ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
____________________________________________________________________________________ 
(повне найменування вищого навчального закладу)   
Факультет гуманітарних технологій  
___________________________________________________________________________  
(повне найменування інституту, найменування факультету (відділення)  
Кафедра соціального забезпечення  
___________________________________________________________________________  
(повна назва кафедри (предметної, циклової комісії))  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА  
на тему: «МОЛОДА СІМ'Я ЯК ОБ'ЄКТ 
СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ»  
 
 
 
 
 
Виконав: студент 4 курсу, групи СЗ-1810  
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення»   
 (шифр і назва спеціальності (спеціалізації))  
 
 
 
Скуйбіда І.А.  
 (прізвище та ініціали)  
Керівник Якушев О.В.  
 (прізвище та ініціали)  
Рецензент _________________________   
 (прізвище та ініціали)  
Черкаси – 2022 р. 
2 
 
ЗМІСТ 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ……………………  
ВСТУП………………………………………………………………………..  
РОЗДІЛ 1. Теоретичний аналіз молодої сім'ї: поняття та основні  
проблеми……………………………………………………………………… 
1.1. Молода сім'я: поняття, сутність……………………………………….  
1.2. Проблеми молодих сімей………………………………………………  
1.3. Тенденції розвитку молодих сімей……………………………………  
РОЗДІЛ 2. Молодіжна сімейна політика та соціальний захист молодих  
сімей в Україні………………………………………………………………... 
2.1. Соціальний захист молодих сімей: форми і методи роботи……….  
2.2. Структура і завдання соціального захисту для молодих сімей…….  
2.3. Нормативно-правове забезпечення сімейної політики в Україні та  
закордоном.………………………………………………………….. 
2.4. Діючі проекти для підтримки молодих сімей в  
Черкасах……………………………………………………………….. 
РОЗДІЛ 3. Розробка та план реалізації соціального проекту з підтримки  
малого бізнесу для молодих 
сімей…………………………………………………… 
3.1. Теоретичний опис соціального проекту……………………………..  
3.2. План реалізації соціального проекту «Business for young families in  
Che»……………………………………………………………………... 
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………  
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….  
ДОДАТКИ……………………………………………………………………..  
 
 
  
3 
 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ 
РАЦС Органи реєстрації актів цивільного стану 
МЖК Молодіжний житловий комплекс 
Служба Територіальна служба соціальної допомоги  
СНД Співдружність Незалежних Держав 
ЗВО Заклад вищої освіти  
ООН Організація Об’єднаних Націй 
НПА Нормативно- правові акти  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4 
 
ВСТУП  
Актуальність дослідження. Соціальна робота – це система 
безпосередньої допомоги індивідам та групам, суспільний ефект її 
позначається, насамперед, у демографічних, економічних, політичних 
наслідках. 
Найважливіша роль у соціальній перебудові суспільства відводиться 
молодій сім'ї. Саме в ній, як у дзеркалі, видно всі протиріччя та проблеми 
суспільства. 
Соціально-економічне становище молодих сімей визначає їх готовність 
реалізувати одну з найважливіших своїх функцій – репродуктивну. А 
репродуктивна поведінка молодих сімей, у свою чергу, безпосередньо 
позначається на демографічній ситуації країни загалом. Соціальна політика 
держави має бути орієнтована насамперед саме на молоді сім'ї. Підтримка 
молодих сімей має відбуватися, як на державному, так і на регіональному 
рівнях.  
Численні дослідження соціологів, психологів, педагогів говорять про 
те, що стабільна сім'я може бути створена при певній готовності молодих 
людей до сімейного життя. Сізанов О.М.  стверджує, що поняття «готовність 
до сімейного життя» включає в себе 
соціально моральну, мотиваційну, психологічну та педагогічну готовність. 
Зміст соціальної роботи з молодою сім'єю полягає в подальшому 
розвитку та вдосконаленні наявних форм, методів, способів та прийомів 
діяльності, що використовуються спеціалістом для вирішення соціальних 
проблем клієнта, стимулювання активізації їх власних сил для зміни 
несприятливої життєвої ситуації. 
Основний напрямок соціальної роботи з молодою сім'єю полягає в 
тому, щоб при наданні соціальної підтримки включити сім'ю в активну 
діяльність та навчання, що дозволять вирішити свої проблеми, позбутися 
внутрішнього дискомфорту.  
5 
 
Мета кваліфікаційної роботи – науково-теоретичне 
обґрунтування  сутності та особливостей розвитку молодих сімей, як 
напряму державної політики  у сфері соціальної роботи та об’єкту 
соціального захисту України. 
Завдання кваліфікаційної роботи:  
1. розкрити значення молодої сім’ї,  як об’єкту соціального захисту;  
2. проаналізувати сучасний стан та проблеми молодої сім’ї в Україні;  
3. дослідити державну політику у сфері соціального захисту з 
молодими сім’ями; 
4. розглянути нормативно-правове забезпечення соціального захисту 
молодої сім’ї;   
5. розробити проект з покращення фінансового забезпечення молодих 
сімей. 
Об’єкт дослідження – молода сім’я та соціальний захист з молодими 
сім’ями.  
Предмет дослідження – державна політика у сфері соціального 
захисту молодих сімей.  
Методи дослідження: аналіз науково-дослідницької літератури 
та  нормативно-правових документів, узагальнення, порівняння, 
спостереження, емпіричне дослідження, проектування. 
  
 
 
  
6 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ МОЛОДОЇ СІМ'Ї: ПОНЯТТЯ ТА 
ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ 
1.1. Молода сім'я: поняття, сутність 
 
Сім'я – це заснована на шлюбі або кровній спорідненості мала 
соціально-психологічна група, члени якої пов'язані спільністю побуту, 
взаємною допомогою, моральною відповідальністю [1]. 
Молода сім'я – це сім'я вперше 3 роки після укладення шлюбу (у разі 
народження дітей - без обмеження тривалості шлюбу) за умови, що жоден з 
подружжя не досяг 30-річного віку або сім'я з дітьми, у яких подружжя (у 
разі неповної сім'ї – мати або батько) не старше 35 років (включно), а також 
сім'я без дітей, в якій подружжя не старше 35 років (включно) та 
перебувають у зареєстрованому шлюбі не менше одного року. 
На думку А.Г. Харчева, поняття «сім’я» трактується як «історично-
конкретна система взаємовідносин між подружжям, між батьками та дітьми, 
як мала соціальна група, члени якої пов'язані шлюбними чи спорідненими 
відносинами, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю та 
соціальна необхідність у якій обумовлена потребою суспільства у фізичному 
та духовному відтворенні населення» [1, с. 71].  
У свою чергу, А.І. Антонов визначає сім'ю дещо іншим чином: «це 
заснована на єдиній загальносімейної діяльності спільність людей, пов'язаних 
узами подружжя-батьківства-спорідненості, та тим самим, що здійснює 
відтворення населення і спадкоємність сімейних поколінь, а також 
соціалізацію дітей та підтримку існування членів сім'ї» [2, с. 189].  
В рамках вищевказаного підходу звернемо увагу на 2 аспекти, в одному 
з яких сім'я виступає пасивною одиницею соціальних змін, що 
пристосовується до умов, що змінюються; у другому випадку – у сім'ї 
активізується індивідуальне зростання, свобода вибору та покращення 
стандартів життя.  
7 
 
2) функціональний, зосереджений на самому сімейно-домашньому 
житті, на соціокультурних функціях сім'ї як соціальному феномені та на 
взаємозв'язках соціокультурних ролей, пов'язаних із шлюбом, родовищем та 
батьківством;  
3) структурний функціоналізм, – сім'я розглядається як механізм, що 
стабілізує суспільство. Тут вказується на чітке розмежування ґендерних 
ролей, причому чоловічі ролі є «інструментальними», тобто орієнтованими 
на дію, а жіночі – «експресивними», тобто. орієнтованими на турботу та 
догляд;  
4) символічний інтеракціонізм, згідно з яким будь-які дії 
конструюються за допомогою інтерпретації ситуацій Фактори, що діють 
ззовні можуть проявити себе лише через специфіку різних сімейних ситуацій, 
які «суб'єктивно» інтерпретуються всередині сім'ї. А конструйовані потім дії 
формують нові сімейні ситуації;  
5) теорія обміну, яка полягає в тому, що соціальна поведінка є обміном 
цінностями як матеріальними, так і нематеріальними. Такий процес впливу 
має тенденцію до забезпечення рівноваги;  
6) психоаналіз, що фіксує увагу на сім'ї та внутрішньо-сімейних 
відносинах. Усвідомлення всередині особистісних конфліктів, розуміння себе 
у світі інших здійснюється за допомогою психоаналітичної практики, у своїй 
головну роль цьому процесі грає сім'я [2]. З погляду перспектив розвитку 
особливу соціальну цінність має молода сім'я, що акумулює в собі результати 
соціально-економічних. та демографічних змін, що відбуваються в нашому 
суспільстві. Вона є своєрідною моделлю суспільства, всіх його соціальних 
зв'язків та відносин.  
Існують різні визначення цього поняття. Приміром, Л.М. Іванова 
вважає, що «молода сім'я – це молоде подружжя у розквіті сил, які мають 
одного або двох дітей. Вони добре виглядають, інтелігентні, прагнуть 
розуміння одне одного і намагаються аналізувати свої відносини з метою 
їхнього вдосконалення» [3, с. 17].  
8 
 
О.В. Антонюк розуміє під молодою сім'єю таку, яка знаходиться на 
етапі від моменту укладання шлюбу до народження дитини [4]. Це спірне 
твердження, оскільки діти можуть бути вже на момент укладання шлюбу. 
Крім того, висвічується тільки один, перший етап існування молодої сім'ї, 
відбиває загальну картину її подальшого функціонування. Інші підходи 
кваліфікують сім'ю як молоду, якщо вік подружжя не перевищує 25, а 
шлюбний стаж – трьох років [5]. В цьому випадку проблема застосованості 
даного визначення виникає у зв'язку з тим, що пропоновані вікові межі явно 
занижені. Ймовірно, це обумовлено припущенням, що шлюби, укладені 
пізніше цього віку зрілими людьми, більш стабільні. При всьому різноманітті 
підходів державні органи влади керуються дещо іншим визначенням молодої 
сім'ї.  
В українському законодавстві до молодих віднесені подружжя в якому 
вік чоловіка та дружини не  
перевищує 30 років,  або неповна сім'я, в якій мати (батько) віком  
до 30 років [6];  
Найбільш прийнятним, виглядає визначення, сформульоване О.О. 
Коряковцевий та М.І. Рожковим, і що відноситься до молодої сім'ї в перші 
три роки після укладення шлюбу (у разі народження дітей - без обмеження 
тривалості шлюбу), в якій обоє не досягли 30-річного віку, а також сім'ї, що 
складаються одного з батьків віком до 30 років та неповнолітньої дитини [7]. 
Таким чином, основними критеріями молодої сім'ї є: черговість шлюбу – 
перший, тривалість спільного життя – до 3-х років та межі віку подружжя – 
до 30 років.  
Вище зазначене визначення молодої сім'ї є найповнішим і може бути 
застосовним як вихідне поняття. Розглянутий тип сім'ї відрізняється цілим 
рядом особливостей. По-перше, цей період – специфічний віковий етап, коли 
збігаються період створення сім'ї та проходження певних ступенів 
соціалізації, пов'язаних з здобуттям освіти, пошуком роботи, формування 
життєвої позиції.  
9 
 
Сім'ю створюють молоді люди, які перебувають у стадії становлення 
соціальної зрілості та соціальної суб'єктності. Соціальні зразки, зокрема і у 
сфері сімейних відносин ще до кінця не сформовані, і це обумовлює їх 
нестійкість і нестабільність. Друга особливість – недостатній рівень 
матеріальної та фінансової забезпеченості, і, як наслідок, залежність і від 
батьків, і від всіляких форм державної та соціальної підтримки.  
В умовах соціально-економічної стійкості і соціальної невизначеності, 
молода сім'я опиняється в соціальному та психологічному плані вкрай 
уразливою. Третя особливість молодої сім'ї полягає в тому, що вона 
найбільш схильна до розпаду, що є наслідком перших двох особливостей. 
Згідно зі статистичними даними, до 24 років 75% молоді одружується, а 15% 
вже розлучаються. На період перших двох років спільного життя припадає 
20% розлучень, але в перші три – 37 % розлучень [6]. Специфіка молодої 
сім'ї, таким чином, визначається тим, що вона переживає процес свого 
становлення та інтенсивного розвитку, нестабільності. внутрішньосімейних 
відносин, освоєння соціальних ролей кожним членом сім'ї.  
Українська молода сім'я акумулює на собі ряд досить складних 
проблем, які є наслідком всебічних змін останніх десятиліть. Насамперед це 
безробіття молоді, наявність низького заробітку на початку сімейного життя 
становить серйозні перешкоди для стабілізації молодої сім'ї та породжує 
безліч інших проблем, таких як: виникнення конфліктних ситуацій між її 
членами, міжпоколінські конфлікти, проблема народжуваності, а також 
житлове питання. Значним чинником стають соціокультурні зміни, пов'язані 
з трансформацією цінностей та уявлень про соціальні ролі чоловіка та 
дружини, про взаєминах всередині сім'ї, між подружжям, а також між 
батьками та дітьми.  
Молоді сім'ї можна класифікувати за такими ознаками:  
1. За рівнем повноти: повна, неповна;  
2. За ступенем благополуччя:  
10 
 
- Маргінальні (маргінальні сім'ї відрізняються вкрай низьким рівнем 
доходів, високим рівнем споживання алкоголю і наркотиків, дуже поганими 
житловими умовами);  
– кризові (які перебувають за своїм матеріальним становищем нижче 
риси бідності і які мають у зв'язку з цим серйозні проблеми у фізичному 
виживанні, вирішенні проблем подружніх відносин та вихованні дітей. 
Сьогодні до цього типу відносяться не тільки вразливі верстви населення 
(непрацюючі пенсіонери, багатодітні і неповні сім'ї), а й сім'ї, «працюючих 
бідняків», тобто. сім'ї працездатних членів товариства, які в силу низки 
причин отримують низькі доходи і не можуть прогодувати себе та свою 
сім'ю;  
– благополучні сім'ї, які багато чого досягли у житті та свої проблеми 
можуть вирішувати самостійно, без зовнішньої допомоги;  
– сім'я процвітаюча, з доходом, що дозволяє реалізувати практично всі 
види платних послуг, нехай навіть дорогих.  
3. За економічним добробутом: бідна, забезпечена, заможна;  
4. За формою шлюбу: зареєстрована, незареєстрована [8].  
Такий тип сім'ї, як студентська сім'я, має також свою специфіку, що 
виявляється в складності існування студентської сім'ї через навчальну 
діяльність, невизначеного соціального статусу та становища подружжя у 
суспільстві, а також у особливостях сприйняття подружніх та сімейних 
відносин. Найважливіша роль у соціальній перебудові суспільства 
відводиться молодій сім'ї. Саме в ній, як у дзеркалі, видно всі протиріччя та 
проблеми суспільства. У цьому важливо підтримати молоду сім'ю. 
Принципова важливість комплексної підтримки молодої сім'ї виходить із її 
специфічних особливостей, які визначаються тим, що дана категорія сімей 
знаходиться в процесі становлення, інтенсивного розвитку, не стабільності 
відносин між її членами. 
 
 
11 
 
 
 
1.2. Проблеми молодих сімей 
 
Проблеми молодої сім'ї це цілий комплекс психологічних, 
соціологічних,  економічних, юридичних проблем. 
Розглянемо основні проблеми, з якими стикаються молоді сім'ї:  
1. Нестабільність відносин на початковій стадії розвитку сім'ї – раніше 
всього, на початку сімейного життя у молодого подружжя можуть складатися 
взаємно не стійкі відносини. Пов'язано це з появою розбіжностей про 
бачення шлюбних відносин, оскільки кожен з подружжя ґрунтується на 
вихованні, прийнятому за основу в його сім'ї, і на тому, які цінності передали 
батьки. В цій стадії відносин відбувається адаптація у подружжя, де вони 
спільно повинні виробляти загальні нові погляди на сімейне життя. 
Найчастіше в таких ситуаціях народжується конфлікт, наприклад, через 
розподіл сімейних обов'язків (виховання дітей, проведення дозвілля).  
На стабільність у ній впливає участь як чоловіка, так і та дружини у 
вирішенні питань. Кількість сімей з рівною участю подружжя у сімейних 
питаннях велика в молодих сім'ях, а в сім'ях середньої вікової групи, 
особливо багатодітних, частіше можна відзначити головність жінки. 
Кількість сімей, що підтримують демократичні відносини, збільшується 
пропорційно до підвищення рівня культури, освіти та професійного розвитку. 
Суть проблеми полягає в тому, що люди в молодій сім'ї ще недостатньо 
знають один одного, недостатньо толерантні один до одного.  
2. Наступна проблема – економічна нестабільність. Враховуючи 
дефіцит грошових коштів, неможливість забезпечення гідного рівня життя 
сім'ї може призвести до припинення її існування. Найчастіше молоді люди, 
ставши сім'єю, через вираженої економічної нестабільності не готові до 
планування та народження дитини. Погіршується становище отримання 
12 
 
(продовження) освіти одним або двома подружжями, внаслідок чого 
відсутність гідного робочого місця та відповідної заробітної плати, а також 
наявність різних додаткових витрат, ускладнюють вирішення питання 
придбання житла та організації повноцінного сімейного побуту. Заробітна 
плата, допомога на дитину, різні виплати та компенсації батькам, матеріальна 
допомога родичів – це все, з чого складається сімейний бюджет молодої сім'ї, 
і цих коштів недостатньо для нормальної життєдіяльності.  
3. Проблема житлових умов – це окреме самостійне питання, до чого 
першорядне, якщо враховувати те, що кожному з подружжя необхідний 
особистий простір. Найчастіше молодій сім'ї доводиться жити разом із 
батьками одного з подружжя. Позитивними сторонами тут є спільне дозвілля, 
допомога у виконанні побутових функцій, а також вивільнення часу молодих 
батьків для навчання чи підробітку. Але є і негативні наслідки допомоги, які 
призводять до погіршення взаємовідносин між молодими подружжями та їх 
батьками, зростання конфліктності. Для таких категорій сімей існує інший 
варіант – купівля власної квартири, але для більшості молодих сімей ця 
можливість обмежена фінансами.  
4. Проблема освіти та працевлаштування. Поняття «молода сім'я» 
передбачає молодь у віці 18–30 років – найчастіше це студенти та молоді 
люди, які завершають або недавно завершили професійну підготовку. 
Пізніше формування соціальної відповідальності за себе та членів сім'ї 
пов'язане з необхідністю великих витрат часу на завершення освіти. Молода 
сім'я є вразливою групою на ринку праці, оскільки не має достатнього 
професійного та соціального досвіду, і в силу цього вона менш 
конкурентоспроможна. Проблема працевлаштування молодих людей істотно 
відбивається на молодій сім'ї, а іноді взагалі ставить під загрозу її існування. 
Адже через відсутність роботи багато молодих людей обмежені у 
фінансовому плані, через що не можуть утримувати сім'ю самостійно.  
5. Психологічні проблеми. Психологічний, емоційний комфорт – дуже 
важливий критерій у відносинах сучасної молодої сім'ї. У більшості сімей 
13 
 
цінується, перш за все, кохання, взаємоповага, спільні погляди, інтереси та 
духовна близькість. При цьому основними проблемами взаємовідносин 
молодого подружжя можуть бути: розбіжність думок з багатьох питань, 
нерозуміння і невміння висловлювати свої почуття, несформована здатність 
приділяти увагу партнеру. Все це може приймати характер конфліктів між 
членами сім'ї, надавати руйнівну дію на сімейну систему. Відсутність тепла 
щодо подружжя, дефіцит довірливості, уваги, проблеми спілкування – все це 
може призвести до руйнування сім'ї не менше, ніж житлова або будь-яка 
інша проблема. Подружжю доводиться в тій чи іншій мірі сприймати систему 
цінностей один одного, щоб у майбутньому вона задовольняла їх обох. 
Також їм доводиться звикати до нового, що змінилося для їхнього способу 
життя, до характеру, захоплень чоловіка.  
6. Господарсько-побутова проблема. В останні два-три десятиліття 
внаслідок зростання економічної самостійності жінок, зайнятих роботою, в 
індустріально розвинених країнах склалася егалітарна система сімейних 
взаємин, у якій господарські обов'язки подружжя розподіляються 
пропорційно.  
Переломним моментом у сімейних відносинах української сім'ї може 
бути процес прийняття рішення подружжям про те, хто з них займатиметься 
приготуванням їжі, прибиранням будинку, купівлею продуктів, оплатою 
рахунків, доглядом за дітьми. Деякі дівчата привчені матір'ю до постійних 
справ по господарству, інші ж не перейняли цю навичку, а зосередили увагу 
на професійному розвитку. Конфлікт може наступити при зіткненні різних 
моделей виховання, у традиційній сім'ї найчастіше чоловік бере приклад зі 
свого батька, який все життя тільки працював і ніколи не займався 
домашньою працею, а мати постійно займалася приготуванням їжі та 
прибиранням. 
У тимчасовій молодій сім'ї існує гнучкий розподіл обов'язків між 
чоловіком та дружиною в першу чергу на основі домовленості між собою, а 
також з урахуванням їх умінь, навичок та зайнятості у професійній сфері. 
14 
 
7. Медичні проблеми – непідготовленість молодих сімей до шлюбу, 
недостатнє статеве виховання проявляється несформованістю культури 
інтимних відносин, неусвідомленим ставленням молодих людей до 
репродуктивної поведінки. Охорона здоров'я молодої сім'ї має бути на 
відповідному рівні, адже від нього залежить ефективність функції 
народження дітей.  
Складна демографічна ситуація багато в чому обумовлена низьким 
репродуктивним потенціалом молоді, що вступає в сімейне життя. 
Поширеність безплідного шлюбу в деяких регіонах України перевищує 
критичний рівень і становить від 8 до 19,6%. На підставі цього у сфері 
соціально-демографічної політики одним з пріоритетних завдань є охорона 
репродуктивного здоров'я населення за допомогою репродуктивної 
медицини, важливим напрямком діяльності якої стало виявлення та 
лікування чоловічого та жіночого безпліддя [9, с. 10-12].  
Репродуктивне здоров'я як чоловіків, так і жінок помітно погіршилося - 
виділяють близько 20% безплідних пар з числа тих, що перебувають у 
шлюбі. Безпліддя могло наступити внаслідок перенесених абортів або 
протікання різних захворювань, що передаються статевим шляхом [11, с. 78]. 
Аборт є серйозним психологічним стресом для жіночого організму, 
можливим результатом для наступних пологів може бути інвалідність дитини 
або наявність у неї психофізіологічних відхилень.  
8. Проблема проведення дозвілля. Важливо, щоб подружжя вміло 
раціонально розподіляти свій вільний час і не забували проводити його 
разом. У сім'ї можуть виникати сварки через вибір способу проведення 
дозвілля, адже не завжди можуть збігатися їхні інтереси. Також через брак 
часу і високих цін на продукти харчування, транспорт та інші витрати у 
молоді знижується доступність відвідування різних культурно-
просвітницьких заходів, тому найчастіше молодь проводить вільний час за 
переглядом телевізора, відвідуванням друзів, прогулянками.  
15 
 
Варто відзначити, що подружжю слід іноді проводити дозвілля окремо, 
щоб відпочити один від одного, давати особистий простір кожному [11, с. 
197-202].  
1.3. Тенденції розвитку молодих сімей 
 
У сучасних умовах дедалі помітнішою стає криза молодої сім'ї як 
соціального інституту суспільства: вона гірше виконує свої основні функції. 
Соціально-економічна криза в країні, слабкість державної політики, що 
посилює становище шлюбно-сімейних відносин, призводить до того, що 
найбільший відсоток розлучень відбувається в сім'ї, що прожила менше 3 - 5 
років. 
Виникаючі у відносинах молодого подружжя проблеми пояснюються 
тим, що у сучасної сім'ї моделі поведінки чоловіка й дружини стають дедалі 
менш жорсткими. Спостерігається відхід регламентованих форм рольової 
взаємодії. 
Демографічна криза простежується на прикладі молодої сім'ї: 
зменшення кількості укладених шлюбів, збільшення кількості розлучень, 
зростання кількості матерів-одиначок, позашлюбних народжень, збільшення 
кількості неповнолітніх матерів. 
Молода сім'я - одна з найуразливіших груп населення. Багато молодих 
шлюбів відбуваються через вагітність або пологи. У молодих людей 
спотворене уявлення про шлюб, сім'ю, секс. 
Нині спостерігається середній відсоток студентських сімей у зв'язку із 
зміною соціально-економічної ситуації у країні. Змінилися духовно-моральні 
орієнтири молоді на майбутнє життя: змінилося здобуття освіти, престижної 
роботи, шлюбний вік. Збільшується орієнтація на емоційну сферу людини, її 
почуття, настрої, прагненням [12]. 
Молода сім'я - це сім'я, що народжує. У наших людей досить стійкі 
уявлення про універсальність сімейного призначення кожної людини і сім'я 
16 
 
обов'язково сприймається як сім'я з дітьми. Практично кожна сім'я, де батьки 
цього здатні за станом здоров'я, народжує одну дитину. І найчастіше дитина 
народжується у перші роки шлюбу; Як правило, інструменти планування 
сім'ї подружжя починає використовувати після його народження, але якщо у 
них є відношення до сім'ї, в якій більше однієї дитини, і якщо з першою 
дитиною все складалося добре, друга дитина народжується в перші п'ять 
років. Отже, стабільна благополучна сім'я може функціонувати лише за 
певної підготовки молодих людей до спільного сімейного життя. 
За цілої сукупності причин молода сім'я може визначати перспективи 
існування самого інституту сім'ї. Виконуючи найважливіші соціальні 
функції, молода сім'я в той же час несе в собі неминучі елементи соціального 
ризику і тому вона більш ніж доросла сім'я потребує допомоги суспільства і 
держави, у створенні умов для її нормального функціонування [13]. Цим і 
визначається необхідність комплексної підтримки молодої сім'ї, щоб 
запобігти несприятливим тенденціям у її динаміці та зміцнити всі її життєво 
важливі підвалини. 
Актуальним є і переосмислення традицій соціологічного вивчення 
сімей, особливо молодих сімей. Переважаючий макроскопічний підхід з його 
акцентом на загальні тенденції розвитку сім'ї як соціального інституту може 
бути доповнений мікроскопічним підходом - вивченням проблеми стійкості 
молодої сім'ї (як соціальної спільності, малої соціальної групи) зсередини. 
Спостерігається тенденція збільшення значущості соціально-психологічного 
підходу до сім'ї, до сімейних проблем як до проблем внутрішніх 
міжособистісних відносин. Нині значення тих, хто утримує сім'ю «зовнішніх 
факторів», значно знизилося, а дезінтегруючих навпаки збільшилося [14]. На 
особливу увагу заслуговує причинний, системний аналіз розвитку культури 
міжособистісних, сімейних відносин, забезпечення сумісності та 
взаєморозуміння між молодим подружжям, оптимізації їх відносин з 
батьками, з дітьми, що народжуються і дорослішають. 
17 
 
Таким чином, вивчення стійкості молодої сім'ї є проблемою 
актуальною для науки (з точки зору вивчення проблематики молодої сім'ї та 
розширення знань про фактори ризику розпаду молодих сімей, що негативно 
впливають на стійкість), для суспільства (оскільки дослідження проблеми 
дозволить пояснити суспільні явища, такі як підвищений рівень розлучення, 
поширення громадянського шлюбу, що характеризують сімейний стан 
сучасної молоді в суспільстві, для окремих молодих сімей (таке дослідження 
допоможе молодим подружжю або партнерам, які бажають жити разом, 
розібратися в різноманітті сімейних проблем, навчитися їх правильно 
діагностувати та долати, забезпечуючи сумісність та порозуміння) [15]. 
Нині молода сім'я є важливим відповідальним етапом формування та 
розвитку інституту сім'ї. Готовність до створення сім'ї залежить від багатьох 
причин: це рівень морального свідомості, і здоров'я та багато іншого, зокрема 
і соціально-економічна ситуація у країні. 
Державі необхідно захищати молоду сім'ю, оскільки вона є однією з 
незахищених груп населення і від благополуччя цієї сім'ї залежатиме 
поліпшення демографічної ситуації в країні, що є одним із головних завдань 
у суспільстві. 
Таким чином, на підставі вивченого теоретичного матеріалу можна 
зробити такі висновки. Отже, враховуючи вищевикладене, можна вважати, 
що найважливіша роль в соціальній перебудові суспільства належить 
молодій сім'ї. Вона входить у суспільство, котрій характерні соціально-
економічна нестабільність, і радикальна переоцінка цінностей, це 
супроводжується перебудовою соціально-психологічних основ сімейного 
життя, відсутністю ясних способів реалізації індивідуальних життєвих 
стратегій. Тому саме в молодій сім'ї видно всі протиріччя та проблеми, 
вимальовуються контури майбутнього, прогнозується еволюція інституту 
сім'ї загалом.  
 
  
18 
 
РОЗДІЛ 2. Молодіжна сімейна політика та соціальний захист молодих 
сімей в Україні 
2.1. Соціальний захист молодих сімей: форми і методи роботи  
 
Поява сімейних служб викликана, передусім, тим, що з молодих сімей 
витікають абсолютно нові проблеми, потреби, прагнення, вирішення яких 
викликає труднощі у подружжя. Крім того, у сучасних взаєминах у сім'ї 
зростання суб'єктивних внутрішніх, особистісних труднощів набагато 
випереджає зростання об'єктивних. Саме суб'єктивні, часом лише уявні 
труднощі стають головною перешкодою, тим «каменем спотикання», 
усунення якого розчищає шлях подальшого розвитку сім'ї. Зрушити ж 
«камінь» часто буває не під силу самому подружжю [16, с.124]. 
У кожній сім'ї є одна, кілька або безліч потреб, які нелегко 
задовольнити подружжю. І обов'язково є хоч одна проблема, яку їм важко 
вирішити самостійно. Необхідність допомоги в подібних ситуаціях очевидна 
і стає часто першорядною за своєю значущістю для молодого подружжя. 
Бочарова В.Г. вважає, що характерною рисою служби сім'ї є 
націленість на усунення перешкод, що перешкоджають нормальному життю 
та гармонійному розвитку сім'ї. За допомогою підрозділів служб сім'ї, за 
сприяння їх або безпосередньо ними здійснюються: 
- всі види та рівні підготовки молоді до сімейного життя (внутрішньо-
сімейна підготовка, консультування молодих людей у відповідних питаннях 
тощо); 
- ліквідація та усунення психологічної безграмотності у питаннях 
подружнього та сімейного життя та підвищення рівня поінформованості, 
компетентності членів сімей у сфері спілкування;  
- сімейні негаразди в молодих сім'ях відбиваються на самопочутті та 
працездатності. Вони засмучують людину більше, ніж будь-що інше. 
Причини їх цілком можуть бути усунені. Для цього відділами РАЦСу 
спільно з відділами культури проводиться велика робота з підготовки молоді 
19 
 
до одруження, консультування молодят та надання допомоги молодим сім'ям 
на ранній стадії їх формування та розвитку. Останнім часом до такої роботи 
підключилися й громадські відділи з питань сім'ї та шлюбу. Основним їх 
завданням стає підвищення стабільності сім'ї та профілактика розлучень; 
- новою формою роботи з молодими людьми, які вступають у шлюб 
або вже одружилися, стають клуби молодої сім'ї. Вони допомагають молодим 
сім'ям у найскладніший для подружжя період звикання до ролі дружини та 
чоловіка, коли виникає чимало суто психологічних труднощів, пов'язаних із 
необхідністю розбудови колишніх уявлень та способу життя. Вони ж 
допомагають виробити у молодят правильні взаємини; допомагають сім'ї 
сформуватися, зміцніти. Членам клубу пропонують прослухати цикл лекцій 
про проблеми молодої сім'ї та вирішення їх; у клубах організовуються 
концерти, виставки, перегляди фільмів, дискотеки, вечори відпочинку. Крім 
того, за деяких клубів працюють консультаційні пункти молодої сім'ї. Також 
у клубі можна отримати консультацію психолога, юриста, сексолога, 
модельєра та інших спеціалістів. Молодята у клубах можуть освоїти таке 
непросте, але дуже потрібне мистецтво – мистецтво внутрішньо-сімейного 
спілкування; 
- весь спектр правильної підготовки, забезпечення дітонародження та 
догляду за новонародженим у сім'ї; 
- профілактика та усунення шкідливих звичок подружжя (алкоголізм, 
куріння, негативні риси характеру); 
- корекція або зміна невірних поглядів, уявлень та відносин людини до 
різних життєвих питань, до сімейного життя, до своєї поведінки; освоєння 
методів самоконтролю та самокорекції поведінки та особистісних якостей; 
- зростання культури спілкування та вміння налагодити подружню 
взаємодію, вміння нормалізувати взаємини; 
- вивчення основ психогігієни статевого життя, підвищення культури 
інтимних відносин подружжя, виявлення та усунення дисонансів сексуальної 
сфери; індивідуальне медико-сексологічне консультування; 
20 
 
- профілактика та вміння вирішувати побутові та особисті сімейні 
конфлікти; 
- усунення причин конфліктів; 
- вміння створити благополучний мікроклімат та атмосферу 
співробітництва у сім'ї; 
- заочне консультування по телефону довіри з будь-яких життєвих та 
сімейних питань; 
- різні форми спільного відпочинку сім'ї (туристичні поїздки, сімейні 
будинки відпочинку, санаторії тощо); 
- загальна взаємодія окремих видів служб сім'ї за необхідності у 
випадках [16, с.128-130]. 
Подібна багатосторонність діяльності соціальних служб відображає 
специфіку проблем молодої сім'ї, а також нагальну потребу та необхідність у 
ній практично кожної людини, зацікавлених у сталості сприятливих 
сімейних, подружніх стосунків. 
Оскільки молода сім'я, окрім своїх інституційних та емоційно-групових 
зв'язків, має також якості процесу, її цілісність не статична, а динамічна. 
Молода сім'я живе, пристосовуючись як до зовнішніх щодо себе умов, так і 
до внутрішніх змін, що відбуваються з її членами або з взаєминами між 
ними. Причому адаптивна та гомеостатична активність молодої сім'ї 
залежить від типу її структуро-утворювальних зв'язків. 
Слід також пам'ятати, що молода сім'я, як і будь-який інший тип сім'ї, -
система задоволення потреб своїх членів. Якщо суттєві потреби всіх або хоча 
б деяких її членів довгий час або систематично не задовольняються, причому 
йдеться не лише про фізіологічні, вітальні потреби, а й про емоційні - 
потреби у захисті, визнанні, належності тощо, - настає неминуча 
дезорганізація сім'ї чи хоча б деяких її зв'язків. Зміна у статусі, характері, 
способі взаємозв'язку у одному елементі викликає відповідну трансформацію 
до інших. Якщо професіонал (соціальний працівник, психолог тощо) хоче 
21 
 
викликати зміни в одному елементі, він іноді впливає на інші елементи та 
систему в цілому, причому сама методика цього впливу має бути системною. 
Основним органом, що вловлює проблеми молодої сім'ї та доводить до 
неї різні види підтримки, є система установ соціального обслуговування 
населення. У загальному сенсі можна сказати, що змістом діяльності 
територіальних соціальних служб є надання допомоги молодій сім'ї у 
здійсненні нею своїх функцій та усуненні виникаючих дисфункцій. Причини, 
що деформують сімейне життя, полягають як усередині сім'ї, і у зовнішніх 
умовах. 
Ті проблеми, які ініційовані природними чи соціальними 
катастрофами, можуть бути усунуті, мінімізовані, чи, у разі, вони 
принципово усувні. Але у сім'ї є проблемний комплекс, з яким вона існує 
десятки років. Тому змістом діяльності служб допомоги молодій сім'ї має 
бути в ідеалі перманентне вирішення цих проблем разом із сім'єю. Для 
розгляду сутності та локалізації цих проблем слід звернутися до концепції 
сімейного циклу, яка, дозволяє дещо впорядкувати різноманіття труднощів, 
що зустрічаються. 
Як було зазначено, вся соціальна робота з молодими сім'ями 
проводиться переважно через територіальні служби соціальної допомоги 
молоді [17].  
Основні форми та методи соціальної роботи Служб з молодими сім'ями 
наведені у таблиці 2.1. Форми та методи соціальної роботи (див. додаток А). 
Створення умов формування середовища спілкування та дозвілля 
молоді, стимулювання розвитку сімейного, молодіжного туризму, розвиток 
сучасних форм виховання особистості. До таких служб належать центри 
дозвілля, бюро подорожей та туризму, жіночі та молодіжні клуби, клуби 
ділових зустрічей тощо. 
Соціально-реабілітаційна робота: допомога у соціальній реабілітації 
та адаптації безробітним, емігрантам, особам, які вимушено змінили місце 
проживання (сприяння в отриманні допомоги, постійного житла, у 
22 
 
працевлаштуванні, перекваліфікації та влаштуванні на роботу за 
новопридбаною спеціальністю тощо); інвалідам, жінкам, які мають дітей; 
молодим сім'ям, які мають несприятливі соціально-правові умови; 
організація роботи відділень соціальної реабілітації молоді з дезадаптованою 
поведінкою [18]. 
Соціальна реабілітація та адаптація членів молодих сімей, які 
потрапили у важку життєву ситуацію, що повернулися з місць позбавлення 
волі, спеціальних навчальних та лікувально-виховних закладів, які тривалий 
час не працюють, алкоголіків, наркоманів тощо; соціальне становлення 
членів молодих сімей з вадами у фізичному та розумовому розвитку, 
інвалідів та ін. Для цього створюються служби або центри соціальної 
реабілітації та адаптації, притулки, соціальні гуртожитки, соціальні готелі 
тощо. 
Інформування та консультування з питань прав, відповідальності та 
обов'язків членів молодих сімей у різних видах діяльності, знайомство з 
пільгами, законодавчими та нормативними документами. Інформацію та 
консультацію можна отримати у центрах документації та інформації, 
юридичних службах тощо. 
Служби соціальної допомоги молоді самостійно формують та 
здійснюють програму діяльності у наданні соціальних послуг населенню, 
обирають форми та методи досягнення цілей та завдань, обумовлених у 
положенні конкретної служби. 
Виділимо чотири основні форми державної допомоги молодим сім'ям, 
що наразі надаються соціальними установами: 
- грошові виплати сім'ям на дітей та у зв'язку з народженням, 
утриманням та вихованням дітей; 
- трудові, податкові, житлові та ін. пільги; 
- безкоштовні натуральні видачі сім'ї та дітям (дитяче харчування, 
ліки, харчування вагітним жінкам тощо); 
23 
 
- соціальне обслуговування молодих сімей (надання конкретної 
психологічної, юридичної допомоги, консультування, соціальних послуг). 
Також через системи соціальних служб та клубів для молоді 
проводяться комплексні заходи щодо зміцнення молодої сім'ї: 
- профілактична робота з групами соціального ризику серед молоді 
та підлітків, узагальнення та запровадження ефективного досвіду щодо 
запобігання асоціальній поведінці підлітків та молоді; 
- розширення діяльності профільних таборів, клубів, організація 
дозвілля молоді; 
- вживання ефективних заходів для зниження рівня підліткової та 
молодіжної злочинності; 
- створення умов для психолого-медико-педагогічної реабілітації 
дітей та підлітків, соціальна адаптація неповнолітніх із девіантною 
поведінкою; 
- розвиток установ соціального обслуговування молоді; 
- освіта підлітків з питань репродуктивного здоров'я, безпечного 
материнства, профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом. 
Сукупність прийомів і методів діяльності суб'єктів та об'єктів 
соціальної роботи, що розглядають соціальні проблеми клієнтів, як спосіб 
стимулювання розвитку їх власних сил, конструктивної діяльності в соціумі 
зі зміни несприятливої життєвої ситуації служать досягненню розуміння 
клієнтом залежності та взаємообумовленості особистих та суспільних 
проблем, активізації його участі у діях щодо вирішення виникаючих 
проблем, конфліктних ситуацій. 
Поряд з цим, проблема подальшої розробки методів обумовлена і 
необхідністю науково-дослідних досліджень з боку фахівців із соціальної 
роботи з молодими сім'ями, як у рамках суспільства, так і в масштабах малих 
груп. Особливо важливо відзначити, що розвиток цієї діяльності 
здійснюється у процесі безпосередньої практичної роботи через надання 
адресної, комплексної та своєчасної допомоги. 
24 
 
2.2. Структура і завдання соціального захисту для молодих сімей 
 
Сенс соціального захисту - це діяльність з надання допомоги індивідам, 
сім'ям, групам у реалізації їхніх соціальних прав та компенсації фізичних, 
психічних, інтелектуальних, соціальних та інших недоліків, що 
перешкоджають повноцінному соціальному функціонуванню. 
Основне завдання соціальної роботи з молодими сім'ями на початку 
нового тисячоліття полягає у подальшому розвитку та вдосконаленні наявних 
форм, методів, способів та прийомів діяльності, які використовуються 
спеціалістом для вирішення соціальних проблем клієнтів, стимулювання 
активізації їх власних сил для зміни несприятливої життєвої ситуації. 
Змістом соціальної роботи є сприяння функціонування індивіда, сім'ї 
чи групи, тієї чи іншої соціальної верстви, проблемної категорії населення. 
Сім'я, будучи найбільш універсальним, всеосяжним соціальним інститутом, 
відображає у собі практично всі соціальні проблеми: і малозабезпеченість, і 
соціальну дезадаптованість, і труднощі багатодітних та інвалідів, і 
специфічність становища біженців, і насильство над дітьми та жінками, та 
юне материнство. 
Соціальні проблеми виявляються у сім'ї досить багатосторонньо. 
Значною мірою основні труднощі та потреба у професійній допомозі сім'ї 
залежать від її типу. До проблемних, відносяться молоді сім'ї, соціальна 
робота з якими здійснюється в основному системами соціального захисту 
молоді. Тому зупинимося на цьому питанні докладніше. 
 Основне завдання фахівця із соціальної роботи - бути помічником для 
кожної родини, яка потребує допомоги. Насамперед для сімей, які ризикують 
потрапити у складні життєві обставини внаслідок втрати роботи членами 
сім’ї, інвалідності, тяжкого захворювання, насильства над дітьми, 
розлучення, повернення одного з батьків після відбування покарання в 
місцях позбавлення волі, неналежного виконання батьківських обов’язків. 
25 
 
Соціальну службу забезпечують підприємства, установи, організації та 
інші юридичні особи різних форм власності, що здійснюють соціальне 
обслуговування, а також громадяни, які займаються підприємницькою 
діяльністю із соціального обслуговування без утворення юридичної особи. 
Система соціального захисту молоді у суб'єктах України має таку 
структуру установ соціального обслуговування (див. табл. 2.2.). 
 
Таблиця 2.2.  
Структура установ соціального обслуговування 
Структура установ соціального обслуговування 
1. О бов'язковий мінімум для кожного міста, району, куди входять: 
а) центр соціального обслуговування (відділення: соціальної 
допомоги вдома, денного, тимчасового перебування, термінової 
соціальної допомоги); 
б) центр соціальної допомоги сім'ї та дітям; 
в) соціально-реабілітаційний центр для неповнолітніх; 
г) соціальний готель; 
д) соціальний притулок для дітей та підлітків. 
2. Д одаткова мережа в містах та районах, куди входять: 
а) центр психолого-педагогічної допомоги; 
б) центр екстреної психологічної допомоги телефоном; 
в) будинок милосердя; 
г) реабілітаційні центри для осіб з обмеженими можливостями 
(зокрема для дітей та підлітків). 
3. Республіканські, крайові, обласні, окружні, міжрайонні установи, куди 
входять: 
а) центри допомоги дітям, які залишилися без піклування батьків; 
б) будинки-інтернати: дитячі, психоневрологічні, спеціальні; 
в) гуртожитки для осіб з обмеженими можливостями. 
 
26 
 
У законі України «Про соціальні послуги» діє комплексна система 
соціального обслуговування населення, включаючи молодь, передбачає 
надання соціально-економічних, медико-соціальних, психологічних, 
соціально-побутових, правових та інших соціальних послуг громадянам, які 
опинилися у складній життєвій ситуації (багатодітні , неповні сім'ї, сім'ї, в 
яких проживають інваліди, самотні та люди похилого віку, діти-сироти, 
безробітні, особи без певного місця проживання, випускники дитячих 
будинків та ряд інших) [19].  
Вивчення реальних потреб молоді у соціальних послугах виступає 
ключовим елементом для формування системи соціальної роботи з ними. 
Відповідно до досліджень молодь потребує, перш за все, біржі праці, 
пунктів правового захисту та юридичного консультування, роботи телефону 
довіри і далі - сексологічної консультації, центру допомоги молодій сім'ї, 
гуртожитку-притулку для підлітків, які опинилися в конфліктній ситуації 
вдома. При цьому молоді робітники віддають перевагу пунктам правового 
захисту та юридичного консультування, молодіжній біржі праці, центру 
допомоги молодій сім'ї; учні – телефону довіри, сексологічної консультації, 
біржі праці. 
Відомо і висування учнівської молоддю до пріоритетних центрів 
«Телефону довіри». Це викликає зростання конфліктністю нашого буття, 
відсутністю часто розуміння в сім'ї, школі, невмінням знайти справжніх 
друзів і просто спілкуватися. Лише 10-17% респондентів вважають, що 
атмосфера у школах та училищах нормальна, сприятлива, майже кожен 
другий вказує на відсутність розуміння між педагогами та учнями, 65% 
визнали, що духовної близькості ні з ким із педагогів не відчувають. Понад 
50% не задоволені своїм статусом у сім'ї: одні скаржаться на відчуття 
самотності, інші – на надмірну опіку з боку дорослих, третіх не влаштовує 
необхідність підкорятися старшим. 
При організації соціальних служб для молоді дуже важливо чітко 
визначити їхнє завдання. Так, соціально-реабілітаційний центр для 
27 
 
неповнолітніх включає чотири відділення: відділення діагностики, соціальної 
реабілітації, денного перебування і стаціонар. 
До завдань відділення діагностики входить: виявляти дезадаптованих 
дітей та підлітків, створювати банк даних про них; виявляти та аналізувати 
фактори соціальної дезадаптації дітей, її форми та стадії; вивчати стан 
здоров'я, особливості особистісного розвитку та поведінки дітей та підлітків; 
розробляти індивідуальні програми соціальної реабілітації неповнолітніх, 
комплекс заходів, спрямованих на виведення їх із складної ситуації та 
створення умов для нормальної життєдіяльності. 
Основними завданнями відділення соціальної реабілітації є:  
- організація поетапного виконання програм соціальної реабілітації 
неповнолітніх; відновлення втрачених контактів із сім'єю, усередині сім'ї; 
оздоровлення міжособистісних відносин неповнолітніх, відновлення їх 
соціального статусу в колективі однолітків, усунення психотравмуючих 
ситуацій, вироблення навичок спілкування з дорослими та однолітками на 
основі норм моральності; сприяння в отриманні спеціальності та роботи; 
- надання комплексної медико-педагогічної та правової допомоги; 
вирішення питань влаштування дітей та підлітків. 
На підставі викладеного, можна визначити основні цілі та завдання 
соціальної роботи з молодими сім'ями: 
- розробка та здійснення заходів щодо зміцнення молодої сім'ї як 
репродуктивної соціальної одиниці; 
- адаптація молодої сім'ї за умов перехідної ринкової економіки; 
- поліпшення матеріального, морального та духовного стану 
молодої сім'ї; 
- створення та розвиток системи служб соціально-психологічної 
допомоги молодої сім'ї; 
- створення сприятливих умов для поєднання соціальної та 
сімейно-побутової функції молодої сім'ї; 
- стимулювання ділової активності молоді; 
28 
 
- організація сімейного дозвілля та відпочинку. 
Для реалізації цих цілей та завдань, у рамках державної підтримки 
молодих сімей, державою здійснюється: 
- формування державних, регіональних, місцевих цільових програм 
(проектів) з державної підтримки молодих сімей, насамперед 
малозабезпечених, з надання їм матеріальної та іншої допомоги у вирішенні 
соціально-економічних, соціально-побутових проблем, забезпечення 
зайнятості молодих батьків, формування здорового способу життя, 
організації просвітницької роботи з питань репродуктивного здоров'я, 
безпечного материнства, виховання та розвитку дітей, організації сімейного 
та дитячого відпочинку; 
- запровадження у практику соціологічних моніторингів щодо проблем 
молодої сім'ї, з науково-методичного забезпечення роботи з молодими 
сім'ями; 
- вдосконалення державного законодавства, інших нормативних актів з 
підтримки молодих сімей у будівництві та придбанні житла (щодо 
здійснення субсидування, цільового пільгового кредитування, іпотечного 
кредитування, щодо впровадження механізмів оренди державного та 
муніципального житла та ін), щодо поліпшення житлових умов для молодих 
малозабезпечених сімей ; 
- розробка та реалізація заходів щодо підтримки ініціатив молодих 
громадян, молодіжних об'єднань, у тому числі МЖК (молодіжних житлових 
комплексів), щодо будівництва доступного житла для молоді; 
- формування системи соціальних служб з метою розширення сфери 
освітніх, соціально-медичних, соціально-правових, психолого-педагогічних, 
інформаційних, консультаційних та інших послуг молодим сім'ям для 
забезпечення охорони здоров'я, освіти, виховання та розвитку дітей, 
соціального захисту, соціальної адаптації та реабілітації молодих громадян, 
що у важкій життєвій ситуації [19]. 
29 
 
Система соціальних установ для молоді переважно складається з 
територіальних служб соціальної допомоги молоді (надалі - Служб). Вони 
призначені для своєчасного та кваліфікованого надання всім категоріям 
молоді різних видів допомоги: психологічної, соціально-педагогічної, 
медико-соціальної, юридичної, реабілітаційної, профілактичної та іншої. 
Комітети (відділи) у справах молоді при виконавчих органах влади 
здійснюють координацію діяльності Служб та надають їм необхідну 
організаційно-методологічну допомогу. 
У своїй діяльності Служба керується виключно інтересами та 
потребами людей, які звернулися до них за допомогою та підтримкою. Для 
здійснення своїх завдань Служба може утворювати творчі та аматорські 
об'єднання та клуби, підприємства та організації на різних формах власності 
у порядку, встановленому законодавством. 
Об'єктами діяльності Служб в основному є: 
- молоді сім'ї, які мають неблагополучні умови: соціально-демографічні 
(багатодітні, неповні, бездітні, що розлучаються, неповнолітніх батьків); 
медико-соціальні (де є інваліди, особи, які страждають на психічні 
захворювання, особи, які зловживають алкоголем, вживають наркотики); 
психологічні та соціально-педагогічні (які характеризуються несприятливими 
психологічним мікрокліматом, емоційно-конфліктними відносинами, 
педагогічною неспроможністю батьків, жорстоким поводженням з дітьми); 
соціально-правові (у яких батьки ведуть аморальний, паразитичний, 
кримінальний спосіб життя; де один із батьків засуджений; де проживають 
особи, які повернулися з місць позбавлення волі, спеціальних навчально-
виховних установ) [20]; 
- діти та підлітки: що опинилися в несприятливих умовах, що 
загрожують здоров'ю та розвитку; осиротілі або ті, що залишилися без 
піклування батьків, які потребують устрою життя зі скасуванням або 
визнанням недійсності усиновлення, опіки; які проживають із батьками, 
тимчасово недієздатними внаслідок хвороби, непрацездатності, тривалих 
30 
 
відряджень, притягнення до судової відповідальності; колишні вихованці 
дитячих будинків та шкіл-інтернатів, які не мають батьків або залишилися 
без їхнього піклування; проживають у сім'ях, де батьки знехтували своїми 
батьківськими обов'язками, ведуть аморальний та паразитичний спосіб 
життя; які мають відхилення у фізичному та психічному розвитку, у тому 
числі інваліди; що допускають асоціальну поведінку та антигромадські 
вчинки (злісне відхилення від навчання або роботи, бродяжництво, 
жебрацтво, вчинення правопорушень, що тягнуть за собою заходи 
суспільного впливу або адміністративного стягнення, вживання алкоголю, 
наркотиків, психотропних речовин, аморальну поведінку, вчинення 
суїцидальних спроб); які зазнають негативної дії за місцем проживання, 
навчання, роботи (жорстоке поводження, вимагання, насильство, образа, 
приниження, прилучення до алкоголю, наркотиків, залучення до злочинної та 
іншої протиправної діяльності, гострі конфліктні ситуації з батьками, 
вчителями, сусідами, знайомими, які стали причиною соціальної 
дезадаптації); що мають труднощі у взаєминах з оточуючими людьми, у 
професійному та життєвому самовизначенні. 
Основною метою створення та діяльності Служби є вирішення 
конкретних завдань, що стосуються найбільш неблагополучних у 
соціальному відношенні груп населення, полегшення їх доступу до певних 
соціальних послуг та надання їм відповідної допомоги та підтримки.  
До завдань Служби входить: організація навчання, інформування та 
консультування, вивчення та розповсюдження передових технологій, 
досягнень науково-технічного прогресу та досвіду зарубіжних країн з 
санітарно-гігієнічних, медичних психологічних, правових, педагогічних та 
інших проблем; підготовка методичних посібників та програм; проведення 
групових та індивідуальних консультацій клієнтів у спеціалістів, медиків, 
психологів, юристів, соціологів, екстрасенсів тощо; видання інформаційних 
бюлетенів, рекламних матеріалів та іншої друкованої продукції за основними 
напрямками діяльності соціальних служб та замовленнями клієнтів; допомога 
31 
 
у працевлаштуванні та здобутті професії (спеціальності), підтримка 
безробітних [20]. 
Таким чином, структура роботи з молодою сім'єю в цілому відповідає 
завданням, що стоять перед суспільством, зміцнення молодої сім'ї, 
поліпшення її матеріального, морального і духовного стану, надання їй 
соціально-психологічної допомоги та ін. 
 
2.3. Нормативно-правове забезпечення сімейної політики в Україні 
та закордоном 
 
Сімейні відносини завжди вважалися одними із складних з погляду 
їхнього регулювання. Не всі сімейні відносини взагалі піддаються правовому 
регулюванню. Проте правові розпорядження, встановлені законом правила 
поведінки в сім'ї спочатку закладено у сімейному законодавстві розвинутих 
країн. В основних положеннях переважної більшості кодифікованих 
нормативних актів викладаються загальні початки регулювання сімейних 
відносин.  
Не становить винятку в цьому плані сімейне законодавство України та 
інших країн – учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі – СНД). 
Слід зазначити, що у всіх незалежних нині державах на пострадянському 
просторі в даний час існує вже цілком усталена національна система 
сімейного законодавства. І якщо раніше можна було вести мову про 
практично повне нівелювання сімейного права та сімейного законодавства 
України та союзних республік, то зараз воно у деяких випадках відрізняється 
корінним чином. 
Особливо це стосується основних його положень, виключно 
національних, пріоритетних підходів до регулювання сімейних відносин, 
якими відрізняється сімейне законодавство незалежних держав у складі СНД. 
Розглянемо, на яких принципах (основоположних засадах) ґрунтується 
сімейне законодавство країн СНД. Наприклад, у сімейному законодавстві 
32 
 
України (ст. 7) міститься широкий перелік загальних принципів регулювання 
сімейних відносин: сімейні відносини регулюються Сімейним кодексом та 
іншими нормативно-правовими актами; сімейні відносини можуть бути 
врегульовані за домовленістю (договором) між ними учасниками [21, с. 135]. 
Сімейні відносини регулюються лише у тій частині, в якій це є допустимим і 
можливим з погляду їх інтересів учасників та інтересів суспільства. 
Регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на 
таємницю особистого життя їх учасників, їх права на особисту свободу та 
неприпустимість довільного втручання у сімейне життя.  
Учасник сімейних відносин не може мати привілеїв або обмежень за 
ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших 
переконань, етнічного та соціального походження, матеріального положення, 
місця проживання, за мовними та іншими ознаками. Жінка та чоловік мають 
рівні права та обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має 
бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлені Конституцією, 
Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами. 
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим 
урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні 
відносини регулюються на засадах справедливості, сумлінності та 
розумності, відповідно до моральних основ суспільства. Кожен Учасник 
сімейних відносин має право на судовий захист. 
Сімейний кодекс Молдови також має досить широкий перелік 
специфічних галузевих принципів (п. 3 ст. 2), до них відносяться: здійснення 
регулювання сімейних відносин відповідно до принципів одношлюбності, 
добровільності шлюбного союзу чоловіка та жінки, рівноправності подружжя 
в сім'ї, надання взаємної моральної та матеріальної підтримки, зберігання 
подружньої вірності, пріоритету виховання дітей у сім'ї, прояви турботи про 
утримання, виховання неповнолітніх та непрацездатних членів сім'ї, захисту 
їх прав та інтересів, вирішення внутрішньо-сімейних проблем за взаємною 
згодою, неприпустимість довільного втручання когось у справи сім'ї, 
33 
 
безперешкодного доступу до судового захисту прав та інтересів членів сім'ї 
[22]. 
Спеціально слід зупинитися на цілях та завданнях сімейного 
законодавства – невід'ємної, складової частини сімейно-правового 
кодифікованого акту. Так, законодавець Туркменістану [23] пішов за 
класичним принципом позначення окремо цілей та основних завдань у 
Сімейному кодексі (ст. 3 СК Туркменістану). Ними, зокрема, є: формування 
правових засад державної політики, спрямованої на захист та охорону сім'ї; 
прояв турботи про сім'ю через створення умов для економічної самостійності 
та зростання добробуту всіх її членів. Окрім цього, звертається увага на 
забезпечення виплати державної допомоги сім'ям; організацію охорони 
здоров'я; створення умов для поєднання батьками трудової діяльності із 
виконанням сімейних обов'язків; розвиток побутової інфраструктури, а також 
на реалізацію державної політики у галузі захисту та охорони сім'ї, 
материнства та дитинства, батьківства. 
Як основні завдання сімейного законодавства Туркменістану 
законодавець виділив: побудова сімейних відносин на добровільному 
шлюбному союзі чоловіка та жінки, рівності прав подружжя у сім'ї, почуттях 
взаємної любові та поваги, взаєморозуміння, взаємодопомоги та 
відповідальності перед сім'єю всіх її членів; зміцнення сім'ї за принципами 
загальнолюдської моралі, і навіть неприпустимість втручання будь-кого у 
справи сім'ї; встановлення прав та обов'язків подружжя, батьків та інших 
членів сім'ї та забезпечення їх здійснення; встановлення прав дітей та 
забезпечення їх пріоритету. Правовий та інший захист дитини до та після 
народження, забезпечення сприятливих умов розвитку та становлення кожної 
дитини, охорона материнства і дитинства, батьківства також є завданнями 
законодавства. 
В Азербайджані [24] до завдань Сімейного кодексу, крім 
перерахованих, належать: створення сім'ї на основі загальнолюдських 
принципів; побудова сімейних відносин на основі добровільного шлюбного 
34 
 
союзу чоловіка та жінки, вільних від матеріальних міркувань почуттях 
взаємного кохання, дружби та поваги всіх членів сім'ї; виховання дітей у сім'ї 
в органічному зв'язку з громадським вихованням та у дусі відданості 
Батьківщині; всебічний захист інтересів матерів та дітей та забезпечення 
щасливого життя кожної дитини; усунення шкідливих традицій у сімейних 
відносинах; виховання у дітях почуття відповідальності перед сім'єю та 
суспільством (ст. 3 СК Азербайджану). 
У законодавстві про шлюб та сім'ю Республіки Білорусь [25] містяться 
наступні завдання: зміцнення сім'ї як природного та основного осередку 
суспільства на принципах загальнолюдської моралі, недопущення 
ослаблення та руйнування сімейних зв'язків; побудова сімейних відносин на 
добровільному шлюбному союзі жінки та чоловіки, рівності прав подружжя в 
сім'ї, на взаємній любові, поваги та взаємодопомоги всіх членів сім'ї; 
встановлення прав дітей та забезпечення їх пріоритету; встановлення прав та 
обов'язків подружжя, батьків та інших членів сім'ї відповідно до положень 
Конституції, нормами міжнародного права; охорона материнства та 
батьківства, прав та законних інтересів дітей, забезпечення сприятливих умов 
для розвитку та становлення кожної дитини (ст. 1 КпШС Білорусі). 
Серед завдань сімейного законодавства Узбекистану [26] (ст. 1 СК 
Узбекистану) фігурують такі: зміцнення сім'ї, побудова сімейних відносин на 
почуттях взаємної любові, довіри та взаємної поваги, співпраці, 
взаємодопомоги та відповідальності перед сім'єю всіх її членів; 
неприпустимість довільного втручання будь-кого у справи сім'ї; забезпечення 
безперешкодного здійснення членами сім'ї своїх прав та їх захисту. 
Відповідно до загальних засад сімейного законодавства (п. 1.2 ст. 1 СК 
Азербайджану) сім'я в Азербайджанській Республіці перебуває під опікою 
держави; материнство, батьківство, дитинство охороняються законом.  
В Республіці Вірменія вони знаходяться під заступництвом і захистом 
суспільства і держави [27]. Згідно із сімейним законодавством Киргизстану 
сім'я – основа суспільства. Сім'я, батьківство, материнство, дитинство – 
35 
 
предмет турботи всього суспільства та переважної охорони законом. Держава 
забезпечує підготовку громадян до сімейного життя, подружжя, батьківства 
та материнства [28]. 
Сімейне законодавство гарантує захист прав та інтересів сім'ї, 
визначаючи її розвиток пріоритетним напрямом національної соціальної 
політики Республіки Казахстан [29].  
Сімейним законодавством Молдови регулюються та інші соціальні 
відносини, аналогічні до сімейних (ст. 3 СК Молдови).  
У Республіці Узбекистан сім'я, материнство, батьківство і дитинство як 
законодавчо перебувають під захистом держави. Тут материнство та 
батьківство традиційно користуються пошаною та повагою. 
З вказаного можна зробити загальний висновок про те, що нині сімейне 
законодавство республік у складі СНД відповідає більшою мірою ступеню 
міжнародних стандартів, у ньому повномірно враховується такий 
специфічний національний фактор, як багатодітність сімей та особливе 
становище жінки в сім'ї. Охорона інтересів матері та дитини забезпечується 
спеціальними заходами з охорони праці та здоров'я жінки, створенням умов, 
що дозволяють жінкам поєднувати працю з материнством, правовим 
захистом, матеріальною та моральною підтримкою материнства та 
дитинства. 
Ми вже звертали увагу на факти внесення законодавцем деяких країн 
СНД до сімейного законодавства норм інших соціальних регуляторів [30]. 
Найбільш, мабуть, яскравим прикладом є норма сімейного законодавства 
Узбекистану про застосування місцевих звичаїв та традицій у сімейних 
відносинах. Так, законодавець Узбекистану проголошує, що за відсутності у 
законодавстві відповідних норм у регулюванні сімейних відносин 
застосовуються місцеві звичаї та традиції, які суперечать принципам 
законодавства Республіки Узбекистан (ст. 8 СК Узбекистану). 
Серед основних завдань сімейного законодавства України фігурує 
утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами 
36 
 
сім'ї (Ст. 1 СК України). Не можна також не помітити, що Сімейний кодекс 
України значно розширює коло суб'єктів сімейного права. Він регулює 
сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабусею, дідом, 
прабабусею / прадідусем і онуками, правнуками; рідними братами та 
сестрами; мачухою / вітчимом та падчеркою / пасинком. Він також регулює 
сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами; тіткою, дядьком та 
племінницею/племінником та між іншими родичами за походженням (п. 2 та 
п. 4 СК України). 
У Сімейному кодексі України є окремий розділ, присвячений виключно 
сім'ї як суб'єкту сімейного права. Так, згідно зі ст. 3. «родина є первинним та 
основним осередком суспільства». Вона створюється виходячи з шлюбу, 
кровної спорідненості, усиновлення, а також на інших підставах, які не 
заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства. Держава 
створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує 
охорону прав матері та батька, матеріально та морально заохочує та 
підтримує материнство та батьківство (п. 2 ст. 5 СК України). Держава 
забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини (п. 3 ст. 5 СК України). 
Серед загальних засад регулювання сімейних відносин (ст. 7 СК 
України) особливо можна виділити кілька. Так, сімейні відносини 
регулюються лише в тій частині, в якій це є допустимим та можливим з 
точки зору інтересів їх учасників та інтересів товариства (п. 3 ст. 7 СК 
України). 
Учасник сімейних відносин не може мати привілеїв чи обмежень за 
ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших 
переконань, етнічного та соціального походження, матеріального становища, 
місця проживання, за мовними та іншими ознаками (п. 5 ст. 7 СК України). 
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, сумлінності та 
розумності згідно з моральними засадами суспільства (п. 9 ст. 7 СК України). 
Застосування для регулювання сімейних відносин Цивільного кодексу 
України (ст. 8 СК України) можливе лише за умови, якщо це не суперечить 
37 
 
моральним засадам суспільства. Зрештою, у ст. 11 «Облік звичаїв при 
вирішенні судом сімейних спорів» проголошується правило, за якому при 
вирішенні сімейної суперечки суд за заявою зацікавленої сторони може 
врахувати місцевий звичай, а також звичай національної меншини, до якої 
належать сторони або одна з них, якщо вони не суперечать вимогам СК 
України, інших законів та моральних засад товариства. 
Аналогічні норми про визнання сім'ї як суб'єкта права є і в сімейному 
законодавстві Білорусі. Так, у КпШС Білорусі таким правовідносинам 
присвячений цілий розділ (розд. III) «Сім'я». Відповідно до визначення, 
міститься у розділі 9 «Права та обов'язки сім'ї у суспільстві» даного розділу, 
під сім'єю розуміється об'єднання осіб, пов'язаних між собою моральною та 
матеріальною спільністю і підтримкою, веденням загального господарства, 
правами і обов'язками, які з шлюбу, близької кревності, усиновлення (ст. 59). 
Відносини, що випливають із кровної спорідненості між батьками та дітьми, 
рідними братами та сестрами, дідом, бабусею та онуками, вважаються 
близькою спорідненістю (ст. 60).  
До прав та обов'язків сім'ї відносять такі: сім'я зобов'язана сприяти 
реалізації прав та законних інтересів членів сім'ї, на неї покладається 
відповідальність за виховання та утримання дітей, їх захист; за сім'єю 
визнають переважне право та обов'язок визначати форми, засоби та методи 
виховання дітей; обов'язки сім'ї стосовно дітей визначаються правами дітей, 
встановленими законом (ст. 65). 
Крім того, регламентовані особисті немайнові правовідносини сім'ї. 
Наприклад, до особистих немайнових прав та обов'язків батьків належить 
визначення громадянства дітей у випадках, передбачених законодавством 
про громадянство (ст. 68). Власне ім'я дитині дається з згоди батьків. Дитині 
може бути дано трохи більше двох власних імен. Власне ім'я, записане у 
записі акта народження першим, вважається основним. Орган, реєструючий 
акти громадянського стану, немає права відмовити у присвоєнні дитині 
38 
 
обраного батьками власного імені, якщо воно не суперечить нормам 
суспільної моралі, національним традиціям (ст. 69). 
Щодо інституту шлюбу, то в сімейному законодавстві країн СНД є як 
загальні правила, і деякі суто національні особливості правового 
регулювання даних сімейних відносин. Наприклад, єдиним шляхом відмови 
від надання правового значення шлюбу, укладеному лише за релігійними 
обрядами, йдуть усі країни СНД. Релігійне одруження (релігійний шлюб) не 
має правового значення. Це положення не стосується релігійних шлюбів, 
укладених до створення відповідних органів виконавчої влади, та документів 
щодо їх підтвердження, документів про народження, укладення шлюбу, 
припинення шлюбу та смерті (п. 1.5 ст. 1 СК Азербайджану). 
Релігійні обряди, що стосуються питань шлюбу та сім'ї, не мають 
правового значення в Білорусі та Киргизстані (ст. 4 КпШС Білорусі; п. 2 ст. 1 
СК Киргизстану). Релігійний обряд шлюбу, як і інші релігійні обряди, немає 
правового значення й у Туркменістані. Це правило не відноситься до 
релігійних обрядів шлюбу, скоєних до утворення у Туркменістані органів 
РАЦС, та отриманим на їх посвідчення документам про народження, 
укладення та розірвання шлюбу, а також смерті (п. 3 ст. 7 СК 
Туркменістану). 
Гендерна та інша рівність сторін у шлюбних відносинах наголошується 
у сімейному законодавстві всіх країн СНД. Так, забороняються будь-які 
форми обмеження прав громадян при одруженні та у сімейних відносинах за 
ознаками соціальної, расової, національної, мовної або релігійної 
приналежності (п. 2.4. ст. 1 СК Азербайджану; п. 5 ст. 1 СК Вірменії; п. 5 ст. 
1 СК Таджикистану [31]). 
Відповідно до закріпленої в Конституції рівності прав і свобод жінок і 
чоловіків, рівних можливостей для їх реалізації в Киргизькій Республіці 
жінки та чоловіки мають у сімейних відносинах рівні особисті та майнові 
права та обов'язки. Гендерна рівність у сімейних відносинах охороняється 
суспільством та державою. Відносини між членами ми сім'ї та особами, які 
39 
 
проживають спільно з ними, ґрунтуються на принципах гендерної рівності, а 
також на повазі честі та гідності особи. Забороняється гендерна 
дискримінація у сімейних відносинах (Ст. 3 СК Киргизстану). 
Слід наголосити, що про гендерну рівність включені статті до 
сімейного законодавства тих республік, у яких тривалий час існувало 
історично сформоване несправедливе ставлення до жінки. Особи, які 
перебувають у шлюбі, мають рівні права та несуть однакові обов'язки в 
сімейних відносинах, незалежно від статі, раси, національності та етнічної 
приналежності, від мови, віросповідання, політичних та інших поглядів, від 
майнового стану та соціального походження (п. 1 ст. 5 СК Молдова). 
На підставі проведеного порівняльно-правового аналізу загальних норм 
сімейного законодавства країн – учасниць СНД можна дійти невтішного 
висновку у тому, що всі кодекси, що регулюють сімейні відносини, мають 
так звану «національну складову», що виражається насамперед у наявності 
особливих норм – норм права, що ґрунтуються на інших регулятивних 
системах – моралі, моральності, релігії. 
Інтеграційні процеси, що відбуваються в сучасному світі, викликають 
необхідність уніфікації національного законодавства, прагнення збереження 
єдиного правового простору, під природою якого абсолютно справедливо, 
розуміється «прояв соціальної, людської, активної перетворювальної 
діяльності в інформаційному середовищі суб'єктів правовідносин (процесів 
право-реалізації, правозастосування, право-забезпечення та ін.) на основі 
початків справедливості, розумності та доцільності» [32, с. 37]. Саме на цих 
принципах має діяти в рамках СНД якісне модельне законодавство, зокрема у 
сфері правового регулювання сімейних відносин. Враховуючи при цьому 
накопичений позитивний досвід країн – учасниць СНД, можна, зокрема, 
запропонувати при розробці загальних положень Сімейного кодексу СНД 
включити до його тексту норми, що містять основні принципи регулювання 
сімейних відносин, а також цілі та завдання сімейного законодавства. 
40 
 
На своєму життєвому шляху молодій сім'ї доводиться стикатися з 
різними труднощами у повсякденному житті. Навіть при найкращих 
відносинах між подружжям можуть виникати сварки та конфлікти, тому вони 
повинні опанувати культуру спору та вирішення конфліктів.  
Подружжя не повинно забувати про повагу один до одного, їм 
необхідно навчитися слухати та розуміти одне одного, а також уміти 
поступитися та піти на компроміс. Але бувають такі життєві ситуації, з 
якими молода сім'я не в змозі впоратися самостійно, у такі моменти вона 
потребує сторонньої допомоги.  
Необхідну допомогу молода сім'я може отримати від соціального 
працівника, робота якого спрямована на вирішення численних проблем, 
психологічного, соціального, морального, медичного та педагогічного 
характеру, з якими сім'я стикається у повсякденному житті. Також існують 
різні служби сім'ї, які регулюють шлюбно-сімейні відносини в рамках 
соціальної роботи з сім'єю, забезпечують оптимальне виконання сім'єю її 
різноманітних функцій, удосконалення внутрішньо-сімейних відносин, 
гармонійний розвиток особистості подружжя та життя сім'ї загалом. 
 
2.4. Діючі проекти для підтримки молодих сімей в Черкасах 
 
Проаналізувавши статистику, доходимо висновку, що проблема 
забезпечення молоді житлом залишається однією з найактуальніших для 
України, її невирішеність є однією із причин міграції української молоді за 
кордон.  
Державний фонд сприяння молодіжному будівництву відновив 
програми забезпечення молодих сімей через кредитування. У програмі 
держпідтримки можуть брати участь лише ті сім'ї, які згідно із 
законодавством потребують покращення житлових умов.  
41 
 
Молоді сім'ї та самотні молоді люди, які потребують покращення 
житлових умов, можуть скористатися програмами «Державного фонду 
сприяння молодіжному житловому будівництву». Наразі діють 3 проекти, за 
допомогою яких можна придбати житло [33]. 
Проект №1: пільгове довгострокове кредитування 
Програма пільгового довгострокового кредитування молоді пропонує 
вигідні умови: учасникам потрібно сплатити перший внесок у розмірі 6% 
вартості житла. Сума позики у своїй розбивається на 30 років. Це 
максимальний термін, на який можна розділити виплату, залежить від дати 
досягнення пенсійного віку учасником програми. Так, наприклад, якщо 
платнику 33 роки, то кредит буде виданий на 27 років і далі за аналогією. 
Виплачувати кредит можна раз на місяць, квартал або погасити достроково. 
Для бездітних учасників додатково щорічно потрібно платити 3% від 
решти кредиту. Якщо в сім'ї є одна дитина, цей відсоток не нараховують. 
Якщо у сім'ї дві дитини, тіло позики зменшать на 25%, троє та більше дітей – 
тіло зменшать на 50%. 
Щоб стати учасником програми, потрібно стати на квартирний облік 
та звернутися до Центру надання адміністративних послуг. За умовами 
програми, на одну особу має припадати не більше 7 м² житлової площі. 
Також учасник має бути не старше 36 років, мати черкаську реєстрацію та не 
бути власником будь-якого житла. Крім того, належить довести свою 
платоспроможність – потрібно, щоб дохід на місяць на кілька тисяч 
перевищував прожитковий мінімум для всіх членів сім'ї. Сьогодні 
прожитковий мінімум – 1762 грн. Відповідно, для сім'ї із трьох осіб сума 
доходу має бути не менше 5286 грн. 
У таблиці 2.3. показана коротка статистика кількості черкащан, які 
скористалися пільговим довгостроковим кредитуванням за три роки. 
 
 
 
42 
 
Таблиця 2.3. 
Коротка статистика кількості черкащан, які скористалися 
пільговим довгостроковим кредитуванням 
№ Рік Кількість 
п/п 
1. 2015 7 осіб 
2. 2016 2 особи 
3. 2017 3 особи 
 
У 2015 році програмою скористалися 7 осіб із Черкас, у 2016 році – 
дві, у 2017 році – три.  
У програмі є деякі «підводні камені». Наприклад, забудовник ставить 
ціну 12500 грн за квадратний метр, а Фонд надає кредит на середню вартість 
житла, яку визначає наказ Мінрегіону. Це 10 991 грн за квадратний метр. 
Різницю в 1509 грн за квадратний метр учасник програми має одразу 
сплатити забудовнику самостійно. 
Пільгове молодіжне кредитування 
Крім програми «Доступне житло» станом на сьогодні в Україні діє 
Державна програма забезпечення молоді житлом на 2013-2023 роки, 
затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 
року N 967, а також понад 130 місцевих програм, згідно з якими молоді 
громадяни України мають змогу придбати житло у кредит на пільгових 
умовах. 
Метою Програми є створення умов забезпечення молодих сімей та 
одиноких молодих громадян житлом. 
Право на отримання кредиту мають: 
- сім'я, в якій чоловік та дружина віком до 35 років включно; 
- неповна сім'я, в якій мати (батько) віком до 35 років включно мають 
неповнолітніх дітей (дитину); 
- самотні молоді громадяни віком до 35 років включно. 
43 
 
Термін повернення кредиту – до 30 років. 
Розмір кредиту для будівництва (реконструкцію) житла визначається з 
норми 21 кв. метр загальної площі житла на одного члена сім'ї та додатково 
20 кв. метрів на сім'ю та вартості будівництва (реконструкції) 1 кв. метра 
житла, витрат на страхування під час будівництва (реконструкції) житла. 
Процентна ставка: 
- для позичальників, які не мають дітей – 3% річних; 
- позичальник, який має 1 дитину – звільняється від сплати 
відсотків за користування кредитом; 
- позичальнику, який має 2 дітей, за рахунок бюджетних коштів 
погашається 25 відсотків суми зобов'язань за кредитом; 
- позичальнику, який має 3 та більше дітей, погашається 50 
відсотків суми зобов'язань за кредитом. 
Відсотки за користування кредитом не нараховуються: 
- військовослужбовцям - з початку та до закінчення особливого 
періоду; 
- резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час 
мобілізації та до закінчення особливого періоду, на час проходження 
військової служби. 
Ще один аспект – можна дуже довго чекати на відповідь. На сьогодні 
у черзі стоїть 141 молода сім'я. Навіть у разі позитивної відповіді на пільгове 
кредитування, швидше за все, заселитися в нову квартиру одразу не вийде, бо 
позика видається на інвестування у будівництво. 
Проект №2: кредитування за рахунок статутного капіталу 
Ще одна програма для молодої сім’ї – програма молодіжного 
кредитування за рахунок статутного капіталу фонду, яку також реалізує 
Черкаське регіональне управління «Держмолодьжитла». Кредит на 
будівництво житла надається молодим сім'ям, неповним сім'ям та одиноким 
молодим людям, які не досягли 36 років. 
44 
 
Для цієї програми також потрібно перебувати на обліку громадян, які 
потребують покращення житлових умов, бути зареєстрованим у Черкасах чи 
Черкаській області, та мати середньомісячний дохід, достатній для 
погашення кредиту. Кредит видається до 30 років, але не більш як до 
досягнення позичальником пенсійного віку. Його також можна погасити 
достроково. 
Ця програма має процентну ставку за кредитом – 14,1% річних. Ця 
цифра не змінюється протягом терміну кредитування. Перший внесок 
становить щонайменше 10% вартості житла. Розмір кредиту визначається 
виходячи з нормативної площі (21 м² загальної площі житла на одного члена 
сім'ї та додатково 10,5 м² на сім'ю), вартості будівництва житла за цінами, що 
діють на момент укладання кредитного договору, без урахування авансу 
позичальника. 
Проект №3: державна програма «доступне житло» 
Програму «Доступне житло» відновили у 2017 році. На її реалізацію у 
2018 році виділили 100 млн. грн. на всю Україну, хоч у проекті бюджету було 
запропоновано виділити мільярд гривень. 
Суть цієї програми – держава допомагає у придбанні нового житла: 
- 30% вартості будівництва чи придбання доступного житла 
сплачує держава; 
- 50% вартості будівництва (придбання) доступного житла для 
громадян, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів 
війни, гарантії їх соціального захисту»; 
- 50% вартості будівництва (придбання) доступного житла або 
пільгового іпотечного житлового кредиту для громадян, на яких 
поширюється дія Закону України «Про забезпечення прав та свобод 
внутрішньо переміщених осіб». 
У трьох програмах беруть участь лише об'єкти будівництва, що 
пройшли акредитацію. У Черкасах це три будинки: 
- вул. Гоголя, 302; 
45 
 
- вул. Героїв Дніпра, 7/1; 
- вул. Нарбутівській, 239. 
Докладніше про умови програм та об'єкти можна дізнатися у 
Черкаському регіональному управлінні Державної спеціалізованої фінансової 
установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому 
будівництву». Він розташований за адресою: Черкаси, вул. Максима 
Залізняка, 10 412. Телефон організації: (0472) 33-73-05. 
Державна програма «Доступне житло» спочатку була розрахована на 
людей, внесених до реєстру тих громадян, які потребують поліпшення 
житлових умов. У листопаді-2017 року цю норму було скасовано і тепер, щоб 
стати учасником програми, необов'язково ставати на квартоблік.  
Основна суть проекту в тому, що держава, в особі Міністерства 
регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ компенсуватиме громадянам, 
які потребують покращення житлових умов від 30% до 50% вартості нового 
житла. 
Основні умови програми, як прописано у постанові Кабміну №819 від 
10.10.2018 року, такі: 
- скористатися програмою можуть особи, які не мають іншої 
житлоплощі у власності або ж на одного члена сім'ї припадає не більше 13,65 
кв.м., а також учасники АТО та вимушені переселенці. Для громадян, які 
потребують покращення житлових умов, частка допомоги становить 30%, 
для учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб – 50%. 
Розмір державної підтримки обчислюється з урахуванням: 
- площі – 21 квадратний метр загальної площі на 1 особу + 10,5 
квадратних метрів на сім'ю; 
- не більше граничної вартості квадратного метра загальної площі 
житла для населеного пункту за місцем розташування житла; 
- доход сім'ї претендента не повинен перевищувати трьох середніх 
зарплат у відповідному регіоні. 
Переваги програми «Доступне житло» 
46 
 
Тепер спробуємо розібратися у всіх плюсах та мінусах програми 
«Доступне житло». 
Почнемо з хорошого: 
- компенсація у розмірі 30% або навіть 50% вартості житла 
видається досить привабливою; 
- немає обмежень за віком претендента. 
Недоліки програми 
Тепер перейдемо до мінусів цієї програми: 
- залежність програми від закону про державний бюджет на 
поточний рік Обсяги фінансування, закладені у бюджеті, мізерні, якщо 
порівняти кількість вже зареєстрованих у програмі сімей; 
- обмежена кількість об'єктів, у яких можна придбати нерухомість; 
- нормативна вартість 1 кв. м житла може не відповідати його 
ринковій вартості; 
- обмежена нормативна площа житла (ну де ви бачили у 
новобудові двокімнатну квартиру площею 52,5 кв. м?); 
- після схвалення фінансування претенденту необхідно внести свої 
70%/50% вартості житла протягом 15 днів. 
Висновок: якщо фінансовий стан дозволяє сплатити свою частину 
житла за цією програмою і отримувачі готові до того, що чекати своєї черги 
доведеться кілька років, можна скористатися таким шансом отримати житло 
за половину його вартості. 
Отже, сім'я є компонентом соціальної структури будь-якого 
суспільства, що виконує багато соціальних функцій і відіграє важливу роль у 
суспільному розвитку, а також є одним з тих соціальних формувань, що 
істотно впливає на суспільне життя фактично у всіх його сферах: від 
економіки до духовної культури. Через сім'ю змінюються покоління людей, у 
ній здійснюється продовження роду, відбувається первинна соціалізація та 
дітей. Тому зараз, насамперед, велика увага приділяється становленню та 
розвитку молодої сім'ї. 
47 
 
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ТА ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО 
ПРОЕКТУ З ПІДТРИМКИ МАЛОГО БІЗНЕСУ ДЛЯ МОЛОДИХ 
СІМЕЙ 
3.1. Теоретичний опис соціального проекту 
Таблиця 3.1.  
Короткий опис проекту 
Назва проекту: Business for young families in Che 
Термін виконання проекту: Вересень – листопад 2022 року 
Загальна вартість проекту: 5 000 гривень 
 
Назва соціального проекту «Business for young families in Che» - що в 
перекладі означає бізнес для молодої сім'ї в Черкасах. 
Актуальність соціальної проблеми - нині молоді підприємці - 
власники малого бізнесу стикаються з низкою складнощів на початку 
діяльності та в міру розвитку компанії. Це призводить до закриття до 90% 
компаній у перші роки роботи. Основна причина закриття, яку називають 
підприємці - відсутність необхідних знань для ведення бізнесу та вирішення 
складнощів, що виникають. Саме тому проект «Business for young families in 
Che»  розроблений з метою підвищити рівень знань молодих сімей з 
ефективного ведення малого бізнесу. 
Мета проекту підвищити рівень підприємницьких компетенцій 
молодих сімей з ефективного ведення малого бізнесу, відповідно за рахунок 
цього покращити фінансове становище новостворених сімей, збільшити 
кількість молодих підприємців, що сприятиме розвитку малого та середнього 
бізнесу на Черкащині. 
Завдання проекту: 
1. покращити фінансове становище молодих сімей; 
2. підвищити рівень підприємницьких компетенцій молодих сімей з 
ефективного ведення малого бізнесу, фінансової та юридичної грамотності 
молодих підприємців; 
48 
 
3. збільшити кількість молодих підприємців; 
4. підняти економічний та соціальний розвиток Черкащини шляхом 
підтримки малого бізнесу. 
У рамках проекту буде реалізовано низку інформаційних та освітніх 
сервісів, методичних матеріалів для молодих підприємців, які дозволять їм 
будь-якої миті отримати допомогу у вирішенні управлінських питань. Таким 
чином підвищиться відсоток виживання компаній, кількість компаній малого 
бізнесу зростатиме і сприятиме розвитку територій, на яких здійснюється 
їхня діяльність. 
Важливим напрямом роботи стане правова підтримка молодих 
підприємців та боротьба з корупцією. Молоді підприємці найбільш схильні 
до незаконних вимог співробітників адміністративних органів, оскільки не 
знають законів, не знають своїх прав і не знають як захистити свою компанію 
від неправомірних дій чиновників. Юристи-волонтери нашого проекту 
будуть вести постійну інформаційну та освітню роботу щодо профілактики 
корупційних порушень щодо молодих підприємців, а також постійні 
індивідуальні консультації щодо захисту підприємців від неправомірних дій 
чиновників. 
Проблематика проекту.  
Тема соціального підприємництва останнім часом набирає 
популярності у молодіжному середовищі. Як показує практика, у дорослого 
населення проект не викликає такого жвавого відгуку, як у молоді. Це тому, 
що діяльність соціального підприємця нерозривно пов'язана із застосуванням 
інноваційних рішень, і молоді люди здатні більшою мірою генерувати 
подібні інновації, будучи одним з основних двигунів соціального 
підприємництва. 
Враховуючи факт, що соціальне підприємництво спрямоване на 
досягнення результатів у довгостроковій перспективі, участь молоді у 
подібних проектах є більш ніж закономірною. 
49 
 
Часто молоді сім’ї стоять перед вибором свого особистого та 
професійного шляху, для них особливо актуальне формування економічного 
мислення, виявлення та розвиток здібностей до підприємницької діяльності. 
Проект включає низку напрямів підтримки для молодих підприємців, 
сприяє вирішенню питання самозайнятості молоді, молодих сімей та 
підтримки соціального розвитку. 
Малий бізнес у своїй діяльності вирішує ряд соціальних завдань: 
надання необхідних у повсякденному житті послуг для населення, сплата 
податків, створення робочих місць, розвиток економіки, створення 
сприятливих умов для життя на території діяльності. 
Заняття молодої сім’ї власним бізнесом сприяє зміцненню життєвої 
позиції та розвитку у молодих людей необхідних якостей: соціальної 
відповідальності, вміння приймати важливі рішення та прагнення 
самозабезпеченості. Крім того, це сприяє створенню нових робочих місць, 
зростанню добробуту населення та відповідальності за своє майбутнє. 
Сьогодні молодіжне підприємництво стає одним із пріоритетних напрямків 
розвитку малого та середнього бізнесу в Україні. 
Обґрунтування проекту. Малий і середній бізнес в Україні нині є 
найважливішим способом ведення підприємницької діяльності. 
Сектор малого підприємництва зосереджений здебільшого у сферах 
торгівлі та надання послуг населенню. 
Самозайнятість шляхом створення бізнесу особливо важлива у 
молодіжному середовищі (до 30 років), оскільки молоді фахівці рідко можуть 
знайти гідне місце роботи та повинні мати можливість створювати власні 
підприємства як альтернативу працевлаштуванню. Інноваційний вектор 
розвитку економіки має на увазі, що необхідно надати доступні умови для 
створення бізнесу молодими сім’ями, дати можливість молодим людям 
проявити себе у створенні інноваційних сервісів та вирішенні соціальних 
питань у рамках створених ними компаній. 
50 
 
Малі підприємства формують соціальне середовище у регіонах ведення 
діяльності: громадське харчування, спортивні об'єкти, дитячі садки, сфера 
послуг, транспортні послуги – галузі, у яких пріоритетно працюють саме малі 
підприємства. Отже, малий бізнес має великий вплив на створення соціальної 
інфраструктури, розвиток територій. 
Але великий відсоток компаній, що закриваються (до 90%), говорить 
про їх нестійкість до впливу зовнішніх і внутрішніх факторів. Дослідження 
показують, що причиною закриття більшості компаній стала відсутність 
необхідних знань, управлінські помилки, що призвели до руйнування. 
Оскільки підприємництву не навчають системно, у програмах 
підтримки зроблено створення інформаційних, освітніх і консультаційних 
проектів. Підтримка малого бізнесу дозволяє зробити малий бізнес більш 
стійким, знизити кількість підприємств, що закрилися, зберегти робочі місця 
та виплати податків. 
Програма «Business for young families in Che» зможе реалізувати 
інноваційний підхід в інформаційному супроводі малого бізнесу та дозволить 
підприємцям оперативно отримувати необхідну інформацію для вирішення 
поточних завдань. 
Географія проекту – місто Черкаси.  
Інноваційне рішення проекту – надання всіх сервісів он-лайн, тому в 
проекті можуть брати участь молоді підприємці з будь-якої області України.  
Формат надання інформації та взаємодії з учасниками: сайт, електронна 
пошта, методичні матеріали на сайті, скайп-консультації, відео-навчання, 
вебінари.  
Цільові групи 
Молодь, молоді сім’ї та студенти. 
Взяти участь у тренінгах кожен зможе за відкритою реєстраційною 
формою. 
 
51 
 
3.2. План реалізації соціального проекту «Business for young 
families in Che» 
 
Зміст діяльності проекту. 
Мета семінару-тренінгу – підвищення персональної ефективності 
молодих людей через передачу знань та навичок щодо створення малого та 
середнього бізнесу. Іншими словами, у ході проекту планується зібрати 
разом тих, у кого є успішний бізнес, горять очі та прагнуть навчити молоді 
сім’ї основам бізнесу, поділитися з ними цінною інформацією. 
Бізнес-тренінги відбуватимуться у відкритому форматі: кожен учасник 
зможе безпосередньо поставити запитання до ментора зустрічі. Тривалість 
кожного тренінгу онлайн – три години, у регіонах зустрічі відбуватимуться у 
одноденному форматі. Участь у проекті «Business for young families in Che» 
безкоштовна.  
У ході проведення семінар-тренінгу буде використано міні-лекції, 
презентації, практичні вправи та перегляди відео. Учасники працюватимуть 
як у групах, так і індивідуально. 
У кожній молодіжній команді менторами виступатимуть представники 
малого бізнесу. І робота в таких командах, як показує досвід проведення 
тренінгів, дадуть оригінальні та цілком реалізовані бізнес-ідеї. 
Здійснення бізнес-ідей відбуватиметься поетапно. Для цього учасникам 
необхідно буде розробити бізнес-плани та презентувати їх перед 
«інвесторами». Атмосфера і емоційне тло, що пануватиме у процесі тренінгу, 
буде наближене до реалій. Учасники зможуть поставити один одному 
питання, коментувати і навіть критикувати. Після закінчення тренінгу всім 
учасникам буде видано сертифікати, що підтверджуватимуть участь у 
проходженні тренінгу. Сертифікати стануть основою створення успішного 
бізнесу. 
 
52 
 
Предметний зміст проекту представлено в таблиці 3.1. Розглянемо його 
докладніше. 
Таблиця 3.1 
Предметний зміст проекту «Business for young families in Che» 
Теми Предметний зміст навчання 
Бізнес-планування  - розуміння власної ідеї відкриття бізнесу;  
- сучасний ринок праці, збуту, виробництва;  
- оцінка ризиків та переваг свого проекту;  
- розробка власного бізнес-плану на основі 
систематизації та обробки аналізованої інформації. 
Маркетинг  - діючі методики маркетингу;  
- основні моделі управління брендом бізнесу;  
- основні техніки та методи продажів. 
Правові питання з - сучасне законодавство у сфері економічних 
організації бізнесу відносин;  
- форми організації власного бізнесу; 
- форми оподаткування;  
- основні установчі документи та їх оформлення. 
Основи - ключові поняття у сфері оподаткування;  
оподаткування - законодавча база з оподаткування;  
- ключові методики з оподаткування;  
- заповнення податкової декларації; 
- аналіз та інтерпретація даних податкової 
звітності. 
Фінансова - фінансовий план бізнесу (продажу та змінні 
грамотність та витрати, постійні витрати);  
фінансовий - способи оптимізації прибутку та витрат; 
менеджмент - фінансова звітність. 
Стратегічний та - оцінка ситуації на ринку; 
53 
 
оперативний - формулювання місії організації/підприємства;  
менеджмент, - розробка мети та відповідних завдань 
управління організації/підприємства. 
персоналом 
Сучасні інструменти - сучасні інструменти та технології просування 
просування товарів та товарів та послуг (реклама, PR, стимулювання збуту 
послуг тощо);  
- креативні технології у розробці рекламного 
продукту;  
- сегментування цільової аудиторії. 
 
 
Етапи реалізації проекту. Проект «Business for young families in Che» 
включає п'ять етапів (див рис.3.1). Дані етапи реалізуються на основі 
кластерного підходу. Суть даного підходу – в об'єднанні кількох організацій 
Черкас в єдиний кластер для вирішення проблеми по системному та 
якіснішому формуванню переліку підприємницьких компетенцій молодих 
сімей з використанням інтелектуальних та матеріально-технічних ресурсів 
організацій-партнерів. В рамках проекту програма формування 
підприємницьких компетенцій молодих людей реалізуватиметься 
студентами-активістами (ЧДТУ), успішними підприємцями Черкас, 
представниками Черкаського обласного молодіжного центру.  
 
54 
 
• Отримання теоретичних знаннь про ведення та розвиток малого 
І етап бізнесу 
• Навчання з маркетингу, бізнес-планування, правих питань, 
ІІ етап фінансової грамотності та управління персоналом 
ІІІ • Консультація з експертами та захист проектів 
етап 
IV • Розробка стартапів 
етап 
• Відкриття малих підприємств 
V етап 
 
Рис. 3.1. Етапи проекту «Business for young families in Che» 
 
І етап. Отримання теоретичних знаннь про ведення та розвиток малого 
бізнесу.  
Перший етап проводитиметься на базі Черкаського державного 
технологічного університету активними студентами. Передбачається низка 
різних за своєю спрямованістю заходів (тренінгів, семінарів, майстер-класів), 
які проводять найуспішніші студенти старших курсів для студентів 
молодших курсів та молодих сімейних пар.  
Протягом кількох місяців організується серія семінарів, спрямованих 
на підвищення обізнаності та початкове освоєння студентами 
підприємницьких компетенції. Тематика семінарів різноманітна: бізнес-
планування, правові основи організації власного бізнесу, маркетинг, 
фінансова грамотність, сучасні інструменти просування товарів та послуг, 
управління персоналом.  
На тренінгах студенти-наставники транслюватимуть учасникам 
насамперед теоретичні знання, що дозволять сформувати спільне розуміння 
того, як влаштовано сучасне ведення власної справи, які перші кроки 
необхідно зробити для його створення, які ризики та витрати, можливо, 
55 
 
доведеться нести, як просувати власний продукт за умов жорсткої 
конкуренції на ринку збуту, які способи взаємодії зі своїми потенційними 
працівниками та ін.  
Слід зазначити, що сотні учасників записуються на тренінги, проте в 
міру реалізації проекту з об'єктивних причин чисельність бажаючих пройти 
весь цикл програми, значно скорочується. Залишаються найбільш 
вмотивовані, які мають серйозні наміри до відкриття своєї справи після 
закінчення вузу. Таким чином, поряд із зануренням у тематику і 
проблематику підприємницької діяльності, на даному етапі створюється 
команда «лідерів». 
 ІІ етап. Навчання з маркетингу, бізнес-планування, правих питань, 
фінансової грамотності та управління персоналом. 
На даному етапі учасникам буде  запропоновано тренінги з наступних 
тем: основи на оподаткування, фінансова грамотність та фінансовий 
менеджмент, стратегічний та оперативний менеджмент, управління 
персоналом, маркетинг.  
Учасники отримають від фахівців інформацію щодо досліджуваних 
питаннь, проведуть аналіз умов сучасних регіональних ринків праці, збуту, 
виробництва, виберуть той, що цікавить їх сегмент ринку та спільно з 
наставниками складуть бізнес-план свого проекту.  
Також для учасників буде організовано консультації з юристами, 
бухгалтерами, економістами, учасники матимуть змогу задати запитання 
спеціалісту та отримати відповідь. Результатом завершення другого етапу 
проекту є складання кожним учасником бізнес-плану свого проекту для 
реалізації.  
ІІІ етап. Консультація з експертами та захист проектів. 
У рамках проекту «Business for young families in Che» на базі 
Черкаського обласного молодіжного центру будуть організовані робочі 
зустрічі учасників з успішними представниками малого та середнього бізнесу 
та співробітниками банку. 
56 
 
 Учасники зможуть захистити свої проекти перед представниками 
бізнес-спільноти, отримати консультації з подальшої роботи з метою 
підвищення їх конкурентоспроможності. Представники банківського сектору 
нададуть рекомендації та практичні поради про споживче кредитування та 
кредити на розвиток малого бізнесу.  
ІV етап. Розробка стартапів.  
На даному етапі робота з учасниками починається зі спільної розробки 
певної ідеї, яку згодом можна перетворити на комерційний проект, 
продовжується пошуком однодумців та інвесторів, без яких неможливе 
здійснення ні одного з проектів, і закінчується виходом стартапа ринку як 
компанії. Інноваційні ідеї, що базуються на пріоритетних напрямках 
(комп'ютерні, інформаційні технології, біоінженерія та ін), можуть 
реалізуватися на практиці при підтримці Британської Ради в Україні, якщо 
подати заявку на фінансування та отримати грант. Тривалість даного етапу 
може варіюватися від кількох місяців під час підготовки конкурсної 
документації для участі у конкурсі до пів року. 
V етап. Відкриття малих підприємств.  
Учасники проекту «Business for young families in Che», котрі бажають 
відкрити власну справу, можуть відразу перейти до етапу відкриття. У всіх 
труднощах, які виникатимуть, учасників підтримають, допоможуть та 
змотивують наставники, фасилітатори, однодумці і решта учасників проекту. 
Аналіз досвіду українського ринку свідчить про те, що навчальні 
програми, тренінги реалізують різні підходи до навчання підприємницької 
діяльності: від розробки основної професійної програми з підприємництва до 
проведення короткострокових курсів підвищення кваліфікації та 
перепідготовки.  
Фінансування проекту. 
Загальна вартість проекту складає – 5000 тис. грн.  
57 
 
В основному кошти планується залучити для закупівлі розхідних 
матеріалів, а саме: оренда приміщення, поліграфічні послуги, канцелярські 
витрати. 
Таблиця 3.2. 
Кошторис проекту «Business for young families in Che» 
Стаття витрат Орієнтовна 
вартість в грн. 
Розхідні матеріали 
Ручки 500 
Блокноти 1500 
Канцелярські дрібниці 200 
Поліграфічні послуги 
Друк наліпок 300 
Оренда приміщення 
Погодинна оренда приміщення 1000 
Кава-брейк 
Вода, кава, чай, цукор та інше 1500 
Загальна вартість: 5000 
 
Очікувані результати проекту.  
- підвищення фінансової та юридичної грамотності молодих 
підприємців; 
- підвищення рівня безпеки створення бізнесу молоддю та його 
роботи на початковій стадії; 
- підвищення рівня підприємницьких компетенцій у самозайнятої 
молоді; 
- залучення молодих сімей до підприємницької діяльності та 
створення умов для розвитку; 
58 
 
- економічний та соціальний розвиток Черкас шляхом підтримки 
малого та середнього бізнесу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
59 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Харчев О.Г. Соціологія сім'ї: проблеми становлення науки. М., 
2003. 189 с. 
2. Соціологія сім'ї: підручник / за ред. А.І. Антонова. М., 2005. 640 
с. 
3. Іванова Л.М. Доля молодої сім'ї. М., 2001. 135 с. 
4. Антонюк О.В. Становлення рольової структури молодої сім'ї та її 
сприйняття подружжям // Вестн. МДУ. 1993. № 4. С. 25. 
5. Олійник Ю.М. Дослідження рівнів сумісності у молодій сім'ї // 
Психол. журнал. 1986. Т. 7 № 2. С. 59. 
6. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та 
розвитку молоді в Україні» [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – 
2000. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1613-
14/ed20210522#Text. 
7. Коряковцева О.О. Комплексна підтримка молодої сім'ї: навч.-
метод. посібник/О.А. Коряковцева, М.І. Ріж ків. М., 2008. 204 с. 
8. Ржаніцина Л.С. Молоді сім'ї з дітьми: хто такі, як живуть, чого 
хочуть? // Соціологічне дослідження. - 2011. - № 3. - С. 85. 
9. Котельникова Ю. С. Аналіз основних психологічних концепцій 
осмислення криз подружніх відносин молодій сім'ї / / Вісник СМУС74. 2017. 
№1 (16). З. 10-12.  
10. Рибак Є. В. Молода сім'я в сучасному суспільстві: методичний 
посібник для фахівців з роботи з сім'єю та молоддю. М: ТОВ «ТР-Принт», 
2016. 
11. Цинченко Г. М. Соціальна політика щодо молодої сім'ї // 
Управлінський консультування. 2010. №3. З. 180-187. 
12. Батьківщина, В.М., Фарахутдінов, Ш.Ф., Устінова, О.В. 
Взаємообумовленість шлюбності та народжуваності // Сучасні проблеми 
науки та освіти. - 2015, No 1. - С. 915. 
60 
 
13. Черепанова, В.М., Устінова, О.В. Державне управління 
відтворенням населення. // Сучасні проблеми науки та освіти. - 2015, No 1. - 
С. 946. 
14. Устинова, О.В, Пилипенко, Л.М., Валікіна, Ю.Р. Відтворення 
населення як об'єкт соціології управління. / У збірнику: Математичні методи 
та моделі в управлінні, економіці та соціології. / Збірник наукових праць. / 
Відп. ред. О.М. Барбаков, Ю.А. Зобнін. - 2014. - С. 443-446. 
15. Молода сім'я ХХІ століття: тенденції, проблеми та перспективи 
розвитку: матеріали міжрегіональної нав. -Практ. конф. - Кіров: Центр соц.-
психоло. допомоги дітям, підліткам та молоді, 2004. – 124 с. 
16. Основи соціальної роботи: Навч. посібник для студ. вищ. навч. 
закладів/За ред. Н.Ф. Басова. - М.: Видавничий центр «Академія», 2014. - 
288с. 
17. Зубкова Т.С., Тимошина Н.В. «Організація та зміст роботи із 
соціального захисту жінок, дітей та сім'ї» М.: 2014р. 
18. Бичук І.О., Сокол М.В. Б - 67 Соціальна робота з сімєю: 
методичні рекомендації з дисципліни/ І.О.Бичук., М.В. Сокол. – Луцьк : 
Вежа-Друк , 2017. – 40 с. 
19. Закон України «Про соціальні послуги» [Електронний ресурс] // 
Верховна Рада України. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text. 
20.  Міністерство соціальної політики України [Електронний 
ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://www.msp.gov.ua/content/centri-
zahistu.html. 
21. Сімейний кодекс України від 10 січня. 2002 р. № 2947-III (з ізм. І 
доп.) // Відомості Верховна Рада. 2002. № 21-22. С. 135 
22. Сімейний кодекс Республіки Молдова від 26 жовт. 2000 р. № 
1316-XIV (зі ізм. І доп.) // Моніторул Офічіал Р. Молдова. 2001. № 47-48; 26 
квіт. 
61 
 
23. Сімейний кодекс Туркменістану від 10 січня. 2012 р. № 258-IV (зі 
ізм. І доп.) // Відомості Меджлісу Туркменістану. 2012. № 1 (1007); 1 січня – 
31 березня. 
24. Сімейний кодекс Азербайджанської Республіки від 28 груд. 1999 
р. № 781 (зі ізм. І доп.) // 
25. Кодекс про шлюб та сім'ю Республіки Білорусь від 9 липня 1999 
р. № 278-З // Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь у. 
2004. № 195. 2/1097. 
26. Сімейний кодекс Республіки Узбекистан від 30 квіт. 1998 р. № 
607-I (зі ізм. І доп.) // Відомості Олій Мажлісу Республіки Узбекистан. 1998. 
№ 5-6; дод. 
27. Сімейний кодекс Республіки Вірменія від 8 груд. 2004 р. № НО-
123 (зі ізм. І доп.) // Інформаційно-правова система СоюзПравоІнформ. База 
даних. Законодавство країн СНД. URL: 
http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=8661. 
28. Сімейний кодекс Киргизької Республіки від 30 серпня. 2003 р. № 
201 (зі ізм. І доп.) // Відомості Жогорку Кенеша Киргизької Республіки. 2004. 
№ 1. Ст. 1. 
29. Кодекс Республіки Казахстан про шлюб (подружжя) та сім'ю від 
26 груд. 2001 р. № 518-IV (з змін. і доп.) // Казахстанська щоправда. 2012. № 
6-7 (26825-26826); 7 січ. 
30. Саєнко Л.В. Культурно-правові традиції регулювання сімейних 
відносин у країнах Співдружності Незалежних Держав: теоретичні аспекти // 
Правова культура. 2014. №2 (17). 
31. Сімейний кодекс Республіки Таджикистан від 13 лист. 1998 р. (з 
ізм. І доп.) // Ахборі Маджлісі Олі Республіки Таджикистан. 1998. № 22. Ст. 
303. 
32. Федорченко О.О. Правове простір: проблеми теоретичного 
обгрунтування// Правова культура. 2014. №3 (18). 
62 
 
33. Програма молодіжного житлового кредитування: умови участі 
[Електронний ресурс]. in.ck.ua – Режим доступу до ресурсу: 
https://in.ck.ua/ua/neruhomist/programy-molodizhnogo-zhytlovogo-
kredytuvannya. 
34. Відомості Верховної Ради України. 2000. № 3. кн. 1. Ст. 126. 
35.  
 
 
  
63 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
  
64 
 
ДОДАТОК А 
Таблиця 2.1.  
Форми та методи соціальної роботи 
1. Інформаційна виявлення, збирання, узагальнення та доведення 
робота: до зацікавлених відділів та установ офіційної 
статистики та оперативної інформації, отриманої з 
різних джерел (поліклінік, лікарень, диспансерів, 
шкіл, органів внутрішніх справ, соціального 
забезпечення, суду, служби зайнятості, житлово- 
експлуатаційних контор, пошти тощо), про молоді 
сім'ї, які потребують соціальної допомоги, або про 
факти, що потребують втручання соціальної 
служби; організація телефонної «гарячої лінії» для 
екстреного звернення громадян у випадках, які 
потребують письмової консультації спеціалістів; 
створення «банку даних» про молоді сім'ї та 
окремих людей, які потребують соціального 
патронажу. 
Робота із забезпечення зайнятості членів 
молодих сімей, вивчення ринку праці, 
інформування про наявність вакансій для 
працевлаштування, організацію професійної 
підготовки та перепідготовки. 
2.  Методична робота: вивчення інноваційних ефективних форм та 
методів діяльності співробітників відділів та 
установ із соціальної роботи, її узагальнення та 
поширення у трудовому колективі; підвищення 
кваліфікації працівників, ознайомлення їх із 
передовим вітчизняним та зарубіжним досвідом 
65 
 
соціальної роботи; збирання та систематизація 
інформаційних матеріалів, літератури з соціальних 
питань, законодавчих та інших правових актів, 
організація користування ними. 
3. Рекламно- реклама послуг, що надаються відділами та 
пропагандистська установами із соціальної роботи, завдань та змісту 
робота: наданої їм соціальної допомоги; пропаганда у 
місцевих засобах масової інформації зміцнення та 
підтримки молодої сім'ї; видання листівок, 
посібників тощо. на допомогу молодій сім'ї з 
різних питань її життєдіяльності. 
4. Аналітико- вивчення демографічної ситуації, тенденцій та 
прогностична причин соціального та сімейного неблагополуччя, 
робота: думки населення про якість та спектр наданої 
соціальної допомоги молодим сім'ям, актуальну та 
перспективну потребу в ній; розробка на цій 
основі пропозицій щодо коригування та 
вдосконалення соціальної роботи, планування 
соціального розвитку, обліку демографічних 
факторів та показників при будівництві житла та 
соціально-культурних об'єктів. 
5. Медико-соціальна індивідуальна робота щодо попередження 
робота: шкідливих звичок (п’янства, куріння, вживання 
наркотиків, малорухливого способу життя тощо), 
підготовки членів молодих сімей до народження 
дитини, профорієнтація молоді з урахуванням 
стану їхнього здоров'я. 
6. Робота зі зняття попередження та профілактики захворювань, 
нервово-психічних пов'язаних з перевантаженнями нервової та 
66 
 
та фізичних м'язової системи, навчання передових методів 
навантажень: фізичної та психічної культури. Перелічені види 
діяльності можуть здійснюватися у соціально-
психологічних службах, центрах здоров'я та 
народної медицини, а також у відділах та секторах 
інших соціальних служб. 
7. Соціально- соціальний патронаж молодих сімей, які мають 
педагогічна робота: неблагополучні психологічні та соціально-
педагогічні умови, надання допомоги у сімейному 
вихованні, у подоланні батьками педагогічних 
помилок та конфліктних ситуацій з дітьми, 
сімейних конфліктів.