ВИРАЖАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ ФІГУР В ПРОЄКТУВАННІ МЕБЛІВ

Компанієць, Даніела Володимиівна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9044

Title:	ВИРАЖАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ ФІГУР В ПРОЄКТУВАННІ МЕБЛІВ
Authors:	Яковець, Інна Олександрівна Компанієць, Даніела Володимиівна
Keywords:	меблі;проєктування
Issue Date:	Dec-2022
Abstract:	Актуальність теми дослідження. На сьогодні, в постіндустріальну та інформаційну епоху постає питання створення раціональних та функціональних об’єктів дизайну. XXI століття відкриває нові потреби і можливості дизайн-розробки і виробництва меблів. На перший план висуваються проблеми раціоналізму та функціоналізму об’єктів меблів, їх індивідуальність та зручність у використанні. Корисність, зручність і краса у будь-якому виробі зв'язані нерозривно, а форма виробу знаходиться у залежності від функцій, конструкції, матеріалу та технології виробництва. Використання геометричних фігур при проєктуванні об’єктів предметно-просторового середовища дозволяє розробити велику кількість цікавих, нетрадиційних та оригінальних ідей меблів, які водночас будуть мати естетичну художню форму у поєднанні з багатофункціональністю, що і обумовлює актуальність дослідження.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9044
Appears in Collections:	022 Дизайн (за видами)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Компанієць_МДЗ-73.pdf Restricted Access		2.41 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

ЧЕРКАСЬКИЙ CHERKASSY
ДЕРЖАВНИЙ STATE
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL
УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITY

Ф акультет
гуманітарних технологій
Кафедра дизайну

Освітня програма другого рівня вищої освіти ступеня «магістр»

Спеціальність 022 «Дизайн» (за видами)

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА

на тему: «ВИРАЖАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
ГЕОМЕТРИЧНИХ ФІГУР В ПРОЄКТУВАННІ МЕБЛІВ»

Студент групи МДЗ-73 Д.В.Компанієць

Керівник, д.мист., професор І.О.Яковець

Консультант, викладач Р.І.Савісько

«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну

Інна ЯКОВЕЦЬ

____2022рік

Черкаси 2022

Черкаський державний технологічний університет
(назва ЗВО)

Кафедра дизайну
Факультет гуманітарних технологій
Спеціальність 022 – Дизайн (за видами)

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри дизайну
Інна ЯКОВЕЦЬ
„ ” 2022р.

ЗАВДАННЯ
до кваліфікаційної випускної роботи магістра

Компанієць Даніелі Володимирівні
(прізвище, ім’я, по батькові)

1.Тема роботи: «Виражальні можливості використання геометричних фігур в
проєктуванні меблів»
затверджена наказом по університету від «_________»_____р. №______
2.Термін здачі студентом магістратури закінченої роботи 13.12.2022
3.Вихідні дані: теоретичні відомості за проблемою дослідження, аналоговий
ряд обладнання для ванної кімнати
4.Зміст випускної роботи: РОЗДІЛ І. ГЕОМЕТРІЯ В ДИЗАЙНІ МЕБЛІВ.
СТАН ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. 1.1. Визначення поняття «геометрична фігура».
Історичний досвід використання геометричних фігур в творчій діяльності.
1.2. Специфіка формоутворення корпусних меблів. 1.3. Методи дослідження.
РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ ФІГУР В
ДИЗАЙНІ. 2.1. Геометричні фігури як основа формоутворення об’єктів
промислового дизайну. 2.2. Створення об’єктів дизайну на основі геометричних
форм. РОЗДІЛ IІІ. ДИЗАЙН МЕБЛІВ З ВИКОРИСТАННЯМ
ГЕОМЕТРИЧНИХ ФОРМ. 3.1. Роль художнього образу в проектуванні об’єктів
меблів для ванної кімнати на основі геометричних фігур. 3.2. Художньо-
конструктивні особливості проєктування меблів, побудованих на основі
геометричних форм. 3.3. Дизайнерська практика. Дизайн-проєкт на тему:
«Комплект меблів для ванної кімнати на основі геометричних форм».
ВИСНОВКИ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. ДОДАТКИ
5. Перелік графічного матеріалу: загальна площа графічної частини
1600х2300 см. Додатки: 25 стор. формату А4.

6.Консультанти кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх
стосуються

Підпис, дата
Розділ Консультант завдання завдання
видав прийняв
Графічна частина Яковець І.О.
Наукове дослідження Яковець І.О.
Загальне керівництво Яковець І.О.
Макет/відеопрезентація Савісько Р.І.

6. Дата видачі завдання_______________________________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ Назва етапів дипломного проекту Термін виконання
з/п (роботу) етапів проекту Примітка
(роботи)
1. Затвердження теми роботи, 15.02.2022
керівника
2. Робота з аналогами, збір 18.04.2022
інформації
3. Заслуховування про виконання 21.06.2022
першого етапу роботи
4. Звіт про перші два розділи 27.09.2022
магістерської роботи
5. Затвердження ідеї дизайнерського 25.10.2022
рішення проекту та кінцевого
варіанту плану
6. Попередній захист випускної 15.11.22
роботи магістра
7 Робота над макетом/відео 10.12.2022
презентацією кваліфікаційної
роботи
8. Захист випускної роботи магістра 14-15.12.22

Керівник Інна ЯКОВЕЦЬ
(підпис)

Завдання прийняв до виконання Даніела КОМПАНІЄЦЬ
(підпис)

3

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ГЕОМЕТРІЯ В ДИЗАЙНІ МЕБЛІВ. СТАН ПРЕДМЕТУ
ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ. МЕТОДИ 7
ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Визначення поняття «геометрична фігура». Історичний досвід 7
використання геометричних фігур в творчій діяльності
1.2. Специфіка формоутворення корпусних меблів 12
1.3. Методи дослідження 22
РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ
ФІГУР В ДИЗАЙНІ 25
2.1. Геометричні фігури як основа формоутворення об’єктів 25
промислового дизайну
2.2. Створення об’єктів дизайну на основі геометричних форм 27
РОЗДІЛ IІІ. ДИЗАЙН МЕБЛІВ З ВИКОРИСТАННЯМ
ГЕОМЕТРИЧНИХ ФОРМ 31
3.1. Роль художнього образу в проектуванні об’єктів меблів для
ванної кімнати на основі геометричних фігур 31
3.2. Художньо-конструктивні особливості проєктування меблів,
побудованих на основі геометричних форм 34
3.3. Дизайнерська практика. Дизайн-проєкт на тему: «Комплект
меблів для ванної кімнати на основі геометричних форм «Straight 38
line»
ВИСНОВКИ 52
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 54
ДОДАТКИ 57
4

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. На сьогодні, в постіндустріальну та
інформаційну епоху постає питання створення раціональних та функціональних
об’єктів дизайну. XXI століття відкриває нові потреби і можливості дизайн-
розробки і виробництва меблів. На перший план висуваються проблеми
раціоналізму та функціоналізму об’єктів меблів, їх індивідуальність та
зручність у використанні. Корисність, зручність і краса у будь-якому виробі
зв'язані нерозривно, а форма виробу знаходиться у залежності від функцій,
конструкції, матеріалу та технології виробництва. Використання геометричних
фігур при проєктуванні об’єктів предметно-просторового середовища дозволяє
розробити велику кількість цікавих, нетрадиційних та оригінальних ідей
меблів, які водночас будуть мати естетичну художню форму у поєднанні з
багатофункціональністю, що і обумовлює актуальність дослідження.
Мета роботи – розглянути виражальні можливості використання
геометричних фігур в проєктуванні меблів (на прикладі комплекту меблів для
ванної кімнати).
Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:
• проаналізувати і систематизувати наукову та спеціальну літературу за
темою дослідження;
• розглянути еволюцію використання геометричних форм в творчій
діяльності;
• здійснити дослідження використання геометричних форм в
проєктуванні об’єктів промислового дизайну;
• виявити художній та функціональний аспекти використання
геометричних форм в дизайні;
• запропонувати дизайн-проєкт комплекту меблів для ванної кімнати на
основі геометричних форм.
5

Об’єктом дослідження є геометричні фігури як формоутворююча основа
в дизайн-проєктуванні меблів.
Предметом дослідження є художньо-конструктивні аспекти
проєктування меблів для ванної кімнати на основі геометричних форм.
Джерельною базою дослідження є матеріали, зібрані автором в фондах
бібліотеки Черкаського державного технологічного університету, обласної
універсальної наукової бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка та ресурси мережі
Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі
вперше:
• розглянуто еволюцію використання геометричних форм в творчій
діяльності;
• здійснено системне дослідження використання геометричних форм в
проєктуванні об’єктів промислового дизайну (таблиця);
• розглянуто та проаналізовано образні вирішення геометричних
меблів (таблиця);
• виявлено художньо-конструктивні принципи формоутворення меблів
на основі геометричних форм (таблиця);
• охарактеризовано художній та функціональний аспект створення
комплекту меблів для ванної кімнати на основі геометричних форм.
Концепція дизайн-проекту полягає у розробці комплекту меблів для
ванної кімнати на основі геометричних форм з акцентом на прямих лініях з
відкритими поличками та лаконічними фасадами без ручок. До складу
комплекту входить стіл, поличка, поличка навісна, лампа стельова, дзеркало,
табурет та шафа-колона. Особливістю комплекту є те, що його можна ввести у
готовий інтер’єр, оскільки більшість елементів комплекту не вимагають
додаткових кріплень до стіни, що є перевагою у монтажних роботах. Акцентом
комплекту є сучасні форми дизайну консолей, в основі конструкції яких –
пустотілі прямокутні геометричні форми. Комплект меблів створений для
6

інтер’єрів житлового та комерційного значення. Використанні матеріали: МДФ
з покриттям емалі, плита Fenix NTM, ламінована плита ДСП. Матеріали
володіють високими показниками міцності та зносостійкості. Комплект меблів
поєднує в собі художній та функціональний аспекти. Художній аспект
розкривається використанням композиційних засобів, а функціональний –
конструкторських засобів (конструкції).
Структура роботи визначається характером порушених проблем, метою
та завданнями. Текст роботи містить _57_ сторінок та _2_ додатки (_7_
аркушів). Список використаних джерел становить 34 найменування.

7

РОЗДІЛ І
ГЕОМЕТРІЯ В ДИЗАЙНІ МЕБЛІВ. СТАН ПРЕДМЕТУ
ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ. МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Визначення поняття «геометрична фігура». Історичний досвід
використання геометричних фігур в творчій діяльності
Протягом всієї історії людства митці неодноразово в своїй творчій
діяльності зверталися до математики та геометрії. Мистецтво – це вид людської
діяльності, що включає в себе архітектуру, скульптуру, живопис, музику,
літературу та багато інших видів творчості. Тому й не дивно, як врівноважено
та поступово точні науки підійшли до мистецтва та знайшли свій вираз через
абсолютно новий вид творчості – проектування на основі геометричних
форм [7].
«Тільки невідступно дотримуючись законів геометрії, архітектори
стародавності могли створити свої шедеври. Не випадково говорять, що
піраміда Хеопса – німий трактат по геометрії, а грецька архітектура – зовнішнє
вираження геометрії Евкліда. Пройшли століття, але роль геометрії не
змінилася. Вона як і раніше залишається граматикою архітектора». Так говорив
про геометрію та архітектуру Ле Корбюзьє.
Звернемося спочатку до визначення поняття геометрії. Геометрія (від дав.
– гр. γη – Земля і μετρέω – вимірюю; землеміряння) – це наука про просторові
форми, їх відносини і узагальнення. Вона потрібна не тільки для того, щоб
сформулювати назви частин будівель, технічних конструкцій або просторових
форм оточуючого нас світу. За допомогою геометрії ми можемо вирішити
багато завдань, відповісти на багато запитань. Геометрія – важлива складова
будь-якого інтер'єру, яка впливає на цілісний психологічний стан людини.
8

Загалом, геометрія присутня всюди і навколо нас. Вона наявна у природі
(різноманітні форми рослин, ракушок, навіть тварин), в побуті (форми стін,
підлоги, стелі, паркетної дошки, плитки, цегли, горщиків, ваз, форма глобуса,
м’яча та інше), в архітектурі (будівлі, починаючи від круглих, прямокутних,
квадратних форм до химерних, в стилі Заха Хадід) [8], в транспорті (форми
автомобілів, трамваїв, тролейбусів, човнів, літаків, поїздів, ракет, космічних
кораблів).
Геометричний вид – властивість форми, обумовлена співвідношенням її
розмірів по трьом координатам простору, а також характером (конфігурацією)
поверхні форми. Залежно від переваги одного із трьох основних вимірів
виділяються три види форми: – лінійний (характерна перевага якого-небудь
одного виміру над двома іншими при них щодо малій величині); – площинний
(визначається різанням або повною зменшеністю розмірів по одній з координат
виміру); – об'ємний або просторовий (характерна відносна рівність усіх трьох
вимірів). Лінійно-пластична форма характеризується розвитком в одному
напрямку – у довжину, завширшки або у висоту, маючи при цьому хоча й
слабко виражену, але все-таки певну товщину. Втілена в тому або іншому
матеріалі, вона, таким чином, має якусь масу. При такій розвиненості ця форма
виявляє свій легкий, відкритий пластичний характер. Уточнимо, що відкритість
лінійної форми має свої межі, які визначаються щільністю заповнення простору
її елементами. При значній кількості таких елементів і їх наближеності друг до
друга лінійно-пластична форма як би замикається, здобуваючи риси
площинної, об'ємної або навіть просторової форми. Композиційний характер
лінійно-пластичної форми багато в чому розкривається у зв'язку з її
розташуванням по координатних осях. Розташування по горизонталі забезпечує
цій формі стійкість, а по вертикалі (як і нахил) – динамічність. Площинна
форма характеризується одночасним розвитком у два основних координатних
напрямки – по горизонталі й вертикалі при незначному розвитку в глибину.
Площина як різновид пластичної форми має надзвичайно широкий діапазон
9

станів, починаючи від гладкої, глянсової поверхні й закінчуючи формою, у якій
окремі елементи виступають уперед, зберігаючи зоровий зв'язок з основною
поверхнею. Саме тому про неї можна й потрібно говорити не як про плоску, а
саме як про площинну форму. Плоска форма є лише первісним станом
останньої. Просторову форму, або простий простір, як і в цілому просторову
композицію, відрізняє переважний рух у глибину при наявності інших
координатних напрямків розвитку. Будується така композиція на основі
зіставлення в просторі різних пластичних (лінійних, площинних або об'ємних)
форм. Ці форми можуть по-різному сприйматися глядачем. Сприйняття може
бути:
– з одного головного напрямку, при відносно статичному положенні
глядача в просторі (фронтальна композиція);
– з різних точок при русі глядача навколо композиційно-просторового
центру або всередині нього (об'ємно-просторова);
– при русі глядача вглиб простору (глибинно-просторова композиція).
Наше сприйняття навколишнього предметного середовища завжди
асоціативно в силу тісного зв'язку різних органів почуттів, наприклад, зору й
дотику. Зв'язок різних відчуттів при сприйнятті конкретної форми приводить до
того, що ми наділяємо цю форму такими якостями й властивостями, які, по
суті, їй не належать. Різні лінії викликають у нас різні емоційні відчуття.
Розглянемо це конкретніше. Вертикальна лінія викликає відчуття активного
прагнення нагору. (асоціації: поле ракети, струмлячи фонтана дерево, що
коштує, баштовий кран і т.д.). Горизонталь у порівнянні з вертикаллю робить
враження слабкого, пасивного руху, а то й зовсім спокою (лінія обрію, рух
поїзда паралельно картинній площини і т.д.). Говорячи про відчуття руху,
викликане прямою лінією, слід підкреслити, що характер цього руху
рівномірний. Пояснюється це просто: око людину, не зустрічаючи перешкод,
без праці сковзає по прямої лінії. Діагональ робить своєрідне враження. Вона не
настільки активна, як вертикаль, і пасивна, як горизонталь. Перебуваючи між
10

ними й постійно піднімаючись над горизонталлю, діагональ викликає відчуття
боротьби, подолання пасивності. Різняться два типи діагоналі: права (з лівого
нижнього кута у верхній правий кут) і ліва. Права діагональ створює враження
більш стрімкого руху й у силу цього більш емоційна, чому ліва. Пояснюється
це нашою звичкою читати ліворуч праворуч. Прослідковуючи, вивчаючи праву
діагональ, ми мимоволі піднімаємо очі нагору. При розгляді лівої діагоналі ми
відчуваємо «сповзання» і, нарешті, припинення руху в підстави діагоналі.
Різниця в сприйнятті лівої й правої діагоналі обумовила і їх емоційні
характеристики: діагональ підйому й діагональ падіння. Діагональ, як і всяка
пряма лінія, робить враження рівномірного руху. Крива вигнута лінія викликає
більш складні відчуття. Тут на відміну від прямої лінії ми зустрічаємося з
нерівномірним рухом. Плавні ділянки очей сприймає спокійно й швидко. Різкі
округлення вимагають зупинки ока й тим самим викликають відчуття
сповільнення руху. Особливо слід виділити криву вигнуту лінію, що відповідає
діагоналі підйому. Лінія, у цілому, що піднімається нагору, вигнута вниз. Це
робить враження боротьби двох сил: сили ваги й сили підйому. Прогинаючись,
крива як би долає силу ваги, вивільняється з-під неї й, спрямовуючись нагору,
персоніфікує невичерпну силу й рух. Ламана лінія викликає виставу про
складне, нерівномірному, східчастому русі. Поєднуючи в собі вертикалі,
горизонталі, діагоналі підйому й падіння різної довжини, ламана лінія передає
всілякі відчуття – стрімкий порив, спокій і т.д. [6].
Сприйняття площинних фігур визначається характером сприйняття
складових ці фігури ліній. Розглянемо їх уважніше. Особливим випадком
кривої замкненої лінії є коло. Коло не має початки й кінця, усі його точки
рівновіддалені від центру. Увага глядача не в змозі зосередитися на окружності,
зупиняється на її центрі, тобто на точці. Із цієї причини добуток, що
представляє за формою коло, сприймається як щось спокійне, замкнене,
урівноважене. Овал утворений кривою замкненою лінією. Ця фігура нагадує
коло, однак сприйняття її відрізняється від сприйняття кола. Овал утворено
11

декількома дугами різної величини. Сприйняттю плавної великої дуги
супроводжує відчуття динаміки, інтенсивного руху. Перенос уваги на дугу
меншого радіуса змінює характер сприйняття. Відчуття швидкого руху
переміняється відчуттям уповільненого руху й, нарешті, статики. Овал, таким
чином, сприймається як щось неспокійне, неврівноважене, у цілому –
динамічне. Квадрат утворений рівними сторонами й рівними прямими кутами.
Він сприймається як щось ідеальне, пряме, чітке, стійке, спокійне, урочисте.
Прямокутник – фігура більш динамічна в порівнянні із квадратом. Залежно від
пропорцій і положення стосовно горизонталі прямокутник може викликати
відчуття прагнення нагору (стоїть на горизонталі) або спокою й статики
(лежить на горизонталі). Трикутник – фігура, сприймана як щось різке, гостре.
Але залежно від положення стосовно горизонталі він може бути сприйнятий як
щось міцне, статичне (стоїть на підставі) або гранично динамічне, напружене
(стоїть на вершині), У реальному просторі в «чистому» виді лінії й геометричні
фігури практично не зустрічаються. Однак ми можемо простежити ту або іншу
конфігурацію цих ліній або фігур у контурі будь-якого предмета або в його
конструкційній основі. Сприйняття просторової форми також завжди
асоціативно. Характер, емоції, почуття, образи, викликуваного предметом,
реальною просторовою формою, багато в чому залежить від образного,
емоційного ладу складових його елементів. Тут немаловажне зробити істотне
коректування в складному комплексі асоціацій і відчуттів, що народжують
образно-емоційне або художній початок.
Вивчення геометричних структур як основи створення художнього
образу, було фундаментом творчості художників-конструктивістів і
архітекторів 20-х років минулого сторіччя, та триває і далі в сучасних пошуках
дизайнерів і вчених С. Хан-Магомедов, А. Лаврентьєв, Т. Стриженова [21].
Дослідженням проблем геометрії в мистецтві, архітектурі та дизайні
займалися М. Берже [3], H. Глаголєв [7], Б. Нешумов [18], Ю. Герчук [6],
С. Хан-Магомедов [27], В. Сомов [25].
12

Великий внесок в розвиток питання теорії і методики геометричного
формоутворення в дизайні зробив Олег Боднар. Результати досліджень по
теорії і методиці геометричного формоутворення систематизовані в
кандидатській дисертації, яка захищена у 1986 р. у Всесоюзному науково-
дослідному інституті технічної естетики (ВНДІТЕ, Москва). Основні матеріали
цієї дисертації оформлені в монографію «Конструктивна геометрія» [14].
Виділено етапи розвитку використання геометричних форм:
1) новокам’яний вік (10 - поч. 3-го тис. до н. е.). Ще в епоху неоліту люди
складали на стінах печер орнаменти з трикутників, ромбів, прямокутників, кіл.
Стародавні художники того часу тонко відчували красу геометричних форм;
наскальні малюнки, виконані ними з великою любов’ю до природи і радували
око. Люди виявляли та відзначали властивості рівності, симетрії, подібності
фігур. З часом вони навчилися використовувати властивості фігур у
практичному житті.
2) промисловий етап (XIX ст.). У ці часи геометричні форми успішно
використовувались при будівництві храмів, будівель, організації
водопостачання, судноплавства.
3) інноваційний період (XXI ст.). В даний час геометрія широко стала
використовуватися у дизайні середовища, як в екстер’єрі, в інтер’єрі, так і в
ландшафтному дизайні [5]. На даному етапі, геометрія стала невід’ємною
частиною проекту будь-якого середовища. У сучасному середовищі
геометричні фігури слугують не лише декоративним

1.2. Специфіка формоутворення корпусних меблів
Меблі – це основне наповнення нашого житла. Навіть невелика квартира
без меблів здається просторішою, але тільки варто її обладнати всіма
необхідними меблями і простір кудись безслідно зникає. Чим більш громіздкі і
об'ємні меблі, тим менше місця залишається її мешканцям на переміщення і
13

тим меншим здається саме приміщення. В наш час меблям приділяється велика
увага, вони дуже різноманітні за кольором, формою і функціями.
Сучасний ринок з кожним роком пропонує все більшу різноманітність
багатофункціональних предметів меблів. Попит на столи-крісла, крісла-ліжка,
розбірні переносні стільці неухильно зростає. Цікаво, що подібні
«трансформери» з'явилися не одне століття тому, а розвиток технологій і
застосування нових матеріалів дозволяє сучасним дизайнерам створювати
абсолютно незвичайні форми і об’єкти.
Дизайн меблів кінця XX і початку XXI століття відмічений появою
предметів (виробів), які дуже відрізняються від попередніх форм, що
обумовлює інтерес до природи цього явища, принципів, методів і
закономірностей процесу його формоутворення. Традиційне уявлення про
ритм, об'єм, масу, масштабність, систему розчленовувань, про власне
композиційний принцип проектування меблів переглядається у зв'язку з появою
новітніх матеріалів, технологій і зростанням ролі художньої виразності у
формоутворенні об'єктів.
Канони, що склалися, і принципи проектування в період функціоналізму
породили опосередкованість, безликість і бездуховність предметного
середовища. Потік масового виробництва стандартних речей не мав яскраво
вираженого художнього образу, що сприяло активізації загальних глобальних
процесів в дизайні, спрямованих на пошук виразних, індивідуалізованих форм.
Ця обставина зумовила необхідність дослідження художньо-образних і
композиційних особливостей об'єктів дизайну, визначення балансу між ними і
функцією, формою і змістом з метою досягнення гармонізації і комфорту
предметного середовища, адекватного матеріальним і духовним потребам
людини [24].
Поняття меблі охоплює велику групу предметів, які оточують людину в її
повсякденному житті. Важко уявити собі область людської діяльності, в якій би не
було потреби в меблях. У формах і конструкціях меблів чітко проявляється зв'язок з
14

розмірами і пропорціями людського тіла. Меблі не абстрактно існуючий передмет, а
доцільний елемент матеріального середовища: вони організовують простір,
створюють зручності для праці і відпочинку людини [20].
Створення меблів включає три основні етапи: дизайнерську й
конструктивну розробку виробу і втілення проекту в матеріалі.
Основи дизайнерської розробки базуються на правильному відображенні
у формі створюваного виробу усіх споживчих та виробничих вимог.
В даний час основні етапи створення меблів здійснюють різні фахівці –
дизайнери (функціональне проєктування), конструктори (робоче проектування),
технологи (технологічний процес).
Проектуванню конкретного виробу чи набору меблів повинні передувати
встановлення та аналіз соціальних, функціональних, ергономічних, технічних
та інших вимог до даного виробу чи набору, принципів та умов їх взаємодії з
середовищем і людиною.
Перш ніж приступати до розробки форми і конструкції окремих виробів
меблів, необхідно встановити їх взаємозв'язок із середовищем, комплексом усіх
процесів життєдіяльності людини. Необхідно також враховувати тимчасові
зміни, що відбуваються в предметно-просторовому середовищі. Дія кожного
фактора в різні часові періоди неоднозначна, тому в процесі проектування
необхідно враховувати можливу динаміку життєвого циклу виробу на досить
великих інтервалах часу, що охоплюють або навіть перевищують тривалість
життя проектованих виробів, яка визначається часом від виникнення творчої
ідеї щодо створення виробу до зняття його з експлуатації. Сказане означає, що
проектування меблів повинно спиратися на конкретні принципи і методи, які в
цілому повинні бути об'єднані загальною методологією.
Базисом власне проектної дизайнерської діяльності є технологічне,
функціональне і морфологічне проектування (під морфологією в дизайні
розуміють матеріальну форму речі, організовану у відповідності з її
15

функціями). Специфіка мистецької діяльності полягає в тому, що вона включає
ці три види проектування і визначається художньо-образним проєктуванням.
Технологічне, морфологічне та художньо-образне проектування – це не
автономні процеси, а цілісні, вони виступають єдиним блоком. Їх відмінність
носить методичний характер і грунтується на різних цілях проектування. На
окремих етапах той чи інший аспект може домінувати, але всі вони зводяться в
загальний дизайн-процес. Таким чином, всі аспекти проектування
взаємопов’язані і знаходяться в залежності один від одного.
Метод дизайнерського проектування полягає в тому, що процес
формоутворення ведеться на основі виявлення і відображення зв'язку форми
виробу з усіма факторами. Якщо враховувати тільки художню сторону форми
виробу, то його виробництво може виявитися нетехнологічним. Навпаки, облік
тільки технологічності і рентабельності виробництва може призвести до
одноманітних і нецікавих рішень форм, що в кінцевому рахунку веде до
збіднення людської культури [12].
Основним фактором, що робить вплив на формоутворення виробів, є їх
функціональне призначення. Найважливіше завдання дизайнера полягає в
поліпшенні споживчих властивостей виробів, тому при роботі над формою
вирішальне значення має забезпечення зручності користування.
Функціональний зміст виробів укладений в певну матеріальну форму.
Якщо конструкція проста, форма більше залежить від властивостей матеріалу.
При ускладненні виробу збільшується залежність форми від конструкції.
Робота матеріалу в даному випадку проявляється не безпосередньо, а через
конструкцію.
Отже, форма промислового виробу пов'язана з його корисно-суспільним
змістом, який відповідає виробничим умовам, економічним можливостям
суспільства та його естетичним ідеалам.
Основні вимоги до меблів з функціональної, конструктивної, техніко-
економічної і художньо-конструктивною сторін визначаються якісною
16

характеристикою меблів, під якою розуміється комплекс властивостей, які
визначають її як продукцію народного виробництва і споживання [2]
У процесі формоутворення дизайнер повинен вміло поєднувати різні
вимоги до виробу, вирішувати протиріччя між стандартними умовами його
виробництва та необхідністю створення подібної предметно-просторового
середовища. Для досягнення цілісності і краси виробів необхідно не тільки
враховувати вплив окремих формотворчих чинників, але і вміти
використовувати закономірності побудови форми виробу, тобто закономірності
композиції. Спираючись на об'єктивні фактори формоутворення, дизайнер
осмислює естетичні уявлення суспільства та з допомогою засобів композиції
досягає поставленої мети.
При розробці нових меблів, вимоги до них та аспекти проектування
розглядаються у взаємозв’язку як єдиний творчий процес. Але вивчення і
розгляд різних аспектів проектування методично слід вести окремо [2].
На думку Барташевича А. А., меблі є найважливішим і невід'ємним
елементом єдиного комплексу обладнання інтер'єру житлового та громадської
середовища. Тому в сучасному художньому конструюванні вони є одним з
найважливіших об'єктів діяльності дизайнерів. Художній стороні при
виготовленні меблів завжди приділялась значна увага [3].
Основні вимоги до меблів з функціональної, конструктивної, техніко-
економічної і художньо-конструктивною сторін визначаються якісною
характеристикою меблів, під якою розуміється комплекс властивостей, які
визначають її як продукцію народного виробництва і споживання. Оцінка
якості меблів ґрунтується на всебічному аналізі функціонального комплексу
виробів, їх внутрішніх і зовнішніх зв’язків з життям людини і навколишнім
середовищем, конструктивних схем, специфіки технологічного процесу і т. д.
Якісні ознаки меблів закладаються вже на стадії її проектування і
реалізуються в реальних виробах при виробництві. Після створення меблі
17

проходять процес споживання, тому якість новостворених та існуючих виробів
оцінюється з точки зору виробництва і споживання.
Функціональні вимоги до меблів визначають ступінь відповідності
виробу своєму призначенню. У зв'язку з цим художник-конструктор визначає
раціональні обсяги ємностей і розміри виробів, забезпечує необхідні зручності
користування ними, встановлює взаємозв'язок виробів в інтер'єрі.
Функціональні вимоги базуються на даних антропометрії, фізіології,
гігієни і обумовлюються функціональними процесами, пов'язаними з
використанням цих виробів людиною [9].
Конструктивні вимоги передбачають забезпечення технологічних і
простих конструкцій виробів, раціональний вибір матеріалів, призначення
розмірів елементів і рішення вузлових з'єднань у відповідності з діючими
навантаженнями і умовами їх експлуатації з метою забезпечення надійності і
довговічності при найменших матеріальних затратах. Конструкції виробів
повинні передбачати їх нормальне функціонування протягом усього періоду
експлуатації.
Технологічні вимоги залежать від характеру виробництва і стану
технологічного процесу. Технологічність виробів характеризується
разборностью, взаємозамінністю деталей, ступенем нормалізації і уніфікації,
можливістю механізації і автоматизації процесів виробництва. Дотримання цих
вимог особливо важливо у зв'язку з більшим ступенем механізації і
автоматизації технологічних процесів.
Техніко-економічні вимоги визначаються економічністю конструкції і
технічними умовами виготовлення, а також методами випробувань, правил
приймання, маркування, пакування, транспортування та зберігання, які
встановлюються державним стандартом.
Зниження суспільних витрат на виробництво виробів при забезпеченні
всіх вимог до них є одним з основних законів економічної політики, тому ця
вимога має враховуватися на всіх етапах проектування.
18

Зниження собівартості виробів обумовлюється раціональним вирішенням
всіх питань проектування і виробництва. На стадії проектування - це
раціональна опрацювання номенклатури виробів, вибір правильних
конструктивних рішень, раціональне використання матеріалів, забезпечення
технологічності виробів.
Художньо-естетичні вимоги обумовлюють єдність естетичних і
функціональних ознак [9].
Естетика і краса сучасної меблів полягає в її зручність і функціональному
досконало, єдності форми, конструкції, матеріалу і технології, простоті і
лаконічності форми, гармонійному поєднанні з інтер'єром, раціональне
використання матеріалів, правильному колірному рішенні.
Мельников А. Г. вважає, що створення досконалих сучасних меблів
залежить від майстерності проектувальника і від того, як буде втілено його
проект в реальному виробі. Використовуючи методи художнього
конструювання, можна досягти ефективних результатів. Але відступ від
проекту (заміна матеріалів, низький рівень виконання тощо) може призвести до
поганої якості виробу і його естетичної неповноцінності [22].
Канева М. І. стверджує, що слово «меблі» походить від латинського
«mobilis», що означає – рухливий, легко пересувається. Тобто, меблі – це,
насамперед, пересувні або розраховані на переміщення предмети пристрою
житла. Дослідники виділяють три основних типи трансформації меблів:
складні, регульовані та комбіновані [13].
Дослідники вважають, що меблі – пересувні чи вбудовані вироби для
обладнання житлових чи громадських приміщень, садово-паркових та інших
зон перебування людини.
Сучасний дизайн інтер’єру все більше схиляється до універсальності
використовуваних у ньому елементів. Нового значення в дизайні набувають
поняття економії місця та раціонального використання площі.
19

Дизайн інтер'єру з цього новітнього погляду, перш за все, покликаний
задовольнити не лише естетичну, а й практичну складову життя пересічної
людини. В цьому контексті особливого значення набуває використання в
інтер'єрі новітніх технологій та досягнень у галузі техніки та меблебудування,
а, зокрема, використання в інтер'єрах різноманітного спрямування таких
меблів, які дозволяють заощадити додаткову площу без втрати
функціональності, – так званих меблів-трансформерів [28].
У проектній практиці створення меблів використовується, наприклад,
такий формотворний прийом, як членування складного виробу на кілька
самостійних підвиробів – модульних блоків, з яких, у свою чергу, можна
створювати нові композиції. Тут можливий також синтез композиційних
побудов на основі блоків базового варіанту, який можливо здійснити за
допомогою перестановок модульних блоків, отриманих шляхом поділу
меблевого об'єкта на самостійні підвироби (блоки). Варіюючи мірою
незаповнених просторів між основними модульними блоками, можна отримати
практично нескінченну кількість композиційно різних варіантів побудов
меблевих об'єктів. Такий прийом можна значно підсилити, якщо встановити
блоки на різних рівнях по висоті. Крім простого буквального проходження
розглянутими вище типами комбінаторики, можна використовувати такий
прийом композиційних побудов, як багаторазовий набір окремих уніфікованих
елементів у всіх компоновочно-конструктивних схемах створюваних об'єктів
(своєрідний ритмічний і метричний повтор елементів мови – складів, слів і
цілих фраз, як би підсилюють зміст того чи іншого висловлювання і об'єднують
його з загальним сенсом усього тексту). У корпусних меблів – це можуть бути
антресолі, уніфіковані полиці, ящики, дверцята, лицьова фурнітура, елементи
декору і т. д.
Загальне число композиційних побудов-модульних комбінацій елементів-
блоків значно збільшується за рахунок доповнення основних блоків-модулів
20

елементами нижчого ієрархічного рівня. За допомогою такого прийому можна
домогтися відмінності в композиції морфологічно однотипних модулів [3].
Модульна координація передбачає: зростання технологічних
можливостей індустріально – промислового виробництва меблів та елементів
предметно-просторового середовища; розширення уніфікації та стандартизації
в сфері предметно-просторового середовища, забезпечення геометричних і
функціональної взаємозамінюваності окремих виробів та їх частин; здійснення
багатоваріантних функціональних компоновок, планувальної мобільності та
трансформативності меблів; установлення розмірнісного взаємозв'язку
предметних форм.
У галузі архітектури та будівництва країн, де діє метрична система мір, як
основний модуль М прийнято величину 100 мм. Для підвищення ступеня
уніфікації встановлюють виробничі модулі: збільшені — 2М, ЗМ, 6М, І2М і т.д.
та дробові — 1/2М, 1/5М, 1/10М і т.д. Збільшені модулі використовують для
визначення розмірів об'єктів та їх елементів, дробові —для позначення розмірів
конструктивних елементів і деталей. Розробки ряду проектних інститутів та
організацій свідчать, що в практиці проектування меблів, крім М-100 мм,
знаходять застосування також модулі М-50мм, М-125, М-180, М=230, М-240
мм та інші.
У процесі модульної координації встановлюють такі розміри: номінальні
(модульовані), конструктивні (що дорівнюють номінальним за відрахуванням
нормованого зазору) і натурні (фактичні розміри виробів).
Модульна координація меблів — основа для композиційного
впорядкування і розмірних параметрів. Вона має великі можливості для
створення композиційної єдності різнохарактерних за функціональним
призначенням виробів та їх елементів. При цьому модуль може трактуватися як
формотворча одиниця предмета (містить у згорнутому вигляді всю структуру,
програму побудови об’єкта) і структуротворча одиниця діяльності (операція
діяльності).
21

Застосовуючи прогресивні методи проектування меблів на основі
модульної координації розмірів, використовуючи принципи агрегатування,
проектувальних часто стикається з методами композиційних побудов,
відмінними від розглянутих вище. Ці принципово нові з точки зору
комбінаторики композиції рішення одержують за допомогою таких способів:
поділу окремого виробу на ряд самостійних під виробів (блоків), побудови
композицій із блоків, введення не заповнюваних проміжків між блоками,
доповнення композиційних побудов за рахунок елементів нижчого ієрархічного
рівня.
У практиці варіантного формотворення меблів знаходить застосування
також ряд типів комбінаторних побудов, умовно визначуваних як
«конструктор», «універсал» і «трансформація».
Усе це розмаїття, що значно підвищує можливість створення
високохудожніх вирішень, залежить безпосередньо віл технологічних та
конструкторських вирішень. Чим більш розвинута технологія, тим більш
можливостей створення нових комбінаторних форм, тим багатшою буде
композиційна багатоманітність [21].
Меблі як об'єкт творчої діяльності людини, відображають умови життя,
звичаї і смаки людей, що їх створили, характеризують рівень розвитку
прикладного мистецтва та стану техніки, дають нам відомості про матеріали і
методи виробництва в даній країні, тобто є пам'яткою матеріальної культури. В
художньо-стильовому відношенні меблі мають спільні риси з архітектурою,
будучи невід'ємною частиною інтер'єру, забезпечуючи зручності людини в
процесі праці і відпочинку. Масовість споживання і виробництва, поєднання
утилітарних та естетичних якостей дозволяють розглядати меблі як добуток
промислового мистецтва, тобто мистецтва естетичного перетворення
оточуючого нас у повсякденному житті предметного світу з метою досягнення
сталого позитивного впливу його на людину.
22

Процес художнього конструювання меблів вимагає від фахівця знання
ергономіки, композиції та кольорознавства, матеріалознавства та технології
виробництва. Проектування сучасних меблів неможливе без глибокого та
всебічного аналізу прийнятих рішень, урахування сучасних функціональних
вимог до меблів, наукової організації праці та побуту, досягнень в області
технології матеріалів та виробництва меблів, знання нормативних
матеріалів і т. д.

1.3. Методи дослідження
У нашому дослідженні використовувалися загальнонаукові і спеціальні
(тобто професійно-орієнтовані) методи мистецтвознавчого аналізу: системний
підхід, історичної систематизації матеріалу, метод композиційно-порівняльних
характеристик, порівняльного аналізу, аналізу і синтезу та функціональних
аналогій. У загальнотеоретичному осмисленні проблем, порушених у науковій
роботі, ми спирались на дослідження таких учених та дизайнерів-практиків, як:
С. Хан-Магомедов, А. Лаврентьєв, Т. Стриженова, H. Глаголєв, Б. Нешумов,
О. Боднар та ін.
Системний підхід полягає в комплексному дослідженні великих і
складних об'єктів (систем), дослідженні їх як єдиного цілого з узгодженим
функціонуванням усіх елементів і частин. Виходячи з цього принципу, треба
вивчити кожен елемент системи в його зв'язку та взаємодії з іншими
елементами, виявити вплив властивостей окремих частин системи на ЇЇ
поведінку в цілому, встановити властивості системи і визначити оптимальний
режим її функціонування.
У запропонованому дослідженні системний підхід застосовувався при
вивченні зразків дизайну, які побудовані з використанням геометричних форм
не як самостійних об’єктів, а в контексті багатоманітних соціально-
економічних, культурних і екологічних факторів, де об’єкт дослідження
23

виступає елементом цілісної системи, що співвідноситься з базовою категорією
«проєктна культура».
Історичний метод дає змогу дослідити виникнення, формування та
розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення
внутрішніх та зовнішніх зв'язків, закономірностей та суперечностей. Один з
основних методів наукового пізнання в суспільних науках. В даному
дослідженні використовувався при дослідженні історії виникнення
геометричних форм та використанні їх в творчій діяльності.
З метою виявлення естетичних та технологічно-конструктивних
особливостей формоутворення меблів для ванної кімнати, автор користувався
методом композиційно-порівняльних характеристик.
Порівняння – це процес становлення подібності або відмінностей
предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного
двом або кільком об'єктам. У запропонованому дослідженні метод
композиційно-порівняльних характеристик застосовувався при аналізі видів
геометричних форм, які використовуються при проєктуванні об’єктів
промислового дизайну.
Аналіз – метод пізнання, який дає змогу поділити предмети дослідження
на складові частини (природні елементи об’єкта або його властивості та
відношення). Синтез, навпаки, передбачає з’єднання окремих частин чи рис
предмета в єдине ціле. Аналіз і синтез взаємопов’язані, вони являють собою
єдність протилежностей.
У дослідницькій роботі аналіз переважав на початкових етапах
дослідження – при вивченні літературних джерел, існуючих зразків об’єктів
дизайну, які побудовані з використанням геометричних форм; а синтез – на
подальших – при узагальненні досліджуваної інформації, а саме: визначенні
особливостей створення художнього образу в дизайні, зокрема в дизайні
меблів, під час написання висновків.
24

Термінологічний принцип полягає у вивченні історії термінів і понять, що
позначаються ними, розробці або уточненні змісту і обсягу понять,
встановленні взаємозв’язку і субординації понять, їх місця в понятійному
апараті теорії, на базі якої ґрунтується дослідження [29].
Використання в даній роботі методу термінологічного аналізу, дає
можливість конкретизувати, уточнити параметри та категорії понятійного
апарату в геометрії та дизайні.
Важливе місце в даному дослідженні серед використаних методів займає
метод класифікацій. Класифікація – це поділ явищ і понять, які характеризують
їх, на певні класи, що дозволяють побачити специфіку явищ, їх різноманітність,
властивості, зв'язки і залежності, загальне і специфічне і за допомогою цього
вникнути в їх сутність. Використання цього методу дозволило розробити ряд
класифікацій і таблиць, а саме:
• здійснено дослідження використання геометричних форм в
проєктуванні об’єктів промислового дизайну (таблиця);
• виявлено художньо-конструктивні принципи використання
геометричних форм в дизайні (таблиця);
• розглянуто та проаналізовано образні вирішення геометричних меблів
(таблиця);
• запропонувати дизайн-проєкт комплекту меблів для ванної кімнати на
основі геометричних форм.
Узагальнення – це метод наукового пізнання, за допомогою якого
фіксуються загальні ознаки та властивості певного класу об'єктів та
здійснюється перехід від одиничного до особливого та загального, від менш
загального до більш загального. У науковому дослідженні метод узагальнення
використовувався при написанні висновків.

25

РОЗДІЛ ІІ
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
ГЕОМЕТРИЧНИХ ФІГУР В ДИЗАЙНІ

2.1. Геометричні фігури як основа формоутворення об’єктів
промислового дизайну
Форма промислового виробу повинна відповідати його функціональному
призначенню, тобто відбивати всі тонкощі, пов'язані з призначенням речі – її
функцією. Результатом функціонального аналізу є функціональні
характеристики промислового об’єкта.
Знаходження простих та знайомих форм у будь-яких об'єктах закладено
на підсвідомому рівні. Так, наприклад, просте зображення будинку людина
сприймає як квадрат та трикутник зверху. Працює це і у зворотний бік. Згідно з
Гештальт-теорією, при сприйнятті складних об'єктів людський мозок поєднує
візуальні частини в цілісну систему, яка несе у собі більше сенсу, ніж набір
окремих об'єктів. Таким чином, поєднання різних форм, їхнє становище
викликає певні візуальні відповідності, асоціації. Психологія форм стверджує,
що форми мають різне значення та надають великий вплив на наш розум,
реакції та поведінка. Є емоції та почуття, викликані певними формами,
натхненні культурними традиціями та формами, які у природі.
Усі можливі форми поділяються на три основні категорії: геометричні,
органічні та абстрактні.
До геометричних форм відносять найпростіші фігури, такі як квадрат,
коло та трикутник. Виходячи з цих трьох основних форм створюються інші
подібними рисами, але все ж таки відмінним значенням: овали, ромби,
багатокутники, трапеції та ін. Більшість геометричних фігур симетричні та
миттєво впізнавані.
26

Квадрат і прямокутник – дві найбільш відомі та поширені форми. Вони
повсюдно зустрічаються у повсякденному житті: сторінки книг, монітори,
білборди, багатоповерхові будинки, стіни, смартфони і т.д. Прямі лінії і кути
створюють відчуття надійності та безпеки. Квадрати та прямокутники міцно
асоціюються з будинками, що викликає почуття довіри та авторитету. Ці форми
також дають відчуття стабільності та впевненості.
Звичність і знайомість даних форм викликають довіру, але це може
зробити їх «нудними». Вони легко відходять на другий план, а почуття, які
вони передають, переважно сприймаються підсвідомо. Загальні значення:
дисципліна, сила, сміливість, безпека, надійність, тяжкість, статичність, баланс
та традиції [20].
Коло, овал та еліпс найкраще передають відчуття вічності, оскільки у них
немає початку та кінця. Відсутність кутів також надає м'якості, дружелюбності,
спокою.
Трикутник – це енергійна та динамічна форма, яка завжди асоціюється з
рухом та напрямком. Розташування ліній автоматично змушує погляд
переміститися до вершини трикутника або у напрямку його розташування.
Залежно від положення трикутник може передавати різні значення.
Вертикальний трикутник викликає почуття стабільності та рівноваги, а
перевернутий – відчуття ризику, нестабільності та напруження.
Використання багатокутників також почало зустрічатися в дизайні.
Найбільш поширеними та універсальними є п'ятикутник, шестикутник та
восьмикутник. Використання будь-якого з цих багатокутників замість
звичайного прямокутника або квадрата надасть вашій графіку відчуття,
відмінне від звичайного.
Наприклад, за допомогою шестикутників можна створити композицію в
стилі вулика. За допомогою п'ятикутників і восьмикутників можливо створити
щось схоже у горизонтальному, вертикальному і навіть у діагональному
напрямках. Загальні значення: єдність, баланс, згуртованість.
27

Форми є важливими елементами у всіх напрямках дизайну. Вони можуть
бути елементами візуальної композиції, інструментом організації контенту. Для
створення складного дизайну необхідно враховувати значення форм і вплив,
який вони надають свідомість користувачів.

2.2. Створення об’єктів дизайну на основі геометричних форм

Промислові вироби формують предметне середовище, яке оточує людину
і впливає на неї повсякденно. Вироби, залежно від їх призначення, мають бути
зручні, комфортні, сприяти естетичному вихованню і формуванню художнього
смаку. Кожен новий виріб, що випускається промисловим виробництвом,
вимагає усебічного аналізу і доведення до повної досконалості, яка
характеризувала б його високу інформативність, змістовність форми і
пристосованість до технології [12].
Дизайн-форма є особливою упорядкованістю предмету, що виникає як
результат діяльності дизайнера по досягненню взаємопов’язаної єдності всіх
атрибутів виробу-конструкції, її зовнішнього вигляду, кольору, фактури,
технічної доцільності, відповідає вимогам і умовам естетичного проектування,
ефективному використанню можливостей виробництва і технічним вимогам
часу [20].
Аналізуючи форму в дизайні, стає зрозумілим, що об’єктом
дизайнерської діяльності є світ речей, які створюються людиною засобами
індустріальної техніки за законами краси і функціонування. По-перше, форма
несе в собі сукупність всієї інформації про творця предмета. Форма дає
уявлення про дизайнера. Отже, форма є сполучною ланкою між творцем
предмета і користувачем [5].
Дизайнерська діяльність реалізується в процесі проєктування, яке дає
змогу послідовно опановувати основні професійні методи – від стайлінгу
форми, естетичної модернізації речей до художнього конструювання
28

одиничних виробів, системного дизайну і дизайн-програмування. У наш час
індустріальний дизайн перетворився на інструмент, необхідний для розробки
концепції продукту. Проектуючи, дизайнер визначає формальні якості
промислових виробів, що включають не лише зовнішні характеристики виробу,
але, перш за все, ті структурні і функціональні взаємозв’язки, які перетворюють
виріб на єдине ціле [32].
Чим індивідуальніші потреби людини в XXI ст., тим більша
різноманітність предметно-просторових форм, що виконують одну і ту ж
функцію, але задовольняють різні смакі і потреби. Це робить актуальним пошук
способів створення нових і різних рішень в дизайні, а також вироблення
критеріїв оцінки якості дизайнерських виробів. При цьому нетрадиційні
підходи в дизайні роблять помітний художній вплив на основні утилітарно-
технічні і естетичні параметри проектованих об’єктів: форму, функцію,
матеріал, конструкцію.
Прагнення дизайнерів створювати яскраві, неповторні, емоційно-виразні
форми призводить до використання в процесі проєктування різноманітних
методів [34]. Одним із них є проектування об’єктів промислового дизайну на основі
геометричних форм. Розглянемо на прикладах об’єкти дизайну, які побудовані на
основі геометричних форм (а саме художній та функціональний аспекти). Для
спрощення сприйняття інформації пропонуємо таблицю А.1.
Естетика і краса сучасних меблів полягає в їх зручності і функціональній
досконалості, єдності форми, конструкції, матеріалу і технології, простоті і
лаконічності форми, гармонійному поєднанні з інтер’єром, раціональним
використання матеріалів, правильному колірному рішенні.
Мельников А. Г. вважає, що створення досконалих сучасних меблів
залежить від майстерності проєктувальника і від того, як буде втілено його
проєкт в реальному виробі. Використовуючи методи художнього
конструювання, можна досягти ефективних результатів. Але відступ від
29

проєкту (заміна матеріалів, низький рівень виконання тощо) може призвести до
поганої якості виробу і його естетичної неповноцінності [12].
Функціональне призначення, конструкція, матеріал і технологія
виготовлення виробів меблів є основними факторами, що визначають форму
меблів. Вони впливають на геометричні й фізичні властивості форми. Залежно
від співвідношення розмірів по трьох координатах простору виробу меблів у
їхньому геометричному виді можуть мати лінійну, площинну або об'ємну
форму. Емоційний вплив форми меблів буде залежати від виду ліній, що
утворять геометричну форму поверхні. Так, прямі лінії й дуги окружності
створюють враження рівномірного спокійного руху, статичності конструкції. У
той же час лінії зі змінним радіусом кривизни, формуючи поверхню виробу,
підкреслюють динамічність конструкції. Граничними станами форм є: лінія й
окружність – для лінійної форми, квадрат і циліндрична поверхня – для
площинної, куб і куля – для об’ємної. При цьому форма виробу може
відповідати зазначеним геометричним станам або займати нескінченний ряд
проміжних станів. Характеризуючи форму виробу меблів, оцінюють її розмір,
що повинен бути співвіднесений з розмірами людини, розмірами форм виробів,
що зіставляють, набору (гарнітура) або їхніх елементів, розмірами приміщення.
Треба мати на увазі, що перевага розмірів форми меблів над розмірами людини
негативно впливає на її психічний стан, принижує, придушує особистість, і
навпаки, превалювання людини над навколишніми її предметами викликає в неї
позитивні емоції, надає впевненості [33].
Традиційне уявлення про ритм, об’єм, масу, масштабність, систему
розчленувань, про власне композиційний принцип проектування меблів
переглядається у зв’язку з появою новітніх матеріалів, технологій і зростанням
ролі художньої виразності у формоутворенні об’єктів [30].
Сучасне дизайнерське проєктування ґрунтується на створенні
гармонійних форм виробів меблів в прямому зв’язку з багатьма чинниками. Це,
передусім, погоджені властивості естетичних і функціональних чинників, які
30

характеризуються фантазією, вишуканістю і смаком дизайнера. У багатьох
випадках здійснюються і робляться експерименти, творчі зусилля
формоутворення, але проглядаються старі індустріальні форми виробів меблів,
які створювалися на основі теоретичного осмислення, розрахунку та
інженерного конструювання. Форми меблів все більш і більш стають
диференційованими і різноманітними. Йде пошук нових незвичайних,
фантастичніших, виразніших форм, десь гротескних, що можна
охарактеризувати як пізній модерн. Зразками виявляються різні структури,
включаючи рослинні, особливу увагу викликають рішення з вимушеними
спотвореннями [24].
Відомий сучасний дизайнер Карім Рашид вважає, що «...нейтральність, як
і безглуздий патетичный мінімалізм – мертві. Модернізм – відживша своє
концепція. XXI століття піклується про нові енергії, про нематеріальне, про
втрату форми і її набуття, про прозорість, колір, запах. Про цифрові технології,
здатні створити місце проживання одночасно реальним та ірреальним,
метафізичним і фізичним» [29].

31

РОЗДІЛ IІІ
ДИЗАЙН МЕБЛІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ГЕОМЕТРИЧНИХ ФОРМ

3.1. Роль художнього образу в проектуванні об’єктів меблів для
ванної кімнати на основі геометричних фігур
З кінця ХХ – на початку ХХІ ст. високий рівень технологій та інженерних
новацій дозволив створювати об’єкти меблів у у багатьох країнах світу на
основі екологічної стабільності та естетичної привабливості. Нові об’єкти були
спроєктовані у Франції, Англії, Іспанії, Німеччині, Італії, Сінгапурі та інших
країнах.
Дизайн в цілому й, зокремав в меблях, не зможе розбудити споживчий
інтерес до своїх виробів, якщо не буде звертатися до особистості споживача. А
для цього необхідною умовою до предметів внутрішнього середовища є
наявність оригінальності, неповторності, вираження творчого потенціалу
автора. Тут ми вже впритул зіштовхуємося із проблемами створення
художнього образу й художнього змісту [26]. Основні ідеї проєктування меблів
для ванної кімнати на основі геометричних форм були проаналізовані в процесі
дослідження і представлені в таблиці А.2.
Проєктний образ – це, по-перше, ідеальний об’єкт, або художня модель,
створена уявою дизайнера, у якій відбивається реальний світ; по-друге, це
цілісна й завершена у своїй будові художня форма, у якій всі частини
погоджені одна з одною і з цілим, відповідно до змісту, що виражається в цій
формі; по-третє, це предметно виражений зміст [24].
Проєктний образ у дизайні передбачає таку композиційну цілісність
об’єкта, при якій установлюються взаємозв’язки між предметним змістом і
формою. Зміст – сукупність елементів, що утворюють зміст даного об’єкта,
його значення й призначення. Форма здійснює організацію змісту і є способом
побудови й взаємодії елементів між собою й із середовищем. Для одержання
32

художньо-повноцінної форми виробу, своєрідного культурного зразка,
дизайнер повинен опиратися на єдину, внутрішньо взаємозалежну, гнучку
систему композиційних категорій. Структурна цілісність форми виражається в
категоріях композиційного мислення: ритмічності, масштабності,
пропорційності, тектонічності, пластичності. Суть композиційного
моделювання складається в створенні виразної форми в контексті певного
задуму на основі осмисленого застосування класичних закономірностей
(повторюваності, підпорядкованості, співрозмірності, рівноваги) і засобів
композиції: пропорцій, ритму, масштабу, симетрії, контрасту, нюансу й т.д.
Гармонізуючі функції зазначених засобів одержують подальше розкриття в
різних прийомах композиційного формоутворення. За допомогою особливих
формальних стилістичних прийомів масштабної, розмірно-модульної
гармонізації, різних антропометричних схем (пропорційних, розмірних,
модульних), прийомів тектонічного формоутворення дизайнер, визначаючи
умови осмисленого, професійного їхнього застосування, досить вільно будує
форму проектованого виробу, а через форму виражає її художньо-образну
сутність [25].
Об’єкти дизайну, які виконані за всіма законами композиції, з
урахуванням всіх вимог, і які не мають образності, будуть бездушні,
беземоційні, такі, що не мають художньої цінності. Тому важливо знайти
композиційний прийом, що дозволяє підкреслити образність предметів
дизайну. Орієнтація роботи дизайнера на формування предметного образу
об’єкта середовища активізує пошук композиційно-виразних засобів у їх
гранично широкому діапазоні й визначає ступінь їхньої ефективності для
забезпечення художньої образності загальної структури композиційного
добутку [24].
Таким чином, проєктно-художній образ в дизайні меблів, що представляє
собою нерозривну єдність почуттєвого й логічного, конкретногой абстрактного,
зовнішнього й внутрішнього, форми й змісту, у багатьох випадках формується
33

завдяки використанню такої загальновідомої категорії художнього поняття як
стиль і композиційне формоутворення цілісного об’єкта.
Меблі повинні мати гарну форму. Меблі як предмет товарів культурного
призначення виконує важливу виховну функцію. У процесі проєктування
виробу художник-конструктор прагне максимально та правильно виділити
головну ознаку виробу – призначення та функціональність. Основними
засобами визначення функціональності є форма та колір виробу.
Зовнішній вигляд меблів (форма, колір та малюнок) повинен відображати
реалістичне сприйняття життя та технічний прогрес, який все більше проникає
у повсякденне життя. Властивості нових матеріалів та раціональні способи
виробництва впливають на вигляд виробів. При проєктуванні та оцінці красиво
оформлених предметів споживання слід враховувати певні закономірності.
Це важлива задача кожного мебляра. Форма виробу в її геометричному
вигляді характеризується трьома вимірами у взаємно перпендикулярних
напрямках і в залежності від переважання одного, або двох вимірювань, або
рівності всіх трьох може бути об'ємною, площинною або лінійною.
Стилеві напрями у формоутворенні будуються в основному на взаєминах
стилів минулих періодів часу, їх наступності, відборі найбільш досконалих з
точки зору сучасників елементів того чи іншого стилю. Ця група чинників
визначає композиційне вирішення форм предмета.
Гармонійно спроєктований виріб меблів – це комплекс взаємопов'язаних
елементів, що не створюють враження додавання або віднімання будь-якого з
них. Кожна деталь повинна відповідати призначенню і загальному вигляду,
інакше вона буде зайвою.
Основною закономірністю художнього конструювання є єдність
художньо-виразної форми та практичного призначення, побудова речей у
суворій відповідності до властивостей і можливостей матеріалу та технології
виробництва.
34

Цих законів ми дотримувалися в процесі дизайн-проєктування комплекту
меблів, тому всі вимоги до об’єкту проєктування були дотримані.

3.2. Художньо-конструктивні особливості проєктування меблів,
побудованих на основі геометричних форм
Поняття меблі охоплює велику групу предметів, які оточують людину в її
повсякденному житті. Важко уявити собі область людської діяльності, в якій би
не було потреби в меблях. У формах і конструкціях меблів чітко проявляється
зв’язок з розмірами і пропорціями людського тіла. Меблі не абстрактно
існуючий передмет, а доцільний елемент матеріального середовища: вони
організовують простір, створюють зручності для праці і відпочинку людини [4].
Основні вимоги до меблів з функціональної, конструктивної, техніко-
економічної і художньо-конструктивної сторін визначаються якісною
характеристикою меблів, під якою розуміється комплекс властивостей, які
визначають її як продукцію народного виробництва і споживання.
У процесі формоутворення дизайнер повинен вміло поєднувати різні
вимоги до виробу, вирішувати протиріччя між стандартними умовами його
виробництва та необхідністю створення подібного предметно-просторового
середовища. Для досягнення цілісності і краси виробів необхідно не тільки
враховувати вплив окремих формотворчих чинників, але і вміти
використовувати закономірності побудови форми виробу, тобто закономірності
композиції. Спираючись на об’єктивні фактори формоутворення, дизайнер
осмислює естетичні уявлення суспільства та з допомогою засобів композиції
досягає поставленої мети.
При розробці нових меблів, вимоги до них та аспекти проєктування
розглядаються у взаємозв'язку як єдиний творчий процес. В даний час
дослідження нових можливостей розвитку формоутворення в дизайні все
частіше стають міждисциплінарними, об’єднують науку, техніку і мистецтво,
35

що є наслідком пошуків первинних принципів формоутворення, що дозволяють
абстрагуватися від конкретних стилістичних прийомів і методів і вийти на
сутнісний рівень предметно-просторової творчості. Значна частина авторських
концепцій формоутворення, що створювалися з моменту зародження дизайну
на початку XX ст. ґрунтувалася на геометричних принципах [11].
Органічне поєднання математики, мистецтва і дизайну найбільш успішно
здійснювалося в тих областях кожної з цих сфер діяльності, де можлива
візуалізація і образне уявлення одночасно з математичною формалізацією і
логічною структурою [22].
На початку минулого століття великий французький архітектор Корбюзьє
якось вигукнув: «Все навколо-геометрія!» [26]. Сьогодні вже на початку 21-го
століття ми можемо повторити цей вигук з ще більшим подивом. Справді, якщо
подивитися навколо – скрізь геометрія. Геометричні знання і вміння,
геометрична культура і розвиток сьогодні є професійно значущими для
багатьох сучасних спеціальностей, для дизайнерів і конструкторів, робітників і
вчених. Важливо, що геометрія є феноменом загальнолюдської культури.
Людина не може по справжньому розвиватись культурно і духовно, якщо вона
не вивчала у школі геометрію; геометрія виникла не тільки з практичних, але й
духовних потреб людини.
Геометрія в дизайні меблів – це оригінальні і модні ідеї, що дозволяють
створювати нові унікальні зразки меблів. Не дивно, що дизайнери створюють
меблі, ґрунтуючись на цих конкретних і чітких формах. Такі меблі
характеризується простотою форм, і є доказом того, що те, що просто, може
бути унікальним і декоративним.
Функціональне призначення, конструкція, матеріал і технологія
виготовлення виробів меблів є основними факторами, що визначають форму
меблів. Вони надають безпосередній вплив на геометричні та фізичні
властивості форми. Залежно від співвідношення розмірів за трьома
координатами простору вироби меблів в їх геометричному вигляді можуть мати
36

лінійну, або площинну об'ємну форму. Емоційний вплив форми меблів буде
залежати від види ліній, що утворюють геометричну форму поверхні.
Так, прямі лінії і дуги кола створюють враження рівномірного спокійного
руху, статичності конструкції. В водночас лінії зі змінним радіусом кривизни,
формуючи поверхня виробу, підкреслюють динамічність конструкції.
Граничними станами форм є: лінія і окружність – для лінійної форми, квадрат і
циліндрична поверхня – для площинної, куб і куля – для об’ємної. При цьому
форма виробу може відповідати зазначеним геометричним станам або займати
нескінченний ряд проміжних станів [2].
Всім відомо, що базовими фігурами є квадрат і коло, а похідними – куля і
куб. В дизайні меблів ці форми можуть бути явними і завуальованими так, що
ніхто не здогадається, про що йде мова.
У кожному окремому дизайнерському проєкті будь-яку фігуру можна
подати по-різному. Справа не тільки в грі форм, адже ці фігури дуже естетичні,
стійкі й практичні. Незаперечною є і жорсткість конструкції або раціональність
площі.
Смислові навантаження кола і квадрата визначаються наступним чином:
обідній стіл, має круглу форму, що символізує єднання і рівність, розташовує
до спілкування. Квадрат спонукає до конфронтації, суперництва, викликає
почуття протиборства. З цієї причини квадрати зазвичай розташовують не в
горизонтальному, а у вертикальному положенні, оскільки у другому випадку
противагу верхнього і нижнього, лівого і правого згладжує розташування.
Кубічні та квадратні форми не обійшли і предмети меблів. Полиці у
формі куба, круглі подушки і квадратні спинки крісла виглядають
привабливими і неординарними [6].
Меблі, створені на основі геометричних форм є безцінними для тих, хто
цінує геометричність, функціональність і високу естетику мінімалізму. У
нашому світі все змінюється зі швидкістю світла. В найближчому майбутньому
з’явиться величезна кількість нових стилів і предметів меблів, але лише класика
37

ніколи не вийде з моди. Вічні геометричні фігури ніколи не зможуть себе
вичерпати, адже куб, куля, квадрат і коло однаково красиві з усіх сторін.
Практично будь-який виріб, яким людина користується у своєму
повсякденному житті, так чи інакше належить до продуктів промислового
дизайну. Створення нового виробу або побутового приладу жадає від
промислового дизайнера багатобічної діяльності, пов’язаної із творчою
роботою над формою, матеріалом і композицією. На форму й зовнішній вигляд
промислового виробу безпосередньо впливають такі фактори, як його
функціональне призначення, ергономічні вимоги, використовувані у
виробництві технології й матеріали, а також відносини виробу з людиною й
навколишнім середовищем. Все це становить основу методів промислового
дизайну, якими користуються фахівці у своїй роботі [19].
Аналізуючи сучасні приклади меблів, побудованих з використанням
геометричних форм, було виявлено основні художньо-конструктивні
особливості їх проєктування. Результати можна побачити в таблиці А.3.
Розглянемо детальніше кожен принцип. Принцип агрегування націлений
на акцентування та скорочення невиправданого різноманіття предметних форм,
на підвищення якості та багатоваріативності конфігурацій виробів. Завдяки
цьому методу всі конструктивні елементи об’єкту об’єднуються в єдине ціле.
Комбінаторні методи формоутворення застосовуються для виявлення
найбільшого різноманіття поєднання обмеженого числа елементів та їх
конструктивів. Складність цілісної форми, що відповідає багатьом вимогам –
функціональним, конструктивним, естетичним утруднює процес створення
розвинутих комбінаторних систем у «чистому вигляді». В комбінаторному
принципі використовується комбінаторні елементи: геометричні,
конструктивні, кольорові.
В модульному принципі використовуються так звані перестановки; це
означає, що об’єкти, котрі складаються із однакових за кількістю та
типорозмірністю частин, рівні всій сукупності елементів, але різні за порядком
38

та розміщенню цих елементів. Перестановки модульного принципу з
однаковими повторюваними елементами з’єднуються із зіставних предметів,
змінюючи при цьому усіма можливими способами їх порядок.
У наш час при проектуванні об’єктів, здатних до видозміни,
застосовується уніфікація. Виділяється два основних напрями впровадження
уніфікації в проєктну практику: типова, що здійснюється шляхом створення і
випуску уніфікованих рядів однорідних виробів, з базовими моделями і
модифікаціями, або за допомогою типорозмір них рядів; міжтипова, що
досягається шляхом створення та застосування в різнорідних виробах одних і
тих же уніфікованих елементів (агрегатів, вузлів і деталей).
Таким чином, використання підходу в проєктуванні сучасних меблів,
який грунтується на використанні геометричних форм, є досить перспективним
і дає змогу досягти різного вигляду планувань. Значення комбінаторного
принципу стрімко зростає і полягає в загальних рисах та можливостях різних
об’єктів, що складаються з однотипних частин, модулів. Це забезпечує
багатоцільове використання виробів дизайну, їх збірність, розбір.

3.3. Дизайнерська практика. Дизайн-проєкт на тему: «Комплект
меблів для ванної кімнати на основі геометричних форм «Straight line»
У дизайні сучасних меблів неприйнятні стандартні рішення. Тут
популярні індивідуальні та дрібносерійні проєкти, реалізація яких базується на
інноваційних технологіях. При всьому технічному прогресі меблеві вироби в
Україні поступаються європейським зразкам за їх практичною пристосованістю
та доцільністю. Особливість сучасного проєктування меблів, організації
предметно-просторового середовища – відхід від традиційних форм і
використання останніх досягнень науки і техніки.
В основу концепції комплекту меблів для ванної кімнати покладені думки
лідера французького дизайну 1990-х років, всесвітньо відомого дизайнера
39

Ф. Старка, який вважав, що «гарна річ – це гармонійний виріб, який виконує
необхідну послугу і не вимагає непотрібного розходу рідких, зникаючих
матеріалів». А ще він мріяв, щоб між річчю і людиною, яка буде нею
користуватися, виникав «емоційний контакт» [8].
З’ясуємо спочатку, що таке комплект. Комплект – це сукупність виробів,
які гармонійно узгоджені між собою як за принципом функціонування, так і за
композиційно-стильовим вирішенням.
Комплектні рішення при проєктуванні можуть відображатися наступним
чином:
1) Комплектне рішення побутових виробів (наприклад – меблів або
посуду), побудованих на різних поєднаннях і співвідношеннях окремих
властивостей елементів, що становлять ансамбль: на будь-якому аспекті
(схожості, майже ідентичності) форми або навпаки на контрасті (різкій
відмінності, майже протиставленні) величини і кількості.
2) Комплект побудований на схожості форм і відмінностей пропорцій,
величини, кількості, матеріалу тощо.
3) Ансамбль побудований на схожості форм і відмінностей пропорцій,
матеріалу.
4) Ансамбль побудований на спільності матеріалу і фактури, але різкій
відмінності (контрасті) форм, кольору і пропорцій.
5) Ансамбль побудований на різкій відмінності (контрасті) форм,
матеріалів, кольору, фактур, величини, тощо.
6) Ансамбль побудований на контрасті форм між групами, на контрасті
матеріалу двох груп, на схожості форм, відмінності пропорцій і величин [18].
На основі проведених досліджень було виявлено, що для створення
цілісного комплекту необхідно враховувати наступні чинники:
1. Лінія. Різні ідеї можна передавати за допомогою ліній. Хвилясті лінії
створюють відчуття руху, прямі лінії говорять про охайність і порядок, а ламані
про напругу або порушення. Якщо правильно знайти направляючі лінії і
40

зробити на них акцент, то можна сфокусувати погляд глядача на конкретних
деталях.
2. Масштаб. Масштаб грає в дизайні величезну (іноді в буквальному
сенсі) роль. Масштаб, в самому базовому сенсі, – це конкретний розмір
окремих елементів. Масштаб допомагає правильно розуміти дизайн і
зображення. Але керуватися реалізмом при виборі масштабу зовсім не
обов’язково. Можна створювати дуже маленькі або неймовірно великі
зображення, щоб вразити глядачів або підкреслити, що в дизайні
найважливіше, а що – другорядне.
3. Колір. Колір є основою основ, він передає емоції, створює певну
атмосферу і настрій. І кожен відтінок кольорової палітри викликає свої
асоціації.
4. Повторення. Повторення в дизайні виступає ключовим елементом –
воно логічно пов’язує всі елементи воєдино і забезпечує узгоджений образ [19].
5. Негативний простір. Це «простір між» – областю навколо і всередині
елементів, у яких є своя форма. Воно враховує все, що знаходиться навколо і
всередині фізичного дизайну, а також використовує цей простір для створення
чогось нового [20].
6. Баланс елементів. У ньому необхідно враховувати форми елементів,
розміри і колір, і на підставі цього оцінювати їх масу щодо інших деталей.
Одним з різновидів балансу є «асиметричний баланс». У ньому право / ліво і
верх / низ не є дзеркальними відображеннями один одного. Асиметричний
баланс, зазвичай, досягається рівновагою елементів за рахунок маси і
розміру [20].
7. Ієрархія. Ієрархія в дизайні – це те ж саме, що ієрархія у товаристві.
Зверху ієрархічної послідовності розташовуються найважливіші речі, які
потрібно «одягнути» максимально розкішно, щоб вони привертали якомога
більше уваги [29].
8. Композиція, що є загальною організацією елементів дизайну.
41

До складу комплекту входить стіл, поличка, поличка навісна, лампа
стельова, дзеркало, табурет та шафа-колона. Елементи комплекту
характеризуються простотою елементів, раціональним використанням площі, а
також лаконічністю, елегантністю й мінімалізмом.
Концепція дизайн-проекту полягає у розробці комплекту меблів для
ванної кімнати на основі геометричних форм з акцентом на прямих лініях з
відкритими поличками та лаконічними фасадами без ручок. До складу
комплекту входить стіл, поличка, поличка навісна, лампа стельова, дзеркало,
табурет та шафа-колона.
Особливістю комплекту є те, що його можна ввести у готовий інтер’єр,
оскільки більшість елементів комплекту не вимагають додаткових кріплень до
стіни, що є перевагою у монтажних роботах. Акцентом комплекту є сучасні
форми дизайну консолей, в основі конструкції яких – пустотілі прямокутні
геометричні форми. Комплект меблів створений для інтер’єрів житлового та
комерційного значення.

Рис. 3.1. Елементи комплекту
42

Для створення комплекту використано матеріали, що володіють
високими показниками міцності та зносостійкості. Меблі відрізняються
ергономічним дизайном і багатофункціональністю.

Рис.3.2. Комплект меблів для ванної кімнати на основі геометричних форм
Прості геометричні форми й висока функціональність – основний
принцип запропонованої ідеї. До основних особливостей можна віднести:
мінімалізм, строгу геометрію й прості форми; нейтральні кольори й стильні
контрасти; екологічні матеріали; гладкі поверхні, мінімум декору, відсутність
зайвих деталей; акцентне підсвічування – важливий елемент дизайну.
Зручність користування меблевими виробами значною мірою
визначається функціональними зв’язками людина — виріб — середовище. Ці
зв’язки виявляються в оптимальності організації простору, необхідного людині
для рухів, забезпечення оптимальних положень, розміщення і зберігання
предметів, користування різними виробами при роботі та відпочинку і т.д.
43

Рис.3.3. Креслення. Стільчик
. Для створення комплекту використанні наступні матеріали: МДФ з
покриттям емалі, плита Fenix NTM, ламінована плита ДСП. Матеріали
володіють високими показниками міцності та зносостійкості.

Рис.3.4. Креслення. Стіл
44

Рис.3.5. Креслення. Пенал

Рис.3.6. Креслення. Дзеркало
45

Рис.3.7. Креслення. Поличка
Особливо важливе дотримання вимог функціональності при проєктуванні
меблевих виробів для користування у ванній кімнаті. Від комфортності цих
виробів великою мірою залежать здоров'я людини. Тому особливу увагу слід
приділяти відповідності розмірів таких виробів потребам людини. Розміщення
меблів у теж вимагає дотримання певних правил, що покликані забезпечити
оптимальні умови життєдіяльності людини. Необхідно передбачити можливість
вільного пересування і безпечності рухів людини, правильного напрямку
освітлення тощо, тобто створювати середовище, яке справляє на людину
позитивний психофізичний вплив.
46

Рис.3.8. Креслення. Лампа

Рис.3.9. Креслення. Навісна поличка
47

Як бачимо, для створення оптимального середовища для людини
необхідно враховувати анатомо-фізіологічні і психологічні особливості
людини. При встановленні розмірів меблів визначаються: — функціональні і
габаритні розміри виробів і окремих його елементів, безпосередньо пов'язаних з
антропометричними характеристиками людини; — склад, кількість, габарити,
обсяг і маса предметів, що призначені для обслуговування людини в побуті (на
основі аналізу функціональних процесів); — склад, кількість, габарити й обсяг
функціональних ємностей і устаткування для розміщення.
Запропонований комплект меблів відповідає всім ергономічнім вимогами
(рис.3.10.).
Кожна з частин служить для досягнення максимальної ефективності тих
або інших вимог. Завдяки формі і легкій конструкції, частини комплекту
займають мало місця, зберігаючи простір ванної кімнати, що дає можливість
використовувати даний комплект меблів навіть у невеликих житлових
просторах.

Рис.3.10. Ергономічна схема
48

Рис.3.11. Варіанти розміщення елементів комплекту

Рис.3.12. Варіанти розміщення елементів комплекту
49

Все, що нас оточує, має певне забарвлення – природне або штучне. Все
різноманіття кольорів в світі дає змішання семи основних кольорів спектра:
червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого, блакитного, синього,
фіолетового. З'єднання крайніх кольорів спектра (червоного і фіолетового) дає
пурпурний колір. Таким чином, виходить колірний круг з восьми хроматичних
квітів, або тонів. Ахроматичних кольорів – чорного, білого і сірого – в спектрі
немає. Білий колір – результат відображення поверхнею всіх променів, що
падають на неї, чорний – навпаки, поглинання [15].
Різноманітні предмети навколишньої дійсності відрізняються один від
одного не тільки матеріалом, розмірами та формою, а й кольором. Отже, колір –
це одна з невід’ємних ознак будь-якого предмета, причому дуже мінлива.
Відомо, що колір довкілля змінюється не лише внаслідок зміни пори року, але й
часу доби (вранці, вдень чи ввечері
Колір – найважливіший елемент в дизайні. Саме колір пробуджує у
людини певні почуття і настрій від будь-якого предмета. Що може викликати
одну реакцію у одного, викликає іншу в іншого. Іноді це пов’язано з
особистими уподобаннями, а іноді з культурними особливостями. Така
дрібниця, як зміна конкретного відтінку або його інтенсивності, може
порушити зовсім різні відчуття.
Колір несе велику кількість інформації, яка не менш важлива, ніж форма,
маса і інші параметри кожного фізичного об’єкта. Правильно підібрані кольори
можуть, як привернути увагу до зображення, так і відштовхнути від нього.
Залежно від того, який колір бачить людина, у нього виникають різні емоції, що
формують перше враження від об'єкта.
Очі і мозок можуть прийти до чіткого розрізнення кольору лише з
допомогою порівнянь і контрастів. Людське око оцінює яскравість різних
кольорів по-різному. Сприйняття кольору, на противагу до його фізико-хімічної
реальності, є реальністю психофізіологічною [10].
50

З наукових позицій колір розглядається як фізичне явище, пов’язане з
фізіологією людини. Колір в дизайн-проектуванні розглядається перш за все як
засіб функціональної організації предметного середовища.
Дослідження показують, що колір у виробах промисловості вибирають з
урахуванням:
• функціонального призначення виробу і умов його експлуатації;
функціонально-конструкторської структури виробу;
• особливостей композиції форми виробу;
• умов того середовища, в якому виріб буде використовуватися.
За призначенням вироби можна розділити на три основні групи:
виробниче обладнання різних видів, включаючи апарати контролю і управління
технологічними процесами; засоби транспорту; предмети культурно-
побутового призначення.
Для основного колірного вирішення комплекту меблів для ванної кімнати
пропонується комбінація білого та світло-сірого кольору .
На рисунку 3.12. показано компоновку основних кольорів. Більша
частина елементів має світле забарвлення.
Білий та сірий – дуже стильне й модне сполучення. Його не можна
назвати популярним. Білий і сірий – одне із самодостатніх колірних сполучень,
яке рідко доповнюється акцентними кольорами. Як правило, якщо меблі
створюються на сполученні білого і сірого, то вже інших кольорів тут немає.
Таке сполучення є універсальним, а даний комплект меблів легко стане
частиною будь-якого середовища.
Комплект меблів для ванної кімнати представляють собою синтез
різноманітних геометричних форм. Формотворення витримано в простих
геометричних обрисах. Використовуються прості й складні форми, які не є
домінуючими, проте відіграють роль акцентів в композиції.
Аналізуючи комплект меблів на основі геометричних форм, було
виявлено основні художньо-конструктивні особливості їх проєктування:
51

використання геометричних форм, поєднання різнорідних елементів. Всі ці
прийоми допускають застосування різних композиційних засобів – графіки і
пластики (кольори, розташування елементів, їх пластична обробка, фактури,
текстури, пропорції, матеріали тощо). В результаті такого застосування
виявлено певний характер форми, побудованої з використанням геометричних
форм (рис.3.12.).
В запропоновані меблі для ванної кімнати на основі геометричних форм
«Staight line» закладені три основні принципи дизайну – функціональність,
передові технології й естетика сучасного мінімалізму. Графічна частина
проєкту представлена в додатках (рис.Б.1.).

52

ВИСНОВКИ

В дослідженні зібрані матеріали за темою дипломної кваліфікаційної
роботи та розкрито її проблематику. На підставі проведеного дослідження
наукової та спеціальної літератури щодо проєктування меблів на основі
геометричних форм, у відповідності з метою і завданнями формулюються
наступні висновки:
1. Проведено аналіз літератури та виявлено, що до теперішнього часу
меблі, створені з використанням геометричних форм, не були предметом
глибокого наукового вивчення. Виявлено незначну кількість наукових
публікацій, присвячених особливостям створення образу в дизайні меблів для
ванної кімнати з використанням геометричних форм.
2. Розглянуто еволюцію використання геометричних форм в творчій
діяльності та виділено етапи розвитку використання геометричних форм:
новокам’яний вік, промисловий етап та інноваційний період.
3. Здійснено дослідження та проілюстровано можливості використання
геометричних форм в проєктуванні об’єктів промислового дизайну (таблиця);.
4. Виявлено художньо-конструктивні принципи використання
геометричних форм в дизайні, а саме – принцип агрегування, комбінаторики,
модульності та уніфікації.
5. Запропоновано авторський дизайн-проєкт на тему: «Staight line».
Концепція дизайн-проекту полягає у розробці комплекту меблів для ванної
кімнати на основі геометричних форм з акцентом на прямих лініях з
відкритими поличками та лаконічними фасадами без ручок. До складу
комплекту входить стіл, поличка, поличка навісна, лампа стельова, дзеркало,
табурет та шафа-колона. Особливістю комплекту є те, що його можна ввести у
готовий інтер’єр, оскільки більшість елементів комплекту не вимагають
додаткових кріплень до стіни, що є перевагою у монтажних роботах. Акцентом
комплекту є сучасні форми дизайну консолей, в основі конструкції яких –
53

пустотілі прямокутні геометричні форми. Комплект меблів створений для
інтер’єрів житлового та комерційного значення. Використанні матеріали: МДФ
з покриттям емалі, плита Fenix NTM, ламінована плита ДСП. Матеріали
володіють високими показниками міцності та зносостійкості. Комплект меблів
поєднує в собі художній та функціональний аспекти. Художній аспект
розкривається використанням композиційних засобів, а функціональний –
конструкторських засобів (конструкції).

54

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Архітектурний стиль Баухауз. URL: https://probauhaus./arhitekturnyj-
stil-bauhaus-v-dizajne-interera/ (дата звернення 09.12.22)
2. Барановский В.А. Проекты мебели для вашего дома. URL:
http://www.kniga.com/books/preview_txt.asp?sku=ebooks184557 (дата звернення
15.10.22)
3. Барташевич А. А., Мельников А. Г. Основы художественного
конструирования: [Учеб. пособие для вузов].— Мн.: «Выш. школа», 1998.—216
с., ил.]
4. Берже М. Задачи по геометрии с комментариями и решениями. Пер.
с франц. К.: Радуга, 1999. - 304 с.
5. Геометрия дизайна. URL: https://4room.ua/blog/geometnja-dizama/
(дата звернення: 16.03.2020).
6. Геометрія в мистецтві та архітектурі. URL:://рго-
geometriy.blogspot.com/p/blog-page.html?m=l (дата звернення: 16.03.2020).
7. Геометрія і мистецтво. URL: http://geometry-and-
art.сom/typespolyhedrons.html (дата звернення 05.10.22)
8. Геометрія у природі: рослини з ідеальною гармонією і симетрією.
URL: https://coma.in.ua/25352 (дата звернення: 16.03.2020).
9. Грашин А.А. Методология дизайн-проектирования элементов
предметной среды. Дизайн унифицированных и агрегатированных объектов:
Учеб. пособие/А.А. Грашин. – Х.: «Архитектура-С», 2004. – 232 с.
10. Дизайн. Иллюстрированный словарь-справочник / Г.Б. Минервин,
В.Т. Шимко, А.Ф. Ефимов и др.: под общ.ред. Г.Б. Минервина и В.Т. Шимко. –
Х.: «Архитектура-С», 2004. – 288 с.
11. Драч С. С. «Світлотехніка», К. - 2001р., 252с.
55

12. Ельцов А. В. Алгоритмы и методы трансформации промышленных
изделий в дизайне на основе примеров [Текст] / А. В. Ельцов, Д. В. Скуба //
Молодой ученый. — 2012. — №10. — С. 52.
13. Канева М. И. Мебель-трансформер. Исторические прототипы
интерактивной мебели будущего / Канева М. И. – С: «Издательский дом
«Ноосфера», 2007. – с. 128.
14. Конструктивна геометрія. ВНДІТЕ. – М., 1993. – Деп. Ст. ВНДІТЕ,
№ 68
15. Клікс Р. Р. Художественное проектирование экспозиций. – Х.:
Высшая школа, 2008. – 256 с.
16. Ліббі Норман «Дизайн інтер’єру» Колір і стиль, 2008р., 462с.
17. Мальцев І. Ф. Житловий інтер’єр. – К.: Плакат, 1999, - 284с..
18. Математическое искусство М. К. Эшера. URL: http://im-
possible.info//articles/escher_math/escher_math.html (дата звернення 07.11.22)
19. Медведев В. Ю. Сущность дизайна: теоретические основы дизайна :
учеб. пособие. – 3-е изд., испр. и доп. − СПб.: СПГУТД, 2009. – 110 с., с. 57.
20. Мигаль С. П. Основы проектирования мебели – Львов: Изд-во при
Львов. гос. ун-те, 1989, – 166 с.
21. Мир математики: в 40 т. Т. 23: Клауди Альсина. Тысяча граней
геометрической красоты. Многогранники. / Пер. с исп. – М.: Де Агостини,
2014. — 144 с.
22. Михайленко В. Є. Основи композиції (геометричні аспекти
художнього формотворення): навч. Посібник / В. Є. Михайленко, М. І. Яковлев.
- К.: Каралева, 2004. - 304 с.
23. Нариси з історії українського дизайну XX століття : 36. статей / Ін-т
проблем сучасного мистецтва НАМ України ; За заг. ред. М. І. Яковлєва ;
Редкол. : В. Д. Сидоренко (голова), А. О. Пучков, О. В. Сіткарьова та ін. - К. :
Фенікс, 2012. - 256 с. : іл.
56

24. О. Свірко та ін.; під загальною ред. Свірка В. О. – 2-ге вид. перер. І
доп. – Харків: видавництво НТМТ, 2009. – 131 с..
25. Попов М. О. «Вчення про колір», Львів, 1997р., 208с.
26. Рижова І.С. Дизайн як фактор гармонізації відносин суспільства і
особистости: методологічні засади: Дис.-я на здобуття наукового ступеня док-а
філос. наук 09.00.03 соціальна філософія та філософія історії Київ, 2008. – 393
с., с. 103-104
27. Словник з дизайну і ергономіки. Текст: термінологічний словник для
фахівців з дизайну і ергономіки, інженерів, конструкторів, студентів ВНЗ / В. -
2014. — 238 с.: іл., с. – 56
28. Студія дизайну. URL: http://kakadu-interior.com.ua/mebel-transformer-
luchshij-sposob-sekonomit-prostranstvo/ (дата звернення 02.12.22)
29. Шейкіна К. О. «Енциклопедія домашнього затишку», ст. 109. – 144
с. – 2010 р.
30. Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-
дослідної діяльності. Підручник. Київ: знання-прес, 2002, 295 с.
31. Яковець І. О. Промисловий дизайн. Особливості навчального
проектування. Навчальний посібник. — Черкаси: Ю.А. Чабаненко, 2013. — 178
с.: іл., с. – 38
32. Arhipova A. Knock Design into Shape. Psychology of Shapes. URL:
https://blog.tubikstudio.com/knock-design-into-shape-psychology-of-shapes/.
33. Orana Velarde. The Meaning of Shapes and How to Use Them Creatively
in Your Designs. URL: https://visme.co/blog/geometric-meanings/ (дата звернення
09.11.22)
34. Priyajeet Surana. Understanding The Psychology Of Shapes To Design
Better URL: http://www.nyxditech.com/blog/understanding-the-psychology-of-
shapes (дата звернення 17.10.22)

57

ДОДАТКИ

58

ДОДАТОК А
Таблиці
Об’єкти промислового дизайну на основі геометричних фігур
Таблиця А.1.

59

Ідеї геометричних меблів для ванної кімнати
Таблиця А.2.

60

Художно-конструктивні принципи формоутворення
меблів на основі геометричних форм
Таблиця А.3.

61

Додаток Б
Аналоги

Рис.Б.1. Меблі для ванної кімнати

Рис.Б.2. Тумба під раковину
62

Рис. Б.3. Дзеркало

Рис. Б.4. Тумба для зберігання

Рис. Б.5. Аналоги меблів для проєкту
63

ДОДАТОК Б
Графічна частина кваліфікаційної роботи магістра

Рис.Б.1. Графічна частина дипломного пректу. Друк на банерній тканині

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets