Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9048| Title: | ОСОБЛИВОСТІ ДИЗАЙНУ ІНТЕР’ЄРІВ ГРОМАДСЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ НА ПРИКЛАДІ МАГАЗИНУ «БУДИНОК КНИГИ» М. ЧЕРКАСИ |
| Authors: | Яковець, Інна Олександрівна Лисун, Владислав Олександрович |
| Keywords: | Інтер'єр;магазин |
| Issue Date: | Dec-2023 |
| Abstract: | Роль книжки у житті людини неможливо переоцінити. Читання – це велика радість, можливість пізнання світу, потужне джерело національного і патріотичного виховання. Книжка живила духовність нашого народу навіть в умовах бездержавного існування української нації. Одним з найбільших благ, що відрізняє наш час від епох попередніх, є велика кількість і загальнодоступність книг. Якщо в давні часи книжки були доступні тільки багатим монастирям і соборам, пізніше дворам, і науковим закладам, таким як академії наук, – то в наш час книги доступні кожній грамотній і допитливій людині. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9048 |
| Appears in Collections: | 022 Дизайн (за видами) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| +++записка ЛИСУН ВЛАД.doc Restricted Access | 35.88 MB | Microsoft Word | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
PAGE
3
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ CHERKASSY
STATE
TECHNOLOGICAL
UNIVERSITY
Факультет гуманітарних технологій
Кафедра дизайну
Освітня програма другого рівня вищої
освіти ступеня «магістр»
Спеціальність – 022 «Дизайн» (за видами)
Спеціалізація – Дизайн середовища
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
на тему: «ОСОБЛИВОСТІ ДИЗАЙНУ ІНТЕР’ЄРІВ ГРОМАДСЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ НА ПРИКЛАДІ МАГАЗИНУ «БУДИНОК КНИГИ»
М. ЧЕРКАСИ»
Студент групи МДЗ-82 Владислав ЛИСУН
Керівник, к.т.н., доцент Мекуріє ДЕМЕССІЕ
Консультант, д. мист., професор Інна ЯКОВЕЦЬ
«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
_________ Інна ЯКОВЕЦЬ
___ ________ 2023 рік
Черкаси 2023
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
________Інна ЯКОВЕЦЬ
“__”____2023 року
ЗАВДАННЯ
до виконання випускної роботи магістра
_________________ Лисун Владислав Олександрович_______________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи: «Особливості дизайну інтер’єрів громадських приміщень на прикладі магазину «будинок книги» м. Черкаси»
Керівник роботи Демессіе М.К., к. т. н., доцент
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від “_21_” _09_ 2023 року
№ 243/04
2. Термін подання студентом проєкту (роботи) __11.12.2023________________
3. Вихідні дані до проєкту (роботи): інформаційні джерела, обмірний план
4. Зміст пояснювальної записки: Вступ. Розділ 1. Аналіз сучасного стану об’єкту дослідження та формулювання проблеми 2. Особливості функціонально-просторові організації інтер’єрів магазину «будинок книги». Розділ 3. Проєктна пропозиція дизайну інтер’єрів книжкового магазину. Висновки. Список використаних джерел. Додатки.
5. Перелік графічного матеріалу на планшеті: результат наукового дослідження; 3D візуалізації авторської пропозиції проекту; Плани приміщень, експлікації; Креслення об’єктів, розгортки стін та інших відомостей.
6.
Розділ Прізвище, ініціали та посада
консультанта Підпис, дата
завдання видав завдання
прийняв
Графічна частина Демессіе М.К,
Яковець І.О.
Пояснювальна записка Демессіе М.К,
Яковець І.О.
Робота в матеріалі (макет) Луговський О.Ф.
7. Дата видачі завдання “_04_” ___09___ 2023 року
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ з/п Назва етапів дипломного проєкту (роботу) Термін виконання етапів проєкту (роботи) Примітка
1 Затвердження теми роботи, керівника. Вересень 2023
2 Робота з аналогами, збір інформації. Вересень 2023
3 Заслуховування про виконання першого етапу роботи. Жовтень 2023
4 Звіт про перші два розділи магістерської роботи. Жовтень 2023
5 Затвердження ідеї дизайнерського рішення проєкту та кінцевого варіанту планів. Листопад 2023
6 Оформлення графічної частини та пояснювальної записки Листопад 2023
7 Попередній захист випускної роботи магістра. Грудень 2023
8 Захист випускної роботи магістра. Грудень 2023
Студент-дипломник __________________ Лисун В.О.
Керівник проєкту (роботи) _____________ Демессіе М.К.
ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ОБ’ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ
1.1. Методи дизайн-досліджень 8
1.2 Генерація ідеї формування внутрішнього простору 10
1.3. Дослідження особливостей художнього рішення інтер'єрів книжкових магазинів 10
1.4. Теоретичні принципи формування архітектурно-художнього
рішення книжкових магазинів 12
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРОСТОРОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНТЕР’ЄРІВ МАГАЗИНУ «БУДИНОК КНИГИ»
2.1. Огляд існуючих теоретичних та практичних рішень за темою дослідження 16
2.2 Вихідні дані за тематикою дослідження 20
2.3. Функціонально-просторові зонування інтер’єрів магазину 21
2.4. Основні нормативні бази проектування інтер’єрів громадських закладів 22
РОЗДІЛ 3. ПРОЄКТНА ПРОПОЗИЦІЯ ДИЗАЙНУ ІНТЕР’ЄРІВ КНИЖКОВОГО МАГАЗИНУ
3.1. Елементи формування інтер'єрів книжкового магазину 25
3.2. Вибір оздоблювальних матеріалів інтер’єрів магазину 31
3.3. Кольорове рішення 31
3.4. Освітлення інтер’єрів магазину 33
ВИСНОВКИ 37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 38
ДОДАТКИ 41
ВСТУП
Роль книжки у житті людини неможливо переоцінити. Читання – це велика радість, можливість пізнання світу, потужне джерело національного і патріотичного виховання. Книжка живила духовність нашого народу навіть в умовах бездержавного існування української нації.
Одним з найбільших благ, що відрізняє наш час від епох попередніх, є велика кількість і загальнодоступність книг. Якщо в давні часи книжки були доступні тільки багатим монастирям і соборам, пізніше дворам, і науковим закладам, таким як академії наук, – то в наш час книги доступні кожній грамотній і допитливій людині.
Книга – унікальний, історично сформований універсальний засіб фіксації, збереження і передачі в часі й просторі суспільних надбань та цінностей. Вона розвивалася одночасно з розвитком суспільства, втілюючи в собі його основні досягнення і відповідаючи вимогам тієї чи іншої історичної епохи. Книга як продукт, створений в сфері матеріального виробництва, має матеріальну форму, характерну для кожного історичного відрізку часу. Разом з тим вона впливає на найтоншу сферу людини – на її духовний світ, під впливом книги у кожного індивіда виникають різні ідеї, образи, думки, які в процесі існування формують сукупне знання, дають поштовх новому витку розвитку суспільної свідомості. Незважаючи на дуалізм, закладений в природі книги, вона є єдиним цілісним організмом, що має своєрідну, характерну для кожної епохи естетику, втілену в художньо-графічних формах.
Актуальність: У сучасних умовах науково-технічної революції спостерігається значне зростання обсягу інформації. Більшу її частину сучасна людина може отримати з Інтернету, але необхідність у друкованій продукції ще залишається. Необхідність її пропаганди і розповсюдження представляє одну з найважливіших завдань книготорговельних підприємств. Саме для цього ми створюємо дизайн-проект магазину з сучасним яскравим дизайном, що привертає увагу своїм контрастом з навколишнім середовищем. Тим самим намагаємося популяризувати книги, повернути цікавість до книгочитання та підняти на вищий рівень читацьку спроможність населення
Об’єкт дослідження – інтер’єри громадських приміщень.
Предмет дослідження – особливості дизайну інтер’єрів громадських приміщень на прикладі магазину «будинок книги» м. Черкаси
Мета роботи: визначити особливості проектування громадських приміщень; розробити дизайн-проект інтер’єрів книжкового магазину, що розташований в двоповерховому приміщенні, з такими зонами: торгові зали, кафетерій, гардероб, конференц-зал. Зробити заклад для людей різного віку. Визначити перелік необхідного обладнання, його функціональність та зовнішній вигляд.
Для досягнення поставленої мети в ході виконання роботи мають бути вирішені наступні завдання :
1. Провести аналіз літературних джерел, присвячених книжковим магазинам.
2. Дослідити варіанти рішень різноманітних книжкових магазинів, з використанням архітектурно-художніх засобів виразності без зміни об'ємно-планувального рішення будинку.
3. Спроектувати книжковий магазин та конференц-зал з урахуванням всіх вимог та стандартів, враховуючи можливості та вихідні данні споруди.
Методи дослідження: історичний метод дослідження розвитку
проектування магазинів книжок; аналіз наукових джерел за обраною тематикою та узагальнення інформації; метод порівняльного графічного аналізу; аналіз об’ємно-планувального, художнього та технологічного рішення простору; художнє конструювання, що полягає у розробці структури задуму, метод комп’ютерного 3-D моделювання.
Практичне значення полягає у використання запропонованих проєктних рішень для облаштування магазину книжок, які відіграють важливу роль для підняття цікавість до книго читання та збільшення клієнтів.
Ключові слова: Інтер’єр, будинок книги, функціонально-планувальна структура, об’ємно-просторова композиція, оздоблювальні матеріали.
Особливості інтер’єрів громадських приміщень (будинок книги), яка була врахована у проекті:
Поліфункціональність;
Спільність у використанні;
Відвідуваність;
Ергономічність;
Доступність.
Концепція проєктного рішення:
Концепція інтер’єрів полягає в об’єднанні сучасних стильових напрямків з новим технологічним оснащенням для забезпечення високого рівня комфорту для покупців. За функціональним призначенням приміщення були об’єднані в групи для ефективної планувальної організації, що дозволяє створити між ними чіткі технологічні взаємозв'язки, які відповідають санітарно-гігієнічним і протипожежним вимогам та роблять перебування в книжковому магазині безпечним та комфортним. При виборі матеріалів для оздоблення та опорядження інтер’єрів будинку книги, головними критеріями були зносостійкість, екологічність та практичність.
Структура та обсяг роботи:
Дипломний проект складається з графічної частини, пояснювальної записки та макету. Пояснювальна записка складається: з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Графічна частина складається: результат наукового дослідження; 3D візуалізації авторської пропозиції проекту; Плани приміщень, експлікації; Креслення об’єктів, розгортки стін та відомостей; теоретична частина.
РОЗДІЛ 1
АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ОБ’ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ
1.1. Методи дизайн-досліджень
Метод — поєднання прийомів або операцій практичного і теоретичного дослідження дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання; спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя. Методика — сукупність методів, прийомів проведення будь-якої роботи. Методика дослідження — це система правил використання методів, прийомів та операцій.
У дослідженні використовувалися як загальнонаукові (критичного аналізу, історико-порівняльний, типологічний, термінологічного аналізу, абстрагування, екстраполяції, системно-порівняльного аналізу, візуального спостереження, експериментально-моделювальний), так і спеціальні методи наукового дослідження (інфографічний, соціологічного дослідження, функціонального, ергономічного, образно-стилістичного і художньо-композиційного аналізів).
Системний підхід до середовища книжкового магазину сприяв його розгляду в контексті історичних, соціокультурних, економічних та технологічних чинників, де об’єкт дослідження постає елементом цілісної системи, яка співвіднесена з художньо-проєктною культурою. Цей підхід забезпечив цілісне бачення та напрямок вирішення поставленої мети щодо засобів організації середовища сучасного книжкового магазину як важливої освітньо-культурної інституції.
Метод критичного аналізу було використано при опрацюванні та систематизації інформаційних джерел щодо внутрішнього простору. За допомогою цього методу стало можливим врахувати велику кількість факторів і виявити проблематику формування середовища як у сфері дизайну, так і у соціальній сфері. Метод сприяв аналізу зміни функціонального наповнення книжкового магазину та визначенні засобів повернення до неї уваги суспільства шляхом встановлення переліку нових вимог до простору.
Історичний підхід дав змогу цілісного охоплення еволюції громадського простору у межах дослідження. Застосування історико-порівняльного методу, прийомів історично-генетичних порівнянь дозволили встановити вплив медіаносіїв на формування середовища громадського простору з часу початку їх застосування у книжкової діяльності. Завдяки типологічному методу розроблено класифікацію медіазасобів, що формують середовище громадського простору, та виділено основні напрямки, де необхідне їх застосування. Поділ явищ і понять на класи допоміг побачити їх специфіку, властивості, зв’язки і залежності. З типологічним методом тісно пов'язаний інфографічний метод, який дозволяє представити класифікації, переліки та відсоткові відношення у логічні схеми, використовуючи текст та графічні елементи. Метод термінологічного аналізу дав змогу чіткіше окреслити поняття «інтерактивний простір».
Метод абстрагування застосовувався для узагальнення моделі сучасного українського громадського простору та виділення найбільш суттєвих ознак інтерактивного середовища, спираючись на які, за допомогою методу екстраполяції було дано визначення цього поняття. Метод системно-порівняльного аналізу використовувався для співставлення прикладів розвитку європейських громадських просторів та окреслення прогнозованих векторів розвитку громадських просторів в Україні у сфері проєктної культури.
Метод візуального спостереження допоміг окреслити ряд проблем. Завданням було встановити та розглянути недоліки приміщення, виявити потребу в модернізації приміщення. Важливе значення мало соціологічне дослідження стосовно встановлення недоліків українських громадських просторів та визначення запитів користувачів. Експериментально-моделювальним методом була розроблена проєктна пропозиція книжкого магазину у м. Черкаси у контексті проблеми зниження уваги суспільства до читання в цілому. Задля виявлення естетичних та ергономічних особливостей простору було використано методи функціонального, ергономічного, образно-стилістичного і художньо-композиційного аналізів. Це дозволило створити модель простору, зважаючи на останні досягнення технологій та напрацьовані знання, які розглядають книжкового магазину як культурний центр, доступний для всіх.
Проектування починається з формування інформаційної бази та вирішення аналітичних завдань. Тут реалізується дослідницька функція проектування – скласти вичерпне знання про об'єкт проектування та подати це знання у придатному для проектного використання вигляді.
1.2. Генерація ідеї формування внутрішнього простору
З розвитком комп’ютерних технологій та появою соціальних мереж молодь все менше цікавиться книжковими виданнями. Необхідність її пропаганди та розповсюдження становить одну з важливіших задач підприємств книжкової торгівлі. Чималу допомогу в цьому може надати вирішення питань, що стосуються організації внутрішнього простору книжкових магазинів, їх обладнання, меблювання, художньо-декоративного вирішення.
Інтер’єр торговельного залу – це матеріальне і естетичне середовище, призначене для роботи продавців, вибору товару покупцями і їх обслуговування.
У рішенні інтер’єру на перший план виступають функціональні вимоги, що визначають розміри і форму приміщень, їх обробку, меблювання, обладнання, освітлення та декоративно-художнє рішення. Крім того, функціональне призначення приміщення визначає необхідність взаємозв'язку частин внутрішнього простору будівлі і єдиного рішення всіх складових інтер'єру для досягнення єдності загальної композиції. Вирішення інтер'єру має бути спрямоване на збільшення «коефіцієнта корисної дії» всієї споруди, підвищення продуктивності праці людей, які працюють у ньому, а також створення найкращих умов для відвідувачів.
1.3. Дослідження особливостей художнього рішення інтер'єрів книжкових магазинів
Архітектурному твору, крім практичної корисності, притаманні такі риси, як художність загального рішення, що досягається через естетичне вираження його складових. Особливо це необхідно у великих книжкових магазинах, так як такі підприємства формують світогляд людей, виховують їх культуру і естетичні смаки. «Будинок книги» найбільш відповідає завданню створення нового спеціалізованого культурного центру, в якій люди різних вікових груп можуть задовольнити свої інтереси: придбати необхідні видання, почитати і обмінятися інформацією про них, послухати музику, гарні вірші, зустрінеться з літераторами і, нарешті, відпочити в кафе або на виставці робіт художників.
Задля здійснення цього для початку візьмемось за вивчення попиту серед населення та глядача. Завжди привертає увага картинка, кольори, цікавий дизайн, незвичайність обладнання. Тож необхідно зацікавити глядача та урізноманітнити декорування. Для цього необхідно розробити компактне та мобільне обладнання. Цим вимогам може відповідати стиль неопластицизм.
Неопластицизм
Неопластицизм – (гол. Neoplasticism, від грец. Neos - новий і пластика) - художня течія, що базується на доктрині «мистецтва чистої пластики», виробленої голландським абстракціоністом Пітом Мондріаном і здійсненій ним у власній творчості.
Неопластицизм стверджував ясність, простоту, конструктивність чистих, неприродних геометричних форм. Обґрунтовуючи свою теорію, Мондріан відштовхувався від ідеї ілюзорності про суперечливість нашого світу, його суб'єктивності. Завдання художника звільнити життєві відносини від заглибленості у природні форми, очистити їх від природи і дати їм нове формування. У прагненні звільнити живопис Мондріан відмовляється від чуттєвих форм (фігуративних) в ім'я естетичних (абстрактних).
Мондріан – автор геометричних абстракцій, «що розкривають логіку краси». Мальовничі засоби неопластицизму досить лаконічні: допускаються лише комбінації з перпендикулярними перетинами прямих ліній, утворені площини фарбуються трьома основними кольорами спектра - червоним, синім, жовтим. Структура картини будується на протилежності елементів: колір - не колір (чорний, білий, сірий), вертикаль - горизонталь, велика поверхня (не кольору) – мала поверхня (кольору), єднання яких, на думку автора концепції, символізує рівновагу сил в гармонії світобудови.
Час становлення неопластицизму відноситься до 1912-1917 рр. Пізніше його ідеї розвивалися в організованому Мондріаном спільно з Тео Ван Дусбургом журналі «Де стейл» («Стиль»), що проіснував з 1917 по 1928 рр., та однойменному художньому об'єднанні. Ряд статей з викладом основ неопластицизму, опублікованих у журналі, вилився в підсумкову брошуру «Неопластицизм», що вийшла в 1920 р. Не дивлячись на досить обмежені художні можливості, теорія Мондріана вплинула на розвиток архітектури, декоративно-прикладного мистецтва, дизайну та промислової графіки.
Майстри неопластицизму: Піт Мондріан, Тео Ван Дусбург, Жан Альберт Горін, Ілля Болотовськи.
1.4. Теоретичні принципи формування архітектурно-художнього
рішення книжкових магазинів
Основою формування інтер'єру є функціональне призначення будівлі, що визначає технічні, технологічні, експлуатаційні, економічні, естетичні та інші вимоги до організації внутрішнього простору. Постійний соціальний та науково-технічний прогрес обумовлює періодичну зміну вимог до інтер'єру, що накладає відбиток на принципи його формування.
Прагнення найбільш раціонально та економічно організувати внутрішній простір, досягти чіткого планування та взаємозв'язку приміщень призвело до широкого використання прийому функціонального зонування простору (так званого «перетікаючого простору»). Цей прийом характерний тим, що в єдиному приміщенні можуть бути виділені зони або відокремлені приміщення для різних функціональних процесів: входу, обслуговування, розрахунку, перегляду і вибору літератури, інформації та відпочинку.
Характерними особливостями обладнання та меблів є збірність, індустріальність та уніфікація окремих деталей і виробів. Принципи уніфікації, закладені в обладнанні, повинні бути властиві також меблям, системам освітлення та іншим предметам і елементам інтер'єру. Це властиво сучасному інтер'єру, так як, окрім суто функціональних, технологічних і технічних переваг, створює передумови для досягнення великого економічного ефекту.
Розглянуті вище особливості інтер'єру володіють багатьма перевагами, проте приховують небезпеку створення одноманітних інтер'єрів як у спорудах одного, так і в спорудах різних типів.
Тому виникає необхідність внесення в інтер'єр елементів, вирішення яких дозволяє при застосуванні стандартних, уніфікованих меблів, устаткування й освітлення створити новий інтер'єр, який запам'ятовується та емоційно впливає на відвідувача, що задовольняє його духовні запити і естетичні смаки. Таким чином, з’являється ще одна особливість сучасного інтер'єру - чітко виражена індивідуальність як загальної композиції простору, так і образу інтер'єру.
Поряд з функціональним зонуванням внутрішнього простору знаходить широке застосування прийом універсального використання приміщень для різних цілей. Універсальне використання приміщень здійснюється за допомогою спеціально розроблених виробів обладнання та меблів - розсувних перегородок, меблів, що трансформуються. Універсальне використання приміщень зумовлює проведення різних, але споріднених за видами роботи заходів. Наприклад, в одному приміщенні при відповідній трансформації можлива організація виставки, проведення зустрічі з літераторами, засідання книголюбів, прослуховування музичних записів, організація свят книги для дітей.
Важливою рисою сучасного інтер’єру є стильова єдність його компонентів, гармонійне їх поєднання. Це поєднання зумовлює підпорядковане рішення частини елементів, їх спокійне вираження і акцентування головного завдяки його форми, кольору, освітленню, розміщенню в просторі. Головне у вирішенні інтер'єру повинне підкреслювати і виявляти функцію приміщення, загальний задум композиції, її тему.
До характерних рис сучасного інтер'єру відноситься конструктивна доцільність рішення, що враховує призначення приміщення, його образне вираження, економічну ефективність конструкції, відповідність її науково-технічному рівню будівництва. Простота конструкції та її показ в інтер'єрі у взаємозв'язку із загальним композиційним і колірним рішенням сприяють вирішенню головного завдання - формування матеріального середовища для життя і діяльності людей.
Важливу роль в інтер'єрі магазинів займає колір. Завдяки вмілому і грамотному застосуванню кольору можна ілюзорно скорегувати внутрішній простір, змінити дійсні пропорції і фізичні розміри приміщення, надати йому затишний, офіційний чи урочистий вигляд, вплинути на емоційний стан людини. Застосування кольору в сучасних інтер'єрах диктується художньо-декоративними мотивами, а також науково обґрунтованими рекомендаціями фізіологічного, психологічного та санітарно-гігієнічного характеру. Застосування кольору згідно з цими рекомендаціями дозволяє поліпшити умови праці та відпочинку людей, що знаходяться в інтер'єрі, сприяє створенню сприятливих санітарно-гігієнічних умов і комфортності.
Велике значення у формуванні внутрішнього простору має штучне освітлення, завдяки якому поліпшуються функціональні та естетичні переваги інтер'єру. У сучасних інтер'єрах громадських будівель широко застосовуються раціональні системи освітлення, що замінили архаїчні люстри та інші окремі освітлювальні прилади.
Все більше уваги при формуванні інтер'єрів приділяється проблемі органічного взаємозв'язку внутрішнього і зовнішнього простору, інтер'єру з екстер'єром, з природним оточенням, ландшафтом. Цей взаємозв'язок має суттєвий вплив не тільки на формування інтер'єру, але і на архітектурно-планувальне рішення будівлі, часто зумовлюючи об'ємно-просторову композицію споруди, його конструктивне рішення. Досить часто можна спостерігати взаємопроникнення навколишньої природи всередину будівлі, а також так званий умовний поділ зовнішнього і внутрішнього простору великими заскленими площинами або за допомогою інших архітектурно-будівельних прийомів. Взаємозв'язок природного оточення з інтер'єром обумовлює новий підхід до застосування декоративних та оздоблювальних матеріалів. При цьому виявляються їх природні фактура, текстура, структура.
Висновки до першого розділу
Стан предмету дослідження показав наявність теоретичних напрацювань з окремих напрямків проблематики громадського простору. Вихідні дані потребують систематизації та додаткового розгляду при розвитку інформаційних технологій та потребі модернізації книжкового магазину Черкас. Проблематика теми дослідження носить комплексний характер та може бути охарактеризована такими напрямками: відсутність забезпечення відчуття «духу місця»; застаріле оздоблення та меблі книжкового магазину; розуміння книжкового магазину як книгосховища, а не середовища для покупців; застарілий чіткий поділ простору; створення суспільного простору, так званого «третього місця»; відсутність непаперових носіїв інформації; забезпечення інклюзивності.
РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРОСТОРОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНТЕР’ЄРІВ МАГАЗИНУ «БУДИНОК КНИГИ»
2.1. Огляд існуючих теоретичних та практичних рішень за темою дослідження
Теоретичні аспекти проблеми простору магазинів книг розглядали у своїх працях чимало дослідників. Інформацію можна поділити на три основні напрямки: дизайн сучасних магазинів книг, проблематика функціональних зон медіатеки, інтерактивне середовище громадських будівель та інтерактивне обладнання магазинів. Питання громадського простору аналізувала, зокрема, дослідниця В.П. Жукова, де висвітлено архітектуру та дизайн простору, їхню зручність для користувачів. Механізація та автоматизація технологічних процесів встановлюються як фактор організації громадського простору. Інтер’єр має відігравати значну роль у діяльності громадського простору та створювати індивідуальний образ. Значне місце у дослідженні Жукової займає розгляд організації та надання ергономічних рекомендацій щодо інформаційного середовища для людей з обмеженими фізичними можливостями.
Амлінський Л.З. у праці «Научная библиотека: пространство для читателя» обґрунтовує перехід від загальноприйнятого розуміння як простору для книги до розуміння її як простору для читача. Розглянуто питання створення комфортного середовища для читача, перехід від поняття «читальний зал» до «читальна зона». Автор дає перелік психоемоційних факторів і факторів функціональної обумовленості внутрішнього громадського простору, таких як висота приміщень, розмитість меж між зонами, колірна гама, наявність домінанти тощо. Підкреслено, що одна з важливих інновацій — актуалізація внутрішнього простору, підтримка відповідності їх обладнання та інтер'єру вимогам часу. Л.З. Амлінський аналізує формування багатоцільових просторів в загальній структурі громадського будівля та виділяє вісім основних принципів організації простору, серед яких багатофункціональність, готовність до трансформації, створення приватного простору читача, достатня освітленість тощо [6].
К.С. Бережної присвячена теоретичним питанням використання теорії емоційного дизайну Д. Нормана для модернізації громадських просторів. Висвітлено ідеї Нормана щодо застосування інтуїтивних, поведінкових і рефлекторних принципів для розгляду та трансформації простору [12]. Праця І.Ю. Багрової коротко дає аналіз англомовних джерел, присвячених ергономічним та технологічним аспектам книжкових будівель. Розглядається контроль температури, вологості, освітленості, а також акустичні рішення, візуальні фактори та ідея «інтелектуального будинку», що передбачає механізми самоконтролю будівлею своїх ресурсів [8].
У статті К.Б. Лаврової «Мода в современной архитектуре и дизайне» пропонується використовувати механізми функціонування моди для привернення уваги суспільства. Розглядається важливість архітектури та дизайну для іміджу книжкових магазинів. Нова високотехнологічна будівля володітиме респектабельністю і збиратиме чимало відвідувачів.
Інша публікація К.Б. Лаврової «И храм, и мастерская. Библиотека как «третье здание» присвячена розгляду книжкових магазинів як громадського простору — «третього місця».
К.Є. Трубецькова надає інформацію про узагальнений образ сучасної ідеальної книжкових магазинів. Автор окреслює перелік приміщень та їх взаємне розташування у єдиному просторі. Разом зі звичними читацькими робочими місцями та конференц-залом пропонується облаштування книгарні та кафе.
Г.Н. Черненко у праці «Особенности архитектурной среды университетских библиотек» розглядає основні тенденції організації простору з вільним плануванням для різних функціональних зон. Запропонована класифікація громадських «буферних» просторів для умовного поділу основних профільних читальних зон та дані рекомендації по їх проєктуванню.
Проблематику функціональних зон медіатеки розглянуто у статті Н.Ю. Авдєєвої «Особливості архітектурно-планувальної організації медіатек», яка визначає особливості функціональної структури медіатеки. У статті говориться, що медійна складова такого архітектурного об’єкта, як медіатека дає можливість формувати композицію інтер’єрів та екстер’єрів цього закладу.
Представлені пошук та систематизація основних функціональних груп приміщень, розробка нового зонування приміщень з використанням новітніх методів надання інформації. Новий медіапростір, на думку дослідниці, містить медіаекрани, проєктори, інсталяції, інтерактивні покриття [2]. А.А. Мараховський у своїй статті «Формоутворення комунікативних просторів в дизайні інтер'єру медіатек як віддзеркалення новитних технологий» підкреслював, що характер використання приміщень у медіатеці радикально змінюється. Використання відкритого простору вимагає забезпечення зручної навігації за допомогою покажчиків та стендів.
Матвіюк О.В. у праці «Універсалізація просторів як основний вектор розвитку» розглядає принципові зміни щодо функціонально-планувальної структури при появі у них інформації на цифрових носіях. Встановлено основні вимоги щодо влаштування приміщень та запропоновано певні заходи, спрямовані на визначення пріоритетних напрямків у подальшому розвитку. Л.В. Кислюк в публікації «Опанування мультимедійних технологій у України» аналізує мультимедійні технології у громадських просторів України, а також сформований ними комунікаційний простір — медіатеку. Можливості застосування графіки, звуку, анімації, на думку дослідника, стануть потенційним фундаментом її значної популярності серед користувачів.
Іншим аспектом є розгляд інтерактивного середовища громадських будівель та інтерактивного обладнання. Роль і місце сучасних інформаційних технологій у контексті розвитку книжкових магазинів висвітлює Л.В. Присяжна у статті «Роль сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій у контексті розвитку». Підкреслюється відкриття можливості для книжкових магазинів вийти на новий рівень обслуговування користувачів — віртуальний, насамперед за допомогою блогу або соціальних мереж.
Коженкін І.А., ЛавроваК.Б. розглядає вплив інформаційних технологій на фізичний простір. Він формулює основні тенденції трансформації обладнання під впливом нових інформаційних технологій. Громадські простори мають використовувати їх для повноцінного сервісу сучасного читача. У працях розглянуті та запропоновані меблі, суміщені з технічними засобами: спеціалізовані крісла для перегляду фільмів, бокси із вбудованою аудіовізуальною апаратурою, столик з дисплеєм. Наступним кроком автор вважає створення ізольованих читацьких місць в індивідуальних боксах із моніторами та навушниками.
Інтерактивні засоби досліджувала Н.С. Брижаченко у своїх статтях «Інтерактивні засоби формування інтер’єрного простору» [23] та «Мультимедійний принцип формування інтерактивного предметно-просторового середовища. Створення проекцій на площині» [24]. Проаналізовано основні інтерактивні засоби (інтерактивна підлога, «розумне скло», відеопроєкції) та надано рекомендацію у приміщеннях освітнього характеру представляти на них візуальну пізнавальну інформацію. У статті Н.С. Брижаченко «Теоретичні засади інтерактивного мистецтва (на базі наукових досліджень Р.В. Клющинського)» [25] аналізуються та систематизуються матеріали праць з інтерактивного мистецтва польського вченого Клющинського. П’ять складових інтерактивного мистецтва — кінетичне мистецтво, мистецтво цифрових медіа, мистецтво дії, мистецтво інсталяції та концептуальне мистецтво — так чи інакше формують довколишній простір та можуть використовуватися у громадських приміщеннях. Твір мистецтва може бути притаманний не лише музеям та галереям, а й формувати публічний простір, стираючи рамки між мистецтвом та дизайном.
Аналіз наявних публікацій показує значне теоретичне напрацювання по окремих аспектах проблеми, таких як розгляд функціональних зон середовища, забезпечення інформації на медіаносіях та створення комфорту для читача. Водночас, розрізнені напрямки дослідження не систематизовані та охоплюють різний спектр проблем окремо один від одного. Виникає необхідність розгляду комплексу дизайнерських засобів для трансформації громадського простору. Інтегровані у меблі технічні засоби варто дослідити у сукупності з інтерактивними засобами створення простору. Необхідно детальніше розглянути ситуацію, що склалася у дизайні та архітектурі України за останній час.
2.2 Вихідні дані за тематикою дослідження
Об’єктом випускної роботи є книжковий магазин, що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 200. Магазин займає перший та другий поверх багатоповерхового жилого будинку.
Загальна площа першого поверху – 300,36 м2; площа другого поверху – 310,31 м2, висота стелі – 3м.
Основним приміщенням книжкового магазину є торговий зал. Композиційно в плані будівлі торговельні зали розміщують зазвичай ближче до зовнішніх стін, залишаючи центральну частину для службових та складських приміщень. Таке розташування обумовлено багатьма факторами, з яких виділяються вимоги природного освітлення приміщень, умови відображення в зовнішньому вигляді внутрішньої структури будівлі, прагнення розкрити внутрішній простір і функціональні процеси, що протікають в ньому, назовні, наблизити їх до природного і міського оточення. Функціональна побудова торгового залу спрямована на оптимальне рішення зв'язків у системі «покупець - товар». Необхідно досягти найкращих умов для експонування товару, ознайомлення з ним покупця і подальшого придбання.
Обладнання всього приміщення, не залежно від призначення, будь-то торгова зала, чи зала зі сценою, має бути зручним, ергономічно вдалим, та стилістично відповідати загальній концепції закладу. Класифікація обладнання залежить ще й від вікових ознак відвідувача. Це може стосуватися й самої концепції, так як треба зацікавити різноманітні вікові категорії. Декорування також підпадає під категорію основних показників,які можуть вплинути на зацікавленість, і знову ж таки різниця у віці, статусі, роду діяльності вплине на ступінь уваги до оточуючого інтер’єру. Це й обумовлює вибір стилістики закладу. Мотиви взяті із стилю неопластицизм, але з додаванням сучасного обладнання та особливих декоративних елементів.
Крім того, необхідно зазначити, що вищевказані умови мають бути виконані без втручання в конструктивну будову приміщення.
2.3. Функціонально-просторові зонування інтер’єрів магазину
Існуючий простір було поділено на такі функціональні зони:
- перший поверх:
Вестибюль: Площа - 54,57 м2; Висота стелі - 6м;
Гардероб 6 Площа - 27,27 м2; Висота стелі - 6м;
Кафетерій: Площа - 38,87 м2;Висота стелі - 6м;
Торгівельний зал: Площа - 179,65 м2; Висота стелі - 3м;
- другий поверх:
Торгівельний зал: Площа – 125,99 м2; Висота стелі - 3м;
Дитяча кімната: Площа – 79,21 м2; Висота стелі - 3м;
Конференц-зал: Площа – 105,11 м2; Висота стелі - 3м.
Основним приміщенням вхідної зони є тамбур. Він призначений для створення теплового захисту приміщення в холодну пору року. Тамбур формується двома дверима і оброблений матеріалами, вдало поєднуються із загальним рішенням інтер'єру. Вхідна зона зумовлює пристрій вільних просторів біля дверей для відвідувачів, що накопичуються перед початком роботи магазину, а також усередині торгового залу. Так як у торговельному залі діє система самообслуговування, то поблизу вхідної зони обладнаний гардероб з шафками для зберігання сумок.
Наявність великих вітрин сприяє розкриттю внутрішнього простору назустріч оточенню, дозволяє побачити, що відбувається в магазині не заходячи до нього. Таким чином, потенційний покупець не лише отримує інформацію про призначення будівлі, але й залучається архітектурно-художнім рішенням інтер'єру до огляду, вибору та купівлі товару. Також великі вітрини зумовлюють зоровий зв'язок з прилеглою до приміщенням ділянкою, що дозволяє у літній період розширювати кафетерій, що обладнаний у вестибюлі.
Найбільш значною за фізичними розмірами і за насиченістю обладнанням у книжковому магазині є торговий зал. Планувальне вирішення цієї функціональної зони визначається прийомами розстановки обладнання. Для магазинів найбільш підходящим прийомом є поєднання вільної і регулярної розстановки. Тут усе підкоряється функціональній логіці торгового підприємства, планувальна композиція зони забезпечує оптимальні умови підходу до обладнання, перегляду літератури. До зони викладки товару в торговому залі безпосередньо примикають прилавки обслуговування, призначені для пакування і відпустки товарів. Торгова зала має спеціально відведені місця відпочинку, де відвідувачі можуть переглянути обрану літературу.
Вузли розрахунку займають у торговому залі окрему функціональну зону. Вони знаходяться поблизу сходів, біля входів у торгові зали, що забезпечує необхідну освітленість робочого місця та видимість простору зали.
2.4. Основні нормативні бази проектування інтер’єрів громадських закладів
Проектування інтер’єрів громадських закладів виконується відповідно до норм і правил проєктування громадських споруд. Окрім того , книжкових магазинів мають свої специфічні особливості , що зумовлюється функціональним призначенням об’єкту та поставленими завданнями.
Об’єкт проєктування характеризується багатофункціональністю зонування, тому при розробцібули використані державні будівельні норми, які безпосередньо відносяться до запропонованих типів приміщень.
Багатофункціональний простір складається з приміщень культурно-видовищних заходів та торгового простору, обслуговуванням населення з тривалим знаходженням відвідувачів, а також підприємства торгівлі- книжкової крамниці.
ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво. За цими нормами встановлюється склад та зміст проектної документації капітального ремонту або переоснащення частин споруд будь-якого призначення.
ДБН В.2.2-9:2018 Громадські будинки та споруди. Поширюється на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків, споруд та комплексів громадського призначення, а також вбудовано-прибудованих приміщень громадського призначення.
Будівля, що проєктується поєднує у собітипологічні ознаки закладів та дозвілля, які опираються на ДБН В.2.2-16-2019 Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади. УДБН В.2.2-28:2010 «Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення » зазначені вимоги щодо проєктування приміщень інформаційно-технічного призначення , зазначено склад та площу приміщень.
Розробляючи внутрішних простір обов’язково слід враховувати її доступність для усіх категорій відвідувачів. У ДБН В.2.2-40-2018 Інклюзивність будинків і споруд зазначені необхідні технічні характеристики для формування безбар’єрного середовища .
Проєктування проводилося згідно з чинним законодавством України на основі багаторазових загальних правил та характеристик ДСТУ. ДСТУ - Державні стандарти України . ДСТУ-Н Б В.1.1-35:2013 Настанова з проведення розрахунку шуму в приміщеннях і на територіях . ДСТУ-Н Б В.2.6-146:2010 Настанова щодо проектування та улаштування вікон та дверей. ДСТУ 7246:2011 Дизайн і ергономіка. Сигналізатори звукових немовних повідомлень. Загальні вимоги ергономіки.
При проектуванні обов’язково варто дотримуватися правил пожежної безпеки. Для цього необхідно бути обізнаним щодо вимог по вогнестійкості будівельних конструкцій,що містяться у відповідних нормативних документах .
Основним нормативним документам з пожежної безпеки є ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги», він встановлює пожежно-технічну класифікацію будівельних матеріалів, конструкцій, протипожежних перешкод, сходів та сходових кліток, будинків і споруд, приміщень, а також визначає загальні вимоги щодо безпеки людей у разі виникнення пожежі, пожежної безпеки конструктивних та об'ємно-планувальних рішень , обладнання будівель, приміщень інженерно-технічними засобами захисту від пожежі.
Благоустрій прилеглої території бібліотек повинен розроблятися спираючись на ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» який поширюється на планування та забудову території населених пунктів та є обов’язковим для підприємств і установ .
Висновки до другого розділу
Під громадським простором сучасного книжкового магазину розуміють умовне поєднання її приміщень із віртуальними електронними ресурсами, базами даних комп’ютерів. Принципи сучасного простору книжкового магазину, виявлені в результаті дослідження, такі:
врахування типу цільової аудиторії;
забезпечення «ідеї місця»;
орієнтованість на потреби читача;
гнучкість (варіативність) використання;
упровадження інформаційних технологій;
створення інклюзивності.
книжковий магазин повинен реагувати на нові запити суспільства та надавати новий спектр послуг і трансформувати свій простір. Створення гнучкого простору шляхом появи нових «непрофільних» приміщень викликане намаганням магазин залучити нову аудиторію шляхом організації дозвілля людей (рекреаційна складова) та надання простору для коворкінгу. Принцип упровадження в книжкову діяльність електронних носіїв перетворює її на медіатеку. Крім паперових книг з’являються мультимедійні носії.
РОЗДІЛ 3
ПРОЄКТНА ПРОПОЗИЦІЯ ДИЗАЙНУ ІНТЕР’ЄРІВ МАГАЗИНУ
3.1. Елементами формування інтер’єру книжкового магазину
Обладнання та меблі є найважливішими елементами формування інтер'єру книжкового магазину. Від того, на скільки зручно обладнання для роботи і викладення товару, залежить стан продавця і покупця, який повинен взяти товар, розглянути його. З метою зосередження уваги покупця на книгах та іншої друкованої продукції обладнання в інтер'єрі зазвичай вирішують нейтральним за формою і кольором.
Однак у деяких випадках відповідно до задуму архітектурно-художнього рішення інтер'єру книжкового магазину вироби та елементи торгового обладнання забарвлюють в активні, насичені кольори. Тим самим виявляють не тільки специфіку книготорговельного обладнання, але і створюють необхідні умови для показу товару. Функціонально-технологічні вимоги таким чином безпосередньо впливають на естетичне вирішення всього простору магазину і окремих складових інтер'єру.
У залежності від застосовуваних прийомів розміщення торговельне обладнання можна розділити на групи:
вільно встановлювані вироби (острівне обладнання) - не примикають до стін, колон, пілястрам і перегородок;
стаціонарно встановлюються вироби (пристінне обладнання) - примикають до конструкцій;
вироби, нерозривно пов'язані з конструкціями (вбудоване обладнання).
Кожна група обладнання має свої характерні особливості вирішення, а також властиві йому переваги і недоліки. Наприклад, острівне обладнання вигідно для найбільш повного використання площі приміщення, але створює певні незручності для продавців, що спостерігають за вибором літератури покупцями. Крім того, острівне обладнання розміщують тільки в просторих, світлих приміщеннях, не загромаджених будівельними конструкціями.
Пристінне обладнання, розташоване звичайно по периметру приміщення, значно зменшує ступінь використання площі (і змушує невиправдано збільшувати висоту виробів), але вигідно тим, що дозволяє освоювати приміщення будь-якої конфігурації.
Рис. 3.1. Острівне обладнання
Вбудоване обладнання має переваги економічного характеру (менша вартість, простота і швидкість виготовлення), але може встановлюватися тільки в місцях, заздалегідь передбаченими проектувальниками.
Незважаючи на істотні відмінності цих груп устаткування, є загальні вимоги, пропоновані до виробів кожної групи:
функціонально-технологічні, що визначають набір і типи виробів, їх відповідність форми торгівлі (відкрита викладка, самообслуговування, продаж за зразками тощо), забезпечення оптимальних умов роботи, створення максимальної ємності на одиницю торгової площі, відповідність обладнання пропорцій і розмірів тіла людини , розмірами товару і фізичних параметрах приміщення;
гігієнічні, що визначають частково форму і конструкцію виробів устаткування, їх функціональну обробку та ін.;
економічні, що визначають вартість виготовлення обладнання, його надійність, довговічність, універсальність використання, експлуатаційні показники;
естетичні, визначають колір і характер декоративного оздоблення обладнання, його стильове рішення, необхідність комплексного підходу до створення устаткування та інтер'єру;
будівельно-технологічні, що визначають форму і конструкцію виробів, індустріальність їх виготовлення та оздоблення, уніфікацію елементів і т.д.
Одним з найважливіших умов розробки обладнання є його відповідність зросту і пропорціям людини. На підставі науково обґрунтованих антропометричних даних визначені основні габарити торгового устаткування найбільш зручні для продавців і покупців. Таким чином, пристінне обладнання має висоту 2060 мм, а острівне – 1850 мм.
У пристінному і острівному обладнанні важливе розміщення висувних елементів (ящиків, дощок і т. п.). Вони знаходяться в зоні, що легко оглядається людиною (не вище 1250 мм від рівня чистої підлоги). При розробці обладнання враховано, що зона від підлоги до висоти 400 мм незручна для користування, а до висоти 700 мм - скрутна. Тому в стелажах передбачені ящики для зберігання запасів книг для торгового залу. Найбільш зручною для користування є зона, що знаходиться на висоті від 700 до 1500 мм.
Рис. 3.2. Острівне обладнання
Основною тенденцією розробки торгового обладнання є його серійне проектування та виготовлення при максимальній уніфікації та взаємозамінності окремих елементів і виробів в цілому, що дозволяє значно скоротити його номенклатуру. Подібний підхід до виготовлення торгового обладнання взаємопов'язаний з формою, конструктивним рішенням і обробкою виробів. В даний час торгівельне обладнання виготовляють трьох видів - секційне, універсальне розбірне та стелажне. Основна їх відмінність в тому, що в секційному обладнанні головним елементом є секції, з яких складають різні композиції. Для збірно-розбірного обладнання характерна наявність спільних конструктивних елементів - несучих стінок. Стелажне устаткування відрізняється наявністю вертикальних несучих стійок.
Особливістю рішення торговельного обладнання всіх типів є принцип типізації складових елементів (дверцят, ящиків, полиць, кришок і т. п), який сприяє індустріалізації виготовлення обладнання і дозволяє з обмеженого набору типових деталей створювати різноманітні за зовнішнім виглядом композиції виробів.
Рис. 3.3. Острівне обладнання
Основними конструктивними елементами обладнання є: опорні несучі стійки, бічні несучі щити, навісні полиці, ящики. Опорні стійки, що приймають все основне навантаження, відіграють важливу роль у конструктивному і функціональному відношенні. Тому вони повинні бути стійкими, міцними і передбачати можливість швидкої зміни навісних елементів - полиць і корпусних секцій. Найкращим матеріалом для цього є ламінована ДСП. Фасади ящиків виконані з кольорового МДФ.
Значне місце в інтер’єрах книжкового магазину займають вироби, що призначені для виставки та демонстрації товарів. До них відносять настінні вітрини, пристінні експозиційні щити та стелажі з різноманітними кріпленнями. Таке обладнання використовують під час проведення заходів, пов’язаних з пропагандою книг, а також книжкових виставок, зустрічей письменників з читачами. Для конференц-зали номенклатура обладнання та меблів, крім виставково-інформаційних стендів, включає секції стільців та трибуну.
Рис. 3.4. Обладнання конференц-зали
3.2. Вибір оздоблювальних матеріалів інтер’єрів магазину
На формування інтер'єру книжкового магазину, а також на вибір оздоблювальних матеріалів великий вплив мають вимоги санітарії та гігієни, освітленості та інсоляції приміщень, орієнтація по сторонах горизонту, затемненість сусідніми будівлями та зеленими насадженнями.
Гігієнічні вимоги зумовлюють використання в інтер'єрі магазину оздоблювальних матеріалів, що допускають можливість вологого прибирання підлоги, протирання та дезінфекції стін, прибирання пилу і скупчень бруду. Тому в інтер'єрах торгових залів знаходять широке застосування сучасні ефективні оздоблювальні синтетичні та природні матеріали. Вони вологостійкі, міцні на стирання, мають привабливий зовнішній вигляд, хорошу декоративну лицьову поверхню.
Оздоблення стін в приміщеннях книжкового магазину має першочергове значення, так як їх кольорове та декоративне вирішення безпосередньо впливає на колорит всього інтер’єру, його художньо-декоративне вираження. Стіни пофарбовані в білий колір та мають декоративні смуги трьох основних спектральних кольорів.
Для оздоблення підлоги використана декоративна наливна полімерна підлога. Декоративна наливна підлога не обмежена в кольоровій гаммі, формі і має можливість «заливки» всередину декоративних елементів і друкованої продукції. Малюнок підлоги повторює транзитні шляхи, таким чином є декоративним елементом навігації.
Стеля пофарбована в білий глянцевий колір, має декоративні чорні смуги, що допомагають орієнтуватися у просторі, та об'ємний декоративний елемент над зоною відпочинку.
3.3. Кольорове рішення
Однією з головних і найважчих завдань у формуванні інтер'єру є розробка його загального колірного рішення, тобто практичне здійснення задуму колірної композиції, що будується на основі гармонійних поєднань кольору, естетичної виразності, вимог фізіології та психології людини. Загальне колірне рішення приміщення має відповідати його функціональному призначенню та завданням психологічного впливу на людину, так як людина, що знаходиться в інтер'єрі, бачить і сприймає кольори навколишніх його предметів і тут же оцінює правильність їх застосування, виходячи з власного досвіду про практичність, корисність, функціональність і художньо-декоративну відповідність. Так, за її уявленням оббивка меблів повинна бути міцною, яскравою за кольором, насиченою і не маркою, обладнання - зручним, естетично привабливим, таким, що легко трансформується, а за кольором нейтральним щодо товарів, виставлених на ньому. Якщо в інтер'єрі присутні колірні поєднання, що збігаються зі звичними уявленнями про колір предмета відповідно до його призначення, вони сприймаються як гармонійні, викликають позитивні емоції.
Сприйняття людиною кольору неоднозначне, тому що будь-який колір має різні відтінки, різний тон, насиченість і світлоту. Велике значення мають в цьому випадку розмір пофарбованої поверхні, її фактура, форма пофарбованого предмета і умови освітленості. Важлива також ступінь психологічного впливу кольору: чи сприяє він поліпшенню настрою або пригнічує, сприяє відпочинку, заспокоєнню або, навпаки, збуджує. Всі ці фактори дуже впливають на сприйняття загального колірного рішення інтер'єру, оцінку взаємозв'язку його окремих елементів і досягнутої єдності функціонального та художньо-декоративного рішення.
Для обраного стилю неопластицизм характерне застосування трьох основних чистих кольорів – червоного, синього та жовтого, – а також так званих «не-кольорів» – білого, сірого та чорного.
Для фарбування поверхонь стін і стелі застосований білий колір, що сприяє кращій освітленості приміщення. Незважаючи на слабку кольоровість, ці значні за площею поверхні впливають на людину сильніше, ніж невеликі, насичені за кольором окремі предмети та ділянки стін. Колірний колорит приміщення формується в першу чергу забарвленням стін, стелі і підлоги, та доповнюється кольорами інших, більш дрібних елементів.
Загальне колірне рішення інтер'єру характеризується ще й тим, що в кожної колірної композиції окремої зони або приміщення переважає один колір. Так наприклад, у гардеробі – жовтий, в кафетерії – червоний, а в торгових залах – синій. Переважання в колориті інтер'єру одного кольору створює бажану основу для гармонізації колірних поєднань всіх елементів інтер'єру і сприяє формуванню певних емоцій у відвідувачів.
Яскраві, насичені кольори та контрастні кольорові поєднання впливають на людину збуджуюче та застосовуються в приміщеннях з короткочасним перебуванням людей, наприклад в торгових залах, вестибюлях. Більш стримані кольорові поєднання впливають на людину заспокійливо та застосовуються в приміщеннях з довготривалим перебуванням, у нашому випадку – в конференц-залі.
3.4. Освітлення інтер’єрів магазину
Правильне сприйняття внутрішнього простору, його кольорового, композиційного та архітектурно-художнього вирішення багато в чому залежить від вдалого природного та штучного освітлення.
Наявність хорошого освітлення в книжковому магазині особливо важливо, тому що в ньому зосереджений товар, що потребує пильного огляду. Здійснюючи, таким чином, утилітарне призначення, штучне освітлення безпосередньо приймає участь в загальній композиції інтер’єра, формування простору, виявленню його планового вирішення та тектонічної побудови. Крім того, освітлення необхідне для людей, що працюють в приміщенні. Воно впливає на їх емоційний стан та загальний настрій.
Сучасні принципи влаштування системи освітлення в книжковому магазині визначають необхідність створення рівномірного загального освітлення в приміщенні при використанні місцевого освітлення для виділення функціональних зон.
В даному проекті було використано дві системи освітлення, що характеризуються різними вирішеннями джерел світла та їх розміщенням у просторі.
1) Принцип об'єднання джерел світла з архітектурними та декоративними деталями, так зване архітектурне освітлення. В цьому випадку форма світильників, їх колір, оздоблення архітектурних елементів, що об’єднуються зі світильниками, важливі не лише в функціональному відношенні, а й для художньо-декоративного вирішення приміщення. Такий принцип був використаний для освітлення вестибюлю та зони відпочинку (рис. 3.4.1, 3.4.2).
Рис. 3.5. Підвісний світильник у вестибюлі
2) Арматурний принцип, що характеризується використанням світильників, вбудованих у стелю, накладних у вигляді точок чи стрічок, а також лайт-боксів. За допомогою люмінесцентних ламп було освітлено торгові зали та конференц-зал.
Рис. 3.6. Настільний світильник для зони відпочинку
Макет до проекту
Рис.3.7. Макет зони ресепшин. Загальний вигляд
Рис.3.8. Макет зони ресепшин. Деталі у процесі роботи
Рис.3.9. Макет зони ресепшин. Фрагменти
Висновки до третього розділу
Успішну торгову діяльність книгарів забезпечує належне організування його робочого місця: правильно дібрані розміри обладнання, відповідність інтер’єрів, естетично привабливий дизайн тощо. Робоче місце конструюють з дотриманням ергономічних вимог (антропометричних, біомеханічних, фізіологічних, естетичних), які сприятимуть високій працездатності за оптимальних затрат зусиль. Сучасні меблі мають регулюватися за нахилом, висотою, трансформуватися та пересуватися.
Розташування меблів модульні, лаконічно поєднуються між собою, мають загальну концепцію, форму, яскраві по кольоровій гамі та без гострих кутів з міркувань безпеки.
ВИСНОВКИ
Сучасному інтер’єру властиві багато прогресивні особливості, що знайшли широке застосування в будівельній практиці. Але серед них є й такі, які потребують подальшого вивчення, розвитку і освоєнні. Такі особливості сучасного інтер'єру, як функціональне зонування внутрішнього простору, універсальне використання приміщень для різних цілей, доцільне конструктивне рішення, взаємозв'язок природного оточення з внутрішнім простором і надалі будуть використовуватися в архітектурі для досягнення більшої виразності гармонійної єдності функціонального та художнього рішення. Простота, ясність образу, теми інтер'єру, його індивідуальність, лаконізм у застосуванні художньо-декоративних засобів, використання типових і уніфікованих елементів меблів та обладнання, доцільне рішення конструкцій, планування приміщення, обґрунтована і раціональна взаємозв'язок інтер'єру з оточенням. Стосовно до інтер'єрів книжкових магазинів це розвиток в першу чергу має стосуватися функціонального рішення і уніфікованого обладнання, так як від першого цілком залежить створення найбільш зручного для роботи і відпочинку організованого простору, а завдяки другому інтер'єр набуває нові естетичні властивості. Уніфіковані вироби обладнання та меблів, крім економічних переваг, володіють такими важливими властивостями, як масовістю виготовлення, можливістю створення різнотипних виробів з уніфікованих деталей, варіабельністю розстановки виробів устаткування і т. д. Важливою тенденцією розвитку інтер'єру книжкового магазину є розробка його естетичних якостей, пов'язаних з емоційним впливом на людину.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. ДБН 2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди. Основні положення»
2. ДБН 2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення»
3. ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення .
4. ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва.
5. Міллер Д. «Меблі. Всі стилі від старовини до сучасності». Видавництво АСТ, Астрель. 2006 р. 560 стр.
6. Свірко В., Голобородько В., Рубцов А. Ергодизайн: основи методології і практики / В.Свірко, В.Голобородько, А. Рубцов та ін. — Київ: Школа, 2011 270 с.
7. Даниленко В. Я. Дизайн: підруч. / В. Я. Даниленко. — Х.:ХДАДМ, 2003. — 320 с.
8. Сьомка С. В. Основи дизайну архітектурного середовища : підручник. – Київ : Видавництво «Ліра-К», 2020. – 480 с.
9. Зиміна С.Б. Стилі інтер’єру / Зиміна С.Б. – К.: Довіра, 2018. – 360 с.
10. Сьомка С. В., Антонович Є. А. Дизайн інтер’єру, меблів та обладнання : підручник для студентів спеціальності 022 «Дизайн». – Київ : НАКККіМ, 2018. – 360 с.
11. Сьомка С. В. Ергономіка та ергодизайн : підручник. – Київ : НАКККіМ, 2017. – 604 с.
12. Основи дизайну архітектурного середовища: Підручник / Тімохін В.О., Шебек Н.М., Малік Т.В. та ін.. - K.: КНУБА, 2010. - 400 с.
13. Бондаренко І.В. Особливості використання кольору в процесі проектування інтер’єрів сучасних магазинів // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – Харків: ХДАДМ, 2008. – №11. – С. 9–15.
14. Новосельчук Н. Є. Формування інтер'єру громадських будівель кінця ХІХ - початку ХХ століть [Електроннийресурс]: Автореф. дис... канд. архітектури: 18.00.01 / Н. Є. Новосельчук; Нац. акад. образотвор. мистец. і архіт. — К., 2006. — 19 с. — укp. Режим доступу: http://libs.com.ua (http://libs.com.ua)
15. Асоціація «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів»: веб-сайт. URL: http://www.avbmv.com.ua/
16. Електронний ресурс «http://ru.wikipedia.org/wiki/Автовокзал»
17. Електронний ресурс «http://pidruchniki.ws/14940807/bzhd/prirodne_seredovische_lyudina (http://pidruchniki.ws/14940807/bzhd/prirodne_seredovische_lyudina)»
18. Електронний ресурс «http://www.avtobys.ru/info-avtobus-history.php (http://www.avtobys.ru/info-avtobus-history.php)»
19. Електронний ресурс «http://nnm.me/blogs/kryaker41/kratkaya-istoriya-sovetskogo-avtobusa/ (http://nnm.me/blogs/kryaker41/kratkaya-istoriya-sovetskogo-avtobusa/)»
20. Електронний ресурс «http://blogo-svetka.ru/mirovye-topy/top-10-luchshie-vokzaly-evropy»
21. Електронний ресурс «http://ru.wikipedia.org/wiki/Аточа»
22. Електронний ресурс http://ru.wikipedia.org/wiki/Категория:Вокзалы_Парижа (http://ru.wikipedia.org/wiki/Категория:Вокзалы_Парижа)
23. Електронний ресурс http://ru.wikipedia.org/wiki/Центральный_вокзал_Берлина (http://ru.wikipedia.org/wiki/Центральный_вокзал_Берлина)
24. Електронний ресурс http://www.arhinovosti.ru/2013/03/15/avtovokzal-ot-charles-rose-architects-grinfild-ssha/
25. Електронний ресурс http://www.arhinovosti.ru/2013/06/25/avtovokzal-ot-tng-arquitectos-los-lagos-chili/ (http://www.arhinovosti.ru/2013/06/25/avtovokzal-ot-tng-arquitectos-los-lagos-chili/)
26. Електронний ресурс «http://stolichniy-master.ru/articles/remont-kvartir-minimalizm.html»
27. Електронний ресурс «http://www.topdom.ru/cons13/16.htm»
28. Електронний ресурс «http://www.tehlit.ru/1lib_norma_doc/43/43569/»
29. Бердинських С.О. Ескізування в творчо-пошуковому процесі художнього формоутворення. Національна бібліотека ім. Вернадського: вебсайт. URL: http://irbis- nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21CO M=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Ima ge_file_name=PDF/texnect_2013_12_6.pdf (дата звернення: 15.04.2020р.).
30. Основи дизайну інтер’єру. Сomfortdeluxe : веб-сайт. URL: http://comfortdeluxe.ua/uk/statti/osnovy-dyzajnu-interieru/ (дата звернення 25.04.2020).
31. Стилі дизайну інтер’єру. URL: https://mauris-design.in.ua/styliinteryeru/(дата звернення: 16.04.2020 р.).
32. Краснікова Л.В. Поняття, історія і стилі дизайну інтер’єра Молодий вчений №12(64), 2018.С. 22-26. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2018/12/6.pdf (дата звернення: 15.04.2020 р.).
ДОДАТКИ
Додаток А
Рис.А.1. Піт Мондріан. Картини в стилі неопластицизм
Рис.А.2. Приклади сучасних меблів в стилі неопластицизм
Рис.А.3. Приклади сучасних меблів в стилі неопластицизм
Рис.А.4. Будинок Шредера. Фасад та інтер’єр.
Додаток В
Рис.В.1. Основні габарити обладнання:
а – стелажі для книг,б – вітрини рекламної продукції,в – стелаж для CD-дисків.
Рис.В.2. Співвідношення росту людини та обладнання:
а- прилавка, б – каси, в – книжкових стелажів.
Додаток С
Рис.С.1. Аналоги. Стелажі
Рис.С.2. Аналоги. Стелажі
Рис.С.3. Аналоги. Стелажі
Рис.С.4. Аналоги. Стелажі
Рис.С.5. Аналоги. Стелажі
Рис.С.6. Аналоги. Стелажі
Додаток D
Рис.D.1. Аналоги. Книжкові магазини
Рис.D.2. Аналоги. Книжкові магазини
Рис.D.3. Аналоги. Книжкові магазини
Рис.D.4. Аналоги. Книжкові магазини
Додаток E
Проектна пропозиція
Рис.E.1. Торговий зал, зона відпочинку
Рис.E.2. Конференц-зал
Рис.E.1. Вестибюль, зона кафетерію