Пенсійна система та пенсійне забезпечення в Україні: сучасний  стан і шляхи удосконалення

Сорока, Антон Юрійович
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9018
Назва:	Пенсійна система та пенсійне забезпечення в Україні: сучасний стан і шляхи удосконалення
Автори:	Нагайчук, Неля Григорівна Сорока, Антон Юрійович
Дата публікації:	2024
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9018
Розташовується у зібраннях:	232 Соціальне забезпечення (Соціальне забезпечення)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
Дипломна робота 2024.pdf Restricted Access		1.06 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
 ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ                                                           
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ                                                          
 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
на тему: Пенсійна система та пенсійне забезпечення в Україні: сучасний 
стан і шляхи удосконалення 
 
 
 
 
 
Виконав: студент 4 курсу, групи СЗ-2010 
Спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» 
Сорока Антон Юрійович 
                                                 
Науковий керівник:  Нагайчук Н.Г. 
 
Рецензент 
                                              (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2024 р.
2 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр       
Галузь знань   23 Соціальна робота   
Спеціальність             232 “Соціальне забезпечення”  
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
____________ к.е.н., доц. Журба І.О. 
“_____” _______________20 ____ р. 
 
З А В Д А Н Н Я  
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА СТУДЕНТУ 
Сорокі Антону Юрійовичу 
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи  Пенсійна система та пенсійне забезпечення в Україні: сучасний 
стан і шляхи удосконалення 
 
керівник роботи   Нагайчук Неля Григорівна, к.е.н., доцент    
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом по університету від “12” лютого 2024 р. № 45/04 
2. Строк подання студентом роботи “____” __________ 20___ р. 
3. Вихідні дані до роботи: Предмет дослідження є практичні аспекти 
функціонування пенсійної системи України Об’єктом дослідження є  стан 
пенсійної системи та пенсійного забезпечення в Україні     
(визначаються кількісні або (та) якісні показники, яким повинен відповідати об’єкт проектування наукового дослідження) 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити) 
1. Дослідити теоретичні засади пенсійної системи та пенсійного забезпечення в 
Україні. 
2. Проаналізувати практичні аспекти функціонування пенсійної системи України. 
3. Сформувати рекомендації щодо підвищення ефективності пенсійного 
забезпечення в Україні. 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним  зазначенням обов’язкових креслень) 
Табл.1.1.Теоретичні підходи до тлумачення терміну «пенсійна система»; Рис. 
1.1.Схема сучасної пенсійної системи України; Табл.1.3.Види недержавних 
пенсійних фондів; Рис.1.2.Схема державного регулювання пенсійної системи 
України; Табл.1.6.Теоретичні підходи до тлумачення поняття «пенсійне 
страхування»; Табл.1.7.Порівняльна характеристика пенсійного забезпечення і 
пенсійного страхування; Рис.1.3. Міжнародні моделі пенсійного забезпечення; 
Рис.2.6.Динаміка скорочення чисельності пенсіонерів з 2014 по 2024 рр., станом 
на 01.01, тис. осіб; Рис.2.13.Середня тривалість життя жінок і чоловіків в Україні з 
2019-2021 рр.; Табл.2.2.Процедури звернення, призначення та виплати пенсії;  
3 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить сторінок, таблиць,   
рисунків, список літератури з    найменувань,  додатків. 
 
ПЕНСІЙНА СИСТЕМА ТА ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ: 
СУЧАСНИЙ СТАН І ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ 
 
Предметом дослідження є: практичні аспекти функціонування пенсійної 
системи України. 
Об'єктом дослідження є: стан пенсійної системи та пенсійного 
забезпечення в Україні. 
Метою роботи є: розгляд теоретичних засад пенсійного забезпечення та 
пенсійної системи в Україні, аналіз практичних аспектів її функціонування та 
формування рекомендацій щодо підвищення ефективності пенсійного 
забезпечення. 
Завдання роботи: дослідити суть пенсійної системи та її роль у 
соціальному захисті населення; з'ясувати зміст пенсійного забезпечення, його 
економічні та соціальні аспекти; вивчити зарубіжний досвід пенсійного 
забезпечення можливість його адаптації до вітчизняних умов; провести аналіз 
сучасного стану пенсійної системи України; здійснити діагностика солідарної 
системи пенсійного забезпечення; розкрити механізми призначення та виплати 
пенсій; сформувати рекомендації щодо підвищення ефективності пенсійного 
забезпечення в Україні. 
За результатами дослідження сформульоване до тлумачення поняття 
«пенсійне страхування», авторське визначення, як підвиду соціального 
страхування, що призначається застрахованій особі з урахуванням її внесків, 
здійснюється Пенсійним фондом України, Недержавними пенсійними фондами, 
страховими компаніями і проявляється через прояви соціальних ризиків (втрата 
годувальника, інвалідність, похилий вік). 
Одержані результати можуть бути використані при створенні державних 
програм і національних стратегій розвитку та удосконалення пенсійного 
забезпечення, а надалі масштабування в інші області України. 
 
 
 
 
Рік виконання кваліфікаційної роботи бакалавра     
Рік захисту роботи  
 
 
Підпис студента    
Дата    
4 
ЗМІСТ 
ВСТУП…………………………………………………………………..…… 6 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ ТА  
ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ……………………………... 9 
1.1. Суть пенсійної системи та її роль у соціальному захисті населення … 9 
1.2. Пенсійне забезпечення: економічні та соціальні аспекти…………….. 17 
1.3. Зарубіжний досвід пенсійного забезпечення…………………………… 24 
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЕНСІЙНОЇ  
СИСТЕМИ УКРАЇНИ………………………………………………………... 31 
2.1. Аналіз сучасного стану пенсійної системи України…………………… 31 
2.2. Діагностика солідарної системи пенсійного забезпечення…………… 39 
2.3. Механізми призначення та виплати пенсій…………………………… 47 
РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ  
ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ……………………………... 52 
3.1. Опис соціального проекту «Створення чат-боту та відділу з  
обслуговування маломобільних груп населення у м. Черкаси»…………... 52 
3.2. Механізм впровадження проекту та очікуванні результати…………... 56 
3.3. Фінансовий план проекту……………………………………………….. 51 
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………... 64 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….. 69 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
  
5 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ 
ОЕСР Організація економічного співробітництва та розвитку 
LPP Професійне страхування Швейцарії 
НПФ Недержавні пенсійне фонди 
ЄСВ Єдиний соціальний внесок 
ZUS установа соціального страхування Польщі 
PAYG «Pay as You Go» – плати, поки ти ходиш 
AVS державне пенсійне страхування Швейцарії 
ПФУ Пенсійний фонд України 
ВВП Валовий внутрішній продукт 
DC defined contribution (визначені внески) 
DB defined benefit (визначені виплати) 
NDC National Defined Contribution (умовно накопичувальні рахунки) 
СНД Співдружність Незалежних Держав 
OFE відкритий пенсійний фонд в Польщі 
НБУ Національний банк України 
КМУ Кабінет Міністрів України 
ВПО внутрішньо переміщена особа 
ДТП дорожньо-транспортна пригода 
МГН маломобільні групи населення 
ДБУ Державний бюджет України 
  
 
 
  
6 
ВСТУП 
 
Актуальність. Пенсійну систему та пенсійне забезпечення в сучасному світі 
важко переоцінити. Демографічні зміни, зокрема збільшення тривалості життя та 
зменшення популяційного росту, ставлять під загрозу стабільність пенсійних 
систем у багатьох країнах. Це означає, що менше працездатних осіб мають 
підтримувати більшу кількість пенсіонерів. 
У зв'язку з цим, багато країн змушені переглядати свої пенсійні системи, 
щоб забезпечити їх стійкість та ефективність у майбутньому. Це може включати 
збільшення вікового пенсійного віку, зміни у системі оподаткування, введення 
приватних пенсійних фондів або зміни у виплатах. 
Забезпечення належного рівня пенсійного забезпечення для вразливих 
категорій населення є важливим соціальним питанням. Велике значення має 
забезпечення фінансової стабільності та достатності пенсійних виплат, щоб 
забезпечити гідне життя населенню. 
Аналіз останніх досліджень: проблеми у сфері теоретико-методологічних 
та практичних аспектів пенсійної системи, пенсійного забезпечення та пенсійного 
страхування розглядали  Н.А. Волгіна; М. Б. Ріппа; Н. С. Рада; Л. Г. Стожок; О. 
Линдюк; Т.О. Дідковська; Т. В. Кравчук; А. А. Казанчан; Сирота І. М; Бойко М.Д; 
Юрія С. І; Фещенко В.В. 
Мета дослідження: є розгляд теоретичних засад пенсійного забезпечення та 
пенсійної системи в Україні, аналіз практичних аспектів її функціонування та 
формування рекомендацій щодо підвищення ефективності пенсійного 
забезпечення. 
Завдання дослідження: 
– дослідити суть пенсійної системи та її роль у соціальному захисті 
населення; 
– з'ясувати зміст пенсійного забезпечення, його економічні та соціальні 
аспекти; 
7 
– вивчити зарубіжний досвід пенсійного забезпечення можливість його 
адаптації до вітчизняних умов; 
– провести аналіз сучасного стану пенсійної системи України; 
– здійснити діагностика солідарної системи пенсійного забезпечення; 
– розкрити механізми призначення та виплати пенсій; 
– сформувати рекомендації щодо підвищення ефективності пенсійного 
забезпечення в Україні. 
Об’єктом дослідження є: стан пенсійної системи та пенсійного 
забезпечення в Україні. 
Предметом дослідження є: практичні аспекти функціонування пенсійної 
системи України. 
Методи дослідження: метод порівняння, аналізу, діаграма Ґанта, 
узагальнення, дедукція, пояснення, класифікація. 
Інформаційною базою дослідження є праці зарубіжних та українських 
науковців у сфері пенсійного забезпечення та пенсійної системи України, 
енциклопедичні й довідкові видання, публікації вітчизняних інформаційно-
аналітичних періодичних видань із досліджуваної проблеми, електронні ресурси 
мережі Інтернет, власні розрахунки автора. 
Наукова новизна одержаних результатів. Систематизовано наукові підходи 
до тлумачення поняття «пенсійне страхування», що дало змогу сформувати 
авторське визначення, як підвиду соціального страхування, що призначається 
застрахованій особі з урахуванням її внесків, здійснюється Пенсійним фондом 
України, Недержавними пенсійними фондами, страховими компаніями і 
проявляється через прояви соціальних ризиків (втрата годувальника, інвалідність, 
похилий вік). 
Практичне значення отриманих результатів дослідження. Практичне та 
теоретичне значення дослідження полягає в тому, що отримані результати можуть 
бути використані при створенні державних програм і національних стратегій 
розвитку та удосконалення пенсійного забезпечення, а надалі масштабування в 
інші області України. 
8 
Апробація результатів дослідження. Нагайчук Н.Г., Якушев О.В., Сорока 
А.Ю. Реформування пенсійної системи України в умовах соціальних криз. 
Сучасні тенденції розвитку  економіки та держави: матеріали VІІІ Всеукраїнської 
студентської науково-практичної конференції : 23 квітня 2024 р. / від. ред. Р.В. 
Манн; М-во освіти і науки України,  Черкас. держ. технол. ун-т. Черкаси : ЧДТУ, 
2024. 
Нагайчук Н.Г., Сорока А.Ю. Сучасний стан реформування пенсійної 
системи України в умовах військового стану. II Міжнародна науково-практична 
конференція. Сучасні тенденції розвитку соціальної роботи в Україні та 
зарубіжжі: 15-16 травня 2024 р. Центр інноваційних освітніх технологій «PNU 
EcoSystem», Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ: 
2024. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
9 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ ТА 
ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ 
 
1.1. Суть пенсійної системи та її роль у соціальному захисті населення 
Основною складовою системи соціального захисту в Україні є пенсійна 
система, яка, з одного боку, визначає рівень життя непрацездатних громадян, 
тобто пенсіонерів, осіб з інвалідністю і тих, хто втратили годувальника, а з іншого 
– фіскальне навантаження на економічно активне населення. 
Досліджуючи пенсійну систему, треба звернути увагу на тлумачення цього 
поняття різними науковцями (табл.1.1). 
Таблиця 1.1 
Теоретичні підходи до тлумачення терміну «пенсійна система» 
№ Автор, Зміст 
з/п джерело 
1. Н.А. Волгіна «Пенсійна система – це сукупність правових, економічних і 
[35, с.723] організаційних інститутів та норм, які мають за мету надання 
матеріального забезпечення у вигляді пенсій громадянам при досягненні 
ними встановленого законодавством віку, настанні інвалідності, втраті 
годувальника чи з інших підстав, визначених законодавством»; 
2. М. Б. Ріппа вважає, що «пенсійна система» є складним комплексом трьох інститутів: 
[36, с.19] економічного, соціального, правового, за допомогою яких здійснюється 
формування пенсійних фондів і створюються умови для пенсійного 
забезпечення непрацездатного населення; 
3. Н. С. Рада з інституціонального погляду пенсійна система може бути визначена як 
[37, с.72] сукупність інструментів, через які здійснюється реалізація матеріального 
захисту людей похилого віку завдяки встановленій системі відносин, з 
урахуванням традицій, звичаїв та оціночних критеріїв, притаманних 
даному суспільству в цих питаннях; 
4. Л. Г. Стожок пенсійна система являє собою складний організм, який поєднує 
[38] економічні, соціальні і правові інститути, призначені для задоволення 
інтересів різних верств населення. Економічні, організаційні і правові 
форми резервування матеріальних ресурсів на випадок настання старості, 
інвалідності, втрати годувальника і є інститутами цієї системи; 
5. О. Линдюк складний комплексний багатокомпонентний соціальний інститут, який 
[39, с.293] об’єднує економічні, соціальні і правові інститути (підсистеми) для 
забезпечення переважно осіб похилого віку адекватним, реальними, 
сталим та надійним доходом у старості. 
 
Як видно із табл.1.1, Н.А. Волгін, М.Б. Ріппа, Н.С. Рада, Л.Г. Стожок, О. 
Линдюк тлумачать термін «пенсійна система» майже однаково, що пенсійна 
10 
система є сукупністю правових, соціальних, економічних інститутів, які надають 
вразливим категоріям населення матеріальне забезпечення у вигляді пенсії. 
Завдяки пенсійній системі в Україні матеріально забезпечуються у разі 
настання похилого віку; втрати годувальника; за особливі заслуги перед 
державою; за вислугою років; вдовина пенсія; у зв’язку з інвалідністю.   
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне 
пенсійне страхування» сучасна пенсійна система України складається з трьох 
рівнів: солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного 
страхування; накопичувальна система загальнообов’язкового державного 
пенсійного страхування; система добровільного недержавного пенсійного 
забезпечення (рис.1.1).  
 
Пенсійна система України 
 
 
 
Загальнообов’язкове державне III рівень 
 пенсійне страхування Добровільне недержавне 
 пенсійне забезпечення 
 
 I рівень  II рівень 
Солідарна система  Накопичувальна система  
 
 
Рис. 1.1.Схема сучасної пенсійної системи України  
побудовано автором на основі [2] 
На сьогоднішній день сучасна пенсійна система України діє завдяки 1 і 3 
рівням, солідарному і добровільному недержавному пенсійному забезпеченню. 
Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні 
становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. 
Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять 
систему накопичувального пенсійного забезпечення згідно ст. 2 Закону України 
«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» [1]. 
Перший рівень – солідарна система загальнообов'язкового державного 
пенсійного страхування. Солідарна система є основою пенсійного забезпечення 
України, що має на меті забезпечити мінімальною, а головним чином, 
11 
гарантованою пенсією кожного громадянина після виходу на пенсію. Сьогодні 
пенсія від держави, це частини заробітної плати працівників і службовців, яка за 
час їх трудової діяльності добровільно або в обов’язковому порядку 
нараховується до пенсійних фондів у формі страхових внесків на майбутні 
пенсійні виплати, які отримують особи при настанні непрацездатності, старості, 
настанні інвалідності, у випадку втрати годувальника, за вислугу років і особливі 
заслуги перед державою, що призначаються при здійсненні трудової діяльності 
протягом певного періоду. Усі виплати та гарантії надання загальнообов'язкового 
державного пенсійного забезпечення передбачені Законом України «Про 
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 
Чинне пенсійне законодавство визначає основні суб’єкти вказаних 
інститутів. Суб’єктами солідарної системи є:  
– застраховані особи, а в окремих випадках, визначених чинним 
законодавством, 
– члени їхніх сімей та інші особи; 
– страхувальники; 
– Пенсійний фонд; 
– уповноважений банк; 
– установи, підприємства, організації, що здійснюють виплату і доставку 
пенсій [1]. 
Таблиця 1.2 
Характеристика елементів солідарної системи пенсійного забезпечення 
Назва Опис 
Пенсійні у солідарній системі пенсійного забезпечення пенсії виплачуються 
виплати пенсіонерам з пенсійного фонду. Ці виплати зазвичай базуються на кількості 
років, пророблених на роботі, та рівні заробітку під час праці; 
Рівень рівень пенсійних виплат може варіюватися залежно від різних факторів, 
пенсійних таких, як середній рівень заробітку, тривалість робочого стажу, законодавчі 
виплат вимоги та індексація; 
Вік виходу на вік виходу на пенсію від 2024 року становить 60 років для жінок і чоловіків, 
пенсію можна вийти і пізніше і в 63-65 років; цей вік може бути змінено під впливом 
демографічних та економічних чинників; 
Підтримка солідарна система забезпечує соціальну підтримку для пенсіонерів, 
пенсіонерів допомагаючи їм забезпечити достатній рівень життя після виходу на пенсію; 
  
12 
Продовження таблиці 1.2 
Індексація пенсій пенсії індексуються для компенсації інфляції та забезпечення підтримки 
достатнього рівня життя для пенсіонерів; 
Соціальна солідарна система сприяє соціальній справедливості, оскільки забезпечує 
справедливість всім пенсіонерам базовий рівень пенсійних виплат незалежно від їхнього 
рівня доходу під час праці; 
Фінансування фінансування солідарної системи здійснюється за рахунок внесків 
працездатних громадян та/або державних коштів; 
Управління через розподіл ризику між всіма учасниками солідарна система може 
ризиками забезпечувати захист від негативних фінансових наслідків, пов'язаних зі 
зростанням тривалості життя, економічною нестабільністю та іншими 
чинниками. 
складено автором на основі [1] 
А отже, як видно із табл.1.2, солідарний рівень пенсійного забезпечення 
характеризується такими складовими, як: пенсійні виплати та їх рівень; вік виходу 
на пенсію; підтримка пенсіонерів; індексація пенсій; соціальна справедливість; 
фінансування в систему; управління ризиками. 
Структурно-функціонально пенсійна система солідарного рівня виконує дві 
соціально-економічні функції: страхування соціального ризику на випадок втрати 
трудового доходу (внаслідок настання старості, інвалідності або через втрату 
годувальника), а також – підтримка незахищених, малозабезпечених і незаможних 
груп населення, які перебувають за межею бідності. Мета реалізації цих функцій – 
зменшення значного розриву між доходами громадян, що може призвести до 
соціальних конфліктів [3]. 
Другий рівень – накопичувальна система загальнообов'язкового державного 
пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів 
застрахованих осіб у Накопичувальному фонді або у відповідних недержавних 
пенсійних фондах – суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення та 
здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій 
і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом [1]. 
Суб’єктами системи накопичувального пенсійного забезпечення є: 
– особи, від імені та на користь яких здійснюється накопичення та 
інвестування коштів; 
– підприємства, установи, організації та фізичні особи, що здійснюють 
перерахування внесків до системи накопичувального пенсійного забезпечення; 
13 
– Накопичувальний фонд; 
– недержавні пенсійні фонди; 
– юридичні особи, які здійснюють адміністративне управління 
Накопичувальним фондом і недержавними пенсійними фондами та управління їх 
пенсійними активами; 
– зберігач;  
– страхові компанії зі страхування життя [40]. 
Третій рівень – система добровільного недержавного пенсійного 
забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців 
та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання 
громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених 
законодавством про недержавне пенсійне забезпечення [1]. 
Недержавний пенсійний фонд – юридична особа, створена відповідно до 
Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», яка має статус 
неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та 
провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на 
користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними 
активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у 
визначеному законами України порядку [27]. 
Суб’єктами системи недержавного пенсійного забезпечення є: 
– недержавний пенсійний фонд; 
– учасники НПФ; 
– страхові компанії, які уклали договори страхування довічної пенсії з 
учасниками фонду, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника 
фонду; 
– банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних 
депозитних рахунків; 
– вкладники пенсійних фондів (роботодавець учасника фонду; професійна 
спілка, об’єднання професійних спілок щодо своїх членів; сам учасник фонду; 
подружжя, діти, батьки, рідні); 
14 
– засновники пенсійних фондів; 
– саморегулюванні організації суб’єктів, які надають послуги у сфері 
недержавного пенсійного забезпечення; 
– органи державного нагляду і контролю у сфері не- 
державного пенсійного забезпечення; 
– адміністратори недержавних пенсійних фондів; 
– компанії з управління активами; 
– зберігачі; 
– аудитори; 
– особи, які надають консультаційні та агентські послуги [41]. 
В Україні недержавні пенсійні фонди є трьох видів (табл.1.3). 
Таблиця 1.3 
Види недержавних пенсійних фондів 
Назва Опис 
Корпоративний створюється юридичною особою-роботодавцем або кількома юридичними 
особами-роботодавцями, до яких можуть приєднуватися роботодавці-
платники. Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, 
які перебувають (перебували) у трудових відносинах з роботодавцями-
засновниками чи роботодавцями-платниками такого фонду; 
Професійний можуть створювати об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання 
фізичних осіб, включаючи професійні спілки, чи фізичні особи, пов'язані за 
родом їх професійної діяльності. Учасниками такого фонду можуть бути 
тільки фізичні особи, у яких ознаки їх професійної діяльності збігаються з 
ознаками, визначеними в статуті фонду (наприклад, працівники металургійної 
галузі); 
Відкритий створюється будь-якими юридичними особами, крім тих, діяльність яких 
фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів. Учасниками 
відкритого фонду можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та 
характеру їх роботи. 
складено автором на основі [28] 
А отже, як видно із табл.1.3, недержавні пенсійні фонди в Україні бувають: 
корпоративні, професійні, відкриті. Всі НПФ характеризуються різними 
категоріями власників та учасників, організаційними засадами, механізмами 
функціонування. 
Механізми державного регулювання пенсійної системи розглядається в 
науковій літературі у різних контекстах: економічному, соціальному, правовому. 
Саме інститутами пенсійної системи представлені економічні, організаційні й 
15 
правові форми резервування фінансових ресурсів на випадок настання старості, 
інвалідності та втрати годувальника. В цих умовах немає реального розділення 
інститутів соціального страхування, державного пенсійного забезпечення та 
соціальної допомоги в рамках пенсійної системи [5]. 
Основні фактори впливу та функції регулювання державою пенсійної 
системи України наведено на рис.1.2. 
 
Державне регулювання пенсійної системи України 
 
 
 Функції Фактори впливу 
 
 
Соціально-захисні Економічні 
Макрофактори Мезофактори 
 – інтеграція – демографічна 
України у ситуація в 
 
світове країні;  
Інвестиційна 
Відтво рювальна  економічне – стан розвитку 
середовище; економіки; 
 Стимулююча – світовий  – розвиток 
Соціальна економічний і фінансового 
 фінансовий ринку;  
Регулююча розвиток; – тривалість 
 
– міжнародне життя; 
– рівень 
 регулювання 
Перерозподільна соціальної народжуваності 
 сфери тощо тощо 
 Превентивна 
 Мікрофактори                                             
– трансферти між поколіннями;  
 – особисті накопичування;  
– рівень заробітної плати і відрахувань; 
 
Рис.1.2. Схема державного регулювання пенсійної системи України  
побудовано автором на основі [3] 
Як видно з рис.1.3, до механізмів державного регулювання пенсійної 
системи включають соціально-захисний (відтворювальна і соціальна), а також 
економічний (інвестиційна, стимулююча, превентивна, регулююча, 
перерозподільна).  
16 
До факторів впливу на державне регулювання пенсійної системи України на 
макрорівні відносять інтеграцію України у світове економічне середовище; 
світовий економічний і фінансовий розвиток; міжнародне регулювання соціальної 
сфери. До факторів мезорівня функціонування пенсійної системи слід зарахувати 
природно-ресурсні чинники, демографічні та інші, які здатні впливати на 
регіональні відмінності у виробництві ВВП, структуру економічних комплексів і 
регіональних факторних ринків, рівні та тривалість життя населення, які 
обумовлюють способи її організації та її інституційну структуру. До факторів 
мікрорівня пенсійної системи належить “неформальний захист”, що реалізується 
на базі внутрішньосімейних відносин із позицій співвідношення міжпоколінних 
трансфертів і підтримки старших членів родини [3]. 
Обґрунтовано, що пенсійна система України являє собою 
багатофункціональну складову, що включає економічні, правові, соціальні 
інститути, що формують відповідні фонди для надання матеріального 
забезпечення у разі настання похилого віку; втрати годувальника; за особливі 
заслуги перед державою; за вислугою років; вдовину пенсію; у зв’язку з 
інвалідністю.  
З’ясовано, що сучасна пенсійна система України функціонує завдяки 1 
рівню – солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного 
страхування і 3 рівня – добровільного недержавного пенсійного забезпечення. Усі 
виплати солідарної системи пенсійного забезпечення передбачаються згідно 
Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А 
виплати недержавного пенсійного забезпечення передбачаються Законом України 
«Про недержавне пенсійне забезпечення». Нажаль, 2 рівень – накопичувальної 
система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування не запущений 
взагалі, але передбачений законодавством. 
Також було визначено, що на державне регулювання пенсійної системи 
суттєво впливають мезофактори, мікрофактори, макрофактори. А також, 
державне регулювання пенсійної системи України здійснюється завдяки 
соціально-захисним та економічним функціям. 
17 
1.2. Пенсійне забезпечення: економічні та соціальні аспекти 
Пенсійне забезпечення – важлива складова економічної системи України. 
Пенсійні права є одним із основних соціальних прав, гарантованих Конституцією 
України та законами України, які не лише проголошені або задекларовані, а й 
реалізуються та стосуються кожної людини. Пенсійний захист, що здійснюються 
державою є одним з важливих чинників, що визначає рівень життя населення та 
добробут найменш забезпечених його верств та призначені для запобігання 
бідності, задоволення основних потреб й підтримки звичного рівня життя після 
втрати працездатності, закінчення трудової діяльності тощо [29].  
Адже, Законом України «Про пенсійне забезпечення» вказано, що держава 
цим законом гарантує всім непрацездатним громадянам України право на 
матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом 
надання трудових і соціальних пенсій [47]. 
У сучасних умовах трансформації вітчизняного законодавства та адаптації 
до стандартів Європейського Союзу центральне місце посідає система 
соціального захисту населення. Проект Соціального кодексу України визначає, 
що соціальний захист – це система державного гарантування прав громадян 
України на матеріальне забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової 
втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них 
обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законодавством 
України [29]. 
Досліджуючи пенсійне забезпечення, треба звернути увагу на тлумачення 
цього терміну різними науковцями (табл.1.4). 
Таблиця 1.4 
Теоретичні підходи до тлумачення терміну «пенсійне забезпечення» 
№ Автор, джерело Зміст 
з/п 
1. Т.О. Дідковська комплексні організаційно-правові заходи, метою яких є задоволення 
[30] життєвих потреб шляхом здійснення грошових виплат громадянам, 
які мають право на їх отримання, а також гарантування пенсіонерам 
здійснення свого права, державний захист та охорону їхніх прав; 
  
18 
Продовження таблиці 1.4 
2. Т. В. Кравчук [31] форма матеріального забезпечення фізичних осіб – суб’єктів як 
загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, так і 
недержавного пенсійного забезпечення у вигляді пенсій та соціальних 
послуг, які формуються за рахунок страхових внесків, що 
сплачуються за кошти юридичних та/або фізичних осіб, державного й 
місцевого бюджетів, цільових фондів, та акумулюються на 
банківських рахунках Пенсійного і Накопичувального фондів, 
недержавних пенсійних фондів, банківських установ; 
3. А. А. Казанчан вид соціального забезпечення населення, який пов’язаний із виплатою 
[32, с.145] щомісячних і, як правило, довічних грошових виплат – пенсій – 
непрацездатним громадянам у зв’язку з настанням певних найбільш 
несприятливих соціальних обставин – старості, інвалідності, втрати 
годувальника та інших, передбачених чинним законодавством; 
 
А отже, як видно із табл.1.4, тлумачення визначення «пенсійне 
забезпечення» науковцями: Т.О. Дідковська, Т.В. Кравчук, А.А. Казанчан має 
лише один сенс, що пенсійне забезпечення є комплексними заходами, які 
захищені конституційними правами та законодавством і спрямовуються для 
матеріального забезпечення вразливих категорій населення (особи похилого віку, 
непрацездатні і особи, що втратили годувальника) задля гідного способу їхнього 
існування. Отже, пенсійне забезпечення є підвидом соціального забезпечення. 
Виділяють наступні ознаки пенсійного забезпечення (табл.1.5). 
Таблиця 1.5 
Ознаки пенсійного забезпечення 
Ознака Характеристика 
Підстави для здійснюється у разі досягнення пенсійного віку, настання інвалідності, 
отримання втрати годувальника, вислуги років та в інших випадках, передбачених 
законодавством; 
Регулярність пенсійне забезпечення надається регулярно у встановлені законом строки 
виплат у грошовій формі; 
Розмір пенсійних розмір забезпечення залежить від розміру заробітної плати, тривалості 
виплат страхового стажу або вислуги років; 
Фонди фінансується за рахунок спеціально створених фондів (Пенсійного фонду, 
фінансування соціального страхування від нещасних випадків, недержавних пенсійних 
фондів) або Державного бюджету; 
Законодавчо законодавство чітко визначає коло осіб, які мають право на пенсійне 
визначені особи забезпечення;  
Мета призначення метою призначення пенсійного забезпечення є задоволення життєвих 
потреб особи, яка втратила основні джерела засобів до існування. 
складено автором на основі [33] 
19 
Як видно із табл.1.5, пенсійне забезпечення характеризується визначеними 
Законом України «Про пенсійне забезпечення» підставами для отримання пенсій, 
розміром, а також регулярністю їх виплати. Цим же законом чітко прописана мета 
призначення пенсій, фонди фінансування і чітко визначені особи, що мають право 
на пенсійне забезпечення.  
Отже, пенсійне забезпечення є комплексом законодавчих, економічних, 
соціальних і морально-психологічних гарантій, завдяки яким створюються рівні 
умови для усіх членів суспільства, що забезпечують соціально прийнятну якість 
життя. З одного боку, пенсійне забезпечення є функціональною системою, з 
іншого – інституціональною. До основних інститутів соціального захисту осіб, які 
працюють і накопичують собі кошти на майбутнє, страхуючи себе від 
інвалідності, втрати годувальника, старості є пенсійне страхування, що являється 
основним механізмом реалізації пенсійного забезпечення [34, с.28]. 
Крім того, доцільно вдосконалити визначення поняття “пенсійне 
страхування”, здійснюючи особливий акцент на його страховій природі. Пенсійне 
страхування, в основі якого лежить страховий метод, – це один із видів 
соціального страхування, в рамках якого здійснюється внесення коштів в 
спеціальні фонди (в обов’язковій формі у Пенсійний фонд України та у 
добровільній формі у недержавні пенсійні фонди) суб’єктами підприємницької 
діяльності незалежно від форм власності, а також особами найманої праці, які 
працюють на умовах трудового договору. На відміну від пенсійного забезпечення, 
при пенсійному страхуванні пенсійні виплати повинні бути адекватними 
попереднім страховим внескам [46]. 
Таким чином, пенсійне страхування в фінансовій системі держави 
представлено Пенсійним фондом України у складі першого компонента, тобто у 
складі державних фінансів, а також недержавними пенсійними фондами у складі 
третього компонента фінансової системи держави, тобто у складі фінансів 
фінансових посередників [56,с.224]. Поняття «пенсійне страхування» часто 
плутають із пенсійним забезпеченням, досліджуючи ці складові пенсійної 
20 
системи, треба звернути увагу на тлумачення цього поняття різними науковцями 
(табл.1.6). 
Таблиця 1.6 
Теоретичні підходи до тлумачення поняття «пенсійне страхування» 
№ Автор, Зміст 
з/п джерело 
1. Сирота І. М. по-перше, не можна пов’язувати призначення пенсії з настанням постійної 
[42, с.143- або стійкої непрацездатності громадян, адже деякі пенсії призначаються 
145] незалежно від стану індивідуальної працездатності громадян, що 
звертаються за пенсією, а іноді і без урахування їх віку; по-друге, пенсії не 
є винагородою за попередню трудову діяльність, хоча б тому, що, як 
зазначає автор, їх розмір «само по собі невеликий, незначний... явно не 
тягне на компенсацію за минулу працю»; по-третє, незважаючи на те, що 
природа пенсій визначається обов’язком суспільства утримувати своїх 
непрацездатних громадян, пенсії в умовах ринку соціальних послуг 
поступово втрачають аліментарний характер; 
2. Бойко М. Д. це система матеріального забезпечення непрацездатних громадян пенсіями, 
[43, с.342] допомогами, іншими видами забезпечення, які надаватимуться із 
настанням пенсійного віку, у зв’язку з втратою годувальника чи настанням 
інвалідності за рахунок коштів Пенсійного фонду України чи Фонду 
соціального страхування»; 
3. Юрія С. І. це гарантована державою система заходів щодо забезпечення громадян у 
[44, с.58] старості, на випадок хвороби, втрати працездатності; одна з 
найважливіших основних форм соціального захисту, в основу якої 
покладено страховий метод, тобто внесення в особливі фонди обов’язкових 
платежів суб’єктами підприємницької діяльності незалежно від форм 
власності та видів господарської діяльності та особами найманої праці, які 
працюють на умовах трудового договору, і використання державою цих 
коштів для матеріального забезпечення громадян; 
4. Фещенко В. вид особистого страхування, за яким страхувальник одноразово або 
В. [45, с.452] періодично сплачує страховий внесок, а страховик бере на себе 
зобов’язання періодично виплачувати застраховану пенсію протягом 
обумовленого строку або довічно». 
 
Як видно із табл.1.6, науковці формулюють термін «пенсійне страхування» 
зі схожим контекстом, як і термін «пенсійне забезпечення». Тобто пенсійне 
страхування є державною обов’язковою системою надання пенсій у старості, при 
втраті працездатності, на випадок хвороби та іншими випадками, що передбачені 
Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і 
здійснюється пенсійними фондами і є підвидом соціального страхування. Щоб 
отримувати пенсійні виплати обов’язково треба бути застрахованою особою і 
сплачувати страхові внески. 
21 
Згідно ст. 7 цього ж закону, визначені чітко засади  загальнообов'язкового 
державного пенсійного страхування, що базуються на таких принципах: 
– обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового 
договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також 
осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців; 
– законодавчого визначення умов і порядку здійснення 
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; 
– добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного 
пенсійного страхування осіб, за яких не здійснюється/не здійснювалася сплата 
страхових внесків, а також права на додаткову сплату страхових внесків за 
договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове 
державне пенсійне страхування; 
– заінтересованості кожної працездатної особи у власному матеріальному 
забезпеченні після виходу на пенсію; 
– рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та 
виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове 
державне пенсійне страхування; 
– диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та 
розміру заробітної плати (доходу); 
– солідарності та субсидування в солідарній системі; 
фінансування видатків на виплату пенсій, надання соціальних послуг за 
рахунок страхових внесків, бюджетних коштів і коштів цільових фондів; 
– спрямування частини страхових внесків до накопичувальної системи 
пенсійного страхування для здійснення оплати договорів страхування довічної 
пенсії і одноразової виплати залежно від розмірів накопичень застрахованої особи 
з урахуванням інвестиційного доходу; 
– державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, 
передбачених цим Законом; 
– гласності, прозорості та доступності діяльності Пенсійного фонду; 
22 
– обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, 
пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, 
передбачених цим Законом; 
– цільового та ефективного використання коштів загальнообов'язкового 
державного пенсійного страхування; 
– відповідальності суб'єктів системи загальнообов'язкового державного 
пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання 
або неналежне виконання покладених на них обов'язків. 
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом 
існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового 
мінімуму, встановленого законом [1]. 
Отже, розглянуті особливості пенсійного забезпечення і пенсійного 
страхування, що дозволяють виділити відмінності та схожість за різноманітними 
ознаками (табл.1.7). 
Таблиця 1.7 
Порівняльна характеристика пенсійного забезпечення і пенсійного 
страхування [48, с.44] 
Ознаки порівняння Пенсійне забезпечення Пенсійне страхування 
Схожість 
Система організації Самостійні елементи соціального захисту населення 
Цілі організації Здійснення виплат особам, що набувають на них права у разі втрати 
працездатності унаслідок старості, інвалідності, при втраті годувальника і 
в інших випадках, встановлених законодавством 
Спосіб Фінансуються шляхом створення спеціальних цільових фондів 
фінансування 
Відмінності 
Основа виникнення Підтримка соціальної і політичної Різні прояви соціальних ризиків – 
відносин стабільності в суспільстві старість, інвалідність і ін. 
Форми здійснення Тільки у обов’язковій формі Як у обов’язковій, так і в 
добровільній формі 
Суб’єкти що Тільки некомерційні організації Некомерційні і комерційні 
здійснюють організації 
організацію 
Еквівалент На нерівнозначній основі З урахуванням конкретного (часто 
призначення трудового) внеску одержувача 
виплат 
 
  
23 
Як видно з табл.1.7, порівняння двох складових пенсійної системи дає 
зрозуміти, що і пенсійне забезпечення, що і пенсійне страхування мають деякі 
схожості, які проявляються в здійсненні виплат особам, що набули на них права 
унаслідок інвалідності, при втраті годувальника, втрати працездатності унаслідок 
старості, а також самостійність цих двох елементів соціального захисту 
населення. Але також треба виділити відмінності, через які слід не порівнювати 
цих два поняття. Адже, пенсійне забезпечення на відміну від пенсійного 
страхування: підтримує соціальну і політичну стабільність в суспільстві, а 
пенсійне страхування лише проявляється через прояви соціальних ризиків 
(інвалідність, старість та ін.); пенсійне забезпечення здійснюється у обов’язковій 
формі, а пенсійне страхування у добровільній і обов’язковій; пенсійне 
забезпечення здійснюється некомерційними організаціями, а пенсійне 
страхування здійснюється комерційними і некомерційними організаціями; 
призначення виплат пенсійного забезпечення призначається на нерівнозначній 
основі, а пенсійне страхування  призначається з урахуванням конкретного внеску 
одержувача.  
Обґрунтовано, що пенсійне забезпечення і пенсійне страхування мають 
схожості та відмінності. Вони є державною гарантією усіх непрацездатних 
громадян унаслідок інвалідності, при втраті годувальника, втрати працездатності 
унаслідок старості на матеріальне забезпечення шляхом надання соціальних і 
трудових пенсій згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» і Закону 
України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», задля 
гідного способу їхнього існування. Пенсійне забезпечення, як і пенсійне 
страхування здійснюються Пенсійним фондом України, недержавними 
пенсійними фондами та страховими компаніями. Було визначено, що розмір 
пенсії залежить від тривалості страхового стажу та заробітної плати. Визначено, 
щоб отримувати пенсійні виплати обов’язково треба бути застрахованою особою і 
сплачувати страхові внески.  
З’ясовано, що пенсійне страхування є підвидом соціального страхування, а 
пенсійне забезпечення – підвидом соціального забезпечення, і разом вони є 
24 
важливими складовими пенсійної системи України та системи соціального 
захисту в нашій державі. 
1.3. Зарубіжний досвід пенсійного забезпечення 
Європейські держави перш за все будують життєві блага на 
фундаментальних принципах соціальних прав для своїх громадян, тому 
життєздатна і стабільна пенсійна система та гарантовані гідне пенсійне 
забезпечення належать до розряду «важливіше за все». 
На сьогоднішній день більшість пенсійних систем світу створені завдяки 
відомим нам міжнародним моделям пенсійного забезпечення, що поділяються на 
дві основоположні гілки: континентальна і англосаксонська (рис.1.3). 
 Міжнародні моделі пенсійного 
 забезпечення 
 
 
Континентальна модель 
 Англосаксонська модель 
німецького канцлера О. британського економіста У. 
 Бісмарка Беверіджа 
 
 
 
Вона сьогодні є звичною нам Вона передбачає наявність 
 формою базової солідарної додаткових методів пенсійного 
системи, а інші ж форми забезпечення до мінімальних 
 мають лише допоміжне розмірів державних пенсій. 
значення. Представлена дана 
 Англосаксонська модель 
модель в Франції, Німеччині, пенсійного забезпечення 
 Швеції, Бельгії, Італії, Іспанії, поділяється на: додаткові 
Португалії, Польщі. обов'язкові професійні пенсійні 
 програми і на особисте пенсійне 
страхування. 
 
Представлена дана модель в 
 Великій Британії, Ісландії, 
Данії, Нідерландах, Швейцарії 
 
Рис.1.3. Міжнародні моделі пенсійного забезпечення 
побудовано автором на основі [21] 
Більшість країн світу сьогодні мають пенсійні системи засновані за 
принципом «солідарності поколінь». Це коли пенсії виплачуються з обов’язкових 
25 
платежів зайнятого сьогодні населення. Цю систему назвали на Заході «Pay as 
You Go» (PAYG), що означає «плати, поки ти ходиш». 
Структуру побудови пенсійних систем досконало представляє міжнародна 
концепція ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), яка 
найбільш вдало відображає розподільчу і накопичувальну складову у двох 
форматах (рис.1.5). 
 
Пенсійна система 
 
 I рівень III рівень 
обов’язковий, розподільчий II рівень 
добровільний, 
 обов’язковий, 
 накопичувальний 
накопичувальний  
 
 
 базова пенсія 
Приватна пенсія 
 Державна (публічна) пенсія 
цільова пенсія 
 
Система з визначеними 
 мінімальна пенсія Система з визначеними виплатами (DB) 
 виплатами (DB) Система з визначеними 
Бальна система внесками (DC) 
 Система умовно-
накопичувальних рахунків 
 (NDC) 
Рис. 1.4.Структура побудови пенсійної системи за концепцією ОЕСР 
побудовано автором на основі [22] 
У накопичувальних системах важливим залишається визначення типу її 
модифікацій. Визначені внески DC – defined contribution і накопичувальні системи 
з визначеними виплатами DB – defined benefit це найпоширеніші типи 
накопичувальних систем у світі. Фіксування розміру пенсій в накопичувальній 
системі припадає на систему із визначеними внесками DB для кожного із 
працівників з урахуванням розміру зарплати і стажу роботи. Такі системи є 
поширеними в Греції, Бельгії, Іспанії, Австрії, Великій Британії. А от 
встановлення розміру внесків, а не виплат передбачають накопичувальні системи 
із визначеними внесками DC.  
26 
Цікавим та незвичайним видом накопичувальних пенсійних систем є 
система пенсійних балів, що обраховується на основі індивідуального заробітку 
та сплачених внесків. Також цікавою є NDC (National Defined Contribution) – це 
система умовно накопичувальних рахунків пенсійних відрахувань, що фіксуються 
на індивідуальних рахунках, які при потребі переводяться в реальний пенсійний 
капітал [22]. 
Пенсійні системи світу передбачають обов'язкову і добровільну форми 
пенсійного забезпечення розподільчу або накопичувальну. Обов'язкова участь в 
накопичувальних планах для роботодавця є в таких країнах, як: Корея, Китай, 
Сінгапур, Туреччина, Велика Британія, Нідерланди, Швеція. Добровільна є в: 
Німеччині, Словаччині, Франції, Польщі та Японії. В Мексиці та Чилі 
індивідуальні накопичувальні плани є обов'язковими для усіх громадян. А 
добровільними в Чехії, а от в Австралії є добровільними для працівника але 
обов'язковими для роботодавця [23]. 
В країнах з розвиненою економікою пенсійне забезпечення здійснюється із 
трьох джерел: державних коштів (державне соціальне забезпечення); 
позабюджетних пенсійних фондів (державне пенсійне страхування); коштів 
страхових компаній та інших фінансових організацій (добровільне пенсійне 
страхування). Як критерії, покладені в основу класифікації, розглядаються 
способи формування пенсій, що дозволяє виділити такі системи пенсійного 
забезпечення: розподільну (солідарну), накопичувальну (капіталізовану) і 
змішану. При цьому накопичувальна модель може бути обов’язковою або 
добровільною. 
Отже, національні моделі пенсійного забезпечення перш за все полягають в 
організації складових елементів пенсійних систем, які мають забезпечувати не 
лише мінімізацію соціальних ризиків, а й повноцінне фінансування безперебійної 
роботи пенсійної системи. Саме тому пропоную розглянути особливості 
пенсійного забезпечення на прикладі континентальної моделі Німеччини і Польщі 
та англосаксонської моделі Швейцарії та Ісландії. 
27 
Більш детальна характеристика пенсійних систем обраних країн та віку 
виходу на пенсію представлена в табл.1.8. 
Таблиця 1.8 
Характеристика пенсійних систем і середня тривалість життя громадян 
Швейцарії, Польщі, Німеччини, Ісландії 
Країна Загальна характеристика пенсійної системи Середня 
тривалість 
життя 
громадян 
Швейцарія I рівень – державне обов'язкове пенсійне страхування по старості і Чоловіки: 
пенсію по вдівству (AVS) – розподільчий принцип, працююча 79,7 років 
частина населення фінансує пенсії людям похилого віку. Жінки: 
Накопичення капіталу немає. На цю пенсію можуть претендувати 84,3 років 
особи похилого віку, а також сироти, особи, що є вдівцями; 
II рівень – професійне страхування (LPP) – працює за принципом 
капіталізації: страхувальник виплачує в пенсійну касу регулярні 
внески, а каса розміщує кошти з метою отримання прибутку. У 
момент виходу на пенсію, накопичений капітал конвертується в 
ренту. Професійне страхування є доповненням до базового 
страхування AVS і має на меті забезпечити пенсіонерам можливість 
зберегти свій рівень життя після завершення кар'єри; 
III рівень – індивідуальне страхування, працює за принципом 
ощадного рахунку: кожен може перераховувати гроші на 
індивідуальний рахунок, відкладаючи собі на пенсію. Кошти на 
такому рахунку заблоковані, а внески можна відняти з бази 
прибуткового податку. Індивідуальне страхування дозволяє 
відкладати гроші, щоб забезпечити собі гідний рівень життя в 
старості [8] 
Польща I рівень – установа соціального страхування (ZUS), фінансується за Чоловіки: 
рахунок внесків працездатних громадян та роботодавців. Система 73,4 років 
забезпечує базове соціальне забезпечення для всіх громадян, які Жінки: 
мають право на пенсію. У Польщі існує внесок, подібний до єдиного 81,1 років 
соціального внеску, але в Польщі він називається внесок ZUS, де 
певний відсоток від заробітної плати відраховується як пенсійні 
внески; 
II рівень – відкритий пенсійний фонд (OFE), є накопичувальною 
схемою, яка забезпечує додаткові пенсійні виплати. Громадяни 
можуть приєднатися до OFE і накопичувати фіксовану суму своєї 
заробітної плати на пенсійному рахунку. Кошти на цьому рахунку 
інвестуються в різні фінансові інструменти, які з часом зростають у 
цінні; 
III рівень – добровільне страхування (непенсійне забезпечення), 
метою є створення додаткових пенсійних заощаджень поза межами 
державної пенсії. Людина сама вирішує, чи брати участь у цьому 
третьому рівні, чи ні. Добровільні внески до 3-го рівня сплачує сама 
людина. Вони не є частиною пенсійної програми і не мають жодного 
відношення до пенсії. Вони можуть бути зняті в будь-який час [57] 
 
28 
Продовження таблиці 1.8 
Німеччина I рівень – загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, Чоловіки: 
гарантує виплату пенсії за віком, у разі обмеженої працездатності або 78,26 років 
ж повної непрацездатності. Немає можливості вибору, оскільки Жінки: 
страхування відбувається автоматично [58]. Базується на принципі 82,9 років 
солідарності поколінь і діє як на федеральному, так і на місцевому 
(штатному) рівні. Він охоплює працівників певних професійних груп 
та самозайнятих осіб. Це означає, що працюючі люди сплачують 
внески до державного фонду для догляду за пенсіонерами, а потім 
отримують пенсію з цього ж фонду. Внески є однаковими в усіх 22 
землях Німеччини, і жодних заощаджень не існує. Бюджет 
Федерального фонду пенсійного страхування складається з внесків 
працівників і роботодавців. I рівень пенсійного страхування в 
Німеччині включає в себе: обов'язкове пенсійне страхування 78% 
всього населення у віці 15-67 років застраховано; пенсійні виплати 
для державних службовців; обов'язкове пенсійне страхування селян; 
пенсії для певних професійних груп. Пенсійні виплати цього рівня 
поділяються на такі види: базова пенсія, дострокова пенсія за віком 
(45 років стажу); пенсії по інвалідності; шахтарська пенсія (з 60 
років); вдовині пенсії для вдів або вдівців [59]; 
II рівень – виробниче пенсійне страхування, добровільна справа 
керівників фірм; 
III рівень – приватне забезпечення старості, особа вносить кошти на 
формування своєї майбутньої пенсії. Угода може передбачати 
одноразову або регулярну виплату особі після досягнення пенсійного 
віку [58] 
Ісландія І рівень – державна пенсія, фінансується за рахунок податків, існує Чоловіки: 
два види пенсій: базова пенсія, охоплює всіх громадян, окрім тих, хто 80,81 років 
має високі доходи і додаткова пенсія з обмеженими доходами; Жінки: 
ІІ рівень – обов'язкова трудова пенсія, для тих, хто накопичив понад 85,22 років 
40 років трудового стажу, закон передбачає, що пенсія має становити 
щонайменше 56% від середнього заробітку за роки роботи і 
виплачуватися довічно. Остаточний розмір пенсії визначається 
сумою заощаджень, але принаймні має бути прив'язаний до індексу 
споживчих цін; 
ІІІ рівень – добровільні заощадження через недержавне пенсійне 
страхування [26] 
складено автором на основі [8,26,57,58,59] 
Як видно з табл.1.8, пенсійні системи Швейцарії, Польщі, Німеччини, 
Ісландії діють завдяки розподільно-накопичувальним системам пенсійного 
страхування. Солідарні системи цих країн функціонують завдяки внескам 
працюючого населення, роботодавцям, самозайнятим особам та іншим 
професійним групам. Другі рівні пенсійних систем цих країн відрізняються одна 
від одної обов’язковістю або добровільністю накопичень або професійного 
страхування роботодавцями чи доповненням до базової пенсії. І треті рівні 
29 
пенсійних систем характеризуються недержавним пенсійним страхуванням на 
добровільній основі задля накопичень на майбутню старість. 
Швейцарія, Німеччина, Ісландія, Польща є високорозвиненими країнами зі 
сталими, досконалими пенсійними системами, економікою, політикою та 
соціальним захистом населення. В цих країнах дбають про гідне пенсійне 
забезпечення, про це свідчить висока середня тривалість життя жінок і чоловіків. 
В Ісландії в середньому жінки живуть 85,22 років, а чоловіки 80,81 років; в 
Швейцарії чоловіки 79,7 років, а жінки 84,3 років; в Німеччині чоловіки 78,26 
років, жінки 82,9 років; і в Польщі чоловіки 73,4 років, а жінки 81,1 років. 
Варто проаналізувати середній рівень пенсій та умови для отримання цих 
виплат серед різних країн Європи (табл.1.9). 
Таблиця 1.9 
Середня пенсія та умови отримання пенсійних виплат в різних країнах 
Європи 
Країна Середня Відрахування з Мінімальний Вік виходу на пенсію 
пенсія, $ зарплати, % трудовий стаж, (жінки/чоловіки), років 
років 
Швейцарія 2780 30 40 64-65 
Польща 734 19 20-25 60-65 
Ісландія 3284 15,5 40 67 
Німеччина 1637 18,6 40 63-67 
Великобританія 1950 20 40 66 
Данія 2614 35 40 67 
Швеція 2011 18,5 40 65 
Норвегія 3050 25 40 67 
Франція 1525 20 40 65-67 
Іспанія 1503 18 15 65 
складено автором на основі [16,60] 
Як видно з табл.1.9, умовами для нарахування пенсійних виплат в 
європейських країнах є законодавчо визначений мінімальний трудовий стаж, який 
становить: 15 років в Іспанії; 20-25 років в Польщі; та 40 років в Швейцарії, 
Ісландії, Німеччині, Великобританії, Данії, Швеції, Норвегії, Франції. Найбільші 
відрахування сплати внесків від заробітної плати присутні в Швейцарії – 30%, 
Данії – 35% та Норвегії – 25%. Адже, в цих країнах високий рівень життя і висока 
заробітна плата. В усіх інших країнах відрахування від зарплати менше 20%. 
30 
Найбільша середня пенсія в місяць на душу населення в Ісландії, що складає 
3284 $. Також значно високими є середні пенсійні виплати: в Норвегії – 3050 $; 
Швейцарії – 2780 $; Данії – 2614 $; Швеції – 2011 $; Великобританії – 1950 $; 
Німеччині – 1637 $; Франції – 1525 $; Іспанії – 1503 $. Мізерним показником 
середньої пенсії на душу населення в місяць є Польща, що становить всього лише 
734 $. 
В кожній країні вік виходу на пенсію між чоловіки та жінками відрізняється 
або є однаковим. Однаковий вік виходу на пенсію для жінок та чоловіків 
присутній в: Ісландії, Данії, Норвегії – 67 років; Великобританії – 66 років; 
Швеції, Іспанії – 65 років. Різниця у виході на пенсію між жінками та чоловіками 
присутня в: Франції – 65-67 років; Швейцарії – 64-65 років; Німеччині – 63-67 
років; Польщі – 60-65 років.   
Обґрунтовано, що більшість європейських країн мають досконале пенсійне 
забезпечення, що побудоване на основі континентальної та англосаксонської 
моделей. В більшості європейських країн стабільно функціонують розподільні 
(солідарна) і накопичувальні (капіталізована) пенсійні системи на обов’язкових та 
добровільних формах, що базуються на фундаментальних принципах соціальних 
прав людини.  
Визначено, що джерелами формування коштів на пенсійне забезпечення у 
європейських країнах з високою економікою є: державні кошти (державне 
соціальне забезпечення); позабюджетні пенсійні фонди (державне пенсійне 
страхування); кошти страхових компаній та інших фінансових організацій 
(добровільне пенсійне страхування). 
З’ясовано, що в більшості європейських країн давно пенсії перевищують 
рівень виплат в країнах СНД. Адже, високий рівень заробітних плат та пенсій 
дозволяє нинішнім європейським пенсіонерам у старості подорожувати і жити в 
достатку в порівнянні з українськими пенсіонерами.  
31 
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЕНСІЙНОЇ 
СИСТЕМИ УКРАЇНИ 
 
2.1. Аналіз сучасного стану пенсійної системи України 
В останні роки функціонування сучасної пенсійної системи України 
знаходиться під постійним фінансовим тиском, що викликаний низкою 
економічних, соціальних, демографічних, військово-політичних негативних 
чинників. Не можна не погодитись із думкою Л. П. Сідельниковою яка вважає, що 
«в умовах гібридних викликів напрями, форми і зміст державної пенсійної 
політики залежать від рівня соціально-економічного розвитку, існування балансу 
соціальних інтересів, національного менталітету, рівня демократизації 
суспільства, мотивації уряду, ідеології провладних партій та опозиції, а також 
активності громадянського суспільства. Пенсійна система має гнучко 
адаптуватися до змін інституційного середовища, базуючись на ефективній 
співпраці держави, суб’єктів господарювання, населення з метою створення 
дієвого механізму фінансового забезпечення людей похилого віку» [50, с.142]. 
Із трьох задекларованих рівнів пенсійної системи України сьогодні діє лише 
перший рівень (солідарний) і частково третій рівень (недержавний), що 
представлений недержавними пенсійними фондами і страховими компаніями зі 
страхування життя і пенсій, а другий (накопичувальний) рівень залишається досі 
в проектах запровадження. Отже, основне навантаження відбувається на 
солідарну систему, а саме на Пенсійний фонд України. 
Сьогодні усі працюючі громадяни України сплачують єдиний соціальний 
внесок (ЄСВ) до Пенсійного фонду України. ЄСВ здійснюється в обов’язковому 
порядку та на регулярній основі [2], і з 1 квітня 2024 року становить 1760 грн або 
22% від мінімальної заробітної плати, яка на сьогодні становить 8000 грн [49]. 
Таким чином, кошти надходять до Пенсійного фонду України, відразу 
перерозподіляються і виплачуються нинішнім пенсіонерам. При цьому не 
відбувається накопичення на майбутні виплати [2]. 
32 
Бюджет Пенсійного фонду України складається з власних так і переданих 
коштів і є ключовим інструментом управління пенсійною системою країни, який 
визначає рівень пенсійних виплат та забезпечує фінансову стабільність системи. В 
кінці кожного року Пенсійний фонд України подає звітність щодо виконання 
бюджету, яка є прозорою для усіх користувачів головного сайту ПФУ. Тому треба 
розглянути детальний звіт виконання доходів і видатків ПФУ на солідарну 
систему за останні три роки (рис.2.1). 
900
772,6
800 746,2
700
606,8 594,2
600
521,1 520,9
500
Доходи
400 Видатки
300
200
100
0
2021 2022 2023
 
Рис. 2.1. Динаміка доходів і видатків ПФУ за 2021-2023 рр., млрд грн 
побудовано автором на основі [17, 50] 
Як видно з рис.2.1, за три роки відбулось помітне збільшення видатків на 
солідарну систему з бюджету ПФУ, що склало +225,3 млрд грн. В 2021 році 
видатки становили 520,9 млрд грн, в 2022 році 594,2 млрд грн, а в 2023 році 
значно помітних 746,2 млрд грн. Різниця приросту власних доходів з бюджету 
ПФУ разом із коштами Державного бюджету України на 2023 рік порівняно з 
2021 роком склала +251,5 млрд грн. Отже, основну частину бюджету ПФУ 
формують кошти Державного бюджету України, як результатом цього 
утворюється незбалансованість і утворення дефіциту коштів. Тому ПФУ і не 
здатний забезпечити достойні пенсійні виплати нинішнім пенсіонерам. 
33 
На сьогоднішній день через відсутність загальнообов’язкового державного 
накопичувального рівня пенсійної системи і відповідно відсутності накопичення 
власних коштів на майбутнє після виходу на пенсію, справитись із заощадженням 
коштів в спромозі тільки недержавне пенсійне страхування. 
Сьогодні в Україні налічуються 63 недержавних пенсійних фондів. НПФ 
можуть бути дуже корисними як для учасників так і для економіки нашої 
держави. Адже для економіки це передусім зниження навантаження на солідарну 
систему; стимулювання ринку капіталів; зменшення податкового навантаження 
для роботодавців; додаткові інвестиційні ресурси; створення відповідного 
соціального іміджу НПФ; більш широкий вибір соціальних пакетів для 
працюючих громадян [51]. 
За 20 років існування НПФ в Україні вони так і не стали популярними, адже 
користуються меншою довірою. Динаміка учасників НПФ проаналізована в 
рис.2.2. 
890,7
891
890
889 887,8
888
886,3
887
886
885
884
2021 2022 2023
Загальна кількість учасників, тис. осіб
  
Рис. 2.2.Динаміка кількості учасників НПФ, тис. осіб 
побудовано автором на основі [52] 
Як видно з рис.2.2, кількість учасників НПФ в Україні не досягає навіть 1 
млн осіб. На 2021 рік кількість учасників НПФ становила 890,7 тис. осіб, на 2022 
рік цей показник знизився до 887,8 тис. осіб, на 2023 рік становила 886,3 тис. осіб. 
34 
Це говорить про те, що динаміка кількості учасників НПФ повільно знижується 
подіями, що викликані війною, економічними, правовими, соціальними, 
демографічними та політичними чинниками. 
Виплата пенсій НПФ відбувається швидко і є одноразовими або на 
визначений строк (рис.2.3). 
900
851,8
809,9
800
757,4
711,1 703,7
700
600 576,1
500
400
300
200
100
0
2021 2022 2023
Пенсійні виплати на визначений строк, млн грн Одноразові пенсійні виплати, млн грн
 
Рис. 2.3. Динаміка пенсійних виплат НПФ, млн грн 
побудовано автором на основі [52] 
Як видно з рис.2.3, за три роки пенсійні виплати на визначений строк зросли 
на 275,7 млн грн, а одноразові пенсійні за три роки зросли на 98,8 млн грн. Значне 
зростання виплат НПФ відбулось завдяки регулярним внескам застрахованих 
осіб, інвестицій у вигідні фінансові інструменти та постійній капіталізації доходу. 
Станом на 2023 рік найпопулярнішими і найбільшими відкритими НПФ за 
чистою вартістю пенсійних активів в млн грн, були такі фонди: «Династія» 170,18 
млн грн; «ОТП Пенсія» 429,17 млн грн; «Емерит-Україна» 254,38 млн грн; 
«Приватфонд» 383,71 млн грн; «Фармацевтичний» 200,37 млн грн; «ВСІ» 68,83 
млн грн. Серед найбільших корпоративних НПФ: «Національного банку» 1 929,98 
млрд грн; «Укрсімбанк» 368,52 млн грн. Також виділено найбільші професійні 
НПФ: «Незалежної галузевої профспілки енергетиків України» 95,50 млн грн; 
«Магістраль» 62,89 млн грн [53]. 
35 
Незважаючи на позитивну динаміку роботи НПФ їх частка і досі 
залишається мізерною у порівнянні бюджету ПФУ, що ніяк не позначається на 
позитивному формування фінансових ресурсів пенсійної системи в цілому [51]. 
Тому треба виділити плюси і мінуси НПФ, і відмінності НПФ від 
Державного пенсійного фонду (табл.2.1). 
Таблиця 2.1. 
Відмінності недержавного пенсійного фонду від державного 
Недержавний пенсійний фонд +/– Державний пенсійний фонд +/– 
Накопичення та їх розмір залежить від + За розмір пенсії відповідає держава. – 
клієнта Якщо можливості держави по 
виплатах низькі - пенсія теж буде 
невисокою. 
Розмір пенсії може збільшуватись завдяки + Розмір пенсії в основному стабільний. – 
сплати внесків Її можуть збільшити, але тільки за 
ініціативи держави. 
Вихід на пенсію обирається вкладником + Для виплати державної пенсії є певні – 
самовільно, але не більше і не менше ніж на умови: трудовий стаж, приналежність 
10 років від встановленого державою. до певної соціальної групи, вік тощо 
Трудовий стаж не важливий 
Спосіб виплати пенсій обирається + Пенсію виплачуватимуть щомісяця за +/– 
вкладником, частинами або всю суму одразу замовчуванням 
Разом: 4  1 
складено автором на основі [24] 
Як видно з табл.2.1, НПФ має велику кількість плюсів: ділить весь прибуток 
між учасниками; відсутність штрафів за несвоєчасне здійснення внесків; 
можливість зняти всю суму на певну дату або отримувати виплати частинами. І 
мінуси НПФ: немає можливості дострокового розірвання (крім окремих випадків: 
смерть, серйозна хвороба і ін.); дохід не гарантується; внески здійснюються лише 
в грн. А державний пенсійний фонд немає ніяких переваг [24]. 
Отже, є мінімум кілька причин довіряти недержавним пенсійним фондам: 
прозора діяльність під наглядом регуляторів; захист прав учасників на 
законодавчому рівні; диверсифікація інвестицій та професійне управління 
активами; альтернатива державній пенсії [25]. 
Також до недержавного пенсійного страхування відносяться страхові 
компанії зі страхування життя і пенсій. Сьогодні на ринку страхування життя діє 
12 life компаній із них 8 активно працює. За даними НБУ станом на 2023 рік, 
36 
обсяг активів страховиків життя збільшився до 20,6 млрд грн. Загальні страхові 
резерви із страхування життя склали 2,7 млрд грн [12].  
У лідерах по преміях на кінець 2023 року стали такі страхові компанії: 
МЕТЛАЙФ – 2 488 695 грн; ТАС – 581 757 грн; PZU Україна страхування життя – 
401 220 грн; УНІКА життя – 357 247 грн; ARX life – 308 247 грн; АСКА життя – 
155 933 грн [11]. 
Динаміка страхових виплат за останні три роки проаналізована на прикладі 
трьох страхових компаній зі страхування життя: МЕТЛАЙФ, УНІКА життя, PZU 
Україна страхування життя (рис.2.4). 
600 000
516 664
500 000
400 000
354 693
312 073
300 000
200 000
100 000 82 965
57 715
38 031 46 403
44 927 45 391
0
2021 2022 2023
МЕТЛАЙФ УНІКА життя PZU Україна страхування життя
  
Рис. 2.4.Динаміка страхових виплат за 2021-2023 рр., тис. грн 
побудовано автором на основі [10] 
Як видно з рис.2.4, за останні три роки відбулось значне зростання 
страхових виплат життя компанією МЕТЛАЙФ, в 2021 році цей показник 
становив 321 073 грн, і почав рости в 2022 році становив 354 693 грн, суттєвий 
приріст страхових виплат цією компанією відбувся в 2023 році і склав 516 664 
грн., що на 195 591 грн більше у порівнянні з 2021 роком. Динаміка скорочення 
страхових виплат за останні три роки спостерігається компанією PZU Україна 
страхування життя. Адже, в 2023 році темп страхових виплат знизився на -11 312 
37 
грн порівняно з 2021 роком. Позитивний приріст страхових виплат за останні три 
роки відбувся компанією УНІКА життя і в 2023 році склав 82 965 грн, що на 
44 934 грн більше, аніж в 2021 році. 
Також треба розглянути динаміку кількості застрахованих осіб в страхових 
компаніях зі страхування життя за останні три роки (рис.2.5). 
3 500 000
3 000 000 2 870 579
2 500 000
2 308 749 2 313 803
2 000 000
1 500 000
1 000 000
500 000
0
2021 2022 2023
Кількість застрахованих, тис. осіб скорочення чисельності застрахованих осіб
 
Рис. 2.5.Динаміка кількості застрахованих за 2021-2023 рр., тис. осіб 
побудовано автором на основі [7] 
Як видно з рис.2.5, з 2021 по 2023 рр. почалось скорочення кількості 
застрахованих осіб у страхових компаніях зі страхування життя, що склало 
від’ємний результат -556 776 осіб. Таке стрімке скорочення застрахованих осіб за 
два роки викликано військовими, політичними, демографічними, соціальними та 
економічними чинниками. З початком військових дій в Україні, більшість 
страхових компаній зазнали банкрутства, non-life взагалі вийшло з ринку 
страхування, а щодо страхових life компаній, то активно діють з 12 лише 8. 
З’ясовано, що пенсійна система України сьогодні функціонує неналежним 
чином і основний тиск здійснюється на солідарну систему. Плюсом солідарної 
системи за останні три роки стало збільшення видатків на пенсійне забезпечення. 
Але всі доходи ПФУ разом із наданими коштами ДБУ витрачаються на видатки 
для забезпечення солідарної системи. На кінець року в бюджеті ПФУ залишається 
38 
в край мало власних коштів, що створює дефіцит. Поповнення бюджету ПФУ 
напряму залежить від ДБУ та економічної, соціальної, військово-політичної 
ситуації в державі. Великим на сьогодні є ЄСВ, що становить 22% від заробітної 
плати. Адже, для звичайних працюючих громадян України при мінімальній та 
середній заробітних платах сплачувати 1760 грн ЄСВ вкрай складно. Тому 
більшість працюючих громадян вдаються до виживання на свою мінімальну та 
середню зарплатню. 
Обґрунтовано, що НПФ можуть значно покращити економічний стан в 
державі, шляхом: послаблення тиску на солідарну систему; зменшенню 
податкового навантаження для роботодавців; широкому вибору соціальних 
пакетів для працюючих громадян; стимулюванню ринку капіталів і додаткових 
інвестиційних ресурсів. Масштаби діяльності НПФ повинні все таки бути 
розширені через активну рекламну кампанію, удосконалення їх інвестиційного та 
інституціонального, правового середовища. Адже, НПФ є дуже вигідним 
механізмом накопичень пенсій та має безліч плюсів на відмінну від державного 
пенсійного забезпечення ПФУ. Через військові дії в країні, скоротилась значна 
кількість учасників НПФ. Негативним чинником, що вплинув на НПФ з 2024 
року, це є обмеження їх правового поля, втрати статусу фінансових установ та їх 
фінансових послуг. Дії з боку держави тільки пригнічують діяльність НПФ і 
унеможливлюють їх повноцінне функціонування.  
З’ясовано, що пріоритетними внутрішніми та зовнішніми проблеми, що 
гальмують розвиток ринку страхування життя на сьогодні є: недосконалість 
законодавства; проблеми з ліквідністю; відсутність належного моніторингу за 
діяльністю та ринковою поведінкою страхових компаній та їх посередників. У 
сукупності всі ці негативні чинники призвели до скорочення кількості учасників, 
низького рівня довіри до компаній із страхування життя, що перешкоджають їх 
належному розвитку в Україні. Адже, страхування життя від негативних ризиків в 
наш час є дуже важливим аспектом добровільного соціального захисту населення, 
що зумовлює необхідності модернізації та визначення перспектив розвитку 
недержавного страхового середовища в Україні [6].  
39 
Отже, пенсійна система України потребує досконалого реформування до 
європейських стандартів і повинна забезпечувати гідний рівень життя нинішніх 
пенсіонерів та усіх вразливих категорій населення. Запровадження 
накопичувальної пенсійної системи вкрай важлива, тому що вона дасть 
можливість кожній працюючій особі накопичувати на майбутнє життя в старості 
після закінчення трудової діяльності. 
2.2. Діагностика солідарної системи пенсійного забезпечення 
Сьогодні в Україні станом на 1 квітня 2024 року налічується 10,15 млн 
пенсіонерів і солідарна система пенсійного забезпечення, попередньо на початок 
2024 року кількість пенсіонерів було 10,51 млн осіб. Тобто відбулось скорочення 
пенсіонерів на 360 тис осіб. Тому треба більш детально проаналізувати 
скорочення пенсіонерів в Україні за 10 років (рис.2.6). 
13 533 308
12 147 189 12 296 502 11 725 370
11 956 198 11 470 405 11 130 954 10 687 921
11 334 730
10 841 117 10 516 537
2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024
Чисельність пенсіонерів, тис. осіб скорочення чисельності пенсіонерів
 
Рис. 2.6.Динаміка скорочення чисельності пенсіонерів з 2014 по 2024 рр., 
станом на 01.01, тис. осіб  
побудовано автором на основі [19] 
Як видно з рис.2.6, з кожним роком в Україні істотно скорочується кількість 
пенсіонерів. Якщо порівняти відрізок часу з 2014 по 2024 рр., то пенсіонерів 
скоротилось на 3 млн осіб. Якщо казати про приріст пенсіонерів, то він відбувся 
лише з 2015 по 2016 рр., що склало + 149 313 осіб. Всі інші роки мають лише 
40 
скорочення кількості пенсіонерів, що викликано такими чинниками, як: зміна в 
законодавстві щодо підняття пенсійного віку та стажу роботи; високий рівень 
смертності, що пов'язаний з недосконалістю системи соціального захисту, 
охорони здоров’я тощо; низькому рівні пенсійного забезпечення; швидким 
темпом старіння; міграційними процесами викликаними військовими діями; 
зростання інфляційних процесів. 
Для того щоб розглянути мінімальну, середню і максимальну пенсії, треба 
проаналізувати динаміку чисельності пенсіонерів, які її отримували з 01.01.2022 
по 01.01.2024 року (рис.2.7). 
45,00%
40,00%
38,10%
35,54%
35,00%
30,00% 29,70%
25,00% 23,50% 23,20%
21,25% 21,25% 19,10%
20,00%
14,91% 15,39%
15,00%
11,40%
9,75% 10,94%
10,00% 7,30%
4,72%
5,00%
0,00%
до 3000 грн від 3001 до 4000 від 4001 до 5000 від 5001 до понад 10000 грн
грн грн 10000 грн
01.01.2022 01.01.2023 01.01.2024
 
Рис. 2.7.Динаміка чисельності пенсіонерів за розмірами призначених пенсій 
з 01.01.2022 по 01.01.2024 року, тис. грн  
побудовано автором на основі [15,19] 
Як видно з рис.2.7, найбільша кількість пенсіонерів отримує мінімальні 
пенсійні виплати до 3000 грн. Адже, на початок 2022 року цей показник 
скоротився з 35,54% і до 29,70% на початок 2024 року. А от чисельність 
пенсіонерів, які отримували пенсії від 3001 до 4000 грн, з 01.01.2022 і до 
01.01.2024 року змін не зазнали. Суттєве збільшення відбулось серед кількості 
пенсіонерів, що отримували середню пенсію від 4001 до 5000 грн, з початку 2022 
року було 9,75% осіб і приріст відбувся до 14,91% осіб на початок 2024 року. Так 
41 
само відбувся приріст чисельності пенсіонерів, що отримували пенсію від 5001 до 
10000 тис. грн, на початок 2022 року цей показник був 15,39%, а вже на початок 
2024 року становило 23,20% осіб. Показники кількості пенсіонерів, що 
отримували максимальну пенсію понад 10000 тис. грн також збільшились з 4,72% 
на початок 2022 року і до 10,94% на початок 2024 року. Отже, на суттєві зміни у 
кількості пенсіонерів, що отримували мінімальну, середню і максимальну пенсії 
вплинули: індексація пенсій за останні 3 роки, стрімке старіння населення, 
припинення трудової діяльності і вихід на пенсію. 
Наші пенсіонери вдаються до виживання, адже мінімальний розмір пенсії 
складає 2361 грн, а середній розмір пенсій складає 5743 грн. Понад 2,7 млн 
пенсіонерів працюють, їх середня пенсія складає понад 6094 грн. Прожитковий 
мінімум на сьогодні складає 2920 грн [14]. 
Важливо проаналізувати розподіл пенсіонерів за видами призначених 
пенсій, крім пенсіонерів з числа військовослужбовців з 01.01.2022 по 01.01.2024 
року (рис.2.8) 
9 000 000
8 051 951
8 000 000 7 916 113
7 705 735
7 000 000
6 000 000
5 000 000
4 000 000
3 000 000
2 000 000 1 439 783
1 436 847 1 474 997 517 891
1 000 000 529 553 510 177 196 481 68 284
205 973 183 466 63 92159 269
0
за віком по інвалідності у звʼязку з за вислугу років соціальні пенсії
втратою 
годувальника
01.01.2022 01.01.2023 01.01.2024
 
Рис. 2.8.Розподіл пенсіонерів за видами призначених пенсій, крім 
військовослужбовців з 01.01.2022 по 01.01.2024 року, тис. осіб  
побудовано автором на основі [15,19]  
42 
Як видно з рис.2.8, сьогодні більшість пенсіонерів отримує пенсійне 
забезпечення за віком, але цей показник з початку 2022 року почав скорочуватись 
з 8 051 951 осіб і до 7 705 735 осіб на початок 2024 року. Збільшилась кількість 
пенсіонерів, що отримували пенсію по інвалідності, з початку 2022 року було 
1 436 847 осіб, а на початок 2024 року цей показник становив 1 474 997 осіб, 
відбувся не значний приріст + 38 150 осіб. З початку 2022 і на початок 2024 року 
відбулось скорочення пенсіонерів, що отримували пенсії: у зв’язку з втратою 
годувальника на -19 376 осіб; за вислугою років -22 507 осіб; а також отримувачі 
соціальних пенсій -9015 осіб. Ці від’ємні показники зумовлені: зменшенням 
платників податків; депопуляцією населення; виїзду закордон через війну.  
Помітним є показник приросту кількості пенсіонерів, що отримували 
пенсію по інвалідності, адже за роки війни в Україні, збільшились нещасні 
випадки набуття інвалідності на виробництві та через постійні обстріли мирного 
населення та міської інфраструктури. 
Проаналізувавши розподіл чисельності пенсіонерів за видами призначених 
пенсій, слід дослідити динаміку призначення середнього розміру пенсій за видами 
з 01.01.2022 по 01.01.2024 року (рис.2.9). 
6000
5247,94
5000 4522,98 4507,42 4769,53
4205,79
3944,81 4030,92 3966,43
4000 3682,29
3495,31 3384,39
3033,7
3000
2451,45
2140,03
2000 1955,65
1000
0
за віком по інвалідності у зв’язку з за вислугу років соціальні пенсії
втратою 
годувальника
01.01.2022 01.01.2023 01.01.2024
 
Рис. 2.9. Динаміка середнього розміру пенсій за видами з 01.01.2022 по 
01.01.2024 року, тис. грн  
побудовано автором на основі [15,19] 
43 
Як видно з рис.2.9, найбільший середній розмір пенсії отримують 
пенсіонери за віком, що на початок 2022 року становив 3944,81 грн і збільшився 
до 5247,94 грн на початок 2024 року. З початку 2022 року і на початок 2024 року 
стрімко зросли також інші середні пенсійні виплати: по інвалідності з 3033,7 грн і 
до 4030,92 грн; у зв’язку з втратою годувальника з 3682,29 грн і до 4769,53; і 
соціальні пенсії з 1955,65 до 2451,45 грн. 
Отже, незначне збільшення середніх пенсійних виплат за видами 
здійснилось завдяки реформуванням пенсійної системи та проведення індексацій 
пенсій за видами. 
Розглянемо розподіл пенсіонерів з числа військовослужбовців за видами 
призначених пенсій з 01.01.2022 по 01.01.2024 року (рис.2.10). 
450 000
400 000 382 497 375 797
367 702
350 000
300 000
250 000
200 000
148 234
150 000
108 116 119 269
100 000
54 266 55 078 63 193
50 000
0
по інвалідності у звʼязку з втратою за вислугу років
годувальника
01.01.2022 01.01.2023 01.01.2024
 
Рис. 2.10.Розподіл пенсіонерів за видами пенсій з числа 
військовослужбовців, осіб з 01.01.2022 по 01.01.2024 року, тис. осіб  
побудовано автором на основі [15,19] 
Як видно з рис.2.10, найбільша кількість пенсіонерів з числа 
військовослужбовців отримує пенсії за вислугою років, цей показник на 
01.01.2024 рік становив 367 702 осіб. Відбувся приріст кількості пенсіонерів з 
числа військовослужбовців, які отримували пенсії по інвалідності, адже, на 
початок 2022 року було 54 266 осіб, а на початок 2024 року показник збільшився 
44 
до 63 193 особи, через набуті війною травми і поранення та інше. Також помітним 
приростом є кількість пенсіонерів з числа військовослужбовців, що отримували 
пенсійні виплати у зв’язку з втратою годувальника, на початок 2022 року цей 
показник був 108 116 осіб, а на початок 2024 року збільшився до 148 234 особи. 
Проаналізувавши розподіл чисельності пенсіонерів за видами призначених 
пенсій з числа військовослужбовців, слід дослідити середній розмір пенсій за 
видами з 01.01.2022 по 01.01.2024 року (рис.2.11). 
14 000,00
13 197,87
12 480,75
12 000,00 11 512,77
10 143,50
10 000,00 9 520,76
7 626,10 7 929,40
8 000,00
6 372,74
6 000,00 5 427,02
4 000,00
2 000,00
0,00
по інвалідності у звʼязку з втратою за вислугу років
годувальника
01.01.2022 01.01.2023 01.01.2024
 
Рис. 2.11. Динаміка середнього розміру пенсій за видами з числа 
військовослужбовців з 01.01.2022 по 01.01.2024 року, тис. грн  
побудовано автором на основі [15,19] 
Як видно з рис.2.11, найбільшу середню пенсію отримують 
військовослужбовці по інвалідності і за вислугою років. На початок 2022 року 
середня пенсія по інвалідності була 9520,76 грн, а на початок 2024 року вже 
становила 13 197,87 грн. Так само, відбувся приріст середній розмір пенсій за 
вислугою років, що на початок 2022 року був 7929,40 грн, а на початок 2024 року 
вже становив 12 480,75 грн. Також збільшення відбулось середньої пенсії у 
зв’язку з втратою годувальника, з початку 2022 року було 5427,02 грн, а на 
початок 2024 року цей показник становив 7627,10 грн. 
45 
Відповідно до Постанови КМУ від 16 лютого 2022 року № 118 з 1 березня 
2022 року розміри військових пенсій були збільшені на 14%. Відповідно до 
Постанови КМУ від 24 лютого 2023 року № 168, Пенсійним фондом України було 
підвищено розміри пенсій військових на 19,7%. Отже, проведені індексації пенсій 
по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, за вислугою років, дійсно 
забезпечили гідне пенсійне забезпечення військовослужбовцям з початку 
повномасштабного вторгнення [54].  
Важливо розглянути розподіл пенсіонерів за статтю, що отримували 
пенсійні виплати з 01.01.2022 по 01.01.2024 року. (рис.2.12). 
60,60%
01.01.2024 39,40%
60,80%
01.01.2023 39,20%
61%
01.01.2022 39%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70%
жінки чоловіки
 
Рис. 2.12. Розподіл чисельності пенсіонерів за статтю, що отримували 
пенсійні виплати з 01.01.2022 по 01.01.2024 року.  
побудовано автором на основі [15,19] 
Як видно з рис.2.12, найбільше пенсійних виплат солідарного рівня 
отримують жінки, з початку 2022 року цей показник почав скорочуватись з 61% і 
становив на початок 2024 року 60,60% осіб. Найменше пенсійних виплат 
отримують чоловіки, з початку 2022 року цей показник почав збільшуватись з 
39% і становив на початок 2024 року 39,40% осіб. Отже, дисбаланс отримання 
пенсійних виплат за статтю можна пояснити тим, що в Україні відбувається 
процес стрімкого скорочення середньої тривалості життя українців. 
46 
Проаналізувавши, що існує помітний дисбаланс у розподілі чисельності 
пенсіонерів за статтю, що отримували пенсійні виплати, треба проаналізувати 
середню тривалість життя жінок і чоловіків в Україні з 2019 по 2021 рр., для того, 
щоб зрозуміти чому виникає диспропорція за статтю в отриманні пенсійного 
забезпечення (рис.2.13). 
65,16
2021 74,34
66,39 Чоловіки
2020 76,22
Жінки
66,92
2019 76,98
55 60 65 70 75 80
 
Рис. 2.13.Середня тривалість життя жінок і чоловіків в Україні з 2019-2021 
рр.  
побудовано автором на основі [20] 
Як видно з рис.2.13, в Україні присутній негативний чинник скорочення 
середньої тривалості життя. З інформації останніх переписів населення до війни, 
можна побачити,  що жінки живуть довше чоловіків. Адже, станом на 2019 рік 
цей показник становив у 76,98 років у жінок проти 66,92 років у чоловіків. 
Стрімко почалось скорочення, що станом на 2021 рік становило 74,34 років у 
жінок проти 65,16 років у чоловіків. 
Таке стрімке скорочення середньої тривалості життя населення в Україні 
пояснюється такими негативними чинниками, як: масова зайнятість у шкідливих і 
небезпечних умовах; зловживання наркотиками, алкоголем, курінням; високий 
рівень забрудненості навколишнього середовища; низький рівень медичної 
допомоги в сільській місцевості; високий рівень бідності; масові потрапляння у 
ДТП і нещасні випадки; віруси, збільшення рівня захворювання на рак; пандемія 
COVID-19 і серцево-судинні захворювання [55]. 
47 
Серед проблем солідарної системи пенсійного забезпечення було 
досліджено:  
– соціальні (ранній вік виходу на пенсію, велика кількість пільговиків, 
значна чисельність осіб передпенсійного та пенсійного віку); 
– економічні (велика кількість осіб, що отримують мінімальну пенсію; 
залежність виплати пенсій від середнього рівня заробітної плати, безробіття, 
низький рівень заробітної плати, тіньова економіка, безробіття, інфляційні 
процеси); 
– фінансові (однакова кількість доходів і видатків ПФУ на солідарну 
систему пенсійного забезпечення, що призводить до дефіциту коштів); 
– демографічні (скорочення чисельності пенсіонерів, низький рівень 
народжуваності, скорочення середньої тривалості життя, масові міграції, 
збільшення кількості ВПО). 
Досліджено, що серед позитивних результатів солідарної системи 
пенсійного забезпечення треба виділити індексацію пенсій, що призвела до: 
збільшення розміру середніх та максимальних пенсійних виплат та чисельності 
пенсіонерів, які її отримують; збільшення середнього розміру пенсій за видами 
для пенсіонерів (соціальні пенсії, по інвалідності, за вислугою років, у зв’язку з 
втратою годувальника, за віком), а також для військовослужбовців (за вислугою 
років, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника). 
З’ясовано, що сьогодні солідарна система пенсійного забезпечення не є 
достатньою та справедливою для задовільного рівня життя тих, хто отримує 
мінімальну та середню пенсію, адже ті цифри є мізерними, порівняно з пенсією 
європейських країн та їхнього досконалого пенсійного забезпечення. 
2.3. Механізми призначення та виплати пенсій 
Кожен громадянин України має право на отримання пенсійних виплат у 
зв’язку із настанням інвалідності, похилого віку, сирітством, за вислугою років, у 
зв’язку з втратою годувальника та іншими випадками передбаченими Законом 
України «Про пенсійне забезпечення» і Законом України «Про 
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». 
48 
Згідно законодавства для отримання пенсії визначені процедури звернення, 
призначення та порядок виплати (табл.2.2). 
Таблиця 2.2 
Процедури звернення, призначення та виплати пенсії 
Назва Послідовність дій для отримання пенсії 
процедури 
Порядок Процедури звернення потребують необхідні документи (паспорт громадянина 
звернення України або ID-картка; трудова книжка; ідентифікаційний номер; дві кольорові 
фотокартки 4 на 6 для оформлення пенсійного посвідчення; реквізити 
відкритого пенсійного рахунку в банку; документи що надають особливий 
статус особи з інвалідністю, військовослужбовця, чорнобильця, у разі втрати 
годувальника тощо; документи про очне навчання, квиток військовослужбовця 
за наявності; довідка про місце проживання, довідку ВПО за наявності; довідка 
про заробітну плату за наявності).  
Для дітей, які не мають паспорта, документом, який засвідчує вік, є свідоцтво 
про народження. До заяви опікуна (піклувальника) додається копія рішення 
органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування або 
відповідне рішення суду; батьків-вихователів додається угода про організацію 
діяльності дитячого будинку сімейного типу. До заяви патронатного 
вихователя додається копія договору про патронат. Документи про стаж, вік та 
заробітну плату подаються тільки в оригіналах. Звернення за призначенням 
пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію 
або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. 
Подаються документи та заява для призначення пенсії особисто або через 
представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої 
нотаріально, до територіального органу Пенсійного фонду (у районі, місті, 
районі у місті, а також у місті та районі) або до уповноваженого ним органу чи 
уповноваженій особі відповідно до Порядку подання та оформлення 
документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону 
України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Особи, що 
знаходяться закордоном і мають статус біженця, усі документи можуть 
надсилати поштою або в електронному вигляді; 
Порядок пенсії призначаються з дня звернення, окрім випадків призначення з раннього 
призначення строку (пенсія за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника). Рішення 
за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає 
пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви; 
Порядок виплата пенсій здійснюється: національним оператором поштового зв’язку 
виплати (Укрпоштою); установами уповноважених банків (через поточні рахунки в 
банках). Відповідно до статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове 
державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не 
пізніше ніж 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно у 
грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання 
пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою 
банківський рахунок 
складено автором на основі [1,61] 
Як видно з табл.2.2, для отримання пенсії існує визначений Законом 
України «Про пенсійне забезпечення» і Законом України «Про 
49 
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» порядок звернення, 
призначення і виплати пенсії. Найбільшої уваги потребує саме перший етап – 
звернення особи в територіальні органи Пенсійного фонду. Адже, від цього 
залежить весь збір необхідних документів, що засвідчує особу та її матеріальне 
становище, трудову діяльність, соціальний та особливий статуси, а також 
достовірно написаної заяви. Не менш важливим є другий етап – призначення 
пенсії. Адже, заявник, що подав документи до територіального органу Пенсійного 
фонду повинен уважно відслідковувати термін розгляду та призначення пенсії. 
Звертатись до територіальних органів Пенсійного фонду потрібно у разі відмови 
або затримки призначення пенсії. І заключним є третій етап – виплати пенсії 
отримувачу, яка здійснюється Укрпоштою або установами уповноважених банків 
на визначений особою банківський рахунок.  
 Також обов’язково треба розглянути порядок виплати пенсій особам за 
видами (табл.2.3). 
Таблиця 2.3 
Порядок призначення пенсій за видами 
Назва виду Порядок призначення Від чого залежить і як 
розраховується 
Пенсія по призначається з дня встановлення у осіб, яким призначено I групу 
інвалідності інвалідності і незалежно від того, коли інвалідності, розмір пенсії 
[62] настала інвалідність, а її розмір залежить від становить 100% розміру пенсії 
отриманої групи інвалідності. Головною за віком. При цьому для 
умовою для призначення даного виду пенсії призначення пенсії необхідно 
є: наявність необхідного страхового стажу, мати страховий стаж від 1 до 10 
групи інвалідності та віку, в якому особу років, залежно від віку, в якому 
визнано інвалідом. Особи, визнані інвалідами людину визнано інвалідом. 
після досягнення пенсійного віку, мають Розмір пенсій у осіб з II групою 
право на пенсію по інвалідності за наявності інвалідності становить 90% 
страхового стажу 15 років. Якщо інвалідність пенсії за віком. Необхідний 
настала в період проходження строкової страховий стаж при цьому – 1-
військової служби, то пенсія по інвалідності 14 років. Особи з III групою 
призначається особі незалежно від наявності інвалідності отримують 50% 
страхового стажу. При цьому, до страхового пенсії за віком, при наявності 
стажу для обчислення розміру пенсії за віком, 1-14 років страхового стажу. 
з якого обчислюється розмір пенсії по Непрацюючим інвалідам, які 
інвалідності, крім наявного страхового стажу мають на своєму утриманні 
зараховується також період із дня дітей до 18 років, до пенсії 
встановлення інвалідності до досягнення встановлюється надбавка в 
особою пенсійного віку; розмірі 150 гривень на кожну 
дитину; 
50 
Продовження таблиці 2.3 
Пенсія у призначається непрацездатним членам сім’ї на одного непрацездатного 
зв’язку з померлого годувальника, які були на його члена сім’ї – 50 відсотків пенсії 
втратою утриманні, за наявності в годувальника на за віком померлого 
годувальника день смерті страхового стажу, який був би годувальника; на двох та 
[63] необхідний йому для призначення пенсії по більше непрацездатних членів 
III групі інвалідності. При цьому дітям пенсія сім’ї – 100 відсотків пенсії за 
у зв’язку з втратою годувальника віком померлого годувальника, 
призначається незалежно від того, чи були що розподіляється між ними 
вони на утриманні годувальника. Цей вид рівними частками. 
пенсії призначається з дня, що настає за днем Призначається на весь період, 
смерті годувальника, якщо звернення про протягом якого член сім’ї 
призначення такого виду пенсії надійшло померлого годувальника 
протягом 12 місяців з дня смерті вважається непрацездатним,  а 
годувальника; членам сім’ї, які досягли 
пенсійного віку – довічно; 
Пенсія за пенсія за віком призначається за зверненням право на призначення пенсії за 
віком [64] особи з дня, наступного за днем досягнення віком визначається залежно від 
нею пенсійного віку, якщо звернення набутого страхового стажу при 
відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягненні передбаченого 
настання такого віку. А також, пенсія за законом віку — 60, 63 або 65 
віком може бути призначена автоматично, років. 60 років — за наявності 
якщо у облікових відомостях міститься вся не менше 31 року страхового 
інформація про набутий страховий стаж стажу; 63 років — за наявності 
застрахованої особи не менше 21 року страхового 
стажу; 65 років — за наявності 
від 15 до 21 року страхового 
стажу 
складено автором на основі [62,63,64] 
Як видно з табл.2.3, призначення пенсій по інвалідності залежить від 
необхідного страхового стажу 15 років, віку, в якому було визнано особу з 
інвалідністю, групи інвалідності. Розмір виплат буде залежати від отриманої 
групи інвалідності. Розраховується даний вид пенсій наступним чином: особи, що 
мають І групу інвалідності – отримують 100% пенсії за віком, страховий стаж 
повинен бути від 1 до 10 років; ІІ група – 90% пенсії за віком, страховий стаж 
повинен бути від 1 до 14 років; ІІІ група – 50% пенсії за віком, страховий стаж від 
1 до 14 років. Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається 
непрацездатним особам, що були на утримані померлого годувальника, за 
наявності в годувальника страхового стажу, який був необхідний для призначення 
пенсії по ІІІ групі інвалідності. Дітям призначення цього виду пенсії відбувається 
незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Призначення даного 
51 
виду пенсій відбувається з дня смерті годувальника, але якщо звернення було 
протягом 12 місяців. Розраховується даний вид пенсій наступним чином: 50% 
пенсії за віком отримують на одного непрацездатного члена сім’ї; 100% пенсії за 
віком отримують двоє та більше непрацездатних членів сім’ї. Непрацездатному 
члену сім’ї, що досягнув пенсійного віку – отримання цього виду пенсії 
призначається довічно. Пенсія за віком призначається з наступного дня після 
досягнення особою пенсійного віку, якщо особам звернулась вчасно протягом 
трьох місяців. А також, якщо у базі даних про застраховану особу є відомості про 
її страховий стаж, то пенсія за віком може бути призначена автоматично. 
Залежить пенсія за віком від страхового стажу та пенсійного віку передбаченого 
законодавством. 60 років – не менше 31 року страхового стажу; 63 – не менше 21 
року страхового стажу, 65 років – від 15 до 21 року страхового стажу. Всі правила 
та порядок призначення пенсій за видами визначені Законом України «Про 
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». 
Обґрунтовано, що кожен громадянин України має право на отримання 
пенсійних виплат у зв’язку із настанням інвалідності, похилого віку, сирітством, 
за вислугою років, у зв’язку з втратою годувальника та іншими випадками 
передбаченими Законом України «Про пенсійне забезпечення» і Законом України 
«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Законодавством чітко 
визначені процедури звернення, призначення та виплати пенсій. 
Визначено, що найважливішими етапами отримання пенсії є звернення та 
призначення її територіальними органами Пенсійного фонду. Визначено, що 
виплати пенсій здійснюються Укрпоштою та установами уповноважених банків 
на поточні рахунки осіб. 
З’ясовано, що пенсія за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника 
залежить від страхового стажу. Нарахування пенсій в розрізі видів мають певні 
відмінності в термінах звернення та у порядку розрахунку. Всі умови та 
процедури призначення пенсій визначені Законом України «Про 
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». 
  
52 
РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ 
ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ  
 
3.1. Опис соціального проекту «Створення чат-боту та відділу з 
обслуговування маломобільних груп населення у м. Черкаси» 
Актуальність соціальної проблеми: забезпечення права маломобільних груп 
населення (МГН), в тому числі людей з інвалідністю, на максимальну участь в 
економічному і соціальному житті суспільства та можливість жити гідно, створює 
потребу у розширенні можливості необмеженого пересування і доступу до 
адміністративних, правових, соціальних, громадських послуг цієї категорії 
громадян на території міста Черкаси.  
Недостатній рівень забезпечення статистичними даними не дає змогу точно 
визначити кількість людей, які щодня стикаються з тими чи іншими бар’єрами, та, 
як наслідок, ускладнює процес формування та реалізації місцевої політики для 
усунення цих бар’єрів. Але, за інформацією різних джерел кількість МГН в 
Україні складає 30-50% від усього населення. 
Одним із сучасних викликів для МГН є використання технологій для 
полегшення повсякденного життя. Розробка додатків та сервісів, спрямованих на 
забезпечення зручності та доступності для цих осіб, може значно полегшити їхні 
щоденні виклики. Усі люди з обмеженими можливостями є повноправними 
членами суспільства і ми повинні їм допомагати та звертати увагу на їхні 
проблеми. 
Кожного дня МГН стикаються з такими проблемами: 
– велика кількість МГН мають певні труднощі при переміщенні, адже, 
мають проблеми зі слухом, зору, опорно-рухового апарату, що потребує 
використання допоміжних засобів пересування. Дуже часто такі групи населення 
є неуважними та малорухливими. До труднощів переміщення також треба 
віднести вагітних жінок або тих, хто супроводжує маленьких дітей; 
53 
– маломобільні особи є дуже вразливими, адже, через свій стан та незручне 
середовище вони потребують сторонньої допомоги, терпимості, поваги, 
правильної етики та підтримки від суспільства; 
– присутній високий ризик дискримінації, адже, через свої обмеження до 
активного використання громадських, соціальних, адміністративних, правових 
послуг та непристосованістю до навколишнього середовища, такі ситуації дуже 
часто викликають з боку інших людей роздратованість, агресію, грубість, що є 
дуже негативними факторами впливу на МГН; 
– відсутність обізнаності у технічному забезпеченні та інформуванні МГН 
призводить до обмеження у інформації та послугах. Більшість з маломобільних 
осіб не мають рідних поруч або взагалі вони відсутні. Тому вирішити самотужки 
усі питання з соціальних послуг, пенсійного забезпечення, інформації про пільги 
дуже важко або в край неможливо. 
До маломобільних груп населення належать: 
– вагітні жінки; 
– діти до 7-ми років; 
– особи, які супроводжують малолітніх дітей; 
– особи поважного віку; 
– особи з інвалідністю; 
– особи з постійними або тимчасовими функціональними порушеннями 
(фізичними, сенсорними, психічними, розумовими); 
– особи з тимчасовою травмою; 
– особи, які мають хвороби (гігантизм або карликовість), недостатню або 
велику масу тіла, нестандартні форми кінцівок тіла; 
– особи з розсіяною увагою через стресові ситуації, хворобу тощо.   
Мета проекту: подолання труднощів МГН завдяки вільному доступу до 
адміністративних послуг пенсійного забезпечення через онлайн чат-бот «Без 
обмежень» і офлайн відділення з обслуговування МГН.   
Завдання соціального проекту: 
54 
– створення спеціального відділу з обслуговування МГН на місці вільного 
кабінету площею 23 кв. м на базі відділення з обслуговування громадян №1 
Головного управління Пенсійного фонду України міста Черкаси; 
– облаштування відділу з обслуговування МГН усім необхідним інвентарем 
і технічними засобами; 
– створення додаткових робочих місць (спеціаліст з обслуговування МГН, 
оператор чат-боту у вирішенні питань МГН, водій для перевезення МГН); 
– створення спеціального, багатофункціонального, доступного чат-боту для 
МГН в соціальній мережі Telegram;  
– створення безбар’єрного, швидкого доступу МГН до всієї потрібної 
інформації у чат-боті за допомогою онлайн-спеціаліста;  
– створення у чат-боті для осіб з порушенням слуху/зору субтитри, переклад 
жестовою мовою, написи шрифтом Брайля, аудіо-переклад знайденої інформації; 
– створити у чат-боті стабільний відео/телефонний зв’язок зі спеціалістом; 
– створення клавіш в меню чат бота зі звичайним алфавітом та шрифтом 
Брайля: «зв'язок з оператором»; «начислення/перерахунок пенсії»; «не можу 
розібратися»; «маю порушення зору»; «оформлення довідок за формою ОК-5 
(ОК-7)»; «ввести номер мобільного телефону»; «допомога за місцем 
проживання»; «оформлення довідки на житлову субсидію»;  
– створення у чат-боті поля малювання підпису особи; 
– встановлення тактильних плит для осіб з порушенням зору біля входу у 
відділення; 
– встановлення у відділенні спеціальних звукових систем оповіщенні 
важливої інформації, інформаційних знаків із тактильними символами та 
Брайлівського шрифту; 
– забезпечення транспортними засобами відділення обслуговування 
громадян №1; 
– створення спеціальних місць для паркування автомобілів призначених для 
перевезення маломобільних осіб; 
55 
– вирішення питань: отримання довідок, призначення, нарахування 
(перерахунку) пенсій, компенсацій та допомог маломобільним особам; 
– формування толерантного ставлення населення громади до МГН, поваги 
до їх прав, гідності та недопущення дискримінації. 
Етапи реалізації проекту: 
– аналіз потреб та можливостей МГН; 
– планування та розробка проекту; 
– залучення ресурсів; 
– реалізація проекту; 
– моніторинг та оцінка; 
– корекція та адаптація; 
– заключний звіт та поширення досвіду. 
Обґрунтування проекту: соціальний проект здійснюватиметься відносно 
Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 
Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно схваленої 
розпорядженням Кабінету Міністрів України «Національної стратегії із створення 
безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року» за рахунок видатків 
місцевого бюджету Черкас, Головного управління Пенсійного фонду України в 
Черкаській області, благодійних організацій. Проект має на меті створити 
безбар’єрний доступ МГН до адміністративних, соціальних послуг шляхом 
розробки інноваційного, удосконаленого чат-бота на базі соціальної мережі 
Telegram і відкриття відділу обслуговування маломобільних осіб на базі 
відділення №1 обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду 
України в Черкаській області. 
Для повноцінної роботи відділу з обслуговування маломобільних осіб 
потрібно 7 працівників: 3 спеціаліста з обслуговування МГН, 2 спеціаліста-
оператори чат-боту у вирішенні питань МГН, 2 водії для перевезення МГН. 
Організаційна структура відділу з обслуговування МГН буде контролюватись 
начальником відділення з обслуговування громадян №1, а також керівником 
Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.  
56 
3.2. Механізми впровадження проекту та очікуванні результати 
Завдяки Діаграмі Ґанта чітко сформовані завдання, заходи та результативні 
показники соціального проекту зі створення чат-боту та відділу з обслуговування 
МГН в місті Черкаси з 1 серпня по 31 грудня 2024 року (табл.3.1). 
Таблиця 3.1 
Завдання, заходи та результативні показники соціального проекту зі 
створення чат-боту та відділу з обслуговування МГН в місті Черкаси з 1 серпня по 
31 грудня 2024 року 
№ Найменування Виконавці Строки Найменування Значення 
заходу виконання показників показників 
виконання 
завдання 
0. Розробка і складання плану соціального проекту 
0. Розробка Черкаська 1.08.2024 – Розроблений 440 осіб 
соціального міська рада, 15.08.2024 р. поетапно план 
проекту та Головне завдань та заходів 
складання плану управляння реалізації 
створення чат- Пенсійного соціального 
боту і відділу з фонду України проекту. Залучені 
обслуговування в Черкаській державні, соціальні 
МГН, залучення області працівники, 
до реалізації благодійні та 
проекту усіх громадські 
бажаючих організації 
партнерів 
1. Проведення аналізу стану безбар’єрності 
1.1 Проведення Черкаська 1.08.2024 – Збір доступної 220 осіб 
моніторингу та міська рада, 15.08.2024 р. інформації щодо 
оцінки Головне доступності 
безбар’єрного управляння об’єктів фізичного 
доступу до Пенсійного оточення МГН та 
адміністративних, фонду України їхнього доступу до 
громадянських, в Черкаській різних послуг у 
соціальних послуг області, громаді 
для МГН через волонтери, 
опитування в соц. благодійні та 
мережах та громадські 
інтерв’ю  організації 
1.2 Вивчення Черкаська 15.08.2024 – Врахування 105 осіб 
громадської міська рада, 31.08.2024 р. громадської думки 
думки щодо волонтери, при прийнятті 
забезпечення благодійні та рішень в сфері 
безбар’єрного громадські забезпечення 
простору організації безбар’єрного 
простору 
  
57 
Продовження таблиці 3.1 
2.Створення чат-боту та облаштування відділу з обслуговування МГН 
2.1. Створення Черкаська 31.08.2024 – Домовленість з 155 осіб 
спеціального міська рада, 30.09.2024 р. Головним 
відділу з Головне управлінням 
обслуговування управляння Пенсійного фонду 
МГН на місці Пенсійного України в 
вільного кабінету фонду України Черкаській області 
площею 23 кв. м в Черкаській про створення 
на базі відділення області, відділу з 
з обслуговування волонтери, обслуговування 
громадян №1 благодійні та МГН на місці 
Головного громадські вільного кабінету 
управління організації на базі відділення з 
Пенсійного фонду обслуговування 
України міста громадян №1 
Черкаси 
2.2. Використання Черкаська 15.08.2024 – Найнятий 80 осіб 
послуг IT- міська рада, 31.08.2024 р. досвідчений IT-
спеціаліста та волонтери, спеціаліст, що 
створення благодійні та розробив 
спеціального, громадські індивідуальний 
багатофункціонал організації чат-бот для 
ьного, доступного обслуговування 
чат-боту для МГН МГН зі шрифтом 
в соціальній Брайля 
мережі Telegram 
2.3. Облаштування Черкаська 15.08.2024 – Технічно 75 осіб 
відділу з міська рада, 31.08.2024 р. забезпечений відділ 
обслуговування волонтери, з обслуговування 
МГН усім благодійні та МГН за кошти 
необхідним громадські місцевого та 
інвентарем і організації благодійного 
технічними Головне бюджету 
засобами, управляння 
службовими авто Пенсійного 
та тактильними фонду України 
плитами на вулиці в Черкаській 
та у відділенні області 
2.4. Проведення Черкаська 15.08.2024 – Перекваліфіковані 66 осіб 
курсів міська рада, 31.08.2024 р. усі бажаючі 
перекваліфікації Головне спеціалісти у тому 
спеціалістів з управляння числі водії з 
обслуговування Пенсійного перевезення МГН 
МГН, створення 7 фонду України 
робочих місць в Черкаській 
включаючи водіїв області, 
для перевезення автошкола 
МГН до відділу з «Фегра» 
обслуговування 
  
58 
Продовження таблиці 3.1 
3. Проведення інформаційно-просвітницької та рекламної кампанії 
3.1. Інформування Черкаська 31.08.2024 – Успішно 120 осіб 
населення міська рада, 15.09.2024 р. проінформоване 
громади щодо: благодійні та суспільство 
недискримінації громадські громади щодо прав 
та поваги до прав організації та поваги до 
людини; заходів із маломобільних 
створення груп населення 
безбар’єрного 
простору в 
громаді 
3.2. Придбання досвідчені 31.08.2024 – Успішно запущена 50 осіб 
соціальної SMM- 30.09.2024 р. реклама на ТБ, в 
реклами, а саме спеціалісти, соц. мережах і на 
реклами на: рекламні рекламних 
рекламних компанії, білбордах по місту 
білбордах, благодійні та Черкаси 
рекламі в громадські 
соціальних організації, 
мережах, а також Черкаська 
реклами на міська рада 
черкаському ТБ 
3.3. Забезпечення досвідчені 31.08.2024 – Успішно проведена 120 осіб 
проведення SMM- 30.09.2024 р. інформаційно-
інформаційно- спеціалісти, просвітницька 
просвітницьких благодійні та кампанія з питань 
заходів (форуми, громадські безбар’єрного 
тренінги, вебінари організації, простору МГН 
тощо) з питань Черкаська 
створення міська рада 
безбар’єрного 
простору МГН 
 4. Надання адміністративних послуг та навчань у користуванні чат-боту МГН  
4.1. Вирішення відділ з 30.09.2024 – Вирішенні успішно  100 осіб 
питань: обслуговуванн 31.10.2024 р. питання щодо 
отримання я МГН, перевезення МГН 
довідок, спеціалісти з до відділу, а також 
призначення, обслуговуванн успішні виїзди до 
нарахування я МГН, МГН для надання 
(перерахунку) оператори чат- адміністративних 
пенсій, боту у послуг на дому 
компенсацій та вирішенні спеціалістами 
допомог питань МГН, відділу 
маломобільним водії для 
група населення перевезення 
МГН 
  
59 
Продовження таблиці 3.1. 
4.2. Забезпечення відділ з 31.10.2024 – Успішно надані  40 осіб 
доступності МГН обслуговуванн 15.11.2024 р. адміністративні 
до я МГН, послуги МГН в 
адміністративних спеціалісти з чат-боті завдяки 
послуг в чат-боті обслуговуванн допомозі у 
в Telegram та я МГН, вирішенні питань 
отримання оператори чат- операторами 
адміністративних боту у спеціалістами 
послуг вирішенні 
питань МГН, 
водії для 
перевезення 
МГН 
4.3. Проведення відділ з 31.10.2024 – Достатній рівень 100 осіб 
навчань щодо обслуговуванн 15.11.2024 р. цифрових навичок 
цифрових я МГН, щодо доступу до 
технологій для спеціалісти з державних та 
МГН, в тому обслуговуванн соціальних послуг 
числі осіб з я МГН, для всіх суспільних 
інвалідністю оператори чат- груп 
боту у 
вирішенні 
питань МГН, 
водії для 
перевезення 
МГН, 
Черкаська 
міська рада 
4.4. Надомний виїзд спеціалісти з 31.10.2024 – Успішно надані  35 осіб 
спеціалістів з обслуговуванн 30.11.2024 р. надомні послуги 
обслуговування я МГН, водії МГН 
МГН для 
перевезення 
МГН 
5. Оцінка ефективності соціального проекту для виявлення проблем та внесення 
коректив 
5.1. Поліпшення умов спеціалісти з 30.11.2024 – Забезпечений 240 осіб 
безбар’єрного обслуговуванн 31.12.2024 р. рівний доступ  для 
доступу МГН до я МГН, отримання 
адміністративних оператори чат- соціальних, 
послуг та боту у пенсійних, 
пенсійного вирішенні адміністративних 
забезпечення питань МГН, послуг 
водії для маломобільними 
перевезення особами 
МГН 
 
Для успішної реалізації соціального проекту визначені наступні механізми 
впровадження: 
60 
– створення партнерства з Черкаською міською радою, Департаментом 
соціальної політики Черкаської міської ради, Головним управлінням Пенсійного 
фонду України в Черкаській області, громадськими організаціями: Черкаська 
міська організація Всеукраїнської організації осіб з інвалідністю «Союз 
організацій осіб з інвалідністю України», місцевий осередок Всеукраїнської 
громадської організації «Коаліція захисту прав осіб з інвалідністю та осіб із 
інтелектуальною недостатністю»; 
– залучення благодійних організацій «Людина», «РОКАДА», «Карітас 
України», «100% Життя Черкаси», «Час Надії» до фінансування соціального 
проекту; 
– розповсюдження соціальної пропаганди про безбар’єрність МГН через 
рекламу в соціальних мережах Facebook, Instagram, зв’язки з громадськістю через 
інтерв’ю і рекламні банери по місту; 
– створення курсів підвищення кваліфікації спеціалістів щодо роботи з 
МГН; 
– проведення систематичного моніторингу та оцінки ефективності 
соціального проекту для виявлення проблем та внесення коректив; 
– залучення місцевих жителів у процес планування, розробки та реалізації 
проекту, що допоможе побачити реальні потреби різних категорій населення; 
– залучення маломобільних осіб для збору інформації щодо їхніх потреб для 
удосконалення соціального проекту. 
Очікуванні результати проекту: багатофункціональний, простий у 
використані чат-бот із шрифтами Брайля для МГН дасть великий поштовх до 
інноваційних технологій в сфері соціальних послуг і системі надання пенсійного 
забезпечення не виходячи з дому. Адже, чат-бот буде надавати можливості: 
переглядати відомості з Реєстру застрахованої особи; пенсійну справу в 
електронному доступі; стан опрацювання звернень до відділення обслуговування 
МГН; отримання та перегляд повідомлень від спеціалістів відділу.  
Спеціалісти відділу обслуговування маломобільних осіб будуть мати 
комфортні робочі місця, нове технічне забезпечення. Швидко та без черги 
61 
надавати пенсійні послуги МГН щодо отримання: пільг і житлових субсидій; 
оформлення довідок за формою ОК-5 (ОК-7) та інші; пенсійних посвідчень; заяв 
на призначення пенсії; нарахування/перерахування пенсій. Для маломобільних 
осіб буде передбачене надомне обслуговування або перевезення таких осіб на 
службовому транспорті до відділу обслуговування МГН. 
В рамках проекту будуть налагоджені та укріплені зв'язки з міськими 
органами влади, Пенсійним фондом України, обласними управліннями 
соціального захисту і обслуговування громадян, приватними і громадськими 
секторами, а також створена мережа підтримки соціальних підприємців, 
благодійних фондів.   
3.3. Фінансовий план проекту 
Фінансове забезпечення соціального проекту здійснюватиметься відповідно 
до Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні за 
рахунок видатків місцевого бюджету Черкас, Головного управління Пенсійного 
фонду України в Черкаській області, а також благодійними організаціями 
«Людина», «РОКАДА», «Карітас Україна», «100% Життя Черкаси», «Час Надії». 
Контролювати і розподіляти спеціально виділені кошти необхідні для 
реалізації соціального проекту буде Головне управління Пенсійного фонду 
України в Черкаській області та Черкаська міська рада. 
Детальний кошторис витрат для реалізації соціального проекту зі створення 
чат-боту та відділу обслуговування МГН з 1 серпня по 31 грудня 2024 року 
представлений в табл.3.2 
Таблиця 3.2 
Кошторис витрат для реалізації соціального проекту зі створення чат-боту та 
відділу з обслуговування МГН з 1 серпня по 31 грудня 2024 року 
№ Найменування Вартість, грн Кількість, од. Сума, грн 
1. Послуга IT-спеціаліста зі створення 45 550 1 45 550 
індивідуального чат-боту в Telegram 
2. Комп’ютер 16 555 5 82 775 
3. Автомобіль Renault Dokker 515 500 2 1 031 000 
4. Планшет 8500 5 42 500 
5. Крісло офісне 3900 8 31 200 
  
62 
Продовження таблиці 3.2 
6. Принтер 12 800 5 64 000 
7. Сканер 5500 5 27 500 
8. Мишка комп’ютерна 450 5 2250 
9. Пачка паперу офісного 165 100 16 500 
10. Ручка кулькова 15 100 1500 
11. Стилус для планшета 1000 5 5000 
12. Папка швидкозшивач 55 80 4400 
13. Стелаж офісний 5000 3 15 000 
14. Клавіатура 350 5 1750 
15. Камера відеоспостереження 3000 2 6000 
16. Сейф 4500 2 9000 
17. Лінійка 55 5 275 
18. Ластик 11 20 220 
19. Олівець звичайний 7 30 210 
20. Вода бутильована 18,9 л. 190 15 2850 
21. Упаковка стаканів одноразових 100 шт. 115 40 4600 
22. Кондиціонер 16 999 1 16 999 
23. Стаціонарний телефон 1300 5 6500 
24. Доводчик дверний до 30 секунд 3500 1 3500 
25. Тактильна плита 320 100 32 000 
26. Тактильна дверна ручка 900 2 180 
27. Двері металопластикові зі склопакетом 10 500 1 10 500 
28. Акустична система оповіщення 3070 1 3070 
29. Інформаційна табличка зі шрифтом Брайля 500 15 7500 
30. Диван 6250 2 12 500 
31. Стіл комп’ютерний  3060 5 15 300 
32. Ролети сонцезахисні 1500 5 7500 
33. Смітник 150 5 750 
34. Веб-камери 2900 5 14 500 
35. Мікрофон 2050 5 10 250 
36. Папка регістратор 200 15 3000 
37. Кулер для води 2900 1 2900 
ВСЬОГО 1 541 029 
Як видно з табл.3.1, загальна сума витрат на необхідне обладнання і послуги 
для створення чат-боту та відділу обслуговування МГН з 1 серпня по 31 грудня 
2024 року складає 1 541 029 грн. Для просування соціального проекту з 1 серпня 
по 31 грудня 2024 року передбачена соціальна реклама в місті Черкаси за 
допомогою рекламних білбордів, реклами в соціальних мережах, а також реклами 
на черкаському ТБ. 
1. Рекламні білборди. Вартість рекламного білборду в центрі Черкас складає 
2500 грн, а 1500 грн не в центральному районі. Планується розмістити 7 білбордів 
в місті (в центрі міста 1 і в не центральних районах 6 (ПЗР, 700-річчя, Митниця, 
Хім-селище, Соснівський район, Дахнівський район). 
63 
Витрати на цей вид реклами за 5 місяців складають: 1*2500=2500 грн/міс; 
2500*5=12 500 грн/5 міс; 6*1500=9000 грн/міс; 9000*5=45 000 грн/5 місяців. 
2. Реклама в соціальних мережах. Планується запускати соціальну рекламу 
в Instagram, Facebook. Послуги SMM-спеціаліста складають 17 500 грн/міс.  
Витрати на цей вид реклами за 5 місяців складають: 17 500*5=87 500 грн/5 
міс; 
3. Реклама на черкаському ТБ. Послуги пакетного розміщення соціального 
ролика хронометражем до 20 сек. на черкаському ТБ, з кількістю 5 показів на 
день коштують 7000 грн/міс. Соціальна реклама на телебаченні міста Черкаси 
здійснюватиметься на телеканалах ВІККА та Суспільне Черкаси. 
Витрати на цей вид реклами на 5 місяців складають: 7000+7000=14 000 
грн/міс; 14 000*5=70 000 грн/5 міс. 
Отже, багатоаспектна соціальна реклама та її методи просування 
соціального проекту з 1 серпня по 31 грудня 2024 року складають 215 000 грн. 
Загальний кошторис витрат для реалізації проекту складає 1 756 029 грн. 
Соціальний проект зі створення чат-боту і відділу з обслуговування 
маломобільних осіб буде мати партнерські відносини з Черкаською міською 
радою, Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради, Головним 
управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, громадськими 
організаціями: Черкаська міська організація Всеукраїнської організації осіб з 
інвалідністю «Союз організацій осіб з інвалідністю України», місцевий осередок 
Всеукраїнської громадської організації «Коаліція захисту прав осіб з інвалідністю 
та осіб із інтелектуальною недостатністю». Залучить благодійні організації 
«Людина»; «РОКАДА»; «Карітас України»; «100% Життя Черкаси»; «Час Надії» 
до фінансування соціального проекту. Завдяки успішній реалізації соціального 
проекту буде забезпечено рівний доступ  для отримання соціальних, пенсійних, 
адміністративних послуг маломобільним групам населення через чат-бот або 
відділ з обслуговування МГН в м. Черкаси. Соціальний проект має на меті 
масштабуватись в інші області України задля удосконалення послуг пенсійного 
забезпечення загалом. 
  
64 
ВИСНОВКИ 
У кваліфікаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і 
запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає в 
уточненні теоретичних засад, діагностиці сучасного стану та розробці практичних 
рекомендацій щодо функціонування пенсійної системи та пенсійного 
забезпечення в Україні. 
Результати дослідження представлено у вигляді висновків теоретичного, 
аналітичного та практичного спрямування. 
1. Обґрунтовано, що пенсійна система України являє собою 
багатофункціональну складову, що включає економічні, правові, соціальні 
інститути, що формують відповідні фонди для надання матеріального 
забезпечення у разі настання похилого віку; втрати годувальника; за особливі 
заслуги перед державою; за вислугою років; вдовину пенсію; у зв’язку з 
інвалідністю.  
З’ясовано, що сучасна пенсійна система України функціонує завдяки 1 
рівню – солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного 
страхування і 3 рівня – добровільного недержавного пенсійного забезпечення. Усі 
виплати солідарної системи пенсійного забезпечення передбачаються згідно 
Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А 
виплати недержавного пенсійного забезпечення передбачаються Законом України 
«Про недержавне пенсійне забезпечення». Нажаль, 2 рівень – накопичувальної 
система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування не запущений 
взагалі, але передбачений законодавством. 
Також було визначено, що на державне регулювання пенсійної системи 
суттєво впливають мезофактори, мікрофактори, макрофактори. Державне 
регулювання пенсійної системи України здійснюється завдяки соціально-
захисним та економічним функціям. 
Обґрунтовано, що пенсійне забезпечення і пенсійне страхування мають 
схожості та відмінності. Вони є державною гарантією усіх непрацездатних 
громадян унаслідок інвалідності, при втраті годувальника, втрати працездатності 
65 
унаслідок старості на матеріальне забезпечення шляхом надання соціальних і 
трудових пенсій згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» і Закону 
України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», задля 
гідного способу їхнього існування. Пенсійне забезпечення, як і пенсійне 
страхування здійснюються Пенсійним фондом України, недержавними 
пенсійними фондами та страховими компаніями. Було визначено, що розмір 
пенсії залежить від тривалості страхового стажу та заробітної плати. Визначено, 
щоб отримувати пенсійні виплати обов’язково треба бути застрахованою особою і 
сплачувати страхові внески.  
З’ясовано, що пенсійне страхування є підвидом соціального страхування, а 
пенсійне забезпечення – підвидом соціального забезпечення, і разом вони є 
важливими складовими пенсійної системи України та системи соціального 
захисту в нашій державі. 
Обґрунтовано, що більшість європейських країн мають досконале пенсійне 
забезпечення, що побудоване на основі континентальної та англосаксонської 
моделей. В більшості європейських країн стабільно функціонують розподільні 
(солідарна) і накопичувальні (капіталізована) пенсійні системи на обов’язкових та 
добровільних формах, що базуються на фундаментальних принципах соціальних 
прав людини.  
Визначено, що джерелами формування коштів на пенсійне забезпечення у 
європейських країнах з високою економікою є: державні кошти (державне 
соціальне забезпечення); позабюджетні пенсійні фонди (державне пенсійне 
страхування); кошти страхових компаній та інших фінансових організацій 
(добровільне пенсійне страхування). 
З’ясовано, що в більшості європейських країн давно пенсії перевищують 
рівень виплат в країнах СНД. Адже, високий рівень заробітних плат та пенсій 
дозволяє нинішнім європейським пенсіонерам у старості подорожувати і жити в 
достатку в порівнянні з українськими пенсіонерами. 
2. Досліджено, що пенсійна система України сьогодні функціонує 
неналежним чином і основний тиск здійснюється на солідарну систему. Плюсом 
66 
солідарної системи за останні три роки стало збільшення видатків на пенсійне 
забезпечення. Але всі доходи ПФУ разом із наданими коштами ДБУ 
витрачаються на видатки для забезпечення солідарної системи. На кінець року в 
бюджеті ПФУ залишається в край мало власних коштів, що створює дефіцит. 
Поповнення бюджету ПФУ напряму залежить від ДБУ та економічної, соціальної, 
військово-політичної ситуації в державі. Великим на сьогодні є ЄСВ, що 
становить 22% від заробітної плати. Адже, для звичайних працюючих громадян 
України при мінімальній та середній заробітних платах сплачувати 1760 грн ЄСВ 
вкрай складно. Тому більшість працюючих громадян вдаються до виживання на 
свою мінімальну та середню зарплатню. 
Проаналізовано, що НПФ можуть значно покращити економічний стан в 
державі, шляхом: послаблення тиску на солідарну систему; зменшенню 
податкового навантаження для роботодавців; широкому вибору соціальних 
пакетів для працюючих громадян; стимулюванню ринку капіталів і додаткових 
інвестиційних ресурсів. Масштаби діяльності НПФ повинні все таки бути 
розширені через активну рекламну кампанію, удосконалення їх інвестиційного та 
інституціонального, правового середовища. Адже, НПФ є дуже вигідним 
механізмом накопичень пенсій та має безліч плюсів на відмінну від державного 
пенсійного забезпечення ПФУ. Через військові дії в країні, скоротилась значна 
кількість учасників НПФ. Негативним чинником, що вплинув на НПФ з 2024 
року, це є обмеження їх правового поля, втрати статусу фінансових установ та їх 
фінансових послуг. Дії з боку держави тільки пригнічують діяльність НПФ і 
унеможливлюють їх повноцінне функціонування.  
Обґрунтовано, що пріоритетними внутрішніми та зовнішніми проблеми, що 
гальмують розвиток ринку страхування життя на сьогодні є: недосконалість 
законодавства; проблеми з ліквідністю; відсутність належного моніторингу за 
діяльністю та ринковою поведінкою страхових компаній та їх посередників. У 
сукупності всі ці негативні чинники призвели до скорочення кількості учасників, 
низького рівня довіри, що перешкоджають належному розвитку страхових 
компаній в Україні. Страхування життя від негативних ризиків на сьогоднішній 
67 
день є дуже важливим аспектом добровільного соціального захисту населення, що 
зумовлює необхідності модернізації і удосконалення розвитку недержавного 
страхування [6].  
Отже, пенсійна система України потребує досконалого реформування до 
європейських стандартів і повинна забезпечувати гідний рівень життя нинішніх 
пенсіонерів та усіх вразливих категорій населення. Запровадження 
накопичувальної пенсійної системи вкрай важлива, тому що вона дасть 
можливість кожній працюючій особі накопичувати на майбутнє життя в старості 
після закінчення трудової діяльності. 
Досліджено, що серед позитивних результатів солідарної системи 
пенсійного забезпечення треба виділити індексацію пенсій, що призвела до: 
збільшення розміру середніх та максимальних пенсійних виплат та чисельності 
пенсіонерів, які її отримують; збільшення середнього розміру пенсій за видами 
для пенсіонерів (соціальні пенсії, по інвалідності, за вислугою років, у зв’язку з 
втратою годувальника, за віком), а також для військовослужбовців (за вислугою 
років, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника). 
Доведено, що сьогодні солідарна система пенсійного забезпечення не є 
достатньою та справедливою для задовільного рівня життя тих, хто отримує 
мінімальну та середню пенсію, адже ті цифри є мізерними, порівняно з пенсією 
європейських країн та їхнього досконалого пенсійного забезпечення. 
Обґрунтовано, що кожен громадянин України має право на отримання 
пенсійних виплат у зв’язку із настанням інвалідності, похилого віку, сирітством, 
за вислугою років, у зв’язку з втратою годувальника та іншими випадками 
передбаченими Законом України «Про пенсійне забезпечення» і Законом України 
«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Законодавством чітко 
визначені процедури звернення, призначення та виплати пенсій. 
Визначено, що найважливішими етапами отримання пенсії є звернення та 
призначення її територіальними органами Пенсійного фонду. Визначено, що 
виплати пенсій здійснюються Укрпоштою та установами уповноважених банків 
на поточні рахунки осіб. 
68 
Визначено, що пенсія за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника 
залежить від страхового стажу. Нарахування пенсій в розрізі видів мають певні 
відмінності в термінах звернення та у порядку розрахунку. Всі умови та 
процедури призначення пенсій визначені Законом України «Про 
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». 
3. Соціальний проект зі створення чат-боту і відділу з обслуговування 
маломобільних осіб буде мати партнерські відносини з Черкаською міською 
радою, Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради, Головним 
управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, громадськими 
організаціями: Черкаська міська організація Всеукраїнської організації осіб з 
інвалідністю «Союз організацій осіб з інвалідністю України», місцевий осередок 
Всеукраїнської громадської організації «Коаліція захисту прав осіб з інвалідністю 
та осіб із інтелектуальною недостатністю». Залучить благодійні організації 
«Людина»; «РОКАДА»; «Карітас України»; «100% Життя Черкаси»; «Час Надії» 
до фінансування соціального проекту.  
Завдяки успішній реалізації соціального проекту буде забезпечено рівний 
доступ  для отримання соціальних, пенсійних, адміністративних послуг 
маломобільним групам населення через чат-бот або відділ з обслуговування МГН 
в м. Черкаси. Соціальний проект має на меті масштабуватись в інші області 
України задля удосконалення послуг пенсійного забезпечення загалом. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
69 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Закон України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне 
страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text 
2. Діюча пенсійна системи України [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://ukrpensia.com.ua/diyucha-pensiyna-sistema-ukrayini-2023.html 
3. Пасічник Ю. В. Фінансові фонди соціального спрямування в Україні: 
бюджетні, страхові, пенсійні : навчальний посібник / Пасічник Ю. В. – К. / 468 с. 
4. Сорокина Л. В. Інституційні аспекти пенсійної реформи в Україні 
[Електронний ресурс] / Л. В. Сорокина, А. В. Гурнак. – Режим доступу:  
http://www.ea.donntu. edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/27197 
5. Шаповал М. С. Фінансові аспекти пенсійної виплати за віком у солідарній 
системі / М. С. Шаповал, В. І. Лукович // Україна: аспекти праці. c. 26–32. 
6. Клим'юк Ю.Ю., Котик О.В. Проблеми розвитку страхування життя в 
Україні / Економічні науки №2 (98), – Рівне, 2022 – с.108-109 
7. Кількість застрахованих осіб в страхових компаніях зі страхування життя 
[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://forinsurer.com/ratings/life/23/12/21 
8. Пенсійна система Швейцарії [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://www.swissinfo.ch 
9. Pansioins at a Glance 2023 Switzerland [Електронний ресурс] – Режим 
доступу: https://www.oecd.org/els/public-pensions/PAG2023-country-profile-
Switzerland.pdf 
10. Страхові виплати страховими компаніями зі страхування життя 
[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://forinsurer.com/ratings/life/23/12/6 
11. Страховий ринок України підсумки за 2023 рік [Електронний ресурс] – 
Режим доступу: https://insa.com.ua/blog/strahovyj-rynok-ukrayiny-pidsumky-2023-
roku/ 
12. Страховий ринок України підсумки за 9 місяців 2023 року [Електронний 
ресурс] – Режим доступу: https://forinsurer.com/news/23/11/20/43262 
70 
13. Pensions at a Glance 2023/ Iceland – OECD [Електронний ресурс] – Режим 
доступу: https://www.oecd.org/els/public-pensions/PAG2023-country-profile-
Iceland.pdf 
14. Пенсії в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://www.volynnews.com/news/all/pensiyi-v-ukrayini-skilky-pensioneriv-otrymaiut-
vid-10-tysiach-hryven/ 
15. Звіт про роботу та виконання бюджету ПФУ за 2022 рік [Електронний 
ресурс] – Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-
2018/zvit2022/ZVIT%20PFU%202022.pdf 
16. Пенсійне забезпечення в країнах Європи [Електронний ресурс] – Режим 
доступу: https://migrant.biz.ua/dovidkova/emigracia/pensii-v-krainakh-ievropy.html 
17. Звіт про виконання бюджету ПФУ за 2023 рік [Електронний ресурс] – 
Режим доступу: https://www.pfu.gov.ua/2164920-zvit-pro-vykonannya-byudzhetu-
pfu-za-2023-rik/ 
18. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги членам 
сімей військовослужбовців загиблих у період дії воєнного стану [Електронний 
ресурс] – Режим доступу: https://social.mil.gov.ua/odnorazova-groshova-
dopomoga/ogd-u-razi-zahybeli-v-period-dii-voiennoho-stanu.html 
19. Детальний звіт про роботу та виконання бюджету Пенсійного фонду 
України у 2023/24 роках [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://www.pfu.gov.ua/content/uploads/2024/05/Zvit-2023_06052024.pdf 
20. Середня тривалість життя в Україні [Електронний ресурс] – Режим 
доступу:https://data.gov.ua/dataset/200cce90-43cc-427b-a375-
92268beb3903/resource/450d71e9-cda5-43e8-b7b4-83f24272de31 
21. Karel Lannoo, Mikkel Barslund, Ales Chmelar, Martenvon Werder / Pensions 
Schemes / Policy Department A / Economic and Scientific Policy (2014) [Електронний 
ресурс] – Режим доступу: 
https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2014/536281/IPOL_STU(2014)
536281_EN.pdf 
71 
22. Pension at a Glance 2023: OECD and G20 Indicators, 2023 [Електронний 
ресурс] – Режим доступу: https://www.oecd-ilibrary.org/finance-and-
investment/pensions-at-a-glance-2023_678055dd-en 
23. Чеберяко О., Лозова Г., (2017) / Моделі пенсійного забезпечення та 
реформа пенсійної системи в Україні. Розвиток і модернізація національної 
економіки: досвід Польщі та перспективи для України / с.253-272 
24. Недержавний пенсійний фонд в Україні [Електронний ресурс] – Режим 
доступу: https://minfin.com.ua/ua/invest/npf/ 
25. Правда про НПФ [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://trueua.info/news/pravda-pro-nederzhavni-pensijni-fondi-rozvinchuyemo-mifi 
26. Пенсійна система Ісландії [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://www.bbc.com/ukrainian/features-59921499 
27. Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» [Електронний 
ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text 
28. Система недержавного пенсійного забезпечення [Електронний ресурс] – 
Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Пенсійна_система_України 
29. Українські Закони. Соціальний кодекс України: Проект / 
В.С.Журавський та ін., Християнсько-демократична партія України. - К.: Логос, 
1998. – 319 с. 
30. Дідковська Т. О. Правове регулювання пенсійного забезпечення 
працівників на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці: автореф. дис. 
канд. юрид. наук. Харків, 2008. 19 с. 
31. Кравчук Т. В. Пенсійне забезпечення у разі втрати годувальника у 
солідарній пенсійній системі України: автореф. дис. канд. юрид. наук. Одеса, 
2008. 20 с. 
32. Казанчан А. А. Поняття та види пенсійного забезпечення громадян в 
Україні. Вчені записки Таврійного національного університету ім. В. І. 
Вернадського. Серія «Юрідичні науки». 2010. Том 23. № 1. С. 142–149 
33. Гуцалова Ю. Є. Фінансово-економічна сутність пенсійного забезпечення 
в Україні. Економічний вісник. 2015. № 2. С. 86–93. 
72 
34. Буряченко О.Є. Пенсійна система в Україні: історія становлення і 
теоретичні засади розвитку на сучасному етапі національного державотворення. 
Одеса, 2017 с. 28 
35. Волгин Н. А. Социальная политика : учебник / Н. А. Волгин. – 2-е изд., 
стереотип. – М. : Экзамен, 2004. с. 723 
36. Ріппа М. Б. Державне пенсійне забезпечення в Україні та шляхи його 
розвитку: автореф. дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.08 «Гроші, фінанси і 
кредит» / М. Б. Ріппа. – К., 2007. с. 19 
37. Рад Н. С. Пенсійна реформа та інституціональні зміни у пенсійній 
системі України. Економіка і організація управління. 2009. № 5. с. 72 
38. Стожок Л. Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в 
системі соціальної політики: автореф. дис. канд. екон. наук. К., 2007. с. 20 
39. Линдюк О. Сутність пенсійної системи та її місце в забезпеченні 
соціальної безпеки суспільства. Вісник Національної академії державного 
управління. 2009. №4. с. 293 
40. Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 
р. № 1057-IV [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/1057-15 
41. Шалієвська Л. І. До питання про суб’єктів системи пенсійного 
забезпечення в Україні. Сучасні проблеми бухгалтерського обліку та фінансів: 
Матеріали Всеукраїнської наукової конференції / м. Київ., 2018. с. 140–141. 
42. Сирота І. М. Право соціального забезпечення в Україні : підручник / І. 
М. Сирота. – Х. : Одиссей, 2001. – С. 143 – 145. 
43. Бойко М. Д. Право пенсійного забезпечення в Україні : навч. посіб.; курс 
лекцій / М. Д. Бойко. – К. : Олан, 2005. – 368 с. 
44. Юрій С. І. Соціальне страхування : підручник / С. І. Юрій, М. П. 
Шаварина, Н. В. Шаманська. – К. : Кондор, 2006. – 464 с. 
45. Енциклопедія страхування / В. В. Фещенко та ін. – Київ : Українське 
агентство фінансового розвитку, 2008. – 452 с. 
46. Олійник В.Я. Проблеми вдосконалення пенсійної системи в Україні: 
сутність, принципи, способи вирішення / В.Я. Олійник, В.В. Даценко // Вісник 
73 
Дніпропетровської державної фінансової академії: Економічні науки № 2 (16). – 
Дніпропетровськ, 2006.– с. 12-19. 
47. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 14.08.2021 
[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-
12#Text 
48. Бондарук, Т. Г. Формування системи пенсійного забезпечення / Т. Г. 
Бонадрук, І. С. Бондарук // Науковий журнал «Економічні горизонти», 2017. – 
с.44-45 
49. Розмір ЄСВ з 1 квітня 2024 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://www.softcom.ua/ua/main/news/razmer-esv-s-01-aprelya-2024-goda/ 
50. Звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України за 2021-2022 
роки [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-
2018/zvit2022/ZVIT%20PFU%202022.pdf 
51. Липко Н.М. Аналіз сучасного стану пенсійної системи України та пошук 
шляхів її реформування / Економіка та суспільство, випуск №51 – Львів, 2023 
52. Підсумки розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення 
станом на 31.12.2023 [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://www.nssmc.gov.ua/wp-content/uploads/2024/05/npf_4_kv-2023.pdf 
53. Аналіз недержавних пенсійних фондів в 2023 році [Електронний ресурс] 
– Режим доступу: https://finance.liga.net/bank/novosti/indiya-zabrala-iz-velikobritanii-
100-tonn-zolota-budet-hranit-u-sebya 
54. Індексація пенсій військовим в Україні за 2022-2023 рр. році 
[Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://chernikovlaw.com.ua/public/stat/indeksatsiia-pensii-viiskovym-pensioneram-
2023?utm_source=google2&utm_medium=cpc&utm_campaign=pensii-ukr-wide-acc3-
site2&utm_content=160693473968&utm_term=чи%20буде%20індексація%20пенсій
%20військовим%20пенсіонерам%202023%7Cb&gad_source=1&gclid=Cj0KCQjw0_
WyBhDMARIsAL1Vz8vAIQgmvLyEV_I25BF1JG59SFQuWQKc2IG6KxtckHj-
nsqrHC7Qwx8aAlGCEALw_wcB 
74 
55. В Україні скоротилась середня тривалість життя [Електронний ресурс] – 
Режим доступу: https://www.zhytomyr.city/v-ukrayini-skorotylasya-serednya-
tryvalist-zhyttya-yaki-pokaznyky-zaraz/ 
56. Конопліна Ю.С. Соціальне страхування: Навчальний посібник. – Суми: 
ВТД «Університетська книга», 2008. – c. 224 
57. Chrostowski Gabriel, Lamański Filip. System emerytalny w Polsce wymaga 
naprawy [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://obserwatorgospodarczy.pl/2023/02/15/system-emerytalny-w-polsce-
wymaganaprawy-raport-og/ 
58. Пенсійна система державного обов'язкового соціального страхування в 
Німеччині [Електронний ресурс] – Режим доступу:  https://caritas.ua/news-
en/systema-obovyazkovogo-soczialnogo-strahuvannya-v-nimechchyni/ 
59. Пенсійна система Німеччини [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://europa.jobs/ua/blog/kandydat/pensija-w-nimechyni-skilky-otrymujut-nimetski-
pensionery 
60. Середній розмір пенсії в європейських країнах [Електронний ресурс] – 
Режим доступу: https://napensii.ua/uk/articles/291732-chomu-pensionery-v-yevropi-
zhyvut-bezbidno-ta-mozhut-vidpochyvaty-yak-praczyuye-systema-i-chomu-u-nas-ne-
tak/ 
61. Порядок призначення та виплати пенсії [Електронний ресурс] – Режим 
доступу:https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_призначення_та_виплати_п
енсії#Порядок_призначення_пенсії 
62. Порядок призначення пенсій по інвалідності [Електронний ресурс] – 
Режим доступу: https://www.pfu.gov.ua/dp/669285-poryadok-pryznachennya-pensiyi-
po-invalidnosti/ 
63. Порядок призначення пенсій у разі втрати годувальника [Електронний 
ресурс] – Режим доступу: https://www.pfu.gov.ua/cn/399676-pensiya-u-zv-yazku-z-
vtratoyu-goduvalnyka-osnovni-umovy-pryznachennya/  
64. Призначення пенсії за віком [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://www.pfu.gov.ua/dn/314853-pryznachennya-pensiyi-za-vikom-u-2024-rotsi-
shho-neobhidno-znaty/
Репозиторій ЧДТУ
