ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9147| Title: | Розробка єдиного технологічного процесу перевезення контейнерного вантажу з міста Кривий Ріг в місто Брно за зазначеним маршрутом |
| Authors: | Шльончак , Ігор Анатолійович Зубач, Євгеній Юрійович |
| Issue Date: | 2022 |
| Abstract: | В кваліфікаційній роботі бакалавра виконано прокладання маршруту «Кривий Ріг – Брно», що проходить через Словаччину та зворотній маршрут «Брно - Кривий Ріг» через Польщу. Визначено загальну протяжність маршруту, експлуатаційно-технічні характеристики обраного рухомого складу. Вивчено правила перевезення обраного вантажу транспортним засобом. Проаналізовано умови перевезення, документи на виконання міжнародного перевезення вантажів. Розраховано тривалість рейсу, загальні витрати на транспортування. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9147 |
| Appears in Collections: | 275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті)) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Зубач.pdf Restricted Access | 2.07 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________2022 р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Розробка єдиного технологічного го процесу перевезення контейнерного
вантажу з міста Кривий Ріг в місто Брно за зазначеним маршрутом»
Рецензент:
____________________ _______________ ______________
Керівник роботи:
к.т.н., доцент ______________ І.А Шльончак
(посада) (підпис, дата) (Ініціали, прізвище)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. ТТ-84
спеціальності 275 – Транспортні
технології (на автомобільному
транспорті) _______________ Є.Ю. Зубач
(підпис, дата) (Ініціали, прізвище)
2022
РЕФЕРАТ
В кваліфікаційній роботі бакалавра виконано прокладання маршруту
«Кривий Ріг – Брно», що проходить через Словаччину та зворотній маршрут
«Брно - Кривий Ріг» через Польщу.
Визначено загальну протяжність маршруту, експлуатаційно-технічні
характеристики обраного рухомого складу. Вивчено правила перевезення
обраного вантажу транспортним засобом. Проаналізовано умови перевезення,
документи на виконання міжнародного перевезення вантажів. Розраховано
тривалість рейсу, загальні витрати на транспортування.
3
Зміст
ВСТУП ......................................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ .............................................................. 6
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ .......... 11
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
РУХОМОГО СКЛАДУ ............................................................................................. 12
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ. ХАРАКТЕРИСТИКА
МАПП ......................................................................................................................... 14
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ .................................................................................. 16
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ .................................................................. 23
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ ВАНТАЖНОГО
МІСЦЯ ........................................................................................................................ 31
7.1 Формування вантажного місця ....................................................................... 31
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари ........................................................ 37
7.3 Маркування та кодування вантажного місця ................................................ 40
РОЗДІЛ 8 ЗАВАНТАЖЕННЯ І МАРКУВАННЯ КОНТЕЙНЕРА ..................... 43
8.1 Завантаження контейнера ............................................................................... 43
8.2 Маркування контейнера .................................................................................. 44
РОЗДІЛ 9 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ ................................................ 46
РОЗДІЛ 10 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ......... 48
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 54
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ........................................................................ 55
4
ВСТУП
Загальною та найбільш важливою особливістю міжнародного
автомобільного сполучення є те, що автомобільні транспортні засоби однієї
країни перетинають державний кордон та проходять по дорогах іншої держави.
Для розвитку міжнародного сполучення та забезпечення його безпеки
вводяться однакові дорожні знаки, сигнали та правила дорожнього руху.
Транспортування вантажу по іноземній території передбачає отримання
відповідної санкції (дозволу) компетентних органів цієї іноземної держави.
Однак, при цьому, виникає необхідність у врегулюванні митних та
податкових питань, надання технічної допомоги іноземним автомобільним
транспортним засобам. Крім цього, одночасне підпадання під регулювання
норм права національного і міжнародного законодавства породжує
необхідність виділення пріоритетних норм - міжнародно-правових, що
володіють пріоритетом над внутрішньо-державними правовими актами, що
скасовують дію правил національного законодавства чи замінюють їх.
5
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ
Прямий маршрут «Кривий Ріг – Брно» проходить через Словаччину
(рис. 1.1). Зворотній маршрут «Брно – Кривий Ріг» проходить через Польщу.
При цьому автомобільний транспорт перетинає кордон через пункти пропуску
– «Вишнє - Немецьке» та «Краковець».
Рисунок 1.1 – Загальний маршрут «Кривий Ріг – Брно», 1646 км. [1]
Загальний шлях складає 1646 км.
Перший митний контроль на кордоні зі Словаччиною – «Вишнє –
Немецьке». Відстань, яку необхідно проїхати по території України «Кривий Ріг
– Вишнє - Немецьке» (митний контроль) складає 1116 км (рис. 1.2).
Рисунок 1.2 – Маршрут «Кривий Ріг – Вишнє - Немецьке», 1116 км. [1]
Основний шлях проходить по трасам Е50, Р36, Н03, Н10, Р21, Е471.
E50 — європейський автошлях, який починається у м. Бресті і закінчується
в м. Махачкала.
Р36 - автомобільний шлях регіонального значення довжиною 105,7 км, що
проходить по території України з Вінницької обл.
6
Н-03 — автомобільний шлях національного значення, що проходить по
території Хмельницької, Житомирської та Чернівецької областей. Починається
в м. Житомирі, проходить через Любар, Чуднів, Хмельницький,
Старокостянтинів, Дунаївці, Ярмолинці, Кам'янець-Хотин, Подільський та
закінчується в м. Чернівці.
Н10 — автомобільний шлях національного значення, що проходить по
територією Івано-Франківську, Стрий, Чернівці. Тобто по території Івано-
Франківської, Львівської та Чернівецької обл. Закінчується на пропускному
пункті м. Мамалига на кордоні з Молдовою, де переходить молдовський
автошлях M14.
Р21 — автомобільний шлях регіонального значення, що проходить по
території Закарпатської та Івано-Франківської областей.
E471 — європейський шлях довжиною 210 км у межах України, що
починається з м. Мукачево та закінчується у м. Львові.
Рисунок 1.3 – Маршрут «Вишнє – Немецьке - Мито», 422 км. [1]
Шлях проходить по трасі Е50.
Подальший шлях проходить по Чехії (рис. 1.4) по трасі Е50.
7
Рисунок 1.4 – Маршрут «Мито - Брно», 108 км. [1]
Зворотній шлях
Зворотній маршрут «Брно – Кривий Ріг» проходить через Польщу.
Рисунок 1.5 – Загальний маршрут «Брно – Кривий Ріг», 1482 км. [1]
Загальний шлях «Брно – Кривий Ріг» через Польщу складає 1482 км.
Шлях проходить по дорогам Е40, А4, М10, Н02, Е50.
A4 — автомагістраль Польщі довжиною 673 км, є частково платною.
Розташована в південній частині країни. Являється польською ділянкою
міжнародного автошляху Е40 та продовженням автобану Німеччини 4.
М10 — автомобільна дорога загального користування державного
значення. Починається у м. Львів та проходить по території Львівської обл.
Збігається із європейським автомобільним маршрутом E40. Проходить
через Івано-Франкове, Страдч, вздовж Новояворівська,.
8
Н02 — дорога національного значення в Україні, що починається біля
Радивилова. При цьому відгалужуючись від М06 та перетинається з М19
у Кременці.
Шлях спочатку проходить по Чехії із м. Брно (рис. 1.6).
Рисунок 1.6 – Маршрут «Брно - Гожичкі», Чехія 188 км. [1]
Далі транспортування вантажу проходить через Польщу, до кордону з
Україною МАПП «Кроківець» (рис. 1.7).
Рисунок 1.7 – Маршрут «Гожичкі – Корчова - Краківець», Польща 412 км. [1]
E40 — європейський автошлях,довжиною 8500 км. Вона з'єднує м. Кале
через Німеччину, Бельгію, Україну, Польщу, Казахстан, Росію, Туркменістан,
9
Узбекистан і Киргизстан.
Подальший шлях проходить по Україні (рис. 1.8).
Рисунок 1.8 – Маршрут «Корчова – Краківець – Кривий Ріг», Україна,
882 км. [1]
10
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ
Загальна протяжність маршруту складається зі шляхів в два кінці:
- «Кривий Ріг – Брно» проходить через Словаччину та складає 1646 км;
- «Брно – Кривий Ріг» проходить через Польщу та складає 1482 км.
Загальний шлях визначається [3]:
�� = ��1+��2 = 1646 + 1482 = 3128 км (2.1)
Весь шлях прокладається по трасам європейського значення, що мають
проїзні частини в кожну сторону, що складаються мінімум з двох, трьох полос
руху. На трасах, що в місцях розв’язок, кількість полос руху в одну сторону
може досягати шести.
Проходячи весь шлях автомобіль перетинає два рази кордон з Україною.
Перший пункт митного контролю - «Вишнє - Немецьке». Це пункт
пропуску через державний кордон України з Словаччиною.
Другий пункт митного контролю – «Краківець» — пункт пропуску через
державний кордон України з Польщею [2].
11
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ
ХАРАКТЕРИСТИКИ РУХОМОГО СКЛАДУ
З м. Кривий Ріг в м. Брно транспортуємо соняшникову олію «Золотий
дракон». Для транспортування обираю тягач MAN TGS 18.320 BL з 20-футовим
контейнером. З м. Брно в м. Кривий Ріг перевозимо каву «Tchibo» [2].
Рисунок 3.1 - MAN TGS 18.320 BL
Двигун, КПП: 10518 см3, 320 к.с., Євро-5, автоматична КПП з можливістю
ручного перемикання
Шасі, гума: колісна формула 4х2, вантажопідйомність 10000 кг, повна маса
18000 кг.
Гальмівна система та ходова: пневматична підвіска (ззаду 4 подушки),
гальмівна система MAN BrakeMatic з ABS (антиблокувальна система), ASR
(антипробуксовочна система), ESP (система контролю курсової стійкості), EBS
(електронна система гальмування), ретардер - дискові гальма.
12
Рисунок 3.2 – Контейнер (20-тифутовий)
Таблиця 3.2 – Технічні характеристики контейнера
Розміри (мм): Висота Ширина Довжина
Зовнішні 2592 2375 6100
Внутрішні 2384 2335 5945
Двері 2292 2340
Вага (кг):
Тара 2100
Макс. брутто 24000
Макс. завантаження 21920
Рисунок 3.3 – Контейнеровоз
13
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ. ХАРАКТЕРИСТИКА
МАПП
«Із України, площа якої складає 603,7 тис. км2, виконується відправлення
вантажу. Територіальними сусідами України є: Угорщина, Румунія, Росія,
Словаччина, Молдова, Білорусь та Польща. Омивається Азовським та Чорним
морями» [2].
«Для запобігання руйнування автошляхів Кабінетом Міністрів України
була запроваджена заборона на транспортування вантажів при навантаженні на
одиночну вісь більше 11 т, на строєні осі більше 22 т, на здвоєні осі більше
16 т» [4]. Для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь повинно бути
більше 11 т, на строєні осі більше 24 т, на здвоєні осі більше 18 т. Розподіл
навантаження на осі та вага транспортованого вантажу не повинні бути
більшими величин, що визначені технічною характеристикою ТЗ.
«Укртрансбезпека − Державна інспекція України з безпеки на наземному
транспорті» забезпечує ваговий контроль ТЗ на автошляхах України. При
проходженні кордону України в міжнародних автомобільних пунктах пропуску
(МАПП). «Державна фіскальна служба України» здійснює габаритно-ваговий
контроль ТЗ» [4].
Розмір єдиного збору залежить від ваги, типу вантажу та габаритних
параметрів. При пропуску через кордон України проводиться єдиний збір за
перевезення вантажу.
Автошляхи в Україні безкоштовні.
При виконанні маршруту кордон України перетинається двічі.
При прямому напрямку вантаж, що транспортується, проходить через
митний автомобільний пропускний пункт на кордоні з Словаччиною в пункті
пропуску «Вишнє - Нємецьке», що входить до складу Карпатської митниці.
Розташований поблизу м. Ужгород у Закарпатській обл.
Тип пункту пропуску — автомобільний міжнародний та залізничний.
14
Характер перевезень:
- для залізничного вантажний;
- для автомобільного — вантажний, пасажирський.
Окрім радіологічного, прикордонного, митного контролю МАПП «Вишнє-
Нємецьке - Ужгород» здійснює фітосанітарний, санітарний, екологічний,
ветеринарний контроль, контроль Служби міжнародних автомобільних
перевезень.
Для виконання зворотного маршруту для перевезення вантажу ТЗ
перетинає кордон «Україна-Польща» в пункті пропуску «Краківець – Корчова».
«Краківець» є складовою частиною Львівської митниці. Пропускна
спроможність - 6000 осіб, вантажних автомобілів – 500, легкових автомобілів та
автобусів – 4100.
В даному МАПП виконуються ветеринарний, прикордонний, санітарний,
фітосанітарний та екологічний контролі.
15
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
«Взаємовідносини між перевізниками, вантажовідправниками та
вантажоодержувачами при здійсненні вантажних міжнародних перевезень
регулюється Конвенцією міжнародного автомобільного перевезення вантажів −
Convention Merchandises Routiers (CMR)» [4].
«Вона визначає правовий механізм, що встановлює подібність в умовах
договору автомобільного міжнародного перевезення вантажів, що сприяє
раціональному та ефективному їх здійсненню» [4].
Договір перевізника визначається товарно-транспортною міжнародною
накладною - Товарно-транспортна накладна (CMR) (рис. 5.1).
Рисунок 5.1 – Товарно-транспортна накладна CMR
16
CMR - Товарно-транспортна накладна
«У конвенції детально надано права відправника та одержувача. До
товарно-транспортної документації відноситься товарно-транспортна
міжнародна накладна (CMR) і всі документи, що відносяться до неї:
специфікації відвантажувальні, invoice (рахунок-фактура) вартості вантажу,
сертифікати якості та походження, ветеринарний та карантинний сертифікати,
акт завантаження автомобіля» [4].
«Бланки всіх товарно-транспортних документів (CMR) заповнюються та
друкуються. Товарно-транспортні документи оформляються при виконанні
автомобільного міжнародного перевезення вантажів та передаються
перевізнику разом з CMR-накладною. Також нею підтверджується укладення
договору про перевезення вантажу» [4].
CMR-накладна розробляється для відправника, одержувача, перевізника,
експедитора, митних та інших органів. CMR-накладні повинні бути затверджені
печатками та підписами відправника, підписом представника перевізника
(водія, експедитора), що має бути достатньо для здійснення автомобільного
міжнародного перевезення вантажів.
Після доставки вантажу експедитор або водій три екземпляри CMR-
накладної передає одержувачу. Він повинен заповнити час прибуття
автомобіля, дату отримання вантажу під розвантаження, час та дату вибуття
після закінчення робіт на всіх сторінках. Два екземпляри повертаються
перевізнику. Один екземпляр CMR-накладної залишається у отримувача
вантажу.
Пакувальний лист, відвантажувальна специфікація (packing list) (рис. 5.2)
«Відвантажувальна специфікація (пакувальний лист) складається на всі
товари, незалежно від кількості, найменування, роду, характеру товару. Він не
може бути замінений іншим документом. Пакувальний лист складається згідно
форми, встановленій замовником. В ній обов'язково вказується: порядковий
17
номер, дата складання, найменування відправника та одержувача вантажу» [4].
Рисунок 5.2 – Пакувальний лист (рacking list)
Пакувальний лист подібний на інвойс. Багато інформації в цих документах
повторюється. Однак, в пакувальному аркуші, крім даних про відправника,
отримувача вантажу, назви вантажу вказуються вагові характеристики вантажу,
упаковок, об’єм, інформація про пакування вантажу.
Головною відмінністю від інвойсу є відсутність інформації про ціну
вантажу та кожної одиниці окремо. Стандартної форми пакувального листа
немає. Кожна компанія створює сама форму пакувального листа.
Пакувальний лист (рacking list) зручний для перевізника та для всім хто
працює з завантаженням, розвантаженням, сортуванням та обліком вантажу. З
використанням пакувального листа визначають кількість місць та перевіряється
цілісність вантажу.
В пункти пакувального листа входять: номер, дату документа
(пакувального листа); реквізити та найменування приймаючої сторони
18
продавця, покупця; дату та номер договору (заявки, контракту, замовлення);
номер місця в транспорті, номер упакування; повний перелік транспортованих
товарів з найменуванням товару; кількість товару в коробці, упаковці, ящику;
габаритні розміри місця; вид упаковки; вага продукції нетто та брутто; загальна
вага та об’єм вантажу.
Рахунок-фактура (invoice) (рис. 5.3)
«Рахунок-фактура є діловим документом, що складається при відправленні
вантажу одним заводом, підприємством іншому підприємству. В даному
документі наведено дані, реквізити кожної з сторін, що бере участь в угоді, дата
угоди, кількість вантажу, ціна одиниці вантажу та загальна ціна, та інші дані.
Даний документ містить дані про вартість вантажу під час прийняття та в місці
його для транспортування (первісну чи контрактну вартість товару)» [5].
Рисунок 5.3 – Рахунок-фактура (іnvoice)
19
Отримані дані приймаються за основу при визначенні зборів та митних
зборів. Дані про вартість також використовуються в разі відшкодування шкоди
страховою компанією чи перевізником при повній або частковій втраті
вантажу.
Заміна інвойсу ("реінвойсинг") та інших документів, що містять
інформацію про вартість товарів на прохання замовника перевезення на кордоні
в'їзду в державу імпорту є правопорушенням, що тягне за собою
відповідальність для водія, автотранспортного підприємства, в якому він
працює.
Сертифікат відповідності (якості) (рис. 5.4)
Рисунок 5.4 – Сертифікат відповідності (якості)
20
«Сертифікат відповідності це нормативний документ, що засвідчує, який
вироблений продукт відповідає вимогам, які забезпечують здоров'я споживачів,
якість продукції, безпеку життя, запобігання заподіяння шкоди майну
споживача та охорону навколишнього середовища» [4].
«Даний сертифікат відповідності видається державно акредитованим
спеціальним, органом після перевірки процесу виробництва та самої продукції»
[4].
«Сертифікат відповідності надають на митниці з декларацією на товари.
Відвантажується вантаж за одним перевізним документом (накладною), що не
може бути замінений іншим документом. Він перевіряється податковою
інспекцією, співробітниками санітарно-епідеміологічних станцій. Видається на
кожну партію товару, що транспортується. Сертифікат якості видається тільки
на промтовари. Складається за встановленою формою або формою, що
визначена замовником» [4].
Сертифікат походження (certificate of origin) (рис. 5.5)
«Сертифікат походження форми повинен бути завірений уповноваженим
органом, що засвідчує, яка продукція була вироблена, чи піддалася достатній
обробці. Він оформляється на виготовленому, захищеному бланку. Вантажі, що
мають сертифікати походження форми мають пільги при митному оформленні»
[4].
21
Рисунок 5.5 – Сертифікат походження (certificate of origin)
22
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ
«Правила транспортування вантажу затверджені наказом Міністерства
транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів
автомобільним транспортом». В документі встановлені правила пакування,
маркування, транспортування вантажів» [4].
Метою пакування є збереження вантажу від пошкоджень при
транспортуванні. Тип пакування повинен відповідати вимогам міжнародних
перевезень, характеристикам вантажу, кліматичним умовам транспортування
вантажу.
Промислові вантажі можуть пакуватись в м’яку, тверду, напівтверду
упаковки. Для транспортування промислових товарів використовуються
універсальні автомобільні контейнери. Швидкопсувні, сипучі без тари,
вибухонебезпечні, отруйні, легкозаймисті вантажі забороняється
транспортувати в універсальних контейнерах.
Універсальні контейнери можна застосувати для автомобільних
транспортувань. Вони повинні мати нумерацію з маркуванням: розпізнавальний
знак перевізника; найменування власника контейнера; номер контейнера;
вантажність, вага тари контейнера; дата виготовлення контейнера; внутрішній
об'єм контейнера; дати капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.
Для транспортування контейнерів застосовується спеціальний рухомий
склад – напівпричепи-контейнеровози, бортові платформи.
При розміщенні контейнерів на РС потрібно забезпечити рівномірність
розподілу навантаження. Транспортування вантажу здійснюється за наявності
Договору, в якому зазначаються: графік завантажених, порожніх контейнерів;
порядок виконання завантажувальних чи розвантажувальних робіт; об’єм
вантажу перевезення; забезпечення умов зберігання контейнерів. В кожному
контейнері з вантажем описано вантаж, який забезпечується
23
вантажовідправником, що завірений підписом, печаткою із зазначенням
кількості та вартості завантажених місць.
Після завантаження вантажу замок контейнера опломбовується біркою,
фіксується дротом. Наведені пункти відправлення та призначення вантажу,
найменування отримувача вантажу.
Приймання контейнера з вантажем починається з перевірки пломби.
Контейнери з несправними пломбами не використовуються для
транспортування. При несправності контейнера чи пломби вантажоотримувач
разом із перевізником оформляє документ, що засвідчує дані обставини.
«Правила транспортування полімерної чи дерев'яної тари зазначені в наказі
«Міністерства транспорту України». Для транспортування полімерної тари
використовуються ящики, корзини. Приймання та здача полімерної тари
виконується перевізником за кількістю місць та вагою, що зазначені на
вантажних місцях та товарно-транспортних накладних» [5].
Продукція, яка упакована в картонні коробки повинна подаватись в
дерев'яних ящиках або на палетах для транспортування (рис. 6.3). Пакування
транспортованого вантажу повинно захищати її від атмосферного впливу,
механічних пошкоджень.
Маркування
Маркування виконується державною мовою або мовою, що обумовлюється
у контракті на постачання.
На тарі з соняшниковою олією наклеюється етикетка, для якої
використовують етикетковий папір (ГОСТ 7625) або інший етикетковий
матеріал. На неї наносять маркування різними способами. Однак, воно повинно
забезпечувати чітке позначення та читання.
На етикетку наноситься наступна інформація:
− назва країни-виробника;
− назва соняшникової олії, ґатунок, вид;
24
− склад продукту, харчових добавок, що використовуються при
виробництві;
− вага нетто в грамах, об’ємі;
− назва, адреса та телефон виробника, адреса виробництва;
− дата розливу;
− умови зберігання;
− харчова та енергетична цінність;
− кінцева дата споживання «Вжити до», строк придатності чи дата
виробництва;
− штрих-код соняшникової олії.
Додатково на етикетку може наноситись наступна інформація:
− нанесення рекламних написів про якість олії соняшникової (у разі
підтвердження дослідженнями);
− оформлювання контретикетками (для пляшок, коробок — додатково
кольєретками з рекламними написами на них);
− знак для товарів і послуг (за наявності).
Допустимо наносити на тарі додаткову інформацію (телефон, факс
підприємства та інше).
Маркування тисненням або іншим методом може бути нанесено на тару з
полімерних матеріалів.
Дату розливу соняшникової олії можна проставляти компостером,
тисненням на ковпачку, штампом на етикетці або іншим способом. Однак, при
цьому потрібно забезпечити чітке її позначення і читання.
Маркування можна наносити на етикетку друкарським способом або за
допомогою штампу на кожну пакувальну одиницю. Маркування може бути
нанесено на картонні, паперові, металеві, фанерні та інші ярлики способом, що
може забезпечувати чітке її позначення та читання.
25
Маркування ящиків не проводять при пакуванні пляшок з соняшниковою
олією у відкриті ящики або термоплівку.
Транспортне маркування виконується згідно з ГОСТ 14192. При цьому
необхідно наносити маніпуляційні знаки «Бережіть від нагрівання!», «Бережіть
від вологи!». При пакування в скляні пляшки необхідно наносити «Крихке —
обережно!».
При постачанні соняшникової олії на експорт маркування потрібно
виконувати відповідно до вимог зовнішньо-торгівельних організацій. При
цьому необхідно враховувати товарну номенклатуру зовнішньо-економічної
діяльності.
Пакування
Соняшникова олія, що призначена для вживання в їжу, фасується у пакети
з ламінованим покривом, тару з вітчизняних, імпортних некольорових чи
кольорових полімерних матеріалів, тару зі скла (ГОСТ 10117.2, ГОСТ 10117.1,
ГОСТ 5717) та інші пакувальні матеріали, які забезпечують збереження олії в
упаковці під час транспортування та зберігання місткістю 10200 см3, 3000-
5000 см3 включно та вагою нетто 2503000 г.
Пляшки з соняшниковою олією із полімерних матеріалів, із полімерних
матеріалів високого тиску низької густини повинні бути герметичними.
Пляшки зі скла з соняшниковою олією закупорюються алюмінієвими
ковпачками, що застосовуються для закупорювання пляшок з харчовими
рідинами з алюмінієвої фольги, чи із ущільнювальною картонною прокладкою
з полімерним покривом, матеріалів, що можна використовувати у сфері
охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами.
Пляшки з соняшниковою олією пакують у термозсідальну прозору плівку.
Картон можна використовувати як прокладки під дінця пляшок, так і без
нього. Можна використовувати ящики з гофрованого картону, дерев’яні
багатообігові ящики для пляшок і пластмасові багатообігові ящики для пляшок.
26
Під час пакування для заклеювання використовують клеєву чи полімерну
стрічку з липким шаром.
Продукцію, упаковану в ящики з гофрованого картону дозволено
формувати у пакети на піддонах із застосовуванням полімерної плівки.
Також дозволено застосовувати інші види тари для пакування фасованої
соняшникової олії, яка забезпечує збереження якості продукції при зберіганні
та транспортуванні.
Вага нетто одиниці транспортної тари не повинна бути більшою за 15 кг.
Соняшникову олію фасують після її виробництва. Якщо вона зберігається
тривалий час у закритій місткості її необхідно додатково контролювати за
такими показниками: пероксидне число, кислотне число, анізидинове число.
Нефасовану соняшникову олію наливають у алюмінієві фляги згідно
ДСТУ 5037 з ущільнювальними жиростійкими гумовими кільцями, бочки
неоцинковані сталеві для харчових продуктів та інші матеріали, що дозволені
для використання центральним органом у сфері охорони здоров’я.
Соняшникову олію за погодженням наливають у тару замовника, що
гарантує якість та збереження її під час зберігання та перевезення.
Олію соняшникову розливають по видам, ґатункам та маркам.
Тара, що використовують для розливання соняшникової олії повинна бути
суха, чиста, без запахів та забезпечувати якість та збереження продукту при
транспортуванні та зберіганні.
Місткості, що використовуються для наливання соняшникової олії
рафінованої, дезодорованої рафінованої повинні бути ретельно очищені від
залишків олії, вимиті, пропарені та висушені.
Допустиме використання інших видів пакування, тари та матеріалів
вітчизняного та імпортного виробництва, що дозволяються центральним
органом у сфері охорони здоров’я та відповідають вимогам чинної нормативної
документації, забезпечують збереження якості продукції при зберіганні і
транспортуванні.
27
Зберігання і транспортування
Соняшникову олію транспортують в призначених для перевезення олій
цистернах з нижнім зливом (ДСТУ 3445), що мають трафарети і написи «Олія»
відповідно до чинних правил перевезення вантажів.
Соняшникову олію транспортують в автоцистернах з закритими люками
(ГОСТ 9218) та в інших критих ТЗ згідно правил перевезень вантажів, які чинні
на відповідному транспорті.
Під час транспортування відкритим ТЗ бочки, фляги та ящики з фасованою
олією соняшниковою повинні бути захищені від атмосферних опадів та
сонячного проміння. Транспортування олії, що фасована у відкритих ящиках
погоджується із замовником.
10.5 Залізничні цистерни і автоцистерни повинні відповідати вимогам, що
встановлені для перевезень харчових продуктів. У разі використовування
залізничних цистерн і автоцистерн для транспортування та тимчасового
зберігання олії соняшникової рафінованої дезодорованої вони повинні бути
ретельно вичищені, пропарені, вимиті та висушені. Наливання олії
соняшникової рафінованої дезодорованої проводять за комунікаціями, які
призначені тільки для цього виду олії.
Транспортування фляг, бочок, ящиків з фасованою соняшниковою олією
транспортними пакетами виконують згідно ГОСТ 21650.
Соняшникова олія до наливу в автоцистерни, залізні цистерни, бочки чи
фляги до розливу в тару зберігається у закритих місткостях, у закритих
приміщеннях.
Соняшникову олію в тарі з вітчизняних чи імпортних некольорових або
кольорових полімерних матеріалів, пакетах з ламінованим покривом чи скла
зберігають у закритих затемнених приміщеннях при температурі -8 oС +20 oС.
28
Рисунок 6.1 − Розташування коробок на палеті
Перевезення кави має здійснюватися сухими та чистими автомобілями.
Даний продукт приймає вологу та сторонні запахи, тому при розміщенні його в
ТЗ потрібно керуватись правилами укладання та заходами забезпечення
безпеки.
Натуральна розчинна кава
Натуральна розчинна кава упаковується так, щоб забезпечити її якість
протягом терміну зберігання.
Натуральну розчинну каву фасують вагою нетто 0,1500 г. Натуральну
розчинну каву пакують у: металеві банки; скляні банки, банки з полімерних
матеріалів; пакети із комбінованих термозварювальних матеріалів на основі
металізованої плівки або алюмінієвої фольги.
Допускаються пакети з натуральною розчинною кавою укладати та
комплектувати у додаткову тару за нормативним чи технічним документом.
Фасовану розчинну натуральну каву упаковують у транспортну тару: ящики з
гофрованого картону; термозбіжну плівку; ящики з картону вагою нетто до
20 кг; ящики з деревини.
Упаковка та тара повинні бути дозволені органами Держсанепіднагляду
29
МОЗ України. Термін зберігання розчинної натуральної кави - не більше 24
місяців. Зберігають у вентильованих приміщеннях, чистих, не заражених
шкідниками, захищених від прямих сонячних променів, при вологості не
більше 75% та температурі не більше 20 0С. Пакувальну тару встановлюють на
піддони та стелажі штабелями при зберіганні. Відстань між штабелями, стінами
повинна бути не менше 0,7 м. Відстань від водопровідних та каналізаційних
труб, джерел тепла повинна бути не менше 1 м.
В умовах високої вологості застосовується безтарне зберігання кави в
скриньках, в складах з кондиціонованим повітрям, у герметичних ізотермічних
бункерах з заліза, бетону чи алюмінію.
При зберіганні кави основним завданням є не допустити значних коливань
температури всередині приміщень, чого можна досягти за допомогою
теплоізоляції складів, герметизації, систематичного вентилювання складського
приміщення, підтримки температури близько 10 °С, відносної вологості повітря
70%. Кавові напої зберігають при тих же умовах, що й кава.
Коли одна організація чи компанія контролює якість готового продукту та
виробничий процес на кількох підприємствах допускається на кожній одиниці
етикетці вказувати назву даної організації з написом «Виготовлено під
контролем (організації)». На кожну одиницю транспортної тари наносять
маркування: найменування продукту; найменування виробника, товарний знак,
адресу; тип розчинної натуральної кави; масу нетто; кількість пакувальних
одиниць; термін зберігання; позначення стандарту.
Також вказують: спосіб приготування, ароматизатори, харчові добавки,
біологічно активні добавки, протипоказання для застосування, інформацію про
сорт, вакуумну упаковку.
При оцінці якості кави за основу беруть наступні вимоги: кількість
екстрактивних речовин та вологи, кофеїну, загальної золи, мінеральних та
органічних домішок, зовнішній вигляд, запах та колір кавових зерен, аромат та
смак напою.
30
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ
ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ
7.1 Формування вантажного місця
Для транспортування соняшникової олії «Золотий дракон» обираємо
розміри картонного ящика. Відповідно ГОСТ 13511-91 обрано картонний ящик
Т-26 розмірами 400х320х260 мм.
Висота складування повинна бути меншою за максимально допустиму
висоту завантаженого піддона. Даний момент необхідно приймати до уваги при
формуванні вантажного місця. Ящики розташовуємо на європіддоні розмірами
800х1200 мм. Схему розміщення коробок з соняшниковою олією на європіддоні
наведено на рис. 7.1-7.2.
Показники кратності ящиків на європіддоні визначаються за формулою:
по довжині nl=L/l; по ширині nb=B/b; по висоті nh=H/h (7.1)
За І схемою (рис. 7.1):
nL = L/l=800/400=2 2 ящики
nB = B/b=1200/320=3,8 4 ящики
nH = H/h=1745/260=6,7 6 ящиків
За ІІ схемою (рис. 7.2):
nL = L/l=800/320=2,5 2 ящики
nB =B/h=1200/400=3 3 ящики
nH = H/b=1745/260=6,26 ящиків
31
Рисунок 7.1 – Схема розміщення ящиків з соняшниковою олією №1
Рисунок 7.2 – Схема розміщення ящиків з соняшниковою олією №2
Показники кратності потрібно округлити до цілого числа в меншу сторону,
розрахунки представити у вигляді табл. 7.1, залежно від особливостей
перевезень вантажу.
32
Таблиця 7.1 – Схеми розміщення ящиків з продукцією (соняшниковою олією)
на європіддоні
№ Схема розміщення Кількість одиниць Фактична вантажність Коефіцієнти
п/п євро піддона використання
по по по Nзаг Мбр,кг γ
ст ηS
L B Н
1 L/l, B/b, H/h 2 4 6 48 687 0,46 1
2 L/l, B/h, H/b 2 3 6 36 519 0,35 0,87
«Висота завантаженого піддону не повинна перебільшувати 1800 мм.
Коробки не повинні виступати за периметр палети більше 40 мм. Висота
європіддона hпід=145 мм, вантажність 1500 кг» [6].
Виконуємо розрахунок кількості коробок соняшникової олії. Згідно схем
розміщення піддонів визначається оптимальний варіант розташування
транспортованого товару. При цьому необхідно повністю використати
вантажність ТЗ [6].
Кількість коробок на піддоні, ящ.:
��заг = ���� ∙ ���� ∙ ��ℎ (7.2)
За І схемою: ��заг = 2 ∙ 4 ∙ 6 = 48шт.
За ІІ схемою: ��заг = 2 ∙ 3 ∙ 6 = 36шт.
Вага брутто піддону, кг:
��бр = ��заг ∙ ��ящ + ��0 (7.3)
де m – вага піддону (для дерев’яного однонастильного європіддону -
0
15…20 кг).
За І схемою: ��бр = 48 ∙ 14 + 15 = 687 кг.
33
За ІІ схемою: ��бр = 36 ∙ 14 + 15 = 519 кг.
Коефіцієнт статичного використання вантажності піддона:
��ф
��ст = (7.4)
��н
де qн – номінальна вантажність, кг; qф – фактична вантажність піддона, кг.
��ф 687
За І схемою: ��ст = = = 0,46
��н 1500
��ф 519
За ІІ схемою: ��ст = = = 0,35
��н 1500
Коефіцієнт використання площі піддону:
��
���� = в (7.5)
��п
де Sп – площа піддона, мм2; Sв – площа вантажу, мм2.
На рис. 7.3-7.4 наведено схеми розташування розчинної кави «Tchibo» на
європіддоні. Для транспортування розчинної кави «Tchibo» обрано ящик
картонний Т-26 розмірами 400х300х320 мм.
За І схемою (рис. 7.3): nL = L / l = 800 / 400 = 2 2 ящики
nB = B /b =1200 /300 = 4 4 ящики
nH = H / h =1745 /320 = 5,5 5 ящиків
За ІІ схемою (рис. 7.4): nL = L / l = 800 / 400 = 2 2 ящики
nB = B / h =1200 /320 = 3,8 4 ящики
nH = H /b =1745 /300 = 5,8 5 ящиків
34
Рисунок 7.3 – Схема розміщення ящиків з розчинною кавою «Tchibo» №1
Рисунок 7.4 – Схема розміщення ящиків з розчинною кавою «Tchibo» №2
35
За ІІІ схемою: nL = L /b = 800 /300 = 2,7 2 ящики
nB = B / l =1200 / 400 = 3 3 ящики
nH = H / h =1745 /320 = 5,5 5 ящиків
За ІV схемою: nL = L /b = 800 /300 = 2,7 2 ящики
nB = B / h =1200 /320 = 3,8 4 ящики
nH = H / l =1745 / 400 = 4,4 4ящики
За V схемою: nL = L / h = 800 /320 = 2,5 2 ящики
nB = B /b =1200 /300 = 4 4 ящики
nH = H / l =1745 / 400 = 4,4 4ящики
За VІ схемою: nL = L / h = 800 /320 = 2,5 2 ящики
nB = B / l =1200 / 400 = 3 3 ящики
nH = H /b =1745 /300 = 5,8 5 ящиків
Таблиця 7.2 – Схеми розміщення ящиків з розчинною кавою «Tchibo» на
європіддоні
№ Схема Кількість одиниць Фактична вантажність Коефіцієнти
п/п розміщення європіддона Мбр, кг використання
по по по Nзаг γ
ст ηS
B L Н
1 L/l, B/b, H/h 4 2 5 40 575 0,38 1,0
2 L/l, B/h, H/b 4 2 5 40 575 0,38 1,0
3 L/b, B/l, H/h 3 2 5 30 435 0,29 0,91
4 L/h, B/b, H/l 4 2 4 32 463 0,31 0,96
5 L/b, B/h, H/l 4 2 4 32 463 0,31 0,96
6 L/h, B/l, H/b 3 2 5 30 435 0,29 0,91
36
За І схемою ��бр = 40 ∙ 14 + 15 = 575 кг.
За ІІІ схемою ��бр = 30 ∙ 14 + 15 = 435 кг.
За ІV схемою ��бр = 32 ∙ 14 + 15 = 463 кг.
Ящики картонні покриваються одним шаром паперу обгорткового із всіх
сторін, що повинно забезпечити товар від забруднення, псування, втрати
зовнішнього вигляду, пом'ятості [7].
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари
Якість транспортованого вантажу залежить від міцності обраної тари.
«Міцність матеріалу залежить від: типу вантажу, розміру вантажу;
механічних властивостей матеріалу тари; допустимої ваги одиниці тари;
факторів виконання перевезень» [3].
«При виборі тари визначають статичне навантаження при штабелюванні,
динамічні та вібраційні навантаження, що виникають при формуванні
транспортних пакетів, механічному розформуванні, виконанні
перевантажувальних операцій, тощо» [2].
Статичне зусилля стискання, що повинна витримувати тара в нижньому
ряді штабеля визначається за формулою:
ст ��∙��(��−ℎ)
��ст = , Н (7.6)
ℎ
2
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81 м/с ; Q – вага тари з вантажем,
кг; h – висота одиниці тари, м; Н – висота штабелювання в залежності від
висоти вантажного місця автомобіля, м.
Визначаємо статичне стискання, що повинні витримати коробки, які
знаходиться в нижньому ряді.
37
Для 1 та 2 варіантів перевезення соняшникової олії:
9,81 ∙ 14 ∙ (1,705 − 0,26)
��ст
ст = = 763,3 Н
0,26
При визначенні зусиль стискання враховуємо коефіцієнт запасу Кз, який
залежить від терміну зберігання вантажу. Приймаємо Кз=1,85.
Зусилля статичного стискання визначаються за формулою:
��з∙��∙��(��−ℎ)
��ст = , H (7.7)
ℎ
Визначаємо зусилля стискання для 1 та 2 варіанту перевезення
соняшникової олії:
1,85 ∙ 9,81 ∙ 14 ∙ (1,705 − 0,26)
��ст = = 1412,1 Н
0,26
«Для того, щоб картонна коробка, що розташована у нижньому ряду
штабеля, не деформувалася під вагою верхньої тари, її опір стисканню ��0
ст
повинен дорівнювати або бути більшим зусиллю стискання від верхньої тари
��ст» [4].
Опір стисканню картонної коробки залежить від геометричних параметрів,
міцності картону при торцевому стисканні.
Визначаємо опір стисканню:
��0
ст = 2,55 ∙ ���� ∙ √�� ∙ ��, H (7.8)
де δ – товщина картону, м; Рт – торцева жорсткість, Н/м; z – периметр
картонної коробки, м.
38
Визначаємо опір стисканню картонної коробки для першого та другого
варіантів перевезення соняшникової олії.
Згідно 1 та 2 варіанту z=2(400+320)=1440 мм:
��0
ст = 2,55 ∙ 7000 ∙ √0,0065 ∙ 1,44 = 1727 Н
��ст
ст < ��0
ст, (1412,1<1727) - обраний картонний ящик може
використовуватися для транспортування соняшникової олії.
Розраховуємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара при
транспортуванні розчинної кави «Tchibo», що знаходиться в нижньому ряді
штабеля, для 1 та 2 варіантів:
9,8 ∙ 14(1,745 − 0,32)
��ст
ст1 = = 611 Н
0,32
9,8 ∙ 14(1,645 − 0,3)
��ст
ст2 = = 616 Н
0,3
2
де g=9,8 м/с – прискорення вільного падіння; Q=14 кг – вага тари з
вантажем; Н=1,745 м – висота штабеля; h=0,32 м – висота одиниці тари.
Розраховуємо опір стисканню коробки для 1 та 2 варіантів перевезення
розчинної кави «Tchibo» [6].
Визначаємо зусилля стискання для 1 та 2 варіантів:
1,85 ∙ 9,81 ∙ 14 ∙ (1,745 − 0,32)
��ст = = 1131,4 Н
0,32
1,85 ∙ 9,81 ∙ 14 ∙ (1,645 − 0,3)
��ст = = 1139 Н
0,3
Для 1 та 2 варіантів:
39
��0
ст = 2,55 ∙ 7000 ∙ √0,0065 ∙ 1,4 = 1702 Н
��ст < ��0
ст1 ст, (611< 1702) − обраний ящик може використовуватися для
транспортування кави.
��0
ст = 2,55 ∙ 7000 ∙ √0,0065 ∙ 1,44 = 1727
��ст 0
ст2 < ��ст, (616 <1727) - обраний картонний ящик може
використовуватися для транспортування розчинної кави «Tchibo».
Будуємо графік залежності опору стисканню до периметру коробки
картонної тари.
Рисунок 7.6 − Залежність опору стискання від периметру коробки
Згідно рис. 7.6 визначено залежність, що чим більший периметр, тим
більший опір стисканню картонної тари.
7.3 Маркування та кодування вантажного місця
«Відповідно до «Правил перевезення вантажів різними видами
транспорту» визначаємо маркувальні знаки, які наносяться на вантаж –
соняшникову олію та каву (рис. 7.7)» [3, Дод. В].
На рис. 7.8–7.9 наведено приклад транспортного маркування для
вантажного місця.
40
Рисунок 7.7 – Розташування транспортного маркування
Умовні позначення:
1 - маніпуляційні знаки [1, дод. В];
2 - попереджувальні написи [3, дод. Г];
3 - порядковий номер всередині партії, кількість місць у партії;
4 - назва вантажоотримувача та пункту призначення;
5 - пункт перевантаження;
6 - найменування транспортних організацій;
7 - Об’єм однієї коробки, вантажного місця;
8 - габаритні розміри вантажного місця;
9 - вага брутто вантажного місця;
10 - вага нетто вантажного місця;
11 - країна виробник;
12 - назва пункту відправлення;
13 - назва вантажовідправника.
Група компаній з
вантажних перевезень
не кидати
гаками безпосередньо не брати
10/672
Брно (Brno)
Чехія (Czech Republic)
ТОВ «Золотий дракон»
40х32х26см 14,5 кг Кривий Ріг (Krivoy Rog)
33280 см3 14,0 кг Україна (Ukraine)
Рисунок 7.8 – Транспортне маркування на вантажному місці соняшникової олії
41
Група компаній з
вантажних перевезень
не кидати
гаками безпосередньо не брати
10/560
Кривий Ріг (Krivoy Rog)
Україна (Ukraine)
«Tchibo»
40х30х32см 14,5 кг Брно (Brno)
38400 см3 14,0 кг Чехія (Czech Republic)
Рисунок 7.9 – Транспортне маркування на вантажному місці розчинної
кави «Tchibo»
Закодувати за допомогою QRCoder (http://www.qrcoder.ru/) таку
інформацію:
− прізвище,ім’я, по-батькові студента: Zubach E.Y.;
− ЧДТУ, студент групи (шифр групи): TT-84;
− назва вантажу: sunflower oil;
− автомобіль для перевезення: MAN TGS 18.320 BL;
− пункт відправлення: Krivoy Rog;
− пункт призначення: Brno.
Рисунок 7.10 − QR-код
42
РОЗДІЛ 8 ЗАВАНТАЖЕННЯ І МАРКУВАННЯ КОНТЕЙНЕРА
8.1 Завантаження контейнера
Для перевезення вантажів було обрано 20-тифутовий контейнер.
Розташування європіддонів в контейнері наведено на рис. 8.1-8.2.
Рисунок 8.1 – Розташування в контейнері європіддонів за першою схемою
Рисунок 8.2 – Розташування в контейнері європіддонів за другою схемою
Розраховуємо загальну вагу контейнера. При цьому розраховуємо його
вагу за максимальною вагою європіддонів з транспортованим вантажем: із
соняшниковою олією МІ=68714=9618 кг. та з розчинною кавою
МІІ=57514=8050 кг.
43
8.2 Маркування контейнера
Стандартну систему маркування контейнерів та загальну схему
маркувального коду наведено на рис. 8.3.
Рисунок 8.3 – Схема маркувального коду контейнера
BIC-код власника контейнера обрати згідно із завданням з погодженням
керівника [3].
Ознака коду контейнера: U – для вантажних контейнерів; J – для
знімного обладнання, яке відноситься до вантажних контейнерів; Z – для
трейлерів та шасі.
Визначаємо контрольне число для заданого контейнера [3].
Стадії розрахунку контрольного числа наведено на рис. 8.4.
І Код власника
B E V U 1 4 0 6 0 1
ІІ Еквівалентні значення
12 15 34 32 1 4 0 6 0 1
ІІІ Ваговий коефіцієнт
1 2 4 8 16 32 64 128 256 512
ІV Результат перемноження стовпців ІІ та ІІІ
12 30 136 256 16 128 0 768 0 512
∑ 1858
Рисунок 8.4 – Стадії розрахунку контрольного числа
44
Контрольне число розраховують як суму IV рядка: число 1858. Ділимо дане
число на модуль 11. В результаті ділення отримуємо число 168,9. Множимо 168
на 11, отримаємо число 1848. Визначаємо різницю між числами 1858 та 1848.
Таким чином, залишок від ділення дорівнює 10. Згідно [3, Дод. Д] знаходимо,
що контрольне число дорівнює 0. Контрольне число вставляється в рамку та
зображується на контейнері. Маркувальний код контейнера зображено на
рис. 8.5.
0
ZEY U 140 601
UA 20 R0
Рисунок 8.5 – Маркування контейнера
45
РОЗДІЛ 9 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ
Cередньодобовий пробіг автомобіля за маршрутом міжнародного
транспортування вантажу визначається за формулою:
2��
��д̅об = (9.1)
��
де Т – тривалість виконання рейсу:
2��+2�� +��
�� = 0 зв + ��пр, діб (9.2)
24��е
де L – відстань між пунктами призначення та відправлення, км; l0 – середнє
значення нульового пробігу, км:
��0 = 0,46 ∙ √��п, км (9.3)
2
де Sп – площа України Sп=603,6 тис.км [5];
��0 = 0,46 ∙ √603,6 = 11,3 км
lзв – середнє значення пробігу по країні зворотного відправлення, км:
��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ ��зв (9.4)
де Sзв – площа країни зворотного відправлення, Sзв=78,871 тис. км2.
��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ 78,871 = 9 км
46
tпр – автомобіле-дні простою під навантажувально-розвантажувальними
роботами та при оформленні товарно-транспортних документів (приймаємо 2
доби); Ve – середня експлуатаційна швидкість (для парної їзди 60 км/год
приймаємо 45 км/год,).
3128+2∙11,3+9
�� = + 2 = 6 діб
24∙45
3128
lд̅об = = 521 км/добу. – умова виконується.
6
47
РОЗДІЛ 10 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Визначаємо складові фонду заробітної плати ФЗП:
а) відрахування на соціальні заходи
Н
С = Ок ∙ сз
сз ������ , € (10.1)
100
де Ок������ = 4204 грн. = 123,64 € – мінімальний оклад; Нсз = 20% –
норматив відрахувань на соціальні заходи.
При відрядженнях в іноземні країни норма відшкодувань складає 70 €/
добу. Норма відшкодувань при відрядженнях по Україні складає 472,30 грн.
Таблиця 10.1 − Розрахунок витрат на відрядження по ділянках маршруту [7]
Ділянка Час, доби Норма відшкодувань, Відшкодування,
маршруту грн (€)/добу грн (€)
Україна 3,8 472,3 (13,89) 1794,74 (52,78)
Іноземні держави 2,2 2380 (70) 5236 (154)
Разом 6,0 7030,74 (206,78)
Оскільки по Україні водій їде 1116+882=1998 км, середньодобовий пробіг
по Україні складає 521 км/добу - водій їде по Україні 3,8 доби.
По території іноземних держав водій їде 1130 км, тобто 2,2 доби та 2 доби
завантаження та розвантаження.
Курс євро приймаємо 34 грн. за 1 євро на 01.05.2022 р.
20
Ссз = 123,64 ∙ = 24,72 € (10.2)
100
Сумарні витрати на відрядження визначаються, враховуючи час руху в
прямому, зворотному напрямках та час на завантаження, розвантаження в
48
пункті призначення.
Свідр = 3,8 ∙ 13,89 + 2,2 ∙ 70 = 206,78 € (10.3)
Розмір заробітної плати визначається за формулою:
ФЗП = Ок������ + Ссз + Свідр, € (10.4)
ФЗП = 123,64 + 24,72 + 206,78 = 355,14 €
Визначаємо витрати на автомобільне пальне:
Н
С = ( ��нп ��
п ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (1 ± 0,01 ∙ ��∑ ) ∙ Цл, € (10.5)
100 100
де Н��нп − лінійна норма витрат пального на пробіг автопоїзда:
Н��нп=���� ⋅ ���� ⋅ ��пр, л/100 км (10.6)
де НW – додаткова питома норма витрати пального на 100 ткм
(1,3 л/100 ткм для дизельних автомобілів); НL – базова норма витрат пального
на 100 км пробігу, л/100 км; Gпр – споряджена вага причепа, кг; W –
транспортна робота; L – довжина ділянки маршруту, км; КΣ – сумарний
коригуючий коефіцієнт, що враховує дорожні, кліматичні та інші
експлуатаційні фактори; Цл – ціна 1 л пального на ділянці, €.
Визначаємо витрати на автомобільне пальне:
Н
С = ( ��нп ��
п ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (0,55 ÷ 0,7) ∙ Ц , € (10.7)
100 100 л
Н��нп=25 л/100км
49
Таблиця 10.2 − Розрахунок витрат на пальне (за країнами)
Країна Відстань, Вага Трансп. Витр. на Додатк. Всього Ціна 1л, Сумар.
км вантажу, робота, пробіг, л витр., л витр., л €/л витр.,
т ткм €
L Q W=LQ Н��нп ���� Цл ∙ Ц
∙ �� ∙ �� л
100 100
1
∙
1000
Рух у прямому напрямку
Україна 1116 9700 10825200 279 140,7 419,7 0,91 382
Словаччина 422 9700 4093400 105,5 53,21 158,7 1,36 215,9
Чехія 108 9700 1047600 27 13,62 40,62 1,29 52,4
Рух у зворотному напрямку
Чехія 188 8100 1522800 47 19,8 66,8 1,29 86,17
Польща 412 8100 3337200 103 43,38 146,4 1,28 187,4
Україна 882 8100 7144200 220,5 92,87 313,4 0,91 285,2
Всього витрати на пальне 1209
Визначаємо витрати на мастильні, експлуатаційні матеріали у відсотках від
витрат на паливо. Приймаємо Вмас=10-16%:
В 16
Смас = С мас
пал = 1209 =193,44 € (10.8)
100 100
Витрати на СТО автомобілів із Європи розраховуються на основі розцінок
спеціалізованих станцій. Вартість річного СТО складає $1000÷1500. На це
впливає марка автомобіля. Витрати на рейс розраховується за допомогою
пропорцій. СТО на 365 днів коштує 1500 євро. За 6 діб ціна на СТО становить
24,7 євро.
Витрати на автомобільні шини визначаємо як
�� Н
Сш = ⋅ ш ⋅ Цш ⋅ ��ш, € (10.9)
1000 100
50
де Нш – норматив відрахувань на відновлення шин (1% для автомобілів
західно-європейського виробництва); L – загальний пробіг, км; Цш – ціна
комплекту шин (150÷200 €/1 шт); nш – кількість шин, встановлених на
рухомому складі.
3128 1,5
Сш = ⋅ ⋅ 200 ⋅ 10 = 94 €
1000 100
Витрати (Cмп), пов’язані з оформленням та виконанням прямого та
зворотного рейсу, визначаються за даними АсМАП і включають статті:
− робоча віза в Європу - 70 €;
− карнет TIR – 29 €;
− дорожній збір (по країнах) – 100 €;
− витрати на платні автомагістралі (по країнах) – 65 €;
− транспортне страхування (ОСЦПВ, медичне, ЗК, КАСКО, від нещасних
випадків, за правилами Інкотермс, тощо) – 33 €;
− непередбачені витрати 80 €;
− екологічний збір – 25 €;
− платна стоянка (по країнах) – 50 €.
Всього − Cмп=452 €
Загальногосподарські витрати визначаються у відсотках від прямих витрат
та приймаються Вгосп=15%:
В
Сгосп = (ФЗП + Сп + Смас + Ссерв + С ) ⋅ госп
мп =
100
15
=(355,14 +1209+193,44+28,8+452)⋅ = 335,76 €
100
(10.10)
Загальні витрати на виконання оборотного рейсу заносимо в табл. 10.3.
51
Таблиця 10.3 – Розрахунок загальних витрат на виконання міжнародного рейсу
№ Статті витрат Величина витрат, €
Одиночна Турна їзда
1 Фонд заробітної плати водіїв ФЗП 35їз5д,а1 4 710,28
2 Витрати на автомобільне паливо Сп 1209,00 1209,00
3 Витрати на мастильні матеріали Смас 193,44 193,44
4 Витрати на сервісне обслуговування Ссерв 28,8 28,8
5 Витрати на шини Сш 94 94
6 Витрати на оформлення перевезення СМП 452 602
7 Загальногосподарські витрати Сгосп 335,76 335,76
8 Непередбачені витрати Снп 150 300
Загальні витрати С 2818,14 3473,28
Собівартість транспортування визначаємо при різному виборі методу
організації роботи водіїв: одиночна чи турна їзда [3]:
а) собівартість 1 км пробігу, €/км
�� 2818,14
��1км = = = 0,9 €/км (10.11)
�� 3128
�� 3473,28
��2км = = = 1,11 €/км (10.12)
�� 3128
собівартість 1 ткм пробігу, €/ткм
��
�� 1км
1ткм = (10.13)
������
де = 0,7 – статичний коефіцієнт; q=10 т – вантажопідйомність автомобіля;
– коефіцієнт використання пробігу 1.
Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначають як відношення
пробігу з вантажем до загального пробігу.
52
0,9
��1ткм = = 0,13 €/ткм
10∙0,7⋅1
1,11
��2ткм = = 0,16 €/ткм
10∙0,7⋅1
розрахунковий тариф на 1 км, €/км:
Н
Т1ткм = ��1км(1 + п ) (10.14)
100
де Нп=25...35% – норма прибутку.
30
Т1ткм = 0,13 (1 + ) = 0,17 €/км
100
30
Т1ткм = 0,16 (1 + ) = 0,21 €/км
100
Таблиця 10.5 – Показники виконання міжнародного перевезення вантажу
Показник/ їзда L, км C, € T, діб S1км, €/км S1ткм, Т1км, €/км
Одиночна прям. 3128 2818,14 6,0 0,9 €0/т,1к3м 0,17
Турна звор. 3128 3473,28 4,0 1,11 0,16 0,21
53
ВИСНОВКИ
В ході виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було розроблено
маршрут І: м. Кривий Ріг – м. Брно через Україну, Словаччину, Чехію а також
зворотний маршрут ІІ: м. Брно – м. Кривий Ріг через Чехію, Польщу, Україну.
Визначено схеми розташування вантажу на європіддоні та контейнері.
Виконано кодування вантажу за допомогою QR-Coder.
Визначено варіанти схем розміщення картонних коробок на європіддоні.
Найкращим варіантом обрано схему №1 (48 картонних коробок) при
перевезенні соняшникової олії та схема №1 при перевезенні розчинної кави
«Tchibo» (40 картонних коробок).
В результаті виконання КРБ було отримано практичні навички по
організації автомобільних міжнародних перевезень, засвоєні правила
перевезення вантажів, визначено витрати на виконання транспортування. При
цьому, було враховано Конвенцію про договір міжнародного автомобільного
перевезення, закон України та інші документи.
54
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. Google мапи. – Режим доступу: https://www.google.com.ua/maps/.–
(дата звернення: 13.04.2022).
2. Вікіпедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki. (дата
звернення: 13.04.2022).
3. Державна податкова служба України. – Режим доступу:
http://sfs.gov.ua. (дата звернення: 13.04.2022).
4. Закон України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua. (дата
звернення: 13.04.2022).
5. Методичні рекомендації до кваліфікаційної роботи бакалавра
здобувачів освітнього рівня бакалавр спеціальності 275 Транспортні технології
(на автомобільному транспорті) усіх форм навчання [Електронний ресурс]
/[Упоряд.: Тарандушка Л.А., Шльончак І.А., Солтус А.П., Пилипенко О.М.]; М-
во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2021. –
49 с.
6. Костюченко Л.М. Автомобільні перевезення у міжнародному
сполученні /Л.М. Костюченко, М.Р. Наапетян. – К.: ВД «Слово», 2007. – 656 с.
7. Наказ Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил
перевезень вантажів автомобільним». Електронний доступ -
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98#Text.
8. Дмитриченко М.Ф. Транспортні технології в системах логістики:
[підручник] /М.Ф. Дмитриченко, П.Р. Левковець, А.М. Ткаченко та ін. – Київ:
Інформавтодор, 2007. – 676 с.
9. Дмитриченко М.Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем.
[навч. посібник для ВНЗ] / М.Ф. Дмитриченко, Л.Ю. Яцківський, С.В. Ширяєва
та ін. –К.: ВД «Слово», 2009. – 336 с.
10. Олія соняшникова. Технічні умови. ДСТУ 4492:2005.
55