РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ВНЕСКУ МИТЦІВ ЧЕРКАЩИНИ ЗАСОБАМИ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ

Остроушко, Денис Андрійович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9050

Title:	РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ВНЕСКУ МИТЦІВ ЧЕРКАЩИНИ ЗАСОБАМИ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ
Authors:	Борисов, Юрій Борисович Остроушко, Денис Андрійович
Keywords:	мистецтво;графіка
Issue Date:	Dec-2023
Abstract:	Актуальність. Графічний дизайн відіграє значущу роль у візуальному сприйнятті інформації та має глибокий вплив на наше сприйняття навколишнього світу. Вивчення важливих аспектів графічного дизайну допоможе нам краще зрозуміти, як він формує наше сприйняття та взаємодію з інформацією. Сучасне суспільство переповнене величезною кількістю інформації, в якій все важче орієнтуватися, оскільки одна частина є інформаційним шумом, інша є недостовірною, третя здається просто нецікавою. Сьогодні графічний дизайн використовується в рекламі, видавничій діяльності та друку, кіно, телебаченні, комп’ютерній та електронній техніці, та в інших галузях масової інформації. Завдання графічного дизайну полягає у формуванні інформаційного середовища, в якому ми знаходимося. Недарма його іноді дуже точно називають комунікаційним дизайном. Тому графічний дизайн нерозривно пов’язаний з пошуком такої форми інформаційного спілкування, яка відповідала б естетичним уподобанням суспільства. Важливо, щоб ця інформація була візуально організована таким чином, щоб за цей час головні її частини були засвоєні. Особливого значення набуває необхідність в ефективному синтезуванні інформаційних потоків, донесенню їх до свідомості та підсвідомості споживача за допомогою художніх образів, застосовуючи відповідні засоби та методи графічного дизайну
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9050
Appears in Collections:	022 Дизайн (за видами)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Остроушко_МДЗ-81.pdf Restricted Access		4.85 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

ЧЕРКАСЬКИЙ CHERKASY
ДЕРЖАВНИЙ
STATE
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL
УНІВЕРСИТЕТ
UNIVERSITY

Факультет
гуманітарних технологій
Кафедра дизайну

Освітня програма другого рівня вищої освіти ступеня «магістр»
Спеціальність 022 «Дизайн» (за видами)

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА

на тему: «РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ВНЕСКУ МИТЦІВ ЧЕРКАЩИНИ
ЗАСОБАМИ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ»

Студент групи МДЗ-81 Денис ОСТРОУШКО

Керівник:
кандидат мистецтвознавства, доцент Юрій БОРИСОВ

Консультант:
доктор мистецтвознавства, професор Інна ЯКОВЕЦЬ

«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну

Інна ЯКОВЕЦЬ

____2023рік

Черкаси 2023
Черкаський державний технологічний університет
(назва ЗВО)

Кафедра дизайну
Факультет гуманітарних технологій
Спеціальність 022 – Дизайн (за видами)

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри дизайну
Інна ЯКОВЕЦЬ
„ ” 2023 р.

ЗАВДАННЯ
до кваліфікаційної випускної роботи магістра

Остроушку Денису Андрійовичу

1.Тема роботи: «Репрезентація внеску митців Черкащини засобами
графічного дизайну»
затверджена наказом по університету від «_________»_____ р. №______
2.Термін здачі студентом магістратури закінченої роботи 11.12.2023
3.Вихідні дані: теоретичні відомості за проблемою дослідження, аналоговий ряд
репрезентації творчості художників засобами графічного дизайну.
4.Зміст випускної роботи: ВСТУП. РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТЕМИ
ДОСЛІДЖЕННЯ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. 1.1. Історіографія теми дослідження.
1.2. Методи дослідження. РОЗДІЛ 2. ГРАФІЧНИЙ ДИЗАЙН ЯК ПРОЄКТНА
ДІЯЛЬНІСТЬ. ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТНОГО ОБРАЗУ. 2.1. Графічний дизайн у
системі візуальних комунікацій. 2.2. Особливості сприйняття та форми передачі
художнього образу за допомогою графічного дизайну. 2.3. Візуалізація художнього
образу засобами графічного дизайну. РОЗДІЛ 3. ЧЕРКАЩИНА В
МИСТЕЦЬКОМУ ПРОСТОРІ. 3.1. Черкаський обласний художній музей як
культурний центр області. 3.2. Художники Черкащини. РОЗДІЛ 4.
ДИЗАЙНЕСЬКА ПРАКТИКА. ДИЗАЙН-ПРОЕКТ ГРАФІЧНОГО КОМПЛЕКСУ
ДЛЯ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ТВОРЧОСТІ ХУДОЖНИКІВ ЧЕРКАЩИНИ. 4.1. Особливості
проєктування рекламно-графічного комплексу. 4.2. Дизайн-проект графічного
комплексу для презентації творчості художників Черкащини ВИСНОВКИ.
ЛІТЕРАТУРА. ДОДАТКИ.
5. Перелік графічного матеріалу: загальна площа графічної частини
1600×2300 см. Додатки: 15 стор. формату А4.

6.Консультанти кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх
стосуються

Підпис, дата
Розділ Консультант завдання завдання
видав прийняв
Графічна частина Яковець І.О.
Наукове дослідження Борисов Ю.Б.
Загальне керівництво Борисов Ю.Б.
Макет/презентація Яковець І.О.

Дата видачі завдання_______________________________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Термін
виконання
№ При-
Назва етапів дипломного проекту (роботу) етапів
з/п мітка
проекту
(роботи)
1. Затвердження теми роботи, керівника 15.02.2023
2. Робота з аналогами, збір інформації 18.04.2023
3. Заслуховування про виконання першого етапу 21.06.2023
роботи
4. Звіт про перші два розділи магістерської роботи 27.09.2023
5. Затвердження ідеї дизайнерського рішення проекту 25.10.2023
та кінцевого варіанту плану
6. Попередній захист випускної роботи магістра 21.11.23
7 Робота над макетом/відео презентацією 10.12.2023
кваліфікаційної роботи
8. Захист випускної роботи магістра 12-14.12.23

Керівник Юрій БОРИСОВ

Завдання прийняв до виконання Денис ОСТРОУШКО

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ. МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………………………………...... 5
1.1. Історіографія теми дослідження………………………………. 5
1.2.Методи дослідження…………………………………………….. 6
РОЗДІЛ 2. ГРАФІЧНИЙ ДИЗАЙН ЯК ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ. 8
ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТНОГО ОБРАЗУ…………………………….
2.1. Графічний дизайн у системі візуальних комунікацій……….. 8
2.2. Особливості сприйняття та форми передачі художнього 11
образу за допомогою графічного дизайну………………………….
2.3. Візуалізація художнього образу засобами графічного 16
дизайну…………………………………………………………………
РОЗДІЛ 3. ЧЕРКАЩИНА В МИСТЕЦЬКОМУ ПРОСТОРІ………... 29
3.1.Черкаський обласний художній музей як культурний центр 29
області…………………………………………………………………
3.2.Художники Черкащини………………………………………….. 32
РОЗДІЛ 4. ДИЗАЙНЕСЬКА ПРАКТИКА. ДИЗАЙН-ПРОЕКТ 35
ГРАФІЧНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ТВОРЧОСТІ
ХУДОЖНИКІВ ЧЕРКАЩИНИ…………………………………………...
4.1.Особливості проєктування рекламно-графічного комплексу…. 35
4.2.Дизайн-проект графічного комплексу для презентації 40
творчості художників Черкащини……………………………….......
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. 46
ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………….. 49
ДОДАТКИ……………………………………………………………………. 52

2

ВСТУП

Актуальність. Графічний дизайн відіграє значущу роль у візуальному
сприйнятті інформації та має глибокий вплив на наше сприйняття
навколишнього світу. Вивчення важливих аспектів графічного дизайну
допоможе нам краще зрозуміти, як він формує наше сприйняття та взаємодію з
інформацією.
Сучасне суспільство переповнене величезною кількістю інформації, в
якій все важче орієнтуватися, оскільки одна частина є інформаційним шумом,
інша є недостовірною, третя здається просто нецікавою. Сьогодні графічний
дизайн використовується в рекламі, видавничій діяльності та друку, кіно,
телебаченні, комп’ютерній та електронній техніці, та в інших галузях масової
інформації. Завдання графічного дизайну полягає у формуванні інформаційного
середовища, в якому ми знаходимося. Недарма його іноді дуже точно
називають комунікаційним дизайном. Тому графічний дизайн нерозривно
пов’язаний з пошуком такої форми інформаційного спілкування, яка
відповідала б естетичним уподобанням суспільства. Важливо, щоб ця
інформація була візуально організована таким чином, щоб за цей час головні її
частини були засвоєні. Особливого значення набуває необхідність в
ефективному синтезуванні інформаційних потоків, донесенню їх до свідомості
та підсвідомості споживача за допомогою художніх образів, застосовуючи
відповідні засоби та методи графічного дизайну
Мета – розглянути та проаналізувати особливості репрезентації творчості
митців Черкащини засобами графічного дизайну.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:
– проаналізувати матеріали, присвячені вивченню питань
репрезентації творчості художників засобами графічного дизайну;
– розглянути та проаналізувати особливості сприйняття та форми
передачі художнього образу за допомогою графічного дизайну;
– висвітлити значення Черкащини в мистецькому просторі;
3

– розробити дизайн-проєкт графічного комплексу для презентації
творчості художників Черкащини.
Об’єктом дослідження є творчій доробок митців Черкащини.
Предметом дослідження є репрезентація внеску митців Черкащини
засобами графічного дизайну.
Джерельною базою дослідження є матеріали, зібрані автором в фондах
бібліотеки Черкаського державного технологічного університету, обласної
універсальної наукової бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка, бібліотеки Черкаського
обласного художнього музею та ресурси мережі Інтернет.
Новизна дослідження полягає в тому, що в ньому комплексно
розглядаються:
- висвітлено значення Черкащини та художнього музею в мистецькому
просторі;
- визначено художні засоби проектування в графічному дизайні та
основні елементи рекламно-графічного комплексу;
- запропоновано дизайн-проєкт графічного комплексу для презентації
творчості художників Черкащини.
Науково-практичне значення дослідження полягає в тому, що його
теоретичні положення та висновки можуть бути ефективно використані в
практичній діяльності сучасних музеїв. Матеріали цієї роботи можуть
слугувати підґрунтям для подальших досліджень мистецтвознавців та
практичної роботи дизайнерів.
Структура. Теоретичне дослідження складається з чотирьох розділів.
Текст роботи містить – 48 сторінок, додатки – 15 сторінок. Список
використаних джерел становить – 31 найменування.

4

РОЗДІЛ 1

ІСТОРІОГРАФІЯ ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ. МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Історіографія теми дослідження
Аналіз попередніх досліджень. Серед вітчизняних науковців, які фахово
вивчали проблематику графічного дизайну протягом останніх десятиліть, слід
назвати імена О. Ганоцької [1], О. Гладун [2, 3], В. Даниленка [5],
М.Куленка [7], В. Косіва [20], Н. Сбітнєвої [15], Н. Титаренко [16], В. Лесняка
[9], В. Победіна [13], О. Хмельовського [19], М. Яковлєва [11]. Закордонні
досліди графічного дизайн всебічно представлені в роботах К. Ньюарк [12],
Е.Туемлоу [17], П. Філь та Ш. Філь [18] та інших науковців.
З-поміж іноземних авторів доцільно окремо охарактеризувати працю К.
Ньюарка «Що таке графічний дизайн?», в якій пропонуються визначення
графічного дизайну і його компонентів, а також всебічно вивчаються
механізми, чинники, інструменти та принципи роботи фахівця у сфері
графічного дизайну в його невідривному зв’язку з іншими видами мистецтва.
Разом із тим, враховуючи те, що сфера графічного дизайну знаходиться у
практичному русі і практично кожного дня у нашій країні з’являються нові
приклади ефективного і високохудожнього поєднання дизайну й графічного
мистецтва, є потреба у подальших наукових розвідках із вказаної тематики (з
урахуванням передового вітчизняного та іноземного досвіду).
Наразі у багатьох літературних джерелах здійснена спроба розкриття
базових понять дизайну, а також висвітлення його історичного становлення й
методик роботи у проектно-художній сфері. Водночас що стосується
графічного дизайну, то наявні розвідки вивчають лише його окремі елементи, в
основному навчально-методичного чи популярного характеру, які не мають
наукового навантаження. У цьому контексті сформувалася практика, за якої
наукові праці істотно відстають від динаміки реального розвитку графічного
5

дизайну, що формує значний дефіцит фахових досліджень теоретико-
методологічних і термінологічних засад у зазначеній сфері знань. Серед джерел
дослідження варто згадати у першу чергу Державний стандарт України, який
пропонує таку дефініцію «графічного дизайну» – це «дизайнерське
проектування, спрямоване на візуалізацію інформації, а також створювання
графічних знакових систем для предметнопросторового середовища та
графічних елементів для промислових виробів» [6, с. 7].
На сьогоднішній день, на території України виявлено невелику кількість
книг, які присвячені одному чи декільком аспектам графічного дизайну. Проте
збірки, де є повний огляд головних аспектів сучасного графічного дизайну,
таких як типографіка, верстка, дизайн книги, стиль и стилізація, плакат,
брендинг та реклама, до сьогодення поки не існує.

1.2. Методи дослідження
Розглянуто та проаналізувано особливості репрезентації творчості митців
Черкащини засобами графічного дизайну.
У нашому дослідженні використовувалися загальнонаукові і спеціальні
(тобто професійно-орієнтовані) методи мистецтвознавчого аналізу: системний
підхід, історичної систематизації матеріалу, порівняльного аналізу, аналізу і
синтезу та функціональних аналогій, інфографічний.
Системний підхід полягає в комплексному дослідженні великих і
складних об'єктів (систем), дослідженні їх як єдиного цілого з узгодженим
функціонуванням усіх елементів і частин. Виходячи з цього принципу, треба
вивчити кожен елемент системи в його зв'язку та взаємодії з іншими
елементами, виявити вплив властивостей окремих частин системи на її
поведінку в цілому, встановити властивості системи і визначити оптимальний
режим її функціонування.
Аналіз – метод пізнання, який дає змогу поділити предмети дослідження
на складові частини (природні елементи об’єкта або його властивості та
відношення). Синтез, навпаки, передбачає з’єднання окремих частин чи рис
6

предмета в єдине ціле. Аналіз і синтез взаємопов’язані, вони являють собою
єдність протилежностей.
У дослідницькій роботі аналіз переважав на початкових етапах
дослідження – при вивченні літературних джерел, існуючих зразків об’єктів
дизайну, прикладів презентації творчості митців, каталогів, афіш, листівок; а
синтез – на подальших – при узагальненні досліджуваної інформації, а саме:
визначенні особливостей створення художнього образу в дизайні, зокрема при
розробці фірмового стилю, під час написання висновків.
Термінологічний принцип полягає у вивченні історії термінів і понять, що
позначаються ними, розробці або уточненні змісту і обсягу понять,
встановленні взаємозв’язку і субординації понять, їх місця в понятійному
апараті теорії, на базі якої ґрунтується дослідження. Термінологічний принцип
застосовано для аналізу та уточнення понятійного апарату, зокрема з
тлумачення понять «графічний дизайн», «художній образ».
Для узагальнення досліджуваних понять, з’ясування термінів, принципів і
закономірностей у контексті предмета дослідження використано теоретичний
метод дослідження – пояснення. Крім того, для підвищення доступності
інформаційного контенту використано метод інфографіки, який слугує для
ілюстрації та наочного викладення результатів інших досліджень.
Формування художнього образу в графічному дизайні має такі методи:
– передпроектного аналізу;
– застосування рукотворних розробок (ескізів, начерків, замальовок та ін.);
– перетворення (трансформування) образу за допомогу засобів графічного
дизайну.
Узагальнення – це метод наукового пізнання, за допомогою якого
фіксуються загальні ознаки та властивості певного класу об'єктів та
здійснюється перехід від одиничного до особливого та загального, від менш
загального до більш загального. У науковому дослідженні метод узагальнення
використовувався при написанні висновків.

7

РОЗДІЛ 2

ГРАФІЧНИЙ ДИЗАЙН ЯК ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ.
ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТНОГО ОБРАЗУ

2.1. Графічний дизайн у системі візуальних комунікацій
В сьогоденному світі науково – технічних здобутків та інформаційних
технологій графічний дизайн посідає одну із ключових позицій. Книги,
плакати, газети, постери, обгортки комерційних виробів і т.д., це все , що люди
бачать кожного дня, з чим мають справу, це речі які несуть інформацію і
виконують одну з комунікативних функцій виконаних за допомогою засобів
графічного дизайну. Тому Можна дійти згоди про те, що графічний дизайн в
рамках сучасності став суттєвим фактором формування візуальної складової
спілкування з суспільством.
В науковій літературі дослідження з даної теми були опрацьовані
багатьма вченими. Щодо поняття «графічного дизайну» та його специфічного
значеня звертались не одноразово такі наукові діячі як: О. Гладун, А. М. Корол,
М. Я. Куленко, С. І. Серов і т.д. Особливості візуальної мови графічного
дизайну як засобу художньо – комунікативної системи досліджені в наступних
роботах: О. Гладун розглядає особливості графічного дизайну як формотворчий
фактор у новітній системі синтезу мистецтв; В.Даниленко опрацьовує
специфічні відмінності дизайну України у світовому контексті художньо –
проектної культури , Т. А. Корнієнко розглядав відношення візуальної форми та
функцій в художній конструкції дизайну; О.В.Швед розглядає якості
інфографіки як засобу візуальної комунікації та ін. Вивчення графічного
дизайну як засобу художньо-комунікативної системи спричинено потребою
пошуку нових варіантів створення графічних об’єктів, які б містили в собі
художність, естетичність та відповідали умовам комунікації.
Поняття графічний дизайн утворюється завдяки сполученню двох
складових частин як – «графіка» та «дизайн», які характеризують його
8

художню та комунікативну направленість. Графіку ми знаємо як один із
різновидів образотворчого мистецтва, якому притаманне вживання
однотонного зображення, як правило олівцем, пензлем та ін. В «Ілюстрованому
словнику – довіднику» дизайну дається визначення галузі творчості, яка
передбачає художнє моделювання (конструювання).
Таким чином, можна дійти висновку що мистецтво графічного дизайну
визначаємо як художньо-конструкторську творчу діяльність з метою створення
графічних об’єктів або виробів, які повинні відповідати комунікативній меті.
Дане пояснення підходить нашому твердженню про графічний дизайн як
художньо-комунікативну систему.
Візуалізація інформації виступає однією з основних задач сучасного
дизайну, так як він відомий своєю комунікативною спрямованістю. Сучасний
графічний дизайн є найбільш рухливим засобом візуального мистецтва,
призначеним для масової комунікації. Перетворення інформації у виразні та
зрозумілі послання є опорною функцією комунікативного спрямування дизайну
– як технічної науки та образотворчого мистецтва. Тобто донесення до людини
зрозумілими візуальними засобами інформації будь-якого характеру і є
візуально комунікативним завданням графічного дизайну.
Комунікація – це специфічна форма взаємодії людей у процесі їх
пізнавально-трудової діяльності.
Графічний дизайн як один із видів мистецтва повинен реалізовувати свої
естетичні та комунікативні функції. Витвір графічного дизайну як об’єкту
наповненого естетичним змістом, повинен задовольняти переживання глядача,
його емоційні та художні потреби. В даному взаємозв’язку графічний дизайн
міцно пов’язаний з категоріями художнього смаку та естетики. Твір графічного
дизайну як один з засобів комунікативного прийому, спрямований на
досягнення певної мети комунікації. Ця мета може підпорядковуватися різним
цілям, вона включає в себе і комерційну складову, агітаційну, соціальну та ін.,
види впливу та нав’язування на свідомість споглядача.
9

Будучи результатом творчої роботи, художній твір є об’єктом графічного
дизайну який уже вміщає в собі створений образ, якому властива суб’єктивна
сторона світогляду автора. В процесі створення графічного об’єкту автор
звертається до застосування художніх засобів, кольорової гами, розміру та
форми моделей, і в сукупності з законами композиції, які відповідають його
стилю та ментальності. Цей стиль несе в собі відображення художніх
вподобань самого дизайнера. Таким чином головною задачею дизайнера є
пошуки, вирішення проблеми щоб підібрати такий графічний об’єкт, який
давав би змогу пробуджувати асоціації, наштовхуватиме глядача на роздуми и
разом з тим, художні цінності автора досягали художньо – естетичної мети
готового виробу.
Графічний дизайн тісно межує з образотворчим мистецтвом, запозичуючи
його жанри та специфічні ознаки. Графічний дизайн вимагає від дизайнера
достатнього рівня технічних знань та художнього смаку. Весь процес роботи
дизайнера графіка сприймається як створення цілісного художньо –
естетичного об’єкту засобами технічного моделювання. Будь – який графічний
об’єкт – це відображення дійсності світогляду автора. Естетичне враження від
візуальної репрезентації пов’язаний зі становленням форм художнього бачення,
які актуалізують сприйняття.
Після процесу естетизації художнього повідомлення, формується
візуальне поле композиції із емоційним і психологічним змістом. Художні
особливості графічного дизайну розкриваються крізь творчу самореалізації
автора. Самовираження – це складова художньої діяльності, що наближує
графічний дизайн до художнього мистецтва.
В процесі моделювання графічних об’єктів відбувається створення
візуальної системи знаків, тексту, композиції, які сприймаються як цілісний
візуальний об’єкт. На особливості зв’язку графічного дизайну з комунікацією
вказує така особливість дизайну як динамічність та змінність. Як результат на
сучасні потреби суспільства графічний дизайн змінюється відповідно, тому він
10

існує не як одиничний варіант повідомлення, а як множинність варіацій, одного
об’єкту або динаміка створення нових графічних продуктів.
Графічний дизайн трансформує інформацію засобами художнього
моделювання у візуальні сигнали, які повинні мати чітку тематику і
спрямованість, яка б виключала шанс бути невірно сприйнятою у трактуванні
задуму автора. Ще однією цікавою і досить точною інтерпретацією графічного
дизайну є його унікальне мистецтво, яке суміщає в собі образотворчу та
проектну діяльність. Як засіб художньої комунікації, створення графічного
об’єкту передбачає достатній рівень знать, умінь та навичок у володінні
характерними засобами графічного дизайну. Як результат художній об’єкт
графічного дизайну повинен виражати і нести в собі певну естетичну цінність.
На засадах створення графічного об’єкту як засобу художньо-
комунікативної системи лежить розуміння візуальної мови як системи впливу
на наші відчуття та почуття. Як художньо-комунікативна система графічний
дизайн визначається культурними особливостями. С. І. Сєров помітив, що будь
– яка культура – це система символів, знаків, один і той же знак графічного
об’єкту може не мати жодного змісту в культурі, для якої він є чужорідним
[49]. Саме в естетичному та знаковому впливі на глядача розкривається
художньо – комунікативні риса графічного дизайну.
Утворення графічної виразності об’єкту можливо лише при
використанні художніх засобів проектування, таких як контраст, кольорова
акцентуація, композиційні рішення, стилізація тощо. Завдяки Образності
графічного об’єкту автор в змозі створити художню метафору за допомогою
засобів знакової мови.

2.2. Особливості сприйняття та форми передачі художнього образу за
допомогою графічного дизайну
Графічний дизайн у суспільстві виконує функцію художнього
оформлення, але найчастіше – інформативну. Щодня люди стикаються з
рекламою, оголошеннями, упаковкою та іншими продуктами дизайну, тим
11

самим отримуючи нову інформацію та враження від побаченого. У цій ситуації
дизайн перетворюється на потужний засіб комунікації, допомагаючи автору
передати інформацію, а глядачеві отримати. Графічний дизайн є всюди. Проте
часто сприймається як належне, залишаючись непоміченим, оскільки він
зливається з візуальною культурою повсякденного життя. Комп’ютерні
технології нашого часу дозволяють швидко перетворити геометрію об’єкта,
підібрати колір, виконати складні графічні побудови, імітувати різні візуальні
ефекти, анімувати зображення і т.д. Але завжди є і зворотна сторона такого
прогресу. На жаль, простота графіки породжує велику кількість безсмачних,
безликих, часом відверто безпорадних проектів.
Графічний дизайнер повинен мати собі за правило, те що навіть якщо він
працює за комп’ютером, всі закони образотворчого мистецтва, що склалися в
історичному розвитку є канонами сьогодення, у жодному разі не втрачають
своєї значущості. В галузі графічного дизайну є багато факторів які впливають
на сприйняття, незначні зміни форми, розміру або кольору об’єкту, часом може
призвести до зовсім несподівані реакції у глядача.
Середовище в якому існує людина впливає на неї. Тому звукова,
візуальна, тактильна, вербальна інформація безпосередньо надходить у наш
мозок. Таким чином виходить, що об’єктивна реальність відображається у
свідомості споглядача у вигляді суб’єктивних образів предметів та явищ. Якщо
подумати про анатомічну сторону сприйняття, то органи чуття у всіх людей
влаштовані приблизно однаково, отже, з цього виходить що загальні
закономірності сприйняття та розуміння світу існують.
Провідну роль у сполученні світу інформації про світ людина сприймає з
допомогою зору. Саме зорові образи визначають світ, де вони живуть.
Візуальні образи є міжнародними, у людства є деякі бар’єри, ми роз’єднані
мовою, вірою, але у всіх нас однакові очі. Кожна людина є неповторним
індивідом, оскільки бачить, сприймає, відчуває і розуміє світ по – своєму, хоча
не зважаючи на це, люди становлять єдину спільноту суспільства, тому можна з
цього можна виокремити загальні закони сприйняття.
12

Будь-яке зображення чи об’єкт, що ми споглядаємо складається з деталей.
Наукрвро підтверджено вченими фізіологами, що при розгляданні об’єктів,
зіниця ока весь час рухається складними траєкторіями. Око влаштоване так, що
за один раз дозволяє розпізнати лише один образ, потім переходить до
наступного і т. д., тобто людина дивиться послідовно. При першому погляді на
об’єкт, око рухається від одної точки до іншої ніби обмацує поглядом. У
зоровій пам’яті виробляються особливі ознаки, рух очей відбиває роботу
думки. Око не обводить контури предметів, а перескакує від однієї частини
зображення до іншої, іноді кілька разів повторюючи той самий шлях. Елементи
зображення, шлях яким найчастіше проходить погляд людини, є смисловими
центрами.
Для дизайнера важливим завданням є вивчення способів візуального
впливу на споживача та результату цього впливу, тобто особливості сприйняття
та форми передачі. Докладні відомості про використання різних графічних
елементів дизайну впроваджені в розвитку комунікаційних можливостей.
Освіта та художня творчість потяг аудиторії, популяризація бренду та ін.
Графічний дизайн поєднує три інформаційні середовища:
1) друковане середовище – статичне середовище, кінцевий продукт якого
закріплений на матеріальному носії;
2) аналогове середовище – динамічне медіа – середовище, утворене
телевізійними технологіями, яке обмежене не простором, а часом;
3) цифрове середовище – середовище, не обмежене ні простором, ні
часом, кінцевий продукт якого не матеріал.
Художнє сприйняття передбачає участь у процесі створення образу –
уяви, емоції та переосмислення побаченого. Ці почуття породжують асоціацію
та настрій. Картина може бути вигаданою чи реальною, містити сюжет чи лише
певний настрій. Коли митець досягає поставленої собі мети, він піднімається
однією щабель у творчому розвитку. Художник має вміти ставити собі певні
творчі завдання і шукати їм рішення. Індивідуальність художника дозволяє
йому побачити те, повз що звичайна людина пройде. Багато хто дивиться, але
13

не кожному дано побачити світ іншим. Художник відрізняється від інших
людей тим, що звертає увагу на прекрасне, вміє помітити і побачити і все це
зобразити в живописі, графіці, скульптурі.
У графічному дизайні зазвичай застосовується кілька загальних
принципів, спрямованих на ефективний вплив на глядача:
– єдність стилю має на увазі виконання композиції продукту як єдине
ціле, в якому всі елементи взаємопов’язані та підпорядковані один одному;
– гармонія означає, що композиційні елементи повинні поєднуватись
один з одним, бути сумісні. Тут важливе почуття міри;
– порядок передбачає впорядкованість тексту для найкращої
читабельності (ліворуч – праворуч, зверху – вниз);
– акценти – елементи, які виділяються на загальному фоні. Контраст
використовується для того, щоб робота не виглядала візуально нудною.
Контраст досягається шляхом використання різних розмірів, форм, колірних
тонів об’єктів.
У процесі сприйняття людина використовує не лише очі, а й м’язи, зорові
нерви та ділянки кори головного мозку. Множинні дослідження свідчать, що у
процесі так само бере участь мислення, що виявляється у можливості людини
обирати необхідну і пропускати непотрібну інформацію. Сам мозок людини
запам’ятовує як події, і відчуття, викликані ними, формує наше ставлення до
прожитих подій. Деколи навіть при непрямому зверненні до будь – якого факту
минулого, ми згадуємо саме емоції, пережиті на той момент. Іншими словами, в
36 першу чергу, дизайн повинен викликати у глядача певні емоції, щоб робота
була такою, що запам’ятовується.
Велику роль сприйнятті інформації людиною грають виразні засоби.
Існують три базові типи ліній, що використовуються в композиції. Горизонталь
і вертикаль несуть статику, стабільність, надійність, а діагональ – динаміку,
рух, нестійкість. Форма робіт зазвичай збігається з використовуваною площею.
Але також можна використовувати довільну, наприклад, квадрат, овал, коло та
14

багатокутник. Варто зазначити, що прості форми швидше та легше
сприймаються споживачем, формують адекватне враження.
Психологічний вплив кольору, або колірні асоціації, є невід’ємною
частиною сприйняття людиною будь-якої роботи. Колірний спектр можна
розділити на:
1. Теплі кольори – червоний, помаранчевий, жовтий – сприяють
збудженню та роздратуванню, важкі, що виступають уперед;
2. Холодні кольори – фіолетовий, синій, блакитний, синьо – зелений –
приглушають роздратування, заспокоюють, налаштовують на роботу;
3. Глухі кольори – сірий, білий, чорний – не викликають роздратування
або гасять його та допомагають зосередитися.
Вибір кольору залежить не тільки від його значення, а й від образу,
психології глядача, технології створення роботи і передачі кольору. У
композиції має явно виділятися головний елемент, а другорядні –
підпорядковані йому. Тим самим, потрібна інформація сприймається людиною
за мінімальний час. Найчастіше дизайнери використовують модульну сітку, що
складається з рівних секцій (модулів) з можливістю їхнього об’єднання.
Серед вербальних та візуальних елементів комунікації перші більш
багатозначні. До них відносяться ілюстрації, фірмовий знак (логотип), іноді
назва або слоган, що вийшли в графічний ряд. Зображення може одночасно
нести кілька значень, що несвідомого втягує глядача у сприйняття. Людина
швидше сприймає таку інформацію, не сильно втомлюється, відчуває певні
емоції. Зображення може бути і фоном, і рамкою, наголошуючи на цілісності
повідомлення. Логотип є обличчям компанії та виконує рекламні функції.
Загальні вимоги до ілюстрації:
– наочність, задоволення конкретні вимоги;
– зміст у собі позитивних емоцій;
– гармонія з основним об’єктом, підкреслення; – позначення переваг та
особливостей товару;
– орієнтація на розуміння глядачем.
15

Ілюстрація створюється задля естетичного задоволення, а передачі
дизайнером творчої, авторської ідеї. Цей образ можна трактувати емоційно та
інтуїтивно. Він є результатом осмислення дизайнером навколишнього світу та
його оцінкою. Іншими словами, дизайн соціально комунікативний.
Існують такі прийоми ілюстрування у рекламі:
– використання професійного статусу героя;
– показ споживача – привабливого героя, який вже користується товаром;
– уособлення товару;
– показ ситуації використання товару;
– контраст – як формальних елементів, так і сюжетів;
– зміна кута зору;
– використання національних образів.

2.3. Візуалізація художнього образу засобами графічного дизайну
Розвиток комп’ютерних технологій у дизайні призвів до можливості швидкого
створення візуального уявлення різноманітних форм втілення ідей дизайнера.
Донедавна наочно показати реалізацію своїх ідей, задуманого образу, можна
було лише з допомогою малюнка, що було досить тривалим і трудомістким
процесом. Нині ж графічні дизайнери мають змогу користуватись великим
спектром різноманіття художніх засобів та проектних методів, що дозволяє їм
створювати об’єкти різної складності.
Візуалізація – подання фізичного явища або процесу у формі, зручній для
зорового сприйняття, хід показу даних у вигляді зображення з метою
максимальної зручності їх розуміння; надання наочної форми будь – якому
уявному об’єкту, суб’єкту, процесу тощо.
Візуальне сприйняття – суб’єктивний образ предмета, явища або процесу,
що безпосередньо впливає на аналізатор або систему аналізаторів, є
найважливішим поняттям в психології дизайну. Однак у дизайні термін
візуалізація використовується у звичному сенсі для 3D – моделювання об’єктів,
а фахівців. Такими об’єктами може бути створений у тривимірній графіці
16

дизайн інтер’єру, чи модель художнього виробу та інших. Проте поняття
візуалізація в дизайні є більш широкими і не обмежується лише 3D –
візуалізацією. Поняття «візуальні комунікації» уявлення про передачу
інформації за допомогою візуальної мови (знаки, зображення, образи,
типографіка, інфографіка) та її візуальне сприйняття (органи зору, психологія
сприйняття). Одним із прикладів візуальних комунікацій є комплекс
покажчиків – вивісок, інформації, стендів, рекламних щитів, які допомагають
людині орієнтуватися у просторі.
Образ має такі переваги перед словом:
– інтуїтивне сприйняття образу відбувається значно швидше, ніж
формування словесного уявлення;
– наочність образу робить його зрозумілим для людей, які говорять
різними мовами;
– емоційна змістовність образу забезпечує більший відгук у реципієнта,
ніж текстова інформація.
Образ повинен відповідати таким критеріям:
– бути максимально ємним;
– не викликати негативних емоцій;
– не містити зашифровану інформацію, яка не відноситься до нього.
Основне завдання дизайнера, який працює з образним поданням інформації,
полягає в тому, щоб зробити образ зрозумілим. Однак часто для зовнішньої
привабливості дизайнери приносять в жертву логіку і сенс.
Життя сучасного суспільства залежить від кількості та якості інформації,
яку він отримує. Знаки візуальних комунікацій дозволяють людям
орієнтуватися в навколишньому середовищі, тому вони повинні бути зрозумілі
і добре помітні (наприклад, щоб людина могла швидко знайти потрібну адресу,
вхід до будівлі, отримати інформацію про послуги і т.д.).
Розробка знаків візуальних комунікацій спирається на ті ж функції, що
інші види комунікацій:
– інформаційна – передача інформації;
17

– експресивна – передача оцінки інформації;
– прагматична – передача психологічної установки, що впливає на
споживача.
Розрізняються такі засоби візуальних комунікацій:
– електронні – відео, телебачення, анімація та ін.;
– друковані чи поліграфічні – буклети, плакати, листівки, брошури, афіші
та ін.;
– засоби зовнішньої реклами – рекламні щити, банери;
– засоби реклами в Інтернеті – flash-анімація.
При розробці засобів візуальних комунікацій також здійснюються
запозичення з інших галузей, таких як дизайн, комп’ютерні та інформаційні
технології, образотворче мистецтво, проектування, фотографія. Їх використання
забезпечує різноманітність дизайну візуальних комунікацій. При створенні
дизайну, оформленні інформації також велику роль відіграє психологія
сприйняття.
Особливу роль відіграють ментально – асоціативні аспекти. Колір – це
один із найважливіших пунктів у візуальній комунікації. Найчастіше його
сприйняття пов’язане з певними культурними конотаціями, усталеними в тому
чи іншому культурному середовищі уявленнями. Незначна зміна відтінку або
насиченості кольору здатна стимулювати зовсім інше відчуття. Колір є носієм
великого обсягу інформації, має таке ж смислове навантаження, як форма, маса
та інші фізичні параметри.
Використання тих чи інших кольоро-тонових поєднань спрямоване на те,
щоб привернути увагу людини до візуального об’єкта. Зоровий апарат людини
здатний чітко розрізняти кольори лише через порівняння та контрасти. Він
також по – різному оцінює яскравість кольорів. Сприйняття кольору, його
психофізична реальність визначає колірні аспекти. Сам колір і створюваний
ним ефект збігаються тільки в тому випадку, якщо дотримано гармонії півтонів,
інакше він відразу ж набуває дещо іншої якості. Хороша творча робота завжди
містить якийсь задум, висловлює певну ідею.
18

Таким чином, завдання сучасного дизайнера полягає в тому, щоб
організувати процес комунікації між замовником (продавцем) та цільовою
аудиторією (споживачем). Візуальні комунікації є перспективним напрямом у
галузі вивчення графічного дизайну, а також психології сприйняття та
маркетингу.
Дизайн-візуалізація – це художнє уявлення ідеї дизайнера у вигляді
зображення, медіа – об’єкта і т.д., що впливає певним чином на аналізатор або
систему аналізаторів, що акцентує увагу на певній деталі зображення, які є
найбільш значущими за задумом дизайнера. Іншими словами – це квінтесенція
інформації, яку необхідно донести до глядача, покупця, споживача за
допомогою художніх прийомів і комп’ютерних програм, що використовуються
в дизайні. Застосування художніх та дизайнерських прийомів (поєднання
кольору, фактури, текстури тощо) у створенні різних видів візуалізації,
наприклад у рекламі, дає можливість розставити необхідні акценти для фіксації
уваги. Розміщення інформації на рекламному плакаті будується за певними
законами. Відомо, що око людини при побіжному погляді на плакат сприймає
близько 3-х об’єктів, тому при розробці рекламного плакату інформацію варто
розміщувати в три блоки, причому блоки варто ділити на три рівні: головний,
другорядний і так зване «хмара інформації».
Це дозволяє донести до споживача всю необхідну інформацію за
короткий проміжок часу. Причому, якщо глядача зацікавить перший блок, інші
два блоки він сприйматиме послідовно, переходячи від головного блоку до
«хмари» інформації. Даний підхід до представлення інформації в дизайні
(візуалізація) заснований багато в чому на принципах композиції та дає
оптимальний результат у сприйнятті рекламного плаката. Якщо ж всю
інформацію на плакаті представити однаково (сильно або слабко), не
розставляючи акцентів, то вона не буде належним чином сприйнята глядачем і
завдання реклами не буде вирішено.
Створюючи візуалізацію художнього виробу, ми також використовуємо
принцип трьох блоків, але вже не для рекламних цілей, а для того, щоб
19

найбільше виграшно підкреслити переваги майбутнього виробу. У цьому
випадку головний блок – це акцентування уваги на основному достоїнстві
виробу, другорядний блок – це загальне уявлення форми, а хмарою можуть
служити дрібні деталі, які необхідно буде пропрацювати при виготовленні
моделі або промислового зразка, але які не є настільки істотними при
презентації виробу.
Дизайн-візуалізацію можна умовно розділити на чотири складові:
схематичне зображення, двомірна візуалізація, тривимірна візуалізація та
анімована візуалізація.
В даний час об’єкти графічного дизайну формують уподобання людей, а
також приносять їм духовне(естетичне) задоволення. У сучасному світі
значення візуалізації як одній із найважливіших форм комунікації постійно
зростає. Кількість інформації на сьогодні стрімко збільшується і питання
підвищення її візуальної компактності сьогодні актуальні як ніколи. Інформація
та матеріали оформлюються яскраво та в стислому вигляді для кращого
закріплення у пам’яті реципієнта. Однак на сьогоднішній день ступінь уваги до
дослідження візуальних форм комунікації є недостатнім.
Повною мірою це стосується професії дизайнера. Для своєї професійної
діяльності дизайнеру необхідний високий рівень комунікативної активності, що
дозволяє донести, передати основний задум (ідею) за допомогою графічного
зображення, макета. З іншого боку, дизайнерська діяльність інтегрує у собі
різні галузі знання і є найбільш оптимальною для розвитку здібностей до
комунікації. Основне завдання дизайнера, який працює з інформацією,
насамперед не зробити красиво, а зробити зрозуміло. Багато хто стикався з
незрозумілими схемами у підручниках, у метро, з незрозумілою навігацією, – і
все це є наслідком неякісно виконаної роботи дизайнерів. Важливим для
розуміння є також той факт, що при друку відбувається перекодування
вербальної інформації у візуальні форми, що транслюють певну знакову
систему, яка є мовою з національними ознаками. Верстка та оформлення
графічних видань, у свою чергу, є окремими знаковими системами, вони теж
20

активно фіксуються при сприйнятті вербальної інформації. Інакше для людини
є ризик інформаційного перенавантаження.
Причинами інформаційного навантаження сьогодні є швидке збільшення
обсягів інформації, її суперечливість, спрощення способів її передачі. У зв’язку
з цим все актуальнішим стає питання її візуальної адаптації, і в цьому сенсі
роль графічного дизайну незамінна. Дизайнери, що займаються оформленням
ЗМІ, друкованої продукції, що створюють інтерфейси, є візуальними
комунікаторами, а графічний дизайн перетворився на сьогоднішній день на
комунікаційний дизайн. Будучи одним з носіїв візуальної інформації, графічний
проект повинен відповідати вимогам сучасного типу мислення суспільства, а
художній образ, повинен легко сприйматись та бути відомими глядачу.
Відмінність графічного дизайну від суто образотворчої та комунікативно –
інформаційної діяльності полягає у використанні проектування та
конструкторської діяльності для створення графічних об’єктів.
Об’єкти дизайну можуть доставляти інтелектуальну насолоду, коли сенс
проектованого об’єкта, його символіка стають зрозумілі користувачеві.
Мислення як вищий пізнавальний процес нерозривно пов’язане з
діяльністю, тому що практика служить основою та головною сферою
застосування результатів мислення, неможливо усвідомити дизайн як
діяльність без розуміння специфіки проектного мислення дизайнера, що
забезпечує її успішність. Унікальність мислення дизайнера визначається
особливістю, що полягає в тому, що в її основі лежить синтез інженерного та
художнього мислення, кожне з яких впливає на дизайн – рішення об’єктів, що
створюються.
Графічний дизайн виконує комунікативну функцію трансляції
художнього образу від автора до глядача. Художній образ творів графічного
дизайну відбиває також ширші соціокультурні поняття. Візуалізація образу
досягається здебільшого за допомогою дизайн-графіки.
Сфера дизайн-проектування в даний час здійснюється в рамках вже
сформованих традицій, новації ж у цій сфері пов’язані, перш за все, з пошуком
21

специфічних, цікавих, оригінальних образотворчих способів вираження Для
творця речі візуальна форма – це та якість речі, в якій відображені не лише
конструктивні та технологічні фактори, а й початкова мрія про речі, її художній
образ. Мова графіки сприймається зорово, і тому її називають візуальною
мовою. Обсяг знань, умінь і навичок, необхідні її успішного здійснення.
Вирішуючи професійні завдання, спеціаліст інженерно – технічного
профілю уявляє собі образи, пов’язані з його діяльністю та формовані за
рахунок роботи всієї структури психіки. Це особливого роду внутрішні
орієнтири, що відображають предмети та засоби діяльності. Візуальне
оперування графічними об’єктами забезпечує виділення та ідентифікацію
властивостей об’єктів, оперативну та довготривалу орієнтацію, формування
деталізованих та систематизованих властивостей сприйманих об’єктів,
точність, швидкість та безпомилковість виконання дії.
Головна ідея графічного дизайну – гармонійне поєднання естетичних
прийомів із зручністю та функціональністю в одному виконанні. Графічний
дизайн є представником особливої галузі художньо – проектної діяльності, яка
спрямована на моделювання комунікаційних повідомлень візуальними
засобами графічного дизайну, що розповсюджуються за допомогою засобів
масової інформації. Своєю головною задачею, в даному ракурсі, графічний
дизайн ставить естетичну подачу та зручність всього, що оточує споживача у
повсякденному житті. В основі любого художнього образу в мистецтві, лежить
життєвий матеріал, який веде за собою, і часом приходить зовсім не до того
висновку, якого прагнули в самому початку.
Особливості сприйняття багато в чому визначають особливості
художнього образу у графічному дизайні, визначаючи їх специфічні
властивості. Індивідуальна уява дизайнера, своєрідність творчого почерку
відіграють вирішальну роль. Композиція, яку ви створюватимете, може
складатися з непредметних форм, наприклад з геометричних фігур. Але при
цьому ви повинні пам’ятати про те завдання, яке ставите перед собою.

22

Основні засади побудови композиції:
1. Вибір характерних елементів композиції:
– об’єднання за однорідними ознаками, формою, кольором, текстурою,
фактурою.
– виявлення найважливішої однорідності, яку необхідно підкреслити у
композиції.
– включення в композицію контрастів, які створюють напругу. При цьому слід
пам’ятати, що одні вироби зазвичай програють у порівнянні з іншими.
2. Дотримання закону обмеження (не більше трьох) у:
– матеріалі.
– деталях.
– кольорі.
– формі.
3. Основа живої композиції – нерівностороння фігура(динаміка). Основа
статичної композиції – симетрія.
4. Групування елементів з урахуванням того, об’єднавши в групи по два,
три елементи а не в купу.
5. Збереження вільного простору, щоб не втрачалася краса окремих
елементів композиції в щільному положенні.
6. Підкреслення субординації (супідпорядкування) між угрупованнями.
Наприклад, на почесне чільне місце поміщають найважливіші за значенням
елементи, щоб направити погляд відвідувача спочатку на них, а потім менш
важливі (цінні).
7. Зв’язність між предметами – досягається лінією, пластикою, а також
коли одні елементи звернені впівобороту до інших елементів і до глядача
8. Об’ємність, перспектива – досягаються кольором, розміром, динаміки
та форми.
9. Дотримання рівноваги – правильне розміщення великих, тяжких,
темних форм щодо малих, легких, світлих.
23

10. Дотримання природного стану предметів, а також зростання, руху,
розвитку. Наприклад, рослинний матеріал розташовується так, як він міг би
рости.
11. Експеримент – запорука успіху у творчості. Намагайтеся після
створення композиції одразу не зупинятися, спробуйте щось змінити.
Завдання дизайнера полягає в тому, щоб спочатку визначити почуття, які
відчувають люди, побачивши їхню роботу, і на базі отриманої інформації
розробити свою концепцію. Шрифт також є невід’ємною частиною графічного
дизайну, індикатором візуальної культури. Можна обдурити ефектний
образотворчий хід, але маленький напис у кутку видасть з головою.
Серед графічних дизайнерів існує старий жарт в якому говориться що
погана графіка ще нікого не вбивала. Під цим мається на увазі, що Дизайн
виконує, перш за все, декоративну функцію, а дизайнерський процес – це
скоріше питання правильного вибору шрифту та кольору в ім’я головної мети:
щоб кінцевий продукт вийшов вдалим і набув «художнього» характеру. Чи то
візитка, фірмовий бланк, постер, реклама в пресі, сайт або будь – які інші
промоматеріали, необхідне створення графічного дизайну, що відповідає
світовим стандартам. Адже всім відомо – зустрічають по одягу.
Сьогодні створити хороший графічний дизайн – це не така проблема, як
кілька років тому. Багато комп’ютерних програм, таких як текстовий або
графічний редактор, допоможуть створити корпоративний стиль,
використовуючи шаблони. Все, що треба зробити, це внести необхідну
інформацію. Допомагають нам в цьому програми професійного комп’ютерного
забезпечення такі як:
- Adobe Photoshop (робота з растровими зображеннями)
- Adobe Illustrator (робота з векторними зображеннями),
- Adobe InDesign та QuarkXPress (верстка сторінок)
- Corel Draw для зовнішньої реклами та трафаретного друку.
Сутність графічного дизайну – давати інформації – порядок, ідеї – форму,
предметам – експресію та почуття, що підтверджують переживання людини.
24

Задум може залишитися нереалізованим, якщо художник – дизайнер не
знайде для нього найбільш виразну графічну форму і не зможе виразно
пояснити свою позицію глядачеві замовнику. І навпаки: найцікавіші творчі
знахідки у сфері художньої форми може бути безглуздими, якщо де вони
висловлюють адекватного змісту.
Аналіз творів образотворчого мистецтва, зокрема графічного дизайну,
дозволяє виявити ієрархізовані смислові верстви, матеріально виражені
складною композиційною формулою художнього образу. Вдала візуалізація в
графічному дизайн може створити чудове перше враження. А знак насамперед
будується за деякими семантичними правилами (семантика – наука про
знакоутворення).
Створюючи різні об’єкти, часто потрібно уникнути зайвих деталей,
використовуючи лише схеми або символьні зображення. Тим самим ми
зосереджуємо увагу на головній інформації, не даючи можливості переключити
погляд на додаткові елементи дизайну. Це дозволяє легко тиражувати та
розташовувати дані об’єкти на різних носіях. Прикладами такої візуалізації
можуть бути логотипи і товарні знаки підприємств [66]. Для створення
візуалізації, як правило, використовуються векторні програмні пакети такі як:
1) CorelDraw редактор, він дає змогу не тільки створювати та редагувати
векторні об’єкти, але й конвертувати їх у растровий формат і при цьому
редагувати останні. Узгоджуючи повну сумісність з Adobe Photoshop у цьому
напрямку. CorelDraw дає можливість редагування деяких видів 3D об’єктів,
анімаційних та презентаційних файлів. Також можно утворювати Web –
сторінки з використанням гіперзв’язків (тексту або графічному зображенні на
сайті чи електронному документі, що дозволяє переходити до інших об’єктів
Інтернету).
2) У цьому випадку, крім векторної графіки, використовуються також
програмні пакети для роботи з растровою графікою (AdobePhotoshop).
Тривимірна візуалізація дає можливість у деталях та різних ракурсах
розглянути майбутній виріб або дизайн інтер’єру. 3D – візуалізація дозволяє
25

підібрати оптимальне поєднання матеріалів та технологій, що спрощує
підготовку виробу до серійного виробництва. Анімована візуалізація акцентує
увагу на функціональні особливості виробу. Вона дає можливість
продемонструвати не тільки зовнішній вигляд майбутнього виробу, але й
унікальні технічні та функціональні можливості.
Вирішуючи спільні завдання, виробники цих програмних продуктів все
частіше використовують є єдину форму, систему методів обробки зображень та
прийомів роботи з ними. Це чіпає як сторону підтримки однакових команд та
форматів, навіть функцію «гарячих клавіш» для виклику тих чи інших
ідентичних команд. Але все ж таки дуже гарне враження залишають усі
продукти корпорації Adobe System: Photoshop, Illustrator, PageMaker, Acrobat та
ін.
В сучасному світі візуалізація широко застосовується у різних галузях
науки, медицині тощо. Але головна відмінність дизайн – візуалізації від
візуалізації у широкому розумінні – це можливість акцентувати увагу на
важливих деталях за допомогою художніх прийомів та законів композиції, що
неможливо здійснити в математиці чи медицині. Візуалізація в дизайні
дозволяє швидко та наочно втілити в життя ідею дизайнера, вирішує завдання
формоутворення, підбору різних кольорів, фактур, матеріалів та дає можливість
обрати їхнє оптимальне поєднання.
Якщо раніше освоєння світу та освоєння зв’язку (комунікації) йшло
паралельними шляхами, то сьогодні освоєння світу здійснюється через зв’язок
– у тому числі зримих її видів. У ХХІ ст. візуальні комунікації стають
громадською функцією. Новий сучасний підхід до розуміння важливості
концептуальних доктрин у дизайні ґрунтується на глибокому вивченні правил,
тенденцій. Неможливо написати роман не знаючи абетки. Виробництво,
економіка, ринок, мода, стиль, культура – це ще всі сфери, де потрібен
графічний дизайн. І тому у проектну концепцію графічного дизайну має бути
включена позиція споживача. Але саме споживач не завжди буває обізнаним, як
і що потрібно зробити, щоб виходило так, як йому хочеться.
26

Художник-дизайнер у цьому випадку має дуже відповідально говорити та
переконувати у своїй правоті. Тут все просто і складно водночас. Тільки
людина, яка знає свою справу, і практика показують, що митці часто
використовують кілька типів візуалізації сенсу в графічному дизайні передачі
різного змісту. Концептуально логічні формули (КЛФ) смислоутворення – це
художні принципи побудови зображення, виражені у стиснутій, лаконічній
формі.
Типи, або способи візуалізації сенсу, у графічному дизайні допомагають у
роботі художників-графіків для знаходження ними адекватних та
найвиразніших рішень. Необхідно відзначити, що подібна система
сенсоутворення дає широкий спектр варіантів, тобто навчає креативу мислення
графічного дизайнера, а тому варто дуже уважно придивитися до 15 способів
сенсоутворення або візуалізації сенсу в графічному дизайні:
1. Метаномія – частина виражає ціле або стиснута формула зображення.
Метонімія – це мовний зворот, заснований на заміні одного слова або
висловлювання іншим, що має зв’язок з першим в силу суміжності двох понять.
У графічному дизайні встановлення суміжних зв’язків означає заміну
образотворчого об’єкта іншим, які мають будь – який зв’язок із попереднім.
Можна говорити про різні логічні схеми: процес – результат, причина –
слідство, матеріал – виріб, частина – ціле і т. д. Наприклад: на обкладинці
проспекту моделей одягу зображений гудзик. Вона частина і символ модного
виробу, тобто в частині можна говорити про ціле;
2. Синонімія – найпростіший тип візуалізації. У основі поняття синонім,
т. е. зорові образи «шлях – дорога» – художні образи синонімічного способу
візуалізації сенсу;
3. Антонімія – контраст із засобів протиставлення крайностей;
4. Гіперболізація – надмірне перебільшення;
5. Метафора – іносказання;
6. Гротеск – шаржевість;
27

7.Символізація – заміна однієї смислової концепції на символічну,
адекватну лише сенсу;
8. Алегорія – художній канон для вираження піднесених ідей та
суспільних ідеалів;
9. Стилізація – наслідування певному стилю, але у той же час вираз
нового змісту у старій, історично склаладеній формі;
10. Метаморфози – видозміна, перетворення одних форм на інші;
11. Формалізм – тотальне відчуження від реальності;
12. Серійність – можливість динаміки розвитку різних процесів;
13. Абсурдизація – привернення уваги відвертою безглуздістю,
нелогічністю, безглуздістю;
14. Синтез – органічна єдність художніх засобів та образних елементів
різних видів мистецтв заради вираження певного змісту чи творчого задуму.
Подібна коротка характеристика способів візуалізації сенсу в графічному
дизайні не дає всієї повноти уявлення про роботу з ними у графіку, але більш
ємне знайомство з кожним із цих понять та приведення візуальних прикладів
дозволяє дуже цікаво використовувати дані знання для навчання творчості
молодих художників-дизайнерів. І це дуже потрібний та добре
запам’ятовуваний студентами метод роботи у графічному дизайні дозволяє
викладачеві набагато простіше пояснювати складні поняття креативу у
графічному дизайні;
15. Логографіка – передача сенсу за допомогою шрифту або шрифтових
виділень, які вміють про нього розповідати, щоб інші зрозуміли – може
претендувати на високе звання професіонала.
28

РОЗДІЛ 3

ЧЕРКАЩИНА В МИСТЕЦЬКОМУ ПРОСТОРІ

3.1.Черкаський обласний художній музей як культурний центр
області
Черкаський обласний художній музей був відкритий для відвідувачів у
перші роки Незалежності у 1991 році. Музей розгорнув свою діяльність у
приміщені колишнього міськкому Комуністичної партії і спочатку
функціонував як філія Обласного краєзнавчого музею, але, починаючи з
1994 року, працює як самостійна музейна установа. У його фондах
зберігається понад 6 тисяч одиниць. Основу музейної експозиції, яка займає
1 406 кв.м., складають зібрання з приватних колекцій графів Бобринських,
Кантакузинів-Сперанських, Лопухіних та Білокопитових. Загалом
формування музейної колекції відбувалось шляхом придбання творів із
виставкових залів колишнього Радянського Союзу, з Дирекції художніх
виставок України та придбання творів у провідних українських художників,
народних майстрів, колекціонерів. Сьогодні значний внесок у
комплектування музейних фондів здійснюють митці, які дарують свої
роботи після завершення персональних, збірних виставок та пленерів.
Музейне зібрання умовно розділене на дві частини – декоративно-
вжиткове та образотворче мистецтво.
У залах декоративно-вжиткового мистецтва представлена вишивка, з
багатством її технік та орнаментів, що була притаманна Середньому
Подніпров’ю; посуд та особливості його розпису із різних гончарних
осередків, які функціонували на території Черкащини (Головківка,
Пастирське, Громи, Гнилець, Маньківський майоліковий завод); найкращі
зразки фарфоро-фаянсового виробництва України (Косів, Опішня, Буди,
Васильків); різноманітні техніки та особлива авторська віртуозність
художнього розпису Макара Мухи, Ярини та Софії Гуменюк, Тамари
29

Гордової; самобутній стиль народних майстрів у різних видах декоративно-
прикладного мистецтва: Галина Грабовська, Олександра Теліженко, Поліна
Запара, Ольга Отнякіна-Бердник, Ленід Товстуха, Михайло Волощук, Іван
Сухий, Федір Гордовий, Микола Чуруканов, Олена Поліщук.
Винятковою у музеї стала зібрана на території Черкащини колекція
іконопису, яка демонструє специфіку створення ікони, традицію української
барокової ікони, важливість для українців образу Богоматері «Одигітрії» та
Покрови, відмінність української та російської школи іконописання та
паралельне існування професійного та народного іконопису.
Новим поповненням колекції музею стала збірка «Народна ікона
Середньої Наддніпрянщини та Іконопис XVIII-XX ст.», яка подарована
колекціонером, меценатом, Народним художником України — Миколою
Бабаком.
Найбільш розгорнутою за стилями, напрямами, жанрами і,
найголовніше, за часом є колекція живопису. У музеї представлене «старе
малярство» майстрів італійської школи: Джузепе Дзаїс, Роган, Мартельяніс;
портретний живопис ХVІІІ-ХХ століття: Генріх Гольпейн, Енріко Арціоні,
Адріан Беренський; українське мистецтво ХХ ст.: Іван Їжакевич, Тетяна
Яблонська, Віктор Зарецький, Микола Глущенко, Сергій Шишко, Федір
Захаров, Сергій Григор’єв, Андрій Коцка, Федір Манайло, Іван Марчук,
Анатолій Хмара; мистецтво черкаських митців: Іван Кулик, Василь Євич,
Петро Козін, Іван Бондар, Віктор Клименко, Юрій Іщенко, Євген Найден,
Максим Гладько, Володимир Яковець, Ігор Солодовніков.
У музеї діє Меморіальний музей лауреата премії ім. Т.Г. Шевченка,
народного художника України, відомого сценографа – Данила Нарбута, у
якому окремою колекцією представлені ескізи декорацій до вистав та
станкові роботи митця.
Колекцію української книжкової та станкової графіки презентують такі
відомі майстри: Георгій Нарбут, Оксана Павленко (учениця М. Бойчука),
Михайло Дерегус, Олександр Данченко, Олександр Івахненко, Василь
30

Лопата, Надія Лопухова, Василь Касьян, Володимир Куткін, Микола
Стратілат, Олександр Пащенко, Георгій Якутович, Григорій Гавриленко, Зоя
Лерман, Микола Прокопенко. Графічну колекцію вдало доповнюють
черкаські художники-графіки: Микола Теліженко, Іван Фізер, Віктор
Олексенко, Микола Бабак, Артур Дуненко, Альберт Недосєко, Неоніла
Недосєко, Володимир Костогриз, Тетяна Куліш, Віктор Афонін.
В останні роки музей став творчим майданчиком для європейських
художників. Проводяться проєкти, яки набувають статус міжнародних:
«Антракти», «Діалоги» та виставки художників з європейських країн –
Франція, Греція, Польща тощо.
Сьогодні Черкаський художній музей працює на хвилі сучасних
тенденцій музейного розвитку. Однією із важливих функцій для нього стала
просвітницька діяльність з орієнтацією на соціальні проекти в межах
регіону. У музеї проходять наукові конференції, фестивалі, діє дитячий
центр, відбуваються різноманітні майстер-класи, воркшопи, проходять
концерти та зустрічі з видатними українськими діячами культури та
мистецтв. Освоєно нову форму роботи: Музей в онлайн середовищі. Тому
цільова аудиторія музею надзвичайно різноманітна.
Кожен рік музей відвідує понад 50 тисяч людей, щорічно науковці
влаштовують до 70 стаціонарних виставок та біля 10 пересувних за межами
музею.
Меморіальний музей народного художника України Данила Нарбута.
З 2012 року при Черкаському художньому музеї діє Меморіальний
музей народного художника України Данила Нарбута (1916–1998 рр.). У
музеї представлені світлини, документи, особисті речі митця та його батьків
– українського графіка Георгія Нарбута і Віри Нарбут-Лінкевич. Особливе
місце в експозиції займають ескізи декорацій до театральних вистав:
«Майська ніч», «Сорочинській ярмарок», «За двома зайцями», а також,
ескізи та оригінали сценічних костюмів.
31

Станковий живопис Данила Нарбута можна виділити в тематичні
цикли: це картини, присвячені стародавній історії, життю волелюбного
козацтва, природі України, полотна на теми українських свят і обрядів,
народного побуту та окремих героїв.
До музейної колекції увійшли твори художника «Вибори кошового» та
«Гетьман Богдан Хмельницький» із серії «Гетьмани України», за які у 1996
році він був удостоєний Державної премії України ім. Тараса Шевченка
(нині – Національна премія України ім. Тараса Шевченка). Самобутність
української культури, зокрема народні традиції зимового циклу свят,
відображені у творах «Колядники», «Щедрий вечір» тощо.
Нарбут звертається не лише до історії та культури України. Його
творчість сучасна й соціальна. Прикладом може бути триптих «Затоплена
слава» - в роботі зображене село, яке затопила дніпровська вода. Це трагедія
багатьох сіл, понівеченого Дніпра як результат будівництва Кременчуцької
ГЕС. Символічним столом-панахидою та запаленими свічками автор
пояснює, що в людській пам’яті вічно будуть жити спогади про рідні місця.
Різні складові творчого спадку Данила Нарбута (сценографія,
живопис) найбільш повно представлені у фондовій збірці Черкаського
художнього музею.

3.2.Художники Черкащини
Черкащина – колиска української держави, земля Богдана і Тараса завше
славилася своїми майстрами та народними умільцями. На її теренах зросло не
одне покоління талановитих професійних художників, скульпторів, які, не
покладаючи рук, творили наше національне мистецтво. Проносячи крізь призму
генетичної пам'яті народні сюжети та символи, художники краю творили
неповторну й самобутню українську культуру.
У вересні 1978 року була утворена Черкаська обласна організація
Національної спілки художників України. За пройдені роки творчість
живописців, графіків, скульпторів, художників монументального,
32

декоративного та театрального мистецтва Черкащини стала помітним явищем у
розвитку українського образотворчого мистецтва. Потужний колектив
високопрофесійних художників, серед яких народні та заслужені художники,
діячі мистецтва, лауреати міжнародних конкурсів, симпозіумів, сформував своє
яскраве мистецьке обличчя краю.
Прикладом самовідданого служіння Україні була і є творчість видатних
майстрів пензля Данила Нарбута та Івана Кулика, Миколи Ткаченка та Василя
Євича. Їхня творчість стала своєрідним наставництвом для наступних поколінь.
Потужний пласт мистецтва заклали і продовжують примножувати
Микола Бабак, Іван Бондар, Тамара Городова, Юрій Іщенко, Тетяна Касьян,
Віктор Клименко, Віктор Крючков, Іван Лавріненко, Євген Найден, Неоніла
Недосєко, Валентин Сірий,Олександра та Микола Теліженки, Іван Фізер,
Василь Цимбал та інші талановиті художники й скульптори. Приємно
відзначити, що спілку поповнює талановита молодь, якій у майбутньому
продовжувати справу Майстрів: Роман та Олеся Кравчуки, Богдан Свиридов,
Олеся Теліженко, Марія Фізер та інші.
Так, на виставці, присвяченій 45-річчю заснування черкаської обласної
організації національної спілки художників України, що проходила восени
2023 р. у Черкаському обласному художньому музеї, представлено близько ста
робіт. Це неймовірне різноманіття жанрів, форм і технік. Учасники виставки є
носіями неповторного й унікального «українського стилю», який дозволяє
репрезентувати Україну у світовому мистецькому просторі.
Історично Черкащина є центром України і славиться своїми творчими
особистостями та державотворцями. В її царині зросло не одне покоління
талановитих діячів культури і мистецтва, що крізь призму генетичної
пам’яті, закодованої в народних сюжетах та символах, творили історію
краю. Знаходячись між Сходом і Заходом, Північчю і Півднем України,
Черкащина акумулювала досягнення трьох мистецьких шкіл – живописної
(м.Київ), декоративної (м.Львів) та графічно-дизайнерської й
монументальної (м.Харків). Таке поєднання надало локальному
33

культурному середовищу, наповненому міфічними й історичними образами
та сюжетами, унікальності.
Історичним нервом пронизана фольклорна міфотворчість черкасців, а
козацькі образи нагадують про героїчний характер українців, козацькі
вольності й традиції Черкащини, бережуть пам’ять про рід і водночас несуть
її у глибинні думки живописної й пластичної думки.
Характерним для черкаських художників є те, що у їх світоглядних
настановах переважає традиційність, орієнтація на мистецькі здобутки
шістдесятників. Таким прикладом служіння Україні стала творчість Данила
Нарбута (1916–1998 рр.) та Івана Кулика (1923–1995 рр.). Їх принципова
позиція ще у радянські часи визначила українськість образотворчості, була
настановою для молодших поколінь. На думку Г. Міщенка, саме з тих років
бере свій початок український за своїм змістом і формою виразу
образотворчий процес на Черкащині. Митці виступають у ньому
самодостатньо, репрезентуючи Черкащину сформованими тенденціями у
різних видах образотворення.
Колекція творів черкаських митців: живопис, графіка, скульптура є
невід’ємною часткою українського мистецтва і складає значну частину від
загальної музейної колекції.

34

РОЗДІЛ 4

ДИЗАЙНЕСЬКА ПРАКТИКА. ДИЗАЙН-ПРОЕКТ ГРАФІЧНОГО
КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ТВОРЧОСТІ ХУДОЖНИКІВ
ЧЕРКАЩИНИ

4.1.Особливості проєктування рекламно-графічного комплексу
Графічний дизайн належить до творчого мистецтва проєктування різних
об’єктів за допомогою графічних елементів, з метою покращення візуальних,
функціональних та естетичних якостей цих об’єктів. За допомогою графічного
дизайну в суспільстві встановлена ефективна комунікація, завдяки якій багато
складних речей стають більш зрозумілими і доступними у застосуванні.
Перетворюючи інформацію у графічні знаки і образи, залучаючись до процесу
візуалізації та проєктування засобів візуального спілкування, дизайнер стає
візуальним комунікатором.
До основних функцій графічного дизайну можна віднести: розрізняльну,
інформаційну та емоційну. Перша функція дизайну допомагає відрізнити одну
компанію від іншої. Друга функція інформує людей, доносячи до них
різноманітні відомості. Третя функція графічного дизайну викликає певні
почуття, допомагає нам усвідомити свою причетність до навколишнього світу
та сформувати певну думку про нього.
Під час роботи над дизайнерським проєктом основну увагу приділяють
візуальної комунікації та поданню. За допомогою грамотного та тонко
продуманого проєкту дизайнер здатний ефективно донести до людей складні
ідеї. Візуальна комунікація поєднує в собі мову, письмову мову та образи з
метою створення повідомлень, які будуть естетично приємні погляду глядача й
зможуть бути сприйняті аудиторією на інтелектуальному і емоційному рівнях
та забезпечать глядачів необхідною інформацією.
Будучи виконаними належним чином, роботи графічного дизайнера
визначають, інформують, інструктують, інтерпретують, спонукають та
35

переконують. Але для того, щоб це працювало необхідно, щоб люди, що
надсилають повідомлення, і люди, які отримують їх, говорили однією
візуальною мовою. І тут графічний дизайнер є свого роду перекладачем.
Зменшення кількості візуальної інформації робить будь-який дизайнерський
проєкт більш лаконічним та впорядкованим – саме цього прагнуть дизайнери
при створенні ефективної комунікації [2].
Розробка програми корпоративної ідентичності передбачає створення
простих і незабутніх логотипів і графічних елементів, а також підбір вдалої
колірної гами, в якій будуть реалізовані всі дизайнерські ідеї для цієї компанії.
Усі елементи корпоративної ідентичності мають візуально представляти
основні цінності та принципи даної компанії.
Одним з найважливіших факторів успішності розробленої програми
ідентичності є послідовне застосування її елементів на всьому, що має
відношення до цієї компанії, від візитівок до уніформи персоналу. Ідентичність
– це візуальна система, яка використовується для ідентифікації цілей компанії,
її цінностей та індивідуальних особливостей. Розробляючи проєкт
корпоративної ідентичності, важливо пам’ятати про послідовності у
застосуванні розроблених елементів.
Якщо вибрані атрибути ідентичності від разу до разу сильно змінюються
або застосовуються в ділових паперах лише вибірково, то така непослідовність
може спричинити у клієнтів питання про завершеність даного проєкту. Щоб
створити ефективну програму корпоративної ідентичності, необхідно
передбачити у плані внутрішньої та зовнішньої комунікації наступні якості: –
логотип із унікальною графікою; – ясність головної ідеї, яка досягається
послідовним та логічним застосуванням графічних елементів; – згуртованість у
виборі цієї символіки, її довга історія та здатність врізатися на згадку. Фізичний
вигляд корпоративної ідентичності багато в чому визначається тим, як вона
використовується. Розмір фірмового знаку, тип продукції або ділових паперів,
на яких він буде розміщений ‒ дуже важливі фактори, які дизайнер повинен
брати до уваги. Створюваний образ повинен відповідати цільової аудиторії.
36

Рекламні та інформаційні матеріали, створені для зорового сприйняття, це
результат тісної взаємодії людини та сучасних технологій. Фірмовий стиль
сьогодні є основою комунікаційної політики фірми. Вагомий внесок у вивчення
та дослідження фірмового стилю, айдентики, графічних комплексів внесли
багато науковців та дослідників, серед них: С. Аксьонов, Н. Добробабенко,
А. Крилов, О. Лашкова, Р. Нельсон, Е. Ромат, О.Ткаченко та інші.
Фірмовий стиль – це один із найбільш сучасних та актуальних видів
реклами. Він є одним із головних засобів боротьби за покупця, а також
важливою складовою брендингу. Його використання передбачає єдиний підхід
до оформлення, колірних поєднань, образів у рекламі, ділових папери,
технічної та ділової документації, упаковки продукції та ін. [3].
Основа фірмового стилю – логотип. Фірмові кольори, шрифти ‒ стають
обов’язковими для корпоративної культури та формують відомий фірмовий
стиль. Хороший фірмовий стиль легко запам’ятовується, викликає тільки
позитивні емоції та легко адаптується для будь-яких носіїв – від поліграфії
(каталоги, буклети) до уніформи персоналу та офісу або торгового простору
дизайну. Правильна розробка фірмового стилю дає необхідний результат.
Сукупність прийомів (графічних, колірних, пластичних, акустичних, відео), які
забезпечують єдність елементів фірмового стилю та рекламним заходам тієї чи
іншої компанії називається рекламнографічним комплексом.
Головним важелем реклами постає візуальний комплекс, якій для
відображення напрямку діяльності та розуміння спеціфіки організації, повинен
мати індивідуальний стиль та вирізнятися серед аналогічних компаній
кольорово-графічним вираженням. Реклама має не тривалий термін існування,
й характерний тільки для неї візуальні засоби відображення дійсності, не
дозволяє ставити її поруч із класичними видами мистецтв. Як вид мистецтва
реклама не є традиційною, бо вона динамічна, схильна до вільної
комбінаторики художніх та візуальних засобів виразності та охоплює широкі
верстви соціуму. Реклама не має жодних жорстких меж і стандартів у створенні
37

візуального образу, відбувається безкінечний процес трансформації реклами в
усіх напрямах художньо-естетичної діяльності.
До основних елементів рекламно-графічного комплексу можна віднести
такі складові:
– ділова документація;
– рекламно-інформаційна продукція;
– сувенірна продукція;
– зовнішня реклама;
– інтернет-реклама.
Ділова документація. Фірмова ділова документація ‒ ще один елемент,
що відноситься до рекламно-графічного комплексу, який ставить компанію на
гідний рівень, показує клієнту, що компанія серйозно ставиться до своєї справи.
Фірмові бланки, фінансові звіти, конверти та заяви насамперед говорять про
повагу до своєї організації та турботу про свій імідж.
Рекламно-інформаційна продукція. Реклама є путівником для
споживача, забезпечуючи його всією необхідною інформацією про конкретний
вид продукту або про нові послуги, акції на ринку та їх ціни. Рекламно-
інформаційні матеріали здійснюють повідомлення всіх потенційних клієнтів
продукції або послуг у загальному вигляді про всі можливості їх придбання та
замовлення. Види рекламних виробів: Каталог. У ньому присутній перелік усіх
видів товарів та послуг що пропонуються компанією. Буклет. Багатобарвний,
невеликий за обсягом опис конкретного виду товару, послуги, акції чи
продукту. На буклеті зазвичай присутні фотографії та графічні елементи.
Флаєр. Використовують його як роздавальний рекламно-інформаційний
матеріал. У ньому відображається час та умови майбутньої рекламної чи
промо-акції. Це один з основних та швидких способів масової реклами.
Плакати. Розміщуються фотографії, малюнки чи ілюстрації запропонованого
виду продукції чи послуги, рекламні слогани. Проспекти. Містять докладний
опис рекламованої продукції та ілюстрації до неї. Таке друковане видання
виконане в палітурному або сброшурованому вигляді, але меншого обсягу
38

сторінок, ніж у каталозі. Святкові та подарункові вироби рекламно-
інформаційного типу.
Сувенірна продукція. Вся сувенірна продукція ділиться на кілька типів,
залежно від направленості на цільову аудиторію та коло рекламних заходів:
1) Рекламно-сувенірна продукція ‒ це рекламні подарунки з логотипом,
що виробляються для проведення рекламних акцій, виставок і
використовується як роздавальний варіант реклами цільовим групам (футболка,
щоденник, кухоль, брелок для ключів, запальничка, ручка, парасолька, із
зображенням логотипу). Щоразу, коли людина користуватиметься одним із
таких подарунків, вона згадуватиме бренд чи слоган.
2) Корпоративна сувенірна продукція, як правило, обходиться
рекламодавцям дорожче. Корпоративні подарунки замовляються на презентації,
ювілеї фірм та інші свята. Такі подарунки відрізняються функціональністю та
підносяться працівникам компаній, постачальникам та клієнтам. Зазвичай
корпоративні подарунки не є штучним товаром, і компанії зазвичай замовляють
сувеніри оптом.
Зовнішня реклама. Зовнішня рекламно-графічна, текстова або інша
інформація рекламного характеру, що розміщується на спеціальних тимчасових
та/або стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а
також на зовнішніх поверхнях будівель, споруд, елементах вуличного
обладнання, над проїжджою частиною вулиць та доріг, або на них самих. До
зовнішньої реклами ставляться також рекламні повідомлення, розміщені
усередині магазинів/супермаркетів, конструкції POS (point of sale).
Використання нових засобів виразності, впливають на естетичну
свідомість споживачів, повсякчасно сприяючи формуванню єдності краси і
користі. Проникнення реклами у культурні традиції в повній мірі формує їх,
впливаючи на уявлення про цінність та корисність речей та явищ, які містять у
собі риси естетичного ідеалу.
Підсумовуючи вищесказане відзначимо, що рекламно-графічний комплекс
– це фундамент усієї комунікаційної стратегії підприємства. Це один із
39

головних інструментів залучення покупця, а також важлива складова
брендингу. Використання рекламно-графічного комплексу передбачає єдиний
підхід до оформлення, образів у рекламі, колірних поєднань, ділових паперах,
упаковці продукції, технічної та ділової документації тощо.

4.2.Дизайн-проект графічного комплексу для презентації творчості
художників Черкащини
Запропоновано дизайн-проєкт графічного комплексу для презентації
творчості художників Черкащини. В роботі використано логотип Черкаського
обласного художнього музею, який якнайчастіше в області репрезентує
творчість художників. Кольорова гама – синьо-біла. Розроблено дизайн-
продукцію: листівки, сувенірна продукція (сумка-шопер, чашки, тубус,
записники, значки, ручки, олівці) та ділова документація (бланки, блокноти,
щоденники, конверти, візитівки); каталог (обкладинка, розвороти); афіша для
ювілейної виставки робіт художників Черкащини; представлено варіанти
експозиції робіт у виставковому просторі (живопис та декоративно-ужиткове
мистецтво).

Рис.4.1. Шрифти

40

Рис.4.2. Сувенірна продукція (1)

41

Рис.4.3. Сувенірна продукція (2)

42

Рис.4.4. Афіша до ювілейної виставки

43

Рис.4.5.Приклади фрагментів експозиції

44

Рис.4.6. Каталог

45

ВИСНОВКИ:

1. У ході виконання науково-дослідницької роботи було
проаналізовано літературні та інші джерела до обраної теми – матеріали,
присвячені вивченню питань репрезентації творчості художників засобами
графічного дизайну.
На сьогоднішній день, на території України виявлено невелику кількість
книг, які присвячені одному чи декільком аспектам графічного дизайну. Проте
збірки, де є повний огляд головних аспектів сучасного графічного дизайну,
таких як типографіка, верстка, дизайн книги, стиль и стилізація, плакат,
брендинг та реклама, до сьогодення поки не існує.
Серед вітчизняних науковців, які фахово вивчали проблематику
графічного дизайну протягом останніх десятиліть, слід назвати імена
О.Ганоцької, О. Гладун, В. Даниленка, М. Куленка, В. Косіва, Н. Сбітнєвої,
В.Лесняка, М. Яковлєва. Закордонні досліди графічного дизайн всебічно
представлені в роботах К. Ньюарк, Е. Туемлоу, П. Філь та Ш. Філь та інших
науковців.
2. Проаналізовано специфіку формування художнього образу в
графічному дизайні, зокрема, в системі візуальних комунікацій. Художній
образ в графічному дизайні є однією із форм відображення дійсності, що нас
оточує, яка створюється засобами графіки за допомогою різноманітних
графічних технік у процесі художньої творчої діяльності. Художній образ
створює в графічному дизайні створю суб’єктивну картину світу, висловлюючи
її різними засобами композиції, кольору, тону, перспективи тощо. Іншими
словами, при ознайомленні з об’єктом, взятим за основу художнього образу в
графічному дизайні, найінформативнішою ознакою є форма.
Під графічним засобом у сучасному дизайні ми маємо на увазі закінчений
художній образ (фірмовий знак, піктограма, логотип, фірмовий блок та ін.),
виражений комплексом художньо-графічних та комп’ютерних засобів
проектування. Одним із способів формування художнього образу в графічному
46

дизайні є зорове сприйняття форми, кольору, структури, контрастів, а також
психологічні складові, які надалі інтерпретуються та переробляються, надаючи
яскравості, та емоційний вплив як на замовника, так і на споживача. Графічний
дизайну у системі візуальних комунікацій є засобом спілкування, який
стимулює продаж будь – якого споживчого продукту. Колір, форма, лінія,
пляма, текстура формують основну мову візуальної комунікації у графічному
дизайні, дозволяють донести певну інформацію до адресата.
Висвітлено форми та засоби передачі художнього образу в графічному
дизайні. У графічному дизайні розрізняють три форми: 1) функціональну; 2)
конструктивну; 3) естетичну. Представлення інформації та передача
художнього образу в графічному дизайні заснована багато в чому на принципах
композиції. Усі види декоративних, словесних, шрифтових, образотворчих
знаків всі види зображень виступають у ролі елементів композиції. Художні
засоби композиції: симетрія та асиметрія, динаміка та статика, метр та ритм,
контраст та нюанс, пропорції та масштаб, фактура та колір, матеріал та
конструкція. Графічний дизайн широко використовує всі перераховані засоби.
Також важливе значення у передачі художнього образу за допомогою
графічного дизайну мають концептуально логічні формули сенсоутворення такі
як: метаномія, синонімія ,антонімія , гіперболізація, метафора, гротеск,
символізація, алегорія, стилізація , метаморфози , формалізм, серійність ,
абсурдизація , синтез , логографіка. Ці способи передачі сенсу, у графічному
дизайні допомагають у роботі художників – графіків для знаходження ними
адекватних та найвиразніших рішень.
3. Висвітлено значення Черкащини в мистецькому просторі. Музейне
зібрання умовно розділене на дві частини – декоративно-вжиткове та
образотворче мистецтво. Найбільш розгорнутою за стилями, напрямами,
жанрами і, найголовніше, за часом є колекція живопису. Новим
поповненням колекції музею стала збірка «Народна ікона Середньої
Наддніпрянщини та Іконопис XVIII-XX ст.», яка подарована колекціонером,
меценатом, Народним художником України — Миколою Бабаком.
47

Сьогодні Черкаський художній музей працює на хвилі сучасних
тенденцій музейного розвитку. Однією із важливих функцій для нього стала
просвітницька діяльність з орієнтацією на соціальні проекти в межах
регіону. У музеї проходять наукові конференції, фестивалі, діє дитячий
центр, відбуваються різноманітні майстер-класи, воркшопи, проходять
концерти та зустрічі з видатними українськими діячами культури та
мистецтв. Освоєно нову форму роботи: Музей в онлайн середовищі. Тому
цільова аудиторія музею надзвичайно різноманітна.
Кожен рік музей відвідує понад 50 тисяч людей, щорічно науковці
влаштовують до 70 стаціонарних виставок та біля 10 пересувних за межами
музею.
Запропоновано дизайн-проєкт графічного комплексу для презентації
творчості художників Черкащини. В роботі використано логотип Черкаського
обласного художнього музею, який якнайчастіше в області репрезентує
творчість художників. Кольорова гама – синьо-біла. Розроблено дизайн-
продукцію: листівки, сувенірна продукція (сумка-шопер, чашки, тубус,
записники, значки, ручки, олівці) та ділова документація (бланки, блокноти,
щоденники, конверти, візитівки); каталог (обкладинка, розвороти); афіша для
ювілейної виставки робіт художників Черкащини; представлено варіанти
експозиції робіт у виставковому просторі (живопис та декоративно-ужиткове
мистецтво).

48

ЛІТЕРАТУРА:

1. Ганоцкая О. В. Дизайнерское образование в Украине в условиях
современных реформ. Графічний дизайн: історія, сучасність та перспективи
розвитку. Всеукраїнська науковопрактична конференція, Харків, 17 жовтня
2012 р. Харків: ХДАДМ, 2012. 80 с.
2. Гладун О. Глобалізаційний і національний вектори розвитку
графічного дизайну України. Українське мистецтвознавство: матеріали,
дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН
України, 2007. Вип. 7. С. 45–49. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/
123456789/16835.
3. Гладун О. До проблеми візуальної мови графічного дизайну України.
Вісник ХДАДМ. № 5. 2009. С. 42–46. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/
had_2009_5_8.
4. Даниленко В. Майбутнє європейського дизайну: Чехія, Польща,
Україна. Харків: Колорит, 2007. 197 с.
5. Даниленко В. Я. Дизайн. Харків: ХДАДМ, 2003. 320 с.
6. Дизайн і ергономіка. Терміни та визначення. Видання офіційне. Київ:
Держстандарт України, 1999. 33 с.
7. Куленко М. Я. Основи графічного дизайну. Київ: Кондор, 2006. 492 с.
8. Лаврентьева Е. Текст и контекст в графическом дизайне. Москва:
МГХПУ им. С. Г. Строганова, 2008. 323 с.
9. Лесняк В. И. Графический дизайн. Основы профессии. Киев: Біос
Дизайн Букс, 2009. 416 с.
10. Михайлов С., Кулеева Л. Основы дизайна. Казань: Новое Знание,
1999. 240 с.
11. Нариси з історії українського дизайну ХХ століття / Заг. ред. М. І.
Яковлєва. Київ: Фенікс, 2012. 256 с.
12. Ньюарк К. Что такое графический дизайн? / пер. с англ. Москва: АСТ:
Астрель, 2005. 255 с.
49

13. Победин В. А. Знаки в графическом дизайне. Харьков: Веста "Ранок",
2001. 96 с.
14. Попович К. Літографія в творчості київських художників-графіків
1960-х років. Українська академія мистецтва. 2014. Вип. 23. С. 132–143. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Uam_2014_23_15.
15. Сбітнєва Н. Ф. Тенденції розвитку сучасного графічного дизайну:
повернення до рукотворності. Вісник ХДАДМ. 2015. № 4. С. 60- 66. URL:
https://www.visnik.org/pdf/v2015-04-09- sbitneva.pdf
16. Титаренко Н. В. Проблематика наукового дослідження графічного
дизайну в Україні. Вісник ХДАДМ. 2014. № 2. С. 38–42. URL:
https://visnik.org/pdf/v2014-02-09-tytarenko.pdf.
17. Туэмлоу Э. Графический дизайн: фирменный стиль, новейшие
технологии и креативные идеи / пер. с англ. Москва: ООО «Издательство
Астрель», 2006. 256 с.
18. Филь Ш., Филь П. Графический дизайн XXI века / пер. с англ. Москва
: Астрель, 2008. 191 с.
19. Хмельовський О. М. Графічний дизайн. Луцьк: Терен, 2008. 160 с.
20. Косів В. М. Українська ідентичність у графічному дизайні 1945–1989
років: символи, образи, стилістика. Монографія. К.: Родовід, 2019. 480 с.
21. Шумега С.С. Дизайн. Історія зародження та розвитку дизайну:
Навчальний посібник. / С.С. Шумега – К.: Центр навчальної літератури, 2004. –
300 с.
22. Янишін П.В. моціональн й колір: моціональн й компонент в
психологічній структуре кольору. / П.В. Янишін, 1996. – 218 с.
23. Alex W. White. The Elements of Graphic Design: Space, Unity, Page
Architecture, and Type. Allworth Press, 2011. 215 р.
24. Armin Vit, Bryony Gomez Palacio. A Visual Guide to the Language,
Applications, and History of Graphic Design. Rockport publishers, Inc. 2012. 402p.
25. Donna Reynolds. Graphic Design: Putting Art and Words Together. Lucent
Press, an Imprint of Greenhaven Pumlishing, LLC. 2018. 112p.
50

26. John W. Cataldo. Graphic Design & Visual Communication. International
Textbook Company, 1966. 293p.
27. Malcolm Barnard. Graphic Design as Communication. Routledge
published. 2005. 199p.
28. Peter Claver Fine. Sustainable Graphic Design: Principles and Practices.
Bloomsbury pblishing Plc. 2016. 129p.
29. 8Robin Landa. Graphic Design Solutions. Clark Baxter publisher. 2009.
412p.
30. Черкаський художній музей https://muzey.ck.ua/about/ (дата
звернення 15.11.23)
31. Художники Черкащини https://procherk.info/news/7-cherkassy/66941-
cherkaskij-oblasnij-organizatsiyi-natsionalnoyi-spilki-hudozhnikiv-ukrayini-
vipovnilosja-40-rokiv (дата звернення 13.11.23)

51

ДОДАТКИ

52

Додаток А

Рис.А.1. Черкаський обласний художній музей,
зала декоративно-вжиткового мистецтва

53

Рис.А.2. Черкаський обласний художній музей,
колекція живопису

54

Рис.А.3. Черкаський обласний художній музей,
Збірка «Народна ікона Середньої Наддніпрянщини
та Іконопис XVIII-XX ст.» Миколи .Бабака

55

Рис.А.4. Черкаський обласний художній музей,
Меморіальний музей лауреата премії ім. Т.Г. Шевченка, народного
художника України, відомого сценографа – Данила Нарбута

56

Рис.А.5. Черкаський обласний художній музей,
Колекція української книжкової та станкової графіки

57

Рис.А.6. Черкаський обласний художній музей,
Колекція творів черкаських митців (1)

58

Рис.А.6. Черкаський обласний художній музей,
Колекція творів черкаських митців (2)

59

Рис.А.7. Черкаський обласний художній музей,
Колекція творів черкаських митців (3)

60

Рис.А.8. Черкаський обласний художній музей,
Афіші до виставок (1)

61

Рис.А.9. Черкаський обласний художній музей,
Афіші до виставок (2)

62

Рис.А.10. Черкаси, ЦНАП,
Фрагмент експозиції

63

Рис.А.11. Черкаси, Черкаський державний технологічний університет,
Фрагмент експозиції

64

Рис.А.12. Черкаський обласний художній музей,
Міжнародні проєкти

65

Додаток Б

Рис.Б.1. Графічна частина до кваліфікаційної роботи магістра

66

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets