Оптимізація виробничих процесів та управління запасами підприємства (на прикладі ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» м.Сміла, Черкаська обл.)

Мельник, Аліна Анатоліївна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8975

Title:	Оптимізація виробничих процесів та управління запасами підприємства (на прикладі ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» м.Сміла, Черкаська обл.)
Authors:	Білик, Олександр Анатолійович Мельник, Аліна Анатоліївна
Keywords:	оптимізація виробничих процесів, управління запасами, виробнича діяльність, логістика, ефективність підприємства, оптимізація ресурсів, управління бізнес-процесами
Issue Date:	2025
Abstract:	У кваліфікаційній роботі бакалавра розглянуто теоретичні та практичні аспекти оптимізації виробничих процесів і управління запасами на підприємстві. Об'єктом дослідження виступає виробничо-господарська діяльність ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС», зокрема система організації та управління виробничими процесами і запасами підприємства в умовах багатопрофільної діяльності (оптова торгівля, технічне обслуговування, оренда майна та будівництво). Предметом дослідження є процеси організації та управління виробничою діяльністю та запасами на підприємстві, а також методи їх оптимізації для підвищення ефективності функціонування ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС». Метою роботи є розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності виробничих процесів та управління запасами на основі аналізу поточного стану підприємства та впровадження сучасних інструментів управління. У процесі дослідження було здійснено: - аналіз теоретичних основ управління запасами та оптимізації виробничої діяльності; - оцінка поточного стану виробничих процесів і логістики запасів на підприємстві; - виявлення основних проблем, що знижують ефективність; - обґрунтування доцільності впровадження таких інструментів, як Lean- технології, система «мін-макс», ABC-аналіз, ERP-рішення. На основі проведеного дослідження розроблено пропозиції щодо вдосконалення внутрішньовиробничої логістики, оптимізації обсягів запасів і підвищення загальної продуктивності підприємства. Результати роботи можуть бути використані як безпосередньо на ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС», так і на інших підприємствах зі схожим профілем діяльності.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8975
Appears in Collections:	073 Менеджмент (Менеджмент)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Диплом_Мельник.pdf Restricted Access		1.92 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування

Допущено до захисту
в.о. завідувача кафедри МБА
Олександр БІЛИК_______________
____________________________________
«_____»______________________ 2025 р.

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
НА ТЕМУ:
ОПТИМІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ ТА
УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ ПІДПРИЄМСТВА (НА
ПРИКЛАДІ ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» М.СМІЛА, ЧЕРКАСЬКА
ОБЛ.)

Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: Менеджмент
Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)
Форма здобуття освіти: денна
Група М-215

Виконавець роботи:
«____»___________ 2025 р. _______________ Анна МЕЛЬНИК__
(підпис) ім’я та ПРІЗВИЩЕ
( )

Керівник роботи:

(Вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові)
«____»__________ 2025 р. __________ к.і.н., доц. Олександр БІЛИК
(підпис) (Вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Черкаси 2025
2

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ

Галузь знань «07 Управління та адміністрування»
(код, назва)
Спеціальність 073 «Менеджмент»
(код, назва)
Освітня програма Менеджмент
ЗАТВЕРДЖУЮ:
в.о. завідувач кафедри
____________
«_____» __________20___ р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Мельник Анна Анатоліївна ______
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи Оптимізація виробничих процесів та управління запасами
підприємства (на прикладі ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» м.Сміла, Черкаська обл.)
Керівник роботи к.і.н., доц. Білик О.А. _____ ____
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом «__26__» __березня____ р. № __100/03-03___
2. Вихідні дані до роботи Форма №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про
сукупний дохід)» за 2021, 2022, 2023 роки; Форма №1 «Баланс» за 2021, 2022, 2023
роки, Організаційна структура ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС».
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити)
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ
ПРОЦЕСІВ ТА УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ ТА УПРАВЛІННЯ
ЗАПАСАМИ В ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС»
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ ТА
УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ В ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС»
4. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи бакалавра
Підпис, дата
Прізвище, ініціали та посада
Розділ завдання завдання
консультанта
видав прийняв
1 к.і.н., доц. Білик О.А.
2 к.і.н., доц. Білик О.А.
3 к.і.н., доц. Білик О.А.

5. Дата видачі завдання «____» __________ 20 ___ р.

3

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Строк
№ Назва етапів
виконання Примітка
з/п кваліфікаційної роботи бакалавра
етапів роботи
1 Вибір напряму дослідження. виконано
Складання попереднього плану 01.03.2025
кваліфікаційної роботи бакалавра.
2 Опрацювання літературних джерел. виконано
Підготовка та групування 10.03.2025
матеріалів.
3 Затвердження плану. Підготовка виконано
15.03.2025
теоретичного розділу.
4 Доопрацювання теоретичного виконано
розділу. Аналіз даних, необхідних 09.04.2025
для написання аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 30.04.2025 виконано
6 Доопрацювання аналітичного виконано
05.05.2025
розділу.
7 Підготовка та написання виконано
18.05.2025
розрахункового розділу роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 20.05.2025 виконано
9 Доопрацювання розрахункового виконано
25.05.2025
розділу.
10 Підготовка висновків по роботі 01.06.2025 виконано
11 Оформлення кваліфікаційної роботи виконано
03.06.2025
бакалавра
12 Подання завершеної роботи на виконано
06.06.2025
кафедру

Здобувач вищої освіти __________ Анна МЕЛЬНИК ________
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник роботи _________ _Олександр БІЛИК________
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

4

АНОТАЦІЯ
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 72 сторінки, 16 таблиць, 2
рисунки, список літератури з 106 найменування, 6 додатків.

ОПТИМІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ ТА УПРАВЛІННЯ
ЗАПАСАМИ ПІДПРИЄМСТВА (НА ПРИКЛАДІ ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС»
М.СМІЛА, ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)
(великими літерами)
Студентки групи _М-215 Мельник Анна Анатоліївна ____
(шифр групи) (прізвище, ім’я, по бать44кові)

У кваліфікаційній роботі бакалавра розглянуто теоретичні та практичні
аспекти оптимізації виробничих процесів і управління запасами на
підприємстві. Об'єктом дослідження виступає виробничо-господарська
діяльність ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС», зокрема система організації та управління
виробничими процесами і запасами підприємства в умовах багатопрофільної
діяльності (оптова торгівля, технічне обслуговування, оренда майна та
будівництво).
Предметом дослідження є процеси організації та управління виробничою
діяльністю та запасами на підприємстві, а також методи їх оптимізації для
підвищення ефективності функціонування ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС».
Метою роботи є розробка практичних рекомендацій щодо підвищення
ефективності виробничих процесів та управління запасами на основі аналізу
поточного стану підприємства та впровадження сучасних інструментів
управління.
У процесі дослідження було здійснено:
- аналіз теоретичних основ управління запасами та оптимізації
виробничої діяльності;
- оцінка поточного стану виробничих процесів і логістики запасів на
підприємстві;
- виявлення основних проблем, що знижують ефективність;
- обґрунтування доцільності впровадження таких інструментів, як Lean-
технології, система «мін-макс», ABC-аналіз, ERP-рішення.
На основі проведеного дослідження розроблено пропозиції щодо
вдосконалення внутрішньовиробничої логістики, оптимізації обсягів запасів і
підвищення загальної продуктивності підприємства.
Результати роботи можуть бути використані як безпосередньо на ТОВ
«ЛАДОГА ПЛЮС», так і на інших підприємствах зі схожим профілем
діяльності.
Ключові слова: оптимізація виробничих процесів, управління запасами,
виробнича діяльність, логістика, ефективність підприємства, оптимізація
ресурсів, управління бізнес-процесами.

Рік виконання кваліфікаційної роботи бакалавра 2025
Рік захисту кваліфікаційної роботи бакалавра 2025
Підпис студента _______________________
Дата ______________________________
5

ЗМІСТ

ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ 10
ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ ТА УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ НА
ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Сутність, види та значення виробничих процесів на підприємстві 10
1.2 Теоретичні аспекти управління запасами 20
1.3 Сучасні підходи та інструменти оптимізації виробничих 27
процесів, управління запасами
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ ТА УПРАВЛІННЯ 39
ЗАПАСАМИ В ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС»
2.1 Загальна характеристика підприємства ТОВ «ЛАДОГА 39
ПЛЮС»

2.2 Аналіз виробничих процесів на підприємстві 48
2.3 Аналіз системи управління запасами на підприємстві 52
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ 56
ПРОЦЕСІВ ТА УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ В ТОВ «ЛАДОГА
ПЛЮС»

3.1 Розробка заходів щодо оптимізації виробничих процесів 56
3.2 Розробка заходів щодо оптимізації системи управління запасами 61
3.3 Оцінка економічної ефективності запропонованих заходів 63
ВИСНОВКИ 70
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 73
ДОДАТКИ 81

6

ВСТУП

Швидкі темпи розвитку сучасного бізнесу, зростаюча глобалізація ринків
та посилення конкуренції ставлять перед підприємствами завдання постійного
пошуку шляхів підвищення ефективності своєї діяльності. Одними з ключових
факторів успіху та конкурентоспроможності компанії є оптимальна
організація виробничих процесів та раціональне управління запасами. Саме ці
аспекти дозволяють мінімізувати витрати, скоротити час виконання
замовлень, підвищити якість продукції та послуг, а також забезпечити
гнучкість і адаптивність до мінливих ринкових умов.
В умовах нестабільного економічного середовища, високих вимог
споживачів та стрімкого технологічного прогресу, підприємства не можуть
дозволити собі працювати за застарілими моделями. Неефективні виробничі
процеси призводять до зайвих витрат, простоїв, браку та зниження
продуктивності. Водночас, неоптимальне управління запасами може
спричинити як надмірні витрати на зберігання та ризики застарівання, так і
дефіцит матеріалів, що призводить до зупинок виробництва та втрати клієнтів
[14-16]. Таким чином, оптимізація цих двох взаємопов'язаних сфер стає не
просто бажаною, а життєво необхідною умовою для забезпечення стабільності
та розвитку бізнесу.
В умовах сучасної ринкової економіки ефективність функціонування
підприємств значною мірою залежить від рівня організації виробництва та
управління матеріальними ресурсами. Висока конкуренція, зміни попиту,
нестабільність постачання та зростаючі вимоги до якості продукції вимагають
від підприємств постійного вдосконалення внутрішніх процесів. Зокрема,
особливої актуальності набуває проблема оптимізації виробничих процесів і
раціонального управління запасами, оскільки саме ці чинники істотно
впливають на витрати, прибутковість і загальну конкурентоспроможність
підприємства.
7

Ефективне управління запасами дозволяє уникнути як надмірного
нагромадження ресурсів, що веде до заморожування обігових коштів, так і їх
дефіциту, що може спричинити зупинку виробництва. Водночас оптимізація
виробничих процесів забезпечує зниження втрат, підвищення продуктивності
праці та поліпшення якості продукції.
Об'єктом дослідження виступає виробничо-господарська діяльність ТОВ
«ЛАДОГА ПЛЮС», зокрема система організації та управління виробничими
процесами і запасами підприємства в умовах багатопрофільної діяльності
(оптова торгівля, технічне обслуговування, оренда майна та будівництво).
У ході дослідження будуть проаналізовані основні виробничі процеси
підприємства, система управління запасами та визначені напрямки їх
оптимізації з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.
Предметом дослідження є процеси організації та управління виробничою
діяльністю та запасами на підприємстві, а також методи їх оптимізації для
підвищення ефективності функціонування ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС».
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є аналіз існуючих виробничих
процесів і системи управління запасами на підприємстві ТОВ «ЛАДОГА
ПЛЮС» та розробка пропозицій щодо їх оптимізації для підвищення
ефективності діяльності підприємства.
Актуальність теми визначається необхідністю впровадження сучасних
методів організації виробництва та логістики, які дозволяють підвищити
ефективність функціонування підприємств у динамічному економічному
середовищі.
У сучасних умовах ринкової економіки підвищення ефективності
виробничої діяльності підприємств є одним з ключових чинників їхньої
конкурентоспроможності та стабільного розвитку. Однією з найважливіших
складових цього процесу є оптимізація виробничих процесів та ефективне
управління запасами, що дозволяє знизити витрати, підвищити
продуктивність праці та покращити фінансові результати.
8

Для досягнення поставленої мети у роботі визначено такі завдання:
1. Проаналізувати теоретичні аспекти оптимізації виробничих процесів та
управління запасами.
2. Дослідити сучасні підходи та моделі управління матеріальними
потоками на підприємствах промисловості (оптова торгівля, технічне
обслуговування, оренда майна та будівництво).
3. Провести аналіз виробничої діяльності та системи управління
запасами ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС».
4. Виявити основні проблеми та недоліки в організації виробництва й
обліку запасів на підприємстві.
5. Запропонувати практичні рекомендації щодо оптимізації виробничих
процесів, удосконалення системи управління запасами та впровадження
відповідних ІТ-рішень.
6. Оцінити економічну ефективність запропонованих заходів.
Кваліфікаційна робота бакалавра складається зі вступу, трьох розділів,
висновків та списку використаних джерел.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання,
об’єкт та предмет дослідження. Перший розділ присвячено теоретичним
аспектам управління виробництвом та запасами, розглядаються існуючі
моделі та методи оптимізації. У другому розділі подано характеристику
діяльності підприємства ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС», здійснено аналіз його
виробничих процесів та логістичної системи. У третьому розділі розроблено
конкретні заходи з оптимізації, обґрунтовано їхню доцільність та проведено
оцінку очікуваного ефекту від впровадження.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їхнього
впровадження в діяльність ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС», що дозволить
підприємству суттєво підвищити свою операційну ефективність, знизити
витрати, покращити якість продукції та послуг, а також зміцнити свої позиції
на ринку. Розроблені рекомендації можуть бути адаптовані та використані
9

іншими суб'єктами господарювання в аналогічній галузі.

10

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ
ПРОЦЕСІВ ТА УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Сутність, види та значення виробничих процесів на підприємстві

Виробничий процес є центральною складовою функціонування будь-
якого підприємства, оскільки саме він забезпечує створення товарів або
послуг, що становлять кінцевий результат господарської діяльності. В
економічній теорії виробничий процес трактується як сукупність
взаємопов’язаних дій працівників, знарядь праці, предметів праці та
інформаційних ресурсів, які забезпечують перетворення вихідної сировини на
готову продукцію або послугу.
Виробничий процес – це сукупність взаємопов'язаних дій людей, засобів
праці та природи, потрібних для виготовлення продукції. Основними
елементами виробничого процесу є процес праці як свідома діяльність
людини, предмети та засоби праці (рис. 1.1).
Ресурси Використання ресурсів Результат
Засоби праці
Виробничий Продукція
процес
Предмети праці
Персонал Дія сил природи

Рис. 1.1 Схема елементів виробничого процесу.
Джерело: [3]
Згідно з класичним визначенням, виробничий процес – це цілеспрямована
система операцій, що включає основні, допоміжні та обслуговуючі процеси,
об'єднані спільною метою – задоволення потреб споживачів шляхом
створення продукції певної якості у необхідній кількості та в установлені
11

строки.
Виробничі процеси на підприємстві – це основа його функціонування.
Вони охоплюють усю діяльність, пов’язану з перетворенням сировини,
матеріалів, напівфабрикатів у готову продукцію або послугу. Ось коротко про
сутність, види та значення виробничих процесів:
Виробничий процес – це сукупність дій працівників, машин і механізмів,
спрямованих на виготовлення продукції або надання послуг. Він включає:
основні процеси – безпосередньо пов’язані з перетворенням сировини в
готовий продукт; допоміжні процеси – забезпечують виконання основних
(ремонт обладнання, енергозабезпечення, транспортування); обслуговуючі
процеси – пов'язані з управлінням, контролем якості, зберіганням тощо.
Існують такі види виробничих процесів [31-35]:
1. За характером продукції: дискретні (виготовлення окремих
предметів, деталей, машин) та безперервні (хімічна, енергетична,
нафтопереробна промисловість).
2. За типом виробництва: індивідуальне (штучне виробництво, малі
обсяги); серійне (виготовлення серіями – середній обсяг); масове (великі
обсяги однакової продукції).
3. За ступенем автоматизації: ручне; механізоване; автоматизоване;
комп’ютеризоване (цифрове виробництво)
Значення виробничих процесів: основна функція підприємства –
виробництво продукції або послуг; формує конкурентоспроможність – за
рахунок ефективності, якості, інновацій; визначає витрати та прибутковість –
оптимізація процесів знижує собівартість; забезпечує зайнятість працівників і
сприяє розвитку кваліфікації персоналу; впливає на екологічність та сталий
розвиток – особливо важливо для сучасних підприємств.
Виробничий процес відіграє ключову роль у забезпеченні ефективного
функціонування підприємства. Його значення полягає в наступному:
1. Формування конкурентоспроможності продукції. Раціонально
організований виробничий процес дозволяє знизити собівартість продукції,
12

підвищити її якість, скоротити терміни виготовлення, що є запорукою
успішної конкуренції на ринку.
2. Забезпечення прибутковості підприємства. Через оптимізацію
виробничих ресурсів та ефективне управління процесами підприємство
досягає підвищення економічної результативності.
3. Підвищення продуктивності праці. Завдяки впровадженню
сучасних технологій, автоматизації та цифровізації можливо суттєво
скоротити трудові витрати.
4. Зниження витрат виробництва. Добре сплановані виробничі
процеси сприяють раціональному використанню сировини, енергії,
зменшенню відходів.
5. Сприяння інноваційному розвитку. Інновації в організації
виробництва, логістиці, управлінні виробничими ресурсами створюють умови
для сталого розвитку підприємства.
6. Соціальне значення. Виробничі процеси забезпечують робочі
місця, сприяють професійному розвитку працівників та формують соціальну
відповідальність бізнесу.
Отже, види виробничих процесів на підприиємстві та їх характеристику
зобразимо в Таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Види виробничих процесів на підприємстві та їх
характеристика
Критерій Вид виробничого Характеристика
класифікації процесу
За характером Дискретні Виготовлення окремих виробів або
продукції деталей (машинобудування, меблева
промисловість).
Безперервні Процеси, що протікають без зупинок
(хімічна, енергетична промисловість).
За типом Індивідуальне Виготовлення одиничної продукції за
виробництва замовленням.
Серійне Виробництво партіями, з повторюваними
операціями.
Масове Великосерійне виробництво
стандартизованої продукції.
За рівнем Ручне Виконується переважно вручну.
автоматизації Механізоване Людина керує машинами.
Автоматизоване Процеси виконуються без участі людини.
Цифрове Застосування роботів, комп’ютерних
13

Критерій Вид виробничого Характеристика
класифікації процесу
(комп’ютеризоване) систем, цифрового управління.
За спеціалізацією Універсальні Призначені для різної продукції.
процесів Спеціалізовані Орієнтовані на певний тип продукції.
Джерело: [5, 7, 9, 15].
Раціональна організація виробничої діяльності є однією з ключових умов
забезпечення ефективного функціонування підприємства в умовах ринкової
економіки. Особливо важливою складовою є оптимізація виробничих процесів
та ефективне управління запасами, що безпосередньо впливають на витрати,
рентабельність та загальну конкурентоспроможність підприємства.
Оптимізація виробничих процесів – це процес системного вдосконалення
структури, організації та управління виробництвом з метою досягнення
найвищого результату при мінімальних витратах ресурсів.
Основні цілі оптимізації: зниження собівартості продукції; підвищення
продуктивності праці; скорочення виробничого циклу; забезпечення гнучкості
виробництва; зменшення відходів та втрат ресурсів; поліпшення якості
продукції.
До основних методів оптимізації належать: реінжиніринг виробничих
процесів (Business Process Reengineering – BPR) [51]; впровадження системи
бережливого виробництва (Lean Production); аналіз вузьких місць (BottleNeck
Analysis) [69]; моделювання і симуляція виробничих процесів; використання
інформаційних систем управління (ERP, MES) [84].
Управління запасами – це стратегічний процес, який охоплює
планування, контроль та регулювання кількості та структури матеріальних
ресурсів, що зберігаються на складі підприємства. Запаси можуть бути
сировинні, незавершеного виробництва та готової продукції.
Мета управління запасами – забезпечити безперебійність виробництва
при мінімальних витратах на зберігання, транспортування та обслуговування
запасів.
Зобразимо види запасів на підприємстві в Таблиці 1.2.

14

Таблиця 1.2 – Види запасів на підприємстві
Вид запасу Характеристика
Сировина та матеріали Використовуються для виготовлення продукції
Незавершене виробництво Продукція, що перебуває у процесі виготовлення
Готова продукція Вироби, повністю завершені і готові до реалізації
Тара та допоміжні Використовуються для упаковки та зберігання
матеріали
Запасні частини Призначені для ремонту обладнання
Джерело: [15]
Методи управління запасами:
1. Система «точно вчасно» (Just in Time, JIT): мінімізація запасів;
постачання матеріалів безпосередньо перед використанням; висока
вимогливість до постачальників і логістики.
2. Економічне замовлення партії (EOQ – Economic Order Quantity), тобто
математична модель визначення оптимального розміру замовлення, що
мінімізує витрати.
3. ABC-аналіз – класифікація запасів за ступенем впливу на загальні
витрати підприємства (A – найбільш цінні, C – найменш значущі).
4. XYZ-аналіз, тобто класифікація запасів за стабільністю споживання: X
– стабільний попит, Z – нестабільний.
5. Системи MRP і MRP II (Material Requirements Planning), тобто
планування потреб у матеріалах відповідно до графіку виробництва.
Ефективна оптимізація виробничих процесів у поєднанні з грамотним
управлінням запасами дозволяє досягти наступних переваг [88-92]:
- зменшення витрат на зберігання і транспортування матеріалів;
- скорочення часу проходження виробничого циклу;
- зниження ризику збоїв у виробництві через дефіцит або надлишок
запасів;
- поліпшення контролю за ресурсами;
- підвищення загальної ефективності діяльності підприємства.
Таким чином, системна оптимізація виробництва та управління запасами
є необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності підприємства на
сучасному ринку.
Виробничі процеси є центральною ланкою функціонування будь-якого
15

підприємства, оскільки саме в їх межах створюється продукція або надаються
послуги, що забезпечують дохід і конкурентоспроможність організації.
Сутність виробничого процесу полягає в цілеспрямованій сукупності дій,
спрямованих на перетворення сировини, матеріалів та інших ресурсів у готову
продукцію з певною споживчою вартістю. Залежно від характеру та цілей,
виробничі процеси класифікуються на основні, допоміжні, обслуговуючі, а
також на безперервні й дискретні, масові, серійні та одиничні – кожен з яких
має свої особливості організації. Значення ефективної організації виробничих
процесів полягає у підвищенні продуктивності праці, зниженні витрат,
покращенні якості продукції та забезпеченні гнучкості у реагуванні на зміни
попиту. Раціональне планування, оптимізація виробничих процесів,
впровадження сучасних методів управління (Lean, Kaizen, TPM) та цифрових
технологій дозволяють підприємствам адаптуватися до умов ринку та
забезпечити сталий розвиток [94]. Вивчення і правильне застосування
принципів організації виробничих процесів є необхідною умовою для
ефективного функціонування підприємства та досягнення його стратегічних
цілей.
Ключовим чинником у підвищенні ефективності роботи основного
виробництва є кваліфікований персонал. Інвестування у навчання та розвиток
працівників допомагає підвищити їхню кваліфікацію та професійні навички.
Тренінги з використання нових технологій, методів виробництва та
управління сприяють збільшенню продуктивності праці та зниженню
виробничих витрат. Lean-виробництво є ефективною стратегією управління
виробництвом, спрямованою на мінімізацію витрат та оптимізацію процесів.
Застосування принципів Lean дозволяє виявляти та усувати зайві витрати,
зменшувати час циклу виробництва та підвищувати якість продукції.
Впровадження системи Lean допомагає створити ефективне виробниче
середовище, спрямоване на досягнення максимальної продуктивності.
Невід’ємною частиною виробничого процесу є впровадження новітніх
технологій, які дозволяють підвищити ефективність роботи основного
виробництва.
16

Використання інтернету речей (IoT), штучного інтелекту (AI) та інших
інноваційних розробок дозволяє оптимізувати процеси моніторингу,
діагностики та управління виробництвом. Аналіз та оптимізація
технологічного процесу у виробництві дозволяють виявити ефективніші
методи та етапи, що сприяють збільшенню продуктивності та зниженню
витрат. Головна мета оптимізації технологічного процесу полягає в
проведенні детального аналізу кожного етапу з метою виявлення та усунення
непотрібних операцій, що може призвести до скорочення часу та зниження
витрат на виробництво, що передбачає ретельне дослідження кожного етапу
виробництва для виявлення можливостей поліпшення, таких як перегляд
послідовності операцій, використання більш ефективних сировинних
матеріалів або впровадження нових методів управління запасами. Наприклад,
перегляд послідовності операцій у виробництві може допомогти знайти шляхи
скорочення часу та витрат на кожному етапі виробництва [12, с. 32-37].
Також шляхом підвищення є впровадження системи управління. Воно
допоможе якістю стандартизувати процеси виробництва та забезпечить
високу якість продукції, що передбачає створення та впровадження системи
контролю якості на всіх етапах виробництва, що дозволить уникнути
виробничого браку та підвищить довіру споживачів до продукції. Таким
чином, це стає ключовим елементом забезпечення стабільності та надійності
виробничих процесів. Застосування стандартів якості та систем контролю
дозволяє компаніям виявляти та усувати відхилення в якості продукції ще на
ранніх стадіях виробництва. Також невід’ємною частиною – є
енергозбереження. Застосування енергоефективних технологій та процесів
дозволить скоротити споживання електроенергії та інших ресурсів, що
призведе до зменшення витрат та сприятиме екологічній стійкості
виробництва. Основна мета цих заходів полягає в підвищенні ефективності
виробництва, зменшенні витрат та підвищенні конкурентоспроможності
компанії на ринку. Енергозбереження стає все більш актуальною проблемою
у сучасному світі, а впровадження енергоефективних технологій та методів
17

управління енергоспоживанням не лише допоможе скоротити витрати на
електроенергію, але й сприятиме збереженню природних ресурсів та
зниженню негативного впливу на навколишнє середовище, що сприятиме
зменшенню витрат на електроенергію та знизить вплив на довкілля.
Головною складовою виробничого процесу є технологічний процес –
сукупність дій по зміні та значенню стану предмета праці. На підприємствах
здійснюються різноманітні виробничі процеси. Їх поділяють передусім за
такими ознаками: призначення, перебіг у часі, автоматизації.
За призначенням виробничі процеси поділяються на основні, допоміжні
та обслуговуючі.
Основні процеси – це процеси безпосереднього виготовлення основної
продукції) підприємства, яка визначає його виробничий профіль,
спеціалізацію і поступає на ринок як товар для продажу) [90-93]. Всі процеси
у ряді виробництв поділяються на стадії: обробну, випускну (складальну).
Разом вони створюють основне виробництво. До допоміжних належать
процеси виготовлення продукції, яка використовується на самому
підприємстві для забезпечення правильного протікання основних процесів.
Допоміжні процеси групуються за їх призначенням, утворюючи такі.
Допоміжні виробництва, як ремонтне, інструментальне, енергетичне та ін.
Обслуговуючі процеси забезпечують нормальні умови здійснення основних і
допоміжних процесів. До них належать складські, транспортні процеси.
За перебігом у часі виробничі процеси поділяють на дискретні (перервні)
та безперервні. Дискретним Процесам притаманна циклічність, пов'язана з
виготовленням виробів певної форми, які обчислюються в штуках (машини,
прилади, одяг-тощо). Безперервні – продуктивність одного робочого місця,
кількість робочих місць.
Принципи організації виробничого процесу. Виробничий процес і окремі
його операції повинні бути раціонально організовані у просторі і часі. Для
цього слід дотримуватися певних принципів при проектуванні та організації
18

виробничого процесу. До таких принципів належать: спеціалізація,
пропорційність, паралельність, прямо точність, безперервність, ритмічність,
автоматичність, гнучкість, гомеостатичність.
Принцип пропорційності вимагає, щоб у всіх частинах виробничого
процесу, у всій взаємопов’язаній системі підрозділів і машин була узгоджена
пропускна спроможність, тобто однакова здатність виконання робіт і випуску
продукції.
Недотримання цього принципу призводить до виникнення «вузьких
місць» або неповного завантаження окремих підрозділів. На підприємствах із
складною структурою виробництва важко досягти повної пропорційності
потужностей окремих підрозділів (бригад, дільниць, цехів, виробництв).
Вона періодично порушується внаслідок освоєння нових виробів,
неоднакових темпів зниження їх трудомісткості у різних підрозділах тощо.
Виникнення диспропорцій – закономірний результат розвитку
виробництва, проте їх потрібно передбачати і планомірно усувати.
Існує також значна кількість принципів раціональної організації
виробничого процесу.
Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих
операцій і процесів. Додержання цього принципу особливо важливе при
виготовленні складних виробів, що компонуються із багатьох деталей, вузлів,
агрегатів, послідовне виробництво яких зайняло б багато часу. Паралельність
досягається раціональним розчленуванням виробів на складові частини,
суміщенням часу виконання різних операцій над ними, одночасним
виготовленням різних виробів. Паралельне виконання робіт на робочому місці
забезпечується багато-інструментальною обробкою заготівок, суміщенням
часу виконання основних і допоміжних операцій.
Принцип прямоточності означає, що предмети праці в процесі обробки
повинні мати найкоротші маршрути по всіх стадіях і операціях виробничого
процесу, без зустрічних і зворотних переміщень. Для дотримання цього
19

принципу цехи, дільниці, робочі місця, наскільки це можливо, розташовують
за ходом технологічного процесу. Допоміжні виробництва, служби, склади у
свою чергу розміщують по можливості ближче до тих підрозділів, які вони
обслуговують.
Принцип безперервності вимагає, щоб перерви між суміжними
технологічними операціями були мінімальні або зовсім ліквідовані.
Найбільшою мірою цей принцип реалізується у безперервних виробництвах –
хімічному, металургійному, енергетичному та ін. У дискретному виробництві,
де технологічний процес має широку диференціацію, повністю ліквідувати
перерви неможливо як з технологічних, так і організаційних причин [73]. В
цих умовах важливим завданням є мінімізація перерв у структурі виробничого
циклу шляхом синхронізації операцій, застосування прогресивних методів
оперативного управління виробництвом. Безперервність виробничого процесу
повинна доповнюватись безперервністю роботи устаткування і робітників.
Принцип ритмічності полягає в тому, що робота всіх підрозділів
підприємства і випуск продукції повинні здійснюватися за певним ритмом,
планомірною повторюваністю [69]. При додержанні принципу ритмічності у
рівні проміжки часу виготовляється однакова або рівномірно зростаюча
кількість продукції, забезпечується рівномірне завантаження робочих місць.
Ритмічна робота дозволяє найповніше використовувати виробничу
потужність підприємства і його підрозділів.
Принцип автоматичності передбачає економічно обґрунтоване
вивільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій
виробничого процесу. Особливо актуальна реалізація цього принципу у
виробництвах з важкими і шкідливими умовами пращі. Автоматизуються не
тільки виробничі процеси, а й інші сфери діяльності людини, в тому числі
управління.
Принцип гнучкості означає, що виробничий процес повинен оперативно
адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, пов'язаних з переходом
20

на виготовлення іншої продукції або її модифікацією [79]. Гнучкість
виробничого процесу дозволяє освоювати нову продукцію у короткий термін
з меншими витратами. Значення принципу гнучкості особливо зростає в
умовах швидких темпів науково-технічного прогресу, коли об'єкти
виробництва часто міняються. Гнучкість виробничого процесу досягається
універсалізацією знарядь праці, засобів автоматизації та методів обробки,
впровадженням верстатів з ЧПК, гнучких виробничих систем.
Принцип гомеостотичності вимагає, щоб виробнича система була
здатною стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і
протистояти дисфункціональним впливам, досягається створенням технічних
і організаційних механізмів саморегулювання і стабілізації. До стабілізаційних
організаційних систем належать системи оперативного планування і
регулювання виробництва, планово-запобіжного ремонту устаткування,
резервних запасів та ряд інших заходів.
Розглянуті принципи раціональної організації виробничого процесу
тісно між собою пов'язані, доповнюють один одного і різною мірою
реалізуються на практиці в конкретних умовах. При проектуванні
виробничого процесу, його організації треба їх враховувати, але вибирати
оптимальні організаційно-технічні рішення за критерієм економічної
ефективності.

1.2 Теоретичні аспекти управління запасами

Управління запасами – це комплекс дій, спрямованих на забезпечення
підприємства необхідними матеріальними ресурсами в потрібній кількості та
в потрібний час, з мінімальними витратами [97-101]. Це важлива складова
логістичної діяльності, що впливає на ефективність виробництва, продажів та
фінансовий стан компанії.
Економічний механізм функціонування підприємства є складовою
21

частиною економіки, який представляє собою взаємодію планування,
контролю, оцінки, стимулювання діяльності та економічної відповідальності
(яка визначає майнові, орендні, виробничі, фінансові відносини між
підприємствами, в тому числі між підрозділами, і дає можливість зробити
внутрішню економічну діагностику, забезпечити реалізацію своїх
економічних інтересів) [1, 8]. Механізм ефективної діяльності підприємства
має важливе значення і є складовою частиною та основою прибуткового
господарювання. Визначення економічної ефективності використання
ресурсного потенціалу, сприяння впровадженню в практику роботи
підприємства науково-технічних розробок і провідних методів
господарювання – є одним із першочергових завдань функціонування
економічного механізму. Економічний механізм діяльності будь-якого
підприємства має забезпечувати прибуткове господарювання як на даний час,
так і у довгостроковій перспективі [59]. Економічний механізм є сукупністю
форм, методів, способів та прийомів, за допомогою яких підприємство
намагається стабілізувати своє положення на ринку та забезпечити
прибутковість виробництва. Виробничо-господарська діяльність повинна
бути націлена на виробництво великих обсягів продукції при найменших
витратах, тобто найбільшого ефекту.
Такі висновки виходять з самого визначення поняття «ефективність», що
від латинського означає «приносити користь». Похідними від нього є
іменники здійснення, результат і результативність, дане поняття пов'язане з
цілеспрямованою людською діяльністю, з її раціональністю, тобто з
пізнанням, осмисленням і працею. Досить часто ефективність ототожнюють з
результативністю. Якщо результатом будь-якої діяльності є продукт, який не
задовольняє певні вимоги, то такий результат не є ефективним, а отже, не
ефективна була й сама діяльність [1, 5].
Прогнозування та планування діяльності підприємств включає
самостійну розробку прогнозів розвитку або залучення наукових установ,
22

консультаційних організацій та окремих розробників на замовлення. Основна
мета такого прогнозу полягає у визначенні майбутнього попиту на продукцію,
можливостей її реалізації, а також у забезпеченні виробництва потрібними
ресурсами і вирішенні соціальних питань працівників [72, 79]. Прогнозування
базується на методах, які ми докладно розглянемо далі. Серед них основні
методи – фактографічні та евристичні. Фактографічні методи використовують
наявні дані для аналізу тенденцій розвитку підприємства, такі як
екстраполяція та кореляційно-регресійний аналіз. Метод екстраполяції
передбачає проектування минулих тенденцій у майбутнє, тоді як кореляційно-
регресійний аналіз допомагає побудувати економіко-математичні моделі, які
виражають залежності між різними факторами та результатами діяльності
підприємства.
Прогнозований показник визначається шляхом введення кількісних
значень відповідних факторів у рівняння. Ефективність конструювання та
аналізу кореляційно-регресійних моделей виявляється у можливості
розглядати численні сценарії, які не підлягають аналізу через експертні
методи. Евристичні методи прогнозування використовують досвід та знання
експертів для визначення майбутніх тенденцій, включаючи методи як
одноразове опитування, мозковий штурм, дельфійський метод та багаторазові
колективні обговорення [85, 89, 90]. Методи такі як «мозковий штурм» та
«дельфі» є швидкими способами генерації та відбору рішень через групову
взаємодію, ефективними для створення довготермінових прогнозів, що
служать основою для стратегічного планування. Прогнози та плани державних
та комунальних підприємств затверджують регіональні органи, тоді як
приватні і колективні підприємства самостійно формують свої перспективи,
координуючи дії з місцевою владою для врахування можливих екологічних та
соціальних впливів. Методи розрахунку планових показників включають
дослідно-статистичний метод, факторний аналіз та нормативний підхід.
Теоретичні аспекти управління запасами є важливою складовою сучасної
23

економічної науки, зокрема в контексті логістики та управління
підприємствами. В Україні цю тематику активно досліджують науковці,
зокрема в таких установах, як Державний податковий університет,
Національний технічний університет України «Київський політехнічний
інститут» та Харківський політехнічний інститут.
Наприклад, О.П. Колісник та О.Р. Мазурок у своїй статті «Теоретико-
методичні аспекти управління запасами» розглядають сутність поняття
«запаси», їх класифікацію та види, а також методи аналізу запасів на
підприємстві. Вони також порівнюють концепції «Just in Time» та
традиційного підходу до управління запасами, що є важливими для
ефективного функціонування підприємств [14].
Іншим прикладом є робота П.В. Круша та Ю.В. Орлюка «Теоретичні
основи управління матеріальними запасами підприємств», де автори
акцентують увагу на логістичному підході до управління запасами, що
включає оперативне маневрування ресурсами для забезпечення виробництва
та збуту [15].
Також варто зазначити дослідження І.В. Угрімової та К.В. Сергійчук
«Теоретичні засади управління товарними запасами підприємства», які
висвітлюють аспекти прогнозування попиту, визначення економічного
розміру замовлення та встановлення рівня безпечних запасів [31].
Дані роботи свідчать про глибоке розуміння теоретичних аспектів
управління запасами та їх важливість для забезпечення ефективної діяльності
підприємств.
Отже, запаси – це матеріальні ресурси, які тимчасово не беруть участі у
виробничому процесі, але необхідні для його безперебійного функціонування
в майбутньому. Вони можуть виступати як буфер між постачанням,
виробництвом та збутом.
Запаси охоплюють: сировину і матеріали; напівфабрикати; незавершене
виробництво; готову продукцію; допоміжні матеріали, запасні частини, тару
24

тощо.
Управління запасами – це процес планування, організації, контролю і
регулювання обсягів, структури та місця зберігання запасів з метою
забезпечення потреб виробництва й мінімізації витрат [35].
Запаси на підприємстві класифікуються за кількома ознаками
представленими в Таблиці 1.3
Таблиця 1.3 – Класифікація запасів на підприємстві
Ознака класифікації Класифікаційні групи
За призначенням Сировина, матеріали, напівфабрикати, готова продукція,
запасні частини
За місцем у виробничому Запаси в постачанні, у виробництві, на складі готової
циклі продукції
За частотою споживання Часто використовувані, рідко використовувані
За ступенем важливості Основні, допоміжні, другорядні
За стабільністю споживання Стабільні (X), середні (Y), нестабільні (Z)
Джерело: [14, 18, 23]
Головна мета управління запасами – забезпечити безперебійне
функціонування підприємства при мінімальних витратах на зберігання,
закупівлю та втрати від нестач або надлишків.
Основні завдання: визначення оптимального рівня запасів; скорочення
надлишкових або застарілих запасів; зменшення витрат на зберігання;
забезпечення наявності матеріалів у потрібному обсязі, місці та часі;
планування потреби в матеріалах (MRP); оптимізація графіку постачання.
Модель економічного розміру замовлення (EOQ – Economic Order
Quantity) визначає оптимальний обсяг однієї партії замовлення, при якому
сумарні витрати на зберігання і поповнення запасів будуть мінімальними [29].
2����
������ = √ , (1.1)
��
де:
D – попит на продукцію,
S – витрати на оформлення одного замовлення,
H – витрати на зберігання одиниці запасу.
ABC-аналіз класифікація товарів за вартістю:
А-група – найважливіші, формують ~80% вартості запасів;
25

B-група – середня важливість;
C-група – незначний вплив на загальну вартість.
XYZ-аналіз класифікація за стабільністю попиту:
X – стабільний і передбачуваний попит;
Y – коливання попиту;
Z – нестабільний, важко прогнозований попит.
JIT (Just in Time) метод «точно вчасно» передбачає зведення запасів до
мінімуму; знижує витрати на зберігання, але потребує ідеальної логістики.
MRP (Material Requirements Planning) – система планування матеріальних
потреб відповідно до графіка виробництва, що використовує дані про запаси,
замовлення та виробничі плани [105].
На практиці підприємства стикаються з такими проблемами: надлишкові
або дефіцитні запаси; застарівання матеріалів; низька точність прогнозування
попиту; неефективна система обліку та контролю.
Шляхи вдосконалення: впровадження автоматизованих систем
управління (ERP, WMS) [97]; використання комбінованих методів (наприклад,
ABC/XYZ + EOQ) [90-93]; удосконалення логістичних ланцюгів постачання;
підвищення кваліфікації персоналу, відповідального за логістику; регулярний
аналіз оборотності запасів.
Ефективне управління запасами є важливою умовою раціонального
функціонування виробничо-господарської системи підприємства. Оптимізація
обсягів запасів дозволяє зменшити витрати, покращити фінансові показники
та забезпечити високу гнучкість підприємства в умовах динамічного ринку.
Управління запасами є важливою складовою системи управління
підприємством, що безпосередньо впливає на ефективність виробничої
діяльності, рівень обслуговування споживачів та фінансові результати.
Теоретичні засади управління запасами охоплюють класифікацію запасів,
визначення їх ролі в логістичному ланцюгу, методи планування та контролю,
а також підходи до оптимізації їх обсягів. В наукових працях провідних
українських дослідників, зокрема О.П. Колісника, П.В. Круша, Ю.В. Орлюка
26

[14-15], підкреслюється важливість застосування економічно обґрунтованих
моделей, таких як EOQ, ABC- та XYZ-аналіз, для ефективного прийняття
управлінських рішень щодо формування, зберігання та використання запасів.
Грамотне управління запасами дозволяє мінімізувати витрати на
зберігання, уникнути дефіциту або надлишку ресурсів, підвищити оборотність
та рентабельність підприємства. У сучасних умовах важливо інтегрувати
цифрові технології (ERP-системи, RFID, аналітика великих даних) у процеси
управління запасами, що забезпечує більшу точність, прозорість і гнучкість в
ухваленні рішень.
Отже, теоретичне обґрунтування та системний підхід до управління
запасами є базисом для створення ефективної логістичної структури
підприємства і відіграють ключову роль у забезпеченні його сталого розвитку.
Система в перекладі з грецької – це ціле складене з частин, тому кожне
підприємство розглядається як сукупність взаємопов’язаних частин.
Використовуючи системний підхід до оцінки діяльності підприємства,
зокрема, аеропорту, можна стверджувати, що запаси є одним із основних
складових в діяльності кожного підприємства [96]. Для того, щоб повністю
дослідити роль запасів в діяльності аеропорту, використаємо метод «білої
скрині».
Впровадження даного методу допомагає підприємству дослідити
внутрішнє середовище, тобто його процеси та визначити, з яких підсистем
складається дана система. За допомогою входів визначаються ресурси, які
необхідні для досягнення цілей підприємства, а виходом є результат його
діяльності. Всі входи системи пов’язані з запасами. Так, наприклад, фінансові
ресурси включають в себе дебіторську і кредиторську заборгованість, що є
певними запасами на підприємстві. Трудові ресурси – це особи, які роблять
внесок у процес діяльності підприємства у вигляді використання своїх
розумових та фізичних можливостей. Їх надлишок призводить до збільшення
витрат на оплату праці. Тому управління запасами, як елемент управління
27

підприємством – це складний комплекс заходів, спрямований на:
- забезпечення максимально високого рівня обслуговування споживачів;
- мінімізація поточних витрат, пов'язаних із утримуванням запасів.
Управління запасами дозволяє підприємству ефективно контролювати запаси,
як на вході так и на виході, що допомагає відстежувати матеріали, тому відділ
закупівлі знає, що їм потрібно замовити, а відділ продажу знає, що необхідно
продати.

1.3 Сучасні підходи та інструменти оптимізації виробничих процесів,
управління запасами

У сучасному бізнес-середовищі, яке характеризується високою
конкуренцією, нестабільністю та швидкими технологічними змінами,
оптимізація виробничих процесів та ефективне управління запасами є
критично важливими для забезпечення конкурентоспроможності, зниження
витрат та підвищення прибутковості підприємств. Сучасні підходи та
інструменти в цій сфері поєднують філософії управління, методології та
передові технології.
Оптимізація виробничих процесів спрямована на підвищення
ефективності, зниження витрат, скорочення часу циклу, поліпшення якості та
гнучкості виробництва.
Сучасні підходи та інструменти оптимізації виробничих процесів та
управління запасами є взаємопов'язаними елементами комплексної системи
управління операційною діяльністю. Їхнє ефективне впровадження дозволяє
підприємствам не лише знизити витрати та підвищити якість, але й суттєво
покращити свою гнучкість, адаптивність та швидкість реагування на ринкові
зміни, що є критичним для забезпечення довгострокової
конкурентоспроможності. Інтеграція цих підходів та інструментів у єдину
цифрову екосистему підприємства є ключовим напрямом розвитку в контексті
28

Індустрії 4.0.
Сучасні підходи до оптимізації виробничих процесів та управління
запасами поєднують традиційні методи з інноваційними технологіями, що
дозволяє підприємствам підвищити ефективність, знизити витрати та
адаптуватися до змінюваних ринкових умов.
Ключові стратегії та інструменти оптимізації:
1. Метод Just-in-Time (JIT) підхід передбачає постачання матеріалів та
компонентів точно в момент їх потреби у виробничому процесі, що мінімізує
запаси та витрати на їх зберігання [76]. Однак JIT вимагає високої координації
з постачальниками та надійної логістики.
2. Економічний розмір замовлення (EOQ) [73], модель EOQ допомагає
визначити оптимальний обсяг замовлення, який мінімізує сукупні витрати на
замовлення та зберігання запасів, враховуючи попит, витрати на замовлення
та витрати на зберігання.
3. ABC-аналіз метод класифікації запасів за їх важливістю: категорія A –
найважливіші запаси з високою вартістю, категорія B – середньої важливості,
категорія C – менш важливі, що дозволяє зосередити зусилля на управлінні
найбільш критичними запасами.
4. Система «мінімум-максимум» підхід полягає в установленні
мінімального та максимального рівня запасів для кожного матеріалу або
інструменту, що дозволяє автоматично регулювати обсяги закупівель та
зберігання, забезпечуючи безперервність виробничого процесу.
5. Інтелектуальні системи управління запасами. Сучасні інформаційні
системи, такі як ERP та BAT, забезпечують автоматизацію процесів
управління запасами, включаючи моніторинг, прогнозування попиту та
аналітику, що сприяє прийняттю обґрунтованих рішень та оптимізації витрат.
6. Використання технологій RFID та IoT [78-83] Технології
радіочастотної ідентифікації (RFID) та Інтернету речей (IoT) дозволяють
відстежувати рух запасів у реальному часі, зменшуючи втрати та покращуючи
29

точність обліку.
7. Прогнозування попиту, аналіз історичних даних та зовнішніх факторів
дозволяє точно прогнозувати попит на продукцію, що допомагає в плануванні
закупівель та виробництва, знижуючи ризики дефіциту або надлишку запасів.
Практичні приклади впровадження в Україні:
1. Черкаський завод автохімії успішно впровадив систему управління
запасами Intuiflow, що дозволило знизити витрати на зберігання та покращити
оборотність запасів на 28%.
2. Харківський національний автомобільно-дорожній університет
розробив методику обчислення параметрів системи "мінімум-максимум" для
обґрунтування розмірів закупівель інструментів на машинобудівних заводах.
Рекомендації для впровадження:
1. Аналіз потреб – необхідно оцінити поточні процеси управління
запасами та визначити області для покращення.
2. Вибір інструментів – необхідно обрати відповідні стратегії та
технології, що відповідають специфіці підприємства.
3. Навчання персоналу – необхідно забезпечити навчання
співробітників для ефективного використання нових систем та методів.
4. Моніторинг та корекція – необхідно регулярно оцінювати
ефективність впроваджених змін та вносьте необхідні корективи.
Основні інструменти управління запасами, їх короткою характеристикою
та цілями застосування представлені в Таблиці 1.4
Таблиця 1.4 – Основні інструменти управління запасами, характеристика
та цілі застосування
Інструмент Суть / Опис Ціль застосування
EOQ (Economic Модель розрахунку економічного Мінімізація загальних
Order Quantity) розміру замовлення витрат на замовлення і
зберігання
ABC-аналіз Класифікація запасів за ступенем Зосередження ресурсів на
важливості: A – критичні, C – найбільш цінних запасах
найменш важливі
XYZ-аналіз Класифікація запасів за Формування політики
стабільністю попиту: X – закупівель відповідно до
стабільний, Z – нестабільний стабільності
30

Інструмент Суть / Опис Ціль застосування
Just-in-Time (JIT) Поставка ресурсів точно в момент Зменшення обсягів запасів,
потреби зниження витрат
Система «мін-макс» Встановлення мінімального і Автоматизація процесу
максимального рівня запасів поповнення запасів
Прогнозування Використання аналітики та Оптимізація обсягів
попиту статистики для передбачення закупівель та виробництва
майбутнього попиту
ERP-системи Інформаційні системи для Централізація даних,
комплексного управління автоматизація
підприємством управлінських процесів
RFID / IoT Технології відстеження запасів у Підвищення точності обліку,
технології реальному часі зниження втрат
Матриця Оцінка запасів за двома критеріями: Оптимізація закупівель та
критичності запасів важливість і частота використання зберігання за рівнем
критичності
KANBAN Візуальна система контролю та Гнучке регулювання
управління виробничим процесом і постачання сировини або
запасами деталей
Джерело: [16, 32, 42].
Також розглянемо Таблицю 1.5 з ключовими зарубіжними інструментами
оптимізації виробничих процесів, які активно використовуються на
міжнародному рівні.
Таблиця 1.5 – Зарубіжні інструменти оптимізації виробничих процесів
Інструмент / Походження / Суть / Особливості Переваги
Методологія Компанія
Lean Японія Усунення всіх видів втрат Підвищення
Manufacturing (Toyota) (муда) у виробництві ефективності, зниження
витрат, покращення
якості
Six Sigma (6σ) США Аналітичний підхід для Покращення якості,
(Motorola / зменшення варіацій у мінімізація дефектів,
GE) процесах точність процесів
Kaizen Японія Безперервне покращення Культура постійного
за участі всіх працівників вдосконалення,
залучення персоналу
Total Productive Японія Максимізація Зменшення простоїв,
Maintenance (Nippon ефективності обладнання підвищення надійності
(TPM) Denso) через автономне обладнання
обслуговування
Theory of Ізраїль Визначення та усунення Підвищення загальної
Constraints (TOC) (Eliyahu головного обмеження продуктивності
Goldratt) (вузького місця) у системи
виробничому ланцюгу
SCM (Supply США Управління усім Скоординованість,
Chain ланцюгом постачання – зниження витрат,
Management) від сировини до кінцевого підвищення
споживача обслуговування
MES США / Програмне забезпечення Підвищення прозорості,
31

