ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ  ГУМАНІТАРНИХ  ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
на тему: 
Формування системи соціального забезпечення громадян  
в умовах воєнного стану 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав студент 2 курсу   
групи ЗСЗМ-229 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» 
Скрипник Вячеслав Анатолійович  
 
Науковий керівник:  
к. економ. н., доцент Нагайчук Н. Г. 
  
Рецензент Тихопій Л.Х 
                  (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
ЧЕРКАСИ-2023 
 
  
РЕФЕРАТ 
Основний текст кваліфікаційної роботи магістра викладений на 81 сторінці, 
Робота містить 30 таблиць, 2 рисунка, список використаних джерел з 52 
найменувань, 3 додатків на 11 сторінках. 
Об’єктом дослідження є соціально-економічні засади формування системи 
соціального забезпечення громадян в умовах війни, визначення основних 
проблеми менеджменту соціальних послуг в умовах війни та розробка 
рекомендацій щодо підвищення його ефективності.  
Предметом дослідження  є механізми соціального захисту та їх фінансове 
забезпечення шляхом надання якісних соціальних послуг. 
Мета дослідження полягає розробці  теоретичних засад формування 
системи соціального забезпечення громадян в умовах воєнного стану та 
визначення основних напрямів удосконалення існуючої системи соціального 
захисту, спрямованих на покращення кадрового забезпечення для якісного та 
своєчасного надання соціальних послуг в Україні. 
Для досягнення мети дослідження необхідно вирішити такі основні завдання: 
- розкрити сутність дефініції та порівняти  поняття «соціальне забезпечення» та 
«соціальний захист»; 
-  надати об’єктивну  характеристику механізмів системи соціального захисту; 
- визначити основні методичні підходи для проведення моніторингу та оцінки 
ефективності соціальних послуг; 
- на основі визначених методичних підходів надати об’єктивну характеристику 
стану надання соціальних послуг  в умовах воєнного стану; 
- здійснити аналіз структури та порядку надання соціальних послуг в умовах 
воєнного стану; 
- провести оцінку ефективності надання соціальних послуг в територіальній 
громаді; 
- визначити основні проблеми менеджменту соціальних послуг в умовах війни та 
розробити рекомендації щодо підвищення його ефективності; 
- розробити соціальний проект «Менеджмент соціальних послуг в умовах війни». 
За результатами дослідження розкрито сутність дефініції та порівняно 
поняття «соціальне забезпечення» та «соціальний захист», надано розширене 
поняття «соціальний захист», надано авторське та розширене тлумачення поняття  
«менеджмент соціальної роботи», розроблено рекомендації щодо удосконалення 
кадрового забезпечення соціальних служб. 
Одержані результати можуть бути використані в роботі інституцій 
соціальної сфери, для підвищення кваліфікації працівників, а також в освітньому 
процесі ‒ при підготовці розділів підручників і навчальних посібників у рамках 
курсу «Менеджмент соціальних послуг», при підготовці відповідних методичних 
матеріалів, складанні навчальних робочих програм, навчальнометодичних 
комплексів, розробці спецкурсів. 
Рік виконання роботи – 2023   
Рік захисту роботи – 2023  
  
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ  ГУМАНІТАРНИХ  ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень магістр  
Галузь знань 23 Соціальна робота  
Спеціальність 232 “Соціальне забезпечення” 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ:  
Зав. кафедри  
___________к.е.н., доц. Журба І.О.  
“_____” _______________2023 р.  
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА СТУДЕНТУ 
Скрипник Вячеслав Анатолійович 
1. Тема роботи: Формування системи соціального забезпечення громадян в 
умовах воєнного стану. 
керівник роботи Нагайчук Н. Г., кандидат економічних наук, доцент 
 
затверджені наказом по університету від “____” __________ 2023 р. № ____ 
 
2. Строк подання студентом роботи “____” __________ 2023 р.  
 
3. Вихідні дані до роботи 
 
1. Нормативно-правова база досліджуваного питання. 
2. Наукова література за темою дослідження. 
 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити) 
 
Розділ 1. Теоретико методичні засади формування системи соціального 
забезпечення. Сутність дефініції «соціальне забезпечення» та поняття «соціальний 
захист». Характеристика механізмів системи соціального захисту. Методичні 
підходи до проведення моніторингу та оцінки ефективності соціальних послуг. 
Розділ 2. Практичні аспекти функціонування системи соціального забезпечення 
громадян в умовах воєнного стану. Характеристика стану надання соціальних 
послуг  в умовах воєнного стану. Аналіз структури та порядку надання соціальних 
послуг в умовах воєнного стану. Оцінка ефективності надання соціальних послуг 
в територіальній громаді. Розділ 3. Рекомендації щодо трансформації системи 
соціального забезпечення громадян в умовах воєнного стану. Менеджмент 
соціальних послуг в умовах війни та розробка рекомендацій щодо підвищення 
його ефективності. Пропозиції, щодо впровадження соціального проекту 
«Менеджмент соціальних послуг в умовах війни». 
  
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) 
Презентація в програмі POWER POINT 
Слайд 1. Тема магістерської роботи. 
Слайд 2. Мета, предмет та об’єкт дослідження. 
Слайд 3. Завдання магістерської роботи. 
Слайд 4-6. Основні визначення по темі дослідження. 
Слайд 7 -12. Висновки. 
 
6. Консультанти розділів роботи 
Розділ Прізвище, ініціали та посада консультанта Підпис, дата 
завдання завдання 
видав прийняв 
1. Теоретико методичні засади формування системи   
соціального забезпечення 
2. Практичні аспекти функціонування системи   
соціального забезпечення громадян в умовах 
воєнного стану 
3 Рекомендації щодо трансформації системи   
соціального забезпечення громадян в умовах 
воєнного стану 
 
7. Дата видачі завдання __________________________________________ 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
Строк 
№ 
Назва етапів дипломної  роботи виконання Примітка 
з/п 
етапів роботи 
1. Розробка завдання, складання календарного плану 03.07.2023 виконано 
виконання кваліфікаційної роботи 
2. Аналіз літературних джерел 30.07.2023 виконано 
3. Виконання першого розділу і обговорення її з до 18.09.2023 виконано 
науковим керівником 
4. Виконання другого розділу і обговорення її з    до 29.09.2023 виконано 
науковим керівником 
5. Виконання третього розділу і обговорення її з до 20.10.2023 виконано 
науковим керівником 
6. Узагальнення результатів статистичного матеріалу. до 24.11.2023 виконано 
Формулювання висновків та підготовка текстової 
частини кваліфікаційної  магістерської роботи 
7. Доопрацювати роботу, оформити її кінцевий варіант до 30.11.2023 виконано 
8. Отримати відгук керівника та рецензію до 02.12.2023 виконано 
9. Підготувати доповідь на захист до 05.12.2023 виконано 
 
 
Студент   _________    Скрипник В.А.
Керівник роботи   __________   Нагайчук Н. Г. 
Секретар ЕК  __________    
  
З М І С Т 
ВСТУП………………………………………………………………………………….5 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО  МЕТОДИЧНІ  ЗАСАДИ  ФОРМУВАННЯ 
СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ГРОМАДЯН………………8              
1.1. Сутність дефініції «соціальне забезпечення» та поняття «соціальний 
захист»……………………………………………………………………………..8  
1.2. Характеристика механізмів системи соціального захисту……………………13 
1.3. Методичні підходи до проведення моніторингу та оцінки ефективності 
соціальних послуг……………………………………………………………………..19 
 
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ  АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ 
СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН В УМОВАХ ВОЄННОГО 
СТАНУ……………………………………………………………………………….24  
2.1. Характеристика стану надання соціальних послуг  в умовах воєнного стану.24 
2.2. Аналіз структури та порядку надання соціальних послуг в умовах воєнного 
стану……………………………………………………………………………………36 
2.3. Оцінка ефективності надання соціальних послуг в територіальній громаді…44 
  
РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ  
СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАЯН В УМОВАХ ВОЄННОГО 
СТАНУ……………………………………………………………………………….50 
3.1. Менеджмент соціальних послуг в умовах війни та розробка рекомендацій 
щодо підвищення його ефективності………………………………………………..50   
3.2. Пропозиції, щодо впровадження соціального проекту «Менеджмент 
соціальних послуг в умовах війни»…………………………………………………54 
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..70 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….…75 
ДОДАТКИ………….………………………………………………………………..81 
 
 
 
 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 
 
  
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я 
ВГО всеукраїнська громадська організація  
КУ Конституція України 
АТО антитерористична операція 
ЗСУ Збройні Сили України 
ВРУ Верховна Рада України 
ПРООН Програма розвитку ООН в Україні 
МОЗ Міністерство охорони здоров’я 
ЦНСП  ЦНСП Центр надання соціальних послуг 
ЗУ Закон України 
ЄС Європейський Союз 
ПФУ Пенсійний фонд України 
СЖО складні життєві обставини 
ЦНАП Центр надання адміністративних послуг 
ГО громадська організація 
КМУ Кабінет Міністрів України 
ВПО Внутрішньо переміщені особи  
ВВП Валовий  внутрішній продукт 
 
  
ВСТУП 
Актуальність теми дослідження. Військової агресія  Росії на території 
України змусила виконавчі органи влади замислитися над пошуком нових 
механізмів та інструментів соціального забезпечення громадян. 
В сучасних соціальних, економічних та політичних умовах перед Україною 
постала ціла низка проблемних питань у соціальній сфері, які потребують 
негайного вирішення. З’явилась нагальна потреба у тому, щоб забезпечити гідний 
рівень життя особам, які постраждали від бойових дій на території  України. 
Зокрема, мова йде про військовослужбовців, громадян, які були вимушені 
покинути власні домівки та залишились без засобів існування, а також громадян 
які опинилися в складних життєвих умовах. Така ситуація показала, що сфера 
соціального забезпечення України має ряд недоліків, які потребують свого 
негайного вирішення. Така актуальна проблематика обумовлює необхідність 
об'єктивної оцінки діяльності держави в умовах воєнного стану. Особливої уваги 
заслуговує потреба ґрунтованої переоцінки системи пріоритетів та визначення  
шляхів реформування законодавства України про соціальне забезпечення. 
Надання соціальних послуг є одним з найважливіших видів соціального 
захисту населення, який полягає у підтримці та супроводі громадян, які 
опинились у складних життєвих обставинах, а також допомозі щодо подолання 
таких обставин. 
Таким чином, важливого значення набуває побудова дієвої системи 
соціального захисту населення через фінансове забезпечення якісних соціальних 
послуг шляхом надання вчасної та дієвої соціальної допомоги кваліфікованими та 
досвідченими соціальними менеджерами та працівниками соціальної сфери.  
Мета і завдання дослідження.  Метою дослідження є розробка 
теоретичних засад формування системи соціального забезпечення громадян в 
умовах воєнного стану та визначення основних напрямів удосконалення існуючої 
системи соціального захисту, спрямованих на покращення кадрового забезпечення 
для якісного та своєчасного надання соціальних послуг в Україні. 
Завдання дослідження (гіпотеза дослідження). Для досягнення мети 
дослідження необхідно вирішити такі основні завдання: 
- розкрити сутність дефініції та порівняти  поняття «соціальне 
забезпечення» та «соціальний захист»; 
-  надати об’єктивну  характеристику механізмів системи соціального 
захисту; 
- визначити основні методичні підходи для проведення моніторингу та 
оцінки ефективності соціальних послуг; 
- на основі визначених методичних підходів надати об’єктивну 
характеристику стану надання соціальних послуг  в умовах воєнного стану; 
- здійснити аналіз структури та порядку надання соціальних послуг в 
умовах воєнного стану; 
- провести оцінку ефективності надання соціальних послуг в територіальній 
громаді; 
- визначити основні проблеми менеджменту соціальних послуг в умовах 
війни та розробити рекомендації щодо підвищення його ефективності; 
- розробити соціальний проект «Менеджмент соціальних послуг в умовах 
війни». 
Об’єктом дослідження є соціально-економічні засади формування системи 
соціального забезпечення громадян в умовах війни, визначення основних 
проблеми менеджменту соціальних послуг в умовах війни та розробка 
рекомендацій щодо підвищення його ефективності.  
Предмет дослідження. Предметом дослідження є механізми соціального 
захисту та їх фінансове забезпечення шляхом надання якісних соціальних послуг.  
Методи дослідження. У роботі застосовано такі методи дослідження як 
системний підхід, методи аналізу, групування, методи статистичних та економіко - 
математичних розрахунків, динамічних порівнянь, графічно-табличний метод та 
інші прийоми. За допомогою методу системного підходу проведено  оцінювання 
ефективності соціальних послуг, що дало змогу встановити причини їх низької 
якості та запропонувати механізм їх розв'язання.  
Елементи наукової новизна полягали в наступному: 
- розкрито сутність дефініції та порівняно поняття «соціальне 
забезпечення» та «соціальний захист», надано розширене поняття «соціальний 
захист».  
- досліджено порядок надання соціальних послуг в умовах воєнного 
стану та проведено аналіз стану надання соціальних послуг в умовах воєнного 
стану;  
- визначено основні проблеми, які виникають під час здійснення 
менеджменту соціальних послуг в умовах війни та надано рекомендації щодо 
підвищення його ефективності. 
- За результатами аналізу дослідження принципів соціального 
менеджменту надано авторське та розширене тлумачення поняття  «менеджмент 
соціальної роботи» 
- За результатами реалізації соціального  проекта «Менеджмент 
соціальних послуг в умовах війни» розроблено рекомендації щодо удосконалення 
кадрового забезпечення соціальних служб. 
Практичне значення одержаних результатів. У роботі проаналізовано 
сучасні тенденції формування системи соціального забезпечення громадян в 
умовах воєнного стану, виявлено її недоліки та визначено причини низької 
ефективності якості надання соціальних послуг та рекомендації щодо посилення 
статусу соціального менеджера та соціального працівника. Надано рекомендації 
щодо вдосконалення менеджменту соціальних послуг в умовах війни, що 
призведе до покращення системи соціального захисту в Україні. На прикладі 
соціального  проекта «Менеджмент соціальних послуг в умовах війни» було 
продемонстровано, що після проведення тренінгів по організації менеджменту 
соціальних послуг в умовах війни та організації соціальних послуг в 
територіальній громаді серед соціальних працівників, волонтерів, представників 
громадських  та релігійних організацій покращилися кваліфікація діючих 
працівників та надано необхідний осяг знань для нових працівників які зможуть 
надавати соціальні послуги в умовах військового стану. 
Апробація результатів дослідження. Скрипник В.А. Соціальне 
забезпечення громадян України в умовах війни. Матеріали IV Всеукр. наук.-
практ. конф. (м. Луцьк, 11–12 трав. 2023 р.) с.75 
  
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО  МЕТОДИЧНІ  ЗАСАДИ  ФОРМУВАННЯ 
СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ГРОМАДЯН 
 
1.1. Сутність дефініції поняття «соціальне забезпечення» та 
соціального захисту 
 
Із проголошенням України незалежною та правовою державою виникла 
нагальна необхідність у реформуванні всіх сфер життя, а особливу увагу 
необхідно було приділити соціальній сфері, оскільки на сьогоднішній день вкрай 
необхідна верховенство права в соціальній сфері і високий рівень соціальної 
захищеності населення в нашій державі.  
Конституційні засади соціальної й правової держави реалізуються в тому, 
що права й свободи людини та їх гарантії визначають її зміст і спрямованість 
діяльності. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність і зобов’язується 
утверджувати й забезпечувати їй відповідні права й свободи. До основних 
соціальних прав, що знайшли своє закріплення в Конституції України та 
гарантуються державою, належить і право на соціальний захист та соціальне 
забезпечення. 
Статтею 46 Конституції України визначено, що «Громадяни мають право на 
соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової 
або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з 
незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, 
передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним 
соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, 
установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального 
забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів 
для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та 
допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, 
не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом». [20] 
В умовах ведення військових дій, що призводить до виснаження 
економічних ресурсів України, постає потреба узгодження можливостей системи 
соціального захисту населення до можливостей держави, і відповідно 
удосконалення нормативно-правової бази соціального забезпечення. 
Не зважаючи на те, що терміни «соціальний захист» та «соціальне 
забезпечення» вживаються в більшості нормативно-правових актах, але на 
сьогоднішній день чіткого формулювання закріплення цих понять не надано. 
Науковці постійно проявляють інтерес до вивчення та розкриття суті понять 
«соціальний захист» та «соціальне забезпечення», але більшість з них 
неоднозначно трактують дані поняття.  
Необхідність у постійному вдосконаленні системи соціального захисту 
зумовлює необхідність ґрунтовного вивчення наукової думки про дефініції 
«соціальний захист» та «соціальне забезпечення», питання їх співвідношення та 
функціонування у суспільстві, що забезпечить вдосконалення механізму 
соціального захисту громадян нашої держави та належного їх соціального 
забезпечення. 
Деякі науковці у своїх наукових висновках вказують, що поняття 
«соціальний захист» і «соціальне забезпечення» є синонімами, але це є не зовсім 
точним визначенням, оскільки Конституцією України надається застосування обох 
цих понять.  
Вітчизняний науковець М. Копетюк зазначає, що під соціальним 
забезпеченням слід розуміти окрему складову системи соціального захисту 
населення країни, яка являє собою комплекс соціальних виплат певним категоріям 
громадян, що здійснюються відповідно до чинного законодавства за рахунок 
коштів бюджетів. [21] 
Соціальний захист, на відміну від соціального забезпечення, передбачає 
гарантії щодо охорони праці, здоров'я, навколишнього природного середовища, 
оплати праці та інші заходи, необхідні для нормальної життєдіяльності людини й 
функціонування держави.  
В нових економічних умовах система соціального захисту замінила собою 
систему соціального забезпечення. 
На сьогоднішній день існує різне визначення поняття «соціального 
забезпечення».  
Так, вітчизняні науковці Москаленко В. В. та Б. Стичинський надають різні  
визначення складових соціального забезпечення: [24] 
Таблиця 1.1. 
Складові соціального забезпечення за  Складові соціального забезпечення за                          
Москаленком В. В. Б. Стичинським 
виплати пенсій забезпечення пенсіями 
соціальної допомоги забезпечення допомогою різних категорій 
громадян 
соціального догляду соціальне обслуговування осіб похилого 
віку й непрацездатних громадян 
право на медичну допомогу безплатне медичне обслуговування й 
лікування 
медичне страхування санаторно-курортне лікування 
державну підтримку сім ї, материнства й соціальна допомога сім'ям, які мають дітей 
дитинства 
 забезпечення житлом за рахунок 
утримання і виховання за державні кошти державного чи комунального житлового 
дітей-сиріт і дітей, позбавлених фонду 
батьківського піклування надання освітніх послуг 
надання безплатної чи пільгової можливості 
користуватися досягненнями культури 
У сучасній науці багато науковців надають поняттю «соціальне 
забезпечення» пріоритетного значення. 
Вітчизняний науковець Н. Болотіна під соціальним забезпеченням розглядає 
організаційно-правову діяльність держави щодо матеріального забезпечення, 
соціального утримання, обслуговування, надання медичної допомоги за рахунок 
спеціально створених фінансових джерел осіб, які зазнали соціального ризику, 
внаслідок якого втратили здоров’я, або засоби до існування і не можуть 
матеріально забезпечити себе та своїх утриманців [2, с. 33]. В додатку А подано 
систематизацію наукових підходів до тлумачення сутності поняття «соціальне 
забезпечення». 
На сьогоднішній день соціальний захист трактують як систему управління 
соціальними ризиками з метою підтримки встановлених суспільством соціальних 
стандартів життя для кожної людини.  
Так, на думку Ю. Шклярського, соціальний захист населення – це 
«сукупність усіх форм, які застосовує суспільство для забезпечення захисту від 
ризиків захворювань, старості, для гарантування у разі зменшення або втрати 
доходу» [50, с. 33–34]. О. Сергієнко вважає, що соціальний захист – це «реалізація 
права на забезпечення в разі повної, часткової або тимчасової втрати 
працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від людини причин, 
а також у старості та в інших випадках, передбачених законодавством» [45, с. 31–
35.] В додатку Б подано систематизацію наукових підходів до тлумачення сутності 
поняття «соціальний захист». 
Найбільш точним із позицій соціальної політики є визначення, 
запропоноване Н. Борецькою: «Соціальний захист – це система соціальних та 
економічних прав та гарантій, що закріплюються державою і реалізуються її 
соціальною політикою на основі механізмів забезпечення життєвого рівня, 
достатнього для відтворення і розвитку особистості на всіх етапах 
життєдіяльності людини». 
Сьогодні основною метою соціального захисту є забезпечення виживання 
соціально незахищених верств населення та першочерговий захист окремих 
категорій громадян (військовослужбовців, вимушених переселенців, 
постраждалих та ін.). 
Головною метою соціального захисту та соціального забезпечення громадян 
є надання можливостей усім членам суспільства, незалежно від соціального 
походження, національності чи раси, вільно розвиватись і реалізовувати свої 
здібності.  Основні функції, які вони виконують у соціумі подано у таблиці 1.2  
Так, як видно з таблиці 1.2 вони спрямовані на забезпечення реалізації 
основної мети соціального захисту та соціального забезпечення – захисту людини 
від різного роду соціально-економічних ризиків з метою створення умов для 
життєдіяльності людини у соціальному, культурному та економічному середовищі. 
Таблиця 1.2 
Основні функції соціального забезпечення та соціального захисту 
Функції соціального забезпечення та соціального захисту 
Економічні Фінансові Соціальні Правові 
Компенсаційна Розподільча Профілактична Превентивна 
Захисна Ризикова Попереджувальна Контролююча 
Відтворювальна Заощаджувана Реабілітаційна Політична 
Структурна Превентивна Стабілізуюча  
Резервна Соціальна 
Основна функція соціального забезпечення - турбота про ті категорії 
населення, які в законодавчо встановленому порядку мають право на тривалу або 
постійну допомогу (за віком, інвалідністю, обмеженою працездатністю, 
відсутністю інших джерел існування) і розподіл коштів соціального захисту, 
виплат з соціального страхування. Соціальне забезпечення здійснюється у 
випадках тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, догляду за дитиною-
інвалідом, хвороби; досягнення пенсійного віку, безробіття, смерті годувальника, 
нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання тощо. 
Вітчизняні науковці П. Рабінович та О. Панкевич стверджують, що термін 
«соціальне забезпечення» є більш вдалим, ніж термін «соціальний захист» в 
зв’язку з тим, що у забезпечення прав і свобод людини «захист» є лише одним із 
складових елементів. [43, c. 105] 
На думку І. М. Сироти, використання визначення «соціальний захист» у 
Конституції України не применшує значення «соціальне забезпечення», оскільки 
ці обидва терміни є синонімами [46, c. 7]. 
Як видно із вищевикладеного ототожнення понять соціального захисту та 
соціального забезпечення є недоцільним, оскільки вони різні за значенням та 
опосередковують дещо відмінні між собою суспільні явища, котрі співвідносяться 
як частина і ціле. Тобто «соціальний захист» є поняттям ширшим за змістом, на 
відміну від «соціального забезпечення», що властиве для системи суспільних 
відносин, які існують в сфері такого захисту [34, с. 4]. 
В зв’язку з чим необхідно відзначити, що соціальний захист здійснюється за 
допомогою системи соціального забезпечення. 
Враховуючи наведений аналіз наукових досліджень, узагальнюючи наявні 
дефініції наведемо власне авторське визначення поняття «соціального захисту»: 
Соціальний  захист – це сукупність  визначених нормативно-правовими актами 
гарантій  для забезпечення сприятливих соціально-економічних умов для 
всебічного розвитку людини та громадянина, як соціально-культурного індивіда з 
метою запобігання виникнення соціальних ризиків або мінімізації їх наслідків для 
людини. 
Аналіз наведених підходів до визначення поняття соціального захисту 
дозволяє зробити такі висновки: соціальний захист переважно розглядають як 
функцію держави і пов’язують із соціальною політикою держави; більшість 
авторів розрізняють поняття «соціальний захист» і «соціальне забезпечення», 
вважають, що соціальне забезпечення є складовою частиною соціального захисту; 
соціальний захист розглядається в двох значеннях: у широкому – як систему 
організаційно-правових та економічних заходів щодо забезпечення соціальних 
прав людини і громадянина в державі та вузькому – як систему спеціальних 
заходів щодо захисту окремих категорій працівників і населення з огляду на 
особливості їх професійного та соціального статусу. [6, с. 99] 
Враховуючи зазначене вище, вважаємо, що поняття «соціальний захист» і 
«соціальне забезпечення» мають свої визначені місця у системі державних заходів 
направлених на забезпечення належного матеріального та соціального становища 
громадян.  
Соціальний захист передбачає гарантії прав, а соціальне забезпечення  
матеріально та фінансово забезпечує виконання даних гарантій.  
 
1.2. Характеристика механізмів системи соціального захисту. 
 
Соціальний захист в Україні реалізується через матеріальне забезпечення 
економічно активного населення (шляхом соціального страхування); пенсійне 
забезпечення; соціальну допомогу найбільш вразливим категоріям; матеріальну 
допомогу сім'ям з дітьми; компенсації, індексації та пільги населенню; соціальне 
обслуговування тощо. Таким чином, соціальний захист здійснюється за 
допомогою соціального забезпечення та соціальної допомоги. Систему 
соціального забезпечення в Україні представлено на рис.1. 
 
Рис. 1 Систему соціального забезпечення 
(сформовано автором на основі опрацьованих джерел) 
 
На сьогоднішній день можливо визначити наступні складові механізму  
соціального  захисту: фінансове, правове та організаційне забезпечення.  
Загальноприйнятого визначення фінансового забезпечення соціального 
захисту населення в науковій літературі не існує. 
Серед науковців існують деякі розбіжності у тлумаченні сутності поняття 
«фінансовий механізм системи соціального захисту населення». 
Так, Н. Г. Савченко визначає фінансовий механізм системи соціального 
захисту населення як “систему управління фінансовими відносинами через 
сукупність встановлених державою методів, інструментів і важелів з відповідним 
регулюванням та забезпеченням їх впливу на рівень соціального захисту 
населення” [44, с. 6]. 
  О. Жук пропонує розглядати фінансове забезпечення соціального захисту 
населення як метод фінансового механізму системи соціального захисту 
населення, який визначає джерела, форми й інструменти фінансування програм у 
сфері соціального захисту сім’ї, дітей, молоді, пенсіонерів, ветеранів, інвалідів, 
безробітних та інших соціально незахищених верств населення з метою 
забезпечення добробуту кожного члена суспільства в конкретних економічних 
умовах шляхом бюджетного фінансування на безповоротній основі, 
самофінансування та кредитування, а також у деяких інших випадках – 
донорського фінансування. [13] 
Елементами фінансового механізму системи соціального захисту населення 
є фінансово-організаційні форми: фінансове оперативне управління, нормативно-
правове, інформаційне, технічне та кадрове забезпечення. Визначення даних 
елементів можна побачити в таблиці 1.3 
Таблиця 1.3 
Фінансово-організаційні форми механізму системи соціального захисту 
Фінансове це комплекс заходів, що розробляються на основі оперативного 
оперативне аналізу існуючої фінансової ситуації та здійснюються 
відповідними інституціями згідно з чинним законодавством з 
управління 
метою регулювання, складання та виконання фінансових планів, а 
також здійснення дієвого поточного контролю за їх виконанням 
та своєчасним внесенням необхідних змін. 
Нормативно- Це нормативно правові акти, що регулюють соціальне 
правове забезпечення в системі соціального захисту  
забезпечення 
Інформаційне складається з різного роду економічної, фінансової, юридичної, 
забезпечення статистичної та іншої інформації. 
Технічне забезпечення співробітників органів праці та соціального захисту 
забезпечення населення необхідною технікою, бланковою документацією для 
раціонального забезпечення функціонування облікового, 
аналітичного та контрольного процесів (здійснення 
персоніфікованого обліку громадян, формування та ведення 
різного роду баз даних про громадян, котрі отримали чи мають 
право отримувати ті чи інші соціальні послуги у сфері 
соціального захисту) 
Кадрове Забезпечення кваліфікованими працівниками відповідні соціальні 
забезпечення служби, які покликані професійно надавати послуги населенню 
для вирішення життєво необхідних проблем 
 
 Фінансовий механізм реалізації соціального захисту населення передбачає 
формування джерел фінансових ресурсів, що направляються на виконання 
відповідних програм і заходів, а також обґрунтований вибір методів, форм та 
важелів їх використання. 
Необхідно відмітити, що фінансове забезпечення можливо розділити на три 
основні структурні складові системи соціального захисту населення соціальне 
страхування, соціальне забезпечення, соціальні стандарти, які можливо побачити 
в таблиці 1.4. 
Таблиця 1.4 
Складові системи соціального захисту 
 
Соціальне страхування базується на формуванні позабюджетних 
цільових фондів за рахунок внесків 
учасників 
Соціальне забезпечення передбачає виплату адресних соціальних 
допомог або послуг за рахунок 
загальнодержавних коштів, які 
акумулюються в бюджетах різних рівнів 
Соціальні стандарти й гарантії встановлюються законами з метою 
держави забезпечення конституційного права 
громадян на достатній життєвий рівень. 
 
 
Іншою складовою механізму  соціального  захисту є правове забезпечення, 
яке охоплює систему законодавства, нормами якого визначено: структуру 
правовідносин соціального захисту (суб’єкти, об’єкти, зміст); види і форми 
допомоги для реалізації заходів соціального захисту. Правове забезпечення, як 
механізм системи соціального захисту має передбачати розробку і затвердження 
комплексу нормативно-правових актів, які сформують юридичне підґрунтя для 
прийняття необхідних практичних рішень. 
Необхідно зазначити, що чинне законодавство України повинно 
обов’язково ґрунтуватися на міжнародних та європейських стандартах у сфері 
соціального захисту та соціального забезпечення населення. Правове 
забезпечення соціального захисту регулюється значною кількістю нормативно-
правових актів, якими охоплено систему різних видів допомоги, соціальних пільг 
і виплат. Окреме місце серед них займає Закон про Державний бюджет України.  
На сьогодні проблемним питанням є те, що нормами Закону України «Про 
Державний бюджет України» може зупинятися дія деяких норм, які регулюють 
соціальні виплати і пільги окремим категоріям громадян та відповідно 
обмежується реалізація даними громадянами права на соціальний захист. Дані 
випадки є постійними предметом розгляду справи  в Конституційному суді 
України. Як приклад можливо зазначити рішення Конституційного суду України 
в якому зазначено, що в механізмі застосування соціальних виплат і розмірів 
певним категоріям громадян України, зокрема пенсій, має враховуватися наявний 
фінансовий ресурс бюджету Пенсійного фонду України. 
Важливо зазначити, що правове забезпечення сфери соціального захисту у 
країнах - членах ЄС також охоплює значну кількість документів. Зокрема, ці 
питання станом на 2023 рік регулювалися 356 обов’язковими актами, 239 
самостійними постановами і 117 директивами [51, с. 1484]. 
Іншою складовою механізму  соціального  захисту є організаційне 
забезпечення, який можливо визначити, як комплекс організаційних елементів, 
потрібних для забезпечення реалізації громадянами права на соціальний захист. 
До них можна віднести, зокрема, систему органів загальної та спеціальної 
компетенції з повноваженнями у сфері соціального захисту, методів, засобів, 
правил, процедур, заходів, які застосовуються для реалізації громадянами права 
на соціальний захист. [10] 
Вказана складова механізму соціального захисту потребує негайних та 
радикальних змін. На прикладі зарубіжного досвіду активно залучати до надання 
соціальних послуг і недержавний сектор. Наприклад, у США участь держави в 
соціальному забезпеченні громадян є мінімальною, а державну матеріальну 
підтримку отримують лише найбідніші верстви населення. На даному прикладі 
держава має створювати умови для недержавних надавачів соціальних послуг та 
їхнього стабільного функціонування, що сприятиме підвищенню довіри до них. З 
метою реалізації  даних змін необхідно на законодавчому рівні передбачити 
механізми фінансування недержавних організацій, які надають соціальні послуги 
(гранти, державні кредити, субсидії, відшкодування вартості наданих послуг, 
податкові пільги тощо). На прикладі країн ЄС необхідно розширити 
повноваження територіальних громад, щодо організації надання соціальних 
послуг за місцем проживання осіб, які отримують такі послуги. Також необхідно 
механізм соціального захисту переорієнтувати на профілактичні заходи для 
недопущення потрапляння громадян у складні життєві обставини. 
Таким чином як видно з вищевикладеного систему соціального захисту 
складає соціальне страхування; соціальні гарантії та стандарти; соціальна 
підтримка, яка поєднує соціальну допомогу та соціальні послуги. Всю систему 
соціального захисту  подано в додатку С. 
На сьогодні необхідні суттєві зміни принципів побудови системи 
соціального захисту населення України виходячи із ситуації як склалася в нашій 
державі.  Соціальне обслуговування, соціальне спонсорство, стимулювання 
надання послуг за допомогою прямого бюджетного фінансування та залучення 
коштів недержавних структур сприятиме підвищенню соціальних стандартів у 
державі та покращенню матеріальних умов існування незахищених верств 
населення. 
Система соціального захисту населення повинна бути побудована таким 
чином, щоб в повній мірі підтримувати належний рівень життя для громадян, які 
цього потребують, запобігати бідності населення, створювати умови для 
підтримки економічно активного населення. 
Як видно із вище викладеного, необхідно виділити наступні проблеми  у 
функціонуванні системи соціального захисту: недосконалість нормативно-
правової бази направленої на реформування системи соціального захисту 
населення; необхідність структурних змін у програмах, спрямованих на 
підвищення адресності соціальної допомоги, в тому числі за рахунок, скасування 
пільг, наданих багатьом категоріям громадян незалежно від їх матеріального 
становища. Основними напрямами вдосконалення механізму соціального 
забезпечення посилення відповідальності за нецільове використання коштів, 
розмежування повноважень щодо здійснення видатків між органами влади та 
делегування даних функцій територіальним громадам, залучення неурядових 
організацій до надання соціальних послуг із метою підвищення їх якості. 
 
1.3.  Методичні підходи до проведення моніторингу та оцінки ефективності 
соціальних послуг  
 
В будь-якій  правовій державі соціальна політика держави направлена на 
соціальний захист населення, особливо тих осіб, які перебувають у складних 
життєвих обставинах. Ефективність соціального захисту це не тільки соціальні 
виплати, які передбачені нормативно-правовими актами, а в першу чергу це 
розвинена мережа соціальних послуг, які надаються з урахуванням особливостей і 
потреб різних категорій клієнтів. Надання соціальних послуг є важливою 
функцією будь-якої держави, але надважливо, щоб сучасна система соціальних 
послуг повинна відповідала потребам громадян і була  зорієнтована на 
покращення якості їхнього життя. 
Оцінка ефективності системи соціального захисту та соціального 
забезпечення прямо залежить від оцінки якості соціальних послуг, тобто 
результату показників якості наданої соціальної послуги. 
Законом України «Про соціальні послуги» визначено, що показники якості 
соціальних послуг  це сукупність індикаторів, що використовуються для 
оцінювання процесу та результатів діяльності надавача соціальних послуг на 
відповідність встановленим вимогам та результативності соціальних послуг щодо 
профілактики складних життєвих обставин, подолання або мінімізації їх 
негативних наслідків для осіб/сімей, які перебувають у таких обставинах. [14] 
 Одна із найбільш актуальних для здійснення моніторингу і оцінювання 
соціальних послуг є методика, яка направлена на оцінку якості та ефективності 
соціальних послуг. Методичний підхід оцінювання ефективності соціальних 
послуг складається в трьох основних складових: оцінка якості та ефективності 
соціальних послуг споживачами, оцінка ефективності функціонування системи 
надання соціальних послуг працівниками, які безпосередньо надають соціальні 
послуги, оцінка якості та достатності ресурсного забезпечення надання 
соціальних послуг. [7 ст. 126] 
 Варто відмітити, що методичний підхід надає можливість об’єднувати різні 
думки щодо якісної оцінки надання соціальних послуг з погляду їх отримувачів та 
працівників, які надають ці послуги.  
Важливим значенням для даної методики є можливість залучення для участі 
в оцінюванні соціальних послуг недержавних організацій, оскільки останні 
можуть виступати, як надавачі соціальних послуг, діяльність яких необхідно 
оцінити, так  організацією, яка проводить оцінювання або бере участь спільному 
оціненні. 
Викладена методика надає можливість оцінити якісні аспекти 
функціонування системи надання соціальних послуг та здатна доповнити кількісні 
та якісні показники. [7 ст. 128] 
Давидюк О. О. вважає, що  в процесі оцінки соціальних послуг необхідно 
виділити об’єктивний, суб’єктивний й комбінований підходи, які можна побачити 
в таблиці 1.5. [9 ст. 96] 
Таблиця 1.5 
Основні підходи оцінки соціальних послуг 
№ Назва  Визначення  
1.  Об’єктивний підхід передбачає використання статистичних даних на 
основі побудови системи показників, що 
характеризує об'єктивні умови і результати 
діяльності соціальних закладів. 
2.  Суб’єктивний підхід базується на результатах соціологічних 
досліджень та експертних оцінках, що 
відображають об'єктивні умови в суб’єктивному 
сприйнятті людей, їх ціннісне ставлення до 
створених умов процесу надання соціальних 
послуг 
3.  Комбінований підхід поєднує об’єктивне й суб’єктивне оцінювання 
якості соціальних послуг. Саме комбінований 
підхід дозволяє нам виробити комплексну 
оцінку наскільки співпадають побажання 
владних структур з бажанням громадян, 
отримувачів послуг. Такий підхід дозволяє 
підвищити ефективність управління системою 
соціальних послуг. 
 
Таким чином, проведення якісного аналізу методологічних підходів до 
оцінки соціальних послуг надасть змогу систематизувати та виділити базові 
критерії оцінки соціальних послуг з позиції отримувача таких послуг. 
На даний час Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок 
проведення моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг, який 
визначає процедуру проведення моніторингу надання та оцінки якості соціальних 
послуг, запроваджує єдиний підхід до збору, оброблення, узагальнення інформації 
про проведення зазначених моніторингу та оцінки в системі надання соціальних 
послуг. [35] 
Відповідно до даного Порядку оцінка якості соціальних послуг проводиться 
шляхом вжиття комплексу заходів, спрямованих на встановлення рівня 
відповідності наданих соціальних послуг затвердженим державним стандартам 
соціальних послуг. [35] 
Варто зауважити, що на період введення надзвичайного або воєнного стану 
оцінка якості соціальних послуг не проводиться.  
Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні 
гарантії» визначено, що надання державних соціальних гарантій здійснюється за 
рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та 
соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання. [15] 
Крім бюджетного фінансування соціальних послуг,  система надання 
соціальних послуг є донатною сферою, тобто в яку вкладають значні кошти 
різноманітні міжнародні донори. 
Тому головною метою застосування показників якості та достатності 
фінансового забезпечення надання соціальних послуг є сприяння не тільки 
раціональному використанню бюджетних коштів,  а й цільове використання 
коштів міжнародних допомог.  
На даний час можливо виділити наступні методи оцінки якості соціальних 
послуг: 
1) опитування отримувачів соціальних послуг або їх законних 
представників; 
2) спостереження за процесом надання соціальних послуг; 
3) бесіди / співбесіди з персоналом надавача соціальних послуг; 
4) вивчення документації надавача соціальних послуг, іншої документації, у 
тому числі звернень отримувачів соціальних послуг. 
У таблиці 1.6 наведено основні етапи проведення оцінки якості соціальних 
послуг.    
Таблиця 1.6 
Етапи проведення оцінки якості соціальних послуг 
1.  планування та проведення оцінки якості соціальних послуг; 
2.  проведення аналізу результатів оцінки якості соціальних послуг; 
3.  розміщення результатів проведеної оцінки якості соціальних послуг в офіційних 
друкованих виданнях, на офіційному веб-сайті, на єдиному державному веб-
порталі відкритих даних, на інформаційних стендах надавача соціальних послуг 
або в будь-який інший спосіб; 
4.  розроблення заходів, спрямованих на підвищення якості надання соціальних 
послуг; 
5.  моніторинг здійснення заходів, спрямованих на підвищення якості надання 
соціальних послуг 
 
На даний час законодавцем встановлено, що  оцінка якості соціальних 
послуг може бути внутрішньою або зовнішньою. В таблиці 1.7 наведено базові 
критерій проведення оцінки  якості соціальних послуг. 
Таблиця 1.7 
Критерії проведення оцінки якості соціальних послуг 
 проводиться надавачем соціальних послуг один раз на рік Метою 
 проведення внутрішньої оцінки якості соціальних послуг є: 
 удосконалення діяльності надавача соціальних послуг; 
Внутрішня оцінка підвищення рівня професійної компетенції персоналу надавача 
якості соціальних соціальних послуг; виявлення та обговорення проблем, що 
послуг гальмують розвиток надання соціальних послуг; 
виявлення та виправлення недоліків надання соціальних послуг 
надавачем соціальних послуг; підвищення якості соціальних 
послуг. 
 
Зовнішня оцінка проводиться один раз на рік, засновником надавача соціальних 
якості соціальних послуг (крім надавача соціальних послуг недержавного сектору), 
послуг за рахунок коштів, передбачених у місцевому бюджеті, із 
залученням громадських об’єднань, що спеціалізуються на 
проведенні зовнішньої оцінки (далі - суб’єкти, що проводять 
зовнішню оцінку). 
 
 
В подальшому проводиться узагальнення та аналіз результатів внутрішньої 
та зовнішньої оцінки якості соціальних послуг, а Нацсоцслужба складає загальний 
звіт про проведення оцінки надання соціальних послуг, пропозиції щодо 
коригування пріоритетних напрямів і завдань соціальної політики у сфері надання 
соціальних послуг. 
Таким чином  оцінка якості соціальних послуг вкрай необхідна оскільки за її 
результатами розробляються заходи з підвищення якості надання соціальних 
послуг, удосконалення діяльності надавачів соціальних послуг.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ  АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ 
СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН В УМОВАХ ВОЄННОГО 
СТАНУ 
 
2.1. Характеристика стану надання соціальних послуг  в умовах воєнного 
стану 
 
Повномасштабне вторгнення російської федерації на нашу землю, 
запровадження воєнного стану в Україні стало величезним викликом для системи 
соціального забезпечення в Україні. 
Шкода, що завдана війною, бойовими діями, тимчасовою окупацією є 
одним із чинників, який негативно вплинув на життя людини, сім’ї, зокрема сім’ї 
з дітьми, тому сьогодні більшість наших громадян потребують допомоги 
соціальних служб  та виконавчих органів влади вцілому. 
Надання соціальних послуг є одним з найважливіших видів соціального 
захисту населення, який полягає у підтримці та супроводі громадян, які 
опинились у складних життєвих обставинах, а також допомозі щодо подолання 
таких обставин. У таблиці 2.1 ми можемо побачити загальні видатки на 
соціальний захист (за методологією європейської системи інтегрованої 
статистики соціального захисту) і хоч в грошовому еквіваленті вони збільшилися 
то у відсотковому еквіваленті ВВП вони значно знизилися. 
Таблиця 2.1. 
Загальні видатки на соціальний захист 
Усього, 2019 2020 2021 Збільшення 
млн.грн в % 
 690231,3 756100,9 789530,3 0,87 
у % до ВВП 17,2 17,8 14,4  
*Розраховано за даними Державної служби статистики України 
Провівши аналіз видатків зведеного бюджету України на соціальний захист 
та соціальне забезпечення за останні 10 років можливо із впевненістю 
стверджувати, що сума видатків збільшилася, як в грошовому еквіваленті так і у 
відсотках ВВП, але на жаль у відсотках до зведеного бюджету України сума 
видатків все ж таки поступово знижувалася. Дану динаміку ми можемо побачити 
в таблиці 2.2.  
Таблиця 2.2. 
            Видатки зведеного бюджету України на соціальний              
захист та соціальне забезпечення 
 Сума видатків зведеного бюджету України  на соціальний захист та 
соціальне забезпечення 
Роки усього, млн.грн у % до зведеного у % до ВВП 
бюджету України 
2010 105434,8 25,3 7,8 
2011 125306,9 25,4 8,6 
2012 145062,6 28,7 9,5 
2013 138004,7 26,4 8,7 
2014 176339,8 25,9 8,9 
2015 258326,1 30,9 10,8 
2016 285761,7 27,0 9,6 
2017 309363,6 24,7 8,7 
2018 321786,7 23,4 8,1 
2019 346720,5 21,7 8,2 
2020 367346,6 19,9 6,7 
2021 455186,2 15,0 8,8 
*Розраховано за даними Державної служби статистики України 
Аналогічний розподіл витрат на соціальний захист в Австрії - 28,0 %, 
Бельгії - 29,2 %, Дані ї - 28,8 %,  в Італії 28,9 %, у Німеччині - 25,0 %, у Польщі - 
19,4 %. Значно нижчим від України цей показник є в Ісландії - 15,7%, у Канаді - 
17,2 %, в Ірландії - 17,0 %; [52]. 
Відповідно до статтей 87 - 91 Бюджетного кодексу України фінансування 
соціального захисту в Україні здійснюється за рахунок державного та місцевих 
бюджетів [3]. 
Станом на 01.11.2023 року видатки зведеного бюджету України 
(функціональна класифікація) на соціальний захист та соціальне забезпечення  
становили 413308,9 8 млн. грн.,  що становить 12,2 %., а видатки зведеного 
бюджету України по економічній класифікації на соціальне забезпечення  
становили 442123,8 млн. грн., що становить 13,05 % . 
Загальна сума касових видатків Зведеного бюджету України за січень–
жовтень 2022 року становила 2208,9 млрд. грн, що на 68,3 відсотка, або на 896,8 
млрд. грн. більше ніж за січень–жовтень 2021 року. 
У структурі видатків зведеного бюджету України найбільші частки 
припадають на оборону (36,9 відсотка), на соціальний захист та соціальне 
забезпечення (16,7 відсотка), на громадський порядок, безпеку та судову владу 
(14,5 відсотка), на освіту (10,1 відсотка), на охорону здоров’я (7,3 відсотка) та на 
обслуговування боргу та виплати за державними деривативами (5,3 відсотка). 
Касові видатки Державного бюджету України за січень – жовтень 2022 року 
становили 1980,0 млрд. грн., що на 85 відсотків, або на 909,5 млрд. грн. більше 
ніж за аналогічний період 2021 року. 
Найбільшу питому вагу серед видатків в загальному обсязі Державного 
бюджету України становили такі: оборона – 41,1 відсотка, соціальний захист та 
соціальне забезпечення – 17,6 відсотка, охорона здоров’я – 7,1 відсотка. Видатки 
загального фонду державного бюджету на соціальне забезпечення (пенсії, 
допомоги, стипендії) зросли проти аналогічного періоду 2021 року на 125,3 млрд. 
грн., або на 46,6 відсотка до 394,4 млрд. гривень. 
Не зважаючи на збільшення фінансування, якість соціальних послуг та 
інших заходів соціального захисту та соціального забезпечення  в нашій державі 
залишається низькою, а соціальні потреби найбільш уразливих категорій 
населення не задовольняються достатньою мірою. 
 Необхідно зазначити, що Державний бюджет України на 2022 рік 
виконувався в умовах повномасштабного вторгнення РФ на територію України, 
що спричинило безпрецедентне зниження ВВП (-30,3% [28] згідно з прогнозом 
НБУ та зростання ІСЦ (26,6 %), скорочення обсягів зовнішньоекономічних 
операцій. [29] 
Упродовж 2022 року в умовах повномасштабної війни уряд України 
зосереджував увагу на кількох основних пріоритетах в бюджетній сфері, серед 
них, зокрема: забезпечення в достатніх обсягах потреб сектору безпеки та 
оборони; утримання на достатньому рівні соціальних стандартів та надання 
державної допомоги тим, хто її потребує; недопущення різкого недофінансування 
сфер охорони здоров’я та освіти. [8] 
На здійснення заходів у сфері соціального захисту та соціального 
забезпечення було спрямовано 426 млрд грн. (+25,6 % порівняно з 2021 роком). 
Найбільшими статтями видатків у цій сфері стали: виплати державної соціальної 
допомоги, зокрема сім’ям з дітьми (63,5 млрд грн.), надання допомоги на 
проживання внутрішньо переміщеним особам (53,5 млрд грн.), надання пільг 
і субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг (33,7 млрд грн.), 
трансферт Пенсійному фонду на виплату пенсій, доплат і підвищень до пенсій 
(232,9 млрд грн.), єПідтримку (32,1 млрд грн.). Слід зауважити, що  протягом  
2022 року Міністерство фінансів України повністю забезпечило виплату пенсій, 
доплат, надбавок і допомог [30].  
Незважаючи на значний дефіцит бюджету, протягом 2023 року із 
державного бюджету України на соціальні виплати було спрямовано 300,5 млрд. 
грн., що дало змогу надати повну та цілеспрямовану підтримку соціально 
незахищеним верствам населення. [31] Розподіл коштів можливо побачити в 
таблиці 2.3 
Таблиця 2.3. 
Сума видатків направлених на соціальні виплати протягом 2023 року 
№  Всього профінансовано  
млрд грн. 
п/п  із них у серпні  
1.  на фінансове забезпечення виплати пенсій, 181,2 22,7 
надбавок та підвищень до пенсій, 
призначених за пенсійними програмами, 
та дефіциту коштів Пенсійного фонду 
2.  на соціальний захист громадян, які 69,1 8,3 
потрапили у складні життєві обставини 
3.  на підтримку малозабезпечених сімей та 32,4 1,7 
надання пільг і житлових субсидій 
громадянам 
4.  на соціальний захист дітей та сім’ї 16,2 2,0 
5.  на соціальний захист осіб з інвалідністю. 1,6 0,3 
*Розраховано за даними Державної служби статистики України 
 
Вищевказані субвенції стали можливі завдяки надання партнерами України 
донорських коштів, що посилили спроможність державного бюджету в частині 
забезпечення соціальних видатків. 
З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України 
самотніми залишились громадяни похилого віку, рідні яких виїхали до відносно 
безпечних територій, і, відповідно, ці громадяни потребували допомоги 
соціальних служб. Протягом 2022 - 2023 років року Кабінет Міністрів України 
провів значну роботу в напрямку ухвалення нормативно правових актів 
направлених на удосконалення роботи органів виконавчої влади в умовах війни.  
Основні зміни стосувалися питань оборони, забезпечення війська, а також 
економічних питань, встановлення соціальних пільг, гуманітарного забезпечення.  
З дня введення воєнного стану уряд ухвалив більше  3500 нормативно-
правових актів. З них близько 650 документів стосуються воєнного стану, решта – 
розподілу фінансування, призначень та звільнень посадових осіб, а також змін, які 
не пов’язані безпосередньо з війною і особливу увагу було приділено соціальному 
забезпеченню  громадян в умовах повномасштабної війни.  
Підтримка українців в умовах повномасштабної війни стала одним із 
основних завдань Президента України, Верховної Ради України, Кабінету 
Міністрів України та взагалі всієї системи органів виконавчої влади.  
За перші сто днів воєнного стану урядом було ухвалено ряд постанов із 
надання соціальних пільг як цивільним громадянам України, які втратили 
джерело доходів або стали вимушеними переселенцями, а також 
військовослужбовцям, учасникам бойових дій, громадянам які приймали 
безпосередню участь у захисті нашої держави у вигляді виплат, пільг, а також 
можливості для лікування та реабілітації. 
Основним механізмом виведення громадян зі складних життєвих обставин 
(окрім грошової допомоги) є надання соціальних послуг. Відповідно до Закону 
України «Про соціальні послуги», соціальні послуги – це дії, спрямовані на 
профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або 
мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. [14] 
Основним нормативно-правовим актом  уряду під час введення воєнного 
стану стала Постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 560 «Про 
внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо надання 
соціальних послуг у разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні 
або окремих її місцевостях» (далі – Постанова № 560), якою урегульоване 
питання надання соціальних послуг особам, які опинились у складних життєвих 
обставинах, екстрено (кризово) в умовах воєнного стану. 
Зазначеною постановою у тому числі передбачено, що громадяни, які 
опинились у складних життєвих обставинах, під час воєнного стану зможуть 
отримати життєво необхідні соціальні послуги, в тому числі притулку або 
стаціонарного догляду, лише за заявою, а відповідні рішення уповноважені 
органи або надавачі послуг прийматимуть протягом 1 доби. [36] 
У таблиці 2.4 можна побачити, які соціальні послуги надавалися,  
відповідно до Постанови № 560 під час воєнного або надзвичайного стану 
екстрено (кризово). 
Таблиця 2.4 
Екстрені соціальні послуги  
Вид соціальної  послуги  Документі необхідні для отримання послуги 
інформування, консультування, При відсутності необхідних документів для їх 
консультативний кризовий телефон отримання достатньо лише одного документа: 
надання притулку, нічний притулок, 
короткотермінове проживання 
екстрене (кризове) втручання 
представництво інтересів  заяви від людини (для дієздатних осіб та осіб, 
підтримане проживання осіб похилого цивільна дієздатність яких обмежена) 
віку та осіб з інвалідністю  
соціальний супровід сімей або осіб, 
які перебувають у складних життєвих 
обставинах 
догляд вдома, догляд стаціонарний, заяви від законного представника (для недієздатних 
денний догляд, денний догляд дітей з осіб, яким призначено опікунів) 
інвалідністю, паліативний догляд 
соціально-психологічна реабілітація 
натуральна допомога 
переклад жестовою мовою 
транспортні послуги. повідомлення уповноваженої особи органу опіки та 
піклування (для недієздатних осіб, які не мають 
законного представника) 
 
Заяву про надання соціальних послуг можливо було подати до  
уповноваженого органу соціального захисту за місцем звернення, незалежно від 
задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, що 
потребує соціальної послуги або безпосередньо до надавача соціальних послуг. 
Рішення про надання послуг екстрено (кризово) приймається уповноваженим 
органом або надавачем соціальних послуг невідкладно та протягом однієї доби 
забезпечується їх надання. 
Також було спрощено критерії діяльності надавачів соціальних послуг на 
час воєнного або надзвичайного стану для того, щоб під час війни розширити 
можливості для людей отримувати соціальні послуги. Зокрема,  було надано 
можливість залучати до надання послуг працівників і волонтерів, які не мають 
документів, що підтверджують їхній фаховий рівень. До кола суб’єктів, які 
можуть виявляти осіб у складних життєвих обставинах, Постановою № 560 
включено волонтерів, адже здійснюючи волонтерську діяльність, роздаючи 
гуманітарну допомогу, волонтери можуть виявляти осіб похилого віку, осіб з 
інвалідністю, які залишились вдома і потребують сторонньої допомоги. 
Також із введенням воєнного стану уряд врегулював на законодавчому рівні 
фінансування соціальних послуг. 07 липня 2022 року Кабінет міністрів України 
затвердив постанову № 784 «Деякі питання фінансування соціальних послуг під 
час дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях». Цією постановою 
визначено, що фінансування соціальних послуг здійснюється 
шляхом  компенсації окремих витрат, які є складовими наданих соціальних 
послуг, а саме витрат на оплату комунальних послуг, оплату праці за 
працевлаштування отримувачів соціальних послуг, облаштування місць для 
проживання отримувачів соціальних послуг, забезпечення їх продуктами 
харчування, одягом, взуттям, засобами гігієни, предметами першої необхідності, 
зарахування коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на 
рахунок закладу як компенсації за надані соціальні послуги, залучення коштів з 
інших джерел, не заборонених законодавством. [37] 
Значна увага була приділена соціальному забезпеченню цивільних 
громадян, зокрема тих, які внаслідок бойових дій та російської окупації стали 
вимушеними переселенцями.  
У час повномасштабної війни росії проти України велика чисельність 
громадян потрапили у складні життєві обставини, зокрема стали біженцями, 
внутрішньо переміщеними особами (ВПО) або втратили роботу чи житло. Так, за 
інформацією Міністерства соціальної політики в Україні офіційно зареєстровано 
4,9 мільйона осіб із числа ВПО. 
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо 
переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, 
іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на 
законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили 
залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою 
уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, 
повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій 
природного чи техногенного характеру. [16] 
Відповідно до вимог вищезазначеного Закону було визначено коло осіб, які 
мають право отримати статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО) та відповідну 
довідку: це громадяни України, які з 24 лютого 2022 року виїхали з Волинської, 
Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Луганської, 
Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської 
областей та Києва. 
Постановою Кабінету міністрів України від 11.03.2022 № 261 передбачено 
компенсацію витрат на оплату комунальних послуг. Компенсація надається за 
спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у 
будівлях (приміщеннях) об’єктів державної, комунальної та приватної власності у 
період воєнного стану. Тобто, на практиці цю норму можна застосувати виключно 
при наданні соціальних послуг, які передбачають проживання, зокрема за 
підтримане проживання, стаціонарний догляд, паліативний догляд тощо. [38] 
Громадяни, які прихистили у себе тимчасових переселенців, 
можуть отримати на кожного по 450 грн для оплати комунальних послуг. Для 
цього вони мають зареєструвати своє житло на спеціальному сайті та подати заяву 
до органів місцевого самоврядування.  
Постановою Кабінету міністрів України від 20.03.2022 № 331 передбачено 
можливість отримати компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування 
ВПО, а саме: установа, яка надає соціальні послуги та працевлаштувала 
внутрішньо переміщену особу, може отримати від держави два місяці по 6700 
грн. [39] 
Постановою Кабінету міністрів України від 07.03.2022 № 220 затверджено  
механізм використання коштів, що надійшли до Міністерства соціальної політики 
України у вигляді гуманітарної допомоги українцям, постраждалим від російської 
агресії. Одним із напрямків використання таких коштів є оплата за надання 
(компенсація за надання) соціальних послуг: догляд стаціонарний, підтримане 
проживання, догляд та виховання в умовах, наближених до сімейних, денний 
догляд, соціальна адаптація, тимчасовий відпочинок для осіб, які здійснюють 
догляд за дітьми/особами з інвалідністю, соціальний супровід, супровід під час 
інклюзивного навчання, екстрене\кризове втручання, соціальна реабілітація, 
надання притулку. Кошти розподіляються Комісією на основі пропозицій, 
поданих сільськими, селищними, міськими радами, їх виконавчими органами, 
військовими адміністраціями або Національною соціальною сервісною службою. 
[40] 
Також проводяться соціальні виплати від міжнародних організацій, так по 
2 200 гривень щомісяця допомоги від ЮНІСЕФ могли отримати багатодітні сім’ї 
(до складу яких входять троє чи більше дітей, з яких хоча б одна дитина не 
досягла двох років, або двоє і більше дітей, з яких одна дитина чи більше мають 
інвалідність), громадяни що стали вимушеними переселенцями, а також 
виплачується допомога за рахунок Всесвітньої продовольчої програми ООН по 
2200 гривень щомісяця для переселенців. 
Крім того може отримати кожен переселенець по 2000 гривень на 
проживання, зокрема, оплату комунальних послуг, а також 3 000 грн – на дитину 
або особу з інвалідністю. 
Від Товариства Червоного Хреста по 2500 гривень 
допомоги  можуть отримувати малозабезпечені сім’ї та сім’ї, що проживають у 
Донецькій, Луганській, Запорізькій, Житомирській, Київській, Миколаївській, 
Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях. 
Цей механізм є одним із небагатьох потенційно діючих, проте його 
ефективність під питанням, оскільки джерелами отримання цих коштів є, 
фактично, донори а не безпосередньо державний бюджет. 
Кабінетом  Міністрів України також було врегульовано й інші зміни 
соціальних виплат на час війни. Так на сьогоднішній день передбачено 
автоматичне продовження грошової соціальної допомоги, пільг чи субсидій, а  
також централізоване нарахування грошових допомог у разі, якщо органи 
соціального захисту на місцях не можуть це зробити. Також, урядом спрощене 
призначення грошової компенсації за програмою «Пакунок малюка» та дозволено 
витрачати ці кошти на будь-які потреби. 
В зв’язку з складним фінансовим становищем, у якому опинилося населення 
України, Кабінетом Міністрів України  було запроваджено пільги у сфері 
комунального обслуговування: до 31 жовтня було заборонено підвищувати 
тарифи на електроенергію та рекомендовано НКРЕКП не підвищувати ціни на 
теплову енергію протягом воєнного стану; також заборонено відключати 
споживачів від комунальних послуг через їхню несвоєчасну оплату. 
Особливу увагу було приділено питанню виплат пенсій на період воєнного 
стану. В разі зміни місця проживання отримувача пенсії у період воєнного стану, 
він має повідомити про це Пенсійний фонд України або органи соціального 
захисту для отримання відповідних переказів без відкриття рахунку в банку. 
Згодом Уряд також визначив, що у разі неможливості доставки пенсій та 
грошових допомог Укрпоштою на території, де проводяться бойові дії, їх виплата 
переноситься на наступні періоди. 
Значну роботу з приводу пристосування нормативно-правових актів у 
відповідності до умов війни по напрямку  соціального забезпечення та надання 
соціальних послуг, було проведено Президентом України та Верховною Радою 
України. 
26 квітня 2022 року Президентом України Володимиром Зеленським, було 
підписано, прийнятий Верховною Радою України Закон України «Про внесення 
змін до деяких законів України щодо надання соціальних послуг у разі введення 
надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях». [18] 
Прийнятим законом вносяться зміни до Законів України «Про соціальні 
послуги», «Про правовий режим воєнного стану», якими визначається 
середньомісячний сукупний дохід громадян з урахуванням попереднього 
кварталу, що передує місяцю, який передує місяцю звернення, а не шести 
останніх місяців, як це було передбачено. Це дасть можливість запровадити 
електронний обмін даними, зокрема з Державною податковою службою, щодо 
доходів громадян; розширюються повноваження обласних, Київської міської 
державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад 
шляхом надання їм можливості визначати особливості прийняття рішення про 
надання соціальних послуг у разі введення на території України надзвичайного 
або воєнного стану; надається право приймати рішення про надання соціальних 
послуг екстрено (кризово) безпосередньо надавачам соціальних послуг, що 
забезпечить негайне надання допомоги людям; встановлюється, що особам, яким 
завдано шкоди пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, 
терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією всі соціальні 
послуги надаються безоплатно; встановлюється, що соціальні послуги, надані під 
час дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях надавачами 
соціальних послуг державної та комунальної форми власності (надання притулку, 
догляд, підтримане проживання, натуральна допомога, транспортні послуги 
тощо), особам із числа внутрішньо переміщених осіб за новим місцем їх 
проживання / перебування, які опинилися у складних життєвих обставинах через 
шкоду, завдану бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, 
тимчасовою окупацією, фінансуються у порядку, встановленому Кабінетом 
Міністрів України; розширюються повноваження військових адміністрацій в 
частині управління надавачами соціальних послуг, організації надання ними 
соціальних послуг. [18] 
Реалізація прийнятого Закону надало можливість забезпечити оперативне 
надання соціальних послуг особам / сім’ям, які постраждали в умовах введення на 
території України надзвичайного або воєнного стану з метою їх збереження життя 
та здоров’я. 
Для населення на територіях, де ведуться активні бойові дії, Кабінетом  
Міністрів України було організовано безкоштовну видачу гуманітарних наборів 
та продуктів харчування тривалого зберігання. Формування таких наборів із 
наявних обсягів гуманітарної допомоги покладено на військові адміністрації. 
Метою ухвалених Кабінетом Міністрів України законодавчих змін була 
швидка адаптація держави до життя в умовах повномасштабної війни, підтримка 
бізнесу і громадян. Деякі з таких змін були доречними на початку війни, але у 
процесі адаптації економіки до нових умов втратили сенс або навіть можуть 
нашкодити. 
Щоб побачити весь обсяг проведених змін необхідно порівняти класичну 
довоєнну процедуру надання соціальних послуг та надання соціальних послуг 
екстрено. Дане порівняння можливо побачити в таблиці 2.5 
Таблиця 2.5 
Етапи процедури надання соціальних послуг 
Етапи довоєнної процедури надання Етапи надання соціальних послуг 
соціальних послуг екстрено 
аналіз заяви/звернення про надання  
соціальних послуг, повідомлення про 
осіб/сім’ї, які перебувають у складних У разі надання послуг екстрено/кризово 
життєвих обставинах або в ситуаціях, що «процедура» ведення випадку не 
загрожують життю чи здоров’ю особи; застосовується.  
оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних Єдиними підтвердженням надання соціальних 
послугах; послуг екстрено\кризово повнолітній особі є акт 
прийняття рішення про надання соціальних про надання соціальних послуг або акт 
послуг з урахуванням індивідуальних проведення оцінки рівня безпеки дитини.  
потреб особи/сім’ї;  
розроблення індивідуального плану 
надання соціальних послуг; 
укладення договору про надання соціальних 
послуг; 
виконання договору про надання 
соціальних послуг та індивідуального плану 
надання соціальних послуг; 
здійснення моніторингу надання соціальних 
послуг та оцінки їх якості. 
 
Як видно з вищевикладеного повністю було спрощено процедуру надання 
соціальних послуг після введення воєнного стану. Єдиною обов’язковою умовою 
було, щоб  підтвердні акти про надання соціальних послуг надсилалися 
надавачами соціальних послуг до органу соціального захисту протягом одного 
місяця з дня надання соціальної послуги. 
 
2.2. Аналіз структури та порядку надання соціальних послуг в умовах 
воєнного стану 
Українсько-російська війна поставила перед Україною нові виклики щодо 
захисту життя і здоров’я громадян, збереження суверенітету нашої держави, 
появи нових категорій осіб, які потребують соціального захисту, а саме зовнішньо 
переміщені особи та діти з таких сімей,  батьки, які втратили дітей; діти, які 
отримали травми внаслідок військових дій, сексуальне насильство відносно 
громадян України; вбивствство мирних громадян; примусово вивезені громадяни, 
у тому числі українські діти. 
Соціальні послуги є базовими елементами соціального захисту населення, 
спрямованими на подолання чи мінімізацію складних життєвих обставин. На 
законодавчому рівні пропонується широкий перелік соціальних послуг, що 
дозволяє забезпечити індивідуальні потреби різних груп населення чи окремих 
громадян. 
Законодавство про соціальні послуги ґрунтується на Конституції України і 
складається з Закону України «Про соціальні послуги», інших законів та 
нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до вказаного  Закону, що 
регулюють відносини у системі надання соціальних послуг, та міжнародних 
договорів України з питань надання соціальних послуг, згода на обов’язковість 
яких надана Верховною Радою України. 
На даний час в Україні прийнято більше 170 Законів України, понад 450 
Постанов Кабінету Міністрів України, а також різних рівнів відомчих та 
міжвідомчих наказів щодо організації та порядку  надання соціальних послуг 
різним категоріям населення.  
З прийняттям нової редакції Закону України «Про соціальні послуги» 
запроваджено новітній підхід до розвитку та надання соціальних послуг в Україні. 
Даним Законом визначено основні організаційні та правові засади надання 
соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, 
подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім’ям, які 
перебувають у складних життєвих обставинах. [14] 
Даним нормативно правовим актом визначено, що соціальні послуги в 
Україні поділяються на послуги, які спрямовані на:   
1) соціальну профілактику - запобігання виникненню складних життєвих 
обставин та/або потраплянню особи/сім’ї в такі обставини; 
2) соціальну підтримку - сприяння подоланню особою/сім’єю складних 
життєвих обставин; 
3) соціальне обслуговування - мінімізацію для особи/сім’ї негативних 
наслідків складних життєвих обставин, підтримку їх життєдіяльності, соціального 
статусу та включення у громаду. [14] 
З метою якісного проведення аналізу досліджуваної теми необхідно 
визначити типи надаваних соціальних послуг. Їх можливо побачити в таблиці 2.6 
Таблиця 2.6 
Типи соціальних послуг 
Назва соціальної Умови надання соціальних послуг 
послуги 
Прості соціальні не передбачають надання постійної або систематичної 
послуги комплексної допомоги (інформування, консультування, 
посередництво, надання притулку, представництво інтересів 
тощо) 
Комплексні соціальні передбачають узгоджені дії фахівців з надання постійної або 
послуги систематичної комплексної допомоги (догляд, виховання, 
спільне проживання, соціальний супровід, кризове втручання, 
підтримане проживання, соціальна адаптація, соціальна 
інтеграція та реінтеграція тощо) 
Комплексні надаються певній категорії отримувачів соціальних послуг (ВІЛ-
спеціалізовані інфікованим особам, особам із залежністю від психотропних 
соціальні послуги речовин, особам, які постраждали від торгівлі людьми, 
біженцям, особам із психічними розладами та іншим) 
Допоміжні соціальні надаються у вигляді натуральної допомоги (продукти 
послуги харчування, предмети і засоби особистої гігієни, санітарно-
гігієнічні засоби для прибирання, засоби догляду, одяг, взуття та 
інші предмети першої необхідності, організація харчування, 
забезпечення паливом тощо) та технічних послуг (транспортні 
послуги, переклад жестовою мовою тощо). 
 
Також необхідно визначити можливість надання соціальних послуг залежно 
від місця проживання/перебування осіб різного віку та сім’ї, які опинилися у 
складних життєвих обставинах, що представлено у таблиці 2.7. 
Таблиця 2.7 
Класифікація соціальних послуг залежно від місця їх надання 
Назва соціальної послуги Місце надання соціальних послуг 
за місцем проживання отримувача вдома (на території проживання 
соціальних послуг отримувача) 
у приміщенні надавача соціальних послуг стаціонарно – в умовах цілодобового 
перебування (проживання) отримувача 
соціальної послуги із забезпеченням 
харчуванням та умовами для проживання; -
напівстаціонарно – протягом визначеного 
часу доби з умовами для нічного або 
денного перебування; 
за місцем перебування отримувача поза межами місця проживання та 
соціальних послу приміщення надавача соціальних послуг, у 
тому числі на вулиці; 
 
Соціальні послуги розрізняються залежно від терміну їх надання. Зокрема у 
таблиці 2.8 представлено особливості здійснення соціальних послуг особам 
різного віку та сім’ям, які їх потребують. 
Таблиця 2.8 
Розподіл соціальних послуг за термінами їх надання 
Реалізація соціальної Терміни надання соціальних послуг 
послуги 
екстрено (кризово) невідкладно (протягом доби) у зв’язку з обставинами, що 
невідкладно  загрожують життю та/або здоров’ю отримувача соціальних 
послуг; 
постійно  не менше одного разу на місяць протягом більше одного 
року; 
тимчасово  не менше одного разу на місяць протягом до одного року; 
Одноразово  за потребою отримувача  
 
З метою ефективної організації надання соціальних послуг визначені 
основні етапи їх здійснення, які можливо побачити в таблиці 2.9. 
Таблиця 2.9 
Етапи надання соціальних послуг 
Етапи надання Етапи надання соціальних послуг 
соціальних послуг 
І етап визначення потреб населення у соціальних послугах; 
ІІ етап розробка та виконання програм надання соціальних послуг 
базуючись на результатах визначення потреб; 
ІІІ етап фінансування та надання соціальних послуг; 
ІV етап моніторинг, контроль та оцінка якості соціальних послуг 
 
Необхідно також відзначити, що соціальні послуги можуть надаватися на 
платній основі, з частковою (деференційованою) оплатою та безоплатно. 
Категорії отримувачів соціальної послуги можливо побачити в таблиці 2.10 
Таблиця 2.10 
Категорії отримувачів соціальної послуги 
Форма оплати Категорії отримувачів соціальної послуги 
 отримувачам з середньомісячним сукупним доходом понад 4 
платно прожиткові мінімуми;  
 якщо послуга надається понад обсяги, визначені державним 
стандартом соціальних послуг; 
з частковою отримувачам з середньомісячним сукупним доходом, які мають  
(деференційованою) більше 2 прожиткових мінімумів, але менше 4 прожиткових 
оплатою мінімумів; 
 всі соціальні послуги отримувачам з середньомісячним сукупним 
 доходом менше двох прожиткових мінімумів;  
 6 послуг для всіх незалежно від доходу:  
безоплатно – інформування, консультування, надання притулку,  
представництво інтересів, переклад жестовою мовою, соціальні 
послуги, що надаються екстрено (кризово);  
всі соціальні послуги для 6 категорій незалежно від доходу:  
– особам, які постраждали від торгівлі людьми і отримують 
відповідну соціальну допомогу,  
– особам, які постраждали від домашнього насильства або 
насильства за ознакою статі, дітям з інвалідністю та особам з 
інвалідністю I групи,  
– дітям, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими 
відповідно до Переліку, який затверджено Кабінетом Міністрів 
України.  
– дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, 
особам з їх числа віком до 23 років, сім’ям опікунів, 
піклувальників, прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного 
типу, сім’ям патронатних вихователів.  
– особам, яким завдано шкоди пожежею, стихійним лихом, 
катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним 
конфліктом, тимчасовою окупацією. 
 
Необхідно відзначити, що органи місцевого самоврядування з урахуванням 
своїх бюджетів можуть приймати рішення про надання соціальних послуг 
безоплатно, за рахунок бюджетних коштів, й іншим категоріям населення. 
Враховуючи те, що чинне законодавство наділяє органи місцевого 
самоврядування основними повноваженнями щодо надання соціальних послуг, 
головним джерелом їх фінансового забезпечення є місцеві бюджети. Разом з тим 
вони є не єдиним ресурсом для надання соціальних послуг. Для найповнішого 
задоволення потреб населення в соціальних послугах важливо досягнути 
оптимального поєднання фінансованих ресурсів з різних джерел, що сприяло б 
розширенню доступності соціальних послуг та формувало необхідні стимули для 
високої їх якості. 
Рівень соціального захисту населення залежать від якісного фінансового 
забезпечення. 
На думку О. Жук із ним необхідно погодитися, фінансове забезпечення в 
Україні реалізується через три основні структурні складові системи соціального 
захисту населення: соціальне страхування, що базується на формуванні 
позабюджетних цільових фондів за рахунок внесків учасників; соціальне 
забезпечення, що передбачає виплату адресних соціальних допомог або послуг за 
рахунок загальнодержавних коштів, які акумулюються в бюджетах різних рівнів; 
соціальні стандарти й гарантії держави населенню, які встановлюються законами 
з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий 
рівень. [13] 
Планування видатків бюджету на соціальні послуги поєднує необхідність 
врахування потреб населення, надавачів соціальних послуг з позицією про реальні 
можливості бюджету 
Кошти місцевих бюджетів можуть бути спрямовані як для забезпечення 
діяльності комунальних закладів, які надають соціальні послуги, так і для оплати 
соціальних послуг, що надаються надавачами соціальних усіх форм власності чи 
компенсації надавачам соціальних послуг їх вартості в межах соціального 
замовлення, оскільки це гарантує рівність прав, обов’язків та відповідальності 
надавачів соціальних послуг державного та недержавного секторів, визначених 
Законом України «Про соціальні послуги», що можливо побачити на схемі 2. 
Механізм фінансування соціальних послуг 
 
Схема 2 Механізм фінансування соціальних послуг 
(Сформовано автором на основі опрацьованих джерел) 
 
Нормативно-правове забезпечення надання соціальних послуг ставить чітку 
вимогу – їх надання має відповідати чинним державним стандартам. 
Відповідно до статті 17 Закону України «Про соціальні послуги», вони 
надаються надавачами соціальних послуг державного, комунального, 
недержавного секторів незалежно від джерел фінансування відповідно до 
державних стандартів соціальних послуг. Згідно цього ж закону, державні 
стандарти соціальних послуг та порядок їх розроблення затверджуються 
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної 
політики у сфері соціального захисту населення, яким на даний час є 
Міністерство соціальної політики України. [14] 
У державному стандарті соціальних послуг: 1) встановлюються вимоги 
щодо забезпечення необхідного рівня доступності соціальних послуг, зокрема на 
кожному етапі їх надання; 2) визначаються зміст та обсяг, норми і нормативи, 
умови та порядок надання соціальних послуг, показники їх якості. [23] 
На даний час в Україні діють 22 державні стандарти соціальних послуг, які 
можливо побачити в таблиці 2.11 
Таблиця 2.11 
Державні стандарти соціальних послуг 
№ п/п Назва стандарту Який нормативний документ 
регулює 
1.  державний стандарт денного Наказ Міністерства соціальної політики 
догляду від 30.07.2013 № 452 
2.  стандарт надання соціальних послуг Наказ Міністерства соціальної політики 
із соціальної інтеграції та від 30.07.2013 № 458 
реінтеграції дітей, які постраждали 
від торгівлі людьми 
3.  державний стандарт надання Наказ Міністерства соціальної політики 
притулку бездомним особам від 13.08.2013 № 495 
4.  державний стандарт соціальної Наказ Міністерства соціальної політики 
послуги профілактики від 10.08.2015 № 912 
5.  державний стандарт соціальної Наказ Міністерства соціальної політики 
інтеграції та реінтеграції бездомних від 19.09.2013 № 596 
осіб 
6.  державний стандарт догляду вдома Наказ Міністерства соціальної політики 
від 13.11.2013 № 760 
7.  державний стандарт підтриманого Наказ Міністерства соціальної політики 
проживання бездомних осіб від 03.04.2015 № 372 
8.  державний стандарт соціальної Наказ Міністерства соціальної політики 
адаптації від 18.05.2015 № 514 
9.  державний стандарт соціальної Наказ Міністерства соціальної політики 
послуги консультування від 02.07.2015 № 678 
10. державний стандарт соціальної Наказ Міністерства соціальної політики 
послуги представництва інтересів від 30.12.2015 № 1261 
11. державний стандарт паліативного Наказ Міністерства соціальної політики 
догляду від 29.01.2016 № 58 
12. державний стандарт стаціонарного Наказ Міністерства соціальної політики 
догляду за особами, які втратили від 29.02.2016 № 198 
здатність до самообслуговування чи 
не набули такої здатності 
13. державний стандарт соціального Наказ Міністерства соціальної політики 
супроводу сімей (осіб), які від 31.03.2016 № 318 
перебувають у складних життєвих 
обставинах 
14. державний стандарт соціальної Наказ Міністерства соціальної політики 
послуги соціальної інтеграції від 29.06.2016 № 1067 
випускників інтернатних закладів 
(установ) 
15. державний стандарт кризового та Наказ Міністерства соціальної політики 
екстреного втручання від 01.07.2016 № 716 
16. державний стандарт соціальної Наказ Міністерства соціальної політики 
послуги посередництва (медіації) від 17.08.2016 № 892 
17. державний стандарт соціальної Наказ Міністерства соціальної політики 
послуги соціального супроводу при від 21.09.2016 № 1044 
працевлаштуванні та на робочому 
місці 
18. державний стандарт соціального Наказ Міністерства соціальної політики 
супроводу сімей, у яких від 11.08.2017 № 1307 
виховуються діти-сироти і діти, 
позбавлені батьківського 
піклування 
19. державний стандарт соціальної Наказ Міністерства соціальної політики 
реабілітації осіб з інтелектуальними від 17.12.2018 № 1901 
та психічними розладами 
 
Для приватних надавачів соціальних послуг (благодійних фондів, товариств 
з обмеженою відповідальністю, громадських організацій, фізичних осіб-
підприємців тощо) тарифи соціальних послуг визначаються згідно Постанови 
Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 р. № 428 «Про затвердження Порядку 
регулювання тарифів на соціальні послуги». В Україні також чинні Методичні 
рекомендації розрахунку вартості соціальних послуг, затверджені Наказом 
Міністерства соціальної політики України від 07.12.2015 р. № 1186. 
Законом України «Про соціальні послуги» також було визначено 
класифікатор соціальних послуг в якому з метою оптимізації процесу надання 
соціальних послуг кожній соціальній послузі присвоєно код, який 
використовується в Інформаційно-аналітичній системі управління соціальною 
підтримкою населення України (E-Social). В нинішніх умовах  децентралізації це 
дозволяє підвищити якість надання соціальних послуг різним категоріям 
населення, зокрема на рівні територіальної громади. 
Відповідно до законодавства України до повноважень органів місцевого 
самоврядування віднесено питання, пов’язані з розвитком системи надання 
соціальних послуг в територіальній громаді, а тому наступним етапом нашого 
дослідження буде оцінка ефективності надання соціальних послуг в 
територіальній громаді. 
 
2.3 Оцінка ефективності надання соціальних послуг в територіальній 
громаді. 
Ефективне планування та організація надання соціальних послуг 
потребують скоординованих дій різних суб’єктів, які працюють у територіальній 
громаді, на засадах узгоджених підходів та спільних переконаннях.  
Територіальна громада є соціальним середовищем проживання українських 
родин. Саме об’єднані територіальні громади зобов’язані в першу чергу 
забезпечувати безпеку та соціальну підтримку кожного її члена. 
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів 
України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних 
громад» уряд визначив адміністративні центри і території територіальних громад 
на основі раніше об'єднаних громад і попередньо затверджених перспективних 
планів. [17] Усього було затверджено 1470 громад, які повністю охоплювали 
території 24 областей. Розпорядженням Кабміну № 996 Соколівську громаду 
Черкаської області включено до Жашківської, а тому громад стало 1469. 
Наказом Міністерства соціальної політики України 19.01.2016  № 26 
затверджено Методичні рекомендації  щодо виконання власних (самоврядних) 
повноважень об'єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту 
населення. Дані рекомендації були розроблені з метою забезпечення єдиного 
методологічного підходу до виконання власних (самоврядних) повноважень 
об'єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення та 
захисту прав дітей. 
Для виконання власних повноважень у сфері соціального захисту 
населення, в тому числі захисту прав дітей, у структурі виконавчого органу 
об'єднаної територіальної громади пропонується утворити відповідні структурні 
підрозділи або покласти повноваження на відповідальних працівників 
виконавчого органу. 
Станом на 01.01.2022 року у 95 % об’єднаних територіальних громад 
забезпечено посаду фахівця із соціальної роботи та організовано їх роботу згідно з 
державними стандартами проведення соціальної роботи фахівцями з соціальної 
роботи. З 24 лютого 2022 року значна кількість фахівців із соціальної роботи 
покинули свої громади, а тому на сьогодні вкрай бракує професійно 
підготовлених спеціалістів з даного напрямку, а тому в багатьох випадках їх 
заміняють волонтери.  
На даний час громади які не знаходяться в окупації та в них не проводяться 
воєнні дії, практично всі підключено до програмного комплексу «Інтегрована 
інформаційна система «Соціальна громада». 
Не зважаючи на повномасштабну війну росії проти України, держава 
гарантує розвиток в усіх громадах базових соціальних послуг, які можливо 
побачити в таблиці 2.12 
Таблиця 2.12. 
Перелік соціальних послуг. 
догляд вдома денний догляд підтримане проживання 
соціальна адаптація соціальна інтеграція та надання притулку 
реінтеграція 
екстрене (кризове) консультування соціальний супровід 
втручання 
представництво інтересів посередництво (медіація) соціальна профілактика 
натуральна допомога переклад жестовою мовою догляд та виховання дітей в 
умовах, наближених до 
сімейних 
супровід під час інформування фізичний супровід осіб з 
інклюзивного навчання інвалідністю, які мають 
порушення опорно-рухового 
апарату та пересуваються на 
кріслах колісних, порушення 
зору 
 
На сьогодні в умовах воєнного стану є вкрай необхідним забезпечення на 
рівні об’єднаної територіальної громади умов своєчасного виявлення та раннього 
втручання, надання ефективної допомоги дітям та сім’ям, які перебувають у 
складних життєвих обставинах, здійснення заходів щодо попередження та 
запобігання влаштування дітей до закладів інституційного догляду та виховання. 
На даний час в об’єднаних територіальних громадах комунальними 
установами «Центр надання соціальних послуг» надаються наступні соціальні 
послуги які показані в таблиці 2.13.  
Таблиця 2.13. 
Перелік соціальних послуг які надаються в громаді. 
 
Догляд вдома: -допомога у веденні домашнього господарства - закупівля та доставка 
 продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, 
годування, доставка гарячих обідів, прибирання житла, прання, дрібний 
ремонт одягу, виконання різних видів дрібних ремонтних робіт у 
помешканні; допомога у самообслуговуванні - допомога у вмиванні, 
обтиранні, обмиванні, вдяганні, роздяганні, зміні натільної та постільної 
білизни, у користуванні туалетом тощо; допомога при пересуванні по 
квартирі; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями та 
службами - виклик лікаря, комунальних служб, транспортних служб, 
відвідування хворих у закладах охорони здоров’я; обробіток присадибних 
ділянок (не більше ніж 0,02 гектара); допомога у забезпеченні технічними 
засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; 
психологічна підтримка (бесіди, спілкування, мотивація до активності, 
консультації психолога); надання інформації з питань соціального захисту 
населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; 
допомога в оформленні документів, внесення платежів. 
Соціальний -відвідування отримувача соціальної послуги за місцем його проживання 
супровід (перебування); 
сімей/осіб, які -оцінка потреб сім'ї (особи), яка перебуває у СЖО; 
перебувають у -складання індивідуального плану соціального супроводу; 
складних -аналіз коригування плану соціального супроводу ; 
життєвих -інформування що до питань, пов'язаних з наданням інших послуг і 
обставинах соціальної допомоги. Надання інформаційно-освітніх матеріалів ,буклетів, 
листівок; 
-бесіди з отримувачем соціальної послуги членами його сім'ї , особами з 
найближчого оточення (очно, телефоном); 
-психологічну підтримку згідно з професійною компетенцією (організація 
психотерапевтичних груп , психологічна корекція); 
-організацію та проведення сімейних групових нарад, мережевих 
зустрічей ; -залучення отримувача послуги до участі у тренінгах, дискусія, 
засіданнях за круглим столом, семінарах, лекціях та інших заходах; 
-допомогу отримувачу соціальної послуги в оформленні документів; 
-перенаправлення отримувача соціальної послуги до інших надавачів 
соціальних послуг, у тому числі для отримання спеціалізованих послуг; 
-організацію та забезпечення діяльності груп взаємодопомоги; 
-ведення документа 
Соціальна -допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, 
профілактика шляхів їх розв’язання; 
-залучення отримувача соціальної послуги до вирішення власних 
проблем, складання плану виходу зі складної життєвої ситуації та 
допомогу в його реалізації; надання інформації з питань соціального 
захисту населення; представлення інтересів; надання психологічної 
допомоги; 
-корегування психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; 
-сприяння навчанню, формуванню та розвитку соціальних навичок, умінь, 
соціальної компетенції; 
-участь в організації та діяльності груп самодопомоги; допомогу в 
зміцненні/відновленні родинних і суспільно корисних зав’язків; 
-сприяння в отриманні правової допомоги; сприяння в отриманні інших 
соціальних послуг відповідно до виявлених потреб; 
-сприяння у працевлаштуванні (у тому числі у проведенні експертизи 
потенційних професійних здібностей, професійної орієнтації). 
Консультування допомогу в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, 
шляхів їх розв’язання; 
-залучення отримувача соціальної послуги до вирішення власних 
проблем, складання плану виходу зі складної життєвої ситуації та 
допомогу в його реалізації; надання інформації з питань соціального 
захисту населення; представлення інтересів; надання психологічної 
допомоги; 
-корегування психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; 
-сприяння навчанню, формуванню та розвитку соціальних навичок, умінь, 
соціальної компетенції; 
-участь в організації та діяльності груп самодопомоги; допомогу в 
зміцненні/відновленні родинних і суспільно корисних зав’язків; 
-сприяння в отриманні правової допомоги; сприяння в отриманні інших 
соціальних послуг відповідно до виявлених потреб; 
-сприяння у працевлаштуванні (у тому числі у проведенні експертизи 
потенційних професійних здібностей, професійної орієнтації). 
 
Інформування інформування громадськості про соціальні послуги націлена на те, щоб 
сприяти доступу населення до соціальних послуг через надання повної та 
достовірної інформації щодо можливості їх отримання, а також сприяє 
реалізації державної соціальної політики 
Представництво - для бездомних осіб, осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі 
інтересів або позбавлення волі на певний строк; 
-для дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах та 
влаштовані до закладів соціального захисту дітей-сиріт, дітей, 
позбавлених батьківського піклування, прийомних сімей, дитячих 
будинків сімейного типу, сімей опікунів, піклувальників; 
-для сімей, осіб з числа національних меншин; 
-для осіб, які постраждали від торгівлі людьми; 
-для осіб, сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, осіб з 
дітьми та осіб, які постраждали від насильства у сім’ї; 
-для громадян похилого віку; 
Екстрене психологічна допомога (діагностика, консультування, підтримка, 
(кризове) корекція  сімейних стосунків тощо); 
втручання -надання інформації з  питань соціального захисту населення, допомога 
в  організації взаємодії з  іншим фахівцями та  службами, представництво 
інтересів, допомога   в  оформленні або відновленні  документів; -
посередництво в  здійсненні профілактичних, лікувально-
оздоровчих  заходів, формування ідеології здорового способу життя 
і  подолання  шкідливих звичок; 
-створення безпечних умов  проживання для дітей (влаштування  дітей  до 
Центрів  соціально-психологічної реабілітації  та жінок 
з  новонародженими дітьми  (влаштування жінок з дітьми  до 
Центру  матері та дитини ), тощо. 
Соціальний комплексна допомога у створенні та підтримці позитивного соціально-
супровід сімей психологічного клімату в сім’ї; адаптація дитини в нових умовах; 
у яких створення належних умов для забезпечення індивідуальних потреб кожної 
виховуються дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, у 
діти-сироти і розвитку та вихованні; захист майнових, житлових та інших прав дитини; 
діти, позбавлені сприяння навчанню та розвитку дитини; допомога у 
батьківського зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків; допомога 
піклування у створенні та забезпеченні умов для пріоритетного права дитини на 
усиновлення; підготовка дитини до виходу з сім’ї, в тому числі і до 
самостійного життя.  
Соціальна Допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, 
інтеграція та шляхів їх вирішення ,складання плану виходу із складної життєвої 
реінтеграція ситуації. 
Посередництво допомога у врегулюванні конфліктів; ведення переговорів; опрацювання 
(медіація): шляхів та умов розв’язання конфлікту 
 Соціальна допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, 
профілактика шляхів їх розв’язання; 
-залучення отримувача соціальної послуги до вирішення власних 
проблем, складання плану виходу зі складної життєвої ситуації та 
допомогу в його реалізації; надання інформації з питань соціального 
захисту населення; представлення інтересів; надання психологічної 
допомоги; 
-корегування психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; 
-сприяння навчанню, формуванню та розвитку соціальних навичок, умінь, 
соціальної компетенції; 
-участь в організації та діяльності груп самодопомоги; допомогу в 
зміцненні/відновленні родинних і суспільно корисних зав’язків; 
-сприяння в отриманні правової допомоги; сприяння в отриманні інших 
соціальних послуг відповідно до виявлених потреб; 
-сприяння у працевлаштуванні (у тому числі у проведенні експертизи 
потенційних професійних здібностей, професійної орієнтації). 
 Натуральна забезпечення  гарячими обідами, продовольчими та промисловими 
допомога товарами, засобами гігієни, ремонтом взуття та іншим. 
Відділенням організації надання адресної натуральної та грошової 
допомоги організовано надання на платній та безоплатній основі 
перукарських послуг. Також у відділенні діють пункт прийому та видачі 
вживаних речей, якими користуються внутрішньо переміщені особи та 
пункт прокату технічних засобів реабілітації, послугами якого 
користуються особи 
похилого віку, що не мають інвалідності. 
-швацькі послуги (ремонт одягу); 
-послуги з комплексного обслуговування й ремонту будинків 
Соціальна соціально-психологічна реабілітація 
адаптація 
 
 Необхідно зазначити, що при необхідності можуть надаватися й інші базові 
соціальні послуги визначені законодавством за погодженням зі структурним 
підрозділом з питань соціального захисту населення виконавчого органу 
територіальної громади. 
Таким чином, правове регулювання надання соціальних послуг, на 
сучасному етапі розвитку країни, направлено на створення адресної, якісної, 
комплексної підтримки незахищених категорій населення. Особливої уваги 
потребує реформа децентралізації послуг, а саме організаційні механізми надання 
соціальних послуг жителям об’єднаних територіальних громад. Проте, виклики 
сьогодення, а саме, умови воєнного стану в Україні у зв’язку з агресією Російської 
Федерації, спрямовують увагу держави на оперативне реагування, гнучкість 
прийняття рішень та швидке внесення змін до нормативно-правових актів 
держави щодо організації та надання соціальних послуг. Подальший розвиток 
системи соціальних послуг, в реальних умовах війни, має спрямування на 
визначення соціальних потреб незахищених категорій населення, розбробки та 
удосконалення нормативно-правового, методичного забезпечення надання 
соціальних послуг в умовах військового стану, механізмів організаційного та 
фінансового забезпечення таких послуг, а також, проведення моніторингу та 
оцінки якості надання соціальних послуг. 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ  
СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАЯН В УМОВАХ ВОЄННОГО 
СТАНУ 
 
3.1. Менеджмент соціальних послуг в умовах війни та розробка рекомендацій 
щодо підвищення його ефективності.   
На початку проведення дослідження статті доцільно розкрити базове 
поняття менеджменту соціальної роботи – це вид професійної діяльності, який 
направлений на досягнення організацією, що надає соціальні послуги або 
проводить соціальну роботу, шляхом раціонального використання матеріальних, 
людських та інших ресурсів із застосуванням науково обґрунтованих форм i 
методів, принципів та функцій управління. [49, с. 44] 
Коленда Н. розглядає соціальний менеджмент, як процес управління 
формуванням, розвитком та ефективним використанням соціальних систем на 
різних рівнях управління. [22, с. 35] 
Взагалі поняття «соціальний» означає гуманний і навіть безкоштовний, а 
тому соціальний менеджмент характеризується, як особливо гуманний спосіб 
управління людьми. Крім того соціальний менеджмент можна охарактеризувати, 
як управління особливого роду бізнес-проєктами у сфері соціальних послуг для 
широкого кола споживачів. [12, с. 9] 
Головна мета менеджменту соціальної роботи – забезпечення реалізації 
основних принципів державного підходу до організації соціальної роботи в 
умовах конкретної соціальної організації (служби).  
Основними функціями соціального менеджменту є соціальний аналіз та 
соціальне планування, соціальна організація, стимулювання та соціальний 
контроль. 
В таблиці 3.1 перелічено основні принципи соціального менеджменту. 
  
Таблиця 3.1 
Принципи соціального менеджменту 
1.  Принцип єдиноначальності у прийнятті управлінських рішень та 
колегіальності при їх обговоренні на відповідних рівнях управління 
(державному, регіональному, на рівні соціальної установи, 
комерційного підприємства). 
2.  Єдність впливу всіх методів управління (адміністративних, 
економічних, соціально-психологічних) підтримки цілісності 
соціальної системи. 
3.  Поєднання галузевого та територіального управління. 
4.  Пріоритетність соціальних напрямів у досягненні стратегічних цілей. 
5.  Науковість соціального менеджменту 
6.  Прогнозування соціального розвитку території, організації. 
7.  Мотивація (стимулювання праці). 
8.  Відповідальність за результати соціального управління. 
9.  Економічність та ефективність управління. 
 
За результатами аналізу мети, функцій та принципів соціального 
менеджменту можливо надати авторське та розширення тлумачення даного 
поняття. Менеджмент соціальної роботи – сукупність функцій, спрямованих на 
ефективне управління та організацію соціальної роботи надавачами соціальних 
послуг особам або сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах та 
потребують сторонньої допомоги. 
За результатами дослідження ПРООН, яке було проведено в рамках Проекту 
«Підтримка реформи соціального сектору в Україні» [19, с. 30],  було визнано 
незадовільним стан кадрового забезпечення сфери соціального захисту населення. 
До початку війни робота по підготовці фахових спеціалістів по соціальній 
роботі набирала певних обертів, так у закладах вищої освіти та коледжах 
відкривалися напрямки навчання «Соціальна робота», «Соціальне забезпечення». 
З початком війни значна кількість фахівців з надання соціальних послуг 
змінили місце проживання в зв’язку з окупацією деяких регіонів України, а також 
в зв’язку з проведенням воєнних дій  в громадах де вони проживали, що призвело 
до кадрового дефіциту працівників, які могли б надавати соціальні послуги  
особам або сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, 
завдану пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, 
терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією. Зменшилася 
кількість  не тільки соціальних працівників, а навіть студентів вищих навчальних 
закладів з даного напрямку в зв’язку з мобілізацією до збройних сил України.  
Вищевказані обставини призвели до дефіциту кадрів із профільною 
соціальною освітою, а тому, в даний час соціальний менеджмент ускладнений 
недостатньою підготовкою працівників та керівників соціальної сфери. 
В умовах воєнного стану соціальні служби для того щоб надати якісні та 
вчасні соціальні послуги вразливим групам населення, змушені діяти екстрено і 
кризово. 
Під час воєнного або надзвичайного стану надавачі соціальних послуг 
можуть залучати до своєї діяльності та надання соціальних послуг не лише 
фахівців із соціальної роботи, а і волонтерів, представників громадських, 
благодійних та релігійних організацій.  
Залучення до діяльності з надання соціальних послуг громадських 
організацій, благодійних фондів, релігійні організації та волонтерів, дозволить 
значно збільшити  обсяги надаваних послуг та розширити території на які можуть 
надаватися такі послуги.  
Здійснюючи волонтерську діяльність та роздаючи гуманітарну допомогу, 
волонтери можуть виявляти осіб, які потребують допомоги, долучатися до роботи 
гуманітарних штабів, роздачі гуманітарної чи натуральної допомоги; 
безпосередньо бути залученими до надання деяких соціальних послуг. [25, с. 6]. 
В умовах воєнного стану та в зв’язку з постійною зміною  соціально-
економічних та політичних обставин, обумовлених збройною агресією, уряд 
змушений вносити постійні зміни до законодавства, щодо надання соціальних 
послуг та порядку їх отримання. Про ці та інші зміни, а також про особливості 
надання соціальних послуг в умовах війни вкрай важливо швидко доводити до 
відому фахівців соціальної сфери. [25, с. 5]. 
Варто зауважити, що якість наданих соціальних послуг прямо залежить від 
обізнаності та професійності соціального менеджера.  
В зв’язку з цим необхідне посилення ролі соціального менеджменту для 
вирішення соціальних проблем у суспільстві.  Необхідно відмітити, що соціальні 
менеджери це перш за все, фахівці із соціальної роботи, які повинні своєчасно 
організовувати заходи соціальної підтримки різних верств населення та ефективно 
розподіляти фінансові та матеріальні ресурси, виділені на ці соціальні заходи.  
8 серпня 2012 року розпорядженням Кабінету Міністрів України 
№ 556-р схвалено Стратегію реформування системи надання соціальних послуг. 
[42] Одним із основних напрямків реалізації Стратегії є модернізація діючої 
системи надання соціальних послуг та створення конкурентного ринку таких 
послуг шляхом упровадження механізму стимулювання суб’єктів, що надають 
соціальні послуги, до постійного підвищення рівня якості зазначених послуг. Для 
втілення  даної модернізації було заплановано удосконалити порядок підготовки, 
перепідготовки та підвищення кваліфікації соціальних працівників та інших 
фахівців, що надають соціальні послуги. 
Таким чином, як видно із проведеного аналізу в Україні ще з 2012 року існує 
гострий дефіцит кваліфікованих кадрів з соціальної роботи. Станом на 01.11.2023 
року соціальні служби, установи, заклади невідкладно потребують соціальних 
менеджерів, кваліфікованих соціальних працівників, фахівців різного профілю та 
рівнів підготовки, які зможуть швидко навчившись надавати якісні соціальні 
послуги. 
 А тому можливо зробити наступний висновок, що низький рівень 
підготовки та кваліфікації соціальних працівників знижують  ефективність 
соціального захисту та фінансового забезпечення громадян через неякісне 
надання соціальних послуг та нецільове використання бюджетних соціальних 
видатків та інших ресурсів. 
В таблиці 3.2  зазначено основні проблеми кадрового забезпечення 
соціальних служб та запропоновано рекомендації, щодо його підвищення. 
Таблиця 3.2 
Рекомендації щодо удосконалення кадрового забезпечення соціальних служб 
Основні проблеми Шляхи удосконалення 
звільнення кваліфікованих соціальних збільшити оплату праці соціального 
працівників з роботи через низьку працівника, з урахуванням  враховує 
заробітну плату, неналежні соціально- специфіки та обсягу виконуваної роботи, її 
побутові умови, соціальні гарантії складності, умови їх проживання в сільській 
місцевості 
низький рівень кваліфікації кадрів  Покращити роботу щодо професійної 
орієнтації молоді, відбору і навчання, 
впровадження сучасних соціальних 
технологій,  постійно проводити навчання 
та  впроваджувати інноваційні методи роботи 
та сучасні технології, зробити прозорим 
оцінювання результатів професійної 
діяльності та атестація соціальних 
працівників  
відсутність в сфері надання соціальних забезпечити виконання державного 
послуг на державному, регіональному та замовлення на підготовку кваліфікованих 
галузевому рівнях системи моніторингу та кадрів, фахових соціальних працівників з 
прогнозування реальних потреб в вищою освітою та гарантувати на 
кваліфікованих кадрах, фахівцях з вищою державному рівні їх працевлаштування. 
освітою, у їх навчанні, підготовці.  Збільшити доступ молоді з 
малозабезпечених сімей до отримання вищої 
освіти за фахом соціального працівника 
відсутність визначеної на державному Розробити відповідні стандарти 
рівні єдиної моделі професійної спеціалізацій  з підготовки фахівців, щодо 
підготовки соціальних працівників надання соціальних послуг конкретним 
категоріям клієнтів 
відсутність системи безперервного розробити доступну систему підвищення 
професійного навчання кадрів  кваліфікації та перепідготовки соціальних 
працівників  для здобуття спеціальних знань, 
набуття вмінь, необхідних для виконання 
роботи за певною професією, посадою,  з 
урахуванням постійних змін та відповідно до 
вимог сьогодення 
 
Проведений аналіз досліджуваної теми вказав на необхідність створення 
соціального  проекта «Менеджмент соціальних послуг в умовах війни», в зв’язку з 
тим, що його реалізація надасть змогу швидко та якісно провести навчання та 
надати необхідну інформацію для організації і надання соціальних послуг для 
дорослого населення в громадах в умовах війни, що вкрай необхідно в зв’язку з 
великим дефіцитом кадрів соціальних працівників.   
3.2. Пропозиції, щодо впровадження соціального проекту «Менеджмент 
соціальних послуг в умовах війни» 
Актуальність проекту 
Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну стало 
викликом для нашої країни. Під час війни становище громадян значно 
погіршилося, багато хто з них опинився в ситуації, в якій ніколи до цього не були 
(втратили майно, житло, роботу, документи, залишилися без засобів до існування, 
необхідного догляду чи підтримки, переїхали до іншого більш безпечного міста і 
місця проживання або ж залишилися на території ведення бойових дій). З 24 
лютого 2022 року значна кількість громадян України потрапила у складні життєві 
обставини і потребує підтримки з боку держави, оскільки самостійно подолати їх  
не в змозі. Соціальні послуги є базовими елементами соціального захисту 
населення, спрямованими на подолання чи мінімізацію складних життєвих 
обставин. На законодавчому рівні пропонується широкий перелік соціальних 
послуг, що дозволяє забезпечити індивідуальні потреби різних груп населення чи 
окремих громадян. Війна вплинула на різні системи, у тому числі і систему 
надання соціальних послуг. В умовах воєнного стану для того, щоб підтримати 
вразливі групи населення, місцеві органи влади змушені діяти екстрено і кризово. 
[25] 
З 24 лютого 2022 року значна кількість фахівців з надання соціальних 
послуг змінили місце проживання в зв’язку з окупацією деяких регіонів України, 
а також в зв’язку з проведенням воєнних дій  в громадах де вони проживали, що 
призвело до кадрового дефіциту працівників, які могли б надавати соціальні 
послуги  особам/сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах через 
шкоду, завдану пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, 
терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією. В зв’язку з 
цим урядом було прийнято рішення  залучати до надання соціальних послуг не 
лише фахівців, а і волонтерів під час воєнного або надзвичайного стану. 
Здійснюючи волонтерську діяльність, роздаючи гуманітарну допомогу, 
волонтери можуть виявляти осіб, які потребують допомоги, долучатися до роботи 
гуманітарних штабів, роздачі гуманітарної чи натуральної допомоги; 
безпосередньо бути залученими до надання деяких соціальних послуг. [25] 
Прийняття даного непростого рішення спричинили наступну проблему – 
швидко та якісно провести навчання та надати необхідну інформацію   для 
організації і надання соціальних послуг для дорослого населення в громадах в 
умовах війни. 
Про ці та інші зміни, а також про особливості надання соціальних послуг в 
умовах війни вкрай важливо бути обізнаним фахівцям соціальної сфери.  
2. Проблема, на вирішення якої направлений проект. Цільова 
аудиторія. 
Проект дає можливість дізнатися про пріоритетні соціальні послуги, які 
можуть надаватися дорослому населенню в умовах війни.  
Проєкт спрямований на надання необхідних знань для організації і 
надання соціальних послуг для дорослого населення в громадах в умовах війни. 
Цільова аудиторія: практичні працівники – фахівці соціальної роботи, 
психологи, соціальні працівники, фахівці із соціальної допомоги вдома, фахівець з 
адвокації, керівники організацій, члени громадських організацій, координатори, 
волонтери. 
До заходів проєкту буде залучено працівники Головного управління 
Національної соціальної сервісної служби у Черкаській області, соціальні 
працівники громад Черкаської області, волонтери громадської організації «Січ». 
За результатом складення проекту соціальної дії, планується отримання 
гранту від Британської Ради. 
Заходи планується провести громадською організацією «МЕЧ ФЕМІДИ» 
за підтримки ГО “Агенція сталого розвитку “Хмарочос”, ГО "Українська 
асоціація молодих рад", ГО «Січ» за участі Головного управління Національної 
соціальної сервісної служби у Черкаській області, організованого ПРООН в 
Україні спільно з Офісом Президента України та Міністерством соціальної 
політики України. 
Проблеми, які вирішує проект: 
Якість наданих соціальних послуг залежать від ефективності менеджменту 
соціальної сфери. Управління соціальними послугами в територіальній громаді 
надзвичайно складний процес, оскільки потребує значних фінансових ресурсів та 
висококваліфікованих кадрів за умов їх відсутності в необхідній кількості.  
На даний час розвиток необхідних знань про особливості надання 
соціальних послуг допоможуть вчасно організувати такі послуги в умовах 
надзвичайного або воєнного стану для людей, які потребують допомоги у 
кризових ситуаціях. 
Під час надзвичайного або воєнного стану уповноважені органи наділені 
низкою повноважень приймати управлінські рішення, спрямовані на невідкладне 
забезпечення потреб отримувачів соціальних послуг. [25] 
Збір та аналіз даних у межах визначення потреб населення в соціальних 
послугах під час надзвичайного та воєнного стану повинен відбуватися у 
взаємодії суб’єктів, які працюють над вирішенням гуманітарних і соціальних 
проблем громади. 
Для забезпечення такої взаємодії в громаді має функціонувати колективний 
дорадчий орган, до складу якого важливо включити представників структурних 
підрозділів з питань соціального захисту населення, освіти і науки, охорони 
здоров’я, фінансів та економіки, молоді та спорту, служби у справах дітей, 
територіальних органів Національної поліції, надавачів та отримувачів соціальних 
послуг, їхніх та інших громадських об’єднань, представників вразливих груп 
населення, а також благодійних, релігійних організацій, депутатів місцевої ради, 
соціальних менеджерів, фахівців із соціальної роботи, волонтерів. [11] 
Головне у кризовій ситуації - як найшвидше розпочати надання 
допомоги:  скоординувати дії причетних до цього служб, вирішити поточні 
питання, щоб людина за найкоротший термін отримала дах над головою, одяг, 
харчування, транспортні, консультаційні послуги, психологічну підтримку, 
догляд. Якщо немає паспорта чи інших документів, то нині це не перешкода для 
отримання послуг за таким алгоритмом. Документи, яких не вистачатиме, заявник 
може подати після скасування воєнного стану, а надавач послуг допомагатиме їх 
відновити у разі втрати. [12]. 
На даний час в умовах повномасштабної війни, постійної мобілізації 
громадян до лав ЗСУ для захисту обороноздатності нашої держави, немає 
можливості навчання кваліфікованих працівників, а тому виникла необхідність у 
реалізації проекта, який надасть змогу отримати необхідні знання про особливості 
надання соціальних послуг допоможуть вчасно організувати такі послуги в 
умовах надзвичайного або воєнного стану для людей, які потребують допомоги у 
кризових ситуаціях,  що підкреслює актуальність даної проблеми.  
 
SMART аналіз цілей проекту 
«Менеджмент соціальних послуг в умовах війни» 
 
Specific Проведення тренінгів з поширення освітньої 
програми з менеджменту соціальних послуг в 
умовах війни та організація соціальних послуг в 
територіальній громаді 
Measurable Проведення  12 заходів в територіальних 
громадах 
Achievable Зазначена ціль за наявності необхідних ресурсів 
проекту є цілком досяжною 
Relevant Ціль відповідає професійній спеціалізації 
учасників проекта та допомагає поширенню 
інформації з  організації менеджменту 
соціальних послуг в умовах війни та надання 
соціальних послуг в територіальній громаді. 
Time bound липень – грудень 2023 року 
Квадрат пояснення задач проекту 
Ціль: Кому: ГО «МЕЧ ФЕМІДИ» 
організація соціальних послуг в 
Проведення тренінгів з поширення 
територіальній громаді 
освітньої програми з менеджменту 
2.Для мене, щоб отримати новий кейс 
соціальних послуг в умовах війни та 
та в подальшому пропонувати свої 
організація соціальних послуг в 
послуги за гідну оплату. 
територіальній громаді  
Результати проекту Критерії успіху 
Проведення зустрічей з працівниками Збільшення обізнаності, щодо  
Головного управління Національної організації менеджменту соціальних 
соціальної сервісної служби у послуг в умовах війни та організація 
Черкаській області. Надання соціальних послуг в територіальній 
необхідних знань  щодо  надання громаді, залучення більшої кількості 
соціальних послуг екстрено та працездатних громадян до соціальної 
організація соціальних послуг в роботи на волонтерських засадах 
територіальній громаді та оримання Збільшення популяризації серед 
відповідних сертифікатів населення щодо обрання професії 
працівника соціальної роботи,  
 
Матриця розподілу відповідальності (стейкхолдери) 
Ім'я Посада Роль в проекті Основні Основні 
вимоги очікування 
 Керівник Розроблення 1. Володіння Організація 
Вячеслав проекту, проектної навичками виконання робіт по 
Скрипник виконуючий документації, проектного проекту та 
обов'язки Організація менеджменту. контроль, 
виконання плану 2. Наявність оформлення 
робіт по проекту, сертифікату звітності про 
проведення зустрічей та диплому, проект. 
відповідно до що Проведення 
програми проекту, підтверджує тренінгів 
формування звітності кваліфікацію. 
про проект 
Олександра виконуючий ведуча тренінгу 1. Наявність Проведення 
Гетало обов'язки заступник голови правління сертифікату та тренінгів 
громадської організації диплому, що 
«МЕЧ ФЕМІДИ» підтверджує 
кваліфікацію. 
Ліна виконуючий ведуча тренінгу 1.Наявність Проведення 
Тихопій обов'язки Заступник начальника диплому, що тренінгів 
Головного управління підтверджує 
Національної соціальної 
кваліфікацію. 
сервісної служби у 
Черкаській області 
Софієнко виконуючий ведучий тренінгу Наявність  
Іван обов'язки ветеран МВС, диплому, що Проведення 
учасник Україно- підтверджує тренінгів 
російської війни, кваліфікацію 
активний учасник  
волонтерського руху  
Черкаської області 
ГО «Січ» виконуючий Інформаційна Наявність Розміщення 
інформаційного 
“Волонтерсь обов'язки підтримка реклами про 
середовища для 
кий штаб”, розміщення проект на 
 реклами про власному інфо-
проект. 
ресурсі (сайт, 
група у ФБ). 
ГО «МЕЧ Замовник Організація умов для - Проведення 
ФЕМІДИ»  проекту ініціації проекту зустрічі з 
 інформацією про 
проект, умови 
отримання гранту, 
надання 
інформаційної 
підтримки щодо 
умов проекту. 
Британська Спонсор Фінансування - Фінансування 
Рада /грантодавець розхідних матеріалів. розхідних 
проекту матеріалів. 
 
Управління ризиками у проекті 
Типи ризиків у проекті: Фінансовий ризик, ризик пов'язаний з 
людськими ресурсами, ризик постачання, ризик, пов'язаний з якістю  
Три основні кроки визначення можливих ризиків:  
1. Вислухати думки,  визначити внутрішні ризики, визначити зовнішні 
ризики. 
Під час підготовки проекту визначено ризики проекту та складено їх 
рейтинг, вжито заходи, щоб мінімізувати основні ризики, розроблено план 
мінімізації потенційних наслідків. 
Для кожного виявленого ризику визначено:   
Небажані події;  
• Всі наслідки події та ступінь серйозності впливу події;  
• Імовірність того, що подія обов'язково відбудеться; • Час, коли ймовірне 
подія відбудеться;  
• Взаємозв'язок даної події з іншими частинами цього ж проекту або з 
іншими проектами. 
 
Програма реалізації проекту 
 
Етапи Зміст Очікувані результати Терміни 
1.  провести поглиблений контент- проведено поглиблений до 1 
аналіз існуючих підручників  та контент-аналіз існуючих місяця 
матеріалів з менеджменту підручників  та матеріалів 
соціальних послуг в умовах для проведення тренінгів 
війни та організація соціальних сформульовано основні 
послуг в територіальній проблеми і потреби 
громаді соціальних працівників  
2.  розробка брошур, буклетів Підготовлено   та 2 місяці 
плакатів, зразків документів, роздруковано 
підготовка онлайн уроків, матеріали для проведення 
презентаційних роликів, тренінгів з менеджменту 
тестових завдань для соціальних послуг в 
учасників  умовах війни та 
організація соц. послуг в 
територіальній громаді для 
учасників 
Методичний Підготовчий 
3.  розповсюдження інформації Направлено листи до 1 
щодо тренінгів з організації запрошення  до місяця 
менеджменту соціальних територіальних громад 
послуг в умовах війни серед Черкаської області, 
громад та інших організацій надавачів соціальних 
зацікавлених в проведенні послуг та комунальних 
заходів закладів ЦНСП, 
громадських та релігійних 
організацій. 
4.  проведення тренінгів, проведено 12 тренінгів, 3 місяці 
семінарів, майстер-класів з семінарів, майстер-класів 
організації менеджменту серед територіальних 
соціальних послуг в умовах громад Черкаської області, 
війни та організація громадських організацій, 
соціальних послуг в релігійних організацій, 
територіальній громаді серед працівників соціальної 
громад та інших організацій роботи та волонтерів. 
зацікавлених в проведенні 
заходів 
5.  Оцінка ефективності Залучення інших ГО для  1 місяць 
тренінгових занять проведення тренінгів, 
формування планів на семінарів, організації 
майбутнє стосовно створення менеджменту соціальних 
тренінгового центру. послуг в умовах війни в 
інших навчальних закладах 
м. Черкаси. 
 
 
Критичний шлях проекту відображений за допомогою діаграми Ганта 
 
Діаграма Ґанта (також стрічкова діаграма, графік Ґанта) — діаграма, яка 
використовується для ілюстрації плану, графіка робіт за будь-яким проєктом. Є 
одним з засобів планування та управління проєктами. 
Розуміючи та відстежуючи критичний шлях проекту та ресурси, 
призначені критичним завданням, можна визначити, які завдання можуть 
вплинути на дату завершення проекту, і таким чином дізнатися, чи проект 
завершиться вчасно. 
Підсумковий Впровадження Презентаційний 
 
Сценарний план проведення програми (заходу) 
№ Тема тренінгу Відповідальний за Час 
п/п проведення тренінгу проведення 
тренінгу 
Організації менеджменту соціальних послуг в умовах війни 
1.  Законодавче Голова правління  громадської  
регулювання надання організації «МЕЧ ФЕМІДИ» 03 липня 2023 
року 
соціальних послуг Скрипник В.А. 
2.   Заступник начальника  
Cоціальні послуги, Головного управління 20 липня 2023 
року 
актуальні під час війни Національної соціальної 
сервісної служби у Черкаській 
області Ліна Тихопій 
3.  Доступне інформування заступник голови правління 07 липня 2023 
про соціальні послуги громадської організації «МЕЧ року 
ФЕМІДИ» Гетало О.В. 
4.  Волонтерський ветеран МВС, учасник Україно-  
менеджмент російської війни, активний 24 серпня 
2023 року 
учасник волонтерського руху 
Черкаської області Софієнко 
І.М. 
5.  Особливості надання Голова правління  громадської 14 липня 2023 
соціальних послуг організації «МЕЧ ФЕМІДИ» року 
екстрено (кризово) Скрипник В.А. 
6.  Організація соціальних послуг в територіальній громаді 
 
7.  Соціальні послуги в Заступник начальника  
територіальній громаді. Головного управління 01 серпня 
2023 року 
Розвиток та організація Національної соціальної 
сервісної служби у Черкаській 
області Ліна Тихопій 
8.  Визначення потреб заступник голови правління 24 серпня 
населення громадської організації «МЕЧ 2023 року 
територіальної громади ФЕМІДИ» Гетало О.В. 
у соціальних послугах 
9.  Планування розвитку та Голова правління  громадської 29 липня 2023 
забезпечення надання організації «МЕЧ ФЕМІДИ» року 
соціальних послуг в Скрипник В.А. 
територіальній громаді 
10. Видатки місцевого заступник голови правління 8 вересня 
бюджету на соціальні громадської організації «МЕЧ 2023 року 
послуги ФЕМІДИ» Гетало О.В. 
11. Надання соціальних   
послуг в територіальній Голова правління  громадської 20 вересня 
2023 року 
громаді. Розвиток організації «МЕЧ ФЕМІДИ» 
сімейних форм Скрипник В.А. 
виховання 
12. Моніторинг надання та Заступник начальника 25 вересня 
оцінка якості соціальних Головного управління 2023 року 
послуг Національної соціальної 
сервісної служби у Черкаській 
області Ліна Тихопій 
Дані про структуру витрат на проведення програми (заходу) 
 
Необхідна сума у тому числі 
коштів на 
N проведення 
Види витрат спеціальний 
загальний 
з/п програми фонд, 
фонд, гривень 
(заходу) усього, гривень 
гривень 
Заробітна плата 
1.  - -  
(гонорар) 
Нарахування на 
2.  - - - 
заробітну плату 
3.  Відрядження - - - 
Оренда місць 
4.  - - - 
проведення заходу 
5.  Оренда транспорту - - - 
Оренда обладнання, 
6.  - - - 
оргтехніки 
7.  Прокат костюмів, одягу - - - 
Витрати на 
обслуговування і 
8.  - - - 
експлуатацію 
обладнання 
Художнє оформлення 
9.  - - - 
місць проведення заходу 
10. Послуги зв'язку - - - 
11. Поліграфічні послуги  20 000 грн.  
Оплата інформаційних 
12. - - - 
послуг 
13. Канцелярські витрати - - - 
Придбання призів, 
14.  5 000 грн.  
сувенірів 
15. Представницькі витрати - - - 
16. Інші витрати - - - 
Всього витрат  25 000 грн.  
 
Для оплати поліграфічних послуг та на закупівлю призів та сувенірів 
планується отримання гранту від Британської Ради. 
 
Стратегія досягнення основних цілей. 
З початку війни на території України у надавачів соціальних послуг значно 
збільшилося роботи. Значна кількість соціальних працівників евакуювалися, і на 
тих, хто залишився, лягло подвійне навантаження. На даний час значно 
збільшилася чисельність внутрішньо переміщених, зросла кількість людей, які 
потребують соціальної допомоги.  Об’єднання зусиль соціальних працівників з 
волонтерами, громадськими  та релігійними організаціями має неабияке 
значення.   З метою надання якісних та соціальних послуг виникла необхідність у 
навчанні соціальних працівників, волонтерів, представників громадських  та 
релігійних організацій, що стало рушійним поштовхом до підготовки соціального 
проекту «Менеджмент соціальних послуг в умовах війни», який передбачає 
проведення тренінгів по організації менеджменту соціальних послуг в умовах 
війни та організації соціальних послуг в територіальній громаді. 
Форма презентації проекту: 
Проведення круглого столу для фахівців Головного управління 
Національної соціальної сервісної служби у Черкаській області, громадських 
організацій, релігійних організацій, представників громад Черкаської області 
бенефіціарів проекту; розповсюдження інформаційних брошур; поширення 
матеріалів поширення матеріалів у мережі Інтернет (група, Facebook, 
Телеграмканал, відео–канал YouTube, інтернет – конференції, інтернет- газети); 
публікації у друкованих ЗМІ, студентських газетах. Проведення конференції з 
представниками громадських організацій з метою встановлення тісної співпраці 
для майбутнього розширення спектру можливостей.  
Характеристика матеріально-технічного  
забезпечення програми (заходу) 
 
Заходи будуть проводитися в приміщенні Черкаської районної державної 
адміністрації за участі Головного управління Національної соціальної сервісної 
служби у Черкаській області, організованого ПРООН в Україні спільно з Офісом 
Президента України та Міністерством соціальної політики України. 
Для проведення круглого столу було використано конференц-зал 
Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Черкаській 
області. 
Обладнання, що необхідне для заходів: ручки, олівці, фломастери,  
роздатковий матеріал для кожного учасника тренінгу надані громадською 
організацією «МЕЧ ФЕМІДИ» (зібрано з благодійного марафону). 
На закупівлю таких матеріалів, які необхідні для проведення заходу 
планується отримання гранту від Британської Ради. 
Ресурси:  
Реалізація проекта  стала можлива завдяки співпраці Міністерства 
соціальної політики та Ініціативи із захисту прав дитини та розвитку соціальних 
послуг проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), що 
впроваджується Alinea International Ltd. за підтримки Уряду Канади. 
Людські ресурси: Планується залучення та підготовка студентів-
волонтерів студентів Черкаського кооперативного економіко правового коледжу 
Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і 
торгівлі" (актив молодіжної ради ГО «МЕЧ ФЕМІДИ», відповідальна Скрипник 
Катерина Вячеславівна) до роботи з організації та впровадження проекту. 
В зв’язку з воєнними діями на території України, постійними ракетними 
та іншими обстрілами різних регіонів України можливі зміни фахівців, які будуть 
проводити тренінги. 
 Допоміжні матеріали, які будуть використанні під час реалізації 
проекту. 
Організація соціальних послуг в територіальній громаді: навчальний 
електронний курс. Взято з https://socialacademy.gov.ua/md/course/view.php?id=2 
До отримання гранту допоміжні матеріали, які будуть використанні під 
час реалізації проекту надані: Головним управління Національної соціальної 
сервісної служби у Черкаській області. 
Очікувані результати проекту 
У ході написання тренінгової  програми авторами було досягнуто головної  
мети, а саме :  
1) Надано оцінку існуючим нормативно правовим актам які регулюють 
надання соціальних послуг; 
2) Проведено ознайомлення із соціальними послугами, які найбільш 
актуальні під час війни; 
3) Вивчено правила доступного інформування населення про соціальні 
послуги; 
4) Ознайомлено учасників із поняттям волонтерський менеджмент та 
визначено механізми його впровадження; 
5) Проведено навчання із особливостей надання соціальних послуг 
екстрено (кризово); 
6) Розроблено план дій із визначення потреб населення територіальної 
громади у соціальних послугах; 
7) Розроблено проект програми «Планування розвитку та забезпечення 
надання соціальних послуг в територіальній громаді»; 
8) Ознайомлено учасників із впровадженням механізмів кейс-
менеджменту для надання соціальних ; 
9) Було розроблено індивідуальні та групові тренінгові програми для 
всебічного розвитку на кожному етапі потреб учасників; 
10) ведучими тренінгу був отриманий досвід в проведенні тренінгових 
занять. В ході роботи були відмічені позитивні моменти та здобуті 
відповідні  навички в усуненні непередбачуваних ситуацій;.  
За результатами реалізації проекта можливо зробити наступні висновки: 
В результаті реалізації проекта було встановлено, що в цілому зміни до 
законодавства у сфері соціальних послуг з початком повномасштабного 
вторгнення, були результативні, але залишаються  значні прогалини у сфері 
надання соціальних послуг. Зокрема: 
Нерівномірність доступу громадян до соціальних послуг. За 
результатами досліджень, за 2022 рік в різних областях на одного надавача 
соціальних послуг могло припадати від декількох тисяч осіб до кількасот тисяч. 
Це також призводить до погіршення надання якості соціальних послуг.  
Недостатність ресурсів. Це стосується як людських кадрів, так і 
матеріального забезпечення (житлові приміщення, службовий транспорт, технічна 
апаратура). В деяких громадах ця проблема існувала ще до повномасштабної 
війни. Водночас, згідно з дослідженнями, незважаючи на гостру нестачу 
соціальних працівників, оголошень про вакансії на такі посади небагато. Це 
пояснюється так званим феноменом «прихованих вакансій», коли за наявності 
вільних місць в організації інформація про них публічно не надається. З одного 
боку, таке може відбуватися в разі очікувань керівництва, що особа (наприклад, 
яка отримала статус ВПО) може повернутися назад на свою посаду. З іншого, така 
практика може мати певні корупційні мотиви, коли у керівництва є бажання 
працевлаштувати родича або знайомого. Також обов’язки відсутнього працівника 
можуть розподілятися між іншими працівники (наприклад, особа може як 
координувати процес соціальних послуг, так і безпосередньо надавати їх). 
Низька оплати праці соціальних працівників. Станом на сьогодні 
середня зарплатня соціального працівника складає приблизно 9 тис. грн. Проте 
розмір зарплатні коливається в залежності від громад і може бути нижчим за 6 
тис. грн. Враховуючи суспільну важливість цієї роботи та фізичне навантаження, 
низькі зарплати не спонукають людей працювати у цій сфері. 
Низька залученість недержавного сектору до надання соціальних 
послуг. Хоча в Міністерстві соціальної політики офіційно проводять політику 
такої співпраці, проте далеко не всі громади використовують наявні механізми та 
можливості. В Україні надавачами соціальних послуг переважно є організації та 
підприємства державного або комунального підпорядкування. Так, за даними 
Реєстру Міністерства соціальної політики, наразі 77% – це державні/комунальні 
підприємства, організації та їх філії. Громадські та благодійні організації сумарно 
складають лише 14% від всіх зареєстрованих надавачів соціальних послуг в 
Україні. Ця проблема має довгу історію, адже механізми залучення недержавних 
організацій були передбачені в законодавстві ще майже 20 років тому. Тож її 
вирішення потребує активної роботи як з органами влади, так і з громадським 
сектором. 
Порядок визначення потреб у соціальних послугах під час воєнного стану 
потребує доопрацювання. Адже згідно з процедурою, щомісячний аналіз щодо 
забезпечення осіб соціальними послугами здійснюється тільки для екстрених 
послуг. Водночас, дані щодо інших послуг не уточнюються у період воєнного 
стану. Важливо врахувати, що у тилових громадах збільшилася кількість ВПО, які 
потребують різні соціальні послуги, а активні міграційні процеси змушують 
проводити системний облік таких громадян, щоб визначити їхні актуальні 
потреби. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ВИСНОВКИ 
Проведене дослідження в даній кваліфікаційній роботі  дозволяє 
сформулювати такі висновки та рекомендації:  
1. В теперішніх умовах виснажливої війни та її негативного впливу на економічну 
діяльність, виникають нові виклики, які вимагають складних рішень  щодо 
переосмислення соціальної політики в частині організації соціального захисту 
населення та надання якісних та вчасних соціальних послуг. Тому проблематика 
дослідження соціального забезпечення громадян в умовах воєнного стану є 
актуальною і потребує поглибленої розробки. Розробка та визначення основних 
напрямів соціально – економічних засад соціального забезпечення громадян в 
умовах воєнного стану надає змогу удосконалити існуючу систему соціального 
забезпечення, спрямовану на покращення ефективності планування та організації 
надання соціальних послуг. 
Під час проведеного дослідження здійснений аналіз сутності термінів 
«соціальний захист» та «соціальне забезпечення». В результаті проведеного 
аналізу наукових досліджень та було здійснено узагальнення поняття «соціального 
захисту» та надано власне авторське розширене визначення даного поняття: 
Соціальний  захист – це сукупність  визначених нормативно-правовими актами 
гарантій  для забезпечення сприятливих соціально-економічних умов для 
всебічного розвитку людини та громадянина, як соціально-культурного індивіда з 
метою запобігання виникнення соціальних ризиків або мінімізації їх наслідків для 
людини. 
При застосуванні системного підходу автором порівняно та узагальнено 
співвідношення термінів «соціальний захист» та «соціальне забезпечення», а таж 
зроблено власний висновок, що дані поняття по своїй сутності нерозривно 
поєднані один з одним. Вітчизняні  науковці зазначають, що термін «соціальне 
забезпечення» є більш вдалим, ніж термін «соціальний захист» в зв’язку з тим, що 
у забезпечення прав і свобод людини «захист» є лише одним із складових 
елементів, дехто вважає обидва ці терміни синонімами. Але ототожнення понять 
соціального захисту та соціального забезпечення є недоцільним, оскільки вони 
різні за значенням, але в той же час за своєю сутністю доповнюють один одного. 
Вважаємо, що поняття «соціальний захист» і «соціальне забезпечення» мають свої 
визначені місця у системі державних заходів направлених на забезпечення 
належного матеріального та соціального становища громадян. Соціальний захист 
передбачає гарантії прав, а соціальне забезпечення  матеріально та фінансово 
забезпечує виконання даних гарантій.  
2. Досліджено механізми системи соціального захисту та визначено основні 
складові механізму  соціального  захисту: фінансове, правове та організаційне 
забезпечення. На даний час соціальний захист в Україні здійснюється за 
допомогою соціального забезпечення шляхом виплат пенсій, соціальної допомоги 
та надання якісних соціальних послуг.   
Під час проведення даного дослідження було виділено основні структурні 
складові системи соціального захисту населення соціальне страхування, соціальне 
забезпечення, соціальні стандарти. За результатами аналізу потрібно зробити 
висновок про необхідність докорінного реформування всіх складових, але 
особливої уваги необхідно приділити питанню реформування страхування. В 
зв’язку з тим, що економіка держави перебуває в умовах військового стану вкрай 
необхідним є  побудова ефективної системи державного соціального страхування 
та створення умов для розвитку добровільного особистого страхування, адже 
страхування життя є потужним механізмом забезпечення довгострокових 
інвестицій в національну економіку. Під час дослідження також було встановлено, 
що  одним із проблемних питань є те, що нормами Закону України «Про 
Державний бюджет України» може зупинятися дія деяких норм, які регулюють 
соціальні виплати і пільги окремим категоріям громадян та відповідно 
обмежується реалізація даними громадянами права на соціальний захист. 
Основними пропозиціями з даного напрямку є: 
- покращення механізму соціального захисту, а саме переорієнтувати на 
профілактичні заходи для недопущення потрапляння громадян у складні життєві 
обставини; 
- на законодавчому рівні передбачити механізми фінансування недержавних 
організацій, які надають соціальні послуги (гранти, державні кредити, субсидії, 
відшкодування вартості наданих послуг, податкові пільги тощо) 
- розширити повноваження територіальних громад, щодо організації надання 
соціальних послуг за місцем проживання осіб, які отримують такі послуги; 
- посилення відповідальності за нецільове використання коштів; 
- розмежування повноважень щодо здійснення видатків між органами влади 
та делегування даних функцій територіальним громадам; 
- зробити відкритою процедуру залучення неурядових організацій до надання 
соціальних послуг  та покращити моніторинг та оцінку якості наданих послуг. 
3. Визначено основні методичні підходи для проведення моніторингу та оцінки 
ефективності соціальних послуг та на основі визначених методичних підходів 
надано об’єктивну характеристику стану надання соціальних послуг  в умовах 
воєнного стану. За результатами  дослідження було встановлено, що найбільшу 
питому вагу серед видатків в загальному обсязі Державного бюджету України 
становили такі: оборона – 41,1 відсотка, соціальний захист та соціальне 
забезпечення – 17,6 відсотка. Не зважаючи на безпрецедентне зниження ВВП (-
30,3%), яке спричинене війною,  соціальних захист та соціальне забезпечення 
населення займає друге місце серед видатків із бюджету України. Не зважаючи на 
збільшення фінансування, якість соціальних послуг та інших заходів соціального 
захисту та соціального забезпечення  в нашій державі залишається низькою, а 
соціальні потреби найбільш уразливих категорій населення не задовольняються 
достатньою мірою. 
4. Проаналізовано структуру та порядок  надання соціальних послуг в умовах 
воєнного стану в результаті чого було встановлено, що  після введення воєнного 
стану було повністю  спрощено процедуру надання соціальних послуг, а єдиною 
обов’язковою умовою держави було, щоб  підтвердні акти про надання соціальних 
послуг надсилалися надавачами соціальних послуг до органу соціального захисту 
протягом одного місяця з дня надання соціальної послуги. Вважаємо, що дане 
нововведення повністю себе виправдало та надало позитивних результатів, адже 
було поновлено надання соціальних послуг на тих територіях де проводилися 
активні військові дії та які звільнені від окупації.  Варто відмітити, що на даних 
територіях надання соціальних послуг було повністю зупинене зв’язку з 
відсутністю надавачів соціальних послуг та відсутністю можливості надання 
таких послуг.  
5. Надано об’єктивну оцінку ефективності надання соціальних послуг в 
територіальній громаді та як результат було зауважено, що на сьогодні в умовах 
воєнного стану є вкрай необхідним забезпечення на рівні об’єднаної 
територіальної громади умов своєчасного виявлення та раннього втручання, 
надання ефективної допомоги дітям та сім’ям, які перебувають у складних 
життєвих обставинах, здійснення заходів щодо попередження та запобігання 
влаштування дітей до закладів інституційного догляду та виховання. 
6. Проведено аналіз та визначено основні проблеми менеджменту соціальних 
послуг в умовах війни. За результатами аналізу дослідження принципів 
соціального менеджменту надано авторське та розширене тлумачення поняття  
«менеджмент соціальної роботи». Менеджмент соціальної роботи – сукупність 
функцій, спрямованих на ефективне управління та організацію соціальної 
роботи надавачами соціальних послуг особам або сім’ям, які опинилися у 
складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.  
Під час проведення дослідження було встановлено, що основною причиною 
низької якості надаваних соціальних послуг зумовлена незадовільним 
менеджментом соціальної роботи. І однією з причин які зумовили дану проблему 
є незадовільний стан кадрового забезпечення сфери соціального захисту 
населення. Під час проведення даного дослідження було зроблено висновок, що 
низький рівень підготовки та кваліфікації соціальних працівників знижують  
ефективність соціального захисту та фінансового забезпечення громадян через 
неякісне надання соціальних послуг та нецільове використання бюджетних 
соціальних видатків та інших ресурсів. Також під час розкриття даного питання 
було  зауважено, що якість наданих соціальних послуг прямо залежить від 
обізнаності та професійності соціального менеджера, а тому терміново необхідно 
посилення ролі соціального менеджменту для швидкого та якісного вирішення 
соціальних проблем у суспільстві. 
Проведений аналіз досліджуваної теми вказав на необхідність створення 
соціального  проекта «Менеджмент соціальних послуг в умовах війни», в зв’язку 
з тим, що його реалізація надасть змогу швидко та якісно провести навчання та 
надати необхідну інформацію для організації і надання соціальних послуг для 
дорослого населення в громадах в умовах війни, що вкрай необхідно в зв’язку з 
великим дефіцитом кадрів соціальних працівників. 
7. На прикладі соціального  проекта «Менеджмент соціальних послуг в умовах 
війни» було продемонстровано, що після проведення тренінгів по організації 
менеджменту соціальних послуг в умовах війни та організації соціальних послуг в 
територіальній громаді серед соціальних працівників, волонтерів, представників 
громадських та релігійних організацій покращилися кваліфікація діючих 
працівників та надано необхідний обсяг знань для нових працівників, які зможуть 
надавати соціальні послуги в умовах військового стану. І головне за допомогою 
проекта було проведено роботу, щодо професійної орієнтації молоді та вибору 
ними майбутньої професії та навчання за спеціальністю «Соціальне забезпечення» 
та «Соціальна робота». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Баранник Л.Б. Фінансове забезпечення системи соціального захисту 
населення: теоретичний аспект / Л.Б. Баранник // Вісник ДДФА. Економічні 
науки. – 2014. – № 1. – С. 8–15. 
2. Болотіна Н. Б. Право соціального захисту України : навч. посіб. К.: 
Знання, 2005. 615 с. 
3. Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 р. № 2456-  
VI. (у ред. від 19.11.2023 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-
17#Text 
4. Вакуленко О. В., Голубенко Т. О., Івженко І. Б. Сучасні здобутки та 
виклики розвитку соціальних послуг 2022р. 
http://baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/view/237/6323/13359-1 
5. Впровадження в дослідну експлуатацію програмного комплексу 
„Інтегрована інформаційна система „Соціальна громада” захисту (наказ 
Мінсоцполітики від 20.02.2019 № 251) 
6. Гончаров А. Поняття соціального захисту. Підприємництво, 
господарство і право. 2009. № 10. С. 126–129. 
7. Горемикіна Ю.В. Моніторинг і оцінювання якості ефективності 
соціальних послуг: прикладний аспект [Електронний ресурс]: Режим доступу: 
https://dse.org.ua/arhcive/28/10.pdf 
8. Державний бюджет України 2022 року: виконання в умовах 
повномасштабної війни. Нацаональний інститут стратегічних досліджень. URL: 
https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/derzhavnyy-byudzhet-ukrayiny-2022-
roku-vykonannya-v-umovakh 
9. Давидюк О. О. Оцінка процесу надання соціальних послуг з позиції 
отримувачів [Електронний ресурс]:Режим доступу: URL: 
https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/16889/1/17_Davydyuk.pdf 
10. Дмитренко Е. С., Дмитренко Ю. П. Особливості фінансового, 
правового та організаційного забезпечення соціального захисту громадян в умовах 
євроінтеграції України. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та 
практики. 2022. № 3. С. 234-242. 
11. Дубич К. В. Сучасний стан, проблеми та шляхи удосконалення 
кадрового забезпечення надання соціальних послуг в Україні / К. В. Дубич. 
// Державне управління: удосконалення та розвиток. - 2014. - № 12. - Режим 
доступу: URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2014_12_7 
12. Євченко В., Хлопоніна-Гнатенко О. Соціальний менеджмент як 
технологія ефективного управління Економічний аналіз. 2022. Том 32. № 1. С. 7-
13. 
13. Жук О. Б. Фінансовий механізм системи соціального захисту 
населення України / О. Б. Жук // Світ фінансів. - 2017. - Вип. 2. - С. 62-71.  
14. Закон України «Про соціальні послуги» від 27.04.2022, № 2193-IX 
URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text: 
15. Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні 
соціальні гарантії» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2017-14 
16. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо 
переміщених осіб» № 1706-VII від 03.08.2023 URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text 
17. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо 
визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» 
URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/562-20#Text 
18. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо 
надання соціальних послуг у разі введення надзвичайного або воєнного стану в 
Україні або окремих її місцевостях» № 2193-IX від 14.04.2022 URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2193-20#Text 
19. Звіт за результатами аналізу діяльності надавачів соціальних послуг 
(персоналу) : [Електронний ресурс] // Проект ПРООН «Підтримка реформи 
соціального сектору в Україні». - 2012. - Режим доступу : URL: 
http://www.undp.org.ua/files/ua_1704.pdf. 
20. Конституція України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
URL:http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80. 
21. Копетюк М. Нормативно-правові аспекти визначення понять 
"соціальний захист" і "соціальне забезпечення" / М. Копетюк // Історико-правовий 
часопис. - 2019. - № 1. - С. 66-69. - Режим доступу: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipch_2019_1_15 
22. Коленда Н. В. Теоретичні підходи до визначення сутності поняття 
«соціальний менеджмент». Економічний часопис Східноєвропейського 
національного університету імені Лесі Українки. 2016. № 3(7). 
23. Малиняк Б. Планування та використання коштів місцевих бюджетів на 
соціальні послуги: алгоритм для органів місцевого самоврядування та приватних 
надавачів соціальних послуг. К., 2020. 30 с. 
24. Москаленко В. В. Сутність соціального захисту та його місце в 
політиці соціальної держави / В. Москаленко // Наукові записки. – 2003. – Том 21. 
– С. 42. 
25. Менеджмент соціальних послуг в умовах війни : матеріали тренінгу / 
уклад.: Бончужна Є., Волгіна О. М., Головко Н., Демко С., Іванова О., Кабаченко 
Н., Лебідь М., Левкіна Г., Соцька А. - Київ : [б. в.], 2022. – 65 
26. Миськевич Т. Реформування системи надання соціальних послуг в 
Україні. Громадська думка про правотворення. 2019. Вип.4. С.12–16.   
27. Михальченко Г.Г., Грищенко Ю.О. Застосування світового досвіду для 
удосконалення шляхів фінансування системи соціального захисту в Україні. 
Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Економіка». 2014. № 8/1. С. 32–
40. 
28. Макроекономічний прогноз до Інфляційного звіту, січень 2023 року. 
Національний банк України. Режим доступу: 
: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Macroeconomic_Forecast_table 
29. Мінфін: підсумки 2022 року. 
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/key_results_of_2022_of_the_ministry_of_finan 
30. Міністерство фінансів України «Мінфін: У 2022 році спрямовано 
415 млрд грн. на соціальні виплати із держбюджету.» 
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_u_2022_rotsi_spriamovano_415_mlrd_grn… 
31. Міністерство фінансів України «Мінфін: З початку року на соцвиплати 
було спрямовано 300,5 млрд грн.» 
https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_z_pochatku_roku_na_sotsviplati_bulo_spriamovano
_3005_mlrd_grn-4177. 
32. Огінська А.Ю. Соціальний захист населення та фінансовий механізм 
його реалізації: теоретико-концептуальний зріз // Економіка та держава: науково-
практичний журнал / Ін-т підготовки кадрів держ. служби зайнятості України; 
ТОВ «Ред. журн. «Економіка та держава»; Київ, 2018. – № 4, квітень. – C. 131-136. 
33. Офіційний сайт Евростатистики. URL: https:// 
ec.europa.eu/eurostat/data/database 
34. Пилипенко П. Д. Право соціального забезпечення України: навч. посіб. 
Вид. 3-є, переробл.. і допов. Київ: Істина, 2012. 232 с 
35. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 449 Про 
затвердження Порядку проведення моніторингу надання та оцінки якості 
соціальних послуг [Електронний ресурс]:. Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-2020-%D0%BF#Text 
36. Постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 560 «Про 
внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо надання 
соціальних послуг у разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або 
окремих її місцевостях» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2022-п#Text 
37. Постанова Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 
784 «Деякі питання фінансування соціальних послуг під час дії воєнного стану в 
Україні або окремих її місцевостях» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784-
2022-п#Text 
38. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. № 261 
«Про затвердження Порядку та умов надання компенсації місцевим бюджетам на 
оплату комунальних послуг, що надаються під час розміщення тимчасово 
переміщених осіб, у період воєнного стану» URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2022-п#Text 
39. Постанова Кабінету міністрів України від 20.03.2022 № 331 «Про 
затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці 
за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення 
бойових дій під час воєнного стану в Україні» 
URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-п#Text 
40. Постанова Кабінету міністрів України від 07.03.2022 № 220 « Про 
питання надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в» 
умовах воєнного стану в Україні URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2022-
п#Text 
41. Повноваження об’єднаних громад із питань забезпечення та 
дотримання прав дитини: розуміння витоків функцій/ URL: 
https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/301/dity.pdf 
42. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 556-р від 08.12.2012 
року  «Про схвалення Стратегії реформування системи надання соціальних 
послуг» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/556-2012-р#Text  
43. Рабінович П. М. Соціальне право: деякі питання загальної теорії / П. 
М. Рабінович, О. З. Панкевич // Право України: наук. журнал. – 2003. – № 1. – С. 
104–107. 
44. Савченко Н. Г. (2010). Фінансовий механізм соціального захисту 
населення в Україні / О.В. Дисертація 08.00.08. К.: Київський національний 
торговельно-економічний університет. 
45. Сергієнко О. Соціальна політика в сучасному світі та в Україні. 
Україна: аспекти праці. 2002. № 1. C. 31–35. 
46. Сирота И. М. Право социального обеспечения в Украине: учебник. / И. 
М. Сирота. – Х.: Одиссей, 2000. – 384 с. 
47. Соціальний захист населення України в 2020 році. Статистичний 
збірник. Київ, 2021. 59 с. 
48. Соціальний захист населення України в 2022 році. Статистичний 
збірник. Київ, 2023. 55 с. 
49. Тимошко Г. М. Менеджмент соціальної роботи: навчальний посібник. 
– Ніжин: 2011. – 308 с. 
50. Шклярський Ю. Соціальний захист в економічній структурі 
суспільства. Соціальний захист. 1998. № 8. С. 33–40. 
51. Graziano, P., & Hartlapp, M. (2019). The End of Social Europe? 
Understanding EU Social Policy Change. Journal of European Public Policy, 26 (10), 
1484-1501. 
52. General government expenditure by function (COFOG.) URL:http: 
//appsso. eurostat. ec. europa. eu/nui/show._do?dataset=gov_a_exp&lang=en 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