Бригада монтажників 11 2 11 2,12
5,66 22 115,61 242 КБ-403 БМУ-5”
жорсткості 12,12 247,56
- Влаштування
монолітних сходів
100 м3 0,109 6-18-2 212,18 1680 0,49
2,82 22,33
- Влаштування плит 25,88 204,87
перекриття товщиною
200мм 1м2 1378,3 6-54-3 0,03 0,31
5,10 52,36
0,0037 0,038 62,65
Продовження таблиці 5.21
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Влаштування зовнішніх 12,71 208,58 Кран „ВАТ Полтава
15-17 20 17-18 100 м3 2,203 8-9-4 3,41 4 56,04 52 1 Бригада мулярів 13 1 4 55,07
стін 1-2 поверху 1,55 25,44 КБ-403 БМУ-5”
Влаштування 17,30 191,18 ____ __ „ВАТ Полтава
17-18 21 18-22 100м2 5,568 8-7-5 11,75 10 129,79 120 Бригада мулярів 12 1 10 55,68
перегородок 1-2 поверху 2,11 23,31 БМУ-5”
Влаштування каркасу
3-4 поверху 23,73 256,32
- Влаштування
3,26
монолітних колон в 231,86 1508 10,15 66,02
100 м3 0,359 6-14-4
металевій опалубці 28,28 183,9
- Влаштування
Кран 1 „ВАТ Полтава
15-16 22 монолітних діафрагм 16-19 99,39 2030 Бригада монтажників 11 2 11 2,12
100 м3 0,467 6-17-3 5,66 22 115,61 242 КБ-403 БМУ-5”
жорсткості 12,12 247,56
- Влаштування
монолітних сходів
100 м3 0,109 6-18-2 212,18 1680 0,49
2,82 22,33
- Влаштування плит 25,88 204,87
перекриття товщиною
200мм 1м2 1378,3 6-54-3 0,03 0,31
5,10 52,36
0,0037 0,038 62,65
Влаштування зовнішніх 12,71 208,58 Кран „ВАТ Полтава
17-18 23 20-21 100 м3 2,203 8-9-4 3,41 4 56,04 52 1 Бригада мулярів 13 1 4 55,07
стін 3-4 поверху 1,55 25,44 КБ-403 БМУ-5”
Влаштування 2 17,30 191,18 ____ __ „ВАТ Полтава
18-22 24 22-26 100м 5,568 8-7-5 11,75 10 129,79 120 Бригада мулярів 12 1 10 55,68
перегородок 3-4 поверху 2,11 23,31 БМУ-5”
Влаштування каркасу
5-6 поверху 23,73 256,32
- Влаштування
3,26
монолітних колон в 231,86 1508 10,15 66,02
100 м3 0,359 6-14-4
металевій опалубці 28,28 183,9
- Влаштування
Кран 1 „ВАТ Полтава
16-19 25 монолітних діафрагм 19-23 Бригада монтажників 11 2 11 2,12
100 м3 0,467 6-17-3 99,39 2030 5,66 22 115,61 242 КБ-403 БМУ-5”
жорсткості 12,12 247,56
- Влаштування
монолітних сходів
100 м3 0,109 6-18-2 212,18 1680 0,49
2,82 22,33
- Влаштування плит 25,88 204,87
перекриття товщиною
1м2
200мм 1378,3 6-54-3 0,03 0,31
5,10 52,36
0,0037 0,038 62,65
Влаштування зовнішніх 12,71 208,58 Кран „ВАТ Полтава
20-21 26 24-25 100 м3 2,203 8-9-4 3,41 4 56,04 52 1 Бригада мулярів 13 1 4 55,07
стін 5-6 поверху 1,55 25,44 КБ-403 БМУ-5”
Влаштування 2 17,30 191,18 ____ __ „ВАТ Полтава
22-26 27 26-27 100м 5,568 8-7-5 11,75 10 129,79 120 Бригада мулярів 12 1 10 55,68
перегородок 5-6 поверху 2,11 23,31 БМУ-5”
Продовження таблиці 5.21
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Влаштування несучих
конструкцій покрівлі: 180,54 176 ____ __
1 м3
-виготовлення та ____ 23,83 ____ ____
53,63 10-11-1 156,1 2,97
установлення крокв 2,91 Бригада
1 м3 „ВАТ Полтава
26-27 28 27-31 ____ 0,87 ____ ____ покрівельників 11 1 16
53,63 10-37-1 5,68 БМУ-5”
- вогнезахист 2,97
0,106
конструкцій
100м2 ____ 16,0 ____ ____
9,62 12-9-6 18,76 53,44
-влаштування 1,95
пароізоляції
Влаштування покрівлі із 2 ____ 81,0 ____ ____ __ Бригада „ВАТ Полтава
27-31 29 31-32 100м 9,62 12-7-1 ____ 95,05 90 6 1 15 106,9
металочерепиці 9,88 покрівельників БМУ-5”
Влаштування сан- Виробіток 45 ____ ____ ____ __
26-27 30 27-29 грн 481,0 10,61 10 Бригада сантехніків 5 БУ-424 1 2 240,5
технічних вводів люд-дні
Влаштування електро- Виробіток 40 ____ ____ ____ __
26-27 31 27-27 грн 429,2 10,73 10 Бригада електриків 5 БУ-424 1 2 214,6
технічних вводів люд-дні
Встановлення
металопластикових 156,55 150
вікон:
до 1 м2 ____ ____ ____
0,097 10-20-1 192,61 2,28
23,49 ____ __ „ВАТ Полтава
26-27 32 2 27-30 100м2 ____ ____ ____ Бригада монтажників 10 1 15 10,41
до 2 м 1,567 10-20-2 126 24,08 БМУ-5”
15,37
2 ____ ____ ____
до 3 м 1,736 10-20-3 102,73 21,75
12,53
2 ____ ____ ____
більше 3 м 10,202 10-20-4 87,2 108,44
10,63
2 ____ 142,04 ____ ____ ____ __ „ВАТ Полтава
27-30 33 Встановлення дверей 30-33 100м 3,185 10-26-1 55,16 54 Бригада теслярів 2 1 27 31,85
17,32 БМУ-5”
2 47,55 Бригада „ВАТ Полтава
31-32 34 Влаштування підлоги 32-33 100м 154,86 19-24-3 ---- ----- ---- 544,3 544 ----- ---- 34 1 16
3,57 оздоблювальників БМУ-5”
313,98 306
Облицювання фасаду:
____ 1,62 ____ ____ ____ __ „ВАТ Полтава
32-33 35 - цеглою 33-34
м2 Бригада мулярів 18 1 17 81,21
749,16 15-10-1 0,2 149,8 БМУ-5”
170,0
- лоджій плиткою ____ ____ ____
100м2 7,92 15-14-1 20,73 164,18
Продовження таблиці 5.21
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Внутрішнє опоряджен-
2834,02
ня приміщень:
____ ____ ____
-шпарування та клейове 100м2 34,84 15-152-3 51,0
213,57
пофарбування стелі 6,13
____ ____ ____
-облицювання стін 100м2 5,38 15-14-1 170,0
111,53
керамічною плиткою 20,73
____ ____ ____
-проста штукатурка стін 100м2 11,32 15-61-3 122,1
168,55
-високоякісна 14,89
____ ____ ____
штукатурка стін 100м2 67,82 15-61-5 193,05
1596,48
-клейове пофарбування 23,54 ____ __ Бригада „ВАТ Полтава
33-34 36 34-36 2 ____ ____ ____ 2812 19 2 74 5060,75
стін 100м 6,12 15-151-3 97,84 опоряджувальників БМУ-5”
73,01
-олійне пофарбування 11,93
2 ____ ____ ____
стін 100м 5,12 15-163-8 34,23
21,35
-наклеювання паперових 4,17
2 ____ ____ ____
шпалер 100м 17,253 15-251-1 49,99
105,17
-наклеювання миючих 6,096
2 ____ ____ ____
шпалер 100м 9,55 15-252-1 95,37
108,49
-наклеювання важких 11,36
2 ____ ____ ____
шпалер 100м 41,12 15-254-2 86,9
435,87
10,6
____ __
м2 70,0 5,18 4 Бригада бетонщиків 2 1 2 212,96
Влаштування вимо-
щення:
-розробка грунту вручну ____ 131,0 ____ ____
100м3 0,11 1-80-1 1,76
товщиною 150мм 15,98
-підстилаючий шар із „ВАТ Полтава
33-34 37 34-35
піску товщиною 40мм ____ 3,00 ____ ____ БМУ-5”
1м3 2,80 11-1-3 1,04
0,37
-ущільнення грунту ____ 7,19 ____ ____
100м2 0,7 11-1-2 0,62
щебнем 0,88
-влаштування асфальту ____ 20,6 ____ ____
100м2 0,7 11-13-3 1,76
2,51
19,54 18
Благоустрій території:
____ 49,2 ____ ____ ____ __ „ВАТ Полтава
34-35 38 - влаштування проїздів 35-36 2 Бригада бетонщиків 3 1 6 241,8
1000м 0,548 27-23-1 6,0 3,29 БМУ-5”
14,4
- влаштування тротуарів ____ ____ ____
100м2 9,03 27-42-1 1,80 16,25
Внутрішні санітарно- Виробіток 50 ____ ____ ____ __
27-29 39 29-33 грн 4810,0 96,2 90 Бригада сантехніків 6 БУ-525 1 15 534,44
технічні роботи люд-дні
Внутрішні електро- Виробіток 50 ____ ____ ____ __
27-28 40 28-33 грн 5365,0 107,3 102 Бригада електриків 6 БУ-424 1 17 536,5
технічні роботи. люд-дні
Виробіток 200 ____ ____ ____ __
27-27 41 Монтаж ТО 28-33 грн 20000,0 105,5 105 Бригада електриків 6 БУ-424 1 10 536,5
люд-дні
Здача об’єкта в „ВАТ Полтава
34-36 41 36-37 дні 5 5
експлуатацію БМУ-5”
Таблиця 5.22 – Розрахунок складів
Запас
Необхідність Коефіціенти
матеріалів
Найменуван-
№
ня
п/п
матеріалів
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
1 Арматура 94 т 191,1 2,03 1,1 1,3 12 17,16 34,9 0,8 43,6 0,6 72,7 75 15х5 Відкритий
Метало-
2 15 м2 1135,9 75,74 1,1 1,3 10 14,3 1083 70 15,5 0,6 25,8 28 4х7 Навіс
черепиця
3 Бітум 4 т 2,68 0,67 1,1 1,3 12 17,16 11,5 1,5 7,7 0,6 12,8 15 5х3 Відкритий
Металоплас
4 15 м2 322,45 21,5 1,1 1,3 10 14,3 307,4 25 12,3 0,7 19,57 22
тикові вікна 4х6 Закритий
5 Фарба 35 т 0,365 0,097 1,1 1,3 2 2,86 0,28 1,1 0,25 0,6 0,42 2
196,56
6 Цегла 55 шт 3,57 1,1 1,3 5 7,15 25,55 2,5 10,22 0,6 17,04 20 5х4 Відкритий
тис
7 Опалубка 94 м3 29,96 0,32 1,1 1,3 10 14,3 4,58 1 4,58 0,7 6,54 12 4х3 Навіс
Пінобетонні
8 49 м3 660,8 13,48 1,1 1,3 5 7,15 96,43 2,5 38,57 0,6 64,28 65 5х13 Навіс
блоки
9 Ліс пиляний 22 м3 145,31 6,61 1,1 1,3 5 7,15 47,23 1,8 26,23 0,5 52,46 54 6х9 Відкритий
Склади під фарби та металопластикові вікна об’єднуємо в один склад.
Термін споживання,
дні, Т
Одиниці виміру
Загальна на розрах.
період, Рзаг
Добова, Рзаг /Т
Постачання
матеріалів, К1
Споживання
матеріалів, К2
Норма, ТН
Розрахунковий,
ТНК1К2
Розрах. запас матеріалів
Рскл
Норма збереж. матеріалу
на 1 м2 площі складу, n
Корисна площа складу,
F= Рскл/n
Коефіцієнт на проходи,
Розрах. площа складу,
S=F/
Прийнята плоша складу,
S1=ZB
Розмір складу в м по
УТС
Тип складу
Тип конструкцій складу
Арк.
192. Б-01 ПЗ
5.2.1.7 Таблиця вихідних даних для складання
сіткового графіку
В таблиці розраховуємо вихідні дані для складання сіткового графіку:
- тривалість виконання робіт;
- кількісний склад бригади;
- змінність виконання робіт.
5.3.2 Проектування будівельного генерального
плану
5.3.2.1 Виробничі та механізовані устаткування
Для забезпечення комплексної механізації робіт, що виконуються
вручну на будівельному майданчику використовуються наступні
устаткування:
при проведенні бетонних робіт:
електромеханічний вібратор ИВ-19,
бетононасосна установка СБ-126А,
бетонозмішувальна установка СБ-75А,
віброрейка СО-131,
пересувний компресор СО-45Б,
при проведенні ізоляційних робіт:
бітумонагрівальний агрегат Д-618
опоряджувальні роботи:
агрегат фарбувальний СО-74А,
фарбопульт ручний СО-20Б,
фарборозпилювач пневматичний СО-19А,
зварювальний апарат ТДМ-317
при влаштуванні вимощення:
каток вагою 100 кг.
5.3.2.2 Розрахунок складів
Норматив виробничих запасів, які підлягають збереженню на складах
Рскл визначаємо за формулою:
P
Р ЗАГ
скл = TH k1 k2 ; (5.49)
T
де Рзаг - кількість матеріалів ;
Т - тривалість розрахункового періоду за сітковим графіком;
k1 - коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів на склади,
який для автомобільного транспорту дорівнює 1,1;
k2 - коефіцієнт нерівномірного споживання, приймаємо рівним 1,3;
Тн - норма запасу матеріалів.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Корисну площу складу визначаємо за формулою :
F=Рскл/ n ; (5.50)
де n - норма збереження матеріалу на 1 м2 площі складу.
Загальну площу складу, включаючи проходи, визначаємо за формулою
S=F/β ; (5.51)
де - коефіцієнт використання складу, який характеризує відношення
корисної площі складу до загальної.
Розрахунок складів виконуємо в табличній формі.
5.3.2.3 Тимчасові дороги та їх типи
Тимчасові дороги на будівельному майданчику влаштовуємо таким
чином, щоб забезпечити під’їзд в зону дії вантажно-розвантажувальних
механізмів, площадки укрупненого збору, складів, майстерень, побутових
приміщень.
При проектуванні схеми руху транспорту максимально враховуємо
існуючі дороги та умови зручного маневрування на будівельному
майданчику.
Дороги приймаємо з двостороннім рухом, ширину доріг приймаємо 6
м.
Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових
властивостей автомашин та автопоїздів.
Внутрішні радіуси закруглення визначаємо по найбільш великим у
розмірах елементах, що перевозяться:
Приймаємо внутрішні радіуси закруглення 6м; зовнішні - 12м.
При трасуванні доріг приймаємо відстані до ближньої бровки дороги з
поздовжньої сторони будівлі 10м.
При в’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема
руху транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі
знаки, які регламентують порядок руху транспортних засобів.
Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не
повинна перевищувати 10км/год на прямих ділянках і 5 км/год на
поворотах.
Дороги приймаємо з щебеневим покриття. Конструкція полотна дороги
показана на рисунку:
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Рисунок 5.10 – Конструкція тимчасової дороги
1 – кювет,
2 – обочина,
3 – щебеневе покриття,
4 – земляне полотно,
5 – ущільнений ґрунт,
5.3.2.4 Парк будівельних машин та транспорту
Для комплексної механізації будівельних процесів на будівельному
майданчику використовуються будівельні машини.
Для планування майданчику та розробки грунту використовується
бульдозер ДЗ-42.
Для розробки ґрунту в траншеях – екскаватор ЕО-10011Д.
Для ущільнення ґрунту – каток ДУ-16.
Для влаштування монолітних залізобетонних конструкцій
використовуються кран КБ-403 та кран КС-3575А;
На будівельний майданчик конструкції і матеріали доставляються
автомобільним транспортом:
- щебінь та пісок – самоскид КАМАЗ - 5511;
- масляна фарба та інші опоряджувальні матеріали – КамАЗ-5230.
В межах будівельного майданчику з приоб’єктного складу до робочих
місць матеріали доставляються трактором ЮМЗ-5.
При роботах по влаштуванню покрівлі для підйому матеріалів на
покрівлю використовують підйомники ПГС-800.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
5.3.2.5 Визначення необхідності в побутових і
адміністративних будинках
Для створення нормальних умов праці робітників і інженерно-
технічних робітників на будівельному майданчику розміщуємо тимчасові
споруди: санітарно-побутові, адміністративні і виробничі. Їх потребу
визначаємо з розрахунку чисельності персоналу. Число робітників
визначаємо, виходячи з календарного або сіткового графіків та графіків
руху робітників.
В житловому будівництві питома вага робітників складає — 85.0% ,
ІТР — 8.0% , службовців — 5.0% , МОП і охорона — 2.0%.
Комплекс приміщень розраховуємо на всіх робітників, які зайняті в
виробництві, включаючи спец підрядні і налагоджуючи організації.
Після розрахунку необхідних площ, типові тимчасові споруди
вибираємо по каталогах, довідниках, паспортах. Площі тимчасових споруд
розраховуємо у вигляді таблиці для кожного виду споруд.
Загальну кількість працюючих визначаємо по формулі:
N заг N роб Nітр Nсл Nмоп ;
(5.52)
де Nроб — максимальна кількість робочих за сітковим графіком;
Nітр — кількість ІТР;
Nсл — кількість службовців;
Nмоп — кількість МОП та охорони.
Nзаг=42+4+2+1=49 чол.
Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику
маємо:
- загальна кількість робітників - 49 чол;
- робітників – 42 чол, з них чоловіків – 36, жінок – 6;
- ІТР – 4 чол;
- службовців – 2 чол;
- охорона – 1 чол.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Таблиця 5.23 – Розрахунок тимчасових будівель
Вартість,
грн.
Групування та
Тип будинку
найменування будинків
1 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 2
Побутовий вагончик
71
для чоловіків
гардеробна 0,9 32,4
Збірно-
приміщення для 12х6 72 1
1 36 розбірний
відпочинку,
1 36 металевий
обігрівання,
приймання їжі
умивальна 0,05 1,8
Побутовий вагончик
11,7
для жінок
гардеробна 0,9 5,4
контейнерний
приміщення для
2 6 6х3 металевий 18 1
відпочинку,
1 6 "Універсал"
обігрівання,
приймання їжі
умивальна 0,05 0,3
контейнерний
3 Виконробська 4 0,48 1,92 6х3 металевий 18 1
"Універсал"
Збірно-
4 Диспетчерська 4 7 28 12х3 розбірний 36 1
металевий
5 Медпункт 49 0,07 4,41 Збірно-
6х3 розбірний 18 1
Кабінет з охорони
6 49 0,24 11,76 металевий
праці
Контейнерний
7 Сушильна 42 0,2 8,4 6х3 металевий 18 1
"Універсал"
Приміщення для
збірно-
8 особистої гігієни 6 0,18 1,08 2,4х2,8 6,72 1
розбірна
жінок
збірно-
9 Туалет для жінок 6 0,09 0,54 2,4х2,8 6,72 1
розбірна
збірно-
10 Туалет для чоловіків 36 0,092 3,31 2,4х2,8 6,72 1
розбірна
збірно-
11 Душові на 2 ріжка 6 0,43 2,58 2,4х2,8 6,72 1
розбірна
контейнерний
12 Душові на 4 ріжка 36 0,43 15,48 6х3 дерев'яний 18 1
"Універсал
Арк.
192. Б-01 ПЗ
№ п/п
Розрахункова кількість
робітників і
службовців
Значення показника на
1 працюючого м2
Розрахункова площа
Розміри в плані УТС
Прйнята площа
Висота приміщення
Кількість
Одиниці
Загальна
5.3.2.6 Організація водозабезпечення.
Розрахунок тимчасового водозабезпечення
Потребу у воді розраховуємо, виходячи з прийнятих методів виконання
робіт, обсягів робіт та терміну їх виконання. Розрахунок ведемо на період
будівництва з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води на будівельному майданчику визначаємо за
формулою:
Qзаг=Qгосп +Qсгп +Qвп +Qпож ; (5.53)
де Qгосп –розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні
потреби;
Qсгп – розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні
потреби;
Qвп – розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби;
Qпож – розрахункові секундні витрати води на протипожежні
потреби;
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби
визначаємо за формулою:
b N k
Q 1 2
госп ; (5.54)
3600 n
де b – норма споживання на одного робітника в зміну, л;
N1 – число працюючих в зміну;
k2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, k2=2;
n – число годин роботи в зміну;
20 49 2
Qгосп 0,07 л/с.
3600 8,2
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби
визначаємо за формулою:
c N
Q 2
госп ; (5.55)
60 m
де С – норма витрат на 1 особу, що приймає душ;
N2 – число працюючих, що приймають душ в першу зміну (40% від
N1);
m – час роботи душових установок (45 хв. після закінчення зміни);
40 20
Qгосп 0,30 л/с.
60 45
Розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби обчислюємо
за формулою:
S A k
Q 2
вп kнв , (5.56)
3600 n1
де S — питомі витрати води на одиницю обсягу робіт;
A — загальний обсяг робіт на добу або зміну;
Арк.
192. Б-01 ПЗ
n1 — кількість годин роботи, до якої віднесена витрата;
k2 — для виробничих потреб приймають 1,5;
kнв — коефіцієнт на невраховану витрату води, рівний 1,2.
400 27,22 1,5 1,2
Qвп 0,66 л/с.
3600 8,2
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з
розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожний
струмінь, тобто 5·2=10 л/с.
Отже знаходимо загальні витрати води по формулі:
Qзаг=0,07+0,30+0,66+10=11,03 л/с.
Розрахунковий діаметр труб на період найбільш напруженої роботи
знаходимо по формулі:
4 Qзаг 1000
D ; (5.57)
де Qзаг — сумарні витрати води;
— швидкість руху води по трубам.
4 11,03 1000
D 83.8 мм.
3,14 2
Одержане значення діаметру округляємо до цілого числа і згідно
приймаємо труби діаметром 100 мм.
Мережа тимчасового водопостачання будівельного майданчику
влашто-вується по комбінованій схемі.
Джерело водозабезпечення по схемі – міська мережа.
Пожежні гідранти встановлюємо на трубопроводі на відстані 150м
один від одного, але не далі 50м від краю проїзної частини дороги і не далі
50м від будинку.
Водозабірні крани проектуємо із розрахунку радіуса обслуговування
гнучким шлангом не більше 100м . Фонтанчики для води влаштовуємо не
далі ніж 75м від робочих місць, а також у місцях відпочинку робітників.
При водопостачанні тимчасових будинків та споруд використовуємо
труби 1 дюйм.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
5.3.2.7 Організація тимчасового
енергозабезпечення
Таблиця 5.24 - Встановлена потужність по видах споживачів
Норми витрат
енергії на Загальні
Найменування Обсяг або
одиницю витрати
споживачів кількість
вимірювання, електроенергії
кВт
1 2 3 4
Силові споживачі
Баштовий кран КБ-
1 140 140
403
Зварювальні
трансформатори СТЭ-
34 потужністю 408
4 61,25 245
кВ*А, перераховані з
врахуванням cos=0,6
,Pуст=408*0,6=245
Електромеханічний
4 0,5 2,0
вібратор ИВ-19
∑ Рс 387
Внутрішнє освітлення
Контора виконроба,
2 18 0,15 2,7
м
Склади, м2 556 0,03 16,68
Побутові
2 375,6 0,15 56,34
приміщення, м
∑ Ров 75,72
Зовнішнє освітлення
Монтаж конструкцій
2 5399 0,03 161,97
м
Охоронне овітлення,
40 0,1 4,0
шт
∑ Ров 165,97
Необхідну сумарну потужність визначаємо за формулою:
P k P k
P ( c 1c
p Т 2c PCB k3c PОЗ ) ; (5.58)
cos cos
де - коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від
протяжності, перерізу і т.ін. , для розрахунку приймаємо рівним 1,1;
Арк.
192. Б-01 ПЗ
k1с , k2с , k3с - коефіцієнти попиту, що залежать від кількості
споживачів, приймаємо рівними, відповідно, 0.33 , 0.5 , 0.8 ;
0,2 140 0,4 245 0,6 2
P ( 0,8 75,72 165,97) 1,1 627,6 кВт.
p
0,5 0,35 0,15
Виходячи з необхідної потужності, приймаємо пересувну збірну
закриту трансформаторну підстанцію СКТП-750 потужністю 750 кВ*А і
габаритами 3,4х2,27 м.
Охоронне освітлення території здійснюємо через прожектори на
щоглах, які розміщаємо по периметру усього будівельного майданчика з
кроком 30м.
5.3.2.8 Розрахунок і організація освітлення
робочих місць
Джерелами світла є прожектори з лампами накалювання
потужністю 1,5кВт, встановленні групами по 3, 4 і більше. Для даного
будівельного майданчика приймаємо прожектори ПЗС з освітленням 20
люкс. Висота установки приладів приймається максимальною; відстань між
прожекторами не повинна перевищувати чотирикратної висоти їх
установки. При відсутності потужних джерел світла прожектори
влаштовуються групами відповідної сумарної сили світла, при цьому
світловий потік повинен бути спрямований у кількох напрямках, бажано в
3-х, мінімум в 2-х.
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників
може бути встановлена спрощеним методом через питому потужність за
формулою:
P E S
n ; (5.59)
P
Л
де P — питома потужність при освітленні прожекторами ПЗС-45,
приймаємо рівною 0,3 Вт/м2·лк;
Е — освітленість, приймаємо Е=20 лк;
S — площа, яка належить освітленню, м2 ;
Pл — потужність лампи прожектора, для прожектора ПЗС-45
Pл=1500 Вт.
Освітлення робочого місця при влаштуванні колон:
2 0,3 20 101,25
S= 22,5 4,5 101,25 м ; n 1 шт.
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при монтажі колон 3
прожектори.
Освітлення робочого місця при влаштуванні діафрагм жорсткості :
0,3 20 33,75
S=7,5 4,5 33,75 м2 ; n 1 шт.
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при влаштуванні діафрагм
жорсткості 3 прожектори.
Освітлення робочого місця при влаштуванні плит перекриття:
Арк.
192. Б-01 ПЗ
0,3 20 270
n 1,08 шт.
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при влаштуванні плит
перекриття 3 прожектори.
Освітлення робочого місця при влаштуванні стін:
0,3 20 412,5
n 1,65 шт.
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при влаштуванні стін 2
прожектора.
5.3.3 Заходи по техніці безпеки виробничої
санітарії і протипожежній безпеці
5.3.3.1 Заходи по техніці безпеки при виконанні
окремих будівельних процесів
Влаштування залізобетонник конструкцій
При влаштуванні залізобеонних конструкцій необхідно виконувати
такі вимоги :
- кожний день перед початком укладки бетону вібратором перевіряють
його справність та надійність;
- при виготовленні бетонних сумішей з використанням хімічних
добавок необхідно запровадити заходи, які виключали б опіки шкіри та
ушкодженням очей ,
- розвантаження бетонної суміші з бад’ї допускається виконувати з
висоти не більше одного метра;
- при електропрогріві бетону зона електропрогріву повинна мати
захисне огородження, світлову сигналізацію і знаки безпеки, а сигнальні
лампи повинні підключатись так, щоб при їх перегоранні відключалася
подача напруги;
- в зоні електропрогріву потрібно використовувати ізольовані гнучкі
кабелі або провода в захисному шланзі, не допускається прокладати
провода безпосередньо по грунту або по шару тирси, а також провода з
порушеною ізоляцією;
- робочі, які виконують ущільнення бетонної суміші
електровібраторами, повинні працювати в гумових сапогах та рукавицях.
Корпус електровібратора при цьому повинен бути надійно заземлений,
Арк.
192. Б-01 ПЗ
- зона електропрогріву повинна знаходитись під постійним наглядом
електромонтерів, що виконують монтаж електромережі;
- при електропрогріві бетонної суміші монтаж і приєднання
електрообладнання до мережі повинні робити тільки електромонтери, які
мають кваліфікаційну групу по техніці безпеки не нижче ІІІ;
- в сиру погоду і під час відтаювання електропрогрів всіх видів на
відкритому повітрі забороняється;
- під час прочистки бетоновводів стисненим повітрям робітники, не
зайняті безпосередньо цими операціями повинні бути на відстані не менш
10 м від бетоновводу;
- монтаж, демонтаж бетоновводів а також видалення з них бетону, що
затримався допускається тільки після зниження тиску до атмосферного;
- бетонування , поливку бетону виконують тільки при відключеному
тоці.
Влаштування гідроізоляції
При виконанні гідроізоляційних робіт необхідно дотримуватись
особливої обережності при роботі з горючими речовинами.
Для підігріву бітумних мастик заборонено розводити відкрите
полум’я у закритому приміщенні. Казани, в яких вариться ізоляційна
мастика, повинні бути в полагодженому положенні та мати кришки, які
щільно закриваються. Дозволяєтьсянаповнювати казани не більше ніж на
¾ їх місткості.
До роботи з гарячими, шкідливими і вогненебезпечними матеріалами
допускаються робочі, які пройшли спеціальне навчання. Робочі повинні
бути забезпечені спеціальним взуттям, взуттям, фартухами, брезентовими
куртками і брюками, респіраторами із спеціальними патронами або
фільтрами для уловлювання газів та парів.
Робочі, які працюють з ізоляційними матеріалами, в складі яких є
шкідливі або отруйні речовини, повинні проходити періодичний медичний
огляд.
Монтажні роботи
Весь комплекс операцій при монтажі будівельних конструкцій
виконується в умовах підвищеної небезпеки, що потребує суворого
виконання правил техніки безпеки.
До монтажних робіт допускаються робітники у віці від 18 років,
які пройшли курс навчання правилам техніки безпеки при веденні
монтажа, медичний огляд, а також інструктаж ( ввідний та на
робочому місці ).
Однією з найважливіших умов безпечного виконання монтажних робіт
є правильна експлуатація монтажних кранів.
Для забезпечення необхідної стійкості монтажний кран повинен бути
встановлений на надійну і ретельно вивірену основу. Кожен кран необхідно
обладнати автоматичним пристроєм для обмеження вантажопід’ємності, а
сталеві канати повинні періодично перевірятися.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
До верхолазних робіт (виконуються на висоті більше 5 м від
землі, перекриття або настилу) допускають робітників у віці від 18 до
60 років, що мають стаж роботи не менше року і розряд не нижче 4-го.
Робітників, зайнятих на монтажних роботах, забезпечують спецодягом,
спецвзуттям і захисними касками. При роботі на висоті вони зобов'язані
надягати запобіжні паски, якими прикріплюються до міцно встановлених
елементів конструкції чи запобіжним канатам.
Для створення необхідних безпечних умов робіт і переміщення на висоті
влаштовують тимчасові настили, підмості й огородження, застосовують
захисні сітки.
Відповідно до діючих норм стропи захвату й інші такелажні
пристосування варто періодично випробувати і при необхідності
вибраковувати. Перед початком роботи і в процесі монтажу такелажні
пристрої випробують навантаженням, яке в 1,25 раза більше їхньої
номінальної вантажопід’ємності .
При підйомі вантажів останні беруть на відтягнення, що виключає
розгойдування вантажу і закручування маси. Однак сам вантаж варто
піднімати й опускати тільки в суворо вертикальному положенні.
Забороняється під час перерв залишати піднятий вантаж у
висячому положенні.
При вітрі силою більше 6 балів монтажні роботи, зв'язані з
застосуванням кранів, небхідно припинити.
Небезпечні зони (місця можливого падіння вантажів) виділяють
попереджувальними знаками. Електрозварювальні роботи виконують
відповідно до правил протипожежного захисту і техніки безпеки.
Метеорологічні особливості зимового періоду впливають на
монтажний процес і приводять до збільшення трудомісткості і
подовженню термінів робіт у меншому ступені, чим інших робіт, які
виконуються на відкритому повітрі. Зимові умови підвищують небезпеку
виробництва монтажних робіт, змінюють деякі фізико-механічні
властивості матеріалів і інтенсивність протікання хімічних і фізичних
процесів, тому приймаються заходи по ліквідації чи зменшенню впливу
негативних дій.
Влаштування покрівлі
Перед початком робіт необхідно перевірити інструмент, робочі
ходові містки. Робітники повинні бути забезпечені спецодягом, захисними
окулярами і респіраторами.
При роботі на висоті покрівельник повинен користуватись запобіжним
паском і мотузкою діаметром не менше 15 мм та довжиною 10 м, яка
закріплюється за допомогою спеціальних влаштувань за конструкції.
Забороняється виконувати покрівельні роботи під час ожеледі,
густого тумана, вітру силою більше 6 балів, зливового дощу, а також
при настанні темряви, якщо немає достатнього штучного освітлення
робочого місця і підходів до нього.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Влаштування підлоги
Роботу з пильними матеріалами, активними розчинами і мастиками
виконують в захисному спецодязі та захисних окулярах , в добре
провітрюваному приміщенні.
Лампи тимчасового освітлення напругою 127 і 220 В підвішують на
висоті від 2,5 м. Напруга в переносних світильниках повинна бути не
більше 36 В.
Об’єкти, на яких виконують роботи по влаштуванню покриття підлоги,
повинні бути забезпечені аптечками з набором медикаментів та
перев’язочних матеріалів.
Фарбувальні роботи
Малярами можуть працювати люди, які навчені безпечним прийомам
виконання малярних робіт. До фарбування конструкцій матеріалами з
токсичними властивостями допускаються робітники у віці від 18
років, які пройшли медичний огляд та курс навчання по типовим
програмам, здали екзамени і мають посвідчення на право виконання
всіх видів малярних робіт .
Процеси, пов’язані з підготовкою малярних сумішей, необхідно
виконувати в спеціальному добре провітрюваному приміщенні.
Малярів забезпечують спецодягом, теплою водою для миття рук, а тих,
хто працює із шкідливими лакофарбовими сумішами ─ додатково
нешкідливими розчинниками і миючими засобами.
При роботі необхідно дотримуватись правил експлуатації
механізованого і ручного інструмента. При роботі на риштованнях і
драбинах необхідно дотримувати правила їхньої експлуатації. Приставні
сходи повинні мати гострі металеві чи гумові опори.
Робітники, що застосовують фарби зі шкідливими чи отруйними
речовинами, повинні проходити періодичний медичний огляд. Необхідно
стежити, за тим, щоб вміст газів, парів і пилу в робочій зоні в процесі
приготування, виділяючих шкідливі летучі пари, сумішей для фарбування
і при виконанні малярних робіт не перевищувало гранично допустимих
концентрацій шкідливих речовин. Приміщення, де ведуться ці роботи,
повинні мати природну чи штучну вентиляцію, що не створює протягів.
Перхлорвінілові фарби для фарбування фасадів і інших зовнішніх
фарбувальних робіт допускається застосовувати при температурі не вище
+4° С. Забороняється застосовувати як розчинник бензин і етильований
бензин.
Уся фарбувальна апаратура перед початком роботи піддається
іспитам на гідравлічний тиск не нижче 1МПа. На видних місцях необхідно
вивішувати плакати, інструкції, якими робітники повинні керуватися у
своїй повсякденній роботі.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
5.3.3.2 Заходи з техніки безпеки та
протипожежні заходи, які передбачені при
проектуванні будівельного генерального плану
При розробці будгенплану додержуємося розривів між спорудою,
тимчасовими будовами і складами, величина яких залежить від ступеня
вогнестійкості об’єктів і категорії пожежної безпеки виробництв.
Приймаємо величину розривів 1м між спорудами та 3 м між складами.
Пожежні гідранти встановлюються в закритих колодязях, які в зимовий
період утеплюють. Тимчасові будинки забезпечують первинними засобами
пожежегасіння ( вогнегасниками, піском і т.ін. ), а також влаштовують
пожежні щитки з пожежним обладнанням ( сокирами, ломами, лопатами,
відрами ). З метою пожежної профілактики на будівельному майданчику
відводимо місце для куріння, де встановлюються ємності для сміття, бочки
з водою або ящики з піском.
Горючі будівельні матеріали складати у зоні протипожежних розривів
не допускається.
Мережі доріг організовуємо у вільні смуги для підвезення матеріалів і
проїзду пожежних машин. Дороги проектуємо із щебеневим покриттям.
Особливу увагу звертаємо на забезпечення вільних під’їздів і підступів до
гідріантів протипожежного водопостачання. На території будівельного
майданчику влаштовуємо два виїзди на дороги загального призначення.
Тимчасові будинки розташовувуємо від доріг і пожежних проїздів на
відстані не більше ніж 25м. Дороги, в’їзди та виїзди проектуємо таким
чином, щоб забезпечувався вільний під’їзд засобів пожежегасіння до
об’єктів будівництва .
На будгенплані позначаємо зони дії вантажопідйомних кранів,
повітряних ліній електропередач, інтенсивного руху транспортних засобів,
зберігання вибухонебезпечних та паливних матеріалів, а також шкідливих
речовин, і інші небезпечні зони, умови роботи в яких вимагають особливого
забезпечення безпеки працюючих.
Організація будівельного майданчику повинна забезпечувати безпеку
праці робітників на всіх етапах виконання робіт. Санітарно-побутові
приміщення та площадки для відпочинку працюючих, а також автомобільні
і пішохідні дороги розміщуємо за межами небезпечних зон.
Споруди і площадки для запобігання розтікання рідин розміщуємо
нижче рівня землі.
До зварювальних робіт допускаються особи, які мають кваліфікаційне
посвідчення на право виконання робіт. На робочому місці зварювальника не
дозволяється тримати горючі матеріали в радіусі 5м.
Проведення газо- чи електрозварювальних робіт забороняється : на
свіжому повітрі або конструкціях, які ще не висохли.
Дороги, проїзди і місця розташування пожежних гідрантів повинні
бути освітлені в нічний час. Для подачі тривоги на випадок пожежі
Арк.
192. Б-01 ПЗ
будівельний майданчик повинен бути обладнаний дзвоном, сиреною або
іншими засобами звукової сигналізації.
Місце варки бітуму розміщуємо на спеціально відведених
майданчиках. на відстанях не ближче 30м від будівель IV i V ступенів
вогнестійкості, 20 м – ІІI та 10м – І і II ступеню.
Розводити вогнища на будівельному майданчику забороняється.
Для того, щоб всі робочі знали, як викликати пожежну допомогу і
ліквідувати пожежу, проводять первинний і повторний інструктаж. Крім
того проводять заняття з усіма робочими і службовцями по пожежно-
технічному мінімуму.
За виконання протипожежних норм проектування відповідають
керівник проектів організацій і автори проектів генеральних планів,
будинків і споруд.
Арк.
192. Б-01 ПЗ
Список використаної літератури
1. ДСТУ –Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» . -К.:
Мінрегіонбуд України, 2011.
2. ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування» ».-К.:
Мінбуд України, 2006.
3. ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і
сільських поселень» . -К.: Мінбуд України, 2002.
4. ДСТУ Б.А.2.4-6:2009 «Правила виконання робочої документації
генеральних планів підприємств, споруд та житлово-цивільних об’єктів» . -
К.: Мінрегіонбуд України, 2009.
5. ДСТУ Б. А. 2.4 – 2: 2009 «Умовні графічні позначення і зображення
елементів генеральних планів та споруд транспорту» . -К.: Мінрегіон
України, 2009
6. ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки і споруди» . -К.: Мінбуд України,
2005
7. ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів» . -
К.: МінБуд України, 2007
8. ДБН В.2.1-10-2009 «Основи та фундаменти споруд. Основні положення
проектування». – К. Мінрегіонбуд,2009
9. ДБН В.2.6-98:2009 «Бетонні та залізобетонні конструкції» . -К.:
Мінрегіонбуд, 2011
10. ДСТУ Б В.2.7-137:2008 «Блоки з ніздрюватого бетону стінові дрібні» . -
К.: Мінрегіонбуд України 2008
11. ДСТУ Б В.2.7-83-99 «Матеріали рулонні покрівельні та
гідроізоляційні» . -К.: Держстандаст України, 1999
12. ДСТУ Б В.2.7-99-2000 «Плити мінераловатні підвищеної жорсткості на
синтетичному зв’язуючому. Технічні умови» . -К.: Держстандаст, 2000
13. ДСТУ Б В.2.6-36-2008 «Конструкції зовнішніх стін із фасадною
теплоізоляцією та опорядженням штукатурками» . -К.: Мінрегіон України,
2008
14. ДСТУ Б В.2.7-265:2011. «Руберойд. Технічні умови». -К.: Держком-
містобудування України, 2006.
15. ДСТУ Б В.2.6-15:2011 «Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні.
Загальні технічні умови». - К.: Мінбуд України, 2011
16. ДСТУ Б В.2.6-11-2011. «Двері металеві протиударні вхідні в квартиру.
ЗТУ». - К.: Мінбуд України, 2011
17. ДСТУ Б В.2.6-99:2009 «Конструкції будинків і споруд. Блоки дверні
дерев`яні. Загальні технічні умови». - К.: Мінбуд України, 2009.
18. ДСТУ Б.В.1.1-6-2001 «Захист від пожежі. Двері і ворота. Методи
випробувань на вогнестійкість» . -К.: Держбуд України,2002
19. ДБН В.1.2-10-2008 «Основні вимоги до будівель і споруд захист від
шуму» . -К.: Мінрегіонбуд України, 2008
20. Закон України “Про пожежну безпеку” Верховна Рада України, 1994
21. НАПР А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні»
Міністерстві юстиції України, 19.10.2004
22. ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва» . -К.:
Держбуд України, 2003
23. НАПБ Б.01.007-2004 «Правила облаштування та застосування ліфтів
для транспортування пожежних підрозділів у будинках і спорудах»
24. ДСТУ ISO 4190-6-2001 «Установка ліфтова(елеваторна). Частина 6.
Ліфти пасажирські для встановлення в житлових будинках. Планування і
вибір»К., Державний комітет України з питань технічного регулювання та
споживчої політики, 2002
25. ДНАОП 0.00-1.01-99 «Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів»
наказ від19.04.2004 МінЮст України
26. ДБН В.2.5-20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні
мережі та споруди. Газопостачання» . -К.: МінБуд України, 2001
27. ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання». -К.: Мін Буд України, 2001
28. ДБН В.2.5-77:2014 «Котельні». -К.: Мін Буд України, 2014.
29. ДСТУ 4200:2006. «Труби сталеві з гладкими кінцями, зварні та
безшовні». -К.: Мін Буд України, 2006.
30. ДСТУ Б В.2.7-151:2008. «Труби поліетиленові для подачі холодної
води». -К.: Мін Буд України, 2008.
31. ДБН В.2.5-67:2013. «Опалення, вентиляція та кондиціонування». -К.:
Мін Буд України, 2008.
32. ДСТУ 2651:2005. «Сталь вуглецева звичайної якості. Марки». -К.: Мін
Буд України, 2005.
33. ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання зовнішні мережі та споруди
основні положення проектування». К.: Мін Буд України, 2013.
34. ТП 901-01-11.84 «Колодцы водопроводные, с заделкой труб в колодцах
эластичным несгораемым материалом»
38. ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація: Проектування зовнішніх мереж та
споруд.» К.: МінБуд України, 2013.
35. ДБН В.2.5-13-98* «Пожежна автоматика будинка будинків і споруд» . -
К.: МінБуд України, 2006
36. ДСТУ Б.В.2.5-38-08 «Улаштування блискавкозахисту будівель і
споруд» . -К.: Мінрегіонбуд України, 2008.
37. ДБН В.2.6-31:2016 «Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція
будівель» . -М.: МінБуд України, 2016.
38. ДСТУ Б В.2.6-156:2010 Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого
трьохкомпонентного бетону. – К.: Мінбуд України, 2010.
39. ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні
положення. – К.: Мінбуд України, 2009.
40. ДСТУ 3760:2006. Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій.
Загальні технічні умови. .- К.: МінБуд України, 2006.
41. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та
фундаменти” для студентів денної та заочної форм навчання напряму
підготовки 6.060101 Будівництво/Укладачі:Величко В.М., Черкаси, ЧДТУ,
2016.
42. Чененко В. К., Баранников В. Ф. Технология и организация монтажа
строительньїх конструкций: Справ. - К.: Будівельник 1988.
43. В.К. Черненка, М.Г.Ярмоленко «Технологія будівельного
будівництва». –К.: Вища школа 2002.
44. Методичні вказівки по розробці будівельного генерального плану в
курсовому та дипломному проектуванні для студентів спеціальності
6.060101 всіх форм навчання/ Укладач Березань М.О. - Черкаси ЧДТУ, 2010
45. ДСТУ Б Д.2.2-1:2008 «Ресерсні елементні кошторисні норми на
будівельні роботи»
46. Справочник по технике безопасности. Нисис М. Н., Гринкруг Г. Н.
Издание третье, исправленное и дополненное. - К.: «Будівельник» , 1977 .
47. Сафонов В.В. Інженерні рішення з охорони праці при розробці
дипломних проектів інженерно-будівельних спеціальностей: Навчальний
посібник. – К.: Основа, 2011. – 480 с.
48. Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н.,
Миронець С.М., Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного
захисту: Навчальний посібник. – К, 2008. – 223 с
49. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Основні вимоги до проектної та робочої
документації. Загальні вимоги» . -К.: Мінрегіонбуд України, 2009.
50. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 «Правила виконання архітектурно будівельних
робочих креслень» . -К.: Мінрегіонбуд України, 2009.
Додаток А. Армування плити перекриття на відм. +3.020
Продовження додатку А.
Продовження додатку А.
Продовження додатку А.
Продовження додатку А.
Продовження додатку А.
Продовження додатку А.
Продовження додатку А.
Додаток Д. Армування прямокутної колони по осі 7
Додаток Б.
Зусилля в колоні в осях Б1-9
У першій графі вказується тип КЄ з бібліотеки кінцевих елементів, номер
завантаження та індексація зусиль.
У наступних графах вказуються:
у першому рядку шапки - номер елемента й номер перетину в цьому елементі, для
якого друкуються зусилля;
у другому рядку - номера перших двох вузлів.
Одиниці виміру зусиль: т
Одиниці виміру тиску : т/м**2
Одиниці виміру моментів: т*м
Одиниці виміру pозподілених моментів: (т*м)/м
Одиниці виміру pозподілених пеpеpізаючих сил: т/м
Одиниці виміру пеpеміщень повеpхонь в елементах: м
Mon Mar 29 10:41:34 2024 POZ 101-07 Головна схема 1
--------------------------------------------------------------------------------
| ЗУСИЛЛЯ /ТИСК/ В ЕЛЕМЕНТАХ. |
--------------------------------------------------------------------------------
| 10_ 54170-1 54170-2 |
| 43788 43788 |
| 50642 50642 |
--------------------------------------------------------------------------------
| 1- ЗАВАНТАЖЕННЯ 1 |
| N -119.524 -120.756 |
| MY -.937591 .910386 |
| QZ .659992 .659992 |
| MZ .159780 1.55587 |
| QY -.498606 -.498606 |
| 2- ЗАВАНТАЖЕННЯ 2 |
| N -16.5527 -16.5527 |
| MY -.079627 -.027615 |
| QZ .018576 .018576 |
| MZ .140640 -.088440 |
| QY .081815 .081815 |
| 3- ЗАВАНТАЖЕННЯ 3 |
| N -33.3122 -33.3122 |
| MY -.436726 .342172 |
| QZ .278178 .278178 |
| MZ .263609 .109457 |
| QY .055054 .055054 |
| 4- |
| N -2.43058 -2.43058 |
| MY -.380722 1.20037 |
| QZ .564678 .564678 |
| MZ .164060 -.031989 |
| QY .070017 .070017 |
| 5- |
| N 3.52506 3.52506 |
| MY .126253 -.015497 |
| QZ -.050625 -.050625 |
| MZ -.956769 1.74399 |
| QY -.964557 -.964557 |
--------------------------------------------------------------------------------
Додаток Г.
Результати підбору арматури в колоні в осях Б1-9
ДАТА:29 March 2024 КОД: Будинок ЛІРА (З/б конструкції) v9.4 ЛІРА софт. КИЇВ СТР. 2
________________________________________________________________________________________________________
| Е | П | | ПОПЕРЕЧНА АРМАТУРА | ШИРИНА |
| Л | Е | ПОВЗДОВЖНЯ АРМАТУРА |-----------------------------|РОЗКРИТТЯ|
| Е | Р | ( см2 ) | ASW1 (см2) | ASW2 (см2) | ТРІЩИН |
| М | Е | |--------------|--------------| (мм) |
| Е | Р |-------- Кутова ------|---- У граней перерізу------|ПРИ КРОЦІ (см)| ПРИ КРОЦІ(см)|---------|
| Н | І | | | | | | | | | | |
| Т | З | AU1 | AU2 | AU3 | AU4 | AS1 | AS2 | AS3 | AS4 | % | 15 | 20 | 30 | 15 | 20 | 30 |КРАТ|ДЛИТ|
|--------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| РОЗРАХУНОК ПО РСУ ГОЛОВНА CХЕМА |
|--------------------------------------------------------------------------------------------------------|
| СТРИЖЕНЬ |
| ПРЯМОКУТНИК B = 40.0 H = 40.0 (см) |
| БЕТОН: B30 ; АРМАТУРА: ПОВЗДОВЖНЯ A-II ; ПОПЕРЕЧНА A-I |
| |
| |
|29681 1 С 0.64 0.64 0.64 0.64 0.16 0.01 0.01 0.01 0.01 0.01 0.01 0.29 0.29|
| 0.56 0.56 0.56 0.56 0.14 |
| Н 0.43 0.80 0.37 0.10 0.01 0.01 0.01 0.01 0.01 0.01 0.30 0.30|
| 0.35 0.72 0.37 0.09 |
| 2 С 1.44 1.44 1.44 1.44 0.36 0.01 0.01 0.01 0.01 0.01 0.01 0.29 0.29|
| 1.28 1.28 1.28 1.28 0.32 |
| Н 1.21 1.92 0.71 0.24 0.01 0.01 0.01 0.01 0.01 0.01 0.29 0.29|
| 1.13 1.68 0.55 0.21 |
|________________________________________________________________________________________________________|
Продовження додатку Д.
Продовження додатку Д.
Продовження додатку Д.