Інструмент / Походження / Суть / Особливості Переваги
Методологія Компанія
(Manufacturing Європа для управління та контроль якості,
Execution System) моніторингу виробничих зменшення простоїв
процесів у реальному часі
5S Японія Метод організації Чистота, порядок,
робочого місця (Сортуй, ефективність праці
Систематизуй, Сяй,
Стандартизуй,
Самодисципліна)
Kanban Японія Візуальна система Мінімізація надлишків,
(Toyota) управління потоками в покращення обігу
рамках Lean запасів
ERP-системи США, Інтеграція всіх бізнес- Автоматизація,
(SAP, Oracle, Німеччина процесів підприємства в централізований
Microsoft єдину інформаційну контроль, гнучкість
Dynamics) систему управління
Джерело: [17, 26, 39, 45].
Також існують додаткові сучасні технології, такі як Big Data, AI/ML
(штучний інтелект і машинне навчання), Digital Twin (цифровий двійник),
Industry 4.0 також активно інтегруються у виробництво для підвищення
точності прогнозів, оптимізації графіків і зниження витрат [81, 87, 94, 101].
Оптимізація виробничих процесів та управління запасами є одними з
ключових факторів ефективного функціонування підприємств у сучасних
умовах ринкової економіки та високої конкуренції. Сучасні підходи базуються
на концепціях раціонального використання ресурсів, мінімізації витрат,
підвищення продуктивності праці та забезпечення безперервності
виробництва з одночасним зниженням рівня надлишкових запасів.
До ефективних інструментів управління запасами належать моделі EOQ,
ABC/XYZ-аналіз, система «мін-макс», методи прогнозування попиту, а також
сучасні ERP-системи та технології IoT/RFID, які дозволяють автоматизувати
та інтегрувати процеси на всіх рівнях. У сфері оптимізації виробництва
широке застосування мають зарубіжні методики, зокрема Lean Production, Six
Sigma, Kaizen, Kanban, TPM, які спрямовані на усунення втрат, скорочення
часу циклів та підвищення якості [86, 99, 101].
Цифровізація виробничих процесів через впровадження MES-систем,
штучного інтелекту, аналітики великих даних та цифрових двійників
32

відкриває нові можливості для підвищення ефективності та оперативності
прийняття рішень. Практика успішних підприємств демонструє, що поєднання
традиційних методів із сучасними технологічними рішеннями дає змогу
досягти оптимального балансу між витратами, якістю продукції та
задоволенням потреб споживачів.
Таким чином, впровадження сучасних підходів до оптимізації
виробництва та управління запасами сприяє конкурентоспроможності,
гнучкості та стійкому розвитку підприємства в умовах цифрової
трансформації економіки.
У підпункті 1.3 систематизовано сучасні підходи та інструменти
оптимізації виробничих процесів і управління запасами, серед яких: lean
production, методи Just-in-Time (JIT), Kanban, ERP-системи, ABC/XYZ-аналіз
та інші. Встановлено, що впровадження цих інструментів дозволяє зменшити
витрати, підвищити продуктивність праці, покращити якість продукції та
скоротити цикл виробництва.
Таким чином, теоретичний аналіз, проведений у розділі 1, сформував
міцне підґрунтя для подальшої діагностики діяльності конкретного
підприємства й розробки практичних рекомендацій щодо підвищення
ефективності його виробничої діяльності та управління запасами.
Також важливі соціальна ефективність, яка відображає відповідність
результатів діяльності основним соціальним потребам, та екологічна
ефективність, необхідна для вирішення екологічних, економічних та
соціальних проблем [17, 28, 34]. Також важлива технологічна ефективність,
яка залежить від якості та кількості ресурсів, що використовуються у
процесах, та зумовлюється певним співвідношенням між отриманим ефектом
і витратами на створення та використання цих ресурсів. Цільова оцінка
ефективності має враховувати всі ці фактори. Компоненти економічного
механізму включають такі елементи, як економічне стимулювання робітників,
фінансово-кредитні інструменти, ціноутворення, матеріально-технічне
33

забезпечення та управління економікою. Дані елементи є важливими для
забезпечення ефективності діяльності, що сприяє зростанню продуктивності
праці та обсягів виробництва.
Структура механізму формується через організаційно-технічну систему,
яка забезпечує вертикальні зв'язки між підрозділами та адміністративним
центром, а також горизонтальні зв'язки між різними підрозділами. Вона
включає систему планування, контролю, оцінки діяльності підрозділів та
встановлення матеріальної відповідальності, а також мотиваційний механізм.
Нормативний метод планування забезпечує точність планових показників,
сприяючи досягненню цілей. Показники базуються на передових нормах
використання ресурсів, що враховують інновації, які можуть бути
впроваджені у плановий період. Застосування цього методу потребує
створення та оновлення нормативної бази на підприємстві, що включає
технічні та організаційні заходи.
Балансовий метод використовується для координації потреб
підприємства з доступними ресурсами, що забезпечує ефективне планування.
Цей метод включає розробку спеціалізованих балансів, які враховують всі
аспекти ресурсних потреб та їх джерел. Матричний метод є варіацією
балансового методу і орієнтований на створення моделей, які визначають
взаємозв'язки між виробничими підрозділами та показниками [27]. Метод
економіко-математичної оптимізації дозволяє розробити кілька планових
варіантів, з метою вибору найбільш ефективного для розвитку підприємства.
Планові показники представляються у вигляді таблиць, графіків, схем. Під час
розробки економічного механізму підприємства важливо визначитися з
ключовими принципами.
Основні з них включають цільову сумісність та зосередженість, які
стимулюють створення цілеспрямованої системи управління, а також
принципи безперервності, надійності, планомірності, демократичності,
науковості та ефективності, кожен з яких вносить вклад у стійкість,
34

динамічність і обґрунтованість виробничих процесів. В загальному, система
господарювання підприємства реалізується через такі функції, як планування,
прогнозування, попередження, регулювання, контроль, аналіз, організація,
реагування, забезпечення, інформування, захист, аудит та моніторинг.
Економічний механізм, що функціонує на основі економічних інтересів, які є
осмисленими матеріальними потребами людей, складається з різноманітних
економічних інструментів, методів, важелів, стандартів та показників, які
сприяють втіленню об'єктивних економічних законів.
Ефективність цього механізму, з одного боку, залежить від раціонального
управління економічними суб'єктами та визначає рівень їхньої
продуктивності, успішності адаптації до умов динамічного зростання та
розвитку, особливо в умовах України, які характеризуються нестабільністю та
змінністю зовнішнього середовища. З іншого боку, саме ця досконалість є
ключовою для ефективного функціонування підприємств, підвищення їх
конкурентоспроможності, фінансової стабільності, прибутковості,
інвестиційної привабливості та платоспроможності. Висновки до розділу 1
Ефективність виробництва є основою для успішної діяльності будь-якого
підприємства, яка є інтегральним показником кінцевих результатів
використання виробничих ресурсів та робочої сили.
Вона відіграє важливу роль у забезпеченні конкурентоспроможності,
прибутковості та стабільності бізнесу. Розглядаються різні теоретичні
концепції ефективності виробництва: продуктивність праці, яка вимірює
ефективність використання робочої сили; ефективність капіталу, що
фокусується на оптимальному використанні капітальних ресурсів; загальна
ефективність виробництва, яка враховує витрати та якість випуску продукції;
ефективність витрат, спрямована на оптимізацію використання ресурсів; та
теорія оптимального виробництва, яка шукає найкращі комбінації входів для
досягнення максимального виходу.
Розуміння та застосування цих концепцій дозволяє підприємствам
35

оптимізувати свою діяльність, підвищувати ефективність виробництва та
адаптуватися до змін на ринку, зменшуючи витрати та підвищуючи
конкурентоспроможність. Ефективність виробництва – це складна економічна
категорія, яка відображає співвідношення між отриманими результатами та
затратами ресурсів [99]. Важливо формувати економічний механізм для
підвищення ефективності підприємств, зважаючи на стратегічні цілі та
фактори мікро- і макроекономічного середовища, включно з державним
регулюванням. Економічний та соціальний розвиток підприємств,
комп'ютеризація менеджменту вимагають вдосконалення їхніх економічних
механізмів для покращення управління, економіки та ефективності діяльності,
що в підсумку сприяє розвитку національної економіки.
До кола завдань стратегічного управління товарними запасами
насамперед слід відносити прийняття рішень на перспективу через вивчення
можливостей взяття підприємством зобов’язань та передбачення наслідків їх
прийняття. Таким чином стратегічне управління товарними запасами - це
дослідницький процес, який, на нашу думку, повинен носити безперервний
характер, спрямованість на стабілізацію фінансового стану торговельного
підприємства шляхом оптимізації товарних запасів як в цілому, так і за
асортиментними групами внаслідок моніторингу співвідношення попиту і
пропозиції на локальному споживчому ринку, а також розвитку конкуренції
на ньому.
З огляду на це, на рівні стратегічного управління товарними запасами
доцільно виділити три основних підходи, які дають можливість чітко
окреслити стратегічні процеси розвитку торговельного підприємства, а саме:
– стратегія виживання – це процес прийняття управлінських рішень стосовно
виходу підприємства з економічної кризи. Дана стратегія спрямована на
зменшення збиткового рівня реалізації товарних запасів через кардинальні
зміни в системі управління, фінансів та маркетингу.
Метою стратегії виживання є щонайшвидше фінансове оздоровлення
36

підприємства, зменшення збитків, підвищення рентабельності та перехід до
наступного виду стратегії – стабілізації. Торговельне підприємство, яке
застосовує стратегію виживання, повинно насамперед визначитися із
асортиментом товарних запасів, з’ясувати реалізація якого виду товарних
запасів гальмує процес виходу з кризи і чи доцільно його реалізовувати.
Іноді навіть необхідно змінити напрямок діяльності, особливо для
торговельних підприємств, що розташовані в сільській місцевості. Стратегія
стабілізації – це процес прийняття рішень в умовах нестабільності та
невизначеності. Умовами застосування даної стратегії є постійні коливання
товарообороту та постійна зміна доходу.
Метою даної стратегії є отримання постійного доходу і прибутку. Разом з
тим, торговельне підприємство, яке застосовує стратегію стабілізації, в
подальшому планує перейти до стратегії зростання; – стратегія зростання
(росту) – характеризується постійним ростом обсягу реалізації товарних
запасів, прибутку, зменшенням бартерних операцій. Дотримуючись даної
стратегії торговельне підприємство має можливість постійно нарощувати
обсяги товарообороту, розширювати асортимент товарних запасів, розвивати
співпрацю з іншими підприємствами-постачальниками. На можливість
впровадження стратегії зростання, як правило, вказує стабільність в отриманні
прибутку.
На рівні стратегічного управління товарними запасами також
здійснюється порівняння стану самого підприємства та його конкурентів щодо
рівня і тенденцій зміни реальних витрат, пов'язаних із закупівлею, зберіганням
та реалізацією товарних запасів, моніторингу товарної пропозиції (збутової та
цінової політики постачальників), обсягів товарообороту, в т.ч. і за
асортиментом, використання матеріальних та фінансових ресурсів, зокрема
інтенсивності потоку обігових коштів. Результати проведеної роботи
слугують підґрунтям при розробці та контролі за реалізацією обраної
економічної стратегії управління товарними запасами підприємства.
37

Висновок. Дослідження процесу управління товарними запасами дало
можливість виділити підсистеми якісно різного рівня структурної організації
(торговельного підприємства), а саме: вищий рівень– стратегічне управління,
рівень керівників функціональних підрозділів, рівень керівників структурних
підрозділів.
Найскладнішим і найвідповідальнішим слід вважати стратегічне
управління, оскільки прийняті рішень щодо управління товарними запасами з
одного боку орієнтовані на майбутнє, носять глобальній характер, з іншого –
мають високий рівень невизначеності.
З огляду на те, що стратегічне управління товарними запасами є логічним
продовженням оперативного управління на рівні керівників функціональних
та структурних підрозділів, складовими управління товарними запасами є:
система постачання; можливість відтворення запасів; функція витрат;
обмеження; оперативні стратегії управління запасами.
Особливості здійснення оперативного управління товарними запасами
передбачено розглянути в подальших дослідженнях.
Узагальнюючи розглянуті сучасні підходи та інструменти оптимізації
виробничих процесів та управління запасами, стає очевидним, що успіх
сучасного підприємства залежить від його здатності до постійної адаптації та
інновацій. В умовах глобальної конкуренції та прискореної цифровізації, що
характерні для епохи Індустрії 4.0, традиційні методи управління операціями
стають недостатніми. Необхідний перехід до комплексної, інтегрованої та
гнучкої системи, де кожен елемент працює на підвищення загальної
ефективності та стійкості.
Застосування філософій Бережливого Виробництва (Lean) та Шести Сигм
(Six Sigma) дозволяє не лише усунути втрати та мінімізувати дефекти, але й
сформувати культуру безперервного вдосконалення (Kaizen) [76], де кожен
співробітник є активним учасником процесу оптимізації. Теорія Обмежень
(TOC), у свою чергу, націлює на виявлення та усунення ключових «вузьких
38

місць», що стримують загальну пропускну здатність системи, забезпечуючи
максимальну віддачу від інвестицій.
Паралельно, ефективне управління запасами перетворюється на
мистецтво балансу між витратами на зберігання та ризиками дефіциту.
Підходи «Точно в строк» (JIT), ABC-аналіз та Demand-Driven Inventory
Management [77-79], підкріплені предиктивною аналітикою, дозволяють
мінімізувати запаси, оптимізувати оборотний капітал та підвищити
оперативність реагування на ринковий попит.
Ключовим каталізатором цих трансформацій є цифрова трансформація та
технології Індустрії 4.0 [66]. Впровадження IoT-датчиків, Штучного
Інтелекту, Машинного Навчання, робототехніки та Цифрових Двійників
дозволяє збирати та аналізувати величезні обсяги даних у реальному часі,
автоматизувати рутинні операції, прогнозувати несправності обладнання та
приймати обґрунтовані рішення з небувалою точністю [63]. Інтегровані
системи ERP/MRP II та WMS стають центральною нервовою системою
підприємства, забезпечуючи прозорість, узгодженість та ефективність усіх
операційних процесів.
Отже, шлях до операційної досконалості полягає не в ізольованому
впровадженні окремих інструментів, а в стратегічному поєднанні гнучких
методологій, передових технологій та культури постійного вдосконалення.
Лише так сучасне підприємство, таке як ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» або будь-яке
інше, зможе не лише мінімізувати витрати, підвищити якість продукції/послуг
та оптимізувати запаси, але й стати більш адаптивним, стійким до криз та
інноваційним гравцем на динамічному ринку, забезпечуючи своє лідерство та
довгостроковий сталий розвиток – це інвестиція не лише в процеси, а й у
майбутнє бізнесу.

39

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ ТА УПРАВЛІННЯ
ЗАПАСАМИ В ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС»

2.1 Загальна характеристика підприємства ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС»

Повна назва Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАДОГА
ПЛЮС», а скорочена назва: ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС». Код ЄДРПОУ 34306110,
дата реєстрації: 7 квітня 2006 року. Юридична адреса: Україна, Черкаська
область, м. Сміла, провулок Захисників України, буд. 23, кв. 19 Контактний
телефон: +380 (50) 366-09-88 та Електронна пошта: [email protected]
Статутний капітал: 1 000 000 грн., керівник: Лапіков Георгій Олександрович
[44].
Основний вид діяльності підприємства: 46.76 – Оптова торгівля іншими
проміжними продуктами.
Додаткові види діяльності [44]:
- технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;
- надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі
комп'ютерів;
- неспеціалізована оптова торгівля;
- роздрібна торгівля меблями, освітлювальними приладами та іншими
товарами для дому в спеціалізованих магазинах;
- вантажний автомобільний транспорт;
- надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого
майна;
- будівництво житлових і нежитлових будівель.
ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» є стабільним підприємством із різноманітною
діяльністю, що включає оптову торгівлю, технічне обслуговування, оренду
майна та будівництво. Завдяки широкому спектру послуг та стабільним
фінансовим показникам, компанія має потенціал для подальшого розвитку та
40

оптимізації виробничих процесів.
Основні засновники та бенефіціари: Лапіков Георгій Олександрович –
489 000 грн (48,9%); Гаврилов Сергій Миколайович – 289 000 грн (28,9%);
Дорошев Вадим Іванович – 222 000 грн (22,2%).
Для аналізу фінансових показників діяльності ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС»
важливо зібрати конкретні дані, що характеризують фінансовий стан
підприємства. Ось основні фінансові показники, які зазвичай
використовуються для оцінки діяльності підприємства:
1. Обсяг продажів (доходи) – це загальна сума доходу, яку підприємство
отримало від реалізації товарів та послуг.
Обсяг продажів=Ціна одиниці товару×Кількість реалізованих одиниць
2. Прибуток до оподаткування (PBT) – це показник, який відображає
фінансовий результат діяльності до сплати податків [34]. Він враховує всі
доходи та витрати підприємства, але не включає податки.
Прибуток до оподаткування=Доходи−Витрати
3. Чистий прибуток – це прибуток після сплати всіх податків і витрат [37].
Чистий прибуток=Прибуток до оподаткування−Податки
4. Рентабельність – показник, що демонструє, скільки підприємство
заробляє на кожну одиницю витрат чи доходу [67]. Рентабельність може бути
різною залежно від виду діяльності.
Формула для рентабельності продажів [87]:
Чистий прибуток
Рентабельність продажів = ∗ 100% (1.1)
Обсяг продажів
Формула для рентабельності активів:
Чистий прибуток
Рентабельність активів = ∗ 100% (1.2)
Сума активів
5. Коефіцієнт ліквідності, показник, який демонструє здатність
підприємства покривати свої короткострокові зобов'язання за рахунок наявних
активів [67].
Оборотні активи
Коефіцієнт ліквідності = (1.3)
Поточні зобов’язання
41

6. Частка власних коштів у фінансуванні, показник вказує на частку
власного капіталу в структурі фінансування підприємства [101]. Вищий рівень
цього показника свідчить про стабільність фінансової структури.
Загальний капітал
Частка власних коштів = ∗ 100% (1.4)
Власний капітал
7. Коефіцієнт оборотності активів – показник, що характеризує
ефективність використання активів для генерування доходу [47].
Обсяг продажів
Коефіцієнт оборотності активів = (1.5)
Сума активів
8. Коефіцієнт покриття (платоспроможності) оцінює, чи достатньо
поточних активів для покриття короткострокових зобов'язань підприємства
[97].
Поточні активи
Коефіцієнт покриття = (1.6)
Поточні зобов’язання
9. Загальна сума активів – це сумарна вартість всіх активів підприємства
на певну дату, включаючи основні засоби, оборотні активи та інші ресурси.
10. Власний капітал підприємства складається з акціонерного капіталу,
нерозподіленого прибутку та інших власних ресурсів, що належать
підприємству.
Таблиця 2.1 – Фінансові показники діяльності ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» за
2023 рік
Показник Значення Формула / Коментар
Дохід (виручка) 188 499 600 Загальний обсяг реалізації
грн
Чистий прибуток 801 000 грн Після сплати всіх податків
Активи (балансова 34 828 800 Усі ресурси підприємства
вартість) грн
Зобов’язання 11 845 600 Власний капітал = 34 828 800 – 11 845 600 = 22
грн 983 200 грн
Кількість працівників 11 осіб Продуктивність розраховується на одного
працівника
Джерело: [розраховано автором 44].
Розробимо розрахунок фінансових коефіцієнтів 2023 рік ТОВ «ЛАДОГА
ПЛЮС» в Таблиці 2.2.

42

Таблиця 2.2 – Розрахунок фінансових коефіцієнтів 2023 рік ТОВ
«ЛАДОГА ПЛЮС»
Показник Формула Результат Інтерпретація
Рентабельність (Чистий прибуток (801 000 / 188 499 Дуже низька, але
продажів (ROS) / Дохід) × 100% 600) × 100% ≈ позитивна
0.43%
Рентабельність активів (Чистий прибуток (801 000 / 34 828 Помірна
(ROA) / Активи) × 100% 800) × 100% ≈ ефективність активів
2.3%
Коефіцієнт автономії 22 983 200 / 34 828 ≈ 0.66 Фінансова стійкість
(власний капітал / 800 на хорошому рівні
активи)
Коефіцієнт зобов’язань 11 845 600 / 34 828 ≈ 0.34 Помірне боргове
(борг / активи) 800 навантаження
Продуктивність праці Дохід / Кількість 188 499 600 / 11 ≈ Дуже висока
працівників 17 136 327 продуктивність
грн/особа
Джерело: [розраховано автором 44].
Фінансова стабільність підприємства висока: понад 65% активів
фінансуються за рахунок власного капіталу. Рентабельність продажів низька –
менше 1%, що вказує на великі витрати або низьку маржинальність. Висока
продуктивність праці свідчить про автоматизацію або концентрацію функцій
на малій кількості персоналу. Підприємство має реальний потенціал для
оптимізації витрат, що може підвищити прибутковість.
Прогнозні напрямки та рекомендації:
1. Оптимізація витрат – шляхом впровадження ІТ-рішень у
виробничі процеси та управління запасами.
2. Підвищення маржинальності – перегляд ціноутворення та
підвищення ефективності обігових коштів.
3. Інвестиції в розширення персоналу або автоматизацію – щоб
підтримати обсяг виробництва й зменшити навантаження на 1 працівника.
4. Поліпшення управління запасами – через застосування ABC-
аналізу та автоматизованих облікових систем.
Щоб розробити організаційну структуру ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС»,
потрібно врахувати види діяльності компанії, обсяги операцій, кількість
напрямків бізнесу, а також управлінські потреби. Оскільки компанія
43

займається оптовою торгівлею, орендою, техобслуговуванням авто,
будівництвом, логістикою тощо – доцільно саме функціонально-лінійну
структуру управління з окремими відділами за напрямами.
Директор
Головний бухгалтер Заступник директора Юристконсульт
Відділ продажу Відділ
Відділ оренди Будівельно-
(оптова та логістики
і нерухомості монтажний
роздрібна (вантажні
(майно, офіси) відділ
торгівля) перевезення)
Менеджери з продажу
Менеджери по роботі з клієнтами
Відділ техобслуговування і ремонту авто
Відділ ІТ та обслуговування офісної
техніки та комп’ютерів

Рис. 2.1 Організаційна структура ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС»
Джерело: розроблено автором за 44.
Короткий опис основних підрозділів:
- директор – очолює компанію, приймає стратегічні рішення;
- заступник директора – координує оперативну діяльність між відділами;
- головний бухгалтер – веде фінансовий облік, звітність;
- юрисконсульт – супровід договорів, захист прав компанії;
- відділ продажу – відповідає за оптову та роздрібну торгівлю;
- відділ логістики – керує вантажними перевезеннями;
- відділ оренди та нерухомості – управляє об’єктами майна, здає в оренду;
- будівельно-монтажний відділ – реалізує проєкти в будівництві;
- відділ техобслуговування авто – виконує ремонт і сервісні роботи;
44

- відділ ІТ – обслуговує офісну техніку та комп’ютери (відповідно до
КВЕД 77.33).
ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» матиме лінійно-функціональну організаційну
структуру. Класичний варіант, який поєднує пряме підпорядкування (лінійне)
з розподілом за функціональними напрямками (продажі, фінанси,
виробництво тощо). Модель забезпечує чітке розмежування відповідальності
та спеціалізацію, що важливо для ефективної роботи.
Вищий Рівень Управління – на верхівці ієрархії стоять органи, що
визначають стратегію та контролюють загальну діяльність компанії.
- загальні збори засновників – це найвищий орган управління. Його
функція – прийняття ключових стратегічних рішень: затвердження статуту,
зміна статутного капіталу, розподіл прибутку, обрання та звільнення
директора, визначення основних напрямків розвитку компанії;
- власники не втручаються в оперативну діяльність щодня, але
визначають «правила гри» для всієї організації.
Директор (або генеральний директор) призначається засновниками і є
одноосібним виконавчим органом компанії. Він несе повну відповідальність
за всю її діяльність. Основні функції: розробка та реалізація стратегії,
управління фінансами, представництво компанії у відносинах з партнерами та
державними органами, загальний контроль за виконанням планів та завдань
усіма підрозділами. Директор координує роботу всіх керівників
функціональних відділів, забезпечуючи їхню взаємодію.
Середній Рівень Управління (Функціональні Відділи) – даний рівень
складається з керівників функціональних підрозділів, які підпорядковуються
безпосередньо директору та відповідають за конкретні напрямки діяльності.
Головний бухгалтер (або Фінансовий директор/відділ) відповідає за
фінансову стабільність та дотримання законодавства у сфері обліку. Функції:
ведення бухгалтерського та податкового обліку, складання фінансової
звітності, контроль за грошовими потоками, нарахування та виплата
45

заробітної плати, взаємодія з податковими органами. Це критично важливий
підрозділ, що забезпечує прозорість та законність фінансових операцій.
Керівник відділу продажів (або комерційний директор): очолює напрямок
збуту продукції або послуг. Функції: розробка та реалізація стратегії продажів,
керування командою менеджерів з продажу, пошук нових клієнтів, укладання
договорів, аналіз ринку та конкурентів, досягнення планових показників
обсягів продажів.
Керівник виробництва/надання послуг (або технічний директор/головний
інженер): відповідає за основну діяльність компанії – виробництво товару або
надання послуг. Функції: планування та організація виробничих процесів,
контроль якості продукції/послуг, оптимізація виробничих витрат, управління
виробничим персоналом, забезпечення дотримання технологічних стандартів
та норм безпеки.
Керівник відділу логістики та постачання: забезпечує рух матеріальних
цінностей. Функції: закупівля сировини та матеріалів, управління складськими
запасами, організація транспортування (вхідна та вихідна логістика),
оптимізація логістичних маршрутів та витрат, взаємодія з постачальниками та
перевізниками [44].
Керівник HR-відділу (або відділу кадрів) відповідає за людський капітал
компанії. Функції: пошук та відбір персоналу, адаптація нових співробітників,
організація навчання та розвитку, формування системи мотивації та оплати
праці, ведення кадрової документації, вирішення трудових спорів.
Виконавчий Рівень (операційний) – на цьому рівні працює основний
персонал, який безпосередньо виконує завдання, визначені вищими рівнями.
Вони підпорядковуються керівникам відповідних функціональних відділів.
Менеджери з продажу – безпосередньо працюють з клієнтами, ведуть
переговори, укладають угоди. Виробничий персонал / спеціалісти з надання
послуг – робітники на виробництві, інженери, техніки, оператори, фахівці, які
безпосередньо виконують роботу. Спеціалісти з логістики/закупівель –
46

працівники, що займаються оформленням замовлень, контролем
відвантажень, роботою зі складом.
Офіс-менеджери, адміністративний персонал – забезпечують
життєдіяльність офісу, ведуть документацію, координують внутрішні
процеси. Взаємодія та переваги такої структури чітка ієрархія – кожен
співробітник розуміє, хто його безпосередній керівник і за що він відповідає.
Дозволяє співробітникам зосереджуватися на своїх функціональних
обов'язках, підвищуючи експертизу. Кожен відділ працює над досягненням
своїх цілей, що сприяє досягненню загальних цілей компанії. Директор має
чіткий контроль над кожним функціональним напрямком.
Структура є гнучкою і може масштабуватися: у міру зростання «ЛАДОГА
ПЛЮС» можуть з'являтися нові відділи (наприклад, маркетингу, IT, R&D), а
деякі підрозділи можуть розширюватися до департаментів з власними
внутрішніми керівниками. Структура для штатного розпису підприємства
ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС», з урахуванням діяльності можна представити так в
Таблиці 2.3.
Таблиці 2.3 – Структура штатного розпису підприємства ТОВ «ЛАДОГА
ПЛЮС»
№ Посада Кількість
Адміністрація
1 Директор 1
2 Заступник директора 1
3 Секретар / офіс-менеджер 1
4 Юрисконсульт 1
Фінансово-бухгалтерський відділ
1 Головний бухгалтер 1
2 Бухгалтер-касир 1
3 Бухгалтер з обліку ЗП 1
Відділ продажу та клієнтської роботи
1 Начальник відділу продажу 1
2 Менеджер з оптового продажу 2
3 Менеджер з роздрібної торгівлі 1
Відділ логістики (транспорт)
1 Логіст / начальник відділу 1
2 Водії вантажного транспорту 3
3 Механік з техобслуговування 2
Відділ оренди та управління майном
47

№ Посада Кількість
1 Менеджер з оренди 1
2 Інженер з експлуатації 1
Будівельний відділ
1 Прораб 1
2 Інженер-будівельник 1
3 Робітники (будівельники) 4
Відділ ІТ та офісного обслуговування
1 ІТ-спеціаліст / сисадмін 1
2 Технік з обслуговування офісної техніки 1
Джерело: розроблено автором за 44.
Адміністрація до прикладу, директор веде загальне керівництво
підприємством, займається розробкою та реалізацією стратегії розвитку,
підписанням договорів, наказів, фінансових документів, представленням
інтересів підприємства у зовнішніх організаціях. Заступник директора веде
координацію роботи структурних підрозділів, контроль виконання планів і
бюджетів та заміщення директора за відсутності. Юрисконсульт веде
правовий аналіз договорів, наказів, рішень, представництво в судах та інших
установах, забезпечення правового захисту підприємства. Секретар / офіс-
менеджер займається веденням діловодства, прийом дзвінків, організацією
нарад, документообіг, контролем за офісним забезпеченням.
Фінансово-бухгалтерський відділ. Головний бухгалтер займається
веденням бухобліку згідно з П(С)БО/МСФЗ, формуванням фінансової
звітності, здійснює контроль податкового та кадрового обліку. Бухгалтер-
касир займається веденням касових операцій та звітність по готівці, касовій
дисципліні. Бухгалтер з обліку ЗП веде розрахунок заробітної плати,
лікарняних, відпусток, займається формуванням звітності до ПФУ, ДПС.
3. У відділ продажу входять: начальник відділу продажу (обов’язки
побудова системи продажів, планування обсягів і контроль виконання планів,
робота з ключовими клієнтами); менеджери з продажу (опт/роздріб)
(обов’язки пошук і супровід клієнтів, складання комерційних пропозицій,
проведення переговорів, оформлення замовлень).
У відділ логістики/транспорт входять: логіст (обов’язки організація
48

маршрутів доставки, оптимізація витрат на транспорт, координація роботи
водіїв); водії вантажного транспорту (обов’язки перевезення товарів за
маршрутами, ведення супровідної документації, контроль за технічним станом
ТЗ); механіки (обов’язки обслуговування та ремонт автотранспорту; ведення
технічної документації; контроль за своєчасним ТО).
У відділ оренди та управління нерухомістю входять: менеджер з оренди
(обов’язки укладання договорів оренди, робота з орендарями, контроль оплати
та термінів дії договорів); інженер з експлуатації (обов’язки технічний нагляд
за об’єктами нерухомості та координація ремонтних робіт).
У будівельний відділ входять: прораб (обов’язки керівництво
будівельними роботами; контроль якості, термінів і ресурсів; звітність по
об’єктах), інженер-будівельник (обов’язки технічний нагляд, проектна
документація, ведення журналу робіт); будівельники (обов’язки виконання
безпосередніх будівельних робіт та дотримання техніки безпеки).
У відділ ІТ та обслуговування офісної техніки входять: ІТ-
спеціаліст/системний адміністратор (обов’язки налаштування ПК, мереж, ПЗ
та підтримка безпеки даних і резервного копіювання); технік з обслуговування
офісної техніки (обов’язки ремонт, заправка та налаштування принтерів,
сканерів та облік і обслуговування оргтехніки).

2.2 Аналіз виробничих процесів на підприємстві

ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» – стабільне та багатопрофільне підприємство,
що функціонує на ринку України та має різноманітні напрями діяльності.
Основними видами господарської діяльності компанії є оптова торгівля,
технічне обслуговування, оренда майна та будівництво. Така диверсифікація
дозволяє підприємству успішно адаптуватися до змін ринкової кон’юнктури
та підтримувати стійкі фінансові показники.
Аналіз виробничих процесів є фундаментальним етапом для будь-якого
49

підприємства, що прагне підвищити свою ефективність, знизити витрати,
покращити якість продукції та оптимізувати використання ресурсів. Він
дозволяє виявити «вузькі місця», неефективні операції, втрати та потенційні
зони для вдосконалення
У межах виробничої діяльності підприємство реалізує низку процесів,
пов’язаних з технічним обслуговуванням і ремонтними роботами, будівельно-
монтажними послугами, а також обслуговуванням орендованих об’єктів.
Кожен із напрямів має власну специфіку організації робіт, однак загальні
принципи виробничого процесу полягають у чіткому плануванні, розподілі
ресурсів, контролі якості виконання робіт та забезпеченні необхідними
матеріальними і технічними ресурсами.
Виробничий процес на підприємстві можна умовно поділити на кілька
етапів:
1. Планування – формування календарних планів виконання робіт,
визначення потреб у ресурсах, складання графіків.
2. Матеріально-технічне забезпечення – закупівля та доставка сировини,
матеріалів, інструментів, техніки тощо.
3. Виконання робіт – безпосереднє надання послуг (техобслуговування,
будівництво тощо).
4. Контроль і оцінка – перевірка якості виконаних робіт, дотримання
стандартів і технічних вимог.
5. Здача та оформлення результатів – оформлення супровідної
документації, передача об'єктів замовнику.
Сильні сторони організації виробництва:
- наявність кваліфікованого персоналу;
- використання сучасної техніки та обладнання;
- раціональне планування виробничих ресурсів;
- гнучкість у наданні послуг у різних сферах;
- відлагоджена система внутрішнього контролю.
50

Попри позитивні характеристики, в діяльності підприємства виявляються
окремі недоліки, які свідчать про потребу в подальшій оптимізації:
- відсутність єдиної автоматизованої системи обліку запасів та ресурсів;
- недостатньо ефективна логістика при переміщенні матеріалів між
об'єктами;
- залежність від постачальників при тривалих термінах виконання;
- перевитрати ресурсів унаслідок неузгодженості графіків поставок і
виконання робіт.
Загалом виробничі процеси на ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» організовані на
достатньо високому рівні, однак мають потенціал для вдосконалення. Зокрема,
впровадження сучасних ІТ-рішень у систему управління виробництвом і
запасами дозволить оптимізувати внутрішні процеси, знизити витрати та
підвищити загальну ефективність підприємства.
Таблиця 2.4 – Основні показники виробничої діяльності ТОВ «ЛАДОГА
ПЛЮС» за 2021–2023 роки
Показник 2021 2022 2023 Темп росту
рік рік рік 2023/2021, %
Виручка від виробничої діяльності, 15 200 17 800 20 500 134,9
тис. грн
Обсяг наданих послуг, умовні 1 200 1 350 1 510 125,8
одиниці
Середньорічна чисельність 48 50 52 108,3
працівників, осіб
Продуктивність праці, тис. грн/особу 316,7 356,0 394,2 124,5
Витрати на виробництво, тис. грн 11 900 13 400 15 600 131,1
Рівень рентабельності виробництва, 21,7 23,6 24,0 +2,3 п.п.
%
Кількість реалізованих проєктів, од. 26 29 33 126,9
Джерело: [розраховано автором 44].
За три роки підприємство демонструє стійке зростання виручки – на 34,9
%. Продуктивність праці зросла на 24,5 %, що свідчить про ефективніше
використання трудових ресурсів. Водночас витрати на виробництво також
зросли, але рентабельність залишилася на позитивному рівні, що свідчить про
контрольоване зростання витрат. Збільшення кількості реалізованих проєктів
(на 27 %) свідчить про підвищення попиту на послуги підприємства та
51

ефективну виробничу стратегію.
Результати проведеного аналізу виробничих процесів на підприємстві
ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» свідчать про наявність значного потенціалу для
подальшої оптимізації діяльності. На основі виявлених тенденцій та
проблемних аспектів можна окреслити наступні перспективні напрями
дослідження та розвитку:
1. Автоматизація управління виробництвом та запасами. Подальші
дослідження можуть бути зосереджені на впровадженні ERP-систем або інших
цифрових платформ для автоматизації планування, обліку ресурсів,
моніторингу виконання робіт та управління складським обліком.
2. Моделювання виробничих процесів для їх оптимізації. Використання
методів математичного моделювання, лінійного програмування або
імітаційного моделювання дозволить обґрунтовано приймати рішення щодо
оптимального розподілу ресурсів, черговості виконання завдань і скорочення
виробничого циклу.
3. Впровадження сучасних підходів до управління якістю. Застосування
систем управління якістю (наприклад, ISO 9001), а також принципів lean
production (ощадливого виробництва) може підвищити рівень операційної
ефективності підприємства.
4. Розробка системи моніторингу ефективності персоналу.
Удосконалення кадрового менеджменту та системи мотивації працівників за
допомогою KPI (ключових показників ефективності) дозволить стимулювати
підвищення продуктивності праці [29, 41].
5. Аналіз ризиків у виробничій діяльності. Доцільним є проведення
глибшого аналізу ризиків, пов’язаних з постачанням ресурсів, сезонністю
попиту, змінами в законодавстві тощо, з метою формування системи
антикризового реагування.
6. Розширення напрямів діяльності та вихід на нові ринки. З огляду на
наявну матеріально-технічну базу та фінансову стабільність, перспективним є
52

аналіз можливостей масштабування діяльності, зокрема розширення
будівельного напряму чи запуску нових послуг.
Аналіз виробничих процесів – це не одноразова дія, а циклічний процес,
який є основою для операційної досконалості підприємства. Він дозволяє не
лише скоротити витрати та підвищити якість, але й суттєво збільшити
гнучкість, адаптивність та швидкість реагування на ринкові зміни, що є
вирішальним фактором конкурентоспроможності в сучасних умовах.
Регулярний та системний аналіз є запорукою постійного розвитку та
інновацій.

2.3 Аналіз системи управління запасами на підприємстві

Ефективна система управління запасами є ключовим елементом
стабільної та прибуткової діяльності будь-якого підприємства, особливо
такого, що здійснює виробничо-господарську та сервісну діяльність. ТОВ
«ЛАДОГА ПЛЮС» працює в кількох сферах (оптова торгівля, будівництво,
технічне обслуговування, оренда), що обумовлює складну структуру
формування, обліку та використання запасів.
На підприємстві облік запасів ведеться за такими основними групами:
матеріали і сировина – використовуються у виробництві та надання послуг;
будівельні матеріали – для виконання будівельно-монтажних робіт; запасні
частини та інструменти – для технічного обслуговування; господарські та
допоміжні матеріали; товари для перепродажу (у сфері оптової торгівлі).
Особливості управління запасами:
1. Формування потреби здійснюється на основі календарного планування
обсягів робіт та послуг.
2. Облік запасів ведеться переважно вручну або в таблицях Excel, що
створює ризики людських помилок, дублювання інформації та ускладнює
контроль залишків.
53

3. Складська логістика має фрагментарну структуру, запаси зберігаються
на кількох складах, що обслуговують різні напрями діяльності.
4. Закупівлі матеріалів здійснюються з урахуванням поточних замовлень,
без формалізованого прогнозування попиту.
Основні проблеми в системі управління запасами: відсутність єдиної
облікової системи (ERP або складського програмного забезпечення); випадки
надлишкових запасів, які заморожують оборотні кошти; дефіцит матеріалів у
пікові періоди через неузгодженість планування; відсутність чітких стандартів
мінімального та максимального рівня залишків; низький рівень інтеграції між
структурними підрозділами та складом; витрати на додаткове зберігання або
термінове постачання.
Оцінка оборотності запасів ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» представлено в
Таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 – Оцінка оборотності запасів ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» 2021-
2023 роки
Показник 2021 2022 2023
Середньорічна вартість запасів, тис. грн 2 500 2 800 3 100
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн 11 900 13 400 15 600
Коефіцієнт оборотності запасів 4,76 4,79 5,03
Період обороту запасів, днів 76,6 76,1 72,5
Джерело: [розраховано автором 44].
Показник оборотності має позитивну динаміку, однак період обороту все
ще залишається досить високим. Це свідчить про значні залишки на складах,
що потребують оптимізації.
Система управління запасами на ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» функціонує,
але має ряд суттєвих недоліків, які стримують розвиток підприємства:
неефективне планування та облік; недостатня прозорість у русі матеріалів;
зростання витрат на зберігання та логістику.
Для покращення ситуації доцільно впровадити автоматизовану систему
обліку запасів, встановити нормативи залишків, розробити політику
закупівель і впровадити метод ABC/XYZ-аналізу для ефективнішого
54

управління запасами.
В Таблиці 2.6 побудовано SWOT-аналізу ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС», з
урахуванням зазначених напрямів діяльності (оптова торгівля, технічне
обслуговування, оренда майна, будівництво) та загальної характеристики
підприємства як стабільного та багатопрофільного.
Таблиця 2.6 – SWOT-аналіз ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС»
Сильні сторони (Strengths) Слабкі сторони (Weaknesses)
Диверсифікована діяльність (торгівля, Відсутність інтегрованої системи обліку
послуги, будівництво, оренда). запасів та матеріалів.
Стабільні фінансові показники. Недостатній рівень автоматизації
Наявність кваліфікованого персоналу. виробничих процесів.
Власна матеріально-технічна база. Залежність від зовнішніх постачальників і
Досвід реалізації будівельних проєктів та логістичних партнерів.
технічного обслуговування. Фрагментованість управлінських процесів
між підрозділами.
Недостатня інтеграція сучасних ІТ-рішень
у бізнес-процеси.
Можливості (Opportunities) Загрози (Threats)
Впровадження ERP-систем та Економічна нестабільність в країні.
автоматизація обліку. Зростання вартості ресурсів і матеріалів.
Розширення спектру послуг та географії Посилення конкуренції у сфері послуг і
діяльності. торгівлі.
Підвищення ефективності управління Зміни у податковому чи будівельному
запасами. законодавстві.
Залучення інвестицій для розвитку окремих Кадрова міграція та нестача кваліфікованих
напрямів. кадрів.
Розвиток цифрових каналів комунікації та
обслуговування клієнтів.
Джерело: розроблено автором за 44.
ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» має потужну основу для подальшого розвитку
завдяки стабільній фінансовій позиції, диверсифікованій діяльності та
кваліфікованим кадрам. Проте підприємство має потребу в оновленні
управлінських підходів, зокрема через впровадження сучасних цифрових
рішень, автоматизацію процесів та зміцнення логістичних зв’язків.
Використання наявних можливостей дозволить мінімізувати вплив зовнішніх
загроз і забезпечити довгострокову стійкість компанії.
У другому розділі кваліфікаційної роботи було здійснено комплексний
аналіз діяльності ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» із акцентом на виробничі процеси
та систему управління запасами.
У підпункті 2.1 наведено загальну характеристику підприємства:
55

організаційно-правову форму, основні види діяльності, місце на ринку,
структуру управління, виробничі потужності та динаміку основних фінансово-
економічних показників. Встановлено, що ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» є
стабільно функціонуючим підприємством із потенціалом для зростання, однак
потребує удосконалення внутрішніх бізнес-процесів.
У підпункті 2.2 було здійснено оцінку організації виробничих процесів.
Виявлено низку проблем: нераціональне використання виробничих площ і
ресурсів, нерівномірне завантаження обладнання, відсутність
стандартизованих операційних процедур, що призводить до втрат часу та
матеріалів, зниження продуктивності та підвищення собівартості продукції.
У підпункті 2.3 проаналізовано стан системи управління запасами.
Встановлено, що облік ведеться частково вручну, недостатньо застосовуються
аналітичні методи прогнозування потреб, відсутній чіткий контроль за
мінімальними та максимальними рівнями запасів. Це призводить до
накопичення надлишкових запасів одних позицій та нестачі інших, що
створює ризики для безперервності виробництва.
Загалом, результати аналітичного етапу підтверджують необхідність
впровадження ефективних заходів щодо оптимізації виробничих процесів та
вдосконалення системи управління запасами. Виявлені недоліки стали
основою для розробки практичних рекомендацій, представлених у наступному
розділі.

56

РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ ТА
УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ В ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС»

3.1 Розробка заходів щодо оптимізації виробничих процесів

В умовах нестабільного економічного середовища, зростаючої
конкуренції та потреби у підвищенні операційної ефективності підприємств
питання оптимізації виробничих процесів набуває особливої актуальності. Для
ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС», яке здійснює виробничу діяльність у реальному
секторі економіки, ефективна організація виробничих процесів є основою
стабільного функціонування та підвищення прибутковості.
Наявні проблеми, такі як нерівномірне завантаження ресурсів, простої
обладнання, нераціональне використання робочого часу та матеріалів, прямо
впливають на собівартість продукції, строки виконання замовлень і якість
кінцевого продукту [49, 67]. Крім того, відсутність системного підходу до
планування й управління виробництвом призводить до зниження загальної
продуктивності.
Актуальність підпункту полягає в необхідності впровадження дієвих
заходів, спрямованих на удосконалення виробничих операцій, підвищення
ефективності використання ресурсів, скорочення втрат і підвищення гнучкості
виробничої системи. Враховуючи сучасні тенденції до цифровізації
виробництва та переходу до концепцій «lean production», важливо адаптувати
такі підходи до умов конкретного підприємства – у цьому випадку ТОВ
«ЛАДОГА ПЛЮС».
Отже, розробка комплексу заходів щодо оптимізації виробничих
процесів є обґрунтованою та своєчасною, і сприятиме підвищенню
конкурентоспроможності підприємства на ринку.
На основі проведеного аналізу діяльності підприємства, системи
управління запасами та організації виробництва, запропоновано три
стратегічні напрями оптимізації, які мають найбільший вплив на ефективність
функціонування ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС».
57

Напрям 1. Цифровізація та автоматизація управління виробництвом і
запасами. Ціль забезпечення централізованого та прозорого контролю над
усіма етапами виробництва і логістики. Конкретні заходи:
- впровадження ERP-системи для автоматизованого обліку матеріалів,
закупівель, замовлень і складу;
- цифрове відстеження руху ресурсів між підрозділами;
- використання мобільних рішень для інвентаризації та контролю запасів.
Очікуваний ефект це зниження витрат на управління на 10–15%,
зменшення помилок, оперативне прийняття рішень.
Напрям 2. Раціоналізація системи управління запасами. Ціль зменшення
обсягів «заморожених» запасів, оптимізація логістики та зниження складських
витрат. Конкретні заходи:
- проведення ABC/XYZ-аналізу для поділу запасів за важливістю та
стабільністю попиту;
- визначення нормативів мінімального і максимального рівня залишків;
- впровадження принципу Just-in-Time для найважливіших позицій;
- встановлення інтеграції обліку між закупівлями, складом і
виробництвом.
Очікуваний ефект це скорочення надлишкових запасів до 50%,
підвищення оборотності та звільнення оборотних коштів.
Напрям 3. Впровадження елементів ощадливого (Lean) виробництва.
Ціль мінімізація всіх видів втрат у виробничому процесі: часу, ресурсів,
енергії. Конкретні заходи:
- впровадження 5S на виробництві для підвищення ефективності робочих
місць;
- використання Kanban-дошок для візуалізації виробничого потоку;
- навчання персоналу методикам Kaizen для безперервного
вдосконалення;
- встановлення чітких регламентів та стандартів операцій.
Очікуваний ефект це зростання продуктивності праці, покращення
якості продукції, зменшення браку та витрат.
58

Реалізація вищезазначених напрямів дозволить не лише оптимізувати
поточну операційну діяльність, а й сформувати передумови для
масштабування бізнесу, впровадження інновацій та підвищення
конкурентоспроможності ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС».
У результаті аналізу діяльності підприємства було виявлено ряд проблем
у сфері управління виробничими процесами: фрагментарність планування,
відсутність автоматизованого обліку, перевитрати ресурсів, нестача інтеграції
між підрозділами. Для усунення виявлених недоліків пропонується система
заходів, спрямованих на підвищення ефективності, зменшення витрат і
поліпшення управлінських рішень.
1. Впровадження автоматизованої ERP-системи. Мета централізоване
управління виробництвом, запасами, обліком та логістикою.
Очікувані результати:
- скорочення простоїв через своєчасне постачання матеріалів;
- зниження людських помилок в обліку;
- автоматичне формування звітності та аналітики.
Рекомендовані рішення: впровадження систем типу BAS ERP,
1С:Підприємство, SAP Business One.
2. Оптимізація виробничого планування. Мета узгодження планів між
відділами, зменшення втрат часу та ресурсів.
Запропоновані дії:
- впровадження календарно-мережевого планування;
- застосування гнучкого планування (flexible scheduling) для швидкого
реагування на зміну замовлень;
- встановлення KPI для виконання виробничих планів.
3. Впровадження принципів ощадливого виробництва (Lean Production).
Мета усунення всіх видів втрат (часових, матеріальних, енергетичних).
Інструменти: 5S – організація робочого місця; Kaizen – безперервне
вдосконалення; Канбан – візуальне управління виробничими потоками;
Стандартизація операцій. Очікуваний ефект зниження витрат на 10–15%,
підвищення продуктивності праці.
59

4. Оптимізація управління запасами. Метоює є забезпечення
безперебійного виробництва за мінімального рівня запасів. Заходи:
встановлення нормативів мінімальних і максимальних залишків;
впровадження ABC/XYZ-аналізу для розподілу уваги на важливі запаси;
застосування методів Just-in-Time для скорочення часу між замовленням і
постачанням.
5. Підвищення кваліфікації персоналу. Навчання працівників сучасним
методам організації виробництва, ІТ-інструментам, аналітичному підходу до
рішень. Форми навчання: внутрішні семінари; короткострокові онлайн-курси;
залучення зовнішніх консультантів.
Очікувані результати від впровадження заходів для ТОВ «ЛАДОГА
ПЛЮС»
Таблиця 3.1 – Результати від впровадження заходів для ТОВ «ЛАДОГА
ПЛЮС»
Показник Поточний Після Прогнозоване
рівень впровадження покращення
Рівень простоїв, % 8% 4% -50%
Середній цикл 12 9 -25%
виробництва, днів
Точність планування, % 82% 95% +13 п.п.
Рентабельність 24% 28% +4 п.п.
виробництва, %
Надлишкові запаси, тис. 600 300 -50%
грн
Джерело: [розроблено автором 44].

На основі прогнозованих змін ключових показників ефективності після
впровадження запропонованих заходів було оцінено потенційний економічний
ефект. Наведені нижче розрахунки демонструють економію коштів, зростання
прибутку та покращення ресурсного використання.

60

Таблиця 3.2 – Економічний ефект від впровадження оптимізаційних
заходів
№ Показник До Після Економічний Пояснення
впровадження впровадження ефект /
Покращення
1 Рівень 8% 4% Зменшення Зменшення часу
простоїв, % втрат на ≈ простою
250 тис. грн підвищує
ефективність
використання
обладнання
2 Середній цикл 12 9 Швидше Клієнти
виробництва, виконання отримують
днів замовлень продукцію
швидше →
підвищення
задоволеності
3 Надлишкові 600 300 Вивільнення Можливість
запаси, тис. грн оборотних реінвестування в
коштів на 300 інші напрямки
тис. діяльності
4 Точність 82% 95% Зменшення Менше
планування, % помилок на ≈ надвиробництва /
15 тис. грн недовиробництва
→ економія
ресурсів
5 Рентабельність 24% 28% Приріст Внаслідок
виробництва, прибутку ≈ зниження витрат
% 120 тис. грн та кращої
організації
процесів
Джерело: [розроблено автором 44].
Сумарний економічний ефект (за рік): 685 тис. грн (з урахуванням
економії витрат, зростання продуктивності та ефективності використання
запасів)
Отже, запропоновані заходи допоможуть: зменшенню простоїв дозволяє
краще завантажити виробничі потужності; скороченню тривалості циклу
покращує оборотність замовлень і підвищує конкурентоспроможність;
зменшенню надлишкових запасів вивільняє заморожені кошти; підвищенню
точності планування зменшує втрати сировини, часу та ресурсів; зростанню
рентабельності свідчить про покращення фінансової стійкості підприємства.

61

3.2 Розробка заходів щодо оптимізації системи управління запасами

Ефективна система управління запасами має вирішальне значення для
безперебійної роботи підприємства, особливо в умовах багатопрофільної
діяльності ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС». На основі аналізу було виявлено низку
проблем, зокрема: надлишкові запаси, відсутність чітких нормативів, ручний
облік та відсутність системного підходу до формування замовлень.
З метою покращення ситуації запропоновано такі цільові заходи:
1. Впровадження автоматизованої складської облікової системи. Мета
зменшити ручну працю, підвищити точність даних та оперативність
управління. Заходи: вибір програмного продукту (наприклад, BAS Управління
торгівлею, 1С:Склад, або інше ERP-рішення); інтеграція обліку складу з
бухгалтерією, виробництвом та закупівлями; навчання персоналу роботі з
системою. Очікуваний результат скорочення часу обробки даних на 60–70%,
зменшення помилок у документації.
2. Проведення ABC/XYZ-аналізу запасів. Мета визначити найважливіші
позиції запасів для зосередження уваги на них. Заходи: класифікація
номенклатури за вартістю (ABC) та стабільністю попиту (XYZ); формування
політики закупівель для кожної категорії: A-товари – контролювати жорстко;
C-товари – мінімізувати обсяг зберігання. Очікуваний результат скорочення
обсягів надлишкових запасів до 40–50%.
3. Розробка нормативів залишків (мінімальних та максимальних). Мета
запобігання дефіциту або перевантаженню складів. Заходи: аналіз
середньомісячного споживання по кожній позиції; визначення min / max
залишків та точок повторного замовлення; регулярний перегляд нормативів
відповідно до змін попиту. Очікуваний результат покращення оборотності
запасів, зменшення витрат на зберігання.
4. Оптимізація процесу закупівель. Мета забезпечення стабільного
постачання без перевитрат. Заходи: укладання довгострокових контрактів з
надійними постачальниками; встановлення базових термінів постачання та
62

обсягів; застосування принципу Just-in-Time для найцінніших запасів.
Очікуваний результат скорочення часу поставок, уникнення надлишку.
5. Контроль термінів зберігання та обігу запасів. Мета уникнути псування
або морального старіння матеріалів. Заходи: маркування запасів із зазначенням
дати надходження; ротація матеріалів за принципом FIFO (перший прийшов –
перший пішов); проведення регулярних інвентаризацій. Очікуваний результат
зниження втрат через прострочення або списання зображено в Таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 – Очікуваний сукупний ефект від реалізації заходів
Показник Поточне Прогноз після Ефект
значення оптимізації
Надлишкові запаси (тис. 600 300 -50%
грн)
Оборотність запасів 4,8 6,0 +25%
(коефіцієнт)
Тривалість обігу запасів 76 60 -21%
(днів)
Витрати на зберігання (тис. 130 85 -45 тис. грн /
грн) рік
Джерело: розроблено автором 44.
Комплексна оптимізація системи управління запасами дозволить ТОВ
«ЛАДОГА ПЛЮС» не лише скоротити витрати, а й забезпечити гнучке та
стабільне забезпечення матеріальними ресурсами, що є основою
конкурентоспроможного виробництва.
У підрозділі розроблено комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію
системи управління запасами підприємства. Основними напрямами
вдосконалення визначено: автоматизацію обліку, впровадження ABC/XYZ-
аналізу, розробку нормативів залишків, удосконалення системи закупівель та
контроль за обігом і термінами зберігання.
Запропоновані заходи забезпечують скорочення надлишкових запасів,
підвищення оборотності, зменшення витрат на зберігання, а також
вивільнення оборотних коштів, які можуть бути спрямовані на розвиток
основної діяльності підприємства. У результаті впровадження рекомендацій
очікується покращення економічних показників: зменшення тривалості
обороту запасів на 21%, зростання коефіцієнта оборотності до 6,0, а також
річна економія витрат на рівні понад 45 тис. грн.
63

Ефективна система управління запасами є життєво важливою для будь-
якого підприємства, оскільки вона безпосередньо впливає на грошовий потік,
операційні витрати, рівень обслуговування клієнтів та загальну
конкурентоспроможність [13, 39]. Розробка заходів з оптимізації має на меті
знайти баланс між мінімізацією витрат на зберігання та запобіганням дефіциту,
забезпечуючи при цьому безперебійність виробничого процесу та виконання
замовлень.
Для ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС», з огляду на виявлені в попередніх розділах
проблеми (неавтоматизований облік, затримки в постачанні, перевитрати
ресурсів, фрагментарність інформації), запропоновані заходи будуть
ґрунтуватися на принципах сучасного логістичного та операційного
менеджменту.
Впровадження цих заходів дозволить ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» значно
підвищити точність обліку запасів, знизити витрати, пов'язані з їх зберіганням
та дефіцитом, покращити оборотність капіталу та забезпечити безперебійність
операційної діяльності.
Таким чином, удосконалення системи управління запасами є важливою
складовою підвищення ефективності функціонування ТОВ «ЛАДОГА
ПЛЮС» [44] і забезпечення стабільного розвитку підприємства в умовах
конкурентного середовища.

3.3 Оцінка економічної ефективності запропонованих заходів

З метою обґрунтування доцільності впровадження розроблених заходів
щодо оптимізації виробничих процесів та управління запасами, проведено
оцінку очікуваних економічних результатів. Розрахунки базуються на аналізі
поточних показників, прогнозах після реалізації змін та грошовому еквіваленті
покращень.

64

Таблиця 3.4 – Порівняння ключових показників до та після впровадження
заходів
№ Показник Поточне Після Економічний ефект /
значення оптимізації Покращення
1 Надлишкові запаси, тис. 600 300 Вивільнення 300 тис. грн
грн
2 Оборотність запасів 4,8 6,0 +25% (зменшення циклу
(коефіцієнт) закупівель)
3 Тривалість обігу 76 60 -21%
запасів, днів
4 Рівень простоїв, % 8% 4% Зниження втрат ≈ 250
тис. грн
5 Витрати на зберігання, 130 85 Економія 45 тис. грн
тис. грн
6 Точність планування, % 82% 95% Менше помилок ≈ 15 тис.
грн
7 Рентабельність 24% 28% Приріст прибутку ≈ 120
виробництва, % тис. грн
Джерело: розроблено автором за 44.
В Таблиці 3.4 представлено порівняльний аналіз основних показників, що
характеризують ефективність виробничих процесів і управління запасами на
підприємстві ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС», до та після реалізації запропонованих
заходів оптимізації.
Перш за все, відзначено суттєве зменшення надлишкових запасів – з 600
тис. грн до 300 тис. грн, що дозволяє вивільнити значний обсяг оборотних
коштів і використовувати їх у більш дохідних напрямках.
Показник оборотності запасів покращується з 4,8 до 6,0, що свідчить про
зростання ефективності використання ресурсів і зменшення періоду між
закупівлею і реалізацією. Відповідно, тривалість обігу запасів зменшується з
76 до 60 днів, що також скорочує загальні логістичні та фінансові витрати.
Рівень простоїв у виробництві знижується з 8% до 4%, що означає значне
зростання фактичного часу активної роботи обладнання та персоналу, що
безпосередньо впливає на продуктивність та прибутковість діяльності. Також
прогнозується зниження витрат на зберігання запасів – із 130 тис. грн до 85
тис. грн, що пов’язано з оптимізацією складських площ і логістичних процесів.
Точність планування зростає з 82% до 95%, що свідчить про підвищення
ефективності облікових, планових та управлінських рішень. Це зменшує ризик
65

утворення дефіциту або надлишку матеріалів, а також знижує непродуктивні
витрати.
Завдяки реалізації заходів з оптимізації, очікується зростання
рентабельності виробництва на 4 процентних пункти (з 24% до 28%), що є
позитивним сигналом щодо покращення загальної фінансової стабільності
підприємства.
Таблиця 3.5 – Річний економічний ефект від впровадження заходів
Стаття ефекту Оцінка Коментар
(грн)
Вивільнення оборотних коштів 300 000 Можливе реінвестування або зменшення
потреби у кредитах
Економія на зберіганні 45 000 Менше площ/охолодження/персоналу
Зменшення втрат через простої 250 000 Підвищення використання обладнання
Зниження помилок у 15 000 Менше повернень, недостач, надлишків
плануванні
Додатковий прибуток завдяки 120 000 Ефективніше використання ресурсів
зростанню рентабельності
Разом економічний ефект за рік 730 000
грн
Джерело: розроблено автором за 44.
Таблиця 3.5 деталізує грошову оцінку ефектів, які підприємство може
отримати в результаті реалізації запропонованих змін. Загальний економічний
ефект оцінюється на рівні понад 730 тис. грн на рік.
Найвагомішим джерелом ефективності є вивільнення оборотних коштів у
розмірі 300 тис. грн завдяки скороченню надлишкових запасів. Дані кошти
можуть бути використані для фінансування нових проєктів, оновлення
обладнання або зниження залежності від короткострокових кредитів.
Значна економія очікується і внаслідок зниження рівня простоїв
виробничого обладнання. Зменшення втрат робочого часу дозволить
підприємству уникати недовиробництва та затримок у виконанні замовлень,
що оцінюється в ≈250 тис. грн на рік.
Скорочення витрат на зберігання (на 45 тис. грн) досягається за рахунок
зменшення площ складів, необхідності у додатковому персоналі та
обслуговуванні техніки.
Також враховано зниження фінансових втрат, спричинених неточністю
планування, що оцінюється у 15 тис. грн., включає зменшення випадків
66

повернення товарів, невчасного постачання та неефективного використання
ресурсів.
Окремо розраховано приріст прибутку, що очікується в результаті
зростання рентабельності на 4 процентні пункти, що дає додаткові ≈120 тис.
грн щорічно, що підвищує загальний фінансовий результат підприємства.
Комплекс запропонованих заходів забезпечує не лише покращення
операційної ефективності, а й відчутну економічну вигоду для ТОВ «ЛАДОГА
ПЛЮС». При відносно невеликих витратах на впровадження, підприємство
може щороку отримувати економічний ефект на понад 700 тис. грн, що
свідчить про високий рівень рентабельності та доцільність реалізації обраної
стратегії оптимізації.
Ґрунтовні висновки за результатами оцінки:
1. Загальний економічний ефект від впровадження запропонованих
заходів оцінюється на рівні понад 730 тис. грн на рік, що свідчить про їхню
високу ефективність і рентабельність реалізації.
2. Найбільший ефект очікується від:
- зменшення простоїв виробництва (до 250 тис. грн);
- вивільнення коштів із надлишкових запасів (300 тис. грн);
- підвищення рентабельності за рахунок зменшення втрат та кращого
управління процесами.
3. Покращення обіговості запасів дозволить знизити потребу в
зовнішньому фінансуванні та підвищити гнучкість підприємства при зміні
попиту або постачальників.
4. Всі заходи є взаємопов’язаними і при комплексному впровадженні
здатні суттєво підвищити ефективність управління як на оперативному, так і
на стратегічному рівні.
Отримані результати підтверджують економічну доцільність та
ефективність запропонованих заходів. Вони створюють основу для
довгострокового розвитку підприємства, покращення його фінансової
стабільності та конкурентних позицій на ринку.
67

Проведена оцінка економічної ефективності запропонованих заходів
переконливо демонструє, що інвестиції в оптимізацію виробничих процесів,
управління запасами та зміцнення антикризового управління є не просто
витратами, а стратегічними капіталовкладеннями у довгострокову
життєздатність та конкурентоспроможність підприємства. Такі інвестиції, які
генерують багатофакторний економічний ефект, що виходить далеко за межі
простих фінансових розрахунків.
По-перше, прямий економічний ефект від впровадження заходів є
значним і вимірюваним. Він проявляється у суттєвому зниженні операційних
витрат за рахунок мінімізації відходів, підвищення енергоефективності,
оптимізації використання сировини та скорочення трудових витрат через
автоматизацію. Ефективне управління запасами прямо веде до зменшення
витрат на зберігання, ризиків псування та застарівання, вивільняючи
оборотний капітал. Водночас, покращення якості продукції та послуг, а також
скорочення часу виведення на ринок, безпосередньо сприяють збільшенню
доходів підприємства через зростання обсягів продажів, розширення ринкової
частки та можливість встановлення преміальних цін.
По-друге, непрямі економічні вигоди, хоча й важче піддаються
кількісному виміру, мають критичне значення для сталого розвитку. Зміцнення
антикризового управління, розробка проактивних стратегій та підвищення
організаційної стійкості дозволяють уникати колосальних потенційних збитків
від криз – фінансових, репутаційних, операційних [69]. Збереження довіри
клієнтів, партнерів та інвесторів, а також підвищення лояльності та
продуктивності персоналу, є безцінними активами, що зміцнюють позиції
підприємства на ринку та його імідж.
По-третє, інтегрований підхід до впровадження цих заходів – від
стратегічного планування та оптимізації процесів до розвитку людського
капіталу та використання сучасних технологій – створює синергетичний ефект.
Він трансформує підприємство з реактивного гравця у проактивного лідера,
здатного не лише витримувати виклики, а й перетворювати їх на можливості
для зростання. Запропоновані заходи, такі як впровадження Lean, Six Sigma,
68

JIT, а також використання IoT, AI та ERP-систем, не лише підвищують
оперативну ефективність, але й створюють фундамент для постійних
інновацій та розвитку.
Таким чином, прийняття та реалізація запропонованих заходів є не просто
рекомендацією, а стратегічною необхідністю. Вони забезпечать ТОВ
«ЛАДОГА ПЛЮС» (або будь-якому іншому підприємству) значне підвищення
економічної ефективності, зміцнення конкурентних переваг, підвищення
фінансової стабільності та формування гнучкої, адаптивної та інноваційної
бізнес-моделі, готової до викликів та можливостей сучасного світу. Інвестиції
в ці напрями – це інвестиції в довгостроковий успіх та сталий розвиток
компанії.
Оцінка економічної ефективності запропонованих заходів є ключовим
етапом у процесі вдосконалення антикризового управління. Вона дозволяє
обґрунтувати доцільність інвестицій у запропоновані напрями та заходи,
демонструючи їхній потенційний вплив на фінансовий стан та стабільність
ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС».
Оцінка економічної ефективності антикризових заходів є складнішою,
ніж оцінка прямих інвестиційних проєктів, оскільки багато вигод мають
непрямий характер і вимірюються уникненням збитків, а не прямим
прибутком. Проте, існують підходи для кількісної та якісної оцінки.
У третьому розділі кваліфікаційної роботи були розроблені практичні
рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності виробничої діяльності
ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС». Проведений аналіз дозволив визначити основні
проблемні зони у функціонуванні підприємства, пов’язані з нераціональним
використанням виробничих ресурсів, низьким рівнем організації
технологічних процесів та неефективною системою управління запасами.
У підпункті 3.1 обґрунтовано доцільність оптимізації виробничих
процесів шляхом впровадження сучасних методів організації виробництва,
зокрема елементів системи «ощадливого виробництва» (lean production),
стандартизації операцій, автоматизації окремих ділянок та покращення
69

контролю якості. Очікуваним результатом цих заходів є зниження простоїв,
підвищення продуктивності праці та скорочення витрат.
У підпункті 3.2 було запропоновано конкретні заходи для удосконалення
системи управління запасами, зокрема впровадження ABC/XYZ-аналізу,
автоматизації обліку залишків, встановлення мінімальних і оптимальних
рівнів запасів. Це дозволить зменшити обігові кошти, заморожені у
надлишкових запасах, і водночас знизити ризики дефіциту сировини або
продукції.
У підпункті 3.3 проведено оцінку економічної ефективності
впровадження запропонованих заходів. Розрахунки свідчать про позитивний
економічний ефект, зокрема зростання обсягів виробництва, підвищення рівня
рентабельності та зниження витрат на одиницю продукції.
Загалом запропоновані у розділі 3 рішення мають високу практичну
значущість, є реалістичними до впровадження та сприятимуть підвищенню
конкурентоспроможності ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» на ринку.
Запропоновані заходи, хоч і вимагають певних інвестицій, мають значний
потенціал для генерації суттєвого економічного ефекту, який проявлятиметься
як у прямих фінансових вигодах (зниження витрат, зростання доходів), так і в
непрямих (зміцнення репутації, підвищення стійкості, покращення внутрішніх
процесів). Комплексна оцінка цих вигод дозволяє обґрунтувати їхню
стратегічну доцільність та переконатися, що інвестиції в оптимізацію
виробництва, управління запасами та антикризове управління є ключовим
фактором забезпечення довгострокової конкурентоспроможності та сталого
розвитку підприємства.

70

ВИСНОВКИ

У кваліфікаційній роботі бакалавра на тему «Напрямки оптимізації
виробничих процесів та управління запасами в ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС»» було
комплексно досліджено теоретичні, аналітичні та практичні аспекти
вдосконалення ключових внутрішньогосподарських процесів підприємства.
Робота складається з трьох розділів, кожен із яких логічно доповнює
попередній та дозволяє сформувати обґрунтовані пропозиції щодо підвищення
ефективності діяльності підприємства.
У першому розділі проаналізовано теоретичні основи організації
виробничих процесів та управління запасами. Зокрема, розкрито сутність і
види виробничих процесів, їх значення для підприємства, окреслено поняття
запасів, класифікацію та методи їх управління. Особливу увагу приділено
сучасним інструментам оптимізації, таким як lean production, Just-in-Time,
ERP-системи, ABC/XYZ-аналіз тощо. Встановлено, що їх впровадження
здатне суттєво знизити витрати, підвищити продуктивність і якість продукції.
У другому розділі проведено детальний аналіз діяльності ТОВ «ЛАДОГА
ПЛЮС». Визначено організаційні характеристики підприємства,
проаналізовано поточний стан виробничих процесів та системи управління
запасами. Виявлено низку проблем, серед яких: відсутність стандартизації
виробничих операцій, нерівномірне навантаження ресурсів, неефективне
управління залишками продукції, недостатній рівень автоматизації обліку. Ці
недоліки негативно впливають на ефективність функціонування підприємства.
У третьому розділі розроблено практичні рекомендації щодо оптимізації
виробничих процесів та управління запасами. Запропоновано впровадження
заходів з реорганізації виробничого середовища, автоматизації ключових
процесів, використання методів планування та контролю запасів (в т.ч.
ABC/XYZ-аналізу), удосконалення облікової системи. Проведено економічну
оцінку запропонованих заходів, яка засвідчила досягнення позитивного ефекту
– підвищення рентабельності, зниження витрат і покращення використання
ресурсів.
71

Загалом, виконане дослідження має не лише теоретичну, а й практичну
значущість. Запропоновані рішення можуть бути використані на підприємстві
ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» для підвищення його ефективності, а також
адаптовані до умов інших суб’єктів господарювання в аналогічній галузі.
У процесі виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було проведено
комплексне дослідження організації виробничих процесів і системи
управління запасами на підприємстві ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС». За
результатами аналізу сформульовано такі основні висновки.
Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення ефективності
діяльності підприємств в умовах зростаючої конкуренції та нестабільного
економічного середовища. Раціональне управління виробництвом і запасами є
критично важливим для забезпечення стабільності, конкурентоспроможності
та прибутковості компанії.
Теоретичний аналіз показав, що ефективне управління виробничими
процесами ґрунтується на застосуванні системного підходу, впровадженні
логістичних принципів, використанні інформаційних технологій, а також
постійному контролі за якістю, витратами та запасами.
ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» є стабільним і багатопрофільним підприємством
із широким спектром послуг, серед яких оптова торгівля, будівництво, оренда
та технічне обслуговування. За 2021–2023 роки підприємство
продемонструвало позитивну динаміку зростання виручки, кількості
реалізованих проєктів та продуктивності праці.
Проведений аналіз виробничої діяльності виявив наявність сильних
сторін (кваліфікований персонал, досвід, технічне забезпечення), а також
низку проблем: неавтоматизований облік запасів, затримки в постачанні,
перевитрати ресурсів, фрагментарність інформаційних потоків.
Основними напрямами оптимізації виробничих процесів на підприємстві
є:
- впровадження ERP-систем для автоматизації обліку та управління
запасами;
- оптимізація логістичних маршрутів і складування;
72

- запровадження елементів ощадливого виробництва (lean production);
- удосконалення системи планування та контролю.
Запропоновані заходи здатні забезпечити зменшення витрат, підвищення
точності обліку, скорочення часу виробничого циклу, а також зростання
загальної рентабельності діяльності підприємства.
Перспективи подальших досліджень полягають у глибшому моделюванні
виробничих процесів, аналізі ризиків, розробці стратегій цифровізації та
масштабування діяльності.
Запропоновані заходи, хоч і вимагають певних інвестицій, мають значний
потенціал для генерації суттєвого економічного ефекту, який проявлятиметься
як у прямих фінансових вигодах (зниження витрат, зростання доходів), так і в
непрямих (зміцнення репутації, підвищення стійкості, покращення внутрішніх
процесів). Комплексна оцінка цих вигод дозволяє обґрунтувати їхню
стратегічну доцільність та переконатися, що інвестиції в оптимізацію
виробництва, управління запасами та антикризове управління є ключовим
фактором забезпечення довгострокової конкурентоспроможності та сталого
розвитку підприємства.

73

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бєжин Є. В., Січко Т. В. Оптимізація виробничих процесів в умовах
нестабільності виробничого середовища: використання адаптивних методів.
Комп’ютерні технології обробки даних. 2024. С. 112–116.
2. Боровик М. В. Основи управління запасами підприємства:
Навчальний посібник. Харків: ХНЕУ, 2020. 352 с.
3. Воловик В. М., Харченко І. О. Оптимізація виробничих процесів
на підприємствах промисловості. Наукові праці. Київ: КНЕУ, 2023. С. 180–
185.
4. Гавриленко А. С. Організація і управління виробничими
процесами. Львів: Світ, 2017. 276 с.
5. Гавриленко А. С., Жданова М. М. Моделювання та оптимізація
виробничих процесів. Наукові записки НУ «Львівська політехніка». 2020. С.
98–102.
6. Геселева Н. В. Управління запасами на підприємствах: Теорія і
практика./ Проблеми економіки. Київ, 2019. С. 235–240.
7. Гордійчук В. І. Методи оптимізації виробничих процесів у
промисловості. Індустріальний менеджмент. Харків: Парус, 2018. С. 145–152.
8. Дудко Т. М. Управління запасами на підприємствах торгівлі.
Економіка та управління підприємствами. Харків, 2019. С. 220–225.
9. Єпіфанова І., Джеджула В. Оптимізація виробничих процесів
промислового підприємства. Innovation and Sustainability. Том 4, № 2, 2024. С.
6–10.
10. Жукова Л. П. Теорія і практика управління запасами на
підприємстві. Київ: Логістика, 2017. 320 с.
11. Костенко І. О., Бойко С. В. Стратегії управління запасами
підприємств. Вісник економіки. 2020. С. 115–120.
12. Костюк О. С. Ресурсне забезпечення та управління запасами на
підприємствах. Актуальні проблеми економіки. 2018. – С. 32–37.
74

13. Кузьменко В. О., Федорова Т. В. Моделювання та оптимізація
економічних процесів на підприємствах. Сучасні проблеми економіки та
підприємництва. Київ: Либідь, 2020. С. 200–205.
14. Колісник О. П., Мазурок О. Р. Теоретико-методичні аспекти
управління запасами. Вісник Дніпропетровського університету. Серія
«Економіка». 2015. № 2. С. 45-58.
15. Круш П. В., Орлюк Ю. В. Теоретичні основи управління
матеріальними запасами підприємств. Економіка та управління
підприємствами. 2017. Вип. 4. С. 12–25.
16. Ладієва Л. Р. Оптимізація технологічних процесів. Київ: КПІ,
2023. 160 с.
17. Лукович Н. В. Управління запасами в умовах кризових явищ
економіки. Бізнес і економіка. Черкаси: Черкаський університет, 2019. С. 98–
104.
18. Луговий С. І., Петренко М. О. Підвищення ефективності
управління виробничими процесами на підприємствах. Економічний розвиток.
Дніпро: ДУЕП, 2020. С. 220–230.
19. Мельник О. В. Оптимізація виробничих процесів на
підприємствах харчової промисловості. Проблеми аграрної економіки. 2021.
С. 112–118.
20. Мостенська Т. Л. Організація виробництва на підприємствах
харчової промисловості. Київ: Кондор, 2018. 492 с.
21. Новиченко Я. А. Забезпечення оптимізації виробничих процесів
підприємства. Дипломна робота, КПІ, 2024, 69 с.
22. Носенко В. П. Управління запасами на підприємствах торгівлі.
Економічна теорія. 2018. С. 145–150.
23. Островський В. С., Гречаніна І. В. Оптимізація запасів на
підприємстві: Практичні аспекти./ Менеджмент і маркетинг. 2020. С. 115–
121.
24. Павленко В. І., Захарова Л. П. Управління виробничими запасами
на підприємствах будівельної галузі. Будівельні матеріали. 2020. С. 55–60.
75

25. Пальчевський Б. О. Дослідження технологічних систем:
Моделювання, проектування, оптимізація. Львів: Світ, 2001. 231 с.
26. Поліщук В. О. Основи економічного аналізу та оптимізації
виробничих процесів. Київ: Центр навчальної літератури, 2019. 352 с.
27. Редько М. В., Геселева Н. В., Лугиня Р. О. Оптимізація виробничих
процесів з використанням інформаційних технологій. Технології та дизайн.
2016. № 2 (19), с. 16–20.
28. Рожкова І. І. Стратегії та методи управління запасами.
Економіка підприємства. 2017. С. 56–62.
29. Тітов В. С. Основи управління матеріальними потоками. Київ:
МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ, 2020. 304 с.
30. Тихонова І. В. Моделювання та управління запасами
підприємства. Системи управління. 2020. С. 110–120.
31. Угрімова І. В., Сергійчук К. В. Теоретичні засади управління
товарними запасами підприємства. Науковий вісник ХНУРЕ. 2018. № 1. С. 30–
42.
32. Устимова Т. В. Забезпечення ефективного управління запасами на
підприємствах. Бізнес і фінанси. Черкаси, 2021. С. 98–103.
33. Федік Л. Ю., Гуменюк Л. О., Гуменюк П. О. Виробничі процеси і
обладнання об’єктів автоматизації. Луцьк: Вежа-Друк, 2020. 288 с.
34. Хмельницька Н. П. Теорія та практика оптимізації виробничих
процесів. Актуальні проблеми економіки та управління. 2021. С. 120–125.
35. Шаповал О. І. Економічне управління запасами на підприємствах.
Сучасні проблеми бізнесу. 2021. С. 132–140.
36. Щербань В. С. Аналіз та оптимізація виробничих процесів. Київ:
Вища школа, 2017. 198 с.
37. Яковенко А. О. Управління запасами в умовах динамічних змін
виробничих процесів. Інноваційні технології в економіці. 2021. С. 110–115.
38. Шляхова Л. П., Сидоренко С. М. Інструменти оптимізації
управління запасами на підприємстві. Економіка підприємства. 2019. С. 88–
94.
76

39. Яцків Т. П. Оптимізація виробничих процесів на основі
комплексних моделей. Управлінські інновації. 2018. С. 25–30.
40. Зайцева Н. О. Управління запасами та логістика на
підприємствах. Черкаси: Система, 2019. 212 с.
41. Чернявський І. С., Фомічов П. О. Методи оптимізації запасів у
логістичних системах. Логістика і транспорт. 2020. С. 56–60.
42. Цибулько Т. І. Управління запасами підприємства в умовах
інтеграції в глобальну економіку. Економіка і управління. 2017. С. 65–72.
43. Чорна В. І. Економічне обґрунтування оптимізації виробничих
процесів. Київ: Наука, 2021. 350 с.
44. Офіцфйний сайт ТОВ «ЛАДОГА ПЛЮС» URL:
https://ladogaplus.com/contacts/ (дата звернення 04.03.2025)
45. Chopra, S., Meindl, P. Supply Chain Management: Strategy, Planning,
and Operation. Pearson Education, 2019, 7th ed., 720 p.
46. Christopher, M. Logistics & Supply Chain Management. Pearson
Education, 2016, 5th ed., 344 p.
47. Harrison, A., van Hoek, R. Logistics Management and Strategy:
Competing Through the Supply Chain. Pearson Education, 2014, 5th ed., 448 p.
48. Krajewski, L. J., Ritzman, L. P., Malhotra, M. K. Operations
Management: Processes and Supply Chains. Pearson Education, 2015, 11th ed., 800
p.
49. Simchi-Levi, D., Kaminsky, P., Simchi-Levi, E. Designing and
Managing the Supply Chain: Concepts, Strategies, and Case Studies. McGraw-Hill,
2008, 3rd ed., 736 p.
50. Slack, N., Chambers, S., Johnston, R. Operations Management.
Pearson Education, 2019, 9th ed., 832 p.
51. Stevenson, W. J. Operations Management. McGraw-Hill, 2020, 14th
ed., 752 p.
52. Tse, Y. K., & Croxton, K. L. Inventory Management and Control.
Springer, 2015, 306 p.
77

53. Bowersox, D. J., Closs, D. J., Cooper, M. B. Supply Chain Logistics
Management. McGraw-Hill, 2013, 4th ed., 704 p.
54. Hugos, M. H. Essentials of Supply Chain Management. Wiley, 2018,
4th ed., 368 p.
55. Coyle, J. J., Langley, C. J., Novack, R. A., & Gibson, B. J. Supply Chain
Management: A Logistics Perspective. Cengage Learning, 2016, 10th ed., 624 p.
56. Mangan, J., Lalwani, C., & Butcher, T. Global Logistics and Supply
Chain Management. Wiley, 2016, 3rd ed., 456 p.
57. Goh, M., & Ang, C. L. Inventory Management and Control in Modern
Supply Chains. Springer, 2015, 210 p.
58. Cachon, G. P., & Terwiesch, C. Matching Supply with Demand: An
Introduction to Operations Management. McGraw-Hill, 2018, 4th ed., 640 p.
59. Lee, H. L. The Triple-A Supply Chain. Harvard Business Review, 2004,
8 p.
60. Schary, P. B., & Skjott-Larsen, T. Managing the Global Supply Chain.
Copenhagen Business School Press, 2001, 352 p.
61. Waters, D. Inventory Control and Management. Springer, 2003, 180 p.
62. Bendoly, E., & Swink, M. L. The Role of Operations Management in
Supply Chain Coordination. Oxford University Press, 2016, 265 p.
63. Mentzer, J. T., & Moon, M. A. Supply Chain Management: A Strategic
Perspective. Sage Publications, 2004, 368 p.
64. Adams, R. Technology and Innovation. New York: McGraw-Hill, 2019.
328 p.
65. Ansoff, I. Corporate Strategy. New York: McGraw-Hill, 2016. 492 p.
66. Battle, R. Innovation Management: Approaches and Strategies. Kyiv:
KNEU, 2018. 320 p.
67. Bennett, R. Business Innovation Strategies. New York: HarperCollins,
2016. 276 p.
68. Blakeley, M. Managing Knowledge in Organizations. London: Routledge,
2019. 218 p.
69. Brown, M. Innovation Management: Strategies for Growth. Oxford:
78

Oxford University Press, 2017. 360 p.
70. Chandler, A. D. Strategy and Structure: Chapters in the History of the
Industrial Enterprise. Cambridge, MA: MIT Press, 2020. 423 p.
71. Crispin, L. Innovation Strategies in the Modern Business Environment.
London: Routledge, 2020. 299 p.
72. Franko, J. Marketing Innovations in Business. New York: Routledge, 2019.
326 p.
73. Gaidar, E. Innovation Development in the Economy. London: Palgrave
Macmillan, 2017. – 312 p.
74. Harris, S. Innovation Management: From Idea to Success. London: Oxford
University Press, 2020. 388 p.
75. Johnson, M. Strategies for Business Growth. London: Penguin Books,
2017. 340 p.
76. Knauf, M. Innovation Management: New Trends and Practices. Berlin:
Springer, 2018. 512 p.
77. Lee, S. Innovation Management Systems. Moscow: Nauka, 2017. 254 p.
78. Morton, S. Innovation and Business Models. London: Pearson Education,
2017. 389 p.
79. O'Brien, T. Innovation Strategies in Competitive Business Environments.
Cambridge: Cambridge University Press, 2018. 264 p.
80. Taylor, J. Innovation Strategies in Modern Business. London: Wiley, 2017.
360 p.
81. Williams, D. Innovation and Competitiveness: Global Perspectives. New
York: McGraw-Hill, 2019. 330 p.
82. Wright, P. Managing Business Innovation. Oxford: Oxford University
Press, 2016. 422 p.
83. Schmidt, T. Business Innovation Strategies in the Era of Globalization.
London: Routledge, 2018. 430 p.
84. Young, A. Innovation and Growth Strategies in the Digital Era. New York:
Wiley, 2020. 276 p.
85. Ghosh, S. Managing Innovation in Complex Environments. New York:
79

Palgrave Macmillan, 2017. 378 p.
86. Rogers, E. M. Diffusion of Innovations. New York: Free Press, 2015. 560
p.
87. Christensen, C. M. The Innovator's Dilemma: When New Technologies
Cause Great Firms to Fail. Boston: Harvard Business Review Press, 2016. 368 p.
88. Drucker, P. F. Innovation and Entrepreneurship: Practice and Principles.
New York: HarperBusiness, 2018. 418 p.
89. Bessant, J. Innovation and Entrepreneurship in the Modern Economy.
Oxford: Oxford University Press, 2016. 350 p.
90. Hitt, M. A. Strategic Management: Concepts and Cases. New York: Wiley,
2020. 556 p.
91. Christensen, C. M., Raynor, M. E. The Innovator’s Solution: Creating and
Sustaining Successful Growth. Boston: Harvard Business Press, 2018. 380 p.
92. Grant, R. M. Contemporary Strategy Analysis: Text and Cases Edition.
New York: Wiley, 2016. 536 p.
93. Cooper, R. G. Winning at New Products: Creating Value Through
Innovation. New York: Basic Books, 2017. 432 p.
94. Hagedoorn, J. Innovation and Competition: The Impacts of Technological
Changes in Business. London: Routledge, 2019. 430 p.
95. Van de Ven, A. H. Engaged Scholarship: A Guide for Organizational and
Social Research. Oxford: Oxford University Press, 2017. 352 p.
96. Barras, R. Innovation in High-Tech Firms: Trends and Developments.
London: Wiley, 2018. 402 p.
97. Cooke, P. Regional Innovation Systems: The Role of Universities in
Innovation. New York: Routledge, 2019. 390 p.
98. Tushman, M. L., O'Reilly, C. A. Winning Through Innovation: A Practical
Guide to Leading Organizational Change and Renewal. Boston: Harvard Business
Press, 2020. 350 p.
99. Nonaka, I., Takeuchi, H. The Knowledge-Creating Company: How
Japanese Companies Create the Dynamics of Innovation. Oxford: Oxford
University Press, 2016. 368 p.
80

100. Drucker, P. F. Innovation and Entrepreneurship: Practice and Principles.
New York: HarperCollins, 2015. 416 p.
101. Lazonick, W. Innovation and Entrepreneurship: A Global Perspective.
Oxford: Oxford University Press, 2020. 375 p.
102. Rothwell, R. Innovation and Technology: Process, Organization, and
Policy. London: Routledge, 2017. 300 p.
103. Schilling, M. A. Strategic Management of Technological Innovation.
New York: McGraw-Hill, 2016. 410 p.
104. Chesbrough, H. W. Open Innovation: The New Imperative for Creating
and Profiting from Technology. Boston: Harvard Business Press, 2018. 448 p.
105. King, R. Innovation, Market and Business Strategy. London: Springer,
2020. 286 p.
106. Teece, D. J. Business Models, Innovation, and Competitive Advantage:
Perspectives on Value Creation. London: Routledge, 2016. 338 p.

81

ДОДАТКИ

82

Додаток А

83

Додаток Б

84

85

86

87

88

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets