Розробка єдиного технологічного процесу перевезення контейнерного вантажу з міста Тернопіль в місто Реймс за зазначеним маршрутом

Бондаренко, Олександр Андрійович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9148

Title:	Розробка єдиного технологічного процесу перевезення контейнерного вантажу з міста Тернопіль в місто Реймс за зазначеним маршрутом
Authors:	Рудь , Максим Петрович Бондаренко, Олександр Андрійович
Issue Date:	2022
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра (КРБ) присвячена для відображення набутих вмінь та знань по прокладанню міжнародних маршрутів для вантажних перевезень. В роботі прокладено прямий маршрут: м. Тернопіль – м. Реймс (Франція), що проходить через Польщу, Німеччину. Зворотний маршрут: м. Реймс (Франція) – м. Тернопіль проходить через Німеччину, Чехію та Польщу. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 53 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 9 розділів, висновків, переліку джерел посилання.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9148
Appears in Collections:	275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті))

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Бондаренко.pdf Restricted Access		2.29 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний університет (ЧДТУ)

18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92

ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л.А. Тарандушка
«___» __________________2022 р.

Кваліфікаційна робота бакалавра

на тему:

«Розробка єдиного технологічного процесу перевезення контейнерного
вантажу з міста Тернопіль в місто Реймс за зазначеним маршрутом»

Рецензент:
____________________ _______________ ______________

Керівник роботи:
к.т.н., доц. кафедри АТЕ _______________ М.П. Рудь
(посада) (підпис , дата) (Ініціали, прізвище)

Виконавець:
студент 4 курсу, гр. ТТ-84
спеціальності 275 – Транспортні
технології (на автомобільному
транспорті) _______________ О.А. Бондаренко
(підпис, дата) (Ініціали, прізвище)

2022

РЕФЕРАТ

Кваліфікаційна робота бакалавра (КРБ) присвячена для відображення
набутих вмінь та знань по прокладанню міжнародних маршрутів для вантажних
перевезень. В роботі прокладено прямий маршрут: м. Тернопіль – м. Реймс
(Франція), що проходить через Польщу, Німеччину. Зворотний маршрут:
м. Реймс (Франція) – м. Тернопіль проходить через Німеччину, Чехію та
Польщу.
Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 53 стор. друкованого тексту,
складається зі вступу, змісту, 9 розділів, висновків, переліку джерел посилання.

3

ЗМІСТ

ВСТУП ......................................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ .............................................................. 6
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ .......... 12
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
РУХОМОГО СКЛАДУ ............................................................................................. 13
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ. ХАРАКТЕРИСТИКА
МАПП ......................................................................................................................... 15
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ .................................................................................. 16
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ .................................................................. 24
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ ВАНТАЖНОГО
МІСЦЯ ........................................................................................................................ 28
7.1 Формування вантажного місця ....................................................................... 28
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари ........................................................ 34
7.3 Маркування та кодування вантажного місця ................................................ 37
7.4 Завантаження та маркування контейнера ...................................................... 40
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ ................................................ 43
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ........... 45
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 51
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ........................................................................ 52

4

ВСТУП

Кваліфікаційна робота бакалавра (КРБ) відображає ступінь засвоєння
вмінь та знань, що отримав студент на першому бакалаврському рівні за
спеціальністю 275 – «Транспортні технології (на автомобільному
транспорті)».
В КРБ необхідно вирішити наступні задачі:
- визначити загальну протяжність маршруту;
- визначити типи вантажів, що транспортуються з пункту відправлення
до пункту призначення;
- обрати транспортний засіб (ТЗ) для перевезення даного типу вантажу;
- описати необхідні документи для виконання міжнародних вантажних
перевезень;
- визначити фінансові витрати на здійснення даного транспортування
вантажу.

5

РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ

Маршрут І: м. Тернопіль – м. Реймс (Франція) пролягає через Польщу
та Німеччину.

Рисунок 1.1 – Маршрут «м. Тернопіль – м. Реймс» проходить через Польщу
та Німеччину, 1861 км

Маршрут «м. Тернопіль – м. Реймс» проходить автошляхами
міжнародного, європейського значення, автобанами: Н02, М10, А4, Е40, 4, 5,
А320, 63, Е50.
Для транспортування вантажу даним маршрутом проходимо через
міжнародний митний кордон між Україною, Польщею − «Краківець»
(рис. 1.2).

Рисунок 1.2 – Маршрут «м. Тернопіль – МАПП «Краківець»»,
Україна, 209 км

6

«Маршрут проходить автошляхами національного Н02, міжнародного
М10, європейського Е40 значень» [1].
«Н02 — дорога національного значення України, що починається біля
м. Радивилова, від’єднуючись від М06, перетинаючись з М19» [1].
«E40 — автошлях протяжністю 8500 км. З'єднує Францію (м. Кале) з
Бельгією, Німеччиною, Польщею, Україною, Узбекистаном, Казахстаном,
Туркменістаном та Киргизстаном» [1].
«М10 − державна, міжнародна автомобільна дорога, що проходить через
Україну (Львів, Краківець, пункт пропуску Краківець). Зустрічається із
частиною автомобільного Європейського маршруту E40 (Брюссель, Кале,
Київ, Волгоград, Краків, Алмати, Ташкент, Ріддер)» [1].
Подальший шлях проходить по Польщі від МАПП «Краківець» до
«Przejście Jędrzychowice graniczne (прикордонний пункт Єнджиховіце -
Людвігсдорф)», Польща (рис. 1.3).

Рисунок 1.3 – Маршрут МАПП «Краківець» до прикордонного пункту
«Людвігсдорф - Єнджиховіце», Польща, 670 км

Далі маршрут проходить європейським автошляхом Е40 та А4
автомагістраллю.
«A4 − польська платна автомагістраль розташована в південній частині
країни. Розпочинається в Польщі (м. Єндриховіце) та проходить через
Легницю, Вроцлав, Ополе, Глівіце, Катовіце, Краків, Тарнів, Ряшів.
7

Закінчується біля МАПП «Корчова-Краківець». Є частиною міжнародного
автошляху Е40 та продовженням автобану Німеччини 4 (Дрезден)» [1].
Подальший маршрут пролягає від прикордонного пункту «Єнджиховіце
- Людвігсдорф» до прикордонного пункту з Німеччиною. Він складає 741 км
(рис. 1.4).

Рисунок 1.4 – Маршрут від прикордонного пункту «Єнджиховіце -
Людвігсдорф» до прикордонного пункту Німеччини з Францією, 741 км

Маршрут пролягав по автобанам Німеччини 5, 4, 63, 3, 6.
«4 − автобан Німеччини. Є частиною маршруту E40. Складається з двох
відрізків: від м. Кірхгайма до м. Герліца та від кордону з Нідерландами до м.
Кройцталя» [1].
«5 - федеральний автобан. Проходить від Хаттенбахского трикутника до
м. Базеля (Швейцарія). Загальна довжина становить 440 км» [1].
«3 − федеральний автобан Німеччини. Починається з Нідерландів та
закінчується в м. Пассау, що на кордоні з Австрією. З’єднує Рейнсько-
Рурський регіон, південну частину Німеччини (Оберхаузен, Дуйсбург, Кельн,
Франкфурт, Леверкузен, Нюрнберг, Вісбаден та Регенсбург.
«63 − федеральний автобан в південно-західній Німеччині. Він з'єднує
Майнц з Кайзерслаутерн.
8

«6 − федеральний автобан, що проходить від французько-німецького
кордону під м. Саарбрюккеном до м. Вайдхаус.
Маршрут від прикордонного пункту з Німеччиною до м. Реймс. Складає
241 км (рис. 1.5). Проходить автошляхом А4.

Рисунок 1.5 – Маршрут від прикордонного пункту Німеччини
до м. Реймс, 241 км

Зворотній шлях «м. Реймс − м. Тернопіль» проходить через Німеччину,
Чехію, Польщу та складає 1867 км (рис. 1.6).

Рисунок 1.6 – Зворотній маршрут «м. Реймс - м. Тернопіль», 1867 км

Прокладаємо маршрут з м. Реймс до кордону Німеччини (рис. 1.7).

Рисунок 1.7 – Зворотній маршрут від м. Реймс до кордону з Німеччиною,
247 км

Даний маршрут проходить по автошляху А4 до прикордонного пункту
«Вайдгаус/Розвадов», що складає 475 км (рис. 1.8).

9

Рисунок 1.8 – Маршрут від Німеччини до прикордонного пункту «Розвадов»,
475 км.

Маршрут проходить по автошляхам А6, А8, А10.
«A8 − автомагістраль Німеччини. Починається на кордоні з
м. Люксембург та закінчується на кордоні з Австрією. Різні ділянки шляху є
частинами європейських доріг: E29, E45, E52, E60» [1].
Маршрут від прикордонного пункту «Розвадов» до кордону Чехії з
Польщею зображено на рис. 1.9.

Рисунок 1.9 – Маршрут від пункту «Розвадов» до кордону Чехії з Польщею,
568 км.

Маршрут проходить по автошляхам114, Е50, 112, Е462 та Е442.
E50 починається у м. Бресті, закінчується в м. Махачкала.
E442 - автошлях категорії Б. Проходить по території Словаччини та
Чехії. З'єднує м. Жиліна та м. Карлові Вари.
E462 − дорога європейського класу Чехії та Польщі. З'єднує м. Брно,
Ческі, Оломоуц, Катовіце, Тешин, Краків.
Маршрут від кордону Чехії з Польщею до МАПП «Краківець» становить
366 км (рис. 1.10).

10

Рисунок 1.10 – Маршрут від Польщі до МАПП «Краківець», 366 км

Маршрут проходить по автошляхам А4 та Е40. Маршрут від МАПП
«Краківець» до м. Тернопіль зображено на рис. 1.11.

Рисунок 1.11 – Маршрут від МАПП «Краківець» до м. Тернопіль, 211 км

Даний маршрут проходить через автошляхи М10, Е40, Н02 (описані вище).

11

РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ
МАРШРУТУ

Загальна протяжність прямого та зворотного маршрутів: м. Тернопіль –
м. Реймс (Франція) через Польщу, Німеччину та м. Реймс (Франція) –
м. Тернопіль через Німеччину, Чехію, Польщу складає 3728.
Оскільки прямий маршрут складає 1861 км, а зворотній – 1867 км., то
загальну протяжність маршруту знаходимо:

�� = ��1+��2 = 1861 + 1867 = 3728 км (2.1)

Задані маршрути прокладено автошляхами міжнародного,
європейського, національного значення та автобанами.
Протягом заданого маршруту ТЗ перетинає міжнародний пункт
пропуску (МАПП) «Україна – Польща» на - «Краківець» - «Корчова».

12

РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ
ХАРАКТЕРИСТИКИ РУХОМОГО СКЛАДУ

В м. Тернополі знаходиться швейне підприємство «Тернопільська
швейна фабрика». Тобто, із м. Тернопіль перевозимо чоловічі костюми.
Із м. Реймс в м. Тернопіль виконуємо транспортування автозапчастин до
автомобіля «Renault».

Рисунок 3.1 − Mercedes-Benz Actros 3 1844 LS

Таблиця 3.1 − Технічні характеристики автомобіля
Характеристика Параметри
Повна вага автомобіля, кг 8527
Повна вага автопоїзда, кг 23000
- навантаження на задній міст, кг 13500
- навантаження на передню вісь, кг 9000
Навантаження на сідельно-зчіпний пристрій, кг 12600
Місткість паливного бака, л. 500
Максимальна швидкість, не менше, км/год 100
Екологічні норми Euro-5
Розмір шин 315/70R22.5

13

Рисунок 3.2 – Контейнер 20-тифутовий

Таблиця 3.2 – Технічні характеристики контейнера 20-тифутового
Розміри, мм: Ширина Довжина Висота
Зовнішні 2370 6096 2591
Внутрішні 2335 5935 2383
Двері 2335 2292
Тара 2080
Макс. завантаження 21920
Макс. брутто 24000
Вантажність, м3 33,9

Рисунок 3.3 – Контейнеровоз

14

РОЗДІЛ 4 УМОВИ ТРАНСПОРТУВАННЯ ПО КРАЇНАХ.
ХАРАКТЕРИСТИКА МАПП

«Україна – країна відправлення, що знаходиться в центральній Європі,
площа складає 603700 км2. Територіальні сусіди: Росія, Угорщина, Румунія,
Словаччина, Польща, Молдова та Білорусь. Україна омивається Чорним та
Азовським морями» [2].
«Для запобігання руйнування автодоріг Кабінетом Міністрів України
заборонено транспортування вантажів на здвоєні осі більше 16 т, з
навантаженням на одиночну вісь більше 11 т, на строєні осі більше 22 т.
Фактичною вагою понад 40 т на всіх дорогах» [3].
«Вага вантажу, що транспортується та розподіл навантаження на осі не
повинні перебільшити величин, що визначені технічною характеристикою ТЗ
згідно п. 22.1 Правил дорожнього руху» [3].
«Габаритно-ваговий контроль ТЗ на автодорогах України забезпечує
«Укртрансбезпека» - Державна інспекція України з безпеки на наземному
транспорті. В міжнародних пунктах пропуску, при проходження ордону
України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів здійснює
Державна фіскальна служба України» [3].
При пропуску через державний кордон України збирається єдиний збір
за транспортування вантажу відповідно до «Закону України». Розмір єдиного
збору залежить від загальної ваги, типу вантажу та габаритних параметрів.
Для виконання маршруту необхідно двічі перетнути кордон «Україна-
Польща» в пункті пропуску «Краківець».
«Краківець» є складовою Львівської митниці. Пропускна спроможність
пункту пропуску – 6000 осіб, вантажних автомобілів – 500, автобусів та
легкових автомобілів – 4100.
Тип пункту пропуску — міжнародний автомобільний.
В межах даного пункту пропуску виконуються прикордонний,
ветеринарний, санітарний, фітосанітарний та екологічний контролі.
15

РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ТРАНСПОРТУВАННЯ ВАНТАЖІВ

«Порядок взаємовідносин між вантажовідправниками, перевізниками та
вантажоодержувачами при здійсненні міжнародних транспортувань вантажів
регулюється Конвенцією про договір автомобільного міжнародного
транспортування вантажів - CMR (Convention Merchandises Routiers)» [6].
«В Конвенції наведений правовий механізм і встановлює подібність в
умовах договору автомобільного міжнародного транспортування вантажів,
що сприяє ефективному та раціональному їх здійсненню» [6].
«Сфера дії Конвенції - відповідальність перевізника і відправника
вантажів, виконання та укладання договору транспортування, претензії і
позови, здійснення транспортування декількома перевізниками, прикінцеві
положення» [6].

Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) (рис. 5.1)
«Договір перевізника визначається міжнародною товарно-транспортною
накладною - CMR, що є посвідченням прийняття вантажу перевізником та
доказом умов договору. У конвенції детально визначено права відправника і
отримувача та порядок дій у разі виникнення перешкод до транспортування і
видачі вантажу» [6].
«До товарно-транспортної документації відноситься міжнародна
товарно-транспортна накладна (CMR) та документи, що прикладені до неї:
рахунок-фактура (invoice) вартості вантажу, акт завантаження автомобіля,
сертифікати походження та якості, відвантажувальні специфікації,
ветеринарний, карантинний сертифікати» [4].
Бланки всіх товарно-транспортних документів повинні бути надруковані
та заповнені. Вони передаються перевізнику разом з товарно-транспортною
накладною (ТТН).

16

Рисунок 5.1 – Товарно-транспортна накладна CMR

«CMR-накладну потрібно оформити при здійсненні міжнародного
автомобільного транспортування вантажів. CMR-накладна підтверджує
укладення договору про автомобільне транспортування вантажу» [6].
Накладна затверджується печатками відправника, підписами, підписом
перевізника, що має бути достатнім для здійснення автомобільного
міжнародного транспортування вантажів. Екземпляри CMR-накладної
надаються відправнику, одержувачу, перевізнику, експедитору, митним та
іншим органам.
Три екземпляри CMR-накладної передаються отримувачу, який
заповнює час прибуття автомобіля під розвантаження, вибуття після
закінчення робіт, дату отримання вантажу.
Матеріально відповідальна особа отримувача ставить підпис та печатку,
що засвідчує факт прийому вантажу.
17

Один екземпляр CMR-накладної залишається у отримувача вантажу, а
два повертаються перевізнику.

Рахунок-фактура (invoice) (рис. 5.2)

Рисунок 5.2 – Рахунок-фактура (invoice)
18

«Рахунок-фактура − документ, що складається при транспортуванні
вантажу одним підприємством - для іншого. В ньому наводяться реквізити
кожної сторони, що беруть участь в угоді, дата угоди, кількість вантажу, ціна
вантажу, загальна ціна та інші реквізити. Особлива цінність документа - він
містить дані про вартість вантажу в місці і при прийнятті його для
транспортування» [3].
«Отримані дані приймаються за основу при визначенні різних зборів.
Дані про первісну вартість використовуються при відшкодуванні шкоди
страховою компанією при повній чи частковій втраті вантажу. Він -
найважливіший з усіх і на його основі складаються інші документи,
необхідні для міжнародного транспортування» [3].
«Заміна інвойсу, інших документів, що містять інформацію про митну
вартість товарів на кордоні в державу-імпорту на прохання замовника є
правопорушенням, що тягне за собою відповідальність для водія, для
автотранспортного підприємства, в якому він працює» [3].

Відвантажувальна специфікація (packing list) (рис. 5.3)
Відвантажувальна специфікація складається на експортні товари,
незалежно від роду, кількості, найменування, характеру товару. Він не може
бути заміненим іншим документом. Відвантажувальна специфікація
складається згідно форми, що встановлюється замовником. В ній обов'язково
вказуються: порядковий номер, дата складання, назва відправника,
отримувача вантажу.
«Пакувальний лист подібний на інвойс. Багато інформації в даних
документах дублюється. В пакувальному аркуші крім даних відправника,
отримувача вантажу, найменування вантажу вказуються вагові
характеристики упаковок та вантажу, обсяги» [6].

19

Рисунок 5.3 – Пакувальний лист (packing list)

Відмінність пакувального листа від інвойсу − відсутність інформації про
ціну кожної одиниці позиції та вантажу в цілому. Немає певної форми і
компанія сама розробляє форму пакувального листа.
Пакувальний лист зручний для перевізника та всім, хто має справу з
розвантаженням, навантаженням, сортуванням, обліком вантажу. По ньому
визначають кількість місць та перевіряється цілісність вантажу.
Пакувальний лист може містити наступні пункти: дату та номер
пакувального листа; найменування, реквізити Продавця, Покупця,
приймаючої сторони; дату та номер договору; номер упаковки; повний
перелік всіх товарів, що транспортуються; кількість товару; вид упаковки;
габаритні розміри кожного місця; вага кожної продукції нетто та брутто;
загальний обсяг та вага вантажу.

20

Сертифікат якості (відповідності) (рис. 5.4)

Рисунок 5.4 – Сертифікат якості (відповідності)

«Сертифікат відповідності − нормативний документ, який засвідчує, що
вироблена продукція відповідає певним вимогам, забезпечує безпеку життя,
здоров'я споживачів, якість продукції, запобігання заподіяння шкоди майну
споживача, охорону навколишнього середовища. Сертифікат відповідності
21

видається державно-акредитованим органом після ретельної перевірки
процесу виробництва, самої продукції» [4].
«Сертифікат відповідності пред'являється на митниці разом з
декларацією на товари. Він перевіряється співробітниками санітарно-
епідеміологічних станцій та податкової інспекції» [4].
Сертифікат видається на кожну партію експортованого товару,
відвантажується за накладною (одним перевізним документом). Він не може
бути замінений іншим документом. Він видається тільки на промислові
товари та складається за встановленою формою, або формою, визначеною
замовником.

Сертифікат походження (certificate of origin) [4]

Рисунок 5.5 – Сертифікат походження СТ-1 (certificate of origin)
22

Сертифікат походження форми (СТ-1) завірений уповноваженим
органом засвідчує, що продукція була вироблена чи піддалася достатній
обробці в державі-учасниці Угоди. Оформляється на спеціально захищеному
бланку ф.А4. Вантажі, які мають сертифікати походження СТ-1, мають
пільги при митному оформленні.
«Сертифікат походження товару форми «А» − документ, затверджений
Конференцією ООН з торгівлі та розвитку. Він прийнятий розвиненими
країнами в рамках реалізації Генеральної системи преференцій. Він дає право
часткового або повного звільнення при експорті товарів з країн, що
розвиваються від сплати мита в країні-імпортері» [6].

23

РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ

«Правила транспортування вантажу затверджуються наказом
Міністерства транспорту України Про затвердження Правил перевезень
вантажів автомобільним транспортом» [3].
В ньому встановлюються правила маркування, пакування та
транспортування вантажів. Мета пакування − забезпечення повного захисту
вантажу від пошкоджень при транспортуванні. Пакування повинно
відповідати вимогам міжнародних перевезень, дальності перевезень та
кліматичним умовам.
«Для транспортування промислових товарів використовуються
універсальні автомобільні контейнери. Вантажі (промислові товари) можуть
пакуватись в м’яку, тверду та напівтверду упаковку. Правила
транспортування вантажів в контейнерах затверджено в наказі Міністерства
транспорту України №363» [6].
Швидкопсувні вантажі, що є сипучими без тари, вибухонебезпечними,
легкозаймистими, отруйними забороняється перевозити в універсальних
контейнерах.
Універсальні контейнери, що можна застосувати для автомобільних
перевезень та належать Перевізникам мають нумерацію, що наноситься
фарбою з маркуванням: розпізнавальний знак перевізника; номер
контейнера; вага і вантажність тари контейнера, кг; об'єм контейнера, м3;
дата виготовлення контейнера; найменування власника контейнера; дата
останнього капремонту та наступного ремонту контейнера. Номер
контейнера наноситься на даху, всіх стінах та всередині контейнера.
Універсальні контейнери розміщують на рухомому складі (РС). При
цьому необхідно враховувати рівномірність розподілу навантаження.
«Для транспортування контейнерів застосовується спеціальний РС –
бортові платформи або напівпричепи-контейнеровози. Транспортування
24

вантажів в контейнерах здійснюється за наявності Договору. В договорі
зазначають: обсяг вантажу для транспортування, графік курсування порожніх
та завантажених контейнерів, порядок виконання розвантажувальних та
завантажувальних робіт, забезпечення умов зберігання контейнерів» [6].
«Вантажовідправник несе відповідальність за правильне розміщення
вантажу всередині контейнера. В кожному контейнері наведений опис
вантажу, завірений підписом, печаткою із зазначенням кількості, вартості
завантажених місць. Після завантаження вантажу − ручка замка контейнера
фіксується дротом, опломбовується біркою, на якій зазначаються пункти
призначення вантажу, відправлення, найменування вантажооотримувача»
[6].
«Приймання контейнера з вантажем починається з перевірки пломби.
Контейнери з невиразними відтисками пломб не допускаються до
транспортування. При виявленні несправності контейнера, пломби
вантажоотримувач з представником Перевізника оформює документ, що
засвідчує дані обставини» [6].
При транспортуванні текстильних матеріалів на кожне вантажне місце
має бути нанесено маркування (ГОСТ 14192-) та наступні реквізити: номер
(першими двома цифрами номера позначають шифр складу підприємства,
далі - порядковий номер ящика); артикул; вага в кілограмах; кількість кусків,
пачок; кількість штучних виробів.
Допускається при упаковці текстильних матеріалів у поліетиленову
плівку маркування наносити на бумажному ярлику або карту з подальшим
вкладенням його під плівкову упаковку, або на ярлик із тканини, кінці якої
кріпляться під поясами.
Маркування вказується на мішку, або ярлику, який пришивають або
наклеюють за вказівкою: групи тканини; ваги тканини.
При маркуванні вантажних місць маркувальна краска не повинна
проникати на упаковані текстильні матеріали.

25

Текстильні матеріали транспортують усіма видами транспорту в критих
транспортних засобах або універсальних контейнерах відповідно до діючих
на них правил перевезення вантажів. При транспортуванні залізничним
транспортом текстильні матеріали відвантажубть малими, малотоннажними і
повагонними відправками до повної вмісності вагона. Допускається по
узгодженню виробника з споживачем транспортувати хлопчатобумажні,
штапельні та змішані тканини в межах міста та області у відкритих
автомашинах. При цьому вони повинні бути закриті з усіх сторін водо
відштовхуючою тканиною, забезпечуючи збереження якості продукції.
При транспортуванні текстильних матеріалів водним, змішаним
залізодорожноводним або авто-водним транспортом в кипах, рулонах, тюках
і ящиках повинен прокладатися шар водонепроникного паперу або
поліетиленової плівки.
Допускається при перевезенні автомобільним транспортом у містах та
областях за межами узгодження з виготовленням із споживачем технічні
матеріали, які транспортуються в первинній упаковці, при цьому мають бути
збережені первинний вигляд та якість перевезеної продукції.
У контейнерах і автофургонах текстильні матеріали укладаються і
транспортуються в первинній упаковці, передбаченій нормативно-технічною
документацією, крім текстильних матеріалів військового асортименту, не
призначені для швейної промисловості.
При змішаному транспортуванні текстильні матеріали у м'якій упаковці
повинні укладатися з однієї сторони вагона, а в жорсткій - з іншої. При цьому
не допускається супроводження стороною м'якої упаковки зі сторонами
жорсткості.
Транспортування текстильних матеріалів, розміри яких дозволяють
формувати укрупнені вантажні місця, повинні вироблятися транспортними
пакетами.
«Правила перевезень продукції машинобудування зазначені в наказі
Міністерства транспорту України №363» [3].
26

Продукцію машинобудування подають для транспортування в упаковці
заводів-виготовників, що забезпечує збереження її при транспортуванні від
пошкоджень.
На упаковці наноситься маркування: "ОБЕРЕЖНО",
"ЕЛЕКТРОПРИЛАД", "НЕ КАНТУВАТИ", "ВЕРХ", тощо.
Продукція машинобудування, упакована в картонні коробки, повинна
подаватись для транспортування на палетах. Пакування продукції
машинобудування повинно захистити її від механічних пошкоджень та
атмосферних впливів.

27

РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ
ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ

7.1 Формування вантажного місця

Для транспортування текстильних виробів, що виготовляються на
підприємстві «Тернопільська швейна фабрика» обираємо картонні ящики
розмірами 420х300х250 мм. (марка картону Т-26). Вага 1 повного ящика
22 кг.
«Загальна висота завантаженого піддону не повинна бути більше
Нпід=1800 мм. Ящики не повинні виступати за європіддон більше ніж на
40 мм. Це може призвести до пошкодження транспортованого вантажу.
Висота європіддона hпід=145мм, вантажність – 1500 кг (ГОСТ 9078-84).
Висота складування повинна бути меншою, ніж максимально допустима
висота завантаженого піддона. Даний момент потрібно приймати в
розрахунках при формуванні вантажного місця висоту штабелювання» [6].
Визначимо показники кратності картонних ящиків на європіддоні:

по довжині nl=L/l; по ширині: nb=B/b; по висоті: nh=H/h (7.1)

Ящики складають на європіддоні 800х1200 мм. Варіанти розміщення
ящиків з виробами із текстилю на європіддоні представлені в табл.7.1.

По І схемі (рис. 7.1): nL = L/l=800/420=1,9 2 ящики
nB = B/b=1200/300=4  4 ящики
nH = H/h=(1745-145)/260=6,2 6 ящиків
По ІІ схемі (рис. 7.2): nL = L/l=800/420=1,92 ящики
nB = B/h=1200/260=4,64 ящики
28

nH = H/b=(1745-145)/300=5,3 5 ящиків
По ІІІ схемі (рис. 7.3): nL = L/b=800/300=2,7 2 ящики
nB = B/l=1200/420=2,9 3 ящики
nH = H/h=(1745-145)/260=6,2 6 ящиків
По IV схемі: nL = L/b=800/300=2,7 2 ящики
nB = B/h=1200/260=4,6 4 ящики
nH = H/l=(1745-145)/420=3,8  3 ящики
По V схемі: nL = L/h=800/260=3,1 3 ящики
nB = B/b=1200/300=4 4 ящики
nH = H/l=(1745-145)/420=3,8 3 ящики
По VI схемі: nL = L/h=800/260=3,1 3 ящики
nB = B/l=1200/420=2,9 3 ящики
nH = H/b=(1745-145)/300=5,3  5 ящиків

Таблиця 7.1 – Схеми розміщення ящиків з текстильними виробами на
європіддоні (800×1200)
Коефіцієнти
Кількість одиниць
№ Схема Фактична вантажність використання
п/п розміщення по по по європіддона М
N бр,кг
заг γ
ст ηS
L B Н
1 L/l,B/b,H/h 2 4 6 48 1071 0,71 1,0
2 L/l,B/h,H/b 2 4 5 40 895 0,6 0,91
3 L/b,B/l,H/h 2 3 6 36 807 0,54 0,79
4 L/h,B/b,H/l 2 4 3 24 543 0,36 0,91
5 L/b,B/h,H/l 3 4 3 36 807 0,54 0,92
6 L/h,B/l,H/b 3 3 5 45 1005 0,67 0,99
29

Рисунок 7.1 – Схема розміщення ящиків з виробами із текстилю №1

Рисунок 7.2 – Схема розміщення ящиків з виробами із текстилю №2
30

Рисунок 7.3 – Схема розміщення ящиків з виробами із текстилю №3

Залежно від схем розміщення картонних ящиків визначаємо
оптимальний варіант, за умови повного використання вантажності ТЗ та
здійснюємо обрахунок кількості ящиків у ньому [6].
Кількість коробок на піддоні, ящ:

��заг = ���� ∙ ���� ∙ ��ℎ (7.2)

Вага брутто піддону, кг:

��бр = ��заг ∙ ��ящ + ��0 (7.3)

де m – власна вага піддону, m =15…20 кг.
0 0
��1 = 48 ∙ 22 + 15 = 1071 кг
��2 = 40 ∙ 22 + 15 = 895 кг
��3 = 36 ∙ 22 + 15 = 807 кг
��4 = 24 ∙ 22 + 15 = 543 кг
31

Коефіцієнт статичного використання вантажності європіддона:

��ф
��ст = (7.4)
��н

де qф – фактична вантажність піддона, кг; qн – номінальна вантажність, кг.

Коефіцієнт використання площі піддону:

��
�� = в
�� (7.5)
��п

2 2
де Sп – площа піддона, мм ; Sв – площа вантажу, мм .
Варіанти розміщення ящиків з автозапчастинами до автомобіля
«Renault» на європіддоні наведено в табл. 7.2.
Картонний ящик для транспортування автозапчастин з картону Т-27 має
розміри ВхДхШ: 640х400х380 мм. Вага одного повного ящика 65 кг.

Таблиця 7.2 – Схеми розміщення коробок з автозапчастинами до автомобіля
«Renault» на європіддоні за умови, що вантаж не можна перевертати
Коефіцієнти
Кількість одиниць
№ Схема Фактична вантажність використання
п/п розміщення по по по європіддона М
N бр,кг
заг γ
ст ηS
L B Н
1 L/l,B/b,H/h 1 3 4 12 795 0,53 0,93
2 L/b,B/l,H/h 2 2 4 16 1055 0,70 1,0

Для транспортування автозапчастин до автомобіля «Renault» можливі 2
схеми розташування ящиків (рис. 7.4-7.5).
32

Рисунок 7.4 – Схема розміщення коробок з автозапчастинами до
автомобіля «Renault»№1

Рисунок 7.5 – Схема розміщення коробок з автозапчастинами до
автомобіля «Renault» №2
33

7.2 Розрахунок міцності транспортної тари

«Від міцності тари залежить якість транспортування вантажу, особливо
збереження від пошкоджень товару. Міцність матеріалу, з якого обирається
тара залежить від: типу вантажу, максимально допустимої ваги в одиниці
тари; властивостей матеріалу тари; фактору виконання перевезень; габаритних
розмірів одиниці вантажу» [3].
«При плануванні використання тари для транспортування визначають
вібраційні та динамічні навантаження, що виникають при механічному
формуванні та розформуванні транспортних пакетів, можливі статичні
навантаження при штабелюванні, виконанні перевантажувальних операцій,
тощо» [2].
Визначаємо статичне зусилля стискання, що повинна витримати тара,
яка знаходиться в нижньому ряді штабеля:

ст ��∙��(��−ℎ)
��ст = , Н (7.6)
ℎ

2
де g=9,81м/с – прискорення вільного падіння; Q – вага тари з вантажем,
кг; h – висота одиниці тари, м.; Н – висота штабелювання, в залежності від
висоти вантажного місця автомобіля, м.
Визначаємо статичне стискання, що повинна витримувати коробка, яка
знаходиться в нижньому ряді штабеля для І, ІІ та ІІІ варіантів
транспортування виробів із текстилю.
Для 1 варіанту:
9,81 ∙ 22(1,56 − 0,26)
��ст
ст = = 1079,1 Н
0,26
Для 2 варіанту:
9,81 ∙ 22(1,5 − 0,3)
��ст
ст = = 863,3 Н
0,3
Для 3 варіанту:
34

9,81 ∙ 22(1,56 − 0,26)
��ст
ст = = 1079,1 Н
0,26

«Опір стисканню коробки залежить від міцності картону при
торцевому стисканні та її геометричних параметрів» [4]:

��0
ст = 2,55 ∙ ���� ∙ √�� ∙ ��, H (7.8)

де Рт – торцева жорсткість, Н/м; δ – товщина картону, м; z – периметр
коробки, м.
Розраховуємо опір стисканню коробки для І, ІІ та ІІІ варіантів
транспортування виробів із текстилю:
Для 1 варіанту:

��0
ст = 2,55 ∙ 6200 ∙ √0,0065 ∙ 1,44 = 1508,2 Н

При ��ст
ст < ��0
ст, (1079,1<1508,2) − даний ящик може використовуватися
для транспортування виробів із текстилю.
Для 2 варіанту:

��0
ст = 2,55 ∙ 6200 ∙ √0,0065 ∙ 1,36 = 1486,5 Н

При ��ст 0
ст < ��ст, (863,3<1486,5) − даний ящик може використовуватися
для транспортування виробів із текстилю.
Для 3 варіанту:

��0
ст = 2,55 ∙ 6200 ∙ √0,0065 ∙ 1,44 = 1508,2 Н

35

При ��ст
ст < ��0
ст, (1079,1<1508,2) − даний ящик може використовуватися
для транспортування виробів із текстилю.
Будуємо графік залежності опору стисканню до периметру картонної
коробки.

Рисунок 7.6 − Залежність опору стискання від периметру коробки для
картонної тари

Проаналізувавши рис. 7.6 виявляється залежність – чим більший
периметр, тим більший опір стисканню картонної тари.
Визначаємо статичне стискання, що повинна витримати тара для
транспортування автозапчастин до автомобіля «Renault», що знаходиться в
нижньому ряді штабеля, для І та ІІ варіантів:

9,8 ∙ 65(1,52 − 0,38)
��ст
ст = = 1911 Н
0,38

2
де Q – вага тари з вантажем, Q=65 кг; g=9,8 м/с – прискорення вільного
падіння; h=0,38 м – висота одиниці тари; Н – висота штабелювання, в
залежності від висоти вантажного місця автомобіля), Н=1,52 м.
Розраховуємо опір стисканню коробки для І та ІІ варіантів
транспортування автозапчастин до автомобіля «Renault» [3]:
Для 1 та 2 варіантів:

��0
ст = 2,55 ∙ 7000 ∙ √0,0085 ∙ 2,8 = 2754 Н
36

Оскільки ��ст
ст < ��0
ст, (1911<2754) − даний ящик може використовуватися
для транспортування автозапчастин до автомобіля «Renault».
Висота штабеля Н встановлюється по нормативно-технічній
документації з врахуванням параметрів упакування, необхідності повного
використання вантажності, місткості ТЗ.
«Для того, щоб картонна коробка, яка знаходиться у нижньому ряду
штабеля, не деформувалася під вагою верхньої тари, її опір стисканню ��0
ст
повинен бути більший або дорівнювати зусиллю стискання від верхньої тари
��ст» [4].
В даному випадку дана умова для всіх обраних варіантів штабелювання
виконується.

7.3 Маркування та кодування вантажного місця

«Відповідно Правил транспортування вантажів різними видами ТЗ
(автомобільним, морським, залізничним) необхідно нанести маркувальні
знаки на вантаж – пакувальні матеріали» [3, Дод. В].

Рисунок 7.7 – Розташування транспортного маркування

На рис. 7.8–7.9 наведемо транспортне маркування вантажного місця
відповідно до заданих вантажів.
Умовні позначення:
1. Маніпуляційні знаки [1, дод. В];
37

2. Допустимі попереджувальні написи [3, дод. Г];
3. Число місць у партії, порядковий номер усередині партії, визначають
як кількість коробок на піддоні;
4. Назва вантажоотримувача та пункту призначення;
5. Пункт перевантаження;
6. Найменування транспортних організацій;
7. Об’єм вантажного місця, однієї коробки;
8. Габаритні розміри вантажного місця;
9. Вага брутто вантажного місця;
10. Вага нетто вантажного місця, розраховується в залежності від
габаритних розмірів коробки та щільності картону (ρ=0,3 г/см3);
11. Країна виробник;
12. Назва пункту відправлення;
13. Назва вантажовідправника.

не кидати TRANS-LOGISTIC
гаками безпосередньо не брати
12/672
Реймс (Paris)
Франція (France)

«Тернопільська швейна фабрика»
42х30х26см 22,0 кг Тернопіль (Ternopil)
32760 см3 22,2 кг Україна (Ukraine)

Рисунок 7.8 – Транспортне маркування на вантажному місці
виробів із текстилю

38

не кидати TRANS-LOGISTIC
гаками безпосередньо не брати
22/224
Тернопіль (Ternopil)
Україна (Ukraine)

64х40х38см 65,0 кг «Groupe Renault»
97280 см3 65,5 кг Реймс (Rames)
Франція (France)

Рисунок 7.9 – Транспортне маркування на вантажному місці автозапчастин
до автомобіля «Renault»

Закодувати за допомогою QRCoder (http://www.qrcoder.uа/) таку
інформацію:
− прізвище, ім’я, по-батькові студента: Bondarenko O.A.;
− ЧДТУ, студент групи (шифр групи): ТТ-84;
− назва вантажу: textile products;
− автомобіль для транспортування: Mercedes-Benz Actros 3 1844 LS;
− пункт відправлення: Reims;
− пункт призначення: Paris.

Рисунок 7.10 − QRкод. Інформація закодована за допомогою QRCoder

39

7.4 Завантаження та маркування контейнера

Для транспортування вантажів обрано контейнер 20тифутовий з
технічними характеристиками (табл. 3.2). В ньому можливо розташувати 14
європіддонів в контейнері (рис. 7.11).

Рисунок 7.11 – Розташування в контейнері європіддонів (І схема)

Рисунок 7.12 – Розташування в контейнері європіддонів (ІІ схема)

Розраховуємо загальну вагу контейнеру за І схемою розташування євро
піддонів при транспортування виробів із текстилю та автозапчастин:
- Мтекст.вир.=107114=14994 кг.;
- Мавтозапчастини=105514=14770 кг.
40

Стандартне маркування контейнерів ІSO та загальна схема
маркувального коду наведено на рис. 7.13.

Рисунок 7.13 – Загальна схема маркувального коду контейнера

Розраховуємо контрольне число для заданого контейнера [3].
Стадії розрахунку контрольного числа зображено на рис. 7.14.

І Код власника
B О А U 2 5 1 2 0 0
ІІ Еквівалентні значення
12 26 10 32 2 5 1 2 0 0
ІІІ Ваговий коефіцієнт
1 2 4 8 16 32 64 128 256 512
ІV Результат перемноження стовпців ІІ та ІІІ
12 52 40 256 32 160 64 256 0 0
∑ 872
Рисунок 7.14 – Стадії розрахунку контрольного числа

Контрольне число розраховують як суму IV рядка. Отримуємо число
872. Далі останнє число необхідно розділити на 11. В результаті ділення отримуємо
число 79. Якщо 79 помножити на 11, отримаємо число 869. Визначаємо різницю
між числами 869 та 872. Отже, залишок від ділення дорівнює 3 та за
41

допомогою [3, табл. Дод. Д] знаходимо, що в даному випадку контрольне
число дорівнює 3. Контрольне число вставляється в рамку та зображується на
контейнері.
Маркувальний код контейнера зображено на рис. 7.15.

BОА U 251 200 3
UA 20 G0

Рисунок 7.15 – Маркувальний код контейнера

42

РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ

Середньодобовий пробіг автомобіля lдоб за маршрутом міжнародного
транспортування розраховуємо за формулою:

2��
��д̅об = (8.1)
��

де Т – тривалість виконання оборотного рейсу:

2��+2�� +��
�� = 0 зв + ��пр, діб (8.2)
24��е

де l0 – середнє значення нульового пробігу, км; L – відстань між пунктами
відправлення і призначення, км.

��0 = 0,46 ∙ √��п, км (8.3)

де Sп – площа країни прямого відправлення - України
2
(Sп=603,628 тис.км для) [5];

��0 = 0,46 ∙ √603,628 = 11,3 км

lзв – середнє значення порожнього пробігу, км:

��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ ��зв (8.4)

де Sзв – площа країни зворотного відправлення, Sзв=643,8 тис. км2;

43

��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ 643,8 = 25,7 км

Ve –експлуатаційна швидкість середня (45 км/год, для турної їзди
60 км/год); tпр – автомобіле-дні простою під навантажувальними,
розвантажувальними роботами, при оформленні (приймаємо 2 доби).
«Розрахунок виконується для контролю достовірності результатів.
Середньодобовий пробіг повинен складати 750 км./добу» [7].

3728+2∙11,3+25,7
�� = + 2 = 5,5 діб
24∙45

3728
lд̅об = =677,8 км/добу. – умова виконується.
5,5

44

РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА
ТРАНСПОРТУВАННЯ

Визначаємо відрахування на соціальні заходи:

Н
С = Ок ∙ сз
сз ������ , € (9.1)
100

де Ок������ – мінімальний оклад, Ок������ = 2102 грн. (61,82 €);
Нсз = 20% - норматив відрахувань на соціальні заходи.
Норма відшкодувань при відрядження в іноземні країни 70 €/добу.
Норма відшкодувань при відрядження по Україні - 472,30 грн.

Таблиця 9.1 − Розрахунок витрат на відрядження

Ділянка маршруту Час, доби Норма відшкодувань, Відшкодування,
грн (€)/добу грн (€)
Україна 0,6 472,3 (13,89) 283,4 (8,33)
Іноземні держави 4,9 2380 (70) 11662 (343)
Разом 5,5 11945,4 (351,33)

Оскільки по Україні водій їде 209+211=420 км, середньодобовий пробіг
677,8 км/год, то по Україні водій їде 0,6 доби.
По території іноземних держав водій їде 3308 км, тобто 4,9 доби та 2
доби розвантаження та завантаження.
Курс євро беремо 34 грн. за 1 євро на 01.03.21р.

20
Ссз = 61,82 ∙ = 12,36 € (9.2)
100

Сумарні витрати на відрядження визначаємо, враховуючи час руху в
прямому та зворотному напрямках та час на розвантаження-завантаження в
пункті призначення.
Свідр = 0,6 ∙ 13,89 + 4,9 ∙ 70 = 351,33 € (9.3)
45

Остаточно розмір заробітної плати визначаємо шляхом підсумовування
складових:
ФЗП = Ок������ + Ссз + Свідр, € (9.4)

ФЗП = 61,82 + 12,36 + 351,33 = 425,51 €

Витрати на автомобільне пальне при транспортуванні вантажу:

Н ��
Сп = ( ��нп ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (1 ± 0,01 ∙ �� ) ∙ Ц , € (9.5)
100 100 ∑ л

де Н��нп − лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км:

Н��нп=���� ⋅ ���� ⋅ ��пр, л/100 км (9.6)

де НW – додаткова питома норма витрати пального на 100 ткм,
(1,3 л/100 ткм для дизельних автомобілів); НL – базова лінійна норма витрати
пального на 100 км пробігу; Gпр – вага причепа (напівпричепа), т; W –
транспортна робота; L – довжина ділянки маршруту, км; Цл – ціна 1л
пального на ділянці маршруту, €; КΣ - сумарний коригуючий коефіцієнт, що
враховує дорожні, кліматичні та інші експлуатаційні фактори.
Витрати на автомобільне пальне при транспортуванні вантажу:

Н ��
Сп = ( ��нп ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (0,55 ÷ 0,7) ∙ Цл, € (9.7)
100 100

Н��нп=25 л/100км

46

Таблиця 9.2 − Розрахунок витрат на пальне (за країнами)
Країна Відстань, Вага Трансп. Витр. на Додат. Всього Ціна 1л, Сумар.
км вантажу, робота, пробіг, л витр., л витр., л €/л витр.,
т ткм €
L Q W=LQ Н��нп ����  Цл ∙ Цл
∙ �� ∙ ��
100 100
1
∙
1000
Україна 209 15000 3135000 52,25 40,8 93 0,91 84,63
Польща 670 15000 10050000 167,5 131 298 1,28 381,6
Німеччина 741 15000 11115000 185,25 144 330 1,69 557,3
Франція 241 15000 3615000 60,25 47 107 1,8 193
Франція 247 14800 3655600 61,75 47,5 109 1,8 196,7
Німеччина 475 14800 7030000 118,75 91,4 210 1,69 355,1
Чехія 568 14800 8406400 142 109 251 1,29 324,2
Польща 366 14800 5416800 91,5 70,4 162 1,28 207,3
Україна 211 14800 3122800 52,75 40,6 93,3 0,91 84,95
Всього витрати на пальне 2385

Таблиця 9.3 - Вартість пального по країнам
Країна Вартість дизпалива €/л
Україна 0,91
Німеччина 1,69
Польща 1,28
Чехія 1,29
Франція 1,8

Витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали (у відсотках) від
витрат на паливо (Вмас=10-16%):

В
С = С ∗ мас 16
мас пал = 2385 ∗ = 381,6 € (9.8)
100 100

Витрати на СТО автомобілів європейського виробництва визначаються
47

на основі розцінок спецстанцій. Вартість річного сервісного обслуговування
становить $1000÷1500 в залежності від ТЗ.
Оскільки СТО на 365 днів коштує 1500 євро, тоді за 5,5 діб це коштує
22,6 євро.
Витрати на автомобільні шини визначаємо як

�� Н
Сш = ⋅ ш ⋅ Цш ⋅ ��ш, € (9.9)
1000 100

де L – загальний пробіг, км; Нш – норматив відрахувань на відновлення
шин, визначається у відсотках від балансової вартості шин і складає 1% (для
автомобілів західноєвропейського виробництва); Цш – ціна одного комплекту
шин (150÷200 €/1 шт); nш – кількість шин, встановлених на одиниці рухомого
складу.

3728 1,5
Сш = ⋅ ⋅ 200 ⋅ 10 = 111,84 €
1000 100

Витрати Cмп, пов’язані з оформленням та виконанням оборотного
рейсу, визначаються за даними АсМАП і включають наступні статті:
− робоча віза в Європу 70 євро;
− транспортне страхування 33 євро;
− карнет TIR 29 євро;
− екологічний збір (по країнах) 25 євро;
− дорожній збір 100 євро;
− витрати на платні автомагістралі (по країнах) 65 євро;
− непередбачені витрати 80 €;
− платна стоянка (по країнах) 50 Євро.
Всього Cмп=452 €
Загальногосподарські витрати визначаємо у відсотках від прямих витрат
(Вгосп=15%):
48

В
С = (ФЗП + С + С + С + С ) ⋅ госп
госп п мас серв мп =
100
15
=(425,51+2385+381,6+32,9+452)⋅ = 551,55 € (9.10)
100

Загальні витрати на виконання оборотного рейсу заносимо в табл. 9.4.

Таблиця 9.4 - Розрахунок загальних витрат на виконання міжнародного рейсу
№ Статті витрат Величина витрат, €
Одиночна Турна їзда
1 Фонд заробітної плати водіїв ФЗП їзда4 25,51 851,02
2 Витрати на автомобільне паливо Сп 2385 2385
3 Витрати на мастильні матеріали Смас 381,6 381,6
4 Витрати на сервісне обслуговування Ссерв 32,9 32,9
5 Витрати на шини Сш 111,84 111,84
6 Витрати на оформлення транспортування СМП 452 602
7 Загальногосподарські витрати Сгосп 551,52 551,52
8 Непередбачені витрати Снп 150 300
Загальні витрати С 4490,37 5215,88

Собівартість транспортування визначаємо для вибору методу організації
роботи водіїв (одиночна їзда, турна) [3]:
а) собівартість 1 км пробігу, €/км

�� 4490,37
��1км = = = 1,2 €/км (9.11)
�� 3728
�� 5215,88
��2км = = = 1,4 €/км (9.12)
�� 3728

собівартість 1 ткм пробігу, €/ткм

��
��1ткм = 1км
(9.13)
������
де  =0,7 - статичний коефіцієнт; q=15 т. – вантажопідйомність автомобіля;
 - коефіцієнт використання пробігу 1.
49

Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначають як відношення
пробігу з вантажем до загального пробігу.

1,2
��1ткм = = 0,11 €/ткм
15∙0,7⋅1
1,4
��1ткм = = 0,13 €/ткм
15∙0,7⋅1

розрахунковий тариф на 1 км, €/км

Н
Т п
1ткм = ��1км(1 + ) (9.14)
100

де Нп – норма прибутку, 25...35%.

30
Т1ткм = 0,11 (1 + ) = 0,15 €/км
100
30
Т1ткм = 0,13 (1 + ) = 0,17 €/км
100

Таблиця 9.5 – Показники виконання міжнародного транспортування вантажу
Показник/ їзда L, км C, € T, діб S1км, €/км S1ткм,€/ткм Т1км,€/км
Одиночна прям. 3728 4490,37 6,0 1,2 0,11 0,15
Турна прям. 3728 5215,88 5,5 1,4 0,13 0,17

50

ВИСНОВКИ

За підсумками виконання КРБ було спроектовано маршрут: м. Тернопіль
– м. Реймс через Польщу, Німеччину. Зворотний маршрут ІІ: м. Реймс –
м. Тернопіль через Німеччину, Польщу, Чехію. Визначено схеми
розташування вантажу на європіддоні, на контейнері. Виконано кодування
інформації про вантаж.
В результаті виконання КРБ зі спеціальності 275 – «Транспортні
технології (на автомобільному транспорті)» отримано:
- практичні навички організації автомобільних міжнародних перевезень;
- засвоєно правила транспортування вантажів;
- визначено витрати на виконання транспортування.
Для виконання КРБ використовували закони України, Конвенцію про
договір автомобільного міжнародного транспортування та інші документи.

51

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

1. Google мапи. Режим доступу: https://www.google.com.ua/maps/
2. https://uk.wikipedia.org/wiki
3. Закон України. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/
4. Методичні рекомендації до кваліфікаційної роботи бакалавра
здобувачів освітнього рівня бакалавр спеціальності 275 Транспортні
технології (на автомобільному транспорті) усіх форм навчання
[Електронний ресурс] /[Упоряд.: Тарандушка Л.А., Шльончак І.А., Солтус
А.П., Пилипенко О.М.]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол.
ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2021. – 49 с.
5. Кунда Н.Т. Організація міжнародних автомобільних перевезень:
[навч. посібн. для студ.напряму «Транспортні технології»] /Н.Т. Кунда. – К.:
ВД «Слово», 2010. – 464 с.
6. Кунда Н.Т. Конвенції та угоди у сфері міжнародних автомобільних
перевезень: [навч. посібн. для студ. вищ. навч. закладів, які навч. за напрямом
«Транспортні технології»] /Н.Т. Кунда, Н.М. Дащенко. – К.: НТУ, 2010. –
141с.
7. https://ips.ligazakon.net/document/TM020622
8. Костюченко Л.М. Автомобільні транспортування у міжнародному
сполученні /Л.М. Костюченко, М.Р. Наапетян. - К.: ВД «Слово», 2007. – 656с.
9. Дмитриченко М.Ф. Транспортні технології в системах логістики:
[підручник] / М.Ф. Дмитриченко, П.Р. Левковець, А.М. Ткаченко та ін. –
Київ: Інформавтодор, 2007. – 676 с.
10. Дмитриченко М.Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем.
[навч. посібник для ВНЗ] / М.Ф. Дмитриченко, Л.Ю. Яцківський, С.В.
Ширяєва та ін. – К.: ВД «Слово», 2009. –336 с.
11. Упаковка грузов: Справочник /Н.В. Акимов, Н.Н. Андронова, Н.М.
Гаврюшин и др. М.: Транспорт, 1992. – 380 с.
52

12. Транспортная тара: Справочник А.И. Телегин, Ю.А. Балберов,
Н.И.Денисов, В.Н. Брянцев. – М.: Транспорт, 1989. – 216 с.
13. Вільковський Є.К. Вантажознавство (вантажі, правила перевезень,
рухомий склад) /Вільковський Є.К., І.І. Кельман, О.О. Бакуліч. - 2-е вид.,
перероблене і доповнене. -Львів: "Інтелект-Захід", 2007, - 497 с.
14. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з
дисципліни «Вантажні транспортування» для студентів спеціальності 275
«Транспортні технології» всіх форм навчання /І.А. Шльончак, – Черкаси:
РВВ ЧДТУ.–2017–46с.
15. BIC CODES. Международный реєстр контейнеровладельцев.
Префиксы контейнеров. ВІС-коды [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.bic-code.org/consultation-of-the-containers-bic-code-register.html
16. Interdalnoboy. Каталог грузовиков, автобазар, новинки грузового
автопрома, грузовики мира, база грузового транспорта [Електронний
посібник]. – Режим доступу: http://interdalnoboy.com
17. Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному
транспорті [Електронний посібник]. – Режим доступу:
http://www.buhoblik.org.ua/uchet/uchet-tovarov-i-materialov/961-p-1-norm-43.html
18. Транспортна логістика [Електронний посібник]. – Режим доступу:
http://uchebniks.net/book/319-transportna-logistika-navchalnij-posibnik-sokur-i-
m/13-24-dokumentaciya-na-perevezennya-vantazhiv-transportni-dokumenti.html.
19. Навчальні матеріали онлайн. Транспортні документи [Електронний
посібник]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/15410104/ekonomika/
transportni_dokumenti
53

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets