1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Магістр
  4. 022 Дизайн (за видами)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9046
Title: КОНЦЕПЦІЯ УНІВЕРСАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ІНТЕР’ЄРІВ МОДУЛЬНОГО БУДИНКУ
Authors: Демессіе, Мекуріа Келкай
Горьовий, Микола Миколайович
Keywords: Інтер'єр;модульність
Issue Date: Dec-2023
Abstract: Модульне житло, як характерний різновид типового будинку швидкого спорудження, в сучасних умовах набуло особливої актуальності. Подібне житло має великий типологічний спектр використання в країнах Європи і в США. Одним із напрямів удосконалення архітектурного середовища міст і житлових поселень є підвищення технологічності за рахунок забезпечення варіантності проєктних рішень за допомогою використання модульного методу проєктування. Проблеми проєктування модульних споруд аналізувалися з точки зору будівельних технологій, в меншій мірі це стосувалося специфіки дизайну, тобто способів формування модульних форм в аспекті впливу на них культурноетнічних і екологічних факторів. Нечисленність обмежень, відносна автономність об'єктів і різноманіття варіантів формоутворення дозволяє розглядати модульний метод як найбільш вірогідний для вдосконалення проєктування житлових інноваційних споруд. Подібна методика отримала широке розповсюдження в світовій практиці, однак в Україні модульний метод проектування характеризується низькими типологічними, якісними і кількісними показниками.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9046
Appears in Collections:022 Дизайн (за видами)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Горьовий_МДЗ-82.pdf
  Restricted Access		2.44 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ CHERKASY 
ДЕРЖАВНИЙ 
STATE 
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL 
УНІВЕРСИТЕТ  
UNIVERSITY 
 
 
 
 Факультет 
гуманітарних технологій 
Кафедра дизайну 
 
  
Освітня програма  другого рівня вищої освіти ступеня «магістр» 
Спеціальність     022 «Дизайн» (за видами) 
 
 
 
 КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
на тему: «КОНЦЕПЦІЯ УНІВЕРСАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ ПРИ 
ПРОЕКТУВАННІ ІНТЕР’ЄРІВ МОДУЛЬНОГО БУДИНКУ» 
 
 
Студент групи МДЗ-82                  М.М. Горьовий 
 
Керівник: 
Кандидат технічних наук, доцент               М.К. Демессіе 
 
 
«Допуск до захисту» 
Завідувач кафедри дизайну 
 
 Інна ЯКОВЕЦЬ 
 
      ____2023рік 
 
 
 
Черкаси 2023 
            Черкаський державний технологічний університет   
(назва ЗВО) 
 
Кафедра дизайну 
Факультет гуманітарних технологій   
Спеціальність 022 – Дизайн (за видами)  
 
 
«ЗАТВЕРДЖУЮ» 
 
Завідувач кафедри дизайну 
  Інна ЯКОВЕЦЬ 
„  ”              2023р. 
 
 
ЗАВДАННЯ 
до кваліфікаційної випускної роботи магістра 
 
Горьовому Миколі Миколайовичу 
(прізвище, ім’я, по батькові) 
 
1.Тема роботи: «Концепція універсального дизайну при проектуванні інтер’єрів 
модульного будинку»,  
затверджена наказом по університету від «_________»_____ р. №______ 
2.Термін здачі студентом магістратури закінченої роботи    11.12.2023   
3.Вихідні дані: теоретичні відомості за проблемою дослідження, аналоговий ряд 
інтер’єрів модульних будинків.  
4.Зміст кваліфікаційної роботи: ВСТУП. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ 
ДОСЛІДЖЕННЯ. 1.1. Концепція універсального дизайну в дизайн-проєктуванні           
1.2. Історіографія питання. 1.3. Сучасний стан проблеми дослідження 1.4. Методи 
дослiдження.  РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЄКТУВАННЯ МОДУЛЬНОГО 
БУДИНКУ. 2.1. Аспекти проєктування модульних будинків. 2.2. Специфіка 
проєктування меблів для модульних будинків з урахуванням принципів 
універсального дизайну. 2.3. Предметне наповнення модульного житла. РОЗДІЛ 3. 
ДИЗАЙНЕРСЬКА ПРАКТИКА: КОНЦЕПЦІЯ УНІВЕРСАЛЬНОГО 
ДИЗАЙНУ ПРИ ПРОЄКТУВАННІ ІНТЕР’ЄРІВ МОДУЛЬНОГО БУДИНКУ. 
3.1. Ергодизайнерські вимоги до модульних будинків. 3.2. Меблі та обладнання для 
модульного будинку. 3.3. Опис розробленого об’єкту. ВИСНОВКИ. СПИСОК 
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. ДОДАТКИ. 
5. Перелік графічного матеріалу: загальна площа графічної частини 
1600×2300 см. Додатки: 14 стор. формату А4. 
6. Консультанти кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх 
стосуються 
 
  Підпис, дата 
Розділ Консультант завдання завдання 
видав прийняв 
Графічна частина Демессіе М.К.   
Наукове дослідження Демессіе М.К.   
Загальне керівництво Демессіе М.К.   
Макет/Презентація Демессіе М.К.   
 
Дата видачі завдання_______________________________________________ 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
Термін 
№ Назва етапів дипломного проекту 
виконання етапів Примітка 
з/п (роботу) 
проекту (роботи) 
1. Затвердження теми роботи, керівника 15.02.2023  
2. Робота з аналогами, збір інформації 18.04.2023  
3. Заслуховування про виконання першого 21.06.2023  
етапу роботи 
4. Звіт про перші два розділи 27.09.2023  
магістерської роботи 
5. Затвердження ідеї дизайнерського 25.10.2023  
рішення проекту та кінцевого варіанту 
плану 
6. Попередній захист випускної роботи 21.11.23  
магістра 
7 Робота над відеопрезентацією 10.12.2023  
кваліфікаційної роботи 
8. Захист випускної роботи магістра 12-14.12.23  
 
 
 
Керівник     Мекуріа Демессіе 
 
 
Завдання прийняв до виконання                            Микола Горьовий 
3 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП 4 
          РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ 6 
1.1. Концепція універсального дизайну в дизайн-проєктуванні 6 
          1.2. Історіографія питання 12 
1.3. Сучасний стан проблеми дослідження 15 
1.4. Методи дослідження 20 
           РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЄКТУВАННЯ 22 
МОДУЛЬНОГО БУДИНКУ 
2.1. Аспекти проєктування модульних будинків 22 
           2.2. Специфіка проєктування меблів для модульних будинків з 23 
урахуванням принципів універсального дизайну 
2.3. Предметне наповнення модульного житла 25 
РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙНЕРСЬКА ПРАКТИКА: КОНЦЕПЦІЯ 27 
УНІВЕРСАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ ПРИ ПРОЄКТУВАННІ 
ІНТЕР’ЄРІВ МОДУЛЬНОГО БУДИНКУ 
3.1. Ергодизайнерські вимоги до модульних будинків 27 
          3.2. Меблі та обладнання для модульного будинку 30 
3.3. Опис розробленого об’єкту 33 
ВИСНОВКИ 41 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 43 
ДОДАТКИ 47 
 
 
4 
 
ВСТУП 
 
Модульне житло, як характерний різновид типового будинку швидкого 
спорудження, в сучасних умовах набуло особливої актуальності. Подібне житло 
має великий типологічний спектр використання в країнах Європи і в США. 
Одним із напрямів удосконалення архітектурного середовища міст і житлових 
поселень є підвищення технологічності за рахунок забезпечення варіантності 
проєктних рішень за допомогою використання модульного методу 
проєктування. Проблеми проєктування модульних споруд аналізувалися з 
точки зору будівельних технологій, в меншій мірі це стосувалося специфіки 
дизайну, тобто способів формування модульних форм в аспекті впливу на них 
культурноетнічних і екологічних факторів. Нечисленність обмежень, відносна 
автономність об'єктів і різноманіття варіантів формоутворення дозволяє 
розглядати модульний метод як найбільш вірогідний для вдосконалення 
проєктування житлових інноваційних споруд. Подібна методика отримала 
широке розповсюдження в світовій практиці, однак в Україні модульний метод 
проектування характеризується низькими типологічними, якісними і 
кількісними показниками.  
Актуальність. У наш час нестабільна геополітична ситуація, соціальні, 
техногенні та екологічні катастрофи та стихійні лиха породжують проблеми 
екстреного розміщення людей у тимчасових поселеннях. Особливо ситуація 
загострилася з початком повномасштабного вторгнення, коли тисячі людей 
стали внутрішньо переміщеними особами. Екстремальні ситуації, що 
виникають у кризових обставинах, змушують постраждалих терміново 
залишати свої будинки у звичних місцях проживання та переселятися на 
безпечніші нові території.  
Сучасна стратегія планування архітектурного середовища забезпечує 
перехід до дизайну, який орієнтований на користувача і ґрунтується на підході, 
спрямованому на задоволення потреб всіх людей. Таким чином, дана 
магістерська робота спрямована саме на дослідження особливостей 
5 
 
проєктування мобільного модульного житла з дотриманням принципів 
універсального дизайну. 
Мета кваліфікаційної роботи магістра полягає у визначенні особливостей 
проєктування інтер’єрів модульного будинку з дотриманням принципів 
універсального дизайну. 
Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження: 
 проаналізувати особливості проєктування сучасних модульних 
будинків;  
 розкрити особливості формоутворення інтер’єрного простору 
модульного житла з урахуванням концепції універсального дизайну; 
 виявити ергодизайнерські аспекти проєктування меблів для 
модульного будинку;  
 запропонувати авторський дизайн-проєкт інтер’єрів мобільного 
модульного житла з дотриманням концепції універсального дизайну (для людей 
з вадами руху). 
Об’єкт дослідження – проєктування інтер’єрів модульних будинків. 
Предмет дослідження – принципи універсального дизайну в 
проєктуванні інтер’єрів модульного житла. 
Структура роботи. Робота складається з теоретичного дослідження, 
графічної частини і макета. Теоретичне дослідження складається зі вступу, 
трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг 
основної частини дослідження становить 42 сторінки, повний обсяг з додатками 
— 56 ст. 
  
6 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ 
 
1.1. Концепція універсального дизайну в дизайн-проєктуванні 
Звернемося до визначення поняття «універсальний дизайн». 
Універсальний дизайн – це важливий компонент створення безпечного і 
комфортного навколишнього середовища. У 1993 році Генеральна Асамблея 
Організації Об'єднаних Націй прийняла „Стандартні правила забезпечення 
рівних можливостей для інвалідів", які базуються на основних міжнародних 
правових актах і констатують необхідність реалізації заходів щодо 
забезпечення інвалідам рівних можливостей з іншими мешканцями, в тому 
числі і доступності житла, будинків і споруд громадського обслуговування, 
місць роботи та відпочинку [19]. На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної 
практики проектування, будівництва та експлуатації житлових та громадських 
будинків і споруд, а також з урахуванням досвіду експериментального 
проектування та реконструкції об'єктів з організацією доступності для 
неповносправних  осіб за ступенем значущості критерії організації 
безбар'єрного архітектурного середовища повинні мати такий порядок 
пріоритетів:  
1. Доступність. 
2. Безпека.  
3. Інформативність.  
4. Зручність. 
 Так, критерій доступності повинен містити вимоги:  
• до можливості безперешкодного і зручного руху маломобільних 
відвідувачів земельною ділянкою або закладом обслуговування;  
• до входів до будинків;  
• до дверних і відкритих прорізів;  
• до безперешкодного руху комунікаційними шляхами, приміщеннями і 
просторами як у будинку, так і на земельній ділянці;  
7 
 
• до можливості своєчасно скористатися місцями відпочинку, очікування 
і попутного обслуговування;  
• щодо проходів до різного обладнання і меблів;  
• до ширини внутрішніх сходів. Під безпекою слід розуміти можливість 
безперешкодного проживання у житловому будинку, відвідування об'єктів 
обслуговування без ризику бути травмованим будь-яким чином або заподіяти 
шкоду своєму майну, будинку, споруді чи обладнанню. Це стосується 
розміщення вхідних майданчиків, сходів і підйомних пристроїв та їх захист від 
атмосферних опадів; шляхів руху маломобільних відвідувачів усередині 
будинку, а також матеріалів для огороджень, дверей і т. ін.  
До вимог критерію інформативності рекомендується включити:  
• своєчасне розпізнавання орієнтирів у архітектурному середовищі 
будинків;  
• точну ідентифікацію свого місця знаходження і місць, які є метою 
відвідування; • використання засобів інформування, які відповідають 
особливостям різноманітних груп споживачів;  
• можливість ефективної орієнтації відвідувачів як у світлий, так і в 
темний час доби;  
• скорочення часу і зусиль на отримання необхідної інформації;  
• можливість мати безперервну інформативну підтримку на усьому шляху 
руху будинком.  
Критерій зручності рекомендується формувати на основі таких вимог:  
• створення умов для комфортного проживання мешканців житлових 
будинків, для мінімальних витрат часу і зусиль для задоволення своїх потреб;  
• забезпечення своєчасної можливості відпочинку, очікування і 
додаткового обслуговування;  
• забезпечення умов для компенсації зусиль, які були витрачені під час 
руху і отримання послуг;  
• підвищення якості обслуговування через його концентрацію у просторі 
будинку;  
8 
 
• збільшення асортименту послуг з урахуванням стану здоров'я 
відвідувачів за рахунок створення додаткових умов, які допомагають 
відвідувачеві в отриманні необхідного обслуговування [21,23].  
Доступність і безбар'єрне проектування архітектурного довкілля в Україні 
все ще розраховане на ідеально здорову за середніми стандартами людину. Але 
не всі люди вкладаються у середні стандарти: є високі, дуже повні, діти, старі і 
немічні, згадаймо також про карликів. Саме ці люди переживають багато 
незручностей у повсякденному житті. Особливо від цього страждають особи з 
неповносправністю (інвалідністю). Те, як влаштоване наше середовище, 
впливає на будь-яку сферу нашого життя: пересування, навчання, працю, 
відпочинок, дозвілля. Для того, щоб неповносправні мали рівні права і могли 
повноцінно брати участь у суспільстві, дуже важливо мати доступне фізичне 
середовище для тих, хто має знижену справність та користується допоміжними 
засобами. Неповносправні по цілому світі стикаються з багатьма перешкодами, 
які обмежують їх повсякденну участь у житті суспільства. Але фізичних 
бар'єрів можна уникнути, витрачаючи незначні кошти ще на етапі планування. 
Багато змін можна внести в існуюче середовище з мінімальними витратами [6, 
26]. Зараз вживаються такі терміни як доступна, пристосована архітектура, 
універсальний дизайн, безперешкодний доступ, які описують елементи 
архітектури для потреб неповносправних. Кожен з термінів має своє значення, 
але часто вони вживаються один замість одного і часом неправильно. 
Пристосування включає адаптацію середовища, в якому проживає 
неповносправна людина, як наприклад, вітальні, кухні, ванної кімнати, туалету, 
робочого місця в квартирі, виходу з будинку і т.д. Досвід показує,  що здорові 
люди не задумуються над необхідністю змінювати або пристосувати житло для 
неповносправних, щоб не погіршувати його зовнішнього вигляду. 
Проектування пристосувань переважно здійснюють самотужки, кожен по-
своєму знаходить спосіб та вихід. Виконується некваліфікованою робочою 
силою, не задіюючи великих будівельних ресурсів та коштів. Доступність 
включає забезпечення безперешкодного пересування у просторі і можливості 
9 
 
користуватися суспільними надбаннями та благами. Стандарти доступності 
дещо різні у різних країнах. Багато країн вже виробили свої стандарти 
доступності, взявши до уваги кращий практичний досвід інших країн. Таким 
чином формуються уніфіковані стандарти для цивілізованої країни [15]. 
Універсальний дизайн розрахований на переважну більшість людей, а також на 
широкий спектр неповносправностей таких як вади зору, слуху, сприймання, 
руху, а також психоемоційні та інтелектуальні особливості.  
Універсальний дизайн звертається до проблем доступності і пропонує 
перетворити всі елементи середовища в доступні. Це може бути досягнено 
через детальне планування на всіх етапах проектування. Універсальний дизайн 
вимагає глибокого розгляду можливостей людини протягом життя.  
Створення універсального середовища для всіх – це  створення 
безпечного і зручного, комфортного середовища для всіх без винятку осіб [22, 
33]. Універсальний дизайн передбачає:  
1) рівноправність використання засобів та приміщень всіма категоріями 
користувачів, щоб додаткові, доступні пристосування не ставили окремих 
відвідувачів у гірше становище;  
2) гнучкість у вживанні, коли одним і тим же пристроєм могли б 
користуватися всі однаково легко;  
3) простоту, коли дія не вимагає додаткових навичок, досвіду, чи знань 
мови, а може здійснюватись на інтуїтивному рівні; 
 4) сприйнятність інформації та сигналів, в тому числі незрячими, 
нечуючими чи людьми зі зниженим рівнем уваги, з інтелектуальними вадами; 
 5) толерантність до помилок, коли випадкова чи ненавмисна дія не 
створить великої загрози; 
 6) мінімальність зусилля, коли пристрій чи елемент середовища викликає 
мінімальну втому при тривалій дії, а також невелике одноразове зусилля;  
7) достатність розмірів і простору, включаючи місце для допоміжних 
засобів, якими користуються люди з особливими потребами, а також 
враховуючи зони досяжності, різні для різних людей [14, 29].  
10 
 
Планомірне вирішення проблеми інтеграції маломобільного населення у 
суспільство має проходити у декілька етапів. Це адаптація помешкань, об'єктів 
соцкультпобуту (кінотеатри, магазини, поліклініки), об'єктів освіти, 
зовнішнього середовище, тобто вулиць, пішохідних переходів тощо. Це в 
однаковій мірі стосується як будівництва нових об'єктів, так і адаптації вже 
існуючих [24, 31]. Нормалізація зазначених пріоритетів запроваджується на 
основі державних будівельних норм, які набули чинності з 1 травня 2007 року і 
введені на заміну ще радянським будівельним нормам [20].  
Державні будівельні норми складаються з 7 розділів, в яких послідовно 
розглядаються сфери застосування, нормативні посилання, терміни та 
визначення понять, загальні положення, вимоги до земельних ділянок, загальні 
вимоги до будинків і споруд, які включають:  
• входи та шляхи руху; 
 • сходи і пандуси;  
• ліфти і підйомники; 
 • шляхи евакуації;  
• внутрішнє обладнання;  
• санітарно-гігієнічні приміщення;  
• особливі вимоги до середовища життєдіяльності маломобільних груп 
населення, які включають: житлові будинки і приміщення; / зони 
обслуговування відвідувачів у громадських будинках; робочі місця.  
Законодавче та правове забезпечення безперешкодного доступу до 
об'єктів житлового та громадського призначення регулюється наступними 
законодавчими актами:  
Міжнародні законодавчі акти:  
• Загальна декларація прав людини;  
• Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів; 
 • Конвенція ООН про права інвалідів;  
11 
 
• План дій Ради Європи щодо сприяння правам і повній участі людей з 
обмеженими можливостями в суспільстві: покращення якості життя людей з 
обмеженими можливостями в Європі в 2018-2023 роках;  
• Європейська соціальна хартія.  
Законодавчі нормативні акти України:  
• Конституція України;  
• Указ Президента України ,,Про першочергові заходи щодо створення 
сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними 
можливостями";  
• Указ Президента України „Про заходи щодо розв'язання актуальних 
проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями";  
• Закон України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"; 
• Закон України „Про будівельні норми";  
• Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження плану 
заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з 
обмеженими фізичними можливостями та інших  маломобільних груп 
населення на 2009-2015 роки «Безбар'єрна Україна".  
 На даний час найбільш слабкою і відсталою ланкою залишається 
діяльність, безпосередньо пов'язана з роботою архітекторів, проектувальників, 
сферою управління, розвитком міст та інших населених пунктів, міською 
інфраструктурою, благоустроєм і обладнанням міського простору, плануванням 
і обладнанням будинків і споруд, інформаційних і орієнтувальних просторів 
[ 14, 44 ]. Державні будівельні норми є складовою частиною системи 
нормативних документів, базовим документом якої є державні будівельні 
норми В.2.2-10-2001 „ Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я " [ 20 ]. Ці 
норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих 
будинків і споруд усіх типів закладів охорони здоров'я незалежно від їх 
відомчого підпорядкування і форм власності, а також приміщень медичного 
призначення, вбудованих чи таких, що входять до складу інших типів будинків. 
Вимоги цих норм є обов'язковими для юридичних та фізичних осіб-суб'єктів 
12 
 
інвестиційної діяльності на території України незалежно від їх відомчого 
підпорядкування і форм власності. На стадії будівництва з проекту зникають 
розширені дверні отвори, пандуси, просторі санвузли без високих порогів, 
оскільки вважається, що ці "надмірства" значно підвищують вартість 
будівництва об'єкта. Дотримання існуючих та розробка нових державних 
будівельних нормативів та їх впровадження в проектно-будівельну практику із 
відповідним контролем сприятиме забезпеченню доступності маломобільних 
груп населення до всіх сфер суспільного життя та підвищенню рівня комфорту 
середовища життєдіяльності для всіх верств населення [26]. 
 
1.2. Історіографія питання 
Модульне будівництво є еволюційним явищем, яке засноване на 
успішному та невдалому досвіді [19]. Перші згадки про модульний тип 
забудови зустрічаються в містобудівничих описах древніх цивілізацій Єгипту, 
Китаю, Індії та Месопотамії. Зокрема найвідомішими прикладами міст з 
використанням прямокутних модульних структур є давньоєгипетські міста 
Кахун та Ахетатон (початок ІІ тис. д.н.е.) та давньоіндійське місто Мохен-джо-
Даро (ІІІ тис. д.н.е.). Причиною застосування модульного типу забудови в цих 
містах, за думкою більшості дослідників, слугувало винайдення транспорту на 
колесах, яке змінило розташування доріг — вони стали сходитися під прямим 
кутом. Також окреме місце посідало твердження, що модульний план міст 
підкреслював силу та могутність влади, бо структуроване будівництво на той 
час означало стабільність та порядок [2]. Варто зазначити, що модульність була 
притаманна не тільки для житлової забудови. Римські військові табори також 
будувалися за даним типом, бо це допомагало розмістити легіон по всіх 
правилах, з урахуванням нормативних розмірів при розбивці території [2]. 
Стрімкий розвиток модульних та збірних елементів почався з 1600-х років. У 
1624 році колоніальний американський рибалка, який переїхав з Англії до 
Нового світу, захотів, щоб його будинок був побудований за допомогою 
«довірених» англійських методів будівництва. Тому він побудував свій будинок 
13 
 
в Англії і відправив його човном через Тихий океан до рибальського села Кейп-
Енн, що зараз є містом в штаті Массачусетс Північної Америки [5,19]. У 1790 
році з Англії до австралійських поселень та провінцій Південної Африки 
доставили прості дерев’яні споруди як лікарні, склади та котеджі. Незважаючи 
на те, що ці споруди були простими і схожими на сарай, їх зведення значно 
скоротило працю та час в порівнянні з традиційними методами будівництва на 
місці [5]. Модульні будинки також використовувалися і в 1800-х роках. 
Яскравим прикладом є період каліфорнійської золотої лихоманки, коли 
шахтарським містам було потрібне швидке рішення щодо житла. Тому в Нью-
Йорку було попередньо зібрано більше ніж 500 будинків та відправлено до 
Каліфорнії для встановлення. У 1855 році під час Кримської війни, Флоренс 
Найтінгел, у розпачі через погані умови в лікарні, де вона служила, написала 
листа про допомогу і відправила до Лондона. Через п’ять місяців їй було 
відправлено модульний госпіталь, спроєктований Ісамбардом Кінгс Брунелем. І 
хоча п’ять місяців це достатньо довгий термін, особливо в умовах війни, коли 
важливим є кожний день, модульний госпіталь все одно став корисним, адже за 
статистикою після його встановлення смертність знизилася з 42% до 3,5% [1]. 
У 1942 році уряд США використав модульну та збірну системи, щоб 
побудувати надсекретне місто Оук-Рідж, штат Теннессі, де розміщувався 
проєкт «Манхеттен». Стіни, меблі, сантехнічні системи та всі допоміжні 
системи були змонтовані на заводі та доставлені на місце. Такий підхід 
дозволив звести 17 готових будинків за день. Це спричинило переосмислення 
процесу проєктування та будівництва житла, скорочуючи типові терміни 
зведення будинків [4]. Величезним проривом у виготовленні модульних споруд 
стало винайдення конвеєра, що значно полегшило зведення модулів. Це було 
особливо корисно після Другої світової війни, коли виникла серйозна нестача 
житла. Перед будівельниками стала задача звести велику кількість будинків за 
короткий період часу. Тому модульне будівництво перетворилося на швидкий 
спосіб розбудови економіки та бізнесу [19]. Протягом 1950-х років, відомий 
архітектор та дизайнер Джордж Нельсон очолив перехід до нових концепцій 
14 
 
модульності, що полягала в припиненні приховувати модульну природу 
конструкцій. Його робота Experimental House (рис.5) поєднувала нові 
матеріали, такі як доступний пластик, з футуризмом космічної ери. Планувальні 
схеми були зосереджені на встановлення індивідуальних житлових одиниць на 
масивному структурному каркасі. Його проєкт був перспективним рішенням 
пропонованої на той час кризи перенаселення [4]. У 1967 році архітектор Моше 
Сафді побудував для Expo збірну модульну мегаструктуру Habitat 67. Habitat 67 
— це житловий комплекс, який складається з 354 ідентичних збірних бетонних 
квартир, що розташовуються у різних комбінаціях та утворюють 12 поверхів. 
Мета проєкту була зосереджена на тому, щоб зламати прототип щільної міської 
забудови та інтегрувати відкритий простір, світло та свіже повітря [4]. В 
подальшому більшість архітекторів, надихаючись Habitat 67, хотіли створити 
всласні проєкти, і хоча більшість з них ніколи не проходили дальше етапу 
планування, це дало поштовх до подальшого розвитку технологій модульного 
будівництва. У 1980-х роках концепція модульного житла у вигляді квартир 
зберегла тенденцію в густонаселених містах Європи, тоді як в Америці 
архітектори зосередилися на будівництві індивідуального житла. Великі 
технологічні досягнення 1990-х та 2000-х років надихнули нове покоління 
архітекторів до роботи над вдосконаленням модульного будівництва. 
Технологія складання модульного будинку залежить від кількості блок-
модулів. Тому будинки можуть бути зібрані з одного блок-модуля та кількох. 
 1. Одноблочний збірний будинок має декілька видів конструкцій: 
дерев’яні, сталеві та контейнерна система. Найпоширенішою є дерев’яний 
каркас. Цей тип конструкції має меншу вагу і є зручним для транспортування. 
Також будинки можуть виготовлятися зі сталевим каркасом. Цей тип підвищує 
стійкість будинку. По периметру таких каркасів може встановлюватися 
профлист або композитні панелі. В якості утеплювача зазвичай використовують 
пінопласт. Одноблочний будинок повністю виготовляється на заводі з усіма 
технічними установками та меблями, і після доставки до необхідного місця 
майже готовий до проживання.  
15 
 
2. Збірний будинок з кількох блоків має такий же самий принцип 
зведення як і попередній. Різниця полягає в компонуванні блоків. Також 
дозволяється ставити блоки один на один, створюючи багатоповерхівку. 
Зазвичай компонування блоків розробляється на заводі, тому забезпечується 
вся необхідна будівельна арматура. Ще однією технологією є зведення будинку 
з окремо побудованих елементів. Будівельні елементи з’єднуються на 
майданчику за допомогою крану. Пізніше всі з’єднувальні отвори ізолюють, 
щоб запобігти утворенню теплових містків. Плюсом цієї технології є те, що не 
потрібне спеціальне посилення під час транспортування. А ось недоліком є 
монтаж, який буде залежати від погодних умов. Також час, витрачений на 
збірку, збільшується.  
 
1.3. Сучасний стан проблеми дослідження 
На сьогодні практичність модульного будівництва підпорядковується 
глобальним викликам людству. Одним з таких стала пандемія COVID-19. У 
2020 році через пандемію забудовники повинні були сповільнити деякі 
напрямки розвитку, на-приклад, будівництво дорогих багатоквартирних 
будинків, готелів та офісів, натомість прискорити зведення медичних будівель, 
доступного житла та центрів обробки даних. Деякі компанії зіткнулися ще з 
декількома проблемами: скорочення бюджету, основною причиною якого стало 
уповільнення економіки, спричинене пандемією, та брак працівників [6]. 
Модульна конструкція є ключем до задоволення різноманітних потреб 
медичних послуг. Наприклад, за допомогою модульного способу будівництва 
можна отримати одну палату за 16 тижнів, а індивідуальну операційну — за 
десять. Як правило, такі модульні структури виготовляються на замовлення 
органів охорони здоров’я, особливу увагу звертають на точні вимоги щодо 
простору та бюджету. Окремо виникає питання щодо практичності таких 
медичних модульних споруд в плані наявності електропроводки, щоб швидко 
під’єднати медичний апарат. Для вирішення цього питання використовують 
комп’ютерне проєктування та моделювання, щоб створити загальну модульну 
16 
 
схему електропроводки, при цьому всі силові кабелі попередньо прокладаються 
в стелі або стіні ще при виготовленні модуля на заводі. Однією з основних 
практичних вимог до модульної медичної структури, наприклад, палати, є 
наявність якісної вентиляційної системи, яка зможе очищати повітря, що буде 
вдихати пацієнт та медичні працівники. Також окреме місце займає питання 
облицювання внутрішніх стін модуля — поверхня повинна легко піддаватися 
постійній дезінфекції, що спричинена накопиченням аерозолю на поверхні стін. 
Тому підбір матеріалів для внутрішнього інтер’єру повинен виконуватися 
відповідно до цієї вимоги [7]. Яскравим прикладом є лікарня Лейшеньшань в 
Ухані . Це лікарня невідкладної допомоги для пацієнтів із діагностованою 
коронавірусною пневмонією. У інженерному рішенні будівництва 
використовувалися модульні готові вироби, що зменшили об’єм роботи на 
будівельному майданчику та значно зекономили час. При цьому 
застосовувалися передові технології: BIM-технології, безпілотні літальні 
апарати та штучний інтелект. Кожний модуль використовує каркас із сталевої 
конструкції, корпус також є сталевим, а наповнювачем для стінових панелей 
служить скловолокно. Дах коробки оснащений системою водонепроникності та 
теплоізоляції, а в чотирьох кутах заховані системи водовідведення. Такі модулі 
контейнерного типу можна з’єднувати відповідно до потреб користувачів. Дана 
лікарня, використавши складну модульну систему будівництва, показала як 
збірна технологія може допомогти медичній галузі у спільній боротьбі проти 
вірусу [8]. Україна також відчула на собі всі наслідки пандемії. І необхідність у 
швидко зведених медичних закладах не стала винятком. Частково цю проблему 
вирішили сучасні енергоефективні будівлі модульно-го типу. Одними з таких 
стали модульні амбулаторії  побудовані у 2021 році в Мукачеві. Такі 
амбулаторії мали системи кондиціювання та водопостачання, а також були 
утеплені та оснащені електричним опаленням. І хоча на зведення модульної 
амбулаторії місцева влада виділила великі кошти, понад 1 млн. 600 тис. грн, але 
дана будівля повністю виправдала свою до-цільність, адже до цього сімейні 
лікарі навіть не мали власного кабінету, їм доводилося ділити між собою 
17 
 
орендоване приміщення [9]. Крім всесвітньої пандемії, Україну сколихнуло ще 
одне потрясіння: вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 р. Російські ракети 
та авіабомби почали бити по українських містах і цивільній інфраструктурі. 
Окупанти атакували усе — від лікарень до аеропортів, від складів із 
продуктами до житлових кварталів. Мільйони українців були змушені 
покинути свій дім через війну. Обсяги руйнування катастрофічні. За 
статистикою, яку озвучив міністр розвитку громад та територій Олексій 
Чернишов, станом на початок квітня 2023 р. цифра зруйнованих житлових 
будинків сягала близько 6800 [10]. 19 квітня Кабінет Міністрів України 
прийняв постанову, згідно з якою передбачено зведення житла для тимчасового 
проживання внутрішньо переміщених осіб у регіонах, де не має активних 
бойових дій. Зокрема було додано, що рішення потребує застосування сучасних 
технологій швидкого будівництва [11]. Наразі розглядається три варіанти 
забезпечення переселенців житлом:  
1. Переобладнання наявних гуртожитків, пансіонатів, офісів та інших 
подібних об’єктів житлового і нежитлового фонду;  
2. Будівництво постійного житла;  
3. Встановлення модульних будинків.  
Як показує досвід, останній варіант, а саме встановлення модульних 
будинків, став найбільш швидким та практичним для людей, які просто зараз 
залишилися без даху над головою. Одним з прикладів є допомога США. 
Колишній губернатор штату Нью-Йорк передав 18 модульних будинків для 
тимчасового проживання за будь-яких умов. У США такі модульні конструкції 
використовували для людей, які втратили житло внаслідок природних 
катастроф. В Україні їх розмістили в звільнених від окупантів містах Бучі та 
Гостомелі. Дані будинки буквально звели за кілька хвилин. Усередині є все 
необхідне для проживання родини на певний період. Важливо зазначити, що 
такий спосіб проживання дозволить сім’ї, залишаючись у своєму рідному місті, 
ремонтувати пошкоджене житло. Завдяки легкому транспортуванню, після 
припинення їх потреби, модульні будиночки можна буде перевезти в інші місця 
18 
 
[12,13]. Ще одним прикладом є допомога польського уряду. У Львові вже 
сформовано два містечка з модульних будинків, які були передані Польщею. В 
першому містечку налічується 88 будинків, в яких проживають приблизно 350 
людей, у другому — 120 будинків для 320 вимушено переміщених осіб. В 
перспективі передбачається звести ще одне схоже містечко. Дані модульні 
будинки будуть актуальні і комфортні у літній та частину осін-нього періодів. 
Кожний житловий модуль має ліжка, шафи та постіль. Окремо є модулі, які 
містять душові кабінки, туалети та їдальні. Кожний модуль підключений до 
всіх мереж. Львівська міська рада забезпечує все необхідне для якісного життя: 
водопостачання, електроенергію, систему каналізації, організацію вивезення 
відходів, прибирання території. Єдиний недолік — це те, що не передбачено 
можливість готувати їжу, тобто немає газових плит, а мультиварки чи 
електричні плитки не дозволяються, щоб не перевантажити систему. Але як 
такої проблеми не має, бо з першого дня львівське керівництво організувало 
волонтерське забезпечення харчування. За словами мешканців модульних 
будинків, в яких брали інтерв’ю, вони задоволені проживанням, все необхідне 
їм доступне, але найголовніше, що звучить від кожного жителя, навіть дітей, це 
те, що тепер у них є свій власний простір та дах над головою [14,15]. Недоліком 
тимчасових модульних будинків для переселенців може стати недотримання 
основної ідеї «тимчасовий», коли термін проживання затягується на багато 
років. Наприклад, так склалося у Харківській, Запорізькій та Дніпровській 
областях, де були зведені модульні містечка у 2015 році. Більшість родин через 
відсутність будь-яких варіантів іншого житла живуть в цих модульних 
будинках вже понад п’ять років, тоді як термін використання був до двох років  
[13]. Щоб не допустити виникнення цієї проблеми, доцільно розглядати 
зведення постійного житла, але із швидкими та ефективними методами 
будівництва, як от модульне зведення. Якщо говорити про українських 
виробників модульних будинків, то більшість пропозицій поки що перебувають 
на стадії проєктування. Студія дизайну Balbek Bureau запропонувала розробку 
містечка модульного типу на 520, 1170, 1880 мешканців (Додаток Б). Основна 
19 
 
ідея проєкту — це гідність за будь яких умов. Тому перед собою розробники 
поставили за мету зробити містечко комфортним (шляхом забезпечення 
наявності санітарних вузлів, кухні, їдальні, пральні) та сприяти соціалізації (при 
проєктуванні обов’язковим було виділити зони для громадського відпочинку, 
щоб люди могли вільно спілкуватися, знайомитися та відновлювати свій 
ментальний стан). Також студія наголосила, що в технологічному аспекті, 
модулі повинні бути зроблені з будівельних матеріалів, які є в достатній 
кількості. Тому запропоновані модулі будуть мати дерев’яний каркас. 
Додатково варто зазначити, що при виготовленні модулів будуть 
використовуватися утеплювач мінераловатний, листи OSB, утеплювач 
пінополістирол, рулонна бітумна покрівля, палі гвинтові. Студія розробила 
декілька варіантів житлових секцій в залежності від кількості проживаючих, 
форми й розміру ділянки та особливостей рельєфу. На сьогодні проєкт 
розглядається державою. В перспективі розробники передбачають збільшення 
кількості мешканців до 8220 [16]. 
Проблемами проектування, будівництва і експлуатації мобільних 
швидкомонтованих комплексів займалися такі автори, як Асаул А. Н., Казаков 
Ю. М., Биков В. Л., Князь І. П., Єрофєєв П. Ю. Питання модульного 
формоутворення досліджували такі автори, як Обедніна С. В., Бистрова Т. Ю.; 
взаємини понять стандарт і модуль досліджував Ле Карбюзье (раціональна 
естетика). У нашій країні в дослідженнях по темі модульности в будівництві 
розглядалися такі питання: основні принципи модульного проектування і 
перспективи модульного методу як планувальної основи (Семикіна О. В.); 
основні поняття модульної інтерференції об'ємно-планувальної структури 
архітектурних просторів, модульна система в архітектурі (Банах В. А.); поняття 
«модуль» в значенні заходи ритму в різних сферах архітектурної діяльності – в 
предметному наповненні архітектурного середовища, у визначенні пропорцій, в 
архітектурних конструкціях, в містобудуванні і в функціональному плануванні 
архітектурного об'єкта (Руденко Т. В.). Методикою блок-модульного 
проектування займалися такі автори, як Криволапова А. В., Саприкіна Н. А., 
20 
 
Смирнова О. В.. В світовій практиці методика довела свою ефективність, але в 
основному на емпіричному рівні. Наукових досліджень з даної проблематики 
явно недостатньо.  
 
1.3. Методи дослідження  
Для початку визначимо, що саме означає поняття «методи дослідження». 
Метод пізнання, або метод дослідження 一 це певна специфічна 
процедура, що складається з деяких дій або операцій, за допомогою яких 
здобувається й обґрунтовується, вивчається нове знання в науці [15]. 
Враховуючи мету роботи, шляхи досягнення, об'єкт та предмет 
дослідження під час виконання роботи були використані наступні методи 
мистецтвознавчого аналізу: порівняльний, системно-функціональний, 
описовий, історичної систематизації матеріалу, синтезу та аналізу, метод 
композиційно-порівняльних характеристик. 
Порівняльний метод 一 це загальнонауковий метод пошуку, аналiзу і 
виявлення схожих чи рiзних особливостей досліджуваних об’єктів на основі 
певних зібраних статистичних даних або емпіричних досліджень [23]. 
У запропонованому дослідженні порiвняльний метод використовувався 
під час пошуку аналогів, пiд час  аналiзу схожих чи розбіжних модульних 
будинків. 
Метод синтезу та аналізу 一 це комплексний метод дослідження, набiр 
прийомів, операцій і дій з мисленнєвого роз'єднання об'єктів на складові, 
елементи чи їх властивості (аналіз) і об'єднання цих характеристик у єдине ціле 
(синтез) під час вирішення пізнавального завдання [24]. 
Цей метод  є складовою будь-якого наукового дослідження. Задумуючи 
проект, дизайнер починає з аналізу. Аналіз у дизайні підводить до проектного 
рішення через розгляд певного кола проблем та співставлення зі своєю творчою 
позицією. У процесі проектування дозволяє розвивати проектну ідею, 
порівнюючи варіанти за функціональними та мистецькими критеріями.  
21 
 
Системно-функціональний підхід полягає в комплексному дослідженні 
складних об'єктів (їх систем), їх дослідженні, як єдиного цілого з узгодженим 
функціонуванням усіх елементів і частин. Виходячи з цього принципу, 
необхідно вивчати кожен елемент системи в його зв'язку та взаємодії з іншими 
елементами, виявляти вплив властивостей окремих частин системи на 
поведінку в цілому. 
У запропонованому дослідженні системний підхід застосовувався при 
вивченні зразків дизайну, архітектури, які створені на основі принципів 
універсального дизайну. 
Описовий метод пізнання 一 це загальнонауковий метод, який 
використовується для опису характеристик об'єкту, що вивчається. 
У даному дослідженні описовий метод застосовано під час вивчення 
форм об'єктів, їх характеристик та особливості формоутворення модульних 
будинків. 
А також під час виконання практичної частини було використано 
спецiальнi методи досліджень у дизайні.  Це методи евристичного аналізу, 
метод аналізу конкурентів, метод дослідження та метод перевірки рішень на 
актуальність. 
Евристичний аналіз використовувався у роботi пiд час перевiрки дизайн-
проєкту на наявність можливих проблем з його використанням. Що допомагає 
виявити, де у користувача (наявного чи потенційного) можуть виникнути 
труднощі у використанні створеного об'єкту [9]. 
Метод аналізу конкурентів було застосовано під час пошуку існуючих 
рішень та їх переваг чи недолiкiв. Ця методологія зовсім не нова та прийшла в 
дизайн із маркетингу.  
Світ дизайну дуже динамічний, особливо нинi, як нiколи. Тому рішення, 
що були результативними вчора, сьогодні варто перевірити на унікальність. 
Метод перевірки рішень на актуальність було застосовано під час створення 
дизайн-проєкту та визначення його доцільності. 
22 
 
Отже, можна сказати, що наш світ розвивається, й іноді аж занадто 
динамічно, тому сучасним дизайнерам потрібно використовувати актуальнi 
методи дослiджень під час створення нових дизайн-проєктiв [7]. 
 
РОЗДІЛ 2 
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЄКТУВАННЯ МОДУЛЬНОГО БУДИНКУ 
 
2.1. Аспекти проєктування модульних будинків 
Модульний будинок – збірна конструкція, що складається з окремих 
секцій (модулів), які виготовляються на заводах та постачаються на місце у 
повному обсязі готовності.  
Дизайн модульних будинків може бути дуже різним, їх структура не 
створює рамок для роботи із виглядом і концепцією. Самі модулі можуть мати 
не лише трапецієвидні форми, а й циліндричні, трикутні, тощо. Тому завжди  
простір для роботи з об’ємами [29]. 
Архітектура модульного будинку відповідає всім сучасним вимогам. 
Модульне будівництво активно впроваджується у сучасну архітектуру. 
Модульний будинок легко можна зібрати, так і розібрати протягом двох-семи 
днів без прив'язки до сезону. Невелика вага секцій спрощує та здешевлює 
монтаж та встановлення, але у зв'язку з великим розміром вартість 
транспортування конструкції модульного будинку досить висока. З важкої 
техніки для збирання модульного будинку знадобиться підйомний кран. 38  
Відносно невелика вага конструкції дозволяє уникнути традиційного 
фундаменту, замінивши його залізобетонною плитою з повітряною подушкою 
або варіант пальової конструкції фундаменту. Останній тип конструкції 
фундаменту зводиться за один-два дні і підходить для більшості ґрунтів, що 
дозволяє економити на земляних роботах та влаштуванні цоколя. Дах може 
бути плоским, односхилим або двосхилим. Покрівельне покриття завжди 
монтується після складання будинку на об'єкті, так само, як і зовнішнє 
облицювання стін, це дозволяє уникнути помітних та негерметичних стиків. 
23 
 
Архітектурні рішення для модульних споруд можуть бути різними і залежать 
від запитів замовника та дизайнерських ідей. Модуль включає в себе, вбудовані 
в стандартні панелі такі елементи як двері, вікна, інженерне обладнання, 
внутрішнє та зовнішнє оздоблення. Варіанти використовуваних матеріалів 
можуть бути різними. В основі конструкції – металевий каркас з легкої сталі із 
сендвіч-панелями та утеплювачем. Готові модулі, у кожному з яких може бути 
від половини кімнати до трьох ізольованих приміщень, збираються в 
заводських умовах та транспортуються на будівельний майданчик, де 
заздалегідь виготовлені конструкції фундаменту. При необхідності, з 
урахуванням географічних умов, побажань замовника та технології 
виробництва, до проекту вносять корективи.  З огляду на обмеженість розмірів 
кожного модуля найскладнішими у питаннях планування є великі будівлі з 
модульних конструкцій. Блок-модулі можуть бути збірні, що поставляються в 
розібраному вигляді, і цільнозварні, що поставляються в заводській готовності. 
У цій системі для забезпечення жорсткості конструкції використовуються 
болтові з'єднання каркасів і модулів. За габаритними показниками модульні 
будинки діляться на габаритні та негабаритні. Немає чіткого поділу модулів з 
їхньої функції, оскільки функціональне зонування досягається шляхом 
створення перегородок. Створення окремого технічного модуля та санітарного 
модуля залежить лише від запиту [17].  
Унікальність проекту забезпечують: багатоваріативність планування та 
функціонального наповнення;  структура поселення може бути розширена 
шляхом додавання модулів; конструкції, які можуть бути демонтовані і 
передислоковані в інші аварійні зони;  міцність конструкції протистоїть 
погодним умовам і відповідає умовам безпеки, що забезпечує необхідну 
тривалість експлуатації.  
 
2.2. Специфіка проєктування меблів для модульних будинків з 
урахуванням принципів універсального дизайну  
24 
 
З огляду на формування інтер’єрів тимчасових поселень для переселенців 
варто зазначити, що особливість полягає в різноманітті функцій, що закладена в 
об’єкті. Об’єкт одночасно виступає і житловими приміщеннями, і 
громадськими. Інтер’єр – складне поняття, що складається з багатьох факторів, 
що створенні штучно для забезпечення гідних умов життєдіяльності людини. 
Інтер’єр має великий вплив на психоемоційний стан людини. Для нашого 
проєкту важливо забезпечити максимально сприятливі умови для швидкої 
адаптації людини, що була вимушена покинути свою домівку, до повернення в 
нормальний ритм життя.  Основна частина створення таких умов (екологічний 
комфорт) реалізується за допомогою правильного інженерного підходу: 
вентиляція та кондиціонування, опалення. Рівень екологічного комфорту 
створюється заявленим оптимальним для тіла людини поєднанням температури 
та показника вологості, швидкості руху повітря та випромінювання світла. 
Наприклад, у стані спокою температура в зимовий період не повинна 
перевищувати 18°-22°, а влітку відповідно 23-25° С; швидкість руху повітря 
взимку має бути 0,15 м/с, а влітку 0,2-0,4 м/с; відносна вологість 40-60%. 
Інсоляція (рівень освітленості) повинна тривати не менше 3х годин на день. В 
приміщеннях має підтримуватися належний рівень очищення повітря. Щоб 
досягти комфорт функціональний необхідно передбачити необхідне 
устаткування та меблі. Функція меблів відповідає за зручність експлуатації, 
відсутність додаткових подразників психоемоційного стану, відчуття безпеки 
процессів, таких як прийом їжі, сон, відпочинок, піклування за особистою 
гігієною [27].  
Також одним з головних завдань дизайну тичасових поселень в умовах 
мінімальної площі є створення видимості просторого інтер'єру. Що потрібно 
зробити, щоб простір не здавався тісним. При оформленні інтер'єру маленьких 
площ важливо використовувати оптимальну колірну гаму та малюнок 
оздоблювальних матеріалів. Холодні та світлі кольори мають властивість 
візуально видаляти об'єкти, а теплі та темні кольори – наближати. 37  Таким 
чином, для візуального розширення простору краще використовувати шпалери 
25 
 
холодних відтінків, наприклад синіх або зелених. Якщо оформити стіну 
шпалерами теплих відтінків, то вона візуально здаватиметься ближче. 
Відповідно, в кімнаті, одна зі стін якої поклеєна шпалерами темних відтінків, а 
решта світлих, одна стіна здаватиметься ближче. Шпалери повинні бути 
однотонними або містити блідий, дрібний малюнок, оскільки великі орнаменти, 
яскраві плями кольору здатні візуально зменшити об'єм кімнати. Горизонтальні 
лінії розширюють простір, а вертикальні лінії та візерунки зорово збільшують 
висоту стель. Стелі краще забарвлювати на тон світліше за стіни. Візуально 
збільшать простір дзеркальні поверхні, які можна розмістити на стінах та стелі. 
Також вирішити проблему нестачі місця можна за рахунок об’єднання 
декількох функцій  дному приміщенні. Заощадити простір допоможе заміна 
розстібних дверей на розсувні та використання вбудованих меблів. Дуже 
зручним варіантом є меблі-трансформери. Таким чином, прийоми дизайну, що 
розширюють простір малогабаритного житла, є засобом формування 
особистого простору для комфортного проживання у середовищі [22]. 
 
2.3. Предметне наповнення модульного житла 
В даний час ні в кого не викликає сумніву, що обладнання (предметне 
наповнення) архітектурного середовища – це не просто деталь, яка покращує 53  
утилітарно-практичні якості просторової ситуації, а й її художня 
характеристика. Предметне насичення середовища грає «просторову» 
самостійну роль, розділяючи функціональні зони, утворюючи місце тих чи 
інших форм діяльності чи визначаючи будову «великих» просторових структур. 
Друга його сторона – аналіз принципів та методики формоутворення самих 
елементів середовищного оснащення. Для створення комфортного та 
правильного внутрішнього середовища тимчасових поселень для переселенців 
необхідно врахувати всі види діяльності і життєві потреби людей, що будуть 
там перебувати. Приміщення мають бути різноманітні, деякі з них можуть 
поєднувати в собі декілька функцій, адже ми завжди маємо певні рамки 
простору, за які не можемо виходити. В нашій задачі основне завдання полягає 
26 
 
в створенні гарних умов для якомога більшої кількості людей, які мають 
потребу в житлі. Так, наприклад, об’єднавши хол із залою зібрань необхідно 
рахувати необхідність великої кількості посадкових місць, обладнання для 
можливого перегляду матеріалів по темам зібрань, можливість розмістити 
літературу в приміщенні, де до неї буде необмежений доступ у всіх 
проживаючих: стільці та/або дивани з кріслами, відкриті стелажі, ТВ-зона або 
проектор. Для приміщення їдальні мають так само бути достатня кількість 
місць для прийому їжі: обідні столи, стільці. Кухня має бути забезпечена 
достатньою кількістю приладів для приготування їжі, сантехнічними 
приладами, закритими стелажами для зберігання різних продуктів, що за таких 
умов зберігання не псуються (каші, макарони, спеції, сіль, цукор, чаї, інше), 
холодильниками тощо. У житлових блоках мають бути передбачені спальні 
місця, місця для зберігання речей (ліжка, шафи). У формуванні предметного 
середовища сучасного інтер'єрного простору, до якого пред'являється безліч 
нових функціональних, технологічних та ергономічних вимог, мається на увазі 
використання як найрізноманітнішого стандартного обладнання, що володіє 
власними естетичними характеристиками (побутова техніка; аудіо- та 
відеосистеми; видимі елементи інженерних комунікацій – радіатори, 54  
вентиляційні решітки та ін., світлотехнічне обладнання – світильники, 
електророзетки, вимикачі), так і серійно вироблених предметів сантехніки, 
корпусних та м'яких меблів, систем зберігання, предметів домашнього начиння 
та аксесуарів. Важливу роль у громадських інтер'єрах відіграє дизайн 
візуальних комунікацій. При цьому частка індивідуальних розробок 
інтер'єрного обладнання, виконаного в одиничному примірнику для цього 
об'єкта, може коливатися залежно від його ексклюзивності. В даний час, як 
правило, це елементи інтер'єру, що мають стаціонарний характер, як, 
наприклад, барна стійка, стійка «Reception» або камін, сходи та огородження, 
віконні штори, а також окремі авторські предмети – аксесуари, твори 
декоративно-ужиткового мистецтва, арт- дизайн. Для громадських просторів 
27 
 
також характерно використання спеціально розроблених «малосерійних» 
виробів (двері, стільці, столи, світильники для холів та ін.) [2]. 
  
28 
 
РОЗДІЛ ІІІ  
ДИЗАЙНЕРСЬКА ПРАКТИКА: КОНЦЕПЦІЯ УНІВЕРСАЛЬНОГО 
ДИЗАЙНУ ПРИ ПРОЄКТУВАННІ ІНТЕР’ЄРІВ МОДУЛЬНОГО 
БУДИНКУ 
 
3.1. Ергодизайнерські вимоги до модульних будинків 
Технологічний простір є важливою  умовою для формування 
універсального дизайну. Доступні для маломобільних людей житлові та 
громадські об'єкти мають відповідати потребам та вимогам трьох основних 
груп інвалідів:  
• з ушкодженням опорно-рухового апарату;  
 • з дефектами зору;  
• з дефектами слуху.  
Найбільшої площі та простору потребує пересування на інвалідному 
візку, тому відповідні параметри є визначальними при формуванні штучного 
середовища. При проектуванні навколишнього середовища для різних 
категорій інвалідів вирішальне значення мають габарити допоміжних засобів, 
які використовуються ними при ходінні та пересуванні [28,18]. Використання 
інвалідами того чи іншого пристосування безпосередньо впливає на 
організацію житлового та навколишнього середовища. Однак при цьому завжди 
необхідно враховувати зони досяжності кінцівок і тулуба інваліда: так званий 
технологічний простір. 
Найавторитетнішими досі вважаються результати визначення параметрів 
технологічного простору Ф. Нюшлера. Сутність його методики полягає у 
відеофіксації дій інвалідів, їх рухів, які виконуються всім тілом та окремими 
кінцівками під час лікування, працетерапії, при виконанні маніпуляцій, які 
пов'язані з особистою гігієною тощо. Наступним кроком є накладення 
масштабної сітки на зображення. Враховуючи приблизно однакові 
антропометричні та ергономічні показники людей нашої популяції автор 
відібрав ті показники, які повторюються найчастіше. Ці відомості приймаються 
29 
 
у якості оптимальних просторів для інвалідів при проектуванні житлового та 
навколишнього середовища. Для інвалідів з ураженням опорно-рухової функції 
найважливішим при проектуванні всього оточення є технологічний простір та 
смуга руху. 
Технологічний простір – це просторове поєднання горизонтальних і 
вертикальних кіл та овалів рухів пошкоджених кінцівок та тулуба інваліда; 
складовими технологічного простору с вертикальні та горизонтальні межі зон 
руху кінцівок. Вони визначаються максимально досяжними точками, які 
знаходяться на колі чи овалі, які описують кінцівки або тулуб. На малюнку 2-3 
зображені діаграми технологічних просторів (горизонтальні та вертикальні 
межі зон руху кінцівок і тулуба) пересічної людини та інваліда, який 
пересувається за допомогою крісла-візка. Порівняльний аналіз свідчить, що в 
інваліда при хорошому функціонуванні рук горизонтальні межі максимальної 
досяжності приблизно рівні або трохи менші, ніж у здорової людини. Однак 
рівень верхньої досяжності кінцівок 18 навіть при такому стані менший на 0.4 - 
0.5 м від середньостатистичних даних [16, 18]. 
Габарити вертикальних і горизонтальних зон досяжності кінцівок 
збільшуються при нахилах вперед і в сторони, тим не менше вони в інваліда 
менші на 0.1 - 0.2 м, а в деяких випадках ураження хребта та паралічу нижніх 
кінцівок, які не дозволяють нахиляти тулуб, зменшуються на 0.3 - 0.4 м 
порівняно зі здоровою людиною. Відсутність однієї або неповноцінне 
функціонування обох верхніх кінцівок практично повністю позбавляє інваліда 
можливості користуватися обладнанням, а технологічний простір у цьому разі 
визначається габаритами ортопедичного апарату або тулуба, які виходять за 
його межі. Для "лежачих" інвалідів габарити технологічного простору 
мінімальні та визначаються в разі функціонування кінцівок зонами їх 
досяжності, тобто висота 0.5 - 0.65 м над рівнем ліжка та сумарної ширини 
горизонтальних рухів рук 1 - 1.6 м. Його збільшення можливе лише за 
допомогою спеціального підйомного ліжка або індивідуального засобу 
(трапеції, мотузкових сходів тощо). 
30 
 
Технологічний простір у інвалідів, які використовують для ходіння 
допоміжні засоби, здебільшого такі ж, що й у здорових людей, хоча вертикальні 
зони руху кінцівок менші в середньому на 0.15 - 0.2 м. Однак у його межах з 
метою збільшення впевненості та стійкості при виконанні будь-яких дій у 
положення "стоячи", "сидячи" або "лежачи", а також для підйому 20 зі стільця 
або ліжка необхідно розташовувати опорні поруччя, ручки та інші допоміжні 
засоби [17, 18]. Найважливіша умова організації відповідного навколишнього 
середовища для інвалідів – надати  їм можливість безперешкодного і 
безпечного руху. Для кожної категорії інвалідів залежно від фізичного стану і 
виду допоміжного пристосування необхідний для розвороту і пересування 
різний технологічний простір. Аналіз зарубіжних та вітчизняних даних 
засвідчує, що ширина смуги руху для здорової людини дорівнює 0.6 м, а для 
інваліда з порушенням опорно-рухової функції яри використанні ним якогось 
допоміжного засобу зростає від 0.8 м до 0.95 м. 
Необхідно прагнути надавати інвалідам на кріслах-візках можливість для 
розворотів і відповідну площу для цього. Якість середовища безпосередньо 
залежить від безперешкодного пересування та маневрування на кріслі-візку. 
При пересуванні "лежачих" інвалідів на лікарняних візках, ліжках на колесах 
або носилках розміри їх смуги руху дозволяють вільно пересуватися по 
комунікаційних шляхах інвалідам на кріслах-візках. Необхідності у розворотах 
на 180° чи 360° немає, оскільки напрям руху залежить від місця розташування 
особи, яка допомагає [18]. 
У цьому випадку фактором, який визначає параметри для 
безперешкодного в'їзду чи виїзду з різноманітних приміщень є довжина 
допоміжного засобу. Важливе значення має розташування одних однодверних 
отворів відносно інших (наприклад, у житлових кімнатах та передпокоях), 
оскільки навіть легке зміщення однодверних отворів по осі значно ускладнює, а 
деколи робить неможливим маневрування. Отже, прийняття відповідної 
ширини коридорів, проїздів і проходів залежить від таких факторів:  
• ширина смуги руху для різних категорій інвалідів;  
31 
 
• можливість зустрічей інвалідів та інтенсивність їх руху;  
• кута, радіуса та умовної точки розвороту крісла-коляски;  
• ширини дверного отвору і загальної довжини допоміжного засобу в разі 
пересування "лежачих"' інвалідів.  
Оскільки площа, необхідна для розвороту крісла-візка, більша, ніж під 
час розвороту інших допоміжних засобів, то очевидно, що при розрахунку 
ширини коридорів насамперед необхідно використовувати саме ці дані. 
Габарити технологічного простору і смуги руху є вихідними, при проектуванні 
житлового середовища для інвалідів, що пересуваються на кріслі-візку [18]. 
 
 
3.2. Меблі та обладнання для модульного будинку 
Дизайн кухонних меблів для модульного будинку для людини на візку 
повинен бути безбар'єрним та забезпечувати максимальний комфорт та 
доступність. Ергономічні аспекти для кухонних меблів: 
 Регульована висота стільниці: Можливість регулювання висоти 
стільниці дозволить користувачеві на візку легко пристосовувати кухню до 
своїх потреб. 
 Відкритий простір під стільницею: Забезпечення вільного простору 
під стільницею для зручного під'їзду в інвалідному візку. 
 Шафи та полички на регульованій висоті: Шафи та полички, 
розташовані на зручній висоті для доступу з інвалідного візка. Використання 
висувних систем для поличок для полегшення доступу. 
 Спеціальні кухонні прилади: Використання кухонних приладів, які 
легко використовувати з інвалідного візка, наприклад, плавні поверхні для 
приготування їжі. 
 Доступність до раковини: Розташування раковини на низькій висоті 
або використання подвійних раковин для зручності користувача. 
 Плавні поверхні та безпечні куточки: Використання меблів з 
м'якими краями та без гострих кутів для попередження травм. 
32 
 
 Освітлення: Достатнє природне та штучне освітлення над робочою 
поверхнею. Використання підсвічування під верхніми шафами для полегшення 
видимості. 
 Керування: Встановлення технологій "розумний будинок" для 
автоматизації освітлення та електроприладів. 
 Підвищена безпека: Установка ручок та підставок для утримання 
для забезпечення додаткової підтримки під час приготування їжі. 
 Можливість переміщення меблів: Використання меблів на колесах 
або змінних конфігурацій для легкості переміщення та організації простору. 
Вищезазначені аспекти допомагають враховувати специфічні потреби 
користувачів на візку та сприяти створенню кухні, яка є не лише 
функціональною, але й безпечною та зручною для використання. 
Дизайн меблів для спальні в модульному будинку для людини на візку 
повинен враховувати потреби користувача та забезпечувати безбар'єрний 
доступ та комфорт. Ергономічні аспекти в проектуванні: 
 Регульовані ліжка: Ліжка з можливістю регулювання висоти для 
полегшення трансферу з візка на ліжко і назад. Опція нахилу для комфортного 
відпочинку та перегляду телевізора чи читання. 
 Матраци: Вибір матраца, який враховує підтримку та комфорт для 
людей з обмеженими можливостями.  
 Оббивка та матеріали: Використання м'яких матеріалів з низьким 
тертям для уникнення пошкоджень шкіри. Оббивка ліжка та інших меблів може 
бути витриманою, але при цьому забезпечувати зручність. 
 Меблі для зберігання: Шафи та комоди на зручній висоті для 
зберігання речей та одягу. Вибір меблів з висувними ящиками для легкого 
доступу.  
 Простір для під'їзду візка: Забезпечення вільного простору навколо 
ліжка для легкого руху в інвалідному візку. 
 Плавні поверхні та безпечні куточки: Меблі з м'якими краями та без 
гострих кутів для попередження травм. 
33 
 
 Тумбочки на колесах: Меблі на колесах для зручності переміщення, 
наприклад, тумбочки чи столики. 
 Освітлення: Зручне та достатнє освітлення, яке легко керується з 
ліжка.  
 Текстиль та декор: Використання текстилю, який не надто сковує 
рух та додає затишок. М'які подушки та покривала для додаткового комфорту. 
 Декоративні елементи: Використання декору, що викликає 
позитивні емоції та створює затишок. 
Загальна ідея полягає в тому, щоб створити безпечну та комфортну 
обстановку, яка враховує особливості руху та зручність використання для 
людини на візку. 
Дизайн санвузлу для модульного будинку для людини на візку повинен 
максимально враховувати потреби користувача та забезпечувати безпечний та 
зручний доступ. Ось деякі особливості: 
 Безбар'єрний доступ: Встановлення широких дверей або пандусу 
для забезпечення легкого входу та виходу з санвузла. 
 Душова кабіна або ванна: Використання безбар'єрної душової 
кабіни або ванни з низьким порогом. Забезпечення сидіння або складаного 
стільця для зручності при душі. 
 Спеціальні ручки та поручні: Встановлення поручнів та ручок на 
доступних висотах для підтримки під час руху та пересування в приміщенні. 
 Туалет: Використання підвісного унітазу для легшого доступу візка 
під нього. Встановлення поручнів біля унітазу для підтримки при використанні. 
 Умивальник: Розташування умивальника на доступній висоті для 
людини на візку. Використання висувного або низького умивальника для 
полегшення доступу. 
 Доступ до меблів та полиць: Забезпечення меблями та полицями на 
доступній висоті для легкого доступу до предметів. 
34 
 
 Декор та освітлення: Використання нейтрального кольору плитки 
та освітлення для створення яскравого та безпечного середовища. Установка 
освітлення, яке  легко вмикається та вимикається з візка. 
 Зручні полиці: Забезпечення зручних полиць та шафок для 
зберігання особистих речей та засобів гігієни. 
 Підігрівання підлоги: Опція підігріву підлоги для комфорту та 
безпеки. 
 Системи "розумний будинок": Використання технологій для 
автоматизації роботи сантехніки та інших систем. 
Ці рекомендації спрямовані на створення безпечного, зручного та 
естетично приємного санвузла як складової модульного будинку для людини на 
візку, де кожен елемент сприяє її незалежності та комфорту. 
 
3.3. Опис розробленого об’єкту 
Універсальний дизайн  – це концепція, яка прагне створювати продукти, 
об'єкти чи середовища таким чином, щоб вони були доступні та користувалися 
найширшою можливою аудиторією, незалежно від фізичних чи когнітивних 
обмежень користувачів. Принципи універсального дизайну базуються на ідеї, 
що дизайн повинен бути інклюзивним і забезпечувати зручність користування 
для всіх людей, незалежно від їхніх індивідуальних особливостей. 
Модульне житло зазвичай будується з передбачуваних і вироблених на 
заводі модулів чи блоків, які потім з'єднуються на будівельному майданчику. 
Цей підхід має кілька переваг, зокрема: 
Модульне будівництво може бути значно швидшим у порівнянні з 
традиційним будівництвом. Модулі виробляються паралельно з підготовкою 
будівельного майданчику, що дозволяє значно економити час. 
Модулі будуються в контрольованих умовах заводу, що забезпечує 
високий стандарт якості та безпеки. Кожен модуль повторює стандартний 
дизайн, що сприяє консистентності та передбачуваності. 
35 
 
Мобільність та транспортування: модульні будинки можуть бути 
розгорнуті та переміщені, що робить їх ідеальними для тимчасових або 
пересувних житлових потреб. Також, модульні конструкції можна легко 
розширювати або зменшувати. 
Екологічна стійкість: виробництво модулів може бути більш екологічно 
стійким, оскільки дозволяє уникнути великої кількості відходів на 
будівельному майданчику та зменшити споживання ресурсів. 
Адаптивність та дизайн: модульне будівництво дозволяє використовувати 
різноманітні дизайнерські концепції та архітектурні рішення. Також може легко 
адаптуватися до різних потреб та специфікацій. 
Модульне житло може бути використане для будівництва різних типів 
житлових об'єктів, включаючи приватні будинки, багатоквартирні комплекси, 
студентські гуртожитки, готелі, офіси та інші. Також цей підхід знаходить 
застосування у вирішенні житлових проблем у кризових ситуаціях, наприклад, 
після природних катастроф або для тимчасового розміщення біженців, що 
особливо актуально у воєнний час. 
Модульне будівництво може відкривати нові можливості для сталого, 
швидкого та ефективного будівництва, а також забезпечувати інноваційні 
рішення в сфері житлового будівництва. 
На основі проведених досліджень було запропоновано дизайн-проект 
модульного будинку для людей з вадами руху. 
36 
 
 
Рис.3.1. Ескізний пошук 
 
Рис. 3.2. Модульне житло 
В процесі роботи над проектом особлива увага приділялася принципам 
універсального дизайну. Зупинимося детальніше на кожному з них. 
Принцип рівноправність використання  означає, що дизайн повинен 
бути корисним та доступним для людей з різними здібностями. Принцип 
гнучкості використання – що, середовище повинне надавати можливість 
вибору різних способів використання для різних користувачів. Простота та 
надійність передбачає, що використання продукту чи об'єкта повинно бути 
легким та інтуїтивно зрозумілим, навіть без потреби в поясненнях. Розмір та 
простір для підходу та використання  – інформація  повинна бути легко 
сприйнятною через різні сенсорні канали, такі як зір, слух, дотик. Принцип 
толерантності до помилок означає, що дизайн повинен запобігати помилкам 
37 
 
та надавати можливість легко виправляти їх, якщо вони все ж виникають. 
Мінімальні фізичні зусилля означає, що використання продукту не повинно 
вимагати занадто великого фізичного зусилля. Розмір та простір для підходу 
та використання передбачає, що продукт повинен надавати достатній розмір 
та простір для комфортного використання різними групами користувачів. 
Модульні будинки можуть бути відмінним рішенням для людей з 
обмеженими можливостями, зокрема для тих, хто користується інвалідними 
візками. При проектуванні було враховано різноманітні потреби та зручності 
для людей із різними рівнями обмежень. Ось деякі аспекти, які були дотримані 
при створенні модульних будинків для людей на інвалідних візках: 
Безбар'єрний доступ - забезпечення рівного та безбар'єрного доступу 
до будинку за допомогою пандусу. Наявність широких дверей та коридорів 
для забезпечення легкого проходження в інвалідному візку. Адаптована ванна 
кімната забезпечена душовою кабіною та сантехнікою, які враховують 
потреби інвалідних візків.  Обладнання кухні передбачає розташування 
робочої поверхні та обладнання на такій висоті, щоб було зручно користуватися 
для людей на різних рівнях висоти. Також в модульному будинку наявна 
система "розумний будинок". Використання технологій для автоматизації 
освітлення, опалення та інших систем для полегшення використання для людей 
з обмеженими можливостями. Наявність плавних поверхонь та регульованої 
підлоги забезпечує легкий рух в інвалідному візку та можливості регулювання 
висоти підлоги для комфортного користування. Для попередження можливих 
травм встановлені системи безпеки, такі як пандуси та поручні.  
Проектування модульних будинків для людей на інвалідних візках 
вимагає врахування різних фізичних і когнітивних обмежень та дотримання 
принципів універсального дизайну для забезпечення максимальної доступності 
та комфорту.  
Дизайн меблів для модульного будинку для людини на візку вимагає 
особливої уваги до безбар'єрності та зручності використання. Тут декілька 
аспектів, якіих ми дотримувалися в процесі проектування для такого будинку: 
38 
 
1. Високі стільці та столи, які легко доступні для людей на візку. 
Можливість регулювання висоти столів для оптимального комфорту. 
2. М'які крісла та дивани з високими та плоскими підлокітниками для 
зручності при проїзді на візку. Забезпечення вільного простору під сидінням 
для легкості руху візком. 
3. Кухонні столи та стільці, які дозволяють легко під'їхати візку до 
столу. Нижні шафи та полички, розташовані на зручній висоті для користувача 
візка. 
4. Ліжо та меблі для спальні  з можливістю регулювання висоти. 
Меблі для зберігання, розташовані на доступній висоті. 
5. Ванна кімната – душова кабіна легко доступна для людини на візку. 
Спеціальні меблі для зберігання приладдя та рушників. 
6. Письмовий стіл з вільним під'їздом візка та для комп'ютера – з 
підвищеною підставкою для монітора та плавним під'їздом. 
7. Відкриті полички та шафи для легкого доступу до зберігання речей. 
Шафи з можливістю регулювання висоти поличок. 
Ключовою метою є створення оточення, яке враховує потреби та 
зручності людей на візках, забезпечуючи їм максимальний комфорт та 
незалежність в повсякденному житті. 
Головна концепція проектування полягає в створенні 
багатофункціонального простору з метою комфортного проживання людей.  
Під час розробки ідеї були враховані психологічні аспекти стану 
внутрішньо переміщених осіб. Зважаючи на це, не випадково для оздоблення за 
основу був прийнятий білий колір, та натуральний колір дерева. 
39 
 
 
Рис.3.3. інтер’єр кухні 
 
Рис.3.4. Інтер’єр спальні 
40 
 
 
Рис.3.5. Душова кабіна, раковина, туалет 
 
Рис.3.6. Санвузол з поручнями 
 
Під час розробки ідеї були враховані психологічні аспекти стану 
внутрішньо переміщених осіб. Зважаючи на це, не випадково для оздоблення за 
основу був прийнятий білий колір, та натуральний колір дерева. Білий – тихий 
колір спокою, колір миру, неосяжного повітряного простору. Він діє не просто 
заспокійливо, а й налаштовує на роздуми. Це світлий, свіжий, прохолодний 
прозорий колір. Його важко сконцентрувати у невеликому просторі. Звідси йде 
феномен білого кольору – він створює відчуття збільшення простору. Це 
психологічне враження настільки сильне, що може призвести до обману зору, 
збільшуючи висоту, ширину та протяжність будь-якого простору. Він колір 
розслаблює, це колір спокійної емоційності, злагоди з усім. Білий колір – 
41 
 
символ чистоти, простору, це колір холодного снігу. Білий колір гарний як тло 
для привернення уваги. Білий колір - символ миру, істинності, віри, світлості. 
Білий колір – це початок нового, надія, порятунок. Також окрім колірних 
рішень були використані текстури натуральних матеріалів, які є досить 
приємними для довгострокового перебування в приміщенні.  
  
42 
 
ВИСНОВКИ 
 
На підставі проведеного дослідження дотримання концепції 
універсального дизайну при проєктування інтер’єрів модульних будинків, у 
відповідності з метою і завданнями формулюються наступні висновки: 
1. З’ясовано, що принципи універсального дизайну є набором 
принципів, спрямованих на створення продуктів, об'єктів або середовищ, які 
доступні і створені для якнайбільшої кількості людей, незалежних від їхніх 
фізичних здібностей, вікових груп, розумових здібностей чи інших 
характеристик.  
2. Виявлено, що модульні будинки можуть бути відмінним рішенням 
для людей з обмеженими можливостями, зокрема для тих, хто користується 
інвалідними візками. При проектуванні було враховано різноманітні потреби та 
зручності для людей із різними рівнями обмежень 
3. З’ясовано основні аспекти, які були дотримані при створенні 
модульних будинків для людей на інвалідних візках: 
Безбар'єрний доступ - забезпечення рівного та безбар'єрного доступу до 
будинку за допомогою пандусу. Наявність широких дверей та коридорів для 
забезпечення легкого проходження в інвалідному візку. Адаптована ванна 
кімната забезпечена душовою кабіною та сантехнікою, які враховують потреби 
інвалідних візків.  Обладнання кухні передбачає розташування робочої 
поверхні та обладнання на такій висоті, щоб було зручно користуватися для 
людей на різних рівнях висоти. Також в модульному будинку наявна система 
"розумний будинок". Використання технологій для автоматизації освітлення, 
опалення та інших систем для полегшення використання для людей з 
обмеженими можливостями. Наявність плавних поверхонь та регульованої 
підлоги забезпечує легкий рух в інвалідному візку та можливості регулювання 
висоти підлоги для комфортного користування. Для попередження можливих 
травм встановлені системи безпеки, такі як пандуси та поручні.  
43 
 
4. Запропоновано дизайн-проект інтер’єрів модульного будинку з 
дотриманням принципів універсального дизайну: принципу рівноправного 
використання, принципу гнучкості використання, принципу простоти та 
інтуїтивності, принципу сприйняття та доступності  інформації, принципу 
розмірності та просторності для підходу та використання, принципу 
толерантності до помилок та принципу мінімальних фізичних зусиль. 
 
  
44 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Abhijeet. S. Hodbe, Richard Sober. Design of modular housing. — 2019, 
IRGET. — P. 734-738.  
2. Is modular building the future of construc-tion — URL: https:// 
moduloc.ca/blog/is-modular-building-the-future-of-construction/ (дата звернення 
12.10.2023)  
3. Ling-Kun Chen, Rui-Peng Yuan, Xing-Jun Ji, Xing-Yu Lu, Jiang Xiao, 
Jun-Bo Tao, Xin Kang, Xin Li, Zhen-Hua He, Shu Quan, Li-Zhong Jiang. Modular 
composite building in urgent emergency engineering projects: a case study of 
accelerated design and con-struction of Wuhan Thunder God Mountain/Leishenshan 
hospital to COVID-19 pandemic. — 2021. DOI: 10.1016/j.autcon.2021.10 3555  
4. Modular construction meets changing needs in the pandemic- URL: 
https://www.nytimes.com-/2020/12/15/business/modular-construction-pan-demic-
coronavirus.html (дата звернення 11.11.2023)  
5. Smith, R.E. Prefab Architecture: A Guide to Modular Design and 
Construction; John Wiley & Sons: New York, NY, USA, 2011.  
6. Suleiman. M., Elshaer. A., Billah. M. Covid-19 modular Construction; 
CSCE 2021 Annual Conference, 2021.  
7. The modularity is here: a modern history of modular mass housing 
schemes- URL : https://99percentin-visible.org/article/modularity-modern-history-
modular-mass-housing-schemes/ (дата звернення 14.09.2023)  
8. Бармашина Л. М. Концепція формування безперешкодного 
середовища життєдіяльності маломобільних груп населення. // Сб. "Теорія та 
історія архітектури і містобудування", вип.5, Київ, НДІТІАМ, 2002. — 8 с.  
9. Бармашина Л. М. Принципи формування та адаптації дошкільних і 
навчальних закладів з урахуванням потреб інвалідів. // Сб. "Теорія та історія 
архітектури і містобудування", вип.5, К., НДІТІАМ, 2002. — 4 с.  
10. Бармашина Л. М. Формування середовища життєдіяльності для 
мало мобільних груп населення / Л. М. Бармашина. — К., : Союз-Реклама, 2000. 
45 
 
— 89 с. 8. Безперешкодний доступ осіб з інваліднісю до об'єктів соціальної, 
транспортної інфраструктури та зв'язку : національна доповідь Національної 
Асамблеї інвалідів України. — К., 2013. — 150 с. 
11. Війна і люди: модульне паркове житло по-львівськи. URL: 
https://ratusha.lviv.ua/vijna-i-lyudy-modulne-parkove-zhytlo-po-lvivsky/ (дата 
звернення 02.10.2023)  
12. Данчак І. О. Пристосування житлового середовища для потреб 
людей з обмеженими фізичними можливостями : [ навч. посіб ] / І. О. Данчак, 
С. М. Лінда. — Л. : Видавництво Національного університету „Львівська 
політехніка", 2002. — 128 с. — ISBN 966-553-249-9. 
13. Доступність та універсальний дизайн : [ навч.-метод, посіб. ] / Азін 
В. О., Байда Л. Ю., Грибальський Я. В., Красюкова - Енне О. В. — К., 2013. — 
128 с. —ISBN 978-966-97230-3-1. 
14. Зауваження та пропозиції ТОВ «ЮСДМ» щодо програми 
будівництва житла для тимчасових переселенців. URL: https://usdm.com.ua/ 
2022/03/30/ relocation-development/ (дата звернення 19.10.2023) 
15. Зосимов Г.І. Просторова організація міста (модуль в планувальній 
структурі) / Г.І.Зосимов. — К:, — 1996. — С.-117.  
16. Король В. П. Архітектурне проектування житла: Навчальний 
посібник/ В. П. Король. — К., : ФЕНІКС, 2006. — 208 с. — ISBN 966-651-358-7. 
17. Куцевич B.B. Проектування середовища життєдіяльності з 
урахуванням потреб інвалідів // Будівництво України. — К., : Архбудінформ, 
1999. — № 3. — С. 5 — 11. 
18. Куцевич В.В. Вопросы формирования нормативной базы 
проектирования гражданских зданий с учетом потребностей людей с 
ограниченными физическими возможностями // Новини науки Придніпров'я. 
Серія: Архітектура і містобудування. — Дніпропетровськ: Рекламно-видавниче 
агентство „Дніпро-VAL". — 2005, — № 1, —С. 17 — 20. 
46 
 
19. Машталярчук Б. В. Становище з доступністю - критичнее : про 
створення безперешкодного середовища для маломобільних груп населення / Б. 
В. Машталярчук // Повір у себе. — К., 2005. — № 9 — С. 6—7. 
20. Модульні містечка для переселенців — які умови пропонують у 
Львові. URL: https://economics.se godnya.ua/ua/economics/realty/modulnye-goro 
dki-dlya-pereselencev-kakie-usloviya-predlagayut-vo-lvove-foto-
1616012.html#gallery107074 (дата звернення 14.09.2023) 
21. Мустафа О. Аломарі А. Особливості проектування житла для людей 
похилого віку й інвалідів : автореф. дис. ... канд. архітектури : [ спец. ] 18.00.02 
„Архітектура будівель і споруд" / Омар Мустафа, Ахмад Аломарі ; 
Національний університет „Львівська політехніка". — Л., 2008, —2 2 с. 
22. Родик Я. С. Ергономічні принципи формування архітектурного 
середовища реабілітаційних центрів : автореф. дис. ... канд. архітектури : 
[ спец. ] 18.00.01 „Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури" / Родик 
Яніна Сергіївна ; Харківський державний технічний університет будівництва та 
архітектури. — X., 2006, — 19 с. 
23. Сергієнко О. Ф. Практика містобудівної реконструкції : бібліогр. 
покажчик / Харк. нац. акад. міськ. госп-ва ;. — X.,: ХНАМГ, 2011. — 47 с. 
24. Система Re: Ukraine. URL: https://www.balbek. com/reukraine (дата 
звернення 11.11.2023)  
25. Скляренко Ю. В. Створення середовища життєдіяльності для 
інвалідів — це перехід до більш високого рівня комфорту для всіх людей / Ю.В. 
Скляренко // Архітектура : зб. наук. пр. / за ред. Ольги Дорошенко. — Л., 2004. 
— № 505. — С. 306—309 
26. Скляренко Ю. В. Функціонально-планувальна структура житлових і 
громадських будівель з урахуванням вимог людей з інвалідністю : автореф. 
дис. ... канд. архітектури : [ спец. ] 18.00.02 „Архітектура будівель і споруд" / 
Скляренкий Юрій Віталійович ; Київський національний університет 
будівництва та архітектури. — К., 2005. — 25 с. 
47 
 
27. США передали Закарпаттю 18 модульних будинків для 
тимчасового проживання. — URL: http:// li- fe.ko.net.ua/?p=127015 (дата 
звернення 17.09.2023) [13] «Сьогодні рівно місяць, як ми живемо на зоводі…». 
Житло для переселенців та пошук сталих рішень. URL: 
https://lb.ua/blog/cedos/514372_sogo-dni_rivno_misyats_yak_mi_zhivemo.html 
(дата звернення 14.11.2023) 
28. Таланчук П.М. Комплексний підхід до проблем інвалідів: 
статистика, дійсність, майбутнє / Таланчук П.М., Конопліцька Д.Л. // 
Соціальний захист. — 2001. — № 11. — С. 18—20. 
29. У Кабміні назвали «катастрофічні» обсяги руйнування житлових 
будинків в Украйні. URL: https://news.obozrevatel.com/ukr/economics/analytics-
and-forecasts/u-kabmini-nazvali-katastro-fichni-obsyagi-rujnuvannya-zhitlovih-
budinkiv-v-ukraini.htm (дата звернення 14.10.2023) 
30. У Мукачеві побудували нові модульні амбулаторії. — URL: 
https://zakarpattya.net.ua/News/212582 -U-Mukachevi-pobuduvaly-novi-modulni-
ambula-torii-FOTO (дата звернення 14.09.2023) 
31. Уряд прийняв постанову про будівництво тимчасового житла для 
переселенців. URL: https:/ finbalance.com.ua/news/uryad-priynyav-postano-vu-pro-
budivnitstvo-timchasovo-ho-zhitla-dlya-pereselentsiv (дата звернення 21.10.2023) 
  
48 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
  
49 
 
Додаток А 
Ергономічні вимоги 
 
Рис.А.1. Розміри інвалідного візка з ручним управлінням 
 
Рис.А.2. Рекомендована ширина смуги руху  
50 
 
 
Рис.А.3. Вертикальні і горизонтальні зони досяжності верхніх та нижніх 
кінцівок людини на візку 
51 
 
 
Рис. А.4. Рекомендовані габарити меблів та обладнання для інвалідів-візочників 
 
Рис. А.5. Радіус обороту інвалідного візка 
  
52 
 
Додаток Б 
Аналоги 
 
 
Рис. Б.1. Хабітат 67, розроблений Моше Сафді для Експо 67 
 
 
Рис. Б.2. Модульне житло Хабітат 67 
53 
 
 
Рис. Б.3. Житлова чарунка Хабітат 67 
 
Рис. Б.4. Модульна житлова чарунка Хабітат 67 
54 
 
 
Рис. Б.5. Balbek Bureau запропонували проєкт модульного містечка для 
переселенців 
 
 
 
Рис. Б.6. Balbek Bureau Модульне містечко 
 
55 
 
 
Рис. Б.7. Balbek Bureau Модульне містечко. Житлові чарунки 
 
 
 
 
Рис. Б.8. Balbek Bureau Модульне містечко. Прилегла територія 
  
56 
 
Додаток В 
 
В.1. Графічна частина кваліфікаційної роботи магістра